Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7990| Назва: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Івано-Франківськ (Україна) в місто Злін (Чехія) за зазначеним маршрутом |
| Автори: | Рудь , Максим Петрович Підкович, Іван Володимирович |
| Дата публікації: | 2023 |
| Короткий огляд (реферат): | Метою роботи є здобуття практичних та теоретичних знань при транспортуванні вантажів у контейнері та вибору схеми доставки вантажу. Об΄єкт дослідження – транспортування міжнародних вантажів. В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту ІваноФранківськ – Злін: І – Україна – Словаччина – Чехія; ІІ – Чехія – Польша - Україна. Визначено протяжність прямого та зворотного маршруту, технічноексплуатаційні характеристики рухомого складу, що транспортує вантаж. Наведено умови та документи, необхідні для міжнародного транспортування вантажу по країнах. Визначено тривалість рейсу при прямому та зворотному напрямках транспортування вантажу та загальні витрати на його транспортування. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7990 |
| Розташовується у зібраннях: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Підкович.pdf Restricted Access | 2.86 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2023 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу
з міста Івано-Франківськ (Україна) в місто Злін (Чехія) за зазначеним
маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
к.т.н., доцент _______________ М.П. Рудь
(посада) (підпис , дата) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-94
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ І.В. Підкович
(підпис, дата) (Ініціали, прізвище)
2023
3
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка 67 стор., 32 рис., 22 табл., 18 джерел посилання.
Метою роботи є здобуття практичних та теоретичних знань при
транспортуванні вантажів у контейнері та вибору схеми доставки вантажу.
Об΄єкт дослідження – транспортування міжнародних вантажів.
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту Івано-
Франківськ – Злін: І – Україна – Словаччина – Чехія; ІІ – Чехія – Польша -
Україна.
Визначено протяжність прямого та зворотного маршруту, технічно-
експлуатаційні характеристики рухомого складу, що транспортує вантаж.
Наведено умови та документи, необхідні для міжнародного транспортування
вантажу по країнах. Визначено тривалість рейсу при прямому та зворотному
напрямках транспортування вантажу та загальні витрати на його
транспортування.
4
Зміст
ВСТУП .............................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ .................................................................. 6
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ............... 11
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ................................................................................................. 12
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ............................................................................................................................. 15
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ .......................................................................... 16
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ ...................................................................... 30
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ............................................................................................................................ 35
7.1 Формування вантажного місця ........................................................................... 35
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ............................................................ 44
7.3 Маркування та кодування вантажного місця .................................................... 51
7.4 Завантаження та маркування контейнера .......................................................... 54
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ .................................................... 58
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ............... 60
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .............................................................................................. 66
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ............................................................................. 67
5
ВСТУП
Транспортування вантажів є одним із видів діяльності, спрямований на
надання послуг вартісного характеру. Суб'єктами перевезення вантажів є
вантажовідправники, перевізники, вантажоотримувачі.
Перевізник є учасником транспортування вантажів, призначенням якого є
транспортування виробів та продукції народного споживання, надання
транспортних послуг.
Перевізник є суб'єктом господарювання, який згідно умов договору
зобов'язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення в
установлений договором строк, видати його уповноваженій особі
вантажоотримувача.
Вантажовідправник зобов'язується надати перевізнику для транспортування
вантаж разом з перевізними документами.
Міжнародні автомобільні перевезення займають провідне місце у процесі
реалізації міжнародних торгових угод. Неякісна організація транспортного
процесу може призвести до скасування торгової угоди, а неправильний вибір
маршруту сполучення, транспорту чи перевізника – до втрати вантажу чи його
споживчих якостей. Через некваліфіковану організацію транспортного
забезпечення падає імідж фірми-перевізника.
Інтегрування України в Європейську транспортну систему вимагає
відповідності міжнародним стандартам правової, технічної, технологічної,
організаційної, інформаційної бази. Успішність роботи автомобільних
перевізників визначається рівнем підготовки професійних кадрів, залежить від їх
конкурентоспроможності.
6
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Маршрут «Івано-Франківськ – Злін (Чехія)» проходить через Словаччину.
Рисунок 1.1 – Загальний маршрут «Івано-Франківськ – Злін (Чехія)», 717 км. [1]
Загальний шлях складає 717 км.
Транспортування вантажу проходить по трасам: Н10, Р21, Е471, Е50, 19, 18,
D1, Е75, 57, 49.
Спочатку вантаж транспортується по Україні. Відстань, яку необхідно
проїхати по Україні: «Івано-Франківськ – Вишнє Німецьке» складає 277 км.
"Ужгород - Вишнє Німецьке" - Карпатська регіональна митниця, Міжнародний
автомобільний пункт пропуску (МАПП). Даний МАПП розташований на кордоні
з Словаччиною за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька,
224.
Рисунок 1.2 − Маршрут «Івано-Франківськ – Вишнє Німецьке», 277 км.
7
Рух проходить по Н09, Н10, Р21, Т0718, Е50, Е471, М06.
Вантаж спочатку транспортується через автомобільний шлях Н09, що
проходить через Івано-Франківську, Закарпатську та Львівську області.
Далі через автомобільний шлях Н10, що проходить через Івано-Франківськ,
Стрий, Чернівці, пропускний пункт Мамалига.
Р21 — шлях регіонального значення України, що проходить по Івано-
Франківській та Закарпатській областях.
Т 0718 — шлях територіального значення України у Закарпатській області,
що проходить територією Міжгірського, Воловецького районів довжиною
44,6 км.
Е50 - автошлях, що починається у м. Бресті та закінчується в м. Махачкалі.
E471 — автошлях України, що починається з м. Мукачево та закінчується
у м. Львові. E471 збігається з М06 - міжнародним автошляхом.
Подальший шлях проходить по Словаччині (рис. 1.3).
Рисунок 1.3 − Маршрут по Словаччині, 397 км.
Вантаж по Словаччині проходить через автошляхи: Е50, D1, Е75.
D1 — автомагістраль у Словаччині, що проходить через Братислава —
Трнава — Тренчин — Пухов — Жиліна — Мартін — Попрад — Пряшів —
Кошиці — Михайлівці.
Е75 - європейський маршрут, що з'єднує м. Варде, м. Сітія (Греція) на острові
Кріт.
Подальший шлях проходить по Чехії.
8
Рисунок 1.4 – Міжнародний маршрут по Чехії, 43 км.
Шлях проходить по таким трасам: 57, 49, D1.
Зворотній шлях
Рисунок 1.5 – Загальний маршрут «Злін (Чехія) – Івано-Франківськ», 743 км. [1]
Зворотній шлях проходить через Польщу по таким автошляхам: Е40, А4, А1,
Н09, Н10, Е471, Е462. Спочатку маршрут проходить по Чехії (рис. 1.6).
Е40 — європейський автошлях, що з'єднує м. Кале із казахським м. Ріддер.
A4 — польська автомагістраль, частково платна.
А1 — польська автомагістраль, що розпочинається в м. Русоцині, проходить
поблизу м. Грудзьондза, Лодзі, Торуня, Пйотркова-Трибунальського та
закінчується біля м. Водзіслава-Шльонського.
Н09 — автомобільний шлях національного значення, що проходить
територією Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей.
9
Н10 — автомобільний шлях національного значення на території України,
Стрий — Івано-Франківськ — Чернівці — пропускний пункт Мамалига.
Проходить територією Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Е462 — автомобільний маршрут, що проходить територією Польщі, Чехії та
сполучає м. Брно та м. Краків.
Рисунок 1.6 – "Злін – Богумін", 136 км, Чехія
Подальший шлях проходить по Польщі (рис. 1.7).
Рисунок 1.7 – "Богумін - "Корчова - Краківець"", 403 км
Шлях проходить через Е40, А4, А1, до кордону з Україною (рис. 1.8).
10
Рисунок 1.8 – "МАП "Корчова - Краківець" – Івано-Франківськ", 204 км
В Україні транспортування вантажу відбувається по автошляхам Н09, М10.
М10 - міжнародна дорога загального державного значення, що розташована
на території України: м. Львів — м. Краковець проходить територією Львівської
області.
11
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Загальна протяжність маршруту складається з шляхів в обидва кінці: Україна
– Словаччина – Чехія та Чехія – Польша – Україна.
Так, в прямому напрямку шлях складає 717 км, а в зворотному напрямку –
743 км. Загальний шлях складає [3]:
�� = ��1 + ��2 = 717 + 743 = 1460 км. (2.1)
Шлях прокладено по дорогам Національного, Європейського значення, що
мають окремі проїзні частини в обидві сторони.
