Проект спиртзаводу. Спецчастина: ректифікаційне відділення

Гузенко, Володимир Олегович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7933

Title:	Проект спиртзаводу. Спецчастина: ректифікаційне відділення
Authors:	Бондарчук, Зоя Вікторівна Гузенко, Володимир Олегович
Keywords:	етиловий спирт ректифікований;спиртзавод;барда;спирт "Люкс";ферменти;пшениця
Issue Date:	30-Jun-2021
Abstract:	У проекті розглянуті існуючі способи виробництва ректифікованого спирту. також розглянута безвідходна схема виробництва ректифікованого спирту. Проведено такі розрахунки: витрати зерна для отримання 100 дал спирту, витрати ферментних препаратів, приготування замісу, термоферментативна обробка замісу оцукрення розрідженої маси, приготування виробничих дріжджів, зброджування сусла, спирт і продукти ректифікації. Також проведені розрахунки обладнання, енерговитрат та в цілому економічну доцільність такого підприємства. Досліджено методи охорони довкілля та розраховано підприємство з урахуванням усіх правил з охорони праці.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7933
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ Гузенко.pdf Restricted Access		5.75 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Виробництво спирту в Україні з кожним роком збільшується, так як зростає
попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і
пропозиції.
Основне завдання заводу – є збільшення обсягу виробництва разом із
підвищенням якості основного продукту, впровадженням нових технологій,
більш модернізованого обладнання, які б забезпечували якість та
здешевлювали виробництво спирту.
Основна мета проекту впровадження нових технологічних режимів та
обладнання, що впиває на економічні показники та призводить до збільшення
прибутку. Проект передбачає спиртовий завод продуктивністю 720000.
дал/рік розміщення даного підприємства можливе як у великих містах так і
селищах де є можливість вирощування основної сировини а саме пшениці.
Загальна кількість працюючих – 79 чоловік. Проектований завод випускає
спирт «Люкс» ректифікований.
В даній роботі врахована вся вартість обладнання та будівель. При
приведенні економічних розрахунків з урахуванням всіх статей по витратам,
рентабельність заводу становить 27,3%, чистий прибуток в рік складає
близько 108 млн грн в рік, а термін окупності 1,9 роки.

1.2 Техніко-економічні розрахунки
Проектна потужність підприємства – 720 тис дал/рік.
Згідно з технологічного процесу і виробничої потужності завод працює
безперервно – 360 днів на рік, за графіком в три зміни.

ДП 21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Гузенко В.О Літ. Арк. Акрушів

Перевір\. Бондарчук З.В. 7 112
Економічна частина
Реценз.
Н. Контр. ЧДТУ
Затверд. Осипенкова І.І
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:

Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:

де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року, год;
Т0 – це тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.

Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.1

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 8
Зм. Лист № документа Підпис Дата

Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості основних фондів та амортизації
№ Найменування Загальна Амортизаці Сума амортизації, грн
вартість, я,
рік місяць
грн
%
1 Будівлі та 60 000 000 5 3 000 000 250 000
споруди
2 Обладнання 140 000 000 5 7 000 000 583 333
Разом 200 000 000 5 10 000 000 833 333

Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:
- балансу часу роботи працівників;
- необхідної кількості працюючих;
- фонду зарплати робітників;
- штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньо списковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт – 4 днів
3. Святкові дні – 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи – 323 днів
5. Неявка на роботу:
Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 9
Зм. Лист № документа Підпис Дата
а) відпустка – 28 днів
б) хвороба (сер.) – 3 днів
Разом невиходів – 31 день.
Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 88 днів.
Розрахунок статті калькуляції «Сировина і матеріали»
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці 2..1
Таблиця 1.2. – Розшифровка статті «Сировина і матеріали»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Витрати Сума, грн
вимірювання на рік
1 Пшениця Тон 4000 19 332 77 328 000
2 Ферментні кг 800 19 490 15 592 000
препарати
3 Дріжджі кг 30 7 001 672 210 050 182
4 Карбомід кг 15 3096 46 440
5 Ортофосфатна л 70 1008 70 560
кислота
6 Полідез л 150 1541 231 150
7 Вода 4 39431 157 124
Разом 303 475 456

Витрати сировини і матеріалів на 1 дал спирту становлять

720000 – кількість готової продукції, дал/рік.
Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 10
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Розрахунки статті калькуляції «Паливо та електроенергія на технологічні
цілі» наведена в таблиці 1.2.3

Таблиця 1.3 - Розшифровка статті калькуляції «Паливо та електроенергія»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норми Сума, грн
вимірювання витрат на
рік
1 Електроенергія кВт 1,7 1 656 000 2 815 200
2 Пара т 124 509 040 63 120 960
Разом 65 936 160

Витрати електроенергії на 1 дал становлять:

Розрахунки статей «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
наведено в таблиці 1.2.4.

Таблиця 1.4 – Розшифровка статті «Основна та додаткова заробітна плата
робітників»
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, Зарплата,
розряд
робітників грн/год грн/місяць

\
Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 11
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Продовження таблиці 1.4
1 Приймальник 3 - 37 19500
сировини
2 Апаратник підготовки 4 5 40 28000
сировини
3 Машиніст дробарки та 4 4 40 28000
підготовки
4 Апаратник варіння 4 5 42 30000
5 Апаратник ЧКД 4 5 40 28000
6 Оператор бродіння 6 6 37 39000
7 Оператор розливу 4 4 34 24000
8 Слюсар-ремонтник 4 4 31,25 22000
9 Електромонтер 4 4 31,25 22000
10 Лаборант 3 5 28,4 15000
11 Приймальник – 4 4 31,25 22000
здавальник готової
продукції
12 Прибиральниця 3 - 23,87 12600
Всього основної заробітної 45 - - 262100
плати
Вечірні, святкові, нічні 78630
Премія 131050
Всього додаткової 209680
заробітної плати
Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 12
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Кінець таблиці 1.4
Разом фонд зарплати 471780
Відрахування у фонди с/с 22% 103792

Витрати основної заробітної плати на виробництво 1 дал спирту становить:

Витрати додаткової заробітної плати на виробництво 1 дал спирту
становить:

Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал спирту
становить:

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.5

Таблиця – 1.5 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума за
грн/год плата за місяць,
робітників
місяць, грн
грн

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 13
Зм. Лист № документа Підпис Дата

Продовження таблиці 1.5
1 Утримання і
витрати по

експлуатації
виробничого
обладнання,

апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду

і обслуговуванню
обладнання
- слюсар
- електрики 4 42,61 7500 30000
б) відрахування на 4 42,61 7500 30000
соціальне страхування

та інші нарахування
на зарплату 40000
Разом по статті 1 100000
2 Поточний ремонт
обладнання і

транспортних засобів

а) зарплата
робітників по ремонту
Слюсар-наладчик 4 42,61 7500 30000
б) відрахування на
соціальне страхування
10000
в) послуги РМУ,

запасні деталі,
допоміжні матеріали
100000
Разом по статті 2 140000
3 Амортизація 5% 10000

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 14
Зм. Лист № документа Підпис Дата

Кінець таблиці 1.5
4 Зношування
малоцінного
50000
інвентарю,
інструментів
Разом по кошторису 300000

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1 дал
спирту становлять:

300000 / 60000 = 5грн/дал,
Розрахунки статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» наведені в
таблиці 1.2.6.
Таблиця 1.6 – Кошторис статті калькуляції «Загальновиробничі
витрати»
№ Найменування Кількість Місячна Сума за
працівників ставка, грн місяць, грн
1 Заробітна плата:
- начальник цеху 2 20000 40000
- начальник зміни 3 12000 36000
-начальник апаратного 2 10000 20000
відділення

- старший майстер
2 10000 20000
- мікробіолог
2 10000 20000
- технолог
2 10000 20000

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 15
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Продовження таблиці 1.6
Разом 13 156000
2 Додаткова заробітна 124800
плата
3 Разом фонд зарплати 280800
4 Відрахування на 84240
соціальне страхування та
інші нарахування на
зарплату
5 Охорона праці 20000
6 Спецодяг 20000
7 Промислова санітарія 12000
Разом 417040

Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал спирту становлять:

417040 / 60000 = 7 грн/дал.

Розрахунок адміністративних витрат наведено в таблиці 1.7

Таблиця 1.7 – Адміністративні витрати
№ Найменування Кількість Посадовий оклад
за міс,
працівників

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 16
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Продовження таблиці 1.7
1 Заробітна плата:
- директор 1 16000
- головний інженер 1 12000
- головний механік 1 11000
- енергетик 1 10000
- економіст 1 9000
- бухгалтер 2 9000
- головний технолог 1 15000
- начальник лабораторії 1 14000
Разом 9 86000
2 Додаткова заробітна плата 86000
3 Фонд заробітної плати 172000
4 Відрахування на соціальне 37840
страхування та інші нарахування на
зарплату
5 Утримання охорони 55000
6 Амортизація 125000
7 Витрати на відрядження 45000
8 Витрати на поточний ремонт 10000
будівель
9 Тепло енергія і електроенергія 20000
10 Господарські витрати 6000
Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 17
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Кінець таблиці 1.7
11 Касове обслуговування 6000
12 Канцелярські, типографія, поштові, 19000
телефонні, телеграф
13 Послуги сторонніх організацій 15000
14 Екологічний податок 6000
15 Податок на землю 20000
16 Податок на транспорт 15000
17 Забруднення навколишнього 2500
середовища
18 Інші витрати 12000
Разом 566340

Адміністративні витрати на виробництво 1 дал спирту становлять:

566340 грн / 60000 дал/місяць = 9,44 грн/дал.

Розрахунок статті «Витрат на збут продукції» наведена у таблиці 1.2.8

Таблиця 1.8 – Кошторис витрат на збут
№ Найменування статей Сума
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі
збутом продукції:
а) оплата праці працівників підрозділів, продавцям та торговим 30000
агентам, що забезпечують збут продукції :
б) відрахування на соціальні заходи 6600
Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 18
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Продовження таблиці 1.8
2 Витрати , пов’язані із забезпеченням правил охорони праці : 800

3 Витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів та
на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт,
послуг) , що продаються підприємством :
- на розробку і видання рекламних виробів, на розробку і
виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і 30000
упаковки, на зберігання та експедирування рекламних
матеріалів ,на проведення інших рекламних заходів, пов’язаних
з діяльністю
3 підприємства, на організацію прийомів, презентацій і свят ,на
придбання літератури інформаційного характеру для
дослідження ринку.
4 Транспортні витрати 20000
5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата та
обслуговування технічних засобів зв’язку, витрати на придбання 15000
ліцензій та інших спеціальних дозволів
6 Обслуговування банківських операцій 5000
7 Разом витрати на збут : 107400

Витрати на 1 дал спирту становлять:

107400 грн / 60000 дал/місяць = 1,79 грн.

Калькуляція вартості продукції
Розрахунки всіх статей зведені у таблицю 1.9

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 19
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Таблиця 1.9 – Вартість продукції, базовий варіант
Шиф Найменування статей калькуляції Кількі Ціна,
р сть, грн
дал
Рядка
1 2 3 4
01 Сировина та матеріали 1
02 Купівельні н/ф та комплектуючі виробничі роботи і 1 3,34
послуги виробничого характеру сторонніх підприємств
та організайцій
03 Паливо й енергія на технологічні цілі 1
04 Зворотні відходи -
05 Основна заробітна плата робітників 1 4,4
06 Додаткова заробітна плата 1 3,5
07 Відрахування на соціальне страхування 1 1,73
08 Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 1 5
09 Загально виробничі витрати 1 7
10 Втрати від браку - -
11 Інші виробничі витрати - -
12 Попутна продукція - -
13 Виробнича собівартість 1 538,9
7
14 Адміністративні витрати 1 9,44
15 Витрати на збут 1 1,79

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 20
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Продовження таблиці 1.9
16 Всього витрат 1 550
17 Рентабельність,%

18 Прибуток 1 88,32
19 ПДВ
Відпускна ціна 1 700

Визначення основних показників економічної ефективності
проекту
На основі попередніх розрахунків визначається прибуток від реалізації
продукції за базовим варіантом:

П = (Ц – С ) х О, де

П - прибуток від реалізації;
Ц – ціна одиниці продукції;
С – повна собівартість одиниці продукції;
О – обсяг виробництва продукції за рік.

П = (700 – 550) х 720000 = 108 000 000 грн.

Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за формулою:

Р = П / Св.п. х 100, де

Св.п. – собівартість виробленої продукції.

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 21
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Р = 108 000 000 / 396 000 000 х 100 = 27.3%

Витрати на 1 гривню виробленої продукції:

В = Св.п / О = 396 000 000 / 504 000 000 = 0,79 грн.

Термін окупності капіталовкладень розраховано:

Т = 200000000 / 108000000 = 1,9 року

Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.10
Таблиця 1.10 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал / добу 2000
2 Випуск продукції дал / рік 72 0000
3 Вартість виробленої продукції млн. 504
4 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 79/45
робітників
5 Виробництво продукції на одного млн. 6,3
працюючого грн/особу
6 Повна собівартість грн 396 000 000
7 Витрати на 1 грн. виробленої грн. 0,79
продукції
8 Прибуток підприємства від грн. 108 000 000
виробничої діяльності
9 Рентабельність % 27,3
10 Відпускна ціна за 1 дал грн 700
11 Термін окупності роки 1,9

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 22
Зм. Лист № документа Підпис Дата
Висновки та рекомендації
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 1,9 років. Перевагами
даного підприємства є використання безвідходної схеми виробництва і
використання технології низькотемпературної термоферментативної обробки
крохмалевмісної сировини.

Лист
ДП21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ 23
Зм. Лист № документа Підпис Дата
2.Технологічна частина
2.1 Структура підприємства
\До складу спиртового заводу входять:
1. Приймальний пристрій для зерна з автотранспорту та ж. д. і вагова.
2. Зерносклад (елеватор, підлогового типу)
- силосний корпус
- робоча вежа з спец відділенням
3. Виробничий корпус:
- підготовче відділення зерна
- відділення розварювання і оцукрювання
- бродильно-дріжджове відділення
- брагоректифікаційне відділення
- спиртоприймальноге відділення
4. Спиртосховище:
- спиртовідвантажувальне відділення
- спиртосховище
5.Цех ферментних препаратів:
- склад сировини
- відділення приготування живильного середовища
- ферментаційне відділення
\- відділення готової культури
- дробильное відділення
- відділення приготування замісу
6. Лабораторія
7. Адміністративно-побутовий корпус

\
\
ДП 21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ
З \ А № докум. Підп Д
мн. Розррокб. . Гузенко ис ата Літ. Арк. Акрушів

Пер\е вір. В.О Бондарчук 24 116
Технологічна частина
Реценз. З.В
Н. ЧДТУ
Конт рЗ.а тверд. Осипенкова
І.І
\2.2 Режими роботи цеху (відділення)
\Таблиця 2.2 Режими роботи цеху (відділення)
Кількість
№ Змін рабочих
Назва виробництва Робочих
пп на днів на
днів в тижні
добу рік
Зерносховище з приладами для вигризки
1 зерна з автотранспорта і залізничних 1 – 2 безперервно 305
колій
2 Виробництво спирту 3 -―- 360
3 Спиртосховище 2 -―- 305
4 Цех ферментних препаратів 3 -―- 305
5 Бардорозподілювальний цех 2 -―- 305
6 Лабораторія 3 -―- 305
7 Адміністративно-побутовий корпус

\2.3.Асортимент готової продукцї
Таблиця 2.3 – Асортимент проектованої продукції
Найменування продукції Відсоток від Товарна
загальної продукція
кількості за добу за рік
Умовний спирт-сирець, у т.ч.: 100 2000 540000

спирт етиловий ректифікований 92,0 1840 496800
«Люкс»

головна фракція етилового спирту 6,1 122 32940

сивушне масло 0,3 6 1620

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
25
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.3
сивушний спирт 1,0 20 5400
втрати під час перегонки бражки 0,6 12 3240
барда 100 2000 540000
Спирт етиловий ректифікований повинен відповідати ДСТУ 4221:2003.
«Спирт етиловий ректифікований» за органолептичними та фізикохімічними
показниками
Згідно з ДСТУ 4221:2003 органолептичні показники наведені в таблиці
2.4
Таблиця 2.4 - Органолептичні показники проектованого спирту
етилового ректифікованого (згідно вимог ДСТУ 4221: 2003)
Назва Характеристика Метод контролю
показника
Зовнішній Прозора рідина без сторонніх часток Згідно з ДСТУ 4221
вигляд

Колір Безбарвна рідина Згідно з ДСТУ 4221

Смак і запах Характерний для кожного сорту Згідно з ДСТУ 4221
етилового спирту, виробленого із
відповідної сировини, без присмаку і
запаху сторонніх речовин
Згідно з ДСТУ 4221: 2003 фізико-хімічні показники наведені в таблиці 2.5
Таблиця 2.5 - Фізико-хімічні показники проектованого спирту
етилового ректифікованого (згідно вимог ДСТУ 4221: 2003)
Норма для спирту Метод
Назва контролю
показника Пшенич Люкс Екст Вищої
на ра очистк
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
26
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
сльоза и
Продовження таблиці 2.5
1 2 3 4 5 6
Об’ємна частина етилового Згідно з
о
спирту, за температури 20 С, не 96,3 96,3 96,0 96,0 ДСТУ
менше 4221
Проба на чистоту з сірчаною В и т р и м у є Те саме
кислотою
Масова концентрація альдегідів Згідно з
у перерахунку на оцтовий 2,0 2,0 2,0 4,0 ДСТУ
альдегід в безводному спирті, 4221 та
Проба на окислюваність за 23 22 20 15 Те саме
о
температури 20 С, хв. не менше

Масова концентрація сивуш-
ного масла: пропіловий, ізопро-
піловий, бутиловий, ізобути- 3,0 4,0 7,0 10,0 - " -

ловий та ізоаміловий спирти, в
перерахунку на суміш пропі-
лового, ізобутилового та ізо-
амілового спиртів (3:1:1) в без-
3
водному спирті, мг/дм ,
не більше

Масова концентрація естерів, у Згідно з
перерахунку на оцтовий естер в 1,5 2,0 3,0 5,0 ДСТУ
3
безводному спирті, мг/дм , не 4221 та
більше
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
27
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Об’ємна частка метилового
спирту, в перерахунку на 0,005 0,01 0,02 0,03 - " -
безводний спирт, %, не більше
Продовження таблиці 2.5
Масова концентрація вільних
кислот (без СО2), в перерахунку 8,0 8,0 12,0 15,0 Згідно з
на оцтову кислоту в ДСТУ
3
безводному спирті, мг/дм , не 4221
більше
Масова концентрація
органічних речовин, що 12,0 18,0 25,0 30,0 Те саме
обмилюються, в перерахунку
на оцтовий естер в безводному
3
спирті, мг/дм , не більше
Проба на фурфулол Витримує - ‖ -
Масова концентрація сухого
3
залишку, мг/дм , не більше 5,0 5,0 5,0 10,0 - ‖ -
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Пшениця
Таблиця 2.6—Показники якості зерна м’якої пшениці (ДСТУ 3768:2010)
Характеристика і норма для м'якої
пшениці за групами та класами
Показники
А Б
1 2 3 4 5 6
Не
Натура, г/л, не менше ніж 760 740 730 710 710
обмежено
Склоподібність,%, не
50 40 30 Не обмежено
менше ніж
Вологість, %, не більше 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
28
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
ніж
Зернова домішка, %, не
5,0 8,0 8,0 10,0 12,0 15,0
більше ніж

Продовження таблиці 2.6
Зокрема: У межах
зернової
зерна злакових культур 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0
домішки

У межах
пророслі зерна 2,0 3,0 4,0 4,0 4,0 зернової
домішки
Сміттєва домішка, %, не
1,0 2,0 2,0 2,0 2,0 5,0
більше ніж
Зокрема:
1,0
мінеральна домішка 0,3 0,5 0,5 0,5 0,5
У межах
Зокрема:
0,1 мінеральної
галька, шлак, руда 0,15 0,15 0,2 0,2
5 домішки
зіпсовані зерна 0,3 0,3 0,5 0,3 0,5 1,0
Зокрема:
фузаріозні зерна У межах зіпсованих зерен
шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,5
Зокрема:
0,0 0,0 0,1
0,05 0,05 0,05
сажка, ріжки 5 5 \
триходесма сива Недозволено
кукіль У межах шкідливої домішки
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
29
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
кожен з видів іншого
токсичного насіння 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
Сажкове зерно, %, небільше
5,0 5,0 8,0 5,0 8,0 10,0
ніж

Продовження таблиці 2.6

Масовачастка

білка,уперерахункунасухуре
Не
човину,%, неменше ніж 14,0 12,5 11,0 12,5 11,0
обмежено
Масова частка сирої
клейковини, %, не менше ніж 28,0 23,0 18,0 Не обмежено
Якість клейковини:
група І-ІІ І-ІІ І-ІІ
одиниць приладу ВДК 45- 45- 45- Не обмежено
100 100 100
Числопадання,с, не менше 220 180 150 150 130 Не
ніж обмежено

Таблиця2.7—Показники якості зерна твердої пшениці (ДСТУ 3768:2010)
Характеристика і норма для твердої
Показники пшениці за класами
1 2 3 4 5
Не
Зерна м’якої пшениці, %, не
обмежен
більше ніж 4 4 8 10
о
Не
Натура, г/л, не менше ніж 750 750 730 710 обмежен
о
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
30
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Вологість, %, не більше ніж 14,5 14,5 14,5 14,5 14,5

Не
Склоподібність, %, не менше ніж 70 60 50 40 обмежен
о
Продовження таблиці 2.7
Зернова домішка, %, не більше,
5,0 5,0 8,0 10,0 15,0
ніж
У межах
Зокрема
зернової
пророслі зерна 1,0 1,0 3,0 3,0
домішки
Сміттєва домішка, %, не більше
2,0 2,0 2,0 5,0 5,0
ніж
Зокрема:
мінеральна домішка 0,3 0,3 0,5 0,5 1,0

У межах
Зокрема: мінерал
галька, шлак, руда 0,15 0,15 0,2 0,3 ьної
домішки
зіпсовані зерна 0,2 0,2 0,5 1,0 1,0
Зокрема
У межах зіпсованих зерен
фузаріозні зерна
шкідлива домішка 0,2 0,3 0,5 0,5 0,5
Зокрема:
сажка, ріжки 0,05 0,05 0,1 0,1 0,1
триходесма сива Недозволено
кукіль У межах шкідливої домішки
кожен з видів іншого токсичного
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. 31
№ докум. Підпис Дата
насіння 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
Сажковезерно,%,небільше ніж 5,0 5,0 5,0 5,0 10,0
Масовачастка білка,у 15,0 14,0 12,0 11,0 Не
перерахунку на суху обмежен
речовину,%,не менше ніж о

Продовження таблиці 2.7
Числопадання,с,не менше ніж 200 200 150 100 Не
обмежен
о

Дріжджі
Цукри сусла зброджують у спирт дріжджами Saccharomyces cerevisiae,
які є одноклітинними мікроорганізмами класу аскоміцетів (сумчастих
грибів.) У звичайних умовах дріжджі розмножуються брунькуванням і дуже
рідко (при великому дефіциті живильних речовин) спороутворенням.
Дріжджові клітини бувають яйцевидної, еліпсоїдальної, овальної або
витягнутої форми, яка, як і їхня довжина (6- 11 мкм), залежить від виду
дріжджів та умов їх розвитку Відношення поверхні клітини до її об'єму
впливає на швидкість масообмінних процесів між клітиною і живильним
середовищем, а отже і на інтенсивність життєдіяльності дріжджів.
Наприклад, відношення поверхні клітини до її об'єму дріжджів
Saccharomyces cerevisiae раси XII дорівнює 0,46, термотолерантних дріжджів
Saccharomyces cerevisiae К-81 - 0,5-0,62, дріжджів Shizosaccharomyces pombe
- 0,46. Дріжджі раси К-8 1 накопичують більше біомаси дріжджових клітин,
ніж дріжджі раси XII, при різних значеннях рН середовища (3,2-4,2) і
оптимальній температурі для кожної із них.
Вимоги до дріжджів, які використовують у виробництві спирту: висока
бродильна енергія (дріжджі повинні швидко і повністю зброджувати цукри),
анаеробний тип дихання, стійкість по стійкості при зберіганні, підйомній
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
32
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
силі, зимазній та мальтазній активності. до продуктів свого обміну та
продуктів обміну сторонніх мікроорганізмів, а також до змін складу
середовища, здатність переносити велику концентрацію солей та сухих
речовин сусла, при переробці меляси повністю зброджувати рафінозу. Якщо
дріжджі виділяють із дозрілої бражки і використовують їх як хлібопекарські,
то вони повинні мати високу регенеративну здатність і відповідати вимогам
до хлібопекарських дріжджів
Допоміжні матеріали
Таблиця 2.8 – Характеристика основних і допоміжних матеріалів
Найменуванн Стандарт Класифі- Сорт Основні показники якості або
я матеріалу кація характеристика
Кислота ДСТУ 2904- технічна 1 27,5
соляна 94(ГОСТ
857-95)
Цукор білий ДСТУ для Кристали білого кольору,
4623-2006 промис- солодкі на смак, повністю
ловості розчинні у воді, масова
концентрація в перерахунку на
СР, % цукрози не менше
99,75, редукуючих речовин –
не більше 0,05, золи не більше
0,04, вологи не більше 0,13 %
Таблиця 2.9 — Максимально допустимий вміст токсичних елементів,
мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів.
Показник Норма Метод контролювання
Токсичні елементи,
мг/кг:
свинець 0,5 Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538
кадмій 0,1 Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 33
Дата
арсен 0,2 Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538
ртуть 0,03 Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538
мідь 10,0 Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538
цинк 50,0 Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538
Мікотоксини,
мг/кг:
Продовження таблиці 2.9
афлатоксин В1 0,005 Згідно з МР 2273 [4], МР 4082 [5],
ДСТУ ЕN 12955
зеараленон 1,0 Згідно з МР 2964 [6]
Т-2 токсин 0,1 Згідно з МР 3184 [7]
дезоксиніваленон 0,5 Згідно з МР 3940 [8], МУ 5177 [9]
(вомітоксин)
охратоксин А 0,005 Згідно з ДСТУ ЕN ІSО 15141-1,
ДСТУ ЕN ІSО 15141-2
Радіонукліди, Бк/кг:
стронцій-90 20 МУ № 5778 [10]
цезій-137 50 МУ № 5779 [11]
Пестициди Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно
пшениці, залежить від використовування його на
конкретній території, та його узгоджують зі
службами Міністерства охорони здоров’я і
ветеринарної медицини України
Вода
Таблиця 2.10 – Фізико-хімічні показники підготовленої води
Найменування Значення показника для Метод
показни- ка, виробництва контролю
одиниця горілок, горілок слабоал-
вимірюван- ня особливих і лі- коголь-
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата 34

керо-горілчаних напоїв із них
спирту напоїв
Екстра, вищої
Люкс, очистки,із
Пшенична меляси
сльоза
Продовження таблиці 2.10
1 2 3 4 5
Жорсткість не більше не більше не Згідно з
загальна, 0,1 0,1 більше ГОСТ
3
ммоль/дм 0,3 4151
ДСТУ
ISO 6059
Лужність не більше не більше не Згідно
загальна, 2,0 4,0 більше з
3
ммоль/дм 2,0 ISO
996
\ \ \ 3-1
Лужність вільна, не більше 2,0 не більше 2,0 не Згідно
3
ммоль/дм більше з
2,0 ISO
996
3-2
Окислюваність Згідно з
перманганатна, мг ГОСТ
3
О2/дм 23268
.12
ISO 8467
Сухий залишок, мг не більше не більше не більше Згідно з
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 35
Дата
3
/дм 350,0 550,0 ГОСТ
550,0 18164

\
\

\Продовження таблиці 2.10

Масова
концентрація не більше не більше не більше Згідно з
натрію+калію, мг 150,0 250,0 ГОСТ
3
/дм 250,0 23268.6
Масова не більше не більше не більше Згідно з
концентрація 0,05 0,05 0,05 ГОСТ
заліза (Fe, 4011,
сумарно), ГОСТ
3
мг /дм 26928
Масова Не більше не більше не більше Згідно з
концентрація 0,05 0,05 ГОСТ
3
марганцю, мг /дм 0,05 4974
Масова не більше не більше Не більше Згідно з
концентрація 50,0 80,0 100 ГОСТ
3
сульфатів, мг /дм 4389
Масова не більше не більше не більше Згідно з
концентрація 60,0 80,0 80 ГОСТ
3
хлоридів, мг /дм 4245
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
36
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Масова не більше 5,0 не більше не більше 7 Згідно з
концентрація 5,0 ГОСТ
3
силікатів, мг /дм 4389
Масова не більше не більше не більше Згідно з
концентрація 0,05 0,05 0,05 ГОСТ
ортофосфатів, мг 18309
3
/дм

\
\ Продовження таблиці 2.10
\Масова не більше не більше не більше Згідно з
концентрація 0,05 0,05 0,05 ГОСТ
поліфосфатів, мг 18309
3
/дм
Масова не більше 0,1 не більше 0,1 не більше Згідно з
концентрація 0,1 ГОСТ
-
нітритів (за NO2 ), \ 4192
3
мг /дм
Масова Не Не не Згідно з
концентрація допускаєть- допускаєть - допускаєть- ГОСТ
аміаку (за азотом), ся ся ся 4192
3
мг /дм

Масова Не Не Не Згідно з
концентрація допускаєть- допускаєть- допускаєть ГОСТ
хлору ся ся -ся 18190
залишкового віль-
3
ного, мг /дм
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. 37
Підпис Дата
Масова концентра- Не Не Не \Згідно з
ція сірководню допускаєть- допускаєть- допускаєть- ISO
ся ся ся 1053

\
\
\
\
\
\
\\\2.5 Принципо-технологічна схема.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
38
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата

\
2.6 Опис апаратурно-технологічної схеми
Опис технологічної схеми
Технологічний процес в установці виконується в наступній
послідовності (рис. 5.3) Зрілу бражку з бродильного відділу насосом подаот
в підігрівач (поз: 9), де її підігрівають до 75-85 ° C, теплом спирто-водяної
пари з бражної колони (поз.12). Підігріту бражку направляють в сепаратор
бражки (поз.7), в якому відокремлюють діоксид вуглецю і інші гази
бродіння. В сепаратор подають спиртовий пар з бражної колони (поз. 12) або
з конденсатора (поз14) і доводять бражку до кипіння.
Гази, які містять діоксид вуглецю, спирт і летючі примісі із сепаратора
(поз.7) відводять на конденсатор (поз.15) , в якому із суміші газів
конденсується спирт.
З конденсатора (поз. 15) гази направляють в конденсатор (поз16) із
якого несконденсовані гази прогонять через конденсатор спиртовловлювач
(поз.22) в атмосферу.
Декарбонізовану бражку з сепаратора (поз.7) подають на тарілку
бражної колони (поз.12)
Бражну колону (поз12) обігрівають парою само випаровування барди,
отриманим на паро інжекторній установці, що складається з випарника
(поз.3) і парострумних компресорів (поз.4), а також гострою парою, що
вводиться вколону через барботер.
В бражній колоні з бражки випарюють весь етиловий спирт і летючі
примісі.
Вільну від етилового спирту і його летючих домішок бражку
називають бардою, яку з бражної колони (поз.12) через бардовідвідники
(пов.II) направляють у випарник (поз.3). Пар що виділився у випарнику
само випаровування барди пароструйним компресором (поз.4) подають під
нижню тарілку бражної колони (поз. 12) для її обігріву. На
пароструйні компресори подають пар з паропроводу від котельні колектору
(поз23). З випарника (поз.3) барду відводять через бардо відвідний затвор
(поз.I).
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
39
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Водно-спиртовий пар бражного дистиляту з бражної колони (поз.12)
відводять в підігрівач (поз.9). Пар, що не сконденсувався в підігрівачу (поз.4)
конденсуються в конденсаторі (поз.14), із якого пар ,що не сконденсувався,
направляють в сепаратор бражки (поз.7). бражний дистилят з підігрівача
(поз.9), конденсатора (по- 14) збирають в колектор і відводять на тарілку
епюраційної колони (поз. 19). Дистилят з конденсаторів (поз.15 і 16)
відводячи на верхню тарілку епюраційної колони.Частину бражного
дистиляту який регулюється по ротаметру (поз.5) з роздільника (поз.8)
повертають у вигляді флегми на верхню тарілку бражної колони (поз.12)
для укріплення дистилята до 60-70% об. і промивки спиротової пари
бражного дистилята.
Епюрацію здійснюють в режимі гідроселекції яка забезпечує високу
ефективність виділення домішок.
Подачу лютерної води на одну із верхніх тарілок епюраціоної колони
(поз.I9) здійснюють із збірника (поз.47). Витрату лютерної води регулюють
по ротаметру (поз.48) в кількості 0,8-1,2 кг на I кг безводного спирту,
введеного в колону. Концентрацію етилового спирту в епюраті при цьому
підтримують в межах 35 - 45% об. Спиртова пара із епюраціоної колони
конденсуют в дефлегматора (поз. 20), флегму із якого повертають в
епюраційну колону (поз.I9) на її верхню тарілку для зрошеня і
концентрування домішок. Пар що не зконденсувався із дифлегматора (поз.
20) відводять в конденсатор (поз.21), з якого відбирають фракцію головного
еталового спирту в кількості від 3,0 до 6,0%. Відбір її регулюють по
ротаметру (поз. 24), і відводять на одну із верхніх тарілок (14 ... I9 рахуючи
зверху) колони концентрування домішок (поз.43) Епюрат з епюраціоної
колони (поз.19) вводять на I6-ту тарілку ректифікаційної колони (поз.29).
Із варильного чану цієї колони через лютеровідвідник (поз.34)
відводять лютерну воду. Крім того, із варильного чану колони (поз, 29)
лютерну воду насосом (поз.35) подають в напірний збірник (поз.47), із якого
використовують на гідроселекцію в епюраційну колону (поз.19) і на
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
40
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
промивку сивушного масла в декантатор (поз.50). Надлишок лютерной води
із збірника (гоз.47) направляют в випарник (поз.26).
Із ректифікаційної колони спиртовий пар відводять в дифлегматор
(поз.30), з якого флегму повертають на верхню тарілку колони. Колона
ректифікації сполучається з атмосферою через вловлювач (поз32
Несконденсовану пару із дефлегматора (поз.30) відводять в коденсатор (поз /
31). Непастеризований спирт з конденсатора (поз. 31) в кількості 1-4%
направляють в колону концентрування домішок (поз. 43). Витрати
пастеризованого спирту регулюють по ротаметру (поз.27).
Із колони концентрування домішок (поз.43) лютерну воду відводять
через відвідник (поз.44).
З одної із тарілок 32..35- (рахуючи від верху) колони концентрування
домішок (поз.43) відбирають фракцію етилового спирту і повертають його в
бражну колону (поз. 12) не нижче, ніж на 14-ту від низу тарілку колони, або в
епюраційну колону на тарілку її живлення.Витрата фракції регулюють по
ротаметру (поз.39) за температурою в акумуляторі колони поз.43).
Ректифікований спирт відбирають з 6…8 верхніх тарілок
ректифікаційної колони. Відбір спирту регулюють по ротаметру (поз.54)
Спирт для додаткового його очищення відводять в колону остаточної
очистки (поз.57) на 15-17 тарілку від верху колони.
В дифлегкаторі колони остаточної очистки (поз.58) конденсують
спартовий пар і флегму повертають в колону. Несконденсований в
дифлегматорі пар направляють в конденсатор (поз.59), із якого відбирають
непастеризований спирт. Його відбір регулюють по рoтаметру (поз.39) і
відводять або в колону концентрування домішок (поз.43), або в епюраційну
колону на одну з верхніх її тapілок.
При переробці мелясних бражок з куба колони остаточного
очищення(поз.57) відбирають погон в кількості 2-5%, обсяг якого
регулюють за ротаметром (псз.56), і відводять на 14-ту або 16-ту тарілку
ректифікаційної колони (поз.29). Повторно очищений ректифікований спирт
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. 41
Арк. № докум. Підпис Дата
відбирають з одної із верхніх (3 ... 6) тарілок колони остаточного очищення
(поз.57) .
При отримані спирту з крохмалистої сировини з куба колони
відбирають ректифікованний спирт. Відбір спирту регулюють по ротаметру
(поз.62). Спирт охолоджують в холодильниках (поз.61) і через ліхтар
(поз.63) і контрольний спиртовимірюючий апарат (поз.64) направляють в
спартоприймальне відділення.
Для визначення втрат в лютерній воді і барді встановлюють пробні
холодильники (поз.10, 33 і 42).
Обігрів колони установки може бути як відкритим на барботери колон,
так і закритий – чераз кип'ятильники (поз. 18,26,60,68). Пар на обігрів
колони підводять від колектора (поз.23).
Всі поверхні теплообміну (холодильники, конденсатори,
деифлегматори, вловлювачі) забезпечують охолодженою водою із колектора
води (поз.17). Порядок розведення води аналогічний розведенню в схемі
опису непрямої дії. Воду на колектор подають із водонапірного баку або від
насосів. При цьому всю воду пропускають через холодильник спирту
(поз.6I).
Із зони 5-11 нижніх тарілок ректифікаційної колони (поз.29)
відбирають пар савушної фракції і направляють його в конденсатор (поз. 37).
Конденсат сивушної фракції разом з сивушним спиртом, відібраним в рідкій
фазі з I7-21 тарілки ректифікаційної колони, відводять на тарілку живлення
(I6-у рахуючи знизу) колони концентрування домішок (поз.43).
Спиртовий пар з колони концентрування домішок (поз.43)
направляють в дефлегматор (поз.45). З дефлегматора (поз.45) флегму
повертають в колону. З конденсатора (поз. 46) відбирають концентрат
головних домішок, який охлоджують в холодильнику (поз.37) і через
ротаметр (поз.25) виводят на реалізацію.
Сивушні масла, по мірі його накопичення в акумуляторі колони
(поз.43), відводять через ліхтар (поз.49) в контактну змішуючу колонку
АрАк.р к.
ДДПП 2 12.1Т.ТБВБВ 7 47.4 3. 13.10.0.00.00 0П ПЗ З
424 3
ЗмЗінм.і н.А рАк.р к. № №до кдуомку. м. ПідПпідипс ис ДаДтаа та
декантатора (поз.50), де масло змішують з лютерной водою, яку подають із
збірника (поз.47) . Витрати води регулюють по ротаметру (поз.55).
Дисперстна суміш сивушного масла і води, що пройшла контактну

змішувальну колонку декантатора
знизу до верху, надходить в
декантатор (поз. 50), із якого верхній
масляний шар (сивушні масла) через
холодальник (поз.51) відводять до
збірки (поз.52 ), а потім насосом (поз.
53) подають в спиртоприймальне
відділення.
Водну фракцію із декантатора

(поз. 50) повертають на 6-ту тарілку
колони концентрування домішок
(поз.43).

2.7 Вибір і обґрунтування способів виробництва
Повна ректифікаційна колона. Легко довести, що робочі лінії повної
ректифікаційної колони, живлення в яку надходить при температурі кипіння,
перетинаються на перпендикулярі, поставленому з точки хм (рис. 10.13). При
подачі живлення в пароподібному стані вони перетинаються на
перпендикулярі, поставленому з точки ум . Тому для побудови робочих ліній
повної ректифікаційної колони достатньо визначити розташування однієї її
частини - відгінної або концентраційної, - а потім за побудовою знайти
розташування робочої лінії для іншої частини колони.
Для визначення мінімального флегмового числа графічним способом
пряму КА (див. рис. 3.2, а ) проводять до перетину з віссю Потім визначають
Кро6 =
ординат. За величиною відрізка В визначають И ї^тім (3, де (3 -
надлишок флегми. За робочим флегмовим числом визначають величину
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
44
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
відрізка В’. Пряма, що з’єднує точки К та 14, буде робочою лінією
концентраційної частини колони.
Практично при розрахунку повних колон для ректифікації спирту, як
правило, визначають розташування робочої лінії концентраційної частини
колони, а потім за побудовою - відгінної. Число необхідних тарілок у колоні
може бути обчислено графічним або аналітичним способами.
ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС КОЛОНИ На підставі теплового балансу колони
визначають витрати гріючої пари, що вводиться до неї, та кількість води або
іншого холодоагента, необхідного для відведення теплоти на конденсацію
пари, яка виходить з колони.
Рівняння теплового балансу повної ректифікаційної колони з
врахуванням тепловтрат QTмає такий вигляд :
при обігріванні колони
відкритою парою (рис. 10.14, а , в )
MIM+PIP+LIL-GIG+S1S+Qb,
при обігріванні колони
закритою парою (рис. 10.14, б )
МІм+ Q + LIL- GIC+ SIS+ QB,
-
де Ім. 1р, ILIGIS тепломісткість відповідно продукту,граючої води ,
конденсату, пари, що виходить
з колони, залишку; Р -
кількість гріючої пари; Qx- тепловтрати.
За аналогією легко скласти
Рис. 3.2 Розташування рівняння теплового балансу для
робочих ліній для повної будь-якої колони. Наведені рівняння
ректифікаційної колони дають можливість визначити
кількість пари й теплоти, яку треба
підвести до колони для здійснення процесу ректифікації.
Кількість теплоти, що відводиться в дефлегматорі при повній
конденсації пари, Q=G(IG-IL)=D(R+I) (IG-Il). (21) При частковій конденсації
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 45
Дата
пари
Q=GIG-LIL=D(R+1)IG-DRIl. (22) З рівняння 21 і 22 видно, що
витрата теплоти на здійснення процесу ректифікації прямопропорційна
флегмово- му числу.
Витрати води (холодоагента) для відведення теплоти
W=Q/ [C(t―-f>],
де С - питома теплоємкість води; t― - температура води відповідно на
вході й на виході.
Визначення основних розмірів колони
Швидкість пари в колоні повинна бути такою, при якій гідродинамічна
обстановка на тарілках забезпечує найбільший ККД тарілок. Вона залежить
від цілого ряду факторів. Проте фактори, що впливають на виніс рідини з
нижчої тарілки на вищу, будуть визначати й допустиму швидкість пари у
вільному перерізі колони. Швидкість зростає із збільшенням міжтарілкової
відстані та знижується при переробці пінистих рідин.
Для колон, що переробляють світлі пінисті рідини при міжтарілковій
відстані 170…..230мм вона приймається в межах 0,5...0,7 м/с; така ж
швидкість приймається для пінистих рідин (наприклад, бражки) при
міжтарілковій відстані 240...340 мм. ГІри міжтарілковій відстані 400...500 мм
у бражних колонах швидкість пари може бути в межах 0,8….1,5 м/с.
Діаметр колони Э визначають на підставі рівняння нерозривності
потоку V=(25) де - допустима швидкість пари у вільному перерізі колони,
м/с. Висота колони визначається сумою міжтарілкових відстаней, висоти
кубової та верхньої частини колони.
Одержання спирту сирцю
Спирт-сирець виділяється з бражки з усіма леткими домішками і
доводиться до заданої концентрації. Слабкоградусні (неміцні) спирти
можуть бути в межах 35….65 об. %; більш концентровані - 88...96 об. %.
Спирт-сирець концентрований (88 об. % і вище) одержують на одно- і
двоколонних ректифікаційних установках (рис. 10.15). У процесі одержання
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
46
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
спирту-сирцю з бражки відганяють етанол разом з більш леткими,
порівнюючи з етанолом, домішками.
Одноколонна сирцева установка з повної ректифікаційної колони
,дефлегматора , холодильника. Бражка нагрівається в дефлегматорі й
надходить в середню частину колони. У нижній частині колони
(відгінній або бражній) спирт вилучається з бражки парою, яка
вводиться в кубову частину колони. Бражка, звільнена від ЛЛК
зустрічним потоком пари у нижній частині колони, називається
бардою. Барда безперервно виводиться з колони через гідрозатвор або
бардорегулятор. У відгінній частині колони звичайно встановлюють
18...22 тарілки. На типових сирцевих ректифікаційних установках у
верхній частині колони (концентраційній або спиртовій) вста-
новлюють 9... 10 ситчастих або багатоковпачкових тарілок, на яких
відбувається концентрування спирту у вихідному потоці пари
внаслідок контакту з зустрічним потоком флегми, що стікає. Спиртова
пара, концентрацією біля 88 об. %, з колони надходить у дефлегматор,
де значна його частина (біля ~/3) конденсується, віддаючи теплоту бражці та
воді, утворюючи флегму (И ~ 2). Залишкова частина (біля */3) спиртової
пари надходить у холодильник, де конденсується, і спирт-сирець охоло-
джугться.
При виробленні спирту-сирцю з більш високою концентрацією
кількість тарілок у концентраційній частині збільшують до ЗО...50 шт. і
здійснюють більший відбір компонентів сивушного масла (проміжних
домішок).

У двоколонних сирцевих установках (рис. 10.15, б ) спирт виділяється у
відгін- ній колоні, водно-спиртова пара з якої надходить у повну спиртову
колону, де він концентрується за рахунок флегми. У відгінній частині
спиртової колони спирт вилучається гріючою парою; з куба відгінної колони
- відводиться так звана лютерна вода (залишок) у типових сирцевих
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
47
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
установках бражна колона звичайно має 18...22 тарілки, спиртова-9... 10 в
концентраційній та 14... 16 у відгінній частинах. Підчас вироблення
концентрованого спирту число тарілок у концентраційній частині спиртової
колони збільшують.
Зараз у промисловості застосовують тільки одноколонні сирцеві
установки. У порівнянні з двоколонними установками вони простіші за
конструкцією і в експлуатації, у них менше витрачається пари й води, їх
легше автоматизувати, проте мають більшу робочу висоту та дають барду з
меншим вмістом сухих речовин, оскільки вона змішується з лютерною
водою.
Апаратурно-технологічна схема типової одноколонної сирцевої
установки з усіма допоміжними елементами наведена на рис. 10.16. З метою
відокремлення діоксиду вуглецю, який виділяється з нагрітої у дефлегматорі
бражки, її пропускають через сепаратор. Разом з діоксидом вуглецю із
сепаратора виходить і деяка кількість спиртової пари, яку уловлюють у
конденсаторі. Спиртовий конденсат спрямовують до концентраційної
частини колони, а діоксид вуглецю через повітря- новідвідник викидається в
атмосферу.
Після холодильника встановлюють фільтр, що затримує завислі
частинки, які можуть потрапити у спирт при порушенні режиму роботи
колони, наприклад, при перекиданні бражки до концентраційної частини, і у
дефлегматор при інтенсивній роботі установки та сильному піненні бражки.
Як фільтруючий матеріал використовують грубововняне сукно.
Для регулювання роботи установки існує ряд регулюючих пристроїв, а
для оперативного управління використовують контрольно-вимірювальні
прилади.
Бардорегулятор (або гідравлічний затвор) призначений для
безперервного видалення барди з колони, він також перешкоджає виходу з
неї гріючої пари. Регулятори встановлюють на лініях подачі бражки, пари,
води у дефлегматор і холодильник.
Нижній та верхній вакуум-переривач (гідроманометри) використовують
для контролю за тиском у колоні; вони ж є запобіжними пристроями (при
підвищенні або зниженні тиску в колоні у порівнянні з допустимим вона
через вакуум-переривач з’єднується з атмосферою).
Пробний холодильник дає можливість контролювати вміст спирту у
барді (втрати). Через нього безперервно проходить невеликий потік пари,
що відбирається з кубової частини колони або бар- дорегулятора, й
конденсується. У конденсаті пари визначають вміст спирту. Для контролю
за температурним режимом встановлюють термометри у нижній, середній і
верхній частинах колони, на лінії введення до неї бражки й для заміру
температури спирту. Для обліку кількості спирту, що виробляється, всі
ректифікаційні установки укомплектовують спиртовимірювальни- ми
приладами.
Бражка (особливо мелясна та недозріла) сильно піниться, тому в бражних
колонах встановлюють тарілки на відстані 280…..340 мм одинарного (гіри
малій потужності) або подвійного кип’ятіння. З бражки звичайно
виділяються осади, які засмічують тарілки, тому над кожною з них
вмонтовують у стінці колони люки для огляду та чистки.
У концентраційній частині колони встановлюють ситчасті,
багатоковгіачкові або клапанні тарілки з міжтарілковою відстанню 170мм.
Вони дуже чутливі до засмічення, тому між бражною частиною
колони та концентраційною передбачається сепараційний пристрій
(піновловлю- вач у двоколонних установках, збільшена до 1 м міжтарілкова
відстань в одноколонних).
Колони обігріваються відкритою або закритою парою. При закритому
обігріванні конденсат гріючої пари повертається у парові котли,
зменшується кількість стоків, підвищується концентрація сухих речовин у
барді на 0,5... 1 % у порівнянні з відкритим обігрівом.
Дифлегматори сирцевих установок, як правило, - горизонтальні
кожухотрубні багатоходові теплообмінники. У комбінованих
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
48
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
теплообмінниках по більшій частині трубок дефлегматора рухається бражка,
а по меншій - холодна вода. Пара, що конденсується, і бражка, яка
нагрівається в дефлегматорі, повинні переміщуватися протитечійно, що
дозволяє підвищити температуру нагрівання бражки.
Холодильник спирту, як правило, комбінований - у верхній частині, де
конденсується пара, він кожухотрубний, у нижній, де відбувається
охолодження спирту, - змійовиковий.
Бражка, барда й спиртопродукти мають високу кислотність, тому всі
деталі, що стикуються з ними, виготовляють з міді або нержавіючої сталі.
Сирцеві ректифікаційні установки звичайно розміщують в окремому
ізольованому триповерховому приміщенні. На висоті 4...6 м розташовують
робоче місце апаратника, на якому зосереджені всі регулюючі й контрольно-
вимірювальні пристрої. На 3-му поверсі на висоті 10... 12 м розміщують
дефлегматор, сепаратор диоксиду вуглецю та конденсатор.
Експлуатація ректифікаційної установки зводиться до вибору й
стабілізації оптимального режиму її роботи, під час якої необхідно суворо
стежити за подачею бражки, пари й води, за відводом спирту, барди та
лютерної води (у двоколонних установках).
В одноколонній сирцевій установці подача бражки регулюється в
залежності від завантаження колони спиртом. Нормальним завантаженням
вважається таке, при якому концентрація спирту в бражці дорівнює
концентрації його у флегмі, що стікає на тарілку живлення. При такому
режимі колона повинна мати мінімум тарілок для заданого розділення
суміші й буде працювати з мінімальною витратою пари й води.
У роботі нерідко концентрація спирту в бражці й флегмі не співпадає.
У цьому випадку колона буде або вичерпана, або перевантажена
спиртом.
Щоб виключити втрати спирту, необхідно або зменшити подачу
живлення, або збільшити відбір спирту чи подачу пари й води. Як в тому, так
і в іншому випадку колона буде працювати з меншою продуктивністю й
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
49
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
більшими витратами енергії. Оптимальний режим роботи колони по живлен-
ню може бути визначений за температурою на живильній тарілці, вона
приблизно повинна дорівнювати температурі кипіння бражки, тобто 93...94°
С.
Коли колона перевантажена спиртом (температура на тарілці живлення
нижче оптимальної), треба або зменшити приплив бражки, або збільшити
відбір спирту.
Визначальними параметрами оптимального режиму роботи установки
також будуть концентрація спирту-сирцю (не нижче заданої) і відсутність
наднормативних втрат спирту з бардою. При нормальній роботі установки у
барді допускається вміст спирту не більше 0,015 об. %. Вважається, що в
пробний холодильник надходить пара, вміст спирту в якій знаходиться у
рівновазі з вмістом спирту в барді. При малих концентраціях спирту в барді
(менше 1 об. %) коефіцієнт випаровування спирту К ~ 13, отже, вміст спирту
в пробі з холодильника повинен бути не більшим 0,015 • 13 = 0,195 об. %.
При постійній і оптимальній подачі бражки роботу колони регулюють
зміною подачі пари до неї та води в дефлегматор. Подачу пари регулюють
так, щоб при заданій концентрації спирту-сирцю не було втрат спирту з
бардою. Не варто прагнути до високої (наднормативної) концентрації
спирту, оскільки з її підвищенням значно збільшуються питомі витрати пари
й води, знижується продуктивність установки. Зміною подачі води у
дефлегматор регулюють відбір спирту, а зміною подачі води у холодильник -
температуру спирту після холодильника. Температура спирту перед
надходженням у спиртовимірювальні прилади повинна бути 20° С (най-
менша похибка вимірювання).
На роботу сирцевої установки дуже впливає температура бражки, що
надходить у колону. Нормальною вважається температура 75...80° С. Зі
зниженням її збільшуються питомі витрати пари. Низька температура
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
50
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
бражки може бути зумов зумовлена або недостатньою поверхнею
теплопередачі бражної частини дефлегматора, або забрудненням його
поверхні теплопередачі.
У сучасних сирцевих установках подачу бражки, пари й води змінюють
за допомогою автоматичних регуляторів в залежності від різних параметрів :
бражки - від температури на тарілці живлення, пари - від тиску в нижній
частині колони, води у дефлегматор - від концентрації спирту, а води у
холодильник - від його температури.
Тиск у нижній частині колони звичайно підтримується у межах 0,8... 1,5
м вод.ст. (8-15 кПа); тиск у верхній частині колони залежить від стану й
площі поверхні теплопередачі дефлегматора і може змінюватись у межах
0,1...0,5 м вод.ст. (1-5 кГІа).
Витрати пари й води на сирцевих установках коливаються у широких
межах і залежать від концентрації спирту в бражці й спирті-сирці, стану і
конструкції уста новки, а також від режиму експлуатації. На 1 дал спирту-
сирцю витрачається 18...26 кг пари та 0,1.-Діб м~ води. Втрати при
одержанні спирту звичайно не перевищують 0,3 % спирту, введеного з
бражкою.
Одержання ректифікованого спирту
Ректифікований спирт може бути одержаний із спирту-сирцю або
безпосередньо з бражки.
Із спирту-сирцю ректифікований спирт одержують на періодично- або
безперервно діючих ректифікаційних установках.
У спиртовій промисловості ректифікований спирт одержують виключно
з бражки, що вважається економічно більш доцільним. Одержання
ректифікованого спирту безпосередньо з бражки здійснюється на
безперервно діючих брагоректифі- каційних установках (БРУ), на яких
можна виділити спирт з бражки й звільнити його від супутних летких
домішок.
Леткі домішки спирту,їх класифікація
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. 51
№ докум. Підпис Дата
\Леткі домішки спирту дуже різноманітні. В основному вони
з’являються в процесі бродіння, проте їх вміст у бражці залежить від способу
водно-теплової обробки крохмалевмісної сировини, режиму зброджування
бражки, антисептування та інших факторів.
У процесі ректифікації спирту утворюються ефіри, ацеталі та альдегіди.
Приблизний склад і кількісний вміст домішок у спирті-сирці наведені в
таблиці 2.7.
Важливо знати вплив на органолептичну й аналітичну оцінку спирту
тих чи інших домішок. Крім того, треба охарактеризувати домішки за їх
токсичністю, тому що деякі із них, будучи сильною отрутою, істотно не
змінюють органолептичні показники. Наприклад, метиловий і пропіловий
спирти при невеликому вмісті не впливають на органолептичну оцінку,
проте вони мають високу токсичність; метанол токсичніший за етанол у 80
разів, пропанол - у 4 рази.
Метиловий спирт викликає тяжкі отруєння, які супроводжуються
втратою зору, можливий і летальний кінець. Фурфурол у малих
концентраціях має приємний аромат житнього хліба, але він, як і метанол,
токсичний, тому наявність цих домішок у ректифікованому спирті
неприпустима. Присутність спиртів, що містять чотири і більше атомів
вуглецю, погіршує смак і запах етилового спирту. Бутиловий і аміловий
спирти мають сивушний запах та пекучий смак, гексиловий - запах і присмак
згірклого масла. Усі вони отруйні.
Альдегіди (мурашиний, оцтовий, пропіоновий, масляний, валеріановий)
надають спирту різкого присмаку та гіркоти. Особливо неприємний запах і
пекучий смак викликають ненасичені сполуки - акролеїн і кротоновий
альдегід.
Навпаки, енантовий альдегід сприяє появі приємного аромату.
3
Диацетил (6 мг/дм ) в зерно-картопляному спирті вищої очистки зумовлює
пекучий смак і запах, що характерний для мелясного спирту.
\Таблиця 2.7 Вміст домішок у перерахунку на безводний спирт
ААрркк. .
ДДПП 2 211.Т.ТББВВ 7 744. .3 311.0.000.0.00000 П ПЗЗ
53
ЗЗммінін. . ААрркк. . 52
№№ д дооккуумм. . ППідідппиисс ДДатаата

-3
Леткі кислоти, мг/дм ЗО... 120 (переважно 50... 120
оцтова) (оцтова, а також
Альдегіди (у 20... 100 (в основному пропіо5н0о..в. а, масл1я0н0а0,
перерахунку на оцтовий), оцтовий) і(зооцвтаолвеирйіа, новаа ) також
3
мг/дмС кладні ефіри (у 200...700 (головним чи-пропіоДноо вий, мас5л0я0-
перерахунку на ном оцтовоетиловий, а також н(оицйт,о івзооевтаилелроіваинйо,в ий)а
3
оцтовоетило- вий), мг/дм мурашиноетило- вий, також
оцтовометиловий і невелика пропіоновоетило-
кількість ефірів пропіонової вий,
Інші карбонові та масСлялнідоиї кисалкорто) леїну і маслянДоиеатциелтоивли, й,
сполуки кротонового альдегіду дізиоевтаиллеорвіаинйо вий) ефір,
Азотовмісні речовини До 3 (вищі аміни акролеДїно, к1р2о то(намовіаикй,
(в перерахунку на аміак), жирного ряду) анлиьждчеіг,і дс ередні й вищі
3
мг/дмС ірковмісні речовини Сліди речовин, що вмі-аміни Джіиоркнсиогдо рсяідрук)и ,
щують сірку, в спирті 3 сліди сірководню й
гостродефектної сировини меркаптану. При
тривалому зберіганні
в стальних місткостях
Терпени Присутні у спирті, що Не виявлені
виявлені
вироблений із зерна
Спирт-сирець сульфокислоти та
Домішки
сірчаніза мкиеслляостиа
із зернової сировини
Метиловий спирт, об. 0,02...0,15 Сліди
Спирти сивушного 0,3...0,45 (аміловий і 0,2...0,35
%
масла (в перерахунку на бутиловий, невелика кіль-(аміловий, бутиловий і
суміш 25 % ізобутанола і 75 кість пропілового та ін.) пропіловий, невелика
% ізоамілола), об. % кількість інших)
Із кислот тільки оцтова в невеликих кількостях надає спирту приємного
присмаку, вугільна кислота пом’якшує смак. Інші органічні кислоти, як
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
54
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
правило, погіршують органолептичну оцінку спирту: мурашина кислота
надає йому різкого при присмаку, пропіонова - гіркоти, масляна, валеріанова
- неприємного запаху поту та гіркоти.
Диетиловий ефір у невеликій кількості посилює запах спирту,
мурашиноети- ловий і оцтовоетиловий ефіри пом’якшують смак спирту. Ті ж
самі властивості має аміак. Ефіри з більшим числом атомів вуглецю надають
спирту невластивий йому фруктовий або квітковий запахи. Метил- і
етиламіни, меркаптани, діоксид сірки, сірководень викликають неприємні
смак і запах, наприклад, триметиламін має огидний запах ворвані та
риб’ячого жиру.
Характерного пекучого смаку спирту надають терпени й терпенгідрати.
Деякі домішки, що не виявляються прямими аналітичними методами,
можуть впливати на час окислюваності спирту і пробу з сірчаною кислотою.
Мізерний вміст акролеїну і кротонового альдегіду призводить до різкого
погіршення проби спирту на оки- слюваність, а присутність 0,0005 % їх у
ректифікованому спирті робить його нестандартним за пробою з сірчаною
кислотою. Аналогічну дію виявляє і диацетил. Сірковмісні сполуки значно
погіршують пробу на окислюваність.
Мета процесу очистки спирту - звільнити його від більшості домішок і
одержати спирт стандартної концентрації. Одночасно домішки, що
відбираються, повинні бути максимально сконцентровані та звільнені від
етилового спирту. У цьому випадку втрати спирту з побічними продуктами
будуть мінімальними.
Спирт-сирець і бражний дистилят - це багатокомпонентна суміш. Для
розділення їх застосовують декілька послідовно працюючих
ректифікаційних колон, кожна з яких розділяє поступаючу до неї суміш на
дистилят, що складається з одного чи кількох легколетких компонентів, та
залишок, що складається із одного чи кількох важколетких компонентів.
Розглянемо поведінку окремих груп домішок у повній ректифікаційній
колоні. Оскільки вміст летких домішок у спирті-сирці невеликий,
допускають, що леткість окремих домішок не залежить від наявності в ньому
інших домішок, але значною мірою вона залежить від концентрації водно-
спиртового розчину.
Якщо уявити повну спиртову колону, насичену водно-спиртовим
розчином, з діапазоном зміни концентрації спирту по висоті від 0 (в нижній
частині колони) до 97,2% об. (азеотропна точка при атмосферному тиску у
верхній частині колони), то домішки, що надійшли до живильної тарілки
колони, разом із спиртом-сирцем будуть розподілятися по висоті колони
таким чином.
Головні домішки, що мають коефіцієнт ректифікації завжди К’>1,
будуть легко вилучатися з водно-спиртової суміші й концентруватися у
верхній точці колони.
Хвостові домішки, що мають меншу леткість, ніж спирт при будь-якій
концентрації, будуть входити в залишок.
Проміжні домішки, що мають більшу леткість, ніж спирт при низьких
концентраціях, будуть вилучатися у відгінній частині колони і зміщуватись
догори; навпаки, в зоні концентрованого спирту проміжні домішки будуть
зміщуватися вниз по колоні. За таких умов проміжні домішки будуть
накопичуватися у середній частині повної колони, там, де їх коефіцієнт
ректифікації К’ = 1, бо нижче цієї зони проміжні домішки ведуть себе, як
головні, й прагнуть рухатись уверх по колоні; вище вони ведуть себе, як
хвостові, й відтісняються вниз більш летким компонентом - етиловим
спиртом.
Проміжні домішки відбирають звичайно із зони максимального їх
накопичення і, як правило, у другій знизу чверті частини повної
ректифікаційної колони.
Для кожної проміжної домішки існує своя зона максимального
накопичення, де К’ для неї дорівнює 1. Проміжні домішки, що мають
коефіцієнт ректифікації К = 1 при концентрації етанолу > 70 % об., умовно
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
55
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
називають верхніми, при меншій концентрації - нижніми проміжними
домішками. До числа верхніх проміжних домішок відносять
ізовалеріаноетиловий та ізомасляноетиловий ефіри, до числа нижніх - спирти
сивушного масла (крім ізопропанола), ізовалеріаноізоаміловий та
оцтовоізоаміловий ефіри. Такий поділ проміжних домішок умовний, проте
він дає можливість деталізувати зони їх групового концентрування.
Кінцеві домішки, що мають малу леткість у зоні малих концентрацій
спирту і велику леткість при високих концентраціях спирту, не
накопичуються всередині колони, а в залежності від концентрації спирту
зміщуються по колоні догори (як головна домішка), або вниз (як хвостова).
Принципові схеми і основні типи браго ректифікаційних устоновок
Летка частина бражки зумовлена п’ятьма основними компонентами або гру-
пами компонентів: етиловим спиртом С, головними домішками Г,
проміжними домішками Б, кінцевими домішками К та хвостовими X. Кінцеві
і проміжні домішки в локальних умовах можуть бути віднесені до головних
або хвостових домішок, тому дану суміш можна привести до
трикомпонентної - С, Г, X. Для розділення трикомпонентної суміші
достатньо мати дві колони, з’єднані за одним із варіантів, що приведений на
рис-3.3

I II I II
А б
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
56
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата

Рис. 3.3 Принципи побудови схем установок для очистки спирту
У практиці ректифікації застосовують схеми, побудовані як за І, так і за
П варіантом, проте переважне поширення одержав І варіант. Це пояснюється
тим, що коефіцієнти ректифікації майже усіх головних домішок вищі при
низькій концентрації спирту, у зв’язку з чим виділити їх з
низькоконцентрованого спирту легше - при меншому числі тарілок у колоні
й менших витратах пари. У даному випадку в колоні А виділяються головні
домішки; цей процес називається епюрацією, а колона епюраційною.
Спирт-сирець, звільнений від головних домішок, одержав назву
епюрата. У ньому спирт етиловий є ключовим компонентом. Епюрат, що
складається із компонентів С і X, надходить у другу колону, де розділяється
на практично чистий верхній компонент С (етиловий спирт) і нижній
компонент X (лютерну воду).
Наявність проміжних і кінцевих домішок ускладнює процес очистки
спирту. Щоб звільнити спирт від проміжних домішок, необхідно забезпечити
їх попереднє концентрування. Це можливо здійснити тільки в середній
частині колони, по висоті якої концентрація спирту змінюється в межах, що
охоплюють зону максимального накопичення проміжної домішки.
Найкращими умовами концентрування всіх проміжних домішок будуть такі,
при яких концентрація спирту по висоті колони буде змінюватися від нуля
до азеотропної точки. Виходячи з цього, виділити проміжні домішки,
очевидно, можливо тільки в колоні Б І варіанта схеми, або в колоні А II
варіанта схеми, як показано на рис. 3.3, б. Ці колони називаються
спиртовими.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. 57
Арк. № докум. Підпис Дата
Кінцеві домішки нри середніх концентраціях спирту мають коефіцієнти
випаровування, близькі до спирту, тому в колоні А в схемі І і II варіантів
вони будуть в значній мірі супутніми етиловому спирту. Потрапивши в
колону Б І варіанта схеми, кінцеві домішки підуть догори разом з етиловим
спиртом. Прямування їх вниз по колоні Б можливе, але у невеликих
кількостях, тому що коефіцієнти випаровування їх при низьких
концентраціях спирту залишаються більшими 1, але меншими, ніж в етанолу.
Частина кінцевих домішок піде з головними домішками в колоні А.
Для одержання етанолу, звільненого від кінцевих домішок, по І варіанту
схеми необхідно встановити додаткову колону (рис. 3 в). Для очистки спирту
по варіанту II не потрібно монтувати додаткову колону, тому що в колону Б
вводиться концентрований спирт (звільнений від води); за цих умов кінцеві
домішки мають коефіцієнт ректифікації К’>1 і будуть виходити разом з
головними домішками. Колона В одержала назву колона остаточної
очистки.
Вміст кінцевих домішок у спирті-сирці звичайно невеликий, у зв’язку з
чим у практиці ректифікації спирту замість колони остаточної очистки часто
застосовують “пастеризацію спирту”. Суть її полягає в тому, що в зоні
високої концентрації спирту кінцеві домішки мають більшу леткість, ніж
етиловий спирт, тому вміст їх у рідкій фазі завжди менший, ніж у паровій, що
надходить на дану тарілку. У зв’язку з цим спирт (пастеризований)
відбирають із рідкої фази завжди з 4...10-Ї тарілки (рахуючи зверху)
спиртової колони. На верхніх тарілках, у дефлегматорі та конденсаторі
відбувається концентрування кінцевих (і головних) домішок. Тому при пас-
теризації (відборі спирту з рідкої фази) необхідно з верхньої частини колони
(практично з конденсатора) відбирати невелику кількість продукту
(ненастеризованого спирту), збагаченого кінцевими домішками. У
результаті пастеризації спирт звільняється й від залишку головних домішок,
які з тих чи інших причин не повністю виділились в епюраційній колоні А
(варіант 1). Очистка спирту від домішок за допомогою пастеризації тим
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
58
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
ефективніша, чим вищий коефіцієнт випаровування домішки при
концентруванні пастеризованого спирту і чим більше флегмове число
(зрошення). Безперечно, пастеризація буде ефективною тільки при
невеликому вмісті домішки. Якщо ж концентрація домішки висока,
необхідно встановити колону остаточної очистки, в якій, по суті,
відбувається повторна епюрація спирту, але при високій його концентрації.
Часто розглянуті схеми установок доповнюють колоною Д (рис. 3, г),
яка за принципом дії подібна колоні Б, проте в колону Д вводиться фракція,
збагачена проміжними домішками, і тут вони піддаються
подальшому концентруванню. Колона Д дає можливість розвантажити
колону Б від проміжних домішок за рахунок збільшеного відбору фракції;
при цьому покращуються умови її роботи з відокремлення хвостових
домішок.
Верхній продукт з колони Д містить цільовий продукт - етанол, що
забруднений кінцевими та головними домішками. Він може бути
використаний як товарний (наприклад, технічний спирт) або спрямований на
повторну очистку. Фракція П, яка відбирається з середньої частини колони
Д, не є чистим проміжним продуктом, проте концентрація його значно
більша, ніж у проміжній фракції, яка відбирається з колони Б. У зв’язку з
тим, що проміжні домішки складають основу сивушного масла, колона Д для
виділення (концентрування) цих домішок одержала назву сивушної.
Розглянуті схеми звичайно застосовують в установках при очистці
спирту- сирцю (установки для ректифікації спирту). При одержанні
ректифікованого спирту безпосередньо з бражки використовують
брагоректифікаційні установки (БРУ). Вони звичайно мають три основні
колони та 1 ...3 додаткові, що встановлюються в разі необхідності (рис. 3.4).
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
59
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата

Рис. 3.4 Принципи побудови схем брагоректифікаційних установок: колони:

А - бражна; Б - епюраційна; В - спиртова; Г - попередньої епюрації бражки;
Д - сивушна; Е - остаточної очистки; П - гріюча пара; М - бражка; 3 - барда;
Л - лютерна вода; ГФ і ГФ'- головна фракція; РС і РС'- ректифікований спирт;
СМ - сивушне масло
Бражна колона А використовується для відокремлення леткої частини
бражки від нелеткої. Бражка, звільнена від леткої частини, виводиться з
нижньої частини колони у вигляді барди. З нею відводяться екстрактивні
речовини, завислі частинки, значна частина води та хвостових домішок.
Летка частина бражки, що містить етиловий спирт, воду й супутні леткі
домішки, у вигляді пари (рис. 3.4, а ) або бражного дистилята (рис. 3.4, б)
надходить на живлення епюраційної колони Б. Далі йде процес очистки
спирту, як це було розглянуто вище (див. рис. 10.19).
За складом спирто-водяна пара, що виходить з бражної колони, і
бражний дистилят не відрізняються від слабкоградусного спирту-сирцю в
спирто-водній парі з концентрацією 35....55 об. %. Склад і концентрація
домішок спирту в основному такі ж.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
60
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
В залежності від способу включення бражної колони в схему
розрізняють брагоректифікаційні установки прямої, непрямої й напівпрямої
дії.
Принципова особливість установок прямої дії полягає в живленні
спиртової колони спирто-водяною парою, що виходить безпосередньо з
бражної колони (рис. 10.20, в). В установках прямої дії теплота гріючої пари
використовується дворазово. Свіжа гріюча пара вводиться тільки в нижню
частину бражної колони А, а епюрацій- на колона Б й спиртова В
обігріваються спирто-водяною парою, що виходить з верхньої частини
бражної колони. У бражну колону подають бражку, звільнену від головних
домішок (епюровану), і флегму, яка надходить із спиртової колони. Таким
чином, у бражній колоні відбувається спільне вилучення спирту з бражки й
флегми. Концентрація сухих речовин у барді при цьому знижується за
рахунок розбавлення її лютерною водою, що утворюється після вилучення
спирту з флегми.
На рис. 10.20, г подана дещо видозмінена схема установки прямої дії, в
якій передбачено роздільне виділення спирту з бражки й флегми. У зв’язку з
цим потрібне додаткове введення гріючої пари в нижню (відгінну) частину
спиртової колони, але при цьому барда не розбавляється лютерною водою.
Принципова особливість установок непрямої дії (див. рис. 20, б) -
попереднє вилучення з бражки спирту й супутних йому домішок, в
результаті чого одержується спирт-сирець (бражний дистилят), який у
рідкому вигляді направляється в епюраційну колону, а потім у спиртову для
очистки. Спирто-водна пара, що виходить з бражної колони, надходить у
конденсатор Ж. В епюраційну колону Б подають спирто-водний (бражний)
дистилят, який надходить з конденсатора Ж.
Спирто-водний дистилят у колоні Б очищається від головних домішок
під дією свіжої пари, яка вводиться в нижню частину колони. Рідкий епюрат,
що надходить у колону В, звільняється від хвостових і проміжних домішок
також у результаті введення свіжої гріючої пари.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. 61
Арк. № докум. Підпис Дата
Треба відзначити, шо в установках непрямої дії колони зв’язані між
собою тільки рідинними потоками, в той час як в установках прямої дії -
рідинними й паровими потоками, що ускладнює регулювання їх роботи.
Схема, що зображена на рис. 10.20, а, ближча до установок непрямої дії.
Єдиною відмінністю її є живлення епюраційної колони Б спирто-водною
парою, яка виходить безпосередньо з бражної колони, а не бражним
дистилятом.
Схеми установок, які зображені на рис. 10.20, а, д, відносять до
установок напівпрямої дії, проте цей поділ дещо умовний.
Вище були розглянуті принципові схеми брагоректифікаційних
установок, які складаються тільки з основних колон. Включення додаткових
колон (Е - остаточної очистки й Д - сивушної) не залежить від принципу дії
установки. На. рис. 10.20, є, ж наведені схеми установок прямої та непрямої
дії з двома додатковими колонами. З метою збільшення виходу
ректифікованого спирту було запропоновано і реа лізовано на більшості
спиртових заводів додаткове встановлення колони для розгонки головної
фракції, іцо дало можливість заводам зменшити відбір побічного продукту
(головної фракції) з 3 ... 5 % до 0,1... 0,2 %, при цьому відповідно збільшився
вихід ректифікованого спирту.
На вітчизняних спиртових заводах за типові прийняті
брагоректифікаційні установки непрямої та напівпрямої дії (названі
авторами побічно-прямотечій- ними). Установки непрямої дії стабільні в
роботі, легкі в керуванні та регулюванні, на них одержують спирт високої
якості. Побічно-протитечійні установки більш складні в експлуатації, але
приблизно на 10... 15 % менше споживають гріючої пари та холодної води.
Найбільшого розповсюдження одержали триколонні установки.
Машинобудівні заводи поставляють також чотириколонні установки (з
додатковою колоною остаточної очистки) продуктивністю 1000, 1500 і 2000
дал спирту на добу та п’ятиколонні (з двома додатковими колонами -
остаточної очистки й сивушної) продуктивністю 3000 і 6000 дал/добу. На
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. 62
Арк. № докум. Підпис Дата
заводах середньої та великої потужності як додаткову (4-ту, або 5-ту)
застосовують колону для виділення спирту з головної фракції (розгінну
колону).
\ 2.8. Розрахунок продуктів.
Вихідні дані для розрахунків:
Розрахунок продуктів проведений на 100 дал спирту.
продуктивність заводу – 2000 дал/добу;
виробництво спирту здійснюють за безперервною схемою виробництва
з крохмалевмісної сировини, яка оцукрюється концентрованими
ферментними препаратами, а зброджування сусла проводять безперервно з
рециркуляцією бражки;
сировина, яка поступає на розварювання – пшениця крохмалистістю
56%, вологістю 13%;
оцукрюючи матеріали – концентровані ферментні препарати Termamil
120L і San-Super 240L;
3 3
антисептик Полідез – витрати 20 см на 1 м сусла;
ступінь подрібнення зерна – 95 % прохід помелу через сито з діаметром
отворів 1 мм;
вихід спирту з 1 т умовного крохмалю пшениці:
65,7 + 0,7 + 0,1 = 66,5 дал,
де: 65,7 – вихід спирту етилового з 1 т умовного крохмалю пшениці
при роботі за безперервною схемою виробництва, дал/т. В спиртовій галузі
встановлені єдині норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю окремо для
кожної культури зерна, а також за видами цукровмісної сировини [26];
0,7 – збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю
пшениці при повній заміні солоду ферментними препаратами, дал/т;
0,1 – збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю
пшениці при зброджуванні сусла з рециркуляцією бражки, дал/т.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
63
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Умовний крохмаль зернової сировини – це загальна кількість
вуглеводів, яку за допомогою технологічних прийомів можна перетворити в
цукри, що зброджуються дріжджами в етиловий спирт.
Умовний спирт-сирець – це сума усіх спиртопродуктів, що
одержують після брагоректифікації з урахуванням втрат в процесі перегонки
бражки, які вимірюють технічними мірниками в декалітрах (дал) безводного
спирту, а саме спирт етиловий ректифікований, фракція головна етилового
спирту, сивушне масло та втрати безводного спирт у під час перегонки
(0,2%).
Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
Кількість крохмалю сировини, яка потрібна для одержання 100 дал спирту
100 х 1000/66,5 = 1503,76 кг.
Витрати зерна пшениці для отримання 100 дал спирту
1503,76 х 100/56 = 2685,286 кг,
де 56 – крохмалистість пшениці, %.
У цій кількості пшениці міститься:
води – 2685,29 х 0,01х13 = 349,09 кг;
сухих речовин – 2685,29 – 349,09 = 2336,2 кг,
з них зброджуваних – 2685,29 х 0,56 = 1503,76;
незброджуваних – 2336,2 – 1503,76 = 832,44 кг.
Витрати ферментних препаратів
3
На 1 т умовного крохмалю зерна витрачають від 0,3-0,6 дм Termamil
3 3
120L (приймаємо для розрахунків 0,5 дм ) та 0,8-1,2 дм San-Super 240L
3
(приймаємо для розрахунку 1,0 дм ).
Витрата Termamil 120L, складатиме
3
1,50376 х 0,5 – 0.752 дм .
Перед введенням ферментного препарату в збірник замісу і в
термоферментатор його розводять водою 1 : 10. Об’єм води для розведення
ферментного препарату
3
0,752 х 10 = 7,52 дм
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. 64
№ докум. Підпис Дата
3
При густині ферментного препарату 1,2 кг/дм маса ферментного
препарату дорівнює
0.752 х 1,2 = 0,902 кг.
Загальна маса розчину ферментного препарату Termamil 120L
0,902 + 7,52 =8,422 кг.
Маса розчину ферментного препарат у, що вводять в заміс
8,422 х 0,3 =2,53 кг.
Витрата San-Super 240L
3
1,50376 х 1,0 = 1,50376 дм .
Об’єм води для розведення ферментного препарату
3
1,50376 х 10 = 15,04 дм .
Маса ферментного препарату
1,50376 х 1,2 = 1,805 кг.
Маса розчину ферментного препарату San-Super 240L
15,04 + 1,805 = 16,85 кг.
Приготування замісу
Кількість води і фільтрату барди, яка потрібна для приготування замісу
2685,29 х 3,0 = 8056 кг,
де 3,0 – витрати води і фільтрату барди,кг на 1 кг помелу зерна.
Для приготування замісу використовують помел зерна (температура
о о
20 С), воду з температурою 50 С і фільтрат барди в кількості 30% від води.
Середню температуру замісу розраховують, як описано далі. В заміс задають
30% від загальних витрат розчину ферментного препарату Termamil 120L.
Із цієї кількості витрати фільтрату барди складатимуть
8056 х 0,3 = 2417 кг,
витрати води
8056 х 0,7 = 5639 кг.
Маса замісу складає
2685,29 + 8056 + 8,42 = 10749,71 кг.
У замісі міститься води
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 65
Дата
8056 + 349,09 + 7,52 х 0,3 = 8407,35 кг.
Сухих речовин у замісі таж сама кількість, що і у пшениці, тобто 2336,2
кг.
Процентний вміст сухих речовин у замісі
(2336,2 + 48,3) х 100/10749,71 = 22,18%.
о
Температура замісу. Маса зерна – 2685,3 кг з температурою 20 С і
теплоємністю
С1 = 1,423 кДж/(кг х град).
о
Маса дефлегматорної води – 5639 кг з температурою 50 С і
теплоємністю
С2 = 4,204 кДж/(кг х град).
о
Маса фільтрату барди – 2417 кг з температурою 100 С і теплоємністю
С3 = 4,169 кДж/(кг х град).
Маса ферментного препарату Termamil 120L – 8,422 кг з температурою
о
25 С і теплоємністю
С4 = 4,185 кДж/(кг х град).
Теплоємність замісу
(2685,3 х 1,423 +5639 х 4,204 + 2417 х 4,169 + 8,422 х 4,185)/10749,71 =
3,50 кДж/(кг х град).
Кількість тепла замісу
2685,3 х 1,423 х 20 + 5639 х 4,204 х 50 + 2417 х 4,169 х 100 + 8,422 х
4,185 х 25 =2270269,9 кДж.
Температура замісу в збірнику замісу
о
2270269,9/10749,71 х 3,50 = 60,3 С
Термоферментативна обробка замісу
У контактній головці перед надходженням в термоферментатор заміс
о
підігрівають до температури 85 С парою з тиском 400 кПа. Витрата пари
складає
10749,71 х 3,50 х (85 – 60,3) х 1,02/(2739 – 398) = 487,9 кг,
де 2739 – ентальпія пари (тиск 400 кПа), кДж/кг;
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 66
Дата
398 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
1,02 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище.
Маса замісу, що виходить із контактної головки в термоферментатор
10749,71 + 487,9 = 11237,6 кг
Оцукрювання розрідженої маси
Оцукрюють розріджену масу у вакуумоцукрювачі або безпосередньо в
бродильному апараті. В даному розрахунку розріджену масу охолоджують в
оцукрювачі з одночасним її оцукренням.
Розріджена маса з термоферментатора через паросепаратор-витримувач
або безпосередньо поступає в вакуумоцукрювач. В ньому за рахунок вакуум-
о
випаровування маса охолоджується з температури 85 до 54-56 С, яка є
оптимальною для дії глюкоамілази мікробного походження, наприклад
ферментного препарату San-Super 240L.
Кількість вторинної пари, яка виділяється в вакуумоцукрювачі і
конденсується в випарній камері або в кожухотрубному конденсаторі при
о
перепаді температур з 85 до 55 С
11237, х 3,5 х (85 – 55)/(2368,1 – 3,50 х 55) = 542,4 кг,
де 2368,1 – теплота пароутворення, кДж/кг.
Витрати води на конденсатор
3
542,4 х (2602,4 – 4,2 х 45)/(4,2 х (45 – 25)) = 15583,7 кг = 15,58 м ,
де 2602,4 – теплоємність пари, кДж/(кг х град);
4,2 – теплоємність води, кДж/(кг х град);
о
45 і 25 – температура води на виході та вході з конденсатору, С.
Кількість сусла, що залишається в оцукрювачі
11237,6 – 542,4 = 10695,2 кг.
3 3
В вакуумоцукрювач вносять антисептик Полідез з розрахунку 20 см на 1 м
сусла
3
10695,2 х 20/1000/1000 = 0.214 дм
Антисептик розбавляють водою у співвідношенні 1 : 10. Тоді, витрати
розчину антисептику
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. 67
Підпис Дата
3
0,214 х 10 = 2.14 дм .
Із вакуумоцукрювача виходить сусла
10695,2 + 2,14 = 10697,3 кг.
Із цієї кількості 10% сусла відбирають для приготування виробничих
дріжджів 10697,3 х 0,1 = 1069,7 кг.
Основне сусло, що надходить на охолодження до температури
о
«складки» 28-30 С
10697,3 – 1069,7 = 9627.6 кг.
Витрати охолоджуючої води
9627,6 х 3,50 х (55 – 28)/(4,2 х (40 – 25)) = 14441,4 кг,
о
де 40 і 25 – температура води на виході і вході в теплообмінник, С.
Приготування виробничих дріжджів
Витрати пари з тиском 400 кПа на підігрів сусла до температури
о
пастеризації 85 С
1069,7 х 3.50 х (85 - 55) х 1,04/(2739 – 603) = 54,7,
де 2739 – теплоємність пари, кДж/кг;
603 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
1,04 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище.
о
Витрати води для охолодження сусла в дріжджанці до 23 С
1069,7 х 1,1 х 3,50 х (85 – 23)/(4,2 х (60 – 15)) = 1351,0 кг;
де 15 і 60 – температура охолоджуючої води на вході і виході із
о
поверхні охолодження, С;
1,1 – коефіцієнт, що враховує збільшення маси в дріжджанці і за
рахунок внесення засівних дріжджів.
3
В дріжджанку вносять в розрахунку на 1 м сусла 0,4 кг карбаміду і
0,13 кг ортофосфорної кислоти, тобто в розрахунку на 100 дал спирту
вносять карбаміду 1069,7 х 0,4/1000 = 0,43 кг,
ортофосфорної кислоти 1069,7 х 0,13/1000 = 0,14 кг.
Витрати вуглеводів на утворення спирту і накопичення біомаси під час
вирощування виробничих дріжджів
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
68
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
1069,7 х 1,1 х (22,18 – 10)/100 = 143,3 кг,
де 22,18 – початкова концентрація сухих речовин сусла, %,
10 – концентрація сухих речовин у виробництві дріжджів, %.
Під час вирощування дріжджів виділяється діоксиду вуглецю
143,3 х 66,5 х 1,002 х 0,7893 х 0,9554/100 = 72,0 кг,
де 1,002 – коефіцієнт, що враховує втрати спирту під час перегонки бражки;
3
0,7893 – густина безводного спирту, кг/дм ;
0,9554 – вихід діоксиду вуглецю, кг/кг спирту.
Маса виробничих дріжджів
1069,7 х 1,1 – 72,0 + 0,43 + 0,14 = 1105,2 кг.
Зброджування сусла
Всього в бродильне відділення надходить продуктів
9627,6 + 1105,2 + 9627,6 х 0,5/100 + 1105,2 х 2,5/100 = 10808,5 кг,
де 0,5 – кількість води для замивання обладнання після звільнення його від
сусла, % від кількості основного сусла;
2,5 – кількість води для замивання обладнання після його звільнення від
дріжджів, % від кількості виробничих дріжджів.
Вихід диоксиду вуглецю з розрахунку на 100 дал утвореного спирту
100 х 10 х 0,7893 х 0,9554 = 754,1 кг.
Кількість водно-спиртового розчину, що надходить із спиртовловлювача у
бражку 10808,5 х 2,5/100 = 270,2 кг,
де 2,5 – кількість водно-спиртового розчину , % до об’єму бражки.
Кількість зрілої бражки
10808,5 – 754,1 + 270,2 = 10324,6 кг.
Кількість спирту у зрілій бражці з урахуванням його втрат під час перегонки
(0,2%)
3
100 + 100 х 0,002 = 100,2 дал = 1002 дм
або 1002 х 0,7893 = 790,9 кг.
Об’єм зрілої бражки
3
10324,6/1,0099 = 10223,4 дм ,
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
69
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
3
де 1,0099 – густина зрілої бражки, кг/дм .
Вміст спирту в зрілій бражці
1002 х 100/10223,4 = 9.80 об.%.
Загальний об’єм бражки, що надійде на перегонку з урахуванням
розведення її водою, одержаною під час замивання бродильних апаратів, що
звільнилися
3
10223,4 + 10223,4 х 0,5/100 – 10274,5 дм ,
де 0,5 – кількість промивної води, одержані під час замивання
бродильного апарату, % до об’єму бражки.
Спирт і продукти ректифікації
Розрахунки продуктів виконано на 100 дал умовного спирту-сирцю.
Під час перегонки і ректифікації на брагоректифікаційних апаратах мають
місце втрати, які залежать від типу і продуктивності апаратів, а також
періоду року. В середньому при ректифікації вони становлять під час
виробництва зернового ректифікованого спирту «Люкс» 0,6% від безводного
спирту-сирцю, який поступив на ректифікацію.
Вихід окремих продуктів ректифікації спирту коливається залежно від
виду сировини, обраної технологічної схеми та інших умов у таких межах, %:
фракція головна етилового спирту – 5,0-7,0 %;
сивушне масло – 0,3-0,5 %;
сивушний спирт, якщо його виводять із брагоректифікаційної
установки – 0,5-1,5%.
Приймаємо вихід фракції головної етилового спирту міцністю 95 об, %
рівним 5,0%, сивушного масла міцністю 88 об.% - 0,3%, сивушного спирту
міцністю 85 об.% - 1,0 %.
Тоді, об’єм фракції головної етилового спирту буде
3
100 х 5,0 х 100/95/100 = 5,26 дал = 52,6 дм .
Маса головної фракції етилового спирту
52,6 х 0,8114 = 42,68 кг,
3
де 0,8114 – густина водно-спиртового розчину міцністю 95,0 %, кг/ дм .
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. 70
Підпис Дата
Об’єм сивушного масла міцністю 88% при відборі 0,3%
3
100 х 0,3 х 100/88/100 = 0,34 дал = 3,4 дм .
Маса сивушного масла
3,4 х 0,8357 = 2,84 кг,
3
де 0,8357 – густина сивушного масла, кг/ дм .
Об’єм сивушного спирту міцністю 85,0% при відборі 1%
3
100 х 1,0 х 100/85/100 = 1,18 дал = 11,8 дм .
Маса сивушного спирту
11,8 х 0,8449 = 10,0 кг,
3
де 0,8449 – густина сивушного спирту, кг/ дм .
Вихід ректифікованого спирту «Люкс» міцністю 96,3 об.%
100 – 5,0 – 0,3 – 1,0 – 0,6 = 93,1%,
де 0,6 – втрати спирту під час ректифікації, %.
З урахуванням цих даних визначають об’єм ректифікованого спирту
міцністю 96,3 об. %, який можна одержати із 100 дал умовного спирту-сирцю
3
100 х 93,1 х 100/96,3/100 = 96,68 дал = 966,8 дм .
Його маса складає
966,8 х 0,7893 = 763, 10 кг.
Розраховану кількість сировини, проміжних і кінцевих продуктів
ректифікації для отримання 100 дал умовного спирту сирцю використовують
для визначення їх величини для годинної та добової продуктивності заводу і
подають у вигляді таблиці розрахунків продуктів (табл.3.1).
Таблиця 2.8 – Зведена таблиця розрахунку продуктів
Продукт Кількість продуктів
100 дал добова годинна
безводного потужність потужність
спирту
3 3
кг дм кг дм кг дм

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. 71
№ докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.8
1 2 3 4 5 6 7
Перевідний коефіцієнт
для розрахунку
1 1 20 20 0,833 0.877
Очищена пшениця 2685,29 3729.8 53705,8 74592 2236,8 3106
8
Заміс
Надходить в збірник
замісу
2685,29 53705,8 - 3106,8 -
помелу зерна
-

води сумарно 8056 8056 161120 161120 6710,6 6710,
6
в тому числі:
теплої дефлегматорної 5639 5639 112780 112780 4697,3 4697,3
води
фільтрату барди 2417 2417 48340 48340 2013,4 2013,4
розчину ферментного
препарату
8,42 7,52 168,4 150,4 7,0 6,2
розріджуючої дії
Termamil 120L
Усього замісу 10749,7 9772,5 214994, 195450 8954,5 8140,5
1 7
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
72
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата

\Продовження таблиці 2.8
Термоферментативна
обробка замісу

витрати гострої пари 487,9 - 9758 - 406,4 -
Усього маси в 11237,6 9364,7 22475,2 18729, 9360,9 7800,8
апаратах ТФО 4
Оцукрювання під
вакуумом

Кількість пари, що

конденсується в
конденсаторі 542.4 542,4 10848 10848 541,8 541,8
Витрати води в 15583,7 15583, 311674 311674 12981, 12981,
конденсаторі 7 2 2
Кількість замісу, що 10695,2 9902,9 213904 198044 8909,1 8249,1
підлягає оцукрюванню
Витрата розчину 16,85 16,54 337 330,8 14,0 13,8
ферменту оцукрюючої
дії
Витрати розчину 2,14 2,10 42,8 42,0 1,78 1,75
антисептику
Всього отримано 10697,3 9904,9 21394 198095 8910,9 8290,8
сусла спиртового 6
виробництва

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
73
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
\
Продовження таблиці 2.8
Кількість
неохолодженого сусла
1069,7 990,5 21394 19810 891,1 825,1
відібраного для
вирощування
дріжджів
Витрати води на 14441,4 14441,4 28882 288828 12029,6 12029,
теплообмінник 8 6
Приготування
виробничих дріжджів
54.7 - 1094 - 45.6 -
витрати гострої пари
на пастеризацію сусла
Витрати води на 1351,0 1351,0 27020 27020 1125,4 1125.4
охолодження сусла до
о
23 С
Кількість СО2, що 72,0 - 1440 - 60,0 -
утворилася
Маса виробничих 1105,2 1062,7 22104 21254 920.6 885,2
дріжджів
Надходить в 10808,5 10007,9 21617 200158 9003,5 8336,6
бродильне відділення 0
сусла з промивною
водою
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
74
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження
таблиці 2.8

\Зріла бражка
виділилось СО2 763,1 966,8 15262 19366 635,7 80
5,3
головна фракція 42,68 52,6 853,6 1052 35,6 43,8
етилового спирту

сивушне масло 2,84 3,4 56,8 68 2,37 2,83
Спирт і продукти ректифікації
сивушний спирт 10,0 11,8 200,0 236,0 8,33 9,82
Витрати пари 542,6 - 10852 - 452,0 -
в т.ч. на 487,9 - 9758 - 406,4 -
термофермента-
тивну обробку
замісу
на підготовку 54,7 - 1094 - 45,6 -
сусла для
дріжджів
Питома витрата 20,2 20,2 20,2
пари (до маси
переробляємого
зерна), %

\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
75
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.8
Вода із 270,2 - 5404 - 225,1 -
спиртовловлювача
Кількість зрілої 10324,6 10223,4 206492 204468 8600,4 8516,1
бражки
Вміст спирту в 9,80 9,80 9,80
зрілій бражці ,%
-
об
Об’єм бражки що - 10478,9 - 209578 - 8728,9
надходить до
браго
ректифікаційного
відділення

2.9.Витрати води
У спиртовому виробництві використовується вода питної якості (ГОСТ
2874-82 *), технічна, зворотний. Якість технічної води і операції, на які вона
використовується, визначаються технологічним завданням.
При проектуванні систем водопостачання та каналізації
використовувати:
- діючі БНіП;
- «Рекомендації по замкнутому циклу очищення і використання в
обороті виробничо-забруднених стічних вод за безстічною схемою
водовикористання для спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну
сировину», розроблені ВНІПрБ, 1985 р .; - «Регламент замкнутої
водогосподарської системи для спиртових заводів, що переробляють
крохмалисті сировину», розроблений ВНІІПБТ, 1987 г.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
76
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Необхідність улаштування в цехах системи автоматичного пожежогасіння
визначається відповідно до «Переліку будівель і приміщень підприємств
агропромислового комплексу, які підлягають обладнанню автоматичною
пожежною сигналізацією і автоматичними установками пожежогасіння»,
затвердженим в 1990 р Державною комісією Ради Міністрів СРСР по
продовольству і закупівлях.
Напір в системі виробничого водопостачання слід визначати, виходячи
з умов нормальної роботи технологічного обладнання.
Мийка обладнання здійснюється питною водою через миючу голівку
або спеціальні крани і гумові шланги.
Над апаратним відділенням необхідно встановлювати бак для води
ємністю не менше 30 хв. витрати води на потреби цього відділення.
З метою скорочення водоспоживання та зменшення скиду зворотних вод
передбачати максимальне використання води повторної в обороті.
Всередині корпусів слід проектувати дві системи каналізації:
виробничу (від миття обладнання, посуду і підлог) і побутову.
Відведення лютерної води в каналізацію можливие тільки після її
охолодження до t = 40 ° С з максимальним використанням тепла, що
відходить, що вирішується технологічною частиною проекту.
Необхідність локальної очистки стічних вод вирішується в кожному
конкретному випадку в залежності від їх складу.
Склад стічних вод слід приймати за даними інституту ВНІІПБТ.
Обсяг і концентрація виробничих стічних вод при отриманні спирту
представлені в табл. 2.8.1, складеної на підставі «Рекомендацій по
замкнутому циклу очищення і використання в обороті виробничо-
забруднених стічних вод за безстічною схемою водовикористання для
спиртових заводів, що переробляють крохмаловмісну сировину».

\
\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
77
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.9 Обсяг і концентрація виробничих стічних вод при отриманні
спирту.
Показники Розмірність Виробництво спирту з
зернових культур
3
Кількість води М /1000дал 97
Зважені речовини Мг/л 650
Окислюваність - 850
БПК5 - 400
БПКповн. - 700
РН - 6.5
Температура °С 50
Приблизні витрати води на різну потужність заводу наведені в таблиці 2.10
Таблиця 2.10 Витрати води
№ Назва Потужність заводу
пп відділення 500 дал 1000 дал 2000 дал 3000 дал 6000 дал
в На в На в На в На в На
час добу час добу час добу час добу час добу
I Виробництво спирту із зерна
1 Відділення
підготовки
зерна:
Вода
оборотна
t = 45° 2,0 43,0 4,0 86,0 7,5 172,0 11,5 258,0 23,0 516,0
t = 20° 0,3 1,0 0,3 1,0 0,5 1,5 0,5 1,5 1,0 3,0

\
\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
78
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
2 Цех
розварювання
, оцукрення
Вода 7, 150 14, 290 28, 560 42,0 840 84,0 165
оборотна t = 0 0 0 0
20°
Вода питна t 6, 120 13, 240 26, 480 38,0 700 65,0 140
= 15° 5 0 0 0
3 Бродильно-
дріжджовий
цех
Вода питна t 4, 22,0 8,0 41, 15, 80 21,0 118, 40 232,
= 10° 0 0 0 0 0
Вода 22 410 42, 810 84, 162 126, 243 252, 486
оборотна t = ,0 0 0 0 0 0 0 0
20°
4 Ректифікація
Вода 9, 215, 18, 430 36, 860, 54,0 129 108, 258
оборотна t = 0 0 0 0 0 0 0 0
20°
Вода питна t 4, 85 8,0 170 16, 340 24,0 510 48,0 102
= 12 – 15° 0 0 0
II Виробництво
I ферментів
Вода 1 33,0 3,0 65, 6,0 130,0 9,0 195 18,0 390,0
оборотна t = , 0
20° 5

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
79
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10
Вода 0,6 0,6 1,2 1,2 2,4 2,4 3,6 3,6 7,2 7,2
питна
t = 12
– 20°
Разом 56, 1079, 111, 2134, 221, 4245, 329, 6346, 646, 12658,
9 6 5 2 4 9 6 0 2 2
В 15, 227,6 30,2 452,2 59,4 902,4 86,6 1331, 160, 2659,2
тому 1 6 2
числі
питно
ї води
на – 2159, – 2134, – 2122, – 2115, – 2109,7
1000 2 2 9 3
дал
спирт
у
2.10 Витрати пари
Приблизні витрати пари на різну потужність заводу наведені в таблиці 2.11
Таблиця 2.11 Витрати пари
№ Назва Од. Потужність заводу, дал/доб
№ 500 1000 2000 3000 6000
пп в на в на в на в на в на
ча добу ча добу час доб ча доб ча доб
с с у с у с у

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. 80
№ докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.11
I. Виробництво спирту
1 Відділенн
я
розварюва
ння та
оцукрення
пара P = т 0, 6,0 0, 12,0 1,2 24, 1, 36,0 3, 72,0
0,5 МПа 3 6 0 8 6
пара P = -―- 0, 02 0, 0,2 0,2 0,4 0, 0,6 0, 1,2
0,07 МПа 1 1 3 6
2 Бродильно
-
дріжджове
відділення
пара P = - 0,35 1, 0,7 2, 1,3 4,0 2,0 6,0 4,0 12,
0,3 МПа ― 0 0 0
-
пара P = - 0,3 1, 0;5 2, 1,0 5,0 1,4 7,3 2,8 14,
0,07 МПа ― 3 5 0
-
3 Брагоректи 1,2 25 2,3 50 4,6 100 6,8 15 13,6 30
фікаційне 0 0
відділення
пара P =
0,4 МПа

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
81
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.11
II.
Виробництво
ферментів
пара P = 0,4 - 0,6 2, 1,1 4, 2,0 8,0 3,0 12, 6,0 24,
МПа ― 2 0 0 0
-
Разом - 2,8 35 5,3 70 10, 141 15, 21 30,6 42
― ,7 ,7 3 ,4 3 1,9 3,2
-
Витрати пари - – 71 – 70 – 70, – 70, – 70,
на 1000 дал ― ,4 ,7 7 6 5
спирту -

2.11 Витрати енергоресурсу
Електропостачання підприємств (цехів) здійснюється відповідно до
технічних умов електропостачальної організації.
Категорія надійності з електропостачання споживачів електроенергії
визначається відповідно до ПУЕ, СН 174-75, а також техніко-економічними
розрахунками, з урахуванням місцевих умов електропостачання.
Рекомендується відносити споживачів електроенергії до категорії
надійності електропостачання.
Таблиця 2.12 Відношення споживажів електроенергії до категорії
надійності електропостачання
№ пп Споживачі електроенергії Категорія надійності
електропостачання
1. Приймальний пристрій для зерна з 3
автотранспорту і залізниці
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
82
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.12
2. Зерносклад (Елеватор)
2.1 Силосний корпус 3
2.2 Робоча вежа 3
3 Виробничий корпус:
3.1 Робоче відділення 2
3.2 Відділення розварювання і 2
оцукрювання
4 Спиртоприймальне відділення 2
5 Спиртосховище 2
Таблиця 2.13Витрата електроенергії на технологію по основним
виробництвам
№№ Назва споживача Од.вим. Потужність заводу, дал
пп 500 1000 2000 3000 6000
1 Прийом зерна і кВт·ч 350 600 1200 1500 2500
елеватор
2 Виробництво -―- 650 1200 2300 3300 6000
спирту
3 Виробництво -―- 275 550 1100 1600 –
ферментів
4 Разом -―- 1275 2350 4600 6400 3200
Витрати -―- 2550 2350 2300 2133 11700
електроенергії на
1000 дал спирту
1950
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. 83
Арк. № докум. Підпис Дата

2.12.Охорона довкілля
Характеристики підприємства як джерела забрудненя наведені в табл. 2.14
Таблиця 2.14
№ Назва Джерела Назва джерела Назва
пп відділень виділення викиду забрудника
основного і шкідливих шкідливих
допоміжного речовин речовин
виробництва
Основне виробництво
1 Елеватор
Прийом зерна Вузли пересипки труби Органічний пил
з зерна аспіраційних
автотранспорта систем
Прийом зерна – ‖ – – ‖ – – ‖ –
з залізної
дороги
Робочі будівлі – ‖ – – ‖ – – ‖ –
Силосні – ‖ – – ‖ – – ‖ –
корпуси
2 Виробництво
спирту
Дробильне дробилка, труби Органічний пил
відділення вальцьовий аспіраційних
станок, систем
подрібнювач
Виробництво бродильни чани Труби етиловий спирт
спирту мірники і т.д. вентиляційних
систем
– ‖ – обробка – ‖ – формальдегід
приладів
Прийомне мірники для Труби етиловий спирт
відділення спирту вентиляційних
систем
Сховище резервуари для – ‖ – – ‖ –
спирту

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 84
Дата
Продовження таблиці 2.14
Відпускне мірники для – ‖ – – ‖ –
відділення спирту
Допоміжне виробництво
1 Холодильно- холодильні труби амміак або фреон
компресорна машини вентиляційних
станція систем
(аварійний
викид)
2 Майстерня
Механічний металообробні Труби Пил металів
цех станки вентиляційних (окисненні
систем метали)
Зварювальне стіл сварщика – ‖ – Пил окисненого
відділення заліза, оксиди
марганцю
3 Котельня печі димова труба Вуглекислий газ,
оксиди азоту
(при роботі на
природному газі)
Список забруднюючих речовин , викидаючих виробництвом в
атмосферу, поданий в табл. 2.15
Таблиця 2.15
№№ Назва шкідливих Список шкідливих ПДК Класс
пп речовин речовин ОБУВ небезпеки
3
№ № мг/м
речовини списку
в списку
1 Органічний пил 50 3086 0,5 4
(зернова)
2 Етиловий спирт 233 3086 5,0 4
3 Пил металів 116 3086 0,4 3
4 Фреон 97 3086 100 4
5 Аміак 17 3086 0,2 4
6 Оксиди марганцю 145 3086 0,01 2
7 Формальдегід 268 3086 0,035 4
8 Оксид вуглецю 260 3086 5,0 4
9 Оксид азоту 1 3086 0,085 4
10 сірчистий ангідрид 20 3086 0,5 3
11 Сажа 215 3086 0,15 4
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
85
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Приблизна кількість шкідливих речовин, викинутих під час
технологічного процесу виробництва спирту, наведені в табл. 2.16
Таблиця 2.16
№№ Назва виробничих відділень Назва Кількість
пп шкідливої речовини
речовини
1 Елеватор Органічний 0,0172 г/сек. на
пил 1000 дал спирту
2 Виробництво спирту
3 Дробильне відділення Органічний 0,18 кг/тис. дал
пил спирту
4 Виробництво спирту етиловий 31,34 кг/тис. дал
спирт спирту
5 Обробка приладів формальдегід 0,0002 г/сек.
6 Спиртосховище з прийомним етиловий 4,6 кг/тис. дал
та відпускним відділеннями спирт спирту
7 Вспомогательное производство
8 Холодильно-компресорна амміак 0,0003 г/сек.
станція (фреон)
9 Механічні майстерні Пил 0,002 г/сек.
нетоксичний
10 Зварювальне відділення – ‖ – 0,0017 г/сек.

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
86
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
4.Будівельні рішення
Генеральні плани підприємств спиртової промисловості проектуються
відповідно до вимог СНиП II-89-80 "Генеральні плани промислових
підприємств» і СНиП II-106-79 «Склади нафти і нафтопродуктів».
Підсобно-допоміжні виробництва (ремонтне і тарне виробництво,
енергетичне та складське господарство, системи зв'язку з сигналізацією і ін.)
Проектуються таким чином, щоб інженерні споруди і комунікації були
максимально поєднати з сусідніми підприємствами промислового вузла.
Будинки і споруди, технологічно пов'язані між собою і мають загальний
внутрішньоцеховий транспорт.
При компонуванні на генплані виробничих корпусів, складів та інших
споруд передбачати резервування ділянок для перспективного розвитку.
Майданчики для перспективного розвитку не позичати наземними спорудами
та підземними шляхами.
Технологічне обладнання, установка якого можлива поза будівлею:
резервуари для спирту, барди, збірники кислоти.
Місця відвантаження відходів виробництва (барди, зернових відходів),
що застосовуються в якості кормової добавки в тваринництві, повинні бути
віддалені від центрального в'їзду з урахуванням транспортних і людських
потоків.
Підприємства спиртової промисловості слід проектувати з під'їзними
автомобільними і залізницями.
Внутрішньозаводські автодороги, службовці для транспортування
сировини, готової продукції, барди і допоміжних матеріалів, а також
головний в'їзд на завод повинні бути асфальтовані.

\
ДП 21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ
З А \ № докум. Підп Д
мн. Розррокб. Гузенко ис ата Літ. Арк. Акрушів
Перевір. В.
\О Бондарчук 91 112
З.В Будівельні рішення
Реценз.
Н. ЧДТУ
Конт рЗ.а тверд. Осипенкова
І.І
На території підприємства, крім основних будівель, споруд та
складських приміщень, передбачаються:
 автомобільні та залізничні ваги;
 автомобільні та залізничні пости;
 майданчик для зберігання двоокису вуглецю.
При проектуванні благоустрою території підприємства передбачити
майданчики для спокійного відпочинку і спортивних ігор і розміщувати їх
близько адміністративно-побутових будівель.
Відстань між майданчиками спокійного і активного відпочинку має
бути не менше 80 м. В якості розділових екранів між ними передбачити
зелені насадження.
Огорожа проммайданчиків передбачається висотою не менше 2-х
метрів.
Побутові приміщення передбачаються відповідно до чинних
нормативів.
Водопостачання і каналізація:
 У спиртовому виробництві використовується вода питна якості (ГОСТ
2874-82 *), технічна, зворотна. Якість технічної води і операції, на які
вона використовується, визначаються технологічним завданням.
 Необхідність улаштування в цехах системи автоматичного
пожежогасіння визначається відповідно до "Переліку будівель і
приміщень підприємств агропромислового комплексу, які підлягають
обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією і автоматичними
установками пожежогасіння".
 Напір в системі виробничого водопостачання слід визначати, виходячи
з умов нормальної роботи технологічного обладнання.
 Мийка обладнання здійснюється питною водою через миючу голівку
або спеціальні крани і гумові шланги.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
92
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
 Над апаратним відділенням необхідно встановлювати бак для води
ємністю не менше 30 хв. витрати води на потреби цього відділення.
 З метою скорочення водоспоживання та зменшення скидання стічних
вод передбачати максимальне використання води повторно в обороті.
 Всередині корпусів слід проектувати дві системи каналізації:
виробничу (від миття обладнання, посуду і підлог) і побутову.
 Відведення лютерной води в каналізацію можливий тільки після її
охолодження до t = 40 ° С з максимальним використанням тепла, що
відходить, що вирішується технологічною частиною проекту.
 Необхідність локальної очистки стічних вод вирішується в кожному
конкретному випадку в залежності від їх складу.
 Обсяг і концентрація виробничих стічних вод при отриманні спирту
представлені в табл.8.1, складеної на підставі "Рекомендацій по
замкнутому циклу очищення і використання в обороті виробничо-
забруднених стічних вод по безстічній схемі водовикористання для
спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину"
Таблиця 8.1 Обсяг і концентрація стічних вод при отриманні спирту.
Показник Од.вим. Виробництво
спирту
Зернові
культури
3
Кількість води м /1000 97
дал
Зважені речовини мг/л 650
Окислення -―- 850
БПК5 -―- 400
БПКполн. -―- 700
рН – 6,5
Температура °С 50

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
93
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
5.Охорона праці
При проектуванні спиртових заводів необхідно передбачати комплекс
заходів з охорони праці, техніки безпеки і промсанітарії, по вибухо-
пожежонебезпеці, захисту від блискавки будівель і споруд відповідно до
вимог наведених нижче нормативних матеріалів, а також доповнень і змін до
них:
Таблиця 5.1 Метеорологічні умови повітря в виробничих приміщеннях
Назва цеху Холодний період року Теплий період року
чи
Температ Відносн Швидкі Температу Віднос Швидкі
відділення
ура а сть ра на сть
вологіст руху, вологіс руху,
°С °С
ь, м/с ть, м/с
% Не % Не
більше більше
1.Спиртове виробництво
1.1 Робоче 17-18 Не 0,2 На 4º вище Не 0,3-0,5
відділення перевищ розрахунко більше
ує 60 % вої 75 %
температур
1.2Відділе 18-20 Не и
ння перевищ зовнішньог
розварюва ує 60 % о повітря
ння і (параметри
оцукрюван А), але не
ня більше
27/31 ° С
ДП 21.ТБВ 74.31.00.000 ПЗ
З А № докум. Підп Д
мн. Розррок б. Гузенко ис ата Літ. Арк. Акрушів
Перевір. В.О
Бондаренко 94 112
Охорона праці
Реценз. З.В
Н. ЧДТУ
Конт рЗ.а тверд. Осипенкова
І.І
\Продовження таблиці 5.1
1.3Спиртоприйомне 14-16 Не
відділення перевищує
60%
2.Спиртосховище - -
3. Елеватор - - 0,2
4. Лабораторія 18-22 Не 0,2
перевищує
60%
5. Кімнати обігріву 20-24 40-60 0,2
6.Електрощитові, 16-18 40-60 0,2
Щитові, КІП
Таблиця 5.2 Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості
руху повітря в обслуговуваній зоні громадських і адміністративно-побутових
приміщень
Період року Температура, °С Відносна Швидкість руху
вологість, % не повітря, м/с, не
більше більше
Холодний і 18-22 65 0,5
перехідні умови
Теплий період Не більше ніж на 65 0,2
3 ° С вище
розрахункової
температури
зовнішнього
повітря

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
95
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.3 Рекомендовані системи вентиляції для спиртового
виробництва.
Назва цеху Основні Системи вентиляції
або шкідливості,
Витяжна Приточна Аварійна
відділення що
вентиляці
виділяються В В теплий
я
в холодний і період
приміщенні перехідни року
й період
1.Спиртове виробництво
1.1 Робоче Зерновий Аспірація Механічна Механічн Не
відділення пил . Загально в робочу а і потребує
обмінна з зону природна
робочої
зони
1.2 Тепло Загально Механічна -―- -―-
Відділення обмінна з
розварюванн верхньої
я і зони
оцукрювання

1.3 Вуглекисли Загально Механічна -―- Потребує
Бродильно- й газ (СО2) обмінна з в робочу
дріжджеве нижньої і зону
відділення верхньої
зони

\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. 96
№ докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.3
1.4брагоректифікацій Тепло, Загально -―- -―- -―-
не відділення випари обмінна.
спирту Працює
періодично для
провітрювання
1.5Спиртоприйомне Випари -―- -―- -―- -―-
відділення спирту
2.Спиртосховище
2.1 Відділення Пари Загально Природн Природна Потр
прийому і видачі спирту обмінна з а ебує
спирту верхньої і
нижньої
2.2Спиртосховище
зони. Працює
періодично
для
провітрюван
ня
3. Зерносклад
3.1 Прийомний Зернови Аспірація. Природн Природна Не
пристрій для зерна й пил Загально а потр
обмінна ебує
природна
3.2 Робоча вежа -―- -―- -―- -―- -―-
елеватора

\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата 97

Продовження таблиці 5.3
3.3 Над силосне і -―- -―- -―- -―- -―-
під силосне
відділення
Таблиця 5.4 Системи опалення і опалювальні пристрої.
Приміщення Системи опалення, опалювальні прилади,
теплоносій, граничні температури теплоносія або
поверхні що віддає тепло
1. Громадські та Водяне з радіаторами, панелями і конвекторами,
адміністративно- при температурі теплоносія для систем: 95 ° С -
побутові двотрубних і 105 ° С - однотрубних.
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни перекриття
і підлоги нагрівальними елементами.
Повітряне
Місцеве водяне з радіаторами або конвекторами
при температурі теплоносія 95 ° С
Електричне або газове з температурою - на
поверхні, що віддає тепло 95 ° С
2. Виробничі: Повітряне. Водяне і парове при температурі
теплоносія: води 150° С, пара 130 ° С.
2.1 Категорій А, Б і В Електричне і газове для приміщень категорії В
без виділень пилу і при температурі на поверхні, що віддає тепло 130 °
аерозолів або з С. Електричне для приміщень категорій А та Б у
виділенням негорючого вибухозахищеному виконанні відповідно до ПУЕ,
пилу при температурі на поверхні, що віддає 130 ° С

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. 98
Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.4
2.2 Категорій А, Б і В з Повітряне. Водяне і парове при температурі
виділенням горючого теплоносія: води 110 °С в приміщеннях категорії
пилу і аерозолів. А і Б, і 130 ° С - в приміщеннях категорії В.
Електричне і газове для приміщень категорії В
(крім складів категорії В) при температурі на
поверхні 110 ° С . Електричне для приміщень
категорій А та Б (крім складів категорій А та Б) у
вибухозахищеному виконанні відповідно до ПУЕ,
при температурі на поверхні, що віддає тепло 110 °
С
2.3 Категорій Г і Д без Повітряне
виділень пилу і
Водяне і парове з ребристими трубами,
аерозолів.
радіаторами та конвекторами при температурі
теплоносія: води 150 ° С, пари 130 ° С.
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни,
перекриття та підлоги нагрівальними елементами і
стояками.
Газове й електричне, в тому числі з
високотемпературними темпами випромінювачами
.
2.4 Категорій Г і Д з Повітряне
підвищеними вимогами
Водяне з радіаторами (без оребрення), панелями і
до чистоти повітря.
гладкими трубами при температурі теплоносія 150
° С.

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата 99

\
Продовження таблиці 5.4
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни,
перекриття та підлоги нагрівальними елементами
150 ° С.
2.5 Категорій Г і Д з Повітряне
виділенням негорючих
Водяне і парове з радіаторами при температурі
пилу і аерозолів.
теплоносія: води 150 ° С, пара 130 ° С.
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни,
перекриття та підлоги нагрівальними елементами.
Електричне і газове з температурою на поверхні,
що віддає тепло 150 ° С
2.6 Категорій Г і Д з Повітряне
виділенням горючих
Водяне і парове з радіаторами при температурі
пилу і аерозолів
теплоносія: води 130 ° С, пара 110 ° С

Водяне з вбудованими в зовнішні стіни,
перекриття та підлоги нагрівальними елементами.
2.7 категорій Г і Д із Водяне і парове з радіаторами при температурі
вологовиділенням теплоносія: води 150 ° С, пара 130 ° С.
Газове з температурою на поверхні, що віддає
тепло 150 ° С

2.8 З виділенням За спеціальними нормативними документами
отруйних речовин, що
переганяються.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис 100
Дата
Продовження таблиці 5.4
3. Сходові клітки, Водяне і парове з радіаторами при температурі
пішохідні переходи і теплоносія: води 150 ° С, пара 130 ° С.
вестибюлі.
Повітряне
4. Теплові пункти Водяне і парове з радіаторами при температурі
теплоносія: води 150 ° С, пара 130 ° С.
5. Окремі приміщення і Газове з температурою на поверхні, що віддає
робочі місця в тепло 150 ° С
неопалюваних будівлях,
а також робочі місця в
опалювальних
приміщеннях з
температурою повітря
нижче нормованої, крім
приміщенні категорій А,
Б і В
Таблиця 5.5 Коефіціенти використання та реактивної потужності окремих
відділень.
№№ Назва характерних категорій Е.П. Коеффіціент Коефіціент
пп використання реактивної
Ки потужності
(cos φ)
1 Приймальне відділення для зерна з 0,4 0,8
автотранспорта і залізничних колій
2 Зерносклад (елеватор):
2.1 силосний корпус 0,4 0,8
2.2 робоча башня 0,5 0,8
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
101
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.5
3 Виробничий корпус:
3.1 відділення підготовки зерна 0,5 0,8
3.2 Відділення розварювання і 0,5 0,8
оцукрення
3.3 бродильно-дрожджове відділення 0,5 0,8
3.4 Брагоректифікаційне відділення 0,5 0,8
3.5 Спиртоприймальне відділення 0,5 0,8
4 Спиртосховище
4.1 Спиртозбутне відділення 0,5 0,8
6 Цех ферментних препаратів:
6.1 склад сировини 0,3 0,8
6.2 відділення приготування поживного 0,5 0,8
середовища
6.3 ферментативне відділення 0,5 0,8
6.4 відділення готової культури 0,5 0,8
7 Бардорозподільня 0,5 0,8
8.3 дробильне відділення 0,5 0,8
9 Цех твердої та рідкої вуглекислоти 0,7 0,8
10 Холодильно-компресорна станція 0,7 0,8
11 Повітряно-компресорна станція 0,7 0,8
12 Опаленя, вентиляція 0,7 0,8
13 Водопостачання технологічне.- 0,7 0,8
питне
14 Каналізація 0,7 0,8
15 Лабораторія 0,2 0,9

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
102
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
\Таблиця 5.6 Норми освітлення робочих місць виробничих приміщень для
спиртових заводів
Площ Природне Змішане
ина Штучне освітлення освітлення освітлення
(Г – КЕО е, % КЕО е, %
гориз При
Нормати При
онтал боковом
вне Коеффіціе боковом
ьна, у
освітлен нт запаса у
В – При освітлен При
ня, лк освітлені
верти вер і вер
№Назва кальн хнь хнь
Пок
примі а) Кое ому ому
№ азн
щень нор- ффіц або в або
Роз ик Дод в
і мова- іент вер зон вер
ряд ослі атк зоні
вироб не пр пуль хнь і з хнь
п , пле ові на з на
ничих освіт- при и при при сації ому сті ому
під ння пок тери стій тери
п проце лення газор ла газор ламп , не і йки і
роз не азн торії ким торії
сів , озряд мп озряд ах боль бок м бок
ряд біль ики яка сні яка
висо- них ах них нака ше, ово сні ово
ше зали жни зали
та ламп на ламп люва % му жн му
% шил м шил
пло- ах ка ах ння осві им осві
ась пок ась
щини лу тле пок тле
рит
над ні рит ні
тям
підло ям
- гою
м.
Прил
ад
1 для
прийо
му
зерна:
з
1.
автот В, Г-VII
50 30 1,8 1,5 – – – 0,7 0,2 0,2 0,5 0,2 0,2
1 рансп пол Iб
орту
з
1.жиліз
В, Г-VII
ної 50 30 1,8 1,5 – – – 0,7 0,2 0,2 0,5 0,2 0,2
2 пол Iб
дорог
и

Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
103
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.6
2 Зерносклада (елеватор)

В,
2.1 Силосний корпус Г- VIIIа 75 50 1,8 1,5 60 20 – 1 0,2 0,3 0,7 0,2 0,2
пол
В,
2.2 Рабоча башня Г- VIIIа 75 50 1,8 1,5 60 20 – 1 0,2 0,3 0,7 0,2 0,2
пол
3 Виробничий корпус:

В,
3.1 Відділення підготовки
Г- Vг 100 75 1,8 1,5 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
зерна
пол
В,
3.2 Відділенярозварювання
Г- Vб 150 100 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
і оцукрення
пол
В,
3.3 Бродильно-дріжджове
Г- Vб 150 100 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
відділення
пол
В,
3.4 Брагоректифікаційне
Г- Vб 150 100 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
відділення
пол
В,
3.5 Спиртоприйомне
Г- Vг 100 75 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
відділення
пол
4 Спиртосховище:

В,
4.1 Спиртозбувне
Г- Vг 100 75 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
відділення
пол
В,
4.2 Спиртосховище Г- VIIIб 50 30 1,5 1,3 60 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6

пол
5 Цех ферментних
препаратів:
В,
5.1 Склад сировини Г- Vг 100 75 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6

пол
Відділення В,
5.2 приготування поживної Г- Vб 150 100 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6

речовини пол

\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. 104
Підпис Дата
Продовження таблиці 5.6
В,
5.3 Ферментаційне
Г- Vб 150 100 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
відділення
пол
В,
5.4 Відділення готової
Г- Vб 150 100 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
культури
пол
В,
6 Бардороздільне
Г- Vг 100 75 1,5 1,3 40 20 3 0,8 1 1,8 0,5 0,6
відділення
пол
В,
6.1 Бардосховище Г- VIIIб 50 30 1,5 1,3 – – 0,7 0,2 0,2 0,5 0,2 0,2

пол
Таблиця 5.7 Характеристика приміщень на наявність шкідливих факторів та
умов для безпечного виробництва.
№ На Катег Клас Хара Від Тем Захищена Тем На Характер
зва орія примі ктер нос пер площа пер зв истика
п пр примі щення исти на ату Авт Авт ату и пожарон
п имі щення по ка вол ра в омат омат ра ос ебезпечн
ще по вибух при огі при ичне ичне горі но их
ня вибух онебе міще сть міщ пож пож ння вн матеріалі
онебе зпечн ння в ені, арот арот мат их в
зпечн ості по пр °С, ушін ушін еріа го те д в
ості згідно умов имі для ня ня лу, рю пл и о
по ПУЭ ам ще зим сигн °С чи о м г
ОНТП сере ні, ово алііз х о
24-86 дови % го ація ма н
ща пер тер ь
згідн іод іал
о у ів
ПУЭ
1 Прийомне відділення для зерна:
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
105
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.7
1 з В II-II пильн Не – – біль 3 зер + – –
. автотрансп е перев ше 5 но,
1 орта ищує 200 0 пил
60 % кв. –
м 3
7
0
1 З В II-II – ‖ – – ‖ – – – – ‖ – 3 – ‖ + – –
. залізничної 5 –
2 дороги 0
–
3
7
0
2 Зерносклад (елеватор):
2 Силосний В II-II – ‖ – – – – біль 35 зе + – –
. корпус ше 0 – рн
1 200 37 о,
кв. 0 пи
м л
2 Рабоча В II-II – ‖ – – – – – ‖ – 35 – + – –
. вежа 0 – ‖
2 37 –
0
3 Виробничий корпус:

\
\
\
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
106
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
\Продовження таблиці 5.7
3 Підготовче
. відділення
1
а) Б В-IIа пильн Не 1 від до – зер – – –
дробильне е перев 7 500 500 но,
відділення ищує – кв. кв. пил
60 % 1 м і м
8 біль або
ше об’є
або мом
об’є до
мом 3000
3
до м
300
3
0 м
б) інші В II-II Норм – ‖ – 1 100 до – – – – –
відділення альне 8 0 1000
– кв. кв.
2 м і м
0 біль
ше
3 відділення Д норма Норм – ‖ – 1 _ _ – – – – –
. розварення льне альне 8
2 і оцукрення –
2
0
\ Продовження таблиці 5.7
3 Бродильно Д – ‖ – Воло > 60 1 – ‖ – – ‖ – – – – –
Арк.
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ 108
107
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
. - ге % не 8 –
3 дріжджове пере
відділення вищу –
є 75
% 2
0
3 Брагоректи А В-Iа Воло > 60 1 від до 1 па + – –
. фікаційне ге % не 8 500 500 0 ри
4 відділення пере кв. м і кв. 0 сп
вищу – більш м – ир
є 75 е або або 2 ту
% 2 об’єм об’ 0
0 ом до ємо 0
5000 м
3
м до
500
3
0 м
3 Спиртопри А В-Iа Воло Не 1 від до 1 п + – –
. ймальне ге перев 4 500 500 0 а
5 відділення ищує кв. м і кв. м 0 р
60 % – більш або и
е або об’є – с
1 від мом п
6 3000 до 2 и
3
м і 3000 0 р
3
більш м 0 т
е у

\ Продовження таблиці 5.7
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
109
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
4 Спиртосховище:
4 спиртовідв А В – – – при до 500 1 – ‖ + – –
. антажувал - площі кв. м 0 –
1 ьне I и 500 0
відділення а кв. м і –
більш 2
е 0
0
4 спиртосхо
. вище
2
а) відкрите Передбачає 1 – ‖ – – –
стаціонарні і 0 –
рухомі 0
прибори –
пожаротушінн 2
я 0
0
б) в А В – – – від до 10 – + – –
будівлі - 500 50 0
I кв. м 0 – ‖
а і кв 20
біль . м 0 –
ше
6 Цех ферментних препаратів:
6. склад Д – Нормал Не 10 – ‖ – – – – – –
1 сировини ‖ ьне перевищу – – ‖
– є 60 % 12 –
Продовження таблиці 5.7
Арк.
ДП 21.ТБВ 74. 31.00.000 ПЗ
110
Змін. Арк. № докум. Підпис Дата
6. відділення Д – 60 %, не 17 – ‖ – – – – – –
2 приготува ‖ перевищу – – ‖
ння – є 75 % 18 –
поживног
о
середовищ
а
6. Ферментн Д – – ‖ – – ‖ – 17 – ‖ – – – – – –
3 е ‖ – – ‖
відділення – 20 –
6. відділення Д – – ‖ – не 10 – ‖ – – – – – –
4 готової ‖ перевищу – – ‖
культури – є60 % 12 –
Спецодяг
На харчових підприємствах здебільшого використовується
стандартний спецодяг. Він відрізняється своєю універсальністю і широтою
сфери використання. Може використовуватися при будь-яких роботах, що не
потребують додаткового захисту: як, наприклад, на будівництві, так і на
великому заводі. Основні цілі такого одягу - дати працівнику загальний
захист від будь-яких пошкоджень, зробити працю зручною і безпечною.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets