ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7982| Title: | «НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ» (на матеріалах Черкаської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, м. Черкаси) |
| Authors: | Крилов, Олег іванович Сидоренко, Владислав Олегович |
| Keywords: | КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ;ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІ ПОСЛУГИ;НЕПРИБУТКОВА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ;ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНЕ ТОВАРИСТВО «ДИМАНО |
| Issue Date: | Jun-2021 |
| Abstract: | Робота містить 70 сторінки, 14 таблиць, 1 рисунок, список літератури з 62 найменування, 3 додатки. Об’єктом дослідження є виробнича діяльність фізкультурно-спортивної організації. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади забезпечення конкурентоспроможності організації та її послуг. Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності організації та її послуг в сучасних ринкових умовах. Основними завданнями дослідження є наступні: - дослідити теоретичні аспекти конкурентоспроможності підприємств та організацій в сучасних ринкових умовах; - дати оцінку діяльності організації; - розробити пропозиції щодо підвищення рівня конкурентоспроможності організації та її послуг. За результатми дослідження було розроблено пропозиції щодо підвищення рівня конкурентоспроможності організації. Практичне значення роботи полягає у впровадженні практичних пропозицій щодо підвищення рівня конкурентостпороможності організації та її послуг в сучасних ринкових умовах. КЛЮЧОВІ СЛОВА: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІ ПОСЛУГИ, НЕПРИБУТКОВА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНЕ ТОВАРИСТВО «ДИМАНО», БІЗНЕС-ПЛАН СПОРТИВНОГО КЛУБУ. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7982 |
| Appears in Collections: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Сидоренко Владислав_Б_076_2021.pdf Restricted Access | 1.27 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
5 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ» (на матеріалах Черкаської обласної організації фізкультурно- спортивного товариства «Динамо» України, м. Черкаси) Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-174+ск спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» Сидоренко Владислав Олегович Керівник: ст., викл. Крилов О.І. Рецензент _________________________________ (прізвище та ініціали) Черкаси 2021 року 6 РЕФЕРАТ кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ» (на матеріалах Черкаської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, м. Черкаси) Робота містить 70 сторінки, 14 таблиць, 1 рисунок, список літератури з 62 найменування, 3 додатки. Об’єктом дослідження є виробнича діяльність фізкультурно- спортивної організації. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади забезпечення конкурентоспроможності організації та її послуг. Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності організації та її послуг в сучасних ринкових умовах. Основними завданнями дослідження є наступні: - дослідити теоретичні аспекти конкурентоспроможності підприємств та організацій в сучасних ринкових умовах; - дати оцінку діяльності організації; - розробити пропозиції щодо підвищення рівня конкурентоспроможності організації та її послуг. За результатми дослідження було розроблено пропозиції щодо підвищення рівня конкурентоспроможності організації. Практичне значення роботи полягає у впровадженні практичних пропозицій щодо підвищення рівня конкурентостпороможності організації та її послуг в сучасних ринкових умовах. КЛЮЧОВІ СЛОВА: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ФІЗКУЛЬТУРНО- СПОРТИВНІ ПОСЛУГИ, НЕПРИБУТКОВА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНЕ ТОВАРИСТВО «ДИМАНО», БІЗНЕС- ПЛАН СПОРТИВНОГО КЛУБУ. 7 ABSTRACT for bachelor’s qualification work at the subject "WAYS OF ORGANIZITION DEVELOPMENT TO ENSURE ITS COMPETITIVENESS" (us exemplified in Cherkasy regional organization of the physical culture and sports society "Dynamo" of Ukraine, Cherkasy) Bachelor’s qualification work consists of the: 70 pages, 14 tables, 1 drawing, list of references of the 62 names, 3 applications. The subject of research is the production activities of a sports organization.a The object of the study is the theoretical, methodological and applied principles of ensuring the competitiveness of the organization and its services. The purpose of the master's qualification work is to study the theoretical and practical aspects of ensuring the competitiveness of the organization and its services in modern market conditions. The purpose of the work is: - to investigate the theoretical aspects of the competitiveness of enterprises and organizations in modern market conditions; - evaluate the activities of the organization; - develop proposals to increase the competitiveness of the organization and its services. According to the results of the research proposals was developed to increase the level of competitiveness of the organization. The results obtained can be used is to implement practical proposals to increase the level of competitiveness of the organization and its services in today's market conditions. KEY WORDS: COMPETITIVENESS, PHYSICAL AND SPORTS SERVICES, NON-PROFIT NON-GOVERNMENTAL ORGANIZATION, PHYSICAL AND ECONOMIC COMPETITION 8 ЗМІСТ ВСТУП 5 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТО- СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………. 7 1.1 Сутність та властивості конкурентоспроможності підприємства. 7 1.2 Чинники конкурентоспроможності підприємства……………….. 15 1.3 Стратегія обґрунтування конкурентних переваг підприємства… 19 1.4 Конкурентоспроможність фізкультурно-спортивних організацій та її послуг ………………………………………………………………… 24 РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО ТОВАРИСТВА «ДИНАМО»…………………………………………….. 37 2.1 Характеристика діяльності фізкультурно-спортивного товариства. 37 2.2 Оцінка конкурентоспроможності фізкультурно-спортивного товариства та його послуг………………………………………………… 47 РОЗДІЛ 3 БІЗНЕС-ПЛАН СПОРТИВНОГО КЛУБУ…………………. 53 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 61 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 64 ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 70 ВСТУП 9 Конкурентоспроможність у сучасних умовах стає проблемою ефективної діяльності організацій та підприємств, забезпечення сталого рівня їх економічного положення. Одним із основних чинників, що впливає на формування і розвиток конкурентних переваг організації є конкурентоспроможність його продукції та послуг. Підтримання організаціями конкурентоспроможності своїх послуг було і залишається одним із основних завдань суб'єктів економіки. Досвід роботи підприємств та організацій на ринку довів, що рівень конкурентоспроможності постійно змінюється, знаходиться у динамічному стані. Нині дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності підприємств та організацій мають дискусійний характер. Низка питань, пов'язаних з оцінкою та управлінням конкурентоспроможністю, залишаються невирішеними і потребують подальшого наукового розгляду. На сучасному етапі формування ринкового середовища нагального вирішення потребує проблема адаптації підприємств та організацій до функціонування в умовах конкуренції. Саме конкуренція як рушійний фактор спонукає підприємства та організації до розробки та впровадження такої стратегії розвитку, яка здатна забезпечити успіх на ринку та прихильність споживачів та клієнтів. Тому, проблема формування стратегічних напрямів посилення конкурентних переваг організації набуває особливої актуальності в сучасних умовах ведення бізнесу. Актуальність роботи. Актуальність роботи обумовлена необхідністю пошуку напрямів підвищення конкурентоспроможності організації та її послуг в сучасних умовах. Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності організації та її послуг в сучасних ринкових умовах. 10 Основними завданнями дослідження є наступні: - дослідити теоретичні аспекти конкурентоспроможності підприємств та організацій в сучасних ринкових умовах; - дати оцінку діяльності організації; - розробити пропозиції щодо підвищення рівня конкурентоспроможності організації та її послуг. Об’єктом дослідження є виробнича діяльність фізкультурно- спортивної організації. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади забезпечення конкурентоспроможності організації та її послуг. У дослідження були застосовані наступні методи: - емпіричні (спостереження, порівняння); - абстрагування (для емпіричних та теоретичного досліджень); - системний підхід (для теоретичних досліджень). Практичне значення роботи полягає у впровадженні практичних пропозицій щодо підвищення рівня конкурентостпороможності організації та її послуг в сучасних ринкових умовах. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА 11 1.1. Сутність та властивості конкурентоспроможності підприємства Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища. Нині конкурентоспроможність на товарних ринках стає проблемою державної безпеки. Враховуючи, що критерієм адаптації підприємства до ринкових умов господарювання є рівень конкурентоспроможності, необхідно досліджувати взаємозв'язок між конкурентоспроможністю країни в цілому, підприємств, конкретних товарів. На сучасному етапі у вітчизняних підприємств існують наступні проблеми у сфері визначення своєї конкурентоспроможності: низький рівень інформаційного забезпечення, відсутність чітких цілей та завдань оцінювання, інтуїтивний характер проведення оцінки, відсутність єдиної методологічної бази. Конкурентоспроможність є синтезом багатьох економічних категорій. Етимологічно термін «конкурентоспроможність» визначається як здатність об’єкта змагатись з іншими аналогічними об’єктами за право бути обраним. При цьому ключовий вибір здійснюється за наявності відмінних ознак об’єкта – його конкурентних переваг. Варто зауважити, що вищенаведене трактування не дозволяє повною мірою надати визначення поняттю «конкурентоспроможність підприємства», оскільки воно лише побічно пов’язано із проблемою вибору. Конкурентоспроможність є поняттям відносним, тобто конкурентоспроможність підприємства можна виявити тільки серед групи підприємств, які належать до однієї галузі або виготовляють товари- субститути. З огляду на це показнику конкурентоспроможності підприємства притаманні такі властивості, як порівнянність (показник виявляється в 12 умовах порівняння об’єктів) та динамічність (показник не може розглядатись як довгострокова характеристика незалежно від ефективності діяльності підприємства) [72, с. 59]. У табл. 1.1 наведено погляди різних авторів на трактування поняття «конкурентоспроможність підприємства». Таблиця 1.1 – Трактування поняття «конкурентоспроможність підприємства» різними авторами № Літературні Трактування понять у відповідних літературних джерелах з/п джерела 1 2 3 1 П.Л. Алтухов Порівняльні переваги, якими володіє конкретне підприємство [1, с. 3] по відношенню до інших підприємств, що є конкурентами на ринках товарів і послуг. 2 А.Е. Воронкова, Сукупність можливостей підприємства (виробничих, В.П. Пономарьов, інноваційних, кадрових, ресурсних) в різних сферах діяльності, Г.І. Дібніс [9] що взаємодіють між собою певним чином. 3 О.О. Гетьман, Спроможність займати визначену ринкову нішу у певний період В.М. Шаповал часу. [10, с. 45] 4 Дж. Л. Гибсон, Вміння організації зберігати свої позиції на обраних нею ринках. Д.М. Иванцевич, Д.Х. Донелли [11] 5 Н. Грицишин Рівень компетентності підприємства у певній галузі, порівняльна [16, с. 29-30] перевага підприємства відносно інших конкурентів, які діють у регіоні, країні та за її межами. 6 М.П. Денисенко, Комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка А.П. Гречан, відображає ступінь переваги сукупності оцінювальних К.О. Шилова показників його діяльності, що визначають успіх підприємства [17, с. 36] на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів. 7 І.З. Должанський, Здатність виробляти й реалізовувати швидко, дешево, якісно, Т.О. Загорна продавати в достатній кількості, при високому технологічному [20, с.28] рівні обслуговування; можливість ефективно розпоряджатись власними й позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. 8 Єрмак А.В. Синтетична категорія, що характеризує здатність підприємства [25, с. 43] функціонувати та розвиватись відповідно до намічених стратегічних цілей, конкуруючи своїми товарами з іншими учасниками відповідного ринку обігу подібних за основним призначенням товарів у певному інтервалі часу, при існуючому рівні та характері впливу факторів зовнішнього середовища, задовольняючи запити конкретної групи споживачів. 9 О.Є. Кузьмін, Н.І. Здатність досягати конкурентних переваг над іншими Горбаль [35, с. 34] підприємствами на конкретному ринку. 1 2 3 10 М.М. Радєва, Є наслідком сукупності конкурентних переваг, відображається в 13 П.М. Маслов низькій ціні, високій якості, значних обсягах виробництва та [50, с. 176] реалізації. 11 Г.Я. Кіперман Здатність протистояти на ринку іншим товаровиробникам та [32] постачальникам аналогічної продукції як за рівнем задоволення споживачів, так і за ефективністю виробничо-господарської діяльності. 12 Р.С. Каплан та ін. Комплекс соціально-економічних характеристик, що [30, с. 141] відображають становище суб’єкта господарювання на ринку. 13 Р.А. Фатхудiнов Здатність підприємства виготовляти конкурентоспроможну [66] продукцію, його перевага стосовно інших підприємств відповідної галузі всередині країни та за її межами. 14 С. Хамініч [58, с. Можливість ефективно розпоряджатись власними і позиковими 59] ресурсами в умовах конкурентного ринку; комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображає ступінь переваги сукупності оцінювальних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів. 15 Д.М. Черваньов, Можливість ефективної господарської діяльності і її практичної Л. Названова [60, прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку, що с. 24] забезпечується усім комплексом наявних у підприємства засобів. Дослідження та аналіз вищевказаних джерел дозволяє узагальнити термінологічні бачення. Так, група авторів О.О. Гетьман, Дж. Л. Гібсон, Н.І. Горбаль, Д.Х. Донеллі, Д.М. Іванцевич, В.І. Крамаренко, О.Є. Кузьмін, В.М. Шаповал наголошують на ринковій характеристиці поняття конкурентоспроможності підприємства, тобто визначають його загалом як здатність закріпитись та зберегти позиції на відповідному ринку. Варто зауважити, що така позиція є досить вузькою, оскільки розглядає лише один аспект діяльності підприємства, який не завжди пов'язаний саме із його конкурентоспроможністю, а може формуватись за рахунок унікальності чи життєвої потреби у певній продукції. Такі автори, як І.З. Должанський, Т.О. Загорна, С. Хамініч одним із пріоритетних чинників формування конкурентоспроможності підприємства визнають можливість ефективно розпоряджатись власними й позиковими ресурсами. У цьому визначенні не враховано ще ефективність використання залучених ресурсів і, окрім цього, не враховується уся можлива сукупність чинників, що формують конкурентоспроможність підприємства (техніко- технологічні, управлінські, соціально-психологічні, ресурсні, товарні тощо). 14 Окремі автори (І.З. Должанський, А.В. Єрмак, Т.О. Загорна, М.М. Радєва та інші), пропонуючи визначення конкурентоспроможності підприємства, деталізують характеристики такого становища (низька ціна, вищий рівень обслуговування, якості, наявність ефекту масштабу тощо). Варто зауважити, що авторами вказується дуже обмежений перелік конкурентних переваг, адже вони можуть формуватись в усіх сферах діяльності підприємства (фінансовій, технологічній, кадровій, соціальній, ринковій, географічній тощо). Практично усі автори наголошують на тому, що конкурентоспроможність підприємства повинна базуватись на наявності порівняльних переваг, при цьому окремі з них (Г.Я. Кіперман [30], Р.А. Фатхудінов [56] та ін.) вказують, що підприємство конкурентоспроможне за умови виготовлення конкурентоспроможної продукції. Доцільно наголосити, що остання позиція є дещо суперечливою, оскільки конкурентоспроможність продукції є лише одним із чинників формування конкурентоспроможності підприємства. М.П. Денисенко [17], С. Хамініч [58], пропонують найбільш всеохоплюючі трактування конкурентоспроможності підприємства, вказуючи, що це комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображає ступінь переваги сукупності оцінювальних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів. При цьому варто зауважити, що підприємство у порівнянні з конкурентами може мати переваги за одними показниками і при цьому – втрачати позиції за іншими показниками. Результати аналізування літературних джерел дозволяють зробити певні висновки, а саме: - серед науковців, що займаються проблематикою конкурентоспроможності підприємства, немає єдності щодо трактування і змістового наповнення цієї категорії; 15 - при трактуванні поняття конкурентоспроможності підприємства практично усі автори акцентують увагу на наявності конкурентних переваг, але при цьому існують розбіжності щодо розуміння їх переліку та пріоритетності; - окремі автори тісно пов’язують між собою поняття «конкурентоспроможність підприємства» та «конкурентоспроможність продукції», що не відповідає дійсності, оскільки конкурентоспроможність продукції є лише одним із чинників формування конкурентоспроможності підприємства загалом; - при трактуванні категорії «конкурентоспроможність підприємства» одні автори надають змістову характеристику, інші – функціональну тощо. З огляду на результати вивчення літературних джерел за проблемою цілями дослідження є уточнення трактування категорії «конкурентоспроможність підприємства» та визначення основних властивостей цієї категорії. Результати проведених досліджень даної проблеми дозволяють виокремити основні властивості категорії «конкурентоспроможність підприємства», а саме: - порівнянність: конкурентоспроможність підприємства визначається та досліджується у порівнянні з реальними конкурентами, які виготовляють аналогічну продукцію чи товари-замінники, функціонують на цьому ж або подібному за характеристиками ринку, або порівняння відбувається із ідеальним еталонним підприємством (як правило, за умови набуття досліджуваним підприємством монопольного становища на ринку); - просторовість: конкурентоспроможність підприємства визначається в межах певного конкретного ринку, оскільки за рівних умов підприємство може ідентифікуватись як конкурентоспроможне на одному ринку та неконкурентоспроможне – на іншому; - динамічність: поняття конкурентоспроможності є обмеженим у часі, адже підприємство може бути конкурентоспроможним у одному 16 періоду, і втратити ці позиції в іншому періоді; тобто конкурентоспроможність підприємства не є сталою величиною; - предметність: передбачає виокремлення переліку та сукупності параметрів, які формують конкурентоспроможність підприємства, а саме: висока якість та низькі ціни на продукцію, сучасна техніка та технологія, висока кваліфікація кадрів, позитивний імідж продукції та бренд підприємства, розвинені маркетингові комунікації та канали просування, наявність фінансових можливостей для розвитку, наявність власних площ, будівель, споруд та інших основних фондів, наявність патентів на унікальні винаходи, використання прогресивних управлінських технологій та ін.; - атрибутивність: виокремлення унікальної характеристики, яка насамперед формує конкурентну перевагу підприємства (унікальна продукція, додатковий спектр послуг, оригінальна технологія виробництва, ресурсоекономність продукції тощо); - інтегральність: оцінювання конкурентоспроможності підприємства не може здійснюватись за одним критерієм, а обов’язково базується на використанні інтегрального показника, що акумулює найбільш репрезентативні індикатори; - врахування внутрішніх та зовнішніх умов функціонування: при оцінюванні чи прогнозуванні конкурентоспроможності машинобудівного підприємства необхідно враховувати усю сукупність чинників, що вплинули чи потенційно можуть вплинути на її формування; - релевантність: означає, що конкурентна позиція підприємства може бути визначена лише в межах відповідного середовища функціонування; - системність: передбачає врахування усієї сукупності параметрів та умов, що формують конкурентоспроможність машинобудівного підприємства, а також взаємозв’язки між ними та взаємовпливи [17, с. 36]. 17 На підставі вивчення та аналізування літературних джерел та врахування вищевказаних властивостей уточнено трактування категорії «конкурентоспроможність підприємства» як: комплексне системне поняття, яке відображає конкурентні переваги конкретного підприємства над іншими за сукупністю параметрів (економічних, фінансових, виробничих, ринкових, кадрових, товарних тощо), що певним чином між собою поєднані та формують пріоритетну унікальність та закріплення позицій на певному ринку у конкретний проміжок часу при визначеному впливі середовища функціонування. Запропоноване визначення, на відміну від існуючих, характеризується комплексністю та враховує просторові, часові, предметні, атрибутивні, відносні та інші властивості [10, с. 39]. Конкурентоспроможність підприємства є комплексною та багатогранною категорією, яка відображає сукупність порівняльних переваг у різних сферах (економічній, технологічній, кадровій, товарній, ринковій тощо), поєднання яких формує для підприємства більш стійкі позиції на певному ринку у відповідний період часу у порівнянні з визначеними конкурентами. Конкурентоспроможність підприємства формується завдяки ефективному використанню виробничого, маркетингового, фінансового, науково-технічного, інноваційного, кадрового, майнового потенціалу, а також завдяки гнучкому пристосуванню до змін середовища функціонування, а часто – завдяки випередженню цих змін. Фундаментальним підґрунтям забезпечення конкурентоспроможності продукції є формування та забезпечення її конкурентних переваг. У спеціальній літературі конкурентні переваги часто ототожнюються з конкурентоспроможністю. Проте між цими поняттями існують певні відмінності. Класиком теорії конкуренції та конкурентоспроможності вважається Майкл Портер, вагомим науковим внеском якого є дослідження категорії конкурентних переваг. Їх вчений вважає ключовими факторами успіху, характерними для певного підприємства (галузі) чинниками, що дають йому 18 переваги над конкурентами, наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу тощо. Він зазначав, що конкурентні переваги поділяються на два основних види: низькі витрати та диференціація товарів [49]. Опрацьовуючи різні підходи до трактування сутності конкурентоспроможності підприємства та національної економіки, М. Портер дійшов висновку, що конкурентна перевага як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках залежить від наявності та ефективності використання ресурсів, якими розпоряджається фірма. Причому комбінація ключових факторів успіху не є постійною та універсальною для всіх галузей промисловості. Кожна окрема галузь має свої специфічні вимоги до такої комбінації. Конкурентна перевага визначається М. Портером як ефективність використання ресурсів, де критерієм виступає рентабельність виробництва. Конкурентні переваги мають місце тоді, коли фірма отримує рентабельність вище середнього значення для даної галузі або сегменту ринку. Конкурентна перевага визначається сукупністю характеристик, властивостей товару або послуги, які є кращими, ніж у конкурентів [49]. Конкурентоспроможність продукції на відміну від конкурентних переваг піддається сильному впливу стратегічних і тактичних змін на ринку, не пов'язаних з діяльністю підприємства (коливання попиту, демографічні зміни, природні явища тощо). З огляду на це конкурентоспроможність передбачає майстерне маневрування в ринковому просторі й у часі та максимальне врахування вимог і можливостей певних груп споживачів. 1.2. Чинники формування конкурентоспроможності підприємства 19 На конкурентоспроможність продукції мають вплив зовнішні та внутрішні чинники. Під внутрішніми факторами слід розуміти внутрішнє середовище фірми, економічний потенціал підприємства, котрий визначається сукупністю ресурсів та ефективністю їх використання. Зовнішні чинники – це все, що знаходиться за межами підприємства. Оптимальне використання внутрішніх чинників дає змогу продукції підприємства отримати конкурентні переваги, а залучення зовнішніх чинників сприяє високій конкурентоспроможності продукції. Чинники конкурентоспроможності – це безпосередні причини, наявність яких необхідна і достатня для зміни одного або декількох критеріїв конкурентоспроможності [21]. Чинники конкурентоспроможності підприємств, їхній перелік та змістове наповнення розкривають у своїх працях такі автори, як І.З. Должанський та Т.О. Загорна О.О. [20], О.О. Гетьман і В.М. Шаповал [10], О.Є. Кузьмін та Н.І. Горбаль [38], Д.М. Черваньов та Л. Названова [60], О.Н. Бабій [4], Н. Грицишин [16], М.М. Радєва, П.М. Маслов [50], А.А. Іващенко [28], П.Л. Алтухов [1]. (Додаток А). Як видно з Додатку А у поглядах авторів щодо виокремлення класифікаційних ознак, переліку та складу чинників немає єдності, однозначності. При цьому спостерігається ситуація, коли за однією ознакою групування (середовищем впливу) різні автори виокремлюють абсолютно відмінні фактори внутрішнього і зовнішнього середовища. Запропонована комплексна класифікація чинників конкурентоспроможності підприємств у подальшому слугуватиме базою для їх ідентифікації, оцінювання та прогнозування впливу. Класифікація чинників конкурентоспроможності підприємств покликана сформувати багатостороннє, комплексне та системне уявлення про максимально можливу кількість чинників, які формують конкурентні переваги та стійкі позиції на ринку для окремих підприємств. 20 На підставі аналізу літературних джерел, а також вивчення практики функціонування підприємств запропоновано комплексну класифікацію чинників конкурентоспроможності підприємств за низкою істотних та незалежних ознак, а саме: середовищем функціонування, змістовими характеристиками, рівнем впливу, регульованості, прогнозованості впливу чинників, силою та напрямком впливу (табл. 1.2). Таблиця 1.2 – Класифікація чинників конкурентоспроможності підприємства № Ознаки Перелік чинників з/п класифікації 1 2 3 1 Середовище - Чинники зовнішнього середовища прямої дії: діяльність функціонування державних органів влади усіх рівнів, що спрямована на підтримку та розвиток сфери машинобудування; сприятлива національна та іноземна законодавча база у сфері розвитку; підприємництва та машинобудування зокрема; характеристики та переваги конкурентів; смаки, уподобання та потреби споживачів; пропозиції та умови постачальників; розвиненість ринкової інфраструктури; сприятливість законодавчої бази; вимоги профспілок тощо. - Чинники зовнішнього середовища непрямої дії: науково- технічний прогрес; міжнародні події та міжнародне оточення; політичні обставини; соціально-культурні обставини; військові дії; особливості міжнародних економічних відносин тощо. - Чинники внутрішнього середовища: наявність висококваліфікованого персоналу на усіх рівнях та ланках; сучасні технічні засоби та технології; система менеджменту підприємства і використання сучасних управлінських технологій;система маркетингу підприємства; наявність належного фінансового забезпечення діяльності; параметри машинобудівної продукції (технічні, технологічні, ресурсоекономні, ергономічні, економічні тощо); ресурсоекономність та економічна ефективність виробництва. 2 Змістові - Техніко-технологічні (сучасні обладнання, устаткування, характеристики конвеєрні лінії,транспортні засоби, виробничі технології); чинників - управлінські (ефективна система менеджменту); - фінансово-економічні (наявність необхідних обсягів фінансування діяльності та розвитку, фінансова результативність та платоспроможність підприємства, фінансова стійкість); - соціально-психологічні (наявність належних умов праці, відпочинку та оздоровлення для працівників, корпоративна культура); - природно-географічні (географічне розташування підприємства з позиції близькості до необхідних ресурсів, інфраструктури тощо); 21 - ресурсні (безперешкодний доступ до сировинних, енергетичних, трудових, фінансових, інформаційних ресурсів); - товарні (асортимент, номенклатура та параметри продукції, що відповідають вимогам ринку); - екологічні (дотримання вимог екологічного законодавства); - інфраструктурні (швидкість та доступність транспортних, банківських, фінансових, інформаційних та ін. послуг); - галузеві (галузева нормативно-правова база, рівень сертифікації, стандартизації та уніфікації галузевої продукції, ліцензування та патентування). 3 Рівень - регульовані (товарні, управлінські, техніко-технологічні); регульованості - частково регульовані (інфраструктурні); чинників - нерегульовані ( галузеві). 4 Рівень впливу - Макроекономічні (вплив державних органів влади, законодавства, системи економічних відносин у державі, міжнародних подій, особливостей міжнародних економічних відносин, науково-технічного прогресу тощо); - мікроекономічні (вплив конкурентів, постачальників, споживачів, профспілок, інфраструктури тощо) 5 Рівень - Чинники прогнозованого впливу (товарні); прогнозованості - Чинники непрогнозованого впливу (форс-мажорні). впливу чинників 6 Сила впливу - сильного впливу; чинників - середнього впливу; - низького впливу. 7 Напрям впливу - позитивного впливу; - негативного впливу; - нейтрального впливу. Класифікаційна ознака «середовище функціонування» насамперед призначена на засадах аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування визначити сильні та слабкі сторони підприємства, а також можливості і загрози зовнішнього середовища, які здатні як позитивно, так і негативно вплинути на конкурентоспроможність підприємства. При цьому чинники зовнішнього середовища доцільно поділяти на чинники прямої дії (безпосередньо визначають конкурентоспроможність підприємства) та чинники непрямої дії (впливають через чинники прямої дії). Класифікація чинників конкурентоспроможності підприємств за змістовими характеристиками є однією із визначальних, оскільки вона дає змогу охопити усю систему елементів, які у органічній сукупності забезпечують певний рівень конкурентоспроможності підприємства, при цьому пріоритетна дія цих чинників на кожному підприємстві може 22 змінюватись залежно від етапу життєвого циклу підприємства, специфіки ринку, на якому воно функціонує тощо. Класифікаційна ознака «рівень впливу» дає змогу виокремити мікроекономічні фактори, на які підприємство може безпосередньо чинити певний вплив у відповідь, та макроекономічні, вплив яких підприємство повинно враховувати для забезпечення бажаного рівня конкурентоспроможності. Класифікаційна ознака «рівень прогнозованості факторів конкурентоспроможності» дає змогу при плануванні конкурентоспроможності підприємства максимальну увагу акцентувати на врахування впливу прогнозованих чинників та передбачити механізми резервування, страхування, протидії при виникненні не прогнозованих факторів. Групування чинників конкурентоспроможності за рівнем урегульованості має на меті виокремити чинники, які можуть підлягати певному корегуванню з боку підприємства (регульовані) та фактори, які підприємство не може змінити з урахуванням власних потреб (нерегульовані). Класифікаційна ознака «сила впливу» та «напрям впливу» призначені для формалізації оцінювання впливу конкретних чинників (змістових, внутрішніх та зовнішніх тощо) на формування конкурентоспроможності підприємства, що дасть змогу визначити їхню пріоритетність та створити інформаційну базу для прийняття управлінських рішень. Запропонована класифікація чинників конкурентоспроможності підприємств дозволяє усебічно та системно розкрити усю можливу їхню сукупність з метою цілеспрямованого формування конкурентних переваг. Наведена класифікація чинників формування конкурентоспроможності підприємств призначена насамперед для ідентифікації пріоритетних та ключових чинників, оцінювання сили їхнього впливу на окреме підприємство, прогнозування та регулювання напряму та інтенсивності 23 впливу. Окрім цього, аналізування означених чинників повинно здійснюватись в межах формування стратегій розвитку окремих підприємств, у тому числі на засадах використання SWOT-аналізу, матриці БКГ та іншого інструментарію стратегічного планування. Вони є базою для аналізу при реалізації тактичного планування, яке дозволяє оперативно регулювати сформовані плани на засадах врахування змін у середовищі функціонування. Варто наголосити, що чинники формування конкурентоспроможності можуть бути формалізовані на засадах економіко-математичного моделювання, що дозволить кількісно оцінити їхній вплив на фінансово- економічні (прибуток, виручка від реалізації, рентабельність) чи ринкові (частка ринку) показники функціонування підприємства. 1.3 Стратегія обґрунтування конкурентних переваг підприємства Конкурентні переваги підприємства, які становлять природну форму існування підприємств, є базою визначення конкурентної позиції підприємства. Можна сформувати послідовність: конкурентоспроможність втілюється в конкурентну перевагу, потім оформлюється як конкурентна позиція [1, с.143]. Тему конкурентних переваг протягом багатьох десятиліть досліджувало чимало зарубіжних вчених, таких як Ламбен Ж.-Ж. [39], Портер М. [49] та інші. Серед вітчизняних вчених можна виділити таких як Т.Б. Багрова [5], Н.П. Теслюк [54], Г.Р, Саєнко [51] та ін. Вони мали особисту думку з приводу визначення сутності самої конкуренції, її взаємозв'язку з іншими економічними категоріями, її впливу на діяльність підприємства і самого поняття «конкурентна перевага». Теслюк Н.П. відзначає, що конкурентні переваги – це такі характеристики діяльності підприємства, якісні або кількісні індикатори 24 його ринкової позиції, які забезпечують підприємство, зрештою, доходами, що перевищують середньогалузевий рівень, а також відповідні показники конкурентів [54, с. 43]. Ламбен Ж.-Ж. запропонував власне поняття та визначення конкурентної переваги. Він визначив конкурентну перевагу як характеристики і властивості товару (марки), які створюють для організації певну перевагу над своїми прямими конкурентами [39]. Конкурентні переваги – це різноманітні особливості будь-якої із сфер діяльності фірми, за допомогою яких підприємство має перевагу над своїми конкурентами у досягненні однієї мети. Конкурентні переваги суб'єктів можуть бути спадковими, конструктивними, технологічними, інформаційними, кваліфікаційними, управлінськими, природно- кліматичними та ін. [5, с. 51]. Портер М. поділяє конкурентні переваги на п'ять видів: 1) нові технології; 2) нові запити покупців чи ті запити, що змінилися; 3) поява нового сегмента галузі завдяки освоєнню нової продукції; 4) зміна вартості чи наявності компонентів виробництва; 5) зміна державного регулювання в таких сферах, як стандарти, охорона навколишнього середовища тощо. Конкурентна перевага може бути зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня базується на спроможності підприємства створити більш значущі цінності для споживачів його продукції, що створює можливості більш повнішого задоволення їхніх потреб, зменшення витрат чи підвищення ефективності їхньої діяльності. Внутрішня – це характеристика внутрішніх аспектів діяльності підприємства (рівень затрат, продуктивність праці, організація процесів, система менеджменту тощо), які перевищують аналогічні характеристики пріоритетних конкурентів. Серед основних характеристик конкурентної переваги можна виділити: - відносність (може бути оцінена лише шляхом порівняння характеристик, 25 які впливають на ефективність продажу); - прив'язаність до конкретних ринкових умов і причин (товар, який має переваги в ціні на одному географічному ринку, може не мати цієї переваги на іншому); - залежність від впливу багатьох різних неконтрольованих чинників (наприклад, сучасна технологія сприяє створенню переваг у сфері дизайну, якості, але може погіршувати параметри собівартості виробу внаслідок високих витрат на придбання) [49, с. 60]. Отже, конкурентні переваги – це наявність у підприємства певних ресурсів, властивостей, які роблять його більш конкурентоспроможним, порівняно, з іншими підприємствами, що функціонують чи можуть функціонувати в тій самій сфері. Для виживання або перемоги в жорсткій конкурентній боротьбі будь- яка система повинна мати певні переваги перед своїми конкурентами. Розрізняють два основних типи стратегій забезпечення конкурентоспроможності: низькі витрати та спеціалізація. Під низькими витратами розуміють не просто меншу суму витрат на виробництво, ніж у конкурентів, а здатність фірми розробляти і збувати товар більш ефективно, ніж конкуренти. Тобто необхідно організувати з меншими витратами і в більш короткий термін весь цикл операцій з товаром: від його конструкторського пророблення до продажу кінцевому покупцю. Спеціалізація – це здатність задовольняти особливі потреби покупців і одержувати за це преміальну ціну. Іншими словами, для забезпечення такого типу конкурентних переваг необхідно виділятися серед конкурентів, пропонуючи покупцям товар, що помітно відрізняється або високим рівнем якості при стандартному наборі параметрів, що визначають цю якість, або нестандартним набором властивостей, що реально цікавлять покупців [49, с. 65]. При цьому сьогодні будують стратегію забезпечення 26 конкурентоспроможності, спираючись лише на один з цих видів – або на більш низькі витрати, або на спеціалізацію. Виходячи з цього, вибирається найбільш прийнятна стратегія забезпечення і підтримки конкурентоспроможності. Портер М. також вважає, що підприємство може зосереджувати увагу на певній групі споживачів, певній продукції або на певному географічному ринку. При цьому будь-коли можна формувати свою стратегію, спираючись лише на один з видів конкурентної переваги [49, с.73]. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємства – це комплексна стратегія підприємства, яка включає довгострокові програми дій по всіх функціональних напрямах його діяльності, спрямовані на формування належного рівня конкурентного потенціалу та конкурентоспроможності. Складовими стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства є: - товарно-ринкова стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як номенклатура й асортимент продукції та ступінь їхнього оновлення, масштаби виробництва, якість продукції, реклама, обслуговування споживача, ціноутворення; - ресурсно-ринкова стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як обсяг ресурсних запасів і частота їх поповнення, якість ресурсів, поведінка на ринку ресурсів; - технологічна стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як характер технології, ступінь стабільності технології, НДДКР та оновлення технології, технологічні розриви; - інтеграційна стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як вертикальна інтеграція, горизонтальна інтеграція, діагональна інтеграція; - інвестиційно-фінансова стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як залучення зовнішніх фінансових ресурсів, повернення 27 залучених коштів, інвестування власних коштів; - соціальна стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як чисельність робітників, взаємозамінність робітників, диференціація робітників, ступінь патерналізму, соціальний тип колективу; - управлінська стратегія, яка включає в себе рішення з таких аспектів, як тип управління, організаційна структура, управлінські комунікації тощо. Під час вироблення конкурентної стратегії необхідно, з одного боку, мати чітке уявлення про сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, його позиції на ринку, а з іншого – розуміти структуру національної економіки загалом і структуру галузі, у якій працює підприємство. Конкурентні переваги не є вічними, їх завойовують й утримують тільки за умови постійного вдосконалення всіх сфер діяльності, що є трудомістким і зазвичай дорогим процесом. Конкурентоспроможність є одним із вагомих показників стану підприємства господарської системи, який визначає перспективи його подальшого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей та завдань. Підтримування або підвищення конкурентоспроможності можна розглядати і як одну з функціональних стратегічних цілей (завдань) підприємства [51, с. 87]. Добре продумана, правильно сформульована стратегія вказує на найефективніший шлях, найпродуктивніші способи досягнення цілей, забезпечує підприємству вибір перспективних та рентабельних видів діяльності, високий попит на його продукцію (послуги), нерідко унікальну вигідну позицію на ринку серед конкурентів. Кожне підприємство розробляє власну стратегію з огляду на свою мету та особливості ринку. Тому кожне вітчизняне підприємство повинне обов'язково усвідомлювати та пам'ятати про об'єктивні процеси ринкової економіки, за якою стабільність забезпечується стратегічним баченням майбутнього. Щоб бути конкурентоспроможним на ринку, підприємство повинно мати унікальні конкурентні переваги. Це так звані переваги стратегічного 28 рівня. Завдяки перевагам у наявних ресурсах чи перевагам, що забезпечують операційну ефективність, можна досягнути лише тимчасового результату, а в сучасних умовах цього не достатньо. Тому важливим напрямом формування конкурентних переваг є розроблення підприємством ефективної стратегії розвитку, яка базуватиметься на унікальному позиціонуванні компанії, орієнтації на унікальні види діяльності. Саме це дасть змогу забезпечити довгострокові конкурентні переваги. 1.4 Конкурентоспроможність фізкультурно-спортивної організації та її послуг Спортивні організації ‒ це структури для підтримки й зміцнення здоров’я людини та її здатності до праці в конкурентному середовищі. Основна економічна проблема фізичної культури й спорту сьогодення полягає в дефіциті бюджетних коштів, необхідності знаходження позабюджетних фінансових джерел для підтримки системи і нових економічних механізмів регулювання, а це можливо завдяки ефективним комбінаціям державних і ринкових інструментів. Конкурентоспроможність фізкультурно-спортивної організації в сучасному глобалізованому суспільстві – запорука його успіху, прибутковості та процвітання. Категорія «конкурентоспроможність» описує стан суб’єкта господарювання та залежить від комплексу факторів, які всебічно характеризують діяльність визначених організацій та визначають його конкурентні переваги. Розробка єдиного методичного підходу до оцінки конкурентоспроможності суб’єкта господарювання, що враховує низку факторів прямого та опосередкованого впливу, передбачає застосування релевантних індикаторів, що уможливлюють всебічний та системний аналіз 29 конкурентоспроможності на галузевому та обласному рівнях є доволі актуальним питанням. На думку більшості науковців, дослідження конкурентоспроможності фізкультурно-спортивної організації (ФСО) повинно базуватися на комплексній оцінці тактичної та стратегічної конкурентоспроможності, що дозволяє підвищити ефективність прийняття управлінських рішень. Виходячи з принципів менеджменту та моніторингу конкурентних переваг пропонується здійснювати проведення окремої оцінки на поточний період та оцінки спроможності ФСО створювати, розвивати, утримувати конкурентні переваги, протистоячи загрозам або використовуючи можливості зовнішнього середовища (конкурентостійкості), що забезпечить в майбутньому конкурентоспроможність визначених організацій (стратегічну конкурентоспроможність) [4, 5, 10]. Внутрішні фактори, що впливають на конкурентоспроможність ФСО відображені на рис.1. Структурними складовими тактичної конкурентоспроможності ФСО є система маркетингу; виробнича система; якість управління; стійкість кадрів; ефективність фінансової і інвестиційної діяльності; рівень соціальної відповідальності. Оцінка тактичної конкурентоспроможності ФСО передбачає залучення експертів і аналітиків, за результатами опитування яких визначаються як окремі показники, так і вагомість параметрів оцінки. У зв’язку з тим, що кожний з цих показників має різний ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта тактичної конкурентоспроможності ФСО, експертним шляхом розробляються коефіцієнти вагомості критеріїв [7]. Ефективність діяльності у галузі фізичної культури і спорту можна за визначити за такими компонентами ефективності: соціальний, економічний й іміджевий. 30 Рис. 1. Структурно-функціональна схема внутрішніх чинників, що впливають на конкурентоспроможність ФСО Під соціальною ефективністю фізичної культури і спорту слід розуміти ефективність у вигляді впливу на здоров’я людей та зайнятість молоді, що сприятиме відродженню нації та зниженню злочинності. Це, по-перше, альтернатива шкідливим звичкам (наркоманії, тютюнокурінню, алкоголізму тощо) і чинників збільшення тривалості життя. По-друге, фізкультура та спорт є одним із основних чинників підготовки якісних трудових ресурсів. По-третє, це діяльність, яка сприяє зменшенню злочинності у суспільстві. Під економічною ефективністю мають на увазі ефективність у вигляді отримання прибутку від використання спортивних споруд і надання спортивних послуг. Надання спортивних послуг є сферою підприємницької діяльності, яка забезпечує зайнятість людей у цій сфері та поповнює бюджет держави завдяки сплаті податків. У підвищенні економічної ефективності спорт є фактором впливу на продуктивність праці та якість робочої сили, яка 31 залежить від життєвої позиції, творчої ініціативи, фізичних та інтелектуальних можливостей працівників. У результаті занять спортом, особливо в дитинстві, людина стає цілеспрямованою, дисциплінованою та досягає більших результатів у процесі праці. Також знижується загальна кількість невиходів на роботу, зменшення кількості лікарняних листків, що має позитивний вплив на зростання прибутку підприємств та валового внутрішнього продукту (ВВП). Це один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального та нематеріального виробництва країни. Під іміджевою ефективністю слід розуміти підвищення іміджу держави у світі. Однак у сфері фізичної культури і спорту недостатньо інвестує держава. Для підвищення іміджевої ефективності в галузі фізичної культури й спорту слід посилити діяльність держави в таких інституціональних проявах, за допомогою яких відбувається кореляція з життєдіяльністю суспільства: 1. Здоровий спосіб життя як складова частина стану здоров’я нації, як можливість відновлення фізичного стану та життєвого циклу людини (перетинається із проблемами фізичної культури, охорони здоров’я, працездатності й функціонує як компонент соціальної сфери суспільства). 2. Дозвілля як рекреаційна складова частина вільного часу населення, сфера захоплень. 3. Спорт як автономна сфера змагань і рекордів, що функціонує як окремий соціальний інститут у системі суспільних відносин. 4. Комерційний фактор (бізнес-ніша, середовище одержання прибутку, специфічного товарообігу ‒ послуг, престижу, знаків, символів і т. д., що функціонує як елемент суспільного виробництва). Найбільш простим і логічним варіантом розвитку кожного з умовно позначених сегментів у сфері фізичної культури й спорту є державна участь (насамперед – бюджетне фінансування) і державна підтримка через різні 32 форми податкового й іншого пільгування із залученням фахівців і формуванням довгострокових державних програм. Спортивні організації ‒ це структури для підтримки й зміцнення здоров’я людини та її здатності до праці в конкурентному середовищі. Основна економічна проблема фізичної культури й спорту сьогодення полягає в дефіциті бюджетних коштів, необхідності знаходження позабюджетних фінансових джерел для підтримки системи і нових економічних механізмів регулювання, а це можливо завдяки ефективним комбінаціям державних і ринкових інструментів. Аналіз конкурентоспроможності продукції, робіт, послуг слід проводити в напрямах вивчення ситуації на ринку збуту, порівняння виготовленої продукції (товару / послуги) з товарами аналогічного профілю, які випускають / надають підприємства-конкуренти. Водночас існують різні методики оцінювання. Наприклад, порівнювані параметри товарів-конкурентів можна розділити на три групи: маркетингові (споживчі), економічні і технічні. До маркетингових параметрів належать такі: імідж підприємства, організація технічного обслуговування, дизайн товару, терміни його постачання, умови його оплати, стимулювання продажів товару / послуги, організація каналів просування товару / послуги, ефективність рекламної кампанії. До економічних параметрів належать такі: відпускна ціна, собівартість продукції, витрати на установлення, експлуатацію тощо. Технічними параметрами вважають показники, що характеризують якість продукції (товару / послуги): відповідність стандартам і умовам, надійність, безпека, різні нормативні показники, наявність сертифікатів, критерії патентної чистоти тощо. Комплексний метод оцінювання конкурентоспроможності дає змогу провести дослідження конкурентоспроможності відразу на всьому ринку певних послуг, тобто порівняти конкурентоспроможність послуг із товарами всіх фірм-конкурентів, представлених на ринку, а не щодо одного 33 конкурента, як запропоновано в більшості методик. Ця методика проста для застосування, ґрунтується на відкритих даних і зважає на думку споживачів. Розрахунок містить таке: ‒ визначення критеріїв (вимог) споживачів до товару / послуги; ‒ оцінювання очікуваної конкурентоспроможності товару / послуги на основі критеріїв споживачів; ‒ оцінювання конкурентоспроможності маркетингової діяльності фірми щодо фірм-конкурентів; ‒ висновки про реальну конкурентоспроможність товару / послуги і визначення точок докладання сил для її підвищення. Отже, конкурентоспроможність спортивної послуги – це здатність спортивної послуги зайняти та утримувати позицію на ринку спортивних послуг у певний період при конкуренції з аналогічними послугами та послугами спорту взагалі. Ринкові відносини в спорті започатковано з того часу, коли фізкультурноспортивні послуги почали набувати форми товару. Ринок там і тоді, де, з одного боку, велика кількість охочих заплатити за потрібні їм фізкультурно-спортивні послуги, а з другого, ‒ достатня кількість виробників, спроможних надати такі послуги, забезпечуючи їхню високу якість. Отже, ринок у сфері фізичної культури і спорту є обігом специфічних товарів, а саме фізкультурно-спортивних послуг і сукупності відносин із приводу їхньої купівлі та продажу. Метою фізкультурно-спортивних організацій є поліпшити свій імідж завдяки рекламі своїх товарів. Це сприяє розширенню ринку фізкультурноспортивних послуг. Слід зазначити, що та сама фізкультурно- спортивна послуга може одночасно мати велику кількість покупців. Це зумовлено можливістю колективного (групового) споживання послуги. Прикладами можуть бути групові заняття оздоровчою фізичною культурою, тренування команди спортсменів, присутність глядачів на спортивному змаганні чи іншому спортивно-видовищному заході. 34 У сфері фізичної культури і спорту діє низка об’єктивних чинників, що модифікують класичні умови існування ринку. Їх умовно поділяють на дві групи: внутрішні і зовнішні. Внутрішні чинники – це такі, що походять із самої суті фізичної культури і спорту як соціально-економічного феномену. Характер їхнього впливу на формування ринкових відносин зумовлено специфікою результату економічної діяльності у сфері фізичної культури і спорту. До зовнішніх належать такі чинники формування ринку у сфері фізичної культури і спорту, що діють за межами галузі і віддзеркалюють її роль та місце у соціально- економічному житті суспільства, зв’язки з іншими галузями економіки. Спільна дія внутрішніх і зовнішніх чинників зумовлює низку особливостей ринку фізкультурно-спортивних послуг. Розглянемо головні з них. 1. Обмеженість ринку фізкультурно-спортивних послуг. Порівняно з іншими галузями економіки у сфері фізичної культури і спорту ринкові відносини розвиваються в визначених межах. Одна з об’єктивних причин цього – специфіка фізкультурно-спортивних послуг, зокрема невідчутність, неможливість зберігання, несталість якості, обов’язковість регулярного споживання, що істотно ускладнює формування ринкового попиту. 2. Зниження попиту на фізкультурно-спортивні послуги та несталість їхньої якості. Відомо, що після невдало проведеного матчу спортивною командою кількість охочих спостерігати наступну гру зазвичай зменшується. До того ж (оскільки послугу не зберігають) невдале спортивне видовище замінити на інше, більш якісне, не можна. Негативне враження від гри можна виправити лише наступними вдалими виступами, що, до речі, не завжди вдається. 3. Несприяння зростанню попиту на фізкультурно-спортивні послуги й необхідності їх регулярного споживання. Особливо це стосується фізкультурно-оздоровчих послуг, адже регулярні заняття оздоровчою 35 фізкультурою потребують неабияких фізичних та вольових зусиль, значних витрат вільного часу, а це не кожному до снаги. 4. Обмеження розвитку ринкових відносин, невіддільність фізкультурно-спортивної послуги від джерела виробництва. Ця властивість зумовлює природну монополію виробника послуг. Як відомо, монополія – це антипод конкуренції, а без конкуренції важко уявити повноцінний ринок. 5. Межі поширення ринку у сфері фізичної культури і спорту визначають також місцем і роллю галузі у суспільному житті тієї чи тієї країни. 6. Вторинність ринку фізкультурно-спортивних послуг. Досвід розвитку фізичної культури і спорту у різних країнах світу свідчить про те, що ефективність функціонування ринку фізкультурно-спортивних послуг, межі його розгортання також залежать від зовнішніх економічних чинників. Головні серед них – рівень розвитку економіки країни у цілому, розвиток галузей народного господарства, що виробляють супутні фізкультурі і спорту товари та послуги. 7. Загальний рівень розвитку економіки країни є визначальним для формування ринкових відносин у сфері фізичної культури і спорту. Що більше розвинена економіка, то вищі доходи населення країни. Відповідно, що чим вищі доходи, то більші можливості у людей витрачати частину їх на споживання фізкультурно-спортивних послуг, тобто на формування ринкового попиту. Спортивні заходи сьогодні мають велику популярність і широку цільову аудиторію. Їх активно відвідують уболівальники, а трансляції по телебаченню, в інтернеті та публікації у пресі мають високі рейтинги. З економічної точки зору фізичну культуру та спорт правомірно розглядати як вид суспільно корисної діяльності з надання різноманітних фізкультурно-спортивних послуг. Виробництво та надання фізкультурно- спортивних послуг, що задовольняють різноманітні потреби населення у 36 фізичному вдосконаленні, передбачають забезпечення цієї діяльності низькою умов матеріально-технічного, організаційного та кадрового характеру, а саме: розвитку мережі фізкультурно-спортивних споруд та організацію обслуговування відвідувачів під час занять, спортивних змагань та видовищ; професійну підготовку кадрів проведення науково-дослідної роботи тощо Основними видами фізкультурно-спортивних послуг є: - організовані форми занять фізичними вправами і спортом у вигляді урочних занять, спортивних і оздоровчих секцій, спортивних команд і клубів і т.д.; - спортивні видовища; - програмно-методичний продукт (розробка методик, технологій фізкультурно-оздоровчих занять, програм фізичного виховання і систем підготовки спортсменів). Фізкультурно-спортивні послуги в умовах ринкової економіки стають об'єктом купівлі-продажу. У зв'язку з цим виробники фізкультурноспортивних послуг виступають як продавці, а споживачі як покупці. Сукупність критеріїв, за якими класифікуються фізкультурно- спортивні послуги, що поділяються на два рівні. Перший рівень – це головний (визначальний) критерій – це зміст потреби, що задовольняється споживанням певної ФСП. Другий критерій складає решта критеріїв, які носять допоміжний характер і розкривають суттєві параметри ФСП, віднесених до видів, визначених за допомогою головного критерію. Серед них: соціальна значущість потреби, що задовольняється споживанням послуги; регулярність споживання ФСП; форма існування ФСП; спосіб компенсації за споживання ФСП. Надалі розглянемо кожний із видів ФСП за першим (визначальним) критерієм. Фізкультурно-виховна послуга (ФВП) – це різновид фізкультурноспортивної діяльності, що базується на використанні засобів 37 фізичного виховання з метою досягнення оптимального рівня здоров'я, а також формування якостей і рухових навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя та трудової діяльності людини. Безпосередніми виробниками ФВП є вихователі дошкільних виховних закладів, викладачі середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Виробництво такої послуги здійснюється у формі навчально-виховного заняття, що проводиться відповіді до спеціальних методик. Споживачами ФВП є вихованці дошкільних виховних закладів, учні, студенти, курсанти, військовослужбовці Фізкультурно-оздоровча послуга (ФОП) - це різновид фізкультурно- спортивної діяльності, що базується на використанні фізичних вправ із метою збереження та зміцнення здоров'я людей, формування у них навичок здорового способу життя. Такі послуги надаються фізкультурно-оздоровчими організаціями - фізкультурно-спортивними клубами, фітнес-клубами та фітнес-центрами, оздоровчими комплексами, центрами здоров'я тощо. Безпосередніми виробниками ФОП є відповідні фахівці - інструктори, методисти, тренери, організатори. Виробництво-споживання ФОП здійснюється у формі оздоровчого заняття або у формі заняття, що має на меті формування навичок та розвиток фізичних якостей з окремих видів спорту. Спортивно-оздоровча послуга (СОП) - це різновид фізкультурно- спортивної діяльності, що базується на використанні видів спорту з метою збереження та зміцнення здоров'я людей, залучення до цінностей спорту, формування навичок здорового способу життя. СОП надаються спортивними організаціями: спортивними клубами, центрами з видів спорту, спортивними спорудами тощо. Безпосередніми виробниками СОП є тренери та інструктори. Організаційною формою виробництва - споживання СОП є тренувальне заняття, що має на меті формування навичок та розвиток фізичних якостей з окремих видів спорту. Споживачами послуг є представники різних вікових та професійних груп населення - спортсмени- аматори. 38 Спортивно-видовищна послуга (СВП) - це різновид фізкультурноспортивної діяльності, що базується на використанні видів спорту з метою досягнення специфічного, психоемоційного стану людей і характеризується виникненням відчуття співпереживання та естетичної насолоди. СВП надаються спортивними організаціями - спортивними клубами (командами). Безпосередніми виробниками цієї послуги є спортсмени, тренери, судді. Виробництво - споживання СВП здійснюється у різноманітних формах. Це може бути спортивне змагання, фізкультурноспортивний захід видовищного характеру (театралізована вистава, свято, концерт тощо). Споживачами названих послуг є глядачі. Порівняно з видовищними послугами інших галузей економіки (наприклад, мистецтва), спортивновидовищні послуги знаходять більш масового глядача. Значною мірою це зумовлено відносною демократичністю їхнього змісту, простотою сприйняття. Для масового глядача цілком достатньо знати сенс і правила спортивного змагання для задоволення своєї потреби у видовищі. До того ж, на відміну від мистецького видовища (оперного чи драматичного спектаклю), спортивне видовище не потребує значних інтелектуальних напружень, що спрощує його сприйняття - споживання. Спортивно-тренувальна послуга (СТП) – різновид фізкультурно- спортивної діяльності, спрямованої на досягнення бажаного психофізіологічного стану спортсмена, що виявляється у рівні його спортивної форми. Безпосередніми виробниками такої послуги є тренери з різних видів спорту. Виробництво - споживання СТП має форму тренувального процесу (тренувального заняття), який здійснюється відповідно до науково обґрунтованих методик. Споживачами вказаних послуг виступають спортсмени. Фізкультурно-реабілітаційна послуга (ФРП) – різновид фізкультурно- спортивної діяльності, спрямованої на відновлення здоров’я людей після перенесених ними захворювань засобами фізичної культури. Безпосередніми виробниками такої послуги є фахівці з фізичної реабілітації. Виробництво - 39 споживання ФРП має форму реабілітаційного зняття, яке проводиться відповідно до науково обґрунтованих методик. Споживачами вказаних послуг виступають особи, які потребують відновлення після перенесених захворювань. У таблиці 1.6 наведено класифікацію основних видів фізкультурно- спортивних послуг. Таблиця 1.6 – Класифікація фізкультурно-спортивних послуг Види послуг Характеристика послуг Фізкультурно- Базується на використанні засобів фізичного виховання з метою досягнення виховна послуга оптимального рівня здоров'я, а також формування якостей і рухових (ФВП) навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя та трудової діяльності людини. Виробники послуги: вихователі дошкільних виховних закладів. Споживачі послуги: вихованці дошкільних виховних закладів, учні, студенти, курсанти, військовослужбовці Фізкультурно- Базується на використанні фізичних вправ із метою збереження та оздоровча зміцнення здоров'я людей, формування у них навичок здорового способу послуга (ФОП) життя. Виробники послуги: інструктори, методисти, тренери, організатори. Споживачі послуги: люди, які підтримують здоровий спосіб життя Спортивно- Базується на використанні видів спорту з метою збереження та зміцнення оздоровча здоров'я людей, залучення до цінностей спорту, формування навичок послуга (СОП) здорового способу життя. Виробники послуги: тренери та інструктори. Споживачі послуги: представники різних вікових та професійних груп населення - спортсмени-аматори Спортивно- Базується на використанні видів спорту з метою досягнення специфічного, видовищна психоемоційного стану людей і характеризується виникненням відчуття послуга (СВП) співпереживання та естетичної насолоди. Виробники послуги: спортсмени, тренери, судді. Споживачіпослуги: глядачі. Спортивно- Діяльність, спрямованаї на досягнення бажаного психо-фізіологічного стану тренувальна спортсмена, що виявляється у рівні його спортивної форми. Виробники послуга (СТП) послуги: тренери з різних видів спорту.Сполживачі послуги: спортсмени Фізкультурно- Діяльність, спрямованої на відновлення здоров’я людей після перенесених реабілітаційна ними захворювань засобами фізичної культури. Безпосередніми послуга (ФРП) виробниками такої послуги є фахівці з фізичної реабілітації. Виробники послуг: фахівець-реабілітог, Споживач послуги: особи, які потребують відновлення після перенесених захворювань Показниками якості послуг фізкультурно-спортивної организації є: якість процесу занять, характеристика виконавців послуг, імідж спортивної 40 организації, рівень сервису, доступність послуг, матеріально-технічна оснащенність спортивної бази, якість обслуговування і тренування, безпечність занять. Основними критеріями вибору відмінних особливостей фізкультурно- спортивної послуги при її позиціонуванні можна назвати наступні: важливість; неповторність; захищеність; доступність; економічна ефективність. Основними етапами оцінки послуг фізкультурно-спортивних організацій є наступні: - документування вимог клиєнтів до послуги, вибір номенклатури показників якості физкультурно-спортивних послуг; - визначення рівня споживчого задоволення кожним із показників якості фізкультурно-спортивних послуг; - вибор «еталону» для порівняння; - співставлення показників якості с еталонними значеннями, визначення одиничних індексів якості; - розроблення заходів щодо підвищення якості фізкультурно-спортивних послуг; - оформлення заключения про результати оцінки. З позиції маркетингу конкурентоспроможність физкультурно- спортивних послуг слід трактувати як сукупність їх якісних (нецінових) і вартісних характеристик, які забезпечують задоволення конкретних потреб клиєнтів спортивної організації. Основними чинниками конкурентоспроможності фізкультурно- спортивних послуг і організацій можна назвати наступні: 1. Чинники позитивного відношення клієнтів: рівень індивідуалізації послуг; рівень організації і культура процесу надання послуг; якість і привабливість реклами та ефективність роботи інформаційно-збутової служби; імідж спортивної організації. 41 2. Чинники затребуваності послуг: цінові характеристики; рівень організації і культура процесу надання послуг; тривалість и графік занять; квалификаціяя тренерсько-викладацького складу; 6) якість навчання, ефективні рішення проблем клієнтів. Оскільки конкурентоспроможність є важливим чинником успіху будь- якого продукту на ринку, то за допомогою маркетингових інструментів можна розробляти конкурентні стратегії. Розрізняють наступні стратегії конкуренції: 1. Стратегія цінової конкуренції (зниження собівартості і ціни фізкультурно-спортивних послуг); 2. Стратегія диференціації (унікальність послуг, їх висока якість та/або особливий імідж спортивної організації); 3. Стратегія концентрації (зосередження зусиль на одному чи декількох сегментах ринку і досягнення тим лідерства по якості та/або за допомогою іміджу); 4. Стратегія конкуренції на основі інновацій (оновлення послуг, освоєння нової ринковоїніші, у якій відсутні конкуренти); 5. Стратегія варіюування елементами комплексу маркетингових комуникацій (укреплення позицій у конкурентному середовищі за рахунок формування і підтримки позитивного імиджі ФСО та її послуг). Стратегічними регуляторами конкурентних відносин, які формуються на ринку фізкультурно-спортивних послуг, виступають (окремо або у різних поєднаннях) три найважливіших складових успешного маркетингу: цена, якість послуг; імідж організації. РОЗДІЛ 2 42 ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО ТОВАРИСТВА «ДИНАМО» 2.1 Характеристика діяльності фізкультурно-спортивного товариства Фізичне виховання і спорт – одна із важливих соціальних сфер діяльності суспільства. Ця сфера діяльності має власну нормативно-правову базу, систему комунікацій, підготовки кадрів, інші ресурси. Все це потребує управління, координації, фінансової підтримки для досягнення соціально- важливих цілей, до яких прагне сфера фізичної культури та спорту. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає загальні правові, соціальні, економічні і організаційні основи фізичної культури і спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у зміцненні здоров’я громадян, досягненні високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури та спорту. Статтею 3 цього Закону визначено, що «Держава регулює відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики у цій сфері, а також визнання широкого самодіяльного статусу фізкультурно- спортивного руху в Україні і комплексної взаємодії державних органів з громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості». У статті 5 сказано, що «Фізкультурний рух України спирається на різносторонню діяльність громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості». Взаємовідносини в цьому напрямкові фізичної культури і спорту регламентується статтею 33 цього Закону «держава сприяє розвитку суспільної активності і залучає громадські організації до управління в галузі фізичної культури і спорту. 43 У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» зазначено, що сфера фізичної культури і спорту – це упорядкована сукупність органів влади і місцевого самоврядування, організацій, закладів та громадян, що здійснюють діяльність в інтересах розвитку Фізичної культури і спорту, та суспільні відносини між ними». У системі фізкультурного руху функціонують недержавні організації, а саме громадські організації. Ці організації можна поділити на дві групи: керівні організації та первинні осередки. До групи керівних громадських організацій відносять ради фізкультурно-спортивних товариств. Ніні в Україні функціонує таких чотири товариства, а саме: «Україна», «Колос», « Спартак», «Динамо». Усі вони побудовані за територіально-відомчим принципом, а ради товариств (центральні, обласні, районні, міські) формуються в них шляхом виборів. Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» для забезпечення своєї діяльності воно може утворювати: - виробничі підприємства, асоціації; - акціонерні товариства, фізкультурно-спортивні клуби, центри, команди; - здійснювати будівництво і експлуатацію спортивних споруд; - організовувати мережу оптової та роздрібної торгівлі; - створювати власну інформаційно-рекламну базу та видає друковану, відео-, аудіопродукцію; - здійснювати зовнішньоекономічну діяльність тощо. Кошти Товариства складаються з щорічних внесків, відрахувань від прибутку підприємств, що входять до структури територіальних організацій, експлуатації споруді баз, проведення змагань, платних послуг, господарської та комерційної діяльності, спонсорів, фірмової торгівлі, аукціонів, видавничої діяльності. Фінансові прибутки Товариства використовуються для досягнення статутних цілей, розвитку соціально-економічних програм. Товариство може 44 власником промислових підприємств, спортивних споруд, оздоровчо- спортивних баз з їх рухомим і нерухомим майном, обладнанням, сировиною та коштами на банківських рахунках. Товариство має свій прапор, емблему, членський квиток, нагрудний знак і спортивну форму. Товариство є юридичною особою. Черкаська обласна організація ФСТ «Динамо» виникла у січні 1954 року. Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України це всеукраїнська громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, що об’єднує колективи фізичної культури і спорту працівників і військовослужбовців Адміністрації Президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Генеральної прокуратури України, Державної митної служби України, Антимонопольного комітету України, Управління державної охорони України, Податкової міліції Державної податкової адміністрації України, працівників, службовців підприємств і організацій, колективних членів Товариства, студентів та курсантів вищих навчальних закладів, які готують фахівців для правоохоронних органів України, окремих громадян, а також членів їх сімей, що прагнуть займатися фізичною культурою і спортом, та сприяти їх розвиткові в Україні. Товариство створене на базі Української республіканської організації Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» та є її правонаступником. Організаційно-правова форма Товариства – громадська організація зі статусом юридичної особи. Відповідно до свого правового статусу користується всіма встановленими законодавством України правами. 45 Товариство є складовою частиною фізкультурно-спортивного руху України діяльність якого поширюється на всю її територію; є непідприємницьким товариством (неприбуткове громадське об’єднання), основною метою якого не є одержання прибутку). Правовою основою діяльності Товариства є Конституція України та чинне законодавство України, Статут, рішення загального характеру, що приймається Товариством у межах його повноважень і є обов’язковими для всіх його членів на принципах самоврядності, добровільності, прозорості, відкритості, публічності, рівноправності його членів, відсутності майнового інтересу. Основними цілями функціонування Товариства є: - сприяння підвищенню рівня фізичної підготовки працівників і військовослужбовців правоохоронних органів, рятувальних та інших служб, студентів та курсантів відповідних вищих навчальних закладів, організація роботи секцій видів спорту, розвиток дитячо- юнацького спорту; - сприяння підготовці та участі спортсменів Товариства у всеукраїнських та міжнародних змаганнях; - сприяння залучення дітей та юнацтва до занять фізичною культурою і спортом; сприяння забезпеченню навчально-тренувального процесу, проведення зборів і змагань серед спортсменів – членів товариства, проведення фізкультурно-масових і спортивних заходів тощо; - створення ефективної інфраструктури; - підтримання у належному стані спортивних баз Товариства. Основними напрямами діяльності Товариства є: - сприяє реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту; - популяризує фізичну культуру і спорт в Україні; 46 - сприяє розвитку видів спорту; створює умови для проведення занять зі спеціальної та загальної фізичної підготовки та роботи секцій з видів спорту; організовує та проводить масові фізкультурно- оздоровчі і спортивні заходи (чемпіонати, кубки, спартакіади тощо); - засновує, створює та бере участь у створенні колективів фізичної культури, спортивних клубів, центрів, фізкультурно-оздоровчих закладів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, штатних збірних команд, професіональних спортивних ліг, федерацій тощо; - може надавати спортивно-оздоровчі послуги, в т.ч. послуги з харчування та проживання; - може здавати в оренду рухоме та нерухоме майно; - може здійснювати роздрібну та оптову торгівлю; - може створювати підприємства та товариства, частина прибутків яких спрямовуються на виконання статутних завдань; - може здійснювати підприємницьку діяльність; - використовує свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання та реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності; - має у власності спортивні споруди, бази та спортивні комплекси, житлові будинки та нежитлові споруди, готелі, гуртожитки, інше рухоме і нерухоме майно. Товариство здійснює оперативний облік та бухгалтерський облік, веде фінансову та статистичну звітність, сплачує до бюджету обов’язкові платежі, подає та оприлюднює звіти про цільове використання бюджетних коштів. Товариство має право на отримання пільг, у тому числі з оподаткування, на підставах та в порядку, визначених законом. Апарат управління Товариства здійснює керівництво поточною його діяльністю. Джерелами формування коштів і майна Товариства є: - вступні щорічні членські внески; 47 - безповоротна фінансова допомога, безоплатна передача майна, добровільні пожертвування або гранти від членів Товариства, громадян України, громадян інших країн, інших українських та зарубіжних об’єднань громадян і благодійних організацій, підприємств та установ; - фінансова підтримка, дотації або субсидії з відповідних бюджетів, державних цільових програм та фондів; - доходи, отримані у вигляді коштів або майна від проведення статутної діяльності, у тому числі доходи від продажу товарів (послуг), які пропонуються Товариством; доходи, отримані від продажу власних об’єктів рухомого і нерухомого майна; - доходи, отриманні від надання спортивних та оздоровчих послуг, в т.ч. послуг з харчування та проживання; - доходи отримані від надання послуг з організації оздоровчих таборів, клубів військово-патріотичного виховання, медико- відновлювальних центрів тощо. Кошти Товариства використовуються виключно на виконання статутних завдань та цілей, організаційно-господарські потреби та утримання штатних працівників апарату управління тощо. Членами Товариства можуть бути працівники та військовослужбовці правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб, студенти та курсанти відповідних вищих навчальних закладі, спортсмени та тренери, працівники та службовці підприємств та організацій Товариства, інші громадяни України, що досягли 14 років, які беруть участь у роботі Товариства і сплачують членські внески. Прийом до членів Товариства здійснюється за їх письмовою заявою. Члени Товариства можуть об’єднуватися у колективи фізичної культури і спорту (КФК) або об’єднані колективи фізичної культури та спорту (ОКФК) відповідно до місця роботи, служби, на підприємствах, установах, організаціях. 48 У таблиці 2.1 представлено інформацією про юридичну особу Черкаська обласна організація ФСТ «Динамо». Таблиця 2.1 – Інформація про юридичну особу Черкаська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України Повне найменування Черкаська обласна організація фізкультурно- юридичної особи спортивного товариства «Динамо» України Скорочене найменування ЧОО ФСТ "ДИНАМО" УКРАЇНИ юридичної особи Код ЄДРПОУ 02942456 Місцезнаходження 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, Придніпровський район, вул.. Благовісна, будинок 180/1 Основний вид економічної 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. діяльності (КВЕД) 93.19 Інша діяльність у сфері спорту Засновники/бенефіціари 1. Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. 2. Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області. Керівник Кривопишин С.А. Розмір статутного капіталу 0,00 грн. Організаційно-правова форма Громадська організація Форма власності Недержавна власність Сайт http://dinamo.ck.ua/contact-u/ Контактні телефони 0472 39-33-28; 0472 32-94-87 Офіційні сторінки у facebook.com/fstdynamo соцмережах instagram.com/fst_dynamo/ youtube.com/channel/UCE9-SGPMtdBKca0F-auQkQg Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» має власну структуру, що будується за територіальним принципом. Структуру Товариства складають відокремлені підрозділи: первинні організації – колективи фізичної культури і спорту (КФК) та об’єднані колективи фізичної культури та спорту (ОКФК) без статусу юридичної особи. 49 Рисунок 2.1 – Організаційна структура Черкаської обласної організації ФСТ «Динамо» Україна На рис. 2.1 представлено організаційну структуру Черкаської обласної організації ФСТ «Динамо» Україна. У 2020 році Черкаської обласної організації ФСТ «Динамо» Україна представляла 137 спортсменів у збірних командах України. Серед яких 10 осіб були учасниками і призерами Олімпійських Ігор. Усього у Товаристі налічується 5988 членів. Станом на 01.01.2021 року налічується 14 колективів фізичної культури правоохоронних органів та рятувальних служб області. Основними видами спорту які представлені у Товаристу є наступні: тхеквондо ВТФ, фехтування, веслування на байдарках і каное, дзюдо, кінний спорт, теніс настільний, легка атлетика, змішані єдиноборства, морське багатоборство, бойове самбо. Слід зазначити, що одним із найважливіших структурних підрозділів Товариства є обласна дитячо-юнацька спортивна школа «Динамо» (ОДЮСШ). 50 Дана спортивна школа – це позашкільний навчальний заклад спортивного профілю, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, що визнаний в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки резерву для збірних команд України. Обласна ДЮСШ «Динамо»: заснована 01 січня 2007 року. Види спорту: бокс, гімнастика художня, тхеквондо ВТФ, теніс настільний. Яка розташована за адресою: вул. Благовісна, буд. 180/1, м. Черкаси. Вихованці цієї школи беруть участь у таких змаганнях, як: «Козацькі забави» присвячені пам'яті Почесного динамівця О.А. Аксьонова. Також до складу Товариства входить спортивна база: спортивний комплекс «Динамо» (мікрорайон «Дахнівка»), 2 волейбольних майданчики та майданчик для гри з міні-футболу. Вона розташована за адресою: ЧОО ФСТ «Динамо» України вул. Благовісна, буд. 180/1, м. Черкаси. У таблиці 2.2 представлено фінансовий звітність Товариства за 2020 рік. Таблиця 2.2 – Фінансова звітність ЧОО ФСТ «Динамо» України за 2020 рік Показники Значення, грн Дохід 991 800 Чистий прибуток -17 000 Активи 670 700 Зобов'язання 0.00 До матеріально-технічного забезпечення фізкультурно-спортивних організацій відносять усі види спортивних споруд, фізкультурно-спортивного спорядження і обладнання, інше майно, призначене для занять фізичною культурою та спортом. Держава встановлює вимоги до спортивних споруд щодо будівельних норм і правил, санітарних норм, нормативів охорони здоров’я та безпеки відвідувачів. Спортивні споруди повинні відповідати вимогам загальної та 51 спеціальної безпеки учасників і глядачів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Земельні ділянки, на яких розташовані спортивні споруди, належать до земель рекреаційного призначення. Фізкультурно-оздоровчі та спортивні споруди повинні мати: - Положення про спортивні споруди, розроблені відповідно до Типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з фізичної культури та спорту; - сертифікат, виданий місцевим органом з питань фізичної культури і спорту, форма якого затверджена центральним органом виконавчої влади фізичної культури і спорту; - журнал обліку використання спортивної споруди. Товариство має гімн, партитуру до нього, емблему, прапор, єдиний членський квиток та нагрудний значок. Має також почесні знаки для нагородження своїх членів, спонсорів та благодійників. У 2016 році Громадська організація фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України офіційно зареєструвала торговий знак і має виключне право на його використання. Припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації чи ліквідації може бути проведено за рішенням всеукраїнської конференції, якщо за нього проголосувало не менше як ¾ присутніх делегатів, або за рішенням суду. У разі реорганізації Товариства його майно, активи, пасиви передаються правонаступникам. У разі саморозпуску або ліквідації Товариства його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів 52 передаються за рішенням всеукраїнської конференції на статутні або благодійні цілі іншому громадському об’єднанню. 2.2 Оцінка конкурентоспроможності фізкультурно-спортивного товариства та його послуг Для дослідження конкурентоспроможності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» в Черкаській області було проведено аналіз організаційно-управлінської діяльності та визначено ступінь впливу чинників зовнішнього середовища (політико-правових, економічних, соціально- демографічних та клімато-географічних) на конкурентоспроможність фізкультурно-спортивних послуг. Таблиця 2.3- Характеристика ступеня впливу політико-правових чинників на діяльність товариства № Сума Σ Чинники Оцінка % з/п (бали) 1 Політична стабільність держави 40 5 100 2 Вдосконалення нормативно-правової бази 31 3,8 87,5 3 Механізм реалізації державної політики 39 4,8 87,5 4 Ступінь корумпованості державних органів 24 3 100 управління 5 Зміна законодавства стосовно діяльності та 40 5 100 розвитку ФКС 6 Міжнародні зв’язки у сфері ФКС 20 2,5 75 Аналізуючи дані опитування 100 осіб (учні спортивно-юнацької школи, спортивні менеджери, студенти, посадовці тощо), що наведені у таблиці 2.1. можна зазначити, що серед політико-правових чинників найбільший вплив на розвиток та функціонування певних видів спорту мають вплив чинники політичної стабільності держави, зміни законодавства стосовно діяльності спортивних шкіл, та найменший вплив завдає чинник зміни влади (вибори до державної та місцевої влади). 53 Як показали результати опитування значний вплив на функціонування фізкультурно-спортивного товариства відіграють соціальні чинники. Але найбільший вплив здійснюють такий чинник як сімейні цінності, а саме: освіта, здоров'я, спорт, справедливість та наявність бажання у населення в занятті фізичною культурою і спортом, коли найменше діють на розвиток та функціонування товариства релігійні вірування. Наявність бажання у населення у заняттях спортом та фізичною культурою є однією з найважливіших факторів, що має значний рівень впливу на ефективність розвитку видів спорту та подальший розвиток та ефективність функціонування фізкультурно-спортивної організації. Для дослідження ступеня впливу макросередовища важливим є дослідження демографічних чинників. Аналізуючи демографічні чинники можна зазначити, що чинник стану здоров’я дітей та підлітків у віці 6 – 23 роки має найбільшу питому вагу і відповідно здійснює значний вплив вплив на розвиток фізкультурно-спортивних організацій та товариств. Це можна обґрунтувати тим, що фізкультурно-спортивні організації допускають до навчально-тренувальних занять дітей, які не пройшли медичну комісію, або пройшли та не мають допуску до занять фізичною культурою та спортом. Таблиця 2.4 – Оцінка маркетингової діяльності фізкультурно-спортивного товариства № Сума Σ Чинники Оцінка % з/п (бали) 1 Постійна агітаційно-пропагандистська 27 3,3 75 робота 2 Реклама 26 3,2 87,5 3 Власний веб-сайт 37 4,6 62,5 4 Вільний доступ до Інтернет ресурсів 32 4 100 Особливе місце в ефективності розвитку та функціонування фізкультурно-спортивних товариств та організацій є маркетингова діяльність. За 54 результатами проведеного дослідження визначено, що саме вільний доступ до мережі Інтернет є його головною перевагою (табл. 2.4). Аналізуючи результати впливу низки чинників на маркетингову діяльність фізкультурно-спортивного товариства, можна зазначити, що вона здійснюється на недостатньому рівні і це суттєво відображається на рівні конкурентоспроможності фізкультурно-спортивних послуг. Аналізуючи дані таблиці 2.4, можна зазначити, що наявність власного веб-сайту здійснює найбільший вплив на розвиток та функціонування даного фізкультурно-спортивного товариства. Сьогодні переважна більшість фізкультурно-спортивних організацій мають власний веб-сайт, що є великим позитивним моментом як для робітників, як для споживачів, так і для всіх зацікавлених в роботі даної організації. Адже скори ставши послугами сайту можна простежити за діяльністю організації, її тренерським складом та спортсменами, знайти необхідну інформацію про організацію та її робітників. На веб-сайті фізкультурно-спортивних організацій розміщено багато методичних посібників, планів роботи, календарних планів тренерів- викладачів, нормативно-правових документів, інформація про заплановані заходи та змагання, та результати змагань, семінарів та зборів. Результати дослідження дають можливість стверджувати, що основною тенденцією, яка простежується у трьох досліджуваних сегментах ринку є те, що, якщо не найкращими є результати тих організацій, які займають найбільші частки ринку за обсягами продажів товарів (робіт, послуг). Таким чином, аналізуючи результати опитування 100 осіб, можна зазначити, що на формування конкурентоспроможності фізкультурно- спортивної організації найбільший ступінь впливу мають такі чинники макросередовища як: політична стабільність держави (40 балів), законодавчі зміни стосовно розвитку фізичної культури і спорту (40 балів), стан здоров'я дітей та підлітків (38 балів), наявність відповідної матеріально-технічної та спортивної бази (39 балів), вільний доступ до мережі Інтернет та ефективна 55 рекламна діяльність (32 бали) та наявність власного інформативного веб- сайту (39 балів). Фізична культура і спорт є специфічною сферою діяльності, що зумовлено, насамперед, результатами людської діяльності та розвитком фізкультурно-спортивних послуг, які спрямовані на досягнення бажаного психофізіологічного чи емоційного стану людини. Сьогодні в умовах ринкової економіки формування такої системи господарювання, яка б функціонувала на принципах самоокупності та самофінансування є складною економічною задачею. Проте, як свідчить практичний досвід, досягнути такого результату у сфері надання фізкультурно-спортивних послуг можливо лише за наявності ефективного фінансово-економічного механізму, який би стимулював до популяризації та розвитку цих послуг. Здійснюючи оцінку діяльності фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» можна зазначити, що за своїм статутом дане товариство повинно організовувати фізкультурно-масову роботу у регіоні. Але в силу низки об’єктивних та суб’єктивних причин ці обов’язки у даній сфері товариство виконує не в повному обсязі, перетворившись на своєрідних посередників між бюджетом та спортивними школами. У названому вище напрямку їхня діяльність переважно обмежується організацією проведення галузевих комплексних фізкультурно-спортивних заходів. Загалом, основними проблемами функціонування фізкультурно- спортивного товариства «Динамо» є наступні: - невідповідність потребам членам товариства матеріально-технічної бази спортивних шкіл та баз відпочинку; - низький рівень ресурсного забезпечення дитячо-юнацького та резервного спорту; - низький рівень спортивної інфраструктури, спроможної задовольнити потреби членів товариства у руховій активності, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями; 56 - недостатній рівень забезпечення спортивним інвентарем та обладнанням; - низький рівень медичного та реабілітаційного забезпечення членів товариства; - недостатня кількість фахівців з фізичної культури та спорту та низький рівень заробітної плати в спортивних організаціях та установах, відсутність мотивації та стимулювання праці; - недостатній обсяг бюджетного фінансування та незначне спрямування позабюджетних коштів. Таким чином, фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України - це всеукраїнська громадська організація фізкультурно-спрямованості, що об’єднує колективи фізичної культури і спорту працівників і військовослужбовців правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб, студентів і курсантів відповідних вищих навчальних закладів, окремих громадян тощо. Товариство за організаційно-правовою формою є юридичною особою, діє на основі Статуту. Є непідприємницьким товариством (неприбутковим громадським об’єднанням), основною метою якого не є одержання прибутку. Товариство має власну структуру, що будується за територіальною ознакою. На сьогоднішній день існує чітке протиріччя між завданнями, які визначаються державою у сфері фізичної культури і спорту та умов діяльності та фінансування спортивних товариств. Для вирішення цієї проблеми необхідно регламентувати діяльність громадських фізкультурно- спортивних об’єднань як платників податків. Це означає отримання фінансових коштів внаслідок своєї діяльності, надання послуг, консультацій, оздоровлення тощо; податки на такий вид діяльності мають бути мінімальними, що дасть можливість гідно оплачувати працівниками об’єднання їхню працю, розвивати матеріально-технічну базу, використовувати у своїй діяльності сучасні тренажери та інші засоби спортивного та медичного контролю. 57 РОЗДІЛ 3 БІЗНЕС–ПЛАН СПОРТИВНОГО КЛУБУ Для підвищення рівня конкурентоспроможності обласного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» вважаємо за доцільне заснування спортивного клубу, як структурного підрозділу даного товариства Вихідні дані щодо : Щомісячний дохід - 383 200 грн. Чистий прибуток - 136 442 грн. Початкові витрати - 768 480 грн. Окупність - від півроку. 3.1 Аналіз ринку Сьогодні все більшої популярності отримують заклади спортивно- відпочинкової індустрії. Це пов'язано з тим, що переважна більшість людей бажає бути здоровими. В Україні перші спортивні клуби з'явилися 20 років тому. Щорічно простежується стійка тенденція до збільшення кількості клубів. Сьогодні на послуги спортивних клубів спостерігається підвищений попит. Найчастіше фітнес-клуби відвідують жінки, їх частка у загальній кількості складає 70%, а частка чоловіків – 30% відповідно. За вікові характеристики, то більше 50% відвідувачів є молоддю у віці від 18 до 24 років. Характеристика потенційного покупця спортивно-оздоровчої послуги: здебільшого це будуть молоді жінки (18-34 років) із середнім достатком, мають освіту; їх головною метою буде естетична складова. Також це будуть приблизно такого ж віку чоловіки, які зацікавлені в своєму здоров'ї і збільшенні фізичних можливостей. Таким чином, можна зробити висновок, 58 що при розробці бізнес-плану потрібно звернути увагу найбільше на людей із середнім рівнем достатку. Якщо говорити про конкурентів, то це будуть в першу чергу відомі мережі фітнес-клубів. Найменшу конкуренцію складатимуть поодинокі заклади. Тому головним конкурентом будуть саме відомі брендові місця, які вже захопили частину ринку. Конгкурентан боротьба повинна вестися за допомогою більш низьких цін, високої кваліфікації працівників, а також високої якості надаваних послуг. Слід зазначити, що український ринок спортивно-оздоровчих послуг має величезний потенціал. Найвигіднішою нішею може бути сімейні спортивно-оздоровчі заняття. По-перше, ця галузь ще не так розвинена. По-друге, відразу ж буде задіяно кілька членів сім'ї. 3.2. Сильні і слабкі сторони діяльності спортивного клубу Сильні сторони: Використання сучасних концепцій, методик проведення занять. Вдале місце розташування клубу. Якісне обладнання. Відносно низький рівень витрат. Слабкі сторони: Вузький спектр послуг, що надаються. Необхідність великих фінансових вкладень у відкриття та рекламу. Можливості: Пропозиція нижчих цін, ніж у конкурентів. Знаходження своїх постійних клієнтів шляхом їх залучення. Подальший розвиток, який дозволить відкрити мережу спортивних клубів. Залучення висококваліфікованих тренерів. Загрози: Швидке зростання числа конкурентів. Економічна нестабільність. 59 Низький рівень відвідуваності. Поява мережевих фітнес-клубів. 3.3 Оцінка можливостей Режим роботи фітнес-центру буде наступним: з понеділка по суботу з 9:00 до 21:00, а у неділю з 10:00 – 20:00. Разомце складе 80 годин на тиждень. Сезоність попиту на даний вид послуг відсутня, але необхідно врахувати те, що влітку кількість відвідувачів знижується. В процесі розвитку спортивного клубу для того, щоб підвищити рівень попиту і розширити клієнтську базу можна розширити спектр послуг, а саме здійснювати продаж спортивного харчування, брендового спортивного одягу, відкриття спортивного бару, сауни тощо). 3.4 Організаційно-правові питання: 1. Почати потрібно з вибору організаційно-правової форми. На перший час можна обмежитися оформленням ІП або ТОВ. Перший варіант найбільш привабливий через просту процедуру реєстрації і лояльних способів оподаткування. 2. Проходження перевірки пожежної інспекції. 3. Вибір спрощеної системи оподаткування. Податок платять або 6% від загальних доходів, або 5-15% від різниці між доходами та витратами. 4. Рекомендуєся приймати оплату від своїх клієнтів за банківськими картками. Для цього потрібно відкрити розрахунковий рахунок в банку. Варто пам'ятати, що на кожного відвідувача спортивного залу припадає 6 м2, а фітнесу або аеробіки – 2 м2. Орендоване приміщення: Це буде комерційне приміщення. Найкраще вибирати один з двох варіантів: центр міста (перевага: кількість відвідувачів, недолік: висока вартість оренди); спальний район (перевага: нижча ціна оренди, недолік: рівень відвідувачів буде нижче, ніж в першому варіанті). Обов'язковою умовою має бути в наявність духових кабін у роздягальнях. 60 Наведемо розрахунок площі приміщення: зали для занять – 2 м2×15 осіб = 30 м2; тренажерний зал – 6 м2×15 осіб = 90 м2; роздягальні – 2 шт.×25 м2 = 50 м2; ресепшен, коридори = 50 м2. Всього: 200 м2. Розрахунки проведені із середнього рівня відвідуваності на рівні 15 осіб. 3.5 Опис послуги У спортивному клубі можна буде відвідати: тренажерний зал (безперервна робота, тобто 80 годин на тиждень); силові тренування у фітнес залі (20 годин на тиждень); аеробіку (10 годин на тиждень); йогу (15 годин на тиждень); заняття певними видами спорту з тренером (20 годин на тиждень); інші види занять (15 годин на тиждень). Запис можна буде зробити по телефону або прямо на сайті фітнес- центру. Крім того, відвідувачі можуть скористатися безкоштовним Wi-Fi, бутильованою водою. В майбутньому планується розширення спектру послуг. Це можуть бути не тільки нові види групових занять, та інша діяльність. У тренажерному залі також можна записуватися на персональні тренування. Для більшого залучення клієнтів варто при взятті на роботу вибирати досвідчених людей. Бажано щоб вони мали свою базу клієнтів, які забезпечать частину потоку відвідувачів. 3.6 Маркетинговий план Ціна повинна бути встановлена за принципом витрати плюс прибуток, але не вижча за середню по місту. Це має бути конкурентна ціна, але не надто занижена. Увагу потрібно приділити дизайну залів і всього клубу, а також якості обладнання та професіоналізму працюючих тренерів. У перспективі може бути відкриття масажного кабінету. 61 Реклама необхідна організації будь-якого розміру – будь це маленький зал або величезний фітнес-клуб. Найбільш ефективними видами реклами будуть: роздача листівок, флаєрів; проведення реклами в Інтернеті (соціальні мережі, контекстна реклама і т. ін.) і ЗМІ; вивіска; смс-розсилки; оголошення у соціальних мережах. Важливо буде ще до відкриття створити власний сайт. І при цьому зробити його не тільки красивим, але ще інформативним і зручним для клієнта. Можна додати форми зворотного зв'язку, опитування, можливість обговорень, онлайн покупки, бронювання, перегляд заповнення відвідувачами того чи іншого заняття. Таблиця 3.1 - Розрахунок планованої виручки роботи спортивного клубу Види діяльності Ціна за 1 год, Кількість занять на Заповнюваність грн. місяць (максимально 15 Загальний осіб) дохід Тренажерний зал 80 160 10 128 000 грн. Аеробіка 100 80 9 72 000 грн. Степ-аеробіка 120 40 9 43 200 грн. Йога 100 60 8 48 000 грн. Танцювальні класи 100 80 7 56 000 грн. Силові тренування 100 60 6 36 000 грн. Разом 383 200 грн. Розрахунки показали, що можна очікувати місячний дохід на рівні 383 200 грн. 3.7 Виробничий план Для початку роботи спортивного клубу необхідно здійснити ремонт та встановлення обладнання. Під ремонтними роботами буде матися на увазі приведення приміщеннь в належний вигляд, установка душових кабінок, дзеркал у залах, фенів, установка освітлювальних приладів, кондиціонерів, вогнегасників та інше. Загальна вартість складе 400 000 грн. 62 Обладнання знадобиться в основному в тренажерний зал. Також сюди включаються пристосування для занять у фітнес залі, в тому числі килимки, спеціальні кулі, степ-платформи, обважнювачі. Загальна вартість буде дорівнює 240 000 грн. Необхідно придбати меблі: стіл (1шт); стілець (10 шт); лавки (33 шт); шафки (30 шт); стійка на ресепшен (1шт); крісла (2шт). Витрати на придбання меблів складуть приблизно 26 320 грн. Необхідно придбати техніку: ноутбук (1шт); музичний центр (2шт); принтер (1шт); холодильник (1шт). Витрати на придбання техніки складуть приблизно 22 000 грн. Таблиця 3.2 – Розрахунок загального фонду заробітної плати працівників клубу Посада Кількість Спосіб оплати Розмір заробітної Загальний ФОП штатних плати одиниць (з урахуванням страхових внесків та податків) Адміністратор 2 Оклад 10 000 грн. 20 000 грн. Тренер в Відсоток від тренажерний зал 4 виручки (10%) 12 800 грн. 51 200 грн Тренер аеробіки і Відсоток від танців 1 виручки (10%) 12 800 грн. 12 800 грн. Тренер йоги Відсоток від 1 виручки (15%) 7 200 грн. 7 200 грн. Тренер степ - Відсоток від аеробіки 1 виручки (15%) 11 880 грн. 11 880 грн. Прибиральниця 2 Оклад 6 000 грн. 12 000 грн. Разом: 115 080 грн Передбачається, що тренери повинні мати кваліфікацію і досвід роботи. Також можливе поєднання роботи у клубі із іншими видами зайнятості. Заняття можуть змінюватися в розкладі від місяця до місяця. Заробітна плата буде здійснюватися двічі на місяць. 63 В обов'язки адміністратора входить прийом телефонних дзвінків, обробка заявок з сайту, його заповнення, оформлення документів і прийом грошових коштів. Таблиця 3.3 – Організаційний план заходів щодо реалізації бізнес- плану спортивного клубу Заходи 1 місяць 2 місяць 3 месяц грн. грн. грн. Реєстрація ІП 2720 Укладення договору оренди + Аналіз конкурентоспроможності + + + Проведення реклами 40 000 Створення сайту 6 000 Ремонт і переобладнання 40 0 000 Меблі 26 320 Купівля необхідного обладнання 24 0 000 Купівля техніки 22 000 Купівля касового апарату 6 000 Проведення інтернету 240 Установка меблів і техніки Пошук персоналу, навчання Замовлення одягу з символікою фірми 18 0 00 Закупівля запасів води 1 2 00 Установка відеоспостереження 6 000 Разом, грн. 76 8 480 3.8 Фінансовий план Дохід (щомісячний) – 383 200 грн. Початкові витрати – 768 480 грн. В таблиці табл. 3.4 подано розрахунок періодичних витрат клубу. Таблиця 3.4 - Періодичні витрати Види витрат Сума, грн Оренда 80 000 Заробітна платня 115 080 Реклама 8 000 Комунальні послуги, телефон, інтернет, обслуговування касового апарату 10 000 Закупівля води для клієнтів і одноразових склянок 3 600 64 Канцелярські витрати 1 200 Миючий засіб 1 200 Відрахування в амортизаційний фонд 3 600 Разом, грн: 222 680 Прибуток до оподаткування складе: 383200–222680 = 160 520 грн. Величину податку: 0,15×160 520 = 24 078 грн. Чистий прибуток: 160 520 – 24 078 = 136 442 грн. Термін окупності: 768 480/136 442 = 5,63. Отже, проект окупиться за 6 місяців. У таблиці 3.5 подано основні види ризиків, які можуть виникнути в процесі функціонування даного спортивного клубу. Таблиця 3.5 - Характеристика ризиків діяльності клубу Ризик Ймовірність Способи уникнення Можливі загрози настання Зовнішні Криза, Середня Страхування, закупівля Зниження прибутку, можливі нестабільність необхідних запасів збитки економіки, зростання інфляції Зміни в Низька Детальне складання Необхідність законодавстві установчих документів, переоформлення, паперова у тому числі статуту тяганина, призупинення діяльності Зміна ідеології, Низька Напрацювання Зниження попиту пов'язаної зі клієнтської бази, здоровим способом масована реклама життя Зростання Висока Розробка нових Зниження прибутку конкуренції методик, підвищення якості послуг Внутрішні Поломка Висока Своєчасний огляд, Зниження якості та кількості обладнання покупка додаткових послуг, що надаються одиниць Некомпетентність Середня Проходження навчання, Зниження якості послуги, працівників отримання кількості клієнтів сертифікатів, постійне відвідування семінарів, майстер-класів Моральний знос Середня Купівля нового Зниження якості послуг, що 65 обладнання обладнання, заміна надаються, його найбільш неконкурентоспроможність технологічним Невдале Висока Проведення Прибуток менше очікуваної, розміщення маркетингового зниження прибутковості і дослідження окупності ВИСНОВКИ На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Конкурентоспроможність підприємства (організації) є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища. Конкурентоспроможність підприємства (організації) - це комплексне системне поняття, яке відображає конкурентні переваги конкретного підприємства над іншими за сукупністю параметрів, що певним чином між собою поєднані та формують пріоритетну унікальність та закріплення позицій на певному ринку у конкретний проміжок часу при визначеному впливі середовища функціонування. 2. Конкурентні переваги підприємства (організації), які становлять природну форму існування підприємств, є базою визначення конкурентної позиції підприємства. конкурентні переваги – це наявність у підприємства певних ресурсів, властивостей, які роблять його більш конкурентоспроможним, порівняно, з іншими підприємствами, що функціонують чи можуть функціонувати в тій самій сфері. Для виживання або перемоги в жорсткій конкурентній боротьбі будь-яка система повинна мати певні переваги перед своїми конкурентами. 66 3. Спортивні організації ‒ це структури для підтримки й зміцнення здоров’я людини та її здатності до праці в конкурентному середовищі. Основна економічна проблема фізичної культури й спорту сьогодення полягає в дефіциті бюджетних коштів, необхідності знаходження позабюджетних фінансових джерел для підтримки системи і нових економічних механізмів регулювання, а це можливо завдяки ефективним комбінаціям державних і ринкових інструментів. 4. Конкурентоспроможність фізкультурно-спортивної організації в сучасному глобалізованому суспільстві – запорука його успіху, прибутковості та процвітання. Категорія «конкурентоспроможність» описує стан суб’єкта господарювання та залежить від комплексу факторів, які всебічно характеризують діяльність визначених організацій та визначають його конкурентні переваги. Розробка єдиного методичного підходу до оцінки конкурентоспроможності суб’єкта господарювання, що враховує низку факторів прямого та опосередкованого впливу, передбачає застосування релевантних індикаторів, що уможливлюють всебічний та системний аналіз конкурентоспроможності на галузевому та обласному рівнях є доволі актуальним питанням. 5. Конкурентоспроможність спортивної послуги – це здатність спортивної послуги зайняти та утримувати позицію на ринку спортивних послуг у певний період при конкуренції з аналогічними послугами та послугами спорту взагалі. Основними видами фізкультурно-спортивних послуг є: організовані форми занять фізичними вправами і спортом у вигляді урочних занять, спортивних і оздоровчих секцій, спортивних команд і клубів і т.д.; спортивні видовища; програмно-методичний продукт (розробка методик, технологій фізкультурно-оздоровчих занять, програм фізичного виховання і систем підготовки спортсменів). 6. Основними чинниками конкурентоспроможності фізкультурно- спортивних послуг і організацій можна назвати наступні: 1) чинники 67 позитивного відношення клієнтів: рівень індивідуалізації послуг; рівень організації і культура процесу надання послуг; якість і привабливість реклами та ефективність роботи інформаційно-збутової служби; імідж спортивної організації; 2) чинники затребуваності послуг: цінові характеристики; рівень організації і культура процесу надання послуг; тривалість и графік занять; квалификаціяя тренерсько-викладацького складу; якість навчання, ефективні рішення проблем клієнтів. 7. Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» - це всеукраїнська громадська організація фізкультурно-спрямованості, що об’єднує колективи фізичної культури і спорту працівників і військовослужбовців правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб, студентів і курсантів відповідних вищих навчальних закладів, окремих громадян тощо. 8. Товариство за організаційно-правовою формою є юридичною особою, діє на основі Статуту. Є непідприємницьким товариством (неприбутковим громадським об’єднанням), основною метою якого не є одержання прибутку. Товариство має власну структуру, що будується за територіальною ознакою. 9. На сьогоднішній день існує чітке протиріччя між завданнями, які визначаються державою у сфері фізичної культури і спорту та умов діяльності та фінансування спортивних товариств. Для вирішення цієї проблеми необхідно регламентувати діяльність громадських фізкультурно-спортивних об’єднань як платників податків. Це означає отримання фінансових коштів внаслідок своєї діяльності, надання послуг, консультацій, оздоровлення тощо; податки на такий вид діяльності мають бути мінімальними, що дасть можливість гідно оплачувати працівниками об’єднання їхню працю, розвивати матеріально-технічну базу, використовувати у своїй діяльності сучасні тренажери та інші засоби спортивного та медичного контролю. 10. Для підвищення рівня конкурентоспроможності обласного 68 фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» вважаємо за доцільне заснування спортивного клубу, як структурного підрозділу даного товариства. Вихідними даними бізнес-плану є наступні: щомісячний дохід - 383 200 грн.; чистий прибуток - 136 442 грн.; початкові витрати - 768 480 грн.; окупність бізнес-плану – 6 місяців. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алтухов П.Л. Процесний підхід до забезпечення конкурентоспоможності підприємства / П.Л. Алтухов // Вісник економічної науки України. – 2005. - №2. – С. 3-5. 2. Афанасьев Н.В. Управленння ррозвитком підприємства: [монографія] / Н.В. Афанасьєв, В.Д. Рогожин, В.И. Рудика. – Х.: Издательский Дом «ИНЖЕК», 2013.– 184 с. 3. Афанасьєв М.В. Стратегія підприємства: [навчально-методичний посібник] / М.В. Афанасьєв, Г.О. Селезньова. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с. 4. Бабій О.Н. Визначення і оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства і його продукції / О.Н. Бабій, Н.А. Бахвалова, А.Л. Сабадирьова // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ, 2007. – Випуск 26. –416 с. 5. Багрова І.З. Складові та фактори конкурентоспроможності / І.З. Багрова, О.Р. Нефедова // Вісник економічних наук України. – 2007. – № 1. – С. 11-16. 6. Бізнес-адміністрування: магістерський курс: [підручник] / за заг. ред. д.е.н., проф.Л.Г. Мельника, д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка та к.е.н., доц. І.М. Сотник. – Суми:ВТД «Університетська книга», 2008. – 896 с. 7. Вівчарин Н. Вибір і оцінка факторів, які впливають на конкурентоспроможність торгово-посередницьких підприємств / 69 Наталія Вівчарин // Галицький економічний вісник. – 2005. – №2 (6). – С. 59-66. 8. Войчак А.В. Конкурентні переваги підприємства: сутність і класифікація / А.В. Войчак, Р.В. Камишніков // Маркетинг в Україні. – 2005. – № 2. – С. 50-53. 9. Воронкова А.Е. Підтримка конкурентоспроможного потенціалу підприємства / А.Е. Воронкова, В.П. Пономарьов, Г.І. Дібніс. – К.: Техніка, 2000. – 152 с. 10. Гетьман О.О. Економічна діагностика: [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. – Київ: Центр навчальної літератури, 2007. – 307 с. 11. Гибсон Дж.Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж. Л. Гибсон, Д.М. Иванцевич, Д.Х. Донелли; пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. 12. Голофаева И.П. Методика расчета конкурентоспрособности предприятия / И.П. Голофаева // Механізм регулювання економіки. – 2014. – С. 48-51. 13. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Е.П. Голубков. – М.: Финпресс, 1998. – 448 с. 14. Горбаль Н.І. Оцінювання конкурентоспроможності на мікро-, мезо- та макрорівнях / Н.І. Горбаль, П.Г. Ільчук // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. ВНЛП. – Львів: Видавництво НУЛП, 2006. – №599. - С. 213-222. 15. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: [навч. посібник] / В.М. Гриньова, Коюда, Ю.М. Великий]; під заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В.М. Гриньової. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 368 с. 16. Грицишин Н. Конкурентоспроможність виробничого підприємства / Н. Грицишин // Галицький економічний вісник. – 2005. - №1. – С. 29-34. 70 17. Денисенко М.П. Методика кількісної оцінки конкурентоспроможності підприємства / М.П. Денисенко, А.П. Гречан, К.О. Шилова //Економіка та держава. – 2005. - №8. – С. 36-38. 18. Державна служба статистики України. Інтернет-портал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 19. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: [монографія] / [за заг. ред. проф. А.Е Воронкової]. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 448 с. 20. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: [навчальний посібник] / І.З. Должанський, Т.О. Загорна. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. –384 с. 21. Дробітько Н.А. Управління конкурентоспроможністю в умовах ринкової економіки: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Н.А. Дробітько. – Х.: ХНЕУ, 2001. – 20 с. 22. Економічна діагностика: [практикум] / [Т.Д. Костенко, А.А. Герасимов, В.С. Рижиков, О.К. Добикіна, С.В. Касьянюк]. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 186 с. 23. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / [редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с. 24. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / [редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с. 25. Єрмак А.В. Конкурентноздатність підприємства: сутність поняття (проблематика питання) /А.В. Єрмак // Вісник економічної науки України. – 2005. - №1. – С. 41-44. 26. Жданова О.М. Управління фізичною культурою: навч. посіб / О.М. Жданова // Львів – 2007. – 127 с. 27. Загорна Т.О. Економічна діагностика: [навчальний посібник] /Т.О. Загорна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 400 с. 71 28. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» URL; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3808-12 29. Ільяшенко В.А. Рейтингове управління конкурентоспроможністю продукції та підприємства / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. – 2004. - №3. – С. 91-94. 30. Каплан Р.С. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию [пер. с англ.] / Роберт С. Каплан, Дейвид Нортон. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 304 с. 31. Кизим М.О. Збалансована система показників: [монографія] / М.О. Кизим, А.А.Пилипенко, В.А. Зінченко. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 192 с. 32. Ключевой фактор конкурентоспособности // Менеджер по персоналу. – 2006. - № 7. – С. 4-9. 33. Костирко Л.А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: [монографія] / Л.А. Костирко. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – Х.: Фактор, 2008. – 336. 34. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: [навч. посіб.] / Р.О. Костирко. – Х.: Фактор, 2007. – 784 с. 35. Кузьмин О.Е. Комплексная диагностика развития машиностроительных предприятий / О.Е. Кузьмин, О.Г. Мельник // Бизнес Информ. – 2010. - № 3 (2). –С.60-67. 36. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: [підручник] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. –[вид. 2-ге, випр., доп.] – К.: «Академвидав», 2007. – 464 с. 37. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [навчальний посібник] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – [3-є вид. доп. і перероб.]. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2007. –384 с. 38. Кузьмін О.Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: [підручник] / О.Є. Кузьмін, Н.І. Горбаль. – Львів: Компакт-ЛВ, 2005. – 304 с. 72 39. Ламбен, Ж.-Ж. Менеджмент, орієнтований на ринок (стратегічний і операційний маркетинг) / Ж.-Ж. Ламбен. - СПб .: Питер, 2007. 40. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг.– М.: Юрайт-М, 2001. – 224 с. 41. Лук’янова В.В. Діагностика ризику діяльності підприємства: [монографія] / В.В. Лук’янова. – Хмельницький, ПП. Ковальський В.В. – 2007. – 312 с. 42. Михайлик Г.В. Конкурентні переваги та шляхи їх формування на підприємствах України / Г.В. Михайлик // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №1 (89). – С. 130-136. 43. Нивен Пол Р. Сбалансированная система показателей – шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / Пол. Р. Нивен; пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс- Клуб, 2003. – 328 с. 44. Офіційний сайт фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» URL: http: // dynamo.ua. 45. Офіційний сайт Черкаської обласної організації ФСТ «Динамо України URL: www.dynamo.ck.ua. 46. Піддубна Л.І. Конкурентоспроможність економічних систем: теорія, механізм регулювання та управління [монографія] / Л.І. Піддубна. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2017. – 368 с. 47. Погорелов Ю.С. Природа, рушійні сили та способи розвитку підприємства: [монографія] / Ю.С. Погорелов. – Х.: АТМ, 2010. – 352 с. 48. Пономаренко В.С. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: [підручник] / В.С. Пономаренко, Л.І. Піддубна. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2018. – 328 с. 49. Портер М. Конкуренция. : пер. с англ. / М. Портер. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2005. – 608 с. 73 50. Радєва М.М. Комплексне оцінювання конкурентоспроможності підприємства / М.М. Радєва, П.М. Маслов // Держава та регіони. – 2004. - №3. – С. 176-180. 51. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства : підручник / М.Г. Саєнко. – Тернопіль : Вид-во "Економічна думка". – 2006. – 390 с. 52. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: [монографія] / за заг.ред. Ю.Б. Іванова, О.М. Тищенка. – Х.: ІНЖЕК, 2016. – 384 с. 53. Теслюк Н.П. Стратегії підприємства по досягненню конкурентних переваг / Н.П. Теслюк // Економіка, фінанси, право. – 2015. – № 11. – С. 17-20. 54. Управління конкурентоспроможністю підприємства: [навчальний посібник] /[С.М. Клименко, Т.В. Омельяненко, Д.О. Барабась, О.С. Дуброва, А.В.Вакуленко]. – К.: КНЕУ, 2018. – 520 с. 55. Федорова А.О. Маркетингові канали комунікації на ринку спортивно- оздоровчих послуг - URL: http: probl.economy.kpi.ua/pdf/2012-22/pdf 56. Хамініч С. Методика інтегральної оцінки рівня конкурентоспроможності промислового підприємства / С. Хамініч // Економіст. – 2016. - №10. – С. 59-61. 57. Цобер І.Ю. Аналіз підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємств / І.Ю. Цобер // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №6(96). – С. 151-155. 58. Черваньов Д.М. Конкурентноздатність та менеджмент підприємств / Д.М.Черваньов, Л. Названова // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць; за заг. ред. проф. Шегди А.В. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – Випуск 12. – 419 с. 59. Чубай В.М. Факторна модель оцінювання конкурентоспроможності підприємств / В.М. Чубай // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №6. – С. 156-163. 74 60. Швиданенко Г.О. Бізнес-діагностика підприємства / Г.О. Швиданенко, А.І. Дмитренко, О.І. Олексюк. – К.: КНЕУ, 2008. – 344 с.