Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7949| Назва: | Розробка мікроконтролерного безконтактного тахометра |
| Автори: | Клопотовський, Павло Анатолійович Писарєв, Денис Сергійович |
| Ключові слова: | тахометр;частота;безконтактний;мікроконтроллер;індикація;двигун |
| Дата публікації: | 2021 |
| Короткий огляд (реферат): | Випускна робота присвячена розробці сучасного пристрою для вимірювання частоти обертання рухомих частин виробу – мікроконтролерного безконтактного тахометру. До основних переваг даного пристрою можна віднести: компактність, вимірювання частоти обертання рухомих частин безконтактним способом, візуалізація результатів вимірювання за допомогою цифрової індикації та можливість роботи в автономному режимі. Використання в схемі сучасної елементної бази дозволить підвищити функціональність й надійність даного пристрою |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7949 |
| Розташовується у зібраннях: | 172 Електронні комунікації та радіотехніка (Радіотехніка та робототехнічні системи) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Б_172_Писарєв_Клопотовський.pdf Restricted Access | 1.42 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ І РОБОТОТЕХНІКИ
КАФЕДРА РАДІОТЕХНІКИ, ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ І
РОБОТОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
бакалавра
(освітній рівень)
на тему Розробка мікроконтролерного безконтактного тахометра
Виконав: студент 2 курсу, групи СКРТ-97
напряму підготовки (спеціальності)
172 «Телекомунікації та радіотехніка»
Освітня програма «Радіотехніка та
робототехнічні системи»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Писарєв Д. С.
(прізвище та ініціали)
Керівник Клопотовський П.А
(прізвище та ініціали)
Рецензент Компанієць Ю. М.
Черкаси – 2021 року
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет електронних технологій і робототехніки
Кафедра радіотехніки, телекомунікаційних і робототехнічних систем
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
Спеціальність 172 «Телекомунікації та радіотехніка», освітня програма «Радіотехніка»
Освітня програма «Радіотехніка та робототехнічні системи»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри Палагін В.В.
« » 2021 р.
ЗАВДАННЯ
НА ВИПУСКНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
Писарєву Денису Сергійовичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи) Розробка мікроконтролерного безконтактного тахометра
Керівник проекту (роботи) Клопотовський Павло Анатолійович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом по університету від « 19 » лютого 2021 р. № 53/01
2. Термін здачі студентом закінченої роботи 14 червня 2021 року
3. Вихідні дані до проекту (роботи) живлення від мережі 220 В та від акумуляторної
батареї 9 В; наочна та інформативна індикація; використання безконтактного датчика
вимірювання частоти обертання; використання мікроконтроллера; струм споживання в
робочому режимі – до 100 мА;діапазон вимірювання частоти обертання – до 9000 об/хв.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)
1 Патентний пошук та огляд наявних рішень; 2 Обґрунтування технічного завдання;
3 Розробка структурної схеми безконтактного тахометру; 4 Розробка принципової схеми
безконтактного тахометру 5 Охорона праці.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Схема структурна, Схема електрична принципова, Друкована плата, Складальне креслення,
Плакат з охорони праці
6. Консультанти розділів проекту (роботи)
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
Охорона праці Кожем’якін О.С., старший
викладач кафедри безпеки
життєдіяльності
7. Дата видачі завдання 19 лютого 2021 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів дипломного Строк виконання етапів
з/п проекту (роботи) проекту (роботи) Примітка
1. Інформаційно-технічний пошук
та огляд літератури 19.02.2021 - 01.03.2021
2. Патентний пошук
та огляд наявних рішень 02.03.2021 - 18.03.2021
3. Обґрунтування технічного завдання 19.03.2021 - 20.03.2021
4. Розробка структурної схеми
пристрою 21.03.2021 - 28.03.2021
5. Розробка принципової схеми пристрою 29.03.2021 - 20.04.2021
6. Охорона праці 21.04.2021 - 05.05.2021
7. Оформлення пояснювальної записки 06.05.2021 - 15.05.2021
8. Оформлення креслень 16.05.2021 -12.06.2021
Студент-дипломник Писарєв Д.С.
(підпис)
Керівник проекту Клопотовський П.А.
(підпис)
ЗМІСТ
Зміст .................................................................................................................................. 3
Вступ ................................................................................................................................. 4
1 Патентний пошук та огляд наявних рішень .............................................................. 6
1.1 Особливості вимірювання частоти обертання рухомих частин пристроїв. ..... 6
1.2 Огляд наявних схемних рішень .......................................................................... 10
1.2.1 Автомобільний мікроконтролерний спідометр. ......................................... 10
1.2.2. Цифровий тахометр. ..................................................................................... 13
1.2.3. Аналоговий тахометр з цифровою індикацією. ......................................... 17
1.2.4 Квазіаналоговий електронний тахометр. .................................................... 20
2 Обґрунтування технічного завдання ........................................................................ 24
3 Розробка структурної схеми безконтактного тахометру. ...................................... 26
4 Розробка принципової схеми безконтактного тахометру. ..................................... 28
4.1 Розробка принципової схеми блоку живлення. ................................................ 28
4.2 Вибір безконтактного датчика. ........................................................................... 36
4.3 Розробка блоку підсилення. ................................................................................ 38
4.4 Розробка блоків керування індикації. ................................................................ 40
4.5 Оцінка надійності. ................................................................................................ 46
5. Охорона праці ............................................................................................................ 49
5.1 Аналіз небезпек та шкідливостей, що впливають на працівника при роботі в
приміщенні виробничо-технічного відділу ............................................................. 49
5.2 Модернізація системи комбінованого штучного освітлення в приміщенні
відділу. ......................................................................................................................... 57
Висновок ........................................................................................................................ 63
Список використаної літератури ................................................................................. 65
СКРТ97.021107.248 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Писарєв Літ. Арк. Акрушів
Розробка
Перевір. Клопотовський 3 66
мікроконтролерного
Реценз. А.В.
Н. Контр. Клопотовський безконтактного тахометра ЧДТУ 2021
Затверд. Пояснювальна записка
ВСТУП
В даній випускній роботі пропонується розробка сучасного
мікроконтролерного безконтактного тахометра для вимірювання частоти
обертання рухомих частин різноманітних пристроїв.
До основних переваг даного пристрою можна віднести: компактність,
вимірювання частоти обертання рухомих частин безконтактним способом,
візуалізація результатів вимірювання за допомогою цифрової індикації та
можливість роботи в автономному режимі. Використання в схемі сучасної
елементної бази дозволить підвищити функціональність й надійність даного
пристрою.
Актуальність розробки полягає у необхідності вимірювання частоти
обертання частин різноманітних пристроїв без необхідності механічної взаємодії з
їх рухомими частинами.
Основною новизною роботи є використання в схемі даного пристрою
мікроконтролера, цифрової індикації виміряного параметру та використання
принципу безконтактного під’єднання датчика тахометра до рухомих частин
пристроїв.
Часто в радіоаматорській практиці виникає потреба визначити частоту
обертання валів різноманітних пристроїв. В якості прикладу це може бути
контроль обертання вентиляторів (в тому числі, комп'ютерних), автомобільні
додатки, вимірювання параметрів моторів в робототехніці та інше. У більшості
випадків незручно мати механічне з'єднання з вимірюваним апаратом для
підключення датчика обертання. Відповідно, безконтактні вимірювачі мають
безперечну перевагу серед аналогів.
Промислові безконтактні тахометри відповідають вимогам подібних
вимірювачів, гарантують достатню точність вимірів та зручність використання.
Проте висока ціна, як правило, являється перепоною до їх використання в
непрофесійних умовах.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Саме тому достатньо актуальною на сьогоднішній день є розробка
безконтактного тахометра, який не поступається своїми параметрами промисловим
зразкам і, в той же час, має не складне схемотехнічне рішення й не потребує
додаткового налаштування.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД НАЯВНИХ РІШЕНЬ
1.1 Особливості вимірювання частоти обертання рухомих частин
пристроїв.
Прилади і пристрої, призначені для вимірювання частоти обертання,
називаються тахометрами (від грецького «тахеос» – швидкий).
Частота обертання характеризується числом повних обертів, які здійснює
тіло у своєму русі по колу за одиницю часу. Саме з метою встановлення цього
числа і були створені дані пристрої – тахометри. Швидкість обертання вимірюється
в герцах або в обертах за хвилину.
Принцип дії тахометрів полягає у фіксації кількості сигналів які надходять з
датчиків, послідовності їх надходження й пауз між цими імпульсами.
Тахометри бувають цифровими та аналоговими. Основою цифрового
приладу є процесор. Дані про швидкість обертання деталі при цьому висвічуються
на електронному табло. Аналогові тахометри показують частоту обертання,
наприклад, двигуна за допомогою стрілки, що зміщується на тлі відповідної шкали.
Відповідно до способу передавання інформаційних даних від деталей
пристроїв, що обертаються, тахометри підрозділяються на наступні різновиди:
механічні (для них потрібно прямий контакт з об'єктом, що
діагностується). Використовуються при вимірюванні швидкостей від 20
до 20 тисяч обертів за хвилину;
оптичні (безконтактні) не вимагають прямого контакту з вимірюваним
об'єктом. Вони дозволяють фіксувати обертання від 0 до 100 тисяч
обертів за хвилину;
стробоскопічні вимірювальні прилади в змозі визначати число обертів
невеликих предметів. Принцип цього методу полягає в тому, що об'єкти,
які обертаються, візуально для очей людини здаються такими, що
зупинилися. Це відбувається, якщо періодичність високочастотних
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
спалахів від об'єкту співпадає з частотою його обертання. За допомогою
таких приладів можна вимірювати швидкість обертання від 1 до 50 тисяч
обертів за хвилину.
Використання безконтактних методів контролю кутових швидкостей
обумовлене тими випадками, коли потужність об'єкту контролю мала і
підключення навіть дуже малопотужного споживача у вигляді тахометра, що
працює контактним методом, може викликати перевантаження і спотворення
контрольованої швидкості. З числа тахометрів, що працюють з використанням
безконтактного методу можна виділити електричні імпульсні і стробоскопічні
тахометри.
Структурну схему рахунково-імпульсного тахометра можна
охарактеризувати наступним чином. Ключовим блоком є хронизатор – генератор
імпульсів стабілізованої частоти, який видає імпульси з інтервалами в 1 і 2 секунди,
з високою точністю. Слід мати на увазі, що точність роботи тахометра визначається
точністю хронизатора, у зв'язку з чим в ньому використовується еталонний
генератор з кварцовим стабілізатором частоти. Висока вихідна частота генератора
(10кГц і більше) знижується до 1 або 0,5 Гц. Імпульси генератора подаються у блок
керування. В цей же блок через підсилювач поступають імпульси від датчика
імпульсів, наприклад, від фотоелектричного модулятора. Керуюча схема
пропускає в індикаторний блок імпульси від фотоелектричного модулятора
впродовж інтервалу між двома імпульсами хронизатора (1 або 2 секунди). У
індикаторному блоці проводиться розрахунок і відображається число імпульсів
датчика. Максимальна допустима частота імпульсів датчика обмежена
швидкодією індикаторного блоку. Після закінчення періоду рахунку керуюча
схема блокує індикаторний блок, і отримані показники тахометра зберігається
впродовж встановленого часу від 5 до 15 секунд; після чого керуюча схема скидає
відлік і приводить індикаторний блок в готовність до нового рахунку. Він
починається після отримання найближчого імпульсу хронизатора.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Точність рахунково-імпульсного тахометра достатньо висока і відповідає
точності розрахунку імпульсів ±1 імпульс за секунду. За допомогою тахометра
можна вимірювати швидкості до 40000 обертів за хвилину, а із зовнішнім декадним
ступенем до 400000 обертів за хвилину. Рахунково-імпульсний тахометр є
стаціонарним приладом, призначеним головним чином для досягнення цілей
дослідження і випробування машин. Схема приладу досить складна а його вартість
достатньо висока.
В якості датчиків імпульсів можуть слугувати фотоелектричні, ємнісні,
радіоактивні і інші. Наприклад, при використанні індуктивного датчика на об'єкт,
що обертається, встановлюють алюмінієвий сектор, який проходить між двома
нерухомими котушками електронного генератора. В момент проходження сектора
між котушками в генераторі виникає різка зміна вихідного струму. Частота цих
імпульсів може вимірюватися яким-небудь частотоміром.
Верхня межа вимірів до 6000 обертів за хвилину і обмежується необхідністю
збільшення активності препарату.
Робота стробоскопічних тахометрів ґрунтується на ефекті уявної зупинки
обертання валу. Для отримання її періодично переривають світловий потік від
валу, що обертається, або предмета до ока оператора. Частота переривань при
цьому задається такою, щоб в кожному імпульсі були видимі однакові фази
обертання предмета. А тривалість перерв між суміжними імпульсами не
перевищувала часу, впродовж якого може повністю зникнути зорове сприйняття
імпульсу. При повторенні імпульсів залишки зорових сприйнять однакових фаз
обертання зливаються в картину уявної нерухомості предмета або валу.
Ефективність застосування стробоскопічних тахометрів залежить від
чіткості фігури, що спостерігається, від співвідношення між інтенсивністю
світлових спалахів і постійної освітленості об'єкту. Це співвідношення
визначається контрольною чутливістю ока, яка, зокрема, залежить від частоти
повторення і інтенсивності спалахів.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Точність стробоскопічного методу залежить в основному від точності
завдання і підтримки частоти слідування зорових імпульсів. Тому з метою
отримання підвищеної точності стробоскопічні тахометри забезпечуються
спеціальними пристроями стабілізації частоти. У механічних строботахометрів в
якість стабілізаторів найчастіше застосовують відцентрові регулятори швидкості
обертання диска з отворами, а у електронних – спеціальні схеми кварцами.
Електронні схеми дозволяють отримувати більш високу стабільність частоти
надходження імпульсів і відповідно більш високу точність вимірювання швидкості
обертання, при якій похибки не перевищують 0,1%, тоді як основні похибки
механічних строботахометрів різних моделей лежить в межах від ±1,5% до ±3%.
Межі вимірювання частоти спалахів усередині кожного діапазону робиться
обертанням пристрою налагодження, одна з ручок якого дозволяє швидко
змінювати частоту, а інша призначена для точності налаштування. Відлік
вимірюваної величини робиться за допомогою покажчика, що ковзає за шкалою.
Положення перемикача діапазонів показує, по якій з шкал має бути зроблений
відлік і коефіцієнт, на який слід помножити результат відліку.
Головна перевага строботахометру – можливість вимірювання швидкості без
контакту з об'єктом вимірювання. З одного боку, це дозволяє вимірювати
швидкість видимих, але важкодоступних об'єктів, а з іншого боку, дозволяє
вимірювати швидкість малопотужних об'єктів без жодної силової дії на них з боку
приладу.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.2 Огляд наявних схемних рішень
1.2.1 Автомобільний мікроконтролерний спідометр.
Пропонований нижче автомобільний цифровий спідометр (рисунок 1.1)
призначений для встановлення в автомобілі зі штатними аналоговими
спідометрами, що керовані електричними імпульсами, які поступають від
встановлених датчиків швидкості. Також можливе використання такого пристрою
у разі самостійної установки на автомобіль подібних датчиків.
Спідометр виконаний на базі недорогого і доступного мікроконтроллера
PIC16F628A. В якості пристрою відображення інформації використані світлодіодні
індикатори SC10 - 21YWA (висота знаку 25,4 мм, жовте світло, загальний катод)
фірм «Kingbrihgt».
Рисунок 1.1 – Автомобільний цифровий спідометр.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Підключається пристрій до сигнального контакту штатного аналогового
спідометра. Натисненням кнопки (дублюється звуком), можна змінювати
яскравість світіння індикаторів «по колу». За бажанням можна додатково
встановити кнопку з фіксацією для відключення живлення спідометра (на схемі не
показано).
При нещільно закритих дверях автомобіля (сигнал низького рівня відносно
корпусу) і швидкості руху більше 9 км в годину, лунає переривчастий сигнал, і
показники швидкості на індикаторі змінюються ввімкненою на повну яскравість
абревіатурою «dor» (скорочене від англ. «door» - двері).
Живлення на спідометр береться із замку запалення (контакт – «запалення»).
При кожному ввімкненні яскравість світіння індикаторів встановлюється на
такому рівні, який був виставлена користувачем раніше. Усі незначущі нулі на
індикаторі окрім молодшого розряду відключаються. При використанні інших
подібних індикаторів, можливо, знадобиться підбор струмообмежувальних
резисторів в ланцюзі анодів сегментів.
Звуковипромінювач зі вбудованим генератором HA1, можна замінити будь-
яким саморобним генератором звуку з частотою 1000-1500 Гц, здатним працювати
від джерела живлення напругою 5 вольт.
Програма, яку необхідно занести в мікроконтроллер за допомогою
програматора, дозволить користувачеві обрати один з п'яти варіантів роботи
спідометра залежно від кількості імпульсів, що поступають з датчика швидкості
автомобіля. Пропонований цифровий спідометр «розуміє» датчики, що видають :
2500 імп/км, 4000 імп/км, 6000 імп/км, 8000 імп/км і 10000 імп/км. Список можна
розширити, внісши відповідні зміни в програму. На сьогодні автор цих рядків
стикався тільки з вище зазначеними датчиками.
Для вибору потрібного варіанту необхідно увійти до сервісного режиму. Для
цього потрібно буде встановити перемичку S1 і подати живлення на пристрій.
Тепер натисненням кнопки SB1 «Яскравість» (на 1-2 секунду, з паузою
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
між натисненнями 1-2 секунди) обирається потрібний варіант:
1 натиснення – 2500 імп/км;
2 натиснення – 4000 імп/км;
3 натиснення – 6000 імп/км;
4 натиснення – 8000 імп/км;
5 натиснень – 10000 імп/км.
Через 3 секунди після останнього натиснення, пролунає відповідна кількість
коротких звукових сигналів НА1, підтверджуючи запис в EEPROM
мікроконтроллера потрібного варіанту.
Якщо при першому ввімкненні сервісний режим не обирати, автоматично
буде встановлений режим для датчика швидкості 2500 імп/км. При кількості
натиснень більше 5, буде також встановлений японський стандарт (2500). Для
вибору іншого режиму роботи досить повторити сервісну процедуру з початку.
Після вибору потрібного режиму роботи перемичку S1 необхідно прибрати.
Пристрій готовий до роботи.
Похибка вимірювань складає для:
1 варіанту (2500) +0,2 км;
2 варіанту (4000) менше 0,1 км;
3 варіанту (6000) +0,2 км;
4 варіанту (8000) – 0,4 км;
5 варіанту (10000) менше 0,1 км.
Якщо кількість імпульсів від датчика швидкості невідома, необхідно
виконати наступну процедуру. На рівній ділянці дороги від колеса автомобіля
відміряти 10 метрів. Підключити стрілочний вольтметр (тестер) до сигнального
контакту аналогового спідометра і повільно рухаючись, підрахувати кількість
«смикань» стрілки вольтметра. Помножити отриманий результат на 100. [1]
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.2.2. Цифровий тахометр.
Пропонований прилад дуже простий за схемою, але має високі технічні
характеристики й зібраний з використанням доступних компонентах. Тахометр
може виявитися дуже корисним при налаштуванні електронних блоків запалення
двигуна автомобіля, при точній установці порогів спрацьовування економайзера та
інше. А ось доцільність використання цифрового тахометра в якості бортового
(встановленого на панелі приладів) можна поставили під великий сумнів, і про це
в журналі «Радіо» була свого часу розміщена стаття А. Межлумяна «Цифрова або
аналогова»? (1986 р, № 7, с. 25- 26). Схема даного пристрою представлена на
рисунку 1.2).
Рисунок 1.2 – Цифровий тахометр.
Тахометр призначений для вимірювання частоти обертання колінчастого
валу чотирициліндрового автомобільного бензинового двигуна. Прилад може бути
використаний як для налаштуванні роботи двигуна на холостому ході, так і для
оперативного контролю частоти обертання валу двигуна під час руху.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Цикл вимірювання дорівнює 1 секунда, причому час індикації також
дорівнює 1 с., тобто впродовж часу індикації відбувається чергове вимірювання,
зміна показань індикатора відбувається один раз в секунду. Максимальна похибка
вимірювання 30 хв-1, число розрядів індикатора – 3; перемикання меж виміру не
передбачено. Тахометр має кварцову стабілізацію тактового генератора, тому
похибка вимірювань не залежить від температури довкілля і змін напруги
живлення.
Функціонально прилад складається з кварцованого генератора, зібраного на
мікросхемі DD1, вхідного вузла на транзисторі VT1, повторювача частоти вхідних
імпульсів на елементах DD2.1 – DD2.3 і лічильнику DD3, лічильників DD4 – DD6,
перетворювачів коду DD7 – DD9, цифрових індикаторів HG1 – HG3 й стабілізатора
напруги живлення DА1. Сигнал на вхідний вузол тахометра поступає з контактів
переривника.
Після подання напруги живлення тригер DD2.1, DD2.2 може опинитися у
будь-якому стані (з двох можливих). Припустимо, що на виході елементу DD2.2 є
присутньою напруга низького рівня, яка забороняє проходження через елемент
DD2.3 імпульсів частотою 1024 Гц з виходу F лічильника DD1 на рахунковий вхід
СР лічильників DD3 і DD4.
При розмиканні контактів переривника транзистор VT1 відкриється,
перемкне тригер DD2.1, DD2.2 і відкриє елемент DD2.3. Лічильники DD3 і DD4
почнуть рахунок імпульсів частотою 1024 Гц. По спаду третього вхідного імпульсу
лічильника DD3 на його виході 2 сформується імпульс, який перемкне тригер
DD2.1, DD2.2 в початковий стан, елемент DD2.3 виявиться знову закритим, а
лічильник DD3 – обнуленим. При наступному імпульсі з переривника процес
повториться. Таким чином, при кожному розмиканні контактів переривника число,
записане в ланцюг лічильників DD4 – DD6, збільшуватиметься на 3.
Процес запису триватиме впродовж секунди, тобто до того моменту, поки на
виході S1 лічильника DD1 з'явиться черговий позитивний перепад напруги. У цей
момент інформація, що накопичилася в лічильниках DD4 – DD6, буде переписана
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
у буферні регістри перетворювачів коду DD7 – DD9, а незабаром лічильники DD4
– DD6 обнулить по входу R сигнал з ланцюга C5R9. Відразу після спаду імпульсу
високого рівня на вході лічильників DD4 – DD6 почнеться новий цикл запису і т.
д. Для забезпечення необхідної часової затримки між моментами перезапису
інформації з лічильників DD4 – DD6 у буферні регістри перетворювача коду DD7
– DD9 і обнулення лічильників слугують диференціюючі ланцюги C3R6, C4R8,
C5R9 і елемент DD2.4.
Потроєння частоти імпульсів, що поступають з переривника, потрібне для
отримання відповідності між показниками індикатора і частотою обертання
колінчастого валу двигуна в хв.-1. Оскільки час рахунку вхідних імпульсів
дорівнює 1 с., то в лічильники запишеться, а потім буде виведено на індикатори
число 2N3/60, де N – частота обертання колінчастого валу в хв.-1, 2N – частота
іскроутворення. При частоті обертання валу 3000 хв-1 показники індикатора
будуть: «3.00».
Усі деталі тахометра, окрім стабілізатора напруги DA1 і індикаторів HG1 –
HG3, розміщені на друкованій платі з двостороннього фольгованого
склотекстоліту. Тахометр некритичний до типу вживаних деталей. Номінали
резисторів і конденсаторів можуть відрізнятися від вказаних на схемі на ±20 %.
Резистор R1 – КІМ резистор, але оскільки високоомні резистори досить
дефіцитні, на платі передбачені монтажні площадки для заміни поодинокого
резистора номіналом 22 МОм резисторами меншого опору з’єднаних послідовно.
Кварцовий резонатор ZQ1 – будь-який, наприклад від цифрового годинника.
Стабілітрон VD1 – будь-який малогабаритний, на напругу стабілізації 3...5 В.
Мікросхеми серії К176 можна замінити на відповідні серії К561. Інтегральний
стабілізатор КР142ЕН8А використовується з тепловідводом площею близько 10
см2.
У тахометрі використані семиелементні індикатори АЛ304Г (висота цифр –
3 мм) з високою яскравістю світіння і порівняно невеликим споживаним струмом
(близько 5 мА на елемент). Яскравості світіння цілком вистачає для упевненого
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
зчитування інформації в салоні автомобіля навіть в сонячну погоду. Табло
тахометра слід накрити щільним світлофільтром відповідного кольору.
При необхідності можна використати індикатори і з більшими цифрами,
наприклад, АЛС321А, АЛС321Б, АЛС324А, АЛС324Б. Струм, споживаний
кожним їх елементом, значно більше – до 20 мА, тому для забезпечення запасу
яскравості світіння вихідний струм дешифраторів необхідно посилити за
допомогою відповідних ввімкнень біполярних транзисторів.
Звертаємо увагу на те, що при використанні індикаторів із загальним катодом
АЛС321А і АЛС324А на вхід S перетворювачів коду DD7 – DD9 слід подавати
напругу низького рівня (вивід 6 необхідно з'єднати із загальним провідником).
Зрозуміло, що використання крупно-знакових індикаторів зажадає корекції
друкованої плати і установки стабілізатора DA1 на тепловідвід більшої площі (не
менше 30 см2).
Вірно зібраний із справних деталей тахометр починає працювати відразу, і
табло повинне висвітити нульове значення приблизно через 2 секунди після
ввімкнення живлення. Якщо цього не сталося, слід перевірити наявність секундних
імпульсів на виході S1 лічильника DD1. Їх відсутність або помітна відмінність
періоду від 1 с. означає швидше за все несправність кварцового резонатора. Для
перевірки працездатності інших вузлів тахометра можна сигнал з виводу 3
лічильники DD1 (імпульси з частотою 128 Гц) подати через резистор опором 10
кОм на базу транзистора VT1. При цьому на індикаторі повинне з'явитися число
«3.84».
У автомобілі, обладнаному стандартною батарейною системою запалення,
вхід тахометра підключають до виводу переривника. При безконтактній
електронній системі запалення тахометр можна підключити до її виходу,
збільшивши опір резистора R3 до 200 - 250 кОм. Причому цей резистор бажано
встановити не на платі, а в розрив дроту, що йде від плати тахометра до виходу
системи запалення. Це викликано тим, що напруга на виході електронної системи
запалення може досягати 400 В і навіть більше, що може привести до пробоїв на
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
платі тахометра. Якщо електронна система запалення працює від контактного
переривника, то тахометр підключають до виводу переривника, зменшивши опір
резистора R3 до12кОм [2]
1.2.3. Аналоговий тахометр з цифровою індикацією.
Головна відмінність цього тахометра від багатьох описаних в різній
літературі в тому, що за способом вимірювання частоти обертання колінчастого
валу автомобіля це аналоговий прилад, але результат вимірювань відображається
на трьохрозрядному цифровому табло. Схема пристрою представлена на рисунку
1.3.
Рисунок 1.3 – Аналоговий тахометр з цифровою індикацією.
У журналах можна легко знайти публікацію, в якій описаний аналоговий
тахометр виконаний на перетворювачі частота - напруга на базі таймера 555 серії з
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виходом на світлодіодний індикатор рівня. Вхід на таймері з можливістю
параметричного регулювання коефіцієнта перетворення цілком влаштовує
невибагливого користувача, але вихід – показники у вигляді стовпчика термометра
з кроком в 500 обертів – категорично не підходить. Тому вхідну частину на таймері
залишено, як є, а індикатор виконано на основі цифрового вимірювача напруги з
трьох розрядною світлодіодною індикацією на основі мікросхеми ICL7107 (аналог
КР572ПВ2).
Як вже сказано, на таймері 555 (D2) виконано перетворювач частота -
напруга. Вірніше, формувач імпульсів фіксованої тривалості, а сам перетворювач
виконаний на VT3. На вхід від обмотки котушки запалення поступають імпульси,
кожен негативний перепад яких ініціює запуск таймера. Після кожного вхідного
імпульсу таймер D2 формує один імпульс тривалість якого, встановлена ланкою
R11,С7 близько 2 мс. Ці імпульси однакової тривалості, але різної частоти
поступають на базу транзистора VT3. В результаті на емітері VТ3 присутня
імпульсна послідовність, шпаруватість якої залежить від частоти. Ця послідовність
інтегрується в постійну напругу за допомогою ланцюга R14, C10. Далі, отримана
постійна напруга, величина якої пропорційна частоті вхідного сигналу (частоті
обертання колінчастого валу) поступає на цифровий вольтметр постійного струму
на мікросхемі D1. Мікросхема D1 в схемі вольтметра ввімкнена незвично, оскільки
живлення здійснюється від джерела напруги, що має загальний «мінус» з
вимірюваною напругою. Така схема менш точна порівняно зі звичайною, особливо
при вимірюванні напруги менше 1 В, але для даного випадку її точності вистачає.
На транзисторах VT1 і VT2 виконано стабілізатор опорної напруги. Величину
опорної напруги точно встановлювати не обов'язково, але необхідно, щоб
встановлене значення було стабільним. Індикація трьохрозрядна на індикаторі з
трьох семисегментних світлодіодних індикаторів.
Частота обертання відображається в тисячах і сотих долях тобто наприклад
1000 об/хв відображається як «1,00» Схем перетворювача частота - напруга і
вольтметра живляться від різних стабілізаторів А1 і А2. Таймер 555 можна
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
замінити вітчизняним аналогом – КР100ВИ1, мікросхему ICL7170 - вітчизняною
КР572ПВ2 з будь-яким буквеним індексом.
Світлодіодні індикатори можна замінити будь-якими аналогічними (із
загальним анодом), як одинарними, так і модульними, але обов'язково з виводами
від кожної цифри (індикаторні панелі, наприклад від годинника призначені для
динамічної індикації тут не підійдуть). Монтаж виконаний на макетній друкованій
платі («сито» з круглими площадками), а індикатори виконано у вигляді виносного
блоку сполученого з основною платою 22-х жильним стрічковим кабелем.
Індикатори розташовані на лицьовій частині щитка приладів автомобіля, а плата –
за ним.
Процедура налагодження наступна. Спочатку треба відкалібрувати
вольтметр на D1. Для цього необхідно відпаяти верхній за схемою вивід R16 і
підпаяти воно до виходу A2. Підбором опору R16 досягти того, щоб прилад
показував «5,00». Відновити з'єднання R16. Тепер треба встановити коефіцієнт
перетворення частота - напруга. Для автомобіля з трьохциліндровим двигуном при
вхідній частоті 50 Гц прилад повинен показати «2.00». Цих показань досягають за
допомогою зміни опору R13. Цей тахометр придатний для використання з будь-
яким бензиновим чотиритактним двигуном з будь-яким числом циліндрів. Перед
його налагодженням треба визначити скільки разів поступає імпульс струму на
обмотку котушки запалення за один повний оберт колінчастого валу автомобіля.
Зробити це можна контролюючи іскру візуально (чи вимірюючи напругу на
первинній обмотці котушки запалення) повертаючи при цьому вал двигуна
ключем. Щоб дізнатися, скільки прилад повинен показати при вхідній частоті 50
Гц (якій частоті обертання колінчастого валу відповідає вхідна частота 50 Гц) треба
розрахувати за такою формулою N (50/ M) 60 , де N – показники приладу при
вхідній частоті 50 Гц, М – скільки разів формується імпульс запалення за один
оборот валу двигуна. Таким чином на індикаторі – «2,00». На основі цієї схеми
можна зробити приставку - тахометр для мультиметра. В цьому випадку
використовується тільки частина схеми на таймері D2, а напругу з його виходу
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
подають на вхід мультиметра. Опір R13 можна замінити декількома резисторами і
перемикати їх залежно від числа циліндрів двигуна. При правильному
налаштуванні перетворення частота - напруга показники мультиметра у вольтах
відповідатимуть тисячам обертів за хвилину (1000 об/хв = 1,00V). [3]
1.2.4 Квазіаналоговий електронний тахометр.
На рисунку 1.4 зображена електрична схема квазіаналогового електронного
тахометра.
Рисунок 1.4 – Квазіаналоговий електронний тахометр.
Принцип роботи цього пристрою наступний. Частота обертання колінвала
двигуна, відповідає лінійній шкалі світлодіодів, які розміщені на панелі тахометра.
Звичайно цифрові тахометри, які були зроблені на заводі, точніші у своїх
показниках, але вони дорожчі.
Шкала електронного тахометра складається з дев’яти світлодіодів. Кожен
світлодіод, що світиться, відповідає 600 об/хв двигуна. На холостому ході двигуна
повинен працювати лише один світлодіод. Регулювання тахометра робиться
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
шляхом підбору номіналу резистора R6. Залежно від опору резистора, можна
налаштувати індикатори на необхідну кількість циліндрів.
Джерелом імпульсів для повноцінної роботи електричного тахометра
залежно від комплектації автомобіля, може виступати датчик Хола, який входить
в електронну систему запалення, датчик положення валу і інші варіанти виконання.
Індикатор-тахометр працює як спрощений частотомір. Імпульси, які
постійно поступають від датчика автомобільного двигуна, потрапляють на
лічильний вхід десяткового лічильника. Імпульси від роботи тактового генератора
поступають на вхід «обнуління». Стан лічильника залежить від вхідної частоти
імпульсу. Чим більше частота, тим на більше число зміниться стан лічильника.
Світлодіоди будуть, світиться залежно від вхідної частоти індикатора.
Десятковий дешифратор приєднаний на виході лічильника. В процесі підрахунку
вхідних імпульсів, жоден світлодіод не вмикається. Інерційність людського зору
створюється враження одночасного світіння світлодіодів.
Живлення для роботи схеми пристрою можна підключати з будь-якого
джерела, в обхід запалення. У деяких випадку живлення на схему можна подавати
від замку запалення. Різниці великої немає, коли мотор не працює, електричний
ланцюг роз’єднаний, відповідно не поступає струм на світло діоди і вони
перестають світити після завершення роботи двигуна.
Діод VD1 призначений для захисту електричної схеми від некоректної
полярності живлення, яке подається на вхід схеми. Оскільки стабілізатор напруги
відсутній, мікросхема К561 працює при стандартній напрузі до 15 В.
Датчик обертів колінвала посилає імпульси в реальному часі на базу
транзистора VT1. Транзистор КТ3102 можна замінити аналогом КТ315. На вході
використовується транзистор для захисту входу КМОП - мікросхеми від перепадів
напруги, яка виникає в електромережі автомобіля. Також транзистор VT1 працює
як перетворювач. Номінал резистора R1 обираємо залежно від джерела імпульсів.
На схемі вказаний опір, що відповідає розмаху імпульсів з виходу датчика
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
положення колінвала в інжекторному двигуні або ж датчика Хола у безконтактній
схемі запалення карбюраторного двигуна.
Імпульси, які вже узгоджені між собою по рівню, знімаються з колектора
VT1 і поступають на тригер Шмідта, який побудований на елементах D1.1 – D1.2.
Тригер відповідає за перетворення імпульсів в форму необхідну для роботи
лічильника. Конденсатор С2 зменшує перешкоди, які можуть викликати збої в
роботі лічильника. У парі з резистором R4, конденсатор С2 утворює фільтр, який
не пропускає імпульси відносно високої частоти.
Вихід D1.2 подає на рахунковий вхід D2 імпульси. Мультивібратор зібраний
на двох інших елементах мікросхеми D1. Мультивібратор генерує тактові імпульси
певної частоти. Тактова частота у свою чергу залежить від обраного опору R6. Ці
імпульси поступають на частину електричного ланцюга C3, R7, що сприяє
формуванню імпульсу для обнулення лічильника D2.
Світлодіоди індикації HL1 – HL9 підімкнені до виходів лічильника D2.
Мікросхема К561ИЕ8 мають відносно слабкий струм на своїх виводах, тому
рекомендується використати в якості індикаторів надяскраві світлодіоди (при
низькому струмі вони світяться як звичайні індикаторні). Мікросхему К561ЛЕ5
замінюємо у разі потреби аналогом К561ЛА7 або CD4001, CD4011. Мікросхему
К561ИЕ8 можна замінити на CD4017.
У схемі є присутнім регулятор яскравості R9, за допомогою якого ми можемо
регулювати струм, а відповідно і яскравість індикації. Це дозволяє вночі зменшити
яскравість світлодіодів, щоб вони не сліпили очі водієві.
Після встановлення приладу на його місце, треба його підлаштувати.
Налагодження слід розпочинати з розрахунку опору R1 виходячи з того, що
вказаний на схемі опір відповідає розмаху вхідних імпульсів. Потім треба замінити
резистор R6 послідовно ввімкненими змінними резисторами номіналами 1 Ом і
постійним на 10 кОм. Далі підлаштовуємо змінний резистор на максимальний опір.
Треба його підлаштувати так, щоб на холостому ходу двигуна світилися тільки два
світлодіоди. Потім ще треба зменшити опір таким чином, щоб світився лише один
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
світлодіод. Тепер, коли вилка опорів встановлена, треба відрегулювати резистор в
середнє положення. Далі вимірюємо отриманий опір і дізнаємося потрібний опір
R8.
Використовуючи спеціальний прилад на станції техобслуговування можна
виміряти частоту роботи колінвала автомобіля. Таким чином, маючи необхідні дані
про кількість оборотів колінвала можна точніше підлаштувати індикатори.[4]
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ
Згідно технічного завдання, проектований безконтактний
мікроконтролерний тахометр повинен мати наступні характеристики:
напруги живлення – від мережі 220 В, від акумуляторної батареї 9 В;
наочна та інформативна індикація;
використання мікроконтролера;
струм споживання в робочому режимі – до 100 мА;
діапазон вимірювання частоти обертання – до 9000 об/хв.;
використання безконтактного датчика вимірювання частоти обертання.
Обґрунтуємо вищезазначені параметри та характеристики проектованого
пристрою.
Будь-який електронний тахометр повинен виконувати функції підрахунку
кількості імпульсів з датчика обертання. Їх кількість пропорційна частоті
обертання рухомих частин пристроїв. Тобто, в схемотехнічному рішенні необхідно
використовувати спеціалізовані інтегральні мікросхеми: лічильники. Вони можуть
бути виконані як в окремому корпусі так і входити до складу мікроконтролерів.
Використання останніх дозволяє суттєво підвищити функціонал пристрою вцілому
так і спростити загальне схемо технічне рішення. Крім того спрощується реалізація
світлодіодної знакової індикації результатів вимірювання. Недоліком
використання мікроконтролерів являється необхідність мати навички по їх
програмуванню розробником пристрою.
Часто датчик частоти обертання достатньо складно приєднати фізично до
рухомої частини приладу, або взаємодія з ним змінює частоту обертання цієї
частини. Саме тому актуальним є використання безконтактного датчика для
отримання інформації про частоту обертання рухомих частин. Зокрема, простим та
функціональним є використання інфрачервоного сенсора (інфрачервоний
світлодіод та фотодіод в одному корпусі).
В зв’язку з тим, що сигнал отримується від безконтактного датчика з
використанням світла в інфрачервоному діапазоні, та з метою забезпечення
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
точності спрацювання лічильника, необхідно забезпечити підсилення сигналу з
датчика та коректування його форми.
Результати вимірювання частоти обертання рухомих частин приладів
необхідно представляти користувачеві в наочному та інформативному вигляді. Це
досягається використанням світлодіодних знакових індикаторів.
Живлення всіх елементів схеми забезпечується блоком живлення з
відповідною вихідною напругою або від акумуляторної батареї. Використання
останньої підвищить мобільність та функціональність безконтактного тахометра.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ БЕЗКОНТАКТНОГО ТАХОМЕТРУ.
Основним блоком проектованого безконтактного тахометру являється блок
керування. Він виконує функції обробки результатів вимірювання частоти
обертання рухомих частин пристроїв та керування роботою цифрової світлодіодної
індикації.
Живиться схема від стабілізованого джерела живлення, яке може бути
виконане як по трансформаторній так і по без трансформаторній схемі. Так як
проектований пристрій повинен мати можливість працювати від акумуляторної
батареї, необхідно забезпечити її підключення при необхідності. Крім того,
джерело живлення формує напруги живлення, що використовуються для роботи
мікросхем.
Інформація про частоту обертання рухомої частини приладу надходить з
відповідного датчика. Вона являє собою імпульси напруги певної частоти
слідування. Зважаючи на вимоги технічного завдання, датчик виконано з
використанням безконтактного методу взаємодії з частинами приладу, що
рухаються.
Для точної фіксації кількості імпульсів напруги, що надходять з датчика, їх
попередньо підсилюють та корегують. Для цього слугує блок підсилення. Даний
блок підсилює сигнал з датчика до необхідного для впевненої обробки рівня та
корегує його форму, виключаючи помилки при підрахунку імпульсів в блоці
керування.
Результати вимірювання частоти обертання, які отриманні за допомогою
блоку керування, використовуючи його ж фунціонал необхідно представляти в
зручній для сприйняття користувача та наочній формі. Для цього використовується
блок індикації.
Враховуючи переваги і недоліки схем цифрових тахометрів, описаних в
попередніх розділах, а також вимоги до функціональності проектованого
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
пристрою, його структурну схему можна представити у вигляді, наведеному на
рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Структурна схема безконтактного мікроконтролерного тахометру.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РОЗРОБКА ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ БЕЗКОНТАКТНОГО ТАХОМЕТРУ.
4.1 Розробка принципової схеми блоку живлення.
В даному мікроконтролерному безконтактному тахометрі використовується
трансформаторна схема виконання блоку живлення. Мережевий трансформатор T1
повинен мати на вторинній обмотці 9 В змінної напруги, потужність обраного
трансформатора залежатиме від струму, що споживається всіма видами
навантаження в проектованому пристрої –світлодіодні знакові індикатори та
відповідні вироби мікросхемотехніки, на основі яких побудовані блоки керування
та підсилення.
Висхідні дані до розрахунку трансформатора:
вхідна напруга – Uвх 220В ;
частота напруги мережі – f 50Гц ;
напруга другої – U2 9 В ;
струм другої обмотки – I2 0.6 А ;
Сумарна потужність другорядних обмоток:
P U2I2 5.4 Вт. (4.1)
В залежності від потужності трансформатора визначаємо:
амплітуду магнітної індукції: Bm 1.1Тл ,
2
густину струму в обмотках: j 4 А / мм ;
ККД трансформатора: 0.79 .
Обираємо тип проводу ПЕЛ, для якого значення коефіцієнтів за табличними
даними наступні:
коефіцієнт заповнення міддю вікна сердечника: kM 0.2 ;
коефіцієнт заповнення сталлю перерізу сердечника: kC 0.83 .
тип магнітопроводу – пластинчастий з товщиною листа 0.35 мм.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.1 – Схема електрична принципова блоку живлення
Знаходимо розрахунковий параметр трансформатора:
1 P 102
QCQ0
4.44 f Bm j kM kC (4.2)
(1 0.79) 5.4 102
7.55
0.79 4.44 50 1.14 0.2 0.83
Оптимальні співвідношення для розмірів трансформатора при мінімальному
об’ємі: x 1, y 2 , z 2.5 .
Ширина стержня магнітопроводу:
Q Q 7.55
a C 0
4 4 1.11 см. (4.3)
xyz 1 2 2.5
Для магнітопроводу обираємо броньований пластинчастий магнітопровід
Ш1216.
Параметри магнітопроводу:
Конструктивна ширина магнітопроводу: a 12 мм;
Висота сердечника: H 42 мм;
Висота вікна сердечника: h 30мм;
Ширина сердечника: C 48мм;
Ширина вікна сердечника c 12 мм;
Товщина сердечника: b 16мм.
2
Активна площа перерізу магнітопроводу: Qc.a 1.75см ;
Середня довжина магнітної силової лінії: lсер 10.03см;
3
Активний об’єм магнітопроводу: Vст 17.55см ;
Маса магнітопроводу: Gст 140 г.
Визначаємо втрати в сталі:
Pст Gст 2 0.140 0.28 Вт. (4.4)
Активна складова струму холостого ходу:
Pст 0.28
ia.хол 100 100 5.19 %. (4.5)
P 5.4
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Реактивна складова струму холостого ходу:
q
i ст Gст 17 0.140
р.хол 100 100 44.1 %. (4.6)
Р 5.4
Повний струм холостого ходу у відсотках:
i 2 2 2 2
хол i а.хол i р.хол 5.19 44.1 44.4%. (4.7)
Значення струму першої обмотки:
I1 P /(U1cos1) 5.4 /(220 0.79 0.9) 0.035 А. (4.8)
Абсолютне значення струму холостого ходу:
Iхол (iхол /100) I1 (44.1/100) 0.035 0.015 А. (4.9)
Поперечні перерізи проводів обмоток:
' I1 0.035 2 ' I2 0.6
q 0.009 мм ; q 0.15 мм2; (4.10)
1 j 4 2 j 4
Для першої обмотки провід – ПЕЛ:
з перерізом q1 0.00950 мм2.
номінальний діаметр проводу d1 0.11 мм.
зовнішній діаметр d1 0.13 мм.
маса 1 метра проводу g1 0.0845 г.
Для другої обмотки – ПЕЛ:
з перерізом q2 0.1521 мм2.
номінальний діаметр проводу d2 0.44 мм.
зовнішній діаметр d2 0.49 мм.
маса 1 метра проводу g2 1.35 г.
Дійсна густина струму в обмотках буде:
I1 I
j1 3.68А /мм2 ; j 2
2 3.95А /мм2 ; (4.11)
q1 q2
Середнє значення густини струму:
j 2 j1 j2 3.81А /мм2
. (4.12)
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Амплітуда магнітного потоку в магнітопроводі:
Ф Bm Qc.a 1.11.75 1.925 Вб. (4.13)
ЕРС обмоток:
u u
E1 U1(1
1 ) 185В ; E2 U 2
2(1 ) 7.38В (4.14)
100 100
Число витків обмоток:
E 104
W 1
1 4329 витків; (4.15)
4.44 f Ф
E 104
W2
2 173 витки. (4.16)
4.44 f Ф
Конструктивне виконання трансформатора:
Висота обмотки: hоб h 2бок 2з 30 6 2 22 мм. (4.17)
Кількість витків в одному шарі кожної обмотки:
h h
N1
об 1146 ; N2
об 1 38 (4.18)
k d '
y 1 k '
y d2
Кількість шарів обмотки:
W1 W
M1 29.65 ; M 2
2 4.55 ; (4.19)
N1 N2
Радіальний розмір кожної обмотки:
1.2M d'
1 1 1 4.63мм; 2 1.2M2 d
'
2 2.68 мм; (4.20)
Радіальний розмір всіх обмоток:
p 1 2 o 7.61 мм (4.21)
Радіальний розмір обмоток:
r1 з г 1 1 / 2 1 3 4.63 4.63/ 2 6.3 мм;
r2 з г 0 2 2 / 2 1 3 0.3 2.68 2.68/ 2 8.3 мм; (4.22)
Середня довжина витків:
l1 2(a b r1) 103 0.096 м; l2 2(a b r ) 103
2 0.108 м; (4.23)
Маса міді кожної обмотки:
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Gм1 W1 g1 l
3 3
1 10 0.035 кг; Gм2 W2 g2 l2 10 0.025 кг. (4.24)
Маса міді всіх обмоток:
2
Gм Gi 0.06 кг. (4.25)
i1
Втрати в міді кожної обмотки:
P 2 2
м1 2.7 j1 GМ1 1.28 Вт; Pм2 2.7 j2 GМ2 1.05 Вт; (4.26)
Сумарні втрати:
2
Pм Pмi 2.33Вт. (4.27)
i1
ККД трансформатора:
P cos 5.4 0.95
0.626 . (4.28)
P cos Pст Pм 5.4 0.95 0.28 2.33
Активний опір кожної обмотки [5]:
м l1 WR 1 3 м l2 W2 6
1 1.024 10 Ом; R2 2.88 10 Ом (4.29)
q1 q2
Розрахунок випрямляча:
Враховуючи вихідну потужність і коефіцієнт пульсацій не більше k 0.4
обираємо мостову схему ввімкнення діодів. [6]
Значення випрямленої напруги на виході однофазного двохперіодного
випрямляча зібраного за мостовою схемою буде приблизно дорівнювати:
Uвипр 1.41U2 12.69 В (4.30)
Випрямлений струм, що проходить через один діод мостової схеми в два рази
менший від струму навантаження:
IД I2 / 2 0.3 А (4.31)
Для того, щоб виключити перевантаження діодів по величині діючого та
амплітудного значень та їх перегріву, необхідно, щоб максимальний прямий
середній струм дорівнював:
Iпр.сер. 1.1 IД 0.33 А (4.32)
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тоді вихідний опір випрямлячів при роботі з резистивно-ємнісним
навантаженням:
Uвипр 12.69
Rвипр 38.46 Ом. (4.33)
Iпр.сер 0.33
Максимальна постійна зворотна напруга для резистивно-ємнісного
характеру навантаження випрямного мосту:
Uмакс.зв. 1.3 2 12.69 23.33 В (4.34)
Для забезпечення запасу по напрузі та з міркувань електричної надійності
схеми випрямлення, максимальна постійна зворотна напруга діодів не повинна
бути меншою за 30 В. [7]
Для мостових випрямлячів обираємо діоди КД 243А з параметрами:
Максимальний прямий струм Iпр 1 А;
Максимальна зворотна напруга Uзв 50 В.
Мінімальне значення ємності компенсаційного конденсатора С4 дорівнює:
3200 I2 3200 0.6
Cmin 560 мкФ, (4.35)
U2 k 9 0.4
Так як за випрямлячем йде ще стабілізатор напруги, ми можемо зменшити
розрахункову ємність в 5...10 разів. [8]
Обираємо конденсатор К50-35 100 мкФ+10%-25В.
Враховуючи те, що конденсатор фільтра збільшує випрямлену напругу в 1,41
раз, а на випрямляючому мості ми втрачаємо близько 1,5-2 В, отже, напруга на
стабілізаторі напруги перевищуватиме номінальну напругу навантаження
приблизно на 1,7 В, що являється достатнім для коректної роботи інтегрального
стабілізатора напруги.
Для отримання стабілізованої напруги рівня 5 В, яка використовується для
живлення всіх елементів схеми безконтактного тахометра використовуємо
інтегральний стабілізатор DA2 КР142ЕН5А.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
З метою підвищення стабільності напруги даного інтегрального
стабілізатора та зменшення впливу можливих перехідних процесів, доцільно
використати паралельно ввімкненні конденсатори вході та виході К50-35 100
мкФ+10%-25В.
Значення даних ємностей обрано згідно з рекомендаціями типового
ввімкнення використаного інтегрального стабілізатора.
Під’єднання акумуляторної батареї до схеми реалізується за допомогою
відповідального перемикача.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.2 Вибір безконтактного датчика.
Данні про частоту обертанню можна отримувати різними способами. Як вже
зазначалось, використання безконтактних датчиків дозволяє виключити
негативний вплив датчиків на швидкість обертання рухомих частин пристроїв.
Найпростішим для реалізації датчиків обертання є використання
інфрачервоних оптопар. Вони складаються з двох елементів: випромінювального
елементу – інфрачервоного світлодіоду та такого ж фотодіоду. Використання
елементів, які працюють в інфрачервоному діапазоні дозволяє суттєво зменшити
вплив видимого світла на показники датчика. Для забезпечення зчитування частоти
обертання на вал або інші рухомі частини відзеркалюючої мітки. Сигнал на виході
датчику матиме форму подібну до послідовності прямокутних імпульсів.
В якості датчика оберемо оптопару TCND5000, що являє собою мініатюрний
компонент до складу якого входять інфрачервоні світлодіод та фотодіод поєднанні
в одному корпусі. Його виконання забезпечує оптичну ізоляцію передавальної а
приймальної частин а світлодіод витримує високі струми, що дозволяє проводити
вимірювання на достатньо великих відстанях.
Загальний вигляд оптопари TCND5000 представлено на рисунку 4.2
Рисунок 4.2 – Оптопара TCND5000.
Основні характеристики оптопари TCND5000:
пряма напруга світлодіоду – 1,2 В;
струм споживання світлодіоду – 20 мА;
струм споживання фотодіоду – 50 мА;
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
пряма напруга фотодіоду – 1,3 В;
відстань для вимірювання – 2…25 мм.
Схема ввімкнення датчика безконтактного тахометра представлена на
рисунку 4.3.
Рисунок 4.3 – Схема ввімкнення датчика.
Розрахуємо значення струмообмежувального резистора R2.
Uживл Uсв.д. 5 1.2
R2 190 Ом (4.36)
I 20 103
св.д.
Обираємо R2– резистор С2-23-0,125 200 Ом+5%.
Uживл Uсв.д. 5 1.3
R1 76 Ом (4.37)
I 3
св.д. 50 10
Обираємо R1– резистор С2-23-0,125 75 Ом+5%.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3 Розробка блоку підсилення.
Зважаючи на те, що сигнал з виходу датчика має вигляд послідовності
неідеальних прямокутних імпульсів малої амплітуди, тому необхідно в
проектованому тахометрі використати блок підсилення. Крім безпосереднього
підсилення сигналу з датчика він також буде виконувати функцію компаратора, що
дозволить отримати на виході проектованого блоку чіткі прямокутні імпульси. Це
дозволить забезпечити коректну та надійну роботу по їх підрахунку та обробці в
мікроконтролері.
Доцільним є виконання даного блоку на основі двох операційних
підсилювачів, один з яких буде задіяний для підсилення сигналу, а інший для
побудови на його основі компаратору.
Принципова схема блоку підсилення представлена на рисунку 4.4.
Рисунок 4.4 – Принципова схема блоку підсилення.
Розрахуємо параметри резисторів підсилювача на операційному підсилювачі
DA1.1. Завчаючи на те, що рівень напруги на фотодіоді оптопари на рівні 1,3 В, а
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
рівень логічної одиниці для мікроконтроллеру близький напруги живлення. Тому
коефіцієнт підсилення повинен бути на рівні 3,8 рази.
Для цього задамося значенням опору резистора R4 ввімкненого гілку
зворотного зв’язку DA1.1 на рівні 10 кОм. Тоді опір резистора R3 знаходимо за
формулою:
U 5
R3 R4/ вих
1 103 / 1 3513Ом (4.38)
Uвх 1.3
Обираємо резистор С2-23-0,125 3,5кОм+5%.
В випадку, коли на входах компаратора будуть присутні напруги близькі
одна до одної, можуть відбуватися багатократні перемикання стану компаратора
та під впливом шумів та завад. Для виключення цього ефекту для компаратора
вводиться гістерезис. Це рішення зміщує рівні спрацювання компаратора та
анулює вплив шуму та завад на його роботу
Значення опорів, які забезпечують роботу компаратора з гістерезисом на
DA1.2 знаходяться за наступними виразами.
Задамося рівнями порогів напруги петлі гістерезису на рівні 2,47 В та 2,53 В
при опорній напрузі 2,5 В.
Опорна напруга задається за допомогою дільника напруги зібраного на
резисторах R13 та R14. Так як опорна напруга в два рази менша за напругу
живлення, тоді значення опорів R13 та R14 рівні. Покладемо їх значення рівним
5,1 Ом. Тоді значення опору резистора R15 знаходимо за формулою:
1
1 1
U R5 1
R15 живл 1 5 5.1 1
R5 R4 5.1 (5.1) 243Ом (4.39)
UHL 2.53
Обираємо резистор С2-23-0,125 240 Ом+5%.
Також оберемо операційний підсилювач DA1 – LMC622AIM.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.4 Розробка блоків керування індикації.
Обробку даних, перетворених відповідним чином в попередньому блоці буде
виконувати мікроконтроллер. В якості нього доцільно використати широко
розповсюджений мікроконтрроллер (МК) ATtiny2313 фірми Atmel.
Мікросхема ATtiny 2313 являється восьмирозрядним мікроконтроллером з
внутрішньою програмованою Flash - пам’яттю розміром 2 Кбайт.
Загальні відомості:
використовує AVR RISC архітектуру;
AVR – це висока швидкодія і спеціальна RISC - архітектура з низьким
енергоспоживанням:
120 потужних інструкцій, більшість з яких виконується за один машинний цикл;
32 восьмирозрядних регістра загального призначення;
повністю статична організація (мінімальна частота може дорівнювати 0);
до 20 мільйонів операцій в секунду (MIPS/Sec) при тактовій частоті 20 Мгц.
Збереження програм і даних при вимкненому живленні:
2 кБайт вбудованої програмованою Flash - пам’яті, до 10000 циклів
запису/стирання;
128 Байт вбудованої програмованої енергонезалежної пам'яті даних (EEPROM)
до 10000 циклів запису/стирання;
128 Байт внутрішнього ОЗУ (SRAM)
програмовані біти захисту від читання і запису програмної пам'яті і EEPROM.
Периферійні пристрої:
один 8-розрядний таймер/лічильник з програмованим визначником і режимом
співпадання;
один 16 - розрядний таймер/лічильник з програмованим визначником, режимом
співпадання і режимом захвату;
чотири канали ШІМ (PWM);
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вбудований аналоговий компаратор;
програмований сторожовий таймер і вбудований тактовий генератор;
універсальний послідовний інтерфейс USI (Universal Serial Interface);
повно дуплексний USART.
Особливості мікроконтроллера :
спеціальний вхід debug WIRE для керування вбудованою системою наладки;
внутрісистемний програмований послідовний інтерфейс SPI;
підтримка як зовнішніх, так і внутрішніх джерел переривань;
три режими низького споживання (Idle, Power – down та Standby);
вбудована система апаратного скидання при включенні живлення;
внутрішній переналагоджувальний тактовий генератор;
ланцюги вводу-виводу і корпус;
18 програмованих ліній вводу-виводу;
три види корпусів:
PDIP - 20 контактів;
SOIC - 20 контактів;
QFN/MLF – 20 контактних площадок.
Напруга живлення :
1,8 – 5,5 В (для ATtiny2313V);
2,7 – 5,5 В (для ATtiny2313).
Діапазон частот тактового генератора ATtiny2313V :
0-4 Мгц при напрузі 1,8-5,5 В;
0–10 Мгц при напрузі 2,7-5,5 В.
Діапазон частот тактового генератора ATtiny2313 :
0-10Мгц при напрузі 2,7-5,5 В;
0–20 Мгц при напрузі 4,5-5,5 В.
Струм споживання в активному режимі:
1 Мгц, 1,8 В: 230 мкА;
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
32 кГц, 1,8 В: 20 мкА (з внутрішнім генератором).
Струм споживання в режимі низького споживання : не більше 0,1 мкА при
напрузі 1,8 В. Блок-схема мікроконтроллера ATtiny2313 наведена на рисунку 4.5
Ядро AVR має великий набір інструкції для роботи з 32 регістрами
загального призначення. Усі 32 регістри безпосередньо пов'язані арифметико-
логічним пристроєм (ALU), який дозволяє виконувати команду для двох різних
регістрів за один такт системного генератора. Така архітектура дозволила досягти
продуктивності вдесятеро більшою, ніж у традиційних мікроконтроллерів,
побудованих по CISC -технології.
У режимі Idle відбувається призупинення центрального процесора, інші
системи продовжують працювати. Вихід з цього режиму можливий як по
зовнішньому перериванню, так і по внутрішньому. Наприклад, при
переповнюванні таймера.
У режимі PowerDown зберігається вміст регістрів, але призупиняється
робота внутрішнього генератора і відключаються усі інші функції мікросхеми.
Вихід з режиму можливий по зовнішньому перериванню або після системного
скидання. Таке рішення дозволяє поєднувати швидкий старт з низьким
енергоспоживанням.
Мікросхема виготовлена з використанням унікальної високочастотної
технології фірми Atmel. Внутрішня Flash - пам’ять програм може бути
перепрограмована за допомогою ISP - інтерфейсу без вилучення мікроконтроллера
з плати.
Об'єднання 8-розрядного RISC - процесора внутрісистемною
перепрограмованою Flash – пам’яттю на одному кристалі роблять мікросхему
ATtiny2313 потужним засобом, який забезпечує дуже гнучкі і недорогі рішення
багатьох прикладних завдань керування.
Схема електрична принципова блоків керування та індикації наведена на
рисунку 4.6.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.5 – Блок-схема мікроконтроллера ATtiny2313
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.6 – Схема електрична принципова блоків керування та індикації
Використання зовнішнього кварцового резонатора ZQ1 на 8 Мгц дозволяє
досягти більшої точності відліку та відмінної від частоти роботи від внутрішнього
резонатора.
Ємності С1 і С2 завжди будуть однаковими. Оптимальне значення ємностей
визначається паразитними ємностями і електромагнітними шумами зовнішнього
середовища. Рекомендації по вибору конденсаторів, при використанні зовнішнього
резонатора, наведенні в описі мікроконтроллера. Для керамічних резонаторів
значення ємності визначається рекомендований діапазон ємностей 12-22 пФ. В
якості ємностей С1 і С2 обираємо оксидні конденсатори К73-39 – 25 В –
22 пФ±10%.
Для індикації частоти обертання рухомих частин в пристрої можна
використати чотири семисегментні індикатори HG1 - HG4 – КИПЦ01Д червоного
кольору ввімкненими за схемою із загальним катодом.
Основні параметри обраного індикатора наступні: сила світла –0,15 мкДж,
прямий струм – 5 мА, пряма напруга – 2,5 В. Зважаючи на це, можемо використати
підключення сегментів індикатора безпосередньо до виходів мікроконтроллера
лише через струмообмежувальні резистори
Значення відповідних опорів R5 – R12 проводяться за методикою наведеною
в виразах (4.36).
U
R5 живл Uсв.д. 5 2.5
500 Ом (4.40)
I 3
св.д. 5 10
Значення опорів R6 – R12 знаходяться аналогічно. Обираємо R6 – R12,–
резистори С2-23-0,125 510 Ом+5%.
Програма мікроконтроллера наведена в додатку А.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.5 Оцінка надійності.
Для оцінки властивості виробу зберігати працездатність протягом деякого
періоду часу при установлених умовах експлуатації використовується показник
надійності. Проведемо розрахунок надійності за несподіваними експлуатаційними
відмовами безконтактного тахометра, що проектується.
З метою підвищення надійності пристрою за несподіваними
експлуатаційним умовам необхідно зменшувати кількість елементів шляхом
мініатюризації, а також підвищувати якість елементів. Простота конструкторських
рішень є запорукою підвищення надійності. Інтенсивність відмов можна знизити
за рахунок розвантаження режимів роботи елементів.
Також підвищенню надійності апаратури сприяє стандартизація,
використання модульних методів конструювання та широке використання
інтегральних мікросхем. Виграш отримується за рахунок зменшення числа
елементів та з’єднань між ними, кращої герметизації, зменшення масогабаритних
показників, а також, внаслідок того, що технологія виготовлення елементів
зводиться до невеликого числа типових операцій, що підвищує контроль над ними
Сучасні інтегральні схеми характеризуються інтенсивністю відмов на два порядки
нижче, ніж напівпровідникові прилади. На етапі виробництва висока надійність
досягається за рахунок дотримання технологій, норм ергономіки та сучасних
технологічних процесів.
Крім того, існують спеціальні методи підвищення надійності апаратури, що
пов’язані з введенням у схему додаткових елементів. Найефективнішим
вважається резервування.
На етапі експлуатації надійність досягається за умов виконання правил
транспортування, експлуатації та зберігання. Крім того, існують спеціальні методи
підвищення надійності, що пов’язані з введенням у схему додаткових елементів.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Покладемо, що всі елементи схеми працюють в однакових умовах і при
номінальному навантаженні. З технічних умов на елементи схеми обчислимо
інтенсивність їхніх відмов і занесемо в таблицю.
Таблиця 4.1 – Інтенсивність відмов радіоелементів.
Найменування елемента Число Інтенсивність *10-6
i *Ni,
елементів, відмов, *10-6
i , 1/год
Ni 1/год
Резистор постійний 15 0,02 0,3
Напівпровідниковий індикатор 4 0,15 0,6
Запобіжник 1 0,02 0,02
Трансформатор 1 0,5 0,5
Інтегральна мікросхема 3 0,15 0,45
Конденсатор постійний 6 0,2 1,2
Датчики (оптрон) 1 0,15 0,15
Кварцевий резонатор 1 0,1 0,1
Вимикач 1 0,4 0,4
Друкована плата 1 0,1 0,1
Пайка з'єднань 160 0,004 0,64
Монтаж 1 0,4 0,4
Визначимо інтенсивність відмов всього пристрою:
k
i Ni . (4.41)
i1
i - інтенсивність відмов кожного елемента пристрою;
Ni - кількість елементів;
6
Тоді 4.86 10 (1/год).
Визначимо середній час напрацювання на відмову:
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Т = 1/i =205761 годин. (4.42)
Визначимо можливість безвідмовної роботи протягом робочого дня:
i tP(t) e (4.43)
6
P(t) e4.8610 8 0.99996
Беручи до уваги проведенні розрахунки, можна стверджувати, що
розроблений виріб є високоефективним з точки зору надійності.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Аналіз небезпек та шкідливостей, що впливають на працівника при
роботі в приміщенні виробничо-технічного відділу
Охорона праці являє собою систему законодавчих актів, соціально-
економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність
людини в процесі праці. На кожному підприємстві існує підрозділ, що стежить за
дотриманням норм з охорони праці та техніки безпеки. Одним з важливих
нормативних документів з охорони праці є «Система стандартів безпеки праці»
(ССБП), що представляє собою комплекс взаємопов'язаних стандартів,
спрямованих на забезпечення безпеки праці.
Завдання охорони праці - звести до мінімальної ймовірності випадків
ураження або захворювання працюючих, з одночасним забезпеченням комфорту
при максимальній продуктивності праці.
У даному розділі бакалаврської роботи буде проаналізовано наявність в
кабінеті виробничо-технічного відділу небезпечних чи шкідливих факторів, та їх
вплив на робочий персонал.
Виробничо-технічний відділ (ВТВ) оперативно керує виробництвом,
розробляє заходи щодо вдосконалення процесу виробництва і поліпшення
використання устаткування, аналізує виконання встановлених режимів і технічних
норм роботи обладнання, координує виробничу діяльність всіх підрозділів
підприємства, контролює дотримання графіків робіт, оформляє необхідну технічну
документацію, бере участь у розробці організаційно-технічних заходів, контролює
технічний облік роботи устаткування, стежить за роботою диспетчерської служби
підприємства.
Робоче місце працівників знаходиться в приміщенні виробничо-технічного
відділу, розташованого на першому поверсі чотириповерхової будівлі
заводоуправління. За конструктивними характеристиками будівлю можна віднести
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
до будинків з несучими та огороджуючими конструкціями з природних або
штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових та
плитних негорючих матеріалів. Отже, згідно ДБН В.1.1-7-2016, ступінь
вогнестійкості будинку можна визначити як другу (ІІ). В будівлі зроблений
капітальний ремонт під євро стандарти. В даному приміщенні стіни покриті
фарбою, на підлозі ламінат, стеля підвісна, вікна металопластикові, обладнані
жалюзі. Розміри приміщення складають (рисунок 5.1): довжина a = 8 м, ширина b
= 4 м, висота h = 3 м.
Рисунок 5.1 – Приміщення виробничо-технічного відділу
1 – Кондиціонер 3 – Крісло
2 – Робочий стіл 4 – Шафа
Загальна площа приміщення складає – 32 м2, об’єм приміщення – 96 м3. В
приміщенні працюють 4 співробітника. На кожного з них приходиться об’єм
приміщення - 24 м3, площа, що припадає на 1 співробітника - 8 м2.
Згідно вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98, площа приміщення повинна бути не
менше 6 м2 на одне робоче місце, об’єм – не менше 20 м3. Отже, приміщення
відповідає нормативним нормам ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У приміщенні виробничо-технічного відділу є 4 робочих місця для
співробітників, кожне з яких включає в себе: робочий стіл; крісло; ПК. Крім того,
у приміщенні є 4 шафи для документації та верхнього одягу співробітників.
Робота співробітників виробничо-технічного відділу пов'язана із
застосуванням ПК, а отже вони піддаються шкідливому впливу цілої групи
факторів. При тривалій роботі проявляються негативні дії наступних
психофізичних чинників: зорова напруга; розумове перенапруження; емоційні
перевантаження; постійне статичне навантаження, обумовлене відносно
нерухомою робочою позою.
Всі ці фактори можуть призвести до зниження працездатності. Зменшення
впливу цих факторів і збереження здоров'я і високої працездатності можна досягти,
дотримуючись на робочому місці вимог згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98. А саме:
комп’ютери повинні бути розташовані на відстані не менше 1 м від вікна і не менше
1,2 м один від одного. В даному приміщенні не виконується жоден з даних пунктів.
Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у
виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робочому
місці, у робочій зоні.
Робота працівників відділу супроводжується незначним фізичним
напруженням і енерговитратами в межах 121-150 Ккал/год. Відповідно до ДСН
3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» даний вид
роботи відноситься до легкої роботи категорії - Іа. На робочому місці повинні
забезпечуватися допустимі норми температури, відносної вологості повітря.
Вплив температури навколишнього повітря на людський організм пов'язаний
в першу чергу зі звуженням або розширенням кровоносних судин шкіри.
Підвищена вологість ускладнює теплообмін між організмом і зовнішнім
середовищем внаслідок зменшення випаровування вологи з поверхні шкіри, а
низька вологість призводить до пересихання слизових оболонок дихальних шляхів.
Постійне відхилення від нормальних параметрів мікроклімату призводить до
перегріву або переохолодження організму людини і пов'язаними з ними
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
негативними наслідками: при перегріванні - до рясного потовиділення,
почастішання пульсу та дихання, запаморочення, а в тяжких випадках -
виникнення теплового удару. При охолодженні виникають простудні
захворювання, хронічне запалення суглобів, і т.д.
Кондиціювання повітря має забезпечувати автоматичну підтримку
параметрів мікроклімату в необхідних межах протягом всіх сезонів року.
Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 нормативні значення мікроклімату:
- оптимальна температура повітря в холодний період – 22-24 ºС
(допустима – 21-25 ºС), в теплий – 23-25 ºС (допустима – 22-28 ºС);
- оптимальна відносна вологість повітря – 40-60% (допустима – не
більш 75%);
- швидкість руху повітря не більш 0,1 м/с.
Фактичні параметри мікроклімату на робочому місці працівників ВТВ:
- температура повітря в теплий період – 22-23 ºС, в холодний – 19-20 ºС;
- відносна вологість повітря – 45-47%;
- швидкість руху повітря – 0,05 м/с
Відповідно до ДБН В.2.5.67-2013, приміщення обладнане системою
водяного опалення. Система водяного опалення включає в себе чавунний радіатор
М140 з 10 секцій.
Але, за показниками мікроклімату в холодний період температура в
приміщенні виробничо-технічного відділу не відповідає допустимим значенням.
Система опалення потребує модернізації.
Освітленість робочого місця - важливий фактор створення нормальних умов
праці. Необхідний рівень освітлення визначається ступенем точності зорових
робіт. Стомлюваність органів зору на робочому місці залежить від наступних
шкідливих факторів: відсутності або нестачі природного світла; підвищеної
яскравості світла; зниженої контрастності; підвищеної пульсацією світлового
потоку.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дія даних факторів викликає швидку стомлюваність і зниження
продуктивності праці, а в перспективі може призвести до часткової втрати зору.
Нормативні характеристики освітлення для даного типу приміщення згідно з
вимогами ДБН В.2.5-28-2018 наступні:
- рівень штучного освітлення – 300 лк;
- рівень природного освітлення має становити 1,5%;
У виробничо-технічному відділі використовується система загального
рівномірного освітлення, при якій світильники розміщуються у верхній зоні
приміщення рівномірно.
Проведені виміри освітлення на робочих місцях працівників відділу
наступні: рівень штучного освітлення - 200 лк; рівень природного освітлення
становить 20-25%, тому робочі місця можна встановлювати на будь-якій відстані
від вікна, оскільки в будь-якій точці нормативний показник є перевищеним.
Отже, рівень освітлення в приміщенні ВТВ не відповідає нормативному,
саме тому необхідно модернізувати систему загального штучного освітлення.
Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою
звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на
працездатність. Людина реагує на шум в залежності від суб'єктивних особливостей
організму, звичного шумового фону. Подразнююча дія шуму залежить від його
рівня і спектральних характеристик. Шум, навіть коли він невеликий, створює
значне навантаження на нервову систему людини, надаючи на неї психологічний
вплив, що може стати причиною таких захворювань, як гіпертонія і виразкові
хвороби, неврози, шлунково-кишкові та шкірні захворювання.
Нормативний рівень звуку згідно ДСН 3.3.6.037-99 не повинен
перевищувати 60 дБ. У приміщенні відділу шум виникає при роботі ПК і
периферійних пристроїв, кондиціонерів. Проведені виміри шуму на робочому місці
показали рівень шуму 34-38 дБА. Отже, характеристика шуму на робочому місці
працівників ВТВ відповідає нормативній.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приміщення виробничо-технічного відділу належить до 1 класу відповідно
до класифікації приміщень за ступенем електричної небезпеки (без підвищеної
небезпеки - сухе, з нормальною температурою повітря і т.п.) згідно з ПУЕ-17.
Для виключення ураження людини електричним струмом на робочих місцях
виробничо-технічного відділу виконано наступне:
- захищені струмові дні частини всіх елементів електричного обладнання,
апаратури;
- електричне обладнання в приміщенні обладнане захисним заземленням
згідно з ПУЕ-17;
- усунена небезпека ураження людей електричним струмом, при появі на
зовнішніх частинах приладів, апаратури напруги (заземлення та захисне
відключення), встановлено диференційний автоматичний вимикач типу АВВ
DS951 на номінальний струм 32 А, і струм витоку 30 mА. Отже, характеристики
електробезпеки на робочому місці працівників ВТВ при роботі відповідають ДБН
В.2.5-27-2018.
Будівля, в якій розташований виробничо-технічний відділ має ІІ ступень
вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7-2016, тому всі основні елементи будівлі
виконані з негорючих матеріалів. Приміщення виробничо-технічного відділу з
пожежної небезпеки відноситься категорії «В» відповідно до ДСТУ Б
В.1.1.36:2016, оскільки тут присутні займисті (книги, документи, меблі,
оргтехніка) і важкогорючі предмети (шафи, сейфи), що при взаємодії з вогнем
можуть горіти без вибуху.
Приміщення виробничо-технічного відділу укомплектовано ручним
вуглекислотним вогнегасником типу ВВК-3,5 згідно Правил експлуатації та
типових норм належності вогнегасників. У будівлі заводоуправління на кожному
поверсі є пожежні рукави, що діють від внутрішнього протипожежного
водопроводу. Біля входу в будівлю є протипожежний щит з пожежним інвентарем,
ящик з сухим піском.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Будівля оснащена пожежною сигналізацією з автоматичними датчиками
теплової, димової та світлової дії типу «Венбест ВБД6-16» згідно з ДБН В.2.5-56-
2014. Для порятунку людей на випадок пожежі розроблені шляхи евакуації, схеми
які є на кожному поверсі. Отже, приміщення виробничо-технічного відділу з
пожежної безпеки відповідає вимогам ДБН В.2.5-56-2014.
Електромагнітні поля негативно впливають на організм людини, яка
безпосередньо працює з джерелом випромінювання. Джерелом електромагнітного
випромінювання (ЕМВ) є ПК. Тому, обираючи робоче місце для комп'ютера,
необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно
більшого ЕМВ, а ніж екран. Радіочастотне випромінювання впливає на центральну
нервову систему (ЦНС) і є вагомим стрес-фактором. Відповідно до ДСН3.3.6.096-
2002 рівень напруженості електромагнітного поля не повинен перевищувати 20
В/м. Згідно НАОП 0.03-3.05-77, рівень напруженості електростатичного поля
повинен складати не більше 20 кВ/м. Монітори ПК є джерелами таких
випромінювань як: ближнє інфрачервоне 70-1050 нм; електромагнітне 3кГц –
30МГц; електростатичного поля 10-20 кВ/м. Для зменшення впливу перерахованих
видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженою
випромінювальною здатністю. Рівень електромагнітного і електростатичного полів
не перевищують допустимих норм.
Відповідно до наказу МОЗ від 21.05.2007 №246, працівники підприємства
проходять попередній медичний огляд при прийомі на роботу і періодичний
кожного року.
Згідно вимог НПАОП 0.00-4.12-05, працівники підприємства проходять
інструктажі з охорони праці. Вступний інструктаж проводиться з усіма
працівниками, які щойно прийняті на роботу. Первинний інструктаж проводиться
безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не
менш як один раз на рік за примірним переліком питань, з якими необхідно
ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного інструктажів.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників
споріднених спеціальностей. Обсяг та зміст інструктажу визначаються в кожному
випадку окремо залежно від причин, що спричинили необхідність його
проведення.
Таким чином, за результатами проведеного аналізу умов праці, найбільш
негативним фактором, який впливає на безпеку життєдіяльності в приміщенні
виробничо-технічного відділу є низький рівень штучного освітлення.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.2 Модернізація системи комбінованого штучного освітлення в
приміщенні відділу.
Освітлювальна система даного приміщення несе важливе функціональне
навантаження і дозволяє людині не тільки чітко орієнтуватися в просторі,
виконувати певних спектр дій, але і значною мірою впливає на психологічний
комфорт людини, її працездатність, орієнтацію не тільки в просторовому, але і
часовому континуумі. Саме тому до систем освітлення сучасні підприємства і
компанії різного профілю, масштабу висувають досить жорсткі критерії якості. До
того ж освітленість робочого місця нормується згідно з ДБН В.2.5.28-2018.
Настільки високі вимоги до даного показника обумовлені тим, що людина отримує
більше 80% інформації саме через зоровий канал.
Якщо потрібно модернізувати систему освітлення в приміщенні ВТВ то
необхідно розрахувати систему освітлення, яка буде мати високу якість освітлення,
економічність, тривалий термін експлуатації, надійність, зручність, екологічність.
Даними вимогами відповідають світлодіодні світильники.
Застосування світлодіодних ламп являє собою найдоступніший за ціною і
найбільш простий у виконанні спосіб переобладнання системи освітлення. Крім
того, багато енергозберігаючих ламп освітлення можуть встановлюватися замість
старих ламп розжарювання без модернізації світильника.
Тобто інтеграція не вимагає додаткових фінансових витрат, крім витрат на
придбання самих світлодіодних джерел світла. Світлодіодні лампи за габаритами,
як правило, відповідають традиційним лампам і мають точно такий же цоколь.
Лампи обладнані не тільки світлодіодами, але і драйвером, оптичною системою і
радіатором. Завдяки компактним розмірам, такі джерела світла встановлюються і
під вбудовані світильники з енергозберігаючими лампами.
Світильники зі світлодіодними лампами максимально спрощують
модернізацію системи освітлення. Крім переваг, які описані вище, вони також
дозволяють знизити навантаження на електромережу, що надає можливість
установки і використання додаткової електротехніки.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В даному приміщенні будемо розраховувати комбіноване освітлення,
значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів
становить 300-500 лк. Для загального штучного освітлення у приміщенні
використовуються світлодіодні світильники.
Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 32 м2,
ширина якої складає 4 м, довжина – 8 м, висота – 3 м.
Скористаємося методом використання світлового потоку. Для визначення
потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень
освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за
формулою:
E×K×S× Z
F = , (5.1)
η
де F – світловий потік, що розраховується, Лм;
E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;
S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 32 м2 );
Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається
рівним 1,1-1,2, в нашому випадку Z =1,1);
K – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в
результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення
залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в
нашому випадку К = 1,5);
η – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням
світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх
ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника,
розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами
відбиття від стін (ρст.) і стелі (ρстелі)), значення коефіцієнтів дорівнюють ρст = 40%
і ρстелі = 60%.
Обчислимо індекс приміщення за формулою:
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
A B
i (5.2)
h (A B)
де h – розрахункова висота підвісу, h = 2,2 м;
A – довжина приміщення, A = 8 м.
B – ширина приміщення, B= 4 м;
Підставивши значення отримаємо:
A B 8 4
i 1,21
h (A B) 2.2 (8 4)
Знаючи індекс приміщення і, знаходимо коефіцієнт світлового потоку -
η=0,78. Підставимо всі значення у формулу 5.1 для визначення світлового потоку
F :
E S z К 300 32 1,11,5
F н з 20308 лм
0,78
Для освітлення приміщення відділу використаємо світлодіодні офісні
світильники типу OfficeLine-FavoritLong, світловий потік яких F = 3350 лм.
Рисунок 5.2 – Світлодіодний офісний світильник OfficeLine-FavoritLong
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.1 – Технічні характеристики світильника OfficeLine-FavoritLong
Споживана потужність, Вт 36
Світловий потік, Лм 3350
Напруга живлення, В 220-240
Частота струму, Гц 50-60
Габарити ДхШхВ, мм 1200х200х40
Кольорова температура, К 4500
Ступінь захисту ІР 20
Кількість світлодіодів 72
Термін служби, год 40000
Тип світлодіодів REFOND
Світлова віддача, лм/Вт 100
Пульсація світлового потоку, % 1
Кут випромінювання світла, град 120
Розрахуємо необхідну кількість світильників за формулою:
F
N , (5.3)
Fл
де N – кількість світильників, що визначається;
F – загальний світловий потік, F = 20308 Лм;
Fл - світловий потік одного світильника, Fл = 3350 Лм.
Отримаємо:
20308
N 6
3350
Згідно виконаних розрахунків в приміщені відділу необхідно встановити
шість світлодіодних світильників типу OfficeLine-FavoritLong, що зображений на
рисунку 5.2.
Для додаткового робочого освітлення встановимо на робочих столах
настільні лампи, які повинні забезпечувати робочу зону освітленістю не менше ніж
400 Лк.
Аналогічно виконаємо розрахунок настільних ламп.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
E×K×S× Z
F = ,
η
де F – світловий потік, що розраховується, Лм;
E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 400 Лк;
S – площа освітлення робочої поверхні (у нашому випадку площа робочого
столу з габаритами 1,6х0,8; S = 1,28 м2 );
400×1×1,28×1,1
F = = 625 Лм.
0,9
Для освітлення робочої поверхні використаємо настільну світлодіодну лампу
типу SL-60 LED 10W ВК, яка має світловий потік 600 Лм. Дана лампа призначена
для довготривалої роботи за столом. На ніжці освітлювального приладу
знаходяться дві кнопки. Перша вмикає і вимикає лампу, а друга регулює режим
освітлення.
Рисунок 5.3 – Схема розташування світильників в приміщенні відділу
1 – Робочі місця працівників 2 – Крісло
3 – Кондиціонер 4 – Шафа для документів
5 – Шафа для одягу 6 – Світильники світлодіодні
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 5.4 – Настільна лампа типу SL-60 LED 10W ВК
Потужність лампи складає 10 Вт, розрахована вона для мережі змінного
струму з номінальною напругою 220 В. Габарити складають: 560х160х500. В
даному приміщенні необхідно встановити чотири таких лампи, по одній на кожен
робочий стіл. Отже, вибрані в даному пункті розраховані світильники повністю
задовольняють нормативним вимогам.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВОК
В даній випускній роботі проведено аналіз існуючих схемних рішень
пристрів вимірювання частоти обертання рухомих частин двигунів ті інших
пристроїв та обґрунтовано необхідність їх використання.
До основних переваг спроектованого пристрою можна віднести:
використання безконтактного датчика вимірювання частоти обертання, наочна та
інформативна індикація, використання сучасного функціонального
мікроконтролера, струм споживання в робочому режимі, діапазон вимірювання
частоти обертання – від 100 до 9999 об/хв. та наявність системи автономного
живлення.
Використання безконтактного способу вимірювання частоти обертання
дозволяє з одного боку, вимірювати швидкість видимих, але важкодоступних
об'єктів, а з іншого боку, визначати швидкість малопотужних об'єктів без жодної
силової дії на них з боку приладу.
Можливість роботи не лише від мережі, а й від акумуляторної батареї з
номінальною напругою 9 В значно підвищує мобільність безконтактного
тахометру.
Виконання сучасного мікроконтролера Attiny 2313, дозволяє забезпечити
достатньо точне визначення частоти обертання рухомих частин пристроїв,
спросити схемо технічні рішення та наочну цифрову індикацію результатів
вимірювання.
Для оцінки приблизного часу напрацювання спроектованого пристрою
проведено попередній розрахунок надійності за несподіваними експлуатаційними
відмовами, заведенням відповідних показників надійності.
Для забезпечення коректної роботи безконтактного тахометра також
необхідно ретельно дотримуватись всіх вимог до його виготовлення, а також
правильного паяння та встановлення компонентів друкованого монтажу.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В розділі охорони праці було проведено аналіз небезпек та шкідливостей, що
впливають на працівника при роботі в приміщенні виробничо-технічного відділу.
Також виконано модернізацію системи комбінованого штучного освітлення в
приміщенні відділу.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Универсальный цифровой спидометр на PIC16F628 [Електронный ресурс]: –
Режим доступа: http://radioparty.ru/index.php/device-pic/417-digital-
speedometer-pic16f628. – Название с экрана.
2. Бирюков А. Цифровой тахометр // Радио. — 1997. — № 11. — С.54-55.
3. Аналоговый тахомерт с цифровой индикацией [Електронный ресурс]: –
Режим доступа: http://www.mopedist.ru/stati/cifrovoi-tahometr.html. Название
с экрана.
4. Электронный тахометр-индикатор для любого авто [Електронный ресурс]: –
Режим доступа: http://схема-авто.рф/электронный-тахометр-индикатор-для-
л.html. – Название с экрана.
5. Гершунский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. - К.: Вища
школа, 1983. - 240 с.
6. Справочник: Полупроводниковые приборы. Диоды выпрямительные.
Стабилитроны. Тиристры /А.Б. Гитцевич, А.А. Зайцев, В.В. Мокряков и др.:
Под ред. А.В. Голомедова.. - М.: Радио и связь, 1989. - 528 с.
7. Справочник: Полупроводниковые приборы. Диоды высокочастотные.
Диоды импульсные. Оптоэлектронные приборы. /А.Б. Гитцевич, А.А.
Зайцев, В.В. Мокряков и др.: Под ред. А.В. Голомедова.. - М.: КУбК-а, 1994.
- 592 с.
8. Березин О.К., Костиков В.Г., Шахнов В.А. Источники электропитания
радиоэлектронной аппаратуры. – М.: «Три Л», 2000. 400 с.
9. Методичні вказівки до виконання бакалаврських випускних робіт: для
студентів нпряму 7.090701 “Радіотехніка” усіх форм навчання /Укл. Ю.П.
Кунченко, В.В.Палагін, А.А. Антонець. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – 44 с.
10. ГОСТ 2.004-88 ЕСКД, Общие требования к выполнению конструкторских и
технологических документов на печатающих и графических устройствах
вывода ЭВМ. 1990.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
11. Лопаткин А.Б. Проектирование печатных плат в системе PCAD 2002.
Учебное пособие для практических занятий. – Нижний Новrород, НТТУ,
2002. – 178 стр.
12. Конструирование и технология печатных плат. Учебное пособие для
радиотехнических специальностей вузов. – М.: Высшая школа, 1973. – 216 с.
13. Аксенов А.И., Нефедов А.В. Резисторы. Конденсаторы. Справочное
пособие. – М.: СОЛОН-Р, 2000. – 240 с.
14. ДСТУ 3169 - 95 (ГОСТ 23585-79) - Монтаж электрической радиоэлектронной
аппаратуры и приборов.
15. Конспект лекцій з цивільного захисту для працівників, які не входять до
складу невоєнізованих формувань [Електронний ресурс] / Укл.: В. І. Биков,
В. В. Боршківський, О. С. Кожем’якін, А. В. Шинкаренко; Навчально-
методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Черкаської
області, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2009. – 243 с.
Арк.
СКРТ97.021107.248 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата