ChSTU repository

1 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)  
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему:  
 
«СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК 
ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент  4  курсу, групи  СЗ-1810 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
Ткаченко В.С.     
 (прізвище та ініціали)  
Керівник  Губар О. Є.     
(прізвище та ініціали)  
Рецензент _________________________  
(прізвище та ініціали)  
 
 
 
Черкаси – 2022 р. 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр       
 
Галузь знань   232 Соціальна робота   
       (шифр і назва) 
Спеціальність 232 “Соціальне забезпечення”  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
 
Ткаченку Вадиму Станіславовичу 
              
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: Соціальний захист осіб, які  постраждали внаслідок 
домашнього насильства в Україні 
 
Керівник роботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
3 
 
затверджені наказом по університету від “____” __________ 20___ р. № ________  
2. Строк подання студентом роботи:“____” ________ 2022 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Об’єктом дослідження є система соціального захисту осіб, які постраждали від 
домашнього насильства в Україні. 
Предметом дослідження є організаційно-правові  та фінансові аспекти 
соціального захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства в 
Україні. 
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження та вирішення проблем, які 
виникають у зв’язку з випадками домашнього насильства в Україні. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
1) дослідити теоретичні засади та основні нормативно-правові документи 
формування та реалізації державної політики запобігання домашньому 
насильству в Україні; 
2) відзначити основні види та ознаки поняття «домашнього насильства» ; 
3) виявити особливості організації  системи захисту від домашнього 
насильства в Україні та функції  її основних учасників; 
4) прoaнaлізувaти стан та випадки домашнього насильства в Україні; 
5) охарактеризувати закордонний досвід боротьби з домашнім насильством; 
6) розробити практичні рекомендації щодо створення Кризового центру в місті 
Черкаси.  
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень):аналітичні таблиці, діаграми, план робіт по проекту. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта Завдання видав Завдання прийняв 
1 Губар О.Є.  ___.___.2022 р. ___.___.2022 р. 
2 Губар О.Є ___.___.2022 р. ___.___.2022 р. 
3 Губар О.Є. ___.___.2022 р. ___.___.2022 р. 
 
4 
 
7. Дата видачі завдання«_____»__________ 2022р.  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Строк виконання 
Назва етапів дипломної роботи Примітка 
з/п етапів роботи 
1 Отримання завдання ___.___.2022 р. виконано 
2 Підготовка розділу І ___.___.2022 р. виконано 
3 Підготовка розділу ІІ ___.___.2022 р. виконано 
4 Підготовка розділу ІІІ ___.___.2022 р. виконано 
5 Здача кваліфікаційної роботи керівнику ___.___.2022 р. виконано 
6 Підготовка реферату ___.___.2022 р. виконано 
7 Здача кваліфікаційної роботи на кафедру ___.___.2022 р. виконано 
8 Зовнішнє рецензування кваліфікаційної ___.___.2022 р. виконано 
роботи 
9 Підготовка до публічного захисту ___.___.2022 р.  
кваліфікаційної роботи на засідання ДЕК 
 
 
Студент                          ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи    ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
 
 
 
 
 
 
5 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра на тему «Соціальний захист осіб, які 
постраждали внаслідок домашнього насильства в Україні» містить 71 
сторінку, 10 таблиць, 4 рисунки, список літератури з 30 найменувань, 2 
додатки. 
Предметом дослідження є організаційно-правові  та фінансові аспекти 
соціального захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства в 
Україні. 
Об'єктом дослідження є система соціального захисту осіб, які 
постраждали від домашнього насильства в Україні. 
Метою  роботи є дослідження та вирішення проблем, які виникають у 
зв’язку з випадками домашнього насильства в Україні. 
– Завдання роботи: дослідити теоретичні аспекти проблеми 
домашнього насильства; 
– дати характеристику поняття домашнього насильства та його 
основних видів та форм; 
– проаналізувати сучасний стан проблеми та причини домашнього 
насилля; 
– розглянути міжнародний досвід зарубіжних країн щодо подолання 
домашнього насильства; 
– розробити проект Кризового центру щодо протидії випадкам 
домашнього насильства. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо 
організації роботи постраждалими особами від домашнього насилля в 
приміщенні Кризового центру «МИ ПОРУЧ» м. Черкаси. 
Одержані результати можуть бути використані в роботі щодо 
забезпечення комплексного підходу до надання допомоги постраждалим 
особам яким загрожує насильство у місті Черкаси. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра_________ 
6 
 
Рік захисту роботи __________________________________ 
 
 
         Підпис студента ____________________ 
                      Дата ______________________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП .................................................................................................................. 8 
РОЗДІЛ І ФОРМИ, ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ДОМАШНЬОГО 
НАСИЛЬСТВА ................................................................................................... 10 
1.1. Поняття, види, проблеми та причини насильства в сім’ї, заходи щодо 
профілактики ................................................................................................... 10 
1.2. Правові аспекти регулювання проблеми насильства у сім’ї ............... 21 
1.3 Досвід зарубіжних країн щодо подолання домашнього насильства ...... 25 
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРИЧИН ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В 
УКРАЇНІ ............................................................................................................. 29 
2.1. Аналіз випадків та причин домашнього насильства в Україні за період 
2018-2020 р. . ................................................................................................... 29 
2.2. Аналіз стану та заходів попередження домашнього насильства в 
Черкаській області та м. Черкаси за 2020р. ................................................... 35 
РОЗДІЛ ІІІ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «МИ ПОРУЧ» ....................................... 44 
3.1. Опис проекту «МИ ПОРУЧ» ................................................................... 44 
3.2. Механізми впровадження проекту .......................................................... 48 
3.3. Фінансовий план проекту ........................................................................ 55 
3.4. Шляхи просування і очікувані результати проекту ............................... 60 
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 62 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 65 
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 69 
 
 
8 
 
 
 
ВСТУП 
 
Зміни, що здійснюються в Україні останніми роками загострили багато 
проблем, зокрема й соціальних. До них безсумнівно можна віднести і 
проблему зростання насильства у різних його формах, зокрема домашнього 
насильства. 
Насильство в сім'ї є глобальною проблемою, що виходить за межі 
національних кордонів, а також соціально-економічних, культурних та 
класових відмінностей. Насильство в сім'ї широко поширене, глибоко 
вкорінилося і серйозно впливає на здоров'я. Його вартість для окремих осіб, 
системи охорони здоров'я та суспільства величезна. Тим не менш, жодна інша 
велика проблема суспільної охорони здоров'я не була так широко ігнорована і 
так мало вивчена. 
В українській практиці питання домашнього насильства розглядаються 
з погляду вже існуючих підходів у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях, 
представлених у роботах наступних учених, які зробили величезний внесок у 
дослідження насильства в сім'ї: Заїді Л., Кнутсон Дж., Матчак A., 
Гатжидімітріадов Е., Ліндсей Д. [23], Бандурка І.О. [24], Блага А. Б. [25], Галай 
А. О., Гречанюк С. К., Шамрук Н. Б. [26], Головко Л.О., Муранова В.В. [27], 
Довгунь К. [28] Лесько Н. В. [29], Сідей О.В. [30] та інші. 
Однак в даний час актуальності набувають питання щодо фінансування 
заходів, зокрема фінансування створення Кризового центру для жінок, які 
постраждали від домашнього насильства, задля ефективного виконання 
найважливіших завдань в роботі центру, щодо безпечного цілодобового 
перебування та надання комплексних послуг потерпілим особам. 
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження та вирішення проблем, які 
виникають у зв’язку з випадками домашнього насильства в Україні. 
Завдання роботи: 
9 
 
– дослідити теоретичні аспекти проблеми домашнього насильства; 
– дати характеристику поняття домашнього насильства та його 
основних видів та форм; 
– проаналізувати сучасний стан проблеми та причини домашнього 
насилля; 
– розглянути міжнародний досвід зарубіжних країн щодо подолання 
домашнього насильства; 
– розробити проект Кризового центру щодо протидії випадкам 
домашнього насильства. 
Об’єктом дослідження є система соціального захисту осіб, які 
постраждали від домашнього насильства в Україні. 
Предметом дослідження є організаційно-правові  та фінансові аспекти 
соціального захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства в 
Україні. 
Методи дослідження:  
– теоретичні: аналіз наукової літератури, синтез для розкриття 
поняття домашнього насильства та його змісту; порівняння, узагальнення, 
конкретизація для визначення сутності та змісту профілактики домашнього 
насильства; 
– методи математичної статистики для обробки, оцінки та 
інтерпретації результатів дослідження; 
– факторний аналіз за допомогою програмного методу «Діаграма 
Ішікави» – для графічного відображення факторів впливу на проблему 
домашнього насильства у сім’ї; 
– «Інтелект–карти/MindMap» картографічний метод – для 
графічного представлення плану заходів проекту. 
Теоретичні результати дослідження знайшли своє відображення у 
публікації до Днів студентської науки в Черкаському державному 
технологічному університеті на тему: «Актуальні проблеми запобіганню та 
протидії домашньому насильству в Україні».(Додаток А)  
10 
 
 
 
РОЗДІЛ І ФОРМИ, ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ДОМАШНЬОГО 
НАСИЛЬСТВА 
 
1.1. Поняття, види, проблеми та причини насильства в сім’ї, заходи 
щодо профілактики 
 
З прийняттям у нашій державі Закону України «Про запобігання та 
протидію домашньому насильству» та набранням чинності Законом України 
«Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального 
кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про 
запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу 
з цими явищами» стало очевидно, що Україна визнає і привертає неабияку 
увагу до гостроти та глибини цієї проблеми. Нижче нам хотілося б навести 
поняття домашнього насильства. 
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, 
сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в 
сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи 
теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають 
(проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних 
відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає 
(проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що 
й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь [1]. 
Домашнє насильство може набувати різних форм, у тому числі й такі 
розповсюдженні: 
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає 
ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне 
позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних 
ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання 
11 
 
допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння 
смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру [1].  
Прояви фізичного насильства: 
 синці, забиті місця, наявність частково залікованих попередніх 
травм, сліди укусів тощо; 
 перешкоджання вільному пересуванню; 
 примус вживати алкогольні або наркотичні речовини чи речовини, 
що погіршують здоров'я або можуть призвести до смерті людини; 
 створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та 
здоров'ю; 
 погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати 
фізичної шкоди [1]. 
Сексуальне насильство - протиправне посягання одного члена сім'ї на 
статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру 
по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї [1]. 
Прояви сексуального насильства: 
 зґвалтування, у тому числі "зґвалтування у шлюбі"; 
 примушування до небажаних статевих стосунків; 
 торкання до інтимних частин тіла без згоди особи; 
 примушування спостерігати за статевим актом між іншими 
людьми (у тому числі дивитися порно продукцію); 
 примушування до статевого акту з третьою особою; 
 примушування до заняття проституцією [1]. 
Окрім цього, до сексуального насильства в сім'ї належить інцест - 
сексуальні відносини між близькими родичами: батьком і донькою, матір'ю і 
сином, братом і сестрою тощо [1]. 
Надзвичайно небезпечним проявом сексуального насильства в сім'ї є дії 
сексуального характеру стосовно дитини: розбещення дитини; демонстрація 
дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм); демонстрація акту 
12 
 
онанізму; втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою 
порнографією тощо [1]. 
Психологічне насильство - це насильство, пов'язане з дією одного члена 
сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, у тому 
числі щодо третіх осіб, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані 
на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо 
такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою 
безпеку чи безпеку третіх осіб, якими навмисно спричиняється емоційна 
невпевненість, нездатність захистити себе або завдається шкода психічному 
здоров'ю особи [1].  
Прояви психологічного насильства: 
 ігнорування почуттів особи; 
 образа переконань, що мають цінність для особи, її 
віросповідання, національної, расової приналежності або походження; 
соціального статусу; 
 переслідування, залякування; 
 погрози вбити чи скалічити (у тому числі дітей); 
 підбурювання до самогубства; 
 примус до протизаконних дій; 
 погрози відібрати дітей; 
 приниження особистості; 
 постійна критика та насмішки; 
 безпідставні звинувачення та формування почуття провини; 
 обмеження у самореалізації, навчанні, роботі; 
 обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола 
спілкування; 
 примушування спостерігати за насильством над іншими людьми 
чи тваринами, тощо [1]. 
13 
 
Психологічне насильство часто спричиняє депресії, нервові розлади, 
загострення хронічних захворювань, і навіть призводить до самогубства. 
Психологічне насильство в сім'ї супроводжує всі інші види насильства [1]. 
Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого 
майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення 
без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з 
лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, 
заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру [1]. 
Прояви економічного насильства: 
– позбавлення матеріальних ресурсів для належного фізичного та 
психологічного добробуту; 
– повна звітність за витрачені гроші ("все до копійки"), відбирання 
всіх зароблених грошей; 
– заборона працювати члену сім'ї всупереч його бажанню та 
працездатності; 
– примушування члена сім'ї виконувати тяжку, непосильну роботу; 
– пошкодження, псування особистого майна; 
– примушування до жебрацтва, тощо [1]. 
Одним із найбільш поширених проявів економічного насильства в 
Україні є вигнання з дому (квартири), що в переважній більшості випадків 
застосовується до жінок та дітей [1]. 
Домашнє насильство є однією з найпоширеніших форм дискримінації та 
серйозного порушення прав людини. Окрім того, що насильство завдає шкоди 
здоров’ю та добробуту тих, хто пережив його, воно несе значні витрати для 
суспільства, виміряні грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, і 
має короткострокові, довгострокові або відкладені наслідки. Економічні 
витрати насильства обтяжують різні суб’єкти суспільства, включаючи 
постраждалих від насильства, їхніх насильників та членів сімей, роботодавців, 
які зазнають збитків через інвалідність працівників, громадські та неурядові 
організації, які надають послуги постраждалим, страхові фонди і бюджети 
14 
 
різних рівнів, усіх платників податків і загалом усієї економіки. Непрямі 
витрати, пов’язані з негативними емоційними наслідками насильства 
(наприклад, стресові розлади, психологічна шкода дітям, які стали свідками 
насильства, розірвані сімейні стосунки постраждалих та зниження якості 
життя), наразі не можна виміряти в економічному еквіваленті. Дія 
законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству 
незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 
 подружжя; 
 колишнє подружжя; 
 наречені; 
 мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) 
та інший з подружжя (колишнього подружжя); 
 особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не 
перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 
 особи, які мають спільну дитину (дітей); 
 батьки (мати, батько) і дитина (діти); 
 дід (баба) та онук (онука); 
 прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 
 вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 
 рідні брати і сестри; 
 інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні 
брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 
 діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають 
спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 
 опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають 
(перебували) під опікою, піклуванням; 
 прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні 
діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в 
сім’ї патронатного вихователя [2].                
15 
 
Ознаки того, що хтось зазнає домашнього насильства, іноді видно. 
Наприклад, синець під оком, розбита губа чи зламані кістки. Є й інші 
індикатори, які можуть бути менш очевидними. Спочатку емоційні симптоми 
можуть бути менш очевидними, ніж фізичні ознаки домашнього насильства. 
Реакція може бути особливо посилена у присутності кривдника або коли хтось 
намагається обговорити проблему насильства з людиною, яка її переживає. Ці 
симптоми можуть зберігатись ще довго після того, як фізична травма зникла. 
Людям, які зазнали домашнього насильства, часто буває важко усвідомити той 
факт, що вони дійсно зазнають домашнього насильства. Це зрозуміло; ніхто не 
хоче, щоб на нього навішували ярлик. Тим не менш, знання того, яка поведінка 
є жорстоким поводженням і насильством, є першим кроком на шляху до 
втручання.  
Домашнє насильство може бути чимось більшим, ніж просто фізичне 
насильство. Навіть якщо вони не завдають вам фізичної шкоди, контролююча 
або домінуюча поведінка все одно може вважатися домашнім насильством. 
Людину, яка тривалий час потерпає від домашнього насильства можна 
виявити за ознаками, які представлені у таблиці 1.1: 
Таблиця 1.1 
Види та ознаки домашнього насильства [1] 
Вид насильства Ознаки 
Фізичні  погіршення фізичного й психічного здоров'я, емоційні та 
неврологічні розлади; 
 головний біль, біль у м'язах, синці, забиті місця, відсутність 
зубів, ушкодження кісток та м'яких тканин, наявність частково 
залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми 
та в різних частинах тіла; 
 поганий догляд за ротовою порожниною, недотримання правил 
особистої гігієни, відсутність догляду за волоссям, нігтями. 
 втрата ваги, зневоднення; 
 наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, викиди 
плоду, мертвонароджені діти, передчасні пологи, недостатня вага у 
немовлят. 
  
16 
 
Продовження таблиці 1.1 
Економічні  неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та 
власними коштами; 
  відмова від праці або навчання під тиском; праця на 
посаді/робочому місці, обраному під тиском; 
  робота, зумовлена необхідністю утримувати того, хто 
водночас контролює (відбирає) всі гроші; 
 одяг, взуття, що не відповідають сезону та погоді; старе 
вбрання; наочні ознаки існування в злиднях (незважаючи на реальні 
прибутки); 
 недоїдання; 
 наявність житлових проблем (негараздів). 
Сексуальні  порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата 
сексуального потягу; 
  інфекції, що передаються статевим шляхом; 
  травми та пошкодження статевих органів; 
  наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних 
вагітностей; 
  примусове залучення до комерційного сексу. 
Психологічні  страхи, тривожність, постійне почуття небезпеки (завжди 
перебуває напоготові), нерішучість, повна безініціативність та 
відчуття безпорадності; 
 труднощі з концентрацією; 
 наявність скарг психосоматичного характеру; 
 депресія; нав'язливі рухи та думки, схильність до одноманітних 
рухів та дій на кшталт розгойдування в кріслі, різання паперу, 
розчісування одного й того ж пасма волосся тощо; 
 надмірне збудження, безсоння або, навпаки, підвищена 
сонливість та уповільнення рухів (останні вважаються проявом 
"лінощів", "нездатності добре виконувати свої домашні обов'язки" та 
підсилюють почуття провини); 
 втрата соціальних контактів з родичами, друзями, гостре 
відчуття/прагнення самотності та ізольованості; 
 уникання погляду в очі; 
 суїцидальні наміри, погрози позбавити себе життя; 
 почуття провини, сорому за отримані фізичні ушкодження; 
 звуження свідомості, нездатність адекватно оцінювати 
ситуацію, власне майбутнє, свої вчинки та вчинки інших людей, 
поєднання підозрілості з безмежною довірливістю; 
 
17 
 
Продовження таблиці 1.1 
  відкладання часу звернення за допомогою або відмова від неї 
чи будь-якого зовнішнього втручання, спрямованого на вияснення та 
зміну ситуації; 
 зневіра в можливості змін у власному житті на краще, 
відсутність ініціативи, страх перед життям, втрата сенсу і інтересу до 
життя. 
 
 
Домашнє насильство може бути різноманітним та індивідуальним, і 
відбуватися у всіх сферах суспільства, незалежно від раси, релігії чи статі. 
Важливо пам'ятати, що домашнє насильство – це вибір, а не неконтрольований 
імпульс. Дії того, хто пережив насильство, не можуть стати причиною 
образливої поведінки. Якщо ви зазнали домашнього насильства, ви ніколи не 
винні. Ви не можете «примусити» когось образити вас, хоч би що кривдник 
сказав. Навіть якщо ви могли б зробити все можливе, щоб задовольнити 
жорстокого партнера, його потреба контролювати вас, швидше за все, 
зрештою все одно проявиться в його поведінці. 
У деяких випадках на жорстоке поводження з боку інтимного партнера 
можуть впливати ситуації, у тому числі ваш стан поведінкового благополуччя. 
Наприклад, якщо ви і ваш партнер обоє відчуваєте схильність до домашнього 
насильства, ситуація може швидко вийти з-під контролю. Хоча можливі 
причини домашнього насильства можуть бути настільки ж складними, як і 
деякі з попереджувальних знаків. Виділяють такі причини, що призводять до 
домашнього насильства: 
 соціальні (напруження, конфлікти, насильство в суспільстві; 
пропагування в засобах масової інформації насильства як моделі поведінки); 
 економічні (матеріальні нестатки; відсутність гідних умов життя 
та одночасно - відсутність умов для працевлаштування і заробітку грошей; 
економічна залежність; безробіття); 
 психологічні (стереотипи поведінки); 
18 
 
 педагогічні (відсутність культури поведінки - правової, моральної, 
громадянської, естетичної, економічної, трудової); 
 соціально-педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства, 
сімейних цінностей у суспільстві, позитивної моделі сімейного життя на 
засадах ґендерної рівності, сімейного виховання на основі прав дитини); 
 правові (ставлення до насильства як до внутрішньо сімейної 
проблеми, а не як до негативного суспільного явища, до членів сім'ї - як до 
власності; недостатня правова свідомість); 
 політичні (схильність до ґендерних стереотипів; недостатній 
пріоритет проблем сім'ї та ґендерної рівності; увага до материнства й 
дитинства, а не до сім'ї загалом; брак уваги до батьківства, чоловіків); 
 соціально-медичні (відсутність репродуктивної культури у 
населення, відповідального батьківства, системи сімейних лікарів; алкоголізм, 
наркоманія, агресія тощо); 
 фізіологічні та медичні (порушення гормонального фону, обміну 
речовин, швидкості реакцій; прийом збуджувальних лікарських препаратів; 
хвороби нервової системи тощо) [12]. 
Часто до жорстокого поводження наводить серія дій, їх важливо 
виявляти з самого початку. Серед них:  
 життя сім’ї, відповідно до традиції, проходить «за закритими 
дверима» і спробою вторгнення розглядається як посягання на особисте життя. 
Тому в суспільстві поширений міф про те, що сім’я є безпечним притулком 
для всіх її членів. Суб’єкт насильства, при цьому, відчуваючи свою 
безкарність, може робити все, що завгодно, не побоюючись розголосу.  
 недостатня психолого-педагогічна обізнаність членів сім’ї (думка 
про обов’язкового виконання «подружнього боргу», «б’є значить любить»);  
 тенденція до рівноправ’я членів подружжя в шлюбі (подружнє 
насильство, самоствердження подружжя за рахунок приниження один 
одного);  
19 
 
 демографічні зміни (продовження середньої тривалості життя, 
сприйняття дітей або немолодих як тягарю);  
 соціальний стрес в сім’ї (розбіжності у вихованні дітей, секс, 
вагітність, грошові ускладнення, безробіття, необхідність в довго-, тимчасовій 
медичній допомозі);  
 зв’язаність сімейними обов’язками, неучасть в суспільній 
діяльності і наявність обмеженої системи соціальної підтримки; 
 алкоголізм в сім’ї; 
 фізична жорстокість щодо насильника в батьківській сім'ї або 
очевидцем якої був [13]; 
Домашнє насильство відрізняється поведінкою одного партнера, який 
використовується для отримання або збереження контролю та влади над 
іншим партнером. Насильники схильні використовувати цю поведінкову 
тактику, щоб зберегти партнера у відносинах. Зазвичай образлива поведінка 
починається непомітно і поступово і згодом може стати постійною. У разі 
домашнього насильства ці нюанси поведінки призводять до фізичного, 
сексуального чи психологічного насильства. 
Навіть коли домашнє насильство загострюється, більш тонкі форми 
поведінки, такі як фінансове або емоційне насильство, можуть, як і раніше, 
використовуватися як метод посилення  шляхом подальшого підпорядкування 
партнера, який зазнав насильства.  
Оскільки сім'я як система захищає себе від зовнішніх впливів, то 
насильство в ній може існувати протягом тривалого часу. З метою усунення 
першопричини проблеми необхідно застосувати заходи щодо запобігання 
домашньому насильству.  
Насамперед  найважливішим напрямком у профілкатичнії діяльності, є 
просвітницька робота з дітьми та молодю, яку проводять спеціалісти 
психологічної служби. 
З метою профілактики насильства та надання допомоги учасникам 
конфліктних ситуацій фахівці служби: 
20 
 
 аналізують соціально-психологічний клімат в освітньому закладі в 
цілому і окремих класах (групах), дають рекомендації щодо його поліпшення 
та сприяють класним керівникам, іншим співробітникам освітнього закладу, 
учням та батькам в його поліпшенні; 
 розпізнають в учнів і працівників закладу освіти проблеми в 
міжособистісному спілкуванні, адаптації до колективу, передумови до 
насильницької поведінки або віктимізації і надають їм своєчасну соціально-
психологічну допомогу; 
 здійснюють систематичне спостереження за учнями з особливими 
освітніми потребами, особливостями розвитку та поведінки і іншими учнями, 
у яких більш високий ризик стати жертвою насильства і дискримінації, а також 
за учнями, що знаходяться на внутрішкільному обліку через порушення 
дисципліни або вчинення актів насильства; надають їм, їхнім батькам і 
класним керівникам необхідну консультативну допомогу; 
 консультують педагогів, інших співробітників освітньої установи, 
учнів і їх батьків з питань запобігання агресивної поведінки, вирішення 
конфліктних ситуацій та надають необхідну психологічну та соціальну 
допомогу; 
 проводять з працівниками освітнього закладу, учнями та їх 
батьками спеціальні заняття і тренінги з розвитку навичок спілкування, 
вирішення конфліктів, керування емоціями і подолання стресових ситуацій; 
 беруть участь в розборі випадків насильства, оцінюють 
психологічний стан жертви, кривдника і свідків, і надають їм необхідну 
соціально-психологічну допомогу; у разі наявності показань рекомендують 
звернутися за професійною психологічною і соціальною допомогою та 
реабілітацією до відповідних установ; 
 взаємодіють з фахівцями соціальних служб, центрів соціальної 
допомоги сім'ї та дітям, реабілітаційних центрів, медичних служб для надання 
21 
 
допомоги постраждалим від насильства та іншим учасникам конфліктних 
ситуацій [1]. 
Також важливим заходом профілактики насилля є формування в 
освітньому оточенні у здобувачів освіти умінь та навичок підтримки здорових 
відносин. Для цього до освітнього плану в закладах освіти включені програми 
які навчають навичок спілкування між однолітками та дорослими, прийняття 
раціональні рішень і конструктивних вирішеннь конфліктів. Дані програми 
допомагають учням формувати свою особистість, засвоювати 
загальнолюдські цінності, зміцнювати самооцінку та поважати права і гідність 
оточуючих людей. 
Залучення засобів масової інформації до проведення просвітницьких 
кампаній, спрямованих на виконання завдань у сфері запобігання домашньому 
насильству, зокрема формування небайдужого ставлення до постраждалих 
осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення необхідності 
невідкладного повідомлення про випадки домашнього насильства, зокрема до 
кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству[2]. 
Отже, дані заходи спрямовані на виконання завданнь у сфері запобігання 
домашнього насильства щодо формування у суспільстві розуміння природи 
домашнього насильства, нетрпимого ставлення до насильницьких моделей 
поведінки, небайджуого ставлення до постраждалих осіб, викоріння 
дискрамінаційних уявлень та підвищення рівня проінформованості населення 
про причини і наслідки домашнього насильства. 
 
