Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7930| Назва: | Управління стартапом розробки інформаційної системи визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки |
| Автори: | Триус, Юрій Васильович Стеценко, Артур Петрович |
| Ключові слова: | УПРАВЛІННЯ;ПЛАНУВАННЯ ПРОЄКТУ СТАРТАПУ;ОЦІНКА ІТ-ПРОЄКТІВ;НЕЧІТКА ЛОГІКА;КРИТЕРІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ |
| Дата публікації: | 21-гру-2023 |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність кваліфікаційної роботи магістра обумовлена необхідністю створення веб-орієнтованої інформаційної системи визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки та методів багатокритеріального аналізу альтернатив, що надає можливість користувачам пришвидшити процес оцінювання ІТ-проєктів з метою знайти найбільш інвестиційно привабливі. Основні положення і результати кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на студентській науково-практичній конференції ЧДТУ (Черкаси, 2023). Результати кваліфікаційної роботи магістра опубліковані у збірнику тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ: Стеценко А. П., Триус Ю. В. Розробка інформаційної системи визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів із використанням нечіткої логіки: Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ: 18–20 квітня 2023 р. [Електронний ресурс] / [упоряд. : Єгорова О. В., Захарова О. В., Кисельов В. Б. та ін.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2023. С. 30. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7930 |
| Розташовується у зібраннях: | 122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Пояснювальна записка_Стеценко Артур_МСТП-2202_2023-2024.pdf Restricted Access | 3.65 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
магістра
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему: «Управління стартапом розробки інформаційної системи визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки»
Виконав: студент 2 курсу, групи МСТП-2202
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва спеціальності)
освітня програма «Управління стартапами
(назва освітньої програми)
і проєктами в галузі інформаційних технологій»
Стеценко Артур Петрович
Керівник Триус Ю.В.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Богатирьов О.О.
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2023 року
2
Черкаський державний технологічний університет
Факультетт Інформаційних технологій і систем
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр
Спеціальність 122 – комп’ютерні науки
Освітня програма Управління стартапами і проєктами в галузі інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри КНСА
_______________ Юрій ТРИУС
«06» жовтня 2023 р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Стеценку Артуру Петровичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Управління стартапом розробки інформаційної системи визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки
Керівник роботи д.п.н., к.ф.-м.н., професор Триус Юрій Васильович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «06» жовтня 2023 р. № 267/04
2. Строк подання студентом роботи 19.12.2023
3. Вихідні дані до роботи:
Система, що розроблюється, повинна здійснювати: підтримку прийняття інвестиційних рішень;
Реалізувати алгоритми багатокритеріального аналізу альтернатив з використанням нечіткої
логіки для оцінки інвестиційної привабливості ІТ-проєктів.
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
Розділ 1. Аналіз предметної області оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-проєктів
Розділ 2. Розробка концепції стартапу оцінки інвестиційної привабливості ІТ-проєктів
Розділ 3. Планування стартапу розробки інформаційної системи оцінювання інвестиційної
привабливості ІТ-проєктів
Розділ 4. Моделювання виконання стартапу та фактичні результати
Висновки
Список використаних джерел
5. Перелік додатків (з точним зазначенням назв додатків):
1. Інструкція користувача
5.1. Додаток А. Специфікація 482.ЧДТУ. 32251-01.
5.2. Додаток Б. Текст програми серверного додатка мовою Python.
5.3. Додаток В. Інструкція користувача.
5.4. Додаток Г. Публікація по темі кваліфікаційної роботи магістра.
3
6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та Підпис, дата
Розділ посада
завдання видав завдання прийняв
консультанта
7. Дата видачі завдання 06.10.2023 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Примітка
етапів роботи
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу 1.09.2023 - Виконано
магістра. 2.10.2023
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та предмету 3.10.2023 - виконано
дослідження. 20.10.2023
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної 21.10.2023 - виконано
роботи магістра. 5.11.2023
4 Написання аналітичного розділу (аналіз об’єкту 6.11.2023 - виконано
й предмету дослідження). 20.11.2023
5 Написання практичних розділів й висновків 21.11.2023 - виконано
кваліфікаційної роботи магістра. 5.12.2023
6 Передзахист кваліфікаційної роботи магістра на виконано
13.12.2023
засіданні випускової кафедри.
7 Подання роботи завідувачу кафедри КНСА. 19.12.2023 виконано
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 21.12.2023 виконано
Студент _____________________________ Стеценко А.П.
(підпис)
Керівник роботи ____________________________ Триус Ю.В.
(підпис)
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить: 103 с., 25 рис., 11 табл., 47
використаних джерел, 4 додатків.
Актуальність теми.
Наразі можна спостерігати позитивну тенденцію до нарощування потенціалу
для реалізації бізнес-ідей через створення стартапів та бізнес-концепцій обумовлених
потребами сучасного суспільства. ІТ-проєкти на ранніх стадіях розвитку складно
оцінити, оскільки вони не завжди поширюють повну та об'єктивну інформацію про
власні показники. На конкурентному ринку потрібно мати чітке розуміння щодо
місця компанії в ньому, її сильні та слабкі сторони, щоб планувати свою подальшу
діяльність. Тому, перед інвестором часто виникає формалізоване завдання
багатокритеріального аналізу альтернатив з ціллю обрати найкращі варіанти відносно
заданих критеріїв.
Актуальність кваліфікаційної роботи магістра обумовлена необхідністю
створення веб-орієнтованої інформаційної системи визначення інвестиційної
привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки та методів
багатокритеріального аналізу альтернатив, що надає можливість користувачам
пришвидшити процес оцінювання ІТ-проєктів з метою знайти найбільш інвестиційно
привабливі.
Мета роботи і задачі дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є
реалізація проєкту створення веб-орієнтованої інформаційної системи визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки та
технологій управління проєктами в галузі ІТ. Для досягнення поставленої мети в
дослідженні необхідно вирішити такі задачі:
– проведення дослідження ринку СППР;
– дослідження «великовагових» та «гнучких» методологій управління
проєктами;
– формування концепції та початкового плану управління стартапом розробки
ІС для визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів;
5
– аналіз доцільності стартапу;
– валідація ідеї стартапу шляхом прототипування ІС;
– порівняння запланованих цілей з фактичними результатами;
– аналіз шляхів розвитку та подальшого вдосконалення ІС.
Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом розробки веб-орієнтованої
ІС визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої
логіки на різних фазах її реалізації.
Предмет дослідження: проєкт розробки веб-орієнтованої ІС визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки.
Методи дослідження. Метод експертного оцінювання альтернатив для аналізу
конкурентів, метод декомпозиції, метод «Критичного шляху», метод бюджетування
«Знизу вгору», SWOT-аналіз, методи управління ризиками, прийоми програмування
на мовах програмування: Python, TypeScript.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на студентській
науково-практичній конференції ЧДТУ (Черкаси, 2023).
Публікації. Результати кваліфікаційної роботи магістра опубліковані у
збірнику тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ:
Стеценко А. П., Триус Ю. В. Розробка інформаційної системи визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів із використанням нечіткої логіки: Збірник
тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ: 18–20 квітня 2023
р. [Електронний ресурс] / [упоряд. : Єгорова О. В., Захарова О. В., Кисельов В. Б. та
ін.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2023.
С. 30.
Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ, ПЛАНУВАННЯ ПРОЄКТУ
СТАРТАПУ, ОЦІНКА ІТ-ПРОЄКТІВ, НЕЧІТКА ЛОГІКА, КРИТЕРІЇ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ.
6
ABSTRACT
Master's qualifying work includes: 103 p., 25 rites, 11 tabl., 47 sources used, 4
appendices.
Actuality of theme.
Currently, there is a positive trend towards building capacity to implement business
ideas through the creation of start-ups and business concepts driven by the needs of modern
society. IT projects in the early stages of development are difficult to evaluate, as they do
not always disseminate complete and objective information about their performance. In a
competitive market, it is necessary to have a clear understanding of the company's place in
it, its strengths, and weaknesses, to plan its future activities. Therefore, the investor often
faces a formalized task of multi-criteria analysis of alternatives to choose the best options
with respect to the specified criteria.
The relevance of the master's thesis is due to the need to create a web-based
information system for determining the investment attractiveness of IT projects using fuzzy
logic and methods of multicriteria analysis of alternatives, which allows users to speed up
the process of evaluating IT projects to find the most investment-attractive ones.
Purpose and tasks of research. The purpose of the master's qualification work is to
define the project management process of creating a web-based information system for
investment attractiveness evaluation of IT projects. To achieve the goal in the study, the
following tasks need to be addressed:
– conducting a study of the DSS market;
– study of "heavyweight" and "agile" project management methodologies;
– forming a concept and initial management plan for an IS development startup to
determine the investment attractiveness of IT projects;
– analyzing the feasibility of a start-up;
– validation of the startup idea by prototyping the IS;
– comparison of planned goals with actual results;
– analysis of ways to develop and further improve the IS.
7
Object of research: management processes of a start-up for developing an IS for
determining the investment attractiveness of IT projects using fuzzy logic at different stages
of its implementation.
Subject of research: information system development project to determine the
investment attractiveness of IT projects using fuzzy logic.
Research methods. Method of expert evaluation of alternatives for competitor
analysis, decomposition method, Critical Path method, Bottom-up budgeting method,
SWOT analysis, risk management methods, programming techniques in programming
languages: Python, TypeScript.
Approval of the results of work. The results of the master's qualification work are
published in the collection of abstracts of the student scientific-practical conference of
ChSTU (Cherkasy, 2023).
Publications. The results of the master's dissertation are published in the collection
of abstracts of the student's scientific-practical conference of the ChSTU: Development of
an information system for determining the investment attractiveness of IT projects using
fuzzy logic: Collection of abstracts of the Student Scientific and Practical Conference of
the ChSTU: 18-20 April 2023 [Electronic resource] / [compiled by Egorova O.V.,
Zakharova O.V., Kiselev V.B.; Cherkasy State Technological University. Cherkasy :
ChSTU, 2023. P. 30.
The key words: MANAGEMENT, STARTUP PROJECT PLANNING, IT-
PROJECT EVALUATION, FUZZY LOGIC, INVESTMENT ATTRACTIVENESS
CRITERIA.
8
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ...... 10
ВСТУП ................................................................................................................................ 11
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ .................................................................................. 14
1.1 Постановка та обґрунтування проблеми ............................................................... 14
1.2 Опис концепції стартапу......................................................................................... 15
1.3 Аналіз предметної області та об’єкта дослідження ............................................. 16
1.4 Аналіз аналогів ........................................................................................................ 24
1.4 Методи та засоби вирішення проблеми ................................................................ 29
1.5 Аналітичний огляд літературних та інших джерел ............................................. 33
Висновки до розділу 1................................................................................................... 34
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ .................................................................................. 35
2.1 Зацікавлені сторони та аналіз їх впливу на стартап ............................................ 35
2.2 Визначення місії та цілей стартапу ....................................................................... 38
2.3 Розробка бізнес-плану стартапу............................................................................. 40
2.4 Очікувані результати стартапу .............................................................................. 45
2.5 Життєвий цикл стартапу, перелік ключових проміжних етапів ........................ 47
Висновки до розділу 2................................................................................................... 49
3 ПЛАНУВАННЯ СТАРТАПУ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ .................... 50
3.1 Планування змісту стартапу ................................................................................... 50
3.2 Планування часу стартапу ...................................................................................... 56
3.3 Планування трудових ресурсів стартапу .............................................................. 60
3.4 Планування якості стартапу ................................................................................... 64
3.5 Планування ризиків стартапу................................................................................. 66
3.6 Планування бюджету стартапу .............................................................................. 69
3.7 Планування комунікацій у стартапі ...................................................................... 70
9
Висновки до розділу 3................................................................................................... 71
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ФАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ .. 72
4.1 Моделювання виконання стартапу ........................................................................ 72
4.2 Опис процесу практичної реалізації продукту стартапу ..................................... 74
4.3 Механізми контролю виконання стартапу ........................................................... 84
Висновки до розділу 4................................................................................................... 86
ВИСНОВКИ ....................................................................................................................... 87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................................... 88
ДОДАТОК А. Специфікація 482.ЧДТУ. 32251-01 ........................................................ 92
ДОДАТОК Б. Текст програми серверного додатка мовою Python .............................. 94
ДОДАТОК В. Інструкція користувача ............................................................................ 97
ДОДАТОК Г. Публікація по темі кваліфікаційної роботи магістра .......................... 101
10
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ІС – інформаційна система;
ІТ – інформаційні технології;
ПЗ – програмне забезпечення;
СППР – система підтримки прийняття рішень;
MCDM – Mutli-criteria Decision Making;
МАІ – метод аналізу ієрархій;
МАМ – метод аналітичних мереж;
СДР – структура декомпозиції робіт;
СУБД – система управління базами даних;
ІСР – ієрархічна структура робіт;
WBS – Work Breakdown Structure;
MS – Microsoft;
OBS – Organizational Breakdown Structure.
11
ВСТУП
Актуальність теми. У 2022 році обсяг світового ринку інформаційних
технологій (ІТ) приблизно оцінювався в 9500 мільярдів доларів США і, як очікується,
зростатиме на 11,0% протягом прогнозованого періоду, до 2028 року [1]. Активний
розвиток будь-якої економіки неможливий без постійної появи нових суб'єктів
господарювання. Цей процес стимулює формування ринкового середовища зі
здоровою конкуренцією. Наразі можна спостерігати позитивну тенденцію до
нарощування потенціалу для реалізації бізнес-ідей через створення стартапів та
бізнес-концепцій обумовлених потребами сучасного суспільства.
З наведених даних можна зробити висновок, що інвестування в проєкти та
стартапи, пов'язані зі сферою ІТ, є перспективним способом отримання прибутків для
приватних інвесторів та венчурних фондів. Стартапи на ранніх стадіях розвитку
складно оцінити, оскільки вони не завжди поширюють повну та об'єктивну
інформацію про власні показники. Тому, визначення рівня інвестиційної
привабливості є дуже важливим як для інвесторів, так і для менеджменту проєктів.
На конкурентному ринку потрібно мати чітке розуміння щодо місця компанії в ньому,
її сильні та слабкі сторони, щоб планувати свою подальшу діяльність.
Отже, перед інвестором часто виникає формалізоване завдання
багатокритеріального аналізу альтернатив з ціллю обрати найкращі варіанти відносно
заданих критеріїв. На сьогодні розроблено багато методів, що надають можливість
особам, які приймають рішення, всебічно проаналізувати поставлену проблему і
рекомендувати ефективне рішення. Останнім часом все більше уваги науковці і
практики приділяють розробці і використанню методів прийняття рішень з
використанням апарату нечітких множин і нечіткої логіки. Перевагою використання
нечіткої логіки в експертних методах прийняття рішень є те, що, на відміну від
класичних методів, таких як методи «скорингу», нечіткі функції дозволяють описати
неточні якісні показники. Таким чином, можна відобразити складність і
взаємозалежність критеріїв при оцінюванні ІТ-проєктів, що часто є більш
реалістичним представленням сценаріїв прийняття рішень.
12
У випадках коли точна інформація про об’єкт дослідження відсутня необхідно
залучити експертів, які мають професійні компетентності у відповідних сферах
економічного та фінансового аналізу, управлінського обліку, маркетингових
досліджень, портфельних інвестицій, податкового планування тощо. Консалтингові
фірми наймають персонал, який надає відповідні послуги, однак, в умовах світової
економічної кризи, їх вартість не є доступною для малого і середнього бізнесу. У цих
умовах поширеним варіантом аналізу інвестиційних проєктів є використання
експертних систем та СППР. Вони надають користувачу зручний інтерфейс,
спрощують процес експертного оцінювання та зменшують ризики людських помилок
або упередженості експертів при проведенні експертної процедури, пропонують
обґрунтовані рекомендації щодо прийняття рішень на основі потужних математичних
методів. Проєкт такої СППР розроблений в даній кваліфікаційній роботі.
Мета та задачі дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є
реалізація проєкту створення веб-орієнтованої інформаційної системи визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки та
технологій управління проєктами в галузі ІТ.
Задачі, що вирішуються в роботі:
– проведення дослідження ринку СППР;
– дослідження «великовагових» та «гнучких» методологій управління
проєктами;
– формування концепції та початкового плану управління стартапом розробки
ІС для визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів;
– аналіз доцільності стартапу;
– валідація ідеї стартапу шляхом прототипування ІС;
– порівняння запланованих цілей з фактичними результатами;
– аналіз шляхів розвитку та подальшого вдосконалення ІС.
Об’єктом дослідження є процеси управління стартапом розробки ІС
визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки
на різних фазах її реалізації.
13
Предметом дослідження є проєкт розробки ІС визначення інвестиційної
привабливості ІТ-проєктів з використанням нечіткої логіки.
Перелік застосованих методів дослідження:
– метод експертного оцінювання альтернатив для аналізу конкурентів;
– методи декомпозиції;
– SWOT-аналіз;
– метод «Критичного шляху» (англ. «Critical path method») використано для
визначення найдовшого за тривалістю шляху виконання запланованих
завдань, необхідних для логічного завершення проєкту;
– метод «Знизу вгору» (англ. «Bottom-up Estimation») використано для
загальної вартісної оцінки проєкту.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на студентській
науково-практичній конференції ЧДТУ (Черкаси, 2023).
Публікації. Результати кваліфікаційної роботи магістра опубліковані у
збірнику тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ:
Стеценко А. П., Триус Ю. В. Розробка інформаційної системи визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів із використанням нечіткої логіки: Збірник
тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ: 18–20 квітня 2023
р. [Електронний ресурс] / [упоряд. : Єгорова О. В., Захарова О. В., Кисельов В. Б. та
ін.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2023.
С. 30.
Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ, ПЛАНУВАННЯ ПРОЄКТУ
СТАРТАПУ, ОЦІНКА ІТ-ПРОЄКТІВ, НЕЧІТКА ЛОГІКА, КРИТЕРІЇ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ.
14
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ
1.1 Постановка та обґрунтування проблеми
ІТ-проєкти та ІТ-стартапи можуть мати різний масштаб, рівень інноваційності,
стратегії розвитку та підходи до управління ризиками. Все це може впливати на
швидкість та потенціал їх зростання. Інвестування в проєкти, а особливо технологічні
стартапи, завжди повʼязане з ризиками, що зумовлені швидкими темпами розвитку
галузі та високою швидкістю технологічного старіння. Тому визначення
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів та ІТ-стартапів часто є підґрунтям для
ухвалення більш ефективних рішень. Часто вартість реалізації проєкту перевищує
спроможності засновників стартапу, тому необхідне техніко-економічне
обґрунтування доцільності реалізації проєкту чи стартапу. Цей процес передбачає
оцінку різних внутрішніх та зовнішніх факторів, розрахунки прогнозованих витрат та
доходів. В умовах вискової конкуренції повинен застосовуватись порівняльний аналіз
конкурентів, оскільки це явно демонструватиме сильні та слабкі сторони нового на
ринку рішення. Наявність таких обрахунків має позитивний вплив на ймовірність
отримання інвестицій в разі необхідності залучення зовнішніх джерел фінансування.
Інвесторам доступна обмежена кількість комплексних рішень для оцінювання
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів. Користувачі часто стикаються з
незрозумілим користувацьким інтерфейс, що одразу відштовхує більшість
потенційних користувачів. Інвестори, які мають обмежений бюджет, часто
виконують аналіз проєктів самостійно, спираючись виключно на розрахунки
індикаторів прибутковості. До найбільш поширених фінансових показників, що
характеризують інвестиційну привабливість проєктів (стартапів), належать:
«рентабельність інвестицій», «період окупності», «чиста теперішня вартість»,
«внутрішня норма прибутковості» та «співвідношення вигод і витрат» [2]. Їх значення
часто базуються на даних, отриманих від самої компанії. Отже, існує ймовірність, що
дані застарілі, мають неточності або навмисно завищені показники.
15
Ухвалення рішень на основі обрахованих фінансових показників можна
покращити шляхом їх поєднання з результатами багатокритеріального аналізу
альтернатив, тобто конкурентів. Наявні на ринку системи в більшості реалізують
узагальнені методи підтримки прийняття рішень або надають індикатори,
зосереджені на традиційних фінансових показниках, що не враховують специфічні
для обраної сфери фактори, такі як: технологічна інноваційність, масштабованість,
ринковий попит і тому подібне.
1.2 Опис концепції стартапу
Основна ідея стартапу полягає у реалізації веб-орієнтованої системи, яка
поєднує в собі можливість використовувати методи MCDM (англ. multi-criteria
decision making) для аналізу альтернатив з введенням нечітких даних та обчислення
фінансових показників для оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-проєктів та
ІТ-стартапів.
Система може бути корисною для консалтингових агенцій, інвесторів, а також
для засновників стартапів, щоб оцінити свою конкурентну позицію порівняно з
подібними пропозиціями на ринку. Процедура оцінювання стартапу, особливо на
початкових етапах реалізації, часто є суб'єктивною та складною, оскільки потребує
визначення та врахування багатьох показників, а також проведення розширених
експертних консультацій, формування критеріїв тощо. Тому, окрім введення
критеріїв користувачем, в системі буде надана можливість обрати галузь, для якої
буде розроблятися проєкт чи стартап, та отримати рекомендовані критерії.
Важливою складовою функціоналу системи є якісне відображення та опису
виконаних кроків у вигляді розгорнутого звіту про результати експертизи. Динаміка
розвитку ІТ-сектору вимагає від компаній постійної адаптації під сучасні ринкові
умови, що формує конкурентоспроможну економічну систему. Тому звіт з експертизи
знадобиться як для інвесторів, так і для керівництва компаній при розробці стратегій
підвищення конкурентної привабливості їх проєктів для інвесторів.
Система має підтримувати індивідуальні та групові експертизи, що дозволить
особам, які приймають рішення, запрошувати сторонніх експертів та отримувати
16
менш упереджені оцінки. На початковому етапі впровадження, доступ до системи
буде надаватись користувачам індивідуально у вигляді запрошення на електронну
пошту. Після реєстрації користувачу будуть доступні шаблони експертиз, де
пропонуються готові набори критеріїв та альтернатив, щоб можна було одразу
випробувати основні функціональні можливості системи. При створенні експертизи
буде можливість її налаштовування, де можна буде обрати потрібні методи
обчислення дистанції до ідеальних рішень, ранжування, нормалізації, фінансові та
інші показники, які слід відобразити в результаті експертизи. Для кращого
інформування користувачів інтерфейс системи буде містити підказки та посилання на
довідку або відеотренінги.
При проведенні групової експертизи користувач зможе надсилати провідним
фахівцям конкретної галузі на електронну пошту запрошення з пропозицією
приєднатись у ролі експертів. По завершенні експертизи користувач має отримати
розгорнутий звіт з результатами, їх візуалізацію та рекомендації щодо варіантів, які
були розглянуті за заданими критеріями. Всі експертизи будуть автоматично
зберігатись у базі даних.
У рамках подальшого розвитку планується розширення на удосконалення
набору методів експертного оцінювання за відгуками користувачів. Крім того,
з’явиться можливість імпорту та експорту даних у поширених форматах файлів, таких
як «.xls» та «.csv».
Стратегія подальшого розвитку базується на комунікації з потенційними
клієнтами та швидкій реакції на запити щодо нового функціоналу в системі. Метою
розвитку системи є забезпечення користувачам позитивного досвіду використання
системи, що дозволить з часом розширити клієнтську базу, яка є критично важливим
чинником успішності стартапу на ранніх стадіях його розвитку.
1.3 Аналіз предметної області та об’єкта дослідження
Важливим кроком у процесі прийняття рішення інвестором є оцінка
інвестиційної привабливості проєкту чи стартапу. Потрібно врахувати операційну
діяльність об’єкту дослідження, ринкову позицію та можливі ризики, пов'язані з
17
процесом інвестування. Оцінюється ефективність функціонування, що
характеризується сукупністю кількісних показників та якісних складових, що
охоплюють різні аспекти діяльності та визначають можливість максимізації прибутку
для інвесторів (порівняно з іншими об'єктами можливого інвестування) за наявності
певного рівня ризику. На сьогодні існує декілька підходів, у рамках яких розроблено
методики, що мають свої особливості та характеризують інвестиційну привабливість
ІТ-проєктів (ІТ-стартапів) з різних сторін.
Перший підхід передбачає оцінювання за допомогою фінансових коефіцієнтів.
Досить поширеним є підхід оцінювання інвестиційної привабливості, що базується
на описі фінансової ситуації в організації за допомогою необхідних коефіцієнтів.
Фінансовий стан є комплексним поняттям і поєднує в собі всі основні аспекти
діяльності підприємства, такі як: платоспроможність та ділову активність. Таким
чином, це хороший спосіб визначити ефективність інвестицій і оцінити перспективи
аналізованого підприємства з точки зору можливості мобілізації ресурсів та
майбутньої віддачі від залучених інвестицій.
Джерелом інформації є дані бухгалтерської звітності, а саме (баланс, звіт про
фінансові результати, звіт про рух грошових коштів і т.п.), оцінювання проводиться
за певний період, тому важливо визначити основні зміни за цей час, щоб
спрогнозувати майбутні тенденції. Основні відмінності визначаються наступними
обставинами:
– кількістю використовуваних коефіцієнтів;
– оцінкою вагових параметрів;
– методами виведення інтегрального показника.
У літературі з фінансового менеджменту зазначено понад 40 показників для
аналізу поточного стану організації. На практиці, як правило, використовується
показники, які є найбільш ефективними. Аналіз поточного стану організації включає
чотири групи показників:
– показники ліквідності;
– показники прибутковості;
– показники фінансової стійкості;
18
– показники ділової активності (обороти).
Основна проблема полягає у виборі критеріїв оцінювання після отримання
фактичних даних. Для ефективного порівняння краще брати фінансові показники
найкращих у галузі компаній або ті, що є більш загальними. Також можна аналізувати
динаміку показників за певний період для пошуку тенденцій. Перевагою цього
підходу є простота і точність у відображенні якості роботи компаній. Однак, такий
підхід не є повноцінним, оскільки окрім показників фінансового стану проєктів,
важливо враховувати конкурентів та аспекти їх діяльності.
У другому підході виконується оцінювання індексів цінних паперів. Тобто
компанія має бути публічною та продавати цінні папери. Основна увага приділяється
аналізу операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Оцінювання охоплює попит і
пропозицію на цінні папери компанії.
Третій підхід передбачає комплексну оцінку інвестиційної привабливості.
Оцінка складається з сукупності економічних та психологічних складових, які
окреслюють можливість досягнення запланованих результатів від інвестицій та
ризики, пов'язані з цим процесом для інвесторів. Психологічна складова це
суб'єктивні очікування інвестора щодо показників діяльності ІТ-проєкту (ІТ-
стартапу). В цьому випадку все залежить від конкретної людини або групи людей,
їхніх очікувань та суджень. Економічні показники визначаються в ході фінансового
аналізу. У випадку коли відсутні точні дані, показники визначаються шляхом
експертної оцінки та групових експертиз.
Методи експертного оцінювання ґрунтуються на суб'єктивній думці відібраної
групи експертів або одного фахівця. Важливо щоб кожний експерт мав професійний,
науковий та практичний досвід у відповідній галузі дослідження. Для опрацювання
результатів зазвичай використовують математично-статистичні інструменти. Окрім
можливості всебічно оцінити проєкт (стартап), методи експертного оцінювання
дозволяють порівнювати кілька альтернатив та робити вибір між ними.
Отже, можна зробити висновок, що не існує єдиного універсального підходу
для оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-проєктів (ІТ-стартапів). Тому, для
створення конкурентного стартапу розроблювана система має надавати засоби для
19
застосування всіх трьох вище описаних підходів. Оцінки показників задовольняють
потребу у простому аналізі на основі точних даних, а у випадку коли користувач не
певний скільки проєктів має увійти до переліку альтернатив, можна на основі цих
оцінок скласти їх рейтинг. Для більш комплексної оцінки, будуть доступні засоби
проведення індивідуальних та групових експертних оцінок з використанням методів
багатокритеріального аналізу альтернатив.
Використовуючи будь-який з підходів до оцінювання стану об’єкту
дослідження, необхідно пам'ятати про непрямий (стан економіки, політична ситуація
тощо) та прямий (ринкова конкуренція) вплив факторів зовнішнього середовища, які
необхідно аналізувати з метою вивчення впливу на компанію, її інвестиційну
привабливість, з метою виявлення потенційних можливостей та загроз. Особи, які
приймають інвестиційні рішення, повинні визначити ряд ключових критеріїв та їх
значення, але відсутність точних даних ускладнює це завдання.
Термін «стартап» означає компанію на перших етапах діяльності. Стартапи
засновуються одним або кількома підприємцями, які хочуть розробити продукт або
послугу, на які, на їхню думку, є попит. Ці компанії, як правило, починають з
високими витратами та обмеженими доходами, тому вони шукають капітал з різних
джерел, таких як венчурні фонди та капіталісти [3]. Крім того, стартап можна
розцінювати як стратегічна економічна одиниця з інноваційною концепцією, що має
потенціал для виходу на ринок. Розглянемо основні ознаки стартапів:
– унікальність;
– інноваційність ідеї або технології;
– проєкт на початковій стадії реалізації;
– наявність детального та структурованого бізнес-плану;
– необхідність капіталовкладень;
– ризикованість інвестицій;
– залежність від кредитних ресурсів;
– концентрація управлінських рішень у засновників стартапу;
– можливість значного зростання розмірів проєкту;
– перспектива розширення бізнесу;
20
– відтворюваність (можливість продажу винахідницького рішення);
– індивідуалізація продукції відповідно до запитів споживачів;
– команда потенційних професіоналів;
– тісний зв'язок між засновником та працівниками;
– гнучкість, швидка адаптація до змін у навколишньому середовищі.
З точки зору засновника стартапу, однією з найбільш поширених проблем є
пошук джерел фінансування, якими часто стають приватні інвестори та венчурні
фонди. Важливу роль у розвитку стартапу відіграє участь у стартап інкубаторах та
акселераторах. Ці програми пропонують підприємцям можливості розвитку.
Засновники отримують допомогу для швидкого розвитку свого бізнесу і часто
підвищують свої шанси залучити провідну венчурну фірму для інвестування у свій
стартап на більш пізньому етапі. Акселератори прискорюють зростання вже існуючої
компанії, тоді як інкубатори працюють з проривними інноваційними ідеями для
створення бізнес-моделі та компанії. Хоча обидва типи програм були популяризовані
в стартап-хабі «Кремнієва долина», сьогодні їх можна знайти по всьому світу [4].
Акселератори мають обмеження в часі, орієнтовані на менторство та мають
конкурентний процес подачі заявок. Щоб подати заявку, стартапи повинні надати
інформацію про свій бізнес, команду, продукт і ринок, а деякі з них вимагають відео
або «пітч» (коротка презентація). Під час пітчингу стартапу є ряд поширених
помилок, котрі можуть суттєво вплинути на успіх спроб отримати фінансування.
По-перше, відсутність оцінки ринку або при оцінюванні обраний не той ринок.
Фундаментальне розуміння ринку, на який збираються випустити продукт, має
першорядне значення, оскільки без цього неможливі змістовні дискусії. Якщо зусилля
оцінювання спрямовані в неправильному напрямку, то це лише ускладнює проблему.
Другою поширеною помилкою є надумане розв'язання проблем, коли проблеми
підлаштовують під заздалегідь упереджені рішення. Внаслідок того, що концепція
рішення не враховує реальну проблему, виходить перевернутий причинно-
наслідковий зв'язок.
Ще одним важливим аспект для інвесторів є звітність. Стартап повинен
підтримувати видимість порядку у відстеженні ключових показників. Як мінімум
21
наступні з них повинні бути представлені: вартість залучення клієнта (англ. Customer
Acquisition Cost або CAC), життєва цінність клієнта (англ. Lifetime Value або LTV),
кількість нових клієнтів, виручка і маржинальність за останні 12 місяців. Точність у
звітності має важливе значення для створення відчуття надійності та компетентності.
Фундаментальна помилка виникає тоді, коли засновники не можуть
сформулювати ціннісну пропозицію для інвесторів. Презентації для інвесторів
повинні чітко пояснювати, чому інвестиції є вигідними для них. Оцінка повернення
інвестицій на основі чітко визначених планів та співпереживання точки зору
інвестора має вирішальне значення. Пропозиція вигідних умов, демонстрація
впевненості в успіху та демонстрація відповідного досвіду сприяють створенню
переконливої презентації.
Окремо варто відзначити недостатню увагу до складу команди, особливо для
стартапів на ранніх стадіях. У таких проєктах більший внесок в успіх привносить саме
команда. Якщо сукупні компетентності всіх учасників підкріплюють план, то це
потрібно показувати. А якщо ні, то намагатися ці компетентності забезпечити, щоб
пояснити яким чином буде виконано план робіт.
Відомі акселератори, такі як «Y Combinator» та «Techstars», приймають
невеликий відсоток заявників. Участь у подібних програмах це цінний досвід, який
може допомогти перевірити бізнес-ідеї, створити клієнтську базу та залучити капітал.
Отже, поширеною практикою серед успішних компаній, які починалися як стартап, є
участь у програмах, котрі обираються відповідно до стадії їх розвитку проєкту та
спрямовані на перевірку, розвиток та реалізацію ідей.
Процес отримання фінансування вимагає кваліфікованої та об'єктивної оцінки
концепції стартапу з перспективою витрат та вигод для майбутніх інвестицій. Часто
цю роботу доручають консалтинговим агентствам, які професійно оцінюють
інноваційні ідеї. Для інвестора важливо мати на руках підсумкову оцінку, що містить
не тільки перелік факторів, які обґрунтовують доцільність вкладення коштів у
запропоновані стартапи, а й методику, за якою порівнювалися кілька інвестиційних
альтернатив. Для об'єктивної та всебічної оцінки стартапу необхідно враховувати
велику кількість критеріїв, однак це ускладнює процес оцінювання та подовжує
22
терміни проведення. Щоб оцінити альтернативи існує багато методів, механізмів,
технік та інструментів, які дозволяють дослідити інвестиції з різних точок зору [5].
Сучасні дослідження сконцентровані на декількох напрямках: економічна
основа стартапів, механізми їх ініціювання та поведінка інвесторів. Найбільш
обґрунтованими та успішними на практиці є математичні моделі, які прогнозують
найкращі інвестиційні альтернативи, комплексний аналіз інвестиційних альтернатив
передбачає ретельний збір та попередній аналіз доступної інформації для подальшої
оцінки потенціалу ІТ-проєкту на конкурентному ринку. Покроковий механізм
побудови стартапу був чітко описаний в книзі «Посібник власника стартапу:
Покрокове керівництво для побудови великої компанії» [6].
З точки зору інвестора, важливою складовою є можливість створювати в
системі інвестиційні портфелі, які будуть виконувати роль бази знань, де
накопичується інформація про плани, показники й капіталовкладення з метою
управління процесом інвестування та майбутнього аналізу фактично отриманих
результатів. Інвестиційні портфелі створюють з метою допомогти інвесторам та
підприємцям у вирішенні ряду завдань:
– вивчення обсягів та перспектив нових ринкових ніш;
– визначення переліку необхідних KPI (англ. key performance indicator) для
оцінки ефективності альтернатив;
– проведення порівняльного аналізу для вибору найефективніших
альтернатив;
– технічний аналіз та оцінка бізнес-планів ІТ-проєктів;
– визначення ймовірних сценаріїв розвитку подій в ході реалізації проєктів;
– оцінка впливу екзогенних факторів та ендогенних параметрів на загальну
ефективність ІТ-проєктів;
– оцінка витрат на виробництво та реалізацію продукції чи ПЗ, та їх
порівняння з прогнозом майбутніх цін;
– ведення управлінського обліку фінансової діяльності для виявлення
вразливих місць у ІТ-проєктів.
23
Таблиця 1.1 – Вимоги до ІС оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-
проєкту
Вимога Опис
Оцінка ризиків Нестабільність економічних умов змушує інвесторів йти на
ризики. Система має надавати можливість оцінки ризиків.
Оцінка Для формування об'єктивних уявлень про інвестиційну
кількісних та привабливість необхідно врахувати вплив, як кількісних так і
якісних аспектів якісних факторів.
Стратегічна Конкурентна економіка передбачає постійні динамічні зміни.
орієнтація Необхідно враховувати не лише поточні досягнення, а й стан
розвитку в майбутньому з урахуванням впливу різних факторів.
Індивідуальний Близько 47% експертів впевнені, що кожна компанія потребує
підхід індивідуального підходу в оцінюванні її діяльності.
Оцінка в умовах При оцінюванні враховується інформація з різних джерел, таких
нечітких даних як фінансова звітність та аналітичні статті. Однак не вся
інформація є загальнодоступною. Тому методи повинні
максимально зменшувати рівень можливих викривлень оцінок.
Оцінка вхідної ІС має надавати засоби для перевірки вхідних даних та
інформації знаходження підозрілих показників.
Простота ПЗ має давати можливість аналітику зробити розрахунки
розрахунків самостійно, не покидаючи системи.
Чітка схема Не у всіх методах є шкала інтерпретації результатів. Часто вона
інтерпретації складається з оцінок типу: висока, середня, низька. При
результатів оцінюванні альтернатив доцільно формувати їх рейтинг.
24
Кількісна оцінка Кількісне вираження якісних складових комплексного
оцінювання стану об’єкту дослідження може зменшити
суб'єктивність учасників експертного оцінювання, що
покращить результати.
1.4 Аналіз аналогів
Оскільки концепція стартапу, що розробляється, базується на підтримці
прийняття рішень за допомогою методів MCDM для аналізу і порівняння аналогів
було обрано найбільш конкурентоздатні СППР:
– ПЗ для прийняття рішень та спільного аналізу «1000Minds» [7];
– ПЗ з переліком методів MCDM продуктів від «OnlineOutput.com» [8];
– ПЗ для стратегічного планування «Comparion» від «Expert Choice» [9].
«1000Minds» – це ПЗ для прийняття рішень та спільного аналізу, яке допомагає
користувачам приймати обґрунтовані рішення, беручи до уваги не обмежену
кількість критеріїв. Аналіз конкурентів слід починати з головної сторінка сайту
компанії (рис. 1.1). Можна відмітити високу якість та структурованість інформації на
сторінці, вміст вказує на використання кращих практик дизайну та маркетингу
застосованих при розробці.
Рисунок 1.1 – Головна сторінка «1000Minds»
25
Сторінка підкреслює унікальність рішення, описуючи запатентовану
технологію «PAPRIKA» (англ. Potentially all pairwise rankings of all possible
alternatives). Цей метод прийняття рішень було винайдено засновниками компанії,
щоб допомогти керувати довгими списками очікування на хірургічні операції в Новій
Зеландії в 1990-х роках. Метод спрощує процес опитування для учасників, ставлячи
по одному запитанню за раз. Це забезпечує високу якість відповідей, які точно
відображають уподобання людей при прийнятті компромісів [7]. Отже, система від
«1000Minds» є давнім учасником ринку, який має ряд наступних переваг:
– сучасний користувацький інтерфейс зі зручною навігацією та довідками;
– унікальний метод прийняття рішень «PAPRIKA»;
– можливість опитувань в реальному часі;
– безплатний пробний період;
– індивідуальне призначення вартості залежно від типу клієнта.
Компанія має велику кількість позитивних оцінок. Крім того, їх ПЗ
використовувалось в більш ніж 1150 дослідницьких проєктах у понад 530
університетах та інших дослідницьких організаціях [7]. Користувацький інтерфейс
сторінки огляду рішення наведена нижче (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 – Сторінка огляду рішення в «1000Minds»
26
Серед недоліків «1000Minds» можна виділити:
– відсутність можливості інтеграції зі сторонніми інструментами;
– висока вартість для приватних осіб та невеликих організацій;
– обмеженість сфер використання методу «PAPRIKA»;
– обмежений набір методів прийняття рішень.
Попри обмеження, система надає структурований підхід до прийняття рішень,
з розгорнутим результатом та зменшує упередженість інтуїтивних рішень.
«OnlineOutput.com» використовує хмарні технології для надання платних
продуктів, що реалізують ряд методів підтримки прийняття рішень. ПЗ можна
використовувати для різних цілей, таких як: управління проєктами, управління
взаємовідносинами з клієнтами, бухгалтерський облік і фінанси, визначення
пріоритетності проєктів або завдань, оцінка ефективності роботи співробітників,
продажі та маркетинг в організації тощо [8]. Інтерфейс сторінки створення проєкту з
переліком методів наведено на рис. 1.3.
Рисунок 1.3 – Сторінка створення проєкту в системі «OnlineOutput»
27
Основною перевагою системи можна вважати широкий перелік методів
багатокритеріального прийняття рішень, кожен з яких можна придбати окремо.
Основні з них наведено нижче:
– МАІ (метод аналізу ієрархій);
– МАМ (метод аналітичних мереж);
– TOPSIS (англ. Technique for Order for Preference by Similarity to Ideal
Solution);
– VIKOR (серб. Vlsekriterijumska Optimizacija I Kompromisno Resenje);
– SAW (англ. Simple Additive Weighting);
– DEMATEL (англ. Decision-Making Trial and Evaluation Laboratory);
– PROMETHEE (англ. Preference Ranking Organization Method for Enrichment
of Evaluations);
– DEA (англ. Data Envelopment Analysis).
Крім методів реалізованих за класичними алгоритмами, доступні версії з
використанням нечіткої логіки. Нечітке розширення класичних методів MCDM додає
два ключові етапи до класичних моделей:
– оцінювання функцій нечітких змінних (нечітких чисел);
– ранжування нечітких величин.
Система пропонує три плани місячних підписок, де збільшення вартості
відповідає розширенню лімітів. Також перевагою є можливість оплати одним з трьох
методів: кредитною картою visa або mastercard, paypal та оплата на криптогаманець.
Недоліками є відсутність прикладів експертиз та спрямованість системи на
індивідуальне використання, оскільки ведення всіх оцінок здійснюється з одного
облікового запису, провести повноцінну групову експертизу буде не зручно.
ПЗ «Comparion» використовує МАІ для спільного прийняття рішень. Система
дозволяє структурувати складні проблеми в чіткий, зрозумілий спосіб, точно
вимірювати важливість конкуруючих цілей та альтернатив. Крім цього, можна
синтезувати інформацію, експертизи та судження, проводити аналіз «що, якщо» та
аналіз чутливості. Крім того, система дозволяє ділитися результатами та повторювати
28
частини процесу прийняття рішень [9]. Інтерфейс головної сторінки з переліком
можливих застосувань системи наведено на рис. 1.4.
Рисунок 1.4 – Головна сторінка «Expert Choice Comparion»
До переваг цієї системи можна віднести:
– структурований процес прийняття рішень з оптимізацією розподілу
ресурсів;
– одночасне врахування якісних та кількісні даних;
– можливість групового використання математичних методів;
– аналіз чутливості та ефективності в процесі прийняття рішень.
Недоліки системи аналогічні до вже вище описаних для системи «1000Minds»,
оскільки обидва рішення в першу чергу орієнтовані на компанії середнього та
корпоративного рівня. Крім того, слід зазначити що «Comparion» спрямований на
внутрішнє стратегічне планування однієї компанії та управління її ресурсами. В той
час як «1000Minds» є більш загальним рішенням для підтримки прийняття рішень та
проведення експертних опитувань. Також в системі «Comparion» реалізовано лише
один метод прийняття рішень – МАІ.
Виконаємо порівняльний аналіз за переліком функціональних вимог, щоб
визначити конкурента, найближчого до концепції стартапу (табл. 1.2).
29
Таблиця 1.2 – Порівняльний аналіз систем конкурентів
Функціональність «1000Minds» «Online «Comparion»
Output»
1. Сучасний користувацький + - -
інтерфейс
2. Безплатна версія або пробна + + -
підписка
3. Введення кількісних, якісних, - + -
нечітких даних
4. Наявність довідки, посібників, + + +
тренінгів з використання системи
5. Імпорт та експорт результатів + + +
6. Широкий вибір методів MCDM - + -
7. Інтеграції зі сторонніми системами - - -
8. Створення бізнес проєктів - - +
9. Можливість тренування моделі + - -
10. Розрахунок фінансових - - -
показників
Результати 5 5 3
Отже, в результаті порівняльного аналізу можна зробити висновок, що серед
альтернатив відсутній явний лідер, оскільки кожна система має власну специфіку та
функції, яких немає у конкурентів.
1.4 Методи та засоби вирішення проблеми
Значна частина веброзробки функціонує на шаблонах, що вже існують. Для
реалізації невеликих проєктів достатньо одного чи декількох досвідчених
розробників. Тому при початковому плануванні стартапу було прийняте рішення
залучити у процес реалізації системи лише одного досвідченого веброзробника.
Такий підхід робить процес реалізації максимально простим та ефективним. Стартапи
30
реалізуються в умовах високої невизначеності, коли невідомого більше, ніж відомого
і поточний план дій може кардинально різнитися від початкового. На ранніх етапах
розвитку основною метою стартапу є пошук власного сегмента ринку і боротьба за
нього. В таких випадках формалізація всіх процесів та привʼязка до технологій може
бути надлишковою. Мінімальна кількість дій має приносити максимальну цінність.
Враховуючи попередній досвід учасників команди та її малий розмір, на етапі
початкового планування було враховано перехід до використання гнучкої методології
управління проєктами (Agile), а саме до Scrumban. Цей метод є гібридним, оскільки в
ньому використовуються елементи Scrum фреймворку і безперервний робочий
процес з Kanban. Scrumban акцентується на ефективному і менш витратному за часом
управлінні проєктами [10]. Одночасне використання спринтів і робота з дошками
допомагають:
– одночасно враховувати якісні та кількісні дані;
– точніше визначати тривалість ітерацій;
– легше планувати процеси з урахуванням нових завдань і форс-мажорів;
– правильно розставляти пріоритети для кожного завдання й обмежувати
їхню кількість;
– розподілити задачі між наявними ролями й, за необхідності, ввести нові;
– краще контролювати роботу команди шляхом проведення регулярних нарад
(англ. stand-up) з командою.
Отже, для досягнення максимальної гнучкості на етапі реалізації було вирішено
впровадити Scrumban.
Для розробки ПЗ, спрямованого на оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-
проєктів, необхідно виконати чіткий перелік вимог до ІС. Оскільки інвестиційна
привабливість проєкту відображає компроміс між потенціалом (рівень очікуваного
доходу, термін окупності, індекс прибутковості) і ризиками (ймовірність
неповернення капіталу, зниження співвідношення вигод і витрат), комплексне
рішення має давати відповідь на питання інвесторів про вигоди, рівень ризику і термін
окупності ІТ-проєкту.
31
Методи MCDM широко використовуються в різних галузях. Хоча більшість
досліджень зосереджено на розробці та вдосконаленні нових методів, відносно мало
уваги приділяється їх правильному вибору для конкретної проблеми прийняття
рішень. Неправильне їх застосування знижує якість рекомендацій, оскільки різні
методи часто дають різні результати.
Через різноманітність вибору доступних методів багатокритеріального аналізу
існує багато наукових досліджень та дискусій на цю тему. В одному з досліджень
було проаналізовано набір з 56 доступних методів MCDM і на основі цього отримано
ієрархічний набір характеристик методів та базу правил [11]. Аналіз, правил та
моделювання невизначеності в описі проблеми прийняття рішень дозволяє
побудувати структуру, що підтримує вибір методу для конкретної ситуації прийняття
рішень. Практичні дослідження свідчать про узгодженість між методами,
рекомендованими в рамках запропонованого підходу, та методами, які
використовувалися експертами в еталонних ситуаціях [11]. Тому запропонований
підхід буде використаний як загальна основа для вибору відповідного методу
підтримки прийняття рішень з вибору інвестиційно привабливих ІТ-проєктів.
Як правило, методи багатокритеріального аналізу передбачають оцінку
дискретних альтернатив. Однак виникають практичні обмеження, оскільки дані про
корисність часто недоступні та, ймовірно, різняться між зацікавленими сторонами.
Це призводить до використання наближених значень та «лінійних адитивних
моделей», де критеріям присвоюються ваги та бали.
Для тих, хто займається інвестиційною оцінкою, вибір методу може залежати
від уподобань оцінювача, наприклад, від вибору вагових коефіцієнтів або досвіду
попереднього використання. Якщо обраний метод викликає труднощі, доцільним
буде проведення додаткового аналізу, який на основі попередньої спроби має
використовувати метод, що вирішує попередньо виявлені проблеми.
Метод «вагових коефіцієнтів» Казначейства Великої Британії базується на
SMARTS (англ. Simple Multi Attribute Rating Technique with Swings) та SMARTER
(англ. SMART Exploiting Ranks), розроблених Едвардсом та Бароном у 1994 році [12].
На відміну від цього, МАІ використовує підхід попарного порівняння для визначення
32
ваг, що вимагає від учасників визначення відносної важливості критеріїв та
ефективності варіанту за кожним критерієм. Це може зайняти багато часу, особливо
при великій кількості критеріїв.
Є категорія методів, яка передбачає визначення переваг, наприклад ELECTRE
та PROMETHEE. Крім цього, існує підхід з компромісним ранжуванням, наприклад
методи TOPSIS та VIKOR. Термін «ранжування» стосується ранжування
альтернативних варіантів рішень за кількома критеріями, або для визначення
варіанту, який «домінує» над іншими, або для пошуку компромісу, найближчого до
ідеального рішення. Деякі підходи були розвинуті для обробки нечітких даних, що
розширює спектр вибору. Вебсайт «mcda.it» надає засіб для систематичного вибору
методів під більш конкретні вимоги задачі. Згідно з ним, кращими методами для
вибору інвестиційно привабливих ІТ-проєктів є нечіткі версії TOPSIS та VIKOR.
Нечітка логіка – це математичний підхід до обробки змінних, який дозволяє
обробляти кілька можливих значень істинності за допомогою однієї й тієї ж змінної.
Таким чином, розв'язується проблема з відкритим, неточним спектром даних і
евристик, з яких можна отримати масив точних висновків [11].
Нечіткий метод TOPSIS, як і його чітка версія, базується на концепції
представлення позитивного ідеального рішення (ПІР), негативного ідеального
рішення (НІР) та всіх варіантів на евклідовому просторі. Однак у цьому варіанті
методу значення атрибутів рішення представлені трикутними або трапецієвидними
нечіткими числами. Відстань між альтернативами ПІР і НІР розраховується як сума
відстаней між двома нечіткими числами, що представляють кожен критерій окремо
[12].
Метод VIKOR використовується для розв'язання проблем прийняття рішень з
конфліктуючими та несумісними (різними одиницями виміру) критеріями,
припускаючи, що компроміс є прийнятним для вирішення конфлікту й отримане
рішення є найближчим до ідеалу, а альтернативи оцінюються за всіма встановленими
критеріями [13]. В нечіткій версії методу VIKOR критеріальні оцінки варіантів
представлені за допомогою трикутних нечітких чисел. Сукупність мінімальних та
33
максимальних значень для кожного варіанту, дозволяє визначити позицію варіанту в
рейтингу.
1.5 Аналітичний огляд літературних та інших джерел
Поведінка інвесторів, в особливості «бізнес-янголів» стосовно новостворених
компаній на ранніх стадіях їх розвитку, способи оцінки цих проєктів, а також
взаємодія інвесторів та підприємців були описані в [14]. Основи практичного
управління венчурним капіталом та деталі співпраці венчурних інвесторів і
підприємців були представлені в [15]. Практичні поради та підтвердження важливості
правильної, точної оцінки бізнес-можливостей стартапів були надані в [16]. Аналіз
венчурного капіталу з точки зору поточного та майбутнього інвестування в умовах
невизначеності та високого рівня конкуренції підтверджує складність інвестиційного
вибору [17].
У літературі існує декілька порівняльних досліджень різних методів.
Результати можуть відрізнятися залежно від типу проблеми, шкали, що
використовується для оцінювання, та методів, які вони містять. Методи MCDM також
відрізняються залежно від природи та характеристик даних, що використовуються
[18]. Характер даних тісно пов'язаний зі шкалою вимірювання. Дані можуть бути
кількісними або якісними і можуть бути виражені в кардинальній (кількісній) або
порядковій (якісній) шкалі [19]. Крім того, кардинальна шкала може бути
інтервальною або відносною [20]. У випадку відносної шкали дані подаються у
відношенні до інших даних. Характеристики даних, що використовуються,
стосуються того, чи є дані достовірними або недостовірними [21]. Певні дані, які
також називають детермінованими, виражаються в чіткій формі, тоді як невизначені
дані (недетерміновані) представлені певним розподілом (неперервним або
дискретним) [22, 23]. Нові методи, засновані на теорії нечітких множин, дозволяють
виразити невизначені дані в нечіткій формі [21]. Тип даних стосується як шкали, на
якій представлені критеріальні показники варіантів, так і вагових коефіцієнтів
критеріїв.
34
Висновки до розділу 1
У першому розділі було описано проблему та обґрунтована її актуальність. Була
сформована концепція стартапу управління процесом розробки та впровадження ІС
для оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-проєктів. Далі, було виконано аналіз
предметної області визначення інвестиційної привабливості проєктів та підприємств.
Розглянуто поняття стартапу та основні кращі практики успішного планування та
впровадження. Крім того, проведено порівняльний аналіз переваг та недоліків систем
конкурентів. На основі отриманих даних були сформовані цілі та обмеження проєкту.
За допомогою вебсайту «mcda.it» було визначено, що серед більшості сучасних
методів багатокритеріального аналізу альтернатив, нечіткі версії методів TOPSIS та
VIKOR є оптимальними для вибору інвестиційно привабливих ІТ-проєктів.
Отже, у межах кваліфікаційної роботи буде сплановано та реалізовано стартап
розробки веборієнтованої системи «Invest Decision» для визначення інвестиційно
привабливих ІТ-проєктів.
35
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ
2.1 Зацікавлені сторони та аналіз їх впливу на стартап
Запуск стартапу пов'язаний зі значною кількістю ризиків, а зацікавлені сторони
(або стейкхолдери) є рушієм та невід’ємною частиною всіх процесів. Оскільки часто
стейкхолдери мають вплив на прийняття рішень та склад команди, від якої
безпосередньо залежить результат, аналіз їх впливу має вирішальне значення при
формуванні успішної організації. Метою аналізу зацікавлених сторін є створення
умов, за яких кожна сторона чітко розуміють свої вигоди від участі та успіху стартапу
або ж від невтручання. Для цього, важливо налагодити ефективні канали комунікації
та в ході обговорень створити атмосферу довіри й прозорості.
Розуміння потреб стейкхолдерів необхідне для вирішення розбіжностей та
забезпечення узгодженості з цілями стартапу. Під час планування проєкту зацікавлені
сторони відіграють вирішальну роль у визначенні напрямку розвитку. В ході аналізу
передбачаються цілі та вимоги сторін і ризики повʼязані з ними. Це полегшує
подальше планування та управління часом. Отже, узгодження та задоволення
очікувань стейкхолдерів є ключовим для успіху стартапу, оскільки це мінімізує
ризики та може покращити конкурентну перевагу.
У сфері управління проєктами зацікавлені сторони можна розділити на дві
окремі категорії: первинні та вторинні. До первинних зацікавлених сторін відносяться
ті, хто залучені до інвестування та розвитку бізнесу, тобто працівники, клієнти,
кредитори, постачальники тощо. До вторинних належать потенційні споживачі,
державні органи та профспілки [24].
Основні зацікавлені сторони проєкту наведені на рис. 2.1.
36
Рисунок 2.1 –Зацікавлені сторони стартапу
Зі схеми видно, що ініціатором та замовником продукту є кафедра
комп'ютерних наук та системного аналізу ЧДТУ, отже завідувач кафедри має високий
вплив на кінцеві результати проєкту. Власник та менеджер проєкту Стеценко А. П. є
основним інвестором, що робить вплив цього стейкхолдера на успішне виконання
плану та розгортання ІС критичним.
Менеджер проєкту, окрім безпосередніх обов’язків операційної діяльності,
таких як управління та організація, буде відповідати за розвиток та поширення
продукту, тобто всі не технічні завдання пов’язані з цим. Команда з одного
розробника, займатиметься розв'язанням технічних питань стартапу, починаючи від
проєктування інтерфейсу, завершуючи розгортанням ІС та тестуванням якості
системи й виконання поставлених вимог. Важливо зауважити, що збільшення
кількості залучених осіб в більшості випадків підвищує складність проєкту, тому
було вирішено почати з оптимальної кількості осіб й збільшувати її за необхідності.
На таблиці 2.1 наведено перелік цілей, функцій та вигоди основних
стейкхолдерів.
37
Таблиця 2.1 – Визначення цілей, функцій та вигод зацікавлених сторін
Роль Цілі Функції Вигоди
Ініціатор та Успішне Формалізація Продукт стартапу;
замовник (кафедра виконання бажаних результатів; Досвід створення
компʼютерних наук початкових Системний аналіз стартапу;
ЧДТУ); цілей проєкту; оточення; Наукова цінність
Власник, Постійний Операційна розробки;
інвестор, розвиток діяльність Потенційна
та менеджер продукту. (планування, комерціалізація
проєкту організація, продукту.
(Стеценко А. П.) мотивація, контроль
та координація).
Команда Розробити Прийняття технічних Досвід роботи;
(розробник); вебдодаток рішень; Розробка Професійне
Підрядники відповідно до системи згідно з зростання;
вимог; вимогами та Винагороди за
Забезпечити обмеженнями; послуги.
технічний успіх Виявлення та
проєкту. виправлення
дефектів.
Користувачі Використовуват Взаємодія з ІС; Доступ до
(студенти, и ІС для Поширення відгуків унікальної ІС;
індивідуальні інвестиційної та ідей щодо системи; Потенційні
інвестори) оцінки ІТ- Дотримання законів фінансові вигоди
ІТ-компанії проєктів; при використанні ІС. від інвестиційних
Дослідження рішень на основі
інструменту для експертиз.
прийняття
рішень.
Органи влади Збір податків; Обробка податкових Регулярна та точна
(Податкова Контроль документів; податкова
служба) звітність та Перевірка фінансових звітність;
дотримання операцій; Внесок податків у
податкового Повідомлення про державні доходи.
законодавства. розбіжності або
проблеми.
У таблиці 2.2 наведено перелік стейкхолдерів для оцінювання рівня їх впливу
на ряд складових проєкту, за шкалою від 1 до 4.
38
Таблиця 2.2 – Вплив зацікавлених сторін на стартап
З таблиці можна зробити висновок, що первинні сторони мають суттєвий вплив
на проєкт, отже їх потрібно залучати в процеси виконання. Інші сторони мають
мінімальний вплив на прогрес виконання і не несуть загрози. Оскільки стартап не має
сталої бізнес-моделі та зовнішніх інвесторів, перед постановкою цілей проєкту,
важливо чітко оцінити ринок, сформувати зміст й враховувати доступні ресурси.
2.2 Визначення місії та цілей стартапу
Чітко визначена місія та бачення в ІТ-стартапі допомагає сформувати план дій
для досягнення стратегічних цілей, що покращує рівень довіри та розуміння серед
зацікавлених сторін. Спільне чітке бачення кінцевих результатів допомагає членам
команди зосередитися на важливих для виконання цілей речах. Крім того, це зменшує
ризики, визначаючи потенційні проблеми на ранніх стадіях планування. Важливо
визначити унікальну ідентичність і цінність пропозиції, неявно описавши що робить
стартап більш привабливим для інвесторів і клієнтів, які шукають відповідність
конкретним цілям і цінностям.
Мета: розробити та впровадити вебсистему оцінки інвестиційної
привабливості ІТ-проєктів «Invest Decision» використовуючи кращі управлінські
практики та підходи.
39
Місія: створити систему, яка дозволяє легко проводити індивідуальну та
групову інвестиційну оцінку ІТ-проєктів, для надання обґрунтованих підстав
прийняття інвестиційних рішень.
Бачення: стати провідним онлайн-ресурсом для підтримки прийняття
інвестиційних рішень, пропонуючи комплексний набір інструментів і функцій для
індивідуальних і групових експертних оцінок ІТ-проєктів, встановлюючи стандарт
простоти, доступності та адаптивності до невизначеної інформації.
Постановка цілей в стартапі, як правило, не є одноразовою дією, це
безперервний процес, який вимагає регулярного перегляду та коригування. Перевірка
цілей та показників має відбуватись раз на квартал або частіше. Перегляд цілей
необхідно, щоб зрозуміти, правильність обраного шляху і за потреби змінити план
дій. Також важливо враховувати відгуки від команди, клієнтів та вчитися на успіхах
і невдачах. Тому, переглядаючи та коригуючи цілі, підтримується їх реалістичність,
актуальність та відповідність вашому баченню.
Для чіткого формулювання цілей рекомендується формувати їх за
методологією SMART (англ. Specific, Measurable, Achievable, Relevant, and Time-
Bound). Акронім методології складається з наступних властивостей: конкретність,
вимірюваність, досяжність, релевантність і обмеженість у часі. Визначення цих
параметрів стосовно цілей допомагає гарантувати, що цілі будуть досягнуті у
визначені терміни. Такий підхід виключає узагальнення та здогадки, встановлює чіткі
часові рамки, полегшує відстеження прогресу та визначення пропущених етапів [25].
Цілі стартапу за SMART:
– розробити та впровадити систему за 6 місяців без витрат на розгортання;
– досягнути показника в 100 унікальних відвідувань сайту за 12 місяці від
впровадження ІС;
– досягти показника в 20 зареєстрованих користувачів в системі за 12 місяців
з моменту впровадження ІС.
Критерії досягнення цілей стартапу:
– система розроблена та впроваджена в рамках визначених термінів;
– використання ресурсів не вийшло за рамки обмежень;
40
– очікування по показниках залучення користувачів виконані мінімум на 60%.
Перелік обмежень:
Час реалізації (T) ≤ 6 міс.;
Бюджет (C) ≤ 1500 грн.;
Перелік допущень:
Резерв часу (ΔТ) ≤ 17 днів (10% від часу реалізації);
Резерв витрат (ΔС) ≤ 225 грн. (15% від бюджету).
2.3 Розробка бізнес-плану стартапу
Бізнес-план стартапу це письмовий документ, в якому описані ідеї та стратегії
щодо запуску, управління та виходу на ринок [26]. Він має коротко описувати суть
стартапу та цінність пропозиції, тобто переваги програмного продукту. Якісно
складений бізнес-план підвищує шанси на отримання зовнішнього фінансування,
оскільки інвестори можуть сформувати більш точні очікування.
Після визначення цілей, мети та місії стартапу, слід визначити цільових клієнтів
та складові які їх приваблюють. Крім того, слід сформувати маркетингову стратегію,
тобто визначити яким чином поширюватиметься інформація про продукт. Важливо
розуміти що в ході проведення маркетингових досліджень, виявлення конкурентів,
бізнес-план та пропозиція будуть змінюватись. На ринок ІТ-стартапів надважливо
збирати відгуки кінцевих користувачів, та статистику використання, аналізувати її та
приймати на основі цих даних стратегічні рішення про напрямки розвитку, зміну
концепції або закриття проєкту в разі недосягнення мінімальних цілей.
SWOT-аналіз (англ. Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats) це метод
стратегічного планування, за допомогою якого можна визначити сильні та слабкі
сторони компанії, її можливості та загрози. Він може надати нові ідеї, наприклад, де
компанія може покращити свої показники порівняно з конкурентами [27]. Отже,
використаємо його для визначення внутрішніх та зовнішніх факторів що мають вплив
на бізнес.
Сильні та слабкі сторони є внутрішніми факторами, а можливості та загрози це
зовнішні фактори. Аналіз показує чи варто впроваджувати новий продукт, допомагає
41
формалізувати концепцію, визначити сфери його застосування. В результаті можна
розробити дієві стратегії для акцентування на сильних сторонах, усунення недоліків
та слабкостей, використання сприятливих обставин та управління можливими
ризиками й загрозами.
Розглянемо перелік сильних сторін та важливих переваг на сучасному
конкурентному ринку [27]:
– впізнаваність бренду;
– маркетингові можливості та чітка стратегія таргетингу;
– технічні можливості (засоби та досвід розробки);
– управлінський потенціал (ефективне управління ресурсами);
– робоча бізнес-модель (високі доходи та швидке зростання);
– партнерські зв'язки.
Для того, щоб визначити перевагу бізнесу над конкурентами, проводиться
конкурентний аналіз, в ході якого визначаються цінова стратегія, маркетингова
стратегія та коефіцієнт конверсії у конкурентів, а також вивчаються інші деталі та
підходи якими вони користуються. Всі альтернативи, розглянуті в попередньому
розділі використовують бізнес-модель підписок. У цій бізнес-моделі клієнти
сплачують регулярну плату за доступ до продукту замість одноразової оплати.
Регулярна плата сплачується щомісяця або щороку, і клієнту надається вибір, з
якою періодичністю здійснювати оплату [28]. На відміну від компанії «OnlineOutput»,
«1000Minds» та «Expert Choice» публічно не поширюють вартість місячної чи річної
підписки. Отже, можна припустити, що вони використовують індивідуальний підхід
з класифікацією нових користувачів. Серед них, лише «1000Minds» надає пробний
період тривалістю 14 днів.
Пробна підписка або безплатний доступ надають конкурентну перевагу в
швидкості залучення невеликих клієнтів, оскільки користувачу дають можливість
протестувати систему без необхідності оплати або очікування на відповідь
представників компанії. У випадку стартапу «Invest Decision» доцільно буде надавати
безплатний доступ доки не буде досягнуто мінімальної цілі за кількістю користувачів,
це має пришвидшити розробку та впровадження системи.
42
Маркетингова стратегія – це загальний план дій бізнесу для досягнення
потенційних споживачів і перетворення їх на покупців своїх товарів чи послуг.
Стратегія містить ціннісну пропозицію компанії, ключові повідомлення бренду, дані
про демографічні характеристики цільової аудиторії та інші елементи високого рівня.
Кінцевою метою маркетингової стратегії є досягнення та комунікація стійкої
конкурентної переваги над компаніями-конкурентами шляхом розуміння потреб і
бажань споживачів. Незалежно від того, чи це ребрендинг компанії, чи
індивідуальний підхід, чи кампанія в соціальних мережах, маркетинговий актив
можна оцінити на основі того, наскільки ефективно він передає основну ціннісну
пропозицію. Дослідження ринку може допомогти визначити ефективність конкретної
кампанії та виявити категорії потенційних користувачів для досягнення кінцевих
цілей і збільшення продажів [29].
Інформація про маркетингові стратегії чи кампанії конкурентів відсутня, тому
можна припустити, що вони першочергово використовують пошукову оптимізацію
(англ. SEO, Search Engine Optimization) для цифрового маркетингу.
Оптимізація вебсайту та його вмісту потрібна для кращої видимості в
пошукових системах, таких як Google, Bing. Таким чином підвищується ймовірність
того, що користувач зможе «органічно» (без допомоги реклами) знайти сайт стартапу
за збігом слів у його вмісті та пошуковому запиті. Тому важливо створити головну
сторінку стартапу та оптимізувати її для пошукових систем. Крім того, маркетингова
стратегія стартапу може базуватись на соціальних мережах.
Маркетинг у соціальних мережах (англ. SMM або Social Media Marketing)
передбачає використання соціальних мереж, на яких користувачі створюють
соціальні зв'язки та обмінюються інформацією для розбудови бренду компанії,
збільшення продажів та відвідуваності сайтів [30]. Бізнес створює нові профілі в
соціальних мережах й наповнює їх публікаціями для підвищення ефекту присутності.
Після чого, запускають рекламні кампанії для певних категорій користувачів.
Перевагою SMM є те, що соціальні мережі володіють великими обсягами
інформації, яку можна використати для більш точного відображення реклами. Як
правило, соціальна мережа класифікує та класифікує користувачів за рядом спільних
43
ознак. Замовники реклами мають можливість одночасно взаємодіяти з наявними
клієнтами й залучати нових. Цей процес можна оптимізувати перевіряючи свої
гіпотези на фактичній аналітиці даних, яку надають соціальні мережі. Вбудована
аналітика дозволяє маркетологам відстежувати результати своїх зусиль і визначати
ефективність способів залучення.
На початку 2023 року у світі налічувалося 4,76 мільярда користувачів
соціальних мереж, це понад 59% населення планети [31]. Отже, SMM можна
використати в новому маркетинговому проєкті, якщо SEO оптимізація не допоможе
у досягненні цілей відвідуваності сайту.
У можливостях описують підходи та напрямки розвитку, які можуть підвищити
шанси на досягнення цілей бізнесу. Для успішного аналізу важливо оцінити бізнес-
середовище, історію ринку та прогнози майбутніх змін. Поширеними можливостями
для стартапу є [27]:
– розробка нових інноваційних продуктів;
– побудова впізнаваного бренду;
– можливість залучення капіталу інвесторів;
– вихід на нові ринки (запуск продуктів, партнерства).
Щоб визначити слабкі сторони стартапу, проаналізуємо та визначимо негативні
фактори, які роблять бізнес непривабливим для інвестування. Перелік власних
слабких сторін дозволить розробити стратегії та плани для їх мінімізації.
При масштабуванні стартапу першочерговою стратегічною ціллю є переконати
інвесторів в тому, що інвестування в стартап є вигідним вкладенням і залучити їх
кошти. Отже, розглянемо перелік поширених слабких сторін серед стартапів [27]:
– відсутність чітко визначеної місії або мети;
– відсутність чіткої бізнес-моделі;
– відсутність ефективної маркетингової стратегії;
– відсутність або недостатня впізнаваність бренду;
– відсутність сильної організаційної структури;
– відсутність чітко визначеної стратегії лідерства;
– відсутність чіткої філософії бізнесу;
44
– відсутність обґрунтованого фінансового плану;
– відсутність лояльності клієнтів;
– відсутність здорового конкурентного середовища;
– відсутність або низький рівень інновацій.
Загалом, вищенаведений перелік слабких сторін становить значні виклики для
стартапу. Щоб підвищити свої шанси на успіх необхідно вирішити кожну з них.
Загрози можуть надходити від конкурентів, якщо вони знизять ціну на свої
продукти або випустять нові інноваційні продукти. Ще одна загроза, з якою
стикається бізнес, це регуляторні зміни, які можуть вплинути на його діяльність у
неочікуваний спосіб. Наприклад, якщо компанія працює в регульованій галузі, такій
як фінанси та банківська справа, вона може підпадати під дію нормативних актів, які
часто змінюються. Якщо компанія не буде належним чином підготовлена до цих змін,
вона може зіткнутися з фінансовими санкціями або втратити частку ринку [27].
Слід зауважити, що SWOT-аналіз має ряд обмежень, а саме:
– відсутня пріоритетність питань;
– рішення та альтернативи не надаються;
– серед великої кількості згенерованих ідей можна загубити найрелевантніші.
Діаграму SWOT-аналіз для стартапу «Invest Decision» з вираховуванням
обмежень методу, наведено рис. 2.2.
45
Рисунок 2.2 – діаграма SWOT-аналіз стартапу
Для пріоритизації факторів в кожному квадраті кількість пунктів було
обмежено до чотирьох, кожен з яких відсортований за спаданням рівня важливості.
Враховуючи всі ці фактори, можна сформувати більш реалістичні плани та
очікування від результатів стартапу.
2.4 Очікувані результати стартапу
Ініційований проєкт (2 тижні):
– визначений обсяг проєкту;
– поставлені цілі проєкту;
– аналіз доцільності довів потенціал ідей;
– сформовані гіпотези про цінність пропозиції;
– визначені зацікавлені сторони;
46
Спланований стартап (2 тижні):
– розроблені плани управління проєктом за PMBOK (зміст, бюджет, ризики,
людські ресурси, час і т.д.);
– сформовані обмеження та допущення проєкту;
– чітко визначені цілі проєкту;
– визначено системні вимоги;
Реалізація стартапу (4-5 місяців):
– сформована технічна документація (архітектура, перелік технологій);
– розроблено дизайн систему;
– створена база даних;
– розроблений серверний додаток з бізнес-логікою проведення експертних
оцінок;
– імплементовано методи MCDM: FTOPSIS та FVIKOR;
– розроблений клієнтський вебдодаток;
– клієнтська та серверна частини інтегровані між собою;
– налаштоване розгортання системи для тестування;
– користувацький інтерфейс протестовано, критичних дефектів не виявлено;
– розроблена мінімальна робоча версія продукту (ІС);
– ІС відповідає мінімум 80% вимог;
– Написана довідка для користувачів;
Завершення проєкту (2 тижні):
– систему розгорнуто в публічному доступі;
– до системи підключений сторонній сервіс аналітики;
– проведено аналіз результатів проєкту;
– впроваджено збір відгуків від користувачів.
Отже, очікується що за 6 місяців буде розроблено та впроваджено повністю
функціональну вебсистему, яка ефективно використовує методи MCDM, а саме версії
TOSIS та VIKOR з використанням нечіткої логіки для оцінки інвестиційної
привабливості ІТ-проєктів. Крім того, результати системи повинні відповідати
47
поставленим вимогам й забезпечувати надійну основу для подальшого вдосконалення
системи прийняття індивідуальних та групових інвестиційних рішень в ІТ-секторі.
2.5 Життєвий цикл стартапу, перелік ключових проміжних етапів
Життєвий цикл проєкту було сформовано за стандартами PMBOK, тому він
розділений на п’ять взаємопов’язаних фаз: ініціалізація, планування, реалізація,
контроль та завершення. Розглянемо, що передбачено кожною фазою.
На фазі ініціалізації визначається масштаб та цілі проєкту, формуються техніко-
економічні гіпотези та їх обґрунтування, після чого зацікавлені сторони схвалюють
та затверджують статут проєкту. Ця фаза важлива, оскільки вона дає розуміння того
чи варто виділяти ресурси для продовження робіт, адже проєкт має відповідати цілям
організації.
Під час фази планування створюється план управління проєктом, щоб
передбачити обсяг робіт, ризики, терміни, бюджет тощо. Обсяг проєкту визначається
на більш детальному рівні, вимірюючи та розподіляючи ресурси проєкту, з
врахуванням ризиків, термінів та бюджету. Для планування робіт і залежностей
використовують часові рамки або PERT-діаграми [32].
Фаза реалізації має вирішальне значення для завершення проєкту і вимагає
ефективного планування та управління командою. Це передбачає моніторинг
термінів, дотримання бюджету та збалансоване залучення зацікавлених сторін.
Менеджер має забезпечити відповідність кожної задачі початковим цілям.
Контроль та моніторинг передбачає тривале відстежування прогрес і вирішення
виниклих з цим проблем, щоб завершити проєкт вчасно. Ця фаза включає аналіз
виконання проєкту в порівнянні з плануванням і результатами, переоцінку витрат та
бюджету, забезпечення виконання залежних процесів за графіком. За допомогою
збору ключових показників ефективності отримується важлива інформація для
прийняття рішень та коригування плану.
Завершення проєкту передбачає забезпечення дотримання бюджету і термінів,
проведення комплексної перевірки, оцінку сильних і слабких сторін отриманого
48
продукту. Аналіз результатів важливий для створення більш ефективних робочих
процесів і визнання ключових членів команди за їхній внесок.
Розглянемо характеристики кожної фази та перелік основних запланованих
робіт (табл. 2.3) з тривалістю та ключовими проміжними етапами (англ. milestone).
Таблиця 2.3 – Зміст фаз життєвого циклу проєкту
Етап Ініціалізація Планування Реалізація Завершення
Тривалість 10 14 91 8
фази (дні)
Перелік Формалізація Планування Прототипування Впровадження
основних ідеї; змісту; інтерфейсу с истеми
робіт Аналіз Планування системи; (публічний
доцільності трудових Проєктування ІС; доступ);
(огляд ринку ресурсів; Розробка системи; Аналіз
та Планування Тестування проєкту
конкурентів); бюджету; системи; Архівація
Розробка Планування Написання проєкту;
статуту ризиків; документації. Розпуск
проєкту; Планування команди.
Розробка якості;
бізнес-плану; Планування
Формування комунікацій;
команди. Планування
інтеграцій;
Планування
часу;
Планування
стейкхолдерів.
Ключові Прийняте Всі плани ІС готова до Проєкт
віхи рішення проєкту впровадження закрито
замовником затверджені
замовником
Ризик Ідея може Планування Наявних ресурсів Застарілість
виявитися може бути не може не або не
недоцільно дуже якісним і вистачити для конкурентніс
ю і точним через успішної ть
неактуально недостатню реалізації розробленого
ю для кваліфікацію продукту продукту
реалізації проєктного проєкту
менеджера
49
За планом тривалість всього життєвого циклу проєкту має становити 121
робочий день, тобто 6 календарних місяців. Отже, запланована тривалість проєкту
відповідає встановленому обмеженню в 7 місяців. Фаза ініціалізації триватиме 14
робочих дні, фаза планування 14 днів, реалізація 91 днів, завершення 8 днів.
Висновки до розділу 2
У цьому розділі було проведено аналіз оточення проєкту, шляхом оцінки
потенційного рівня впливу конкретних зацікавлених сторін на стартап. Після чого
було сформульовано перелік зацікавлених сторін з припущеннями їх цілей, описом
функцій та вигод від успіху проєкту.
Для покращення спільного розуміння серед всіх зацікавлених сторін було
визначено мету, місію та цілі проєкту за методологією SMART. На основі цілей було
сформовано бізнес-план та проведено SWOT-аналіз стартапу.
Ключові фази життєвого циклу проєкту сплановано за стандартами PMBOK.
Крім цього, було оцінено терміни виконання та заплановано основні роботи для
кожної фази. Окрім обмежень, зроблено припущення щодо резерву часу та бюджету
для зменшення ризиків та пом’якшення наслідків від невиконання плану.
50
3 ПЛАНУВАННЯ СТАРТАПУ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ
3.1 Планування змісту стартапу
Фаза планування фокусується на визначенні переліку необхідних до виконання
роботах. Чітке та детальне планування є необхідністю для успіху ІТ-проєкту, оскільки
не завершене планування та аналіз є частими причинами провалу проєктів. Більшість
планування проєктів проводиться як частина роботи з управління інтеграцією
PMBOK, це охоплює: визначення процесів, необхідних для виявлення, визначення,
об'єднання, уніфікації та координації всіх проєктних робіт для успішного розгортання
проєкту. Успішне завершення етапу планування повинно включати виконання
наступного переліку задач:
– розробку та уточнення обсягу проєкту, графіку та бюджету;
– затвердження переходу до фази аналізу вимог;
– оцінка та опис заходів з координації трудових ресурсів;
– визначення процедур виконання, моніторингу, контролю та закриття
проєкту;
– оцінку та опис стратегії управління ризиками;
– планування подальших дій.
Метою цієї фази є планування всіх процесів і заходів проєкту, необхідних для
забезпечення успіху стартапу та створення комплексного набору планів, для
управління проєктом з поточної фази до його завершення. Цей набір може складатись
з таких складових [32]:
– план управління обсягом робіт;
– план управління розкладом;
– план управління витратами;
– план управління якістю;
– план управління персоналом;
– план управління комунікаціями;
– план управління ризиками;
– план управління змінами;
51
– план управління релізами.
Планування змісту має містити структурну декомпозицію робіт (англ. WBS),
тому що вона визначає та упорядковує загальний обсяг робіт, необхідний для
досягнення цілей проєкту. WBS поділяє проєктні роботи на менші, керовані частини.
Кожен наступний рівень представляє більш детальні визначення проєктних робіт.
Компоненти найнижчого рівня називаються «пакетами робіт». Під час розробки
документації відповідальні за планування повинні:
– писати вичерпні, зрозумілі документи без надлишкової інформації;
– створити організоване сховище документів для важливої інформації, щоб
члени команди могли легко отримати до неї доступ;
– зберігати й посилатися на проєктні документи та інші результати на всіх
етапах життєвого циклу;
– впровадити регулярну перевірку результатів для виправлення помилок,
неповної інформації та двозначностей;
– визнати стандартні шаблони для опису та збереження результатів.
Керівник проєкту, за участю ключових зацікавлених сторін та початкового
WBS, деталізує його, розробляє базовий графік й визначає план управління графіком.
Початковий WBS, розроблений на етапі розробки концепції, буде поступово
доопрацьовуватися для визначення конкретних робіт, послідовності робіт, оцінки
ресурсів та оцінки тривалості, необхідної для завершення проєкту.
Деталізований WBS буде використаний для розробки базового календарного
плану. План управління календарним планом встановлює конкретні процедури
управління та контролю. Для полегшення контролю він деталізується за календарним
планом протягом життєвого циклу, виходячи з розміру, профілю ризиків та
складності проєкту. Якщо планується ітеративна розробка з декількома релізами,
план повинен охоплювати ці ітерації проєктування, розробки, інтеграції, тестування
та впровадження.
Декомпозиція є ключовим аспектом управління проєктами і передбачає
розбиття всього стартапу на менші, більш керовані компоненти або завдання. Цей
підхід дає ряд переваг:
52
– чітке розуміння кінцевого результату;
– виявлення та зменшення ризиків (стратегії уникнення та протидії);
– ефективний розподіл ресурсів;
– чіткий розподіл відповідальних та виконавців завдань (підзвітність);
– спрощує моніторинг та контроль прогресу;
– сприяє впровадженню ітеративної методології розробки;
– покращує комунікацію з зацікавленими сторонами й всередині команди.
Декомпозиція кінцевого результату стартапу потрібна, щоб перевірити, що
кожен пакет робіт впливає на отримання складових кінцевого результату. Діаграму
декомпозиції кінцевого результату наведена на рис. 3.1.
Рисунок 3.1 – Декомпозиція кінцевого результату стартапу
Кінцевим результатом проєкту має стати розроблена та впроваджена
веборієнтована ІС визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів, яка
використовую методи MCDM та нечітку логіку. Враховуючи стандарти планування
PMBOK та життєвий цикл розробки ІС, складемо перелік основних пакетів робіт з
більш деталізованими завданнями на нижчих рівнях WBS, які необхідні для
отримання кінцевого результату, тобто продукту проєкту.
53
Для автоматизації робіт пов’язаних з плануванням, було використано MS
Project. Ця система надає набір інструментів планування й спрощує процес розробки
розкладу, оцінювання тривалості робіт, призначення ресурсів на завдання, управління
бюджетом та допомагає проаналізувати робоче навантаження. Крім того, система має
ряд засобів візуального представлення WBS, звʼязків між роботами та прогресу їх
виконання. Кінцева WBS проєкту відображена в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Структура декомпозиції робіт (WBS) проєкту
WBS Назва задачі Тривалість
1 Розробка ІС оцінки ІТ-проєктів 121 день
1.1 Ініціалізація 10 днів
1.1.1 Створити початковий план 2 дні
1.1.2 Формування команди 2 дні
1.1.3 Визначення стейкхолдерів та їх ролей 1 день
1.1.4 Визначити оперативні та стратегічні цілі 1 день
1.1.5 Аналіз доцільності (огляд ринку та конкурентів) 4 дні
1.1.6 Розробка статуту проєкту 2 дні
1.1.7 Визначити ідею, обсяг та обмеження проєкту 2 дні
1.1.8 Прийняте рішення замовником про доцільність -
1.2 Планування 14 дні
1.2.1 Планування змісту 3 дні
1.2.2 Планування бюджету 4 дні
54
1.2.3 Планування ризиків 3 дні
1.2.4 Планування часу 2 дні
1.2.5 Планування інтеграцій 3 дні
1.2.6 Планування людських ресурсів 1 день
1.2.7 Планування якості 2 дні
1.2.8 Планування комунікацій 3 дні
1.2.9 Планування стейкхолдерів 1 день
1.2.10 Затвердження планів замовником -
1.3 Реалізація 91 дні
1.3.1 Прототипування інтерфейсу системи 5 дні
1.3.2 Створення макета дизайн системи 5 дні
1.3.3 Проєктування ІС 20 днів
1.3.3.1 Розробка архітектури системи 4 дні
1.3.3.2 Розробка user flow та use-case діаграм 5 днів
1.3.3.3 Проєктування інтеграцій 5 днів
1.3.3.4 Проєктування БД 3 дні
1.3.3.5 Розробка проєктної документації 3 дні
1.3.3.6 Результати проєктування задокументовано -
1.3.4 Розробка системи 64 дні
1.3.4.1 Розгортання розробницького середовища 1 день
1.3.4.2 Розробка методології оцінки 10 днів
1.3.4.3 Інтегрування API фінансових даних «yahoo finance» 3 дні
55
1.3.4.4 Розробка алгоритмів оцінки стартапів та проєктів 20 днів
1.3.4.4.1 Реалізація основних алгоритмів оцінки проєктів (FTOPSIS, 15 днів
FVIKOR)
1.3.4.4.2 Тестування алгоритмів 5 днів
1.3.4.4.3 Аналіз та документування отриманих результатів 2 дні
1.3.4.4.4 Алгоритми оцінки готові до впровадження -
1.3.4.5 Розробка модуля аутентифікації 12 днів
1.3.4.5.1 Розробка базової бізнес логіки (CRUD операції) 2 дні
1.3.4.5.2 Інтеграція з сервісом «Supabase» 10 днів
1.3.4.5.3 Модуль завершено -
1.3.4.6 Розробка модуля поширення доступу 7 днів
1.3.4.6.1 Розробка функціонала запрошення через електронний лист 7 днів
1.3.4.6.2 Налаштування прав доступу груп користувачів в «Supabase» 5 днів
1.3.4.6.3 Інтегрування завершено -
1.3.4.7 Розробка користувацького інтерфейсу 11 днів
1.3.4.7.1 Розробка сторінки реєстрації 1 дні
1.3.4.7.2 Розробка сторінки входу 1 день
1.3.4.7.3 Розробка інтерфейсу для взаємодії з алгоритмами оцінки 8 днів
1.3.4.7.4 Розробка сторінки налаштувань 1 день
1.3.4.7.5 Користувацький додаток завершено -
1.3.5 Тестування системи 10 днів
1.3.5.1 Розробка тест планів та тест кейсів 5 днів
1.3.5.2 Smoke тестування 5 днів
1.3.5.3 Acceptance тестування 5 днів
56
1.3.5.4 Тестування успішно проведено -
1.3.6 Написання документації системи 3 дні
1.3.6.1 Розробка технічної документації 3 дні
1.3.6.2 Розробка навчальних матеріалів 2 дні
1.3.6.3 Документацію сформовано -
1.3.7 ІС готова до впровадження -
1.4 Завершення 8 днів
1.4.1 Впровадження системи (розгортання live середовища) 1 день
1.4.2 Здача продукту замовнику (підпис документів) 1 день
1.4.3 Аналіз проєкту 3 дні
1.4.4 Архівація проєкту 2 дні
1.4.5 Розформування команди 0,5 дня
1.4.6 Закриття (пролонгація) договорів 1 день
1.4.7 Фініш проєкту -
Оскільки кількість доступних трудових ресурсів ще не відома, часові оцінки
тривалості виконання є приблизними і розраховані на досвідчених виконавців. При
плануванні комплексних проєктів важливо враховувати взаємозв’язок робіт, щоб
передбачити можливі затримки та врахувати їх при оцінюванні часу на виконання.
3.2 Планування часу стартапу
Час це невіднятна частина життя. Однак, багато людей і організацій не керують
ним активно. Час, як і саме життя, може промайнути, ніколи не бувши використаним
в організованих зусиллях для досягнення певної мети. Тому, проєктному менеджеру
важливо керувати часом для ефективного виконання конкретних завдань. Чим краще
управляти часом, тим ефективнішим буде проєкт, за умови, що всі інші процеси
57
залишаються незмінними. Відсутність управління часом може призвести й, ймовірно,
призведе до провалу проєкту [33].
Управління часом визначається як третя основна функція управління
проєктами. Це одна з традиційних проблем керівника проєкту, сфера, в якій було
проведено багато досліджень і написано багато матеріалів, і яка, можливо, є
основоположною проблемою сучасного управління проєктами [34]. Тому, варто
ознайомитись з функцією управління часом (англ. Time Management Function, TMF).
Функцію управління часом складно ідентифікувати одним процесом або
методологією, оскільки їх існує велика кількість і їх вибір залежить від багатьох
змінних чинників. Функція управління часом поділяється на чотири процеси [34]:
– планування;
– оцінювання;
– складання розкладу;
– контроль.
Планування передбачає наміри робити, методи якими це буде зроблено, і що
буде використовуватися для цього.
Оцінювання передбачає визначення тривалості діяльності. Однак, попри всю
складність, це те, що можливо виконати лише з обмеженим ступенем точності через
невизначеність, пов'язану з недосконалістю людей і умов їхньої праці. Для
досягнення вищого рівня точності можна використати історичні дані про виконання
подібних робіт.
Складання розкладу полягає у визнання реалістичних часових і ресурсних
обмежень, які певним чином впливатимуть на виконання плану. Тобто, графік
накладає обмеження на запланований час та ресурси.
Контроль необхідний для вимірювання того, що фактично відбулося,
порівняно з тим, що очікувалося. Це допомагає прогнозувати якими будуть
результати або реагувати на негативні ефекти та вчасно здійснювати кроки для
запобігання небажаному впливу. Отже, контроль передбачає визнання того, що
відбувається, й дії, спрямовані на забезпечення досягнення поставлених цілей.
При плануванні взаємопов’язаних робіт є чотири поширені типи зв’язку:
58
– «Завершення до початку» (англ. Finish to Start, FS) – робота не може
розпочатися до завершення іншої роботи;
– «Початок до початку» (англ. Start to Start, SS) – дві роботи можуть
розпочатися одночасно;
– «Завершення до завершення» (англ. Finish to Finish, FF) – два завдання
повинні завершитися разом;
– «Початок до завершення» (англ. Start to Finish, SF) – використовується коли
одна робота не може завершитися, поки не почнеться інша.
Метод критичного шляху передбачає визначення всіх завдань, необхідних для
завершення проєкту, тобто, послідовності, в якій ці завдання повинні бути виконані й
розрахунок найбільш тривалого періоду часу, який знадобиться для завершення
проєкту від початку до кінця. Найтриваліший період часу називають критичний шлях,
і він забезпечує чіткі часові рамки для завершення проєкту. Будь-яка затримка у
виконанні критичного завдання призведе до затримки проєкту.
Метод критичного шляху особливо корисний для проєктів з великою кількістю
взаємозалежних робіт, оскільки він дозволяє бачити, де можуть виникнути потенційні
затримки і у яких місцях ресурси можуть бути розподілені найбільш ефективно.
Критичний шлях допомагає визначити пріоритетність завдань, зменшити ризики та
краще забезпечити своєчасне завершення проєкту. MS Project надає засоби
відображення критичного шляху на діаграмі Ґанта з відстеженням у вигляді червоних
ліній (рис. 3.2).
59
Рисунок 3.2 – Діаграма Ґанта з відстеженням
На діаграмі сірими лініями позначено базовий план, який було створено
спершу, а блакитним зображено актуальний план. Таким чином можна зрозуміти, що
початок проєкту було перенесено на більш пізню дату. Крім того, зв’язок між
роботами відображено стрілками.
Окрім діаграми Ґанта, ще одним корисним інструментом є сітьовий або
мережевий графік, що візуалізує послідовний і логічний взаємозв'язок між
завданнями в рамках проєкту. Візуалізація показує чітку хронологію завдань та подій
(рис 3.3).
Рисунок 3.3 – Сітьовий графік
60
3.3 Планування трудових ресурсів стартапу
Організаційна структура проєкту (англ. Organization Breakdown Structure, OBS)
відображає ієрархічну або структурну організацію компанії, що визначає членів
команди в порядку важливості від верхівки компанії до низу, а також зони їх
відповідальності [35]. Організаційна структура стартапу «Invest Decision» наведено
на рис 3.4.
Рисунок 3.4 – Організаційна структура стартапу
На організаційній структурі вказано чотири ролі важливі для функціонування
новоутвореної організації. З метою економії ресурсів початкова команда буде
складатись виключно з засновника стартапу, оскільки масштаб проєкту та сфера
діяльності дозволяє одноосібно виконувати обов’язки кожної ролі. Перелік трудових
та матеріальних ресурсів наведено на рис. 3.5.
Рисунок 3.5 – Лист ресурсів в MS Project
61
У випадку перевантаження одного з трудових ресурсів MS Project відображає
індикатор який пропонує оптимізувати робоче навантаження призначених ресурсів.
Для розв'язання цієї проблеми можна залучити більше ресурсів або ж розподілити
робочі години так, щоб вони не перевищували денний ліміт, який по замовчанню
становить 8 годин. Для другого варіанту зручно використовувати вигляд
«Використання задач» в MS Project (рис. 3.6).
Рисунок 3.6 – Використання задач в MS Project
В таблиці 3.2 наведено матрицю відповідальних та виконавців відносно всіх
запланованих задач.
Таблиця 3.2 – Матриця відповідальності
Ресурси
Проєктний Full stack
менеджер Розробник
Задачі 1.1.1 Створити початковий план RA
1.1.2 Формування команди RA
1.1.3 Визначення стейкхолдерів та їх ролей RA
1.1.4 Визначити оперативні та стратегічні цілі RA
62
1.1.5 Аналіз доцільності (огляд ринку та RA
конкурентів)
1.1.6 Розробка статуту проєкту RA
1.1.7 Визначити ідею, обсяг та обмеження RA
проєкту
1.2.1 Планування змісту RA
1.2.2 Планування бюджету RA
1.2.3 Планування ризиків RA
1.2.4 Планування часу RA
1.2.5 Планування інтеграцій RA
1.2.6 Планування людських ресурсів RA
1.2.7 Планування якості RA
1.2.8 Планування комунікацій RA
1.2.9 Планування стейкхолдерів RA
1.3.1 Прототипування інтерфейсу системи RA
1.3.2 Створення макета дизайн системи RA
1.3.3.1 Розробка архітектури системи RA
1.3.3.2 Розробка user flow та use-case діаграм RA
1.3.3.3 Проєктування інтеграцій RA
1.3.3.4 Проєктування БД RA
1.3.3.5 Розробка проєктної документації R A
1.3.4.1 Розгортання розробницького RA
середовища
1.3.4.2 Розробка методології оцінки RA
1.3.4.3 Інтегрування API фінансових даних RA
«yahoo finance»
63
1.3.4.4.1 Реалізація основних алгоритмів RA
оцінки проєктів (FTOPSIS, FVIKOR)
1.3.4.4.2 Тестування алгоритмів RA
1.3.4.4.3 Аналіз та документування отриманих R A
результатів
1.3.4.5.1 Розробка базової бізнес логіки (CRUD RA
операції)
1.3.4.5.2 Інтеграція з сервісом «Supabase» RA
1.3.4.6.1 Розробка функціонала запрошення RA
через електронний лист
1.3.4.6.2 Налаштування прав доступу груп RA
користувачів
1.3.4.7.1 Розробка сторінки реєстрації RA
1.3.4.7.2 Розробка сторінки входу RA
1.3.4.7.3 Розробка інтерфейсу для взаємодії з RA
алгоритмами оцінки
1.3.4.7.4 Розробка сторінки налаштувань RA
1.3.5.1 Розробка тест планів та тест кейсів RA
1.3.5.2 Smoke тестування RA
1.3.5.3Acceptance тестування RA
1.3.6.1 Розробка технічної документації R A
1.3.6.2 Розробка навчальних матеріалів R A
1.4.1 Впровадження системи (розгортання live) R A
1.4.2 Здача продукту замовнику RA
1.4.3 Аналіз проєкту RA
1.4.4 Архівація проєкту RA
1.4.5 Розформування команди RA
1.4.6 Закриття (пролонгація) договорів RA
64
3.4 Планування якості стартапу
При плануванні якості вкрай важливо пов'язати проєкт зі стратегічними цілями
організації. Зусилля проєктного менеджера повинні призвести до покращення якості
кінцевого результату. Згідно зі стандартами PMBOK, управління якістю проєкту
поділяється на три основні процеси [36]:
– планування якості;
– забезпечення якості;
– контроль якості.
Для підвищення якості виконання, важливо налагодити вище наведені процеси.
Одним з найважливіших аспектів планування якості є встановлення показників
якості. Керівник проєкту повинен думати за рамками традиційних показників обсягу,
часу та вартості. Поширеними є три категорії метрик [36]:
– показники бізнесу (безпека, прибуток, продажі, виконані цілі та завдання);
– клієнтські показники (своєчасність, точність та відповідність вимогам);
– показники процесу (зв’язок процесі між бізнесом та клієнтом).
Планування вимог може передбачати консультації з замовником та
виконавцями, щоб конкретизувати завдання й визначити вимоги до якості, тобто
умови за яких замовник буде задоволений кінцевим результатом. Вимоги слід
проаналізувати, формалізувати та письмово зафіксувати, щоб під час консультацій з
виконавцями можна було виявити технічні обмеження та дати точні оцінки на час
виконання. Важливо забезпечити повноту, стислість, узгодженість та однозначність
визначених вимог [36]. У випадку коли замовник змінює початкові вимоги,
допустимо проводити переоцінку часу виконання робіт або перегляд змісту робіт.
Процес забезпечення якості пов'язаний з постійним вдосконаленням та
аналізом процесів. Надійність майбутніх рішень ґрунтується на системі вимірювання
і складається з декількох компонентів забезпечення якості:
– точність;
– прецизійність;
– повторюваність;
– відтворюваність.
65
На таблиці 3.3 наведено перелік функціональних вимог до ІС оцінки
інвестиційної привабливості ІТ-проєктів.
Таблиця 3.3 – Функціональні вимоги до кінцевого результату проєкту
№ Назва вимоги
1 Можливість реєстрації та входу за електронною поштою
2 Можливість створити інвестиційний проєкт для групи користувачів з
переліком альтернатив та переліком критеріїв їх оцінювання
3 Можливість відправити лист з запрошенням взяти участь в оцінюванні
4 Можливість провести індивідуальне оцінювання ІТ-проєкту
5 Вибір з MCDM методів FTOPIS або FVIKOR при проведенні оцінювання
6 Система може рекомендувати критерії оцінки та категорії ІТ-проєктів
Як стверджував гуру якості Едвардс Демінг (1982), 85% проблем у бізнесі
можуть бути пов’язані з управлінням [36]. Тому, слід сформувати високорівневі
вимоги якісного виконання кожної фази стартапу. Ключовою загальною вимогою, яка
має дотримуватись протягом всіх фаз проєкту є інформування замовника про
результати виконання робіт. Інформування має здійснюватися в усній формі
(обговорення) та підкріплюватись звітністю.
Фаза ініціалізації вважатиметься якісно виконаною, якщо надані звіти з
початковим планом, переліком зацікавлених сторін та аналізом доцільності стартапу.
Фаза планування вважатиметься якісно виконаною, якщо планування здійснене
за стандартами PMBOK й всі плани наведені в звітах.
Фаза реалізації вважатиметься якісно виконаною, якщо ІС розроблена з
дотриманням вимог замовника й готова до впровадження в публічну мережу.
Фаза завершення вважатиметься якісно виконаною, якщо ІС впроваджена,
прозвітовано про результати проєкту й початкові вимоги замовника задоволені.
66
3.5 Планування ризиків стартапу
Згідно PMBOK, ризик це подія, яка може статися. Ризик може мати позитивний
або негативний вплив. Більшість керівників схильна зосереджуватися лише на
негативних ризиках. Управління проєктними ризиками включає процеси, пов'язані з
[37]:
– плануванням управління ризиків;
– ідентифікацією ризиків;
– аналізом ризиків;
– реагуванням на ризики;
– моніторингом ризиків;
– контролем ризиків.
План управління ризиками розподіляє ресурси та оцінює витрати, необхідні для
управління ризиками, у базовому кошторисі проєкту.
Ідентифікація ризиків передбачає визначення ризиків, які можуть вплинути на
проєкт, їх документування з описом характеристики та «тригерів» (першопричин).
Якісний та кількісний аналіз ризиків – включає аналіз впливу можливих ризиків.
Вплив ризиків повинен бути проаналізований і включений в бюджет проєкту. В
результаті важливо розробити плани реагування на випадок непередбачених
обставин, а також ймовірність виникнення ризиків.
Планування реагування на ризики – розробка варіантів і дій для збільшення
можливостей і зменшення загроз для цілей і бюджету проєкту. Обов'язково
враховуйте можливості та загрози при плануванні бюджету.
Моніторинг і контроль ризиків – відстеження виявлених ризиків, моніторинг
залишкових ризиків, виявлення нових ризиків, виконання планів реагування на
ризики та оцінка їх ефективності протягом життєвого циклу проєкту.
Більшість з наведених процесів оновлюються протягом усього проєкту [37].
Ризики можна розділити на наступні категорії [38]:
– фінансові ризики;
– юридичні ризики;
– ринкові ризики;
67
– кадрові ризики;
– технологічні ризики;
– операційні та системні ризики;
– ризики продажів та маркетингу;
– ризик стратегії виходу стартапу;
– форс-мажорний ризик.
Одним із найпоширеніших ризиків для стартапів є ризик невдачі. Хоча невдача
завжди можлива при запуску бізнесу, є кілька факторів, які можуть збільшити
ймовірність невдачі. До них відносяться відсутність планування, недостатнє
фінансування, поганий менеджмент і нереалістичні очікування. Крім того, багато
стартапів зазнають невдачі через те, що не можуть знайти ринок (англ. market fit) для
свого продукту або послуги [39].
Головним ризиком для стартапів при виході на конкурентний ринок є ризик
відсутності стійкої конкурентної переваги. Щоб досягти успіху, стартап повинен мати
унікальну пропозицію, яка відрізняє його від конкурентів. Без стійкої конкурентної
переваги стартап, буде витіснений більшими та усталеними компаніями [39].
У випадку коли стартап успішно знайшов своє місце на ринку, виникає ризик
нездатності до масштабування. Багато стартапів намагаються вийти за межі своєї
початкової клієнтської бази та досягти прибутковості [39]. Це може бути пов'язано з
браком фінансів, поганим менеджментом й нездатністю повторити початковий успіх.
Хоча існує багато ризиків, пов'язаних із започаткуванням бізнесу, існує також
кілька способів зменшити ці ризики, а саме: ретельне планування, достатнє
фінансування та наймання досвідченого керівництва. Важливо мати реалістичні
очікування і зосередитися на пошуку ринку для продукту.
Розуміючи та керуючи ризиками, збільшуються шанси на успіх стартапу. Отже,
сформуємо перелік ризиків стартапу й оцінимо ймовірність виникнення та їх вплив
на хід виконання стартапу (табл. 3.4).
68
Таблиця 3.4 – Ймовірності та вплив ризиків на стартап
№ Назва ризику Ймовірність Вплив на
виникнення стартап
(0-1) (0-1)
1 Відсутність клієнтського попиту 0,7 0,1
2 Відсутність стійкої конкурентної переваги 0,8 0,1
3 Низькоякісне виконання 0,3 0,7
4 Проблеми з масштабуванням 0,3 0,5
5 Недосвідчена слабка командна 0,3 0,7
6 Управлінський ризик 0,5 0,7
7 Втрата людських ресурсів 0,2 0,9
8 Брак фінансування 0,5 0,1
9 Форс-мажорний ризик 0,2 0,5
На основі виставленого переліку ризиків з оцінками ймовірностей та впливу,
виконаємо аналіз ризиків (табл. 3.5). Це допоможе зрозуміти які події першочергово
потребують плани запобігання та реагування на наслідки.
Таблиця 3.5 – Аналіз ризиків стартапу
Ймовірність
0.8 – 1.0
0.6 – 0.8 1, 2
0.4 – 0.6 8 6
0.2 – 0.4 3, 4 5
0.0 – 0.2 9 7
0.05 0.1 0.2 0.4 0.8
Вплив
З результатів аналізу ризиків, видно, що ризики 5 та 6 становлять найвищий
рівень загрози й потребують чітких заходів з їх попередження та усунення наслідків.
Крім того, події (1, 2, 3, 4, 7) становлять середній рівень загрози, тому в ході
69
виконання проєкту варто запровадити заходи попередження та управління цими
ризиками.
Таблиця 3.6 – Заходи щодо запобігання ризиків проєкту
№ Назва ризику Попередження ризику Усунення наслідків
ризику
Дії Відпо Дата Дії Відпо
відаль відаль
ний ний
5 Недосвідчена Оцінка ПМ На фазі Заміна членів ПМ
слабка навичок та ініціалізації команди на
командна досвіду більш
команди. досвідчених.
6 Управлінський Переоцінка ПМ На фазі Системний ПМ
ризик планів; реалізації моніторинг та
Створити контроль;
ефективні Планування
канали різних
комунікації. сценаріїв.
3.6 Планування бюджету стартапу
Управління вартістю проєкту включає процеси, пов'язані з плануванням,
оцінкою, складанням бюджету та контролем витрат, щоб проєкт міг бути завершений
в рамках затвердженого бюджету [37]. Резерви на випадок непередбачених витрат
можуть бути визначені на рівні окремих видів діяльності для кращого аналізу в ході
реалізації проєкту. Більш простим способом є використання 15% від базових витрат.
В невеликих стартапах, де відсутнє зовнішнє фінансування, поширеною
практикою є домовленості про безплатну працю в обмін на частку майбутнього
капіталу компанії. Тому, було вирішено, що базовий бюджет не передбачатиме
оплачувані робочі години виконавців. В бюджет закладено виключно витрати
пов’язані з впровадженням та підтримкою ІС. Передбачена оренда хостингу,
70
доменного імені й резерв на ризики. Орієнтована вартість оренди доменного імені на
рік складе 400 грн, а оренда хостингу на 6 місяців складе 1100 грн.
Контроль витрат – вплив на фактори, що створюють відхилення у витратах, і
контроль змін у бюджеті. Він передбачає [37]:
– вплив на фактори, що спричиняють зміни базового рівня витрат;
– забезпечення узгодження запитуваних змін;
– управління фактичними змінами, коли і як вони відбуваються;
– забезпечення того, щоб потенційні перевитрати не перевищували
дозволеного фінансування періодично і в цілому по проєкту;
– моніторинг ефективності витрат для виявлення та розуміння відхилень від
базового рівня витрат;
– точна реєстрація всіх відповідних змін у порівнянні з базовою вартістю;
– запобігання включенню невідповідних або незатверджених змін до звітних
даних про витрати або використання ресурсів;
– інформування відповідних зацікавлених сторін про затверджені зміни;
– заходи для приведення очікуваних перевитрат до прийнятних меж.
3.7 Планування комунікацій у стартапі
Управління проєктами це не просто складання плану проєкту з використанням
структур розбиття робіт, розрахунок критичних шляхів, розробку графіків і термінів.
Навіть найкращий план проєкту не буде успішним без проєктної комунікації.
Ефективна, регулярна комунікація вимагає планування та адаптації до відповідного
одержувача інформації. Комунікація гарантує, що всі зацікавлені сторони зроблять
свій внесок у проєкт у повній мірі, щоб задовольнити і перевершити очікування [40].
Планування комунікацій має вирішальне значення для ефективної співпраці та
продуктивності. Тому, план комунікації в стартапі передбачає централізований обмін
інформацією за допомогою електронної пошти (Gmail) та месенджера (Telegram). Цих
засобів має бути достатньо для організації комунікації між зацікавленими сторонами.
Комунікація з замовником матиме найвищий пріоритет.
71
Для контролю прогресу виконання робіт, буде впроваджено процес щоденної
звітності у вигляді текстових повідомлень або відеодзвінків (англ. stand up). Такий
підхід є поширеним у гнучких методологіях розробки, оскільки допомагає швидко
реагувати на зовнішні зміни. Забезпечивши централізоване місце комунікації для
команди, підвищиться її продуктивність, оскільки це полегшує пошук інформації й
дозволяє почати обговорення та вирішення будь-яких питань або проблем проєкту в
реальному часі. Це гарантує, що члени команди матимуть однакове розуміння
актуального стану виконання проєкту й узгоджуватимуть подальші дії та цілі на день.
Висновки до розділу 3
У третьому розділі було виконане планування проєкту та розглянуто ключові
сфери знань з управління проєктами за стандартами PMBOK. Щоб мати чітке
уявлення про зміст проєкту, була виконана декомпозиція робіт, сформована
багаторівнева WBS й визначено зв’язки та залежності між пакетами робіт.
Після формування організаційної структури та листа ресурсів, було призначено
відповідальних та виконавців робіт. Для спрощення процесу корегування плану, його
було перенесено в MS Project. В ході планування управління ризиками, було описано
їх розширений перелік, способи запобігання та реагування. Сплановано бюджет та
стратегію комунікації.
72
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ФАКТИЧНІ
РЕЗУЛЬТАТИ
4.1 Моделювання виконання стартапу
Після завершення планування, всі необхідні дані було перенесено в MS Project,
в якому передбачені засоби моделювання виконання проєктних робіт. Встановивши
дату початку проєкту, тривалості та зв’язки між роботами, Користувач може вибрати
одну дату або діапазон дат й отримати зручний календар у вигляд найближчих подій
та запланованих робіт (рис. 4.1).
Рисунок 4.1 – Календарний графік виконання в MS Project
Зі збільшенням проєкту та команди виконавці, можливість бачити зв’язки між
роботами стає все більш важливою для передбачення проблем. На діаграмі Ґанта з
відстеженням кожна задача має відсоток прогресу виконання, що допомагає
передбачати потенційні затримки або блокування робіт.
На рисунку 4.2 наведена діаграма Ґанта на момент написання розділу, з якої
видно, що дату початку виконання робіт було перенесено, а найдовша фаза реалізації
виконана на 87%, що є задовільним результатом.
73
Рисунок 4.2 – Діаграма Ґанта з прогресом виконання в MS Project
В ході виконання проєкту виникло декілька затримок на фазі реалізації, тому
було прийняте рішення провести переоцінку початкового плану й перенести задачі в
систему «Jira». Цю систему було обрано, тому що вона надає інструменти для
управління проєктами з використанням гнучких методологій розробки, такі як
діаграму часових рамок (англ. Timeline) та дошку Kanban.
Гнучка методологія допомагає швидке адаптувати плани до зовнішніх змін,
можлива повторна декомпозиція робіт на менші технічні задачі. Якщо виконавець не
виконав задачу в рамках спринту, відбувається перегляд пріоритетів, можливе
спрощення вимог. Інкрементальна розробка дозволяє пришвидшити виконання,
переоцінку та впровадження змін відповідно до вимог, які можуть змінитись через
зовнішні умови, які не були передбачені на фазі планування.
На рисунку 4.3 наведено дошку завдань для реалізації MVP.
74
Рисунок 4.3 – Дошка задач в Jira
4.2 Опис процесу практичної реалізації продукту стартапу
Проаналізувавши технічні вимоги до ІС, було вирішено реалізувати поширену
клієнт-серверну архітектуру, яка передбачає взаємодію серверного додатка з
клієнтами за допомогою HTTP запитів. Для збереження користувацьких даних було
обрано реляційну СКБД PostgreSQL. Щоб спростити процес розгортання та
управління вмістом БД, було прийняте рішення налаштувати сервіс «Supabase» й
інтегрувати його з клієнтським додатком.
Supabase – це платформа з відкритим вихідним кодом, яка надає розробникам
набір інструментів і сервісів для створення додатків з вже готовою серверною
75
частиною [41]. По суті, вона пропонує рішення «база даних як сервіс» (англ. DBaaS).
Ще одною перевагою сервісу є підтримка широкого переліку мов програмування, та
фреймворків, для кожного з яких є бібліотека клієнт (англ. SDK). Платформа Supabase
побудована на основі реляційної СКБД PostgreSQL, й має на меті спростити процес
розробки, надаючи простий у використанні інтерфейс для управління базами даних,
автентифікації, хмарних функцій і т.п.
Окрім надання зручного рішення для взаємодії з СКБД, доступна можливість
налаштування системи автентифікації «Supabase Auth», яка розроблена для роботи як
окремий продукт, або як глибоко інтегрована частина екосистеми Supabase. Система,
яка передбачає реєстрацію та вхід користувачів, складається з двох частин [42]:
– аутентифікація (чи дозволити людині вхід? Якщо так, яка її роль?);
– авторизація (увійшовши в систему, що їм дозволено робити?).
Автентифікувати користувачів можна кількома способами [42]:
– методи на основі пароля: електронна пошта або телефон і пароль;
– безпарольні методи: «магічного посилання» (англ. magic link), одноразовий
пароль (англ. OTP);
– соціальні провайдери: OAuth (Google, Microsoft, Github і т.д.);
– наскрізна аутентифікація SAML: технологія єдиного входу (англ. SSO).
Для простоти, було вирішено використовувати метод надання обмежених в часі
сесій на основі email та пароля з підтвердженням пошти. Крім того, в налаштуваннях
інформаційної панелі Supabase можна відключити можливість реєстрації, відправити
запрошення на конкретний email, переглянути таблицю вже зареєстрованих
користувачів, налаштувати доступи до таблиць і т.п. (рис. 4.4).
Рисунок 4.4 – Сторінка управління користувачами в Supabase
76
Вбудована функціональність системи автентифікації Postgres є основою, тобто
використовується скрізь, де це можливо. На рисунку 4.5 наведено основну частину
схеми БД ІС, автоматично створюється при розгортанні нового проєкту в
інформаційній панелі Supabase. Ця схема необхідна для аутентифікації користувачів.
Рисунок 4.5 – Схема БД аутентифікації ІС
Для створення нових таблиць, можна використовувати редактор мови SQL або
сторінку для управління вмістом БД. В редактор зручно писати більш складні
конструкції з використанням процедурної мови програмування «PL/pgSQL» та
взаємопов’язаного коду, такого як створення й виклик збережених процедур або
вбудованих функцій. Крім того, редактор перевіряє синтаксичні помилки в SQL і
дозволяє зберігати запити з назвами, для повторного використання.
77
На рисунку 4.6 наведено перелік таблиць з публічної схеми БД ІС. Кожна
таблиця відображає бізнес сутність або зв’язок між ними, що забезпечує коректну
роботу додатка.
Рисунок 4.6 – Перелік таблиць з публічної схеми БД ІС
На рисунку 4.7 наведена схема БД, для зручності таблиці пов’язані з
аутентифікацією було приховано.
78
Рисунок 4.7 – Публічна схема БД ІС
Для реалізації методів MCDM з використанням нечіткої логіки, було вирішено
розробити серверний додаток динамічною мовою програмування Python з
використанням бібліотеки «NumPy» та фреймворку «FastAPI».
Бібліотека NumPy додає підтримку великих багатовимірних масивів і матриць,
а також велику колекцію високорівневих математичних функцій для роботи з цими
масивами. Використання NumPy дає функціональність, порівнянну з MATLAB [44].
Цього має бути достатньо для представлення нечітких чисел й роботи з матрицями
прийняття рішень.
FastAPI – це сучасний, високопродуктивний вебфреймворк для побудови API
за допомогою нових версій мови Python 3.8+ на основі стандартних підказок типів.
Ключовими особливостями FastAPI фреймворку є [45]:
– висока продуктивність (один з найшвидших фреймворків Python);
79
– збільшує швидкість розробки приблизно на 200-300% (оцінка);
– зменшує кількість людських помилок, приблизно на 40% (оцінка);
– інтуїтивно зрозумілий;
– детальна та якісно написана документація;
– мінімальне та швидке налаштування;
– автоматична генерація інтерактивної документації API за стандартом
OpenAPI.
Враховуючи попередній досвід розробки команди, для імплементації
клієнтського додатка було вирішено використати динамічну мову програмування
TypeScript й метафреймворк «Refine». Мова TypeScript є надмножиною мови
JavaScript й призначена, щоб додати статичну типізацію в динамічну мову. Типізація
є важливою складовою для підвищення надійності коду й зменшує ймовірність
«людських помилок». Поняття «метафреймворк» означає, що інструмент може
поєднувати в собі інші фреймворки та бібліотеки й надає більш високорівневі
абстракції.
Refine – це метафреймворк побудований на основі бібліотеки React, який
дозволяє швидко розробляти широкий спектр вебдодатків. Завдяки внутрішнім
інструментам, адмінпанелям та готовим інтеграціям з B2B-системами, він слугує
комплексним рішенням для створення будь-яких типів додатків з 4 основними
функціями управління даними: створення, читання, оновлення і видалення (англ.
create read update delete, CRUD). Ключовими особливостями Refine фреймворку є [43]:
– швидке налаштування за допомогою однієї команди CLI;
– інтеграція з понад 15 провайдерами даних (REST API, GraphQL, Supabase,
Firebase і т.д.);
– автоматична генерація CRUD інтерфейсів на основі структури даних API;
– готова підтримка додатків у реальному часі;
– зручні журнали аудиту та керування версіями документів;
– наявність інструментів розробки «Devtools».
Отже, внутрішні компоненти фреймворку спрощують процес розробки та
надають стандартні рішення для повторюваних завдань й найважливіших аспектів
80
клієнтського додатка, включаючи автентифікацію, контроль доступу,
маршрутизацію, мережеві запити, управління станом та інтернаціоналізацію
інтерфейсу.
При встановленні клієнтського додатку, Refine пропонує обрати архітектурні
складові клієнтського React додатка. При виборі платформи, було обрано локальний
сервер розробки «Vite». Дизайн систему «Ant Design» обрано як основний фреймворк
відображення інтерфейсу. Для інтеграції з серверною частиною та сервісом
аутентифікацією було обрано Supabase.
Після виконання інструкцій з інтеграції сервісу Supabase, описаного в
документації Refine, ІС мала функціонально готовий інтерфейс реєстрації, входу й
адміністративну панель зі списком визначених «ресурсів», що відповідають
сутностям БД. Для ідентифікації власного бренду було змінено основний колір теми
та додано логотипа стартапу, попередньо створений у векторному редакторі графіки.
На рисунку 4.8 наведена сторінку входу в систему, надану фреймворком.
Рисунок 4.8 – Сторінка входу в ІС «Invest Decision»
На рисунку 4.9 наведено сторінку відновлення пароля.
81
Рисунок 4.9 – Сторінка відновлення пароля
Згідно з маркетинговою стратегією, розробленою на етапі планування, для
збільшення клієнтської бази без використання платної реклами, необхідно розробити
головну сторінку (англ. landing) з коротким описом продукту (рис. 4.10). На головній
сторінці було проведено SEO-оптимізацію для того, щоб пошукова система з вищою
ймовірністю відобразила посилання на нашу систему в разі пошуку подібних слів.
Рисунок 4.10 – Головна сторінка ІС «Invest Decision»
82
На рисунку 4.11 наведено сторінку створення інвестиційного проєкту з
можливістю введення: назви, опису в форматі мови розмітки (Markdown), переліку
альтернатив та критеріїв для їх порівняння.
Рисунок 4.11 – Сторінка створення інвестиційного проєкту
На рисунку 4.12 наведено таблицю, в якій відображаються інвестиційні проєкти
після створення. Їх можна переглядати та редагувати.
Рисунок 4.12 – Сторінка збережених інвестиційних проєктів
83
При оцінюванні реальних ІТ-проєктів часто виникає необхідність
використовувати як кількісні, так і якісні критерії для їх аналізу, тобто критерії часто
несумісні за розмірністю, що створює проблему для оцінювання. Для розв’язання цієї
проблеми поширеним рішенням є використання нечіткої логіки. Використання
нечітких чисел для оцінювання важливості критеріїв та альтернатив спрощує
оцінювання, оскільки їх можна представити у вигляді лінгвістичних термінів, тобто
природної мови. Цей підхід є більш інтуїтивно зрозумілим і не потребує від
користувача глибокого знання математики.
Суть метода FTOPSIS полягає в знаходженні оптимальної альтернативи.
Оптимальною вважається та альтернатива, яка є найближчою до нечіткого
позитивного ідеального рішення (НПІР) і найвіддаленіша від нечіткого негативного
ідеального рішення (ННІР). НПІР складається з найкращих показників для кожної
альтернативи, в той час як ННІР складається з найгірших значень показників. Метод
FTOPSIS передбачає виконати таких кроків [46]:
Крок 1. Присвоєння рейтингу критеріям та альтернативам.
Крок 2. Обчислення агрегованих нечітких рейтингів для альтернатив та
агрегованих нечітких ваг для критеріїв.
Крок 3. Обчислення нормалізованої матриці рішень.
Крок 4. Обчислення зваженої нормалізованої матриці рішень.
Крок 5. Обчислення НПІР та ННІР.
Крок 6. Обчислення відстані від кожної альтернативи до НПІР та до ННІР.
Крок 7. Розрахунок коефіцієнту близькості для кожної альтернативи.
Крок 8. Визначення рангів альтернатив.
На рисунку 4.13 наведено результати пошуку коефіцієнтів близькості до
ідеального рішення серед трьох стартапів у сфері кібербезпеки за методом FTOPSIS
[46].
84
Рисунок 4.13 – Відображення результатів пошуку коефіцієнтів близькості
Після натискання на кнопку пошуку, клієнт надсилає запит на сервер з даними
про матрицю оцінок, ваги та типи критеріїв. У майбутньому планується додати
функціонал вибору методу нормалізації матриці та обчислення дистанції до ідеальних
рішень за методом FTOPSIS. Також планується реалізувати інші методи аналізу
інвестиційних проєктів з використанням нечіткої логіки.
4.3 Механізми контролю виконання стартапу
Згідно зі стандартами PMBOK розрізняють п'ять «груп процесів», або наборів
дій, які складають різні етапи управління проєктами. Потенційно найважливішою з
них є група процесів моніторингу та контролю, також відома як процес контролю.
Хоча всі групи процесів дещо перетинаються і допускають індивідуальний
підхід, разом вони допомагають зрозуміти, яким чином організовується злагоджена
85
робота у великих проєктах. Розуміння процесу управління дозволяє ефективно
керувати найактивнішою фазою проєкту [47].
Вимірювання ефективності.
Щоб сформувати та передати команді очікування щодо їх результативності,
слід надати стандарти ефективності. Явними стандартами є дотримання обмежень
відносно матеріальних ресурсів, а саме графіку виконання та бюджету на витрати.
Щодо нематеріальних показників, таких як моральний дух співробітників, варто
застосовувати індивідуальний підхід з персональним спілкуванням та вести
спостереження за настроями в команді. Тому, в ході управління проєктом буде
передбачено збирання даних й відстеження вище вказаних показників, щоб бути в
курсі результатів роботи команди.
Порівняння фактичних показників зі стандартами.
Необхідно збирати дані, щоб виявити будь-які розбіжності між встановленими
стандартами та фактичними показниками роботи команди. Позитивні розбіжності
дають привід відсвяткувати і визнати досягнення команди. Важливо їх відстежувати
для подальшого успіху.
Негативні розриви сигналізують про проблеми, які потребують розслідування.
Важливо зрозуміти розмір і серйозність розриву, щоб визначити план дій для
виправлення проблем.
Аналіз відхилень.
Якщо терміни виконання (дедлайни) постійно порушуються, необхідно
перевірити кількість понаднормових годин, щоб зрозуміти, чи є це проблемою з
кадрами або мотивацією. Знайшовши першоджерело проблеми та спосіб її вирішення,
можна перейняти напрацьовані процеси планування та прийняття рішень для
майбутніх проєктів.
Запровадження коригувальних заходів.
Позитивні розриви плану можуть не потребувати негайних дій, забезпечуючи
більший буфер часу на виконання проєкту. Однак, якщо буде виявлено негативні
розриви з планом, буде негайна реакція. Коригувальні дії залежатимуть від розміру
та серйозності відхилення. Вони можуть варіюватися від простих нагадувань про
86
незначні затримки до стратегічних змін, таких як додавання ресурсів або коригування
проєктної діяльності. Раннє виявлення відхилень дозволяє вносити менші, більш
керовані коригувальні дії, мінімізуючи вплив на загальний графік проєкту.
Процес контролю це проактивний підхід до управління проєктами, який
гарантує, що ми не лише дотримуємося стандартів, але й перевиконуємо їх,
адаптуючись до викликів. Дотримання послідовного моніторингу, комунікація з
командою та прийняття обґрунтованих рішень є ключем для успішного виконання
проєкту.
Висновки до розділу 4
У даному розділі було описано моделювання виконання планів з управління
стартапом розробки ІС. При моделюванні управління проєктом було прийняте
рішення додатково використовувати систему «Jira» для впровадження гібридної
методології гнучкої розробки «Scrumban». Крім того, було описано процес
практичної реалізації кінцевого продукту стартапу й наведено екранні форми
розробленої ІС. Також було описано підходи до контролю виконання проєкту.
87
ВИСНОВКИ
У даній кваліфікаційній роботі представлено управління стартапом з розробки
інформаційної системи визначення інвестиційної привабливості ІТ-проєктів на основі
методів, заснованих на нечіткій логіці, зокрема методу FTOPSIS. Подібні системи
експертного оцінювання є вузькоспеціалізованими, оскільки для проведення
інвестиційних експертиз потрібні знання методів, реалізованих в ІС, та розуміння
принципів інвестування в обрану сферу. Кінцевий продукт стартапу має ознаку
інноваційності, оскільки розроблена ІС реалізує модифікований метод FTOPSIS з
декількома опціями нормалізації матриці та обрахування відстані до НПІР та ННІР.
Проєкт має перспективу продовження досліджень для удосконалення та
розширення переліку вже реалізованих методів з використанням нечіткої логіки.
Кваліфікаційна робота складається з чотирьох розділів, кожен з яких
відображає частину початкового плану управління стартапом.
У першому розділі було виконано постановку та обґрунтування проблеми, яку
має вирішити кінцевий продукт стартапу й коротко описано його концепцію. Для
формування конкурентних вимог було проведено аналіз предметної області та
порівняльний аналіз конкурентів.
У другому розділі було більш детально розкрито концепцію стартапу. Для
формування реалістичних планів були визначені зацікавлені сторони, їх інтереси та
потенційний рівень впливу на стартап. Крім цього, було описано мінімальний бізнес-
план, очікувані результати після виконання кожної фази плану та життєвий цикл
стартапу з приблизними часовими рамками виконання.
У третьому розділі виконано планування за стандартами PMBOK з врахуванням
ключових сфер знань управління проєктами. Зміст робіт, зв’язки між ними, перелік
ресурсів, відповідальних виконавців та їх часові оцінки перенесено в MS Project. Це
спрощує коригування плану, оптимізацію використання ресурсів та автоматизує
обрахунки загальних витрат часу й бюджету.
В останньому розділі змодельоване управління проєктом, описані технічні
деталі реалізації ІС «Invest Decision» та описано механізми контролю виконання
проєктних робіт.
88
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Information Technology (IT) Market Size & Share 2023-2030 | Robust Growth with
Professional Insights. URL: https://www.linkedin.com/pulse/information-
technology-market-size-share-2023-2030.
2. Financial Measures to Evaluate Project Success. URL:
https://www.qualitygurus.com/financial-measures-to-evaluate-project-success.
3. What a Startup Is and What's Involved in Getting One Off the Ground. URL:
https://www.investopedia.com/terms/s/startup.asp.
4. Accelerators vs. incubators: What startups need to know. URL:
https://www.techrepublic.com/article/accelerators-vs-incubators-what-startups-
need-to-know.
5. Multi-Criteria Analysis of Startup Investment Alternatives Using the Hierarchy
Method. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10217204.
6. The Startup Owner's Manual: The Step-By-Step Guide for Building a Great
Company. URL:
https://books.google.com.ua/books?id=3p_ODwAAQBAJ&lpg=PR7&lr&pg=PP1#
v=onepage&q&f=false.
7. 1000minds Decision-making & Conjoint Analysis Software. URL:
https://www.1000minds.com.
8. OnlineOutput MCDM Software. URL: https://onlineoutput.com.
9. Strategic Planning Software for Smarter Decisions. URL:
https://www.expertchoice.com/comparion.
10. Що таке SCRUMBAN: основи. URL: https://iampm.club/ua/blog/shho-take-
scrumban-osnovi.
11. Generalised framework for multi-criteria method selection. URL:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0305048317308563.
12. SMARTS and SMARTER: Improved Simple Methods for Multiattribute Utility
Measurement. URL:
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0749597884710879.
13. MCDA Method Selection Tool. URL: https://mcda.it.
89
14. Business Angel Early Stage Decision Making. URL:
https://www.researchgate.net/publication/227418352_Business_Angel_Early_Stage
_Decision_Making.
15. Exploring the venture capitalist – entrepreneur relationship: evidence from India.
URL:
https://www.researchgate.net/publication/293807685_Exploring_the_venture_capita
list_-_entrepreneur_relationship_evidence_from_India.
16. Researching Potential Business Opportunities. URL:
https://openstax.org/books/entrepreneurship/pages/5-2-researching-potential-
business-opportunities.
17. Duration Analysis of Venture Capital Staging: A Real Options Perspective. URL:
https://www.researchgate.net/publication/222396318_Duration_Analysis_of_Ventur
e_Capital_Staging_A_Real_Options_Perspective.
18. Managing a Decision Making Situation in the Context of the Canadian Airspace
Protection. URL:
https://www.researchgate.net/publication/5067310_Managing_a_Decision_Making_
Situation_in_the_Context_of_the_Canadian_Airspace_Protection.
19. TL Saaty The analytic hierarchy process: planning, priority setting, resource
allocation McGraw-Hill International Book Co, New York, London (1980).
20. Development of a maintenance performance measurement framework—using the
analytic network process (ANP) for maintenance performance indicator selection.
URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0305048313000376.
21. J Figueira, S Greco, M Ehrgott (Eds.), Multiple criteria decision analysis: state of the
art surveys, Paradigms and challenges. URL:
https://link.springer.com/chapter/10.1007/0-387-23081-5_1.
22. M Öztürké, A Tsoukiàs, P Vincke Preference modelling. Multiple criteria decision
analysis: state of the art surveys, 78, Springer-Verlag, New York (2005), pp. 27-59
https://link.springer.com/chapter/10.1007/0-387-23081-5_2.
90
23. A Guitouni, J-M Martel Tentative guidelines to help choosing an appropriate MCDA
method. URL:
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0377221798000733.
24. Defining primary vs secondary stakeholders. URL:
https://www.pmcolumn.com/primary-vs-secondary-stakeholders.
25. How to write SMART goals. URL:
https://www.atlassian.com/blog/productivity/how-to-write-smart-goals.
26. How to Write a Startup Business Plan. URL: https://www.wrike.com/blog/12-steps-
to-a-startup-business-plan-infographic.
27. Business SWOT Analysis for Startup. URL: https://fastercapital.com/business-swot-
analysis.html.
28. Subscription business models in 2023: Definition, benefits, tips & metrics to track.
URL: https://www.paddle.com/resources/subscription-business-model.
29. Marketing Strategy: What It Is, How It Works, How To Create One. URL:
https://www.investopedia.com/terms/m/marketing-strategy.asp.
30. Social Media Marketing (SMM): What It Is, How It Works, Pros and Cons. URL:
https://www.investopedia.com/terms/s/social-media-marketing-smm.asp.
31. Global social media statistics. URL:https://datareportal.com/social-media-users.
32. What is PMBOK. URL: https://www.lucidchart.com/blog/what-is-pmbok.
33. Time Management. URL: https://www.pmi.org/learning/library/time-management-
9094.
34. PMI/ESA Project Time Management Function. URL:
https://www.pmi.org/learning/library/time-management-project-functions-
schedules-5723.
35. Organizational Breakdown Structure | OBS Overview & Examples. URL:
https://study.com/academy/lesson/organizational-breakdown-structure-definition-
example.html.
36. Quality in project management - a practical look at chapter 8 of the PMBOK® guide.
URL: https://www.pmi.org/learning/library/practice-three-project-quality-
management-7198.
91
37. A practical risk management approach. URL:
https://www.pmi.org/learning/library/practical-risk-management-approach-8248.
38. The Most Common Risks for Startups. URL: https://fastercapital.com/content/The-
Most-Common-Risks-for-Startups.html.
39. Project budgeting using the project management knowledge areas. URL:
https://www.pmi.org/learning/library/project-budgeting-management-knowledge-
areas-8132.
40. Project communication - foundation for project success. URL:
https://www.pmi.org/learning/library/project-communication-foundation-project-
success-7796.
41. Architecture | Supabase Docs. URL: https://supabase.com/docs/guides/getting-
started/architecture.
42. Auth | Supabase Docs. URL: https://supabase.com/docs/guides/auth.
43. Overview | refine. URL: https://refine.dev/docs/#what-is-refine.
44. NumPy - Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/NumPy.
45. FastAPI. https://fastapi.tiangolo.com.
46. Sorin Nadaban, Simona Dzitac, Ioan Dzitac. Fuzzy TOPSIS: A General View. //
Information Technology and Quantitative Management (ITQM 2016). Procedia
Computer Science, 91 (2016). PP. 823–831. URL:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S187705091631273X.
47. Controlling Process: 5 Steps in the Control Process of Project Management. URL:
https://www.villanovau.com/articles/project-management/controlling-process-
project-management.
92
ДОДАТОК А
Затверджую
Зав. кафедри КНСА,
______________ Юрій ТРИУС
«____»____________2023 р.
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ З
ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ
Специфікація
482. ЧДТУ. 32251-01 90 01
Листів 2
Розробник ____________________ Стеценко А.П
Керівник ____________________ Триус Ю.В.
Черкаси – 2023
93
482. ЧДТУ. 32251-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482. ЧДТУ. 32251-01 12 01 Текст програми
серверного додатка
мовою Python
482. ЧДТУ. 32251-01 34 01 Інструкція користувача
482. ЧДТУ. 32251-01 90 01 Публікація по темі
кваліфікаційної роботи
магістра
94
ДОДАТОК Б
Затверджую
Зав. кафедри КНСА,
______________ Юрій ТРИУС
«____»____________2023 р.
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ З
ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ
Текст програми серверного додатка мовою Python
482. ЧДТУ. 32251-01 12 01
Листів 3
Розробник ____________________ Стеценко А.П
Черкаси – 2023
95
Текст програми серверного додатка мовою Python:
from typing import Callable
import numpy as np
import uvicorn
from enum import StrEnum
from fastapi import FastAPI
import numpy as np
from pydantic import BaseModel
from fastapi.middleware.cors import CORSMiddleware
from app.decision_methods.defuzzifications import
defuzzifications_dict
from app.decision_methods.distances import distances_dict
from app.decision_methods.normalizations import normalizations_dict
from app.decision_methods.ranking import rank
from app.decision_methods.fuzzy_topsis import fuzzy_topsis
app = FastAPI()
app.add_middleware(
CORSMiddleware,
allow_origins=[
"http://localhost:5173",
"https://decisio-api.fly.dev",
"https://invest-decision.netlify.app",
],
allow_credentials=True,
allow_methods=["*"],
allow_headers=["*"],
)
class TopsisNormalization(StrEnum):
LINEAR = ("LINEAR",)
MAX = ("MAX",)
MINMAX = ("MINMAX",)
SAW = ("SAW",)
VECTOR = ("VECTOR",)
class TopsisDistance(StrEnum):
EUCLIDEAN = ("EUCLIDEAN",)
HAMMING = ("HAMMING",)
LR = ("L-R",)
MAHDAVI = ("MAHDAVI",)
TRAN_DUCKSTEIN = ("TRAN-DUCKSTEIN",)
VERTEX = ("VERTEX",)
WEIGHTED_EUCLIDEAN = ("WEIGHTED EUCLIDEAN",)
WEIGHTED_HAMMING = ("WEIGHTED HAMMING",)
class FuzzyInputData(BaseModel):
matrix: list[list[list[int]]]
weights: list[list[int]]
types: list[int]
ranking: bool = True
96
class TOPSISInputData(FuzzyInputData):
normalization: TopsisNormalization = TopsisNormalization.LINEAR
distance: TopsisDistance = TopsisDistance.VERTEX
def fuzzy_topsis(
matrix: np.ndarray,
weights: np.ndarray,
types: np.ndarray,
normalization: Callable,
distance: Callable,
) -> np.ndarray:
nmatrix = normalization(matrix, types)
if weights.ndim == 1:
weights = np.repeat(weights, 3).reshape((len(weights), 3))
wmatrix = nmatrix * weights
ideal = np.ones((matrix.shape[1], matrix.shape[2]))
nideal = np.zeros((matrix.shape[1], matrix.shape[2]))
fpis, fnis = (
np.zeros((matrix.shape[0],), dtype=object),
np.zeros((matrix.shape[0],), dtype=object),
)
for i in range(matrix.shape[0]):
fpis[i] = np.sum(
[distance(wmatrix[i, j], ideal[j]) for j in
range(matrix.shape[1])]
)
fnis[i] = np.sum(
[distance(wmatrix[i, j], nideal[j]) for j in
range(matrix.shape[1])]
)
return fnis / (fpis + fnis)
@app.post(
"/fuzzy/TOPSIS",
description="TOPSIS calculates preferences and assures that better
alternatives have higher values"
)
async def calculate_fuzzy_topsis(data: TOPSISInputData):
preferences = fuzzy_topsis(
np.array(data.matrix),
np.array(data.weights),
np.array(data.types),
normalizations_dict.get(data.normalization),
distances_dict.get(data.distance),
)
return {
"preferences": list(preferences),
"ranking": list(rank(preferences)) if data.ranking else [],
}
if __name__ == "__main__":
uvicorn.run(app, host="127.0.0.1", port=8000)
97
ДОДАТОК В
Затверджую
Зав. кафедри КНСА,
______________ Юрій ТРИУС
«____»____________2023 р.
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ З
ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ
Інструкція користувача
482. ЧДТУ. 32251-01 34 01
Листів 4
Розробник ____________________ Стеценко А.П
Черкаси – 2023
98
Інструкція користувача щодо використання ІС «Invest decision»
ІС «Invest decision» – це СППР, яка використовує надає засоби
багатокритеріального аналізу альтернатив з використанням нечіткої логіки для
оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-проєктів та стартапів.
Для використання системи користувач має зареєструватись в системі. Для
цього необхідно відкрити сторінку реєстрації (рис. 1).
Рисунок 1 – Сторінка реєстрації в ІС «Invest decision»
Після введення пошти, паролю та натискання на кнопку реєстрації, користувач
потрапляє на сторінку з переліком збережених інвестиційних проєктів (рис. 2).
Рисунок 2 – Сторінка збережених інвестиційних проєктів
99
У верхній лівій частині знаходиться логотип та меню навігації з активною
сторінкою, посиланням на шаблони проєктів та кнопкою виходу з системи. У верхній
правій частині перемикач кольорової теми (світла або темна), перемикач локалізації
(англійська або українська) та пошта користувача. Під ними кнопка для переходу на
сторінку створення нового інвестиційного проєкту. В таблиці коротка інформація про
проєкти та кнопки для відкриття сторінки детального перегляду або редагування
кожного проєкту.
На рисунку 3 наведена сторінка створення проєкту.
Рисунок 3 – Сторінка створення інвестиційного проєкту
Користувач може ввести назву, опис з підтримкою мови розмітки Markdown,
перелік назв альтернатив та критеріїв. Після чого доступне збереження проєкту.
Перейшовши на сторінку детального перегляду можна ввести нечіткі значення
лінгвістичних термінів (рис. 4), обрати методи нормалізації та обчислення відстані до
ідеального рішення, після чого провести оцінювання. Для пришвидшення процесу
оцінювання, лінгвістичні змінні мають короткий номер, який можна виставити як
оцінку в матриці рішень (рис. 5).
100
Рисунок 4 – Таблиця введення лінгвістичних термінів
Рисунок 5 – Таблиця введення матриці рішень
Після натиснення на кнопку для обчислення коефіцієнтів, відображається
таблиця з коефіцієнтами та відповідні ранги (рис. 6).
Рисунок 6 – Таблиця обчислених коефіцієнтів близькості до ідеального рангів
101
ДОДАТОК Г
Затверджую
Зав. кафедри КНСА,
______________ Юрій ТРИУС
«____»____________2023 р.
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ З
ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ
Публікація по темі кваліфікаційної роботи магістра
482. ЧДТУ. 32251-01 90 01
Листів 3
Розробник ____________________ Стеценко А.П
Черкаси – 2023
102
103
Додаток Д. Публікація по темі кваліфікаційної роботи магістра
РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-ПРОЄКТІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ
Стеценко А. П. (студент ФІТІС), Триус Ю. В., д.пед.н., к.ф.-м.н., проф.
Черкаський державний технологічний університет
За останні десятиліття інвестиції в технологічні проєкти та ІТ індустрію
показують позитивну кореляцію між ризиком та дохідністю. Це означає, що чим
вищий ризик, пов’язаний з інвестицією, тим вищий потенційний прибуток від неї.
Однак цей принцип може бути справедливим не для всіх інвестицій, і важливо
враховувати різні види ризиків, перш ніж приймати будь-які фінансові рішення. Крім
того, існує ряд важливих критеріїв, таких як: новизна ідеї, команда проєкту та
ринковий попит. Кожен з них суттєво впливає на успіх нових проєктів. Тому важливо
мати інформаційну систему, яка б допомогла інвесторам приймати обґрунтовані
рішення щодо інвестування у ІТ-проєкти. Нові ІТ-проєкти не завжди поширюють
повну та об’єктивну інформацію про параметри важливі при оцінюванні
інвестиційної привабливості. Крім того, більшість проєктів націлені на сфери, де вже
є конкуренція та аналоги. Тому перед експертом часто виникає завдання з вибору та
оцінювання альтернатив за декількома критеріями. Експертні оцінки критеріїв можна
формалізувати у вигляді нечітких множин. Іноді експерт не може оцінити критерій,
навіть на якісному рівні. В таких випадках експерт може визначити найкращий з двох
варіантів, шляхом попарного порівняння. У роботі пропонується методика
ранжування альтернатив на основі лінгвістичних оцінок часткових критеріїв. Їх ранги
та функції належності якісних оцінок кожної альтернативи знаходяться на основі
парних порівнянь за шкалою Сааті. Вибір найкращої альтернативи виконується за
максимінним принципом Беллмана-Заде, що використовується при розв’язанні задач
прийняття рішень з нечітко визначеною метою та нечіткими обмеженнями.
Інформаційна система оцінювання інвестиційної привабливості ІТ-проєктів з
використанням нечіткої логіки надасть можливість експертам економити час та
підвищити точність при введенні вхідних даних. Крім того, зменшуються ризики
людських помилок або упередженості.