Проєкт станції технічного обслуговування вантажних автомобілів в м. Черкаси

Гончаренко, Сергій Валерійович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7906
Назва:	Проєкт станції технічного обслуговування вантажних автомобілів в м. Черкаси
Автори:	Шльончак , Ігор Анатолійович Гончаренко, Сергій Валерійович
Дата публікації:	2023
Короткий огляд (реферат):	В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування СТО в м. Черкаси. В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розраховано річний об'єм робіт і кількість персоналу станції технічного обслуговування. Виконано розрахунок системи «життєзабезпечення» будівлі та спроектовано систему вентиляції та освітлення СТО. В конструкторському розділі спроєктовано та розраховано знімач напівосей - ручний механічний інструмент ударної дії, який може використовуватися на дільниці ремонту ходової частини для зняття напівосей. В розділі «Охорона праці» описано техніку безпеки у виробничих процесах СТО. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 88 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7906
Розташовується у зібраннях:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Гончаренко С.В.pdf Restricted Access		2.91 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, професор     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проєкт станції технічного обслуговування вантажних автомобілів в 
м. Черкаси» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
доцент, к.т.н.                                                _____________І.А. Шльончак 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-93                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________С.В. Гончаренко 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
 
 
2023  
 
РЕФЕРАТ 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування СТО в м. 
Черкаси. В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розраховано 
річний об'єм робіт і кількість персоналу станції технічного обслуговування. 
Виконано розрахунок системи «життєзабезпечення» будівлі та спроектовано 
систему вентиляції та освітлення СТО. 
В конструкторському розділі спроєктовано та розраховано знімач напівосей - 
ручний механічний інструмент ударної дії, який може використовуватися на 
дільниці ремонту ходової частини для зняття напівосей.  
В розділі «Охорона праці» описано техніку безпеки у виробничих 
процесах СТО. 
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 88 стор. друкованого тексту, 
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та 
додатків. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 2 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
ЗМІСТ 
РЕФЕРАТ                                                                                                                        2 
ЗМІСТ ............................................................................................................................. 3 
ВСТУП ............................................................................................................................ 4 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І РОЗРАХУНОК ОКУПНОСТІ 
АВТОСЕРВІСУ ............................................................................................................. 7 
1.1 Вибір і обґрунтування місця розташування підприємства .......................... 7 
1.2 Генеральний план ............................................................................................. 7 
1.3 Вибір основної сфери послуг, що надаються ................................................ 8 
1.4 Планування постів ............................................................................................... 9 
1.5 Вибір і обґрунтування устаткування ............................................................... 10 
1.6 Розрахунок річного об'єму робіт ................................................................... 11 
1.7 Визначення чисельності персоналу ................................................................. 14 
1.8 Економічне обгрунтування підприємства автосервісу .................................. 15 
1.8.1 Етапи розвитку виробництва ......................................................................... 16 
2. РОЗРАХУНОК КОМУНІКАЦІЙ СТО .................................................................. 28 
2.1. Проектування системи опалювання ................................................................ 28 
2.2 Проектування системи вентиляції ................................................................... 40 
2.3 Проєктування систем водопостачання і каналізації....................................... 58 
2.4. Проектування системи освітлення .................................................................. 60 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 74 
3.1 Характеристика пристосування для зняття напівосей ................................... 74 
3.2 Будова пристосування ....................................................................................... 74 
4.3. Розрахунок на міцність фланця. ...................................................................... 75 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ................................................................................................... 78 
4.1 Інструктаж з техніки безпеки ........................................................................... 78 
4.2 Пожежна безпека ............................................................................................... 80 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 81 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................................ 82 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 3 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
ВСТУП 
 
Система "Автосервісу" в даний час має достатньо могутній виробничий 
потенціал. Подальше зміцнення цієї системи повинне передбачати не тільки 
введення в експлуатацію нових об'єктів, але і реконструкцію старих об'єктів, 
зростання продуктивності праці, поліпшення якості послуг. Протягом всього 
терміну експлуатації ця система повинна забезпечувати в межах вимог клієнтури 
і технічних вимог автомобіля його справність, безвідмовність і максимальний 
коефіцієнт технічної готовності, а також мінімальні витрати часу клієнта на 
підтримку і відновлення роботи його автомобіля. 
Сфера послуг як галузь економічної діяльності є сукупністю організацій, мета 
яких - надання різноманітних платних послуг з індивідуальних замовлень 
автовласників. Таким чином, сфера послуг вирішує найважливіші соціально-
економічні завдання і її значення в житті суспільства неухильно зростає. Одним з 
видів таких послуг є послуги автосервісу. 
Роль автосервісу, як сегменту вторинного ринку, останнім часом неухильно 
росте, причиною тому тенденції, що склалися, у виробництві автомобілів 
світовими автовиробниками, яких задовольняючи попит автовласників, і 
борючись за ринок збуту, підвищують швидкісні якості автомобіля; підвищуючи 
кубатуру двигуна, аеродинаміку, дизайн автомобіля. Упроваджуючи нові 
технології, оснащують автомобіль бортовим комп'ютером з високочутливими 
датчиками. Підвищуючи безпеку і екологічність, винаходяться нові системи і 
пристрої. Намагаючись підкреслити індивідуальність кожного автовласника, 
автовиробники збільшили гамму кольорів автомобілів, замінили традиційні 
матеріали на нові, тобто чорну жерсть, сталеві важкі сплави на оцинковані сталеві 
листи, легкі метали, пластмаси і комбіновані матеріали. Все вище перераховане 
ускладнює виробництво автомобіля, технічне обслуговування, післяаварійний 
ремонт, а це веде до збільшення вартості автомобіля, обслуговування і ремонту. 
В результаті підвищення попиту на автомобілі і підвищення продажної 
вартості, авторемонтний бізнес переходить від звичайного обслуговування до 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 4 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
після аварійному ремонту автомобілів, тим самим стає рентабельнішим, 
перетворюючись на істотний економічний чинник сучасних промислових країн. 
В результаті можна висунути основні тенденції розвитку і вимоги до автосервісу: 
- підвищення кваліфікації фахівців; 
- перенесення акценту з обслуговування на після аварійний ремонт; 
- збільшення інвестицій на оснащення і прилади; 
- застосування нових технологій і хіміко-технологічних розробок. 
Все вище перераховане приводить: 
- до зниження тривалості перебування автомобіля в майстерні для ремонту; 
- скороченню витрат виробничих засобів; 
- скороченню потреби в матеріалах і запасних частинах; 
- збільшенню вартості праці і заробітної плати. 
Власникові автомобіля зараз не важко знайти станцію технічного 
обслуговування у випадку, якщо відбулася серйозна поломка. 
Автосервіс зараз переживає наступний етап еволюції, намагаючись 
пристосуватися до ситуації, що склалася, у сфері послуг.  
Багато підприємців не можуть піти на такий великий ризик як інвестування в 
автосервіс, оскільки терміни окупності можуть доходити до 10-12 років. 
На мій погляд, в ситуації, що склалася, на ринку найбільш розумним було б 
відкриття мережі з малих або середніх станцій технічного обслуговування (далі 
СТО) по різних видах послуг автосервісу.  
Також я вважаю, що автосервіс повинен надавати послуги з ремонту 
автомобіля незалежно від марки і заводу виробника. 
З часом автосервіс пройде всі етапи еволюції і перетвориться на великі СТО, 
які можуть відремонтувати будь-який автомобіль, незалежно від його марки і 
походження, це будуть незалежні приватні підприємства з властивими їм 
гнучкістю і мобільністю. У них буде постійний круг клієнтів, чиї автомобілі вони 
обслуговуватимуть з моменту покупки до передпродажної підготовки.  
Не дивлячись на те, що саме можливість технічного обслуговування часто є 
одним з основних чинників при виборі автомобіля, поняття «автосервіс» не можна 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 5 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
зіставляти тільки з ремонтом автомобіля, оскільки автосервіс – галузь діяльності, 
безпосередньо пов'язана із задоволенням будь-яких потреб автомобілістів. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 6 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І РОЗРАХУНОК 
ОКУПНОСТІ АВТОСЕРВІСУ 
  
1.1 Вибір і обґрунтування місця розташування підприємства 
 
Район будівництва будівлі – місто Черкаси, автосервіс розташовується за 
адресою провулок Котовського 1/1. 
Вибір даного місця будівництва заснований на наступному: 
1. У безпосередній близькості від автосервісу знаходиться транспортна 
розв'язка.  
2. Ще одним важливим чинником в розташуванні будівлі автосервісу є мала 
конкуренція унаслідок того що, дані види робіт не виявляються на довколишніх 
підприємствах автосервісів. 
3. Автосервіс розташовується на в'їзді до міста, даний факт так само 
позитивно позначиться на кількості клієнтів. 
 
1.2 Генеральний план 
 
Будівля автосервісу розташовується за адресою м. Черкаси, провулок Котовського 
1/1. Оскільки ремонтні роботи вантажних автомобілів користуються меншим 
попитом і на них йде більша кількість часу, чим на миття, то для більшої 
рентабельності , ближче до проїжджої частини знаходяться пост миття і пост 
поточного ремонту легкових автомобілів.  
Будівля одноповерхова (висота будівлі – 4,5 м.), зовнішні розміри – 23,5м 
завширшки і 24 м. в довжину, загальна корисна площа будівлі складає - 390 м2. 
Підлоги на постах миття - керамічна плитка, стіни на 2м від підлоги також 
оброблена керамічною плиткою для гідроізоляції стенів. У приміщенні постів 
фарбування - шліфований бетон. У душовій, туалетах покриття - керамічна 
плитка. На території автосервісу розташовується стоянка на дві вантажні і п'ять 
легкових автомобілів. Вся територія підприємства автосервісу обгороджена 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 7 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
огорожею заввишки 2 м. При в'їзді на територію автосервісу розташовуються 
ворота, які при необхідності закриваються. 
 
1.3 Вибір основної сфери послуг, що надаються 
 
Основним видом робіт в даному дипломному проекті є  ремонт ходової 
частини вантажних автомобілів. 
Так само на даному підприємстві присутні пост миття і пост поточного 
ремонту легкових автомобілів. На митті проводитимуться наступні види робіт: 
- миття кузова; 
- прибирання салону пилососом; 
- миття двигуна; 
- чищення салону; 
- поліровка. 
Пост поточного ремонту: 
- заміна і регулювання ременя ГРМ; 
- заміна і регулювання генератора; 
- заміна деталей ходовій частині автомобіля; 
- заміна вихлопної системи. 
Пост ремонту ходової частини вантажних автомобілів: 
- установка кутів коліс; 
- заміна деталей ходовій частині автомобіля; 
- заміна ресор: 
- заміна втулок і шворнів поворотних кулаків;  
- заміна шарнірів рульової тяги і т.д. 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 8 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1.4 Планування постів 
 
Дана будівля повністю задовольняє всім вимогам (місце розташування, 
площа, компоновка), які були пред'явлені. Тому всі подальші розрахунки 
вестимуться для цієї будівлі. 
Приміщення під майстерню повинне відповідати естетичним нормам. 
Зовнішній вигляд має важливе значення для вибору автовласником місця 
обслуговування автомобіля. Найголовніше усередині приміщення - це зручне, 
раціональне розміщення устаткування. 
По схемі будівлі розташовано: 
- 3 пости миття легкових автомобілів і прибирання салону; 
- 2 пости ремонту ходової частини вантажних автомобілів ; 
- 1 пост поточного ремонту легкових автомобілів; 
- Комора; 
- Електрощитова; 
- Коридор; 
- Комора; 
- Душова; 
- Санвузол; 
- Роздягальня; 
- Кабінет майстра; 
- Кабінет бухгалтера; 
- Кабінет секретаря; 
- Кабінет директора. 
Розраховуватися потрібні площі будуть щодо габаритів автомобілів і 
габаритів того, що купується устаткування. 
Найпоширенішими легковими автомобілями в України є автомобілі 
DAEWOO, а вантажні КРАЗ, тому потрібні площі під пости розраховуватимуться 
щодо габаритів автомобілів DAEWOO і КРАЗ.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 9 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1.5 Вибір і обґрунтування устаткування 
 
Для ремонту ходової частини вантажних автомобілів необхідно придбати 
кран-балку. Це допоможе підводити передньою або задню частину автомобіля 
і підкладати під раму підставку. 
Для миття автомобіля потрібно придбати апарат високого тиску. 
Надаються апарати з підігрівом води і без підігріву; з металевою поршневою 
групою і з керамічною. 
Оскільки в будівлі планується наявність гарячої води, то немає 
необхідності в покупці апарату з підігрівом води. 
Керамічна поршнева група відрізняється своєю довговічністю, але має 
високу ціну. Важливим показником є і витрата електроенергії. 
Таким чином, враховуючи основні характеристики апаратів, я вибираю, 
тиск 150Бар., витрата води 480л/год., потужність 1600Вт, мережа 220В, 
обороти двигуна 2800об/хв., вага 21кг.  
Миття використовуватиметься не тільки для машин, що заїжджають на 
ремонт. Послуги миття, поліровки, хімчистки салону, нанесення  покриттів, 
поліровки салону будуть надані всім охочим. Для надання цих послуг, крім 
апарату високого тиску, необхідно придбати пилосос для вологого і сухого 
прибирання і полірувальну машину. 
При виборі пилососа значущим чинником для можливості надання послуг 
є наявність функцій вологого і сухого прибирання. Виходячи з цього, 
пред'являються вимоги до високої продуктивності устаткування. З аналізу деяких 
пилососів, я вибрав пилосос для вологого і сухого прибирання професійної серії 
фірми Portotecnica (Італія) Mirage 1640 з трьома двигунами. Його технічна 
3
характеристика: потужність 3x1050Вт, мережа 220В, продуктивність 510м /год., 
об'єм бака 78л, вага 26кг. 
Для ремонту автомобілів існують декілька видів підйомників: двостійкові, 
чотирьохстійкові, асиметричні, симетричні, для "развал-сходження", 
ножнічні, і для спеціального призначення. Кожна конструкція підйомників 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 10 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
має свої достоїнства і недоліки і вибирається залежно від виду послуг, що 
надаються.  
Таблиця 1.1 - Технологічне устаткування 
Найменування К-ть 
Кран-балка 1 
Апарат для миття високого тиску з нагрівом води HDS 895 S 1 
Комплект з 135 інструментів KING TONY 1 
Мийка з металевою поршневою групою 2 
Comet-Enturiasst-150.  480 л/год 
Пилосос для вологого і сухого прибирання Mirage 1640, 3x1050 2 
Вт, 220 В, 510 м3/год, 78 л 
Підйомник Bend-Pak MX-7AC 2-х стоєчний, ассиметричний, 3,2 
1 
т, 2,2 кВт, 380 В, 40 сік, h= 1936мм 
Комплект з 250 інструментів KING TONY 2 
 
1.6 Розрахунок річного об'єму робіт 
 
Мета проектованої станції технічного обслуговування полягає в задоволенні 
потреб клієнтів незалежно від їх статусу, вимог до культури обслуговування і 
якості послуг. Надаються послуги ремонту ходової частини вантажних 
автомобілів, миття і поточного ремонту легкових автомобілів, тому потенційними 
клієнтами можуть бути не тільки автовласники, що живуть в даному мікрорайоні, 
але і ті, що проїжджають повз. 
Для визначення кількості автомобілів, що проїжджають по вул. Сумгаітська, 
біля автосервісу, що знаходиться за адресою провулок Котовського 1/1, необхідно 
провести статистичне дослідження. При його проведенні з'ясувалося, що під час 
роботи майбутньої станції (з 900 до 1800), повз неї проїжджають близько 14000 
автомобілів в день. Можна припустити, що кожен автомобіль проїжджає мимо 
парну кількість разів. Отримуємо 14000/2=7000. Проте, є автовласники, що 
проїжджають більш 2-х раз на день. Це може пояснюватися специфікою їх роботи 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 11 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
або родом діяльності. Вважаємо, що дана категорія машин потребує ремонту 
частіше, що пропорційно їх пробігу. 
Також за допомогою статистичесческих даних ДАІ була досліджена 
структура парку легкових автомобілів міста Черкаси. Вийшли наступні дані: 10% 
автомобілів відносяться до класу вантажних автомобілів («КРАЗ», «КАМАЗ» і 
ін.), 62% – малий клас (DEWOO, ВАЗ і ін.), 28% – середній клас (ГАЗ 3102 ). 
Розрахуємо Ак.о.а.  – кількість комплекснообслуговуємих автомобілів за рік. 
Коефіцієнт, що враховує зменшення кількості обслуговуваних із-за конкуренції 
К11=0,11, оскільки кількість заїздів носить випадковий характер і нагадує станцію 
дорожню. Коефіцієнт, що враховує зменшення кількості автомобілів із-за 
самообслуговування К12= 0,25. Коефіцієнт, що враховує збільшення притоки 
автомобілів із-за привабливості СТО К13=1,1. 
 
А
Г автов К
А = 11К12 = 70000,110,25к.о.а. =175 шт.                (1.1) 
К13 1,1
 
Кількість автомобілів в різних класах:  
Великий клас вантажних автомобілів:  
 
А Г 17510
к.о.а. = =17,5 шт.; 
100
 
Малий клас:                        
 
А Г 17562
к.о.а. = =108,5  шт.; 
100
 
Середній клас: 
А Г 17528
к.о.а. = =49  шт. 
100
Річна трудомісткість ТО і ТР по кожному класу: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 12 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Г Lа  Aк.о.а.  tТОиТР  К К
Т ТОиТР  = 13 3                                  (1.2) 
1000
де 
Lа −  середній річний пробіг автомобіля (в середньому 150 км в день за 300 
робочих днів); 
Ак.о.а. −  кількість комплекснообслуговуємих автомобілів; 
tТОиТР −  середній час, потрібний для проведення ТО і ТР; 
К13 −  коефіцієнт, що враховує збільшення притоки автомобілів; 
К3 −  коефіцієнт, що враховує зміну трудомісткості залежно від погодних умов.  
 
1. Т = 4500017,521,11ТОиТР =1732,5люд∙ год; 
1000
 
2. Т = 45000108,52,31,11ТОиТР =12352,67  люд∙ год; 
1000
 
3. Т = 45000492,71,11ТОиТР =6548,85  люд∙ год; 
1000
 
ТТОиТР =20634,02  люд∙год. 
 
Річна трудомісткість мийних робіт: 
 
Г Г
Тпр = Ак.о.а.  NПП  tПП                                                    (1.3) 
 
де Ак.о.а. −  кількість комплекснообслуговуємих автомобілів класу; 
NПП −  кількість робочих на дільниці; 
tПП −  середній час, що витрачається на миття автомобіля. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 13 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
1. Тпр =17,530,5=26,25  люд∙ год; 
 
2. Тпр =108,530,6=195,3  люд∙ год; 
 
3. Тпр =4930,7=102,9  люд∙ год; 
 
Тпр =324,45  люд∙ год. 
 
1.7 Визначення чисельності персоналу 
 
В першу чергу хотілося б відзначити, що на якість послуг, що надаються, 
впливає не тільки кількість персоналу, але і його кваліфікація, яка визначається 
знаннями і досвідом. Штатна кількість працівників 
 
РШ = Т i.Р ФР ,                                                           (1.4) 
 
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (2070 год.),  
 
Р = (20634,02+324,45) 2070=10осіб. 
Ш
 
Рівень професійного утворення особи визначає його можливість вирішувати 
ті або інші професійні завдання. Рівень розвитку і культури визначає якість цих 
рішень. Загальна культура і рівень розвитку персоналу визначають загальну 
культуру виробництва і якості продукції. 
В даний час структура персоналу станції складається з продуктивних і 
непродуктивних працівників. Структура продуктивних працівників залежить від 
зовнішніх умов. Це економічні умови, коньюктура ринку, структура парку 
автомобілів, зокрема за віком, конкуренція, попит і його структура, демографічна 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 14 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
структура населення, рівень і особливості його культури, законодавча база, 
технічний рівень суспільного виробництва.  
Першим завданням персоналу є необхідність клієнта зустріти, уважно 
вислухати його скарги і побажання, оформити замовлення-наряд, провести 
приймання автомобіля, а також його здачу клієнтові. Всім цим займатиметься 
приймальник. Далі автомобіль передається під управління майстра, який 
розподіляє замовлення по постах залежно від їх завантаженості видів виконуваних 
робіт. Він організовує своєчасне і якісне надання послуг, керує роботою 
продуктивних робочих, забезпечує максимальне використання виробничих 
потужностей. Бухгалтер організовує облік матеріальних, трудових і фінансових 
ресурсів, витрат виробництва, веде кошториси витрат і доходів по всіх видах 
послуг, нараховує і видає заробітну плату, пов'язані з рухом грошових коштів. 
Директор – здійснює  керівництво виробничо-фінансової діяльності підприємства 
(станції); організовує і координує роботу служб по формуванню портфеля 
замовлень, виробленню і реалізації стратегії, оцінює економічні результати, 
конкурентоспроможність, прибуток, частку ринку. 
Структура персоналу автосервісу: 
Таблиця 1.2 - Персонал СТО 
Посада Число працівників, осіб. 
Директор 1 
Бухгалтер 1 
Секретар 1 
Приймальник 1 
Слюсар 7 
Мийник 3 
Майстер 1 
Охоронець 1 
Прибиральниця 1 
 
 
 
1.8 Економічне обгрунтування підприємства автосервісу 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 15 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Станція технічного обслуговування, що розглядається в даному проекті, 
розташовується за адресою провулок Котовського 1/1. 
 
1.8.1 Етапи розвитку виробництва 
 
I етап (4 місяці). 
Проведення реконструкціі будівлі з метою поліпшення умов праці. Також 
проводиться підбір персоналу, закупівля необхідного технологічного 
устаткування. На даному етапі необхідно провести ретельне дослідження 
ринку, з метою виявлення найбільш перспективних напрямів в розвитку 
станції технічного обслуговування. 
Протягом цього часу СТО не надає ніяких послуг, отже засоби витрачаються 
з фонду розвитку, який забезпечується за рахунок інвестицій.  
II етап (4 місяці). 
Другий етап – початок комерційної діяльності. На цьому етапі необхідно 
приділити особливу увагу рекламі, оскільки саме в цей період часу 
починається становлення нової станції і вихід її на ринок послуг.  
III і IV етапи (по 4 місяці кожен). 
У ці періоди відбувається подальше становлення СТО, поступове 
зростання впізнанності нового автосервісу і підвищення попиту на послуги, 
що надаються. 
V етап (всі подальші роки). 
Сталий режим роботи з постійним завантаженням постів. 
Вибір методу економічної оцінки інвестицій. 
Існує ряд методів, по яких можна визначити наскільки економічно 
вигідним є вкладення інвестицій в той або інший проект. У даній роботі 
представлений метод оцінки інвестицій на основі терміну окупності. Даний 
критерій застосовується в оцінці абсолютної ефективності інвестицій. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 16 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Для розрахунку абсолютної ефективності проекту потрібний 
дисконтований метод, оскільки даний проект є довгостроковим, а отже стає 
доцільним враховувати чинник часу, інфляцію і інші економічні витрати.  
Таблиця 1.3 - Початкові дані для виконання проекту 
Кількість змін в добу S 1 зміна 
Тривалість зміни T см  9 годин 
Річний фонд робочого часу F
смг
 305 днів 
 
Кількість постів n п  6 
Займана площа F 390 м2 
 Витрати на реалізацію проекту склали: 
- витрати на реконструкцію – 250000 грн; 
- витрати на покупку необхідного технологічного устаткування 444855 грн. 
Все устаткування представлене у відомості устаткування в таблиці 1.4.               
Таблиця 1.4 - Устаткування станції технічного обслуговування 
Пост поточного ремонту легкових автомобілів 
1 Верстак 1913 
2 Токарний верстат 21487 
3 Підйомник 27500 
4 Бочка для відпрацьованого масла 375 
5 Візок інструментальний 2375 
Сума 214600 
Дільниця миття 
1 Миття високого тиску 19000 
2 Установка очищення стічних вод автомиття і АЗС 31000 
3 Пилосос для сухого і вологого прибирання 16500 
4 Щіткове миття 20000 
Сума 346000 
Пост ремонту ходової частини вантажних автомобілів  
1 Верстак  3825 
2 Токарний верстат 21487 
3 Кран-балка 244018 
4 Візок інструментальний  6250 
5 Стенд установки кутів коліс 29125 
Сума 121882
Крім того, з фонду розвитку виділено ще 50000 грн. на 0за купівлю 
спеціального інструменту, необхідної  літератури, робочого  одягу, офісної 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 17 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
техніки. Таким чином витрати на покупку устаткування складають 494855 
грн., а загальні витрати - 744855 грн. 
 
1.8.2 Розрахунок терміну окупності  
 
Визначення виручки від реалізації послуг автосервісу:  
 
В = Ц НЧ  S TСМ  КЗ  Fг  nп ;                                 (1.5) 
 
По даній формулі можна визначити річну виручку, проте в нашому 
випадку виручка визначається за періоди, за часом не відповідні року. Тому 
вводиться поправочний коефіцієнт r: 
 
В = Ц НЧ  S TСМ  КЗ  Fг  nп  r ,                            (1.6) 
 
де К З −  коефіцієнт завантаження постів; 
Ц НЧ = 225  грн. – вартість нормо-години. 
Таблиця 1.5 - Коефіцієнти для періодів розвитку СТО 
Періоди I II III IV V 
КЗ % 0 30 60 90 100 
r 1 0,33 0,33 0,33 1 
B1 = 0грн.; 
В2 = Ц НЧ  S TСМ  К З  Fг  nп  r = 225 1  9  0,30  305  6  0,33 = 366869 ,25 грн.; 
 
В3 = Ц НЧ  S TСМ  К З  Fг  nп  r = 225 1  9  0,60  305  6  0,33 = 733738 ,5 грн; 
 
В4 =ЦНЧ S TСМ КЗ Fг nп r = 225 19 0,90 305 6 0,33=1100607 ,75  грн; 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 18 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
В5 = Ц НЧ  S TСМ  К З  Fг  nп  r = 225 1  9 1  305  6 1= 3705750  грн. 
 
Визначення витрат: 
Зарплата. 
Витрати на заробітну плату основних робочих за даними статистики 
складають близько 37% від об'єму реалізації послуг. Відрахування єдиного 
соціального податку складають 37% заробітної плати. Таким чином , зарплату 
основних робочих можна визначити як  
 
С =0,37 В                                                (1.7) 
ЗО
 
I період СЗО =0,37 В1=0грн; 
 
II період СЗО =0,37В2 =0,37366869,25=135741,62 грн; 
 
III період СЗО =0,37В3=0,37733738,5=271483,25 грн; 
 
IV період СЗО =0,37В4=0,371100607,75=407224,87 грн; 
 
V період СЗО =0,37В5=0,373705750=1371127,5 грн. 
 
Зарплата допоміжних робочих (прибиральники, налагоджують, охоронець) 
складає 3% від реалізації послуг і визначається СЗВ = 0,03  В : 
I період СЗВ = 0,03  В1 = 0грн;  
 
II період СЗВ =0,03В2 =0,03366869,25=11006 грн;   
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 19 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
III період СЗВ =0,03В3 =0,03733738,5= 22012,16  грн;    
 
IV період СЗВ =0,03В4=0,03110607,75=33018,23  грн;    
 
V період СЗВ =0,03В5 =0,033705750=111172,5  грн. 
 
Витрати на матеріали і купувальні комплектуючі вироби. 
Ці витрати в основному представлені витратами на придбання запасних 
частин. За статистикою об'єм реалізації запасних частин складає 30% від 
об'єму реалізації послуг автосервісу, в той час, як прибуток при продажі 
запасних частин при проведенні ремонту складає 10%. Таким чином витрати 
на покупку запасних частин можна визначити як  
 
СЗЧ = 0,27  В                                                        (1.8) 
 
I період СЗЧ =0,27 В1=0грн;  
 
II період СЗЧ =0,27В2 =0,27366869,25=99054,70грн;   
 
III період СЗЧ =0,27В3=0,27733738,5=198109,40 грн;    
 
IV період СЗЧ =0,27В4 =0,271100607,75=297164,09 грн;    
 
V період СЗЧ =0,27В5=0,273705750=1000552,5 грн. 
 
Загальногосподарські і загальновиробничі витрати. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 20 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Даний вид витрат складається з витрат на зарплату управлінського персоналу 
(директор, заступник директора, бухгалтер, майстри приймальники), амортизацію і 
зміст приміщень, оплату комунальних платежів, послуги зв'язку і інші витрати. 
Цю статтю витрат можна визначити як С =1,1О де О −  орендна плата. 
ЗУП П П
Так, розрахунок проводитимемо з умови, що орендна плата виробничих приміщень 
2
складає 75 грн. в місяць за 1 м . 
 
I період С =1,14О 
П =1,14 75390=128700  грн;  
ЗУП  
 
II період СЗУП =1,14ОП =1,14 75390=128700  грн; 
 
 
III період СЗУП =1,14ОП =1,14 75390=128700  грн;   
 
 
IV період С    грн; 
ЗУП =1,14ОП =1,14 75390=128700
 
 
V періодС =1,14ОП =1,14 75390=128700  грн. 
ЗУП  
До цієї статті витрат можна віднести і комерційні витрати, які складають 3% від 
реалізації послуг автосервісу. 
 
I період СКОМ = 0,03  В1 = 0 грн;  
 
II період СКОМ =0,03В2=0,03366869,25=11006  грн;   
 
III період СКОМ =0,03В3=0,03733738,5=22012,16 грн;    
 
IV період СКОМ =0,03В4 =0,031100607,75=33018,23грн;    
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 21 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
V період СКОМ =0,03В5=0,033705750=111172,5 грн. 
 
Устаткування. 
Дана стаття витрат складається з витрат на покупку необхідного 
устаткування, амортизаційні відрахування, а також витрат на зміст і 
експлуатацію устаткування. 
Амортизаційні відрахування проводяться з тією метою, щоб через певний 
період часу, який визначається терміном служби устаткування, у організації 
була можливість придбати нове технологічне устаткування. 
В даному випадку термін служби устаткування складає 6,5 років, таким 
чином, річна сума амортизаційних відрахувань рівна: 
 
Ц а 
494855−5000 6,5
А= ОБ =   =31840,58 грн/год;              (1.9) 
100 100
 
Витрати на обладнання і експлуатацію устаткування визначаються з 
розрахунку, що питома вага амортизації і зарплати допоміжних робочих 
складає 60% від загальних витрат. 
 
А+С
I період С ЗВ
ОЕУ = =0 грн; 
0,6
 
31840,58
А+С 4+11006
II період С = ЗВ = 12
ОЕУ =36032,54 грн; 
0,6 0,6
 
31840,58
А+С 4+22012,16
III період С ЗВ
ОЕУ = = 12 =54376,15грн;  
0,6 0,6
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 22 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
31840,58
А+С 4+33018,23
ІV період С = ЗВ = 12 =72719,59грн;  
ОЕУ 0,6 0,6
 
31840,58
А+С 4+111172,5
V період С = ЗВ = 12
ОЕУ =202976,72 грн. 
0,6 0,6
 
Чистий прибуток: 
 
Чистий прибуток визначається по формулі: 
 
ПЧ = П  (1− Н ПР )                                        (1.10) 
 
де П −  прибуток від реалізації проекту (база оподаткування); 
Н ПР = 0,24 −  норматив податку на прибуток. 
 
П = В −СЗО −СЗЧ −СОП −СКОМ −СОЕУ ;                    (1.11) 
 
I період П = 0 грн;  
 
II період П =366869 ,25−135741,62−99054,7−29250 −11006 −36032,54 =55784,39  грн; 
 
III період П =733738,5− 271483,25 −198109 ,4− 29250 − 22012,16 −54376,15=158507 ,54  грн;   
 
IV період П =1100607 ,75−407224 ,87−297164 ,09−29250 −33018,23−72719,59 = 261230 ,97  грн;   
 
V період П =3705750 −1371127 ,5−1000552 ,5−29250 −111172 ,5−202976 .72 =990670 ,78грн. 
 
Чистий прибуток від реалізації послуг автосервісу: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 23 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
I період ПЧ  = 0 грн;   
 
II період ПЧ =П  1−Н 
ПР =55784 1−0,24 =42396,14  грн; 
   
 
III період ПЧ =П  1−Н 
 ПР =158507,54 1−0,24=120465,73 грн;  
   
 
IV період ПЧ =П  1−Н 
ПР =261230,97 1−0,24=198535,54  грн;  
   
 
V період ПЧ =П  1−Н 
ПР =990670,78 1−0,24=752909,79  грн.  
   
 
Визначення необхідних інвестицій: 
I період К1=744855  грн;   
 
II період К2 = 0  грн; 
 
III період К3 = 0  грн;  
 
IV період К4 = 0  грн;  
 
V період К5 = 0  грн.  
 
Таким чином сума необхідних інвестицій складає 744855 гривен. 
 
Чистий дохід: 
 
На практиці прийнято представляти чистий дохід у вигляді суми чистого 
прибутку і амортизаційних відрахувань: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 24 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
I період Д1 = ПЧ + А = 0 грн;  
 
II період Д2 =ПЧ + А=42396,14+31840,58=74236,72грн;   
 
III період Д3=ПЧ + А=120465,73+31840,58=152306,31грн;    
 
IV період Д4 =ПЧ + А=198535,54+31840,58=230376,12 грн;    
 
V період Д5=ПЧ + А=752909,79+31840,58=784750,37 грн. 
 
Отримані результати заносимо в таблицю 1.6. 
Таблиця 1.6 - Витрати і доходи СТО 
 I II III IV V 
період період період період період 
Виручка, грн 0 366869,25 733738,5 1100607,75 3705750 
Витрати на запчастині, грн 0 99054,7 198109,4 297164,09 1000552,5 
Зарплата основних робочих, грн 0 135741,62, 271483,25 407224,87 1371127,5 
1 
Амортизаційні відрахування, грн 0 31840,58 31840,58 31840,58 31840,58 
Зарплата допоміжних робочих, грн 0 11006 22012,16 33018,23 111172,5 
Витрати на обладнання і 
0 36032,54 54376,15 72719,59,3 202976,72 
експлуатацію устаткування, грн  
Загальновиробничі і 
128700 128700 128700 128700 128700 
загальногосподарські витрати, грн 
Комерційні витрати, грн 0 11006 22012,16 33018,23 111172,5 
Покупка устаткування, грн 494855 0 0 0 0 
Будівельні роботи, грн 250000 0 0 0 0 
База оподаткування, грн 0 13388,25 38041,81 62695,43 237761 
Чистий прибуток, грн 0 55784,39 158507,54 261230,97 990670,78 
Необхідні інвестиції, грн 744855 0 0 0 0 
Чистий дохід, грн 0 74236,72 152306,31 230376,12 784750,37 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 25 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Визначення ефективності інвестицій методом чистого дисконтованого 
доходу: 
Чистий дисконтований дохід (ЧДД) – це різниця між приведеним 
(дисконтованим) доходом від реалізації проекту і приведеними інвестиціями.  
Даний метод застосовується для визначення абсолютної ефективності 
інвестицій і відноситься до динамічних методів розрахунку, що враховують 
чинник часу і вартісну оцінку результатів проекту. 
 
T (Д − K )
ЧДД = t t ,                                               (1.12) 
t
t=0 (1+ Е)
 
де 
Д t −  чистий дохід t-го періоду (t – один рік. Перший рік реалізації проекту 
t=0); 
К t −  інвестиції t-го періоду; 
Е −  норма дисконту, яка може бути знайдена розрахунковим шляхом: 
 
Е = R + I + Z = 0,15 + 0,045 + 0,01= 0,205 , 
K
 
де RK −мінімальна реальна норма прибутку (найменший рівень рентабельності 
підприємства); 
I −  темп інфляції; 
Z −  рівень ризику. 
Показник чистої поточної вартості (ЧПВ) знаходиться наростаючим 
підсумком. Той момент часу, коли ЧПВ стане рівний 0 і буде терміном 
окупності проекту. 
Результати розрахунку ЧДД і ЧПВ приведені в таблиці 1.7. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 26 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Таблиця 1.7 - Результати розрахунку ЧДД і ЧПВ 
Роки 0 1 2 3 
Д  0 456919,2 2354251 2354251 
t
   
K  744855 0 0 0 
t
( )t1+ Е  1,000 1,205 1,452 1,749 
ЧДД -744855 
379186,1 1621385 1346055 
 
ЧПВ -744855 
-365669 1255716 2601772 
 
 
Ми розрахували термін окупності автосервісу, який склав 1, 7 року, тобто 1 
рік і 8 місяців (рис. 1.1). Тобто  підприємство є економічно вигідним, оскільки 
термін окупності менше економічно виправданого терміну окупності 
інвестицій. 
 
Рисунок 1.1 - Термін окупності СТО 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 27 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2. РОЗРАХУНОК КОМУНІКАЦІЙ СТО 
 
2.1. Проектування системи опалювання 
 
Система опалювання призначена для створення в приміщеннях будівлі в 
холодний період року температурної обстановки, що відповідної комфортної 
і відповідає вимогам технологічного процесу. Температура приміщень 
залежить від надходжень і втрат тепла, а також від теплозахисних 
властивостей зовнішніх огорож і розташування обігріваючих пристроїв. Тепло 
поступає в приміщення від технологічного устаткування, нагрітих матеріалів, 
джерел штучного освітлення, людей, а також від технологічних процесів, 
пов'язаних з виділенням тепла. У холодний період приміщення втрачає тепло 
через зовнішні огорожі, на нагрівання матеріалів, транспортних засобів і 
устаткування, що поступають ззовні. Тепло витрачається на нагрівання 
повітря, яке поступає в приміщення через нещільність в огорожах і для 
компенсації повітря, що видаляється технологічним устаткуванням і витяжними 
системами. 
 Для визначення теплової потужності системи опалювання складають баланс 
годинних витрат тепла для розрахункових зимових умов у вигляді: 
 
Q =Q +Q +Q −Q −Q −Q /                      (2.1) 
ОП ОГР ІНФ МАТ ЛЮД ЕЛ МАТ
 
де QОГР −  втрати тепла через зовнішні огорожі; 
Q −  витрата тепла на нагрівання повітря, що поступає в приміщення при 
ІНФ
інфільтрації і вентиляції; 
QМАТ −  втрати тепла на нагрівання матеріалу, що поступив, і в'їжджаючого 
автотранспорту; 
Q −  надходження тепла від людей; 
ЛЮД
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 28 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Q /−  надходження тепла від нагрітих матеріалів і в'їжджаючого 
МАТ
автотранспорту. 
Розрахунок потрібної кількості теплоти 
У холодний період року температуру повітря в приміщенні tВ  приймаємо для 
виробничого приміщення 19°С, для решти приміщень 23° С. 
Для визначення тепловтрат через зовнішні стіни, необхідно врахувати 
теплозахисні властивості огорож. Вони характеризуються величиной опори 
теплопередачі Ro, яка чисельно рівна падінню температури в градусах при 
проходженні теплового потоку рівного 1 Вт через 1 м2  огорожі:  
 
R0 = RВН + RK + RН ,                           (2.2) 
 
1 1
де RВН =  і RН = – опору теплопередачі під час переходу теплоти від повітря 
ВН Н
приміщення до внутрішньої поверхні огорожі, через замкнутий повітряний 
2
прошарок і від зовнішньої поверхні огорожі до зовнішнього повітря, м К/вт; ВН  
2
і Н  – коефіцієнти теплообміну на зовнішній і внутрішній поверхнях, Вт/(м К). 
Коефіцієнт теплообміну у внутрішньої поверхні ВН  приймаємо 8,7 Вт/(м
2 К), у зовнішньої поверхні Н  приймаємо по таблиці 6 Сніп 2-3-79 Н =23 Вт/(м
2 К). 
 

RK = i                                                            (2.3) 
i
 
де  i  і i  товщина, м, і теплопровідність, Вт/( м  К ), шарів огорож. 
Для зовнішньої стіни, де 50 см цеглина, 10см утеплювач: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 29 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1 0,5 1 2
RНС = + + = 0,73  м К/вт; 
8,7 0,871 23
 
1 1 2
К = = =1,36  Вт/м . 
RНС 0,73
Обчислюємо тепловтрати через зовнішню стіну: 
 
QОСН = F  (tВ − t5 )  n  K  ,                                (2.4) 
 
де tВ −  розрахункова температура усередині приміщення; 
t5 −  температура холодної п'ятиденки для району будівництва. Для Черкас t5=-23
о
С;  
n −  коефіцієнт, що враховує зменшення різниці температур; 
 −  коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати. Приймаємо  =1; 
2
К −  коефіцієнт теплопередачі, Вт/м . 
 
Q = (1+ 1 + 2 + 3 ) QОСН ,                                     (2.5) 
 
де 1 − додаткові тепловтрати на орієнтацію по відношенню до сторін світла; 2 −
втрати при продуваємості приміщення двома і більш зовнішніми стінами; 3 −
втрати на прогрівання холодного повітря, що вривається. 
Для даху будівлі, де 10 см – бетон, 40 см – керамзит, 5 см – повітряний 
прошарок, 1 см – бетонне стягування: 
 
1 0,1 0,4 0,05 0,01 1
RПТ = + + + + + = 3,175; 
8,7 2,03 0,14 0,03 0,174 23
 
1 1 2
К = = = 0,315Вт/м . 
RПТ 3,175
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 30 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
При розрахунку тепловтрат через підлогу застосовують спрощену методику. 
Поверхню підлоги ділять на смуги шириною 2 м, паралельні зовнішнім стінам. 
Смуга, найближча до зовнішньої стіни, є зоною I. Наступні дві смуги будуть 
зонами II і III, а решта поверхні підлоги буде зоною IV. 
Розраховують тепловтрати кожної зони, приймаючи n = 1   = 1. За величину 
R0  приймають умовний опір теплопередачі, який для неутепленої підлоги 
позначають як RНП  і приймають рівним для I зони RНП = 2,15для II зони RНП = 4,3
2
для III зони RНП = 8,6  і для IV RНП =14,2  м с/Вт. 
Кабінет директора. 
о
Температура в приміщенні 23 С. 
Поверхня охолоджування – ЗС (зовнішня стіна). 
Орієнтація П-н (південь). 
Розрахунковий розмір 2 4,8  м. 
2
Площа 9,6 м . 
 
t − t = 55о
В 5  С, де t =−23о  С – температура найхолоднішої п'ятиденки. 
5
 
QОСН = 9,6 55 1 1 1,36 = 681,526  Вт; 
 
Q = (1+ 0,1+ 0,1)  681,526 = 682,57  Вт. 
 
Поверхня охолоджування – ЗС (зовнішня стіна). 
Орієнтація З (захід). 
Розрахунковий розмір 6 4,8  м. 
2
Площа 28,8 м . 
 
t − t = 55о
В 5 С. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 31 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
QОСН = 28,8 55 1 1 1=1497,6  Вт; 
Q = (1+ 0,1+ 0,1) 1497,6 =1498,65  Вт. 
 
Поверхня охолоджування Ст (стеля). 
Розрахунковий розмір 3 6  м. 
2
Rо = 0,315 Вт/м . 
2
Площа 18 м . 
 
tВ − t5 = 55
о С. 
 
QОСН =18 55  0,315 1 1= 294,84Вт; 
 
QОСН = (1+ 0,1)  294,84 = 295,84Вт. 
 
Поверхня охолоджування П (підлога). 
 
Розрахунковий розмір 3 6  м. 
2 2
Площа I зони F = 18 м  (надбавка на кутові втрати 4 м ); 
2
Площа II зони F = 4 м . 
 
 18 4 
QОСН =  +  55 1 1= 522,59  Вт; 
 2,1 4,3 
 
Q = (1+ 0,1) 522,59 = 523,59  Вт. 
 
Результати всіх розрахунків втрат через огорожі, а також розрахунків інших 
приміщень заноситься в таблицю 2.1. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 32 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Далі необхідно визначити втрати тепла на нагрівання повітря, що поступає в 
приміщення при інфільтрації і вентиляції Q а також втрати від матеріалу, що 
ІНФ
поступив, і в'їжджаючого автотранспорту QМАТ . 
 
Q =0,28Gu c
t −t 
 К ,                                   (2.6) 
ІНФ  В Н 
 
де с −  питома теплоємність повітря, рівна 1,005 кДж/(кгК); 
К −  коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в конструкціях рівний 
1; 
Gu −  витрата інфільтрованого повітря через огорожі конструкції. 
За відсутності необхідних даних для розрахунку інфільтрації повітря у 
виробничих приміщеннях, можна прийняти значення потоку теплоти інфільтрації 
як 30% основних втрат теплоти через конструкції, що захищають. 
 
QМАТ =GM  c  B  (tВ − tМАТ ); 
 
М АВТ 1
GМ =  5 =1,04  кг/год; 
ОБС 60
 
М ДВ  t ДВ + М КУЗ  tКУЗ 100 100 +1400  (− 28)
tСРа / м = = = −19,5 ; 
М а / м 1500
 
Qа / м =1,04  480  0,7  (19 − (−19)) =13453  Вт; 
 
Тобто, можемо зробити висновок, що через те, що в приміщення ввозиться, 
автомобіль, і враховуючи його сумарна температура є додатною, то від нього ми 
маємо надходження тепла, а не тепловтрати. 
 
Таблиця 2.1 - Розрахунок тепловтрат через огорожі 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 33 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Поверхня Площ     
 
№ охолоджу а, tв-tн,°C n Qocн. Rо, Втрати (1+β) Q, Вт 
 
Приміщ Наймену вання 2   Bт вт/м2 
t,°C м  
ення вання     
 
   
 Поз. Ор.        
1 2  3   
ЗС П 10,4 52 1 681,52 1,68 0,05 0 0 1,05 682,5763 
Кабінет ЗС 3 31,2 52 1 1497,6 1,68 0,05 0 0 1,05 1498,65 
1 20 
директ. Ст - 18 52 1 294,84 0,315 0 0 0 1 295,84 
П - 18 52 1 522,5 - 0 0 0 1 523,5 
Кабінет Ст - 10 52 1 163,8 0,315 0 0 0 1 164,8 
2 20 
секрет. П - 10 52 1 134,17 - 0 0 0 1 135,17 
Кабінет Ст - 10 52 1 163,8 0,315 0 0 0 1 164,8 
3 20 
бухг. П - 10 52 1 122,08 - 0 0 0 1 123,08 
Роздягал Ст - 8,6 52 1 140,868 0,315 0 0,05 0 1,05 141,918 
4 20 
ьня П - 8,6 52 1 87,41 - 0 0,05 0 1,05 91,7805 
Туалет Ст - 1,9 52 1 31,122 0,315 0 0 0 1 32,122 
5  20 
П - 1,9 52 1 22,97 - 0 0 0 1 23,97 
 
Душова Ст - 2,4 52 1 39,312 0,315 0 0 0 1 40,312 
6  20 
П - 2,4 52 1 34,09  0 0 0 1 35,09 
 
Склад Ст - 4,3 52 1 70,434 0,315 0 0 0 1 71,434 
7 20 
 П - 4,3 52 1 26 - 0 0 0 1 27 
Ст - 2,1 52 1 34,398 0,315 0 0 0 1 35,398 
8 Склад 20 
П - 2,1 52 1 12,69 - 0 0 0 1 13,69 
Електро Ст - 5,8 52 1 95,004 0,315 0 0 0 1 96,004 
9 20 
щитова П - 5,8 52 1 35,06 - 0 0 0 1 36,06 
Кабінет Ст - 10,9 52 1 178,542 0,315 0 0 0 1 179,54 
10 20 
майстра П - 10,9 52 1 112,98 - 0 0 0 1 113,98 
11 20 Ст - 15 52 1 245,7 0,315 0 0 0 1 246,7 
 
 Коридор  П - 15 52 1 306,41  0 0 0 1 307,41 
  ЗС П-н 31,2 52 1 1874,19 1,68 0,05 0 0 1,05 1875,247 
ЗС 7 
З 114,4 50 1 7208,45 1,68 0,1 0,1 0 1,2 7209,6 
ЗС 0 
З 12,48 50 1 786,376 1,68 0,1 0,1 0 1,2 787,5765 
ЗС 4 
Сх 31,2 50 1 1474,45 1,68 0,0 0,1 0 1,15 1475,6 
ЗС 5 
Сх 62,4 50 1 2948,91 5 
1,68 0,05 0,1 0 1,15 2950,062 
ЗС 13 
П-н 62,4 50 1 931,88 1,68 0,05 0,1 0 1,15 3933,032 
2 
Виробни ЗС 3 62,4 50 1 3440,39 1,68 0,05 0,1 0 1,15 3441,547 
че. ЗС 7 
3 31,2 50 1 1474,45 1,68 0,05 0,1 0 1,15 1475,606 
12 приміще 18 5 
ння Пер 3 20 50 1 1674 4,65 0,05 0,1 3 4,15 1678,15 
 Пер 3 20 50 1 1674 4,65 0,05 0,1 3 4,15 1678,15 
Пер 3 20 50 1 1674 4,65 0,05 0,1 3 4,15 1678,15 
Пер Сх 20 50 1 1674 4,65 0,0 0,1 3 4,15 1678,15 
5 
Пер Сх 20 50 1 1674 4,65 0,05 0,1 3 4,15 1678,15 
Ст - 246 50 1 3874,5 0,315 0 0,1 0 1,1 3875,6 
П - 246 50 1 4031,18 - 0 0,1 0 1,1 4032,28 
 
Розрахунок теплонадходжень. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 34 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Q =Q +Q +Q ;                      (2.7) 
НАДХ ЛЮД ЕЛ МАТ
 
Теплонадходження від людей: 
 
Q = 
u  
од  2,5+10,3  
 
В  35− t 
В                                (2.8) 
ЛЮД  
   
де: 
u −  коефіцієнт, що враховує інтенсивність роботи. Для легкої роботи 1,0, для робіт 
середньої тяжкості 1,07; 
од −  коефіцієнт, що враховує теплозахисні властивості одягу рівний 0,66; 
В −  швидкість повітря в приміщенні, м/с. Оптимальні норми температури і 
швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний період 
при легкій категорії роботи рівний 1 м/с, при роботах середньої тяжкості 0,2 м/с. 
Для людей, що працюють в офісах: 
 
 
Q =10,662,5+10,3 0,135−20
ЛЮД    =57,6  Вт; 
 
 
 
Для людей, що працюють у виробничих приміщеннях: 
 
 
Q =1,070,662,5+10,3 0,2  
ЛЮД   35−18=86,4  Вт; 
 
 
 
Теплонадходження від електричного устаткування: 
 
Q =К N +К N ,  
ЕЛ ЕЛ ЕЛ ОСВ ОСВ
 
де К  і К −  поправочні коефіцієнти. 
ЕЛ ОСВ
Теплонадходження в кабінеті директора: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 35 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Q =57,61=57,6  Вт; 
ЛЮД
 
Q =0,9880=720  Вт; 
ЕЛ
 
Q =57,6+720=777,6  Вт. 
НАДХ
 
 Всі розрахунки заносимо в таблицю 2.2. Потрібна кількість тепла від системи 
опалювання: 
 
Q =QВТР −Q ,                                             (2.9) 
ОП НАДХ
 
де Q −  потрібна кількість тепла від системи опалювання; 
ОП
Q −  втрачена кількість тепла; 
ВТР
Q −  теплонадходження.  
НАДХ
Таблиця 2.2 - Показники для визначення кількість тепла від системи опалювання 
№ Q  
ОГР Q , Q , Q −  
ІНФ Q , Вт Q , Q , ЕЛ НАДХ
Q , Вт 
приміщ МАТ ВТР ЛЮД ОП
Вт Вт 
ення Вт Вт Вт Вт 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 3000,5 900,169 0 3900,7 57,6 720 777,6 3123,1 
2 299,97 89,991 0 389,96 57,6 324 381,6 8,361 
6 3 
3 287,88 86,364 0 374,24 47,6 324 371,6 2,644 
1 
4 233,69 70,1095 0 303,80 74,9 270 344,9 41,09195 
4 
5 56,092 16,8276 0 72,919 2,9 54 56,9 16,0196 
8 8 
6 75,402 22,6206 0 98,022 2,9 54 56,9 41,1226 
6 
 
6 
 
Закінчення таблиці 2.2. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
7 98,434 29,5302 0 127,96 0 162 162 -34,0358 
4 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 36 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
8 49,088 14,7264 0 63,814 0 108 108 -44,1856 
9 132,06 39,6192 0 171,68 0 162 162 9,6832 
4 
10 293,52 88,0566 0 381,57 0 378 378 3,5786 
4 3 
11 2429,3 728,807 0 3158,1 0 792 792 2366,1644 
2 
12 37571, 11271,5 20697,6 69540, 604,8 7200 7804,8 61736,023
5 6 
 
7 1 8 2 
 
 
 
 
 
Визначення необхідної поверхні опалювальних приладів 
Розрахункова величина теплової потужності опалювального приладу 
складає QПР = 0,95 Q де Q −тепловтрати приміщення, Вт; 0,95 − коефіцієнт, що 
орієнтування враховує теплоту, що віддається опалювальними стояками і 
підведеннями. 
Для визначення необхідної поверхні нагріву, приймаємо стандартні 
умови: температура на вході в прилад tВХ =105° С, і виході з нього t =70°C; 
ВИХ
витрата теплоносія – води в приладі 360 кг/год; номінальна щільність теплового 
потоку q 2
НОМ = 725 В/м  (МС-140-98). 
Розрахункова щільність теплового потоку: 
 
1+n Р
 t  Q 
qПР = q СР
НОМ     ПРИБ
  ,                         (2.10) 
 70   360 
 
о
де t =   
t +t 0,5−t = 105+700,5−18=69,5оС (при tВ =18 С) і  
СР  ВХ ВИХ  В  
tСР = (105 + 70)  0.5 − 20 = 67.5о С (при tВ = 20о С) – температурний натиск; 
QПРИБ = 360  кг/год – фактична витрата води; n = 0,3  і р = 0 −  експериментальні 
показники, згідно з табличними даними. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 37 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Розрахункова площа опалювального приладу, незалежно від виду теплоносія 
визначається по формулі: 
Q
F = ПР
ПР  1  2 ,                                   (2.11) 
qПР
 
де 1 =1−  коефіцієнт, що враховує пониження температури води в трубопроводі; 
2 =1,02  (для чавунних секційних радіаторів) – коефіцієнт обліку додаткових 
втрат теплоти ділянкою стіни, на якій встановлений опалювальний прилад. 
Число секцій чавунних радіаторів в опалювальному приладі: 
 
F  
N = ПР 4 ,                                                  (2.12) 
f  3
 
де f = 0,24
2
 м  (для чавунних радіаторів МС-140-98) – площа поверхні нагріву 
0,16
однієї секції; 3 = 0,92 + −  коефіцієнт, що враховує вплив числа секцій на 
FПР
умови теплопередачі в секційному чавунному радіаторі; 4 =1− коефіцієнт, що 
враховує спосіб установки радіатора в приміщенні. 
В складах не потрібно ставити опалювальні пристрої, оскільки там 
теплонадходження, а не тепловтрати. 
Кабінет директора: 
 
QПР =QОП 0,95=3123,130,95=2966,97  Вт; 
 
1+0,3 0
 67,5   360 
qПР = 725       = 691,5 ; 
 70   360 
 
1,02 2
FПР = 2966,97 1 = 4,37  м ; 
691,5
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 38 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
0,16
3 = 0,92 + = 0,95; 
4,37
 
4,37 1
N = =19 . 
0,24 0,95
Встановлюємо чавунний радіатор МС-140-98 з 19 секцій. 
Коридор: 
QПР =Q  0,95 = 2366,16  0,95 = 2247,856  Вт; 
 
1+0,3 0
 67,5   360 
qПР = 725       = 691,5 ; 
 70   360 
 
1,02 2
FПР = 2247,856 1 = 3,31 м ; 
691,5
 
0,16
3 = 0,92 + = 0,96 ; 
3,31
 
3,311
N = =14,24 14 ; 
0,24  0,96
Встановлюємо чавунний радіатор МС-140-98 з 14 секцій. 
Виробнича площа: 
 
QПР =Q  0,95 = 61736,02  0,95 = 58649,22Вт; 
 
1+0,3 0
 69,5   360 
qПР = 725       = 718,3 ; 
 70   360 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 39 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1,02 2
FПР = 58649,22 1 = 83,28  м ; 
718,3
0,16
3 = 0,92 + = 0,921; 
83,28
 
83,28 1
N = = 376,4  376 ; 
0,24  0,921
Встановлюємо чавунні радіатори МС-140-98 з 376 секцій. 
 
2.2 Проектування системи вентиляції 
 
При проектуванні вентиляції нормативним документом є: СНІП 2.04.05-
91 «Опалювання, вентиляція і кондиціонування» – справжні будівельні норми 
проектування опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря в 
приміщеннях будівель і споруд. 
 Вентиляцією називається організований і регульований повітрообмін, 
що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачі на його 
місце свіжого. Забезпечення належної чистоти і допустимих параметрів 
мікроклімату повітря робочої зони є промислова вентиляція. Вентиляція є 
найбільш ефективним засобом для зниження концентрації шкідливих речовин, 
а також зниження тепла і вологи. Вентиляція може бути природна і штучна.  
Природна вентиляція здійснюється за рахунок різниці температур 
повітря в приміщенні і зовнішнього повітря або дії вітру. Механічна 
вентиляція може бути припливною, витяжною і припливно-витяжною, а по 
місцю дії – загальнообмінною і місцевою. При нормальному мікрокліматі і 
відсутності шкідливих виділень кількість повітря при загальнообмінній 
вентиляції приймають залежно від об'єму приміщення, що доводиться на того, 
що одного працює. Відсутність шкідливих виділень – це таке їх кількість в 
технологічному устаткуванні, при одночасному виділенні яких в повітрі 
приміщення концентрація шкідливих речовин не перевищує гранично 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 40 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
допустиму. У виробничих приміщеннях з об'ємом повітря на кожного 
працюючого V<20 м3 витрата повітря на того, що одного працює повинна бути 
не менше 30 м3/год. 
Розрахунок системи вентиляції 
Розрахунок ведеться для літнього періоду року. 
Необхідна продуктивність системи вентиляції для видалення вихлопних 
газів: 
 
1 Vh  nh 60 1,6 5600 60 3
LАВТ =  KЗАП =  1,15 = 309,1 м /год,       (2.13) 
2 1000 2 1000
 
де, Vh −  об'єм двигуна; 
nh −  номінальна частота обертання колінчастого валу; 
КЗАП =1,1...1,2,−  коефіцієнт запасу. 
Всіх автомобілів: 
 
L1 = L1 1 3
АВТ  АВТ  LАВТ = 6 309,1 м /год. 
 
Визначуваний повітрообмін загальнообмінної вентиляції: 
Видалення явної теплоти: 
3,6 QЯВ + С  LОБ (Р)З  (tОБ (Р)З − tПР )
L = LОБ (Р)З + =  
С  (tВ − tПР )
3,6 10430,568+1,2 1854,6  (26,8 − 22,8) 3
=1854,6 + =13467,62м /год,       (2.14) 
1,2  (26,8 − 22,8)
 
 де LОБ (Р)З −  витрата повітря, що видаляється з робочої зони приміщення; 
QЯВ −  явні тепловиділення в приміщенні; 
3 о
С =1,2кДж/(м  С ) – теплоємність повітря; 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 41 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
t о о о
ОБ (Р)З = tПР + 4 С = 22,8 + 4 С = 26,8 С ,  
 
tОБ (Р)З <29˚С; 
 
tПР = LВ = 22,8о С температура припливного повітря; 
LВ −  витрата повітря в літній період; 
tВ −  температура повітря, що видаляється за межі робочої зони приміщення. 
 Знаходимо джерела явної теплоти: 
Теплота працюючого персоналу: 
 
Q =Q
1
ЯВ =17 55 = 935  Вт,  
 
о
де Q1ЯВ −  теплота, що виділяється однією людиною при t =18 С ; 
 
Теплота працюючих двигунів:  
 
1 1
QАВТ =GЧАС HU  = 600  43930  = 7321,6  Вт,  
3600 3600
 
де GЧАС −  годинна витрата палива; 
HU −  нижча теплота згорання; 
 
Q АВТ = QРАБ
ЯВН  АВТ 1 2 3 = 3  7321,6  0,4  0,4  0,6 = 2108,21  Вт,          (2.15) 
 
де 1 = 0,4 −  коефіцієнт, що враховує одночасну роботу автомобілів; 
2 = 0,2...1−  коефіцієнт постійності роботи двигуна; 
3 = 0,6 −  коефіцієнт виділення тепла в приміщення; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 42 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Теплота, що приноситься разом з нагрітим автомобілем: 
 
Q1ЯВН = 6 G CАВТ  (tАВТ − tПОМ )= 6  262,5  0,134  (32,9 − 26,8)=  
= 214,5  6 =1284  Вт,  
 
де G −  маса автомобіля, що в'їжджає в бокс протягом однієї години; 
С = 0,134 −  середня питома теплота автомобіля; 
tАВТ −  середня температура автомобіля; 
mДВ 100
t о о
АВТ = tПР +  t ДВ = 22,8 + 100 С = 32,9 С ; 
mАВТ 990
 
M АВТ 1050
G = = = 262,5  кг/год; 
ТСР 4
Нагріваючи від роботи ручного інструменту: 
 
QР = Г
ЯВН  ИНСТР 1 2 3 4 =1000  0,8  0,6 11= 480  Вт,  
 
де 1 −  коефіцієнт використання встановленої потужності; 
2 −  коефіцієнт завантаження; 
3 −  коефіцієнт одночасної роботи електроустаткування; 
4 −  коефіцієнт переходу електричної енергії в теплову; 
Тепловий потік, що поступає від сонячної радіації через покриття: 
 
QПОК
РАД = FПОК  qПОК  АПОК = 330  0,7  2,68 = 619,26  Вт,                     (2.16) 
 
де FПОК −  площа поверхні покриття; 
qПОК −  коефіцієнт, залежний від характеру покриття. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 43 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
QЯВ =Q = 935 + 7321,6 + 2108,21+ 480 + 619,26 =12748,078  Вт. 
 
Видалення шкідливих домішок: 
 
mРО − LОБ (Р)З  (кОБ (Р)З − кПР )
L = LОБ (Р)З + =  
кВ − кПР
0,034 106 −1854,6  (20 −1) 3
=1854,6 + =1789,4  м /год, 
20 −1
 
 де mРО −  маса шкідливих домішок, що поступають в приміщення; 
кОБ (Р)З −  концентрація шкідливої речовини, що видаляється з робочої зони 
приміщення; 
кПР −  концентрація шкідливих речовин приміщення, в повітрі; 
кВ −  концентрація шкідливої речовини, що видаляється за межі зони приміщення. 
Оскільки СО2  найбільш небезпечний, то розрахунок ведемо по ньому. 
Визначення кількості вуглекислоти СО2 : 
Одна людина виділяє за об'ємом: при видиху – 0,33% СО2при вдиху – 3,57% 
СО2 . Витрата повітря складає 500 л/год. 
Тоді кількість СО2яке утворює одна людина, визначається як: 
 = 3,57 − 0,03= 3,54  СО2  за об'ємом; 
Знайдемо виділення однією людиною СО2  у годину: 
 
3,54
VСО = 500  =17,7  л/год; 
2 100
 
Маса СО2яку виділяє одна людина в приміщення: 
 
mЧЕЛ
СО =VCО  СО 1000 =17 17,7 1,977 1000 = 594879  мг/год,  
2 2 2
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 44 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
де СО −  щільність повітря; 
2
Вміст СО2  у вихлопних газах автомобіля складає СО2=8%; 
Викид СО2  автомобілем складе: 
 
АВТ V
СО = h  nN 60 1,6 5600 6 3
2   0,08 =   0,08 = 21,5  м /год; 
2 1000 2 100
 
Попадання СО2  у приміщення: 
СО 3
СО2 =V
2
ПОМ = 21,5  0,05 =1,075  м /год; 
 
АВТ СО
mСО =V 2
ПОМ  СО 1 2 =1,075  6 1,977  0,4  0,01= 0,051 кг/год, 
2 2
 
 де 1 −  коефіцієнт одночасної роботи автомобіля; 
2 −  коефіцієнт часу роботи автомобіля. 
Визначаємо загальну кількість СО2 , що попадає в приміщення: 
 
3
СО2 =m
ЧЕЛ
СО + mАВТ
СО = 594879 + 51000 = 645879,3  м /год; 
2 2
 
Гранично допустимі концентрації СО2  у робочій зоні: 
 
СО 3
ПДК 2
В(Р)З = 20  міліграм/м  – що видаляється; 
 
СО 3
КПР = 0,05  ПДК 2
В(Р)З =1 міліграм/м ; 
При нормативній кратності повітрообміну: витрата повітря на одного 
3
робочого повинна бути не менше 30 м /год; 
LНОРМ =17 30 = 510 3
 м /год; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 45 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Розподіл кратності повітрообміну: 
 
L 13270,25 −1
n = MAX = = 8,9  год ,                               (2.17) 
VПОМ  hПОТ 310  4,8
 
3
де LMAX −  необхідна витрата повітря в приміщенні,  м /год; 
V − 3
ПОМ  об'єм приміщення, м ; 
hПОТ −  висота стелі, м. 
в) Видалення шкідливих домішок: 
 
mРО − LОБ (Р)З  (кОБ (Р)З − кПР )
L = LОБ (Р)З + =  
кВ − кПР
0,01008 106 −1854,6  (5 −1) 3
=1854,6 + = 2520  м /год, 
5 −1
 
де mРО −  маса шкідливих домішок, що поступають в приміщення; 
кОБ (Р)З −  концентрація шкідливої речовини, що видаляється з робочої зони 
приміщення; 
кПР −  концентрація шкідливих речовин приміщення, що в повітрі продувається; 
кВ −  концентрація шкідливої речовини, що видаляється за межі зони приміщення. 
Оскільки СО  найбільш небезпечний, то розрахунок ведемо по ньому. 
Визначення кількості СО : 
Зміст СО2  у вихлопних газах автомобіля складає СО =2,5%; 
Викид СО  автомобілем складе: 
АВТ V  n 60 1,6 5600 6
СО = h N 3
  0,025=   0,025= 6,72  м /год; 
2 1000 2 100
 
Попадання СО  у приміщення: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 46 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
3
СО =V СО = 6,27  0,05 = 0,336  м /год; 
ПОМ
 
m АВТ =V
СО     = 0,336  6 1,25  0,4  0,01= 0,01008 кг/год,  
СО ПОМ СО 1 2
 
де 1 −  коефіцієнт одночасної роботи автомобіля; 
2 −  коефіцієнт часу роботи автомобіля. 
Розрахунок воздухопровода загальнообмінної вентиляції 
Для розрахунку необхідно знати теплофізичні характеристики робочого тіла 
(повітря): 
– температура повітря усередині воздуховода t =18о
В С ; 
3
– щільність повітря  =1,213  кг/м ; 
3
– щільність зовнішнього повітря НАР =1,27  кг/м ; 
– температура зовнішнього повітря tНАР = 5
о С ; 
Визначаємо природний розрахунковий тиск: 
 
PE = hi  g  (H − B )= 6 9,8  (1,27 −1,213)= 3,55  Па,         (2.18) 
 
де hi = 6  м – вертикальна відстань від центру віконного отвору до гирла витяжної 
шахти; 
Еквівалентний діаметр для кожної ділянки: 
d = 2ab = 20,080,1екв =0,09  м;                 (2.19) 
a+b 0,08+0,1
По заданому еквівалентному діаметру визначаємо площу перетину труби для 
кожної ділянки: 
 
2 2
f = d екв = 3,140,09 =0,07 2
 м ;                            (2.20) 
4 4
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 47 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Швидкість перебігу повітря у воздуховоде для кожної ділянки буде рівна: 
 
L
 = м/с,                                                  (2.21) 
f 3600
 
де L −  витрата повітря, що видаляється; 
 
Для 1-ої ділянки:  = 1206,38 =0,47  м/с; 
0,073600
 
Для 2-ої ділянки:  = 2412,77 =0,95  м/с; 
0,073600
 
Для 3-ої ділянки:  = 3619,15 =1,4  м/с; 
0,073600
 
Для 4-ої ділянки:  = 4825,54 =1,9  м/с; 
0,073600
 
Для 5-ої ділянки:  = 6031,93 =2,39  м/с; 
0,073600
 
Для 6-ої ділянки:  = 7238,31 =2,87  м/с; 
0,073600
 
Для 7-ої ділянки:  = 8444,7 =3,35  м/с; 
0,073600
Для 8-ої ділянки:  = 9651,09 =3,82  м/с; 
0,073600
 
Для 9-ої ділянки:  = 10857,47 =4,3  м/с; 
0,073600
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 48 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Для 10-ої ділянки:  = 12063,86 =4,78  м/с; 
0,073600
 
Для 11-ої ділянки:  = 13270,25 =5,2  м/с; 
0,073600
 
Втрати на 1 м довжини ділянки характеризується числом Рейнольдса: 
 
Re =
dекв
                                                        (2.22) 
де  =16,1 10−6 −  коефіцієнт в'язкості; 
 
Для 1-ої ділянки: R = 0,470,09e =26761,01; 
16,110−6
 
Для 2-ої ділянки: R = 0,950,09e =53522,021; 
16,110−6
 
Для 3-ої ділянки:  Re =
1,430,09 =80283,032 ; 
16,110−6
 
Для 4-ої ділянки: R = 1,910,09e =107044,04 ; 
16,110−6
 
Для 5-ої ділянки: R = 2,390,09e =133805,05 ; 
16,110−6
Для 6-ої ділянки: R = 2,870,09e =160566,06 ; 
16,110−6
 
Для 7-ої ділянки: R = 3,350,09e =187327,08 ; 
16,110−6
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 49 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Для 8-ої ділянки: R = 3,820,09e =214088,09 ; 
16,110−6
 
Для 9-ої ділянки: R 4,30,09
e = =240849,1; 
16,110−6
 
Для 10-ої ділянки: R = 4,780,09e =267210,11; 
16,110−6
 
Для 11-ої ділянки: Re =
5,260,09 =294371,12 ; 
16,110−6
 
Ламінарний режим течії існує стійко при числах Рейнольдса Re<2300. 
При Re>2300 ламінарна течія втрачає стійкість. При 2300<Re<4000 існує 
перехідний режим течії, а при Re>4000 течія стає турбулентною. 
Оскільки Re>2300, то втрати на 1 м довжини ділянки для кожної ділянки 
будуть рівні: 
0,3164h
R=                                                  (2.23) 
Re dекв
 
  2
де h = −  кінетична енергія повітря; 
2
 
2
Для 1-ої ділянки: R= 0,31640,138=1,82  Па/м ; 
267610,09
2
Для 2-ої ділянки: R= 0,31640,55 =3,65  Па/м ; 
53522,0210,09
 
2
Для 3-ої ділянки: R= 0,31641,25 =5,47  Па/м ; 
80283,030,09
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 50 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
0,31642,22 2
Для 4-ої ділянки: R= =7,3  Па/м ; 
107044,040,09
 
0,31643,47 2
Для 5-ої ділянки: R= =9,1 Па/м ; 
133805,050,09
 
2
Для 6-ої ділянки: R= 0,31645 =1,09  Па/м ; 
160566,060,09
 
Для 7-ої ділянки: R= 0,31646,81 2
=1,27  Па/м ; 
187327,080,09
 
2
Для 8-ої ділянки: R= 0,31648,89 =1,46  Па/м ; 
214088,090,09
 
2
Для 9-ої ділянки: R= 0,316411,25 =1,64  Па/м ; 
240849,10,09
 
2
Для 10-ої ділянки: R= 0,316413,89 =1,82  Па/м ; 
267610,110,09
 
2
Для 11-ої ділянки: R= 0,316416,81 =2  Па/м ; 
294371,120,09
 
Втрата тиску на місцевий опір для кожної ділянки: 
 
L = h  Па,                                             (2.24) 
де  −  сума коефіцієнтів місцевих опорів (береться з табличних даних Сніп 
2.04.05-91 «Опалювання, вентиляція і кондиціонування»); 
 
Для 1-ої ділянки: Z = 0,13  2,5 = 0,34  Па; 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 51 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Для 2-ої ділянки: Z = 0,55 1,3 = 0,72  Па; 
 
Для 3-ої ділянки: Z =1,25 1,3 =1,6  Па; 
 
Для 4-ої ділянки: Z = 2,22 1,3 = 2,89  Па; 
 
Для 5-ої ділянки: Z = 3,47 1,3 = 4,5  Па; 
 
Для 6-ої ділянки: Z = 5  2,5 =12,5  Па; 
 
Для 7-ої ділянки: Z = 6,8 1,3 = 8,85  Па; 
 
Для 8-ої ділянки: Z = 8,8 1,3 =11,56  Па; 
 
Для 9-ої ділянки: Z =11,25 1,3 =14,63  Па; 
 
Для 11-ої ділянки: Z =13,89 1,3 =18,06  Па; 
 
Для 10-ої ділянки: Z =16,811,3 = 21,86  Па; 
 
Ш −  коефіцієнт, що враховує шорсткість стінок воздуховода, визначається для 
кожної ділянки по Сніп 2.04.05-91. 
Повний тиск, по якому вибирається вентилятор, визначається по формулі: 
 2  
Р =РВСАС +РНАГ + =146,23+ 3,9 +16,81=167  Па;           (2.25) 
2
 
На задану подачу установки вентилятора приймаємо запас в межах 10% на 
можливі додаткові втрати. 
Визначаємо повну потужність вентилятора: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 52 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
L  P 13270,25 167
N = = = 864,1  Вт = 0,864 кВт,              (2.26) 
3600 В ПРИВ 3600 0,75 0,95
 
де L −  продуктивність вентилятора; 
P −  тиск, що створюється вентилятором; 
В = 0,65...0,87 −  ККД вентилятора; 
ПРИВ = 0,95 −  ККД приводу клиноременной передачі. 
Визначаємо настановну потужність із запасом: 
 
NУ = К  N =1,1  0,864 = 0,95 кВт,                            (2.27) 
 
де К −  коефіцієнт запасу. 
По отриманій потужності підбираємо вентилятор ВЦ-4-70-3.15, потужністю 
3
електродвигуна 1,5 кВт, продуктивністю 1560 – 3800 м /год. 
Всі знайдені значення заносимо в таблицю 2.3. 
Таблиця 2.3 - Розраховані параметри для вентиляції 
 № ��
3 екв  R., �� , Z 
2 е
L, м /год f, м  ш  h  ∑�� ����+ Z 
 діл. м м/с Па/м Па Па 
 1 1206,3 0,09 0,07 0,47 1,83 0,99 1,7 0,13 2,5 0,34 2,04 
2 2412,7 0,09 0,07 0,95 3,65 0,99 5,4 0,55 1,3 0,72 6,12 
3 3619,1 0,09 0,07 1,43 5,48 0,99 2,7 1,2 1,3 1,62 4,32 
4 4825,5 0,09 0,07 1,91 7,3 0,99 10,8 2,2 1,3 2,89 13,69 
5 6031,9 0,09 0,07 2,39 9,13 0,99 4,5 3,4 1,3 4,51 
1,3 9,01 
6 7238,3 0,09 0,07 2,87 1,1 0,99 4,8 5,0 2,5 12,5 
 17,3 
7 8444,7 0,09 0,07 3,35 1,28 0,99 3,1 6,8 1,3 8,85 11,95 
8 9651,0 0,9 0,07 3,82 1,46 0,99 3,6 8,8 1,3 11,5 15,1 
9 10857,4 0,09 0,07 4,30 1,64 0,99 3,2 11,2 1,3 14,6 17,8 
10 12063,8 0,09 0,07 4,78 1,83 0,99 4,5 13,8 1,3 18,0 22,5 
11 13270,2 0,09 0,07 5,26 2,01 0,99 3,9 16,8 1,3 21,8 25,7 
Розрахунок воздуховода для витяжки вихлопних газів, що поступають 
від працюючого автомобіля 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 53 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Розрахунок воздуховода ведеться по тій же методиці, що і розрахунок 
воздуховода для загальнообмінної системи вентиляції. 
3
Витрата повітря від одного автомобіля рівна L = 200 м /год, кількість 
автомобілів в приміщенні – 4. 
Визначаємо природний розрахунковий тиск: 
 
PE = hi  g  (H − B )= 6 9,8  (1,27 −1,213)= 3,55  Па,              (2.28) 
 
 де hi = 6  м – вертикальна відстань від центру віконного отвору до гирла витяжної 
шахти; 
Еквівалентний діаметр для кожної ділянки: 
 
d = 2ab = 20,50,5екв =0,5  м; 
a+b 0,5+0,5
 
По заданому еквівалентному діаметру визначаємо площу перетину труби для 
кожної ділянки: 
 
 d2f = екв = 3,140,5
2 2
=0,2  м ; 
4 4
 
Швидкість перебігу повітря у воздуховоде для кожної ділянки буде рівна: 
 
L
 = м/с, де 
f 3600
 
L −  витрата повітря, що видаляється; 
 
Для 1-ої ділянки:  = 200 =1,38 м/с; 
0,23600
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 54 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Для 2-ої ділянки:  = 400 =2,7  м/с; 
0,23600
 
Для 3-ої ділянки:  = 600 =4,1 м/с; 
0,23600
 
Для 4-ої ділянки:  = 800 =5,5 м/с; 
0,23600
 
Для 5-ої ділянки:  = 1000 =6,9  м/с; 
0,23600
 
Втрати на 1 м довжини ділянки характеризується числом Рейнольдса: 
 
R =de екв
                                                  (2.29) 
 
де  =16,1 10−6 −  коефіцієнт в'язкості;  
 
Для 1-ої ділянки: R = 1,380,5e =4113,3 ; 
16,110−6
 
Для 2-ої ділянки: R = 2,70,5
e =8626,6 ; 
16,110−6
Для 3-ої ділянки:  R = 4,10,5
e =12939,9 ; 
16,110−6
 
Для 4-ої ділянки: R = 5,50,5
e =17253,2 ; 
16,110−6
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 55 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Для 5-ої ділянки: R = 6,90,5
e =21566,5; 
16,110−6
 
Оскільки Re>2300, то втрати на 1 м довжини ділянки для кожної ділянки буде 
рівний: 
 
0,3164h
R=                                                  (2.30) 
Re dекв
 
  2
де h = −  кінетична енергія повітря; 
2
 
Для 1-ої ділянки: R= 0,31641,16
2
=0,0017  Па/м ; 
4313,30,5
 
Для 2-ої ділянки: R= 0,31644,67
2
=0,034  Па/м ; 
8626,60,5
 
2
Для 3-ої ділянки: R= 0,316410,52 =0,077  Па/м ; 
129390,5
 
2
Для 4-ої ділянки: R= 0,316418,7 =0,13  Па/м ; 
172530,5
 
Для 5-ої ділянки: R= 0,316429,2
2
=0,21 Па/м ; 
2156660,5
Втрата тиску на місцевий опір для кожної ділянки: 
 
L = h  Па,                                       (2.31) 
 
де  −  сума коефіцієнтів місцевих опорів (береться з табличних даних Сніп 
2.04.05-91 «Опалювання, вентиляція і кондиціонування»); 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 56 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Для 1-ої ділянки: Z =1,16 1,3 =1,5  Па; 
 
Для 2-ої ділянки: Z = 4,67 1,3 = 6  Па; 
 
Для 3-ої ділянки: Z =10,5 3,7 = 38,95  Па; 
 
Для 4-ої ділянки: Z =18,7 1,3 = 24,3  Па; 
 
Для 5-ої ділянки: Z = 29,2 1,3 = 38,02  Па; 
 
Ш −  коефіцієнт, що враховує шорсткість стінок воздуховода, визначається для 
кожної ділянки по Сніп 2.04.05-91. 
  Повний тиск, по якому вибирається вентилятор, визначається по формулі: 
 
 2  
Р =РВСАС +РНАГ + =185+ 2,5 + 47,4 = 235,06  Па;     (2.32) 
2
 
На задану подачу установки вентилятора приймаємо запас в межах 10% на 
можливі додаткові втрати. 
Визначаємо повну потужність вентилятора: 
 
L  P 800  235,06
N = = = 91,64  Вт = 0,091кВт,     (2.33) 
3600 В ПРИВ 3600  0,75  0,95
де L −  продуктивність вентилятора; 
P −  тиск, що створюється вентилятором; 
В = 0,65...0,87 −  ККД вентилятора; 
ПРИВ = 0,95 −  ККД приводу клиноременной передачі. 
Визначаємо настановну потужність із запасом: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 57 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
NУ = К  N =1,1  0,091= 0,1 кВт, 
 
де К −  коефіцієнт запасу. 
По отриманій потужності підбираємо вентилятор ВЦ-4-70-2.5, потужністю 
3
електродвигуна 0,18 кВт, продуктивністю 430 – 960 м /год. 
Всі знайдені значення заносимо в таблицю 2.4. 
Таблиця 2.4 - Розраховані параметри для вентиляційної системи 
№ 3
L, м ��екв  R., �� , Z 
2 ��
f, м  ш  h   −  ����+Z 
уч. /год м м/с Па/м Па Па 
1 200 0,5 0,2 1,76 0,00 0,99 0,004 1,89 1,3 2,4 2,47 
2 400 0,5 0,2 3,53 20 ,09 0,99 0,461 7,59 1,3 9,8 10,3 
3 600 0,5 0,2 5,30 03, 20 0,99 1,868 17,0 3,7 63,2 65,0 
4 800 0,5 0,2 7,07 90, 37 0,99 3,321 30,3 1,3 39,4 42,8 
5 1000 0,5 0,2 8,84 20, 58 0,99 2,595 47,4 1,3 61,7 64,2 
 2 
2.3 Проєктування систем водопостачання і каналізації 
 
Для визначення витрати води використовуємо наступні первинні дані: 
Режим роботи автоцентра з 900 до 1800 годин (9 годин) 6 днів в тиждень. Кількість 
персоналу, щодня присутнього в автоцентрі: 
17 чоловік. 
 Виходячи їх цих умов, згідно СНІП 2.04.01-85, на СТО встановлюється 
наступне сантехнічне устаткування: 
- один унітаз; 
- один умивальник в туалеті; 
- одна душова сітка для персоналу. 
Оскільки не враховуються випадкові витрати, витрати на господарські і 
виробничі потреби, а також вірогідність витрати води, то до розрахунку 
приймаються норми витрати води при найбільшому водоспоживанні, згідно 
СНІП 2.04.01-85. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 58 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Унітаз – q1 =83 л/год; 
Умивальник: холодна вода – q2 = 40  л/год 
                     гаряча вода – q3 = 40  л/год; 
Одна душова сітка: холодна вода – q4 = 230  л/зміну  
                      гаряча вода – q5 = 270  л/зміну; 
Враховуючи кількість сантехнічного устаткування n і режим роботи t отримуємо 
загальну витрату в добу: 
  Холодної води: 
 
qХВ = n1  t  q1 + n2  t  q2 + n3  q4 =1 9 83+ 2 9  40 +1  230 =1697л/зміну;      
(2.34) 
 
Гарячої води: 
 
qГВ = n4  t  q3 + n5  q5 = 2 9  40 +1  270 = 990  л/зміну;                                       
(2.35) 
 
Єдиним споживачем виробничої системи водопостачання є мийний апарат, 
витрата води якого 480 л/год. При максимальному завантаженні мийного поста 
апарат використовується, приблизно, 40% часу. Мийних постів у нас три: 
q = n  t  40%  q = 3 9  0,4  480 = 5184  л/зміну; 
МОЙ 6
Відведення води через каналізацію: 
 
qK = qХВ + qГВ + q =1697 + 990 + 5184 = 7871 л/зміну;                                   
МОЙ
(2.36) 
Діаметри трубопроводів приймаємо відповідно до Сніп 2.04.01-85: 
Підведення d = 15 мм, відведення (раковини) d = 57 мм, відведення (душ, унітаз) d 
= 100 мм, загальне відведення d = 100 мм. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 59 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
2.4. Проектування системи освітлення 
 
Освітлення робочого місця – найважливіший чинник створення 
нормальних умов праці. На практиці виникає необхідність освітлення як 
природним, так і штучним світлом. Перший випадок характерний для світлого 
часу доби і при роботі в приміщеннях, в яких є отвори в стінах і даху будівлі, 
в другому випадку застосовуються відповідні освітлювальні установки 
штучного світла. 
Природне і штучне освітлення в приміщеннях регламентується нормами 
Сніп 2-4-79 залежно від характеру зорової роботи, системи освітлення, фону, 
контрасту об'єкту з фоном. 
Джерела світла, що використовуються для штучного освітлення, діляться 
на дві групи – газорозрядні лампи і лампи розжарювання. До достоїнств ламп 
розжарювання відносяться зручність в експлуатації, простота у виготовленні, 
відсутність додаткових пускових пристроїв для включення в мережу, 
надійність роботи при коливанні напруги в мережі і різних станах 
навколишнього середовища. Їх недоліками є порівняно недовгий термін 
служби (до 2500 год); відносно невисока світлова віддача (7...22 лм/Вт), 
наявність в спектрі випромінюваного світла жовто-червоного 
випромінювання. 
Газорозрядні лампи володіють великою світловою віддачею (50... 100 
лм/Вт); спектр випромінювання мають близький до природному, а середня 
тривалість їх складає 10000 год. До недоліків газорозрядних ламп необхідно 
віднести: пульсацію світлового потоку, тривалий період розгорання, наявність 
спеціальних пускорегулируемых апаратів, залежність працездатності від 
температури (робочий діапазон 10...30°С), підвищена чутливість до зниження 
напруги живлячої мережі, зниження до кінця терміну служби світлового 
потоку на 50% і більш. 
При виборі джерел світла для виробничих приміщень  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 60 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
необхідно керуватися загальними рекомендаціями: віддавати перевагу 
газорозрядним лампам, як енергетично економічнішим великим терміном 
служби, що володіє; для зменшення первинних витрат на освітлювальні 
установки і витрат на їх експлуатацію необхідно по можливості 
використовувати лампи найбільшої потужності, але без погіршення при цьому 
якості освітлення. 
Штучне освітлення. Основна відмінність нічних умов праці від денних 
полягає в тому, що за нічних умов відсутня достатня освітленість поля зору 
що працює рівномірно розподілених світловим потоком. Тому необхідно 
створити таке штучне освітлення, при якому сумарний світловий потік від всіх 
встановлених в робочій зоні світильників розподіляється рівномірно.  
Для   орієнтовного   визначення   величин   загальної   освітленості 
використовуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку,  який 
застосовується при рівномірному розміщенні світильників. Основне 
розрахункове рівняння цього методу: 
 
F  z   N  n
E =                                    (2.37) 
S  k
 
де Е −  мінімальна освітленість, Лк; 
F −  світловий потік однієї лампи; 
z −  поправочний коефіцієнт (відношення мінімальної освітленості до середньої 
горизонтальної); 
 −  коефіцієнт використання освітлювальної установки; 
N −  число світильників; 
n −  кількість ламп в світильнику; 
S −  площа приміщення; 
k −  коефіцієнт запасу. 
Для визначення коефіцієнта використання освітлювальної установки, 
необхідно обчислити індекс приміщення за формулою: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 61 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
a b
i =                                       (2.38) 
HP  (a + b)
де i −  індекс приміщення; 
a −  ширина приміщення; 
b −  довжина приміщення; 
H P −  висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м. 
Знаючи мінімальну освітленість, площу приміщення, і задаючи число 
світильників, визначуваний світловий потік однієї лампи по формулі: 
 
E  S  k
F = ;                                      (2.39) 
z   N  n
 
По світловому потоку вибираємо тип і потужність лампи. 
Розрахунок освітлення виробничого приміщення 
Розрахунок штучного освітлення: 
Дільниця мийки автомобілів: 
2
Площа підлоги S =108  м ; 
П
Система освітлення з 48 газорозрядних ламп; 
Освітленість при роботах середньої точності для газорозрядних ламп Е = 200Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Кількість ламп в світильнику n =1; 
Ширина приміщення a = 6  м; 
Довжина приміщення b = 20  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 62 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
a b 20  6
i = = 1; 
HP  (a + b) 4  (20 + 6)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,29 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 108 1,6 1,1
F = = = 2731,03 Лм. 
z   N  n 0,29  48
 
 Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 
Вт і світловим потоком 3440 Лм. Встановлюємо 24 світильники в кожному по 2 
лампи розмірами 1515х100мм. 
Пост ремонту легкових автомобілів: 
2
Площа підлоги SП = 42  м ; 
Система освітлення з 18 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 6  м; 
Довжина приміщення b = 7  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 6  7
i = = =1,05 ; 
HP  (a + b) 4  (6 + 7)
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,26 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 63 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
E  S  k 200  42 1,6 1,1
F = = = 3158  Лм. 
z   N  n 0,26 18
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 Вт і 
світловим потоком 3440 Лм. Встановлюємо 9 світильників в кожному по 2 лампи 
розмірами 1515х100мм. 
Пост ремонту ходової частини вантажних автомобілів: 
2
Площа підлоги S =144  м ; 
П
Система освітлення з 72 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 6  м; 
Довжина приміщення b = 7  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 6  7
i = = =1,05 ; 
HP  (a + b) 4  (6 + 7)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,26 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 144 1,6 1,1
F = = = 2707,6  Лм. 
z   N  n 0,26 72
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 Вт і 
світловим потоком 3440 Лм. Встановлюємо 36 світильників в кожному по 2 лампи 
розмірами 1515х100мм. 
Розрахунок освітлення в інших приміщеннях  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 64 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Склад: 
S = 5 2
Площа підлоги П  м ; 
Система освітлення з 3 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 2  м; 
Довжина приміщення b = 2,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 2  2,5
i = = = 0,27 ; 
HP  (a + b) 4  (2 + 2,5)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,22 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 5 1,6 1,1
F = = = 2666  Лм. 
z   N  n 0,22 3
 
 Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 
Вт і світловим потоком 3440 Лм. 
Склад: 
2
Площа підлоги SП = 3,25  м ; 
Система освітлення з 1 лампи; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a =1,3  м; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 65 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Довжина приміщення b = 2,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 1,3  2,5
i = = = 0,21; 
HP  (a + b) 4  (1,3+ 2,5)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,22 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 3,25 1,6 1,1
F = = = 2600  Лм. 
z   N  n 0,22  2
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 
Вт і світловим потоком 3440 Лм. 
Електрощитова: 
2
Площа підлоги SП = 6,25  м ; 
Система освітлення з 3 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 2,5  м; 
Довжина приміщення b = 2,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 2,5  2,5
i = = = 0,31; 
HP  (a + b) 4  (2,5 + 2,5)
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 66 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,22 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200  6,25 1,6 1,1
F = = = 3333 Лм. 
z   N  n 0,22 3
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 Вт і 
світловим потоком 3440 лм. 
Коридор: 
Площа підлоги SП =16 2
 м ; 
Система освітлення з 14 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a =1 м; 
Довжина приміщення b =16  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 116
i = = = 0,23 ; 
HP  (a + b) 4  (1+16)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,23 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
F = E S k = 200161,61,1=3200  Лм. 
z  N n 0,2314
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 67 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 
Вт і світловим потоком 3440 Лм. Встановлюємо 7 світильників в кожному по 2 
лампи розмірами 1515х100мм. 
Кабінет секретаря: 
2
Площа підлоги SП = 9  м ; 
Система освітлення з 6 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 2  м; 
Довжина приміщення b = 4,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 2  4,5
i = = = 0,34 ; 
HP  (a + b) 4  (2 + 4,5)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,17 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 9 1,6 1,1
F = = = 3105 Лм. 
z   N  n 0,17  6
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю 80 
Вт і світловим потоком 3440 лм. Встановлюємо 3 світильники в кожному по 2 
лампи розмірами 1515х100мм. 
Кабінет бухгалтера: 
2
Площа підлоги SП = 9  м ; 
Система освітлення з 6 ламп; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 68 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 2  м; 
Довжина приміщення b = 4,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 2  4,5
i = = = 0,34 ; 
HP  (a + b) 4  (2 + 4,5)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,17 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 9 1,6 1,1
F = = = 3105 Лм. 
z   N  n 0,17  6
 
 Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 
Вт і світловим потоком 3440 лм. Встановлюємо 3 світильники в кожному по 2 
лампи розмірами 1515х100мм. 
 Кабінет директора: 
2
Площа підлоги SП =18  м ; 
Система освітлення з 8 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 3  м; 
Довжина приміщення b = 6  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 69 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Індекс приміщення: 
 
a b 3  6
i = = = 0,5; 
HP  (a + b) 4  (3+ 6)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,19 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
 
E  S  k 200 18 1,6 1,1
F = = = 3334  Лм. 
z   N  n 0,19 8
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 Вт і 
світловим потоком 3440 лм. Встановлюємо 4 світильники в кожному по 2 лампи 
розмірами 1515х100мм. 
 Роздягальня: 
2
Площа підлоги SП =11,25  м ; 
Система освітлення з 6 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 2,5  м; 
Довжина приміщення b = 4,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
a b 2,5  4,5
i = = = 0,4 ; 
HP  (a + b) 4  (2,5 + 4,5)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,23 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 70 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
F = E S k = 20011,251,61,1=3443  Лм. 
z  N n 0,236
 
 Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    80 
Вт і світловим потоком 3440 лм. Встановлюємо 3 світильники в кожному по 2 
лампи розмірами 1515х100мм. 
Кабінет майстра: 
2
Площа підлоги SП =11,25  м ; 
Система освітлення з 6 ламп; 
Освітленість при роботах високої точності Е = 200  Лк; 
Коефіцієнт запасу k =1,6 ; 
Поправочний коефіцієнт z =1,1; 
Ширина приміщення a = 2,5  м; 
Довжина приміщення b = 4,5  м; 
Висота підвісу світильників H P = 4  м; 
Індекс приміщення: 
 
a b 2,5  4,5
i = = = 0,4 ; 
HP  (a + b) 4  (2,5 + 4,5)
 
Коефіцієнт використання освітлювальної установки  = 0,17 . Визначаємо 
світловий потік однієї лампи: 
E  S  k 200 11,25 1,6 1,1
F = = = 3327,73  Лм. 
z   N  n 0,17  6
 
Із стандартних вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛД-80 потужністю    
80 Вт і світловим потоком 3440 лм. Встановлюємо 3 світильники в кожному по 
2 лампи розмірами 1515х100мм. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 71 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
В туалеті і душовій використовуємо плафони (по 1 шт) з лампами 
розжарювання типу НВ потужністю 60 Вт і світловим потоком 620 лм. 
Загальна потужність освітлювальних установок РОУ =10,42 кВт. Загальна 
потужність електроустаткування СТО РО =68,98 кВт. Виходячи з цього 
вибираємо розподільну силову шафу ШРС 1-21 (номінальний струм ввідного 
апарату 250 А, номінальний струм шафи 250 А, кількість груп, що відходять, 
5, номінальні струми запобіжників 100 А, розміри 1600x350x500), яка 
встановлюється в щитовій. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 72 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
   
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 73 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
3.1 Характеристика пристосування для зняття напівосей 
 
Спроектований знімач напівосей ручний механічний інструмент ударної дії, 
який може використовуватися на дільниці ремонту ходової частини для зняття 
напівосей на будь-якій станції технічного обслуговування або автотранспортного 
підприємства. 
Принцип роботи: Фланець кріпиться до маточини колеса за допомогою 
болтів, а ковзаючий молот (бойок), рухаючись поступально вдаряється в 
обмежувач (гайку) на штанзі, передаючи поступальну ходу напіввісі. 
Всі складальні одиниці виробу окрім самого молоту виконуються з якісної 
вуглецевої сталі марки Сталь 45 ГОСТ 1050-88, а молот виконується з більш 
дешевої вуглецевої сталі звичайної якості Ст3 ГОСТ 380-94. 
 
3.2 Будова пристосування 
 
 
Рисунок 3.1. – Складальне креслення знімача для випресовування напівосей 
де 1 – гайка, 2- фланець, 3 – штанга, 4- молот. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 74 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
4.3. Розрахунок на міцність фланця. 
 
Розрахунок на міцність фланцевих болтів. Розрахункове зусилля, що діє на 
фланцеві болти: 
 
��∙��2 3,14∙10,82
���� = �� ∙ ∙p=3 ∙ ∙ 40 = 10987,5  Н                             (3.1) 
4 4
 
де �� - середні діаметр фланця, см; 
P – робочий тиск кг/см2
; 
�� - коефіциєнт затягування болтів  (�� = 3). 
Умова міцності фланцевих болтів: 
 
4��
�� = ��
2 ≤ 0,6����                                        (3.2) 
������1
 
де �� - число болтів; 
��1 - внутрішній діаметр різьби болта; 
���� - межа текучості болта з врахуванням робочої температури (800 Н/мм2). 
 
4 ∙ 10987,5
≤ 0,6 ∙ 800 
5 ∙ 3,14 ∙ 152
 
12,4≤480 – вірно 
Небезпечним перетином при розрахунку на міцність фланця є місце переходу 
від фланця до труби (перетин АВ) рис.3.2. Момент згину в цьому перетині 
розраховують: 
 
��
М = �� ����1 10987,5∙40
1 =0,81 = 2267,5 Н/м                               (3.3) 
����1 3,14∙50
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 75 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Рисунок 3.2 - Дані для розрахунку на міцність фланця. 
  
 �� ≤ 1 – коефіциєнт, враховуючий, що частину моменту сприймається 
крутною деформацією фланця. 
 
1
�� = 3                                                          (3.4) 
ℎ �� ��ф
1+0,82∙( ) √ ����
�� �� ��
 
де h – довжина отвору фланця під болт . 
s – товщина труби фланця 
Dф- найбільший діаметр фланця 
D – діаметр центрального отвора фланця 
r – середній радіус труби. 
 
1
�� = = 0,81 
10 3 7,5 140
1 + 0,82 ∙ ( ) √ ����
7,5 13,75 70
 
Напруження згину в небезпечному перетині фланця: 
 
6��1 6∙2267,5
���� = = ≤ 0,6��в                                        (3.5) 
�� 2 2
1 25
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 76 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
де ��в – межа міцності матеріалу фланця (600 мПа). 
21,8 ≤ 360 - умова виконана. 
Висновок: Фланцеві болти М16 підібрані вірно, також визначений матеріал 
Сталь 45 ГОСТ 1050-88, товщина штанги та максимальний діаметр фланця 
підібрані таким чином, що умова міцності фланця виконується. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 77 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ 
 
4.1 Інструктаж з техніки безпеки  
 
До проведення робіт допускаються особи, які досягли 18 років, які пройшли 
медичний огляд, перевірку знань з електроустаткування, що отримали вступний 
інструктаж з техніки безпеки (ТБ) і первинний інструктаж на робочому місці. 
Робочий зобов'язаний виконати ту роботу, яка йому доручена відповідно до його 
кваліфікації. 
На ділянці по ремонту ходової частини вантажних автомобілі необхідно 
виконувати всі вимоги внутрішнього трудового розпорядку, забороняється 
розпивання спиртних напоїв і куріння. 
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є: 
шкідливі гази та токсичні рідини; 
обертові частини машин; 
можливість удару падаючими предметами; 
несправний інструмент. 
У разі травмування або виявлення несправностей обладнання, пристосувань,  
інструмента  необхідно повідомити про це завідувача майстерні. 
При нещасному випадку надати потерпілому долікарську допомогу. 
За порушення вимог інструкцій з ТБ винні несуть відповідальність у 
встановленому порядку. 
Перед початком роботи: 
• Одягнути спецодяг та спецвзуття, підібрані за розміром. 
• Підготувати робоче місце, очистивши його від сторонніх предметів. 
• Перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань, захисного 
заземлення, вентиляції, освітлення. 
• Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан. 
• Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши увагу 
на термін їх перевірки. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 78 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
• Під час роботи: 
• Забороняється доторкатися до рухомих частини верстатів. 
• Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням 
відповідно до інструкції з експлуатації. 
• Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні, 
користуватися несправними інструментами, виконувати роботи, не пов'язані з 
отриманими завданнями. 
• При появі ознак ненормальної роботи (гару, шуму, вібрації, і т.д.) негайно 
припинити роботи. 
• Після закінчення роботи: 
• Відключити електрообладнання від мережі. 
• Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття. 
• Очистити і розкласти по місцях інструменти, очистити і змастити 
обладнання. 
• Очистити спецодяг від пилу і бруду і прибрати в шафу. 
У випадку аварії слід відразу ж знеструмити електрообладнання, вжити 
заходів щодо запобігання помилкового ввімкнення, вивісити заборонні плакати, 
перевірити відсутність напруги на аварійній ділянці,  електрообладнання для 
виконання робіт з відновлення та ремонту встановлюється із заземленням для 
захисту людей від ураження електричним струмом. 
Металеві частини електрообладнання, корпуси електродвигунів, щити 
управління і захисту, ручного інструменту і т.д. повинні бути надійно захищені. 
При порушенні або несправності заземлення електричних установок необхідно 
відразу ж відключити дану установку і негайно вжити заходів. 
Заміна плавких вставок запобіжників в щитах повинна проводитися тільки 
атестованим електромонтером при відключеній мережі живлення. 
Електропроводка та арматура силових та освітлювальної мережі 
виконуються кабелями з подвійною ізоляцією і захищаються від впливу високої 
температури, механічних пошкоджень та хімічного впливу. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 79 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Роботи по ремонту устаткування і механізмів проводиться після повного 
відключення від електромережі, при цьому в місцях відключення обов'язково 
вивішуються попереджувальні плакати. Відключення і підключення живлення 
проводиться черговим атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих 
струмоведучих частин електричних пристроїв необхідно встановлювати дерев'яні 
щити та решітки, покриті гумовими килимками. Інструмент, який застосовується 
для електромонтажних робіт, забороняється застосовувати без ізольованих ручок. 
Весь інструмент випробовується високою напругою. 
 
4.2 Пожежна безпека 
 
Будинки пункту технічного обслуговування відносяться до категорії «Г» за 
ступенем пожежної небезпеки. 
Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах 
оснащуємо дільницю наступним інвентарем: 
вогнегасники пінні - 2 шт. 
ящики з піском - 1 шт. 
сокири - 1шт. 
Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження і постійну 
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники 
цих підрозділів. 
У разі виникнення вогнища вогню необхідно негайно припинити доступ 
повітря до нього, засипавши вогнище піском, закривши брезентом або збити 
полум'я піною вогнегасника. 
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити, щоб 
дороги, проходи, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного обладнання та 
інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була доступна. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 80 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
ВИСНОВКИ 
 
У даній кваліфікаційній роботі була спроектована і розрахована станція 
технічного обслуговування автомобілів, розташована в м. Черкаси на пров. 
Котовського 1/1. 
Проектування і розрахунок технічного обслуговування складається з 
розрахунків річного об'єму робіт і кількості персоналу станції технічного 
обслуговування. 
Проектування і розрахунок будівлі автосервісу складається з систем 
«життєзабезпечення» будівлі. Система опалювання включила визначення 
тепловтрат і визначення потрібної кількості секцій опалювальних пристроїв 
(радіаторів) в кожному приміщенні. Система вентиляції проектувалася для 
організації і регулювання повітрообміну, а також забезпечення видалення з 
приміщення забрудненого повітря і подачі свіжого. Система водопостачання і 
каналізації розрахована і спроектована для забезпечення санітарних умов. 
Спроектовані і розраховані системи електропостачання і освітлення.  
Економічний розрахунок базується на розрахуноку терміну окупності.  
В конструкторському розділі спроектований і розрахований знімач напівосей 
- ручний механічний інструмент ударної дії, який може використовуватися на 
дільниці ремонту ходової частини для зняття напівосей.  
В розділі «Безпека життєдіяльності» описано техніку безпеки у 
виробничих процесах СТО. 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 81 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ, 
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с. 
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с. 
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, 
В.П. Матейчик, В.П. Волков. – Харків : ХНАДУ, 2021. – 508с. 
4. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
організація і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с. 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 82 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А – План СТО 
Додаток Б – Генеральний план СТО 
 
Додаток В – План вентиляції СТО 
Додаток Г – План освітлення СТО 
 
Додаток Д – Знімач для випресовування напівосей 
Додаток Ж – Знімач для випресовування напівосей. Специфікація
Репозиторій ЧДТУ
