Проект виробництва солоду, продуктивністю 5 тис. т/рік.

Панасенко, Назар Русланович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7935

Title:	Проект виробництва солоду, продуктивністю 5 тис. т/рік.
Authors:	Чепурна, Оксана Леонідівна Панасенко, Назар Русланович
Keywords:	солод;солодорощення;технгології;замочування;ячмінь;очищення
Issue Date:	30-Jun-2021
Abstract:	Проект виробництва солоду, продуктивністю 5тис. т/рік. Спецчастина: солодосушильне віділення . В проекті розглянуто і зроблено порівняльну характеристику сушарок для сушіння солоду, обґрунтований вибір методів виробництва, місце розташування та потужність технологічної схеми виробництва. Проведено розрахунок продуктів технологічного обладнання. В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано економічну частину, апаратурно-технологічну схему, контроль виробництва та якості готової продукції. В дипломній роботі використовується сумісний спосіб пророщування, повітряно-зрошувальне замочування та сушарка типу ЛСХА.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7935
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ Панасенко.pdf Restricted Access		2.37 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

РЕФЕРАТ
Дипломний проект: 88 с.; .; 23 табл.; 22 джерела; 3 креслення.
Мета роботи: Проект виробництва солоду, продуктивністю 5тис. т/рік.
Спецчастина: солодосушильне віділення .
В проекті розглянуто і зроблено порівняльну характеристику сушарок
для сушіння солоду, обґрунтований вибір методів виробництва, місце
розташування та потужність технологічної схеми виробництва. Проведено
розрахунок продуктів технологічного обладнання.
В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано економічну
частину, апаратурно-технологічну схему, контроль виробництва та якості
готової продукції.
В дипломній роботі використовується сумісний спосіб пророщування,
повітряно-зрошувальне замочування та сушарка типу ЛСХА.
CОЛОД, СОЛОДОРОЩЕННЯ, ТЕХНОЛОГІЇ, ЗАМОЧУВАННЯ, ЯЧМІНЬ,
ОЧИЩЕННЯ, ПРОЦЕСИ.
ЗМІСТ

Титульний лист
Завдання на дипломний проект
Реферат
Зміст
Вступ
1 Економічна частина
1.1 Техніко-економічне обгрунтування проекту
1.2 Техніко-економічні розрахунки
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
2.2 Режими роботи цеху (відділення)
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології
2.5.2 Принципова технологічна схема
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
2.6 Розрахунок продуктів
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд
2.10 Розрахунок води і стоків
2.11 Розрахунок витрати пари
2.12 Розрахунок потреб холоду

ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. ПанасенкоН Літ. Арк. Акрушів
Консул.. . Р ЗМІСТ
Керівник. Чепурна О.Л.
Н.контр ПопсуйГ.Л. Кафедра ХТ,2021,
Зав.каф ОсипенковаІ ЧДТУ
.І.
2.13 Розрахунок витрат електроенергії
2.14 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції
2.16 Заходи щодо охорони довкілля
2.17 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що проектуються)
3 Будівельні рішення
4 Охорона праці
Висновки
Перелік посилань

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
ВСТУП

Солодом називають зерна злаків, які пророщені в штучно створених
умовах за певної температури і вологості. Процес штучного пророщування зерна
називається солодорощенням. Його основною метою є накопичення в зерні
максимальної кількості активних ферментів, головним чином гідролітичних
(цитолітичних, протеолітичних, амілолітичних). Основною сировиною для
виробництва солоду є пивоварний дворядний ячмінь. Зерна цього ячменю
великі, правильної форми і добре вирівняні, що особливо важливо при
солодуванні. Для виробництва солоду із пшениці використовують, в основному,
тільки її ярі сорти. Солод світлий ячмінний використовують як основну
сировину і як джерело ферментів при виробництві пива. Солод ячмінний темний,
карамельний, палений використовують при виготовленні спеціальних сортів
пива. Виробництво світлого пивоварного солоду становить біля 70 % від
загального об’єму солоду, який виробляється в світі. Він повинен відповідати
вимогам ДСТУ 4282:2004.У висушеному солоді ще можуть знаходяться
паростки кількістю яких зазвичай коливає 3-4%.Сушіння солоду проводиться з
метою зменшення вологості до 3-6 % і накопичення при цьому речовин, які
надають солоду специфічного смаку, кольору і аромату.
Для підвищення ефективності солоду і покращання його якості необхідно
будувати крупні товарні солодовні у зонах вирощування пиво варильного
ячменю потужністю 40-80 тис. на рік. У виробництві солоду передбачено
впровадити сумісне замочування ячменю, пророщення в одному апараті. цей
спосіб дозволяє на 3 доби скоротити тривалість виготовлення солоду, у 5 разів
знизити витрати води, довести тривалість сушіння солоду до 24-36 годин, при
цьому відпадає необхідність у метало місткому обладнанні замочуваних і
солодосушильному відділеннях. Інтенсифікація процесу виробництва солоду

ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. вступ
Керівник.
Кафедра ХТ,2021,
Зав.каф ЧДТУ
на діючих заводах можлива з незначними капітальними витратами за
рахунок впровадження спрощеного технологічного режиму. Сушіння зеленого
солоду можна проводити на прийнятій на заводі технології. Необхідно широко
застосовувати такі активатори процесу солодорощення, як гіббереллін в
сполученні з молочною кислотою і диамонійфосфатом. Це дозволяє скоротити
тривалість процесу виготовлення солоду, збільшити вихід готового продукту,
підвищити екстрактивність солоду і скоротити виробничі втрати. Для збільшення
продуктивності солодовень установлюють автоматизовані солодосушилки, які
працюють у високому, до 1,3 м з штопорними ворушилками. у пиво
варильній промисловості доцільно створювання спеціалізованих підприємств
великої потужності у районах, які сприяють вирощуванню пиво варильних
ячменів, заводів по виробництву хмелевих препаратів у центрі вирощування
хмелю. Концентрація виробництва забезпечує впровадження сучасної техніки і
технології, передових методів управління і організації праці. це сприяє збільшити
економічну ефективність роботи крупних підприємств.

Лист
ДП21.ТБВ74 63.00.00.000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Солодовирощувальне виробництво знаходиться в м.Черкаси. Загальна
площа становить 2,75га. Загальна кількість працюючих – 70 чоловік. Кількість
працюючих, зайнятих в основному виробництві – 40, з них 24 жінки.
Ячмінь на виробництво постачається з Драбівського району. Частково
солод, як сировину використовують на місцевому пивзаводі, а залишок
реалізують Київському (Подільському) пивоварного заводу. Ввезення на завод
сировини та вивезення готової продукції здійснюється автомобільним
транспортом.
Джерела водопостачання: міський водогін, артезіанські свердловини №1,
3
№2 продуктивністю по 20м /год кожна. Гаряче водопостачання від власної
котельні. Забезпечення підприємства електроенергією від міської електромережі.
Опалення водяне від власної котельні. Освітлення природне, люмінесцентне.
Вентиляція природна та приточно-витяжна. Забезпечення холодом від власного
компресорного цеху.
1.2 Техніко-економічні розрахунки
1.2.1 Виробничий план підприємства
Згідно технологічних умов і проектного завдання на виробничому процесі за
технологією завод працює в три зміни.
В основному виробництві зайнято 58 чоловік. В першу зміну працює 25
чоловіки робочих, в другу – 20, в третю – 13 чоловік.
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний,
дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:

ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. Економічна частина 1
Керівник.
Кафедра ХТ,2021,
Зав.каф ЧДТУ
FK=24  365=8760 год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності
від встановленого режиму виробництва:
Fд=365 пр = 365 18 = 6570 год,
де пр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Для безперервного режиму:
FK =Fд
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних
зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:
Fеф = Fд – Трем – Т0 = 6570 – ((42+27+25)/324) - 3612 = 6107 год,
де Трем - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на
протязі року, год;
Т0 - тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.

Розрахунок і побудова графіку ППР обладнання.
Система планово-попереджувального ремонту обладнання підприємства
включає поточний, капітальний ремонт та міжремонтне обслуговування.
Згідно з ремонтними нормативами, які регламентують час роботи
обладнання між ремонтами, розраховується структура міжремонтного циклу і
будується графік ППР.
В загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі один з них є
капітальним:
к=1.

Кількість поточних ремонтів визначається за формулою:

nt= t / tnt -1= 36524 / 33024 – 1 = 3,

де t - тривалість міжремонтного циклу, год;
Лист
ДП21.ТБВ74 63.00.00.000ПЗ 2
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
tnt - тривалість міжремонтного періоду відповідно поточного ремонту, год.
Відповідно до проведених розрахунків визначаю структуру циклу, кількість
ремонтів за рік і будую графік ППР обладнання цеху (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 – Річний графік планово-попереджувального ремонту
обладнання підприємства на 2021 рік
Наймену- Нормативи часу Дата Умовне позначення Річна
вання безперервної остан- ремонту трива-
облад- роботи між нього і час зупинки, год. лість
нання ремонтами ремонту Ікв. ІІкв. ІІІкв. ІVкв. зупи-
(чисельник) і та його нок,
зупинки на ре- позна- год.
монти (знамен- чення Місяці
ник) в годинах К або
По ―К‖ По ―Пт‖ Пт 1 2 3 4 5 6 7 8 9 101112
ремонту ремонту
Трієр 8760/72 2160/8 10.5.2021 Пт Пт Пт К 80
циліндричний (Пт)
Сортувальна 8760/120 2160/24 12.3.2021 К Пт Пт Пт 144
машина (К)
Гідроциклон 8760/16 2160/8 6.4.2021 Пт К Пт Пт 24
(К)
Мийний аппарат 8760/20 2160/10 5.11.2021 Пт Пт К Пт 30
(Пт)
Солодоростильн 8760/31 2160/14 12.1.2021 Пт Пт Пт К 45
ий аппарат (Пт)
Фільтр рукавний 8760/40 2160/15 20.12.2021 К Пт Пт Пт 55
(Пт)
Сушарка ЛСХА 8760/24 2160/12 6.04.2021 Пт К Пт Пт 36
(К)
Машина для 8760/16 2160/3 14.04.2021 Пт Пт К Пт 19
відділення (Пт)
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 3
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
ростків
Бункера для 8760/31 2160/11 20.04.2021 Пт Пт Пт К 42
ячменю (Пт)
Бункера для 8760/16 2160/3 12.02.2021 К Пт Пт Пт 19
солоду (К)

Розрахунок виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність виробнича потужність виробництва виробничою
потужністю основного цеху. Річна потужність солодоростильного цеху становить
15000 тис.тон солоду за рік.

Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість
обладнання.
Розрахунки вартості будівель та споруд здійснюються за даними їх вартості
на підприємстві (таблиця 1.2)
Таблиця 1.2 – Розрахунки вартості будівель та споруд
Найменування Кількість Загальна Процент Сума річної
будівель,споруд одиниць вартість, амортиза амортизації
грн ції грн
І Будівлі:
1 Основні цехи 2 20000000 5 10000000
2 Допоміжні та 3 35000000 5 17500000
підсобні цехи
3 Загальнозаводські 2 15000000 5 7500000
будівлі
ІІ Споруди:
1 Адміністративний 1 50000000 5 25000000
корпус
Всього 8 120000000 5 60000000

Розрахунок вартості обладнання
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 4
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Загальна вартість обладнання – 500000000 грн. Приймемо процент
амортизації 5, у цьому разі сума амортизаційних відрахувань за рік становитиме
25000000 грн., а за місяць – 2083333 грн.

1.2.2 Штати і фонд заробітної плати персоналу

Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки:
 балансу часу роботи працівників;
 необхідної кількості працюючих;
 фонду зарплати робітників;
 штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.

Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньосписочний робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд - 365 днів
2. Вихідні дні - 91 день
3. Святкові дні
4. Дійсний фонд часу роботи - 274 дні
5. Неявки на роботу:
а) відпустка - 24 дні
б) хвороба (сер.) - 7 днів
в) виконання держобов'язків - 1 день
Разом невиходів - 32 дні
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 242 дні.
Змінообіг становить 16 днів, тобто робітник працює 12 днів по 8 годин.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 5
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Визначення кількості працюючих
Розрахунок кількості робітників проводиться за явними списками. Для
переходу від явочної до облікової кількості необхідно зіставити кількість днів
роботи заводу з часом роботи окремого робітника за рік.
При безперервній роботі цеху кількість днів роботи за рік становить 365
днів, баланс часу роботи одного робітника - 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від
явочної до облікової кількості робітників становить:
365:242=1,5.
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить
додаткову кількість для підміни в графіку змінності роботи та заміни при неявці
в зв'язку з хворобою, відпусткою тощо. Порядок розрахунків кількості
працюючих наводиться в узагальненій таблиці чисельності робітників та фонду
їх зарплати

Розрахунки фонду заробітної плати для робітників
Розрахунки фонду заробітної плати для робітників основних виробництв і
допоміжних робітників наводяться окремо, тому що заробітна плата (з
нарахуваннями) робітників основних виробництв при калькуляції собівартості
продукції включається в окрему статтю витрат, а допоміжних робітників - в
склад цехових витрат та витрат по утриманню та експлуатації обладнання.
Штат і фонд заробітної плати цехового персоналу
Розрахунки штату і фонду заробітної плати цехового персоналу проводяться
у відповідності до штатного розкладу і посадових окладів працівників.
Результати розрахунків занесені до таблиці 1.3

Таблиця 1.3 – Розрахунок штату і фонду заробітної плати
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 6
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Річний Разом
Посадовий Додаткова
фонд річний
Цехи і Категорія Чисель- оклад за заробітна
заробітної фонд
посади працівників ність місяць, плата,
плати, зарплати,
грн. грн.
грн. грн.
Директор ІТП 1 15600,0 187200 1810 189010
Інжене-
ІТП 1 11670,0 140040 1120 141160
технолог
Механік ІТП 1 6526,0 78312 1500 79812
Економіст Служб. 2 7400,0 88800 1370 83892
Бухгалтер Служб. 1 7400,0 88800 1370 180340
Технолог ІТП 1 9900,0 118800 1290 120090
Старший
ІТП 1 7777,0 93324 1190 94514
майстер
Зав.
лаборато- ІТП 1 7950,0 95400 1450 96850
ріями
Всього: 985 668

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 7
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Перелік професій
Робітники основних цехів:
робітники солодоростильного 3 1 3 323 144 2,24 1 500 1140 558720
вівідділення
робітники башні елеватора 2 1 2 330 142 2,4 2 550 1200 612000
робітники приймання зерна з 1 2 2 338 142 2,4 1 400 1000 338400
автотранспорту
робітники приймання зерна із 2 1 2 238 140 1,7 2 400 1000 451200
заліз. дороги
робітники складських 2 1 2 238 140 1,7 2 360 1000 410880
приміщень
Допоміжні робітники:
по обслуговуванню техно- 3 2 6 365 142 2,6 1 390 1000 771960
логічного процесу
по нагляду і обслуговуванню 3 2 6 365 142 2,6 - 380 1000 646560
обладнання
по поточному ремонту 2 2 4 365 142 2,6 - 380 1000 431040
обладнання
Разом 14 27 4220760

Таблиця 1.4 – Розрахунок чисельності робітників та фонду заробітної плати
Тарифний розряд
Кількість змін на
добу
Кількість робітників
у зміну
Явочна кількість
робітників
Дні роботи цехів та
відділень за рік
Дні роботи
робітника за рік
Перерахунковий
коефіцієнт
Робітники для
підміни
За 8-ми годинну
зміну, грн.
Додаткова зарплата,
грн
Разом річний фонд
Арк.

8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Витрати заробітної плати на виробництво на 1 тону солоду становить

4220760 / 5000 = 844,152 грн/т.

Витрати заробітної плати ітр на виробництво на 1 тону солоду
становить

985 668/5000 = 197,133 грн./т.

3 Розрахунок собівартості продукції

Річна потреба в сировині, матеріалах, паливі та енергії.
Розрахунки проведені відповідно до встановлених в технологічній
частині проекту норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії та
визначеного в проекті обсягу виробництва і занесені в таблицю 1.5.
Таблиця 1.5 – Розрахунок потреби в паливі та енергії.
Перелік Одиниця Вартість, Норма Обсяг Вартість
сировини, виміру грн витрат на виробництва сировини
матеріалів, одиницю (5000т в рік) або
видів палива продукції матеріалів
та енергії (на 1т 1 тонну
ячменю)
3
Вода м 20,14 16,5 82500 332,31
Пара т 703 2,0 10000 1406
Холод Гкал 1304 0,21 1050 273,84
Електроенергія кВт/час 1,68 200 1000000 336
Разом: 2348,05
Витрати на 1 т солоду 2348,05грн
Розрахунки вартості сировини, матеріалів, палива та енергії
представлені в таблиці 1.6.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 9
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1.6 – Розрахунки вартості сировини, матеріалів
№ Найменування Одиниця Потреба Ціна за Сума, грн.
п/п вимірювання річна одиницю,
грн.
1 Ячмінь т 1080 7500 8100000
2 Гіберилінова кг 0,432
1500 648
кислота
3 Перманганат кг
2,16 2150 4644
калію
Разом: 8105292

Витрати сировини на 1 т солоду 1621,1 грн.
Потреби в силовій енергії розраховується в технологічній частині, вона
дорівнює Есил = 51кВт/год, а на рік силової електроенергії потрібно:
Есил = 30024238 = 1713600 кВт/год.
Потреба в електроенергії для освітлення визначається за формулою
(1.1)
(1.1)
де Т - період штучного освітлення в годинах в залежності від району
розміщення установи становить 3000 год;
S - площа освітлення;
2
а - потужність світильників на 1 м поверхні (8-15 Вт);
1,02 - коефіцієнт, який враховує втрати в мережах;
1,05 - коефіцієнт чергового освітлення.

Загальні потреби в електроенергії визначаються за формулою:

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 10
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Е = Есил + Еосв.= 1713600+ 14867,2 = 1728467,2 кВт/рік.
Ціна за 1 кВт/год складає 0,86 грн.

Вос = Е  Ці =1728467,2  0,86 = 1486481,79 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань
Розрахунок амортизації виконується лише від вартості будівель, споруд
та обладнання, які відносяться до основного виробництва (об’єкти основного
виробничого призначення). У таблиці 1.7 приведені перелік основних фондів,
вартість основних фондів, норма амортизації та розрахунок суми

амортизації.
Таблиця 1.7 - Амортизація будівель і споруд
Перелік основних Вартість основних
фондів фондів, грн
Виробничі будівлі 60000000
Обладнання 25000000
Всього 85000000

Калькуляція собівартості продукції
Розрахунки витрат на виробництво продукції виконуються на весь
обсяг продукції підприємства по статтях калькуляції
Калькуляція собівартості одиниці продукції виконується згідно з
формою наведеною в таблиці 1.8.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 11
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1.8 – Калькуляція собівартості одиниці продукції на 1 тонну
Статі витрат Сума, грн.. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу 4220760 З табл1.3
2. Відрахування на соціальне страхування та 1589538,2
інші нарахування на зарплату 37,66%
3. Утримання виробничих будівель і споруд 375000 3% від їх
вартості
4. Поточний ремонт виробничих будівель 250000 2% від їх
вартості
5. Амортизація виробничих будівель 12500000 5% від їх
вартості
6. Витрати на охорону праці 422076 10%
Разом: 19357404,2
7. Зношення малоцінного та 387148,08
швидкозношувального інвентарю, витрати на 2% від ст..1-
досліди та інші цехові витрати 6
Разом загально виробничих витрат 19744552,28
Витрати на 1 т солоду = 3948,9 грн
Таблиця 1.9 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№п/п Статті витрат Сума,грн Примітки
1 Амортизація виробничого
обладнання, апаратури та 25000000 З табл.1.7
транспортних засобів
2 Зношування малоцінного інвентарю, 0,5% від
інструментів, пристроїв, переміщення суми витрат
вантажів по території підприємства, 125000
інші витрати, пов’язані з утриманням
та експлуатацією обладнання
Разом по кошторису 25125000
Витрати на 1 т солоду = 5025 грн
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 12
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1.10 – Адміністративні втрати
№ п/п Статті затрат Сума, грн
1 Витрати пов’язані з управлінням
підприємства: 125698
-оплата праці працівників управління; 47765
- відрахування на соціальні заходи
2 Втрати пов’язані з матеріально-технічним
забезпеченням
- малоцінні та швидкозношуючі 23100
предмети
- витрати вантажного автотранспорту 56000
- придбання запасних частин
3 Витрати на утримання охорони 288000
4 Витрати на оплату послуг інших
підприємств 35000
5 Витрати на оплату службових відряджень,
оплата на обслуговування технічних
засобів зв’язку, витрати на придбання 260000
ліцензій та інших спеціальних дозволів
6 Канцелярські товари, поштові, телефоні 20000
послуги
7 Обслуговування банківських операцій 50000
8 Податки, збори та інші передбачені
законодавством 32000
-комунальний 27000
-податок на землю 29000
-податок на транспорт 20000
-податок на забруднення навколишнього
середовища 1013562
Разом:
9 Інші витрати загальногосподарського
призначення 25000
Разом 1038563
Витрати на 1т солоду = 207,7 грн.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 13
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1. 11 - Витрати на збут
№ п/п Найменування статті Сума,грн
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства,
що пов’язані зі збутом продукції
-оплата праці працівників, продавцям та торговим 180000
агентам
2 Витрати на рекламу 150000
3 Транспортні витрати 20000
4 Витрати на оплату службових відряджень 30000
Разом 380000
Витрати на 1т солоду = 76 грн.

Таблиця 1.12 – Калькуляція виробництв солоду
Найменування статей Оди За звітом
№п/п калькуляції ниці На випуск На 1т
вимі кількі ціна Сума кіл сума
ру сть ь-
т.грн кіс
ть
01 Сировина та матеріали кг 81052 - - - 1621,
92 1
02 Купівельні напівфабрикати -
та комплектуючі вироби,
роботи і послуги
03 Паливо і електроенергія кВт 11740 - - - 2348,
год 250 05
04 Зворотні відходи - - - - - -
05 Основна заробітна плата грн 42207 - - - 844,1
робітників 60 52
06 Заробітна плата ІТР грн 98566 - - - 197,1
8 3
07 Калькуляція собівартості грн 19744 - - - 3948,
552,28 9
08 Витрати на утримання та грн 25125 - - - 5025
експлуатацію 000
устаткування
09 Загально виробничі грн - - - 13984
витрати ,3
10 Витрати від браку - - - - - -
11 Інші виробничи витрати - - - - - -
12 Попутна продукція - - - - - -
13 Виробнича собівартість, - 13984
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 14
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
сума рядків 01+02+03- ,3
04+05+06+07+08+09+10+1
1
14 Витрати на збут грн 38000 - - - 76
0
15 Адміністративні витрати грн 10385 - - - 207,7
63
16 Прибуток грн 17500 - - - 3500
000
17 Оптова ціна грн 86340 - - - 1776
160 8,032
18 ПДВ - 17268 - - - 3553,
000 6
19 Відпускна ціна, сума грн 10360 - - - 2132
рядків 18+19 8000 1,6

Рентабельність:
Р = П/С = 3500/13984,3= 0,25=25%.

Ефективність проектованих рішень може бути визначена двома шляхами –
або через показники фінансово-економічної діяльності підприємств, або за
традиційними методами визначення річного економічного ефекту.
До основних показників ефективності фінансово-економічної діяльності
відносяться :
Окупність інвестиції:
Окупність 85000000 /17500000 = 4,8 року

Лист
ДП21.ТБВ74 63.00.00.000ПЗ 15
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 1.13 – Основні техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Одиниця виміру Показники
проекту
1 Річний обсяг виробництва т/рік 5000.00
продукції
2 Чисельність працюючих, в осіб 58
т.ч. робітників
3 Повна собівартість за 1кг грн.. 13,98
4 Інвестиції грн.. 85000000
5 Прибуток грн.. 17500000
6 Рентабельність % 25
7 Відпускна ціна за 1 кг грн.. 21,32
8 Окупність інвестиції рік 4,8

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 16
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Структура підприємства
Послідовність технологічних процесів виробництва пивоварного
солоду наступна: прийом і зберігання ячменю з попереднім очищенням,
сортуваннях і підсушіла; мийка та замочка ячменю та пророщенням солоду;
сушка солоду з подальшим відбитям ростків та охолодженням; Витримка і
зберігання солоду, його полірування, фасування в мішки або завантаження
насипом в автозерновозі або залізничні вагони для відправки.
Потужність солодового заводу (цеху) і місце будівництва
встановлюються завданням на проектування виходячи з схем розвитку і
розміщення будівництва цих заводів і техніко-економічних обґрунтувань
доцільності їх будівництва або реконструкції. Потужність солодового заводу
визначається в тонах сухого солоду, виробленого в рік по продуктивності
обладнання солодорощенного і сушильного відділень.

ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. ПанасенкоН Літ. Арк. Акрушів
Консул.. .Р ЗМІСТ 17
Керівник. Чепурна О.Л.
Н.контр ПопсуйГ.Л. Кафедра ХТ,2021,
Зав.каф ОсипенковаІ ЧДТУ
.І.
2.2 Режими роботи цеху (відділення)
До складу солодового заводу входять наступні споруди та виробничі
підрозділі, що діють на сьогодні і проектовані на майбутнє:
1) Елеватор: приймальний Пристрій для ячменю; робоча вежа елеватора;
силосні корпуси - надсилосного і підсілосного приміщення.
2) солодовий корпус
а) при виробництві солоду з солодорощення в "пневматичний барабанах",
в "пневматичний ящиках" або за типом "пересувна грядка":
відділення підробітку зерна;
Замкова відділення;
солодорастітельное відділення;
відділення сушки солоду;
відділення підготовки та обробка води;
б) при виробництві солоду по статичному способу з суміщенням процесів
в апараті великої одінічної місткості:
Відділення підробітку зерна;
віділення мийки та попереднього замочування ячменю;
цех приготування солоду;
відділення підготовки та обробки води.
3) адміністративного-побутовий корпус;
4) автоваги, при необхідності залізничні ваги, під'їзні шляхи, сантехнічні і
інші споруди. Їх розміщення показують при оформленні майданчика на
генеральному плані.
Відповідно до норм технологічного проектування підприємств з
виробництва ячмінного солоду приймають по таблиці 2.1.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 18
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.1.- Режим праці солодового заводу (цеху)
Операція, Кількість робочих Кількість змін за день
виробництво днів в році
Прийом зерна з 15(південна зона) 3 (на заводах великої
автотранспорту 20(центральна зона) потужності при
30(східна зона) надходженні зерна)

Прийом зерна з
залізниці 120 3

Робоча вежа

елеватора 330 2 (при прийомі зерна)

Солодове

виробництво 330 3

Тривалість зміни 8 годин.Завод працює 11 місяців в 1 році

2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Асортимент і характеристика проектованої продукції, сировини та
допоміжних матеріалів
Солод для пивоваріння повинен відповідати технічним умовам за
ДСТУ 4282:2018. Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови
Вимоги вказані у таблиці 2.2., 2.3.
Таблиця 2.2 - Органолептичні показники світлого солоду
Назва Характеристика солоду
Зовнішній Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих
вигляд зерен і шкідників
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 19
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Колір Від світло-жовтого до жовтого, допускається
сірувато-жовтий
Запах Солодовий. Не допускається: кислий, запах плісняви
та ін.
Смак Солодовий, солодкуватий. Не допускається:
сторонній присмак

Таблиця 2.3 - Основні фізико-хімічні показники якості сухого ячмінного
пивоварного солоду
Найменування показника Норми для різних типів солоду
світлого темного
високої 1 класу 2 класу
якості
Прохід через сито 2,2х20мм, %, 2,0 3,0 7,0 7,0
не більше
Масова частка сміттєвих домішок, Не 0,3 0,5 0,3
%, не більше допуск.
Кількість зерен, %:
- мучнистих, не менше 90,0 85,0 80,0 90,0
- скловидних, не більше 2,0 4,0 8,0 5,0
- темних, не більше Не допускається 4,0 10,0
Масова частка вологи, %, не більше 4,0 5,0 5,8 5,0
Масова частка екстракту на суху
речовину солоду тонкого помелу, %, 80,0 78,5 76,0 74,0
не менше
Тривалість оцукрювання, хвилин, не 10 15 25 -
більше
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 20
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3
Кольорність, см розчину йоду 0,18 0,23 0,40 0,49-1,40
3
концентрацією 0,1 моль/дм на 100
3
см води, не більше
3
Кислотність, см розчину гідроксиду
3
натрію концентрацією 1моль/дм на 0,9-1,1 0,9-1,2 0,9-1,3 -
3
100 см сусла

Таблиця 2.4 - Органолептичні показники карамельного і паленого солоду
Назва показника Характеристика солоду
карамельного паленого
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих зерен і
зернових шкідників
Колір Від світло-жовтого до Темно-коричневий. Не
бурштинного з глянцевим дозволено чорний
Запах (як самого Солодовивійд.л Ниев одмо з волено: Запах, що нагадує каву.
солоду, так і пригорілий; затхлий і пліснявий Не дозволено пригорілий
холодної та гарячої та інші не властиві солодовому
Смак (як самого Солодкуватий. Не дозволено Кавовий. Не дозволено
витяжок)
солоду, так і гіркий і прогорілий пригорілий і гіркий
холодної та гарячої
витяжки)
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Сировина.
Ячмінь ДСТУ 3769―98 Ячмінь. Технічні умови.
В пивоварінні основним злаком для одержання солоду є ячмінь.
Ячмінь , що використовують у виробництві солоду повинен
відповідати:
ДСТУ 3769-98. Ячмінь . Технічні умови .які наведені в табл. 2.5.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 21
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.5– Органолептичні показники ячменю
Органолептичні показники 1 клас 2 клас
Колір Світло-жовтий Допускається
сірувато-
жовтий
що відповідає нормальному зерну
Запах
Фізико-хімічні показники ячменю
Екстрактивність , 79,0 77,0
Вологість , % не більше 1 4 , 5 15,0
Смітна домішка , % не більше 1,0 2,0
В тому числі мінеральна домішка 0,5 0,5
Шкідлива домішка , % 0,2 0,2
Зернова домішка , % не більше 2,0 5,0
Дрібні зерна , % не більше 5,0 7,0
Крупність , % не менше 85,0 70,0
Здатність до пророщування , % не
менше ( для зерна , поставленого не 95,0 92,0
раніше як за 45 днів після його
збирання )
Життєздатність , не менше ( для зерна ,
поставленого не раніше як за 45 днів 95,0 95,0
після його збирання )

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 22
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Характеристика води
Вода є одним із необхідних компонентів при виробництві солоду. Для
пророщення зерна, йому необхідна вегетаційна вода. В першу чергу ця вода
являється середовищем, в якому в зерні відбуваються складні фізіологічні і
біологічні реакції, в наслідок чого запасні речовини ендосперму
розщеплюються на прості, які засвоюються зародком для будови нових
клітин. Крім того, вода являється ― транспортним‖ засобом, завдяки якому
поживні речовини дифундують до зародку.
Необхідна кількість води зерну надходить в період замочування.
Тому дуже важливо, яка вода застосовується для цієї мети.
Вода для виробництва солоду повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82
―Вода питьевая‖ [2]. - Характеристика якої наведена у табл. 2.6.
Таблиця 2.6 - Нормативи хімічних речовин в воді для виробництва солоду
Найменування хімічної речовини Норматив

Вода повинна бути безпечна в епідемічному відношенні, не шкідлива за
хімічним складом і мати приємні органолептичні властивості. Концентрація
хімічних речовин, які знаходяться в природних водах чи тих, що додаються
до води в процесі обробки, не повинні перевищувати нормативів вказаних в
таблиці 2.7
Таблиця 2.7 - Нормативи хімічних речовин для води
Найменування хімічної речовини Норматив Метод дослідження
Алюміній залишковий, мг/л 0,5 За ГОСТ18165-81
Берилій, мг/л, не більше 0,0002 За ГОСТ18294-81
Молібден, мг/л, не більше 0,25 За ГОСТ18308-72
Миш як, мг/л, не більше 0,05 За ГОСТ4152-81
Нітрати, мг/л, не більше 45,0 За ГОСТ18826-73
Поліакриламід залишковий, мг/л 2,0 За ГОСТ19335-74
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 23
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Свинець, мг/л, не більше 0,03 За ГОСТ18293-72
Селен, мг/л, не більше 0,001 За ГОСТ19413-81
Стронцій, мг/л, не більше 7 За ГОСТ23950-80
Фтор, мг/л, не більше для За ГОСТ4386-81
кліматичних районів 1,5

Допоміжний матеріал
Характеристика NaOH за ГОСТ 2263.
Масова частка їдкого натру не менше 98,5 – 94%.
ГОСТ 20490-75.Реактивы. Калий марганцовокислый. Технические условия
Гіберелін.
Біостимулятори у бродильній промисловості застосовують для
прискорення пророщування зерна і підвищення ферментативної активності
солоду. Дуже сильним стимулятором є гіберелінова кислота, або її похідна –
гіберелін. Гіберелін – білий чи злегка жовтуватий порошок, який погано
розчиняється у воді, а у спирті – добре. Під час нагрівання гіберелін швидко
руйнується і втрачає біологічну активність.Слід зазначити, що гіберлін
використовують для прискореня пророщування зерна.
2.5. Технологічна частина
2.5.1 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології
Очищення та сортування зерна
Зерно, яке поступає на завод від постачальника має різні домішки і в
такому вигляді його не можна зберігати. Очищення зерна - це процес
звільнення основної культури від домішок. Домішки бувають сміттєві і
зернові. До сміттєвих домішок відносять: мінеральні (земля, пісок, пил);
органічні (остюки, порожні плівки, насіння диких рослин); шкідливі (кукіль,
сажка, ріжки, триходесма). До зернових домішок відносяться: пророслі,
плюсклі, биті, пошкоджені зерна, половинки зерна основної культури, а
також зерна інших культур. Наприклад, якщо основна культура ячмінь, то
інші злаки – жито, пшениця, просо, овес відносяться до зернових домішок. З
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 24
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
технологічної точки зору важливе значення має вирівняність зерен. Тільки
однакові по величині зерна можуть досягти при замочуванні однакової
вологості і рівномірно проростати. Тому при очищенні і сортуванні
використовують фізичні властивості зерна і домішок, а саме різницю по
розмірах і масі часток окремих її фракцій. Первинне очищення зерна
проводять на повітряно-ситових сепараторах ЗСМ-5, 10, 20. В яких
просіюванням крізь сита відокремлюють домішки, розмір яких більший чи
менший основного зерна (пісок, солома, камінці та ін.), а провітрюванням
зерна відокремлюють пил і легкі домішки. Для повторного очищення зерна
використовують декілька послідовно встановлених машин. Повітряно-
ситовий сепаратор видаляє великі, дрібні та легкі домішки. Магнітний
сепаратор відокремлює металеві домішки. Трієр відокремлює короткі та
кулеподібні домішки (половинки зерен, кукіль, насіння бур'янів) –
куколевідбирач, а також довгі зерна вівса і вівсюга – вівсюговідбирач.
Сортувальні сита розподіляють зерно по товщині (по сортах).
Замочування зерна
Мета замочування – видалити залишки легких зернових і не зернових
домішок, продезінфікувати зерно і замочити його до оптимальної вологості
пророщування 43-48 % протягом 24-60 год. При вологості більше 15 % у
зерні з'являється вільна волога, яка забезпечує розчинення поживних речовин
і переміщення їх до зародка, а також створює можливість для попадання в
ендосперм ферментів, які перетворюють резервні речовини зерна в розчинні,
які засвоюються зародком. З появою в зерні вільної вологи прискорюються
біохімічні процеси, що пов'язані з життєдіяльністю зародка, при цьому
збільшується дихання і активізуються ферменти. Під час замочування 1 кг
зерна за 1 год. поглинає 63 мг О2 і виділяє 86 мг СО2. Діоксид вуглецю
пригнічує нормальні життєві процеси, веде до руйнування структури тканин,
тому зерно потрібно штучно аерувати. Хімічні зміни зерна при замочуванні
незначні. У воду переходять цукри, пентозани, мінеральні і азотні речовини.
Втрати при замочуванні складають: на вимивання – 1,0 %; на сплав - 0,1 - 0,2
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 25
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
%. Перед замочуванням зерно потрібно помити і продезінфікувати в апаратах
періодичної або безперервної дії. Як дезінфектант використовують: гашене
вапно (1,3 г СаО на 1 м3 води) – найдешевший антисептик, але при взаємодії
вапна з карбонатами води утворюються бікарбонати, які випадають в осад,
прилипають до оболонок зерна і призводять до підвищеного пилоутворення
при транспортуванні сухого солоду, а також можуть змістити рН в лужний
бік при затиранні солоду; хлорне вапно – сильний дезінфектант, але
призводить до погіршення смаку солоду і готового пива, його потрібно
ретельно відмивати, в наслідок чого великі перевитрати води; перекис водню
– одночасно дезінфікує зерна та є активатором його росту, але достатньо
коштовний; перманганат калію КМnО4 – використовують як активатор росту
і дезінфектант, витрати складають 10-15 мг на 1 м3води; гіберелінова кислота
– додається в останню воду для замочування з розрахунку 0,15 мг/кг. При
цьому процес пророщування зерна скорочується приблизно на дві доби, але
вона достатньо дорога. Найбільш поширений і дешевий дезінфектант – це
перманганат калію. Вимите і продезінфіковане зерно перекачують в апарати
для замочування. Залежно від температури води, яка застосовується для
замочування, розрізняють холодне, нормальне, тепле і гаряче замочування.
Для холодного замочування використовують воду з температурою нижче
10°С, для звичайного температура – 12-15° С, для теплого температура – 20-
40° С, а для гарячого температура – 50-55° С. Найбільш поширене звичайне
замочування. Тепла вода може застосовуватись для прискорення процесу
замочування в зимову пору року, а також для замочування злаків з
одерев'янілою оболонкою (просо, овес). Використання теплого замочування
вимагає підвищеної аерації та активних дезінфектантів. На швидкість
замочування впливає температура води. Так, при температурі 15°С необхідно
2/3 того часу, який витрачається при температурі замочувальної води 10°С, а
при температурі води 20°С процес замочування протікає в 2 рази швидше,
ніж при температурі 10° С. На швидкість замочування також впливає розмір
зерна, який збільшується при замочуванні приблизно на 45 %. А також
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 26
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
мінеральний склад води: у більш м'якій воді замочування ячменю протікає
швидше, тому для замочування рекомендують застосовувати воду
жорсткістю не більше 7 ммоль/дм3. Для аерації ячменю, що замочується,
подається стиснене повітря у кільцеві барботерні труби, розміщені у
конусній частині апарату. Перемішування зерна і додаткове аерування
проводиться за допомогою ерліфту. В конусному днищі встановлена стальна
сітка, яка затримує зерно при спусканні відпрацьованої води. У центрі для
розвантаження зерна є люк, що закривається клапаном знизу. Основні
способи замочування зерна: повітряно-водяне: зерно перебуває 4-6 год. під
водою і 6 год. без води, і через кожну годину протягом 5 хв. продувається
повітрям. При температурі води для замочування 10-12° С тривалість
замочування складає 68-72 год. до вологості 43-45 %; в безперервному потоці
води і повітря; повітряно-зрошувальний. Найбільшого поширення в
промисловості набуло повітряно-зрошувальне замочування зернових
культур, в тому числі і ячменю. Це замочування є комбі нованим і полягає в
скороченні тривалості перебування зерна під водою, періодичному
зволоженні зерна водою шляхом зрошування і підтримання постійних
аеробних умов дихання зерна заміною повітря в міжзерновому просторі
шляхом відсмоктування його за допомогою вентилятора. Таким чином, в
залежності від виду злаків та майбутнього типу солоду, зерно замочують до
вологості 43-48 % протягом 24-72 год. і далі передають на солодорощення.
Пророщування зерна
Одержують солод на токових і пневматичних солодовнях (ящикових,
барабанних, типу "пересувна грядка") Принцип пневматичного вирощування
солоду ґрунтується на продуванні високого шару замоченого і
проростаючого зерна кондиційованим повітрям при певній температурі. При
цьому досягається охолодження зерна і забезпечення його киснем повітря,
видалення діоксиду вуглецю, який виділився при диханні зерна.
Морфологічні, хімічні і біохімічні зміни в проростаючому зерні залежать від
температури, вологості солоду і періодичному продуванні його
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 27
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
кондиційованим повітрям. Оптимальним для вирощування солоду з ячменю є
холодний режим при температурі 13→17-20° С. Температура
кондиційованого повітря повинна бути 12-18° С, яке нагнітають
вентилятором. У зимовий період повітря в камері кондиціювання нагрівають
водяною парою, а в теплий період – розпилюють холодну воду. Для економії
повітря проводять його рециркуляцію. В період інтенсивного проростання
повітря продувають безперервно, а під кінець пророщування – періодично.
Температура кондиційованого повітря повинна бути на 1о С нижче, ніж у
шарі солоду. Його використовують для видалення утвореного під час
дихання зерна діоксиду вуглецю, відведення теплоти і насиченням киснем
повітря проростаючого зерна. Останнім часом для вирощування солоду
перевагу надають ящиковим солодовням з індивідуальним зворушувачем і
сталевими оцинкованими ситами. Навантаження на сита ящика складає 250-
500 кг/м2. Ворушіння солоду на початку пророщування проводять двічі на
добу, під кінець пророщування – один раз на добу. На першій стадії
пророщування, коли відбувається інтенсивне накопичення гідролітичних
ферментів, особливо необхідний кисень повітря (інтенсивне продування
кондиційованим повітрям). При достатній кількості ферментів протікання
біохімічних процесів (гідроліз складових ендосперму) відбувається навіть
при штучній затримці розвитку зародка (інтенсивність продування
мінімальна). Тривалість пророщування для різних злаків 5-8 діб.
Сушіння, полірування та відлежування солоду
Сушіння солоду проводиться з метою зменшення вологості до 3-6 % і
накопичення при цьому речовин, які надають солоду специфічного смаку,
кольору і аромату. Процес сушіння солоду здійснюється на солодосушарках
різних конструкцій періодичної та безперервної дії. В якості сушильного
агента використовують нагріте в калорифері чисте повітря. Сушіння солоду
здійснюється на горизонтальних (одно-, двох- і трьохярусних) та
вертикальних сушарках. Залежно від типу солоду тривалість сушіння
становить 24-48 год., при температурі сушильного агента наприкінці сушіння
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 28
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
70-85 °С. Існує три фази сушіння: фізіологічна – при досягненні температури
45° С вологість солоду зменшується до 30 %. У зерні продовжуються
морфологічні (росте паросток і корінці) та інтенсифікуються ферментативні
процеси; ферментативна – температура сушильного агента зростає від 45 до
70 °С, вологість солоду зменшується до 10 %, припиняються фізіологічні
процеси, уповільнюють свою дію гідролітичні ферменти; хімічна –
температура сушильного агента 70-80 °С, вологість знижується до 3-5 %. Ця
фаза характеризується частковою інактивацією ферментів, коагуляцією
білків, утворенням із простих цукрів і амінокислот меланоїдинів, які
обумовлюють колір, смак і запах готового солоду. Після вивантаження із
сушарки свіжовисушений солод відразу охолоджують до температури 35оС і
видаляють із нього ростки. Ростки необхідно відділити одразу, оскільки
через високу гігроскопічність вони швидко стають еластичними і тому потім
погано відокремлюються. Вони містять значну кількість гірких речовин,
жиру (піногасник), а також є попередниками канцерогенних речовин
(алкалоїд горденін та ін.). Свіжовисушений солод ще непридатний для
виробництва пива, оскільки через низьку вологість його подрібнення не
забезпечує бажаного фракційного складу помелу. Так, занадто
подрібнюються оболонки, що сповільнює швидкість фільтрування затору,
знижується вихід екстракту, в пиві можуть виникнути помутніння. Тому
солод повинен відлежатись не менше чотирьох тижнів. Його вологість за цей
період збільшується до 5-5,8 %, внаслідок чого оболонки менше
розмелюються. Завдяки гідратації солоду підвищується активність
ферментів. Якщо солод завантажують у силос охолодженим і сухим, а умови
зберігання виключають доступ вологи, його можна зберігати від одного до
двох років.
Виробництво солоду сумісним способом
Цей спосіб дає змогу скоротити процес виробництва солоду на 1-2
доби, знизити витрати води з 17 до 6,5 м3 на 1 т солоду, витрати повітря з 248
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 29
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
до 76 м3 на 1т солоду, металоємкість обладнання, збільшити продуктивність
праці та ін.
Замочування, пророщування і сушіння солоду проводять в одному
апараті, в підситовий простір якого може подаватись зволожене повітря з
камери кондиціювання або сушильний агент від теплогенератора в період
сушіння солоду. Для перемішування зерна в апараті є шнековий перегрібач,
обладнаний форсунками, за допомогою яких у період замочування зерно
зрошується до досягнення необхідної вологості. Замочування зерна
проводять періодичним зрошуванням його через кожні 4-6 год. водою з
форсунок. Для рівномірного зволоження його перемішують перегрібачем.
Ячмінь при такому способі пророщування до досягнення вологості 44-46 %
вже повністю проростає. Пророщування зерна триває 5-6 діб при температурі
в шарі солоду 17-19° С. Сушіння солоду проводять в тому ж апараті, в
підситовий простір якого подають нагріте в калорифері повітря. Недоліком
цього способу є те, що для кожного солодоростильного апарата, потрібне
індивідуальне приміщення, яке потрібно нагрівати тривалий час, щоб
висушити солод. Якість солоду при цьому зменшується. Тому було
розроблено і запропоновано висушувати солод на сушарках карусельного
типу, які можуть працювати періодично або безперервно. Перевагами таких
сушарок є: велика питома продуктивність, незначні капіталовкладення,
велика продуктивність, повне використання потенціалу сушильного агента,
добра якість солоду, можливість монтажу на свіжому повітрі, компактність,
простота автоматизації. Обробка і зберігання сухого солоду. Сухий солод
обов'язково звільняють від паростків, які надають пиву неприємного гіркого
смаку. Після закінчення сушіння паростки відокремлюють на
паростковідбивній машині. Потім солод зважують і передають на зберігання
в силоси, в яких солод менше контактує з повітрям.
Особливості технології інших пивоварних солодів (барвний,
карамельний, палений, пшеничний та ін.)
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 30
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Збільшення асортименту сортового пива, особливо темного, потребує
виробництва барвного карамельного солоду. До того ж при виробництві ряду
сортів світлого пива широко використовують несолоджені матеріали, що
підвищує техніко-економічний рівень виробництва, але не повинне
знижувати таких показників готового пива, як смак, аромат, колір і
піноутворення. Введення карамельного солоду в затір усуває можливість
появи цих недоліків, значно поліпшує якість цільового продукту. За рахунок
карамельного солоду пиво збагачується низькомолекулярними фракціями
декстринів і продуктів розкладу білків, що нагромаджуються в процесі
ферментації солоду перед термічною обробкою. Оптимальний технологічний
режим приготування карамельного солоду повинен забезпечити глибоке
розчеплення органічних сполук високобілкового ячменю, нагромадження
максимально можливої кількості цукрів, амінокислот і пептидів як вихідних
речовин меланоїдинової реакції. Режим сушіння й термічної обробки солоду
має сприяти утворенню максимальної кількості меланоїдинів, а також
досягненню необхідних структурно-механічних властивостей солоду. Для
виробництва карамельного солоду використовують високобілковй ячмінь. Із
такого ячменю в процесі переробки можна одержати і світлий солод, але
використання його призводить до одержання пива з низькою білковою
стабільністю і важкоосвітлюваного. Таким чином, ячмені з підвищеним
вмістом білка є небажаною сировиною при виробництві світлого
пивоварного солоду. Карамельний солод виробляють із свіжопророслого
солоду, в якому до четвертої доби пророщування, в основному, закінчується
утворення та активізація ферментів, що беруть участь у гідролізі вуглеводів і
білків. Використання свіжопророслого солоду порівняно із сухим дає змогу
знизити питомі енерговитрати, зменшити втрати сухої речовини на дихання й
ріст корінців, поліпшити якість цільового продукту, а також підвищити
коефіцієнт використання виробничих площ та обладнання. Особливого
значення у виробництві карамельного солоду із свіжепророслого ячменю є
економія тепла та електроенергії на сушіння і термічну обробку солоду, які
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 31
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
проводяться не два, а один раз. В основному, для виробництва карамельного
солоду використовують ячмінь із вмістом білка 12-16 %. Відсортований,
вимитий і продезінфікований ячмінь замочують до вологості 45-47 %
відомими способами у замочувальних апаратах або повітрянозрошувальним
способом безпосередньо в солодоростильному пневматичному апараті.
Тривалість замочування зерна залежить від його властивостей
(водочутливості та здатності до пророщування) і становить 30-40 год.
Ячмінь, що не містить більше 12 % білка, рекомендується перед
замочуванням обробляти гарячою водою з температурою 40о С протягом 2
год. Попередня обробка зерна гарячою водою прискорює процеси
накопичення амілолітичних і протеолітичних ферментів, а також дає змогу
знизити втрати на утворення корінців. Вирішальне значення в інтенсифікації
виробництва карамельного солоду мають вологість і температура, які
повинні зростати у часі в оптимальних значеннях. Ступінчасте нагрівання
солоду до 90о С здійснюється конвективним способом насиченим вологою
повітрям. До 55 % солод зволожується зрошувальною системою, за
допомогою якої підводиться тепла вода відповідної температури.
Підготовлений до термічної обробки солод повинен мати вологість 5055 % і
повністю розчинений ендосперм. Солод із камери розчинення направляється
у камеру сушіння, термічної обробки та охолодження готового продукту.
Метою термічної обробки є утворення ароматичних і барвних речовин
(меланоїдинів), що визначають специфічний смак, аромат та колір темного
пива. Карамельний солод із сухого світлого або темного солоду
виготовляють у спеціальних апаратах. Оптимальна температура термічної
обробки карамельного солоду становить 130-140о С. При цій температурі у
верхніх прошарках зернівки клітини ущільнюються, припиняється доступ
вологи на поверхню, продовжується внутрішнє пароутворення, що викликає
підвищення тиску в середині ендосперму. Зернівка при цьому роздувається, її
поверхня стає рівною й блискучою, а всередині утворюється порожнина, яка
характеризує високу якість карамельного солоду.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 32
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.5.2 Принципова технологічна схема

