Проект спиртзаводу. Спецчастина: дріжджі-бродильне віділення, сировина - жито.

Курганська, Оксана Ігорівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7943

Title:	Проект спиртзаводу. Спецчастина: дріжджі-бродильне віділення, сировина - жито.
Authors:	Чепурна, Оксана Леонідівна Курганська, Оксана Ігорівна
Keywords:	дріжджі;жито;спирт етиловий ректифікований;гідроліз;бражка;спиртзавод;бродильне відділення
Issue Date:	30-Jun-2021
Abstract:	В проекті розглянуті існуючі методи та технологічні схеми виробництва технічного спирту; обґрунтований вибір методів виробництва, місце розташування та потужність технологічної схеми виробництва. Проведено розрахунок продуктів технологічного обладнання. В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано апаратурно-технологічну схему, контроль виробництва та якості готової продукції. Розроблені основні заходи з охорони праці та розраховані основні техніко-економічні показники виробництва, що проектується. Вибраний перспективний спосіб зброджування сировини, зроблено розрахунок продуктів. Нововведенням у проекті є впровадження безперервного збродження крохмалевмісної сировини, що дозволяє отримувати спирт етиловий і підвищити продуктивність, за рахунок чого отримати річний економічний ефект в сумі 57060 тис.грн..
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7943
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ Курганська.pdf Restricted Access		3.92 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

РЕФЕРАТ

Дипломний проект: с.; 1 рис.; 14 таблиць; джерел; 3 креслення.
Мета проекту: розробити проект спиртзаводу дріждже-бродильне
відділення, N=2000 дал/добу, сировина жито.

В проекті розглянуті існуючі методи та технологічні схеми
виробництва технічного спирту; обґрунтований вибір методів виробництва,
місце розташування та потужність технологічної схеми виробництва.
Проведено розрахунок продуктів технологічного обладнання.
В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано апаратурно-
технологічну схему, контроль виробництва та якості готової продукції.
Розроблені основні заходи з охорони праці та розраховані основні техніко-
економічні показники виробництва, що проектується.
Вибраний перспективний спосіб зброджування сировини, зроблено
розрахунок продуктів.
Нововведенням у проекті є впровадження безперервного збродження
крохмалевмісної сировини, що дозволяє отримувати спирт етиловий і
підвищити продуктивність, за рахунок чого отримати річний економічний
ефект в сумі 57060 тис.грн..

ДРІЖДЖІ, ЖИТО, СПИРТ ЕТИЛОВИЙ РЕКТИФІКОВАНИЙ, ГІДРОЛІЗ,
БРАЖКА, СПИРТЗАВОД, БРОДИЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ.

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..5
1 Економічна частина…………………………………………………………...7
1.1 Техніко-економічне обгрунтування проекту…………………………….7
1.2 Техніко-економічні розрахунки…………………………………………..8
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………….20
2.1 Структура підприємства…………………………………………………..20
2.2 Режими роботи цеху (відділення) ………………………………………..21
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції………………………...22
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів…………………….24
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів…………………..28
2.6 Технологічна схема виробництва………………………………………...30
2.6.1 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології……………..30
2.6.2 Принципова технологічна схема……………………………………39
2.6.3 Опис апаратурно-технологічної схеми……………………………..40
2.7 Розрахунок продуктів……………………………………………………..42
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання………………………..53
2.9 Розрахунок води і стоків…………………………………………………..59
2.10 Розрахунок витрати пари………………………………………………..59
2.11 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря…………………….60
2.12 Розрахунок витрат електроенергії………………………………………62
2.13 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання………………………………………………………………….….62
2.14 Заходи щодо охорони довкілля………………………………………….69
2.15 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються) ………………………………………………………………….72
3 Будівельні рішення…………………………………………………………….75
4 Охорона праці………………………………………………………………….81
Висновки
Перелік посилань

Проект спиртзаводу (дріжджі-бродильне відділення,

N=2000 дал/добу, сировина жито.

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Курганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Керів. Чепурна О.Л.
Зміст
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. ЧДТУ
Затверд. Осипенкова І.І.

ВСТУП

Спиртова промисловість — галузь харчової промисловості, що
виробляє етиловий (винний) спирт-сирець і спирт-ректифікат з харчової
сировини (зерна, картоплі, меляси тощо). Спирт застосовують у лікерно-
горілчаному виробництві, для зміцнення вин, у парфумерно-косметичній і
кондитерській промисловості, для виготовлення оцту, а також у вітамінному
виробництві, у медицині й техніці. На спиртових заводах одержують
хлібопекарські й кормові дріжджі, рідку вуглекислоту, кормові вітаміни
тощо.
Сучасні тенденції розвитку української економіки, які простежуються
через загострення конкуренції у фрагментованих галузях, та об’єктивні
глобалізаційні вияви світової економіки вимагають від суб’єктів
господарювання виробляти функціональні механізми управління як єдину
передумову їх виживання на ринку. Варто зазначити, що однією з головних
причин управлінських невдач у діяльності українських підприємств є їхня
низька спроможність оперативно, в межах наявного ресурсного потенціалу
реагувати на зміни, що відбуваються на ринку. Нестабільність ринкового
середовища, зумовлена економічною кризою, призводить до необхідності
перегляду цільових орієнтирів діяльності підприємств,використання новітніх
методів управління, а також розгорнутого аналізу впливу чинників
зовнішнього і внутрішнього середовищ на конкурентоспроможність
підприємств і досягнення ними стратегічного успіху. За таких умов
основними критеріями оцінювання якості управління суб’єктами
господарювання на мікрорівні є: уміння підприємства розпізнавати загрози
для свого існування у мінливому ринковому середовищі;
Проект спиртзаводу (дріжджі-бродильне відділення,
N=2000 дал/добу, сировина жито.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. К урганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Керів. Чепурна О.Л.
Вступ
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. ЧДТУ
Затверд. О сипенкова І.І.
уміння підприємства реалізувати ідеї антикризового менеджменту і
бути гнучким та стійким до раптових змін у ринковому оточенні; уміння
виявити нові ринкові можливості, а також отримати вигоди з виявлених
можливостей.
Окреслення таких критеріїв передбачає зосередження особливої уваги
на проблематиці управління гнучкістю підприємства як відкритої
економічної системи, що має потенціал реагування на позитивні й негативні
виклики оточення. Ці питання повинні вирішуватися у контексті
використання моделей і механізмів стратегічного аналізу,основним
завданням якого є визначення привабливості галузі й окремих її товарних
ринків на основі дослідження структури і динаміки галузі, характерних для
неї можливостей та існуючих загроз,визначення ключових чинників успіху,
що дозволяє виробити стратегію поведінки підприємства на ринку.
Вирішення цих питань і є передумовою формування й успішного
функціонування системи управління гнучкістю підприємств.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 6
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Виробництво спирту в Україні з кожним роком збільшується, так як
зростає попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і
пропозиції. Протягом останніх 10 років виробництво легального харчового
спирту в Україні скоротилося в чотири рази. Тоді як частка його тіньового
обороту зросла з 10% у 2007 році до 55% від загальних обсягів споживання у
2019-му. З кожним роком ця цифра зростає і відповідно необхідно
збільшувати потужність виробництва спирту. Тому розвиток спиртової галузі
та збільшення потужностей є актуальним питанням на сьогоднішній день.
Основне завдання заводу – є збільшення обсягу виробництва разом із
підвищенням якості основного продукту, впровадженням нових технологій,
більш модернізованого обладнання, які б забезпечували стійкість та
стабільність смаку і аромату.
Основна мета проекту впровадження нових технологічних режимів та
обладнання, що впиває на економічні показники та призводить до збільшення
прибутку. Проект передбачає спиртовий завод продуктивністю 2000
дал/добу розміщення даного підприємства можливе як у великих містах.
Загальна кількість працюючих – 39 чоловік. В даній роботі врахована вся
вартість обладнання та будівель. При приведенні економічних розрахунків з
урахуванням всіх статей по витратам, рентабельність заводу становить
33,3%, чистий прибуток в рік складає близько 1301060 грн в рік, а термін
окупності 31,6 роки.

ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Курганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Керів. Чепурна О.Л.
ЕКОНОМІЧНА
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. ЧАСТИНА ЧДТУ
Затверд. О сипенкова І.І.
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Проектна потужність підприємства – 2000 дал/добу
Згідно з технологічного процесу і виробничої потужності завод працює
безперервно – 305 днів на рік, за графіком в три зміни.
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:

Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:

де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року, год;
Т0 – це тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 8
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.2.1
Таблиця 1.2.1 – Розрахунки вартості основних фондів та амортизації
№ Найменування Загальна Амортизаці Сума амортизації, грн
вартість, я, рік місяць
грн %
1 Будівлі та 120 000 000 5 6 000 000 500 000
споруди
2 Обладнання 280 000 000 5 14 000 000 1166664
Разом 400 000 000 5 20 000 000 1666664

Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:
- балансу часу роботи працівників;
- необхідної кількості працюючих;
- фонду зарплати робітників;
- штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньо списковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт – 32 днів
3. Святкові дні – 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи – 323 днів
5. Неявка на роботу:
а) відпустка – 28 днів
б) хвороба (сер.) – 3 днів
Разом невиходів – 31 день.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 9
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 69 днів.
Розрахунок статті калькуляції «Сировина і матеріали»
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці 2.7.1
Таблиця 1.2.2 – Розшифровка статті «Сировина і матеріали»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Витрати Сума, грн
вимірювання на добу
3 Жито т 5500 51,25 281875
4 Дріжджі кг 2500 21,1 52750
6 Ферментні кг 1500 168 252000
препарати
3
7 Вода м 25,2 604,8 15240,96
Разом 601865,96

Витрати сировини і матеріалів на 1 дал спирту становлять

2000 – кількість готової продукції, дал/добу.
Розрахунки статті калькуляції «Паливо та електроенергія на
технологічні цілі» наведена в таблиці 1.2.3
Таблиця 1.2.3 - Розшифровка статті калькуляції «Паливо та
електроенергія»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норми Сума, грн
вимірювання витрат на
добу
1 Електроенергія кВт 1,68 40,32 67,73
2 Пара т 147 3,528 518,6
Разом 586,34

Витрати електроенергії на 1 дал становлять:

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 10
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розрахунки статей «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
наведено в таблиці 1.2.4.
Таблиця 1.2.4 – Розшифровка статті «Основна та додаткова заробітна
плата робітників»
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, Зарплата,
робітників розряд грн/год грн/місяць
1 Приймальник 3 - 6000 18000
сировини
2 Апаратник підготовки 4 5 9451 37805
сировини
3 Машиніст дробарки та 3 4 6000 18000
підготовки
4 Апаратник варіння 3 5 7075 21225
5 Апаратник ЧКД 3 5 7075 21225
6 Оператор бродіння 3 6 11932 35798
7 Оператор розливу 2 4 7867 15734
8 Слюсар-ремонтник 3 4 7867 23601
9 Електромонтер 3 4 7867 23601
10 Лаборант 4 5 9451 37804
11 Приймальник – 2 4 7867 15734
здавальник готової
продукції
12 Прибиральниця 6 - 6000 36000
Всього основної заробітної 39 - - 304518
плати
Вечірні, святкові, нічні 30% 913,5
від о.з.п.
Премія 20% від о.з.п. 609
Всього додаткової 1522,5
заробітної плати (в,с,н,+п)
Разом фонд 306040,5
зарплати(д.з.п.+о.з.п)
Відрахування у фонди с/с 22% 13910

Витрати основної заробітної плати на виробництво 1 дал спирту становить:

Витрати додаткової заробітної плати на виробництво 1 дал спирту
становить:
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 11
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал спирту
становить:

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.2.5
Таблиця – 1.2.5 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума за
робітників грн/год плата за місяць,
місяць, грн
грн
1 Утримання і витрати
по експлуатації
виробничого
обладнання,
апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду
і обслуговуванню
обладнання 3 14,9 7867 23601
- слюсар 4 14,9 7867 31468
- електрики
б) відрахування на 10251
соціальне страхування
та інші нарахування
на зарплату
Разом по статті 1 65320

Продовження таблиці – 1.2.5
2 Поточний ремонт
обладнання і
транспортних засобів
а) зарплата
робітників по ремонту 3 14,9 7867 23601
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 12
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Слюсар-наладчик
б) відрахування на 4625,92
соціальне страхування
в) послуги РМУ,
запасні деталі, 60000
допоміжні матеріали
Разом по статті 2 80227
3 Амортизація 5% 1166664
4 Зношування
малоцінного 26000
інвентарю,
інструментів
Разом по кошторису 1346211

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1 дал
спирту становлять:

1346211 / 60000 = 22,43 грн/дал,

Розрахунки статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» наведені в
таблиці 1.2.6.
Таблиця 1.2.6 – Кошторис статті калькуляції «Загальновиробничі
витрати»
№ Найменування Кількість Місячна Сума за
працівників ставка, грн місяць, грн
1 Заробітна плата:
- начальник цеху 2 20000 40000
- начальник зміни 4 12500 50000
- начальник апаратного 4 10000 40000
відділення
- старший майстер 4 10000 40000
- мікробіолог 4 10000 40000
- технолог 4 10000 40000
Разом 22 250000
2 Додаткова заробітна 250000
плата
3 Разом фонд зарплати 500000
4 Відрахування на 110000
соціальне страхування та
інші нарахування на
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 13
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
зарплату
5 Охорона праці 27000
6 Спецодяг 35000
7 Промислова санітарія 16000
Разом
Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал спирту становлять:
152958,46 / 60000 = 2,54 грн/дал.
Розрахунок адміністративних витрат наведено в таблиці 1.2.7
Таблиця 1.2.7 – Адміністративні витрати
№ Найменування Кількість Посадовий оклад
працівників за міс,
1 Заробітна плата:
- директор 1 16000
- головний інженер 1 12000
- головний механік 1 11000
- енергетик 1 10000
- економіст 1 9000
- бухгалтер 2 9000
- головний технолог 1 15000
- начальник лабораторії 1 14000
Разом 9 86000
2 Додаткова заробітна плата 86000
3 Фонд заробітної плати 172000
4 Відрахування на соціальне 37840
страхування та інші нарахування на
зарплату
5 Утримання охорони 55000
6 Амортизація 125000

Продовження таблиці 1.2.7
7 Витрати на відрядження 45000
8 Витрати на поточний ремонт 10000
будівель
9 Тепло енергія і електроенергія 20000
10 Господарські витрати 6000
11 Касове обслуговування 6000
12 Канцелярські, типографія, поштові, 19000
телефонні, телеграф
13 Послуги сторонніх організацій 15000
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 14
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
14 Екологічний податок 6000
15 Податок на землю 20000
16 Податок на транспорт 15000
17 Забруднення навколишнього 2500
середовища
18 Інші витрати 12000
Разом 566340

Адміністративні витрати на виробництво 1 дал спирту становлять:

566340 грн / 60000 дал/місяць = 9,43 грн/дал.

Розрахунок статті «Витрат на збут продукції» наведена у таблиці 1.2.8

Таблиця 1.2.8 – Кошторис витрат на збут
№ Найменування статей Сума
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі
збутом продукції:
а) оплата праці працівників підрозділів, продавцям та торговим 30000
агентам, що забезпечують збут продукції :
б) відрахування на соціальні заходи 6600
2 Витрати , пов’язані із забезпеченням правил охорони праці : 800

3 Витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів та
на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт,
послуг) , що продаються підприємством :
- на розробку і видання рекламних виробів, на розробку і
виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і 30000
упаковки, на зберігання та експедирування рекламних
матеріалів ,на проведення інших рекламних заходів, пов’язаних
з діяльністю

Продовження таблиці – 1.2.8
3 підприємства, на організацію прийомів, презентацій і свят ,на
придбання літератури інформаційного характеру для
дослідження ринку.
4 Транспортні витрати 20000
5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата та
обслуговування технічних засобів зв’язку, витрати на придбання 15000
ліцензій та інших спеціальних дозволів
6 Обслуговування банківських операцій 5000
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 15
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
7 Разом витрати на збут : 107400

Витрати на 1 дал спирту становлять:

107400 грн / 60000 дал/місяць = 1,79 грн.

