Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7986| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Тернопіль (Україна) в місто Ліберец (Чехія) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Костьян, Наталія Леонідівна Кріт, Ігор Миколайович |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Метою роботи є здобуття практичних та теоретичних знань при транспортуванні вантажів у контейнері та вибору схеми доставки вантажу. Об΄єкт дослідження – транспортування міжнародних вантажів. В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту Тернопіль – Ліберец: І – Україна – Польща – Чехія; ІІ – Чехія – Словаччина - Україна. Визначено протяжність прямого, зворотного маршруту, технічноексплуатаційні характеристики рухомого складу, що транспортує вантаж. Наведено умови та документи, необхідні для міжнародного транспортування вантажу по країнах. Визначено тривалість рейсу при прямому та зворотному напрямках транспортування вантажу та загальні витрати на його транспортування. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7986 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кріт.pdf Restricted Access | 2.67 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2023 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення
тарно-штучного вантажу з міста Тернопіль (Україна) в місто Ліберец (Чехія)
за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
к.т.н., доцент _______________ Н.Л. Костьян
(посада) (підпис , дата) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-94
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ І.М. Кріт
(підпис, дата) (Ініціали, прізвище)
2023
3
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка 54 стор., 26 рис., 8 табл., 17 джерел посилання.
Метою роботи є здобуття практичних та теоретичних знань при
транспортуванні вантажів у контейнері та вибору схеми доставки вантажу.
Об΄єкт дослідження – транспортування міжнародних вантажів.
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту
Тернопіль – Ліберец: І – Україна – Польща – Чехія; ІІ – Чехія – Словаччина -
Україна.
Визначено протяжність прямого, зворотного маршруту, технічно-
експлуатаційні характеристики рухомого складу, що транспортує вантаж.
Наведено умови та документи, необхідні для міжнародного транспортування
вантажу по країнах. Визначено тривалість рейсу при прямому та зворотному
напрямках транспортування вантажу та загальні витрати на його
транспортування.
4
Зміст
Вступ ............................................................................................................................. 5
Розділ 1 Прокладання маршруту ............................................................................... 7
Розділ 2 Визначення загальної протяжності маршруту ........................................ 12
Розділ 3 Вибір та експлуатаційно-технічні характеристики рухомого складу... 13
Розділ 4 Умови транспортування по країнах. характеристика МАПП ............... 16
Розділ 5 Документи на виконання міжнародного транспортування вантажів ... 18
Розділ 6 Правила транспортування обраного вантажу автомобільним
транспортом ............................................................................................................... 26
Розділ 7 Формування, маркування і кодування вантажного місця ...................... 29
7.1 Формування вантажного місця ............................................................ 29
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ............................................. 36
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ..................................... 41
Розділ 8 Розрахунок тривалості рейсу .................................................................... 44
Розділ 9 Визначення загальних витрат на перевезення......................................... 46
Висновки .................................................................................................................... 52
Перелік джерел посилання ....................................................................................... 53
5
ВСТУП
Перевезення вантажів – один з видів господарської діяльності, який
здійснюється суб'єктами господарювання, спрямований на надання послуг
вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей вид діяльності може
здійснюватися як з метою одержання прибутку, так і без такої мети (наприклад,
морські та повітряні судна можуть використовуватися для перевезень у наукових,
навчальних цілях або під час несення спеціальної державної служби тощо).
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники,
вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевізник це учасник процесу перевезення вантажів, функціональне
призначення якого полягає у наданні транспортної послуги – переміщення
продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання.
Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб'єктом
господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу
зобов'язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту
призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його
уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувачу. Перевізник є
стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних
транспортних документах.
Вантажовідправник – це суб'єкт господарювання, який вступає у договір
перевезення вантажу від свого імені, зобов'язується надати перевізнику для
перевезення вантаж разом з перевізними документами, в яких він зазначається.
Юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення правовідносин між
вантажовідправником і перевізником, є передача вантажу останньому.
Щодо процесу перевезення вантажів йдеться про транспортні засоби, за
допомогою яких здійснюється перевезення (рухомий склад залізничного
транспорту, морські судна, річкові судна, рухомий склад автомобільного
транспорту, повітряні судна) та про належність цих засобів до того чи іншого
виду транспорту – залізничного, морського, автомобільного тощо.
6
Основним засобом регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів
господарювання, що здійснюють перевезення вантажів, є ліцензування такої
діяльності.
Правові основи ліцензування перевезення вантажів визначено статтями 12,
14 ГКУ та ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Суб'єктами відносин перевезення вантажів визнаються учасники
господарських відносин, які організовують вантажні перевезення або здійснюють
їх безпосередньо. Відповідно до цього визначають прямих (сторони договору
перевезення вантажу) і непрямих (експедитори, аеропорти, залізничні станції,
автовокзали, морські порти тощо) учасників процесу перевезення вантажів.
Міжнародні автомобільні перевезення займають чільне місце у процесі
реалізації міжнародних торгових угод. Погана організація транспортного
забезпечення може призвести до зриву торгової угоди, а неправильний вибір
транспорту, маршруту сполучення та перевізника – до втрати товару чи його
споживчих якостей. Внаслідок некваліфікованої організації транспортного
забезпечення падає імідж фірми-перевізника.
Низький рівень організації доставки товарів викликає сумніви міжнародної
спільноти у доцільності користування послугами перевізників країни.
Інтегрування України в Європейську транспортну систему вимагає відповідності
міжнародним стандартам правової, технічної, технологічної, організаційної та
інформаційної бази. Успішність роботи національних автомобільних перевізників
у інтегрованій транспортній системі залежить від їх конкурентоспроможності, що
значною мірою визначається рівнем підготовки професійних кадрів, який
безпосередньо залежить від одержаних під час навчання знань та умінь.
7
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Маршрут «Тернопіль – Ліберец» проходить через Польщу.
Рисунок 1.1 – Загальний маршрут «Тернопіль – Ліберец (Чехія)», 939 км. [1]
Загальний шлях складає 939 км.
Транспортування вантажу проходить по трасі Е40.
Е40 − європейський автошлях довжиною 8500 км. Він з'єднує м. Кале із
м. Ріддер.
Спочатку перевезення вантажу відбувається по Україні (рис. 1.2). Відстань,
яку необхідно проїхати по Україні: «Тернопіль – Корчова-Краківець» складає 208
км. «Тернопіль – Корчова-Краківець» − Галицька регіональна митниця
Яворівського району Львівської області, Міжнародний автомобільний пункт
пропуску (МАПП). Корчова-Краковець – прикордонний пункт між Україною та
Польщею.
Рисунок 1.2 − Маршрут «Тернопіль – Корчова-Краківець», 208 км.
8
Рух проходить по Н02, М10.
Вантаж транспортується по Н02 − автомобільна дорога національного
значення в Україні, що починається біля Радивилова, у Кременці перетинається з
М19.
М10 − міжнародна дорога державного значення загального користування.
Проходить територією Львівської області.
Подальший шлях проходить по Польщі (рис. 1.3).
Рисунок 1.3 − Маршрут «Корчова-Краківець – Hrádek nad Nisou», 708 км.
Вантаж по Польщі проходить через автошляхи: Е40, А4.
А4 − польська автомагістраль, є частково платною. Розташована в південній
частині країни і є польською ділянкою міжнародного автошляху. Є продовженням
німецького автобану.
Подальший шлях проходить по Чехії.
Рисунок 1.4 – Міжнародний маршрут по Чехії, 23 км.
9
Шлях проходить по таким трасі 35.
35 − чеська магістральна дорога, будівництво якої зараз триває.
Зворотній шлях
Зворотній шлях проходить через Словаччину по таким автошляхам: Е462,
Е50, Е471, Е442, Е65, Е75 (рис. 1.5).
Рисунок 1.5 – Загальний маршрут «Ліберец (Чехія) – Тернопіль», 1113 км. [1]
Е462 – маршрут, що проходить по Польщі, Чехії та сполучає м. Брно з
м. Краків.
E50 – автошлях, що починає у м. Бресті та закінчується у м. Махачкала.
E471 — автошлях в Україні, що починається в м. Мукачево та закінчується у
м. Львові. Довжиною 210 км.
E442 – автомобільний європейський маршрут категорії Б, що проходить по
Чехії, Словаччині та з'єднує м. Карлові Вари та м. Жилін.
E65 – автомобільний європейський маршрут, який йде від шведського
м. Мальме до м. Ханья. Проходить по території Польщі, Швеції, Словаччини,
Чехії, Хорватії, Угорщини, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Північної
Македонії та Греції.
Е75 – автомобільний європейський маршрут категорії А, що з'єднує м. Варде
та м. Сітія на острові Крит.
10
Зворотній маршрут проходить по Чехії (рис. 1.6).
Рисунок 1.6 – Маршрут по Чехії, 390 км
Подальший шлях проходить по Словаччині (рис. 1.7).
Рисунок 1.7 – Маршрут по Словаччині, 364 км
Шлях проходить до кордону з Україною – «Вишнє-Німецьке».
Далі маршрут проходить по Україні (рис. 1.8).
11
Рисунок 1.8 – «МАП «Вишнє-Німецьке» – Тернопіль», 359 км
МАП «Вишнє-Німецьке» розташоване на кордоні з Україною. У південно-
східній частині села в районі Собранці Кошицького краю розташований
міжнародний пункт пропуску через державний кордон «Вишне Немецьке—
Ужгород».
12
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Загальна протяжність маршруту складається з шляхів в обидва кінці:
Україна – Польша – Чехія та Чехія – Словаччина –– Україна.
Так, в прямому напрямку шлях складає 939 км, а в зворотному напрямку –
1113 км. Загальний шлях складає [4]:
= 1 + 2 = 939 + 1113 = 2052 км. (2.1)
Шлях прокладено по дорогам Європейського, Національного значення, що
мають окремі проїзні частини в кожну сторону.
13
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ
В м. Тернополі знаходиться швейне підприємство «Тернопільська швейна
фабрика». Тобто, із м. Тернопіль перевозимо текстильні вироби.
Із м. Ліберец в м. Тернопіль виконуємо транспортування кондиціонерів для
автомобілів «Denso».
Для транспортування даних вантажів було обрано автомобіль Iveco Stralis
(рис 3.1) і напівпричіп МАЗ-931010-2020 (табл. 3.1).
Рисунок 3.1 – Iveco Stralis
Технічні характеристики автомобіля «Iveco Stralis»:
– об'єм кузова 92 м3;
– висота кузова 2.7 м;
– ширина кузова 2.47 м;
– довжина кузова 13.6 м.
– вантажопідйомність кузова 12 т.
IVECO Stralis AT440S42 TZ/P HM (AT-L) є універсальним транспортним
засобом, який повністю відповідає сучасним потребам та умовам експлуатації. У
даній вантажівці застосовується великий комплекс інтегрованих систем. Stralis
має найнижчу витрату палива у своєму класі, надійність і високу залишкову
вартість, а також можливість оперативного доступу до технічного
обслуговування. Все це виражається в невисоких експлуатаційних витратах
14
протягом усього терміну використання автомобіля. Потужність двигуна,
встановленого на даній вантажівці, досягає 460 л. Цей показник є оптимальним,
оскільки такої потужності достатньо для виконання транспортних завдань будь-
якої складності. Тому витрата палива залишається досить низькому рівні.
Даний двигун здатний видавати високі показники крутного моменту, навіть
на низьких обертах, що ще більше покращує високі динамічні характеристики
тягача. Також тут встановлено моторне гальмо (інтардер), яке дозволяє значно
уповільнити рух тягача, не використовуючи основну гальмівну систему на повну
потужність, що позитивно позначається на збереженні її основних вузлів,
зокрема, гальмівних колодок.
Особливості зовнішнього вигляду кабіни зі зниженим аеродинамічний
опором, вдало підкреслюють його високу продуктивність та універсальність.
Сама ж кабіна відрізняється найкращим у своєму сегменті рівнем комфорту для
водія. Досягається це за рахунок продуманої ергономіки, якісних оздоблювальних
матеріалів, ефективної системи клімат-контролю та шумоізоляції. Сидіння водія
має безліч регулювань, реалізованих на основі пневмоприводу, а також підігрів.
На рульовому колесі розташовані найбільш необхідні функціональні елементи,
керування навігацією, аудіосистемою та телефоном.
Технічні дані IVECO Stralis: кабіна (Hi-Road (Active Time), спальна, низька);
двигун Cursor 10, 460 к.с., 2200 Нм, Euro 5, КПП механічна, 16 ступінчаста/ZF 16S
2220 TD; пряма передача (Single reduction), підвіска задня пневматична; гальма
дискові; колісна база 2800 мм/3200 мм.
Напівпричеп
Рисунок 3.2 – Розташування палет у причепі
15
Таблиця 3.1 − Технічні характеристики напівпричепа МАЗ-931010-
2020
Характеристика Значення
Зовнішній вигляд
Маса вантажу, що перевозиться, кг 20600 ( 23450)
Споряджена маса напівпричепу, кг 5700
Навантаження на сідельно-зчіпний пристрій, кг 9300 (11150)
Повна маса напівпричепу, кг 26300 (29150)
Внутрішні розміри, мм 13620х2480х2700
Об’єм платформи, м3 24
Розмір шин 385/65 R 22.5
16
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Україна – країна відправлення, що знаходиться в центральній Європі, площа
складає 603 тис. км2. Територіальні сусіди: Румунія, Угорщина, Словаччина,
Молдова, Польща та Білорусь. Україна омивається Азовським та Чорним морями.
Для запобіганню руйнуванню автодоріг Кабінетом Міністрів України
заборонено перевезення вантажів з навантаженням на одиночну вісь більше
11 тонн, на здвоєні осі більше 16 тонн, на строєні осі більше 22 тонн [3].
Вага транспортованого вантажу та розподіл навантаження на вісі не повинні
перевищувати величин, що визначені технічною характеристикою ТЗ [3].
«Укртрансбезпека» забезпечує ваговий контроль ТЗ на дорогах України. При
проходженні кордону України, в міжнародних пунктах пропуску, габаритно-
ваговий контроль ТЗ здійснює Державна фіскальна служба України [3].
При пропуску через кордон України збирається єдиний збір за перевезення
вантажу згідно «Закону України». Розмір збору залежить від типу, ваги вантажу
та габаритних параметрів.
При виконанні маршруту необхідно перетнути кордон «Україна-Польща» в
пункті пропуску «Краківець – Корчова».
«Краківець − Корчова» є складовою Львівської митниці. Пропускна
спроможність пункту пропуску вантажних автомобілів 500, 6000 осіб, автобусів
та легкових автомобілів – 4100.
Тип пункту пропуску – міжнародний автомобільний.
В межах даного МАПП виконують прикордонний, санітарний, ветеринарний,
екологічний та фітосанітарний контролі.
При виконанні зворотного маршруту вантаж транспортується через кордон
«Україна – Словаччина» в пункті пропуску «Ужгород – Вишнє-Нємецьке». Даний
МАПП розташований у Закарпатській обл., поблизу м. Ужгород.
«Вишнє-Нємецьке» входить до складу Карпатської митниці. Тип пункту
пропуску – міжнародний залізничний та автомобільний.
17
Характер перевезень:
- для залізничного − вантажний;
- для автомобільного − вантажний, пасажирський.
Окрім радіологічного, прикордонного, митного контролю МАПП
«Ужгород − Вишнє-Нємецьке» здійснює санітарний, екологічний, ветеринарний,
фітосанітарний контролі та контроль Служби міжнародних автомобільних
перевезень. Пункт пропуску «Ужгород» входить до складу Чопської митниці
митного посту «Ужгород».
18
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ
Порядок взаємовідносин між перевізниками, вантажовідправниками та
вантажоотримувачами при виконанні міжнародних транспортувань вантажів
регулюється CMR (Convention Merchandises Routiers) − Конвенцією
автомобільного міжнародного транспортування вантажів [6].
В Конвенції наведений правовий механізм і встановлює подібність в умовах
договору автомобільного міжнародного транспортування вантажів, що сприяє
ефективному та раціональному їх здійсненню [6].
Сфера дії Конвенції − відповідальність відправника та перевізника вантажів,
укладання та виконання договору перевезення вантажу, позови та претензії,
виконання транспортування декількома перевізниками, прикінцеві положення [6].
Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) (рис. 5.1-5.2)
Договір перевізника є посвідченням прийняття вантажу перевізником та
доказом умов договору, визначається міжнародною товарно-транспортною
накладною (ТТН) - CMR. У конвенції детально наведено права відправника та
отримувача, порядок дій у разі виникнення перешкод до перевезення та видачі
вантажу [6].
До товарно-транспортної документації також відносяться документи: акт
завантаження автомобіля, рахунок-фактура (invoice) вартості вантажу,
сертифікати походження, сертифікати якості, відвантажувальні специфікації [4].
Бланки всіх товарно-транспортних документів повинні бути заповнені. Вони
передаються перевізнику з ТТН.
CMR-накладна оформляється при здійсненні міжнародного автомобільного
транспортування вантажів. Вона підтверджує укладення договору про
автомобільне перевезення вантажу [6].
19
Рисунок 5.1 – Товарно-транспортна накладна CMR
Рисунок 5.2 – CMR-накладна
20
Накладна затверджується підписами, печатками відправника, підписом
перевізника, що достатньо для здійснення міжнародного автомобільного
перевезення вантажів. Екземпляри CMR-накладної надаються перевізнику,
відправнику, експедитору, одержувачу, митним та іншим органам.
Три екземпляри CMR-накладної надаються отримувачу, який заповнює час
прибуття вантажу під розвантаження, вибуття після закінчення робіт, дату
отримання вантажу.
Матеріально відповідальна особа отримувача ставить печатку та підпис, що
засвідчує факт прийому вантажу. Один екземпляр CMR-накладної залишається у
отримувача вантажу, а два надаються перевізнику.
Рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.3)
Рахунок-фактура складається при транспортуванні вантажу одним
підприємством - іншому. В ньому наведено реквізити кожної сторони, що беруть
участь в угоді, кількість вантажу, дата угоди, ціна вантажу, загальна ціна та інші
реквізити. Цінністю даного документу є дані про вартість вантажу в місці та при
прийнятті його до транспортування [3].
Отримані дані приймаються за основу при визначенні зборів. Дані про
вартість використовуються при відшкодуванні шкоди страховою компанією, що
відбувається при повній чи частковій втраті вантажу. Він - найважливіший з усіх.
На його основі складаються інші документи, необхідні для міжнародного
транспортування вантажу [3].
Заміна даних в інвойсі та інших документів, що містять інформацію про
вартість товарів на прохання замовника є правопорушенням, що тягне за собою
відповідальність для автотранспортного підприємства, для водія [3].
21
Рисунок 5.3 – Рахунок-фактура (invoice)
Відвантажувальна специфікація (packing list) (рис. 5.4)
Відвантажувальна специфікація складається на експортні товари, незалежно
від кількості, роду, характеру, найменування товару. Він не може бути заміненим
іншим документом. Даний документ складається згідно форми, встановленої
замовником. В ній вказуються: дата складання, порядковий номер, назва
відправника та отримувача вантажу.
22
Пакувальний лист аналогічний інвойс. Багато інформації в цих документах
дублюється. В пакувальному аркуші наводяться дані відправника та отримувача
вантажу, найменування вантажу, вагові характеристики упаковки та вантажу,
об’єми [6].
Рисунок 5.4 – Пакувальний лист (packing list)
Відмінністю пакувального листа від інвойсу є відсутність інформації про
ціну одиниці позиції, вантажу. Немає стандартної форми і автотранспортне
підприємство особисто розробляє форму пакувального листа.
Пакувальний лист зручний для перевізника та для всіх, хто займається
розвантаженням, завантаженням, обліком, сортуванням вантажу. По ньому
визначається кількість місць та перевіряється цілісність вантажу.
Пакувальний лист повинен містити наступні пункти: найменування, номер та
дату пакувального листа; номер упаковки; реквізити Покупця, Продавця,
приймаючої сторони; номер та дату договору; повний перелік всіх товарів, що
23
транспортуються; вид упаковки; кількість товару; габаритні розміри упаковки;
вага продукції нетто та брутто; загальний об’єм та вага вантажу.
Сертифікат якості (відповідності) (рис. 5.5)
Рисунок 5.5 – Сертифікат якості (відповідності)
Сертифікат відповідності є нормативним документом, який забезпечує
24
безпеку здоров'я, життя споживачів; засвідчує, що продукція відповідає певним
вимогам якості продукції, не заподіє шкоди майну споживача, навколишньому
середовищу. Сертифікат відповідності видається державно-акредитованим
органом після перевірки процесу виробництва самої продукції [4].
Сертифікат відповідності пред'являється на МАПП разом з декларацією на
товари. Він перевіряється співробітниками санітарно-епідеміологічних станцій та
податкової інспекції [4].
Сертифікат видається на кожну партію транспортованого товару,
відвантажується за накладною. Він не може бути замінений іншим документом,
видається тільки на промислові товари та складається за встановленою формою.
Сертифікат походження (certificate of origin) [4]
Рисунок 5.6 – Сертифікат походження СТ-1 (certificate of origin)
25
Сертифікат походження форми (СТ-1) засвідчує, що продукція вироблена чи
піддалася достатній обробці в державі-учасниці Угоди. Оформляється на
спеціальному бланку ф. А4. Вантажі, по яким були оформлені сертифікати
походження СТ-1 мають пільги при митному оформленні.
Сертифікат походження товару форми «А» − документ, затверджений
Конференцією ООН з розвитку та торгівлі прийнятий розвиненими країнами в
рамках Генеральної системи преференцій. Він дає право повного або часткового
звільнення при експорті товарів від сплати мита в країні-імпортері з країн, що
розвиваються [6].
26
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Правила перевезення вантажу затверджуються наказом Міністерства
транспорту України. В ньому встановлюються правила транспортування,
пакування, маркування вантажів. Мета пакування − забезпечити повний захист
вантажу від пошкоджень при перевезенні. Пакування повинно відповідати
вимогам міжнародних перевезень, кліматичним умовам та дальності перевезень
[3].
При транспортуванні текстильних матеріалів на кожну упаковку повинно
бути нанесено маркування (ГОСТ 14192-) та реквізити: номер (першими двома
цифрами позначають шифр складу підприємства, потім − порядковий номер
ящика); вага в кілограмах; артикул; кількість пачок; кількість штучних виробів.
Допустимо при упаковці текстильних виробів у поліетиленову плівку
маркування наносити на бумажному ярлику чи карту з подальшим вкладенням під
плівкову упаковку, чи на ярлик із тканини, кінці якого кріпляться під поясами.
Маркування вказується на ярлику або мішку, який наклеюють або
пришивають за вказівкою. При маркуванні маркувальна краска не повинна
проникати на текстильні матеріали.
Текстильні матеріали транспортують усіма видами транспорту в
універсальних контейнерах або критих транспортних засобах згідно діючих
правил транспортування вантажів. Допускається по узгодженню виробника з
споживачем транспортувати штапельні, хлопчатобумажні та змішані тканини в
межах міста та області у відкритих автотранспортних засобах. При цьому, вони
повинні бути закритими з усіх сторін водовідштовхуючою тканиною,
забезпечуючи зберігання якості продукції.
При транспортуванні текстильних матеріалів змішаним
залізодорожноводним, водним або автоводним транспортом в рулонах, кипах,
тюках чи ящиках повинен прокладатися між шарами водонепроникний папір або
поліетиленова плівка.
27
У автофургонах і контейнерах текстильні матеріали транспортуються та
укладаються в первинній упаковці відповідно нормативно-технічній документації,
крім текстильних матеріалів військового асортименту, що не призначені для
швейної промисловості.
При змішаному транспортуванні текстильні вироби у м'якій упаковці повинні
укладатися з однієї сторони вагону, а в жорсткій − з іншої.
«Правила перевезень продукції машинобудування зазначені в наказі
Міністерства транспорту України №363» [3].
Продукцію машинобудування (в нашому випадку автомобільні фільтри)
подають для транспортування в упаковці заводів-виготовників, що забезпечує
збереження її при транспортуванні від пошкоджень.
На упаковці наноситься маркування: «ОБЕРЕЖНО», «НЕ КАНТУВАТИ»,
«ВЕРХ», тощо.
Продукція машинобудування повинна подаватись для транспортування на
палетах та упакована в картонні коробки. Пакування повинно захистити її від
атмосферних впливів та механічних пошкоджень.
Для транспортування товарів можуть використовуватися універсальні
автомобільні контейнери. Вантажі можуть пакуватись в тверду, м’яку чи
напівтверду упаковку.
Універсальні контейнери, що можна застосувати при автомобільних
перевезеннях та належать Перевізникам мають нумерацію, яка наноситься
фарбою з маркуванням: номер контейнера; розпізнавальний знак перевізника;
об'єм контейнера, м3; вантажність та вага тари контейнера, кг; найменування
власника контейнера; дата виготовлення контейнера; дата останнього капремонту
та наступного ремонту контейнеру. Номер контейнера наноситься на всіх стінах,
даху та всередині контейнера.
Для транспортування контейнерів застосовується спеціальний рухомий
склад – напівпричепи-контейнеровози або бортові платформи. Перевезення
вантажів в контейнерах здійснюється за наявності Договору. В договорі
зазначають: об’єм вантажу, графік курсування завантажених та порожніх
28
контейнерів, порядок виконання завантажувально-розвантажувальних робіт,
забезпечення умов зберігання контейнерів [6].
Вантажовідправник відповідає за правильне розташування вантажу всередині
контейнеру. В кожному контейнері наведений опис вантажу, завірений підписом,
печаткою із зазначенням вартості та кількості завантажених місць. Після
завантаження ручка замка контейнера фіксується дротом, опломбовується біркою,
на якій зазначаються пункти призначення та відправлення вантажу, найменування
вантажооотримувача [6].
Приймання контейнера з вантажем починається з перевірки пломби.
Контейнери з невиразними відтисками пломб не допускаються до перевезення.
При виявленні несправності пломби контейнера вантажоотримувач з
представником Перевізника оформлює документ, що засвідчує дані обставини [6].
29
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для транспортування текстильних виробів, що виготовляються на
підприємстві «Тернопільська швейна фабрика» обираємо картонні ящики
розмірами 420х300х250 мм. (марка картону Т-26). Вага 1 повного ящика 6 кг.
Загальна висота завантаженого піддону не повинна бути більше
Нпід=1800 мм. Ящики не повинні виступати за європіддон більше 40 мм. Це може
призвести до пошкодження транспортованого вантажу. Висота європіддону
hпід=145 мм, вантажність 1500 кг (ГОСТ 9078-84). Висота складування повинна
бути меншою, ніж максимально допустима висота завантаженого піддону, висоту
штабелювання. Даний момент потрібно приймати до уваги при формуванні
вантажного місця [6].
Визначимо показники кратності картонних ящиків на європіддоні:
по довжині nl=L/l;
по ширині: nb=B/b;
по висоті: nh=H/h. (7.1)
Ящики складають на європіддоні 800х1200 мм. Варіанти розміщення ящиків
з виробами із текстилю на європіддоні представлені в табл.7.1.
По І схемі (рис. 7.1):
nL = L/l=800/420=1,9 2 ящики.
nB = B/b=1200/300=4 4 ящики.
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків.
30
Рисунок 7.1 – Схема розміщення ящиків з виробами із текстилю №1
По ІІ схемі (рис. 7.2):
nL = L/l=800/420=1,92 ящики.
nB = B/h=1200/260=4,64 ящики.
nH = H/b=(1745-145)/300=5,3 5 ящиків.
По ІІІ схемі (рис. 7.3):
nL = L/b=800/300=2,7 2 ящики.
nB = B/l=1200/420=2,9 3 ящики.
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків.
По IV схемі:
nL = L/b=800/300=2,7 2 ящики.
nB = B/h=1200/260=4,6 4 ящики.
31
nH = H/l=(1745-145)/420=3,8 3 ящики.
Рисунок 7.2 – Схема розміщення ящиків з виробами із текстилю №2
По V схемі:
nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики.
nB = B/b=1200/300=4 4 ящики.
nH = H/l=(1745-145)/420=3,8 3 ящики.
По VI схемі:
nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики.
nB = B/l=1200/420=2,9 3 ящики.
nH = H/b=(1745-145)/300=5,3 5 ящиків.
32
Рисунок 7.3 – Схема розміщення ящиків з виробами із текстилю №3
Залежно від схем розміщення картонних ящиків визначаємо оптимальний
варіант, за умови повного використання вантажності ТЗ та здійснюємо обрахунок
кількості ящиків у ньому [6].
Кількість коробок на піддоні, ящ:
заг = ∙ ∙ ℎ . (7.2)
Вага брутто піддону, кг:
бр = заг ∙ ящ + 0 , (7.3)
де m – власна вага піддону, m =15…20 кг.
0 0
1 = 48 ∙ 6 + 15 = 303 кг.
2 = 40 ∙ 6 + 15 = 255 кг.
33
3 = 36 ∙ 6 + 15 = 231 кг.
4 = 24 ∙ 6 + 15 = 159 кг.
5 = 36 ∙ 6 + 15 = 231 кг.
6 = 45 ∙ 6 + 15 = 285 кг.
Коефіцієнт статичного використання вантажності європіддона:
ф
ст = , (7.4)
н
де qф – фактична вантажність піддона, кг; qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону:
= в
, (7.5)
п
2 2
де Sп – площа піддона, мм ; Sв – площа вантажу, мм .
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення ящиків з текстильними виробами на
європіддоні (800×1200)
Коефіцієнти
Кількість одиниць
№ Схема Фактична вантажність використання
п/п розміщення по по по європіддона М
N бр,кг
заг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 4 6 48 303 0,2 1,0
2 L/l,B/h,H/b 2 4 5 40 255 0,17 0,91
3 L/b,B/l,H/h 2 3 6 36 231 0,15 0,79
4 L/h,B/b,H/l 2 4 3 24 159 0,11 0,91
5 L/b,B/h,H/l 3 4 3 36 231 0,15 0,92
6 L/h,B/l,H/b 3 3 5 45 285 0,19 0,99
34
Варіанти розміщення ящиків з автозапчастинами (кондиціонерів для
автомобілів «Denso») на європіддоні наведено в табл. 7.2.
Картонний ящик для транспортування кондиціонерів для автомобілів
«Denso» з картону Т-27 має розміри ВхДхШ: 40х30х32 см. Вага одного повного
ящика 6,5 кг.
За І схемою (рис. 7.4): nL = L / l = 800 / 400 = 2 2 ящики .
nB = B /b =1200 /300 = 4 4 ящики .
nH = H / h =1745 /320 = 5,5 5 ящиків .
За ІІ схемою (рис. 7.5): nL = L / l = 800 / 400 = 2 2 ящики .
nB = B / h =1200 /320 = 3,8 4 ящики .
nH = H /b =1745 /300 = 5,8 5 ящиків .
Рисунок 7.4 – Схема розміщення ящиків з кондиціонерами
для автомобілів №1
35
Рисунок 7.5 – Схема розміщення ящиків з кондиціонерами для автомобілів №2
За ІІІ схемою: nL = L /b = 800 /300 = 2,7 2 ящики
nB = B / l =1200 / 400 = 3 3 ящики
nH = H / h =1745 /320 = 5,5 5 ящиків
За ІV схемою: nL = L /b = 800 /300 = 2,7 2 ящики
nB = B / h =1200 /320 = 3,8 4 ящики
nH = H / l =1745 / 400 = 4,4 4ящики
За V схемою: nL = L / h = 800 /320 = 2,5 2 ящики
nB = B /b =1200 /300 = 4 4 ящики
nH = H / l =1745 / 400 = 4,4 4ящики
За VІ схемою: nL = L / h = 800 /320 = 2,5 2 ящики
36
nB = B / l =1200 / 400 = 3 3 ящики
nH = H /b =1745 /300 = 5,8 5 ящиків
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення ящиків з кондиціонерами для автомобілів
на європіддоні
№ Схема Кількість одиниць Фактична вантажність Коефіцієнти
п/п розміщення європіддона Мбр, кг використання
по по по Nзаг γ
ст ηS
B L Н
1 L/l, B/b, H/h 4 2 5 40 275 0,18 1,0
2 L/l, B/h, H/b 4 2 5 40 275 0,18 1,0
3 L/b, B/l, H/h 3 2 5 30 210 0,14 0,91
4 L/h, B/b, H/l 4 2 4 32 223 0,15 0,96
5 L/b, B/h, H/l 4 2 4 32 223 0,15 0,96
6 L/h, B/l, H/b 3 2 5 30 210 0,14 0,91
За І схемою бр = 40 ∙ 6,5 + 15 = 275 кг.
За ІІ схемою бр = 40 ∙ 6,5 + 15 = 275 кг.
За ІІІ схемою бр = 30 ∙ 6,5 + 15 = 210 кг.
За ІV схемою бр = 32 ∙ 6,5 + 15 = 223 кг.
За V схемою бр = 32 ∙ 6,5 + 15 = 223 кг.
За VІ схемою бр = 30 ∙ 6,5 + 15 = 210 кг.
Ящики картонні покриваються одним шаром паперу обгорткового із всіх
сторін, що повинно забезпечити товар від забруднення, псування, втрати
зовнішнього вигляду, пом'ятості [7].
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Від міцності тари залежить якість транспортування вантажу, особливо
збереження від пошкоджень товару. Міцність матеріалу тари залежить від:
максимально допустимої ваги в одиниці тари, типу вантажу, властивостей
37
матеріалу тари, габаритних розмірів одиниці вантажу [3].
При плануванні використання тари для транспортування визначаються
динамічні та вібраційні навантаження, що виникають при механічному
формуванні-розформуванні транспортних пакетів. Можливі статичні
навантаження при штабелюванні, при виконанні перевантажувальних операцій,
тощо [3].
Визначаємо статичне зусилля стискання, що повинна витримати тара, яка
знаходиться в нижньому ряді штабеля:
ст ∙(−ℎ)
ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g = 9,81м/с – прискорення вільного падіння; Q – вага тари з вантажем, кг; h –
висота одиниці тари, м.; Н – висота штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля, м.
Визначаємо статичне стискання, що повинна витримувати коробка, яка
знаходиться в нижньому ряді штабеля для І, ІІ та ІІІ варіантів транспортування
текстильних виробів.
Для 1 варіанту:
9,81 ∙ 6(1,56 − 0,26)
ст
ст = = 294,3 Н
0,26
Для 2 варіанту:
9,81 ∙ 6(1,5 − 0,3)
ст
ст = = 235,44 Н
0,3
Для 3 варіанту:
9,81 ∙ 6(1,56 − 0,26)
ст
ст = = 294,3 Н
0,26
Опір стисканню коробки залежить від:
- міцності картону при торцевому стисканні;
- її геометричних параметрів [4].
38
0
ст = 2,55 ∙ ∙ √ ∙ , H (7.8)
де Рт – торцева жорсткість, Н/м; δ – товщина картону, м; z – периметр
коробки, м.
Розраховуємо опір стисканню коробки для І, ІІ та ІІІ варіантів
транспортування текстильних виробів:
Для І варіанту:
0
ст = 2,55 ∙ 6200 ∙ √0,0065 ∙ 1,44 = 1508,2 Н.
При ст
ст < 0
ст, (294,3<1508,2) − даний ящик може використовуватися для
транспортування текстильних виробів.
Для ІІ варіанту:
0
ст = 2,55 ∙ 6200 ∙ √0,0065 ∙ 1,36 = 1486,5 Н.
При ст
ст < 0
ст, (235,44<1486,5) − даний ящик може використовуватися для
транспортування текстильних виробів.
Для ІІІ варіанту:
0
ст = 2,55 ∙ 6200 ∙ √0,0065 ∙ 1,44 = 1508,2 Н.
При ст
ст < 0
ст, (294,3<1508,2) − даний ящик може використовуватися для
транспортування текстильних виробів.
Будуємо графік залежності опору стисканню до периметру картонної
коробки.
39
Рисунок 7.6 − Залежність опору стискання від периметру коробки
для картонної тари
Проаналізувавши рис. 7.6 виявляється залежність – чим більший периметр,
тим більший опір стисканню картонної тари.
Визначаємо статичне стискання, що повинна витримати тара для
транспортування кондиціонерів автомобілів при І варіанті:
ст 9,8∙6,5(1,28−0,38)
ст = = 151 Н.
0,38
Для І варіанту:
0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0085 ∙ 1,4 = 1947 Н.
Оскільки ст
ст < 0
ст, (151<1947) − даний ящик може використовуватися для
транспортування кондиціонерів автомобілів.
Для ІІ варіанту:
ст 9,8∙6,5(1,5−0,3)
ст = = 254,8 Н.
0,3
0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0085 ∙ 1,44 = 1975 Н.
40
Оскільки ст
ст < 0
ст, (254,8<1975) − даний ящик може використовуватися для
транспортування кондиціонерів автомобілів.
Для ІІІ варіанту:
ст 9,8∙6,5(1,28−0,38)
ст = = 151 Н.
0,38
0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0085 ∙ 1,4 = 1947 Н.
Оскільки ст
ст < 0
ст, (151<1947) − даний ящик може використовуватися для
транспортування кондиціонерів автомобілів.
Рисунок 7.7 − Залежність опору стискання від периметру коробки
для картонної тари
Висота штабеля Н встановлюється по нормативно-технічній документації з
врахуванням параметрів упакування, необхідності повного використання
вантажності, місткості ТЗ.
Для того, щоб картонна коробка, яка знаходиться у нижньому ряду штабеля,
не деформувалася під вагою верхньої тари, її опір стисканню 0
ст повинен бути
більший чи дорівнювати зусиллю стискання від верхньої тари ст [4].
В даному випадку дана умова для всіх обраних варіантів штабелювання
виконується.
41
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно Правил перевезення вантажів різними видами ТЗ необхідно нанести
маркувальні знаки на вантаж [3, Дод. В].
Рисунок 7.8 – Розташування транспортного маркування
На рис. 7.9–7.10 наведемо транспортне маркування вантажного місця
відповідно до заданих вантажів.
Умовні позначення:
1. Маніпуляційні знаки [1, дод. В];
2. Допустимі попереджувальні написи [3, дод. Г];
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають як
кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоотримувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Вага брутто вантажного місця;
10. Вага нетто вантажного місця, розраховується в залежності від габаритних
розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11. Країна виробник;
12. Назва пункту відправлення;
42
13. Назва вантажовідправника.
не кидати LOGISTIC
гаками безпосередньо не брати
12/1632
Ліберец (Liberec)
Чехія (Czech Republic)
«Тернопільська швейна фабрика»
42х30х26см 5,4 кг Тернопіль (Ternopil)
32760 см3 6,0 кг Україна (Ukraine)
Рисунок 7.9 – Транспортне маркування на вантажному місці
виробів із текстилю
не кидати LOGISTIC
гаками безпосередньо не брати
22/1360
Тернопіль (Ternopil)
Україна (Ukraine)
64х40х38см 5,8 кг «Denso»
97280 см3 6,5 кг Ліберец (Liberec)
Чехія (Czech Republic)
Рисунок 7.10 – Транспортне маркування на вантажному місці кондиціонерів для
автомобілів «Denso»
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.uа/) таку
інформацію:
− прізвище, ім’я, по-батькові студента: Krit I.M.;
− ЧДТУ, студент групи (шифр групи): ТТ-94;
− назва вантажу: textile products;
− автомобіль для транспортування: Iveco Stralis;
− пункт відправлення: Ternopil;
− пункт призначення: Liberec.
43
Рисунок 7.11 − QRкод. Інформація закодована за допомогою QRCoder
44
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Визначаємо середньодобовий пробіг транспортного засобу за маршрутом
міжнародного перевезення вантажу.
Середньодобовий пробіг за маршрутом lдоб визначається:
2
д̅об = (8.1)
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу:
2+2
= 0+зв + пр, діб (8.2)
24е
де L – відстань між пунктами відправлення та призначення, км;
l0 – середнє значення нульового пробігу, км:
0 = 0,46 ∙ √п, км (8.3)
де Sп – площа країни прямого відправлення, SпУкраїни=603,6 тис. км2);
0 = 0,46 ∙ √603,6 = 11,3 км.
2
Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис. км ;
lзв – середнє значення порожнього пробігу по країні зворотного
відправлення, км;
зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ зв (8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис. км2;
45
зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 78,9 = 9 км.
де tпр – автомобіле-дні простою під навантажувальними, розвантажувальними
роботами, при оформленні товарно-транспортних документів (2 доби);
Ve – середня експлуатаційна швидкість (для турної їзди 60 км/год).
Середньодобовий пробіг має складати близько 700 км/добу.
(939+1113)+2∙11,3+9
= + 2 = 3,9 діб.
24∙45
2052
д̅об = = 526 км/добу – умова виконується.
3,9
46
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Визначаємо складові фонду заробітної плати ФЗП:
- відрахування на соціальні заходи
Н
С сз
сз = Ок ∙ , € (9.1)
100
де Ок – мінімальний оклад, Ок = 6700 грн. (167,5 €);
Нсз = 20% – норматив відрахувань на соціальні заходи.
Норма відшкодувань при відрядження по Україні – 670 грн.
Норма відшкодувань при відрядження в іноземні країни 80 €/добу.
Таблиця 9.1 − Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Норма відшкодувань, Відшкодування,
Ділянка маршруту Час, доби
грн (€)/добу грн (€)
Україна 1,1 670 (16,75) 737 (18,43)
3200 (80)
Іноземні держави 2,8 8960 (224)
Разом 3,9 3870 (96,75) 9697 (242,43)
Так як по Україні шлях складає 208+359=567 км, оскільки середньодобовий
пробіг 526 км, то по Україні водій їде 1,1 доби.
По території іноземних держав пройдений шлях складає 1485 км, тобто 2,8
доби та 2 доби завантаження-розвантаження.
Курс євро беремо 40 грн. за 1 євро на 01.03.23 р.
20
Ссз = 167,5 ∙ = 33,5 €. (9.2)
100
Визначаємо сумарні витрати на відрядження. враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення.
47
Свідр = 1,1 ∙ 16,75 + 2,8 ∙ 80 = 242,43 €. (9.3)
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових:
ФЗП = Ок + Ссз + Свідр, € (9.4)
ФЗП = 167,5 + 33,5 + 242,43 = 443,43 €.
Витрати на паливо при транспортуванні вантажу:
Н
С = ( нп
п ∙ + ∙ ) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ∑) ∙ Цл, €, (9.5)
100 100
де Ннп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км:
Ннп= ⋅ ⋅ пр, л/100 км. (9.6)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу; НW –
додаткові питомі витрати пального на 100 ткм (1,3 л/100 ткм для дизельних
автомобілів); W – транспортна робота; Gпр – вага причепа, т; L – довжина ділянки
маршруту, км; КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує кліматичні,
дорожні та інші експлуатаційні фактори; Цл – ціна 1 л пального на ділянці
маршруту, €.
Витрати на автомобільне пальне при транспортуванні вантажу:
Н
Сп = ( нп ∙ + ∙ ) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, €. (9.7)
100 100
Ннп=25 л/100 км.
48
Таблиця 9.2 − Вартість пального та обмеження безмитного ввезення пального
на територію країн (станом на 01.03.23 р.)
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,00
Польща 1,28
Чехія 1,29
Словаччина 1,36
Таблиця 9.3 − Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Відстань, Вага Транс. Витр. на Додатк. Всього Ціна 1л, Сумар.
км вантажу, т робота, пробіг, л витр., л витр., л €/л витр., €
Країна ткм
L Q W=LQ Ннп N Цл N*Цл
∙ ∙
100 100
У прямому напрямку
Україна 208 10302 2142816 52 27,9 79,9 1,1 87,84
Польща 708 10302 7293816 177 94,8 272 1,28 347,9
Чехія 23 10302 236946 5,75 3,08 8,83 1,29 11,39
У зворотному напрямку
Чехія 390 9350 3646500 97,5 47,4 145 1,29 186,9
Словаччина 364 9350 3403400 91 44,2 135 1,36 183,9
Україна 359 9350 3356650 89,75 43,6 133 1,1 146,7
Всього витрати на пальне 964,7
Визначаємо витрати на мастильні, експлуатаційні матеріали (приймаємо
Вмас=16 %):
Вмас 16
Смас = Спал = 964,7 = 154,4 €. (9.9)
100 100
Вартість річного СТО становить 1000÷1500 $ (в залежності від марки
автомобіля). СТО на 365 днів коштує 1500 євро, тоді 3,9 діб становить 16 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як
Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ш, €, (9.10)
1000 100
49
де L – загальний пробіг, км;
Нш – норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у відсотках від
балансової вартості шин і складає 1% (для автомобілів західноєвропейського
виробництва);
Цш – ціна одного комплекту шин (150÷200 €/1 шт.);
nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.
2052 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 8 = 98,5 €.
1000 100
Витрати Cмп пов’язані з оборотним рейсом та визначаються за даними
АсМАП.
Вони включають такі статті:
− Шенгенська віза 35 Євро;
− карнет TIR (SAD, документ T) 54 євро;
− транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, від нещасних випадків, за
правилами Інкотермс, медичне, КАСКО тощо) 120 євро;
− екологічний збір (залежно від екологічного стандарту) 35 євро;
− дорожній збір 100 євро;
− непередбачені витрати 150 €;
− платна стоянка 100 Євро.
Всього Cмп = 594 €.
Визначаємо загальногосподарські витрати (Вгосп=15%):
Вгосп
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ =
100
15
=(443,43+964,7+154,4+16+594)⋅ = 326 € (9.11)
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 9.4.
50
Таблиця 9.4 − Розрахунок загальних витрат на виконання транспортування
вантажу
Величина витрат, €
№ Статті витрат
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП їзда
443,43 806,86
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 964,7 964,7
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 154,4 154,4
4 Витрати на шини Сш 98,5 98,5
5 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 16 16
6 Витрати на оформлення транспортування СМП 594 749
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 326 326
8 Непередбачені витрати Снп 150 300
Загальні витрати С 2747,03 3415,46
Собівартість транспортування визначаємо для вибору методу організації
роботи водіїв: одиночної чи турної їзди):
2747,03
1км = = = 1,34 €/км. (9.12)
2052
3415,46
2км = = = 1,66 €/км.
2052
Собівартість 1 ткм пробігу:
= 1км
1ткм , €/ткм, (9.13)
де – коефіцієнт використання пробігу 1;
q – вантажопідйомність автомобіля 10,5 т;
– статичний коефіцієнт 0,7.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу.
51
1,34
1ткм = = 0,18 €/т.км.
10,5∙0,7⋅1
1,66
2ткм = = 0,23 €/т.км.
10,5∙0,7⋅1
Розрахунковий тариф на 1 км, €/км.
Н
Т1ткм = 1км(1 + п ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, 25...35%.
30
Т1ткм = 0,18 (1 + ) = 0,23 €/км.
100
30
Т2ткм = 0,23 (1 + ) = 0,3 €/км.
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного транспортування вантажу
Показник/їзда L, км C, тис.€ T, діб, S1км,€/км S1ткм, €/ткм Т1км, €/км
Одиночна 2052 2747,03 3,2 1,34 0,18 0,23
Турна 2052 3415,46 3,9 1,66 0,23 0,30
52
ВИСНОВКИ
В результаті виконання КРБ було прокладено прямий маршрут: Тернопіль –
Ліберец через Польщу та зворотний маршрут через Словаччину.
Досліджено особливості транспортування вантажів, види страхування, режим
роботи та відпочинку водіїв АТЗ, заходи щодо економії витрат на виконання
транспортування вантажу. Застосовано основні постанови міжнародних
конвенцій, угоди міжнародного перевезення вантажів, порядок митного
оформлення.
Визначено варіанти схем розташування коробок на піддоні. Найкращим
обрано І схему розташування коробок з трикотажними виробами та ІІ схему
розташування коробок з кондиціонерами для автомобілів.
Виконано розрахунок міцності транспортної тари на опір стисканню коробок
з трикотажними виробами для трьох варіантів: для першого – 1486,5 Н, другого –
1508,2 Н та третього – 1486,5 Н варіантів.
Для транспортування кондиціонерів для автомобілів обрано ІІ схему
розташування коробок на європіддоні.
Виконано розрахунок міцності транспортної тари на опір стисканню коробок
з кондиціонерами для автомобілів для трьох варіантів: для першого – 1947 Н,
другого – 1975 Н та третього – 1947 Н варіантів.
Виконано розрахунок витрат на відрядження; вартості палива на території
країн; загальних витрат на виконання транспортування вантажу.
53
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Google мапи. Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/ (дата
звернення: 05.5.2023).
2. Укрінформ. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-
economy/3568407-u-punkti-propusku-krakiveckorcova-vidkrili-smugi-dla-ruhu-
poroznih-vantazivok-u-polsu.html (дата звернення: 05.5.2023).
3. Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах
контролю) через державний кордон України : закон України від 19.12.2021
№1212-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0043361-98#Text (дата
звернення: 05.5.2023).
4. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх
форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
5. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень: [навч.
посібн. для студ.напряму «Транспортні технології»] /Н.Т. Кунда. – К.: ВД
«Слово», 2010. – 464 с.
6. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом
«Транспортні технології»] / Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. – К.: НТУ, 2010. –141 с.
7. Костюченко Л.М. Автомобільні транспортування у міжнародному
сполученні /Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.
8. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] /М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ:
Інформавтодор, 2007. – 676 с.
9. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. [навч.
посібник для ВНЗ] /М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва та ін. –
К.: ВД «Слово», 2009. – 336 с.
54
10. Наказ Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом».
Електронний доступ – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text (дата
звернення: 03.05.2023).
11. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень,
рухомий склад) / Вільковський Є.К., І.І. Кельман, О.О. Бакуліч. − 2-е вид.,
перероблене і доповнене. − Львів: «Інтелект-Захід», 2007, − 497 с.
12. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Вантажні перевезення» для студентів спеціальності 275 «Транспортні
технології» всіх форм навчання / І.А. Шльончак. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. –2017 –
46 с.
13. BIC CODES. Международный реєстр контейнеровладельцев. Префиксы
контейнеров. ВІС-коды [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bic-
code.org/consultation-of-the-containers-bic-code-register.html
14. Interdalnoboy. Каталог грузовиков, автобазар, новинки грузового
автопрома, грузовики мира, база грузового транспорта [Електронний посібник]. –
Режим доступу: http://interdalnoboy.com
15. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу:
http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm-43.html
16. Транспортна логістика [Електронний посібник]. – Режим доступу:
http://uchebniks.net/book/319-transportna-logistika-navchalnij-posibnik-sokur-i-m/13-
24-dokumentaciya-na-perevezennya-vantazhiv-transportni-dokumenti.html.
17. Навчальні матеріали онлайн. Транспортні документи [Електронний
посібник]. – Режим доступу:
http://pidruchniki.com/15410104/ekonomika/transportni_dokumenti