1.2. Правові аспекти регулювання проблеми насильства у сім’ї 
 
Домашнє насильство є однією з найбільш складних і проблемних тем, 
що входять до сфери інтересів різних юридичних наук (конституційного, 
міжнародного, сімейного, адміністративного, кримінального права) крім того, 
є об'єктом вивчення філософії, психології, соціології та педагогіки. Складний 
характер досліджуваної проблематики полягає, як правило, у латентності 
22 
 
даного правопорушення. Таким чином, особи, які постраждали від 
домашнього насильства, намагаються приховати ці факти, не повідомляють 
про них відповідні правоохоронні органи і тому сприяють формуванню умов, 
коли кривдник відчуває свою безкарність і продовжує ображати свою близьку 
людину різними насильницькими діями. 
Підтвердженням важливості досліджуваної проблематики в сучасному 
світі є наявність значної кількості міжнародних документів, присвячених 
питанням домашнього насильства, його протидії. Таким чином, аналіз 
міжнародних угод, спрямованих на захист сім’ї, дозволив виявити різні 
правові аспекти, пов’язані з поняттям «домашнє насильство». У Декларації 
про ліквідацію насильства щодо жінок, прийнятій Резолюцією 48/104 
Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 20 грудня 1993 року, 
домашнє насильство визначається як частина протиправних дій проти жінок. 
Його основними формами є фізичне, сексуальне та психологічне насильство 
[3]. Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо 
жінок і домашнім насильством (CETS N 210) [4] не тільки визначає форми 
домашнього насильства, які включають акти фізичного, сексуального, 
психологічного чи економічного насильства, а й визначає групу учасників 
сімейних відносин, до складу якої входять члени сім'ї або співмешканці, або 
колишнє подружжя, чи діючі подружжя чи партнери незалежно від місця 
спільного проживання. 
Відповідно до декларації про права людини 1948 року, кожна людина 
має право на життя, в якому не буде місця жорстокому поводженню, 
приниженню людської гідності та насильству. Міжнародна спільнота все 
більше втручається у внутрішнє, особисте життя сім'ї і на зміну 
патріархальним засадам приходять демократичніші. Держави докладають 
зусиль для викорінення проблеми домашнього насильства шляхом створення 
законодавчих актів. У світовому законодавстві застосовуються два 
фундаментальні підходи до проблеми викорінення насильства в сім'ї: 
ресторативний, спрямований на врегулювання конфлікту та збереження сім'ї, 
23 
 
який містить товариські суди та програми медичної та психологічної 
допомоги, та каральний, спрямований на руйнування та заперечення будь-якої 
форми домашнього насильства. Карний підхід переважає у багатьох країнах із 
розвиненою законодавчою базою і передбачає різну міру відповідальності за 
скоєне домашнє насильство. У законодавствах різних країн є окремий закон, 
який регулює та запобігає домашньому насильству. Ставлення суспільства до 
проблеми домашнього насильства залежить від специфіки та своєрідності 
культури та рівня корупції в державі. 
В Україні склалася перевірена практика застосування правових норм за 
фактами скоєння правопорушень у сфері сімейно-побутових відносин. Проте 
найголовніше попередити злочин, а не розбиратися після його скоєння в 
причинах того, що сталося. На державному рівні вживаються необхідні заходи 
щодо вдосконалення діяльності, спрямованої на попередження насильства, 
основу законодавства України у сфері запобігання домашнього насильства 
становить Закон України «Про запобігання та протидію домашньому 
насильству» від 07 грудня 2017 № 2229-VIII в даному законі запропоновано 
кардинально нові підходи боротьби з явищем домашнього насильства. 
Закон визначає організаційні та правові основи попередження 
насильства, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з його 
попередження: 
 служби у справах дітей; 
 уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; 
 органи управління освітою, навчальні заклади, установи та 
організації системи освіти; 
 органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я; 
 центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 
 суди; 
 прокуратура; 
 уповноважені органи з питань апробації[1]. 
24 
 
До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, 
у тому числі, надають допомогу постраждалим особам: 
 центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 
 притулки для дітей; 
 центри соціально-психологічної реабілітації дітей; 
 соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); 
 центри соціально-психологічної допомоги; 
 територіальні центри соціального обслуговування (надання 
соціальних послуг); 
 інші заклади, установи та організації, які надають соціальні 
послуги постраждалим особам [1]. 
Застосування ж спеціальних заходів, передбачених Законом України 
«Про попередження насильства в сім’ї», метою яких є профілактика та 
попередження насильницької поведінки, передбачають зверненнями жертв 
насилля в сім’ї до компетентних органів із заявою про вчинення проти неї 
протиправних дій. В цілому, будь-які спеціальні попереджувальні заходи та 
заходи юридичної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї мають бути 
передусім спрямовані на забезпечення безпеки особи, що постраждала від 
насильства в сім’ї, захист її прав та законних інтересів, підвищенні якості її 
життя. 
Отже, у подоланні насильства в сім’ї, як глобальної проблеми людства, 
потрібно вдосконалювати систему внутрішньодержавних і міжнародних норм 
щодо попередження та протидії насильству в сім’ї. В Україні на сьогодні існує 
законопроект «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що 
робить країну ближчою до успіху в подоланні цієї проблеми. 
 
 
 
 
25 
 
1.3 Досвід зарубіжних країн щодо подолання домашнього насильства 
 
Нині домашнє насилля є проблемою не тільки України, але й більшості 
зарубіжних країні. Домашнє насильство є однією з найбільш серйозних і 
поширених форм насильства. Воно існує в усіх державах і відбувається на всіх 
рівнях суспільства. У іноземних країнах превентивні заходи подолання 
домашнього насилля є актуальними напрямками роботи : 
 соціальних служб; 
 психологів; 
 правоохороних органів; 
 педагогів. 
Залучення такої кількості професій обумовлено маштабами проблеми та 
наслідками до яких вона призводить. Досвід зарубіжних країн може надати 
Україні шляхи вдосконалення існуючої системи. 
Зарубіжні вчені пов’язують причину насильства у сім’ї з насильством 
щодо самих батьків у дитинстві(50% сімей, у яких і батько, і мати піддавались 
насильству у сім’ї, самі чинять насильство щодо своїх дітей) [6]. 
Особливість законодавства Німеччини у сфері домашнього насильства є 
вилучення індивіда, що вчинив насилля у сім’ї із родини.По законодавству 
Німеччини така людина повинна залишити житло протягом 10 днів [7]. Також 
в Німеччині існують відділи уповноважених у справах про насильство в сім’ї, 
вони і розглядають справи про домашнє насилля. 
Потрібно відмітити, що схожі методики практикують такі країни як 
Іспанія, Чехія, Нідерланди, Австрія та інші [8]. 
В Австрії діяльність щодо протидії домашньому насильству базується на 
даних принципах: 
  життя в середовищі, безпечному від насильства (включно із 
домашнім), – це невід’ємне право людини;  
 домашнє насильство – це каране діяння, а не «сімейна справа»;  
26 
 
 захист кожному гарантовано законом [9]. 
На законодавчому рівні у Австрії прописані заборони для нападника , 
для прикладу: Якщо вік жертви не досягає 14 років, кривднику забороняється 
також наближатись менше ніж на 50 метрів до закладу освіти чи соціального 
захисту, де перебуває жертва [9]. 
Зокрема у Франції ефективно налагоджена взаємодія підрозділів поліції 
з «гарячою мобільною лінією», що дає змогу оперативно прибувати на місце 
вчинення насильства в сім’ї. Крім того, підрозділи поліції мають право 
негайно вилучати осіб, що вчинили насильство в сім’ї, із місця спільного 
проживання з потерпілою особою, а суд може призначати такий захід протидії 
насильству в сім’ї, як використання електронних ОРБ-браслетів. За 
допомогою цих браслетів поліція отримує сигнал про те, що особа, яка 
вчинила насильство в сім’ї, наближається до потерпілої, і можуть негайно 
реагувати на це [10]. 
Слід звернути увагу таку процедуру як «Сині Хартії», що  проводиться 
та реалізується в Польщі у зв’язку з підозрами на домашнє насилля у сім’ї.  
Ця процедура передбачена Розпорядженням Головного коменданта 
поліції від 18 лютого 2008 року № 162 «Щодо методів і форм виконання 
поліцією завдань у зв’язку з насильством в сім’ї в рамках процедури «Сині 
Хартії»». Зазначена процедура в Польщі є дуже ефективним заходом протидії 
насильству в сім’ї. Це пояснюються тим, що жоден випадок учиненого 
насильства агресором не залишається без уваги, супроводжується плідною 
роботою поліції, що здійснює низку заходів, направлених на викоренення 
насильства в конкретній сім’ї. Також позитивним моментом досвіду Польщі є 
запровадження в рамках процедури «Сині Хартії» заповнення «Карти Б», яку 
жертва насильства в сім’ї заповнює у спокійній обстановці після того як 
поліція вжила необхідних заходів щодо агресора. Адже у стресовому стані 
після акту вчинення насильства в сім’ї потерпіла особа не завжди може 
адекватно реагувати на запитання поліції й надавати потрібні їй свідчення, що 
27 
 
допоможуть поліціянтам виробити правильну стратегію боротьби з 
насильством саме в цій конкретній родині [11]. 
У Норвегії особлива увага приділяється захисту та реабілітації жертви 
домашнього насильства. Відповідно до чинного законодавства на відповідний 
орган муніципальної влади покладається обов’язок надати жертві домашнього 
насильства (незалежно від статі) безкоштовний тимчасовий притулок (або 
інше місце проживання), забезпечити доступ до цілодобової телефонної 
гарячої лінії з метою порад та консультацій, а у робочий час – правову та 
психологічну допомогу, зв’язок із соціальними та іншими службами, 
розроблення персонального плану реабілітації (виходячи з першочергових 
потреб потерпілої особи). Окреме ставлення гарантується для неповнолітніх 
жертв (ураховуючи їх вік) [9]. 
Закон Греції «Про боротьбу із домашнім насильством» насамперед 
спрямований на захист основних прав жінок та дітей, протидію фізичному та 
сексуальному насильству, а також на забезпечення підтримки й допомоги 
жертвам домашнього насильства. Відповідно до його положень заподіяння 
шкоди здоров’ю (спричинення тілесних ушкоджень, побоїв тощо) у сім’ї 
вважається обтяжуючої обставиною (так само як і посягання на жінку, яка 
завідомо для винного перебуває у стані вагітності), а також зазначаються тут 
криміналізоване сексуальне насильство щодо подружжя, інтимного партнера 
та тілесні покарання дітей, запроваджені заходи захисту (як юридичного, так і 
фізичного) жертв домашнього насильства, заборонний припис (згідно з яким 
виключається доступ кривдника для місця проживання / перебування жертви 
та (або) її близьких родичів, навчання дітей тощо) і програма психологічної 
корекції для кривдників[9]. 
У Бельгії правоохоронні органи, реагуючи на випадки домашнього 
насильства, також дотримуються принципу «Хто б’є – мусить піти». Чинний 
Закон «Про тимчасову заборону доступу до помешкання у випадку 
домашнього насильства» уповноважує прокурора винести постанову про 
примусове видалення кривдника з певного місця проживання за наявності 
28 
 
безпосередньої загрози безпеці однієї чи декількох осіб, які проживають там 
само, та заборону повернення туди чи встановлення контакту з визначеними 
особами терміном до 10 діб. Упродовж зазначеного часу справу про домашнє 
насильство має розглянути суд, який має право скасувати встановлену 
заборону чи продовжити її на строк до трьох місяців. Порушення умов такої 
заборони визнається злочином[9]. 
Проаналізувавши више викладене, можна зауважити, що кожна 
європейська країна вважає домашнє насилля важливою проблемою, з якою 
потрібно боротися на законодавчому рівні. Домашнє насильство є 
різноплановою проблемою, тому обмін корисним досвідом між країнами 
дозволить розробити дієві заходи, які дозволять зменшити рівень домашнього 
насилля. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29 
 
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРИЧИН ДОМАШНЬОГО 
НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ 
2.1. Аналіз випадків та причин домашнього насильства в Україні за 
період 2018-2020 р. 
У першому розділі дослідження ми виявили, що актуальною проблемою 
сучасного українського суспільства, є проблема домашнього насильства. Воно 
має деструктивний вплив на стабільне функціонування сім’ї. Проблема 
домашнього насильства – це не виключно питання безпеки окремої 
особистості, а й безпеки держави в цілому. 
Проблема насильства присутня в літературі та ЗМІ. Насильство 
повсюдно. Зустрічається в різних середовищах і сферах життя. У сучасному 
світі насильство стає все більш помітним і тривожно зростаючим явищем. 
Джерелами насильства загалом і економічного насильства зокрема є 
культурні детермінанти, тобто традиційний розподіл ролей у суспільстві та 
багатовікове ставлення до жінок у підпорядкуванні чоловіків. 
Як видно із даних таблиці 2.1., статистика звернень щодо домашнього 
насильства в останні декілька років постійно зростає. Поліцейськими 
Національної поліції України отримано таку кількість звернень та повідомлень 
про домашнє насильство: у 2018 році – 115 тисяч, у 2019 році – 141 тисяча, у 
2020 році – 208 тисяч.[14] 
Таблиця 2.1. 
Кількість звернень з приводу домашнього насильства до  Національної 
поліції України. [14] 
 
 Кількість звернень Відхилення +/- 
Групи 2018 2019 2020 2019/2018 2020/2019 
Дорослі 114 055 139 933 205 351 +25878 +65418 
Жінки 89 498 113 403 182 088 +23905 +68685 
Чоловіки 24 557 26 530 23 263 +1973 -3267 
30 
 
Продовження таблиці 2.1 
Діти 1 418 1 881 3 433 +463 +1552 
Дівчатка 562 1 153 2 012 +591 +859 
Всього 115 473 141 814 208 784 +26341 +66970 
заяв 
 
Аналізуючи показники наведенні у таблиці 2.1.,  потрібно зазначити, що 
найбільше кількість звернень з приводу домашнього насилля від жінок, в 2020 
році – 182 088. В цей же час показник звернень від дітей є найнижчим, і в 2020 
році становить 3 433, чим значно відрізняється від інших груп звернень. 
Ситуація в групі показників чоловіків, теж кардинально відрізняється і 
становить у 2020 році – 23 263 звернення. 
 
2018
2019
2020
0 20000 40000 60000 80000 100000 120000 140000 160000 180000 200000
Діти Чоловіки Жінки
 
Рис.2.1. Кількість звернень з приводу домашнього насильства порівняно 
трьох груп протягом 2018-2020 років. [14] 
 
31 
 
За проведеним моніторингом кількості звернень з приводу домашнього 
насилля з 2018-2020р., можна зробити висновки, що з року в рік ми бачимо 
тенденцію збільшення кількості випадків домашнього насилля серед жінок, в 
2018 році – 89498 звернень, а у 2020 році – 182 088 звернень, це свідчить про 
те, що показник звернень за 3 роки збільшився у два рази. Показник кількості  
звернень від чоловіків має позитивну динаміку, з 2018 по 2020 рік він знизився 
на 1294 випадків. В категорії дітей ми бачимо негативний характер збільшення 
кількості звернень по допомогу, в 2018 році –1418 звернень, у 2020 році – 3433 
звернень.  
В наведеній таблиці 2.2. представлено відсоткові пропорції показника 
звернень щодо домашнього насильства порівняно двох категорій: дітей та 
дорослих і підгруп жінки, діти, чоловіки протягом періоду 2018-2020р. 
 
Таблиця 2.2. 
Кількість звернень (%) з приводу домашнього насильства до 
Національної поліції України. [14] 
 Кількість звернень  
Групи 2018 2019 2020 
Всього: 100% 100% 100% 
Дорослі 98,77 98,67 98,36 
Жінки 77,51% 79,97% 87,21% 
Чоловіки 21,27% 18,71% 11,14% 
Діти 1,23% 1,33% 1,64% 
Дівчатка 0,49% 0,81% 0,96% 
Хлопчики 0,74% 0,51% 0,68% 
 
Розглянувши дані представлені у таблиці 2.2. можна зробити висновок, 
що кількість звернень від дорослих у 2018 році – 98,77% більше ніж у 2020 
32 
 
році – 98,36%. В той же час показник, щодо домашнього насильства серед 
дітей зріс від 1,23% у 2018 році, до 1,64% у 2020 році.  
Аналізуючи дані за гендерною ознакою ми можемо помітити, що 
кількість заяв від чоловіків протягом трьох років зменшилася на 10% так якщо 
у 2018 році вона становила 21,27%, то у 2020 році кількість звернень складає 
11,14%. 
Показники звернень серед жінок діаметрально протилежні і за 2018-2019 
рік зросли на 2,46%, в 2018 він був – 77,51% від наданих звернень, у 2019 – 
79,97 % від наданих звернень. Однак у 2020 році даний відсоток значно зріс і 
становив – 87,21%.  
В таблиці 2.3. представлена різниця між зверненнями жінок і чоловіків з 
приводу домашнього насильства в періоді з 2018 по 2020 рік.   
Таблиця 2.3. 
Відсоткова різниця кількості звернень щодо домашнього насилля від 
чоловіків порівняно з жінками [14] 
 Кількість звернень станом на: 
Групи 2018 2019 2020 
Жінки 89 498 1 113 403 1 182 088 1 
Чоловіки 24 557 0,274 26 530 0,234 23 263 0,128 
 
  Проаналізувавши наведену інформацію в таблиці 2.3. за 2020 р., 
очевидно, що як і в попередні роки, серед постраждалих від домашнього 
насильства переважають жінки.  
В таблиці 2.4. представлена відсоткова різниця між зверненнями дівчат 
і хлопців з приводу домашнього насильства в періоді з 2018 по 2020 рік.   
Таблиця 2.4. 
Відсоткова різниця кількості звернень щодо домашнього насилля від 
дівчат порівняно з хлопцями[14] 
 Кількість звернень станом на: 
Групи 2018 2019 2020 
33 
 
Продовження таблиці 2.4 
Дівчата 562 1 1153 1 2012 1 
Хлопці 856 1,523 728 0,631 1421 0,706 
 
В таблиці 2.4 представлена різниця між зверненнями дівчат і хлопців у 
2018 році вона була найвищою і становила 1,523, однак в 2019 році показник 
знизився і становив 0,631, а у 2020 році – 0,706. Тому, на підставі проведеного 
аналізу, можна зробити висновок, що в період 2018-2020 років дівчата частіше 
стикалися з випадками домашнього насильства ніж хлопці. 
Від домашнього насилля в Україні з року в рік потерпають тисячі людей. 
Але за допомогою звертається тільки 10% постраждалих. В зв’язку з цим 
щорічно проводиться всеукраїнська акція «16 днів проти насилля», її 
основними завданнями є: 
 привернення уваги громадськості до актуальних для суспільства 
проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого 
поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав 
жінок і чоловіків; 
 активізація партнерського руху органів державної влади, 
державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього 
насильства; 
 проведення інформаційних кампаній з метою підвищення 
обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім’ї, 
жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення 
щодо нетерпимого ставлення до насильства; 
 формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого 
ставлення до насильства [15].  
За місяць карантину (12 березня – 12 квітня 2020) на Національну гарячу 
лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної 
дискримінації діяльність якої забезпечує громадська організація « Ла Страда 
34 
 
Україна» надійшло 2051 звернення стосовно домашнього насильства. Для 
порівняння: за лютий надійшло 1 273 звернення. 86,6% – це звернення від 
жінок [16]. 
Домініка Стояноска, керівниця Офісу ООН Жінки в Україні, стверджує, 
що кількість дзвінків на гарячу лінію по запобіганню домашнього насильство 
від початку карантину зросла на 30%. За її словами, під час вимушеної ізоляції 
жінки страждають і від домашнього насильства, і від нерівномірного поділу 
праці [17]. 
А Катерина Левченко, Урядова уповноважена з гендерної політики, 
вважає, що потерпілі можуть не звертатися по допомогу, бо не впевнені, що 
поліцейські приділлять проблемі достатньо уваги в таких умовах [17]. 
Кількість звернень до благодійного фонду «Слов’янське серце», що 
працює на Донбасі, з початку карантину зросла вдвічі. Так стверджує 
Катерина Ханева, координаторка напрямку з попередження та протидії 
гендерно-обумовленому домашньому насильству [17]. 
Мобільні бригади «Слов’янського серця» продовжують виїжджати за 
зверненнями ― наразі це один з небагатьох сервісів у регіоні, що не перейшов 
у онлайн-формат. Катерина Ханева каже, що дистанційна допомога часто 
недоступна жінкам поблизу лінії розмежування. На її думку, через карантин у 
Донецькій області погіршилася ситуація з доступом до правосуддя і 
безоплатної правової допомоги [17]. 
Наразі ризик домашнього насильства у прифронтовій зоні зростає ще й 
через економічну нестабільність, викликану карантином. На територіях 
поблизу лінії розмежування робочі місця часто були пов’язані з сервісом для 
мешканців непідконтрольних територій. Тепер цієї роботи немає [17]. 
Отже, аналізуючи вище наведену інформацію ми можемо дійти до 
висновку, що в даний момент чинна політика України є неефективною, про що 
свідчить моніторинг показників кількості звернень з приводу домашнього 
насильства як до Національної поліції України, так і до недержавних 
благодійних організацій. Ступінь довіри до Національної поліції Україні котрі 
35 
 
надають допомогу людям постраждалим від домашнього насильства є ще досі 
низьким, що спричинено низьким рівнем зацікавленості в даній проблемі. 
Також не пройшла не поміченою пандемія COVID-19, яка спричинила 
різке збільшення кількості звернень з приводу домашнього насилля та 
наслідки які були викликанні самоізоляцією та карантинними обмеженнями. 
 
2.2. Аналіз стану та заходів попередження домашнього насильства в 
Черкаській області та м. Черкаси за 2020р. 
 
Запобігання і боротьба з насильством стосовно жінок фіксується шляхом 
отримання надійних співставлених даних які отримані із статистичних служб 
охорони здоров’я, соціальних установ, правоохоронних органів та 
громадських організацій. Для того, щоб показати зміни в сфері запобігання, 
захисту, притягнення до відповідальності, на рівні держави збираються 
відповідні статистичні дані до статистичних даних додаються дані 
соціологічних опитувань які можуть висвітлити ступінь тяжкості, 
періодичність а також інші чинники якими зумовлюється домашнє 
насильство. 
Також статистичні дані допомагають дістати глибину картину 
проблематику домашнього насильства, зокрема в місті Черкаси тож відповідно 
до даних досліджень можна зробити висновки щодо основних проблем 
домашнього насильства в місті Черкаси. Причини поширення домашнього 
насилля в місті Черкаси представлені на рис.2.2. 
 
 
 
 
 
 
 
36 
 
 
 
Рис. 2.2.  Причини поширення домашнього насилля в місті Черкаси
37 
 
 
Основні фактори впливу на проблему відсутності захисту у жінок від 
домашнього насильства у м. Черкаси: 
1. Відсутність безкоштовних прихистків для жінок.  
На сьогодні в місті Черкаси відсутнє муніципальне житло або 
можливості компенсації витрат на орендоване житло. Причиною проблеми є  
відсутність законодавчих підстав фінансувати придбання житла для 
вирішення побутових проблем жінок, які постраждали від насильства в сім’ї.  
Громадські організації та благодійні фонди мають обмежені ресурси для 
організації проживання жінок, що постраждали.  
2. Соціально-економічна нестабільність.  
Причиною соціально-економічної нестабільності є:  
1. Безробіття; 
2. Низький рівень життя; 
3. Низький рівень заробітної плати. 
Протягом 2020 року та за період пандемії різко зросла кількість людей 
які втратили роботу, ринко утворюючі підприємства, комунальні 
підприємства, малий бізнес постраждали від кризи та змушені були звільняти 
працівників. 
Періодом на січень-грудень 2020 року на обліку в Черкаській обласній 
службі зайнятості перебуває 56,4 тис. осіб [18].Зареєстрованих безробітних в 
період карантину (з 12 березня по 31 грудня 2020 року) 34920 
осіб(+34,2%)[18], даний показник значно підвищився у зв’язку із збільшенням 
реєстрації безробітних у період дії карантину та обмеженнями у виробничій 
діяльності значної кількості підприємств та припиненням або вимушеним 
припиненням роботи організацій та установ.  
Виходячи з вищевикладеного, безробіття зумовлює соціальне 
розшарування, яке призводить до розбалансування можливостей задоволення 
основних соціальних потреб населення, досі залишається низький рівень 
життя. Економічна складова держави має прямий вплив на рівень життя 
38 
 
українців, ціноутворення та дохід мешканців є основними складовими, що 
регулюють життя населення міста . Низький рівень мінімальної заробітної 
плати (6500 грн.) не дозволяє збалансувати бюджет в сім’ях кошти 
витрачаються в основному на продукти харчування. 
3. Деградація населення. 
Зв'язок між зловживанням алкоголем, наркотиками і насильством 
проявляється в декількох абсолютно різних аспектах: алкоголь та інші 
наркотики, що викликають зловживання, можуть впливати на механізми 
мозку, які змушують людину проявляти агресивну поведінка. 
Пов'язана з алкоголем агресія і насильство - широко поширена причина 
особистих страждань з високими соціально-економічними витратами.  
Сумним підсумком хронічного вживання алкогольних напоїв є 
алкогольна деградація. Якщо не звернутися за допомогою до фахівців 
наркологічного центру і не почати лікування від алкоголізму, людина загине, 
для неї перестане існувати навколишній світ. 
Однак, якщо люди з алкогольною залежністю утримуються від алкоголю 
протягом тривалого часу, збільшення кількості скоєних ними насильницьких 
дій впаде до рівня, характерного для населення в цілому. Це означає, що це не 
стійкі риси характеру або особистості, а прямі наслідки вживання алкоголю, 
що призводять до більш високого поширенню насильства серед осіб, які 
страждають на алкогольну залежність. 
4. Відсутність поінформованості населення від наслідків домашнього 
насильства над жінками.  
Проблемними питаннями в даному напрямку ми вважаємо недостатність 
коштів громадських організацій, відсутність фінансових можливостей у жінок 
щодо вивчення законодавчих актів.  
Засоби масової інформації відіграють ключову роль у запобіганні та 
боротьбі насильства щодо жінок. Так як ЗМІ відіграють роль у формуванні 
світогляду людей та способу мислення їх внесок у дану проблему є життєво 
важливим. 
39 
 
Коли в березні 2020 року в Україні різко зросла кількість випадків 
захворювання Covid-19, були введені накази залишатися вдома. Школи 
закрилися, і багато працівників були відправлені в неоплачувану відпустку, 
звільнені або змушені працювати з дому. У зв'язку з тим, що особисте 
пересування обмежене, а люди змушені перебувати у своїх будинках, 
захисники висловили стурбованість щодо потенційного зростання 
домашнього насильства. Накази залишатися вдома, покликані захистити 
населення та запобігти широкому поширенню інфекції, залишили багатьох 
жертв домашнього насильства у пастці зі своїми кривдниками. Хоча 
обмеження на пересування були зняті в більшості регіонів, пандемія та її 
наслідки продовжують вирувати. Ця пандемія підтвердила важливу істину: 
нерівності, пов'язані із соціальними детермінантами здоров'я, ускладнюються 
під час кризи. 
Як видно із даних таблиці 2.5., про що свідчать дані територіальних 
підрозділів Головного управління Національної поліції в Черкаській області у 
2020 році надійшло 6302 звернень про випадки насильства в сім’ї, з них: 5002 
– від жінок, 1042 – від чоловіків, 258 – від дітей [19]. 
Таблиця 2.5. 
Кількість звернень з приводу домашнього насильства Головного 
управління Національної поліції в Черкаській області у 2020 році [19]. 
 
   
Групи Кількість звернень  Питома вага 
Дорослі 6044 95,90% 
Жінки 5002 79,37% 
Чоловіки 1042 16,53% 
Діти 258 4,09% 
Всього  заяв 6302 100% 
 
40 
 
Проаналізувавши показники наведенні у таблиці 2.5., потрібно 
відмітити, що найбільша кількість звернень з приводу домашнього насилля  
була від жінок і склала в 2020 році – 5002 заяв. Показник звернень від дітей є 
найнижчим, і в 2020 році становить 258 заяв, чим значно відрізняється від 
інших груп. Ситуація в групі показників чоловіків становить у 2020 році – 1042 
звернення. 
 
2020
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000
Діти Чоловіки Жінки
 
Рис.2.3. Кількість звернень з приводу домашнього насильства до 
Головного управління Національної поліції в Черкаській області порівняно 
трьох груп у 2020 році [19]. 
 
Розглянувши дані представлені у рис.2.3. випливає, що найбільша 
кількість звернень від жінок і складає – 5002 звернення. Аналізуючи дані за 
гендерною ознакою ми можемо помітити, що кількість заяв нерівномірна і 
складає 5002 заяв від жінок проти 1042 заяв чоловіків. Кількість звернень 
серед дітей найнижча і становить 258 звернень. Пандемія COVID-19 мала 
значний вплив на проблему домашнього насилля. Політика самоізоляції 
призвела до ув’язнення багатьох жертв домашнього насилля у своїх будинках 
41 
 
зі своїми гнобителями та позбавлення їх безперешкодного доступу до установ, 
що пропонують допомогу та підтримку. 
Закриття шкіл та дитячих установ додало стресу будинку. Віртуальне 
навчання часто вимагає участі та контролю з боку батьків та опікунів. Деякі 
сім'ї не мають доступу до надійного інтернет-з'єднання, і обов'язки по догляду 
за дітьми можуть лягати на друзів, сусідів або членів сім'ї, доки батьки 
працюють або намагаються знайти роботу. Деякі батьки вважаються 
основними працівниками і не можуть працювати з дому, інші змушені 
працювати віртуально. Додатковий стрес, пов'язаний із поєднанням роботи, 
догляду за дітьми та їх освіти, призвів до зростання жорстокого поводження з 
дітьми. Батьки, а особливо чоловіки не звикли до тривалого спілкування, зі 
своїми дітьми та дружинами проявляли психологічний тиск на останніх. У 
членів родин, що опинилися зачиненими у чотирьох стінах проявлялася 
агресія, підвищення голосу та крики.  
Вчителі, вихователі та лікарі, також менше взаємодіють з дітьми та 
сім'ями та мають менше можливостей для оцінки, розпізнавання та 
повідомлення про ознаки жорстокого поводження, ніж до пандемії. Пандемія 
показала, як багато роботи необхідно зробити, щоб люди, які зазнали 
жорстокого поводження, могли продовжувати отримувати доступ до 
підтримки, притулку та медичної допомоги, коли відбудеться чергова 
катастрофа в галузі охорони здоров'я. 
Ще одна категорія яка потерпає від домашнього насилля це члени родин 
військовослужбовців, які повернулися з зони бойових дій. Черкаський міський 
центр соціальних  служб надає послуги особам, які постраждали від 
домашнього насильства у робочому режимі, зокрема: 
 забезпечує безперебійний прийом осіб, які постраждали від 
домашнього насильства; 
 виявляє та обліковує сім’ї які перебувають у складних життєвих 
обставинах і потребують допомоги; 
42 
 
 проводять оцінку потреб сім’ї які перебувають у складних 
життєвих обставинах , визначає соціальні послуги та методи соціальної 
роботи, забезпечує психологічну підтримку; 
 надає сім’ям які перебувають у складних життєвих обставинах та 
потребують допомоги соціальні послуги з соціального супроводу, 
консультування, соціальної профілактики; 
 за результатами роботи узагальнює на рівні міста Черкаси 
статистичні данні та готує інформаційно аналітичні матеріали стосовно 
проведеної соціальної роботи, щодо протидії домашньому насиллю [20]. 
Черкаський міський центр соціальних  служб співпрацює: 
 з органами місцевого самоврядування; 
 навчальними закладами; 
 закладами охорони здоров’я;  
 територіальними структурними підрозділами національної 
поліції; 
 громадськими та благодійними організаціями та інше [20]. 
В місті Черкаси на базі благодійної організації «100% життя Черкаси» 
функціонує кризовий центр для жінок «Мережка» які постраждали від 
домашнього насильства, наважилися піти від кривдника, звернутися по 
допомогу та розпочати вільне самостійне життя. У черкаському кризовому 
центрі «Мережка» надаються безкоштовні послуги такі як: 
 тимчасове проживання; 
 кваліфікована допомога психолога, юриста; 
 тимчасова реєстрація; 
 допомогу в отриманні соціальних виплат [21]. 
Функціонування центру можливе завдяки фінансовій підтримці 
Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради. 
Також, на рівні міста функціонує служба у справах дітей Черкаської 
міської ради  яка виконує завдання та функції передбачені чинним 
43 
 
законодавством. Вона проводить спільно з поліцією заходи для захисту дітей 
що зумовлюють дитячу бездоглядність та безпритульність, та запобігає 
вчиненню дітьми правопорушень. Сприяє усиновленню дітей сиріт та дітей 
позбавлених батьківського піклування, під опіку до дитячих будинків 
сімейного типу та прийомних дітей.  
З метою протидії домашньому насильству на рівні міста було створено 
координаційну раду з питань запобігання та протидії домашньому насильству. 
До складу ради ввійшли представники органів місцевого самоврядування, 
прокуратури та суду, Національної поліції, громадських об’єднань і 
благодійних організацій, структурних підрозділів департаменту соціальної 
політики. 
Працівники координаційної ради: 
 аналізуватимуть інформацію про домашнє насильство; 
 визначатимуть рівень поінформованості постраждалих осіб про 
їхні права та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 
 вивчатимуть міжнародний досвід та досвід інших держав; 
 затверджуватимуть алгоритм дій кожного із суб’єктів у випадках 
ситуації домашнього насильства; 
 затверджуватимуть картку переправлення для постраждалих осіб 
щодо можливостей отримання ними комплексу послуг; 
 розроблятимуть план спільних дій громади з розбудови місцевої 
системи запобігання та протидії домашньому насильству; 
 ініціюватимуть проведення інформаційно-просвітницької роботи 
щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства [22]. 
Проаналізувавши вище сказану інформацію, можна зробити висновок, 
що з урахуванням статистичних даних та аналізів наведених вище проблема 
домашнього насилля є актуальною та першочерговою для вирішення в місті 
Черкаси. 
 
44 
 
 
РОЗДІЛ ІІІ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «МИ ПОРУЧ» 
 
3.1. Опис проекту «МИ ПОРУЧ» 
 
Актуальність соціальної проблеми: проблема домашнього насильства 
зумовлена, насамперед, кількома обставинами: 
 по-перше, у випадку домашнього насильства постраждала жінка 
знаходиться в постійному контакті з насильником і часто залежить від нього 
економічно; 
 по-друге, потребою підготовки спеціалістів для боротьби з 
домашнім насильством;  
 по-третє, недостатньою вивченістю проблеми;  
 по-четверте, у постраждалої часто немає можливості винайняти 
житло, є на утриманні малолітні діти і тому жінка змушена постійно 
проживати з насильником. 
Всі вище перелічені фактори визначають актуальність соціальної 
проблеми. 
 Мета проекту: створення безпечного тимчасового місця для 
проживання та надання кваліфікованої комплексної допомоги індивідам, які 
перебувають у складних життєвих обставинах, потребують сторонньої  
допомоги, з метою припинення насильства в сім’ї. 
Завдання проекту: 
 забезпечення безпечним тимчасовим житлом постраждалих осіб, 
життю або здоров’ю яких існує загроза; 
 надання постраждалим особам комплексної допомоги враховуючи 
їхній вік, стан здоров’я та соціальне становище; 
 підтримка збереження здоров’я постраждалого від домашнього 
насильства; 
45 
 
 забезпечення захисту осіб котрі постраждали від домашнього 
насильства в сім’ї; 
 сприяння здобуттю навичок самостійного життя поза межами 
прихистку; 
 збільшити обізнаність та поінформованість населення м. Черкаси  
про особливості, види домашнього насильства. 
Основні переваги даного проекту: пов’язані із наданням підтримки та 
захисту жінок потерпілих від насильства. Очікується, що на рівні міста буде 
організовано функціонування та фінансування наступних напрямків: 
– потужної інформаційної компанії через засоби масової інформації, 
громадські та благодійні організації, та приватний сектор, організацію у 
школах міста навчальні лекції на тему запобігання проявів насильства щодо 
жінок; 
– організація надання безкоштовного житла через створення 
Кризового центру для постраждалих жінок; 
– надання необхідної соціальної, психологічної та правової 
допомоги жінкам та дітям, які зазнали домашнього насильства; 
– надання постраждалим особам повної інформації про їхні права та 
можливості, щодо отримання дієвої допомоги безпосередньо в Кризовому 
центрі. 
Перевагою даного проекту є створення в місці Черкаси Кризового 
центру для жінок підпорядкованого органам місцевого самоврядування, що 
дасть можливість здійснювати постійний контроль за зверненнями жінок 
постраждалих від домашнього насилля, та забезпечувати безперебійне 
необхідне фінансування Кризового центру. На даний момент в місті Черкаси 
працює Кризовий центр на базі благодійної організації яка опікується також і 
центром для безпритульних. Окремого центру який би був зосереджений на 
проблемах домашнього насилля на рівні міста неорганізовано. Відкриття 
даного центру дасть можливість розвантажити роботу благодійного кризового 
центру, надасть можливість запропонувати більш якісні послуги 
46 
 
висококваліфікованими фахівцями та переадресувати напрямки фінансування 
безпосередньо на послуги надані Кризовим центром. 
Цільова аудиторія: жінки з дітьми, вагітні жінки та самотні матері з 
дітьми, які зазнали жорстокого поводження з боку близьких. 
Термін реалізації: 1 рік . 
Географія проекту: м. Черкаси. 
У світлі українського законодавства одним із найважливіших елементів 
системи протидії домашньому насильству є кризові центри. Їх створення та 
ведення належить до компетенції адміністрації (ст. 8 Закону України «Про 
запобігання домашньому насильству»), а їх кількість залежить, насамперед, 
від діяльності органів місцевого самоврядування. Цей факт є важливим з 
огляду на специфіку органів державної влади України, яка характеризується 
високим рівнем корупції, низьким рівнем виконавської дисципліни. Цим 
можна пояснити відсутність кореляції між кількістю антикризових центрів і 
кількістю випадків домашнього насильства, зареєстрованих у регіонах.  
Важливим фактором, що стримує створення центрів у регіонах, є 
відсутність належного державного фінансування. В абсолютній більшості 
областей України існує лише один центр (зазвичай в адміністративному центрі 
області). На даний момент в місті Черкаси відсутній Кризовий центр для 
допомоги людям постраждалим від домашнього насилля. 
Проект «МИ ПОРУЧ» призначений для надання послуг і ресурсів, які 
сприятимуть відновленню після насильства. Під час проживання в Кризовому 
центрі потерпілі особи можуть жити, не боячись бути нараженими повторному 
акту домашнього насилля. Кризові центри надають спеціалізовані послуги та 
забезпечують особисту безпеку. 
Однак їх завдання не обмежується лише забезпечення безпечного місця 
для проживання. У центрі жінки та їхні діти отримують всю необхідну 
допомогу, щоб подолати травматичний досвід, покласти край насильству, 
повернути самоповагу та почати самостійно будувати нове, незалежне життя. 
У центрах жінки можуть розраховувати на підтримку в кризових ситуаціях та 
47 
 
будь-яку іншу допомогу в проблемах, пов’язаних із домашнім насильством: 
юридичну консультацію, притулок, допомогу у пошуку роботи та терапію.  
Кризовий центр сприяє соціальним змінам у межах політики протидії 
домашньому насильству, зокрема: 
 проводить заходи щодо розширення соціальних знань та 
розуміння явища домашнього насильства; 
 співпрацюють з представниками різних професійних груп, 
організовують для них навчальні курси та різноманітні заходи;  
 розширює спектр послуг, які підвищують спроможність 
потерпілих справлятися з викликами, що виникли в результаті домашнього 
насилля; 
 підвищувати обізнаність суспільства про важливість боротьби з 
домашнім насиллям; 
 беруть безпосередню участь у наданні допомоги жертвам 
насильства. 
Кризовий центр доступний для всіх жінок, які стали жертвами 
фізичного, психічного, емоційного, сексуального чи економічного насильства 
з боку партнера, колишнього партнера чи члена сім’ї. Він надає свої послуги 
жінкам, незалежно від віку, релігії, національності, етнічної приналежності, 
інвалідності, правового, соціального чи сімейного стану, політичних симпатій 
чи фінансового становища. 
Протидія насильству означає, що персонал кризового центру має чітку 
позицію, яка засуджує будь-які форми насильства щодо жінок. Беззастережна 
підтримка та солідарність є одними з найважливіших принципів роботи. 
 
 
 
 
 
 
48 
 
3.2. Механізми впровадження проекту 
 
Напрямки реалізації проекту (план заходів) для досягнення цілі 
допомоги жінкам, які постраждали від домашнього насильства представлено 
на рис. 3.1. «Заходи щодо допомоги жінкам які постраждали від домашнього 
насильства». 
 
 
 
Рис. 3.1. Заходи щодо допомоги жінкам які постраждали від домашнього 
насильства. 
 
49 
 
Основні заходи «Протидія насильству через створення Кризового 
центру для постраждалих жінок від домашнього насильства у м. Черкаси» 
представлено в таблиці 3.1.  
Таблиця 3.1. 
Заходи щодо протидії домашньому насильству через створення 
Кризового центру для постраждалих жінок у м. Черкаси у 2023 році та 
очікувані результати 
Найменування Значення 
№ Найменування Строк показників показників 
Виконавці 
з/п заходу виконання виконання 
завдання 
1. Виконання робіт щодо створення та облаштування Кризового центру для жінок 
1.  Проведення  Черкаська Січень- Проведено 10 1.Передано в 
спільних заходів Обласна Серпень зустрічей з безоплатну  
на рівні міста державна 2023 року. метою створення оренду 
щодо створення адміністрація, Кризового приміщення з 
Кризового центру Черкаська центру для числа об’єктів 
для жінок. міська рада, постраждалих комунальної 
зацікавлені від домашнього власності 
громадські насилля  Черкаської 
організації.   міської ради 
для організації 
роботи 
Кризового 
центру. 
2. Підписано 
відповідну 
угоду про 
оренду 
приміщення на 
постійній 
основі. 
  
50 
 
     Продовження таблиці 3.1 
2. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем подолання насильства над 
жінками 
1. Долучити провідні Міська рада, Щомісяця Кількість 1. 85 тисяч осіб 
ЗМІ міста Черкаси громадські протягом виходів в переглянуло 
до проблем організації, 2023 року телеефір. інформацію щодо 
подолання ЗМІ проблеми 
насильства над домашнього 
жінками. насилля. 
2. На вулицях 
міста Черкаси 
розміщено 10 
білбордів з 
інформацією про 
важливість 
проблеми 
домашнього 
насилля.  
3. Проведення роз’яснювальної роботи серед школярів старших шкіл м. Черкаси 
1. Активізувати у Представники Щомісяця Прослухали 100% явка 
школах міста департаменту протягом лекцію респондентів, 
навчальні лекції соціальної 2023 року 2000 учнів 
на тему політики ЧМР 
запобігання та 
проявів громадських 
насильства щодо організацій 
жінок. 
  
51 
 
Продовження таблиці 3.1 
4.Введення в експлуатацію Кризового центру для постраждалих жінок у м. Черкаси 
1. Призначення Департамент Вересень Призначено на 100% 
керівника та соціальної 2023 року посаду одного укомплектування 
персоналу політики керівника та штатного розпису 
Кризового центру. Черкаської п’ять  
міської ради працівників  
Кризового   
центру 
 
1. Виконання робіт щодо створення та облаштування Кризового центру  
для жінок. 
Жінкам, які постраждали від домашнього насилля необхідно створити 
на рівні міста Черкаси Кризовий центр. Він необхідний аби в його стінах могли 
знайти оселю жінки, які опинилися в тяжких ситуаціях, а особливо жінки у 
яких на утримані є малолітні діти. 
Для того, щоб створити та облаштувати Кризовий центр для жінок 
потрібно врахувати стандарти Міністерства соціальної політики України  на 
рівні міста, звернутися до Черкаської обласної державної адміністрації з 
метою отримання дозволу та коштів на перебудову закинутого дитячого 
садочка по вул. Припортова 10. 
Також потрібно врахувати критерії доступу до даного притулку, для 
прикладу врахувати реєстрацію місця проживання особи . 
Так як законодавчо не передбачено надання безкоштовного або 
соціального житла  та надання фінансової допомоги жінкам, які постраждали 
від насилля, проживання в Кризовому центрі стане єдиним можливим виходом 
із скрутної життєвої ситуації. 
Орієнтований вигляд Кризового центру представлено в Додатку Б 
(Додаток Б). 
Виконавці: Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаська 
міська рада, громадські організації. 
52 
 
Строк виконання:  січень-серпень 2023 року. 
Показник якості: Проведено 10 зустрічей з метою створення 
Кризового центру для постраждалих від домашнього насилля . 
2. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем подолання 
насильства над жінками. 
 Шляхом інформування можна долучити провідні ЗМІ міста Черкаси з 
метою висвітлення проблемних питань про жінок, які постраждали від 
насильства у м. Черкаси. 
Сформувати у свідомості усіх верств населення нетерпиме ставлення до 
насилля над жінками. Це можливо виконати тільки активізуючи партнерський 
рух органів місцевої влади та громадських організацій щодо зменшення 
домашнього насилля над жінками. 
Забезпечення інформування через провідні засоби масової інформації 
про можливості отримання послуг через Кризовий центр «МИ ПОРУЧ». 
На вулицях міста розміщено 10 білбордів з інформацією про надання 
постраждалим особам безпечного тимчасового цілодобового перебування в 
Кризовому центрі «МИ ПОРУЧ». 
У зв’язку з недостатнім фінансуванням інформаційної компанії, 
відповідно до проблеми домашнього насильства, пропонується збільшити 
виділення коштів з місцевого бюджету для якісної та масштабної роботи ЗМІ, 
максимального покриття інформаційного простору міста Черкаси. 
Виконавці: Міська рада, громадські організації, ЗМІ. 
Строк виконання:  щомісяця протягом 2023 року. 
Показник якості: Кількість та якість виходів в ефір телевізійних та  радіо 
інформацій. 
3. Проведення роз’яснювальної роботи серед школярів старших шкіл м. 
Черкаси. 
Метою проведення занять є підвищення рівня обізнаності школярів 
старшої школи щодо проблеми насильства над жінками  та формування у учнів 
гасла «я-проти насильства» на таких заходах як: 
53 
 
1) інформаційних дайджестів; 
2) навчальних тренінгів; 
3) лекцій; 
4) флешмобів;  
5) круглих столів.  
Для виявлення зацікавленості учнів до кожного із заходів потрібно  
провести анкетування  старших класів в школі. 
 Під час заходів ознайомити учнів із такими поняттями як:  
– «домашнє насильство»; 
– розуміння і вираження власного відношення до проблеми 
домашнього насильства; 
– сформувати у свідомості нетерпиме ставлення до домашнього 
насилля. 
Виконавці: Представники департаменту соціальної політики, Черкаської 
міської ради та громадських організацій. 
Періодичність виконання: щомісяця протягом 2023 року. 
4. Введення в експлуатацію Кризового центру для постраждалих жінок 
у м. Черкаси. 
Даним заходом передбачено остаточний етап щодо створення Кризового 
центру для постраждалих жінок у м. Черкаси шляхом, затвердження 
кошторису витрат, визначення особливих завдань та посадових обов’язків для 
працівників центру, укомплектування штатного розпису, залучення 
додаткових тренерів на безоплатній основі з наданням послуг юридичного 
характеру та послуги психолога, сурдоперекладача, медичного працівника за 
необхідності з одночасним розміщення в одному приміщенні десяти осіб, у 
тому числі жінок із дітьми. Зокрема в приміщенні Кризового центру до пів 
року зможуть перебувати постраждалі від насильства жінки разом з дітьми. З 
потерпілими укладається договір відповідно до випадку з конкретною особою 
та прописується алгоритм реагування, може мати різну тривалість і ставити за 
мету значні зміни в житті. 
54 
 
Оцінюючи потреби особи яка постраждала від домашнього насильства 
планується перелік послуг та складається індивідуальний план їх виконання, 
на даний індивідуальний план погоджується із постраждалою особою та 
можуть містити наступні соціальні послуги, а саме: 
– надання притулку; 
– соціальна адаптація; 
– кризове втручання; 
– соціальна профілактика та інше. 
Крім цього клієнтам Кризового центру можуть надаватися інші 
послуги зокрема: 
– надання консультацій з питань психічного здоров’я; 
– психокорекційна індивідуальна й групова робота з жінками, які 
зазнали насильства;  
– реабілітаційні програми для постраждалих; 
– групові заняття для посилення мотивації. 
З метою обслуговування жінок з дітьми обладнано загальну кімнату для 
відпочинку та для проведення групових заходів, а саме: 
– м’яким куточком; 
– телевізором; 
– ігрове місце для дітей обладнане всім необхідним. 
 Штатний розпис затверджується в кількості 6 фахівців зокрема: 
 керівник; 
 старший соціальний працівник; 
 три соціальні працівники які повинні мати освіту соціального 
педагога або додаткову освіту педагога; 
 психолог на повну зайнятість. 
Юридичні послуги надає залучений фахівець центру безоплатної 
правової допомоги (в тому числі й вторинної), адвокати та юристи 
партнерських громадських організацій виключно на безоплатній основі. Інші 
працівники необхідні для роботи центру (прибиральниця та охоронник) 
55 
 
залучаються для виконання обов’язків по договорах аутсорсінгу. Харчування 
організовується на кухні центру власними силами клієнтів. Непередбачені в 
кошторисі витрат Кризового центру такі як оплата комунальних послуг 
відповідно до рахунків виставлених організаціями партнерами за 
використання електроенергії, водопостачання, каналізації, опалення їх оплата 
відбувається із кошторисних призначень департаменту соціальної політики 
Черкаської міської ради. 
Виконавці: Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. 
Строк виконання:  вересень 2023 року. 
Показник якості: 100% укомплектованого штатного розпису. 
 
3.3. Фінансовий план проекту 
 
Застосування показників виконання проекту дає змогу чітко 
продемонструвати ефективність використання бюджетних коштів, 
співвідношення досягнутих результатів та витрачених коштів, тривалість 
виконання проекту, її необхідність та відповідність визначеній меті, а також 
порівнювати результати виконання проекту, аналізувати їх. Застосування 
показників виконання проекту сприяє якісному та кількісному аналізу стану 
виконання проекту в частині фінансового забезпечення та в частині 
досягнення соціального ефекту, який є сенсом виконання проекту. Фінансове 
забезпечення проекту здійснюватиметься відповідно до чинного 
законодавства за рахунок коштів місцевого бюджету. 
Таблиця 3.2. 
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за проектом 
«МИ ПОРУЧ» на 2023 рік 
 
№ Джерело Сума тис, грн 
з/п фінансування 
1.Виконання робіт щодо створення та облаштування Кризового центру для жінок 
Кошти місцевого бюджету 471,9 
56 
 
Продовження таблиці 3.2 
Всього 471901грн. 
2. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем подолання насильства над 
жінками 
Кошти місцевого бюджету 193,8 
Всього 193824грн. 
3. Проведення роз’яснювальної роботи серед школярів старших шкіл м. Черкаси 
Кошти місцевого бюджету 24,0 
Всього 24000грн. 
4.Введення в експлуатацію Кризового центру для постраждалих жінок у м. Черкаси 
Кошти місцевого бюджету 286,0 
Всього 286000грн 
ВСЬОГО ОБСЯГ 451738грн.+193824грн.+24000грн.+286000грн.=955562грн. 
 
ФІНАНСУВАННЯ 
ПРОЕКТУ 
 
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за проектом «МИ 
ПОРУЧ» на 2023 рік: 
1. Організаційна робота щодо створення прихистку для жінок. 
Для допомоги жінкам які постраждали від домашнього насильства у м. 
Черкаси погоджено рішенням міськвиконкому виділення приміщення 
дитячого навчального закладу №40 який не використовується, за 
призначенням по вул. Припортова 10. На даний напрямок потрібно 
використання коштів: 
Таблиця 3.3. 
Кошторис витрат, необхідних для облаштування Кризового центру  
№ Обладнання Вартість, Кількість, од Сума, грн 
грн 
1.Обладнання для індивідуального користування 
1.  поличка над ліжком 258 10 2580 
2.  ліжко односпальне 5096 10 50960 
двох’ярусне 
57 
 
Продовження таблиці 3.3 
3.  шафа 4695 5 23475 
4.  тумба індивідуальна 1320 10 13200 
приліжкова 
5.  матрац 1000 20 20000 
6.  подушки 280 20 5600 
7.  ковдри всесезонні 389 20 7780 
8.  покривала для ліжка 410 20 8200 
9.  комплекти постільної 515 20 10300 
білизни 
10.  комплекти рушників 544 20 10880 
2. Кухня (місце для приготування і вживання їжі) 
11.  умивальник 650 1 650 
12.  столи для споживання 1289 2 2578 
13.  стільці 530 10 5300 
14.  електрична плита 5899 2 11789 
15.  витяжка кухонна 1879 2 3758 
16.  холодильник 8499 2 16998 
17.  електрочайник 392 3 1176 
18.  мікрохвильова піч 2100 2 4200 
19.  набір каструль 1900 2 3800 
20.  набір сковорідок 932 2 1864 
21.  набір кухонного приладдя 692 2 1384 
22.  набір посуду 850 2 1700 
3.Кімната для особистої гігієни (санвузол) 
23.  душова кабіна 5120 2 10240 
24.  унітаз 4137 2 8274 
25.  рукомийник 2072 2 4144 
26.  пральна машина 8799 1 8799 
27.  душова кабіна 5120 2 10240 
28.  унітаз 4137 2 8274 
29.  рукомийник 2072 2 4144 
30.  пральна машина 8799 1 8799 
4.Обладнання загальної кімнати 
31.  диван 6137 2 12274 
32.  телевізор 12999 1 12999 
33.  шафа для книг 1549 2 3098 
34.  стіл 2931 2 5862 
35.  стільці 675 5 3375 
36.  великий стіл дитячий для 2500 1 2500 
ігор 
37.  дитячий стелаж для іграшок 5250 1  5250 
на 12 комірок 
58 
 
Продовження таблиці 3.3 
38.  бізікуб 1699 1 1699 
39.  обладнане місце для 3797 2 7594 
навчання дітей  
40.  плетений двосторонній 1560 2 3120 
килим 
5.Обладнання робочих місць працівників 
41.  робочі столи 1820 7 12740 
42.  стільці 1000 7 7000 
43.  шафа для зберігання 5340 1 5340 
документів 
44.  металевий сейф 8427 1 8427 
45.  службовий телефон 360 1 360 
46.  принтер 4410 1 4410 
47.  ноутбуки 15000 7 10500 
48.  система 10802 1 10802 
відеоспостереження 
6.Інші витрати 
49.  державна реєстрації 2100 1 2100 
приміщення 
Всього 451738 гривень 
 
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету.   
2. Привернути увагу жителів м. Черкаси до проблем подолання 
насильства над жінками. 
Запровадження телеефірів щодо інформування про проблематику 
домашнього насильства над жінками, використовуючи провідні телеканали 
міста із розрахунку 16 ефірів на місяць та тривалістю ефірів 120 секунд складає 
: 16 ефірів.*12міс.*120сек.*0,60грн.=13824грн. 
Розміщення інформаційних білбордів на рівні міста щодо  важливості 
проблеми домашнього насилля: 
10 білбордів х12місяців х 1500грн=180000грн. 
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету. 
3. Роз’яснювальна робота серед школярів старших шкіл м. Черкаси. 
Друк інформаційних матеріалів та анкет щодо проблематики 
домашнього насильства над жінками у м. Черкаси : 2000грн х 
12місяців=24000грн. 
59 
 
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету. 
4. Введення в експлуатацію Кризового центру для постраждалих жінок 
у м. Черкаси  
Для виконання даного заходу необхідна зазначена сума: 
Заробітна плата директора Кризового центру 16000грн. х 4міс.= 
64000грн. 
Заробітна плата старшого соціального працівника 12000грн. х 4міс.= 
48000грн. 
Заробітна плата соціального працівника(3шт.) 6500грн. х 4міс.= 78000 
грн. 
Заробітна плата психолога 11000грн. х 4міс.=44000грн. 
Заробітна плата охоронця 6500грн. х 4міс.=26000грн. 
Заробітна плата прибиральниці 6500грн. х 4міс.=26000грн. 
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету. 
ВСЬОГО ОБСЯГ ФІНАНУВАННЯ ПРОЕКТУ: 
451738грн.+193824грн.+24000грн.+286000грн.=955562грн. 
Порядок здійснення контролю за виконанням Проекту «МИ ПОРУЧ» на 
2023 рік представлено в Таблиці 3.4. 
Таблиця 3.4. 
Порядок здійснення контролю за виконанням Проекту «МИ ПОРУЧ» 
на 2023 рік   
 
Ким 
№ 
Захід Показник Документ контролюється 
з/п 
і в які строки 
Рішення сесії 
Організаційна робота щодо Департамент 
Здано в міської ради 
1. створення Кризового соціальної 
експлуатацію  опубліковане на 
центру для жінок політики ЧМР 
сайті ЧМР 
Привернути увагу жителів 
Департамент 
м. Черкаси до проблем 100% 
2. План телеефірів економіки 
подолання насильства над переглядів 
ЧМР 
жінками 
Роз’яснювальна робота 
 100% План-конспект Департамент 
3. серед школярів старших 
відвідування лекції освіти ЧМР 
шкіл м. Черкаси 
  
60 
 
Продовження таблиці 3.4 
Призначення керівника та 
Департамент 
персоналу Кризового 100% 
4. Штатний розпис соціальної 
центру для постраждалих призначення 
політики ЧМР 
жінок у м. Черкаси 
 
3.4. Шляхи просування і очікувані результати проекту 
 
З метою просування проекту потрібно виконати наступні  етапи проекту, 
а саме : 
1. Зосередитися на досконалому вивченні проблеми, щодо 
проблематики домашнього насильства; 
2. Потрібно будувати вузькоспеціалізовану комунікацію з різними 
цільовими аудиторіями; 
3. Для проведення дієвої кампанії потрібно зібрати життєві історії та 
провести різні заходи, а саме тренінги, круглі столи, семінари, інформаційні 
дайджести для популяризації проблеми домашнього насильства; 
4. Використати різні канали для комунікації якими можуть бути 
інтерактивні матеріали чи прямі контакти; 
5. Також враховувати можливості соціальних мереж  для щоденного 
спілкування мільйонів людей, відправлення повідомлень своїм друзям, 
репости і лайки інформаційного контенту; 
6. Звичайно потрібно не забувати про таку річ, як реклама методи 
платного просування займають значну частину в даному проекті. Зокрема 
передбачено виділення коштів з місцевого бюджету для рекламування 
проблеми насильства над жінками у м. Черкаси в телеефірах провідних каналів 
міста; 
7. Одним із методів просування проекту можна вважати друк 
інформаційних буклетів та флаєрів для розповсюдження серед жителів міста 
Черкаси, а особливо для школярів старших класів шкіл міста Черкаси, що 
також передбачено у фінансовому плані проекту. 
61 
 
8. Також цільовим групам можна запропонувати традиційний підхід 
шляхом викладення інформації в презентації проекту «МИ ПОРУЧ». 
Комплексна система заходів передбачених в проекті дозволить 
ефективно, швидко та якісно просувати проблематику насильства над жінками 
у м .Черкаси, а громадський контроль здійснений громадськими організаціями 
спрацюють на досягнення визначеної мети. 
Очікуваними результатами від створення Кризового центру в м.Черкаси: 
 безпека і створення реабілітаційного простору; 
 надання притулку й соціальних послуг; 
 покращення фізичного та емоційного стану жінок; 
 довгостроковий фізичний, юридичний й соціально-економічний 
супровід постраждалих; 
 зорієнтованість та індивідуальний підхід на потреби постраждалих 
осіб; 
 забезпечення поваги й не упередженого, не байдужого ставлення 
до жінок які постраждали від домашнього насилля; 
 забезпечення ефективної взаємодії органів державної влади, 
місцевого самоврядування, громадських організацій міста та засобів масової 
інформації міста; 
 ефективне фінансування кризового центру з урахуванням потреб 
клієнтів які звертаються за допомогою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
62 
 
ВИСНОВКИ 
 
Виходячи з поставлених завдань з теми нашої кваліфікаційної роботи, 
можна зробити наступні висновки. 
Аналіз різних джерел дозволив розглянути домашнє насильство та 
спробувати описати його основні причини. Дано було поняття насильства, 
виявлено проблеми та причини насильства. Розглянуто види та форми 
насильства. 
Виділяють такі форми домашнього насильства: фізичне, сексуальне, 
психологічне, економічне. Насильство в сім’ї тягне за собою медичні 
проблеми, такі як тілесні ушкодження, забиті місця, відсутність зубів, 
ушкодження кісток та м'яких тканин. Дані проблеми можуть призвести до 
тимчасової непрацездатності, а також до інвалідності.  
До психологічних проблем потерпілих, які зазнали насильства в сім'ї, 
відносяться: почуття провини, стреси, важкі депресії, самоізоляція від 
суспільства, суїцидальні спроби. 
Проведений аналіз в кваліфікаційній роботі дає підстави говорити про 
наступне: 
 насильство в сім’ї існує незалежно від соціального статусу, 
релігійних переконань чи етнічного походження;  
 жертвою насильства можуть виступати як жінки так і чоловіки. 
 порівняно з чоловіками, жінки частіше стають жертвами 
домашнього насилля, а у практичному сенсі наслідки домашнього насильства 
відносно фінансового стану для жінок набагато серйозніші ніж для чоловіків. 
В Україні як і у всьому світі домашнє насильство неможливо 
конкретизувати, тому що ця проблема внормована в суспільстві як така, що не 
є протиправною. На проблему домашнього насильства впливає також і 
ситуація, що в Україні та в місті Черкаси здійснюються карантині обмеження 
які впливають на економічну ситуацію в сім’ї . 
63 
 
Також можна констатувати, що в місті Черкаси відсутній Кризовий 
центр для жінок, який надає комплексні послуги жителькам міста, які 
постраждали від домашнього насилля . 
Проектом «МИ ПОРУЧ» передбачено створення Кризового центру для 
жінок на рівні міста Черкаси. Даним проектом визначено основні принципи 
щодо створення Кризового центру якими у своїй роботі потрібно керуватися з 
метою допомоги постраждалим особам від домашнього насилля. Одним із 
основних принципів є забезпечення безпеки, захисту, реабілітаційний простір 
з метою негайного покращення фізичного й емоційного стану постраждалих 
осіб. Також акцентовано увагу на індивідуальному підході та зорієнтованості 
на конкретні потреби осіб. 
У широкому сенсі створення Кризового центру сприятиме соціальним 
змінам на рівні міста Черкаси в межах реалізації політики запобігання і 
протидії насильству над жінками, зокрема: 
 підвищить обізнаність про домашнє насильство та як це порушує 
права людини; 
 виявить потребу у постраждалих звертатися по допомогу до 
Кризового центру який надає великий спектр соціальних послуг територіально 
в одному місці. 
 покращить навички фахівців різних установ виявляти та вживати 
заходів при запобіганні домашньому насильству; 
 долучить до цієї проблематики інші зацікавленні громадські 
організації . 
Такі установи як Кризові центри і на міжнародному і на державному 
рівні визначені як необхідна та основна складова системи протидії 
домашньому насильству. 
Безпека і захист людей пріоритет в соціального захисті держави.  
Ефективна робота в цьому напрямку буде виконуватися за умови 
взаємодія між державними установами, органами місцевого самоврядування, 
правоохоронними органами, органами охорони здоров'я та громадськими 
64 
 
організаціями. При цьому важливо, щоб усі ці структури працювали у тісному 
контакті, а постраждалі від насильства могли отримувати всебічну підтримку 
та своєчасну кваліфіковану допомогу. 
Фахівець соціальної роботи відіграє ключову роль у цьому процесі, тому 
що саме він здійснює координацію державних та недержавних установ, тільки 
таким чином, можливо, досягти бажаних результатів. 
Насильство в сім'ї це, перш за все, соціальна проблема і її необхідно 
розглядати як комплексну проблему, що включає заходи, спрямовані на 
припинення злочинів щодо особи і забезпечують право кожного члена сім'ї як 
громадянина на безпеку життя, свободу та охорону гідності, а також заходи, 
спрямовані на соціальну профілактику, тобто попередження насильства у ній. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
65 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству 
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурса: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v5480729-18#Text. 
2. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому 
насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 р. (Відомості Верховної Ради(ВВР)), 
2018, № 5, ст.3 
3. Декларація ООН про ліквідацію насильства щодо жінок (1993 р., 
20 грудня). [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: 
https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/violence.shtml. 
4. Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством 
щодо жінок і домашнім насильством [Електронний ресурс] – Режим доступу 
до ресурсу: https://www.coe.int/ru/web/conventions/full-list?module=treaty-
detail&treatynum=210. 
5. «Попередження, виявлення і подолання випадків насильства та 
жорстокого поводження з дітьми: методичний посібник для освітян» (Авт.: 
Журавель Т. В., Кочемировська О. О., Ясеновська М. Е. / За заг. ред. Безпалько 
О. В. – К.: ТОВ “К.І.С.“, 2010. – 242 с.) 
6. Zaidi L. Y., Knutson J. F., Mehm J. G. Transgenerational patterns of 
abusive parenting: analog and clinical tests / L. Y. Zaidi, J. F. Knutson, J. G. Mehm 
// Aggressive behavior, 15. – 1989. – p. 137–152. 
7. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції щодо 
профілактики насильства над дітьми й дорослими членами сім’ї : навчально-
методичний посібник / Авт. кол.: Блага А.Б., Журавель Т.В., Заброда Д.Г., 
Мілорадова Н.Е.; за ред. Г.О. Христової. - К. : ТОВ «ВПК “ОБНОВА”», 2012. 
- 140 с. 
8. Харламов В.С. Институт охранного ордера в зарубежном 
законодательстве как инструмент защиты личности от внутрисемейного 
66 
 
насилия / В.С. Харламов // Криминология. Вчера, сегодня, завтра. - 2014. - № 
1(32). - с. 34-40. 
9. Новели законодавства про запобігання та протидію домашньому 
насильству: матеріали міжнародного круглого столу (27 вересня 2019 року). 
Київ: Національна академія прокуратури України, 2019. – 184 с. URL: 
http://napu.com.ua/wpcontent/uploads/2019/09/VERSTKA_NOVELU_ZAKONO
DAVSTVA-1.pdf 
10. Борьба с насилием в социальной среде - «домашнее насилие» и 
защита жертвы / Фриц Зайфферт. - Ainring : BPFI, 2013. - 30 с. 
11. Горбова Г. О. Зарубіжний досвід у сфері протидії насильству в 
сім’ї (на прикладі окремих країн Європи) / Горбова Г. О. // Науковий вісник 
Херсонського державного університету. Серія «Юридична наука». – 2015. – 
Вип. 2-3. Том.3. – С. 211-215. 
12. Попереждення домашнього насильства. Навчальний посібник для 
консультантів "Гарячих ліній"/ Упорядники: Краснова О.В., Калашник О.А. - 
Київ, 2016. - 90 с. 
13. Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. проф. А.Й. 
Капської. – К. : ДЦССМ, 2004. – 246 с. 
14. Звіт Національної поліції України про результати роботи у 2020 
році. Національна поліція України. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/ 
sites/1/17-civik-2018/zvit2020/npu-zvit-2020.pdf 
15. Всеукраїнська акція «16 днів проти насилля» [Електронний 
ресурс] – Режим доступу до ресурсу: 
https://www.hrytsivrada.gov.ua/news/vseukrains-ka-aktsiia-16-dniv-proty-nasyl-
stva-2/. 
16.  Кількість звернень щодо домашнього насильства під час 
карантину стрімко зростає! [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: 
https://la-strada.org.ua/novyny/elementor-1965.html. 
67 
 
17. «Пандемія всередині пандемії». Як карантин в Україні впливає на 
домашнє насильство [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: 
https://www.slavicheart.org/pandemic-inside-a-pandemic/. 
18. ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СЛУЖБИ 
ЗАЙНЯТОСТІ у січні-грудні 2020 року [Електронний ресурс] – Режим 
доступу до ресурсу: 
https://chk.dcz.gov.ua/sites/chk/files/infofiles/1._diyalnist_oblasnoyi_sluzhby_zay
nyatosti_new.pdf. 
19. Запобігання та протидія домашньому насильству [Електронний 
ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://ck-oda.gov.ua/zapobigannya-ta-
protidiya-domashnomu-nasilstvu/. 
20. ЧЕРКАСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ 
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://dspck.gov.ua/news-
blog/581-cherkaskij-miskij-tsentr-sotsialnikh-sluzhb-dopomagae-u-skladnikh-
zhittevikh-obstavinakh. 
21. Жіночий кризовий центр "Мережка" [Електронний ресурс] – 
Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/MerezhkaChe/. 
22. Координаційна рада з питань протидії домашньому насильству 
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://provce.ck.ua/u-
cherkasakh-utvoryly-koordynatsiynu-radu-z-pytan-protydii-domashnomu-
nasylstvu/. 
23. Matczak, A., Hatzidimitriadou, E., and Lindsay, J. Review of Domestic 
Violence policies in England and Wales. London: Kingston University and St 
George‘s, University of London. 2011.  
24. Бандурка І.О. Протидія насильству над дітьми в сім’ї. Вісник 
Кримінологічної асоціації України: зб. наук. пр. Харків: ХНУВС, 2018. № 1 
(18). 208 с. 
25. Блага А.Б. Основні кількісно-якісні показники насильства в сім’ї: 
кримінологічний аналіз. Вісник Харківського національного університету 
імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. – 2013. – № 1077, Вип. 15. – С. 
68 
 
26. Галай А.О., Гречанюк С.К., Шамрук Н.Б. Взаємодія суб’єктів 
протидії насильству в сім’ї [Монографія]. Чернігів: Чернігівський 
національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2013. 174 с. 
27. Довгунь К. Досвід США та Канади у сфері запобігання і протидії 
домашньому насильству. Адміністративне право і процес. №11/2020. 
28. Міжнародний досвід попередження та протидії 
домашньомунасильству [Монографія] / А. О. Галай, В. О. Галай, Л. О. 
Головко,В. В. Муранова та ін. / За заг. ред. А. О. Галая. — К.: КНТ, 2014. —
160 с. 
29. Лесько Н.В. Державна політика України у сфері захисту дітей від 
насильства та інших протиправних дій: адміністративно-правові проблеми 
формування та реалізації [Монографія]. К.: В-во “Людмила”, 2017. 472 с. 
30. Сідей О.В. Захист права на здоров’я жінок у контексті протидії 
домашньому насильству. Вісник Кримінологічної асоціації України: зб. наук. 
пр. Харків: ХНУВС, 2018. № 1 (18). 208 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
69 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
Актуальні проблеми запобіганню та протидії домашньому насильству в 
Україні 
Ткаченко В. С. (гр. СЗ-1810), Губар О. Є., к.е.н., доц. 
 
Актуальність дослідження проблеми запобіганню та протидії 
домашньому насильству в Україні визначається тим, що виявлення основних 
причин домашнього насилля дозволить розробити та реалізувати ефективні 
заходи щодо запобігання та протидії домашньому насиллю в Україні. 
Насильство в сім'ї – це епідемія, яка зачіпає людей у кожній спільноті, 
незалежно від віку, економічного становища, статі, раси, релігії чи 
національності. Домашнє насильство включає будь-яку спробу однієї людини 
в шлюбі або інтимних відносинах домінувати над іншою і контролювати її. 
Домашнє насильство та жорстоке поводження використовуються з однією і 
лише однією метою: отримати та зберегти повний контроль над об’єктом 
насильства. Насильство часто супроводжується емоційно образливою та 
контролюючою поведінкою, яка є лише частиною систематичного патерну 
домінування та контролю. Домашнє насильство може призвести до тілесних 
ушкоджень, психологічних травм, а у тяжких випадках навіть до смерті. 
Руйнівні фізичні, емоційні та психологічні наслідки домашнього насильства 
можуть передаватися з покоління до покоління та зберігатися протягом усього 
життя. Домашнє насильство та жорстоке поводження можуть статися з будь-
ким. 
У світлі українського законодавства одним із найважливіших елементів 
системи протидії домашньому насильству є кризові центри. Їх створення та 
ведення належить до компетенції адміністрації (ст. 8 Закону України «Про 
запобігання домашньому насильству»), а їх кількість залежить, насамперед, 
від діяльності органів місцевого самоврядування. Цей факт є важливим з 
огляду на специфіку органів державної влади України, яка характеризується 
високим рівнем корупції, низьким рівнем виконавської дисципліни. Цим 
можна пояснити відсутність кореляції між кількістю антикризових центрів і 
кількістю випадків домашнього насильства, зареєстрованих у регіонах.  
Важливим фактором, що стримує створення центрів у регіонах, є 
відсутність належного державного фінансування. В абсолютній більшості 
областей України існує лише один центр (зазвичай в адміністративному центрі 
області). Через недостатню увагу влади до проблеми домашнього насильства, 
зростає роль індивідуальної ініціативи громадян України у цій сфері.  
Створення та фінансування неурядових організацій здійснюється 
переважно за рахунок приватних пожертв та грантів міжнародних організацій. 
Найвідомішою є мережа центрів «Жінка для жінки»  це проект адресної 
допомоги жінкам які опинилися в складних життєвих обставинах. Даний 
проект є посередником між жінками, котрі можуть допомогти тим, хто цього 
70 
 
потребує. Ще одна відома організація, яка займається протидією насильству – 
Міжнародний центр «Ла Страда Україна». У ньому працює цілодобова гаряча 
лінія для жертв насильства, надається соціальна допомога та проводяться 
соціологічні дослідження. Слід згадати ще одну організацію, для якої боротьба 
з насильством є важливим аспектом її діяльності – «Карітас». Найбільш 
активна вона в західній частині України, де більшість населення  греко-
католики. 
Отже, аналізуючи вище наведену інформацію можна дійти до висновку, 
що в даний момент проблематика викладена в статті, а саме проблема 
запобіганню та протидії домашньому насиллю є актуальною в Україні. 
 Також доходимо висновку, про необхідність контролю за ефективним 
виконанням законодавчої бази, правильністю регламентації у чинному 
законодавстві України відповідальності за домашнє насилля. Таким же чином 
потрібно запровадити спрощену модель фінансування кризових центрів 
зареєстрованих у регіонах, які допомагають жінкам постраждалим від 
домашнього насилля. Ця модель допоможе суттєво збільшити кількість 
офіційно зареєстрованих та профінансованих для роботи кризових центрів.  
Боротьба з домашнім насильством потребує комплексного підходу, 
необхідного фінансування, підтримки державних органів влади та неурядових 
організацій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
71 
 
Додаток Б 
Облаштування приміщення Кризового центру