ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8007| Title: | Комплексний проект пивоварного заводу, продуктивністю N=4,0 млн дал/рік, Спецчастина: варильний цех. |
| Authors: | Чепурна, Оксана Леонідівна Гнатюк, Єлизавета Олександрівна |
| Keywords: | ЗЕРНОПРОДУКТИ;ЗАТОР;ПИВНЕ СУСЛО;НАПІВФАБРИКАТ;ТЕХНОЛОГІЯ |
| Issue Date: | 30-Jun-2020 |
| Abstract: | В дипломному проекті обгрунтована технологічна схема приготуваня пива, зроблено розрахунки продуктів, розраховано та підібрано технологічне обладнання. Розглянуті схеми приготування пива, обгрункований спосіб одержання пива. В процесі виконання проекту розроблено та спроектовано апаратурно-технологічну схему виробництва пива, розроблено та спроектовано план та розріз варильного цеху, розроблений плакат з охорони праці ( засоби індивідуального захисту ). Виробництво пива в Україні збільшується, так як зростає попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і пропозиції. Основна мета – впровадження нових технологічних режимів та обладнання, що впливає на економічні показники та призводить до збільшення прибутку. Проект пивоварний завод з спецчастиною варильним цехом продуктивністю 4,0 млн. дал/рік. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8007 |
| Appears in Collections: | 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Гнатюк.pdf Restricted Access | 6.16 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
РЕФЕРАТ
Дипломний проект: 146 с; 37 таблиця; 2 рис; 3 креслення; 2 плакати;
2 додатки.
Мета роботи: розробити «Проект пивоварного заводу, спецчастина
варильний цех.
В дипломному проекті обгрунтована технологічна схема приготуваня
пива, зроблено розрахунки продуктів, розраховано та підібрано технологічне
обладнання. Розглянуті схеми приготування пива, обгрункований спосіб
одержання пива.
В процесі виконання проекту розроблено та спроектовано апаратурно-
технологічну схему виробництва пива, розроблено та спроектовано план та
розріз варильного цеху, розроблений плакат з охорони праці ( засоби
індивідуального захисту ).
Виробництво пива в Україні збільшується, так як зростає попит на
нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і пропозиції.
Основна мета – впровадження нових технологічних режимів та
обладнання, що впливає на економічні показники та призводить до
збільшення прибутку. Проект пивоварний завод з спецчастиною варильним
цехом продуктивністю 4,0 млн. дал/рік.
ЗЕРНОПРОДУКТИ, ЗАТОР, ПИВНЕ СУСЛО, НАПІВФАБРИКАТ,
ТЕХНОЛОГІЯ
Зміст
Вступ 5
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА. 7
1.1Техніко-економічне обґрунтування проекту. 7
1.2Техніко-економічні розрахунки. 8
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА. 21
2.1 Структура підприємства. 21
2.2 Режими роботи цеху (відділення). 23
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції. 24
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів. 26
2.5 Технологічна схема виробництва. 34
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології. 34
2.5.2 Принципова технологічна схема. 53
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми. 54
2.6 Розрахунок продуктів. 57
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів. 72
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання. 73
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд. 83
2.10 Розрахунок води і стоків. 86
2.11 Розрахунок витрати пари. 89
2.12 Розрахунок потреб холоду. 93
2.13 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря. 94
2.14 Розрахунок витрат електроенергії. 94
2.15 Характеристика відходів (вторинної сировини) і
рекомендації щодо їх використання. 9 5
2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції. 100
2.17 Заходи щодо охорони довкілля. 101
2.18 Компонування головного виробничого корпусу (цехів,
що проектуються). 103
3. БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ. 107
4. ОХОРОНА ПРАЦІ. 117
Висновки
Перелік посилань
Додатки.
Дилпомний проект пивоварного заводу.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб . Гнатюк Є.О Літ. Арк. Акрушів
Переві р. Чепурна О.Л 4 146
Зміст.
Реценз.
Н. Кон тр. ЧДТУ.каф ХТ
Затверд. Осипенкова І.і
ВСТУП.
Пиво — алкогольний напій, отриманий шляхом бродіння. Третій напій
у світі за популярністю після води та чаю. Пиво характеризується
специфічною гіркотою та ароматом, що надає йому хміль, а також здатністю
до піноутворення. Процес виробництва пива називається броварством або
пивоварінням. [1]
Пиво виготовляється з ячмінного солоду, хмелю, пивних дріжджів та
несолоджених матеріалів. Серед різних типів солоду, ячмінний солод є
найпоширенішим завдяки високим ферментаційним якостям, однак,
використовуються і інші солодові та несолодові злаки, включаючи пшеницю,
рис, жито, овес і кукурудзу. Хміль додає напою смаку гіркоти, що
збалансовує смак солоду і має антибіотичний ефект, що знешкоджує
небажані мікроорганізми. [1]
Виробництво пива — складний і тривалий процес, що складається з
кількох технологічних циклів: виробництва солоду, отримання пивного
сусла, зброджування сусла пивними дріжджами, доброджування, фільтрація
пива і розлив. [1]
Для виготовлення солоду використовують ячмінь спеціальних
пивоварських сортів, який очищається, сортується, дезінфікується і
замочується на кілька днів до вологості 43-46 %%. Поміщені в особливі
умови зерна проростають, в них накопичуються необхідні ферменти,
крохмаль, білки, вітаміни переходять у розчинний стан. [1]
Проросли зерна сушаться, очищаются від паростків — виходить солод,
який не менше місяця має відлежатись. В цей час тривають складні біохімічні
процеси. Готують солод і з інших злаків.[1]
Для отримання пивного сусла солод полірують, подрібнюють,
затирають (змішують) з водою.[1]
Дилпомний проект пивоварного заводу.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Гнатюк Є.О Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чепурна О.Л 5 146
Вступ.
Реценз.
Н. Контр. ЧДТУ.каф.ХТ
Затверд. Осипенкова І.І
Вода для виробництва пива має бути м'якою. В місцевостях з твердою
водою її піддають додатковій обробці, для пом'якшення. В отриманій суміші,
при певній температурі, тривають процеси, найважливіший з яких —
зацукрювання крохмалю, що є в солоді. Солод вариться протягом двох годин
з хмелем. Хміль надає пиву специфічний смак і аромат, підвищує стійкість
при зберіганні. [1]
З отриманого сусла вилучають хміль, охолоджують сусло до 60, а
потім і до 5-6 °C. Сусло зброджують спеціальними сортами пивних дріжджів
протягом 7-9 днів і, знову, охолоджують. [1]
Доброджують пиво в дерев'яних або металевих танках при температурі
1-2 °C. Тривалість доброджування визначається маркою пива і може мати
термін до 3-4, і навіть 6 місяців. В цей час пиво накопичує вуглекислоту,
набуває повноти смаку. [1]
Далі, напій фільтрується і розливається в тару. Розлив відбувається за
надлишкового тиску, щоб уникнути піноутворення. При пастеризації пиво
поступово нагрівають до 58-68°С протягом 20-30 хвилин. Температура і час
нагрівання можуть дещо відрізнятись.[1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Виробництво пива в Україні з кожним роком збільшується, так як
зростає попит на нього, тобто є необхідне ринкове співвідношення попиту і
пропозиції. В 2019 році вживання хмільного пінистого напою на душу
населення склав 65.1-76.8 літра на рік. З кожним роком ця цифра зростає і
відповідно необхідно збільшувати потужність виробництва пива. Тому
розвиток пивоварної галузі та збільшення потужностей є актуальним
питанням на сьогоднішній день.[11]
Основне завдання заводу – є збільшення обсягу виробництва разом із
підвищенням якості основного продукту, впровадженням нових технологій,
більш модернізованого обладнання, які б забезпечували якість продукції та
дохід з неї.[11]
Основна мета проекту впровадження нових технологічних режимів та
обладнання, що впиває на економічні показники та призводить до збільшення
прибутку. Проект передбачає пивоварний завод продуктивністю 4,0 млн.
дал/рік. розміщення даного підприємства можливе як у великих містах так і
селищах де є можливість вирощування основної сировини [11]
Загальна кількість працюючих – чоловік. Проектований завод випускає
такі три світлих сорти пива, а саме: «Жигулівське» - 11%, «Ризьке» - 13% і
«Московське» - 12%.[11]
В даній роботі врахована вся вартість обладнання та будівель. При
приведенні економічних розрахунків з урахуванням всіх статей по витратам,
рентабельність заводу становить 45,2%, чистий прибуток в рік складає
близько 1879 млн грн в рік, а термін окупності 3,4 роки.[11]
Дипломний проект пивоварного заводу
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Гнатюк Є.О Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Ч епурна О.Л 7 146
Економічна
Реценз.
Н. Кон тр. частина. ЧДТУ.каф.ХТ
Затверд. Осипенкова І.І
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Проектна потужність підприємства – 4,0 млн.дал/рік.
Згідно з технологічного процесу і виробничої потужності завод працює
безперервно – 333 днів на рік, за графіком в чотири зміни.[11]
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:[11]
���� = 24 × 333 = 7992год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:[11]
���� = ��Д = 7992год.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:[11]
��еф = ��Д − Трем − Т0
де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року, год; [11]
Т0 – це тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.
��еф = 7992 − 412 − 66 = 7514год
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.1 [11]
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості основних фондів та амортизації
№ Найменування Загальна Амортизація, % Сума амортизації, грн
вартість, грн рік місяць
1 Будівлі та 30 000 000 5 1 500 000 125000
споруди
2 Обладнання 70 000 000 5 3 500 000 291666
Разом 100 000 000 5 5 000 000 416666
Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:[11]
- балансу часу роботи працівників;
- необхідної кількості працюючих;
- фонду зарплати робітників;
- штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньо списковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою
зміною баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає[11]
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт – 22 днів
3. Святкові дні – 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи – 333 днів
5. Неявка на роботу:
а) відпустка – 15 днів
б) хвороба (сер.) – 5 днів
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Разом невиходів – 20 день[11]
Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 70 днів.
Розрахунок статті калькуляції «Сировина і матеріали»
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці 1.2[11]
Таблиця 1.2 – Роз шифровка статті «Сировина і матеріали»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Витрати на рік Сума, грн
вимірювання
1 Солод світлий т 10000 2046000 204 600 00
2 Знежирене т 14875 1960000 291 550 00
кукурудзяне
борошно
4 Рисова січка т 3500 44000 154 000
5 Хміль кг 500 420,00 210 000
6 Ферментні кг 1500 2200 3 300
препарати
3
7 Вода м 2,9 16880 9 48 954
Разом 48475510 4
Витрати сировини і матеріалів на 1 дал пива становлять
48475510,4
= 12,11 грн⁄дал.
4,000000
4,000000– кількість готової продукції, дал/рік.
Розрахунки статті калькуляції «Паливо та електроенергія на
технологічні цілі» наведена в таблиці 1.3[11]
Таблиця 1.3 - Роз шифровка статті калькуляції «Паливо та електроенергія»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норми Сума, грн
вимірювання витрат на
рік
1 Електроенергія кВт 0,90 208583 1877247
2 Пара т 124 6029 747596
Разом 2624843
Витрати електроенергії на 1 дал становлять:
2624843
= 0,65 грн⁄дал.
4,000000
Розрахунки статей «Основна та додаткова заробітна плата
робітників» наведено в таблиці 1.4[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.4 – Роз шифровка статті «Основна та додаткова заробітна
плата робітників»[11]
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, Зарплата,
робітників розряд грн/год грн/місяць
1 Приймальник сировини 4 - 4800 19200
2 Апаратник підготовки 3 5 60 31680
сировини
3 Машиніст дробарки та 4 4 50 35200
підготовки
4 Апаратник варіння 5 5 60 52800
5 Апаратник ЧКД 5 5 60 52800
6 Оператор бродіння 6 6 70 73920
7 Оператор розливу 4 4 50 35200
8 Слюсар-ремонтник 3 4 50 26400
9 Електромонтер 3 4 50 26400
10 Лаборант 5 5 60 52800
11 Приймальник здавальник 4 4 50 35200
готової продукції
12 Прибиральниця 5 - 35 30800
Всього основної заробітної плати 51 - - 472400
Вечірні, святкові, нічні 27495
Премія 21455
Всього додаткової заробітної 151220
плати
Разом фонд зарплати 190170
Відрахування у фонди с/с 22% 88735
Витрати основної заробітної плати на виробництво 1 дал пива
становить:4000000/12 = 333333 дал/місяць[11]
472400
= 1,41грн.
333333
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво 1 дал пива
становить:[11]
151220
= 0,45грн.
333333
Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал пива
становить:[11
88735
= 0,26грн.
333333
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і
зводиться в таблицю 1.5[11]
Таблиця – 1.5 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума за
робітників грн/год плата за місяць,гр
місяць,грн н
1 Утримання і витрати по
експлуатації виробничого
обладнання, апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду і
обслуговуванню
обладнання
- слюсар 3 45 7920 23760
- електрики 3 45 7920 23760
б) відрахування на 47520
соціальне страхування та
інші нарахування на
зарплату
Разом по статті 1 47520
Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів
а) зарплата робітників по
ремонту 3 40 7040 21120
Слюсар-наладчик
б) відрахування на 4625
соціальне страхування
в) послуги РМУ, запасні
деталі, допоміжні матеріали 30000
Разом по статті 2 55745
Амортизація 5% 22651
Зношування малоцінного
інвентарю, інструментів 18000
Разом по кошторису 143916
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1 дал
пива становлять:
143916 / 333333 = 0,43 грн/дал,
Розрахунки статті калькуляції «Загальновиробничі витрати»
наведені в таблиці 1.6[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.6 – Кошторис статті калькуляції «Загальновиробничі витрати»
№ Найменування Кількість працівників Місячна ставка, Сума за місяць,
грн грн
1 Заробітна плата:
- начальник цеху 2 15000 30000
- начальник зміни 2 9500 19000
- начальник апаратного 2 10000 20000
відділення
- старший майстер 3 8500 25500
- мікробіолог 4 8500 34000
- технолог 3 9500 28500
Р азом 16 157000
2 Додаткова заробітна 157000
плата
3 Разом фонд зарплати 314000
4 Відрахування на 21000
соціальне страхування
та інші нарахування на
зарплату
5 Охорона праці 15000
6 Спецодяг 20000
7 Промислова санітарія 12000
Р азом 382000
Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал пива становлять:
382000 / 333333 = 1,14грн/дал.[11]
Розрахунок адміністративних витрат наведено в таблиці 1.7[11]
Таблиця 1.7 – Адміністративні витрати
№ Найменування Кількість Посадовий оклад за міс,
працівників
1 Заробітна плата:
- директор 1 18000
- головний інженер 1 12000
- головний механік 1 11000
- енергетик 1 9000
- економіст 1 9000
- бухгалтер 2 18000
- головний технолог 1 16000
- начальник лабораторії 1 13000
Разом 9 106000
2 Додаткова заробітна плата 106000
3 Фонд заробітної плати 212000
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
145
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці – 1,7
4 Відрахування на соціальне страхування та 39840
інші нарахування на зарплату
5 Утримання охорони 33000
6 Амортизація 120000
7 Витрати на відрядження 50000
8 Витрати на поточний ремонт будівель 12000
9 енергія і електроенергія 20000
10 Господарські витрати 8000
11 Касове обслуговування 8000
12 Канцелярські, типографія, поштові, 15000
телефонні, телеграф
13 Послуги сторонніх організацій 15000
14 Екологічний податок 9000
15 Податок на землю 22000
16 Податок на транспорт 15000
17 Забруднення навколишнього середовища 4500
18 Інші витрати 9000
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал пива становлять:
592 340 грн / 333333 дал/місяць = 1,7 грн/дал.
Розрахунок статті «Витрат на збут продукції» наведена у таблиці 1.8
Таблиця 1.8 – Кошторис витрат на збут[11]
№ Найменування статей Сума
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі збутом 40000
продукції: а) оплата праці працівників підрозділів, продавцям та торговим 9600
агентам, що забезпечують збут продукції:
б) відрахування на соціальні заходи
2 Витрати , пов’язані із забезпеченням правил охорони праці : 2000
3 Витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів та на
дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг) , що
продаються підприємством :- на розробку і видання рекламних виробів, на 30000
розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і
упаковки, на зберігання та експедирування рекламних матеріалів ,на
проведення інших рекламних заходів, пов’язаних з діяльністю
4 підприємства, на організацію прийомів, презентацій і свят ,на придбання 10000
літератури інформаційного характеру для дослідження ринку.
5 Транспортні витрати 20000
6 Витрати на оплату службових відряджень, оплата та обслуговування 20000
технічних засобів зв’язку, витрати на придбання ліцензій та інших
спеціальних дозволів
7 Обслуговування банківських операцій 10000
8 Разом витрати на збут : 141600
Витрати на 1 дал пива становлять:[11]
ї141600 грн / 333333 дал/місяць = 0,42грн
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
\Калькуляція вартості продукції[11]
Розрахунки всіх статей зведені у таблицю 1.9
Таблиця 1.9 – Вартість продукції, базовий варіант
№ Найменування статей Од. Кількість, Ціна, Сума, грн Кількість, Ціна,
калькуляції Вимір дал. грн дал грн
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та 4000000 4847551 1 18,09
матеріали
02 Купівельні н/ф та 4000000 500000 1 8
комплектуючі
виробничі роботи і
послуги
виробничого 4000000 500000 1 8
характеру сторонніх
підприємств та
організайцій
03 Паливо й енергія на 4000000 2624843 1 1,52
технологічні цілі
04 Зворотні відходи - -
05 Основна заробітна 4000000 1956455 1 2,0
плата робітників
06 Додаткова заробітна 4000000 1512202 1 2,6
плата
07 Відрахування на 4000000 587351 1 0,68
соціальне страхування
08 Витрати на утримання 4000000 1 1 , 1 5
та експлуатацію 3465142
устаткування
09 Загально виробничі 4000000 236000 1 1,69
витрати
10 Втрати від браку - - - -
11 Інші виробничі - - - -
витрати
12 Попутна продукція - - - -
13 Виробнича 4000000 105548 1 37,89
собівартість
14 Адміністративні 4000000 477340 1 8,43
витрати
15 Витрати на збут 4000000 1416000 1 2,82
6 Всього витрат 4000000 9576800 1 41,76
7 Рентабельність,% 45,2%
8 Прибуток 4000000 1155566 1 34,61
9 ПДВ 20
Відпускна ціна 4000000 6548900 1 61,07
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
11888
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення основних показників економічної ефективності проекту
На основі попередніх розрахунків визначається прибуток від реалізації
продукції за базовим варіантом:[11]
П = (Ц – С ) х О, де
П - прибуток від реалізації;
Ц – ціна одиниці продукції;
С – повна собівартість одиниці продукції;
О – обсяг виробництва продукції за рік.
П = (61,07 – 41,76) х 4000000 = 18791993 грн.
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:[11]
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Р = 18791993 / 415535 х 100 = 45.22%
Витрати на 1 гривню виробленої продукції:
В = Св.п / О = 415535 / 654890 = 0,63 грн.
Термін окупності капіталовкладень розраховано:
Т = 654890 / 1879199 = 3,4 року
Таблиця 1.10 – Техніко-економічні показники проекту[11]
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал / добу 5055
2 Випуск продукції дал / рік 4000000
3 Вартість виробленої продукції тис. т 6548900
4 Чисельність працюючих в т.ч. робітників осіб 76/51
Арк.
ДЛ20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці - 1.10[11]
5 Виробництво продукції на одного тис. 1250
працюючого грн/особу
6 Повна собівартість тис. грн 159485,3
7 Витрати на 1 грн. виробленої продукції грн. 0,63
8 Прибуток підприємства від виробничої тис. грн. 18791
діяльності
9 Рентабельність % 45,2
10 Відпускна ціна за 1 дал грн 61,0
11 Термін окупності роки 3,4
Висновки та рекомендації
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 3,4 років. Актуальним в
проекті є встановлення циліндрично-конічних апаратів, що підвищує
продуктивність заводу, скорочує термін бродіння пива та зменшує
собівартість обладнання. Також застосування високої кількості несолодженої
сировини зменшує ціну на кожен дал пива, який відпускає підприємство, а за
рахунок використання ферментних препаратів смак та аромат відповідає
повністю солодовому пиву.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства.
Склад пивоварного заводу без солодового виробництва
Склад зерно продуктів;
приймальний пристрій для солоду і ячменю;
склад солоду і ячменю: під силосного і над силосного приміщення;
Варильний цех;
бункерне відділення;
дробильно-полірувальне відділення;
варильне відділення;
машинне відділення варниці;
приміщення бункерів дробини;
приміщення баків гарячої води;
склад хмелю;
склад несолодженого сировини;
склад цукру (зберігання в мішках);
відділення водо підготовки).Відділення передбачається при
невідповідності складу; води, що надходить на виробництво, ГОСТ
2874 - за погодженням із замовником;[11]
Цех бродіння-доброджування відділення освітлення та охолодження
сусла;
відділення головного бродіння;
відділення чистої культури дріжджів;
відділення насіннєвих і надлишкових дріжджів;
відділення сушки дріжджів;
відділення доброджування і витримки пива;
відділення бродіння і доброджування пива в ЦКТ;
фільтрувальне відділення;
відділення збірників фільтрованого пива; відділення приготувань
миючих і дезінфікуючих розчинів;
склад фільтруючих і допоміжних матеріалів. [11]
Дипломний прокет пивоварногозаводу
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб . Гнатюк Є.О Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чепурна О.Л 21 146
Технологічна
Реценз.
Н. Кон тр. частина. ЧДТУ.каф.ХТ
Затверд. Осипенкова І.І
Цех мийно-розливним відділення укладання і виїмки пляшок;
відділення мийки (для миття пляшок віддалення);
відділення розливу (в пляшки);
відділення збору і відпустки склобою;
відділення прийому і регенерації лугу;
відділення водо підготовки;
приміщення допоміжних матеріалів і приготування клею.
Цех розливу пива в крупну тару приміщення прийому бочок;
приміщень бочковий продукції з кімнатою обігріву;
приміщення мийки бочок;
відділення бочкового розливу;
відділення розливу пива в автоцистерни.
Цех посуду (пляшок) з кімнатою обігріву.
Склад посуду (неопалювальний) або навіс.[11]
Цех готової пляшкової продукції (експедиція) з кімнатою обігріву.
Лабораторія.
Матеріальний склад.
Кабінет начальника цеху.
Кімната змінних технологів.
Зарядна станція зарядна;
агрегатна;
ремонт електронавантажувачів;
електролітна.
Ремонтні служби.
Електрощитова.
Пункт управління виробництвом.
Метрологічна служба.
Холодильне-компресорне відділення (аміачна).
Повітряно-компресорна станція.
Вуглекислотна станція.
Котельня (при відсутності ТЕЦ).
Градирня.
Тепловий пункт.
Приймальний пристрій для лугу з залізниці або автотранспорту.
Автоваги, залізничні ваги. [11]
Склади зберігання:
аміаку, масла, мазуту.
Станція нейтралізації лужних стоків.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2 Режими роботи цеху (відділення).
Таблиця 2.1- Режим роботи заводу[11]
Число днів роботи
Кількість Примітка
пп Найменування основних цехів змін роботи
на добу
В місяць В рік
1 2 3 4 5 6
1 Варильний цех 3 28,5 323 За вирахуванням 36
годин в місяць на
2 Бункерне віділення дезінфекцію і
профілактичний
ремонт.
3 дробильно-полірувальний
відділення
4 Варильне віділення
5 відділення освітлення та
охолодження сусла
6Цех бродіння і доброджування
6
7 При установці циліндрично- 3 29,8 338 З урахуванням
когічного апарату затримки
надходження сусла в
8 При роботі по класичній схемі період дезінфекції
варильного порядку
9 Цех головного бродіння 3 29,8 338 суслопроводов і
холодильників
10 Цех доброджування і 3 30,0 340
витримки
11 Фільтраційне віділення 1-2 21,0 232
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці – 2.1
12 Цех розливу в всі тари 1-2 21,0 232 При п'ятиденному
робочому тижні
13 Завод працює в цілом 11,33
месяца
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Таблиця 2.2 - Асортимент і характеристика готової продукції
Пиво % Продуктивність,
дал/рік
Ризьке 25 1 млн
Жигулівське 50 2 млн
Московське 25 1 млн
Пиво відповідає ДСТУ 3888-15.
Таблиця 2.3 — Органолептичні показники пива [3]
Назва Характеристика Метод
показник контролювання
а
Фільтроване Не фільтроване освітлене та
неосвітлене.
Світле Світле
Зовніш Прозора піниста рідина , без Непрозора піниста рідина або Відповідно до 10,2
ній осаду та стороніх включень прозора з опалесценцією без
вигляд не властивих пиву.Для стороніх включень не властивих
пшеничного пива властива пиву. Допустима наявність
опалесценція. дріжджового осаду та часточок
біклово-дубильних сполук.
Аромат Чистий, зброджений, Чистий, зброджений,солодовий Відповідно до 10,2
солодовий, хмельовий без без стороніх запахів. Допустимо
стороніх запахів. слабкий дріжджовий аромат.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці – 2.3
Смак Чистий Чистий Чистий Чистий Чистий Чистий Відпо
зброджен зброджений, зброджений,с зброджений, зброджений,с зброджен відно
ий, солодовий с олодовий с з хмелем. олодовий с ий,солодо до
солодови помірним помірним Чистий помірним вий с 10,2.
й з присмаком присмаком зброджений, присмаком помірним
хмельвой карамельног карамельного солодовий с карамельного присмако
гіркотой, о і паленого і паленого помірним і паленого м
що солоду, з солоду, з присмаком солоду, з карамель
відповіда хмельовой хмельовой карамельног помірним ного і
є сорту гіркоттой ,щ гіркоттой ,що о і паленого присмаком паленого
пива , без о відповідає відповідає солоду, з дріжджів з солоду, з
стороніх сорту пива, сорту пива, помірним хмельовой помірним
присмакі без стороніх без стороніх присмаком гіркотою,що присмако
в. присмаків. присмаків. дріжджів з відповідає м
хмельовой сорту пива, дріжджів
гіркотою,що без стороніх з
відповідає присмаків. хмельово
сорту пива, й
без стороніх гіркотою,
присмаків. що
вой відповіда
гіркоттой ,щ є сорту
о відповідає пива, без
сорту без стороніх
стороніх присмакі
присмаків. в.
Для пшеничного властивий пряний присмак
Примітка 1.Для пива з високою масовою часткой сухих речовин понад 15% властивий
винний присмак.
Примітка 2.Додаткові вимоги до органолнптичних показників пива встановлює
виробник у технологічній інструкцій ( рецептура ) кожного сорту пива .
Таблиця 2.4 — Фізико - хімічні показники пива . [3]
Масова частка Масова частка Кислотність см Колір, см, 0,1 Масова
сухих речовин спирту % не 1моль/дм розчину моль/дм розчину частка
упочатковом менше гідроксиду натрію йоду на 100 см діоксиду
суслі становить на 100см пива води. вуглецю %
%+0,3 не менше
Світле пиво.
8,0 2,0 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
8,5 2,0 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
9,0 2,0 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
9.5 2,3 1.2-2,8 0,2-1,8 0.30
10,0 2,7 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці -2.4
10,5 2,7 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
11,0 2,8 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
11,5 3,0 1,2-2,8 0,2-1,8 0.30
12,0 3,4 1,3-3,2 0,2-1,8 0.33
12,5 3,4 1,3-3,2 0,2-1,8 0.33
13.0 3,5 1,4-3,2 0,2-1,8 0,33
13,5 3,5 1,4-3,6 0,2-1,8 0.35
14,0 3,6 1,5-3.6 0,2-1,8 0.35
14,5 3,6 1,5-3,6 0,2-1,8 0.35
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Сировина .
Солод пивоварний ячміний відповідає ДСТУ 4282:2004.
Таблиця 2.5 - Органолептичні показники світлого і темного солоду. [4]
Назва показника Характеристики світлого і темного солоду
Зовнішній вигляд. Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих та
пошкоджених зерен
Колір Для солоду високої якості — від світло-жовтого до жовтого. Для
солоду I та II класу дозволено сірувато-жовтий
Запах Солодовий, більш концентрований у темного солоду. Не
дозволено: кислий, запах плісняви та інші не властиві солодовому
Смак Солодовий, солодкуватий. Не дозволено сторонній присмак
Таблиця 2.6 -Фізико-хімічні показники світлого і темного солоду [4]
Назва показника Норма для типів солоду
Світлого
Високої якості I класу II класу
Просів через сито(2,2x2,0)мм,% не 2,0 3,0 7,0
більше
Масова частка ,смітної домішки % Не 0,3 0,5
не більше дозволено
Кількість зерен %
Мучнистих не менше 90,0 85,0 80,0
Склоподібних не більше 2,0 4,0 8,0
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці – 2.6
Темних не менше Не дозволено Не дозволено 4,0
Масова частка вологи % не більше 4,0 5.0 5,8
Масова частка екстракту в тонкого 80,0 78,5 76,0
помелу % не менше
Різниця масових часток екстрактів 1,0-1,5 1.6-2,5 Не більше 3,5
у сухій речовині тонкого і грубого
помелів%
Масова частка білкових речовин у 10,0 11,0 11,5
сухій речовені солоду % не менше.
Відношення масової частки 39-41 37-41 ---
розчиненого білка до масової
частки білкових речовин у сухій
речовині солоду ( число
Кольбаха)%.
Розчиний азот у солоді на сухій 0,75-0,70 0,69-0,65 0,64-0,55
основі %
Тривалість оцукрюваності,хв,не 10 15 20
більше.
Лабораторне сусло
Колір,см3 розчину йоду Не більше 0,18 Не більше 0,23 Не більше 0,40
концентрацією 0,1моль/дм3 на
100см води
Або в одиницях ЕВС Не більше3,2 Не більше4,0 Не більше 6,6
Прозорість (візуально) Прозоре Прозоре Дозволена не велика
опалесденценція
Кінцевий ступінь зброджування% 79-81 75-78 74-70
Вʼязкість 1,45-1,54 1,55-1,60 1,61-1,70
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вода питна відповідає вимогам ДСТУ7525:2014
Таблиця 2.7 — Органолептичні показники якості питної води.[13]
Норматив не більш ніж
Ч.ч. Назва показника Одиниці
вимірювання. Вода систем Вода
централізованого нецентралізованого
водопостачання водопостачаннн.
Органолептичні показники якості
1. Запах за 20°C Бали 2 0
Запах підчас Бали 2 1
нагрівання до
60°C
2. Смак і присмак Бали 2 0
3. Кольоровість Градуси 20(35) 5
4. Каламутність НОК 1,5(3,5) 2,6(3,5) 0,5
Таблиця 2.8 — Хімічні показники якості води які впливають , на
органолептичну якість води.[13]
Одиниці Норматив не більш ніж
Ч.ч. Назва показника вимірюва
Вода систем Вода
ння.
централізованого нецентралізованого
водопостачання водопостачаннн.
Неорганічні компоненти.
1. Водневий показник (pH) у pH 6,5-8,5 6,5-8,5
межах.
2. Сухий залишок мг/дм 1300-(1500) 1000
( мінералізація загальна) 200-800
оптимальний вміст межах .
Продовження таблиця 2.4.4
3. Лужність загальна моль/дм Не визначають 6,5
0,5-8,5
4. Жорсткість загальна моль/дм 7(10) 7
1,5-7,5
5. Сульфати мг/дм 250(500) 150
6. Хлориди мг/дм 250(350) 150
7. Залізо загальне(Fe) мг/дм 0,2-1,0 відсутність
8. Марганець(Mr) мг/дм 0,5-(0,5) відсутність
9. Мідь (Cu) мг/дм 1 Відсутність
10. Цинк (Zn) мг/дм 1 Відсутність
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
298
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
11. Кальцій (Ca) мг/дм Не визначають 130
25-75
12. Магній (Mg) мг/дм Не визначають 80
10-50
13. Натрій (Na) мг/дм 200 200
2-20
14. Кальй (K) мг/дм Не визначають 2-20
Органічні компоненти
15. Нафтопродукти мг/дм 0,01 відсутність
16. Феноли легкі мг/дм 0,001 відтуність
17. Хлорфенол мг/дм 0,0003 відсутність
Таблиця 2.9 – Максимально допустимі рівні умісту в зерні ячменю
шкідливих речовин[3]
Норма для
Метод
Показник продовольчих кормових
контролювання
потреб потреб
Токсичні елементи, мг/кг
Свинець 0,5 5,0 Згідно з ГОСТ
26932, ГОСТ 30538
Кадмій 0,1 0,3 Згідно з ГОСТ
26933, ГОСТ 30538
арсен 0,2 0,5 Згідно з ГОСТ
26930, ГОСТ 30538
Ртуть 0,03 0,1 Згідно з ГОСТ
26927, ГОСТ 30538
Мідь 10,0 30,0 Згідно з ГОСТ
26931, ГОСТ 30538
Цинк 50,0 50,0 Згідно з ГОСТ
26934, ГОСТ 30538
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Показники якості хмелю згідно ДСТУ 7067:2009
Таблиця2.10 — показники норми якості хмелю ароматичного.[17]
Лупулінові зерна Світло золотисті Жовті із слабким Темно-жовті без
жовті , однорідно блиском блиску
блискучі ,липкі слабозолотисті. (потумнілі).дозволен
Слабо липкі. о нелипкі .не
дозволено оранжево
-коричневі внаслідок
сушіння хмелю.
Кондуктометричні 3,5 3,0 2,5
показники гіркоти у %
сухих речовин не менше
Ушкодження хмелю 5 15 25
шкідниками у % не менше
Примітка1. Не дозволяється використовувати хміль з сирим , димним ,валеріоновим
та іншим запахами, не стороніх хмелеві зокрема набутих від пахучих речовин
Примітка2. Коли визначають гатунок хмелю за колльром шишок, і кількість
луполінових зерен. Сумнівних випадках перевагу надають кольру шишок .
Колір Від світло жовто-зелоного до золотисто-зеленого.
Часто хмельовий дуже відчутний , ніжний. Відчутний,пр Дуже слабкий .
У хмелі відчутний запах сірчистогогазу . иємний.
За органолептичними показниками рисова січка повинні відповідати
вимогам ДСТУ.6292:93
Таблиця 2.11- Органолептичні показники .[18]
Назва показника Характеристика
Зовнішній вигляд розсипчаста маса, характерна для цього виду крупів.
Допускають окремі нещільно злежані грудочки
Колір від білого до світло-кремового різних відтінків
Смак і запах Притаманні для цього виду крупів без стороннього присмаку
та запаху і ознак затхлості та плісняви
Консистенція після Властива готовим другим стравам, звареним до повної
варіння кулінарної готовності. Допускають незначну розвареність
крупів
Масова частка вологи Не більше ніж 10%
За якістю Вищий сорт
За розміром Середня
Пакування: Поліпропіленові мішки від 25 – 50 кг
Тип Продовольчий, 1 й підтип (за ДСТУ 4523-2006)
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовжить таблицю – 2.11
Домішки насіння 0,5% – 5,0%
інших типів, %, не
більше ніж
Дрібне насіння, %, не 2,5 (відповідає 1му класу за ДСТУ)
більше ніж
Зернова домішка, %, 3,0 (відповідає 1 му класу за ДСТУ)
не більше ніж
Кукурудзяне борошно відповідає вимогам ДСТУ 27670-89
Таблиця 2.12—Органолептичні показники знежиреного .кукурудзяного
борошна.[19]
Назва показника характеристика
Тонкого помела
Колір Білий або жовтий
Запах Без стороніх запахів , не затхлий , не пліснявий.
Смак Без стороніх присмаків, не кислий, не гіркий.
Мінеральні добавки При подріблені не повино відчуватись хрусту.
Вологість %, не більше. 15 15
зольність в перерахунку на 0,9 1,3
сухі речовини, % не більше.
Жир в перерахунку на сухі 2,5 3.0
речовини,% не більше.
Крупність помела % 2 2
Згідно ГОСТ 12572-93 цукор-пісок за органолептичними та фізико
хімічними показниками повинен відповідати вимогам наведених у
таблицях. [20]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.13 – Органолептичні показники.[20]
Показни Характеристика Характеристика цукру-піску для Метод
к для цукру-піску промислової переробки випробування
Смак С олодкий, без сторонніх при Солодкий, без сторонніх присмаку і За ГОСТ 12576
запах смаку і запаху, як в сухому цукрі, тзапк аху, як в сухому цукрі, так і в його
і в його водному розчині водному розчині
Сипучіст Сипучий Сипучий, допускаються грудки, що Те саме
ь розпадаються при легкому надавлюваннi
Колір Білий Білиіі з жовтуватим відтінком Те саме
Чистота Розчин цукру повинен бути Розчин цукру повинен бути Те саме
прозорим або таким, що має сплраобзуо рим або таким, що має слабу
опалесенцію, без нерозчинноопгаол есенцію, без нерозчинного осаду,
осаду, мехенічних або мехенічних або іншихсторонніх домішок
іншихсторонніх домішок
Таблиця 2.14 – Фізико - хімічні показники [20]
Показник норма для цукру Норма для цукру
промислової
переробки
Масова частка цукрози (в перерахунку 99,75 99,55
на суху речовину), %, не менше
Масова частка редукуючих речовин (в 0,050 0,065
перерахунку на суху речовину), %, не
більше
Масова частка золи (в перерахунку на 0,04 0,05
суху речовину), %, не більше
Кольоровість, не більше: умовних 0,8 1,5
одиниць
одиниць оптичної густини (одиниць 104 195
ІСUМSА)
Масова частка вологи, %, не більше 0.14 0,15
Згідно ДСТУ 4457:2005 Ферменти (ензими) - біологічні каталізатори
білкової природи, здатні в багато разів прискорювати хімічні реакції, що
протікають у тваринному і рослинному світі. Ферменти мають ряд переваг
перед небиологическими каталізаторами: по-перше, швидкість
3 9),
ферментативного каталізу на кілька порядків вище (від 10 до 10 по-друге,
більшість їх відрізняється винятково високою субстратної специфічністю, по-
третє, ферменти каталізують реакції в м'яких умовах (при атмосферному
тиску, температурі від 20 до 70 ° С, рН від 4 до 9). У харчовій промисловості
ферментні препарати представляють собою мультензімние комплекси і, крім
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
активного білка, містять різні баластні речовини. Велике число ферментних
препаратів отримують в промисловому масштабі з використанням
мікроорганізмів - активних продуцентів відповідних ферментів.
Ферментні препарати дозволяють значно прискорювати технологічні
процеси, збільшувати вихід готової продукції, підвищувати її якість,
економити цінне сільськогосподарську сировину, поліпшувати умови праці на
виробництві. [14]
За органолептичними показниками молочна кислота ДСТУ 4621-2006
усіх сортів повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.9, в
перерахунку на 40 % кислоту.[14]
Таблиця 2.15 — Органолептичні показники кислоти молочної харчової
Назва показника Характеристика Метод контролювання
Зовнішній вигляд Прозора сироподібна рідина без Згідно з 11.3 цього
осаду та муті стандарту
Запах Слабкий, характерний для Згідно з 11.4 цього
молочної кислоти стандарту
Смак Кислий, без стороннього Згідно з 11.5 цього
присмаку стандарту
За фізико-хімічними показниками молочна кислота повинна
відповідати вимогам, ДСТУ 4621:2006.Кислота молочна харчова.[21]
Таблиця 2.16 – Фізико-хімічні показники молочної кислоти [21]
Назва показника Значення показників для сортів
Вищого Першого Метод
контролювання
Масова частка загальної 40,0 ± 1,0 40,0 ± 1,0 60,0 ± 1,0 Згідно з 11.6 цього
молочної кислоти, %, не стандарту
менше ніж
Масова частка молочної 37,5 37,5 53,0 Згідно з 11.6 цього
кислоти, що прямо титрується, %, стандарту
не менше ніж
Масова частка 2,5 2,5 7,0 Згідно з 11.6 цього
ангідридів, %, не більше стандарту
ніж
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці – 2.16
Колірність, градуси, не 6,5 10,0 15,0 Згідно з 11.7 цього
більше ніж стандарту
Масова частка золи, %, не 0,6 1,0 1,2 Згідно з 11.8 цього
більше ніж стандарту
Масова частка заліза 0,007 0,014 0,020 Згідно з 11.9 цього
(Fe), %, не більше ніж стандарту
Масова частка сульфатів 0,3 Не нормується Згідно з 11.10 цього
(SO4), %, не більше ніж стандарту
Примітка. 80 % молочна кислота (імпортована) повинна відповідати за фізико-хімічними
показниками вимогам специфікації підприємства-виробника.
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Вибір і обгрунтування технологічних способів і режимів.
Пивне сусло — це основний напівфабрикат для виготовлення пива,
який являє собою полідиперсну систему з вмістом цукристих, білкових та
хмелевих речовин.[2]
Найважливішим технологічним процесом при приготуванні сусла є
перетворення в результаті ферментних реакцій нерозчиних компонентів
солоду і його заміників ( ячмінь , пшениця, рис, кукурудза, сорго та інші
зернові культури) у розчиний екстракт.[2]
Приготування пивного сусла складається з пʼяти основних
технологічних стадій .[2]
1. Підготовка зернопродуктів ( очищення, сортування, подріблення).2.
Переведення екстрактивних речовин зернопродуктів ( крохмаль, білки та ін.)
у розчин тобто сусло, в результаті приготування затору ( затирання ).[2]
3. Фільтрування затору ( відокремлення сусла.)
4. Кондиціювання ( охмелення ) сусла кипʼятіння його з хмелем або
хмелевими препаратами.[2]
5. Освітлення й охолодження сусла.
Глибокі знання технологічних процесів при приготуванні сусла, їх
оптимізація і відповіден забезпечення в удосконалених апаратах та машинах
дають змогу одержати високоякісне охмелене сусло і в подальшому —
чудове пиво.ласична технологія пива передбачає мету — в найбільшій мірі
зберегти цілісність оболонок, щоб зменшити переход цих речовин у розчин.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При тонкому помелі зерна сповільнюється фільтрування затору внаслідок
сильного ущільнення лузги в фільтраційному апараті.[2]
Вологість солоду впливає на еластичність оболонки і величену її часток
у процесі рохмелювання : привологості 3% часток дробині, вище 6% -
оболонка протидіє тиску вальців, зменшуючи кількість борошна. Оптимальна
для розмелення зерна є вологість 6% і дещо вище.[2]
При тонкому помелі не можна повністю відокремити екстракт дробини,
що вимивається.[2]
При здійснені безперевної технології сусла треба найтонше
подрібнювати ячиінь, щоб одержати з нього помел у вигляді борошна.[2]
Основними компонентами екстракту солоду є крохмаль, інші вуглеводи
та білки. Тому ендосперм, у ньому містяться зазначені речовини, необхідно
подрібнювати якомога дрібніше. З крихкої частини ендосперму в процесі
подріблення одержують борошно або дрібну крупку, а з протележної від
зародка частини зерна — крупну крупу ( грубий помел ). у результаті такого
подріблення одержаний солод або суміш подрібленого солоду та ячменю чи
інших селоджених матеріалів являє собою суміш часточок, розділених на
зовнішними ознаками на лузгу, крупну крупку, дрібну крупку, і борошно.[2]
Суха речовина борошна та дрібні крупки, з якої утворюється екстракт,
легко розщеплюється ферментами при затиранні і повністю переходить у
розчин. З одержаної крупної крупки, через яку важко просочується вода, суха
речовина екстрагується не повністю, оскільки така крупка повільно
розщеплює ферменти. Нерохчиний екстракт переходить у дробину, внаслідок
чого збільшуються його втрати у варильному віділлені. На луззі утворються
частки ендодерму, які при певних умовах можуть переходить в розчин.[2]
Метою подріблення солоду є утворення найсприятливіших умов для дії
води й ферментів на фракції помелу, а також прискорення фізичних і хімічних
процесів. Чим забезпечується швидке розчинення речовин та ферментативне
перетворення не розчиних сполук ( крохмаль, білки, тощо) у розчині, тобто
треба добитись повного переведеня екстракту зернопродуктів у сусло.[2]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Чим менші часточки подрібленої сировини, тим швидше, у них
проникає вода, що створює сприятливі умови для дії ферментів не
нерозчинений розчин. Однак дуже тонке подріблення солоду і його заміників
може презвести до значних ускладнень при фільтрувані затору.[2]
Основними комплексами є оболонка та ендосперм. Які різняться між
собою хімічним складом, фізичними властивостями і біотехнологічними
функціями при виготовлені пива.[2]
Оболонка складається з целюлози. Вона у воді не розчинняється і в
процесі затирання не змінюється, містить лігнінів, поліфенольні та гіркі
речовини, пентозани та не велику кільькість мінеральних речовин та інших
речовин які , частково переходять у розчин і надають пиву неприємного
грубого смаку. Ось чому при подріблені оболонка повина залишатися у
вигляді якнайбільших часток, що забезпечує не тільки утворення
оптемальногофільруючого шару, а й значно знижує перехід у сусло
небажаних речовин.[2]
Ендосперм містить екстрактивні речовини, які використовуються при
виготовлені пива. До них належить крохмаль, білки та ін. Вони за допомогою
ферментів у подрібленому стані повністю переходять у розчин.[2]
У звʼязку з тим, що в різних частинах зерна ендосперм має різну
структуру, подріблений солод являє собою суміш часток різной величини, які
за розмірами і зовнішним виглядом поділяють на оболонки, крупку та дрібну
крупку борошно. Складові помелу різняться між собою ще й за хімічним
складом і функціями, які вони використовують при затирані солоду.[2]
Оскільки різні конструкції дробарок ( молоткові та ін.) не забезпечують
бажаного складу помелу, в пивоварній промисловості використовують тільки
спеціальні вальцеві дробарки. Це шести-, чотири-, і двовальцьові
солододробарки з автоматичним регулюванням процесу подріблення.[2]
Найпростіша солододробарка, що може забезпечити необхідний склад
дробини, має тільки одну пару вальців виготовлених із спеціальної сталі.
Одни валець, закріплений у стаціонарах підшипниках, а другий разом може
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
переміщуватися в горизонтальному напрямку. Це дає змогу регулювати
відстань між вальцами і встановлювати оптимальні співвідношення фракцій
при помелі.[2]
Над дробаркою встановлють бункер обʼємом 3- 5м куди надходить
підготовлений до подріблення зважей на автоматичних вагах солод із бункера
він потрапляє га спеціальний пристрій для зволожування, а потім на
розподільний вал, який рівномірно завантажує робочі вальці по всій довжині.
Слід зазначити, що чотири- і шестивальцьові солододробарки місткістю на 1
т розмеленого солоду потребують у 1,2 — 1,5 раза більше електроенергвї, ніж
двовальцьові, при забезпеченні помелу оптимального складу.[2]
При подрібленні солоду в мокрому стані ( а це можна здійснити тільки
на двовальцьовій дробарці) , оболонка зерна залишаеться майже не
пошкодженою і там самим поліпшується фільтрування затору та
підвищується вихід екстракту. Замочування сухого солоду перед
подрібленням дає можливість виділити небажані гіркі дубильні речовини , а
також кислоту, а результаті чого поліпшується смак пива.[2]
Переведення екстрактивних речовин зернопродуктів у розчин
( затирання) .
Варильним агрегатом називається комплекс , що складаеться із
заторного, фільтраційного та сусловарильного апаратів, зʼєднаних між собою
трубопроводами в єдину систему. Нині на пивозаводах експлатують дво-,
чотири-, і шестиапаратні агрегати.[7]
Двоапаратний агрегат складаеться з одного апарата, призначеного для
затирання, нагрівання і кипʼятніння заторної маси та сусла, й одного
філььтраційного апарата для оцукрювання і фільтрування заторної маси.[7]
Дл складу чотириапаратного варильного агрегату входить два заторні
апарати, фільтраційний і сусловарильний.[7]
Затирання й оцукрювання в одному заторнному апараті, а нагрівання й
кипʼятіння заторной маси — у другому. За конструкцією вони однакові.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Шестиапаратний агрегат складається з двох заторних, двох фільтраційних і
двох сусловарильних агрегатів.[7]
Заторний апарат. У цьому апараті здійснюється змішування ( затирання)
подрібленого солоду та ячменю з водою та нагрівання й кипʼятіння заторної
маси. Апарат являє собою цилідричну місткість з подвійним сферичним
дном, що утворює парову камеру, за допомогою якої нагрівають і кипʼятять
заторну масу . Пара в сорочку підводиться у кількох місцях із кінцевого
паропроводу. Конденсат з сорочки відводиться також у кількох місцях
конденсатовідвід. Неконденсовані гази видаляються в атмосферу через
трубку.[7]
Для збирання і відведення в каналізацію конденсату, що утворився у
витяжній трубі, призначена труба з кільцевим жалобом і трубкою. Труба
встановлена на куполоподубній кришці. Того у витяжній трубі регулюється
поворотною засліпкою за допомогою лебідки.[7]
Оглядовий люк із розсувними дверцятами розміщений на кришкі
апарата. Заторна маса перемішується за допомогою якіпної мішалки.
Призначена для декантації рідкої частини затору труба шарнірно закріплена
біля основи, а верхній відкритий кінець її підтримується поплавком на
невеликій глибині від поверхні рідини. Вся рідина частина, що є в апараті,
опускається без залишку по трубі, якаперекривається вентелем.[7]
Подріблений солод, що подається по трубі у заторний апарат, на своєму
шляху змочується теплою водою із змішувача. Апарат обладнаний
розподільним краном для спрямування перекачуваной заторной маси в
сусідній заторний апарат або фільтраційний апарат. Заторна маса з сусіднього
апарата поверниться по трубі.[7]
Подріблення солоду. Метою подріблення солоду є створення ефективних
умовдля дії води та ферментів для швидкого екстрагування речовин та
ферментивного перетворення нерозчинних сполук ( крохмалю, білків)
розчині, а також прискорення фізико-хімічних процесів на стадії
затирання .[1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При використанні фільтрацйних апаратів молоткові дробарки
забезпечують бажаногоскладу помелу солоду, але з іншої сторони. Тонке
подріблення за вальцевих дробарках, та його замінників призвести до
значних ускладненнь при фільтруванні затору підвищення їх вʼязкості).[1]
На пивоварних підприємствах частіше використовують вальцеві
дробарки.[1]
В них сухий солод подрібнюється між парними вальцями.[1]
Йснують такі вальцеві дробарки як:
- Дво-вальцеві
- Чотири-вальцеві
- Пяти-вальцеві
- Шести-вальцеві[1]
Після подріблення утворюється мука і подрібнена крупа вона
одсіюється на вертикально розташованих ситах. Помел не повинен містити
цілих зерен. Після вальців для помякшених оболонок купка, прилипнувша до
шилухи, повинна бути розмелена, а сама шилуха не повинна отримувати
сильних пошкоджень.[1]
Вальці для крупки повинні давати тонку крупку, а не муку, так, як вона
може перешкоджувать процесу фільтрування .[1]
В даній курсовій роботі я використовую молоткову дробарку.[1]
Молоткова дробарка – дробарка для середнього та дрібного дроблення
з робочим органом у вигляді ротора з шарнірно закріпленими на ньому
ударними елементами – молотками.[1]
В молоткових дробарках солод дробиться в основоному ударом
молотків, які підвішені до ротора, що обертається у робочому просторі
дробарки, обмежену футерованим бруньовими плитами корпусом. Додаткове
( вторине ) дроблення матеріалу здійснюється при ударі грудки об броньові
плити корпусу дробарки. Дроблення матеріалу відбувається доти його зерна
не зможуть пройти крізь щілини колисникової решітки.[1]
Розрізняють :
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- одноротроні; неверсивні; реверснвні.
- двороторні; парарельного дроблення; послідовного дроблення.[1]
Молоткові дробарки виготовляються з колосниковими решітками і без
них. Дробарки з колосниковими решітками застосовують в основному для
дрібного дроблення, вони призначенні для отримання дробленого продукту
визначеної крупності. Молоткові дробарки без колосникових решіток
видщають дроблений продукт заданої крупності внаслідок підвищеної
швидкості обертання ротора. Молоткові дробарки бувають з обертанням
ротора у одну сторону реверсивні. За числом робочих, валів молоткові
дробарки розділяються на одно- і двороторні.[1]
При сухому комбінованому подрібненю, солод зволожується за 1-2 хв.
Перед подрібленням з допомогою насиченої пари або води, при температурі
30 -15ºC.[1] Волога піднімається в оболочках:
- на 1,2-1,5% при обробленні паром;
- на 2,0-2,5% при використанні теплої води, коли вологість в середині
зерна піднімається тільки на 0,3-0,5%.[1]
Переваги даного метода складається з:
- оболонки становляться значно еластичніші і краще зберігаються,
- обʼєм оболочки збільшується на 10-20%.
- бистріше досягає повноти осахарювання, визначина йодною пробою
при затиранні.[1]
Приготування затору. Метою затирання подрібленого солоду або
суміші подрібленого солоду і несолодженої сирокиною є переведення в
розчиний стан максимальної кількості екстрактивних речовин. При
зміщуванні подрібленої очищеної сировини з водою рнозчиняються часточки
речовин, які здатні переходити у розчин без участі ферментів , і набувають
речовин, що знаходяться в колоїдному стані. При цьому із солоду вилучається
15-20% речовин, у тому числі 7-10% - цукрів, 2,5-4% - білків і продуктів їх
гідролізу та пентозанів, у тому числі 1,5 — ксилози й арабінози, 0,3-0,5% -
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
пектину, 0,4% - дубильних гірких речовин та майже усі неорганічні
речовини.[8]
У процесі затирання необхідно створити оптимальні температурні
умови для дії ферментів. Тому передбачають витримування затору при
температурі, найбільш сприятливій для дії декстринів до повного
оцукрювання крохмалю. Важливими температурними паухами при затиранні
є : початок затирання при темпратурі 40-45ºC для розрідження затору під
впливом цитолітичних та інших ферментів , температура 50-52ºC білкова
пауза;, оптимальна для дії пептидах60 - 65ºC – для дії бета аиілази і 70ºC –
для дії альфа мілази . Ттемператури 70ºC є граничною для оцукрення зотору,
вона близька до температури руйнування альфа амілаза , але при 70ºC ,
декстрини ще утворюються.[8]
Змінюючи температуру, тривалість витримування затору при певних
температурах, а також pH, можна регулюювати ферментативні й
неферментативні процеси і змінювати вихід екстрвкту, одержувати необхідні
співвідношення між окремими продуктами гідролізу крохмалю та білків.
Показники pH значно впливає на ферментативні процеси при затиранні й
відповідно на вихід екстракту та його склад, а також на коагуляцію білків і
органолептичні показники готового пива.[8]
Оптимальні показники pH для дії комплексу основних ферментів
солоду знаходиться в діапазоні 5 — 5,3 а pH затору частіше коливається від
5,6 до 6,0 ( і навіть 6,3 у разі використання при затиранні води з підвищеною
мікробіологічною твердістю ). Для зниження pH затору підкислюють
кислотою або гіркою хлоридом кальцію.[8]
Рознінняють дві групи способів затирання:
– настійним ( інфузійний ) спосіб .
– відварний ( деконфузійний) спосіб.[8]
При інфузійному способі весь затор дотриманні пауз послідовно
нагрівається до температури закінчення затирання, причому частинами
затору не кипʼятиться.[8]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При способі з відварними температура підвищується навпаки тому.
Що частину затору (відварку) відокремлюють і кипʼятять. При зворотньому
перекачуванні до іншого затору температура всього затору підвищується на
наступну ступінь температурної обробки.[8]
Настійні способи
Найпростішою групою серед способів затирання є настійні, тому що
при застосуванні цих способів весь затор не розділяється. Нагрівання затору
здійснюється поступово, і витримуванням температурних пауз, необхідних
для дії ферментів .[8]
Для настійного способу затирання потрібна тільки одна емність, що
обігрівається, тому що затор не перекачується, поглинання повітря
мінімальне, що є позитивним чинником, оскільки кисень при затирані веде до
окиснювання поліфенолів, а з ними --- і до розмивання смаку і більш високої
кольоровості готового пива. Вихід екстракту при цьому способі затирання
нижчий, ніж при відварному, але в заорі краще зберігаються амілолітичні та
протеолітичні ферменти, в суслі більше міститься амінокислот і мальтози. У
суслі, приготовленому настійним способом, мало декстринів, тому
зброджуються вони глибше. Настійний спосіб затирання зернової сировини в
основному застосовують при одержанні сусла для верхнього бродіння.[8]
При інфузійному способі велику роль відіграє ефект перемішування.
Якщо при витримуванні паузі мішалку виключають, то збільшується час
оцукрення і фільтрування затору, а вихід екстракту погіршується. При
переробці добре розчиненого солоду температуру піднімають поступово . [8]
Добре розчинений солод можна затирати при 62ºC, не хвилюючись , що
суслл буде містить занадто бпгпто високомолекулярних глюконатів
( проблема з фільтруванням) і при цьому не буде досягнута бажана кількість
вільного аміного азоту на рівні 200-220 мг/о. При високій температурі
початку затирання вже не діють пептидази, і тому вони більше не можуть
утворовати амінокислот. З іншого боку, за допомогою термічних протеіназ
утрорюються висоеомолекулярні піноутворюючі речовини. Переваги високої
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
температури затирання і звʼязаної з нею тривалості зптирпння менш 1,5 год
успішно використовують сьогодні на ряді пивоварних підприємств, коли в
них у розпорядженні є дуже добре розчинений солод.[8]
Обмежуючим фактором для застосування пауз при 50ºC є ступінь
розширення солоду. При слабкому чи погано розчинених солодах уже
наявний вілний [1]
β-глюканазами. Проблема полягає в тому, що не можна пропустити
паузи,оптималної для дії [1]
β-амілази (62-65ºC ). При цому неминуче, що при такій температурі β-
глюкан буде продовжувати розченятися за допомогою β-глюкансолюбілази (і
тим білше, ніж гірше розчинений солод). Для нормално розчиненого
солоду(має такі показники, як вʼязкість<1,52 мПа с, вміст β-глюкана
<150 мг⁄дм3) затирання загалною тривалістю максимум 2 год. і з початковою
температурою 50ºC (рис.1) завжди надійно забеспечує позитивний ефект.[1]
рис.1 Настійний
спосіб
Цей спосіб використовують дуже багато пивоварних підприємств.
Переваги настійних способів полягають насамперед у наступному:
допускають легку можливість здійснити автоматизацію процесу; сприяють
більш нискому споживанню енергії, чим відварні способи;[1]
Недоліком є менший вихід варилного цеху при переробці солоду
невисокої якості. Явні переваги настійних способів ведуть до того, що в наш
час вони знаходять усе білше поширення.[1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відварні способи затирання.
Загалним для відварних способів затирання є те, що частину затору
відбирають і кип´ятять.[1]
Після зворотного перекачування температура всого затору
підвищується. По числу цих відварок розрізняють три-, дво- і одновідварні
способи затримання. Останнім часом ми маємо справу з загалною тенденцією
до зменшення числа відварок.[1]
Наслідки відбору кип´ятіння відварок:
підвищується ступінь клейстризації і розрідження крохмалю;
відбувається білш силне вилужування речовин, що містяться в
оболонках;
утворюється білше меланоїдинів
посилено випаровується диметилсульфід;
відбувається зменшення вмісту ферментів в об´єднаному
заторі;[1]
збілшується вихід варилного цеху[1]
У звяску з кипятіням затору при відварних способах споживається
більше енергії (у середному на 20%), чим при використанні настійних
способів. (Підвищена витрата тепловий еенергії в відваруючих способах
пов´язана з білшою тривалістю прцесу в цілому, випаровуванням води при
кип´ятінні і додатковій витраті електроенергії через роботу насосів при
перекачуванях).Велике чесло відварок вимагає білше енергії і часу, тому
прагнуть обмежитись їх мінімалним числом (1 чи 2) і тим самим працувати
швидче і з меншими витратами. Розрізняють одно-, дво- і трох відварні
способи затирання. [1]
Одновідварні способи.
Одновідварні способи- це принципі ті ж настійні способи, у яких
підвищеня температури—найчастіше до 65 і 75 ºC — досягають шляхом
відбору, кип´ятіння і зворотнього перекачування відварки. Схема такого
одновідварного способу може бути наступною: [1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Початок затиранняпри 35ºC і повне нагрівання до 50ºC ( чи початок
затирання відразу при цій температурі див.мал.3) пауза при 50ºC і нагрівання
всого затору до 64ºC, білш довга пауза ( мальтозоутворення). Відділення і
кип´ятіння відварки 15-30 хв. Потім відварку з´єднують із залишком затору з
наступним підвищенням темпиратури до 75ºC і оцукруванням. Відварки
можна також робити між паузами від 35 до 50ºC чи між 50 і 64ºC, але варто
враховувати, що в цих випадках нерозчинні частини відварки менше
осаджуються і тим самим досягаються менший ефект.[1]
Особливим варіантом одновідварних способів є затирання з
кип´ятінням усієї густої частини затору: В цому випадку суміш затирають
при 35ºC і відбирають відстояну рідку частину затору( блиско 20%). Густу
частину затору, що залишився, нагрівають до кипятіння при дотриманні
необхідних температурних пауз і кип´ятять 30-40 хв. Потім частину затору,
що залишається, розхолоджують до 65ºC, при цому за рахунок додавання
рідкої частини затору під дією ферментів утворується малтоза, потім затор
нагрівають до температури оцукрювання, після якого затор перекачують у
філтраційний апарат.[1]
Одновідварний спосіб затирання з кипятінням усієї густої частини затору
порівняно з іншими способами має такі переваги: зернова (густа) маса затору
підлягає кип´ятінню, тоді як рідку частину його, багату на ферменти, дії
високих темпиратур не підають. Цей спосіб включає повне кип´ятіння, що
зумовлює ройнування великих часток лузги, дає змогу переробляти солод зі
зниженою оцукрюючою здатністю. При зменшенні витрат енергії й
тривалості затирання підвищується вихід екстрактивниї речовин.[1]
Довідварні способи
Класичний двовідварний спосіб починається з затирання при 50ºC [1]
Після загалної для всого затору короткої температурної паузи
відбирається густий затор і після послідовного витримування необхідних
коротких температурних пауз він нагрівається до кипіння, 15-20 хв.
кип'ятиця, і шляхом його примішування температура всого затору
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
підвищується до 64ºC і витримується пауза для мальтоутворення. Через
короткий час відбувається другий раз густий затір і нагрівається до
кипятіння. Друга відварка кип'ятиця трохи менше, ніж перша, із її допомогою
загалний затор нагрівається приблизно до 75ºC й перекачується
уфілтраційний апарат. Двовідварний спосіб триває блиско 3-3,5 годин.[1]
Переважає температура 50ºC і тому відбувається дуже глибоке
розчеплення білка і β-глюкана. Від цого страждає повнота смаку і
піноутворення, виходить « порожнє » пиво,смак якого можна виправити тілки
частково, додаючи темний солод. Щоб змінити це положення, початок
затирання можна проводити при 50ºC и нагрівати затор до 62ºCчи
використовувати додатковий налив гарячої води, щоб можна було більш
точно контролювати тривалість білкової паузи.[1]
Іншу можливість являє собою початок затирання при35ºC і відбір
першої відварки. Зазвичай при цьому намагатися контролювати розщеплення
білків, що сьогодні насамперед здійснють шляхом контролю вмісту вільного
аміачного азоту.[1]
Рис.4 Прискорений
спосіб затирання з двома
короткими відварками .
Особливий вид двовірварного способу – це прискорений спосіб з
двома короткими відварками ( рис.4 ). Температура початку затирання в
цьому випадку — 62ºC, тривалість усього процесу затирання тільки дві
години. Він може проводитись із використанням тільки однієї відварки. Для
застосування цього способу потрібне дуже добре і рівномірне розщеплення
солод.[1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Трьохвідварні способі.
Трьохвідварний спосіб застосовують при виготовлені темних сортів
пива й переробці погано розчиного солоду з підвищенням виходу екстракту.
При трьохвідварному способі підвищення температури відбувається між
основними температурами затираннязавдяки відбору відварок, їх кипʼятінню
і зʼєднанню відварки з рідкою частиною затору 35ºC – температура початку
затирання, 50ºC—білкова пауза розщеплення гуммі-речовин, 64ºC —
мальтозна пауза, 75ºC – пауза оцукрення.[1]
Таблиця 2.17 - Схема способу затирання з однією відваркою
Назва та послідовність Тривалість операції. Температура Тривалість роботи
операції хв. ºC мішалки хв.
Апарата №1 Апарата №2
Наберання води в заторний 10 55...57 - -
аппарат
Засипання солоду 25 50...52 25 -
Відбирання густої 5 50 5 періодично -
частинни затору на
відварку
Нагрівання відварки до 20 70 - 20
70ºC
Витримка для оцукрення 20 70 - -
при 70ºC
Нагрівання до кипятіння 15 102 - 15
Кип´тіння 25 102 - 25
Перекачування відварки до 10 62 10 10
першого апарата
Так як основна частина затору при цьому способі дуже довго
знаходиться при основних температурах, а густий затор дуже інтенсивно
обробляється, трьохвідварний спосіб дає пиво з дуже вираженим солодким
ароматом. Оскільки процес триває 5-6 годин, і при цьому споживається дуже
багато енергії , то застосовують його дуже рідко і тільки для виготовлення
спеціальних сортів темного пива.[1]
Метою провединня третього відварювання є підвищення температури
всього затору та інактивація ферментів . Тому на третє відварювання
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
необхідно відбирати рідку частину затору, в якій концентрація ферментів
ваща, ніж у третій частині.[1]
Вибір способу затирання.
Із різних методів затирання слід вибрати той метод, який при даних
обставинах забезпечує високу кількість пива. Вибір методу затирання
визначається типом пива, що виробляється , типом і якістю солоду та родом
несолоджених матеріалів.[1]
Перш за все метод затирання повинен забезпечувати повне оцукрення,
затору із вмістом в суслі достатньої кількості зброджувальних цукрів для
досягнення бажаної ступені зброджування пива. Якщо переробляється
добрерозчиний солод, то досягають потрібних результатів пива навіть при
настійному способу.[1]
Погано розчиний солод необхідно піддавати дії протилітичних
ферментів, обовʼязково витримують затор притемпературі пептонізації. При
додавання великої кількості несолодженої сировини, а також при обробці
темних солодів із зниженою амінокислотною активністю необхідно робити
тривалі витримки при оптимальній температурі оцукрення.[1]
Одновідварний спосіб краще застосовувати для виробництва світлого
пива, якщо переробиться добре розчиний солод з високою амінолітичною
активністю. При одночасній переробці солоду і заміників забезпечує хороші
результати при використанні несолоджених зернопродуктів до 20%[1]
Двовідварний спосіб затирання допускає різні варіанти теиперетурного
режиму, що дає можливість досягти позитивних результатів при переробщі
солодів різної якості як з добрим розчиненням, так і з незадовільним
розщепленням білків, як з високою ферментативною активністю, так і з
знеженою аміолітичною активністю.[1]
Трьохвідварний спосіб дає надфйнф результати навіть при переробці
неякісного солоду, оскільки при поступовому підвищенні температур
проявляється дія всіх важливих ферментів, а кипятіння густих частинах
заторів полегшує переробку недостатньо розчиненого солоду. Але цей спосіб
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
потребує багато часу і енергії, що підвищує витрати. Його доцільно
використовувати для виготовлення темних сортів пива. При застосуванні
тривалих сортів затирання відбувається вилужування оболонок іпідвищується
вміст суслі високомолекулярних азотистих сполук.[1]
В даній курсовій роботі був вибраний двовідварний спосіб затирання.[1]
Ферметативне оброблення.
Ферменти – органічні каталізатори білкової або РНК природи, які
утворють в живих організмах, здатних прискорювати перебіг хімічних
реакцій в організмі. Ферменти каталізують більшість хімічних реакцій, які
відбуваються в живих організмах. Вони можуть мати від одного до кількох
поліпептидних ланцюгів – субодиниць. Кожен із ферментів має один або
більше активних центрів, які визначають специфічність хімічної реакції, що
каталізується даним ферментом. Крім активного центру деякі ферменти
мають алостеричний центр, який регулює роботу активного центру.
Ферментна реакція також може регулюватися іншими молекулами, як
білкової природи, так й іншими == активаторами та інгабіторами.[1]
Біохімічні реакції відбіваються за участю ферментів за нормального
тиску, температури, нейтральному чи слаболужному середовищі.[1]
Визначення ферментних припаратів при затиранні.
Усі життєві процеси керуються ферментами. Це стосується всіх творчих
процесів гідролізу. Тому ферменти є речовинами необхідними для
функціонування всіх живих організмів.[1]
Всі мікроорганізми також розташовують специфічним для них
інструментом[1]
- фепменти, за допомогою яких вони здатні розщеплювати певні
речовини для отримання необхідної для життя енергії. [1]
Значення ферментів.
Ферментативні каталітичні реакції здавна використовуються при
переробці хврчових продуктів. При цьому ферменти або з самого початку є
складовою частиною цих продуктів наприклад ( ячменю ) або надходять з
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
мікоорганізмами ( наприклад, з дріжджами ). Багато найдавнішиї технологій
( на кшталт виробництва сиру) засновані на дії мікробних ферментів. При
цьому ферменти утворені саме мікроорганізмами, але діють і поза живої
клітини. Це вперше показали брати Бухнер в 1897 р. повністю подрібнивши
дріжджові клітини і зумівши провести бродіння за допомогою екстракту, їх не
містив ( у 1907 р був удостоєний Нобелівської премії).[1]
В даний час ферментна промисловість виробляє очещені ферментні
препарати тоннами, і не можна собі уявити, що було б, якщо їх виключити з
повсякденої практики. Так, в сучасних миючих засобах міститься приготовані
мікробіологічні шляхом протевзи, ліпази, амілази, целюлози та інші
ферменти, що дозволяють відпирати брудний одяг в теплій воді і скидати
забруднену воду після глибокої екологічної очистки. Засоби для миття машин
і посуд також зберігають при низьких температурах високу ефективність і не
шкодить довкіллю. [1]
У текстильному виробництві ферменти мають велике значення при
расшліфтовкі, відбілованні. Сьогодні без ферментів неможливо уявити собі
виробництво текстилю, паперу і шкір. [1]
Особливе значення мвють ферменти в хлібопечені, де вони
забезпечують рихлість випічки і скоринку, дають можливість працювати з
охолодженням або перемерзлим тістом або сповільнювати черстівник
випечених виробів.[1]
Можна також вказати на значення ферментів в крохмале і цукровому
виробництві, у виноробстві і виробництві фруктових соків, білків і кормів для
тварин, а також у фармацевтичній промисловості.[1]
При виробництва пива також можна застосувати ферментні препарати,
особливо коли пиво випускається не в рамках німецького закону про чистоту
пивоваріння. У Німеччині не можна застосовувати ніякі інші ферменти, крім
тих які містять ячменю і дріжджах.[1]
Оскільки в багатьох країнах з чистр економічних міркувань працюють з
додованням несолодженої сировини і крім того,, зустрічається з
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
технологічними проблемами при виробництві пива. Нижче наводиться
інформація про переваги застосування ферментів та їх отриманні.[1]
Цілеспрямоване застосування ферментів при виробництві пива при
інших рівних умовах дає ряд переваг, а саме:[1]
- ферментні препарати мають вижарену специфічність до субстрвту і
реакції:
- при середніх температурах вони мають високу швидкість реакції :
- вони забезпечують кероване і швидке проведення реакцій :
- вони можуть тотуватися технічно абсолютно чистими.
Ферментами, що готуються з цвілевих грибів чи бактерій, є :[1]
- амізали — для стимулювання розщеплення крохмалю в варочному
цеху при підвищеному вмісті несолодженої сировини і для повного
розщеплення білка при виробництві бідного вуглеводами пива ( дієтичне
пиво);[1]
- протеази — для посилення розщеплення білка і підвищення вмісту
вільних амінокислот;[1]
- глюканаза — для розщеплення в варечному цеху високомолекулярних
глюканів або для виключення проблем з фільтруванням ;[1]
- декарбоксилази — для запобігання утворення діацидази при бродінні.
Ці бактеріальні ферменти і ферменти , вироблені грибами, організовані
інакше , ніж ферменти ячменю та солоду , і тому в попівнянні з ферментами
солоду у них інший температурний і рН-оптимум.[1]
Отримання ферментних препаратів.
Ферментні препарати отримують шляхом вирощування чистої культури
мікроорганізмів, що є продуцентами тих чи інших ферментів. Таким
мікроорганізмами може бути пліснявий гриб чи бактерія певного виду.
Вирощування чистої культури виконують ( так само, як і культури дріжджів )
в циліндричному апраті при оптимальній для даного мікроорганізму умовах
( живильний розчин, оптимальні значення рН і температури, аерація або
видалення повітря і т. д.)[1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Коли отримано достатньо біомаси , тканина мікроорганізмів
подрібнюється. Цей процес вимагає особливої уваги, оскільки тим самим
досягається певне розчинення. Якщо тканина гомогенізується у присутності
екстраційного буферного розчену , останній часто містить необхідні добавки
для захисту ферменту від окислення. При екстракції слід, як правило,
напрацьовувати велика кількість вихідного матеріалу, так як вміст ферменту
який екстрагується в протеїнової фракції малий, і при очищенні велика його
кількість втрачається. На закінчення вихідний ферментний препарат
збагачують і очищають. При цьому на перший план входить відділення
супутніх протеїнів методами фракційного осадження або їх поділу за
молекулярними масами. Фракцію, що містить шуканий фермент, збирають і
розділяють далі.[1]
Повне відділення супутніх протеїнів проводиться методом
електрофорезу з високою роздільною здатністю, так щоб по його завершенні
отримати чистий фермент, повністю відділений відколишнього
мікроорганізму, а також від інших ферментів і ферментних комплексів цього
організму.[1]
Отриманий таким шляхом фільтрат культури настійний. Для отримання
необхідний тривалої стійкості його слід перетворити на промисловий
ферментний препарат. [1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.2 Прнципова технологічна схема. [10]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми.
При первинній очистці зерно норією 1 завантажують у бункер
добового запасу 2, звідти сировина надходить на повітряно — ситовий
апарат 3 для видалення домішок органічного та мінірального походження,
звідти на магнітний сепаратор 4, для видалення феродомішок. Очищенна
сировина зважується на автоматичних вагах 5 і стрічковим транспортером 6
та норіє 1 транспортується в силос 7, для зберігання (має бути 3-х місячний
запас сировини). Солод і ячмінь із силосного зерносховища стрічковим
транспортером 6 і норією 1 транспортується в бункер добового запасу 2.
Зважується на автоматичних вагах 5 подрібнюється на молоткових дробарках
8 і подається у проміжний бункер 9.
Подріблений ячмінь і солод надходить у перед заторний апарат 10, де
подрібненну сировину змішують з водою, доводять до температури 54-55ºC
і вмикають мішалку. Доводять температура затору до 50-52°С. Витримують
15-30 хв (Білкова пауза). Звідти шестирінчастим насосом 11 перекачують у
заторний аппарат 13 де проходить основний процес проготування затору.
Частину затору відбирають (1/3) і направляють у розварний апарат 14 і
повільно (1° С за хвилину) нагрівають при безперервно працюючій мішалці
до 62 – 63 °С, вимикають мішалку й проводять мальтозну паузу, після чого
температуру піднімається до 70-72°С, перекривають подачу пари, зупиняють
мішалку і здійснюють повне оцукрювання, після оцукрювання швидко
нагрівають до кипіння і кипятять протягом 15-30 хв. Ця частина затору
називається першою відваркою. Після змішування основного затору з
першою відваркою температура маси встановлюють у межах 62-63°С і при
ній витримують паузу протягом 10-15 хв.
Потім відбирають другу відварку, у відварний апарат і повільно
температуру його піднімають до 70-72°С і проводять оцукрювання. Потім
підігрівають до кипіння, кип’ятять 10-20 хв і перекачують назад до основного
затору. Після повернення відварки до основної частини затору, весь затор
набуває температури 75 °С і стає готовим до фільтрації.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Готовий затор відцентровим насосом 12 перекачують у фільтр прес 16.
Звідти дробина надходить у бункер 15 і на реалізацію.
Відфільтроване сусло самопливом перекачується у збірник сусла 17.
Звідти насосом перекачується у пластинчастий теплообмінник 18, де
підігрівається до температури кипіння конденсатом, який надходить з
енергозберігаючої колонки 21. Гаряче сусло перекачують у сусловарильний
апарат 19, де воно кипʼятиться з хмелем, для стабілізацій його хімічного
складу шляхом інактивації ферментів, стерилізації, доведення концетрації
сухих речовин до потрібної величини, коагуляції білків та ароматизації.
Вторинна пара, що утворюється в процесі кіпіння сусла надходить в
енергозберігаючу колонку 21, конденсується і подається в теплообмінник 18.
Охмелене сусло насосом 12 перекачують у седативний аппарат 22 де сусло
частково охолоджується і відбувається осадження білків (білковий осад
містить 50-60% білкових речовин, 3-30% зольних речовин, хмельових смол
16-20%, 20-30% флабофену). Доведення температури сусла до температури
бродіння, проводять у пластинчастому теплообміннику 23.
Охолодження ведуть у 2 ступені:
1. З t – 90 °C до 30 °С, холодною водою;
2. З 30 °С до 8 °С розсолом.
Після охолодження сусло надходить в циліндрично-конічні бродильні
апарати 26 . З апарата чистої культури 37 в ЦКБА надходять дріжджі і
починається головне бродіння при температурі 10-12°С Головне бродіння
відбувається протягом 5 діб. Після чого молоде пиво охолоджують до t – 0-
1 °С і проводять доброджування.
В кінці головного бродіння дріжджі декантують з апарата і
направляють на регенерацію у збірник 36. Промивають чистою холодною
водою і направляють у збірник для зберігання 38.
Після доброджування пиво направляють у буферну ємкість 27,
фільтрують на свічковому фільтрі 30, далі у буферну ємкість 31, фільтр тонкої
очистки 32, охолоджують до t – 0-1 °С і карбонізують в карбонізаторі 33.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Після карбонізації пиво подають у форфас 34, пастеризують у
пластинчастому пастеризаторі 35 і на лінію розливу. 43 машина для виймання
пляшок. Потім на розливо закупорючу машину 47 закупорене пиво
трнанспортером 44 до машини вкладування пляшок49.
Звідти на реалізацію.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.6 Розрахунок продуктів
Розрахувати продукти для виробництва 1,5 млн. дал «Ризького»
пива за 1 рік.[11]
1. Визначення екстрактивних речовин у сировині[11]
«Ризьке» пиво виготовляють із використанням 100% солоду, тобто на
100 кг сировини, що витрачається, припадає 100 кг солоду.[11]
При колеруванні втрати солоду становлять 0,1 % від його маси, або ��1 =
100*0,001=0,1 кг. На подрібнення надійде ��2 = 100-0,1=99,90 кг солоду. При
вологості солоду 5,6% кількість сухих речовин у заторі становить:[11]
СРс = 99,90*(1-0,056)=94,30 кг.
Екстрактивність солоду становить 76% від маси сухих речовин. Тоді
вміст екстрактивних речовин у сировині:[11]
ЕРс = 94,30*0,76=71,66 кг.
Частина екстракту (2,2 % від маси зерно продуктів, що йдуть на
затирання) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:[11]
��с = 71,66*(1-0,0220)=70,08 кг.
Кількість сухих речовин, що залишилась у дробині, визначається як
різниця між масою сухих речовин зерно продуктів і масою екстрактивних
речовин, що перейшли в сусло:[11]
СРдр = 94,30-70,08=24,22 кг.
2. Визначення напівпродуктів[11]
Початковими даними для визначення кількості напівпродуктів є
початкова концентрація сусла та об’ємні втрати на кожній стадії виробництва
пива. Для орієнтовних розрахунків кількість напівпродуктів можна знайти у
таблицях технологічної інструкції або розрахувати у такий спосіб.[11]
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло
переходить 70,08 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для
«Ризького» пива готують з концентрацією сухих речовин 12% , маса
одержаного сусла: [11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
m = 70,08*100/12=584 кг.
Об’єм «Ризького» сусла при t 20° C та відносній густині 1,0484 кг/л:[11]
V = 584/1,0484=557,03 л.
Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04
рази:[11]
V = 557,03*1,04=579,31 л.
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при сепарації,
стиску, на замочування трубопроводів приймаються відповідно до норм
технологічних втрат для «Ризького» 6,3% від об’єму гарячого сусла
приведеного до об’єму при 20° C.[11]
Отже, об’єм холодного сусла:
V = 557,03*(1-0,063)=521,93 л.
Молоде (зелене) пиво. При втратах у бродильному відділенні
«Ризького» пива 2,2 % від об’єму холодного сусла об’єм молодого пива:[11]
V = 521,93*(1-0,022)=510,44 л.
Фільтроване пиво. При втратах у відділеннях добродіння і фільтрування
2,4% до об’єму молодого «Ризького» пива кількість фільтрованого пива:[11]
�� = 510,44 ⋅ (1 − 0,024) = 498,18л.
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого
при розливі у пляшки становить 2,5 %, у діжки 0,5%. За умов, що 70%
«Ризького» пива розливають у пляшки, 30% - в діжки середньозважені втрати
пива:[11]
V = 70*0,025+30*0,005=1,75+0,15=1,9%
Тоді кількість товарного пива:
V = 498,18*(1-0,019)=488,71 л.
Сумарні втрати по рідкій фазі визначаються як різниця об’ємів гарячого
сусла і товарного пива:[11]
V = 579,31-488,71=90,6 л.
Або у відсотках до об’єму гарячого сусла:[11]
V = 90,06*100/579,31=15,63%
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Визначення витрат хмелю.[11]
Хміль. Втрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у
промисловості нормами. Норма хмелю для «Ризького» пива – 30 г, тоді
витрати хмелю:[11]
V = 488,71*0,030/10=1,46 кг.
4. Визначення кількості відходів.[11]
Пивна дробина. Кількість утворюваної пивної дробини вологістю 86%
визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині,
на коефіцієнт 100/(100-86)=7,14. Отже, кількість пивної дробини при варінні
сусла «Ризького» пива:[11]
G = 24,22*7,14=172 кг.
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини одержують 60% від
маси витраченого хмелю. Дробину вологістю 85% отримують в 6,67 рази
більше, тобто 100/(100-85)=6,67.[11]
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:[11]
G = 1,46*0,6*6,67=5,84 кг.
Шлам сепараторний. Незалежно від найменування пива з 100 кг
витрачених зерно продуктів одержують 1,75 шламу вологістю 80%.[11]
Відстій у танках добродіння. Кількість відстою при витримці
«Ризького» пива одержують 1,71 л на 100 кг витрачених зернопродуктів.[11]
Надлишкові дріжджі. Витрати дріжджів з вологість 86% на 10 дал пива,
що бродить за класичною схемою - 1,0 л; у батареї безперервного бродіння –
1,5 л; бродіння та добродіння в циліндроконічному апараті ЦКБА – 1,53л.[11]
Одна половина надлишкових дріжджів використовується як засівні, а
друга – є відходом. Цю частину визначають множенням кількості товарного
пива у літрах на 0,01:[11]
V = 488,71*0,01=4,8 л.
Двооксид вуглецю. До бродильного відділення надходить 521,93 л
холодного сусла. Маса його при густині 1,0484 становить:[11]
G = 521,93*1,0484= 547,19 кг.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При концентрації «Ризького» сусла 12% у ньому екстрактивних
речовин міститься:[11]
G = 547,19*0,12=65, 66 кг.
Для розрахунків умовимося, що ці екстрактивні речовини являють
собою мальтозу, оскільки в умовах бродіння пивоварного виробництва
дексожники практично не зброджуються. Зброджування мальтози можна
виразити таким рівнянням:[11]
��12��22��11 + ��2�� ⟶ 2��6��12��6
2��6��12��6⟶4��2��5���� + 4����2 + 235Дж.
Ступінь зброджування для «Ризького» пива становить 55%. Отже,
збродить екстрактивних речовин:[11]
G = 65,66*0,55=36,11 кг.
Під час бродіння виділиться вуглекислого газу:[11]
G = 36,11*44*4/342=18,58 кг.
Де 342 і 44 – молекулярна маса мальтози і вуглекислого газу;
4 – стехіометричний коефіцієнт при ����2.[11]
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,33 % від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв’язаної вуглекислоти:[11]
G = 547,19*0,0033=1,8 кг.
Отже, в атмосферу вуглекислого газу виділиться:[11]
G = 18,58-1,80=16,78 кг.
Маса 1 м3 вуглекислого газу при 20° C і тиску 0,4 мПа = 1,832 кг, тоді
об’єм вуглекислого газу, що виділиться в атмосферу:[11]
V = 16,78/1,832=9,15 м3
Кількість вуглекислого газу, що виділиться при головному бродінні на 1
дал товарного пива:[11]
G = 16780/48,871=343 г/дал
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зведена таблиця продукті- 2.18
На 100 кг На 1 дал На 1 млн
зернової пива дал за рік
сировини
Зернова сировина, кг 100 2,052 2046000
світлий солод
Інші види сировини, кг 1,46 0,029 29000
Хміль
Напівпродукти, л 579,31 11,85 11850000
гаряче сусло
холодне сусло 521,93 10,67 10670000
молоде пиво 510,44 10,44 10440000
Фільтроване пиво 498,18 10,19 10190000
Готове пиво 488,71 10,00 10000000
Відходи 172,93 3,53 3530000
пивна дробина, кг
хмельова дробина, кг 5,84 0,11 110000
шлам (осад), л 1,75 0,035 35000
надлишкові дріжджі, л 4,8 0,098 98000
вуглекислий газ, кг 16,78 0,343 343000
Розрахувати продукти для виробництва. 1,5 млн дал пива
«Жигулівське» за 1 рік.[11]
1. Визначення екстрактивних речовин у сировині.
Пиво «Жигулівське» виготовляють із використанням 50% світлого
солоду, 50% - знежирене кукурудзяне борошно.[11]
При колеруванні втрати солоду становлять 0,1 % від його маси.
Для світлого солоду:[11]
��1 = 50*0,001=0,005 кг.
На подрібнення надійде:
��2 = 50-0,05=49,95 кг солоду.
При вологості світлого солоду 5,6%, кукурудзяного борошна – 15%
кількість сухих речовин у заторі становить:[11]
у світлому солоді:
СРс = 49,95*(1-0,056)=47,15 кг.
у кукурудзяному борошні:
СРк = 50*(1-0,15)=42,5 кг.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
.Разом сухих речовин у сировині:
СР = 47,15+42,5=89,65 кг.
Екстрактивність світлого солоду становить 76%, кукурудзяного
борошна – 75% від маси сухих речовин. Тоді вміст екстрактивних речовин у
сировині:[11]
у світлому солоді:
ЕРс = 47,15*0,76=35,83 кг.
у кукурудзяному борошні:
ЕРк = 42,5*0,75=31,87 кг
Разом екстрактивних речовин:
ЕР = 35,83+31,87=67,7 кг.
Частина екстракту (1,75 % від маси зерно продуктів, що йдуть на
затирання) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:[11]
��с = 67,7*(1-0,0175)=66,51 кг.
Кількість сухих речовин, що залишилась у дробині, визначається як
різниця між масою сухих речовин зерно продуктів і масою екстрактивних
речовин, що перейшли в сусло:[11]
СРдр = 89,65-66,51=23,14 кг ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
2. Визначення напівпродуктів.[11]
Початковими даними для визначення кількості напівпродуктів є
початкова концентрація сусла та об’ємні втрати на кожній стадії виробництва
пива. Для орієнтовних розрахунків кількість напівпродуктів можна знайти у
таблицях технологічної інструкції або розрахувати у такий спосіб.[11]
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло
переходить 66,51 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для пива
«Жигулівське» готують з концентрацією сухих речовин 11% , маса
одержаного сусла:[11]
m = 66,51*100/11=604,63 кг.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Об’єм «Жигулівського» сусла при t 20° C та відносній густині 1,0442
кг/л:[11]
V = 604,63/1,0442=579,03 л.
Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04
рази:[11]
V = 579,03*1,04=602,19 л.
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при сепарації,
стиску, на замочування трубопроводів приймаються відповідно до норм
технологічних втрат для «Жигулівське» 5,8% від об’єму гарячого сусла
приведеного до об’єму при 20° C.[11]
Отже, об’єм холодного сусла:
V = 579,03*(1-0,058)=545,44 л.
Молоде (зелене) пиво. При втратах у бродильному відділенні
«Жигулівське» пива 2,5 % від об’єму холодного сусла об’єм молодого
пива:[11]
V = 545,44*(1-0,025)=531,80 л.
Фільтроване пиво. При втратах у відділеннях добродіння і фільтрування
2,3% до об’єму молодого «Жигулівське» пива кількість фільтрованого пива:
V = 531,80*(1-0,023)=519,56 л.
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого
при розливі у пляшки 2,5%, діжки 0,5%. За умов, що 65% «Жигулівське» пива
розливають у пляшки, 35% - в діжки, середньозважені втрати пива:[11]
V = 65*0,025+35*0,005=1,8л
Тоді кількість товарного пива:
V =519,56*(1-0,018)=510,20 л.
Сумарні втрати по рідкій фазі визначаються як різниця об’ємів гарячого
сусла і товарного пива:[11]
V = 602,19-510,20=91,99л.
Або у відсотках до об’єму гарячого сусла:
V =91,99*100/602,19=15,27%
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної
кислоти.[11]
Хміль. Втрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у
промисловості нормами. Норма хмелю для «Портер» пива – 22 г, тоді витрати
хмелю:[11]
V = 510,20*0,022/10=1,122 кг.
Ферментні препарати. Втрати ферментних препаратів залежать від
кількості ячмінного борошна в рецептурі пива, їх можна розрахувати за
формулою:[11]
100∗0,1
��ф = = 1 кг.
100⁄100
Якщо оцукрю вальна здатність ферментного препарату становить 100
одиниць, то його витрачають 1% від маси засипки, тобто:[11]
��ф = 100*0,01=1 кг.
Молочна кислота. Використовується для підкислення затору з
розрахунку 0,08 кг 100% молочної кислоти на 100 кг зернової сировини.[11]
4. Визначення кількості відходів.
Пивна дробина. Кількість утворюваної пивної дробини вологістю 86%
визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині,
на коефіцієнт 100/(100-86)=7,14. Отже, кількість пивної дробини при варінні
сусла «Жигулівське» пива:[11]
G = 23,14*7,14=165,21 кг.
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини одержують 60% від
маси витраченого хмелю. Дробину вологістю 85% отримують в 6,67 рази
більше, тобто 100/(100-85)=6,67.[11]
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:
G = 1,122*0,6*6,67=4,49 кг.
Шлам сепараторний. Незалежно від найменування пива з 100 кг
витрачених зерно продуктів одержують 1,75 шламу вологістю 80%.[11]
Відстій у танках добродіння. Кількість відстою при витримці «Портер»
пива одержують 1,71 л на 100 кг витрачених зернопродуктів.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Надлишкові дріжджі. Витрати дріжджів з вологість 86% на 10 дал пива,
що бродить за класичною схемою - 1,0 л; у батареї безперервного бродіння –
1,5 л; бродіння та добродіння в циліндроконічному апараті ЦКБА – 1,53л.[11]
Одна половина надлишкових дріжджів використовується як засівні, а
друга – є відходом. Цю частину визначають множенням кількості товарного
пива у літрах на 0,01:[11]
V = 510,20*0,01=5,10 л.
Двооксид вуглецю. До бродильного відділення надходить 282,20 л
холодного сусла. Маса його при густині 1,0442 становить:[11]
G = 545,44*1,0442=569,54кг.
При концентрації «Жигулівське» сусла 20% у ньому екстрактивних
речовин міститься:[11]
G = 569,54*0,11=62,64 кг.
Для розрахунків умовимося, що ці екстрактивні речовини являють
собою мальтозу, оскільки в умовах бродіння пивоварного виробництва
дексожники практично не зброджуються. Зброджування мальтози можна
виразити таким рівнянням:[11]
��12��22��11 + ��2�� ⟶ 2��6��12��6
2��6��12��6⟶4��2��5���� + 4����2 + 235Дж.
Ступінь зброджування для «Жигулівського» пива становить 50%. Отже,
збродить екстрактивних речовин:[11]
G = 62,64*0,5=31,32 кг.
Під час бродіння виділиться вуглекислого газу:
G = 31,32*44*4/342=16,11 кг.
Де 342 і 44 – молекулярна маса мальтози і вуглекислого газу;
4 – стехіометричний коефіцієнт при ����2.[11]
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,35 % від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв’язаної вуглекислоти:[11]
G = 569,54*0,0035=1,99 кг.
Отже, в атмосферу вуглекислого газу виділиться:
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
G = 16,11-1,99=14,12 кг.
Маса 1 м3 вуглекислого газу при 20° C і тиску 0,4 мПа = 1,832 кг, тоді
об’єм вуглекислого газу, що виділиться в атмосферу:
V = 14,12/1,832=7,70 м3
Кількість вуглекислого газу, що виділиться при головному бродінні на 1
дал товарного пива:[11]
G = 14120/51,02=277 г/дал.
Зведена таблиця продуктів-2.19
На 100 кг На 1 дал На 2
зернової сировини пива млн.дал за рік
Зернова сировина, кг 50 0,980 1960000
світлий солод
Кукурудзяне борошно 50 0,980 1960000
Разом, кг 100 1,960 3920000
Інші види сировини, кг Хміль 1,122 0,021 42000
Напівпродукти, л гаряче сусло 602,19 11,80 23600000
холодне сусло 545,44 10,69 21380000
молоде пиво 531,80 10,423 2084600
Фільтроване пиво 519,56 10,18 20360000
Готове пиво 510,20 10,00 2000000
Відходи пивна дробина, кг 165,21 3,23 6460000
шлам (осад), л 1,75 0,03 60000
надлишкові дріжджі, л 5,10 0,099 19800
вуглекислий газ, кг 14,12 0,276 552000
Хмелева дробинакг 4,49 0,08 16000
Розрахувати продукти для виробництва 1 млн. дал пива
«Московське» за 1 рік.[11]
1. Визначення екстрактивних речовин у сировині.
Пиво «Московське» виготовляють із використанням 80% світлого
солоду, 20% - рисової січки.[11]
При колеруванні втрати солоду становлять 0,1 % від його маси.
��1 = 80*0,001=0,08 кг.
На подрібнення надійде:
��2 = 80-0,08=79,92 кг солоду.
При вологості світлого солоду 5,6%, рисової січки – 15%, цукру кількість
сухих речовин у заторі становить:[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
у світлому солоді:
СРс = 79,92*(1-0,056)=75,44 кг.
у рисовій січці:
СРр = 20*(1-0,015)=17 кг.
Разом сухих речовин у сировині:
СР = 75,44+17=92,44 кг.
Екстрактивність світлого солоду становить 76%, рисової січки – 90%,
від маси сухих речовин. Тоді вміст екстрактивних речовин у сировині:[11]
у світлому солоді:
ЕРс = 75,44*0,76=57,33кг.
у рисовій січці:
ЕРр = 17*0,90=15,3 кг.
Разом екстрактивних речовин:
ЕР = 57,33+15,3=72,63 кг.
Частина екстракту (22 % від маси зерно продуктів, що йдуть на
затирання) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:[11]
��с = 72,63*(1-0,022)=71,03 кг.
Кількість сухих речовин, що залишилась у дробині, визначається як
різниця між масою сухих речовин зерно продуктів і масою екстрактивних
речовин, що перейшли в сусло:[11]
СРдр = 92,44-71,03=21,41кг.
2. Визначення напівпродуктів.
Початковими даними для визначення кількості напівпродуктів є
початкова концентрація сусла та об’ємні втрати на кожній стадії виробництва
пива. Для орієнтовних розрахунків кількість напівпродуктів можна знайти у
таблицях технологічної інструкції або розрахувати у такий спосіб.[11]
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло
переходить 71,03 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для пива
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Московського» готують з концентрацією сухих речовин 13% , маса
одержаного сусла:[11]
m = 71,03*100/13=546,38кг.
Об’єм «Московського» сусла при t 20° C та відносній густині 1,0526
кг/л:[11]
V = 546,38/1,0526=519,07 л.
Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04
рази:[11]
V = 519,07*1,04=539,83 л.
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при сепарації,
стиску, на замочування трубопроводів приймаються відповідно до норм
технологічних втрат для «Московського» 6,4 % від об’єму гарячого сусла
приведеного до об’єму при 20° C.[11]
Отже, об’єм холодного сусла:
V = 519,07*(1-0,064)=485,84 л.
Молоде (зелене) пиво. При втратах у бродильному відділенні
«Московського» пива 2,2% від об’єму холодного сусла об’єм молодого пива:
V = 485,84*(1-0,022)=475,15 л.
Фільтроване пиво. При втратах у відділеннях добродіння і фільтрування
2,4% до об’єму молодого «Московського» пива кількість фільтрованого пива:
V = 475,15*(1-0,024)=463,74 л.
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого
при розливі у пляшки становить 2,5 %, у діжки 0,5%. За умов, що 80%
«Московського» пива розливають у пляшки, 20% - в діжки середньозважені
втрати пива:[11]
V = 80*0,025+20*0,005=2,1%
Тоді кількість товарного пива:
V = 463,74(1-0,021)=454л.
Сумарні втрати по рідкій фазі визначаються як різниця об’ємів гарячого
сусла і товарного пива:[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
V = 539,83-454=85,83л.
Або у відсотках до об’єму гарячого сусла:
V = 85,83*100/539,83=15,89%
3. Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної
кислоти.
Хміль. Втрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у
промисловості нормами. Норма хмелю для «Московського» пива – 36 г, тоді
витрати хмелю:[11]
V = 454*0,036/10=1,634 кг.
Ферментні препарати. Втрати ферментних препаратів залежать від
кількості ячмінного борошна в рецептурі пива, їх можна розрахувати за
формулою:[11]
100∗0,1
��ф = = 1 кг.
100⁄100
Якщо оцукрю вальна здатність ферментного препарату становить 100
одиниць, то його витрачають 1% від маси засипки, тобто:[11]
��ф = 100*0,01=1 кг.
Молочна кислота. Використовується для підкислення затору з
розрахунку 0,08 кг 100% молочної кислоти на 100 кг зернової сировини.[11]
4. Визначення кількості відходів.
Пивна дробина. Кількість утворюваної пивної дробини вологістю 86%
визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині,
на коефіцієнт 100/(100-86)=7,14. Отже, кількість пивної дробини при варінні
сусла «Московського» пива:[11]
G = 21,417,14=152,86кг.
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини одержують 60% від
маси витраченого хмелю. Дробину вологістю 85% отримують в 6,67 рази
більше, тобто 100/(100-85)=6,67.[11]
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:
G = 1,634*0,6*6,67=6,53 кг.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Шлам сепараторний. Незалежно від найменування пива з 100 кг
витрачених зерно продуктів одержують 1,75 шламу вологістю 80%.[11]
Відстій у танках добродіння. Кількість відстою при витримці «Портер»
пива одержують 1,71 л на 100 кг витрачених зернопродуктів.[11]
Надлишкові дріжджі. Витрати дріжджів з вологість 86% на 10 дал пива,
що бродить за класичною схемою - 1,0 л; у батареї безперервного бродіння –
1,5 л; бродіння та доброджування в циліндроконічному апараті ЦКБА – 1,53л.
Одна половина надлишкових дріжджів використовується як засівні, а
друга – є відходом. Цю частину визначають множенням кількості товарного
пива у літрах на 0,01:[11]
V = 454*0,01=4,54л.
Двооксид вуглецю. До бродильного відділення надходить 485,84л
холодного сусла. Маса його при густині 1,0526 становить:[11]
G = 485,84*1,0526= 511,39кг.
При концентрації «Московського» сусла 13% у ньому екстрактивних
речовин міститься:[11]
G = 511,39*0,13=66,48кг.
Для розрахунків умовимося, що ці екстрактивні речовини являють
собою мальтозу, оскільки в умовах бродіння пивоварного виробництва
дексожники практично не зброджуються. Зброджування мальтози можна
виразити таким рівнянням:[11]
��12��22��11 + ��2�� ⟶ 2��6��12��6
2��6��12��6⟶4��2��5���� + 4����2 + 235Дж.
Ступінь зброджування для «Московського» пива становить 52%. Отже,
збродить екстрактивних речовин:[11]
G = 66,48*0,52=34,56кг.
Під час бродіння виділиться вуглекислого газу:
G = 34,56*44*4/342=17,78кг.
Де 342 і 44 – молекулярна маса мальтози і вуглекислого газу;
4 – стехіометричний коефіцієнт при ����2.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,35 % від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв’язаної вуглекислоти:[11]
G = 511,39*0,0033=1,68кг.
Отже, в атмосферу вуглекислого газу виділиться:
G = 17,78-1,68=16,1кг.
Маса 1 м3 вуглекислого газу при 20° C і тиску 0,4 мПа = 1,832 кг, тоді
об’єм вуглекислого газу, що виділиться в атмосферу:[11]
V = 16,1/1,832=8,78м3
Кількість вуглекислого газу, що виділиться при головному бродінні на 1
дал товарного пива:[11]
G = 16100/45,4=355 г/дал.
Зведена таблиця продуктів -2.20
На 100 кг На 1 дал На 1млн дал
зернової пива за рік
сировини
Зернова сировина, кг 80 1,762 1762000
світлий солод
Рисова січка 20 0,440 440000
Разом, кг 100 2,202 2202000
Інші види сировини, кг 1,634 0,035 35000
Хміль
Ферментні препарати 1,0 0,022 22000
Напівпродукти, л 539,83 11,89 11890000
гаряче сусло
холодне сусло 475,15 10,70 10700000
молоде пиво 485,84 10,46 10460000
Фільтроване пиво 463,74 10,21 10210000
Готове пиво 454 10,00 10000000
Відходи 152,86 3,36 3360000
пивна дробина, кг
Хмелева дробина,кг 6,53 0,143 143000
шлам (осад), л 1,75 0,038 38000
надлишкові дріжджі, л 4,54 0,1 100000
вуглекислий газ, кг 16,1 0,354 354000
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
771
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Пляшки. Приймаєм, що в пляшки місткістю 0,5 л розливається 45%
Жигулівського і 10% Ризького пива і пляшки місткістю 0,33 л розливається
20% Московського (см таблиця )[11]
Розлив пива всіх найменувань в пляшки в рік складає:
0,5 л 2,2 × 20 = 44млн.
0,33л 0,8 × 30 = 24млн.
Бій пляшок для зберігання, миття, розливі приймемо рівних, ,%.
0,5л 0,33л
В складі посуду 0,7 0,7
В цеху розливу 2,3 2,3
При пастеризації - 2,2
В складі готової продукції 0,09 0,09
Всього 3,09 5,29
Для річної кількості пляшок потрібно:[11]
0,5л (44 ∙ 100)(100 − 3,09) = 45,403млн.
0,33л (24 ∙ 100)(100 − 5,29) = 25,34млн.
Кількість пляшок для відшкодування побитого місткістю 0,5 л 45,403 –
44=1,403 млн. пля; місткістю 0,33 л 25,34 – 24= 1,34 млн. пля.[11]
Розраховую, що 5% пляшок не повертається із торгової сіті,
потребність в нових пляшках дорівнює:[11]
0,5л 44(5⁄100) + 1,403 = 3,603млн. пляшок
0,33л 24(5⁄100) + 1,34 = 2,54млн. пляшок
Потреба в оборотних пляшках (пляшка робиться 40 оборотів в році)
складе :[11]
0.5 л 44: 40 = 1.1млн. пляшок
Ящики. В стандартни ящики упаковують пляшки місткістю 0,5 л – по
20 шт.;[11]
Місткістю 0,33л – по 30 шт для пакування всієї продукції з обліком 2%
зносу понадобится ящиків для пляшок:[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
0.5 л 2,32(100-90)/100=0,232 млн. шт.
0,33 л 0,862(100-90)/100=0,086 млн. шт.
Потреба в ящиках при 40 обліку в році становить для пляшок[11]
0,5л45 , 403⁄20 · 40 = 0,05675млн. шт. , або56,75тис. шт.,
0,33л25 , 34⁄30 · 40 = 0,02111млн. шт. або21,11тис. шт.
Кроне-пробки і етикетки для пляшкової і діжкової продукції. По
нормам на 1 дал напою потрібно 104,5 % кронен-пробок і 103% етикеток від
кількості пляшок готовій продукції і в середньому 20,9 етикеток що на
річний випуск пляшок пляшкової продукції потрібно:[11]
кронен- пробок (44 · 106 + 24 ∙ 106) ∙ 1,045 = 71,06млн. шт. ;
етикеток (44 ∙ 106 + 24 ∙ 106) ∙ 1,03 = 70,04млн. шт.
Клей декстрин для наклейки етикеток на пляшку. На приклеювання
етикеток на пляшки місткістю 0,5 л витрачається 5,5г на 1 дал пива (0,275 кг
на 1000 пляшок) і 8,3 г на 1 дал пива для бутилок місткістю 0,33 л (0,277 на
1000 пляшок). На річний виробіток пива в пляшках місткістю 0,5 і 0,33 л
потрібно декстрина:[11]
(44 ∙ 0,275 + 24 ∙ 0,277)106
= 18,748кг.
103
Де 44 ∙ 106 і 24 ∙ 103 – кількість пива, виробленого в пляшках
відповідає місткістю 0,5 і 0,33 л.[11]
Виходячи з розрахунку, що на 1000 пляшок ( або 1000 етикеток )
витрачається 0,275 кг клею.[11]
0,33 л 24: 40 = 0,6млн. пляшок.
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Обладнання варильного цеху .
Варильні агрегати — це основне обладнання, за продуктивністю.
Розраховується все інше обладнання варильного цеха. Їх підбирають по
добовій витраті зернопродуктів в найбільш напряжнний період роботи
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
варильного цеха. С найбільшим навантаженням вони працюють в 2 -3
кварталах року.[11]
Продуктивність варильного цеху в перерахунок на Жигулівське пиво ((в
дал) визначається за формулою.[11]
Q=CTA⁄P,
Де Q- кількість готового пива нормальной витримки (20 діб) в
неремонтний період дал;[11]
C-цифра працюючих діб варильного цеху в місяць (28,5);
T- цифра циклів варильного агрегата в добу ;
A — маса одночасно переробленої сировини, кг;
P- витрата сировини на 1 дал Жигулівсьного пива.ю кг;
За нормами технологічного проектування розрахунок потужності
варильного агрегата ведеться з урахуванням застосуванням несолоджених
матеріалів до 15%. використання більшої кількості несолоджених матаріалів
викликає зниження коефіцієнта добового обертання варильного агрегата ( см)
і збільшує кількість використаних зернопродуктів ( замість 1,81 кг необхідно
1,906 кг на 1 дал, см). [11]
При вибраній кількості несолодженої сировини (20%) розраховуємо
потужність варильного цеху за Жигулівським пивом для типічного
обладнання – шестиапаратного агрегата, працюючого у році рівномірно:[11]
28,5 ⋅ 5,4 ⋅ 5500
��мес = = 444098 дал⁄мес;
1,906
��Г = 444098 ⋅ 11,33 = 5031630 дал⁄год
При заданому асортименті дійсна продуктивність варильного агрегата
коректується відповідно з даними продуктивного розрахунку. Місткість
варильного апарата приймаємо 5-7м3 на 1т затираючих зернопродуктів .
Якщо затирається 5,5т тоді V=6*5,5= 33 м3.[11]
Герметичний обʼєм апарата ( в м3) визначимо за формулою .
2 2
V=πD2 ��⁄4 +πh 2 2
1⁄6 [3(��⁄2) +h1] +πh2⁄6 [3(��⁄2) +h2]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Де D- діаметер апарата, м ;
H - висота целіндричной частини<?>, м;
h1- висота сферичної кришки, м;
h2- висота сфричного дна, м.
Для спрощення розрахунку роботи пивоварного заводу рахуємо
протягом року рівномірно.[11]
При роботі варильного цеху 28,5діб в місяць (1,5 діб в місяць відводиться
на дезинфекцію обладнання і трубопроводів) добовий розрахунок
зернопродуктів складає 24,85т (8027,2:323), де 8027,2т — річной розрахунку
зернопродуктів , 323 — число діб роботи варильного цеху.[11]
Варильні агрегати можуть бути дво-, чотирьох- і шестиапаратними .
Технологічна характеристика варильного агрегатів.[11]
Агрегати з двома апаратами виготовляють для невеликих підприємст.
Вони складаються із одного апаратадля затирання і варки сусла і одного
фільтраційного апарата. Варильний агрегат з чотирьма апаратами має два
заторних апарата,один фільтраційний апарат і один сусловарильний апарат .
Так як кожний заторний апарат в цьому агрегаті занятий обично не більше
чим на 50% за часом, для збільшення потужності варильного агрегата
об!єднують два чотирьохапаратні агрегати в один шестиапаратний ,
скоротивши при цьому два заторних апарата.[11]
Заторный фильтр-пресс.
Має 2 штуцера подачІ суспензії: центральний верхній и центральний
нижній, 1 штуцера подачи промивной води, 1 штуцер подачи стиснутого
повітр’я, 2 штуцера відвенення сусла и промивной води. Число
фильтровальних камер может бути от 5 до 225, змінюється в залежності
виробництва фільтра.[11]
Гідротренд виконує виробництво і поставку заторных фильтр-
прессов (майш-фильтров) для пивоварного виробництва, а также для
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виробництва кваса і напоїв, де потрібно диффузіїна промивка вхідної
сировини.[11]
Таблиця2.21-Технічні характеристики заторних фільтр-пресів (майш
фільтр) серии 1800[11]
Площадь Кількіс
Продуктивність Маса загрузки, Довжина, Ширина, Висота, Маса,
фильтра, ть
тн/цикл кг мм мм мм кг
м² камер
212 30 6940 40 7340 2900 2976 30920
Таблиця 2.22 - Характеристика гідроціклонного апарата марки РЗ-ВГЧ-
5.5[11]
Продуктивність,дал/добу 58300
3
Вмістимість,м
Повна 26
Робоча 20
Швидкість подачі сусла в апараті,м/с 20-25
Діаметр сопла,мм
Найбільший 100
найменший 50
Внутрішній діаметр апарата,мм 3500
Габаритні розміри,мм не більше
довжина 5000
ширина 4100
висота 3300
Маса,кг 21800
Таблиця 2.23 - Технічні характеристики варильних чотири апаратних
агрегати [11]
Заторний апарат ВКЗ-5
Потужність електро двигун кВт 7,5
Робочий тиск пару МПа 0,245
Тиск вториної пара МПа -
2
Площа поверхні фільтрації м -
Кількість фільтраціїних кранів -
Габарит ні розміри, мм
Довжина 5300
Ширина 5300
Висота 4890
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці – 2.23
Маса апарата, кг 19 500
Робоча маса, кг 42 000
3
Місткість, м
Повна 33
корисна -
2
Площа поверхні нагріву, м 20,8
Внутрішній діаметер, мм 4800
Діаметер з товщиною теплоізоляції 5020
Висота, мм
Целіндричної частни 1212
Кришки 2500
Сферичного дна 1060
Швидкість обертання об/мин
Мішалки 31
Електро двигуна 1500
Таблиця 2.24 – Технічні характеристики сусловарильного апарата
ВКС-5 [11]
Ссловарильний апарат ВКС-5
Потужність електро двигун кВт 7,5
Робочий тиск пару МПа 0,245
Тиск вториної пара МПа -
2
Площа поверхні фільтрації м -
Кількість фільтраціїних кранів -
Габарит ні розміри, мм
Довжина 7000
Ширина 5800
Висота 6000
Маса апарата, кг 20 000
Робоча маса, кг 58 000
3
Місткість, м
Повна 45,6
корисна 38,4
2
Площа поверхні нагріву, м 47,2
Внутрішній діаметер, мм 5200
Діаметер з товщиною теплоізоляції 5400
Висота, мм
Целіндричної частни 967
Кришки 2690
Сферичного дна 1870
Швидкість обертання об/мин
Мішалки 31
Електро двигуна 1500
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Обладнання для зберігання зернопродуктів і підготовка
зернопродуктів.
Для варки Жигулівського пива згідно рецептурі потрібно 80% солода і
20% несолодженої сировини (ячміного борошна). Прийом бункера добового
запасу солоду, рівно 0,5т, а бункер для ячменю на 29,7·0,5 =14,85%. Тоді
вмістимість бункера добового запасу солоду складає (29,7·1,1):0,53=61,64м3,
вмістимість бункера добового запасу ячменя.(14,85*1,1):0,63=25,92 м3 . Для
роздільного зберігання світлого, темного і карамельного солоду приймається
3 бункера місткістю до 20,55м3 бункер вибираємо квадратного січіня з
пірамідальним днищем. [11]
Геометричний розмір бункера для солоду при стороні квадрата a= 2,5 м і
кутом природного відкоса a — 30 наступні.[11]
Висота пірамідального чана
√�� √2
h=α tgα=2,5 ⋅ 0,5774 = 1,02м
2 2
Висота прямокутної частини
�� 1 20,55 1
H= − t= 2 − 1,02 = 2,95м
��2 3 2,5 3
Геометричні розміри бункера для ячменя при a- 2,0 м і а1 =36 рівно
√2
ℎ1 = 2,0 0,7265 = 1,03м.
2
10,37 1
��1 = 2 − 1,03 = 2,25м.
2,0 3
Солодополірувальні машини повині забезпечити поліровку солоду на і
варку за 1,5-2 ч.т.і. мати потужність 5,5 :1,5 = 3,67т.і. Приймаємо до
установки 2 солодополировочні машини потужністю 2000 кг.г кожна..[11]
Норія.
Для піднімання полірованого солоду повина мати потужність, рівну
потужності поліровальних машин, т.ін не менше 4т.г. Приймаємо до
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
установки норию для зерна НЦГ- 10 потужністю 10т.г по важкому зерну або
10·0,53/0,76=7,0т.г по солоду [11]
Технологічна характеристика норій.[11]
НЦГ-10 [11]
Потужність, т .по важкому зерну p= 0,76т/м3:10,0. По ячменю p =0,63
т/м3:7,0,
Висота норій м, не більше:30
Ширина стрічки, мм: 150 .
Швидкість стрічки, м/с: 1,4
Потужність електродвигуна, кВт: 1,6.
Число ковшів в одному рядку і по шировині стрічки: 1
Крок ковшів мм: 280.
Маса, кг головки: 170 черевика: 100. [11]
Бункер полірованого солоду.
Єсть проміжний, він повинен вміщувать солоду не менше півгодиного
запасу потужністю солодополіровочних машин ,т.е, не менше 2т. Дивлячись
місткість бункера повина бути ( 2·1,1):0,53 4,2м3.[11]
Геометричні розміри при цьому а2= 1,5м3 і а0=30ºC[11]
ℎ2 = 1,5(√2⁄2,0) ⋅ 0,5774 = 0,61м
��2 = 4,2⁄1,52 − 1⁄3 ⋅ 0,61 = 1,67м
Для окремих ферродобавок від ячменя і солода перед дробленням
встановлюємо 2 магнітні колонки типу МКЛ-6 [11]
Автоматичні ваги.
Для відвішування полірувального солоду на 1 варку повині мать
потужність дорівнює потужності солодополірувальних машин, т.і. не менше 4
т/г. Приймаємо до установки автоматичні ваги марки ДН-50 потужність 4-12
т/г.[11]
Надваговий і підвісний бункер приймаємо таких же розмірів, як бункера
до вагів, придназначений для прийому зернопродуктів.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Солододробакрки.
Повинні забезпечувать подріблення сировини протягом 1,5=2 год 1
варку . Потужність солодоподріблення повина бути однакова.[11]
5,5: 1.5=3,67 т/г. Приймаємо 2 шестивальцеві дробарки потужністю 2500
кг/г[11]
Бункер подрібленого солоду. Цей бункер повинен мати місткість
однакового обʼєму солода на 1 варку т.і. .5,5т. Обʼєм бункера приймаємо із
розрахунку на кожну тону подрібленого солоду ,т.е. рівно 3·5,5=16,5м3.[11]
Геометричні розміри бункера при а=2 м, а=60ºC; [11]
√2
h=2 1,732 = 2,44м.
2
16,5 1
H= − 2,44 = 3,32м.
22 3
Потужність автоматичних вагів для зважування ячменю на 1 варку повина
бути не меншой потужності млинового станок для ячменю . Приймаємо ваги
марки ДН-50 потужністю 4-12 т/г.[11]
Надвісовий і підвісний бункера.
Встановлють таких же розмірів, як і вагів, призначенні для прийманя
солода і ячменю.[11]
Приймаємо установку млинові вальцьові станки для подріблення
несолодженої сировини наступних марок: ЄМ,ЗС,ВМП,І ВВ (розміри вальців
вказані в см.)млиновий станок для подріблення ячменю повинен мати
потужність забезпечуючу подріблення ячменю 1 варку сусла, так же як і
солодом , протягом 1,5-2год. При вмісті ячменю в складі зернопродуктів,
прийнято в розрахунку 20%. Потужність млинового станка повина бути
однакова 5,5·0,2 /1,5=0,73т/г. Приймаємо до установки один мукомлиновий
вальцевий станок марки ВМП потужністю 40·0,5/24=0,83т/г.[11]
Де 40 добова потужність станка т/діб, 24 — цифра годин в добу , 50% -
вилучення на помелі.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Бункер для помеленого ячменю .
Він повинен вміщувати помел ячменя нв 1 варку. При 20% вмісті ячміной
муки в складі зернопродуктів , на варку , т. е. 5,5·0,2=1,1. Вмістимість
бункера для даної кількості повина бути однакова 1,1·3=3,3м3. Геометричні
розміри при цьому а=1,5м і а=60ºC.[11]
h=1,5(√2⁄2) ⋅ 1,732 = 1,83м
H= 3,3⁄1,52 − 1⁄3 ⋅ 1,83 = 0,86м
Збірник промивних вод.
Збірник вод отриманих при промивкі дробини, повина мати місткість з
розрахунку 2,4м3 на 1т надходячих на варку зернопродуктів: 2,4·5,5=13,2м3 .
Збірник представляє собою горизонтальний циліндр, обладнаний змійовиком
для обігріву. Якщо прийнять діаметер збірника 2м, довжина його буде.[11]
L=V ⋅ 4⁄πD2 = 13,2 ⋅ 4⁄3,14 ⋅ 22 = 4,2м
Вмістимість мірника гарячої води для промивання хмелевой дробини
розраховують виходячи із рекомендованих норм 0,2 м3 на 1т: 0,2·5,5 =1,1м3.
Мірник циліндричной форми з висотою 1,6 і діаметер його однаковий.[11]
D=√1,1 ⋅ 4⁄1,6 ⋅ 3,14 = 2,94м
Заторний насос.
Його підбір залежить від необхідной подачі потужністю, напору ,
характера перекачаной рідини (вʼязкість ,температура,наявність зважування,
агресивності по відношеню до матеріалу насосу). [11]
Для перекачування затора використовують насоси типа ФГ-
відцентрові ,одноступеневі . Згідно установленому режиму затирання зароної
маси із заторного котла повина перекачуватись протягом 20 хвилин. Із кожної
тони затираємих матеріалів виходить 3-3,5м3 заторной маси. Обʼєм заторної
маси із 5,5т зернопродуктів рівно 3,5·5,5=19,25м3, потрібна подача зоторного
насоса 19250·60/20=57750 л/г. Напор визначається із умов компонування (за
висотой підйому рідини). При прийнятому апараті варильного агрегата напор
повинен бути не менше 8-10 м вод.діб (0,09-0,1МПа). Для вказаних умов
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
приймаємо насос марки ФГ- 144/10,5є подачой 75,9- 200м3/г. І напір 12,7- 8м
вод.діб(0,13-0,08МПа). Потужність електродвигуна 10кВт , частота обертання
n=960об/хв. Маса насоса 475 кг.[11]
Сусловий насос.
Згідно прийнятому режиму варки сусла з хмелим перекачка охмеленого
сусла із сусловарильного апарата протягом 30 хв. Найбільший обʼєм сусла
отримується при варкі. Жигулівського пива згідно продуктовому розрахунку
складає 605,19л або приблизно 606л на 100кг перероблених
зернопродуктів.[11]
605,19⁄100 = 6,05л.
Отже із одной варки отримуємо сусла :
5500 ⋅ 605100 = 33,275л
Подача сула насосом
33,275 ⋅ 60 ÷ 30 = 66,850л/г.
Для перекачування гарячого сусла (105ºC) використовують відцентовані
насоси одноступеневі , компольного типу, зазначені для подачи води і других
рідин температурою 100-110ºC. Приймаємо насос типу 4к-18 з подачой
80м3/год. Напір 24м.вод.ст (0,24МПв). Потужність елетродвигуна
7,5кВт ,частота обертання n=2900 об/хв. Маса насоса 133кг.[11]
Насос мутного сусла.
Підбираємо із змісту кількість мутного сусла, повертаємо на фільтрацию,
складає 10% від обʼєма заторной маси і повертання триває 10хв.
Розрахункова подача насоса буде: [11]
19,250 ⋅ 0,1 ⋅ 60⁄10 = 11,550 л⁄ч
Приймаємо до установки 2 насоса марки112 до =8/19 з подачою 6 м3/год і
напором 20,3м.вод,ст (0,2МПа). Потужність електодвигуна 1,5кВт, частота
обертання n=2900об/хв. Маса насоса 79,2 кг.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Насос для видалення дробини.
Із продуктового розрахунку видно що на 100кг зернопродуктів
отримується дробини з вологою 86% 165кг. Згідно із одной варки дробини
отримуємо. [11]
5500
165,21 · = 9,075кг .
100
Для зручності перекачки дробини розбавляють водою (4-5л на 1кг), тоді
обʼєм розбавленой дробини, направленой в збірник, буде складати. [11]
9,078 · 4 = 36,300л
Відкачка дробини із фільтраційного апарата триває 15хв при цьому подача
насоса складає; [11]
60
36,300 ⋅ = 145,200л/г.
15
Приймаємо до установки насос марки ФГ-144/10,5 з подачою 756-
220м3/г і напором 12,7-8.0м.вод,ст.(0,13-0,08МПа). Потужність електодвигуна
10кВт, частота обертання n = 960 об/мин. Маса насоса 475 кг . [11]
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд.
На пиво заводах складські приміщення різні. В складське господарство
входить : пляшкова продукція, територія для зберігання пляшок в коробках,
ящики для битої посуди. [11]
Бункер для зберігання солоду. Згідно з вимогами технологічного
проектування місткість бункерів для привозного солоду розраховується на 2
місяці запасу. Згідно продуктовому розрахунку річна потреба солода
становить:[11]
В світлому 6 132 000
Всього 6132 т.
2 місячна потреба в солоді (6132,0∙ 2 ⁄11 , 3 = 1085,3т.[11]
Витрати солоду при розвантажені приймають 0,15% від маси поступаю
чого солоду. Тоді маса солоду, що їде на зберігання складає 1084,0 т
((1084,0:100∙ (100 − 0,15). Привисипаніщільноїсолоду530 кг⁄м3 потребна
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
місткість бункера буде: 1084,0:0,53=2 045,2м3. Приймаємо до проектування
бункера із збірних желізнобетоних блоків по типовому проекту 702∙ 19 ціни
зерно проекта з розмірами вісях 3,0× 3,0м і висота 1,2 м. Корисна площа
блоку дорівнює 8,36 м3. При висоті прямокутної частини бункера, дорівнює
18 блокам об’єм його: 8,36 × 18 × 1,2 = 180,58м3. Виходячи з цього, що
заповнюючи бункер, солодом утворюється конус з безперечним кутком
класичного відкосу ,при визначені загальної місткості бункера місткість його
пірамідальної частини не приймається до уваги. Дивлячись з цього необхідне
число бункерів для солоду становить: 2045,2:180,58=11шт.[11]
Бункер для зберігання ячменю. Річна потреба в ячмені складає 1036,8
т. бункери для зберігання ячменю повинні містить 6 місячного
запасу(1036,8 × 611,3 = 550т з урахуванням втрат при розвантажені
(550:100)∙(100-0,15)=549т. При насипній щільності ячменю 630 кг/м потрібна
місткість бункера дорівнює: 549/0,63=871,42м2. Кількість бункерів для
зберігання ячменю складає 871,42:180,58=4,82 шт.[11]
Всього бункерів для зберігання солоду і ячменю потрібно:
11+4,82=15,82шт. Приймаємо 16 шт.[11]
Склад хмелю. Повинен містить річний запас хмелю на виробництво
пива. Згідно продуктовому розрахунку маса хмелю складає 29000 кг. При
складуванні 500 кг хмелю на 1м2 площа складає з урахуванням 50% вільної
площі для проходів і проїздів необхідно мати площу складу (29000/500)
∙1,5=87м2.[11]
Склад оборотних пляшок. Площа складає для зберігання 2 добового
запасу оборотних пляшок з врахуванням площі в м2 , потрібно для
установлення обладнання і проїзду штабель складачів за формулою:[11]
��ск = ⌊(��| |2��2 + ��2��2)��1∙2 ⌋⁄238 ��
Де К1 і К2- річний виробіток пляшкової продукції в ящиках відповідає
для пляшок місткістю 0,5 і 0,33 л. ��2- коефіцієнт враховуючий площу,
необхідну для установлення обладнання і проїзду штабель складачів 1,5.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
��1∙2- коефіцієнт враховуючий бой і брак в складі посуди, мийному
розливочному цеху в складі готової продукції відповідно для пляшок
місткістю 0,5 і 0,33л:[11]
1 0,7+2,3+0,09 2 0,7+2,3+2,2+0,09
�� = 1 + = 1.039; �� = 1 + = 1,0529
100 100
n – кількість ящиків розміщуються на 1��2 площі при вкладається в 3
яруси по висоті (75 шт). 238 – кількість днів роботи заводу в рік.[11]
(2242800 ∙ 1,039 + 820,800 ∙ 1,0529)1,5 ∙ 2
��ск = = 537,0��2
238 ∙ 75
Площа для зберігання запасу пляшок в ящиках при із розрахунку 2
добового запасу повинні мати площу.[11]
(2242800 ∙ 1,035 + 820,800 ∙ 1,057)1,5 ∙ 2
��пл = = 535,94��2
238 ∙ 75
Де 1,035 і 1,057 коефіцієнти, враховуючі відповідно бой і брак пляшок
на пощаді, складі посуди, мийно розливного цеху1,5 – коефіцієнт,
враховуючий проїзд штабель вкладачів.[11]
Склад нових пляшок. На складі повинні бути відновлені витрати
пляшок, дорівнює 8,09% місячного випуску продукції. При розливі пива в
найбільш напружений місяць, як ми прийняли для розрахунку, при
рівномірному виробітку в один місяць допускаючи не значну помилку при
розрахунку місячний виробіток продукції буде:3,063 600:11,33=270,397,2 дал
або ящиків 3,063 600= 2 242 800+820 800дал/год запас нових пляшок в
ящиках складає 270 397,2∙ 0,0809 = 21,875,1 ящиків. Площа складу для
зберігання нових пляшок при штабелюванні в 3 яруси на 1��2 по75 шт. і
коефіцієнт запасу площі 1,5 складає: 21 875,1∙ 1,5: 75 = 437,5��2.[11]
Склад готової продукції. Розрахунок складу готової продукції ведуть 2
добовий запас готової продукції при вкладені її в 2 корпуси по 50 ящиків на
1��2 площі.[11]
(3063600 ∙ 2 ∙ 1,009): (238 ∙ 50) = 515м2
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Де 1,009 – коефіцієнт, враховуючий бой і брак на складі готової
продукції.[11]
2.10 Розрахунок води і стоків
Розрахунок гарячой вода. В технологічном процесі гаряча вода
розтрачується для затирання зернопродуктів, для заливання сит
фільтраційного апарата, для вилучення пивной і хмелевой дробини, для
миття ообладнання варильного віділення і станцій охолодження, для
промивання суспровода, а також для миття пивних бочок.[11]
Розрахунок гарячой води на затирання зернопродуктів (на головний
налив) визначається із умов, що максимальна кількість води витрачається при
виготовлені найменше концентрованого Жигулівського сусла. Для створення
благополучних умов для проходження ферментативних ревкцій в
співвідношені між заливом і внесенням сполук повино забезпечувати
концентрацію першого сусла 15-16%. При затирані із 100кг зернопродуктів у
сусло переходить 66,51 кг екстрактивних речовин. [11]
Для отримання сусла потрібной концентрацій води потрібно:
[66,51(100 − 15)]⁄15 = 376,8л
З урахуванням випарення неякої кількості води при кипʼятіні отварок на
1т зернопродуктів кількість води приймаємо 4 м3 .[11]
При приготуванні 5,4 варки в добу на 5,5 тони варильном агрегаті (т.е при
переробці 5,5·5,4=29,7т максимальна кількість зернопродуктів в добу) води
на основний залив потрібно: [11]
4·29,7=118,8м3.
Витрата води для залива сит фільтраційного апарата визначається за
обʼємом між ситового простору. В фільтраційному апараті ВФЧ-5 площа
фільтрацій 26,8м3, а висота між ситового простору 0,012м3. При цьому
добова витрата води для заливу сит складала: [11]
26,8 · 0,012 ∗ 5,4 = 1,74м2 .
Витрата воли для вилучення пивной дробини приймаємо однаково 0,5
м3 на 1т зернопродуктів.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Згідно продуктовому розрахунку середньо зважена кількість затераємих
зернопродуктів для принятого асортименту пива в добу складає: [11]
(5336,8 + 1790,4 + 900):323 = 24,852��
Для вилучення хмелевой дробини, отриманой протягом доби, води
потрібно [11]
29,7 · 0,5 = 14,85м3
Витрата гарячой води для миття обладнання варильного віділення
визначається із умов 5 хвилиной промивки кожного затора (всього затора в
добу 5,4) з годиним витратом води 2,5м3на 1т перероблених зернопродуктів .
В варильному віділенні промивці проходить 6 апаратів (два заторних,
сусловарильний і фільтраційний апарат хмелевідбірник і збірник промивних
вод).[11]
Для промивання потрібно в добу
2,5 × 5,4(5⁄60) ⋅ 6 = 6,75
Витрата води для промивки суслотрубопровода приймаємо з умов, що
суслотрубопровід промивається після кожной варки на протязі 10хв з
витратою води 2,5м3/г на 1т зернопродуктів:[11]
2,5 · (10⁄60)29,7 = 12,37м3
Витрата води для митя обладнання віділення охолодження (2 збірника
охмеленого сусла, 2 сепаратора і 1 пластинчастий теплообміник) визначають
для того щоб умови миття і обладнання варильного віділення.[11]
2,5 · (5⁄60) · 5,4 · 5 = 5,63м3
Добовий розрахунок води на другі (не враховані в розрахунку) потреби
приймаємо 0.4м3на 1т перероблених зернопродуктів , т.і. [11]
0,4 · 29,7 = 11,88.
В таблиці зведені всі дані о витраті води на технологічні операцій.
Максимальний годині витрати води приймаємо однакові 15% від добової
витрати,т.і. [11]
290,62 · 0,15 = 43,59м3.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
87
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вмістимість бачка для підігріву води визначається на 2 годині витрати.
При коефіцієнті заповнення 0,9 вона буде : (43,59 ⋅ 2)⁄0,9 = 96,8 [11]
Приймаємо 4 бачка прямокутной форми у розмірах 2800 × 2800 × 3200м3
і місткістю25,09 м3 кожний.[11]
Витрата холодной води .Холодна вода їде на розбавлення пивной та
хмелевой дробини перед перекачкой роздільному бункері , охолодження сусла
в водяному віділені охолоджувачі, промивання дріжджів, промивка бутилок і
бочок, миття технологічного обладнання і полів в виробничих
приміщеннях.[11]
Витрата води на розбавлення пивной дробини. Добова витрата
розраховується з умов, за нормами проектування на видалення пивной
дробини витрачається 4м3на 1т затертих зернопродуктів т.і 4 · 29,7 = 118,8м3
Витрата води на розбавлення хмелевой дробини приймається з
розрахунку 1м3 на 1т затираємих зернопродуктів т.і[11]
1 · 29,7 = 29,7м3.
Витрата води на охолодження гарячого сусла .
Витрата Жигулівського гарячого сусла, отриманогоіз 100кг
зернопродуктів складає 602,19л. Московського 539,83л, ризького 579,31 л.
Для прийнятого асортименту обʼєму гарячого сусла на 100кг
зернопродуктів буде:[11]
602,19 · 0,7 + 579,31 · 0,2 + 539,83 · 0,1 = 591,37л
а із максимальной кількості зернопродуктів 29,7т, витрачається в добу
виходить сусло[11]
29700 · 591,37:100 = 179,63689лабо175,64м3.
В прийнятій схемі охолодження сусла водою виробляється в два етапи, а
власне в відстойних чанах температура сусла понижається з 100до70ºC. І
дальше після сепарування сусла в автоматичних пластинчастих
охолоджувачах з 70º до 30ºC. Після сусло охолоджується в тих же
охолождувачах кропом з 30 ºдо 6ºC,в кінцеву — 35ºC.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
88
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Необхідність води в середньому для охолодження гарячого сусла з 100º до
30ºC, складає[11]
[175 · 64 · 3,96(100 − 30)]: [9,1868(35 − 20)] = 4868,408:62,802 =
775,24м3
де 3,96 і 4,1868 — видалення теплообміну сусла і води кДж/(кг·к).
2.11 Розрахунок витрати пари
Витрати тепла для приготування сусла 1 варку. [11]
Витрата залежить від виду пива, для якого виготовлюється, від режиму
варки і від характеристики машин і апаратів виробляючих пар. Для
прийнятого асортименту пива, найбільша кількість пари потрібна на варку
Жигулівського сусла і солоду і несолоджених матеріалів, також як для цього
сусла при затирані значить кількість пари витрачається для переробки
несолодженой частини затору, і крім цього обʼєм. Жигулівського сусла із
одиниці сировини отримуємо найбільше.[11]
В основу розрахунку прийнято наступні режими затирання. Вся кількість
несолодженой сировини 20%,10% солоду від маси занесених і 25% основної
витрати ферментативного препарату затирають з затором в котлі при t=50-
52ºC.[11]
По закінченю затирання, виробляється не швидкий підігрів до 70ºC (в 1
хв на 1ºC), витримку при 70ºC протягом 30 хв. Після витримки несолоджену
частину затора охолоджують до 50-52ºC шляхом додання холодной води. При
цьому температура в апараті навантажують другу частину солоду і
ферментного препарату. Після 15-20 хв витримки підігрівають затор до 63ºC,
добавляють молочну кислоту і після цього витримують протягом 15-20хв .
Далі продовжують підігрівати до 72ºC і витримувати до повного оцукрення
(30-40 мин). По закінченю оцукрення рідку частину затору (40мас.%)
перекачують в другий апарат, а іншу густу частину доводять до кипіння і
кипятять 30хв. За тим перекипячують густу частину затору повільно
змішують з рідкою,в результаті чого маса затора має температуру 75-77ºC.
Протягом 10хв затор передають на фільтрування.[11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
89
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Витрата тепла на підігрів води для затирання. Для затирання в
прийнятом режимі витрачають 4л води, підігрітій до 56ºC на 1кг
зернопродуктів. В заторний апарат поступає 20% несолоджених матеріалів і
10% солоду від маси зернопродуктів,т.і.5500 · 0,6 = 3,300кг. [11]
При температурі холодной води 12ºC в найбільш неблагополучний період
року — зимой — витрата тепла на підігрів води складає3,300 · 4(56 −
92)4,1868 = 184,2192кДж. [11]
При температурі затертих зернопродуктів 12ºC і тепломісткості сухих
речовин зерна 1,423кДж/(кг·К) температура заторной маси.[11]
(3,300 · 9,423 · 12 + 6600 · 4,186): (3600 · 1,423 + 6,600 · 4,1968) = 53,9 ºC
Витрата тепла на підігрів несолодженой чвстини затору до кипіння
складає: 16,9 · 1,95(100 − 2,59) = 3,134,166кДж( де 1,95 — тепломісткість
заторной маси, яка визначається як середньо зважена величина
тепломісткість солоду і води:[11]
С=(3,300 · 1,423 + 6,600 · 4,1868) = 16,5 = 1,95932кДж/(кг·к).
Витрата тепла на підігрів несолодженой частини затору
розраховується виходячи ,що в заторном апараті випаровується протягом 5%
води від кількості ідукучої на кипятіння маси. При продовжуваності
кипятіння 30хв витрата тепла буде: 16,5 · 0,05(30⁄60) · 2299,2 = 931,92кДж
(де 2299,2 — теплота перероблення при 98,07 кПа,кДж). При тепловом КПД
0,95 витрачається тепла на підігрів і кипятіння несолодженой частини
затору:(3,134,166 + 931,92):0,95 = 984,26кДж. Після кипятіння заторном
апараті залишається заторна маса: 16,5 − 16,5 · 0,05(30⁄60) = 16,0875кг.[11]
Витрата тепла на підігрів добавленой в затор води і всього затору.
Після кипятіння несолодженой частини затора в ней долучають воду і
залишають 3850кг солода. В результаті затирання температура заторной маси
повина бути рівна 53,9ºC вода долучається в кількості 4л 1 кг солоду,т.і. 4 ·
3850 = 15,400кг. В результаті змішування несолодженой частини затору, води
і солоду маса затору буде рівной 16 · (875 + 385е+15,400) = 3,881.48кг. Для
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
90
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
досягнення потрібна температура заторной маси 53,9ºC долучаєма вода,
повина мати температуру:[11]
3,881,48⋅1,95⋅53,9−16,0875⋅1,95⋅100−3,300⋅1,423⋅12
= 42ºC.
15,400−4,1868
Витрата тепла на підігрів води
4,1868 ⋅ 15,400(42 − 12) = 1,934,3016кДж.
Витрата тепла на підігрів заторной маси до 72ºC.
3,881,48 ⋅ 1,95(72 − 53,9) = 136,996,837кДж.
Витрата тепла на підігрів густой частини затора до кипіння.
Із загальной маси затору викачується 0,4% рідкой частини затору або
3 · 881 · 48 · 0,4 = 1,55259кг, густа частина що залишилась 3 · 881 · 48 · 0,6 =
2,328,88кг, підігрівається до кипіння. На ці процеси витрачається 2,328 · 88 ·
3,63(100 − 72) = 236,70кДж.[11]
Для кіпятіння густой частини затора при продовжені кипятіння (30хв) з
інтенсивністю випарювання 5%в годину від маси затору потрібно тепла: [11]
2,328.88 · 0,05 · (30⁄60) · 2259,2 = 13133,5кДж. В результаті кипятіння
густой частини затору випарюється води: 2 · 328,88 · 0,05(30⁄60) = 582,2кг.
Маси затору після кипятіння буде рівна 2 · 328,88 − 582,2 = 579,87кг.
Витрата тепла на підігрів всього затору і на підігрів і кипятіння густой його
частинипри тепловому КПД 0,95 складає:(1,369,936 + 13133 + 236,7)⁄0,95 =
3,888,419кДж. В період тепловой обробки густой частини затору теипература
рідкой його частини понизиться до 65ºC, а при перекачувані температура
густой частини 85-90ºC. Температура всього затору буде дорівнювати.[11]
579,87⋅3,63⋅85+1,552,29⋅3,63⋅65
= 78,4 ºC.
(579.87+1,552,29)⋅3,63
Витрата тепла на підігрів води для заливки сит фільтраційного
апарата. При площаді фільтрування 26,8м3 і висоті підситового
простору0.012м3води для заливання сит потрібно 26,8 ⋅ 0,012 = 1072м3або
1072 кг, тепла для підігріву води до 80ºC.[11]
4,1868 · 1072(80 − 12) = 305,200,97кДж
Витрата тепла на підігрів води для вилучення пивной дробини.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для вилучення пивной дробини витрачається 4л води, підігрітой до 80ºC,
на 1кг затираємих зернопродуктів. Витрата ткпла для підігріву води на
вилучення дробини із одной варки складає: 4,1868 · 5500 ⋅ 4(80 − 12) =
6,263452,8кДж .[11]
Витрата теплп для кипятіння сусла з хмелем .
Із 100кг зернопродуктів виходить 618,86кг гарячого сусла. В процесі
варки випаровується близько15% води від обʼєму сусла і промивних вод.
Поступаючих в сусловий котел. Таким чином, загальна кількість сусла і
промивних вод підлягаючих кипятінню складає; (618,86 ⋅ 100): (100 − 15) =
728л. При масі одиниць обʼєму сусла при 62ºC, дорівнює 1.038 кг/м3,
відповідно масовій частині сухих речовин, рівно 9,5% і тепломісткість сусла
3,96 кДж/(кг·К) витрата тепла для підігріву до кипятіння буде дорівнювати
728 ⋅ 1,038 ⋅ 3,96 ⋅ (100 − 62) = 113712,3кДж .[11]
Для підігріву сусла із 5500кг зернопродуктів до кипіння тепла потрібно
113712,3 ⋅ (5500⁄100) = 6,254,176,8кДж. В процесі кипятіння випарюється
води 728 − 618,86 = 109,14л а витрата тепла для випарювання води складає
109,14 ⋅ 2259,2 = 246,569,1кДж .Для випарювання води з сусла одній варкі
тепла потрібно 246,569,1 ⋅ (5500⁄100) = 13,561,300кДж . [11]
Витрата тепла на варку сусла при КПД котла 0,95склає адає
(6,254,176,5 + 13,561,300)⁄0,95 = 20,858,395кДж.[11]
При ентальпій пара 2716кДж, тиск 0,245МПа і охолоджений конденсат до
100 витрата пару на 1 варку складає 25,650,982⁄(2716 − 9,1868 ⋅ 100) =
100
11,165кг, а на 100кг затертих зернопродуктів 11165 = 203кг .[11]
5500
Добова витрата пару при 5,4 варки в добу складає:
11,165 ⋅ 5,4 = 60,281кг.
Витрата тепла на підігрів води на другі потреби в добу.[11]
Крім приготування сусла гаряча вода (в м3) витрачається на наступні
операцій. Для вказаних цілей використовується вода з віділення охолодження
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
сусла , маюча темпеатуру 30ºC і додатково підігрівать до 60ºC. Для її підігріву
до 60 ºC потрібно тепла 48,610(60 − 30)4,1868 = 6,105,610,4кДж. [11]
Крім того, пара витрачається на підігрів води на вилучення хмеловой
дробини, на що витрачається теплом[11]
14,850(80 − 12) ⋅ 4,186 = 4,227,830,кДж .
Добова витрата пари на вилучення хмелевой дробини і підігрів води для
других потреб складає:[11]
6015610 + 42278030
= 4,498,14кг
2716 − 11868 ⋅ 100
де 100- теипература конденсата ,ºC.
На пропарку трубопроводів діаметром 50-80 мм.витрата пара приймаємо
0,2-0,4 кг на 1м довжини трубопроводу і тиску 0,05Мпа.[11]
Витрата пару для підігріву води в мийних машинах.
Машина АММ-12 потужність 12000 бутилок і годину потрібно витрата
пари 450кг/г. Для роботи 3 машин в дві зміни по 7 год при тепловому КПД
0,95 і коефіцієнті використання машин 0,9 потрібно пару:[11]
450 ⋅ 7 ⋅ 2 ⋅ 0,9 ⋅ 3
= 17,905кг
0,95
2.12 Розрахунок потреб холоду.
Для охолодження сусла, в пластинчастих теплообміниках сусло
охолоджкється до 30ºC водопровідной води , а від 30ºC до 6ºC — росолом . Із
29,7т зернопродуктів перероблених у добу отримуємо 173,967,63л сусла з
масовою часткой сухих речовин в початковому суслі 11,6%. При
тепломісткості сусла 3.87кДж/(кг ·К) і товщина сусла 1,046кг/л для
охолодження його від 30ºC до 6ºC повина бути відведена теплота:[11]
173,967,68 ⋅ 1,046 ⋅ 3,87(30 − 4) = 17,094,721,кДж
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.13 Витрати двооксиду вуглецю і стисненого повітря.
Середньозважена витрата діоксиду вуглецю на 1 дал принятого
асортименту продукції:[11]
154,3*0,5+142,0*0,25+154,3*0,25 = 151, 22 г
Із цієї кількості 4,5 г діоксиду вуглецю, що витрачається для
перемішування 1 дал Жигулівського пива, яке бродить підлягає повторному
використанню:[11]
4,5*0,5 =2,25 г.
В результаті на технологічні потреби діоксиду вуглецю необхідно:
151,22 – 2,25 = 148,97 г/дал
Зважаючи на те, що основна частина діоксиду вуглецю витрачається на
операції пов`язані з фільтрацією і розливом пива. Яке розливається протягом
доби в найбільш напружений період роботи заводу на 148,97 г/дал [11]
(4 000 000*148,97) /(238*1000) = 2503,69 кг,
де 238 – число діб роботи цеху розливу в рік.
2.14 Розрахунок витрат електроенергії.
З опису технологічного обладнання виходить потужності
електодвигуна, встановлючих в машинах і апаратах витрата електроенегрії і
визначається часом їх роботи протягом доби.[11]
Витрата електроенергії визначається сумой велечин для кожной
машини або для кожного апарата. Максимальна година витрата може бути
принята в розмірі 12% на добу. З достатньой точністю для завода мошностью
4 млн . дал пива в год расход електроенергії на технологическі потреби може
бути принято по нормам технологічного проектування 364 кВт∙ ч на кожні
1000 дал товарного пива. При вироблені в добу 16,806, 72 дал пива
( 4 000 000 : 238) потреба в енергії складає: [11]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
364 ∙ 16,806,72: 1000 = 6118кВт ∙ ч, а при максимальному годинії
витраті (12%) електроенегрій витратиться 6118 ∙ 0,12 = 734кВт ∙ ч. Електро
освітлення проектують в відповідності до норм освітлення виробничих
приміщень для пивоварних заводів і вимога вказаними в нормах
технологічного проектування. Сумарні витрати електроенергії на освітлення
множеться на коефіцієнт запасу 1,3 -1,5.[11]
2.15 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх вкористання.
Солдкові ростки. Кілкість ростків, які одержують при виробництві пива,
залежить від тривалості й умов солодорозчення. Це 3,5-5% від маси готового
солоду при виробництві світлого солоду та блиско 6% - темного .[1]
Хімічний склад ростків залежить від складу вихідного ячменю, способу
солодорощення і тому значно коливається [1]
У солодових ростках світлого солоду міститься чистого білкового азоту
3,5% розчинного азоту -1.1, пентозанів -19, сахарози 7,6, розчиного екстракту
-36%.[1]
Як цінний азотистий матеріал ростки використовують для живлення
дріждів у дріждовому та спиртовому виробництві, а також молочнокислотних
бактерій при одержані молочної кислоти. [1]
Кормова цінність солодових ростків у 3,5 раз вища ніж сіна. Вони є
добрим кормом для дійних корів і молодняка.[1]
Їх згодовують тваринам у суміші з обємнистими грубими кормами
(солома, полова та ін.). Кормова цінність ростків полягає не тілки у їхній
поживності,[1]
а й у високому вмісті неорганічних речовини (золи). Вклика рогата
худоба засвоює 80-82 % азотистих речовин, 87 - жиру і 68-88% безазотистих
екстрактивних речовин солодових ростків. Вони містять у значних кілкості
вітамін А (антиксерофтальмічний), В1 (антиневротичний), В2 (фактор росту ),
антирахітичний вітамін D і вітамін Е, що дає на статеві функції. Тому ростки
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
використовують при виготовленні лікарських засобів. Вони дуже
гігроскопічні. При надлишковому зволоженні швидко дліснявіють, псуються і
стають отруйними. Ось чому їх слід зберігати в мішках у сухих вентилованих
приміщеннях. Маса 1 гл солодових ростків становить 20-22кг.[1]
У зв’яску з вмістом у солодових ростках великої кількостіазотистих
речовин у перспективі їх можна використовувати як складову частину
живилних середовищ для вирощування мікроорганізмів.[1]
Солодкові ростки відпускають господарствам із метою введення в рціоні
худоби, частково їх використовують у дріждовому виробництві для
збагачення живилного середовища органічним білком, калієвим та
фосфорним соляними. У солодових ростках виявлено амінокислоти:
аспарагінову та глютамінову, серин, глікокол, аспарагін, треоннін, ɑ-аланін,
тирозин, валін, метіонін, лейкоцин, ізолецин, β-фенілаланін, пролін. Із
вуглеводів вони містять клітковину, пентози та цукри. У них нагромаджується
основна маса вітаміннів групи В, що утворюється в зерні при пророщуванні.
Із них вітамінів В2, В6, В12, РР і Е значно білше в рослинах, ніж у солоді.[1]
Крім того, в солодових ростках є ферменти, про що свідчать результати
визначення ферментативної активності ростків ячміного солоду. Це
амілолітична здат (АЗ), яка становить 0,065 од./г · год; показник
декстрактивнолітичної здатності (ДЗ) у перерахунку на малтозу — 3,8
мл/г · год; малтозна здатність (МЗ) у перерахунку на глюкозу — 12,16
мг/г·год; протеолітична здатність (ПЗ) — 0,11 — 0,18 од./г·год; звгвлний
вміст фосфору — 0,72мг/кг. [1]
У ростках містяться також стимулятори росту — інзити і біотин. Зернові
відходи, які одержують при очищенні, сортуванні та замочуванні зерна,
залежить від якості ячменню, що надходть у виробництво. При очищенні на
сепараторі відокремлюються солома, полова, а за допомогою трієрного
циліндра — кулясті (кукіль, вика) та довші домішки (овес); сортувалний
циліндр допомагає виділяти дрібні, щуплі зерна (третий сорт).[1]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вміст щуплих зерен, що становлять основну частину відходів, залежно
від урожаю коливається від 0,5 до 3%. Із неочищаного ячменю одержують
приблизно таку кілкість відходів: щуплих зерен 0,5 — 3%, половинок зерна і
кулястих домішок 0,2 — 0,5; білших кулястих домішок і полови 0,3 — 1,1;
зернового пилу 0,2%.[1]
Відходи при замочувані зерна являють собою сплав. Їх вміст становить
блиско 2%. За особливостями склад відходів ідентичний відходам при
очищені та сортуванні ячменю.[1]
Зернові відходи, які одержують при сортуванні (ΙΙΙ сорту ячменю) і які
задовольняють вимоги на фуражний ячмінь, задають в обмін на пивоварний.
Сплав і зернові відходи передають господарствам на корм худобі.
Пивна солодова дробина. У відходах пивоварного виробництва
виявлино понад 25% поживних речовин вихідної сировини, білша частина
яких припадає на солодово-зернову дробину.[1]
До складу солодової дробини входять зернові оболонки, нерозчинні
чаастини зерна, що містять в основному полісахариди, майже весь жир і
значна частина білкових речовин вихідної сировини, а також органічана
кислоти, переважно молочну. У сирій пивній дробині є 75 — 80% жиру,
наявного у вихідному солоді. Вона є дуже ціним кормом для худоби. Значну
кількість її використовують у сирому вигляді, а частину сушать і продають у
сухому вигляді. Солодова дробина містить ще 0,5 — 0,7% вимивного
екстракту. [1]
Влітку, коли виробництво пива збілшується, а в господарствах
зʼявляються зелені корми, попит на дробину для виготовлиня тварин значно
зменшується. У зв’язку з високим вмістом у ній вологи і білкових речовин її
потрібно якомога швидше утилізувати. Сушіння дробини — надзвичайно
енергоємний процес. Кращий спосіб її берігання — зневодниння до вологості
60 — 70% за допомогою спецалного конічного шнекпреса. Вміст сухої
речовини в дробину фасують у поліетиленові мішки, які герметично
закривають і пресують. При зберіганні її у мішках знижується рН за рахунок
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
утворення молочної й оцтової кислот у резултаті дії молочнокисло та
оцтовокислих бактерій. Одже, дробина консервується і може зберігатися
протягом тривалого часу.[1]
У Чехії, Німеччині та інших країнах при згодовуванні дробини тваринам
одержують середньодобовий приріст живої 1,24 кг. Перетворення
орнганічних відходів у метан здійснюється в основному за допомогою
анаеробних змішаних культур. Найбільш відповідають цій меті культури,
одержані з рубця тварин.[1]
Усі органічні відходи пивоварного виробництва досліджувалидо їх
придатності утворення метану. В дослідах на основний субстрат
використовували дробину. Інші відходи пивоварного виробництва додавали
до дробини в тих же порціях, у яких вони виділяються на підприємстві. При
цьому найкращі властивостіз погляду перетворення у метан маютьпивна та
хмелева дробини, упаковки з паперу з картону і фільтруючий матеріал. Однак
пакувальний і фільтрувальний матеріал портебують попередньої лужної
обробки й подріблення до розмірів часток пивної дробини.[1]
Важливим є те, що досягнута сумарна тривалість проце0сів розпаду 80-
85% сухої речовини протягом 12-13 діб.[1]
Хмелева дробина — менш ціний відхід, оскільки поки що не набула
ефективного застосування. Безводної хмелевої дробини одержують 60% від
заданого в сусло хмелю. Таким чином з 1 кг хмелю, який використовують для
варки сусла одержують приблизно 4 кг хмелевої дробини вологістю 85%.
Вона містить 4,46% сирого протеїну, 26,15- безазотистих екстрактивних
речовин, 3,24 — екстракту ароматичних речовин і 5,36% клітковини.[1]
За складом і засвоюваністю хмелева дробина прирівнюється до лучного
сіна, у ній є близько 580% засвоюваних речовин. Однак через дуже
виражений гіркий хмелевий смак худоба не їсть корму з хмелевою дробиною
навіть у невеликій кількості. На ряді заводів хмелеву дробину спалюють у
топці разом із вугіллям, а у деяких місцевостях її вткористовують ц
сільському господарстві як підстилку для худоби або при воготовленні
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
компосту. Кращий спосіб використання хмелової дробини — це одержання з
неї біогазу.[1]
Білковий відстій одержують при охолоджені та освітленні сусла на
холодильній тарілці, у відстійному апараті, гідроциклоні або сусловарильму
сепараторі. Він складається переважно з білково дубильних сполук, що
виділялися із сусла підчас його кипʼятіння з хмелем або приохолодженні.[1]
На 100кг засипки солоду одержують в середньому 2-3 кг вологістю
80%.[1]
Надлишкові пивні дріжджі являють високоякісний харчовий продуктів,
щог складається легкозасвоюваних білків, вуглеводів, жирів і багатий на
вітаміни. Вони є одним із кращих природних джерел одержання всіх
вітамінів комплексу В. Антиневротичного вітаміну В1 у дріжджах міститься
більше 60 разів більше, ніж у шпинаті та салаті, а вітаміну В2 — у два рази
більше, ніж у молоці, та в 50 разів більше ніж у салаті та шпинаті.[1]
Із відомих вітамінів комплексу В у пивоварних дріжджах виявлено ( на 1 г
сухої речовини) 40-360 мкг вітаміну В1(тіаміну), 305-930 мкг вітаміну РР
( нікотинової кислоти), 32-119 мкг пантотенової кислоти, 19-30 мкг вітаміну
ВС(фолієвої кислоти), 100 мкг параамінобензойної кислоти 0,2-1,0 мкг
вітаміну Н ( біотину), 500 мкг інозиту.[1]
До того ж вітаміни групи В у пивних дріжджах знаходяться в такому
поєднанні, що посилює їхню фізіологічну дію.[1]
Крім того, в пивних дріжджах міститься вітамін Е (токоферол)і
провітамін Д2. [1]
( кальцеферол). Останній регулює метаболізм кальцію і фосфору в
живому організмі й впливає ріст тварин. Нестача його в молодому організмі
призводить до припинення росту і вподальшому викликає рахіт.[1]
Важливі й такі компоненти дружджів, як лецетин, холін і глютатіон.
Лецитин та холін необхідний для нормального функціювання нервової
системи і впливають на жировий обмін організму. Глюкотіон містять
органічно звʼязну сірку і є каталізатором окислювально-відновних процесів в
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
організмі. Відмиті від гірських речовин пивні дріжджі мають високу поживну
цінність. Висушенні при оптимальних режимах вони містять понад 50%
білків. Відмиті білки в пресованому вигляді відправляють з метою
виготовлення спеціальних кондитерських сортів печива. Для медичних
потреб їх сушать і випускають у вигляді таблеток або в порошку.[1] Дріжджі
призначені на корм худобі не підлягають попередній обробці, їх лише сушать.
[1]
2.16 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Від контролю якості сировини, допоміжних матеріалів і напівпродуктів у
виробничому процесі, а також товарної продукції та відходів виробництва
залежить ступінь регулювання та реалізації в оптимальних умовах
технологічних процесів. Тому в таблиці 2.17.1 наведено технологічний
контроль у варильному відділенні .[6]
Таблиця 2.25 — Схема техно-хімічного контролю технологічних
процесів.[6]
Об’єкт Показник, який Періодичність Метод контролю
контролю Контролюють контролю
Помел Контроль помелу При встановленні Спиртовий аналіз
пальців
солододробарок
та наступній їх
перевірці
Затір Температура У кожному заторі Термометр ТС-4,
Затирання межа вимірюва-
ння 1–
Хміль При надходженні на – У середній пробі від
завод кожної партії
При надходженні на -- --
завод
Хміль При надходжені на -- –
гранульовани завод
й
При надходжені на -- --
завод
Затір Варильний цех Териоиетер мітка У кожному заторі
вимірювання t-100ºC
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
100
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.25
Помел Варильний цех
Молоде пиво Масова частка У кожному Цукромір
сухої речовини бродильному Температура
Температура апараті Температура
Температура У кожній Термометр ТС-4
Термометр ТС-4 ванночці з води у
води у дріжджами дріжджанці
дріжджанці У кожному Розрахунковий
Видимий бродильному
Екстракт. апараті
Видимий ступінь
зброджування
Розрахунковий
Зернова та Загальний Один раз в Згідно з діючим
хмелева екстракт, декаду з кожного стандартом
дробина вимивний і парата
невимивний
екстракт
Охмелене Масова частка У пробі від Цукромір
сусло сухої речовини кожної варки
Кислотність
Колір Згідно з діючим
Оцукрюваність стандартом
Прозорість
Якість білкового
Осаду
Якість
Фільтрування
2.17 Заходи щодо охорони довкілля.
Основною метою багатьох науково-дослідницьких інститутів на даний
час є одержання як можна меншої кількості сміття і відходів і зрештою
перехід на безвідходне виробництво.Особливо велика увага присвячена воді,
що є найбільш проблемним питанням. У стічних водах міститься дуже багато
речовин, що можуть розкладатися мікроорганізмами. Ці мікроорганізми
мають потребу в кисні, і тому можна в значній мірі очищати стічні води
шляхом подачі повітря. [5]
При цьому утворюється активний мул, насичений аеробними
мікроорганізмами.Такий спосіб називається аеробним очищенням води.Якщо
Арк.
ДП20.ТХП64. 65.00.000 ПЗ
10101
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
проводити очищення без подачі повітря, то стічні води повільно очищаються
гнильними бактеріями. При цьому спочатку шляхом гідролізу утворюються
органічні кислоти, а потім у ході метанового бродіння утворюється метан.
Такий метод називають анаеробним очищенням води. [5]
Навідміну від аеробного способу ступінь очищення стічних вод від
забруднень у цьому випадку менша, а відповідно кількість мулу – більша.
При спалюванніметану можна одержати енергію.Обидва способи – аеробний
і анаеробний – застосовуються на практиці,причому більш сучасні установки
є частіше анаеробними, з наступним підключенням аеробного ступеня.[5]
.За винятком води, безпосередньо перезодячій в пиво і побічний продукт
або втраченій у вигляді випарень вся інша кількість попадає в стічні води.
Виходячи з практики можна предпологать, що для проиготування одного
1гл готового пива витрата води без обліку стічної води складає 1,8-2,5 гл.
Це значить, що при загальній потребності води 6 гл на 1 гл стічних вод/гл
пива, апри більш низьким загальним потребам утворюєтьсявідповідно
менше стічних вод.[5]
Вході технологічного в воду потрабляють різні речовини у зваженому
або розчиному стані. [5]
В стічних водах пивоварного виробництва знаходяться:
- залишки сусла [5]
- промивна вода
- стоки складаючі частки
- стоки складаючі залишки хмелю
- лужні стоки із станцій СІР
- кислотні стоки із станцій СІР
- темні лужні стоки із ПВПП-фільтра
- стічна вода, маюча кізельгур
- темні стоки саме основне
- оброблений розчин із пляшкомийних машин
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
102
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- нерозчині тверді речовини, такими як папір від етікеток, шлам і інші
загрязніння.
- Розчині речовини такі як клей, їдкий натрій, солі металів
- сліди олії, жирів
- залишки пива із повернених пляшок
- змиви залишків пива із різногоавтомата.[5]
В стоки потрапляє даже засоби лля змазки стрічки транспортеру — ні що
не зникає безслідно.[5]
Ці речі поступово підвищують концентрацію забруднених стічних вод.
Якщо помножити середньовагову конценрацію забруднення на обʼєм
стічних вод , то вийде загальна кількість забруднень від стоків. Це складає в
стічних водах забруднення потребують більших потужностей очищених
споруд і визначають вартість налогу за збір промислових стоків. Для
економій коштів потрібно проведення заходів по затримкі забруднення
стічних водах, і по переходу на оборотні водообезпечення. [5]
2.18 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються.)
До компонування плану головного корпусу приступають після
розрахунку і підбору обладнання і апаратів встановлення їх габаритами
розмірів.[10]
Для правильного розміщення обладнання в корпусі необхідно мати
дані: схеми технологічного процесу, а відповідно , і схема компонуючих
частин цехів головного корпуса; кількість одиниць обладнання, підлягаючого
розміщенню в корпусі, і габаритними розмірами обладнання; офіційними
нормами технологічного проектування мінімальних розривів між
встановлюючи обладнанням.[10]
В складі головного корпусу заводу входить виробничі, енергетичні,
допоміжні цехи, заводські лабораторії, адміністративні і побутові
приміщення.[10]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
103
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Компонувальне рішення головного корпусу пивоварного заводу повинні
прийматись з дотриманням наступних вимог: [10]
1, Виконання в комплексі всіх вимог нормативних матеріалів з охорони
праці, техніці безпеки і санітарних заходів, суворим урахуванням категорії
всіх цехів і приміщень заводу пожежній безпеці, блискавок захисних
споруд.[10]
2, Створення чіткого технологічного зв’язку між виробничими
частинами і цехами, забезпечувати найкращі експлантаційні умови і
максимальне скорочення протяжності трубопроводу і транспортних
пристроїв.[10]
3, Обиспечування потокові технологічні процеси чітких і удобних
грузо потоків транспорта на промисловій площадці по прийому тари і
вивозу готової продукції.[10]
4. Максимальне об’єднання всіх основних допоміжних цехів і частин,
складських і адміністративних приміщень в приміщені.[10]
5, Повно і точне виконання вимог всіх дій ГОСТІВ і ДСТУ в
відношенні строгих норм проектування промислових зданий. Строга частина
приміщення повинна бути вирішена на основі сучасних конструкцій, [10]
Складаються із найбільших економічних уніфіцираваних площі для
встановлення більш потужного обладнання.[10]
Найбільш доцільна форма копруса - прямокутна. Розміщувати
підприємство рекомендовано в одноповерховому будинку з переходом на
багато поверхову частину тільки варильного цеху і при можливості
адміністративно побутових приміщень з цілю скорочення об’єму
приміщення. Прикладом компонованого рішення пивоварного виробництва з
виконанням всіх вимог, може виконувати роль типового пивоварного заводу
потужністю 4 млн.дал пива в рік, із наступним варіантом розширенням
виробництва пива до 8 млн. дал в рік при використані різного бродильного
обладнання.[10]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
104
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Компоновочна схема головного корпусу в обох варіантах проекту
однотипна і головним в тому, що бродильний цех, цех доброджування,
окреми розведення чистой культури дріжджів і фільтрування віділів, в яких
необхідно підтримувати певну температуру, утворюється внутрішній
ізолюючий контур приміщення. З усіх сторін до них притискаються цехи і
віділення, потребуючі великої освітленості.Склади солоду, ячменю, хмелю,
цукру розміщенні неподалік до варильного цеху.[10]
Трансформаторна, холодильниї цех, знаходиться поряд з споживачами
2
енегроресурсів. Площа будівництва головного корпусу складає 17200м .
Корпус має прямокутну форму, до нього притискаються робочі цехи розмірів
162/96м. Корпус одноетажний з вбудованими етажерка 3,6м з 4 поверховим
обʼємом під робіткового віділу розміром в плані 12/12м. Сітка колони
головного корпусу 18/6м. Висота до низу балок 6 і 8,4 м.[10]
Технологічна компоновка і будівельне рішення корпусу дають змогу
розширити завод і збільшенням його потужності до 8 млн.дал пива в рік.Таке
збільшення дає можливість мати пристройку зовнішньой сторони
приміщення варильно і бродильного цехів. Доброджування, виділення
окремого приміщення. В головному розміщені всі цехи основного
виробництва: варильний цех, бродильний цех, цех доброджування,
фільтраційне віділення, мийно розливний цех, склад посуду і склад готової
продукції. [10]
В даном проекті побутове приміщення для основного виробництва
находиться в адміністративно побутовому корпусі.Побутові приміщення для
холодильного цеху, для зарядної механічної майстерні розміщуються в
головному корпусі відповідно до цих віділів.[10]
Для дипломного проектування можливо використовувать варінт
пивоварного заводу потужність 4 млн. дал пива в рік з бродінням і
доброджуванням всіх видів пива в циліндрично бродильних апаратах з
середнім періодом бродіння 16 днів. Циліндричноконічні бродильні апарати ,
мають сорочку для регулювання температури бродіння встановлюючи на
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
105
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
відкритому повітрі. Для пастеризації пива в пляшках перед розливом
розміщують автоматичні пластинчасті пастеризатори марки ОПУ-10
виробництва 1000л/ч в кількості 2 шт. [10]
Висновки та рекомендації.
В технологічній частині дипломного проекту. Наведено структуру
підприємства, режими роботи заводу. Вказаний асортимент продукції яка
виробляється та характеристики готового продукту. Наведена сировина з якої
виробляється пиво та допоміжні матеріали. Технологічна схема за якою
виробляють. Розроблена апаратурно-технологічна схема та її опис.
Проведений розрахунок продуктів, розрахунок кількості тари та
допоміжних матеріалів, підбір технологічного обладнання для підприємства.
Зроблено розрахунок складських приміщень для підприємства, розрахувала
витрати води, пари, потреби холоду та витрати діоксиду вуглецю і стисненого
повітря.Розрахувала витрату електроенергії. Навела методи використання
вториної сировини, та характеристику відходів. Також заходи з охорони
довкілля, які повинні бути на виробництві.
В данії частині розроблені заходи, що до якості і виробництва
продукції. Використання сировини та допоміжних матеріалів для
приготування, та проведені заходи щодо збереження довкілля.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
106
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
Підприємства пивоварного виробництва слід проектувати, як правило,
з автомобільними дорогами. Внутрішньозаводські дороги, які служать для
транспортування сировини, готової продукції і допоміжних матеріалів, а
також головний в'їзд на завод повинні бути асфальтовані.[15]
Доцільно садити зелені насадження. Огорожу проммайданчика
приймати висотою не менше 2-х метрів.[15]
Архітектурно-будівельна частина.
Виробничі будівлі пивоварного заводу проектуються відповідно до
СНиП 2.09.02-85 *, СНиП 2.01.-85.[15]
Корпус виробництва пива складається з одноповерхової частини,
висотою до низу несучих конструкцій - 6,0 м і багатоповерхової частини з
висотою поверхів - 4,8 м.[15]
В одноповерховій частині розташовуються цех розливу, готової
продукції, а також підсобно-допоміжні приміщення.[15]
В багатоповерхової частини розташовуються варильне віділення
поблизу нього розташовані склади з сировиною, також розташоване
бродильне, доброджувальне, фільтраційне віділення. Розташування інших
виробничих або допоміжних приміщень над і під цими відділеннями не
допускається.[15]
Зовнішні огороджувальні конструкції будівель і приміщень з
виробництвами категорії "А" і "Б" слід проектувати легко-скидними.[15]
Ремонтно-механічні майстерні, матеріальні склади загального
призначення та інші допоміжні приміщення рекомендується блокувати в
окремо-будівлі. При влаштуванні приямків в приміщеннях з виробництвами
категорій А та Б слід передбачити витяжну вентиляцію з нижньої зони.[15]
Дипломний проект пивоварного заводу
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Гнатюк Є.О. Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чкпурна О.Л. 107 146
БУДІВЕЛЬНІ
Реценз.
Н. Кон тр. РІШЕННЯ ЧДТУ.каф.ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
Внутрішнє оздоблення виробничих приміщень виконувати відповідно
до СН 181-70.[15]
Таблиця 3.1 - Таблиця внутрішніх оздоблювальних робіт виробничих і
підсобних приміщень пивоварного заводу.[15]
Панелі (обробка
Стеля Стіни низу стін,
перегородок, колон)
Підготовк
№ Підготовка
Найменування а під
№ під
відділів зафарбува
п/п зафарбуван
ння
ня
Вид
Вид
підготовк
розчину
и
1 1 2 3 4 5 6 7
1Елеватор Цементний Цементни
.1. Приймальний розчин. й
пристрій для розчин.
ячменю. Вапняна Вапняна водоемуль 1500 -
Силосні Цементний сійна
корпуси розчин. Цементни
А) над й
силосні розчин
Б) під силосні
2Віділення Затирка Водоемульсі Затирка Водоемул - 1500
.2. миття зерна, цементним йна цементны ьсійна
замочування. розчином м
растворо
Віділення Затирка м
солодо цементним
пророщення розчином
Віділення На всю
сушки солоду Затирка грунтовка грунтовка висоту
цементним лаком ХВ- лаком ХВ-
відділення розчином 784 або ХС- 784 або
підготовки та - " - 76 або ХС- ХС-76 або
води 724 покриття ХС-724
дезинфектант емаллю ХВ- покриття 200
а 16 або ХВ- емаллю
риміщення 113 або ХВ- ХВ-16 або
кондиціонерів 110 ХВ-113
або ХВ-
- " - 110
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
108
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вид
зафарбування
Вид
зафарбування
Зафарбуваня або
залицьовування
Висота, мм
Примтітка.
Продовження таблиці – 3.1
2Виробництво - " - - " - - " - - " - - " - - " -
.3. солоду з
солодоращени
я в одному
апараті
3 Мийно-розливне виробництво
3Цех посуду Затирка Вапняна Затирка Водоемул - -
.1. складним побілка цементним ьсійна
розчином розчином
3Пляшко- Затирка Водоемуль Затирка Водоемул Глазуров 2100
.2. мийний відділ цементним сійна цементним ьсійна ана
розчином розчином плитка
3Цех розливу - " - - " - - " - - " - - " - 2100
.3.
3Цех готової Затирка Вапняна Затирка Водоемул - -
.4. продукції складним побілка цементним ьсійна
розчином розчином
3Відділ варки Затирка Водоемуль Затирка Водоемул Глазуров 2100
5. клею цементним сійна цементним ьсійна ана
розчином розчином плитка
3Кладова Затирка Вапняна Затирка Водоемул - -
6. допоміжних складним побілка цементним ьсійна
матеріалів розчином розчином
3Цехова,слюса - " - - " - - " - - " - - -
7.. рна
майстерня,
інструменталь
на
Характеристика стічних вод і система каналізації
На потреби пивзаводу використовується вода питної якості (ГОСТ
2874-82 *), технічна, зворотна.Якість технічної води і операції, на які вона
використовується, визначаються технологічним завданням.При проектуванні
систем водопостачання та каналізації використовувати діючі БНіП.[15]
Необхідність влаштування в цехах системи автоматичного
пожежогасіння визначається відповідно до "Переліку будівель і приміщень
підприємств агропромислового комплексу, які підлягають обладнанню
автоматичною пожежною сигналізацією і автоматичними установками
пожежогасіння". Напір в системі виробничого водопостачання слід
визначити виходячи з умов нормальної роботи технологічного обладнання.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
1100990
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
Мийка обладнання здійснюється технічною водою через спеціальні крани і
гумові шланги. З метою скорочення водоспоживання та зменшення скидання
стічних вод передбачати максимальне використання води повторно і в
обороті. [15]
У корпусах передбачати дві системи каналізації: виробничу і побутову.
Необхідність локальної очистки стічних вод вирішується в кожному
конкретному випадку. Нейтралізація лужних стоків передбачається
технологічною частиною проекту в залежності від місцевих умов.[15]
Склад стічних вод заводу приймати за "Укрупненими нормами
водоспоживання та водовідведення для різних галузей промисловості",
Зважені речовини - 250 мг / л; рН - 6,5 (після нейтралізації); БПК повн. - 55
мг / л. [15]
Опалення і вентиляція
При проектуванні систем опалення і вентиляції необхідно керуватися:- СНиП
2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".- ГОСТ 12.1.005-
88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони", і іншими
діючими нормативними та довідковими матеріалами. [15]
Концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих
приміщень слід приймати рівній ГДК, встановлюють нормативними
документами. Концентрацію шкідливих речовин в припливному повітрі при
виході з розподільників повітря і інших припливних отворів слід приймати за
розрахунком з урахуванням фонових концентрацій цих речовин в місцях
розміщення повітряно-прийомних пристроїв, але не більше:[15]
а) 30% ГДК в повітрі робочої зони - для виробничих та
адміністративно-побутових приміщень;[15]
б) ГДК в повітрі населених місць - для житлових і громадських
приміщень..[15]
Системи припливної вентиляції з штучним спонуканням для
виробничих приміщень, слід поєднувати з повітряним опаленням.Системи
опалення з місцевими нагрівальними приладами слід передбачати
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
110
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
однотрубні, горизонтально проточні, в багатоповерхових будівлях –
вертикальні.Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання слід
застосовувати в якості теплоносія, як правило, воду, інші теплоносії
допускається приймати при обгрунтуванні.[15]
Системи загально-обмінної вентиляції приміщень допускається
використовувати для вентиляції приямків і оглядових канав, розташованих в
цих приміщеннях.Витрата зовнішнього повітря (зовнішнього або суміші
зовнішнього та рециркуляційного) слід приймати відповідно до п.4.42/4.46
СНиП 2.04.05-91. Приймальні отвори для видалення повітря системами
загально-обмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0,3
м від підлоги до низу отворів.Витрата повітря через нижні відсмоктувачі,
розміщені в межах робочої зони, слід враховувати як видалення повітря з цієї
зони.[15]
Аварійна вентиляція для виробничих приміщень, в яких можливе
раптове надходження великої кількості шкідливих або горючих газів, парів
або аерозолів, слід передбачати відповідно до вимог технологічної частини
проекту з огляду на несумісність по часу аварії технологічного та
вентиляційного обладнання. Для відшкодування витрат повітря, що
видаляється аварійною вентиляцією, спеціальних припливних систем
передбачати не слід. Повітряні і повітряно-теплові завіси слід проектувати
відповідно до вимог технологічної частини проекту і п.4.68/4.71 СНиП
2.04.05-91.[15]
Вентилятори, кондиціонери, припливні камери, повітронагрівачі,
тепло-утилізатори, пиловловлювачі, фільтри, клапани, шумоглушники і ін.
Устаткування, крім обладнання повітряних і повітряно-теплових завіс з
рециркуляцією і без рециркуляції повітря, не допускається розміщувати в
обслуговуваних приміщеннях:[15]
а) складів категорій А, Б і В;
б) житлових, громадських і адміністративно-побутових будівель, крім
обладнання з витратою повітря 10 тис. м3. [15]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
111
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Устаткування систем аварійної вентиляції і місцевих відсмоктувачів
допускається розміщувати в обслуговуваних ними приміщеннях.
Пиловловлювачі і фільтри для сухого очищення вибухонебезпечної пило-
повітряної суміші слід розміщувати, як правило, перед вентиляторами.
Нев’язка втрат тиску по гілках повітропроводів не повинна перевищувати
10%.Аварійну проти-димову вентиляцію для видалення диму при пожежі
слід проектувати для забезпечення евакуації людей з приміщень будівлі в
початковій стадії пожежі, що виникла в одному з приміщень. [15]
Викиди від систем витяжної вентиляції слід проектувати окремими,
якщо хоча б в одній з труб або шахт можливе відкладення горючих речовин
або якщо при змішуванні викидів можливе утворення вибухонебезпечних
сумішей.Допускається з'єднання в одну трубу або шахту таких викидів,
передбачаючи вертикальні оброблення з межею вогнестійкості 0,5 год від
місця приєднання кожного повітропроводу до гирла.[15]
Опалення, вентиляцію та кондиціювання слід, як правило, проектувати,
використовуючи теплові вторинні енергетичні ресурси (ВЕР):[15]
а) повітря, що видаляється системами загально-обмінної вентиляції і
місцевих відсмоктувачів;
б) технологічних установок, що передаються у вигляді тепло- і
холодоносіїв, придатних для опалення, вентиляції та кондиціонування.
Використання теплоти повітря з систем вентиляції з природним
спонуканням допускається не проектувати.[15]
Електропостачання систем аварійної вентиляції і протидимового
захисту, крім систем для видалення газів і диму після пожежі слід
передбачати I категорії Для обладнання, металевих трубопроводів і
повітропроводів систем опалення та вентиляції приміщень категорій А та Б, а
також систем місцевих відсмоктувачів, що видаляють вибухонебезпечні
суміші, слід передбачати заземлення. Рівень автоматизації і контролю систем
слід вибирати в залежності від технологічних вимог і економічної
доцільності. [15]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
112
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ефективність дії систем і зниження капітальних і експлуатаційних
витрат повинні досягатися шляхом максимального використання виробничих
тепловиділень, застосування досконалого опалювально-вентиляційного
обладнання, раціонального застосування засобів автоматизації для контролю
і регулювання, раціонального розміщення обладнання сантехсистем і
комунікацій. Як джерело теплопостачання заводу може служити котельня
заводу або зовнішнє джерело тепла.[15]
Таблиці 3.2 Рекомендовані системи вентиляції для варильного
цеху.[15]
Допустимі норми
Оптимальні норми на
На постійних і
постійних і непостійних
Температура, °С непостійних
робочих місцях
робочих місцях
Періо Категорі
Швид
ди ї
кість
року Робіт Швидкіс Відповідн на всіх
Темпера постійн непостій м/с, Відповідна
ть м/с, а волога, рабочих
тура, а на не волога в %
не более % місцях
боліш
е
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Тепли Легка Iа 23 - 25 0,1 40 - 60 28/31 30/32 0,2 75
й Iб 22 - 24 0,2 - - На 4 °С 28/31 30/32 0,3
періо Средня 21 - 23 0,3 - - вище 27/30 29/31 0,4
д тяжкість розрахован
IIа ої
IIб 20 - 22 0,3 - - температур 27/30 29/31 0,5
важка III 18 - 20 0,4 - - и 26/29 28/30 0,6
зовнішньог
о повітр’я
(параметри
А) не
більше
вказаних у
графах 7 и
8
Холо Легка Iа 22 - 24 0,1 40 - 60 - 21 - 25 18 - 26 0,1 75
дний Iб 21 - 23 0,1 - - - 20 - 24 17 - 25 0,2
періо Средня 18 - 20 0,2 - - - 17 - 23 15 - 24 0,3
д тяжкість
IIа
IIб 17 - 19 0,2 - - - 15 - 21 13 - 23 0,4
Тяжкість 16 - 18 0,3 - - - 13 - 19 12 - 20 0,5
III
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
113
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Примітки:
1. Для приміщень категорій А та Б, а також виробничих приміщень, в
яких виділяються шкідливі речовини, слід передбачати негативний дисбаланс
повітря. Витрата повітря для забезпечення дисбалансу при відсутності
тамбур-шлюзу визначається розрахунком, але не менше 100 м3/ год на кожні
двері цього приміщення. При наявності тамбур-шлюзу витрата повітря
приймається рівним витраті, подається в тамбур-шлюз.[15]
2. Припливне повітря слід направляти так, щоб повітря не надходило
через зони з більшим забрудненням до зони меншої забрудненості і не
порушував роботи місцевих відсмоктувачів. Припливне повітря слід
подавати на постійні робочі місця, якщо вони знаходяться у джерел
шкідливих виділень.[15]
3. Видалення повітря з приміщень слід передбачати із зон, в яких
повітря найбільш забруднене. При виділенні пилу і аерозолів видалення
повітря слід передбачати з нижньої зони. Приймальні пристрої
рециркуляційного повітря слід розміщувати в робочій або обслуговуваній
зоні приміщення.[15]
Системи опалення та опалювальні прибори наведено в таблиці 3.3
Таблиця 3.3 – Системи опалення та опалювальні прибори.[15]
№№ Системи опалення, опалювальні прибори, теплоносій,
Приміщення
поз. граничні температури теплоносія
1 Громадські та Водяне з радіаторами, панелями і конвекторами, при
адміністративно- температурі теплоносія для систем: 95 °C - двотрубних і 105 °С
побутові - однотрубних.
Водяне з вбудованими в зовнішні стіни перекриття і підлоги
нагрівальними елементами
Повітряне
Місцеве (квартирне) водяне з радіаторами або конверторами
при температурі теплоносія 95 °C.
Електричне або газове з температурою на тепловіддаючої
поверхності 95 °С
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
114
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці -3.3
2 Виробничі: Повітряне. Водяне і парове при температурі теплоносія: води
а) категорій А, Б і В без 150, пара 130 ° С. Електричне і газове для приміщень категорії
виділень пилу і аерозолів В (крім складів категорії В) при температурі на теплоотдающей
або з виділенням поверхні 130 ° С. Електричне для приміщень категорій А та Б
негорючого пилу (крім складів категорій А та Б) у вибухозахищеному виконанні
відповідно до ПУЕ, при температурі на теплоотдающей
поверхні 130 ° С
3 Сходові клітки, пішохідні Водяне і парове з радіаторами, конвекторами і калориферами
переходи і вестибюлі при температурі теплоносія: води 150 °С, пари 130 °С.
Повітряне
4 Теплові пункти Водяне і парове з радіаторами і гладкими трубами при
температурі теплоносія: води 150 °С, пари 130 °С.
5 Окремі приміщення і Газове й електричне, в тому числі з високотемпературними
робочі місця в випромінювачами
неопалюваних будівлях, а
також робочі місця в
опалювальних
приміщеннях з
температурою повітря
нижче нормованої, крім
приміщень категорій А, Б і
В
Водопостачння компресорних станцій.
Основними споживачами води є мийно розливний цех, також
варильний, бродильний.[15]
Температура охолоджуючої води може бути різна, але не повинна
перевищувати +25 ° С ÷ + 30 ° С.[15]
Система водопостачання компресорних станцій приймається тільки
зворотна. Циркуляційна система водопостачання може прийматися з
розривом або без розриву струменя.[15]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
115
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висновки і рекомендації.
В дипломному проекті, розроплені плани і розрізи приміщення при
цьому враховується опалення преміщення, я навела кращу систем опалення,
для пивзаводу, також вибрала систему вентеляції для підприємства,
враховуючи те що є подрібнювальний цех, де є велике скупчення пилу.
Також на підприємстві є варильне, бродильне, віділення та лінія
розливу де використовується велика кількість води тому запропонувала
ефективну систему водопостачання.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
11616
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.ОХОРОНА ПРАЦІ.
Аналіз умов праці.
Подpiблювально-pозмелювальне устаткування повинно pозташовуватись
в iзольованому пpимiщеннi. Мiсця видiлення пилу (тpанспоpтування,
пеpесипання) повинні обладнуватись аспipацiєю з наступним очищенням
запиленого повiтpя пеpед викиданням його до атмосфеpи згiдно з вимогами
п.1.7-1.13 ч.2 цих Eпpавил.F. Пеpед завантажувальною воpонкою
подpiбнювача у мiсцях зсипан-ня пpодукту (тiчка, лоток, бункеp тощо)
повинні бути встановлені магнiтнi уловлювачі. Очищення магнiтних
уловлювачiв (автоматичне) повинно пpоводитись у терміни, зазначенi в
iнстpукцiї, затвеpдженiй власником пiдпpиємства. [12]
Для запобiгання iскpінню, розpиву сит та iншим пошкодженням, які
виникають пpи биттi молоткiв, pотоpи подpiбнювачів повинні бути
збалансовано. Подpiбнювання солоду та iнших зеpнопpодуктiв повинно
здiйснюватись в умовах геpметизацiї подpiбнювачів. Пpивод устаткування
повинен бути споpяджений блокувальним пpистpоєм, що виключає пуск
устаткування пpи вiдкpитих накpивках (люках) подpiбнювачів i вальцових
станкiв та вимкненiй мiсцевiй витяжнiй вентиляцiї. Завантажування
подpiбнювальних i вальцових машин повинно бути механiзовано.
Завантажувальнi воpонки повинні бути висотою не менше 0.6 м. [12]
Подpiбнювальне i pозмелювальне устаткування має бути зблоковано з
пpиводом iншого устаткування, що є складовою частиною механiзованої
лiнiї, для запобiгання завалам гоpючої подpiбненої сиpовини у pазi
аваpiйного зупинення одного з устаткування поточної лiнiї. Гнучкі шланги,
які застосовуються для транспортування цукру, солоду, повинні бути виконані
у вигляді металорукава, рукава з електропровідної гуми або гумового рукава
з металевою опліткою. Ємкостi для збиpання pозмеленого пpодукту повинні
Дипломний проект пивоварного заводу
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Гнатюк Є.О Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чепурна О.Л. 117 146
ОХОРОНА
Реценз.
Н. Кон тр. ПРАЦІ ЧДТУ.каф.ХТ
Затверд. Осипенкова І.І
бути герметично з'єднані з подpiбнювачами i млинами. [12]
Пpоцеси pозмелювання сипкої сиpовини на мiкpомлинах мають
здiйснюватись пpи закpiплених матеpчатих фiльтpах, заземлених для
запобiгання накопиченню заpядiв статичної електpики згiдно з вимогами
pозд.10.4 ч.1 цих EПpавил.[12]
Пусковi пpистpої пpивода мiшалок затоpних i фiльтpацiйних чанiв,
ваpильних i сусловаpильних котлiв, iнших технологiчних апаpатiв i посудин з
мiшалкамиповинні мати написи назв апаpатiв та їх поpядкові номери. На
паpовому тpубопpоводi на вводi до ваpильного вiддiлення повинен
установлюватись автоматичний pедукувальний пpистpiй з манометpом i
запобiжним клапаном. Подавання несолоджених матеpiалiв до затоpного
чану, хмелю до сусловаpильного котла повинно бути механiзовано.Затоpний
чан, сусловаpильний i ваpильний котли тафiльтpацiйний чан повинні
бути обладнані витяжними тpубами i всеpединi освiтлюватись
стацiонаpними свiтильниками напpугою не вище 12 В у вологозахищеному
виконаннi (з огоpодженням металевою сiткою).[12]
Сусловаpильнi котли повинні мати позначку максимального piвня
наповнення їх пpодуктом, повиннi бути обладнанi устроями, що
пiдтримують задану iнтенсивнiсть кипiння сусла, та блокуванням, що
перешкоджає самочинному закриванню заслiнки на витяжних трубах. Пеpебiг
технологiчного пpоцесу у сусловаpильному котлi має контpолюватись чеpез
оглядовi вiкна з pозсувними огоpожами на накpивцi котла. Коpпуси
затоpного i сусловаpильного котлiв, фiльтpацiйного чана, баки гаpячої води
повинні мати теплоiзоляцiю згідно з вимогами п.8.2.3.ч. 1 цих EПравилF.
Баки гаpячої води повинні бути обладнані блокуванням вiд пеpеливання.
Фiльтpпpеси повинні бути обладнані гiдpавлiчними або механiчними
затискачами, манометpами i запобiжними клапанами.Пiд фiльтpпpесами
мають встановлюватись металевi гpати для запобiгання падiнню у бункеp
стоpоннiх pечей.[12]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
118
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рамнi фiльтpпpеси повинні бути обладнані пpистpоєм для механiчного
затискання pам.Пpи pучному ущiльнюваннi pам фiльтpпpеса дозволяється
коpистування лише важелями, якi є частинами пpеса. Застосування
додаткових важелiв для ущiльнювання pам пpесiв не
дозволяється.Фiльтpпpеси мають працювати з повним комплектом pам та
плит. Для обмеження ходу фiльтpувальних плит i затискної плити угоpу та
униз фiльтpпpес повинен бути обладнаний кiнцевими вимикачами. Якщо
комплект pам i плит у фiльтpпpесi є неповним, не дозволяється коpистуватись
вставками для подовження затискного штока. [12]
Подавання та вiдведення пpодукту автоматичного фiльтpпpеса повинно
бути геpметично захищено i обладнано оглядовими пpистpоями. Фiльтpпpеси
повинні бути обладнані пiддонами з механiзованим видаленням осадiв або
пpиймальними жолобами для збиpання i вiдведення осадiв до каналiзацiї.Не
допускається pобота фiльтpпpеса за наявностi течi пpодукту мiж pамами,
плитами та в аpматуpi. Фiльтpпpеси, які пpацюють, повинні бути захищені
екpанами для запобiгання pозбpизкуванню пpодукту. Пpотягом збиpання
фiльтpпpесів не допускається утвоpення змоpшок i загинiв салфеток у
мiсцях їх затиску. Чищення фiльтpпpеса мають пpоводити двоє pобiтникiв,
пеpесувати pами та плити слiд узгоджено. Пpання фiльтpувальних полотен
повинно бути механiзовано. Сепаpатоpи для пивного сусла та пива повинні
бути встановле-ні в iзольованому пpимiщеннi на амоpтизатоpах згiдно з
вимогами інструкцiї з монтажу. До обслуговування сепаpатоpiв мають
допускатись особи вiком не молодшi 18 pокiв, якi пpойшли спецiальне
навчання та атестацiю. Тpивалiсть pоботи кожного сепаpатоpа має
фiксуватись у жуpналi. [12]
Для кожного сепаpатоpа заводом-виготовлювачем повинно бути
визначено мотоpесуpс, по виpобленнi якого сепаpатоp повинен виключатись
з експлуатацiї. Сепаpатоpи повинні бути споpяджені тахометpами. На
комунiкацiях пpиймально-вивiдних систем закpитих сепаpатоpiв повинні
бути змонтовані манометpи. Пуск сепаpатоpа до pоботи, а також його
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
119
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
зупинення слiд виконувати згiдно з iнстpукцiєю з експлуатацiї. Результати
огляду i випpобувань повинні занотовуватись у спецiальному жуpналi. [12]
Ремонт баpабана сепаpатоpа дозволяється лише на спецiалiзованих
заводах. Пpотягом експлуатацiї сепаpатоpiв слiд пpоводити пеpiодичне
пpомивання та огляд деталей баpабана. Результат огляду має записуватись у
спецiальному жуpналi.Коли pежим pоботи сепаpатоpа є автоматичним,
установлення пеpемикача у положення "Автоматичний pежим" слiд pобити
лише пiсля досягнення баpабаном pобочої паспоpтної частоти обеpтання.[12]
Пpи появi вібpацiї, стоpоннього шуму, коливань показiв тахометpа
сепаpатоp має бути зупинено i ввiмкнено до pоботи лише пiсля пpомивання
та усунення неспpавностей. Пульт аваpiйного эупинення кожного сепаpатоpа
повинен бути пpодубльований за межами сепаpатоpного вiддiлення. У
сепаpатоpному вiддiленнi має бути пеpедбачено аваpiйне освiтлення.
Напруга кола управлiння привода сепаратора повинна бути не бiльше 42 В.
Пiднiмання частин сепаpатоpа пpи його миттi, pемонтi та обслуговуваннi
повинно виконуватись вантажопiдйомним механiзмом. Для полегшення
pозбиpання та збиpання баpабанiв слiд застосовувати спецiальнi
пpистpої. [12]
Збиpання баpабана сепаpатоpа має здiйснюватись згiдно з цифpовими
клеймами на деталях i затягуванням затискного кiльця до позначки.
Ваpильне, бpодильне, лагерне та фiльтpацiйне вiддiлення повинні мати
телефонний зв'язок та сигналiзацiю (свiтлову чи звукову) зi сумiжними за
технологiчним пpоцесом вiддiленнями та помiж себе. Збpоджування сусла
має здiйснюватись у закpитих посудинах, якi запобiгають потpаплянню
двоокису вуглецю у повiтpя pобочої зони. За неможливостi оpганiзацiї
закpитого способу бpодiння повинно бути влаштовано пpипливно-витяжну
вентиляцiю, яка забезпечує ноpмований вмiст двоокису вуглецю. Забиpання
повiтpя, яке вiдсмоктується у цих пpимiщеннях, має pобитись з нижньої зони
(бiля пiдлоги) згiдно зi СНиП 2.04.05-91. Уведення та знiмання дpiжджiв з
бpодильних танкiв повинно бути механiзовано. [12]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
120
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Пpоведення технологiчних пpоцесiв збpоджування сусла повинно
здiйснюватись за наявностi на устаткуваннi манометpiв та запобiжних
пpистpоїв, що виключають можливiсть пеpевищення pобочого тиску чи
утвоpення вакууму. Видалення двоокису вугляцю з цилiндpо-конiчних,
бpодильних та лагерних танкiв має здiйснюватись чеpез стацiонаpнi
тpубопpоводи, обладнанi звоpотніми клапанами.[12]
Посудини для бpодiння та добpоджування повинні бути обладна-ні
пpистосуваннями для механічного миття та нижніми люками з накривками,
закріпленими на шарнірних пристроях. Відкриті бродильні посудини
повинні бути закрито накривкою з запiрним пристроєм. Цехи бpодiння i
добpоджування повинні мати кiмнати обігpiву, обладнанi пpипливно-
витяжною вентиляцiєю. У цехах бpодiння i добpоджування повинні бути
пpилади для визначення концентpацiї двоокису вуглецю та не менше двох
шлангових пpотигазiв i двох pятувальних поясiв з мотузками. Постачання
двоокису вуглецю чи повiтpя до бpодильних або лагерних танкiв та iнших
технологiчних апаpатiв має pобитись чеpез автоматичнi pедукувальнi
пpистpої з манометpами i запобiжними клапанами.Пpиєднання цилiндpо-
конiчного апаpата до повiтpяної магiстpалi має pобитись гнучким
шлангом з накидною гайкою i лише на час подавання пива на
фiльтpацiю.Вхiд до пpимiщення цехiв бpодiння i добpоджування осiб, які не
пов'язані з pоботою, не допускається. Тимчасовi pобiтники допускаються до
pоботи у цих вiддiленнях за письмовим дозволом головного інженеpа.
Застосування теpмометpiв та iнших пpиладiв зi pтутним наповненням не
допускається. Видалення двоокису вуглецю з технологiчних посудин
повинно pобитися:[12]
- вiдсмоктуванням вiд нижньої частини за допомогою вакуум-насосiв;
- витисканням шляхом наповнення посудин водою;
- pозбpизкуванням води мийними голiвками;
- iнтенсивним вентилюванням.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
121
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На бpодильных, лагерних танках i збipниках фiльтpованого пива
повинен бути чiткий напис: "Обеpежно! Вуглекислий газ" та знаки
безпеки.Пеpсонал обслуги цехiв бpодiння та добpоджування пива повинен
бути ознайомлений з фiзико хiмiчними властивостями i хаpактеpом дiї на
оpганiзм двоокису вуглецю. [12]
Ремонт, огляд, чищення, pучне миття (за необхiдностi), дезинфекцiя та
iнші pоботи всеpединi затоpних i фiльтpацiйних чанiв, сусловаpильних
котлiв, бpодильних i лагерних танкiв та iнших ємкостей пивоваpильного
виpобництва повинні здiйснюватись згiдно з вимогами pозд. 7.2.2; 7.4 ч. 1
цих Eправил.[12]
У фаpфасному вiддiленні повинна бути вивiшена схема технологiчних
тpубопpоводiв та iнстpукцiя з беспечного обслуговування фаpфасiв.[12]
Пpи пpоектуваннi i pеконстpукцiї об'єктiв застосування повеpхневих
повiтpоохолоджувачів з холодоагентом амiаком не допускаєть-ся.У дiючих
цехах бpодiння та добpоджування, охолоджуваних безпосеpеднiм
випаpюванням амiаку, pегулювальнi вентилi повинні автоматично
пеpекpивати постачання piдкого амiаку до повiтpоохолоджувачiв пpи
вимиканнi електpоенеpгiї. З цiєю метою повинна бути витяжна вентиляцiя з
тpикpатним обмiном повiтpя на годину i вмикання вентилятоpiв з коpидоpа i
пульта кеpування амiакової холодильної установки.На тpубопpоводах
постачання piдкого амiаку до повiтpоохолоджувачiв безпосеpедньо за
запipними вентилями повинні бути встановлені звоpотнi клапани. На
нагнiтальному тpубопpоводi кожної з гpуп охолоджувачів повинні бути
встановлені автоматичнi вiдсiкачі, якi вимикають аваpiйну гpупу зi спiльної
системи постачання амiаку. [12]
Для своєчасної лiквiдацiї аваpiйної ситуацiї повинна бути система
сигналiзацiї з усіх охолоджуваних амiаком пpимiщень з подачеюсигналу при
появі запаху аміаку до мiсця пеpебування пеpсоналу, який обслуговує
холодильнi установки. Для обслуговування повiтроохолоджувачiв повинні
бути передбачені сходи та площинки згiдно з вимогами розд. 8.8 ч.1 цих
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
122
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Eправил.F Пляшки, якi надходять до миття у пляшкомийну машину, повиннi
мати температуру не нижче 10■ С (283■ К). Пляшкомийнi машини слiд
розмiщувати у нижньому поверсi. Увипадку розмiщення пляшкомийних
машин на 2-му поверсi і вище необхiдно передбачити заходи щодо
гiдроiзоляцiї вiд можливого протiкання мийної рiдини крiзь перекриття.
Пляшкомийнi машини має бути обладнано пiддонами, якi запобiгають
розливанню води i мийних розчинiв по пiдлозiмийного вiддiлення.
Огородження приводу пляшконосiя повинно бути зблоковане з колом
управлiння електродвигуном приводу.Пляшкомийнi машини мають
задовольняти вимогам ГОСТ 20258-87Е. [12]
Машина повинна мати блокувальнi пристрої для вимкнення
електродвигуна привода у наступних випадках:
а) при перевантаженнi чи заклинюваннi транспортера пляшконосiїв;
б) при заклинюваннi робочих органiв пристроїв для завантаження i
вивантаження пляшок;[12]
в) при неповному випадiннi пляшок iз гнiзд пляшконосiїв;
г) при переповненнi пляшками вiдвiдного транспортера;
д) при падiннi тиску у водопровіднiй мережi на входi у машину нижче
встановлених норм 0,2-0,3 МПа (2-3 кгс/кв.см);
е) при змiнi температури мийних рiдин понад встановленi норми.
У пляшкомийнiй машинi має бути передбачено гальмiвний пристрiй,
який забезпечує зупинення машини при спрацюваннi блокування, i вмикання
свiтлової сигналiзацiї мiсць спрацювання блокувань у всiх перелiчених
випадках, за винятком зазначених у пiдпунктах "д" та "е".[12]
Мийнi машини повинні мати:
- мiсцевий вiдсмоктувач для видалення пари,яка видiляється;
- дистанцiйнi термометри для контролю температури мийних розчинiв
у ваннах;
- прилади для автоматичного контролю та регулювання концентрацiї
мийних розчинiв.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
123
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Наповнення ванн пляшкомийної машини мийним розчином i
завантажування касет пляшками має бути механiзовано.Контроль
шприцювання пляшок повинен здiйснюватись через накривки оглядових
прорiзiв, виготовлених з прозорого матерiалу, який не дає рiзальних та
колючих осколкiв при руйнуваннi. Вiдчиняти верхнi накривки машини для
контролю за її роботою допускається лише пiсля зупинки насоса, що подає
розчини.[12]
Приймання i зберігання лугiв, а також приготування мийних i
дезинфiкуючих розчинiв i доведення їх до потрiбної концентрацiї має
виконуватись особами, які відповідають за приготування i зберігання
хiмiкатiв.[12]
Устаткування для кислотно-лужного миття сильно забрудненого посуду
має знаходитись в окремому примiщеннi. Зберiгання концентрованих кислот
та лугiв у примiщеннi мийнi не дозволяється.При вiдмочуваннi пляшок у
ручних ваннах концентрацiя мийних розчинiв не повинна перевищувати
0,4%, а температура 35■ С (308■ К).Для механiчного миття посуду
застосування розчинiв кислоти концентрацiєю вище 3% не
дозволяється.Виймати розбитi пляшки чи їх залишки з робочих органiв
автомата безпосередньо руками категорично не дозволяється.[12]
Видалення битих пляшок має робитись спецiальними пристосуваннями
(гачки, щипцi тощо) з використанням рукавичок,окулярiв у спецiально
обладнанi ящики.Застосування стисненого повiтря для прибирання склобою
не дозволяється.Скляний бiй, який утворюється пiд час роботи машин,
транспортувальних пристроїв лiнiї розливу i транспортерiв для ящикiв iз
склопосудою, має вийматись лише пiсля цiлковитого зупинення машин
iтранспортувальних пристроїв. Накопичення склобою на устаткуваннi чи
бiля нього не допускається. Лiнiї розливу повинні бути споряджені
сигналiзацiєю, яка забезпечує подачу попереджувального сигналу про пуск
лiнiї.[12]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
124
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Свiтильники освiтлення екрана для перегляду пустих та наповнених
пляшок повинні мати матовi скла чи матовi електролампи.Номiнальна
напруга у електричному колi освiтлення екранiв машин повинна бути не
бiльше 42 В.[12]
Устаткування лiнiї розливу у пляшки повинно мати пристосування для
ручного зупинення i блокування, якi забезпечують зупинку лiнiї при
заклинюваннi пляшок на турнiкетних зiрочках i конвеєрах.Кiнцевi дiлянки
стрiчкових конвеєрiв для пляшок повиннi бути огородженi зверху з торцiв вiд
його осi не менше нiж на 0,6 дiаметра барабана. Конвеєри лiнiй розливу
повинні мати аварiйнi кнопки "СТОП" згiдно з вимогами розд. 8.3.8 та 8.3.9
ч.1 цих Eправил.F Глибина вакуума етикетировочного автомата має бути не
менше 0,05 МПа(0.5 кгс/кв. см), напруга у колi управлiння автоматом не
повинна перевищувати 42 В.Кожухи, які закривають шестернi приводу
вакуум-барабана та касети етикетоносiя етикетировочного автомата, повинні
мати блокування, яке спрацьовує пiд час вiдкриття кожуха та вимикає
електродвигун автомата.[12]
Мiж лiнiями розливу вiддаль повинні бути не менше 2 м. У випадку
застосування синтетичних речовин для клеїння працівники, якi
обслуговують етикетнi автомати, повинні працювати у гумових рукавичках.
Укладання пляшок у ящики i виймання їх з ящикiв повинно бути
механiзовано для лiнiй продуктивнiстю 3000 пляшок/годину та бiльше.
Пiдйомники для мiжповерхового транспортування пляшок i ящикiв
незалежно вiд типу i конструкцiї повинні мати звукову i свiтлову
сигналiзацiю, яка сповiщає про пуск пiдйомника.[12]
Робочi мiсця повинні бути споряджені гратчастими настилами, стiльцями,
якi обертаються та мають регульовану висоту сидiнь, положення
спинки, i вiдповiдають вимогам ГОСТ 12.2.032-78 i ГОСТ 12.2.033-78.
Поящикове приймання посуду та поящикове вiдпускання готової
продукцiї повинно здiйснюватись через спецiальнi приймальні та
вiдпускнi вiкна, обладнанi тепловими завісами, рольгангами чи висувними
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
125
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
транспортерами.Сортування пляшок повинно робитись на сортувально-
бракувальному конвеєрi. При ручному укладаннi ящики з посудом i
продукцiєю повинні укладатись у штабелi висотою не бiльше 2 м, при цьому
кількість ящиків у штабелі повинна бути:[12]
- для дерев'яних ящиків - не більше 5-ти;
- для поліетиленових ящиків - не більше 6-ти;
- для металевих ящиків - не більше 5-ти.
При укладанні верхніх рядів штабеля необхідно використовувати
підставки. Висота штабеля при механічному укладанні ящиків не повинна
перевищувати 5,5 м. Основний прохiд мiж штабелями повинен бути
шириною не менше 2 м, а iншi проходи - не менше 1 м.[12]
Укладання пляшок ємкiстю 0,25; 0,5 i 0,75 л у засiки допускається на
висоту не більше 2 м. Проходи мiж штабелями мають бути не менше 1
м.Лантухи з посудом дозволяється укладати у штабелi висотою не більше 2 м
з вiдповiдними прокладками мiж рядами для крiплення
штабеля.Транспортування пляшок i тари повинно робитись механiзованим
способом (електрокари, транспортери тощо).Транспортери має бути
споряджено эвуковою чи свiтловою сигнализацiєю, що сповiщає про
увімкнення їх до роботи.Подавання готової продукцiї в автомашину чи
залiзничний вагон має робитись механiзованим способом.Під час
навантаження та розвантаження тарно-штучних вантажів повинно
застосовуватись їх пакетування з використанням піддонів,контейнерів та
інших пакетувальних засобів. Вантажі у пакетах повинні бути скріплені.[12]
Штабелі пакетів, контейнерів, бочок та ящиків необхідно кріпити
металевими розпірними штангами для запобігання їх падіння під час
руху.[12]
Ящики, які завантажені у відкритий кузов автомашини вище її борту,
повинні бути ув'язані линвоюДля зберiгання пустих бочок на заводi повинно
бути видiлено спецiальну площинку.[12]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
126
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для внутрiшнього огляду бочок повинні застосовуватись свiтильники
напругою не вище 12 В у закритому виконаннi. На дiлянцi миття i
пропарювання бочок повинні бути встановлені вiдсмоктувачі у мiсцях
видiлення вологи. Розлив пива у бочки, автоцистерни та пляшки повинен
робитись в окремому примiщеннi, обладнаному припливно-витяжною
вентиляцiєю. Iзобарометричний апарат для розливу пива у бочки повинен
мати манометр i запобiжний клапан.[12]
До обслуговування iзобарометричного апарата допускаються особи
віком не молодшi 18 рокiв, якi пройшли спецiальне навчання та iнструктаж.
Навантажування бочок на автомашину має робитись за допомогою
бочкопiдйомника або з рампи, висота якої має вiдповiдати висотi кузова
автомашини.Вiддiлення миття автоцистерн i наливання у них пива повинні
бути обладнані площинками для обслуговування цистерн згiдно з вимогами
розд. 8.8 ч. 1 цих Eправил.F. Для миття та пропарювання механiзмiв,апаратiв,
ємкостей, трубопроводiв у цехах мусять передбачатись спецiальнi штуцери
на водопроводі i паропроводi з надiйно прикрiпленими до них шлангами,
спорядженими наконечниками. Під час пропарювання бочок i устаткування
використовувати пару тиском вище 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см) не дозволяється.
Перед пiдготуванням до ручного миття устаткування повинно бути
знеструмлено i вiдключено вiд трубопроводiв заглушками.[12]
Для пiднiмання i пересування важких деталей при розбираннi i збираннi
устаткування має бути влаштовано пiдйомнi та iншi пристосування (талi,
пiдставки, вiзки тощо). Деталi машин повинні перебувати у стiйкому
положеннi i не заважати роботi.Перед миттям устаткування, яке працює на
амiаку ( холодильнi барабани, вотатори тощо), рiдкий амiак з нього
повинен бути видалений; пiд час миття має здiйснюватись вiдсмоктування
пари амiаку з цього устаткування.Робiтники, які виконують миття
устаткування, мають бути забезпеченi необхiдними захисними засобами,
спецодягом i пристосуваннями для роботи (щiтки, драбини, переноснi
свiтильники тощо).[12]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
127
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Пiдготування i миття ємкостей зi спусканням людей усередину ємкостей
має здiйснюватись згiдно з вимогами розд. 7.2, 7.4 ч.1цих EПравил.[12]
Персонал, який проводить дезинфекцiю устаткування повинен знати
властивостi застосовуваних дезинфікуючих засобiв, правила роботи з ними i
гранично допустимi концентрацiї їх у повiтрi. Цi роботи повиннi вiдповiдати
вимогам розд. 7.4 ч.1 цих EПравил.FПри дезинфекцiї устаткування хлорним
чи гашеним вапном та iншими деззасобами працівники повинні бути
споряджені спецодягом i спецiальними захисними пристосуваннями.[12]
Приготування розчинiв кислот, зберiгання i приготування розчинiв
дезинфікуючих речовин має проводитись у спецiально видiлених
примiщеннях i подаватись у цех у кiлькостях, які не перевищують змiнної
потреби. Стiни у примiщеннях варильного цеху, цехiв бродiння,
доброджування i розливу повинні бути облицьовані глазурованою плиткою
або пофарбовані свiтлою олiйною фарбою на висоту не менше 1,75 м, а стiни
дрiжджового вiддiлення та вiддiлення чистої культури - до стелi. Стелi двох
останнiх примiщень повинні бути пофарбовані водостiйкою фарбою.[12]
Пiдлога у примiщеннях з пiдвищеною вологiстю ( цех розли-ву,
фiльтрацiйне, сепараторне, мийне вiддiлення тощо) виконуватизгiдно з
вимогами п.1.35 ч. 2 цих Eправил.[12]
Засоби індивідуального захисту.
Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими умовами
праці, а також в несприятливих температурних умовах або пов'язаних з
забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами
спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а
також змивні та знешкоджувальні засоби. Працівникам та посадовим
особам, професії та посади яких передбачені. Типовими нормами
безкоштовної видачі спецодягу,спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту, працівникам і службовцям скрізних професій та
посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв,
спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
128
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
видаються незалежно від того, в яких виробництвах, цехах та дільницях
вони працюють, якщо ці професії та посади спеціально не передбачені
Типовими галузевими нормами. При використанні засобів індивідуального
захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації.
Трудові а посадовим особам спеціального одягу та спеціального взуття (за
винятком брезентового, хутрового та кожухового одягу) понад типові норми
за рахунок коштів фонду соціального розвитку.[12]
До колективного договору повинен прикладатись перелік посад
працюючих, які мають право на безкоштовне отримання засобів
індивідульного захисту з наведенням термінів їх носіння у відповідності з
Типовими нормами. Найменування професій працівників та посад
посадових осіб, для яких передбачається безкоштовна видача спецодягу,
спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, відбираються за
відповідними тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт та професій
працівників, посад посадових осіб та за іншими нормативними
актами.Складання заявок повинно здійснюватись з урахуванням планової
чисельності працівників та посадових осіб за професіями та посадами, для
яких передбачена безкоштовна видача спецодягу, спецвзуття та інших
засобів індивідуального захисту. Порядок видачі, зберігання, використання і
обліку санітарного одягу, санітарного взуття і санітарного приладдя
повинен здійснюватись відповідно до вимог чинної інструкції.Вимоги до
засобів індивідуального захисту.[12]
Для приміщень категорій вибухопожежонебезпеки А і Б(аміачні
холодильні компресорні та камери тощо) необхідно зберігати у спеціальних
шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спеціального
інструменту, акумуляторних ліхтарів (за відсутності аварійного освітлення) та
засобів індивідуального захисту (протигази тощо). Для захисту очей від
механічної та хімічної дії відповідно з умовами праці працівники під час
роботи повинні застосовувати захисні окуляри.Типи захисних окулярів
вибираються відповідно з ГОСТ 12.4.013-85Е.Скельця окулярів не повинні
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
129
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
зміщуватись в оправі більше ніж на 0.001 м.При виконанні газозварювальних
та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі
скельцями-світлофільтрами. Для захисту органів слуху необхідно
користуватись про-тишумовими заглушками або внутрішніми вкладками, що
закладаються до зовнішнього слухового проходу, або зовнішніми, що
повністю перекривають вушну раковину, протишумовими або
шумозахисними навушниками.[12]
При виконанні робіт, пов'язаних з можливістю падіння згори деталей чи
інструменту, для захисту голови необхідно застосовувати захисні каски. Всі
працюючі з кислотами та лугами повинні користуватись запобіжними
окулярами (зі шкіряною або гумовою оправою) та гумовими рукавичками, а
в окремих випадках гумовим (прогумованим) фартухом та гумовими
чоботами.[12]
Перед роботою з розфасування хімічних речовин шкіра рук повинна
бути змащена спеціальними захисними мазями або пастами (ХИОТ-6,
Селиського, силіконовий крем тощо). У разі контакту з перекисом водню слід
використовувати засоби захисту рук.При роботах у сховищах хімічних
речовин слід обов'язково знаходитись у головному уборі.[12]
При роботі з бактерицидними лампами необхідно захищати очі захисними
окулярами з темними скельцями та використовувати запобіжні засоби для
захисту шкіри обличчя та рук від опіків. Для індивідуального захисту
органів дихання від шкідливих парів та газів, присутніх у повітрі
робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них, при об'ємній частці
вільного кисню не менше 19% застосовуються протигази промислові
фільтруючі за ГОСТ 12.4.121- 83.[12]
До комплекту протигаза входять:
- коробка фільтруюча - 1 одиниця (ГОСТ 12.4.122-83);
- маска - 1одиниця (ГОСТ 12.4.166-85Е);
- гофрована трубка - 1 одиниця;
- сумка - 1 одиниця;
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
130
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- коротка інструкція - 1 примірник.
Коробки спеціалізуються за призначенням залежно від шкідливих
домішок, вони різняться між собою складом поглиначів, а за зовнішнім
виглядом - розпізнавальним забарвленням. Марки фільтруючих коробок
промислових протигазів. Маска промислового протигазу повинна бути
правильно підігнана, не викликати больових відчувань на протязі шести
годин праці.[12]
При роботах, пов'язаних з виділенням органічного та мікробного пилу,
необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1, ("Пелюстка"), РПР-1,
ПР-5, ШР, У-2к або РУ-60М.[12]
Респіратор видається працівникам для індивідуального користування.
Передавати респіратор іншим особам не дозволяється.Універсальний
фільтруючий респіратор РУ-60М використовується для захисту органів
дихання працівників від дії шкідливих газів (парів) та аерозолей (пилу, диму,
туману), що одночасно та роздільно присутні у повітрі робочої зони. Для
захисту від різноманітного органічного пилу (борошна, цукру, зерна тощо), а
також від пиловидних хімікатів застосовується респіратор У-2К.Для захисту
органів дихання людини, яка знаходиться в атмосфері з нестачею кисню або
ж при наявності в ній шкідливих газів, парів, пилу (робота в ємкостях,
цистернах, колодязях) застосовуються протигази шлангові ПШ-1 та ПШ-2.
До комплекту протигаза ПШ-1 входять: [12]
- коробка фільтруюча - 1 одиниця;
- рукав гумотканинний довжиною 10 м зі з'єднувальними деталями
- 1 комплект;
- трубка гофрована - 3 одиниці;
- маска ШМП, зріст 1,2,3 - 3 одиниці;
- линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 15 м
- 1 одиниця;
- пояс рятувальний - 1 одиниця;
- валіза - 1 одиниця.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
131
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для зручності користування на сигнально-рятувальній линві кожні 0,5 м
зав'язуються вузли.При одночасній роботі в ємкостях, цистернах, колодязях
двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2.[12]
До комплекту протигаза ПШ-2 входять:
- установка для нагнітання повітря - 1 комплект;
- рукав гумотканинний довжиною 20 м або 10 м (за узгодженням з
замовником) - 2 комплекти;
- маска ШМТ, зріст 1,2,3 - 3 одиниці (за узгодженням з замовником
дозволяється комплектувати додатково ШТМ - 0-4 зростів по 1 одиниці);
- трубка гофрована - 4 одиниці;
- пояс рятувальний - 2 одиниці;
- линва сигнально-рятувальна діаметром 0.0096 м довжиною 25 м - 2
одиниці.
Рятувальні линви випробовуються двічі на рік. Линву піддають
випробовуванню на міцність статичним навантаженням 200 кг на протязі 900
с. Довжина линви заміряється до випробовування та після його закінчення.
Видовження линви не повинне перевищувати 5% її початкової
довжини.Випробовування рятувального поясу з карабінами проводиться один
раз на 6 місяців.Кожному поясові та линві присвоюється інвентарний
номер,додається інструкція з перевірки рятувальних поясів та линв.[12]
Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати
спецодяг та взуття, що відповідає вимогам п.6.1.48 ч.1 цих Eправил.F. Для
запобігання накопиченню на тілі людини зарядів статичної електрики при
контактній або індуктивній дії наелектризованого матеріалу елементів одягу
необхідно забезпечити стікання цих зарядів у землю крізь електропровідність
взуття та підлоги.[12]
У вибухопожежонебезпечних цехах працівники повиннікористуватись
антистатичним взуттям.В окремих випадках для забезпечення необхідної
електропровідності взуття допускається прибивання підошви
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
132
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
електропровідними (з міді або будь-якого металу, який не дає іскор)
заклепками, що виходять на устілку.[12]
У випадку, коли працівник виконує роботу сидячи, в
неелектропровідному взутті, заряди статичної електрики накопичуються на
його тілі, їх рекомендується відводити з використанням антистатичного
халату у поєднанні з електропровідною подушкою стільця, або за
допомогою легкознімних електропровідних браслетів, сполученних з землею
через опір 105-107 Ом.[12]
Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні
зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-
витяжною вентиляцією приміщеннях.[12]
Відносна вологість у складі не повинна перевищувати 85%. Щоб
уникнути псування спецодягу та спецвзуття через дію сонячних променів
скло у вікнах складу слід пофарбувати в білий колір або закрити вікна
шторами.Спільне зберігання спецодягу, текстильних матеріалів, спецвзуття з
кислотами, лугами та горючими матеріалами категорично не дозволяється.
Склад для зберігання текстильних матеріалів, спецодягу та спецвзуття
обладнують комірковими стелажами.При надходженні на склад спецодягу
його укладають паками або зв'язками на плоскі спеціальні або сітчасті
піддони із встановленням їх до коморок стелажів або штабелів.Спецодяг, що
надійшов на склад в невеликій кількості, в м'якій упаковці або поштучно,
слід укладати до коморок стелажів. Двічі на рік його слід переглядати. При
виявленні запаху або слідів плісені спецодяг та тканини слід
висушити.Стелаж для зберігання повинен бути гратчастим, дошки мусять
бути рівно обстругані.Спецвзуття слід зберігати в ящиках. Зберігати взуття в
тюках не допускається. Двічі на рік його слід переглядати, очищати від пилу,
добре провітрювати та змащувати рициновою олією.Діелектричні рукавички,
килимки та взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді.
Після 6-ти місяців зберігання перед видачею вони в обов'язковому порядку
повинні перевірятись на діелектричні властивості.[12]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
133
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробка заходів та засобів захисту працівників від небезпечних
факторів на підприємстві.
На пивзаводі, а особливо у варильному віділенні найпоширінішими
факторами.
Небезпечним фактором на пивоварному виробництві є:
Температура
Пил
Вимоги до засобів захисту.
Тому засоби захисту для для працівника повинні відповідати небпечності.
Засіб захисту повинен забезпечувати належний ступінь захисту від небезпеки
і мати таку конструкцію, що у передбачуваних умовах експлуатації
забезпечує максимально можливий рівень захисту користувача засобу, який
може без ускладнень провадити пов’язану з ризиком діяльність.
Оптимальним рівнем захисту, що враховується у процесі розроблення
конструкції засобу захисту, є рівень, при якому ефективність використання
такого засобу не знижується в період впливу факторів ризику. Якщо
передбачувані умови експлуатації дають змогу виділити кілька рівнів
небезпеки одного виду, в ході розроблення конструкції засобу захисту
необхідно враховувати відповідний рівень захисту. У процесі використання у
передбачуваних умовах експлуатації засоби захисту не повинні створювати
додаткових факторів ризику. Матеріали, з яких виготовляється засіб захисту,
а також продукти розпаду таких матеріалів не повинні негативно впливати на
здоров’я користувача такого засобу та/або оточуючих. Поверхня кожної
складової частини засобу захисту, що під час використання торкається або
потенційно може торкатися користувача такого засобу, повинна бути
гладенькою, без гострих країв, деталей, що виступають та можуть
спричинити подразнення шкіри або травми. Обмеження рухів, положення або
чуттєвого сприйняття користувачем засобів захисту, що обумовлені
застосуванням засобу захисту, повинне бути мінімальним.[16]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
134
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Засіб захисту повинен мати конструкцію, яка забезпечує урахування
особливостей будови тіла людини. Такий засіб повинен залишатися в
передбачуваному положенні протягом усього часу використання незалежно
від умов навколишнього природного середовища, рухів та положення
користувача.Засіб захисту повинен мати систему регулювання/кріплення або
випускатися в кількох розмірах.[16]
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення поділяються на
такі класи:
засоби захисту органів дихання (респіратори, пневмошлеми,
пневмомаски)
спеціальний одяг (комбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, плащі,
кожухи, жилети, нарукавники);
спеціальне взуття (чоботи черевики, боти, бахіли)
засоби захисту рук (рукавиці, рукавички)
засоби захисту очей (захисні окуляри)
засоби захисту органів слуху (протишумові шоломи, навушника
вкладиші)[16]
Спецодяг і спецвзуття повинні забезпечувати нормальні функції організму
робітника та зберігати його працездатність Найменування спецодягу,
спецвзуття повинне відповідати найменуванню небезпечних і шкідливих
факторів, від яких вони захищають. Спецодяг і спецвзуття повинні зберігати
свої гігієнічні та експлуатаційні властивості протягом усього часу експлуатац
Оптимальні мікрокліматичні умови — це таке поєднання кількісних
показників мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину
забезпечують збереження Засоби захисту органів слуху: а- протишумові
навушники; б- протишумові вкладиші. нормального теплового стану
організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують
почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня
працездатності.[16]
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
135
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Температура.
Людина працездатна і гарно себе почуває, якщо температура
навколишнього повітря знаходиться у межах 18-20С̊ відносна вологість — 40-
60 %, а швидкість руху повітря – 0,1-0,2 м/с. ії при дотримаПри високій
температурі, та вологості може статись перегрів тіла, навіть тепловий удар.
Він може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих
сонячних променів. Висока температура у виробничому приміщенні
призводить до інтенсивного перерозподілу крові під внутрішніх органів до
шкіри. Змінюється діяльність серцево-судинної системи, пульс
прискорюється і може досягти 100 ударів на хвилину, що спричиняє
інтенсивне потовиділення, розширення судин шкіри. Фізична робота в
умовах підвищеної температури призводить до різкого прискорення
серцебиття. Артеріальний тиск падає, дихання прискорюється. При низькій
температурі може статись переохолодження, що призведе до простудного
захворювання. В умовах дії низьких температур поверхневі судини м'язів і
шкіри рук, ніг, обличчя звужуються. Це призводить до зниження кровотоку на
всіх ділянках тіла людини. Підвищується в'язкість крові, що зменшує її
приток до переохолодження поверхні. Рух повітря здійснює одночасно
термічний і механічний вилив. Мінімальна швидкість повітряного потоку, що
відчувається людиною— 0,2 м/с. Показники метеорологічних умов для
виробничих приміщень нормовані з урахуванням важкості робіт та
інтенсивності виділення теплоти обладнанням. Усі роботи залежно від
фізичного навантаження поділяються на 3 категорії: легкі, середньої важкості
та важкі. нні умов їх використання та догляду за ними.[16]
Виробничий пил.
Досить поширений небезпечний та шкідливий виробничий чинник.
Залежно від походження пил може бути органічним (тваринний, рослинний),
неорганічним (металевий, мінеральний) та змішаним.[16]
Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій у легенях
відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну будову
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
136
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
та функцію органу.[16]
Шкідливість виробничого пилу зумовлена його здатністю викликати
професійні захворювання легень, у першу чергу пневмоконіози.[16]
Уражаюча дія пилу, в основному, визначається дисперсністю (розміром)
частинок пилу, їх формою та твердістю, волокнистістю, питомою поверхнею
і т. п.[16]
Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як
правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин у тому
числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути взаємопідсиленою,
взаємопослабленою чи «незалежною». На дію шкідливих речовин впливають
також інші шкідливі і небезпечні чинники. Наприклад, підвищена
температура і вологість як і значне м'язове напруження, в більшості випадків
підсилюють дію шкідливих речовин.[16]
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на
це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові
попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24
місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.[16]
Рекомендації.
- перевірка мікрокліматичних умов.
- своєчасне проведення планового та попереджувальної реконструкції.
- використання засобів індивідуального захисту;
- проведення своєчасних інструктажів з техніки безпеки;
Висновки і рекомендації.
Охорона праці дуже важлива частина в роботі підприємства.
Я в даному розділі врахувала, всі небезпечні фактори о харектизувала як
протидіяти з ними, та навела засоби індивідуального захисту які повині мати
кожен працівник для збереження здоров’я.
Також врахувала мікроклімат робочого місця.
Арк.
ДП20.ТХП64.65.00.000 ПЗ
137
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВОК.
У даному дипломному проекті. Запропоновано та обгрунтовано
ефективні способи затирання солоду та несолоджених зернопродуктів в
залежності від якості сировини для обрання рецептур пива, які дозволяють
збільшити вихід екстракту ї зменшити витрати сировини.Проведений
розрахунок трьох видів пива, а саме : Жигулівське ,Московське, Ризьке.
Проведений розрахунок обладнання , та розрахунок енергетичних
витрат, розрахунок води, пари, холоду, діоксиду вуглицю та електроенергії.
А також у разі потреби потужності виробництва можливе підвищення
екстрактивності використовується ферментний препарат « промальт» з
розрахунку 0,25 кг на 100 кг сировини, та продуктивності до 8млн/дал. в рік.
Проаналізувала будівельні рішення розміщення пивоварного заводу. Та
заходи що до охорони праці працівників та роботи заводу з метою
безпечності виробництва.
Дипломний проект пивоварного заводу
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Гнатюк Є.О Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чепурна О.Л 138 14646
ВИСНОВОК.
Реценз.
Н. Кон тр. Організація
Затверд. Осипенкова І.І
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.
1. Домарецький В.А. Технологіясолоду та пива : підручник для
студентів вищих закладів освіти / В.А.Домарецький -Київ Урожай, 1999 —
1994.
2. Зазирная М.В Технологія сортового пива / М.В.Зазирная — Києв
Техніка 1974 — 136с.
3. Пиво Загальні технологічні умови ДСТУ 3888:99
4. Солод пивоварний ячміний. Загальні технічні умови ДСТУ 4282:2004
( Чинний від 2004 — 10 — 10 ) - К.: Держспоживстандарт України, 2004 —
30с, - (Національний стандарт України).
5. Кунце В., Технология солода и пива перевод с немецкого / В.Кунце.
Г.Мит — Санкт- Петербург: Профессия, 2001.- 912с.
6.Колотуша П.В., Технологія виробництва пива / П.В.Колотушка.-
Київ:Віпол, 1995.- 228с.
7. Коробов М.М., Расчет продуктов бродильных производств, ликеро —
водочных и безалкогольних напитков / М.М Коробов.- Київ: Вища школа,
1972 — 380с.
8. Калунянц К.А., Дипломне проектування заводов по производству
пива и безалкогольних напитков / К.А Калунянц. Л.А. Херсонова. Р.А.
Колчева. А.И. Садова. - Москва: Агропромиздат, 1987. - 272с.
9. Інструкція по технохімічному контролю пивоварноговиробництва —
М.: НПО НМВ,1991.- 388с.
10. Норми технологичного проектування підприємствапивоварного
виробництва ВНТП 10-91
11. Балашов В.Е. Дипломне проектування заводов по производству
пива и безалкогольних напитков /1983 – 288с.
12. Правила безпеки при веробництві солоду та пива /.ДНАОП1.8.10-
1.13-97 (НПАОП15.9-1.13-97)
13. Норми до води питної ДСТУ 7525:2014
14. Норми до ферментних препаратів ДСТУ 4457:2005
15. Норми технологічного проектування підприємства з виробництва
ячміного пивоварного солоду. ВНТП-11-93.
16. Жидецький В.Ц. Охорона праці / Львів. Афіша 2004-248с.
17. Норми до хмелю ароматичного ДСТУ 7067:2009.
18. Норми до січки рисової ДСТУ 6292:93.
19. Норми до борошна кукурудзяного ДСТУ 27670-89.
20. Норми до цукрку-піска ДСТУ 12572-93.
21. Норми до молочної кислоти харчової ДСТУ 4621:2006.
Додаток 1.
Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Період Категорія робіт Температура, °С Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
року
допустима опти- допустима на
мальна, не робочих місцях
допустима на
більше ніж постійних
верхня межа нижня межа опти- робочих міс-
опти- і непостійних*
на робочих місцях мальна цях постійних
мальна
і непостійних,
по- непо- по- непо-
не більше ніж
стійни стійних стійни стійни
х
х х
Холод- Легка — Іа 22—24 25 26 21 18 40—60 75 0,1 Не більше ніж 0,1
ний Легка — І6 21—23 24 25 20 17 40—60 75 0,1 Не більше ніж 0,2
Середньої важкості — Па 18—20 23 24 17 15 40—60 75 0.2 Не більше ніж 0,3
Середньої важкості — ІІб 17—19 21 23 15 13 40—60 75 0,2 Не більше ніж 0,4
Важка — III 1 40—60 Не більше ніж 0,5
19 20 13 12 75 0,3
Легка — Іа 40—60 0,1—0,2
Теплий 6—
Легка — І6 28 ЗО 22 20 55 (при 28 °С)
40—60 0,1 0,1—0,3
60 (при 27 °С)
Середньої важкості — Па 18 28 ЗО 21 19 40—60 0,2 0,2—0,4
27 29 18 17 65 (при 26 °С)
Середньої важкості — ІІб 23—25 40—60 0,3 0,2—0,5
Важка — III 22—24 27 29 16 15 70 (при 25 °С)
40—60 0,3 0,2—0,6
75 (при 24 °С)
21—23 26 28 15 13 0,4
20—22
18—20
Примітка: Більша швидкість руху повітря у теплий період року відповідає максимальній допустимій температурі
повітря, менша — мінімальній. Для середніх величин температури повітря швидкість його руху дозволяється визначати
інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може братися також нижче 0,1 м/с — при легкій
роботі й нижче 0,2 м/с — при роботі середньої важкості та важкій.
Додаток 2.
Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони
підприємств по виробництву солоду, пива та безалкогольних напоїв
Узгоджено Міністерством охорони здоров`я України 23.09.93 N5.05.07-737
Найменува Найменува Ка Холодний період року Теплий період року
ння ння тег
приміщень професій орі
, ї
виробницт ро
в біт
Темп Відно Шви Темп Відно Шви
ерату сна дкіст ерату сна дкіст
ра, волог ь ра,■ волог ь
ість% руху, С ість% руху,
м/с м/с
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1 1
6 7
Приймальн Завантажн IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0, 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
ий иквиванта 2 - , 4
пристрій жувач 60 3
для солоду харчової
продукції
Робоча Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0, 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
башта обробки 2 - , 4
елеваора зерна 60 3
Силосні Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0, 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
корпуси оброботки 2 - , 4
зерна 60 3
Силосні і Машиніст IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0, 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
підсилосні 2 - , 4
приміщенн очищуваль 60 3
я них
машин
Відділення Машиніст IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0, 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
підробки 2 - , 4
зерна очищуваль 60 3
них
машин
Солодовні Сортуваль IIа 18-20 17-23 15-24 40-60 75 0, 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
ник 2 - , 4
у 60 3
виробницт
ві
харчової
продукції
Продовження доддаток 2
Замочувал Підготов IIа 18-20 17-23 15-24 40 7 0 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
ьне ник - 5 , - , 4
відділен харчової 60 2 60 3
ня сировини
і
матеріалі
в
Солодови Солодовн IIа 18-20 17-23 15-24 40 7 0 0,3 21-23 27/30 29/31 40 75 0 0,
рощуваль ик - 5 , - , 4
не від- 60 2 60 3
ділення
/12-14*//12-14*//12-14*/ /12-14*//12-14*//12-14*/
Сушильн IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
Відділенн ик 0 5 , , 0 5 , ,
я сушіння харчової - 2 3 - 3 4
солоду продукції 6 6
0 0
/70-75*//70-75*//70-75*/ /70-75*//70-75*//70-75*/
Обжарюв IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
аль 0 5 , , 0 5 , ,
ник - 2 3 - 3 4
харчо- 6 6
0 0
вих
продуктів
/70-75*//70-75*//70-75*/ /70-75*//70-75*//70-75*/
Підлогові Завантаж IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
склади ник 0 5 , , 0 5 , ,
ячменю вивантаж - 2 3 - 3 4
солоду увач 6 6
харчової 0 0
продукції
Варильний цех
Дробильн Машиніс IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
о т 0 5 , , 0 5 , ,
полірувал дробильн - 2 3 - 3 4
ьне их 6 6
відділенн установо 0 0
я при к
сухому
дробленні
Відділенн IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я мокрого 0 5 , , 0 5 , ,
помелу - 2 3 - 3 4
6 6
0 0
Продовження додакта 2
Варильне Варильни IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
відділенн к 0 5 , , 0 5 , ,
я харчової - 2 3 - 3 4
сировини 6 6
і 0 0
продуктів
Оператор IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
лінії у 0 5 , , 0 5 , ,
виробниц - 2 3 - 3 4
тві 6 6
харчової 0 0
продукції
Склад Завантаж IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
хмелю ник 0 5 , , 0 5 , ,
вивантаж - 2 3 - 3 4
увач 6 6
харчової 0 0
продукції
/1* / /1* / /1* / /1* / /1* / /1* /
Сортувал IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ьник у 0 5 , , 0 5 , ,
виробниц - 2 3 - 3 4
тві 6 6
харчовоїр 0 0
одукції
Приміщен Приймал IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ня ьник 0 5 , , 0 5 , ,
бункерів здавальн - 2 3 - 3 4
для ик 6 6
дробини харчової 0 0
продукції
Приміщен Приймал IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ня ьник- 0 5 , , 0 5 , ,
бункерів здавальн - 2 3 - 3 4
для ик 6 6
дробини харчової 0 0
продукції
Приміщен Оброблю IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ня баків вач води 0 5 , , 0 5 , ,
гарячої - 2 3 - 3 4
води 6 6
0 0
Склад Приймал IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
несо ьник 0 5 , , 0 5 , ,
лодженої Приймал - 2 3 - 3 4
си ровини ьник 6 6
харчової 0 0
продукції
Продовження додатка 2
Бродильно-лагерний цех
Відділенн Апаратни IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я к процесу 0 5 , , 0 5 , ,
освітленн бродіння - 2 3 - 3 4
я і 6 6
охолодже 0 0
ння сусла
Холодиль IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
щик 0 5 , , 0 5 , ,
харчової - 2 3 - 3 4
продукції 6 6
0 0
Відділенн Апаратни IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я к 0 5 , , 0 5 , ,
головного процесу - 2 3 - 3 4
бродіння бродіння 6 6
0 0
Відділенн Оператор IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я вирощува 0 5 , , 0 5 , ,
чистої ння - 2 3 - 3 4
культури чистої 6 6
дріжджів культури 0 0
дріжджів
Відділенн Апаратни Iа 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
я робочих к 0 5 , , 0 5 , ,
і надлиш- вирощува - 2 4 - 3 5
кових ння 6 6
дріжджів дріжджів 0 0
Відділенн Приготов IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я сухих ник 0 5 , , 0 5 , ,
дріжджів сухих - 2 3 - 3 4
пивних 6 6
дріжджів 0 0
Сушильн IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ик 0 5 , , 0 5 , ,
дріжджів - 2 3 - 3 4
6 6
0 0
Відділенн Апаратни IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
я к 0 5 , , 0 5 , ,
доброджу процесу - 2 4 - 3 5
вання бродіння 6 6
видержки 0 0
пива/лаге
рне
Продовження додатка 2
Фільтраці Фільтруваль IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
й не ник 0 5 , , 0 5 , ,
відділенн - 2 3 - 3 4
я 6 6
0 0
Оброблювач IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
технологічни 0 5 , , 0 5 , ,
х ємкостей і - 2 4 - 3 5
тари 6 6
0 0
Відділення IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
збірників 0 5 , , 0 5 , ,
фільтрованог - 2 3 - 3 4
о пива 6 6
0 0
Оброблювач IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
технологіч 0 5 , , 0 5 , ,
них ємкостей - 2 4 - 3 5
і тари 6 6
0 0
Станція Підготовник IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
приготува розчинів і 0 5 , , 0 5 , ,
н ня сумішей - 2 3 - 3 4
дезинфі 6 6
куючих 0 0
роз чинів
Вуглекисл Випробувач IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
отна балонів 0 5 , , 0 5 , ,
станція - 2 4 - 3 5
6 6
0 0
Апаратник IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
одержання 0 5 , , 0 5 , ,
вуглекислоти - 2 3 - 3 4
6 6
0 0
Наповнювач IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
балонів 0 5 , , 0 5 , ,
- 2 4 - 3 5
6 6
0 0
Склад Приймальни IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
кізель к здавальник 0 5 , , 0 5 , ,
гуру харчової - 2 3 - 3 4
продукції 6 6
0 0
Продовження додатка 2
Мийно-розливний цех
Відділенн Машиніс IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я миття т мийних 0 5 , , 0 5 , ,
машин - 2 3 - 3 4
6 6
0 0
Відділенн Машиніс IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я розливу т 0 5 , , 0 5 , ,
розфасув - 2 3 - 3 4
ально- 6 6
пакуваль 0 0
них
машин
Контроле Iб 21-23 20-24 17-25 4 7 0 0 22-24 28/31 30/32 4 7 0 0
р 0 5 , , 0 5 , ,
харчової - 1 2 - 2 3
продукції 6 6
0 0
Відділенн Нейтраліз IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я а торник 0 5 , , 0 5 , ,
регенерац - 2 3 - 3 4
ії лугу 6 6
0 0
Приміщен Клеєвар IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ня 0 5 , , 0 5 , ,
варіння - 2 3 - 3 4
клею 6 6
0 0
Цех розливу пива в крупну тару
Відділенн Зливальн IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
я розливу ик 0 5 , , 0 5 , ,
пива в розливал - 2 3 - 3 4
бочки ьник 6 6
0 0
Приміщен Приймал IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ня ьникздав 0 5 , , 0 5 , ,
прийманн альник - 2 3 - 3 4
я бочок харчової 6 6
продукції 0 0
Вантажн III 16-19 13-19 12-20 4 7 0 0 18-20 26/29 28/30 4 7 0 0
ик 0 5 , , 0 5 , ,
- 3 5 - 4 6
6 6
0 0
Продовження додатка 2
Приміщен Оброблю IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
ня миття вач 0 5 , , 0 5 , ,
бочок технологі - 2 4 - 3 5
чних 6 6
ємкостей 0 0
і
тари
Склад Вантажн III 16-19 13-19 12-20 4 7 0 0 18-20 26/29 28/30 4 7 0 0
бочок ик 0 5 , , 0 5 , ,
- 3 5 - 4 6
6 6
0 0
Відділенн Оброблю IIб 17-19 15-21 13-23 4 7 0 0 20-22 27/30 29/31 4 7 0 0
я миття і вач 0 5 , , 0 5 , ,
роз ливу в технологі - 2 4 - 3 5
цис терни ч них 6 6
ємкостей 0 0
і тари
Зливальн IIа 18-20 17-23 15-24 4 7 0 0 21-23 27/30 29/31 4 7 0 0
ик 0 5 , , 0 5 , ,
розливал - 2 3 - 3 4
ьник 6 6
0 0
Вантажн III 16-19 13-19 12-20 4 7 0 0 18-20 26/29 28/30 4 7 0 0
ик 0 5 , , 0 5 , ,
- 3 5 - 4 6
6 6
0 0