ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7965| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення текстильної продукції в м. Хмельницький |
| Authors: | Лук'янченко, Олександр Юрійович Комісаренко, Назар Анатолійович |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | У даній бакалаврській кваліфікаційній роботі було розроблено проект автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення рекламної продукції в Черкаській області. В процесі роботи було розроблено виробничу програму, проект планування виробничого корпусу, проект планування агрегатної дільниці та системи освітлення, спроектовано генеральний план АТП, а також розроблено та описано роботу струбцини для використання в ремонтних цілях на агрегатній дільниці. Обсяг кваліфікаційної роботи складає 63 сторінки друкованого тексту, включаючи вступ, зміст, 4 розділи, висновки, перелік джерел та додатки. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7965 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Комісаренко Н.А.pdf Restricted Access | 1.92 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для
перевезення текстильної продукції в м. Хмельницький»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _____________О.Ю. Лук’янченко
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-93
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________Н.А. Комісаренко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2023
РЕФЕРАТ
У даній бакалаврській кваліфікаційній роботі було розроблено проект
автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення рекламної
продукції в Черкаській області. В процесі роботи було розроблено виробничу
програму, проект планування виробничого корпусу, проект планування
агрегатної дільниці та системи освітлення, спроектовано генеральний план АТП,
а також розроблено та описано роботу струбцини для використання в ремонтних
цілях на агрегатній дільниці. Обсяг кваліфікаційної роботи складає 63 сторінки
друкованого тексту, включаючи вступ, зміст, 4 розділи, висновки, перелік
джерел та додатки.
2
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ .................................. 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .. 6
1.2 Аналіз клімату і місцевості ................................................................................. 7
1.3 Аналіз характеру вантажу ................................................................................... 8
1.4 Вибір транспортного засобу ............................................................................. 11
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту........................................... 15
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО та ресурсного пробігу .............................................................. 17
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів ..... 18
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................. 18
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ............................... 22
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........ 23
2.3 Планування виробничого корпусу ................................................................... 25
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО та діагностування автомобілів ........... 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу ........................................................................................ 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО та ПР ............................................................................... 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................ 30
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ... 31
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства 31
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями .................................................. 32
2.3.8 Розрахунок кількості працівників ................................................................. 33
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ......................................................................... 35
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ........................................................... 36
3
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .................................................. 37
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ............................. 39
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ........................................... 39
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................ 40
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ...................... 41
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ................................... 42
2.4 Планування слюсарно-механічної дільниці .................................................... 43
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ................................. 43
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ......................................................................... 44
3.1 Призначення і область застосування пристосування ..................................... 44
3.2 Принцип дії пристосування .............................................................................. 44
3.3. Розрахунок пристосування .............................................................................. 44
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .............................. 46
4.1 Розрахунок штучного освітлення ..................................................................... 46
4.2 Техніка безпеки на АТП .................................................................................... 50
5.3 Пожежна безпека ............................................................................................... 51
4.4 Охорона навколишнього середовища .............................................................. 52
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 55
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 56
ДОДАТКИ ................................................................................................................... 57
4
ВСТУП
Щоб забезпечити технічну справність автомобілів, необхідно мати
високорівневу та добре укомплектовану виробничо-технічну базу, що включає
будівлі, споруди, обладнання, оснащення та інструменти для технічного
обслуговування, поточного ремонту і зберігання рухомого складу. Український
автомобільний парк зростає з кожним роком, тому питання продовження терміну
служби автомобілів є дуже важливим. У рамках дипломного проекту було
проведено технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 65
автомобілів для перевезення килимових покриттів. Розрахунки включали
визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
рухомого складу, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами, вибір і
обґрунтування методів організації виробництва, визначення кількості
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень основного
і допоміжного виробництва, а також проєктування генерального плану
підприємства.
5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Місто Хмельницький є одним з найбільших центрів текстильної
промисловості в Україні. Виробництво текстилю тут має довгу історію та
розвинену інфраструктуру. У місті зосереджені багато підприємств, які
займаються виробництвом текстильних виробів різного призначення.
Одним із провідних підприємств текстильної галузі в Хмельницькому є ЗАТ
«Хмельницьклегпром», що розташовується за адресою м. Хмельницький, вулиця
Бандери, 28. Компанія спеціалізується на виробництві бавовняних тканин та
текстильних виробів для дому, таких як рушники, ковдри, подушки та інші
текстильні вироби.
Крім того, у місті працює також компанія "Текстиль Індастріс
Хмельницький", яка займається виробництвом текстильних виробів для
медичного та готельного секторів. Компанія має власне виробниче обладнання
та використовує технології, що відповідають європейським стандартам якості.
Також у Хмельницькому діє підприємство "Ковдра-Текстиль", яке
спеціалізується на виробництві ковдр, подушок та інших текстильних виробів
для дому. Компанія використовує якісні матеріали та сучасні технології для
виготовлення своєї продукції.
Отже, виробництво текстилю є важливою галуззю в економіці м.
Хмельницький. Підприємства текстильної галузі мають високий рівень
технічного оснащення та використовують якісні матеріали для виробництва
текстильних виробів різного призначення. Це дозволяє підприємствам
виготовляти конкурентоздатну продукцію як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках. Крім того, це створює робочі місця для місцевих
мешканців та сприяє розвитку економіки міста.
6
У зв'язку зі стрімким розвитком технологій та змінами у вимогах
споживачів, підприємства текстильної галузі в Хмельницькому постійно
модернізують своє виробниче обладнання та вдосконалюють технології
виробництва. Це дозволяє підприємствам виробляти текстильні вироби високої
якості, що задовольняють вимоги найвимогливіших споживачів.
Окрім цього, виробництво текстилю в Хмельницькому сприяє розвитку
супутніх галузей, таких як логістика, транспорт, обслуговування та інші. Це
дозволяє створювати нові робочі місця та підтримувати розвиток економіки
міста.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства ЗАТ
«Хмельницьклегпром», а також максимального зниження витрат на
обслуговування та утримання транспортних засобів для забезпечення
ефективного функціонування підприємства, вирішую проєктувати АТП для
забезпечення потреб в перевезенні текстильної продукції в м. Хмельницький по
вул. Степана Бандери, 28. Для цього необхідно проаналізувати декілька
автомобілів аналогів, які б забезпечили перевезення такого типу вантажу по
місту Хмельницький.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Місто Хмельницький знаходиться на заході України та належить до
південно-західного регіону країни. Клімат в Хмельницькому є помірно-
континентальним з теплим літом та холодною зимою.
Середня температура в липні - найтеплішому місяці року, коливається від
+17˚С до +28˚С. У січні - найхолоднішому місяці - середня температура
становить від -5 ˚С до -2 ˚С. Весна та осінь в Хмельницькому прохолодні та
дощові.
Місцевість міста складається з рівнин та помірної височини. Хмельницький
розташований на південному схилі Волинсько-Подільської височини, що
забезпечує природний захист від північних холодних вітрів. Річки Південний Буг
7
та Серет протікають через місто. Ці водойми забезпечують не тільки красу
місцевості, а й важливі ресурси для розвитку економіки та туризму. Також в
місцевості Хмельницького є декілька лісових масивів та заповідних зон, що
допомагає підтримувати природний баланс та забезпечувати чисте повітря.
Окрім природних умов, Хмельницький має також розвинуту інфраструктуру
та культурний потенціал. У місті є багато зелених зон, парків, скверів та
спортивних майданчиків, що сприяє активному та здоровому способу життя.
Також Хмельницький має велику кількість освітніх та культурних закладів,
таких як університети, театри, музеї та галереї мистецтв.
Економіка Хмельницького зосереджена на виробництві, переробці та
транспортуванні сільськогосподарської продукції, машинобудуванні, харчовій та
легкій промисловості. Це дозволяє місту мати стабільний економічний потенціал
та розвиватися в цих напрямках.
Хмельницький також є важливим транспортним вузлом, зокрема
залізничним та автомобільним. Місто має зручний доступ до інших населених
пунктів України, а також до міжнародних шляхів сполучення.
Узагальнюючи, Хмельницький - це місто з комфортним кліматом та
місцевістю, розвинутою інфраструктурою та культурним потенціалом, що
створює сприятливі умови для життя, роботи та відпочинку.
1.3 Аналіз характеру вантажу
Перевезення текстильної продукції здійснюється самими різними видами
автомобільного вантажного транспорту закритого типу фургонами, будками,
контейнерами. При транспортуванні текстильної продукції необхідно
забезпечити максимальний захист вантажу від вологості, а також дії сторонніх
запахів оскільки дана продукція легко вбирає сторонні запахи, у тому числі і
вихлопні гази. При перевезенні текстильної продукції необхідно
дотримуватись певних вимог щодо пакування, щоб забезпечити безпеку та
збереження товару під час транспортування. Основні вимоги до пакування
8
текстильної продукції наступні. Використання захисного матеріалу. Для
запобігання пошкодження текстилю від ударів, тертя та інших факторів
необхідно пакувати товар у захисний матеріал, такий як пластикова плівка,
бульбашкова плівка, картон, гофрокартон тощо.
При пакуванні текстилю необхідно дотримуватись правильної техніки
складування, щоб запобігти пошкодженню та зберегти цілісності товару.
Наприклад, текстильні вироби можна складати висотою не більше 1,5 метра, у
вертикальному положенні з певними відстанями між ярусами.
Для зручності та ефективної організації перевезення текстилю необхідно
належним чином маркувати та ідентифікувати пакування. Це дозволить
відслідковувати товар та забезпечити правильну обробку пакування під час
перевезення.
Відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів, пакування
текстильної продукції має відповідати певним вимогам та стандартам, щоб
забезпечити безпеку та збереження товару під час транспортування.
Наприклад, використання пакувальних матеріалів повинно бути відповідним
до ваги та розміру товару. Крім того, пакування повинно відповідати вимогам
до зберігання та транспортування товарів залежно від їх особливостей.
Пакування текстильної продукції може бути різноманітним, в залежності
від виду та розміру товару. Одним із способів пакування є використання
картонних коробок. Вони можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких
як папір, гофрокартон, твердий картон тощо. Коробки можуть мати різну
форму та розмір, а також додаткові відсіки для розміщення товару.
Інший спосіб пакування - використання пластикових контейнерів або
пакетів. Вони можуть бути різної щільності та міцності, що дозволяє
використовувати їх для перевезення різних видів текстильної продукції.
Для перевезення тканини в рулонах можна використовувати пакувальні
матеріали, які дозволяють захистити товар від негативних впливів зовнішнього
середовища. До таких матеріалів відносяться, наприклад, багаторазові
пластикові пакети, пластикова плівка, бульбашкова плівка, гофровий картон.
9
Отже, для перевезення текстилю на швейні фабрики застосовується
спосіб пакування тканини в скрученому вигляді. Для захисту ж від зовнішньої
дії використовується упаковка з товстої плівки, яка може бути герметично
запаяна. Для збереження форми текстилю нерідко рулон скручується на
спеціальну котушку, виготовлену з щільного картону. В такому випадку
вдається уникнути сильних перегинів, які можуть виникнути, у тому числі і
при транспортуванні. До речі, транспортування текстилю в рулонах допустиме
в двох варіантах: вертикально і горизонтально.
При пакуванні рулонів текстилю важливо враховувати їх розміри та вагу, а
також використовувати додаткові матеріали для фіксації товару в упаковці.
Наприклад, можна використовувати поліетиленові ремені, які дозволяють
забезпечити надійну фіксацію рулонів в упаковці та запобігти їх переміщенню
під час транспортування.
Крім того, для транспортування текстилю в рулонах часто використовують
спеціалізовані транспортні засоби, такі як вантажівки з платформами або
причепи з боковими завісами. Ці транспортні засоби дозволяють зручно
завантажувати та розвантажувати рулони текстилю, а також забезпечують захист
від впливу зовнішніх факторів під час транспортування.
Окрім забезпечення надійності транспортування, важливо також
виконувати правильне завантаження та розвантаження рулонів текстилю з
транспортного засобу. Для цього можуть використовуватись спеціальні
пристосування, наприклад, рулонові візки або кранові підіймачі, які дозволяють
безпечно піднімати та переміщувати рулони.
Крім того, для забезпечення безпеки перевезення текстильної продукції
важливо враховувати транспортні умови, такі як температура, вологість та інші
фактори, які можуть впливати на якість та вигляд товару. Наприклад, текстильні
вироби можуть бути чутливі до вологи та температурних змін, тому важливо
забезпечити правильну температуру та вологість у транспортному засобі під час
перевезення.
10
Загалом, транспортування текстилю в рулонах вимагає додаткових зусиль
для забезпечення надійності та безпеки товару під час перевезення.
Маса (брутто) рулону - не більше 50 кг. Вантажне місце повинне містити
покриття одного вигляду і розміру.
Не допускається нанесення маркування від руки, окрім проставляння
номера партії, дати виготовлення, довжини, ширини, площі рулону. Покриття
перевозять всіма видами транспорту в критих транспортних засобах або в
універсальних контейнерах відповідно до правил перевезення вантажів, що
діють на кожному виді транспорту.
1.4 Вибір транспортного засобу
Газель NEXT – промтоварний фургон. В даний час цей вид фургонів є
найбільш затребуваним і популярним. Секрет його популярності в тому, що це
фургони для перевезення товарів, що не вимагають спеціальних кліматичних
умов, але при цьому надійно захищених від негативних дій навколишнього
середовища, як правило, в таких бортах перевозять меблі, килими, устаткування,
предмети побутової хімії.
За основу виготовлення промтоварного фургона береться каркас із сталевої
профільної труби. Даний каркас покривається фанерою та оцинковкою, що
запобігає попаданню всередину фургона бруду і води.
Даний клас транспортного засобу непогано зарекомендував себе як спосіб
експрес-доставки вантажів.
11
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля ГАЗ-А21R32
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики ГАЗ-А21R32
Тип Цільнометалевий вантажний фургон
Габарити, Д/ш/в, мм 6709/2513/2800
Колісна база, мм 3745
Вантажопідйомність, кг 2300
Повна маса, кг 3500
12
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4168/2068/2200
Внутр. об'єм вантаж . відсіку, м куб. 20
Радіус повороту, м 6,5
Дорожній просвіт, мм 170
Об'єм бака, л 70
Двигун
Марка ISF2.8s4129Р
Тип турбодиз. з інтеркулером
Робочий об'єм, см куб. 2800
Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4
Потужність, л. с. 120
Макс. кр. момент, Н∙м 270
Трансмісія
КПП мех. 5-ст.
Ходова частина Ходова частина
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна. Ресорна
Шини 185/75R16
Експлуатаційні показники
Макс. швидкість, км/год. 130
Середня витрата, л/100 км. 10,8
Періодичність ТО, км. 40000
Технічні характеристики автомобіля HYUNDAI HD 65:
Фургон термічний призначений для перевезення вантажів, які потребують
спеціального температурного режиму зберігання.
Рисунок 1.2 – зображення фургону HYUNDAI HD 65
13
Завдяки спеціальній комплектації та зборки кузова термічні фургони
захищають товари від впливу зовнішніх температурних умов та дає можливість
підтримки температури всередині фургона до -30˚ С (при існуванні
холодильного обладнання). Основні параметри автомобіля приведені в табл. 1.2.
Таблиця 1.2- Таблиця основних параметрів HYUNDAI HD 65
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Вид автомобіля Вантажний
2. Довжина/ширина/висота 6374 / 2000 / 2198
3. Вантажопідйомність, кг 4000
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 2500
5. Маса автомобіля повна, кг 6500
6. Максимальна швидкість, км/год. 95
7. Двигун дизельний 4-х циліндровий с D4DD
турбонадувом
8. Число циліндрів 4
9. Робочий об'єм, л 4,7
10. Потужність, кВт 95,7
11. Зчеплення однодискове, сухе
12. Коробка передач механічна, п’ятиступінчаста
13. Передавальні числа коробки передач
1 – 6,45; 2 - 3,56; 3 - 1,98; 4 -
1,27; 5 - 1;
14. Задній хід 6,15
15. Ведучийий міст Задній
16. Передавальне число головної передачі 3,9
17. Шини 205 / 75 R17,5
18. Паливний бак, л 100
19. Радіус повороту, м 7
20. Витрати палива л/ на 100 км 15
14
Так як відстань перевезень в межах міста, тому необхідний автомобіль з
малим радіусом поворота, з невеликими витратами палива та з достатніми
габаритними розмірами вантажної платформи, тому з двох аналогів обираю ГАЗ-
А21R32, який оснащений надійним дизельним двигуном іноземного
виробництва з невеликими витратами палива.
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 65 вантажних
фургонів.
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [2].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Києвській області клімат помірно-
континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 160.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст.
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.4
Таблиці 1.3 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 65
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000
15
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується Слюсарно-
механічна
12 Марка автомобіля ГАЗ-А21R32
Режим роботи АТП:
Для АТП кількість робочих днів складає 302. Робота зон ПР організовується
у 2 зміни по 7 годин. Для інших зон 8-годинна одна зміна.
16
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО та ресурсного пробігу
Для визначення необхідних параметрів потрібно відкоригувати норми
пробігу до КР та періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:
' (H )
L = L K K ,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
де:
(H )
LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
'
L = 4000 0.9 1 = 3600км,
ТО−1
' (H )
L = L K K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)
де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
'
L = 16000 0,9 1 = 14400 км,
ТО−2
Пробіг до КР:
(H )
L = L K K K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
Lрес = 175000 0,9 11 = 157500 км;
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
17
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається як
відношення циклового пробігу Lц до пробігу до даного виду впливу. У цьому
розрахунку цикловий пробіг Lц відповідає ресурсному пробігу LКР, який
дорівнює 157500 км, тому число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде
дорівнювати 1. У цьому розрахунку кількість ТО-1 за цикл не включає
обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання регулярного технічного обслуговування (ЩО)
дорівнює середньодобовому пробігу.
Отже, кількість капітальних ремонтів (КР), регулярного технічного
обслуговування (ТО-1) та додаткового технічного обслуговування (ТО-2)
визначається за допомогою наступних формул:
L
ц 157500
N = = = 1;
КР
L 157500 (2.4)
рес
де NКР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
L
рес - пробіг до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл
L
рес
N = ;
ЩO
(2.5)
cд
18
де NЩO - кількість виконаних ЩО за цикл.
cд - середньодобовий пробіг автомобіля.
157500
N = = 985;
ЩO
160
Кількість ТО-2 за цикл:
L
рес 157500
N = − N = −1 = 10;
2 c
L 14400 (2.6)
ТО−2
де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
L
ТО−2 - періодичність впливів з ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
L
рес 157500
N = − (N + N ) = − (1+18) = 25;
1 c 2
L 3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність впливів з ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N N N
КР 1 2 ЩO
позначення
Кількість 1 25 10 985
Пробіг автомобіля за рік відмінний від пробігу за цикл, але виробничу
програму зазвичай розраховують на річній основі. Тому, щоб визначити
кількість ТО, що потрібні на рік, необхідно перерахувати відповідні значення,
накопичені за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року (р).
19
Отже, кількість ремонтів і обслуговувань ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один
автомобіль, що стоїть на обліку АТП за рік можна визначити за наступними
формулами:
N = N
ЩОР ЩО Р (2.8)
N = N A
ЩОР ЩОР CП (2.9)
N = N
1Р 1 Р … (2.10)
N = N A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N
2Р 2 Р (2.12)
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
= Р (2.14)
Р
L .
рес
Річний пробіг автомобіля:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
де:
20
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
Т – коефіцієнт технічної готовності
В цикловому методі розрахунку виробничої програми з визначення
впливів з ТО не враховується простій автомобіля за цикл з організаційних
причин. Тому при розрахунку річного пробігу автомобіля використовується
коефіцієнт технічної готовності за цикл, а не коефіцієнт випуску автомобіля.
1
=
T d Д (2.16)
1+ L ( TOiПO + КР )
cд
1000 L
КР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та
в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [2];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [2].
1
= = 0.94
T
0.3 15
1+160( + )
1000 157500
L = 302 160 0.94 = 45421
Р км
45421
= = 0.288
Р
157500
N = 985 0.288 = 284
ЩОР
21
N = 284 65 = 18460
ЩОР
N = 25 0.288 = 7
1Р
N = 7 65 = 455
1Р
N = 10 0.288 = 3
2Р
N = 3 65 = 195
2Р
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
284 7 3 18460 455 195
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Згідно з Положенням, діагностування не є окремим видом обслуговування
та включається до обсягу робіт ТО та ПР. Організація діагностування
автомобілів може проводитись на окремих постах або включатись до процесу
ТО, що визначає кількість діагностичних впливів для наступних розрахунків. У
Положенні передбачено два види діагностування: Д1 та Д2. Діагностування Д1
виконується для оцінки технічного стану агрегатів, вузлів та систем, що
забезпечують безпеку руху ТЗ. Це діагностування проводиться для ТЗ при ТО-1,
22
після ТО-2 та під час виконання ПР. Кількість автомобілів, які діагностуються
при ПР, дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 призначене
для розрахунку економічних показників автомобіля та виявлення обсягів ПР. Це
діагностування проводиться з періодичністю ТО-2 та у деяких випадках
одночасно з ПР. Кількість автомобілів, які діагностуються Д2 при ПР,
приймається в розмірі 20% від річної програми ТО-2. Щоб розрахувати кількість
діагностувань Д1 на весь автомобільний парк за рік, застосовується формула:
N = 1,1 N + N = 1,1 455 +195 = 695,5
Д1Р 1Р 2Р (2.17)
де N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
N = 1,2 N = 1,2 195 = 234
Д 2Р 2Р (2.18)
де N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих
при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 одночасно з ПР, прийнято визначати
як 20 % від річної програми ТО-2.
20
N = N = 234 0,2 = 47
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
Для вибору методу організації технічного обслуговування необхідно
розрахувати добову виробничу програму. Це є вихідним показником для
23
розрахунку кількості постів і ліній ТО.
За видами ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де:
NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [2].
18460
N = = 61
ЩО Д
302
455
N = = 2
ТО−1Д
302
195
N = = 1
ТО−2 Д
302
695,5
N = = 3
Д1Д
302
234
N = = 1
Д 2 Д
302
24
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Для вибору методу технічного обслуговування (потокового або на
універсальних постах) використовується критерій добової виробничої програми
для кожного типу обслуговування автомобілів. Якщо кількість обслуговуваних
однотипних автомобілів при ТО-1 становить N1д = 12, а при ТО-2 - N2д = 5 і
загальна кількість обслуговуваних однотипних автомобілів становить NЩОд =
100, то застосування потокового методу стає доцільним. Якщо добова програма
менша, то використовується метод обслуговування на універсальних постах.
Для діагностування Д-1 залежно від добової програми і методу проведення
ТО-1 може бути використаний окремий пост (виділене діагностування Д-1) або
проведений разом з ТО-1. Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то
діагностування Д-1 доцільно проводити на окремому виділеному пості зручному
для заїзду автомобілів.
Визначення трудомісткості ЩО tЩО, для потокового методу виробництва
можна розраховують:
t = t н
ЩO ЩO K4 KM , люд.год
(2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [2].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісних ТЗ,
а відповідно і розмір АТП [2].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за
рахунок механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
tЩO = 0,3 1,19 0,42 = 0,15люд.год
25
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проектованого АТП визначається:
t = t н
і і K2 K4 , люд.год
(2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
tТО−1 = 3,0 1,0 1,19 = 3,57люд.год
tТО−2 =12 1,0 1,19 =14,28люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:
t = t н
ПР ПР K1 K2 K3 K4 K5 , люд.год
(2.23)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, які залежать від категорії та умов
експлуатації рухомого складу, модифікації рухомого складу та організації його
роботи, природно-кліматичних умов експлуатації, кількості одиниць
технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого складу
відповідно [2].
tПР = 2,0 0,9 1,0 1,0 1,19 1,0 = 2,14люд.год
26
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт з ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = NЩО.Р tЩО =18460 0,15 = 2769 люд.год. (2.24)
Т1.Р = N1.Р tТО−1 = 455 3,57 = 1624 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = N 2.Р tТО−2 =195 14,28 = 2785 люд.год. (2.26)
Т д−1.Р = N д−1.Р tд−1 = 695,5 0,5 = 348 люд.год. (2.27)
Т д−2.Р = N д−2.Р tд−2 = 234 1,3 = 304 люд.год. (2.28)
Lp Anр tпр 45421 65 2,14
Т ПР.Р = = = 6318 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
Т СО.Р = 2Апр КСО t2 = 2 65 0,2 14,28 = 371люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.
27
2.3.3 Розрахунок зон ТО та ПР
При плануванні зон технічного обслуговування та профілактичних
ремонтів необхідно враховувати режим роботи автомобілів. Залежно від цього
вибирається режим роботи зони та метод обслуговування - на потокових лініях
або окремих постах. Крім того, визначається кількість постів та потокових ліній,
а також уточнюються річні трудомісткості робіт технічного обслуговування.
Для вибору методу технічного обслуговування необхідно порівняти такт
поста з ритмом виробництва. Якщо такт поста рівний або більше двох разів
ритму виробництва для ЩО, трьох разів для ТО-1 і чотирьох разів для ТО-2, то
можна використовувати потоковий метод виробництва. У противному випадку
необхідно використовувати універсальні пости для проведення технічного
обслуговування. Роботу зон технічного обслуговування рекомендується
планувати в 1-2 зміни, а зони профілактичних ремонтів - в 2-3 зміни з
урахуванням законодавства України, яке визначає тривалість зміни у 40 годин на
тиждень.
Ритм виробництва розраховують за формулою:
60 T
R = см Сcм
i , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – кількість змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-ї зони:
60 7 2
RЩО = =14
61
60 7 2
RТО−1 = = 420
2
28
60 7 2
RТО−2 = = 840
1
Такт поста i-ї зони:
60 t
i
i = + tПЕР
РП , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – кількість одночасно працюючих робітників на пості [2].
60 0,15
ЩО = + 2 = 5
3
60 3,57
ТО−1 = + 2 = 74
3
60 14,28
ТО−2 = + 2 = 216
4
Так як ЩО 2RЩО , ТО−1 3RТО−1 , ТО−2 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
Ti.P KX н
i = (2.33)
Д рп п tcм Р К вик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2].
29
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).
2785 1,5
XЩО = = 0,4 1
302 2 7 3 0,85
1624 1,25
X ТО−1 = = 0,2 1
302 2 7 3 0,85
2785 1,25
X ТО−2 = = 0,4 1
302 2 7 4 0,85
Пости ТО-1 і ТО-2 можна об’єднати в один пост.
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі:
T
X ПР
i = (2.34)
Д рп п tcм Р п
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
- коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
30
n – число змін;
Р – число працівників на пості;
п – коефіцієнт використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9)
6318 1,3
X ПР = = 0,6 1
302 2 7 4 0,8
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
T =Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1.р +Т д−2.р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 2769 +1624 + 2785+ 348 + 304 + 371+ 6318=14519
де TЩО.Р , T1.Р – об'єми робіт з ЩО і ТО-1 (якщо ці види обслуговування
виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт з ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) , а також
робіт з ПР, відповідно люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний обсяг робіт з самообслуговування підприємства визначається як
відсоток від загального річного обсягу допоміжних робіт, а їх розподіл
здійснюється відповідно до таблиці 2.3.
31
Таблиця 2.3- Орієнтовний розподіл робіт з самообслуговування.
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 3630 4,0 580
25,0 Жестяніцкі
нічні
Механічні 10,0 1452 Медніцкі 1,0 145
Трубопрові 22,0 3196 2323
Слюсарні 16,0
дні
290 Ремонтно- 16,0 2323
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 580 100 14519
4,0 Всього
ні
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР і самообслуговування
підприємства між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Розподіл обсягів робіт між структурними підрозділами АТП базується на
організаційних і технологічних характеристиках. Для виконання ПР та ТО-1
використовуються пости або потокові лінії відповідних зон, тоді як ТО-2
виконується частково на постах ПР та частково на окремих дільницях, які
рівномірно розподіляються між різними видами робіт, такими як
електротехнічне обслуговування, заміна акумуляторів, шиномонтажні роботи
тощо. Роботи з сезонного обслуговування виконуються разом з ТО-2. Обсяги
робіт розподіляються відповідно до нормативів відсоткового розподілу. Роботи
по самообслуговуванню можуть виконуватися на основних дільницяз з ТО та ПР
або на спеціальній дільниці, яка належить відділу головного механіка (ВГМ).
Табл. 2.4 показує розподіл обсягів робіт за структурними підрозділами.
32
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 2769
- зона ТО-1: 1624
- зона ТО-2: 2785
- зона ПР: 6318
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне (Рт ) та штатна (Рш ) кількість робітниуів.
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниць і зон. Технологічно
необхідна кількість працівників
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
33
Таблиця 2.5- Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний фонд
підрозділ робітника, робітника,
год. год.
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820
1840 Ремонт приладів 1840
Зона ТО-1 системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
1840 Ковальсько- 1820
Пости ПР
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Слюсарно- 1840 1840
Електротехнічна
механічна
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Малярна 1610 Столярна 1610
34
Таблиця 2.6. - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього За год Розрахована Прийнята
дільниці, змінами
люд.год 1 2
Зона ЩО 2769 1,34 2 1 1 1860 1,49 2
Зона ТО-1 1624 0,78 1 1 - 1840 0,88 1
Зона ТО-2 2785 1,35 2 1 1 1840 1,51 2
Зона Д-1 348 0,17 1 1 - 1840
Зона Д-2 304 - 1
0,15 0,36
Зона ПР 3159 1,55 2 1 1 1840 1,74 2
Разом 11030 - 8 5 3 - 8
Дільниці:
Агрегатні 1137 0,57 1 1 - 1840 0,62 1
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 632 0,31 0,34
Електротехнічні 316 0,15 - 1840 0,17
Акумуляторні 126 0,06 1 1 - 1820 0,07 1
Ремонт приладів - 1820
систем живлення 253 0,12 0,14
Шиномонтажні 63 0,03 - 1820 0,03
Вулканізаційні 63 0,03 1
1 - 1820 0,03
- 1
Ковальсько-ресорні 190 0,09 1820 0,10
Мідницькі 126 0,06 - 1820 0,07
Зварювальні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03
Бляхарські 63 0,03 1 1820 0,03 1
Арматурні 63 0,03 - 1840 0,03
Оббивні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03 1
Разом 3159 - 6 6 - - - 6
Всього 14519 - 14 11 3 - - 14
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТЗ на тупикових постах
FЗ = faX П КП , (2.39)
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
35
КП – коефіцієнт густини розстановки [2].
FЗЩО =16,86 1 3 = 50,58 м2
FТО−1,ТО−2 = 16,86 1 4 = 67,44 м2
FЗПР =16,86 1 4 = 67,44 м2
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа дільниць:
Fy = fобК
П (2.40)
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [2].
Fy = 97,41 4 = 389,64 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f '
р + f p (n −1) (2.41)
Де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
36
Таблиця 2.7. - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 1 54 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 1 54 18,67 4 72 72 72
механічна
Електротехнічна 1 14 7,18 4 28,72 30 46
Акумуляторна 1 14 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 36 2,04 4 8,16 14 33
систем живлення
Шиномонтажна 1 27 6,94 4 27,76 30 30
Вулканізаційна 1 18 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 27 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 18 7,02 4 28,08 29 29
Зварювальна 1 18 4,08 5 20,4 21 30
Арматурна 1 14 4,5 5 22,5 23 55
Оббивна 1 27 5,2 4 20,8 27 27
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Lp Au fnum
Fск = K pc K6 p K різ (2.42)
10
де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт рухомого складу.
37
Дільниця, відділення
К-ть працівників в найбільш
навантажену зміну, чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування
K p - коефіцієнт кількості автомобілів.
K різ - коефіцієнт різномарочності рухомого складу.
Склад запасних частин:
45421 65 2,8
F = 0,4 1,4 1= 4,63 м2
ск
106
Склад агрегатів:
45421 65 4,4
Fск = 0,4 1,4 1= 7,27 м2
106
Склад матеріалів:
45421 65 2,4
F = 0,4 1,4 1= 3,97 м2
ск
106
Склад шин:
45421 65 1,9
Fск = 0,4 1,4 1= 3,14 м2
106
Склад мастильних матеріалів:
45421 65 2,8
F = 0,4 1,4 1= 4,62 м2
ск
106
Склад лакофарбових матеріалів:
45421 65 0,8
Fск = 0,4 1,4 1=1,3 м2
106
38
Склад хімікатів:
45421 65 0,2
Fск = 0,4 1,4 1= 0,4 м2
106
Склад інструментів:
45421 65 0,2
Fск = 0,4 1,4 1= 0,4 м2
106
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів
Fск = 0.18(4,63 + 7,27) = 2,14 м
2
Fcк = 4,63 + 7,27 + 3,97 + 3,14 + 4,62 +1,3+ 0,4 + 0,4 + 2,14 = 27,87 м2
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
В нашому випадку адміністративні та побутові приміщення будуть
розміщенні на другому поверсі головного виробничого корпусу АТП, тому
розрахунок їх площ не виконую.
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа Азб Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць для зберігання ТЗ.
39
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Fзб =16,86 65 3 = 3287,7 м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – площа складів,м2;
Fдоп –площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – загальна площа зон очікування,м2.
60 t
F і
Оі = + tn (2.45)
Р
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 tТО−1 60 3,57
FОТО−1 = + tn = + 2 =109,1м2
Р 2
tn = 2
60 tТО−2 60 14,28
FОТО−2 = + tn = + 2 = 287,6 м2
Р 3
40
60 tПР 60 2,14
FО ПР = + t 2
n = + 2 = 66,2 м
Р 2
FО Д −1 = 0,25 t
2
ТО−1 = 0,25 3,57 = 0,89 м (2.46)
FО Д −2 = 0,25 tТО−2 = 0,25 14,28 = 3,57 м2 (2.47)
F0 = 109,1+ 287,6 + 66,2 + 0,89 + 3,57 = 467,36 м2
FГВК = 1,1 (50,58 + 67,44 + 67,44 + 389,64 + +27,87 +14 + 467,36) = 1192,76 м 2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Мінімальна площа ділянки для забудови під АТП визначається за
формулою:
10−2 (FГВК + Fдоп + FF зб )
діл = , га (2.50)
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.
10−2 (1192,76 +14 + 3287,7)
Fділ = =1га
45
41
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
На заводах будівельних конструкцій виготовляють колони залізобетонні для
одноповерхових та багатоповерхових будівель та споруд. Ці колони є
уніфікованими та мають квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин.
При проектуванні будівель та споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400 мм, 500 х
600 мм, і 600 х 600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти. Для
виробничого корпусу рекомендовано використовувати колони розміром
400х400 мм та висотою 4,4м.
Для виробничих будівель автотранспортних підприємств доцільно
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції
покриття, такі як балки та будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель можуть бути зроблені з
силікатної або червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів.
Товщина таких стін повинна бути 510 мм (в 2 цеглини).
Для поділу приміщень з різними технологічними або виробничими
процесами використовують розділові перегородки. Ці перегородки повинні бути
суцільними на всю висоту цеху та повністю ізолювати суміжні приміщення від
проходження пилу, шуму, тепла, вологи, газів та інших виділень. Розділові
перегородки можуть бути зроблені з цегли товщиною 100-125 мм.
Для воріт в автотранспортних підприємствах рекомендовано
використовувати дверний проєм розмірами 3х3 м; 3,6х3,0 м; 4х3 м; 4х3,6 м;
4х4,2 м.
Розміри віконних проємів рекомендуються кратними за висотою 600мм, а
за ширино. 1000мм.
42
2.4 Планування слюсарно-механічної дільниці
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Основне технологічне устаткування підбирається по табелях
технологічного устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати
також каталог нестандартного устаткування. Кількість основного устаткування
визначають за ступенем його використання при виконанні технологічного
процесу.
Таблиця 2.8 - Підбір обладнання для слюсарно-механічної дільниці
Найменування Маркуван кількі Габаритні Площадь Мощность,
обладнання ня сть розміри оборудования, кВт
Верстак К-53
слюсарний двухтумбо 2 600-1400-1130 1,68 -
вый
Тумба для -
ПО-11 2 642-460-1245 0,59
інструментів
Слесарные
Тиски 2 389-190-177 0,15 -
Т-3
Стелаж СГ-03 4 2000-600-2500 4,8 -
Бокс для відходів ПИ-19 2 500-500 0,5 -
Верстат токарно-
ИТ-1М 1 2165-960-1500 4,16 3
гвинторізний
Станок
вертикально- 6Р11 1 1540-2030-1940 6,25 5,5
фрезерний
Верстат точильно- 3К634
1 613-670-1142 0,41 1,1
шліфувальний
Установка
Р-175 1 710-390-980 0,28 0,42
свердлильна
43
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Призначення і область застосування пристосування
Тримач на два різця при багатоступінчастій обробці вала призначений
для закріплення двох різців одночасно при багатоступінчатій чорновій обробці
валів на токарно-гвинторізному верстаті .
3.2 Принцип дії пристосування
Основу сконструйованого пристосування складає корпус пристосування
(1), в якому є направляючі канавки для закріплюваних різців (2), рукоятка (3),
притискні гвинти (4,5).
Різець встановлюється в направляючі канавки на необхідну висоту:
відповідно перший різець глибше, другий трохи дальше. Цим досягається
різниця діаметрів ступенів, т.б. спочатку проходить перший різець і знімає
частину металу(1-й ступінь), а потім другий, який і знімає його частину(2-й
ступінь), що залишилася.