12
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ
Із м. Івано-Франківськ в м. Злін виконуємо транспортування сорочок
чоловічих та дитячих, блузок, суконь, сарафанів, халатів, спідниць трикотажної
фабрики «УВП УТОГ», вул. Коновальця, 205.
З м. Злін в м. Івано-Франківськ виконуємо транспортування фільтрів дочірної
компанії «Filtration Group» - «Waco».
Рисунок 3.1 – MAN TGX 18-460
Марка MAN
Модель TGX 18-460
VIN WMA10XZZ3HP093696
Власна вага 9216 кг
Повна вага 18 т
Вантажопідйомність 8 784 кг
ДВИГУН/ТРАНСМІСІЯ
Потужність двигуна: 452 к.с. (337 KW)
Двигун: R6 Ретардер/інтардер
ШАСІ/ПІДВІСКА
Колісна формула: 4х2
13
Кількість осей: 2-вісний
ABS Колеса: 385/65R22,5 - 315/80R22,5
КАБІНА/САЛОН
Модель кабіни: XLX
Спойлер даху
Протитуманні фари
Додаткові фари
Круїз контроль
Кількість спальних місць: 2
Автомагнітола
Холодильник
Рисунок 3.2 – Контейнер 20-тифутовий
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики контейнера
Розміри, мм: Довжина Ширина
Внутрішні 5935 2335
Зовнішні 6096 2370
Двері 2335
Макс. брутто 24000
Тара 2080
Макс. завантаження 21920
Вантажність, об'єм, м3 33,9
14
Рисунок 3.3 – Напівпричіп контейнеровоз
15
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Площа України складає 602 тис. км2. Сусідами України є: Білорусія, Румунія,
Угорщина, Польща, Молдова та Словаччина. По кількості населення та території
її можна порівняти з Францією. Через води Чорного моря межує з Болгарією,
Туреччиною та Грузією.
Заправка паливом здійснюється на спеціальних автозаправних станціях за
вільно конвертовану валюту. Сума єдиного збору залежить від місткості, ваги,
габаритних параметрів АТЗ.
Для виконання маршруту в прямому та зворотному напрямку АТЗ з
вантажем двічі перетинає кордон:
- «Україна - Словаччина» в Міжнародному автомобільному пункті пропуску
(МАПП) «Ужгород - Вишнє-Нємецьке», що входить до складу Карпатської
митниці. На ньому відбувається вантажний та пасажирський автомобільний
характер перевезень, залізничний вантажний. Здійснюється митний,
прикордонний, екологічний, радіологічний, санітарний, фіто санітарний та
ветеринарний контроль. Даний МАПП ходить до складу митного посту
«Ужгород» Чопської митниці.
- «Польща – Україна» МАПП «Краковець – Корчова» входить до складу
Львівської митниці. Пропускна спроможність МАПП «Краковець – Корчова» на
добу складає: вантажних автомобілів – 500…6000 осіб, автобусів, легкових
автомобілів 4100. В межах даного МАПП виконується прикордонний, санітарний,
екологічний, ветеринарний, фітосанітарний контролі.
16
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ
При здійсненні міжнародного транспортування вантажу потрібна
документація: книжка МДП (міжнародного дорожнього транспортування); CMR
(міжнародна товарно-транспортна накладна).
Міжнародна товарно-транспортна накладна складається у 3 примірниках.
Вони підписуються перевізником та відправником вантажу.
В CMR (Міжнародна товарно-транспортна накладна) наводяться наступні
відомості: місце, дата складання; адреса відправника; адреса транспортного
агента; дата, місце доставки, місце прийняття вантажу для транспортування;
кількість вантажних місць, габарити вантажу; імена одержувача; вага вантажу
брутто; вартість перевезення, додаткові витрати, митні збори та мито; витрати з
моменту укладення договору вантажу; інструкції проходження митного
контролю; вказівки правильного транспортування обраного вантажу.
CMR містить дані про ціни за вантаж, що підлягає відшкодуванню при здачі
вантажу; витрати відправник, які він приймає на свій рахунок; заявлена вартість
вантажу, сума додаткової доплати за цінність вантажу при доставці; інструкції
відправника перевізнику про страхування вантажу.
До початку транспортування відправник повинен додати до накладної всі
документи, інформацію щодо виконання митних та інших формальностей.
Перевізник стає відповідальним за вантаж з моменту підписання CMR-
накладної.
Для перевезення вантажів АТЗ на договірних умовах потрібно оформити
товарно-транспортну накладну (ТТН) (рис. 5.1-5.2), що є:
1) єдиним для всіх учасників транспортування вантажу документом, який
призначений для обліку вантажу на шляху переміщення, суми за перевезення
вантажу(ів), обліку виконаної роботи. Тобто, ТТН надає можливість затвердити
здійснення транспортних витрат.
2) одним із документів, що може використовуватися для оприбуткування,
17
списання товарно-матеріальних цінностей, відображення операцій в складському,
оперативному та бухгалтерському обліку.
Рисунок 5.1 – CRM (Міжнародна товарно-транспортна накладна (ТТН))
18
Рисунок 5.2 – Товарно-транспортна накладна (ТТН)
Для перевезення різних вантажів, суб'єкти господарювання повинні
використовувати різні форми ТТН. Найпоширенішою є форма № 1-ТН. Дану
загальну форму ТТН, мають право застосовувати всі суб'єкти господарювання, які
здійснюють вантажні перевезення на замовлення. Її можна складати як в
паперовій, так і в електронній формі.
В той же час, якщо підприємство забажає, то може оформити ТТН в
довільній формі, головне, щоб вона мала всі обов'язкові реквізити, властиві ТТН.
Щоб використовувати самостійно розроблену форму ТТН, потрібно ввести її в
обіг на підприємстві наказом керівника або іншим розпорядчим документом по
підприємству.
Винятком є перевезення окремих видів товарів (спирту, високооктанових
кисневмісних добавок, алкогольних напоїв, молочної сировини, нафтопродуктів,
хлібобулочних виробів та деревини), для яких різними органами влади
затверджені специфічні (індивідуальні) форми ТТН.
Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов
19
оплати за роботу транспортного засобу і незалежно від того, відбувається
перевезення вантажів власним або орендованим транспортом.
На сьогодні загальну форму ТТН, оформлену в паперовому вигляді, виписує
замовник (вантажовідправник) в трьох примірниках. Більше ТТН знадобиться,
наприклад, якщо в ланцюжку вантажовідправник - перевізник -
вантажоодержувач з'являється ще одна ланка - експедитор, якому теж потрібен
свій екземпляр ТТН.
Схема руху виписаних вантажовідправником ТТН, коли в перевезенні бере
участь експедитор, виглядає так:
- перший примірник ТТН залишається у вантажовідправника і є підставою
для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і четвертий
екземпляри передають водієві (експедитору);
- другий примірник ТТН водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, він
є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;
- третій і четвертий екземпляри ТТН водій (експедитор) передає перевізнику.
При цьому третій примірник є підставою для розрахунків за виконання
транспортних послуг, а тому перевізник надсилає його замовнику автотранспорту
(експедитору) для оплати за перевезення, а четвертий примірник додається до
подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування
заробітної плати водієві.
Загальну ТТН можна скласти і в електронній формі. У той же час,
використовуючи е-ТТН, повністю відмовитися від паперової форми не вдасться.
Так як замовник (вантажовідправник) при складанні е-ТТН повинен роздрукувати
її для водія (експедитора перевізника) в одному примірнику. Це потрібно для
підтвердження того, що водій (експедитор перевізника) прийняв вантаж для
перевезення та міг пред'явити ТТН поліції.
Якщо на перевезення не оформляти ТТН, то податківці можуть висувати
претензії:
1) покупцеві товарів з приводу нереальності операції купівлі товарів;
2) замовнику перевезення з приводу нереальності операції перевезення. А
20
тому при відсутності ТТН фіскали можуть позбавити платника права відобразити
витрати на придбання автотранспортних послуг при формуванні собівартості
придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів. При цьому оскільки ТТН
визнана документом, який підтверджує факт перевезення вантажу, то довести
зворотне може бути дуже складно.
Подорожні листи (рис. 5.3).
Рисунок 5.3 – Подорожній лист вантажного автомобіля
Ще одним документом, який практично завжди складають при здійсненні
перевезень вантажів, є шляховий лист вантажного автомобіля. Він зазвичай
потрібен для того, щоб перевізник мав право підтвердити виконання перевезення і
списати витрати на пальне, використане при здійсненні такої операції.
Підприємство має право використовувати самостійно розроблену форму
подорожнього листа. Щоб ваш розроблений шляховий лист був первинним
документом, він повинен мати всі обов'язкові реквізити, властиві первинним
21
документом.
Щоб почати використовувати власний шляховий лист, його слід ввести в обіг
наказом керівника підприємства. У такому документі можна поставити і позначку
лікаря про проходження передрейсового медогляду.
Подорожній лист вантажного автомобіля виписує перевізник в одному
екземплярі зазвичай на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм такого
листа за минулий день роботи (зміну). Якщо перевезення здійснюється на термін
більш ніж один день (наприклад, при міжміських перевезеннях або міжнародних),
то шляховий лист видається на термін виконання поставленого завдання.
При наявності у підприємства належним чином оформленого дорожнього
листа стає можливим списати на витрати пальне, використане на здійснення
транспортної роботи, нарахувати заробітну плату водієві і підтвердити виконання
перевезення.
Для здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажів
використовується багато уніфікованих документів.
Особисті документи:
- загальногромадянський паспорт, оформлений для виїзду за кордон з візою;
- водійське посвідчення міжнародного зразка на право керування
автотранспортним засобом відповідної категорії;
- медичний страховий поліс (при перевезенні в країни ЄС);
Документи на автотранспортні засоби:
- свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу;
- сертифікат, що підтверджує проходження державного технічного огляду
транспортного засобу з відміткою про технічний стан;
- дозвіл на в'їзд автотранспортного засобу в країну або проходження
транзитом через територію країни (якщо це передбачено двосторонньою
міжурядовою угодою про міжнародне автомобільне сполучення);
- страховий поліс цивільної відповідальності;
- реєстраційні листки (тахограми) за поточний тиждень і листки, використані
водієм протягом попередніх 15 календарних днів;
22
- свідоцтво про допуск транспортного засобу до міжнародного перевезення
вантажів під митними печатками і пломбами (відповідно до вимог «Митної
Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП»);
- свідоцтво про відповідність транспортних засобів, призначених для
перевезення швидкопсувних харчових продуктів;
- термограмми (листки контролю температурного режиму) при перевезенні
швидкопсувних продуктів, які потребують підтримки температурного режиму;
- свідоцтво про державну повірку тахографа;
- дозволу органу зв'язку на використання коштів радіотелефонного зв'язку
(при їх наявності на автотранспортному засобі);
- сертифікат відповідності технічного і екологічного стану транспортного
засобу;
Одними із необхідних документів є: відвантажувальна специфікація
(рис. 5.4); вантажний маніфест (manifest of cargo) (рис. 5.5); бордеро (bordero)
(рис. 5.6); рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.7); сертифікат якості (рис. 5.8);
вантажна митна декларація (рис. 5.9); CARNET TIR (рис. 5.10); пакувальний
аркуш (packing list) (рис. 5.11);
Рисунок 5.4 – Відвантажувальна специфікація
Відвантажувальна специфікація (shipping specification) – комерційний
документ, що містить перелік всіх сортів та видів товарів. Вони входять у дану
партію, із вказівкою для кожного виду товару, вантажного місця, кількості.
23
Специфікація доповнює рахунок на поставку вантажу різних видів та
найменувань. Є одним із основних товаросупроводжувальних документів. По
даному документу перевіряється комплектність та якість поставленого товару.
Вантажний маніфест (manifest of cargo) – документ, у якому перераховуються
всі товари, що перевозяться на транспортному засобі або транспортній одиниці.
Рисунок 5.5 – Вантажний маніфест (manifest of cargo)
Вантажний маніфест містить наступні дані: найменування відправника
вантажу й вантажоотримувача; номер транспортних документів; кількість,
маркування, вага та вид вантажного місця; опис і кількість товарів.
Бордеро (bordero) – це документ, аналогічний вантажному маніфесту
(рис. 5.6). Він використовується при автомобільних транспортуваннях та містить
перелік вантажу, що перевозиться автопоїздом, з посиланням на копії накладної
СМR.
24
Рисунок 5.6 – Бордеро (bordero)
Рахунок-фактура (invoice) – комерційний рахунок за постачальні товари,
який складається при відправленні вантажу (рис. 5.7). Основне призначення –
вказати вартість за товар. Рахунок-фактура виписується на бланках встановленої
форми та може служити сертифікатом про походження товару [3].
У рахунку-фактурі містяться наступні відомості:
− інформація про договір (номер, дата висновку), на основі якого виконується
перехід права власності на товар;
− опис вантажу із вказівкою кодів товарів;
− адреси, назви сторін, що беруть участь в угоді;
− умови поставки відповідно до «Інкотермс»;
− кількість вантажних місць;
− вага вантажу брутто та нетто;
− ціна одиниці вантажу й загальна вартість.
Рахунок-фактура складається на відправлення товару незалежно від
характеру, роду, найменування та кількості товару. У рахунок-фактуру
включаються вказівки про спосіб доставки вантажу. Рахунок-фактура
оформляється на бланку відправника та не може бути замінена іншим
документом. Інформація, що міститься в рахунку-фактурі збігається з даними, що
зазначені в перевізному документі. Рахунок-фактура оформляється на вміст
кожного контейнера окремо. На основі даного документа складаються інші
документи, необхідні для міжнародної торгівлі. Оформлення рахунку-фактури
25
недостатньо стандартизовано, що обумовлено розходженнями у вимогах митних
органів [3].
Рисунок 5.7 – Рахунок-фактура (invoice)
Консульські рахунок-фактури (consular invoice) – рахунок-фактура мовою
країни призначення або транзиту, що потрібні для експортних вантажів. Кожна
країна може вимагати копії «рахунку-фактури» на своїй мові. Потреба в подібних
документах виникає через мовні труднощі. Країна-імпортер може вимагати, щоб
рахунки-фактури були санкціоновані в консульських відділах країни-експортера.
Рахунок-фактура сплачується у відсотках від вартості товару по даному рахунку
та становить частку витрат експортера» [3].
Сертифікат якості (відповідності) оформляється, якщо здійснюється
перевезення промислових товарів (рис. 5.8).
26
Рисунок 5.8 – Сертифікат якості (відповідності)
- ветеринарний сертифікат (якщо здійснюється перевезення всіх видів
тварин, птахів, бджіл, земноводних і ін., харчових продуктів і продовольчої
сировини тваринного походження, технічної сировини тваринного походження,
кормів та інших вантажів, які підлягають ветеринарному нагляду);
- фітосанітарний сертифікат (якщо здійснюється перевезення посівного і
посадкового матеріалу, насіння, ботанічного матеріалу та інших вантажів, які
підлягають фітосанітарному контролю);
- сертифікат походження;
- вантажна митна декларація (рис. 5.9);
27
Рисунок 5.9 – Вантажна митна декларація
CARNET TIR (рис. 5.10) - документ гарантії доставки товару до митниці
призначення, платежів за товар в разі його не доставки та сплати митних зборів.
Рисунок 5.10 - CARNET TIR
28
Використовується при транспортуванні за умови, що товари перевозять ТЗ за
наявності «Свідоцтва» про допуск дорожнього ТЗ до транспортування вантажів з
митними пломбами та печатками. З товаром, що перевозять в контейнері,
вимагають «Свідоцтво» про допуск контейнера для транспортування вантажів з
пломбами та митною печаткою (за типами конструкції), або «Свідоцтво» про
допуск контейнера до транспортування вантажів з печатками та митними
пломбами, що видається на будь-якому етапі після виготовлення контейнера. В
Україні власником книжки (МДП) може бути фізична або юридична особа, що
допущена до транспортувань, що набула право користування книжкою МДП у
АсМАП на умовах Конвенції МДП.
Окрім перевізних документів до міжнародних транспортних перевезень
входять документи, товаросупроводжувальні документи, які повинні спростити
процедури міжнародного транспортування вантажів. Уніфікацією подібних
документів займається Міжнародна торгівельна палата та Комітет по спрощенню
процедури міжнародної торгівлі (SITRO). При транспортуванні вантажів
використовується товаросупроводжувальна документація [3].
Пакувальний аркуш (packing list) – основний товаросупроводжувальних
документ. Містить перелік видів та сортів товарів, що перебувають у кожному
товарному місці. Пакувальний аркуш міститься в спеціально пристосованій
упаковці. Пакувальний аркуш містить такі дані: номер упакування; кількість
кожного сорту товару (рис. 5.11).
Пакувальний аркуш розробляється у випадках, коли упаковка містить різні за
асортиментом товари. Він використовується як доповнення до рахунку–фактури,
коли вага, вміст або кількість кожного місця різні, або коли відправляється велика
кількість найменувань товарів.
Пакувальний аркуш та рахунок–фактура мають практично однаковий вміст.
Однак, в пакувальному аркуші не вказують ціни.
29
Рисунок 5.11 – Рacking list
30
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Із м. Івано-Франківськ в м. Злін виконуємо транспортування сорочок
чоловічих та дитячих, блузок, суконь, сарафанів, халатів, спідниць трикотажної
фабрики УВП УТОГ вул. Коновальця, 205.
При перевезенні одягу перевізники, вантажовідправники та
вантажоперевізники повинні забезпечити збереження вантажу, захистити одяг від
попадання на неї сонячних променів, атмосферних осадків і пилу. Швейні вироби
володіють усіма властивостями волокон і тканин, з яких вони виготовлені, тому
для їх транспортування необхідно дотримуватися тих же умов, що при
перевезенні волокон і тканин.
Вантажовідправник може подавати одяг на вішалках в каркасних
спеціальних контейнерах, в ящиках, коробках або пачках. При перевезенні на
вішалках верхній одяг, як правило, подається без упаковки. Тільки для
виготовлення світлих відтінків слід застосовувати чохли, для хутряних виробів –
поліетиленові пакети. М'який одяг може доставлятися в картонних ящиках або
коробках. Трикотажні вироби упаковують в картонні або дерев'яні ящики.
При контейнерних перевезеннях трикотажні вироби можна подавати у
вторинну споживчу тару (пачках або коробках). Хлопчатобумажні, напівшерстяні
та напівшовкові швейні вироби можуть транспортуватися в пачках, які
заздалегідь повинні бути упаковані в щільний папір, а також заклеєні
контрольною стрічкою.
У свою чергу, цінні швейні вироби перевозяться в опломбованих фанерних
або дощатих ящиках. На ящики з одягом обов'язково повинно бути нанесено
маркування. Для перевезення одягу, як правило, використовують автомобілі-
фургони. При їх відсутності допускається застосування бортових тентованих
автомобілів. Також одяг можна транспортувати в контейнерах. Якщо вантаж
доставляється одному отримувачу, автомобіль-фургон або контейнер можна
пломбувати. При перевезенні в одному транспортному засобі одягу на вішалках
31
для різних вантажоперевізників відправник повинен відділити кожну партію
вантажу папером. Перевізник приймає вантаж від вантажовідправника і віддає
його вантажоотримувачу за кількістю ящиків (коробок, пачок). При доставці
одягу на вішалках – за найменуванням і кількістю вантажних місць.
Одяг не повинен постраждати від стороннього впливу чи сминання. Тому
спочатку товар складають в індивідуальні поліетиленові упаковки, потім
складають у коробки з картону або гофрокартону. Гофрований картон має велику
міцність і дозволяє ставити коробки одна на одну. Також можна перевозити одяг у
пакунках, якщо вироби дозволяють щільну упаковку. Крім упаковки, важливим є
порядок завантаження одягу в кузов автомобіля. Не можна покласти важчі ящики
на легші, це може деформувати нижню упаковку. Не допускається
багатоповерхове завантаження. Якщо товар має споживчу упаковку, то перевізник
зобов'язаний зберегти її цілісність. Якщо товар упакований у мішки, їх складають
один на одного. Якщо транспортування одягу проводиться на короткі відстані, то
суворих вимог буде менше. За домовленістю постачальника з отримувачем, на
найближчі дистанції провезти товар можна навіть у відкритій машині.
Перевезення одягу у фурах вимагає опломбування кузова, якщо весь вантаж
належить одному замовнику. Це дозволяє захистити товар від безконтрольного
доступу у дорозі. Перед укладанням угоди на поставку, замовник та виконавець
укладають договір. До навантаження на весь товар складається опис, згідно з
яким у пункті призначення вантаж прийматиметься. Крім опису та накладних,
слід мати сертифікати чи декларації відповідності. Якщо одяг особливо цінний, то
слід оформити страховий поліс. У цьому випадку до пакету документів додаються
страхові поліси. На поверхню коробок або пакунків наноситься маркування. Вона
містить таку інформацію: дані про виробника (назва, адреса); товарний знак
(логотип); найменування товару; кількісна комплектація упаковки; дата
виготовлення товару; наявність сертифікації (знак ЕАС); штрих код.
Універсальні контейнери, що можна застосувати для автомобільних
перевезень та належать Перевізникам мають нумерацію, що наноситься фарбою з
маркуванням: розпізнавальний знак перевізника; номер контейнера; вага і
32
вантажність тари контейнера, кг; об'єм контейнера, м3; дата виготовлення
контейнера; найменування власника контейнера; дата останнього капремонту та
наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на даху, всіх
стінах та всередині контейнера.
Універсальні контейнери розміщують на рухомому складі (РС). При цьому
необхідно враховувати рівномірність розподілу навантаження.
Для транспортування контейнерів застосовується спеціальний РС – бортові
платформи або напівпричепи-контейнеровози. Транспортування вантажів в
контейнерах здійснюється за наявності Договору. В договорі зазначають: обсяг
вантажу для транспортування, графік курсування порожніх та завантажених
контейнерів, порядок виконання розвантажувальних та завантажувальних робіт,
забезпечення умов зберігання контейнерів [6].
Вантажовідправник несе відповідальність за правильне розміщення вантажу
всередині контейнера. В кожному контейнері наведений опис вантажу, завірений
підписом, печаткою із зазначенням кількості, вартості завантажених місць. Після
завантаження вантажу − ручка замка контейнера фіксується дротом,
опломбовується біркою, на якій зазначаються пункти призначення вантажу,
відправлення, найменування вантажооотримувача [6].
Приймання контейнера з вантажем починається з перевірки пломби.
Контейнери з невиразними відтисками пломб не допускаються до
транспортування. При виявленні несправності контейнера, пломби
вантажоотримувач з представником Перевізника оформює документ, що засвідчує
дані обставини [6].
При транспортуванні трикотажних матеріалів на кожне вантажне місце має
бути нанесено маркування (ГОСТ 14192-) та наступні реквізити: номер (першими
двома цифрами номера позначають шифр складу підприємства, далі - порядковий
номер ящика); артикул; вага в кілограмах; кількість кусків, пачок; кількість
штучних виробів.
Допускається при упаковці трикотажних матеріалів у поліетиленову плівку
маркування наносити на бумажному ярлику або карту з подальшим вкладенням
33
його під плівкову упаковку, або на ярлик із тканини, кінці якої кріпляться під
поясами.
Маркування вказується на мішку, або ярлику, який пришивають або
наклеюють за вказівкою: групи тканини; ваги тканини.
При маркуванні вантажних місць маркувальна краска не повинна проникати
на упаковані трикотажні матеріали.
Трикотажні матеріали транспортують усіма видами транспорту в критих
транспортних засобах або універсальних контейнерах відповідно до діючих на
них правил перевезення вантажів. При транспортуванні залізничним транспортом
трикотажні матеріали відвантажують малими, малотоннажними і повагонними
відправками до повної вмісності вагона. Допускається по узгодженню виробника
з споживачем транспортувати хлопчатобумажні, штапельні та змішані тканини в
межах міста та області у відкритих автомашинах. При цьому вони повинні бути
закриті з усіх сторін водо відштовхуючою тканиною, забезпечуючи збереження
якості продукції.
У контейнерах і автофургонах трикотажні матеріали укладаються і
транспортуються в первинній упаковці, передбаченій нормативно-технічною
документацією, крім трикотажних матеріалів військового асортименту, не
призначені для швейної промисловості.
При змішаному транспортуванні трикотажні матеріали у м'якій упаковці
повинні укладатися з однієї сторони вагона, а в жорсткій - з іншої. При цьому не
допускається супроводження стороною м'якої упаковки зі сторонами жорсткості.
Транспортування трикотажних матеріалів, розміри яких дозволяють
формувати укрупнені вантажні місця, повинні вироблятися транспортними
пакетами.
З м. Злін в м. Івано-Франківськ виконуємо транспортування фільтрів дочірної
компанії «Filtration Group» - «Waco».
Дані фільтри використовуються для відділення твердих речовин від рідин,
покращуючи якість рідини. Рідина може бути кінцевим продуктом, яка
34
використовується у виробництві іншого продукту, або продуктом, який необхідно
очистити для використання. Waco може надати широкий спектр фільтрів для
різних ринків, включаючи продукти харчування та напоїв, палива та хімії,
очищення води, питної води, стокової води та загальнопромислового
виробництва.
Зберігання і транспортування повинні здійснюватися без ударних
навантажень при температурі: -40...+65 °С. Не допускається попадання сторонніх
предметів всередину. Виріб повинен зберігатися в чистому приміщенні та бути
захищеним від впливу атмосферних осадків. При транспортуванні фільтри
повинні бути захищені від пошкоджень.
При можливості перевезення одним транспортним засобом різних
промислових товарів одному або декільком отримувачам вантажовідправник
групує товари по вантажоотримувачам, з урахуванням завантаження з одного
посту та виписує транспортну накладну кожному отримувачу.
Фільтри допускається транспортувати будь-яким видом транспорту
відповідно до правил перевезення вантажів і вимог до навантаження і кріплення
вантажів, діючими на даний момент. При збереженні і транспортуванні фільтри
повинні бути захищеним від впливу прямих сонячних променів.
Навантажувально-розвантажувальні роботи слід виконувати згідно ГОСТ
12.3.020. Фільтри слід захищати від ударів і механічного впливу, а їх поверхню –
від нанесення царапин.
35
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Заданий вантаж (трикотажні вироби) потрібно упакувати в картонні коробки
та розмістити з вантажем на європіддоні (800х1200 мм).
Приймаємо габаритні розміри коробки з трикотажними виробами:
880х400х260 мм.
Вантажність піддона 1,5 т, висота hпід=145 мм (ГОСТ 9078-84). При
розміщенні вантажу в коробках допускається виступ вантажу за межі піддону
(ширину, довжину) не більше, ніж на 40 мм. Загальна висота завантаженого
піддону не повинна перевищувати Нпід=1800 мм [3].
Висота складування повинна бути меншою, ніж максимально допустима
висота піддона з вантажем. Тобто, при розрахунках формування вантажного місця
потрібно приймати до уваги висоту штабелювання.
Визначимо кількість ящиків на європіддоні:
за довжиною: nl=L/l;
за шириною: nb=B/b; (7.1)
за висотою: nh=H/h.
Показники кратності округлюємо до цілого числа в меншу сторону
(табл. 7.1), залежно від особливостей перевезень вантажу. Згідно заданої ваги
вантажу здійснюємо вибір ТЗ, що доставить вантаж до пункту призначення.
За І схемою (рис. 7.1):
nL = L/l=800/880=0,91 1 ящик
nB = B/b=1200/400=3 3 ящики
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків
36
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок №1
За ІІ схемою (рис. 7.2):
nL = L/l=800/880=0,911 ящик
nB = B/h=1200/260=4,6 4 ящики
nH = H/b=(1745-145)/400=44 ящики
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок №2
37
За ІІІ схемою:
nL = L/b=800/400=2 2 ящики
nB = B/l=1200/880=1,4 1 ящик
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків
За ІV схемою:
nL = L/b=800/400=2 2 ящики
nB = B/h=1200/260=4,6 4 ящики
nH = H/l=(1745-145)/880=1,81 1 ящик
За V схемою (рис. 7.3):
nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики
nB = B/b=1200/400=3 3 ящики
nH = H/l=(1745-145)/880=1,8 2 ящики
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок №5
38
За VI схемою:
nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики
nB = B/l=1200/880=1,4 1 ящик
nH = H/b=(1745-145)/400=4 4 ящики
Відповідно схем розташування піддонів визначаємо оптимальний варіант, за
яким найбільш повно використовуємо вантажність ТЗ. Здійснюємо розрахунок
кількості європіддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, ящ.:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
За І схемою: ��загІ = 1 ∙ 3 ∙ 6 = 18шт.
За ІІ схемою: ��загІІ = 1 ∙ 4 ∙ 4 = 16шт.
За ІІІ схемою: ��загІІІ = 2 ∙ 1 ∙ 6 = 12шт.
За ІV схемою: ��заг���� = 2 ∙ 4 ∙ 1 = 8шт.
За V схемою: ��заг�� = 3 ∙ 3 ∙ 2 = 18шт.
За VІ схемою: ��заг���� = 3 ∙ 1 ∙ 4 = 12шт.
Вага брутто піддону, кг:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
де m – власна вага піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону -
0
15…20 кг., для двонастильного – 35…40 кг.).
Вага брутто піддону за І схемою: ��бр = 18 ∙ 30 + 15 = 555кг.
Вага брутто піддону за ІІ схемою: ��бр = 16 ∙ 30 + 15 = 495кг.
Вага брутто піддону за ІІІ схемою: ��бр = 12 ∙ 30 + 15 = 375кг.
39
Вага брутто піддону за ІV схемою: ��бр = 8 ∙ 30 + 15 = 255кг.
Вага брутто піддону за V схемою: ��бр = 18 ∙ 30 + 15 = 555кг.
Вага брутто піддону за VІ схемою: ��бр = 12 ∙ 30 + 15 = 375кг.
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона:
��ф
��ст = (7.4)
��н
де qф – фактична вантажність піддона,кг; qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону:
��
�� в
�� = (7.5)
��п
2 2
де Sв – площа вантажу, мм ; Sп – площа піддона, мм .
Таблиця 7.1 – Схема розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за умови, що
вантаж можна кантувати та штабелювати
Коефіцієнти
Кількість одиниць
Фактична вантажність використання
№п/п Схема розміщення
по по по європіддона Мбр, кг
Nзаг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 1 3 6 18 555 0,37 1,0
2 L/l,B/h,H/b 1 4 4 16 495 0,33 0,95
3 L/b,B/l,H/h 2 1 6 12 375 0,25 0,73
4 L/b,B/h,H/l 2 4 1 8 255 0,17 0,87
5 L/h,B/b,H/l 3 3 2 18 555 0,37 1,0
6 L/h,B/l,H/b 3 1 4 12 375 0,25 0,73
Обираємо 1 схему розташування коробок, яка є найбільш оптимальною.
Ящики повинні бути обтягнутими металевою стрічкою. При м'якій упаковці
коробка покривається двома шарами паперу: одним шаром тканини та обтягують
металевою стрічкою з прокладкою завтовшки 3-4 мм і завширшки не менше
60 мм.
40
Заданий вантаж - фільтри. Даний товар упаковуємо в картонні коробки.
Вантаж доставляємо до пункту перевантаження в контейнері. Потім - до пункту
призначення. Попередньо обираємо під клас вантажу, вагу брутто та вагу нетто -
розміри картонних коробок. Таким чином, для розміщення вантажу обираємо
коробки розмірами 300х400х200 мм. Картонні коробки розміщуємо з обраним
вантажем на європіддоні 800х1200 мм.
За першою схемою (рис. 7.4):
nL = L / l = 800/ 400 = 2 2 ящики
nB = B /b =1200/300 = 4 4 ящики
nH = H /h =1745/ 200 = 8.7 8 ящиків
За другою схемою (рис. 7.5):
nL = L/l=800/400=2 2 ящики
nB =B/h=1200/200=6 6 ящиків
nH = H/b=1745/300 = 5,8 5 ящиків
За третьою схемою:
nL = L/b=800/300=2,7 2 ящики
nB =B/l=1200/400=3 3 ящики
nH = H/h=1745/200 = 8,7 8 ящиків
За четвертою схемою:
nL = L/b=800/300=2,7 2 ящики
nB =B/h=1200/200=6 6 ящиків
nH = H/l=1745/400 = 4,3 4 ящики
41
За п’ятою схемою (рис. 7.6):
nL = L/h=800/200=4 4 ящики
nB =B/b=1200/300=4 4 ящики
nH = H/l=1745/400 = 4,3 4 ящики
За шостою схемою:
nL = L/h=800/200=4 4 ящики
nB =B/l=1200/400=3 3 ящики
nH = H/b=1745/300 = 5,8 5 ящиків
Показники кратності округлюємо до цілого числа в меншу сторону.
Результати розрахунку представлено у вигляді табл. 7.2 залежно від перевезень
вантажу. Відповідно заданої ваги транспортованого вантажу здійснюємо вибір
транспортного засобу, який доставить вантаж у пункт призначення.
Таблиця 7.2 – Схема розміщення коробок на європіддоні (800×1200) при умові,
що вантаж можна штабелювати та кантувати
Коефіцієнти
Кількість одиниць Фактична
№ Схема використання
вантажність
п/п розміщення по по по Nзаг європіддона М ,кг γ
L B Н бр ст ηS
1 L/l,B/b,H/h 2 4 8 64 507,8 0,34 1
2 L/l,B/h,H/b 2 6 5 60 477,0 0,32 0,93
3 L/b,B/l,H/h 2 3 8 48 384,6 0,26 0,75
4 L/b,B/h,H/l 2 6 4 48 384,6 0,26 0,75
5 L/h,B/b,H/l 4 4 4 64 507,8 0,34 1
6 L/h,B/l,H/b 4 3 5 60 477,0 0,32 0,93
42
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок за №1 схемою розміщення вантажу
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок за №2 схемою розміщення вантажу
43
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок за №5 схемою розміщення вантажу
Визначаємо кількість коробок на європіддоні, ящ.:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
За першою схемою: ��заг = 2 ∙ 4 ∙ 8 = 64шт.
За другою схемою: ��заг = 2 ∙ 6 ∙ 5 = 60шт.
За третьою схемою: ��заг = 2 ∙ 3 ∙ 8 = 48шт.
За четвертою схемою: ��заг = 2 ∙ 6 ∙ 4 = 48шт.
За п’ятою схемою: ��заг = 4 ∙ 4 ∙ 4 = 64шт.
За шостою схемою: ��заг = 4 ∙ 3 ∙ 5 = 60шт.
Вага брутто піддону, кг:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
44
де m0 – власна вага європіддону (для дерев’яного однонастильного
європіддону - 15…20 кг., для двонастильного – 35…40 кг).
За першою схемою: ��бр1 = 64 ∙ 7,7 + 15 = 507,8 кг.
За другою схемою: ��бр2 = 60 ∙ 7,7 + 15 = 477,0 кг.
За третьою схемою: ��бр3 = 48 ∙ 7,7 + 15 = 384,6 кг.
За четвертою схемою: ��бр4 = 48 ∙ 7,7 + 15 = 384,6 кг.
За п’ятою схемою: ��бр5 = 64 ∙ 7,7 + 15 = 507,8 кг.
За шостою схемою: ��бр6 = 60 ∙ 7,7 + 15 = 477,0 кг.
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Міцність тари впливає на зберігання вантажу в процесі транспортування. На
міцність транспортованої тари впливають наступні чинники:
− максимально допустима вага одиниці тари та характер вантажу;
− розмір окремих частин;
− механічні властивості матеріалу, який застосовують для виробництва
тари;
− умови виконання транспортування з врахуванням впливу зовнішніх
факторів.
При використанні картонних коробок визначають їх статичні навантаження
при штабелюванні, вібраційні та динамічні навантаження, що виникають при
механічному формуванні та розформуванні транспортних пакетів, при виконанні
перевантажувальних операцій та ін. [2].
Статичне зусилля стискання, яке витримує тара при її нижньому
розташуванні в штабелі, визначається за формулою:
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н (7.6)
ℎ
45
де Q – вага вантажу з тарою, (враховується вага коробок вищих ярусів) кг;
g=9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння; h – висота картонної тари, м; Н –
висота штабеля (залежить від висоти штабеля), м.
Згідно І варіанту розташування вантажу визначаємо статичне стискання, яке
витримує тара, що розташована в нижньому ряді штабеля:
9,81 ∙ 30 ∙ (1,56 − 0,26)
��ст
ст = = 1171,5 Н
0,26
де Q – вага тари з вантажем, Q=30,0 кг; g – прискорення вільного падіння,
g=9,81 м/с2; Н – висота штабелювання, Н=1,56 м; h – висота одиниці тари,
h=0,26м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для ІІ варіанту:
9,81 ∙ 30 ∙ (1,6 − 0,4)
��ст
ст = = 882,9 Н
0,4
h – висота одиниці тари, h=0,4 м.
Для V варіанту визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати
тара, що знаходиться в нижньому ряді штабеля:
9,81 ∙ 30 ∙ (1,6 − 0,8)
��ст
ст = = 294,3 Н
0,8
h – висота одиниці тари, h=0,8 м.
Висота штабеля Н встановлюється по нормативно-технічній документації з
врахуванням властивостей упакування та повного використання місткості чи
вантажності ТЗ. Якщо висоту штабеля не встановлено, то її приймають рівною не
46
менше 600 см для дерев'яної тари та не менше 250 см для картонної. При
транспортуванні проблеми з міцністю виникають з тарою, яка виготовлена з менш
стійкого до зовнішніх факторів матеріалу.
При розрахунку зусиль стискання, що може витримати картонна тара при
штабелюванні, необхідно врахувати коефіцієнт запасу Кз, що залежить від
терміну зберігання вантажу. Якщо строк зберігання не описаний Кз=1,85, при
зберіганні від 30 до 100 діб – Кз=1,65; до 30 діб Кз=1,6.
Зусилля стискання розраховують:
��з∙��∙��(��−ℎ)
��ст = , H (7.7)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для І варіанту:
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30(1,56 − 0,26)
��ст = = 2722,3 Н
0,26
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз=1,85.
Визначаємо зусилля стискання для ІІ варіанту:
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30(1,6 − 0,4)
��ст = = 1633,4 Н
0,4
Визначаємо зусилля стискання для V варіанту:
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30(1,6 − 0,8)
��ст = = 544,5 Н
0,8
Опір стисканню тари залежить від геометричних параметрів коробки та
міцності гофрокартону при стисканні торцевому:
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)
47
де δ – товщина картону, мм; Рт – торцева жорсткість, Н/мм; z – периметр
ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для І варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 2400 = 1410 Н
де Рт=7 – торцева жорсткість, Н/мм; δ=2,6 мм – товщина картону; z –
периметр ящика, z=2400 мм.
При ��ст
ст < ��0
ст, (1171,5 <1410) − даний ящик може використовуватися для
транспортування трикотажних виробів.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для ІІ варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 2120 = 1325,2 Н
z=2120 мм (згідно ІІ варіанту розміщення коробок на піддоні).
При ��ст 0
ст < ��ст, (882,9 <1325,2) − даний ящик може використовуватися для
транспортування трикотажних виробів.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для V варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 1320 = 1045,7 Н
z – периметр ящика, z=1320 мм (згідно V варіанту розміщення коробок на
піддоні).
При ��ст < ��0
ст ст, (294,3 <1045,7) − даний ящик може використовуватися для
транспортування трикотажних виробів.
Будуємо графік залежності опору стисканню тари до периметру тари
(рис. 7.7).
48
Рисунок 7.7 − Графік залежності опору стискання картонної тари від периметру
даної тари (коробки)
Згідно рис. 7.7 можна зробити висновок: чим більший периметр, тим більший
опір стисканню тари. Для транспортування обираю І схему розташування коробок
з трикотажними виробами.
Для того щоб коробка у нижньому ряду штабеля не деформувалася під вагою
верхніх коробок, її опір стисканню ��0
ст повинен бути більше або дорівнювати
зусиллю стискання верхніх коробок ��ст. Максимальна висота складування
визначається за умови: ��0
ст = ��ст [3].
Максимальна висота складування визначається за формулою:
ℎ∙��
�� = ст + ℎ, мм (7.9)
��з∙��∙��
Визначаємо максимальну висоту для І варіанту:
260 ∙ 2722,3
�� = + 260 = 1560 мм
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30
Розраховуємо максимальну висоту для ІІ варіанту:
400 ∙ 1633,4
�� = + 400 = 1600 мм
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30
49
Розраховуємо максимальну висоту для V варіанту:
800 ∙ 544,5
�� = + 800 = 1600 мм
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30
Кількість коробок в штабелі:
��
��к = , коробки (7.10)
ℎ
Визначаємо кількість коробок в штабелі для першого варіанту:
1560
��к = = 6 коробок
260
Визначаємо кількість коробок в штабелі для другого варіанту:
1600
��к = = 4 коробки
400
Визначаємо кількість коробок в штабелі для п’ятого варіанту:
1600
��к = = 2 коробки
800
Визначимо статичне стискання, яке витримують коробки, що розташовані в
нижньому ряді штабеля, для першого, другого та п’ятого варіантів
транспортування фільтрів.
Для першого варіанту:
9,81 ∙ 7,7(1,6 − 0,2)
��ст
ст = = 528,8 Н
0,2
Для другого варіанту:
9,81 ∙ 7,7(1,5 − 0,3)
��ст
ст = = 302,1 Н
0,3
Для п’ятого варіанту:
50
9,81 ∙ 7,7(1,6 − 0,4)
��ст
ст = = 226,6 Н
0,4
Опір стискання картонної тари для першого варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 1400 = 1077 Н
де Рт – торцева жорсткість, Рт=7 Н/мм (ГОСТ 52901-2007); δ – товщина
картону, δ=2,6; z – периметр ящика, z=1400 мм.
При ��ст
ст < ��0
ст, (528,8<1077) обраний ящик можна використовувати для
транспортування фільтрів.
Для другого варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 1200 = 997 Н
При ��ст < ��0
ст ст, (302,1<997) обраний ящик можна використовувати для
транспортування фільтрів.
Для п’ятого варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 1000 = 910,2 Н
При ��ст
ст < ��0
ст, (226,6<910,2) обраний ящик можна використовувати для
транспортування фільтрів.
З урахуванням параметрів упакування, повного використання місткості,
вантажності транспортних засобів встановлюється висота штабеля Н по
нормативно-технічній документації для різних видів продукції. Будуємо графік
залежності опору стискання від периметру картонної тари (рис. 7.8).
51
Рисунок 7.8 - Залежність опору стискання від периметру коробки
картонної тари
Для того, щоб картонна коробка, що розташована в нижньому ряду
штабеля не деформувалася під вагою верхньої тари, її опір стискання ��0
ст
повинен бути більший зусиллю стискання від ваги верхньої тари ��ст.
В нашому випадку дана умова виконується для всіх обраних варіантів
штабелювання. Однак, обираємо першу схему розташування коробок, оскільки
при ній відбувається максимальне навантаження європіддона.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Транспортований вантаж упаковуємо в картонні коробки.
Відповідно Правил транспортування вантажів ТЗ необхідно визначити, які
маркувальні знаки наносять на вантаж. Потрібно навести розташування
транспортного маркування на вантажному місці і заданим вантажем [4].
Умовні позначення (рис. 7.9):
1. Маніпуляційні знаки [4, дод. А];
2. Попереджувальні написи [4, дод. Б];
3. Число місць у партії, порядковий номер, визначають як кількість
коробок на піддоні;
52
4. Назва вантажоотримувача, пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Вага брутто вантажного місця;
10. Вага нетто вантажного місця;
11. Країна-виробник;
12. Назва пункту відправлення;
13. Назва вантажовідправника» [3].
Рисунок 7.9 – Розташування транспортного маркування
За допомогою QRCoder кодується наступну інформацію:
− прізвище, ім’я, по-батькові студента: Pidkovich Ivan Volodymyrovych;
− ЧДТУ, студент групи (шифр групи): TT-94;
− Назва вантажу: knitted products;
− Контейнер: 20feet;
− Пункт відправлення: Ivano-Frankivsk;
− Пункт призначення: Zlin.
53
TRANS-AUTO
не кидати
гаками безпосередньо не брати
10/252
Злін (Zlin)
Чехія (Czech Republic)
«УВП УТОГ»
88х40х26см 28,8 кг Івано-Франківськ (Ivano-Frankivsk)
91520 см3 30,0 кг Україна (Ukraine)
Рисунок 7.10 – Транспортне маркування на вантажному місці трикотажних
виробів
TRANS-AUTO
не кидати
гаками безпосередньо не брати
10/896
Івано-Франківськ (Ivano-Frankivsk)
Україна (Ukraine)
«Filtration Group» - «Waco»
30х40х20см 6,5 кг Злін (Zlin)
24000 см3 7,7 кг Чехія (Czech Republic)
Рисунок 7.11 – Транспортне маркування на вантажному місці трикотажних
виробів
Представляємо отриманий QR-код у роздрукованому вигляді (рис. 7.13).
Перевіряємо правильність використання QR-коду шляхом розкодування за
рахунок програми QuickMark.
54
Рисунок 7.12 − Інформація закодована за допомогою QRCoder
7.4 Завантаження та маркування контейнера
Таблиця 7.3 – Технічні характеристики контейнера [4]
Розміри, мм
Вага, т дверного
внутрішні габаритні
прорізу
1С 20 20,32 2,1 5867 2197 2400 6058 2438 2438 2286 2134 30,0
Рисунок 7.13 – Зовнішній вигляд контейнера
Типорозмір
Довжина в футах
Брутто
Тара
Довжина, l
Висота, h
Ширина, b
Довжина, L
Ширина, B
Висота, H
Ширина, S
Висота, P
3
Внутрішній об’ єм, м
55
Визначаємо оптимальний варіант розміщення європіддонів за умови повного
використання вантажності ТЗ (рис. 7.14-7.15). Здійснюємо розрахунок кількості
піддонів у ньому.
Рисунок 7.14 - Схема розміщення європіддонів в контейнері
Рисунок 7.15 - Схема розміщення європіддонів в контейнері
Згідно наведених схем кількість європіддонів 14.
Загальна вага транспортованого вантажу (трикотажних виробів)
55514=7770 кг.
Загальна вага транспортованого вантажу (фільтрів) 507,814=7110 кг.
Загальну схему маркувального коду наведено на рис. 7.16.
56
Рисунок 7.16 – Загальна схема маркувального коду
Серійний номер обирається згідно дати народження (дд.мм.рр.).
Цифрові еквіваленти літерних значень, основні характеристики контейнерів
за міжнародними стандартами, код країни, код розміру контейнеру, код типу
контейнеру визначається за [4].
Розрахунок контрольної цифри для контейнера.
Таблиця 7.4 – Вихідні дані для визначення маркувального коду
P I V U 2 1 0 4 0 1
27 19 34 32 2 1 0 4 0 1
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512
27 38 136 256 32 32 0 512 0 512
1545
5
Контрольне число розраховується як сума IV рядка − 1545. Дане число
розділяється на модуль 11. В результаті ділення отримуємо число 140. Якщо 140
помножити на 11, то отримаємо число 1540. Різниця між числами 5. Отже,
залишок від ділення дорівнює 5. За допомогою [3, табл. Д.3] знаходимо, що в
даному випадку контрольне число дорівнює 0. Контрольне число вставляється в
рамку та зображується на контейнері.
1545/11=140; 14011=1540; 1545-1540=5
Контрольна цифра для маркування - «5».
57
5
PIV U 210 401
20 G3
Рисунок 7.17 – Схема маркувального коду
58
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Визначаємо середньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом
міжнародного транспортування вантажу.
Середньодобовий пробіг за маршрутом lдоб визначається:
2��
��д̅об = (8.1)
��
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу:
2��+2��0+��
�� = зв + ��пр, діб (8.2)
24��е
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км; l0 – середнє
значення нульового пробігу, км:
��0 = 0,46 ∙ √��п, км (8.3)
де Sп – площа країни прямого відправлення (дані беруться із статистичних
довідників, S 2
пУкраїни=603,63 тис. км );
��0 = 0,46 ∙ √603,63 = 11,3 км.
lзв – середнє значення порожнього пробігу по країні зворотного
2
відправлення, км; Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис. км ;
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв (8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис. км2;
59
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 56,6 = 7,6 км.
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувальними, розвантажувальними
роботами, при оформленні товарно-транспортних документів (2 доби); Ve –
середня експлуатаційна швидкість (для турної їзди 60 км/год).
Виконуємо розрахунок контролю достовірності результатів.
Середньодобовий пробіг має складати близько 700 км/добу.
(717+743)+2∙11,3+7,6
�� = + 2 = 3,4 діб.
24∙45
1460
��д̅об = = 429 км/добу – умова виконується.
3,4
60
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Плануючи вантажотранспортування та інші регіони країни слід врахувати,
що в даній країні стягуються дорожні збори на автобанах.
Визначаємо складові фонду заробітної плати ФЗП:
- відрахування на соціальні заходи
Н
С = Ок ∙ сз
сз ������ , € (9.1)
100
де Ок������ – мінімальний оклад, Ок������ = 6700 грн. (167,5 €);
Нсз = 20% - норматив відрахувань на соціальні заходи.
Норма відшкодувань при відрядження в іноземні країни 80 €/добу.
Норма відшкодувань при відрядження по Україні - 670 грн.
Таблиця 9.1 − Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€)
Україна 1,1 670 (16,75) 737 (18,43)
Іноземні 2,3 3200 (80) 7360 (184)
дРеарзжомав и 3,4 3870 (9 6,75) 8097 (202,43)
Так як по Україні шлях складає 277+204=481 км, оскільки середньодобовий
пробіг 429 км, то по Україні водій їде 1,1 доби.
По території іноземних держав пройдений шлях складає 979 км, тобто 2,3
доби та 2 доби розвантаження, завантаження.
Курс євро беремо 40 грн. за 1 євро на 01.03.23 р.
20
Ссз = 167,5 ∙ = 33,5 € (9.2)
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
61
пункті призначення.
Свідр = 1,1 ∙ 16,75 + 2,3 ∙ 80 = 202,43 € (9.3)
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (9.4)
ФЗП = 167,5 + 33,5 + 202,43 = 403,43 €
Витрати на пальне при транспортуванні вантажу:
Н��нп ��
Сп = ( ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑ ) ∙ Цл, € (9.5)
100 100
де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км:
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км (9.6)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу; НW –
додаткові питомі витрати пального на 100 ткм (1,3 л/100 ткм для дизельних
автомобілів); W – транспортна робота; Gпр – вага причепа, т; L – довжина ділянки
маршруту, км; КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує кліматичні,
дорожні та інші експлуатаційні фактори; Цл – ціна 1 л пального на ділянці
маршруту, €.
Витрати на автомобільне пальне при транспортуванні вантажу:
Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Ц
100 100 л, € (9.7)
62
Н��нп=25 л/100 км
Таблиця 9.2 − Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального на
територію країн (станом на 01.03.23 р.)
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,00
Словаччина 1,36
Чехія 1,29
Польща 1,28
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Відстань, Вага Транс. Витр. на Додатк. Всього Ціна 1л, Сумар.
км вантажу, т робота, пробіг, л витр., л витр., л €/л витр., €
Країна ткм
L Q W=LQ Н��нп ���� N Цл N*Цл
∙ �� ∙ ��
100 100
У прямому напрямку
Україна 277 7770 2152290 69,25 28 97,2 1,1 107
Словаччина 397 7770 3084690 99,25 40,1 139 1,36 189,5
Чехія 43 7770 334110 10,75 4,34 15,1 1,29 19,47
У зворотному напрямку
Чехія 136 7110 966960 34 12,6 46,6 1,29 60,08
Польща 403 7110 2865330 100,75 37,2 138 1,28 176,6
Україна 204 7110 1450440 51 18,9 69,9 1,1 76,84
Всього витрати на пальне 629
Визначаємо витрати на експлуатаційні, мастильні матеріали (приймаємо
Вмас=10-16%):
Вмас 16
Смас = Спал = 629 = 100,64 € (9.9)
100 100
Витрати на СТО автомобілів визначаються на основі розцінок
спеціалізованих станцій. Вартість річного СТО складає 1000÷1500 $ (в залежності
від марки автомобіля). Оскільки СТО на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 3,4 діб
становить 14 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як
63
�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ��ш, € (9.10)
1000 100
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення шин,
визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західноєвропейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту шин
(150÷200 €/1 шт.); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.
1460 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 8 = 35 €
1000 100
Витрати (Cмп) пов’язані з виконанням оборотного рейсу та визначаються за
даними АсМАП. Вони включають наступні статті:
− карнет TIR (SAD, документ T) 54 євро;
− Шенгенська віза 35 Євро;
− транспортне страхування (ЗК, ОСЦПВ, від нещасних випадків, медичне, за
правилами Інкотермс, КАСКО тощо) 120 євро;
− дорожній збір 80 євро;
− екологічний збір (залежно від екологічного стандарту) 35 євро;
− платна стоянка 100 Євро;
− непередбачені витрати 150 €.
Всього Cмп=539 €
Визначаємо загальногосподарські витрати (Вгосп=15%):
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ госп =
100
15
=(403,43+629+100,64+14+539)⋅ = 253 € (9.11)
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 9.4.
64
Таблиця 9.4 − Розрахунок загальних витрат на виконання транспортування
вантажу
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 40їз3д,а4 3 806,86
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 629,0 629,0
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 100,64 100,64
4 Витрати на шини Сш 35,0 35,0
5 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 14 14
6 Витрати на оформлення транспортування СМП 539 694
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 253 253
8 Непередбачені витрати Снп 150 300
Загальні витрати С 2124,07 2832,5
Собівартість транспортування визначаємо для вибору методу організації
роботи водіїв: одиночної чи турної їзди):
�� 2124,07
��1км = = = 1,45 €/км (9.12)
�� 1460
�� 2832,5
��2км = = = 1,94 €/км
�� 1460
Собівартість 1 ткм пробігу:
��
�� = 1км
1ткм , €/ткм (9.13)
������
де q – вантажопідйомність автомобіля 10,5 т; – коефіцієнт використання
пробігу 1; – статичний коефіцієнт 0,7.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу.
1,45
��1ткм = = 0,19 €/т.км.
10,5∙0,7⋅1
65
1,94
��2ткм = = 0,26 €/т.км.
10,5∙0,7⋅1
Розрахунковий тариф на 1 км, €/км.
Н
Т1ткм = ��1км(1 + п ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, 25...35%.
30
Т1ткм = 0,19 (1 + ) = 0,24 €/км.
100
30
Т2ткм = 0,26 (1 + ) = 0,34 €/км.
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного транспортування вантажу
Показник/їзда L, км C, тис.€ T, діб, S1км,€/км S1ткм, €/ткм Т1км, €/км
Одиночна 1460 2124,07 3,2 1,45 0,19 0,24
Турна 1460 2832,5 3,4 1,94 0,26 0,34
66
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В результаті виконання КРБ було прокладено прямий маршрут: Івано-
Франківськ – Злін через Словаччину та зворотний маршрут через Польщу.
Досліджено особливості транспортування вантажів, режим роботи та
відпочинку екіпажів ТЗ, види страхування, заходи щодо економії витрат на
виконання транспортування вантажу. Застосовано основні положення
міжнародних конвенцій, угод про міжнародні транспортування вантажів, порядок
митного оформлення.
Визначено варіанти схем розташування коробок на піддоні. Найкращим
обрано І схему розташування коробок з трикотажними виробами.
Виконано розрахунок міцності транспортної тари на опір стисканню коробок
з трикотажними виробами для трьох варіантів: для першого – 1410 Н, для другого
– 1325,2 Н, для п’ятого – 1045,7 Н.
Для транспортування фільтрів обрано І схему розташування коробок на євро
піддоні.
Виконано розрахунок міцності транспортної тари на опір стисканню коробок
з фільтрами «Waco» для трьох варіантів: для першого – 528,8 Н, для другого –
302,1 Н, для п’ятого – 226,6 Н.
Виконано маркування контейнера, що є важливим етапом транспортного
процесу. Від маркування, правильності нанесення та точності буквених,
цифрових даних залежить раціональне та швидке його виконання.
Виконано розрахунок витрат на відрядження; вартості палива на території
країн; загальних витрат на виконання транспортування вантажу.
67
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Google мапи. Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/
2. https://uk.wikipedia.org/wiki
3. Закон України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
4. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх
форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
5. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень: [навч.
посібн. для студ.напряму «Транспортні технології»] /Н.Т. Кунда. – К.: ВД
«Слово», 2010. – 464 с.
6. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом
«Транспортні технології»] / Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. – К.: НТУ, 2010. –141 с.
7. Костюченко Л.М. Автомобільні транспортування у міжнародному
сполученні /Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.
8. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] /М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ:
Інформавтодор, 2007. – 676 с.
9. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. [навч.
посібник для ВНЗ] /М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва та ін. –
К.: ВД «Слово», 2009. – 336 с.
10. Дикань В. Л., Лаврухін О. В., та ін. Вантажознавство: навчальний
посібник. – Харків: УкрДУЗТ, 2022. – 305 с.
11. Транспортная тара: Справочник А.И. Телегин, Ю.А. Балберов,
Н.И.Денисов, В.Н. Брянцев. – М.: Транспорт, 1989. – 216 с.
12. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень,
рухомий склад) /Вільковський Є.К., І.І. Кельман, О.О. Бакуліч. - 2-е вид.,
перероблене і доповнене. - Львів: "Інтелект-Захід", 2007, - 497 с.
68
13. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Вантажні перевезення» для студентів спеціальності 275 «Транспортні
технології» всіх форм навчання /І.А. Шльончак, – Черкаси: РВВ ЧДТУ.–2017–46с.
14. BIC CODES. Международный реєстр контейнеровладельцев. Префиксы
контейнеров. ВІС-коды [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bic-
code.org/consultation-of-the-containers-bic-code-register.html
15. Interdalnoboy. Каталог грузовиков, автобазар, новинки грузового
автопрома, грузовики мира, база грузового транспорта [Електронний посібник]. –
Режим доступу: http://interdalnoboy.com
16. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу:
http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm-43.html
17. Транспортна логістика [Електронний посібник]. – Режим доступу:
http://uchebniks.net/book/319-transportna-logistika-navchalnij-posibnik-sokur-i-m/13-
24-dokumentaciya-na-perevezennya-vantazhiv-transportni-dokumenti.html.
18. Навчальні матеріали онлайн. Транспортні документи [Електронний
посібник]. – Режим доступу:
http://pidruchniki.com/15410104/ekonomika/transportni_dokumenti