Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8003| Назва: | Проект виробництва безалкогольних напоїв, продуктивністю N = 2500 тис. дал/рік |
| Автори: | Бондарчук, Зоя Вікторівна Пустомітенко, Ірина Ігорівна |
| Ключові слова: | ЦУКРОВИЙ СИРОП;ВИПРАВЛЕНА ВОДА;КУПАЖНИЙ СИРОП;КУПАЖ;ЦУКОР;ПАКУВАННЯ |
| Дата публікації: | 30-чер-2020 |
| Короткий огляд (реферат): | В дипломному проекті обгрунтована технологічна схема приготування безалкогольних продуктів, зроблено розрахунки продуктів, розраховано та підібрано технологічне обладнання. В процесі виконання проекту розроблено та спроектовано апаратурно- технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв, розроблено та спроектовано план та розріз цеху приготування лимонадів, розроблено плакат з охорони праці (засоби індивідуального захисту) та економіки. Виробництво безалкогольних напоїв в Україні з кожним роком збільшується, так як зростає попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і пропозиції. Основна мета проекту – впровадження нових технологічних режимів та обладнання, що впиває на економічні показники та призводить до збільшення прибутку. Проект передбачає цех виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 2,5 млн. дал/рік. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8003 |
| Розташовується у зібраннях: | 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Пустомітенко.pdf Restricted Access | 2.61 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
РЕФЕРАТ Дипломний проект: 130 с; 14 рис.; 61 таблиця; 3 креслення; 2 плакати; 1 додаток. Мета роботи: розробити « Проект виробництва безалкогольних напоїв, продуктивністю N = 2500 тис. дал/рік» В дипломному проекті обгрунтована технологічна схема приготування безалкогольних продуктів, зроблено розрахунки продуктів, розраховано та підібрано технологічне обладнання. В процесі виконання проекту розроблено та спроектовано апаратурно- технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв, розроблено та спроектовано план та розріз цеху приготування лимонадів, розроблено плакат з охорони праці (засоби індивідуального захисту) та економіки. Виробництво безалкогольних напоїв в Україні з кожним роком збільшується, так як зростає попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і пропозиції. Основна мета проекту – впровадження нових технологічних режимів та обладнання, що впиває на економічні показники та призводить до збільшення прибутку. Проект передбачає цех виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 2,5 млн. дал/рік. ЦУКРОВИЙ СИРОП, ВИПРАВЛЕНА ВОДА, КУПАЖНИЙ СИРОП, БАРВНИК, КУПАЖ, ЦУКОР, ПАКУВАННЯ. Зміст ВСТУП.............................................................................................................................6 1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА........................................................................................7 1.1 Техніко-економічне обгрунтування....................................................................7 1.2 Техніко-економічні розрахунки...........................................................................8 2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА..................................................................................21 2.1 Структура підприємства.....................................................................................21 2.2 Режими роботи цеху (відділення).....................................................................22 2.3 Асортимент і характеристика готової продукції..............................................22 2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів.......................................26 2.5 Технологічна схема виробництва......................................................................48 2.5.1 Вибір та обґрунтування технологічних способів і режимів.........................48 2.5.2 Принципово-технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв.....59 2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми..........................................................60 2.6 Розрахунок продуктів .........................................................................................62 2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів .......................................70 2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання..............................................72 Обладнання головного корпусу...............................................................................72 2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд....................................................80 2.10 Розрахунок води і стоків...................................................................................80 2.11 Розрахунок витрати пари..................................................................................84 2.12 Розрахунок потреб холоду……………………………………………………86 2.13 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря...........................................87 2.14 Розрахунок витрат електроенергії...................................................................88 2.15 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх використання.....................................................................................................89 2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції..................................90 2.17 Заходи щодо охорони довкілля........................................................................91 2.18 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що проектуються. .....................................................................................................................................93 3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ.........................................................................................97 4.ОХОРОНА ПРАЦІ...................................................................................................106 4.1 Аналіз умов праці..............................................................................................106 4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівників від небезпечних факторів на підприємстві.............................................................................................................117 ВИСНОВКИ................................................................................................................121 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.............................................................................................. 123 ВСТУП Безалкогольні напої відомі людству з давніх часів, проте промислове їх виробництво набуло значного розвитку лише в кінці ХІХ– на початку ХХ ст. і збіглося з винайденим способом отримання рідкої вуглекислоти. Основою будь-якого безалкогольного напою є вода, яка відіграє життєво важливу роль в організмі людини. Завдяки воді відбувається не тільки обмін речовин, але й терморегуляція тіла. Втрата навіть 10 % вологи може призвести до незворотних фізіологічних процесів. Але компенсувати вологу тільки за рахунок прісної води недостатньо з причини втрати ще й мінеральних та органічних сполук. Тому сучасні підприємства виробляють різні освіжні, тонізувальні, вітамінізовані та інші напої, до складу яких входять корисні для організму людини складові. Особливим попитом у населення користуються газовані напої купажування. Їх освіжний ефект пов’язаний з вуглекислотою та органічними кислотами, що додаються на стадії купажування. Особлива потреба в них зростає у літню пору року. Біологічна цінність безалкогольних напоїв визначається вітамінами, амінокислотами, ферментами, макро- і мікроелементами, іншими речовинами, що утворюються у процесі виробництва або вносяться з вихідною сировиною. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Пустомітенко І.І Літ. Арк. Акрушів Конс. Чепурна О.Л. 6 Керівник Бондарчук З.В. Вступ Н.контр. Попсуй Г.Л. ЧДТУ, каф ХТ Зав. каф. Осипенкова І.І 1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 1.1 Техніко-економічне обгрунтування Проект передбачає реконструкцію безалкогольного цеху. Незважаючи на значну популярність безалкогольних напоїв, останнім часом чітко намітилася тенденція збільшення виробництва продукції цієї групи із застосуванням штучних барвників та ароматизаторів. У зв’язку з впровадженням системи безпечності харчових продуктів, інформація щодо складу продукту надається у маркуванні. Тож, продукція, вироблена із натуральної сировини, має більший попит на ринку та, відповідно, підприємство – кращі економічні показники. . У проекті запропоновані такі напої: лимонад, лимонний напій та ситро. Цех буде забезпечений сировиною, допоміжними матеріалами, парою, водою, електроенергією, інженерними комунікаціями. Ціни на продукцію заводу, що проектується, будуть конкурентноспроможними. Мета підприємства – забезпечити максимальний прибуток від реалізації безалкогольних напоїв в Черкаській та суміжних з нею областях. Стратегія маркетингу підприємства в перші два роки спрямована на завоювання стабільної ринкової позиції . Для досягнення поставленої мети рівень ціни на готову продукцію повинен бути меншим або дорівнювати ціні напоїв на інших заводах. Передбачено самовивіз продукції транспортними засобами покупців та через торгівельних представників. Планується, що працівники служби маркетингу підприємства, безпосередньо відповідальні за збут готової продукції, крім окладу будуть матеріально стимулюватися залежно від обсягів реалізованої продукції в розмірі 0,2% кожний від реальних обсягів продажів у грошовому ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат Розроб. Пустомітенко І.І а Літ. Арк. Аркушів Консул. Чепурна О.Л. Керівник Бондарчук З. ЕКОНОМІЧНА 7 Н. Контр. ВП.опсуй Г.Л. ЧАСТИНА ЧДТУ, каф ХТ Зав.каф. Осипенкова І вираженні. Доцільність проекту доводять техніко-економічні розрахунки. 1.2 Техніко-економічні розрахунки Виробничий план підприємства Робота цеха продуктивністю 2500 тис. дал /рік організується в в 3 зміни по 8 годин. Машини і обладнання підприємства а) Фонд часу роботи машин та обладнання. При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи. Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи обладнання на рік: Fк= 365 · 14 = 8760 год. Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності від встановленого режиму виробництва: Fд= 100 · nр = 100 · 24 = 2400 год . , де nр - кількість годин роботи обладнання на добу. Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час: Fеф. = Fд – Трем. – То = 8760 – 6360 = 2400 год = 100 днів , де Трем. - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на протязі року; То - тривалість зупинок технологічного характеру за рік. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 8 а Вартість технологічного, силового (електродвигуни), транспортного та іншого обладнання (попередньо складається специфікація обладнання) визначається за прейскурантами цін . Режими роботи цеху Баланс часу роботи Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати один середньосписковий робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни. Цех лимонаду працюватиме протягом 100 повних восьмигодинних робочих днів на рік (при п’яти робочих днях на тиждень) у дві зміни . Баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає: 1. Календарний фонд - 365 днів 2. Робочі дні – 265 дні 4. Дійсний фонд часу роботи – 100 днів При цьому використаний 3-х змінний 8-годинній зміні. Штат і фонд заробітної плати персоналу Розрахунки фонду зарплати робітників Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 8 а Таблиця 1.1 – Розрахунки чисельності робітників та фонду їх заробітної плати № Найменування Кіль- Кіль- Обліко- Тариф Тариф- Місячна п/п статей кість кість ва кіль- розряд на заробітна змін на робіт- кість ставка плата , добу ників робіт- за грн. на ників годину, зміну грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Апаратник 3 1 4 5 35 23520 водопідго- товки 2 Апаратник 2 1 4 5 35 23520 приготува- ння сиропів 3 Купажник 3 1 4 6 40 26880 4 Комірник 3 1 3 4 39 19656 5 Лараобаотрнаинхт 3 4 4 4 34,2 22982 6 Слюсар- 3 1 4 4 33,8 22713,6 ремонтник 7 Електрик 3 1 4 4 29,2 19622,4 8 Прибиральник 2 2 4 4 30,1 20227,2 9 Пс риймальник 1 1 1 4 33,4 5611,2 сировини 10 Приймальник- 2 1 2 4 40,2 13507,2 здавальник готової продукції 11 Всього 30 175 257,6 основної заробітної плати 12 Вечірні, нічні, 31684,0 святкові Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 9 а 13 Премія 49394,0 14 Додаткова 52 078,0 зарплата 15 Разом 30 308 413, 6 Продовження табл. 1.1 Витрати основної заробітної плати на виробництво 1 дал напою становить: 175 257,6 208 333, 333 = 0,84 грн. Витрати додаткової заробітної плати на виробництво 1 дал напою становить: 52 078 208 333, 333 = 0, 25 грн. Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал наливки становить: 308413,6·0,38 208 333, 333 = 0, 56 грн Штат і фонд заробітної плати цехового та адміністративного персоналу Таблиця 1.2 - Розрахунки штату і фонду заробітної плати Посади Категорія Чисе- Посадовий Річний Додаткова Разом працівник- льність оклад за фонд зарплата річний ків місяць, зарплати, (заохочен- фонд грн. грн. ня) , грн. зарплати, грн. 1 2 3 4 5 6 7 Штат цеху Нач. цеху ІТП 1 9000 72000 72000 144000 Нач. зміни ― 3 7000 180000 180000 360000 Майстер 6 6000 288000 288000 576000 Технолог ― 3 6000 180000 180000 3600000 Разом ― 13 1440000 Штат адміністрації Арк. ДП 20.ТХП 64.70.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15 Директор 1 15000 144000 144000 288000 Гол. інженер 1 9000 96000 96000 192000 Гол. технолог 1 9000 96000 96000 192000 Інженер з якості 3 7000 180000 180000 360000 Енергетик ― 1 7000 60000 60000 120000 Механік ― 1 7000 60000 60000 120000 Економіст служб. 1 7000 60000 60000 120000 Бухгалтер служб. 2 7000 120000 120000 240000 Інженер з 1 7000 60000 60000 120000 охорони праці Менеджер з 1 7000 60000 60000 120000 постачання Разом 12 1872000 Продовження табл. 1.2 Розрахунки вартості сировини Потреба в сировині і матеріалах на виробництво окремих груп напоїв розраховується на основі даних розрахунку продуктів. Таблиця 1.3 – Розрахунок вартості сировини та матеріалів Перелік сировини та Оди- Витрати Ціна, Сума , грн. матеріалів ниця на рік грн виміру 1 2 3 4 5 Цукор m 2800 15,0 42 000 000 Настої і есенції м3 135 30 4050 000 Ванілін кг 10 185,0 1850 Колер - 20 000 65,0 1 300 000 Лимонна кислота - 43090 60,0 2 585 400 Вуглекислота m 500 550 275 000 Вода м3 171 100 17100 Разом: 54 454 750 Всього: Витрати сировини і матеріалів на 1 дал розраховуємо з табл.1.3: 54 454 750/ 2500000 = 21,8 грн. Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби , роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій Розрахунок вартості купівельних напівфабрикатів , комплектуючих виробів та допоміжних матеріалів наведено в таблиці 1.4 Таблиця 1.4 – Розрахунок вартості купівельних напівфабрикатів , комплектуючих виробів та допоміжних матеріалів Перелік купівельних Оди- Витрати на рік Ціна, Сума , грн. напівфабрикатів, ниця грн комплектуючих виробів виміру та допоміжних матеріалів Скляна пляшка місткістю шт. 2500000 2,10 5250000 0,5 л ПЕТ-пляшка місткістю шт. 2500000 2,98 7450000 0,5л ПЕТ-пляшка місткістю 1л шт. 5000000 4,03 20150000 ПЕТ-пляшка місткістю шт. 7500000 4,30 32250000 1,5л ПЕТ-пляшка місткістю шт. 7500000 4,90 36750000 2,0л Разом : грн. 101850000 Витрати допоміжних матеріалів на 1 дал напоїв : 101850000/25000000 = 4 грн. Розрахунки вартості електроенергії, води та пари Розрахунок вартості палива та енергії наведено в таблиці 1.5 Таблиця 1.5 - Розрахунок вартості палива та енергії Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 121 а Види енергії Одиниця Норма Ціна , Сума , виміру витрат на грн. грн. 1000 дал Пар т 2,0 206 412 Електроенергія кВат·год 450 1,9 855 Вода м3 55 29 1595 Холод Тис.ккал. 400 30 12000 Разом 14862 Витрати палива і енергії на 1 дал напоїв – 14862/1000 = 14,8 грн , Розрахунки вартості обладнання та амортизаційних відрахувань Залишкова вартість обладнання та амортизації нведено в таблиці 1.6 Таблиця 1.6 - Залишкова вартість обладнання та амортизації Перелік основних Вартість Норма Сума фондів основних амортизації , амортизації , фондів , грн . % грн./рік Виробничі будівлі 12000000 5 600000 Обладнання 8000000 5 400000 Разом 20000000 5 1000000 Кошторис загальновиробничих витрат Загальновиробничі витрати наведено в таблиці 1.7 Таблиця 1.7 – Загальновиробничі витрати Статті витрат Сума, грн. Примітки 1. Зарплата цехового персоналу: 308 413,6 з табл. 1.2 2. Відрахування на соціальне 1 400 000 38% страхування та інші нарахування на зарплату 3. Утримання виробничих будівель і 36000,00 3% від їх вартості споруд 4. Поточний ремонт виробничих будівель 24000,00 2% від їх вартості 5. Амортизація виробничих будівель 100000 з табл. 1.6 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 13 а 6. Витрати на охорону праці 72000 5 % від зарплати всіх робітників Разом по ст. 1-6 2219200 7. Зношування малоцінного та 785960 5 % від суми швидкозношуваного інвентарю, витрати витрат по ст. 1-6. на досліди та інші цехові витрати Разом загальновиробничих витрат 2330160 Витрати на 1 дал продукції – 2330160 / 2500000 = 0,93 грн. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання Витрати на утримання та експлуатацію обладнання наведено в таблиці 1.8 Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання № Статті витрат Сума, грн. Примітки п/п 1 Утримання і витрати по експлуатації виробничого обладнання, апаратури і транспорту: а) зарплата робітників по нагляду і 264000,00 обслуговуванню обладнання; б) відрахування на соціальне страхування та інші нарахування на 1 400 000 38 % зарплату; Разом по ст.1. 438720 2 Поточний ремонт обладнання і транспортних засобів: а) зарплата робітників по ремонту 216000 б) нарахування на зарплату 156480 Разом по ст. 2 372480 3 Амортизація виробничого обладнання, 820000 з табл. 1.6. апаратури та транспортних засобів Разом по ст. 1-3. 1631200 4 Зношування малоцінного інвентарю, 263936 3 % від суми інструментів, пристроїв, переміщення витрат за ст. 1-3 вантажів по території підприємства, інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією обладнання. Разом по кошторису 1695136 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 14 а Витрати на 1 дал продукції – 1695136 / 250000= 0,67 грн. Кошторис адміністративних витрат Адміністративні витрати наведено в таблиці 1.9 Таблиця 1.9 – Адміністративні витрати № Статті затрат Сума , грн. п/п 1 Витрати пов'язані з управлінням підприємства: - оплата праці працівників апарату управління; 187200 - відрахування на соціальні заходи. 71136 2 Витрати пов'язані з матеріально- технічним забезпеченням: - малоцінні та швидкозношуючі предмети; 2200 - витрати вантажного автотранспорту; 2500 - придбання запасних частин 2200 3 Витрати на утримання охорони 57600 4 Витрати на оплату послуг інших 10000 підприємств 5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата на обслуговування технічних засобів зв'язку, витрати на придбання ліцензій та 60000 інших спеціальних дозволів 6 Канцелярські товари , поштові, 5000 телефонні послуги 7 Обслуговування банківських операцій 5000 8 Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі : – комунальний 7200 – податок на землю 3600 – податок на транспорт 2400 – податок на забруднення навколишнього 1200 середовища – Разом 6840 9 Інші витрати загальногосподарського 2000 призначення 10 Разом адміністративних витрат 411676 Адміністративні витрати на 1 дал продукції 411676 / 2500000 = 0,16 грн. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 15 а Адміністративні річні витрати включають всі витрати підприємства, на цех, що проектується приймаємо третину, виходячи з витрат на продукцію всіх цехів підприємства. 0,16 / 3 = 0,05 грн. Витрати на збут Витрати на збут наведено в таблиці 1.10 Таблиця 1.10 - Витрати на збут № Найменування статті Сума , грн. п/п 1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції: - оплата праці працівників підрозділів, 28000,00 продавцям та торговим агентам, що забезпечують збут продукції; - відрахування на соціальні заходи 11038,400 2 Витрати на проведення рекламних заходів, 46000,000 пов'язаних з діяльністю підприємства 3 Транспортні витрати 8000,000 4 Витрати на оплату службових відряджень, придбання ліцензій та інших спеціальних 20000,000 дозволів 5 Обслуговування банківських операцій 2000,000 6 Разом витрати на збут 214384,400 Витрати на збут на 1 дал продукції становлять 214384,40/2500000= 0,08грн. Для розрахунку приймаємо третину витрат - 0,08 / 3 = 0,02 грн. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 16 а Калькуляція вартості продукції Калькуляція вартості продукції наведена в таблиці 1.11 Таблиця 1.11 – Калькуляція 1 дал безалкогольних напоїв Найменування Оди- на 2019 р. статей калькуляції ниця на випуск 2500000 дал на 1 дал вимі- Кіль- Ціна, Сума, Кіль- Сума, ру кість грн. грн. кість грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 01 Сировина та 54 500 000 21,8 матеріали 02 Купівельні 10 000 000 4,0 напівфабрикати та комплектуючі вироби 03 Паливо й 37 000 000 14,8 електроенергія на технологічні цілі Зворотні відходи - — 04 05 Основна заробітна 2 100 000 0,84 плата робітників 06 Додаткова 625 000 0,25 заробітна плата 07 Відрахування на 1 400 000 0,56 соціальне страхування 08 Витрати на 6 275 000 2,51 утримання та експлуатацію устаткування 09 Загальновиробничі 19 325 000 7,73 витрати 10 Витрати від - — браку 11 Інші виробничі - — витрати 12 Попутна - — продукція 13 Виробнича 128 875 000 51,55 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 17 а Шифр рядка собівартість 14 Адміністративні 400 000 0,16 витрати 15 Витрати на збут 200 000 0,08 16 Прибуток 30 000 000 12,0 17 Оптова ціна 128 100 000 51,24 підприємства 19 ПДВ 25 625 000 10,25 20 Відпускна ціна 153 700 000 73,73 Продовження таблиці 1.11 Визначення основних показників економічної ефективності проекту Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за формулою: Р = П / Св.п. х 100, де Св.п. – собівартість виробленої продукції. Рентабельність Р = 2 500 000 / 128 875 000 х 100 = 23,3 %. Витрати на 1 гривню виробленої продукції В = Св.п. / О = 51,55·25 00 000 /128 100 000 = 1 грн. Окупність інвестицій: Інвестиції / чистий прибуток Т = 12 · 2 500 00 = 3 000 000 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 18 а Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.12 Таблиця 1.12 – Техніко-економічні показники проекту № Перелік показників Од. виміру Проект 1 Виробнича потужність дал/ добу 10 504 2 Випуск продукції дал./ рік 2 500 000 3 Вартість виробленої продукції тис. дал 153 700 000 4 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 30 робітників 5 Виробництво продукції на тис. 1,71 одного працюючого грн./особу 6 Повна собівартість тис. грн.. 19 325 000 7 Витрати на 1 грн. виробленої грн. 1 продукції 8 Прибуток підприємства від тис. грн. 30 000 000 виробничої діяльності 9 Рентабельність % 23,3 10 Відпускна ціна за 1 дал. грн.. 42,8 11 Термін окупності роки 4,0 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 19 а 2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 2.1 Структура підприємства Структуру підприємства безалкогольного напою наведено нижче . Цех сировини: - відділення соків та плодово-ягідних екстрактів; - відділення спиртових настоїв, композицій, концентратів; - склад цукру; Цех безалкогольних напоїв: - сироповарильне відділення; - відділення варіння колеру; - купажне відділення – приготування сиропів в цехах безалкогольних напоїв здійснюється в купаному відділенні; - відділення водопідготовки; Мийно-розливний цех: - відділення укладки і виїмка пляшок; - відділення миття пляшок; - відділення розливу (в пляшки); - відділення регенерації лугу; - відділення збору і відпуску склобою; - приміщення допоміжних матеріалів; - поміщення варіння клею. Цех посуду: - склад посуду або навіс; Цехова майстерня Лабораторія ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат Розроб. Пустомітенко І.І а Літ. Арк. Акрушів Консул. Чепурна О.Л. 20 Керівник Бондарчук З.В. ТЕХНОЛОГІЧНА Н. Контр. Попсуй Г.Л. ЧАСТИНА ЧДТУ Зав.каф. Осипенкова І 2.2 Режими роботи цеху (відділення) Режим роботи цеху наведено в таблиці 2.1 Таблиця 2.1- Режим роботи цеху Найменування Кількість Кількість днів Примітки виробництва змін за добу роботи влітку зимою В місяць В рік Виробництво 2 1 20,4 232 днів або безалкогольних 235 змін напоїв 2.3 Асортимент і характеристика готової продукції Асортимент готової продукції наведено в таблиці 2.2 Таблиця 2.2 - Асортимент готової продукції Напій Річне виробництво % тис.дал Лимонад 50 1250000 Ситро 30 750000 Лимонний 20 500000 Безалкогольні напої мають відповідати ДСТУ 4069:2016. За органолептичними показниками безалкогольні напої повинні відповідати значенням (згідно вимог ДСТУ 4069:2016) в табл. 2.3. Таблиця 2.3 - Органолептичні показники груп безалкогольних напоїв (згідно вимог ДСТУ 4069:2016) Назва Характеристика Метод показника прозорі Непрозорі(замутнені) контролювання Зовнішній Прозора рідина без Непрозора рідина. Відповідно до вигляд осаду і без сторонніх Допускають наявність 10.2 включень. осаду, часток та Допускають зависів, характерних опалесценція, для використаної обумовлена сировини, без особливостями сторонніх зернової та плодово- включень,невластивих ягідної сировини продукту Смак і Обумовлені особливостями використаної Відповідно до аромат сировини 10.2 Колір Обумовлені особливостями використаної Відповідно до сировини 10.2 За фізико- хімічними показниками рідкі безалкогольні напої повинні відповідати значенням вимогам (згідно вимог ДСТУ 4069:2016) зазначеним в табл. 2.4 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Арк. Змн.З Арк. № докум.№ ПідписПі Дата 22 мн. Арк. докум. дпис Дата ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Таблиця 2.4 - Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв (згідно вимог ДСТУ 4069:2016) Назва показника Група, вид Значення Метод показника контролювання енергетичні напої не менше 8,0 Відповідно до 10.4 напої не менше 3,5 Відповідно до бродіння(квас) 10.4 напої бродіння 1,2 Відповідно до (квас) 10.3 Кислотність, см3, рідкі безалкогольні від 1,0 до 15,0 Відповідно до 1моль/дм3 розчину напої 10.4 гідроксиду натрію на напої бродіння від 1,5 до 7,0 Відповідно до 100 см3 (квас) 10.4 напою Масова частка негазовані 0 Відповідно до діоксиду вуглецю, % 10.4 слабогазовані від 0,20 до Відповідно до 0,30 включ 10.4 середньогазовані понад 0,30 до Відповідно до 0,40 включ 10.4 сильногазовані понад 0,40 Відповідно до 10.4 напої бродіння не менше 0,30 Відповідно до (квас), фасовані 10.4 (розлиті) в пляшки і металеві банки Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23 Значення допустимих відхилень фізико – хімічних показників безалкогольних напоїв повинні відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 – Значення допустимих відхилень фізико-хімічних показників безалкогольних напоїв Допустимі відхилення, не більше Назва концентрати показників рідкі безалкогольних Напої безалкогольні напоїв бродіння (квас) напої порошкоподібні Масова частка сухих речовин, % ±0,2 ±0,2 ±0,3 Кислотність,см3, 1 моль/дм3 розчину гідроксиду ±0,3 ±0,5 ±0,3 натрію на 100 см3 напою Масова частка вологи, %: - з умістом - ±0,1 - бікарбонату - без вмісту бікарбонату - ±0,5 - Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 24 а 2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів Під час виробництва безалкогольних напоїв використовують таку основну сировину: ароматизатори, барвники, воду, фруктово-ягідні і овочеві соки, цукор або цукрозамінники, консерванти та інші. Вода. Воду, яку використовують у виробництві безалкогольних напоїв, за призначенням поділяють на технологічну та технічну. Вода технологічного призначення є основною сировиною і входить до складу напоїв, а також вона безпосередньо контактує з напівфабрикатами в технологічному процесі. Вода технічного призначення використовується для забезпечення технологічного процесу та функціонування підприємства загалом. Така вода не має безпосереднього контакту з сировиною, напівфабрикатами та готовою продукцією. Вимоги до води технологічного призначення Воду технологічного призначення можна поділити як на сировину та таку, що може контактувати з сировиною в процесі приготування напоїв (миття обладнання тощо). Основна вимога до води технологічного призначення – її відповідність стандарту на питну воду (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За органолептичними показниками і хімічними показниками якості, що впливають на органолептичні властивості, питна вода має відповідати нормативам наведеним у таблиці 2.6 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25 Таблиця 2.6 - Органолептичні показники якості питної води Ч.ч. Назва показника Одиниці Норматив, не більше ніж вимірювання Вода систем Вода не централізованого централізованого питного питного водопостачання водопостачання Органолептичні показники якості 1 Запах за 20°С бали 2 0 Запах під час Бали 2 1 нагрівання до 60 °С, 2 Смак і присмак Бали 2 0 3 Кольоровість Градуси 20 5 4 Каламутність НОК 1,5 0,5 В результаті промислового, сільськогосподарського та побутового забруднень у питній воді можуть міститися інші хімічні речовини (токсичні, радіоактивні тощо). Для визначення їх максимально допустимого вмісту і можливості використання користуються формулою де С1, С2, Сn– концентрації відповідних хімічних речовин у досліджуваній воді, мг/дм3; ГДК1, ГДК2, ГДКn– їх гранично допустимі концентрації хімічних речовин, мг/дм3. Зазначеною формулою користуються окремо для кожної групи речовин за їх однаковою лімітувальною ознакою шкідливості. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26 Крім зазначених вимог, питна вода не повинна містити помітні оком включення водних організмів і мати на поверхні плівку. До води як сировини для виробництва безалкогольних напоїв ставлять вищі вимоги, ніж до питної. Це зумовлено потребою одержання напоїв з високими та стабільними органолептичними показниками, збільшенням терміну зберігання, а також технологічними особливостями. Така вода повинна бути зовсім прозора, без кольору, приємна на смак і не мати запаху, в результаті відстоювання у склянці протягом доби за температури 20 °С не повинна давати осаду. Реакція води повинна бути близькою до нейтральної (рН 6,2…7,3). Додаткові вимоги ставляться і до іонного складу води. Тверда вода та вода з високою лужністю для виробництва напоїв непридатна. У разі її використанні кислоти напою нейтралізуються, що призводить до їх перевитрат під час надання необхідної кислотності. Крім того, у результаті взаємодії іонів кальцію та магнію зі складовими сировини може утворюватись небажаний осад. Найкращою є вода мінімальної твердості. Негативний вплив Са2+ та Мg2+ на смак може виявлятися за концентрації, що перевищує поріг відчуття. На якість напоїв негативно впливають іони заліза та марганцю. У разі їх підвищеної концентрації напої набувають неприємного смаку, гальмується інверсія сахарози, відбувається їх взаємодія з дубильними та пектиновими речовинами, змінюється колір, виникає каламутність напоїв. Високі вимоги до технологічної води ставлять щодо кількості сухого залишку, вмісту міді, цинку, нітратів і фенольних сполук, її окиснення та мікробіологічної чистоти, що безпосередньо впливає на стійкість напоїв. Крім того, вода не повинна містити патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Цукор. Цукор додається у безалкогольні напої для надання їм солодкості і пом’якшення гостроти кислого смаку. Додавання цукру сприяє також асиміляції ароматичних речовин, внесених у напій, тобто формуванню його букета. Цукор білий (сахароза – С12Н22О11) повинен відповідати вимогам ДСТУ 4623:2006/ГОСТ 31361-2008 і, залежно від способу виготовлення, поділяється на Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27 кристалічний, сахарозу для шампанського, цукрову пудру і пресований. Кристалічний цукор, залежно від показників якості, поділяють на чотири категорії: першу, другу, третю та четверту; пресований цукор – на три категорії: першу, другу і третю. Сахарозу для шампанського виробляють першої та другої категорій, цукрову пудру – першої, другої та третьої категорій. Кристалічний цукор виробляють з кристалами розмірами від 0,2 до 2,5 мм, а сахарозу для шампанського – розмірами від 1,0 до 2,5 мм. Кристалічний цукор допускається виробляти з іншими розмірами кристалів. Пресований цукор, залежно від асортименту, поділяють на пресований колотий, пресований швидкорозчинний та пресований дорожний. За зовнішнім виглядом цукор повинен бути білий, чистий без плям і сторонніх домішок (для цукру третьої і четвертої категорій допускається жовтуватий відтінок). Кристалічний цукор повинен бути сипкий, без грудочок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають грудочки, які розпадаються від легкого натискання. Цукор повинен бути солодкий на смак, без запаху і присмаку, як у сухому цукрі, так і у його водному розчині, для цукру четвертої категорії допускають слабкий запах меляси. Розчин цукру повинен бути прозорим, без нерозчинного осаду, механічних та інших домішок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають опалесценцію. За органолептичними показниками цукор повинен відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 2.7. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Арк. Змн.З Арк. № докум.№ ПідписПі Дата 28 мн. Арк. докум. дпис Дата ПЗ КП 19.ТХП 64.69.00.000 ПЗ КП 19.ТХП 64.00.00.000 ПЗ Таблиця 2.7 - Органолептичні показники кристалічного цукру Зовнішній Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру вигляд третьої і четвертої категорії допускають жовтуватий відтінок. Кристалічний цукор повинен бути сипкий, без грудочок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають грудочки, що розпадаються від легкого натискання Запах і смак Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як у сухому цукрі, так і в його водному розчині, для цукру четвертої категорії допускають слабкий запах меляси Чистота Розчин цукру повинен бути прозорим, без нерозчинного розчину осаду, механічних та інших домішок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають опалесценцію. Для цукрової пудри не визначають За фізико-хімічними показниками кристалічний цукор повинен відповідати нормам, зазначеним у табл. 2.8. Таблиця 2.8 - Фізико-хімічні показники кристалічного цукру Значення за категоріями Назва показника кристалічного цукру, сахарози для шампанського і цукрової пудри 1 2 3 4 Масова частка , %: сахарози (поляризація), %, не менше, 99,7 99,7 99,61 99,5 редукувальних речовин (в перерахунку на суху речовину), %, не більше вологи, %, не більше: кристалічному цукрі 0,04 0,04 0,05 0,065 у сахарозі для шампанського у цукровій пудрі 0,1 0,1 0,14 0,15 0,1 0,1 - - 0,2 0,2 0,2 - золи (в перерахунку на суху речовину), не більше: 0,027 0,04 0,04 0,05 % Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29 балів 15,0 - - - Кольоровість у розчині, не більше: одиниць ICUMSA 45,0 60,0 104,0 195,0 балів 6 8 - - умовних одиниць - - 0,8 1,5 Масова частка феродомішок, %, не більше 0,0003 0,0003 0,0003 0,0003 Розмір окремих часток феродомішок, у найбільшому 0,5 0,5 0,5 0,5 лінійному вимірі, мм, не більше Розчинність цукру у воді перебуває у прямій залежності від температури і наведена у таблиці 2.9. Таблиця 2.9 - Залежність розчинності цукру у воді від температури Температура, °С Назва показника 10 15 20 25 30 Кількість цукру, г, розчиненого у 100 190,5 197,0 203,9 211,4 219,5 мл води Вміст цукру у розчині, % мас. 66,58 66,33 66,09 67,89 68,70 Цукровий сироп готують концентрацією 66,0 – 72,0% мас. Сироп для стерилізації кип’ятять. Білий інвертований сироп відрізняється від звичайного білого цукрового сиропу тим, що частина сахарози у процесі його приготування інвертує через додавання у розчин органічних кислот, передусім лимонної. Інверсія сахарози полягає у гідролітичному розчепленні її під час нагрівання з розчинами органічних кислот. Приєднуючи молекулу води, сахароза розкладається на глюкозу і фруктозу за таким рівнянням: С12Н22О11 + Н2О = С6Н12О6+ С6Н12О6 . Сахароза Глюкоза Фруктоза Отриманий в результаті інверсії інвертований цукровий сироп солодший і має приємний смак. У процесі інверсії до молекули сахарози приєднується Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30 молекула води, в результаті чого молекулярна маса глюкози і фруктози збільшується на величину молекулярної маси води. У разі повної 100%-ної інверсії сахарози таке збільшення становить рази, або 5,26 %, де 360,312 – сума молекулярних мас глюкози і фруктози; 342,296 – молекулярна маса сахарози. Отже, в результаті інверсії підвищується концентрація сухих речовин сиропу і одночасно забезпечується більша солодкість інвертованого сиропу. Інвертований цукор порівняно з сахарозою має вищу розчинність, тому процес інверсії є важливим засобом запобігання кристалізації цукрового сиропу під час його зберігання. Цей фактор дуже важливий у разі виникнення на виробництві так званих нештатних ситуацій, спричинених поломкою того чи іншого обладнання. Іноді ці процеси можуть тривати дуже довго. І якщо цукровий сироп не буде інвертований, то він може кристалізуватися з подальшими поганими наслідками для роботи усього технологічного обладнання. Для цього рекомендується деяку частину від розрахованої згідно з рецептурою на напій кількості лимонної кислоти вносити на стадії приготування цукрового сиропу, а решту – у купажний сироп. Лимонна кислота. Для приготування безалкогольних напоїв використовують різні харчові органічні кислоти, найчастіше лимонну. Лимонна кислота, яка використовується у виготовленні безалкогольних напоїв повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 908:2006 «Кислота лимонна моногідрат харчова. Технічні умови». Лимонну кислоту (Е 330), що використовується у харчовій промисловості, отримують з вуглеводовмісної сировини в результаті мікробіологічного синтезу (ферментації) з використанням нетоксикогенних штамів гриба Aspergillusniger. Відносна молекулярна маса лимонної кислоти становить 210,14. Структурна формула лимонної кислоти: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31 H2 C COOH HO C COOH·H2O H2CC OO H. Таблиця 2.10 - Органолептичні показники лимонної кислоти Зовнішній Безколірні кристали або білий порошок без грудок вигляд і колір Смак Кислий,без стороннього присмаку Запах Не повинно бути Структура Сипка і суха, на дотик не липка Металеві Не допускається домішки Таблиця 2.11 - Фізико-хімічні показники лимонної кислоти Ідентифікація лимонної кислоти Витримуєвипробування Масова частка, %: лимонної кислоти моногідрату (С6Н8О7 · Н2О): не менше 99,5 не більше 100,5 води: не менше 7,5 не більше 8,8 сульфатної золи, не більше 0,05 сульфатів, не більше 0,015 оксалатів, не більше 0,01 Випробування на фероціаніди Витримує випробування Те саме на легкообвуглювані речовини Те саме Те саме на залізо Те саме Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32 Таблиця 2.12 - Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у лимонній кислоті, не більше Свинець 0,5 Миш’як 0,7 Лимонну кислоту упаковують у поліетиленові мішки з товщиною плівки не менш як 0,08 мм, яка забезпечує герметичність і збереженість продукції і дозволена до використання для контактування з харчовими продуктами. Маса упаковки для лимонної кислоти становить 25, 30 і 40 кг. Під час роботи з лимонною кислотою потрібно використовувати індивідуальні засоби захисту (респіратори, гумові рукавиці, захисні окуляри, халати) і дотримуватися правил особистої гігієни. Ароматичні речовини. Ароматизатори – це хімічно чисті речовини з ароматичними властивостями. Їх отримують екстрагуванням із натуральної ароматичної сировини або синтезуванням. Ароматичні субстанції поділяють на такі: одержані з натуральних джерел; ідентичні натуральним природним субстанціям; синтезовані хімічними способами; Характерною особливістю ароматизаторів є те, що вони використовуються в невеликих технологічно ефективних кількостях. Крім того їх застосування обмежується органолептичними властивостями. Із харчових продуктів на сьогодні виділено понад 5000 різноманітних аромато- і смакоутворювальних речовин серед яких вуглеводи, гетероциклічні і карбонільні сполуки, спирти, кислоти, ефіри тощо. Так, у яблуках знайдено близько 200 ароматоутворювальних речовин, у цитрусових – понад 300, у винах – близько 400, у чаї – більше 300, у каві близько – 500 і т.д. Незважаючи на таку різноманітність сумарний вміст ароматичних компонентів у продукті може становити лише тисячну частку його маси. Відомо, що у створенні аромату лимона основну участь бере цитраль, малини – алілдисульфід, ванілі – 4-окси-3- метоксибензальдегід (ванілін). Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33 Харчовий ароматизатор – це 30-50, а іноді понад 100 взаємоузгоджених індивідуальних компонентів. Цими компонентами можуть бути як натуральні або ідентичні натуральним, так і синтетичні ароматичні речовини. Натуральні ароматизатори отримуються фізичними способами (пресуванням, екстрагуванням, дистилюванням) з матеріалів рослинного чи тваринного походження. З різних причин виробництво безалкогольних напоїв з використанням тільки натуральних ароматизаторів ускладнено, по-перше через високу вартість сировини, з якої їх одержують, по-друге, через недостатність природних сировинних ресурсів, по-третє, - через недостатню стабільність існуючих натуральних ароматів. Вирішити ці проблеми допомагають ароматичні речовини із групи «натурально-ідентичних». Ідентичний натуральному – означає «такий самий як природний». Ці ароматизатори отримують виробничим способом і вони за своєю хімічною будовою відповідають природним. Більшість ідентичних натуральним ароматизаторів характеризуються високою стабільністю, інтенсивністю аромату і невисокою ціною порівняно з натуральними. Наприклад, ванілін, що є продуктом ідентичним натуральному, повністю відповідає ваніліну, який міститься у стручках ванілі. При цьому на ароматизацію безалкогольного напою потрібно у 40 раз менше ваніліну ніж дорогої ванілі. Крім цього, загальна потреба у ванільному ароматі настільки велика, що у природі немає потрібної кількості цієї рослини.. Крім цього, ароматизатор ідентичний натуральному може бути не шкідливіший за ароматизатор, отриманий з натуральної сировини. Штучні ароматизатори містять принаймні одну штучну речовину, якої у природі не існує. Вони різняться високою стабільністю, інтенсивністю запаху і невисокою ціною. Крім цього, ароматизатори можна умовно поділити на гострі (пряні) і солодкі. Гострі ароматизатори надають продукту смаку і запаху овочів або трав. До солодких ароматизаторів відносять усі види фруктових, ванільні, шоколадні і кавові. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34 Ароматизатори виготовляються у вигляді рідин, порошків або паст. Якість і стійкість рідких ароматизаторів і спектр їх застосування значною мірою визначаються природою розчинника, який завжди є невід’ємною його частиною. Як розчинники у виготовленні ароматизаторів найчастіше використовують етиловий спирт, пропіленгліколь, триацетин (Е 1518) або інші спеціальні розчинники. Порошкоподібні ароматизатори найчастіше отримують мікрокапсулюванням, яке здійснюється в основному, методом сумісного розпилювального висушування розчину рідкого ароматизатора і його носія. Носіями для ароматизаторів, як правило, є гідроколоїди, такі як желатин, а також модифікований крохмаль, декстрин, цукор. Виробники безалкогольних напоїв мають можливість застосовувати різні за формою ароматизатори. До чистих ароматизаторів, розчинних у воді належать: есенція тонік, есенція для напоїв типу «крем-сода», «буратіно», «тархун» та ін. Ця форма ароматів, що застосовується на практиці, коли аромат великої концентрації розчиняється у розчиннику, наприклад аромат тонік, лайм та ін.,розчинні у етиловому спирті або в пропіленгліколі. Тому слід звертати увагу на те, що ефірні масла (наприклад цитрусові) нерозчинні у воді, і саме використання етилового спирту дає можливість розчиняти такі ефірні масла і отримувати есенції добре розчинні у воді. У разі застосування емульсій для виготовлення безалкогольних напоїв треба враховувати те, що емульсія не містить соку, і хоча деякі її виробники повідомляють про вміст у ній соку в них, це практично позначається на якості напою. Якщо припустити, що емульсія містить, наприклад 5 % соку, то це може позначитися на вмісті соку, наприклад, у безалкогольному напої з апельсиновим смаком, якщо кількість внесеної емульсії у напій загалом складає в середньому 1-2 г на 1 л безалкогольного напою. У виборі ароматизатора не потрібно брати до уваги початкові «різкі» або «слабкі» аромати, оскільки це верхні його ноти у готовому продукті можуть не виявлятися. Ароматизатор для конкретного напою, вибирають за його органолептичними, фізико-хімічними показниками і технологією виготовлення. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35 Ароматизатори з чистими, сильними верхніми нотами найпридатніші для виробництва безалкогольних напоїв. Дуже важливо пам’ятати, що повною мірою оцінити вплив ароматизатора на органолептичні властивості напою можна тільки за результатами дегустаційної оцінки приготовленого напою. Хороший результат у ароматизації напоїв можна отримати за сумісного використання різних ароматизаторів для отримання букета ароматів і в поєднанні з екстрактивними речовинами напою це доповнить аромат відповідними смаковими відчуттями. Дозування ароматизаторів у виробництві безалкогольних напоїв залежить від бажаної інтенсивності смаку і аромату, а також органолептичних, фізико- хімічних показників напою і технології його виготовлення. Потрібно дотримуватися рекомендацій і порад виготівників, які складені для конкретних ароматизаторів і конкретних напоїв. Регламентом (ЄС) N 1334/2008 від 16.12.2008 р. Європейського Парламенту та Ради Європи «Про ароматизатори та деякі харчові інгредієнти із ароматизованими властивостями, що застосовуються в продуктах харчування»зазначено таке: ароматичні речовини, що є ароматизаторами, це речовини, отримані з матеріалів рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження фізичними, ферментативними чи мікробіологічними процесами, як у сирому стані, так і після оброблення для споживання людьми. Ароматичні препарати, виготовлені з харчових продуктів проходять процедури оцінювання якості та схвалення лише у разі виникнення підозри про їхню непридатність. Проте безпечність ароматичних препаратів виготовлених із непродовольчого товару, підлягає оцінюванню та затвердженню. Ароматичні речовини чи ароматичні препарати можуть маркуватися терміном «натуральні» лише у разі, якщо вони відповідають певним критеріям і не вводять в оману споживача. Споживач повинен бути повністю поінформований про вихідний матеріал, використовуваний для виготовлення природних ароматизаторів. Зокрема, якщо використовується термін Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 36 а «натуральний» для опису ароматизатора, складники ароматизаторів мають бути тільки натуральні. Крім цього вихідний матеріал ароматизаторів повинен бути маркований, крім випадків, якщо зазначений вихідний матеріал не відчуватиметься ні у запаху, ні у продукті. Для того щоб ароматизатори не вводили споживача в оману, мінімум, який становить 5 %, може тільки застосовуватися для стандартизації чи, наприклад, для надання більш свіжішого, пікантнішого, витриманого запаху чи ноти певному ароматизатору. Якщо ж застосовано менш ніж 95 % компонента ароматизатора, отриманого із зазначеного вихідного матеріалу, а запах усе ж відчувається, то вихідна сировина має бути вказана на етикетці разом із доданими натуральними ароматизаторами; Ароматизатори - це продукти, не призначені для споживання як такі, а додаються до безалкогольних напоїв, для поліпшення чи зміни аромату або смаку. Вони складаються з таких категорій: ароматичні речовини, ароматичні препарати, ароматизатори, що пройшли процес термічного оброблення, ароматичні прекурсори чи інші ароматизатори, або суміші загалом. Ароматична речовина – це хімічна речовина з вираженими ароматичними властивостями. Натуральна ароматична речовина – це ароматична речовина, отримана в результаті відповідних фізичних, ферментативних чи мікробіологічних процесів із рослинної, тваринної сировини чи мікробіологічного матеріалу як у сирому вигляді, так і після процесу оброблення використовується людиною за допомогою одного або декількох традиційних процесів приготування харчового продукту. Натуральні ароматичні речовини відповідають речовинам, що представлені в натуральному вигляді та були ідентифіковані за своїм характером. Ароматизатор, який пройшов процес термічного оброблення – це речовина, отримана термообробленням суміші інгредієнтів, що не обов'язково містять ароматичні речовини і принаймні один з них містить азот, а інший є редукуючим цукром; Загальними вимогами до використання ароматизаторів і їх ароматичних властивостей встановлена можливість їх застосовування у виготовленні харчових Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37 продуктів у тому разі, якщо вони за наявності наукових доказів не становлять ризику для здоров'я людини, і якщо їх використання не вводить в оману споживача; Ароматичні препарати, виготовлені з харчових продуктів проходять процедури оцінювання якості та схвалення лише у разі виникнення підозри про їхню непридатність. Крім перелічених ароматизаторів у виробництві безалкогольних напоїв використовують різноманітні прянощі, в тому числі кардамон, перець духмяний, перець чорний, червоний і білий, корицю, мускатний горіх, гвоздику, імбир, шафран. Для промислової переробки прянощі випускають фасованими масою нетто до 5 кг. Прянощі фасують у подвійні паперові пакети (зовнішній пакет із крафт- паперу, а внутрішній із пергаменту) і в пакети із комбінованих і термозварюючих матеріалів. Прянощі зберігають за температури не вище як 20 ºС і відносної вологості повітря не більш як 75 %. Барвники. Барвники, які використовуються в промисловості для надання відповідного забарвлення безалкогольним напоям, поділяють на натуральні і синтетичні. Натуральні (природні) барвники – це барвні речовини, які виділені фізичними способами із сировини рослинного і тваринного походження. Іноді їх піддають хімічній модифікації для поліпшення технологічних і споживчих властивостей. Природні натуральні барвники, навіть хімічно модифіковані, чутливі до дії кислот, у тому числі фруктових, лугів, кисню повітря, температури. Крім цього вони піддаються мікробіологічному псуванню, а деякі з них змінюють колір залежно від рН середовища. Перевагами застосування натуральних барвників є їх вплив на смак і аромат напоїв, природне походження. Сировиною для одержання натуральних харчових барвників можуть бути ягоди, квіти, листя, коренеплоди та ін., в тому числі у вигляді відходів переробки рослинної сировини на консервних і виноробних заводах. Вміст барвних речовин у рослинній сировині значною мірою залежить від кліматичних умов Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38 вирощування і часу збирання. Сучасні технології дають змогу одержувати натуральні харчові барвники з заданими властивостями і стандартним вмістом основної барвної речовини. За хімічною природою барвні речовини рослинного походження найчастіше належать до флавоноїдів (антоціани, флавони, флавоноли) і каротиноїдів. Антоціани (Е 163) забарвлюють листочки квітів різних рослин, їх плоди і ягоди у найрізноманітніші кольори – рожевий, червоний, синій, фіолетовий. Флавони і флавоноли дуже поширені серед жовтих барвних речовин. Їх можна знайти у петрушці, пшениці, рисі, квітках хризантеми. Жовте і оранжеве забарвлення рослинам частіше надають каротиноїди (Е 160 і Е 161). Це дуже чисельна група рослинних пігментів. Найважливіший з них β-каротин (Е 160а), який для організму людини є джерелом вітаміну А і антиоксидантом. Природними жовтими барвниками є також куркуміни (Е 100) і вітамін В2 у формі рибофлавіну або натрієвої солі рибофлавін-5'-фосфорної кислоти (Е 101). Д о натуральних барвників відносять цукровий або карамельний колер (Е 150). Традиційна назва «палений цукор», влучна для цього давно відомого барвника. Незважаючи на просту назву, хімічні процеси, що проходять під час карамелізації, дуже складні, і лише на початку минулого століття карамельний барвник почали отримувати промисловим способом. На сьогоднішні каталізатори, що прискорюють реакції карамелізації у цукровому сиропі, використовують харчові кислоти, луги і солі. Тому, залежно від використаного каталізатора, розрізняють чотири види карамельного барвника. Всі вони складні суміші різноманітних речовин, які дещо відрізняються один від одного властивостями і областю застосування. Перевагами застосування натуральних барвників є їх вплив на смак і аромат напоїв (Е 160 С, Е 150) і біологічна активність (Е 101, Е 160а). Колер готують у колероварильному апараті з електричним нагрівом. Апарат складається з двох вставлених один в одному циліндрів. У внутрішньому циліндрі розміщена ванна, під якою змонтовано нагрівний елемент. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39 Колероварильний апарат розміщують в ізольованому приміщенні зі штучною припливно-витяжною вентиляцією, тому що гази, які утворюються під час варіння колеру, негативно впливають на очі і дихальну систему. Для видалення шкідливих газів, які утворюються в процесі приготування колеру, над апаратом встановлюють витяжні зонти. Діоксид вуглецю. Діоксид вуглецю дуже важливий компонент у складі газованих безалкогольних напоїв. Він зумовлює смак і біологічну стійкість напоїв, а також надає їм ігристості та освіжних властивостей. Діоксид вуглецю вважається інертним газом. Його молекулярна маса (за міжнародними стандартами) – 44, 009. Вступаючи у хімічну взаємодію з водою, діоксид вуглецю у кількості не більш як 1 % загального його вмісту у розчині утворює вугільну кислоту, що дисоціює на іони Н+, НСО− 3 , СО2− 3 . У водних розчинах діоксид вуглецю легко вступає у хімічні реакції, утворюючи при цьому різноманітні вуглекислі солі. У зв’язку з цим водні розчини діоксиду вуглецю дуже агресивні щодо металів. За фізичним станом діоксид вуглецю поділяється на газоподібний, скраплений, низькотемпературний і високого тиску. Газоподібний діоксид вуглецю за певних умов існує у вигляді безбарвного газу, скраплений діоксид – у вигляді безбарвної рідини. За умов низької температури і підвищеного тиску – низькотемпературний – скраплений діоксид вуглецю, що перебуває під тиском від 518,6 до 3482 кПа і за температури від мінус 56,57 до 0оС, високого тиску – під тиском від 3482 до 7383 кПа і за температури від до 0 до 31,05оС. Діоксид вуглецю – побічний продукт багатьох природних і хімічних процесів, який виробляють з різних джерел сировини. Це зумовлює наявність у ньому різноманітних специфічних домішок залежно від типу сировини та умов виробництва. Залежно від джерел походження діоксид вуглецю поділяють на діоксид вуглецю з сировини харчової (біодіоксид вуглецю) і нехарчової. Біодіоксид вуглецю утворюється внаслідок спиртового зброджування цукрів дріжджами і виробляється з газів спиртового і пивоварного бродіння. Діоксид Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40 вуглецю з нехарчової сировини утворюється природним способом або як побічний продукт технологічного процесу виробництва з нехарчової сировини. Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений повинен відповідати вимогам ДСТУ 4817:2007. За органолептичними і фізико-хімічними показниками біодіоксид вуглецю повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.13. Таблиця 2.13 - Органолептичні і фізико-хімічні показники біодіоксиду вуглецю Значення показників для сортів Назва показника Вищого першого Другого Запах і смак Злегка кислуватий присмак без сторонніх запахів Об’ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0 (СО2), %, не менше Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати механічних домішок випробування Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Нижче чутливості методу Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005 ангідриду (SO2), г/м3, не більше Масова концентрація етилового спирту, Нижче 0,075 0,2 г/м3, не більше ніж чутливості методу Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати випробування Масова частка води, %, не більше Нижче чутливості 0,1 методу Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184 температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.), г/м3, не більше Температура насичення діоксиду - 48 - 42 - 34 вуглецю водяною парою, яка відповідає тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і температурі 20 ˚С, не більше Наявність ароматичних вуглеводнів Повинен витримувати випробування Примітки: 1. Смак і запах біодіоксиду вуглецю технічного призначення не визначають. 2. Масову частку води визначають тільки для біодіоксиду вуглецю в балонах. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41 За органолептичними і фізико-хімічними показниками діоксид вуглецю з нехарчової сировини повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.14. Таблиця 2.14 - Органолептичні і фізико-хімічні показники діоксиду вуглецю з нехарчової сировини Значення показників для сортів Назва показника Вищого першого Другого Запах і смак Злегка кислуватий присмак без сторонніх запахів Об'ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0 (СО2), %, не менше Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати механічних домішок випробування Наявність оксиду вуглецю (СО) Нижче чутливості методу Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Те сааме Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005 ангідриду (SO 3 2), г/м , не більше Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати випробування Наявність соляної кислоти Те сааме Наявність аміаку і етанол амінів Те саме Масова частка води, %, не більше ні Нижче чутливості 0,1 методу Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184 температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.), г/м3, не більше Температура насичення діоксиду -48 -42 -34 вуглецю водяною парою, яка відповідає тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і температурі 20 ˚С, не більше Наявність ароматичних вуглеводів Повинен витримувати випробування Масова концентрація оксидів ванадію (у перерахунку на (V2O5) - для скрапленого діоксиду 0,02 0,1 0,2 вуглецю, мг/кг, не більше - для газоподібного діоксиду 0,00004 0,0002 0,0004 вуглецю, г/м3, не більше Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42 Скраплений діоксид вуглецю високого тиску у балонах і балончиках зберігають у вертикальному положенні у спеціальних складських приміщеннях або на відкритих обгороджених приміщеннях під накриттям, що захищає балони від атмосферних осадів і прямих сонячних променів. Приміщення для зберігання наповнених балонів повинно бути розділено на відсіки, в кожному з яких дозволено зберігання не більше ніж 100 балонів місткістю 50 дм3. Кожен відсік повинен мати самостійний вихід на вулицю і має бути забезпечений вентиляцією. Низькотемпературний діоксид вуглецю зберігають у накопичувальних ізотермічних резервуарах (цистернах), розміщених на відкритих майданчиках під накриттям або без нього якщо в цьому немає виробничої потреби. Скраплений діоксид вуглецю у разі зниження тиску до атмосферного переходить у газоподібну і рідку фази (сніг) з температурою -78,5 оС, що може спричинити обмороження шкіри і ураження слизової оболонки ока. Тому для таких випадків виробничий персонал повинен бути забезпечений індивідуальними засобами захисту. Гарантійний термін зберігання скрапленого діоксиду вуглецю у балонах - 2 роки, а у ізотермічних цистернах – 6 міс. від дня виготовлення продукту. Концентрати напоїв. Концентрати для безалкогольних напоїв – це напівфабрикати, що складаються з двох частин: ароматичної А – прозорої, безбарвної рідини та екстрактивної Б – в’язкої, густої забарвленої рідини. Концентрати для безалкогольних напоїв виготовляються згідно з технологічною інструкцією, регламентом і рецептурами з дотриманням державних санітарних норм і правил, затверджених за встановленим порядком центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України. Концентрати для безалкогольних напоїв повинні відповідати вимогам ДСТУ 4501:2005 «Концентрати для напоїв. Загальні технічні умови». За органолептичними та фізико-хімічними показниками концентрати для напоїв повинні відповідати таким вимогам: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43 Таблиця 2.15 - Органолептичні показники концентратів Ароматична частина А Зовнішній вигляд Прозора рідина, без вкраплень та осаду, допустима легка опалесценція Колір Безбарвна рідина Аромат Насичений, інтенсивний, складний, характерний для використаної рослинної сировини Екстрактивна частина Б Зовнішній вигляд В'язка, густа рідина без вкраплень та осаду Колір Від світло-жовтого до темно-коричневого Смак і аромат Приємний кисло-солодкий Таблиця 2.16 - Фізико-хімічні показники концентратів Ароматична частина А Об’ємна частка етилового спирту, % 75,0-90,0 Густина, г/см3 0,815-0,875 Екстрактивна частина Б Масова частка,%: сухих речовин 65,0-80,0 титрованих кислот (в перерахунку на лимонну кислоту) 1,0-20,0 оксиметилфурфуролу, не більше 0,5 Вміст %: пектинових речовин Не допустимо мінеральних домішок Не допустимо Розчинність у воді Повна Консерванти. Консерванти вносять у напої для запобігання їх мікробіологічному псуванню і для збільшення терміну придатності. Консерванти не можуть компенсувати низьку якість сировини і невідповідність вимог виробничої гігієни. Розрізняють фізичні, біологічні та хімічні способи консервування. Серед фізичних способів найвідоміші стерилізація і пастеризація, а також обробляння холодом. Біологічне консервування передбачає оброблення харчового продукту нешкідливими для здоров’я людини культурами мікроорганізмів для Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44 перешкоджання розвитку патогенної або іншої небажаної мікрофлори. Хімічні методи консервування полягають додаванні спеціальних речовин, що пригнічують розвиток мікроорганізмів. Такі речовини називаються консервантами. Кожен консервант виявляє антимікробну активність тільки щодо частини збудників псування харчового продукту. Тобто кожен консервант має свій спектр дії. Антимікробна дія консервантів на основі бензойної кислоти спрямована в основному проти дріжджів і пліснявих грибів, включаючи афлатоксиноутворювальні мікроорганізми. Проте найефективнішим консервантом щодо цих мікроорганізмів є сорбінова кислота і особливо її солі, використовувані у виробництві безалкогольних напоїв. Під час розроблення конкретної рецептури на напій і внесення консерванту потрібно враховувати таке: - кислотність напою впливає на ефективність дії консервантів. Чим кисліший напій, тим менше в нього треба вносити консерванту; - майже усі консерванти – термостійкі сполуки. Для збільшення потрібного ефекту консервування напоїв, збільшення терміну їх придатності можна використовувати суміш сорбату калію і бензоату натрію у співвідношенні 1:1. Вибір консерванту і його дозування залежить від ступеня бактеріального забруднення, умов зберігання, фізико-хімічних властивостей напою, технології його отримання і бажаного терміну придатності. Стадія, на якій потрібно вносити консервант під час виготовлення напоїв визначається технологією виробництва. Оптимальним вважається момент внесення зразу після пастеризації чи стерилізації напою, коли в результаті термооброблення знижується рівень забруднення його мікроорганізмами. На практиці найчастіше використовують водні розчини бензоату натрію і сорбату калію концентрацією від 5 до 25 %. Для їх приготування розрахункову кількість консерванту розчиняють приблизно в половині потрібного об’єму питної води, Арк.. ДП 20..ТХП 64..69..00..000 ПЗ Змн.. Арк.. № докум.. Піідпис Дата 465 яку нагрівають до температури 50-80 оС. Після повного розчинення у отриманий розчин додають решту води і ретельно перемішують. Розчин рекомендується відфільтрувати через шар бавовняної тканини. Якщо консервант розчинений у непідготовленій воді, тоді розчин може бути мутнуватим. Проте це не впливає на його консервувальну дію. До розчинів консервантів не рекомендується додавати лимонну чи інші кислоти, оскільки це може призвести до появи осаду малорозчинних у воді сорбінової або бензойної кислот. Розчини консервантів мають обмежений термін зберігання тому завжди повинні бути свіжоприготовленими. На посудину у якій зберігається розчин консерванту повинна бути наклеєна етикетка, на якій зазначається назва консерванту, його концентрація і час приготування розчину. 2.5 Технологічна схема виробництва 2.5.1 Вибір та обґрунтування технологічних способів і режимів Приготування білого цукрового сиропу Солодкий смак напоїв зумовлюється цукром (ДСТУ 4623 – 2006), який додається у напій у вигляді цукрового сиропу. Розрізняють білий та інвертований цукровий сироп. Білий цукровий сироп ‒ це концентрований водний розчин цукру. Сироп до вмісту сухих речовин (СР) 60-65 % концентрують для запобігання бродіння цукру у процесі зберігання. Але слід пам’ятати, що у разі більшій концентрації СР може відбуватися таке негативне явище, як кристалізація сахарози. Існують два способи приготування білого цукрового сиропу ‒ гарячий і холодний. Як правило, застосовують гарячий спосіб, оскільки кип’ятіння, якому піддають сироп, необхідне для його стерилізації. Білий цукровий сироп одержують розчиненням цукру у воді з подальшим кип’ятінням, фільтруванням й охолодженням готового сиропу. Кип’ятінням концентрацію сиропу доводять до вмісту сухих речовин 60…65 %. Цукровий сироп готують у сироповарильних апаратах. Апарат обладнано подвійним днищем і двома патрубками для підведення пари і відведення конденсату. У корпусі апарата розміщено якірний перемішувач. Верхня частина апарата обладнана люком із засувом для завантаження цукру, патрубком для заливання води і витяжною трубою для виходу водяної пари. Для виведення сиропу в днищі вмонтовано спеціальний патрубок із клапаном, який перекриває вивідний отвір. Клапан переміщується за допомогою спеціального штурвала. Тривалість варіння цукрового сиропу близько двох годин. Потрібний об’єм сироповарильних апаратів, в м3, розраховують за формулою: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47 де V0 ‒ кількість цукрового сиропу, який виготовляється протягом доби, м3; 2 - кількість варок на добу; j- коефіцієнт заповнення апарата, який враховує спінення сиропу в процесі варіння (j=0,75). Сироп готують так. Спочатку в апарат заливають воду і підігрівають до 55- 60 °С. Після цього вмикають перемішувач і завантажують розрахункову кількість цукру (за масою). Після повного розчинення цукру, утворений розчин нагрівають до кипіння і видаляють утворену на його поверхні піну. У процесі варіння сиропу двічі знімають піну (під час вимкненого підігріву). Тривалість варіння становить не менш як 30 хв., що зумовлено потребою знищення слизоутворювальних бактерій та інших термостійких мікроорганізмів. Тривале кип’ятіння небажане через можливе термічне розкладання сахарози та появу характерного жовтого або бурого кольору. Закінчення операції визначають за вмістом сухих речовин у сиропі. З досягненням концентрації сиропу 60-65 % варіння припиняють. Сироп у гарячому стані подають на фільтрування, для чого використовують фільтри безперервної дії різних конструкцій. Для видалення механічних домішок використовують ситовий фільтр. Це сталевий циліндричний корпус, обладнаний кришкою, яка закривається герметично. В корпусі фільтра закріплено два циліндричних сита, вставлених одне в одне. В нижній частині корпус фільтра обладнано краном і штуцерами для введення і виведення сиропу. Для повного видалення домішок сироп фільтрують під тиском на рамних фільтр-пресах. Як фільтрувальний матеріал використовують фільтр-картон, шинельне сукно, бельтинг та інші матеріали. Зняту у процесі варіння піну і зібрані з мішків залишки цукру розчиняють у воді у співвідношенні 1:3 і ретельно фільтрують. Фільтрат використовують у подальших варіннях сиропу. Після фільтрування цукровий сироп охолоджують льодяною водою або розсолом у протиструминних теплообмінниках до температури 10-20 °С і перекачують у збірники для зберігання. Сироп зберігають у збірниках з інертного матеріалу, обладнаних вимірювальними пристроями. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48 Прогресивним є безперервний спосіб приготування цукрового сиропу, який дає можливість механізувати та автоматизувати цей технологічний процес, зменшити втрати цукру і значно поліпшити санітарний стан виробничих приміщень. За безперервного способу приготування цукрового сиропу цукор подають у завантажувальний бункер, звідки він надходить у дозатор. Дозу цукру засипають у безперервно діючий розчинник, куди одночасно заливають з дозатора- підігрівника воду. Розчинник цукру має сорочку для підігрівання і кип’ятіння сиропу, а також перемішувальний пристрій. Після стадії кип’ятіння готовий цукровий сироп фільтрують і перекачують через протиструминний теплообмінник у збірник для зберігання. Якщо на підприємстві використовують рідкий цукор, то його з транспортної цистерни перекачують через сітчасті вловлювачі й протиструминні теплообмінники в збірники для зберігання, звідки подають у виробництво як цукровий сироп. У разі потреби рідкий цукор пастеризують або стерилізують. Приготування білого інвертного сиропу Білий інвертований сироп відрізняється від звичайного цукрового сиропу тим, що в ньому частина сахарози в процесі варіння інвертується в результаті дії органічних кислот або ферментного препарату b-фруктофуранозидази, які додають у цукровий розчин. Гідроліз сахарози закінчується її розкладом на глюкозу і фруктозу. Одержаний інвертний цукор (суміш однакових кількостей глюкози і фруктози) має солодший і м’якший приємний смак. Для приготування білого інвертованого сиропу у білий цукровий сироп після кип’ятіння і охолодження до 80-90 °С додають 25%-й розчин лимонної кислоти з розрахунку 100 г на кожні 100 кг цукру. Під дією кислоти частина цукру інвертується. Підкислений інвертований сироп витримують 2 год, безперервно перемішуючи, потім охолоджують до 15-20 °С. В цих умовах інвертується до 55 % сахарози і утворюється незначна кількість фурфуролу. Гідроліз (інверсія) сахарози закінчується її розкладом на глюкозу і фруктозу. У результаті приєднання Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49 молекули води до молекули сахарози (за 100 %-ї інверсії) загальна молекулярна маса цукрів збільшується на 5,26 %, тобто у 360,312/ 342,296=1,0526 рази (де 360,312 ‒ сума молекулярних мас глюкози і фруктози; 342,296 ‒ молекулярна маса сахарози). А при 55 %-й інверсії ‒ на 2,89 % (100+0,55·5,26 = 102,89 %). У процесі інверсії також зростає і солодкість розчину, оскільки солодкість сахарози становить 100%, а глюкози і фруктози ‒ відповідно 70 і 180 %. Проте слід зазначити, що приготування білого інвертного сиропу досить енергоємний процес. Тому з метою зниження собівартості готової продукції та з урахуванням того, що під час зберігання готових напоїв відбувається самочинний гідроліз сахарози, на підприємствах передбачено приготування тільки білого цукрового сиропу. Білий цукровий сироп можна повністю або частково замінити на сиропи з глюкози, молочної сироватки та інуліновмісної сировини. Далі наведено їх характеристики. Приготування купажного сиропу Купажний сироп - напівпродукт, який готують змішуванням компонентів, що входять до складу напою, за винятком основної кількості води і діоксиду вуглецю. Купажування - змішування складових купажного сиропу. Перед купажуванням складові компоненти купажу піддають спеціальному обробленню. Для цього здійснюють детерпенізацію настоїв, розчиняють концентрати у воді і фільтрують соки на фільтрі. Потім компоненти насосом перекачують у мірники, звідки їх за потреби подають у купажний апарат. Купажний сироп готують змішуванням частини підготовленої води з білим цукровим сиропом та інгредієнтами згідно з рецептурою напою. У купажний апарат після внесення розрахункової кількості цукрового сиропу за ввімкненої мішалки вносять компоненти, дотримуючись такої послідовності: • бензоат натрію у вигляді 50%-го водного розчину; • лимонну кислоту у вигляді 50%-го водного розчину; Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50 • антиоксиданти (наприклад, аскорбінову кислоту у вигляді 50 %-го водного розчину; • концентровані пастеризовані соки; • ароматичні інгредієнти та барвники. Після змішування всіх компонентів купажний сироп доводять підготовленою водою до потрібних об’єму і концентрації. Готовий купажний сироп ретельно перемішують протягом 10-15 хв, вимикають мішалку і залишають на 2 год для асиміляції ароматичних речовин і видалення бульбашок повітря із сиропу. Безпосередньо перед розливом готують «контрольний напій» у лабораторії. Для цього купажний сироп змішують з підготовленою водою у розрахунковому співвідношенні і визначають масову частку сухих речовин і кислотність. Перед купажуванням соки і морси відділяють від осадів декантацією з подальшим фільтруванням через фільтри; плодові екстракти розводять у воді (1:5) з подальшим відстоюванням протягом 2-3 год і фільтруванням; настої розводять водою у співвідношенні 1:5 і після 12-годинного відстоювання фільтрують. Купажні сиропи готують у закритих і відкритих купажних апаратах, емальованих або із нержавіючої сталі. Перемішування в купажних апаратах здійснюють механічними мішалками або діоксидом вуглецю через барботери. Залежно від якості сировини купажний сироп готують холодним, гарячим і напівгарячим способом. Потрібна кількість купажних апаратів становить: де V- об’єм добової потреби купажного сиропу, м3; z – тривалість одного циклу роботи купажного апарата, год; V1- повний об’єм купажного апарата, м3; Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51 j- коефіцієнт, що враховує заповнення купажного апарата сиропом (j=0,9); t- тривалість роботи купажного відділення протягом доби, год. Мірники з компонентами купажу встановлюють на спеціальній передкупажній площадці, розміщеній вище купажних апаратів не менш як на 0,5 м. Об’єм мірників повинен становити для цукрового сиропу і спиртованих соків – близько 50 %, для кислот, есенцій і барвників – близько 8 % загального об’єму купажного сиропу. У процесі приготування купажного сиропу втрати сухих речовин становлять близько 2 % кількості сухих речовин, внесених із сировиною. Готовий сироп охолоджують до 8-10 оС у теплообміннику і подають на приготування напою. Під час розрахунку купажу встановлюють масову і об’ємну кількість складових купажного сиропу. Вихідними даними для розрахунку є норми витрат і якісні показники сировини. Витрати компонентів, як правило, розраховують на 100 дал напою з урахуванням втрат. Витрати компонентів на 100 дал напою визначають з урахуванням вмісту сухих речовин у готовому продукті та приросту сухих речовин за рахунок інверсії сахарози. Для холодного купажування в купажний апарат спочатку вносять цукровий сироп, потім плодові соки або екстракти, далі – вино, розчини кислот і барвників, в останню чергу – цитрусові настої або інші ароматичні інгредієнти. Для полегшення фільтрації і доведення дози купажного сиропу до цілих чисел допускається добавлення води у процесі купажування в кількості, визначеній системою дозувального апарата на даному заводі. Внесені в купажний апарат напівфабрикати ретельно перемішують і фільтрують до повної прозорості. Сироп фільтрують на фільтр-пресі крізь фільтр-картон, закладений між плитами на пересувній станині. Плити взаємостискаються нерухомою і пересувною плитами за допомогою гвинта і маховичка. Кожна плита має з обох боків канавки для протікання рідини між плитою і картоном і запобігання Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52 щільному притяганню картону до поверхні плит. Дозволяється не проводити фільтрацію купажного сиропу, якщо перед завантаженням у купажний апарат кожен компонент був відфільтрований окремо. Потім купажний сироп охолоджують до 8-10 °С і перевіряють вміст сухих речовин, кислотність і органолептичні показники. Купажні сиропи для напоїв на цитрусових настоях, концентратах, композиціях, ароматичних настоях і есенціях виготовляють тільки холодним способом. Холодному купажуванню віддається перевага, оскільки за цього способу краще зберігаються натуральний смак і аромат натуральної сировини. Для приготування купажного сиропу холодним способом проводять розрахунки витрат цукру (в кілограмах сухих речовин), товарного цукру, колеру, діоксиду вуглецю та лимонної кислоти (в кілограмах на 100 дал напою), настоїв, соків та інших компонентів (в літрах або кілограмах на 100 дал напою). Далі визначають витрати сировини на 100 дал напою з урахуванням втрат. Напівгарячий спосіб застосовують, якщо до складу купажного сиропу входять соки і якщо за умовами виробництва потрібно зменшити об’єм купажного сиропу і дозу його витрат. Для приготування інвертованих купажних сиропів цим способом у котел вносять за рецептурою 50 % плодово-ягідних соків, підігрівають їх до (50±2) °С і під час постійного перемішування засипають частинами всю кількість цукру. Після повного розчинення цукру сироп доводять до кипіння і кип’ятять 30 хв, видаляючи утворену піну. Потім сироп фільтрують у гарячому стані і охолоджують до температури 20 °С. Під час купажування додають 50 % плодово- ягідного соку, а також інші складові купажного сиропу, зберігаючи ту саму послідовність, що й під час холодного способу: розчин кислоти, розчин барвника, цитрусові настої і розчини натуральних або синтетичних есенцій. Решта інгредієнтів купажного сиропу повинна бути попередньо профільтрована. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53 Отриманий купажний сироп ретельно перемішують, перевіряють у ньому вміст сухих речовин, кислотність і органолептичні показники. За гарячого способу всю кількість плодово-ягідного соку, передбаченого рецептурою, вносять у сироповарильний апарат і нагрівають до 50…60 °С, після чого під час постійного перемішування засипають частинами всю кількість цукру за рецептурою. Після повного розчинення цукру сироп доводять до кипіння і кип’ятять 30 хв, видаляючи піну. Цукровий сироп фільтрують у гарячому стані і після охолодження до 20 °С подають на приготування купажного сиропу, у який додають решту інгредієнтів, передбачених рецептурою. Отриманий купажний сироп ретельно перемішують, перевіряють у ньому фізико-хімічні і органолептичні показники. Під час приготування купажного сиропу втрати сухих речовин становлять приблизно 2 % кількості сухих речовин, внесених із сировиною. Готовий сироп охолоджують до 8-10 °С у теплообміннику і подають на приготування напою. Кількість купажного сиропу не повинна перевищувати 20 % об’єму напою. У іншому разі готують більш концентрований купажний сироп. У процесі приготування сиропів на плодово-ягідних соках інверсія сахарози відбувається за рахунок кислот, що містяться в соках. Під час розрахунку купажу визначають масову та об'ємну кількість складових купажного сиропу. Вихідними даними для розрахунку є норми витрат і якісні показники сировини. Витрати компонентів, як правило, розраховують на 100 дал напою з урахуванням втрат. Витрати компонентів на 100 дал напою визначають з урахуванням вмісту сухих речовин у готовому продукті та приросту сухих речовин за 100%-ї інверсії сахарози. Готовий купажний сироп, приготовлений одним із способів, перекачують у мірні збірники, з яких він надходить на розлив. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54 Сатурація та розлив напоїв Газовані безалкогольні напої готують змішуванням підготовленої води з купажним сиропом. Процес штучного насичення води або напою діоксидомвуглецю називається сатурацією (карбонізацією). Наявність у безалкогольних напоях діоксиду вуглецю надає їм грайливості, гостроти смаку, підвищує біологічну стійкість. Ступінь сатурації повинен забезпечити нормативний вміст діоксиду вуглецю в готовому напої. Оскільки розчинене у воді повітря утруднює процес розчинення діоксиду вуглецю, процесу сатурації передує деаерація. В основі процесу сатурації лежить здатність діоксиду вуглецю при взаємодії з водою утворювати водний розчин. Розчинення діоксиду вуглецю - абсорбційний процес, в якому вода - абсорбент, а діоксид вуглецю - абсорбтив. Згідно з так званою плівчастою теорією, на поверхні розділу двох фаз - рідинної і газоподібної – є граничний шар, який складається з двох плівок. Одна з них містить молекули газу, а інша - молекули рідини. Такі газо-рідинні плівки чинять опір проникненню газу з однієї фази до іншої. Концентрація газу в основній масі кожної фази внаслідок конвекції постійна, а в газо-рідинних плівках, через відсутність конвекційних токів, переміщується газ дифузією внаслідок різниці його концентрації в рідинній і газо-рідинній фазах. Діоксид вуглецю має здатність частково хімічно взаємодіяти з водою з утворенням вугільної кислоти, яка дисоціює на карбонат- і бікарбонат-іони: . Рівновага цієї системи зміщена ліворуч через нестійкість вугільної кислоти. Процес сатурації здійснюють у спеціальних сатураторах різної конструкції. Сатуратори поділяються на об’ємні, безперервної дії та автоматичні. Незалежно від конструкції сатуратора процес зводиться до створення оптимальних умов для абсорбції-розчинення діоксиду вуглецю. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55 Розлив газованих напоїв у пляшки передбачає приготування безпосередньо напою, наповнення пляшки напоєм, закупорювання, бракування, наклеювання етикеток та укладання пляшок у ящики або палети. Сучасний спосіб приготування напоїв – синхронно-змішувальний. Синхронно-змішувальну установку використовують замість існуючих раніше трьох видів обладнання: дозатора купажного сиропу, сатуратора води і перемішувального автомата. В одних синхронно-змішувальних установках насичують діоксидом вуглецю воду, після чого її змішують із сиропом у певному співвідношенні, в інших - сатурують суміш деаерованої води і купажного сиропу. Для приготування безалкогольних напоїв за синхронно-змішувальним способом використовують установки різних конструкцій. Схема типової синхронно-змішувальної установки. Установка передбачає деаерування води, дозування деаерованої води і купажного сиропу, їх змішування, насичення напою діоксидом вуглецю та подавання на розлив. На підприємствах України експлуатуються також синхронно-змішувальні установки інших світових виробників, в яких процес приготування напою принципово не відрізняється від наведених вище. Напої розливають у пляшки зі скла, полімерних матеріалів або у металеві банки на спеціальних автоматизованих лініях розливу. Для розливу у скляні пляшки лінія розливу повинна мати: пляшкомийну машину, обладнання для розливу та закупорювання пляшок, бракеражний автомат (або бракеражний екран), етикетувальний автомат та обладнання для виймання порожніх пляшок із ящиків та укладання пляшок з готовою продукцією в ящики. Для розливу у пляшки з полімерних матеріалів замість пляшкомийної машини встановлюють пляшковидувну, а готову продукцію обгортають плівкою та формують на палето-формувальній машині. Пляшки з поліетилентерефталату (ПЕТФ) видувають на автоматах різної потужності так. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 56 Преформи ПЕТФ з допомогою автоматичного перекидача завантажують у бункер і транспортером подають вертикально, горловиною до гори, в піч роздувної машини. У печі преформи розігріваються (крім різьбової частини) до температури (100±10) °С і стають пластичними. Розігріті преформи на певній відстані одна від одної подають у роздувну карусель машини, де відбувається процес їх роздування стисненим повітрям до потрібної форми. Пляшки ПЕТФ повітряним конвеєром спрямовують на споліскувач підготовленою водою і на розливно-укупурювальний автомат. Пляшки ПЕТФ за допомогою розподільної зірочки транспортуються на деякій відстані одна від одної в зону осполіскування кожного блока. Обхоплюються за горловину, перевертаються догори дном, споліскуються підготованою водою, деякий час проходять у такому положенні для стікання води, повертаються у вертикальне положення та подається в зону розливу. Перед розливом напоїв усе устаткування і трубопроводи повинні бути перевірені на герметичність, промиті та продезінфіковані. 2.5.2 Принципово-технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 57 Асортимент безалкогольної продукції як на світовому ринку, так і в Україні постійно розширюється в основному за рахунок використання нових, нетрадиційних видів сировини, а також різних харчових добавок, що додають напоям бажаного смаку, кольору, зовнішнього вигляду та підвищують їхню стійкість. Технологія газованих напоїв купажування передбачає такі технологічні стадії: підготовка води, приготування білого цукрового сиропу, приготування купажного сиропу, змішування купажного сиропу з підготовленою водою, ААрркк.. ДП 20..ТХП 64..69..00..000 ПЗ ЗЗммнн.. ААрркк.. №ддооккуумм.. ППііддппиисс ДДааттаа 5598 карбонізація, розлив напою, бракераж готової продукції, зовнішнє оформлення пляшок, пакування. Виробництво газованих напоїв купажування складається з таких основних стадій: підготовка води, приготування білого цукрового сиропу, приготування колеру (якщо не передбачені інші барвники), приготування купажного сиропу, змішування купажного сиропу з підготовленою водою, насичення води або готового напою діоксидом вуглецю та розлив напою. Газовані напої купажування це водні розчини сиропів, які готують із підготовленої води, цукру, есенцій та інших ароматичних речовин, фруктово- ягідних соків, морсів, виноградних вин, харчових кислот і барвників, насичених діоксидом вуглецю. Напої купажування різняться вмістом сухих речовин, кислотністю, кольором, ароматом і смаком, що визначається вмістом їх основних компонентів. Кисло-солодкий смак утворюється під впливом органічних кислот і цукру. Смак і аромат напоям надають фруктово-ягідні соки, смако-ароматичні композиції, ароматизатори, настої, есенції. 2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми Газовані безалкогольні напої виробляють за різними технологічними схемами, залежно від використаних технологічних прийомів, будови виробничого приміщення, використаного обладнання та його взаємного розташування. Артезіанську воду зі свердловини подають на пісково-гравійну установку 1 для звільнення від зависі. Після попереднього очищення вода за допомогою насоса 2 надходить в іонообмінну установку (Н+- або Na+ - катіонітові фільтри) 3 для звільнення від солей жорсткості і в реактор 4 для знезараження. Розчин хлорного вапна готують у збірнику 5. Після оброблення хлорним вапном воду насосом 6 подають у вугільну колонку 7 для звільнення від залишку хлору та стабілізації фізико-хімічних показників. Після оброблення активним вугіллям підготовлену воду насосом 8 через запобіжний і полірувальний фільтри 9, 10 та бактерицидну установку 11 подають у збірник підготовленої води 12. Насос 13 служить для повторного знезараження води у разі потреби. Цукор зі складу за допомогою підйомника 14 подають на автоматичні ваги 15. Після зважування цукор через бункер 16 надходить у сироповарильний апарат 17, куди попередньо подають підготовлену воду. Цукровий сироп готують гарячим способом за постійного перемішування. Готовий цукровий сироп через фільтр-вловлювач 18 насосом 19 подають у збірник 20. Перед надходженням у купажне відділення цукровий сироп насосом 21 через фільтр 22 подають у першу секцію двосекційного теплообмінника 23, звідки через рукавний і свічковий фільтри 24, 25 – у збірник 26. Потім для охолодження цукровий сироп подають насосом 27 у другу секцію двосекційного теплообмінника 23, звідки він надходить у купажний апарат 28. Для приготування купажного сиропу розчини лимонної кислоти, концентратів напоїв і консерванта готують у збірниках 29, 30, 31. У разі використання інших інгредієнтів (концентровані соки, емульсії, настої, замінники цукру тощо) кількість збірників збільшують. Для отримання однорідної суміші купажний сироп ретельно перемішують. Готовий купажний сироп насосом 32 подають у збірник 33, звідки насосом 34 – на синхронно-змішувальну установку 35, куди насосом 36 подають охолоджену у теплообміннику 37 підготовлену воду. Суміш води та купажного сиропу карбонізують і подають у цех розливу. Розлив напоїв здійснюють на автоматизованій лінії. Тару готують із преформ в автоматі для видування пляшок 38. Після контролю на світловому інспекторі 39 пляшки транспортером 40 подають на розливно-закупорювальний автомат 41, куди із синхронно-змішувальної установки надходить напій. Закупорені пляшки перед наклеюванням етикеток на етикетувальному автоматі 43 контролюють на світловому інспекторі 42. Після етикетування та маркування Арк. ДП 19.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 60Д ПідЗ мн. к. пляшки надходять на автомат для складання пакетів 44 і палетайзер 45. Готові палети з напоєм електрокаром транспортують у склад готової продукції. Для розливу напоїв у скляні пляшки лінія розливу повинна мати автомат для виймання пляшок із ящиків, пляшкомийну машину та автомат для укладання пляшок в ящики або обладнання. 2.6 Розрахунок продуктів 1. Визначення кількості відпрацьованої сировини Кількість цукру, фруктових соків, морсів, настоїв, есенцій, вин, барвників, яка потрібна для виробництва напоїв визначають, множенням річного випуску напою на витрату того чи іншого виду сировини на 100 дал цього напою за діючою рецептурою. Цукор. Витрати цукру на 100 дал кожного напою і на його річний випуск вказані в таблиці. В рецептурах витрати цукру на напої взято з розрахунку вмісту в ньому 99,86% сухих речовин. У цьому випадку кількість сухих речовин у цукрі становитиме: 2800000 · 99,86 100 = 2796080 кг Таблиця 2.17 – Витрати цукру Напій Витрати цукру, кг На 100 дал На річний випуск Лимонад 120 1500000 Ситро 120 900000 Лимонний 80 400000 Всього: 320 2800000 Настої і есенції. У таблиці наведено дані з рецептур про витрату настоїв і есенцій на 100 дал напою і на річну продуктивність. Таблиця 2.18 – Витрата настоїв і есенцій Арркк.. ДП 20..ТХП 64..69..00..000 ПЗ ЗЗмн.. Арркк.. № ддооккуум.. Пііддписс Дааттаа 621 Напій Вид настою або Витрата, л есенції На 100 дал На річну продуктивність Лимонад Композиція 5,0 62500 Лимонад Ситро Лимонний настій 2,5 18750 Мандариновий 1,25 9375 Апельсиновий 1,25 9375 Лимонний Лимонний 7,0 35 000 Всього: - 135000 Лимонна кислота. Кількість води в 100 дал напою: Лимонад: 1000- 120∙99,86 100∙1,56 = 923,20 л. Ситро: 1000 - 120∙99,86 100∙1,56 = 923,20 л. Лимонний: 1000- 80∙99,86 100∙1,56 = 948,8 л. де 120,80 - кількість цукру, кг; 99,86 – вміст сухих речовин в цукрі, %; 1,56 – маса 1л цукру; До 100 дал напою потрібно додати лимонної кислоти: Лимонад : 1400 - 923,20 = 476,80 г, Ситро: 1400 – 923,20 = 476,80 г, Лимонний: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63 1960 – 948,8 = 1011,20 г. Або у перерахунку на товарну кислоту, що містить 90,5% сухих речовин: Лимонад: 476,80 · 100 90,5 = 433,5 г. Ситро: 476,80 · 100 90,5 = 433,5 г. Лимонний: 1011,20 · 100 90,5 = 919,3 г. Таблиця 2.19 – Вихідні величини для розрахунку Напій Кислотність Кількість лимонної Витрата лимонної напою, мл кислоти,г кислоти нормального На 100 Потрібна для На 100 На річний NaOH на дал нейтралізації дал, г випуск, кг 100 мл напою води Лимонад 2,0 1400 210,5 1610,5 20131,25 Ситро 2,0 1400 210,5 1610,5 12078,75 Лимонний 2,8 1960 216 2176,0 10880,0 Всього: - - - - 43090,0 У таблиці 3.3 наведено вихідні величини для розрахунку і розрахункові дані потрібної кількості 100% лимонної кислоти для всього асортименту напоїв. Витрата товарної лимонної кислоти (90,5% сухих речовин) для річного випуску напоїв встановленого асортименту становитиме: 43090,0· 100 90,5 = 47613,2 кг Вуглекислий газ. За рецептурою витрата зрідженого вуглекислого газу становить 20 кг на 100 дал напою, а на річний випуск: 2500000 100 · 20 = 500 000 кг Колер. У таблиці вказано дані з рецептур при витрату колеру на 100 дал напою і річний його випуск. У знайденій кількості колеру міститься сухих речовин: Таблиця 2.20 – Дані з рецептур Напій Витрата колеру,кг На 100 дал На річний випуск Лимонад 1,0 12500 Ситро 0,5 3750 Лимонний 0,75 3750 Всього: - 20 000 20 000 · 70 100 = 14 000 кг, де 70 – процентний вміст сухих речовин у колері. Для приготування колеру при виході його 105% від маси цукру останнього потрібно: 20 000 · 100 105 = 19047,6 кг Визначення кількості проміжних продуктів і води Для інвертування сахарози до сиропу додають 100 г лимонної кислоти на кожні 100 г цукру, що на всю масу цукру становить 28000 кг кислоти або сухих речовин: 28000 · 90,5 100 = 25340 кг. У процесі інверсії 45% сахарози кількість сухих речовин у сиропі збільшиться і становитиме до маси сухої речовини сахарози: 100 + 5, 26· 45 100 = 102, 37% або 2796080 · 102,37 100 = 2 862 347 кг де 5,26 – процент збільшення сухих речовин у випадку повної інверсії сахарози. Всього в сиропі міститься сухих речовин: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64 286 234 7+25340 =2 887 687 кг Умовимось, що у процесі варіння і транспортування сиропу витрачається 1,0% сухих речовин, що становить : 2 887 687 · 1,0 100 = 28 676,9 кг Отже, в сиропі залишається сухих речовин: 2 887 687 –28 676,9 = 2 859 010,1 кг Цукрового сиропу концентрацією 65% дістанемо: 2 859 010,1 · 100 65 = 4 398 477 кг або 4 398 477 1,3190 =3 334 705,8 л де 1,3190 – густина цукрового сиропу концентрацією 65%. В 1 л сиропу міститься сухих речовин: 2 859 010,1 3 334 705,8 = 0,857 кг Для варіння сиропу буде потрібно води: (4 398 477 – 2 859 010,1) · 100 100−10 = 1 710 518,8 кг При цьому не береться до уваги вода, яка вводиться з цукром і лимонною кислотою. Розчин лимонної кислоти. З лимонної кислоти готують 50%-ий розчин. В розрахунковій кількості лимонної кислоти міститься 43090 кг сухих речовин. Маса робочого розчину: 43090 · 100 50 = 86180 кг а об'єм 86180 1,2204 = 70 616,9 л де 1,2204 – густина 50%-го розчину. В 1 л робочого розчину міститься сухої речовини кислоти: 43 090 70 616,9 = 0,61 кг Витрата води для приготування робочого розчину кислоти: 15486,2 – 47613,2 = 7743,1 кг або л Арк.. ДП 20..ТХП 64..69..00..000 ПЗ Змн.. Арк.. № докум.. Піідписс Дааттаа 656 Розчин колеру готують п'ятикратним розведенням його водою. Маса робочого розчину з 20 000 кг колеру буде: 20 000 · 6 = 120 000 кг При густині розчину даної концентрації 1,0470 об'єм дорівнює: 120000 1,0470 = 114 613,2 л В 1 л робочого розчину колеру міститься колеру: 20 000 114 613,2 = 0,174 кг Води для приготування колеру потрібно: 120 000 –20 000= 100 000 кг або л Розчин ваніліну. Для приготування лимонного напою за рецептурою передбачено 10 г ваніліну на 100 дал напою, тоді на виробничу продуктивність необхідно 50000 г (50 кг) ваніліну. Ванілін додають до купажу у вигляді спиртового розчину, який готують з таким розрахунком, щоб 1 л його містив 100 г ваніліну. Тоді об'єм розчину 10 г ваніліну буде: 10·1000 100 = 100 л. Витрату спирту для приготування ваніліну можна вважати приблизно 100 л. Купажний сироп. На виробництві кількість купаного сиропу визначають для кожного напою окремо. Для нашого прикладу такий розрахунок дуже громіздкий, тому для його спрощення визначимо кількість купажного сиропу для всього асортименту газованих напоїв. Цього цілком достатньо для розрахунку виробничих місткостей і апаратури купаного відділення. Кількість продуктів, які надходять в купаж для газованих напоїв, наведено у таблиці 2.21. Таблиця 2.21 - . Кількість продуктів, які надходять в купаж для газованих напоїв Продукт Кількість продукту, л Сухих речовин, кг Цукровий сироп 3 334 705,8 285 9010,1 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 67 Настої і есенції 135 000 - Розчин колеру 114613,2 14 000 Розчин лимонної 70616,9 43090 кислоти Розчин ваніліну 100 - Всього: 3 655 035,9 2 916 100,1 Витрати купажного сиропу і сухих речовин під час купажування і фільтрації беремо 1%, що від усієї кількості сиропу становить: 3 655 035,9·0,1 = 365 503,6 л, 2 916 100,1·0,1 = 291 610 кг, Тоді об'єм купаного сиропу буде: 3 655 035,9– 365 503,6 = 3 289 532,3 л. Сухих речовин у купаному сиропі залишиться: 283 454 539,1– 291 610 = 283 162 929,1 кг. В 1 л купаного сиропу міститься сухих речовин: 283 162 929,1 3 289 532,3 = 86 кг. Газовані напої. Втрати газованих напоїв під час розливання беремо 2,5%. У цьому випадку втрата сухих речовин становитиме: 283 162 929,1·2,5 100 = 7 079 073,2 кг. Сухих речовин у напоях залишиться: 283 162 929,1 – 7 079 073,2 = 276 083 855,9 кг. Визначення втрат сухих речовин. У виробництво надходить сухих речовин: 291 610 + 28 676,9 = 320 286,9 кг. Де перша складова величина – сухі речовини, які надійшли в купаж газованих напоїв, а друга – втрати сухих речовин під час варіння сиропу. Втрати сухих речовин визначають як різницю між кількістю сухих речовин, що надійшли у виробництво, і кількістю сухих речовин, що залишились у напоях, тобто: 320 286,9 – 276 083 855,9= 275 763 569 кг. Що у відсотках до сухих речовин, які надійшли у виробництво, становитиме: 275 763 569 ·100 320 286,9 = 13,1%. Рецептурами для напоїв передбачена втрата сухих речовин 13,1%. Розрахункові кількості сировини, проміжних і кінцевих продуктів подано у таблиці 2.22. При використанні даних табл. 2.22. Для розрахунку устаткування береться до уваги те, що завод працює 233 дні на рік при двозмінній роботі протягом трьох місяців і щодня виготовляє 5-6 видів напоїв Таблиця 2.22 - Розрахункові кількості сировини, проміжних і кінцевих продуктів Продукт Одиниця вимірювання Кількість Цукор m 2800 Настої і есенції м3 135 Ванілін кг 10 Колер - 20 000 Лимонна кислота - 43090 Вуглекислота m 500 Вода м3 171 Таблиця 2.23 - Проміжні продукти Продукт Одиниця вимірювання Кількість Цукровий сироп м3 439,8 Розчин лимонної л 70,62 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Арк. ЗмЗмн.н. ААркр.к. №№додкоукмум. . ППідіпдипис Дата ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ 6689с Дата кислоти Розчин колеру л 114,6 Розчин ваніліну л 100 Купажний сироп м3 291,6 2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів Розрахунок кількості тари наведений в таблиці 2.24 Таблиця 2.24 - Розрахунок кількості тари Перелік купівельних Оди- Витрати на рік Ціна, Сума , грн. напівфабрикатів, ниця грн комплектуючих виробів виміру та допоміжних матеріалів Скляна пляшка місткістю шт. 2500000 2,10 5250000 0,5 л ПЕТ-пляшка місткістю шт. 2500000 2,98 7450000 0,5л ПЕТ-пляшка місткістю 1л шт. 5000000 4,03 20150000 ПЕТ-пляшка місткістю шт. 7500000 4,30 32250000 1,5л ПЕТ-пляшка місткістю шт. 7500000 4,90 36750000 2,0л Разом : грн. 101850000 Розрахунок кількості допоміжних матеріалів наведений в таблиці 2.25 Таблиця 2.25 – Розрахунок кількості допоміжних матеріалів № Допоміжні Операція Норми Витрати матеріали витрат За добу За год 1 Етикетка, Наклеювання 103% ло 2,36 89 610 тис.шт на пляшки з кількості Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 70 нртрвою пляшок з продукцією готовою продукцією 2 Кронен-пробка Закупорювання 104,5% до 458,95 90 915 пляшок з кількості готовою пляшок з продукцією готовою продукцією 3 Декстрин Наклеювання 5,5 г на 1 120,77 23 925 етикеток на дал пляшки з продукції в готовою пляшках продукцією 4 Кальцинована Миття пляшок 760 кг на 333,78 66 120 сода 100% 1млн. пляшок 5 Каустична сода Миття пляшок 1070 – 1100 483,1 95 700 100% кг на 1 млн. пляшок 6 Фільтрувальний Фільтрування 9,8 кг на 112,26 42 630 папір безалкогольних 1000 дал Продовження табл.2.25 напоїв 7 Вапно Дензинфекція 0,5 кг на 1 приміщень м2 площі в рік 8 Бактеріальні Знезараження 0,01 шт на 4,4 800 лампи,шт води 1000 пляшок Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 71 9 Активоване Освітлення 37,5 кг на 0,43 69,4 вугілля, кг води, напоїв 1000 дал напою 2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання Обладнання головного корпусу В головному корпусі розміщують обладнання по виробництву і розливу безалкогольних напоїв. Сироповарильне відділення Сироповарильний реактор (поз.17) В сироповарильному відділенні установлюють емальовані апарати, реактори або сироповарильні станції, які складаються із норії, просіювача- дозатора, дозатора для води, розчинника для цукру і варіння сиропу, насосу, фільтр-уловлювача і холодильника. Добова витрата цукру на газовані напої і товарний сироп становить: Х = 320 ×15000000 100 = 20168 кг, Виходячи із розрахунку, що в 1 л цукрового сиропу міститься цукру 855,6 г, потреба в сиропі на добу становить: 20168 : 0,8556 = 23571 л. Приймаємо до установки реактори типу РСЕрн-3,2 місткістю 3200 л, зовнішнім діаметром 1700 мм, висотою 4575 мм, електродвигун потужністю 5,5 кВт з частотою обертання 1450 об/хв., масою 3810 кг. Всього реакторів чотири: два реактори для проведення варки сиропу та два для інверсії цукрового сиропу. Оборотність реактора за добу: При варкі цукрового сиропу 23571/(3200 ·2·0,75) = 4,91 При інверсії цукрового сиропу 23571/(3200 ·2·0,75) = 4,91 де 0,75 – коефіцієнт заповнення реактора. Норми часу зайнятості реактору при варкі цукрового сиропу по нормативам вказані в табл. 2.26. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 72 Таблиця 2.26 - Норми зайнятості реактора при варкі сиропу Технологічна Час, хв. Температура, Коефіцієнт Примітки операція °С загрузки Внесення 30 20-25 0,9 Допускається компонентів подача води температурою 60°С Підігрів 30 До 105 - Кип'ятіння 30 105 - Охолодження 60 До 20-25 - Миття 10 - реактора Тривалість 160 - циклу Теплообмінник для цукрового сиропу (поз.23,27) Готовий цукровий сироп піддається інверсії при температурі 70°С в співвідношенні із інструкцією. Кількість сиропу з одного варіння: 3200·0,9 = 2880 л де 0,9 – коефіцієнт заповнення реактора при інверсії цукрового сиропу Приймаємо час охолодження однієї варки 1 год. Тепло, яке потрібно відвести при охолодженні цукрового сиропу, з урахуванням притоку 5% тепла на навколишньому середовищі: Q = [2880·2,939(105-70)·1,05·1,3163]:1 = 408199 кДж/год, де 2,93 – питома теплоємність цукрового сиропу за даними кДж, 1,3163 – щільність цукрового сиропу, кг/л, 105 – початкова температура цукрового сиропу, °С, 70 – кінцева температура цукрового сиропу, °С, 1- тривалість охолодження, год. Кількість води, що йде на охолодження, приймаємо дворазове до маси цукрового сиропу: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 73 2880·2= 5760 л (5760 кг) Охолоджена вода нагрівається до температури: 408199:(4,1868·5760) + 20 = 36,9°С де 4,1868 – питома теплоємність води, кДж/(кг·К) Потрібна площа поверхні охолодження: 408199/(290,8·58,7·3,6) = 6,64 м2, де 290,8 – коефіцієнт теплопередач, 3,6 – переводний коефіцієнт кДж у Вт·год Приймаємо до установки 1 протиточний теплообмінник типу "труба в трубі" ТТ 114-001.063 з 6 трубами довжиною 16 м і загальною площею поверхні теплопередачі 7м2. Маса теплообмінника 500 кг. Теплообмінник для цукрового сиропу після інверсії. Маса сиропу після інверсії 2880 л. Тривалість охолодження однієї варки 1 год. Визначаємо тепло, яке необхідно відвести при охолодженні від цукрового сиропу, з урахуванням притоку 5% тепла із навколишнього середовища: Q = [2880·2,93(70-25)1,05·1,3163]:1= 524828 кДж/год. де 70 і 25 – відповідно початкова і кінцева температура цукрового сиропу,°С. Кількість води, що йде на охолодження дворазово по відношенню до маси сиропу: 2880·2=5760 л (5760 кг) Охолоджена вода нагрівається до температури: 524828 : (290,8·13,4·3,6) = 37,4 м2. Приймаємо до установки 1 протиточний теплообмінник типу "труба в трубі" ТТ 114-001.063 з 20 трубами довжиною 6 м із загальною площею поверхні теплопередачі 25 м2. Маса теплообмінника 2100 кг. Площа поверхні вибраного теплообмінника менше розрахункової, тому сироп буде охолоджуватися більше 1 год. Визначимо зайнятість теплообмінника в залежності від площі поверхні охолодження: 1·37,4:25=1,5 год. Охолодження сиропу протягом 1,5 год не зменшує продуктивності реактора, в якому відбувається інверсія цукрового сиропу протягом 3,7 год. Збірник для виправного браку газованих напоїв. Кількість виправного браку складає до 2,5% від добового виробництва: 9288·0,025=232,2 дал. Встановлюємо 1 збірник місткістю 2500 л типу РГС-2500. Купажне відділення безалкогольних напоїв Циліндричні ємності для зберігання цукрового сиропу в купажному відділенні розраховується на добовий запас. Їх виготовляють герметичними, стальними емальованими, горизонтальними або вертикальними. Кількість цукрового сиропу, необхідного для виробницта за добу, - 20168 л. 1,1 – коефіцієнт запасу місткості збірника. Приймаємо до установки циліндричні збірники ТЛ 7500.1800.3130.675 кожний в кількості 3 шт. Збірник для настоїв, колеру та лимонної кислоти (поз.29,30,31) Витрати за добу: 321,43 л настоїв, 325, 34 лимонної кислоти, 134,4 колеру. Приймаємо до установки 3 збірника СЗ/630 місткістю 650 л кожний, діаметром 1500 мм, довжиною 2100 мм, масою 1183 л. Купажні апарати для безалкогольних напоїв Доза купажу 0,2 л. на 1 л напою. Кількість газованих напоїв, що випускаються за добу, 92880 л. Кількість купажу за добу: 92880·0,2 = 18576 л. З урахуванням втрат у виробництві 1% і запасу місткості 15 %, потрібна місткість купажних резервуарів складає 18576·1,01·1, 15 = 21576 л. При установці резервуарів місткістю 3200 л кількість купажу за добу складає 21576:(3200·0,9) = 8 де 0,9 - коефіцієнт заповнення купаного апарату. ААрркк.. ДП2200..ТТХП6644..6699..0000..000000 ПЗЗ ЗЗммнн.. ААрркк.. №№ддооккуумм.. ППідідппиисс ДДааттаа 7754 Час приготування купажу 1 год 60 хв. Приймаємо до установки 3 купажних апарата типу 106.21.3006 місткістю 3200 л з лопатними мішалками. Постійний тиск в апараті 0,3 МПа, маса апарата 1150 кг. Час зайнятості кожного апарата (8·2,7):3=7,2 год, або 3,3 оборотів за добу. Купажні апарати для товарного сиропу Норми запасу компонентів перед купажуванням в напірних збірниках для цукрового сиропу, настоїв, лимонної кислоти і колеру встановлена добова. За добу потрібно розлити 14710 л товарного сиропу. З врахуванням 15% запасу місткістю і 3% втрат потрібна місткість складає: 14710·1,15·1,03 = 17424 л. Для приготування товарного сиропу приймаємо до установки апарати типу 106.21.3006 місткістю 3200 л з лопатними перемішувальними пристроями в кількості 2 шт. Постійний тиск в апараті 0,3 МПа, маса апарату 1150 кг. Продуктивність кожного апарату за добу: 17424:(3200·2) = 3 оборота. Приймаємо напірні збірники для товарного сиропу перед розливом місткістю 3200 л типу РВЗС – 3000 в кількості 2 шт. Фільтр для купажу (поз.22) Кількість купажу з одного купаного резервуара 3200·0,9= 2880 л. Час фільтрації одного купажу складає 1год. Приймаємо до установки 1 фільтр-прес В9-ВФС 423-5600-00. Розміри: довжина – 1760 мм, ширина 770 мм, висота 1250мм. Маса 478 кг. Потужність електродвигуна 2,8 кВт, частота оберту 1410 об/хв. Теплообмінник для купажу (поз.23) За 1 год потрібно охолодити 2880 л купажу. Кількість тепла, яке необхідно відвести: Q = [2880·3,35·(25-10)1,05·1,3163]:1=200020 кДж/год де 25 і 10 – початкова і кінцева температура купажу,°С, 3,35 – теплоємність купажу, кДж/(кг·К), Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 76 1,05 – коефіцієнт, який характеризує втрату тепла в навколишнє середовище, 1,3163 – в’язкість сиропу, кг/л. Охолодження купажу проводиться в теплообміннику розсолом при температурі 5°С. Площу поверхні охолодження визначаємо за формулою: F = �� = 200020 2 ����������·3,6 290,8·21·3,6 = 9,1 м . де 290,8 – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2·К) Встановлюємо 1 кожухотрубний теплообмінник 273 ТНВ-П-16-Б-9/25Г·1,5 з площею поверхні охолодження 9 м2, діаметром 325 мм, довжина труб 1500 мм, масою 370 кг. Напірні збірники для купажу газованих безалкогольних напоїв. Кількість купажу перед розливом з врахуванням 2,5% втрат продуктивності складає: 18576·1,025 = 19040 л/добу Витримка перед розливом 4 год. Приймаємо 3 збірника ССЕрн-3,2-3 місткістю 3200 л Відділення водопідготовки (поз.1,2,3) Установка для пом’якшення фільтрації охолодженої води для безалкогольних напоїв. Кількість пом’якшеної води за добу при витратах 0,8 л води на 1 л напою складає: 114550·0,8= 91640 л де 114550 – кількість безалкогольних напоїв за добу, л З врахуванням 20 % втрат потрібно води 92·1,2=110,4 м3. Приймаємо витрати води за годину 10м3. Встановлюємо: Натрій – катіоновий фільтр місткістю 1, 05 м3 - 3 шт. Солерозчинник місткістю 0,2 м3 - 1 шт. Фільтр керамічний продуктивністю 2500 л/год – 5 шт. Охолоджувач для води 001-У10 продуктивністю 10 м3/ год - 1шт. Циліндрична ємність для води місткістю 10 м3 – 1 шт. Таблиця 2.27 Специфікація технологічного обладнання № Ном Найменування, тип Кіл Технічна характеристика Поту- Трива- При- п\ ери (марка) обладнання ь- жність лість мітк п пози кіс електр роботи и цій ть о двигун на двигун а апар а кВт год\доб атур у но- техн оло- гічні й схем і 1 Сироповарильні 5 Місткість 3200 л, 5,5 - реактори типу зовнішній діаметр 1700 РСЕрн-3,2 мм, висотою 4575 мм, 1450 об/хв., маса 3810 кг 2 Теплообмінник типу 1 З 6 трубами довжиною 16 - - "труба в трубі" ТТ м і загальною площею 114-001.063 поверхні теплопередачі 7 м2. Маса теплообмінника 500 кг. 3 Теплообмінник типу 1 З 20 трубами довжиною 6 - - "труба в трубі" ТТ м із загальною площею 114-001.063 поверхні теплопередачі 25 м2. Маса теплообмінника 2100 кг. 4 Збірник для 1 Місткість 2500 л. - - виправного браку газованих напоїв типу РГС-2500 5 ПЦроидлоінвджреинчнняі табл. 2.27 3 Місткість 650 л кожний, - - збірники для діаметр 1500 мм, довжина 2100 мм, маса 1183 л. зберігання цукрового сиропу СЗ/630 6 Купажні апарати 3 Місткість 3200 л з - - типу 106.21.3006 лопатними мішалками. Арк.. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн.. Арк.. № докум.. Піідпис Дата 787 Постійний тиск в апараті 0,3 МПа, маса апарата 1150 кг. 7 Збірники для 2 Місткість 3200 л - - товарного сиропу типу РВЗС – 3000 8 Фільтр-прес В9-ВФС 1 Розміри: довжина – 1760 2.8 1410 423-5600-00 мм, ширина 770 мм, об/хв. висота 1250мм. Маса 478 кг. 9 Кожухотрубний 1 З площею поверхні - - теплообмінник 273 охолодження 9 м2, ТНВ-П-16-Б- діаметром 325 мм, 9/25Г·1,5 довжина труб 1500 мм, масою 370 кг. 10 Натрій – катіоновий 3 Місткість 1, 05 м3 - - фільтр 11 Солерозчинник 1 Місткість 0,2 м3 - - 12 Фільтр керамічний 5 Продуктивність 2500 - - л/год 13 Циліндрична ємність 1 Місткість 10 м3 - - для води 14 Охолоджувач для 1 Продуктивність 10 м3/ год - води 001-У10 2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд Склад нових пляшок На складі повинен бути спад пляшок, який дорівнює 8,09% місячного випуску продукції. Площа складу для зберігання нових пляшок в ящиках при Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 79 штабелюванні в 3 ряди на 1м2 по 75 шт. і коефіцієнту запасу площі 1,5 складає: 21 875,1·1,5:75 = 437,5 м2. Склад готової продукції Розрахунок складу готової продукції ведуть на 2 –добовий запас готової продукції при укладанні її в 2 ряди по 50 ящиків на 1 м2 площі. (3063600· 2·1,0009) : (238·50) = 515,5 м2, Де 1,0009 – коефіцієнт, враховуючи бій та брак на складі готової продукції. 2.10 Розрахунок води і стоків Витрати холодної води наведено в таблиці 2.28. Таблиця 2.28 – Витрати холодної води Технологічні К - т ь Витра Кількіс Тривал Витрати води Примітки операції, змін ти ть ість На На обладнання роботи води операц операц одну одиниц обладна за ій за ії, хв опера ю ння в добу, добу ц і ю , обладн році м3. м3. ання 1. Головний корпус. Сироповарильне відділення і цех розливу в бутилки Приготуванн 323 12,98 10 30 1,298 1,298 Залишається в я цукрового продукті сиропу в реакторі Охолодження 323 115,2 20 60 5,76 5,76 Використовується цукрового на оборотне сиропу до водопостачаннч інверсії і після Мийка 323 0,64 4 10 0,151 - Відпускається в реактору для каналізацію цукрового сиропу Миття 323 2,5 2 30 1,25 - Те ж саме підлоги Купажне відділення Приготування купажу безалкогольн их напоїв та товарного 0 Залишається в сиропу в 323 12,0 15 30 0,8 0,8 продукті Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 80 резервуарах Миття 323 25 20 30 1,25 - Відпускається в обладнання в каналізацію купаному відділенні Миття 323 2,5 2 30 1,25 - Те ж саме підлоги Водопідготовка Приготування (238) 110,4 - 600 - - Залишається в газованої продукті води для безалкогольн их напоїв Миття (238) 728 2 - 26 26 В літній період бутилок для при 2-змінній газованих роботі напоїв відпускається в каналізацію Приготування (100) 2,20 2 15 1,1 1,1 Залишається в цукрового продукті сиропу в реакторі Охолодженн (100) 24 2 60 12 - Використовуєтьс я цукрового я на сиропу водопостачання Миття 10 4 6 2,5 - Відпускається в обладнання (100) каналізацію Миття 100 5 2 60 2,5 - Відпускається в підлоги в каналізацію складі екстракту Інші витрати 5 - - 5 - Всього 1055,42 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 81 Виходить з продуктом (відходами) або безповоротно Використовується повторно, м3/добу Оборотна вода Відкрите водоймище Артезіанська свердловина Водопровід Техно- Характер Темпе- Витрати Джерело Скидання в стоки Режим логічна забору ратура води за водопостачання і за категоріями, м3 скидання стадія води во° добу, м3 добова потреба, м3 за добу стоків ди, С 1 2 3 4 Миття Періо- 18 350 45 - - 20 - - - - 65 - Періодичний плодово- дичний ягідної сировини Пресування Безпе- 8 200 560 - - - 560 - - - - - Безперервний мезги рервний Всього 26 550 605 20 560 65 Таблиця 2.29 – Зведена таблиця витрат води 2.11 Розрахунок витрати пари Витрату пари на технологічні цілі наведено в таблиці 2.30. Таблиця 2.30 - Витрата пари на технологічні цілі № Технологічн К-ть Триваліст Витрати пари, кг Тис Примітки і операції операц ь операції, к, ій за хв На За За МП добу операці годин доб а ю у у Сироповарильне відділення безалкогольних напоїв 1 Варка 10 60 825 825 825 0,3 Повертаєть цукрового 0 ся сиропу конденсат 8250 кг/ добу 2 Інверсія 10 90 37 24,7 370 0,3 370 кг/добу цукрового сиропу 3 Продування 1 10 16 96 16 0,05 Відпускаєт і ься в пропарюван каналізаці ня ю трубопрово да цукрового сиропу Купажне відділення Розв4еденн я кислоти і - 60 - Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 83 барвників - Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 84 Таблиця 2.31 – Зведена таблиця витрат пари Параметри пари Погодинні Тривалість Добові Кількість Тривалість Кількість витрати споживання витрати конденсату виділення конденсату пари, кг пари, пари, кг пари, конденсату, на добу, кг тиск, МПа темпе°ратура, год/добу кг/год год/добу С 0,3 120 0,15 1,5 15 0,1 0,2 1 0,5 133 65 0,4 80 70 0,5 40 0,7 115 80 0,5 100 80 0,1 30 1,5 368 145,15 2,4 195 150,1 0,8 71 2.12 Розрахунок потреб холоду Витрати потреб холоду на технологічні цілі наведено в таблиці 2.32. Таблиця 2.32 - Витрати потреб холоду на технологічні цілі Охолоджува Кількіс Тривалі Кількість Температура, ° Температур ний продукт, ть сть продукту, л С ний режим охолоджуван операц операції На За початко кінце операцій, ° ий участок ій за , хв опера добу ва ва С цеху добу цію Купаж 6,83 60 272 1857, 25 10 16 газованого 7 напою Вода перед 10 60 1 104 11 25 1 16 сатурацією 040 безалкоголь них напоїв Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 85 Технологічна стадія Підсобно- допоміжні служби Випарювання Лінії розливу Всього Безалкоголь - 240 - 11 10 10 16 ні напої у 455 напірних збірниках Склад - - - - - - 12 готової продукції 2.13 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря Витрати діоксиду вуглецю наведено в таблиці 2.33. Таблиця 2.33 - Витрати діоксиду вуглецю № Технологічні Норма Кількість Витрати, кг Тиск, мПа операції витрати продукту діоксину за добу, л За За вуглецю , год добу кг/1000 л напою 1 Сатурація 23 92 880 152,6 2136,2 1,0 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 86 безалкогольних напоїв 2 Створення - - 52,0 728 0,2 – 0,25 подушки діоксину вуглецю в розливних автоматах 2.14 Розрахунок витрат електроенергії Витрату електроенергії на технології наведено в таблиці 2.34. Таблиця 2.34 – Витрати електроенергії Приводний Кількі Тип Потуж Часто Місце Години механізм сть уста ність та установки роботи працю новл устано оберт електродвиг електродв ючих еног вленог у уна всклад игунів елект о о елект родви двиг електр родви За За гунів уна одвигу гуна,о доб рік на, кВт б/хв у Реактор для 4 АО2 5,5 1450 Сироповари 16 3808 варки та інверсії -42-4 льне цукрового сиропу відділення Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 87 Насос для 4 АО- 2,8 950 Те ж саме 6 1428 цукрового сиропу 51-6 Реактор для 6 АО2 3 1500 Купажне 16 3808 приготування -32-4 відділення купажу, газованих напоїв Фільтр-прес 2 АО2 2,8 1410 Те ж саме 9 1864 -42-4 Насос для 2 АО2 4 2900 Склад соків 8 1904 торгового -32-2 сиропу, настоїв Насос для настоїв 1 АО2 2,2 2860 2 476 -22-2 Колероварильний 1 АО2 0,6 1360 Сироповари 8 1904 апарат -11-4 льне відділення Насос для браку 2 АО- 1 930 Те ж саме 5 1190 41-6 Норії для 1 АО2- 1,1 960 Те ж саме 5 1190 цукрового піску 22-6 Реактор для 1 АО2- 3 1500 Те ж саме 5 1190 цукрового сиропу 32-4 2.15 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх використання За ступенем інтенсивності негативного впливу підприємств харчової промисловості на об'єкти навколишнього середовища перше місце займають водні ресурси. По витраті води на одиницю продукції, що випускається, харчова промисловість займає одне з перших місць серед галузей народного господарства. Високий рівень споживання обумовлює великий обсяг стічних вод на підприємствах, при цьому вони мають високу ступінь забруднення і становлять небезпеку для навколишнього середовища. В процесі виготовлення напівфабрикатів для безалкогольних напоїв - плодово- ягідних соків, цитрусових настоїв, а також при виробництві самих напоїв утворюються харчові продукти, які можуть бути використані при відповідній Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 88 обробці. До їх числа відносяться: м'якоть цитрусових плодів, альбедо, відпрацьована цедра, відгін спирту з відпрацьованої цедри, вичавки винограду, яблук та інших плодів, квасна гуща і відпрацьовані дріжджі, відгін спирту з спиртованих та зброджених соків, діоксид вуглецю, що утворюється при бродінні квасного сусла. При приготуванні цитрусових спиртованих настоїв відходами виробництва є відпрацьована цедра, що містить значну кількість етилового спирту. Спирт витягується з відпрацьованої цедри на випарних апаратах. Відгон спирту, отриманий з відпрацьованої цедри, може бути використаний у вигляді 20% -ої добавки до спирту-ректифікату, що витрачається на приготування водно- спиртової рідини для екстрагування ефірних масел зі свіжої цедри. М'якоть цитрусових плодів, що залишається після отримання цитрусових спиртованих настоїв, можна використовувати для приготування натуральних цитрусових соків, лимонної кислоти, желе, варення, компотів, джемів і т. д. Натуральний сік з м'якоттю може бути використаний для приготування газованих безалкогольних напоїв типу «оранжад». Свіжовіджатий сік, що містить не менше 0,5-1,0% мас. пектину і має кислотність в межах 75-10 г / л, можна використовувати для варіння желе. Цукор додають в кінці варіння, так як присутність його підвищує температуру кипіння суміші, що викликає руйнування пектину. Відпрацьована цедра, що утворюється в процесі виробництва цитрусових настоїв, може бути використана в кондитерському виробництві як наповнювач кондитерських виробів, для чого після видалення спирту її сушать і піддають подрібнення. 2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції Контроль виробництва і управління якістю продукції наведено в таблиці 2.35. Таблиця 2.35 – Контроль виробництва і управління якістю продукції Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 89 Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і частота Нормати Хто контролює і де процес контро контролюється контролю вний фіксують результати у лю характер Екстра Екстра 1. Загальна Фізичний, Темпера Журнал реєстр. гуванн кти кількість хімічний. По тура контрольованих я мікроорганізмі необхідності параметрів в в 1 мл 2. Наявність слизеутворююч их бактерій Цукор Барвни 1. Загальна Фізичний, Темпера Журнал реєстр. ки, кількість хімічний.Проба тура контрольованих цукор- мікроорганізмі від кожної партії параметрів пісок в в 1 мл (середня) 2. Наявність слизеутворююч их бактерій Варінн Цукров 1. Загальна Фізичний, Темпера Журнал реєстр. я ий кількість хімічний. По тура контрольованих цукров сироп мікроорганізмі необхідності параметрів ого в в 1 мл сиропу 2. Наявність слизеутворююч их бактерій Купаж Купажі 1. Загальна Фізичний, Темпера Журнал реєстр. ування газован кількість хімічний. По тура контрольованих их мікроорганізмі необхідності параметрів напоїв в в 1 мл 2. Наявність слизеутворююч их бактерій Миття Бутилк 1. Загальна Фізичний. Не Темпера Журнал реєстр. и кількість частіше 2 рази в тура контрольованих мікроорганізмі місяць параметрів в в 1 мл 2. Наявність слизеутворююч их бактерій Миття Вода 1. Загальна Фізичний, Темпера Журнал реєстр. для кількість хімічний. Не тура контрольованих виробн мікроорганізмі рідше 1 разу в параметрів ицтва в в 1 мл місяць 2.17 Заходи щодо охорони довкілля Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 90 Стічні води підприємств безалкогольної промисловості забруднені органічними, зваженими речовинами і потребують очищенню на очисних станціях самих заводів або місцевих очисних споруд. Для очищення стічних вод безалкогольного виробництва приймають різні способи, які поділяються на механічні, біологічні і фізико-хімічні. Механічні способи очищення використовують для виділення із стічних вод, в яких знаходяться нерозчинні, грубодисперсні домішки шляхом проціжування, відстоювання, фільтрування. Механічні способи як самостійні використовують в тих випадках, коли досягається така ступінь очищення, при якій стічні води можна направляти на виробничі потреби або скидати у водойми. Як правило, механічне очищення це попередня стадія перед біологічною та іншими видами очищення. Найбільш широко використовуваним видом забруднювачів стічних вод є нерозчинні домішки – зважені речовини, які видаляють на наступних спорудах: решітках, пісковловлювачів, відстійниках. Решітка служать для затримання великих предметів органічного і мінерального походження, пісковловлювачі – для виділення важких мінеральних забруднювачів, відстійники – для відділення нерозчинних механічних домішок, що осідають. Як правило, після механічного очищення вода надходить на біологічне очищення. Біологічні способи очищення засновані на життєдіяльності організмів, які сприяють окисненню і відновленню органічних речовин. Біологічне очищення може здійснюватися в природніх та штучних умовах. В природніх умовах біологічне очищення стічних вод здійснюється на полях зрошення, полях фільтрації, в біологічних ставках. Очищення стічних вод на полях зрошення і полях фільтрації застосована на здатності самоочищення грунту. Полями зрошення називають спеціально підготовлені, заплановані земельні участки, призначені для очищення стічних вод і вирощування сільськогосподарських культур. Якщо такі участки використовують тільки для очищення стічних вод, то їх називають полями фільтрації. Біологічні ставки це природні ставки, в яких відбувається самоочищення стічних вод. До штучних споруд для очищення стічних вод відносяться біофільтри, аерофільтри, аеротенки. Біофільтри – споруди, в яких стічна вода фільтрується через завантажений матеріал, покритий біоплівкою, оснований колоніями мікроорганізмів. Аерофільтри – споруди, особливістю яких є більш висока окисна здатність, заснована кращим обміном речовин в ній. Завдяки великому завантаженні, високій швидкості руху повітря, якісному розділенні кисню біоплівка утворюється по всьому об'єму. Аеротенки представляють собою прямоугольні резервуари витягнутої форми, по якій повільно рухається потік стічної води. Розпад органічних речовин відбувається в ньому в самій товщині води, як природному ставку, але зі значно більшою інтенсивністю. Фізико-хімічні способи очищення засновані на хімічних реакціях або фізичних явищ, в результаті реалізації яких відбувається ділення або виділення шкідливих речовин із стічних вод. До фізико-хімічних речовин методів очищення відносяться обезжирення стічних вод, які виробляються з метою знищення в них патогенних мікробів. При виборі методу очищення стічних вод в першу чергу враховують місцезнаходження заводу, ступінь забрудненості стічних вод, потрібну ступінь очищення і т.д. В процесі біологічного очищення стічних вод безалкогольного виробництва утворюється активний іл, який в основному, складається із білкових речовин, вуглеводів, жирів в комплексі з біогенними елементами ( калій, фосфор, азот). Приймаючи до уваги склад ілу, його після висушування і знезараження вивозять на поля в якості добрива. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 91 Один із напрямків утилізації цінних речовин, що є у стічних водах безалкогольних заводів, є їх біологічне очищення на полях зрошення. Цим способом можна очищати стоки в природніх умовах при одночасному підвищенні урожайності в першу чергу таких культур, як кормовий буряк, кукурудза, зелений соняшник, кормова морква. Однак використання свіжих стоків для зрошення не завжди можливо із-за нерівномірності відводу їх на поля, кліматичних умов і т.д. На підприємствах безалкогольних напоїв, воду використовують для різних цілей: приготування готової продукції, охолодження апаратів, миття трубопроводів, підлоги і т.д. Стічні води підприємств по виготовленню безалкогольних напоїв по складу забруднень і складу біохімічних розчинних органічних речовин близькі до побутових вод, їх можна очищати разом з ними на загальноміських очисних спорудах. Тому при розміщенні безалкогольних підприємств в містах стічні води від них відводяться в міську каналізацію. При цьому вони не повинні порушувати роботу каналізаційних систем і очисних споруд. В іншому випадку стічні води піддаються передчасному очищенню, ступінь якої погоджується з міською адміністрацією і організаці ями, проектованими очисні споруди. Якщо якість і склад виробничих стічних вод різко змінюється за добу, необхідно передбачати спеціальні ємності, які забезпечують рівномірний випуск стічних вод. 2.18 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що проектуються) При комнонуванні цеху безалкогольних напоїв в основу положені принципи об'єднання всього виробництва, складських, побутових допоміжних приміщень і холодильно-компресорних цехів в одному приміщенні; забезпечення чітко технологічного взаємозв'язку між окремими виробничими участками, мінімальної протяжності транспортних шляхів і трубопроводів;раціонального Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 92 розміщення транспортних вантажопотоків по прийманні тари до вивезення готової продукції; Безалкогольні цехи проектуються в одноетажних приміщеннях зі збірними залізобетонними конструкціями, великорозмірної сітки колонії (6Х12, 12Х12 м) та інші. Для санітарного оброблення автотермоцистерн та наливу в їх напоїв поза цехом його приготування проектується або навіс з майданчиком для збірників –мірників і асфальтованого майданчику під ним, або ізольовані майданчики із стоками в окрему каналізаці Автотермоцистерни заповнюються напоєм із збірника-мірника самопливом. Збірники-мірники виготовляються стальними або алюмінієвими, циліндричними, закритими місткістю 1-1,5 м3. Змішування купажів безалкогольних напоїв з газованою водою і розлив їх в пляшки виробляється на автоматичній мийно-розливній лінії, укомплектованої установками для змішування і карбонізації напоїв. Перелік обладнання показаного на планах, на розрізі І-І наступний: 1 – фільтр-прес, 2 – апарат для приготування купажу, 3 – насос для купажу, 4-5 – теплообмінники, 6 – апарат для приготування колеру, 7 – апарат для варіння цукрового сиропу, 8 – апарат для інверсії цукрового сиропу, 9 – фільтр- вловлювач, 10 – насос для колеру, 11 – насос для цукрового сиропу, 12 – фільтри іонообміну, 13 – фільтр, 14- ємкість контактна, 15 – фільтр вугільний, 16 – фільтр патронний, 17 – збірник для підготовленої води, 18 – насос для підготовленої води, 19 – фільтр для підготовленої води, 20 – вакуум-насос, 21 – вакуум – нейтралізатор, 22 -23 – збірники для сірчаної кислоти, 24 – насос- дозатор для сірчаної кислоти, 25 – збірник для концентрованого лугу, 26 – збірник для приготування дезінфікуючого розчину, 27 – насос, 28 – насос для лимонної кислоти, 29 – котел для розчину лимонної кислоти, 30 – збірник для браку, 31 – насос для подачі браку, 32 – напірна цистерна, 33 – збірник зберігання цукрового сиропу, 34 – котел для колеру, 35 – напірний збірник для лимонної кислоти, 36 – Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 93 напірний збірник настоїв, 37 – напірний збірник для композицій, 38 – збірник для екстрактів. Рисунок 1. План першого поверху виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 2500 тис. дал/рік Рисунок 2. Розріз І-І виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 2500 тис.дал/рік Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 94 Для зручності обслуговування обладнання, дотримання вимог пожежної безпеки та санітарних норм в процесі експлуатації, а також виробництва будівельно-монтажних робіт прийняті наступні відстані при розміщенні обладнання: від стіни до апаратів не менше 1,0 м; відстань між обладнанням не менше 1 м; центральний прохід не менше 1,5 – 2 м. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 95 3.БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ Майданчик для безалкогольних заводів слід розташовувати, як правило, біля підприємств, що мають залізничні під'їздні шляхи або поблизу магістральних шляхів з метою приєднання до них заводської гілки. Доцільність пристрою залізничних колій повинна бути підтверджена економічним обґрунтуванням. Траса залізничних колій на майданчику повинна проходити вздовж фронту прийому і відвантаження основних вантажів. Основні внутрішньозаводські автодороги, якы служать для транспортування сировини, пляшок і готової продукції, майданчика біля місць прийому і відпустки, головний в'їзд на завод, а також майданчики для санітарної обробки автоцистерн і складування склобою посуду повинні бути асфальтовані. Будівельна частина виконується відповідно до існуючих будівельних норм і правил. Вантажний двір, де здійснюються операції з приймання посуду та відпуску готової продукції повинен мати глибину, що забезпечує нормальну роботу з великовантажними автомашинами і напівпричепами. Глибина двору залежить від схеми руху транспорту і кількості автомашин, оброблюваних на вантажному дворі, які проїжджають через нього в годину пік. Згідно з санітарними нормами проектування промислових підприємств величину санітарно-захисної зони для безалкогольних заводів слід проектувати 50 м. Підсобно-допоміжні виробництва (ремонтне і тарне виробництво, енергетичне та складське господарство, системи зв'язку з сигналізацією і т.п.), інженерні споруди і комунікації слід максимально поєднувати з сусідніми підприємствами промислового вузла. З метою досягнення максимального блокування цехів рекомендується розташовувати всі виробничі приміщення і підсобно-допоміжні служби в одній будівлі з урахуванням їх технологічних взаємозв'язків і необхідності скорочення протяжності комунікацій. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Пустомітенко І.І Літ. Арк. Аркушів Конс. Чепурна О.Л. Керівник Бондарчук З.В. Будівельні рішення 96 Н.контр. Попсуй Г.Л. ЧДТУ, каф ХТ Зав. каф. Осипенкова І.І. Проектування підлог здійснюється відповідно до "Рекомендацій з проектування і влаштування підлог в цехах підприємств пиво-безалкогольної, виноробної, лікеро-горілчаної промисловості", розробленими Гіпропіщепромом 2 спільно з ЦНІІПромзданій Держбуду СРСР 1991 р. Оздоблювальні роботи виробничих і допоміжних приміщень виконуються відповідно до діючих СНиП та Таблицею внутрішніх опоряджувальних робіт, таблиця 3.1. Таблиця 3.1 - Таблиця внутрішніх оздоблювальних робіт виробничих і підсобних приміщень безалкогольних підприємств Стіни, перегородки, Панелі (обробка низу стін, Стеля колони перегородок, колон) №№ Найменування п/п відділів Фарбува Фарбува Підготовка під зафарбування Фарбування, вид Підготовка ння, вид ння або Вис Вид розчину фарбування під ота фарбування фарбува облицюв ння ання в м 1 Сировинний цех 1.1. Відділення соків і Цементний розчин Водоемульсійна Проста Водоему Глазуров 2,1 плодово-ягідних штукатурка льсійна ана екстрактів цементним плитка розчином Відділення - " - - " - - " - - " - - " - - " - настоїв, композицій, концентратів Склад цукру Складним розчином Вапняна побілка Підготовка Вапняна Водоему 2,1 складним побілка льсійна розчином 2 Цех безалкогольних напоїв 2.1. Сироповарильне Затирка цементним розчином Водо-емульсійна Проста Водоему Глазуров 2,1 відділення штукатурка льсійна ана складним плитка розчином 2.2. Відділення - " - - " - - " - - " - - " - - " - варіння 2.3. Купажне - " - - " - - " - - " - - " - - " - відділення 2.4. Відділення - " - - " - - " - - " - - " - - " - водопідготовки 3 Мийно-розливний цех 3.1. Відділ миття Цементний розчин Проста Водоему Глазуров - " - Водо-емульсійна штукатурка льсійна ана цементним плитка розчином 3.2. Відділ регенерації Затирка цементним розчином Вапняна Проста Вапняна Водоему 2,1 лугу штукатурка льсійна цементним розчином 3.3. Поміщення - " - - " - - " - Водоему Глазуров 2,1 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 97 варіння клею - " - - " - льсійна ана плитка 3.4. Цех посуду - " - - " - - Вапняна Водоему - " - льсійна 3.5. Відділ регенерації - " - - " - - лугу - " - - " - 3.6. Цех готової Цементний розчин Водоемульсійна Проста - " - - " - - " - продукції штукатурка цементним розчином 3.7. Лабораторія Затирка цементним розчином Водоемульсійна Проста Водоему Глазуров - " - штукатурка льсійна ана цементним плитка розчином Характеристика стічних вод і система каналізації На безалкогольного виробництва використовується вода питної якості (ГОСТ 2874-82), технічна, зворотна. Якість технічної води і операції, на які вона використовується, визначаються технологічним завданням. При проектуванні систем водопостачання та каналізації використовувати діючі БНіП. Необхідність влаштування в цехах системи автоматичного пожежогасіння визначається відповідно до "Переліку будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу, які підлягають обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією і автоматичними установками пожежогасіння", затвердженим в 1990 р Держкомісією Радміну СРСР з продовольства і закупівель. Напір в системі виробничого водопостачання слід визначити виходячи з умов нормальної роботи технологічного обладнання. Мийка обладнання здійснюється питною водою через миючу голівку або спеціальні крани і гумові шланги. З метою скорочення водоспоживання та зменшення скидання стічних вод передбачати максимальне використання води повторно і в обороті. У корпусах передбачати дві системи каналізації: виробничу і побутову. Необхідність локальної очистки стічних вод вирішується в кожному конкретному випадку. Нейтралізація лужних стоків передбачається технологічною частиною проекту в залежності від місцевих умов. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 98 Склад стічних вод заводу приймати за "Укрупненими нормами водоспоживання та водовідведення для різних галузей промисловості", ВНДІ ВОДГЕО ", Москва, 1982 р . Опалення і вентиляція При проектуванні систем опалення і вентиляції необхідно керуватися: - СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование". - ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони", і іншими діючими нормативними та довідковими матеріалами. Концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень слід приймати рівній ГДК, встановленої ГОСТ 12.1.005-88, а також за чинними нормативними документами. Концентрацію шкідливих речовин в припливному повітрі при виході з розподільників повітря і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком з урахуванням фонових концентрацій цих речовин в місцях розміщення повітряно-прийомних пристроїв, але не більше: а) 30% ГДК в повітрі робочої зони - для виробничих та адміністративно- побутових приміщень; б) ГДК в повітрі населених місць - для житлових і громадських приміщень. Необхідні метеорологічні умови в робочій зоні повинні забезпечуватися в комплексі з організаційно-технологічними заходами щодо зменшення виділення виробничих шкідливостей при найбільш економічних технічних рішеннях. Кількість виробничих шкідливих речовин, що виділяються в приміщення тепла і вологи слід приймати за даними технологічної частини проекту або норм технологічного проектування. При одночасному виділенні в приміщення шкідливих речовин, тепла і вологи кількість припливного повітря при проектуванні вентиляції слід приймати більше, отримане з розрахунків для кожного виду виробничих виділень. Визначати кількість повітря для вентиляції по кратності повітрообміну не допускається, за винятком випадків, обумовлених в нормативних документах. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 99 Системи припливної вентиляції з штучним спонуканням для виробничих приміщень, слід поєднувати з повітряним опаленням. Системи опалення з місцевими нагрівальними приладами слід передбачати однотрубні, горизонтально проточні, в багатоповерхових будівлях – вертикальні. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання слід застосовувати в якості теплоносія, як правило, воду, інші теплоносії допускається приймати при обгрунтуванні. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень, розміщених в межах одного пожежного відсіку. Приміщення однієї категорії з вибухо-пожежної небезпеки, не розділені протипожежними перешкодами, а також мають відкриті отвори загальною площею понад 1 м2 в інші приміщення , допускається розглядати як одне приміщення. Системи загально-обмінної вентиляції приміщень допускається використовувати для вентиляції приямків і оглядових канав, розташованих в цих приміщеннях. Витрата зовнішнього повітря (зовнішнього або суміші зовнішнього та рециркуляційного) слід приймати відповідно до п.4.42/4.46 СНиП 2.04.05-91. Розподіл припливного повітря і видалення повітря з приміщень громадських, адміністративно-побутових і виробничих будинків слід передбачати з урахуванням режиму використання зазначених приміщень протягом доби або року, а також з урахуванням змінних надходжень теплоти, вологи і шкідливих речовин. Приймальні отвори для видалення повітря системами загально-обмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0,3 м від підлоги до низу отворів. Витрата повітря через нижні відсмоктувачі, розміщені в межах робочої зони, слід враховувати як видалення повітря з цієї зони. А ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Арркк.. ЗЗммнн.. ААрркк.. №№ддо ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ 100 оккуумм.. ППііддппиисс ДДааттаа 101 Аварійну вентиляцію виробничих приміщень, в яких можливе раптове надходження великої кількості шкідливих або горючих газів, парів або аерозолів, слід проектувати за вимогами технологічної частини проекту. Аварійна вентиляція для виробничих приміщень, в яких можливе раптове надходження великої кількості шкідливих або горючих газів, парів або аерозолів, слід передбачати відповідно до вимог технологічної частини проекту з огляду на несумісність по часу аварії технологічного та вентиляційного обладнання. Для відшкодування витрат повітря, що видаляється аварійною вентиляцією, спеціальних припливних систем передбачати не слід. Повітряні і повітряно-теплові завіси слід проектувати відповідно до вимог технологічної частини проекту і п.4.68/4.71 СНиП 2.04.05-91. Вентилятори, кондиціонери, припливні камери, повітронагрівачі, тепло- утилізатори, пиловловлювачі, фільтри, клапани, шумоглушники і ін. (Далі - обладнання) слід вибирати виходячи з розрахункової витрати повітря з урахуванням підсосів і втрат через нещільності: в обладнанні - за даними заводу- виготовлювача; в повітроводах витяжних систем до вентилятора і припливних систем після вентилятора - відповідно до вимог (виключаючи ділянки повітропроводів систем загально-обмінної вентиляції, що прокладаються в межах обслуговуваних ними приміщень). Устаткування, крім обладнання повітряних і повітряно-теплових завіс з рециркуляцією і без рециркуляції повітря, не допускається розміщувати в обслуговуваних приміщеннях: а) складів категорій А, Б і В; б) житлових, громадських і адміністративно-побутових будівель, крім обладнання з витратою повітря 10 тис.м3. Устаткування систем аварійної вентиляції і місцевих відсмоктувачів допускається розміщувати в обслуговуваних ними приміщеннях. Пиловловлювачі і фільтри для сухого очищення вибухонебезпечної пило- повітряної суміші слід розміщувати, як правило, перед вентиляторами. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 102 Нев’язка втрат тиску по гілках повітропроводів не повинна перевищувати 10%. Аварійну проти-димову вентиляцію для видалення диму при пожежі слід проектувати для забезпечення евакуації людей з приміщень будівлі в початковій стадії пожежі, що виникла в одному з приміщень. Повітря, що викидається в атмосферу з систем місцевих відсмоктувачів і загально-обмінної вентиляції виробничих приміщень, що містить забруднюючі шкідливі речовини, слід, як правило, очищати. Викиди від систем витяжної вентиляції слід проектувати окремими, якщо хоча б в одній з труб або шахт можливе відкладення горючих речовин або якщо при змішуванні викидів можливе утворення вибухонебезпечних сумішей. Допускається з'єднання в одну трубу або шахту таких викидів, передбачаючи вертикальні оброблення з межею вогнестійкості 0,5 год від місця приєднання кожного повітропроводу до гирла. Опалення, вентиляцію та кондиціювання слід, як правило, проектувати, використовуючи теплові вторинні енергетичні ресурси (ВЕР): а) повітря, що видаляється системами загально-обмінної вентиляції і місцевих відсмоктувачів; б) технологічних установок, що передаються у вигляді тепло- і холодоносіїв, придатних для опалення, вентиляції та кондиціонування. Використання теплоти повітря з систем вентиляції з природним спонуканням допускається не проектувати. Резервне теплохолодопостачання систем, що використовують теплоту (холод) ВЕР від вентиляційних систем і технологічного обладнання, слід передбачати при техніко-економічному обгрунтуванні. Отвори або вікна виробничих приміщень, що відкриваються, призначені для природного припливу повітря в теплий період року, їх слід розміщувати, як правило, на висоті не більше 1,8 м від підлоги або робочої площадки до низу Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 103 отвору, а для припливу повітря в холодний період року - на висоті не менше 3,2 м. У адміністративно-побутових будівлях слід передбачати кватирки, що відкриваються, фрамуги або інші пристрої, призначені для подачі припливного повітря. Для монтажу і демонтажу вентиляційного або холодильного обладнання (або заміни його частин) слід передбачати монтажні отвори. Електроприймачі систем опалення, вентиляції та кондиціонування слід передбачати тієї ж категорії, яка встановлюється для електроприймачів технологічного або інженерного обладнання будівлі. Електропостачання систем аварійної вентиляції і протидимового захисту, крім систем для видалення газів і диму після пожежі слід передбачати I категорії. При неможливості за місцевими умовами здійснювати живлення електроприймачів I категорії від двох незалежних джерел допускається здійснювати живлення їх від одного джерела від різних трансформаторів двотрансформаторної підстанції або від двох найближчих однотрансформаторних підстанцій. При цьому підстанції повинні бути підключені до різних ліній живлення, прокладених по різних трасах, і мати пристрої автоматичного введення резерву, як правило, на стороні низької напруги. Для обладнання, металевих трубопроводів і повітропроводів систем опалення та вентиляції приміщень категорій А та Б, а також систем місцевих відсмоктувачів, що видаляють вибухонебезпечні суміші, слід передбачати заземлення. Рівень автоматизації і контролю систем слід вибирати в залежності від технологічних вимог і економічної доцільності. Автоматичне блокування слід передбачати для: а) відкривання і закривання клапанів зовнішнього повітря при включенні і відключенні вентиляторів; б) відкривання і закривання клапанів систем вентиляції, з'єднаних півтроводами для повної або часткової взаємозамінності при виході з ладу однієї з систем; в) закривання клапанів на повітроводах для приміщень, що захищаються установками газового пожежогасіння при відключенні вентиляторів систем вентиляції цих приміщень; г) включення резервного устаткування при виході з ладу основного; д) включення і відключення подачі теплоносія при включенні і відключенні приладів, що нагрівають повітря і опалювальних агрегатів; е) включення систем аварійної вентиляції при утворенні в повітрі робочої зони приміщення концентрації шкідливих речовин, що перевищують ГДК, а також концентрацій горючих речовин в повітрі приміщення, що перевищують 10% НКПРП газо-, паро-, пилоповітряної суміші. Ефективність дії систем і зниження капітальних і експлуатаційних витрат повинні досягатися шляхом максимального використання виробничих тепловиділень, застосування досконалого опалювально-вентиляційного обладнання, раціонального застосування засобів автоматизації для контролю і регулювання, раціонального розміщення обладнання сантехсистем і комунікацій. Як джерело теплопостачання безалкогольного заводу може служити котельня заводу або зовнішнє джерело тепла. Водопостачання компресорних станцій Основними споживачами охолоджувальної води в компресорних станціях є циліндри компресорів, проміжні і кінцеві охолоджувачі. Температура охолоджуючої води на вході в компресорний агрегат не повинна перевищувати +25 ° С ÷ + 30 ° С. Система водопостачання компресорних станцій приймається тільки зворотна. Циркуляційна система водопостачання може прийматися з розривом або без розриву струменя. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 104 4.ОХОРОНА ПРАЦІ 4.1 Аналіз умов праці Шум та вібрація При опрацюванні технологічних процесів, проектуванні, виготовленні та експлуатації машин та устаткування, виробничих споруд та будівель, а також при організації робочого місця слід вживати всіх заходів до зниження шуму, що впливає на людину, до показників, що не перевищують гранично допустимих рівнів. Гранично допустимий рівень шуму (ГДР) на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинен перевищувати 80 дБА. ГДР на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від важкості та напруженості праці. Визначення категорії напруженості та важкості праці здійснюється у відповідності з ергономічними критеріями оцінки важкості та напруженості праці, наведених у Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях. Приміщення, в яких розміщене устаткування з підвищеним рівнем шуму та вібрації, повинні бути ізольовані та обладнані засобами шумо- та віброізоляції (устаткування встановлене на віброізолюючих та шумопоглинальних основах тощо). Для усунення передачі шуму з шумних приміщень до малошумних та за межі будівель або території підприємства слід: а) вибирати проммайданчик для будови виробничих підприємств, в яких застосовується шумне устаткування, з урахуванням існуючого або проектного планування населеного пункту; б) шумне виробництво відокремлювати від меж житлового району та інших виробництв шумозахисною зоною з чагарників або дерев ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Пустомітенко І.І Літ. Арк. Акрушів Конс. Чепурна О.Л. 105 Керівник Бондарчук З.В. Охорона праці Н.контр. Попсуй Г.Л. ЧДТУ, каф ХТ Зав. каф. Осипенкова І.І. густолистяних або хвойних порід; в) патрубки повітроводів вихлопу та всмоктування потужних агрегатів та вентиляторів, які виходять з будівлі, повинні бути обладнані глушниками, які знижують шум до рівня, встановленого нормами; г) вентилятори з повітроводами повинні з'єднуватися за допомогою гнучкої вставки; д) приводні паси вентиляторів повинні бути у повному комплекті і з однаковим натягом. Машини та агрегати у відповідності з планом ППР повинні оглядатись з метою своєчасного виявлення та усунення усіх дефектів, що можуть викликати збільшення шуму (знос шестерень, підшипників, невчасне та недостатнє їх змазування тощо). Не дозволяється перебування працюючих в зоні з рівнем звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі. Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично-допустимі рівні, що їх наведено у ГОСТ 12.1.012-90. Вібрація, яку створюють ручні машини, обладнані двигунами, при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора, не повинна перевищувати допустимих значень їх, що наведено у ГОСТ 17770-86. Маса вібруючого устаткування або його частин, що утримується руками у різних положеннях в процесі праці, не повинна перевищувати 10 кг, якщо технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень. Рукоятки інструментів, пристроїв, а також органів управління повинні мати форму, зручну для роботи. При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалості робочого дня. Понадурочні роботи з вібруючим устаткуванням не допускаються. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 106 Головні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу вібрації на працюючих: - зменшення вібрації у джерелі її виникнення конструктивними та технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин; - зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізо- ляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування спеціальних сидінь, площадок з пасивною пружинною ізоляцією, гумових, поролонових та інших поглинаючих вібрацію настилів, мастик тощо; - перевірка наявності вібраційних характеристик (ВХ) в паспортах на новопридбані машини (в технічному паспорті машини повинні бути наведені ВХ та методи їх контролю у відповідності з ГОСТ 12.1.012-90), а при їх відсутності та необхідності - проведення вхідного контролю; - своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик; - використання машин у відповідності з їх призначенням, передбаченим нормативно-технічною документацією; - виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза межами робочого місця або робочої зони (встановлення огорож, сигналізації, блокування, попереджувальних написів тощо). На підприємствах, в організаціях та в установах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не менше одного разу на рік. Санiтарно-побутовi примiщення В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiввiшалок для домашнього та спецодягу необхiдно приймати рiвною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу - чисельностi у двохсумiжних змiнах. При обліковій чисельностi працюючих на пiдприємствахдо 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiхгруп виробничих процесiв. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 107 При гардеробних, окрiм вiдокремлених гардеробних длявуличного одягу, необхiдно передбачати комори спецодягу, вбиральнi,примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального iнвентаря, мiсця для чищення взуття, сушіння волосся. Кiлькiсть душових, умивальникiв та спецiальних побутових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнiабо частини цiєї змiни, що одночасно закiнчує працю. Душовi обладнуються вiдкритими душовими кабiнами. До20% душових кабiн допускається передбачати закритими. Душовi кабiни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп Iв, 3б. Вбиральні у багатоповерхових побутових, адміністративних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi. При чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi з найбiльшою чисельнiстю працюючих. При чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловікдопускається передбачати одну вбиральню на три поверхи. Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь, конструкторських бюро, приміщеннями для учбових заннять, громадського харчування, пунктів здоров'я, культурногоьобслуговування та громадських організацій. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чоловік. Вхiд у вбиральню повинен передбачатись через тамбур здверима, якi самозачиняються. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях довбиралень, міст паління, примiщень для обiгрiву або охолодження, напiвдушiв, пристроїв питного водопостачання повинна прийматись небiльше 75 м, а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства – небільше 150 м. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 108 Для прання спецодягу при виробничих пiдприємствах або групі пiдприємств повиннi передбачатись пральнi з вiддiленнямихiмiчного очищення. Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелеткими речовинами, допускається використовувати окрему технологiчну лiнiю впральнях. Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідностіз вимогами цих Правил та чинної нормативно-технічної документації, затвердженої у встановленому порядку. Режими технологічних процесів повинні забезпечувати: - узгодженість роботи технологічного устаткування, що виключаєвиникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; - безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту працюючих на протязі строків, визначених нормативно-технічною документацією; - запобігання можливих розливів; - контроль і попередження підвищення тиску в апаратах понаддопустимий; - попередження займання або пожеж; - завантаження технологічного устаткування, що забезпечує рівномірний ритм роботи. Для кожного виробництва розроблюється і затверджується технологічний регламент, що встановлює основні норми і вимоги щодопроведення технологічного процесу. Порядок розробки, погодження, затвердження, реєстрації, строкдії, а також зміст регламентів для вибухопожежо-небезпечних виробництввизначається галузевим Положенням про розробку технологічних регламентів, затвердженим Держнаглядохоронпраці. На підприємстві щодо цехів, дільниць і виробництв повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можутьвиділитися у виробничі приміщення при проведенні технологічних процесів і в аварійних випадках, а також обов'язковий перелік приладів іметодик аналізів для визначення Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 109 концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зонушкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і пилуповинен бути організований систематичний контроль (за графіком, затвердженим органами санітарного нагляду) за їх вмістом у повітрі робочої зони. Після капітального ремонту, перед початком сезону масової переробки сировини підприємства повинні бути перевірені відносно підготовки цехів, дільниць і служб до приймання сировини і безпечного проведення робіт на підприємстві і прийняті спеціальною комісією, призначеною власником підприємства з участю місцевих органівДержнаглядохоронпраці. Проведення дослідних робіт, випробування досліднихзразків устаткування, систем автоматизації у вибухопожежо-небезпечнихвиробництвах, а також експлуатація всіх діючих на підприємстві виробництв і об'єктів підвищеної небезпеки оформлюється наказом власникапідприємства (об'єднання) з погодженням з місцевим органом Держнаглядохоронпраці. При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регламент, інструкція по безпечному проведенню процесу (експлуатації устаткування), контролю, управлінню і протипожежному захисту, а такожплан локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документаціюопрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутамиорганізація, яка пропонує проведення дослідних робіт. Об'єднувати у загальний колектор викиди газів, які призмішуванні можуть утворювати вибухонебезпечну суміш, не дозволяється. Технологічні процеси, пов'язані з застосуванням токсичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитисьв окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях загальних виробничих приміщень, що обладнані припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 110 Переміщення пилоутворюючих матеріалів здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування і інших транспортних пристроїв,що виключають шкідливі виділення у повітря робочої зони. Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись (переміщатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами зверхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками, що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій, окрім загальнообмінної припливно- витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання(кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відчинених стулкахвитяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, апри роботах з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами -не менше 1.0 м/с. Кімнати хімічних лабораторій, призначені для робіт знадзвичайно та високонебезпечними речовинами, повинні бути ізольованівід інших приміщень лабораторії, мати окремий вихід. Витяжні шафи,встановлені в цих кімнатах, повинні мати автономну вентиляцію, щоне пов'язана з вентиляцією інших приміщень.Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повиннібути встановлені гранично-допустимі норми наявності хімреактивів, щоповинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих нормслід керуватись тим, що у кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин, що зберігаються одночасно, не повинен перевищуватидобової потреби. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись вспеціальних приміщеннях-боксах. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізмами повинні знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуваннямі лише після цього передаватися для миття. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 111 Для миття великої кількості хімічного лабораторногопосуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташоване, по можливості, в центрі лабораторії та оснащене столами длямиття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою длявидалення шкідливих та дуже пахучих речовин. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлогта столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цієюметою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші,спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовинищипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочкилугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільноютканиною, у спеціально відведеному місці. При переливанні кислот, що димлять, розчинів аміаку, атакож приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжнійшафі. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід долабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови, що лабораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 112 Пожежна безпека Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо). На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3 Правил пожежної безпеки в Україні. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Власник підприємства зобов'язаний: - розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням; - впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід; - забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 113 - організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; - у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; - утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; - створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально- технічну базу; - подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється; - здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;) - своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; - проводити службове розслідування випадків пожеж. У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) має бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена власником, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці. У будівлях необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначається в залежності від призначення будівлі та її об'ємно-планувального та конструктивного рішення. У виробничих, адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється: Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 114 а) виконувати прибирання приміщень з використанням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин; б) оббивати стіни машинописних бюро, службових кабінетів, обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами, непросоченими вогнезахисними сумішами; в) відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню; г) проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду. Всі речовини, що зберігаються (застосовуються) на підприємствах, повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин, які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин, на які відсутні показники пожежної небезпеки, не дозволяється. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на підприємстві. Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється. Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежо-небезпечні пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 115 пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші технологічні параметри. 4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівників від небезпечних факторів на підприємстві Небезпечними факторами на підприємстві безалкогольних напоїв є: незадовільний мікроклімат в приміщенні; барометричний тиск; постійні електричні поля і випромінювання; високий рівень промислових шумів та вібрацій; недостатнє природне або технічне освітлення в робочих приміщеннях; Загальна організація робочого процесу на підприємстві: тяжкість роботи, що представлена об’ємом фізичних зусиль, навантаженням на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи робітника. Зокрема, тяжкість праці характеризується такими факторами як фізичне навантаження робітника, наприклад, масою вантажу, яку необхідно підняти і перемістити робітнику, обсягом статичного навантаження, незручною робочою позою тощо., інтенсивність праці, яка представлена навантаженням на центральну нервову систему, органи чуттів, психологічним станом робітника (наприклад, інтелектуальні або емоційні навантаження, монотонність роботи). Головні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу вібрації на працюючих: - зменшення вібрації у джерелі її виникнення конструктивними та технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин; - зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізо- ляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування спеціальних сидінь, площадок з пасивною пружинною ізоляцією, гумових, поролонових та інших поглинаючих вібрацію настилів, мастик тощо; Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 116 - перевірка наявності вібраційних характеристик (ВХ) в паспортах на новопридбані машини (в технічному паспорті машини повинні бути наведені ВХ та методи їх контролю у відповідності з ГОСТ 12.1.012-90), а при їх відсутності та необхідності - проведення вхідного контролю; - своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик; - використання машин у відповідності з їх призначенням, передбаченим нормативно-технічною документацією; - виключення контакту працюючого з вібруючими поверхнями поза межами робочого місця або робочої зони (встановлення огорож, сигналізації, блокування, попереджувальних написів тощо). На підприємствах, в організаціях та в установах повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не менше одного разу на рік. Значення рівнів шуму, створюваного на робочих місцях машинами та обладнанням лінії розливу, після здійснення всього комплексу заходів наведені в таблиці 4.2 Таблиця 4.2 – Значення рівнів шуму, створюваного на робочих місцях машинами та обладнанням лінії розливу, після здійснення всього комплексу заходів Найменування робочого Режим Рівень звукового тиску (в ДБ) при середньо- місця роботи лінії геометричних частотах октавних смуг, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Біля автоматудля вилучення без пляшок 72 78 80 80 79 74 72 67 пляшок з ящиків з пляшками 76 75 79 82 83 79 78 73 Біля пляшко-мийної без пляшок 81 80 80 79 70 74 70 66 машини з пляшками 80 78 81 82 84 81 77 72 Біля розливно- без пляшок 76 82 84 82 80 76 76 75 закупорюючого блоку з пляшками 78 78 80 82 83 83 82 78 Біля бракеражного автомату без пляшок 77 79 81 81 79 75 72 68 з пляшками 78 78 80 82 83 83 79 75 Біля автомату для укладки без пляшок 77 79 81 82 80 76 72 68 пляшок в ящики з пляшками 78 77 82 83 83 81 76 72 Рівень звукового тиску в ДБ 99 92 76 83 80 78 76 74 за ГОСТ 12.1003-83 Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 117 У разі, якщо рівень шуму в цехах розливу в результаті неповного проведення заходів щодо зниження шуму не знизиться до необхідної норми (85 ДБА), то адміністрація зобов'язана забезпечити працюючих засобами індивідуального захисту. Джерелами шуму і вібрацій є вентиляційні установки. Боротьба з вібраціями від вентиляційних установок зважаючи на їх незначності може бути обмежена планувальними рішеннями, установкою вентиляційного устаткування на спеціальні амортизуючі прокладки і з'єднання їх з приточними камерами і повітроводами гнучкими вставками. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі. У спиртосховищі, що створює небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють користування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин. У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зонушкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і пилуповинен бути організований систематичний контроль (за графіком, затвердженим органами санітарного нагляду) за їх вмістом у повітрі робочої зони. Виробництво повинне бути оснащене автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень ісистемами блокування, що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій. Технологічні процеси, пов'язані з застосуванням токсичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитисьв окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях загальних виробничих Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 118 приміщень, що обладнані припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами. В хімічних лабораторіях, де застосовуються легкозаймисті та горючі рідини і гази (ЛЗР і ГР), повинна бути організована їхцентралізована роздача. Якщо централізована роздача не організована,балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими газами встановлюютьпоза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберігання в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання. Балони, наповнені інертними газами, в приміщеннях лабораторійвстановлювати не дозволяється. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхіднозбирати окремо до спеціальної герметично закритої тари, в якій їх укінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації абознищення. Необхідно встановити кондиціонери з регулятором температури і вологості приміщення. Це підвищить продуктивність роботи працівника, адже він буде працювати в комфортних умовах. Заходом захисту проти пари спиртів, лугу(кислоти) та запахів є улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше п'ятиразовим повітрообміном. Засобами захисту проти шуму є протишумові навушники або бірюші. При роботі з легкозаймистими речовинами (спиртами), лугами та кислотами необхідно працювати в гумових рукавичках, волосся має бути прибране (заплетене і т. д.), на голові одягнена одноразова шапочка із вшитою в неї маскою, також необхідно працювати у спецодязі (халат та штани). Працівнику має бути зручно виконувати свої обов’язки, тому необхідне спеціальне взуття призначене для захисту ніг працівників від небезпечних впливів виробничого середовища і трудового процесу. Головне призначення спецвзуття - це захист ніг від несприятливих впливів і можливих виробничих травм ніг. Зазвичай, якщо Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 119 трудові обов'язки працівника так чи інакше пов'язані з ризиком пошкодження ніг, то робоче взуття - необхідний елемент робочого одягу. Шкідливий шум послаблює рівень слуху, у даному випадку відбувається таке: протягом дня працівник поступово втрачає здатність добре чути, а вночі ця функція відновлюється, отже, втрата слуху на виробництві відбувається поступово, і протягом декількох років може розвиватися професійне захворювання, пов'язане з глухотою. На жаль, втрачений слух не повертається, тому найефективнішим методом захисту органів слуху на виробництві є індивідуальні беруші для роботи на виробництві, які ефективно захищають органи слуху від виробничого шуму. Назва «беруші» говорить сама за себе — бережіть вуха, і сьогодні область їхнього використання дуже значна. Беруші від шуму використовують на будівельних майданчиках, у цехах виробництва легкої промисловості, у друкарнях, а також від шумів різних інструментів — електродрилів, газонокосарок, бензопили. Вони незамінні в домашніх умовах, коли людині потрібна тиша. Керівники підприємств зобов'язані як засіб індивідуального захисту видавати своїм працівникам беруші для захисту від виробничого шуму, які можуть поглинати шум до 34 децибел, і це сприятливо позначається на здоров'ї та самопочутті. Більше того, сучасні різновиди берушів здатні блокувати шуми високої частоти до 45 децибел, абсолютно не заважаючи роботі й не стаючи причиною соціальної ізольованості працівника. У цьому випадку дуже важливо, щоб зберігалася вентиляція вуха. Беруші є посиленим захистом від виробничого шуму. Беруші — це спеціальні вкладки, які вставляються у вушну раковину й створюють перешкоду між вушної перетинкою та виробничим шумом. Матеріал, із якого їх виготовляють, має відповідати ДСТУ, бути гіпоалергенним і гігієнічним, це може бути віск, поролон, пластик, поліуретан і силікон. Беруші для виробництва виготовляють із матеріалів, здатних поглинати шум, але залишати чутними сигнали й голоси, без яких неможливий Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 120 6 виробничий процес. Більше того, така здатність берушів дає можливість чути зміни в роботі обладнання, що покращує продуктивність і гарантує безпеку роботи. Беруші мають ще одну корисну особливість — вони щільно прилягають до стінок вушного проходу й захищають вуха від потрапляння пилу та виробничого сміття. Отже, можна зробити висновок, що беруші мають такі переваги: надійно захищають органи слуху працівника від виробничого шуму; зберігають природну вентиляцію вуха, запобігають запотіванню; можуть використовуватися в умовах вологості; зберігають чутність без виймання з вуха; відповідають необхідним вимогам і ДСТУ, можуть використовуватися як засіб захисту органів слуху на виробництві. Рисунок 4.1 - Беруши протишумні 3М 1110 зі шнурком Основне призначення засобів індивідуального захисту від шуму (беруші 3М 1110) - перекрити найбільш чутливий канал (вухо людини), тим самим в значній мірі послаблюються звуки, що впливають на слухову мембрану зовнішнього вуха і, отже, зменшуються коливання чутливих елементів внутрішнього вуха. Засоби індивідуального захисту від шуму (беруші 3М 1110) попереджають розлади не тільки слухового аналізатора, але і нервової системи. Ефективність засобів індивідуального захисту від шуму максимальна при використанні їх в області високих частот, найбільш шкідливих і неприємних для Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 121 людини. М'які, щадні шкіру і комфортні протишумові вкладиші з спіненого поліуретану. Максимальна комфортність використання, надійний захист органів слуху. Конічна форма, завдяки чому вкладиші легко вставляються і виймаються. Гладка, брудовідштовхуюча поверхня. Гігієнічна індивідуальна упаковка, вкладиші упаковані попарно зі шнурком. Рисунок 4.2 – Навушники протишумні з пластмасовими дужками, універсальні Professional Навушники протишумні - високоефективна, легка, зручна модель забезпечує зручність експлуатації завдяки збалансованому зусиллю притиснення наголов'я, м'яких амортизувальних кріплень між головою і чашками, пластмасових чашок і звукопоглинальних вкладишів. Така конструкція дає можливість носити навушники невтомно протягом всієї робочої зміни. Мають такі переваги: - Навушники з пружиною стиснення у верхній частині. - Пружина стиснення виготовлена з пластику. - Ущільнювальна прокладка з гнучкого пінопласту. - Прекрасний захист органів слуху. - Надійність і тривалий термін служби. - Максимальний рівень комфорту і зручності. Арк. ДП 20.ТХП 64.70.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 122 Рисунок 4.3 – Комбінезон робочий білий з водовідштовхувальним просоченням Комбінезон робочий з водовідштовхувальним просоченням і зі світловідбиваючими ментами на рукавах і штанинах. Призначення: захист від механічного впливів, загальновиробничих забруднень. Загальний опис: комбінезон на блискавці, 2 функціональні накладні кишені попереду, 2 накладні бічні кишені, 2 задні кишені, петля для інструменту, кишеня на рукаві для ручки, еластична стрічка по талії. Рисунок 4.4 – Халат робочий Арк. ДП 20.ТХП 64.70.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 123 Халат для харчового виробництва відповідає вимогам HACCP (ХАССП). Тканина оброблена спеціальним водо- і брудовідштовхуючим просоченням, яка підвищує захисні властивості і продовжує термін служби виробу. Поверхнева щільність тканини 245 г/м2 забезпечує високу міцність і зносостійкість. Гігієнічна безпека халату досягається за рахунок внутрішніх кишень і прихованих термостійких застібок. Для більшого комфорту передбачена система засучування рукавів, яка дозволяє зафіксувати рукава на потрібній довжині таким чином, щоб вони не спадали під час роботи. Халат комфортний в носінні і має сучасний дизайн. Витримує до 200 промислових високотемпературних праннь (від 85 ℃). Рисунок 4.5 - Робоче взуття з металевим носком Profi 101 SB Робоче взуття «Profi» з металевим носком є вдалим вибором для роботи. Стальний підносок захистить носову частину стопи від ударів силою 200 Дж. Виготовлені з натуральної шкіри, довговічні. Працювати в ньому одне задоволення. Литтєвий метод кріплення і двохслойний поліуретан підошви забезпечують хороше щеплення з поверхністю та стійкість від впливу агресивних середовищ. Товщина і матеріал підошви забезпечують чудову теплоізоляцію. Взуття обладнане антистатичною конструкцією, яка розряджає накопичену в тілі Арк. ДП 20.ТХП 64.70.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 124 статичну енергію. Підкладка ефективно відводить потовиділення та швидко сохне. Рисунок 4.6 - Рукавиці PRO універс. латексні L Латексні рукавички незамінні в побуті, оскільки захищають руки під час виконання різних робіт. Шкірні покриви необхідно убезпечити від впливу шкідливих хімічних речовин, механічних пошкоджень, забруднень, які підстерігають під час виробництва. Рисунок 4.7 - Одноразова шапка з пришитою маскою для обличчя з вушною петлею. Матеріал: неткана поліпропіленова тканина. Одноразове використання, легка, м'яка на дотик, дихаюча тканина. З пришитою маскою для обличчя з вушною петлею. Покриває голову, забезпечує оптимальний гігієнічний захист. Арк. ДП 20.ТХП 64.70.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 125 ВИСНОВКИ Основна мета проекту – впровадження нових технологічних режимів та обладнання, що впливає на економічні показники та призводить до збільшення прибутку. Проект передбачає виробництво безалкогольних напоїв продуктивністю N = 2500 тис. дал/рік, розміщення даного підприємства можливе як у великих містах так і селищах. Проектований завод випускає три види напоїв, а саме: Апельсинний напій, Лимонний напій та Лимонад. В даній роботі врахована вся вартість обладнання та будівель. При приведенні економічних розрахунків з урахуванням всіх статей по витратам, рентабельність заводу становить 26,7 %, а термін окупності 4 роки, собівартість 174 589 011грн. Виробництво газованих напоїв складається з наступних процесів: підготовка води, приготування білого цукрового сиропу, приготування купаного сиропу, змішування купаного сиропу з підготовленою водою, карбонізація, розлив напою, бракераж готової продукції, зовнішнє оформлення пляшок, пакування. При приготуванні цукрового сиропу використовуємо гарячий спосіб приготування. Купажування відбувається холодним способом. Холодному купажуванню віддається перевага, оскільки за цього способу краще зберігаються натуральний смак і аромат натуральної сировини. Структура підприємства безалкогольного напою поділяється на: цех сировини, цех безалкогольних напої, мийно-розливний цех, цех посуду, цехова майстерня, лабораторія. Спроектували одноповерхове приміщення зі збірними залізобетонними конструкціями, великорозмірної сітки колонії (6Х12, 12Х12 м). Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 120 При вирішенні питання про вибір типу, принципу перетворення інформації, складу і комплектності технічних засобів автоматизації слід керуватися міркуваннями: - надійності і достатньої точності; - працездатності в конкретних умовах; - зручності обслуговування і експлуатації, економічної доцільності. Важливим є врахування реального стану вітчизняного ринку пропозицій приладової продукції на період комплектації проектованого об'єкта і фінансових можливостей замовника в придбанні засобів автоматизації за кордоном. Вирішення екологічних питань: - оформлення необхідних дозвільних документів (дозволи на викиди шкідливих речовин, інвентаризацію викидів зі стаціонарних джерел, інвентаризацію промислових і побутових відходів підприємства, паспорти й реєстраційні картки на кожен вид відходу); - здійснення контролю за обсягами і складом забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферу, та рівнями енергетичних викидів (шуму, вібрації, теплового й електромагнітного проміння) та їх постійний облік. - забезпеченя дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо зазначених впливів; - організація обліку, збір і безпечне зберігання промислових відходів у спеціально відведених і обладнаних місцях; - визначення складу і властивостей утворюваних відходів, а також ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Засобами захисту обслуговуючого персоналу є: беруші протишумові, навушники протишумові, рукавиці виробничі, шапка з пришитою маскою, спеціальний одяг та взуття. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 121 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Коробов М.М. Розрахунок продуктів бродильних виробнцтв, лікеро- горілчаних та безалкогольних напоїв. 2. Куц А.М., Кошова В.М. Технологія бродильних виробництв: Конспект лекцій з дисц. «Загальні технології харчової промисловості» для студ. ден. та заоч. форм навчання напряму підготовки 6.051701 “Харчові технології та інженерія”. – К.: НУХТ, 2011. — 156 с. 3. Дипломное проектирование заводов по производству пива и безалкогольных напитков / К.А. Калунянц, К.А. Колчева, Л.А. Херсонова, А.И. Садова, - М. : Агропромиздат, 1987. – 272 с. 4. Домарецький В.А. Екологія харчової сировини й продуктів харчування : Навч. посібник. – К. : ІСДО , 1994. – 343 с. 5. Домарецкий В.А. Производство концентратов, экстратов и безалкогольних напитков : Справ. – К. : Урожай, 1990. – 248 с. 6. Домарецький В.А., Златев Т.П. Екологія харчових продуктів. – К. : Урожай, 1993. – 192 с. 7. . Мальцев П.М. Технология бродильных производств. – М. : Пищ. пром-сть, 1980. – 547 с. 8. Маринченко В.А., Суходол В.Ф., Метельев А.Е. Методические указания к выполнению дипломных работ для студентов специальности 1004 “Технология бродильных производств”. – К. : КТИПП, 1984. – 22 с. 9. Мелетьев А.Е. Сточные воды предприятий пивобезалкогольной промышленности и их очистка. – К. : КТИПП, 1980. – 52 с. 10. Методические указания к выполнению строительной части дипломного проекта для студентов всех специальностей всех форм обучения /Сост. А.А. Домашевский . – К. : КТИПП, 1988. – 112 с. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 122 11. Технологические расчеты бродильных производств / В.А. Маринченко, А.Е. Метельев, В.Ф. Суходол и др. – К. : Техніка, 1974, - 298 с. 12. Технологическая инструкция по производству безалкогольных напитков и кваса. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1984. – 174 с. 13. Технологическое проектирование солодовенных и пивобезалкогольних заводов / П.В.Колотуша, В.А.Домарецкий и др. – К.: Вища шк., 1987. –255 с. 14. Технология солода, пива и безалкогольных напитков / К.А. Калунянц, Е.А. Колчева, В.А. Домарецкий, А.И. Садова. – М.: Пищ. пром-сть, 1992. – 446 с. 15. Технология пивоваренного и безалкогольного производства: Практикум. Технологические расчеты /А.Е.Метельев, В.А.Домарецкий и др. – К.:Вища шк., 1986. – 191 с. 16. Методичні вказівки до виконання дипломних проектів для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» денної та заочної форм навчання, Черкаси ЧДТУ 2013р. 17. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в випускних роботах для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» , Черкаси 2012. Арк. ДП 20.ТХП 64.69.00.000 ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 123