Калькуляція вартості продукції
Розрахунки всіх статей зведені у таблицю 1.2.9
Таблиця 1.2.9 – Вартість продукції, базовий варіант
Шифр Найменування Од. Кількість, Ціна, Сума, грн Кількі Ціна,
статей вимір дал. грн сть, грн
Рядка
калькуляції дал
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та 2000 76060 1 38,03
матеріали
02 Купівельні н/ф та 2000 12680 1 6,34
комплектуючі
виробничі
роботи і послуги
виробничого
характеру
сторонніх
підприємств та
організайцій
03 Паливо й енергія 2000 3360 1 1,68
на технологічні
цілі
04 Зворотні відходи - -
Продовження таблиці 1.2.9
05 Основна 2000 10200 1 5,1
заробітна плата
робітників
06 Додаткова 2000 6420 1 3,21
заробітна плата
07 Відрахування на 2000 1720 1 0,86
соціальне
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 16
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
страхування
08 Витрати на 2000 8820 1 4,41
утримання та
експлуатацію
устаткування
09 Загально 2000 14800 1 7,4
виробничі
витрати
10 Втрати від браку - - - -
11 Інші виробничі - - - -
витрати
12 Попутна - - - -
продукція
13 Виробнича 2000 85540 1 42,77
собівартість
14 Адміністративні 2000 13060 1 6,53
витрати
15 Витрати на збут 2000 3720 1 1,86
16 Всього витрат 2000 100340 1 50,17
17 Рентабельність,% 33,3%

18 Прибуток 2000 57060 1 28,53
19 ПДВ
Відпускна ціна 2000 141400 1 700,7

Визначення основних показників економічної ефективності проекту
На основі попередніх розрахунків визначається прибуток від реалізації
продукції за базовим варіантом:
П = (Ц – С ) х О, де

П - прибуток від реалізації;
Ц – ціна одиниці продукції;
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 17
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
С – повна собівартість одиниці продукції;
О – обсяг виробництва продукції за добу.

П = (700,7 – 50,17) х 2000 = 1301060 грн.
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де

Св.п. – собівартість виробленої продукції.

Р = 1301060 / 100340 х 100 = 1296,6%

Витрати на 1 гривню виробленої продукції:

В = Св.п / О = 1301060 / 141400 = 0,29 грн.

Термін окупності капіталовкладень розраховано:

Т = 141400 / 41060 = 31,6 року

Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.2.10
Таблиця 1.2.10 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал / добу 2000
2 Випуск продукції дал / добу 2000
3 Вартість виробленої продукції тис. т 141400
4 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 80/39
робітників
5 Виробництво продукції на одного тис. 1250
працюючого грн/особу
6 Повна собівартість тис. грн 146494,2
7 Витрати на 1 грн. виробленої грн. 0,29
продукції
8 Прибуток підприємства від тис. грн. 1301060
виробничої діяльності
9 Рентабельність % 1296,6
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 18
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
10 Відпускна ціна за 1 дал грн 700,7
11 Термін окупності роки 31,6

Висновки та рекомендації.
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 31,6 років. Актуальним в
проекті є встановлення циліндрично-конічних апаратів, що підвищує
продуктивність заводу, скорочує термін бродіння та зменшує собівартість
обладнання. Також застосування високої кількості сировини зменшує ціну
на кожен дал спирту, який відпускає підприємство.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 19
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Структура підприємства
Виробничою потужністю спиртового підприємства і окремих його цехів є
максимально можливий добовий випуск продукції протягом прийнятого
часу роботи в році при повному використанні встановленого обладнання,
виробничих площ, ведення технологічних режимів в оптимальних
параметрах і забезпеченні якості продукції, що випускається відповідно до
державних стандартів, ОСТами і ТУ. Потужність заводу і місце
будівництва встановлюються завданням на проектування, виходячи з
матеріалів, які обґрунтовують доцільність їх будівництва або
реконструкції, з урахуванням схем розвитку і розміщення будівництва
спиртових заводів.
Добова виробнича потужність спиртового підприємства і окремих його
цехів, дільниць визначається відповідно до "Інструкції з розрахунку
виробничих потужностей спиртових заводів, які працюють на харчових
видах сировини" РДІ 18-3-86 г .:
- по виробленню умовного спирту-сирцю в тисячах декалітрів безводного
спирту,
- по виробленню ректифікованого спирту в тисячах декалітрів безводного
спирту вищої очистки,
- по виробленню товарного діоксиду вуглецю в тоннах (в рідкому або
твердому стані).
Кількість умовного спирту-сирцю складається з кількості безводного
спирту, що міститься у всіх одержуваних спиртопродукти, і втрат алкоголю
при ректифікації.

ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Курганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Керів. Чепурна О.Л.
ТЕХНОЛОГІЧНА
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. ЧАСТИНА ЧДТУ
Затверд. Осипенкова І.І.
2.2 Режими роботи цеху (відділення)
До складу спиртового заводу входять:
1. Приймальний пристрій для зерна з автотранспорту та ж. д. і вагова.
2. Зерносклад (елеватор, підлогового типу):
- силосний корпус
- робоча вежа з виробничим відділенням

3. Виробничий корпус:
- виробниче відділення зерна
- відділення розварювання і оцукрювання
- бродильно-дріжджове відділення
- брагоректифікаційний відділення
- спиртоприймального відділення
4. Спиртосховище:
- спиртовідпускне відділення
- спиртосховище
5. Бардороздатковий
6. Лабораторія
7. Адміністративно-побутовий корпус
8. Підсобно-допоміжні виробництва
Режим роботи основних виробництв наведено в табл. 1.
Таблица 1
Кількість
№
Найменування виробництва
пп змін робочих робочих
в днів в днів у
сутки неділю рік
1 Зерносклад з прийомними 1 – 2 безперервно 305
пристроями для зерна з
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 21
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
автотранспорту та ж. д.
2 Виробництво спирту 3 -“- 305
3 Спиртосховище 2 -“- 305
4 Бардороздатковий 2 -“- 305
5 Лабораторія 3 -“- 305
6 Адміністративно-побутовий корпус

7 Підсобно-допоміжні виробництва

2.3 Асортимент і характеристика готової продукції

Асортимент готової продукції
Таблиця 2.3.1 – Асортимент проектованої продукції
Найменування продукції Відсоток від Товарна продукція
загальної за добу за рік
кількості
Умовний спирт-сирець, у т.ч.: 100 3000 810000
спирт етиловий ректифікований 92,0 2760 745200
«Люкс»
головна фракція етилового спирту 6,1 183 49410
сивушне масло 0,3 9 2430
сивушний спирт 1,0 30 8100
втрати під час перегонки бражки 0,6 18 4860
барда 100 3600 9720000

Таблиця 2.3.2 - Органолептичні показники проектованого спирту
етилового ректифікованого (згідно вимог ДСТУ 4181; 2003)
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 22
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Назва Характеристика Метод контролю
показника
Зовнішній Прозора рідина без сторонніх часток Згідно з ДСТУ 4181
вигляд
Колір Безбарвна рідина Згідно з ДСТУ 4181
Смак і запах Характерний для кожного сорту Згідно з ДСТУ 4181
етилового спирту, виробленого із
відповідної сировини, без присмаку і
запаху сторонніх речовин

Таблиця 2.3.3 - Фізико-хімічні показники проектованого спирту етилового
ректифікованого (згідно вимог ДСТУ 4181; 2003)

Назва Норма для спирту Метод
показника "Пшен "Люк "Екст "Вищ контролю
ич- с" ра" ої
на очист
сльоза" ки"
1 2 3 4 5 6
Об’ємна частина етилового Згідно з
о
спирту, за температури 20 С, не 96,3 96,3 96,0 96,0 ДСТУ
менше 4181
Проба на чистоту з сірчаною В и т р и м у є Те саме
кислотою
Масова концентрація альдегідів Згідно з
у перерахунку на оцтовий 2,0 2,0 2,0 4,0 ДСТУ
альдегід в безводному спирті, 4181 та
3
мг/дм , не більше 4222
Проба на окислюваність за 23 22 20 15 Те саме
о
температури 20 С, хв. не менше
Масова концентрація сивуш-
ного масла: пропіловий, ізопро-
піловий, бутиловий, ізобути- 3,0 4,0 7,0 10,0 - " -
ловий та ізоаміловий спирти, в
перерахунку на суміш пропі-
лового, ізобутилового та ізо-
амілового спиртів (3:1:1) в без-
3
водному спирті, мг/дм ,
не більше

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 23
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Продовження таблиці 2.3.3.
1 2 3 4 5 6
Масова концентрація естерів, у Згідно з
перерахунку на оцтовий естер в 1,5 2,0 3,0 5,0 ДСТУ
3
безводному спирті, мг/дм , не 4181 та
більше ДСТУ
4222
Об’ємна частка метилового
спирту, в перерахунку на 0,005 0,01 0,02 0,03 - " -
безводний спирт, %, не більше
Масова концентрація вільних
кислот (без СО2), в перерахунку 8,0 8,0 12,0 15,0 Згідно з
на оцтову кислоту в ДСТУ
3
безводному спирті, мг/дм , не 4181
більше
Масова концентрація
органічних речовин, що 12,0 18,0 25,0 30,0 Те саме
обмилюються, в перерахунку
на оцтовий естер в безводному
3
спирті, мг/дм , не більше
Проба на фурфулол Витримує - ‖ -
Масова концентрація сухого
3
залишку, мг/дм , не більше 5,0 5,0 5,0 10,0 - ‖ -

2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів

Таблиця 2.4.1
Вимоги до зерна жита (ІЗ ЗМІНАМИ згідно наказу Держспожив-стандарту України
від „28” серпня 2008 р. № 307)
Характеристика і норма за класами
1 2 3 4
Показник
Вологість, %, не більше 14,5 14,5 14,5 14,5
не обмежено
Число падання, с понад 200 200—141 140—80 менше 80
Натура, г/л, не менше 700 680 660 не обмежено
700 690
Зернова домішка, %. не 4,0 6,0 6,0 15,0
більше
Зокрема пророслі зерна 3,0 5,0 5,0 У межах зер- нової
домішки
Смітна домішка, %, не 2,0 2,0 2,0 5,0
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 24
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
більше
Зокрема:
зіпсовані зерна 1,0 1,0 1,0 У межах сміт- ної
домішки
кукіль 0,5 0,5 0,5 0,5
мінеральна домішка 0,3 0,3 0,3 1,0
зокрема галька 0,1 0,1 0,1 0,2
шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2
зокрема:
ріжки 0,05 0,05 0,05 0,1
гірчак повзучий і
в'язіль різного-
0,1 0,1 0,1 0,1
льоровий (разом)
Зерна з рожевим 3,0 5,0 6,0 Не
забарвленням,
обмежено
%, не більше
Фузаріозні зерна, %, не 1,0 1,0 1,0 1,0
більше
Примітка. У разі віднесення партії жита до того чи іншого класу, визначаючи пророслі
зерна та число падання, перевагу надають числу падання.

Асортимент допоміжних матеріалів
Ферментні препарати
1.Термаміл® (Termamyl® SC, Termamyl® SC DS)
Препарати серії Термаміл® є бактеріальними термостабільними
альфаамілазамі. Ферменти гідролізують α-1,4-Глікозидний зв’язку в амілози і
амілопектину, тому крохмаль швидко розщеплюється до декстринів і
олігосахаридів. Термаміл випускається у вигляді препаратів Термаміл® SC,
Термаміл® SC DS. Термаміл® SC і Термаміл® SC DS незалежні від змісту
іонів кальцію в розчині (Ca2 + ~ 5 ppm).

2. САН Супер 360 L (SAN Super 360L)
САН Супер 360 L є поліпшеним комплексним ферментним препаратом
містить головним чином амілоглюкозідаза, альфа-амілазу, протеазу і
глюканазу.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 25
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.4.2
Технологічні показники зрілих бражок у процесі зброджування сусла із жита
залежно від початкової концентрації сухих речовин
Но СР Кількість Кисло Кількість Концен Кількіс Вихід
мер сусла, виділеного тність трація ть спирту,
дос Умови досліду СО2, г/200 , град вуглеводів у етанолу дріждж дал/т
лід 3
% 3
см за бражці, г/100см , % об. ових ум.
у мас. загальні нерозчи- клітин, крохм.
3
72 год незброд- нений млн/см
бродіння крохмаль
жені
1 Термаміл120Л (1,5 18 11,46 0,50 0,82 0,085 7,59 145 63,6
од. АА/г)
Сан-
Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
2 Термаміл120Л (1,5 17 10,85 0,50 0,80 0,087 7,19 140 63,9
од. АА/г)
Сан-
Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
Термаміл120Л (1,5 15 10,23 0,51 0,50 0,040 6,78 138 64,0
од. АА/г)
3
Сан-
Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
Термаміл120Л (1,5
од. АА/г)
4 18 12,05 0,48 0,88 0,026 7,99 149 64,0
Сан-
Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г) Целюкласт
Л (0,3 од. βГА/г)
Термаміл120Л (1,5
од. АА/г) Сан-
5 Супер240Л(5,5 од. 17 11,47 0,49 0,85 0,030 7,60 142 64,6
ГлА/г)
Целюкласт Л (0,3
од. βГА/г)
Термаміл120Л (1,5
од. АА/г)
6 15 10,86 0,50 0,50 0,049 7,20 131 65,2
Сан-
Супер240Л(5,5 од.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 26
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
ГлА/г) Целюкласт
Л (0,3 од. βГА/г)

3. Полідез 20
Має сильну бактерицидну, туберкулоцидну, фунгіцидною дією.
Ефективний проти грампозитивних і грамнегативних бактерій, аеробних,
анаеробних мікроорганізмів. Зокрема, бактерій групи кишкової палички,
стрептококів, стафілококів, сальмонел, а також біоценозів бактерій, грибів,
водоростей і амеб. Призначений для дезінфекції всіх видів технологічного
обладнання, комунікацій, ємностей, інвентарю, тари, спецодягу,
транспортних засобів і поверхонь виробничих, допоміжних, побутових
приміщень.
Переваги препарату «Полідез»
1.Хімічно стійкий в широкому інтервалі температур.
2.Добре розчиняється у воді.
3.Не має запаху.
4. Після обробки поверхонь приміщення не надходить в повітря.
5.Пожежо- та вибухобезпечний.
6.Не викликає корозії, не пошкоджує виробів з металів, гуми,
лінолеуму, синтетичних, полімерних матеріалів, скла, дерева, бетону, цегли
та ін.
7.Застосовується для житлових і виробничих приміщень, лікувально-
профілактичних, комунальних організацій, підприємств торгівлі і на
транспорті.
8.Забезпечує пролонгований знезаражуючий ефект внаслідок створення
непомітною полімерної плівки, яка при необхідності змивається водою.
9.Виявляє дезодоруючі властивості.
10.У рекомендованих концентраціях не подразнює шкіру, слизову
оболонку очей, і верхніх дихальних шляхів.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 27
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
Для засіву сусла у бродильних апаратах використовують дріжджі природно
чистої культури, які відрізняються від чистої культури тим, що вирощуються в
умовах обмеженого попадання сторонніх мікроорганізмів, розвиток яких
пригнічують.
Температура росту сторонніх мікроорганізмів майже не відрізняється від оп-
тимальної температури росту дріжджів і спиртового бродіння, тому бактеріостати-
чні умови для них створюють зниженням активної кислотності до рН 3,8-4,0 із
використанням сірчаної або молочної кислоти. Хоч ці умови менш сприятливі для
розмноження дріжджів, ніж при рН 4,7-5,0, вони забезпечують одержання досить
чистої культури.
Цукри сусла зброджують у спирт дріжджами Saccharomyces cerevisiae, які є
одноклітинними мікроорганізмами класу аскоміцетів (сумчастих грибів.)
У звичайних умовах дріжджі розмножуються брунькуванням і дуже рідко
(при великому дефіциті живильних речовин) спороутворенням.
Дріжджові клітини бувають яйцевидної, еліпсоїдальної, овальної або
витягнутої форми, яка, як і їхня довжина (6-11 мкм), залежить від виду дріжджів
та умов їх розвитку. Відношення поверхні клітини до її об’єму впливає на
швидкість масообмінних процесів між клітиною і живильним середовищем, а отже
і на інтенсивність життєдіяльності дріжджів.
Наприклад, відношення поверхні клітини до її об’єму дріжджів
Saccharomyces cerevisiae раси XII дорівнює 0,46, термотолерантних дріжджів
Saccharomyces cerevisiae К-81 - 0,5-0,62, дріжджів Schizosaccharomyces pombe -
0,46. Дріжджі раси К-81 накопичують більше біомаси дріжджових клітин, ніж
дріжджі раси XII, при різних значеннях pH середовища (3,2-4,2) і оптимальній
температурі для кожної із них.
У промислових середовищах одночасно присутні молоді та дозрілі клітини,
які брунькуються, і клітини, які відмерли. Найбільшу бродильну енергію мають
дозрілі клітини.
Вимоги до дріжджів, які використовують у виробництві спирту: висока бро-
дильна енергія (дріжджі повинні швидко і повністю зброджувати цукри),
анаеробний тип дихання, стійкість до продуктів свого обміну та продуктів обміну
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 28
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
сторонніх мікроорганізмів, а також до змін складу середовища, здатність
переносити велику концентрацію солей та сухих речовин сусла, при переробці
меляси повністю зброджувати рафінозу. Якщо дріжджі виділяють із дозрілої
бражки і використовують їх як хлібопекарські, то вони повинні мати високу
регенеративну здатність і відповідати вимогам до хлібопекарських дріжджів по
стійкості при зберіганні, підйомній силі, зимазній та мальтозній активності.
На спиртових заводах, які переробляють мелясу, використовують дріжджі
Saccharomyces cerevisiae раси Я, якщо дріжджі використовують як хлібопекарські -
расу Лохвицьку (Ял) і Угорську (В). Ці дріжджі добре зброджують цукрозу,
глюкозу, фруктозу і тільки 1/3 рафінози, тому при великому вмісті рафінози у
мелясі є значний недовихід спирту.
Для зброджування сусла із меляси на деяких заводах використовують
дріжджі раси V-30. Вона має високу генеративну здатність, може зброджувати
рафінозу на 70-80%, а виділені із дозрілої бражки дріжджі мають кращі, ніж
дріжджі раси В, хлібопекарські властивості. Крім того, вони здатні переносити
високі концентрації сухих речовин у суслі та накопичувати у дозрілій бражці
більше спирту, бо вони більш повно зброджують цукри і менше накопичують
гліцерину. Мальтозна активність дріжджів раси V-30 більш ніж у 2,5 рази вища у
порівнянні із дріжджами раси В.
Підвищення бродильної активності дріжджів може бути досягнуто різними
способами: мутагенезом, гібридизацією та ін. Для одержання дріжджів із заданими
властивостями найбільш перспективним є метод гібридизації, бо при схрещуванні
двох батьківських видів дріжджів можна підібрати гібриди дріжджів із заздалегідь
бажаними властивостями. Таким способом було одержано ряд гібридів, які мають
переваги перед дріжджами рас Я і В. Гібриди мають фермент а-галактозидазу, під
дією якої рафіноза повністю перетворюється у зброджувані цукри.
При зброджуванні сусла із крохмалевмісної сировини використовують
дріжджі Saccharomyces cerevisiae раси XII. Вони добре зброджують мальтозу,
цукрозу, глюкозу і фруктозу, але не зброджують граничні декстрини. Гідроліз
граничних декстринів продовжується під час зброджування сусла під дією
декстринази солоду або глюкоамілази мікробного походження. Тому швидкість
зброджування сусла із крохмалевмісної сировини лімітується швидкістю гідролізу
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 29
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
граничних декстринів.
Велике практичне значення мають результати селекції термотолерантних рас
дріжджів, які дозволяють прискорити процес вирощування виробничих дріжджів і
зброджування сусла із крохмалевмісної сировини, частково гідролізувати і збро-
джувати граничні декстрини, збільшити вихід спирту та зменшити витрати холодо-
агента. Такими дріжджами є, наприклад, Saccharomyces cerevisiae К-81 та
Schizosaccharomyces pombe 80, які виділені, досліджені та впроваджені на декіль-
кох спиртових заводах співробітниками КТІХП (В.О. Маринченко, Л.В.Кисла, ТЕ.
Мудрак). Оптимальна температура зброджування сусла цими дріжджами 35-36° С.
У дозрілій бражці, одержаній з використанням термотолерантних дріжджів, міс-
титься приблизно в 1 0 разів менше декстринів у порівнянні із контрольною браж-
кою при використанні дріжджів Saccharomyces cerevisiae раси XII. Термотолерант-
ні дріжджі раси К-81 у 2-2,5 рази більше накопичують вищих спиртів і на 40-45%
менше гліцерину в порівнянні із расою XII. Дріжджі Schizosaccharomyces pombe 80
накопичують у 10 раз менше вищих спиртів у порівнянні з расою XII.
Способами генетичної інженерії одержані високоефективні раси дріжджів,
які мають амілолітичну активність.
Промислове використання таких дріжджів дозволить суттєво прискорити процес
зброджування сусла та зменшити витрати оцукрюючих матеріалів.