Рисунок 2.1. -Принципово-технологічна схема

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 33
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
За технологією виробництва солоду сумісним способом (замочування і
пророщування) та сушіння в сушарці типу ЛСХА ячмінь з елеватора
стрічковим транспортером передається на норію 1, проходить через
проміжний бункер 2, зважується на вагах 3. Проходить магнітний сепаратор
4, де відділяється пил і направляється в бункер 5, з якого потрапляє в
повітряно-ситовий сепаратор 6, в якому відділяється смітна домішка, що
надходить на утилізацію через бункер 8 від основної кількості зерна, яке
через бункер 7 надходить у розсів 9. Розсів розділяє зернову масу на три
фракції – ячмінь І , ІІ та ІІІ сорту, звідки зерно через автоматичні ваги
надходить до відповідних бункерів. Ячмінь ІІІ сорту надходить на
реалізацію, І та ІІ сорт надходить на транспортер 13, звідки норією 1
переміщається через проміжний бункер 14 в мийний апарат 15.
Мийний апарат попередньо заповнений до половини об’єму водою
температурою 14…5 °С. Його залишають у спокої на 20…30 хв, потім суміш
зерна і води інтенсивно перемішують стисненим повітрям, з додаванням
дезінфектанта, а потім — активатора росту.
Бункер сплаву 16, де знімають сплав у безперервному потоці води, і
звідти він направляється на утилізацію. Із мийного апарата через 5…6 год
водно-зернова суміш гідротранспортом подається в апарат 17 для
замочування і пророщування зерна. Тривалість завантаження апарата зерном
не повинна перевищувати 1,5 год. На миття і гідротранспортування зерна
3
витрачається 3 м води на 1 т зерна.
Апарат 17 для замочування і пророщування зерна — це індивідуальна
камера із сітчастим днищем, оснащеними спеціальними механізмами
(шнековий перегрібач) для ворушіння і вивантаження солоду, допоміжним
технологічним обладнанням (камера кондиціювання 18, вентилятор 19).
Об’єднання кількох (8…10) таких апаратів в одному блоці створює
однопредметний потік з циклічним виробництвом свіжопророслого солоду,
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 34
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
скорочує необхідні виробничі площі та полегшує механізацію і
автоматизацію виробничих процесів.
Апарати виготовляють із цегли. Вони повинні бути герметичними і
теплоізольованими. Внутрішню поверхню апарата покривають металевим
антикорозійним листом або іншим матеріалом. У верхній частині кожного
апарата встановлюють витяжні шахти із шиберами.
Сітчасте днище апарата, на якому розміщується зерно, потрібно
виготовляти із плетених решіток із нержавіючого дроту. Навантаження на 1
2
м сита апарата зі шнековим перегрібачем становить 400…500 кг для сухого
2
зерна, а продуктивність з 1 м сита апарата — 15 т на рік.
В апараті для пророщування і замочування зерна необхідною умовою є
рівномірний розподіл тиску кондиційованого повітря у підситовому
просторі, що визначає рівномірне пророщування солоду по всій площині
апарату. Для забезпечення цієї умови висота підситового простору повинна
становити 1,5…2,0 м.
Для зволоження і охолодження повітря, що надходить в апарат під час
замочування і пророщування зерна, під ситом додатково встановлюють
форсунки, що розпилюють воду в тонкий однорідний пил. Громіздкі й
металомісткі камери кондиціювання при цьому можна не монтувати. Для
кондиціювання повітря з метою економії води поряд з форсунками в
підситовому просторі доцільно встановити сухі аміачні повітроохолодники.
Вартість горизонтальних пневматичних апаратів для повітряно-
зрошувального замочування та пророщування зерна і витрати на їх монтаж у
1,5 раза нижчі вартості апаратів такої самої потужності, які застосовують для
виробництва солоду за класичною технологією (апарати для замочування
зерна — циліндрично-конічні та апарати для його пророщування, змонтовані
в окремих приміщеннях).
Основні технологічні параметри шару зерна під час його замочування і
пророщування регулюються в оптимальних режимах кількістю і
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 35
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
температурою кондиційованого повітря, що нагнітається в підситовий
простір.
Вивантажене на сита апарата вимите зерно залишають у спокої на 5
год, забезпечуючи при цьому видалення залишкової води і поглинання її з
поверхні зерна. Далі зерно замочують повітряно-зрошувальним способом з
періодичним або безперервним продуванням шару зерна кондиційованим
повітрям і зрошуванням розпиленою водою. Оптимальною температурою
замочування, що дає можливість прискорити процес проникнення води в
зерно для пробудження його життєдіяльності й надалі скоротити тривалість
пророщування, є температура 18…20 °С.
Підвищення температури води і повітря під час замочування зерна
сприяє прискоренню його зволоження, але у цих умовах посилюється
розвиток мікроорганізмів у шарі і знижується розчинність кисню у воді.
Повітряно-зрошувальний спосіб замочування зерна в горизонтальному
апараті дає змогу прискорити процес солодорощення на 1,5…2 доби,
скоротити втрати сухих речовин і підвищити якість цільового продукту. В
результаті проведених досліджень у НУХТ було встановлено, що оптимальні
3
втрати кондиційованого повітря за годину становлять 250…300 м /т, а води
3
— 1 м /т на весь період замочування і пророщування.
Зрошувати зерно водою під час його ворушіння шнековим
перегрібачем, на якому встановлена ворошильна система, треба залежно від
його здатності до вологопоглинання. Тривалість замочування зерна до
досягнення вологості 45 % в середньому становить 30…40 годин.
З досягненням зерном вологості 43…46 % зрошення шару водою
припиняють. У процесі пророщування зернову масу треба ворушити 2…З
рази на добу шнековим перегрібачем, періодично або безперервно продувати
кондиційованим повітрям за допомогою вентилятора. Періодичність і
тривалість продування зерна повітрям залежить від його фізичних
параметрів. Різниця температур нижнього і верхнього шарів солоду не
повинна перевищувати 5 °С. Максимальна висота шару свіжопророслого
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 36
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
солоду становить 1,5…2,0 м. Після закінчення пророщування зерна (через
5…7 діб) свіжопророслий солод подають на сушіння і термічне оброблення в
карусельній сушарці 20.
Сушіння і термічне оброблення солоду в апараті, де пророщувалося і
замочувалося зерно, економічно невигідно, оскільки нагрівання апарата
сушіння та його охолодження після сушіння для проведення нового циклу
замочування і пророщування вимагає великої кількості тепла.
Підготовка кондиційованого повітря проводиться в камері 18, а
сушильного агента — в теплогенераторі 21. Повітря в апарат 17 та
сушильний агент у сушарку 20 подають відповідно вентиляторами 19. Сухий
гарячий солод з сушарки 21 очищається від паростків в паростковідбійній
машині 22. Паростки збираються в бункері 23. Сухий солод без паростків
прямує в силос 24 на відлежування в цілях підвищення вологості оболонки і
її еластичності. Сухий солод без паростків очищається від забруднень,
полірується в полірувальній машині 25 і прямує в склад готового солоду.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 37
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.6 Розрахунок продуктів
Розрахунок продуктів
Вміст смітної домішки % 0,5
Замочене зерно
У процесі замочення втрати сухих речовин у ячмені з сплавом дорівнює
1,0 + 0,6 = 1,6 % або
86 х 0,016 = 1,367 кг.

В замоченому ячмені залишається сухих речовин:

86 – 1,376 = 84,62 кг.

При вологості замоченого ячменю 44 %:

84,62 х100/(100-44) = 151,11 кг.

При початковій вологості 15% на 84,62 кг сухих речовин припало води:

84,62 х15/86 =14,76 кг.

Маса ячменю після замочування в переводі на початкову вологість
становить:
84,62 + 14,76 = 99,38 кг.

3
Коли натура замоченого ячменю становить 450 кг/м , об’єм його дорівнює:

99,38 х 1000/450 = 220,8 л.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 38
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Зелений солод.
Втрати сухих речовин в ячмені на дихання становить 6,1 % або:

Gвир = 86 х 0,061 = 5,24 кг,

де Gвир – втрати сухих речовин в ячмені, кг.

В зеленому солоді залишилося сухих речовин:

mср = 84,62 – 5,24 = 79,38 кг,

де mср – маса сухих речовин в зеленому солоді, кг.

При вмісті вологи у зеленому солоді 42 %:

mз.с = 79,38 х 100 /(100-42) = 136,9 кг,

де mз.с. – маса зеленого солоду, кг.

Вважаємо, що об’єм ячменю при замочуванні збільшився в 2,4 раза. Отже,
3
об’єм зеленого солоду з ячменю, натура якого була 650 кг/м , становить:

136,9 х 1000/370 = 370 л.

Свіжовисушений солод.
Після видалення ростків у свіже пророслому солоді залишилося сухих
речовин:

mср2 = 79,38 – 3,78 = 74,67 кг.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 39
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Вміст вологи у свіже висушеному солоді 3%, звідси:

mсв.с = 74,67 х100/(100-3) = 76,97 кг,

де mсв.с - кількість свіже висушеного солоду з вологістю 3%.

3
Обєм свіжо висушеного солоду при натурі 520 кг/м дорівнює:

76,97 х 1000/520 = 148,0 л.

Відлежаний солод.
При вологості 6 % його буде:

mв.с = mср2 – 100/(100 – W),

де W –вміст вологи у відлежаному солоді, %.

mв.с = 74.67 – 100/(100 – 6) = 79,43 кг.

3
Обєм відлежаного солоду при натурі 530 кг/м дорівнює:

79,43 х 1000/530 = 149,9 л.

Товарний солод.
Втрата сухих речовин під час полірування становить 0,3% маси
відсортованого ячменю:

Gвт = 86 х 0,003 = 0,25 кг.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 40
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
У сухому солоді залишається сухих речовин:

mс.р3 = mср2 – Gвт,

де Gвт – втрата сухих речовин під час полірування, кг;
mср2 – маса сухих речовин в свіже пророслому солоді, кг.

mср3 = 74,67 х 0,25 = 74,42 кг.

Вихід товарного солоду:

Gвих.тов = 74,42 х 100/(100-6) = 79,17 кг.

Витрати при затарюванні в мішки становить 0,1 % від маси
відсортованого ячменю:
Gвит = 86 х 0,001 = 0,086 кг.

З 100 кг відсортованого ячменю отримують 79 кг товарного солоду, тому
втрати солоду при затарюванні в мішки:

Gвтр = 0,086 х 79/86 = 0,079 кг.

Затареного солоду в мішках:

mм.с = 79 – 0,079 = 78,92 кг.

де mм.с = маса затареного солоду в мішки, кг.
3
Обєм товарного солоду при натурі 530 кг/м дорівнює:

79,17 х 1000/530 = 149,4 л.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 41
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Товарний (несортований) ячмінь.
При очищенні і сортуванні на 100 кг відсортованого ячменю І і ІІ сортів
одержуємо 10 кг ячменю ІІІ сорту, який для виробництва солоду не
використовується. Крім того, у відходи іде 2 кг зернової суміші, а також 0,5
кг сміттєвих домішок.
Отже втрата товарного ячменю на 100 кг відсортованого становить:

Gвтр = 100 - 10 + 2 + 0,5 = 87,5 кг.

На 100 кг солоду товарного треба витратити відсортованого ячменю:

Gвт в.л= 100 х 100/87,5 = 114 кг.

Таким чином, щоб мати 79,17 кг товарного солоду, потрібно 100 кг
відсортованого або 114 кг несортованого ячменю. Вихід товарного солоду
відносно несортованого ячменю становить:

79,17 х 100/114 = 69,4%.

На 100 кг товарного солоду витрата відсортованого ячменю дорівнює:

100 х 114/79,17 = 144 кг.

Відходи виробництва солоду.
Сирий сплав. Втрата сухих речовин на сплав дорівнює 1,5% або 0,86 кг.
При вмісті вологи в сирому сплаві 32% маса його буде:

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 42
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
mсир.сп = 0,86 х 100/(100-32) = 1,3 кг,

де 0,86 – витрати сухих речовин на сплав, кг.

Повітряно-сухий сплав. При вмісті вологи 14% його буде:

mпов.с = 0,86 х 100/(100-14) = 1,02 кг,

де 14 – вміст вологи у повітряно-сухому сплаві, %.

3
При натурі 500 кг/м , визначаємо об’єм:

1,02 х 1000/500 =2,04 л.

Солодові ростки. Вологість ростків 11 %.
У повітряно – сухому сплаві їх буде:

mс.р = 3,66 х 100/(100 -11) = 4,11 кг.

3
Приймаючи обємну вагу ростків 350 кг/м , знаходимо об’єм:

4,11 х 1000/350 = 11,7 л.

Всі данні продуктового розрахунку зведенні в таблицю 2.8

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 43
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.8 – Розрахунки продуктів виробництва солоду
Кількість продуктів
Продукт на 100 кг
відсортованого ячменю на 100 кг солоду
кг л кг л
Ячмінь відсортований 100.00 153,86 126,6 194,77
Ячмінь товарний 118,0 187,3 144 228,6
Ячмінь замочений 151,11 220,8 190,4 288,5
Солод зелений 136,9 370 172,5 466,20
Солод
свіжовисушений 76,97 148 97,44 191
Солод товарний 79,17 149.39 100 188,8
Ячмінь III сорту 7,09 13,62 8,95 17,20
Зернова домішка
в тому числі:
первинне очищення -/- -/- -/- -/-
вторинне очищення -/- -/- -/- -/-
Смітна домішка 1,83 4,57 2,31 5,77
в тому числі:
первинне очищення -/- -/- -/- -/-
вторинне очищення -/- -/- -/- -/-
Сплав
сирий 1,3 2,61 1,64 3,29
повiтряносухий 1,02 2,04 1,28 3,21
Ростки 4,11 11,7 5,18 15,69
Відходи полірування 0,20 0,50 0,25 0,63

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 44
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.8
Кількість продуктів
Продукт на добу на 5000 т солоду в рік
3 3
т м т м
Ячмінь
відсортований 5,75 8,85 949,5 1460,8
Ячмінь товарний 6,55 10,36 1080 1710
Ячмінь
замочений 8,65 13,11 1428 2163,75
Солод зелений 7,84 21,19 1293,75 3496,5
Солод
свіжовисушений 4,43 8,68 730,8 1432,5
Солод товарний 4,55 8,58 750 1416
Ячмінь III сорту 0,41 0,78 67,12 129
Зернова домішка
в тому числі: 0,27 0,55 45,5 90,9
первинне
очищення 2,02 4,04 -/- -/-
вторинне
очищення 0,44 0,84 -/- -/-
Смітна домішка
в тому числі: 0,41 1,018 17,32 43,27
первинне
очищення 0,96 2,40 -/- -/-
вторинне
очищення 0,14 0,35 -/- -/-
Сплав
сирий 0,076 0,153 12,3 24,67
повiтряносухий 0,058 0,146 9,6 24,07
Ростки 0,24 0,713 38,85 117,67
Відходи
полірування 0,011 0,028 1,87 4,72

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 45
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Таблиця 2.9 - Норми витрат допоміжних матеріалів на підприємстві солоду
Техгологічна Сировина Витрати
операція
Дизинфекція при Негашене вапно, г на 100 кг 150-300
мійці ячміню відсортованого ячменю.
Хлорне вапно, г на 100 кг 30
відсортованого ячменю
Перманганат калію КМnO4,г 4,6
на 100 кг відсортованого
ячміню
Дизинфекція Формалін,мл на 1м3 води 300-500
солодоростильні Хлорне вапно, г на 100 кг 8-10
ящиків і відсортованого ячмінню
комунікацій

2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання

Розрахунок бункерів :
Бункери зернових відходів . На 5-дневний запас розраховують
вмісткість бункерів, виходячи з норм на зернові відходи, в 1-й добі 24,41 т.

( 27,41 * 5 * 1,1) : 0,5 = 301,6 м3
Де 0,5 насипна густина зернових відходів , т/м3; 1,1 – коефіціент
запасу вмістності бункерів
Передбачаємо в проекті 5 бункерів загальною місткістю 300 м3
В нормі технологічного проектування бункера для зернових відходів
приймаються на 3-5 денний запас.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 46
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розрахунок бункера смітевих відходів. Розраховую на 2-х добовий
запас.
(12,41*2*1,1)/04 = 68,3 м3
Де 12,41 – маса засмічених відходів за день
1,1 – коефіціент запасу місткості
0,4 – насипна густина сміттєвих відходів ячменю т/м3

Приймаємо 2 бункера загальною вмісткістю 70 м3 , забезпечують 2-
добовий запас засмічених відходів.

Приймальний бункер (поз. 1) повинен вміщувати ячмінь із одного
вагона, тобто його місткість повинна бути не менш 55 т зерна.Геометричний
об’єм бункера при коефіцієнті заповнення φ = 0,9 складе

55 1000 55 1000 3
V    97 м
 я 630 0,9

3
де ρя – насипна маса товарного ячменю, кг/м
3
Місткість прямокутного бункера (в м ) з пірамідальним днищем
розраховується за формулою

V  abH 1 3 abh
де a і b – відповідно довжина і ширина бункера, м;
H – висота прямокутної частини бункера, м;
h – висота пірамідального днища, м
При пірамідальному днищі

a 2  b2
h  tg
2 ,
де α – кут похилу стінок днища, град.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 47
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Похил стінок днищ бункерів повинен забезпечувати гравітаційне
розвантаження зерна з урахуванням кута природного укосу (α), для ячменю α
= 45º .
Приймаємо довжину приймального бункера а = 12 м, ширину – b = 4 м,
і що пірамідальне днище складається із 3 секцій з розмірами основи 4 × 4 м.
Тоді висота днища однієї секції складе:

42  42
h  tg45  2,82
2 м.

Висота прямокутної частини бункера із формули складе:
1 1
Vc  abh 32,33  4  4  2,82
Н  3  3 1,08 м.
ab 4  4

3
де Vc = 97/3 = 32,33 м – об’єм однієї секції.
Габаритні розміри приймального трисекційного бункера, мм:
12000×4000×3900
висота прямокутної частини бункера - 1080.

Приймальний шнек (поз. 6,7)
Для розрахунку транспортних засобів визначаємо годинну витрату
ячменю, яка при двозмінній роботі складе:

Gг = Gд/16 = 110/16 = 6,9 т
Норія (поз. 2)
Максимальне надходження свіже пророслого солоду 104,57 т/добу
(табл.3.1). Для прийому цієї кількості солоду продуктивність норії при 3-х
змінній роботі, розраховуємо за формулою 9.1:

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 48
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Gг =104,57:24 = 4,35 т/год.
До установки підбираємо норію НЦГ-5 продуктивністю за важким
3
зерном (з насипною густиною 0,76 т/м ) 5 т/год. При транспортуванні свіже
3
пророслого солоду насипною густиною 0,37 т/м і коефіцієнтом заповнення
ковша 0,85, дійсна продуктивність норії буде дорівнювати за формулою 9.2:

Q= (5·0,37·0,85) / 0,76 = 2,06 т/год.

Таблиця 2.10 - Технічна характеристика норії НЦГ − 5
Продуктивність, т
3
по важкому ρ = 0,76 т/м 5
3
по ячменю ρ = 0,63 т/м 3,5
Висота норії, м , не більше 30
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, м/с 1,2
Потужність електродвигуна, кВт -
Число ковшів в одному ряді по ширині стрічки 1
Крок ковшів, мм 210
Маса, кг
голівки -
башмака -

Було підібрано норію НЦГ-5 з такими габаритними розмірами
125×30000 мм.
Сушарка для солоду (поз. 8)
Матеріальний баланс сушарки
Кількість ростків приймаємо рівним 5 % до маси очищеного сухого
солоду; тоді кількість сухого очищеного солоду, отриманого за добу,
становить:

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 49
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
20 000 · 1,05 = 21 000 кг при =3,63 %
де – кінцева вологість солоду.
Або 21 000 : 24 = 875 кг/год.

Сухих речовин в цій кількості солоду: 875 : 1,0363 = 844 кг.
Кількість свіже пророслого солоду який надходить на сушку = 81,82
% - початкова вологість солоду ( 45 %):

844 · 1,8182 = 1535,2 кг/год

Кількість солоду, яка переходить з другої в третю зону при вологості
= 20,48 %:
844 · 1,2048 = 1016,85 кг/год

Кількість випареної вологи з солоду:
у верхній зоні
W1 = 1535,2 – 1016,85 = 518,35 кг/год
у нижній зоні
W2 = 1016,85 – 875 = 141,85 кг/год
_____________________________________________________
Всього W = 660,2 кг/год

Витрати повітря
Загальні витрати повітря в літній період:

В зимовий період витрати повітря будуть менші, тому що різниця
різко збільшується.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 50
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розрахунок різниці витрат тепла в дійсній і теоретичній сушарках
В теоретичній сушарці сушка проходить при постійній температурі,
витрат тепла и тепла яке приходить із зовнішнього середовища в сушильній
камері нема. Тому процес сушки на діаграмі І – х відображається лінією
постійного тепловмісту. В дійсній сушарці тепловміст сушильного агенту
знижується за рахунок нагрівання солоду, за рахунок неминучих втрат тепла
і трохи збільшується за рахунок тепловмісту вологи, яка випаровується з
солоду.
Витрати тепла на нагрів солоду розраховую, задавшись його
о
температурами ( у С):
при загрузці ……………………………………..18
при переході з верхньої частини в нижню…….40
після сушки……………………………………….80
Витрати тепла на нагрів солоду у верхніх зонах:

( ) ( ) кДж/год

де с = 1,88 кДж/(кг·град).
Витрати тепла на нагрівання солоду в нижніх зонах:

( ) кДж/год

де с – теплоємність солоду; 1,51 кДж/(кг·град).
Витрати тепла за 1 год:

кДж/год

витрати у верхній частині:

кДж/год
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 51
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
витрати у нижній частині:

кДж/год

Різниця витрат тепла в теоретичній та дійсній сушарках становить:
у верхній частині:

у нижній частині:

Загальна різниця

Кількість повітря, яке нагрівається в калорифері
Складаємо тепловий баланс сушильних камер без калорифера.
Рівняння балансу тепла:
Тепло, що надходить
Витрати тепла

L1I1 + L2I0 + Gct1 + Wt1 = LI2 + Gct + Qп
де L1, L2, L – кількість повітря, нагрітого в калорифері, яке надходить в
камери, минаючи калорифер, і загальна кількість повітря (L=L1+L2), кг/год;
І0, І1, І2 – ентальпія повітря: свіжого, після калорифера і
відпрацьованого, кДж/кг.
Величину L2 замінюємо через різницю L – L1, підставляємо у рівняння
балансу і розраховуємо його відносно L1:

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 52
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
( ) ( ) ( )
кг/год

( ) ( )

Кількість додаткового холодного повітря:

L2 = 50015 – 39211 = 10804 кг/год.

За даними розрахунку обираємо вертикальну сушарку безперервної дії
ЛСХА – 5 продуктивністю 5 т сухого солоду за добу.

Таблиця 2.11 - Технічна характеристика сушарки ЛСХА – 5
Продуктивність по сухому солоду з ростками, кг/год 880
Число сушильних шахт 4
3
Загальний об’єм сушильних шахт, м 23,8
Кількість виділюваної вологи за годину, кг 672
Часові витрати повітря у літній період, кг 38 600
Висота сушильної шахти, мм 9 350
Тривалість сушки, год 15 – 17
Витрати електроенергії, кВт·год 69
Габаритні розміри, мм
довжина (по осі шахти) 4 500
ширина (без врахування вентиляторів) 6 200
висота 15 000
Маса (без солоду), кг 50 000

Бункер для свіже висушеного солоду (поз. 12)
Бункера для свіже висушеного солоду розраховують на добовий запас:

3
V = 59,62·1,2/0,51= 140 м

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 53
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
де 59,62 т – свіже висушеного солоду на добу;
1,2 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,51 т/м – насипна густина свіже висушеного солоду.
3
Приймаємо 2 бункер ємністю по 70 м .
Висота пірамідальної частини становить по формулі :

√
( )

Висота прямокутної частини становить по формулі :

Висота бункера Нб = 1,6 + 3,8= 5,4 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 5400×4000×4000
мм.

Норія (поз. 9)
Максимальне надходження свіже висушений солоду 59,62 т/добу
(табл.3.1). Для прийому цієї кількості солоду продуктивність норії при 3−х
змінній роботі, розраховуємо за формулою:

Gг =59,62 : 24 = 2,48 т/год.

До установки підбираємо норію НЦГ − 5 продуктивністю за ячменем (з
3
насипною густиною 0,63 т/м ) 3,5 т/год. При транспортуванні свіже
3
висушеного солоду насипною густиною 0,51 т/м і коефіцієнтом заповнення
ковша 0,85, дійсна продуктивність норії буде дорівнювати за формулою:

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 54
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Q= (5·0,51·0,85) / 0,63 = 3,44 т/год.
Технічна характеристика норії НЦГ − 5 наведена в таблиці 2.10.
Було підібрано норію НЦГ − 5 з такими габаритними розмірами
125×30000 мм.

Бункер для свіже висушеного солоду після норії (поз. 34)
Бункер для свіже висушеного солоду після норії аналогічний бункеру
3
для свіже висушеного солоду (поз. 32). Об’єм бункера 138 м , беремо два
3
бункери по 70 м . Висота пірамідальної частини становить 1,6 м, висота
прямокутної частини 3,8 м, висота бункера 5,4 м.
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 5400×4000×4000
мм.

Ростковідбійна машина (поз.13)
Сухий гарячий солод, який вивантажений з сушарки, направляють на
ростковідбійну машину для очистки його від ростків.
Кількість ростковідбійних машин становить, шт:

n = 0,96Gт.с/(330·16·2)

де 330 – кількість робочих днів в рік;
16 – кількість робочих годин за добу;
2 – продуктивність машини, т/год.

n = 0,96 · 20 000 / (330·16·2) = 1,8 шт

Беремо 2 машини продуктивністю 2 т/год.
Технічні характеристики ростковідбійної машини
Продуктивність по солоду, т/год 2,0
Частота обертів валу, об/хв 200
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 55
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Потрібна потужність, кВт 2,50
Габаритні розміри, мм
довжина 3050
ширина 1000
висота 2100
Маса, кг 700

Бункер для ростків (поз. 14)
Бункера для ростків розраховують на добовий запас:
3
V = 3,127·1,1/0,33= 10,4 м

де 3,127 т – ростків на добу;
1,1 – коефіцієнт запасу бункера;
3
0,33 т/м – насипна густина ростків.

3
Приймаємо 2 бункер ємністю по 5,5 м .
Висота пірамідальної частини становить по формулі:

√
( )

Висота прямокутної частини становить по формулі:

Висота бункера Нб = 1,46 + 3,3= 4,8 м
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 4800×4000×4000
мм.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 56
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Бункер для солоду після ростковідбійної машини (поз. 16)
Бункер для солоду після ростковідбійної машини аналогічний бункеру
3
для свіже висушеного солоду (поз. 32).Об’єм бункера 138 м , беремо два
3
бункери по 70 м . Висота пірамідальної частини становить 1,6 м, висота
прямокутної частини 3,8 м, висота бункера 5,4 м.
Підібрано бункер з такими габаритними розмірами 5400×4000×4000
мм.

2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд

Розрахунок загальної місткості зерносховища.
Неоходимо місткість зерносховища солодового виробництва може бути
визначена наступним чином. Продуктивність заводу (Цехи) по готовому
солоду позначимо G, тогдав рік товарного ячменю потрібно 1,4388 G р
Місткість елеватора розраховується, як на 8-місячний запас ячменю і 3-
місячний запас солоду.
Місткість зерносховища

(1,4388G*8) : (11*0,65) = 1,61 G м3;
Для солода
(G*3) : (11*0,53) = 0,515 G м3;

Отже, загальна місткість зерносховища становить:

1,61 G + 0,515 G = 2,125 G

Площа складу (в м2) для підлогового або силосного зберігання зерна для
цехів невеликої можности 5000 т солоду на рік можна обчислити таким
чином:
S = a * 1,4388 G / (Pт.яh) або S = LB
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 57
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Де , а – коефіціет збільшення площі
S – Площя
G – виробництво солода за рік до 5000
Pт.я – густина зерна
L,B – довжина та ширина складу в м

2.10 Розрахунок води і стоків
При виробництві солоду вода витрачається на миття і замочування
ячменю, кондиціювання повітря, яке продувається при пророщуванні
ячменю, при гідравлічному транспортуванні ячменю, а також для миття
апаратури і приміщень.
3
Витрата води на миття ячменю складає 2,5 м /т, а при замочуванні в
3
ящиках повітряно-зрошувальним способом 1,0 м /т.
Із загальної кількості, що використовується при замочуванні, тільки
частина її поглинається ячменем: із 100 кг відсортованого ячменю вологістю
15 % одержується 152,1 кг замоченого ячменю (таблиця 2.8 ), тобто кожні
3
100 кг ячменю поглинають 52,1 кг води. Інша вода (1,0 – 0,521 = 0,479 м /т)
йде в стоки.
Витрата води на гідравлічне транспортування вимитого ячменю
3
приймається рівним 1,3 м /т.
3
Витрата води на кондиціювання повітря складає 3,43 м /год .
Продування солоду в ящиках відбувається періодично, в середньому
протягом 12 годин за добу. Тоді добова потреба води на кондиціювання
3
повітря складе 41,2 м .
3
Витрата води на миття апаратури і приміщень приймається 2,5 м за
добу на одну групу апаратів.
Розрахунки показують, що витрата артезіанської води на 1 т товарного
3
солоду складе 8,4 м .
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 58
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Вода на всіх підприємствах використовується на технологічні потреби і
часто входить до складу виготовленого продукту, на миття сировини, для
живлення парових котлів, на охолодження обладнання, на господарсько-
питні потреби. В основному використовується вода питної якості, але для
охолодження і живлення котлів використовується пом’якшена вода, в
окремих циклах може використовуватись вода зі зменшеною концентрацією
заліза (0,1 мг/дм 3 ), з підвищеною концентрацією завислих 75 речовин або
кольоровістю. Системи водопостачання застосовуються прямоточні та
оборотні.
Розрахунки проведені відповідно до встановлених в технологічній
частині проекту норм витрат сировини
Норма витрат на одиницю продукції (на 1т ячменю) 16,5 грн
Середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок
випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-
мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні
води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів
або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які
розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як
при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення,
визначається за формулою:
ОР = ОД + ОС + ОПМ,

3
де ОР - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м /рік;
3
ОД - середньорічний об'єм дощових вод, м /рік;
3
ОС - середньорічний об'єм снігових вод, м /рік;
3
ОПМ - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м /рік.
Данні взяті з економічної таблиці
Вартість сировини або матеріалів 1 тонну 332,31грн
Обсяг виробництва
(5000т в рік)
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 59
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.11 Розрахунок витрати пари
Пара витрачається на сушіння солоду в карусельній сушарці й за
попередніми розрахунками складає 748,5 кг/год або 17964 кг/доб. З
урахуванням 10 % неврахованих витрат пари на підігрівання води в зимовий
період і 10 % втрат у навколишнє середовище витрати пари складуть 21556
кг/доб..
Питома витрата пари на 1 т солоду складе 1780 кг.

2.12 Розрахунок потреб холоду
При виробництві солоду холод витрачається на охолодження повітря в
аміачному охолоджувачі при його кондиціюванні. Витрата холоду складає
358500 кДж/год , а з урахуванням 10 % втрат в оточуюче середовище 394400
кДж/год. Добова потреба в холоді складе 9465600 кДж.
Питома витрата холоду на 1 т солоду складе 781000 кДж.

2.13 Розрахунок витрат електроенергії
Необхідну кількість електроенергії на добу визначають,
використовуючи перелік обладнання, в якому вказана потужність
встановлених електродвигунів та тривалість їх роботи як суму добутків цих
величин. Але це підрахувати не завжди вдається із-за нерівномірності роботи
в рік деяких відділень, наприклад, зерносховища при прийманні зерна,
освітлення приміщень тощо. Тому зручніше скористуватись нормами
технологічного проектування. Так питомі витрати електроенергії на 1 т
товарного солоду, виробленого суміщеним способом, складають 130 кВт ·
год .
Добова витрата електроенергії складе 1576 кВт · год.

2.14 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 60
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Солодові ростки. Кількість ростків, які одержують при виробництві
пива, залежить від тривалості й умов солодорощення. Це 3-5% від маси
готового солоду при виробництві світлого солода та близько 6 % -- темного .
Хімічний склад ростків залежить від складу вихідного ячменю способу
солодорощення і тому значно коливається ( Таблиця 2.12)
Таблиця 2.12 - Хімічний склад солодових ростків
Складові частини Вміст , %
Вода 3,5 10,0 18,0
Азотисті речовини 20,2 24,4 29,0
Жир 0,8 2,0 4,0
Безазотисті екстрактивні 19, 0 42,2 52,0
речовини
Сира клітковина 10, 6 14,2 18,5
Зола 5,1 7,2 9,7

У солодових ростках світлого солоду міститься чистого білкового азоту
3,5%, розчинного азоту – 1,1 , пентозанів – 19, сахарози – 7,6 , розчинного
екстракту – 36%
Як цінний азотистий матеріал ростки використовують для живлення
дріжджів у дріжджовому та спиртовому виробництві, а також молочнокислих
бактерій при одержанні молочної кислоти.
Кормова цінність солодових ростків у 3,5 разів більше, ніж сіна. Вони є
добрим кормом для дійних корів і молодняка. Їх згодовують тваринам у
суміші з об'ємистими грубими кормами (солома,полова та ін.) . Кормова
цінність ростків полягає не тільки у їх поживності , а й у високому вмісті
неорганічних речовин ( золи ) . Велика рогата худоба засвоює 80-82%
азотистих речовин, 87 – жиру і 68-88% безазотистих екстрактивних речовин
солодових ростків . Вони містять у значній кількості вітамін А
(антиксерофальмічний) , В1 (антиневротичний) , В2 (фактор росту),
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 61
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
антирахітичний вітамін D і вітамін Е , що діє на статеві фенкції . Тому
ростки використовують при виготовлені лікарських засобів. Вони дуже
гігроскопичні. При надлишковому зволожуванні швидко пліснявають,
псуються і стають отруйними. Ось чому їх потрібно зберігать в мішках у
сухих вентильованих приміщеннях. Маса 1 гд солодових ростків становить
20-22 кг.
У зв'язку з вмістом у солодових ростках великої кількості азотистих
речовин у перспективі їх можна використовувати як складову частину
живильних середовищ для вирощування мікроорганізмів.
Солодові ростки відпускають господарствам із метою введення в
раціони худоби, частково їх використовують удріжджовому виробництві для
збагачення живильного середовища органічним білком, калієвими та
фосфорними солями. У солодових ростках виявлено амінокислоти:
аспаргінову та глютамінову, серин , валін, глікокол, аспарін, метіонін,
лейцин, ізолейцин треонін В-фенілаланін, пролін. Із вуглеводів вони містять
клітковину, центози та цукри. У них нагромаджується основна маса вітамінів
групи В , що утворюються в зерні при пророщуванні. Із них вітамінів
В2,В6,В12, РР і Е значно більше в рослинах, ніж у солоді.
Крім того,солодових ростках є ферменти, про що свідчать результати
визначення ферментативної активності ростків ячминного солоду. Це
амілолітична здатність ( АЗ ) , яка становить 0,065 од.\г * год ; показник
декстринолітичної здатності ( ДЗ ) у перерахунку на мальтозу – 3,8 мл\г.год;
мальтозна здатність (МЗ) у перерахунку на глюкозу – 2,16 мл\г.год.
протиолітична здатність ( ПЗ ) – 0,11 – 0,18 од\г.год; загальний вміст
фосфору – 0,72 мг \кг.
У ростках містяться стимулятори росту – інозид і біотин. Зернові
відходи, які одержують при очищенні , сортуванні та замочуванні зерна,
залежать від якості ячменю, що надходить у виробництво. При очищенні на
сипараторі відокремлюються солом, полова, а задопомогою триєрного
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 62
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
циліндра – кулясті (кукіль, вика ) та довщі домішки ( овес ) ; сортувальний
циліндр допомагає виділити дрібні, щуплі зерна ( ІІІ сорт ).
Вміст щуплих зерн, що становлять основну частину відходів, залежно
від урожаю коливається від 0,5 – 3 % . Із неочищеного ячменю одуржують
приблизно таку кількість відходів: щуплих зерен 0,5 – 3 %, половинок зерна і
кулястих домішок 0,2-0,5 ; більш кулястих домішок і полови 0,3-1,1 %;
зернового пилу 0,2%.
Відходи при замочуванні зерна являють собою сплав. Їх вмість
становить близько 2% за особливостями склад віхдходів індентичний
відходам при очищенні та сортуванні ячменю.
Зернові відходи, які одержують при сортуванні ( ІІІ сорт ячменю ) і які
задовольняють вимоги на фуражний ячмінь, здають в обмін на пивоварний.
Сплав і зернові відходи передають господарствам на корм худобі.
Особливості технології утилізації СО2 із газів бродіння у
пивоварному виробництві
Пивоварні заводи, маючи достатні ресури СО2, дуже мало
використовують їх через відсутність високоефективних вуглекислотних
установок потрібної потужності. А для задоволення своїх потреб ( при
виробництві пива, карбонізації безалкогольних напоїв і мініральних вод)
купують рідкий діоксид вуглецю невисокої якості, одержаний із димових
газів або інших джерел.
Розрахунки і результати досліджень показують, що із загальної
кількості СО2, який утворюється при зброджуванні пивного сусла можна
утилізувати 60% СО2, а це становить 3тис.тонн для заводу потужністью
11мілн дал пива на рік. Цієї кількості вистачає для задоволення власних
потреб із карбонізації напоїв та мініральних вод.
Основна кількість газоподібного СО2 при зброджуванні екстрактивних
речовин пивного сусла виділяється на стадії головного бродіння. Утилізація
СО2 потребує повної герметизації бродильних апаратів, що усуває
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 63
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
можливість інфікування пива сприміщення, а також дає змогу досягти вищих
дегустаційних показників.
Деяка кількість діоксиду вуглицю виділяється на стадії доброжування
пива в наслідок вмісту залишкової кількості зброджуваного екстракту. Однак
утилізація із СО2 шпунтованого пива на цьому етапі не бажано, оскільки
можливе зниження шпунтового тиску, що призведе до декарбонізації пива,
виділення з нього вуглекислоти яка знаходиться у метастабільному стані.
З метою визначення оптимальних умов утилізації СО2 у пивоварному
виробництві проводили дослідження що до складу газів бродіння у різні його
періоди й на різних пивзаводах України.
Як показали дослідження, концентрація діоксиду вуглецю, у газах
бродіння коливається від 92—96 за першу добу бродіння до 97—99 % у
наступні 5 діб.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 64
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Таблиця 2.13- Схема технохімічного контролю технологічних процесів
Стадія Об’єкт Контроль- Метод Регламен- Періодичні Відпові-
процесу контролю ований контролю тований сть відбору дальний
показник норматив проби за
проведе
ння
аналізу
Згідно В день Інженер
Приймання діючих надходжен -хімік
зерна ячмінь вологість ваговий стандартів ня на по
завод, із сирови-
кожного ні, в
вагона. обліково
му
журналі
Приймання ячмінь Здатність Згідно В день Інженер
зерна до діючих надходжен -хімік
проростан- - стандартів ня на по
ня завод, із сирови-
кожного ні, в
вагона. обліково
му
журналі
Приймання ячмінь Вміст ситовим Згідно В день Інженер
зерна домішок діючих надходжен -хімік
стандартів ня на по
завод, із сирови-
кожного ні, в
вагона. обліково
му
журналі
Приймання ячмінь Екстаркив В середніх Інженер
зерна ність, екстракція 76 - 79% пробах з -хімік
кожної по
партії сирови-
ячменю ні.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 65
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.13
Стадія Об’єкт Контрольова- Метод Норма або Періодич- Відповідальний
процесу контролю ний контролю технологіч- ність за проведення
показник, ний контроль відбору аналізу
одиниці проби
виміру
Періодич- Змінний
інженер-хімік.
но, в
В обліковому
Прий- середніх журналі
Згідно з
мання ячмінь зараженність щоденних
ситовий ГОСТ 29294-
зерна пробах.
92
Прий- Згідно В кожній Змінний
інженер-хімік.
мання Методом діючих партії
В обліковому
зерна ячмінь Вміст білка Кьєндаля стандартів ячменю журналі

Прий- Згідно В кожній Змінний
інженер-хімік.
мання Просвічу діючих партії
В обліковому
зерна ячмінь Склоподібні- -ванням стандартів ячменю журналі
сть
Прий- Згідно В кожній Змінний
інженер-хімік.
мання діючих партії
В обліковому
зерна ячмінь Величина Ситовим стандартів ячменю журналі
ячменю
Сушін- Температура Термо- Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ня солод солоду метр діючих
В обліковому
солоду ТС -4 стандартів журналі
Сушін- Вологість Висушу- Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ня солод солоду ванням діючих
В обліковому
солоду стандартів журналі
Сушін- Температура Термо- Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ня солод сушильного метр діючих
В обліковому
солоду агента ТС -4 стандартів журналі
Сушін- Вологість Висушу- Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ня солод сухого ванням діючих
В обліковому
солоду солоду стандартів журналі

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 66
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.13
Стадія Об’єкт Контро- Метод Норма або Періодичні- Відповідаль-
проце- конт- льований контро- технологіч- сть відбору ний за
су ролю показник, лю ний контроль проби проведення
одиниці аналізу
виміру
Сушін- Температура Термо- Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ня солод висушеного метр діючих
В обліковому
солоду солоду ТС -4 стандартів журналі
Голов- Колір,запах, Органо Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ний солод смак лептич- діючих
В обліковому
солод но стандартів журналі
Голов- Висушу Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ний солод вологість ванням діючих
В обліковому
солод 4,5-6% стандартів журналі
Голов- екстрактивні Екстрак Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ний солод сть ція діючих
В обліковому
солод 76-79% стандартів журналі
Голо- Склоподібні- Просві- Згідно постійно Змінний
інженер-хімік.
ний солод сть чуван- діючих
В обліковому
солод 3-10% ням стандартів журналі

2.16 Заходи щодо охорони довкілля

До головних завдань в організації природоохоронної діяльності
підприємств відноситься :
– аналіз кількісних і якісних показників діяльності підприємства, які
здійснюють вплив на довкілля, ефективності запровадження заходів з
охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів за
відповідний період;
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 67
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
– розробка перспективних та поточних заходів природоохоронної
діяльності з обгрунтуванням потреби щодо обсягів їх фінансування,
визначення термінів виконання.
Природоохоронні заходи, що запроваджуються підприємством, повинні
повністю компенсувати шкідливий вплив виробництва на навколишнє
природне середовище і відповідати за напрямками постанові Кабінету
міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 (зі змінами) «Про
затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних
заходів».
План підприємств з питань охорони навколишнього природного
середовища і раціонального використання природних ресурсів складається
з таких розділів:
– охорона і раціональне використання водних ресурсів;
– охорона повітряного басейну;
– охорона і раціональне використання земель;
– охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів;
– організаційно-просвітницькі заходи.

2.17 Компонування головного виробничого корпусу

Стаціонарні вагонні ваги встановлюють поблизу зерносховища на
підземний фундамент під навісом. Приймальний пристрій для зерна з
підземним бункером розміщують безпосередньо біля елеватора з робочою
баштою під навісом. Обладнання в робочій башті встановлюється
послідовно у відповідності з технологічною схемою очищення й
сортування зерна за вертикальним варіантом. Зерноочисні машини в
сховищах елеваторного типу розміщують у спеціальному
багатоповерховому приміщенні (робочій башті) поруч із силосами для
ячменю і солоду.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 68
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Солодовий цех розміщують в окремій будівлі поруч з елеватором.
Ящики пневматичної солодовні для пророщування ячменю розміщують в
одноповерховому приміщенні. Мийні апарати для ячменю встановлюють в
суміжному з ящиками ізольованому приміщенні на рівні міжповерхового
перекриття другого поверху. Сушарку розміщують на першому поверсі в
приміщенні суміжному з солодоростильним відділенням.
При розміщенні обладнання необхідно дотримуватись вимог техніки
безпеки і санітарних норм обслуговування, вимог пожежобезпеки, а також
враховувати зручність проведення будівельно-монтажних робіт.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 69
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

Приймальний пристрій для розвантаження зерна із залізничних вагонів
являє собою одноповерхову каркасну будівлю з підземним поверхом для
приймального бункера і транспортних засобів. Будівля займає площу 18х12 м
і відстоїть від елеватора на 6 м, з яким зв’язана підземною галереєю для
транспортування зерна.
Елеватор з робочою баштою займає площу 33х18 м. Робоча дев’яти-
поверхова каркасна башта висотою 53,7 м займає площу 15х18 м. Впритул до
неї розташовані 36 силосів квадратного перерізу 3х3 м з висотою 30 м.
Силоси займають площу 18х18 м.
Солодовий цех, розташований в окремій каркасній будівлі, займає
площу 66х18 м. Солодовирощувальне відділення площею 36х18 м і висотою
9,6 м являє собою одноповерхову каркасну будівлю. До неї прилягає
двоповерхова будівля розміром 30х18 м, де розташовані мийне і сушильне
відділення, а також побутові приміщення.
Усі будівлі складаються із залізобетонного каркасу. Каркас будівлі
утворюють колони з фундаментами, балки, які спираються на консолі колон,
і плити перекриттів.
Висота поверхів багатоповерхових споруд складає 4,8; 6,0; 7,2 м. Сітка
колон 6х6, 6х9 і 6х12м.
Стіни будуються із звичайної глиняної цегли: зовнішні товщиною 510
мм, перегородки усередині будівлі товщиною 250 мм.
Внутрішні стіни облицьовуються керамічною плиткою, а підлога –
метлахською плиткою.
На покритті дахів влаштовують пароізоляцію (обмазування бітумом),
тепло-ізоляцію (керамзитовий гравій) і м’яке покриття (руберойд).

ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 70
Керівник.
Кафедра ХТ,2021,
Зав.каф ЧДТУ
4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз умов праці та оцінка безпеки в надзвичайних ситуаціях
Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами
(відповідно до ГОСТ 12.0.003) є:
- Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі (технологічне
обладнання на підприємстві працює на напрузі 380 В);
- Підвищена температура (t = 30-32 ˚ С) повітря робочої зони;-
Підвищений робочий тиск фільтр-преса (0,4 МПа);
- Підвищений вміст діоксиду вуглецю (більше 20 мг/м3) в виробничому
приміщенні цеху солодорощення.

Таблиця 4.1 - Шкідливі речовини, що використовуються і які
утворюються в технологічному про-процесі безалкогольних напоїв
Найменування Клас Дія на
Речови ПДК,
технологічних токсичн організм Засоби захисту
на мг/м3
операцій ості людини
Приготування Попереджувальні
Хімічний
мийних засобів NaOH 0,6 III окуляри, сапоги,
опік
перчатки, фартуки
Охолодження Противогази КД,
пропиленглико захисні окуляри
ля і води ПО-3, герметизація
(холодильно- NH3 18 IV Отрута апаратури і
компресорний комунікаций,
цех) аварійная
вентиляція

ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ, 71
Керівник. КОМПОНУВАННЯ ЦЕХУ
Кафедра ХТ,2020, ЧДТУ
Зав.каф
Діоксид вуглецю безбарвний, має злегка кислуватим смак і запах, газ.
Діоксид вуглецю не горить і не підтримує горіння. Відносна маса в
порівнянні з повітрям - 1,529. Діоксид вуглецю має наркотичну задушливу
дію. Атмосферне повітря містить 0,04% діоксиду вуглецю. При вмісті
діоксиду вуглецю в повітрі в кількості понад 4% відбувається подразнення
дихальних шляхів, шум у вухах, запаморочення, головний біль. За ступенем
впливу відноситься до четвертого класу небезпеки. Це малонебезпечні
шкідливі речовини, концентрація шкідливих речовин у повітрі більше 10
3
мг/м . Гранично-допустима концентрація діоксиду вуглецю становить 20
3
мг/м . При вмісті зернового пилу в повітрі в кількості понад 2% відбувається
подразнення дихальних шляхів, органів зору, а при займання пилу, що
виділяється дим викликають подразнюючу дію на органи дихання, зору,
запаморочення. Для миття і дезінфекції обладнання використовують лужні
розчину. Концентрація лужних розчинів (1,5 - 2%) визначається автоматично
за допомогою електронного вимірювання електропровідності. Гранично-
допустима концентрація шкідливих речовин в лугу становить 0,5 мг/м3. За
ступенем впливу відноситься до другого класу небезпеки. Це небезпечні
речовини, концентрація шкідливих речовин становить 0,1 - 1 мг/м3. Вплив на
організм людини: подразнення дихальних шляхів, органів зору,
запаморочення, головний біль.
Виконання вимог безпеки до виробничого обладнання
Виробниче обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих при
монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію та експлуатації, як у випадку
автономного використання, так і в складі технологічних комплексів при
дотриманні вимог (умов, правил), передбачених експлуатаційною
документацією. Вимоги безпеки до технологічного комплексу повинні також
враховувати можливі небезпеки, викликані спільним функціонуванням
одиниць виробничого обладнання, складових комплекс. Кожен
технологічний комплекс і автономно використовуване виробниче обладнання
повинні укомплектовуватися експлуатаційною документацією, яка містить
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 72
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
вимоги (правила), що запобігають виникненню небезпечних ситуацій при
монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію та експлуатації. Попередження
нещасних випадків в значній мірі залежить від правильного пуску установки,
тому пуску установки повинна приділятися велика увага. Перед пуском
ретельно перевіряють контрольно-вимірювальні прилади, герметичність
баків, з'єднань трубопроводів, правильність установки і надійність кріплень
газових магістралей. Використовують зварні ємності і трубопроводи.
Трубопроводи під'єднуються до ємностей за допомогою нарізного
сполучення. Безпека обладнання ємностей може бути досягнута вибором
оптимальної кількості фланцевих з'єднань, рівномірним розподілом потоку
продукту, вибором конструкцій, що дозволяють зручніше і швидше звільняти
апарат від продуктів, запобіганням корозії апаратів і трубопроводів тощо.
Вибір оптимального числа фланцевих з'єднань пов'язаний з тим, що ці
ділянки в ємностях є джерелами виділення в атмосферу різних газів і тому, з
точки зору техніки безпеки і умов ремонту, рекомендується завжди з
урахуванням вимог виробництва мати цих фланців якомога менше. Для
ущільнення обертових сполук (обертових валів) найбільшого поширення
набули чепцеві пристрої з ущільнювальною набиванням, що працюють на
принципі осьового напруги. На виробництві застосовані дані ущільнення на
всіх насосах. Для ущільнення обертових валів застосовують манжетні
ущільнення, що забезпечують герметичність вузлів машин при різних
температурах, тисках, швидкостях. Основна перевага простота у
виготовленні і монтажі. Найбільш широкого поширення набули торцеві
ущільнення. Їх переваги: високий ступінь герметизації, велика ступінь
ізносо-стійкості і довговічність, здатність працювати при високих тисках.
Для безпечної експлуатації на виробництві важливе значення мають
гідравлічні і пневматичні випробування ємностей і трубопроводів.
Допоміжне обладнання, призначене для гідравлічних випробувань,
оглядається і випробовується на пробне тиск, причому прес повинен тримати
пробний тиск без підкачки протягом 5 хвилин без крапель. При заповненні
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 73
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
збірника води в прекаптажном споруді, танка водою вживаються заходи, що
виключають можливість утворення в системі повітряних мішків. З цією
метою у верхніх точках системи встановлюються дренажні штуцери для
виходу повітря, які при появі води закриваються. Тиск в ємності піднімають
повільно і рівномірно, не допускаючи при цьому ударів і поштовхів, уважно
спостерігаючи за показанням приладів і випробовуваним обладнанням
Після випробування обладнання протягом часу, передбаченого
програмою, тиск повільно знижують, і випробовуване обладнання піддають
ретельному огляду по всіх вузлах, частинам і з'єднанням. При проведенні
пневматичних випробувань (збірка води в прекаптажній споруді, танк
хлорованої води, трубопроводи) значно збільшується небезпека руйнування
ємностей, тому заборонено їх виробляти в діючих цехах. Обладнання
перевозять на спеціальний майданчик, для випробувань використовують
повітря від пересувних компресорів.

Електробезпека та пожежобезпечність на виробництві
Система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують
захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму,
електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики називається
- електробезпекою.Забезпечення електробезпеки на підприємстві важливо не
тільки з точки зору захисту людей від ураження електричним струмом, а й з
метою пожежобезпеки. За статистикою, близько половини пожеж
відбуваються із - за порушень електробезпеки. Для організації робіт із
забезпечення електробезпеки наказом керівника призначається відповідальна
особа за електрогосподарство підприємства. На нього покладаються такі
обов'язки: забезпечення безпеки робіт в електроустановках, організація
систематичного проведення замірів опору ізоляції та заземлення,
контролювати дотримання працівниками підприємства вимог правил, норм,
інструкцій з охорони праці в області електробезпеки, організовувати
розробку та впровадження більш досконалих блокувальних, що відключають,
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 74
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
захисних пристроїв , що забезпечують безпеку монтажу, ремонту та
обслуговування енергетичного обладнання та інші. Як одне з найбільш
ефективних засобів запобігання пожеж важливо використовувати на
підприємстві пристрій захисного відключення (УЗО). Вимоги електробезпеки
викладені в Міжгалузевих правилах з охорони праці (правила безпеки) при
експлуатації електроустановок, Правилах технічної експлуатації
електроустановок споживачів, ГОСТах та інших нормативних правових
актах. Вимоги, що містяться в цих актах, поширюються на всіх працівників
усіх організацій, незалежно від форм власності, а також на фізичних осіб,
зайнятих технічним обслуговуванням електроустановок, що проводять в них
оперативні перемикання, які організовують і виконують в електроустановках
монтажні, налагоджувальні, ремонтні та будівельні роботи, випробування та
вимірювання (електротехнічний персонал). Небезпечні і шкідливі виробничі
фактори, пов'язані із використанням електричної енергії За ступенем впливу
на організм людини різняться чотири стадії:
I - слабкі, судомні скорочення м'язів;
II - судомні скорочення м'язів, втрата свідомості;
III - втрата свідомості, порушення серцевої і дихальної діяльності;
IV - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.
Факторами небезпечного і шкідливого впливу на людину, пов'язаними
з використанням електричної енергії, є :
- Протікання електричного струму через організм людини;
- Вплив електричної дуги;
- Вплив біологічно активного електричного поля;
- Вплив біологічно активного магнітного поля;
- Вплив електростатичного поля;
- Вплив електромагнітного випромінювання (ЕМВ).
Біологічно активними є електричні та магнітні поля, напруженість яких
перевищує гранично допустимі рівні (ПДУ) - гігієнічні нормативи умов
праці. Механічні пошкодження, що з'явилися наслідком впливу шкідливих
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 75
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
факторів, пов'язаних з використанням електричної енергії (падіння з висоти,
удари), також можуть бути віднесені до електротравма. Крім того,
електричний струм викликає мимовільне скорочення м'язів, яке ускладнює
звільнення людини від контакту з струмоведучими частинами. У людей, що
працюють в зоні впливу електричного і магнітного полів, електростатичного
поля, електромагнітних полів радіочастот, з'являються дратівливість,
головний біль, порушення сну, зниження апетиту, порушення
репродуктивної функції та ін.. Наслідком дії шкідливих факторів можуть
з'явитися хвороби очей або лейкемія. .Вимоги до персоналу, що допускається
до обслуговування електроустановок. Експлуатацію електроустановок
повинен здійснювати підготовлений-ний електротехнічний персонал.
Електротехнічний персонал підприємств підрозділяється на:-
Адміністративно-технічний;- Оперативний;- Ремонтний;- Оперативно-
ремонтний. Відповідно до прийнятої організацією енергослужби
електротехнічний персонал може безпосередньо входити до складу
енергослужби або перебувати в штаті виробничих підрозділів Споживача
(структурної одиниці). В останньому випадку енергослужба здійснює
технічне керівництво електротехнічним персоналом виробничих і
структурних підрозділів та контроль за його роботою.Обслуговування
електротехнологічних установок (електрозварювання, електроліз,
електротермія і т.п.), а також складного енергонасиченого виробничо-
технологічного обладнання, при роботі якого потрібне постійне технічне
обслуговування і регулювання електроапаратури, електроприводів, ручних
електричних машин, переносних та пересувних електроприймачів,
переносного електроінструменту, повинен здійснювати
електротехнологічний персонал. Він повинен мати достатні навички та
знання для безпечного виконання робіт і технічного обслуговування
закріпленої за ним установки. Електротехнологічний персонал виробничих
цехів і участків, що не входять до складу енергослужби, який здійснює
експлуатацію електротехнологічних установок і має групу з електробезпеки
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 76
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
II і вище, у своїх правах і обов'язках прирівнюється до електротехнічного; в
технічному відношенні він підпорядковується енергослужб підприємства.
Керівники, у безпосередньому підпорядкуванні яких знаходиться
електротехнологічний персонал, повинні мати групу з електробезпеки не
нижче, ніж у підлеглого персоналу. Вони повинні здійснювати технічне
керівництво цим персоналом та контроль за його роботою. Перевірка знань
працівників підрозділяється на первинну і періодичну (чергову та
позачергову). Первинна перевірка знань проводиться у працівників, які
вперше потрапили на роботу, пов'язану з обслуговуванням електроустановок,
або при перерві в перевірці знань більше 3-х років; чергова і позачергова.
Чергова перевірка повинна проводитися в такі строки:
- Для електротехнічного персоналу, безпосередньо організуючого і яка
проводить роботи з обслуговування діючих електроустановок або виконує в
них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні роботи або профілактичні
випробування, а також для персоналу, що має право видачі нарядів,
розпоряджень, ведення оперативних переговорів,
-1 раз на рік;
- Для адміністративно-технічного персоналу, що не відноситься до
попередньої групи, а також для фахівців з охорони праці, допущених до
інспектування електроустановок,
-1 раз на 3 роки.
Позачергова перевірка знань проводиться незалежно від терміну
проведення попередньої перевірки:
- У роботі на даній посаді більше 6 місяців.

Пожежонебезпека на підприємстві.
Робота щодо забезпечення пожежної безпеки спрямована на
попередження пожеж та створення безпечних умов праці для працюючих.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 77
Зм. Лист № докум . Підпис Дата 7
Забезпечення пожежної безпеки на своїй ділянці відповідальності є
обов'язком всіх працюючих на підприємстві. Вибухонебезпечні властивості
речовин і матеріалів вказані в таблиці 4.2 і 4.3.

Таблиця 4.2 – Показники вибухо і пожаронебезпечних речовин і
матеріалів
Речовина Межа возгорання, % (об.) Температура
Нижний Верхний самозаймання,
0
С
СО2 12,8 80,0 -78
Аміак 15,0 28,0 700

Таблица 4.3 – Категорії приміщень підприємств по
пожежонебезпечності і клас зоны по ПУЭ.
Категорія по
Найменування приміщень Клас зони по ПУЭ вибухопожарній
небезпеці
Відділення солодорощення П-IIа Б
Сушильне відділення - Д
Машине відділення - Д
Приміщення баків горячей
- Д
води
Склад
Зберігання ячменю П-IIа В
Допоміжні приміщення
Майстерня по ремонту П-IIа В
Ремонтно-механічна майстерня - Д
Компресорна В-Iб А
Лабораторія - Д
Газова котельня П-II Г
Акумуляторная В-Iа А

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 78
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Мікроклімат підприємства
Мікроклімат - це метеорологічні умови приміщень, які визначаються
діючими на організм людини поєднаннями температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря, а також температурою поверхонь, огороджувальних
конструкцій, технологічного обладнання та інтенсивністю теплового
опромінення, (Вт/м2), ультрафіолетовим опроміненням. Встановлено
Санітарні правила і норми для запобігання несприятливого впливу
мікроклімату робочих місць, виробничих приміщень на самопочуття,
функціональний стан, працездатність і здоров'я людини.
Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги до показників
мікроклімату робочих місць, виробничих приміщень. Показниками, що
характеризують мікроклімат у виробничих приміщеннях, є :
- Температура повітря;
- Температура поверхонь;
- Відносна вологість повітря;
- Швидкість руху повітря;
- Інтенсивність теплового опромінення.

Показники, що характеризують мікроклімат на робочих місцях,
поділяються за категоріями проведених робіт (Іа, Іб, ІІа, IIб, III) і
представлені в таблиці 4.4.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ 79
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 4.4-Оптимальні показники мікроклімату на робочих місцях
виробничих них
ККат Оптимальні нормативні параметри метеоумов
егорі 0
Температура, С Волог Швидкість
Відділення я Теплий Холодний ість, руху повітря
важк період період % (хол і/тепл), м/с
.
Відділення
солодорощення та IIа 20-22 19-21 60-40 0,2/0,3
сушіння
Склад сировини та
IIб 17-19 20-22 60-40 0,2/0,4
готової продукції

Нормативні параметри освітлення робочих місць наведені в таблице
4.5.
Таблиця 4.5 -Характеристика освітлення робочого місця
Природнє освітлення Примусове
Коефіциент освітлення
Розряд
Найменуван-ня природного
зорових Система
робочого-місця освітлення, Нормована
робіт освітлення
% освітленність,
лк
Цех Одностороннє
III 1,0 200
солодорощення бокове
Сушильне Одностороннє
IV 1,0 150-200
відділення бокове
Склад сировини і
IV - - -
готової продукції

У відповідності СНиП 23-05-95 «Естественное и искусственное
освещение. Нормы проектирования» освітлення робочих приміщень
проводиться люмінесцентними лампами і лампами накалу.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 4.6 - Норми освітлення
Наименьша освітленність, Лк Коефіціент
Приміщення Разряд робот природного
При люминіс-При лампах
освітлення, %
центних лампах накалу
Основні
виробничи Vв 100 50 1,5
приміщення
Допоміжні
промислові Vб 150 100 1,3
приміщення
Административніе
IVб 200 100 2,4
приміщення

4.2 Заходи і засоби з боротьби зі шкідливими факторами
Чинне законодавство з охорони праці передбачає, що працівники певних
професій на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також
роботах, пов’язаних із забрудненням, або таких, що здійснюються у
несприятливих метеорологічних умовах, повинні безоплатно (за
встановленими нормами) забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним
взуттям, іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) та
спецхарчуванням. Обов’язок щодо дотримання законодавства з охорони
праці і забезпечення працівників ЗІЗ покладено на роботодавців.
Засоби захисту працюючих за призначенням поділяються на дві категорії:
засоби колективного захисту і засоби індивідуального захисту.
Засоби колективного захисту призначені для:
1. нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих
місць (вентиляція, кондиціювання, опалення, автоматичний контроль і
сигналізація);
2. нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць
(джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання,
світлофільтри);
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3. захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових,
електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів
(огородження, герметизація, знаки безпеки, автоматичний контроль і
сигналізація, дистанційне керування тощо);
4. захисту від шуму, вібрації (огородження, звукоізоляція, віброізоляція);
5. захисту від ураження електричним струмом (різні види огородження,
захисне заземлення, автоматичне відключення, дистанційне
керування);
6. захисту від дії механічних факторів (огородження, автоматичний
контроль і сигналізація, знаки безпеки);
7. захисту від хімічних факторів (огородження, герметизація, вентиляція
та очищення повітря, дистанційне керування, знаки безпеки);
8. захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища
(огородження, автоматичний контроль і сигналізація, термоізоляція,
дистанційне керування).
9. Створення на робочому місці сприятливих і безпечних умов праці тісно
пов’язано із забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям та
іншими засобами індивідуального захисту.
10. Засоби індивідуального захисту, залежно від призначення, поділяються
на такі:
11. ізолюючі костюми (пневмокостюми, скафандри);
12. засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори,
пневмошоломи, пневмомаски);
13. спеціальний одяг (комбінезони, куртки, штани, костюми, халати,
плащі, кожухи, фартухи, жилети, нарукавники);
14. спеціальне взуття (чоботи, черевики, боти, бахіли);
15. засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);
16. засоби захисту очей (захисні окуляри) ;
17. засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);
18. засоби захисту голови (каски, шоломи, шапки, берети) ;
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
19. засоби захисту від падіння з висоти тощо (запобіжні пояси,
діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори);
20. засоби захисту органів слуху (протишумові шоломи, навушники,
вкладиші);
21. захисні дерматологічні засоби (різні миючі розчини, пасти, креми,
мазі).
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Висновки

Пивоварна промисловість має багаті традиції: багато пивовари
використовують технології, практично не змінилися за останні 100 років.
Нові технологічні прориви в процесі пивоваріння зустрічаються досить рідко,
так як більшість пивоварів побоюються, що зміни можуть або погіршити
якість, або позначитися на популярності бренду. В останні роки ситуація
почала змінюватися: шляхом об'єднань та злиття сформувалися великі
пивоварні компанії, а посилилася конкуренція на пивному ринку змусила
пивоварів проводити більш ефективну цінову політику, ніж раніше. В даний
час для підвищення продуктивності праці, зменшення витрат на енергію або
для створення нових продуктів стали застосовувати технологічні інновації.
Напевно, якийсь сегмент ринку завжди залишиться за дрібними виробниками
пива. Тим не менш, великі пивоварні компанії повинні більш пильно стежити
за технологічними новинками. Вдале застосування технічних інновацій в
процесі пивоваріння в значній мірі визначить силу і конкурентоспроможність
пивоварів в майбутньому.
Солод світлий ячмінний використовують як основну сировину і як
джерело ферментів при виробництві пива. Солод ячмінний темний
використовують при виготовленні спеціальних сортів пива. Пшеничний
солод використовують для приготування пшеничного, білого пива і
солодових екстрактів.
По способу приготування розрізняють такі типи сухого пивоварного
солоду: світлий, темний. Залежно від якості світлий солод ділять на три
класи: високої якості, першого і другого класів.
Пропогную кілька шляхів для визначення ефективністі проектованих
рішень: їх може бути визначено двома шляхами – або через показники
фінансово-економічної діяльності підприємств, або за традиційними
методами визначення річного економічного ефекту.

Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Також сумістний спосіб пророщення з використанням сушарки типу ЛСХА.
Чітко дотримуватися правил і норм зберігання, використовувати тільки
вегетаційну воду для підприємства.Пропогную кілька шляхів для визначення
ефективністі проектованих рішень: їх може бути визначено двома шляхами –
або через показники фінансово-економічної діяльності підприємств, або за
традиційними методами визначення річного економічного ефекту.
Перелік посилань
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива. – К.: Фірма ―ІНКОС‖,
2004. – 426 с.
2. Колотуша П.В. Технологія солоду. – К.: ІСДО, 1993. – 136 с.
3. Колотуша П.В. Технологія пива. – К.: ІСДО, 1996. – 228 с.
4. Колотуша П.В., Кошова В.М. Сировина для виробництва пива.– К.:
НМК ВО України, 1991. – 144 с.
5. Технологія пивоварного і безалкогольного виробництв у задачах і
прикладах / За ред. А.Є. Мелетьєва. – К.: НУХТ, 2004. – 230 с.
6. Балашов В.Е., Кретов И.Т., Антипов С.Т. Практикум по расчетам
технологического оборудования предприятий бродильной промышленности.
– М.: Колос,1992. – 210 с.
7. Главачек Ф., Лхотский А. Пивоварение. – М.: Пищ. пром-сть, 1977. –
624 с.
8. Достижения в технологии солода и пива /Под ред. А.П. Колпакчи и О.
Бендовой. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 352 с.
9. Калунянц К.А. Химия солода и пива. – М.: Агропроиздат, 1990. –
176 с.
10. Колотуша П.В., Домарецкий В.А. Интенсификация солодовенного
производства. – К.:Техніка, 1977. – 160 с.
11. Косминский Г.Й. Технология солода, пива и безалкогольных напитков
(практикум). – Минск: Дизайн ПРО, 1998. – 352 с.
Лист
ДП21.ТБВ74.63 00 000ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
12. Мальцев П.М., Зазирная М.В. Технология безалкогольных и
слабоалкогольних напитков. – М.: Пищ. пром-сть, 1970. – 335 с.
13. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технології галузі» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» зі
спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання [Електронний
ресурс]/[ Упоряд. : О.Л. Чепурна, Н.А.Нагурна] М-во освіти і науки України,
Черкас. Держ.технолог.ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2019. – 48с.
14. Нарцис Л. Технология солода. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 503 с.
15. Нормы технологического проектирования предприятия по
производству ячменного солода. – М. : Гипропищепром-2, 1979. – 63с.
16. Справочник пивовара / Пер. с фр. Д.П. Миротиной; Под ред. А. Руле. –
М.: Пищ. пром-сть, 1969. – 544 с.
17. Технологическое проектирование солодовенных и безалкогольных
заводов /П.В. Колотуша, В.А. Домарецкий, Н.А. Емельянова и др. – К.:
Вища шк., 1987. – 256 с.
18. Технология пивоваренного и безалкогольного производства.
Практикум / А.Е. Мелетьев, В.А. Домарецкий, П.В. Колотуша, Н.А.
Емельянова. – К.: Вища шк., 1986. – 256 с.
19. Технология солода, пива и безалкогольных напитков / К.А. Калунянц,
В.Л. Яровенко, В.А. Домарецкий, Р.А. Колчева. – М.: Колос, 1992. – 446 с.
20. Химико-технологический контроль производства солода и пива / П.М.
Мальцев, Е.И. Великая, М.В. Зазирная, П.В. Колотуша. – М.: Пищ. пром-сть,
1976. – 448 с.
21. ДСанПіН 4.4.4-152–2008 Державні санітарні норми і правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої.
22. ДСанПіН 2.2.4-171–2010 Державні санітарні норми та правила
«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною.
23. ДСТУ 3769―98 Ячмінь. Технічні умови.
24. ДСТУ 4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets