Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8039| Назва: | «НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ОНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» |
| Автори: | Одінцов, Олег Михайлович Деньга, Олег Анатолійович |
| Ключові слова: | КРЕАТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО;КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ;КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА;ФАСИЛІТАЦІЯ |
| Дата публікації: | гру-2025 |
| Короткий огляд (реферат): | Об’єкт дослідження: розвиток креативного підприємництва як необхідної умови повоєнного відновлення економіки країни. Предмет дослідження: креативне підприємництво як необхідна умова розвитку креативної економіки в Україні. Метою роботи є пошук напрямів розвитку креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення України. Методи дослідження: синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція, порівняльний та статистичний аналізи. За результатами дослідження досліджено теоретичні засади розвитку креативного підприємництва; проведено оцінку стану креативного підприємництва в Україні; здійснено оцінку зайнятості у креативних індустріях України; розроблено напрями активізації креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення економіки країни. Одержані результати доцільно впровадити у практичні діяльності при розробці напрямів розвитку суб’єктів креативного підприємництва. Ключові слова: КРЕАТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО, КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ, КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА, ФАСИЛІТАЦІЯ, КРАУДФАУНДІНГ. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8039 |
| Розташовується у зібраннях: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Деньга А.О._067_М_25.pdf Restricted Access | 1.42 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра на тему: «НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ОНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-24-1 Спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» _____________Деньга О.А.______________ (прізвище та ініціали) Керівник _____Одінцов О.М._____________________ (прізвище та ініціали) Рецензент _________________________________ (прізвище та ініціали) Черкаси 2025 року РЕФЕРАТ кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Напрями розвитку креативного підприємництва в умовах повоєнного оновлення України» Кваліфікаційна робота магістра містить: 76 сторінки, 13 таблиць, 4 рисунки, список літератури з 52 найменувань. Об’єкт дослідження: розвиток креативного підприємництва як необхідної умови повоєнного відновлення економіки країни. Предмет дослідження: креативне підприємництво як необхідна умова розвитку креативної економіки в Україні. Метою роботи є пошук напрямів розвитку креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення України. Методи дослідження: синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція, порівняльний та статистичний аналізи. За результатами дослідження досліджено теоретичні засади розвитку креативного підприємництва; проведено оцінку стану креативного підприємництва в Україні; здійснено оцінку зайнятості у креативних індустріях України; розроблено напрями активізації креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення економіки країни. Одержані результати доцільно впровадити у практичні діяльності при розробці напрямів розвитку суб’єктів креативного підприємництва. Ключові слова: КРЕАТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО, КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ, КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА, ФАСИЛІТАЦІЯ, КРАУДФАУНДІНГ. ABSTRACT Master’s research: «Directions of development of creative entrepreneurship in the conditions of post-war renewal of Ukraine» The master’s research contains 76 pages, 13 tables, 4 figures, and a list of references comprising 52 sources. Object of the research: the development of creative entrepreneurship as an essential condition for the post-war recovery of the national economy. Subject of the research: creative entrepreneurship as a necessary prerequisite for the development of the creative economy in Ukraine. The purpose of study: is to identify directions for the development of creative entrepreneurship in the context of Ukraine’s post-war recovery. Research methods: synthesis, logical generalization and scientific abstraction, comparative and statistical analysis. The tasks of study: the theoretical foundations of creative entrepreneurship development were examined; the current state of creative entrepreneurship in Ukraine was assessed; employment within the creative industries of Ukraine was analyzed; and directions for enhancing creative entrepreneurship in the conditions of post-war economic recovery were developed. The practical significance of the results can be effectively applied in practical activities related to designing development strategies for creative entrepreneurship entities. Keywords: CREATIVE ENTREPRENEURSHIP, CREATIVE INDUSTRIES, CREATIVE ECONOMY, FACILITATION, CROWDFUNDING. ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………. 5 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА……………………………………………………. 7 1.1 Сутність та еволюція понять «креативні індустрії» і «креативне підприємництво»……………………………………………………………………… 7 1.2 Креативне підприємництво як частина креативної економіки ……… 14 1.3 Характеристика основних бізнес-моделей креативного бізнесу…… 22 РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНИ…………………………………………………………………….. 29 2.1 Тенденції розвитку креативних індустрій у світі та Україні ………. 29 2.2 Оцінка сучасного стану креативних індустрій в Україні………….. 36 2.3 Оцінка зайнятості у креативних індустріях України ………… 49 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ……………………………………….. 55 3.1 Фінансові механізми підтримки креативного підприємництва …… 54 3.2 Удосконалення інфраструктури креативного підприємництва……. 66 ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 70 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 72 ВСТУП Креативність у сучасній економічній науці розглядається як інтегральний процес взаємодії інтелектуальних, інноваційних та матеріальних ресурсів, у результаті якого формується новий продукт або ідея, здатні стати основою економічної діяльності. Креативні продукти охоплюють як нематеріальні результати людської творчості (ідеї, концепції, наукові теорії, твори мистецтва, музичні композиції), так і матеріальні об’єкти – картини, книги, скульптури, дизайнерські вироби. Усі такі об’єкти потребують правового захисту як результати інтелектуальної власності. Сьогодні саме креативність слід розглядати як каталізатор, який відкриває нові перспективи для бізнесу, генерує нові ідеї та сприяє розвитку підприємництва. Креативні індустрії вважаються одними із найперспективніших сфер економічної діяльності та найактивнішими серед інших галузей у застосуванні нових цифрових технологій завдяки яким створюються, масштабуються та відтворюються креативні продукти. Поняття «креативні індустрії» охоплює широке коло різних сфер, такі як медіа, мистецтво, дизайн, музика, література, архітектура, реклама, мода, виставкова діяльність, відеоігри та ін. Кожна з цих галузей має свої унікальні характеристики, але вони всі спільно використовують творчість та креативність у процесі створення продуктів та послуг. Під креативними індустріями слід розуміти економічну діяльність, що ґрунтується на знаннях та ідеях, які втілюються у бізнес-моделях з метою отримання доходу та сприяють розвитку творчого потенціалу. Креативні індустрії є не лише прибутковим сектором економіки, а й стратегічним напрямом підвищення конкурентоспроможності, продуктивності, зайнятості та стійкого економічного зростання. Дослідження напрямів та перспектив розвитку креативного підприємництва в умовах повоєнного оновлення економіки України є надзвичайно актуальними, адже подальший його розвиток здатний бути авангардом модернізації економіки. Актуальність теми роботи обумовлена необхідністю пошуку основних напрямів розвитку креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення економіки України. Об'єктом дослідження є розвиток креативного підприємництва як необхідної умови повоєнного відновлення економіки країни. Предметом дослідження є креативне підприємництво як необхідна умова розвитку креативної економіки в Україні. Метою роботи є пошук напрямів розвитку креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення України. Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання: - дослідити теоретичні засади розвитку креативного підприємництва; - провести оцінку стану креативного підприємництва в Україні; - здійснити оцінку зайнятості у креативних індустріях України; - розробити напрями активізації креативного підприємництва в умовах відновлення економіки країни. Для досягнення зазначених завдань були застосовані загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Для оцінки даних діяльності суб’єктів креативного бізнесу були застосовані наступні методи: порівняння; статистичний аналіз; табличне та графічне зображення; моделювання. Інформаційною базою роботи є наукові праці, статистичні та аналітичні дані Державної служби статистики України та інших органів влади. Практичне значення роботи полягає у розробці напрямів подальшого розвитку суб’єктів креативного підприємництва в умовах повоєнного відновлення України, які можна використати у практичні діяльності. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 1.1 Сутність та еволюція понять «креативні індустрії» і «креативне підприємництво» Нині значна більшість країн світу розглядають креативні індустрії як важливий стратегічний напрям, який здатний підвищити рівень конкурентоспроможності, продуктивності, зайнятості та забезпечити стійке економічного зростання. Креативність слід розглядати як процес поєднання інновацій, креативу, творчості та матеріальних ресурсів, в результаті чого створюється креативний продукт, який може виступати предметом економічних відносин. Згідно із визначенням ЮНЕСКО, креативні індустрії – це галузі, які поєднуються творення, виробництво та комерціалізацію продуктів нематеріального культурного та інтелектуального характеру. Їхній зміст має бути захищений авторським правом, суміжними правами або іншими формами інтелектуальної власності, і може набувати форми товарів і послуг. До таких галузей належать аудіовізуальне виробництво, музика, видавнича справа, дизайн, архітектура, реклама, мода, ремесла, цифрові медіа, відеоігри, перфомативні мистецтва та візуальне мистецтво [6]. Отже, під креативними індустріями слід розуміти широкий спектр економіки, який включає в себе діяльність, яка ґрунтується на творчості, інноваціях, культурній ідентичності та інтелектуальному капіталі. Усі ці складові є основою креативної економіки – системи, яка забезпечує створення, розповсюдження та монетизацію культурних і творчих продуктів через ринкові та неринкові механізми [4]. Як відомо, основними креативними продуктами можуть бути: наукові відкриття, винаходи, художні твори, стилі, погляди, ідеї, унікальні досягнення у сфері науки, техніки та бізнесу, що за своєю суттю схожі, а різниця полягає у засобах проникнення у природу. Креативним елементом може бути як нематеріальний обʼєкт (ідея, наукова теорія, музична композиція тощо), так і матеріальний – картина, скульптура тощо, яким надається правовий захист як об’єкту інтелектуальної власності [4]. Критеріями креативності продукту можуть бути: рівень новизни; оригінальність; практична цінність та економічність; нестандартність у способах поєднання елементів, що використовувались раніше; цінність для суспільства; емоційна вираженість або виокремлення; сучасність та рівень використання технологій [36]. Креативні індустрії охоплюють повний цикл – від появи ідеї (створення креативних замислів і проектів) і реалізації задуму до виробництва (створення придатних для комерційної реалізації продуктів), розподілу та перерозподілу товарів і послуг (циркуляція продуктів шляхом трансляцій, записів, кінопоказів тощо), заснованих на інтелектуальному капіталі. Дж. Хокінсом було розроблено концепцію креативної економіки, для того щоб описати економічні системи, в яких цінність залежить від оригінальності та креативності, а не від традиційних ресурсів, таких як земля, праця і капітал. На його думку, саме нові ідеї, а не гроші або технології, приносять сьогодні успіх, а головне – особисте задоволення [45]. Вчений описав сучасні процеси капіталізації культури, мистецтва і наукомістких технологій, а також, як це впливає на розвиток креативної економіки в порівнянні зі згортанням індустріального виробництва[45]. Дж. Хокінс та Р. Флоріда [1] були першими, хто свої праці присвятив проблемі розвитку креативності, креативної економіки, креативних індустрій та креативного класу. В економічний обіг термін «креативна економіка» Джон Хокінс першим ввів в журналі Business Week у 2000 році. Джоном Хокінсом була розроблена концепція креативної економіки, для того щоб описати економічні системи, в яких цінність продукту залежить від його а креативності, а не від традиційних ресурсів. Він першим ввів типізацію креативних галузей і виокремив п’ятнадцять креативних індустрій, таких як реклама діяльність, програмування, видавнича справа, розробка і виробництво комп’ютерних ігор та багато інших. На думку автора, саме в цих індустріях створюється інтелектуальна власність, а саме: патенти, авторські права, торгові марки та оригінальні розробки [45]. Річард Флоріда у своїй праці визначив, що креативність носить багатогранний та комплексний характер і є «джерелом нових технологій, нових галузей, нових матеріальних благ та інших економічних переваг» [42]. На думку автора, значний вплив на формування нового креативного класу має становлення креативної економіки, і значна відмінність креативного класу полягає в тому, що вони займаються «створенням значних нових форм» [42]. На думку автора, саме «креативний клас володіє достатньою владою, талантом та чисельністю, для того, щоб відіграти важливу роль у перетворенні світу» [42]. Вперше було досліджено потенціал креативного сектора економіки і розроблена урядова програма його розвитку у Великобританії. Завдяки цій програмі було створено агенцію підтримки креативного сектора, яке дало можливість приймати участь у грантах, використовувати пільгове кредитування та багато іншого. Креативна економіка є особливим сектором економіки, який ґрунтується на інтелектуальній діяльності людини і основними його характеристиками можна назвати наступні: висока питома вага високих технологій у різни сферах діяльності людини; високий рівень невизначеності; значний обсяг вже існуючих знань та гостра необхідність у генерації нових знань [36]. Нині у країнах із розвиненою економікою креативність стає джерелом економічної цінності. Інтелектуальна власність приходить на зміну таким традиційним ресурсам як: земля, праця капітал. На шляху розвитку креативної економіки нині знаходяться такі країни світу як: США, Японія, Південна Корея, країни ЄС, Китай та інші. Міністерство по Культурі, Інформації та Спорту Великобританії визначають «креативні галузі» як сфери, які ґрунтуються на творчих особистих здібностях, навичках, талантах і у яких є можливості по збільшенню добробуту і кількості робочих місць за допомогою створення та використання інтелектуальної власності [44]. Департамент цифровізації, культури, медіа та спорту Великобританії (Department for Digital, Culture, Media & Sports) дав наступне визначення креативних індустрій – це індустрії, які грунтуються на індивідуальній творчості, навичках і талантах та мають потенціал до формування добробуту та сворення робочих місць через генерування та використання інтелектуальної власності» [44]. Уряд Великобританії до креативних індустрій відніс такі галузі, які мають потенціал до збагачення економіки через генерування інтелектуальної власності, а саме: реклама, архітектура, мистецтво та антикваріат, ремесла, дизайн, мода, кіно, інтерактивні розважальні програми, музика, виконавські мистецтва, видавнича справа, програмне забезпечення, телебачення та радіо [44]. Розуміння креативної економіки, як окремого сектору було розроблено певні моделі класифікації культурних та креативних індустрій, наприклад, UNCTAD виокремлює такі групи та підгрупи креативних індустрій як: – Культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі); культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, пошук історичних артефактів). – Мистецтво: образотворче (скульптура, фотографія); виконавче мистецтво (вокал, драматичне мистецтво). – Медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри). – Функціональний креатив: дизайн, креативні послуги [36]. Креативна економіка не може існувати без креативного простору та суспільства. Для формування і розвитку креативного суспільства головну роль відіграють нові творчі ідеї, інновації, а його основними об’єктами стають наступні сфери: економіка, наука, техніка, політика, соціальна сфера, регіональний розвиток, галузі, підприємства, товари, технології, освіта, культура, мистецтво, спорт тощо. Наведемо основні характерні риси креативного суспільства: – наявність креативного класу, тобто люди які займаються інноваційними або творчими розробками у різних сферах (вчені, інженери, викладачі, архітектори, дизайнери, письменники); – систематичне інвестування в інноваційні, креативні розробки, технології у різних сферах (економіка, наука, техніка, соціальна сфера, політика, культура тощо); – простеження тенденцій зростання віддачі від втілення; – збільшення кількості професіоналів, зайнятих у креативному підприємництві; – розвиток венчурного капіталу; – розвиток інноваційної інфраструктури (технопарки, технологічні центри, інноваційні венчурні фірми, бізнес-інкубатори) [36]. Основними ознаками креативної економіки є значні темпи інноваційного розвитку економіки країни, значна роль людського капіталу; інвестиції у нові товари, послуги, технології, в розвиток людського капіталу; значна питома вага наукомісткої продукції в ВВП; створення комплексів виробництв, які мають міжгалузевий і глобальний характер; високий рівень наукоємності виробництва та високий рівень професійної підготовки працівників, захист об’єктів інтелектуальної власності [7]. Креативна економіка має низку особливостей, які лягають в основу цього терміну: заснована на винахідливості та уяві людини, які проявляються в активному використанні творчих та інтелектуальних ресурсів; дає нове життя виробництву, послугам, торгівлі та сфері розваг; змінює середовище, в якому люди хочуть жити, працювати та вчитися, де вони думають, винаходять і творять. Креативне середовище формується не лише креативними індустріями, але й іншими креативними проектами, що включають в себе всі ініціативи, які базуються на експлуатації творчих та інтелектуальних здібностей підприємців, незалежно від кінцевої мети або економічного ефекту реалізації. До того ж креативне середовище базується на сукупності комунікативних практик, які є каталізатором процесу креативізації економічного або соціального життя. Ключові креативні проекти створюють креативну інфраструктуру, що дозволяє іншим ініціативам більш інтенсивно рости та розвиватися. Вони можуть ставати центрами тяжіння активної молоді, представляючи собою проекти міських активістів, культурні події або нові медіа, націлені на побудову нових інформаційних стратегій і створення умов для професійної комунікації креативних фахівців [36]. Креативна інфраструктура формується креативними кластерами, коворкінгами та іншими творчими майданчиками, знаходячи втілення у вигляді конкретних фізичних просторів, а також локальних спільнот, які при подальшому розвитку можуть дати початок одному або багатьом підприємствам креативних індустрій. На макрорівні, креативне середовище – це середовище, яке засноване на творчому капіталі, містить у собі величезні міста з їх унікальними художніми та мистецькими центрами, культурними інститутами, бізнес-сервісами (музеями, бібліотеками, театрами, архітектурою, творчими спілками, концертними залами, навчальними та науковими закладами, видавництвами, засобами масової комунікації, агентствами сприяння інноваціям, територіями розвитку підприємництва та стартапів) [2]. Під креативним середовищем міст розуміють сукупність економіко- правових, соціально-культурних умов, творчих та інтелектуальних цінностей (ідей, образів, творів, нових технологій, ліцензій, патентів на винаходи й відкриття, досвід, знання, проектів, ноу-хау) у поєднанні з унікальними територіальними умовами, що впливають на становлення і розвиток міста як креативного осередку. Основними складовими формування креативного середовища є наступні: креативні індустрії або складові креативної сфери; креативний клас; креативний капітал. Сьогодні провідні компаній світу активно застосовують технологій індустрії 4.0, такі як трьохвимірний друк, штучний інтелект, доповнена та віртуальна реальність, блокчейн, хмарні технології, інтернет речей. Ці технології створюють нові можливості виробництва, збуту і споживання креативних товарів та послуг та охоплюють більш широке коло споживачів у всьому світі. Наприклад: інтернет-платформи використовують штучний інтелект для персоналізації уподобань споживачів; трьохвимірний друк використовується для виготовлення художніх виробів; технологія блокчейн (токени) допомагає встановити право власності на вироби мистецтва; віртуальна реальність допомагає створити ефект присутності, який використовується в комп’ютерних іграх тощо. Розвиток креативних індустрій в країни призводить до утворення позитивного зовнішнього ефекту і через поширення концепцій, навичок, знань, досвіду, компетенцій призводить до підвищення рівня інноваційності та конкурентоспроможності в інших секторах економіки. Креативна економіка може не лише генерувати доходи сама по собі, а й бути каталізатором розвитку традиційних індустрій. Саме використання потенціалу креативних індустрій може сприяти сталому розвитку економіки та швидкому повоєнному відновленню України [7]. Креативні індустрії в Україні відіграють важливу роль у її економічному розвитку, створюючи значну кількість робочих місць, сприяючи експорту послуг, формуючи позитивний міжнародний імідж та забезпечуючи соціальну згуртованість. Адже у таких галузях як медіа, дизайн, музика, кіно, театр, література, цифрові платформи та культурна спадщина, формується не лише економічна додана вартість, але й стратегічний ресурс для сталого розвитку. Таким чином, головною особливістю креативної економіки є те, що вона базується на знаннях, інформації, емоціях. Креативна економіка будується креативними підприємцями, які використовують творчий підхід разом із знаннями для створення нових креативних ідей. Тому успіх креативного підприємництва залежить від синтезу творчості, підприємництва та технологічних інновацій. Подальший розвиток креативних індустрій є підґрунтям створення інновацій, і також є важливими користувачами інноваційних товарів, розробок, технологій чим стимулюють попит на інновації загалом [36]. 1.2 Креативне підприємництва як частина креативної економіки Стратегічні напрямки розвитку креативного підприємництва досі не визначені в Україні. Якщо взяти до уваги оптимістичний сценарій розвитку України після закінчення війни, то креативні індустрії збільшать свою частку, і відповідно стрімко розвиватиметься креативне підприємництво. Розвиток креативних індустрій створить реальні шанси для підприємців використовуючи власний інтелект та креативний потенціал отримувати прибутки від власної діяльності. Використання креативних технологій призводить до капіталізації міст і створення передумов для збільшення інвестиційної привабливості та самоідентифікації [36]. Підприємництво в сфері креативних індустрій відноситься до бізнесу, який працює в рамках культурних і творчих індустрій та є відносно новою концепцією бізнесу. Такі галузі мають інші можливості створювати капітал, різну економічну логіку та динаміку розвитку. Більшість таких компаній – це маленькі або навіть мікропідприємства, дуже мобільні, часто сезонні або засновані на проектах (архітектурне бюро, музична студія, онлайн-медіа, відеопродакшн, майстерня з виготовлення текстилю, кінофестиваль, рекламне агентство та телеканал) є форматами організації креативного бізнесу та ведення підприємницької діяльності в сфері креативної економіки. Де основним чинником є спрямованість на отримання прибутку за допомогою креативних творчих ідей. Підприємництво в креативній економіці, окрім бізнесу в креативних індустріях, включає в себе інші напрями і галузі діяльності, з якими вони перетинаються та взаємодіють задля просування та популяризації продукту на споживчому ринку. У сфері креативної економіки можна виділити такі види креативного підприємництва як: культурне; соціальне; змішане. Культурне підприємництво передбачає існування організованої діяльності з метою виробництва або відтворення, просування, поширення та / або комерціалізації товарів, послуг культурного, історичного та художнього характеру [36]. Під соціальним підприємництвом розуміють діяльність, яка орієнтована на позитивне вирішення екологічних, соціальних і культурних проблем. Така спрямованість бізнесу зумовлена високим рівнем усвідомленості та відповідальності перед суспільством. До реалізації таких проектів залучають меценатів, спонсорів, волонтерські команди та спільноти. Змішані моделі підприємництва в сфері креативної економіки передбачають вирішення суспільних проблем, які призводять до соціальних змін і підвищують рівень культури та обізнаності людей через реалізацію творчих практик таких як: театр, музика, виставки тощо. Сьогодні в Україні поняття «креативні індустрії» є законодавчо закріпленим. В Законі України «Про культуру» зазначено, що «креативні індустрії» - це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження [33]. Отже, креативні індустрії – це економічна діяльність, яка ґрунтується на використанні знань, ідей, творчості, інновацій з метою отримання прибутку. Креативні індустрії поєднують у собі процес створення, виробництва та комерціалізації креативного контенту, якому притаманний нематеріальний і культурний характер. Адже креативна економіка найменше залежить від матеріальних ресурсів, тому вона є найдинамічною щодо створення нових робочих місць, генерування доходів та розвитку експорту. Сьогодні інноваційне підприємництво може виступати авангардом модернізації економіки в умовах повоєнного відновлення країни. У Національній Стратегії 2030 закладено план довгострокового розвитку креативної економіки. Креативне підприємництво належить до бізнесу, який працює в рамках культурних та творчих індустрій і передбачає отримання вигоди в результаті задоволення певних потреб споживачів. Цьому виду підприємницької діяльності притаманні та самі риси, характеристики та проблеми, що й іншим видам діяльності [19]. До креативних видів діяльності можна віднести такі види діяльності (табл. 1.1). Детальний розгляд даної класифікації дозволяє зробити висновки про те, що таке групування КВЕДів у сектори є умовним. Народні художні промисли, мода, музична індустрія, візуальне мистецтво мають обмежену кореляцію із зазначеними кодами. Будь-який підприємницький процес знаходиться під впливом творчої активності підприємця і складається із таких етапів як: 1) Формування новаторської ідеї, попередня підготовка; 2) Оцінка попередньо визначених цілей; 3) Пошук альтернативних способів захисту ідеї на правах інтелектуальної власності; 4) Розроблення бізнес-плану, пошук джерел початкового фінасування, встановлення партнерських відносин; 5) Розроблення бізнес-стратегії та її реалізація. На відміну від традиційного підприємництва, креативне підприємництво є більш ризиковим, і це зумовлено тим, що воно має інноваційний характер. Протягом останніх років спостерігався непослідовний та асиметричний розвиток індустрій креативної економіки. В Україні до повномасштабного вторгнення цей сектор складав 4% від ВВП, а зайнятість - 350 тис. осіб [26]. Таблиця 1.1- Класифікація видів креативної діяльності згідно КВЕД [31]. Назва Види креативної діяльності Виготовлення прикрас і музичних 32.12. Виробництво ювеліриних виробів інструментів 32.13. Виробництво біжутерії та подібних виробів 32.20. Виробництво музичних інструментів Видавнича справа 58.11. Видання книг 58.13. Видання газет 58.14. Видання журналів і періодичних видань 74.30. Надання послуг з перекладу 58.19. Інші види видавничої діяльності ІТ-сфера 58.21. Видання купютерних ігор 58.29. Видання іншого прогамного забезпечення 62.01. Компютерне програмування Аудіовізуальний сектор 59.12. Компонування куно-, відеофільмів, телевізійних програм 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм 59.13. Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм 59.14. Демонстрація кінофільмів 60.20. Діяльність у сфері телевізійного мовлення Аудіальний сектор 59.20. Видання звукозаписів 60.10. Діяльність у сфері радіомовлення Реклама, маркетинг, PR 63.91. Діяльність інформаційних агенств 70.21. Діяльність у сфері звязків із громадськістю 72.20. Дослідження і експериментальні розробки у сфері суспільних та гуманітарних наук 73.12. Посередництво в розмішенні реклами в засобах масової інформації Архітектура 71.11. Діяльність у сфері архітектури Дизайн 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну Візуальний сектор 74.20. Діяльність у сфері фотографії 90.03. Індивідуальна мистецька діяльність Перформативний сектор 85.52. Освіта у сфері культури 90.01. Театральна та концертна діяльність 90.02. Діяльність щодо підтримання театральних та концерних заходів 90.04. Функціонування театральних та концертних залів Памятки та заклади культури 91.01. Функціонування бібліотек і архівів 91.02. Функціонування музеїв Слід відзначити вагому роль ФОП у креативних індустріях, адже ними генерується близько 20,6% (53 млрд. грн.) доданої вартості серед усіх ФОП за видами економічної діяльності і зайнято 244 тис. осіб, які становлять 62% від усіх зайнятих у креативних індустріях. Аутсорсінг ІТ сектору забезпечив найбільшу частку доданої вартості та зростання зайнятості. В Україні у довоєнний період протягом 2019-2021 рр. років відбувалося активне створення нових форм просторової організації креативної економіки у таких містах як Київ, Дніпро, Одеса, Львів та ін.: хабів, коровкінгових центрів, навчальний проектів та інших форм просторової організації бізнесу. В Україні новою перспективною формою ведення бізнесу в сфері креативних індустрій виступають стартапи. Розвиток стартапів має значний вплив на розвиток малого та середнього бізнесу, який має потужний інноваційний та творчий потенціал Як відомо, під стартапом розуміють процес реалізації нових бізнес-ідей за короткі терміни з мінімальною кількістю фінансових ресурсів та при високих ринкових ризиках. Успішний запуск стартапу здатний забезпечити значний соціально-економічний ефект, який проявляється не лише через створення нових робочих місць, але й має можливість значно скоротити ризики від реалізації проекту. Серед форм просторової організації креативної індустрії можна виділити наступні: макроформи; мезоформи; локальні форми тощо. Під макроформами розуміють глобальні технологічні платформи, такі як креативні міста, креативні регіони, технополіси. Глобальні технологічні платформи виступають інструментами взаємодії держави, бізнесу, науки та освіти. Під креативними містами розуміють теоретичну концепцію, побудовану навколо ідеї міської креативності; міста, які сприяють особистісному розвитку та прояву індивідуальності містянина. Під мезоформами розуміють креативні простори, які мають територіальну відособленість і утворюються у формі: кластерів, кварталів, парків, хабів, інноваційно-технологічних центрів (інкубаторів, акселераторів та ін.) та онлайн-платформ підтримки та популяризації креативних ідей, проектів та бізнесів в Україні. Загальнодоступні площі, призначені для вільного самовираження, творчої діяльності та взаємодії людей називають креативними просторами. Під креативними кластерами слід розуміти просторові форми організації креативних індустрій та суміжних видів економічної діяльності, які локалізовані на певній території і характеризуються щільними просторово- функціональними та синергетичними зв’язками між підприємствами цих індустрій з метою генерування креативних ідей, виробництва креативного продукту та надання послуг [19]. Під креативними хабами розуміють творчі центри, які надають простір і забезпечують умови для творчої роботи; способи організації роботи, в основі яких лежить динамічне поєднання різноманітних талантів, дисциплін і навичок для посилення інноваційного потенціалу проекту. До складу таких креативних хабів входять такі локальні форми як: коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії та кластери. Важливим соціальним інститутом підтримки стартапів є бізнес- акселератори, які включають як установи, так і організовані ними програми інтенсивного розвитку компаній через менторство, навчання, фінансову та експертну підтримку в обмін на частку в капіталі компанії [2]. Головною відмінністю інкубаторів та акселераторів для бізнесу полягає в тому, що в інкубаторі рушійною силою є інфраструктура, а в акселераторі – цінність, яку може нести в собі певна інновація для ринку. В інкубаторі уся діяльність спрямована на створення бізнесу на основі ідеї, в акселераторі – на підтримку виходу вже існуючої команди на ринок з новою концепцією продукту, щоб отримати підтвердження від потенційних клієнтів про його необхідність та цінність. Головне їх завдання полягає в тому, щоб спільно із стартапом створити інвестиційно-привабливий продукт на рівні робочої версії або прототипу в обмежений період часу. Часто такі проекти отримують венчурне фінансування від фондів, що працюють безпосередньо з акселератором. Бізнес-інкубатори та акселератори становлять важливий елемент інноваційної інфраструктури. Вони забезпечують становлення та масштабування підприємств у креативних індустріях, а також виконують функцію системної підтримки творчих команді стартапів, допомагаючи їм трансформувати креативні ідеї у життєздатні комерційні проекти. Оскільки креативні сфери часто мають високий рівень невизначеності, то інкубатори здатні мінімізувати підприємницькі ризики, дають можливість молодим командам отримати професійний супровід і першу клієнтську базу. А також надають креативним командам менторську, консультаційну та інфраструктурну підтримку. Під локальними формами розуміють невеликі простори - коворкінги, арт- об’єкти, творчі лабораторії, майстерні, відкриті простори, лофти та неолофти, які зосереджені на окремій території і мають визначену спеціалізацію у сфері креативної економіки. Під коворкінгом розуміють певний креативний простір на основі спільного орендування приміщення з метою здійснення певних функцій: для роботи, відпочинку, спілкування, саморозвитку, самоорганізації тощо. Під коворкінговими центрами розуміють спільний простір, що забезпечує користувачів інфраструктурою, сервісами та середовищем для професійної взаємодії, сприяючи розвитку креативного підприємництва та інноваційних проектів. Лофти та неолофти є креативними просторами, які оформлені у відповідних архітектурних стилях. Вони відіграють важливу роль у розвитку креативних індустрій та підприємництва, оскільки вони формують фізичне середовище для творчої діяльності та стають ядром креативних кластерів та хабів. Лофтові простори часто стають центрами креативного життя міста (креативні фабрики, фотостудії, арт-майстерні, ІТ – майданчики тощо. Вони об’єднують різноманітні види діяльності – дизайн, моду, музику, ІТ технології, рекламу, мистецтво – створюючи синергію та нові форми взаємодії. Лофти часто використовуються як коворкінги, стартап-інкубатори, простори для фрілансерів, студії та майстерні, виставкові зали, локації для культурних подій. Завдяки цьому вони підтримують розвиток малого та середнього бізнесу знижуючи поріг входу у підприємницьку діяльність. Лофти та неолофти сприяють ревіталізації міських територій через перетворення застарілих промислових зон на креативні квартали, що призводить до створенню нових робочих місць, підвищує рівень культури та інвестиційної привабливості. Неолофти часто облаштовані під потреби сучасних індустрій таких як: мультимедійні студії, VR AR лабораторії, дизайн центри, цифрові майстрені, робототехнічні та інженерні простори, що сприяє підвищенню інноваційного потенціалу креативного підприємництва. Таким чином, лофти та неолофти є ключовими елементами інфраструктури креативного підприємництва. Вони забезпечують простір для генерації ідей, створення інноваційних продуктів, формування професійних спільнот та розвитку малого та середнього бізнесу. Саме ці креативні простори формують живі екосистеми творчості, що стимулюють розвиток креативних індустрій та істотно впливають на економічну динаміку міст та регіонів. Креативні міста можуть стати ключовими осередками інновацій та генерації нових ідей, що формують сучасні траєкторії економічного розвитку в регіонах. Завдяки концентрації талановитих людей, культурних інституцій, IT- сектору, креативних індустрій та підприємницьких ініціатив, такі міста створюють потужні магнітні ефекти. Вони приваблюють інвестиції, людський капітал і формують сприятливе бізнес-середовище. Завдяки таким креативним практикам як дизайн, урбаністика, творча економіка можна підвищити якість життя населення, що підвищує рівень конкурентоспроможності міст. Як ядра креативності, міста впливають на розвиток ширших територій та регіонів, виступаючи локомотивами економічної динаміки. Їх інноваційний потенціал поширюється на прилеглі громади через міжмуніципальну кооперацію, мобільність робочої сили та формування кластерів. 1.3 Характеристика основних бізнес-моделей креативного бізнесу У креативному секторі економіки застосовуються сучасні моделі ведення бізнесу, які відрізняються високою гнучкістю, адаптивністю, мультиканальністю завдяки поєднанню творчості, інновацій, цифрових технологій. На відміну від традиційних галузей, де вартість формується через масштаб виробництва, ефективність чи технологічні інновації, у креативних індустріях ключову роль відіграють поєднання креативної ідеї, автентичності, оригінальності та емоційного зв'язку із споживачем. Особливості бізнес-моделювання в креативних індустріях можна проілюструвати на прикладах провідних компаній світу. Наприклад, діяльність таких відомих компанії як Apple, Googly, Netflix, Spotify, Patreon, YouTube, Meta, TikTok та ін. ґрунтується на використання цифрової платформи як екосистеми, яка поєднує творців контенту, споживачів та посередників на одній технологічні базі з метою монетизації творчого контенту. Головною цінністю цієї бізнес- моделі є не лише виробництво продукту, а створення умов для взаємодії між учасниками. Платформа виступає посередником між творцем і аудиторією та створює технологічний простір для розміщення, просування і монетизації творчого продукту. Платформи, збираючи великі дані (big data) про поведінку користувача застосовують алгоритми рекомендацій, які підсилюють персоналізацію контенту та забезпечують зворотній зв'язок і взаємодію між учасниками. Сьогодні креативні платформи є не лише місцем продажу, а й осередком розвитку культури, інновацій та співтворчості. Платформи мають мультиджерельну модель прибутків, наприклад: комісії із транзакцій (YouTube, Etsy); преміум-підписки (Spotify Premium, Patreon); реклама (Meta, TikTok); продаж аналітики або ліцензійного доступу до контенту. Бізнес-модель, яку використовує Spotify є фріміум (freemium). Така бізнес- модель поєднує безкоштовну версію продукту із розширеною платною або преміум-контентом. Найчастіше така модель бізнесу використовується у цифрових стартапах, геймінгу, освітніх і музичних сервісах. Наприклад, Canva є безкоштовним он-лайн інструментом для графічного дизайну. Основною метою фріміуму є залучення широкої аудиторії безкоштовною базовою версією, щоб згодом конвертувати частину користувачів у платних клієнтів, які купують додаткові функції. Вітчизняною компанією, яка використовує фріміум як модель бізнесу є Grammarly, Inc. Ця компанія є он-лайн платформою, яка має представництва у багатьох країнах світу і на основі штучного інтелекту (ШІ) пропонує безкоштовний базовий функціонал і платну преміум-версію для покращення текстів англійською мовою. ШІ-асистент компанії допомагає редагувати та покращувати тексти і перекладати їх на різні мови. Бізнес-модель, яка активно використовується у музиці, кінематографі, видавничій діяльності та дизайні має назву роялти (royalty-based). Компанія отримує основний дохід через передачу авторських прав або роялті. Наприклад, компанія Depositphotos є міжнародним фотобанком, який пропонує роялти-фри візуальний та аудіоконтент, пропонуючи доступ до безкоштовних зображень та преміум-підписки. Бізнес-модель, яка активно використовується у кіно, анімації, дизайні, музичному продакшені - це модель спільного виробництва (co-production), яка передбачає партнерство компаній для створення спільного продукту, коли кілька компаній чи креативних студій об’єднують ресурси для створення продукту. Наприклад, українська компанія FILM.UA співпрацює з європейськими студіями у виробництві серіалів і фільмів, а Sensorama Lab як розробник програмного забезпечення реалізує AR/VR-проєкти у партнерстві з міжнародними технологічними компаніями. Для створення креативних хабів і кластерів, інкубаторів, коворкінгів, що стимулюють співпрацю митців, ІТ-фахівців і підприємців використовують кластери. Кластерна модель креативного бізнесу формується через Creative States, Unit.City, Platforma Art Factory – це простори, де концентрується креативний бізнес, інновації та стартапи в Україні. Метою функціонування цих просторів є вирішення суспільних проблем через творчість, залучення громад до культурних ініціатив, урбаністичних і соціальних проєктів, наприклад, Projector Institute, Urban Space 100, Jam Factory Art Center реалізують освітні, культурні та соціальні ініціативи, сприяючи розвитку міських спільнот і культурної інтеграції. Подальший розвиток креативних індустрій в Україні залежатиме від запровадження дієвих спеціальних податкових і фінансових стимулів. Адже креативні індустрії належать до секторів із високим потенціалом інновацій і доданої вартості і часто стикаються із складністю оцінки нематеріальних активів (ідей, дизайну, авторських прав) і високими ризиками, пов’язаними із творчою діяльністю. Тому створення фінансових та податкових стимулів є стратегічно важливим для активізації інвестицій у цей сектор, особливо в умовах повоєнного відновлення України, коли потрібні нові точки економічного зростання та модернізації. Держава може суттєво вплинути на динаміку розвитку креативних індустрій через податкове регулювання, застосовуючи гнучкі механізми стимулювання малого креативного бізнесу та фрілансу, а саме через: впровадження знижених ставок податку на прибуток; звільнення від ПДВ окремих видів культурних та освітніх послуг; податкові канікули для стартапів у перші роки діяльності; зменшення ставки ЄСВ; встановлення пільгової орендної ставки для креативних хабів, галерей, майстерень тощо. Також важливим кроком буде впровадження на рівні держави податкових знижок або кредитів для інвесторів, які інвестують у креативні проекти, освітні програми чи стартапи. Оскільки держава, органи місцевого самоврядування та інші інституції мають суттєвий вплив на динаміку розвитку креативних індустрій та креативного підприємництва в країні, то саме вони вважаються основними стейкхолдерами креативного бізнесу. Стейкхолдерами креативної економіки є фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності суб’єктів креативного індустрій бізнесу, тобто в певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. До основних стейкхолдерів креативної економіки відносяться держава, бізнес, освітні та науково-дослідні інституції, органи місцевого самоврядування, міжнародні організації, громадські організації, креативні хаби та ін. (табл. 1.2) Таблиця 1.2 – Стейкхолдери креативної економіки в Україні [36]. Стейкхолдери Характеристика Держава та Держава та суспільство ініціюють, координують та підтримують суспільство розвиток креативної економіки та індустрій Бізнес Бізнес виготовляє креативну продукцію, генерує і впроваджує креативні рішення, створює нові робочі місця та додану вартість у секторі креативних індустрій. Деякі представники бізнесу можуть бути замовниками та користувачами креативної продукції. Співпраця малих, середніх та великих підприємств призводить до мультиплікативного ефекту Інституції: освітні Освітні та науково-дослідні інститути створюють фундамент для та науково- розвитку креативних індустрій. дослідні Заклади освіти дають необхідні знання, створюють основу для виховання інтелектуальної молоді. Науково-дослідні установи впроваджуватимуть окреативні ідеї, проекти, інноваційні розробки Органи місцевого Органи місцевого самоврядування є ініціаторами та координаторами самоврядування розвитку креативних індустрій на локальному рівні через формування та реалізацію місцевих політик. Закладають фундамент для розвитку людського капіталу та економічного зростання територіальної громади Міжнародні Міжнародні організації включають креативну економіку до організації пріоритетних напрямів діяльності, здійснюють дослідження, збирають статистичну інформацію, створюють нові форми управління та підтримки креативним індустріям Громадські Громадські ініціативи підсилюють креативність в регіонах через організації реалізацію навчальних проектів, створення платформ для залучення громадськості, просвітницьку діяльність, організацію виставок, концертів, участь у грантах, конкурсах з реалізації проектів. Громадські організації через тісний зв’язок з суспільством допомагають якісно доносити основні посили та просувати ідеї креативної економіки, об’єднувати ресурси і можливості активної частини мешканців територіальних громад Креативні хаби Креативні хаби – це нові простори для реалізації творчих здібностей: центри, коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії та ін. Складено за [36] Отже, різноманіття бізнес-моделей у креативному секторі формує розгалужену інфраструктуру, затну забезпечити сталий розвиток креативного підприємництва. Однак навіть найефективніші форми креативного бізнесу потребують дієвої підтримки, доступу до фінансових ресурсів та створення сприятливих умов для реалізації творчих проектів. Зважаючи на те, що більшість креативних підприємств належать до малого та середнього бізнесу, ключову роль у їх становленні відіграють спеціальні програми фінансування, державні та регіональні ініціативи, міжнародні грантові проекти, інфраструктурні платформи та інституційні механізми підтримки. В сфері креативної економіки запроваджують проекти і програми різноманітні за масштабом від рівня ЮНЕСКО до муніципальних, спрямованих на фінансування, розвиток і стимулювання та розширення креативних індустрій. Одним із інструментів підтримки розвитку креативної економіки виступає грантова підтримка держави, яка є пріоритетним способом підтримки винахідників, творців, митців і суспільства в сфері культури, науки та технологій. Таким чином, держава стимулює науково-дослідну, творчу, культурну та інноваційну активність за обраними пріоритетами в інтересах всього суспільства. Враховуючи обмеженість бюджетних коштів, важливим напрямом інвестиційної політики держави є подальший розвиток приватно-державного партнерства. Роль держави зводиться до побудови моделей змішаного партнерства у фінансуванні та підтримці проектів і програм, що мають історико-культурне та інноваційно- технологічне значення для регіонів і країни в цілому, а завданням бізнес-структур є їх пристосування до практичного використання. Це обумовлено тим, що широке коло обʼєктів креативної економіки, потребують значних інвестицій [36]. Залучення інвестицій приватного сектору стає одним із фінансових важелів для забезпечення збереження як індустрій культурної спадщини, так і розвитку індустрій інноваційно-креативних послуг. Приватні інвестиції формуються із коштів підприємств, організацій, громадян, включаючи як власні, так і залучені. Гранти є однією з форм фінансування проектів креативної економіки, які спрямовуються на визначені цілі підтримки та розвитку цього сектору, в тому числі на стипендії в навчанні, експертну (консультативну) допомогу, надання технології, обладнання тощо. Гранти для бізнесу слід розглядати як допомогу розробникам у залученні коштів на розвиток власної справи, консультації, зустрічі, експертні оцінки, пошук можливостей фінансування та робота з грантовими заявками із залученням відповідних експертів. Фондами надання грантів можуть бути державні установи різних країн, міжнародні організації, приватні благодійні фонди, комерційні структури, релігійні, наукові та інші громадські некомерційні організації, які володіють первинним капіталом (або вкладом) та надають підтримку або допомогу в благодійній, освітній, культурній, релігійній та інших видах діяльності, що приносить користь громадськості та фінансує, насамперед, інші некомерційні організації. Наприклад, Програма ЄС «Креативна Європа» пропонує вітчизняним культурно-мистецьким організаціям презентувати свої проекти за переліком пропонованих грантів [18]. Часто в системі фінансування культурного розвитку, поряд із державним і приватним фінансуванням, велика увага приділяється альтернативним джерелам: спонсорству, меценатству, добродійності та ін. До альтернативних видів інвестицій включають пряме та колективне фінансування. Пряме кредитування полягає у кредитуванні культурно- мистецьких бізнесів фізичними особами (наприклад, друзями, родичами, колегами тощо). Колективне фінансування капіталу полягає у залученні власників бізнесів через платформи колективного фінансування, а саме через краудфандінг, фандрайзінг. Під краудфандінгом розуміють народне фінансування, яке здійснюється через застосовання соціальний проектів, винаходів, інновацій та інших креативних проектів, які здатні привернути увагу людини та несуть в собі певну культурну чи соціальну цінність. Основна відмінність фандрайзінгу від краудфандінгу полягає у тому, що на базі таких платформ можна залучити не тільки фінансові ресурси, а й інші ресурси (людські, матеріальні, інформаційні тощо). Фандрайзінг може здійснюватися різними способами: через фінансування за винагороду та доброчинне фінасування. Фінансування за винагороду здійснюється у тому випадку коли донори проектів отримують певну матеріальну винагороду (квитки, книжки та ін.). Доброчинне фінансування здійснюється через донорів проекту, які не очікують жодної матеріальної винагороди, а вкладають кошти лише в ідею. Основними формами доброчинного фінансування є меценатство, корпоративна філантропія та спонсорство. Меценатство є формою благодійності, що здійснюється добровільно, безкорисливо та усвідомлено фізичними або юридичними особами приватного права, і виражається через особисту та / або майнову допомогу в сферах освіти, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, науки та наукових досліджень. Корпоративна філантропія може виступати важливим інструментом підтримки креативного підприємництва, адже поєднує соціально відповідальну діяльність бізнесу з розвитком інноваційного потенціалу суспільства. Компанії спрямовують фінансові ресурси, гранти, матеріально-технічну допомогу або експертні послуги на підтримку культурних проєктів, творчих стартапів, мистецьких ініціатив та інноваційних просторів. Така участь бізнесу створює підґрунтя для формування екосистеми, у якій нові ідеї можуть швидко перетворюватися на продукти та послуги з високою доданою вартістю. Корпоративна філантропія сприяє доступу креативних підприємців до ресурсів, яких часто бракує у традиційних системах фінансування. Для більшості спонсорів існують прямі комерційні переваги, пов’язані із рекламою. Існують й інші моделі підтримки креативного підприємництва: субвенції, конкурси бізнес-планів та ін. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 2.1 Тенденції розвитку креативних індустрій у світі та Україні У більшості розвинених країн світу значення креативних індустрій невпинно зростає і креативний бізнес є однією із найбільш швидкозростаючих галузей світової економіки, а окрім цього, він є одним з найважливіших з точки зору отримання доходів, створення робочих місць та експортних надходжень в світовій економіці. Дана індустрія є однією з найбільших постачальників робочих місць для молодих працівників (віком від 8 до 25 років), що говорить про потенціал даного типу економіки. Тому подальший розвиток України неможливий без ефективної стратегії розвитку креативних індустрій, адже він здатний стимулювати інноваційні процеси, підтримувати розвиток малого, середнього бізнесу і фрілансу, сприяти розвитку інтелектуальної праці, освіти та людського капіталу. Розвиток креативних індустрій може сприяти утворенню позитивного зовнішнього ефекту та забезпечити рівень конкурентоспроможності в інших секторах економіки країни. Креативні індустрії здатні стимулювати розвиток традиційних секторів економіки, територій, міст та країни в цілому. Як відомо, основі креативної економіки знаходяться культурні та креативні галузі, що діють в межах таких сфер як мистецтво, культура, комерція та технології. За даними ЮНЕСКО та UNISTAD, у 2022 році креативний сектор забезпечував близько 3% світового ВВП і понад 30 млн робочих місць. Водночас у різних регіонах цей показник суттєво відрізнявся [6]. . Наприклад, у Європі частка креативних індустрій у ВВП становить 4,2%, тоді як в Африці лише 1,4% . Це пояснюється рівнем розвитку інфраструктури, так і масштабами інвестицій у креативні проекти. У таблиці 2.1 наведено дані щодо внеску креативних індустрій у ВВП окремими регіонами світу та кількість зайнятих в цих сферах. Таблиця 2.1 – Частка креативних індустрій у ВВП регіонів світу у 2022 р. Регіони світу Частка у ВВП, % Кількість зайнятих, млн осіб Європа 4,2 7,5 Північна Америка 3,8 5,1 Азія 2,9 11,3 Латинська Америка 2,1 3,2 Африка 1,4 1,8 Складено за [18]. Дані таблиці свідчать, що Європа та Північна Америка є найбільш розвиненими ринками креативних індустрій за показником частки ВВП. Водночас Азія, хоча і має менший відсоток, демонструє найбільшу кількість зайнятих (11,3 млн осіб), що свідчить про значний потенціал зростання та формування нових культурних та технологічних центрів. Потенціал світового ринку креативних індустрій полягає не лише у його фінансовій потужності, але й у здатності забезпечувати економічну диверсифікацію, створення нових робочих місць і підвищення культурного різноманіття. У регіонах із меншою економічною потужністю креативні індустрії мають низьку частку у ВВП, що свідчить про обмежені можливості для їхнього розвитку. Це означає, що для глобального зростання сектору необхідно створювати умови, які забезпечують більш рівномірний розвиток у різних частинах світу. Розвиток креативних індустрій відбувається під впливом глобалізаційних процесів, цифрової трансформації та зростаючого попиту на інноваційні продукти. У цьому контексті можна виділити кілька ключових тенденцій таких як: цифровізація; глобалізація культурних потоків; зростання ролі інтелектуальної власності. Найпоширенішими креативними індустріями у розвинених країнах є такі як: ІТ технології, VR технології, реклама, архітектура, мистецтво и культура, ремесла, дизайн, мода, відеоігри, музика, видавнича справа, телебачення і кіноіндустрія та багато інших. Найвідоміші компанії світу, так як Apple, Microsoft Corporation, Meta Platforms Inc., Amazon com., Lego Group, The Walt Disney Company, NVIDIA Corporation, Netflix Inc., Tesla Inc., Google LLC та багато інших орієнтовані на розроблення та виробництво інноваційних та креативних продуктів та послуг і є прикладом компаній з найвищим рівнем ринкової капіталізації. Найважливішим чинником розвитку є перехід частини креативних індустрій у цифровий формат: стрімінги, он-лайн кінотеатри, електорнна комерція мистецьких продуктів, ігри тощо. Усі ці продукти не лише спрощують доступ до креативного продукту, а й відкриває ринки для малих і незалежних виробників. Сучасні комунікативні технології дозволяють креативним продуктам миттєво поширюватися у світовому масштабі (японська анімація, феномен корейської музики тощо). Креативні індустрії напряму залежать від захисту авторських прав і їх головним ресурсом є креативні ідеї. Разом з тим ринок креативних продуктів стикається із низкою викликів, які пов’язані із цифровою нерівністю, проблемами надмірної комерціалізації, коли у прагненні отримання прибутку втрачається культурна цінність продукту, загрозою уніфікації креативного простору, коли локальні традиції витісняються глобальними трендами. У відповідь на ці виклики країни світу формують різні стратегії розвитку креативних індустрій. Вони охоплюють як інвестиції у цифрову інфраструктуру, так і підтримку культурної спадщини та розвиток людського капіталу. Слід зазначити, що Європейський Союз робить ставку на підтримку культурної спадщини та розвиток цифрових технологій через програму Creative Europe [18]. У ЄС креативний сектор економіки є одним із пріоритетних напрямів сталого розвитку, інновацій, цифрової трансформації та інклюзивного зростання. За даними Європейської Комісії, екосистема культурних та креативних індустрій становить близько 3,95% доданої вартості ЄС (477 млрд євро) та забезпечує роботою близько 8 млн людей, об’єднаних у 1,2 млн підприємств, серед яких 99,9% є малими, середніми та мікропідприємствами [39]. У Європейській Промисловій стратегії культурний та креативний сектор економіки є одним із 14 стратегічних промислових екосистем, що потребують особливої підтримки та моніторингу з метою забезпечення сталого розвитку. Європейський Союз має значний досвід у формуванні культурно-креативних екосистем через інституційні програми підтримки, серед яких особливе місце займає програма Creative Europe. Для України, що інтегрується до європейського економічного простору, розвиток креативних індустрій стає одним із важливих факторів зміцнення конкурентоспроможності. У 2016 році Україна стала асоційованим членом програми Creative Europe, підписавши відповідну угоду з Європейським Союзом. З того часу вітчизняні культурні та креативні організації та компанії отримали можливість брати участь у конкурсах програми. Участь України в цій програмі є кроком до інтеграції у єдиний європейський культурно-креативний простір. У період 2021-2027 рр. програма Creative Europe отримала фінансування в обсязі 2,44 млрд євро, що на 800 млн євро більше у порівнянні із попереднім (2014-2020 рр.) [18]. Україна також демонструє певні позитивні зміні у розвитку креативних індустрій, незважаючи на воєнні дії на території країни. Для України розвиток креативного сектору економіки набуває особливого значення як рушій економічного відновлення та поглиблення інтеграційних процесів. Сьогодні в рамках інтеграції до ЄС Україна має унікальну можливість інтегрувати свій креативний потенціал у спільний європейський ринок і долучитися до глобальних ланцюгів створення доданої вартості. У 2025 році Україна стала повноправною учасницею програми Creative Europe. Завдяки цьому українські креативні компанії та ініціативи отримують можливість долучатися до міжнародних партнерств, інтегруватися у ланцюги доданої вартості та розширити свою присутність на ринку ЄС. Слід зазначити, що розвиток інноваційних технологій відіграє вирішальну роль у трансформації світового ринку креативних індустрій. Вони не лише змінюють способи виробництва та поширення культурних продуктів, а й формують нові бізнес-моделі та інституційні підходи до організації творчої діяльності. Згідно з даними UNCTAD, глобальні доходи креативних індустрій до 2030 року можуть зрости у 1,5 рази, що складе близько 1 трлн доларів США. Цей прогноз базується на таких припущеннях, що у світі динамічними темпами триватиме і надалі активний розвиток цифрової економіки та інноваційних технологій. На сьогодні креативні галузі економіки є важливими драйверами глобального зростання, відкриваючи нові можливості для економічного розвитку та диверсифікації. За даними ЮНЕСКО, їх щорічний дохід становить близько 2,3 трлн доларів США, що дорівнює 3,1% світового ВВП [6]. Світовий експорт креативних товарів та послуг демонструє стабільне зростання, що свідчить про посилення їхнього значення в глобальній економіці. За останні два десятиліття експорт творчих товарів зріс більш ніж у 3,5 рази, що лише трохи поступається загальному зростанню світового експорту товарів, який за цей період збільшився у 3,8 рази. Водночас експорт творчих послуг протягом останнього десятиліття зріс у 2,8 рази, що значно перевищує загальне зростання експорту всіх послуг, яке становило 1,5 рази [6]. За оцінками UNCTAD, у 2022 році загальний експорт творчих послуг досяг рекордних 1,4 трильйона доларів США, що майже вдвічі більше порівняно з експортом креативних товарів, обсяг якого сягнув 713 мільярдів доларів США [6]. Значна частина експорту пов’язана з цифровізацією творчої продукції, що дозволяє креативним компаніям ефективно інтегруватися у світову економіку, незалежно від географічного розташування. Водночас, традиційні сегменти креативних галузей економіки, такі як мода, дизайн, ремесла та медіаконтент, продовжують залишатися важливими складовими міжнародної торгівлі. Дослідження ЮНКТАД також вказують на те, що багато країн активно впроваджують державні механізми підтримки креативних індустрій через профільні відомства та стратегічні програми [6]. Україна також демонструє певні позитивні зміні у розвитку креативних індустрій, незважаючи на військові дії. Валова додана вартість (ВДВ) є одним із ключових показників, що відображає внесок певного сектору в економіку країни. Зростання цього показника може свідчити про їх ефективність. Аналізуючи дані ВДВ у креативних індустріях можна зазначити, що з 2018 року по 2021 рік спостерігається стійка тенденція щодо зростання, а у 2022 році порівняно із 2021 роком відбулося падіння цього показника, що пояснюється політичною нестабільністю, економічними труднощами, пов’язаними із початком воєнних дій на території країни. У 2021 році показник ВДВ креативних індустрій досягнув максимального значення 4,4% за весь аналізований період, а його зростання у 2021 році на 0,2 в.п. відносно у 2020 року було пов’язано із значними обсягами інвестицій у ці галузі. Валова додана вартість креативних індустрій в Україні,% 4.40 4.20 4.00 3.95 3.90 2018 2019 2020 2021 2022 Рисунок 2.1 – Валова додана вартість креативних індустрій в Україні, % Цінність креативних індустрій підтверджується даними Глобального інноваційного індексу (Global Innovation Index, GII), який щорічно публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) [50]. У 2024 році Україна посіла 60-е місце у рейтингу серед 134 країн, що є гіршим результатом порівняно з 55-м місцем у 2023 році та 57-м у 2022-му [22]. Згідно даних WIPO у 2025 році GII в Україні склав 66 -е місце серед 139 країн, що обумовлено значною підтримкою економіки країни міжнародними організаціями [50]. Аналіз основних складових GII свідчить, що Україна традиційно отримує високі оцінки за «Знання та технологічні результати» (34-е місце у 2024 р.;47-е у 2025 р.) та «Бізнес-спроможність» (45-е місце у 2024 р., 56 е місце у 2025 році), що свідчить про збережений рівень активності у сфері інноваційного розвитку, цифрових рішень і технологічного підприємництва [50]. Водночас, «Інституції» (107-е місце у 2024 р.; 108-е у 2025 р.), «Інфраструктура» (82-е місце у 2024 р.; 75-е у 2025 р.) та «Ринкова спроможність» (85-е місце у 2024 та 2025 р.) залишаються слабкими ланками, що обмежують реалізацію потенціалу. Показник «Креативні результати» також демонструє негативну динаміку - з 48-го місця у 2021 році до 68-го у 2024-му, а у 2025 р. він становив 67-у позицію [50]. Рисунок 2.2 – Глобальний індекс інноваційності України, 2018-2025 рр. Ці дані підтверджують, що Україна, не зважаючи на військові дії, зберігає інноваційний потенціал, особливо в технологічному та бізнес-середовищі, але потребує системних змін у сфері інституційної підтримки, інфраструктури та розвитку креативного контенту. Саме розвиток креативних індустрій може стати точкою зростання через цифровізацію, експорт послуг, міжнародну співпрацю та формування нових моделей сталого розвитку. Але слід зазначити, що війна спричинила відтік професійного ресурсу, порушення ланцюгів постачання та погіршення позицій у Глобальному інноваційному індексі: у 2024 році рейтинг країни знизився до 60 місця серед 133 країн (у 2023 році - 55 місце); у 2025 році рейтинг підвищився до 66 позиції серед 139 країн [50]. Однак ці виклики мають стимулюючий вплив на трансформацію, а сама через: переорієнтацію на європейську інтеграцію, діджиталізацію бізнес- процесів, перехід в онлайн-формати та орієнтація на експорт послуг. У цьому контексті креативні індустрії - це не просто економічний сектор, а інструмент стійкого розвитку та модернізації. 2.1 Оцінка сучасного стану креативних індустрій в Україні В Україні креативні індустрії визначаються як види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження» [31]. Основні види економічної діяльності, які належать до креативних індустрій визначені розпорядженням КМУ від 24.04.2019 р. № 265-р «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій» [31]. Відповідно до Національного класифікатора України до креативних індустрій відносять 34 види економічної діяльності, а саме: візуальне мистецтво: живопис, графіка, скульптура, фотографія тощо; сценічне мистецтво: жива музика, театр, танець, опера, цирк тощо; література, видавнича діяльність та друковані засоби масової інформації; аудіальне мистецтво; аудіовізуальне мистецтво: кіно, телебачення, відео, анімація тощо; дизайн; мода; нові медіа а інформаційно-комунікаційні технології: програмне забезпечення, відеоігри; цифрові технології в мистецтві (3-D-друк; віртуальна, доповнена, змішана реальність); архітектура та урбаністика; реклама, маркетинг, зв’язки з громадськістю та інші креативні послуги; бібліотеки, архіви та музеї; народні художні промисли [31]. Водночас значний внесок у креативну економіку здійснюють і суміжні види діяльності (зв'язок, тиражування та друк, туризм та ін.), які дають можливість створювати, виробляти та розповсюджувати продукт, що генерується креативними індустріями. Доповнення термінологічного апарату Закону України «Про культуру» новим терміном «креативні індустрії» і застосування переліку видів економічної діяльності, які відносяться до креативних індустрій дасть можливість чітко ідентифікувати креативні індустрії у структурі української економіки і створити передумови для отримання статистичної інформації щодо стану креативних індустрій [33]. Кількість платників податків у креативних галузях економіки країни є одним із ключових індикаторів розвитку креативних індустрій, оскільки відображає масштаби залучення підприємців та самозайнятих осіб у ці сфери. Зростання їхньої кількості свідчить про розширення ринку творчих послуг, збільшення попиту на інноваційні продукти та загальне пожвавлення ділової активності в секторі. Водночас підвищення податкової активності демонструє поступову легалізацію креативного бізнесу, його інтеграцію в економічну систему та зростання фінансової спроможності учасників ринку. Отже, динаміка платників податків у креативних галузях відображає не лише темпи розвитку індустрій, а й рівень їхнього внеску в економіку регіонів. Податкові надходження можна вважати одним із ключових індикаторів економічної активності сектору. Оскільки креативні індустрії часто представлені мікро- та малими підприємствами, а також фізичними особами-підприємцями, то обсяг сплачених податків відображає ступінь легалізації діяльності, доступ до ринків, стабільність операційної роботи та ефективність державної політики. Протягом аналізованого періоду 2021–2024 рр. динаміка податкових надходжень від суб’єктів креативного сектору свідчить і про наслідки кризових явищ, так і ознаки адаптації та поступового відновлення (рис. 2.3). Рисунок 2.3 – Загальна кількість платників податків у креативних галузях за 2021-2024 рр. В Україні суб’єкти креативного підприємництва можуть діяти у різних організаційно-правових формах і обирати відповідні системи оподаткування. Станом на 2023–2024 роки, податкові надходження формувалися від таких категорій платників: Юридичні особи на загальній системі оподаткування (ТОВ, ПП, АТ): сплачують податок на прибуток (18%), ПДВ (20%), податки на зарплату (ЄСВ, ПДФО). Найчастіше представлені у сферах продакшну, видавництва, архітектури, реклами, ІТ-дизайну, музичної індустрії. Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування (3 група): малі компанії з річним доходом до 7 млн грн., сплачують єдиний податок (5% або 3% + ПДВ), часто працюють у сфері подієвого менеджменту, ремесел, локальних культурних ініціатив. Фізичні особи-підприємці (ФОП) на загальній системі: сплачують податок на доходи (18%) і ЄСВ. Зазвичай це фахівці з індивідуальною практикою: художники, музиканти. Фізичні особи-підприємці (ФОП) на спрощеній системі (1–3 група): Найпоширеніша форма серед фрилансерів, дизайнерів, фотографів, копірайтерів, відеомонтажерів. Сплачують фіксований єдиний податок (від 5% доходу) та ЄСВ. Мають спрощену звітність і доступ до електронних сервісів [20]. Рисунок 2.4 – Топ-10 областей креативних лідерів за кількістю платників податків за 2024 р. Протягом аналізованого періоду 2021–2024 рр. структура суб’єктів господарювання у креативних індустріях України свідчить про стабільну концентрацію в декількох ключових регіонах, що представлено на рис. 2.3 і табл. 2.3). Друге місце займає Харківська область, яка у 2021 році мала 33,3 тис. об’єктів, а у 2024 - 29,6 тис. (–11%). Зниження пов’язане з воєнними діями, але Харків і надалі зберігає статус одного з найбільших центрів креативної економіки [20]. Таблиця 2.2 – Кількість платників податків у креативних галузях за областями, тис Область Роки 2021 2022 2023 2024 Вінницька 3190 3513 3867 3708 Волинська 7440 7958 8481 8075 Дніпропетровська 19846 20383 21550 20048 Донецька 4815 4661 4283 3675 Житомирська 5019 5302 5609 5395 Закарпатська 3053 3244 3499 3299 Запорізька 7533 7555 7750 6818 Івано-франківська 5368 5775 6141 5921 Київська 15522 16224 17518 16682 Кіровоградська 2873 3147 3414 3252 Луганська 1653 1612 1293 1085 Львівська 28573 30297 30183 29556 Миколаївська 6044 6013 6321 5813 Одеська 13585 13641 14209 12736 Полтавська 5648 5926 6449 6047 Рівненська 3916 4222 4447 4389 Сумська 3897 4150 4463 4192 Тернопільська 3475 3767 4087 3893 Харківська 33336 32941 32123 29559 Херсонська 2847 2698 2486 2156 Хмельницька 4396 4828 5492 5147 Черкаська 6084 6415 6853 6519 Чернівецька 3021 3186 3398 3127 Чернігівська 4364 4563 4887 4567 м.Київ 70541 70677 70348 63685 Складено за [20] Львівська область входить до трійки лідерів: 28,6 тис. у 2021 р., 30,3 тис. у 2022 р., 30,2 тис. у 2023 р., 29,6 тис. у 2024 р. Львів демонструє високу стійкість і поступове зростання, що підтверджує його роль як культурної столиці західного регіону. Серед інших потужних регіонів - Дніпропетровська область (від 19,8 тис. у 2021 році до 20 тис. у 2024 році), Київська (від 15,5 тис. до 16,7 тис.) та Одеська область (від 13,6 тис. до 12,7 тис.). Такі центральні та західні області як Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька, Тернопільська також демонструють поступове зростання. Натомість значно скоротилася кількість креативних підприємців, зареєстрованих у Луганській, Херсонській, Донецькій областях. Таким чином, можна зазначити, що структура суб’єктів господарювання у креативних індустріях України залишається територіально сконцентрованою, з домінуванням у таких містах як Київ, Харків, Львів, Дніпро та Одеса. Але водночас спостерігається стійке зростання активності у західних регіонах і скорочення у прифронтових областях. Як відомо, до креативних індустрій України відносять понад 40 видів економічної діяльності, а саме: ІТ, видавництво, медіа, рекламу, архітектуру, дизайн, освіту, культурну спадщину, мистецтво та інші напрями. Проте кількісна структура платників податків демонструє чітку концентрацію у лише у кількох ключових КВЕДах, тоді як більшість напрямів залишаються малочисельними. Найбільшу кількість платників стабільно має КВЕД 62.01 - комп’ютерне програмування: 174,5 тис. у 2021 році, 176,6 тис. у 2022 році, 173,3 тис. у 2023 році, 164,2 тис. у 2024 році. Це понад 70% усіх зареєстрованих суб’єктів у креативному секторі, що підтверджує домінування ІТ-галузі як основного драйвера креативної економіки. На другій позиції - КВЕД 62.02 - консультування з питань інформатизації: близько 33–34 тис. платників щороку. Разом із програмуванням ці два ІТ- напрями формують понад 85% усіх зареєстрованих суб’єктів у креативних індустріях. Серед інших чисельних КВЕДів - рекламні агентства (73.11) з понад 13 тис. платників у 2024 році, спеціалізований дизайн (74.1) - 12,7 тис., архітектура (71.11) - 6,4 тис., індивідуальна мистецька діяльність (90.03) - майже 4 тис. платників. Решта креативних КВЕДів - зокрема у сфері видавництва, кіно, музики, освіти, культурної спадщини - часто мають менше ніж 1 тис. платників щороку. Протягом аналізованого періоду спостерігається тенденція до зниження кількості зареєстрованих суб’єктів господарювання у частині КВЕДів, особливо у 2024 році. Це стосується видавничої діяльності, радіо- і телемовлення, демонстрації кінофільмів, а також ювелірного виробництва. Таблиця 2.3 - Кількість платників податків за КВЕД у креативних індустріях, 2021-2024 рр. [20] КВЕД Назва 2021 2022 2023 2024 32.12 Виробництво ювелірних і подібних виробів 815 785 807 718 32.13 Виробництво біжутерії і подібних виробів 121 67 210 187 32.2 Виробництво музичних інструментів 21 20 28 20 58.11 Видання книг 906 857 882 512 58.13 Видання газет 1092 963 910 491 58.14 Видання журналів і періодичних видань 677 616 595 323 58.14 Інші види видавничої діяльності 912 873 844 591 58.21 Видання комп'ютерних ігор 1076 1093 1060 977 58.29 Видання іншого програмного забезпечення 4049 3882 3669 3418 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, 3730 3616 3927 3476 телевізійних програм 59.12 Компонування кіно- та відеофільмів, 550 635 778 790 телевізійних програм 59.13 Розповсюдження кіно- та відеофільмів, 115 99 104 63 телевізійних програм 59.14 Демонстрація кінофільмів 245 221 265 183 59.2 Видання звукозаписів 315 352 405 343 60.1 Діяльність у сфері радіомовлення 328 295 280 68 60.2 Діяльність у сфері телевіхійного мовлення 462 398 444 185 62.01 Комп’ютерне програмування 174453 176576 173339 164229 62.02 Консультування з питань інформатизації 33843 33725 34415 32561 63.91 Діяльність інформаційних агенств 827 932 958 832 70.21 Діяльність у сфері звязків із громадскістю 1320 1683 2271 2387 71.11 Діяльність у сфері архітектури 6660 6682 7241 6396 72.2 Дослідження та експериментальні розробки 735 817 979 950 у сфері суспільних і гуманітарних наук 73.11 Рекламні агентства 13026 13127 15071 13580 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в 1364 1466 1991 1841 засобах масової інформації 74.1 Спеціалізована діяльність із дизайну 8282 9912 13192 12677 74.2 Діяльність у сфері фотографії 1788 1847 4696 3503 74.3 Надання послуг з перекладу 2961 2986 3729 3326 85.52 Освіта у сфері культури 859 882 2048 1576 90.01 Театральна та концертна діяльність 1321 1266 1270 1046 90.02 Діяльність щодо підтримання театральних і 464 423 396 288 концертних заходів 90.03 Індивідуальна мистецька діяльність 2481 2851 3915 3973 90.04 Функціонування театральних і концертних 53 48 41 21 залів 91.01 Функціонування бібліотек і архівів 199 208 201 152 91.02 Функціонування музеїв 81 80 89 56 Загалом, у структурі платників податків у креативних індустріях спостерігається нерівномірність: понад 80% суб’єктів зосереджені в ІТ- напрямах, тоді як інші напрями є малочисельними. Не зважаючи на воєнні дії на території країни, креативні індустрії України демонструють стійкість і здатність до економічної активності. Протягом 2021- 2023 рр. загальний обсяг задекларованих доходів суб’єктів креативних індустрій зріс із 526,4 млрд грн до 1,26 трлн грн [20]. У 2022 році приріст до попереднього року становив 258,8 млрд грн. і склав або +49,2%. У 2023 році зростання було ще інтенсивнішим і склало +478,5 млрд грн, або +60,9% порівняно з 2022 роком. Загалом за два роки (2021-2023 рр.) обсяг доходів збільшився на 737,4 млрд грн, що становить +140% приросту. Таблиця 2.4 – Обсяг задекларованих доходів суб’єктів креативних індустрій, млн грн Роки Види суб’єктів 2021 2022 2023 2024 ФОП (загальна система) 0,95 0,87 0,54 - ФОП (спрощена система) 61964,50 348943,87 763949,08 909963,05 Юр. особи (заг. система) 449013,16 429596,16 487628,79 307165,71 Юр. особи (спрощена система) 14519,12 5870,82 11699,18 9106,04 Загальна сума, млн грн 529449,23 785279,66 1263816,89 1226234,71 Складено за [20] Протягом аналізованого періоду найбільш динамічне зростання продемонстрували ФОПи на спрощеній системі оподаткування. У 2021 році вони задекларували 62,0 млрд грн, у 2022 році - вже 348,9 млрд грн (+462%), а у 2023 році - 763,9 млрд грн (+119% до 2022 року). За два роки їх дохід зріс у понад 12 разів (+1133%) [20]. Юридичні особи на загальній системі оподаткування залишаються стабільною категорією. У 2021 році вони задекларували 449,0 млрд грн, у 2022 році - 429,6 млрд грн (незначне зниження), а у 2023 році - 487,6 млрд грн (+13% до 2022 року). Загальний приріст за два роки становить +8,6% [20]. Юридичні особи на спрощеній системі мали нестабільну динаміку. У 2021 році їх дохід становив 14,5 млрд грн, у 2022 році - лише 5,9 млрд грн (зниження на 60%), а у 2023 році - 11,7 млрд грн (відновлення на +99%). Проте загальний показник за два роки все ще нижчий, ніж у 2021 році (–19,4%). ФОПи на загальній системі демонструють поступове зниження: з 0,95 млн грн у 2021 р. до 0,87 млн грн у 2022 р. (–8%), і до 0,54 млн грн у 2023 р. (–38%). Загальне падіння за два роки становить – 43% [20]. На перший погляд, задекларовані доходи суб’єктів креативних індустрій у 2023–2024 роках демонструють значне зростання: у 2023 році сумарно було задекларовано понад 1,26 трлн грн, що на 737 млрд грн більше, ніж у 2021-му - зростання на 240%. Однак ці цифри потребують певного трактування. По-перше, 2021 рік був піковим періодом постковідної стагнації: карантинні обмеження, скасування подій, закриття культурних просторів і загальна економічна невизначеність суттєво знизили обсяги діяльності. Тому подальше зростання - це не лише розвиток, а й повернення до доковідної активності, з урахуванням нових форматів і моделей роботи. По-друге, зростання у гривневому еквіваленті не завжди означає реальне зростання: середньорічний курс долара США зріс із 27,29 грн у 2021 році до понад 40 грн у 2024-му. Це означає, що частина приросту - це валютна інфляція, а не чисте економічне зростання. По-третє, статистика воєнного часу є фрагментарною: частина суб’єктів втратила доступ до звітності, частина - релокувалася або перейшла в неформальний сектор. Звітування могло бути нерегулярним, а дані - неповними. Тому ці показники слід трактувати як орієнтовні, а не вичерпні. І все ж, навіть з урахуванням цих обмежень, стійке зростання задекларованих доходів і податкових надходжень свідчить про адаптивність і життєздатність креативного сектору. Окреслимо комплексні причини вищевказаних тенденцій: гнучкість бізнес-моделей: креативні індустрії швидко перейшли в онлайн, масштабували послуги, адаптували формати. низький поріг входу: багато видів діяльності не потребують великих інвестицій або фізичної інфраструктури. цифровізація: зростання попиту на цифровий контент, дизайн, відеопродакшн, освітні продукти. міжнародна інтеграція: остаточна переорієнтація на європейський і світовий культурний простір, участь у глобальних подіях, співпраця з митцями з ЄС. програми підтримки: участь у програмі «Креативна Європа», грантах від міжнародних фондів, що компенсують частину втрат. Ці фактори дозволяють розглядати креативні індустрії як сектор, здатний до стійкого розвитку навіть у кризових умовах. Їхня здатність адаптуватися, генерувати експортні послуги, працювати незалежно від географічного положення та активно інтегруватися у міжнародні процеси - це основа для стратегічного планування в контексті відновлення України. Таблиця 2.5 – Задекларований обсяг доходу у креативних галузях за областям Область Роки 2021 2022 2023 2024 Волинська 1196859,94 4303312,33 10141765,16 12396383,44 Вінницька 13679768,36 25483652,20 33898061,05 33256377,23 Дніпропетровська 16469721,38 33305036,15 68753654,42 75240490,23 Донецька 1753773,80 4085628,43 7341223,09 7523877,85 Житомирська 2947073,28 8258407,20 16505352,14 18992743,92 Закарпатська 1041601,97 4423608,85 10089990,83 11169306,54 Запорізька 3820372,37 10429651,01 20036716,91 21996799,96 Івано-Франківська 2402257,55 8151343,42 18041267,33 22246573,25 Київська 10896071,60 24176436,85 53132006,11 63858483,40 Кіровоградська 1026995,66 3672098,30 8660704,82 10474118,53 Луганська 388113,07 1149276,83 1704911,31 1454371,46 Львівська 34321877,58 75997353,70 135872186,20 126893117,60 Миколаївська 1935853,23 6997334,32 14726989,68 16840804,11 Одеська 8740122,47 23537228,12 42762318,75 47068661,35 Полтавська 3353445,92 8670701,61 18030570,35 21628006,32 Рівненська 1704641,82 5550922,86 11861583,90 14365629,07 Сумська 1627032,72 5454298,92 11949593,77 13908220,78 Тернопільська 2010546,86 5942412,50 12294619,92 13939790,77 Харківська 40536039,24 77350146,12 115305812,00 118827444,20 Херсонська 1185526,09 3025524,16 5477917,96 6075161,58 Хмельницька 1568696,49 5834924,96 15133255,55 17604778,31 Черкаська 3342460,40 10981831,34 22881014,41 27543423,63 Чернівецька 1360576,54 4637255,13 9757995,12 10878189,42 Чернігівська 2375178,07 6403878,96 14074710,70 16411381,70 м.Київ 238865298,30 274567705,30 415779957,40 398996827,90 Складено за [20] Абсолютним лідером за обсягом задекларованого доходу залишається м. Київ, який у 2023 році досягнув піку - понад 415 млрд грн, або близько 33% загального доходу сектору. На другому місці перебуває Львівська область, яка у 2023 році задекларувала понад 135 млрд грн, а у 2024 році - 127 млрд грн. Харківська область також демонструє високі показники: понад 115 млрд грн у 2023 та 119 млрд грн у 2024, попри безпекові виклики. До п’ятірки лідерів також входять Дніпропетровська (75 млрд грн у 2024 році та Київська область (64 млрд грн), які демонструють динамічне зростання. Середній рівень доходів мають Одеська, Черкаська, Івано-Франківська, Полтавська, Житомирська області, кожна з яких у 2024 році задекларувала від 18 до 27 млрд грн. Луганська, Херсонська, Донецька області залишаються на нижчих позиціях - із доходами від 1,4 до 7,5 млрд грн у 2024 році, що пов’язано з окупацією, релокацією бізнесу та обмеженим доступом до інфраструктури. Показник розподілу доходу за КВЕД у креативних галузях України є одним із важливих аналітичних інструментів, оскільки дозволяє зрозуміти, які саме сегменти креативних індустрій генерують найбільшу економічну додану вартість і мають найвищу динаміку розвитку. Аналіз структури доходів за видами діяльності дає можливість визначити лідерів сектору та виявити галузі, що перебувають на етапі становлення або, навпаки, демонструють спад. Така інформація є важливою для формування державної політики, спрямованої на підтримку найбільш перспективних напрямів, оптимальний розподіл ресурсів, розвиток кластерів і стимулювання інновацій. Структура доходів за КВЕД відображає зміну споживчих переваг, технологічних трендів і регіональних відмінностей, що робить цей показник базовим для комплексного розуміння тенденцій розвитку креативних індустрій України. Слід зазначити, що упродовж аналізованого періоду найбільші обсяги доходу стабільно демонструє ІТ-сектор. КВЕД 62.01 (комп’ютерне програмування) щороку генерує найбільший дохід - від 261 млрд грн у 2021 до майже 788 млрд грн у 2024 (табл. 2.6). Таблиця 2.6 - Розподіл доходу за КВЕД у креативних галузях України, КВЕД Назва 2021 2022 2023 2024 32.12 Виробництво ювелірних і 962936,43 920440,53 2807248,45 2662524,97 подібних виробів 32.13 Виробництво біжутерії і подібних 11849,87 27431,39 450181,28 499613,80 виробів 32.2 Виробництво музичних 23105,51 22329,20 76286,30 46727,56 інструментів 58.11 Видання книг 6634661,54 4873675,59 9481064,96 7510284,98 58.13 Видання газет 2129353,41 1060647,46 1403942,89 722280,36 58.14 Видання журналів і періодичних 2506093,59 1861873,24 1891916,83 1125885,94 видань 58.14 Інші види видавничої діяльності 3462806,67 2511234,94 4879527,22 3450785,82 58.21 Видання комп'ютерних ігор 1958632,33 3591506,90 5075880,76 4204650,02 58.29 Видання іншого програмного 6720153,04 10773455,80 16592877,18 15868757,95 забезпечення 59.11 Виробництво кіно- та 16911290,48 9817282,83 16352481,05 16170591,05 відеофільмів, телевізійних програм 59.12 Компонування кіно- та 532594,25 894521,39 1604622,87 2094115,32 відеофільмів, телевізійних програм 59.13 Розповсюдження кіно- та 3608058,94 2134351,90 3090193,60 3258901,92 відеофільмів, телевізійних програм 59.14 Демонстрація кінофільмів 5355577,82 3137763,37 5848429,92 5322156,47 59.2 Видання звукозаписів 254789,83 384938,50 1006742,40 1229586,94 60.1 Діяльність у сфері радіомовлення 1119197,28 645998,44 1036450,42 433800,18 60.2 Діяльність у сфері телевіхійного 43010035,36 20929648,74 35822572,19 18788112,82 мовлення 62.01 Комп’ютерне програмування 261001711,70 553894109,00 138943347,00 143897567,30 62.02 Консультування з питань 38592751,11 78051193,60 138943347,00 143897567,30 інформатизації 63.91 Діяльність інформаційних агенств 848481,70 939405,98 2067984,14 2060256,11 70.21 Діяльність у сфері звязків із 1312285,17 1942435,58 4638338,56 6290426,97 громадскістю 71.11 Діяльність у сфері архітектури 15126157,86 7170417,19 19274866,15 22103404,85 72.2 Дослідження та експериментальні 531056,83 845467,40 2121861,62 2855438,22 розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук 73.11 Рекламні агентства 78514464,49 47797914,98 90096911,67 96537081,82 73.12 Посередництво в розміщенні 23611668,20 11223082,12 18292590,32 18375115,68 реклами в засобах масової інформації 74.1 Спеціалізована діяльність із 2997661,20 8189342,18 22603947,79 31342303,54 дизайну 74.2 Діяльність у сфері фотографії 185673,11 876405,72 3738895,58 5883534,82 74.3 Надання послуг з перекладу 607185,04 2331046,40 6700137,70 8596958,44 85.52 Освіта у сфері культури 103157,50 172309,74 1298265,48 2415182,62 90.01 Театральна та концертна 5324007,96 5174889,03 6505730,58 56018737,87 діяльність 90.02 Діяльність щодо підтримання 1177923,53 767512,59 1223510,89 1025968,10 театральних і концертних заходів 90.03 Індивідуальна мистецька 357439,41 1507263,62 5096840,66 7364597,35 діяльність 90.04 Функціонування театральних і 331914,38 213589,87 215710,60 117979,98 концертних залів 91.01 Функціонування бібліотек і 475260,01 504714,70 681278,22 511523,56 архівів 91.02 Функціонування музеїв 149494,78 91464,99 287544,46 167364,18 Складено за [20] Разом із КВЕД 62.02 (ІТ-консалтинг), який у 2024 році перевищив 143 млрд грн, ці два напрями формують ядро креативної економіки, забезпечуючи понад половину всього задекларованого доходу. Серед інших лідерів - рекламна діяльність: КВЕД 73.11 (рекламні агентства) - 96,5 млрд грн у 2024, КВЕД 73.12 (посередництво в рекламі) - понад 18 млрд грн. Також стрімко зростає дизайн (74.1) - з 3 млрд грн у 2021 до 31,3 млрд грн у 2024, і перекладацькі послуги (74.3) - понад 8,5 млрд грн у 2024 [20]. Отже, аналіз динаміки кількості платників податків у креативних індустріях у 2021–2024 рр. показав загальну стійкість сектору: попри воєнні виклики, кількість суб’єктів у більшості років зростала, особливо серед ФОПів, що свідчить про гнучкість та привабливість цього формату діяльності. Регіональна концентрація платників податків у креативних галузях у великих містах - Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі є закономірною, адже саме ці центри мають найрозвиненішу інфраструктуру, освітні ресурси, креативні хаби, доступ до інвестицій та мають широкі ринки збуту. У великих містах формується критична маса талантів і підприємців, що стимулює розвиток кластерів, колаборацій та інноваційних проєктів. Крім того, великі центри мають вищу споживчу спроможність, попит на творчі послуги, а також більш стійкі інституційні умови для діяльності бізнесу. Натомість прифронтові області стикаються з різким скороченням креативної активності через безпекові ризики, релокацію населення та бізнесів, руйнування інфраструктури й зменшення інвестиційної привабливості. Підприємці креативного сектору нерідко змушені переміщуватися у більш безпечні регіони, що призводить до «відтоку креативного капіталу» та тимчасового занепаду місцевих екосистем. Це поглиблює регіональні диспропорції та створює виклик для збалансованого розвитку галузі на національному рівні. Отже, таким чином, в країні формується асиметрична модель розвитку креативних індустрій: стрімке зростання у великих містах і водночас спад у регіонах, що постраждали від війни. 2.3 Оцінка зайнятості у креативних індустріях України Проведена оцінка сучасного стану креативних індустрій дозволила визначити їхню структурну динаміку, виявити ключові тенденції розвитку та окреслити проблеми, що стримують подальше зростання сектору. Однак повне розуміння потенціалу креативної економіки неможливе без аналізу людського капіталу, який є її основним рушієм. Тому наступним кроком є дослідження параметрів зайнятості у креативних індустріях, що дасть змогу оцінити масштаби залучення робочої сили, особливості структури зайнятих за видами економічної діяльності та за областями. Таблиця 2.7 – Кількість працівників за типом суб’єктів господарювання в креативних галузях, тис. осіб Суб’єкт Роки, тис. осіб господарювання 2021 2022 2023 2024 ФОП загальна форма 1624 2364 1832 2050 ФОП спрощена форма 42982 54761 43164 46925 Юридичний загальна 77092 108832 103743 77937 форма Юридичний 651088 856963 714122 700976 спрощена форма Складено за [20] Аналізуючи узагальнену картину зайнятості у креативних індустріях за 2021–2024 рр., яка представлена у табл. 2.7 можна відмітити наступні тенденції. Найбільшу частку працівників формують юридичні особи на загальній системі. У 2021 році вони забезпечували понад 650 тисяч робочих місць, у 2022 - майже 857 тисяч, що стало піковим значенням. Далі відбулося зниження: 714 тисяч у 2023 та 701 тисяча у 2024 році. Це свідчить про певну консолідацію ринку: після різкого зростання у 2022 році частина компаній скоротила штати або вийшла з ринку, але сектор зберіг домінуючу роль у структурі зайнятості. Юридичні особи на спрощеній системі мали більш помірну динаміку. Вони зросли з 77 тисяч у 2021 до 109 тисяч у 2022, але вже у 2024 кількість працівників скоротилася до 78 тисяч. Це означає, що малий і середній бізнес у формі юридичних осіб виявився більш вразливим до кризових умов і не зміг утримати пікові показники. ФОПи на спрощеній системі залишаються важливим сегментом, але з набагато меншими масштабами. У 2021 році їх було близько 43 тисяч, у 2022 році - 55 тисяч, після чого відбулося зниження до 43 тисяч у 2023 році та знову зростання до 47 тисяч у 2024. Це свідчить про гнучкість і здатність ФОПів швидко реагувати на зміни, але й про нестабільність цього сегменту. ФОПи на загальній системі - найменша група, яка коливається в межах 1,6– 2,3 тисяч осіб. Їхня чисельність зростала у 2022 році, знизилася у 2023, а у 2024 знову піднялася до 2 тисяч. Таким чином, можна зазначити, що структура зайнятості у креативних індустріях залишається орієнтованою на юридичних осіб, особливо на загальній системі оподаткування. Водночас ФОПи на спрощеній системі відіграють роль «буфера», тому що вони швидко реагують на зміни й частково компенсують скорочення у великих компаніях. Динаміка 2022–2024 років показує, що після початку воєнних дій відбулося певне відновлення, але ринок ще не повернувся до стабільного зростання і перебуває у фазі адаптації. Розглянемо регіональний розподіл працівників у креативних індустріях. Абсолютним центром залишається м. Київ: навіть попри зниження після піку 2022 року, столиця зберігає найбільшу концентрацію зайнятих - понад 328 тис. у 2024 році. Львівська область стала другим потужним осередком, і на відміну від більшості регіонів, тут спостерігається зростання: з 52 тис. у 2021 до понад 73 тис. у 2024. Це підтверджує роль Львова як ключового центру релокації та розвитку креативних професій на заході країни. Харківська та Дніпропетровська області також належать до лідерів, але їхня динаміка різна: Дніпро зберігає відносну стабільність із понад 59 тис. працівників у 2024 році, тоді як Харків втратив майже п’яту частину зайнятих порівняно з 2022 роком, що напряму пов’язано з воєнними діями. Найбільш суттєве скорочення відбулося у Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Якщо у 2021 році там працювали десятки тисяч людей у креативному секторі, то у 2024 їхня кількість зменшилася в кілька разів. Це свідчить про масову втрату робочих місць і релокацію бізнесу з прифронтових територій. Таблиця 2.7 - Зайнятість у креативних індустріях за областями, Області 2021 2022 2023 2024 Івано-Франківська 15 393 19 675 16 284 15 697 Волинська 10 505 14 292 13 244 13 655 Вінницька 20 282 28 437 27 233 27 679 Дніпропетровська 47 517 64 585 61 133 59 514 Донецька 20 241 24 217 9 490 5 600 Житомирська 13 055 17 383 16 224 15 629 Закарпатська 8 192 11 494 11 366 10 758 Запорізька 21 069 29 485 22 856 20 899 м. Київ 296 115 403 720 340 190 328 298 Київська 25 079 29 473 23 646 23 120 Кіровоградська 7 804 10 007 9 280 9 402 Луганська 6 037 6 612 2 492 1 245 Львівська 52 115 72 125 69 537 73 171 Миколаївська 16 561 19 381 14 549 13 379 Одеська 37 872 54 341 47 614 44 942 Полтавська 17 017 22 618 21 029 20 425 Рівненська 10 677 16 114 14 711 14 341 Сумська 23 492 20 248 13 522 11 745 Тернопільська 11 387 14 676 13 432 12 913 Харківська 55 347 72 011 54 184 48 184 Херсонська 16 304 17 706 11 371 8 521 Хмельницька 10 690 14 558 13 254 13 016 Черкаська 12 218 16 033 14 808 14 846 Чернівецька 6 175 8 196 7 237 6 964 Чернігівська 11 642 15 533 14 175 13 945 Складено за [20] Водночас низка центральних і західних регіонів - Вінницька, Волинська, Рівненська, Закарпатська - показали відчутне зростання. Це підтверджує, що саме вони стали новими точками тяжіння для креативних працівників, які пере- містилися з небезпечних територій. Отже, структура зайнятості у креативних індустріях потягом аналізованого періоду стала більш поляризованою: Київ і Львів нарощують свою вагу, тоді як схід і південь зазнали різкого скорочення і це формує нову карту креативної економіки України. Якщо подивитися на ці дані у розрізі КВЕДів, то одразу видно кілька клю- чових тенденцій, які формують фундамент зайнятості у креативних індустріях (табл. 2.8). Таблиця 2.8 – Структура зайнятості за КВЕД в креативних галузях [20] КВЕД Нназва 2021 2022 2023 2024 32.12 Виробництво ювелірних і подібних 13 835 15 470 13 381 15 807 виробів 32.13 Виробництво біжутерії та подібних 195 306 249 324 виробів 32.2 Виробництво музичних інструментів 187 310 284 219 58.11 Видання книг 13 161 17 104 14 349 13 938 58.13 Видання газет 16 233 18 727 12 638 9 974 58.14 Видання журналів і періодичних видань 14 311 15 671 9 721 8 028 58.19 Інші види видавничої діяльності 8 835 10 696 7 576 6 884 58.21 Видання комп’ютерних ігор 1 015 1 601 1 236 1 025 58.29 Видання іншого програмного 8 072 10 726 11 304 9 972 забезпечення 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, 21 247 27 428 19 223 17 107 телевізійних програм 59.12 Компонування кіно- та відеофільмів, 408 678 538 545 телевізійних програм 59.13 Розповсюдження кіно- та відеофільмів, 1 543 2 209 1 608 1 565 телевізійних програм 59.14 Демонстрація кінофільмів 11 989 18 981 15 223 12 254 59.2 Видання звукозаписів 648 837 686 679 60.1 Діяльність у сфері радіомовлення 5 129 6 437 5 419 5 235 60.2 Діяльність у сфері телевізійного мовлення 47 040 64 517 48 853 43 265 62.01 Комп’ютерне програмування 116 667 173 362 163 086 165 851 62.02 Консультування з питань інформатизації 49 364 63 752 43 548 36 304 63.91 Діяльність інформаційних агентств 4 336 5 990 4 615 4 114 70.21 Діяльність у сфері зв’язків із 2 747 3 603 3 100 3 010 громадськістю 71.11 Діяльність у сфері архітектури 74 187 84 369 62 290 59 963 72.2 Дослідження і експериментальні розробки 23 910 31 398 30 059 30 464 у сфері суспільних і гуманітарних наук 73.11 Рекламні агентства 63 602 82 786 62 888 59 313 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в 10 488 14 300 9 686 8 082 засобах масової інформації 74.1 Спеціалізована діяльність із дизайну 9 297 12 838 10 399 9 759 74.2 Діяльність у сфері фотографії 4 773 5 483 4 155 4 398 74.3 Надання послуг з перекладу 5 404 6 677 4 948 4 931 85.52 Освіта у сфері культури 47 956 65 754 62 012 62 260 90.01 Театральна та концертна діяльність 84 922 113 738 103 705 100 237 90.02 Діяльність щодо підтримання театральних 12 311 17 159 15 319 15 121 і концертних заходів 90.03 Індивідуальна мистецька діяльність 1 540 2 214 1 770 1 807 90.04 Функціювання театральних і концертних 22 800 28 242 25 941 25 500 залів 91.01 Функціювання бібліотек і архівів 45 807 60 953 56 698 54 398 91.02 Функціонування музеїв 28 827 38 604 36 354 35 555 Аналізуючи дані таблиці 2.8, можна зазначити, що найбільшим сегментом є ІТ-сфера: комп’ютерне програмування (62.01) стабільно утримує першість - від 116 тисяч працівників у 2021 році до майже 166 тисяч у 2024-му. Хоча після піку 2022 року (173 тис.) відбулося певне зниження, сектор залишається головним роботодавцем у креативній економіці. Консалтинг в ІТ (62.02) показав іншу динаміку: різке зростання у 2022 році (64 тис.), але вже у 2024 кількість працівників скоротилася до 36 тис. Це може свідчити про консолідацію ринку та перехід частини спеціалістів у програмування чи суміжні напрями. Медіа та реклама є другими за чисельністю працівників: телевізійне мовлення (60.2) у 2022 році мало понад 64 тис. працівників, але до 2024 скоротилося до 43 тис.; рекламні агентства (73.11)демонструють після піку у 2022 році (83 тис.) - падіння до 59 тис. у 2024 році. Це свідчить про структурні зміни у медіа-ринку та перехід частини активності в цифрові формати. Архітектура (71.11) та рекламні послуги залишаються важливими роботодавцями, але також із тенденцією до зменшення після 2022 року. Культурно-мистецькі напрями демонструють цікаву стійкість: театральна та концертна діяльність (90.01) зросла у 2022 році до 114 тис., а у 2024 утримує понад 100 тис. працівників; бібліотеки й архіви (91.01) та музеї (91.02) теж зали- шаються великими роботодавцями - понад 50 тис. і 35 тис. відповідно у 2024 році; освіта у сфері культури (85.52) також демонструє стабільність - понад 62 тис. працівників у 2023–2024 рр. Це свідчить, що попри кризові умови, інституційна культура зберігає кадрову основу. Видавнича діяльність (58.11–58.19) і традиційні медіа (газети, журнали) демонструють спад: кількість працівників у газетах скоротилася з 16 тис. у 2021 до менш ніж 10 тис. у 2024, у журналах - із 14 тис. до 8 тис. Це відображає загаль- носвітовий тренд занепаду друкованих медіа. Слід відмітити, що деякі вузькі напрями показали зростання: дослідження у сфері суспільних і гуманітарних наук (72.2) зросли з 24 тис. у 2021 до понад 30 тис. у 2024; індивідуальна мистецька діяльність (90.03) теж поступово збільшує кількість зайнятих, хоча й залишається невеликим сегментом. Отже, ІТ є ядром зайнятості у креативних індустріях, але після 2022 року спостерігається певна стабілізація на нижчих рівнях. Медіа та реклама втратили частину працівників, що вказує на трансформацію ринку. Культурні інституції та освіта у сфері культури залишаються стійкими роботодавцями, а традиційні видавничі формати скорочуються. Отже, креативні індустрії України, попри воєнні та економічні виклики, демонструють високу стійкість, адаптивність та здатність до відновлення. У 2021–2024 рр. сектор зберіг позитивну динаміку за ключовими макропоказниками: зростанням доходів, активністю суб’єктів господарювання та розширенням участі у глобальних ринках. Структура креативної економіки залишається вкрай нерівномірною: понад 80% суб’єктів і більшість доходів формуються ІТ-сектором (КВЕД 62.01 та 62.02). Інші напрями - культура, мистецтва, медіа, видавнича діяльність — менш чисельні й більш вразливі, але забезпечують культурну різноманітність і соціальну цінність сектору. Регіональна картина також змінилася: Київ і Львів сформували ядро креативної економіки, тоді як східні та південні області зазнали суттєвих втрат і релокації бізнесу через війну. Водночас західні області стали новими центрами зростання. Зайнятість у креативних індустріях демонструє хвилеподібну динаміку: різке зростання у 2022 році змінилось частковим скороченням у 2023–2024 рр., але загальні масштаби залишаються високими. Основну частку робочих місць формують юридичні особи, тоді як ФОПи виконують роль гнучкого сегменту, що швидко адаптується до змін ринку. Загалом аналіз показав, що креативні індустрії є одним із найбільш перспективних секторів української економіки, здатним забезпечити відновлення країни завдяки цифровізації, міжнародній інтеграції, експорту послуг та залученню молодих фахівців. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ КРЕАТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 3.1 Фінансові механізми підтримки креативного підприємництва Слід зазначити, що активізація креативних індустрій можлива лише за умов комплексної багаторівневої політики, в якій державні, регіональні та міські інструменти функціонують як елементи єдиної екосистеми. Для цього необхідно запровадити наступні кроки щодо формування політики фінансування креативного підприємництва в країні на усіх рівнях. Фінансування креативного підприємництва має здійснюватися через поєднання державних грантів, програм міжнародної технічної допомоги, регіональних фондів розвитку та муніципальних мікрогрантових програм. Важливою є синергія різних рівнів управління, що забезпечує можливість масштабного фінансування стратегічних проєктів на національному рівні, а також підтримку локальних ініціатив, спрямованих на розвиток міських та регіональних креативних екосистем. Аналіз європейської практики свідчить, що найбільш ефективною є модель, в якій державна політика формує базові правила й доступ до міжнародних ресурсів, а міста й регіони реалізують практичні програми співфінансування, інкубації та інфраструктурної модернізації. Ефективне фінансування креативного підприємництва в Україні вимагає багаторівневого підходу: національні інструменти задають рамку та великі фінансові ресурси, регіони адаптують політики до місцевих потреб і співфінансують інфраструктуру, а міста оперативно реалізують практичні заходи й підтримку для кінцевих бенефіціарів. У таблиці 3.1 представлено різноманітні інструменти фінансування креативного підприємництва на рівні держави, регіонів та міст. Ефективне фінансування креативного підприємництва в Україні потребує багаторівневого підходу, оскільки розвиток креативних індустрій залежить не лише від обсягу ресурсів, а й від узгодженості дій між різними рівнями влади та інституцій. На національному рівні формуються стратегічні пріоритети, законодавчі засади, податкові стимули й великі фінансові інструменти. Саме держава може забезпечити системне фінансування через грантові програми, державні фонди, спеціальні режими для інноваційних секторів та інтеграцію українських креативних підприємців у міжнародні програми. Цей рівень задає «рамку гри», визначає правила та масштаб можливостей. Регіональний рівень відіграє не менш важливу роль, оскільки саме тут відбувається адаптація національних політик до контексту конкретної території. Регіони краще розуміють локальну економіку, культурні ресурси, наявність кластерів та потенційні точки зростання. Саме вони здатні забезпечити співфінансування інфраструктурних проєктів - креативних хабів, культурних центрів, коворкінгів, освітніх програм. Розуміння регіональних відмінностей дозволяє спрямовувати ресурси туди, де вони дадуть найбільший мультиплікативний ефект для розвитку місцевих креативних екосистем. На міському рівні реалізуються практичні механізми підтримки: мікрогранти, доступ до майданчиків, адміністративне сприяння, локальні конкурси та програми акселерації. Адже міста є найближчою ланкою до кінцевих бенефіціарів - творчих підприємців, фрилансерів, стартапів, локальних ініціатив. Міста часто діють швидше і гнучкіше, ніж вищі рівні влади, що дозволяє оперативно реагувати на потреби креативних спільнот і підтримувати зародження нових ідей та проєктів. Ефективна міська політика може стати моделлю, яку згодом масштабують на інші регіони або навіть на національний рівень. Узгоджена взаємодія цих трьох рівнів створює стійку та ефективну систему фінансування, де кожен рівень доповнює інший. Національний рівень забезпечує стратегічну стабільність і ресурси, регіони - адаптацію й розвиток інфраструктури, а міста - гнучкість і контакт із реальними потребами креативних підприємців. Такий підхід дозволяє збалансувати загальнодержавні інтереси та локальні особливості, сприяти формуванню потужних креативних кластерів і забезпечувати сталий розвиток креативних індустрій в Україні навіть в умовах воєнних і післявоєнних викликів. Ключовим елементом успіху є координація, прозорість, фасилітація аплікантів і системний моніторинг результатів. Досвід країн ЄС свідчить, що фасилітація є невід’ємною частиною інфраструктури креативного сектору і визначає успішність залучення коштів та інтеграції у міжнародні мережі. Таблиця 3.1 – Інструменти фінансування креативного підприємництва на рівні держави, регіонів та міст Напрями Рівень Інструменти / механізми Очікуваний ефект фінансування • Національний фонд розвитку креативних індустрій • Прямі гранти • Формування (стартові, інноваційні, загальнонаціональної інфраструктурні) • Стратегічні екосистеми підтримки • Державний Пільгові кредити програми Посилення міжнародної рівень (державні програми для підтримки та інтеграції • Залучення (національна МСБ) • Податкові розвиток масштабного політика) стимули та пільги • інституцій фінансування • Державно-приватні Зростання експорту та партнерства (PPP) • інвестицій Національні контактні пункти (Creative Europe, Horizon) • Гранти на VR/AR, геймдев, • Підвищення Розвиток інновацій медіавиробництво • конкурентоспроможності і цифрових Спеціальні програми сектору • Розширення індустрій цифровізації • експорту цифрових Технологічні кластерні продуктів програми • Підготовка аплікантів • Навчання грантових • Зростання кількості Фасилітація та менеджерів • Менторські успішних заявок • консультаційна програми • Підтримка Підвищення якості підтримка участі у міжнародних проєктного менеджменту конкурсах • Регіональні креативні • Рівномірний розвиток Адаптація фонди • Співфінансування креативних індустрій по Регіональний державних програм національних грантів • країні • Розвиток рівень (області) до локальних Пільги на оренду локальних хабів і потреб регіональної кластерів інфраструктури Напрями Рівень Інструменти / механізми Очікуваний ефект фінансування • Креативні ваучери (дизайн, маркетинг, IT) • • Активізація малого та Регіональні гранти Мікрогранти для місцевих середнього бізнесу • та ваучери ініціатив • Фонд Підтримка локальних підтримки культурних ініціатив подій • Регіональні хаби, • Підвищення інкубатори, акселератори Розвиток доступності • Лабораторії (VR/AR, регіональної інфраструктури • аудіо/відео) • Оновлення інфраструктури Зменшення витрат на технічних просторів запуск бізнесу університетів • Підтримка регіональних • Розвиток партнерств • Комунікаційні кластерів • B2B-зустрічі, Зростання експорту програми менторські події • Участь регіональних ініціатив у виставках та ярмарках • Муніципальні гранти • • Активізація локальних Мікрофінансування Мікрогранти для подій і Міський рівень креативних спільнот • та підтримка малих локальних проєктів • (муніципалітети) Підтримка малих студій і проєктів Гранти на обладнання для фрилансерів студій/коворкінгів • Передача комунальних площ на пільгових умовах • Створення доступних Пільгова оренда та • Відкриття міських майданчиків для доступ до простору неолофтових просторів • креативного бізнесу Тимчасові pop-up локації • Формування нових • Реконструкція промзон у центрів економічної креативні кластери • Інфраструктурні активності • Підвищення Мультимедійні студії та інвестиції туристичної й maker spaces • Площадки культурної для митців і стартапів привабливості • Креативні ваучери для • Розширення ринку Стимулювання локальних МСБ • Міські креативних послуг • попиту на замовлення на Підтримка місцевих креативні послуги дизайн/медіа/комунікації виробників • Курси та тренінги у • Підготовка нових Освітні та співпраці з хабами • кадрів для індустрії • менторські «Creative entrepreneurship Стимулювання програми school» • Стажування в молодіжного міських проєктах підприємництва Для України важливо створити національну фасилітаційну платформу, яка забезпечуватиме навчання, супровід, комунікацію та стратегічний консалтинг для креативних підприємців. Фасилітаційні інструменти стають мостом між ідеєю та фінансуванням, адже забезпечує підприємцям доступ до цих ресурсів. Ключова роль серед інструментів фасилітації креативного підприємництва, належить створенню навчальних програм, консультаційних центрів щодо підтримки підготовки грантових заявок, координаційних офісів для роботи з програмами Creative Europe та Horizon Europe, а також спеціалізованим агенціям сприяння інноваціям, які в сукупності забезпечать доступ до фінансування, інформаційної підтримки, менторства та партнерств. На думку зарубіжних аналітиків, основна проблема розвитку креативного підприємництва полягає у складності та ризикованості здійснення господарської діяльності суб’єктами малого бізнесу, пов’язаної із реалізацією інноваційних, креативних ідей. Складність доступу до фінансово-кредитних ресурсів малого та мікропідприємництва пояснюється структурою активів суб’єктів господарювання, а саме переважанням нематеріальних активів, залежністю від прав інтелектуальної власності, нехтуванням положенням Закону України «Про авторське право та суміжні права» щодо захисту прав інтелектуальної власності тощо. Слід зазначити, що суб’єкти малого- та мікропідприємництва, які займаються креативною діяльністю не можуть претендувати на участь у програмах фінансування малого та середнього бізнесу через неможливість надання необхідних гарантій. В Україні досі не розроблено модель, яка дозволяє здійснити оцінку реальної вартості інтелектуального капіталу суб’єктів креативного підприємництва. Існуюча державна підтримка креативного підприємництва вимагає коригування та уточнення. У сучасних умовах розвитку креативної економіки фасилітація набуває особливого значення як механізм, що забезпечує комплексну підтримку підприємців на всіх етапах створення та реалізації творчих проєктів. На відміну від прямого фінансування, фасилітація виступає опосередкованим, але не менш ефективним інструментом розвитку креативного сектору. Вона охоплює широкий спектр заходів - від організаційної допомоги до доступу до інфраструктури - та створює умови, за яких креативні бізнеси можуть успішно залучати фінансові ресурси, формувати партнерства й виходити на нові ринки. Під фасилітацією креативного підприємництва слід розуміти систему інституційних, організаційних, освітніх, комунікаційних та інфраструктурних заходів, спрямованих на спрощення доступу суб’єктів креативної економіки до фінансових ресурсів, інвестицій, знань та партнерств. Вона створює сприятливе середовище для розвитку бізнесу та підвищує конкурентоспроможність креативних підприємців на національному й міжнародному рівнях. Таким чином, фасилітація виступає «мостом» між творчою ідеєю та її фінансовою та ринковою реалізацією. Слід розрізняти наступні види фасилітації, такі як інституційна, фінансова, освітня, інфраструктурна, комунікативна та ін. Першим і базовим рівнем фасилітації є інституційна підтримка. Вона забезпечує створення організацій, платформ та центрів, які супроводжують підприємців у процесі формування бізнес-моделі, пошуку фінансування та партнерів. До таких інституцій належать: креативні хаби та центри; бізнес- інкубатори й акселератори; коворкінги та неолофти; креативні кластери; контактні пункти міжнародних грантових програм. Такі структури формують екосистему підтримки, у межах якої підприємці отримують консультації, інституційну допомогу та супровід у запуску проєктів. Це значно підвищує їхню здатність до залучення інвестицій та успішної реалізації бізнес-ідеї. Наступним рівнем є фінансово-орієнтована фасилітація, яка включає в себе комплекс дій, які підсилюють фінансову спроможність креативних підприємців. Вона не є прямою фінансовою допомогою, однак створює умови, за яких бізнес може отримати грант, кредит чи інвестицію. До ключових інструментів фінансової фасилітації належать: допомога у підготовці грантових заявок; консультації з фандрейзингу; менторство з фінансового планування; підготовка інвестиційних пропозицій (pitch deck); супровід переговорів з інвесторами; консультації щодо захисту інтелектуальної власності. У результаті підприємці значно підвищують свою конкурентоспроможність у фінансових програмах, а їхні проєкти стають більш структурованими й переконливими для інвесторів та донорів. Потужним інструментом підтримки креативних підприємців є освітня фасилітація. Вона спрямована на розвиток людського капіталу як ключового ресурсу креативного сектору. До таких інструментів належать: освітні курси з креативного підприємництва; тренінги з маркетингу, менеджменту та фінансів; програми з написання грантів; менторські програми та акселератори; навчання з управління культурними та інноваційними проєктами. Освітня фасилітація забезпечує формування професійних навичок, необхідних для успішної конкуренції на ринку, та підвищує рівень готовності команд до залучення фінансових ресурсів. Інфраструктурна фасилітація охоплює доступ до фізичних та цифрових ресурсів, які зменшують витрати на запуск та розвиток креативних бізнесів. До таких ресурсів належать: коворкінги й неолофти; студії звукозапису, фото та відеовиробництва; лабораторії AR/VR, мультимедійні простори; спільне обладнання (audio, video, tech-labs); цифрові платформи для креаторів тощо. Завдяки цьому підприємці можуть працювати з сучасним обладнанням без значних капітальних вкладень, що суттєво пришвидшує розвиток їхніх проєктів. Не менш важливою складовою фасилітації є створення сприятливого комунікаційного середовища, яке забезпечує формування партнерств, доступ до ринків та участь у міжнародних мережах. До інструментів комунікаційної фасилітації належать: креативні фестивалі та форуми; професійні нетворкінг-заходи; міжнародні конференції та виставки; події з пошуку партнерів (matchmaking); кластерні проєкти. Таке середовище дає змогу підприємцям презентувати свої продукти, налагоджувати співпрацю, знаходити інвесторів та розширювати ринкові можливості. Для кращого розуміння практичного значення фасилітації можна виділити низку успішних фасилітаційних платформ в Україні та за кордоном: В Україні найкращими прикладами фасилітаційних платформ є: Creative Europe Desk Ukraine - консультації, допомога у підготовці заявок, пошук партнерів. House of Europe - гранти, навчальні програми, менторство. UNIT.City, IZONE, Platforma Art-Zavod - інфраструктура, акселератори, кластери. Diia.Business - освітні програми, консультації для МСБ, доступ до ринків. Найкращими прикладами фасилітаційних платформ в ЄС та світі є наступні: Creative Europe (ЄС) - фасилітаційні та грантові лабораторії. Nordic Creative Hubs - студії, інноваційні лабораторії, програми експорту. Impact Hub - глобальна мережа із доступом до інвесторів та акселерації. British Council Creative Economy Program - консультативні та освітні програми. Таким чином, фасилітація є ключовим елементом фінансової та організаційної підтримки креативного сектору, оскільки: підсилює спроможність підприємців залучати фінансування; знижує ризики для інвесторів; сприяє інноваційному розвитку та міжнародній інтеграції; формує сталу й ефективну екосистему креативної економіки. У цьому контексті фасилітація виступає невід’ємним інструментом розвитку креативного підприємництва та важливим фактором економічного відновлення України. Першою програмою фасилітації креативного підпримництва в Україні була програма «Creative Enterprise», яка була розроблена Британською Радою та агенцією економічного розвитку PPV Сnowledge Networks. Дана програма розрахована на підприємців-початківців, які вже мали сформовану бізнес-ідею власної креативної справи [24]. Механізм фасилітації креативного підприємництва в Україні не носить системного та комплексного характеру. Найпоширенішою формою фасилітації креативного підприємництва є надання інформаційно-консультаційної підтримки, яка реалізовувалася через: тренінги, семінари, конференції, форуми, майстер класи, індивідуальні консультації тощо. В Україні ключовою проблемою креативного підприємництва залишається відсутність доступу до джерел альтернативного фінансування бізнесу і тому великої популярності набуває використання краудфандингових платформ. Краудфаундинг дає можливість суб’єктам креативного підприємництва знаходити необхідний капітал для реалізації творчої креативної ідеї і спрощує традиційну модель фінансування малого бізнесу і перетворює її у технологію соціального фінансування через мережу Інтернет [24]. Краудфаундингові платформи через реалізацію фінансових ресурсів суспільства здійснює фінансування інноваційних, виробничих, культурних проектів. Розрізняють такі види краудфандингу, зокрема краудфандинг на основі пожертвувань (кампанія з краудфандингу, в якій не передбачено повернення фінансових коштів інвесторам та вкладникам, близька за своєю сутністю до фандрейзингу), краудфандинг на основі винагород (краудфандингова кампанія, що передбачає наявність осіб, які сприяють підприємницькій діяльності в обмін на винагороду), фінансування на основі акцій. Слід зазначити, що не зважаючи на пошук альтернативних варіантів фінансування креативного підприємництва проблема удосконалення чинного законодавства та державних систем з метою полегшення доступу креативних підприємців до фінансування залишається невирішеною. До основних діючих краудфандингових платформ підтримки малого бізнесу відносять наступні: GoFundMe, FundAnything, Smollknot, Patreon, Fundriser, Fasebook та інші (табл. 3.2) [24] . Краудфандингові платформи також можуть пропонувати авторам креативних проектів технічну підтримку при розміщенні проекту; навчання краудфандингу через надання певних інструкцій щодо запуску проекту; підтримку куратора та спільноти. Таблиця 3.2 – Основні краудфандингові платформи для просування малого креативного бізнесу Назва Характерні риси краудфандингових платформ «Kickstarter» Платформа фінансує проекти у 13 категоріях: мисьецтво, комікс, танець, дизайн, мода, фільми, відео, їжа, відеоігри, фотографія, видасництво, технологія. Профінсовано 158 проектів. Загальна сума становить понад 4 млрд $ США. Чисельність спонсорів сягає понад 15 млн осіб. Середній рейтигн успішності за усіма знупами становть майже 37%. Лідерами зборів є технічні винаходи, програмне забезпечення, музика иа відео «GoFund» Платформа для реалізації освітніх проектів, яка націлена на допомогу освітянам у підвищенні кваліфікації та якості навчання була запущена у 2016 році. Власний креативний проект може опублікувати вчитель з будь-якої частини світу. За час існування платформи профінасовано 41 проект. Загалом профінсовано проектів на суму понад 1 млн Євро. Понад 7000 учнів із 61 школи отримали позитивний ефект від реалізації навчальних креативних проектів «Na-Starte» Національна платформа для реалізації творих проектів, а саме для фінансування стртапів, комерційниз і суспільно-політичних проектів та бізнес-ідей. За період існування платфоми зібрано понад 12 млн тис грн., проекти підтримали 50 тис спонсорів, успішно профінсовано 25% усіх заявлених проектів. Найуспішніший проект зібрав 3,7 млн грн. «Idiegogo» Платформа орієнтована на інновації в сфері технологій та дизайну. Основною особливістю є можливість отриманняя коштів до закриття проекту. Від 2008 року спільнота платформи відкрила понад 800 тис інноваційних ідей. Група прихильників нараховує понад 9 млн осіб, які представлені 235 країнами та територіями «Panteon» Платформа орієнтується на творців проекту, які створюють власний контент. 2 млн активних меценатів реєструються щомісяця «Велика ідея» Національна платформа соціальних інновацій, орієнтована на розвитк громадянського суспільства в Україні. Сайт платформи праціє такими напрямками: Спільнокошт (пощук стартового капіталу для потреб соціального бізнесу), Практики (журнал соціальних інновацій), Можливості (освітні міні- оголошення), Майстреня (майданчик для вільного обміну навичками та комплексного підвищення компетенцій) Краудфандинг вимагає активності суб’єкта підприємництва протягом усієї краудфандингової кампанії, адже чим активніше буде здійснюватися популяризація проекту, тим більшими будуть шанси щодо отримання коштів на реалізацію проекту. Від створення презентаційного матеріалу, відео та текстового опису проєкту до постійного оновлення інформації, взаємодії з потенційними інвесторами та залучення аудиторії через соціальні мережі — усе це безпосередньо впливає на успіх збору коштів. Активна популяризація проєкту підвищує його видимість, формує довіру та стимулює залучення фінансових ресурсів, що є критично важливим для реалізації ідей, які ще не мають традиційного доступу до інвестицій. У контексті розвитку креативних індустрій краудфандинг виконує кілька важливих функцій. По-перше, він дозволяє підприємцям і митцям тестувати попит на свої продукти та послуги ще на стадії концепції, що знижує ризики та сприяє ефективному плануванню бізнесу. По-друге, він сприяє формуванню спільнот навколо проєктів, стимулює взаємодію між творчими людьми та споживачами, що зміцнює культурні та соціальні зв’язки. По-третє, краудфандинг розширює доступ до фінансових ресурсів для молодих і малих підприємців, які не завжди можуть отримати підтримку через традиційні канали, тим самим сприяючи динамічному росту креативного сектору та збільшенню внеску цих індустрій у економіку країни. Отже, основними перевагами краудфандингу для спонсорів є те, що вони мають можливість просувати власні ідеї, долучатися до створення проекту, отримати подяку або винагороду від авторів, можливості отримати товар чи послугу. Для авторів проекту виникає можливість отримати кошти на реалізацію проекту, знаходження спільноти однодумців, підвищити популярність бренду, розповсюдження та популяризація ідеї, перевірка попиту на власну ідею, отримання зворотного зв’язку і можливість доопрацювати креативний проект до початку офіційних продажів. Краудфандингові платформи працюють за рахунок комісії від успішно профінасованого пректу, яка не перевищує 10%. 3.2 Удосконалення інфраструктури креативного підприємництва Розвиток креативної економіки вимагає створення сучасної, доступної та багаторівневої інфраструктури, здатної підтримувати інноваційні процеси, забезпечувати технічні можливості для виробництва креативного продукту, сприяти професійному розвитку людського капіталу та інтегрувати українських підприємців у глобальні ринки. Досвід країн ЄС демонструє, що успішність креативних індустрій безпосередньо пов’язана із системним розвитком інфраструктури: від фізичних просторів і кластерів до цифрових платформ та інноваційних лабораторій. Адаптація цих моделей є одним із ключових факторів ефективної відбудови та модернізації української економіки у повоєнний період. Одним із найважливіших напрямів удосконалення інфраструктури є створення та модернізація фізичних просторів, де відбувається творча, інноваційна та підприємницька активність: креативні хаби, арт-квартали, неолофти, студії, простори спільної роботи та виробничі майданчики. У країнах ЄС цей напрям охоплює масштабні урбаністичні проєкти ревіталізації промислових зон, які перетворюються на культурно-креативні центри. Так, у Берліні (район MediaSpree) та Амстердамі (кластер NDSM Wharf) занедбані індустріальні райони стали потужними креативними екосистемами, що поєднують мистецькі студії, глядацькі простори, офіси креативних компаній та технічні лабораторії. Аналогічний підхід реалізований у Гданську, Барселоні, Копенгагені. В Україні для створення інфраструктурної підтримки креативного підприємництва набуває виняткової актуальності впровадження державної програми ревіталізації промислових територій з перетворенням їх на креативні кластери, а також створення неолофтових центрів шляхом пільгової оренди комунальних приміщень, розвиток державно-приватного партнерства та підтримка локальних інфраструктурних ініціатив. Європейська модель активізації креативного підприємництва передбачає активний розвиток інноваційних лабораторій, які дозволяють підприємцям працювати з новітніми технологіями без значних капітальних інвестицій. Серед найпоширеніших видів інноваційної інфраструктури - VR/AR-хаби, медіастудії, fab-labs (виробничі лабораторії для прототипування), центри цифрового мистецтва. У Фінляндії, Данії та Швеції діє мережа VR Innovation Hubs; FabLabs Europe формує стандартизовану мережу лабораторій по всьому ЄС; Medialab Prado (Мадрид) став платформою міждисциплінарної співпраці у сфері цифрового мистецтва та інновацій. Для України доцільним є створення мережі регіональних інноваційних лабораторій при університетах та технопарках; підтримка центрів цифрової творчості; розвиток VR/AR-майданчиків; запуск програм співфінансування технічного обладнання з місцевих бюджетів та донорських коштів. Як відомо, сучасний креативний сектор значною мірою орієнтований на цифрові формати виробництва, поширення та комерціалізації. В країнах ЄС створені потужні цифрові платформи, які забезпечують видимість, доступність і міжнародну інтеграцію креативного контенту. Найбільш відомою є платформа Europeana, що об’єднує цифрові архіви культурної спадщини 3700 європейських інституцій. Окрім цього, розвиваються digital marketplace для дизайнерів, музикантів, ілюстраторів та медіапродюсерів. Для удосконалення інфраструктури креативного підприємництва в Україні доцільним є створення Національної цифрової платформи креаторів, яка зможе об’єднати портфоліо, послуги, освітні можливості, каталоги проєктів та інструменти співпраці. Це підсилить прозорість ринку, полегшить пошук партнерів, підвищить експортний потенціал та зробить креативні індустрії більш структурованими та доступними. Активізація креативного підприємництва неможлива без системної підтримки на різних етапах життєвого циклу проєкту - від ідеї до масштабування. У країнах ЄС акселератори та бізнес-інкубатори є центральним елементом інфраструктурної підтримки. Вони функціонують при технопарках, медіацентрах, університетах, культурних установах. Наприклад, Impact Hub Global (об’єднує понад 70 хабів), MediaPro Labs (Іспанія), Startup Lisboa (Португалія) - надають менторство, консультації, юридичний супровід, тестові майданчики, доступ до інвесторів у форматі пітчингів. Для України доцільно створити державну мережу креативних інкубаторів, що працюватиме у партнерстві з місцевими громадами, університетами та міжнародними донорами. Акселераційні програми мають бути короткими, прикладними, орієнтованими на участь у грантових програмах Creative Europe, Horizon Europe та ін. Європейська практика демонструє, що навчальні центри, школи креативності та програми дуальної освіти є критично важливими для професіоналізації креативних індустрій. Наприклад, Danish Design Center (Данія) поєднує експертизу в дизайні, підприємництві та технологіях; Creative Business Academy (Велика Британія) формує інноваційну модель змішаного навчання. В Україні необхідно інтегрувати освітні програми в структуру креативних хабів, запустити спеціалізовані курси з digital skills, медіапродакшену, дизайну, креативного менеджменту, а також розробити регіональні програми підготовки кадрів для креативних індустрій у співпраці з університетами. У ЄС фасилітація доступу до фінансування є ключовою складовою розвитку інфраструктури. Працюють національні контактні пункти Creative Europe, Creative Business Cup, EIT Culture & Creativity, які допомагають підприємцям готувати заявки, формувати консорціуми та отримувати фінансування. Для України актуальним є створення Національного центру фасилітації креативного підприємництва, який забезпечуватиме інформаційний супровід, навчання, консультації, допомогу в підготовці грантових заявок, комунікацію з міжнародними інституціями, а також сприятиме інтеграції українських проєктів до європейських мереж. Удосконалення інфраструктури креативного підприємництва в Україні потребує комплексного та поетапного підходу, що охоплює розвиток фізичних просторів, цифрових платформ, інноваційних лабораторій, освітніх центрів та інституцій фасилітації. Європейський досвід свідчить, що найбільш ефективною є модель інтегрованої інфраструктури, де креативні хаби, цифрові сервіси, акселераційні програми та урбаністичні ініціативи функціонують як єдина екосистема. Отже, важливим чинником розвитку креативного підприємництва є удосконалення інфраструктури, яке включає модернізацію фізичних, цифрових та інноваційних складових. Тому в Україні необхідно розвивати мережу креативних хабів, кластерів, неолофтових просторів, а також інноваційні лабораторії (VR/AR, fab-labs, медіалабораторії), що стануть середовищем для генерування ідей та створення високотехнологічного креативного продукту. Досвід країн ЄС показує, що саме комплексний підхід до формування інфраструктури - поєднання хабів, освітніх платформ, акселераторів і міських стратегій може забезпечити стійкість розвитку креативних індустрій та залучення інвестицій. Загалом, аналіз сучасних тенденцій та європейського досвіду дозволяє сформулювати висновок, що стратегія активізації розвитку креативного підприємництва в Україні має базуватися на: комплексній модернізації інфраструктури; системній фасилітаційній підтримці; багаторівневих механізмах фінансування; інтеграції українських креативних індустрій у європейські й світові мережі. Однак розвиток креативної інфраструктури не буде ефективним без наявності відповідних інструментів фінансування. Тому наступним важливим напрямом державної політики є формування багаторівневої системи фінансової підтримки. Ефективне використання місцевих ресурсів (просторових, культурних, людських), поєднане зі співфінансуванням державних і міжнародних програм, сприятиме створенню сильних регіональних креативних центрів, інтегрованих у національну економіку. ВИСНОВКИ У ході дослідження підтверджено, що креативне підприємництво є одним із ключових драйверів сучасної економіки та має стратегічне значення для повоєнного відновлення України. У першому розділі було визначено теоретичну сутність креативних індустрій, розкрито їхню еволюцію, проаналізовано бізнес- моделі та окреслено систему стейкхолдерів, які формують екосистему креативної економіки. Креативні індустрії поєднують нематеріальні активи, творчість, інновації та людський капітал, що робить їх надзвичайно чутливими до освітнього рівня, доступу до фінансування й наявності відповідної інфраструктури. З’ясовано, що головною особливістю креативної економіки є те, що вона базується на знаннях, інформації та емоціях. Креативна економіка будується креативними підприємцями, які використовують творчий підхід разом із знаннями для створення нових креативних ідей. Тому успіх креативного підприємництва залежить від синтезу творчості, підприємництва та технологічних інновацій. У другому розділі проведено ґрунтовний аналіз кількісних і якісних характеристик суб’єктів креативного підприємництва в Україні. Дослідження показало стабільне зростання кількості платників податків у більшості сегментів, Попри воєнні ризики та економічні обмеження. креативні індустрії України, попри воєнні та економічні виклики, демонструють високу стійкість, адаптивність та здатність до відновлення. У 2021–2024 рр. сектор зберіг позитивну динаміку за ключовими макропоказниками: зростанням доходів, активністю суб’єктів господарювання та розширенням участі у глобальних ринках. Виявлено значну територіальну концентрацію креативних індустрій у Києві, а також у Львівській, Харківській, Одеській та Дніпропетровській областях, тоді як прифронтові регіони демонструють суттєве скорочення показників. Структурний аналіз підтвердив домінування ІТ-сектора, який формує основну частку не лише суб’єктів господарювання, а й задекларованих доходів. Понад 80% суб’єктів і більшість доходів формуються ІТ-сектором (КВЕД 62.01 та 62.02). Інші напрями - культура, мистецтва, медіа, видавнича діяльність — менш чисельні й більш вразливі, але забезпечують культурну різноманітність і соціальну цінність сектору. Разом з тим традиційні культурні та мистецькі індустрії зберігають свій вплив як носії соціального й культурного капіталу. Оцінка зайнятості довела, що креативні індустрії залишаються вагомим роботодавцем, забезпечуючи гнучкі та висококваліфіковані робочі місця. Зайнятість у креативних індустріях демонструє хвилеподібну динаміку: різке зростання у 2022 році змінилось частковим скороченням у 2023–2024 рр., але загальні масштаби залишаються високими. Основну частку робочих місць формують юридичні особи, тоді як ФОПи виконують роль гнучкого сегменту, що швидко адаптується до змін ринку. У третьому розділі обґрунтовано напрями активізації розвитку креативного підприємництва, необхідні для підвищення його стійкості та конкурентоспроможності в умовах повоєнного відновлення. Визначено, що ключову роль відіграють: багаторівнева система фінансової підтримки (державні гранти, міжнародні програми, регіональні фонди), розвиток фасилітаційних механізмів, модернізація інфраструктури (креативні хаби, лофти, неолофти, кластерні простори), а також освітні та менторські програми. Запропоновані інструменти спрямовані на зміцнення людського капіталу, розширення доступу до фінансування, стимулювання попиту на креативні послуги та формування сильних регіональних центрів креативності. Отже, на основі проведеного дослідження можна зазначити, що креативні індустрії є одним із найбільш перспективних секторів української економіки, здатним забезпечити відновлення країни завдяки цифровізації, міжнародній інтеграції, експорту послуг та залученню молодих фахівців. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Актуальні проблеми реалізації державної політики у сфері розвитку креативних і культурних індустрій. Аналітична записка. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/aktualni-problemi- realizacii-derzhavnoi-politiki-u-sferi 2. Безугла, Л., Лазакович І. Креативні індустрії та креативна економіка: досвід україни в умовах війни. 2024. Економіка та суспільство, (63). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-30 3. Бєлобородова М.В., Зайченко К.М. Підвищення ефективності діяльності підприємства на основі управління бізнес-процесами. Бізнес Інформ. 2021. № 12. С. 294–300. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-294-300 4. Березюк-Рибак І.Р.,Ільченко Н.В., Ганжала І.В. Роль креативних індустрій в контексті інноваційного розвитку України. Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: економічні науки. Випуск 68. Черкаси: ЧДТУ, 2023. С. 102- 110. 5. Офіційний сайт програми «Горизонт Європа» URL: https://welfare.green/fund/ 6. Офіційний сайт UNESCO. Культурні та креативні індустрії. URL: https://www.unesco.org/en/articles/cultural-and-creative-industries 7. Гудима Л. О. Креативна економіка: світовий досвід та виклики для України в межах кризових перетворень. Бізнес Інформ. 2020. №5. C. 100–106. URL : https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-100-106 8. Державний комітет статистики URL:http://www.ukrstat.gov.ua/ 9. Дикань В. В. Напрями та інструменти державної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні у воєнний час. Економіка та суспільство. 2022. №38. 10. Дослідження стану та потреб бізнесу в Україні. URL: https://business.diia.gov.ua/uploads/4/21218stan_ta_potrebi_biznesu_v_umova h_vijni_rezul_tati_opituvanna.pdf 11. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості: науково-аналітичне видання. Львів, 2022. С. 70. 12. Економіка та управління персоналом: магістерський курс : навч. посіб. / О. М. Шубалий, Н. Т. Рудь, М. І. Дзямулич, О. А. Нужна, А. І. Гордійчук, І. В. Шубала, П.М. Косінський, О. А. Хілуха. Луцьк : Надстир’я, 2024. 344 с. 13. Євтушенко О.В., Арсенкіна Д.Д. Можливості післявоєнного відновлення економіки за допомогою креативних індустрій Вiсник ХНУ iменi В. Н. Кapaзiнa. Сеpiя» Мiжнapoднi вiднoсин. Екoнoмiкa. Кpaїнoзнaвствo. Туpизм». 2022. № 16. С. 64–74 14. Жулід Ю.О. Економічні механізми розвитку креативних індустрій в ЄС. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/32612572.pdf 15. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності№1160- IV « від 11.09.2003. 16. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану : № 2120-IX.» від 15.03.2022 р 17. Концепції державної культурної політики в галузі культури. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2460-15#Text 18. Офіційний сайт програми «Креативна Європа» URL: https://creativeeurope.in.ua/en 19. Креативні індустрії : їх роль та місце у сучасному українському суспільстві. Міністерство культури та інформаційної політики України. URL: https://cutt.ly/NeiTq7f6 20. Креативні індустрії: основні показники діяльності у 2023-2024 роках. Статистичний огляд // Український центр культурних досліджень. URL : https://uccr.org.ua/news/kreatyvni-industrii-osnovni-pokaznyky-diialnosti-u- 2023-2024-rokakh-statystychnyy-ohliad/ 21. Литовченко І., Томах В. Креативна економіка: можливості для відбудови України. Вісник ХДУ Серія Економічні науки. 2023. № 48. С. 10–18. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2023-48-2 22. Мартинович Н., Плуталов С. Сучасні тренди розвитку креативних індустрій та їх вплив на національну економіку. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2022. № 3. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-3-03-08 23. Мельник Т. Ю. Державна підтримка та стимулювання розвитку бізнесу в Україні під час дії воєнного стану. Економіка, управління та адміністрування. 2022. - № 2(100). С. 3–11. 24. Міністерство культури та інформаційної політики. Офіційний сайт. URL : https://mkip.gov.ua/content/pro-ministerstvo.html 25. Ніколаєва О., Онопрієнко А., Таран С., Шоломицький Ю., Яворський П. Креативні індустрії: вплив на розвиток економіки України. URL: https://kse.ua/ua/kse-research/kreativni-industriyi-vpliv-na-rozvitok- ekonomiki-ukrayini/ 26. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL:https://ukrstat.gov.ua/ 27. Пащук, Л., Свищук, І. Регресійний аналіз впливу економічних факторів на розвиток креативних індустрій в Україні. 2024. Економіка та суспільство, (65). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-65-46 28. Перший інноваційний парк в Україні URL: https://unit.city/ 29. Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни : Указ Президента України. URL: №266/2022 https://www.president.gov.ua/documents/2662022-42225 30. Положення про Міністерство культури та інформаційної політики. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2014-%D0%BF#Text 31. Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019- %D1%80#Text 32. Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму : Указ Президента України №329/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3292020- 34717 33. Про культуру : Закон України від 14.12.2010 із змінами від 04.03.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text 34. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text 35. Проект плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Відновлення та розвиток економіки». URL: https://www.kmu.gov.ua/stora ge/app/sites/1/recoveryrada/ua/economic-recovery-and-development.pdf. 36. Свінцицька О.М., Ткачук В.О. Креативна економіка та креативні індустрії : навч. посібн. [Електронне видання]. – Житомир : Державний університет «Житомирська політехніка», 2020. – 218. 37. Свищук, І. Концептуальні підходи до визначення сутності категорії «креативні індустрії» та їхньої класифікації у сучасному контексті. 2025. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2 (227), 80-88. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2025/227-2/10 38. Сенченко В.В. Креативна економіка. Стан, проблеми та перспективи розвитку в Україні. Актуальні питання у сучасній науці. 2022. № 6 (6). С. 33–45. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2022-6(6) 39. Смолінська С., Гнаткович О., Сич О. Політика розвитку креативних індустрій ЄС. Економіка та суспільство. 2022. № 43. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-28 40. Український культурний фонд. Офіційна сторінка. URL: https://ucf.in.ua/p/about 41. Шкодіна І.В., Кондратенко Н.Д., Щукіна А.М. Креативна індустрія 4.0: тенденції та трансформації в епоху цифровізації. Вiсник ХНУ iменi В. Н. Кapaзiнa. Сеpiя «Мiжнapoднi вiднoсин. Екoнoмiкa. Кpaїнoзнaвствo. Туpизм». 2023. № 18. С. 22–30. DOI: https://doi.org/10.26565/2310-9513- 2023-18-03 42. Флорида Р. Креативный класс: люди, которые создают будущее / Р. Флорида. К.: Вид-во «Центр учебной литератури», 2021. 416 с. 43. Creative Economy Outlook 2022. URL:https://unctad.org/publication/creative- economy-outlook-2022 44. Creative Industries Mapping Documents 2001. URL: http://www.gov.uk publications 45. Howkins J. The Creative Economy: How People Make Money From Ideas. Penguin, 2013.304 p. 46. Secretary-General`s hight-level panel of the creative economy and industries for development. UNCTAD, 17 January, 2008. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/tdxiibpd4_en.pdf 47. The Global Innovation Index - 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2020.pdf 48. The Global Innovation Index - 2021. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2021.pdf 49. The Global Innovation Index - 2022. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/ru/wipo-pub-2000-2022-exec-ru- global-innovation-index-2022-15th-edition.pdf 50. Global Innovation Index 2025. URL:https://www.wipo.int/en/web/global- innovation-index/2025/ 51. Creative economy outlook 2025. URL: https://unctad.org/system/files/official- document/ditctsce2024d1_en.pdf 52. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/communities/global- future-councils/