«Напрями активізації малого та середнього підприємництва в умовах повоєнного відновлення України»

Шевченко, Іван Романович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7987
Title:	«Напрями активізації малого та середнього підприємництва в умовах повоєнного відновлення України»
Authors:	Григор, Олег Олександрович Шевченко, Іван Романович
Keywords:	малий бізнес;середній бізнес;суб’єкти господарювання;оцінка діяльності МСБ
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Тема дослідження: «Напрями активізації малого та середнього підприємництва в умовах повоєнного відновлення країни» Об’єкт дослідження: суб’єкти малого та середнього бізнесу та їх особливості розвитку в Україні в сучасних умовах. Предмет дослідження: напрями активізації та розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення країни. Мета дослідження: пошук напрямів активізації та розвитку малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України. Завдання дослідження: провести аналіз сучасних тенденції та перспектив розвитку малого та середнього бізнесу в Україні; провести аналіз статистичної інформації щодо показників діяльності малого та середнього бізнесу в Україні за відповідний період; сформувати загальну оцінку роботи малого та середнього бізнесу та визначити перешкоди щодо його подальшого розвитку; запропоновувати напрями активізації діяльності суб’єктів МСБ в умовах повоєнного відновлення країни. Методи дослідження: аналізу та синтезу; порівняння; статистичний аналіз; табличний та графічний аналіз; моделювання. Одержані результати можуть бути використанні результати дослідження можуть бути використані при розробці дієвих напрямів активізації розвитку суб’єктів малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7987
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Шевченко Іван_М_076_2023 (1).pdf Restricted Access		1.91 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
5 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи  
магістра 
 
 
на тему: «Напрями активізації малого та середнього 
підприємництва в умовах повоєнного відновлення України»  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-22-2 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» 
          Шевченко Іван Романович  
                                 (прізвище та ініціали) 
Керівник  д.політ.н., професор Григор О.О.  
                                    (прізвище та ініціали) 
Рецензент ____________________________ 
                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
6 
 
АНОТАЦІЯ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить: 70 сторінок, 15 таблиць, 13 рисунків, 
список літератури з 57 найменувань, 3 додатка. 
 
 Тема дослідження: «Напрями активізації малого та середнього 
підприємництва в умовах повоєнного відновлення країни»  
 
Об’єкт дослідження: суб’єкти малого та середнього бізнесу та їх 
особливості розвитку в Україні в сучасних умовах. 
 
Предмет дослідження: напрями активізації та розвитку малого та 
середнього бізнесу в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного 
відновлення країни. 
 
Мета дослідження: пошук напрямів активізації та розвитку малого та 
середнього бізнесу в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення 
України. 
 
Завдання дослідження: провести аналіз сучасних тенденції та перспектив 
розвитку малого та середнього бізнесу в Україні; провести аналіз 
статистичної інформації щодо показників діяльності малого та середнього 
бізнесу в Україні за відповідний період; сформувати загальну оцінку роботи 
малого та середнього бізнесу та визначити перешкоди щодо його подальшого 
розвитку; запропоновувати напрями активізації діяльності суб’єктів МСБ в 
умовах повоєнного відновлення країни. 
 
Методи дослідження:  аналізу та синтезу; порівняння; статистичний аналіз; 
табличний та графічний аналіз; моделювання. 
 
Одержані результати можуть бути використанні результати дослідження 
можуть бути використані при розробці дієвих напрямів активізації розвитку 
суб’єктів малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та 
повоєнного відновлення України. 
 
Ключові слова: малий бізнес, середній бізнес, суб’єкти  господарювання, 
оцінка діяльності МСБ, тенденції розвитку, напрямки зростання. 
 
 
 
 
 
 
 
7 
 
ABSTRACT 
for master’s qualification work 
 
at the subject: «Directions of development of creative entrepreneurship in the 
conditions of post-war renewal of Ukraine» 
 
 The master’s qualification work contains 70 pages, 15 tables, 13 figures, 
bibliographyof  57 titles, 3 editions.  
 
Object of research: small and medium-sized business entitie sand their 
development featuresin Ukraine in modern conditions. 
   
Subject ofresearch: direction sofactivation and development of small and 
medium-sized businesses in Ukrainein the conditions of martiallawand post-warre 
covery of the country. 
 
The purpose of study: to find directions for activation and development of small 
and medium-sized businesses in the conditions of martiallawand post-
warreconstruction of Ukraine. 
 
Research methods: analysis and synthesis; comparison; statistic alanalysis; 
tabular and graphicimages; modeling. 
 
The tasks of study: ananalysis of modern trend sand prospects for the 
development of small and medium-sized businessesin Ukraine wascarriedout; the 
analysis of statistical in formation on the performance indicators of small and 
medium-sized businesses in Ukraine for period wascarriedout; a general 
assessment of the work of small and medium-sized businesses was for 
medandobstaclestoits further developmen twere identified; proposed ways of 
intensifying the activities of SME conditions of the country'spost-warrecovery. 
 
The practical significance of the results consists in the development of proposals 
for the development of effective directions for the activation of the development of 
small and medium-sized business entities in the conditions of martial law and post-
war recovery of Ukraine. 
 
 
Keywords: small business, medium-sizedbusiness, businessentities, assessment of 
SME activity, development trends, growth direction 
 
 
 
8 
 
ЗМІСТ  
 
ВСТУП  5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 8 
ДІЯЛЬНОСТІ  СУБ’ЄКТІВ МСБ В УКРАЇНІ 
1.1 Характеристика суб’єктів МСБ в Україні 8 
 
1.2 Правове забезпечення діяльності суб’єктів 14 
підприємництва 
1.3 Інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів МСБ 19 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МСБ В УКРАЇНІ 23 
 
2.1 Аналіз діяльності суб’єктів МСБ в сучасних умовах 23 
господарювання 
2.2 Аналіз показників діяльності суб’єктів МСБ за 34 
регіонами 
2.3 Аналіз тенденцій діяльності МСБ в сучасних умовах    40 
 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МСБ В 49 
УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ 
УКРАЇНИ 
3.1 Напрями розвитку діяльності суб’єктів МСБ в 49 
сучасних умовах 
3.2 Перспективи розвитку підприємництва в умовах 54 
повоєнного відновлення країни 
ВИСНОВКИ  60 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 64 
ДОДАТКИ  70 
 
 
 
 
 
 
 
9 
 
ВСТУП 
 
 
Активний розвиток малого та середнього бізнесу повинен стати 
основним підґрунтям повоєнного відновлення країни та забезпечення 
економічної стабільності країни у перспективі. МСБ визначає темпи 
економічного зростання та структуру ВВП, відіграє значну роль у 
згладжуванні коливань економічної кон’юнктури, у забезпеченні рівня 
зайнятості населення та створення робочих місць.  
Це обумовлено низкою наступних чинників: по-перше, малий і 
середній бізнес може бути оптимальним стартом для розвитку 
підприємництва в країні загалом; по-друге, конкуренція виробників товарів 
та послуг на споживчому ринку здатна створити сприятливі умови для 
споживачів, покращити якість життя та збільшити купівельну спроможність 
населення; по-третє, на ринку праці зростатиме зайнятість населення та 
рівень зарплат, поліпшуватимуться умови праці та підвищиться рівень 
кваліфікації робочої сили; по-четверте, завдяки гнучкості умов праці виникне 
можливість збільшення соціально-трудової інклюзії через залучення людей, 
які не можуть працювати на умовах найму; по-п’яте, високий рівень 
динаміки зайнятості, незначна вартість створення та ліквідації робочих місць 
пом’якшать наслідки циклічності кризових явищ.  
Загалом малий, середній бізнес та фізичні особи-підприємці 
забезпечують близько 80% населення робочими місця та виробляють більше 
65% продукції, товарів, робіт та послуг та складають більше 90% усіх 
суб’єктів господарювання в Україні. 
Перебування України у воєнному стані, що викликано агресією та 
воєнним вторгненням РФ на територію України має значний негативний 
вплив на її економічний розвиток. У 2022 році Ukrainian Business Index, який 
ілюструє активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарообіг та 
створювати нові робочі місця, становив 34,0 із 100 [11]. Якщо даний 
10 
 
показник нижче 50, то це є свідченням того, що в країні відбуваються 
негативні тенденції розвитку бізнесу.  
Існуюча модель розвитку економіки України має суттєві диспропорції, 
для вирішення яких необхідно здійснити структурну трансформацію 
економіки, тому значну роль у цьому процесі повинні зіграти малі та середні 
підприємства. Адже суб’єкти МСБ забезпечують гнучкість та стійкість 
економічної системи, роблять її більш сприйнятливою до потреб окремих 
споживачів, створюють робочі місця та джерело доходу для населення. 
Актуальність теми роботи обумовлена необхідністю дослідження 
проблем та напрямів розвитку суб’єктів малого та середнього 
підприємництва в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення 
України. 
Вагомий внесок у дослідження сучасних тенденцій, перспектив 
розвитку діяльності суб’єктів МСП, альтернативи фінансування МСП, 
необхідність державної підтримки МСП в умовах воєнного стану в Україні 
внесли такі українські вчені як: С. В. Бортник [3], В. І. Дикань [11], О. А. 
Гавриш [7], Р. О. Мірошник [28], О. В. Савченко [48], В. Тимощук [54], О. О. 
Цимбаліста [57] та інші.  
Об'єктом дослідження є суб’єкти малого та середнього бізнесу та їх 
особливості розвитку в Україні в сучасних умовах. 
Предметом дослідження є тенденції та розвиток малого та середнього 
бізнесу в Україні в умовах воєнного стану. 
Метою роботи є пошук напрямів розвитку МСБ в умовах воєнного 
стану та повоєнного відновлення України. 
Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання: 
- проаналізувати сучасні тенденції та перспективи розвитку МСБ в 
Україні; 
- здійснити аналіз статистичної інформації показників діяльності 
суб’єктів МСБ; 
11 
 
- здійснити загальну оцінку роботи суб’єктів МСБ та визначити 
перешкоди щодо розвитку бізнесу в Україні; 
- запропонувати напрями активізації діяльності суб’єктів МСБ в умовах 
повоєнного відновлення країни. 
Для досягнення зазначених завдань були застосовані загальнонаукові 
методи аналізу та синтезу. Для оцінки даних діяльності суб’єктів малого та 
середнього бізнесу були застосовані наступні методи: порівняння; 
статистичного аналізу; табличного та графічного зображення; моделювання.  
Інформаційною базою роботи є наукові праці, статистичні та 
аналітичні дані Державної служби статистики України та інших органів 
влади. 
Практичне значення роботи полягає у розробці дієвих напрямів 
активізації діяльності суб’єктів МСБ в умовах повоєнного відновлення 
України. 
12 
 
РОЗДІЛ 1  
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ  
МСБ В УКРАЇНІ 
 
1.1 Характеристика суб’єктів МСБ в Україні 
 
Розвиток малого та середнього бізнесу є необхідною умовою переходу 
економіки країни на ринкові засади господарювання, ефективної 
рестриктуризації виробництва, розв’язання проблем зайнятості, зростання рівня 
життя населення. Без розвитку малого та середнього підприємництва 
неможливе формування середнього класу, тобто створення надійного 
фундаменту демократичного суспільства. Малий бізнес має найнижчі 
інвестиційні потреби, характеризується  найвищим обігом капіталу. Світовий 
досвід показує, що він забезпечує у два-три рази більшу ефективність 
виробничих капіталовкладень і за обсягом коштів, і за терміном  віддачі.  
МСБ є особливим видом підприємницької діяльності, який передбачає 
застосування інноваційних ідей в контексті ощадного використання обмеженої 
кількості ресурсів та володіє широкими можливостями застосування 
різноманітнихвидів методик та інструментів менеджменту для досягнення 
максимального рівня доходу [38].  
Як відомо, МСБ визначає темпи економічного зростання та структуру 
ВВП, відіграє значну роль у згладжуванні коливань економічної кон’юнктури, у 
забезпеченні рівня зайнятості населення та створення робочих місць. Адже за 
своєю природою підприємницька діяльність володіє особливою здатністю 
активізувати процеси зростання економіки на різних рівнях. А вливання 
інвестиційних коштів у сферу малого та середнього бізнесу є необхідною 
умовою прискорення економічного зростання країни в цілому. Завдяки 
суб’єктам МСБ економіка будь-якої країни здатна отримувати своєчасне 
наповнення ринку необхідною продукцією, задовольнятиме потреби 
споживачів. 
13 
 
Як відомо, функціонування МСБ виконує важливу соціальну роль, а саме 
зумовлює появу нових робочих місць та впливає на вирішення інших 
соціальних проблем. Аналізуючи досвід економічно розвинутих країн, 
підтримка МСБ забезпечує зменшення кількості безробітних та збільшує 
кількість самозайнятих. Але ефективний розвиток МСБ можливий виключно у 
тому випадку, коли проведено детальний аналіз факторів його економічного 
зростання та причин погіршення фінансового стану.   
Економіка будь-якої країни передбачає існування підприємств різних 
форм власності та з різними показниками обсягу річного обороту, які є 
основними учасниками процесу створення ВВП, впровадження інновацій та 
новітніх технологій. Із правової точки зору будь-яка підприємницька діяльність 
є легалізованим видом господарювання.  
Вітчизняні суб’єкти МСБ, мають нижчий рівень результативності та 
фінансової спроможності, ніж в аналогічних суб'єктів господарювання 
розвинутих країн ЄС. Причиною цього є те, що український ринок 
характеризується нестабільністю, високим рівнем конкуренції, 
несприятливістю податкового навантаження та обмеженістю джерел 
фінансування. Країни із розвиненою економікою запроваджують дієві 
механізми підтримки МСБ та здійснюють його інтеграцію до загальної 
структури ринку. 
Слід зазначити, що у громадян України досвід ведення підприємницької 
діяльності є обмеженим, оскільки даний вид діяльності став доступним лише з 
моменту отримання незалежності. Саме тому існує потреба у проведенні 
глибокого теоретичного аналізу перспектив розвитку та чіткого позиціонування 
МСБ, формуванні можливих напрямів його становлення з метою стабілізації 
внутрішнього ринку.  
Згідно із п. 3 ст. 55 Господарського кодексу України «Поняття суб'єкта 
господарювання», суб’єкти малого та середнього підприємництва представлені 
категорією фізичних та юридичних осіб, характерні особливості яких можна 
представити в таблиці 1.1. 
14 
 
Таблиця 1.1 – Класифікаційні особливості суб’єктів МСБ [38] 
Суб’єкти 
Суб’єкти 
Суб’єкти мікро- малого 
Класифікаційні ознаки середнього 
підприємництва підприємництва 
підприємництва 
 
Види підприємств за фізичні юридичні фізичні юридичні фізичні юридичні 
правовою формою особи особи особи особи особи особи 
Середня кількість  
Від 10, але не Від 50, але не 
працівників за Не більше 10 осіб 
більше 50 осіб більше 250 осіб 
календарний рік  
Річний дохід від будь-
 
якої діяльності 
Не перевищує суму, Не перевищує Не перевищує 
(визначений за 
еквівалентну 2 суму, еквівалентну суму, еквівалентну 
середньорічним курсом 
мільйонам євро 10 мільйонам євро 50 мільйонам євро 
Національного банку 
 
України) 
 
Наведемо особливості функціонування МСБ на ринку товарів або послуг: 
– економічна автономність (МСБ нічим не обмежений щодо вибору 
стратегії та інструментів менеджменту, але зобов’язаний враховувати попит на 
ринку, вимоги та правила встановлені на законодавчому рівні); 
– особиста відповідальність за прийняті рішення, їх наслідки та ризики;  
– зосередженість на комерціалізації доходу (першочерговою метою є 
максимізація доходу, реалізація власних ідей щодо господарської діяльності).  
У рамках впровадження інноваційних ідей суб’єктами МСБ існують 
декілька ключових чинників, від яких залежить комерційний успіх їх 
господарської діяльності [12].  
Для активізації інноваційної підприємницької діяльності суб’єктам МСБ 
притаманні наступні чинники, які здатні забезпечити отримання позитивного 
результату від функціонування бізнесу, а саме: 
а) власник МСБ повинен мати підприємницький талант, бути 
ініціативним, креативним та ризикованим;  
б) вміти самостійно приймати рішення та здійснювати господарську 
діяльність;  
15 
 
в) залучати певний обсяг стартового капіталу для впровадження нових 
технологій та ноу-хау;  
г) здатний оперативно реагувати на зміни у процесі виробництва з метою 
задоволення потреб споживачів.  
Протягом останніх років суб’єкти МСБ характеризуються динамічним 
розвитком, що спричинено наступними організаційними та економічними 
передумовами [48]: 
– стрімкі організаційно-технологічні зміни, що спричинили зміну 
співвідношення між великими та малими виробництвами;  
– відбулася видозміна тенденцій розподілу праці через посилення впливу 
глобалізаційних явищ, розширення інформаційно-комунікаційного середовища 
(МСБ здатний швидше адаптуватися до змін та зайняти вільні ринкові ніші);  
– високий рівень конкуренції, що стимулює представників МСБ 
використовувати інноваційно-технологічні переваги наукового прогресу[48].  
Необхідно зазначити, що малі підприємства сьогодні не можуть 
повноцінно виконувати роль стимулятора інноваційного розвитку в Україні 
через відсутність у чинному законодавстві визнання та закріплення цієї функції 
за малими підприємствами з визначенням відповідних важелів регулювання 
державою інноваційних процесів. Проблема залучення малих підприємств до 
інноваційної діяльності в Україні залишається невирішеною. За статистичними 
даними, ступінь поширення інноваційних процесів у вітчизняному малому 
підприємництві помітно відстає від аналогічного показника у вітчизняні 
економіці в цілому та у малому бізнесі розвинутих країн світу.  
Низький рівень інноваційної активності малого підприємництва в Україні 
обумовлений загостренням інституціональних та ресурсних проблем 
інноваційної діяльності, а саме: фінансових, організаційно-правових, 
інформаційних тощо.  
Вирішення проблем ресурсного забезпечення малого підприємництва є 
збільшення кількості об’єктів інфраструктури інноваційної підприємницької 
діяльності, здатної спрямувати ринкові ресурсні потоки на реалізацію 
16 
 
інноваційних проектів та сприяти ринковій адаптації інноваційної продукції 
малих фірм [36]. 
Враховуючи все вище наведене, необхідно окреслити основні переваги, 
які притаманні суб’єктам МСБ порівняно із представниками великого бізнесу: 
фінансово-промислові; інституційні; соціально-фінансові; соціально-
мотиваційні.  
Незважаючи на перераховані переваги, якими наділені суб’єкти МСБ, 
варто виділити проблеми, які виникають в процесі їх функціонування:  
а) обмеженість фінансових ресурсів (суб’єкти господарювання зазвичай 
використовують власні кошти);  
б) обмеженість ресурсного потенціалу;  
в) низька маневреність у випадку високої залежності від монопольного 
замовника, те саме стосується єдиного можливого постачальника;  
г) значний вплив ринку та зовнішніх економічних чинників на умови 
ведення бізнесу;  
д) висока імовірність банкрутства.  
Загалом, основними перешкодами розвитку суб’єктів МСБ можна назвати 
наступні: військові дії на території країни, які суттєво ускладнюють соціально-
економічну та політичну ситуацію в країні; відсутність дієвої системи 
державної підтримки розвитку МСБ; обмеженість доступу до джерел 
фінансування, викликана низьким рівнем зацікавленості інвесторів у 
фінансуванні малих та середніх підприємств у зв’язку із повномасштабним 
вторгненням; відсутність інструментів стимулювання бізнесу; недосконалість 
податкової системи; відсутність ефективного нормативно-правового 
забезпечення державних проектів та програм розвитку МСБ; недосконалість 
системи обліку та статистичної звітності МСБ, обмеженість інформаційного та 
консультативного забезпечення з боку державних органів тощо.  
За даними Державного комітету статистики України [36] станом на 
01.01.2022 в Україні налічувалося 1 956 320 суб’єктів господарювання, з яких 
17 
 
1 585 414 – це фізичні особи підприємці та інші суб’єкти малого 
підприємництва (рис. 1). 
Загальна кількість підприємств
Фізичні особи 
підприємці та інші 
19%
суб’єкти малого 
підприємництва 
81%
Великі суб'єкти 
підприємництва
 
Рисунок 1.1 - Кількість підприємств станом на 01.01.2022 [36] 
 
Станом на 01.01.2022 переважна кількість малих підприємств України 
зосереджена у Дніпропетровській (153 229 од.), Харківській (166 855 од.), 
Одеській (138 750 од.), Львівській (128 597 од.) та Київській (111 783 од.) 
областях. Найменша кількість малих підприємств налічується у Волинській 
(41711 од.), Тернопільській (38 627 од.), Кіровоградській (38 319 од.) та 
Луганській (22 424 од.) областях.  
У розрізі економічних видів діяльності пріоритетними сферами суб’єктів 
малого підприємництва залишаються оптова та роздрібна торгівля, питома вага 
в загальному обсязі яких складає 31%. Значно меншими є показники 
промисловості (12%), сільського, лісового та рибного господарства (15%), 
операцій з нерухомим майном, професійної, наукової та технічної діяльності 
(10%). 
 
 
 
 
18 
 
1.2  Правове забезпечення діяльності суб’єктів підприємництва 
 
 
Правове забезпечення функціонування суб’єктів МСБ, перш за все, 
регламентується Господарським кодексом України та Законом України «Про 
підприємництво» [17], цей закон структурований та містить наступні важливі 
розділи:  
- загальні принципи функціонування підприємницької діяльності (суб’єкти, 
свобода, обмеження, принципи та організаційні форми); 
- умови функціонування підприємницької діяльності (державна реєстрація, 
право наймання працівників і соціальні гарантії, відповідальність 
суб’єктів, процес ліквідації);  
- правові аспекти взаємостосунків між підприємцями та державним 
апаратом (гарантії прав, державні підтримка та регулювання, діяльність 
іноземних підприємств) [17].  
З метою сприяння активізації підприємницької діяльності був прийнятий 
закон України «Про державну підтримку малого та середнього 
підприємництва» [55]. В ньому містяться основні напрями державної 
підтримки, а конкретніше:  
− створення та впровадження чіткої структурованої підтримки малого 
підприємництва для його всебічного розширення;  
− формування передумов для використання представниками малого 
бізнесу державних фінансових допомог та субвенцій, матеріально-технічних та 
інформаційних ресурсів, а також передових інноваційних технологій;  
− запуск та вдосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та 
звітності; 
 − створення навчальних центрів для підготовки, перепідготовки й 
підвищення кваліфікації кадрів суб’єктів малого підприємництва;  
− регулярна фінансова підтримка інноваційних проектів [55].  
19 
 
Завдяки набранню чинності Господарського [8] та  Цивільного кодексів 
України [56] приватна власність набула належного правового захисту, а 
господарська (підприємницька) діяльність отримала чіткі та зрозумілі рамки.  
Згідно до статті 41 Конституції України громадяни України мають право 
«володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами 
своєї інтелектуальної, творчої діяльності на свій розсуд» [21].  
Конституція України закріпила за правом приватної власності статус 
непорушного у тому випадку, якщо воно набувається в порядку встановленому 
законодавством та його використання не повинно завдавати шкоди правам і 
свободам інших громадян та інтересам суспільства [56]. 
Господарський кодекс України [8] відіграє центральну роль в частині 
регламентації основ підприємницької діяльності та конкретизації відповідних 
положень Конституції України. Прийняття Господарського кодексу України 
зіграло позитивну роль, яка знайшла своє відображення у збільшенні активної 
фази росту суб'єктів МСБ, розширення їх виробничої бази, зміцненні 
виробництва вітчизняної продукції, імплементації малого бізнесу в економічну 
систему України[8]. 
Вітчизняне законодавство містить просте та логічне пояснення терміну 
підприємництва і передбачається, що це форма провадження господарської 
діяльність, яка має на меті отримання прибутку та відповідного економічного і 
соціального результату, а суб'єкти підприємництва – це і є підприємці.  
Стаття 42 Господарського кодексу України вказує, що підприємницька 
діяльність, як підвид господарської діяльності, проводиться суб'єктами 
господарювання (підприємцями) самостійно, ініціативно, систематично на 
власний ризик з метою досягнення економічного і соціального результату та 
одержання прибутку [8].  
Чинне законодавство передбачає, що суб’єкти підприємницької 
діяльності самостійно приймають рішення щодо того, який вид діяльності 
обрати для себе, який має бути дозволений законом.  
20 
 
Суб'єктами господарювання згідно з пунктами 1-5 статті 53 
Господарського кодексу України [8] та статтями 80-83 Цивільного кодексу 
України [56] є господарські (підприємницькі або непідприємницькі) організації-
юридичні особи або без статусу юридичної особи всіх форм власності, в тому 
числі й об'єднання підприємств зареєстровані в установленому порядку [29, с. 
135]. 
Господарським і Цивільним кодексами України передбачено, що 
господарська діяльність може здійснюватися і з іншою метою ніж отримання 
прибутку, наприклад, здійснювати некомерційну, непідприємницьку 
господарську діяльність. 
У статті 63 Господарського кодексу України чітко регламентується статус 
підприємства, його дозволені види діяльності і право власності на них. Згідно 
Господарському кодексу, підприємство – це автономний суб'єкт 
господарювання, який може бути утвореним органом державної влади, органом 
місцевого самоврядування чи іншими суб'єктами з метою забезпечення 
суспільних та особистих потреб у не заборонений законодавством спосіб в 
частині промислової, наукової, торгової чи іншої господарської діяльності [8].  
Будь-яке підприємство, МСБ володіє деякими характерними ознаками: 
зареєстроване як суб’єкт господарювання; володіє віддільним майном; має 
самостійний баланс та бухгалтерський облік, рахунки в установах банків, 
печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.  
У вітчизняному законодавстві представлена наступна класифікація 
підприємств за різними ознаками, які представлені в таблиці 1.2.  
Свою діяльність власники бізнесу повинні здійснювати відповідно до 
затвердженого Статуту підприємства, з урахуванням дозволеності ведення 
такої діяльності в межах України [12]. З цього випливає, що характерною 
особливістю підприємницької діяльності є те, що вона має провадитися лише в 
рамках правових приписів. Законодавством встановлено такі типи обмежень: 
обмеження на певні види діяльності, обмеження права власності на ряд об'єктів. 
 
21 
 
Таблиця 1.2 – Класифікаційні ознаки суб’єктів МСБ  
 Класифікаційні системи 
 
За спеціалізацією Виробничі  невиробничі комбіновані 
 
За формою  організації Одноосібне  партнерство 
підприємства 
За результатами Отримання прибутку Вирішення соціальних проблем 
господарювання 
За сферою Галузі  Підгалузі 
господарювання 
За тривалістю Цілорічні Сезонні 
діяльності 
За ступенем Самостійні  Залежні від великих підприємств 
підпорядкованості 
 
Обмеження деяких видів діяльності має на меті, з одного боку, повну 
заборону деяких видів діяльності, а з іншого, деякі суб'єкти підприємництва все 
ж таки мають право займатися такою діяльністю на підставі отриманих 
патентів, дозволів та ліцензій. Обмеження права власності має на меті 
захистити загальнонаціональні інтереси шляхом заборони володіння окремими 
об'єктами [12]. 
Власники МСБ є вільними у виборі виду господарської діяльності, 
самостійно обирають методи, форми ведення бізнесу. На власний ризик 
визначають постачальників ресурсів та самостійно знаходять канали збуту 
продукції чи послуг.  
В Україні перелік адміністративно-правових засобів покращення умов 
здійснення підприємницької діяльності представлено в Указах Президента, 
постановах Кабінету Міністрів, рішеннях Ради Національної безпеки і оборони 
України, розпорядженнях, інструкціях, директивах, листах міністерств, інших 
органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого 
самоврядування. Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а 
також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво 
встановлюються Конституцією України та законами України [12]. 
Така кількість нормативно-правових актів потребує деякого 
впорядкування та встановлення обмежень в їх кількості, оскільки надто 
22 
 
зарегульована галузь економіки не зможе повноцінно функціонувати та 
виконувати свою основну роль, яка полягає у забезпеченні потреб суспільства. 
З цією метою встановлено правила та рамки для державної регуляторної 
політики у сфері господарської діяльності за допомогою  Закону України «Про 
засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» [20] 
зі змінами та доповненнями від 2003 року.  
Даний закон регламентує напрямки державної політики, скеровані на 
покращення взаємодії між контролюючими органами та суб'єктами 
господарювання, зменшення кількості прийнятих економічно недоцільних та 
неефективних регуляторних актів, встановлення обмежень для держави з 
питань втручання у діяльність МСБ та ліквідації перешкод для повноцінного 
функціонування господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку 
та спосіб, визначених Конституцією та законами України [33] 
Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 
здійснюється відповідними організаційними формуваннями, а точніше: 
виконавчо-розпорядчими органами держави, які наділені відповідними 
управлінськими повноваженнями у сфері підприємництва, Державним 
комітетом України з питань регуляторної політики та Міністерством 
внутрішніх справ України [33].  
Аналіз нормативно-правової бази, що регламентує діяльність МСБ 
показав, що все ж таки ще існують деякі бар’єри в частині повноцінного 
функціонування підприємств та досягнення максимальних фінансових 
результатів, тому задля зменшення негативного впливу Президентом України 
було видано відповідні Укази. Проте надмірна законодавча зарегульованість не 
єдина проблема МСБ, суттєві незручності створює також надмірний тиск зі 
сторони податкового законодавства[16].  
Якщо підрахувати загальну кількість законодавчих та підзаконних актів, 
які регулюють підприємницьку діяльність, то їх кількість становитиме близько 
70 документів. Протягом останніх 10 років до них було внесено більше 1000 
змін та доповнень, тому досить часто можна зустріти взаємовиключні 
23 
 
положення та правові колізії. Зазначена правова неузгодженість суттєво 
сповільнює динаміку розвитку підприємницької діяльності малого та 
середнього бізнесу, тим самим створюючи підґрунтя для вчинення незаконних 
дій з метою отримання неправомірної вигоди та здійснення правопорушень 
[16].  
Такий стан справ підштовхує представників МСБ частково переходити в 
тінь та приховувати реальний розмір своїх прибутків. Найбільш яскравими 
правопорушеннями є використання «фіктивних підприємств». Фіктивне 
підприємництво становить суспільну небезпеку [6, с. 188-190]. Мова йде про 
умисне чи не умисне заподіяння майнової шкоди юридичним і фізичним 
особам, державі, поглибленню недобросовісної конкуренції, незаконній 
конвертації коштів, сприянні легалізації (відмиванню) коштів, отриманих 
злочинним шляхом, приховування фактів функціонування заборонених видів 
діяльності, створення передумов для ухилення від оподаткування, розкрадання 
коштів чи інших протиправних цілей.  
Проблема фіктивного підприємництва не тільки у вище перерахованих 
чинниках, але й в тому що його діяльність в цілому дискредитує бізнес та 
комерційні структури, призводить до уникнення правовідносин з ними, тим 
самим порушує стабільність господарського товарообороту [14]. 
Загалом, досліджуючи основи правової діяльності суб’єктів 
підприємництва,  можна виділити ряд основних документів, які створюють 
нормативно-правове забезпечення діяльності підприємств та організацій, що 
формують МСБ в Україні, які можна розглянути в таблиці 1.2. 
Отже, нормативно-правове забезпечення має суттєве значення в процесі 
здійснення господарської діяльності суб’єктів МСБ, виступаючи в якості 
механізму законодавчого регулювання конкуренції та рівня монополізації, а 
також створюючи сприятливе середовище для розвитку бізнесу [14]. 
Держава намагається стимулювати розвиток МСБ, який є основою 
успішного функціонування національної економіки, створюючи відповідне 
нормативно-правове забезпечення господарської діяльності підприємств. 
24 
 
Суб’єкти МСБ є найбільш ефективними та корисними для держави, адже 
забезпечують ринок праці додатковими робочими місцями, створюють 
конкурентне середовище та сприяють розвитку науково-технічного прогресу. 
Тому на сучасному етапі побудова цілісної законодавчої бази, яка регулює 
господарську діяльність бізнесу, є важливим кроком на шляху до підвищення 
економічного розвитку суб’єктів підприємництва, зокрема, малих та середніх 
підприємств [14]. 
 
1.3. Інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів МСБ 
 
 
В умовах жорсткої конкуренції власники малого та середнього бізнесу 
повинні активно використовувати інформаційне забезпечення. Завдяки йому 
вони можуть забезпечити стабільний розвиток та зміцнити власні позицій на 
ринку через своєчасне налагодженню виробничого процесу, впровадженню 
необхідних інноваційних технологій, використовуючи актуальні тенденції 
ринку. Це допоможе обрати вірний напрямок діяльності. 
Формування ефективної інформаційної системи дозволить налагодити 
діяльність виробництва підприємства шляхом отримання інформації про 
наявність дешевших та водночас якісних ресурсів, що дозволить знизити 
собівартість продукції, покращити рівень продуктивності виробничого 
персоналу, значно покращити існуючий рівень управління тощо.  
Необхідно зазначити, що повноцінне інформаційне забезпечення 
пов’язане із кількістю джерел інформаційних ресурсів таз реальними 
можливостями використання інформаційних інновацій, впорядкування 
інформаційних потоків та утворення дієвої системи їх використання. 
Інформаційне забезпечення суб’єктів МСБ полягає у його забезпеченні 
інформаційними технологіями.  
Значною перешкодою для стабільного розвитку малих підприємств є так 
звана інформаційна асиметрія під час фінансової взаємодії фактичного або 
25 
 
потенційного кредитора (інвестора) та суб’єкта малого бізнесу. Такий стан 
справ пов’язаний із відсутністю єдиної інформаційної бази, додатковими 
видатками для отримання необхідної інформації, її недостовірністю. Кредитор 
не може дозволити собі здійснювати фінансування бізнес-проектів без 
попередньої перевірки отриманої інформації та її ретельного аналізу. Рівень 
інформаційної асиметрії значною мірою обмежує суб’єкти МСБ отримати 
доступ до фінансових вливань з різних джерел.   
В наукових працях багатьох вчених описано значну деформацію в обсязі 
наявної інформації у керівників підприємств та в їх потенційних інвесторів, 
стосовно акціонерів компанії. Асиметрична інформація спонукає деяких 
інвесторів повністю залишати певні сектори ринку з метою уникнення ризиків. 
Вчені довели, що ліквідація інформаційної асиметрії має позитивний вплив на 
кінцеві результати функціонування суб’єктів підприємництва. 
Хоча, існує припущення, що деяким учасникам фінансових відносин 
вигідно користуватися неповною інформацією. Мова йде про поєднання 
асиметричної інформації та некоректного вибору організаційної схеми, 
внаслідок чого реалізовують непривабливі та нерентабельні проекти, а 
перспективні інноваційні проекти не знаходять належної фінансової підтримки. 
Це частково пояснює причини утворення непропорційного розподілу ресурсів 
[37].  
Інформаційну асиметрію рекомендовано розглядати як ситуацію, в якій 
учасники мають різний обсяг та якість інформації про виконання проекту чи 
контракту, та їх мотиви можна пояснити бажанням приховати справжні наміри.  
Вітчизняні науковці також досліджували інформаційну асиметрію, іі 
дійшли висновку, що її наявність в інформаційному просторі має значний 
вплив на прийняття інвесторами рішень щодо фінансових вливань в окремі 
регіони чи об’єкти. Як відомо, інвестиції відіграють значну роль у підвищенні 
національного добробуту, тому дослідження впливу інформаційної асиметрії 
має важливий практичний аспект, адже для будь-якої країни важливим є 
26 
 
залучення максимальної кількості потоків іноземних інвестицій в національну 
економіку. 
На думку аналітиків, інформаційна асиметрія, може призвести до 
зловживання владою, надання інвестиційної допомоги із суб’єктивної точки 
зору може призвести до нехтування принципами економічної ефективності та 
соціальної справедливості[25]. 
Інформаційна асиметрія здатна створювати значні деформації в 
ринковому просторі та нівелювати принципи його ефективної саморегуляції та 
ліквідовувати рівноправність між учасниками економічних відносин. 
Інформаційна асиметрія також зменшує рівень довіри між гравцями на ринку.  
До основних ознак, які притаманні інформаційній асиметрії можна 
віднести наступні: бінарний характер інформації яка знаходиться у відкритому 
доступі; погіршення кон’юнктури ринку; навмисне приховування правдивої 
інформації та створення інформаційних бар’єрів у її отриманні. 
У випадку коли державні органи влади потребують отримати інформацію 
про фінансову діяльність малого підприємництва, можна спостерігати за 
свідомим заниженням фінансових результатів та приховуванні деяких видів 
доходів, а це знижує інвестиційну привабливість суб’єктів МСБ.  
Інформаційна асиметрія є проблемою для функціонування будь якого 
підприємництва, тому існують такі способи її нейтралізації: вдосконалення 
державного контролю за якістю товарів та наданих послуг; залучення у процес 
реалізації проектів банків та венчурних фірм; створення різного роду 
спеціалізованих баз даних [25].  
Асиметрія інформації є головною причиною недовіри потенційних 
інвесторів до сектору малого та середнього бізнесу, а недостатній рівень 
розкриття інформації, що міститься у фінансовій звітності, унеможливлює 
відображення реального стану справ малого бізнесу державними органами. 
Курс України на євроінтеграцію забезпечує привабливість сфери 
підприємництва до залучення іноземних інвестицій, але наявність асиметричної 
інформації, яка виникає в процесі реалізації інвестиційного проекту та на 
27 
 
ранніх етапах дослідження інвестиційного клімату зменшує можливості 
отримання достатнього обсягу необхідної інформації щодо прийняття 
позитивного рішення щодо вливання інвестицій.  
Інформаційне забезпечення функціонування МСБ в сучасних умовах 
господарювання повинно зіграти важливу роль у відкритті доступу до 
фінансування власного бізнесу. Ефективна взаємодія між учасниками ринку та 
формування доступу до результатів фінансової діяльності сприятиме розвитку 
суб’єктів МСБ. У зв’язку з цим питання вдосконалення інформаційного 
забезпечення є пріоритетним для розвитку малого та середнього 
підприємництва. 
Завдяки інформаційному забезпеченню підприємці мають можливість 
забезпечити стабільний розвиток та зміцнити позицій на ринку завдяки  
своєчасному налагодженню виробничого процесу, впровадженню необхідних 
інноваційних технологій, дозволяє вчасно вловити актуальні тенденції ринку та 
обрати вірний напрямок діяльності чи за потреби відкоригувати існуючий.  
Таким чином, активний розвиток МСБ повинен стати основним 
підґрунтям повоєнного відновлення країни та забезпечення економічної 
стабільності країни у перспективі.  
На основі аналізу статистичної інформації можна зазначити, що в 
сукупності малий, середній бізнес та фізичні особи-підприємці забезпечують 
близько 80% населення робочими місця та виробляють більше 65% продукції, 
товарів, робіт та послуг та складають більше 90% усіх суб’єктів 
господарювання в Україні. 
Це обумовлено низкою наступних чинників:  
по-перше, малий і середній бізнес може бути оптимальним стартом для 
розвитку підприємництва в країні загалом;  
по-друге, конкуренція виробників товарів та послуг на споживчому ринку 
здатна створити сприятливі умови для споживачів, покращити якість життя та 
збільшити купівельну спроможність населення;  
28 
 
по-третє, на ринку праці зростатиме зайнятість населення та рівень 
зарплат, поліпшуватимуться умови праці та підвищиться рівень кваліфікації 
робочої сили;  
по-четверте, завдяки гнучкості умов праці виникне можливість 
збільшення соціально-трудової інклюзії через залучення людей, які не можуть 
працювати на умовах найму;  
по-п’яте, високий рівень динаміки зайнятості, незначна вартість 
створення та ліквідації робочих місць пом’якшать наслідки циклічності 
кризових явищ.  
 
 
29 
 
РОЗДІЛ 2  
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МСБ В УКРАЇНІ 
 
2.1. Аналіз діяльності суб’єктів МСБ 
 
Як відомо, МСБ визначає темпи економічного зростання та структуру 
ВВП, відіграє значну роль у згладжуванні коливань економічної 
кон’юнктури, у забезпеченні рівня зайнятості населення та створення 
робочих місць. Нині Україна займає одне із останніх місць серед розвинених 
країн світу та країн з економікою, що розвивається, за кількістю малих і 
середніх підприємств на 10 тис. осіб[36]. Якщо у 2010 році середнє значення 
зареєстрованих малих підприємств складало для України 7,8 підприємств на 
1000 осіб населення, то у 2021 році - вже 8,5 [36]. У європейських країнах ця 
величина складає 57 підприємств; у США – 90; а в Японії 49,6[36]. 
Для формування загальної оцінки діяльності суб’єктів МСБ в Україні 
протягом останніх років, проведемо аналіз відповідних статистичні даних.  
На рис. 2.1 представлено динаміку кількості малих підприємств в 
Україні протягом 2018-2021 рр. 
 
Рисунок 2.1–Динаміка кількісті малих підприємств в Україні  
за 2018-2021 рр. [36] 
30 
 
Як свідчать дані рис. 2.1, протягом 2018-2019 рр. кількість малих 
підприємств мала тенденцію до зростання, а протягом 2020-2021 рр. 
простежувалося скорочення їх чисельності. Слід зазначити, що протягом 
аналізованого періоду у 2019 році було зафіксовано найбільшу кількість 
підприємств в Україні. У 2019 році загальна кількість малих підприємств 
становила 362 328 од., а у 2020 р. кількість малих підприємств значно 
скоротилася і становила 355 708 од.  
На рис. 2.2. представлена динаміка кількості середніх підприємств в 
Україні протягом 2018-2021 рр. Як свідчать дані рис.2.2, протягом 2018-2019 
рр. кількість малих підприємств суттєво зросла, а протягом 2020-2021 рр. 
відбулося суттєве скорочення їх чисельності. 
 
Рисунок2.2 - Динаміка кількості середніх підприємств в Україні 
за 2018-2021 [36] 
Аналізуючи дані рис. 2.2 можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду кількість середніх підприємств у 2018 р. досягла найбільшої 
кількості і становила 17751 од., а у 2020 р. була зафіксована найменша 
кількість підприємств і становила 17602 од. У 2020 році відносно 2019 року 
кількість середніх підприємств скоротилася на 10,55%. На рис. 2.3 
представлено динаміку кількості фізичних осіб-підприємців в Україні за 
2018-2021 рр. 
31 
 
1700000 11559895715610410,00%
515284
1600000148375,52,10%0%
16 1,21,54%8%
1500000 0-,00,09%0%
1400000 -5,00%
2018
Фізичні особи -…
 
Рисунок 2.3 - Динаміка кількості фізичних осіб-підприємців в Україні 
за 2018-2021 рр. [36] 
Аналізуючи дані рис. 2.3, можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду найбільша кількість індивідуальних підприємців була зареєстрована 
у 2019 р. і становила 1561028 од., а у 2021 р. їх кількість зменшилася і 
становила 1585414 од. Зменшення кількості фізичних осіб підприємців у 
2021 році у порівнянні із 2019 роком відбулося на 5,21% і було обумовлене 
використанням жорстких інструментів посилення фіскальної політики в 
Україні. На рис. 2.4 представлено динаміку кількості малих та 
мікропідприємств в Україні за 2018-2021 рр. 
Рисунок 2.4 - Динаміка кількості малих та мікропідприємств в Україні за 
2018-2021 рр.[36] 
32 
 
Аналізуючи дані рис. 2.4, можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду найбільша кількість мікропідприємств спостерігалася у 2019 році, а 
найменша - у 2018 році. У таблиці 2.1 представлена інформація щодо частки 
малого бізнесу в економіці України протягом 2018-2021 рр.  
Таблиця 2.1 - Частка малого бізнесу в економіці України  
за 2018-2021 рр. [36] 
 Питома вага малих Питома вага кількості Питома вага обсягу 
 підприємств у зайнятих працівників реалізованої продукції 
 загальній кількості у загальній у загальній 
Роки суб’єктів чисельності зайнятих чисельності 
господарювання працівників в реалізованої продукції 
(разом з фізичними економіці України, % всіма суб’єктами 
особами господарювання, % 
підприємцями, % 
2018 
 16,36 20,09 17,72 
 
2019 
 20,82 20,58 17,48 
 
2020 
 21,50 20,60 18,66 
 
2021 
 21,71 20,67 17,19 
 
 
Аналізуючи дані таблиці 2.1, можна зазначити, що питома вага малих 
підприємств до загальної кількості суб’єктів господарювання у 2021 році у 
порівнянні із 2018 роком зросла на 5,35%. А питома вага кількості зайнятих 
працівників до загальної чисельності працюючих та питома вага реалізованої 
продукції до загальної величини реалізованої продукції всіма суб’єктами 
господарювання залишилася майже без змін.  
У таблиці 2.2 представлено частку середнього бізнесу в економіці 
України протягом 2018-2021 рр. Аналізуючи дані таблиці 2.2. можна 
зазначити, що простежується досить низька частка середніх підприємств у 
загальній чисельності суб’єктів господарювання, їх частка за 2018-2021 рр. 
складає близько 1%. При цьому кількість зайнятих працівників складає 
33 
 
третину від усіх зайнятих в економіці.  
 
Таблиця 2.2 - Частка середнього бізнесу в економіці України  
за 2018-2021 рр. [36] 
 Питома вага середніх Питома вага кількості Питома вага обсягу 
 підприємств у зайнятих працівників реалізованої продукції 
 загальній кількості у загальній у загальній 
Роки суб’єктів чисельності зайнятих чисельності 
господарювання працівників в реалізованої продукції 
(разом з фізичними економіці України, % всіма суб’єктами 
особами господарювання, % 
підприємцями, % 
2018 
 0,96 31,50 39,37 
 
2019 
 1,22 32,00 39,61 
 
2020 
 1,26 31,58 39,41 
 
2021 
 1,10 30,96 39,36 
 
 
У таблиці 2.3 представлено частку фізичних осіб-підприємців в 
економіці України за 2018-2021 рр. 
Таблиця 2.3 - Частка фізичних осіб-підприємців в економіці України за 
2018-2021 рр. [36] 
 Питома вага Питома вага кількості Питома вага обсягу 
 фізичних осіб зайнятих працівників реалізованої продукції у 
Роки підприємців у у загальній загальній чисельності 
загальній кількості чисельності зайнятих реалізованої продукції 
суб’єктів працівників в всіма суб’єктами 
господарювання, % економіці України, % господарювання, % 
2018 
 82,65 30,16 7,63 
 
2019 
 77,92 28,95 8,40 
 
2020 
 77,19 28,73 9,15 
 
34 
 
2021 
77,16 28,47 9,16 
 
 
Аналізуючи таблицю 2.3 можна зазначити, що питома вага фізичних-
осіб підприємців у загальній чисельності суб’єктів господарювання є 
високою і у 2018 році складала 82,65%. А протягом 2019-2021 рр. тенденція 
до її зростання була призупинена і протягом трьох років була майже 
незмінною і складала більше за 77% від загальній чисельності суб’єктів 
господарювання. Також протягом аналізованого періоду простежується 
тенденція до  скорочення кількості зайнятих працівників до загальної їх 
чисельності у 2019 році порівняно з 2018 роком, а протягом 2019-2021рр. 
тенденція до її зростання була призупинена і протягом трьох років була 
майже незмінною і складала близько 28%. При цьому майже кожен третій 
зайнятий в економіці працівник є фізичною особою, тобто підприємцем. 
Галузева структура малого бізнесу в Україні не диверсифікована. У 
розвинених країнах світу до 40-50% від загальної кількості малих та середніх 
підприємств надають послуги, частка виробництва та будівництва складає 
10-20%, частка сільського господарства складає близько 5%, і лише 5% 
малих підприємств належать до сфери торгівлі [45, с. 7].  
На рис. 2.5 представлено галузеву структуру фізичних осіб-
підприємців за видами економічної діяльності у 2021 році.  
35 
 
27005; 2% 13565; 1% 107449; 7% 23050; 1% Сільське господарство, лісове 
господарство та рибне господарство
72728; 5%
15245; 1% Промисловість
35566; 2% 25127; 1% Будівництво
6409; 0%
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт 
автотранспортних засобів і мотоциклів
Транспорт, складське господарство, 
113654; 7%
поштова та кур'єрська діяльність
Тимчасове розміщування й організація 
харчування
58249; 4% Інформація та телекомунікації
680381; 43% Фінансова та страхова діяльність
267757; 17% Операції з нерухомим майном
Професійна, наукова та технічна 
діяльність
Діяльність у сфері адміністративного та      
допоміжного обслуговування
Освіта
Охорона здоров'я та надання соціальної 
допомоги
62215; 4% 77014; 5% Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок
 
 
Рисунок 2.5 - Галузева структура фізичних осіб-підприємців за видами 
економічної діяльності у 2021 році [36] 
Аналізуючи рис. 2.5 можна зазначити, що найбільшу питому вагу у 
2021 році у галузевій структурі фізичних осіб-підприємців за видами 
економічної діяльності в Україні займають такі галузі як: оптова та роздрібна 
торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (43%); інформація та 
телекомунікації (17%); професійна, наукова та інша діяльність(7%); надання 
інших видів послуг (7%), промисловість (5%), тимчасове розміщення та 
організація харчування (4%). Найвищу питому вагу у галузевій структурі 
фізичних осіб-підприємців займає оптової та роздрібної торгівлі та ремонт 
автотранспортних засобів і мотоциклів і складає 43%. Їх привабливість для 
бізнесу можна пояснити швидкими темпами поверненням інвестицій та 
стабільним споживчим попитом.  
На рис. 2.6 представлено галузеву структуру малих підприємств за 
видами економічної діяльності у 2021 році. 
36 
 
 
Рисунок 2.6 - Галузева структура малих підприємств за видами 
економічної діяльності у 2021 році [36] 
 
Аналізуючи дані рис. 2.6 можна зазначити, щонайбільшу питому вагу 
у2021 році у галузевій структурі малих підприємств за видами економічної 
діяльності займали наступні: сільське господарство, лісове господарство та 
рибне (43%); промисловість (34%); будівництво (24%).  
При чому спеціалізація малих підприємств на таких галузях як сільське 
господарство, промисловість та будівництво становить разом 73% від 
загальної кількості усіх всіх малих підприємств в Україні. 
Відповідно на такі таким галузі як оптова та роздрібна торгівля (3%), 
транспорт та складське господарство (1%), охорона здоров’я та надання 
соціальної допомоги (2%) та решта інших галузей припадає загалом 27% від 
загальної кількості усіх всіх малих підприємств в Україні. На рис. 2.7 
представлено галузеву структуру середніх підприємств за видами 
економічної діяльності у 2021 році.  
37 
 
 
Рисунок 2.7 - Галузева структура середніх підприємств за видами 
економічної діяльності у 2021 році за 2018-2021 рр. [36] 
 
Аналізуючи дані рис. 2.7 можна зазначити щонайбільшу питому вагу 
у2021 році у галузевій структурі середніх підприємств за видами економічної 
діяльності займали наступні галузі: промисловість (28%); оптова та роздрібна 
торгівля (19%); сільське господарство, лісове та рибне господарство (12%); 
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги (14%); транспорт складське 
господарство (6%).  
До галузі будівництва належать 1% кількості фізичних осіб-
підприємців та 5% середніх підприємств. Основна причина цього є низький 
рівень конкурентоспроможності підприємств малого бізнесу щодо якості та 
собівартості продукції порівняно із великими підприємствами. 
На рис. 2.8 представлено динаміку обсягу реалізованої продукції 
середніми, малими та мікро підприємствами в Україні протягом 2018-2021 
рр.  
38 
 
 
Рисунок 2.8 - Динаміка обсягу реалізованої продукції середніми, 
малими та мікро підприємствами в Україні, млн. грн. [36] 
 
Аналізуючи дані рис. 2.8 можна зазначити, що обсяг реалізованої 
продукції мікропідприємств та середній підприємств мав тенденцію до 
зростання, тоді як обсяг реалізованої продукції малих підприємств зростав 
повільнішими темпами. Частка середніх підприємств у загальному обсязі 
реалізованої продукції у 2021 році суттєво зросла (рис. 2.8). 
Таким чином, прослідковується суттєве скорочення у 2020-2021 рр. 
чисельності малих та середніх підприємств, а у 2021 році - фізичних осіб-
підприємців, що є результатом посилення жорсткості фіскальної політики 
щодо підприємців (введення РРО) та ростом розміру податків, в першу чергу 
пов’язаних зі зростанням мінімальної заробітної плати, а також негативним 
впливом пандемії. 
Слід зазначити, що з початком воєнних дій в Україні помітно знизилася 
кількість ФОП, у 2021 році було зафіксовано 296 тис. нових ФОП і 58 тис. 
юридичних осіб, а у 2022 році ФОП було створено лише 201 тис. та 34 тис. 
юридичних осіб [1]. Прифронтові та частково окуповані регіони 
39 
 
відповідають за більш як 40% ВВП країни. На їх території зареєстровані 
понад 45% компаній (за виключенням Києва) [3]. 
Паралельне існування двох систем оподаткування з часом призводить 
до перерозподілу податкового навантаження, через те що спрощене 
оподаткування може бути використане в оптимізаційних схемах суб’єктів 
великого бізнесу.  
Існування в Україні спрощеного режиму оподаткування суб’єктів 
малого підприємництва призводить до низки проблем щодо стягування 
податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб і відрахувань до 
державних фондів соціального страхування.  Не зважаючи на те, що єдиний 
податок стимулює розвиток малого бізнесу, він має більше недоліків, ніж 
переваг для економіки країни.  
Суттєвою проблемою системи спрощеного оподаткування є відсутність 
гнучкості строків переходу на неї та неможливість здійснювати це 
епізодично, за потреби. Це призводить до того, що отримання додаткових до 
основної заробітної плати заробітків на нерегулярній основі в легальному 
секторі для самозайнятих осіб є неефективним і обтяжливим та 
стимулюватиме тінізацію малого бізнесу. Тіньовий бізнес породжує 
корупцію контрольних органів, виводить із правового поля активну та 
прогресивну частину населення, стримує можливий розвиток бізнесу у 
перспективі. Тому роль малого бізнесу як ефективного інструмента 
самозайнятості населення значно зростає в сучасних умовах. 
За результатами 2022 року 31,7% вітчизняних підприємств взагалі 
припинили свою діяльність, 8,95% підприємств зіштовхнулися з проблемою 
відсутності доступу до фінансових ресурсів для поновлення власних обігових 
коштів та реалізації проектів із розвитку [1]. Близько 75% вітчизняних 
підприємств зіштовхнулися із проблемою скорочення споживчого попиту на 
товари та послуги, що вимагає від них пошуку нових клієнтів та каналів 
збуту продукції [3].  
40 
 
Близько 20% підприємств мали проблеми із дебіторською 
заборгованістю. Близько 40% підприємств зіштовхуються із проблемою 
обмеження банківського кредитування, що має значний вплив на скорочення 
обсягів оборотного капіталу. Нестача фінансування є суттєвою перешкодою 
для функціонування малого і середнього бізнесу. Понад 44% вітчизняних 
підприємств мають труднощі з логістикою та транспортуванням, що 
спричинило значні затримки та втрати у постачанні товарів [3]. Певна 
частина самозайнятих не готова реєструватися офіційно через обтяжливість 
процедури відкриття та закриття ФОП, додаткової звітності, можливих 
перевірок тощо.  
Важливо зазначити, що зниження навантаження на фонд оплати праці з 
38% до 25% також може призвести до добровільної легалізації від 1 до 2 млн 
українців, що додатково принесе до державного бюджету від 6 до 12 млрд 
грн на рік [4]. Через військові дії в Україні спостерігається зниження рівня 
зарплат, оскільки безробітних стає більше, ніж кількість вакантних робочих 
місць. 
 
 
2.2. Аналіз показників діяльності суб’єктів МСБ за регіонами 
 
 
Проведемо аналіз показників діяльності МСБ за регіонами України. На 
рис. 2.9 представлена динаміка малих підприємств за регіонами протягом 
2018-2020 рр. 
41 
 
 
Рисунок 2.9 - Динаміка кількості малих підприємств по регіонам, од. за 
2018-2020 рр. [36] 
 
Традиційно найбільша кількість малих та середніх підприємств 
припадала на м. Київ. Найбільша кількість малих підприємств налічується в 
таких областях як Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Київська. 
Найменша кількість малих підприємств налічується в таких областях як: 
Чернігівська, Чернівецька, Тернопільська, Сумська, Рівненська, Луганська. 
42 
 
 
Рисунок 2.10 -  Динаміка кількості середніх підприємств за регіонами 
країни за 2018-2020 рр. од. [36] 
 
На рис. 2.10 представлена динаміка кількості середніх підприємств за 
регіонами України за 2018-2020 рр. 
Надмірна частка міського населення та наявність дуже великих міст 
також впливає на розвиток середнього бізнесу. 
Найбільша кількість середніх підприємств налічується у м. Київ. 
Значна кількість середніх підприємств знаходиться в таких областях України 
як: Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Київська, Львівська. 
Найменша кількість середніх підприємств розташована у таких 
областях країни як: Чернівецька, Херсонська, Тернопільська, Луганська, 
43 
 
Закарпатська. 
 
Рисунок 2.11- Динаміка кількості фізичних осіб-підприємців по 
регіонам, за 2018-2020 рр. [36] 
На рис. 2.11 представлено динаміку кількості фізичних осіб-
підприємців за регіонами протягом 2018-2020 рр.  
Аналізуючи дані рис. 2.11 можна зазначити, що протягом 
аналізованого періоду найбільша кількість фізичних осіб-підприємців 
знаходилась м. Київ та  таких областях країни як: Харківська, Одеська, 
Львівська, Київська та Дніпропетровська. 
Найменша кількість фізичних осіб-підприємців знаходилась в таких 
областях країни як: Тернопільська, Луганська, Кіровоградська та Волинська. 
44 
 
Найбільш повно диференціацію регіонів за рівнем малого та 
середнього підприємництва розкриває показник кількості діючий 
підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, який представлено на рис. 
2.12 та рис. 2.13. 
 
Рисунок 2.12 - Динаміка кількості малих підприємств на 10 тис. осіб 
наявного населення, од. [36] 
 
 
Як видно з рис. 2.12. та 2.13 концентрація малих та середніх 
підприємств є найбільшою у м. Київ. Найбільша кількість малих підприємств 
45 
 
на 10 тис. осіб населення налічується у таких областях як: Харківська, 
Одеська, Миколаївська, Київська, Дніпропетровська. Найменша кількість 
малих підприємств на 10 тис. осіб населення налічується у таких областях як: 
Луганська та Донецька. 
 
Рисунок 2.13 -  Динаміка кількості середніх підприємств на 10 тис. осіб 
наявного населення, од. [36] 
 
До регіонів, де яких найбільша концентрація середніх підприємства 
можна віднести м. Київ, а також Київську, Харківську, Миколаївську, 
Дніпропетровську та  Одеську області. 
Найменша кількість середніх підприємств на 10 тис. осіб можна 
віднести такі області як: Закарпатська, Луганська, Донецька.  
Слід зазначити, що на регіональну диференціацію малого бізнесу 
46 
 
значний вплив мають можливості фінансування малих та середніх 
підприємств.  
На рис. 2.14 показано динаміку власного капіталу середніх та малих 
підприємств в Україні за 2018-2021 рр. Аналізуючи рис. 2.14 можна 
зазначити, що обсяги капітального інвестування у малих і середніх 
підприємств, так як і величина власного капіталу зростають непропорційно 
та нерівномірними темпами. 
 
Рисунок 2.14 - Динаміка власного капіталу середніх та малих 
підприємств в Україні, за 2018-2021 рр., тис. грн. [36] 
 
У 2021 році у порівнянні з 2018 та з 2021 роками відбулося скорочення 
власного капіталу середніх і малих підприємств.    
Таким чином, в результаті проведеного дослідження можна зазначити, 
що незважаючи на нестабільну економічну ситуацію в країні, оптова торгівля 
залишається однією з галузей, яка активно розвивається і не лише збільшує 
власні доходи, а й є підтримкою усієї економіки країни.  
Суб’єкти господарювання стурбовані пошуком платформних компаній, 
які б допомогли їм з реалізацією товарів та їх рекламою. Аналітики 
прогнозують, що така тенденція залишиться і протягом наступних років. 
За останній 2022 рік було ухвалено рішення про надання нових заходів 
47 
 
підтримки сектора МСП у досить великій кількості, деякі з цих заходів 
мають вузько спрямований характер: відміна ЕСВ для підприємців тощо. 
Проте більшість заходів мають загальний характер і спрямовані на 
зниження вищезгаданих наслідків, які негативно впливають на сферу малого 
та середнього бізнесу та економіку в цілому. 
 
 2.3. Аналіз тенденцій діяльності суб’єктів МСБ в сучасних умовах  
 
 
Слід зазначити, що бойові дії руйнують фізичні активи та 
інфраструктуру, частка підприємств, що перебувають під загрозою 
зникнення у прифронтових та частково окупованих регіонах становить 
близько 45% для первинного сектору (сільське господарство, видобуток), 
35% - для вторинного (промислове виробництво) та 37%  - для третинного 
сектору (послуги) [3].  
Наприклад, МСБ в аграрному секторі економіки найбільше постраждав 
через подорожчання логістичних послуг, обмеженість можливостей залучати 
банківське кредитування та безпосередні втрати від війни (блокування 
портів, мінування полів, пошкодження сільськогосподарської техніки, 
окупації територій тощо).  
МСБ у сфері обробної промисловості найбільше постраждав через 
перебої ланцюгів поставок компонентів, зростання вартості експорту та 
зниження попиту на кінцеві товари (товари довгострокового призначення, 
технічне обладнання). За даними опитування підприємств України 
першочергово зберігають або відновлюють виробництво лише ті галузі, які 
забезпечують базові потреби населення, а саме виробництво їжі, одягу, 
взуття [2].  
48 
 
Наприклад, 34% підприємств харчової промисловості утримують 
обсяги виробництва майже на довоєнному рівні, а 24% - перевищують 
довоєнні обсяги [2]. 
МСБ у сфері послуг найбільше постраждав через скорочення населення 
в містах, що призводить до скорочення обсягів попиту на окремі види послуг 
(ресторанний бізнес, салони краси, позашкільні освітні послуги) так і 
скорочення пропозиції висококваліфікованих спеціалістів (ІТ – фахівці, 
експерти в сфері фінансових, консалтингових послуг). Слід зазначити, в 
умовах війни що МСБ потребує особливої державної підтримки. 
Після повномасштабного вторгнення тисячі підприємців потребували 
достатньо фінансового ресурсу для перезапуску власного бізнесу і у 2022 
році було розглянуто та погоджено заявок на суму 1,73 млрд грн. Соціальний 
ефект від реалізації цієї програми державних грантів: створення понад 15 тис 
робочих місць та сплата понад 22 млн грн. податків щомісяця [4]. 
Для того, щоб класифікувати основні типи проблем з якими стикається 
підприємництво в Україні в умовах воєнного стану складемо таблицю 2.4. 
Таблиця 2.4– Класифікація проблеми розвитку підприємництва в 
Україні 
№ Групи проблем Характеристика проблеми 
з/п 
1 Фінансові Високівідсоткиза кредитами, необхідністьзабезпечення 
 по кредитам 
2 Інфраструктурні Пов’язані з релокацієюбізнесу;проблеми з енергоносіями  
  
 
3 Інформаційні Недостатністьінформації про ринки тапотенціалрозвитку; 
 труднощі у виборівиробничих та торговихплощ 
 
4 Кадрові Високий рівеньеміграціянаселення за кордон; 
 велика частиначоловіків та жіноку лавахЗСУ 
 
5 Адміністративнібар’єри Значний пакет документів на пільговекредитування та 
 релокацію бізнесу 
 
 
 
49 
 
 
У 2022 році урядом України були проведені наступні заходи підтримки 
малого та середнього бізнесу: 
1. Законом України були внесені певні зміни щодо сплати єдиного 
соціального внеску (надалі – ЄСВ) для фізичних осіб-підприємців. 
Тимчасово, з 1 березня 2022 р. до припинення або скасування воєнного стану 
в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування 
воєнного стану, фізичні особи-підприємці (в т. ч. ФОП на єдиному податку) 
та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, 
нотаріуси та ін.) мають право не нараховувати, не обчислювати та не 
сплачувати ЄСВ за себе. 
2. Запроваджено на період воєнного, надзвичайного стану та протягом 
трьох місяців після його припинення / скасування – це встановлення 
мораторію на перевірки щодо повноти нарахування, декларування та сплати 
ЄСВ. Відповідно перевірки, розпочаті до 24 лютого, були призупинені. 
Штрафні санкції та пеня щодо порушення правил нарахування, декларування 
та сплати ЄСВ на відповідний період не застосовуються. 
3. Скасовано будь-які санкцій за порушення вимог Закону України 
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, 
громадського харчування та послуг» у сфері застосування реєстраторів 
розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій 
(РРО/ПРРО). Це означає, що застосування РРО / ПРРО під час війни 
скасовано. 
4. Запроваджено програму щодо тимчасового переміщення 
підприємств з постраждалих під час війни регіонів. Відповідно до цієї 
програми, українські суб’єкти бізнесу, які знаходяться у зоні активних 
бойових дій, можуть отримати державну допомогу для переміщення вдасних 
потужностей до безпечних областей України. 
5. Держава сприяла розвитку кредитних відносин між бізнесом та 
комерційними банками. З метою реалізації цього напряму державної 
50 
 
політики 18 березня 2022 р. рішенням Уряду внесено зміни до Державної 
програми «Доступні кредити 5–9 %». 
6. Розпочала роботу урядова грантова програма «єРобота» спільно із 
АТ «Ощадбанк», яка передбачає можливість отримати «Доступні кредити 5-
7-9%» та гранти на власний бізнес зі створенням нових робочих місць. 
Програма «єРобота» має такі напрямки: Своя справа (фінансування малого 
бізнесу), Свій сад (фінансування підприємств садівництва, ягідництва або 
виноградарства), Своя теплиця (створення або розвиток тепличного 
господарства) та Новий рівень (створення або розвиток переробних 
підприємств) [5]. Але, не зважаючи на функціонування даної урядової 
програми у 2022 році серед опитаних 59% представників МСБ вважали 
банківське кредитування недоступним, тоді як у 2021 році таких було 40% 
[1]. 
7. Від початку війні в Україні розпочала своє функціонування державна 
програма з релокації бізнесу, якою скористалися деякі підприємці і в рамках 
цієї програми перевезли бізнес у більш безпечні регіони[27, с. 8]. Серед 
релокованих субєктів МСБ можна виділити такі типи підприємств (таблиця 
2.5). 
Таблиця 2.5 – Типи релокованих підприємств в Україні у 2022 році  
№ Типи підприємств Характеристика 
з/п 
1 Підприємства Підприємства мають власне виробництво та ресурси. Часто 
середнього рівня переїздять до своїх бізнес-партнерів чи філій, розташованих в 
інших регіонах України. Переважно ці компанії 
переїжджають самостійно, без допомоги держави. Від 
держави та органів місцевого самоврядування їм потрібна 
лише комунікація та пошук нових партнерів. 
2 Мікропідприємства Підприємства спеціалізуються на наданні послуг, або 
(ФОП)  займаються «крафтовим» виробництвом, є мобільними, після 
релокації швидко адаптуються та відновлюють діяльність. На 
продукцію цих підприємств є усталений попит та клієнтська 
база.  
3 IT-бізнес З початку активних бойових дій велика кількість компаній з 
IT-сектору переїхала на Західну Україну. Допомоги держави 
не потребують, мають ресурси, щоб облаштуватися на новому 
місці 
 
51 
 
В таблиці 2.6 наведено основні проблеми, з якими стикаються суб’єкти 
МСБ та держава в умовах воєнного стану. 
Таблиця 2.6 – Проблеми МСБ та держави в умовах воєнного стану  
Проблеми з якими стикаються МСБ Проблеми з якими стикається держава 
Проблеми під час релокації бізнесу 
Висока вартість, юридична і технічна Відсутність/утруднення логістичної можливості 
складність процедури релокації; релокації бізнесу із зон ведення активних бойових 
дій, персоналу, водіїв та залізничників при 
здійсненні релокаційних процедур. 
Втрата ресурсів, товарів, основних фондів, Втрати податкових надходжень місцевих бюджетів 
витрати на релокацію у регіонах, з яких релоковано бізнес, унаслідок чого 
відбувається нагромадження податкового боргу. 
Обмеження мобільності для окремих видів Зростання частки підприємств, що релокуються за 
бізнесу, їх територіальна «прив’язка» кордон 
(насамперед логістичні підприємства) 
Труднощі із підбором площ для розміщення Загроза дисбалансу бюджетів у різних регіонах 
виробництва та підбором кваліфікованого країни. 
персоналу у місцях дислокації;  
переміщенням та розселенням персоналу 
Втрата партнерів, постачальників сировини і Посилення негативного впливу на сталий розвиток 
матеріалів тощо; необхідність пошуку нових території, з якої релокується бізнес, наприклад під 
партнерів, що потребує додаткових час інвентаризації викидів забруднюючих речовин 
фінансових витрат та деякого часу і, серед підприємствами; посилення екологічних загроз 
іншого, може загрожувати подальшій бізнесу після переїзду. 
збитковості бізнесу 
Проблеми під час зменшення податкового тиску 
Незаконне призначення позапланових та Істотне збільшення бюджетного дефіциту 
фактичних перевірок унаслідок відновлення унаслідок звуження податкової бази: 
перевірок в окремих сферах за наявності  
Загрози правам законним інтересам Масштабний секвестр видаткової частини 
навколишньою природного середовища державного та місцевих бюджетів небезпечний 
поглибленням економічного спаду 
Забезпечення безпеки держави Не відображення/не коректне відображення 
суб’єктами бізнесу операцій недобросовісними 
суб’єктами бізнесу статтею 69.5 Податкового 
кодексу України 
Некоректне визначення підприємств Недоотримання Пенсійним фондом ЄСВ, у т. ч. 
внаслідок передбаченої законодавством 
зазначеного внеску підприємцями 1 та 2 груп  
Проблеми під час галузевої трансформації бізнесу 
Логістичні проблеми, труднощі з підбором Дефіцит окремих видів товарів та послуг унаслідок 
кваліфікованого персоналу та надійних перепрофілювання бізнесу, формування зазначених 
постачальників під час операційної товарів та послуг. 
діяльності; необхідність формування нової 
клієнтської бази 
Втрата клієнтів, партнерів, постачальників Зменшення обсягу міжнародних резервів унаслідок 
сировини і матеріалів тощо, які були наявні у значного скорочення експорту певних  товарів. Це 
попередньому місцезнаходженні. обмежує та буде далі обмежувати надходження в 
 країну іноземної валюти 
Фінансові втрати унаслідок не правильно  
обраного «нового» бізнесу, його нестійкість 
до зміни ринку 
 
52 
 
В таблиці 2.7 наведено рейтинг основних загроз, які значно 
ускладнюють процес забезпечення стійкості економіки та збереження 
економічного потенціалу суб’єктів МСБ в умовах воєнного стану. 
Таким чином, оцінюючи діяльність суб’єктів МСБ протягом 2018-2021 
рр.  можна виявити такі основні тенденції його розвитку: 
- протягом 2020-2021 рр. відбулося скорочення чисельності малих та 
середніх підприємств, а у 2021 році - фізичних осіб-підприємців; 
- на малий бізнес в Україні працювало більше ніж 20% працюючого 
населення і в ньому вироблялося 18% обсягу реалізованої продукції; 
- вітчизняна галузева структура МСБ характеризується переважним 
розвитком двох основних галузей – оптово-роздрібної торгівлі та 
інформаційно-телекомунікаційної. 
Таблиця 2.7 – Рейтингова оцінка загроз для МСБ 
Рейтинг Характеристика загроз 
 
1 порушення внутрішніх та міжрегіональних економічних зв’язків 
2 блокування та порушення логістики постачання та/чи збуту 
3 втрати трудового потенціалу через продовження відпливу людей із країни 
4 відсутність достатньої кількості облаштованих майданчиків для 
розміщення підприємств 
5 ускладнене одночасне переміщення та розселення значної кількості 
працівників разом із забезпеченням їх базовими соціальними послугами 
6 відсутність або проблемне підключення до необхідних інженерних мереж 
для забезпечення функціонування підприємств 
7 ускладнена логістика та довготривале перевезення промислового 
обладнання у місця релокації 
8 відсутність або нестача кваліфікованих спеціалістів для проведення 
монтажу/демонтажу складного промислового обладнання (в т. ч. 
іноземного виробництва) 
 
Загалом, у 2022 році на розвиток МСБ мали вплив такі чинники як: 
відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому 
ринку, непрогнозованість ситуації, відсутність податкового капіталу, дії 
держави, що погіршили стан бізнесу, недостатність кредитних коштів, 
руйнування ланцюгів постачання, неефективна та вартісна логістика, значні 
обсяги дебиторської заборгованості тощо. 
53 
 
РОЗДІЛ 3  
НАПРЯМИАКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МСБ В УМОВАХ 
ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯУКРАЇНИ 
 
3.1. Напрями розвитку діяльності суб’єктів МСБ в сучасних умовах  
 
Державна політика щодо МСБ є важливим напрямом соціально-
економічної політики України, оскільки саме цей сектор економіки 
спрямований на розвиток диверсифікаційних процесів, розширення ринкових 
відносин між суб’єктами економічної діяльності та формування середнього 
класу суспільства. Державі відводиться ключова роль у формуванні 
підтримки розвитку суб’єктів МСБ в Україні.  
У таблиці 3.1 представлені основні напрями державної підтримки МСБ 
в Україні, які повинні зіграти важливу роль у повоєнному відновленню 
економіки. 
Таблиця 3.1 - Основні напрями державної підтримки МСБ  
Напрями Сутність державної підтримки 
Партнерська  Орієнтована на формування необхідних умов для налагодження 
партнерських відносин між малим та великим бізнесом, 
формування логістичних зв’язків, а також співпраця з державними 
інститутами для системного відновлення відповідних секторів 
економіки 
Ресурсна Передбачає планування в бюджетах відповідних рівнів належного 
обсягу поточного фінансового забезпечення з метою формування 
умов ефективного функціонування у пріоритетних для економіки 
секторах, що сприятиме швидкому відновленню економіки в 
цілому. 
Податкова Забезпечує вдосконалення механізму регулювання податкових 
зобов’язань суб’єктів малого підприємництва, які мають право 
співпрацювати з юридичними особами з результатами їхньої 
діяльності. До прикладу, використання системи кількісних 
індикаторів контролю податкового навантаження, за обсягами 
витрат на виробництво продукції чи послуг. 
Інфраструктурна Підтримка має сприяти плануванню в бюджетах відповідних рівнів 
належного обсягу фінансування для відновлення понівеченої 
інфраструктури, доступу до інфраструктури суб’єктів 
господарювання та залучення до участі у проектах відновлення 
суб’єктів малого бізнесу 
 
54 
 
Як показує практика, найбільш дієвим способом підтримки МСБ є 
встановлення такого порядку оподаткування, який дозволив би покращити  
економічний стан підприємництва у виробничих та креативних галузях. 
Досвід багатьох країн свідчить, що врахування специфіки МСБ при розробці 
податкових режимів дозволяє швидко досягнути поставлених цілей.   
Податкове стимулювання для підтримки суб’єктів МСБ є 
загальносвітовою тенденцією, як і використання податкових інструментів 
для регулювання інноваційних процесів. При цьому питання ефективності 
використання податкових пільг для розвитку нових виробництв, процесів, 
технологій та, відповідно, необхідності їхнього постійного перегляду є 
актуальними для України.  
Важливу роль для розвитку інноваційного бізнесу відіграють розміри 
компаній. Найкращий досвід розвитку високих технологій свідчить, що 
найчастіше прориви здійснюють невеликі компанії шляхом реалізації 
стартапів, де однією з переваг є можливість отримати спеціальні умовами для 
підтримки суб’єктів МСБ.  
Тому важливим напрямом податкового регулювання розвитку 
технологій є додаткове податкове стимулювання малих та середніх 
підприємств. Як показав досвід багатьох країн із розвинутою економікою, у 
кризові етапи розвитку економіки саме підтримка суб’єктів МСБ через 
пільгове оподаткування значно зростає. У табл. 3.2 наведено основні види 
податкової підтримки суб’єктів МСБ у різних кранах. 
Сьогодні важливу роль відіграє удосконалення системи інформаційної 
та консультативної державної підтримки бізнесу для стимулювання його 
подальшого розвитку. Метою консультативної державної підтримки є 
здійснення відповідних об’єктів інфраструктурної підтримки 
підприємництва, які здатні надавати консультаційні послуги суб’єктам 
підприємництва щодо забезпечення їх діяльності та спрощення доступу до 
інформації в режимі реального часу. 
55 
 
Таблиця 3.2– Види податкової підтримки для суб’єктів МСБ [32, с. 55]. 
Види податкової підтримки Сутність податкової підтримки 
 
Зниження ставки податку Передбачає зменшення ставки певного податку на деякий 
відсоток 
Пільгові умови оподаткування Сплачується податок на приріст капіталу, ставки якого 
податком на приріст капіталу залежать від терміну володіння активами 
 
Звільнення від сплати податків Застосовується у низці країн, де звільняються від сплати 
ПДВ, якщо вони сплачують єдиний річний патентний 
податок 
Вирахування Полягають у зменшенні податкової бази шляхом вилучення 
окремих витрат 
Інвестиційні надбавки Дають змогу зменшувати нарахований податок на прибуток 
на величину, яка рівна питомій вазі інвестицій у структурі 
усіх витрат підприємства 
 
Віднесення збитків на майбутні Полягають у перенесенні збитків поточного року на доходи 
періоди майбутніх років для зменшення податкового зобов’язання в 
майбутньому. 
Інвестиційний податковий Передбачає відтермінування сплати податків, при якому 
кредит платник протягом певного терміну звільняється від сплати 
податків із наступною поетапною виплатою суми 
податкового кредиту і нарахованих відсотків. 
Спрощена система обліку та Завдяки простоті і ясності є дієвою  
звітності 
Прискорена амортизація Означає надання пільг, при яких вартість активів може бути 
списана швидше, ніж це передбачають норми економічної 
амортизації 
 
Податкові канікули Полягають у звільненні окремих категорій платників від 
сплати податків протягом певного періоду часу 
 
Пільги на реінвестування Пов’язані із стимулюванням повторного інвестування в 
основний капітал 
 
Інформаційна державна підтримка суб’єктів підприємництва може 
здійснюватися наступними шляхами:  
1) створення та забезпечення функціонування державних, регіональних 
і місцевих інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних мереж, 
сприяння започаткуванню підприємницької діяльності за допомогою 
Інтернету;  
2) надання інформації: про стан виконання державних, регіональних і 
місцевих програм підтримки підприємництва та рівень ефективності 
державної підтримки; про стан розвитку бізнесу; про об’єкти інфраструктури 
56 
 
підтримки підприємництва; іншої інформації (економічної, правової, 
статистичної, виробничо-технологічної, з питань маркетингу), необхідної для 
забезпечення розвитку суб’єктів підприємництва.  
Формування та послідовна реалізація чіткої державної політики у всіх 
пріоритетних сферах суспільної діяльності дасть можливість усунути 
широкий спектр ризиків та загроз щодо ведення МСБ в Україні, що 
дозволить запустити механізми збереження економічного потенціалу та 
відновлення економіки держави в умовах воєнного стану.  
Для усунення можливих загроз зниження ділової активності суб’єктів 
МСБ потрібно здійснити наступні кроки: 
- забезпечити подальше сприяння у здійсненні релокації бізнесу на 
території, де не ведуться активні бойові дії (48% підприємств малого та 
середнього бізнесу із різних причин поки не можуть перевезти своє 
виробництво у безпечні регіони). Окрім формування податкової бази, запуск 
нового бізнесу на територіях, де не ведуться активні бойові дії, дозволить 
створити нові робочі місця, сприятиме збереженню населення від від’їзду за 
кордон, адже дозволить сформувати передумови для його 
платоспроможності; 
- сприяти у просуванні вітчизняної продукції на ринку, пошуку нових 
експортних можливостей; 
- активізувати державно-приватне партнерство (далі - ДПП) в контексті 
створення нової та реконструкції пошкодженої інфраструктури. Для бізнесу 
стимулом до активізації інвестування у межах ДПП може стати 
впровадження податкових преференцій, зокрема, в контексті перегляду 
нормативів амортизації основних засобів, а також податкових преференцій 
щодо прибутків, які спрямовуються на капітальні інвестиції; 
- здійснювати державну та місцеву фінансову підтримку українських 
національних та локальних підприємств (з кінцевим бенефіціарним 
власником в Україні), які працюють у регіоні, зокрема завдяки розширенню 
57 
 
програми безвідсоткового кредитування бізнесу на період військового стану; 
- провести лібералізацію трудових відносин на період військового 
стану, зокрема через затвердження офіційного порядку бронювання 
ключових співробітників підприємств від призову для збереження 
можливості функціонування підприємств; 
- забезпечити безперебійну та швидку внутрішню товарну логістику, в 
т. ч. завдяки врегулюванню перевірок вантажного транспорту на блок-постах 
територіальної оборони; 
- включити до переліку дозволених критичних позицій імпорту 
промислового обладнання та необхідних для виробництва компонентів з 
метою відновлення та продовження функціонування промислових 
підприємств в Україні; 
- здійснити дерегуляцію та прискорення процесу підключення до 
інженерних мереж підприємств для забезпечення їх безперебійного 
функціонування на період військового стану; 
- впровадити механізм приєднання релокованих підприємств до 
правового режиму існуючих індустріальних парків, які знаходяться на 
територіях більш безпечних регіонів. 
Слід зазначити, що реалізація програми релокації (переміщення) 
підприємств із зони бойових дій у більш безпечні регіони України, окрім 
досягнення своєї основної мети - збереження економічного потенціалу 
держави в сучасних складних умовах, створює можливості для активізації 
виробничої та підприємницької діяльності в менш промислове розвинутих 
західних регіонах із залученням їхнього трудового потенціалу. Це особливо 
важливо в умовах значного зростання видатків, пов’язаних із обороною, з 
розв’язанням соціальних питань і облаштуванням біженців в умовах 
суттєвого зменшення обсягів надходжень до державного та місцевих 
бюджетів. 
 
58 
 
3.2. Перспективи розвитку підприємництва в умовах повоєнного 
відновлення країни 
 
 
Для активізації діяльності суб’єктів МСБ необхідно впровадження 
інновацій, застосування оновлених інструментів взаємодії, консолідації, 
інтеграції та автоматизації, що дозволить підвищити ефективність ведення 
підприємництва як на сьогоднішній день, так і в майбутньому. Держава, у 
свою чергу, має стимулювати розвиток діяльності малого та середнього 
бізнесу шляхом державної підтримки, покращення інвестиційного клімату в 
галузі, сприяти покращенню розвитку споживчого попиту населення. Перед 
державою стоїть завдання визначення чіткої стратегії розвитку відповідно до 
сучасних вимог. 
У цьому особливе значення має підвищення доступності фінансових 
коштів для суб’єктів МСБ через: розширення програм кредитування малого 
бізнесу комерційними банками; підвищення обсягів видачі довгострокових 
кредитів; поліпшення умов надання кредитів, як для малих підприємств, так і 
для банків; удосконалення механізму надання податкових пільг та 
послаблень для комерційних банків, що беруть участь у програмах 
кредитування малого бізнесу [46]. 
Важливим напрямком у ході фінансової підтримки суб’єктів МСБ має 
стати вдосконалення процесу інформаційної взаємодії між банками щодо 
вирішення питань кредитування бізнесу.  
Розробки та подальше використання інформаційної бази даних щодо 
кредитування малих підприємств може бути вирішено наступними шляхами: 
1) складання переліку сумлінних та недобросовісних 
кредитоотримувачів з числа суб’єктів МСБ, включаючи юридичних осіб та 
індивідуальних підприємців; 
2) пошук інформації щодо пріоритетні сфери діяльності суб’єктів МСБ 
59 
 
для надання кредитів (наприклад, сільське господарство чи науково-технічна 
сфера); 
3) пошук інформації про обсяги, цілі та строки надання кредитів; 
4) опрацювання бази даних про своєчасність сплати процентів за 
кредитами, заборгованості за кредитами; 
5) ознайомлення із рішеннями з адміністративних та кримінальних 
справ про неповернення або несвоєчасне повернення отриманих кредитів, 
про отримання кредитів на цілі, не передбачені в договорі кредитування, 
щодо шахрайських схемах при отриманні кредитів МСП[43]. 
Дана інформаційна база даних повинна бути сформована з метою 
надання допомоги суб’єктів МСБ  і повинна містити зведену інформацію 
щодо: переліку банків, які надають кредити МСП; відсоткові ставки за 
кредитами щодо кожного банку; перелік документів для надання кредитів; 
бланки документів для надання кредитів із зразками заповнених бланків, 
інструкціями та коментарями щодо їх заповнення; можливість, строки та 
умови відстрочення сплати відсотків за кредитами; можливість, умови та 
порядок пільгового кредитування або кредитування за нижчими 
відсотковими ставками; можливість дострокового погашення кредитів; 
калькулятор загальної суми процентів за кредитами; актуальну нормативну 
правову базу з коментарями про кредитування малого бізнесу. 
Дана інформаційна база даних може бути сформована на платформі 
«Дія. Бізнес» для суб’єктів МСБ. Причому частина відомостей цієї бази 
даних повинна бути у відкритому доступі, а інша– використовуватись лише 
зацікавленими особами.  
На цій платформі може бути розміщено онлайн консультування з 
питань надання кредитів, а також можуть проводитися тематичні on-line 
семінари, круглі столи та навчання громадян, зайнятих у сфері МСБ. 
Створення такої інформаційної бази даних знизить фінансові ризики 
для банків, а також спростить та прискорить процедуру надання кредитів, 
60 
 
відсіє недобросовісних кредитоотримувачів та збільшить можливість 
отримання кредитів для інших суб’єктів МСБ, які потребують фінансової 
підтримки.  
На підставі інформації, представленої у цій базі даних, може бути 
виявлено ситуацію перекредитування суб’єктів  МСБ, коли малі 
підприємства беруть кредити у різних банках. У сумлінних суб’єктів МСБ 
така ситуація може скластися через неможливості погасити перший кредит та 
через прагнення повністю та у встановлені терміни виконати свої боргові 
зобов’язання перед банком. 
Подібна ситуація може виникнути при зловживанні наданими 
позиковими коштами у рамках реалізації шахрайських схем. У цьому 
випадку банки під час аналізу інформації, представленої в базі даних, можуть 
заздалегідь, не доводячи кримінального розгляду, припинити спроби 
злочинного використання кредитних ресурсів. 
Дана база даних може бути основою для формування аналітичних та 
статистичних оглядів та виявлення найбільш гострих проблем у сфері 
кредитування малого бізнесу, а також проведення аналізу при прийнятті 
управлінських рішень з боку держави щодо механізмів розвитку цього 
напряму підтримки малих форм господарювання. 
Державна підтримка суб’єктів МСБ у післявоєнний період має 
створюватися за такими напрямками як: партнерська, ресурсна, податкова 
підтримка, інфраструктурна, інформаційно-консультаційна підтримка.  
У таблиці 3.3 представлено основні заходи щодо покращення 
регуляторного середовища суб’єктів МСБ. 
Розвиток порталу «Дія. Бізнес» є єдиним вікном для отримання 
корисної інформації про заснування та ведення господарської діяльності. 
Адже недостатній рівень доступу до актуальної інформації про державну та 
міжнародну підтримку для бізнесу, оновлення та зміни у законодавстві щодо 
засування та ведення господарської діяльності.  
61 
 
Таблиця 3.3 – Заходи щодо покращення регуляторного середовища 
суб’єктів МСБ 
Заходи підтримки Сутність заходів 
Захід 1. Впровадження Поширення декларативного принципу започаткування бізнесу; 
ефективного регулювання запровадження мораторію на перевірки, заміна інспекційних 
через дерегуляцію на заходів страхуванням аудитом;перехід до перевірок виключно на 
засадах ризик- основі ризик-орієнтованого підходу з використанням програмних 
орієнтованого підходу  методів аналізу ризиків; запуск масштабної дерегуляції; створення 
основ для розвитку саморегулювання бізнесу 
 
Захід 2. Розвиток порталу Інформація щодо підтримки бізнесу, збільшення кількості 
«Дія. Бізнес» як єдиного профільних консультацій щодо ліцензування діяльності, нагляду / 
вікна та платформи з контролю, оприлюднення актуальної інформації про підтримку з 
необхідною інформацією боку держави та міжнародних партнерів. 
для МСБ Доопрацювання експортного напряму порталу «Дія. Бізнес»: 
оновлення розділу «Каталог українських експортерів» - 
удосконалення пошуку компаній за секторами в межах однієї 
індустрії; оновити та актуалізувати понад 15 профілів країн 
(імпорт/експорт, торгівля, дані у графіках тощо); регулярна 
публікація та оновлення бізнес-подій для експортерів 
 
Захід 3. Запровадження Запровадження декларативного принципу для дозволів на всі види 
декларативного принципу будівельних робіт на промислових об’єктах у їхніх межах, а також 
для дозволів на всі види на будівельні роботи зі створення переробних підприємств у 
будівельних робіт сільському господарстві на землях сільськогосподарського 
 призначення. 
Захід 4. Розвиток Доступна іпотека 7-10-20 (під 7% річних із першим внеском 10% на 
фінансових інструментів 20 років), у т. ч. для стимулювання повернення найманих 
за попитом працівників; доступне фінансування придбання комерційної 
 нерухомості (фінансовий лізинг). 
Захід 5. Розвиток Розвиток кросвзаємодії (твінінгу) між кластерами, громадами, 
кросвзаємодії регіонами (всередині України та з країнами-союзниками) через 
крос платформу 
Захід 6. Надання Надання банківських гарантій українським виробникам для участі в 
банківських гарантій міжнародних закупівлях 
 
Захід 7. Запровадження Запровадження програми мікрогрантів для МСБ (безповоротні) в 
програми мікрогрантів два транші: для покриття нагальних потреб для функціонування 
 бізнесу; в разі створення нових робочих місць 
Захід 8. Розширення Програма  передбачає: доступ до дешевого боргового капіталу; 
програми «5-7-9%» для довгострокове кредитування; спрощення доступу МСБ до 
цілей МСБ державної підтримки шляхом розширення переліку суб’єктів 
 підприємницької діяльності, на яких не поширюється обмеження 
щодо її надання; вдосконалення механізму надання державних 
гарантій МСБ; таргетування програмою ключових для 
реконструкції секторів 
 
Захід 9. Запровадження Запровадження декларативного принципу реєстрації фізичної особи 
декларативного принципу підприємцем через спеціальний режим, при якому підприємець 
реєстрації фізичної особи реєструється за декларативним принципом і сплачує на місяць 
підприємцем тільки за патент фіксовану суму  
  
 
62 
 
Наповнення порталу дозволить уникнути дублювання, збільшення 
додаткових витрат державного бюджету, а також сприятиме створенню 
додаткових інформаційних ресурсів для бізнесу з боку держави на одному 
порталі; регулярне наповнення актуальної інформації для підприємців на 
порталі «Дія. Бізнес» зацікавленими центральними та місцевими органами 
виконавчої влади; створення окремих інформаційних сторінок з корисною 
інформацією про заснування та ведення бізнесу в сферах виробництва, 
сільського господарства, молодіжного, ветеранського та соціального 
підприємництва, а також інших сферах; проведення промо-кампанії проекту 
«Дія. Бізнес» для підприємців з метою отримання ними актуальної 
інформації про існуючу підтримку з боку держави та міжнародних партнерів. 
Також слід зазначити, що розвиток малого та середнього 
підприємництва є необхідною повоєнного відновлення економіки України. 
Активізація діяльності суб’єктів МСБ політики державного регулювання  
малого та середнього бізнесу у країнах із розвиненою економікою. В країнах 
ЄС поширеною є  пряма підтримка розробок інноваційних продуктів та 
процесів через надання підприємствам грантів та пільгових кредитів, а також 
консультативної та інформаційної підтримки.  
Низький рівень інноваційної активності малого та середнього бізнесу в 
Україні обумовлена  загостренням інституціональних та ресурсних проблем 
інноваційної діяльності, фінансового, організаційно-правового та 
інформаційного характеру. 
Значною інституційною проблемою економіки України є відсутність 
умов для інтеграції малого підприємництва у процеси інноваційного 
розвитку регіональних та національних економічних систем. Це призводить 
до заблокованості доступу малих інноваційних фірм до економічних ресурсів 
та до ринків збуту. 
Для активізації інноваційної активності малих та середніх підприємств 
в умовах повоєнного відновлення потрібно реалізувати наступні заходи:  
63 
 
1) створити мережу місцевих центрів інформаційної підтримки МСБ за 
різними напрямками; 
2) розробити програму створення регіональних ринків інтелектуальної 
власності, в якій передбачити механізм передачі технологій та 
захисту прав інтелектуальної власності; 
3) сформувати електронну біржу інновацій, а саме: створити базу 
даних про інвестиційно привабливі інноваційно орієнтовані малі 
підприємства, розвивати регіональні Інтернет-портали 
інноваційного підприємництва, надавати допомогу у складанні 
бізнес-планів тощо; 
4) розробити механізм активного використання електронної торгівлі. 
Важливим аспектом активізації розвитку суб’єктів МСБ є 
використання електронної торгівлі. Електронна торгівля за схемою 
«підприємство-споживач» надає малим та середнім підприємствам 
можливості для збільшення своєї присутності на національних та світовому 
ринках за рахунок усунення бар’єрів місця та часу. Цей вид діяльності є 
корисним тому, що значно зменшуються витрати підприємства на утримання  
торговельних приміщень, значно скорочується фонд заробітної плати, 
витрати на рекламу. 
Зменшення непрямих витрат, яке відбувається внаслідок застосування 
засобів електронної комерції, є важливим для підвищення ефективності 
інноваційного малого чи середнього підприємства. 
Реалізація зазначених заходів сприятиме розвитку інноваційної 
діяльності суб’єктів МСБ. 
 
 
 
 
 
 
64 
 
ВИСНОВКИ 
 
На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 
Зважаючи на сучасні тенденції та стан економіки, МСБ забезпечує 
важливу роль у розвитку торгівлі, народного споживання сфери послуг, 
створює рівень конкуренції та механізм боротьби з монополістичним 
явищами; також малий та середній бізнес в сучасних умовах сприяє 
вирішення проблем зайнятості та труднощів забезпечення потреби 
споживачів. Саме МСБ сприяє пом'якшенню кризово-економічних явищ, тим 
самим, збалансовуючи соціальну та політичну стабільність країни. 
Введення протягом 2020-2022 рр. обмежувальних заходів, необхідних 
для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, а далі для порятунку 
людських життів у зв’язку з військовою агресією, стали безпрецедентним 
викликом не тільки для державних урядів та пересічних людей, а й для 
підприємницького сектору. 
Запровадження карантинних заходів у 2020-2021 рр. та введення 
воєнного стану у 2022 році спричинило значні негативні наслідки для 
бізнесу: часткове або повне зупинення функціонування частини підприємств, 
ускладнення логістики, звільнення частини працівників, надання тимчасових 
відпусток, вимушені скорочення тривалості робочого дня/тижня, зниження 
доходів, руйнування ланцюгів поставок тощо. 
Оцінка діяльності суб’єктів МСБ протягом 2018-2021 рр. дозволила 
виявити негативні тенденції щодо суттєвого скорочення у 2020-2021 рр. 
чисельності малих та середніх підприємств, а також фізичних осіб-
підприємців. 
Основними перешкодами розвитку суб’єктів МСБ можна назвати 
наступні: військові дії на території країни, які суттєво ускладнюють 
соціально-економічну та політичну ситуацію в країні; відсутність дієвої 
системи державної підтримки розвитку МСБ; обмеженість доступу до 
джерел фінансування, викликана низьким рівнем зацікавленості інвесторів у 
65 
 
фінансуванні малих та середніх підприємств у зв’язку із повномасштабним 
вторгненням; відсутність інструментів стимулювання бізнесу; недосконалість 
податкової системи; відсутність ефективного нормативно-правового 
забезпечення державних проектів та програм розвитку МСБ; недосконалість 
системи обліку та статистичної звітності МСБ, обмеженість інформаційного 
та консультативного забезпечення з боку державних органів тощо.  
Оскільки МСБ відіграє важливу роль у вирішенні економічних та 
соціальних проблем, то підтримка бізнесу вимагає значної державної 
підтримки. 
З боку держави потрібно застосувати комплексний підхід з 
використанням фінансових та політичних інструментів для широкого 
впровадження інноваційних технологій.  
Будь-які зміни в динаміці розвитку МСП мають значний вплив на 
результати сталого розвитку, структурні зміни в економіці та національну 
безпеку, що підтверджує зростаючу роль МСП в сучасних умовах 
економічного та соціального розвитку. Саме тому МСП потрібно розглядати, 
як фундамент майбутніх реформ та економічної стабілізації у післявоєнний 
період.  
Розвиток підприємництва в умовах ринкової трансформації в Україні є 
основою економічного та соціального розвитку вирішення соціальних 
проблем, забезпечення високого рівня життя населення та зменшення рівня 
бідності, що навіть за нинішніх умов є абсолютно можливим для України, 
яка продовжує удосконалювати ведення підприємництва, що у майбутньому 
забезпечить стабільність економіки в період повоєнного відновлення країни. 
Досконале інформаційне забезпечення функціонування малого та 
середнього бізнесу в умовах сучасних ринкових відносин відіграє важливу 
роль, відкриваючи доступ до різноманітного фінансового забезпечення. 
Конструктивна взаємодія між учасниками ринку та формуванням повного 
доступу до результатів фінансової діяльності сприятиме досягненню 
ключових цілей розвитку МСП. У зв’язку з цим проблема вдосконалення 
66 
 
інформаційного забезпечення є пріоритетним для формування перспектив 
подальшого розвитку МСП в Україні. 
Таким чином, підводячи загальний підсумок, можна зазначити, що для 
активізації МСБ в Україні в умовах повоєнного відновлення потрібно 
запровадити наступні заходи: 
По-перше, розробити заходи щодо удосконалення державної підтримки 
суб’єктів МСП через: надання преференцій підприємствам, що виконують 
суспільно важливі функції в окремих галузях чи сферах економіки; залучення 
субсидій та іноземних інвестицій для розвитку підприємств, гарантованих 
державою; використання моделей ДПП для відновлення критичної 
інфраструктури; відновлення глобальних ланцюгів постачання та 
логістичних маршрутів; забезпечення фіскальних та регуляторних стимулів 
для розвитку нових підприємств; створення нормативно-правової бази для 
розвитку нових підприємств. 
По-друге, необхідно формувати виважену та дієву державну політику 
щодо розвитку та стимулювання суб’єктів МСБ, інфраструктурний базис та 
сприятливе бізнес-середовище для подальшого розвитку бізнесу; розвивати 
систему фінансової підтримки МСБ шляхом надання доступу до кредитних 
ресурсів, грантів та інших фінансових інструментів шляхом залучення 
іноземних інвестицій; поглиблювати розвиток партнерських відносин між 
суб’єктами малого, середнього та великого бізнесу з метою створення 
ланцюгів постачання та доданої вартості, забезпечити державну підтримку їх 
інноваційного розвитку. 
По-третє, необхідно удосконалити існуючу систему спрощеного 
оподаткування, посилити її стимулюючу роль шляхом урахування того, що 
застосування даної системи оподаткування повинно визначатися чисельністю 
працюючих із визначенням максимальної величини річного доходу, 
встановлення залежності ставки єдиного податку від обсягу чистого доходу, 
виключення зі складу єдиного податку ПДВ, плати за землю, ресурсні 
платежі та внесків до державних цільових фондів. 
67 
 
По-четверте, необхідно впроваджувати державні урядові програми 
щодо підтримки МСБ шляхом створення необхідних електронних платформ 
для: допомоги роздрібним торговцям продуктів харчування у пошуку 
регіональних постачальників; координації виробників та роздрібних 
торговців з військово-цивільними адміністраціями та міжнародними 
організаціями; державної підтримки аграрного бізнесу.  
По-п’яте, необхідно здійснювати ефективну взаємодію з органами 
влади щодо протидії тіньовій економіці, впроваджувати цифровізацію 
контрольно-дозвільних процедур, забезпечити прозорий доступ до публічних 
замовлень, здійснювати оптимізацію адміністративного та податкового 
тиску. 
По-шосте, здійснювати подальшу гармонізацію законодавства України 
згідно норм ЄС, сприяти та підтримувати бізнес у виході на європейські 
ринки, спрощення доступу до міжнародного трансферу технологій, створити 
єдиний експортний веб-портал; впровадження програм пільгового 
кредитування для підтримки експортної діяльності суб’єктів МСБ.  
 
68 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Акуленко В. Л. Роль малого та середнього бізнесу у 
фінансовихвідносинах місцевого самоврядування. Бізнес Інформ, 2020. №9. C. 
147–154. 
2. Бондарець О. М..Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в 
Україні. Авіація, промисловість, суспільство: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-
практ. конф.(м. Кременчук, 12 трав. 2022 р.).МВС України, Харків. нац. ун-т 
внутр. справ, Кременчуц. льотний коледж, наук. парк «Наука та безпека». 
Харків: ХНУВС, 2022.С. 677-680.  
URL:https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/12347/  
3. Бортнік С.Функціонування малого та середнього підприємництва в 
Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Економіка та суспільство, 
2022. № 36.  
URL:http://www.economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1169 
4. Василець Н. М. Наукові підходи до розвитку малого бізнесу в умовах 
війни. Науково-освітній інноваційний центр суспільних 
трансформацій. 2022. С. 110-121.  
URL:https://reicst.com.ua/asp/article/view/monograph-02-2022-01-08 
5. Вітковський Ю. П. Роль і значення малого підприємництва 
уформуванні стратегії розвитку економіки країни. Український журнал 
прикладної економіки татехніки. 2022. Том 7,  № 1. С. 107 – 113. 
6. Воробей П.А., Опалінський Ю.В. Фіктивне підприємництво у системі 
економічних злочинів. Науковий вісник.  К., 1997. Вип. 2. С.188 – 190. 
7. Гавриш О., Гавриш Ю. Альтернативні форми фінансування малого та 
середнього бізнесу в Україні: можливості та перспективи. Економіка та 
суспільство, 2022. № 35.  
URL: http://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1125 
8. Господарський кодекс.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-
15#Text 
69 
 
9.Державний комітет статистики URL:http://www.ukrstat.gov.ua/ 
10. Дернова І. А. Проблеми малого та середнього бізнесу в умовах 
пандемії COVID-19: європейський вибір. Менеджмент та підприємництво в 
Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. 2022. №1. 
URL:https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2022/jun/28234/220373m
enedzhment-57-70.pdf 
11. Дикань В. В. Напрями та інструменти державної підтримкирозвитку 
малого та середнього бізнесу в Україні у воєнний час.Економіка та 
суспільство. 2022. №38. 
12. Доброва Н.В. Основи бізнесу: навчальний посібник. Одеса:, 2018. С. 
305  
13. Дослідження стану та потреб бізнесу в Україні. URL: 
https://business.diia.gov.ua/uploads/4/21218stan_ta_potrebi_biznesu_v_umovah_vijn
i_rezul_tati_opituvanna.pdf 
14. Дудник Л.М., Василинчук В.І., Опалінський Ю.В., Мулявка 
Д.Г. Фіктивне підприємництво, шляхи боротьби з ним: навч. посібник. Ірпінь, 
2005. С. 192. 
15. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та 
напрямкизабезпечення стійкості: науково-аналітичне видання. Львів, 2022. С. 
70. 
16. Економіка і бізнес: підручник. Суми, 2021. С. 316 . 
17.  
Закон України «Про підприємництво».URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6
98-12#Text 
18.Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері 
господарської діяльності№1160- IV " від 11.09.2003. 
19.  Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України 
та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного 
стану : № 2120-IX.» від 15.03.2022 р 
20. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. К., 2009. С. 728. 
70 
 
21. Конституція України. URL:https://www.president.gov.ua/documents/con
stitution 
22.Корнєв Ю. Інформаційне забезпечення розвитку підприємницької 
діяльності.  Вісник Національної академії наук України.  2008.  № 5. С. 24-31. 
URL:: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2008_5_5 
23. Кравчук, Г. В. Боротьба з інформаційною асиметрією як важлива 
складова забезпечення фінансової безпеки. Вісник Черкаського державного 
технологічного університету. 2013. № 1. С. 213–220 
24. Красота О. В. Особливості розвитку малого підприємництва в 
умовахюпорушення макроекономічної стабільності. 2021. №2.URL::http://www.
economy.nayka.com.ua/pdf/2_2021/100.pdf 
25. Мазуренко В. Вплив асиметрії інформації на оцінку привабливості 
ринків. Актуальні проблеми міжнародних відносин.  2013.№ 116. С. 23–30. 
26.Марченко В. М. Сучасні тенденції розвитку малого підприємництва в 
Україні. Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». 2021. 
№19. С. 82-88. 
27. Мельник Т. Ю. Державна підтримка та стимулювання розвитку 
бізнесу в Україні під час дії воєнного стану. Економіка, управління та 
адміністрування.  2022. -№ 2(100). С. 3–11. 
28. Мірошник Р. О., Прокоп'єва У. О. .Розвиток малого і середнього 
бізнесу в Україні: проблеми і перспективи. Вісник Національного університету 
«Львівська політехніка». Серія: «Проблеми економіки та 
управління», 2020. №4(1). С.71. URL:https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journ
alpaper/2020/may/21613/maket200296-65-73.pdf 
29. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України; Н34 У 
2т. За відповід. ред. Дзери (кер.авт.кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця.  К, 2005. 
С. 135. 
30. Новікова О. Ф. Стратегічні напрямки безпеки розвитку малого 
тасереднього бізнесу в Україні в умовах обмежених можливостей. Вісник 
економічної науки України.  2021. № 1 (40). С. 80-86. 
71 
 
31. Олешко Т. І. Аналіз малого та середнього бізнесу України під час 
пандемії covid-19. Економіка та держава.  2022.  № 4. С. 39–42. 
32. Онешко С. В. Особливості та ефективність податкових інструментів 
для підтримки малого та середнього бізнесу.Інвестиції: практика та досвід. 
2022. №2. С. 50-57. 
33.Орлова К.Є. Управління бізнесом: Підручник. Житомир, 2019. С. 319. 
34. Офіційний сайт асоціації міжнародних автомобільних 
перевізниківУкраїни. URL:http://asmap.org.ua/search.php. 
35. Офіційний сайт видавництва «Газета.uz».URL:https://www.gazeta.uz/ru
/2022/03/09/uzb-rus-ukr/ 
36. Офіційний сайт Державної служби статистики України. 
URL:https://ukrstat.gov.ua/ 
37. Палагута С. С. Особливості інформаційного забезпечення управління 
підприємств і організацій. Глобальні та національні про-блеми економіки. 
2017.№ 16. С. 418-421 URL:http://global-national.in.ua/archive/16-2017/85.pdf. 
38. Панченко С. В. Підприємництво : підручник. Харків, 2018. Ч.1. 
Теоретичні основи організації підприємницької діяльності. С. 241. 
39. Піхняк Т. А. Сучасні виклики для економічного розвитку малого 
підприємництва в Україні. Приазовський економічний вісник. 2021.  № 2 (25). С. 
24-29. 
40. Посередницька діяльність на світових товарних ринках: навч. 
посібник. Київ, 2009. С. 38. 
41. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 534 
«Про затвердження Державної програми стимулювання економіки для 
подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо 
запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби 
COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки». 
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/534-2020-%D0%BF#Text (дата 
звернення: 28.01.2023). 
72 
 
42. Правове регулювання фінансових послуг: національний, 
європейський, глобалізаційний виміри: матер. науково-практичного круглого 
столу (Суми, 28 січня 2022 р.).  Суми, 2022. С.100. 
43. Проект плану відновлення України. Матеріали робочої 
групи«Відновлення та розвиток економіки». URL: https://www.kmu.gov.ua/stora
ge/app/sites/1/recoveryrada/ua/economic-recovery-and-development.pdf. 
44. Рахман М. С. Аналіз ринку оптової торгівлі України. Бізнес Інформ. 
В, 2020. №7. C. 154–160. 
45. Резнікова Н. В. Тенденції розвитку малого і середнього бізнесу та 
його вплив на економічну кон’юнктуру і конкурентоспроможність розвинених 
країн. Економіка та держава. 2020. №10. С. 4-14. 
46. Рекомендації щодо планування розвитку малого та середнього 
підприємництва на рівні регіонів та територіальних громад  розроблені 
проектом технічної допомоги FORBIZ у межах ініціативи Європейського 
Союзу EU4Business за участі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та 
сільського господарства України.  
URL:https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/721/Guideline__Regiona_loc
al_SME_Policy_FORBIZ.pdf 
47. Річний звіт за 2021 рік фонду розвитку підприємництва 
URL:https://bdf.gov.ua/storage/files/Report_UA.pdf. 
48.  Савченко О. В. Наслідки впливу коронакризи на підприємництво в 
Україні. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. Том 2, №6. 
С. 171-175. 
49.Сахаров В.Є. Малий та середній бізнес. ВНЗ «Національна академія 
управління». К., 2003. С. 368. 
50. Ситник Н. С. Роль малого та середнього бізнесу на сучасному етапі 
розвитку економіки України. 2018. № 26-1. С. 83-87. 
51. Соціально-економічний розвиток України за січень 2022 року. 
URL:https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/infografika/2022/o_soc_ek_pok_Ukr/01_2
022_u.pdf  
73 
 
52. Слободянюк Н. О. Огляд сучасних тенденцій розвитку торгівлі в 
Україні та світі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 
2019. № 25. С. 128-132. 
53. Сушкова О. Оцінка впливу малого та середнього бізнесу на 
економічний розвиток та фінансову спроможність територіальних громад 
різних рівнів в Україні. Проблеми і перспективи економіки та управління.  
2021. № 2 (26). С. 141-153. 
54. Тимощук В., Ціх Г. В.. Проблеми малого та середнього бізнесу в 
Україні у воєнний час. Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-
практичної конференції «Трансформація бізнесу для сталого майбутнього: 
дослідження, діджиталізація та інновації».2022. С. 183-184. 
URL:https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/39824/2/ICBuTS_2022_Tymoshchuk_V-
Problems_of_small_and_183-184.pdf.  
55. Указ Президента України «Про державну підтримку малого 
підприємництва». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/456/98#Text 
56. Цивільний кодекс України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/43
5-15#Text 
57. Цимбаліста О. О.Сучасний стан. Проблеми та перспективи розвитку 
малого бізнесу в Україні. Браславські читання. Економіка ХХІ століття: 
національний та глобальний виміри: Збірник матеріалів XІІ Міжвузівської 
наукової-практичної студентської конференції, 27 жовтня 2021 року. Одеса, 
2021. С. 150.URL: https://osau.edu.ua/wp-content/uploads/2021/11/Studentskyj-
zbirnyk 2021.pdf#page=137
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
