Проект виробництва безалкогольних напоїв, продуктивністю N= 1000 тис. дал/рік

Паянок, Оксана Володимирівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7950

Title:	Проект виробництва безалкогольних напоїв, продуктивністю N= 1000 тис. дал/рік
Authors:	Бондарчук, Зоя Вікторівна Паянок, Оксана Володимирівна
Keywords:	цукровий сироп;сатурація;лимонна кислота;інверсія;купаж;синхронно-змішувальна установка
Issue Date:	30-Jun-2021
Abstract:	В проекті обґрунтована технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв, зроблено розрахунок продуктів, розраховано і підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і контролю технологічного процесу.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7950
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ Паянок.pdf Restricted Access		3.98 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

РЕФЕРАТ

Дипломний проект: 100 с; 2 рис.; 42 таблиць; 38 джерел; 3 креслення; 2
плакати.
Мета: Спроектувати виробництво безалкогольних напоїв
В проекті обґрунтована технологічна схема виробництва безалкогольних
напоїв, зроблено розрахунок продуктів, розраховано і підібрано технологічне
обладнання, витрати енергоресурсів. Розроблено апаратурно-технологічну
схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і
контролю технологічного процесу.

ЦУКРОВИЙ СИРОП, САТУРАЦІЯ, ЛИМОННА КИСЛОТА, ІНВЕРСІЯ,
КУПАЖ, СИНХРОННО-ЗМІШУВАЛЬНА УСТАНОВКА.

ЗМІСТ

Вступ 6
1 Економічна частина 7
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 7
1.2 Техніко-економічні розрахунки 8
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 18
2.1 Структура підприємства 18
2.2 Режими роботи цеху (відділення) 19
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 19
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 22
2.5 Технологічна схема виробництва 32
2.5.1 Принципова технологічна схема 32
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології 33
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 39
2.6 Розрахунок продуктів 40
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів 55
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 57
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд 69
2.10 Розрахунок води і стоків 72
2.11 Розрахунок витрати пари 74
2.12 Розрахунок потреб холоду 75
2.13 Витрати двооксиду вуглецю 78
2.14 Розрахунок витрат електроенергії 78
2.15 Характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання 80
2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції 81
2.17 Заходи щодо охорони довкілля 82
2.18 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що 84
проектуються)
3 Будівельні рішення 85
4 Охорона праці 88
Висновки 96
Перелік посилань 97

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів

Консул. 5
З МІСТ
Керівник Бондарчук З.В.

Н. Контр. ПопсуйГ.Л. Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
ВСТУП

В Україні щорічно розливається близько 200 млн. дал. безалкогольних
напоїв і мінеральної води, що порівняно з об'ємом невеликого моря. А щорічне
зростання виробництва в галузі складає майже 25%.
За рік Україна випускає близько 240-350 млн. л соку. Вітчизняний ринок
соків сьогодні контролюють декілька компаній-лідерів: ТОВ «Сандора», АТ
«Вінніфрут», ВАТ «Одеський завод дитячого харчування», СП «Витмарк-
Україна» (ТМ «Jaffa», «Наш сад»), ДП «Напої» (ТМ «Смак», «Фрутіко»),
кампанія «Вімм-Білль-Данн». В поточному році корпорація «Рідна Марка»
вивела на ринок три нові види торгової марки «Морс «Лісова Ягода». Компанія
«Ерлан» почала випускати соки в пластикових пляшках і вивела на ринок нову
марку – «Соки Біола», що складається з шести різновидів соків і нектарів.
Споживач традиційно віддає перевагу апельсиновому, яблучному, томатному і
мультівітамінному сокам. Достатньо високими темпами розвивається сегмент
овочевих соків і морсів.
Ринок мінеральної води щорічно збільшується на 17-20% і складає 2,4
млн. дал. Основними лідерами українського ринку мінеральних вод є ЗФ ОО
«Золотий колодязь», ВАТ «Смарагд», Компанія «Кока-кола» Беверідж Україна
Лімітед, ЗАТ «Миргородський завод мінеральних вод», ЗАТ «Оболонь», ВАТ
«Моршинській завод мінеральних вод «Оскар», ККЗ БН «Росинка», ВАТ
«Свалявські мінеральні води», ЗАТ «Царічанській завод мінеральних вод», ЗАТ
«Ерлан». Середньостатистичний українець щорічно споживає 7-8 л. соку, 16-20
л. мінеральної води.
Харчову цінність безалкогольним напоям надають цукор (глюкоза,
фруктоза, сахароза і ін.), фізіологічну – мінеральні речовини, вітаміни,
ферменти, гормони, алкалоїди, ефірні олії і інші речовини.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб.
Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 6
Керівник. Бондарчук З.В. ВСТУП
Н.контр. Попсуй Г.Л. Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І.
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Основне завдання проекту – є збільшення обсягу виробництва разом із
підвищенням якості основного продукту, впровадженням нових технологій,
більш модернізованого обладнання, які б забезпечували стійкість та
стабільність смаку і аромату.
Аналізуючи ринок безалкогольних напоїв в Україні, відзначимо що на
ньому спостерігається тенденції росту. Однак, не зважаючи на зростання
обсягів ринку напоїв в Україні він ще залишається ненасиченим і його
потенціал набагато більший ніж фактичні обсяги. Також висока конкуренція
змусила безалкогольні заводи збільшити виробництво напоїв і виводити на
ринок нові рецептури.
Асортимент напоїв складається з 3 – х сортів – це напої «Холодок» ,
«Цитрусовий», «Смородина».
Підприємство постачається слідуючими енергоресурсами :
- водопостачання , каналізація , електропостачання , газопостачання
–забезпечуються місцевими службами ;
- теплопостачання , паропостачання – від своєї котельні ;
- холодопостачання і стисле повітря - від своєї компресорної
станції.
На заводі працює 66 чоловік .

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 6
Керівник. Бондарчук З.В. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Н.контр. Попсуй Г.Л. Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І.
Основною задачею підприємства є реалізація максимуму продукції на
ринку України та одержати кошти за реалізовану продукцію. Перспективи для
цього досить великі. Не так багато є таких заводів, що дбають про якість своєї
продукції, а це те, що ми маємо сьогодні.
Що стосується цін на продукцію заводу, то їх ціни знаходяться на рівні
всіх інших виробників, незважаючи на високу якість. Це сприяє реалізації в
різні пори року та завоювати ринок збуту. Завод орієнтується на
обслуговування масового споживача з середнім рівнем прибутку.
Однією із основних стратегій успішного розвитку підприємства і
отримання прибутку є вибір асортименту продукції та створення торгової
марки і маркетинговим прийомам впровадження її на ринок.
Доцільність проекту доводять техніко-економічні розрахунки.

1.2 Техніко-економічні розрахунки

Виробничий план підприємства

Робота цеха організується в в 2 зміни по 8 годин.

Машини і обладнання підприємства
а) Фонд часу роботи машин та обладнання.
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
Fк= 238 · 14 = 3332 год.

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності
від встановленого режиму виробництва:

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Fд= 100 · nр = 100 · 16 = 1600 год . ,

де nр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних
зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:

Fеф. = Fд – Трем. – То = 3332 – 1600 = 1732 год = 72 днів ,

де Трем. - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року;
То - тривалість зупинок технологічного характеру за рік.
Вартість технологічного, силового (електродвигуни), транспортного та
іншого обладнання (попередньо складається специфікація обладнання)
визначається за прейскурантами цін .
Режими роботи цеху
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньосписковий робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Цех безалкогольних напоїв працюватиме протягом 238 повних
восьмигодинних робочих днів на рік (при п’яти робочих днях на тиждень) у дві
зміни в літній період і в 1 зміну в зимовий період.[30]
Штат і фонд заробітної плати персоналу
Розрахунки фонду зарплати робітників

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 – Розрахунки чисельності робітників та фонду їх
заробітної плати

Кіль-
Кіль- Облікова
кість Тарифна Місячна
№ Найменування кість кількість Тариф
робіт- ставка за заробітна
п/п статей змін на робіт- розряд
ників на годину, грн. плата , грн.
добу ників
зміну
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Апаратник 2 1 2 5 47 16544
водопідготовки
2 Апаратник 2 1 2 5 47 16544
приготування
сиропів
3 Купажник 2 1 2 6 58 20416

4 Комірник 2 1 2 ставка 6500 13000

5 Лаборант 2 3 6 ставка 6500 39000

6 Слюсар-ремонтник 2 2 4 4 45 31680
ароатних
7 Електрик 2 1 2 4 45 15840

8 Прибиральник 1 2 4 ставка 6000 12000

9 П риймальник 1 1 1 4 45 7920

сировини
с
10 П риймальник- 1 1 1 4 45 7920

з давальник готової

продукції
11 Всього основної 25 180864
заробітної плати
12 Вечірні, нічні, 54259,2
святкові
13 Премія 90432
14 Додаткова зарплата 144691,2
15 Разом 25 325555,2

Витрати на 1 дал продукції:
Основна зарплата – 4,34 грн.
Додаткова зарплата – 3,47 грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 2,96 грн.

Арк.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Штат і фонд заробітної плати цехового та адміністративного персоналу

Таблидя 1.2 - Розрахунок чисельності спеціалістів, службовців, МОП і фонду
заробітної плати
№ посада Штатна Місячний Річний фонд
п/п кіль- посадовий заробітної
кість оклад плати
Адміністративний та цеховий персонал
1 Директор 1 20000 240000
2 Головний інженер 1 10000 120000
3 Головний механік 1 9000 108000
4 Головний енергетик 1 9000 108000
5 Головний пивовар 1 10000 120000
6 Головний бухгалтер 1 8000 96000
7 Зав. лабораторією 1 8000 96000
8 Начальник ПЕО 1 9000 108000
9 Начальник відділу МТС 1 8000 96000
10 Начальник збуту 1 8000 96000
11 Менеджер 3 8000 288000
12 Бухгалтер 6 8000 576000
13 Економіст 2 9000 216000
14 Інженер по ТБ 1 8000 96000
15 Нач.цеху розлива 1 9000 108000
16 Інженер-технолог 3 8000 288000
17 Змінні технологи 3 9000 324000
18 Технік-хімік 2 8000 192000
19 Майстер холод- 1 8000 96000
компр.уст.
20 Інженер-хімік 1 8000 96000
21 Інженер-мікробіолог 1 8000 96000
22 Зав.центр.складом 1 8000 96000
23 Інженер-програміст 1 10000 120000
24 Інженер по кадрам 1 8000 96000
25 Інженер по сировині 2 8000 192000
26 Інженер по якості 1 8000 96000
27 Інженер-теплотехнік 1 8000 96000
Всього 41 4260000
Нарахування на соціальні 1618800
заходи(38,3%)

Витрати на 1 дал продукції:
Штат цеху та адміністрації – 8,52 грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 3,24 грн.

Арк.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунки вартості сировини

Потреба в сировині , матеріалах, паливі та енергії

Потреба в сировині і матеріалах на виробництво окремих груп напоїв
розраховується на основі даних розрахунку продуктів [розділ 2.6.1 , табл.2.23].

Таблиця 1.3- Сировина та матеріали
«Холодок» «Цитрусовий» «Смородина»
Цукор Кг 95 20 19,0 80 20 16,0 80 20 16,0
Сік Л 114,6 15 17,19 - - - 95,5 15 15,325
Настій Л - - - 4,78 30 1,43 - - -
М’ятне масло мл 6,7 40 2,68 - - - - - -
Лимонна
Кг 1,759 27 0,41 1,408 27 0,38 2,46 27 0,962
кислота
Колер Кг 0,96 70 0,672 0,48 70 0,336 0,35 - -
СО2 Кг 4,15 10 0,42 4,15 10 0,42 4,15 10 0,42
Всього: - - - 40,37 - - 18,57 - - 32,71
Транспортно- - - - 3,15 1,45 2,55
заготівельні
витрати (7,8 %)
Всього 43,52 20,02 35,26

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби , роботи і послуги
виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій

Витрати допоміжних матеріалів беремо з розділу 2.7.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Назва сировини
Одиниця виміру
Норма витрат
на 100 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 100 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 100 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 100
дал
Таблиця 1.4 – Розрахунок вартості купівельних напівфабрикатів,
комплектуючих виробів та допоміжних матеріалів
Оптово-
Назва Одиниця Норма витрат на 1 Затрати на 1
відпускна
сировини виміру дал дал, грн
ціна
Пробка шт. 21,0 0,52 10,92
Етикетка шт. 2,83 0,5 1,41
Луг кг 0,04 15 0,6
Клей кг 0,0005 20,0 0,01
Скляна
шт 1,0 2,0 2,0
пляшка
ПЭТ шт 0,76 2,0 1,52
Всього: 16,46
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 1,37
Всього 17,83

Розрахунки вартості електроенергії, води та пари

Дані про витрати пари, електроенергії та води беремо з нормів
технологічного проектування заводів (цехів) безалкогольних напоїв ВНТП 40-
91 [30].
Таблиця 1.5 - Розрахунок вартості палива та енергії

Види енергії Одиниця Норма Ціна , Сума ,
виміру витрат на грн. грн.
1000 дал
Пар т 2,5 70 175
Електроенергія кВат·год 450 3,6 1620
3
Вода для технічних та побутових цілей м 55,65 20,0 1113
Холод Тис.ккал 400 5,5 2200
3
Повітря м 300 4,3 1290
Разом 6398

Витрати палива і енергії на 1 дал напоїв – 6398/1000 = 6,40 грн ,

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунки вартості обладнання та амортизаційних відрахувань

Таблиця 1.6- Залишкова вартість обладнання та амортизації

Перелік основних Вартість Норма Сума
фондів основних амортизації , амортизації ,
фондів , грн . % грн./рік
Виробничі будівлі 30000000 5 1500000
Обладнання 20000000 5 1000000
Разом 50000000 5 2500000

Кошторис загальновиробничих витрат

Таблиця 1.7 – Загальновиробничі витрати

Статті витрат Сума, грн. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу: 2630400 з табл. 1.2
2. Відрахування на соціальне 1007443 38%
страхування та інші нарахування на
зарплату
3. Утримання виробничих будівель і 900000,00 3% від їх вартості
споруд
4. Поточний ремонт виробничих будівель 600000,00 2% від їх вартості
5. Амортизація виробничих будівель 1500000 з табл. 1.6
6. Витрати на охорону праці 16712,12 5 % від зарплати всіх
робітників
Разом по ст. 1-6 6654555,12
7. Зношування малоцінного та 332727,76 5 % від суми
швидкозношуваного інвентарю, витрати витрат по ст. 1-6.
на досліди та інші цехові витрати
Разом загальновиробничих витрат 6987282,88

Витрати на 1 дал продукції –6987282,88/ 500000 = 13,97 грн.

Арк.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

№ Статті витрат Сума, грн. Примітки
п/п
1 Утримання і витрати по експлуатації
виробничого обладнання, апаратури і
транспорту:
а) зарплата робітників по нагляду і 163000,00
обслуговуванню обладнання;
б) відрахування на соціальне
страхування та інші нарахування на 61940 38 %
зарплату;
Разом по ст.1. 224940

2 Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів:
а) зарплата робітників по ремонту 150000
б) нарахування на зарплату 57000
Разом по ст. 2 207000
3 Амортизація виробничого обладнання, 1000000 з табл. 1.6.
апаратури та транспортних засобів
Разом по ст. 1-3. 1431940
4 Зношування малоцінного інвентарю, 42958,2 3 % від суми
інструментів, пристроїв, переміщення витрат за ст. 1-3
вантажів по території підприємства, інші
витрати, пов'язані з утриманням та
експлуатацією обладнання.
Разом по кошторису 1474898,2
Витрати на 1 дал продукції –1474898,2/ 500000 = 2,95 грн.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Калькуляція вартості продукції
Таблиця 1.9 – Зведена таблиця розрахунку собівартості пива за статтями
калькуляції
«Холодок» «Цитрусовий» «Смородина»
Статті калькуляції
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн
Сировина 43,52 20,02 35,26
Допоміжні матерали 17,83 17,83 17,83
Паливо та
електроенергія на 6,40 6,40 6,40
технологічні цілі
Основна заробітна плата 4,34 4,34 4,34
Додаткова заробітна
3,47 3,47 3,47
плата
Відрахування на
2,96 2,96 2,96
соціальні потреби
Розрахунок заробітної
8,52 8,52 8,52
плати ІТР
Відрахування на
3,24 3,24 3,24
соціальні потреби
Витрати на утримання та
експлуатацію 2,95 2,95 2,95
устаткування
Загальновиробничі
13,97 13,97 13,97
витрати
Виробнича собівартість 107,20 83,70 98,94
Адміністративні витрати
(5 % від виробничої 5,36 4,19 4,95
собівартості)
Збутові витрати (2% від
2,14 1,67 1,98
виробничої собівартості)
Повна собівартість 114,71 89,56 105,87
Рентабельність, % 29 30 28,4
Прибуток 30 30 30
Оптова ціна 144,71 119,56 135,87

Визначення основних показників економічної ефективності проекту
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Рентабельність
Рл = (30 / 114,71) х 100 = 26 %.
Рд = (30 /89,56) х 100 = 33,5 %.
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рж = (30 / 105,87) х 100 = 28,3 %.
(26+33,5+28,3)/3 = 29,3%.