За допомогою пристосування досягається зменшення трудомісткості
операцій, за рахунок відсутності необхідності зупиняти верстат для контролю
діаметру валу після першого ступеня обробки в цілях обчислення необхідної
товщини металу, що знімається, в другому ступені.
3.3. Розрахунок пристосування
Проведемо розрахунок гвинтового з'єднання закріплення різця в
направляючих канавках пристосування виходячи з умови забезпечення
оптимального зусилля закріплення. Для цього знайдемо зусилля на рукоятці
44
ключа виходячи з величини моменту затягування, що рекомендується, для
гвинта М12.
Зусилля затягування болта Рз:
2M
P З
З =
d1 (3.1)
де d1 - діаметр різьблення, мм;
Мз – момент затягування болта, що допускається, Н∙м. ( Mз=30 Н∙м )
2 30
PЗ = = 5000 Н
0,012
Зусилля на рукоятці ключа виходячи з довжини рукоятки lр=0,25 м:
d
P = P 1
P З
2lP (3.2)
0,012
PP = 5000 =120Н
2 0,25
45
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Розрахунок штучного освітлення
Штучне освітлення АТП повинно відповідати нормам, встановленим
державою. Норми регулюються державними будівельними нормами та
правилами (ДБН), які встановлюються з метою забезпечення безпеки
працівників, які працюють в приміщеннях автотранспортного підприємства.
Освітлення повинно бути достатнім для забезпечення безпечної праці та
здоров'я працівників, а також для забезпечення належного функціонування
техніки та обладнання. Для цього важливо враховувати розміри та призначення
приміщень, а також характер виконуваних робіт.
Джерела світла повинні бути розміщені таким чином, щоб було забезпечено
належне освітлення робочих місць та інших зон приміщення. При цьому
важливо уникати відблисків на робочих поверхнях та екранах, що може
впливати на здоров'я працівників та якість виконуваної роботи.
Освітлення повинно бути енергоефективним та економічним в експлуатації.
Для цього можуть використовуватись енергозберігаючі лампи та системи
керування освітленням.
Джерела світла повинні бути безпечними для використання та відповідати
вимогам пожежної безпеки.
Таким чином, штучне освітлення автотранспортних підприємств повинно
відповідати наступним вимогам:
− Потужність освітлення повинна бути достатньою для забезпечення
безпечної і комфортної роботи працівників в умовах недостатнього природного
освітлення.
− Кількість світильників і їхнє розміщення повинні забезпечувати
рівномірне освітлення робочих місць та зон відпочинку.
− Освітлення повинно бути без блисків і відблисків, що може
46
викликати втому і незручності для очей працівників.
− Колірна температура світла повинна відповідати типу роботи, що
виконується в конкретному приміщенні.
− Конструкція світильників повинна відповідати вимогам безпеки
праці та мати можливість налаштування напрямку світла.
− Освітлення має бути відповідним стандартам і нормам, встановленим
законодавством.
− Система освітлення повинна бути енергоефективною та екологічною.
− Потрібно забезпечити можливість регулювання яскравості світла для
забезпечення комфорту працівників в різних умовах роботи.
− Освітлення повинно бути розраховане на тривалий термін
експлуатації та мати низький рівень технічних відмов.
У розрахунку освітлення потрібно визначити кількість ламп загального
освітлення і їхню потужність, а також врахувати відстань між світильниками (Z)
та висоту їхньої підвіски (h), що має велике значення для рівномірного
освітлення. Якщо робочі місця розташовані біля стіни, то перший ряд
світильників повинен бути на відстані 1/3Z від стіни, в інших випадках - на
відстані 1/2Z.
Для слюсарно-механічної дільниці з довжиною L = 12 м, шириною В = 6 м
та висотою H = 4 м необхідно визначити кількість світильників типу "У" -
універсал. Для цього необхідно спочатку знайти відстань між центрами
світильників:
Z = H 1.8 = 4 1.8 = 4,8м (4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:
1 1
a = Z = 4,8 =1,6м (4.2)
3 3
47
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
протилежних стін (по ширині приміщення):
C1 = В − 2 a = 6 − 2 1,6 = 2,8м (4.3)
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):
C1 2,8
n1 = −1= −1 0 (4.4)
Z 4,8
n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:
n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):
C2 = L − 2 a =12 − 2 1,6 = 8,8 м (4.6)
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):
C2 8,8
n2 = −1= −1=1,8 2 (4.7)
Z 4,8
n2 = 2
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині
приміщення):
48
n = n2 + 2 = 2 + 2 = 4 (4.8)
Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 2 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 4
світильники.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:
W = L b W1 R
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).
W = 12 6 10.8 1.3 = 1010,9Вт (4.9)
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
W 1010,9
Wл = = = 126,4Вт (4.10)
8 8
Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення
(відповідно до норм) необхідно встановити 8 світильників з потужністю лампи
127 Вт. Для цього обираю дволампові люмінісцентні світильники ЛБ-80 з
габаритними розмірами 1200х300х115 мм. Розташування світильників на рис.5.1.
49
Рисунок 4.1 - Система освітлення слюсарно-механічної дільниці
4.2 Техніка безпеки на АТП
Техніка безпеки на автотранспортному підприємстві охоплює комплекс
заходів, спрямованих на запобігання травматизму, аварійності та захисту життя
та здоров'я працівників.
Основні вимоги до техніки безпеки на автотранспортному підприємстві
включають:
− Використання безпечного транспорту та засобів захисту працівників.
Це включає в себе перевірку технічного стану автотранспорту, використання
захисного спорядження (шоломів, окулярів, засобів захисту від шуму, тощо), а
також навчання працівників правилам безпеки.
− Дотримання правил експлуатації автотранспорту. Це включає в себе
контроль за дотриманням швидкісного режиму, перевірку технічного стану
автомобілів та вчасне їх обслуговування, а також забезпечення наявності
50
необхідних документів та знання правил експлуатації.
− Організація правильної організації руху на території
автотранспортного підприємства. Це включає в себе позначення доріг та місць
для стоянки, регулювання руху транспорту та пішоходів, а також забезпечення
належної освітленості та видимості.
− Проведення інструктажу працівників з правил безпеки та навчання їх
заходів захисту в разі надзвичайних ситуацій.
− Проведення регулярної перевірки технічного стану автотранспорту та
його відповідність вимогам безпеки.
− Створення системи контролю за дотриманням правил безпеки на
автотранспортному підприємстві.
Для роботи на автотранспортному підприємстві допускаються працівники,
які мають відповідну кваліфікацію та проходять необхідну підготовку і
навчання, які включають знання про правила техніки безпеки, протипожежні
заходи та дії в надзвичайних ситуаціях. Крім того, вони повинні мати діючі
документи, необхідні для виконання своїх обов'язків, такі як посвідчення водія,
дозвіл на роботу з небезпечними речовинами тощо. Також можуть вимагатися
медичні довідки, які підтверджують відповідність працівника за певними
показниками здоров'я, зокрема, щодо зірки, слуху та психофізіологічних
характеристик.
5.3 Пожежна безпека
Пожежна безпека є важливою складовою безпеки на автотранспортному
підприємстві, оскільки на таких підприємствах можуть знаходитися паливо,
мастило, лакофарбові матеріали, акумулятори, інші горючі та вибухонебезпечні
речовини, а також автотранспортні засоби, які можуть стати джерелом
запалення.
51
Для забезпечення пожежної безпеки на автотранспортному підприємстві
необхідно виконувати наступні вимоги та заходи:
− Забезпечити наявність необхідного пожежного обладнання та засобів
пожежогасіння на підприємстві.
− Регулярно проводити перевірки пожежної безпеки на підприємстві та
пожежних виходів.
− Перевіряти роботу пожежної сигналізації та системи автоматичної
пожежної сигналізації.
− Встановлювати вогнегасники в автотранспортні засоби та
забезпечувати їх регулярне технічне обслуговування.
− Навчати персонал підприємства правилам пожежної безпеки та дій в
разі виникнення пожежі.
− Виконувати регулярні перевірки електромереж та електрообладнання
на підприємстві.
− Забезпечувати вільний доступ до пожежних гідрантів, шлангів,
водонапірних баків та інших засобів пожежогасіння.
− Дотримуватися вимог щодо зберігання та транспортування горючих
матеріалів та інших вибухонебезпечних речовин.
− Виконувати регулярне технічне обслуговування автотранспортних
засобів та їх обладнання.
Дотримання цих правил є важливим елементом пожежної безпеки на
автотранспортному підприємстві і допоможе запобігти пожежам та зберегти
життя та майно працівників.
4.4 Охорона навколишнього середовища
Охорона середовища є важливою частиною діяльності будь-якого
автотранспортного підприємства. Дії автотранспортного підприємства можуть
52
мати значний вплив на навколишнє середовище, тому необхідно дотримуватися
ряду заходів для зменшення негативного впливу на довкілля.
Один із ключових аспектів охорони навколишнього середовища на
автотранспортному підприємстві полягає в зменшенні викидів шкідливих
речовин у повітря. Для цього необхідно вживати заходів щодо зменшення
кількості випусків викидів від транспортних засобів, а також забезпечити
належний рівень технічного обслуговування транспортних засобів. Крім того,
можуть бути застосовані спеціальні технології для очищення вихлопних газів.
Ще одним важливим аспектом охорони навколишнього середовища на
автотранспортному підприємстві є використання екологічно чистих технологій і
матеріалів. Наприклад, використання біопалива для транспортних засобів може
зменшити викиди відходів в повітря і зменшити негативний вплив на
навколишнє середовище.
Також необхідно приділяти увагу збору і видаленню відходів. Для цього
можуть бути використані спеціальні контейнери та системи відокремлення
різних видів відходів для подальшого перероблення та утилізації.
Загалом, охорона навколишнього середовища є важливим аспектом роботи
автотранспортного підприємства, який повинен бути врахований на всіх етапах
його проєктування.
Охорона довкілля на автотранспортному підприємстві може бути
забезпечена різними заходами. Наприклад, впровадженням програми
екологічного менеджменту, яка передбачає використання екологічно чистих
технологій та матеріалів, підвищення енергоефективності та використання
відновлюваних джерел енергії.
Також можуть бути встановлені системи очищення стічних вод та повітря, а
також системи збору та переробки відходів, що дозволить знизити шкідливий
вплив на довкілля.
Для зменшення шуму можуть бути використані шумозахисні екрани, а
також зменшення швидкості руху транспорту біля населених пунктів.
53
Для зменшення впливу на довкілля можуть бути використані електромобілі
та гібридні транспортні засоби, а також зменшення кількості пробігу
транспортних засобів.
Загальні заходи з охорони довкілля на автотранспортному підприємстві
включають планування промислової зони, регулювання викидів транспортних
засобів та забезпечення правильного зберігання та перевезення небезпечних
речовин.
54
ВИСНОВКИ
Під час виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи був проведений
технічний розрахунок для автотранспортного підприємства з обліковою
кількістю автомобілів - 65 шт. Цей розрахунок включав в себе визначення
виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту
АТП, враховуючи попередньо відкореговані нормативи профілактичного
обслуговування, розрахунок обсягів робіт за їх видами та вибір методів
організації виробництва. Також було розраховано кількість виробничого
персоналу, технологічного обладнання та площ приміщень для основного та
допоміжного виробництва, визначені характеристики будівель та споруд та
розроблений генеральний план підприємства, який займає площу 1 га. За
результатами розрахунків було спроектовано виробничий корпус з площею
1296 м².
В розділі 2.3.було обрано для проведення ТО проектування універсальних
постів.
У четвертому розділі було спроектовано тримач на два різця при
багатоступінчастій обробці вала призначений для закріплення двох різців
одночасно при багатоступінчатій чорновій обробці валів на токарно-
гвинторізному верстаті.
Проведено розрахунок гвинтового з'єднання закріплення різця в
направляючих канавках пристосування виходячи з умови забезпечення
оптимального зусилля закріплення.
Проаналізовано вимоги до охорони праці, що дозволяють покращити умови
праці робітників. Розраховане освітлення у проектованому підрозділі.
Розглянуто правила пожежної безпеки та правила по охороні навколишнього
середовища.
Тому виконання даної роботи дозволило краще засвоїти знання, які були
набуті протягом всього періоду навчання..
55
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.23.
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2023. – 71 с.
3. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
4. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д.
Марков, В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
5. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
7. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин
: пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 с.
56
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Слюсарно-механічна дільниця
Додаток В – Тримач на два різця для токарного верстата
Додаток Г – Тримач на два різця для токарного верстата (специфікація)
Додаток Д – Генеральний план АТП
Додаток Ж – Охорона праці