2.6 Технологічна схема виробництва
2.6.1 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології
Таблиця 2.6.1
Характеристика зрілої бражки з жита
№ Витрати ФП Вуглеводи, г/100 с.\Г Вміст Вміст дріж-
Композиція
н. ФІІ (л/т): карба- Нерозчинени
Розчинні й етанолу, джових клітин,
п. міду, кг/.\Г % об. млн./см’
крохмаль
Термаміл 120Б 0,40

Сан-Супер 1,00
1 0,827 0,095 8,02 148
240Б
(контроль) 0,40
Термаміл 120Т
2 Сан-Супер 1.00 0,851 0,075 8,09 145
240Б 0,50
ЦТеерлмюакмліалс т1
20Т 0.40
3 Сан-Супер 1,00 0,857 0,085 8,07 146
240Б 0,50
Ультрафло
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 30
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Термаміл 120Б 0.40
4 Сан-Супер 1.00 0,857 0.075 8,07 148
240Б Ліквімеш 0,10

5 Дістіцпм БА-Т 0,15 0,827 0,095 8,00 149
Дістіцим АГ 0,70

6 Дістіцпм БА-Т 0,15
Дістіцим АГ 0,70 0,839 0.072 8,08 145
Ліквімеш 0.10

7 Декетраміл БА 0,35
0,830 0,098 8,00 149
Глюкаміл 0,70

8 Декетраміл БА 0,35
Глюкаміл 0,70 0,860 0,079 8,08 144
Ліквімеш 0.10

9 Термаміл 120Б 0,40
Сан-Супер 1.00 0,700 0.07 7,95 169
240Б Карбамід 0,30

Термаміл 120Б 0,40
10 Сан-Супер 1.00 0,624 0,078 7,90 200
240Б Карбамід 0,60

При додаванні в оцукрене сусло карбаміду (таблиця 1.6, досліди 9 та
10) динаміка бродіння за першу добу зростала в 1,2...1,8 рази, а термін
бродіння зменшувався на 8...12 год. Вміст розчинних вуглеводів в зрілій
бражці в дослідах 9 та 10 зменшився на 15,4 та 24,5%, а кислотність
знизилась на 0,06 та 0,13 мл 1н. NаОН на 100 мл бражки відповідно, по
відношенню до контролю, що обумовлено збільшенням популяції дріжджів
до 169 та 200 млн. клітин в 1 мл бражки. При цьому концентрація етанолу в
зрілій бражці зменшилась на 1,4%, що пов'язано з витратою крохмалю на
біосинтез додаткової кількості дріжджів.
Підвищений, ніж нормативний вміст незброджених вуглеводів в бражці при
нормативному терміні бродіння — 72 год. свідчить про необхідність
продовження робіт з оптимізації технології спиртової бражки з жита. У
зв’язку з цим були проведені дослідження впливу вмісту сухих речовин
замісу та концентрації крохмалю в самому житі на технологічні показники
зрілої бражки. З таблиці 1.7 можна побачити, що зброджування сусла з
концентрацією СР 18% протягом 72 год. супроводжується підвищеним
вмістом незброджених вуглеводів в бражці і, як наслідок, зменшеним нижче
регламентованого виходом спирту з тони умовного крохмалю.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 31
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Таблиця 2.6.2
Техніко-хімічні показники бродіння сусла з жита (крохмалистість жита 58,7%)
Кількість
вуглеводів у
3
бражці, г/100см
Умови досліду
Термаміл120Л (1,5 од.
1 18 11,46 0,50 0,82 0,085 7,59 145 63,6
АА/г)
Сан-Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
Термаміл120Л (1,5 од.
2 17 10,85 0,50 0,80 0,087 7,19 140 63,9
АА/г)
Сан-Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
Термаміл120Л (1,5 од.
3 15 10,23 0,51 0,50 0,040 6,78 138 64,0
АА/г)
Сан-Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
Термаміл120Л (1,5 од.
4 АА/г) 18 12,05 0,48 0,88 0,026 7,99 149 64,0
Сан-Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г) Целюкласт Л
(0,3 од. βГА/г)
Термаміл120Л (1,5 од.
АА/г) Сан-
5 17 11,47 0,49 0,85 0,030 7,60 142 64,6
Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г)
Целюкласт Л (0,3 од.
βГА/г)
Термаміл120Л (1,5 од.
6 АА/г) 15 10,86 0,50 0,50 0,049 7,20 131 65,2
Сан-Супер240Л(5,5 од.
ГлА/г) Целюкласт Л
(0,3 од. βГА/г)

Висока в’язкість сусла з жита обумовлена не тільки продуктами
неповного гідролізу клітинних стінок, залишками геміцелюлози та
гуміречовинами, але й концентрацією сухих речовин в замісі. З підвищенням
в’язкості уповільнюється процес дифузії екстрактивних речовин в розчин,
зменшується швидкість проникнення ферментів до молекул крохмалю та
знижується бродильна активність дріжджових клітин. Проведені дослідження
показали, що із зниженням концентрації СР в замісах вихід спирту з тони
умовного крохмалю підвищується. При зброджуванні сусла в широкому
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 32
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Номер досліду
СР сусла,
% мас.
Кількість
виділеного СО2,
3
г/200 см за
72 год бродіння
Кислотність, град
загальні
незброд-
жені
нерозчи-
нений
крохмаль
Концентрація
етанолу, % об.
Кількість
дріжджових
3
клітин, млн/см
Вихід спирту,
дал/т ум. крохм.
діапазоні концентрацій сухих речовин вдається отримувати зрілі бражки з
виходом спирту, який наближався до нормативного при концентрації СР
сусла 12-15% та використанні додатково целюлолітичного ферменту (табл.
1.8). Для визначення впливу концентрації крохмалю в житі на вихід етанолу
було проведено зброджування сусла з жита з різним вмістом крохмалю
(60,2%, 58,7% та 52,5%) та використано як джерело целюлолітичного ФП —
Целюкласт.

Таблиця 2.6.3
Техно-хімічні показники зброджування сусла із жита з різною крохмалистістю

Вміст
№ Розчинні Нерозчинений Вміст Вихід
дріжджових
дос Умови досліду вуглеводи, крохмаль, етанолу, спирту,
ліду г/100 см3 клітин,
г/100 см'1 % об. 1 дал/т
млн/см
Крохмалистість жита —
1 62,2%
СР сусла: — 18% 0,97 0,090 8,15 140 63,3
- 14,5% 0,82 0,072 6,80 130 64,6
Крохмалистість жита —
2 58,7%
СР сусла: — 18% 0,85 0,060 8,40 148 63,9
- 14.5% 0,65 0,052 6,50 135 65,1
3 Крохмалистість жита — 52,5%
СР сусла: — 18% 0,75 0,080 7,90 149 64,4
- 14,5% 0,58 0,060 6,30 138 65,4

Визначено, що в зразках, де вміст крохмалю в житі складав 52,5%, були
отримані бражки з виходом спирту, який наближається до нормативного. Із
збільшенням концентрації крохмалю в житі збільшується питома вага
некрохмальних біополімерів, які при гідролізі утворюють оптично активні
иезброджувані низькомолекулярні сполуки, що є причиною завищених
результатів аналізу концентрації зброджуваних вуглеводів поляриметричним
методом та зменшенням розрахункового виходу спирту з одиниці крохмалю.
В результаті має місце розбіжність між дійсною і визначеною концентрацією
зброджуваних речовин як в житі, так і в зрілій бражці. Чим більша
концентрація крохмалю в житі, і, відповідно, вміст некрохмальних
біополімерів, тим більша ця розбіжність і зменшення розрахункового виходу
спирту нижче нормативного. В таблиці 1.9 наведені технологічні показники
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 33
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
зрілої бражки, яка отримана із жита з концентрацією крохмалю 58,7% Як
видно з таблиці, незброджені вуглеводи представлені головним чином декст-
ринами; це вказує на те, що процес оцукрювання здійснюється не в повній
мірі. Причиною цього може бути і недостатній термін бродіння, а також
підвищений вміст в суслі гумі-речовин, які блокують активні центри
амілолітичних ферментів та зменшують їх активність.

Таблиця 2.6.4
Технологічні показники зрілих бражок залежно від концентрації сухих речовин сусла
(крохмалистість жита 58,7%)

Кислотність, Нероз- Вміст Вихід
№ Розчинні Сгіирто- Декст-
мл 1 и. чинений ета- спирту,
дос У мови досліду вуглеводи,
крохмаль, розчинні рини,
ЫаОН /20 3 3 нолу, 3 1 т
ліду г/100 см
г/100 см3 вуглеводи, г/100 см
% об, умовного
см*
г/100 см3 крохмалю
1 Термаміл 120Й
Сан-Супср 240Й
СР сусла — 0,48 0,85 0,13 0,004 0,761 8,40 63,6
18,0% - 14,5% 0,48 0,009 0,585 6,55 64,8
0,66 0,10
2 Термаміл 120Й
Сан-Супер 240Й
Целюкласт СР
сусла — 18,0% 0,45 0,80 0,12 0,029 0,693 8,45 64,0
- 14,5% 0,45 0,523 65,5
0,60 0,10 0,018 6,60

Крім того, часткова температурна інактивація глюкоамілази під час
оцукрювання при температурі 55°С уповільнює гідроліз декстринів до
зброджуваних цукрів на стадії бродіння. У зв’язку з тим, що етиловий спирт,
який утворюється під час бродіння, сприяє частковій коагуляції гумі-
речовин, задавання оцукрюючих ферментів в бродильний апарат слід
вважати доцільним.
Результати отримані при збільшенні терміну бродіння до 120 год.
наведені в таблиці 1.10. При подовженому терміні бродіння вміст розчинених
вуглеводів в зрілій бражці знижується в середньому на 5%, а концентрація
етанолу збільшується на 1,0...1,2%. При цьому в другій серії дослідів був
досягнутий нормативний вихід спирту.
Таблиця 2.6.5
Вплив терміну бродіння на технікохімічні показники зрілої бражки (крохмалистість
жита — 58,7%, вихідна концентрація СР сусла 14,5%)
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 34
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
№
Композиція Розчинні Нерозчинений Вміст етанолу, Вихід спирту з 1
дос
ферментів (термін вуглеводи, крохмаль, г/100 см! % об. т умовного
ліду
бродіння) г/100 см1 крохмалю, дал.
1 Термаміл 120Ь
Сан-Супер 240Ь —
72 год 0,58 0,040 6,4 64,2
— 120 год 0,55 0,031 6,5 64,9
2 Термаміл 120Й
Сан-Супер 2406
Целюкласт
— 72 год. 0,60 0,051 6,6 65,3
- 120 год. 0,50 0,045 6,7 65,6

Наявність в зрілій бражці підвищеної кількості декстринів може бути
викликано також недостатньою кількістю оцукрюючих ферментів, тому були
проведені дослідження із збільшеною кількістю оцукрюючих ферментів.
Таблиця 2.6.6
Вплив концентрації оцукрюючого ферментного препарату на технологічні
показники зрілої бражки*

Витрати оцук- Нероз- Вміст Вихід спир-
Розчинні Вміст
№ рюючого ФП, л/т чинений дріжджових ту, дал/т
вуглеводи, етанолу, %
дослі умовного крохмаль, клітин, умовного
г/100 см’ об.
ду крохмалю (%) г/100 см! млн/см1 крохмалю
СР сусла 18,0 %
1 0,70 (100) 0,81 0,095 8,20 120 63,7
2 0,88 (125) 0,78 0,082 8.30 125 64,1
3 1,05 (150) 0,62 0,070 8,26 148 64,0
СР сусла 14,5 %
4 1,40 (200) 0,65 0.070 8,18 160 63,8
5 0,70 (100) 0,074 6,65 105 64,7
0,62
6 0,88 (125) 0.59 0,062 6.70 120 65,1
7 1,05 (150) 0,57 0,063 6,65 132 65,0
8 1,40 (200) 0.55 0,065 6,60 140 64,8
* Витрати Декстраміла БА - 0,35 л/т умовного крохмалю, Ліквімеш — 0,1 л/т умовного крохмалю.

При збільшенні витрат оцукрюючого ферменту концентрація
розчинених вуглеводів та нерозчиненого крохмалю в зрілій бражці
зменшується. Збільшення концентрації спирту в бражці та його виходу з
одиниці сировини відбувалось тільки в тих дослідах, де збільшення дози
оцукрюючого ФП не перевищувало 50% від його середньо-нормативної
витрати. При подальшому збільшенні кількості оцукрюючого ФП збільшення
концентрації спирту в зрілій бражці не спостерігалося. Збільшення
дріжджової біомаси інтенсифікує динаміку бродіння, особливо протягом
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 35
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
перших 24 годин. Проведені дослідження та виробничий досвід провідних
підприємств галузі показали, що досягнення нормативного виходу спирту з
тони умовного крохмалю жита потребує додаткових витрат енергетичних і
матеріальних ресурсів, зменшує потужності підприємства та збільшує
собівартість кінцевої продукції. Створюються умови, при яких для
заощадження одиниці відновлювальної сировини витрачається декілька
одиниць енергоносіїв, кількість яких в Україні обмежена. Однак, в будь-
якому випадку, незброджені вуглеводи бражки не втрачаються, а разом із
бардою використовуються на відгодівлю худоби. Нормативи виходу спирту з
одиниці сировини були введені в 1979 році, коли енергетичним витратам та
конкурентоспроможності продукції не приділялося належної уваги.
В сучасних умовах загального ресурсо- та енергетичного дефіциту,
коли Україні необхідно витримати жорстоку конкуренцію з боку інших
виробників спирту, необхідно визначити економічну доцільність існуючих
нормативів для виробництва спирту з жита. Для цього слід провести
організаційно-технічні заходи щодо корегування норм виходу спирту з жита,
зробити їх диференційованими залежно від способу водно-теплової обробки
сировини, вмісту в ній крохмалю та терміну бродіння.
Це дасть змогу спиртовим заводам України більш широко
використовувати жито будь-якої ступені дефектності, скоротити кількість
пшениці на непродовольчі потреби, зменшити енерго- та матеріалоємність
виробництва, підвищити його конкурентоспроможність як на внутрішньому,
так і на зовнішньому ринках, особливо при виробництві технічного та
паливного етанолу.

Безперервний спосіб зброджування
Як найближчий аналог до заявленого технічного рішення за кількістю
співпадаючих суттєвих ознак та досягнутим результатам вибрано
безперервний (безперервно-проточний) спосіб одержання спиртової бражки.
Суть способу полягає у безперервному притоці сусла і додаванні дріжджів у
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 36
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
головний бродильний апарат бродильної батареї з декількох послідовно
з'єднаних бродильних апаратів і відтоку зрілої бражки з останнього
бродильного апарату. Недоліком цього способу є наростання кислотності,
яке викликано тим, що із свіжепророслим солодом та зерновою сировиною
заноситься велика кількість кислототворних мікроорганізмів. Закисання
бражки супроводжується частковим інактивуванням ферментів, інгібуванням
дріжджів, зниженням виходу спирту з одиниці сировини та припиненням
спиртового бродіння. До недоліків способу слід віднести незначну швидкість
зброджування сусла (тривалість бродіння 62 - 65 годин), що викликано
недостатньою кількістю засівних дріжджів, які поступають з
дріжджогенератора. Спільним з технічним рішенням, що заявляється є такі
суттєві ознаки найближчого аналога: термоферментативна обробка зернової
сировини, розчинення та оцукрення крохмалю, культивування спиртових
дріжджів та зброджування оцукреного сусла. В основу технічного рішення,
що заявляється поставлена задача створення безперервного способу
одержання спиртових бражок з крохмалевмісної сировини шляхом нової
взаємодії технологічних операцій, послідовності їх виконання, забезпечити
мікробіологічну чистоту спиртового бродіння, запобігання
зверхнормативного підвищення кислотності бражки, прискорення процесу
бродіння, збільшення спиртозйому з 1 м3 бродильних апаратів за рахунок
збільшення кількості спиртових дріжджів в суслі на стадіях культивування
дріжджів та бродіння. Поставлена задача вирішується тим, що в
безперервному способі зброджування сусла з крохмалевмісної сировини, що
включає термоферментативну обробку зернової сировини, розчинення та
оцукрення крохмалю, культивування спиртових дріжджів та зброджування
оцукреного сусла згідно корисної моделі розріджене та оцукрене сусло
розподіляється на два потоки у співвідношенні 15 : 85% - 20 : 80%, перший
потік використовують для безперервного культивування спиртових дріжджів
зі швидкістю розведення середовища 0,80 - 0,12 годин, а другу частину
направляють на стадію головного бродіння при швидкості розведення
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 37
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
середовища 0,035 - 0,059год, при цьому співвідношення об'ємів апаратів для
культивування дріжджів, головного бродіння та доброджування складає 10 -
15%, 35 - 45% та 55 - 40% відповідно. Можливо культивування дріжджів
здійснювати в аеробних умовах при задаванні повітря в кількості 1 – 5
м3/м3год., а розріджене сусло перед оцукренням підкислюють до рН 4,0 - 4,5.
Технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні заявленого
рішення є забезпечення відповідної мікробіологічної чистоти спиртового
бродіння, скорочення тривалості бродіння до 36-48 год., збільшення
спиртозйому з одиниці бродильних апаратів до 2,5-3,5 дал/м3.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 38
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.6.2 Принципова технологічна схема

Рисунок 2.6.2.1 – Принципова технологічна схема
виробництва спирту із крохмалевмісної
сировини

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 39
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.6.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Схема складається з двох дріжджогенераторів 1, двох розброджувачів 2, двох
головних бродильних апаратів 3 і 6-8 доброджувачів 4. Засівні дріжджі
розмножують у дріжджогенераторі. У нього подають з оцукрювача сусло з
температурою 55-58° С, нагрівають його через поверхню теплообміну до 75-
80° С, 2 год пастеризують, а потім охолоджують водою, яку подають у
охолоджуючу сорочку, до 30° С. В охолоджене середовище засівають чисту
культуру дріжджів, перемішують їх, охолоджують до 22° С і залишають на
бродіння. Через 20-24 год дріжджі передають у розброджувачі. Об’єм
дріжджів у дріжджогенераторі повинен становити 1-1,5% від об’єму
середовища у головному бродильному апараті. Процес ведуть, минаючи
стадію розмноження дріжджів у дріжджанках, тому вони схемою не
передбачені. Маточні дріжджі спускають у розброджувач при видимому
вмісті сухих речовин 5-6%. Одночасно з надходженням дріжджів у
розброджувач подають охолоджене у теплообміннику сусло. Після
заповнення розброджувача середовище у ньому підкислюють сірчаною
кислотою до 0,4-0,5 град, і залишають на бродіння на 22-24 год. При
видимому вмісті сухих речовин 5-6% і накопиченні дріжджових клітин 90-
100 млн/мл дріжджі спрямовують у головний бродильний апарат, куди
одночасно подають охолоджене сусло. Робочий об’єм розброджувача
приймають рівним 40% від об’єму головного бродильного апарата. У
головному бродильному апараті відбувається головне бродіння, концентрація
у ньому дріжджових клітин підтримується на рівні 90-120 млн/мл, що
досягається підвищеною кількістю засівних виробничих дріжджів до об’єму
головного бродильного апарата і підтриманням у ньому рівних значень
швидкості розведення середовища і питомої швидкості росту дріжджів.
Бражка послідовно заповнює всі бродильні апарати батареї, переміщуючись
між ними зверху донизу, а в апаратах - знизу догори. Завдяки цьому напрями
осадження дріжджів, дробини і руху бражки у бродильних апаратах
зустрічні, що запобігає осадженню дріжджів і дробини.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 40
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Бродіння здійснюється дріжджами, які розмножуються по всій масі
бражки, яка перемішується діоксидом вуглецю, що виділяється. Процес
відбувається під тиском 0,01 МПа. Головні апарати на 1 м вищі
доброджувачів. Для забезпечення безперервності бродіння сусло надходить у
два головні бродильні апарати, під час стерилізації першого батарея
живиться через другий.
Якщо приплив сусла здійснювати паралельно у два бродильні апарати,
зменшується винесення дріжджів і збільшується кількість їх у головних
бродильних апаратах (0=0,06-0,08 год'1) збільшується у два рази при
надходженні сусла в один апарат. Процес бродіння у головних апаратах і
перших двох доброджувачах ведуть при температурі 26-27° С. Охолодження
бражки відбувається у виносних кожухотрубних теплообмінниках 9. Біля
кожного апарата передбачені насоси 8, які здійснюють циркуляцію бражки за
замкнутим контуром. Чотири останніх доброджувачі не мають
теплообмінників, температура бражки у них 27-28° С. З останнього
доброджувача зрілу бражку перекачують насосом у брагоректифікаційне
відділення. Загальна тривалість процесу бродіння складає 62-65 год. В
останніх чотирьох доброджувачах змонтовані барботери, через які
періодично компресором подають стиснений діоксид вуглецю, що запобігає
осадженню дріжджів і дробини на дно апаратів. Діоксид вуглецю, який
виділяється в процесі бродіння, поступає у спиртовловлювач 5. Звільнений
від парів спирту газ частково поступає у компресор 6, решта - у цех рідкого
діоксиду вуглецю. Водно - спиртовий розчин із спиртовловлювача надходить
у збірник зрілої бражки, а відтіля з бражкою - у брагоректифікаційне
відділення. Дріжджогенератор, розброджувач і головний бродильний апарат
дублюються, щоб забезпечити безперервність процесу при проведенні
стерилізації одного з апаратів. Для прискорення перетоку бражки з апарата в
апарат переливні труби кожного наступного апарата розташовані нижче
попередніх. Чистота бродіння, головним чином, підтримується такими
технологічними прийомами: засівом і підкисленням бражки у головному
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 41
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
бродильному апараті сірчаною кислотою до pH 4,2...4,5 і профілактичними
стерилізаціями бродильної батареї, трубопроводів і насосів.
Суть профілактичної стерилізаціїї полягає у тому, що через певні проміжки
часу (3 доби) безперервний приплив сусла переключають на другий головний
бродильний апарат і у нього стерилізаційним насосом 8 перекачують вміст
першого головного апарата, який потім миють, стерилізують 40 хв при 95-
100° С парою, охолоджують, знов заповнюють дріжджами і суслом та
відновлюють приплив у нього сусла. Поки йде заповнення суслом першого
головного бродильного апарата, вміст другого тим же насосом перекачують у
третій апарат. Другий апарат також миють, стерилізують, охолоджують і
підключають до перетоку. За таким принципом здійснюють наповнення,
звільнення і стерилізацію решти апаратів з їх трубопроводами й арматурою.
Коли на стерилізацію буде поставлений останній бродильний апарат, потік
бражки дійде до передостаннього апарата батареї, таким чином зріла бражка
безперервно подається у браго ректифікаційне відділення.
2.7 Розрахунок продуктів
Продуктові розрахунки виробництва спирту етилового
ректифікованого для спиртового заводу потужністю 2000 дал умовного
спирту-сирцю на добу і використанням технології низькотемпературної
термоферментативної обробки крохмалевмісної сировини
Розрахунок продуктів проведений на 100 дал спирту.
Вихідні дані для розрахунків:
продуктивність заводу – 2000 дал/добу;
виробництво спирту здійснюють за безперервною схемою виробництва
з крохмалевмісної сировини, яка оцукрюється концентрованими
ферментними препаратами, а зброджування сусла проводять безперервно з
рециркуляцією бражки;
сировина, яка поступає на розварювання – жито крохмалистістю 58.7%,
вологістю 14.5%;
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 42
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
оцукрюючи матеріали – концентровані ферментні препарати Termamil
120L і San-Super 240L;
3 3
антисептик Полідез – витрати 20 см на 1 м сусла;
ступінь подрібнення зерна – 95 % прохід помелу через сито з діаметром
отворів 1 мм;
вихід спирту з 1 т умовного крохмалю жита:
65,7 + 0,7 + 0,1 = 66,5 дал,
де: 65,7 – вихід спирту етилового з 1 т умовного крохмалю жита при
роботі за безперервною схемою виробництва, дал/т. В спиртовій галузі
встановлені єдині норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю окремо для
кожної культури зерна, а також за видами цукровмісної сировини [26];
0,7 – збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю жита
при повній заміні солоду ферментними препаратами, дал/т;
0,1 – збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю жита
при зброджуванні сусла з рециркуляцією бражки, дал/т.
Умовний крохмаль зернової сировини – це загальна кількість
вуглеводів, яку за допомогою технологічних прийомів можна перетворити в
цукри, що зброджуються дріжджами в етиловий спирт.
Умовний спирт-сирець – це сума усіх спиртопродуктів, що
одержують після брагоректифікації з урахуванням втрат в процесі перегонки
бражки, які вимірюють технічними мірниками в декалітрах (дал) безводного
спирту, а саме спирт етиловий ректифікований, фракція головна етилового
спирту, сивушне масло та втрати безводного спирт у під час перегонки
(0,2%).
1. Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
Кількість крохмалю сировини, яка потрібна для одержання 100 дал
спирту
100 х 1000/66,5 = 1503,76 кг.
Витрати зерна жита для отримання 100 дал спирту
1503,76 х 100/58,7 = 2561,771 кг,
де 58,7 – крохмалистість жита, %.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 43
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
У цій кількості жита міститься:
води – 2685,29 х 0,01х14,5 = 371,45 кг;
сухих речовин – 2561,77 – 371,45 = 2190,32 кг,
з них зброджуваних – 2561,77 х 0,587 = 1503,75;
незброджуваних – 2190,32 – 1503,75 = 686,57 кг.

2. Витрати ферментних препаратів
3
На 1 т умовного крохмалю зерна витрачають від 0,3-0,6 дм Termamil
3 3
120L (приймаємо для розрахунків 0,5 дм ) та 0,8-1,2 дм San-Super 240L
3
(приймаємо для розрахунку 1,0 дм ).
Витрата Termamil 120L, складатиме
3
1,50376 х 0,5 – 0.752 дм .
Перед введенням ферментного препарату в збірник замісу і в
термоферментатор його розводять водою 1 : 10. Об’єм води для розведення
ферментного препарату
3
0,752 х 10 = 7,52 дм
3
При густині ферментного препарату 1,2 кг/дм маса ферментного
препарату дорівнює
0.752 х 1,2 = 0,902 кг.
Загальна маса розчину ферментного препарату Termamil 120L
0,902 + 7,52 =8,422 кг.
Маса розчину ферментного препарат у, що вводять в заміс
8,422 х 0,3 =2,53 кг.
Витрата San-Super 240L
3
1,50376 х 1,0 = 1,50376 дм .
Об’єм води для розведення ферментного препарату
3
1,50376 х 10 = 15,04 дм .
Маса ферментного препарату
1,50376 х 1,2 = 1,805 кг.
Маса розчину ферментного препарату San-Super 240L
15,04 + 1,805 = 16,85 кг.

3. Приготування замісу
Кількість води і фільтрату барди, яка потрібна для приготування замісу
2561,77 х 3,0 = 7685 кг,
де 3,0 – витрати води і фільтрату барди,кг на 1 кг помелу зерна.
Для приготування замісу використовують помел зерна (температура
о о
20 С), воду з температурою 50 С і фільтрат барди в кількості 30% від води.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 44
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Середню температуру замісу розраховують, як описано далі. В заміс задають
30% від загальних витрат розчину ферментного препарату Termamil 120L.
Із цієї кількості витрати фільтрату барди складатимуть
7685 х 0,3 = 2305 кг,
витрати води
7685 х 0,7 = 5379 кг.
Маса замісу складає
2561,77 + 7685 + 8,42 = 10255,19 кг.
У замісі міститься води
7685 + 371,45 + 7,52 х 0,3 = 8058,70 кг.
Сухих речовин у замісі таж сама кількість, що і у житі, тобто 2190,32
кг.

Процентний вміст сухих речовин у замісі
(2190,32 + 48,3) х 100/10255,19 = 21,82%.
о
Температура замісу. Маса зерна – 2561,7 кг з температурою 20 С і
теплоємністю
С1 = 4,183 кДж/(кг х град).
о
Маса дефлегматорної води – 5379 кг з температурою 50 С і
теплоємністю

С2 = 4,174 кДж/(кг х град).
о
Маса фільтрату барди – 2305 кг з температурою 100 С і теплоємністю
С3 = 4,220 кДж/(кг х град).
Маса ферментного препарату Termamil 120L – 8,422 кг з температурою
о
25 С і теплоємністю
С4 = 4,185 кДж/(кг х град).
Теплоємність замісу
(2561,7 х 4,183 +5379 х 4,174 + 2305 х 4,220 + 8,422 х 4,185)/10255,19 =
4,18 кДж/(кг х град).
Кількість тепла замісу
2561,7 х 4,183 х 20 + 5379 х 4,174 х 50 + 2305 х 4,220 х 100 + 8,422 х
4,185 х 25 =2310500,3 кДж.
Температура замісу в збірнику замісу
о
2310500,3/10255,19 х 3,50 = 58,9 С

4. Термоферментативна обробка замісу
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 45
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
У контактній головці перед надходженням в термоферментатор заміс
о
підігрівають до температури 85 С парою з тиском 400 кПа. Витрата пари
складає
10255,19 х 4,18 х (85 – 58,9) х 1,02/(2739 – 398) = 487,5 кг,
де 2739 – ентальпія пари (тиск 400 кПа), кДж/кг;
398 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
1,02 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє
середовище.
Маса замісу, що виходить із контактної головки в термоферментатор
10255,19 + 487,5 = 10742,7 кг

5. Оцукрювання розрідженої маси
Оцукрюють розріджену масу у вакуумоцукрювачі або безпосередньо в
бродильному апараті. В даному розрахунку розріджену масу охолоджують в
оцукрювачі з одночасним її оцукренням.
Розріджена маса з термоферментатора через паросепаратор-витримувач
або безпосередньо поступає в вакуумоцукрювач. В ньому за рахунок вакуум-
о
випаровування маса охолоджується з температури 85 до 54-56 С, яка є
оптимальною для дії глюкоамілази мікробного походження, наприклад
ферментного препарату San-Super 240L.
Кількість вторинної пари, яка виділяється в вакуумоцукрювачі і
конденсується в випарній камері або в кожухотрубному конденсаторі при
о
перепаді температур з 85 до 55 С
10742,7 х 3,5 х (85 – 55)/(2368,1 – 4,18 х 55) = 527,5 кг,
де 2368,1 – теплота пароутворення, кДж/кг.
Витрати води на конденсатор
3
527,5х (2602,4 – 4,2 х 45)/(4,2 х (45 – 25)) = 15155,5 кг = 15,15 м ,
де 2602,4 – теплоємність пари, кДж/(кг х град);
4,2 – теплоємність води, кДж/(кг х град);
о
45 і 25 – температура води на виході та вході з конденсатору, С.
Кількість сусла, що залишається в оцукрювачі
10742,7 – 527,5 = 10215,2 кг.
3
В вакуумоцукрювач вносять антисептик Полідез з розрахунку 20 см на
3
1 м сусла
3
10215,2 х 20/1000/1000 = 0.204 дм
Антисептик розбавляють водою у співвідношенні 1 : 10. Тоді, витрати
розчину антисептику
3
0,204 х 10 = 2.04 дм .

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 46
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Із вакуумоцукрювача виходить сусла
10215,2 + 2,04 = 10217,2 кг.
Із цієї кількості 10% сусла відбирають для приготування виробничих
дріжджів
10217,2 х 0,1 = 1021,7 кг.
Основне сусло, що надходить на охолодження до температури
о
«складки» 28-30 С
10217,2 – 1021,7 = 9195,5 кг.
Витрати охолоджуючої води
9195,5 х 4,18 х (55 – 28)/(4,2 х (40 – 25)) = 16473,1 кг,
о
де 40 і 25 – температура води на виході і вході в теплообмінник, С.

6.Приготування виробничих дріжджів
Витрати пари з тиском 400 кПа на підігрів сусла до температури
о
пастеризації 85 С
1021,7 х 4.18 х (85 - 55) х 1,04/(2739 – 603) = 62.4 ,
де 2739 – теплоємність пари, кДж/кг;
603 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
1,04 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє
середовище.

о
Витрати води для охолодження сусла в дріжджанці до 23 С
1021,7 х 1,1 х 4,18 х (85 – 23)/(4,2 х (60 – 15)) = 1511,07 кг;
де 15 і 60 – температура охолоджуючої води на вході і виході із
о
поверхні охолодження, С;
1,1 – коефіцієнт, що враховує збільшення маси в дріжджанці і за
рахунок внесення засівних дріжджів.
3
В дріжджанку вносять в розрахунку на 1 м сусла 0,4 кг карбаміду і
0,13 кг ортофосфорної кислоти, тобто в розрахунку на 100 дал спирту
вносять
карбаміду 1021,7 х 0,4/1000 = 0,40 кг,
ортофосфорної кислоти 1021,7 х 0,13/1000 = 0,13 кг.
Витрати вуглеводів на утворення спирту і накопичення біомаси під час
вирощування виробничих дріжджів
1021,7 х 1,1 х (22,18 – 10)/100 = 136,8 кг,
де 22,18 – початкова концентрація сухих речовин сусла, %,
10 – концентрація сухих речовин у виробництві дріжджів, %.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 47
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Під час вирощування дріжджів виділяється діоксиду вуглецю
136,8 х 66,5 х 1,002 х 0,7893 х 0,9554/100 = 68,7 кг,
де 1,002 – коефіцієнт, що враховує втрати спирту під час перегонки
бражки;
3
0,7893 – густина безводного спирту, кг/дм ;
0,9554 – вихід діоксиду вуглецю, кг/кг спирту.
Маса виробничих дріжджів
1021,7 х 1,1 – 68,7 + 0,40 + 0,13 = 1055,7 кг.

6. Зброджування сусла
Всього в бродильне відділення надходить продуктів
9195,5 + 1055,7 + 9195,5 х 0,5/100 + 1055,5 х 2,5/100 = 10323,5 кг,
де 0,5 – кількість води для замивання обладнання після звільнення його
від сусла, % від кількості основного сусла;
2,5 – кількість води для замивання обладнання після його звільнення
від дріжджів, % від кількості виробничих дріжджів.
Вихід диоксиду вуглецю з розрахунку на 100 дал утвореного спирту
100 х 10 х 0,7893 х 0,9554 = 754,1 кг.
Кількість водно-спиртового розчину, що надходить із
спиртовловлювача у бражку
10323,5 х 2,5/100 = 258,08 кг,
де 2,5 – кількість водно-спиртового розчину , % до об’єму бражки.

Кількість зрілої бражки
10323,5 – 754,1 + 258,08 = 9827,5 кг.
Кількість спирту у зрілій бражці з урахуванням його втрат під час
перегонки (0,2%)
3
100 + 100 х 0,002 = 100,2 дал = 1002 дм
або 1002 х 0,7893 = 790,9 кг.
Об’єм зрілої бражки
3
9827,5/1,0099 = 9731,1 дм ,
3
де 1,0099 – густина зрілої бражки, кг/дм .
Вміст спирту в зрілій бражці
1002 х 100/9731,1 = 10.3 об.%.
Загальний об’єм бражки, що надійде на перегонку з урахуванням
розведення її водою, одержаною під час замивання бродильних апаратів, що
звільнилися

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 48
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3
9731,1 + 9731,1 х 0,5/100 =9779,7 дм ,
де 0,5 – кількість промивної води, одержані під час замивання
бродильного апарату, % до об’єму бражки.

7. Спирт і продукти ректифікації
Розрахунки продуктів виконано на 100 дал умовного спирту-сирцю.
Під час перегонки і ректифікації на брагоректифікаційних апаратах мають
місце втрати, які залежать від типу і продуктивності апаратів, а також
періоду року. В середньому при ректифікації вони становлять під час
виробництва зернового ректифікованого спирту «Люкс» 0,6% від безводного
спирту-сирцю, який поступив на ректифікацію.

Вихід окремих продуктів ректифікації спирту коливається залежно від
виду сировини, обраної технологічної схеми та інших умов у таких межах, %:
фракція головна етилового спирту – 5,0-7,0 %;
сивушне масло – 0,3-0,5 %;
сивушний спирт, якщо його виводять із брагоректифікаційної
установки – 0,5-1,5%.
Приймаємо вихід фракції головної етилового спирту міцністю 95 об, %
рівним 5,0%, сивушного масла міцністю 88 об.% - 0,3%, сивушного спирту
міцністю 85 об.% - 1,0 %.
Тоді, об’єм фракції головної етилового спирту буде
3
100 х 5,0 х 100/95/100 = 5,26 дал = 52,6 дм .

Маса головної фракції етилового спирту
52,6 х 0,8114 = 42,68 кг,
3
де 0,8114 – густина водно-спиртового розчину міцністю 95,0 %, кг/ дм .
Об’єм сивушного масла міцністю 88% при відборі 0,3%
3
100 х 0,3 х 100/88/100 = 0,34 дал = 3,4 дм .
Маса сивушного масла
3,4 х 0,8357 = 2,84 кг,
3
де 0,8357 – густина сивушного масла, кг/ дм .
Об’єм сивушного спирту міцністю 85,0% при відборі 1%
3
100 х 1,0 х 100/85/100 = 1,18 дал = 11,8 дм .
Маса сивушного спирту
11,8 х 0,8449 = 10,0 кг,
3
де 0,8449 – густина сивушного спирту, кг/ дм .

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 49
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Вихід ректифікованого спирту «Люкс» міцністю 96,3 об.%
100 – 5,0 – 0,3 – 1,0 – 0,6 = 93,1%,
де 0,6 – втрати спирту під час ректифікації, %.
З урахуванням цих даних визначають об’єм ректифікованого спирту
міцністю 96,3 об. %, який можна одержати із 100 дал умовного спирту-сирцю
3
100 х 93,1 х 100/96,3/100 = 96,68 дал = 966,8 дм .
Його маса складає
966,8 х 0,7893 = 763, 10 кг.
Розраховану кількість сировини, проміжних і кінцевих продуктів
ректифікації для отримання 100 дал умовного спирту сирцю використовують
для визначення їх величини для годинної та добової продуктивності заводу і
подають у вигляді таблиці розрахунків продуктів (табл.3).

Таблиця 3 – Зведена таблиця розрахунку продуктів
Продукт Кількість продуктів
100 дал безводного добова годинна
спирту потужність потужність
3 3 3
кг дм кг дм кг дм
1 2 3 4 5 6 7
Перевідний
коефіцієнт для 1 1 20 20 0,833 0.877
розрахунку
Очищене жито 2561,77 3767,3 51235,4 75346 2134, 3139,
8 4
Заміс
Надходить в збірник
замісу 2561,77 - 51235,4 - 2134, -
помелу зерна 8
води сумарно 7685 7685 153700 15370 6404, 6404,
0 1 1
в тому числі:
теплої 5379 5379 107580 10758 4482, 4482,
дефлегматорної 0 5 5
води
фільтрату барди 2305 2305 46100 46100 1920, 1920,
8
8
розчину
ферментного 8,42 7,52 168,4 150,4 7,0 6,2
препарату
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 50
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
розріджуючої дії
Termamil 120L
Усього замісу 10255,19 15081, 205103, 30162 8546, 12567
1 8 2 0
,5
Термоферментатив
на обробка замісу
витрати гострої 487,9 717,5 9758 14350 406,4 597,9
пари
Усього маси в 10742,7 15798 214840 31596 8951, 13165
апаратах ТФО 0 6
Оцукрювання під
вакуумом 527.5 527,5 10550 10550 439,5 439,5
Кількість пари, що
конденсується в
конденсаторі

Витрати води в 15155,5 15155, 303110 30311 12629 12629
конденсаторі 5 0 ,5 ,5
Кількість замісу, що 10215,2 15022, 204304 30044 8512, 12518
підлягає 3 6 6 ,5
оцукрюванню
Витрата розчину 16,85 16,54 337 330,8 14,0 13,8
ферменту
оцукрюючої дії
Витрати розчину 2,04 3 40,8 60 1,7 2,5
антисептику
Всього отримано 10217,2 15025, 204344 30050 8514, 12521
сусла спиртового 3 6 3
виробництва
Кількість
неохолодженого 1021,7 1502,5 20434 30050 851,4 1252
сусла відібраного
для вирощування
дріжджів

Витрати води на 16473,1 16473, 329462 32946 13727 13727
теплообмінник 1 2 ,5 ,5
Приготування
виробничих
дріжджів 62.4 - 1248 - 52 -
витрати гострої
пари на
пастеризацію сусла
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 51
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Витрати води на 1511,07 1511,0 30221,4 30221, 1259, 1259,
охолодження сусла 7 4 2 2
о
до 23 С
Кількість СО2, що 68,7 - 1374 - 57,2 -
утворилася
Маса виробничих 1055,7 1552,5 21114 31050 879,7 1293,
дріжджів 7
Надходить в 10323,5 15181, 206470 30363 8603 12651
бродильне 6 2 ,3
відділення сусла з
промивною водою
Зріла бражка
виділилось СО2 754,1 - 15082 - 628,2 -
води із 258,08
спиртовловлювача - 5161,6 - 215,0 -
6

кількість зрілої 14452, 196550 28904 8189 12043
9827,5
бражки 2 4 ,5
вміст спирту в 10,3 - 10,3 - 10,3 -
зрілій бражці, % об
Об’єм бражки, що - 10478, - 20957 - 8728,
надходить до 9 8 9
брагоректифіаційно
го відділення
Спирт і продукти
ректифікації
спирт 763,1 966,8 15262 19366 635,7 805,3
ректифікований
«Люкс»

головна фракція 42,68 52,6 853,6 1052 35,6 43,8
етилового спирту
сивушне масло 2,84 3,4 56,8 68 2,37 2,83
сивушний спирт 10,0 11,8 200,0 236,0 8,33 9,82
Витрати пари 542,6 - 10852 - 452,0 -
в т.ч. на
термоферментативн 487,5 - 9750 - 406,2 -
у обробку замісу
на підготовку сусла 62,4 - 1248 - 52 -
для дріжджів
Питома витрата 20,2 20,2 20,2
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 52
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
пари (до маси
переробляємого
зерна), %

2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання

Таблиця 2.8.1
Технологічне обладнання
Найменування Характеристика Вимірюється Потужність
обладнання обладнання
Об’єм загальний м³ 2,0
1. Маточник Кількість шт 1
Матеріал Нержавіюча сталь
Об’єм загальний м³ 9
Діаметр мм 1850
2. Дріжджанка Кількість шт 3
Матеріал Нержавіюча сталь
3. Витратний збірник Об’єм загальний м³ 0,3
для сірчаної кислоти
Кількість шт 1
Матеріал Нержавіюча сталь
4. Витратний збірник Об’єм м³ 0,2
для розчинів
Кількість шт 1
мінеральних солей
Матеріали Нержавіюча сталь
5. Витратний збірник Об’єм м³ 0,15
для антисептика
Кількість шт 1
Матеріал Нержавіюча сталь
Об’єм загальний м³ 70

Поверхня м² 20,0

6. Бродильний апарат охолодження
Діаметр мм 3650
Кількість шт 10
Матеріал Нержавіюча сталь
Об’єм загальний м³ 70

Діаметр мм 3400
7. Предаточний
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 53
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
апарат Кількість шт 1
Матеріал Вуглецева сталь
Тип Тарілчастий
багатоковпачковий

Діаметр мм 340

Висота мм 5650
8.Спиртовловлювач
Число сит шт 3
Число труб шт 29
Площа живого м² 0,0136
перетину труб
Кількість шт 1
Матеріал Мідь,сталь
вуглецева
Тип 5Ф12
Продуктивність м³/год 117-330
Напір стовпа рідини м 20-28
9.Насос для бражки Кількість обертів за 1450
хв.
Потужність кВт 17
електродвигуна
Кількість шт 3

Розрахунки виробництва спирту етилового ректифікованого для
спиртового заводу потужністю 2000 дал .

Розрахунок головного бродильного апарату
б.сус де,
б.сус – кількість збродженого сусла на продуктивність заводу, м³

Розраховуємо об’єм 1 бродильного чана:
де,
– кількість бродильних чанів, 10 шт.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 54
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Розраховуємо заповнення чанів суслом, враховуючи коефіцієнт заповнення
К = 0,9:

Висота днища чана :

Об’єм днища чана:
= (3,14 0,42 / 3) (1,5² + 2,5 0,2 + 0,2²) =
1,5м³

– 69,4 – (1,5 + 0,87) = 67,03 м³
Висота циліндра частини апарата
Hц = Vц / Fц = 67,03 / (0,785 x 3²) =9,4 м
Hобц = 0,42 + 9,4 +0,3 = 10,1 м
Приймаємо 2 головних бродильних апарати розмірами 3000 х 12500 мм , та 8
бродильних апаратів розмірами 3000 х 11500 мм.
Дріжджегенератор повинен мати об’єм, рівний 40% від об’єму головного
бродильного апарата. Приймаємо 3 апарата загальним об’ємом 34,8 м³.

d = √

Приймаємо дріжджогенератори розміром 4200 х 5100 мм.
Апарат для розмноження посівної культури

√

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 55
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Приймаємо 1500 х 1500
Дріжджовий апарат

√

Приймаємо 4 дріжджових апарати розмірами 2200 х 2750.³
АЧК₁ - апарат чистої культури.
Розраховуємо об’єм 3 апаратів чистої культури:

³

Діаметр 3 апаратів чистої культури:

√

Висота 3 апаратів чистої культури:

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 56
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Приймаємо АЧК₁ - 190 х 1030 мм, АЧК₂ - 600 х 1030 мм, АЧК₃ - 1900 х
1030 мм.
Спиртовловлювач
Внутрішній діаметр корпуса спиртовловлювача – 340 мм
Площа перетину – 0,0908 м²
Число сит – 3 шт
Число труб – 30 шт
Площа живого перетину труб – 0,0136 м²
Площа поверхні охолодження труб – 7,43 м²
Швидкість :
газа у вільному перетину корпуса -0,9 м/с
проходження газу через сита – 9 м/с
проходження газу через труби – 6 м/с
Висота апарата – 5250 мм
Маса – 323 кг
Ємкість для приготування антисептику
Добовий об’єм:
Vдоб = 60 л.

Діаметр ємкості:

√

Висота ємкості для приготування антисептику:

Приймаємо один апарат діаметром 90 мм і висотою 500 мм.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 57
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Насоси для перекачування замісу

Поршневий Т/16/25:
подача, м³/год -10;16
тиск нагнітання,МПА (кгс/см²) – 2,5 (25)
температура перекачуєного середовища, - до 80
потужність електродвигуна, кВт – 22
габаритні розміри апарата, мм - 2220 х 1055 х 1175
маса апарата, кг – 1620
Насоси для перекачування з одного апарату до іншого
Зріла бражка:

Плунжерний АНВ-125:
подача, м³ /год – 12,8;16;20
тиск нагнітання, МПА(кгс/см³) – 0,63(6,3); 0,5(5); 0,4(4)
температура перекачуємого середовища, - до 80
потужність електродвигуна, кВт – 8,1
габаритні розміри апарата, мм – 804 х 1552 х 870
маса апарату, кг – 732

Поршневий 9МГр-61:
подача, м³ /год – 18; 4; 64
тиск нагнітання, МПА(кгс/см³) – 16 (160); 6,4(64)
температура перекачуємого середовища, - до 75
потужність електродвигуна, кВт – 30
габаритні розміри апарата, мм – 2640 х 1000 х 1740
маса апарату, кг – 2670
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 58
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.9 Розрахунок води і стоків

Розхід води на технологічні цілі.
1.Подроботочне відділення зерна:
Вода оборотна: t= 45 - в час (7,5), на добу (172,0)
t= 20 - в час (10,5), на добу (1,5)
2. Цех розварювання і оцукрювання:
Вода оборотна: t= 20 - в час (28,0) , на добу (560,0)
Вода питна: t= 15 - в час (26,0), на добу (480,0)
3. Бродильно-дріжджовий цех:
Вода оборотна: t= 20 - в час (84,0), на добу (1620,0)
Вода питна: t= 10 - в час (15,0), на добу (80,0)
4. Ректифікація:
Вода оборотна: t= 20 - в час (36,0), на добу (860,0)
Вода питна: t= 12-15 - в час (16,0), на добу (340,0)

2.10 Розрахунок витрати пари

Розхід пари на технологічні цілі:
Виробництво спирту.
Відділення розварювання і оцукрювання:
Р=0,5 мпа – в час (1,2), на добу(24,0).
Р= 0,07 мпа – в час (0,2), на добу (0,4)
Бродильно-дріжджове відділення:
Р= 0,3мпа – в час (1,3), на добу (4,0)
Р= 0,007 мпа – в час (1,0), на добу (5,0)
Брагоректифікаційне відділення: Р=0,4 мпа – в час (4,6), на добу (100).

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 59
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.11 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря
Теоретичний вихід діоксиду вуглецю при спиртовому бродінні
становить 95,6% від виходу етилового спирту. При безперервному бродінні
він може бути утилізований на 70%.
Ще недавно діоксид вуглецю викоритовувався головним чином у
харчовій промисловості - у виробництві безалкогольних напоїв, шипучих вин,
шампанського, для газування води. Останнім часом галузь його
використання значно розширилася: зварювальне і ливарне виробництва,
обробка металів різанням, промислова енергетика та ін. Одночасно зросли
вимоги до його чистоти.
Склад газів спиртового бродіння
Повітря, водяні пари, спирти, альдегіди, органічні кислоти, складні
ефіри, а іноді сіркові сполуки не тільки знижують якість діоксиду вуглецю, а й
негативно впливають на його виробництво. Так, при підвищеному вмісті
повітря порушується режим роботи вуглекислотної установки; водяні пари і
сіркові сполуки підсилюють корозію обладнання.
Склад домішок у діоксиді вуглецю залежить від температури і міцності
бражки. При їх підвищенні і перемішуванні бражки вміст етилового спирту і
летких домішок збільшується. Груповий вміст домішок наведено у табл.
2.12.1.
Табл. 2.12.1. Концентрація речовин у газах бродіння різної сировини
Переробка
Речовини меляси зерна
об.% мг/л об.% мг/л
Спирти 0,5 10 0,3 5
Альдегіди 0,06 1 0,05 Менше 1
Органічні кислоти 0,02...0,04 0,5...1,0 0,02...0,04
Складні ефіри 0,02 0,5 0,01 Менше 0,5
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 60
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
р
ІУ
і
о
Отже, кількість їх не перевищує 0,6%.
Очистка діоксиду вуглецю від домішок
Розрізняють абсорбційні, адсорбційні і комбіновані - адсорбційно-
абсорбційні способи очистки газів спиртового бродіння від органічних
домішок.
Оскільки більшість органічних домішок діоксиду вуглецю добре розчиняєть-
ся у воді, а етиловий спирт розчиняється у ній у будь-яких співвідношеннях,
практично всі технологічні схеми очистки діоксиду вуглецю спиртового
бродіння передбачають промивку його водою. Подальша його очистка
можлива окисленням розчинами перманганату чи біхромату калію,
адсорбцією на активному вугіллі, силіка- гелі і цеоліті типу І^аА. За
ефективністю очистки вуглекислого газу від домішок, сорбенти можна
розташувати у такий ряд: активне вугілля > силікагель > вода > розчин
перманганату калію > розчин біхромату калію > синтетичний цеоліт №А.
Для осушення газу використовують поглинання води концентрованою
сірчаною кислотою, хлоридом кальцію, адсорбцією її силікагелем,
алюмогелем, а також виморожуванням. Максимальну кількість води
поглинає цеоліт №А, потім силікагель і активне вугілля. Цеоліт зберігає цю
здатність протягом тривалого часу, активне вугілля, адсорбуючи велику
кількість домішок, швидко насичується і втрачає здатність поглинати вологу,
силікагель має більшу динамічну активність до вологи, ніж активне вугілля,
але меншу, ніж цеоліт.
У сучасній технології використовують двостадійну очистку діоксиду
вуглецю. У першій стадії його піддають адсорбційній очистці активним
вугіллям у колонках, встановлених після першого ступеня стиснення, у другій
- адсорбційній очистці і осушці спочатку в адсорбері з силікагелем, потім з
ціллю більш глибокої осушки у адсорбері з цеолітом. Другий ступінь очистки
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 61
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
діоксиду вуглецю здійснюється після третього ступеня очистки стиснення.
Очистка розчином перманганату калію не передбачається.
2.12 Розрахунок витрат електроенергії
Розрахунок витрат електроенергії
Розхід електроенергії на технологію по основним виробництвам:
Прийом зерна і елеватора, кВт – 1100
Виробництво спирту -2300
Споживання електроенергії на основне виробництво
Потужність заводу 2000 дал/добу , в годину споживає 1100 кВт
1100 × 24 = 26400 кВт
На добу завод споживає 26400 кВт електроенергії.

2.13 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання
Вода - одне з найцінніших природних багатств. Незважаючи на значні
водні ресурси Землі, природні запаси прісної води обмежені. Вони
виснажуються внаслідок зростання споживання води для господарських
цілей. Задоволення потреб промисловості, сільського господарства й
населення у воді - найважливіша проблема.
Використовувана промисловими підприємствами і комунальними
об’єктами чиста вода майже повністю повертається у водоймища у вигляді
стічних вод, які містять різні забруднення. Через це погіршується санітарний
стан поверхневих вод і обмежується можливість їх використання як джерел
водопостачання.
Біля ЗО % загального споживання води у харчовій промисловості
припадає на долю спиртових заводів. Загальна витрата води на виробництво
1000 дал спирту із зерна складає 1756 м3, у тому числі артезіанської води -
479, річкової чи ставкової - 1009, відпрацьованої-268 м3. Враховуючи
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 62
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
повторне використання води для транспортування і миття картоплі, витрата
артезіанської, річкової чи ставкової води на виробництво спирту із зерна й
картоплі практично однакова.
Питома витрата води на одержання 1000 дал спирту з меляси залежить
від схеми комплексної переробки сировини.
При виробництві спирту, особливо з меляси, утворюється велика
кількість сильно забруднених стічних вод. На спиртових заводах, які
переробляють крохма- левмісну сировину, післяспиртову барду
використовують для кормових цілей у на- тивному вигляді чи для
приготування білково-вітамінного продукту.
ХАРАКТЕРИСТИКА СТІЧНИХ ВОД
Стічні води спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину,
поділяють на три категорії:
- теплообмінні;
- після гідравлічного транспортування і миття картоплі;
- після замочування зерна, дезинфекції і гідроподачі солоду, миття
технологічного обладнання, приміщень, лютерна вода, господарсько-побутові
стоки.
Стічні води мелясно-спиртових заводів ділять на чотири категорії:
- теплообмінні;
- після продування парових котлів і регенерування фільтрів хімічного водо-
очищення;
- лютерна вода, конденсати вторинної пари, які утворюється при випарову-
ванні барди;
- після миття обладнання, промивні та фільтр-пресні води дріжджових цехів,
господарсько-побутові стоки, первинна і вторинна барда.
Ступінь забруднення стічних вод визначають за фізико-хімічними і біологіч-
ними показниками - кольорністю, прозорістю, запахом, вмістом сухого залишку,
рН, біохімічним споживанням кисню (БСК), хімічним споживанням кисню (ХСК)
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 63
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
та ін.
Від показника рН залежить можливість безпосереднього скиду стічних вод у
природні водоймища чи необхідністю попередньої нейтралізації. БСК показує, яку
кількість кисню у міліграмах необхідно витратити на біологічне окислення органі-
чних речовин у 1 л стоків при температурі 20° С. Повне окислення цих речовин
протікає дуже довго, тому звичайно обмежуються визначенням 5-добової потреби
у кисні і позначають її БСК5. Окислення протягом 20 діб вважається повним, і по-
треби у кисні виражають як БСКП. Для більшої частини побутових і промислових
стоків БСК5 становить 70...80 % від БСКП.
Через тривалість визначення БСК5 у заводській практиці частіше використо-
вують показник ХСК - кількість кисню у міліграмах, яка необхідна для окислення
органічних сполук у 1 л води розчином біхромату чи перманганату калію. Якщо
стічні води містять органічні речовини, стійкі до біологічного окислення, визна-
чення ХСК є найбільш надійним способом оцінки вмісту органічних сполук. Зна-
чення ХСК вище, ніж БСК. Хімічним способом окислюється більше речовин, ніж
біологічним шляхом.
Теплообмінні води у виробничому циклі не забруднюються, тому склад їх за-
лежить від якості води джерела водопостачання. Однак, у випадку несправності
технологічного обладнання (нещільність прокладок, корозія теплообмінної повер-
хні) охолоджуючі рідини, потрапляючи у воду, забруднюють її.
Як видно з таблиці, стічні води спиртових заводів , які переробляють зерно і
картоплю, забруднені незначно - БСК5 не перевищує 1000 мг 02/л.
Характеристика стічних вод спиртових заводів, які переробляють мелясу, на-
ведена в табл. 13.2.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 64
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Вміст
Темпе завислих БСК5, мг БСК„, мг ХСК, мг
Стічні води pH
ратура, речовин, Оі/л Ог/л Оо/л
°С мг/л
Т ранспортно-мшочі 10 9,0 1200 700 1000 1750
Після замочування зерна і
транспортування його у 20 6,1 610 450 620 1000
солодовню
Від промивання і дезинфекції 312 1214 3500
18 6,1 680
солоду
Від гідротранспорту
свіжопророслого солоду 18 6,1 2350 523 1300 3400

Від миття:
сит і солодови-
рошувальних 18 6,5 150 450 850 2400
ящиків
обладнання відділення розварю- 60 6,5 510 700 1150 2100
вання сировини
дріжджових 50 350 630
20 6,8 160
апаратів
зброджувачів 18 6,8 590 600 870 1060
бродильних 5,8 410 870
20 600 1000
апаратів
Лютерна вода 98 4,5...8,5 80 260 300 400
Від миття підлог 25 6,5 280 250 300 350
Із душових 25 6,5 85 250 300 360
Г осподарсько-побутові 25 7,0 250 250 300 350
90 570 40
11,0 6 10
Від продування парових котлів
Від рихлення і промивання 7,4 170 53 134 375
21
фільтрів хімводоочищення

Табл. 13.2 Показники стічних вод мелясних спиртзаводів по категоріях
Показник 1 2 3 4
Температура, °С 30...60 20... 100 80... 100 20...90
Запах, бали 0...3 3...5 4...7 3...5
рН 7...8 8...12 4,4...6,4 5,5...6,2
Прозорість, см 12...30 10...20 15...25 0...2
Сухий залишок, мг/л 359...500 300...600 1300...2000 450... 1000
БСКз, мг 0 2/л. 2...10 2...40 100...2500 600...3700
БСКП, мг О2/Л. 5...12 5...80 180...3000 950...4500
ХСК, мг 0 2/л. 5...40 250...4000 1000...5500

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 65
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
о
о
о
Стоки першої і другої категорій є умовно чистими і можуть надходити у
природні водоймища після попереднього охолодження і насичення киснем у
градирнях чи розбризуючих установках. Дуже забруднені стічні води третьої і
четвертої категорій необхідно піддавати спеціальній біохімічній обробці.
На сьогодні застосовують механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні спо-
соби очистки стічних вод. Вибір способу очистки залежить від кількості стоків,
концентрації і виду забруднень, необхідного ступеня очистки, розмірів водойми-
ща, у яке скидають стічні води, а також від впливу їх на стан водоймища.
Дуже ефективними сучасними способами можна очистити стічні води від
органічних забруднень на 85.. .95%. У них залишається лише деяка кількість пове-
рхнево-активних речовин, розчинених мінеральних солей та інших сполук.
МЕХАНІЧНІ СПОСОБИ
Перший етап очистки стічних вод - механічне видалення з них завислих і пла-
ваючих частинок. Для цього застосовують решітки, сита, пісковловлювачі, від-
стійники, жировловлювачі.
Решітки призначені для очистки стічних вод від великих домішок, які можуть
викликати псування обладнання очисних споруд. У харчовій промисловості
частіше за все використовують стаціонарні решітки з проміжком між пруттями не
більше 40мм. Дрібні завислі частинки розміром більше 1мм видаляють з допомо-
гою стаціонарних чи обертальних штампованих сит.
Для видалення нерозчинних мінеральних сполук стічні води пропускають че-
рез пісковловлювачі. Швидкість осідання завислих часток під дією сили тяжіння
розраховують за формулою Стокса. У залежності від напряму руху стічних вод
розрізняють горизонтальні і вертикальні пісковловлювачі. Завислі частки будуть
осідати на дно пісковловлювача, якщо додержуються такі умови руху стоків:
при вертикальному
У>У,;
при горизонтальному
У>У,Н/Ц
де У - швидкість осідання частинки у нерухомій рідині, мм/с; У і - швидкість течії
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 66
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
рідини, мм/с; Н - висота шару рідини у пісковловлювачі, м; Ь - довжина пісковло-
влювача чи відстоювача, м.
На цьому ж принципі засновано виділення дрібних домішок у відстійниках.
Тривалість перебування стічних вод у відстійниках не повинна перевищувати 2
години для запобігання гнилісного розкладу органічних речовин. Застосовують
відстійники періодичної та безперервної дії. У залежності від напряму руху стоків
розрізняють також горизонтальні і вертикальні безперервно діючі відстійники.
Для очистки стічних вод від забруднень, нерозчинених у воді і які мають
меншу густину (мастило, нафта, жир), використовують жировловлювачі, якими
можуть бути збірники, які забезпечують невелику швидкість течії стічних вод. Для
очистки стоків від високодисперсних жирів використовують жировловлювачі з
внутрішніми перегородками. Спливанню жирових забруднень сприяє аерування
рідини.
ХІМІЧНІ СПОСОБИ
Суть хімічних способів очистки стічних вод полягає у взаємодії хімічних ре-
агентів із забрудненнями. Вона сприяє видаленню із розчину завислих, колоїдних і
розчинених сполук. Внаслідок цього знижується забарвленість, стоки знезаражу-
ються, усуваються неприємні запахи.
Хімічну очистку вод звичайно об’єднують з механічною або біологічною.
Видалити із стічних вод колоїди і солі важких металів можна змішуванням
стічних вод , які мають кислу і лужну реакцію середовища. Нерозчинні гідроксиди
металів і карбонат кальцію стічних вод, що мають позитивний заряд, нейтралізу-
ють негативно заряджені колоїдні частки. Частки, що утворилися, є центрами коа-
гуляції, вони збільшуються до великих розмірів і швидко осідають у відстійниках у
вигляді пластівців.
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ СПОСОБИ
В основу фізико-хімічних способів очистки стічних вод покладені процеси
адсорбції, дистиляції, іонного обміну, електродіалізу, осмосу та ін.
Для очистки стоків від органічних речовин, молекули котрих гідрофобні чи
слабогідротовані, застосовують активне вугілля. При цьому одержують стоки з

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 67
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
БСК менше І мг 02/л, ХСК - 3... 16 мг 02/л, з вмістом завислих речовин менше
0,5 мг/л і фосфатів - 0,1... 1,0 мг/л. Але активне вугілля дороге, тому його доцільно
використовувати лише для остаточної очистки невеликої кількості стічних вод і у
випадку, коли потрібен дуже високий ступінь очистки.
У вітчизняній і закордонній (Німеччина, Польща, Угорщина) спиртовій про-
мисловості упарюють стічні води, що містять дуже багато мінеральних і органіч-
них речовин.
Перспективна очистка стічних вод засобом електрокоагуляції і електрофлота-
ції. О.М.Кривчун і П.С.Циганков встановили, що при очистці стоків цим способом
на 99,4...99,7% зменшується кількість бактерій і промивні води цеху хлібопекарсь-
ких дріжджів можна застосувати для приготування мелясного сусла. Ці способи
енергомісткі.
БІОЛОГІЧНІ СПОСОБИ
З біологічних способів розповсюджені такі: зрошення ґрунту стічними вода-
ми, очистка їх у біологічних водоймищах і біофільтрах, обробка активним мулом,
анаеробне бродіння стічних вод.
При зрошуванні ґрунту стічними водами завислі речовини затримуються, а
розчинені органічні сполуки адсорбуються, піддаються різним фізико-хімічним
процесам і біологічному розкладу. Стічні води - добре поживне середовище для
розвитку мікроорганізмів ґрунту, які, розкладаючи органічні речовини, утворюють
сполуки, які споживають рослини. Зрошення ґрунту стічними водами підвищує
його родючість. Дослідженнями УкрНДІ гідротехніки і меліорації встановлена
можливість зрошення стічними водами мелясно-спиртових заводів ґрунту, на
якому культивують кормові культури. На таких ґрунтах можна вирощувати
кормові культури без застосування азотних, калійних добрив, при цьому урожай
трав збільшується на 30.. .40%, силосної маси кукурудзи - на 60.. .70%, кормового
буряку - на 80.. .99%.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 68
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2.14 Заходи щодо охорони довкілля
Характеристики підприємства як джерела забруднення наведені в табл.
2.14.1.
Таблиця 2.14.1
Найменування Найменування
відділень джерела
№ Джерела виділення Найменування
основного і викиду
пп шкідливих речовин викиду
допоміжного шкідливих
виробництва речовин
Основне виробництво
Елеватор

Прийом зерна труби
вузли пересипання органічна
з аспіраційних
зерна пилюка
автотранспорту систем
1 Прийом зерна
– ” – – ” – – ” –
з залізниці
Робоча будівля – ” – – ” – – ” –
Силосні
– ” – – ” – – ” –
корпуси
Виробництво
спирту

2 труби
Дробильне дробарка, вальцьовий Органічна
аспіраційних
відділення верстат, подрібнювач пилюка
систем
труби
Приготування бродильні чани мірники етиловий
вентиляційних
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 67
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
спирту і т.д. систем спирт
– ” – обробка обладнання – ” – формальдегід
труби
Приймальне етиловий
мірники для спирту вентиляційних
відділення спирт
систем
Сховище резервуари для спирту – ” – – ” –

Відпускне
мірники для спирту – ” – – ” –
відділення

Перелік забруднюючих речовин, взбрасиваемих виробництвом в атмосферу,
наведено в табл. 2.14.2
Таблиця 2.14.2
Список забруднюючих
речовин
ГДК
№ Найменування шкідливих ОБУВ клас
пп речовин мг / небезпеки
№
№ м3
речовини в
списку
списку
Органічна пилюка
1 50 3086 0,5 4
(зернова)
2 Етиловий спирт 233 3086 5,0 4
Пиль абразивів і металів
3 116 3086 0,4 3
(по оксиду заліза)
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 68
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
4 Фреон 97 3086 100 4
5 Аміак 17 3086 0,2 4
6 оксиди марганцю 145 3086 0,01 2
7 Формальдегід 268 3086 0,035 4
8 Окис вуглецю 260 3086 5,0 4
Оксиди азоту (по двоокису
9 1 3086 0,085 4
азоту)
10 сірчистий ангідрид 20 3086 0,5 3
11 Сажа 215 3086 0,15 4

Орієнтовні питомі величини забруднюючих речовин, що відходять від
технологічних процесів виробництва спирту, представлені в табл. 2.14.3.

Таблиця 2.14.3

Найменування
№ Найменування виробничих Питомі показники
забруднюючої
пп відділень викидів
речовини
Органічна 0,0172 г/сек. на
1 Елеватор
пиль 1000 дал спирту
2 Виробництво спирту

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 69
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Органічна 0,18 кг/тыс. дал
Дробильне відділення
пиль спирту

Етиловий 31,34 кг/тыс. дал
Приготування спирту
спирт спирту

Обробка устаткування формальдегід 0,0002 г/сек.

Спиртосховище з прийомним і Етиловий 4,6 кг/тыс. дал
3
відпускними відділеннями спирт спирту
4 Допоміжне виробництво

Холодильно-компресорна станція аміак (фреон) 0,0003 г/сек.

пиль
Механічні майстерні 0,002 г/сек.
нетоксична

Зварювальне відділення – ” – 0,0017 г/сек.

оксиди
0,0002 г/сек.
марганцю

Питомі показники викидів можуть бути використані для прогнозування
забруднення повітряного басейну.

Величина викидів шкідливих речовин не повинна перевищувати кількості,
встановленої нормативами.

Контроль за дотриманням нормативів ГДВ
Контроль проводиться відповідно до ГОСТ 17.2.3.01-86, "Керівництвом по
контролю забруднення атмосфери (під ред. Берлянда М.В., Сидоренко Г.М.,
Гидрометеоиздат, 1979 г.)".
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 70
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Періодичність контролю за дотриманням нормативів ГДВ становить 2 рази
в рік, а періодичність контролю в періоди НМУ - 2 рази на добу.
Заміри концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі на
проммайданчику підприємства і на прилеглій до нього території
здійснюють фахівці гідрометеорологічної служби на замовлення
підприємства.
При контролі за дотриманням ПДВ основними повинні бути прямі методи,
які використовують вимірювання концентрації шкідливих речовин і обсягів
газоповітряної суміші в викидах.
Для підвищення достовірності контролю за ПДВ можна використовувати
балансові та технологічні методи. При контролі за дотриманням ПДВ
викиди шкідливих речовин визначають за період 20 хв., До якого
відносяться максимально разові ГДК, а також в середньому за добу, місяць і
рік.

Заходи з регулювання викидів при несприятливих метеорологічних
умовах
При стані атмосферного повітря, загрозливому здоров'ю людей, виникає
необхідність проведення заходів, що передбачають зменшення викидів
забруднюючих речовин в атмосферу. Регулювання викидів проводиться за
трьома режимами.
Заходи по першому режиму повинні розроблятися самим підприємством і
узгоджуватися з органами Госксгідромета. При цьому доцільно
враховувати наступне:
-посилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту
виробництва;
-заборонити роботу на форсованому режимі;
-посилити контроль за роботою контрольно-вимірювальних приладів і
автоматичних систем управління технологічними процесами;
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 71
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
-заборонити продування і чищення обладнання, газоходів і ємностей, в яких
зберігалися забруднюючі речовини, а також ремонтні роботи, пов'язані з
підвищенням виділення шкідливих речовин в атмосферу;
-обмежити рух і використання автотранспорту, заборонити роботу двигунів
на холостому ходу при значних зупинках.
Ефективність зниження приземних концентрацій забруднюючих речовин
при здійсненні заходів по першому режиму 15 - 20%.
Заходи щодо скорочення викидів в періоди НМУ по другому і третьому
режимам розробляються в разі, якщо безперервна тривалість інверсій в
поєднанні зі слабкими швидкостями вітру призводить до перевищення ГДК
в 3 рази і більше (II режим) і в 5 разів (III режим).
Заходи II і III режимів забезпечують зменшення викидів забруднюючих
речовин за рахунок скорочення обсягів виробництва шляхом часткової або
повної зупинки агрегатів і цехів підприємства.
Ефективність зниження приземних концентрацій забруднюючих речовин
при здійсненні цих заходів повинна складати до 20% по II режиму і ще до
20% по III режиму, щоб сумарне зниження приземних концентрацій по
трьом режимам було 40 - 60%.

2.17 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються)

Бродильне та дріжджове відділення
Бродильне та дріжджове відділення мусять бути ізольовані від інших
приміщень і (опріч природньої вентиляції) обладнані загальнообмінною
припливно-витяжною вентиляцією з механічним збудженням та аварійною
вентиляцією.
Розміщення бродильного и дріжджового відділень у напівпідвальних чи
підвальних приміщеннях не допускається.
Бродильні апарати і дріжджогенератори повинні бути герметизовані,
обладнані вакуум-переривниками, спиртовими уловлювачами та
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 72
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
покажчиками рівня рідини. Відведення двоокису вуглецю з бродильних
апаратів повинно здійснюватися згідно з вимогами п. 6.3 і п.8.12 ч.2 цих
Правил.
Бродильні апарати і дріжджогенератори мусять мати верхній та нижній люки
і обладнані пристроями для механічного миття. Під кришкою верхнього люка
мусять бути грати. Експлуатація цього устаткування без люків не
допускається.
Верхню площинку для обслуговування бродильних апаратів і
дріжджогенераторів слід розташовувати нижче верхньої позначки
циліндричної частини бродильного чана не менше 1 м.
Видалення двоокису вуглецю з існуючих заглиблених резервуарів має
здійснюватися заповненням їх водою.
Між бродильним та вуглекислотним цехами мусить бути встановлена
двобічна звукова або світлова сигналізація.
Чищення, внутрішній огляд, миття та ремонт бродильних апаратів та
дріжджогенераторів має здійснюватися згідно з вимогами розд. 7.2.2 ч.1 цих
Правил.
Зберігання хлорного вапна і тари з-під нього в бродильному і дріжджовому
відділеннях не дозволяється. Підготування живильних і дезинфікючих
розчинів має відповідати вимогам розд. 7.4 ч.1 цих Правил.
Дріжджовирощувальні апарати повинні бути герметизовані. Витяжна
вентиляція мусить забезпечувати видалення з апаратів відроблених газів
згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.
На приводах апаратів з повітро розподільчими системами, що обертаються,
мусить бути передбачено пристрої, які запобігають можливість випадкових
увімкнень цих систем.
Дріжджовирощувальні апарати мусить бути споряджено засобами для
автоматичного вимірювання основних параметрів процесу розмножування
дріжджів (рівня наповнення апаратів, температури середовища).
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 73
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Для взяття проби має бути зроблено спеціальні крани або передбачено засоби
для механічного подавання середовища до пробовідбирача.
Щоб уникнути підвищення тиску в охолоджувальних системах
дріжджовирощувальних апаратів діаметр водопроводу на виході з
теплообмінника (сорочки, змійовика) має бути на 25 % більшим діаметра
водопроводу на вході.
Нагрівання чи кип'ятіння гострою парою живильних середовищ у
дріжджовирощувальних апаратах не допускається.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 74
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
3 Будівельні рішення
Генеральні плани підприємств спиртової промисловості проектуються
відповідно до вимог СНиП II-89-80 "Генеральні плани промислових
підприємств" і СНиП II-106-79 "Склади нафти і нафтопродуктів". Підсобно-
допоміжні виробництва (ремонтне і тарне виробництво, енергетичне та
складське господарство, системи зв'язку з сигналізацією і ін.) Проектуються
таким чином, щоб інженерні споруди і комунікації були максимально
поєднати з сусідніми підприємствами промислового вузла. Будинки і
споруди, технологічно пов'язані між собою і мають загальний
внутрішньоцеховий транспорт, рекомендується блокувати.
При компонуванні на генплані виробничих корпусів, складів та інших споруд
передбачати резервування ділянок для перспективного розвитку.
Майданчики для перспективного розвитку не позичати наземними спорудами
та підземними шляхами. Технологічне обладнання, установка якого можлива
поза будівлею: резервуари для спирту, барди, збірники кислоти (в
кліматичних районах IВ; II; III; IV, СНиП 2.01.01-82). Місця відвантаження
відходів виробництва (барди, зернових відходів), що застосовуються в якості
кормової добавки в тваринництві, повинні бути віддалені від центрального
в'їзду з урахуванням транспортних і людських потоків. Підприємства
спиртової промисловості слід проектувати з під'їзними автомобільними і
залізницями.
Внутрішньозаводські автодороги, службовці для транспортування сировини,
готової продукції, барди і допоміжних матеріалів, а також головний в'їзд на
завод повинні бути асфальтовані.

ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розро б. Курганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Керів. Чепурна О.Л.
БУДІВЕЛЬНІ
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. РІШЕННЯ ЧДТУ
Затверд. Осипенкова І.І.
Корпус виробництва спирту складається з наступних відділень
виробниче,
разваривания і оцукрювання,
бродильно-дріжджового,
брагоректифікаційний,
прийому спирту.
Всі ці відділення зблоковані в одній будівлі.
Виробниче відділення може бути винесено в робочу вежу елеватора.
Розміри відділень в плані і висота поверхів обумовлені габаритами і
компонуванням технологічного обладнання, а також наявністю допоміжних
приміщень і систем їх інженерного обеспеченія.Подработочное відділення -
багатоповерхове приміщення з сіткою колон 6'6 м; висота поверху - 6,0 і 4,8
м.
Відділення разваривания і оцукрювання, а також дріжджове відділення -
багатоповерхове приміщення з сіткою колон 6'6 м, висота поверху - 6,0 м.
Бродильне відділення - одноповерхова будівля з сіткою колон 6'12 м, 6'18,
6'24 м.
Брагоректифікаційний відділення - багатоповерховий будинок з сіткою колон
6'6 м, висота поверхів 4,8; 6,0 м.
Спиртоприймального відділення - одноповерхова будівля з сіткою колон 6'6
м, 6'12 м, висотою від 7,2 до 10,8 м.
За ступенем вибухонебезпечності брагоректифікаційний відділення і
відділення прийому спирту відносяться до категорії "А" і мають II-ю ступінь
вогнестійкості. Ці приміщення повинні відділятися від інших
протипожежними стінами 2-го типу.
Розташування інших виробничих або допоміжних приміщень над і під цими
відділеннями не допускається. Зовнішні огороджувальні конструкції будівель
і приміщень категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою "А" і
"Б" слід проектувати легкоскидними.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 76
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Підлоги в цехах з виробництвами категорій по вибухопожежній та пожежній
небезпеці "А" і "Б" повинні виконуватися з негорючих матеріалів і бути
безіскровою. Проектування підлог виробничих приміщень здійснювати
відповідно до "Рекомендацій з проектування і влаштування підлог в цехах
підприємств пивобезалкогольної, виноробної, лікеро-горілчаної, спиртової,
тютюнової галузей і виробництва глюкозно-фруктозного сиропу",
розробленими Гіпропіщепромом-2 і ЦНІІПромзданій.
Елеватор
Проектування елеваторів здійснювати відповідно до СНиП 2.10.05-85
"Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна".
До складу основних виробничих будівель і споруди комплексу елеватора
входять: робоче будівля елеватора, силосний корпус, приймальний пристрій з
автотранспорту, приймальний пристрій з залізниці, бункера для відходів і
пилу.
Будинки між собою і з корпусом виробництва спирту з'єднуються
транспортними галереями.
Робоча будівля елеватора - багатоповерховий будинок з сіткою колон 6'6 м і
висотами поверхів 6,0 і 4,8 м.

Внутрішні поверхні стін, стель, несучих конструкцій, дверей, підлог
приміщень, а також внутрішні поверхні стін силосів і бункерів, вбудованих у
виробничі будівлі, повинні бути без внутрішніх виступів, западин, пасків і
дозволяти проводити їх очищення.
Силосні корпуси проектуються відповідно до СНиП 2.10.05-85 із збірних з / б
блоків або монолітними в ковзної опалубки.
Оздоблення поверхонь внутрішніх стін силосів повинно сприяти більш
якісному течією сипучого матеріалу.
Для зерна та інших сипучих матеріалів допускається гладка поверхня стін без
додаткової обробки або затерта цементним розчином.
Спиртосховище
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 77
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Спиртосховища з приймально-відпускними відділенням проектуються 2-х
типів.
I тип - резервуари для спирту знаходяться на відкритому повітрі,
II тип - приміщення для розміщення резервуарів блокуються з приймально-
відпускними відділенням.
У цьому випадку приміщення з категорією за вибухонебезпечності "А" і "Б"
повинні відділятися від приміщень з іншими категоріями протипожежними
стінами 2-го типу.
Системи опалення та опалювальні прилади приведені в табл. 56.
Таблиця 3.1
Системи опалення, опалювальні прилади,
Приміщення теплоносій, граничні температури теплоносія або
тепловідающої поверхні
Водяне з радіаторами, панелями і конвекторами,
при температурі теплоносія для систем: 95 ° С -
двотрубних і 105 ° С - однотрубних.
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни перекриття
і підлоги нагрівальними елементами по п. 3.16.

1.Громадські та Повітряне
адміністративно-побутові
Місцеве водяне з радіаторами або конвекторами
при температурі теплоносія 95 ° С.
Електричне або газове з температурою - на
тепловідаючі поверхні 95 ° С по пп. 2.7 і 3.18.
Повітряне відповідно до пунктів 4.10 і 4.11.
Водяне і парове відповідно до пунктів 3.9, 3.19,
2. Виробничі:
3.44 і 3.45 при температурі теплоносія: води 150,
пара 130 ° С.
а) категорій А, Б і В без Електричне і газове для приміщень категорії В
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 78
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
виділень пилу і аерозолів (крім складів категорії В) при температурі на
або з виділенням теплоотдающей поверхні 130 ° С по пп. 2.7 і 3.18.
негорючого пилу Електричне для приміщень категорій А та Б (крім
складів категорій А та Б) у вибухозахищеному
виконанні відповідно до ПУЕ, при температурі на
теплоотдающей поверхні 130 ° С по пп. 2.7 і 3.18.
Повітряне відповідно до пунктів 4.10 і 4.11.
Водяне і парове відповідно до пунктів 3.9, 3.19,
3.44 і 3.45 при температурі теплоносія: води 110 °
- в приміщеннях категорії А і Б, і 130 ° С - в
приміщеннях категорії В.
б) категорій А, Б і В з
виділенням горючого пилу
і аерозолів
Електричне і газове для приміщень категорії В
(крім складів категорії В) при температурі на
поверхні 110 ° С по пп. 2.7 і 3.18. Електричне для
приміщень категорій А та Б (крім складів категорій
А та Б) у вибухозахищеному виконанні відповідно
до ПУЕ, при температурі на теплоотдающей
поверхні 110 ° С по пп. 2.7 і 3.18.
Повітряне
Водяне і парове з ребристими трубами,
радіаторами та конвекторами при температурі
теплоносія: води 150 ° С, пара 130 ° С.

в) категорій Г і Д без Водяне з вбудованими в зовнішні стіни,
виділень пилу і аерозолів перекриття та підлоги нагрівальними елементами і
стояками по п. 3.16.
Газове й електричне, в тому числі з
високотемпературними темпами випромінювачами
по пп. 2.7 і 3.18.
Повітряне
г) категорій Г і Д з
підвищеними вимогами до
чистоти повітря Водяне з радіаторами (без оребрення), панелями і
гладкими трубами при температурі теплоносія 150
° С.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 79
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни,
перекриття та підлоги нагрівальними елементами
по п. 3.16.
3. Сходові клітки, Водяне і парове з радіаторами, конвекторами і
пішохідні переходи і калориферами при температурі теплоносія: води
вестибюлі 150 ° С, пара 130 ° С.

Повітряне

Водяне і парове з радіаторами і гладкими трубами
4. теплові пункти при температурі теплоносія: води 150 ° С, пара
130 ° С.
5. Окремі приміщення і
робочі місця в
неопалюваних будівлях, а
також робочі місця в
Газове й електричне, в тому числі з
опалювальних
високотемпературними випромінювачами з
приміщеннях з
урахуванням пп. 2.7 і 3.18.
температурою повітря
нижче нормованої, крім
приміщенні категорій А, Б
і В

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 80
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
4 Охорона праці

Охорона праці при прийманні, збереженні і підготовці сировини до її
переробки. При прийманні зерна, його підготовці до переробки виділяється
багато пилу, як несприятливого фактора виробничого середовища. Пил може
чинити різноманітну негативну дію на організм працівників та студентів, які
проходять на заводі практику - фіброгенну, алергенну, канцерогенну.
Виробничий пил завдає шкоди організму людини внаслідок механічного,
хімічного та бактеріологічного впливу Він шкідливо впливає на органи
травлення, дихання, зору та шкіру. Крім шкідливої дії на людину, пил
спричиняє передчасне зношування обладнання та може бути причиною
пожеж та вибухів. Пил - це подрібнені частинки твердої органічної і
неорганічної речовини, які можуть міститись як у повітрі (аерозоль), так і
осідати на різні поверхні (аерогель).Перед викидом в атмосферу запилене
повітря слід очищати спеціальними фільтрами, циклонами, пилоосадниками.
Кількісна характеристика пилу може бути визначена його концентрацією в
повітрі - масою пилової речовини, мг, в одиниці об’єму повітря, м3.
Враховуючи те, ще? запиленість повітря в першу чергу визначає шкідливу
дію пилу на організм людини, нормативна документація встановлює
гранично допустимі концентрації (ГДК) пилу в приміщеннях, де збирається
зерно і ведеться підготовка до його переробки, 2 мг/м3.ГДК шкідливих
речовин у повітрі робочої зош характеризують умови, коли така
концентрація не може спричинити захворювань чи відхилень у стані
здоров’я працюючих. Якщо концентрація пилу в приміщенні перевищує
ГДК, слід користуватися засобами індивідуального захисту - респіраторами,
пилозахисними окулярами і спецодягом.
Очищення розраховується таким чином, щоб на території спиртзаводу
концентрація шкідливих речовин не перевищувала ГДК у повітрі робочої
зони промислових приміщень.

ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Курганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Керів. Чепурна О.Л.
ОХОРОНА
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. ПРАЦІ ЧДТУ
Затверд. О сипенкова І.І.
Основні вимоги техніки безпеки при водно-тепловій обробці сировини
Під час подрібнення зерна і картоплі на працівників можуть впливати
такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- підвищена вологість і запиленість повітря;
- електричний струм при замиканні його на корпус
електроустаткування.
За нормами на робочому місці повинні бути такі засоби індивідуального
захисту:
- костюм або комбінезон брезентовий;
- чоботи гумові;
- рукавиці спеціальні (комбіновані);
- фартух з непроникним просоченням;
- респіратор.
При кровотечах, переломах, опіках, ураженні електричним струмом або
отруєннях працівники у відділенні водно-теплової обробки зобов’язані уміти
надавати першу (долікарську) допомогу співробітникам. Категорично
забороняється курити. В аварійних ситуаціях при виникненні пожежі
обов’язково потрібно вимкнути устаткування і зупинити дробарки та інше
устаткування. Повідомити про пожежу пожежну частину, адміністрацію та
вжити необхідних заходів для ліквідації пожежі. При порушенні
герметичності трубопроводів з зерном або паропроводів необхідно
перекрити частину устаткування, яка вийшла з ладу. Повідомити
адміністрацію і вжити заходів для ліквідації несправності.
У разі раптового відключення електроенергії (або короткого замикання)
потрібно терміново вимкнути електроустаткування і повідомити про це
начальника. У процесі розварювання зерна, картоплі та іншої
крохмалемісної сировини на працівників можуть впливати такі небезпечні та
шкідливі виробничі фактори:
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 82
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
- підвищений тиск в апаратах та комунікаціях; - підвищена температура
поверхні устаткування та трубопроводів; - електричний струм при замиканні
його на корпус електроустаткування; - гаряча маса, пара. До основних
відхилень від нормального технологічного режиму роботи належать: -
підвищення тиску в апаратах та комунікаціях вище дозволеного робочого; -
вилив чи вихід киплячої маси; - порушення герметичності трубопроводів; -
раптове відключення електроенергії. Фахівець цього відділення
зобов’язаний знати засоби з попередження і ліквідації всіх відхилень у
роботі апаратів. При виникненні пожежі необхідно вимкнути устаткування,
повідомити у пожежну частину, адміністрацію та вжити всі заходи з
ліквідації пожежі. А у разі подальшого поширення вогню, який загрожує
життю обслуговуючого персоналу, необхідно евакуюватись самому і
допомогти евакуації всьому колективу, який працює у варильному
відділенні, згідно з планом евакуації.
ОХОРОНА ПРАЦІ У ВІДДІЛЕННІ ПРИГОТУВАННЯ
ПОЖИВНИХ РОЗЧИНІВ
У процесі приготування розчинів поживних середовищ і солей на працівників
можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- підвищена температура поверхні устаткування;
- електричний струм при замиканні його на корпус;
- підвищена загазованість повітря робочої зони парами шкідливих речовин,
які викликають подразнення слизової оболонки та шкіри (діамоній-фосфат, хлор),
небезпечність отруєння (сечовина, сірчана кислота, соляна кислота), важкі опіки
(їдкий натр) та інше.
За нормами працівники забезпечуються: - напівкомбінезонами; -
чоботами гумовими; - рукавицями гумовими; - ковпаком; - захисними
окулярами; - протигазом.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 83
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Поживні середовища і солі готуються із суворим дотриманням рецептури при
користуванні засобів індивідуального захисту.
ОХОРОНА ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА ВИРОЩУВАННЯ ЧИСТОЇ
КУЛЬТУРИ ДРІЖДЖІВ
При роботі на апаратах чистої культури на оператора можуть впливати
такі небезпечні та шкідливі фактори:
- підвищена температура поверхні устаткування;
- електричний струм при замиканні на корпус устаткування;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищена швидкість повітря (протяги);
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена вологість повітря;
- виділення таких шкідливих речовин як соляна кислота, формалін,
діоксид вуглецю, каустична сода (їдкий натр), діамонійфосфат, які
викликають сильну подразнюючу дію.
Належні засоби індивідуального захисту для працівників:-
напівкомбінезони; - чоботи гумові; - рукавиці гумові; - ковпак; - фартух з
гумовим просоченням; - захисні окуляри; - респіратор; - протигаз.
В аварійних ситуаціях (при виникненні пожежі) потрібно негайно
вимкнути устаткування, повідомити пожежну частину, адміністрацію та
вжити заходи для ліквідації пожежі і подальшого поширення вогню. При
попаданні кислоти або лугу на підлогу необхідно засипати рідину піском,
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 84
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
потім нейтралізувати кислоту негашеним вапном або карбонатом натрію,
луги нейтралізуються оцтовою кислотою.
У випадках появи ознак отруєння від підвищених концентрацій кислот,
лугу або інших шкідливих речовин потрібно вийти на свіже повітря, випити
молока та повідомити про це адміністрацію.
При потраплянні кислоти або лугу на шкіру або в очі, терміново
потрібно змити їх струменем води протягом 10-15 хв.
У таких випадках потрібно діяти відповідно до ―Інструкції з надання
першої долікарської допомоги при нещасних випадках‖.
Метеорологічні умови повітря в виробничих приміщеннях наведені в
табл. 2.16.1.
Таблиця 2.16.1
Холодний період року Теплий період року
Найменування
цеху або швидкіс
відносн віднос швидкість
відділення темпер ть
а температ на руху, м /
атура, руху, м
вологіс ура, ºС вологі с, не
ºС / с, не
ть, % сть, % більше
більше
Спиртове
1
виробництво:

не На 4º не
1. Виробниче переви
17 – 18 0,2 вище більш 0,3 – 0,5
1 відділення щує розраху е75 %
60% нкової
температ
ури
1. Відділення 18 – 20 -“- зовнішнь
2 разварюванн ого
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 85
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
я і повітря
оцукрювання (парамет
ри А),
але не
більше
> 60 27/31 °
Бродильно- %, не
1. С
дріжджове 18 – 20 переви 0,2
3
відділення щує 75
%
брагоректифі
1.
каційний 18 – 20 -“-
4
відділення
не
Спиртоприйм
1. переви
альне 14 – 16
5 щує 60
відділення
%
спиртосхови
2 – – –
ще

> 60
%, не
Бардораздатк
3 10 – 12 переви 0,2
ова
щує75
%
Зерносклад
4 – – 0,2
(елеватор)

не
переви
5 Лабораторія 18 – 22 0,2
щує 60
%
Щитові, КВП,
6 електрощито 16 – 18 40 – 60 0,2
ві
Примітки:
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 86
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
1. Для районів з температурою зовнішнього повітря (параметри А) 25 °
С і вище відповідно для категорій робіт легкої, середньої тяжкості і тяжкої
температуру на робочих місцях слід приймати на 4 ° С вище температури
зовнішнього повітря, але не вище зазначеної в графі 3.
2. В населених пунктах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря
18 ° С і нижче (параметри А) замість 4 ° С, зазначених в графі 5,
допускається приймати 6 ° С.
3. Нормативна різниця температур між температурою на робочих місцях і
температурою зовнішнього повітря (параметри А) 4 або 6 ° С може бути
збільшена при обґрунтуванні розрахунком по п. 2.10 СНиП 2.04.05-91.
4. У населених пунктах з розрахунковою температурою t ° С на
постійних і непостійних робочих місцях в теплий період року (параметри А),
що перевищує:
а) 28 ° С - на кожен градус різниці температур (t1 - 28 ° С) слід
приймати швидкість руху повітря на 0,1 м / с, а всього не більше 0,3 м / с
вище зазначеної в графі 4;
5. У кліматичних зонах з високою відносною вологістю повітря (поблизу
морів, озер та ін.), А також при застосуванні адіабатною обробки
припливного повітря водою для забезпечення на робочих місцях температур,
зазначених у графі 3, допускається приймати відносну вологість повітря на
10% вище , отриманої за приміткою 4б.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 87
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
6. Якщо допустимі норми неможливо забезпечити за виробничими чи
економічних умов, то слід передбачити кондиціонування повітря постійних
робочих місць.
Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря в обслуговуваній зоні громадських і адміністративно-побутових
приміщень наведені в табл. 2.16.2.
Таблица 2.16.2
Відносна Швидкість руху
Період року Температура, °С вологість,%, не повітря, м / с,
більше не більше
Не більше ніж на 3 °
С вище
розрахункової
Теплий період 65*** 0,5
температури
зовнішнього повітря
(параметри А) *
Холодний і
18** – 22 65 0,2
перехідні умови
* Для громадських і адміністративно-побутових приміщень з постійним
перебуванням людей слід приймати температуру не більше 28 ° С, а для
районів з розрахунковою температурою зовнішнього повітря (параметри А)
25 ° С і вище - не більше 33 ° С.
** Для громадських і адміністративно-побутових приміщень з перебуванням
людей в вуличному одязі слід приймати температуру не нижче 14 ° С.
*** У районах з розрахунковою відносною вологістю повітря більше 75%
(параметр А) допускається приймати вологість до 75%.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 88
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
Примітка: Норми встановлені для людей, що знаходяться в приміщенні
більше двох годин безперервно.
Рекомендовані системи вентиляції наведені в табл. 2.16.3.
Таблица 2.16.3
Системи вентиляції
Основні
шкідливос припливна
Найменування ті, що
цеху або виділяютьс
відділення я в аварійна
приміщенн Витяжна в вентиляці
і холодний в теплий я
і період
перехідни року
й період
1 Спиртове виробництво:
Аспірація. Механічн Механічн
Не
1.1 Виробниче зернова Загально а в а і
вимагаєть
відділення пилюка обмінна з робочу природн
ся
робочої зони зону а
Загально
1.2 Відділення
обмінна з механічн
разварювання і тепло -“- -“-
верхньої а
оцукрювання
зони
Загально
Механічн
1.3 Бродильно- вуглекисл обмінна з
а в
дріжджове ий газ нижньої і -“- потрібно
робочу
відділення (СО2) верхньої
зону
зони
1.4
Пари
Спиртоприймаль -“- -“- -“- -“-
спирта
не відділення
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 89
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2 Спиртосховище:
2.1 Відділення Загально
прийому і обмінна з
відпуску спирту верхньої і
нижньої
Пари зони. природн
природня потрібно
спирта Працює я
періодично
2.2 для
спиртосховище: провітрюван
ня
Загально
3
тепло, обмінна з природн
Бардораздатков природня -“-
волога верхньої я
а
зони
4 Зерносклад (елеватор):
4.1 Аспірація.
He
Приймальний Зернова Загально природн
природня вимагаєть
пристрій для пилюка обмінна я
ся
зерна природна
4.2 Робоча вежа
-“- -“- -“- -“- -“-
елеватора
4.3
Надсилосного і
-“- -“- -“- -“- -“-
підсилосного
відділення
Примітки: 1. Для приміщень категорій А та Б, а також виробничих
приміщень, в яких виділяються шкідливі речовини, слід передбачати
негативний дисбаланс повітря. Витрата повітря для забезпечення дисбалансу
при відсутності тамбур-шлюзу визначається розрахунком, але не менше 100
м3 / год. на кожні двері цього приміщення. При наявності тамбур-шлюзу
витрата повітря приймається рівним витраті, подається в тамбур-шлюз.
Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 90
Зм. Лист № докум . Підпис Дата
2. Припливне повітря слід направляти так, щоб повітря не надходило через
зони з більшим забрудненням до зони меншої забрудненості і не порушував
роботи місцевих відсмоктувачів. Припливне повітря слід подавати на
постійні робочі місця, якщо вони знаходяться у джерел шкідливих виділень.
3. Видалення повітря з приміщень слід передбачати із зон, в яких повітря
найбільш забруднене. При виділенні пилу і аерозолів видалення повітря слід
передбачати з нижньої зони. Приймальні пристрої рециркуляційного повітря
слід розміщувати, як правило, в робочій або обслуговуваній зоні
приміщення.
4. Розрахункові повітрообмін в адміністративно-побутових приміщеннях
прийняти по кратності відповідно до СНиП 2.09.04-87.
5. Основні виробничі приміщення елеваторного господарювання не
опалюються.
6. Температура повітря в солодоростильні відділенні приймається цілий
12¸14 ° С, j = 70¸80%.

Лист
ДП 21. ТБВ-74.34. 00 000 ПЗ 90
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Висновок
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 31,6 років. Актуальним в
проекті є встановлення циліндрично-конічних апаратів, що підвищує
продуктивність заводу, скорочує термін бродіння та зменшує собівартість
обладнання. Також застосування високої кількості сировини зменшує ціну
на кожен дал спирту, який відпускає підприємство.
З наведених даних висвітлених у дипломному проекті можемо зробити
висновок, що схема низькотемпературного розварювання крохмалевмісної
сировини дозволяє нам не тільки заощадити енергоресурси (витрати пари при
використанні менших температур розварювання, а також зменшується
кількість витрати води на охолодження замісу). Порівняно з іншими схемами
збільшується вихід спирту за рахунок зменшення втрат крохмалю. Ще
однією перевагою є низька в порівнянні з іншими металоємність.

Проект спиртзаводу (дріжджі-бродильне відділення,
N=2000 дал/добу, сировина жито.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Курганська О.І. Літ. Арк. Акрушів

Перевір. Чепурна О.Л.
Висновок
Реценз.
Н. Контр. Попсуй Г.Л. ЧДТУ
Затверд. Осипенкова І.І.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets