ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7988| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Житомир (Україна) в місто Віші (Франція) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Людмила Анатоліївна Кутненко, Богдан Андрійович |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра розроблено прямий та зворотний маршрути м. Житомир (Україна) – м. Віші (Франція). Прямий маршрут проходить через Польщу, Чехію та Німеччину, а зворотний маршрут м. Віші (Франція) - м. Житомир (Україна) – через Німеччину, Австрію та Угорщину. Проведено визначення загальної протяжності маршруту, обрано транспортний засіб для виконання транспортування вантажу та експлуатаційнотехнічні характеристики рухомого складу. Проаналізовано умови перевезення за країнами–транзитми, виконано аналіз документів на виконання міжнародного перевзення вантажів. Вивчено правила перевезення обраного вантажу автомобільним транспортом. Розраховано загальні витрати на перевезення та тривалість виконання рейсу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7988 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кутненко Б.А.pdf Restricted Access | 3.85 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного
вантажу з міста Житомир (Україна) в місто Віші (Франція)
за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
завідувач каф. АТЕ, проф., д.т.н. _______________ Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-94
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ Б.А. Кутненко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2023
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра розроблено прямий та зворотний
маршрути м. Житомир (Україна) – м. Віші (Франція). Прямий маршрут
проходить через Польщу, Чехію та Німеччину, а зворотний маршрут м. Віші
(Франція) - м. Житомир (Україна) – через Німеччину, Австрію та Угорщину.
Проведено визначення загальної протяжності маршруту, обрано
транспортний засіб для виконання транспортування вантажу та експлуатаційно-
технічні характеристики рухомого складу. Проаналізовано умови перевезення за
країнами–транзитми, виконано аналіз документів на виконання міжнародного
перевзення вантажів. Вивчено правила перевезення обраного вантажу
автомобільним транспортом. Розраховано загальні витрати на перевезення та
тривалість виконання рейсу.
3
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ ............................................................ 4
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ ........ 13
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ........................................................................................... 14
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ....................................................................................................................... 17
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ................................................................................ 19
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ ................................................................ 27
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ...................................................................................................................... 33
7.1 Формування вантажного місця ........................................................................ 33
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ......................................................... 40
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................. 45
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ .............................................. 49
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ......... 51
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 57
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ...................................................................... 59
4
ВСТУП
Загальною і найважливішою рисою міжнародного дорожнього руху є те, що
транспортні засоби однієї країни перетинають національний кордон і рухаються
по дорогах іншої країни. Тому з метою розвитку міжнародного дорожнього руху
та забезпечення його безпеки встановлено єдині правила дорожнього руху,
дорожні знаки та сигнали. Перевезення на іноземній території також вимагає
відповідних санкцій (дозволів) від компетентних органів цієї іноземної країни.
Водночас необхідно вирішити митні та податкові питання, а також техпідтримку
для іноземного автотранспорту. Крім того, відносини, які регулюються
правовими нормами, підпорядковуються як національному, так і міжнародному
законодавству, що зумовлює необхідність призначення вищих норм (як правило,
міжнародно-правових норм, які мають пріоритет над внутрішніми правовими
актами, анулюючи силу законодавчих норм у більшості випадків).
3
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Маршрут м. Житомир (Україна) – м. Віші (Франція), який проходить через
Польщу, Чехію та Німеччину складає 2367 км. На шляху є один митний контроль
на кордоні України та Польщі. Краковець – Корчова — пункт пропуску через
державний кордон України з Польщею [1].
Рисунок 1.1 – Прямий маршрут м. Житомир (Україна) – м. Віші (Франція),
2367 км
Рисунок 1.2 – Частина прямого маршруту по Україні (470 км.)
E583 - європейський автошлях, що бере свій початок у румунському Романі
і закінчується в українському Житомирі. Довжина 544 кілометра, з яких 221 км
територією України.
E583 в Україні збігається з маршрутом міжнародної автомагістралі М21
4
(Житомир — Могилів-Подільський).
Е40 – найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що з'єднує
французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію,
Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер
біля кордону з Російською Федерацією. E40 в Україні, в основному, має дві
смуги. Від Львова до Рівного деякі частини дороги мають бар'єр між проїжджими
частинами. На рівненській окружній дорозі E40 має 2 смуги. На всьому проміжку
між Рівним і Житомиром E40 має бар'єр. На житомирській окружній E40 знову
має 2 смуги. Із Житомира до Києва E40 має бар'єр, що розділяє проїжджі частини.
М06 – автомобільний шлях міжнародного значення на території України,
довжиною 496,7 км, Київ — Ковель. Веде до контрольно-пропускного пункту
«Ягодин».
Н17 - шлях національного значення на території України, Львів — Радехів
— Луцьк. Проходить територією Львівської та Волинської областей.
М10 - міжнародна автомобільна дорога загального користування
державного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
17 листопада 2021 р., № 1242 на території України, Львів — Краковець (на
м.Краків) (державний кордон з Польщею). Проходить територією Львівської
області. Збігається із частиною Європейського автомобільного маршруту E40.
Починається у Львові, проходить через Кам'янку-Бузьку, Радехів, Горохів і
закінчується у Луцьку. Загальна довжина — 130,5 км.
Рисунок 1.2 – Частина прямого маршруту по Польщі (403 км.)
5
Основна частина маршруту пролягає автошляхом європейського значення
Е40. На певному відрізку шляху Е40 співпадає з автобаном А4.
Е40/М10 і E40 A4 , A1
Автомагістраль A4 — найдовша польська автомагістраль, є частково
платною. Розташована в південній частині країни і є польською ділянкою
міжнародного автошляху Tabliczka E40.svg. Є продовженням німецького
автобану Bundesautobahn 4 number.svg (напрям Дрезден). На території Польщі
розпочинається в Єнджиховіце (ґміна Згожелець), проходить через Легницю,
Вроцлав, Ополе, Гливиці, Катовиці, Краків, Тарнів, Ряшів і закінчується у пункті
пропуску Корчова—Краківець на кордоні з Україною. Автомагістраль А4
переходить в автомагістраль А1.
Рисунок 1.3 – Частина прямого маршруту по Чехії (549 км.)
D1 (платна дорога) - чеська магістральна автомобільна дорога, що сполучає
Прагу зі східними регіонами Чехії. Запланована довжина 376,5 км, з яких 366,4
км побудовано, а 10,1 км знаходяться в стадії будівництва. Завершення
будівництва планується до 2025 року.
E462 (платна дорога) - європейський автомобільний маршрут категорії Б,
що проходить по території Чехії, Словаччини та з'єднує міста Карлові Вари та
Жиліна.
D35 - чеська магістральна автомобільна дорога, будівництво якої ведеться
нині. Являє собою розширення існуючої дороги першого класу. Ця
6
автомагістраль є другою за довжиною в Чехії.
E442 - європейський автомобільний маршрут категорії Б, що проходить по
території Чехії, Словаччини та з'єднує міста Карлові Вари та Жиліна.
E462 (платна дорога) - E 462 — європейська дорога класу Б у Чехії та
Польщі, що сполучає міста Брно – Оломоуц – Ческі-Тешин – Катовіце – Краків.
E50 - автошлях Європейського значення, що має декілька полос в обидва
напрями. Загальна довжина 5100 км. Проходить через Францію, Німеччину,
Чехію, Словаччину, Україну.
Рисунок 1.4 – Частина прямого маршруту по Німеччині (520 км.)
А6 - автобан у Німеччині. Починається на кордоні з Францією біля
Саарбрюккена на заході та закінчується на кордоні з Чехією біля Вайдгауса на
сході. Довжина 477 км. Покриття – асфальтобетон. Пряме сполучення
автострадою між Прагою та Парижем.
А5 - автобан у Німеччині. Він проходить через німецькі землі Гессен і
Баден-Вюртемберг і з’єднується зі швейцарським автобаном A2.. На ділянці між
Цеппелінхаймом і Дармштадтом по 4 смуги в кожному напрямку (на довжині 21
кілометр).
7
Рисунок 1.5 – Частина прямого маршруту по Франції (426 км.)
A36 - платна автомагістраль на північному сході Франції, що сполучає
кордон Німеччини з Бургундією. Вона містить три безкоштовні ділянки: ділянка
громадського обслуговування між Німеччиною та Мюлуз-Захід; безкоштовна
ділянка між Мюлуз-Захід та Бюрно-ле-Ба; безкоштовна ділянка між Бельфор-
Північ і Вужаюкур. Загальна протяжність 237 км. На автомагістралі є ділянки по
2 смуги та по 3 смуги в обидва напрямки.
A6 - є автомагістраллю у Франції, що сполучає Париж з Ліоном.
Автомагістраль починається в паризьких Порт-д'Орлеан і Порт-д'Італія двома
гілками, пронумерованими A6a і A6b відповідно, які з'єднуються на південь від
Парижа. Загальна довжина 445,6 км. Покриття – асфальтобетон, по 3 смуги в
кожному напрямку.
A79 - автомагістраль у центральній Франції. Відкрита у листопаді 2022
року, вона з’єднує автомагістраль A71 біля Сазерета з Муленом і Дігуеном. Її
розширюють до автомагістралі A6 біля Макона. Загальна протяжність 72 км.
8
Прокладемо зворотний маршрут м. Віші (Франція) – м. Житомир (Україна) через
Німеччину, Австрію, Угорщину.
Рисунок 1.6 – Зворотний маршрут м. Віші (Франція) – м. Житомир (Україна)
2545 км
Рисунок 1.7 – Частина зворотного маршруту по Франції (429 км.)
А36 – автомагістраль Франції, що співпадає з європейським маршрутом
Е60. Має асфальтобетонне покриття, по 2 смуги в обидва напрями з роздільною
9
смугою.
Рисунок 1.8 – Частина зворотного маршруту по Німеччині (506 км.)
A5 – довга автомагістраль у Німеччині. Вона проходить через німецькі землі
Гессен і Баден-Вюртемберг і з’єднується зі швейцарською автомагістраллю A2.
Загальна довжина 445 км. На деяких ділянках автомагістралі кількість смуг
в обидва напрямки сягає 4.
B31 - федеральна дорога, що проходить у напрямку захід-схід на півдні
Німеччини. Загальна довжина 200 км, має по дві смуги в обидва напрями з
роздільною полосою.
B27 - німецький федеральний шлях пролягає від Бланкенбурга в горах Гарц
до швейцарського кордону. Загальна довжина шляху становить 673 км.
A864 –відгалуження автобану на південному заході Німеччини, що
сполучає Донауешинген з Бад-Дюрхаймом. Загальна довжина 90 км.
A81 - автобан на південному заході Німеччини. Він відгалуджується від
автобану A3 та веде до швейцарського кордону біля Готтмадінгена. Загальна
довжина складає 276 км. Кількість смуг варіюється від 2 до 4 в кожному напрямі.
B523 – федеральна дорога в Німеччині, яка є частиною дороги В1.
A7 – найдовший німецький автобан, що проходить через середину країни.
Його загальна довжина складає 963 км.
A96 – німецький автобан, що починається на державному кордоні біля
Ліндау (Боденське озеро) і закінчується в Мюнхені. Він має довжину 172,5 км і
10
з’єднує регіон. Має по 2 смуги в обидва напрями.
A8 - автобан у південній Німеччині, який має загальну довжину 497км. Має
по 2 полоси в кожному напрямку та роздільну полосу.
Рисунок 1.9 – Частина зворотного маршруту по Австрії (387 км.)
A1 –перша автострада, побудована в Австрії, запланована системою
Reichsautobahn. Всі автостради в Австрії є плптними. При в’їзді в країну
купляється «віньєтка» - самоклеюча марка, що фіксується на пердньому склі в
правому нижньому куті. На ній вказано термін користування автострадами
Австрії.
A9 – автострада Австрії, що має декілька двосторонніх тунелей. Загальна
довжина автостради складає 230 км.
Рисунок 1.10 – Частина зворотного маршруту по Угорщині (560 км.)
11
M85 –автошлях Угорщини, що співпадає з дорогою європейського значення
Е60.
Е71 - європейський автомобільний маршрут від м. Кошиці, Словаччина, до
Спліта, Хорватія, загальною довжиною 970 км. Траса з'єднує центральну частину
континенту з Адріатичним морем. Загальна довжина Е60 складає 970 км.
Рисунок 1.11 – Частина зворотного маршруту по Україні (667 км.)
М24 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України.
Проходить територією Закарпатської області. Загальна довжина складає 62,3 км.
E471 – європейський автошлях у межах України. Бере початок в місті
Мукачево та закінчується у Львові. Довжина 210 кілометрів.
М06 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України,
Київ — Чоп. Загальна довжина 920 км.
12
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ
МАРШРУТУ
Загальна довжина маршруту визначається як сума довжин прямого та
зворотного маршрутів. Прямий маршрут м. Житомир (Україна) – м. Віші
(Франція), який проходить через Польщу, Чехію та Німеччину складає 2367 км.
Зворотний маршрут м. Віші (Франція) – м. Житомир (Україна), що прокладено
через Австрію та Угорщину складає 2545 км.
Таким чином, загальний довжина маршруту складає [3]:
�� = ��1+��2 = 2367 + 2545 = 4912 км (2.1)
Прямий та зворотний маршрути прокладено по автошляхам Європейського
значення, національного та міжнародного значення, а також автобанами, які
мають окремі проїздні частини в кожному напрямі. Кожна проїзна частина
складається мінімум з однієї максимум з чотирьох полос для руху в кожному
напрямку. На трасах в місцях розв’язок кількість полос для руху в одну сторону
може досягати шести.
На шляху необхідно перетнути митний пропускний пункт (МПП) Краковець
– Корчова — пункт пропуску через державний кордон України з Польщею та
МПП Берегшурань – Лужанка пункт пропуску через державний кордон
Угорщини з Україною [1].
13
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
Так як м. Житомир знаходиться Підприємство Житомирські ласощі, що
виробляє шоколадні, вафельні, пралінові, грильяжні, помадні цукерки, нугу,
батончики, ірис, різні види печива, вафлі, а також, інші кондитерські вироби
відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 22000 і FSSC 22000, що дає
можливість продажів даної продукції під брендом «Житомирські ласощі» та
«Sweet Dom» у торгових мережах багатьох країн світу, то в прямому напрямку
вирішую везти дану продукцію.
Так як Франція відома своїми виноградниками, то в зворотному напрямі
вирішую перевозити виноград.
Для транспортування даних видів вантажів необхідно використовувати
автомобіль-рефрижератор. Обираю Fuso Canter TF 7,5 [3].
Рисунок 3.1 − Зовнішній вигляд фургона рефрижиратора Fuso Canter TF
7,5T
14
Таблиця 3.1 − Технічні характеристики фургона рефрижиратора Fuso Canter
TF 7,5
Основні характеристики
Марка Fuso
Модель Canter TF
Модифікація Canter TF 7,5
Експлуатаційні характеристики
Вид палива ДП
Витрата палива в змішаному циклі 15.0 л на 100 км
Запас ходу 1500 км
Габарити і розміри
Довжина 7735 мм
Ширина 1995 мм
Висота 2250 мм
Дорожній просвіт 185 мм
Колісна база 4750 мм
Маса
Споряджена маса 2605 кг
Повна маса 7500 кг
Обсяги
Обсяг багажника −
Обсяг паливного бака 100 л
Двигун
Тип двигуна Дизельний з турбонадувом
Число циліндрів / розташування 4/ рядний
Потужність двигуна, кВт / к.с. 110/150
Робочий об’єм двигуна 2,998см3
Крутний момент, Н * м / об/хв 370 / 1320
15
Трансмісія
Привід задній
Тип коробки передач Механічна, 5 передач
Кермо
Підсилювач керма гідропідсилювач
Електронні системи
Електронні системи управління ABS, EBD, ESP
Управління кліматом Клімат контроль
Підвіска
Передня підвіска Залежна, ресорна
Задня підвіска Залежна, пневматична
Гальма
Передні гальма дискові
Задні гальма барабанні
Шини та диски
Розмір шин 215/75R17,5
Рисунок 3.2 − Розташування палет в фургоні-рефрижираторі
16
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Україна є центральною країною Європи, що має одну з найбільших площ,
а саме 603,7 тис. км2. Україна омивається двома морями – Чорним та Азовським.
Україна межує з Польщею, Румунією, Угорщиною, Білорусією, Росією,
Молдовою, Словаччиною. Україна має розгалужену транспортну систему як для
автомобільного так і для залізничного транспорту [3].
Територією України можуть пересуватися транспортні засоби масою до 44
тон, при цьому навантаження на одну вісь допускається 11 тон, а на подвійну
вісь – 18 тон. Платні дороги в Україні відсутні.
Обмеження руху вантажних транспортних засобів у святкові дні відсутнє.
Всі вантажі, що проходять митницю обов’язково оподатковуються
відповідно до Закону України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах
пропуску через державний кордон України» від 12.07.2001 року.
Автодороги, що вимагають оплату за пересування на території України
відсутні.
Країни, якими повинен транспортуватися вантаж відносяться до Європи.
Швидкісний режим в цих країнах наступний: за містом швидкість обмежується
80 км / год, а в місті 50 км / год. На автобанах вантажні транспортні засоби
можуть пересуватися зі швидкістю 90 км / год, а легкові – 130 км/год. Плата за
користування платними автошляхами в кожній країні різна, тому перед в’їздом
до країни необхідно ознайомитися з правилами оплати. В деяких випадках
оплата здійснюється при в’їзді або виїзді з автобану, а в деяких країнах необхідно
купляти «купон» на право пересування платними дорогами, в якому зазначено
термін, в межах якого можна користуватися автошляхами відповідної країни.
Під час виконання прямого маршруту з перевезення вантажу, необхідно
пройти міжнародний пропускний пункт «Краковець – Корчова», який
знаходиться на кордоні України та Польщі. Даний пропускний пункт оснащений
17
прикордонною, митною, фітосанітарною, санітарною, радіологічною,
ветеринарною, екологічною службою, а також службою міжнародних
перевезень. Даним пунктом допускаються вантажні та пасажирські перевезення,
а також піший перетин кордону.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску
«Бурегшурань - Лужанка». Це пункт пропуску через державний кордон України
на кордоні з Угорщиною. Місце його розташування в Україні в Закарпатській
області. «Бурегшурань - Лужанка» - це міжнародний пасажирський та вантажний
пункту пропуску. Тут виконуються митний, радіологічний, екологічний,
фітосанітарний, ветеринарний види контролю [3].
18
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Відповідно до прийнятого національного та міжнародного законодавства
перелік документів включає[4]:
- Водійське посвідчення або права;
- дозвіл (необхідний для перевезення спеціальних вантажів, небезпечних
для життя або легкозаймистих) або дозвіл на міжнародне перевезення вантажів;
- довіреність на керування транспортним засобом;
- копія трудового договору;
- інші товаросупровідні документи;
- Документи на вантаж.
Усі ці документи потрібні на початку процесу. За наявними документами
перевірити кількість товару, перевірити маршрут, провести митний огляд,
розрахуватися з клієнтами та постачальниками. Для міжнародних вантажних
перевезень також потрібна спеціальна перепустка, видана автоінспекцією.
Для підтвердження факту перевезення вантажу необхідно [4]:
- документація на транспортний засіб;
- чекова картка;
- Накладна із зазначенням дати доставки.
Для оформлення товару також знадобиться:
- Дозвіл на міжнародне перевезення вантажів;
- Товарно-транспортна накладна, що дозволяє транспортувати вантаж на
територію іншої країни через Україну;
- Санітарний паспорт, при необхідності (наприклад, при перевезенні
тварин).
Книжка для міжнародних автомобільних перевезень (TIR) - це міжнародний
митний документ, регламентований Митною конвенцією 1975 року про
міжнародні перевезення вантажів міжнародними автомобільними перевізниками
19
(Конвенція TIR), який надає перевізнику право здійснювати митне оформлення
та контроль у наступних випадках: країнам право отримати в установленому
порядку дозвіл на транзит без вжиття заходів щодо забезпечення доставки
вантажу (рис. 5.1);
Рисунок 5.1 – Приклад заповнення карнету міжнародних автомобільних
перевезень (TIR)
Конвенція відносно au contrat de transport international de Marchandise par
Route (CMR) є міжнародною товарно-транспортною накладною (рис. 5.2), що
20
регулюється CMR, виданою за місцем завантаження та виданою перевізнику та
одержувачу [4].
Рисунок 5.2 – Бланк міжнародної товарно-транспортної накладної CMR
На підставі положень Статуту транспортні організації, уклавши договір на
перевезення, організація приймає зобов'язання перевезти вантаж за заявкою
21
вантажовідправника вантажоодержувачу в цілості та безпеці за визначену
договором плату. У разі відсутності договору перевезення може здійснюватись
за разовими заявками [4].
Товарно-транспортна накладна містить усі необхідні реквізити для
визначення плати за роботу перевізника: найменування перевізника, реквізити
транспортного засобу, час прибуття під навантаження, маршрут слідування,
пробіг тощо, а також визначає матеріальну відповідальність перевізника за ціною
та кількістю вантажу, заявленим відправником вантажу. Саме цей документ
підтверджує виконання укладеного договору перевезення вантажів .
Ще одним документом, який практично завжди складають при здійсненні
перевезень вантажів, є подорожній лист вантажного автомобіля (рис. 5.3). Він
зазвичай потрібний для того щоб перевізник мав право підтвердити виконання
перевезення та списати витрати на пальне, використане при здійсненні такої
операції [4].
Рисунок 5.3 – Бланк подорожнього листа
22
Рахунок-фактура (invoice) - рахунок, виставлений продавцем-експортером
покупцю на оплату продукції чи послуг (рис. 5.4). Використовується при
експортно-імпортних операціях, аналогом у внутрішній торгівлі є рахунок-
фактура. Наявність інвойсу є обов'язковою для проведення митного оформлення
та митного контролю [4].
Рисунок 5.4 – Приклад рахунку-фактури (invoice)
Пакувальний лист (Packing List) – документ, що супроводжує відвантаження
товарної партії покупцю (рис. 5.5). Являє собою перелік продукції, що
відвантажується, що знаходиться в кожному вантажному місці (палеті, коробці
або контейнері).
Пакувальний лист повинен містити [4]:
• номер та дату;
• назва та адреса відправника та одержувача;
23
• посилання на зовнішньоторговельний контракт чи замовлення;
• найменування всіх позицій відвантажуваної продукції та її точну кількість
у кожному вантажному місці;
• найменування всіх вантажних місць із зазначенням номерів та габаритних
розмірів;
• вага нетто та брутто кожної упаковки та всієї товарної партії.
Рисунок 5.5 – Бланк пакувального листа
Документ використовують у роботі логістичні компанії та перевізники, що
дозволяє за короткий термін перевірити цілісність та комплектність вантажу,
адресу одержувача та інші дані, необхідні для оперативної доставки [4].
Вантажний маніфест (manifest of cargo) − документ, у якому зазначається
перелік усіх товарів, що було надано до транспортування в транспортній одиниці
24
(рис.5.6). Вантажний маніфест містить дані про відправника та одержувача, дані
про товар.
Рисунок 5.6 – Бланк вантажного маніфесту (manifest of cargo)
Сертифікат походження товару (certificate of origin) − документ, що
видається торгівельною палатою країни (рис.5.7). Його використовують для
пільгового розмитнення, якщо існує договір між країнами відправника та
одержувача [4].
Сертифікат про якість товару (certificate of quality) видається на кожну
партію товару (рис.5.8). В ньому засвідчують інформацію про виробника,
характеристики товару, відповідність товару стандартам та ін [4].
25
Рисунок 5.7 – Бланк сертифікату походження товару (certificate of origin)
Рисунок 5.8 – Приклад сертифікату про якість товару (certificate of quality)
26
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Згідно наказу Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним» [5] визначено
Правила перевезень свіжих фруктів, ягід, винограду та баштанних культур.
В 19 розділі зазначено правила перевезень свіжих фруктів, винограду, ягід
та баштанних культур. Ці культури відносяться до швидкопсувних вантажів.
Тому під час перевезенні фруктів, ягід, винограду та баштанних культур
перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов'язані вживати
заходів по охороні їх від механічних пошкоджень, атмосферних опадів, впливу
низьких і високих температур.
«Фрукти, ягоди, виноград і баштанні культури перевозять в
рефрижераторах, ізотермічних автомобілях, автомобілях-фургонах або
автомобілях (автопоїздах) з бортовою платформою».
«Рухомий склад для перевезень фруктів, ягід, винограду та баштанних
культур Перевізники вибирають з урахуванням температури зовнішнього
повітря і тривалості перевезення».
«Рухомий склад, що надається перевізниками для перевезень фруктів, ягід,
винограду і баштанних культур, має бути чистим, без зайвих запахів, а з
бортовою платформою також забезпечений брезентом і вірьовками».
«Вантажовідправник повинен надавати фрукти, ягоди, виноград та
баштанні культури, які належить перевезти, чистими, непошкодженими
механічно, шкідниками та захворюваннями, однаковими за ступінню зрілості,
упакованими у справну, чисту, суху, з гладкою внутрішньою поверхнею, без
зайвих запахів тару».
«Вантажовідправник повинен складати вантажні місця з фруктами,
ягодами, виноградом і баштанними культурами в кузовах автомобілів щільними
рядами без проміжків між ними».
27
«При перевезенні фруктів у відкритих ящиках, не забитих кришками, між
рядами ящиків прокладається дерев'яний щит за розміром кузова або декілька
щитів відповідно меншого розміру».
«Ящики укладаються так, щоб верхній ряд не виступав вище бортів кузова
автомобіля більше ніж на половину своєї висоти. При потребі ящики
перев'язуються вірьовкою та вкриваються брезентом».
«Ягоди у легкій тарі при перевезенні укладаються в контейнери, клітки або
скріплюються в паки».
«Приймання від вантажовідправників і здача вантажоодержувачам
фруктів, ягід, винограду та баштанних культур здійснюються Перевізником за
масою».
«При перевезенні в контейнерах або автомобілях-фургонах на адресу
одного вантажоодержувача вантаж може відправлятися за пломбою
вантажовідправника».
«При перевезенні фруктів, ягід, винограду та баштанних культур в одному
автомобілі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник повинен
розміщати їх у кузові так, щоб забезпечувалось вивантаження всього
асортименту вантажів, адресованого кожному вантажоодержувачу, а також
виписувати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу».
«Ящики та інші штучні вантажі слід вантажити таким чином, щоб при
різкому гальмуванні, рушанні та на крутих поворотах виключалася можливість
зсуву, навалки на борти, потертості вантажу і тари; для цього між окремими
місцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба
вставляти дерев'яні прокладки та розпірки відповідної довжини та міцності».
28
Рисунок 6.1 Пакування винограду
Рисунок 6.2 Пакування винограду для перевезення
29
Особливості транспортування кондитерських виробів.
1. Транспортування кондитерських виробів не залежить від пори року, а
рівень температури та вологості суворо контролюється. Торти, рулети, заварні
креми транспортують при температурі від -2 до +2 0 С. При необхідності
використовують швидке заморожування та подальше транспортування в
низькотемпературну морозильну камеру при -18 0 C.
2. Торти, тістечка, печиво та інші солодощі перевозять кузовами постійної
температури, рефрижераторами, спеціальними автомобілями, які можуть
підтримувати необхідну температуру і вологість протягом тривалого часу, що
особливо важливо при перевезеннях на великі відстані. Використання цих
транспортних засобів для перевезення інших вантажів суворо заборонено.
3. Необхідно звернути увагу на упаковку товару, на якій лежить
відповідальність за збереження товарного вигляду. Печиво, вафлі та інші крихкі
вироби часто транспортують у гофроящиках, щоб запобігти пошкодженню під
час навантажувально-розвантажувальних робіт та транспортування.
4. Допустимий час перебування кондитерських виробів в дорозі прямо
залежить від термінів реалізації продукції.
«Картонні ящики мають бути міцними та забезпечувати збереження
продукту при транспортуванні».
«Скляні банки, склянки, пляшки, флакони з продукцією при упакуванні в
ящики відокремлюють одне від одного перегородками, що утворюють клітки,
для запобігання бою скла. Картонні перегородки мають бути із товстого
картону».
«Ящики і клітки з продукцією у склотарі обов'язково маркують. На кришці
ящика з продукцією в склотарі має бути добре помітний напис: "ВЕРХ",
"ОБЕРЕЖНО, СКЛО!"».
«Продукцію в жерстяній або скляній тарі транспортують з дотриманням
відповідних санітарних вимог у чистих, сухих автомобілях».
30
«Консерви у скляній тарі в зимову пору перевозять в транспортних
засобах, що обігріваються».
«Ящики з консервами в металевих банках не можна перевозити разом з
вантажами, які виділяють вологу».
«Приймання консервів для перевезення, вантажні роботи, розміщення та
укладання на рухомому складі виконуються за правилами, що встановлені для
вантажів, які перевозяться в ящиках. Наприклад, ящики з ознаками відкривання
або ушкоджені не можна приймати для перевезення; консерви в картонних
ящиках можна перевантажувати тільки на піддонах».
Рисунок 6.3 Ящик з гофрованого картону для зберігання та транспортування
консервів
31
Рисунок 6.4 Розташування ящиків-лотків в кузові рефрижератора
32
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для забезпечення цілісності вантажу під час перевезення необхідно
пакувати картонні коробки з вантажем на європіддоні (800х1200), мм. У
випадку, якщо продукцію, що перевозиться можна кантувати та
штабелювати, то необхідно розробити можливі схеми розміщення картонних
коробок на європіддоні (800×1200) (табл.7.1.).
Існують певні умови для розташування коробк на палетіц, яких
необхідно дотримуватися. Під час пакування вантажу на палетах в картонних
коробках, необхідно враховувати, що максимальний виступ за межі палети не
повинен перевищувати 40мм, максимальна висота завантаженої палети
складає Нпід=1800 мм. Стандартна висота самої палети (піддону)
hпід=145мм, а максимальна вантажопідйомність – 1500 кг (відповідно до
ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на палеті (європіддоні) [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності необхідно округляти до цілого числа в меншу
сторону. Результати розрахунків заносяться у таблицю 7.1.
Нехай картонна коробка для перевезення кондитерської продукції має
33
розміри ДхШхВ: 442х317х442 мм). Маса 1 повного ящика 20 кг (ГОСТ 135811-
91).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 2 3 12 240 0,16 0,58
2 L/l,B/h,H/b 2 1 5 10 200 0,13 0,41
3 L/b,B/l,H/h 4 1 3 12 240 0,16 0,58
4 L/b,B/h,H/l 4 1 3 12 240 0,16 0,58
5 L/h,B/b,H/l 2 2 3 12 240 0,16 0,58
6 L/h,B/l,H/b 2 1 5 10 200 0,13 0,41
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний варіант,
за умови повного використання вантажності транспортного засобу та
здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
де m –власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
0
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
34
��ф
��ст = (7.4)
��н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
��
�� в
�� = (7.5)
��п
2
де Sв – площа вантажу, мм ;
2
Sп – площа піддона, мм .
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №1
35
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №2
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №3
36
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №4
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №5
37
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №6
Найбільш раціональними та рівнозначними є 1,3,4,5 схеми
розташування коробок.
При складуванні картонних ящиків на піддон, всю конфігурацію
необхідно обандеролювати одним шаром паперу або пакувальної плівки. Це
захистить вантаж від пошкодження [2].
Для транспортування сирів обираємо гофрований ящик з розмірами
ДхШхВ: 570х253х190 (мм) (ГОСТ 135811-91). Маса 1 повного ящика складає
5 кг.
38
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення картонних коробок з виноградом на
європіддоні (800×1200).
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 3 9 54 270 0,54 0,9
2 L/b,B/l,H/h 4 1 8 32 160 0,32 0,60
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з виноградом №1
39
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок з виноградом №2
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Під час транспортування вантажів необхідно враховувати можливість їх
псування, тобто втрату цілісності. Для запобігання такого явища необхідно
підбирати оптимальну упаковку, що несе функцію транспортної тари. На
властивості тари, що запобігають пошкодженню вантажів впливають:
- характеристики вантажу та маса одного вантажного місця;
- фізичні та механічні властивості тари;
- розміри тари;
- умови перевезення вантажів.
На вибір тари впливають статичні навантаження при штабелюванні та
40
динамічні й вібраційні навантаження під час перевантажувальних операцій,
які необхідно розрахувати [2].
Статичне зусилля стискання, що сприймає тара нижнього ряду штабеля
[2]:
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Визначаємо статичне навантаження, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування кондитерських
виробів [2]:
9,81 ∙ 20(1,326 − 0,442)
��ст
ст = = 392,4 Н
0,442
2
Де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q–маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н–висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,326 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,442 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 2 схеми пакування кондитерських
виробів [2]:
41
9,81 ∙ 20(1,585 − 0,317)
��ст
ст = = 784,8 Н
0,317
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування винограду [2]:
9,81 ∙ 15(1,710 − 0,19)
��ст
ст = = 1177,2 Н
0,19
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 15 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,710 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,19 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля для 2 схеми винограду:
9,81 ∙ 5(1,518 − 0,253)
��ст
ст = = 245,25 Н
0,253
Висота штабеля Н регламентується стандартами для кожного виду
продукції з урахуванням властивостей, місткості та фізичних характеристик
тари, вантажопідйомності рухомого складу [2].
Основним показником, що враховується при розрахунку зусиль
стискання, що впливають на картонну тару при штабелюванні є коефіцієнт
запасу Кз, який залежить від терміну зберігання вантажу. При коротких
термінах зберігання вантажу коефіцієнт запасу приймається відповідний: при
зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65. У випадку, якщо
42
термін зберігання не зазначений в нормативній документації, то Кз приймають
рівним 1,85 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
��з∙��∙��(��−ℎ)
��ст = , H (7.7)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для 1 схеми пакування кондитерських
виробів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,326 − 0,442)
��ст = = 627,84 Н
0,442
де Кз - коефіцієнтзапасу, Кз= 1,6.
Визначаємо зусилля стискання для 2 схеми пакування кондитерських
виробів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,585 − 0,317)
��ст = = 1255,68 Н
0,317
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та
міцності гофрокартону при торцевому стисканні [2]:
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування
43
кондитерських виробів:
��0
ст = 2,55 ∙ 5,4 ∙ √5 ∙ 1518 = 1200 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 5,4 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ;
z–периметр ящика, мм, z=1518 мм (згідно першого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 2 схеми пакування
кондитерських виробів:
��0
ст = 2,55 ∙ 5,4 ∙ √5 ∙ 1768 = 1294 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 5,4 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=5мм;
z–периметр ящика, мм, z=1768 мм (згідно другого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Тобто картонні коробки, що виготовляються з картону класу Т25
задовольняють умові стискання.
Будуємо графік залежності опору стисканню картонної тари до
периметру даної тари (коробки).
44
Залежність опору стискання від
периметру тари
1350
1300
1250
1200
1150
1518 1768
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
Рисунок 7.10 - Графік залежності опору стискання від периметру тари
(картонної коробки)
Це означає, що при збільшені периметру тари, збільшується опір її
стисканню.
Для запобігання деформації картонної коробки нижнього ряду штабеля,
необхідною умовою є те, щоб опір стисканню коробки ��0
ст повинен бути
більшим або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ��ст [2].
Дана умова виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно із Правилами перевезення вантажів різними видами транспорту
[3] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно визначити які
маркувальні знаки наносяться на вантаж з кондитерськими виробами (Додаток
В) [2].
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має
вигляд (рис.7.11).
45
ОПІР СТИСКАННЮ �� 0СТ , Н
Рисунок 7.11 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають
як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
13.Назва вантажовідправника.
46
Рисунок 7.12 – Транспортне маркування на вантажному місці
кондитерських виробів
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
• Прізвище,ім’я студента;
• ЧДТУ, студент групи (шифргрупи);
• Назва вантажу;
• Контейнер–(типорозмір);
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
47
Рисунок 7.16 – QR код. Інформація закодована за допомогою QRCoder
48
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення [3].
Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як [3]:
2��
��д̅об = (8.1)
��
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [3]:
2��+2�� +��
�� = 0 зв + ��пр, діб (8.2)
24?̅?е
де «L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку
коеф.”2” не враховувати)»;
«l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коеф.”2” не враховувати)»:
��0 = 0,46 ∙ √��п, км (8.3)
2
де «Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км (дані по країнах
беруться із статистичних довідників; для України Sп = 603,628
2
тис.км )»;
��0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
49
«lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
відправлення :де Sзв – площа країни зворотного відправлення,
2
тис.км ;»
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв (8.4)
де «Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2»;
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 551,695 = 23,7 км
«Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для турної
їзди 60 км/год)»;
«tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 4
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів».
Середньодобовий пробіг має складати менше ніж 700 км/добу.
4912+2∙11,3+23,7
�� = + 4 = 8,6 діб
24∙45
4912
��д̅об = =571,2 км/добу. – умова виконується.
8,6
50
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП [3]:
а) відрахування на соціальні заходи
Н
С сз
сз = Ок������ ∙ , € (9.1)
100
де Ок������ – мінімальний оклад Ок������ = 6700 грн. = 167,5 €.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
Норма відшкодувань під час відрядження в іноземні країни складає 80 €/добу.
Норма відшкодувань під час відрядження по Україні складає 670 грн.
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€)
Україна 2 670 (16,75) 1340 (33,5)
Іноземні 6,6 3200 (80) 21120(528)
держави Разом 8,6 3870 ( 96,75) 22460 (561,5)
Так як по Україні водій їде 470 + 667 = 1137 км, а ми визначили, що
середньодобовий пробіг ≈571,2 км, тобто Україною водій пересувається 2
доби.
Територією іноземних держав водій пересувається 3775 км, тобто 6,6
доби.
Курс євро - 40 грн. за 1 євро.
20
Ссз = 167,5 ∙ = 33,5 , € (9.2)
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
51
пункті призначення.
Свідр = 2 ∙ 16,75 + 6,6 ∙ 80 = 561,5, € (9.3)
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [3]:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (9.4)
ФЗП = 167,5 + 33,5 + 561,5 = 762,5, €
Визначимо витрати на автомобільне пальне [3]:
Н��нп ��
Сп = ( ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑ ) ∙ Цл, € (9.5)
100 100
Де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як:
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км (9.6)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 15 л/100
км, (як приклад див. табл.6);
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм
(=1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для карбюраторних
автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу;
L – довжина ділянки маршруту, км;
52
W – транспортна робота, визначається як [3]:
�� = �� ⋅ �� ∙ ��в , т⋅км (9.7)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
�� – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
класом вантажу (вантаж вказати) [5, с.100, Дод. 22];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1±КΣ ) рівним 0,55 для руху дорогами
Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид [3]:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € (9.8)
100 100
Н��нп=15 л/100км
Таблиця 9.2 Вартість пального за країнами
Країна Вартість дизпалива €/л
Польща 1,56
Чехія 1,55
Німеччина 1,75
Франція 1,84
Україна 1,32
Австрія 1,67
Угорщина 1,66
53
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Відстань, Вага Трансп. Витр. на Додатк. Всього Ціна Сумар.
км вантажу, робота, пробіг, л витр., витр., 1л, витр.,
кг ткм Л Л €/л €
Країна
L Q W=LQ Н��нп ����
∙ �� ∙ �� Цл *Цл
100 100
Україн 470 2400 1128000 32,43 12,41 44,84 1,32 59,19
Пола ьщ 403 2400 967200 27,807 10,64 38,45 1,56 59,98
Чеах ія 549 2400 1317600 37,881 14,49 52,37 1,55 81,18
Німечч 520 2400 1248000 35,88 13,73 49,61 1,75 86,81
Фираннац і 426 2400 1022400 29,394 11,25 40,64 1,84 74,78
Фряа нція 429 2700 1158300 29,601 12,74 42,34 1,84 77,91
Німеччи 506 2700 1366200 34,914 15,03 49,94 1,75 87,40
Авнстар ія 387 2700 1044900 26,703 11,49 38,20 1,67 63,79
Угорщин 560 2700 1512000 38,64 16,63 55,27 1,66 91,75
Украа їна 667 2700 1800900 46,023 19,81 65,83 1,32 86,90
Всього витрати на пальне 769,68
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16%:
В 16
Смас = Спал ∗ мас = 769,68 ∗ =123,15 € (9.9)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом
вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в залежності від
марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції,
враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 8,6
доби це коштує 35 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [3]:
�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Ц ⋅ �� , € (9.10)
1000 100 ш ш
54
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення
шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
складу.
4912 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 4 = 58,95, €
1000 100
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті:
«Шенгенська віза - 35 Євро; карнет TIR (документ T, SAD) – 54 євро;
транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків,
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 120 євро; дорожній збір (по країнах) –
80 євро; екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 35
євро; витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 60 євро; платна стоянка (по
країнах) – 100 Євро; непередбачені витрати (80 €)».
Всього Cмп = 564 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат;
приймаємо Вгосп=15% [3]:
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ госп =
100
15
=(762,5+769,68+123,15+35+58,95+564)⋅ = 347 € (9.11)
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в таблицю 9.4
55
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу.
№ Статті Величина витрат, €
витрат Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП їзда7 62,5 1525
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 769,68 769,68
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 123,15 123,15
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 35 35
5 Витрати на шини Сш 162,61 162,61
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 564 720
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 347 461
8 Непередбачені витрати Снп 450 900
Загальні витрати С 3213,94 4696,44
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи
водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
�� 3213,94
��1км = = = 0,65 €/км (9.12)
�� 4912
�� 4696,44
��2км = = = 0,96 €/км
�� 4912
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм [3]:
��
��1ткм = 1км (9.13)
������
де q – вантажопідйомність автомобіля 3,5 т;
- статичний коефіцієнт 0,7;
- коефіцієнт використання пробігу 1.
56
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу.
0,65
��1ткм = = 0,39 €/ткм
2,4∙0,7⋅1
0,96
��2ткм = = 0,5 €/ткм
2,7∙0,7⋅1
розрахунковий тариф на 1 км, €/км [3]:
Н
Т п
1ткм = ��1км(1 + ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
30
Т1ткм = 0,65 (1 + ) = 0,85 €/км
100
30
Т2ткм = 0,96 (1 + ) = 1,25 €/км
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ L, C, T, S1км, S1ткм, , Т1км,
їзда км тис.€ діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 4912 3213,94 8,6 0,65 0,39 0,85
Турна 4912 4696,44 7,5 0,96 0,5 1,25
ВИСНОВКИ
В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра, було
спроектованно та розраховано маршрути перевезень вантажів: І ⎯ м. Житомир
57
(Україна) – м. Віші (Франція); ІІ ⎯ м. Віші (Франція) – м. Житомир (Україна).
Було визначено схеми розташування вантажу на палетах та палет в кузові
рефрижератора, закодовано необхідну інформацію про вантаж.
Отримано практичні знання про організацію міжнародних автомобільних
перевезень, Вдосконалено знання щодо особливостей транспортування вантажів,
щодо режиму роботи та відпочинку екіпажів транспортних засобів, щодо
визначенння витрат на виконання перевезення. Для виконання кваліфікаційної
роботи використовувались загальні положення міжнародних конвенцій та угод
про міжнародні перевезення вантажів, правила митних систем транзитних
перевезень, митного оформлення.
58
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. ttps://www.google.com.ua/maps/dir/%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81
%D0%BE%D0%BD,+%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0
%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB
%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+73000/%D0%9F%D1%8F%D1%80
%D0%BD%D1%83,+%D0%AD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0
%B8%D1%8F/@52.3066298,17.8975104,5z/data=!3m1!4b1!4m13!4m12!1m5
!1m1!1s0x40c41aa25d9bf967:0xf3a5478c8e3121fe!2m2!1d32.616867!2d46.6
35417!1m5!1m1!1s0x46ece471d81a7cc5:0x33e7be71fa1f38e4!2m2!1d25.093
3352!2d58.6162382?hl=ru – Google мапи.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki
3. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті)
усіх форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020.
- 49 с.
4. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному сполученні
/ Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.
5. Наказ Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним». Електронний
доступ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text.
6. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. –
Київ: Інформавтодор, 2007. – 676 с.
7. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В.
Ширяєва та ін. –К.: ВД «Слово», 2009. –336 с.
59