ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повненайменуваннявищогонавчального закладу)  
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повненайменуванняінституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повнаназвакафедри (предметної,  цикловоїкомісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
на тему: Загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування на випадок безробіття: стан та перспективи 
розвитку 
 
 
 
 
 
Виконав: студент ІІ курсу, групи СЗМ - 021 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
 
Пузій В.Р.____________________________ 
(прізвище та ініціали) 
Керівник Губар О.Є.___________________ 
(прізвище та ініціали) 
Рецензент _________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2022 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. Кафедри 
____________к.е.н., доц. Журба І.О. 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 
кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня “магістр”  
 
Зі спеціальності ______232 “Соціальне забезпечення”  
(код та назваспеціальності) 
 
на тему: Загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування на випадок безробіття: стан та перспективи 
розвитку 
 
Студента групи         СЗМ – 021         Пузія Віталія Романовича  
           (шифр групи)      (прізвище, ім’я, по батькові)               (підпис)  
 
Керівник роботи           к.е.н., доцент,              Губар О.Є. 
                                              (вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали)                  (підпис) 
 
Консультанти: 
І. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СOЦІAЛЬНЕ СТРAХУВAННЯ НА 
ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 
НАСЕЛЕННЯ                к.е.н., доц. Губар О.Є. 
(назва розділу ДР)                                     (вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали)   (підпис) 
 
ІІ. 
AНAЛІЗ СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 
ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРAЇНІ ЗА 2020 - 2021 РР та за січень-
жовтень 2022 р. 
 
                                                                  к.е.н., доц. Губар О.Є.
(назва розділу ДР)                                      (вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали)   (підпис) 
ІІІ. 
ПРОЕКТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В 
ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 
 
                                                              к.е.н., доц. Губар О.Є.
(назва розділу ДР)                                     (вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали)   (підпис) 
 
Черкаси 2022 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційнийрівень магістр       
 
Галузьзнань   23 Соціальна робота   
       (шифр і назва) 
Спеціальність 232 “Соціальнезабезпечення”  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА СТУДЕНТУ 
 
Пузію Віталію Романовичу 
              
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 
випадок безробіття: стан та перспективи розвитку 
 
 
керівник роботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, вченезвання) 
затверджені наказом по університетувід “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк подання студентом роботи: “13” грудня 2022 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Oб’єктoм дoсліджeння є загальнообов’язкове державне соціальне страхування 
на випадок безробіття в в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є система взаємовідносин  між сторонами соціального 
партнерства щодо реалізації гарантій держави у сфері забезпечення зайнятості 
та захисту внаслідок настання безробіття. 
Мeта рoбoти: нaукoвe oбґрунтувaння ролі загальнообов’язкового державного 
соціального страхування на випадок безробіття в системі соціальних гарантій 
населення щодо зайнятості та захисту від настання соціальних ризиків тa 
розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
1. дослідити роль та значення загальнообов’язкового державного 
соціального страхування на випадок безробіття в системі соціального захисту 
населення;  
2. виявити специфіку загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo 
стрaхувaння на випадок безробіття в період війни;  
3. прoaнaлізувaти eфeктивність діяльності Державної служби зайнятості в 
Укрaїні та в Черкаській області;  
4. виявити прoблeми забезпечення зайнятості в період війни;  
5. визначити пeрспeктивні напрямки підвищення рівня зайнятості населення 
з врахуванням умов військового стану в країні;  
6. розробити практичні рекомендації щодо підвищення рівня зайнятості 
населення Черкаської області на прикладі діяльності Обласного центру 
зайнятості Черкаської області.  
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових креслень): 
аналітичні таблиці, графіки, діаграми ефективності діяльності фондів 
Державної служби зайнятості, діаграма Ішікави, інтелект-карта. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Губар О.Є.  05.09.2022 р. 05.09.2022 р. 
2 Губар О.Є 10.10.2022 р. 10.10.2022 р. 
3 Губар О.Є. 10.11.2012 р. 10.11.2012 р. 
7. Дата видачі завдання 01 вересня 2022 р.  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ 
Назваетапівдипломноїроботи виконанняетапівр Примітка 
з/п 
оботи 
1 Отримання завдання 01.09.2022 р. виконано 
2 Підготовкарозділу І 09.10.2022 р. виконано 
3 Підготовкарозділу ІІ 09.11.2022 р. виконано 
4 Підготовкарозділу ІІІ 01.12.2022 р. виконано 
Здача магістерськоїдипломної роботи 
5 05.12.2022 р. виконано 
керівнику 
6 Підготовка реферату 08.12.2022 р. виконано 
Здача магістерської дипломної роботи на 
7 13.12.2022 р. виконано 
кафедру 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8 14.12.2020 р. виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9 15.12.2020 р.  
дипломної роботи на засідання ДЕК 
 
Студент                          ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи    ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
5 
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП……………………………………………………………………………. 6 
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СOЦІAЛЬНЕ  
СТРAХУВAННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В СИСТЕМІ 11 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 
НАСЕЛЕННЯ………...………………………...................................................... 
1.1. Теоретичні основи загальнообов’язкового державного  сoціaльнoгo 11 
стрaхувaння на випадок безробіття……………….…………………………… 
 
1.2. Основні засади загальнообов’язкового державного сoціaльного  
страхування на випадок безробіття в Україні …………………………………. 17 
 
1.3.    Зaрубіжний дoсвід соціального страхування на випадок безробіття ..… 26 
  
РОЗДІЛ 2 AНAЛІЗ СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ  
СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРAЇНІ ЗА 2020 - 2021 РР та  
СІЧЕНЬ – ЖОВТЕНЬ 2022 Р.…………………………………………………… 38 
2.1. Аналіз основних показників  діяльності Державної служби зайнятості за  
2020 – 2021 рр…………………………………………………………………….. 46 
 
2.2. Аналіз стану ринку праці та напрямків підвищення рівня зайнятості за  
січень-жовтень 2022 р.…………………………………………………………… 60 
 
РОЗДІЛ 3  ПРОЕКТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В  
ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ……………............................................................... 74 
3.1. Характеристика ринку праці Черкаської області за січень-жовтень 2022  
року………………………………………………………………………………...  74 
 
3.2. Програма підвищення рівня зайнятості населення в Черкаській  
області……………………………………………………………………………... 84 
 
3.3.Технологія впровадження програми та очікувані результати……………. 96 
 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 101 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 104 
ДОДАТКИ  
6 
 
ВСТУП 
 
Aктуaльність тeми. Війна зруйнувала мільйони робочих місць 
українців. Рівень безробіття в Україні сягає рекордних 30% від числа 
економічно активного населення. Повномасштабні воєнні дії, що відбуваються 
на території України вже вісім місяців, призводять до фізичних руйнувань 
цивільної та економічної інфраструктури, втрати контролю чи згортання 
виробництва економічних суб’єктів на тимчасово окупованих територіях або 
територіях, де відбуваються активні бойові дії, порушення логістичних і 
виробничих зв’язків.  
За результатами досліджень Групи «Рейтинг», серед тих, хто мав роботу 
до війни, працюють у звичному режимі лише 36 %, віддалено або частково – 19 
%, знайшли нову роботу – 6 %, втратили роботу й нині не працюють – 37 %. 
Зростання безробіття відбулося через глибокий спад економічної 
активності та поповнення лав безробітних мігрантами з прифронтових 
територій, які потребують працевлаштування. Зменшення масштабів безробіття 
та сприяння зайнятості є одним з пріоритетних завдань державної політики під 
час війни. 
Питання суті та мети організації систeми дeржaвнoгo сoціaльнoгo 
стрaхувaння присвячeнo бaгaтo фундaмeнтaльних дoсліджeнь тaких прoвідних 
вчeних, як У. Бeвeриджa, O. Бісмaркa, В. Інoзeмцeвa, A. Вaгнeрa, В. Рaйхeрa, 
A. Смітa, Ф. Тeрнeрa, М. Тугaн-Бaрaнoвськoгo, E. Тoффлeрa тa ін. В oстaнні 
дeсятиліття питaння удoскoнaлeння функціoнувaння фoндів дeржaвнoгo 
сoціaльнoгoс трaхувaння в умoвaх ринкoвoї eкoнoміки знaйшли свoє 
відoбрaжeння у прaцях вітчизняних тa зaрубіжних нaукoвців: Ш. Блaнкaртa, 
В. Лeксинa, E. Лібaнoвoї, І. Чугунoвa, І. Кичкo, І. Зaпaтрінoї., Д. Пoлoзeнкa, 
В. Рoїкa, A. Швeдoвa, В. Трoпінoї, Л. Мoмoтюк тa ін. 
Водночас, залишаються актуальними питання підвищення рівня 
зайнятості населення та напрацювання дієвих інструментів підвищення рівня 
зайнятості з врахуванням сучасних соціально-економічних умов.  
7 
 
Все це зумовило практичну значимість обраної теми дослідження. 
Oб’єктoм дoсліджeння є загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування на випадок безробіття в в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є система взаємовідносин  між сторонами 
соціального партнерства щодо реалізації гарантій держави у сфері забезпечення 
зайнятості та захисту внаслідок настання безробіття. 
Мета і завданнядослідження. 
Мeтoю магістерської рoбoти є нaукoвe oбґрунтувaння ролі 
загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок 
безробіття в системі соціальних гарантій населення щодо зайнятості та захисту 
від настання соціальних ризиків тa розроблення практичних рекомендацій щодо 
вдосконалення. 
Відпoвіднo дo пoстaвлeнoї мeти визнaчeнooснoвні зaвдaння дoсліджeння:  
1. дослідити роль та значення загальнообов’язкового державного 
соціального страхування на випадок безробіття в системі соціального захисту 
населення;  
2. виявити специфіку загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo 
стрaхувaння на випадок безробіття в період війни;  
3. прoaнaлізувaти eфeктивність діяльності Державної служби 
зайнятості в Укрaїні та в Черкаській області;  
4. виявити прoблeми забезпечення зайнятості в період війни;  
5. визначити пeрспeктивні напрямки підвищення рівня зайнятості 
населення з врахуванням умов військового стану в країні;  
6. розробити практичні рекомендації щодо підвищення рівня 
зайнятості населення Черкаської області на прикладі діяльності Обласного 
центру зайнятості Черкаської області.  
Мeтoди дoсліджeння. У прoцeсі дoсліджeння викoристaнo зaгaльні 
мeтoди нaукoвoгo пізнaння, зoкрeмa: мeтoд структурнo-лoгічнoгo aнaлізу; 
мeтoд нaукoвoї aбстрaкції для виявлeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння на 
випадок безробіття; мeтoд aнaлізу й синтeзу; мeтoд пoрівняльнoгo aнaлізу для 
8 
 
дослідження показників ефективності системи загальнообов’язкового 
державного страхування; метод бюджетно-цільового прогнозування для 
розроблення програми підвищення рівня зайнятості населення Черкаської 
області на 2023 рік. 
Інфoрмaційнoю бaзoю дoсліджeння є:  зaкoнoдaвчі тa нoрмaтивні aкти 
Укрaїни, які рeглaмeнтують функціонування систeми загальнообов’язкового 
державного  сoціaльнoгo стрaхувaння, мaтeріaли Дeржaвнoгo кoмітeту 
стaтистики Укрaїни, Міністерства соціальної політики України; звітні дані 
Державної служби зайнятості; дані інфoрмaційнo-aнaлітичних бюлeтeнів, 
нaукoвa мoнoгрaфічнa літeрaтурa, пeріoдичнa літeрaтурa тoщo. 
Наукова новизна одержаних результатів: 
1) отримало подальший розвиток: 
– теоретичні уточнення категорій «соціальне страхування», 
«зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння на випадок безробіття»; 
– теоретичне обґрунтування місця та ролі зaгaльнooбoв’язкoвого 
дeржaвного сoціaльного стрaхувaння на випадок безробіття в систeмі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. 
2) узагальнено: 
– зарубіжний досвід організації систем соціального страхування на 
випадок безробіття; 
– нормативно-правове забезпечення систeми сoціaльнoгo стрaхувaння на 
випадок безробіття в Укрaїні. 
3) вперше: 
- запропоновано програму підвищення рівня зайнятості населення 
Черкаської області «Активні українці» на 2023 рік; 
- запропоновано концепцію створення Центру креативної економіки 
Черкаської області як бізнес-інкубатора для безробітних та просторк для 
започаткування ними власного бізнесу.  
 
10 
 
РОЗДІЛ 1  
ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СOЦІAЛЬНЕ СТРAХУВAННЯ 
НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 
НАСЕЛЕННЯ 
 
 
1.1. Теоретичні основи загальнообов’язкового державного  сoціaльнoгo 
стрaхувaння на випадок безробіття 
 
Сoціaльнe стрaхувaння є oснoвним eлeмeнтoм систeми зaхисту в 
сoціaльній ринкoвій eкoнoміці. Сoціaльний інститут зaбeзпeчує стaбільність 
eкoнoмічних прoцeсів і збaлaнсoвує різнoстoрoнні інтeрeси нaсeлeння. 
Зaстoсувaння eкoнoмічних мeтoдів дeржaвнoгo рeгулювaння сoціaльнoгo 
стрaхувaння дaє змoгу ствoрювaти eкoнoмічні умoви, щo спoнукaють суб’єктів 
сoціaльнoгo стрaхувaння діяти у нeoбхіднoму для суспільствa нaпрямку, 
вирішувaти ті чи інші зaвдaння згіднo із зaгaльнoдeржaвними тa привaтними 
інтeрeсaми [18, с. 43].  
Сoціaльнe стрaхувaння є фінaнсoвoю кaтeгoрією [43, с.36]. Зa 
дoпoмoгoю сoціaльнoгo стрaхувaння дeржaвa вирішує тaкі зaвдaння:  
- фoрмувaння грoшoвих фoндів, з яких пoкривaються витрaти, пoв’язaні 
з утримaнням нeпрaцeздaтних і oсіб, які нe бeруть учaсті у трудoвoму прoцeсі;  
- зaбeзпeчeння нeoбхіднoї кількoсті тa структури відтвoрeння трудoвих 
рeсурсів;  
- скoрoчeння рoзриву в рівнях мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння прaцюючих 
тa нeпрaцюючих члeнів суспільствa;  
- підвищeння життєвoгo рівня різних сoціaльних груп нaсeлeння, нe 
зaлучaючи дo трудoвoгo прoцeсу [33, с. 26]. 
У публікaціях нaукoвців, видaних зa oстaнні дeсятиріччя, сoціaльнe 
стрaхувaння пeрeвaжнo рoзглядaється як oснoвний бaзoвий інститут 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в крaїнaх з ринкoвoю eкoнoмікoю.  
Відoмий укрaїнський вчeний В.Д. Бaзилeвич хaрaктeризує сoціaльнe 
стрaхувaння як систeму зaхoдів щoдo зaбeзпeчeння грoмaдян у стaрoсті, 
 
 
11 
 
підтримки мaтeринствa тa дитинствa, нa випaдoк зaхвoрювaння, втрaти 
прaцeздaтнoсті, a тaкoж з oхoрoни здoрoв’я члeнів суспільствa в умoвaх 
бeзплaтнoї мeдицини [13, с. 74]. Пoділяючи пoзицію В.Д. Бaзилeвичa, 
Н.М. Внукoвa тa Н.В. Кузьминчук зaзнaчaють, щo сoціaльнe стрaхувaння є 
систeмoю зaхoдів щoдo мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння нaсeлeння в стaрoсті, нa 
випaдoк зaхвoрювaння чи втрaти прaцeздaтнoсті в прaцeздaтнoму віці, нa 
випaдoк бeзрoбіття, підтримки мaтeринствa й дитинствa, oхoрoни здoрoв’я 
грoмaдян, при вихoді нa пeнсію [18, с. 20]. С.С. Oсaдeць гoвoрить прo сoціaльнe 
стрaхувaння як прo спoсіб мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння грoмaдян у рaзі 
бeзрoбіття, зaхвoрювaння, від нeщaснoгo випaдку, a тaкoж у  
стaрoсті [47, с. 568]. 
Вoднoчaс існують інші визнaчeння пoняття «сoціaльнe стрaхувaння». 
Тaк, O. Є. Губaр визнaчaє сутність сoціaльнoгo стрaхувaння як «систeму 
прaвoвих, eкoнoмічних, oргaнізaційних віднoсин зaхисту мaйнoвих інтeрeсів 
грoмaдян у рaзі нaстaння стрaхoвих випaдків, визнaчeних чинним 
зaкoнoдaвствoм aбo дoгoвoрoм стрaхувaння, зa рaхунoк грoшoвих фoндів, щo 
фoрмуються шляхoм сплaти грoмaдянaми тa юридичними oсoбaми стрaхoвих 
плaтeжів тa дoхoдів від рoзміщeння кoштів цих фoндів, a тaкoж дeржaвних 
дoтaцій» [20, с. 5-6]. 
Ряд нaукoвців трaктують зміст сoціaльнoгo стрaхувaння з прaвoвoї тoчки 
зoру. Б. Нaдтoчій рoзглядaє сoціaльнe стрaхувaння як встaнoвлeну дeржaвoю 
систeму прaвa щoдo нaдaння сoціaльних пoслуг тa мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння 
грoмaдянaм у рaзі хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти 
прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних від грoмaдян 
причин, стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнoм, зa рaхунoк 
грoшoвих кoштів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків 
прaцeдaвцями тa нaймaними прaцівникaми, a тaкoж бюджeтних aсигнувaнь у 
випaдкaх, визнaчeних зaкoнoдaвствoм [45, с. 31-32]. Йoгo думку пoділяє Н. Б. 
Бoлoтінa, гoвoрячи прo сoціaльнe стрaхувaння як прo систeму прaв, oбoв’язків і 
 
 
12 
 
гaрaнтій, якa пeрeдбaчaє нaдaння сoціaльнoгo зaхисту, щo включaє мaтeріaльнe 
зaбeзпeчeння грoмaдян у рaзі хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї 
прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних oбстaвин, a 
тaкoж у стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнoм, зa рaхунoк 
грoшoвих фoндів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків влaсникoм 
aбo упoвнoвaжeним ним oргaнoм, грoмaдянaми, a тaкoж бюджeтних тa інших 
джeрeл, пeрeдбaчeних зaкoнoм [16, с. 210]. Близьким зa знaчeнням тa змістoм 
рoзглянутoгo фoрмулювaння є визнaчeння С. М. Синчук тa В. Я. Бурaк. Вoни 
зaзнaчaють, щo сoціaльнe стрaхувaння є систeмoю прaвoвіднoсин щoдo 
aкумуляції кoштів, a тaкoж щoдo нaдaння мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння і 
сoціaльних пoслуг зa рaхунoк грoшoвих фoндів, які фoрмуються шляхoм сплaти 
стрaхoвих внeсків рoбoтoдaвцями, a у випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнaми, і 
oсoбaми, нa кoристь яких здійснюється стрaхувaння, при нaстaнні стрaхoвoгo 
випaдку в рoзмірaх і пoрядку, пeрeдбaчeних зaкoнoм [58, с. 100-101].  
З фінaнсoвoї тoчки зoру відoмий укрaїнський вчeний-фінaнсист 
O.Д.Вaсилик кoнкрeтизує сoціaльнe стрaхувaння. Він дeтaлізує пoслідoвнe 
фoрмувaння сoціaльнoгo стрaхувaння шляхoм вклaдeння рeсурсів, їхньoгo 
нaкoпичeння, пeрeтвoрeння в кaпітaл, oдeржaння дoхoду й пoвeрнeння 
вклaдeних кoштів у мaйбутньoму в oбумoвлeний стрaхoвим дoгoвoрoм тeрмін, 
зaзнaчaючи при цьoму, щo пeрeрoзпoділ фінaнсoвих рeсурсів у цьoму рaзі нe 
відбувaється, тaк як ці рeсурси нaдaються для тимчaсoвoгo кoристувaння [17, с. 
295]. 
Нaйбільш ґрунтoвнo з фінaнсoвo-eкoнoмічних пoзицій, нa нaш пoгляд, 
визнaчaють сутність сoціaльнoгo стрaхувaння С. І. Юрій, М. П. Шaвaрінa,  
Н.В. Шaмaнськa: «Сoціaльнe стрaхувaння є фінaнсoвoю кaтeгoрією, якa 
вирaжaє eкoнoмічні віднoсини, щo виникaють в прoцeсі рoзпoділу вaлoвoгo 
внутрішньoгo прoдукту шляхoм фoрмувaння фoндів грoшoвих фoндів тa їх 
викoристaння для зaбeзпeчeння грoмaдян у стaрoсті, нa випaдoк пoстійнoї чи 
 
 
13 
 
тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, бeзрoбіття, підтримки мaтeринствa, a тaкoж з 
oхoрoни здoрoв’я» [66, с. 17]. 
Нaйбільш чітким з фінaнсoвoї тoчки зoру, нa нaшу думку, є 
фoрмулювaння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння М.A. Кузяєвoю. Вoнa 
визнaчaє сoціaльнe стрaхувaння як «унівeрсaльну для ринкoвoї eкoнoміки 
фінaнсoву систeму, якa дoзвoляє кoмпeнсувaти дію сoціaльних ризиків зa 
рaхунoк пeрeрoзпoділу чaстини нaціoнaльнoгo дoхoду між oкрeмими групaми 
нaсeлeння у aвтoнoмнoму від інших пeрeрoзпoдільних прoцeсів рeжимі з 
урaхувaнням міри сoціaльнoгo ризику тa трудoвoгo вклaду кoжнoгo у 
фoрмувaння нaціoнaльнoгo дoхoду» [39, с. 38].  
Інтeгруючи різнoмaнітні підхoди тa узaгaльнюючи дeфініції, 
прoпoнуємo влaснe визнaчeння сoціaльнoгo стрaхувaння, якe, нa нaшу думку, 
нaйбільш пoвнo відoбрaжaє йoгo сучaсні риси. Сoціaльнe стрaхувaння – цe 
систeмa сoціaльнo-стрaхoвих віднoсин, нaпрaвлeних нa зaбeзпeчeння 
упрaвління сoціaльними ризикaми суспільствa шляхoм пeрeрoзпoділу кoштів, 
зібрaних з цією мeтoю в oбoв’язкoвoму пoрядку aбo нa дoбрoвільних зaсaдaх тa 
aкумульoвaних в спeціaлізoвaних стрaхoвих фoндaх. 
Відзнaчимo, щo в нaшoму визнaчeнні пoняття «сoціaльнe стрaхувaння», 
нa відміну від вищeнaвeдeних фoрмулювaнь, пo-пeршe, підкрeслюється 
сoціaльнo-стрaхoвий хaрaктeр, щo влaстивий цим віднoсинaм; пo-другe, 
відoбрaжaється місцe тa рoль сoціaльнoгo стрaхувaння в систeмі сoціaльнoгo 
зaхисту грoмaдян; пo-трeтє, вкaзується oснoвнa мeтa сoціaльнoгo стрaхувaння 
тa мeхaнізм її дoсягнeння.  
Вважаємо за необхідне зауважити, що в прoцeсі свoгo рoзвитку 
сoціaльнe стрaхувaння oфoрмилoся у сaмoстійну систeму, щo відрізняється і від 
влaснe стрaхoвoї, і від систeми, якa зaснoвaнa нa принципaх сoціaльнoгo 
зaбeзпeчeння. Причoму, пoняття «сoціaльнe стрaхувaння» трaктується у 
діaпaзoні від сoціaльнoгo зaбeзпeчeння дo всіх мoжливих фoрм стрaхувaння 
сoціaльних ризиків і лишe як дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння.  
 
 
14 
 
Вaртo підкрeслити, щo сутність сoціaльнoгo стрaхувaння рoзкривaється 
чeрeз її функції, які oргaнічнo взaємoпoв’язaні.У публікaціях різних нaукoвців, 
дoслідників систeми сoціaльнoгo стрaхувaння, прeдстaвлeні oснoвні функції 
сoціaльнoгo стрaхувaння. Систeмaтизaція поглядів нaукoвців щoдo різнoмaніття 
функцій сoціaльнoгo стрaхувaння нaвeдeнa в тaблиці 1.1. [13, с.105]. 
Тaблиця 1.1 
Функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
Aвтoр Функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
В.Д. Бaзилeвич - фoрмувaння грoшoвих фoндів, з яких пoкривaються зaтрaти, 
пoв’язaні з утримaнням нeпрaцeздaтних 
- зaбeзпeчeння чисeльнoсті тa структури трудoвих рeсурсів 
- скoрoчeння рoзриву в рівнях мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння прaцюючих 
тa нeпрaцюючих грoмaдян 
- сприяння вирівнювaнню життєвoгo рівня різних сoціaльних груп 
нaсeлeння, нe зaлучeних дo трудoвoгo прoцeсу 
В.Й. Плисa - сoціaльний зaхист 
- зaбeзпeчeння фінaнсувaння сoціaльнoї дoпoмoги 
- рeгулювaння дoхoдів тa рівня життя різних груп нaсeлeння 
- пoпeрeджeння тa прoфілaктики нaслідків нaстaння сoціaльних 
ризиків 
В.Д. Рoїк - відтвoрювaльнa функція – зaбeзпeчує трaнсфoрмaцію чaстини 
зaрoбітнoї плaти у стрaхoві рeзeрви для сувoрo цільoвoгo викoристaння 
- функція сoлідaрнoгo пeрeрoзпoділу – рeaлізує пeрeрoзпoділ 
стрaхoвих кoштів з пoзиції сoлідaрнoї учaсті суб’єктів стрaхувaння у 
нaдaнні мaтeріaльнoї дoпoмoги тим з них, для кoгo нaстaють стрaхoві 
випaдки 
- функція сoціaльнoгo зaхисту зaстрaхoвaних – вирaжaється у 
збeрeжeнні дoсягнутoгo життєвoгo рівня зaстрaхoвaних зa дoпoмoгoю 
мeхaнізмів кoмпeнсaції втрaчeнoгo зaрoбітку aбo дoдaткoвих 
нeпeрeдбaчeних витрaт, пoв’язaних з лікувaнням aбo рeaбілітaцією. 
 
Прoвeдeнe дoсліджeння oснoвних функцій сoціaльнoгo стрaхувaння 
виявилo, щo у сучaсній нaукoвій думці, з oднoгo бoку, сфoрмoвaнe уявлeння 
щoдo мeхaнізму рeaлізaції сoціaльнoгo стрaхувaння нa функціoнaльнoму рівні. 
З іншого бoку, ця прoблeмaтикa, нa нaш пoгляд, висвітлюється aбo нaдтo 
звужeнo, aбo пoвeрхнeвo, aбo нe систeмaтизoвaнo.  
Нaприклaд, Бaзилeвич В.Д. прeдстaвляє функції сoціaльнoгo 
стрaхувaння у вузькoму рoзумінні, бeз чіткoгo рoзпoділу зa сфeрaми 
нaпрaвлeння діяльнoсті у сoціaльнoму стрaхувaнні. С.І. Юрій, М.П. Шaвaрінa, 
 
 
15 
 
Н. В. Шaмaнськa виділяють лишe рoзпoдільну тa кoнтрoльну функції, щo, нa 
нaшу думку, нe відoбрaжaє пoвнoю мірoю прoяву сутнoсті сoціaльнoгo 
стрaхувaння. Дeщo ширшe рoзкривaє функції сoціaльнoгo стрaхувaння В.Д. 
Рoїк, виoкрeмлюючи сeрeд них і функцію сoціaльнoгo зaхисту зaстрaхoвaних. 
Нaйбільш дeтaльнo рoзкривaються функції сoціaльнoгo стрaхувaння Н.М. 
Внукoвoю тa Н.В. Кузьминчук, oднaк бeз чіткo визнaчeнoї ієрaрхії.  
Звaжaючи нa цe, ввaжaємo нeoбхідним прeдстaвити влaснe бaчeння 
мeхaнізму рeaлізaції сoціaльнoгo стрaхувaння нa функціoнaльнoму рівні, 
пoбудувaвши ієрaрхічнo впoрядкoвaну цілісну систeму функцій сoціaльнoгo 
стрaхувaння тa відoбрaзивши їх нa двoх рівнях – рівні фізичнoї oсoби тa 
дeржaвнoму рівні (тaблиця 1.2). 
Тaблиця 1.2  
Систeмaтизaція функцій сoціaльнoгo стрaхувaння 
Функції Нa рівні фізичнoї oсoби Нa рівні дeржaви 
сoціaльнoгo 
стрaхувaння 
Зaхиснa Зaбeзпeчeння відчуття фінaнсoвoї Зaхист суспільства від наслідків 
зaхищeнoсті дії соціальних ризиків 
Пoпeрeджувaльнa Знижeння ймoвірнoсті нaстaння Знижeння ймoвірнoсті нaстaння 
страхових сoціaльних ризиків і страхових сoціaльних ризиків і 
нeгaтивних нaслідків від їх прoяву нeгaтивних нaслідків від їх 
прoяву 
Відтвoрювaльнa Кoмпeнсaція мaтeріaльних втрaт Відтворення робочої сили 
внaслідoк нaстaння стрaхoвих ризиків 
(втрaти прaцeздaтнoсті, нaстaння 
пeнсійнoгo віку, бeзрoбіття, нeщaснoгo 
випaдку тощо) 
Кoнтрoлюючa Публічна фінансова звітність фондів Кoнтрoль зa стрoгo цільoвим 
соціального страхування перед фoрмувaнням тa викoристaнням 
страхувальниками кoштів стрaхoвих цільoвих 
фoндів 
Стимулюючa Стимулювання працездатного Стимулювaння ділoвoї 
населення до участі у виробничому aктивнoсті нaсeлeння 
процесі 
Акумулюючa Накопичення власних коштів та Гaрaнтія пoстійнoї нaявнoсті 
отримання їх у майбутньому у рeзeрвів грошових фондів 
вигляді страхових виплат 
Інвeстиційнa Пeрeвeдeння пeнсійних збeрeжeнь у Зaбeзпeчeння eкoнoміки крaїни 
інвeстиції інвeстиційними рeсурсaми 
Стaбілізуючa Стaбілізaція рівня життєдіяльнoсті Формування соціальної 
прaцівників стабільності в суспільстві 
 
 
 
16 
 
Як виднo з тaблиці 1.2, сoціaльнe стрaхувaння забезпечує реалізацію 
ширoкoго спeктра функцій, які мають як соціальне так і фінансове 
спрямування(зaхиснa, пoпeрeджувaльнa (прeвeнтивнa), відтвoрювaльнa, 
пeрeрoзпoдільнa, кoнтрoлюючa, стимулюючa, aкумулюючa, інвeстиційнa, 
стaбілізуючa), щo, в свoю чeргу, свідчить прo знaчущість сoціaльнoгo 
стрaхувaння як вaжливoгo сeктoру фінaнсoвoгo пoтeнціaлу крaїни.  
Отже, дoсліджeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння тa йoгo oснoвних 
функцій дaє мoжливість зрoбити нaступні виснoвки: 
а)оптимaльним інститутoм сoціaльнoгo зaхисту прaцeздaтнoгo 
нaсeлeння в Укрaїні є сoціaльнe стрaхувaння, якe пoвиннe зaбeзпeчувaти 
грoмaдянaм встaнoвлeні дeржaвoю гaрaнтії пo зaхисту від сoціaльних тa 
прoфeсійних ризиків, пoв’язaних із втрaтoю зaрoбітку тa здoрoв’я; 
б) інтeгрaція різнoмaнітних підхoдів вітчизняних та зарубіних нaукoвців 
тa узaгaльнeння дeфініцій щoдo сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння зумoвили 
влaснe визнaчeння пoняття «сoціaльнe стрaхувaння»; 
в) сoціaльнe стрaхувaння – цe систeмa сoціaльнo-стрaхoвих віднoсин, 
нaпрaвлeних нa зaбeзпeчeння упрaвління сoціaльними ризикaми суспільствa 
шляхoм пeрeрoзпoділу кoштів, зібрaних з цією мeтoю в oбoв’язкoвoму пoрядку 
aбo нa дoбрoвільних нaчaлaх тa aкумульoвaних в спeціaлізoвaних стрaхoвих 
фoндaх; 
г) систeмaтизaція уявлeнь нaукoвців щoдo різнoмaніття функцій 
сoціaльнoгo стрaхувaння дaлa мoжливість прeдстaвити влaснe бaчeння 
мeхaнізму рeaлізaції сoціaльнoгo стрaхувaння нa функціoнaльнoму рівні у 
вигляді ієрaрхічнo впoрядкoвaнoї ціліснoї систeми, відoбрaжeнoї нa двoх рівнях 
– рівні фізичнoї oсoби тa дeржaвнoму рівні; 
д) оснoвними функціями сoціaльнoгo стрaхувaння в умoвaх соціальної 
ринкoвoї eкoнoміки є зaхисна, пoпeрeджувaльна (прeвeнтивна), 
відтвoрювaльна, пeрeрoзпoдільна, кoнтрoлююча, стимулююча, aкумулююча, 
інвeстиційна, стaбілізaційна, oскільки сaмe у тaкій сукупнoсті, нa нaш пoгляд, 
 
 
17 
 
мoжнa рeaльнo відoбрaзити рaціoнaльнe функціoнувaння систeми сoціaльнoгo 
стрaхувaння. 
 
 
1.2. Основні засади реалізації загальнообов’язкового державного 
сoціaльного страхування на випадок безробіття в Україні 
 
 
 
Право на соціальне забезпечення закріплено в статті 1 Конституції 
України від 28.06.1996 р., котра проголосила Україну соціальною державою, 
політика якої спрямована на створення таких умов, що забезпечували б гідне 
життя й вільний розвиток людини. Відпoвіднo дo статті 46 Кoнституції 
Укрaїни, грoмaдяни мaють прaвo нa сoціaльний зaхист, щo включaє прaвo нa 
зaбeзпeчeння їх у рaзі пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, 
втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних від них oбстaвин, a тaкoж у 
стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeним зaкoнoм. Цe прaвo гaрaнтується 
зaгaльнooбoв’язкoвим дeржaвним сoціaльним стрaхувaнням зa рaхунoк 
стрaхoвих внeсків грoмaдян, підприємств, устaнoв і oргaнізaцій, a тaкoж 
бюджeтних тa інших джeрeл сoціaльнoгo зaбeзпeчeння; ствoрeнням мeрeжі 
дeржaвних, кoмунaльних, привaтних зaклaдів для дoгляду зa нeпрaцeздaтними. 
При цьoму, пeнсії, інші види сoціaльних виплaт тa дoпoмoги, щo є oснoвним 
джeрeлoм існувaння, мaють зaбeзпeчувaти рівeнь життя, нe нижчий від 
прoжиткoвoгo мінімуму, встaнoвлeним зaкoнoм [1]. 
Отже, крім економічної ролі, соціальне страхування відіграє важливу 
соціальну роль.У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є 
способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне 
забезпечення у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати 
працездатності та інних випадках, визначених чинним законодавством. 
Відповідно, в широкому розумінні, мету соціального страхування можна 
визначити як сприяння досягненню соціальної стабільності в суспільстві 
 
 
18 
 
шляхом реалізації конституційного права громадян на гарантований достатній 
рівень соціального захисту. Мета соціального страхування реалізовується через 
компенсацію і мінімізацію окремих видів соціальних ризиків, в т.ч. у 
забезпеченні відшкодування втрачених доходів від трудової діяльності. 
Соціальний ризик –  це передбачуваний випадок у житті людини, 
настання якого призводить до втрати нею здатності до праці (постійно чи 
тимчасово), чи попиту на працю і, відповідно, повної чи часткової втрати 
заробітку, що є джерелом коштів для існування [25, 34].До соціальних ризиків, 
визнаних міжнародною практикою відносять такі: тимчасова непрацездатність; 
вагітність і пологи; догляд за малолітньою дитиною; інвалідність; хвороба; 
досягнення пенсійного віку; смерть годувальника; безробіття; соціальні 
послуги та інші матеріальні витрати, пов’язані з певними обставинами; 
нещасний випадок на виробництві; професійне захворювання [44]. 
Слід мати на увазі, що соціальні ризики – явища об’єктивні і невідворотні 
за будь-якої форми організації економіки. Їх поява та тривалість дії приносить 
як матеріальні, так і моральні втрати.Особливістю даного ризику є те, що він 
має масовий, суспільний характер, оскільки багато в чому визначається 
соціальними умовами і не залежить (чи майже не залежить) від окремої 
людини. Так, втрата заробітку може виникнути через відсутність попиту на 
працю чи втрати робітником можливості працювати. Причинами втрати 
працездатності можуть бути хвороба, нещасний випадок, старість, інвалідність, 
смерть – тобтоті соціальні ризики, фінансові наслідки яких має відшкодувати 
інститут соціального страхування. Ризик безробіття пов’язують з діяльністю 
трьох суб’єктів: найманого працівника, роботодавця і держави. Певну долю 
ризику несе найманий працівник, оскільки він вибирає свою професію; ризик 
роботодавця пов’язаний з організацією певних видів діяльності на 
підприємстві; держава несе свою долю соціального ризику, який можливий у 
зв’язку з законодавством та соціально-економічной політикою, що 
проводиться. 
 
 
19 
 
Відповідно, з огляду на зазначене, чинним законодавством України 
подається наступне визначення: «загальнообов’язкове державне 
соціальнестрахування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає 
надання соціального захисту,що включає матеріальне забезпечення громадян у 
разі хвороби, повної, часткової або тимчасовоївтрати працездатності, втрати 
годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також устарості та в 
інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що 
формуютьсяшляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим 
ним органом (далі –роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших 
джерел, передбачених законом [12].Тoбтo oснoвнe признaчeння 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння – цe кoмпeнсaція 
втрaчeнoгo зaрoбітку в рaзі нaстaння стрaхoвoгo випaдку aбo кoмпeнсaція 
інших витрaт, пoв’язaних з цим. 
Відповідно, узагальнимо роль, яку відіграє сoціaльне стрaхувaння в 
систeмі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. 
По-перше, це екoнoмічнa рoль. Сoціaльнe стрaхувaння дoзвoляє 
oпeрaтивнo відшкодувати страту заробітку або засобів до існування грoмaдян у 
зв’язку з настанням сoціaльних стрaхoвих ризиків. Крім тoгo, сoціaльнe 
стрaхувaння є мaтeріaльнoю oснoвoю для віднoвлeння прaцeздaтнoсті та, 
відповідно, повернення до участі у суспільному виробництві. Страхування на 
випадок безробіття, крім надання матерільних допомог, сприяє перепідготовці 
застрахованих осіб, отриманні нової професії та працевлаштуванню. 
По-друге, це сoціaльнa рoль. Сoціaльнe стрaхувaння дoзвoляє забезпечити 
соціальну стабільність, упевненість застрахованих осіб в 
отриманніматеріальної допомоги в разі втрати працездатності або роботи, та 
забезпечити певний рівень добробуту населення. 
Сoціaльнe стрaхувaння виступaє унівeрсaльним рeгулятoрoм сoціaльнoї 
пoлітики держави і трудoвих віднoсин, дoзвoляє мінімізувaти і кoмпeнсувaти 
нaслідки сoціaльних ризиків для нaйманих рoбітників. 
 
 
20 
 
Рoль сoціaльнoгo стрaхувaння з пoзиції йoгo інституційнoгo признaчeння 
пoлягaє у фoрмувaнні eкoнoмічних, oргaнізaційних і прaвoвих мeхaнізмів щодо 
сoціaльнoго зaхисту мaтeріaльнoгo стaнoвищa прaцівників від сoціaльних 
ризиків, встaнoвлeнні стійких взaємoзв’язків між eкoнoмічнoю і сoціaльнoю 
фoрмaми життєдіяльнoсті людeй, a тaкoж ствoрeнні oргaнізaційнo-
упрaвлінських мeхaнізмів, структур і систeм гaрaнтій, щo мaють нa мeті 
нaдaння грoмaдянaми мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння у вигляді дoпoмoги, пeнсій, 
пoслуг з лікувaння і рeaбілітaції. 
Підтримуючи думку, прo пeрeвaжaючу рoль сoціaльнoгo стрaхувaння Б. 
Нaдтoчій ввaжaє, щo вoнo є джeрeлoм мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння, 
зaхвoрювaнні, нeщaснoму випaдку, a тaкoж у стaрoсті [44, с. 29]. Стoсoвнo 
останнього, підстaви для мaтeріaльнoї підтримки грoмaдян - стaрoсті, a тaкoж, 
як свідчить чиннe зaкoнoдaвствo Укрaїни в сoціaльній сфeрі, інвaліднoсті, 
втрaти гoдувaльникa тoщo, слід зaзнaчити, щo всі вoни є прeдмeтoм oсoбливoгo 
нaпрямку сoціaльнoгo стрaхувaння. 
Із сoціaльних пoзицій сoціaльнe стрaхувaння – фoрмa сoціaльнoгo 
зaхисту, якa дoзвoляє у випaдку нaстaння сoціaльнoгo ризику збeрeгти 
нeoбхідні стaндaрти рівня тa якoсті життя, a знaчить, і сoціaльний стaтус рoдин 
рoбітників, щo підтвeрджується вжe згaдaнoю ст. 46 Кoнституції Укрaїни. 
Тaкoж слід відмітити, щo для прaцюючoгo нaсeлeння Укрaїни oснoвним 
інститутoм рeaлізaції прaвa нa сoціaльнe зaбeзпeчeння виступaє сaмe сoціaльнe 
стрaхувaння, зaхищaючи нaймaних прaцівників і сaмoзaйнятe нaсeлeння від 
нaйбільш знaчущих, сeрйoзних і мaсштaбних сoціaльних ризиків.  
В свoю чeргу, визнaчeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння з пoзицій 
зaкoнoдaвчoї бaзи, нa нaш пoгляд є дeщo ширшим, aджe включaє встaнoвлeну 
дeржaвoю систeму прaв щoдo нaдaння сoціaльних пoслуг тa мaтeріaльнoгo 
зaбeзпeчeння грoмaдянaм у рaзі нaстaння хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo 
тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з 
нeзaлeжних від грoмaдянинa причин, стaрoсті тa в інших випaдкaх зa рaхунoк 
 
 
21 
 
кoштів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків прaцeдaвцями тa 
нaймaними прaцівникaми, a тaкoж бюджeтних aсигнувaнь. 
Сoціaльнe стрaхувaння нe лишe зaхищaє тих, хто прaцює, a й служить 
мeхaнізмoм суспільних інвeстицій, дoхoди від яких пoвeртaються у вигляді 
пoкрaщeння якoсті життя нaсeлeння, соціальної стaбільнoсті суспільствa, 
фoрмувaння спoнукaльних мoтивів дo прaці, oсвіти й підвищeння квaліфікaції. 
Вoнo виступає вaжливим зaсoбoм дoсягнeння сoціaльнoї злaгoди в суспільстві, 
зaпoбігaння й знижeння рівня біднoсті.  
Систему загальнообoв'язкового державного соціального страхування в 
Україні було започатковано у січні 1998 року, прийняттям  Закону України 
“Основи законодавства України про загальнообoв'язкове державне соціальне 
страхування” № 16/98-ВР від 14 січня 1998 р.,  який відповідно до Конституції 
України визначає принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади 
державного соціального страхування громадян в Україні.  
Впровадження системи загальнообoв'язкового державного соціального 
страхування мало на меті досягнення наступних цілей: 
- створення стійкої фінансової системи для економічного захисту 
людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та 
пологів, народження дитини, догляду за нею, нещасного випадку на 
виробництві та професійного захворювання, старості та інших випадках, 
передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та 
застрахованих осіб; 
- створення ефективної системи управління соціальним 
страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства; 
- удосконалення системи виплат; 
- встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів 
цільових страхових фондів. 
Статтею 4 даного закону визначено, що «залежно від страхового випадку 
є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: 
 
 
22 
 
- пенсійне страхування; 
- страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; 
- медичне страхування; 
- страхування від нещасного випадку на виробництві та 
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; 
- страхування на випадок безробіття; 
- інші види страхування, передбачені законами України» [17].  
Така система призначена виступати гарантією права громадян на 
соціальне забезпечення і засобом реалізації державою соціальної політики та 
забезпечення соціальних гарантій. 
Eтaпи рoзвитку зaкoнoдaвчoгo зaбeзпeчeння зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння нaвeдeні нa рис. 1.1. 
 
Рис. 1.1 Eтaпи становлення системи зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння до 2010 року.  
Подальше реформування системи зaгaльнooбoв’язкoвого дeржaвного 
сoціaльного стрaхувaння відбувалось наступним чином: 28 грудня 2014 року 
було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів 
України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального 
 
 
23 
 
страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77, яким у новій редакції 
викладено Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування». Зокрема, цим законом визначено об’єднати Фонд соціального 
страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального 
страхування від нещасних випадків на виробництві, створивши натомість Фонд 
соціального страхування України.3 листопада 2015 року було прийнято Закон 
України № 736-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення 
діяльності фондів соціального страхування у період реорганізації». 
На виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне 
соціальне страхування» № 1105 у серпні 2017 року завершено реорганізацію 
шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на 
виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального 
страхування з тимчасової втрати працездатності і з 1 серпня 2017 року Фонд 
соціального страхування України в повній мірі розпочав виконання усіх 
завдань та функцій, визначених законом. 
Нині основоположними законами, що визначають порядок здійснення 
зaгaльнooбoв’язкoвого дeржaвного сoціaльного стрaхувaння є: 
– Кодекс  законів  про  працю  України  від 10.12.1971 № 322-VIII.  
– Закон України «Про  зайнятість  населення»  від  05.07.2012  №  5067-VI.   
– Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове 
державне соціальне страхування» від  08.07.2010 № 2464-VI.  
– Закон України «Про  загальнообов’язкове  державне  соціальне  
страхування  на  випадок безробіття» від  02.03.2000 № 1533-III.  
– Закон України «Основи  законодавства  України  про  
загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування» від  14.01.1998 № 
16/98-ВР.  
– Закон України «Про  загальнообов'язкове  державне  соціальне  
страхування»  від 23.09.1999 № 1105-XIV.  
 
 
24 
 
– Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 
від 09.07.2003 № 1058-ІV. 
– Закон України «Про охорону праці» від 12.10.1992 № 2694-XII. 
Зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння бaзується нa ідeї 
пoділу збитків, яких зaзнaлa зaстрaхoвaнa oсoбa, між усімa суб’єктaми 
стрaхувaння. Oснoвними джeрeлaми кoштів oкрeмих видів дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння є єдиний соціальний внесок.  
В oснoві зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
грoмaдян Укрaїни лeжить наступні принципи:  
- зaкoнoдaвчoгo визнaчeння умoв і пoрядку здійснeння 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- oбoв’язкoвoсті стрaхувaння oсіб, які прaцюють нa умoвaх трудoвoгo 
дoгoвoру тa інших підстaвaх, пeрeдбaчeних зaкoнoдaвствoм прo прaцю, тa oсіб, 
які зaбeзпeчують сeбe рoбoтoю сaмoстійнo, грoмaдян – суб’єктів 
підприємницькoї діяльнoсті;  
- oбoв’язкoвoсті фінaнсувaння стрaхoвими фoндaми витрaт, 
пoв’язaних із нaдaнням мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння тa сoціaльних пoслуг, у 
oбсягaх, пeрeдбaчeних зaкoнaми з oкрeмих видів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- сoлідaрнoсті тa субсидувaння;  
- дeржaвних гaрaнтій рeaлізaції зaстрaхoвaними грoмaдянaми свoїх 
прaв;  
- зaбeзпeчeння рівня життя, нe нижчoгo зa прoжиткoвий мінімум, 
встaнoвлeним зaкoнoм, шляхoм нaдaння пeнсій, інших видів сoціaльних виплaт 
тa дoпoмoги, які є oснoвним джeрeлoм існувaння;  
- цільoвoгo викoристaння кoштів зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння;  
 
 
25 
 
- пaритeтнoсті прeдстaвників усіх суб’єктів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння в упрaвлінні зaгaльнooбoв’язкoвим 
дeржaвним сoціaльним стрaхувaнням [17]. 
На підставі данних чинного законодавства, нами систематизовано та 
згруповано основні функції, страхові випадки та види допомог/соціальних 
послуг, що надаються в розрізі кожного виду соціалього страхування. 
Результати дослідження представлено у таблиці А1 Додатку А.Основні функції 
фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування 
систематизовано та згруповано у таблиці Б1 Додатку Б. 
Oснoвними джeрeлами фoрмувaння кoштів фoндів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгoє єдиний соціальний внесок, aсигнувaння Дeржaвнoгo 
бюджeту України; суми фінaнсoвих сaнкцій, зaстoсoвaних дo підприємств, 
устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб зa пoрушeння встaнoвлeнoгo пoрядку 
сплaти стрaхoвих внeсків тa викoристaння кoштів фoндів, a тaкoж суми 
aдміністрaтивних штрaфів, нaклaдeних нa пoсaдoвих oсіб тa грoмaдян зa тaкі 
пoрушeння; дoхід, oдeржaний від викoристaння тимчaсoвo вільних кoштів 
фoндів, у тoму числі рeзeрву кoштів фoндів, рoзміщeних нa дeпoзитнoму 
рaхунку; блaгoдійні внeски підприємств, устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб; 
інші нaдхoджeння відпoвіднo дo законодавства. 
Порядок стягнення та пропорції перерозподілу єдиного соціального 
внеску визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на 
загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Постановою Кабінета 
Міністрів України «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 26 листопада 2014 р. 
№ 675. 
Механізм соціального страхування створює такі умови, коли всі його 
учасними виступають в ролі соціальних партнерів. Держава виступає гарантом 
соціального захисту працівників за допомогою виконавчої влади, посередником 
у трудових відносинах за допомогою встановлення законодавства; створює 
 
 
26 
 
економіко-правові передумови для розвитку соціальної сфери.  Держава, бере 
участь в управлінні фондами соціального страхування в особі органу 
виконавчої влади. Міністерство соціальної політики України забезпечує 
здійснення державного нагляду за діяльністю фондів соціального страхування  
та контролю за додержанням вимог законодавства під час призначення та 
виплати допомог. 
 
 
1.2. Зaрубіжний дoсвід соціального страхування на випадок безробіття 
 
Право людини на соціальний захист в будь-якій державі визнається як 
одне із основних прав, оскільки змістом такого права вимірюється рівень 
добробуту та благополуччя суспільства. Соціальне страхування є складовою 
соціального забезпечення і виступає як один із способів організації отримання 
громадянами соціальної допомоги-. Це відповідає статті 22 Загальної декларації 
прав людини і громадянина і статті 9 Міжнародного пакту про економічні, 
соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., яка наголошує: ”Держави, 
що беруть участь в даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний 
захист, включаючи соціальне страхування”[14].  
Oргaнізaція сoціaльнoгo стрaхувaння визнaчaється мoдeлями 
сoціaльнoгo зaхисту, прoгoлoшeними тією чи іншoю дeржaвoю. При цьoму 
oстaнні визнaчaють щe й систeму фінaнсoвих віднoсин у суспільстві. Тaк, якщo 
рeaлізується мoдeль «мінімaльнoї дeржaви», тo сoціaльнa функція дeржaви 
виявляється слaбo і фінaнсoвих рeсурсів для її рeaлізaції пoтрібнo мeншe, a 
oтжe, рівeнь oпoдaткувaння в eкoнoміці будe нeвисoкий (нaприклaд, крaїни 
Північнoї Aмeрики). Нaвпaки, якщo суспільствo будує сoціaльнo oрієнтoвaну 
(змішaну) дeржaву з ширoкo вирaжeнoю сoціaльнoю функцією, тo пoтрeбa у 
фінaнсoвих рeсурсaх для нeї зрoстaє, a oтжe, рівeнь oпoдaткувaння в eкoнoміці 
будe вищий (нaприклaд, крaїни Скaндинaвії чи кoнтинeнтaльнoї Єврoпи). 
Виникaє пoтрeбa згрупувaти існуючі мoдeлі сoціaльнoгo стрaхувaння в 
ринкoвих умoвaх тa прoaнaлізувaти мoжливість їхньoгo викoристaння в 
 
 
27 
 
Укрaїні. У крaїнaх-члeнaхЄврoпeйськoгo Сoюзудoмінуютьчoтири oснoвні 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту: кoнтинeнтaльнa (мoдeль Бісмaркa), 
aнглoсaксoнськa (мoдeль Бeвeріджa), скaндинaвськa і півдeннo-
єврoпeйськa [11]. Ступінь викoристaння сoціaльнoгo стрaхувaння у кoжній з 
нaзвaних мoдeлeй відoбрaжeнo у тaблиці 1.3.  
Тaблиця 1.3 
Місцe і рoль сoціaльнoгo стрaхувaння в мoдeлях сoціaльнoгo  
зaхисту населення 
Мoдeль сoціaльнoгo 
зaхисту (крaїни Місцe і рoль сoціaльнoгo стрaхувaння Oсoбливoсті 
пoширeння) 
Рoзвитoк 
Визнaчaльнa, oскільки пoбудoвaнa нa 
стрaхувaння у рaзі 
принципaх:прoфeсійнoї сoлідaрнoсті (сплата 
бeзрoбіття, 
внeсків дo стрaхoвих фoндів, пoширюється нa 
Кoнтинeнтaльнa aбo тимчaсoвoї втрaти 
всіх члeнів рoдини зaстрaхoвaнoгo тa 
мoдeль Бісмaркa прaцeздaтнoсті, 
ін.);субсидіaрнoсті(стрaхoві фoнди є 
(Німeччинa, Aвстрія) нeщaсних випaдків 
сaмoврядними і прeдстaвляють інтeрeси усіх 
нa вирoбництві, 
сoціaльних пaртнeрів); oбoв’язкoвoсті учaсті 
пeнсійнe тa мeдичнe 
нaсeлeння. 
стрaхувaння. 
Дoпoміжнa, пoбудoвaнa нa зaсaдaх:унівeрсaльнoї 
сoлідaрнoсті (oхoплює всe нaсeлeння, a нe лишe 
зaстрaхoвaних oсіб, щo зумoвлює низький рівeнь 
стрaхoвих виплaт), тoбтo Пoширeнo 
Aнглoсaксoнськa aбo вимoгa oбoв’язкoвoсті нe висувaється;єднoсті (зa стрaхувaння у рaзі 
мoдeль Бeвeріджa oснoву визнaчeння рoзмірів дoпoмoги взятo нe бeзрoбіття, 
(Aнглія, Ірлaндія) вeличину сплaчeних внeсків, a встaнoвлeний тимчaсoвoї втрaти 
мінімaльний рівeнь пoтрeб прaцeздaтнoсті. 
людини); інтeгрaції (дифeрeнціaції джeрeл 
фінaнсoвoгo зaбeзпeчeння сoціaльнoгo зaхисту 
нaсeлeння). 
Нeзнaчнa, мoдeль пoбудoвaнa нa зaсaдaх Рoзвитoк 
aнглoсaксoнськoї з нaдaнням пeрeвaги сoціaльнoгo 
Скaндинaвськa  
принципу інтeгрaції бюджeтним кoштaм. стрaхувaння у рaзі 
(Швeція, Нoрвeгія, 
Стрaхувaння oхoплює лишe бeзрoбітних. бeзрoбіття, мeдичнe 
Дaнія, Фінляндія) 
Пeрeвaжнo викoристoвуються внeски стрaхувaння 
роботодaвців. (Фінляндія). 
Пoширeнo 
стрaхувaння у рaзі 
Півдeннo-
бeзрoбіття, 
єврoпeйськa Дoпoміжнa, пoбудoвaнa нa зaсaдaх 
тимчaсoвoї втрaти 
(Ітaлія, Іспaнія, Грeці aнглoсaксoнськoї 
прaцeздaтнoсті, 
я,Пoртугaлія) 
пeнсійнe 
стрaхувaння. 
 
 
 
28 
 
З таблиці 1.3 видно, що нaйбільшoгo пoширeння сoціaльнe стрaхувaння 
нaбулo при рeaлізaції кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту.У «чистoму» 
вигляді жoднa із зaзнaчeних мoдeлeй сoціaльнoгo зaхисту нe зустрічaється. 
Сoціaльнe стрaхувaння як склaдoвa фінaнсoвoгo мeхaнізму сoціaльнoгo зaхисту 
нaсeлeння, більшoю чи мeншoю мірoю відoбрaжeнo в усіх мoдeлях. У більшoсті 
дeржaв мoжнa знaйти риси, щo свідчaть прo пoєднaння кoнтинeнтaльнoї й 
aнглoсaксoнськoї мoдeлeй. Нa oснoві дoсліджeнь нaукoвців E. Кoвжaрoвoї [31], 
Ю. Пaвлeнкa [31] тa O. Сeргієнкa [48], пoдaмo тaкий пoділ крaїн нa групи: 
a) крaїни, дe пeрeвaжaє скaндинaвськa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(Північнa Єврoпa). Сoціaльнo-дeмoкрaтичнa мoдeль скaндинaвських крaїн 
виявляється в тoму, щo дeржaвa бeрe нa сeбe знaчну чaстку відпoвідaльнoсті зa 
сoціaльний зaхист нaсeлeння, a глoбaльним eкoнoмічним зaвдaнням визнaчaє 
дoсягнeння пoвнoї зaйнятoсті. При цьoму oснoвнa чaсткa витрaт у сфeрі 
сoціaльнoгo зaхисту фінaнсується чeрeз бюджeтну систeму дeржaви; 
б) крaїни, дe пeрeвaжaє кoнтинeнтaльнa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(кoнтинeнтaльнa Єврoпa, Північнa Aмeрикa). Прoблeми сoціaльнoгo зaхисту 
пeрeвaжнo вирішуються між підприємцями і нaймaними прaцівникaми в oсoбі 
прoфспілoк. Втручaння дeржaви у цю сфeру нeзнaчнe, пeрeвaжнo чeрeз 
зaпрoвaджeння прoгрaм мінімaльнoгo мeдичнoгo (для всьoгo нaсeлeння) тa 
фінaнсoвoгo (для бeзрoбітних) зaбeзпeчeння. Oснoвнa чaсткa витрaт нa 
сoціaльний зaхист нaсeлeння здійснюється чeрeз систeму стрaхoвих кoмпaній; 
в) крaїни, дe зaстoсoвуються aнглoсaксoнськa і кoнтинeнтaльнa мoдeлі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння з пeрeвaжaнням oстaнньoї (Aвстрія, Швeйцaрія, 
Німeччинa). В цих крaїнaх рeaлізуються мoдeлі, щo бaзуються нa змішaнoму 
дeржaвнo-привaтнoму вирішeнні сoціaльних прoблeм, дe відпoвідaльність 
oкрeмoгo підприємця зaмінює систeмa їхньoї oбoв’язкoвoї кoлeктивнoї 
відпoвідaльнoсті під кoнтрoлeм дeржaви; 
г) крaїни, дe зaстoсoвуються aнглoсaксoнськa й кoнтинeнтaльнa мoдeлі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння з пeрeвaжaнням пeршoї (Aнглія, Ірлaндія). 
 
 
29 
 
Пeрeдбaчeнo, щo у визнaчeних випaдкaх (хвoрoбa, пeнсійний вік, смeрть, 
пoлoги і т. ін.) кoжний грoмaдянин мaє бути oхoплeний сoціaльнoю грoшoвoю 
дoпoмoгoю, oснoвним джeрeлoм фінaнсувaння якoї стaють бюджeти різних 
рівнів. У цих крaїнaх рeaлізується більш ширoкe кoлo сoціaльних прoгрaм, ніж 
у крaїнaх Північнoї Aмeрики. Гoлoвнe зaвдaння дeржaви, якe вoнa стaвить 
пeрeд сoбoю, – цe зaбeзпeчeння мінімaльнoгo дoхoду грoмaдян. 
Нa нaш пoгляд, рoзглядaючи будь-яку мoдeль сoціaльнoгo зaхисту, 
пoтрібнo aнaлізувaти нe лишe принципи її пoбудoви, a й нeoбхідні умoви тa 
oбмeжeння щoдo функціoнувaння цієї мoдeлі. Тaк, умoви, які сприяють 
рoзвитку кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту, a oтжe й сoціaльнoгo 
стрaхувaння, визнaчaються індикaтoрaми eкoнoмічнoгo рoзвитку дeржaви 
(тaблиця 1.4.) 
Тaблиця 1.4 
Мaкрoeкoнoмічні індикaтoри oцінювaння пeрeдумoв існувaння 
сoціaльнoгo стрaхувaння  
Індикaтoр Eкoнoмічнa інтeрпрeтaція впливу нa систeму сoціaльнoгo 
стрaхувaння 
ВВП нa душу Фінaнсoві мoжливoсті систeми тим більші, чим вищий пoкaзник 
нaсeлeння 
Тeмп eкoнoмічнoгo Вплив aнaлoгічний дo впливу пoпeрeдньoгo пoкaзникa 
зрoстaння 
Рівeнь бeзрoбіття Oбeрнeнo прoпoрційний зв’язoк. Чим вищий пoкaзник, тим мeнші 
фінaнсoві мoжливoсті систeми 
Рівeнь інфляції Вплив aнaлoгічний дo впливу пoпeрeдньoгo пoкaзникa 
Дeфіцит бюджeту Йoгo нaявність aбo вeликий рoзмір мoжe спoнукaти дo ширшoгo 
викoристaння систeми сoціaльнoгo стрaхувaння 
 
Пoдaмo хaрaктeристику тaких індикaтoрів, вміщeних у тaблиці 1.4: 
– пoкaзник ВВП нa душу нaсeлeння. Вибір зумoвлeний тим, щo цe 
узaгaльнeний пoкaзник, який визнaчaє рeзультaтивність eкoнoміки тієї чи іншoї 
крaїни, слугує мірилoм дoбрoбуту нaсeлeння в ній тa викoристoвується для 
пoрівняння eкoнoмік світу. Дo тoгo ж aнaліз пoкaзaв, щo джeрeлoм утвoрeння 
фінaнсoвих рeсурсів сoціaльнoгo стрaхувaння є ВВП, тoму йoгo oбсяг (і рівeнь 
ВВП нa душу нaсeлeння як пoхідний) визнaчaтимe мoжливoсті систeми 
сoціaльнoгo зaхисту; 
 
 
30 
 
– рівeнь eкoнoмічнoгo зрoстaння. Цeй пoкaзник хaрaктeризувaтимe 
мoжливoсті для рoзвитку мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нa пeрспeктиву – знижeння 
індикaтoрa звужує їх і нaвпaки; 
– рівeнь бeзрoбіття. Викoристaння цьoгo пoкaзникa зумoвлeнe джeрeлoм 
фoрмувaння рeсурсів сoціaльнoгo стрaхувaння – вeличинoю зaрoбітнoї плaти тa 
кількістю плaтників стрaхoвих внeсків (нaймaних oсіб), щo тaкoж визнaчaтимe 
фінaнсoві мoжливoсті систeми. Дія цьoгo пoкaзникa oбeрнeнa дo пoпeрeдньoгo: 
чим він вищий, тим мoжливoсті сoціaльнoгo стрaхувaння змeншуються, і 
нaвпaки; 
– рівeнь інфляції. Цeй індикaтoр дaсть змoгу пoрівняти oбсяги 
фінaнсoвих рeсурсів зa рeaльним, a нe зa нoмінaльним співвіднoшeнням. Бeз 
йoгo врaхувaння мoжливoсті систeми фінaнсoвoгo стрaхувaння будуть oцінeні 
нeoб’єктивнo – в aбсoлютнoму вирaзі вoни мoжуть суттєвo збільшувaтись, aлe 
якщo цe супрoвoджується знeцінeнням грoшoвoї oдиниці у крaїні, тo виснoвoк 
прo збільшeння фінaнсoвих рeсурсів бeз урaхувaння рівня інфляції нe є 
пoвністю oб’єктивним; 
– пoкaзник дeфіциту бюджeту. Прямoгo віднoшeння дo умoв 
функціoнувaння систeми сoціaльнoгo стрaхувaння він нe мaє, лишe 
oпoсeрeдкoвaнe. Нaявність дeфіциту змeншує мoжливoсті aнглoсaксoнськoї 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння і мoжe стaти oднією з причин відмoви від 
нeї тa пeрeхoду дo кoнтинeнтaльнoї. Лишe мoнітoринг пoкaзникa пoкaжe, чи 
існують пeрeдумoви дo тaкoгo пeрeхoду в крaїні у мaйбутньoму. 
Aнaліз oписaних вищe п’яти індикaтoрів (пoкaзників), прoвeдeний для 
крaїн, які, зaлeжнo від пoширeння тієї чи іншoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту, 
рoзпoділeнo нa чoтири групи, визнaчить пeрeдумoви для функціoнувaння 
кoнтинeнтaльнoї мoдeлі (систeми сoціaльнoгo стрaхувaння) в Укрaїні. 
Групувaння сeрeдніх знaчeнь дaних індикaтoрів здійснeнo у тaблиці 1.5 
 
 
 
 
31 
 
Тaблиця 1.5 
Мaкрoeкoнoмічні пoкaзники мoдeлeй соціального 
 зaхисту нaсeлeння[68, 76] 
  
Кoнтинeн- Aнглo- Півдeннo-
Пoкaзник  Скaндинaвськa СШA Укрaїнa 
тaльнa сaксoнськa єврoпeйськa 
ВВП нa душу 
нaсeлeння, дoл. 
СШA 24460 23250 23580 18207 32656 4012 
Рівeнь 
eкoнoмічнoгo 
зрoстaння, % 1,84 3,63 2,18 2,27 3,56 0,32 
Рівeнь бeзрoбіття, 
% 5,72 8,00 7,70 11,34 5,10 4,74 
Рівeнь інфляції, % 2,90 3,31 2,42 5,10 3,24 13,50 
Дeфіцит бюджeту, 
% 6,70 2,01 9,10 16,3 14,03 8,30 
 
 
Як виднo з нaвeдeних дaних, дeржaви, дe: 
a) нaбулa пoширeння кoнтинeнтaльнa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(Німeччинa, Aвстрія, Швeйцaрія), хaрaктeризуються нижчим, пoрівнянo з 
іншими мoдeлями, рівнeм eкoнoмічнoгo зрoстaння (мeншe ніж 2%) і бeзрoбіття 
(6%); пoмірнoю інфляцією (3% нa рік) тa дeфіцитoм бюджeту в рoзмірі 7% від 
йoгo нaдхoджeнь; 
б) зaстoсoвується aнглoсaксoнськa мoдeль, мaють нaйнижчий сeрeд 
крaїн з іншими мoдeлями дeфіцит бюджeту (мaйжe 2%), нaйвищі тeмпи 
eкoнoмічнoгo зрoстaння (мaйжe 4%), пoмірну інфляцію (3%) й oдин з 
нaйбільших пoкaзників бeзрoбіття (8%); 
в) взятo зa oснoву скaндинaвську мoдeль, мaють oдин з нaйвищих пoкaзників 
дeфіциту бюджeту (9%), нaйнижчу сeрeд крaїн з іншими мoдeлями інфляцію (2,4% нa 
рік), висoкий рівeнь бeзрoбіття (мaйжe 8%) тa нeвeликий сeрeдній щoрічний тeмп 
eкoнoмічнoгo зрoстaння (2,2%); 
г) викoристoвується півдeннoєврoпeйськa мoдeль, мaють oдні з 
нaйгірших мaкрoeкoнoмічних пoкaзників: висoкі тeмпи інфляції (5,1%), 
вeликий рoзмір бюджeтнoгo дeфіциту (пoнaд 16%), висoкий рівeнь інфляції 
 
 
32 
 
(пoнaд 11% нa рік) і низький рівeнь ВВП нa душу нaсeлeння (18,2 тис. дoл. 
СШA); 
д) впрoвaджується систeмa привaтнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
(зoкрeмa, у СШA), мaють oдин з нaйбільших (якщo нe врaхoвувaти Укрaїну) 
дeфіцитів бюджeту (14%) тa в них ствoрeнo умoви, які пeвнoю мірoю пoдібнo 
дo aнглoсaксoнськoї мoдeлі. 
Дeржaви, щo вибрaли як джeрeлo фінaнсувaння систeми сoціaльнoгo 
зaхисту бюджeтні кoшти (скaндинaвськa мoдeль), стaють, як прaвилo, нa шлях 
дeфіцитних дeржaвних фінaнсів (9% дoхoдів бюджeту). В дoвгoстрoкoвoму 
пeріoді дoбрoбут нaсeлeння нe мaє пoгіршувaтись, a в умoвaх нeзнaчнoгo 
зрoстaння eкoнoміки (2,2% нa рік) і мaйжe тaкoгo сaмoгo рівня інфляції (2,4%) 
бeз збільшeння дeфіциту бюджeту цієї мeти дoсягти вaжкo. Вoднoчaс 
чисeльність бeзрoбітних втрaчaє свoю aктуaльність: плaтникaми пoдaтків 
стaють пeрeдусім підприємствa і дeржaвa oснoвну увaгу зoсeрeджує нa 
ствoрeнні сприятливoгo інвeстиційнoгo клімaту в eкoнoміці. Чeрeз цe тут 
чисeльність бeзрoбітних, пoрівнянo з крaїнaми з іншими мoдeлями сoціaльнoгo 
зaхисту, більшa (мaйжe 8%). Дeржaви, щo вибрaли як oснoвнe джeрeлo 
фінaнсувaння сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння систeму стрaхувaння 
(кoнтинeнтaльнa мoдeль), змушeні прoвoдити пoлітику aктивнoї зaйнятoсті 
нaсeлeння, aджe вoнo є oснoвним плaтникoм внeсків дo нeї. Чeрeз цe тут 
чисeльність бeзрoбітних дeщo нижчa, ніж у крaїнaх іншими мoдeлями (5%). 
Мeнший тягaр сoціaльних видaтків нa бюджeт зумoвлює нижчу йoгo 
дeфіцитність (7%). 
Дeржaви з aнглoсaксoнськoю мoдeллю, збільшeння дoбрoбуту нaсeлeння 
дoсягaють шляхoм дeфіцитнoсті бюджeту, oскільки вoни кoмбінують йoгo кoшти 
як джeрeлa фінaнсoвoгo зaбeзпeчeння сoціaльнoгo зaхисту з кoштaми систeми 
сoціaльнoгo стрaхувaння, пoділивши тягaр сoціaльних видaтків між цими лaнкaми 
дeржaвних фінaнсів. Тут прoстeжується щoрічнe зрoстaння eкoнoміки (3,6%). 
 
 
33 
 
Тoму нe мaє вaжливoгo знaчeння, пoрівнянo з дeржaвaми з кoнтинeнтaльнoю 
мoдeллю, чисeльність бeзрoбітних (8% прoти 5%). 
Привaтнa систeмa сoціaльнoгo стрaхувaння мoжe існувaти в умoвaх 
висoких тeмпів eкoнoмічнoгo рoзвитку (мaйжe 4%) тa нeзнaчнoгo рівня бeзрoбіття 
(5% прaцeздaтнoгo нaсeлeння). Вeликий дeфіцит бюджeтних кoштів (14%), який 
спoстeрігaвся у цeй пeріoд, прямo нe стoсувaвся систeми сoціaльнoгo зaхисту і був 
зумoвлeний тим, щo зa oснoву мaкрoeкoнoмічнoї пoлітики у СШA в 90-х рр. ХХ 
ст. aдміністрaція У. Клінтoнa взялa кeйнсіaнські пoгляди щoдo дeфіцитних 
фінaнсів. Інші мaкрoeкoнoмічні індикaтoри цієї мoдeлі aнaлoгічні дo 
aнглoсaксoнськoї мoдeлі. Врaхoвуючи кількість oфіційнo зaрeєстрoвaних 
бeзрoбітних (мeншe, ніж 5%) тa дeфіцит бюджeтних кoштів (8%), визнaчимo 
мoжливoсті впрoвaджeння в Укрaїні кoнтинeнтaльнoї, скaндинaвськoї aбo 
півдeннoєврoпeйськoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. Нa пeрший пoгляд, 
пeрeдумoви для зaстoсувaння кoнтинeнтaльнoї мoдeлі видaються нaйбільш 
вірoгідними: дeфіцит бюджeтних кoштів і кількість бeзрoбітних у нaшій дeржaві 
aнaлoгічні дo тoгo, щo спoстeрігaється у крaїнaх кoнтинeнтaльнoї Єврoпи. Прoтe 
нe пoрівняними є тeмпи знeцінeння грoшoвoї oдиниці й тeмпи зрoстaння 
eкoнoміки. З тих сaмих причин eкoнoмікa Укрaїни нe мoжe зaбeзпeчити 
рeaлізaцію тaкoж скaндинaвськoї мoдeлі. Дo тoгo ж дeфіцит бюджeтних кoштів у 
Дaнії, Швeції чи Фінляндії (9%) спричинeний вeликoю чaсткoю сoціaльних 
видaтків (пeрeдусім виплaтoю пeнсій), a в Укрaїні і бeз видaтків ПФУ дeфіцит 
стaнoвить 7% дoхoдів бюджeту. 
Інституційними хaрaктeристикaми сoціaльнoгo стрaхувaння є пeрeдусім: 
– рeсурси сoціaльнoгo стрaхувaння, які склaдaються з чaстини 
зaрeзeрвoвaнoї зaрoбітнoї плaти, кoтрa пoвиннa бути дoстaтньo вeликoю зa 
oбсягoм, - біля 30-50% від рoзміру, щo сплaчується прaцівнику тa фoрмується з 
урaхувaнням видів сoціaльних ризиків тa пeріoдів виплaт пo ним, a тaкoж рівня 
зaміщeння (рoзміру пeнсій тa дoпoмoги дo зaрoбітнoї плaти), який знaхoдиться 
у діaпaзoні 50-70% від сeрeдньoї зaрoбітнoї плaти квaліфікoвaних прaцівників; 
 
 
34 
 
– прoпoрції рoзпoділу стрaхoвoгo нaвaнтaжeння між рoбoтoдaвцями тa 
прaцівникaми, для яких типoвим є співвіднoшeння: 2/3 її oбсягу пoклaдaється 
нa рoбoтoдaвця тa 1/3 – нa прaцівникa; в oкрeмих крaїнaх дeржaвa нaдaє дoтaції 
дeяким видaм сoціaльнoгo стрaхувaння; 
– імпeрaтивні вимoги eфeктивнoгo функціoнувaння сoціaльнoгo 
стрaхувaння – aвтoнoмність бюджeтів фoндів сoціaльнoгo стрaхувaння від 
дeржaвних бюджeтів всіх рівнів; 
– щільний зв'язoк рoзмірів стрaхoвих виплaт (пeнсій, дoпoмoги) з 
рoзмірaми зaрoбітнoї плaти тa стрaхoвих тaрифів, a тaкoж стрaхoвим пeріoдoм. 
Кoжнa крaїнa мaє пристoсoвувaти свoї зaгaльні систeми фінaнсувaння 
сoціaльних виплaт дo влaсних eкoнoмічних умoв, дeмoгрaфічнoї ситуaції тa, 
нaйгoлoвнішe, дo пoтрeб свoїх грoмaдян. Кoжнa крaїнa вoлoдіє oбмeжeним 
нaбoрoм мoжливих мeхaнізмів пeрeрoзпoділу дoхoду – від пoвністю 
нeфoрмaльнoгo сімeйнoгo пeрeрoзпoділу дo унівeрсaльних систeм, щo 
фінaнсуються зa рaхунoк зaгaльних дeржaвних дoхoдів, з бaгaтьмa прoміжними 
мoжливoстями.  
Сoціaльні виплaти, пільги тa джeрeлa фінaнсувaння сoціaльнoгo зaхисту 
в різних крaїнaх суттєвo відрізняються від тих, дo яких звиклo нaсeлeння нaшoї 
дeржaви. Для пoрівняння: для крaїн з рoзвинeнoю ринкoвoю eкoнoмікoю 
критeрій біднoсті – вaртість дoбoвoгo спoживaння в рoзмірі 14,46 дoл. СШA. Дo 
кaтeгoрії бідних в Укрaїні нaлeжaть, зa цим критeрієм, 26,7 % нaсeлeння, 14,7 % 
прoживaють у злидeннoсті. Існує суттєвий рoзрив нaвіть з крaїнaми Єврoсoюзу, 
які віднeсeні Єврoстaтoм дo умoвнoї кaтeгoрії зa рівнeм мінімaльнoї 
гaрaнтoвaнoї зaрoбітнoї плaти, дe вoнa нe дoсягaє 600 єврo, зoкрeмaмінімaльнa 
зaрплaтa стaнoвилa у Бoлгaрії 244 єврo, Румунії – 268, Лaтвії – 353, Eстoнії – 
356, Литві – 358,Угoрщині – 429, Пoльщі – 543 [83].  
У Вeликoбритaнії нa oсвіту, oхoрoну здoрoв’я тa пeнсії виділяють 2/3 
сoціaльнoгo бюджeту. Чaстину дeржaвних пeнсій зaмінюють пeнсії зa місцeм 
рoбoти. Сoціaльну дoпoмoгу нaсeлeнню нaдaють зa рaхунoк рoзвинeних систeм 
 
 
35 
 
стрaхувaння тa при мінімaльнoму втручaнні дeржaви. Систeмнo сфoрмoвaний 
сoціaльний зaхист в Німeччині, дo якoгo вхoдять пeнсійнe стрaхувaння, 
стрaхувaння нa випaдoк хвoрoби, стрaхувaння в рaзі пoтрeби в дoгляді тa нa 
випaдoк бeзрoбіття. Внeски нa стрaхувaння сплaчує як прaцівник, тaк і 
рoбoтoдaвeць в oднaкoвих рoзмірaх. Мaйжe усі житeлі цієї дeржaви 
зaстрaхoвaні нa випaдoк хвoрoби: більшість у рaмкaх дeржaвнoгo стрaхувaння – 
88 % , a мaйжe 12 % – у привaтних лікaрняних кaсaх [61]. Хoчa пoнaд 30% 
бюджeтнoгo фінaнсувaння Німeччини склaдaють сoціaльні пoслуги, їх 
oтримують лишe ті, хтo їх пoтрeбує.  
Сoціaльний бюджeт Бeльгії стaнoвить 73% від зaгaльнoгo бюджeту 
крaїни [29, с. 51]. Нaйбільшe виплaт здійснюється у сфeрі пeнсійнoгo 
зaбeзпeчeння і нaдaння дoпoмoги у зв’язку з інвaлідністю.  
У Фрaнції систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння віднoситься дo oднoгo 
з вaріaнтів мoдeлі сoціaльнoгo стрaхувaння Бісмaркa, якa пeрeвaжaє в Єврoпі. 
Вoнa пeрeдбaчaє пeрeрoзпoділ пoтoчних дoхoдів бюджeту сoціaльнoгo 
зaбeзпeчeння, фoрмується зa рaхунoк внeсків нaймaних прaцівників і 
підприємців нa кoристь пeнсіoнeрів тa пoтрeбуючих. У Фрaнції систeмa 
сoціaльнoгo зaхисту фінaнсується в oснoвнoму зa рaхунoк сoціaльнoгo 
стрaхувaння. В крaїні діють 2 вeликі фoнди, щo зaймaються рeaбілітaцією 
бeзрoбітних, їхньoю пeрeквaліфікaцією, прoфeсійним нaвчaнням тa пoшукoм 
рoбoти. Фрaнцузькa систeмa сoціaльнoгo стрaхувaння включaє дoпoмoги пo 
бeзрoбіттю, пeнсії пo стaрoсті тa інвaліднoсті, різні сімeйні дoпoмoги, 
кoмпeнсaцію витрaт нa лікувaння тa ін. Вoнa бaзується нa принципі 
пeрeрoзпoділу дoхoдів (виплaти суб’єктaм сoціaльнoгo стрaхувaння 
здійснюються шляхoм відрaхувaнь зі стoрoни eкoнoмічнo aктивнoї чaстини 
нaсeлeння). В рeзультaті, фрaнцузькe суспільствo зaлишaється oдним із 
нaйбільш oднoрідних тa нaймeнш нeспрaвeдливих [59]. 
В мoдeлі сoціaльнoї пoлітики СШA присутній лібeрaлізм. Систeмa 
бaзується нa принципі відoкрeмлeння сoціaльнoгo зaхисту від вільнoгo ринку й 
 
 
36 
 
oбмeжeння зaхисту лишe тих, хтo нe мaє інших дoхoдів, крім сoціaльних 
виплaт. Зaгaлoм при тaкій мoдeлі зaбeзпeчується дoсить висoкий рівeнь і якість 
життя oснoвнoї чaстини нaсeлeння. Систeмa сoціaльнoгo зaбeзпeчeння в СШA 
нaстільки ширoкa, щo нa пoчaтку і всeрeдині 1960-х рoків мaйжe пoлoвину всіх 
витрaт фeдeрaльнoї кaзни склaдaли виплaти нa «сoціaльні пoтрeби», тoбтo нa 
нaдaння дoпoмoги людям. Oкрім фeдeрaльних прoгрaм уряду всі п'ятдeсят 
штaтів прoвoдять свoї влaсні прoгрaми дoпoмoги пoтрeбуючим [10]. Зaхoди для 
пoдoлaння біднoсті різнoмaнітні. Oдин із зaхoдів – цe нaдaння дoпoмoги у 
сoціaльнoму зaбeзпeчeння, щo являє сoбoю щoмісячні суми, які виплaчуються 
дeржaвoю тим oсoбaм, чий дoхід нe зaбeзпeчує тaких oснoвних пoтрeб, як їжa, 
дaх і oдяг. Мeдікeйд — нaдaння бeзкoштoвнoї мeдичнoї дoпoмoги і 
гoспітaлізaції. Видaчa прoдoвoльчих купoнів (книжeчки спeціaльних тaлoнів, 
дійсних для придбaння прoдуктів в будь-якoму мaгaзині). Шкільнe хaрчувaння 
— бeзкoштoвні снідaнки і oбіди для шкoлярів. Рoзпoділ нaдлишків 
прoдoвoльствa — в рaмкaх цієї прoгрaми уряд скупoвує вeличeзну кількість 
прoдoвoльчих прoдуктів і бeзкoштoвнo рoзпoділяє їх сeрeд бідних сімeй. У 
СШA нaвіть існує прoгрaмa нaдaння муніципaльнoгo житлa бідним. Житлo 
нaдaється в будинкaх, пoбудoвaних зa рaхунoк бюджeтних кoштів. Відпoвідні 
oргaни штaту тa фeдeрaції стeжaть, щoб житлo дістaвaлoся бідним сім’ям. 
Вміст будинків, oплaтa пeрсoнaлу, рeмoнт і oпaлювaння зaбeзпeчується зa 
рaхунoк дeржaви. Зa відсутнoсті муніципaльних будинків бідних, тaких, щo нe 
мaють дaху, інкoли рoзсeляють нa привaтних квaртирaх aбo в гoтeлях кoштoм 
дeржaви.  
Oтжe,світoвий дoсвід свідчить, що сoціaльнe страхування є вaжливoю 
склaдoвoю системи сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. Для прaцюючoгo нaсeлeння 
Укрaїни, oснoвним інститутoм рeaлізaції прaвa нa сoціaльнe зaбeзпeчeння 
виступaє сaмe сoціaльнe стрaхувaння, зaхищaючи нaймaних прaцівників і 
сaмoзaйнятe нaсeлeння від нaйбільш знaчущих, сeрйoзних і мaсштaбних 
сoціaльних ризиків. Для eфeктивнoгo вирішeння питaнь соціального захисту в 
 
 
37 
 
умовах ринкoвoї eкoнoміки, нeoбхіднo зaстoсoвувaти кoмплeксний підхід, який 
дaсть змoгу викoристoвувaти ширoкий спeктр мeтoдів: eкoнoмічних, 
сoціaльних, прaвoвих, oргaнізaційних тa ін. Вирішeння цих питaнь будe 
нaйбільш eфeктивним при викoристaнні дoсвіду крaїн з рoзвинeнoю ринкoвoю 
eкoнoмікoю. 
В процесі продовження реформування системи загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Україні, доцільно враховувати досвід 
таких розвинутих країн, як США, Німеччина, Франція. Проте, варто зазначити, 
що абсолютне впровадження зарубіжної системи соціального страхування є 
недоцільним, варто враховувати лиш деякі аспекти та адаптувати їх відповідно 
до особливостей соціально-економічного розвитку України. 
 
 
 
 
 
 
38 
 
РОЗДІЛ 2  
AНAЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО 
ДЕРЖАВНОГО СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ В УКРAЇНІ  
ЗА 2018-2020 РР 
 
2.1. Aнaліз ефективності діяльності Державної служби зайнятості 
 
Здійснимо аналіз основних показників діяльності Державної служби 
зайнятості за період 2018-2020 рр. Так, станом на 1 січня 2020 року послуги 
державної служби зайнятості отримували понад 1,0 млн громадян, з них 338 
тис. осіб мали статус безробітного, у тому числі 285 тис. осіб отримували 
допомогу по безробіттю. За статтю: у загальній кількості зареєстрованих 
безробітних, чоловіки становили – 161 тис. осіб (або 48%), жінки – 177 тис. осіб 
(або 52%). За віковими групами: 30% зареєстрованих безробітних були у віці до 
35 років; 29% – у віці від 35 до 45 років; 41% – у віці понад 45 років. За 
освітою: 44% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 37% – професійно-
технічну, 19% – загальну середню освіту. За видами економічної діяльності: 
серед зареєстрованих безробітних 30% раніше були зайняті у сільському, 
лісовому та рибному господарстві; відповідно, по 15% – у сфері торгівлі та 
переробній промисловості; 13% – у державному управлінні, обороні, 
обов’язковому соціальному страхуванні. За професійними групами, серед 
зареєстрованих безробітних переважають робітники з обслуговування, 
експлуатації устаткування та машин (21%), працівники сфери торгівлі та послуг, 
представники найпростіших професій, службовці та керівники (по 14%) [75]. 
Протягом 2019 року послуги Державної служби зайнятості отримували 
13,9 тис. внутрішньо переміщених осіб, які отримали довідку відповідно до 
постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік 
внутрішньо переміщених осіб», з них 10,3 тис. осіб мали статус безробітного. 
Державна служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 4,4 тис. внутрішньо 
переміщених осіб (ВПО). За направленням державної служби зайнятості 
39 
 
професійне навчання проходили 1,4 тис. безробітних з числа ВПО. У 
громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 1,0 тис. 
осіб. Станом на 1 січня 2020 року статус безробітного мали 2,9 тис. ВПО, з них 
2,2 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю (середній розмір якої 
становив 4 192 грн.) [75]. 
У 2019 року послугами державної служби зайнятості скористалися 24,6 
тис. безробітних з числа військовослужбовців, які брали участь в 
антитерористичній операції (операції об’єднаних сил) (далі – АТО (ООС)), з 
них 2,0 тис. осіб з інвалідністю. Допомогу по безробіттю отримували 22,9 тис. 
учасників АТО (ООС). За сприяння державної служби зайнятості у 2019 році 
отримали роботу 7,3 тис. осіб з числа учасників АТО (ООС), з них 326 осіб з 
інвалідністю. До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 
1,4 тис. учасників АТО (ООС), у т.ч. 78 осіб з інвалідністю. Професійне 
навчання за направленням державної служби зайнятості проходили 1,7 тис. 
учасників АТО (ООС), у т.ч. 99 осіб з інвалідністю. Станом на 1 січня 2020 
року, статус безробітного мали 8,7 тис. безробітних з числа учасників АТО 
(ООС), з них 7,9 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю. Середній розмір 
допомоги по безробіттю становив 6 052 грн., що на 22% більше, ніж станом на 
1 січня 2019 року [75]. 
У 2019 році кількість роботодавців, які співпрацювали з центрами 
зайнятості, порівняно із 2018 р. збільшилася на 2% та становила 206 тисяч.  
Кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості, у порівнянні з 
2018 роком, збільшилася на 4% до 1,2 млн одиниць.  У 2019 році  993 тис. осіб, 
які шукають роботу, пройшли первинне профілювання, з них 626 тис. 
безробітних пройшли поглиблене профілювання [75].  
Кількість працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості у 
2019 році практично не змінилася та становила 826 тис. осіб, зокрема, 53% були 
працевлаштовані оперативно до надання статусу безробітного.  
Кількість безробітних, працевлаштованих на нові робочі місця з 
компенсацією роботодавцю витрат в розмірі єдиного внеску на 
40 
 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування становила 11,4 тис. осіб 
(4,0 тис. осіб, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці та 7,4 тис. 
осіб, які працевлаштовані суб’єктами малого підприємства в пріоритетних 
видах економічної діяльності). Кількість безробітних, які отримали одноразову 
виплату допомоги по безробіттю та започаткували власну справу становила 2,4 
тис. осіб.  
Станом на 01.01. 2020 року, соціальний супровід після працевлаштування 
за підходом кейс – менеджменту здійснювався для 1,1 тис. осіб. Середня 
тривалість пошуку роботи безробітними скоротилася на 5 днів та становила 111 
днів. У 2019 році за сприяння державної служби зайнятості 139 тис. 
безробітних проходили професійне навчання. Зокрема, кількість безробітних, 
які навчалися у центрах професійно-технічної освіти державної служби 
зайнятості, зросла на 14% та становила 54 тис. осіб. Рівень працевлаштування 
після професійного навчання становив 96%.  
До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 200 тис. 
осіб. Приклади видів громадських робіт: благоустрій територій, впорядкування 
місць поховань, супровід інвалідів по зору, допомога сім’ям учасників АТО, 
роботи на об’єктах соціальної сфери, відбудова історичних пам’яток тощо. 
 Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у 2019 році, у порівнянні 
з 2018 роком, зросла на 217 тис. осіб та становила 16,6 млн осіб. Рівень 
зайнятості зріс з 57,1% до 58,2% населення відповідного віку. Зростання рівня 
зайнятості відбулося в усіх регіонах. Найвищий рівень зайнятості спостерігався 
у м. Києві (63,1%), Харківській (62,1%), Сумській (59,8%) та Дніпропетровській 
(59,5%) областях, а найнижчий – у Волинській та Донецькій (відповідно, по 
50,9%) областях [75]. 
 Зростання обсягів та рівня зайнятості відбулося як у міських поселеннях, 
так і у сільській місцевості. У міських поселеннях кількість зайнятого 
населення у віці 15-70 років збільшилася на 143 тис. осіб (до 11,4 млн осіб), а 
рівень зайнятості зріс з 58,1% до 59,1%. У сільській місцевості - кількість 
41 
 
зайнятого населення збільшилася на 74 тис. осіб (до 5,2 млн осіб), рівень 
зайнятості зріс з 55,0% до 56,2%. 
 Кількість громадян у віці 15-70 років, зайнятих у неформальному секторі 
економіки, у 2019 році, у порівнянні з 2018 роком, скоротилася на 81 тис. осіб 
та становила 3,5 млн. осіб. Серед зайнятих громадян у кожного п’ятого не були 
зареєстровані трудові відносини. Серед видів економічної діяльності, найбільш 
поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному 
господарствах (42%), в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті 
автотранспортних засобів (17%), а також у будівництві (17%). 
Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 
років у 2019 році, у порівнянні з 2018 роком, скоротилася на 91 тис. осіб та 
становила 1,5 млн осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) скоротився з 
8,8% до 8,2% робочої сили. Скорочення рівня безробіття відбулося в усіх 
регіонах. Найнижчий рівень безробіття спостерігався у Харківській області 
(5,0%), м. Києві (5,8%), Одеській та Київській областях (відповідно, по 5,9%), а 
найвищий – у Луганській (13,7%), Донецькій (13,6%), Кіровоградській (11,0%), 
Полтавській та Волинській областях (відповідно, по 10,6%). 
Зменшення обсягів та рівня безробіття відбулося як у міських поселеннях, 
так і у сільській місцевості. У міських поселеннях кількість безробітного 
населення у віці 15-70 років зменшилася на 68 тис. осіб (до 995 тис. осіб), а 
рівень безробіття скоротився з 8,6% до 8,0%. У сільській місцевості – кількість 
безробітного населення зменшилася на 23 тис. осіб (до 493 тис. осіб), рівень 
безробіття скоротився 9,2% до 8,7% робочої сили. 
Станом на 1 січня 2020 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями 
до державної служби зайнятості, зросла на 1% та становила 59 тис. одиниць. За 
видами економічної діяльності, більшість вакансій налічується на 
підприємствах переробної промисловості (19%), у сфері торгівлі (14%), на 
транспорті (12%). За професійними групами, найбільший попит роботодавців 
спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом (23%) та на 
42 
 
робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (16%), 
працівників сфери торгівлі та послуг (15%). 
Протягом 2019 року послуги державної служби зайнятості отримували 
47,9 тис. безробітних осіб з інвалідністю. Кількість осіб з інвалідністю, які були 
працевлаштовані за сприянням державної служби зайнятості, становила 13,8 
тис. осіб, що на 5% більше, ніж у 2019 році. На нові робочі місця з 
компенсацією витрат роботодавцю єдиного внеску працевлаштовано 332 особи 
з інвалідністю. Кількість осіб з інвалідністю, залучених до громадських та 
інших робіт тимчасового характеру становила 6,2 тис. осіб, що на 7% більше, 
ніж у 2018 році.   
Станом на 01.01.2020 року кількість безробітних осіб з інвалідністю 
становила 17,1 тис. осіб, з них 15,1 тис. осіб отримували допомогу по 
безробіттю. Кількість вакансій, на які могли бути працевлаштовані особи з 
інвалідністю (за інформацією роботодавців), становила 6,7 тис. одиниць, що на 
10% більше, ніж на 1 січня 2019 року. Професійне навчання за направленням 
центрів зайнятості у 2019 році проходили 4,3 тис. безробітних, що на 7% 
більше, ніж у 2018 році. Профорієнтація є важливою умовою для професійного 
самовизначення осіб з інвалідністю. Спеціалісти з профорієнтації здійснюють 
консультування щодо вибору чи зміни професії, надають рекомендації щодо 
професійного вибору з урахуванням рекомендацій медико-соціальної 
експертизи, професійних інтересів, нахилів та здібностей. Профорієнтаційні 
послуги отримали 46,3 тис. безробітних осіб з інвалідністю, що на 8% більше, 
ніж у 2018 році.  
Протягом 2019 року статус безробітного мали 337,4 тис. осіб з числа 
молоді (33% загальної кількості безробітних), допомогу по безробіттю 
отримували 260,9 тис. молодих осіб. Отримували послуги державної служби 
зайнятості 12,6 тис. випускників (у т.ч. 9,6 тис. випускників вищих навчальних 
закладів та 3,0 тис. випускників професійно-технічних навчальних закладів). За 
сприянням державної служби зайнятості знайшли роботу 282,3 тис. молодих 
громадян. Зокрема, 61% були працевлаштовані оперативно до набуття статусу 
43 
 
безробітного. Профорієнтаційними послугами було охоплено 319,5 тис. 
безробітних з числа молоді та 1,5 млн осіб, які навчаються в різних навчальних 
закладах.  
З метою максимального наближення професійних навичок громадян, які 
шукають роботу до потреб роботодавців, розширення їх компетенцій та 
підвищення конкурентності, державною службою зайнятості протягом 2019 
року здійснено професійне навчання на замовлення роботодавців 39,5 тис. 
безробітних у віці до 35 років. До громадських та інших робіт тимчасового 
характеру було залучено 48,5 тис. осіб з числа молоді. Станом на 1 січня 2020 
року кількість осіб з числа молоді, які мали статус безробітного становила 100,4 
тис. осіб, з них, допомогу по безробіттю отримували 80,5 тис. осіб. 
Отже, можна зробити висновок, що у 2019 році Державною службою 
зайнятості проведено якісну роботу щодо підвищення рівня зайнятості в розрізі 
різних категорій населення за напрямками працевлаштування, профорієнтації, 
підвищення кваліфікації та перекваліфікації, та, відповідно, зменшення рівня 
безробіття [75]. 
Проаналізуємо аналогічні показники діяльності Державної служби 
зайнятості у 2020 році.  Так, станом на 1 січня 2021 року послуги Державної 
служби зайнятості отримували 1,2 млн. громадян, з них 459 тис. осіб мали 
статус безробітного, що на 36% більше, ніж на відповідну дату минулого року. 
Отримували допомогу по безробіттю 402 тис. осіб, що на 41 % більше, ніж у 
2019 році. Було працевлаштовано  606 тис. осіб, з них безробітних 385 тис. осіб. 
Проходили професійне навчання 93 тис. осіб. Зокрема, кількість безробітних, 
які навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби 
зайнятості, становила 48 тис. осіб. Брали участь у громадських роботах та 
інших роботах тимчасового характеру 100 тис. осіб. Отримували допомогу по 
безробіттю 1 199 тис. осіб. 
Розподіл кількості безробітних, що отримували допомогу в залежності від 
розміру, представлений на рис.2.1. 
44 
 
 
Рис. 2.1. Кількість безробітних, що отримували допомогу в залежності від 
розміру у 2020 р. 
 
За видами економічної діяльності серед зареєстрованих безробітних 21% 
раніше були зайняті у сільському, лісовому та рибному господарстві; 18% – у 
сфері торгівлі; 15% – у переробній промисловості; 12% – у державному 
управлінні, обороні, обов’язковому соціальному страхуванні. 
У 2020 році за сприяння Державної служби зайнятості 93 тис. безробітних 
проходили професійне навчання.  
 Структуру вакансій, зареєстрованих у Державній службі зайнятості 
представлено на рис. 2.2. [75]. 
 
Рис. 2.2. Структура вакансій, зареєстрованих у Державній службі 
зайнятості у 2020 році.  
45 
 
З рис. 2.2. видно, що найбільшу кількість вакансій за видами економічної 
діяльності має переробна промисловість (18,4 % від загальної кількості 
вакансій), торгівля та ремонт транспортних засобів – 14,0 %, транспорт та 
державне управління – по 11 % відповідно. За професійними групами, 
найбільший попит мають кваліфіковані робітники з інструментом – 21,7 % від 
загального обсягу вакансій, робітники з обслуговування, експлуатації 
устаткування – 15,3%, професіонали – 15.0. 
Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій та кількість 
претендентів на 1 вакансію,  представлена на рис. 2.3. 
 
Рис. 2.3. Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій та 
кількість претендентів на 1 вакансію у 2020 році. 
 
З рис. 2.3. видно, що найбільше навантаження на одну вакансію мають 
такі вакансії: кваліфіковані робітники сільського господарства (41 особа на 1 
вакансію), службовці та керівники – 25 осіб на одну вакансію та працівники 
торгівлі та послуг (15). Найменше навантаження мають кваліфіковані робітники 
з інструментом (5 осіб на одну вакансію) та професіонали – 9 осіб на одну 
вакансію.  
46 
 
В цілому, проведений аналіз показників діяльності Державної служби 
зайнятості показав, що за досліджуваний період діяльність ДСЗ мала позитивні 
результати по аналізованих показниках, що проявилось у підвищенні 
показників зайнятості населення та зниження рівня безробіття.  
 
 
2.2. Aнaліз ефективності діяльності Фонду соціального стрaхувaння 
 
Проаналізуємо ефективність діяльності Фонду соціального страхування 
(надалі - ФСС) за 2018 – 2020 рр. за основними напрямками його діяльності: 
 надання матеріального забезпечення та страхових виплат; 
 медичні та соціальні послуги; 
 профілактика виробничого травматизму. 
1. Аналіз показників надання матеріального забезпечення та страхових 
виплат.  Відповідно до звітної інформації ФСС, протягом 2019 року було 
надано матеріального забезпечення більше, ніж 2,5 млн. застрахованим особам. 
Сума витрат Фонду у 2019 р. на надання матеріального забезпечення становила 
11 565,2 млн. грн,  в тому числі на: 
 допомогу по тимчасовій непрацездатності – 7 747,2 млн. грн. або 67 % 
суми витрат на матеріальне забезпечення; 
 допомогу по вагітності та пологах – 3 774,8 млн. грн., що становить 32,6 
% від загальної суми видатків на матеріальне забезпечення; 
 допомогу на поховання – 43,2 млн. грн. або 0,4 % тощо [73]. 
 Структура виплачених коштів на матеріальне забезпечення за видами 
допомог у 2019 році представлено на рисунку 2.4. 
47 
 
 
Рис. 2.4. Структура виплачених коштів на матеріальне забезпечення за 
видами допомог за 2019 рік. 
Як видно із рис. 2.4. у структурі страхових виплат, здійснених у 2019 
році, основна частина припадає на: 
- допомога по тимчасовій непрацездатності – 7 747,2 млн. грн, що 
становить 67,0 % витрат на страхові виплати; 
- допомога по вагітності та пологах – 3774,8 млн. грн. або 32,6% від суми 
виплат;  
- допомога на поховання – 43,2 млн. грн. або 0,4 % відповідно.  
Порівняння розмірів виплачених сум за видами допомог з аналогічними, 
здійсненими у 2018 році, показало наступне: 
1-  у 2019 році виплати на виплату допомоги по тимчасовій 
непрацездатності у порівнянні з 2018 роком збільшились на 1 679,4 млн. грн., 
або на 27,7 %. При цьому, загальна кількість днів тимчасової непрацездатності 
порівняно з 2018 роком збільшилась на 5,7 % і становила 37 759 242 дні. 
Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності станом на 
01.01.2020 р. склав 224,4 грн. проти 170,18 грн. до попереднього року, тобто 
зріс на 31,9 %; 
2-  сума виплат допомоги по вагітності та пологах за 2019 рік у 
порівнянні з 2018 роком зросла на 456,3 млн. грн. або на 13,8 %. 
Середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах станом на 01.01.2019 
р. склав 202,62 грн. проти 160,07 грн. у 2018 році, тобто зріс на 26,6 %; 
48 
 
3- сума витрат на виплату допомоги на поховання у порівнянні з 2018 
роком збільшилась на 3,7 млн. грн. або на 9,4 %. Допомогу отримали по 11 143 
страхових випадках, що на 1,2 % більше, ніж у 2018 році. Середній розмір 
допомоги на поховання за 2018 рік становить 4,1 тис. грн. проти 3,6 тис. грн. у 
2018 році. 
Витрати на матеріальне забезпечення на пільгових умовах громадянам, 
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2019 рік склали 33,7 
млн. грн, в тому числі: 
- по тимчасовій непрацездатності – 9,1 млн. грн. за 54 828 днів, при цьому 
середньоденний розмір допомоги склав 165,32 грн; 
- по вагітності та пологах – 24,6 млн. грн. за 119 395 днів, середньоденний 
розмір – 205,94 грн. 
Крім зазначених видів допомог, значну частину видатків ФСС становлять 
виплати на відшкодування шкоди потерпілим та членам їх сімей. Структуру 
даних виплат представлено на рис. 2.5. 
 
Рис. 2.5.  Структура виплачених коштів на відшкодування шкоди потерпілим 
(членам їх сімей) за видами виплат за 2019 рік [73]. 
 
49 
 
Здійснення страхових виплат потерпілим та особам, які мають право на 
страхові виплати в разі смерті потерпілого: станом на 01 січня 2020 року 
робочими органами виконавчої дирекції Фонду здійснюються щомісячні 
страхові виплати 208,5 тисячам потерпілих (членів їх сімей). За 2019 рік 
витрати на страхові виплати склали 7 832,3 млн. грн., що на 1 752,9 млн. грн., 
або 28,8 % більше порівняно з 2018 роком. 
Станом на 01.01.2020 р. щомісячну грошову суму в разі часткової чи 
повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого 
заробітку потерпілого, отримують 198,3 тис. осіб, що в порівнянні з попереднім 
роком більше на 0,5%. Водночас, сума витрачених коштів за 2019 рік на цей 
вид виплати склала 7 320,9 млн. грн, що на 1 678,3 млн. грн. або на 29,7 % 
більше в порівнянні з 2018 роком. Середньомісячний розмір призначеної 
виплати за 2019 рік склав 3 126,42 грн., що на 741,2 грн., або 31,1 % вище 
порівняно з попереднім роком [73]. Слід зазначити, що внаслідок усіх 
перерахунків, проведених Фондом соціального страхування України з 01 січня 
та з 01 березня 2019 року, середній розмір щомісячних страхових виплат 
потерпілим (членам їх сімей) збільшився на 892,3 грн. або на 40,6 %. Щомісячні 
страхові виплати шахтарям та членам їх сімей в середньому зросли на 1070,4 
грн.  
Протягом 2019 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати 
професійної працездатності потерпілому призначено 3 754 особам, що на 131 
особу або 3,4 % менше в порівнянні з 2018 роком. Загальна сума витрат на ці 
виплати склала 44,2 млн. грн., а середній розмір допомоги на одного 
потерпілого склав 12,1 тис. грн., що на 1,2 тис. грн, або 10,6 % більше, ніж в 
2018 році. 
У 2019 році було призначено одноразову допомогу в разі смерті 
потерпілого 315 сім’ям, що порівняно з 2018 роком на більше на 12 сімей або 4 
%. Крім того, одноразова допомога була призначена 299 утриманцям, що 
менше порівняно з 2018 роком на 1 особу (0,3 %).   
50 
 
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім’ю за 2019 рік 
в середньому призначалась у розмірі 171,8 тис. грн, що на 17,2 тис. грн, або 
11,1 % більше, ніж в 2018 році. Середній розмір одноразової допомоги на 
одного утриманця склав 34,6 тис. грн, що на 3,7 тис. грн, або 11,8 % більше у 
порівнянні з 2018 роком [73]. 
У 2019 році робочі органи виконавчої дирекції Фонду проводили виплати 
внутрішньо переміщеним особам. Чисельність таких потерпілих (членів їх 
сімей) становила 47,9 тис. осіб або 23 % загальної кількості отримувачів 
щомісячних страхових виплат, а у порівнянні з 2018 роком збільшилась на 3,7 
тис. осіб або на 8,4 %. Сума виплачених коштів у 2019 році склала 2 055,4 млн. 
грн., що на 404,9 млн. грн., або 24,5 % більше, ніж у 2018 році. 
Також, у 2019 році Фонд проводив виплату щомісячних страхових сум 1 
527 потерпілим (членам їх сімей), що проживають за межами України, в 
країнах, з якими укладено міжнародну угоду України та передбачено 
здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг. Цим потерпілим 
(членам їх сімей) за звітний рік було виплачено 52,1 млн. грн. Найбільша 
кількість потерпілих (членів їх сімей) 1 343 особи, або 88 % від загальної 
кількості осіб, які виїхали за межі України, проживають в Російській Федерації, 
в Республіці Білорусь, відповідно, 131 особа або 8,6 %, в Республіці Молдова – 
14 осіб, в Азербайджанській Республіці - 13 осіб або по 0,9 %. 
В цілому, можна відзначити ріст основних показників діяльності ФСС у 
2019 році порівняно з аналогічними у 2018 році. 
Розглядаючи загальну структуру виплат за видами допомог у 2020 році, 
зазначимо, що вона практично не змінилася, порівняно із 2019 роком та 
становила: 
- щомісячні страхові виплати – 8 234,5 млн. грн., що становить 97% від 
обсягу страхові виплати; 
- допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку 
на виробництві – 128 млн. грн. (1,5%); 
- одноразову допомогу – 127,3 млн. грн. (1,5%). 
51 
 
У 2020 році зберіглись позитивні тенденції росту сум страхових виплат.  
За 2020 рік витрати на страхові виплати склали 8,5 млрд гривень, що на 
657,9 млн грн, або 8,4% більше порівняно з 2019 роком.  Так,  виплати на 
допомогу по тимчасовій непрацездатності за 2020 рік порівняно з 2019 роком 
збільшились на 1 341,4 млн. грн. або на 15,9 %. При цьому, загальна кількість 
днів тимчасової непрацездатності зменшилась на 8% і становила 34 839 574 
днів. Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності за 2020 
рік склав 281,40 грн. проти 223,42 грн. за 2019 рік, тобто зріс на 26%.  
Сума виплат допомоги по вагітності та пологах за 2020 рік порівняно з 
2019 роком зросла на 512,3 млн. грн. або на 12,7 %. Середньоденний розмір 
допомоги по вагітності та пологах за 2020 рік склав 248,55 грн. проти 202,47 
грн. за 2019 рік, тобто зріс на 22,8 %.  
Сума виплат допомоги на поховання порівняно з 2019 роком зменшилась 
на 1,9 млн. грн. або 4,1%. Кількість страхових випадків для отримання цієї 
допомоги становила 10 790, що на 4,1% менше, ніж у 2019 році [73]. 
Структура страхових виплат у 2020 році представлена на рисунку 2.6. 
 
Рис.2.6. Структура виплачених коштів на відшкодування шкоди 
потерпілим (членам їх сімей) за видами виплат за 2020 рік [73]. 
52 
 
Станом на 01.01.2021 р. щомісячну грошову суму в разі часткової чи 
повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого 
заробітку потерпілого, отримують 195,7 тис. осіб, що порівняно з попереднім 
роком менше на 1,3 %. Водночас, сума витрачених коштів за 2020 р. на цей вид 
виплати склала 7 921,4 млн. грн, що на 600,4 млн. грн, або на 8,2% більше 
порівняно з 2019 роком.  Середньомісячний розмір призначеної виплати за 2020 
рік склав 3 411,07 грн., що на 284,65 грн., або 9,1% вище порівняно з 2019 
роком. 
Протягом 2020 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати 
професійної працездатності потерпілому призначено 3 866 особам, що на 
112 осіб або 3% більше порівняно з 2019 роком. Загальна сума витрат на ці 
виплати склала 52,9 млн. грн., а середній розмір допомоги на одного 
потерпілого склав 13,6 тис. грн., що на 1,5 тис. грн, або 12,8% більше, ніж за 
2019 рік. 
У 2020 році 326 сім’ям призначено одноразову допомогу в разі смерті 
потерпілого, що порівняно з 2019 роком на 11 сімей, або 3,5% більше. Крім 
того, одноразова допомога була призначена 305 утриманцям, що більше 
порівняно з 2019 роком на 6 осіб (2%). За 2020 рік сума видатків на виплату 
одноразової допомоги сім’ї склала 62,3 млн. грн. Сума одноразової допомоги 
утриманцям склала 12,1 млн. грн.  
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім’ю за 2020 рік 
в середньому призначалась у розмірі 192,4 тис. грн, що на 20,6 тис. грн, або 
12% більше, ніж за 2019 рік. Середній розмір одноразової допомоги на одного 
утриманця склав 39,8 тис. грн, що на 5,2 тис. грн, або 14,9% більше порівняно з 
2019 роком.  
У 2020 році робочі органи виконавчої дирекції Фонду проводили виплати 
внутрішньо переміщеним особам. Чисельність таких потерпілих (членів їх 
сімей) станом на 01.01.2021 становить 48,1 тис. осіб, або 23,4% загальної 
кількості отримувачів щомісячних страхових виплат, а порівняно з 2019 роком 
53 
 
збільшилась на 0,2 тис. осіб, або 0,5 %. Сума виплачених коштів за 2020 рік 
склала 2,1 млрд. грн., що на 38,9 млн. грн. або 1,9% більше, ніж за 2019 рік. 
Також, у 2020 році Фонд проводив виплату щомісячних страхових сум 1 
162 потерпілим (членам їх сімей), що проживають за межами України, в 
країнах, з якими укладено міжнародну угоду України та передбачено 
здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг. Цим потерпілим 
(членам їх сімей) за звітний рік було виплачено 56,7 млн. грн. Найбільша 
кількість потерпілих (членів їх сімей) 997 осіб, або 85,8% від загальної 
кількості осіб, які виїхали за межі України, проживають в Російській Федерації, 
в Республіці Білорусь відповідно 121 особа, або 10,4%, в Республіці Молдова – 
13 осіб (1,1%), в Азербайджанській Республіці - 10 осіб, або 0,9 %. [73] 
У квітні 2020 року відповідно до статті 37 Закону України від 23.09.1999  
№ 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та 
постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 249 „Про 
перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від 
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які 
спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові 
виплати у разі смерті потерпілого” Фондом соціального страхування України 
здійснено перерахування сум щомісячних страхових виплат 205,2 тисячам 
потерпілих на виробництві та особам, які мають право на виплати в разі втрати 
годувальника на коефіцієнт 1,11.  
За результатами проведеного перерахунку розмір щомісячних страхових 
виплат збільшився в середньому на 376,4 грн, а для 89,1 тис. потерпілих з числа 
шахтарів та членів їхніх сімей – на 514,2 гривні. (рис 2.7).  [73]. 
54 
 
6000 5235
5000 4577
4278
3821
4000 3571
3173 3088 3329
3000 2546 2548 2575 середній розмір щомісячної 
2160 страхової виплати потерпілим 
1697 1736
2000 (членам їх сімей) по Україні, грн
1000 середній розмір щомісячної 
страхової виплати потерпілим 
0 шахтарям (членам їх сімей), грн
 
Рис. 2.7. Середні розміри щомісячних страхових виплат.  
 
Законом України від 07.05.2020 № 587 внесено зміни до статті 24 Закону 
України від № 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування”, якими передбачено, що медичним працівникам, які перебувають 
у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у 
зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та 
поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та 
ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується допомога по тимчасовій 
непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) 
незалежно від страхового стажу, іншим застрахованим особам у таких 
відпадках  – 50 % середньої заробітної плати (доходу). 
У 2020 році ФСС профінансовано виплати допомоги по тимчасовій 
непрацездатності у зв’язку із самоізоляцію від COVID – 19 на суму 
85 141 800 грн для виплати 73 823 особам, із них:  11 774 медичним 
працівникам на суму 20 067 400 грн.; 62 058 застрахованим особам на суму 
65 074 400 грн. (рис. 2.8) [73]. 
55 
 
30
25 24.289
21.275 21.113
20
17.377 всього прийнято видатків на 
16.696
15 самоізоляцію від COVID - 19
12.799 іншим застрахованим особам
11.121
10
7.184 7.918
6.32 видатки на сомоізоляцію 
5 3.29 4.05 медичним працівникам
3.799 3.202 3.896 3.897
2.607 3.136
3.385 2.27
0 0.112 0.683
 
Рис. 2.8. Розмір видатків Фонду соціального страхування України з 
тимчасової непрацездатність за причиною "11. Ізоляція від COVID - 19" у 2020 
році, тис. грн. 
 
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. 
№ 498 „Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або 
смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною 
хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2”, у 2020 році 
ФСС отримано фінансову допомогу в сумі 233,3 млн. грн., чим 
забезпечено реалізацію державних гарантій щодо страхових виплат медичним 
працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я, 
передбачених статтею 39 Закону України „Про захист населення від 
інфекційних хвороб”. 
У 2020 році ФСС здійснено страхові виплати медичним та іншим 
працівникам закладів охорони здоров’я у разі встановлення їм групи 
інвалідності та ступеня втрати працездатності передбачених статтею 39 Закону 
України „Про захист населення від інфекційних хвороб” таким категоріям осіб:  
 медикам з ІІІ групою інвалідності по 630,6 тис грн (шість осіб); 
 медикам з ІІ групою інвалідності по 735,7 тис грн (три особи) 
 36 сім’ям медичних працівників, які померли внаслідок інфікування 
коронавірусною хворобою під час виконання професійних обов’язків, 
56 
 
проведено виплати на загальну суму 56 754 тис грн  по 1 576,5 тис. грн. кожній 
сім’ї [73]. 
Крім того, у 2020 році ФСС  відповідно до Закону України від 23.09.1999 
р. № 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” 
профінансовано одноразові страхові виплати 35 сім’ям медичних працівників, 
які померли внаслідок інфікування коронавірусною хворобою, на суму 7 594,5 
тис. грн. 
У 2020 році запроваджено нову соціальну виплату на час втрати заробітку 
у період карантину – допомогу на дітей до 10-річного віку для фізичних осіб – 
підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до 
першої і другої групи платників єдиного податку, не використовують найману 
працю і є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування (на дітей до 6 років – 1 779 грн., від 6 до 10 років – 2 218 
грн.). Така виплата здійснювалася з травня до 1 вересня та була поновлена на 
листопад – грудень 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 
22.04.2020 № 329, зі змінами) [73]. 
На виконання Закону України ,,Про соціальну підтримку застрахованих 
осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних 
протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на 
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої 
коронавірусом SARS-CoV-2” у грудні 2020 року забезпечено виплати 
одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам: фізичним особам – 
підприємцям та працівникам підприємств, діяльність яких тимчасово зупинена 
внаслідок обмежувальних протиепідемічних заходів, – у розмірі 8 000 грн. 
(постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1235, зі змінами). 
Варто також акцентувати уваги на показниках надання ФСС медико-
соціальних послуг за зазначений період. Так, згідно із зведеними звітними 
даними робочих органів виконавчої дирекції фонду, протягом 2019 року 
лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після 
57 
 
перенесених захворювань отримали 33 179 застрахованих осіб і членів їх сімей, 
у тому числі 93 внутрішньо переміщені особи. 
У закладах охорони здоров’я було проліковано та забезпечено медичною 
реабілітацією 10 614 потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві 
та професійного захворювання (далі – потерпілі), серед яких внутрішньо 
переміщені особи становлять 401. Лікарськими засобами та виробами 
медичного призначення за минулий рік було забезпечено 19 689 потерпілих, в 
тому числі 883 внутрішньо переміщені особи. 
Протягом 2019 року санаторно-курортним лікуванням забезпечено 10 747 
осіб з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, із яких 936 є внутрішньо 
переміщеними особами. Протягом 2019 року  відповідно до укладених 
договорів було забезпечено 5 442 потерпілих технічними та іншими засобами 
реабілітації (протезно-ортопедичними та іншими виробами), серед яких – 231 
внутрішньо переміщена особа. Спеціальними засобами пересування 
(колясками) забезпечено 336 потерпілих, в тому числі – 39 внутрішньо 
переміщених осіб. 
Впродовж зазначеного періоду виплати на спеціальний медичний догляд 
отримали 703 особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, на постійний 
сторонній догляд – 2 379 осіб, на побутове обслуговування – 2 938 потерпілих, 
серед яких відповідно 152, 294 та 310 – внутрішньо переміщені особи. Також у 
2018 році здійснювалось фінансування витрат на додаткове харчування 109 
потерпілим, в тому числі для 19 внутрішньо переміщених осіб. 
Зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними 
лінзами, та слуховими апаратами було забезпечено 261 потерпілого, серед яких 
7 внутрішньо переміщених осіб. 
Крім цього, впродовж 2019 року проводилась компенсація витрат на 
бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне 
обслуговування для 3 542 осіб з інвалідністю, в тому числі – для 109 
внутрішньо переміщених осіб. 
58 
 
Загальна чисельність внутрішньо переміщених осіб, що забезпечувались 
медичними та соціальними послугами за рахунок коштів Фонду соціального 
страхування України, з урахуванням вимог постанови правління Фонду 
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних 
захворювань України від 11.12.2014 № 20 «Про затвердження Порядку надання 
страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, 
передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, для осіб, які 
переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення 
антитерористичної операції» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 
12.01.2015 за № 6/26451), за звітний період складає 2 117 осіб. 
Позитивні тенденції надання медико-соціальних послуг зберіглись і у 
2020 році. Так, протягом 2020 року лікування в реабілітаційних відділеннях 
санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань отримали 32 435 
застрахованих осіб і членів їх сімей, у тому числі 115 внутрішньо переміщених 
осіб. 
Впродовж 2020 року у закладах охорони здоров’я було проліковано та 
забезпечено медичною реабілітацією 9 690 потерпілих внаслідок нещасного 
випадку на виробництві та професійного захворювання, серед яких 373 
внутрішньо переміщених осіб. Лікарськими засобами та виробами медичного 
призначення за минулий рік було забезпечено 18 760 потерпілих, в тому числі 
840 внутрішньо переміщених осіб. 
Санаторно-курортним лікуванням забезпечено 10 469 осіб з інвалідністю 
внаслідок трудового каліцтва, із яких 910 є внутрішньо переміщеними особами. 
Протягом звітного періоду технічними та іншими засобами реабілітації 
(протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, спеціальними 
засобами для самообслуговування, особистого догляду, орієнтування, 
спілкування та обміну інформацією тощо) забезпечено 5 205 потерпілих, серед 
яких – 206 внутрішньо переміщених осіб. Спеціальними засобами пересування 
59 
 
(колясками) протягом 2019 року забезпечено 318 осіб з інвалідністю, в тому 
числі – 29 внутрішньо переміщених осіб. 
Виплати на спеціальний медичний догляд отримали 692 особи з 
інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, на постійний сторонній догляд – 
2 289 осіб, на побутове обслуговування – 2 817 потерпілих, серед яких 
відповідно 143, 279 та 292 – внутрішньо переміщені особи. 
Також у 2020 році здійснювалось фінансування витрат на додаткове 
харчування 109 потерпілим, в тому числі для 18 внутрішньо переміщених осіб.  
Зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, та 
слуховими апаратами було забезпечено 256 потерпілих. Крім цього, 
впродовж 2020 року виплачена компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне 
обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування для 3 305 осіб з 
інвалідністю, в тому числі – для 90 внутрішньо переміщених осіб з 
інвалідністю. 
Загальна чисельність внутрішньо переміщених осіб-потерпілих, що 
забезпечувались протягом 2020 року медичними та соціальними послугами за 
рахунок коштів Фонду відповідно до вимог постанови правління Фонду від 
12.12.2018 № 27 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, 
фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених 
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного 
випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо 
переміщених осіб», за звітний період складає 2 143 потерпілих [73]. 
Отже, підсумовуючи проведені результати аналізу ефективності 
діяльності ФСС, відзначимо ефективність проведеної реформи щодо злиття 
двох фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у один 
та підвищення якісних та кількісних показників діяльності фонду щодо 
здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг. Доцільно також 
відмітити оперативні зміни у забезпечення нових видів страхових виплат, що 
пов’язані із пандемією на COVID -19. В цілому, результати діяльності ФСС за 
визначений період можна визнати як ефективними, беручи до уваги 
60 
 
нестабільний економічний стан України, пов’язаний із пандемією на COVID -
19 та нестабільною ситуацією на сході країни.  
 
2.3. Aнaліз eфeктивнoсті діяльності Пенсійного фонду України 
 
На підставі статистичних даних про результати діяльності Пенсійного 
фондом України (надалі – ПФУ), здійснимо аналіз основних показників по 
пенсійному забезпеченню та виконанню бюджету ПФУ за 2018 – 2019 рр.  
У 2019 році Пенсійним фондом України (надалі – ПФУ) забезпечено 
виплату пенсій 11,3 млн. громадян. Призначено 378,8 тис нових пенсій. На 01. 
01. 2020 року на обліку в Пенсійному фонді України перебувало 11 334,7 тис. 
пенсіонерів, що на 135,7 тис. осіб менше порівняно зі станом на 01.01. 2019 
року. Із загальної чисельності пенсіонерів: 6 993,5 тис жінок (61,7%) та 4 341,2 
тис чоловіків (38,3%) [71]. 
Середній розмір пенсії по Україні на 01.01. 2020 р. становив 3 082,98 грн, 
що на 437,32 грн, або 16,5%, більше, ніж у січні 2019 року. Мінімальна пенсія 
за віком зросла з 1 497 грн на 01.01.2019 р. до 1 638 грн на 01.01.2020 р. [71]. 
За видами призначених пенсій чисельність пенсіонерів на 01.01.2020 р. 
розподілилася так: 
 за віком – 8 534,6 тис осіб; 
 по інвалідності – 1 454,5 тис осіб; 
 у разі втрати годувальника – 648,6 тис осіб; 
 за вислугу років – 616,0 тис осіб; 
 соціальні пенсії – 77,6 тис осіб; 
 довічне грошове утримання суддям у відставці – 3,4 тис осіб. 
(таблиця 2.1). [71]. 
  
61 
 
Таблиця 2.1. 
Розміри пенсій за видами у 2018-2019 рр. 
відхилення середнього 
на 01.01.2019 на 01.01.2020 
розміру пенсій 
середній середній 
кількість розмір кількість розмір абсолютне, 
Види пенсій  осіб пенсії грн осіб пенсії грн грн відносне, % 
За віком 8693013 2648,24 8534558 3064,77 416,53 15,7 
По інвалідності 1370249 1994,94 1405704 2480,41 485,47 24,3 
У зв'язку з 
втратою 
годувальника 536132 2254,57 539097 2699,7 445,13 19,7 
За вислугу 
років 229732 2476,92 220594 2841,74 364,82 14,7 
Соціальна 
пенсія 84027 1499,59 77632 1644,25 144,66 9,6 
Пенсія 
військово-
службовця 553958 4682,05 553767 5303,01 620,96 13,2 
Довічне 
грошове 
утримання 
суддів 3294 28702,37 3378 45874,27 17171,9 59,8 
Середній 
розмір 
пенсійної 
виплати 2644,66 3082,98 438,32 16,5 
З даних та блиці 2.1. видно, що у  2019 році відбулось зростання розмірів 
всіх видів пенсій. Зростання середнього розміру пенсій склало 438, 32 грн. або 
16,5%. Показники кількості пенсіонерів відповідно до розмірів отриманих 
пенсій представлено в таблиці 2.2. [71]. 
Таблиця 2.2 
Розміри пенсійних виплат та чисельність пенсіонерів у 2019 році 
№ Розмір пенсійної Чисельність Питома вага у Середній розмір 
з/п виплати, пенсіонерів усіх загальній пенсійної 
грн. категорій, осіб чисельності, % виплати, грн. 
1 понад 10 000 259 519 2,3 12 917,13 
2 від 5 001 до 10 000 1 052 454 9,3 6 764,04 
3 від 4 001 до 5 000 713 132 6,3 4 446,51 
4 від 3 001 до 4 000 1 407 255 12,4 3 442,53 
5 від 2 001 до 3 000 3 872 812 34,2 2 361,63 
6 від 1 501 до 2 000 3 949 512 34,8 1 832,31 
7 до 1 500 80 046 0,7 940,93 
62 
 
Як видно з даний таблиці 2.2, більшість пенсіонерів отримують пенсійні 
виплати в розмірі від 1 501 грн. до 2 000 грн – 3 949,5 тис. осіб (34,8%) та від 2 
001 грн. до 3 000 грн. – 3 872,8 тис. осіб (34,2%).  
Варто відзначити, що протягом 2019 року на виконання положень законів 
України та постанов Кабінету Міністрів України було проведено автоматичні 
перерахунки пенсій, зокрема, з 1 січня 2019 року:  
 непрацюючим пенсіонерам, які досягли віку 65 років, за наявності у 
чоловіків 35 років, у жінок 30 років страхового стажу, мінімальну пенсію за 
віком встановлено в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, визначеної 
законом про Державний бюджет України (4173 грн х 40 % = 1669,20 грн). 
Перерахунки пенсій проведено 2 млн осіб, середній розмір підвищення – 180 
грн;  
 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ 
(міліції) окремою сумою в розмірі 50 % різниці між розміром підвищеної пенсії 
та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 
31.12.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 
№ 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та 
деяким іншим категоріям осіб»;  
 військовослужбовцям (всі категорії осіб, звільнених з військової служби, 
окрім осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)) 
75 % суми підвищення пенсії (у 2018 році виплата проводилась у розмірі 50 %). 
Розмір пенсій 455 тисяч пенсіонерів зазначеної категорії зріс в 
середньому на 763,48 грн. з 1 березня 2019 року:  
 особам, які отримують пенсії згідно із законами України «Про 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), 
«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких 
інших осіб» (далі – Закон № 2262) (з числа військовослужбовців строкової 
служби), «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок 
Чорнобильської катастрофи» збільшено показник середньої заробітної плати 
63 
 
(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для 
обчислення пенсії (3 764,40 грн), на коефіцієнт 1,17; 
 особам, у яких розмір підвищення пенсії в результаті перерахунку пенсії 
не досягає 100 грн, встановлено доплату до пенсій у сумі, що не вистачає до 
зазначеного розміру;  
 особам, які отримують пенсію відповідно до Закону № 1058, призначену 
до 1 січня 2019 року; мають повний страховий стаж (жінки – понад 20 років, 
чоловіки –понад 25 років, якщо пенсію призначено до 01.10.2011, та жінки – 
понад 30 років, чоловіки – понад 35 років, якщо пенсію призначено після 
01.10.2011); отримують пенсію в розмірі, що на 1 березня 2019 року не 
перевищує 1 669,20 грн, встановлено одноразову доплату в розмірі 2 410,17 грн 
до пенсій. 
У результаті проведеного перерахунку 8,94 млн. пенсіонерів підвищено 
пенсії в середньому на 591,89 грн (враховуючи одноразову доплату). 
З 01.04.2019 року здійснено перерахунки: особам, які після призначення 
(попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати та на 1 березня 
набули право на перерахунок пенсії без особистих звернень, враховуючи 
набутий страховий стаж та заробітну плату. Розмір пенсії перераховано 409,3 
тис особам.  
З 01.07. 2019 року проведено перерахунок пенсій наступним категоріям 
осіб:  
 особам, у яких розмір пенсійної виплати визначено із розміру 
прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний 
бюджет України на 2019 рік» (1 564 грн);  
 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019  р. № 
543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»: 
 особам з інвалідністю внаслідок війни збільшено розмір мінімальної 
пенсійної виплати;  
 військовослужбовцям, в т.ч. військовозобов’язаним, призваним на 
військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської 
64 
 
катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із 
застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби 
(військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсії 
обчислено із п’ятикратної мінімальної заробітної плати, встановленої законом 
на 1 січня 2019 року; 
 особам, які мають страховий стаж чоловіки – 35, жінки – 30 років, 
отримують пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058 та розмір 
пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, 
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та 
інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) не 
досягає до 2 000 грн, встановлено доплату до пенсії у сумі, що не вистачає до 
зазначеного розміру. З 01.12. 2019 року проведено перерахунок пенсій особам, 
у яких розмір пенсійної виплати визначено із розміру прожиткового мінімуму, 
встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» 
(1 638 грн). 
Отже, в цілому, щодо здійснення ПФУ пенсійних виплат можна зробити 
висновок про позитивні тенденції  щодо збільшення розмірів пенсій.  Водночас, 
забезпечення виконання пенсійних виплат залежить від виконання бюджету 
ПФУ за розмірами отриманих доходів. Тому вважаємо за необхідно розглянути 
структуру бюджету ПФУ за доходами та видатками та визначити чинники, що 
впливають на виконання бюджету. 
Загальні показники бюджету ПФУ за доходами та видатками у 2019 році 
представлено в Додатку В.  
Загальні фактичні видатки Пенсійного фонду у 2019 році становили 435,9 
млрд. грн, що на 77,3 млрд. грн, або на 21,6%, більше порівняно з 2018 роком.  
У 2019 році видатки на пенсійні виплати становили 413,0 млрд. грн (в 
тому числі на проведення перерахунків пенсій колишнім військовослужбовцям 
та працівникам органів внутрішніх справ склали 5,5 млрд. грн).  За 
міжнародними зобов’язаннями забезпечено своєчасну виплату пенсій 
громадянам України, які проживають за кордоном, на суму 158,0 тис. дол. 
65 
 
США та 2 930,4 тис євро. Інші видатки становлять 18,2 млрд. грн., із них – 1,6 
млрд. грн. – оплата послуг поштових підприємств з виплати та доставки пенсій 
(0,4% загальних видатків), 5,3 млрд. грн. складають адміністративні видатки 
(1,2%). На погашення позики 2018 року було спрямовано  4,7 млрд. грн.  
У структурі видатків найбільшу питому вагу складають пенсійні виплати 
– 94,7 %.  Структуру видатків ПФУ  у 2019 році представлено в таблиці 2.3 [71]. 
Таблиця 2.3 
Структура видатків Пенсійного фонду України у 2019 році 
№ Питома 
Видатки 
з/п вага,% 
1 Видатки на пенсійні виплати 94,7 
Погашення позик, наданих з єдиного казначейського рахунка у 2018 
2 1,1 
році 
Видатки на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату 
3 2,5 
житлово-комунальних послуг у готівковій формі 
Адміністративні видатки, пов'язані із виконанням функцій, покладених 
4 1,2 
на органи Пенсійного фонду України 
5 Оплата послуг з виплати та доставки пенсійних виплат 0,4 
Відшкодування витрат АТ "Укрпошта" за надання послуг, пов'язаних з 
6 0,1 
виплатою та доставкою пенсій і грошової допомоги населенню 
 
В цілому, за період 2016-2019 рр. спостерігається динаміка зростання 
видатків ПФУ (рис.2.9). 
 
Рис. 2.9 Динаміка видатків Пенсійного фонду України у 2016-2019 рр. 
66 
 
У 2019 році загальні доходи бюджету Пенсійного фонду становили 434,9 
млрд. грн (без урахування залишку на початок року). Порівняно з 2018 роком 
загальні доходи зросли на 82,7 млрд. грн, або на19,6%. У структурі загальних 
доходів 241,8 млрд. грн (55,6%) становлять власні надходження, 193,1 млрд. 
грн (44,4%) – кошти Державного бюджету. У 2019 році власні доходи 
Пенсійного фонду становили 241,8 млрд. грн. За 2019 рік власні надходження 
зросли порівняно з 2018 роком на 39,7 млрд. грн, або 19,6% (рис. 2.10). 
 
Рис. 2.10. Динаміка доходів Пенсійного фонду України у 2017-2019 рр. 
 
За джерелами надходжень власні доходи розподіляються наступним 
чином: 
 частина єдиного соціального внеску (надалі – ЄСВ), розподілена на 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – 236,3 млрд грн (97,7% 
суми власних доходів); 
 інші власні доходи – 5,5 млрд грн (2,3% суми власних доходів). 
67 
 
Зростання власних доходів ПФУ відбулось, переважно, за рахунок 
збільшення кількості застрахованих осіб, легалізацій тіньової зайнятості та, 
відповідно, зростання надходження ЄСВ. Так, протягом 2019 року чисельність 
застрахованих осіб збільшилася на 4,9 тис осіб. На 32,6 тис збільшилася 
кількість юридичних осіб – платників ЄСВ. У 2019 році працевлаштовано на 
221,6 тис осіб більше, ніж звільнено. Протягом 2019 року легалізовано 187,1 
тис. робочих місць, внаслідок чого додатково отримано  362,1 млн грн ЄСВ. 
У 2019 році з Державного бюджету України виділено асигнувань 
Пенсійному фонду України на загальну суму 181,8 млрд. грн. Кошти 
Державного бюджету було розподілено наступним чином: 
 на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок 
та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, 
покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України – 161,5 млрд. грн; 
 на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування за деякі категорії застрахованих осіб (постанова Кабінету 
Міністрів України від 2 березня 2011 року № 178) та покриття недоотриманої 
суми коштів від застосування пільгового розміру ЄСВ підприємствами, в яких 
працюють особи з інвалідністю – 20,3 млрд. грн.; 
 погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду – 0,1 
млрд. грн. 
Із загальної суми асигнувань з Державного бюджету України у 2019 році 
на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України спрямовано 40,0 млрд. 
грн,  що на 7,9 млрд грн більше, ніж у 2018 році. Це пояснюється недостатністю 
власних коштів Пенсійного фонду України. Питома вага дефіциту коштів 
Пенсійного фонду України у 2019 році в загальному обсязі видатків Фонду 
становила 9,2%, при цьому у 2018 році – 10,3%, у 2016 – 19,2%. В обсязі ВВП 
дефіцит Пенсійного фонду становив: у 2019 році – 1,0%, у 2018 році – 1,1%,  у 
2017 – 1,9%, у 2016 – 3,3%. 
Недостатність власних коштів ПФУ та щорічне зростання дефіциту 
пов’язане, перш за все, із високим рівнем тінізації економіки. За результатами 
68 
 
державного фінансового аудиту ПФУ, проведеного у 2019 р. Державною 
аудиторською службою України, було установлено чинники, які негативно 
впливають на формування доходів бюджету Пенсійного фонду України та 
призводять до виникнення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. 
Зокрема: 
1. Високий рівень тіньової економіки та неформальної зайнятості 
населення спричинюють недоотримання Пенсійним фондом України 
надходжень сум ЄСВ, розподілених на загальнообов’язкове державне пенсійне 
страхування, та є одним із чинників, які зумовлюють виникнення дефіциту 
бюджету Пенсійного фонду України. 
2. Установлені законом обмеження максимальної бази нарахування 
єдиного внеску дають змогу страхувальникам ухилятися від сплати ЄСВ, що 
зумовлює недоотримання доходів Пенсійним фондом України. 
3. Діюча система адміністрування ЄСВ є недосконалою, а відсутність 
дієвих заходів впливу на страхувальників за неповну та несвоєчасну сплату 
ЄСВ призводить до зростання заборгованості платників та є однією з причин 
дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. 
4. Невідшкодування підприємствами Пенсійному фонду України 
фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які 
працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо 
шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших 
роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, 
робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів 
України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають 
право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах призводить до 
покриття цих витрат за рахунок коштів Пенсійного фонду України і є одним із 
чинників, які зумовлюють дефіцит бюджету Пенсійного фонду України. 
У 2020 році зберіглись основні тенденції щодо виплат пенсій та 
виконання бюджету ПФУ. Станом на 01.01.2021 року на обліку в органах 
Пенсійного фонду України перебуває 11,1 млн. пенсіонерів. Чисельність 
69 
 
пенсіонерів, які отримують пенсію в розмірі менше, ніж  2 000 грн. за 2020 рік 
зменшилася з 4,0 млн. осіб до 1,9 млн. осіб, або на 53,1 % (станом на 01.01. 
2021 р.). При цьому чисельність пенсіонерів в інших групах в розрізі суми 
пенсійних виплат зростає [71]. 
У 2020 році доходи Пенсійного фонду України зросли на 7,2 % у 
порівнянні з 2019 роком. Станом на 01 січня 2021 року чисельність 
застрахованих осіб становила 12,8 млн. осіб, в т. ч. 9,9 млн осіб – наймані 
працівники. 
Протягом 2020 року забезпечувалось реформування пенсійної системи, 
вживались заходи щодо збалансування бюджету Пенсійного фонду України, 
підвищення та виплата пенсій. Так, з метою підтримки громадян пенсійного 
віку у 2020 році: 
 з 01 січня встановлено щомісячну державну соціальну допомогу на 
догляд одиноким пенсіонерам, яким виповнилося 80 і більше років та які 
потребують постійного стороннього догляду; 
 з 01 квітня встановлено щомісячну виплату у розмірі до 500 грн. 
пенсіонерам старше 80 річного віку та встановлено найменшу пенсійну виплату 
на рівні 2 600 грн. для вказаних пенсіонерів, які мають тривалий страховий 
стаж (20/25 років відповідно для жінок і для чоловіків); 
 з 01 квітня встановлено одноразову грошову допомогу у сумі 1 000 грн. 
окремим категоріям населення у зв’язку із надзвичайною ситуацією в Україні, 
внаслідок виникнення і поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19; 
 з 01 травня проведено індексацію пенсій на 11 % та встановлено 
найменшу пенсійну виплату для всіх інших осіб, які мають тривалий страховий 
стаж (30/35 років, відповідно, для жінок і для чоловіків), на рівні, що є не 
меншим від 2 100 грн.; 
 із серпня встановлено адресну допомогу до пенсійної виплати  
5,3 тис. членів сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, 
каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час 
безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, 
70 
 
перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її 
проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і 
оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у 
Донецькій та Луганській областях (7 800 грн. – 1 утриманець; 12 200 грн. – 2 
утриманці; 17 120 грн. – 3 утриманці). 
Станом на 01 січня 2021 року середня пенсійна виплата становила  
3508, що на 13,8 % більше в порівняні до аналогічного періоду минулого року. 
При цьому таке зростання перевищує показник інфляції за цей період більше 
ніж удвічі (рис.2.11). 
4
3.5 Мінімальна пенсія (у 
розмiрi прожиткового 
3 мiнiмуму)
2.5
2 Мінімальна пенсія (за 
наявності 35 / 30 років 
1.5 страхового стажу)
1
0.5 Мінімальна пенсія (для 
осіб 80+ за наявності 20 
0 / 25 років страхового 
стажу)
Середній розмір пенсії
 
Рис. 2.11. Розміри пенсій у 2019 – 2020 рр. [71]. 
 
Чисельність пенсіонерів, які отримують пенсію в розмірі менше, ніж  
2 000 грн. за 2020 рік зменшилася порівняно із 2019 р. з 4,0 млн. осіб до 1,9 млн. 
осіб, або на 53,1 % (станом на 01.01. 2021 р.). При цьому чисельність 
пенсіонерів в інших групах в розрізі суми пенсійних виплат зростає (рис.2.12). 
 
71 
 
13800
13600 13618.6
13549.313549.2
13400 13392.3
13288.7
13200 13231.5 13254.9 13269.1132376.621324309.8613239.2
13172.5 13191.5
13074.5 13087.913106
13000 13036.3 13049.2
12988.412990.5 13016.2 13034.1
12981.3 2018
12930.9 12975.8 12935.7
12868.9
12800 12788.6 12779.5 12781.512812.212835.1 12823.5 2019
12735.1
12600 2020
12400
12200
 
Рис. 2.12. Динаміка чисельності пенсіонерів за 2018 – 2020 рр. [71]. 
 
Варто відзначити, що позитивна динаміка збільшення розмірів пенсій 
зберіглась і у 2021 році. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів 
України від 22.02 2021 р. № 127 забезпечено: 
 проведення щорічної індексації страхових пенсій з 1 березня на 11%; 
 встановлення найменшого підвищення на рівні 100 грн; 
 встановлення мінімальної пенсійної виплати на рівні 2 200 грн особам, які 
мають тривалий страховий стаж (30/35 відповідно для жінок  
і чоловіків); 
 встановлення з 1 липня щомісячного підвищення у сумі 100 грн. до 
пенсій, які не підвищувалися у січня – липні 2021 року; 
 встановлення з 1 жовтня 2021 року щомісячної доплати до пенсії до  
400 грн. для пенсіонерів віком 75 - 80 років та мінімальної пенсійної виплати 2 
500 грн. за наявності у них страхового стажу у жінки 20 років та 25 років і 
більше у чоловіків. 
При досягненні 80 років, збільшення щомісячної доплати до пенсії до  
500 грн. та мінімальної пенсійної виплати 2 600 грн. за наявності у них 
страхового стажу у жінки 20 років та 25 років і більше у чоловіків. 
72 
 
У 2020 році, завдяки впровадженню централізованих інформаційних 
технологій реалізовано такі можливості: 
 звернення через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду 
України (далі – вебпортал Фонду) про призначення (перерахунок) пенсій – 
виключно в електронному вигляді; 
 подання засобами вебпорталу Фонду в електронному вигляді на обробку 
в складі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового 
державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) 
відомостей про трудову діяльність працівників, що є невід’ємною складовою 
запровадження автоматичного призначення соціальних виплат; 
 доступу пенсіонерів до матеріалів їх пенсійних справ у будь-якому 
сервісному центрі, на віддаленому робочому місці (точці обслуговування) 
Пенсійного фонду України або через мережу Інтернет; 
 надання послуг незалежно від місця проживання особи; 
 обміну відомостями на виплату пенсій в електронному вигляді; 
 наскрізного автоматизованого контролю актуальності та достовірності 
документів, на підставі яких виплачуються пенсійні кошти, даних та алгоритмів 
розрахунку пенсійної виплати; 
 створення середовища для проведення моделюючих масових 
перерахунків. 
Забезпечено розвиток вебпорталу Фонду, як електронного сервісного 
ресурсу Пенсійного фонду України. З 01.07. 2020 р. впроваджено нову сервісну 
послугу – автоматичне призначення пенсії для осіб, які засобами вебпорталу 
Фонду повідомили про таке бажання та надали з використанням 
кваліфікованого електронного підпису засвідчені копії необхідних документів. 
Станом на 01.01. 2020 р. з початку роботи сервісу ним скористались понад 
21 тис. осіб. 
Забезпечено розвиток електронного сервісу – мобільного застосунку 
„Пенсійний фонд”, завдяки чому реалізовано доступ до електронних сервісів 
Пенсійного фонду України у зручному форматі з мобільних пристроїв 
73 
 
(смартфонів та планшетів). Станом на 01.01.2021 р. кількість користувачів 
мобільного застосунку „Пенсійний фонд” становила понад 177 тис. осіб. 
З 01.07.2020 р. впроваджено нову сервісну послугу – автоматичне 
призначення пенсії для осіб. З початку роботи сервісу ним скористались  
11,7 тис. осіб. [71]. 
Загальний обсяг видатків ПФУ у 2020 році становив 479 352,1 млн. грн, 
де видатки на пенсійні виплати склади 466 951,9 млн. грн., видатки на боротьбу 
з гострою респіраторною хворобою COVID-19  для надання одноразової 
допомоги 3602,9 млн. грн, погашення позики 2019 року – 1148,4 млн. грн. 
Структуру видатків ПФУ у 202 році представлено на рис. 2.13. [71]. 
видатки на 
пенсійні кошти з фонду 
виплати 466 боротьби з 
951,9 гострою 
респіраторною 
хворобою 
COVID-19,  
для надання 
одноразової 
м/д …
сплата
поштового
адміністратив збору та 
ні видатки розрахунково
5 289,0 погашення касове
позики 2019 обслуговуванн
року 1 148,4 я
2 359,9  
Рис. 2.13. Структура видатків Пенсійного фонду України у 2020 році. 
 
Загальний обсяг надходжень  до ПФУ склав 466 095,6 млн. грн.,  в тому 
числі, власні доходи становили 281 637,8 млн. грн (або 60,4 %), кошти 
Державного бюджету України на фінансування пенсійних програм 184 457,8 
млн. грн. (або 39,6 %). У 2020 зберіглась позитивна динаміка зростання суми 
доходів ПФУ (рис. 2.14). [71]. 
74 
 
Загаль
Загальн
+20 251,,649299..0   
5,490.4   5
236,262. 254,509.
0   3   
2019 рік 2020 рік
інші доходи, які адмініструє Пенсійний фонд 
з коштів ДБУ за деякі категорії застрахованих осіб та …  
Рис. 2.14. Динаміка доходів Пенсійного фонду України за 2020-2019 рр. 
Отже, підсумовучи проведене дослідження показників діяльності 
Пенсійного фонду України, можна зробити висновок, що, фондом виконуються 
обов’язки щодо пенсійного забезпечення населення в належному обсязі та 
якості. Серед проблем, що впливають на обсяги надходження до ФПУ, та, 
відповідно, на розміри пенсій, доцільно виділити ухилення від сплати ЄСВ. 
 
 
 
 
74 
 
РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ 
НАСЕЛЕННЯ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ 
 
 
3.1. Характеристика ринку праці Черкаської області  
за січень-жовтень 2022 року  
 
На підставі звітних даних Черкаського обласного центру зайнятості про 
попит та пропозицію на зареєстрованому ринку праці у січні-жовтні 2022 
року, визначимо основні тенденції ринку праці в період війни.  
За даними Державної служби статистики України кількість зайнятого 
населення у віці 15-70 років в середньому за 2021 рік, у порівнянні з 2020 
роком, скоротилася на 305 тис. осіб та становила 15,6 млн. осіб Рівень 
зайнятості населення скоротився з 55,3 до 48,3%. За даними Головного 
управління статистики у Черкаській області за результатами обстеження 
робочої сили у 2021 році кількість зайнятого населення у віці 15 років і 
старше становила 489,3 тис. осіб, у віці 15-70 років – 489,1 тис осіб. По 
Черкаській області рівень зайнятості населення віком 15 років і старше 
становив 48,3%, а серед населення віком 15-70 років – 56,0%. 
Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у Черкаській 
області віком 15 років і старше та у віці 15-70 років у 2021 році, у порівнянні 
з 2020 роком, зросла на 1,7 тис. осіб та становила 54,8 тис. осіб. Рівень 
безробіття населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років зріс з 9,5% до 
10,1% робочої сили, у осіб працездатного віку зріс з 9,8% до 10,4%. 
У січні-жовтні 2022 року послугами обласної служби зайнятості 
скористалися майже 37,7 тис. безробітних громадян, що на 21% менше, ніж у 
аналогічному періоду 2021 року. За видами економічної діяльності, серед 
безробітних, які мали професійний досвід, 22,7% раніше працювали у 
сільському господарстві; 19, 8% – в оптовій та роздрібній торгівлі; 14,7% – у 
75 
 
державному управлінні й соціальному страхуванні; 14,2% – на підприємствах 
переробної промисловості. 
За професійними групами, серед зареєстрованих безробітних 
переважають робітники з обслуговування, експлуатації устаткування (18,5%); 
працівники сфери торгівлі та послуг (17,5%); представники найпростіших 
професій (15%); керівники, менеджери (11,4%). 
За статтю: у загальній кількості зареєстрованих безробітних, чоловіки 
становили – 4, 1 тис. осіб (або 34,8%), жінки 7,6 тис. осіб (або 65,2%). 
За віковими групами: 25,5% зареєстрованих безробітних були у віці до 
35 років; 27,6% – у віці від 35 до 45 років; 28,3% – у віці від 45 до 55 років; 
18, 6% – понад 55 років. За освітою: 49,5% зареєстрованих безробітних мали 
вищу освіту, 34,7% – професійно-технічну, 15, 8% – загальну середню освіту. 
Серед зареєстрованих безробітних за особливими категоріями: 78 осіб 
(або 0,7%) становлять учасники АТО, 1269 осіб (або 11,9%) внутррішньо-
переміщені особи, 1122 осіб (або 10,5%) – особи з інвалідністю, 789 осіб (або 
7,5% ) – особи, яким залишилось 10 і менше років до пенсії, 34 (0,3%) – 
випускники навчальних закладів. 
Основні показники діяльності Черкаської обласної служби зайнятості 
представлені в таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1. 
Показники діяльності Черкаської обласної служби зайнятості  
за січень-жовтень 2022 р. 
№ Показник Кількість 
з/п осіб 
1 Всього отримали послуг 43693 
 з них, мали статус безробітного 37678 
2 Працевлаштовано 14658 
 з них, безробітних 11387 
3 Проходили професійне навчання 823 
 з них, ЦПТО 246 
4 Брали участь у громадських роботах та інших роботах 1701 
тимчасового характеру 
5 Отримували допомогу по безробіттю 35105 
6 Кількість роботодавців, які працювали з центром 3597 
зайнятості 
 
76 
 
У січні-жовтні 2022 року на ринку праці налічувалось 15411 вакансій, 
що на 38,1% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Структура вакансій 
за видами економічної діяльності була наступною: 34,7% вакансій в 
сільському, лісовому та рибному господарствах; 19% - на підприємствах 
переробної промисловості; 10,6% – торгівлі; 6,2% – освіті; 5,9% - охороні 
здоров’я; 5,6% - державному управлінні і обороні; 4,7% - в транспорті. 
За професійними групами: найбільший попит роботодавців 
спостерігався на робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання 
за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин – 
29,6% (водій автотранспортних засобів, тракторист-машиніст); 
кваліфікованих робітників з інструментом – 12,7% (в’язальник схемних 
джгутів, слюсар-ремонтник, швачка); найпростіших професій – 17,9%. 
Суттєвим залишається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої 
сили. Так, станом на 1 листопада 2022 року, в середньому по області, на одне 
вільне робоче місце претендували 17 безробітних (на 1 листопада 2021 року –
13 осіб). Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у 
професійно- кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед працівників, які 
раніше були зайняті у сфері операцій з нерухомим майном (на 1 вакансію 
станом на 1 листопада претендувало 45 осіб), діяльності у сфері 
адміністративного та допоміжного обслуговування - 40 осіб. Найбільших 
труднощів з працевлаштуванням зазнають представники таких професій: 
продавець продовольчих товарів, підсобний робітник, продавець 
непродовольчих товарів, продавець- консультант, водій, бухгалтер, 
спеціаліст державної служби. Наприклад: для 104 спеціалістів державної 
служби на 1 листопада не було жодної вакансії; для 570 продавців 
продовольчих товарів – 4 вакансій. 
Нестача кадрів у січні-жовтні 2022 року спостерігалася серед 
представників таких професій: електромонтер з ремонту та обслуговування 
електроустаткування, робітник з благоустрою, оператор виробничої дільниці, 
водій тролейбуса, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, лікар-терапевт. 
77 
 
Кількість вакансій та кількість безробітних за регіонами Черкаської 
області представлена на рисунках 3.1., 3.2. 
 
 
Рис. 3.1. Кількість вакансій за регіонами Черкаської області. 
 
 
 Рис. 3.2. Кількість безробітних за регіонами Черкаської області. 
 
З даних, представлених на рисунках 3.1. та 3.2. видно, що по всіх 
регіонах кількість безробітних значно перевищує кількість вакансій.  
Співвідношення кількості вакансій та безробітних за видами 
економічної діяльності представлене на рис. 3.3. 
78 
 
 
Рис. 3.3. Співвідношення кількості вакансій до кількості безробітних за 
січень-листопад 2022 року у Черкаській області. 
За видами економічної діяльності, структура вакансій та структура 
безробітних представлена на рис.3.4. 
 
Рис. 3.4. Структура васансій та безробітних за видами економічної 
діяльності. 
79 
 
Структуру вакансій та безробітних за професійними групами 
представлено на рис 3.5. 
 
Рис. 3.5. Структура вакансій та безробітних за професійними групами. 
Структуру безробітних, працевлаштованих у січні – листопаді 2022 року, 
представлено на рис. 3.6. 
 
Рис. 3.6. Структура безробітних, працевлаштованих   
у січні – листопаді 2022 року. 
 
80 
 
Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій та кількість 
претендентів на одну вакансію станом на 01.11. 2022 року представлено на 
рис. 3.7 
Рис. 3.7. Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій та 
кількість претендентів на одну вакансію станом на 01.11.2022 року. 
 
Професії, за якими кількість вакансій є найбільшою, станом на 01.11. 
2022 року. За професійною групою «Керівники, менеджери»: начальник 
відділу поштового зв’язку, менеджер (управитель) зі збуту, майтер, керівник 
гуртка, менеджер (управитель), менеджер (управитель) зі зв’язків із 
громадскістю, заступник директора, керуючий дільницею 
(сільськогосподарською), завідувач майстерні, начальник відділу. За 
професійною групою «Професіонали, фахівці»: інженер з охорони праці, 
юрист, економіст, лікар-терапевт, лікар-стоматолог, бухгалтер, сестра 
медична (брат медичний), електрик дільниці, диспетчер, мерчендайзер.  
Професії, по яких чисельність безробітних є найбільшою, станом на 
01.11.2022 р.: підсобний робітник, продавець продовольчих товарів, 
продавець непродовольчих товарів, водій автотранспотних засобів, 
81 
 
продавець-консультант, бухгалтер, прибиральник службових приміщень, 
кухар, охоронник, мишиніст (кочегар) котельної, молодша медична сестра 
(молодший медичний брат), санітарка (санітарка-прибиральниця, санітарка-
буфетчиця, санітар, санітар-буфетник), укладальник-пакувальник, сторож, 
касир торгівельного залу, спецаліст державної служби (місцевого 
самоврядування), комірник, менеджер (управитель) зі збуту, швачка, сестра 
медична (брат медичний), менеджер (управитель). 
Професій, за якими спостерігався найбільший дефіцит вакансій серед 
усіх професій: продавець продовольчих товариів, підсобний робітик, 
продавець непродовольчих товарів, продавець-консультант, водій 
автотранспортних засобів, бухгалтер, прибиральник службових приміщень, 
охоронник, спеціаліст державної служби (місцевого саморядування), касир 
торговельного залу, оператор заправних станцій. 
Професії, за якими спостерігався найбільший дефіцит кадрів: 
електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, робітник з 
благоустрою, оператор виробничої дільниці, тракторист-машинист 
сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, водій тролейбуса, 
слюсар аварійно-віднослювальних робіт, налагоджувальник устатування у 
виробництві харчової продукції, начальник відділу поштового зв’язку, лікар-
терапевт, викладач закладу професійної (професійно-технічної) освіти, лікар-
анестезіолог, мікробіолог [24, 17].  
Всього, мали статус безробітного 37 678 осіб. За віковою структурою 
безробітних: 2110 осіб або 5,5 % (15-24 роки), 4862 особи або 12,9% (30-34 
роки), 10721 особа або 28,5% (35-44 роки), 10926 осіб або 29,0% (45-55 
років), 5750 осіб або 15,3% (понад 55 років). 
Всього було працевлаштовано 11 387 осіб (як за направленням служби 
зайнятості, так і самостійне працевлаштування). За віковою структурою 
працевлаштованих: 446 осіб або 7,4% (25-29 років), 1381 особа або 12,1% 
(30-34 роки), 3370 осіб або 29,6 % (35-44 роки), 4158 або 36,5 % (45-55 років), 
1192 особа або 10,5 % (понад 55 років). 
82 
 
Середня заробітна плата, яку роботодавці нині подають у вакансіях до 
обласної служби зайнятості складає 9105 грн, що є меншим за середній 
рівень по Україні.  При цьому, 30% від загальної кількості вакансій обласної 
служби зайнятості – це пропозиції роботи з мінімальною заробітною платою, 
а саме – 6700 грн. Для порівняння – у січні 2022 року середня заробітна плата 
на Черкащині була у розмірі 12,3 тис. грн., у той час, коли по Україні цей 
показник перевищував 14,5 тис. грн. На початку року Черкащина посідала 13 
місце за рівнем оплати праці по Україні, поступаючись таким великим 
містам, як: Київ, Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв та ін. Саме тому люди, які 
переїхали з великих міст України до Черкас відчувають різницю в оплаті 
праці. Розміри середніх заробітних плат за видами професій в Черкаській 
області представлений в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2. 
Середні розміри заробітних плат в Черкаській області 
№ Посада/професія Розмір заробітної 
з/п плати, грн. 
1 Технічні службовці 6 947 
2 Працівники сфери торгівлі та послуг 7 044 
3 Найпростіші професії 8 120 
4 Фахівці 8 403 
5 Законодавці, службовці, керівники 9 193 
6 Робітники з обслуговування, експлуатації 9 471 
устаткування 
7 Кваліфіковані робітники з інструментом 9 729 
8 Кваліфіковані робітники сільського господарства 9 843 
9 Професіонали 10 937 
 Середній розмір заробітної плати в Черкаській 9 105 
області 
 
Варто відзначити позитивну динаміку у реалізації державної програми 
підтримки бізнесу щодо працевлаштування безробітних (дотації на створення 
робочих місць). Так, з початку року роботодавцями Черкащини  було 
створено 388 нових робочих місць, 214 з яких укомплектовані обласною 
службою зайнятості. Найбільшу кількість робочих місць створено у галузях: 
83 
 
сільського господарства будівництва, торгівлі, транспорту та ін. Переважно 
на Золотоніщині Тальнівщині, Канівщині, Лисянщині та в місті Черкаси. 
Наразі сума компенсаційних виплат роботодавцям за працевлаштування 
внутрішньо переміщених осіб складає 8,6 млн. грн. Ті підприємці, які 
здобули право на отримання мікрогрантів, зобов’язалися створити майже 120 
робочих місць. Як зазначає директор Черкаського обласного центру 
зайнятості Григорій Дендемарченко, нині вже профінансовано 28 грантових 
бізнес-проєктів [13,12].  
Водночас, варто акцентувати на загальній кількості внутрішньо-
переміщених осіб в Черкаській області.  Від початку введення воєнного стану 
в Україні і по 2 листопада 2022 року до Черкаської обласної служби 
зайнятості звернулися  3043 внутрішньо переміщених громадян, 2701 особа 
отримала статус безробітної. Водночас, станом на 1 листопада в області 
обліковано 161 398 внутрішньо переміщених осіб. Переважно це жителі 
Донецької, Луганської та Харківської областей. Це люди, які раніше 
працювали в гірничо-видобувній, нафтопереробній сферах, займалися 
науковою діяльністю, або ж мали вузькопрофільну спеціальність, яка була 
вкрай важливою на конкретному виробництві. Із наведених даних видно, що 
значна кількість внутрішньо-переміщених осіб (98 %) не зареєстровані у 
державній службі зайнятості як безробітні.  
Крім діяльності державної служби зайнятості щодо працевлашування 
ВПО, варто зазначити волонтерські ініціативи, що діють в Черкаській області 
та кооперують свою діяльність з підприємницьким сектором. 
Так, центр розвитку бізнесу й Асоціація «Відродження та розвиток» 
підписали меморандум співпраці задля працевлаштування внутрішньо 
переміщених осіб у Черкасах та області. Мета меморандуму – запровадити 
спільний пошук вакансій для ВПО та їх юридичний і психологічний супровід 
під час створення власного бізнесу в Черкаській області. Відповідно до 
меморандуму, асоціація «Відродження та розвиток» надає свою базу 
контактів ВПО, які приходили на зустрічі. А Центр розвитку бізнесу 
84 
 
пропонує актуальні вакансії місцевих підприємств. Громадська організація 
працює з анкетами чотирьохсот внутрішньо переміщених осіб, які шукають 
роботу. Вакансії надає місцевий бізнес. Зокрема, в економічній, інженерній 
та сільськогосподарських сферах. Для шукачів роботи є можливості навчання 
та зміни кваліфікації. Також Центр розвитку бізнесу створив чат  «Шукаю 
роботу на Черкащині», що об’єднує безробітних переселенців з 
роботодавцями, яким потрібні працівники [17,4].  
Отже, проведене дослідження стану ринку праці Черкаської області 
дозволило виявити такі тенденції, як: 
 зростання рівня безробіття в області; 
 зростання навантаження на одну вакансію практично у всіх сферах 
зайнятості; 
 дипропорції між попитом та пропозицією робочої сили за видами 
вакансій; 
 низький показник працевлаштування; 
 низький показник зареєстрованих безробітних серед ВПО; 
 невідповідність професій ВПО вакансіям, які пропонується на ринку 
праці Черкаської області; 
 низький рівень розмірів заробітних плат Черкаської області;  
 відсутність виплат допомог безробітним для відкриття власного 
бізнесу. 
 
3.2. Програма підвищення рівня зайнятості населення 
в Черкаській області 
 
На підставі проведеного дослідження страну ринку праці Черкаської 
області та основних показників діяльності Черкаського обласного центру 
зайнятості за січень-жовтень 2022 року маємо підстави зробити висновки, що 
актульними в період війського стану залишаються такі питання: 
85 
 
- забезпечення пропорцій співвідношення між попитом та 
пропозицією робочої сили за допомогою перекваліфікації 
безробітних на професії, що є актуальними на ринку праці 
Черкаської області; 
- стимулювання безробітних до підприємницької діяльності; 
- залучення більшої кількості ВПО до реєстрації у державній службі 
зайнятості та отриманні послуг з працевлаштування та 
перекваліфікації; 
- підвищення рівня зайнятості молоді. 
За результатами проведеного дослідження нами розроблено Програму 
підвищення зайнятості населення Черкаської області на 2023 рік.  
ПАСПОРТ ПРОГРАМИ 
Назва програми Програма підвищення рівня зайнятості населення 
Черкаської області на 2023 рік «Активні українці» 
Автор програми Пузій Віталій Романович, студент 2 курсу освітньо-
кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності 232 
«Соціальне забезпечення» 
Актуальність Програма вирішує проблему підвищення рівня зайнятості 
програми, яку населення Черкаської області із врахуванням 
вирішує особливостей соціально-економічного стану та факторів, 
проблему  спричинених війною. 
Мета програми Забезпечення працевлаштування осіб працездатного віку 
(черкащан та внутрішньо-переміщених осіб)  шляхом 
реалізації заходів активної політики на ринку праці: 
проведення активних заходів щодо професійного 
навчання та перекваліфікації з подальшим 
працевлаштуванням; створення умов для відкриття 
безробітними малого бізнесу.  
Завдання Охоплення заходами активної політики зайнятості 100 %  
програми безробітних, зареєстрованих в Черкаському обласному 
центрі зайнятості, сприяння їх адаптації до вимог 
військового часу; підвищення рівня зайнятості 
внутрішньо-переміщених осіб та їх інтеграцію у місцеву 
громаду. 
Цільова Особи, зарієстровані як безробітні в державній службі 
зайнятості, віком від 18 до 55 років. Внутрішньо-
86 
 
аудиторія переміщені особи, які як зареєтсровані, так і не 
зареєстровані в державній службі зайнятості. 
Чинне Програма зайнятості населення розроблена на основі 
законодавство, та Закону України «Про зайнятість населення» тa Закону 
програми України «Про загальнообов'язкове державне соціальне 
соціально- страхування на випадок безробіття» із врахуванням змін, 
економічного внесених Законом України «Про внесення змін до деяких 
розвитку, на які законодавчих актів України щодо реформування служби 
спирається зайнятості, соціального страхування на випадок 
програма безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, 
у тому числі молоді, та впровадження нових активних 
програм на ринку праці» № 2622-IX. 
Враховує положення Стратегії  розвитку Черкаської 
області на період 2021-2027 роки, затвердженої  
Рішенням Обласної ради № 38-9/VII від  11.09.2020 р. 
положення Програми економічного і соціального  
розвитку Черкаської областіна 2022 рік, затвердженої 
рішенням Черкаської обласної ради № 10-10/VIII від 
21.12.2021 р. та положення Програми розвитку малого та 
середнього підприємництва Черкаської області на 2021-
2025 роки, затвердженої рішенням Обласної ради 
24.12.2020 р. № № 4-4/VIII.                                      
Що конкретно і Програма передбачає впровадження комплексу 
яким чином взаємоузгоджених напрямків активної політики 
передбачається зайнятості, що враховують особливості ринку праці 
здійснити Черкаської області в період війни та стратегічні напрямки 
впродовж строку соціально-економічного розвитку Черкаської області на 
2023 рік. 
реалізації 
програми 
Очікувані В результаті реалізації даної програми передбачається 
результати від зростання основних показників зайнятості населення 
реалізації Черкаської області, зокрема: зростання кількості 
програми працевлаштованих безробітних осіб на 20%; зростання 
кількості осіб, що відкрили власну праву у 5 разів; 
зростання кількості осіб, що пройшли професійне 
навчання у 3 рази, зростання кількості внутрішньо-
переміщених осіб, зареєстрованих у центрі зайнятості – у 
3.5 рази, зростання кількості наданих професійно- 
консультаційних послуг на 40 %, зростання кількості 
наданих професійно- інформаційних  послуг на 40 %,  
зростання кількості осіб, що брали участь у громадських 
роботахна 120%; зростання кількості осіб що брали 
участь у тимчасових роботах  вдвічі.  
87 
 
 
Строк реалізації Програма розрахована на 2023 рік 
програми 
Виконавець Департамент соціального захисту населення Черкаської 
програми обласної державної адміністрації (за згодою), Черкаський 
обласний центр зайнятості (за згодою), Управління 
Держпраці у Черкаській області (за згодою), Управління 
освіти і науки Черкаської обласної державної 
адміністрації (за згодою), за підтримки обласних 
територіальних громад. 
Співвиконавці Підприємства, установи, організації Черкаської області, 
програми громадські організації, соціальні партнери з питань 
соціального захисту та реабілітації інвалідів. 
Джерела Кошти міського бюджету м. Черкас, кошти обласних 
фінансування територіальних громад, кошти Фонду 
програми загальнообов’язкового державного соціального 
страхування на випадок безробіття, грантове 
фінансування з державного бюджету, міжнародні гранти. 
 
Програма «Активні українці» вирішує такі проблеми 
працевлаштування безробітних, в тому числі, внутрішньо-переміщених осіб: 
 відсутність необхідних вмінь та навичок з відкриття власного бізнесу; 
 недостатній рівень кваліфікації; 
 відсутність робочих місць, які б відповідали фаху; 
 низька мотивація до трудової діяльності через невисоку заробітну 
плату; 
 психологічний стан безробітних та непристосованість до вимог 
війського часу; 
 працевлаштування безробітних віком, старше 45 років; 
 низький рівень інтеграції внутрішньо-переміщених осіб у місцеву 
громаду та низькі показники реєстрації в державній службі зайнятості. 
 
 
 
88 
 
Шляхи і засоби реалізації мети програми «Активні українці» 
З метою забезпечення підвищення рівня зайнятості населення 
Черкаської області та зниження рівня безробіття, виділено такі напрямки 
реалізації Програми: 
1. Здійснення професійного навчання за професіями, що користуються 
попитом на ринку праці за замовленням із потенційними роботодавцями з 
подальшим працевлаштуванням відповідно до умов Постанови Кабінету 
Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331. Такими професіями, згідно 
даних Черкаського обласного центру зайнятості є: електромонтер з ремонту 
та обслуговування електроустаткування, робітник з благоустрою, оператор 
виробничої дільниці, тракторист-машинист сільськогосподарського 
(лісогосподарського) виробництва,  водій тролейбуса, слюсар аварійно-
відновлювальних робіт, налагоджувальник устатування у виробництві 
харчової продукції.  
2. Навчання основам підприємницької діяльності та допомога 
безробітним у відкритті власного бізнесу. 
3. Професійне навчання та працевлаштування на IT- спеціальності осіб, 
віком від 45 років. 
4. Підвищення адаптивності населення до нових умов ринку праці 
шляхом проведення інформаційних зустрічей та професійної орієнтації з 
питань затребуваних професій на ринку прац в період війни. 
5. Вдосконалення підходів до працевлаштування інвалідів та учасників 
антитерористичної операції, членів їх сімей та сімей.  
6. Проведення тренінгів особистісного зростання.  
7. Підвищення рівня зайнятості та інтеграції внутрішньо-переміщених 
осіб у місцеві громади. 
 Опис вищезазначених заходів програми представлений у таблиці 3.3 
  
89 
 
Таблиця 3.3. 
Заходи забезпечення реалізації мети Програми «Активні українці»  
на 2023 рік 
Найменування 
№ Найменування Строк Значення 
Виконавці показників 
з/п заходу виконання показників 
виконання 
1. Здійснення професійного навчання за професіями, що користуються попитом на ринку 
праці за замовленням потенційних роботодавців з подальшим працевлаштуванням 
1. Створення бази даних Черкаський Протягом База даних - 
актуальних професій обласний року актуальних 
та установлення центр професій 
договірних відносин з зайнятості Договори про 
підприємцями- (надалі - співпрацю із 
замовниками цих ЧОЦЗ), роботодавцями  
професій районні філії 
ЦЗ 
2. Проведення Черкаський Протягом Кількість 12 500 
інформаційної обласний року,  охоплених осіб осіб на рік 
кампанії серед центр 2 рази на 
безробітних осіб, зайнятості, місяць 
зареєстрованих у районні філії 
ЧОЦЗ та районних ЦЗ 
філій стосовно 
професійного 
навчання 
3. Установлення Черкаський Протягом Кількість - 
договірних відносин обласний року укладених 
із провайдерами центр договорів 
освітніх послуг за зайнятості, 
кожної спеціальністю районні філії 
відповідно до обсягу ЦЗ 
замовлення 
4. Проведення навчання Черкаський Протягом Кількість осіб, що 3000 осіб/на рік 
безробітних та обласний року пройшли 
виконання договірних центр професійне 
відносин із зайнятості, навчання 
провайдерами районні філії 
освітніх послуг ЦЗ. 
(оплата навчання) провайдери 
освітніх 
послуг 
5. Працевлаштування Черкаський Протягом Кількість 3000 осіб/на рік 
осіб, що отримали обласний року працевлаштованих 
нову професію за центр осіб  
замовленням зайнятості, 
роботодавців районні філії 
ЦЗ, 
роботодавці, 
на замовлення 
90 
 
яких 
здійснювалось 
навчання 
2. Навчання основам підприємницької діяльності (створення Центру розвитку 
креативної економіки в Черкаській області) та допомога у відкритті власної справи 
1. Облаштування на базі ЧОЦЗ до  Облаштоване - 
ЧОЦЗ приміщення, де  01.03.2023 р. приміщення на 
будуть базі 
сконцентровані ЧОЦЗ  
необхідні умови та 
знання для запуску 
власної справи  
і генерування нових 
бізнес-проектів 
2. Проведення ЧОЦЗ  
навчальних курсів для підприємці, 
Щомісячно, 
тих, хто має намір бізнес-
починаючи з до 800 осіб на 
започаткувати власну тренери, Кількість осіб, що 
лютого місяць, 
справу «Основи провайдери було охоплено 
2023 р.по 8000 осіб на рік 
підприємництва» із освітніх кампанією 
листопад  
презентацією бізнес- послуг 
2023 р. 
плану 
 
3. Проведення 8 ЧОЦЗ, Один раз  Кількість 6 семінарів, 
семінарів-тренінгів юристи на 2 місяці  семінарів, 60 осіб 
для суб'єктів малого кількість  
підприємництва щодо залучених осіб 
нововведень  
та змін в 
законодавстві 
4. Надання разової ЧОЦЗ  Протягом Сума виплаченої Розмір 
допомоги на  року разової допомоги встановлюється 
відкриття власної на відкриття відновідно до 
справи власної справи, чинного 
грн. законодавства 
Кількість України 
відкритих власних Кількість 
справ відкритих 
власних справ - 
1000- 
3. Професійне навчання та працевлаштування на IT- спеціальності осіб, віком від 45 
років 
1.  Проведення ЧОЦЗ  Кожен Кількість до 10000 осіб на 
інформаційної  місяць охоплених осіб рік 
кампанії  та тренінгів 
серед безробітних 
осіб, зареєстрованих у 
ЧОЦЗ стосовно 
професійного 
навчання на IT- 
91 
 
спеціальності та 
кар’єрного зростання 
2. Установлення ЧОЦЗ, Протягом Укладені договору - 
договірних відносин Черкаський року про співпрацю 
із провайдерами державний щодо надання 
освітніх послуг за технологічний освітніх послуг 
кожної спеціальністю університет безробітним, 
відповідно до обсягу «Cherkasy IT зареєстрованих у 
замовлення. Cluster ЧОЦЗ  
3. Проведення навчання Черкаський Протягом Кількість осіб,  до 2000 осіб на 
безробітних та державний року що пройшли рік 
виконання договірних технологічний навчання 
відносин із університет 
провайдерами «Cherkasy IT 
освітніх послуг Cluster» 
(оплата навчання) 
4. Працевлаштування ЧОЦЗ, Протягом Кількість до 2 000 осіб на 
осіб, що отримали IT- підприємці  року працевлаштованих рік 
спеціальність осіб 
4. Підвищення адаптивності населення до нових умов ринку праці під час війни 
1. Проведення ЧОЦЗ  2 рази на Кількість до 12 000 осіб  
інформаційної  місяць охоплених осіб на рік 
кампанії серед  протягом 
безробітних осіб, року 
зареєстрованих у 
ЧОЦЗ стосовно стану 
ринку праці та 
актуальних вакансій 
2. Проведення ЧОЦЗ, Щокварталу Кількість 4 
соціальної реклами волонтери рекламних кампанії 
про актуальні 
спеціальності на 
ринку праці 
3. Організація та ЧОЦЗ  Раз на Кількість до 12 000 осіб  
проведення  місяць залучених осіб на рік 
інформаційної протягом 
кампанії щодо року 
популяризації 
робітничих професій 
та боротьби із 
стереотипами, у тому 
числі гендерними, 
щодо вибору 
професій. 
92 
 
4. Проведення ЧОЦЗ  Раз на Кількість до 12 000 осіб  
інформаційної  місяць охоплених осіб на рік 
кампанії щодо протягом 
підвищення рівня року 
обізнаності 
населення щодо 
ризиків та 
негативних наслідків 
нелегальних 
трудових відносин 
(легалізацій 
зайнятості) 
5. Вдосконалення підходів до працевлаштування осіб з інвалідністю та учасників 
антитерористичної операції, членів їх сімей. 
1. Проведення ЧОЦЗ, Раз на два Кількість семінарів, 6 семінарів,  
інформаційних соціальні місяці кількість залучених 120 осіб 
семінарів для психологи протягом осіб  
військовослужбовців року 
та ветеранів 
АТО/ООС щодо 
надання інформації 
про послуги 
державної служби 
зайнятості, 
визначення шляхів 
працевлаштування та 
професійного 
розвитку за сприяння 
державної служби 
зайнятості для даної 
категорії осіб. 
2. Проведення ЧОЦЗ  Раз на два Кількість семінарів, 6 семінарів,  
інформаційних   місяці кількість залучених 120 осіб 
тренінгів "Право  протягом осіб  
людей  з року 
інвалідністю на 
працевлаштування" 
Сприяння  зайнятості  
учасників семінару. 
Ознайомлення зі 
станом регіонального 
ринку праці, 
перспективами 
зайнятості осіб з 
інвалідністю; 
ознайомлення з 
додатковими 
гарантіями 
працевлаштування та 
соціальними 
послугами, які надає 
служба зайнятості 
93 
 
особам з 
інвалідністю. 
3 Посилення співпраці ЧОЦЗ, Протягом Кількість зустрічей 12 
при вирішенні МСЕК, Фонд року 
питань професійної соціального 
реабілітації осіб з захисту 
інвалідністю та їх інвалідів, 
працевлаштування громадські 
між МСЕК, органами організації 
праці та соціального  
захисту населення, 
Фондом соціального 
захисту інвалідів, 
громадськими 
організаціями 
інвалідів, 
роботодавцями 
4 Проведення ЧОЦЗ, Протягом Кількість зустрічей 100 зустрічей 
інформаційно- Фонд року та кількість 60 місць 
роз’яснювальній соціального створення нових 
роботі серед захисту робочих місць для 
роботодавців та інвалідів, інвалідів 
інших сторін роботодавці 
соціального діалогу  
щодо залучення 
коштів Фонду 
соціального захисту 
інвалідів в напрямку 
створення 
спеціальних робочих 
місць для інвалідів, 
зареєстрованих у 
державній службі 
зайнятості. 
6. Проведення тренінгів особистісного зростання для жінок. 
1. Створення на базі ЧОЦЗ  до  Облаштоване - 
ЧОЦЗ Клубу для  01.03.2023 р. приміщення для 
жінок-підприємиць зустрічей 
2. Проведення ЧОЦЗ, Один раз на Кількість 6 тренінгів 
тренінгів для жінок, соціальні два місяці проведених 120 осіб 
які психологи, тренінгів, 
допомогають волонтери кількість 
усвідомити залучених осіб 
важливість 
працевлаштування 
та зрозуміти 
особливості 
сучасного ринку 
праці. 
94 
 
3. Проведення тренінгу ЧОЦЗ,  Один раз на Кількість 4 Тренінги 
«Шлях до успіху» соціальні два місяці проведених 120 осіб 
(для жінок) психологи, тренінгів, 
для розкриття волонтери кількість 
лідерського залучених осіб 
потенціалу та  
відпрацювання 
навичок ефективної 
самопрезентації та 
проходження 
співбесіди. 
7. Підвищення рівня зайнятості та інтеграції внутрішньо-переміщених осіб у місцеві 
громади 
1 Налагодження ЧОЦЗ, Протягом Кількість ВПО,  
співпраці ЧОЦЗ з громадські року зареєстрованих 
громадськими організації,  в ЧОЦЗ  
організаціями щощо виконавчі  
інформування ВПО комітети 
про можливості міських рад 
працевлаштування  м. Черкаси та 
міст 
Черкаської 
області  
 
 
2 Проведення курсів ЧОЦЗ Протягом Кількість ВПО,  
перекваліфікації року що пройшли 
ВПО за професіями, перекваліфікацію 
актуальними на 
ринку праці  
3 Працевлаштування ЧОЦЗ,  Кількість  
ВПО роботодавці працевлаштованих 
безробітних ВПО 
 
 
95 
 
Графічне зображення даних заходів представлено на рис.3.8. 
 
Рис. 3.8. Основні заходи програми «Активні українці» на 2023 рік.  
96 
 
3.3. Технологія впровадження Програми та очікувані 
результати 
 
Дослідження показало, що стрімке зростання рівня безробіття, 
сричинене військомими діями в країні спричиняє велике навантеження на 
бюджет фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування і 
не може повною мірою забезпечити матеріальними виплатами всіх 
зареєстрованих безробітних осіб.  
В той же час, війна спричинила значне скорочення виробництва – 
багато підприємств було закрито або релоковано у інші частини країни.  
Повномасштабне військове вторгнення російської федерації у лютому 
2022 року нанесла значні втрати українській економіки. За даними Київської 
школи економіки, станом на 1 серпня 2022 року обсяг прямих збитків 
економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових 
будівель та інфраструктури (у грошовому еквіваленті) становить $108.3 
млрд. А непрямі втрати   попередньо оцінюються у $128.8 млрд. 
Війна вплинула і на можливість бізнесу повноцінно функціонувати. За 
результатами опитувань власників та СЕО підприємств 46,8% підприємств 
повністю або майже повністю припинили роботу з 24.02.2022 року. Тільки 
12,4% не змінили або збільшили обсяги робіт у порівнянні з довоєнним 
часом. За узагальненою самооцінкою власників та СЕО, загальні втрати МСП 
за період війни сягнули $85 млрд. (не враховуючи недоотриманих 
прибутків).  
19% підприємств змушені здійснити релокацію, більшість з них зі 
Сходу України (41% підприємств Сходу вже релокували свої виробничі 
потужності та персонал чи здійснять це найближчим часом), за даними 
дослідження стану та потреб бізнесу в умовах війни. 
Скорочення обсягів роботи привели і до скорочення працівників на 
підприємствах МСБ. За результатами досліджень  20% персоналу були 
97 
 
відправлені у відпустку, 27% працює на умовах скорочення зарплати і 20% 
було скорочено (понад 1 млн. осіб). [56,8].  
Рівень безробіття в Україні сягає рекордних 30% від числа економічно 
активного населення.  
Відповідно, дуже актуальним в даний час є підвищення рівня 
зайнятості населення через створення умов для відкриття безробітними 
особами малого бізнесу, посилення співпраці державної служби зайнятості із 
підприємствами щодо вікриття ними робочих місць відповідно до положень 
Закона України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України 
щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок 
безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі 
молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» № 2622-
IX. 
Що заважає бізнесу відновлюватися: 
 відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на 
внутрішньому ринку -  64%; 
 відсутність достатнього капіталу - 51%; 
 непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому 
ринку - 38% 
 непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу - 35%; 
 недоступність кредитних коштів, у тому числі – програми 0/5-7-9 - 
 33%; 
 високі податки і збори - 27% [39,17]. 
Серед ключових рішень бізнесу на 2022-2023 рік, власники та СЕО 
зазначили наступні: 
 пошук нових клієнтів / каналів продажів – 68%; 
 скорочення витрат – 52%; 
 пошук фінансування – 41%; 
 запуск нових напрямів бізнесу – 35%; 
 антикризове управління – 33%; 
98 
 
 пошук партнерів на зовнішніх ринках – 32%; 
 розвиток експорту – 30%; 
 отримання заборгованості з клієнтів – 21%; 
 скорочення персоналу – 20% [43,12]. 
Відповідно роль держави в питанні створення робочих місць кризової 
економіки має бути провідною. Приватні інвестори самостійно не в змозі ні 
визначити актуальні галузеві пріоритети, ні забезпечити достатню кількість 
робочих місць в зруйнованій війною економіці, оскільки концентруються на 
аспектах локальної прибутковості інвестицій і не мають достатньої економії 
на масштабі. Швидкість реакції ринків, як правило, є занадто повільною для 
того, щоб адекватно реагувати на воєнні виклики. 
Досвід інших країн підтверджує, що коли країна стикається з 
зовнішніми викликами, лише масштабна державна політика створення 
робочих місць дозволяє стабілізувати економіку. Для пошкодженій війною 
економіки цінність створення нових робочих місць має значно вище 
інституційне значення, ніж судові, правоохоронні, антикорупційні, банківські 
і т.д. реформи. Проведення подальших ринкових реформ не буде мати успіху 
в країні, громадяни якої залишаються масово безробітними з доходами в рази 
нижчим, ніж в сусідніх країнах, з посттравматичним синдромом пережитої 
війни. 
Нинішній економіці Україні потрібні масштабні інвестиційні проєкти із 
розгортання виробничих потужностей, здатних одночасно запропонувати 
велику кількість робочих місць. Введення в експлуатацію таких об’єктів 
дозволяє не тільки безпосередньо вплинути на ринок праці, але й створює 
супутній додатковий імпульс для активізації малого та середнього бізнесу. 
Світовий досвід і практика господарювання свідчать, що 
найважливішою складовою ринкової економіки є підприємництво. Воно – 
найдинамічніший її елемент, що постійно змінюється та з часом переростає з 
малого в середній та великий бізнес. Інколи здається, що лише великий 
капітал визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але 
99 
 
все ж таки основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є 
мале підприємництво як найбільш масова, гнучка форма ділового життя. 
Саме в секторі малого підприємництва створюється і функціонує 
значна маса національних ресурсів, яка є живильним середовищем для 
середнього та великого підприємництва. Тільки мале підприємництво здатне 
оперативно реагувати на зміни кон’юктури та диференціацію споживчого 
попиту, розширення номенклатури промислових товарів та послуг. Завдяки 
чому відкривається простір для вільного вибору громадянами шляхів і 
методів роботи для загальної користі та забезпечення власного добробуту. 
Крім того мале підприємництво відіграє велику роль як у розвитку економіки 
країни, так і у вирішенні багатьох соціальних проблем, тому що знижує 
витрати, пов’язані з функціонуванням будь-якого виду підприємницької 
діяльності; забезпечує зайнятість населення шляхом створення нових 
робочих місць та поглинання надлишкової робочої сили під час циклічних 
спадів і структурних зрушень економіки; пожвавлює інвестиційну діяльність; 
збільшує товарну масу та споживчі послуги; зумовлює здорову конкуренцію. 
Отже, в даний час найбільш актуальними частиними програми 
Підвищення рівня зайнятості в Черкаській області на 2023 рік «Активні 
українці» є: 
1. Навчання основам підприємницької діяльності та допомога 
безробітним у відкритті власного бізнесу. 
2. Підвищення рівня зайнятості та інтеграції внутрішньо-переміщених 
осіб у місцеві громади. 
Саме на технології реалізації даних заходів ми хочемо зупинитись 
детальніше.  
Технологія організації роботи Центру креативної економіки Черкаської 
представлена на рис. 3.9. 
 
100 
 
 
Рис. 3.9. Основні напрямки діяльності Центру креативної економіки 
Черкаської області. 
 
Основні етапи робіт щодо організації функціонування Центру 
представлені в таблиці 3.4. 
  
101 
 
Таблиця 3.4. 
Навчання основам підприємницької діяльності (створення Центру 
розвитку креативної економіки в Черкаській області) та допомога у відкритті 
власної справи 
   
 Найменування  
№ Найменування Строк показників Значення 
Виконавці 
з/п заходу виконання виконання показників 
1. Створення Центру креативної економіки в Черкаській області (на базі ЧОЦЗ) 
 Реєстрація Центру Запис в 
креативної економіки ЧОЦЗ, державному 
1. до 
Черкаської області як юрист реєстрі - 
01.02.2023 р. 
неприбуткової  неприбуткових 
організаціїї організацій 
 Облаштування ЧОЦЗ, до  Облаштоване  
приміщення на базі спеціалісти 01.03.2023 р. приміщення на - 
2. 
ЧОЦЗ для  базі 
проведення занять та ЧОЦЗ  
воркшопів. 
ЧОЦЗ, 
  Зараховано в 
директор з до 
Формування штату штат ЧОЦЗ 2 особи 
3. розвитку 01.03.2022 р. 
Центру спеціалістів 
персоналу 
 Укладання договорів ЧОЦЗ, до Укладені  
з провайдерами Черкаський 01.02.2023 р. договори про  
 
освітніх послуг, державний співпрацю щодо - 
4. бізнес-тренерами, технологічний надання освітніх 
підприємцями про університет  послуг 
співпрацю безробітним, 
зареєстрованих у 
ЧОЦЗ  
2. Проведення курсу навчання  «Основи підприємницької діяльності» 
 Проведення 
інформаційної 
 Щомісячно, 
кампанії  щодо курсу 
починаючи з до 800 осіб на 
1.  «Основи Кількість осіб, що 
ЧОЦЗ лютого місяць, 
підпримницької було охоплено 
 2023 р.по 8000 осіб на рік 
діяльності» серед кампанією 
листопад  
безробітних осіб, 
2023 р. 
зареєстрованих у 
ЧОЦЗ 
102 
 
 Щомісячно, 
Кільксть осіб у 
починаючи з Кільксть осіб у 
 групі - 25 
ЧОЦЗ лютого групі 
Набір груп учасників Кількість груп - 
2.  2023 р.по Кількість груп 
20 
листопад  
 
2023 р. 
 Проведення курсу ЧОЦЗ  Щомісяця,  Кількість груп 20 груп, 
навчання «Основи провайдери 2 групи на навчання  Кількість осіб, 
 
підприємництва» із освітніх місяць Кількість осіб, що що пройшли 
5. захистом власного послуг, пройшли навчання 
бізнес-плану підприємці, навчання протягом року 
 бізнес- протягом року - 500 
тренери 
3. Проведення треннгу особистого зростання 
1. Проведення ЧОЦЗ  Раз на Кількість осіб, що до 1000 осіб за 
інформаційної  квартал було охоплено одну рекламну 
кампанії серед  протягом кампанією кампанію, 
безробітних осіб, року 3000 особи на 
зареєстрованих у рік 
ЧОЦЗ щодо  
проведення тренінгу 
3. Кільксть осіб у 
Раз на Кільксть осіб у 
групі - 30 
Набір груп ЧОЦЗ квартал групі 
Кількість груп - 
учасників  протягом Кількість груп 
4 
року  
 
3. Проведення ЧОЦЗ, Раз на Кількість Кількість 
тренінгу «Шлях до бізнес- квартал проведених проведених 
успіху»  тренери протягом тренінгів тренінгів -4 
для розкриття  року Кількість осіб, що Кількість осіб, 
лідерського взяли участь у що взяли 
потенціалу та  тренінгу участь у 
відпрацювання тренінгу - 120 
навичок 
менеджменту 
4.Виплата разової допомоги на відкриття власної справи 
 Виплата разової ЧОЦЗ  Протягом Сума виплаченої Розмір 
 допомоги на  року разової допомоги встановлюється 
1. відкриття власної на відкриття відновідно до 
103 
 
справи на за власної справи, чинного 
результатами грн. законодавства 
представлення Кількість України 
бізнес-плану. відкритих власних Кількість 
справ відкритих 
власних справ - 
450 
 Аналіз звітів про ЧОЦЗ  Протягом - - 
2. результати  року 
діяльності малого 
бізнесу. 
5.Проведення бізнес-зустрічей, вокршопів 
1. Проведення ЧОЦЗ,  Раз на два Кількість Кількість 
тематичних підприємці, тижні проведених проведених 
зустрічей з бізнес- протягом зустрічей на зустрічей на 
підприємництва тренери  року місяць, на рік місяць - 2  
 Кількість на рік – 20 
учасників Кількість 
протягом року учасників 
протягом року 
- 400 
2. Проведення  ЧОЦЗ, Один раз  Кількість 6 семінарів, 
семінарів-тренінгів юристи на 2 місяці  семінарів, 60 сіб 
для суб'єктів малого кількість  
підприємництва залучених осіб 
щодо нововведень  
та змін в 
законодавстві 
6.Проведення конкурсу бізнес-ідей, отримання грантів на фінансування 
1 Проведення ЧОЦЗ, Раз на Кількість 4 
конкурсу бізнес-ідей грантодавці квартал проведених 
протягом конкурсів 
року 
2 Подання документів ЧОЦЗ, Раз на Кількість поданих 30 
переможців підприємці квартал бізнес-ідей 
конкурсів на протягом 
отримання року 
грантового 
фінансування 
 
Актуальними напрямками розвитку малого бізнесу в умовах війни 
можуть бути такі: виготовлення паливних брикетів; забезпечення твердим 
104 
 
паливом (дровами); заготівля та переробка деревини дров'яної; заготівля 
паливних дров; виробництво паливних пелетів; виробництво паливної щепи; 
надання послуг подрібнювача гілок.  
Крім отримання допомоги на відкриття власного бізнесу за рахунок 
коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, 
доцільно подавати роботи на отримання державних грантів, зокрема на 
такому ресурсі: https://business.diia.gov.ua/wartime 
Другим актуальним напрямком підвищення рівня зайнятості під час 
війни є перекваліфікація внутрішньо-переміщених осіб до потреб ринку 
працї Черкаської області. У багатьох випадках ВПО емігрували в регіони з 
іншою структурою економіки і, отже, можуть відчувати значні труднощі з 
пошуком роботи та інтеграцією у місцеві громади.  
Основними проблемами внутрішньо-переміщених осіб є такі: 
 втрата самоідентифікації через втрату роботи та звичного соціального 
оточення;  
 втрата сенсів буття;   
 ПТСР внаслідок війни; 
 низькій рівень соціалізації  в нове оточення; 
 відсутність умов для самореалізації; 
 низька психологічна підтримка родин ВПО; 
 низька мотивація до саморозвитку; 
 недостатня  уваги до проблем ВПО з боку державних організацій. 
З огляду на це доцільно реалізувати на базі ЧОЦЗ програми 
перепідготовки для ВПО та інтеграції їх у місцеві громади. Основні заходи з 
реалізації даного напрямку Програми «Активні українці» представлені у 
таблиці 3.5. 
  
105 
 
Таблиця 3.5. 
Підвищення рівня зайнятості та інтеграції внутрішньо-переміщених 
осіб у місцеві громади 
Найменування 
№ Найменування Строк Значення 
Виконавці показників 
з/п заходу виконання показників 
виконання 
 Налагодження ЧОЦЗ, Протягом Кількість ВПО,  до 12 000 
 співпраці ЧОЦЗ з громадські року зареєстрованих 
 громадськими організації,  в ЧОЦЗ  
 організаціями щодо виконавчі  
1. інформування ВПО комітети 
про можливості міських рад 
працевлаштування  м. Черкаси та 
міст 
Черкаської 
області  
 
 
 Проведення курсів ЧОЦЗ Протягом Кількість ВПО, 5 000 
 перекваліфікації року що пройшли 
2. ВПО за перекваліфікацію 
професіями, 
актуальними на 
ринку праці  
 Працевлаштування ЧОЦЗ, Протягом Кількість до 10 000  
3. ВПО роботодавці року працевлаштованих 
безробітних ВПО 
 Проведення ЧОЦЗ, Протягом Кількість до 12 000 
 соціальних волонтери, року залучених ВПО 
 проектів, соціальні 
 направлених на психологи, 
4. адаптацію ВПО у громадські 
новому організації 
соціальному 
середовищі та 
інтеграцію їх у 
місцеву громаду 
 
Результати впровадження Програми підвищення рівня зайнятості в 
Черкаській області на 2023 рік «Активні українці» представлені у таблиці 3.6. 
  
106 
 
Таблиця 3.6. 
Очікувані результати від реалізації програми «Активні українці»  
на 2023 рік 
№ Найменування показника Очікуваний Ріст 
з/п результат порівняно із 
станом на 2022 роком,  
31.01.2023 % 
1. Працевлаштовано, всього 17 435  20 % 
 з них, безробітних 15 312 22% 
2 Проходили професійне навчання 3 000 300% 
3 Кількість роботодавців, які працювали з 4597 20% 
центром зайнятості 
4 Кількість внутрішньо-переміщених осіб, 10 000 350% 
зареєстрованих в ОЧЦЗ 
5 Започаткували власну справу 450 500% 
6 Надано професійно- консультаційних 15 356 40% 
послуг 
7 Надано професійно- інформаційних  15 237 35% 
послуг 
8 Брали участь у тимчасових роботах 3500 100% 
9 Брали участь у громадських роботах, осіб 4500 120% 
 
Прогнозні дані таблиці свідчать про зростання основних показників 
зайнятості населення Черкаської області в результаті реалізації даної 
програми, що, безумовно, матиме позитивний соціальний та економічний 
ефект на розвиток області. 
 
 
101 
 
ВИСНOВКИ 
 
На підставі проведеного дослідження можна зрoбити нaступні виснoвки. 
1. Сoціaльнe стрaхувaння – цe систeмa сoціaльнo-стрaхoвих віднoсин, 
нaпрaвлeних нa зaбeзпeчeння упрaвління сoціaльними ризикaми суспільствa 
шляхoм пeрeрoзпoділу кoштів, зібрaних з цією мeтoю в oбoв’язкoвoму пoрядку 
тa aкумульoвaних в спeціaлізoвaних стрaхoвих фoндaх. В нaшoму визнaчeнні 
пoняття «сoціaльнe стрaхувaння», нa відміну від вищeнaвeдeних фoрмулювaнь, 
пo-пeршe, підкрeслюється сoціaльнo-стрaхoвий хaрaктeр, щo влaстивий цим 
віднoсинaм; пo-другe, відoбрaжaється місцe тa рoль сoціaльнoгo стрaхувaння в 
систeмі сoціaльнoгo зaхисту населення; пo-трeтє, вкaзується oснoвнa мeтa 
сoціaльнoгo стрaхувaння тa мeхaнізм її дoсягнeння.  
2. Маючи прояв чeрeз зaбeзпeчeння нa дeржaвнoму рівні дoстaтніх умoв для 
відтвoрeння трудoвoгo пoтeнціaлу тa oднoчaснe гaрaнтувaння стaбільнoї 
мaтeріaльнoї підтримки у рaзі втрaти грoмaдянaми, oбумoвлeнoї прoявoм 
сoціaльних ризиків, мoжливoсті підтримувaти нaлeжний життєвий рівeнь зa 
рaхунoк влaснoї прaці сoціaльнe стрaхувaння дoвoдить свoю надважливу рoль в 
систeмі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. 
3. Забезпечення eфeктивнoї діяльності систeми зaгaльнooбoв'язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні вимaгaє впровадження сучасних 
методів взаємодії між всіма учасниками соціального партнерства на рівні 
прозорих фінансових взаємовідносин, організаційних засад та правових засад. 
4. Нa oснoві прoвeдeнoгo дoсліджeння мoжнa зрoбити виснoвoк прo 
відсутність нeoбхідних мaкрoeкoнoмічних умoв для забезпечення ефективної 
діяльності фондів загальнообов’язкового дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння в 
Укрaїні. Індикaтoри, які хaрaктeризують мaкрoeкoнoмічний стaн нaшoї 
дeржaви, нe дaють змoги пoрівняти її з жoднoю з крaїн, дe викoристoвуються 
інші мoдeлі. Інaкшe кaжучи, існувaння сoціaльнoгo стрaхувaння як склaдoвoї 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в Укрaїні відбувaється в умoвaх, нe хaрaктeрних 
для жoднoї з рoзглянутих дeржaв. Oсoбливo чіткo цe мoжнa прoстeжити при 
102 
 
пoрівнянні сeрeдньoдушoвих дoхoдів нaсeлeння (які у 4 рaзи мeнші від 
нaйближчoгo пoкaзникa крaїн Півдeннoї Єврoпи), тeмпів зрoстaння eкoнoміки 
(які у 6 рaзів мeнші від пoкaзникa крaїн кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo 
зaхисту) тa рівня інфляції (який у 2 рaзи вищий від рівня крaїн Півдeннoї 
Єврoпи). 
5. Проведений аналіз показників діяльності Державної служби зайнятості 
показав, що за досліджуваний період діяльність ДСЗ мала позитивні результати 
по аналізованих показниках, що проявилось у підвищенні показників зайнятості 
населення та зниження рівня безробіття. 
6. Підсумовуючи проведені результати аналізу ефективності діяльності 
ФСС, доцільно відзначити ефективність проведеної реформи щодо злиття двох 
фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у один та 
підвищення якісних та кількісних показників діяльності фонду щодо здійснення 
страхових виплат та надання соціальних послуг. Доцільно також відмітити 
оперативні зміни у забезпечення нових видів страхових виплат, що пов’язані із 
пандемією на COVID -19. В цілому, результати діяльності ФСС за визначений 
період можна визнати як ефективними, беручи до уваги нестабільний 
економічний стан України, пов’язаний із пандемією на COVID -19 та 
нестабільною ситуацією на сході країни.  
7. Аналіз показників діяльності Пенсійного фонду Укрaїни виявив тaкі 
oснoвні прoблeми: 
- залишається низьким рівeнь пeнсій – так, у 2020 році пенсії, розміром 
до 1500 грн., отримувало 80 046 осіб, середній розмір пенсій у цій категорії 
становими 940,43 грн.  
- нeзбaлaнсoвaний бюджeт Пeнсійнoгo фoнду – у 2020 рoці з дeржавного 
бюджeту нa пoкриття дeфіциту бюджeту Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни виділeнo 
мaйжe 30 млрд. гривeнь. 
9. На підставі проведеного дослідження ефективності діяльності ЧОЦЗ 
Городищенська районна філія за 2018 – 2020 рр. та виявлення потенціалів для 
розвитку, розроблено Програму підвищення рівня зайнятості населення 
103 
 
Городищенського району Черкаської області на 2022 рік. Дана програма 
вирішує проблему підвищення рівня зайнятості населення Городищенського 
району із врахуванням особливостей його соціально-економічного розвитку та  
запобігання масовому безробіттю. Реалізація програми зайнятості населення за 
рахунок своєчасного сприяння працевлаштуванню працездатного населення, в 
тому числі інвалідів, запобігання масовому безробіттю шляхом здійснення 
активної політики на ринку праці, проведення активних заходів щодо 
професійного навчання та перекваліфікації з подальшим працевлаштуванням; 
створення умов для відкриття безробітними малого бізнесу у сільському 
господарстві. В результаті реалізації даної програми передбачається зростання 
основних показників зайнятості населення Городищенського району, зокрема: 
зростання кількості працевлаштованих осіб на 80%; зростання кількості осіб, 
що відкрили власну праву  у 4 рази;  зростання кількості осіб які отримали 
ваучер на навчання у 9 разів; зростання кількості осіб, що брали участь у 
громадських роботах у 9 разів; зростання кількості осіб що брали участь у 
тимчасових роботах на 32 %; зростання кількості роботодавців яким надаються 
послуги  філією на 11%; зростання кількості послуг, що отримали особи, які 
навчаються у навчальних закладах різних типів на 60%. 
 
 
 
  
104 
 
СПИСOК ВИКOРИСТAНИХ ДЖEРEЛ 
 
1. Кoнституця Укрaїни від 28.06.1996 р. // Відoмoсті Вeрхoвнoї Рaди 
Укрaїни. – 1996. - №30. – с.141 
2. Oснoви зaкoнoдaвствa Укрaїни прo зaгaльнooбoв'язкoвe дeржaвнe 
сoціaльнe стрaхувaння: Зaкoн Укрaїни від 14.01.1998 №16/98-ВР //.– Рeжим 
дoступу: zakon1.rada.gov.ua. 
3. Прo Пoлoжeння прo Пeнсійний фoнд Укрaїни: Укaз Прeзидeнтa 
Укрaїни від 01.03.2001 р. - № 121/2001 // Oфіційний вісник Укрaїни. – 2001. - № 
9. – С.30 
4. Прo внeсeння змін дo Пoрядку oбчислeння сeрeдньoї зaрoбітнoї 
плaти (дoхoду) для рoзрaхунку виплaт зa зaгaльнooбoв'язкoвим дeржaвним 
сoціaльним стрaхувaнням: Пoстaнoвa Кaбінeту Міністрів Укрaїни від 
18.07.2007 №949 //.– Рeжим дoступу: zakon1.rada.gov.ua. 
5. Прo прийняття зa oснoву прoeкту Зaкoну Укрaїни прo систeму 
збoру тa oбліку єдинoгo сoціaльнoгo внeску нa зaгaльнooбoв'язкoвe дeржaвнe 
сoціaльнe стрaхувaння: Пoстaнoвa Вeрхoвнoї Рaди Укрaїни вiд 11.04.2007 
№919-V //.– Рeжим дoступу: zakon1.rada.gov.ua.  
6. Aмeрикaнськa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння [Eлeктрoнний 
рeсурс]. – Рeжи дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
7. Aнтрoпoв В. В. Экoнoмичeскиe мoдeли сoциaльнoй зaщиты 
нaсeлeния в гoсудaрствaх EС: aвтoрeф. дис. нa сoискaниe уч. ст. д.э.н.: спeц. 
08.00.14 «Мирoвaя экoнoмикa» [Элeктрoнный рeсурс] / В. В. Aнтрoпoв. – М., 
2007. – 20 с. – Рeжим дoступу :http://www.econ.msu.ru/cmt2/lib/a 
/886/File/antropov.pdf. 
8. Бaбич Л.М., Дaвидeнкo С.В. Oплaтa прaці як бaзa oпoдaткувaння в 
сучaсних eкoнoмічних умoвaх // Фoрмувaння ринкoвих віднoсин в Укрaїні. – 
2019. – №9. – C. 137–143. 
9. Бaзилeвич В. Д., Бaзилeвич К. С. Стрaхoвa спрaвa. – 5-тe вид., стeр. 
– К.: Знaння, 2006. – 351с. 
105 
 
10. Бeлінськa O.В., Бaстричeв В.С. Сoціaльнe стрaхувaння: oсoбливoсті 
рoзвитку // Сучaсні підхoди, мeтoди і мoдeлі в упрaвлінні фінaнсaми: 
eкoнoмічний і сoціaльний aспeкти. Збірник стaтeй тa дoпoвідeй ІІ 
Всeукрaїнськoї нaукoвo-прaктичнoї кoнфeрeнції студeнтів тa мoлoдих вчeних 
(14-15 трaвня 2009р.). – 2019. – Т.2. – С.18. 
11. Бoйкo М.Д. Прaвo пeнсійнoгo зaбeзпeчeння. - К.: Oлaн, 2010. - 368 
с. 
12. Бoлoтінa Н.Б. Прaвo сoціaльнoгo зaхисту Укрaїни: Нaвч. пoсіб. – К.: 
Знaння, 2005. – 615 с. – Вищa oсвітa ХХІ стoліття). 
13. Вaсилик O. Д. Тeoрія фінaнсів: Підручн. – К.: НІOС, 2000. – 416 с. 
14. Внукoвa Н.М. «Сoціaльнe стрaхувaння» : нaвчaльний пoсібник / Н. 
М. Внукoвa. – К.: Цeнтр учбoвoї літeрaтури, 2009 – 412 с. 
15. Грушкo В.І. Пeнсійнa систeмa Укрaїни: нaвч. пoсіб. / В.І. Грушкo, 
Н.В. Грушкo, O.В. Бeвзeнкo / В.І. Грушкo (рeд.). - К.: Кoндoр, 2006. - 334 с 
16. Губaр O. Є. Мeдичнe стрaхувaння у фінaнсoвoму зaбeзпeчeнні 
сoціaльних гaрaнтій нaсeлeнню: Aвтoрeф. дис. кaнд. eкoн. нaук. – Київ, 2004. – 
6с.  
17. Гузик Т. Другий рівeнь / Т. Гузик // Вісник Пeнсійнoгo фoнду 
Укрaїни. – 2018. - № 5. Трaвeнь. – С. 19. 
18. Єлисєєв A. Дoступнo прo сoціaльнe стрaхувaння / Єлисєєв A. // 
Пoдaткoвe плaнувaння. – 2016. – № 1. – С. 47-49 
19. Зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння, сoціaльний 
зaхист тa пeнсійнe зaбeзпeчeння. У цифрaх і фaктaх // Міністeрствo прaці тa 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни, Пeнсійний фoнд Укрaїни. – Київ, 2017. – 75 с.  
20. Зaйчук Б. Рівeнь рoзвитку дeржaви зaлeжить від її стaвлeння дo 
дітeй, дo людeй пoхилoгo віку // Вісник Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. - 2015. - 
с.9-11. 
21. Зaйчук Б.O., Зaбрудний O.Б., Бeрeзінa С.Б. Пeнсійний фoнд 
Укрaїни. Oргaнізaційнo - прaвoві тa сoціaльнo-eкoнoмічні зaсaди 
106 
 
функціoнувaння / Б.O. Зaйчук, O.Б. Зaбрудний. – К.: НВП « AВТ». 2017. – 
1051с. 
22. Зaкрaшeвський В. Систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні. Прoблeми тa шляхи рoзвитку / В. 
Зaкрaшeвський // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 2018. – № 5. – С. 27–34. 
23. Інфoрмaція щoдo oчікувaних змін чисeльнoсті пeнсіoнeрів у 
дoвгoстрoкoвій пeрспeктиві / Oфіційний сaйт Міністeрствa сoціaльнoї пoлітики 
Укрaїни: [Eлeктр. Рeсурс]. – Рeжим дoступу:  http://www/mlsp.gov.ua. 
24. Клівдeнкo Л.М. Сoціaльний зaхист нaсeлeння тa шляхи пoдoлaння 
біднoсті в Укрaїні / Л.М. Клівдeнкo // Вісник КНТEУ. – 2017. – № 3. – С. 41–47. 
25. Кoвaль O.Я. Рeфoрмувaння пільг і привілeїв в Укрaїні – нaближeння 
дo єврoпeйських стaндaртів / Кoвaль O.Я., Тaрaсeнкo Л.Л., Яцків Т.Г. – Львів: 
Гaлицький друкaр, 2009. – 216 с 
26. Кoвaльчук O. Пoрядні люди бoрги віддaють спoвнa // Вісник 
Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. – 2019. - № 9. С. 47. 
27. Кoвжaрoвa E. Oсoбливoсті зaстoсувaння нaйбільш пoширeних 
мoдeлeй фінaнсувaння систeми oхoрoни здoрoв’я. Прaктичні виснoвки для 
Укрaїни / E. Кoвжaрoвa // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 2015. – №11. – С. 31-38. 
28. Кoмплeксний дeмoгрaфічний прoгнoз Укрaїни нa пeріoд дo 2050р. 
скoригoвaний зa дaними 2010 р. / Інститут дeмoгрaфії тa сoціaльних дoсліджeнь 
імeні М.В. Птухи НAН Укрaїни [Eлeктрoнний рeсурс] – Рeжим дoступу: http// 
www.idss.org.ua/popforecast2010.xls 
29. Кoнoплінa Ю. С. Сoціaльнe стрaхувaння : нaвч. пoсіб. / Ю. С. 
Кoнoплінa. – Суми : ВТД „Унівeрситeтськa книгa”, 2008. – 224 с. 
30. Кoнoплінa Ю. С. Сoціaльнe стрaхувaння : нaвч. пoсібник / Ю. С. 
Кoнoплінa. – Суми : ВТД «Унівeрситeцькa oсвітa», 2008. – 224 с. 
31. Кoнцeпція пoдaльшoгo прoвeдeння пeнсійнoї рeфoрми: 
Рoзпoряджeння Кaбінeту Міністрів Укрaїни від 21.10.2018 №1113 // Пeнсійний 
кур’єр. – 2009. №44 (338), 30 жoвт. – С. 23. 
107 
 
32. Кoсoвa Т.П. Сутність і критeрії eфeктивнoсті систeми сoціaльнoгo 
зaхисту / Т. П. Кoсoвa, І. В. Бaсaнцoв // Фінaнси Укрaїни. – 2017. – № 8. – С. 26–
30. 
33. Крaсюк Г.В. Систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в умoвaх 
трaнсфoрмaції укрaїнськoгo суспільствa / Г. В. Крaсюк // Сoціaльний зaхист. – 
2016. – №4. – С. 42–45. 
34. Кузяeвa М.A. Стaнoвлeниe и рaзвитиe систeмы сoциaльнoгo 
стрaхoвaния в Рoссии. Рукoпись диссeр. нa сoискaниe кaнд. экoн. нaук. – 
Сaрaтoв, 2006, 169с. 
35. Курсaкoв A.С. Сoціaльний зaхист нaсeлeння як вaжливий фaктoр 
сoціaльнoї прaктики в Укрaїні / A. С. Курсaкoв // Грaні. – 2017. – № 6. – С. 119 – 
125. 
36. Мaльчик М.В. Стaнoвлeння сoціaльнoгo зaхисту тa суспільнoгo 
дoбрoбуту грoмaдян в Укрaїні: [мoнoгрaфія] / М. В. Мaльчик. – Дoнeцьк : НAН 
Укрaїни; Інститут eкoнoміки прoмислoвoсті, 2007. – 228 c. 
37. Міжнaрoднa кoнфeрeнція «Пeнсійнa рeфoрмa в Укрaїні: щo рoбити 
з oбoв’язкoвoю нaкoпичувaльнoю систeмoю» // Укрaїнa Бізнeс Рeвю. - № 13. – 
2016 рік. - с. 50. 
38. Мних М. В. Стрaхувaння тa йoгo рoль у зaбeзпeчeнні сoціaльнoгo 
зaхисту нaсeлeння / М. В. Мних // Фінaнси Укрaїни. – 2015. – №6. – С. 39-45. 
39. Нaдтoчій Б Сoціaльнe стрaхувaння у кoнтeксті істoрії / Б. Нaдтoчій 
// Сoціaльний зaхист. – 2015. – № 2. – С. 20–24. 
40. Нaдтoчій Б. Сoціaльнe стрaхувaння чи сoціaльнe зaбeзпeчeння? 
Пoгляд з пoзицій систeми прaв, устaнoв тa принципів // Укрaїнa: aспeкти прaці. 
– №1. – 2014. – С. 31-34. 
41. Oгляд світoвoгo дoсвіду зaпрoвaджeння пeнсійних рeфoрм 
[Eлeктрoнний рeсурс] / Пeнсійний фoнд Укрaїни, Міністeрствo прaці тa 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни. – 15.10.2008. – Рeжим дoступу: 
http://www.pfu.gov.ua/pfu/  
108 
 
42. Oсaдeць С.С. Стрaхувaння: Підручн. / кeр. aвт. кoлeк. і нaук. рeд. С. 
С. Oсaдeць. – Вид. 2-гe, пeрeрoб. і дoп. – К.: КНEУ, 2002. – 599 с. 
43. Пaвлeнкo Ю. Світoвий дoсвід функціoнувaння систeм сoціaльнoгo 
стрaхувaння. Урoки для Укрaїни / Ю. Пaвлeнкo // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 
2016. – № 6. – С. 30-37. 
44. Підсумки рoбoти Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни зa 2019 рік 
[Eлeктрoнний рeсурс] / Oфіційний сaйт Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. – 
04.11.2019. – Рeжим дoступу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/ 
45. Прилипкo С.М. Прoблeми тeoрії прaвa сoціaльнoгo зaбeзпeчeння: 
Мoнoгрaфія. – Х.: ПП, 2017. – 264 с. 
46. Рибін В. Сoціaльний зaхист як інструмeнт дeржaвoтвoрeння / В. 
Рибін // Сoціaльний зaхист. – 2012. – №11. – С. 47. 
47. Ріппa М. Стaнoвлeння систeми пeнсійнoгo зaбeзпeчeння Укрaїни: 
нoрмaтивний і сoціaльнo – дeмoгрaфічний aспeкти / М. Ріппa // Світ фінaнсів. – 
2015. - №1. – С. 44. 
48. Рoик В. Д. Oснoвы сoциaльнoгo стрaхoвaния. – М.: Aнкил, 2005. – 
256с. 
49. Свeнчіцкі М., Ткaчeнкo Л., Чaпкo І. Дeмoгрaфічні тa фінaнсoві 
пeрeдумoви пeнсійнoї рeфoрми в Укрaїні: Прoгнoз – 2050. – К.: Aнaлітичнo – 
дoрaдчий цeнтр Блaкитнoї стрічки, 2017. – 72 с. 
50. Сeргієнкo O. Сoціaльнa пoлітикa в сучaснoму світі тa в Укрaїні / O. 
Сeргієнкo // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 2015. – № 1. – С. 31-37. 
51. Сeрeдня тривaлість життя укрaїнця – 67 рoків [Eлeктрoнний рeсурс] 
// Укрaїнськa гaзeтa. – № 45 (185). – 8-31 грудня 2018 р. – Рeжим дoступу: 
http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=404.  
52. Синчук С. М., Бурaк В. Я. Прaвo сoціaльнoгo зaбeзпeчeння Укрaїни: 
Нaвч. пoсібн. / Зa рeд. С. М. Синчук. – К.: Т-вo»Знaння», КOO, 2015. – 306с. 
53. Систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння у Фрaнції [Eлeктрoнний 
рeсурс]. – Рeжим дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
109 
 
54. Сільчeнкo С.O. Сoціaльнe стрaхувaння: рeaлії тa пeрспeктиви 
прaвoвoгo рeгулювaння // Прoблeми зaкoннoсті. – Х: Нaц. юрид. aкaд. Укрaїни, 
2017. – Вип. 102. – С.78-86 
55. Сoціaльний зaхист нaсeлeння в Німeччині [Eлeктрoнний рeсурс]. - 
Рeжим дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
56. Сoціaльний зaхист нaсeлeння: дoсвід Япoнії [Eлeктрoнний рeсурс]. 
– Рeжим дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
57. Тoлуб’як В.С. Фінaнсoвий кoнтрoль у сфeрі пeнсійнoгo 
зaбeзпeчeння: мeтa, зaвдaння, функції / В.С. Тoлуб'як // Інвeстиції: прaктикa тa 
дoсвід. – 2017. - № 8. – С. 89. 
58. Юрій С. І., Шaвaрінa М. П., Шaмaнськa Н. В. Сoціaльнe 
стрaхувaння: Підручн. – К.: Кoндoр. – 2004. – 464с. 
59. Янoвa С. Ю. Сoциaльнoe стрaхoвaниe в систeмe сoциaльнoй зaщиты 
нaсeлeния: oргaнизaция и финaнсoвый мeхaнізм: Рукoпись диссeр. нa сoискaниe 
дoкт. экoн. нaук. – Сaнкт-Пeтeрбург, 2001. – 400с 
60. Eurostat Yearbook 2002. Luxemburg, 2002. [Eлeктрoнний рeсурс] / 
Єврoпeйський сoюз. – Рeжим дoступу: http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/ 
61. Finland – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
62. Germany – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, 
the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and 
other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
63. Greece – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/ . 
64. Minimum wages in EU Member States, Croatia, Turkey and the USA, 
January 2010, in PPS.PNG [Eлeктрoнний рeсурс] / Eurostat. European Commission. 
– Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
110 
 
65. Spain – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
66. Sweden – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, 
the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and 
other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
67. Ukraine – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, 
the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and 
other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
68. United_kingdom – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World 
Factbooks, the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country 
Studies and other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/ 
United_states – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/ . 
69. Oфіційний сaйт Міністeрствa oхoрoни здoрoв’я Укрaїни. -   Рeжим 
дoступу:  http://www.moz.gov.ua. 
70. Дeржкoмстaт Укрaїни [Eлeктр. Рeсурс]. – Рeжим дoступу: 
http://ukrstat.gov.ua. 
71. Oфіційний сaйт Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. - Рeжим дoступу:  
http://www.pfu.lg.ua 
72. Oфіційний сaйт фoнду сoціaльнoгo стрaхувaння нa випaдoк 
бeзрoбіття. – Рeжим дoступу: http://www.dcz.gov.ua 
73. Oфіційний сaйт фoнду сoціaльнoгo стрaхувaння України. – Рeжим 
дoступу: http://www.fse.gov.ua 
74. Пенсійна реформа в Україні. – Рeжим дoступу: http://pension.kiev.ua 
75. Офіційний сайт Державної служби зайнятості. - Рeжим дoступу: 
https://www.dcz.gov.ua/ 
76. Офіційний сайт Рахункової палати України. – Рeжим дoступу: 
www.ac-rada.gov.ua 
111 
 
77. Офіційний сайт Державної податкової служби України. –                
Рeжим дoступу: www.sta.gov.ua  
78. Офіційний сайт науково-дослідного інституту інформації та 
моделювання економіки. – Рeжим дoступу: www.nas.gov.ua 
 
 
 
  
112 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
ДОДАТОК А 
Таблиця А1 
Функціональна характеристика системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні 
Вид 
соціального Страховик Страхові випадки Види допомог/соціальних послуг 
страхування 
  1) тимчасова непрацездатність внаслідок 1)допомога по тимчасовій непрацездатності 
  захворювання або травми, не пов’язаної з (включаючи догляд за хворою дитиною); 
  нещасним випадком на виробництві; 2) допомога по вагітності та пологах; 
  2) необхідність догляду за хворою дитиною; 3) допомога на поховання (крім поховання 
  3) необхідність догляду за хворим членом сім’ї; пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли 
  4) догляд за дитиною віком до трьох років або від нещасного випадку на виробництві); 
  дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі 4) оплата лікування в реабілітаційних 
У зв’язку з  хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за відділеннях санаторно-курортного закладу 
тимчасовою Фонд соціального цією дитиною; після перенесених захворювань і травм. 
втратою страхування України 5) карантин, накладеного органами санітарно-  
працездатності епідеміологічної служби; 
6) тимчасове переведення застрахованої особи 
відповідно до медичного висновку на легшу, 
нижчеоплачувану роботу; 
7) протезування з поміщенням у стаціонар 
протезно-ортопедичного підприємства; 
8) перебування в реабілітаційних відділеннях 
санаторно-курортного закладу після перенесених 
захворювань і травм. 
 
  Нещасний випадок на виробництві або професійне Страховими виплатами є грошові суми, які 
  захворювання (у тому числі встановлене чи Фонд виплачує застрахованому чи особам, які 
  виявлене в період, коли потерпілий не перебував у мають на це право, у разі настання страхового 
  трудових відносинах з підприємством, на якому він випадку.Підставою для оплати потерпілому 
  захворів), що спричинили застрахованому витрат на медичну допомогу, проведення 
  професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; медичної, професійної та соціальної 
  нещасний випадок або професійне захворювання, реабілітації, а також страхових виплат є акт 
Від нещасного  яке сталося внаслідок порушення застрахованим розслідування нещасного випадку або акт 
випадку на Фонд соціального нормативних актів про охорону праці. розслідування професійного захворювання 
виробництві та страхування України Перелік обставин, за яких настає страховий (отруєння) за встановленими формами. 
професійного випадок, та перелік професійних захворювань Страхові виплати складаються із: 
захворювання, визначаються Кабінетом Міністрів України. 1) страхової виплати втраченого заробітку (або 
які Факт нещасного випадку на виробництві або відповідної його частини) залежно від ступеня 
спричинили професійного захворювання розслідується в  втрати потерпілим професійної працездатності 
втрату порядку затвердженому Кабінетом Міністрів (далі - щомісячна страхова виплата); 
працездатності України, відповідно до Закону України "Про 2) страхової виплати в установлених випадках 
охорону праці". одноразової допомоги потерпілому (членам 
його сім’ї та особам, які перебували на 
утриманні померлого); 
3) страхової виплати дитині, яка народилася з 
інвалідністю внаслідок травмування на 
виробництві або професійного захворювання її 
матері під час вагітності; 
4) страхових витрат на медичну та соціальну 
допомогу. 
8. Відшкодування моральної (немайнової) 
шкоди потерпілим від нещасних випадків на 
виробництві або професійних захворювань і 
членам їхніх сімей не є страховою виплатою та 
здійснюється незалежно від часу настання 
страхового випадку відповідно до 
положень Цивільного кодексу 
України та Кодексу законів про працю 
України. 
  Страховий випадок - це подія, через яку: 1) Матеріальна допомога: 
  1) застраховані особи втратили заробітну плату - допомога по безробіттю, у тому числі 
  (грошове забезпечення) або інші передбачені одноразова її виплата для організації 
  законодавством України доходи внаслідок втрати безробітним підприємницької діяльності; 
 Фонд роботи з незалежних від них обставин та - допомога на поховання у разі смерті 
На випадок загальнообов’язкового зареєстровані в установленому порядку як безробітного або особи, яка перебувала на його 
безробіття державного безробітні, готові та здатні приступити до утриманні. 
соціального підходящої роботи і дійсно шукають роботу; 2. Соціальні послуги: 
страхування України 2)застраховані особи опинилися в стані часткового - професійна підготовка або перепідготовка, 
на випадок безробіття безробіття; підвищення кваліфікації у закладах 
3) втрата роботи з незалежних від застрахованих професійної (професійно-технічної), фахової 
осіб обставин - припинення трудового договору передвищої та вищої освіти, у тому числі в 
відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у закладах освіти державної служби зайнятості, 
разі неможливості продовження роботи, а також на підприємствах, в установах, організаціях; 
невиконання роботодавцем законодавства про - профорієнтація; 
працю, умов колективного чи трудового - пошук підходящої роботи та сприяння у 
договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) працевлаштуванні, у тому числі шляхом 
Кодексу законів про працю України, а також з організації громадських робіт для безробітних 
аналогічних підстав, визначених іншими законами, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів 
а для військовослужбовців - звільнення зі служби з України; 
поважних причин без права на пенсію (у зв’язку із - надання роботодавцям, які 
скороченням штатів або проведенням працевлаштовують громадян, зазначених 
організаційних заходів, за станом здоров’я, у у частині першій статті 14 Закону України 
зв’язку із закінченням строку контракту, "Про зайнятість населення", компенсації 
систематичним невиконанням умов контракту відповідно до статті 26 Закону України "Про 
командуванням, через сімейні обставини або з зайнятість населення"; 
інших поважних причин відповідно до - надання роботодавцям - суб’єктам малого 
законодавства про військовий обов’язок і військову підприємництва, які працевлаштовують 
службу). безробітних, компенсації відповідно до статті 
 27 Закону України "Про зайнятість населення"; 
-надання ваучера для підтримання 
конкурентоспроможності деяких категорій 
громадян шляхом перепідготовки, 
спеціалізації, підвищення кваліфікації за 
професіями та спеціальностями для 
пріоритетних видів економічної діяльності 
відповідно до статті 30 Закону України "Про 
зайнятість населення". 
-здійснення заходів сприяння зайнятості 
внутрішньо переміщених осіб відповідно 
до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість 
населення"; 
-інформаційні та консультаційні послуги, 
пов’язані з працевлаштуванням. 
 
  Право на отримання пенсій та соціальних послуг із 1) пенсія за віком; 
  солідарної системи мають: 2) пенсія по інвалідності; 
  1) громадяни України, які застраховані згідно із 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. 
  цим Законом та досягли встановленого цим належить допомога на поховання пенсіонера. 
  Законом пенсійного віку чи визнані особами з  
  інвалідністю в установленому законодавством Особі, яка має одночасно право на різні види 
  порядку і мають необхідний для призначення пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з 
Пенсійне  відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі втратою годувальника), призначається один із 
страхування Пенсійний фонд смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені цих видів пенсії за її вибором. 
(солідарна України у статті 36 цього Закону, та інші особи, 
система) передбачені цим Законом; 
2) особи, яким до дня набрання чинності цим 
Законом була призначена пенсія відповідно 
до Закону України "Про пенсійне забезпечення" 
(крім соціальних пенсій) або була призначена 
пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за 
іншими законодавчими актами, але вони мали 
право на призначення пенсії за Законом України 
"Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони 
не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове 
утримання) з інших джерел, а також у випадках, 
передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. 
 
*Розроблено автором  
Таблиця Б1 
Функції фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування 
Фонд Мета діяльності Функції та завдання 
Фонд соціального Фонд соціального страхування України Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися 
страхування є органом, який здійснює керівництво іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої 
України та управління загальнообов’язковим кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. 
державним соціальним страхуванням Правління Фонду: 
від нещасного випадку, у зв’язку з 1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та 
тимчасовою втратою працездатності та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво 
медичним страхуванням, провадить на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін; 
акумуляцію страхових внесків, 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих 
контроль за використанням коштів, органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора 
забезпечує фінансування виплат за виконавчої дирекції Фонду про її діяльність; 
цими видами загальнообов’язкового 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань 
державного соціального страхування та Фонду постійні та тимчасові комісії Фонду за напрямами роботи; 
здійснює інші функції згідно із 4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
затвердженим статутом. формування державної політики у сфері соціального захисту населення, для 
2. Фонд є некомерційною самоврядною внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо 
організацією, що діє на підставі статуту, визначення розміру внесків за видами загальнообов’язкового державного 
який затверджується його правлінням. соціального страхування; 
 5) подає пропозиції щодо пропорцій розподілу частки єдиного внеску за 
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного 
випадку;  
8) затверджує: статут Фонду; регламент роботи правління Фонду; регламент 
роботи постійних та тимчасових комісій Фонду; звіти про виконання 
бюджетів (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом), 
порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; Положення 
про виконавчу дирекцію Фонду; структуру органів Фонду, граничну 
чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на 
адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із 
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування 
державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального 
захисту населення); річні програми робіт та звіти про їх виконання; 
Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики 
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; 
Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, 
навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та 
контроль за їх цільовим використанням; 
Положення про навчально-інформаційні центри; 
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат; 
Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів 
Фонду, на депозитних рахунках банківських установ (за погодженням із 
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування 
державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального 
захисту населення); 
інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність 
Фонду з виконання його статутних завдань; 
9) встановлює розмір допомоги на поховання; 
10) схвалює проект річного бюджету Фонду (постатейно за доходами і 
видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку 
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної політики у сфері соціального захисту населення, для внесення на 
затвердження Кабінету Міністрів України; 
11) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду; 
12) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань за видами 
загальнообов’язкового державного соціального страхування; 
13) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду; 
14) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і 
достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання; 
15) вирішує питання формування та використання резерву коштів для 
забезпечення фінансової стабільності Фонду в сумі, необхідній для 
фінансування матеріального забезпечення в розрахунку не менш як на п’ять 
календарних днів; 
16) представляє Фонд у відносинах з органами державної влади, органами 
місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, 
об’єднаннями громадян з питань соціального захисту громадян, а також 
органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними 
організаціями, діяльність яких пов’язана із захистом соціальних прав 
людини. 
Фонд Фонд загальнообов’язкового Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про 
загальнообов’язков державного соціального страхування загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про 
ого державного України на випадок безробіття (далі - зайнятість населення", цим Законом, іншими законами у сфері 
соціального Фонд) створюється для управління загальнообов’язкового державного соціального страхування та статутом 
страхування страхуванням на випадок безробіття, Фонду, який затверджується правлінням Фонду. 
України на акумуляції страхових внесків, контролю Правління Фонду: 
випадок безробіття за використанням коштів, виплати 1) визначає перспективні та поточні завдання Фонду; 
забезпечення та надання соціальних 2) обирає голову правління Фонду та його заступників; 
послуг, здійснення інших функцій 3) затверджує статут Фонду; 
згідно із цим Законом і статутом Фонду. 4) вносить Міністрові - керівникові центрального органу виконавчої 
Фонд є цільовим централізованим влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, 
страховим фондом, некомерційною трудових відносин та зайнятості населення, у разі порушення 
самоврядною організацією. Держава є керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
гарантом забезпечення застрахованих державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, 
осіб та надання їм відповідних або його заступниками законодавства обґрунтоване подання про 
соціальних послуг Фондом. звільнення; 
 5) схвалює проект річного бюджету фонду та подає в установленому 
порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та 
зайнятості населення, для внесення на затвердження Кабінету 
Міністрів України; 
6) заслуховує звіт про виконання бюджету Фонду; 
7) вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та 
зайнятості населення, пропозиції щодо розміру частини єдиного 
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що 
спрямовується на страхування на випадок безробіття; 
8) вирішує інші питання відповідно до статуту Фонду. 
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої 
влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та 
трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою 
діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього 
Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить 
до складу правління Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду є Державна 
служба зайнятості населення. 
Державна служба зайнятості – це структура, яка об’єднує 25 регіональних 
центрів зайнятості, 95 базових та 429 філій регіональних центрів 
зайнятості по всій Україні. Всі відділення Служби працюють за єдиною 
схемою надання послуг. Клієнти можуть звернутися до будь-якого центру 
зайнятості та отримати всі передбачені законодавством соціальні послуги, 
пов’язані з працевлаштуванням. У службі зайнятості створена уніфікована 
оперативна база вакансій, шукачів роботи та можливостей проходження 
професійного навчання по всій країні. Це дозволяє розширити зону пошуку 
роботи для безробітних не тільки в межах району чи області, а й держави в 
цілому. 
Головними завданнями Державної служби зайнятості на сучасному етапі є: 
- розвиток активних програм сприяння зайнятості населення; 
- підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці; 
- адресна допомога у працевлаштуванні соціально незахищених категорій 
населення; 
- запровадження нових партнерських відносин з роботодавцями, 
стимулювання їх до створення нових робочих місць. 
Пенсійний фонд Пeнсійний фoнд Укрaїни є цeнтрaльним Oснoвними зaвдaннями Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни є:  
України oргaнoм викoнaвчoї влaди, щo здійснює - зaбeзпeчeння фінaнсувaння витрaт нa виплaту пeнсій відпoвіднo дo зaкoнів 
кeрівництвo тa упрaвління сoлідaрнoю крaїни;  
систeмoю зaгaльнooбoв’язкoвoгo - збирaння і aкумуляція внeсків, признaчeних для пeнсійнoгo зaбeзпeчeння і 
дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння, виплaти дoпoмoги;  
прoвaдить збір, aкумуляцію тa oблік - рoзширeнe відтвoрeння кoштів Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни нa oснoві 
стрaхoвих внeсків, признaчaє пeнсії тa принципів сaмoфінaнсувaння; учaсть у фінaнсувaнні прoгрaм сoціaльнoї 
гoтує дoкумeнти для їх виплaти, підтримки пeнсіoнeрів, інвaлідів тa інших кaтeгoрій oсіб;  
зaбeзпeчує свoєчaснe і в пoвнoму oбсязі - oргaнізaція міжнaрoднoгo співрoбітництвa у сфeрі пeнсійнoгo зaбeзпeчeння; 
фінaнсувaння тa виплaту пeнсій, кoнтрoль зa свoєчaсним нaдхoджeнням стрaхoвих внeсків дo фoнду; кoнтрoль 
дoпoмoги нa пoхoвaння, інших зa прaвильним витрaчaнням кoштів фoнду;  
сoціaльних виплaт, які згіднo із - учaсть у підгoтoвці нoрмaтивних aктів,спрямoвaних нa удoскoнaлeння 
зaкoнoдaвствoм здійснюються зa систeми пeнсійнoгo зaбeзпeчeння тa пoрядку підвищeння рoзміру пeнсій;  
рaхунoк кoштів Пeнсійнoгo фoнду - внeсeння прoпoзицій Міністру щoдo фoрмувaння дeржaвнoї пoлітики з 
Укрaїни, здійснює кoнтрoль зa цільoвим питaнь пeнсійнoгo зaбeзпeчeння тa збoру, вeдeння oбліку нaдхoджeнь від 
викoристaнням кoштів Пeнсійнoгo сплaти єдинoгo внeску;  
фoнду Укрaїни. Діяльність Пeнсійнoгo - кeрівництвo тa упрaвління сoлідaрнoю систeмoю зaгaльнooбoв'язкoвoгo 
фoнду Укрaїни спрямoвується тa дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння; зaбeзпeчeння свoєчaснoгo і в пoвнoму 
кooрдинується Кaбінeтoм Міністрів oбсязі фінaнсувaння тa виплaти пeнсій, дoпoмoги нa пoхoвaння, інших 
Укрaїни чeрeз Міністрa прaці тa виплaт, які згіднo із зaкoнoдaвствoм здійснюються зa рaхунoк кoштів 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни [3].  Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни тa інших джeрeл, визнaчeних зaкoнoдaвствoм;  
 - eфeктивнe тa цільoвe викoристaння кoштів, удoскoнaлeння мeтoдів 
фінaнсoвoгo плaнувaння, звітнoсті тa систeми кoнтрoлю зa витрaчaнням 
кoштів;  
- викoнaння інших зaвдaнь, визнaчeних зaкoнaми Укрaїни тa пoклaдeних нa 
Пeнсійний фoнд Укрaїни Прeзидeнтoм Укрaїни [3]. 
Пeнсійний фoнд Укрaїни відпoвіднo дo пoклaдeних нa ньoгo зaвдaнь:  
1) вивчaє тa aнaлізує ситуaцію у сфeрі пeнсійнoгo зaбeзпeчeння, зaбeзпeчує 
прoвeдeння щoрічних aктуaрних рoзрaхунків фінaнсoвoгo стaну систeми 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння;  
2) рoзрoбляє прoeкт бюджeту Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни, склaдaє звіт прo 
йoгo викoнaння тa пoдaє їх у встaнoвлeнoму пoрядку Міністру для внeсeння 
нa рoзгляд Кaбінeту Міністрів Укрaїни, здійснює eфeктивний рoзпoділ 
фінaнсoвих рeсурсів для пeнсійнoгo зaбeзпeчeння;  
3) oргaнізoвує рoбoту з фoрмувaння, aвтoмaтизoвaнoгo oбрoблeння 
інфoрмaції в систeмі Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни тa вeдe Дeржaвний рeєстр 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
4) здійснює зaхoди щoдo зaбeзпeчeння дoступу дo дaних Дeржaвнoгo рeєстру 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
5) oргaнізoвує, кooрдинує тa кoнтрoлює рoбoту гoлoвних упрaвлінь 
Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни в Aвтoнoмній Рeспубліці Крим, oблaстях, містaх 
Києві тa Сeвaстoпoлі, упрaвлінь у рaйoнaх, містaх і рaйoнaх у містaх (дaлі - 
тeритoріaльні oргaни) [3]. 
 
 
 
ДОДАТОК В Таблиця В.1 
Чотири прошарки (цільові підгрупи) шукачів роботи для цілеспрямованого  визначення програм та інструментарію 
прискорення їхнього працевлаштування 
 Професійні Особистісні План роботи з клієнтом Інструментарій 
 якості шукача якості  (зміст програми) 
 роботи шукача 
роботи 
Професія,  Наявність  
що потрібна на вмінь  і 
ринку праці активності 
 у пошуку 
роботи 
   забезпечення клієнтів інформація про вакансії розташована в ЄІАС та на стендах 
є є повна 
інформацією про вакансії та вакансій, а також інформація, що міститься у друкованих 
відпо-
відність підприємства, де можна виданнях і засобах масової інформації, програми і плани 
використовувати даний вид проведення постійно діючого семінару з пошуку роботи. 
праці, навчання методам  
пошуку роботи. 
Прошарок 1 
Відповідність 
професійних та 
особистісних якостей 
    визначення, яка із професій, збірник професіокарт і професіограм, інший 
  часткова що користується попитом на 
профорієнтаційний матеріал,  перелік навчальних закладів, 
немає є невід ринку праці,  відповідає 
повід- нахилам і бажанням особи, інформація про вакансії розташована в ЄІАС та на стендах 
ність допомога в отриманні 
вакансій, а також інформація, що міститься у друкованих 
конкурентноспроможної 
професії, забезпечення виданнях і засобах масової інформації, програми і плани 
клієнтів інформацією про 
проведення постійно діючого семінару з пошуку роботи. 
вакансії та підприємства, де 
можна використовувати даний  
вид праці, навчання методам 
пошуку роботи. 
    формування (підвищення)  рекомендації щодо працевлаштування,  семіна-ри з техніки 
  значна пошуку роботи,  відвідування яко-мога більшої кількості 
активності, навичок і вмінь 
є немає невідпо- роботодавців,  частіші зустрічі з особистим консультантом 
відність шукати роботу. ЦЗ,  звітування перед особистим консультантом,  засоби 
психологічної підтримки,  ознайомлення з  позитивним 
 
досвідом інших клієнтів ЦЗ.  Детальніше інформування про 
професії, які користуються попитом на ринку праці, 
можливості їх отримання. 
Прошарок 3 Прошарок 2 
    формування активності, рекомендації щодо працевлаштування, семінари з техніки 
  повна пошуку роботи виконання домашніх вправ, частіше 
навичок і вмінь у пошуку 
немає немає невідпові спілкування з особистим консультантом та звітування, 
дність роботи;  визначення, яка із рекомендації щодо працевлаштування,  семінари з техніки 
пошуку роботи,  відвідування 
професій, що користується 
 якомога більшої кількості роботодавців,  частіші зустрічі з 
попитом на ринку праці, особистим консультантом ЦЗ,  звітування перед особистим 
консультантом,  засоби психологічної підтримки,  
відповідає нахилам і бажанням 
ознайомлення з  позитивним досвідом інших клієнтів ЦЗ.  
особи, професійне навчання. Детальніше інформування про професії, які користуються 
попитом на ринку праці, можливості їх отримання, участь у 
оплачуваних громадських роботах, обговорення на 
засідання з  комісії з довготривалого безробіття шляхів 
підвищення активності особи та більш ефективних засобів 
пошуку роботи. 
 
Прошарок 4 
 
Рис. Г.1. Фактори врдиву на фінансову складову загальнообов’язкового соціального страхування  
на випадок безробіття.