Репозиторій ЧДТУ

5 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи  
магістра 
 
 
на тему: «Напрями розвитку креативного підприємництва в 
сучасних умовах господарювання»»  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-22-2 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» 
          Жураківський Іван Олександрович  
                                 (прізвище та ініціали) 
Керівник  к.е.н. Котенко Т.М.  
                                    (прізвище та ініціали) 
Рецензент ____________________________ 
                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
 
6 
 
ЗМІСТ  
 
ВСТУП  5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 8 
ДІЯЛЬНОСТІ  СУБ’ЄКТІВ МСБ В УКРАЇНІ 
1.1 Характеристика суб’єктів МСБ в Україні 8 
 
1.2 Правове забезпечення діяльності суб’єктів 14 
підприємництва 
1.3 Інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів МСБ 19 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МСБ В УКРАЇНІ 23 
 
2.1 Аналіз діяльності суб’єктів МСБ в сучасних умовах 23 
господарювання 
2.2 Аналіз показників діяльності суб’єктів МСБ за 34 
регіонами 
2.3 Аналіз тенденцій діяльності МСБ в сучасних умовах    40 
 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МСБ В 49 
УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ 
УКРАЇНИ 
3.1 Напрями розвитку діяльності суб’єктів МСБ в 49 
сучасних умовах 
3.2 Перспективи розвитку підприємництва в умовах 54 
повоєнного відновлення країни 
ВИСНОВКИ  60 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 64 
ДОДАТКИ  70 
 
 
 
 
 
 
 
7 
 
ВСТУП 
 
 
Протягом останніх десятирічь вченими було теоретично та емпірично 
доведено пріоритетність нематеріальних ресурсів у формуванні конкурентних 
переваг суб’єктів господарювання за рахунок використання інтелектуальної 
власності, висококваліфікованого персоналу, ділової репутації, ефективного 
менеджменту, довгострокових комунікацій із споживачами тощо. Імплементація 
креативності, інтелектуальної власності, бізнес-комунікацій в економічну 
діяльність здатна сприяти створенню доданої вартості, конкурентоспроможності 
та впливати на інноваційний розвиток територій, регіонів та країн.  
У широкому розумінні під креативністю слід розуміти взаємодію 
людського творчого потенціалу, ідей, інтелектуальної власності, знань, 
інновацій. Креативні економіка охоплює усі галузі, які ґрунтуються на творчій 
активності. Концепція креативної економіки тісно пов’язана з «економікою 
знань», ключовим фактором якої є інвестиції в людський капітал. 
У сучасному світі креативність стає визначальним чинником розвитку 
економіки і суспільства в цілому. У заяві ООН вказано, що креативна економіка 
є двигуном інновацій, технологічних змін і порівняльною перевагою у розвитку 
бізнесу [12]. Всесвітній економічний форум визначив креативну економіку як 
нову модель економічного зростання [7].  
Слід зазначити, що сьогодні креативна економіка є одним із найбільш 
швидкозростаючих секторів світової економіки. Значна частина світових 
інтелектуальних та творчих ресурсів інвестуються у творчість за допомогою 
певних галузей промисловості. Людська творчість та інновації стали важелем 
сучасного розвитку і є ключовими факторами цих галузей.  
Креативна економіка завдяки інтелектуальним ресурсам та інноваціям 
є одним із інтенсивно зростаючих секторів світової економіки завдяки якому  
відбувається отримання доходу, створення робочих місць і експортних 
надходжень. 
8 
 
Креативне підприємництво є одним із найбільш інноваційних секторів 
економіки, рушієм розвитку суспільства. До креативного підприємництва 
відносять усі види економічної діяльності, які передбачають обов’язковий 
творчий підхід і пошук нових нестандартних рішень. Креативна інноваційна ідея 
створює стійку конкурентну перевагу суб’єкту підприємницької діяльності та 
створює передумови для досягнення ним комерційного успіху.  
На думку Д. Ньюбігін, члена ради креативних індустрій уряду 
Великобританії: «Основним паливом економіки ХХ ст. була нафта, а паливом 
ХХІ ст. є креативність» [25]. 
Проблеми розвитку креативного підприємництва є надзвичайно 
актуальними на сучасному  етапі функціонування національної економіки. 
Суб’єкти креативного підприємництва входять до складу інноваційної 
інфраструктури, що об’єднує установи  та організації різних форм та охоплює 
весь інноваційний цикл – від генерації креативної ідеї до її комерціалізації. 
Подальший розвиток креативного підприємництва здатний забезпечити 
створення, проведення та удосконалення сучасних бізнес-процесів через 
формування творчих ідей на інноваційних засадах і бути авангардом 
модернізації економіки. 
 Актуальність теми роботи обумовлена необхідністю пошуку основних 
напрямів розвитку креативної економіки та креативного підприємництва в 
умовах повоєнного відновлення країни.  
Об'єктом дослідження є розвиток креативного підприємництва в 
сучасних умовах господарювання. 
Предметом дослідження є креативне підприємництво як необхідна умова 
розвитку креативної економіки в Україні. 
Метою роботи є пошук напрямів розвитку креативного підприємництва в 
умовах повоєнного відновлення України. 
Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання: 
- проаналізувати сучасні тенденції та перспективи розвитку креативної 
економіки та креативного підприємництва в Україні; 
9 
 
- здійснити аналіз статистичної інформації показників діяльності суб’єктів 
креативного підприємництва; 
- здійснити загальну оцінку роботи суб’єктів креативного підприємництва 
та визначити перешкоди щодо його подальшого розвитку в Україні; 
- запропонувати напрями подальшого розвитку діяльності суб’єктів 
креативного підприємництва в сучасних умовах господарювання. 
Для досягнення зазначених завдань були застосовані загальнонаукові 
методи аналізу та синтезу. Для оцінки даних діяльності суб’єктів креативного 
бізнесу були застосовані наступні методи: порівняння; статистичний аналіз; 
табличне та графічне зображення; моделювання.  
Інформаційною базою роботи є наукові праці, статистичні та аналітичні 
дані Державної служби статистики України та інших органів влади. 
Практичне значення роботи полягає у розробці напрямів подальшого 
розвитку суб’єктів креативного бізнесу в умовах повоєнного відновлення 
України, які можна використати у практичні площині.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА 
КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА  
 
 
1.1 Характеристика креативної економіки та креативних індустрій 
 
 
Креативність можна розглядати як процес тісного взаємозв’язку інновацій, 
інтелекту та матеріальних ресурсів, в результаті чого створюється креативний 
продукт, що може виступати предметом економічних відносин. 
Продуктами креативності можуть бути: відкриття, винаходи, художні 
твори, стилі, погляди, ідеї, унікальні досягнення у сфері науки, техніки та 
бізнесу, що за своєю суттю схожі, а різниця полягає у засобах проникнення у 
природу. Креативним елементом може бути як нематеріальний обʼєкт (ідея, 
наукова теорія, музична композиція тощо), так і матеріальний – картина, 
скульптура тощо, яким надається правовий захист як об’єкту інтелектуальної 
власності. 
Критеріями креативності продукту можуть бути: рівень новизни; 
оригінальність; практична цінність та економічність; нестандартність у способах 
поєднання елементів, що використовувались раніше; цінність для суспільства; 
емоційна вираженість або виокремлення; сучасність та рівень використання 
технологій [25]. 
Передумовою виникнення креативної економіки вважається поява 
концепції «креативних індустрій». Креативна індустрія – це область творчого 
підприємництва, яка обʼєднує організації та підприємства, де працює значна 
частина творчих працівників, результати праці яких, в значній мірі, залежать від 
постійного впровадження інновацій [7]. 
Креативні індустрії охоплюють повний цикл – від появи ідеї (створення 
креативних замислів і проектів) і реалізації задуму до виробництва (створення 
11 
 
придатних для комерційної реалізації продуктів), розподілу та перерозподілу 
товарів і послуг (циркуляція продуктів шляхом трансляцій, записів, кінопоказів 
тощо), заснованих на інтелектуальному капіталі. 
Поряд із поняттям «креативні індустрії» використовується термін 
«креативна економіка», що суттєво розширює свій зміст і сферу застосування у 
бізнес-середовищі. Він набув популярності в світі у 2001 р. завдяки 
британському письменнику і фахівцю в сфері медіа Дж. Хокінсу  [1]. 
Дж. Хокінс розробив концепцію креативної економіки, щоб описати 
економічні системи, в яких цінність залежить від оригінальності та 
креативності, а не від традиційних ресурсів, таких як земля, праця і капітал. Саме 
нові ідеї, а не гроші або технології, приносять сьогодні успіх, а головне – 
особисте задоволення. Вчений описав сучасні процеси капіталізації культури, 
мистецтва і наукомістких технологій, а також, як це впливає на розвиток 
креативної економіки в порівнянні зі згортанням індустріального виробництва. 
Першим, хто у своїх працях зачепив проблему розвитку креативності, 
креативної економіки, креативних індустрій та креативного класу були Дж. 
Хокінс та Р. Флоріда [1].  
Джон Хокінс першим ввів в економічний обіг термін «креативна економіка» 
в журналі Business Week у 2000 році. Він розробив концепцію креативної 
економіки, для того щоб описати економічні системи, в яких цінність продукту 
залежить від його оригінальності та креативності, а не від традиційних ресурсів. 
Дж. Хокінс першим ввів типізацію креативних галузей і виокремив п’ятнадцять 
креативних індустрій, таких як реклама діяльність, програмування, видавнича 
справа, розробка і виробництво  комп’ютерних ігор та багато інших. На думку 
автора, саме в цих індустріях створюється інтелектуальна власність, а саме: 
патенти, авторські права, торгові марки та оригінальні розробки [1]. 
 Річард Флоріда у своїй праці визначив, що креативність носить 
багатогранний та комплексний  характер і є «джерелом нових технологій, нових 
галузей, нових матеріальних благ та інших економічних переваг» [1]. На думку 
автора, становлення креативної економіки має значний вплив на формування 
12 
 
нового креативного класу, значна відмінність якого полягає в тому, що його 
представники займаються роботою, основна мета якої полягає у  «створенні 
значних нових форм» [1]. Автор стверджує, що «креативний клас володіє 
достатньою владою, талантом та чисельністю, для того, щоб відіграти важливу 
роль у перетворенні світу» [1]. 
Саме у Великобританії вперше було досліджено потенціал креативного 
сектора економіки і розроблена урядова програма його розвитку. Завдяки цій 
програмі було створено агенцію щодо підтримки креативного сектора, яке дало 
можливість приймати участь у грантах, використовувати пільгове кредитування 
та багато іншого.  
Креативна економіка є особливим сектором економіки, який ґрунтується 
на інтелектуальній діяльності людини і основними його характеристиками  
можна назвати наступні: висока питома вага високих технологій у різни сферах 
діяльності людини; високий рівень невизначеності; значний обсяг вже існуючих 
знань та гостра необхідність у генерації нових знань [7]. 
Нині у країнах із розвиненою економікою креативність стає джерелом 
економічної цінності. Інтелектуальна власність приходить на зміну таким 
традиційним ресурсам як: земля, праця капітал. На шляху розвитку креативної 
економіки нині знаходяться такі країни світу як: США, Японія, Південна Корея, 
країни ЄС, Китай та інші. 
Міністерство по Культурі, Інформації та Спорту Великобританії 
визначають «креативні галузі» як сфери, які ґрунтуються на творчих особистих 
здібностях, навичках, талантах і у яких є можливості по збільшенню добробуту і 
кількості робочих місць за допомогою створення та використання 
інтелектуальної власності [22]. 
Саме у Великобританії вперше було досліджено потенціал креативного 
сектора економіки і розроблена урядова програма його розвитку. Завдяки цій 
програмі було створено агенцію щодо підтримки креативного сектора, яке дало 
можливість приймати участь у грантах, використовувати пільгове кредитування 
та багато іншого.  
13 
 
Департамент цифровізації, культури, медіа та спорту Великобританії 
(Department for Digital, Culture, Media & Sports) дав наступне визначення 
креативних індустрій – це індустрії, які грунтуються на індивідуальній творчості, 
навичках і талантах та мають потенціал до формування добробуту та сворення 
робочих місць через генерування та використання інтелектуальної власності» 
[25].  
Уряд Великобританії до креативних індустрій відніс такі галузі, які мають 
потенціал до збагачення економіки через генерування інтелектуальної власності, 
а саме: реклама, архітектура, мистецтво та антикваріат, ремесла, дизайн, мода, 
кіно, інтерактивні розважальні програми, музика, виконавські мистецтва, 
видавнича справа, програмне забезпечення, телебачення та радіо [25].    
Розуміння креативної економіки, як окремого сектору було розроблено 
певні моделі класифікації культурних та креативних індустрій, наприклад, 
UNCTAD виокремлює такі групи та підгрупи креативних індустрій як: 
– Культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі); 
культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, пошук історичних артефактів). 
– Мистецтво: образотворче (скульптура, фотографія); виконавче 
мистецтво (вокал, драматичне мистецтво). 
– Медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, 
телебачення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри). 
– Функціональний креатив: дизайн, креативні послуги [33]. 
Множинність підсекторів креативних індустрій у рамках моделей, 
розроблених провідними міжнародними організаціями, наведено у Додатку 1.  
Креативна економіка не може існувати без креативного простору та 
суспільства. Для формування і розвитку креативного суспільства головну роль 
відіграють нові творчі ідеї, інновації, а його основними об’єктами стають 
наступні сфери: економіка, наука, техніка, політика, соціальна сфера, 
регіональний розвиток, галузі, підприємства, товари, технології, освіта, 
культура, мистецтво, спорт тощо. 
Наведемо основні характерні риси креативного суспільства:  
14 
 
– наявність креативного класу, тобто люди які займаються інноваційними 
або творчими розробками у різних сферах (вчені, інженери, викладачі, 
архітектори, дизайнери, письменники); 
– систематичне інвестування в інноваційні, креативні розробки, технології 
у різних сферах (економіка, наука, техніка, соціальна сфера, політика, 
культура тощо); 
– простеження тенденцій зростання віддачі від втілення; 
– збільшення кількості професіоналів, зайнятих у креативному 
підприємництві; 
– розвиток  венчурного капіталу; 
– розвиток інноваційної інфраструктури (технопарки, технологічні центри, 
інноваційні венчурні фірми, бізнес-інкубатори) [25]. 
Основними ознаками креативної економіки є значні темпи інноваційного 
розвитку економіки країни, значна роль людського капіталу; інвестиції у нові 
товари, послуги, технології, в розвиток людського капіталу; значна питома вага 
наукомісткої продукції в ВВП; створення комплексів виробництв, які мають 
міжгалузевий і глобальний характер; високий рівень наукоємності виробництва 
та високий рівень професійної підготовки працівників, захист об’єктів 
інтелектуальної власності [25]. 
Креативна економіка має низку особливостей, які лягають в основу цього 
терміну: заснована на винахідливості та уяві людини, які проявляються в 
активному використанні творчих та інтелектуальних ресурсів; дає нове життя 
виробництву, послугам, торгівлі та сфері розваг; змінює середовище, в якому 
люди хочуть жити, працювати та вчитися, де вони думають, винаходять і 
творять. 
Креативне середовище формується не лише креативними індустріями, 
але й іншими креативними проектами, що включають в себе всі ініціативи, які 
базуються на експлуатації творчих та інтелектуальних здібностей підприємців, 
незалежно від кінцевої мети або економічного ефекту реалізації. До того ж 
15 
 
креативне середовище базується на сукупності комунікативних практик, які є 
каталізатором процесу креативізації економічного або соціального життя. 
Ключові креативні проекти створюють креативну інфраструктуру, що 
дозволяє іншим ініціативам більш інтенсивно рости та розвиватися. Вони 
можуть ставати центрами тяжіння активної молоді, представляючи собою 
проекти міських активістів, культурні події або нові медіа, націлені на побудову 
нових інформаційних стратегій і створення умов для професійної комунікації 
креативних фахівців [24]. 
Креативна інфраструктура формується креативними кластерами, 
коворкінгами та іншими творчими майданчиками, знаходячи втілення у вигляді 
конкретних фізичних просторів, а також локальних спільнот, які при 
подальшому розвитку можуть дати початок одному або багатьом підприємствам 
креативних індустрій. 
На макрорівні, креативне середовище – це середовище, яке засноване на 
творчому капіталі, містить у собі величезні міста з їх унікальними художніми та 
мистецькими центрами, культурними інститутами, бізнес-сервісами (музеями, 
бібліотеками, театрами, архітектурою, творчими спілками, концертними залами, 
навчальними та науковими закладами, видавництвами, засобами масової 
комунікації, агентствами сприяння інноваціям, територіями розвитку 
підприємництва та стартапів) [24]. 
Під креативним середовищем міст розуміють сукупність економіко-
правових, соціально-культурних умов, творчих та інтелектуальних цінностей 
(ідей, образів, творів, нових технологій, ліцензій, патентів на винаходи й 
відкриття, досвід, знання, проектів, ноу-хау) у поєднанні з унікальними 
територіальними умовами, що впливають на становлення і розвиток міста як 
креативного осередку. 
Основними складовими формування креативного середовища є наступні: 
креативні індустрії або складові креативної сфери; креативний клас; креативний 
капітал. 
16 
 
Найпоширенішими креативними індустріями у розвинених країнах є такі як: 
ІТ технології, VR технології, реклама, архітектура, мистецтво и культура, 
ремесла, дизайн, мода, відеоігри, музика, видавнича справа, телебачення і 
киноіндустрія та багато інших.  
Найвідоміші компанії світу, так як Apple, Microsoft Corporation, Meta 
Platforms Inc., Amazon com., Lego Group, The Walt Disney Company, NVIDIA 
Corporation, Netflix Inc., Tesla Inc., Google LLC та багато інших орієнтовані на 
розроблення та виробництво інноваційних та креативних продуктів та послуг і є 
прикладом компаній з найвищим рівнем ринкової капіталізації.   
Сьогодні провідні компаній світу активно застосовують технологій 
індустрії 4.0, такі як трьохвимірний друк, штучний інтелект, доповнена та 
віртуальна реальність, блокчейн, хмарні технології, інтернет речей. Ці технології 
створюють нові можливості виробництва, збуту і споживання креативних 
товарів та послуг та охоплюють більш широке коло споживачів у всьому світі. 
Наприклад: інтернет-платформи використовують штучний інтелект для 
персоналізації уподобань споживачів; трьохвимірний друк використовується для 
виготовлення художніх виробів; технологія блокчейн (токени) допомагає 
встановити право власності на вироби мистецтва; віртуальна реальність 
допомагає створити ефект присутності, який використовується в комп’ютерних 
іграх тощо. 
Як відомо, у креативній економіці працює мультипліктор: 100$ витрат, 
здійсненних в секторі креативних індустрій, генерують ще 70-90$ в інших сферах 
[1]. Дія мультиплікатора підтверджується тим, що розвиток креативних 
індустрій здійснює значний вплив на розвиток економіки країни в цілому. 
 Розрізнять такі рівні їх впливу як: прямий, опосередкований та 
індукований.  
Прямий вплив креативних індустрій проявляється у тому, що їх активний 
розвиток призводить до зростання рівня доданої вартості за рахунок 
виробництва більшої кількості інноваційної продукції, обсягів експорту, рівня 
17 
 
зайнятості населення. Це призводить до зростання рівня ВВП та 
конкурентоспроможності країни.  
Опосередкований вплив проявляється тоді, коли для створення креативної 
продукції використовують додану вартість і зайнятість, які створюються в інших 
секторах економіки.  
Індукований вплив враховує зростання вартості і зайнятості, які 
генеруються в економіці в результаті зміни споживчих витрат від зміни доходів, 
що викликані прямим і опосередкованим впливом креативних індустрій. Дія цих 
впливів змінює якість життя людей та трансформує культурне, освітнє та 
бізнесове середовище у суспільстві [1].   
Розвиток креативних індустрій в країни призводить до утворення 
позитивного зовнішнього ефекту (екстерналіїв) і через поширення концепцій, 
навичок, знань, досвіду, компетенцій призводить до підвищення рівня 
інноваційності та конкурентоспроможності в інших секторах економіки. 
Креативна економіка може не лише генерувати доходи сама по собі, а й бути 
каталізатором розвитку традиційних індустрій. Саме використання потенціалу 
креативних індустрій може сприяти сталому розвитку економіки та швидкому 
повоєнному відновленню України [7]. 
Таким чином, головною особливістю креативної економіки є  те, що вона 
базується на знаннях, інформації та емоціях. Креативна економіка будується 
креативними підприємцями, які використовують творчий підхід разом із 
знаннями для створення нових креативних ідей. Тому успіх креативного 
підприємництва залежить від синтезу творчості, підприємництва та 
технологічних інновацій. 
Подальший розвиток креативних індустрій є підґрунтям створення 
інновацій, адже вони сприяють впровадженню нових ідей та технологій в інших 
секторах економіки, підвищують їх продуктивність та конкурентоспроможність, 
а також є важливими користувачами інноваційних товарів, розробок, технологій 
чим стимулюють попит на інновації загалом [25].   
 
18 
 
1.2 Місце креативного підприємництва в креативній економіці   
 
 
Стратегічні напрямки розвитку креативного підприємництва досі не 
визначені в Україні. Якщо взяти до уваги оптимістичний сценарій розвитку 
України після закінчення війни, то креативні індустрії збільшать свою частку, і 
відповідно стрімко розвиватиметься креативне підприємництво. Розвиток 
креативних індустрій створить реальні шанси для підприємців використовуючи 
власний інтелект та креативний потенціал отримувати прибутки від власної 
діяльності.  Використання креативних технологій призводить до капіталізації 
міст і створення передумов для збільшення інвестиційної привабливості та 
самоідентифікації. 
Підприємництво в сфері креативних індустрій відноситься до бізнесу, який 
працює в рамках культурних і творчих індустрій та є відносно новою 
концепцією бізнесу. Такі галузі мають інші можливості створювати капітал, 
різну економічну логіку та динаміку розвитку. Більшість таких компаній – це 
маленькі або навіть мікропідприємства, дуже мобільні, часто сезонні або 
засновані на проектах (архітектурне бюро, музична студія, онлайн-медіа, 
відеопродакшн, майстерня з виготовлення текстилю, кінофестиваль, рекламне 
агентство та телеканал) є форматами організації креативного бізнесу та ведення 
підприємницької діяльності в сфері креативної економіки. Де основним 
чинником є спрямованість на отримання прибутку за допомогою креативних 
творчих ідей. 
Підприємництво в креативній економіці, окрім бізнесу в креативних 
індустріях, включає в себе інші напрями і галузі діяльності, з якими вони 
перетинаються та взаємодіють задля просування та популяризації продукту на 
споживчому ринку. 
У сфері креативної економіки можна виділити такі види креативного 
підприємництва як: культурне; соціальне; змішане.  
19 
 
Культурне підприємництво передбачає існування організованої діяльності 
з метою виробництва або відтворення, просування, поширення та / або 
комерціалізації товарів, послуг культурного, історичного та художнього 
характеру [7]. 
Соціальне підприємництво – це діяльність, орієнтована на позитивне 
вирішення екологічних, соціальних і культурних проблем. Така спрямованість 
бізнесу зумовлена високим рівнем усвідомленості та відповідальності перед 
суспільством. До реалізації таких проектів залучають меценатів, спонсорів, 
волонтерські команди та спільноти. 
Змішані моделі підприємництва в сфері креативної економіки 
передбачають вирішення суспільних проблем, які призводять до соціальних змін 
і підвищують рівень культури та обізнаності людей через реалізацію творчих 
практик таких як: театр, музика, виставки тощо.  
Сьогодні в Україні поняття «креативні індустрії» є законодавчо 
закріпленим. В Законі України «Про культуру» зазначено, що «креативні 
індустрії» - це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої 
вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне 
вираження [15]. 
Отже, креативні індустрії – це економічна діяльність, яка ґрунтується на 
використанні знань, ідей, творчості, інновацій з метою отримання прибутку. 
Креативні індустрії поєднують у собі процес створення, виробництва та 
комерціалізації креативного контенту, якому притаманний нематеріальний і 
культурний характер. Адже креативна економіка найменше залежить від 
матеріальних ресурсів, тому вона є найдинамічнішою щодо створення нових 
робочих місць, генерування доходів та розвитку експорту. 
Сьогодні інноваційне підприємництво може виступати авангардом 
модернізації економіки в умовах повоєнного відновлення країни. 
У Національній Стратегії 2030 закладено план довгострокового розвитку 
креативної економіки. Креативне підприємництво належить до бізнесу, який 
працює в рамках культурних та творчих індустрій і передбачає отримання 
20 
 
вигоди в результаті задоволення певних потреб споживачів. Цьому виду 
підприємницької діяльності притаманні та самі риси, характеристики та 
проблеми, що й іншим видам діяльності. 
До креативних видів діяльності можна віднести такі види діяльності 
(таблиця 1.1).  
Таблиця 1.1- Класифікація видів креативної діяльності згідно КВЕД  
Назва Види креативної діяльності 
Виготовлення прикрас і музичних 32.12. Виробництво ювеліриних виробів 
інструментів 32.13. Виробництво біжутерії та подібних виробів 
32.20. Виробництво музичних інструментів 
Видавнича справа 58.11. Видання книг 
58.13. Видання газет 
58.14. Видання журналів і періодичних видань 
74.30. Надання послуг з перекладу 
58.19. Інші види видавничої діяльності 
ІТ-сфера 58.21. Видання купютерних ігор 
58.29. Видання іншого прогамного забезпечення 
62.01. Компютерне програмування 
Аудіовізуальний сектор 59.12. Компонування куно-, відеофільмів, 
телевізійних програм 
59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, 
телевізійних програм 
59.13. Розповсюдження кіно- та відеофільмів, 
телевізійних програм 
59.14. Демонстрація кінофільмів 
60.20. Діяльність у сфері телевізійного мовлення 
Аудіальний сектор 59.20. Видання звукозаписів 
60.10. Діяльність у сфері радіомовлення 
Реклама, маркетинг, PR 63.91. Діяльність інформаційних агенств 
70.21. Діяльність у сфері звязків із громадськістю 
72.20. Дослідження і експериментальні розробки у 
сфері суспільних та гуманітарних наук 
73.12. Посередництво  в розмішенні реклами в 
засобах масової інформації 
Архітектура 71.11. Діяльність у сфері архітектури 
Дизайн 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну 
Візуальний сектор 74.20. Діяльність у сфері фотографії 
90.03. Індивідуальна  мистецька діяльність 
Перформативний сектор 85.52. Освіта у сфері культури 
90.01. Театральна та концертна діяльність 
90.02. Діяльність щодо підтримання театральних та 
концерних заходів 
90.04. Функціонування театральних та концертних 
залів 
Памятки та заклади культури 91.01. Функціонування бібліотек і архівів 
91.02. Функціонування музеїв 
 
 
21 
 
Детальний розгляд даної класифікації дозволяє зробити висновки про те, 
що таке групування КВЕДів у сектори є умовним. Народні художні промисли, 
мода, музична індустрія, візуальне мистецтво мають обмежену  кореляцію із 
зазначеними кодами. 
Будь-який підприємницький процес знаходиться під впливом творчої 
активності підприємця і складається із таких етапів (табл. 1.2.) [7]. 
Таблиця 1.2 – Основні етапи процесу креативного підприємництва 
Етапи Характеристика етапів 
Перший етап Формування новаторської ідеї, попередня підготовка 
Другий етап Оцінка попередньо визначених цілей  
Третій етап Пошук альтернативних способів захисту ідеї на правах 
інтелектуальної власності 
Четвертий етап Розроблення бізнес-плану, пошук джерел початкового 
фінасування, встановлення партнерських відносин 
П ятий етап Розроблення бізнес-стратегії та її реалізація 
 
На відміну від традиційного підприємництва, креативне підприємництво є 
більш ризиковим, і це зумовлено тим, що воно має інноваційний характер. 
Протягом останніх років спостерігався непослідовний та асиметричний  
розвиток індустрій креативної економіки. В Україні до повномасштабного 
вторгнення  РФ цей сектор складав 4% від ВВП, а зайнятість -  350 тис. осіб.   
Слід відзначити вагому роль ФОП у креативних індустріях, адже вони 
генерують 20,6% (53 млрд. грн.) доданої вартості  серед усіх ФОП за видами 
економічної діяльності і зайнято 244 тис. осіб, які становлять 62% від усіх 
зайнятих у креативних індустріях. Аутсорсінг ІТ сектору забезпечив найбільшу 
частку доданої вартості та зростання зайнятості. 
Протягом 2019-2021 рр. в Україні успішно розпочали реалізацію креативні 
проекти міст (Києва, Дніпра, Одеси, Львова та ін.), якими передбачалося 
створення хабів, коровкінгових центрів, навчальний проектів та інших форм 
просторової організації бізнесу.  
В Україні протягом останніх років відбулося створення нових форм 
просторової організації креативної економіки 
22 
 
Стартап виступає новою перспективною формою ведення бізнесу в сфері 
креативних індустрій в Україні. Саме за допомогою розвитку стартапів 
вирішується низка питань щодо малого та середнього бізнесу, які в подальшому 
стануть великими компаніями та матимуть наукоємну продукцію і розвинений 
підприємницький сектор. 
У вузькому розумінні, під стартапом слід вважати проект, що має 
тенденцію до швидкого розвитку. Успішний запуск такого проекту забезпечує 
значний соціально-економічний ефект, який проявляється через створення 
нових робочих місць. Під стартапом розуміють процес реалізації нових бізнес-
ідей за короткі терміни з мінімальною кількістю фінансових ресурсів та при 
високих ринкових ризиках. 
Стартап-компанією називають нещодавно створену компанію (можливо, 
вона ще не зареєстрована офіційно, але планує стати офіційною), що будує свій 
бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій та володіє обмеженими 
ресурсами. 
Основними напрямами співпраці в сфері креативного підприємництва 
визначено такі: 
– між галузями креативних індустрій – така форма співпраці створює 
можливості для нових комбінацій знань та появи продуктів і компаній сфери 
креативної економіки. Наприклад, культурний фестиваль не тільки об’єднує 
митців різних сфер креативних індустрій, а й стимулює розвиток місцевого 
готельного та ресторанного бізнесу, транспортних послуг та ін. Інший приклад 
– напрям у сфері туризму – культурний туризм, що не тільки створює 
можливості для відвідування міст туристами, а й сприяє економічному 
розвитку таких галузей, як транспортна логістика, громадське харчування, 
готельна справа та ін.; 
– між творчими, комерційними та науково-дослідницькими організаціями, 
а також навчальними закладами – у світовій практиці існує безліч варіантів 
організаційних форм взаємодії держави, науки та бізнесу. Таке поєднання 
відбувається на базі: науково-дослідних лабораторій, навчальних закладів, 
23 
 
виставково- торговельних комплексів, комерційних банків, служб зайнятості, 
агенцій підтримки інноваційного підприємництва, великих бізнес- корпорацій 
тощо. Звідси виникає різноманітність назв: наукові центри, бізнес-інноваційні 
центри, технологічні парки, хаби, інкубатори, акселератори та ін. В основу їх 
формування покладено принцип спільного використання інтелектуальних, 
матеріальних і фінансових ресурсів; 
– між творчою та соціальною сферами – проекти та організації, що 
працюють на перетині соціальних сфер і творчості; використовуються як 
інструмент соціальних змін та підвищення обізнаності про проблеми, з якими 
стикається суспільство у повсякденному житті (соціальна справедливість, 
екологія, охорона здоров’я, наркоманія, безробіття та ін.). Мистецтво також 
можна використовувати як інструмент соціального переконання і судження, 
пропонуючи соціуму нові ідеї та нові ідеології, спонукаючи до критичного 
мислення; 
– між творчим сектором і містобудуванням у цілому – комплексний підхід 
до процесу міського планування у ХХІ ст. позиціонує сектор мистецтва та 
культури не як окрему галузь, а як невід’ємну частину інших стратегій 
містобудування (стратегії економічного розвитку, плану реалізації екологічної 
або соціальної політики та ін.) [19]. 
Серед форм просторової організації креативної індустрії можна 
виділити наступні 
3. Макроформи – це глобальні технологічні платформи, креативні міста, 
креативні регіони, технополіси. Глобальні технологічні платформи є тими 
інструментами взаємодії держав світу, бізнесу, науки та освіти, які мають 
вирішити завдання технологічної незалежності сектору креативної 
економіки світу. 
Креативні міста – це теоретична концепція, побудована навколо ідеї міської 
креативності; міста, які сприяють особистісному розвитку та прояву 
індивідуальності містянина. 
2. Мезоформи – це креативні простори, які мають територіальну 
24 
 
відособленість і утворюються у формі: кластерів, кварталів, парків, хабів, 
інноваційно-технологічних центрів (інкубаторів, акселераторів та ін.) та 
онлайн-платформ підтримки та популяризації креативних ідей, проектів та 
бізнесів в Україні. 
Креативні простори – це загальнодоступні площі, призначені для вільного 
самовираження, творчої діяльності та взаємодії людей. 
Під креативними кластерами слід розуміти просторові форми організації 
креативних індустрій та суміжних видів економічної діяльності, які 
локалізовані на певній території і характеризуються щільними просторово-
функціональними та синергетичними зв’язками між підприємствами цих 
індустрій (а також культурної сфери) з метою генерування інноваційних і 
креативних ідей, виробництва креативного продукту та надання послуг [19]. 
Креативні хаби – це творчі центри, які надають простір і забезпечують 
умови для творчої роботи; способи організації роботи, в основі яких лежить 
динамічне поєднання різноманітних талантів, дисциплін і навичок для 
посилення інноваційного потенціалу проекту. До складу таких центрів можуть 
входити коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії та кластери – як 
локальні форми. 
Бізнес-акселератор – це соціальний інститут підтримки стартапів, який 
включає як установи, так і організовані ними програми інтенсивного розвитку 
компаній через менторство, навчання, фінансову та експертну підтримку в 
обмін на частку в капіталі компанії. 
Головна відмінність інкубаторів та акселераторів для бізнесу полягає в 
тому, що в інкубаторі рушійною силою є місце (інфраструктура), де команда 
буде сидіти і творити, а в акселераторі – цінність, яку може нести в собі певна 
інновація для ринку. В інкубаторі все спрямовано на створення бізнесу на 
основі ідеї, в акселераторі – на підтримку виходу вже існуючої команди на 
ринок з новою концепцією продукту, щоб отримати підтвердження від 
потенційних клієнтів про його необхідність та цінність. Головне їх завдання 
полягає в тому, щоб спільно зі стартаперами за обмежений період створити 
25 
 
інвестиційно-привабливий продукт на рівні робочої версії або прототипу. 
Нерідко такі проекти згодом отримують венчурне фінансування від фондів, що 
працюють безпосередньо з акселератором. 
3. Локальні форми – це невеликі простори, що зосереджені на окремій 
місцевості і мають визначену спеціалізацію у сфері креативної економіки 
(коворкінги, арт-об’єкти, творчі лабораторії, майстерні, відкриті простори, 
лофти та неолофти), а також локальні онлайн центри, креативні інформаційні 
платформи. 
Коворкінг – креативний простір на основі спільного орендування 
приміщення з метою здійснення певних функцій: для роботи, відпочинку, 
спілкування, саморозвитку, самоорганізації тощо. 
Лофти та неолофти – це креативні простори, оформлені в архітектурних 
стилях. Справжній лофт – це будівля з промисловим минулим, яка змінила своє 
призначення і стала житлом, офісом або чимось принципово іншим. 
Отже, основними стейкхолдерами креативної економіки може виступати 
суспільство, бізнес, освітні та науково-дослідні інститути, органи місцевого 
самоврядування, міжнародні організації, громадські організації,  креативні хаби 
та ін. (таблиця 1.3).  
Таблиця 1.3 – Стейкхолдери креативної економіки 
 
Стейкхолдери Характеристика 
 
Суспільство Суспільство умовно поділяється на зацікавлених та причетних до креативної 
економіки. Зацікавлена частина – це споживачі креативної продукції, які 
формують попит. Причетна частина – це люди, які володіють необхідними 
знаннями, інтелектом, талантом та створюють креативний продукт 
Держава Держава ініціює, координує та підтримує розвиток креативної економіки та 
 індустрій  
Бізнес Бізнес виготовляє креативну продукцію, генерує і впроваджує креативні 
рішення, створює нові робочі місця та додану вартість у секторі креативних 
індустрій. Деякі представники бізнесу можуть бути замовниками та 
користувачами креативної продукції. Співпраця малих, середніх та великих 
підприємств призводить до мультиплікативного ефекту   
Освітні та науково- Освітні та науково-дослідні інститути створюють фундамент для розвитку 
дослідні інститути креативних індустрій. Заклади освіти дають необхідні знання, створюють 
основу для виховання інтелектуальної молоді. Науково-дослідні установи 
впроваджуватимуть інноваційні розробки  
Органи місцевого Органи місцевого самоврядування є ініціаторами та координаторами 
самоврядування розвитку креативних індустрій на локальному рівні через формування та 
реалізацію місцевих політик. Закладають фундамент для розвитку людського 
капіталу та економічного зростання територіальної громади  
26 
 
Міжнародні Міжнародні організації включають креативну економіку до пріоритетних 
організації напрямів діяльності, здійснюють дослідження, збирають статистичну 
інформацію, створюють нові форми управління та підтримки креативним 
індустріям 
Громадські Громадські ініціативи підсилюють креативність в регіонах через реалізацію 
організації навчальних проектів, створення платформ для залучення громадськості, 
просвітницьку діяльність, організацію виставок, концертів, участь у грантах, 
конкурсах з реалізації проектів. Громадські організації через тісний зв’язок з 
суспільством допомагають якісно доносити основні посили та просувати ідеї 
креативної економіки, об’єднувати ресурси і можливості активної частини 
мешканців територіальних громад 
Креативні хаби Креативні хаби – це нові простори для реалізації творчих здібностей: центри, 
коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії та ін.  
 
Складено за [7] 
 
В сфері креативної економіки запроваджено багато проектів і програм 
різного масштабу: від рівня ЮНЕСКО до муніципальних. 
Грантова підтримка держави – це пріоритетний спосіб підтримки 
винахідників, творців, митців і суспільства в сфері культури, науки та 
технологій. Таким чином, держава стимулює науково-дослідну, творчу, 
культурну та інноваційну активність за обраними пріоритетами в інтересах 
всього суспільства. 
Враховуючи обмеженість бюджетних коштів, важливим напрямом 
інвестиційної політики держави є подальший розвиток приватно-державного 
партнерства. Роль держави зводиться до побудови моделей змішаного 
партнерства у фінансуванні та підтримці проектів і програм, що мають 
історико-культурне та інноваційно- технологічне значення для регіонів і країни 
в цілому, а завданням бізнес-структур є їх пристосування до практичного 
використання. Це повʼязано з тим, що багато обʼєктів креативної економіки, 
зокрема тих, що відносяться до культурної спадщини, потребують реставрації, 
значних інвестицій, повʼязаних з їх утриманням, а також ефективного 
регіонального управління. 
Залучення інвестицій приватного сектору стає одним із фінансових важелів 
для забезпечення збереження як індустрій культурної спадщини, так і розвитку 
індустрій інноваційно-креативних послуг.  
27 
 
Приватні інвестиції формуються із коштів підприємств, організацій, 
громадян, включаючи як власні, так і залучені. 
Гранти є однією з форм фінансування проектів креативної економіки, які 
спрямовуються на визначені цілі підтримки та розвитку цього сектору, в тому 
числі на стипендії в навчанні, експертну (консультативну) допомогу, надання 
технології, обладнання тощо. Гранти для бізнесу – допомога бізнес-клієнтам у 
залученні коштів на розвиток власної справи, консультації, зустрічі, експертні 
оцінки, пошук можливостей фінансування та робота з грантовими заявками із 
залученням відповідних експертів. 
Фондами надання грантів можуть бути державні установи різних країн, 
міжнародні організації, приватні благодійні фонди, комерційні структури, 
релігійні, наукові та інші громадські некомерційні організації, які володіють 
первинним капіталом (або вкладом) та надають підтримку або допомогу в 
благодійній, освітній, культурній, релігійній та інших видах діяльності, що 
приносить користь громадськості та фінансує, насамперед, інші некомерційні 
організації. Наприклад, Програма ЄС «Культура і креативність» пропонує 
вітчизняним культурно-мистецьким організаціям презентувати свої проекти за 
переліком пропонованих грантів [1]. 
Часто в системі фінансування культурного розвитку, поряд із державним і 
приватним фінансуванням, велика увага приділяється альтернативним 
джерелам: спонсорству, меценатству, добродійності та ін. До альтернативних 
видів інвестицій включають: 
1) пряме кредитування – кредитування культурно-мистецьких бізнесів 
фізичними особами (наприклад, друзями, родичами, колегами тощо); 
2) колективне фінансування капіталу – залучення власників бізнесів через 
платформи колективного фінансування, а саме: 
– краудфандінг або народне фінансування – зазвичай застосовується до 
соціальний проектів, винаходів, інновацій та інших креативних проектів, які 
здатні привернути увагу людини та несуть в собі певну культурну чи соціальну 
цінність; 
28 
 
– фандрайзінг – основна його відмінність від краудфандінгу полягає у 
тому, що на базі таких платформ можна залучити не тільки фінансові ресурси, 
а й інші ресурси (людські, матеріальні, інформаційні тощо); 
3) фінансування за винагороду – коли донори проектів отримують певну 
матеріальну винагороду (квитки, книжки та ін.); 
4) доброчинне фінансування – донори проекту не очікують жодної 
матеріальної винагороди, а вкладають кошти лише в ідею. Такими основними 
формами фінансування є: 
– меценатство – форма благодійності, що здійснюється добровільно, 
безкорисливо та усвідомлено фізичними або юридичними особами приватного 
права, і виражається через особисту та / або майнову допомогу в сферах освіти, 
культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, науки та наукових 
досліджень; 
– корпоративна філантропія – вид донорства, що передбачає отримання 
вигод у формі репутаційних переваг; 
– спонсорство –  є результатом підтримки проектів є прямі комерційні 
переваги для спонсора, пов’язані, насамперед, із рекламою; 
5) інші моделі: бізнес-інкубатори, програми підтримки (субвенції, 
конкурси бізнес-планів і т. д.). 
У більшості розвинених країнах світу значення креативних індустрій 
постійно зростає. Вони є не лише прибутковим сектором економіки, а й 
стратегічним напрямом підвищення конкурентоспроможності, продуктивності, 
зайнятості та стійкого економічного зростання. Креативна економіка швидко 
зростає у світі і вже забезпечує 50 млн робочих місць. Глобальний ринок 
креативних товарів протягом останніх років зріс двічі і сягнув $509 млрд та склав 
6,1 світового ВВП [8].  
Для ефективного розвитку креативної економіки в регіонах України було 
розроблено Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 рр. 
Головною метою даного документа є реалізації цілі «Підвищення рівня 
конкурентоспроможності регіонів», в межах якої передбачається поширення 
29 
 
практики утворення центрів розвитку креативної економіки в містах різного 
масштабу та з різними соціально-економічними умовами. 
Згідно даної стратегії основною метою створення центрів креативної 
економіки було підвищення інвестиційної привабливості  регіону та сприяння 
розвитку в креативному секторі економіки. Передбачалося, що центри 
стимулюватимуть зростання економічної діяльності в регіоні, сприятимуть 
розвитку підприємництва та скоротять загальний рівень безробіття. 
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури опрацювало 
концепції та попереднє техніко-економічне обґрунтування створення центрів 
розвитку креативної економіки в регіонах.  
Але введення військового стану зумовлює введення змін до Закону України 
«Про засади державної регіональної політики», нова редакція якого має 
враховувати сучасні реалії, що відбуваються на регіональному рівні внаслідок 
війни, і прийняти необхідні для відновлення регіонів документи, інструменти 
фінансування, способи державної підтримки та розвитку ушкоджених територій. 
Доцільним є перегляд та оновлення чинної Державної стратегії 
регіонального розвитку на 2021-2027 рр. та відповідних обласних стратегій. Нова 
редакція стратегії має стати важливим стратегічним планувальним документом 
для відновлення країни та стабілізації ситуації у регіонах і стимулювання їхнього 
розвитку у повоєнний період [48]. 
Цей документ повинен містити чітко визначену типологію  мікрорегіонів за 
близькістю розміщення їх до фронту, наслідками бойових дій (бомбардувань, 
обстрілів) і визначено орієнтири щодо їхньої спеціалізації на національному 
рівні із врахуванням можливого потенціалу регіонів на той момент. У Стратегії 
повинно бути визначено типи уражених територій, які постраждали від бойових 
дій; встановити певну класифікацію цих типів залежно від об’єктивних 
показників ступеня руйнування інфраструктури, місцевої економіки та 
демографічної ситуації. 
Громади, які ще не розробили стратегії, повинні узгодити цілі та завдання 
стратегій вищого адміністративного рівня.  
30 
 
Зміни щодо законодавства у контексті регіонального розвитку та державної 
стратегії регіонального розвитку повинні бути узгоджені із Планом відновлення 
України, в якому креативним індустріям присвячено окремий розділ – «Культура 
та інформаційна політика».  
Реалізація даного плану має на меті збереження та розвиток робочих місць 
у сфері креативних індустрій (до кінця 2022 р. – 220 тис. офіційно зайнятих, до 
кінця 2025 р. – 380 тис., до кінця 2032 р. – 600 тис.) [42]. 
Основними цілями, які передбачені Планом відновлення України: подвоєна  
додана вартість у креативних галузях, покращена якість кваліфікованих 
працівників, кваліфікованих працівників із-за кордону, повернення 
кваліфікованих працівників, які виїхали за кордон після початку 
широкомасштабного вторгнення [42]. 
У межах Плану відновлення України для креативних індустрій визначено 
основні проблеми, спричинені війною, які важливо  розв’язати якомога швидше, 
зокрема: 37% зайнятих у креативних індустріях втратили роботу або не 
отримують заробітну плату під час війни; 39% креативних компаній вимушено 
зменшили або втратили замовлення та скоротили обсяги продажів; 25% 
креативних компаній втратили понад  90% своїх продажів; 20%  представників 
креативної індустрії виїхали з країни через війну; щодо державних заходів 
підтримки бізнесу, то 37% креативних підприємців зазначали, що їхній бізнес не 
відповідає умовам Програми (КВЕД, регіон, організаційно-правова форма), а ще 
28% вважають, що Програма не вирішує проблем компанії та не відповідає її 
потребам; внаслідок заборони або обмеження, накладеного органами державної 
влади на користування  приватним майном, було скорочено державні витрати на 
Український культурний фонд та Український інститут книги [42]. 
У межах Плану відновлення України було визначено основні напрямки  
розвитку креативних індустрій:  
Планом передбачено, що в Україні необхідно відновлювати наступні 
напрями креативних індустрій через розроблення наступних механізмів: 
31 
 
– відновлення та збільшення Українського культурного фонду, просування 
культурного продукту для популяризації України; 
– навчання представників креативних індустрій навичкам оперування на 
міжнародному ринку; 
– підтримки творчих працівників, які відновили свою діяльність; 
– підтримки виробничих та експортних потужностей креативних індустрій 
через надання субсидій та дотацій та підтримка  креативних хабів; 
– створення Національної Агенції розвитку креативних індустрій як суб’єкта 
державної підтримки інноваційного розвитку креативного бізнесу.  
Програмою відновлення України передбачено також розвиток креативних 
індустрій шляхом зниження податкового навантаження та фіскального 
стимулювання задля відновлення виробництва [42]. 
Таким чином, провівши дослідження щодо суті та ролі креативної 
економіки та креативного підприємництва  у сучасному розвиткові країни, слід 
зазначити, що: 
- світовий ринок креативних товарів та послуг неупинно зростає та 
відкриває нові можливості країнам, що розвиваються, щодо подальшої 
інтеграції у світову економіку; 
- креативний сектор набуває усе більшого визнання на національному та 
глобальному  рівнях завдяки своїй відносній стійкості до економічних 
потрясінь та подвійній культурно-економічній орієнтації;  
- переважна більшість учасників ринку мікро- та малими підприємствами; 
- технологічний розвиток змістив фокус креативних індустрій від 
матеріальних форм до цифрових еквівалентів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
32 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ СТАНУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ТА КРЕАТИВНОГО 
ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 
 
 
 
2.1  Оцінка сучасного стану креативних індустрій в Україні 
 
 
 
Креативна індустрія є однією з найбільш швидко зростаючих галузей 
всьому світу, і станом на 2021 рік вона складає близько 3% світового ВВП [8]. 
Креативний бізнес – одна з найбільш швидкозростаючих галузей світової 
економіки, а окрім цього, він є одним з найважливіших з точки зору отримання 
доходів, створення робочих місць та експортних надходжень в світовій 
економіці. Як вже було детально розписано в попередньому розділі, в основі 
креативної економіки знаходяться культурні та креативні галузі, що діють в 
межах таких сфер як мистецтво, культура, комерція та технології. В 
виробництві в межах даних галузей у світі щороку заробляється близько 2250 
мільярдів доларів США, а задіяні в ньому приблизно 30 мільйонів осіб 
світового населення [25].  
Цікавим також є те, що дана індустрія є однією з найбільших 
постачальників робочих місць для молодих працівників (віком від 8 до 25 
років), що говорить про потенціал даного типу економіки. 
За даними річного звіту ВЕФ з приводу професій майбутнього 
креативність, оригінальність та інноваційність на найближчі роки 
прогнозовано оцінені одними з найважливіших та найкращих професійних 
рис. Окрім цього, серед виділених 15 найзатребуваніших характеристик 
для працівника на 2025 рік, окрім креативності на 5 місці, майже  половина 
стосується в першу чергу здібностей, задіяних у креативних індустріях: 
наприклад, технології, навчання, емоційний інтелект тощо (рис. 2.1). 
 
    
 
33 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.1 – Перелік найзатребуваніших професій за версією ВЕФ на  
2025 р. [7]. 
Найважливішими спеціалізованими навичками за цим самим звітом були 
виділені такі: маркетинг продукції (1 місце), цифровий маркетинг, життєвий 
цикл розробки програмного забезпечення, управління бізнесом, реклама, 
взаємодія людини з комп’ютером, інструменти розробки, технології зберігання 
даних, праця з комп’ютерними мережами, веб-розробка, управлінський 
консалтинг, підприємництво, праця зі штучним інтелектом, наука про дані, 
роздрібний продаж, технічна підтримка, праця з соціальними мережами, 
графічний дизайн та управління інформацією. Всі наведені професійні риси 
стосуються креативних індустрій, особливо таких як реклама, IT та дизайн. 
Серед вакансій, що виникають, розвиваються та мають значний потенціал, 
за поданими навичками також були виділені сфери, що безпосередньо є 
частиною креативної економіки.  
На рисунку 2.2 можна побачити головні потенціальні професійні сфери, 
проранжоані за їх важливістю за шкалою від 0 до 19 (де 19 – найбільш 
34 
 
важлива, а 0 – найбільш неважлива в контексті найпотрібніших спеціалізованих 
навичок). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.2 – Новітні  кластери вакансій за версією ВЕФ [7]. 
В Україні креативні індустрії визначаються як види економічної 
діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через 
культурне (мистецьке) та/або креативне вираження» [37]. Основні види 
економічної діяльності, які належать до креативних індустрій визначені 
розпорядженням КМУ від 24.04.2019 р. № 265-р «Про затвердження видів 
економічної діяльності, які належать до креативних індустрій» [37].  
Відповідно до Національного класифікатора України до креативних 
індустрій відносять 34 види економічної діяльності, а саме: візуальне мистецтво: 
живопис, графіка, скульптура, фотографія тощо; сценічне мистецтво: жива 
музика, театр, танець, опера, цирк тощо; література, видавнича діяльність та 
друковані засоби масової інформації; аудіальне мистецтво; аудіовізуальне 
мистецтво: кіно, телебачення, відео, анімація тощо; дизайн; мода; нові медіа а 
інформаційно-комунікаційні  технології: програмне забезпечення, відеоігри; 
цифрові технології в мистецтві (3-D-друк; віртуальна, доповнена, змішана 
реальність); архітектура та урбаністика; реклама, маркетинг, зв’язки з 
35 
 
громадськістю та інші креативні послуги; бібліотеки, архіви та музеї; народні 
художні промисли [37].  
Водночас значний внесок у креативну економіку здійснюють і суміжні 
види діяльності (зв'язок, тиражування та друк, туризм та ін.), які дають 
можливість створювати, виробляти та розповсюджувати продукт, що 
генерується креативними індустріями. 
Доповнення термінологічного апарату Закону України «Про культуру» 
новим терміном «креативні індустрії» і застосування переліку видів економічної 
діяльності, які відносяться до креативних індустрій дасть можливість чітко 
ідентифікувати креативні індустрії у структурі української економіки і створити 
передумови для отримання статистичної інформації щодо стану креативних 
індустрій [39].    
Оскільки креативні індустрії мають мультиплікативний вплив на розвиток 
інших галузей та економіки в цілому, то це дасть можливість здійснити оцінку 
впливу креативних індустрій на рівень ВВП, зайнятості, розвитку 
підприємницької діяльності, культурних та освітніх процесів тощо.  
Креативність та креативні індустрії відірають важливу роль у 
забезпеченні зайнятості. Розвиток креативних індустрій сприяє розвитку 
бізнесу.   
Наразі дуже помітно збільшується валова додана вартість від креативних 
галузей в Україні. Наприклад, ще менше, ніж 10 років тому, додана вартість в 
сферах креативної економіка становила 31 мільярд гривень, що становило 
близько 3% валової доданої вартості (станом на 2013 рік), а в 2020 році цей 
обсяг становив вже 132,4 мільярди гривень, що дорівнювало 4,2% загальної 
доданої вартості [25].  
На рисунку 2.3 представлено динаміку валової доданої вартості 
креативних індустрій до загальної величини валової доданої вартості в Україні 
за 2013-2020 рр.  
 
36 
 
140 132.4
117.2
120
97
100
80.3
80
59.7
60
40 31 32.8 33.1
20
0
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Вклад креативних індустрій у додану вартість, млрд грн.
 
Складено за [25] 
Рисунок 2.3 – Вклад креативних індустрій до загальної величини доданої 
вартості в Україні за 2013-2020 рр. 
Аналізуючи рисунок 2.3 можна зазначити, що в Україні у 2013 році валова 
додана вартість у сфері креативних індустрій становила 31 млрд грн. або 3% від 
її загальної величини, а у 2020 році цей обсяг становив вже 132,4 млрд грн. або 
4,2%. У 2020 році порівняно з 2019 роком приріст доданої вартості креативних 
індустрій склав близько 13%. 
У таблиці 2.1 представлено валову додану вартість деяких креативних 
індустрій України у 2020 році. 
Таблиця 2.1 – Валова додана вартість креативних індустрій України,  
2020 р.  
Креативні індустрії Валова додана вартість,  Валова додана вартість, 
млрд грн. % 
Інформаційні технології 76,79 58 
Маркетинг, реклама та PR   22,51 17 
Аудіовізуальне мистецтво 19,86 15 
Література та видавництво 3,97 3 
Дизайн 3,31 2,5 
Архітектура та урбаністика 2,65 2 
Театральне мистецтво та кіно 1,99 1,5 
Інше 1,32 1 
Складено за [25]  
Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна зазначити, що до найбільш ключових 
креативних індустрій можна віднести такі як: ІТ технології; реклама, маркетинг 
та PR; аудіовізуальне мистецтво; архітектура; література та видавнича справа. Ці 
37 
 
п’ять найбільш креативних індустрій України здатні забезпечити 95% валової 
доданої вартості та 88% зайнятості [25]. 
У 2020 році валова додана вартість зростала в усіх креативних індустріях, 
але їх динаміка була неоднорідною. ІТ технології є найбільш креативною 
індустрією України. Протягом аналізованого періоду ІТ технології значно 
випереджали розвиток інших галузей і створили у 2020 році 58% усієї доданої 
вартості креативних індустрій України. Це пояснюється тим, що ІТ технології 
займають значну частку у структурі креативних індустрій країни.  
Таким чином, можна зазначити, що найбільш сприятливим середовищем 
для розвитку креативної економіки в Україні є ІТ технології, де замовниками у 
переважній кількості є іноземні інвестори.  
500
450
400 351.9 360.3
333.5
350
285.1
300
230.7
250 205.5
200
150
100
50
0
Кількість суб`єктів Обсяг реалізованої Кількість зайнятих в 
господарювання в продукції креативними креативних індустріях, тис. 
креативних індустріях, тис. індустріями, тис. грн. чол
од.
2019 2020 Linear (2020)
 
Складено за [25] 
Рисунок 2.4 – Показники діяльності креативних індустрій в Україні 
протягом 2019-2020 рр.  
На рис. 2.4  представлено деякі показники діяльності креативних індустрій 
за 2019-2020 рр. Аналізуючи ці показники можна зазначити наступне:  
- по-перше, у 2020 році в Україні  кількість суб’єктів господарської діяльності 
у сфері креативних індустрій становила 230,7 тис. або 11,7% від загальної 
кількості, а у 2019 році - 205,5 тис і 10,6% відповідно. У 2020 році порівняно 
з 2019 роком приріст кількості суб’єктів господарювання в креативних 
індустріях України склав 12%; 
38 
 
- по-друге, у 2020 році в Україні обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) 
суб’єктів господарювання у сфері креативних індустрій становив 333,9 млрд 
грн. або 3% від загального обсягу реалізованої продукції, а у 2019 році - 286,1 
млрд і 2,7% відповідно. У 2020 році порівняно з 2019 роком приріст обсягів 
реалізованої продукції креативними індустріями України склав 17%; 
- по-третє, у 2020 році в Україні кількість зайнятих у креативних індустріях 
становила 351,9 тис. або 4% осіб від загальної кількості зайнятих, а у 2019 
році – 360,3 тис. осіб і 3,9% відповідно. У 2020 році порівняно з 2019 роком 
приріст зайнятості в креативних індустріях України склав 0,1%. Рисунок 3 
підтверджує тенденцію до зростання частки зайнятих в креативних індустріях 
до загального чисельності зайнятих в Україні за 2013-2020 рр.  
 
4.5 4 1.2
3.9
4 3.6
3.4 1
3.5 3.2
2.9 3
3 2.5 0.8
2.5
0.6
2
1.5 0.4
1
0.2
0.5
0 0
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Рівень зайнятості у креативних індустріях… 
 
 Складено за [25] 
Рисунок 2.5 – Рівень зайнятості у креативних індустріях України 
протягом 2013-2020 рр. 
У 2020 році креативні індустрії згенерували 4,2 % доданої вартості (132,4 
млрд грн) у структурі української економіки. У 2019 цей показник становив 
3,9%. Значна частка цього зростання припадає на сектор ІТ.  
Чотири види економічної діяльності ІТ (58.21, 58.29, 62.01, 62.02) створили 
понад 60% доданої вартості у структурі креативних індустрій. Ще 15 % припадає 
на рекламу і PR (70.21, 73.11, 73.12), 13 % - на кіно й телебачення (59.11, 59.12, 
59.13, 59.14, 60.20), близько 3% - на архітектурну діяльність (71.11), близько 3% 
39 
 
- на видавничу справу (58.11, 58.13, 58.14, 58.19, 74.30), 2% - на концертну і 
театральну діяльність (90.01, 90.02, 90.04) [29].  
Деякі види діяльності значно покращили свої показники порівняно з 
попереднім роком, особливо ІТ та дизайн (видання комп’ютерних ігор +61%, 
діяльність із дизайну +40 %, комп’ютерне програмування +33 %), натомість інші 
постраждали від коронакризи (демонстрація кіно -70 %, розповсюдження 
фільмів і телепрограм -37%, видавнича справа від -26 % до -14 %, музеї -26 %, 
театральна та концертна сфера від -12 % до -5 %) [29]. 
Зростання доданої вартості у креативних індустріях у кризовому 2020 році 
є досить неочікуваним, адже цей сектор надзвичайно постраждав під час 
пандемії. Дослідження ЮНЕСКО ‘Cultural and Creative Industries In the Face of 
COVID-19: An Economic Impact Outlook’ демонструє на прикладів 20 держав, що 
в багатьох країнах падіння доданої вартості, створеної креативними індустріями, 
сягнуло 30-40 % [29]. 
Позитивну динаміку України можна пояснити кількома факторами. По-
перше, значною часткою сектору ІТ у структурі креативних індустрій, що 
виявився менш вразливими до наслідків пандемії. По-друге, високим рівнем 
тіньової економіки, яка не відображається в статистиці, але водночас є чутливою 
до кризових ситуацій. Саме неофіційно зайняті працівники найперші 
постраждали від впливу карантинних обмежень. 
Цими факторами може пояснюватися і збільшення частки зайнятих 
працівників у креативних індустріях з 3,8% до 4% попри труднощі на 
креативному ринку праці під час пандемії. 
У секторі ІТ зайнято більш як 210 тис. працівників - це 58% від усіх 
зайнятих у креативних індустріях. Порівняно з 2019 роком чисельність 
працівників тут загалом зросла близько на 10%. 
Що стосується інших секторів, то в структурі креативних індустрій: 10 % 
працівників зайнято в секторі реклами та PR;  9 % - у кіно й телебаченні;  6 % - у 
видавничій справі;  5 % - в архітектурі; 3 % - у театральній і концертній справі. 
40 
 
У всіх зазначених секторах, крім ІТ та архітектури, кількість працівників у 
2020 році зменшилася проти 2019 року. Щодо кількості суб’єктів 
господарювання, то за статистикою приблизно кожен десятий підприємець в 
Україні - креативний: кількість суб’єктів господарювання у сфері креативних 
індустрій становила 11,7 % (230,7 тис.) від загальної кількості підприємств, з них 
92 % (211,8 тис.) - фізичні особи-підприємці [29]. 
Варто відзначити вагому роль ФОП у креативних індустріях. Вони 
генерують 20,6 % (53 млрд грн) доданої вартості серед усіх ФОП за всіма видами 
економічної діяльності [25].  
У фізичних осіб-підприємців зайнято майже 224 тис. особи - 62% від усіх 
зайнятих у креативних індустріях. Найбільше суб’єктів господарювання - в ІТ 
(76% від загальної кількості підприємств у креативних індустріях), рекламі та PR 
(7%), дизайні (3%, також дизайн показав стрімке зростання кількості 
підприємств проти 2019 року - +20 %), кіно й телебаченні (2 %) [25].  
Обсяг реалізованої продукції у креативних індустріях зріс з 2,7 % до 3 % у 
2020 році (333,9 млрд грн). Найбільший приріст продемонстрували дизайн (+33 
%) та ІТ (+23...+33 %) [29]. 
За абсолютними показниками обсягу реалізованої продукції у структурі 
креативних індустрій: 66 % належить сектору ІТ; 17 % - рекламі та PR: 7,4 % - 
кіно й телебаченню (частка зменшилася проти 2019 року); 3 % - видавничій 
справі; 2,7 % - архітектурі; 1,5 % - дизайну [25].  
На 36 % порівняно з 2019 роком впав обсяг реалізованої продукції у 
концертній і театральній справі. Витрати на персонал у сфері креативних 
індустрій у 2020 році становили 27,8 млрд грн - це 2,6% від витрат на персонал в 
усіх видах економічної діяльності. У відсотковому вимірі показник не змінився 
порівняно з попереднім роком. З цієї суми незначна частка належить до витрат 
на персонал у фізичних осіб-підприємців - 1,8% (507,3 млн грн). У структурі 
витрат на персонал 84% охоплюють витрати на оплату праці (23,3 млрд грн), 
решта 16% (4,5 млрд грн) - відрахування на соціальні заходи. 43% з витрат на 
персонал у креативних індустріях охоплено сектором ІТ;  21% - кіно й 
41 
 
телебаченням; - 14% - рекламою та PR; 7% - театральною і концертною 
діяльністю; 6% - архітектурою; 6% - видавничою справою [29]. 
Отже, у 2020 році попри пандемію і падіння ВВП України на 4 % креативні 
індустрії загалом покращили свої показники. Розвивалися дизайн, ІТ, реклама - 
цим сферам завдячуємо зростанням креативних індустрій. Падіння зазнали 
видавнича справа, концертна і театральна діяльність, кіно й телебачення, музеї 
та заклади культури. Позитивну динаміку у структурі ІТ демонструє 
виробництво комп’ютерних ігор в ІТ: наразі в Україні цей сектор порівняно 
невеликий, але стрімко зростає [29]. 
Отже, можна зазначити, що протягом останніх років простежувалася 
тенденція до поступового зростання ролі креативних індустрій в економіці 
країни, що можна підтвердити наступними позитивними трендами: приріст 
доданої вартості креативних індустрій - 13%; приріст кількості суб’єктів 
господарювання в креативних індустріях України - 12%; приріст обсягів 
реалізованої продукції креативними індустріями України - 17%; приріст 
зайнятості в креативних індустріях України - 0,1% [25]. 
На думку вітчизняних дослідників, сьогодні в Україні частка креативної 
економіки у ВВП складає близько 7%, але її потенціал є значно вищим і може 
складати понад 10% ВВП. Це зростання може призвести до створення низки 
системних позитивних макроекономічних ефектів, а саме: збільшення ВВП на 
182,1 млрд грн.; експорту – на 95,6 млрд грн.; валового прибутку підприємств – 
на 92,7 млрд грн. [25].  
Під час повномасштабної війни креативна індустрія України скоротилася 
майже на 40%, а 20%  робочої сили покинуло країну. Слід зазначити, що 37% 
зайнятих у креативному бізнесі втратили роботу або залишилися без заплати під 
час війни; 39% креативних компаній відчувають падіння обсягів замовлень і 
продажів; 25% креативних компаній втратили 90% обсягів продажів [29].. 
Але подальший розвиток креативних індустрій ускладнюється наявністю 
широкого кола проблем, які можна згрупувати наступним чином:  
42 
 
1) недосконалість законодавчої бази обумовлено тим, що донині 
залишається неврегульованим питання щодо функціонування креативних 
індустрій, а також захисту прав інтелектуальної власності, авторських прав та 
цифрових прав;  
2) відсутність єдиної державної стратегії, політики розвитку креативної 
економіки та креативних індустрій;  
3) значна частка тіньового сектору креативних індустрій;  
4) низький споживчий попит на креативні товари та послуги на 
внутрішньому ринку; недосконале кадрове забезпечення та застарілість системи 
освіти;  
5) слабка розвиненість інноваційної інфраструктури в частині 
комерціалізації креативних ідей тощо. 
Отже, можна зазначити, що розвинений креативний сектор економіки 
позитивно впливає на формування іміджу країни.  Відкритість, толерантність, 
кооперування призводить до того, що, креативний сектор покращує 
інвестиційний  клімат в країні.  
Загалом у 2020 році креативні індустрії згенерували 4,2% доданої вартості 
української економіки, що становило 132,4 млрд грн. Такий показник перевищує 
індикатори 2019 року на 3,9% [25].  
Результати зростання креативного бізнесу свідчать наступне: на 0,3% 
більший внесок в ВВП, порівняно із попереднім роком. Все більше людей 
обирають роботу у креативних індустріях: у 2020 р. відбулося збільшення до 4%, 
(на 360,3 тис.осіб); у 2019 р. - 3,8%. У 2020 р. деякі види діяльності значно 
покращили свої показники порівняно з попереднім роком, особливо ІТ- 
технології та дизайн. Інші галузі постраждали від коронакризи і зазнали збитків. 
Обсяг реалізованої продукції бізнесу у сфері креативних індустрій 
становив 333,9 млрд грн, що становило 3 % від загального обсягу реалізованої 
продукції в Україні. Позитивна динаміка українських креативних індустрій 
спостерігається на тлі падіння ВВП у 2020 році, а також сповільнення зростання 
сфери у світі через пандемію (за даними ЮНЕСКО) [29]. Це свідчить про вагому 
43 
 
частку сектору ІТ у структурі креативних індустрій, що виявився менш 
вразливими до наслідків пандемії. Це також може вказувати на значну тіньову 
частку економіки, яка не відображається в статистиці. 
Як вже зазначалося вище, креативні індустрії в останні роки набувають 
актуальності більше, ніж будь-який інший сектор бізнесу, зокрема вони стають 
провідним сектором економічного зростання та створення нових робочих місць. 
Так, наприклад, в Європі ККІ дають 558 млрд євро доданої вартості до ВВП (4,4 
загального ВВП ЄС) і створює 8,3 млн. робочих місць на повний робочий день 
(3,8% загальної робочої сили ЄС) [25]. 
В Україні також відбуваються досить активні зрушення в цій сфері. На рис. 
1.1 представлено динаміку валової доданої вартості ККІ в Україні протягом 
2013-2019 років. 
 
Рисунок 2.6 –  Динаміка валової доданої вартості ККІ в Україні протягом 
2013-2019 рр., [29] 
У 2020 р. обсяг валової доданої вартості в сфері креативної індустрії в 
Україні збільшився і склав близько 132400, млн. грн, що становило 4,2% у 
структурі ВДВ [29].  
Значна частка цього зростання припадає на сектор ІТ. Чотири види 
економічної діяльності ІТ (58.21,58.29,62.01,62.02) створили понад 60% доданої 
вартості у структурі креативних індустрій. Ще 15% припадає на рекламу і 
PR(70.21,73.11,73.12), 13% -на кіно й телебачення (59.11,59.12,59.13,59.14,60.20), 
близько3% -на архітектурну діяльність (71.11), близько 3% - на видавничу справу 
44 
 
(58.11,58.13,58.14,58.19,74.30), 2% -на концертну і театральну діяльність 
(90.01,90.02,90.04) [29]. 
Рівень зайнятості в креативних індустріях має тенденцію до щорічного 
збільшення (рис. 1.2) 
 
 
Рисунок 2.7 –  Динаміка зайнятого населення в ККІ в Україні протягом 2013-
2019 років, [25] 
У 2020 році кількість зайнятих в креативній індустрії збільшилося до 360,3 
тис. осіб, що склало 4,0% від загальної кількості офіційно зайнятого населення в 
Україні [29]. 
У секторі ІТ зайнято більш як 210 тис. осіб, що складає 58% від усіх 
зайнятих у креативних індустріях. Щодо інших секторів, то в структурі 
креативних індустрій:10% працівників зайнято в секторі реклами та PR; 9% - у 
кіно й телебаченні; 6% - у видавничій справі; 5% - в архітектурі; 3% - у 
театральній і концертній справі [29].  
Щодо кількості суб’єктів господарювання, то за статистикою приблизно 
кожен десятий підприємець в Україні – креативний: кількість суб’єктів 
господарювання у сфері креативних індустрій становила 11,7% (230,7 тис.) від 
загальної кількості підприємств, з них 92% (211,8 тис.) – фізичні особи-
підприємці [29]. 
 У 2020 році обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів 
господарювання у сфері креативних індустрій становив 333,9 млрд грн – це 3% 
від загального обсягу реалізованої продукції в Україні. У 2019 році ці показники 
45 
 
становили 286,1 млрд грн і 2,7% відповідно. За абсолютними показниками обсягу 
реалізованої продукції у структурі креативних індустрій: 66% належить сектору 
ІТ; 17% - рекламі та PR; 7,4% - кіно й телебаченню; 3% - видавничій справі; 2,7% 
- архітектурі; 1,5% - дизайну [29]. 
Таблиця 2.2 – Зведені економічні показники креативних індустрій 
України та низки зарубіжних країн [25] 
Країна  Сфера  Рік  Вклад у Вклад у Вклад у зовнішню 
додану зайнятість  торгівлю  
вартість  
Україна  Креативні 2019  3,94% 3,8%  Товари:  Експорт – 1%;  
індустрії  Імпорт – 1,5%  
Послуги:  
Експорт – 30%  
Імпорт -6,1%  
Велика Креативний 2018  5,8%  1,9%  Товари: Експорт – 3,1%  
Британія  сектор  Імпорт – 1,5%  
Послуги:  
Експорт – 11,9%  
Імпорт -9,2%  
Польща  Креативні 2018  6,3%  2,4%  Товари: Експорт – 1,6%  
індустрії  Імпорт – 1,1%  
Послуги:  
Експорт – 4,4%  
Імпорт -6,6%  
Туреччина Культурний 2018  0,3%  2,3%  Товари: Експорт – 4,2%  
 сектор  Імпорт – 2,2%  
Послуги:  
Експорт – 3,6%  
Імпорт – 16,3%  
США  Мистецтво 2017  4,7% 3,3%  Товари та послуги:  
та креативні Експорт – 3,1%  
індустрії  Імпорт – 1,5%  
Канада  Креативні 2018  2,7%  3,5%  Товари та послуги:  
індустрії  Експорт – 2,5%  
Імпорт – 3,3%  
Німеччина  Культурні 2018  3,3%  3,5%  Товари: Експорт – 1,9%  
та креативні Імпорт – 2,3%  
індустрії  Послуги:  
Експорт – 8,2%  
Імпорт 9,6%  
 
46 
 
У таблиці 2.2. наведено показники креативних індустрій України та низки 
зарубіжних країн.  
Аналізуючи дані таблиці можна зазначити, що рівень внеску українського 
креативного сектору у розвиток економіки порівняти із деякими розвиненими 
країнами, то можна побачити що розвиток креативних індустрій України 
відповідає середньому рівню. 
Таким чином, можна стверджувати, що наведені дані досить повно 
характеризують економічні масштаби сфери креативних індустрій та 
особливості цього сектору в Україні. 
 
2.2. Аналіз діяльності суб’єктів МСБ в Україні 
 
 
 
Переважна частина учасників ринку, що представляють креативні 
індустрії, як правило є мікро- та малими  підприємствами. Креативний бізнес 
впирається на ініціативу окремих осіб; над переважною  кількістю проектів 
працює   команда менше  ніж  з 10 осіб. Водночас, така структура організації 
діяльності сектору не виключає ролі великих та середніх компаній, а також ТНК. 
Проте, останні також значною мірою залежать від творчого внеску малих 
компаній або самозайнятих осіб. Оскільки більшість підприємств  у цьому 
секторі, як правило є невеликими, то створення незалежного бізнес-середовища 
для діяльності  МСП відіграє вирішальну роль. 
Якщо у 2010 році середнє значення зареєстрованих малих підприємств 
складало для України 7,8 підприємств на 1000 осіб населення, то у 2021 році - 
вже 8,5 [48]. У європейських країнах ця величина складає 57 підприємств; у 
США – 90; а в Японії 49,6 [48]. Для формування загальної оцінки діяльності 
суб’єктів МСБ в Україні протягом останніх років, проведемо аналіз відповідних 
статистичні даних.  
На рис. 2.1 представлено динаміку кількості малих підприємств в Україні 
протягом 2018-2021 рр. 
47 
 
365000 362328 8.00%
6.76% 7.00%
360000
355708 6.00%
355000 352722 5.00%
5.10%
350000 4.00%
3.00%
345000
2.00%
339374
340000 1.00%
335000 0.00%
-0.84% -1.00%
330000
-1.83% -2.00%
325000 -3.00%
2018 2019 2020 2021
Малі підприємства, од. Приріст
 
Рисунок 2.1–Динаміка кількісті малих підприємств в Україні  
за 2018-2021 рр. [48] 
 
Як свідчать дані рис. 2.1, протягом 2018-2019 рр. кількість малих 
підприємств мала тенденцію до зростання, а протягом 2020-2021 рр. 
простежувалося скорочення їх чисельності.  
Слід зазначити, що протягом аналізованого періоду у 2019 році було 
зафіксовано найбільшу кількість підприємств в Україні. У 2019 році загальна 
кількість малих підприємств становила 362 328 од., а у 2020 р. кількість малих 
підприємств значно скоротилася і становила 355 708 од.  
На рис. 2.2. представлена динаміка кількості середніх підприємств в 
Україні протягом 2018-2021 рр.  
Як свідчать дані рис.2.2, протягом 2018-2019 рр. кількість малих 
підприємств суттєво зросла, а протягом 2020-2021 рр. відбулося суттєве 
скорочення їх чисельності. 
Аналізуючи дані рис. 2.2. можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду кількість середніх підприємств у 2018 р. досягла найбільшої кількості і 
становила 17751 од., а у 2020 р. була зафіксована найменша кількість 
підприємств і становила 17602 од. 
48 
 
18000 12.00%
17751
17602
10.55% 17502
10.00%
17500
8.00%
17000 7.50%
6.00%
16500
4.00%
16057
16000
2.00%
15500
0.00%
-0.57%
-0.84%
15000 -2.00%
2018 2019 2020 2021
Середні підприємства, од. Приріст
 
Рисунок 2.2 - Динаміка кількості середніх підприємств в Україні 
за 2018-2021 [48] 
У 2020 році відносно 2019 року кількість середніх підприємств 
скоротилася на 10,55%. 
На рис. 2.3 представлено динаміку кількості фізичних осіб-підприємців в 
Україні за 2018-2021 рр. 
1620000 6.00%
1599755
1600000 5.21% 1585414 5.00%
1580000
1561028 4.00%
1560000
1540000 3.00%
2.48%
1520000 2.00%
1500000 1.15%
1483716 1.00%
1480000
0.00%
1460000
-0.90%
1440000 -1.00%
1420000 -2.00%
2018 2019 2020 2021
Фізичні особи - підприємці, од. Приріст
 
Рисунок 2.3 - Динаміка кількості фізичних осіб-підприємців в Україні за 
2018-2021 рр. [48] 
 
Аналізуючи дані рис. 2.3, можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду найбільша кількість індивідуальних підприємців була зареєстрована у 
2019 р. і становила 1561028 од., а у 2021 р. їх кількість зменшилася і становила 
49 
 
1585414 од. Зменшення кількості фізичних осіб підприємців у 2021 році у 
порівнянні із 2019 роком відбулося на 5,21% і було обумовлене використанням 
жорстких інструментів посилення фіскальної політики в Україні.  
На рис. 2.4 представлено динаміку кількості малих та мікропідприємств в 
Україні за 2018-2021 рр. 
400000
362328 355708 352722
339374
350000
313380 307871
292772 304650
300000
250000
200000
150000
100000
50000
0
2018 2019 2020 2021
Малі підприємства, од. Мікропідприємства, од.
 
Рисунок 2.4 - Динаміка кількості малих та мікропідприємств в Україні за 
2018-2021 рр. [8] 
Аналізуючи дані рис. 2.4, можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду найбільша кількість мікропідприємств спостерігалася у 2019 році, а 
найменша - у 2018 році. У таблиці 2.1 представлена інформація щодо частки 
малого бізнесу в економіці України протягом 2018-2021 рр.  
Таблиця 2.1 - Частка малого бізнесу в економіці України за 2018-2021 рр.  
 Питома вага Питома вага кількості Питома вага 
 малих підприємств у зайнятих працівників у обсягу реалізованої 
 загальній кількості загальній чисельності продукції у загальній 
Роки суб’єктів зайнятих працівників в чисельності реалізованої 
господарювання (разом з економіці України, % продукції всіма 
фізичними особами суб’єктами 
підприємцями), % господарювання, % 
2018 
16,36 20,09 17,72 
 
2019 
20,82 20,58 17,48 
 
2020 
21,50 20,60 18,66 
 
2021 
21,71 20,67 17,19 
 
 
50 
 
Аналізуючи дані табл. 2.1, можна зазначити, що питома вага малих 
підприємств до загальної кількості суб’єктів господарювання у 2021 році у 
порівнянні із 2018 роком зросла на 5,35%. А питома вага кількості зайнятих 
працівників до загальної чисельності працюючих та питома вага реалізованої 
продукції до загальної величини реалізованої продукції всіма суб’єктами 
господарювання залишилася майже без змін.  
У таблиці 2.2 представлено частку середнього бізнесу в економіці України 
протягом 2018-2021 рр. Аналізуючи дані таблиці 2.2. можна зазначити, що 
простежується досить низька частка середніх підприємств у загальній 
чисельності суб’єктів господарювання, їх частка за 2018-2021 рр. складає 
близько 1%. При цьому кількість зайнятих працівників складає третину від усіх 
зайнятих в економіці.  
Таблиця 2.2 - Частка середнього бізнесу в економіці України  
за 2018-2021 рр. [27] 
 Питома вага Питома вага Питома вага 
 середніх підприємств у кількості зайнятих обсягу реалізованої 
 загальній кількості працівників у загальній продукції у загальній 
Роки суб’єктів господарювання чисельності зайнятих чисельності реалізованої 
(разом з фізичними працівників в економіці продукції всіма 
особами підприємцями, % України, % суб’єктами 
господарювання, % 
2018 
0,96 31,50 39,37 
 
2019 
1,22 32,00 39,61 
 
2020 
1,26 31,58 39,41 
 
2021 
1,10 30,96 39,36 
 
 
У таблиці 2.3 представлено частку фізичних осіб-підприємців в економіці 
України за 2018-2021 рр. 
Аналізуючи таблицю 2.3 можна зазначити, що питома вага фізичних-осіб 
підприємців у загальній чисельності суб’єктів господарювання є високою і у 
2018 році складала 82,65%. А протягом 2019-2021 рр. тенденція до її зростання 
була призупинена і протягом трьох років була майже незмінною і складала 
більше за 77% від загальній чисельності суб’єктів господарювання.  
51 
 
Таблиця 2.3 - Частка фізичних осіб-підприємців в економіці України за 
2018-2021 рр. [27] 
 Питома вага Питома вага Питома вага 
 фізичних осіб кількості зайнятих обсягу реалізованої 
Роки підприємців у працівників у загальній продукції у загальній 
загальній кількості чисельності зайнятих чисельності реалізованої 
суб’єктів працівників в економіці продукції всіма 
господарювання, % України, % суб’єктами 
господарювання, % 
2018 
82,65 30,16 7,63 
 
2019 
77,92 28,95 8,40 
 
2020 
77,19 28,73 9,15 
 
2021 77,16 28,47 9,16 
 
Також протягом аналізованого періоду простежується тенденція до  
скорочення кількості зайнятих працівників до загальної їх чисельності у 2019 
році порівняно з 2018 роком, а протягом 2019-2021 рр. тенденція до її зростання 
була призупинена і протягом трьох років була майже незмінною і складала 
близько 28%. При цьому майже кожен третій зайнятий в економіці працівник є 
фізичною особою, тобто підприємцем. 
Отже, на основі аналізу статистичної інформації можна зазначити, що в 
сукупності малий, середній бізнес та фізичні особи-підприємці забезпечують 
близько 80% населення робочими місця та виробляють більше 65% продукції, 
товарів, робіт та послуг та складають більше 90% усіх суб’єктів господарювання 
в Україні. 
Галузева структура малого бізнесу в Україні не диверсифікована. У 
розвинених країнах світу до 40-50% від загальної кількості малих та середніх 
підприємств надають послуги, частка виробництва та будівництва складає 10-
20%, частка сільського господарства складає близько 5%, і лише 5% малих 
підприємств належать до сфери торгівлі [48].  
На рис. 2.5 представлено галузеву структуру фізичних осіб-підприємців за 
видами економічної діяльності у 2021 році.  
Аналізуючи рис. 2.5 можна зазначити, що найбільшу питому вагу у 2021 
52 
 
році у галузевій структурі фізичних осіб-підприємців за видами економічної 
діяльності в Україні займають такі галузі як: оптова та роздрібна торгівля, 
ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (43%); інформація та 
телекомунікації (17%); професійна, наукова та інша діяльність (7%); надання 
інших видів послуг (7%), промисловість (5%), тимчасове розміщення та 
організація харчування (4%).  
Найвищу питому вагу у галузевій структурі фізичних осіб-підприємців 
займає оптової та роздрібної торгівлі та ремонт автотранспортних засобів і 
мотоциклів і складає 43%. Їх привабливість для бізнесу можна пояснити 
швидкими темпами поверненням інвестицій та стабільним споживчим попитом.  
13565, 1% 107449, 7% 23050, 1% Сільське господарство, лісове 
27005, 2%
господарство та рибне господарство
72728, 5%
15245, 1% Промисловість
35566, 2% 25127, 1% Будівництво
6409, 0% Оптова та роздрібна торгівля; ремонт 
автотранспортних засобів і мотоциклів
Транспорт, складське господарство, 
113654, 7% поштова та кур'єрська діяльність
Тимчасове розміщування й організація 
харчування
58249, 4% Інформація та телекомунікації
Фінансова та страхова діяльність
680381, 43%
Операції з нерухомим майном
267757, 17%
Професійна, наукова та технічна 
діяльність
Діяльність у сфері адміністративного та      
допоміжного обслуговування
Освіта
Охорона здоров'я та надання соціальної 
допомоги
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок
62215, 4% 77014, 5% Надання інших видів послуг
 
 
Рисунок 2.5 - Галузева структура фізичних осіб-підприємців за видами 
економічної діяльності у 2021 році [8] 
 
Питома вага промисловості у галузевій структурі фізичних осіб-
підприємців складає лише 5%, це обумовлено низкою причин, основними серед 
яких є зарегульованість бізнесу та високі відсоткові ставки за кредит.      
На рис. 2.6 представлено галузеву структуру малих підприємств за видами 
економічної діяльності у 2021 році. 
53 
 
Аналізуючи дані рис. 2.6 можна зазначити, щонайбільшу питому вагу у 
2021 році у галузевій структурі малих підприємств за видами економічної 
діяльності займали наступні: сільське господарство, лісове господарство та 
рибне(43%); промисловість (34%); будівництво (24%).  
При чому спеціалізація малих підприємств на таких галузях як сільське 
господарство, промисловість та будівництво становить разом 73% від загальної 
кількості усіх всіх малих підприємств в Україні. 
364, 0% 329, 0% 551, 0% 53, 0% Сільське господарство, лісове господарство та 
рибне господарство
309, 0% 44, 0% Промисловість
224, 0%
118; 0% Будівництво
1072, 1%
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт 
2491, 2% автотранспортних засобів і мотоциклів
Транспорт, складське господарство, поштова та 
кур'єрська діяльність
3244, 3%
Тимчасове розміщування й організація харчування
820, 1% Інформація та телекомунікації
45613; 35% Фінансова та страхова діяльність
30551, 24%
Операції з нерухомим майном
Професійна, наукова та технічна діяльність
Діяльність у сфері адміністративного та      
допоміжного обслуговування
Освіта
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги
43907, 34%
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок
Надання інших видів послуг
 
Рисунок 2.6 - Галузева структура малих підприємств за видами 
економічної діяльності у 2021 році [8] 
 
Відповідно на такі таким галузі як оптова та роздрібна торгівля (3%), 
транспорт та складське господарство (1%), охорона здоров’я та надання 
соціальної допомоги (2%) та решта інших галузей припадає загалом 27% від 
загальної кількості усіх всіх малих підприємств в Україні. На рис. 2.7 
представлено галузеву структуру середніх підприємств за видами економічної 
діяльності у 2021 році.  
Аналізуючи дані рис. 2.7 можна зазначити щонайбільшу питому вагу 
у2021 році у галузевій структурі середніх підприємств за видами економічної 
54 
 
діяльності займали наступні галузі: промисловість (28%); оптова та роздрібна 
торгівля (19%); сільське господарство, лісове та рибне господарство (12%); 
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги (14%); транспорт складське 
господарство (6%). До галузі будівництва належать 1% кількості фізичних осіб-
підприємців та 5% середніх підприємств. Основна причина цього є низький 
рівень конкурентоспроможності підприємств малого бізнесу щодо якості та 
собівартості продукції порівняно із великими підприємствами. 
Сільське господарство, лісове господарство та 
118, 1% рибне господарство
329, 2% 820, 5% Промисловість
44, 0%
53, 0% Будівництво
2091, 12% Оптова та роздрібна торгівля; ремонт 
автотранспортних засобів і мотоциклів
2491, 14% Транспорт, складське господарство, поштова 
та кур'єрська діяльність
Тимчасове розміщування й організація 
309, 2% харчування
Інформація та телекомунікації
551, 3%
Фінансова та страхова діяльність
4860, 28%
Операції з нерухомим майном
Професійна, наукова та технічна діяльність
1072, 6%
Діяльність у сфері адміністративного та      
допоміжного обслуговування
Освіта
224, 1% Охорона здоров'я та надання соціальної 
допомоги
932, 5%
364, 2% Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок
3244, 19%
Надання інших видів послуг
 
Рисунок 2.7 - Галузева структура середніх підприємств за видами 
економічної діяльності у 2021 році за 2018-2021 рр. [8] 
На рис. 2.8 представлено динаміку обсягу реалізованої продукції 
середніми, малими та мікро підприємствами в Україні протягом 2018-2021 рр. 
Аналізуючи дані рис. 2.8 можна зазначити, що обсяг реалізованої продукції 
мікропідприємств та середній підприємств мав тенденцію до зростання, тоді як 
обсяг реалізованої продукції малих підприємств зростав повільнішими темпами. 
Частка середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції у 2021 
році суттєво зросла (рис. 2.8). 
Таким чином, прослідковується суттєве скорочення у 2020-2021 рр. 
чисельності малих та середніх підприємств, а у 2021 році - фізичних осіб-
55 
 
підприємців, що є результатом посилення жорсткості фіскальної політики щодо 
підприємців (введення РРО) та ростом розміру податків, в першу чергу 
пов’язаних зі зростанням мінімальної заробітної плати, а також негативним 
впливом пандемії. 
7000000
5900055
6000000
5000000
4359362.1
4168439.4
3924059.6
4000000
3000000
2576371
2064121
1839875.9
2000000 1766150.4
862346
1000000
599625 612370.4 704886
0
2018 2019 2020 2021
Середні Малі Мікропідприємства
 
Рисунок 2.8 - Динаміка обсягу реалізованої продукції середніми, малими 
та мікро підприємствами в Україні, млн. грн. [8] 
Слід зазначити, що з початком воєнних дій в Україні помітно знизилася 
кількість ФОП, у 2021 році було зафіксовано 296 тис. нових ФОП і 58 тис. 
юридичних осіб, а у 2022 році ФОП було створено лише 201 тис. та 34 тис. 
юридичних осіб [1]. Прифронтові та частково окуповані регіони відповідають за 
більш як 40% ВВП країни. На їх території зареєстровані понад 45% компаній (за 
виключенням Києва) [4]. 
Паралельне існування двох систем оподаткування з часом призводить до 
перерозподілу податкового навантаження, через те що спрощене оподаткування 
може бути використане в оптимізаційних схемах суб’єктів великого бізнесу. 
Існування в Україні спрощеного режиму оподаткування суб’єктів малого 
підприємництва призводить до низки проблем щодо стягування податку на 
додану вартість, податку з доходів фізичних осіб і відрахувань до державних 
фондів соціального страхування.   
56 
 
Не зважаючи на те, що єдиний податок стимулює розвиток малого бізнесу, 
він має більше недоліків, ніж переваг для економіки країни. Суттєвою 
проблемою системи спрощеного оподаткування є відсутність гнучкості строків 
переходу на неї та неможливість здійснювати це епізодично, за потреби. Це 
призводить до того, що отримання додаткових до основної заробітної плати 
заробітків на нерегулярній основі в легальному секторі для самозайнятих осіб є 
неефективним і обтяжливим та стимулюватиме тінізацію малого бізнесу. 
Тіньовий бізнес породжує корупцію контрольних органів, виводить із правового 
поля активну та прогресивну частину населення, стримує можливий розвиток 
бізнесу у перспективі. Тому роль малого бізнесу як ефективного інструмента 
самозайнятості населення значно зростає в сучасних умовах. 
За результатами 2022 року 31,7% вітчизняних підприємств взагалі 
припинили свою діяльність, 8,95% підприємств зіштовхнулися з проблемою 
відсутності доступу до фінансових ресурсів для поновлення власних обігових 
коштів та реалізації проектів із розвитку [4].  
Близько 75% вітчизняних підприємств зіштовхнулися із проблемою 
скорочення споживчого попиту на товари та послуги, що вимагає від них пошуку 
нових клієнтів та каналів збуту продукції [4]. Близько 20% підприємств мали 
проблеми із дебіторською заборгованістю. Близько 40% підприємств 
зіштовхуються із проблемою обмеження банківського кредитування, що має 
значний вплив на скорочення обсягів оборотного капіталу. Нестача 
фінансування є суттєвою перешкодою для функціонування малого і середнього 
бізнесу. Понад 44% вітчизняних підприємств мають труднощі з логістикою та 
транспортуванням, що спричинило значні затримки та втрати у постачанні 
товарів [4]. 
Певна частина самозайнятих не готова реєструватися офіційно через 
обтяжливість процедури відкриття та закриття ФОП, додаткової звітності, 
можливих перевірок тощо. Важливо зазначити, що зниження навантаження на 
фонд оплати праці з 38% до 25% також може призвести до добровільної 
легалізації від 1 до 2 млн українців, що додатково принесе до державного 
57 
 
бюджету від 6 до 12 млрд грн на рік [4]. Через військові дії в Україні 
спостерігається зниження рівня зарплат, оскільки безробітних стає більше, ніж 
кількість вакантних робочих місць. 
 
2.3.  Аналіз показників діяльності суб’єктів МСБ за регіонами 
 
Проведемо аналіз показників діяльності МСБ за регіонами України. На 
рис. 2.9. представлена динаміка малих підприємств за регіонами протягом 2018-
2020 рр. 
м.Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
Волинська
Вінницька
0 20000 40000 60000 80000 100000 120000
2020 2019 2018
 
Рисунок 2.9 - Динаміка кількості малих підприємств по регіонам, од. за 
2018-2020 рр. [8] 
Традиційно найбільша кількість малих та середніх підприємств припадала 
на м. Київ. Найбільша кількість малих підприємств налічується в таких областях 
як Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Київська. Найменша кількість 
58 
 
малих підприємств налічується в таких областях як: Чернігівська, Чернівецька, 
Тернопільська, Сумська, Рівненська, Луганська. 
м.Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
Волинська
Вінницька
0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500
2020 2019 2018
 
Рисунок 2.10 -  Динаміка кількості середніх підприємств за регіонами 
країни за 2018-2020 рр. од. [8] 
На рис. 2.10 представлена динаміка кількості середніх підприємств за 
регіонами України за 2018-2020 рр. 
Надмірна частка міського населення та наявність дуже великих міст також 
впливає на розвиток середнього бізнесу. 
Найбільша кількість середніх підприємств налічується у м. Київ. Значна 
кількість середніх підприємств знаходиться в таких областях України як: 
Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Київська, Львівська. 
Найменша кількість середніх підприємств розташована у таких областях 
країни як: Чернівецька, Херсонська, Тернопільська, Луганська, Закарпатська. 
59 
 
м.Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
Волинська
Вінницька
0 50000 100000 150000 200000 250000
2020 2019 2018
 
Рисунок 2.11- Динаміка кількості фізичних осіб-підприємців по регіонам, 
за 2018-2020 рр. [8] 
На рис. 2.11 представлено динаміку кількості фізичних осіб-підприємців 
за регіонами протягом 2018-2020 рр.  
Аналізуючи дані рис. 2.11 можна зазначити, що протягом аналізованого 
періоду найбільша кількість фізичних осіб-підприємців знаходилась м. Київ та  
таких областях країни як: Харківська, Одеська, Львівська, Київська та 
Дніпропетровська. 
Найменша кількість фізичних осіб-підприємців знаходиласьтаких 
областях країни як: Тернопільська, Луганська, Кіровоградська та Волинська. 
Найбільш повно диференціацію регіонів за рівнем малого та середнього 
підприємництва розкриває показник кількості діючий підприємств на 10 тис. 
60 
 
осіб наявного населення, який представлено на рис. 2.12 та рис. 2.13. 
м.Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
Волинська
Вінницька
0 50 100 150 200 250 300 350
2020 2019 2018
 
Рисунок 2.12 - Динаміка кількості малих підприємств на 10 тис. осіб 
наявного населення, од. [8] 
Як видно з рис. 2.12. та 2.13 концентрація малих та середніх підприємств є 
найбільшою у м. Київ. Найбільша кількість малих підприємств на 10 тис. осіб 
населення налічується у таких областях як: Харківська, Одеська, Миколаївська, 
Київська, Дніпропетровська. Найменша кількість малих підприємств на 10 тис. 
осіб населення налічується у таких областях як: Луганська та Донецька. 
61 
 
м.Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
Волинська
Вінницька
0 2 4 6 8 10 12 14
2020 2019 2018
 
Рисунок 2.13 -  Динаміка кількості середніх підприємств на 10 тис. осіб 
наявного населення, од. [8] 
До регіонів, де яких найбільша концентрація середніх підприємства можна 
віднести м. Київ,а також Київську, Харківську, Миколаївську, Дніпропетровську 
та  Одеську області. 
Найменша кількість середніх підприємств на 10 тис. осіб можна віднести 
такі області як: Закарпатська, Луганська, Донецька.  
Слід зазначити, що на регіональну диференціацію малого бізнесу значний 
вплив мають можливості фінансування малих та середніх підприємств. На рис. 
2.14 показано динаміку власного капіталу середніх та малих підприємств в 
Україні за 2018-2021 рр. Аналізуючи рис. 2.14 можна зазначити, що обсяги 
капітального інвестування у малих і середніх підприємств, так як і величина 
власного капіталу зростають непропорційно та нерівномірними темпами. 
62 
 
602851808.1 616708558.8
550927349.8 581972324.3
537716242.9
504838228
457617789.6 463859165
2018 2019 2020 2021
Середні Малі
 
Рисунок 2.14 - Динаміка власного капіталу середніх та малих підприємств 
в Україні, за 2018-2021 рр., тис. грн. [8] 
У 2021 році у порівнянні з 2018 та з 2021 роками відбулося скорочення 
власного капіталу середніх і малих підприємств.    
Таким чином провівши дослідження можна зазначити, що переважна 
частина учасників ринку, що представляють креативні індустрії, як правило є 
мікро- та малими  підприємствами. Креативний бізнес опирається на ініціативу 
окремих осіб; над переважною  кількістю проектів працює   команда менше  ніж  
з 10 осіб. Оскільки більшість підприємств у креативному секторі економіки є 
невеликими, то створення незалежного бізнес-середовища для діяльності  МСП 
відіграє вирішальну роль для розвитку креативних індустрій в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
63 
 
РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В 
УКРАЇНІ 
 
 
3.1 Фасилітація креативного підприємництва як форма 
фінансування бізнесу 
 
 
 Як свідчать статистичні дані, суб’єкти підприємництва переважно 
представлені суб’єктами малого та середнього підприємництва. У 2018 році  
суб’єкти малого підприємництва становили 99,1% усіх суб’єктів 
підприємницької діяльності в Україні, з них 96,2% становили суб’єкти 
мікропідприємництва.  
Частка суб’єктів малого підприємництва складає понад 90% у структурі 
суб’єктів підприємницької діяльності. Але внесок останнього у ВВП України 
відповідає 4,44%, а зайнятість у сфері креативних індустрій складає 3,17% від 
загально числа зайнятого населення. 
На думку зарубіжних аналітиків, основна проблема розвитку креативного 
підприємництва полягає у складності та ризикованості здійснення господарської 
діяльності суб’єктами малого бізнесу, пов’язаної із реалізацією інноваційних, 
креативних ідей. 
На думку аналітиків, основні проблема полягає в ускладнені доступу до 
фінансування малого та мікропідприємництва. Складність доступу до 
фінансово-кредитних ресурсів пояснюється структурою активів суб’єктів 
господарювання, а саме переважанням нематеріальних активів, залежністю від 
прав інтелектуальної власності, нехтуванням положенням Закону України «Про 
авторське право та суміжні права» щодо захисту прав інтелектуальної власності 
тощо. 
64 
 
Слід зазначити, що суб’єкти малого- та мікропідприємництва, які 
займаються креативною діяльністю не можуть претендувати на участь у 
програмах фінансування МСБ через неможливість надання необхідних гарантій.  
В Україні досі не розроблено модель, яка дозволяє здійснити оцінку 
реальної вартості інтелектуального капіталу суб’єктів креативного 
підприємництва. Існуюча державна підтримка креативного підприємництва 
вимагає коригування та уточнення. 
Фасилітація – це процес сприяння підприємницької діяльності через 
надання суб’єктам господарювання фінансової, інформаційно-консультаційної 
підтримки, стимулювання інновацій та креативних ідей, мінімізація ризиків.  
Першою програмою фасилітації креативного підпримництва в Україні 
була програма «Creative Enterprise», яка була розроблена Британською Радою та 
агенцією економічного розвитку PPV Сnowledge Networks. Дана програма 
розрахована на підприємців-початківців, які вже мали сформовану бізнес-ідею 
власної креативної справи [24].   
Механізм фасилітації креативного підприємництва в Україні не носить 
системного та комплексного характеру. Найпоширенішою формою фасилітації 
креативного підприємництва є надання інформаційно-консультаційної 
підтримки, яка реалізовувалася через: тренінги, семінари, конференції, форуми, 
майстер класи, індивідуальні консультації тощо. 
Але найголовішою проблемою креативного підприємництва залишається 
відсутність доступу до джерел альтернативного фінансування бізнесу. Тому 
великої популярності набуває використання краудфандингових платформ. 
Краудфаундингова платформа – це форма громадського фінансування, яка  
через добровільну співпрацю, спільну діяльність об’єднують кошти та інші 
ресурси задля підтримки креативних та творчих проектів. 
 Краудфаундинг дає можливість суб’єктам креативного підприємництва 
знаходити необхідний капітал  для реалізації творчої креативної ідеї і спрощує 
традиційну модель фінансування малого бізнесу і перетворює її у  технологію 
соціального фінансування через мережу Інтернет [24].  
65 
 
Краудфаундингові платформи через реалізацію фінансових ресурсів 
суспільства здійснює фінансування інноваційних, виробничих, культурних 
проектів. 
 Розрізняють такі види  краудфандингу, зокрема краудфандинг на основі 
пожертвувань (кампанія з краудфандингу, в якій не передбачено повернення 
фінансових коштів інвесторам та вкладникам, близька за своєю сутністю до 
фандрейзингу), краудфандинг на основі винагород (краудфандингова кампанія, 
що передбачає наявність осіб, які сприяють підприємницькій діяльності в обмін 
на винагороду), фінансування на основі акцій.  
Слід зазначити, що не зважаючи на пошук альтернативних варіантів 
фінансування креативного підприємництва проблема удосконалення чинного 
законодавства та державних систем з метою полегшення доступу креативних 
підприємців до фінансування залишається невирішеною.  
До основних діючих краудфандингових платформ підтримки малого 
бізнесу відносять наступні: GoFundMe, FundAnything, Smollknot, Patreon, 
Fundriser, Fasebook та інші [24]. 
  Краудфандингових платформ також можуть пропонувати авторам 
креативних проектів технічну підтримку при розміщенні проекту; навчання 
краудфандингу через надання певних інструкцій щодо запуску проекту; 
підтримку куратора та спільноти.   
Краудфандинг вимагає активності суб’єкта підприємництва протягом усієї 
краудфандингової кампанії, адже чим активніше буде здійснюватися 
популяризація проекту, тим більшими будуть шанси щодо отримання коштів на 
реалізацію проекту. Краудфандингові платформи працюють за рахунок комісії 
від успішно профінасованого пректу, яка не перевищує 10%.  
У таблиці 3.1 представлено основні діючі краудфандингові платформи та 
наведено їх характерні особливості. 
Для того, щоб в Україні підтримати розвиток малого креативного 
підприємництва потрібно розробити дієві програми фасилітації бізнесу.  
 
66 
 
Таблиця 3.1 – Основні краудфандингові платформи для просування 
малого креативного бізнесу 
Назва Характерні риси краудфандингових платформ 
«Kickstarter» Платформа фінансує проекти у 13 категоріях: мисьецтво, 
комікс, танець, дизайн, мода, фільми, відео, їжа, відеоігри, 
фотографія, видасництво, технологія. Профінсовано 158 
проектів. Загальна сума становить понад 4 млрд $ США. 
Чисельність спонсорів сягає понад 15 млн осіб. Середній 
рейтигн успішності за усіма знупами становть майже 37%. 
Лідерами зборів є технічні винаходи, програмне забезпечення, 
музика иа відео  
 
«GoFund»  Платформа для реалізації освітніх проектів, яка націлена на 
допомогу освітянам у підвищенні кваліфікації та якості 
навчання була запущена у 2016 році. Власний креативний 
проект може опублікувати вчитель з будь-якої частини світу. За 
час існування платформи профінасовано 41 проект. Загалом 
профінсовано проектів на суму понад 1 млн Євро. Понад 7000  
учнів із 61 школи отримали позитивний ефект від реалізації 
навчальних креативних проектів  
 
«Na-Starte» Національна платформа для реалізації творих проектів, а саме 
для фінансування стртапів, комерційниз і суспільно-політичних 
проектів та бізнес-ідей. За період існування платфоми зібрано 
понад 12 млн тис грн., проекти підтримали 50 тис спонсорів, 
успішно профінсовано 25% усіх заявлених проектів. 
Найуспішніший проект зібрав 3,7 млн грн. 
 
«Idiegogo» Платформа орієнтована на інновації в сфері технологій та 
дизайну. Основною особливістю є можливість отриманняя 
коштів до закриття проекту. Від 2008 року спільнота 
платформи відкрила понад 800 тис інноваційних ідей. Група 
прихильників нараховує понад 9 млн осіб, які представлені 235 
країнами та територіями 
 
«Panteon» Платформа орієнтується на творців проекту, які створюють 
власний контент. 2 млн активних меценатів  реєструються 
щомісяця 
 
«Велика ідея» Національна платформа соціальних інновацій, орієнтована на 
розвитк громадянського суспільства в Україні. Сайт платформи 
праціє такими напрямками: Спільнокошт (пощук стартового 
капіталу для потреб соціального бізнесу), Практики (журнал 
соціальних інновацій), Можливості (освітні міні-оголошення), 
Майстреня (майданчик для вільного обміну навичками та 
комплексного підвищення компетенцій)   
 
 
 
 
67 
 
Основними перевагами краудфандингу для спонсорів є те, що вони мають 
можливість просувати власні ідеї, долучатися до створення проекту, отримати 
подяку або винагороду від авторів, можливості отримати товар чи послугу. Для 
авторів проекту виникає можливість отримати кошти на реалізацію проекту, 
знаходження спільноти однодумців, підвищити популярність бренду, 
розповсюдження та популяризація ідеї, перевірка попиту на власну ідею, 
отримання зворотного зв’язку і можливість доопрацювати креативний проект до 
початку офіційних продажів. 
Для подальшого розвитку малого креативного підприємництва необхідно 
розробити програму фасилітації бізнесу, яка повинна містити наступний перелік 
заходів: 
– економічні - спрямовані на забезпечення результативності та 
ефективності господарської діяльності; 
– соціальні – спрямовані на вирішення низки соціальних проблем 
суспільства за рахунок та силами суб’єктів креативного 
підприємництва та спрямовану на розв’язання соціальних проблем; 
– інформаційно-консультаційні – спрямовані на підвищення рівня 
обізнаності суб’єктів креативного підприємництва щодо правил та   
умов здійснення діяльності, зміни у чинному законодавстві; 
– правові – спрямовані на удосконалення чинного законодавства, яке  
регулює та регламентує діяльність суб’єктів господарювання з 
метою забезпечення усіх прав та свобод суб’єктів підприємницької 
діяльності; 
– мотиваційні – спрямовані на заохочення до підприємницької 
діяльності; 
– інноваційні – спрямовані на ініціацію та здійснення господарської 
діяльності суб’єктами креативного підприємництва на інноваційних 
засадах.  
 
 
 
68 
 
3.2. Перспективи розвитку малого креативного бізнесу в умовах 
повоєнного відновлення країни 
 
 
Для активізації діяльності суб’єктів креативного бізнесу необхідно 
впровадження інновацій, застосування оновлених інструментів взаємодії, 
консолідації, інтеграції та автоматизації, що дозволить підвищити ефективність 
ведення підприємництва як на сьогоднішній день, так і в майбутньому. Держава, 
у свою чергу, має стимулювати розвиток діяльності малого та середнього бізнесу 
шляхом державної підтримки, покращення інвестиційного клімату в галузі, 
сприяти покращенню розвитку споживчого попиту населення. Перед державою 
стоїть завдання визначення чіткої стратегії розвитку відповідно до сучасних 
вимог. 
У цьому особливе значення має підвищення доступності фінансових 
коштів для суб’єктів креативного бізнесу через: розширення програм 
кредитування малого бізнесу комерційними банками; підвищення обсягів видачі 
довгострокових кредитів; поліпшення умов надання кредитів, як для малих 
підприємств, так і для банків; удосконалення механізму надання податкових 
пільг та послаблень для комерційних банків, що беруть участь у програмах 
кредитування малого бізнесу [46]. 
Важливим напрямком у ході фінансової підтримки суб’єктів малого 
креативного підпримництва має стати вдосконалення процесу інформаційної 
взаємодії між банками щодо вирішення питань кредитування бізнесу.  
Розробки та подальше використання інформаційної бази даних щодо 
кредитування малих підприємств може бути вирішено наступними шляхами: 
1) складання переліку сумлінних та недобросовісних кредитоотримувачів 
з числа суб’єктів креативного бізнесу, включаючи юридичних осіб та 
індивідуальних підприємців; 
2) пошук інформації щодо пріоритетні сфери діяльності суб’єктів 
69 
 
креативного бізнесу для надання кредитів (наприклад, сільське господарство чи 
науково-технічна сфера); 
3) пошук інформації про обсяги, цілі та строки надання кредитів; 
4) опрацювання бази даних про своєчасність сплати процентів за 
кредитами, заборгованості за кредитами; 
5) ознайомлення із рішеннями з адміністративних та кримінальних справ 
про неповернення або несвоєчасне повернення отриманих кредитів, про 
отримання кредитів на цілі, не передбачені в договорі кредитування, щодо 
шахрайських схемах при отриманні кредитів креативного бізнесу [43]. 
Дана інформаційна база даних повинна бути сформована з метою надання 
допомоги суб’єктів креативного бізнесу  і повинна містити зведену інформацію 
щодо: переліку банків, які надають кредити креативного бізнесу; відсоткові 
ставки за кредитами щодо кожного банку; перелік документів для надання 
кредитів; бланки документів для надання кредитів із зразками заповнених 
бланків, інструкціями та коментарями щодо їх заповнення; можливість, строки 
та умови відстрочення сплати відсотків за кредитами; можливість, умови та 
порядок пільгового кредитування або кредитування за нижчими відсотковими 
ставками; можливість дострокового погашення кредитів; калькулятор загальної 
суми процентів за кредитами; актуальну нормативну правову базу з коментарями 
про кредитування малого бізнесу. 
Дана інформаційна база даних може бути сформована на платформі «Дія. 
Бізнес» для суб’єктів креативного бізнесу. Причому частина відомостей цієї бази 
даних повинна бути у відкритому доступі, а інша – використовуватись лише 
зацікавленими особами.  
На цій платформі може бути розміщено онлайн консультування з питань 
надання кредитів, а також можуть проводитися тематичні on-line семінари, 
круглі столи та навчання громадян, зайнятих у сфері креативного бізнесу. 
Створення такої інформаційної бази даних знизить фінансові ризики для 
банків, а також спростить та прискорить процедуру надання кредитів, відсіє 
70 
 
недобросовісних кредитоотримувачів та збільшить можливість отримання 
кредитів для інших суб’єктів МСБ, які потребують фінансової підтримки.  
На підставі інформації, представленої у цій базі даних, може бути виявлено 
ситуацію перекредитування суб’єктів малого креативного бізнесу, коли малі 
підприємства беруть кредити у різних банках. У сумлінних суб’єктів малого 
бізнесу така ситуація може скластися через неможливості погасити перший 
кредит та через прагнення повністю та у встановлені терміни виконати свої 
боргові зобов’язання перед банком. 
Подібна ситуація може виникнути при зловживанні наданими позиковими 
коштами у рамках реалізації шахрайських схем. У цьому випадку банки під час 
аналізу інформації, представленої в базі даних, можуть заздалегідь, не доводячи 
кримінального розгляду, припинити спроби злочинного використання 
кредитних ресурсів. 
Дана база даних може бути основою для формування аналітичних та 
статистичних оглядів та виявлення найбільш гострих проблем у сфері 
кредитування малого бізнесу, а також проведення аналізу при прийнятті 
управлінських рішень з боку держави щодо механізмів розвитку цього напряму 
підтримки малих форм господарювання. 
Державна підтримка суб’єктів МСБ у післявоєнний період має 
створюватися за такими напрямками як: партнерська, ресурсна, податкова 
підтримка, інфраструктурна, інформаційно-консультаційна підтримка.  
У таблиці 3.2 представлено основні заходи щодо покращення 
регуляторного середовища суб’єктів малого креативного бізнесу. 
Розвиток порталу «Дія. Бізнес» є єдиним вікном для отримання корисної 
інформації про заснування та ведення господарської діяльності. Адже 
недостатній рівень доступу до актуальної інформації про державну та 
міжнародну підтримку для бізнесу, оновлення та зміни у законодавстві щодо 
засування та ведення господарської діяльності.  
 
71 
 
Таблиця 3.2 – Заходи щодо покращення регуляторного середовища 
суб’єктів малого креативного бізнесу 
Заходи підтримки Сутність заходів 
Захід 1. Впровадження Поширення декларативного принципу започаткування бізнесу; 
ефективного регулювання запровадження мораторію на перевірки, заміна інспекційних 
через дерегуляцію на заходів страхуванням аудитом;перехід до перевірок виключно на 
засадах ризик- основі ризик-орієнтованого підходу з використанням програмних 
орієнтованого підходу  методів аналізу ризиків; запуск масштабної дерегуляції; створення 
основ для розвитку саморегулювання бізнесу 
 
Захід 2. Розвиток порталу Інформація щодо підтримки бізнесу, збільшення кількості 
«Дія. Бізнес» як єдиного профільних консультацій щодо ліцензування діяльності, нагляду / 
вікна та платформи з контролю, оприлюднення актуальної інформації про підтримку з 
необхідною інформацією боку держави та міжнародних партнерів. 
для МСБ Доопрацювання експортного напряму порталу «Дія. Бізнес»: 
оновлення розділу «Каталог українських експортерів» - 
удосконалення пошуку компаній за секторами в межах однієї 
індустрії; оновити та актуалізувати понад 15 профілів країн 
(імпорт/експорт, торгівля, дані у графіках тощо); регулярна 
публікація та оновлення бізнес-подій для експортерів 
 
Захід 3. Запровадження Запровадження декларативного принципу для дозволів на всі види 
декларативного принципу будівельних робіт на промислових об’єктах у їхніх межах, а також 
для дозволів на всі види на будівельні роботи зі створення переробних підприємств у 
будівельних робіт сільському господарстві на землях сільськогосподарського 
 призначення. 
Захід 4. Розвиток Доступна іпотека 7-10-20 (під 7% річних із першим внеском 10% на 
фінансових інструментів 20 років), у т. ч. для стимулювання повернення найманих 
за попитом працівників; доступне фінансування придбання комерційної 
 нерухомості (фінансовий лізинг). 
Захід 5. Розвиток Розвиток кросвзаємодії (твінінгу) між кластерами, громадами, 
кросвзаємодії регіонами (всередині України та з країнами-союзниками) через 
крос платформу 
Захід 6. Надання Надання банківських гарантій українським виробникам для участі в 
банківських гарантій міжнародних закупівлях 
 
Захід 7. Запровадження Запровадження програми мікрогрантів для МСБ (безповоротні) в 
програми мікрогрантів два транші: для покриття нагальних потреб для функціонування 
 бізнесу; в разі створення нових робочих місць 
Захід 8. Розширення Програма  передбачає: доступ до дешевого боргового капіталу; 
програми «5-7-9%» для довгострокове кредитування; спрощення доступу МСБ до 
цілей МСБ державної підтримки шляхом розширення переліку суб’єктів 
 підприємницької діяльності, на яких не поширюється обмеження 
щодо її надання; вдосконалення механізму надання державних 
гарантій МСБ; таргетування програмою ключових для 
реконструкції секторів 
 
Захід 9. Запровадження Запровадження декларативного принципу реєстрації фізичної особи 
декларативного принципу підприємцем через спеціальний режим, при якому підприємець 
реєстрації фізичної особи реєструється за декларативним принципом і сплачує на місяць 
підприємцем тільки за патент фіксовану суму  
  
 
72 
 
Наповнення порталу дозволить уникнути дублювання, збільшення 
додаткових витрат державного бюджету, а також сприятиме створенню 
додаткових інформаційних ресурсів для бізнесу з боку держави на одному 
порталі; регулярне наповнення актуальної інформації для підприємців на порталі 
«Дія. Бізнес» зацікавленими центральними та місцевими органами виконавчої 
влади; створення окремих інформаційних сторінок з корисною інформацією про 
заснування та ведення бізнесу в сферах виробництва, сільського господарства, 
молодіжного, ветеранського та соціального підприємництва, а також інших 
сферах; проведення промо-кампанії проекту «Дія. Бізнес» для підприємців з 
метою отримання ними актуальної інформації про існуючу підтримку з боку 
держави та міжнародних партнерів. 
Також слід зазначити, що розвиток малого креативного підприємництва є 
необхідною повоєнного відновлення економіки України. Активізація діяльності 
суб’єктів малого креативного бізнесу політики державного регулювання  малого 
та середнього бізнесу у країнах із розвиненою економікою. В країнах ЄС 
поширеною є  пряма підтримка розробок інноваційних продуктів та процесів 
через надання підприємствам грантів та пільгових кредитів, а також 
консультативної та інформаційної підтримки.  
Значною інституційною проблемою економіки України є відсутність умов 
для інтеграції малого підприємництва у процеси інноваційного розвитку 
регіональних та національних економічних систем. Це призводить до 
заблокованості доступу малих креативних фірм до економічних ресурсів та до 
ринків збуту. 
Для активізації активності малого креативного підприємництва в умовах 
повоєнного відновлення України потрібно реалізувати наступні заходи:  
1) створити мережу місцевих центрів інформаційної підтримки малого 
креативного бізнесу за різними напрямками; 
2) розробити програму створення регіональних ринків інтелектуальної 
власності, в якій передбачити механізм передачі технологій та захисту 
прав інтелектуальної власності; 
73 
 
3) сформувати електронну біржу інновацій, а саме: створити базу даних 
про інвестиційно привабливі інноваційно орієнтовані малі 
підприємства, розвивати регіональні Інтернет-портали інноваційного 
підприємництва, надавати допомогу у складанні бізнес-планів тощо; 
4) розробити механізм активного використання електронної торгівлі. 
Важливим аспектом активізації розвитку суб’єктів малого креативного 
бізнесу є використання електронної торгівлі. Електронна торгівля за схемою 
«підприємство-споживач» надає малим та середнім підприємствам можливості 
для збільшення своєї присутності на національних та світовому ринках за 
рахунок усунення бар’єрів місця та часу. Цей вид діяльності є корисним тому, 
що значно зменшуються витрати підприємства на утримання  торговельних 
приміщень, значно скорочується фонд заробітної плати, витрати на рекламу. 
Зменшення непрямих витрат, яке відбувається внаслідок застосування 
засобів електронної комерції, є важливим для підвищення ефективності 
інноваційного малого чи середнього підприємства. Реалізація зазначених заходів 
сприятиме розвитку суб’єктів малого креативного бізнесу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Головною особливістю креативної економіки є  те, що вона базується на 
знаннях, інформації та емоціях. Креативна економіка будується креативними 
підприємцями, які використовують творчий підхід разом із знаннями для 
створення нових креативних ідей. Тому успіх креативного підприємництва 
залежить від синтезу творчості, підприємництва та технологічних інновацій. 
Подальший розвиток креативних індустрій є підґрунтям створення 
інновацій, адже вони сприяють впровадженню нових ідей та технологій в інших 
секторах економіки, підвищують їх продуктивність та конкурентоспроможність, 
а також є важливими користувачами інноваційних товарів, розробок, технологій 
чим стимулюють попит на інновації загалом.  
Підприємництво в креативній економіці, окрім бізнесу в креативних 
індустріях, включає в себе інші напрями і галузі діяльності, з якими вони 
перетинаються та взаємодіють задля просування та популяризації продукту на 
споживчому ринку. 
У сфері креативної економіки можна виділити такі види креативного 
підприємництва як: культурне; соціальне; змішане.  
Креативні індустрії поєднують у собі процес створення, виробництва та 
комерціалізації креативного контенту, якому притаманний нематеріальний і 
культурний характер. Адже креативна економіка найменше залежить від 
матеріальних ресурсів, тому вона є найдинамічнішою щодо створення нових 
робочих місць, генерування доходів та розвитку експорту 
Переважна частина учасників ринку, що представляють креативні 
індустрії, як правило є мікро- та малими  підприємствами. Креативний бізнес 
опирається на ініціативу окремих осіб; над переважною  кількістю проектів 
працює   команда менше  ніж  з 10 осіб. Оскільки більшість підприємств у 
креативному секторі економіки є невеликими, то створення незалежного бізнес-
середовища для діяльності  МСП відіграє вирішальну роль для розвитку 
75 
 
креативних індустрій в Україні. 
Для подальшого розвитку малого креативного підприємництва необхідно 
розробити програму фасилітації бізнесу, яка повинна містити наступний перелік 
заходів: економічні - спрямовані на забезпечення результативності та 
ефективності господарської діяльності; соціальні – спрямовані на вирішення 
низки соціальних проблем суспільства за рахунок та силами суб’єктів 
креативного підприємництва та спрямовану на розв’язання соціальних проблем; 
інформаційно-консультаційні – спрямовані на підвищення рівня обізнаності 
суб’єктів креативного підприємництва щодо правил та   умов здійснення 
діяльності, зміни у чинному законодавстві; правові – спрямовані на 
удосконалення чинного законодавства, яке  регулює та регламентує діяльність 
суб’єктів господарювання з метою забезпечення усіх прав та свобод суб’єктів 
підприємницької діяльності; мотиваційні – спрямовані на заохочення до 
підприємницької діяльності; інноваційні – спрямовані на ініціацію та здійснення 
господарської діяльності суб’єктами креативного підприємництва на 
інноваційних засадах.  
Розвиток малого креативного підприємництва є необхідною умовою 
повоєнного відновлення економіки України. Активізація діяльності суб’єктів 
малого креативного бізнесу політики державного регулювання  малого та 
середнього бізнесу у країнах із розвиненою економікою. В країнах ЄС 
поширеною є  пряма підтримка розробок інноваційних продуктів та процесів 
через надання підприємствам грантів та пільгових кредитів, а також 
консультативної та інформаційної підтримки.  
Для активізації малого креативного підприємництва в умовах повоєнного 
відновлення потрібно реалізувати наступні заходи: створити мережу місцевих 
центрів інформаційної підтримки малого креативного бізнесу за різними 
напрямками; розробити програму створення регіональних ринків 
інтелектуальної власності, в якій передбачити механізм передачі технологій та 
захисту прав інтелектуальної власності; сформувати електронну біржу 
інновацій, а саме: створити базу даних про інвестиційно привабливі інноваційно 
76 
 
орієнтовані малі підприємства, розвивати регіональні Інтернет-портали 
інноваційного підприємництва, надавати допомогу у складанні бізнес-планів 
тощо; розробити механізм активного використання електронної торгівлі. 
 Важливим аспектом активізації розвитку суб’єктів малого креативного 
бізнесу є використання електронної торгівлі. Електронна торгівля за схемою 
«підприємство-споживач» надає малим та середнім підприємствам можливості 
для збільшення своєї присутності на національних та світовому ринках за 
рахунок усунення бар’єрів місця та часу. Цей вид діяльності є корисним тому, 
що значно зменшуються витрати підприємства на утримання  торговельних 
приміщень, значно скорочується фонд заробітної плати, витрати на рекламу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
77 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Актуальні проблеми реалізації державної політики у сфері розвитку 
креативних і культурних індустрій. Аналітична записка. URL : 
https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/aktualni-problemi-
realizacii-derzhavnoi-politiki-u-sferi 
2. Бортнік С. Функціонування малого та середнього підприємництва в 
Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Економіка та 
суспільство, 2022. № 36.  
3. Василець Н. М. Наукові підходи до розвитку малого бізнесу в умовах 
війни. Науково-освітній інноваційний центр суспільних 
трансформацій. 2022. С. 110-121.  
4. Вітковський Ю. П. Роль і значення малого підприємництва у формуванні 
стратегії розвитку економіки країни. Український журнал прикладної 
економіки татехніки. 2022. Том 7,  № 1. С. 107 – 113. 
5. Гавриш О., Гавриш Ю. Альтернативні форми фінансування малого та 
середнього бізнесу в Україні: можливості та перспективи. Економіка та 
суспільство, 2022. № 35.  
6. Господарський кодекс.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-
15#Text 
7. Гудима Л. О. Креативна економіка: світовий досвід та виклики для України 
в межах кризових перетворень. Бізнес Інформ. 2020. №5. C. 100–106. URL 
: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-100-106 
8. Державний комітет статистики URL:http://www.ukrstat.gov.ua/ 
9. Дернова І. А. Проблеми малого та середнього бізнесу в умовах пандемії 
COVID-19: європейський вибір. Менеджмент та підприємництво в 
Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. 2022. №1. 
URL:https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2022/jun/28234/22
0373menedzhment-57-70.pdf 
78 
 
10. Дикань В. В. Напрями та інструменти державної підтримки розвитку 
малого та середнього бізнесу в Україні у воєнний час.Економіка та 
суспільство. 2022. №38. 
11. Дослідження стану та потреб бізнесу в Україні. URL: 
https://business.diia.gov.ua/uploads/4/21218stan_ta_potrebi_biznesu_v_umova
h_vijni_rezul_tati_opituvanna.pdf 
12. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та 
напрямкизабезпечення стійкості: науково-аналітичне видання. Львів, 2022. 
С. 70. 
13. Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері 
господарської діяльності№1160- IV " від 11.09.2003. 
14. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та 
інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного 
стану : № 2120-IX.» від 15.03.2022 р 
15. Закон України «Про підприємництво».URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/s
how/698-12#Text 
16. Конституція України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 
17. Концепції державної культурної політики в галузі культури. URL:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2460-15#Text 
18. Красота О. В. Особливості розвитку малого підприємництва в 
умовахюпорушення макроекономічної стабільності. 2021. №2.URL::http://
www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2021/100.pdf 
19. Культура та креативність для порозуміння та розвитку. Стратегія 
Українського культурного фонду на 2019-2021 роки. URL : 
https://ucf.in.ua/storage/docs/pdf 
20. Марченко В. М. Сучасні тенденції розвитку малого підприємництва в 
Україні. Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». 
2021. №19. С. 82-88. 
79 
 
21. Мельник Т. Ю. Державна підтримка та стимулювання розвитку бізнесу в 
Україні під час дії воєнного стану. Економіка, управління та 
адміністрування.  2022. -№ 2(100). С. 3–11. 
22. Міністерство культури та інформаційної політики. Офіційний сайт. URL : 
https://mkip.gov.ua/content/pro-ministerstvo.html 
23. Мірошник Р. О., Прокоп'єва У. О. Розвиток малого і середнього бізнесу в 
Україні: проблеми і перспективи. Вісник Національного університету 
«Львівська політехніка». Серія: «Проблеми економіки та 
управління», 2020. №4(1). С.71. URL:https://science.lpnu.ua/sites/default/file
s/journalpaper/2020/may/21613/maket200296-65-73.pdf 
24. Лукашова Л.В. Актуальні питання розвитку креативного підприємництва 
в Україні. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення 
та проблеми розвитку, 2019, Т1, №1. С. 113-120. URL: 
https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-lukashova.pdf  
25. Ніколаєва О., Онопрієнко А., Таран С., Шоломицький Ю., Яворський П. 
Креативні індустрії: вплив на розвиток економіки України. URL: 
https://kse.ua/ua/kse-research/kreativni-industriyi-vpliv-na-rozvitok-
ekonomiki-ukrayini/ 
26. Новікова О. Ф. Стратегічні напрямки безпеки розвитку малого та 
середнього бізнесу в Україні в умовах обмежених можливостей. Вісник 
економічної науки України.  2021. № 1 (40). С. 80-86. 
27. Олешко Т. І. Аналіз малого та середнього бізнесу України під час пандемії 
covid-19. Економіка та держава.  2022.  № 4. С. 39–42. 
28. Онешко С. В. Особливості та ефективність податкових інструментів 
29. Основні економічні показники креативних індустрій в Україні. 
Міністерство культури та інформаційної політики в Україні. 2021. 
30. Офіційний сайт Державної служби статистики України. 
URL:https://ukrstat.gov.ua/ 
80 
 
31. Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни : 
Указ Президента України. URL: №266/2022 
https://www.president.gov.ua/documents/2662022-42225 
32. Піхняк Т. А. Сучасні виклики для економічного розвитку малого 
підприємництва в Україні. Приазовський економічний вісник. 2021.  № 2 
(25). С. 24-29. 
33. Положення про Міністерство культури та інформаційної політики. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2014-%D0%BF#Text 
34. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 534 
35. Правове регулювання фінансових послуг: національний, європейський, 
глобалізаційний виміри: матер. науково-практичного круглого столу 
(Суми, 28 січня 2022 р.).  Суми, 2022. С.100. 
36. Презентовано стратегію розвитку креативних індустрій та сфери 
гостинності. URL : https://mkip.gov.ua/news/4890.html 
37. Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до 
креативних індустрій : розпорядження КМУ від 24.04.2019 № 265-р. URL:   
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text. 
38. Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної 
спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму : Указ Президента 
України №329/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3292020-
34717 
39. Про культуру : Закон України від 14.12.2010 із змінами від 04.03.2020. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text 
40. Про схвалення Довгострокової стратегії розвитку української культури - 
стратегії реформ. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 
лютого 2016 р. № 119-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-
2016-%D1%80 
41. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ 
Президента. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text 
81 
 
42. Проект плану відновлення України. Матеріали робочої 
групи«Відновлення та розвиток економіки». URL: https://www.kmu.gov.u
a/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/economic-recovery-and-
development.pdf. 
43. Резнікова Н. В. Тенденції розвитку малого і середнього бізнесу та його 
вплив на економічну кон’юнктуру і конкурентоспроможність розвинених 
країн. Економіка та держава. 2020. №10. С. 4-14. 
44. Річний звіт за 2021 рік фонду розвитку підприємництва 
URL:https://bdf.gov.ua/storage/files/Report_UA.pdf. 
45. Савченко О. В. Наслідки впливу коронакризи на підприємництво в 
Україні. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. Том 2, 
№6. С. 171-175. 
46. Сахаров В.Є. Малий та середній бізнес. ВНЗ «Національна академія 
управління». К., 2003. С. 368. 
47. Ситник Н. С. Роль малого та середнього бізнесу на сучасному етапі 
розвитку економіки України. 2018. № 26-1. С. 83-87. 
48. Соціально-економічний розвиток України за січень 2022 року. 
URL:https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/infografika/2022/o_soc_ek_pok_Uk
r/01_2022_u.pdf  
49. Сушкова О. Оцінка впливу малого та середнього бізнесу на економічний 
розвиток та фінансову спроможність територіальних громад різних рівнів 
в Україні. Проблеми і перспективи економіки та управління.  2021. № 2 
(26). С. 141-153. 
50. Тимощук В., Ціх Г. В.. Проблеми малого та середнього бізнесу в Україні у 
воєнний час. Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної 
конференції «Трансформація бізнесу для сталого майбутнього: 
дослідження, діджиталізація та інновації».2022. С. 183-184. 
51. У бюджеті-2022 на культуру виділили майже на 2 мільярди більше, ніж 
торік – Ткаченко. URL : https://suspilne.media/186094-u-budzeti-2022-na-
kulturu-vidilili-majze-na-2-milardi-bilse-niz-torik-tkacenko/ 
82 
 
52. Указ Президента України «Про державну підтримку малого 
підприємництва». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/456/98#Text 
53. Український культурний фонд спільно з МКІП запускають платформу 
«Культурний простір». URL : https://ucf.in.ua/news/kulturnyi_prostir 
54. Український культурний фонд. Офіційна сторінка. URL : 
https://ucf.in.ua/p/about 
55. Цивільний кодекс України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-
15#Text 
56. Цимбаліста О. О.Сучасний стан. Проблеми та перспективи розвитку 
малого бізнесу в Україні. Браславські читання. Економіка ХХІ століття: 
національний та глобальний виміри: Збірник матеріалів XІІ Міжвузівської 
наукової-практичної студентської конференції, 27 жовтня 2021 року. 
Одеса, 2021. С. 150. URL: https://osau.edu.ua/wp-
content/uploads/2021/11/Studentskyj-zbirnyk 2021.pdf#page=137