Витрати на 1 гривню виробленої продукції
Вл = Св.п. / О = 114,71/144,71= 0,79 коп.
Вд = Св.п. / О = 89,56/119,56= 0,75 коп.
Вж = Св.п. / О = 105,87/135,87= 0,78 коп.
(0,79+0,75+0,78)/3 =0,77
Розраховуємо прибуток:
П = (30+30+30)/3 = 30 х 500 000 = 15000000 грн.
Окупність інвестицій:
Інвестиції / чистий прибуток
Т = 50000000 / 15000000 = 3,33 року
Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.10
Таблиця 1.10 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал/ рік 500000
2 Вартість виробленої продукції тис. дал 48307
3 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 84
робітників
4 Виробництво продукції на тис. 575
одного працюючого грн./особу
5 Виробнича собівартість тис. грн..
Холодок 107,20
Цитрусовий 83,70
Смородина 98,94
6 Витрати на 1 грн. виробленої коп. 0,77
продукції
7 Прибуток підприємства від тис. грн. 15000
виробничої діяльності
8 Рентабельність % 29,3
9 Відпускна ціна за 1 дал. грн..
Холодок 144,71
Цитрусовий 119,56
Смородина 135,87
10 Термін окупності роки 3,33

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Структура підприємства
Виробництво безалкогольних напоїв , як правило ведеться в самостійних
цехах підприємств, які випускають пиво. Потужність заводів по виробництву
безалкогольних напоїв не перевищує 2,5-3 млн. дал напоїв за рік і проектуються
вони в одній будівлі з цехами пивовар енного завода. При великій потужності
цех по виробництву безалкогольних напоїв проектується у вигляді окремої
будівлі на території пивовареного виробництва, або як самостійне
підприємство.
При проектуванні цеху безалкогольних напоїв в одній будівлі з
пивоварним заводом в проекті необхідно передбачати, щоб технологічні
приміщення цих виробництв були ізольовані друг від друга за умов санітарних
норм і норм технологічного проектування.
До склад цеху безалкогольних напоїв входить:
Відділення газованих напої з участками: сироповарочним, купажним,
очистки і пом’якшення води, сатураційним, зберігання соків і настоїв, цех
розливу.
Склад посуди і готової продукції.
Усіма видами енергоресурсів цех безалкогольних напоїв забезпечується
від відповідних цехів, установок і комунікацій пивоварного заводу або іншого
підприємства на території якого він знаходиться.
Завод безалкогольних напоїв також має допоміжні цеха і споруди:
котельну, холодильно-компресорний цех , механічну майстерню,
трансформаторну підстанцію, авто ваги, резервуар для води, на випадок
відсутності в городі водопровода і каналізації – артезіанські скважени і
каналізаційні споруди

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів

Консул. 5
ТЕХНОЛОГІЧНА
Керівник Бондарчук З.В.

Н. Контр. ПопсуйГ.Л. ЧАСТИНА Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
2.2 Режими роботи цехів і відділень[29]
Таблиця 2. 1 - Режим роботи безалкогольного завода
Кількість змін за добу Кількість днів роботи
Виробництво
літом взимку за місяць в рік
238 (або
Безалкогольні газовані напої 2 1 21
323 зміни)

2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Таблиця 2.2- Асортимент безалкогольних напоїв
Напій Річне виробництво
% тис.дал
Холодок 10 50
Цитрусовий 50 250
Смородина 40 200

Таблиця 2.3 – Органолептичні показники напоїв [32]
Напій Колір Смак Аромат
Холодок Світло -жовтий Властивий М’яти
яблуку з легкою
гірчинокою
горобини
Цитрусовий Світло -жовтий Цитрусових плодів
Смородина Від світло Чорної смородини
червоного до
червоного

Безалкогольні напої виробляють за ДСТУ 4069:2016. Напої безалкогольні.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 19
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Загальні технічні умови
Напій безалкогольний на ароматизаторах – безалкогольний напій, виготовлений
з використанням смако-ароматичних добавок (ароматизаторів, ароматичних
основ, емульсій та інших компонентів).
За зовнішнім виглядом безалкогольні напої поділяють на види:
- рідкі напої – прозорі й замутнені;
- концентрати напоїв – порошкоподібні, пресовані, гранульовані, у вигляді
пасти чи в’язкої рідини;
Рідкі напої залежно від сировини, її вмісту в готовому напої, технології
виробництва і призначення поділяються на групи:
- напої соковмісні;
- напої сокові;
- напої на пряно-ароматичній (смако-ароматичній ) основі рослинній;
- напої на ароматизаторах;
- напої на зерновій основі;
- напої бродіння (ферментовані);
- напої спеціального призначення;
- штучно мінералізовані води.
Рідкі води за ступенем насичення двоокисом вуглецю поділяють на типи:
- сильно газовані;
- середньо газовані;
- слабо газовані;
- негазовані.
Рідкі напої за способом оброблення поділяють на:
- не пастеризовані;
- пастеризовані;
- із застосуванням консервантів;
- без застосування консервантів;
- холодного фасування;
-
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

- гарячого фасування;
- асептичного фасування.
Напої бродіння (ферментовані) поділяються за способом оброблення:
- неосвітлені;
- освітлені не фільтровані;
- освітлені фільтровані.
Концентрат у споживчій тарі поділяють на:
-шипучі (які містять бікарбонат натрію)
-нешипучі (які не містять бікарбонату натрію)
За зовнішнім виглядом безалкогольні напої відповідають вимогам,
зазначеним у табл. 2.4.
Таблиця 2.4- Характеристика зовнішнього вигляду безалкогольних напоїв
Назва показника Прозорі Замутнені Концентрати
напоїв
Зовнішній Прозора рідина Непрозора Однорідні,
вигляд без сторонніх рідина. безбарвні та
включень. Допускається рівномірно
Допускається наявність осаду, забарвлені:
легка часток і зависів сипучий
опалесценція, характерних для порошок,
обумовлена сировини, без пігулки, гранули
особливостями сторонніх різного розміру,
зернової та включень, зволожена чи
плодово-ягідної невластивих пастоподібна
сировини. продукту. маса, в’язка
рідина.

Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв наведені таблиці 2.5

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.5- Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв
Назва показника Група, тип напоїв Норма
Масова частка спирту Напої, виготовлені з
не більше ніж, % використанням пряно-ароматичної
рослинної сировини,
виноматеріалів, спиртованих соків; 1,2
напої бродіння
0,5
Інші напої
Масова частка двоокису Сильногазовані понад 0,40
вуглецю, % Середньо газовані понад 0,30 до
0,40 включно
Слабо газовані понад 0,20 до
Негазовані 0,30 включно

Вміст насичених елементів у безалкогольних напоях повинен відповідати
нормам, установленим Міністерством охорони здоров’я України, що зазначені
у табл. 2.6

Таблиця 2.6 -Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у безалкогольних
напоях
Назва токсичного Допустимі рівні, мг/кг, не більше Методи
елементу Для різних Для штучно випробування
безалкогольних мінералізованих
напоїв та вод
концентратів
безалкогольних
напоїв
Свинець 0,3 0,1 Згідно з ГОСТ 26932
Миш’як 0,1 0,1 Згідно з ГОСТ 26930
Кадмій 0,03 0,01 Згідно з ГОСТ 26933
Ртуть 0,005 0,005 Згідно з ГОСТ 26972

За мікробіологічними показниками напої повинні відповідати вимогам,
наведеним у табл. 2.7

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 21
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.7 - Мікробіологічні показники безалкогольних напоїв
Назва показника Напої безалкогольні рідкі Концентрати Методи
Не пастеризовані зі без алкогольних випрбування
стійкістю більше ніж 30 напоїв у
діб споживчій тарі,
На цукрі Соковмісні та які не містять
сокові бікарбонату
натрію
Кількість
мезофільних
аеробних та
факультативно-
анаеробних
мікроорганізмів
3
КУО (см ,г) не Згідно з
. 4
більше --- 100 5,0 10 ГОСТ 30712
Бактерії групи
кишкових паличок
(калі форми),
об’єм чи маса
3
продукта (см ,г) в
яких вони не Згідно з
допускаються ДСТУ
ГОСТ 30712
Патогенні, у т.ч. 100 100 1,0 ГОСТ 30425
бактерії роду
Сальмонела, об’єм
чи маса продукта
3
(см ,г), в яких вони Згідно з
не допускаються методиками,з
атвердже
Pseudomonas ними МОЗ
aerugimosa, об’єм 100 100 25 України
3
(см ), в якому не
допускаються Згідно з
методиками,з
Кількість дріжджів атвердже
та плісняви КУО ними МОЗ
3
(см ,г) не більше --- --- --- України
Не 50-плісняви; Не допускають Згідно з
3
Кількість допуска 50-дріжджів ся в 10 см ДСТУ
молочно-кислих ються в 1 ГОСТ 30712
3
бактерій см

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів.
Рецептура напоїв наведена в таблиці 2.8 [32]
Таблиця 2.8 – Рецептура на 100 дал готового напою
№ Напої Цу Сік, Сік Лим Колер, СО2 , Настої, л М’ятне
п/ кор л спирто онна кг кг масло,
п , кг ваний, кисл л
л ота,
кг
1 Холодок 95 - 114,6 1,76 0,96 4,15 - 6,7
2 Цитрусовий 80 - - 1,4 0,48 4,15 4,80 -
3 Смородина 80 95,5 - 2,45 0,35 4,15 - -

Вода
Основна вимога до води технологічного призначення – її відповідність
стандарту на питну воду (ДСанПіН 2.2.4-171-10). [15]
Таблиця 2.9 - Органолептичні показники якості питної води
Показники Норма
Запах за температури 20 °С і під час нагрівання до 60 2
°С, бали, не більше
Смак і присмак за температури 20 °С, бали, не більше 2
Колірність, град, не більше 20
3
Мутність за стандартною шкалою, мг/дм , не більше 1,5
Фізико-хімічні показники якості питної води, що впливають на її
органолептичні властивості
Водневий показник рН 6,0…9,0
3
Сухий залишок, мг/дм , не більше 1000
3
Загальна жорсткість, мг-екв/дм , не більше 7
3
Вміст, мг/дм , не більше:
сульфатів 5 0 0
заліза 0 , 3
марганцю 0 , 1
міді 5 , 0
цинку 5 , 0
Поліфосфати залишкові 3 , 5
Бактеріологічні показники якості питної води

3
Загальна кількість бактерій у 1см води, не більше 1 0 0
Колі-титр, не менше 3 0 0
Колі-індекс, не більше 3

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 22
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.10 - Токсикологічні показники (граничні значення)
3
якості питної води, мг/дм
Показник Норма
Алюміній залишковий 0 , 5
Берилій 0 , 0 0 0 2
Миш’як 0 , 0 5
Молібден 0 , 2 5
Нітрати 4 5 , 0
Поліакриламід залишковий 2 , 0
Свинець 0 , 0 3
Селен 0 , 0 0 1
Стронцій 7 , 0
Фтор (залежно від кліматичного 0,7…1,5
району)
Уран природний і уран-238 1 , 7
3
Радій-226, Бк/дм 4,44
3
Стронцій-90, Бк/дм 14,8

Цукор та замінники(ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.)
За органолептичними показниками цукор повинен відповідати вимогам
зазначеним у таблиці 2.11. [10]
Таблиця 2.11 – Органолептичні показники цукру.
Назва Характеристика
показника
Зовнішній Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру третьої і четвертої
вигляд категрій допускають жовтуватий відтінок.
Кристалічний цукор повинен бути сипким, без грудочок. Для цукру третьої
і четвертої категорій допускають грудочки, що розпадаються у разі легкого
натисканя.
Запах і Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як в сухому цукрі, так і в його
смак водному розчині, для цукру четвертої категорії допускають слабкий запах
меляси.
Чистота Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу
розчину опалесценцію без нерозчинного осаду, механічних та інших домішок. Для
цукру третьої і четвертої категорій допускають опалесценцію.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.12 – Фізико-хімічні показники кристалічного цукру
Значення за категоріями кристалічного
цукру, сахарози для шампанського і
Назва показника
цукрової пудри
1 (екстра) 2 3 4
Масова частка сахарози (поляризація), %, 99,7 99,7 99,61 99,5
не менше ніж
Масова частка редукувальних речовин 0,04 0,04 0,05 0,065
(в перерахуванні на суху речовину), %, не
більше ніж
Масова частка вологи, %, не більше ніж:
- кристалічного цукру 0,06 0,1 0,14 0,15
- сахарози для шампанського - 0,1 - -
- цукрової пудри - 0,2 0,2 -
Масова частка золи(в перерахуванні на

суху речовину), не більше ніж:
0,011 0,027 0,04 0,05
%
6,0 15,0 - -
балів
Кольоровість в розчині, не більше ніж:
одиниць ICUMSA 22,5 45,0 104 195
балів 3 6 - -
умовних одиниць - - 0,8 1,5
Масова частка феродомішок, %, не
0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
більше ніж
Величина окремих часток феродомішок,
в найбільшому лінійному вимірі, мм, не 0,3 0,3 0,3 0,3
більше ніж

Таблиця 2.13 – Мікробіологічні показники
Значення
Назва показника
3
Кількість мезофільних аеробних і факультативно 1,0 * 10
анаероб-них мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 1 г Не допускають
Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії роду Не допускають
Salmonella, в 25 г

Таблиця 2.14 – Допустимі рівні токсичних елементів
Назва показника Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більше ніж
ртуть 0,01
миш’як 1,0
свинець 0,5
кадмій 0,05

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
23
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Сік.
Соки повинні відповідати ДСТУ 7159:2010 Соки відновленні. Загальні
технічні умови.
За органолептичними показниками соки повинні відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.15. [17]
Таблиця 2. 15 — Органолептичні показники соків
Назва показника Характеристика соків
освітлени з м´ якоттю Не освітлених
Зовнішній вигляд і Прозора рідина. Дозволено: Однорідна рідина з
консистенція соків Дозволено незначну — незначний тонко подрібненою
опалесценцію. осад на дні тари; м'якоттю плодів.
Не дозволено у ви- наявність частинок Дозволено під час
ноградному соці і в м’якоті для соків з зберігання часткове
соках, купажованих з цитрусових плодів відшарування рідини
виноградним, — з цитрусовими та незначний осад на
наявність кристалів соками (за винятком дні тар
винного каменю цедри
і альбедо);
— наявність
маслянистого кільця
на поверхні
обліпихового соку

Смак і аромат Добре виражені, притаманні певному виду відновленого соку.
Дозволено для соків із цитрусових плодів натуральну, природну
гіркоту та легкий присмак ефірних олій.
Сторонні присмаки і запахи не дозволено
Колір Однорідний за усією масою, властивий кольору однойменних
натуральних соків та/або натуральних пюре чи їх суміші, з яких були
виготовлені відновлені соки, після термічного оброблення.
Дозволено більш темні відтінки в соках зі світлозабарвлених фруктів
і незначне знебарвлення соків із темнозабарвлених фруктів.
За фізико-хімічними показниками соки повинні відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.16

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 25
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.16 — Фізико-хімічні показники соків
Назва показника Значення Метод контролювання
Масова частка м’якоті для соків з м’якоттю, %, не 25,0 Згідно з ДСТУ 7001
більше ніж Згідно з ГОСТ 25555.2, або
Масова частка етилового спирту, %, не більше ніж 0,3
ДСТУ ISO 2448
Масова частка осаду, %, не більше ніж: Згідно з ДСТУ 7000
— освітлених 0,2
— неосвітлених 0,9
Масова частка хлоридів, %, не більше ніж 1,0 Згідно з ДСТУ 4939
Масова частка вітаміну С, для соків з доданням тільки
0,02 Згідно з ГОСТ 24556
вітаміну С, %, не менше ніж

Спиртовані соки.
Згідно ДСТУ 4066 - 2002. Соки плодово-ягідні спиртовані. Загальні
технічні умови.
Органолептичні показники спиртованих соків наведені в таблиці 2.17
[18].
Таблиця 2.17 — Органолептичні показники соків
Показник Характеристика
Зовнішній вигляд Прозора, без осаду і сторонніх
включень, допускається легка
опалесценція, яка зникає після
фільтрації
Колір, смак і аромат Властиве плодам і ягодам, з яких він
приготовлений, без сторонніх тонів

За фізико-хімічними показниками спиртовані соки повинні відповідати
вимогам, які наведені у таблиці 2.18.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 26
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.18 — Фізико-хімічні показники спиртованих соків
Найменування Найменування показників та значення
сока
Об’ємна частка Масова Масова
етилового спирту, концентрація концентрація
% загального титруємих кислот
екстракту, г/ 100 в перерахунку на
3
см не менше лимонну кислоту
3
г/100 см
Горобиновий 16 9,3 0,6-1,1
Яблучний 16 8,4 1,7-2,9

Настоянки.
Згідно ДСТУ 4257:2003. Напої лікеро-горілчані. Загальні технічні умови.
За фізико-хімічними показниками настоянки повинні відповідати
вимогам, які наведені у таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 - Фізико-хімічні показники настоянок
3
Найменування Міцність, Масова концентрація, г/100 см
% Загальний Цукор Кислоти в
екстракт перерахунку
на лимонну
кислоту
Настойки солодкі 16-29 9-32 8-30 Не більше 0,9
Настойки 20-40 5-12 4-10 Не більше 0,8
напівсолодкі
Настойки гіркі 25-60 0-3 - Не більше 0,5

Допоміжні матеріали
М´ятне масло
ДСТУ 4152-2003 Масло ефірне м´ятне. Технічні умови.
Показники якості ефірних масел, отриманих з квітково-трав'янистої
ефіроолійної сировини, повинні відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 2.20

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 26
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.20- Показники якості ефірних масел
Наймен Найменування показників якостіа
ування Зовнішні Відно Показн Кут Кисло Эфірне Масова Розчин
ефірног й вигляд, ві ик оберт тне число, частка ність
о колір, густи перелом ання число, мг груп одного
масла запах, на при лення площ мг КОН/г органіч обєму
(ботаніч смак 20°С при ини КОН/г них ефірно
на 20°С полярі сполукт го
наймену за- а масла
вання ції характе в
рослини світла рних водно
) , компон спирто
градус ентів, % вому
при розчин
20°С і
(етано
лу)
(v/v)
при
20°С
М´ята Зовнішні Висок Високо- Висок Висок Високо- Високо Висок
сирец ( й вигляд: о- ментоль о- о- ментоль мен- омен-
Мята - легкопод менто на/ менто менто на/ тольна/ тольна
Mentha вижная льна/ перечна льна/ льна/ перечна перечна /
spp.) прозора переч : переч переч я: 14,0- перечн
рідина; на: 1,4574- на: ная, 35,0 - а
0,897- 1,4699/ Від не после пов'язан Повна:
Колір: 0,912 1,4576- мінус более ацетили- ий один
від 1,4702 35,0 1,5 рования, ментол обсяг
світло- до не менее в масла -
жовтого мінус 179,0/ перерах не
з 12,0/ 168,0 унку на більше
зеленува от молярн ніж в
тим мінус у масу п'яти /
відтінком 31,0 ментіла чотирь
до темно- до цетата ох
жовтого; мінус 198,3 г / обсяга
16,0 моль: х 70%
Запах: 4,0- етанол
характер 10,0; у,
ний для
м'яти - вільні
відповідн і
ого пов'язан
сорту, ий
без спирти
стороннь в
ого перерах
запаху; унку на
молярн
Смак: у масу
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
пекучий, ментолу
холодить 156,3 г /
, без моль,
гіркоти не
менше
50,0 /
47,0;

-
карбоні
льні
сполуки
в
перерах
унку на
молярн
у масу
Ментон
а 154,2
г /
моль:
13,0-
33,0 /
15,0-
33,0 або

-
карбони
льне
число,м
г
КОН/г:
47,0-
120,0/
55,0-
120,0
Мятное Зовнішні 0,900- 1,4590- Від Не 14,0- Пов'яза Повна:
ректиф й вигляд: 0,910 1,4670 мінус більш 35,0 ний один
ико- легкопод 31,0 е 1,0 після ментол обсяг
ванное вижная до ацетилю в масла -
(Мята - прозора мінус вання: перерах не
Mentha рідина; 18,0 не унку на більше
spp.) меньше молярн ніж в
Колір: 179,0 у масу п'яти /
без ментіла чотирь
кольору цетата ох
або 198,3 г / обсяга
світло- моль: х 70%
жовта; 4,0- етанол
10,0; у,
Запах:
характер - вільні
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ний для і
м'яти пов'язан
відповідн ий
ого спирти
сорту, в
без перерах
стороннь унку на
ого ментол
запаху; 156,3 г /
моль,
Смак: не
пекучий, менше
холодить 50,0;
, без
гіркоти -
карбоні
льні
сполуки
в
перерах
унку на
молярн
у масу
Ментон
а 154,2
г /
моль:
не
більше
30,0 або

-
карбони
льное
число,
мг КОН
/ г, не
більше
109,0

Ефірні масла виробляються з сировини, яка досягла стадії технічної
стиглості і відповідає за якістю вимогам, наведеним в таблиці 2.21.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.21 - Стадії технічної стиглості
Стадії технічної стиглості Свіжозрізана або підв'ялених надземна
частина рослин м'яти в фази бутонізації та
цвітіння
Зовнішній вигляд, колір, запах Облистнені квітконосні стебла рослин м'яти,
зрізані на рівні від 8 до 12 см від поверхні
грунту

Колір: від світло-до темно-зеленого з
суцвіттями від блідо-рожевого до
фіолетового

Запах: сильний, свіжий, характерний для
м'яти певного виду і сорту
Вміст вологи в підв’яленій 40,0-60,0
сировині, %
Вміст листків та суцвітів, %, не 40,0
меньше
Вміст домішок, %, не більше 8,0

Лимонна кислота[13]
Лимонна кислота, яка використовується у виготовленні безалкогольних
напоїв повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 908:2006 «Кислота лимонна
моногідрат харчова. Технічні умови».
Таблиця 2.22 - Органолептичні показники лимонної кислоти
Показники Характеристика
Зовнішній вигляд і колір Безколірні кристали або білий порошок без грудок
Смак
Запах Кислий,без стороннього присмаку
Структура Не повинно бути
Металеві домішки Сипка і суха, на дотик не липка
Не допускається

Арк.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.23 - Фізико-хімічні показники лимонної кислоти
Ідентифікація лимонної кислоти Витримує випробування
Масова частка, %:
лимонної кислоти моногідрату (С6Н8О7 · Н2О):
не менше 99,5
не більше 100,5
води: не менше 7,5
не більше 8,8
сульфатної золи, не більше 0,05
сульфатів, не більше 0,015
оксалатів, не більше 0,01
Випробування на фероціаніди Витримує випробування
Те саме на легкообвуглювані речовини Те саме
Те саме на залізо Те саме

Таблиця 2.24 - Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у лимонній кислоті,
не більше
Свинець 0,5
Миш’як 0,7

Діоксид вуглецю[9]
Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений повинен відповідати вимогам
ДСТУ 4817:2007.
За органолептичними і фізико-хімічними показниками біодіоксид
вуглецю повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.25.
Таблиця 2.25 -Органолептичні і фізико-хімічні показники біодіоксиду вуглецю
Значення показників для сортів
Назва показника вищого першого другого
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без
сторонніх запахів
Об’ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0
(СО2), %, не менше
Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати
механічних домішок випробування
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Нижче чутливості методу
Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005
ангідриду (SO ), г/ 2 , не більше
Масова концентрація етилового спирту, Нижче 0,075 0,2
г/ , не більше ніж чутливості
методу
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 30
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати
випробування
Масова частка води, %, не більше Нижче чутливості 0,1
методу
Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184
температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760
мм рт. ст.), г/ , не більше
Температура насичення діоксиду - 48 - 42 - 34
вуглецю водяною парою, яка відповідає
тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
температурі 20 ˚С, не більше
Наявність ароматичних вуглеводнів Повинен витримувати
випробування
Примітки: 1. Смак і запах біодіоксиду вуглецю технічного призначення не
визначають. 2. Масову частку води визначають тільки для біодіоксиду
вуглецю в балонах.

За органолептичними і фізико-хімічними показниками діоксид вуглецю з
нехарчової сировини повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.26.
Таблиця 2.26 - Органолептичні і фізико-хімічні показники діоксиду вуглецю з
нехарчової сировини
Значення показників для сортів
Назва показника Вищого першого другого
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без
сторонніх запахів
Об'ємна частка діоксиду вуглецю (СО2), 99,9 99,5 99,0
%, не менше
Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати
механічних домішок випробування
Наявність оксиду вуглецю (СО) Нижче чутливості методу
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Те саме
Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005
ангідриду (SO2), г/ , не більше
Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати
випробування
Наявність соляної кислоти Те саме
Наявність аміаку і етанол амінів Те саме
Масова частка води, %, не більше ні Нижче чутливості 0,1
методу
Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184
температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760
мм рт. ст.), г/ , не більше
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 31
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Температура насичення діоксиду -48 -42 -34
вуглецю водяною парою, яка відповідає
тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
температурі 20 ˚С, не більше
Наявність ароматичних вуглеводів Повинен витримувати
випробування
Масова концентрація оксидів ванадію
(у перерахунку на (V2O5)
- для скрапленого діоксиду 0,02 0,1 0,2
вуглецю, мг/кг, не більше
- для газоподібного діоксиду 0,00004 0,0002 0,0004
вуглецю, г/ , не більше

Колер має відповідати стандарту ДСТУ 7545:2014 Колер для лікеро-
горілчаного виробництва. Технічні умови.

2.5 Технологічна схема виробництва

2.5.1 Принципово - технологічна схема
Принципово-технологічна схема виробництва безалкогольних напої
наведена на рисунку 2.1 [37].

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 32
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Рисунок 2.1 – Принципово-технологічна схема виробництва
безалкогольних напоїв

2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології.
Відділення водопідготовки
Підприємства безалкогольних напоїв користуються водою з
централізованих систем водопостачання або з власних централізованих
свердловин. У першому випадку вода вже доведена до кондиції питної на
спеціальних станціях. У другому випадку вода не відповідає вимогам
безалкогольного виробництва. З її використанням досягти високих
органолептичних і стабільних фізико-хімічних показників напоїв неможливо.
Тому для приведення складу води до відповідних вимог використовують різні
способи оброблення.
Процес водо підготовки практично зводиться до вирішення таких
завдань:
1. Видалення колоїдних, завислих і розчинних органічних речовин.
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 33
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

2. Зміна іонного складу (зм’якшення, знезалізнення).
3. Видалення мікроорганізмів (знезараження).
В залежності від вмісту домішок вихідної води процес підготовки води
може включати одну або декілька технологічних операцій: коагуляцію,
пом’якшення на Na-катіонітових фільтрах, де мінералізацію з використанням
кат іонообмінних і аніонообмінних смол, знесолення методом зворотного
осмосу, знезалізнення способом аерації, фільтрацію через активоване вугілля.
Na-катіонітовий спосіб пом’якшення води.
При фільтрації води через шар катіоніту в Na-формі проходить обмін іонів
кальцію і магнію на іони натрію. В результаті цього в профільтрованій
пом’якшеній воді містяться в основному солі натрію, які мають високу
розчинність і не утворюють осаду в напоях при відповідних границях лужності
і вмісту мікроорганізмів. Свіжа питна вода, яка надходить на катіонітовий
фільтр для пом’якшення, крім відповідності ГОСТ 2874 повинна мати слідуючі
показники:
3
-загальна твердість не більше 7 ммоль/дм
3 3
-лужність води не вище 4 см 0,1 моль/дм
3
-наявність суспендованих речовин (муті) не більше 5 мг/дм , в іншому випадку
необхідна попередня фільтрація через пісочні фільтри, заповнені кварцовим
піском з розміром зерен 1-3 мм. По решті показників вода повинна відповідати
ГОСТ 2874. Якщо загальна твердість більше 7
3
ммоль/дм слідуюча схема підготовки води: садовапнування+ Na-катіонування і
3
двохступеневе Na-катіонування; якщо лужність води вище 4 ммоль/дм вода
підлягає попередньому вапнуванню або змішаному Na-катіонуванню+Cl-
аніонуванню, або нейтралізації після пом’якшення соляною або оцтовою
кислотою.
Спосіб демінералізації води
Демінералізація води здійснюється у процесі її фільтрації через
іонообмінні смоли – катіоні та аніоніт. Спосіб де мінералізації застосовують
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

3
при твердості води від 7.0 до 10 ммоль/дм і сухому залишку 250-750
3
мг/дм .Процес де мінералізації води складається з слідуючих стадій:
- завантаження (засипання) та підготовка іонітів;
- очистка води від іонітів мінеральних солей;
- регенерація іонітів
В нашій технології підготовки води спосіб демінералізації застосовувати
недоцільно, тому що показники вихідної води набагато нижчі, ніж задані цим
способом.

Зворотньоосмотичний спосіб водоочистки
Цей спосіб водоочистки застосовують при високому солевмісті вихідної
3
питної води (  750 мг/дм ), в якій висока концентрація незв’язаного хлору не
3
перевищує 0,5 мг/дм , а масова концентрація розчиненого заліза не більше 0,1
3
мг/дм . Крім того, в вихідній воді не повинно бути органічних і мінеральних
домішок (кислот, лугів, кетонів, спиртів).
Принцип роботи установок заснований на явищі зворотнього осмосу
примусового переходу рідини з малою концентрацією розчинних речовин під
дією надлишкового гідростатичного тиску крізь мембрани
зворотньоосмотичних рулонних елементів.
Пройшовши крізь мембрани, вода, звільнена від розчинних компонентів,
потрапляє в колектори і відводиться в збірник води. Частина води, що не
пройшла через мембрани збагачена розчинними компонентами, збирається в
колекторі концентрату відводиться в збірник води з установки.
3
В вихідній воді: вміст солей  750 мг/дм , масова концентрація
розчиненого заліза 0,35 мг/л. Отже і цей метод очистки води нам не підходить.

Содово-вапняний спосіб пом’якшення води
Установка для пом’якшення води содово-вапняним способом складається
із збірника вихідної води , збірників-змішувачів, відстійників, пісочних
фільтрів та збірників пом’якшеної води.
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Пом’якшення води проводять слідуючим чином. Вапняне молоко та його
ополоски з тари виливають при безперервному перемішуванні у бак з вихідною
водою і ретельно перемішують 15-20 хв, додають 6%-й розчин кальцинованої
соди, попередньо розчиненої у гарячій воді, ретельно перемішують 15-20 хв і
залишають для відстоювання на 6-8 годин. Після осідання осаду відбирають з
ємкості пробу пом’якшеної води для перевірки її твердості та лужності, і якщо
вода пом’якшена посередньо, то її направляють через пісочний фільтр у збірник
пом’якшеної води. Цей метод пом’якшення води застарів і його не
використовують.
Зниження лужності технологічної води
Якщо метод водоочистки не дозволяє отримати технологічну воду з
необхідною лужністю води, то її знижують шляхом введення соляної або
оцтової кислоти (кваліфікація хімічно-чисті). Розрахунок необхідної кількості
кислот або їх розчинів здійснюється лабораторією.
3
Вихідна вода має лужність 3,1 ммоль/дм , а вимоги до технологічної води
3
– 1,5 ммоль/дм , рН 7,06. Отже нам не потрібно додатково знижувати лужність.

Коагуляція
Коагулюють воду, яка має стабільну муть або опалесценцію, які не
знімаються фільтрацією на пісочних фільтрах. Як коагулянти використовують
.
глинозем Al2(SO4)3 18H2O або залізний купорос
.
FeSO4 7H2O, які відповідають вимогам на технічну продукцію.
Оптимальні дозировки коагулянтів визначаються в лабораторії,
3
шляхом пробної коагуляції. Орієнтовано на 1 м води витрачають 80 г
глинозему або біля 50 г залізного купоросу. Процес коагуляції протікає тільки в
мало лужному середовищі (оптимальне значення рН розчину для глинозему
7,5-7,8; для залізного купоросу – 8,2, тому при недостатній лужності води
необхідно кальциновану соду або вапно.
Розчин коагулянтів готують з концентрацією 5%, розчини лугів – 10%.
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Коагуляцію і відстоювання можна суміщати в одному резервуарі, який
обладнаний мішалкою. Коагуляція домішок та осадження триває 2-3 год. Воду
після коагуляції обов’язково фільтрують через пісочний фільтр. Коагуляцію
глиноземом не можна суміщати з пом’якшенням води содово-вапняним
способом.
Мутність вихідної води – 0,005D, отже проводити коагуляцію не
потрібно.

Виведення органічних речовин з води.
В залежності від кількості органічних домішок у вихідній воді та
вмісті двовалентного заліза очистку води проводять у слідуючому порядку.
3 2+
При окислюваності більше 4 мг О2/дм і вмісті Fe , більше 0,5
3
мг/дм обробку проводять за схемою:
- видалення заліза з активованого вугілля;
- приготування розчину KMnO4 та обробка ним вихідної води;
- очистка води активованим вугіллям.
3 3
При окислюваності менше 4 мг О2/дм і вмісті заліза менше 0,5 мг/дм
обробка води полягає в фільтрації її через попередьо знезалізнене активоване
вугілля.
Обробка активованого вугілля
Доцільно застосовувати такі марки активованого вугілля:
гранульоване Ф-300 (фільтрсорб) та зернисте БАУ-А (ГОСТ 6217).
Для видалення мінеральних солей з вугілля використовують 0,5-
1%-ий розчин HCl. Вугілля заливають на 45-60 хв. З наступним спуском
відпрацьованого розчину кислоти в каналізацію спільно з відхідними водами з
пляшкомиючих машин.

Обробка водопровідної води розчином KMnO4
Обробку води проводять з метою зниження окислюваності вихідної
води, виведення іонів двовалентного заліза. Розчин марганцевокислого калію
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

задається з дозатора. Термін витримки з водою KMnO4 не менше 20-30 хв.,
об’єм нагрітого збірника розраховують на годинну потребу очисного
відділення по воді. З напірного збірника-реактора воду оброблену KMnO4 ,
самопливом або насосом подають на фільтрацію крізь активоване вугілля.

Очистка води активованим вугіллям
Вихідну або оброблену перманганатом воду подають на вугільну
колонку, яка завантажена сорбентом – фільтрсорб або активованим вугіллям
БАУ-А, яке пройшло попередню обробку розчином HCl.
Для фільтра з активованим вугіллям використовують вугільні колонки,
або стандартні фільтри Na – катіонітових установок.
При осадженні невеликих об’ємів води для цієї мети можна використати
пісочний фільтр. Швидкість фільтрації через фільтр з активованим вугіллям
повинна бути не менша швидкості фільтрації води через сульфовугільний
фільтр (1-2,5м/год). Ефективність дії вугілля перевіряють по різниці показників
окислюваності води вихідної та обробленої активованим вугіллям. Різниця в
3
окислюваності повинна бути не нижче 2-3 мг О2/дм .
Раз у зміну контролюють роботу вугілля. Коли показник окислюваності
3
води більше 2 мг О2/дм , вугільні колонки зупиняють на регенерацію.

Знезалізнення води
3
При вмісті заліза в вихідній воді більше 0,5 мг/дм , здійснюють
знезалізнення води. Залізо в природніх водах зустрічається у вигляді двох- і
трьохвалентного заліза, а також у вигляді органічних та неорганічних сполук.
В основі знезалізнення води лежить процес окислення двохвалентного
заліза до трьохвалентного, яке у вигляді гідроокису випадає в осад.
Знезалізнення води здійснюють безреагентним (фізичним) та реагент ним
способами. До безреагентних способів належать: аерація з наступним
відстоюванням та фільтрацією; фільтрація через зернистий шар піску.До
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

реагент них способів відносяться спосіб фільтрації через кварцовий пісок
попередньо оброблений модифікуючи ми реагентами.
Попереднє (перед Na-катіонуванням) знезалізнення, крім підвищення
якості технологічної води та стабілізація готової продукції при зберіганні,
забезпечує збільшення між регенераційного періоду сульфовугілля Na-
катіонових установок за рахунок усунення забруднень сполуками заліза та
збільшення обмінної ємкості катіоніту.

Знезалізнення аерацією з наступним відстоюванням і фільтрацією
Цей спосіб знезалізнення рекомендується застосовувати при загальному
3
вмісті заліза у вихідній воді більше 0,5 мг/дм , рН більше 7, твердості води
3
більше 1,0 ммоль/дм та при наявності в воді розчинних газів і органічних
сполук, які погіршують смакові якості води. Окиснення домішок води при
цьому способі здійснюють за рахунок кисню повітря. При аерації з води
виділяється частина розчинених газів та незв’язаний вуглекислий газ. Залізо
2+ 3+
закисне Fe переходить в окисне Fe у вигляді колоїдного гідроокису заліза
Fe(OH)3. Сполука гідроокису заліза нестійка, під час коагуляції при
.
відстоюванні вона перетворюється в окис заліза Fe2O3 3H2O, який випадає в
осад у вигляді бурих пластівців.
Знезалізнення води фільтрацією через зернистий шар піску
Цей безреагентний спосіб знезалізнення рекомендується застосовувати
3
при загальному вмісті заліза в вихідній воді до 10 мг/дм , при умові, що
трьохвалентного заліза в ній не менше 50%, окислюваності- не більше 6 мг
3 3
О2/дм та твердості 1 ммоь/дм .
Метод здійснюють фільтрацією води через фільтр з кварцовою засипкою
без додавання реагентів. Безреагентний спосіб заснований на здатності води,
яка містить у собі сполуки заліза та розчинений кисень, при фільтрації через
зернистий шар піску виділяти залізо на поверхні зерен з утворенням
каталітичної плівки з окисів двох та трьохвалентного заліза, яке затримується
фільтром у вигляді гідрату окису.
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Інноваційні способи підготовки води для безалкогольного
виробництва
Далі наведемо деякі перспективні способи водопідготовки, які ще не
набули значного поширення.
Оброблення води магнітним або електромагнітним полем. За такого
оброблення жорсткість води не змінюється, але під час кип’ятіння осад випадає
у вигляді дрібних кристаликів рухомого шламу, який не прилипає до поверхні
нагріву. Цей спосіб можна застосовувати перед звільненням води від
тимчасової жорсткості кип’ятінням.
Електрохімічний спосіб оброблення води. Д ля оброблення води за цим
способом використовують електролізери без діафрагми або з напівпроникною
діафрагмою. Матеріал електродів повинен бути інертним і не виділяти
шкідливих домішок (графіт, титан зі спеціальним окисномарганцево-
рутенієвим покриттям). Матеріал діафрагми – тканини типу ‖бельтинг‖ або
брезент. Під дією постійного електричного струму у воді відбуваються складні
хімічні перетворення, в основному окисно-відновні реакції та процеси
знезараження. В результаті вода зм’якшується, видаляються сполуки заліза (II) і
марганцю (II), значно поліпшуються мікробіологічні показники. Крім цього, з
використанням електролізера з діафрагмою в анодній зоні знижується показник
рН, що дає можливість зменшити витрати харчових кислот у приготуванні
напоїв.
Мембранні технології водо підготовки (даний спосіб запропонований в
проекті). Мембранним називають процес виділення певного компонента або
компонентів із суміші за допомогою напівпроникної мембрани. При цьому
суміш розділяється на концентрат і перміат. Концентрат містить компоненти,
що утримуються мембраною, а перміат – компоненти, що проходять крізь неї.
Здатність мембрани затримувати складові концентрату називається
селективністю.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Рушійною силою перенесення речовини крізь мембрану є різниця
потенціалів:
- Гідростатичного тиску (мікрофільтрація, ультрафільтрація,
зворотний осмос);
- Концентрації (дифузійне розділення газових сумішей,
випаровування крізь мембрану, осмос, діаліз);
- Електричних потенціалів (електродіаліз).
У технології водопідготовки для виробництва напоїв перспективними є
мембранні установки, в яких рушійною силою є різниця гідростатичного тиску
або електричних потенціалів. В останньому випадку (електродіаліз)
відбувається перенесення іонів через іонітові мембрани під дією електричного
поля. В результаті оброблення води в електродіалізній установці завдяки
послідовному пропусканню крізь катіонітові та аніонітові мембрани можна
досягти її повного знесолення.
У разі використання установок, де рушійною силою є різниця тиску,
залежно від розміру пор мембрани розрізняють зворотний осмос (0,5…5 нм),
ультрафільтрацію (5…50) та мікрофільтрацію (50…10000нм). Таким чином під
час зворотного осмосу фільтрація відбувається на рівні іонів і недисоційованих
молекул, під час ультрафільтрації – високомолекулярних сполук і колоїдів, а
під час мікрофільтрації – колоїдних сполук і мікроорганізмів.
У підготовці води для виробництва напоїв найефективнішими є зворотно
осмотичні мембранні установки. Принцип їх роботи такий. Явище осмосу
зумовлене самочинним перенесенням розчинника (води) крізь напівпроникну
мембрану і затриманням розчинних речовин (іони солей). Тиск, за якого настає
рівновага, називається осмотичним. При цьому, якщо з боку розчину прикласти
тиск, більший за осмотичний, то перенесення розчинника буде здійснюватись у
зворотному напрямку. В цьому разі йдеться про зворотний осмос.
Вимоги до мембран: висока роздільна здатність (селективність), питома
продуктивність (проникність), хімічна стійкість, достатня механічна міцність и
нешкідливість для організму людини.
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

З використанням зворотноосмотичних мембран можна практично
повністю звільнитись від розчинних у воді речовин. Але оскільки звичайна
питна вода має досить високий вміст солей, їх використання доцільне тільки
після попередньої водо підготовки загальноприйнятими способами (реагент
ний, іонообмінний та ін.).
Використання ультрафільтраційних діаметром пор близько 10нм дає
можливість знизити жорсткість на 15…20%, вміст заліза – на 30…40% та
повністю звільнитись від зависі та мікроорганізмів.
Використання установок з мембранами на рівні мікрофільтрації дає змогу
звільнитись від грубої зависі та деяких видів мікроорганізмів.
Основним недоліком під час експлуатації мембранних установок є високі
енергетичні та експлуатаційні витрати.
Способи знезараження води. Для видалення з води мікроорганізмів її
відфільтровують на фільтрах спеціальних конструкцій . Як фільтрувальний
матеріал використовують кераміку, знеплідню вальний фільтр-картон або
мембрани. Одним з найефективніших способів знезараження води є її
оброблення ультрафіолетовими променями (даний спосіб запропонований в
проекті). На деяких підприємствах застосовують озонування або оброблення
іонами срібла.

Сироповарильне відділення.
Приготування білого цукрового сиропу
Білий цукровий сироп одержують шляхом розчинення цукру у воді,
кип'ятінням цукрового сиропу, фільтрування через фільтр-уловлювач і
охолодження сиропу в теплообміннику.
Варіння цукрового сиропу здійснюють в сироповарочних котлах, що
представляють собою закриті сталеві резервуари циліндричної форми з
сферичним днищем. Тривалість варіння цукрового сиропу близько 2 год.
Приготування білого інвертного сиропу
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Білий інвертний сироп відрізняється від звичайного білого цукрового
сиропу тим, що частина сахарози в процесі варіння інвертується через
додавання в цукровий розчин органічних кислот або ферментного препарату β-
фруктофуранозидази.
Гідроліз сахарози закінчується її розщепленням на глюкозу і фруктозу.
Інвертний цукор, отриманий в результаті гідролізу сахарози, має більш
солодкий і м'який приємний смак. В результаті приєднання молекули води
молекулярна маса глюкози і фруктози збільшується при повній інверсії
сахарози в 1,0526 рази (або на 5,26%), тобто 360,312 / 342,296, де 360,312 - сума
молекулярних мас глюкози і фруктози; 342,296 - молекулярна маса сахарози.
Сироп зберігають у алюмінієвих чи емальованих збірниках, обладнаних
вимірювальними трубками. Обсяг збірників розраховується на дводобову
потребу заводу в сиропі. Крім кислотного гідролізу сахароза може піддаватися і
ферментативному гідролізу. Інвертазу для отримання глюкозно-фруктозного
сиропу готують із відмитих пивних дріжджів у вигляді пасти вологістю 70-75%.
Витрата препарату на гідроліз становить 0,6% до маси гідролізуємой сахарози.
Температура гідролізу 41 °С. Гідроліз відбувається після диспергування
субстрату протягом 20 хв з подальшим ферментолизом протягом 30 хв.
Приготування цукрового колера
Для фарбування напоїв в жовтий або світло-коричневий колір
використовується цукровий колір, що готується з цукру шляхом обробки
сахарози при температурі 180-200 ºС. При цьому відбувається плавлення
сахарози, а продукти розкладання сахарози - карамелі надають колеру
необхідне забарвлення.
При подальшій термічній обробці сахарози від однієї її молекули
віднімаються три молекули води, і утворюється оксиметилфурфурол, що
піддається подальшим змінам. При цьому він утворює або гумінові речовини,
або органічні кислоти (левуліновую або мурашину).
При термічному розкладанні сахарози може утворюватися ацетон. Але
найбільш цінними компонентами є водорозчинні ангідриди карамелан і
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

карамелі .Приготування колера здійснюють в колероварочних котлах,
обладнаних електричним обігрівом. Даний котел складається з двох циліндрів
різного діаметру, вставлених один в іншій; у внутрішньому розміщена ванна-
тигль, під якою змонтований нагрівальний елемент. Котел укріплений на
стійках і повертається навколо них. При приготуванні колера котел на 50-55%
обсягу завантажують цукром, додають 1-2% води і роблять нагрівання при
безперервному перемішуванні. При 160 ° С цукор починає плавитися і
поступово набуває бурого забарвлення, а при 180-200 ° С відбувається його
карамелізація. Процес продовжується 6-8 год.
Приготований колер охолоджують до 60-65 ° С, потім додають гарячу воду з
таким розрахунком, щоб отримати 79-81%-ний розчин. Вихід колера, що
містить 20% води, становить 108% маси цукру.
Приготування купажного сиропу.
Перед проведенням купажування компоненти, складові майбутню
композицію купажу, піддають спеціальній обробці.
Обробка компонентів купажу полягає в наступному. Відбувається
детерпенізація настоїв, які зберігаються в бочках, попереднє розчинення
концентратів в гарячій воді і фільтрування соків на фільтрі. Потім компоненти
насосом задаються в збірники-мірники, звідки вони в міру потреби
направляються в купажний чан.
Перед купажуванням соки і морси відокремлюють від осаду декантацією
з наступним фільтруванням через різного роду фільтри; плодові
екстракти розбавляють водою (1:5) з подальшими відстоюванням (2-3
год) і фільтруванням; настої розбавляють водою у співвідношенні 1: 5 і після 12
- годинного відстоювання фільтрують. Купажний сироп може бути
приготований холодним або гарячим способом.
Збірники-мірники з компонентами купажу встановлюють на спеціальному
предкупажному майданчику, розташованому вище верхньої відмітки купажних
чанів не менше ніж на 0,5 м в цілях забезпечення самопливу. На
предкупажному майданчику необхідно встановлювати не менше п'яти мірників.
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Обєм мірників розраховується в наступному розмірі: для цукрового сиропу і
спиртованих соків - близько 50%, для кислот, есенцій і барвників – близько 8%
обсягу купажного сиропу.
Складання купажу здійснюється при енергійному перемішуванні його
компонентів. Фільтрування купажного сиропу проводять на пластинчастому
фільтр-пресі .
При приготуванні купажу гарячим способом у цукроварочний котел
спочатку вводять відфільтрований сік або розведений екстракт і нагрівають до
50 - 60 ° С, потім при постійному перемішуванні вносять цукор. Після повного
розчинення цукру піднімають температуру до кипіння і, добавивши кислоту,
витримують при даній температурі протягом 30 хв, періодично видаляючи піну,
що утворюється.
Сироп фільтрують в гарячому стані, а барвники та есенції в сироп
додають після його охолодження. При варінні сиропу втрати сухих речовин
становлять близько 2% до маси сухих речовин, що вводяться з сировиною.
Готовий сироп охолоджують до 8-10 ° С в теплообміннику і направляють в
збірник-мірник, звідки він надходить на синхронно-змішувальну установку для
приготування напою.
Кількість купажного сиропу не повинно перевищувати 20% обсягу
напою. В іншому випадку готується більш концентрований купажний сироп
гарячим способом.

2.5.3 Опис апаратурно-технологічной схеми виробництва безалкогольних
напоїв.
Організація виробництва газованих безалкогольних напоїв здійснюється
відповідно до принципової технологічної схеми.
При використанні цукру-піску мішки з цукром на піддонах доставляють
автотранспортом на завод. Пакети мішків автонавантажувачем знімають з
автомашин і доставляють до місця складування. У міру потреби мішки з
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

цукром доставляють на піддонах у виробничий склад сироповарочних
відділення, де після зважування на вагах цукор норією зсипають в проміжний
бункер для зберігання, а з нього в сироповарильний апарат 8, куди одночасно
задають розрахункову кількість води. Для отримання інвертного цукру
використовують розчин лимонної кислоти, який подають із збірника 9. Готовий
цукровий сироп шестерінчастим насосом 10 направляють на фільтр-уловлювач
11, а потім через теплообмінник 12, де сироп охолоджують до температури 30
С насосом 13, перекачують у збірник цукрового сиропу 14.
Збірники 15, 16, відповідно з кислотами, настоями, екстрактами,
концентратами напоїв. Соки, вина, як правило, зберігають у металевих або
виготовлених з нержавіючої сталі збірниках 20.
Після відповідної підробки (детерпенізації настоїв, передньо розчинення
концентратів в гарячій воді, фільтрування соків на фільтрі 18 і д. т.) насосом 19
(або безпосередньо з тари) складові купажного сиропу задають в збірники-
мірники 17, встановлені на предкупажному майданчику. У міру потреби
розрахункова кількість сировини і цукрового сиропу задають в купажний чан
21, звідки після ретельного перемішування готовий купажний сироп,
пройшовши фільтр 23 і теплообмінник 24, надходить у збірник-мірник 25
купажного сиропу, звідки потім він надходить на синхронно-змішувальну
установку. Вода відбирається із водопроводу і подається в цех водо підготовки,
де вона спочатку проходить через пісочний фільтр 2, далі через Na –
катіонітову установку 3. Регенерацію Na – катіонітової установки проводять
розчином солі, який готують і подають із з збірника 4.
Пом’якшена вода через збірник 5 насосом 6 подається на керамічні
фільтри 7. Керамічні фільтри сприяють очищенню води тільки від великих
часток. При цьому у воді не знижується кількість органічних і неорганічних
речовин, вірусів і бактерій.
Очищена і підготовлена вода надходить на мембрану установку 27.
Установки UO призначені для знесолення води (видалення солей 90-95 %). На
установку можна подавати тільки попередньо очищену від заліза, марганцю,
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

солей жорсткості і механічних домішок воду. Після мембранної установки вода
надходить в змішувач 28 і на установку УФ - дезінфекції BEWADES HI 29
призначену для дезінфекції води. Підготовлена вода далі надходить на
синхронно - змішувальну установку Б3 - ВНА -3 35,36,40. Для приготування
газованих безалкогольних напоїв шляхом дегазації води, насичення її
двоокисом вуглецю і змішування насиченої води з сиропом.

2.6 Розрахунок продуктів
Вихідні дані для розрахунку
Таблиця 2.27 – Рецептура на 100 дал готового напою[32]
№ Напої Цу Сік, Сік Лим Колер, СО2 , Настої, л М’ятне
п/ кор л спирто онна кг кг масло,
п , кг ваний, кисл л
л ота,
кг
1 Холодок 95 - 114,6 1,76 0,96 4,15 - 6,7
2 Цитрусовий 80 - - 1,4 0,48 4,15 4,80 -
3 Смородина 80 95,5 - 2,45 0,35 4,15 - -

Продуктовий розрахунок.
Кількість цукру, фруктових соків, есенцій, яка потрібна для виробництва
напоїв, визначаю множенням річного випуску напою на витрату того чи іншого
виду сировини на 100 дал цього напою за діючою рецептурою [30].
Витрати цукру наведені в таблиці 2.28
Таблиця 2.28- Витрати цукру
№ п/п Напої Цукор на 100 Річна Витрати цукру
дал напою, кг продуктивність, на річну
дал продуктивність,
кг
1 Холодок 95 50000 47500
2 Цитрусовий 80 250000 200000
3 Смородина 80 200000 160000
Всього: 407500

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 40
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Цукор.
Витрати цукру на 100 дал кожного напою і на його річний випуск вказані
у табл. 2.28. В рецептурах витрату цукру на напої взято з розрахунку вмісту в
ньому 99,86% сухих речовин. У цьому випадку кількість сухих речовин у цукрі
становитиме

407500 99,86
 406889кг.
100

Фруктові соки[30].

З визначеного асортименту на фруктовому соку виготовляємо
клюквенний. У табл. 2.29 вказано витрату соковмісної сировини для
виготовлення напою за рецептурою та потребу в ній річного випуску продукції.

Таблиця 2.29 - Витрати соковмісної сировини
Витрата соку
Напій Вид соку на 100 дал на річний випуск
л кг сухої л кг сухої
речовини речовини
Холодок Яблучний сік 76,4 9,6 38200 480
Горобиний сік 38,2 11,2 19100 5600
Смородина Смородиновий 95,5 8,4 191000 16800
Всього 248300 22880

Настої і есенції[30].
У таблиці 2.30 наведено дані з рецептур про витрату настоїв і есенцій на
100 дал напою і на річну продуктивність.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 41
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.30 - Витрати настоїв і масла
Витрата, л
Напій Вид настою або на 100 дал на річну
есенції напою продуктивність
Настій 1,19 2979
Цитрусовий апельсиновий,
3
дм
Настій лимонний
3
дм , 2,39 5975
Настій
Холодок мандариновий, 1,19 2979
3
дм

М’ятне масло,г 6,7 3350
Всього 15283

Лимонна кислота[30].
Витрату її розраховують так. За кислотністю напою, встановленою
технічними умовами, визначаємо вміст лимонної кислоти в 110 дал напою. Для
цього кислотність виражену в мілілітрах нормального розчину NaOH на 100 мл
напою, множать на 0,07 (кількість лимонної кислоти в грамах, еквівалентна 1
мл нормального розчину NaOH) і на 10000 (для перерахунку на 100 дал напою).
Потім визначаю кількість кислоти, яка вноситься з соковою сировиною. Для
цього кількість соку, передбачену рецептурою на 100 дал напою множу на
вміст кислоти в соку.
Далі визначається кількість кислоти, потрібної для нейтралізації солей
твердості води, з якої виготовлено напій. Спочатку розраховую кількість води,
що міститься в 100 дал напою : від об’єму напою віднімаємо об’єм, який
займають цукор, сік. Об’єми настою, есенції, запашних речовин і барвників
через незначну величину у розрахунках до уваги не беруть.
За твердістю використовуваної води знаходимо кількість лимонної
кислоти, яка потрібна для нейтралізації солей твердості в 100 дал води.
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 42
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Знаючи кількість кислоти, яка вводиться в напій з соком, і кислоти,
потрібної для нейтралізації солей води обчислюю витрату її на 100 дал напою:
до кількості кислоти, яка повинна міститись у напої, додається кількість
кислоти, яка потрібна для нейтралізації солей води, і віднімається кількість
кислоти, яка вводиться з соком.
В 100 дал напою Холодок кислотністю 2,5 мл нормального NaOH
повинно міститися лимонної кислоти:

. .
2,5 0,07 10000 = 1750 г.

На 100 дал напою витрачається 76,4 л яблучного соку, кислотність якого
за технічними умовами дорівнює 0,45 г лимонної кислоти в 100 мл соку. Тоді
кількість кислоти, яка вводиться з яблучним соком, становитиме:

. .
76,4 10 0,45 = 343,8 г.

На 100 дал напою витрачається 38,2 л горобиного соку, кислотність якого
за технічними умовами дорівнює 0,55 г лимонної кислоти в 100 мл соку. Тоді
кількість кислоти, яка вводиться з горобиновим соком, становитиме:

. .
38,2 10 0,55 = 210,1 г.
Кількість води в 100 дал напою:

95 99,86
1000-76,4-38,2 - =824,6 л,
100 1,56

Де 76,4 – кількість яблучного соку, який додається в напій, л;
38,2- кількість горобиного соку, який додається в напій, л;
95 – кількість цукру, кг;
99,86 – вміст сухих речовин в цукрі, %;
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1,56 – маса 1 л цукру.

При твердості води 0,5 ммоль/л на нейтралізацію солей потрібно буде
31,7 г лимонної кислоти на 100 дал, а на 824,6 л відповідно:

31,7
824,6 = 26,14г.
1000

На 100 дал напою треба додати лимонної кислоти :

1750+26,14-343,8-210,1=1222,24 г,

або у перерахунку на товарну кислоту, що містить 90,5% сухих речовин:

100
1222,24 = 1350,5 г.
90,5
В 100 дал напою Цитрусовий кислотністю 2 мл нормального NaOH
повинно міститися лимонної кислоти:

. .
2 0,07 10000 = 1400 г.
На 100 дал напою витрачається 2,39 л лимонної настоянки, кислотність
якого за технічними умовами дорівнює 0,65 г лимонної кислоти в 100 мл
настоянки. Тоді кількість кислоти, яка вводиться з лимонною настоянкою,
становитиме:

. .
2,39 10 0,65 = 15,54 г.

На 100 дал напою витрачається 1,19 л мандаринової настоянки,
кислотність якого за технічними умовами дорівнює 0,35 г лимонної кислоти в
100 мл соку. Тоді кількість кислоти, яка вводиться з мандариновою
настоянкою, становитиме:
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 44
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

. .
1,19 10 0,35 = 4,17 г.
На 100 дал напою витрачається 1,19 л апельсинової настоянки,
кислотність якого за технічними умовами дорівнює 0,35 г лимонної кислоти в
100 мл соку. Тоді кількість кислоти, яка вводиться з апельсиновою настоянкою,
становитиме:

. .
1,19 10 0,35 = 4,17 г.

Кількість води в 100 дал напою:
80 99,86
1000-2,39-1,19-1,19- =944 л,
100 1,56

Де 2,39 – кількість лимонної настоянки, який додається в напій, л;
1,19- кількість мандаринової настоянки, який додається в напій, л;
1,19- кількість апельсинової настоянки, який додається в напій, л;
80 – кількість цукру, кг;
99,86 – вміст сухих речовин в цукрі, %;
1,56 – маса 1 л цукру.

При твердості води 0,5 ммоль/л на нейтралізацію солей потрібно буде
31,7 г лимонної кислоти на 100 дал, а на 944 л відповідно:

31,7
944 = 29,93г.
1000

На 100 дал напою треба додати лимонної кислоти :

1400+29,93-15,54-4,17-4,17=1406,05 г,

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 44
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

або у перерахунку на товарну кислоту, що містить 90,5% сухих речовин:

100
1406,05 = 1553,65 г.
90,5

В 100 дал напою Смородина кислотністю 3,5 мл нормального NaOH
повинно міститися лимонної кислоти:

. .
3,5 0,07 10000=2450 г.

Тоді кількість кислоти, яка вводиться з смородиновим соком,
становитиме:
. .
95,5 10 0,61 = 582,55 г.

Кількість води в 100 дал напою:

80 99,86
1000-95,5- = 853,3 л.
100 1,56

При твердості води 0,5 ммоль/л на нейтралізацію солей потрібно буде
31,7 г лимонної кислоти на 100 дал, а на 945,9 л відповідно:

31,7
853,3 = 27,05 г.
1000

На 100 дал напою треба додати лимонної кислоти:

2450+27,05-582,55=1894,5 г,

або у перерахунку на товарну кислоту, що містить 90,5% сухих речовин:

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 46
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

100
1894,5 =2093,4 г.
90,5

Таблиця 2.31 - Вихідні величини для розрахунку і розрахункові дані
потрібної кількості 100%-ї лимонної кислоти для всього асортименту
Напій Кількість Кількість лимонної кислоти, г Витрати
напою,мл лимонної кислоти
нормальн На Вноситьс Потрібна На 100 На
ого NaOH 100 я з соком для дал, г річний
на 100 мл дал або вином нейтраліза випуск
напо ції води , кг
ю
Холодок 2,5 1750 553,9 26,14 1222,24 611,12

Цитрусовий 2,0 1400 23,49 29,93 1406,05 3515,1

Смородина 3,5 2450 582,55 27,05 1894,5 3789
Всього 7915,2

В табл. 2.31 наведено вихідні величини для розрахунку і розрахункові
дані потрібної кількості 100%-ї лимонної кислоти для всього асортименту
напоїв. Витрата товарної лимонної кислоти (90,5% сухих речовин) для річного
випуску напоїв встановленого асортименту становитиме
100
7915,2 = 8747 кг.
90,5

Вуглекислий газ[30].
За рецептурою, витрата зрідженого вуглекислого газу становить:
Для напою «Холодок» 4,15 кг на 100 дал, а на річний випуск
50000
4,15= 20750кг або 20,750 т.
100
Для напою «Цитрусовий» 4,15 кг на 100 дал, а на річний випуск
250000
4,15 = 10375кг або 10,375 т.
100
Для напою «Смородина» 4,15 кг на 100 дал, а на річний випуск
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 47
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

200000
4,15 = 8300кг або 8,30 т.
100
8,30+10,375+20,750 =
Колер[30].

У табл. 2.32 вказано дані з рецептур про витрату колеру на 100 дал напою
і річний його випуск. У знайденій кількості колеру міститься сухих речовин:

70
6700 = 4690 кг,
100
де 70 – процентний вміст сухих речовин у колері.
Для приготування колеру при виході його 105% від маси цукру
останнього потрібно:
100
4690 = 4467 кг.
105

Таблиця 2.32 - Витрати колеру
Напій Витрата колеру, кг
на 100 дал на річний випуск
Холодок 0,96 4800
Цитрусовий 0,48 1200
Смородина 0,35 700
Всього 6700

Визначення кількості проміжних продуктів і води

Цукровий сироп[30].
Умовимося, що для усього асортименту напою готуватиметься білий
інвертний сироп концентрацією 65 % від маси. Витрата цукру для приготування
сиропу за розрахунком становить 407500 кг або 406889 кг сухих речовин.
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 48
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Для інвертування сахарози до сиропу додають 100 г лимонної кислоти на
кожні 100 кг цукру, що на всю масу цукру становить 407,5 кг кислоти або сухих
речовин
90,5
407,5 = 368,8 кг
100
У процесі інверсії 45% сахарози кількість сухих речовин у сиропі
збільшиться і становитиме до маси сухої речовини сахарози

45
100+5,26 = 102,37%,
100
або
102,37
406889 = 416532,26 кг,
100

де 5,26 – процент збільшення сухих речовин у випадку повної інверсії
сахарози.
Всього в сиропі міститься сухих речовин:

416532,26 +368,8=416901,07 кг.

Умовимось, що у процесі варіння і транспортування сиропу витрачається
1,0% сухих речовин, що становить

1,0
416901,07 = 4169 кг.
100
Отже, в сиропі залишається сухих речовин:

416901,07-4169 =412732,06 кг.

Цукрового сиропу концентрацією 65% дістанемо:

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 49
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

100
412732,06 = 634972,4 кг,
65
або
634972,4
= 481404,4 л,
1,3190

де 1,3190 – густина цукрового сиропу концентрацією 65%
В 1 л сиропу міститься сухих речовин:

412732,06
= 0,857 кг.
481404,4

Для варіння сиропу буде потрібно води (враховуємо 10% на
випаровування):

100 3
(634972,4 -412732,06) =246933,71 кг або 247 м .
100 10

При цьому не береться вода, яка вводиться з цукром і лимонною
кислотою.

Розчин лимонної кислоти[30].

З лимонної кислоти готують 50%-й розчин. В розрахунковій кількості
лимонної кислоти (8747 кг) міститься 7915,2кг сухих речовин. Маса робочого
розчину:

100
7915,2 = 15830,4 кг,
50
а об’єм:
15830,4
= 12971,5 л,
1,2204
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 50
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

де 1,2204 – густина 50%-го розчину.

В 1 л робочого розчину міститься сухої речовини кислоти:

7915,2
= 0,61 кг.
12971,5

Витрата води для приготування робочого розчину кислоти:

15830,4 -8747= 7083,4 кг або л.

Колер. Розчин колеру готують п’ятикратним розведенням його водою.
Маса робочого розчину з 6700 кг колеру буде:

.
6700 6= 40200 кг.

При густині розчину даної концентрації 1,0470 об’єм його дорівнює:

40200
= 38395,4 л.
1,0470

В 1 л робочого розчину колеру міститься колеру:

6700
= 0,175 кг.
38395,4

Води для приготування колеру потрібно:

40200-6700 = 33500 кг або л.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 51
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Купажний сироп[30].
Визначаємо кількість купаного сиропу для всього асортименту газованих
напоїв. Кількість продуктів, які надходять в купаж для газованих напоїв,
наведено в табл. 2.29.
Таблиця 2.29 - Кількість продуктів, які надходять в купаж для газованих
напоїв
Продукт Кількість продукту, л Сухих речовин, кг
Цукровий сироп 481404,4 412732,06

Соки 248300 22880

Настої і масло 15283 -

Рочин колеру 40200 6700

Розчин лимонної 12971,5 7915,2
кислоти

Всього 798158,9 450227,26

Витрати купаного сиропу і сухих речовин під час купажування і
фільтрації беремо 1% від усієї кількості сиропу становить:

.
798158,9 0,01=7981,589л,
.
450227,26 0,01= 4502,2726кг.

Тоді об’єм купаного сиропу буде:

798158,9-7981,589=790177,3л.

Сухих речовин у купажному сиропі залишиться:

450227,26-4502,2726= 445724,99кг.

Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 52
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

В 1 л купаного сиропу міститься сухих речовин:

445724,99
= 0,564 кг.
790177,3

Газована вода.

Кількість її визначають як різницю між об’ємами напоїв і купаного
сиропу:

3
5000000-798158,9= 4201841 л або 4201,84 м

Враховуючи 10% втрат при сатурації і розливанні, газованої води буде
потрібно

100 3
4201,84 =4668,7 м
90

Газовані напої.

Втрати газованих напоїв під час розливання беремо 2,5%. У цьому
випадку втрата сухих речовин становитиме:

2,5
445724,99 = 11143,12 кг
100

Сухих речовин у напоях залишиться:

445724,99-11143,12=434581,87 кг.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 53
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Визначення втрат сухих речовин[30].

У виробництво надходить сухих речовин:

450227,26+4169 =446058,26 кг,

де перша складова частина – сухі речовини, які надійшли в купаж
газованих напоїв, а друга – втрати сухих речовин під час варіння сиропу.
Втрати сухих речовин визначають як різницю між кількістю сухих
речовин, що надійшли у виробництво, і кількістю сухих речовин, які
залишились у напоях:

446058,26 - 434581,87 = 11476,39 кг,

Що у процентах до сухих речовин, які надійшли у виробництво,
становитиме:
11476,39 100
=2,57%.
446058,26

Рецептурами для напоїв передбачена втрата сухих речовин 3,5%.

Складання зведеної таблиці розрахунку продуктів[30].

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 54
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Розрахункові кількості сировини, проміжних продуктів подано у
табл. 2.30
Таблиця 2.30 - Зведена таблиця розрахунку продуктів
Продукт Одиниця Кількість
вимірювання
Сировина
Цукор т 520
3
Соки м 95,5
Настої і есенції дал 1945
Вино л 115690
Колер кг 3067
Лимонна кислота кг 8258
Вуглекислота m 20,75
3
Вода м 290,205
Проміжні продукти
3
Цукровий сироп м 614,4
Розчин лимонної л 12247
кислоти
Розчин колеру л 17575,93
3
Купажний сироп м 874,83
3
Газована вода м 4593,24

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів[3]
Пляшки.
Приймаємо, що напої розливаємо у пляшки:
0,5 – 10% - 50 000 дал/рік.
ПЕТ – пляшки.
1,0 – 30% - 150 000 дал/рік.
1,5 – 50% - 250 000 дал/рік.
2,0 – 10% - 50 000 дал/рік.

Розраховуєму річну потребу у пляшках:
Скло. 0,5 – 50000х20 = 1000000 шт. або 1000 тис.шт.
ПЕТ – пляшки. 1,0 – 150 000 шт. або 150 тис.шт.
1,5 – 167 000 шт. або 167 тис.шт.
2,0 – 25 000 шт. або 25 тис.шт.

Бій скляних пляшок під час транспортування, зберігання, миття берем рівним,
%:
На складі……. 0,8.
На виробництві . 2,5.
В експедиції…….. 0,1.
Всього……………3,4.
Отже для річної продуктивності потрібно:

1000 1037 тис.шт.

Для заміщення бою потрібно пляшок:
1037-1000 = 37 тис.шт.

Нових пляшок потрібно:

Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 55
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

1000 87 тис.шт.

При 40 обігах на рік:

25 тис.шт.

Ящики.
В стандартний ящик стає 20 шт 0,5 літрових пляшок:

52908 шт.

Приймаємо, що 90% обігових тоді нових потрібно:

52908 шт.

При 40 обігах на рік:

тис.шт.

Кроненкорка і етикетки.
При розливу напоїв у 0,5 л скляні пляшки на 1 дал напоїв за нормами потрібно
21 кроненкорки. На річну потужність:
50 000 х 21 = 1050000 шт.
Етикетки.
При розливу напоїв у 0,5 л скляні пляшки на 1 дал напоїв за нормами потрібно
21 етикетки. На річну потужність:
50 000 х 21 = 1050000 шт.
При розливу напоїв у ПЕТ - пляшки потрібно етикеток. На річну потужність:
150 000 х 1,05 = 157500 шт.
167 000 х 1,05 = 175350 шт.
250 00 х 1,05 = 26250 шт.
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 56
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Клей.
Для наклеювання етикеток на 0,5 літрові скляні пляшки за нормами потрібно
0,5 л декстрину 1000 дал на рік.

Луг.
Для миття пляшок нормами передбачено 40 г каустичної соди на 1 дал на рік.
50000х0,04 = 2000 кг або 2 т.

2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання[3]
Обладнання для варки цукрового сиропу. В сироповарильному відділенні
встановлюємо комплекс, із норії, просіювача-дозатора, дозатора для воды,
бункер для цукру, апрат для варки цукрового сиропа, насоса, фільтр-
уловлювача і охолоджувача [10].

Сироповарильний апарат (поз.14)
Добові витрати цукру на газовані напої складає: 1712,2 кг.
Враховуючі, що в 1 л цукрового сиропа міститься цукру 855,6 г,
необхідність в сиропі на добу складає:

1712,2 : 0,8556 = 2001,2 л.

Приймаємо 1 реактор типу РСЭрн-3,2-1 вмісткостью 3200 л, зовнішнім
діаметром 1700 мм, висотою 4575 мм, електродвигун потужньостю 5,5 кВт с
частотою обертання 1450 об/хв, масою 3810 кг. Всього реакторів два: один
реактор для проведения варки сиропа і один для інверсії цукрового сиропу.
Обертання реактора за добу:

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 57
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

при варці цукрового сиропу

2001/ (3200 × 1 × 0,75) = 0,83;

при інверсії цукрового сиропу

2001 / (3200 × 1 × 0,75) = 0,83,

где 0,75 – коефіциент наповнення реактора.

Теплообмінник для цукрового сиропу (поз.17) Готовий цукровий сироп
підвергається інверсії при температурі 70 °С. Кількість цукрового сиропу однієї
варки:

3200 × 0,9 = 2880 л

де 0,9 – коэфіцент заповнення реактора при інверсії цукрового сиропа).
Приймаємо час охолодження однієї варки варки сиропу 1 год.
Тепло, яке необхідно відвести при охолодженні цукрового сиропу, із
врахуванням притоку 5 % тепла із навколишнього середовища:

Q = [2880 × 2,93(105 – 70) ×1,05 × 1,3163] : 1 = 408199 кДж/год,'

де 2,93 – питома теплоємкість цукрового сиропу, кДж/(кг-К);
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
105 – початкова температура цукрового сиропу, °С;
70 – кінцева температура цукрового сиропу, °С;
1– тривалість охолодження, год.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 58
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Кількість води, що іде на охолодження приймаємо двократним до маси
цукрового сиропу:
2880 × 2 = 5760 л (5760 кг).

Охолоджуюча вода нагрівається до температури

408 199 : (4,1868 × 5760) + 20 = 36,9 °С,
де 4,1868 – питома теплоємкість води, кДж/(кг-К).

Середня різниця температур:

105 →70
36,9 ← 20
Δt1 = 68.1 °С: Δt2 = 50°С

Δtср = = 58.7 °С

Площа поверхні охолодження:

2
408199 / (290,8 × 58,7 × 3,6) = 6,64 м ,

2
де 290,8 – коефіціент теплопередачи, Вт/(м · К);
3,6 – переводной коефіціент кДж в Вт-ч (1 Вт-ч = 3,6 кДж).
Приймаємо до установки 2 противотечийних теплообмінника типу
«Труба в трубі» розміром 300х4000х1600 мм. Масса теплообмінника 500 кг.

Обладнання купажного відділення[3]
Збірник цукрового інвертного сиропу (поз.19)
Охолодженний інвертований цукровий сироп перекачують для зберігання
в закриті вертикальні збірники типу СЗ [12].

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 59
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

3
Загальний вміст збірників для зберігання цукрового сиропу (в м )

Qсут
Vсб  1,1 2
, м , (4.1)
0,838 1000

ΣVсб = 3
,25 м

где Qсут – витрати цукру, кг/доб;
0,838 – вміст цукру в 1 л цукрового сиропу,(64 г цукру в 100 г цукрового
сиропу), кг.
Кількість збірників

V
n  сб , шт, (4.2)
V1

2001
n  ≈ 1 шт,
2000

Об´єм 2000 л, діаметр - 1500 мм, висота - 1800 мм.
3
де V1 – обєм одного збірника, прийнятого до установки, м .

Збірник кислоти (поз.21)
Збірник іншої сировини розраховуємо на добові витрати при коефіціенті
заповнення 0,9. Збірник для лимоной кислоти розраховується на зберігання
50% розчина при коефіціенті заповнения 0,8.
Добові витрати лимоной кислоти 35 кг. Кислота використовується в
3
вигляді 50%-го розчина. Обємна густина кислоты 0,8 т/м . Обєм збірника для
лимоної кислоти:
35 3
Vсб = 1,2 2  = 0,105 м .
0,81000
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 60
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

3
Приймаємо до установки 1 збірника об’ємом 0,2 м , діаметром 500 мм,
высотой 1000 мм.

Збірник настоянок (добовий запас), колеру (поз.22,23)
Добові витрати настоянок і масла на добу 64л.
64 3
Vсб = 1,2 0,36  = 0,03 м .
0,9 1000
Приймаємо 2 збірника, один для настоянок і один для масла.
Добові витрати колеру складають 169 л.
3
Приймаємо до установки збірники місткістю 0,17 м .

Фільтр-прес (поз.18).
Для соку.
Приймаємо до установки 1 фільтр-пресс В9-ВФС 423-5600-00 (розміром
плит 365×365 мм и в кількості 45 шт.) продуктивністю 3000 л/год. Габаритні
розміри: довжина 1760 мм, ширина 770 мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг.
Потужність электродвигуна 2,8 кВт, частота обертання 1410 об/хв.
Для цукрового сиропу.
Кількість цукрового сиропу з одного збірника складає 2001 × 0,9 = 1800
л. Час фільтрації одного купажа 1 год. Приймаємо до установки 1 фільтр-пресс
В9-ВФС 423-5600-00 (розміром плит 365×365 мм и в кількості 45 шт.)
продуктивністю 3000 л/год. Габаритні розміри: довжина 1760 мм, ширина 770
мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг. Потужність электродвигуна 2,8 кВт, частота
обертання 1410 об/хв.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 61
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Для купажу.
Кількість купажа з одного купажного резервуара 2001 × 0,9 = 1800 л. Час
фільтрації одного купажа 1 год. Приймаємо до установки 1 фільтр-пресс В9-
ВФС 423-5600-00 (розміром плит 365×365 мм и в кількості 45 шт.)
продуктивністю 3000 л/год. Габаритні розміри: довжина 1760 мм, ширина 770
мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг. Потужність электродвигуна 2,8 кВт, частота
обертання 1410 об/хв.
Приймаємо 2 фільтра –преса.

Купажні апарати (поз.24).
Доза купажу 0,2 л на 1 л напою. Кількість газованих напоїв, що
випускаються за добу, 21009 л. Кількість купажа за добу:

21009 × 0,2 = 4201 л.

Враховуючи втрати на виробництві 1% та запасу міцкістю 15% необхідна
вміст купажних резервуарів складає:

4201 × 1,01 × 1,15 = 4880 л.

При установці резервуарів обємом 2500 л кількість купажів на добу
складає:

4880 : (2500 × 0,9) ≈ 2 шт.

где 0,9 – коефіціент заповнення купажного апарата.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 62
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Час приготування купажа 1 год 60 хв. Приймаємо до установки 2
купажних апарата типу 106.21.3006 обємом 2500 л з лопасними мішалками.
Рабочій тиск в апараті 0,3 МПа, маса апарату 1150 кг.

Теплообмінник купажного сиропу(поз.17). Розраховуємо аналогічно
теплообмінника цукрового сиропу.

Напірні збірники для купажа безалкогольних напоїв (поз.25). Кількість
купажу перед розливом враховуючи 2,5 % втрат у виробництві складає:

4201 × 1,025 = 4306 л/доб.

Витримка перед розливом 4год.
Приймаємо 2 збірника ССЭрн-3,2-3(С-17) місткістю 2500 л (діаметр с
рубашкою 1000 мм, висота 4575 мм).
В купажному цехе для контролю за рівнем рідини в ємкостях, для
зберігання компонентів напою,передбачені сигнализатори рівня ИСУ 100.

Обладнання відділення водо підготовки[3]

Na-катіонітовий фільтр (поз.3)
Обладнання відділення водопідготовкі для пом'якшення води на
проектованому заводі безалкогольних напоїв використовуються Na-
катіонітовий фільтр. До установці надається не менше двох фільтрів, один з
яких знаходиться на регенерації, а інший - в робочому стані [13]. Обмінна
ємність фільтрів:

E = Fhl или E=Wг(Wн – Wк) (T + t)

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 63
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

2
Площа фільтрування (в м ):

( ) ( )

де h – висота шару катіоніта (h = 1,5 м);
l – ємкість катіоніта (l = 300);
3
Wн и Wк – початкова і кінцева твердість води, г·экв./м ;
Т – час роботи фільтра (Т = 10 ч);
t – час регенерації фільтра (t = 1,5 ч);
3
Wr – продуктивність установки, м /добу.

Wr = QB n τ

3
де QB – витрати води по лініям автоматичного розливу, м /год;
n – кількість змін;
τ– число годин роботи в одну зміну.
2
При установці двух фільтрів площа фільтрування одного фільтра (в м ):

f = F / 2

Діаметр фільтра (в м):

D = √

Добова кількість регенерацій одного фильтра:

z1 = τ / (T + t)

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 64
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

де τ – час роботи ліній автоматичного розлива за добу.
Добова кількість регенерацій двох фільтрів:

z = 2z1.

3
Витрати води на регенерацію (в м /добу):

W = f h z K

3 3
де К – питомі витрати води на одну регенерацію, м /м катіоніта (K = 4,5
3
м ).

3
Годинні витрати води на установку (в м ):

Wn = Qв + W/τ

Витрати солі на одну регенерацію (в г):

h = EVd / 1000,

3
де Е – питома ємкість поглинання катіоніта (Е = 300 г-экв./м );
3
V – обєм сульфовугля, м ;

V =

де 4 –витрати солі на регенерацію 1 г-экв. твердості (d = 200 г/г · экв).
Витрати води на лінію автоматичного розливу:

3
Wг = 0,46 · 2 · 8 = 7,32 м /доб.
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 65
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

( ) 2
F = = 0,53 м

Приймаємо до установки один фільтр, площа фільтрацій одного фільтра

Діаметр фільтра

D = √ = 0,41 м.
Приймаємо фільтр діаметром 700 мм.
Добове число регенерацій одного фільтра

z1 = 16/(10 + 1,5) = 1,39.

Добове число регенерацій двух фільтрів

z = 2 × 1,39 = 2,78.

Витрати води на регенерацію і отмивку

3
W = 3 × 1,5 × 2,32 × 4,5 = 46,98 м /доб.

Часові витрати води на установку
3
Wn = 0,46 + = 3,4 м .

Солерозчинник (поз.4)
Витрати солі на одну регенерацію

k = = 439,2 г

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 66
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

3
где V = м

3
Приймаємо солерозчинник об’ємом 1 м , діаметр600мм, висота 1000 мм

Ємкість для пом’якшеної води(поз. 5)
Об’єм ємкості для пом’якшення води розраховуємо на двох часовий запас
води з врахуванням 10% запасом:

3
Vсб = Qв × 2 × 1.1 = 3,4 × 2 × 1,1 = 7,47 м

3
Приймаємо ємкість об’ємом 10 м , діаметр 1500мм, висота 2200 мм.

Керамічні патронні фільтри ФКМ (поз.7)
Фільтрування води проводять на керамічних фільтрах ФКМ
3
продуктивністю 2,5 м /год. Приймаємо до установки чотирі фільтра (3,4 : 2,5 =
1,36).

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 67
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.31- Специфікація технологічного обладнання
№п/ № Наймену- Кільк Технічна Потужність Тривалість Примітк
п поз. вання, тип, ість характерист. електродвигун роботи и
Апар. марка на, кВт. двигуна,год/доб
техн. обладнання у
схем
и
1 2 3 4 5 6 7 8
3
1 1 Збірник 1 V=6м
регенеруючого D=700мм
розчину H=1500мм
2
2 3 Nа- 2 F=2м
катіонітовий D=700мм
фільтр H=1700мм
3
3 4 Солерозчин- 1 V=1м
ник D=1500мм
H=1000мм
3
4 5 Збірник 1 V=10м
пом’якшеної D=1500мм
води H=2000мм
5 7 Керамічний 1 Q =2500л/год
фільтр 580х565х820 мм
3
6 14 Сироповари- 1 V=3,2м 5,5 кВт 2
льний апарат D=1700мм
H=2575мм
2
7 17 Теплообмінник 2 F=7м ТТ114-
для 001.063
цукр.сиропу
3
8 19 Збірник 2 V=2м С3
інв..цукрового D=1500мм
сиропу H=1800мм
3
9 21 Збірник 2 V=0,2м
лим.кислоти D=500мм
H=1000мм
3
10 22 Збірник есенції 2 V=0,150м
D=1500мм
H=2100мм
11 18 Фільтр для 3 Q =3000л/год 2,8 1 В9-
сиропу, соку і 1760х770х1250мм ВФС423-
купаного 560-00
сиропу
3
12 24 Купажні 2 V=2,5м
апарати D=1200мм
H=2000мм
3
13 25 Напірний 2 V=3,2м ИСУ100
збірник для D=1000мм
купажа H=4575мм
14 30 Збірник соку і 5 1280х1970х1085
настоянок мм

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 68
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд[3].
Склад соків и настоїв розраховується на зберігання 3-місячного запасу при
коефіциенті запасу місткостю 1,1.
Збірники для соку і настоїв (поз.30)
3 3
Кількість соку за рік 248,300 м . Количество настоев в год 15,283 м . На
3 мес. запаса необходимо:

3
Соків (248,300 × 1,1 × 3) / 12 = 68,3 м ;
3
Настоєв (15,283 × 1,1 × 3) / 12 = 4,3 м .

3
Приймаємо для соків 10 збірників для соків 7,0 м , розміром
3
1280х1970х1085 мм і для настоєв 1 збірник ССЭн-20- 5 (С-27) об’ємом 7,0 м ,
розміром 1280х1970х1085 мм.

Площа складу для цукру

2
Si = (Mг · n1 · k1) / (τ1 · m1), м (2.1)

де Mг – річна кількість сировини і матеріалів, кг;
n1 – норма запасу сировини (рік, місяць), для цукру n1 = 15 діб;
k1 – коефіциєнт,який враховує площу,необхідну для обслуговування (k1 =1,5);
τ1 – кількість місяців роботи безалкогольного завода за рік;
2
m1 –питоме навантаження на 1 м площи, кг.
2
Sх = (481404,4 · 1 · 1,5) / (8 · 1050) = 86 м

Склад оборотніх пляшок. Площу склада розраховують т для хранения 2-
добового запасу оборотніх пляшок з врахуванням площи, яка необхідна для
установки обладнання и проїзду штабелукладчиков за формулою:
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 69
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

(
)
ск м (2.2)

де k1, k2 – річний випуск пляшкової продукції в ящиках для пляшок вмістом
0,5 л;
m1 – коефіциєнт, який враховує площу, необхідну для установки обладнання и
проїзда автопогрузчиков, (m1 = 1,5);
m2 – коефіциєнти, які враховують биття і брак в складі посуды мийно-
розливочному цеху и складі готової продукції для пляшок 0,5;
2 – кількість змін за добу;
238 – кількість днів роботи за рік;
2
n – кількість ящиків, які розташовані на 1 м площі при укладці в 3 яруса по
висоті (n = 75 шт).

m2 = [1 + (0,7 + 2,3 + 2,2 + 0,09)] / 100 = 1,0529
2
Sск = (1000000 × 1.039 × 1.5 × 2) / 238 ×75 = 175 м

Склад нових пляшок. На складі повинна бути заповнена витрата пляшок,
рівна 8,09% місячного випуску продукції.
Площа склада для зберігання нових пляшок в ящиках при штабеліруванні
2
в 3 яруса на 1 м по 75 шт. и коефіциєнті запасу площи 1,5 складає:

3
(87000 × 1,5) / 75 = 1740 м

Склад готової продукції. Розрахунок готовой продукції ведуть на 2-х
2
добовий запас при укладки її в 2 яруса по 50 ящиков на 1 м площи:

г пр м

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 70
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

де 1,0009 – коефіциєнт, який враховує бой и брак на складі готової продукції
.
Площадка для склобою. Розраховується на 10-добовий запас. Добова
кількість пляшок складає:

н
б шт

де Qн – річний випуск в пляшках, дал;
238 –кількість діб роботи за рік;
20 – кількість пляшок в 1 дал.

б шт

Максимальное количество боя допускается по нормам:
0,7 + 2,3 + 0,09 + 2,2 = 5,29%
4202 × 0,0529 = 222,27 пляшок
3
При высоті насипу склобою 0,5 м, насипної густини йго 0,5 т/м до маси
однієї пляшки 0,5 кг необхідна площа складає :

с м

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 71
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

2.10 Розрахунок води і стоків[3]
Водне господарство заводу проектується з метою забезпечити водою
виробничі, технічні, господарсько-побутові і пожежні служби підприємств
При розрахунках витрата води по заводу складається з витрати на
господарсько-побутові потреби, пожежогасіння у відповідності зі СНиП
2.04.01-85, СНиП 2,04.02-84 і з витрати на виробничі і технічні потреби у
відповідності з технологічним розділом проекту.
Гаряча вода в технологічному процесі витрачається для миття
обладнання.
а) Мийка реактора для цукрового сиропу при температурі 60 º С з обліку
3
витрати 0,025 м / год:

3
0,025 × (10/60) × 2 = 0,0083 м .

б) Мойка обладнання цеху розливу при температурі 60ºС із врахуванням
2
витрат на 1 машину або автомат 1,5 л на 1 м площи промиваємого пола:

3
1,5 × 1500 = 2250 л или 22,5 м .

Холодна вода йде на приготування цукрового сиропу в реакторі,
приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах, охолодження
цукрового сиропу до інверсії і після, мийку технологічного обладнання та
підлог.
На приготування цукрового сиропу в реакторі витрата води на одну
3
операцію за нормами 1,298 м . У добу витрата води складе

3
1,298 × 1 = 1,298 м

Охолодження цукрового сиропу до інверсії і після на одну операцію за
3
нормами 5,76 м . У добу витрата води складе
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 72
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

3
5,76 × 2 = 11,52 м

3
Приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах за нормами 0,8 м
на одну операцію. У добу витрата води складе:

3
0,8 × 2 = 1,6 м .

3
Мийка обладнання в купажні відділенні за нормами 1,25 м на одну операцію.
У добу витрата води складе:

3
1,25 × 2 = 2,5 м .

3
Миття підлоги за нормами 1,25 м на одну операцію. У добу витрата води
складе:
3
1,25 × 4 = 5 м .

Максимальні годинні витрати води приймаємо 12 % від добового без
врахування води яка витрачається на миття полів:

3
39,43 × 0,12 = 4,73 м .

Кількість повторно використаної води приймаємо 70 % від витрати води
на охолодження
3
11,52 × 0,7 = 8,064 м .

Добові витрати гарячої і холодної води:
3
39,43 – 8,064 = 31,37 м .

