Проект виробництва безалкогольних напоїв, продуктивністю N = 1500 тис. дал/рік

Лаба, Руслан Юрійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8040
Title:	Проект виробництва безалкогольних напоїв, продуктивністю N = 1500 тис. дал/рік
Authors:	Осипенкова, Ірина Іванівна Лаба, Руслан Юрійович
Keywords:	КУПАЖ;ІНВЕРСІЯ;ЦУКРОВИЙ СИРОП;КАРБОНІЗАЦІЯ;ФІЛЬТРАЦІЯ;ВОДОПІДГОТОВКА;ЗВОРОТНЬООСМОТИЧНИЙ СПОСІБ
Issue Date:	30-Jun-2020
Abstract:	В проекті обгрунтована технологічна з схема виробництва безалкогольних напоїв, впроваджено зворотно-осмотичний спосіб підготовки води, зроблено розрахунок продуктів, розраховано і підібрано технологічне обладнання, витрати енергоресурсів. Обгруновано техніко-економічність даного проекту. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і контролю технологічного процесу. Розроблено заходи захисту обслуговуючого персоналу
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8040
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРБ Лаба.pdf Restricted Access		3.95 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text



ЗМІСТ
Вступ 5
1 Економічна частина 9
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 9
1.2 Техніко-економічні розрахунки 11
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 24
2.1 Структура підприємства 24
2.2 Режими роботи цеху (відділення) 25
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 25
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 29
2.5 Технологічна схема виробництва 37
2.5.1 Принципова технологічна схема 37
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології 38
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 45
2.6 Розрахунок продуктів 47
2.6.1 Вихідні данні для розрахунку 47
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів 80
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 83
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд 92
2.10 Розрахунок води і стоків 96
2.11 Розрахунок витрати пари 98
2.12 Розрахунок витрат електроенергії 99
2.13 Розрахунок потреб холоду 100
2.14 Характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання 101
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції 102
2.16 Заходи щодо охорони довкілля 104
2.17 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що 108
проектуються)
3 Будівельна частина 109
4 Охорона праці 112
4.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі 114
4.2 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища 117
4.3 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на 120
підприємствах галузі
Висновки 131
Перелік посилань 133
ДП 20.ТХП.64.71 .00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 4
Керівник Осипенкова І.І. ЗМІСТ
Н. Контр. Кафедра ХТ, 2020ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
ВСТУП
Різноманітність найменувань, використання широкого переліку
сировини, різноманітних технологій вимагають класифікації безалкогольних
напоїв одночасно за наступними ознаками [33].
За зовнішнім виглядом безалкогольні напої розділяють на види: рідкі
напої (прозорі і замутнені) та концентрати напоїв (порошкоподібні,
пресовані, гранульовані, у вигляді пасти або в'язкої рідини).
Рідкі напої залежно від сировини, її вмісту в готовому напої, технології
виробництва і призначення розподіляють на групи: напої соковмисні, напої
сокові (у тому числі нектари, соки підсолоджені, морси), соки, напої на
пряно-ароматичній рослинній сировині, напої на ароматизаторах, напої
бродіння (ферментовані), напої на зерновій сировині, напої спеціального
призначення, штучно мінералізовані води.
Рідкі напої за ступеню насичення двоокисом вуглецю розділяють на
типи: сильногазовані (більше 0,4%), середньогазовані (0,3-
0,4%), слабогазовані (0,2-0,3%), негазовані [33]..
Рідкі напої за способом обробки розділяють на: непастеризовані,
пастеризовані, з консервантами, без консервантів, холодного фасування,
гарячого фасування, асептичного фасування.
Напої бродіння (ферментовані) за способом обробки розділяють
на: неосвітленні, освітлені нефільтровані, освітлені фільтровані.
Концентрати безалкогольних напоїв за вмістом бікарбонату натрію
розділяють на: шипучі (які містять бікарбонат натрію) та нешипучі (які не
містять бікарбонату натрію) [33].
ДП 20.ТХП 64.71.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 5
Керівник. Осипенкова І.І ВСТУП
Н.контр. Кафедра ХВ ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І
Напої сокові – напої із вмістом соку від 10,0 до 40,0%. Асортимент –
«Біола», «Бон-Буассон», «Росинка», «АСІ», «Ділайт».
Напої на натуральних фруктових соках готують з натуральних соків,
цукрового сиропу, лимонної кислоти, кольору і вуглекислоти. В деякі напої
окрім основної сировини додають спирт, есенцію, настої. Асортимент:
«Абрикоса», «Яскраво-червона квіточка», «Буратіно», «Вишня»,
«Золотистий», «Полуниця», «Журавлинний», «Горобиновий», «Яблуко» і ін.
Кожний напій має смак і аромат соку, що додається. Напої, назви яких не
відповідають назві плодів і ягід, мають деякі особливості рецептурного
складу. Наприклад, напій «Яскраво-червона квіточка» має смак і аромат
виноградного соку з відтінком малини, напій «Золотистий» готують на
основі натурального концентрованого неосвітленого мандаринового
соку[33].
Нектари – напої з масовою часткою плодової частини не менше 25%, з
сиропом цукровим або з натурального цукрозамінника, з додаванням
харчових кислот, барвників, ароматизаторів властивих даному виду плодів
або овочів або без них. Нектар виробляють з тих фруктів і ягід, 100%-й сік
яких не придатний для пиття в натуральному вигляді через високу
кислотність (чорна смородина, вишня) або дуже густу концентрацію (манго,
банан). Крім того, нектари виробляють для отримання більш м'якого або
оригінального смаку напоїв з фруктів, з яких також можна виробляти 100%
соки.
Соки підсолоджені– напої з масовою часткою плодової частини не
менше 50%), з додаванням цукру, або натуральних підсолоджувачів або без
них[33].
Морси (з масовою часткою соку близько 25%). Це негазовані напої, які
одержую купажуванням зброджених і освітлених соків журавлини, брусниці,
яблук, суниці і ін. з цукровим сиропом, харчовими кислотами, барвниками і
водою. Вміст сухих речовин 3,5-4,4%.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
Соки – напої, що отримані з одного або декількох видів плодів з
масовою часткою плодової частини 100%. За способом виробництва соки
бувають свіжовіджаті або відновлений з концентрованого натурального
соку. [33].
Соки можуть бути освітлені і неосвітлені, отримані з плодів з
попередньою ферментною обробкою або без неї; з м'якоттю і без м'якоті;
сортові (з одного виду плодів), купажні (з додаванням до 35% соку інших
плодів), асорті (із суміші соків); концентровані. Виробляють соки плодові,
овочеві і суміші плодових і овочевих.
Сік, призначений для тривалого зберігання, готують з концентрату.
Щоб зберегти в концентраті вітаміни, сік упарюють при зниженому тиску,
майже у вакуумі, в таких умовах вода закипає при 60-65ºС. Концентрат
розбавляють, після чого отриманий сік пастеризують протягом декількох
секунд. Такий спосів виготовлення дозволяє позбутися мікрофлори (за
рахунок чого сік зберігається довго) і зберегти вітаміни[33].
Більшість освітлених і неосвітлених соків за якістю ділять на вищий і 1-
й сорти. Марочні натуральні соки готують з сировини спеціально підібраних
сортів. Соки з м'якоттю випускають одним товарним сортом.
Якість всіх видів соків визначають за смаком, запахом, кольором,
прозорістю. Нормують вміст сухих речовин і загальну кислотність, вміст
спирту (не більше 0,4 %) і сорбинової кислоти (не більше 0,06 %). В соках з
м'якоттю обмежується відсоток м'якоті. При визначенні органолептичних
показників концентрованих соків в них додають від 3,5 до 5,5 об'єму води до
об'єму соку[33].
Напої на пряно-ароматичній рослинній сировині. Вони виготовлені з
використанням екстрактів, настоїв, концентрованих основ або концентратів
пряно-ароматичної рослинної сировини. Тонізуючі напої готують зі складної
ароматичної композиції, до складу якої входять ароматні настої на
лікарських травах, коріннях, плодах, а також есенції, соки і інші компоненти.
ДП 20..ТХП 64..71 ..00..000 ПЗЗ ААрркк..
ЗЗммнн.. ААрркк.. № ддооккуумм.. ППідідппиисс ДДаатаа 87
Одним з тонізуючих речовин цих напоїв є алкалоїди, які збуджують нервову
систему і стимулюють роботу серця, знімають утомленість.
Напої на ароматизаторах (виготовлені з використанням
ароматизаторів, ароматних основ, емульсій і їх компонентів). Напої на
есенціях готують з натуральних, рідше синтетичних есенцій. Найбільше
застосування для приготування безалкогольних напоїв отримали лимонна,
мандаринова і апельсинова есенції[33].
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Проект виробництва безалкогольних напої продуктивністю 1500 тис
дал/рік.
Незважаючи на значну популярність безалкогольних напоїв, останнім
часом чітко намітилася тенденція збільшення виробництва продукції цієї
групи із застосуванням штучних барвників та ароматизаторів. У зв’язку з
впровадженням системи безпечності харчових продуктів, інформація щодо
складу продукту надається у маркуванні. Тож, продукція, вироблена із
натуральної сировини, має більший попит на ринку та, відповідно,
підприємство – кращі економічні показники.
У проекті запропоновані напої на натуральній сировині.
Підприємство буде забезпечене парою від власної котельні.
Забезпечення електроенергією проводитиметься районною
електромережею.
Очисні споруди будуть підключені до міської каналізації.
Воду, яка йде на технологічні потреби будуть отримувати від власної
свердловини.
Існуючі склади тари та готової продукції забезпечують потребу цеху.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 9
Керівник Осипенкова І.І. ЕКОНОМІЧНА
Н. Контр. ЧАСТИНА Кафедра ХТ, 2020ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
Цех буде забезпечений сировиною, допоміжними матеріалами, парою,
водою, електроенергією, інженерними комунікаціями.
Ціни на продукцію заводу, що проектується, будуть
конкурентноспроможними.
Мета підприємства – забезпечити максимальний прибуток від
реалізації напоїв в Черкаській та суміжних з нею областях. Стратегія
маркетингу підприємства в перші два роки спрямована на завоювання
стабільної ринкової позиції .
Передбачено самовивіз продукції транспортними засобами покупців
та через торгівельних представників.
Планується, що працівники служби маркетингу підприємства,
безпосередньо відповідальні за збут готової продукції, крім окладу будуть
матеріально стимулюватися залежно від обсягів реалізованої продукції в
розмірі 0,2% кожний від реальних обсягів продажів у грошовому вираженні.
Доцільність проекту доводять техніко-економічні розрахунки.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Виробничий план підприємства
Робота цеха організується в в 2 зміни по 8 годин.
Машини і обладнання підприємства
а) Фонд часу роботи машин та обладнання.
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
Fк= 238 · 14 = 3332 год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва:
Fд= 100 · nр = 100 · 16 = 1600 год . ,
де nр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:
Fеф. = Fд – Трем. – То = 3332 – 1600 = 1732 год = 72 днів ,
де Трем. - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року;
То - тривалість зупинок технологічного характеру за рік.
Вартість технологічного, силового (електродвигуни), транспортного та
іншого обладнання (попередньо складається специфікація обладнання)
визначається за прейскурантами цін .
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
Режими роботи цеху
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньосписковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Цех безалкогольних напоїв працюватиме протягом 238 повних
восьмигодинних робочих днів на рік (при п’яти робочих днях на тиждень) у
дві зміни в літній період і в 1 зміну в зимовий період.
.
Штат і фонд заробітної плати персоналу
Розрахунки фонду зарплати робітників
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12
Таблиця 1.1 – Розрахунки чисельності робітників та фонду їх
заробітної плати
№ Найменування Кіль- Кіль- Обліко- Тариф Тариф- Місячна
п/п статей кість кість ва кіль- розряд на заробітна
змін на робіт- кість ставка плата ,
добу ників робіт- за грн.
на ників годину,
зміну грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Апаратник 2 1 2 5 50 16800
водопідго-
товки
2 Апаратник 1 1 1 5 50 8400
приготува-
ння сиропів
3 Купажник 2 1 2 6 57,76 19404
4 Комірник 2 1 2 ставка 5000 10000
5 Лаборант 2 3 6 ставка 5000 30000
6 Сарлоюатснари-х 2 2 4 4 50,42 33882,24
ремонтник
7 Електрик 2 1 2 4 14,42 33882,24
8 Прибиральник 1 2 4 ставка 4700 18800
9 Приймальник 1 1 1 4 50,42 8470,56
ссировини
10 Приймальник- 1 1 1 4 8470,56
здавальник
готової
продукції
11 Всього 25 188109,6
основної
заробітної
плати
12 Вечірні, нічні, 37621,92
святкові
13 Премія 56432,88
14 Додаткова 52078
зарплата
15 Разом 25 334242,4
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
Витрати на 1 дал продукції:
Основна зарплата – 1,5 грн.
Додаткова зарплата – 0,42 грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 1,02 грн.
Штат і фонд заробітної плати цехового та адміністративного
персоналу
Таблиця 1.2 - Розрахунки штату і фонду заробітної плати
Посади Категорія Чисе- Посадовий Річний Додаткова Разом
працівник- льність оклад за фонд зарплата річний
ків місяць, зарплати, (заохочен- фонд
грн. грн. ня) , грн. зарплати,
грн.
1 2 3 4 5 6 7
Штат цеху
Нач. цеху ІТП 1 10000 120000 20000 140000
Нач. зміни ― 2 7000 168000 28000 196000
Майстер 2 6000 144000 24000 168000
Технолог ― 2 7000 168000 14000 182000
Разом ― 7 686000
Штат
адміністрації
Директор 1 15000 180000 30000 210000
Гол. інженер 1 10000 120000 20000 140000
Гол. технолог 1 10000 120000 20000 140000
Інженер з якості 2 7000 336000 28000 364000
Енергетик ― 1 7000 84000 16000 100000
Механік ― 1 8000 96000 16000 112000
Економіст служб. 1 7000 84000 16000 100000
Бухгалтер служб. 2 6000 144000 24000 168000
Інженер з 1 6000 72000 12000 84000
охорони праці
Менеджер з 1 7000 84000 16000 100000
постачання
Разом 12 1518000
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
Витрати на 1 дал продукції:
Штат цеху – 0,112 грн.
Штат адміністрації – 1,021 грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 1,47 грн.
Розрахунки вартості сировини
Потреба в сировині , матеріалах, паливі та енергії
Потреба в сировині і матеріалах на виробництво окремих груп напоїв
розрахо-вується на основі даних розрахунку продуктів.
Таблиця 1.3 – Розрахунок вартості сировини та матеріалів
Перелік сировини та Оди- Витрати Ціна, Сума , грн..
матеріалів ниця на рік грн
виміру
1 2 3 4 5
Сік л 761000 15,0 11415000
Концентрований сік л 22000 50,0 1100000
Вода виправлена м3 1,4 20,0 28
Цукор кг 1316000 10,00 13160000
Лимонна кислота кг 24000 40,0 960000
Бензонат натрію кг 1361 400 544400
Вуглекислий газ кг 156000 8,0 1248000
Есенція л 5000 1000 5000000
Разом: 32563428
Витрати сировини і матеріалів на 1 дал розраховуємо з табл.1.3:
32563428/ 1500000 = 27,7 грн.
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби , роботи і
послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
Витрати допоміжних матеріалів беремо з розділу 2.7.
Таблиця 1.4 – Розрахунок вартості купівельних напівфабрикатів ,
комплектуючих виробів та допоміжних матеріалів
Назва Одиниця Норма витрат на 1 Оптово-
відпускна Затрати на 1
сировини виміру дал ціна дал, грн
Пробка шт. 25,0 0,24 6
Етикетка шт. 25,0 0,3 7,5
Луг кг 0,02 0,177 0,0035
Клей кг 0,0055 10,0 0,055
Сода
каустична кг 0,024 4,30 0,1
ПЭТ шт 10 1.5 15,0
Всього: 28,66
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 2,38
Всього 31,04
Розрахунки вартості електроенергії, води та пари
Дані про витрати пари, електроенергії та води беремо з розділів .
Таблиця 1.5 - Розрахунок вартості палива та енергії
Види енергії Одиниця Норма Ціна , Сума ,
виміру витрат на грн. грн.
1000 дал
Теплоенергія ГКал 2,5 1649,95 4124,9
Електроенергія кВат·год 203,3 1,46 296,6
Вода для технічних та побутових цілей м3 21,54 2,50 53,85
Разом 4475,3
Витрати палива і енергії на 1 дал напоїв – 4475,3/1000 = 4,48 грн ,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
Розрахунки вартості обладнання та амортизаційних відрахувань
Таблиця 1.6- Залишкова вартість обладнання та амортизації
Перелік основних Вартість Норма Сума
фондів основних амортизації , амортизації ,
фондів , грн . % грн./рік
Виробничі будівлі 40000000 5 2000000
Обладнання 30000000 5 1500000
Разом 70000000 5 3500000
Кошторис загальновиробничих витрат
Таблиця 1.7 – Загальновиробничі витрати
Статті витрат Сума, грн. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу: 2204000 з табл. 1.2
2. Відрахування на соціальне 837520 38%
страхування та інші нарахування на
зарплату
3. Утримання виробничих будівель і 1200000,00 3% від їх вартості
споруд
4. Поточний ремонт виробничих будівель 800000,00 2% від їх вартості
5. Амортизація виробничих будівель 3500000 з табл. 1.6
6. Витрати на охорону праці 17102,52 5 % від зарплати всіх
робітників
Разом по ст. 1-6 8558622,52
7. Зношування малоцінного та 427931,13 5 % від суми
швидкозношуваного інвентарю, витрати витрат по ст. 1-6.
на досліди та інші цехові витрати
Разом загальновиробничих витрат 8986553,65
Витрати на 1 дал продукції – 8986553,65/ 1500000 = 5,99 грн.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання
Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Сума, грн. Примітки
п/п
1 Утримання і витрати по експлуатації
виробничого обладнання, апаратури і
транспорту:
а) зарплата робітників по нагляду і 252000,00
обслуговуванню обладнання;
б) відрахування на соціальне
страхування та інші нарахування на 95760 38 %
зарплату;
Разом по ст.1. 347760
2 Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів:
а) зарплата робітників по ремонту 168000
б) нарахування на зарплату 63840
Разом по ст. 2 231840
3 Амортизація виробничого обладнання, 1000000 з табл. 1.6.
апаратури та транспортних засобів
Разом по ст. 1-3. 1579600
4 Зношування малоцінного інвентарю, 47388 3 % від суми
інструментів, пристроїв, переміщення витрат за ст. 1-3
вантажів по території підприємства, інші
витрати, пов'язані з утриманням та
експлуатацією обладнання.
Разом по кошторису 1626988
Витрати на 1 дал продукції –1626988/ 1500000 = 1,09 грн.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18
Кошторис адміністративних витрат
Таблиця 1.9 – Адміністративні витрати
№ Статті затрат Сума , грн.
п/п
1 Витрати пов'язані з управлінням підприємства:
- оплата праці працівників апарату управління; 900000
- відрахування на соціальні заходи. 342000
2 Витрати пов'язані з матеріально- технічним
забезпеченням:
- малоцінні та швидкозношуючі предмети; 10000
- витрати вантажного автотранспорту; 50000
- придбання запасних частин 12000
3 Витрати на утримання охорони 336000
4 Витрати на оплату послуг інших 10000
підприємств
5 Витрати на оплату службових відряджень,
оплата на обслуговування технічних засобів
зв'язку, витрати на придбання ліцензій та 100000
інших спеціальних дозволів
6 Канцелярські товари , поштові, 10000
телефонні послуги
7 Обслуговування банківських операцій 10000
8 Податки, збори та інші передбачені
законодавством обов'язкові платежі :
– комунальний 45000
– податок на землю 50000
– податок на транспорт 25000
– податок на забруднення навколишнього 20000
середовища
– Разом 140000
9 Інші витрати загальногосподарського 50000
призначення
10 Разом адміністративних витрат 1970000
Адміністративні витрати на 1 дал продукції 1970000 / 150000=13,13
грн.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19
Адміністративні річні витрати включають всі витрати підприємства,
на цех, що проектується приймаємо третину, виходячи з витрат на
продукцію всіх цехів підприємства. 13,13 / 3 = 4,38 грн.
Витрати на збут
Таблиця 1.10 - Витрати на збут
№ Найменування статті Сума , грн.
п/п
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства,
що пов'язані зі збутом продукції:
- оплата праці працівників підрозділів, 288000,00
продавцям та торговим агентам, що
забезпечують збут продукції;
- відрахування на соціальні заходи 109440
2 Витрати на проведення рекламних заходів, 360000,000
пов'язаних з діяльністю підприємства
3 Транспортні витрати 60000,000
4 Витрати на оплату службових відряджень,
придбання ліцензій та інших спеціальних 100000,000
дозволів
5 Обслуговування банківських операцій 10000,000
6 Разом витрати на збут 927440
Витрати на збут на 1 дал продукції становлять 927440/1500000= 0,62
грн.
Для розрахунку приймаємо третину витрат - 0,62 / 3 = 0,21 грн.
Калькуляція вартості продукції
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20
Таблиця 1.11 – Калькуляція 1 дал безалкогольних напоїв
Найменування Оди- на 2019 р.
статей калькуляції ниця на випуск 1500000 дал на 1 дал
вимі- Кіль- Ціна, Сума, Кіль- Сума,
ру кість грн. грн. кість грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та 32563428 27,7
матеріали
02 Купівельні 466560000 31,04
напівфабрикати та
комплектуючі
вироби
03 Паливо й 6720000 4,48
електроенергія на
технологічні цілі
Зворотні відходи —
04
05 Основна заробітна 188109,61 1,5
плата робітників
06 Додаткова 334141,4 0,42
заробітна плата
07 Відрахування на 198455 1,02
соціальне
страхування
08 Витрати на 1626988 1,09
утримання та
експлуатацію
устаткування
09 Загальновиробничі 8985000 5,99
витрати
10 Витрати від —
браку
11 Інші виробничі —
витрати
12 Попутна —
продукція
13 Виробнича 109860000 73,24
собівартість ,
сума рядків
01+02+03 –04+05+
+06+07+08+09+
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
Шифр
рядка
+10+11 – 12
14 Адміністративні 1970000 13,13
витрати
15 Витрати на збут 927440 0,62
16 Прибуток 30000000 20,0
17 Оптова ціна 160500000 107,00
підприємства
19 ПДВ 31512000 21
20 Відпускна ціна , 192000000 128,00
сума рядків
19+20
Визначення основних показників економічної ефективності проекту
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Рентабельність
Р = 30000000 / 109860000 х 100 = 27,3 %.
Витрати на 1 гривню виробленої продукції
В = Св.п. / О = 109860000 /160500000 = 0,68 коп.
Окупність інвестицій:
Інвестиції / чистий прибуток
Т = 70000000 / 30000000 = 2,3 року
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.11
Таблиця 1.11 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал/ рік 1500000
2 Вартість виробленої продукції тис. дал 192000
3 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 25
робітників
4 Виробництво продукції на тис. 7680,0
одного працюючого грн./особу
5 Виробнича собівартість тис. грн.. 109860
6 Витрати на 1 грн. виробленої коп. 0,68
продукції
7 Прибуток підприємства від тис. грн. 30000
виробничої діяльності
8 Рентабельність % 27,3
9 Відпускна ціна за 1 дал. грн.. 128,00
10 Термін окупності роки 2,3
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
Сировинний цех:
відділення соків і плодоягідного екстракту;
відділення спиртованих настоїв, композицій, концентратів;
склад цукру;
відділення зберігання концентрату квасного сусла.
Цех безалкогольних напоїв:
сіроповарочний відділення;
відділення варіння колера;
купажне відділення - приготування сиропів в цехах безалкогольних напоїв
здійснюється в купажного відділенні;
відділення водопідготовки;
відділення розливу сиропів.
Квасний цех:
склад цукру;
сіроповарочний відділення;
бродильно-купажне відділення;
відділення чистої культури дріжджів;
відділення розливу хлібного квасу в цистерни.
Мийно-розлівочного цех:
відділення укладання і виїмки пляшок;
відділення мийки; (Пляшкомийне відділення);
відділення розливу (в пляшки);
відділення регенерації лугу;
відділення збору і відпустки склобою;
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. ТЕХНОЛОГІЧНА Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 24
Керівник. Осипенкова І.І. ЧАСТИНА
Н.контр. КафедраХТ, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І.
комора допоміжних матеріалів;
приміщення варіння клею.
Цех посуду:
склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової продукції (експедиція)
цехова майстерня
лабораторія[23]
2.2 Режими роботи цехів і відділень[23]
Таблиця 2. 1 - Режим роботи безалкогольного завода
Кількість змін за
добу Кількість днів роботи
Виробництво
літом взимку за місяць в рік
Безалкогольні газовані напої 2 1 21 238 (або
323 зміни)
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Таблиця 2.2- Асортимент безалкогольних напоїв
Напій Річне виробництво
% тис.дал
Банановий аромат 25 375
Золотистий 25 375
Виноградний 50 750
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 25
Таблиця 2.3 – Органолептичні показники напоїв
Напій Колір Смак Аромат
Банановий Від світло- Банана Банана
аромат жовтого до
темно-жовтого
Золотистий Світло-жовта Апельсину Апельсину
Виноградний Від жовтого до Винограду Винограду
рожевого
Безалкогольні напої виробляють за ДСТУ 4069:2016 Напої безалкогольні
Загальні технічні умови[14]
За зовнішнім виглядом безалкогольні напої повинні відповідати
вимогам, зазначеним у табл. 2.4.
Таблиця 2.4- Характеристика зовнішнього вигляду безалкогольних напоїв
Назва показника Прозорі Замутнені Концентрати напоїв
Зовнішній Прозора рідина без Непрозора рідина. Однорідні, безбарвні
вигляд сторонніх включень. Допускається та рівномірно
Допускається легка наявність осаду, забарвлені: сипучий
опалесценція, часток і зависів порошок, пігулки,
обумовлена характерних для гранули різного
особливостями сировини, без розміру, зволожена
зернової та плодово- сторонніх включень, чи пастоподібна
ягідної сировини. невластивих маса, в’язка рідина.
продукту.
Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв повинні відповідати
вимогам зазначеним у табл. 2.5
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 26
Таблиця 2.5- Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних напоїв
Назва показника Група, тип напоїв Норма
Масова частка спирту Напої, виготовлені з
не більше ніж, % використанням пряно-ароматичної
рослинної сировини,
виноматеріалів, спиртованих соків; 1,2
напої бродіння
0,5
Інші напої
Масова частка двоокису Сильногазовані понад 0,40
вуглецю, %
Середньо газовані понад 0,30 до
0,40 включно
Слабо газовані
понад 0,20 до
Негазовані 0,30 включно
Вміст насичених елементів у безалкогольних напоях повинен
відповідати нормам, установленим Міністерством охорони здоров’я України,
що зазначені у табл. 2.6
Таблиця 2.6 -Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у безалкогольних
напоях
Назва токсичного Допустимі рівні, мг/кг, не більше Методи
елементу Для різних Для штучно випробування
безалкогольних мінералізованих вод
напоїв та
концентратів
безалкогольних
напоїв
Свинець 0,3 0,1 Згідно з
ГОСТ 26932
Миш’як 0,1 0,1 Згідно з
ГОСТ 26930
Кадмій 0,03 0,01 Згідно з
ГОСТ 26933
Ртуть 0,005 0,005 Згідно з
ГОСТ 26972
За мікробіологічними показниками напої повинні відповідати вимогам,
наведеним у табл. 2.7
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 27
Таблиця 2.7 - Мікробіологічні показники безалкогольних напоїв
Назва показника Напої безалкогольні рідкі Концентрати Методи
Не пастеризовані зі стійкістю без алкоголь- випрбування
більше ніж 30 діб них напоїв у
На цукрі Соковмісні та споживчій
сокові тарі, які не
містять
бікарбонату
натрію
Кількість
мезофільних
аеробних та
факультативно-
анаеробних
мікроорганізмів
КУО (см3,г) не Згідно з
більше --- 100 5,0.104 ГОСТ 30712
Бактерії групи
кишкових паличок
(калі форми), об’єм
чи маса продукта
(см3,г) в яких вони
не допускаються Згідно з
ДСТУ
Патогенні, у т.ч. ГОСТ 30712
бактерії роду 100 100 1,0 ГОСТ 30425
Сальмонела, об’єм
чи маса продукта
(см3,г), в яких вони
не допускаються Згідно з
методиками,зат
Pseudomonas вердже
aerugimosa, об’єм ними МОЗ
(см3), в якому не 100 100 25 України
допускаються
Згідно з
Кількість дріжджів методиками,зат
та плісняви КУО вердже
(см3,г) не більше ними МОЗ
--- --- --- України
Кількість молочно-
кислих бактерій
Не Не допускають Згідно з
допускаютьс 50-плісняви; ся в 10 см3 ДСТУ
я в 1 см3 50-дріжджів ГОСТ 30712
Згідно з
--- ГОСТ
--- --- 10444.11
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 28
2.3 Асортимент і характеристика сировини.
Цукор та замінники[16]
За органолептичними показниками цукор повинен відповідати вимогам
зазначеним у таблиці 2.8(ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.)
Таблиця 2.8 – Органолептичні показники цукру.
Назва Характеристика
показника
Зовнішній Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру третьої і
вигляд четвертої категрій допускають жовтуватий відтінок.
Кристалічний цукор повинен бути сипким, без грудочок. Для цукру
третьої і четвертої категорій допускають грудочки, що розпадаються у
разі легкого натисканя.
Запах і Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як в сухому цукрі, так і в
смак його водному розчині, для цукру четвертої категорії допускають слабкий
запах меляси.
Чистота Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу
розчину опалесценцію без нерозчинного осаду, механічних та інших домішок.
Для цукру третьої і четвертої категорій допускають опалесценцію.
Таблиця 2.9 – Фізико-хімічні показники кристалічного цукру
Значення за категоріями кристалічного
Назва показника цукру, сахарози для шампанського і
цукрової пудри
1 (екстра) 2 3 4
Масова частка сахарози (поляризація), %, 99,7 99,7 99,61 99,5
не менше ніж
Масова частка редукувальних речовин 0,04 0,04 0,05 0,065
(в перерахуванні на суху речовину), %, не
більше ніж
Масова частка вологи, %, не більше ніж:
- кристалічного цукру 0,06 0,1 0,14 0,15
- сахарози для шампанського - 0,1 - -
- цукрової пудри - 0,2 0,2 -
Масова частка золи(в перерахуванні на
суху речовину), не більше ніж:
% 0,011 0,027 0,04 0,05
балів 6,0 15,0 - -
Кольоровість в розчині, не більше ніж:
одиниць ICUMSA 22,5 45,0 104 195
балів 3 6 - -
умовних одиниць - - 0,8 1,5
Масова частка феродомішок, %, не
більше ніж 0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
Величина окремих часток феродомішок,
в найбільшому лінійному вимірі, мм, не 0,3 0,3 0,3 0,3
більше ніж
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 29
Таблиця 2.10 – Мікробіологічні показники
Значення
Назва показника
Кількість мезофільних аеробних і факультативно 1,0 * 103
анаероб-них мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 1 г Не допускають
Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії роду Не допускають
Salmonella, в 25 г
Таблиця 2.11 – Допустимі рівні токсичних елементів
Назва показника Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більше ніж
ртуть 0,01
миш’як 1,0
свинець 0,5
кадмій 0,05
Вода [32]
Основна вимога до води технологічного призначення – її відповідність
стандарту на питну воду (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
Таблиця 2.12 – Основні вимоги до якості води технологічного
призначення
Виробниц- Загальна рН Сухий Ступінь Особливі вимоги
тво жорсткість, зали- окислен-
ммоль/дм3, шок, ня, мг
не більше мг/ дм3, О2/ дм3,
не бі- не біль-
льше ше
Безалкого- 1,5 6,0- 600-850 1,5-2,0 Вміст, мг/дм3, не більше: заліза
льні напої 7,0 –
та концен- 0,1; марганцю – 0,05; міді – 0,1;
трати без- цинку – 1,0; нітратів – 3,0;
алкоголь- фено- льних сполук – 0,0001.
них напоїв Загальна кількість
мікроорганізмів – біль- ше 75
шт. в 1 дм3, не допускаєть- ся
вміст хвороботворних мікро-
організмів
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 30
Таблиця 2.13 – Фізико-хімічні показники підготовленої води
Найменування показни ка, Метод контролю безалкогольних напоїв
одиниця вимірювання
1 4 5
Жорсткість загальна, Згідно з ГОСТ
ммоль/дм3 не більше 0,3 4151
ДСТУ ISO 6059
Лужність загальна, Згідно з
ммоль/дм3 не більше 2,0 ISO
9963-1
Лужність вільна, не допускається Згідно з
ммоль/дм3 ISO
9963-2
Окислюваність перман- Згідно з
ганатна, мг О2/дм3 не більше 2,0 ГОСТ
23268.12
ISO 8467
Сухий залишок, мг /дм3 не більше Згідно з ГОСТ
550,0 18164
Масова концентрація не більше Згідно з ГОСТ
натрію+калію, мг /дм3 250,0 23268.6
Масова концентрація не більше Згідно з ГОСТ
заліза (Fe, сумарно),мг /дм3 0,05 4011,
ГОСТ26928
Масова концентрація не більше Згідно з ГОСТ
марганцю, мг /дм3 0,05 4974
Масова концентрація не більше Згідно з ГОСТ
сульфатів, мг /дм3 100,0 4389
Масова концентрація не більше Згідно з ДСТУ
хлоридів, мг /дм3 80,0 4089 ГОСТ 4245
Масова концентрація не більше Згідно з ГОСТ
силікатів, мг /дм3 7,0 4389
Масова концентрація не більше Згідно з ГОСТ
ортофосфатів, мг /дм3 0,05 18309
Масова концентрація
поліфосфатів, мг /дм3 не більше Згідно з ГОСТ
0,05 18309
Масова концентрація
нітритів (за NO2-), мг /дм3 не більше Згідно з
0,1 ГОСТ 4192
Масова концентрація аміаку
(за азотом), мг /дм3 не допус- Згідно з
кається ГОСТ 4192
Масова концентрація хлору
залишкового віль- ного, мг /дм3 не допус- Згідно з
кається ГОСТ 18190
Масова концентрація
сірководню, мг /дм3 не допус- Згідно з
кається ISO 1053
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 31
Таблиця 2.14 - Органолептичні показники якості питної води
Показник Бали
Запах за температури 20 °С і під час нагівання до 60 °С, 2
бали не більше
Смак і присмак за температури 20 °С, бали, не більше 2
Колірність, град, не більше 20
Мутність за стандартною шкалою, мг/дм3, не більше 1,5
Сік.
Соки повинні відповідати ДСТУ 7159:2010 Соки відновленні. Загальні
технічні умови.
За органолептичними показниками соки повинні відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15 — Органолептичні показники соків
Назва показника Характеристика соків
освітлених з м якоттю Не освітлених
Зовнішній вигляд і Прозора рідина. Дозволено: Однорідна рідина з
консистенція соків Дозволено незначну — незначний тонко подрібненою
опалесценцію. осад на дні тари; м'якоттю плодів.
Не дозволено у наявність частинок Дозволено під час
виноградному соці і м’якоті для соків з зберігання часткове
в соках, цитрусових плодів відшарування
купажованих з — з рідини та незначний
виноградним, цитрусовими соками осад на дні тар
наявність кристалів (за винятком цедри
винного каменю і альбедо);
— наявність
маслянистого кільця
на поверхні
обліпихового соку
Смак і аромат Добре виражені, притаманні певному виду відновленого соку.
Дозволено для соків із цитрусових плодів натуральну, природну
гіркоту та легкий присмак ефірних олій.
Сторонні присмаки і запахи не дозволено
Колір Однорідний за усією масою, властивий кольору однойменних
натуральних соків та/або натуральних пюре чи їх суміші, з яких
були виготовлені відновлені соки, після термічного оброблення.
Дозволено більш темні відтінки в соках зі світлозабарвлених
фруктів і незначне знебарвлення соків із темнозабарвлених
фруктів.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 32
За фізико-хімічними показниками соки повинні відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.16
Таблиця 2.16 — Фізико-хімічні показники соків
Назва показника Значення Метод контролювання
Масова частка м’якоті для соків з м’якоттю, %, не 25,0 Згідно з ДСТУ 7001
Мбілаьсшовеанчіажстка етилового спирту, %, не більше ніж 0,3 Згідно з ГОСТ 25555.2, або
ДСТУ ISO 2448
Масова частка осаду, %, не більше ніж: Згідно з ДСТУ 7000
— освітлених 0,2
— неосвітлених 0,9
Масова частка хлоридів, %, не більше ніж 1,0 Згідно з ДСТУ 4939
Масова частка вітаміну С, для соків з доданням тільки
вітаміну С, %, не менше ніж 0,02 Згідно з ГОСТ 24556
Допоміжні матеріали
Ароматичні речовини. Як ароматичні речовини використовують настої,
екстракти, есенції, розчини запашних речовин, що залежно від способу
одержання підрозділяються на виготовлені з рослинної сировини,
виготовлені із синтетичних запашних речовин, а також комбіновані,
одержувані із суміші натуральних І синтетичних запашних речовин. Ряд
смакових та ароматичних добавок можна готувати безпосередньо на
підприємстві за діючими технологічними інструкціями. До таких добавок
належать: настої лаврового листа, кориці, гвоздики, трави райхон тощо.
Есенції. [8]
ДСТУ 4716:2007 Есенції ароматичні харчові для лікеро-горілчаного
виробництва. Технічні умови.
Лимонна кислота
Лимонна кислота, яка використовується у виготовленні безалкогольних
напоїв повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 908:2006 «Кислота
лимонна моногідрат харчова. Технічні умови».
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 33
Таблиця 2.17 - Органолептичні показники лимонної кислоти
Зовнішній вигляд і Безколірні кристали або білий порошок без грудок
колір
Смак Кислий,без стороннього присмаку
Запах Не повинно бути
Структура Сипка і суха, на дотик не липка
Металеві домішки Не допускається
Таблиця 2.18 - Фізико-хімічні показники лимонної кислоти
Ідентифікація лимонної кислоти Витримує
випробування
Масова частка, %:
лимонної кислоти моногідрату (С6Н8О7 · Н2О):
не менше 99,5
не більше 100,5
води: не менше 7,5
не більше 8,8
сульфатної золи, не більше 0,05
сульфатів, не більше 0,015
оксалатів, не більше 0,01
Випробування на фероціаніди Витримує
випробування
Те саме на легкообвуглювані речовини Те саме
Те саме на залізо Те саме
Таблиця 2.19 - Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у лимонній
кислоті, не більше
Свинець 0,5
Миш’як 0,7
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 34
Діоксид вуглецю[9]
Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений повинен відповідати
вимогам ДСТУ 4817:2007.
За органолептичними і фізико-хімічними показниками біодіоксид
вуглецю повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.20.
Таблиця 2.20 -Органолептичні і фізико-хімічні показники біодіоксиду
вуглецю
Значення показників для сортів
Назва показника вищого першого другого
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без
сторонніх запахів
Об’ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0
(СО2), %, не менше
Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати
механічних домішок випробування
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Нижче чутливості методу
Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005
ангідриду (SO2), г/м3, не більше
Масова концентрація етилового спирту, Нижче 0,075 0,2
г/м3, не більше ніж чутливості
методу
Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати
випробування
Масова частка води, %, не більше Нижче чутливості 0,1
методу
Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184
температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760
мм рт. ст.), г/м3, не більше
Температура насичення діоксиду - 48 - 42 - 34
вуглецю водяною парою, яка відповідає
тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
температурі 20 ˚С, не більше
Наявність ароматичних вуглеводнів Повинен витримувати
випробування
Примітки: 1. Смак і запах біодіоксиду вуглецю технічного призначення не
визначають. 2. Масову частку води визначають тільки для біодіоксиду
вуглецю в балонах.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 35
За органолептичними і фізико-хімічними показниками діоксид вуглецю
з нехарчової сировини повинен відповідати вимогам зазначеним у табл. 2.21.
Таблиця 2.21 - Органолептичні і фізико-хімічні показники діоксиду вуглецю
з нехарчової сировини
Значення показників для сортів
Назва показника Вищого першого другого
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без
сторонніх запахів
Об'ємна частка діоксиду вуглецю 99,9 99,5 99,0
(СО2), %, не менше
Наявність мінеральних мастил і Повинен витримувати
механічних домішок випробування
Наявність оксиду вуглецю (СО) Нижче чутливості методу
Наявність оксидів азоту (NO,NO2) Те саме
Масова концентрація сірчистого 0,002 0,004 0,005
ангідриду (SO2), г/м3, не більше
Наявність сірководню (H2S) Повинен витримувати
випробування
Наявність соляної кислоти Те саме
Наявність аміаку і етанол амінів Те саме
Масова частка води, %, не більше ні Нижче чутливості 0,1
методу
Масова концентрація водяної пари за 0,037 0,076 0,184
температури 20˚С і тиску 101,3 кПа (760
мм рт. ст.), г/м3, не більше
Температура насичення діоксиду -48 -42 -34
вуглецю водяною парою, яка відповідає
тиску 101,3 кПа (760 мм рт. ст.) і
температурі 20 ˚С, не більше
Наявність ароматичних вуглеводів Повинен витримувати
випробування
Масова концентрація оксидів ванадію
(у перерахунку на (V2O5)
- для скрапленого діоксиду 0,02 0,1 0,2
вуглецю, мг/кг, не більше
- для газоподібного діоксиду 0,00004 0,0002 0,0004
вуглецю, г/м3, не більше
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 36
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Принципово - технологічна схема
Принципово-технологічна схема виробництва безалкогольних напої
наведена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Принципово-технологічна схема виробництва
безалкогольних напоїв
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 37
2.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології.
Відділення водопідготовки[32]
Підприємства безалкогольних напоїв користуються водою з
централізованих систем водопостачання або з власних централізованих
свердловин. У першому випадку вода вже доведена до кондиції питної на
спеціальних станціях. У другому випадку вода не відповідає вимогам
безалкогольного виробництва. З її використанням досягти високих
органолептичних і стабільних фізико-хімічних показників напоїв
неможливо. Тому для приведення складу води до відповідних вимог
використовують різні способи оброблення. [32]
Процес водо підготовки практично зводиться до вирішення таких
завдань:
1. Видалення колоїдних, завислих і розчинних органічних речовин.
2. Зміна іонного складу (зм’якшення, знезалізнення).
3. Видалення мікроорганізмів (знезараження).
В залежності від вмісту домішок вихідної води процес підготовки води
може включати одну або декілька технологічних операцій: коагуляцію,
пом’якшення на Na-катіонітових фільтрах, де мінералізацію з використанням
кат іонообмінних і аніонообмінних смол, знесолення методом зворотного
осмосу, знезалізнення способом аерації, фільтрацію через активоване вугілля.
Na-катіонітовий спосіб пом’якшення води. [32]
При фільтрації води через шар катіоніту в Na-формі проходить обмін іонів
кальцію і магнію на іони натрію. В результаті цього в профільтрованій
пом’якшеній воді містяться в основному солі натрію, які мають високу
розчинність і не утворюють осаду в напоях при відповідних границях
лужності і вмісту мікроорганізмів. Свіжа питна вода, яка надходить на
катіонітовий фільтр для пом’якшення, крім відповідності ГОСТ 2874
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 38
повинна мати слідуючі показники:
-загальна твердість не більше 7 ммоль/дм3
-лужність води не вище 4 см3 0,1 моль/дм3
-наявність суспендованих речовин (муті) не більше 5 мг/дм3, в іншому
випадку необхідна попередня фільтрація через пісочні фільтри, заповнені
кварцовим піском з розміром зерен 1-3 мм. По решті показників вода
повинна відповідати ГОСТ 2874. Якщо загальна твердість більше 7
ммоль/дм3 слідуюча схема підготовки води: садовапнування+ Na-
катіонування і двохступеневе Na-катіонування; якщо лужність води вище 4
ммоль/дм3 вода підлягає попередньому вапнуванню або змішаному Na-
катіонуванню+Cl-аніонуванню, або нейтралізації після пом’якшення
соляною або оцтовою кислотою. [32]
Зворотньоосмотичний спосіб водоочистки[32]
Цей спосіб водоочистки застосовують при високому солевмісті
вихідної питної води ( 750 мг/дм3), в якій висока концентрація незв’язаного
хлору не перевищує 0,5 мг/дм3, а масова концентрація розчиненого заліза не
більше 0,1 мг/дм3. Крім того, в вихідній воді не повинно бути органічних і
мінеральних домішок (кислот, лугів, кетонів, спиртів). [32]
Принцип роботи установок заснований на явищі зворотнього осмосу
примусового переходу рідини з малою концентрацією розчинних речовин під
дією надлишкового гідростатичного тиску крізь мембрани
зворотньоосмотичних рулонних елементів. [32]
Пройшовши крізь мембрани, вода, звільнена від розчинних
компонентів, потрапляє в колектори і відводиться в збірник води. Частина
води, що не пройшла через мембрани збагачена розчинними компонентами,
збирається в колекторі концентрату відводиться в збірник води з установки.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 39
В вихідній воді: вміст солей 750 мг/дм3, масова концентрація
розчиненого заліза 0,35 мг/л. Отже і цей метод очистки води нам не
підходить. [32]
Виведення органічних речовин з води. [32]
В залежності від кількості органічних домішок у вихідній воді та вмісті
двовалентного заліза очистку води проводять у слідуючому порядку.
При окислюваності більше 4 мг О2/дм3 і вмісті Fe2+, більше 0,5 мг/дм3
обробку проводять за схемою:
- видалення заліза з активованого вугілля;
- приготування розчину KMnO4 та обробка ним вихідної води;
- очистка води активованим вугіллям. [32]
При окислюваності менше 4 мг О2/дм3 і вмісті заліза менше 0,5 мг/дм3
обробка води полягає в фільтрації її через попередьо знезалізнене активоване
вугілля.
Обробка активованого вугілля
Доцільно застосовувати такі марки активованого вугілля: гранульоване
Ф-300 (фільтрсорб) та зернисте БАУ-А (ГОСТ 6217).
Для видалення мінеральних солей з вугілля використовують 0,5-1%-ий
розчин HCl. Вугілля заливають на 45-60 хв. З наступним спуском
відпрацьованого розчину кислоти в каналізацію спільно з відхідними водами
з пляшкомиючих машин. [32]
Обробка водопровідної води розчином KMnO4
Обробку води проводять з метою зниження окислюваності вихідної
води, виведення іонів двовалентного заліза. Розчин марганцевокислого калію
задається з дозатора. Термін витримки з водою KMnO4 не менше 20-30 хв.,
об’єм нагрітого збірника розраховують на годинну потребу очисного
відділення по воді. З напірного збірника-реактора воду оброблену KMnO4 ,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 40
самопливом або насосом подають на фільтрацію крізь активоване вугілля.
[32]
Очистка води активованим вугіллям
Вихідну або оброблену перманганатом воду подають на вугільну
колонку, яка завантажена сорбентом – фільтрсорб або активованим вугіллям
БАУ-А, яке пройшло попередню обробку розчином HCl. [32]
Для фільтра з активованим вугіллям використовують вугільні колонки,
або стандартні фільтри Na – катіонітових установок.
При осадженні невеликих об’ємів води для цієї мети можна
використати пісочний фільтр. Швидкість фільтрації через фільтр з
активованим вугіллям повинна бути не менша швидкості фільтрації води
через сульфовугільний фільтр (1-2,5м/год). Ефективність дії вугілля
перевіряють по різниці показників окислюваності води вихідної та
обробленої активованим вугіллям. Різниця в окислюваності повинна бути не
нижче 2-3 мг О2/дм3. [32]
Раз у зміну контролюють роботу вугілля. Коли показник окислюваності
води більше 2 мг О2/дм3, вугільні колонки зупиняють на регенерацію. [32]
Знезалізнення води фільтрацією через зернистий шар піску
Цей безреагентний спосіб знезалізнення рекомендується застосовувати при
загальному вмісті заліза в вихідній воді до 10 мг/дм3 , при умові, що
трьохвалентного заліза в ній не менше 50%, окислюваності- не більше
6 мг О2/дм3 та твердості 1 ммоь/дм3. [32]
Метод здійснюють фільтрацією води через фільтр з кварцовою
засипкою без додавання реагентів. Безреагентний спосіб заснований на
здатності води, яка містить у собі сполуки заліза та розчинений кисень, при
фільтрації через зернистий шар піску виділяти залізо на поверхні зерен з
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 41
утворенням каталітичної плівки з окисів двох та трьохвалентного заліза, яке
затримується фільтром у вигляді гідрату окису. [32]
Сироповарильне відділення.
Приготування білого цукрового сиропу[32]
Білий цукровий сироп одержують шляхом розчинення цукру у воді,
кип'ятінням цукрового сиропу, фільтрування через фільтр-уловлювач і
охолодження сиропу в теплообміннику.
Варіння цукрового сиропу здійснюють в сироповарочних котлах, що
представляють собою закриті сталеві резервуари циліндричної форми з
сферичним днищем. Тривалість варіння цукрового сиропу близько 2 год. [32]
Приготування білого інвертного сиропу[32]
Білий інвертний сироп відрізняється від звичайного білого цукрового
сиропу тим, що частина сахарози в процесі варіння інвертується через
додавання в цукровий розчин органічних кислот або ферментного препарату
β - ф р у к т о ф у р а н о з и д а з и .
Гідроліз сахарози закінчується її розщепленням на глюкозу і фруктозу.
Інвертний цукор, отриманий в результаті гідролізу сахарози, має більш
солодкий і м'який приємний смак. В результаті приєднання молекули води
молекулярна маса глюкози і фруктози збільшується при повній інверсії
сахарози в 1,0526 рази (або на 5,26%), тобто 360,312 / 342,296, де 360,312 -
сума молекулярних мас глюкози і фруктози; 342,296 - молекулярна маса
сахарози. [32]
Сироп зберігають у алюмінієвих чи емальованих збірниках,
обладнаних вимірювальними трубками. Обсяг збірників розраховується на
дводобову потребу заводу в сиропі. Крім кислотного гідролізу сахароза може
піддаватися і ферментативному гідролізу. Інвертазу для отримання
глюкозно-фруктозного сиропу готують із відмитих пивних дріжджів у
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 42
вигляді пасти вологістю 70-75%. Витрата препарату на гідроліз
становить 0,6% до маси гідролізуємой сахарози. Температура гідролізу 41 °С.
Гідроліз відбувається після диспергування субстрату протягом 20 хв з
подальшим ферментолизом протягом 30 хв. [32]
Приготування цукрового колера
Для фарбування напоїв в жовтий або світло-коричневий колір
використовується цукровий колір, що готується з цукру шляхом обробки
сахарози при температурі 180-200 ºС. При цьому відбувається плавлення
сахарози, а продукти розкладання сахарози - карамелі надають колеру
необхідне забарвлення. [32]
При подальшій термічній обробці сахарози від однієї її молекули
віднімаються три молекули води, і утворюється оксиметилфурфурол, що
піддається подальшим змінам. При цьому він утворює або гумінові речовини,
або органічні кислоти (левуліновую або мурашину).
При термічному розкладанні сахарози може утворюватися ацетон. Але
найбільш цінними компонентами є водорозчинні ангідриди карамелан і
карамелі .Приготування колера здійснюють в колероварочних котлах,
обладнаних електричним обігрівом. Даний котел складається з двох
циліндрів різного діаметру, вставлених один в іншій; у внутрішньому
розміщена ванна-тигль, під якою змонтований нагрівальний елемент. Котел
укріплений на стійках і повертається навколо них. При приготуванні колера
котел на 50-55% обсягу завантажують цукром, додають 1-2% води і роблять
нагрівання при безперервному перемішуванні. При 160 ° С цукор починає
плавитися і поступово набуває бурого забарвлення, а при 180-200 ° С
відбувається його карамелізація. Процес продовжується 6-8 год.
Приготований колер охолоджують до 60-65 ° С, потім додають гарячу воду з
таким розрахунком, щоб отримати 79-81%-ний розчин. Вихід колера, що
містить 20% води, становить 108% маси цукру. [32]
Приготування купажного сиропу.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 43
Перед проведенням купажування компоненти, складові майбутню
композицію купажу, піддають спеціальній обробці.
Обробка компонентів купажу полягає в наступному. Відбувається
детерпенізація настоїв, які зберігаються в бочках, попереднє розчинення
концентратів в гарячій воді і фільтрування соків на фільтрі. Потім
компоненти насосом задаються в збірники-мірники, звідки вони в міру
потреби направляються в купажний чан. [32]
Перед купажуванням соки і морси відокремлюють від осаду
декантацією з наступним фільтруванням через різного роду фільтри; плодові
екстракти розбавляють водою (1:5) з подальшими відстоюванням (2-3
год) і фільтруванням; настої розбавляють водою у співвідношенні 1: 5 і після
12 - годинного відстоювання фільтрують.Купажний сироп може бути
приготований холодним або гарячим способом.
Збірники-мірники з компонентами купажу встановлюють на спеціальному
предкупажному майданчику, розташованому вище верхньої відмітки
купажних чанів не менше ніж на 0,5 м в цілях забезпечення самопливу. На
предкупажному майданчику необхідно встановлювати не менше п'яти
мірників. Обєм мірників розраховується в наступному розмірі: для цукрового
сиропу і спиртованих соків - близько 50%, для кислот, есенцій і барвників –
близько 8% обсягу купажного сиропу. [32]
Складання купажу здійснюється при енергійному перемішуванні його
компонентів. Фільтрування купажного сиропу проводять на пластинчастому
фільтр-пресі .
При приготуванні купажу гарячим способом у цукроварочний котел
спочатку вводять відфільтрований сік або розведений екстракт і нагрівають
до 50 - 60 ° С, потім при постійному перемішуванні вносять цукор. Після
повного розчинення цукру піднімають температуру до кипіння і, добавивши
кислоту, витримують при даній температурі протягом 30 хв, періодично
видаляючи піну, що утворюється. [32]
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 44
Сироп фільтрують в гарячому стані, а барвники та есенції в сироп
додають після його охолодження. При варінні сиропу втрати сухих речовин
становлять близько 2% до маси сухих речовин, що вводяться з сировиною.
Готовий сироп охолоджують до 8-10 ° С в теплообміннику і направляють в
збірник-мірник, звідки він надходить на синхронно-змішувальну установку
для приготування напою. [32]
Кількість купажного сиропу не повинно перевищувати 20% обсягу
напою. В іншому випадку готується більш концентрований купажний сироп
гарячим способом. [32]
2.5.3 Опис апаратурно-технологічной схеми виробництва безалкогольних
напоїв.
При використанні цукру-піску мішки з цукром на піддонах
доставляють автотранспортом на завод. Пакети мішків автонавантажувачем
знімають з автомашин і доставляють до місця складування. У міру потреби
мішки з цукром доставляють на піддонах у виробничий склад
сироповарочних відділення, де після зважування на вагах цукор норією
зсипають в проміжний бункер для зберігання, а з нього в сироповарильний
апарат 8, куди одночасно задають розрахункову кількість води. Для
отримання інвертного цукру використовують розчин лимонної кислоти, який
подають із збірника 9. Готовий цукровий сироп шестерінчастим насосом 10
направляють на фільтр-уловлювач 11, а потім через теплообмінник 12, де
сироп охолоджують до температури 30 С насосом 13, перекачують у збірник
цукрового сиропу 14.
Збірники 15, 16, відповідно з кислотами, настоями, екстрактами,
концентратами напоїв. Соки, як правило, зберігають у металевих або
виготовлених з нержавіючої сталі збірниках 17.
Після відповідної підробки (детерпенізації настоїв, передньо
розчинення концентратів в гарячій воді, фільтрування соків на фільтрі 18 і д.
т.) насосом 19 (або безпосередньо з тари) складові купажного сиропу задають
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 45
в збірники-мірники 20, встановлені на предкупажному майданчику. У міру
потреби розрахункова кількість сировини і цукрового сиропу задають в
купажний чан 21, звідки після ретельного перемішування готовий купажний
сироп, пройшовши фільтр 23 і теплообмінник 24, надходить у збірник-мірник
25 купажного сиропу, звідки потім він надходить на синхронно-змішувальну
установку. Вода відбирається із водопроводу і подається в цех водо
підготовки, де вона спочатку проходить через пісочний фільтр 2, далі через
Na – катіонітову установку 3. Регенерацію Na – катіонітової установки
проводять розчином солі, який готують і подають із з збірника 4.
Пом’якшена вода через збірник 5 насосом 6 подається на керамічні
фільтри 7. Керамічні фільтри сприяють очищенню води тільки від великих
часток. При цьому у воді не знижується кількість органічних і неорганічних
речовин, вірусів і бактерій.
Очищена і підготовлена вода надходить на мембрану установку 27.
Установка 27 призначені для знесолення води (видалення солей 90-95 %). На
установку можна подавати тільки попередньо очищену від заліза, марганцю,
солей жорсткості і механічних домішок воду. Після мембранної установки
вода надходить в змішувач 28 і на установку УФ - дезінфекції BEWADES HI
29 призначену для дезінфекції води. Підготовлена вода далі надходить на
синхронно - змішувальну установку Б3 - ВНА -3 35,36,40. Для приготування
газованих безалкогольних напоїв шляхом дегазації води, насичення її
двоокисом вуглецю і змішування насиченої води з сиропом.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 46
2.6 Розрахунок продуктів
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку
Розраховую продукти виробництва безалкогольних напоїв для заводу
продуктивністю 1,5 млн.дал/рік. Асортимент в табл.2 .22
Таблиця 2.22- Асортимент безалкогольних напоїв
Напій Річне виробництво
% тис.дал
Банановий аромат 25 375
Золотистий 25 375
Виноградний 50 750
Розрахунок кількості основних продуктів напою «Банановий аромат»
Розрахунок витрат сировини на 100 дал напою «Банановий аромат» на
концентрованому яблучному соку зроблений для підприємства, на якому
фактичні втрати сухих речовин при виробництві напою складають 4,2%, у
тому числі при варінні цукрового сиропу 1%, а витрата діоксиду вуглецю
становить 4,15 кг. Купажний сироп напою готують холодним способом. [25]
Рецептура на 100 дал напою «Банановий аромат» представлена в таблиці
2.13.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 47
Таблиця 2.23 - Рецептура на 100 дал напою «Банановий аромат»
Сировина Вміст сухих речовин в Вміст сухих речовин в
готовому напої готовому напої, % мас.
Цукор, кг 77,36 99,85
Кислота лимона,
кг 1,24 90,97
Сік яблочний,
(концентрований), 10,50 -
кг
Есенція
«Бананова – 90» 0,3 -
Диоксид вуглецю,
кг 4,15 -
Бензоат натрию 0,177 -
Цукор. Норма витрати цукру (при вмісті сухих речовин 99,85%,
вологістю 0,15%) на приготування 100 дал напою «Банановий аромат» з
урахуванням прийнятих втрат сухих речовин розраховується за формулами:
в перерахунку на сухі речовини (кг)
, (2.1)
де Ср - вміст сухих речовин цукру в 100 дал готового напою, кг;
П - фактичні загальні втрати сухих речовин,%.
з урахуванням вологості (кг)
, (2.2)
де в - вологість цукру,%.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 48
Яблучний сік.
Витрата соку на 100 дал напою розраховують з урахуванням витрат
тієї частини соку, яка вноситься до сироповарочних котел, в перерахунку на
сухі речовини виробляють за формулою:
(2.3)
де НД1 - витрата соку для внесення в сироповарочних котел в перерахунку на
сухі речовини, кг;
Д0 - вміст соку в 100 дал готового напою, дм3,
В2 - вміст сухих речовин в 1 дм3 соку, кг;
П-фактичні загальні втрати сухих речовин,%.
Отриману величину витрати соку переводять в об'ємні одиниці виміру
за формулою:
(2.4)
де Н01 – кількість сока, що вносять в сироповарильний котел, дм3.
дм3
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 49
Розрахунок величини витрати для тієї частини соку, яка вноситься в
купажний сироп, в перерахунку на сухі речовини розраховуємо за формулою:
(2.5)
де НД2 - витрата соку, для внесення в купажний сироп в перерахунку на
сухі речовини, кг;
П1 - втрати сухих речовин на стадії варіння цукрового сиропу,%.
Отриману величину витрати соку переводять в об'ємні одиниці виміру,
використовуючи формулу:
(2.6)
де Н02 – кількість соку, вносимого в купажный сироп, дм3.
дм3,
дм3.
Норма витрати соку на приготування 100 дал напою, отриманого
полугорячим способом, визначаємо із рівняння:
- в перерахунку на сухі речовини
НД = НД1 + НД2 (2.7)
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 50
- в перерахунку на обємні одиниці
Н0 = Н01 + Н02 (2.8)
НД = 3,84 + 3,8 = 7,64 дм3
Н0 = 5,5 + 5,42 = 10,92 дм3
Лимонна кислота. Норми витрати лимонної кислоти в 100 дал готовий
напій залежить від вмісту сухої речовини лимонної кислоти або всі напої з
соком і визначається як різниця між сухої речовини кислоти в 100 дал готової
напій відповідно до сухої речовини втрати і сухої речовини вміст лимонної
кислоти або всі з соком. Розрахувати сухої речовини вміст кислоти в 100 дал
готовий напій на основі сухої речовини втрат формули:
, (2.9)
де Кн - вміст лимонної кислоти в100 дал готового напою за рецептом,
кг;
В - частка сухих речовин у лимонної кислоти, мас.%;
П - фактичні загальні втрати сухих речовин, мас.%;
П1 - втрати сухих речовин на стадії варіння сиропу, мас.%.
Вміст сухих речовин лимонної кислоти, що вноситься з соком,
дорівнює:
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 51
, (2.10)
де а – вміст сухих речовин лимонной кислоти, яка вноситься із соком, кг;
К – вміст сухих речовин лимонної кислоти в 100 см3 соку за діючим
стандартом, г;
Н0 – норма витрати соку на приготування 100дал напою, дм3.
кг
Розрахувавши вміст сухих речовин в 100 дал готового напою з
урахуванням втрат сухих речовин і вмісту сухих речовин лимонної кислоти,
що вноситься з соком, визначають норму витрати лимонної кислоти на 100
дал готового напою:
- в перерахунку на сухі речовини
НКС = КН – а (2.11)
- в натуральній масі
(2.12)
НКС = 1,165 – 0,127 = 1,038кг
кг
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 52
Діоксид вуглецю. У відповідності з діючими нормативами максимально
допустимий витрата діоксиду вуглецю на 100 дал напою становить 19 кг.
Враховуючи, що в напоях вміст діоксиду вуглецю становить 0,4%,
тобто 4,15 кг в 100 дал напою, втрати діоксиду вуглецю досягають 70-80%.
Приймемо втрати діоксиду вуглецю рівні 75%, тоді витрата його на 100 дал
напою складе:
(2.13)
,
де Нд – норма витрати діоксину вуглецю на приготування 100 дал напою, кг;
Сд – вміст діоксида вуглецю в 100 дал готового напою за рецептурою, кг;
П2 – втрати діоксиду вуглецю, %.
Есенція «Бананова – 90».
Таблиця 2.24 – Витрати есенцій на річну продуктивність
Напій Вид есенції Витрати, л
На 100 дал На річну
продуктивність,
дал
Банановий Есенція «Бананова – 0,3 112500
аромат 90»
Отримані при розрахунку дані про витрату сировини на виробництво
100 дал напою «Банановий аромат», купажний сироп який готують холодним
способом, наведені в таблиці 2.25.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 53
Таблиця 2.25 – Витрати сировини на виробництво 100 дал напою
«Банановий аромат»
Витра- Вміст сухих речовин в Втрати сухих
ти сировині речовин
Сировина сирови
ни % кг % кг
Цукор, кг 80,87 99,85 80,75 4,2 3,39
Кислота лимонна, кг:
 для приготування
купажного сиропу 1,14 90,97 1,04 3,2 0,033
Сік яблочний, дм3 10,92 70 7,644 4,2 0,321
Діоксид вуглецю, кг 16,6 - - - -
Всього - - 89,434 - 3,744
Всього сухих речовин в 100 дал готового напою за рахунок втрат сухих
речовин міститься:
89,434 –3,744 = 85,69 кг.
Витрати сировини на виробництво напою «Банановий аромат»
представлен в таблиці 2.26.
Таблиця 2.26 –Витрата сировини на виробництво напою «Банановий
аромат»
В рік
Сировина 100 дал 1000 дал
375000 дал
Цукор, кг 80,87 808,7 303262,5
Кислота лимонна, кг: 1,14 11,14 4177,5
Сік яблочний, дм3 10,92 109,2 40950
Есенція «Бананова – 90» 0,3 3 1125
Діоксид вуглецю, кг 16,6 166 62250
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 54
Бензоат натрию, кг 0,177 1,77 663,75
Розрахунок кількості проміжних продуктів і води[25]
Цукровий сироп. Відповідно до продуктового розрахунку, в сиропі
міститься сухих речовин:
808,7 × 0,9985 + 3,39 = 810,877 кг.
В процессе варки и транспортувания сиропа втрачається 1% сухих
речовин, что складає:
810,877 × 0,01 = 8,11 кг.
т.е. в сиропі сухих речовин залишається:
810,877 – 8,11 = 802,767 кг.
Цукрового сиропу з вмістом 65% сухих речовин:
або
,
де 1,3190 – густина цукрового сиропу з вмістом 65% сухих речовин.
Для варки сиропу необхідно буде води (із врахуванням 10% на
випаровування)
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 55
Розчин лимонної кислоти. Із лимонної кислоти готують 50%-й робочий
розчин. В розрахунковій кількості лимонної кислоти 11,14 кг сухих речовин
міститься:
11,14 × 0,9097 = 10,134 кг.
Кількість робочого розчина:
,
а обєм
,
де 1,2204 – густина 50%-го розчину кислоти.
Витрати воды для приготування робочого розчина кислоти:
20,268 – 11,14 = 9,128 кг.
Розчин бензоата натрію. Из бензоата натрію готують 9% розчин. В
розрахунковій кількості бензоата натрію міститься 1,77.
Кількість робочого розчина складає:
(1,77 × 100)/ 9 = 19,67 л.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 56
Витрати води для приготування робочого розчину:
19,67 – 1,77 = 17,90 л.
Кількість продуктів, які поступають на приготування купаного сиропу
наведено в таблиці 2.27.
Таблиця 2.27 - Продукти для купажного сиропу напою на 1000 дал
Продукт Кількість продукту, л Кількість сухих речовин,
кг
Цукровий сироп 936,335 802,767
Сік яблочний 109,2 -
Розчин лимонной
кислоти 20,268 11,14
Розчин бензоат натрию 19,67 1,77
Всього 1085,473 815,677
Втрати сухих речовин при купажувані и фільтрації приймаємо 1%, що
складає:
815,677 × 0,011 = 8,972 кг
В сиропі залишається сухих речовин:
815,677 – 8,972 = 806,705 кг
Що відповідає:
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 57
Газована вода. Кількість її визначають як різницю між об’ємом напою і
купаного сиропу:
1000 – 108,547= 891,453 дал.
Враховуючи 10% втрат при сатурації і розливі, газованої води буде
необхідно:
891,453 : 0,9 = 990,503 дал.
Отриманні дані по витраті сировини, продуктів напою «Банановий
аромат» продуктивністю 375000 дал наведені в таблиці 2.28.
Таблица 2.28 – Витрати сировини та продуктів напою «Банановий
аромат» продуктивністю 375000 дал
Продукти Кількість Продукти Кількість
Сировина Полупродукти
Цукор, кг 303262,5 Цукровий сироп, дм3 351125,625
Кислота лимонна, 4177,5 Розчин лимонной кислоти,
кг дм3 7600,5
Сік яблочний, дм3 40950 Яблучний сік, дм3 40950
Есенція «Бананова-
90» 1125 Розчин бензоата натрію, дм3
7376,25
Діоксид вуглецю,
кг 62250 Купажний сироп, дм3
402574,5
Бензоат натрію, кг 663,75 Газована вода, дм3 371438,625
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 58
Розрахунок кількості основних продуктів напою «Золотистий» [25]
Розрахунок витрат сировини на 100 дал напою «Золотистий» на
концентрованому соку зроблений для підприємства, на якому фактичні
втрати сухих речовин при виробництві напою складають 4,2%, у тому числі
при варінні цукрового сиропу 1%. Купажний сироп напою готують холодним
способом.
Рецептура на 100 дал напою «Золотистий» представлена в таблиці 2.29 [6].
Таблиця 2.29 - Рецептура на 100 дал напою «Золотистий»
Сировина Вміст сухих речовин в Вміст сухих речовин в
готовому напої готовому напої, % мас.
Цукор, кг 115,52 99,85
Сік
концентрований
апельсиновий, 5,93 60,0
кг
Основа
апельсина, кг 18,95 12,0
Кислота лимона,
кг 2,46 90,97
Апельсинова
есенція, дм3 1,0 -
Диоксид
вуглецю, кг 4,15 -
Бензоат натрию 0,177 99,46
Цукор. Норма витрати цукру (при вмісті сухих речовин 99,85%,
вологістю 0,15%) на приготування 100 дал напою «Золотистий» з
урахуванням прийнятих втрат сухих речовин розраховується за формулами:
в перерахунку на сухі речовини (кг)
,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 59
де Ср - вміст сухих речовин цукру в 100 дал готового напою, кг;
П - фактичні загальні втрати сухих речовин,%.
з урахуванням вологості (кг)
,
де в - вологість цукру,%.
Лимонна кислота. Норми витрати лимонної кислоти в 100 дал готовий напій
залежить від вмісту сухої речовини лимонної кислоти або всі напої з соком і
визначається як різниця між сухої речовини кислоти в 100 дал готової напій
відповідно до сухої речовини втрати і сухої речовини вміст лимонної кислоти
або всі з соком. Розрахувати сухої речовини вміст кислоти в 100 дал готовий
напій на основі сухої речовини втрат формули:
,
де Кн - вміст лимонної кислоти в100 дал готового напою за рецептом,
кг;
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 60
В - частка сухих речовин у лимонної кислоти, мас.%;
П - фактичні загальні втрати сухих речовин, мас.%;
П1 - втрати сухих речовин на стадії варіння сиропу, мас.%.
Вміст сухих речовин лимонної кислоти, що вноситься з соком,
дорівнює:
,
де а – вміст сухих речовин лимонной кислоти, яка вноситься із соком, кг;
К – вміст сухих речовин лимонної кислоти в 100 см3 соку за діючим
стандартом, г;
Н0 – норма витрати соку на приготування 100дал напою, дм3.
кг
Розрахувавши вміст сухих речовин в 100 дал готового напою з
урахуванням втрат сухих речовин і вмісту сухих речовин лимонної кислоти,
що вноситься з соком, визначають норму витрати лимонної кислоти на 100
дал готового напою:
- в перерахунку на сухі речовини
НКС = КН – а
- в натуральній масі
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 61
НКС = 2,33 – 0,254 = 2,076кг
кг
Есенція. Витрати есенції на приготування 100 дал напою з врахування
втрат сухих речовин (дм3):
,
дм3
де А – вміст есенції в 100 дал готового напою, дм3.
Бензоат натрия. Витрати бензоата натрия на приготування напою
(вміст сухих речовин 99,46%, вологість 0,54%):
а) в перерахунку на сухі речовини
,
кг
де Ск – вміст сухих речовин бензоата натрію в 100 дал готового напою, кг;
П – фактично загальні втрати сухих речовин, %.
б) враховуючі вологість
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 62
,
кг.
Діоксид вуглецю. У відповідності з діючими нормативами максимально
допустимий витрата діоксиду вуглецю на 100 дал напою становить 19 кг.
Враховуючи, що в напоях вміст діоксиду вуглецю становить 0,40%,
тобто 4,15 кг в 100 дал напою, втрати діоксиду вуглецю досягають 70-80%.
Приймемо втрати діоксиду вуглецю рівні 75%, тоді витрата його на 100 дал
напою складе:
,
де Нд – норма витрати діоксину вуглецю на приготування 100 дал напою, кг;
Сд – вміст діоксида вуглецю в 100 дал готового напою за рецептурою, кг;
П2 – втрати діоксиду вуглецю, %.
100 кг сухих речовин цукру при 45%-вої інверсії цукрози дають приріст
сухих речовин в кількості 2,36. Розраховуємо кількість сухих речовин, які
утворюються від 99,31 кг СР цукру:
.
Враховуючи втрати сухих речовин в розмірі 4,2 %, які утворюються від
прироста сухих речовин, які складають 0,098 кг СР цукру (2,34х4,2)/100),
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 63
розраховують загальну кількість сухих речовин які містяться в 100 дал
напою.
Отримані при розрахунку дані про витрату сировини на виробництво
100 дал напою «Золотистий», купажний сироп який готують холодним
способом, наведені в таблиці 2.30.
Таблиця 2.30 – Витрати сировини на виробництво 100 дал напою
«Золотистий»
Витра- Вміст сухих речовин в Втрати сухих
Сырье ти сировині речовин
сирови
ни % кг % кг
Цукор, кг 120,77 99,85 120,58 4,2 5,07
Кислота лимонна, кг:
 для приготування 2,28 90,97 2,074 3,2 0,066
купажного сиропу
Есенція апельсинова, дм3 1,033 - - - -
Діоксид вуглецю, кг 16,6 - - - -
Всього 140,68 - 122,654 - 5,136
Всього сухих речовин в 100 дал готового напою за рахунок втрат сухих
речовин міститься:
122,654 – 5,136 = 117,518 кг
Витрати сировини на виробництво напою «Золотистий» представлен в
таблиці 2.31.
Таблиця 2.31 –Витрата сировини на виробництво напою «Золотистий»
В рік
Сировина 100 дал 1000 дал
375000 дал
Цукор, кг 120,77 1207,7 452887,5
Кислота лимонна, кг: 2,28 22,8 8550
Есенція «Апельсинова», дм3 1,033 10,33 3873,75
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 64
Діоксид вуглецю, кг 16,6 166 62250
Бензоат натрию, кг 0,1857 1,857 696,375
Розрахунок кількості проміжних продуктів і води[25]
Цукровий сироп. Відповідно до продуктового розрахунку, в сиропі
міститься сухих речовин:
1207,7 × 0,9985 + 5,07 = 1210,96 кг
В процессе варки и транспортувания сиропа втрачається 1% сухих
речовин, что складає:
1210,96 × 0,01 = 12,11 кг
т.е. в сиропі сухих речовин залишається:
1210,96 – 12,11 = 1198,85 кг
Цукрового сиропу з вмістом 65% сухих речовин:
або
,
де 1,3190 – густина цукрового сиропу з вмістом 65% сухих речовин.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 65
Для варки сиропу необхідно буде води (із врахуванням 10% на
випаровування)
Розчин лимонної кислоти. Із лимонної кислоти готують 50%-й робочий
розчин. В розрахунковій кількості лимонної кислоти 22,8 кг сухих речовин
міститься:
22,8 × 0,9097 = 20,74 кг.
Кількість робочого розчина:
,
а обєм
,
де 1,2204 – густина 50%-го розчину кислоти.
Витрати воды для приготування робочего розчина кислоти:
33,99– 22,8 = 11,12 кг.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 66
Розчин бензоата натрію. Из бензоата натрію готують 9% розчин. В
розрахунковій кількості бензоата натрію міститься 1,857 (0,9949 = 1,847).
Кількість робочого розчина складає:
1,847 × (100: 9) = 20,53 л.
Витрати води для приготування робочого розчину:
20,53 – 1,847 = 18,68 л.
Кількість продуктів, які поступають на приготування купаного сиропу
наведено в таблиці 2.32.
Таблиця 2.32 - Продукти для купажного сиропу напою на 1000 дал
Продукт Кількість продукту, л Кількість сухих речовин,
кг
Цукровий сироп 1398,32 1198,85
Розчин лимонной
кислоти 33,99 20,74
Розчин бензоат натрию 20,53 1,847
Всього 1452,84 1221,437
Втрати сухих речовин при купажувані и фільтрації приймаємо 1%, що
складає:
1221,437× 0,011 = 13,44 кг
В сиропі залишається сухих речовин:
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 67
1221,44 – 13,44 = 1208 кг
Що відповідає:
1452,82∙1208
1221,437 = 1436,84 л
Газована вода. Кількість її визначають як різницю між об’ємом напою і
купаного сиропу:
1000 – 143,684 = 856,316 дал.
Враховуючи 10% втрат при сатурації і розливі, газованої води буде
необхідно:
856,316 : 0,9 = 951,46 дал.
Отриманні дані по витраті сировини, продуктів напою «Золотистий»
продуктивністю 375000 дал наведені в таблиці 2.33.
Таблица 2.33 – Витрати сировини та продуктів напою «Золотистий»
Продукти Кількість Продукти Кількість
Сировина Промежуточные продукты
Цукор, кг 452887,5 Цукровий сироп, дм3 524370
Кислота лимонна, 8550 Розчин лимонной кислоти,
кг дм3 12746,25
Есенція
«Золотистий», дм3 3873075 Розчин бензоата натрію, дм3
7698,75
Діоксид вуглецю,
кг 62250 Купажний сироп, дм3
538815
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 68
Бензоат натрію, кг 696,375 Газована вода, дм3 356797,5
Сік
концентрований 22237,5
Розрахунок кількості основних продуктів напою «Виноградний» [25]
Розрахунок витрат сировини на 100 дал напою «Виноградний» на
концентрованому соку зроблений для підприємства, на якому фактичні
втрати сухих речовин при виробництві напою складають 4,2%, у тому числі
при варінні цукрового сиропу 1%. Купажний сироп напою готують холодним
способом.
Рецептура на 100 дал напою «Виноградний» представлена в таблиці 2.34 .
Таблиця 2.34 - Рецептура на 100 дал напою «Виноградний»
Сировина Вміст сухих речовин в Вміст сухих речовин в
готовому напої готовому напої, % мас.
Цукор, кг 74,66 99,85
Сік
виноградний, 96,0 15,0
дм3
Кислота лимона,
кг 1,408 90,97
Ананасова
есенція, дм3 0,0058 -
Диоксид
вуглецю, кг 4,15 -
Цукор. Норма витрати цукру (при вмісті сухих речовин 99,85%,
вологістю 0,15%) на приготування 100 дал напою «Виноградний» з
урахуванням прийнятих втрат сухих речовин розраховується за формулами:
в перерахунку на сухі речовини (кг)
,
де Ср - вміст сухих речовин цукру в 100 дал готового напою, кг;
П - фактичні загальні втрати сухих речовин,%.
з урахуванням вологості (кг)
,
де в - вологість цукру,%.
Лимонна кислота. Норми витрати лимонної кислоти в 100 дал готовий напій
залежить від вмісту сухої речовини лимонної кислоти або всі напої з соком і
визначається як різниця між сухої речовини кислоти в 100 дал готової напій
відповідно до сухої речовини втрати і сухої речовини вміст лимонної кислоти
або всі з соком. Розрахувати сухої речовини вміст кислоти в 100 дал готовий
напій на основі сухої речовини втрат формули:
,
де Кн - вміст лимонної кислоти в100 дал готового напою за рецептом,
кг;
ДДПП2200..ТТХХПП6644..7711 ..0000..000000ППЗЗ 6790
В - частка сухих речовин у лимонної кислоти, мас.%;
П - фактичні загальні втрати сухих речовин, мас.%;
П1 - втрати сухих речовин на стадії варіння сиропу, мас.%.
Вміст сухих речовин лимонної кислоти, що вноситься з соком,
дорівнює:
,
де а – вміст сухих речовин лимонной кислоти, яка вноситься із соком, кг;
К – вміст сухих речовин лимонної кислоти в 100 см3 соку за діючим
стандартом, г;
Н0 – норма витрати соку на приготування 100дал напою, дм3.
кг
Розрахувавши вміст сухих речовин в 100 дал готового напою з
урахуванням втрат сухих речовин і вмісту сухих речовин лимонної кислоти,
що вноситься з соком, визначають норму витрати лимонної кислоти на 100
дал готового напою:
- в перерахунку на сухі речовини
НКС = КН – а
- в натуральній масі
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 71
НКС = 1,323 – 0,145 = 1,178кг
кг
Виноградний сік.
Витрата соку на 100 дал напою розраховують з урахуванням витрат
тієї частини соку, яка вноситься до сироповарочних котел, в перерахунку на
сухі речовини виробляють за формулою:
де НД1 - витрата соку для внесення в сироповарочних котел в перерахунку на
сухі речовини, кг;
Д0 - вміст соку в 100 дал готового напою, дм3,
В2 - вміст сухих речовин в 1 дм3 соку, кг;
П-фактичні загальні втрати сухих речовин,%.
Отриману величину витрати соку переводять в об'ємні одиниці виміру
за формулою:
де Н01 – кількість сока, що вносять в сироповарильний котел, дм3.
дм3
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 72
Розрахунок величини витрати для тієї частини соку, яка вноситься в
купажний сироп, в перерахунку на сухі речовини розраховуємо за формулою:
де НД2 - витрата соку, для внесення в купажний сироп в перерахунку на
сухі речовини, кг;
П1 - втрати сухих речовин на стадії варіння цукрового сиропу,%.
Отриману величину витрати соку переводять в об'ємні одиниці виміру,
використовуючи формулу:
де Н02 – кількість соку, вносимого в купажный сироп, дм3.
дм3,
дм3.
Норма витрати соку на приготування 100 дал напою, отриманого
полугорячим способом, визначаємо із рівняння:
- в перерахунку на сухі речовини
НД = НД1 + НД2
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 73
- в перерахунку на обємні одиниці
Н0 = Н01 + Н02
НД = 7,52 + 7,44 =14,96 дм3
Н0 = 50,1 + 49,6 = 99,7 дм3
Есенція. Витрати есенції на приготування 100 дал напою з врахування
втрат сухих речовин (дм3):
,
дм3
де А – вміст есенції в 100 дал готового напою, дм3.
Діоксид вуглецю. У відповідності з діючими нормативами максимально
допустимий витрата діоксиду вуглецю на 100 дал напою становить 19 кг.
Враховуючи, що в напоях вміст діоксиду вуглецю становить 0,40%,
тобто 4,15 кг в 100 дал напою, втрати діоксиду вуглецю досягають 70-80%.
Приймемо втрати діоксиду вуглецю рівні 75%, тоді витрата його на 100 дал
напою складе:
,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 74
де Нд – норма витрати діоксину вуглецю на приготування 100 дал напою, кг;
Сд – вміст діоксида вуглецю в 100 дал готового напою за рецептурою, кг;
П2 – втрати діоксиду вуглецю, %.
100 кг сухих речовин цукру при 45%-вої інверсії цукрози дають приріст
сухих речовин в кількості 2,36. Розраховуємо кількість сухих речовин, які
утворюються від 99,31 кг СР цукру:
.
Враховуючи втрати сухих речовин в розмірі 4,2 %, які утворюються від
прироста сухих речовин, які складають 0,098 кг СР цукру (2,34х4,2)/100),
розраховують загальну кількість сухих речовин які містяться в 100 дал
напою.
Отримані при розрахунку дані про витрату сировини на виробництво
100 дал напою «Виноградний», купажний сироп який готують холодним
способом, наведені в таблиці 2.35.
Таблиця 2.35 – Витрати сировини на виробництво 100 дал напою
«Виноградний»
Витра- Вміст сухих речовин в Втрати сухих
Сырье ти сировині речовин
сирови
ни % кг % кг
Цукор, кг 74,66 99,85 74,73 4,2 3,13
Кислота лимонна, кг:
 для приготування 1,408 90,97 1,281 3,2 0,041
купажного сиропу
Сік виноградний 96,0 15 14,4 - -
Есенція ананасова, дм3 0,0058 - - - -
Діоксид вуглецю, кг 4,15 - - - -
Всього 176,22 - 90,411 - 3,171
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 75
Всього сухих речовин в 100 дал готового напою за рахунок втрат сухих
речовин міститься:
90,411 – 3,171 = 87,24 кг
Витрати сировини на виробництво напою «Виноградний» представлен
в таблиці 2.36.
Таблиця 2.36 –Витрата сировини на виробництво напою
«Виноградний»
В рік
Сировина 100 дал 1000 дал
750000 дал
Цукор, кг 74,66 746,6 574950
Кислота лимонна, кг: 1,408 14,08 10560
Есенція «Ананасова», дм3 0,0058 0,058 43,5
Діоксид вуглецю, кг 4,15 41,5 31125
Сік виноградний, кг 96,0 960 720000
Розрахунок кількості проміжних продуктів і води[25]
Цукровий сироп. Відповідно до продуктового розрахунку, в сиропі
міститься сухих речовин:
747,3 × 0,9985 + 3,13 = 749,31 кг
В процессе варки и транспортувания сиропа втрачається 1% сухих
речовин, что складає:
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 76
749,31 × 0,01 = 7,49 кг
т.е. в сиропі сухих речовин залишається:
749,31 – 7,49 = 741,82 кг
Цукрового сиропу з вмістом 65% сухих речовин:
або
,
де 1,3190 – густина цукрового сиропу з вмістом 65% сухих речовин.
Для варки сиропу необхідно буде води (із врахуванням 10% на
випаровування)
Розчин лимонної кислоти. Із лимонної кислоти готують 50%-й робочий
розчин. В розрахунковій кількості лимонної кислоти 14,08 кг сухих речовин
міститься:
14,08 × 0,9097 = 12.81 кг.
Кількість робочого розчина:
,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 77
а обєм
,
де 1,2204 – густина 50%-го розчину кислоти.
Витрати води для приготування робочого розчину кислоти:
25,62– 14,08 = 11,54 кг.
Кількість продуктів, які поступають на приготування купаного сиропу
наведено в таблиці 2.37.
Таблиця 2.37 - Продукти для купажного сиропу напою на 1000 дал
Продукт Кількість продукту, л Кількість сухих речовин,
кг
Цукровий сироп 865.25 1141.26
Розчин лимонной
кислоти 20.99 25.62
Всього 886.24 1166.88
Втрати сухих речовин при купажувані и фільтрації приймаємо 1%, що
складає:
1166,88× 0,011 = 12,84 кг
В сиропі залишається сухих речовин:
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 78
1166,88 – 12,84 = 1154 кг
Що відповідає:
1154∙886.24
1166,88 = 876.46 л
Газована вода. Кількість її визначають як різницю між об’ємом напою і
купаного сиропу:
1000 – 87,646 = 912,354 дал.
Враховуючи 10% втрат при сатурації і розливі, газованої води буде
необхідно:
912,354 : 0,9 = 1013,72 дал.
Отриманні дані по витраті сировини, продуктів напою «Виноградний»
продуктивністю 750000 дал наведені в таблиці 2.38.
Таблица 2.38 – Витрати сировини та продуктів напою «Виноградний»
Продукти Кількість Продукти Кількість
Сировина Промежуточные продукты
Цукор, кг 559950 Цукровий сироп, дм3 648937,5
Кислота лимонна, 10560 Розчин лимонной кислоти,
кг дм3 15742,5
Есенція ананасова,
дм3 43,5 Купажний сироп, дм3
657345
Діоксид вуглецю,
кг 31125 Газована вода, дм3
760290
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 79
Сік виноградний,
дм3 720000 Сік виноградний, дм3 720000
Таблиця 2.39 - Зведена таблиця розрахунку продуктів
Продукт Одиниця Кількість, на річну Кількість на
вимірювання продуктивність добу
Сировина
Цукор т 1316 5,6
Соки м3 761 3,4
Сік концентрований м3 22 0,1
Есенції м3 5 0,021
Лимонна кислота т 24 0,10
Вуглекислота т 156 0,66
Бензонат натрію кг 1361 5,72
Вода м3 1,4 0,0059
Проміжні продукти
Цукровий сироп м3 1525 6,4
Розчин лимонної л 36089,25 151,7
кислоти
Розчин бензонату л 9665,75 40,6
Купажний сироп м3 1609 6,8
Газована вода м3 1489 6,3
2.7 Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Тару і допоміжні матеріали для розфасування, оформлення і
упаковування готових напоїв, миття посуду, а також для інших виробничих
операцій визначено для річної потужності заводу. [1]
Пляшки. [17]
Безалкогольні напої розливають в пляшки згідно з ГОСТ 10117,
ГОСТ 26586, в скляний посуд для харчових рідин — згідно з чинними
нормативними документами, дозволений до використання Міністерством
охорони здоров'я України та хімічно стійку до цього виду продукції тару
місткістю 0,25 дм3; 0,33 дм3; 0,5 дм3.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 80
Умовимось, що напої розливають у звичайні і фігурні пляшки
місткістю 0,5 л.
Сумарна річна потреба у пляшках:
К = 15000000х2 = 30000000 шт.
Тепер встановлені такі допустимі норми бою пляшок: під час
зберігання у посудному цеху разом з операціями прийому, сортування і
внутрішнь-озаводського переміщення посуду — 0,8%, у пакувально-
відпускному цеху готової продукції — 0,05%, на виробництві — 1,05 —
1,20%.
Для розрахунку встановимо бій посуду під час зберігання і на
виробництві рівним 1,85%. Отже, для річного обсягу виробництва з
врахуванням бою потрібно, тис. шт. пляшок :
 місткістю 0,5 л : 30000000/(1 – 0,0185) = 30565461 шт.
Ящики. [13]
Пляшки з безалкогольними напоями пакують в тару: пластмасові
ящики — згідно з ДСТУ 3778, тару-обладнання — згідно з ГОСТ 24831,
ящики з гофрованого картону — згідно з ГОСТ13516, ГОСТ 22702, на
картонні підложки чи картонні лотки — згідно з чинними нормативними
документами за допомогою обтягування термозбігальною плівкою згідно з
ГОСТ 25951, або плівкою — згідно з чинними нормативними документами,
контейнери та іншу транспортну тару , яка забезпечує зберігання та
транспортування продукції, згідно з чинними нормативними документами.
В стандартний ящик вміщається 20 пляшок місткістю 0,5 дм3.
Проектом передбачається використання картонних ящиків . Потрібну
кількість ящиків n для вкладання продукції розраховують за формулою :
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 81
, (2.26)
де n1 — кількість пляшок даної місткості, розрахована з врахуванням
бою на річну продуктивність заводу, тис. шт.;
m — кількість пляшок в одному ящику, шт.
Для продукції, що налита у пляшки місткістю 0,5 дм3, потрібно ящиків:
N =30565461/20 = 1528273 шт.
Річна потреба в ящиках-1528273 шт.
Пакувальні матеріали.
Безалкогольні напої закупорюють алюмінієвими ковпачками з
прокладками, корковими пробками з прокладкою з пергаментної стрічки, а
також пробками з поліетилену високого тиску.
Умовимось, що усі напої закупорюють алюмінієвими ковпачками .
Нехай витрата алюмінієвих ковпачків з ковпачками для
закупорювання пляшок не перевищує 2,5% . Тоді річна витрата ковпачків
буде, тис. шт:
30565461 х 1,025 = 31329597 тис. шт ;
Загальна кількість ковпачків : 31329597тис. шт.
Етикетки. [12]
Потрібну кількість визначають за нормативами: на 1 дал напоїв
витрачається етикеток (з врахуванням виробничих втрат) – 20,2 шт ;
Витрата етикеток на рік,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 82
,
де а — річний випуск напоїв у пляшках даної місткості, дал;
б — норма витрат етикеток на 1 дал напоїв, шт.
Річна витрата етикеток, шт.:
Е = 1500000х20,2 = 30300000 шт.
Клей.
Для наклеювання етикеток з тонкого паперу автоматами з вакуум-
пневматичними головками або барабанами рекомендується спеціальний
клей. Для оформлення 1000 дал напоїв витрачають 2,8—3,2 кг. Отже, річна
потреба в клеї буде :
1500000х3,2/1000 = 4800 кг.
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Сироповарильне відділення[1]
Обладнання для варки цукрового сиропу. В сироповарильному
відділенні встановлюємо комплекс, із норії, просіювача-дозатора, дозатора
для воды, бункер для цукру, апрат для варки цукрового сиропа, насоса,
фільтр-уловлювача і охолоджувача [1].
Сироповарильниа апарат (поз.8)
Добові витрати цукру на газовані напої складає: 5432,00 кг.
Враховуючі, що в 1 л цукрового сиропа міститься цукру 855,6 г,
необхідність в сиропі на добу складає:
5600,00 : 0,8556 = 6545,12 л.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 83
Приймаємо 6 реактора типу РСЭрн-3,2-1 вмісткостью 3200 л,
зовнішнім діаметром 1700 мм, висотою 4575 мм, електродвигун
потужньостю 5,5 кВт с частотою обертання 1450 об/хв, масою 3810 кг.
Всього реакторів чотирі: два реактора для проведения варки сиропа и два для
інверсії цукрового сиропу. Обертання реактора за добу:
при варці цукрового сиропу
6545,12/ (3200 × 3 × 0,75) = 0,909;
при інверсії цукрового сиропу
6545,12 / (3200 × 3 × 0,75) = 0,909,
где 0,75 – коефіциент наповнення реактора.
Теплообмінник для цукрового сиропу (поз.5) Готовий цукровий сироп
підвергається інверсії при температурі 70 °С. Кількість цукрового сиропу
однієї варки:
3200 × 0,9 = 2880 л
де 0,9 – коэфіцент заповнення реактора при інверсії цукрового сиропа).
Приймаємо час охолодження однієї варки варки сиропу 1 год.
Тепло, яке необхідно відвести при охолодженні цукрового сиропу, із
врахуванням притоку 5 % тепла із навколишнього середовища:
Q = [2880 × 2,93(105 – 70) ×1,05 × 1,3163] : 1 = 408199 кДж/год,'
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 84
де 2,93 – питома теплоємкість цукрового сиропу, кДж/(кг-К);
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
105 – початкова температура цукрового сиропу, °С;
70 – кінцева температура цукрового сиропу, °С;
1– тривалість охолодження, год.
Кількість води, що іде на охолодження приймаємо двократним до маси
цукрового сиропу:
2880 × 2 = 5760 л (5760 кг).
Охолоджуюча вода нагрівається до температури
408 199 : (4,1868 × 5760) + 20 = 36,9 °С,
де 4,1868 – питома теплоємкість води, кДж/(кг-К).
Середня різниця температур:
105 →70
36,9 ← 20
Δt1 = 68.1 °С: Δt2 = 50°С
Δt = 68,1−50
ср = 58.7 °С
2,31����68.1
50
Площа поверхні охолодження:
408199 / (290,8 × 58,7 × 3,6) = 6,64 м2,
де 290,8 – коефіціент теплопередачи, Вт/(м2 · К);
3,6 – переводной коефіціент кДж в Вт-ч (1 Вт-ч = 3,6 кДж).
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 85
Приймаємо до установки 1 пластинчастий теплообмінник Р05р-50-2К-
05 7 м2. Масса теплообмінника 600 кг.
Теплообмінник для цукрового сиропу після інверсії.
Маса сиропу після інверсії 2880 л. Тривалість охолодження одной
варки 1 ч.
Визначаємо тепло, яке необхідно відвести при охолодженні від
цукрового сиропу, із врахуванням притоку 5 % тепла із навколишнього
середовища:
Q = [2880 × 2,93(70 – 25) 1,05 × 1,3 × 163] : 1 = 524828 кДж/ч,
де 70 и 25 – відповідно початкова і кінцева температура цукрового сиропу,
ºС.
Кількість води, що іде на охолодження двократне по відношенні до
маси сиропу:
2880 × 2 = 5760 л (5760 кг).
Охолодженна вода нагрівається до температури:
524 828: (4,1868 · 5760) + 20 = 41,8 °С.
Середня різниця температур:
70 →25
41.8 ← 20
Δt1 = 28.2 °С: Δt2 = 5°С
Δt = 28.2−5
ср
2,31����28.2 = 13.4 °С
5
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 86
Необхідна площа охолодження:
524 828: (290,8 × 13,4 ×3,6) = 37,4 м2.
Приймаємо до установки 1 пластинчастий теплообмінник Р05р-50-2К-
05 7 м2. Масса теплообмінника 600 кг .
Збірник лимонної кислоти (поз.9)
Збірник іншої сировини розраховуємо на добові витрати при
коефіціенті заповнення 0,9. Збірник для лимоной кислоти розраховується на
зберігання 50% розчина при коефіціенті заповнения 0,8.
Добові витрати лимоной кислоти 151,7 кг. Кислота використовується в
вигляді 50%-го розчина. Обємна густина кислоты 0,8 т/м3. Обєм збірника
для лимоної кислоти:
Vсб= = 364,0 л = 0,37 м3.
Приймаємо до установке 2 збірника об’ємом 200 л, діаметром 700 мм,
высотой 1562 мм.
Збірник соку (поз.17)
Витрати соку на добу складає 3400 л. Приймаємо 2 збірник типу СЗ
обємом 3200 л, діаметром 1700 мм, висота 2560 мм, маса 2485 кг.
Витрати концентрованого соку на добу 100 л, приймаємо 1 збірник
об’ємом 200 л, діаметром 700 мм, высотой 1562 мм.
Купажні збірники (поз.21).
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 87
Доза купажу 0,2 л на 1 л напою. Кількість газованих напоїв, що
випускаються за добу, 63025 л. Кількість купажа за добу:
63025 × 0,2 = 12605 л.
Враховуючи втрати на виробництві 1% та запасу міцкістю 15%
необхідна міцкість купажних резервуарів складає:
12605 × 1,01 × 1,15 = 14641 л.
При установці резервуарів об’ємом 3200 л кількість купажів на добу
складає:
14641 : (3200 × 0,9) ≈ 5 шт +1 резервний
где 0,9 – коефіціент заповнення купажного апарата.
Час приготування купажа 1 год 60 хв. Приймаємо до установки 6
купажних апарата типу 106.21.3006 обємом 3200 л з лопасними мішалками.
Рабочій тиск в апараті 0,3 МПа, маса апарату 1150 кг. Час зайнятості кожного
апарату (8 × 2,7) : 4 = 5,4 год, або 3,3 оборота за добу.
Фільтр для купажа (поз.23). Кількість купажа з одного купажного
резервуара 3200 × 0,9 = 2880 л. Час фільтрації одного купажа 1 год.
Приймаємо до установки 1 фільтр-пресс В9-ВФС 423-5600-00 (розміром плит
365×365 мм и в кількості 45 шт.) продуктивністю 3000 л/год. Габаритні
розміри: довжина 1760 мм, ширина 770 мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг.
Потужність электродвигуна 2,8 кВт, частота обертання 1410 об/хв.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 88
Теплообмінник купажного сиропа(поз.24). Розраховуємо аналогічно
теплообмінника цукрового сиропу. Приймаємо до установки 1 пластинчатий
теплообмінник з площою поверхні охолодження F = 2 м2, число пластин N =
4 шт., поверхня одної пластини f = 0,5 м2.
Напірні збірники для купажа безалкогольних напоїв (поз.25). Кількість
купажу перед розливом враховуючи 2,5 % втрат у виробництві складає:
14641× 1,025 = 14283,9 л/доб.
Витримка перед розливом 4год.
Приймаємо 6 збірників ССЭрн-3,2-3(С-17) місткістю 3200 л (діаметр с
рубашкою 1700 мм, висота 2560 мм, маса 2485 кг).
В купажному цехе для контролю за рівнем рідини в ємкостях, для
зберігання компонентів напою,передбачені сигнализатори рівня ИСУ 100.
Обладнання для підготовки води
Для безалкогольних напоїв воду очищають від домішок фільтруванням,
пом’якшують, знезаражують, охолоджують, деаерують і насичують
диоксидом вуглецю
Пісочні фільтри (поз.2)
Приймаємо пісочний фільтр ФМ-М-2.
Технічні характеристики:
Продуктивність, л/год………1000
Робочий тиск, МПа…………..0,02-0,03
Габаритні розміри, мм:
Довжина……………………….1370
Ширина…………………………1220
Висота…………………………..1660.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 89
Na-катіонітові фільтри (поз.3).
Установка для пом’якшення води для безалкогольних напоїв.
Кількість пом’якшеної води на добу при витраті 0,8 л води на 1 л
напою складає:
63025,2х0,8=5042 л, або 5 м3..
З врахуванням 20 % втрат необхідно буде води:
5х1,2 = 6 м3.
Розраховуємо площу фільтрів:
F = 6(3,566−0,7132) 11,5
1,5 ∙300 = 0,44 м2
Розраховуємо діаметр:
D = 0,44/3.14 = 0,37 м.
Керамічний свічний фільтр ( поз.7)
Приймаємо 4 знепліднюючий керамічний свічний фільтр ФК – 2М.
Технічні характеристики:
Продуктивність, л/год……….2500
Робочий тиск, МПа…………..0,20-0,25
Габаритні розміри, мм:
Довжина………………………580
Ширина………………………..565
Висота…………………………820
Лампа знезараження води (поз.29)
Приймаємо бактерицидну лампу марки БУВ – 30
Таблиця 2.40 - Технічна характеристика бактерицидної лампи
№п/п Показники Характеристики
1 Потужність, Вт 30
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 90
2 Напруга, В:
В мережі 220
В лампі 110
3 Сила струму, А 0,32
4 Кількість води, що обробляється в 1
год, м3 не більше 30
Приймаємо установку для підготовки води:
Таблиця 2.41 – Технічні характеристики установки для підготовки
води
№п/п Показники Характеристики
1 Продуктивність, м3/год 6
2 Твердість води, моль/л
На вході в установку 5·10-3
На виході з установки 1·10-3
3 Концентрація іонів на виході з
установки, мг/л не більше
Заліза 0,3
Марганцю 0,1
алюмінію 0,3
4 Витрати води на зрошування,
промивку, регенерацію фільтру, м3/год 1,4
5 Витрати, кг/год
Хлорного вапна 0,3
Перманганату калію 2,0
6 Потужність електродвигунів, кВт 13
Свтуратор (поз.40)
Приймаємо карбонізатор марки РЗ-ВсВ-3
Талиця 2.42 - Технічна характеристика сатуратора
№п/п Показники Характеристики
1 Продуктивність, м3/год 3
2 Робочий тиск, МПа До 0,6
3 Вакуум в деаераторі, МПа 0,085
4 Вміст СО2 в воді на виході з До 0,8
сатуратора, % мас
5 Температура вхідної води, °С 4-7
6 Тиск вхідної води, МПа 0,15
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 91
7 Потужність електродвигунів, кВт 8
8 Габаритні розміри, мм:
Довжина 1380
Ширина 1300
Висота 2500
Маса, кг 1100
Специфікація технологічного обладнання наведена в таблиці 2.43
Таблиця 2.43- Специфікація технологічного обладнання
№п/ № Наймену- Кількіст Технічна Потужність Тривалість Примітк
п поз. вання, тип, ь характерист. електродвигун роботи и
Апар марка а, кВт. двигуна,год/доб
. обладнання у
техн.
схем
и
1 2 3 4 5 6 7 8
1 2 Пісочний 2 3 ФМ-М-2
фільтр
2 3 Na- 2 D=2520мм
катіонітова H=4575мм
установка
3 7 Керамічні 4 ФК-2М
фільтри
4 8 Сироповари- 6 V=3,2м3 5,5 кВт 2
льний апарат D=1700мм
H=2575мм
5 9 Збірник 2 V=0,2м3
лим.кислоти D=700мм
H=1562мм
6 12 Теплообмінни 1 F=7м2 РО5р-
к для 50-2К-05
цукр.сиропу
7 14 Збірник 4 V=0,2м3 С3
цукрового D=700мм
сиропу H=1562мм
8 17 Збірник сока 12 D=1700мм
H=2560мм
9 21 Збірник 6 V=3,2м3
купажа D=1700мм
H=2560мм
10 23 Фільтр для 1 Q =3000л/год 2,8 1 В9-
купажа 1760х770х1250м ВФС423
м -560-00
11 24 Теплообмін- 1 F=2м2 РО5р-
ник 50-2К-05
купажного
сиропа
12 25 Напірний 6 V=3,2м3 ИСУ100
збірник для D=1700мм
купажа H=2560мм
113 20 Збірник 4 V=0,2м3
концентр. D=700мм
сока H=1562мм
14 29 Лампа 1 БУВ-30
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 92
знезараження
води
15 40 Сатуратор 1 1380х100х2500 8 Р3-ВсВ-
мм 3
2.9 Розрахунок складських приміщень[1;25]
Склад соків и настоїв розраховується на зберігання 3-місячного запасу при
коефіциенті запасу місткостю 1,1.
Кількість соку за рік 740 м3. Кількість концентрованих соків в рік 22
м3. На 3 мес. запаса необходимо:
соків (740 × 1,1 × 3) / 12 = 204 м3;
концентрованих соків (22 × 1,1 × 3) / 12 = 6 м3.
Приймаємо для соків 12 збірників об’ємом 17 м3, діаметром 1800 мм,
довжиною 2640 мм, масой 2240 кг, а для концентрованого соку 3 збірника
ССЭн-20- 5 (С-27) об’ємом 2 м3, діаметром 700 мм, довжиною 1562 мм,
масой збірника 3550 кг.
Площа складу для цукру
Si = (Mг · n1 · k1) / (τ1 · m1), м2 (2.14)
де Mг – річна кількість сировини і матеріалів, кг;
n1 – норма запасу сировини (рік, місяць), для цукру n1 = 15 діб;
k1 – коефіциєнт,який враховує площу,необхідну для обслуговування (k1
=1,5);
τ1 – кількість місяців роботи безалкогольного завода за рік;
m1 –питоме навантаження на 1 м2 площи, кг.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 93
Sх = (1316000 · 1 · 1,5) / (8 · 1050) = 165 м2
Склад оборотніх пляшок. Площу склада розраховують т для хранения
2-добового запасу оборотніх пляшок з врахуванням площи, яка необхідна для
установки обладнання и проїзду штабелукладчиков за формулою:
S = (k1∙m2∙k2 ∙m
ск 2)m1∙2 2
238∙n , м , (2.15)
де k1, k2 – річний випуск пляшкової продукції в ящиках для пляшок вмістом
0,5 л и 0,33 л;
m1 – коефіциєнт, який враховує площу, необхідну для установки обладнання
и проїзда автопогрузчиков, (m1 = 1,5);
m2 – коефіциєнти, які враховують битьтя і брак в складі посуды мийно-
розливочному цеху и складі готової продукції для пляшок 0,5 и 0,33 л;
2 – кількість змін за добу;
238 – кількість днів роботи за рік;
n – кількість ящиків, які розташовані на 1 м2 площі при укладці в 3 яруса по
висоті (n = 75 шт).
m2 = [1 + (0,7 + 2,3 + 2,2 + 0,09)] / 100 = 1,0529
Sск = (30000000 × 1.039 × 1.5 × 2) / 238 ×75 = 5238,66 м2
Склад нових пляшок. На складі повинна бути заповнена витрата
пляшок, рівна 8,09% місячного випуску продукції. При розливі пива в більш
напружений місяць, при рівномірному випуску в один місяць, допускаючи
незначну похибку в розрахунку, місячний випуск продукції буде:
1500000 / 11,33 = 132391,88 дал,
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 94
т.то. запас нових пляшок в ящиках складає:
88261,25 × 0,0809 = 10710,5 ящиків.
Площа склада для зберігання нових пляшок в ящиках при
штабеліруванні в 3 яруса на 1 м2 по 75 шт. и коефіциєнті запасу площи 1,5
складає:
(10710,5 × 1,5) / 75 = 214,2 м3
Склад пустих пляшок складає:
3492,44 + 214,2 = 3706,65 м2.
Склад готової продукції. Розрахунок готовой продукції ведуть на 2-х
добовий запас при укладки її в 2 яруса по 50 ящиков на 1 м2 площи:
�� = 1500000∙2∙1,0009
г.пр 238∙50 = 252,32 м2,
де 1,0009 – коефіциєнт, який враховує бой и брак на складі готової продукції
.
Площадка для склобою. Розраховується на 10-добовий запас. Добова
кількість пляшок складає:
�� = ��
б н
238 ∙20, шт,
де Qн – річний випуск в пляшках, дал;
238 –кількість діб роботи за рік;
20 – кількість пляшок в 1 дал.
�� = 1500000
б 238 ∙20 = 126050,42 шт.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 95
Максимальное количество боя допускается по нормам:
0,7 + 2,3 + 0,09 + 2,2 = 5,29%
126050,42 × 0,0529 = 6668 пляшок
При высоті насипу склобою 0,5 м, насипної густини йго 0,5 т/м3 до
маси однієї пляшки 0,5 кг необхідна площа складає :
�� = 6668∙0,5
с 0,5∙1000∙0,5 = 13,3 м3.
Таблиця 2.44 - Площа складських приміщень
Склад цукру, м2 165
Склад соків 31,1
Склад оборотних пляшок, м2 5238,66
Склад нових пляшок, м2 214,2
Склад готової продукції, м2 252,32
Площадка для склобою, м2 13,3
Загальна площа склада, м2 5916,08
2.10 Витрата води і стоків[1]
Гаряча вода в технологічному процесі витрачається для миття
обладнання.
а) Миття обладнання сироповарочних і купажного відділення при
температурі 60 º С з обліку витрати 2,5 м3 / год:
2,5 × (5/60) × 21 = 4,38 м3.
б) Миття обладнання цеху розливу при температурі 60ºС із
врахуванням витрат на 1 машину або автомат 1,5 л на 1 м2 площа підлоги:
1,5 × 1500 = 2250 л или 22,5 м3.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 96
Холодна вода йде на приготування цукрового сиропу в реакторі,
приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах, охолодження
цукрового сиропу до інверсії і після, мийку технологічного обладнання та
підлог.
На приготування цукрового сиропу в реакторі витрата води на одну
операцію за нормами 1,298 м3. На добу витрату води складе
1,298 × 10 = 12,98 м3
Охолодження цукрового сиропу до інверсії і після на одну операцію за
нормами 5,76 м3. У добу витрата води складе
5,76 × 20 = 115,2 м3
Приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах за нормами
0,8 м3 на одну операцію. У добу витрата води складе:
0,8 × 15 = 12 м3.
Миття реактора для цукрового сиропу за нормами 0,151 м3 на одну
операцію. У добу витрата води складе:
0,151 × 4 = 0,64 м3.
Миття обладнання в купажні відділенні за нормами 1,25 м3 на одну
операцію. У добу витрата води складе:
1,25 × 20 = 25 м3.
Миття підлоги за нормами 1,25 м3 на одну операцію. У добу витрата
води складе:
1,25 × 4 = 5 м3.
Максимальні годинні витрати води приймаємо 12 % від добового без
врахування води яка витрачається на миття полів:
192,7 × 0,12 = 23,12 м3.
Кількість повторно використаної води приймаємо 70 % від витрати
води на охолодження
115,2 × 0,7 = 80,64 м3.
Добові витрати гарячої і холодної води:
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 97
197,7 – 80,64 = 117 м3.
Таблиця 2.45 – Витрата води
Джерело Викиди в стоки,
водопостачанн м3/доб, за
я і добова категоріями
потреба, м3
I II III IV
На 15 115 - - - 115 - - - 115 - -
охолодженн
я цукрового
сиропа
Приготуван 70 12 12 - - - - - - - -
ня
цукрового
сиропу
Приготуван 30 12 12 -
ня купаного
сиропу
На миття 20 26,8 26,8 - - - - - 26,8 0,3
устаткуванн
я і підлог у
виробничих
приміщення
х
Всього - - 164 50 - - 115 - - - 141 0,3 -
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 98
Технологічна операція
періодичний періодичний періодичний періодичн Режим забору водиий
Температура споживаної води, 0С
Добова витрата води, м3
водопровідна
артезіанська
відкрите
оборотна Використовуєть
ся вториннно,
Відхід з продуктом чи вімдх3/оддообм
періодично періодично Режим виходу
стоків
2.11 Витрати пари[1]
На безалкогольному заводі пар витрачається переважно на
технологічні цілі і в порівняно невеликій кількості - на господарські. Завод
має власну котельню, що працює на газоподібному паливі. Харчування
котлів здійснюється зм'якшеної деаерірованной водою. Для зниження
жорсткості води застосовують Nа-катіонітових фільтрів. Містяться у воді
катіони кальцію і магнію заміщуються катіонами натрію. При зниженні
обмінної здатності катіоніту виробляють його регенерацію розчином
кухонної солі. Для безперервної регенерації Nа-катіонітових фільтрів
водопровідну воду, перш ніж направити в Nа-катіонітових фільтрів,
пропускають через Солерозчинник. Пом'якшена вода надходить у живильний
бак, звідки насосом подається в котли .
Основними споживачами заводу безалкогольних напоїв пари для
технологічних цілей є сироповарочних і купажне відділення. Витрата пари
розраховується на варіння цукрового сиропу в залежності від технології його
приготування.
Максимальні годинні витрати пари - 2,4 т / год.
З врахуванням втрат тепла 10% добові витрати складають:
8732 × 1,1 = 9605,2 кг или 9,605 т
2.12 Розрахунок витрат електроенергії [1]
Головними споживачами електроенергії на проектованому заводі є
електродвигуни та освітлювальні установки. При підборі і розрахунку
обладнання встановлюють кількість машин і апаратів і приводять (за
паспортними даними) характеристику обслуговуючих їх електродвигунів
[13].
На основі цих даних підраховують сумарну встановлену потужність
електродвигунів. При цьому враховують неодночасність роботи багатьох
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 99
механізмів, неповноту завантаження електрообладнання, а також ККД
мережі і електродвигунів. Розрахункова потужність (у Вт):
Електроенергія від трансформаторів по кабелях подається до цеховим
розподільних пунктів, звідки надходить безпосередньо до струмоприймачів.
Силову мережу виконують чьотирьох і по ній подають струм напругою
380/220В.
Для керування електроприводами застосовують наступну пускорегулюючу
апаратуру: для ручного управління - рубильники, пакетні вимикачі,
контролери, реостати з ручним керуванням; для автоматичного керування -
реле, відрегульовані на досягнення певних параметрів (часу, температури,
тиску, рівня), при яких вони спрацьовують, замикаючи або розмикаючи
електричний ланцюг, що веде в електродвигуну; контактори і магнітні
пускачі; командоапарати (кнопки управління, шляхові і кінцеві вимикачі, що
спрацьовують при певному положенні механізму).
У ланцюгах влаштовується заземлення корпусів, розподільних щитків,
електродвигунів і пускачів. У цехах заводу проектується три види
освітлення: робоче, аварійне та ремонтне.
Робоче освітлення є основним і має напругу 220 В для загального
освітлення і 36 В для місцевого. Аварійне освітлення передбачається на
випадок відключення робочого освітлення. Ремонтне освітлення читається
від понижуючих трансформаторів напругою 12 В. Освітленість приймається
по правилам устрою електричних установок. Типи світильників,
установлюваних у цехах, приймають відповідно до характеристики
середовища і призначенням приміщень.
Встановлена потужність електродвигунів і витрата електроенергії по
розливних цеху - 130,0 кВт.
Якщо врахувати освітлення виробничих приміщень, то сумарна витрата
електроенергії повинні зменшити на коефіцієнт запасу 1,3-1,5.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 10
0
2.13 Витрата холоду[1]
Застосування холоду в виробництві безалкогольних напоїв забезпечує
оптимальний режим технологічного процесу на всіх стадіях, включаючи
зберігання готової продукції [1].
Холод на підприємстві витрачається на технологічні та експлуатаційні
потреби, вентиляцію. Наведемо розрахунок витрати холоду на технологічні
потреби проектованого заводу безалкогольних напоїв (таблиця 2.46).
Таблица 2.46-Витрати холоду
Охолоджений Кількість Кількість продукту, кДж Температур
продукт, Тривалість ний режим
охолоджена операцій за операцій, хв. на приміщень,
ділянка цеха добу операцію За добу За рік ºС
Купаж
газованого 6,83 60 272 1857,7 600037,1 16
напою
Вода перед
сатурацією для
безалкогольних 10 960 1104 11040 3565920 16
напоїв в
теплообміннику
Безалкогольні
напої в
напорных
збірниках (обєм 960 11455 3699965 16
3200 л; діаметр
1600 мм; висота
2560 мм)
Склад готової
продукції 12
ИТОГО 24352,7 7865922
2.14 Характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання[23]
Кількість відходів і клас небезпечності для навколишнього середовища
показані в таблиці 2.47.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 101
Таблиця 2.47 - Характеристика відхотів
Клас Утворення
Найменування Технологічний Утилизація
процесс небезпечно відходів за
сті рік відходів
Макулатура Від упаковок Нетоксична 2,3
Бой скла Миття посуди, Промплощадка,
прийомка, браковка 4 3,1 далі завод
Лом ящиков Використання тари в 4 1,55 Промплощадка,
виробництві далі завод
Відпрацьовані
люмінесцентні Освітлення приміщень 1 0,002 Промплощадка,
лампи далі спецзавод
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Схема хіміко- технологічного контролю виробництва безалкогольних
напоїв наведенна в таблиці 2.48.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 102
Таблиця 2.47 – Хіміко-технологічний контроль .
Обєк- Конт Місце Контроль Мето Де Прибо- Регламен
ти ро- відбор ні ди робитьс ри тований
кон- льов у проб показник контр я запис норматив
трол ані и олю
ю проц
еси
1 2 3 4 5 7 8 9
Безал Вода Сква- Прозо- Згідно В Мутно
когол жина рість, з обліково мір,
ьні колір, діючи му калори ГОСТ
напої запах, м журналі метр, 2874-82
смак, станд
наявність артом
заліза,
вміст
активного
хлору,
твердість
Наси Сату- Температ Інструкц Термо- ГОСТ
ченн ратор ура, Згідно ія метр, 8050-76
я масова з маноме
СО2 частка діючи тр
диоксиду м
вуглецю станд
артом
Вміст В Рефрак
Цук Сироп сухих Згідно обліково тометр,
рови овари речовин, з му термом ГОСТ921
й льний температ діючи журналі етр, 8 - 8 6 ,
сиро апарат ура м рН- ДСТУ
п Кислотні станд метр, 4623:2006
сть, колір артом колори
метр
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 103
Роз- Масова Згідно В Рефрак ГОСТ
чин Ємкос частка з обліково тометр 908-79
кисл ті сухих діючи му
от речовин, м журналі
вміст станд
кислот артом
Сок кислотніс Згідно В Титром
и Ємкос ть з обліково етричн
ті діючи му ий
м журналі
станд
артом
Купа Купаж Смак, Згідно В Органо
жни ний запах, з обліково лептик
й апарат кислотніс діючи му а,
сиро ть м журналі Титрув
п станд ання
артом
2.16 Заходи щодо охорони довкілля
Стічні води підприємств харчової промисловості дозволяється скидати
до міської каналізаційної системи, якщо вони відповідають наступним
вимогам: температура – не вище 40о С, рН – 6,5-8,8, завислі частки – не
більше 258 мг/дм3; ХСК – не нормується, БСК11 – не більше 80 мг О2/дм3;
азот амонійний – фактичний; нітріти – не більше 45 мг/дм3; нітрати – не
більше 3,3 мг/дм3; фосфати в перерахунку на Р2О5 – не більше 7,9 мг/дм3;
сульфати – не більше 500 мг/дм3; хлориди – не більше 350 мг/дм3;
забарвленість – зникає при розбавленні водою 1:16. Решта стічних вод
повинна проходити механічну, біохімічну та інші способи очищення, основні
положення яких викладено у відповідній навчальній і науковій літературі і
яких ми не будемо торкатись.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 104
Найбільш ефективними методами видалення органічних домішок із
стічних вод є біохімічні, які здійснюватись як анаеробні або аеробні процеси.
Анаеробне очищення застосовують як перший ступінь для підготовки до
наступного аеробного очищення стічних вод з високою концентрацією
органічних забруднень. Основними перевагами анаеробного зброджування
концентрованих стічних вод є такі:
для здійснення процесу анаеробного зброджування потрібна єдина
умова – забезпечення заданої температури бродіння 35-37о С, що легко
досягається у виробничих умовах коли температура стічних вод знаходиться
в межах 40-70о С;
під час анаеробного бродіння утворюється біогаз;
електроенергія під час анаеробного зброджування витрачається лише на
транспортування стічних вод у біореактор.
Біогаз, який утворився, в середньому містить 60-70 % метану, 30-35 %
діоксиду вуглецю, 2-3 % азоту, 1-2 % водню і до 1 % кисню, сліди
сірководню. Теплота згоряння біогазу – біля 20-22 МДж/м3. 1 м3 біогазу
еквівалентний 0,6 м3 природного газу, 0,7 дм3 мазуту, 0,4 дм3 бензину, 3,5 кг
дерев’яних дров, 12 кг гнойових брикетів. При спалюванні 1 м3 біогазу
можливо отримати 2,5-3 кВт електроенергії або 4-5 кВт теплової енергії при
одночасному використанні до 30 % біогазу на власні технологічні потреби
установки. Після стиснення біогазу до 15-16 кПа можливе використання
його для заправлення балонів з подальшим використанням в газових плитах,
автомобілях, сільськогосподарських машинах і т.п.
Біогаз – це газоподібне паливо аналогічне природному газу. Насамперед,
біогаз використовують для виробництва електричної і теплової енергії. Біогаз
можна також застосовувати:
в системах опалювання житлових і приміщень для тварин, побутових
приміщень підприємств, сушарках, теплицях;
в побутових газових плитах;
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 105
в спеціальних електрогенераторах для вироблення електроенергії.
Біологічне аеробне очищення здійснюють у біофільтрах, аеротенках, на
зрошувальних полях та в біологічних ставках. Біофільтри будують у вигляді
залізобетонних резервуарів діаметром до 30 м і висотою: низькі – 1,5-2 м,
високі – 2-4 м і баштові – 10-20 м. На дірчасте днище резервуара накладають
щебінь, гальку, керамзит або ґратчасті блоки з пластмаси. На поверхні
укладених матеріалів поселяють мікроорганізми, які живляться органічними
домішками стічних вод. Мікроорганізми перетворюють органічні речовини
на низькомолекулярні органічні та неорганічні сполуки (переважно на
діоксид вуглецю, метан, аміак і воду або та ін.). Біофільтри доцільно
застосовувати в районах з теплим кліматом для стічних вод з БСК не більш
як 400-500 мг О2/дм3. [32]
Аеротенки являють собою резервуари довжиною до 100 м і більше,
шириною до 10 м і глибиною до 5 м. В аеротенки постійно нагнітають
повітря. Стічні води очищають методом «чистих культур» або за допомогою
активного мулу. «Чиста культура» – це вирощені популяції мікроорганізмів,
які живляться певними речовинами (наприклад, фенолом, роданідами і
ціанідами з концентрацією до 100 мг/дм3 і більше). Активний мул – це
співтовариство різноманітних мікроорганізмів, які живляться органічними
домішками стічних вод. У мулі залежно від виду виробництва розвиваються
певні групи мікроорганізмів. Проте певна частина їх є спільною для всіх
видів мулу: завжди присутні неспороносні бактерії роду псевдомонас,
сарцини, а також інші бактерії й мікрококи. Для очищення стічних вод
харчових виробництв використовують також різні водорості; нафтохімічної
промисловості – мікроорганізми з роду нокардія і культури дріжджів.
Приріст активного мулу періодично виводять з апарата і після
знезаражувальної обробки його можна використовувати як добриво.
З метою зниження витрат енергоресурсів в бродильній промисловості
України перспективною є двохстадійна система очистки стічних вод, яка
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 106
розроблена в УкрНДІспиртбіопроді і включає в собі анаеробну
передочистку в біореакторах з виділенням біогазу та заключну аеробну
очистку (також не виключається механічна та хімічна очистка одночасно).
Анаеробне зброджування концентрованих стічних вод потребує
забезпечення оптимальної температури процесу 35-37° С. Під час
анаеробного бродіння утворюється біогаз, який можна утилізувати і тим
самим зекономити частину основного палива.
Після анаеробної очистки стічні води будуть відноситись до класу
концентрованих, так як їх показник ХСК буде знаходитись в межах 1200-
1300 мг О2/дм³.
Друга заключна стадія очистки стічних вод – аеробна проводиться за
допомогою повітря і мікроорганізмів, іммобілізованих на стаціонарних
волокнистих носіях. [32]
Перед класичними методами очистки стічних вод така система
біологічної очистки за допомогою мікроорганізмів, іммобілізованих на
нерухомих волокнистих носіях, має наступні переваги:
прискорений запуск системи та можливість тривалих зупинок;
зменшення витрат повітря до 30 %;
висока стабільність очистки незалежно від концентрації забруднень в
стічних водах;
мінімум обладнання;
простота обслуговування;
відсутність рідких відходів;
стабільність в роботі при пікових навантаженнях.
Такій очистці підлягають наступні стічні води підприємств
бродильної промисловості: стічні води від миття, дезінфекції та
стерилізації технологічного обладнання, апаратів, всіх цехів і відділень
підприємства; конденсати відпрацьованих парів; зернова дробина, якщо
вона не відпускається споживачам або відпускається частково; мелясна
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ 107
барда. господарсько-фекальні води, включаючи адміністративні корпуси
підприємства та їдальню, буфети та ін.
Біологічна очистка стічних вод проводиться в безперервному потоці,
що підвищує продуктивність обладнання, полегшує умови праці
обслуговуючого персоналу, дозволяє автоматизувати всі процеси.
Під час біологічної метангенеруючої обробки органічних відходів
утворяться екологічно чисті, рідкі та тверді, високоефективні органічні
добрива. Рідкі добрива (активний мул) – знезаражена, дезодорована рідина,
має в своєму складі у великій кількості корисні елементи. Активний мул –
відмінне органічне підживлення для різних сільськогосподарських культур,
яке зручно використовувати як поливом, так і зрошуванням. [32]
2.18 Компонування головного виробничого корпусу
Головний виробничий корпус одноповерховий.
На першому поверсі знаходяться відділення водопідготовки,
приготування цукрового сиропу, купажні апарати, цех розливу і склад
готової продукції.
Доставка сировини та допоміжних матеріалів на завод здійснюється
автотранспортом.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 108
3 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
На території заводу розміщені такі будівлі:
 адміністративний корпус;
 цех безалкогольних напоїв;
 котельна;
 склад тари;
 механічна майстерня;
 гараж;
 градирня;
 КПП і відділ збуту.
Розташування будівель і допоміжних споруд здійснено враховуючи
географічне розшарування території, напрямок переважних вітрів,
розташування джерел води та площ для скидання відходів виробництва.
В даному проекті завод зпроектований одноповерховим. Висота поверху
4,8 м. Будівля цеху без підвалу, прямокутної форми, з сіткою колон 6х9 м
В цеху розміщено відділення водо підготовки, цех приготування
цукрового сиропу, купажний цех, відділення зберігання соків, фільтраційне
відділення та цех розливу. Компресорне відділення, лабораторія, пульт
управління, кабінет майстра цеху, електрощитові, санітарно-побутові
приміщення. Основні виробничі приміщення мають штучне освітлення
Конструктивні рішення.
Фундаменти прийнято стовбчасті монолітні залізобетонні окремі під
колони. Під підошвою фундаментів виконується бетонна підготовка
товщиною 100 мм із бетону.
Для споруди прийняті збірні залізобетонні колони з перерізом 40х40 см.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. Літ. Арк. Акрушів
Консул.
Керівник Осипенкова І.І. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА 109
Н. Контр. Кафедра ХТ, 2020ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
Покриття виконане по залізобетонним ригелям. Балки покриття збірні
залізобетонні пролетом 9 м. Плити перекриття збірні залізобетонні. Стіни
зовнішні з цегли товщиною 51см.
Покрівля виконується рулонна по залізобетонним ребристим плитам
такого складу :
- чотири шари рубероїду на бітумній мастиці;
- цементне стягування 20 мм;
- утеплювач – пінобетон 120 мм;
- пароізоляція - обмазування бітумом;
- плита покриття.
Підлога - бетонна, кафельна плитка,із лінолеуму.
Двері – дерев’яні, металеві за ГОСТ 8126-56.
Вікна – дерев’яні з подвійною спареною оправою згідно з ГОСТ 12506-67.
Стіни і покриття приміщень з нормованим температурно-вологим
режимом примінені утеплені внутрішні стіни, пінополістерилом марки ПСБ-
С.
Внутрішня обробка стін – штукатурка, облицювання кахельною плиткою,
вапняно-цементне і емульсійне фарбування. Використання для обробки
стін виробничих приміщень білої кахельної плитки, фарбування стелі і
обладнання в світлі кольора допомагають притримуватися чистоти
приміщень і підвищують рівень освітленності за рахунок відбивання світла.
У виробничому корпусі передбачено наступне інженерно-технологічне
обладнання:
- Забезпечення водою завода відбувається із артезіанської свердловини
на території заводу.
- Каналізація – об’єднана: виробнича і господарчо-побутова,
запроектована і побудована із керамічних каналізаційних труб діаметром
300мм;
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 110
- В будівлі отоплюється тільки санітарно-побутові приміщення, пульт
управління, кабінет начальника цеху, лабораторія. Опалення - водяне з
параметрами 150...70 °С;
- Вентиляція – припливно-витяжна з механічним збудженням. В
компресорній по пивзаводу встановлена витяжна вентиляція із оцинкованих
квадратних коробів, що працюють самостійно із кожного приміщення окремо
з вентиляторами, в лагерному підвалі працює примусова нагнітально-
витяжна рециркуляційна вентиляція із круглих коробів;
- Електроосвітлення – штучне;
- Енергопостачання підприємства здійснюється від трансформаторної
підстанції, розташованої в зоні допоміжного призначення. Теплопостачання,
паропостачання підприємства здійснюється від власної котельної.
Газопостачання здійснюється від газорозподільчого пункту (ГРП).
При озелененні промплощадки, зони допоміжних споруд, її санітарно-
захистної зони і передзаводської тереторії зостосовані місцеві види деревних
насаджень з урахуванням їх санітарно-захисних і декоративних властивостей.
Газони засіяні квітами і багаторічними травами, стійкими до витоптування і
інших механічних пошкоджень.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 111
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Законодавство про охорону праці складається з законів України “Про
охорону праці”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності”, “Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення”, “Про пожежну безпеку”, Кодексу
законів про працю України та ін. і прийнятих відповідно до них нормативно-
правових актів. [24]
Повний перелік діючих в Україні нормативно-правових актів про
охорону праці приведений у Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих
нормативних актів про охорону праці. До реєстру включені міжгалузеві і
галузеві нормативні акти, міждержавні стандарти системи стандартів безпеки
праці (ГОСТ ССБТ), державні стандарти України (ДСТУ), правила, норми,
положення, інструкції, керівництва чи вказівки, вимоги, рекомендації,
технічні умови безпеки і деякі інші нормативні документи. У цих
нормативно-правових актах конкретизовані основні положення
законодавства України про охорону праці. [24]
Державна політика в галузі охорони праці базується на наступних
принципах:
 пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність
роботодавця за створення належних безпечних і нешкідливих умов праці;
 підвищення рівня промислової безпеки;
 комплексне рішення задач охорони праці на основі
загальнодержавної, галузевих, регіональних програм поліпшення стану
безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. Літ. Арк. Акрушів
Консул. ОХОРОНА ПРАЦІ 112
Керівник Осипенкова І.І.
Н. Контр. Кафедра ХТ, 2020ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
 соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань;
 установлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх
підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм
власності і видів їхньої діяльності;
 адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
урахуванням його здоров'я і психологічного стану;
 використання економічних методів управління охороною праці;
 інформування населення, навчання, професійна підготовка і
підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
 координація діяльності органів державної влади, установ,
організацій, об'єднань громадян, що вирішують проблеми охорони здоров'я,
гігієни і безпеки праці;
 використання світового досвіду організації роботи з поліпшення
умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
[24]
При укладанні трудового договору громадянин має бути
проінформований роботодавцем під підпис про умови праці на підприємстві,
наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і
шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їхнього впливу на
здоров'я, а також про його права на пільги і компенсації за роботу в таких
умовах згідно з законодавством та колективним договором. [24]
Існує єдиний порядок організації і проведення попереднього (при
прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних
оглядів працівників, зайнятих на роботах важких, зі шкідливими або
небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному
доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб у віці до 21
року (Положення про медичний огляд працівників визначених категорій –
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 113
Затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України 31.03.1994р. № 45).
Працівники харчової і переробної промисловості, що мають доступ до
харчових сировини і продукції, повинні проходити обов'язковий
профілактичний медичний огляд, як і працівники деяких інших професій,
виробництв і організацій (Перелік професій, виробництв і організацій,
працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним
оглядам – Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р.
№559 зі змінами, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 02.06.2004р. №720). [24]
4.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
Міністерство охорони здоров'я України затвердило своїм наказом від
27.12.2001р. № 528 Гігієнічну класифікацію праці по запоказникамиах
шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкостізі
та напруженості трудового процесу. Відповідно до цього нормативного
документу, розрізняють шкідливі виробничі фактори:
фізичні (несприятливий мікроклімат, неіонізуючі електромагнітні поля
і випромінювання, що іонізують випромінювання, виробничі шум,
ультразвук і інфразвук, вібрація локальна і загальна, невідповідність
освітленості нормальному зоровому сприйняттю виробничого середовища);
хімічні (речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної
природи, що отримані хімічним синтезом і/або для контролю яких
використовуються методи хімічного аналізу);
біологічні (мікроорганізми – продуценти, живі клітки і спори, що
містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми); фактори трудового
процесу (важкість роботи – динамічне і статичне навантаження, маса що
піднімається і переміщуваного вантажу, стереотипність робочих рухів,
особливості положення і переміщення тіла працівника;
напруженість праці – навантаження на центральну нервову систему,
органи почуттів, емоційну сферу працівника). По показниках шкідливості та
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 114
небезпеки факторів виробничого середовища, важкостізі і напруженості
трудового процесу умови праці підрозділяються на чотири класи:
оптимальні, допустимі, шкідливі (підрозділяються на чотири ступені за
рівнем перевищення гігієнічних нормативів і виразності можливих змін в
організмі людини), небезпечні (екстремальні) – відповідно, 1-4 класи[24].
Перераховані вище шкідливі виробничі фактори характерні для
підприємств харчових виробництв. На додаток можна відзначити лише
наступне. При виконанні технологічних процесів на цих підприємствах
мають місце запиленість, тепло- і вологовиділення, змінюється склад повітря,
створюються випромінювання. Процеси подрібнювання, просіювання,
транспортування, фасовки сипких харчових продуктів супроводжуються
виділенням пилу (зернового, борошняного, цукрового, какао-порошку), що
має шкідливі для організму людини та пожаро-, вибухонебезпечні
властивості[24].
Вимоги до параметрів мікроклімату
Мікрокліматичні умови у виробничих приміщеннях характеризують
наступні показники: температура, відносна вологість і швидкість руху
повітря, інтенсивність теплового (інфрачервоного) випромінення,
температура поверхні устаткування і конструкцій, що обгороджують. Для
робочої зони виробничих приміщень встановлені оптимальні і припустимі
мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи і періоду
року. Величини показників мікроклімату в робочій зоні приведені в таблицях
1 і 2 згідно з ДСН 3.3.6.042-99[24].
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 115
Таблиця 4.1 - Оптимальні величини температури, відносної вологості і
швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень[24]
Період Відносна Швидкість
року Категорія робіт Температура
повітря, ос вологість руху
повітря, % повітря, м/с
Легка Iа 22…24 60…40 0,1
Легка Iб 21…23 60…40 0,1
Середньої важкості 19…21 60…40 0,2
Холодний IIа
Середньої важкості 17…19 60…40 0,2
IIб
Важка III 16…18 60…40 0,3
Легка Iа 23…25 60…40 0,1
Легка Iб 22…24 60…40 0,2
Теплий Середньої важкості IIа 21…23 60…40 0,3
Середньої важкості IIб 20…22 60…40 0,3
Важка III 18…20 60…40 0,4
Вимоги до вмісту шкідливих речовин у повітрі
Встановлено величини гранично припустимої концентрації (мг/м3)
шкідливих речовин у повітрі робочої зони, наприклад: пил цукровий –
відповідно, 6 ; аміак і оксид вуглецю – 20; їдкий луг (розчин у перерахуванні
на NaOH) – 0,5; сода кальцинована – 2; синтетичні миючі засоби – 5; хлор –
1. Вміст диоксида вуглецю в повітрі не повинна перевищувати 0,5% при 20%
кисню. [24]
Вимоги до рівнів природного і штучного висвітлення робочих
місць і приміщень
Ці вимоги викладені в СНиП иII-4-79 «Часть II. Нормы
проектирования. Естественное и искусственное висвітленняосвещение», в
інших нормах і правилах, у тому числі в Правилах охорони праці при
експлуатації електронно-обчислювальних машин.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 116
Вимоги до рівнів шуму і вібрації[24]
Рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих
місцях повинні відповідати вимогам ДСТ12 .1.003-83, ДСН3.3.6.037-99
«Державні санітарні норми виробничого шумові, ультразвукові та
інфразвуку», при роботі з відеотерміналами й ЕОМ – вимогам ДСанПіН
3.3.2-007-98.
Рівні вібрації при виконанні робіт у виробничих умовах не повинні
перевищувати допустимих значень, установлених ДСТ12.1.012- 90, ДСН
3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної
вібрації», при роботі з відеотерміналами й ЕОМ – допустимих значень,
установлених ДСанПіН 3.3.2-007-98. [24]
4.2 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища
У Залежно від особливостей виконуваних технологічних процесів,
приміщення підрозділяються на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі,
пильні, з хімічно активним або органічним середовищем. [24]
Сухі приміщення – це приміщення, у яких відносна вологість повітря не
перевищує 60% (відділення сушильні, просіювання сипких продуктів,
оформлення й упакування готової продукції й ін.).
Вологі приміщення – приміщення, у яких пари або волога, що
конденсується, виділяються лише тимчасово, причому в невеликих
кількостях, і відносна вологість повітря в які більш 60%, але не перевищує
75% (відділення варочно-випарні, обжарочные, готування миючих і
дезинфікуючих розчинів, утилізації відходів та ін.). [24]
Сирі приміщення – приміщення, у яких відносна вологість повітря
довгостроково перевищує 75% (відділення дріжджові, а також мийки лотків,
матриць, інвентарю).
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 117
Особливо сирі приміщення – приміщення, у яких відносна вологість
повітря близька до 100% (потовк, стіни, стать і предмети, що знаходяться в
приміщенні, покриті вологою). [24]
Жаркі приміщення – приміщення, у яких під впливом різних теплових
випромінювань температура перевищує постійно або періодично (більше 1
сутои) +35ос (приміщення із сушарками, сушильними печами, котельні і
тощо).
Пильні приміщення (зі струмопровідної і токонепроводящей пилом) –
це приміщення, у яких за умовами виробництва виділяється технологічний
пил у такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати усередину
машин, апаратів і т.п. (відділення просіювання сипких продуктів, склади
спецій і ін.). [24]
Приміщення з хімічно активним або органічним середовищем –
приміщення, у яких постійно або протягом тривалого часу містяться
агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що діють
разрушающе на ізоляцію та струмоведучі частини електроустаткування.
У перерахованих вище приміщеннях умови навколишнього середовища
різні у відношенні небезпеки ураження людей електричним струмом.
Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.013-78, усі приміщення по ступені
небезпеки ураження людей електричним струмом поділяються на три класи:
без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою; особливо
небезпечні[24].
Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі беспыльные
приміщення з нормальною температурою повітря і з ізолюючими (наприклад,
дерев'яними) статями. Прикладом таких приміщень можуть бути
адміністративні приміщення, виробничі лабораторії, відділення по
зочищенню мішків, склади для збереження балонів зі стиснутими газами,
матеріально-технічні склади, цехи дерев'яної і картонної тари й ін. [24]
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 118
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю
хоча б однієї з наступних умов: вогкість – відносна вологість повітря
довгостроково перевищує 75%; під дією різних теплових випромінювань
температура перевищує постійно або періодично (більше 1 сутои) +35ос;
виділення струмопровідного технологічного пилу в такій кількості, що вона
може осідати на проводах, проникати усередину машин, апаратів і т.п.; статі
струмопровідні (металеві, земляні, залізобетонні, цегельні і т.п.); можливість
одночасного дотику людини до имеющим з'єднання з землею
металоконструкціями будівель, технологічним апаратам, механізмам і т.п., з
одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування, з іншої. До числа
таких приміщень відносяться вентиляційні камери, складські неопалювані
приміщення, овочі-, фруктосховища, сушильні відділення (сушіння плодів,
ягід), відділення просіювання борошна, цукру, солі, сухого молока й інших
сипучих продуктів, охолоджувані відділення фасування й упакування
ыстрозамороженной продукції, морозильні відділення й ін[24].
Приміщення особливо небезпечні характеризуються наявністю однієї з
наступних умов: особлива вогкість – відносна вологість повітря близька до
100% (потовк, стіни, стать і предмети, що знаходяться в приміщенні, покриті
вологою); хімічно активне або органічне середовище – постійно або
протягом тривалого часу утримуються агресивні пари, гази, рідини,
утворюються відкладення або цвіль, що діють разрушающе на ізоляцію і
струмоведучі частини електроустаткування; одночасна наявність двох або
більш умов, властивих приміщенням з підвищеною небезпекою. Особливо
небезпечними приміщеннями є гарячі й овочеві цехи, відділення мийні й
утилізації відходів, виробничі відділення основних технологічних цехів,
відділення варочно-випарні, обжарочные відділення, склади рослинної олії й
ін. [24]
У приміщеннях без підвищеної небезпеки монтаж електричних
пристроїв може вироблятися з застосуванням проводів зі звичайною
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 119
ізоляцією і з установкою будь-яких вимикачів, штепсельних розеток і
світильників. Для особливо небезпечних приміщень передбачаються
роздільна прокладка проводів з якісною ізоляцією, застосування спеціальної
конструкції вимикачів, електродвигунів, пускової й освітлювальної
арматури[24].
4.3 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на
підприємствах галузі
Вентиляція приміщень
Параметри повітряного середовища в робочій зоні повинні відповідати
вимогам санітарних норм: ДСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99.
Улаштування у приміщеннях систем вентиляції, кондиціонування
повітря й опалення повинноне відповідати Снип и2.04.05-91.
Вентиляція підрозділяється: по призначенню – на робочому й аварійну,
по способі повітрообміну – на природному і примусову, по характері дії – на
приточную, витяжну та приточно-вытяжную, по місцю дії – на загальобмінну
та місцеву[24].
На підприємствах передбачається примусова, приточно-вытяжная,
загальобмінна вентиляція. При цьому в приміщеннях зі значними тепло-,
влаговыделениями, а також з виділеннями шкідливих речовин повинна бути
застосована приточно-вытяжная вентиляція з перевагою витяжки над
припливом. Місця викиду в атмосферу повітря із систем вентиляції
виробничих приміщень і надходження в них зовнішнього повітря повинні
бути рознесені по горизонталі на відстань не менш 10м, а при неможливості
виконання цієї вимоги – рознесені по вертикалі на відстань не менш 6 м[24].
Потребное укількість повітря для провітрювання приміщень
визначають розрахунком за переважною шкідливістю, за кількістю людей,
що одночасно знаходяться в приміщенні чи за кратністю повітрообміну.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 120
Порядок розрахунку загальнообмінної вентиляції наведено в довідниках і
підручниках з охорони праці[24].
Машинні, апаратні і конденсаторні відділення аміачних холодильних
установок мають постійно діючу припливно-витяжну вентиляцію,
розраховану на двохкратний приплив і триразову витяжку. Аварійна витяжна
вентиляція забезпечує в цих приміщеннях восьмикратний обмін повітря
протягом кожної години (без урахування продуктивності постійно діючої
витяжної вентиляції).
Машинні відділення хладонових холодильних установок мають
припливну і витяжну вентиляцію, що забезпечує триразовий приплив і
чотириразову витяжку протягом кожної години. Витяжна вентиляція є
одночасно аварійною[24].
У гарячих цехах на робочих місцях передбачається повітряне
душовання: на працівників впливає потік повітря з метою інтенсифікації
відводу теплоти від їхнього тіла. Повітряне душовання передбачається,
наприклад, на робочих місцях біля хлібопекарських печей і агрегатів
остаточної розстойки. Температура душуючого повітря тут у холодний
період року повинна бути 22оС при швидкості руху його 1м/с.
У таблиці 5 наведені встановлені ДСН 3.3.6.042-99 величини
температури і швидкості руху повітря при повітряному душованні робочих
місць для різних категорій виконуваних робіт залежно від інтенсивності
інфрачервоного опромінення[24].
У замкнутих і невеликих за об’ємом приміщеннях (кабіни
вантажопідйомних кранів, робочих місць з відеотерміналами або
персональними ЕОМ, а також пости і пульти керування) при виконанні
операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з
індивідуальним регулюванням температури та об’єму подаваного повітря.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 121
Таблиця 4.2 - Температура і швидкість руху повітря при вентиляції
Температур Швидкість Температура повітря в потоці (оС)
Категорія а повітря в руху при інтенсивності інфрачервоного
робіт робочій повітря, опромінення, Вт/м2
зоні, оС м/с 350 700 1400 2100 2800
1 28 24 21 16 -
Легка До 28 2 - 28 26 24 20
Ia, Iб 3 - - 28 26 24
3,5 - - 21 27 25
1 27 22 - - -
Середньої 2 28 24 21 16 -
важкості До 27 3 - 27 24 21 18
IІa, IIб 3,5 - 28 25 22 19
4,0 350 700 1400 2100 2800
2 25 19 16 - -
Важка До 26 3 26 22 20 18 17
3,5 - 23 22 20 19
Для уловлювання і видалення шкідливих речовин безпосередньо біля
джерел їхнього утворення застосовують місцеву витяжну вентиляцію.
Система місцевої витяжної вентиляції, що призначена для видалення
шкідливих речовин або вибухопожежонебезпечних сумішей, повинна бути
відособленою. Витяжний зонт розташовують над джерелом шкідливих
виділень (рис. 4.1). [24]
Рисунок 4.1 - Схема розташування зонта над джерелом виділення
шкідливостей
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 122
Освітлення виробничих приміщень[24]
Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинне
відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79.
Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної
освітленості. Залежно від характеру зорової роботи коефіцієнт природної
освітленості для будівель у III поясі світлового клімату приймається в межах
від 0,1 до 10%. У приміщеннях з ЕОМ природне світло повинно проникати
через бічні світопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ або північний
схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Для
непрямої оцінки якості освітлення приміщень природним світлом може бути
використаний також коефіцієнт, що враховує співвідношення площі вікон і
площі підлоги (приймається в межах 1:6...1:10). [24]
Штучне освітлення підрозділяється: за призначенням – на робоче,
аварійне, евакуаційне та спеціальне, за конструктивним виконанням – на
загальне, місцеве та комбіноване. При використанні штучного світла
нормують величину освітленості, яка вимірюється в люксах (лк). Норми
освітленості знаходяться в межах від 10 до 5000лк. Освітленість робочих
поверхонь у машинних і апаратних відділеннях холодильних установок, що
створюється робочим (загальним) освітленням, повинна складати не менше
75лк при використанні ламп розжарювання та не менше 150лк при
використанні люмінесцентних ламп. Рівень освітленості на робочому столі
користувача ЕОМ, у зоні розміщення документів повинний бути в межах
300...500лк. [24]
Конструкція світильників з лампами розжарювання або
люмінесцентними лампами приймається при проектуванні штучного
освітлення відповідно до умов їхньої експлуатації. Залежно від
конструктивного виконання світильники бувають: відкриті, захищені,
закриті, пило- та вологонепроникні, вибухозахищені. Світильники в
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 123
приміщеннях, у яких зберігаються відкрито (без пакування) харчові продукти
або тара для їх пакування, повинні мати захисні пристрої (ґрати, сітки,
розсіювачі, спеціальні патрони та ін.), які виключають можливість випадання
ламп або їх осколків при руйнуванні. [24]
В усіх виробничих і складських приміщеннях, що безпосередньо
пов'язані з веденням технологічного процесу, світильники повинні мати
закрите виконання.
Для освітлення внутрішніх поверхонь бункерів і силосів для
збереження борошна слід застосовувати переносні світильники у
вибухозахищеному виконанні напругою 12В постійного струму. Скляний
ковпак світильника для освітлення топок і газоходів печей для випічки хліба
повинний бути захищений металевою сіткою.
У виробничих приміщеннях висота підвісу світильників з лампами
розжарювання потужністю до 200Вт складає від 2,5 до 4м, при потужності
більше 200 Вт – від 3 до 6м. В цих приміщеннях висота підвісу світильників з
люмінесцентними лампами при їх кількості у світильнику до 4 знаходиться в
межах від 2,6 до 4м, а при кількості ламп більше 4 – від 3,2 до 4,5м.
Світильники з лампами типу ДРЛ та ДРН підвішують на висоті не менше 4м
при потужності до 400Вт та не менше 6м при більшій потужності. [24]
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними
відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинне
бути забезпечено системою загального рівномірного освітлення. У
виробничих і адміністративно-громадських приміщеннях, де переважно
виконуються роботи з документами, допускається застосовувати систему
комбінованого освітлення. Загальне освітлення влаштовується у виді
суцільних або переривчастих ліній світильників, що розташовуються
осторонь від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору
працівників. При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром
приміщення лінії світильників штучного освітлення розміщають локально
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 124
над робочими місцями. Як джерела штучного світла використовують, як
правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосовувати у
світильниках місцевого освітлення також і лампи розжарювання.
Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач
світла з захисним кутом не менше 40о. [24]
Захист від шуму[24]
Для зниження шуму можуть бути використані наступні методи:
зменшення шуму в джерелі; зміна спрямованості випромінювання;
раціональне планування підприємств і цехів, акустична обробка приміщень
(рис. 4.2); зменшення шуму на шляху його поширення (рис. 4.3).
4
5 1 3 2
6
а
б
Рисунок 4.2 - Схеми звукопоглинаючих пристроїв для акустичної
обробки приміщень:
а – звукопоглинаючі облицювання; б – штучні звукопоглиначі;
1 – захисний перфорований шар; 2 – захисна склотканина;
3 – звукопоглинаючий матеріал; 4 – стіна або стеля; 5 – повітряний проміжок;
6 – плита зі звукопоглинаючого матеріалу
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 125
А-А
А
а б А
Рисунок 4.3 - Схеми звукопоглинаючих кожухів для зниження рівня
шуму при роботі обладнання:
а – принципова схема кожуха; б – конструкція кожуха для електродвигуна; 1 –
звукопоглинаючий матеріал; 2 – глушник шуму;
3 – джерело шуму; 4 – стінка; 5 – електродвигун;
6,7 – канали з глушниками для входу і виходу повітря
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 126
Зменшення механічного шуму може бути досягнуто наступними
шляхами: заміна ударних процесів і механізмів безударними; заміна
зворотно-поступального руху деталей рівномірним обертовим рухом;
застосування замість прямозубих шестірень косозубих і шевронних
шестірень (досягається зниження шуму на 10...15 дБ); заміна підшипників
кочення на підшипники ковзання (досягається зниження шуму на 10...15 дБ);
заміна металевих деталей деталями з пластмас та інших «незвучних»
матеріалів (заміна однієї зі сталевих шестірень, що працюють у парі, на
капронову знижує шум на 10...12дБ); використання пластмас при
виготовленні деталей корпусів (заміна сталевих кришок редуктора
пластмасовими приводить до зниження шуму на 2...6дБ на середніх частотах
і на 7...15 дБ – на високих); застосування примусового змащення тертьових
поверхонь у зчленуваннях; балансування обертових елементів машин;
застосування прокладочних матеріалів і пружних вставок у з'єднаннях;
установка м'яких прокладок у місцях падіння деталей з конвеєра; ізоляція
гучних агрегатів. [24]
Захист від вібрації
Основними напрямками забезпечення вібробезпечних умов праці є:
зменшення вібрації в джерелі виникнення шляхом зниження або ліквідації
діючих змінних сил; відбудування від режиму резонансу шляхом
раціонального вибору приведеної маси або жорсткості системи;
вібродемпферування – збільшення втрат енергії на тертя при коливаннях
поблизу режимів резонансу; динамічне гасіння коливань; віброізоляція (рис.
4.5–4.8). [24]
Збільшення втрат енергії вібрації може бути досягнуте шляхом:
 використання в конструкції машин матеріалів з великим
внутрішнім тертям («хайдаметов» - сплавів на основі Cu-Ni, Ni-
Ti, Ni-Co, твердої гуми, дельта-деревини, капрону, такстолита
тощо);
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 127
 нанесення на вібруючі елементи устаткування шарів пружно-
в’язких матеріалів, що мають великі енергетичні втрати на
внутрішнє тертя, м'яких пластмас, пінопласту, мастик,
мастильних речовин;
 використання поверхневого тертя (наприклад, при коливаннях
вигину двох скріплених, щільно прилягаючих пластин);
 переведення механічної енергії коливань в енергію струмів Фуко
або електромагнітного поля. [24]
а б
Рисунок 4.5 - Схема установки агрегатів на основі, яка гасить вібрацію:
а – на фундаменті і ґрунті, б – на перекритті
1 3 2 3 1
Рисунок4. 6 - Схема з'єднання ділянок трубопроводу за допомогою
еластичної вставки:
1 – ділянки трубопроводу, 2 – еластична вставка, 3 – фіксуючий хомут
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 128
а б
Рисунок 4.7 - Схематичне зображення конструкції пружинних
амортизаторів:
а – амортизатор з одною пружиною,
б – двохпружинний амортизатор з гумовими прокладками
а б
Рисунок 4.8 - Схематичне зображення гумових прокладок:
а – ребриста, б – дірчаста
Заходи і засоби з боротьби зі шкідливими факторами.
Вiддiлення приготування цукрового сиропу та колеру має
розташовуватись в окремому примiщеннi, обладнаному механiчною
припливно-витяжною вентиляцiєю. [24]
Рисунок 4.9 – Схема припливно- витяжної вентиляції
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 129
Приготування колеру повинно робитись у котлах, якi мають паровий чи
електричний обігрiв, обладнанi механiчними мiшалками, витяжним
пристроєм для вiдсмоктування пари та пристроєм проти самочинного
перекидання.
Варiння цукрового сиропу має робитись у сироповарильних котлах з
електричним чи паровим обігрiвом, обладнаних механiчною мiшалкою та
вiдсмоктувачем[24].
.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 130
ВИСНОВКИ
Вода є головною складовою частиною всіх безалкогольних напоїв. Від
складу її домішок значною мірою залежать смакові якості, прозорість та
стійкість безалкогольних напоїв під час їх транспортування та зберігання.
Тому якості води в безалкогольному виробництві приділяється велика увага.
Від правильного вибору раціональної підготовки технологічної води при
виробництві безалкогольних напоїв залежать відмінні смакові якості
виготовлюваних напоїв.
Залежно від хімічного складу вихідної води вибирають відповідні
Для забезпечення кращих смакових якостей напоїв технологічну воду
треба готувати із 70 % осмотичної води та 30% пом’якшеної води.
Інноваційні технології підготовки води для безалкогольного виробництва:
Мембранні технології водо підготовки ( саме цей спосіб використано в
даному дипломному проекті).
Способи знезараження води:
Оброблення ультрафіолетовими променями ( саме цей спосіб використано в
даному дипломному проекті)
Інноваційні напрямки вдосконалення технології безалкогольних напоїв.
Використання як основної різної рослинної сировини (натуральні
концентровані та спиртовані соки, настої з пряно-ароматичної та лікарської
сировини, морси, тощо).
Згідно економічних розрахунків відпускна ціна напоїв – 128 грн/дал,
термін окупності -2,3 роки, рентабельністДьП–2207.,Т3Х%П.64.71 .00. 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Лаба Р.Ю. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 131
Керівник Осипенкова І.І. ВИСНОВКИ
Н. Контр. Кафедра ХТ, 2020ЧДТУ
Зав.каф. Осипенкова І.І.
В даному проекті завод зпроектований одноповерховим. Висота поверху
4,8 м. Будівля цеху без підвалу, прямокутної форми, з сіткою колон 6х9 м.
Вiддiлення приготування цукрового сиропу та колеру має
розташовуватись в окремому примiщеннi, обладнаному механiчною
припливно-витяжною вентиляцiєю.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 132
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по
производству пива и безалкогольных напитков. – М.: Лёгкая и
пищевая пром-сть, 1983. – 288 с.
2. Балашов В.Е., Кретов И.Т., Антипов С.Т. Практикум по расчетам
технологического оборудования предприятий бродильной
промышленности. – М.: Колос,1992. – 210 с.
3. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования, контроль
за качеством.
4. Дипломное проектирование заводов по производству пива и
безалкогольных напитков / К.А. Калунянц, К.А. Колчева, Л.А.
Херсонова, А.И. Садова, - М. : Агропромиздат, 1987. – 272 с.
5. Домарецький В.А. Екологія харчової сировини й продуктів
харчування : Навч. посібник. – К. : ІСДО , 1994. – 343 с.
6. Домарецкий В.А. Производство концентратов, экстратов и
безалкогольних напитков : Справ. – К. : Урожай, 1990. – 248 с.
7. ДСТУ 4501:2005 Концентрати для напоїв. Загальні технічні умови.
8. ДСТУ 4716:2007 Есенції ароматні харчові. Технічні умови.
9. ДСТУ 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений.
Технічні умови.
10. ДСТУ 7482:2013 Екстракти плодові та ягідні. Технічні умови.
11. ДСанПіН 4.4.4-152–2008 Державні санітарні норми і правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої.
12.ДСТУ 2887―94 Паковання та маркування. Терміни та визначення.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 133
а
13.ДСТУ 2890―94 Тара і транспортування. Терміни та визначення.
14.ДСТУ 2368:2017 Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та
визначення понять.
15.ДСТУ 4621:2006 Кислота молочна харчова. Загальні технічні умови.
16.ДСТУ 4623:2006/ГОСТ 31361-2008 Цукор білий. Технічні умови.
17.ДСТУ ГОСТ 10117.1-2003 Пляшки скляні для харчових рідин.
Загальні технічні умови.
18.Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства: Підруч. /
С.В.Іванов, В.А. Домарецький, В.Л. Прибильский та ін.. // За аг.
Ред.. д-ра хім..наук. проф.. С.В. Іванова. – К.:НУХТ. 2012-487с.
19.Мальцев П.М. Технология бродильных производств. – М. : Пищ.
пром-сть, 1980. – 547 с.
20. Мелетьев А.Е. Сточные воды предприятий пивобезалкогольной
промышленности и их очистка. – К. : КТИПП, 1980. – 52 с.
21.Методичні вказівки до виконання дипломних робіт для студентів
специальності 6.051701“Технології бродильних виробництв”.
Головченко В.М.. – Черкаси : ЧДТУ, 2012. – 48 с.
22.Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в апаратурно-
технологічних схемах для студентів спец. 7.091704 “Технологія
бродильних виробництв і виноробства” напряму 0917 “Харчова
технологія та інженерія” та 7.050201 “Менеджмент у виробничій
сфері” напряму 0502 “Менеджмент” ден. і заоч. форм навчання
/Укл.: П.С.Циганков, П.Л.Шиян, В.Л.Прибильський. – К.: УДУХТ,
2001.– 32 с.
23.Нормы технологического проектирования заводов (цехов)
безалкогольных напитков. – М.: Гипропищепром, 1991. – 146 с.
24.Осокін В.В. Охорона праці на підприємствах харчових виробництв./
Осокін В.В. Селезньова Ю.А. Конспект лекцій. - Д.:ДНУЕіТ, 2008.
– 153 с.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 134
а
25.Розрахунки продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних та
безалкогольних напоїв. Коробов М.М. та інш./Вища школа. 1972 –
380 с.
26.Справочник по производству безалкогольных напитков. – М.: Пищ.
пром-сть, 1979. – 368 с.
27.Технологическое проектирование солодовенных и
пивобезалкогольних заводов / П.В.Колотуша, В.А.Домарецкий и др.
– К.: Вища шк., 1987. –255 с.
28.Технология солода, пива и безалкогольных напитков / К.А.
Калунянц, Е.А. Колчева, В.А. Домарецкий, А.И. Садова. – М.: Пищ.
пром-сть, 1992. – 446 с.
29.Технология пивоваренного и безалкогольного производства:
Практикум. Технологические расчеты /А.Е.Метельев,
В.А.Домарецкий и др. – К.:Вища шк., 1986. – 191 с.
30.Технологія солодових екстрактів, концентратів квасного сусла і
квасу /За ред. Н.О. Ємельянової. – К. :ІСДО, 1994. – 151 с.
31.Технологія пивоварного і безалкогольного виробництв у задачах і
прикладах / За ред. А.Є. Мелетьєва. – К.: НУХТ, 2004. – 230 с.
32.Технологія безалкогольних напоїв: Підруч. / В.Л.Прибильський,
З.М.Романова, В.М.Сидор та ін. / За ред. докт. техн. наук проф.
В.Л.Прибильського. – К.: НУХТ, 2014. – 364 с.
33.Товарознавство. Продовольчі товари: Навч. посіб. для студ. вищ.
навч. закладів освіти 1 та 2 рівнів акредитації / О.Г. Бровко, О.В.
Булгакова, Г.С. Гордієнко, В.В. Дятлов, А.А. Квасников, А.П. Козлов,
О.В. Кудінова, Н.Т. Лазарева, Г.О. Ліхоніна, Л.П. Ляховченко, В.Д.
Малигіна, І.І. Медведкова, Л.В. Молоканова, Л.В. Породіна, В.П.
Ракова, О.А. Ракша-Слюсарева, Е.О. Темнохуд. – Донецьк:
ДонНУЕТ, 2008. - 619 с.
ДП 20.ТХП 64.71 .00. 000 ПЗ Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 135
а
РЕФЕРАТ
Дипломний проект: 135 с; 10 рис.; 60 таблиць; 33 джерел; 3 креслення;
2 плаката.
Мета проекту: Розробити проект заводу безалкогольних напоїв.
В проекті обґрунтована технологічна схема виробництва
безалкогольних напоїв, впроваджено зворотно-осмотичний спосіб підготовки
води, зроблено розрахунок продуктів, розраховано і підібрано технологічне
обладнання, витрати енергоресурсів. Обгруновано техніко-економічність
даного проекту. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва
безалкогольних напоїв. Розглянуті питання якості і контролю технологічного
процесу. Розроблено заходи захисту обслуговуючого персоналу
КУПАЖ, ІНВЕРСІЯ, ЦУКРОВИЙ СИРОП, КАРБОНІЗАЦІЯ, ФІЛЬТРАЦІЯ,
ВОДОПІДГОТОВКА, ЗВОРОТНЬООСМОТИЧНИЙ СПОСІБ
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