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 73
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.32 – Витрата води
Джерело Викиди в стоки,
3
водопостачання і м /доб, за
3
добова потреба, м категоріями
I II III IV
На 15 11,5 - - - 11,5 11,5 - - - + -
охолоджен-
ня
цукрового
сиропа
Приготуван 70 1,29 1,29 - - - - + - - - -
ня 8 8
цукрового
сиропу
Приготуван 30 1,6 1,6 - - - - + - - - -
ня
купажного
сиропу
На миття 20 31,3 31,3 - - - - - - 31,3 5
устаткуванн 7 7 7
я і підлог у
виробничих
приміщення
х
Всього - - 45,7 34,2 - - 11,5 - - - - 31,3 5 -
68 68 7

2.11 Розрахунок витрати пари[3]
На безалкогольному заводі пар витрачається переважно на технологічні
цілі і в порівняно невеликій кількості - на господарські. Завод має власну
котельню, що працює на газоподібному паливі. Основними споживачами
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 74
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Технологічна стадія
Характер забору води
періодичний періодичний періодичний Періодиний
0
Температура споживаної води, С
3
Добова витрата води, м
водопровідна
артезіанська
відкрите
оборотна
3
Використовується повторно, м /доб
Вихід з продуктом чи відходом
періодично періодично Періоди- Режим виходу стоків
но
заводу безалкогольних напоїв пари для технологічних цілей є сироповарочних і
купажне відділення.
Витрата пари розраховується на варіння цукрового сиропу в залежності
від технології його приготування.
Дані по витраті пари зведемо в таблицю 2.33.
Максимальні годинні витрати пари - 2,4 т / год.
З врахуванням втрат тепла 10% добові витрати складають:
8732 × 1,1 = 9605,2 кг или 9,605 т

Таблиця 2.33 – Витрати пари
Технологіч Параметри пари Погоди Триваліс Добо Кількіст Триваліс Кількісні
на стадія Тис Температ нні ть ві ь ть конденса
к, ура, °С витрати спожива витра конденс виділенн ту на
МП пари, кг ння ти ату я добу,кг/д
а пари, пари, пари, конденса обу
год/добу кг кг/год ту,
кг/добу
Варка 0,3 132 825 60 825 825 60 825
цукрового
сиропу
Інверсія 0,3 132 24,7 90 37 37 90 37
цукрового
сиропу
Продувка і 0,05 82 96 10 16 96 10 16
пропарка
трубопров
одів
цукрового
сиропу
Розбавлен 0,05 82 96 60 96 96 60 96
о кислоти

2.12 Розрахунок потреб холоду[3]
Застосування холоду в виробництві безалкогольних напоїв забезпечує
оптимальний режим технологічного процесу на всіх стадіях, включаючи
зберігання готової продукції [10].
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 75
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Холод на підприємстві витрачається на технологічні та експлуатаційні
потреби, вентиляцію. Наведемо розрахунок витрати холоду на технологічні
потреби проектованого заводу безалкогольних напоїв (таблиця 2.34).

Таблица 2.34-Витрати холода
Охолоджений Температур
Кількість продукту, дал
Кількість
продукт, Тривалість ний режим
операцій за
охолоджена операцій, хв. на приміщень,
добу За добу За рік
ділянка цеха операцію ºС
Купаж
газованого 1 60 272 272 64736 16
напою
Вода перед
сатурацією для
безалкогольних 10 60 1104 11040 2627520 16
напоїв в
теплообміннику
Безалкогольні
напої в напірних
збірниках
- 240 - 2100 500000 16
(87б’єм 3200 л;
діаметр 1600 мм;
висота 2560 мм)
Склад готової
- - - - - 12
продукції
Склад соків - - - - - 12
ИТОГО 13412,84 3192256

Витрата холоду на охолодження і осушення повітря, що подається на
вентиляцію:
Q2 = V np (iн - iв)

3
де V - об'єм вентильованого приміщення, м ;
n - кратність повітрообміну, с-1;
р - щільність повітря в приміщенні, кг/м3;
iH і Iв - ентальпія зовнішнього повітря та в камері при відповідній
вологості, Дж / кг.
Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 76
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Ентальпію зовнішнього повітря iH знаходять по розрахунковій
температурі повітря і оптимальної вологості на 13 год самого жаркого місяця;
ентальпію повітря iB - по температурі і відносній вологості на виході
повітроохолоджувача.
Витрата холоду для охолодження виробничих приміщень:
Q = 5000 × 1,2 × 5 (41,4 - 34,4) = 210000 кгДж

де 5 - кратність повітрообміну в добу;
J0 = 41,4 кДж / кг
J1 = 34,4 кДж / кг

Витрата холоду для охолоджування складу готової продукції.

Q = 168,2 × 1,2 × 2 (41,4 - 34,4) = 2825,76 кДж

де 2 - кратність повітрообміну в добу;
Витрата холоду для охолодження приміщення складу соків і настоїв:

Q = 37,6 × 1,2 × 2 (41,4 - 34,4) = 631,68 кДж

Всього витрати холоду на охолодження приміщень становить:

Q2 = 210000 + 2825,76 + 631,68 = 213457,44 кДж.

Витрата холоду на компенсацію експлуатаційних втрат. З урахуванням
втрат холоду при освітленні, відкривання дверей, а також через стіни, підлоги,
стелі, витрата повітря на провітрювання приміщень збільшується на 15-20%.
Витрата холоду на охолодження приміщень складе:

213457,44 × 1,15 = 245476,06 кДж
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 77
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

З урахуванням втрат 10-15% в комунікаціях, добовий витрата холоду
дорівнює:
245476,06 – 245476,06х0,10 = 220928,45 кДж

Загальна витрата холоду на добу:

24352,7 + 220928,45 = 245281,15 кДж

2.13 Витрати двооксиду вуглецю[3]
Таблиця 2.35 – Витрати диоксиду вуглецю
№, Технологічна Норма Кількість Витрати, кг Тиск,
п/п операція витрати продукту За За добу МПа
СО2, на добу, годину
кг/1000 л л
напою
1 Сатурація 23 21008 30,20 483,18 1,0
безалкогольних
напоїв

2.14 Розрахунок витрат електроенергії [3]
Головними споживачами електроенергії на проектованому заводі є
електродвигуни та освітлювальні установки. При підборі і розрахунку
обладнання встановлюють кількість машин і апаратів і приводять (за
паспортними даними) характеристику обслуговуючих їх електродвигунів [13].
Дані по витраті енергії зведемо в таблицю 2.36.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 78
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.36- Витрати енергії
Кількість Потужність
Обладнання обладнання, електродвигуна,
шт кВт
Пакетоформуючий автомат ПРА-50 2 3
Автомат для виємки пляшок з ящиків И2-
1 7,5
АИА-12
Пляшкомийна машина АММ-12 1 4,5
Світловий екран ОБ6Т-2401А 1 30
Розливо-закупорювальний автомат
1 0,16
Т1-ВРЦ-12
Пастеризатор KEMEX 1 3,12
Бракеражний автомат БАЗ-2-М 1 24
Етикетировочний автомат А1-ВЭС 2 0,27
Автомат для укладки пляшок в ящики И2-
1 1,1
АУА-12
Пакетоформующий автомат ПФА-50 2 4,5
Упаковочна машина OCTOPUS Compact 2 5
Сатураційна установка ОКА-2.12М7 1 19
Видувна машина ЛПМ11 1 66
Машина фасовочно-укупорочна БЗ-ИНА 1 3,25
Механізм подачи та орієнтування пробок
1 0,18
Б3-ВР3М-90000-02
Етикетировочний автомат Б3-ЭМА-21 1 5,04
Упаковочний автомат 1 31
Транспортер ЛПМ8.22 1 0,75
Сатураційна установка ОКА-2.12М5/1 1 12
Насос НРМ-2 6 1,1
Насос ОНЦМ1 – 25/32 14 1,5
Сироповарочный котѐл 2 1,7
Колероварочный котѐл 1 1,7
Купажный аппарат 2 1,7
Нория НСГ-30 1 0,51
Насос НРМ-2 6 1,1
Насос ОНЦМ1 – 25/32 14 1,5
Всього 273,55

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 79
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

2.15 Характеристика відходів і рекомендації, щодо їх використання[37]
Відходи виробництва
Відпрацьований катіоніт утворюється в результаті його руйнування
/стирання, розтріскування/ в процесі пом'якшення води. Заміну катіоніту
проводять 1 раз на 2 роки. Відпрацьований катіоніт вивантажують із фільтра і
викидають.
Відпрацьоване активоване вугілля БАУ-А утворюється в процесі очистки
сортировок в зв'язку із зниженням його активності в результаті адсорбції
органічних сполук, які не видаляються при регенерації вугілля.
Відпрацьоване активоване вугілля може бути регенероване при
температурі 800 °С, або використане в сільському господарстві для поліпшення
структури грунту.
Цукор, що проник в мішкову тканину /в середньому 0,3 кг/, витрушують і
збирають. При варці сиропу в цукроварочному апараті виділяється піна. В
середньому на 100 дал сиропу з масовою часткою цукру 65,8% збирають 0,3-0,5
дал шуму з вмістом цукру 63 г на 100 г. Цей відход виробництва також, як і
цукрову пудру, витрушену з мішків можна використовувати при виготовленні
колеру.
Бій скла пляшок (склобій) утворюється в процесі виробництва
безалкогольних напоїв на заводі, його збирають і зберігають на огороджених
майданчиках, в металевих ящиках або в бункерах, звідки вивантажують
на автосамоскиди і відправляють на бази-"Вторсировина", або інші організації.
В склобої не повинно бути алюмінієвих ковпачків, цвяхів та інших сторонніх
речей.
Фільтркартон, вивантажений із фільтрпресів подають на спеціальний прес
для віджиму з нього водно-спиртової рідини, або на випарний апарат для
видалення спирту. Відпрацьований фільтркартон вивозиться як відход
виробництва.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 80
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.37 - Характеристика відходів виробництва
Найменування Агрегатний Кількість Вміст цінних Рекомендації,
відходів стан відходів на речовин, % щодо
одиницю за використання і
добу збуту
продукції
Бите скло твердий 156 шт - Повторне
використання
для виробництва
нової тари.
Катіоніт твердий 6 т - Відпрацьований
катіоніт
вивозиться як
відход
виробництва.
Активоване твердий - - Використовують
вугілля БАУ- в сільському
А господарстві для
поліпшення
структури
ґрунту
Фільтр-картон Твердий - - Відпрацьований
фільтркартон
вивозиться як
відход
виробництва.

2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції[37]
Схема хіміко- технологічного контролю виробництва безалкогольних
напоїв наведенна в таблиці 2.38.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 81
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблиця 2.38 – Хіміко-технологічний контроль .
Обєк-ти Контр Місце Контрольні Методи Де робиться Прибори Регламентова
кон- о- відбору показники контро- запис ний норматив
тролю льован проб лю
і
процес
и
1 2 3 4 5 7 8 9
Виробн Вода Місце Прозорість, Згідно з В Мутно
ицтво питна забору колір, запах, діючим обліковому мім,
безалког води смак, стандарт журналі фотоелект ГОСТ 2874-
ольних наявність ом окалориме 82
напоїв заліза, вміст тр,
активного
хлору,
жорсткість
Вода Температура, Інструкція Термо- ГОСТ 8050-
насиче Сатура- масова частка Згідно з метр, 76
на тор диоксиду діючим манометр
диокс вуглецю стандарт
идом ом
вуглец
ем

Цукро Вміст сухих В Рефракто
вий Реактор речовин, Згідно з обліковому метр,
сироп для температура діючим журналі термометр ГОСТ9218-
приготув Кислотність, стандарт , рн-метр, 86, ДСТУ
ання колір ом колоримет 4623:2006
цукровог р
о сиропу
Роз-
чин Ємкості Масова Згідно з В Рефракто ГОСТ 908-79
кислот частка, вміст діючим обліковому метр
кислот стандарт журналі
ом
Соки Екстрактивні Згідно з В Титромет
плодо Ємкості сть, діючим обліковому ричний
воягід кислотність стандарт журналі
ні ом
Смак, запах, Згідно з В Титруванн
Купажна кислотність діючим обліковому я
Купаж ємкість стандарт журналі
ний ом
сироп

2.17 Заходи щодо охорони довкілля [37]
У процесі виробничої діяльності підприємства людей екологічно
убезпечують, раціонально використовують природні ресурси, дотримують
нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище відповідно
до вимог природоохоронного законодавства України.
Лист

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 82
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

На підприємстві діють такі заходи з охорони навколишнього природного
середовища:
 розроблено стандарт якості з екологічної безпеки підприємства
відповідно до основних положень міжнародних стандартів серії ISO 14000
щодо керування якістю навколишнього середовища;
 здійснюють взаємодію з організаціями Міністерства екології та
природних ресурсів, Міністерства охорони здоров’я, прокуратури, державних
організацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
 оформлено необхідні дозвільні документи (дозволи на викиди
шкідливих речовин, інвентаризацію викидів зі стаціонарних джерел,
інвентаризацію промислових і побутових відходів підприємства, паспорти й
реєстраційні картки на кожен вид відходу);
 здійснюють контроль за обсягами і складом забруднювальних
речовин, що викидаються в атмосферу, та рівнями енергетичних викидів
(шуму, вібрації, теплового й електромагнітного проміння) та їх постійний
облік. Забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо зазначених
впливів;
 використовують організовані джерела викидів (з газоочисними
пристроями, якщо є потреба), які забезпечують допустимий рівень впливу на
навколишнє середовище;
 здійснюють платежі за забруднення навколишнього природного
середовища;
 організовано облік, збір і безпечне зберігання промислових відходів
у спеціально відведених і обладнаних місцях;
 визначено склад і властивості утворюваних відходів, а також
ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища та здоров’я
людини;
 організовано передачу промислових відходів іншим підприємствам
за договорами (актами) з мінімальним розміщенням відходів у навколишньому
природному середовищі.
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.18 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються) [3]
Проектований завод розташований у межах міста, санітарнозащітная зона
складає 50 м, так як завод відноситься до V класу промисловому підприємству.
Площа ділянки становить 4,8 Га.
Головний корпус розташований в двоповерховій будівлі серії ІВС-20.
Міжповерхові перекриття і покриття плити залізобетонні розміром 1,5 × 6
ГОСТ 22701 - 79, що спираються на балки ригелів. Стінові огородження -
панелі з легкого шлакобетону з об'ємним ковшем 1450 кг с/м2 по серії 1.432-14.
перегородки частково із цегли марки «75» частково із збірних залізобетонних
панелей по серії 1.431-20 і 1.431-15.
На першому поверсі розташовані відділення підготовки
води,приготовлення цукрового сиропу, купажне відділення, цех розливу
безалкогольних напоїв, склади посуду і готово ї продукуціі, допоміжні ділянки.
На другому поверсі розміщені цехові контори, Вентиляційні камери та
адміністративні приміщення.
Пароізоляція виконана з одного шару руберойду по бітумної мастила.
Теплоізоляція з плит товщиною 100 мм. Гідроізоляція покрівлі рулонна,
виконана з двох шарів руберойду по бітумній мастиці. Підлоги в усіх цехах з
керамічної плитки.
До будівель і споруд забезпечений під'їзд пожежних автомобілів з двох
сторін.
Доставка сировини та допоміжних матеріалів на завод і відправка готової
продукції здійснюється автотранспортом.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

Основні принципи прийняті відповідно до вимог технологічного процесу.
Основні будівельні показники:
1) будівельний об'єм - 298288,8 м3;
2) площа забудови - 5867,95 м2;
3) ступінь довговічності - ΙΙ;
4) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
5) клас вибухонебезпечності - ΙΙ;
6) клас капітальності - ΙΙ;
До складу проектованого безалкогольного заводу входять:
а) Виробничий корпус - в складі купажного відділення, дріжджового
відділення, цеху розливу, побутових приміщень, складів цукру - піску, соку,
настоїв, ККС, складів тари і готової продукції;
б) Адміністративний корпус;
в) Механічна майстерня;
г) Градирня;
д) Їдальня;
е) Гараж;
ж) Матеріальний склад;
з) Прохідна.
Будівельна характеристика будівель і споруд.
1 Виробничий корпус:
а) поверховість - 1;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Змн. Ар к . № докум. Підпис Дата
Розроб. Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів

Консул. 5
БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
Керівник Бондарчук З.В.
Н. Контр . ПопсуйГ.Л. Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
в) категорія пожежо - взривоопастності - В;
г) крок колон, м - 12 × 12;
д) висота, м - 7,8;
е) площу забудови, м2 - 3868,35;
ж) будівельний об'єм, м3 - 290 238;
2 Адміністративний корпус:
а) поверховість - 2;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
в) категорія пожежо - взривоопастності - В;
г) крок колон, м - 12 × 12;
д) висота, м - 6,6;
е) площу забудови, м2 - 517;
ж) будівельний об'єм, м3 - 3412;
3 Механічна майстерня
а) поверховість - 1;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
в) категорія пожежо - взривоопастності - В;
г) крок колон, м - 6 × 12;
д) висота, м - 4,8;
е) площу забудови, м2 - 281,25;
ж) будівельний об'єм, м3 - 1350;
4 Градирня:
а) поверховість - 1;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
в) категорія пожежо - взривоопастності - В;
г) висота, м - 4,8;
д) площа забудови, м2 - 105,5;
е) будівельний об'єм, м3 - 506,4;

Арк.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

5 Їдальня:
а) поверховість - 1;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
в) висота, м - 4,8;
г) площа забудови, м2 - 281,25;
д) будівельний об'єм, м3 - 1350;
6 Гараж:
а) поверховість - 1;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
в) висота, м - 4,8;
г) площа забудови, м2 - 223,41;
д) будівельний об'єм, м3 - 1072,4;
7 Прохідна:
а) поверховість - 1;
б) ступінь вогнестійкості - ΙΙ;
в) висота, м - 4,8;
г) площа забудови, м2 - 75;
д) будівельний об'єм, м3 - 360
При проектуванні будівлі використовується широка сітка колон і
покриття будівель з попередньо великорозмірних панелей - оболонок типу
КЖС розмірами 12 × 12 м.
Підставою фундаменту служить дрібний пісок і пісок пилуватий. Розміри
фундаментів, глибина закладення визначені з умов діючих навантажень.
Фундаменти під зовнішні та внутрішні стіни виконані з фундаментних
залізобетонних плит М200 і бетонних блоків М100. Фундаменти під колони
приймаються стаканного типу розміром 1,3 × 1,3 м, висотою 0,7 м.
Перегородки спираються на бетонну підготовку статі. Колони перерізом 400 ×
400 мм на поверх.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Підлоги в приміщенні прийняті в залежності від їх призначення:
роздягальні - керамічна плитка;
робочі ділянки - підлоги бетонні.
За плитам покриття укладається пароізоляція з одного шару руберойду на
бітумної мастиці, потім рулонний килим з 4-х шарів рубіроіда на бітумної
мастиці і бронюють шар з одного шару гравня на бітумної мастиці.
Зовнішні стіни на цементно - вапняним розчині. Внутрішні стіни і
перегородки товщиною 200 мм.
Оздоблювальні роботи виробничих та допоміжних приміщень
виконуються у відповідності з діючими СНиП.
Виконання вимог безпеки до виробничого устаткування
Виробниче обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих при
монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію та експлуатації, як у випадку
автономного використання, так і в складі технологічних комплексів при
дотриманні вимог (умов, правил), передбачених експлуатаційною
документацією[29].
Вимоги безпеки до технологічного комплексу повинні також враховувати
можливі небезпеки, викликані спільним функціонуванням одиниць
виробничого обладнання, складових комплекс.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ

Під охороною праці розуміється система законодавчих актів і
відповідних соціально-економічних, технічних і організаційних заходів, що
забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі
праці.
Характерним для проектованого заводу є велика різноманітність
виробничих процесів, застосування різноманітної тари, споживання значної
кількості тепла і води.
Основні небезпеки характерні для проектованого безалкогольного заводу
пов'язані із застосуванням загальнопромислового устаткування (підйомно-
транспортних машин і механізмів, електроустановок, тепловикористовуючих
установок, посудин, що працюють під тиском, та т. Д), що характеризується
наявністю небезпечних зон.
Виробничі травми різного ступеня тяжкості можливі також при
порушенні правил технічної експлуатації і технологічних режимів основного
виробничого обладнання (ємностей для сипучих і рідких матеріалів, машин для
очищення, миття, готової продукції, устаткування для теплової обробки,
бродіння, очищення, фільтрації, мийки тари, розливу і відпуску готової
продукції. і т. д.
Основними виробничими шкідливостями, характерними для
проектованого підприємства, є значні виділення в повітря робочих зон
надлишкового тепла, вологи, діоксиду вуглецю.
Характерним для безалкогольного заводу є також наявність
технологічних процесів з високим ступенем пожежо-та вибухонебезпечності.
Для технологічних процесів використовують каустичну соду,
кальционированную соду, хлорне вапно.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата
Розроб. Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів

Консул. 5
ОХОРОНА ПРАЦІ
Керівник Бондарчук З.В.
Н. Контр. ПопсуйГ.Л. Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
Каустична сода NaOH в рідкому і твердому вигляді викликає опіки і
особливо небезпечна при попаданні в очі. Після опіків залишаються рубці. Дія
розчину NaOH на тіло тим сильніше, чим вище його концентрація і
температура. ГДК парів каустичної соди 0,5 мг / м3. Тверду каустичну соду
зберігають у сталевих гофрованих барабанах, рідку - в сталевих бочках.
Концентровані розчини тверднуть при температурі 3-4 ° С. Щоб уникнути
цього в холодну пору року трубопроводи для каустичної соди обігрівають і
теплоизолируют. При нагріванні розчину NaOH або попаданні в гарячу луг
бризок вологи може статися раптовий викид лугу і поразки нею тіла або одягу.
Кальцинована сода Na2CO3 - порошок білого кольору, розчинний у воді.
Розчин має лужну реакцію. При тривалій роботі з розчинами можливі екземи,
розпушення і виразка шкіри, дерматити. Концентрований розчин викликає опік
і помутніння рогівки. Зберігають в багатошарових паперових мішках в сухих
складських приміщеннях.
Злив кислот і лугів з цистерн проводиться за допомогою спеціальних
сифонів і насосів, які, як і кіслотопроводи, виконуються з кислототривких
матеріалів. Пристрій кіслотопроводов над робочими місцями і проходами
забороняється.
Робітники, зайняті розвантаженням і транспортуванням кислот,
забезпечуються герметичними захисними окулярами, спецодягом з щільною
кислотостойкой тканини, гумовими рукавичками і взуттям.
Хлорне вапно СаОС12 - білий порошкоподібний продукт. Виділяється
пил і пари хлору подразнюють шкіру, очі, верхні дихальні шляхи, можуть
викликати бронхіальну астму, пошкодження зубів. Засобами захисту є
респіратори, захисні окуляри, рукавички. Зберігають вапно в дерев'яних бочках,
в закритих, сухих, затемнених і добре вентильованих складах. Неприпустимо
зберігання спільно з вогненебезпечними та вибуховими речовинами,
мастилами, балонами зі стисненими газами і металом.
Метеорологічними умовами виробничого середовища є температура,
відносна вологість і швидкість руху повітря.
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для нормального функціонування організму людини необхідно таке
поєднання параметрів мікроклімату, яке сприятливо позначається на
працездатності. Оптимальні і допустимі норми температури, відносної
вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні згідно з СанПіН 9-80 РБ 98
«Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень» вказані в таблицях
4.1-4.2.
Таблиця 4.1- Оптимальні норми температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря в робочий зоні.
Період року Температура °С Відносна Швидкість руху
вологість, % повітря, м/с
холодний 18-20 60-40 ≤0,2
теплий 21-23 60-40 ≤0,2

Таблиця 4.2- Допустимі величини температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря в робочий зоні.
Період року Температура °С Відносна Швидкість руху
вологість, % повітря, м/с
холодний 15-21 75 0,4
60 при 27°С
65 при 26°С
теплий 16-27 0,2-0,5
70 при 25°С
75 при 24°С

Для забезпечення сприятливих метеорологічних умов в робочих зонах
виробничих приміщень здійснюють комплекс заходів, основними з яких є:
-вдосконалення технологічних процесів і обладнання, пов'язаних зі
значним тепло-і вологовиділення;
-забезпечення ретельної герметизації;
-механізація важких робіт на навантаження та розвантаження, в
промислових печах, топках сушарок і парових котлів, в кузнях, ливарних цехах
і ін .;
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
-захист від джерел надлишкового тепла за допомогою теплоізоляції
поверхонь печей, сушарок, апаратів, труб та інших джерел тепла;
- облаштування природною і механічною вентиляції, повітряного
душирования, повітряно-теплових завіс, підігрів припливного зовнішнього
повітря в холодний період року, кондиціювання повітря, раціональне опалення,
рециркуляція Обезпилення повітря для усунення вакууму і підвищення
температури в приміщеннях в холодний період року;
-організація раціонального питного режиму в цехах з великим виділенням
тепла, забезпечення робочих цих цехів підсоленою газованою водою (вміст
кухонної солі до 0,5%);
-забезпечення раціональної спецодягом та засобами індивідуального
захисту працюючих в гарячих цехах, а також в неопалюваних приміщеннях.
У виробничому корпусі, допоміжних і адміністративно-побутових
приміщеннях підприємства застосовується природне і штучне освітлення, т. Е.
Передбачено робоче та аварійне освітлення. В денний час застосовується
комбінована система природного освітлення, тобто.
Нормативні параметри освітленості рабочих місць в залежності від
розряду зорових робіт вказані в таблиці 4.3 .
Таблица 4.3 - Характеристика освітленості робочого місця
Природнє освітлення Штучне
Коефіцієнт освітлення
Розряд
Найменування природнього
зорових Система
робочого місця освітлення, Нормованне
робіт освітлення
% освітлення,
лк
Одностороннє
Цех розливу III 1,0 200
бокове
Сироповарочне, Одностороннє
IV 1,0 150-200
купажне відділення бокове
Склади пустої посуди
IV - - -
і готової продукції
Нормою у виробничих цехах являється рівень шуму 80-85 дБ.

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 91
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Аналіз умов праці та оцінка безпеки в надзвичайних ситуаціях
Мікроклімат - це метеорологічні умови приміщень, які визначаються
діючими на організм людини поєднаннями температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря, а також температурою поверхонь, огороджувальних
конструкцій, технологічного обладнання та інтенсивністю теплового
2
опромінення, (Вт/м ), ультрафіолетовим опроміненням.
Встановлено Санітарні правила і норми для запобігання несприятливого
впливу мікроклімату робочих місць, виробничих приміщень на самопочуття,
функціональний стан, працездатність і здоров'я людини.
Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги до показників
мікроклімату робочих місць, виробничих приміщень[20].
Показниками, що характеризують мікроклімат у виробничих
приміщеннях, є :
- температура повітря;
- температура поверхонь;
- відносна вологість повітря;
- швидкість руху повітря;
- інтенсивність теплового опромінення
Показники, що характеризують мікроклімат на робочих місцях,
поділяються за категоріями проведених робіт (Іа, Іб, IIа, IIб, III) і представлені в
таблиці 4.4
Таблиця 4.4 – Оптимальні показники мікроклімату на рабочих місцях
виробничих приміщень
Катег Оптимальні нормативні параметри метеоумови
орія 0
Температура, С Вологі Швидкість руху
Відділення важко Теплий Холодний і сть, % повітря (хол і
сті період перехідний пер/тепл), м/с
робот період
Сироповарочне, купажне,
розлив IIа 20-22 19-21 60-40 0,2/0,3
склади пустої посуди і
готової продукції IIб 17-19 20-22 60-40 0,2/0,4
Лист
ДП 20.ТХП.64.67.00. 000 ПЗ 90
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

Таблица 4.5 - Оцінка джерела шуму
Найменовання Джерело шуму Рівень Загальний Міри захисту від
цеху (кількість, шт) звукового рівень шуму
тиску, дБА шуму в
цеху, дБА
Сироповарочне Акустична обробка
відділення Вентилятор приміщення
аспираційний 78 82,8 (наявність
Норія 80 83,0 звукоізолюючих
Эл. двигун 93 96,0 огороджень з бетону,
залізобетону, скла)
Машине Дерев'яних полотен
відділення для виготовлення
Насос 94 101,0
купажного цеху дверей).
Балансування частот
Цех розливу Розливочно- електромашин (ротор,
укупорочний 95 підшипники).
автомат
Пляшкомийні 93 97,5
машина
Етикетувальний 90
автомат
пластинчастий 88
транспортер
Видувна машина 102 102

Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами є [8]:
- підвищене значення напруги (технологічне обладнання на підприємстві
працює при напрузі 380 В);
- підвищена температура (t = 30-32˚С) повітря робочої зони;
- підвищений робочий тиск фільтр-преса (0,4МПа);
- підвищений вміст діоксиду вуглецю (більше 20 мг / м3) (станція
газифікації).

Лист
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ 92
Зм. Лист № докум . Підпис Дата

ВИСНОВКИ

Асортимент безалкогольної продукції розширюється в основному за
рахунок використання нових, нетрадиційних, видів сировини, а також різних
харчових добавок, що додають напоям бажаного смаку, кольору, зовнішнього
вигляду та підвищують їхню стійкість. Тому в дипломному проекті
запропоновані наступні способи покращення якості безалкогольних напоїв:
 Використання як основної різної рослинної сировини (натуральні
концентровані та спиртовані соки, настої з пряно-ароматичної та
лікарської сировини, морси, тощо)
 Підвищення стійкості напоїв за рахунок поліпшення санітарно-
гігієнічної чистоти виробництва.
 Організація промислового виробництва концентратів напоїв із
натуральної сировини.
Економічні розрахунки довели доцільність проекту. Рентабельність
склала – 29%, термін окупності -3,9 року, виробнича собівартість: Лимонаду –
93,88 грн/дал, Десертного – 182,14 грн/дал, Журавлина – 81,04 грн/дал.
Для захисту робочого персоналу від шкідливих факторів у купажному
відділенні для контролю рівня СО2 встановлюються датчики CO2 GS-45
розчиненого СО2 у виробництві безалкогольних напоїв.

ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
З мн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Паянок О.В. Літ. Арк. Акрушів

Консул. 5
ВИСНОВКИ
Керівник Бондарчук З.В.

Н. Контр. ПопсуйГ.Л. Кафедра ХТ, 2021ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Анализ востребованности соков и сокосодержащих напитков /
Л.А.Маюрникова, Г.А.Гореликова, О.А.Степанова, А.В.Попова // Пиво
и напитки.- 2007.- № 3.- С.5-7.
2. Бакулина О.Н. Обогащение сокосодержащих напитков/ О.Н.Бакулина,
Т.Е.Лейн // Пищевая промышленность.- 2005.- № 3.- С. 82-84.
3. Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по производству
пива и безалкогольных напитков. – М.: Лѐгкая и пищевая пром-сть,
1983. – 288 с.
4. Бекалюк А.Е. Вторую жизнь безалкогольным напиткам / А.Е.Бекалюк //
Пищевая промышленность.- 2004.- № 6.- С. 86.
5. Беличенко А.М. Союз производителей безалкогольных напитков /
А.М.Беличенко // Пищевая промышленность.- 2004.- № 5.- С. 104.
6. Биотехнология концентрированных форм для напитков / Г.Л.Филонова,
Е.А.Литвинова, Н.А.Комракова, О.А.Соболева // Пиво и напитки.-
2007.- № 1.- С.24-26.
7. Бойчик І.М Економіка підприємства: підручник. / І.М.Бойчик. – К.:
Кондор -Видавництво, 2016. – 378 с.
8. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования, контроль за
качеством.
9. ДСТУ 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні
умови.
10. ДСТУ 4623:2006/ГОСТ 31361-2008 Цукор білий. Технічні умови.
11. ГОСТ 9142-2014 Ящики из гофрированного картона. Общие
технические условия.
12. ДСТУ ГОСТ 10117.2-2003 Пляшки скляні для харчових рідин. Типи,
параметри і основні розміри.
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
13. ДСТУ ГОСТ 908:2006 Кислота лимонна моногідрат харчова. Технічні
умови.
14. ДСанПіН 4.4.4-152–2008 Державні санітарні норми і правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої.
15. ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної
для споживання людиною
16. ДСТУ 4501:2005 Концентрати для напоїв. Загальні технічні умови.
17. ДСТУ 7159:2010 Соки відновленні. Загальні технічні умови.
18. ДСТУ 4806: 2007. Вина. Загальні технічні умови.
19. ДСТУ 4716:2007 Есенції ароматичні харчові для лікеро-горілчаного
виробництва. Технічні умови.
20. ДНАОП 1.8.10-1.13-97 (НПАОП 15.9-1.13-97) Правила безпеки при
виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв.
21. Дипломное проектирование заводов по производству пива и
безалкогольных напитков / К.А. Калунянц, К.А. Колчева, Л.А.
Херсонова, А.И. Садова, - М. : Агропромиздат, 1987. – 272 с.
22. Домарецький В.А. Екологія харчової сировини й продуктів харчування
: Навч. посібник. – К. : ІСДО , 1994. – 343 с.
23. Домарецкий В.А. Производство концентратов, экстратов и
безалкогольних напитков : Справ. – К. : Урожай, 1990. – 248 с.
24. Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства: Підруч. /
С.В.Іванов, В.А. Домарецький, В.Л. Прибильский та ін.. // За аг. Ред.. д-
ра хім..наук. проф.. С.В. Іванова. – К.:НУХТ. 2012-487с.
25. Мальцев П.М. Технология бродильных производств. – М. : Пищ. пром-
сть, 1980. – 547 с.
26. Мелетьев А.Е. Сточные воды предприятий пивобезалкогольной
промышленности и их очистка. – К. : КТИПП, 1980. – 52 с.
27. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт для студентів
специальності 6.051701―Технології бродильних виробництв‖.
Головченко В.М.. – Черкаси : ЧДТУ, 2012. – 48 с.
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
28. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в апаратурно-
технологічних схемах для студентів спец. 7.091704 ―Технологія
бродильних виробництв і виноробства‖ напряму 0917 ―Харчова
технологія та інженерія‖ та 7.050201 ―Менеджмент у виробничій сфері‖
напряму 0502 ―Менеджмент‖ ден. і заоч. форм навчання /Укл.:
П.С.Циганков, П.Л.Шиян, В.Л.Прибильський. – К.: УДУХТ, 2001.– 32 с.
29. Нормы технологического проектирования заводов (цехов)
безалкогольных напитков. – М.: Гипропищепром, 1991. – 146 с.
30. Розрахунки продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних та
безалкогольних напоїв. Коробов М.М. та інш./Вища школа. 1972 – 380
с.
31. Справочник по производству безалкогольных напитков. – М.: Пищ.
пром-сть, 1979. – 368 с.
32. Сборник рецептур на напитки безалкогольные. Часть 1. М.1990. – 192 с.
33. Технологическое проектирование солодовенных и пивобезалкогольних
заводов / П.В.Колотуша, В.А.Домарецкий и др. – К.: Вища шк., 1987. –
255 с.
34. Технология солода, пива и безалкогольных напитков / К.А. Калунянц,
Е.А. Колчева, В.А. Домарецкий, А.И. Садова. – М.: Пищ. пром-сть,
1992. – 446 с.
35. Технология пивоваренного и безалкогольного производства:
Практикум. Технологические расчеты /А.Е.Метельев, В.А.Домарецкий
и др. – К.:Вища шк., 1986. – 191 с.
36. Технологія солодових екстрактів, концентратів квасного сусла і квасу
/За ред. Н.О. Ємельянової. – К. :ІСДО, 1994. – 151 с.
37. Технологія безалкогольних напоїв: Підруч. / В.Л.Прибильський,
З.М.Романова, В.М.Сидор та ін. / За ред. докт. техн. наук проф.
В.Л.Прибильського. – К.: НУХТ, 2014. – 364 с.
38. Товарознавство. Продовольчі товари: Навч. посіб. для студ. вищ. навч.
закладів освіти 1 та 2 рівнів акредитації / О.Г. Бровко, О.В. Булгакова,
Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
Г.С. Гордієнко, В.В. Дятлов, А.А. Квасников, А.П. Козлов, О.В.
Кудінова, Н.Т. Лазарева, Г.О. Ліхоніна, Л.П. Ляховченко, В.Д.
Малигіна, І.І. Медведкова, Л.В. Молоканова, Л.В. Породіна, В.П.
Ракова, О.А. Ракша-Слюсарева, Е.О. Темнохуд. – Донецьк: ДонНУЕТ,
2008. - 619 с.

Арк.
ДП 21.ТБВ.74.64.00. 000 ПЗ
100
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets