Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8046| Назва: | «Перспективи розвитку державної молодіжної політики» |
| Автори: | Григор, Олег Олександрович Колісник, Ірина Василівна |
| Ключові слова: | МОЛОДІЖНА ПОЛІТИ;МОЛОДЬ;МОЛОДІЖНА ОРГАНІЗАЦІЯ;ОБДАРОВАНА МОЛОДЬ |
| Дата публікації: | гру-2021 |
| Короткий огляд (реферат): | Об’єктом дослідження є сучасний стан та перспективи розвитку державної молодіжної політики в Україні. Предмет дослідження - система державної молодіжної політики в Україні. Метою кваліфікаційної роботи магістра є пошук ефективних шляхів забезпечення державної молодіжної політики місцевими державними органами (адміністраціями) в Україні. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: формулювання поняття та суті державної молодіжної політики в Україні; здійснення аналізу нормативно-правового регулювання у молодіжній сфері в Україні; дослідження системи, зв’язків та відносин між органами публічної влади в процесі реалізації державної молодіжної політики; аналіз моделі та механізмів реалізації молодіжної політики в країнах Європи; визначення функцій місцевих державних адміністрацій щодо реалізації державної молодіжної політики; форм та характеру впливу громадянського суспільства на формування та реалізацію державної молодіжної політики; надання пропозицій щодо удосконалення форм реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні. Метод дослідження – аналізу, синтезу, моделювання, порівняння, спостереження. За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо удосконалення форм реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні та напрямки удосконалення державної молодіжної політики в Україні з урахуванням перспектив розвитку. Одержані результати можуть бути використані керівниками та відповідальними особами державних органів (місцевих державних адміністрацій) при здійсненні молодіжних заходів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА; МОЛОДЬ; УЧАСТЬ МОЛОДІ В СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ; МОЛОДІЖНА ОРГАНІЗАЦІЯ; МОЛОДІЖНИЙ ПРОСТІР; МОЛОДІЖНІ ЗАХОДИ; ОБДАРОВАНА МОЛОДЬ |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8046 |
| Розташовується у зібраннях: | 281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом КОЛІСНИК ІРИНА ВАСИЛІВНА.pdf Restricted Access | 997.44 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему: «Перспективи розвитку державної молодіжної політики»
Виконала: здобувачка 2 курсу,
групи ПУАМ-20
спеціальності 281 «Публічне управління та
адміністрування»
Колісник Ірина Василівна
(прізвище та ініціали)
Керівник Григор О.О.
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2021 року
1
ЧЕРКАCЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГIЧНИЙ УНIВЕРCИТЕТ
Факультет економiки та управлiння
Кафедра економiки та управління
Оcвiтнiй рiвень: магістр
Cпецiальнicть: 281 «Публiчне управлiння та адмiнicтрування»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завiдувач кафедри
економiки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
“____” ____________ 2021 р
З А В Д А Н Н Я
на квалiфiкацiйну роботу магістра здобувачу вищої освіти
Колісник Ірині Василівні
1.Тема роботи
Перспективи розвитку державної молодіжної політики
керiвник роботи Григор Олег Олександрович, доктор політичних наук,
професор, затвердженi наказом ректора ЧДТУ вiд 21.09.2021 р. №285/01
2. Cтрок подання ЗВО роботи 30.11.2021
3. Вихiднi данi до роботи Робота складається зі вступу, трьох розділів, кожен з
яких складається із підрозділів, висновків, списку використаних джерел (не
менше 40 джерел). Обсяг роботи 65-75 сторінок.
4. Змicт розрахунково-пояcнювальної запиcки (перелiк питань, якi потрiбно
розробити): розкрити поняття «державна молодіжна політика»; визначити
принципи нормативно-правового регулювання у молодіжній сфері та її
реалізації в органах публічної влади; проаналізувати зарубіжний досвід з
цього питання; запропонувати напрямки удосконалення реалізації державної
молодіжної політики на місцевому рівні.
5. Перелiк графiчного матерiалу (з точним зазначенням обов’язкових
креcлень)__________________________________________________________
2
6. Конcультанти роздiлiв роботи
Роздiл Прiзвище, iнiцiали та Пiдпиc, дата
поcада конcультанта
завдання видав завдання прийняв
I Григор О. О., д.політ.н.,
професор
II Григор О. О., д.політ.н.,
професор
III Григор О. О., д.політ.н.,
професор
7. Дата видачi завдання _______________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапiв квалiфiкацiйної роботи Cтрок виконання Примiтки
магістра етапiв роботи
з/п
1. Підбір літератури, її вивчення і виконано
обробка. Укладання бібліографії по 13.09.2021
основним джерелам
2. Укладання плану (змісту) виконано
магістерської роботи і погодження 20.09.2021
його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку виконано
04.10.2021
першого розділу
4. Збір, систематизація та аналіз 18.10.2021 виконано
практичних матеріалів
5. Розробка і подання другого розділу 01.11.2021 виконано
6. Розробка і подання третього розділу 15.11.2021 виконано
7. Погодження з керівником висновків і 22.11.2021 виконано
пропозицій
8. Переробка (доопрацювання) виконано
магістерської роботи у відповідності 24.11.2021
з зауваженнями і подання її на
кафедру
9. Нормоконтроль 25.11.2021 виконано
10. Збір документів (відгук, рецензія) 29.11.2021 виконано
15. Подання на підпис завідувачу кафедри, 30.11.2021 виконано
прийняття рішення щодо допуску до
захисту
16. Захист кваліфікаційної роботи магістра 21.12.2021 виконано
Здобувач вищої освіти ___________ Колісник І. В.
(пiдпиc)
Керiвник роботи __________ Григор О.О.
(пiдпиc)
3
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 76 сторінок, 4 таблиці,
6 рисунків, додатки, список використаних джерел з 46 найменувань.
Тема роботи: «Перспективи розвитку державної молодіжної політики».
Об’єктом дослідження є сучасний стан та перспективи розвитку
державної молодіжної політики в Україні. Предмет дослідження - система
державної молодіжної політики в Україні. Метою кваліфікаційної роботи
магістра є пошук ефективних шляхів забезпечення державної молодіжної
політики місцевими державними органами (адміністраціями) в Україні.
Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: формулювання поняття
та суті державної молодіжної політики в Україні; здійснення аналізу
нормативно-правового регулювання у молодіжній сфері в Україні; дослідження
системи, зв’язків та відносин між органами публічної влади в процесі реалізації
державної молодіжної політики; аналіз моделі та механізмів реалізації
молодіжної політики в країнах Європи; визначення функцій місцевих
державних адміністрацій щодо реалізації державної молодіжної політики; форм
та характеру впливу громадянського суспільства на формування та реалізацію
державної молодіжної політики; надання пропозицій щодо удосконалення форм
реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні.
Метод дослідження – аналізу, синтезу, моделювання, порівняння,
спостереження.
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо
удосконалення форм реалізації державної молодіжної політики на місцевому
рівні та напрямки удосконалення державної молодіжної політики в Україні з
урахуванням перспектив розвитку. Одержані результати можуть бути
використані керівниками та відповідальними особами державних органів
(місцевих державних адміністрацій) при здійсненні молодіжних заходів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА; МОЛОДЬ; УЧАСТЬ МОЛОДІ В
СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ; МОЛОДІЖНА ОРГАНІЗАЦІЯ; МОЛОДІЖНИЙ
ПРОСТІР; МОЛОДІЖНІ ЗАХОДИ; ОБДАРОВАНА МОЛОДЬ
4
ABSTRACT
A master`s qualification work has 76 pages, 4 tables, 6 drawings, applications,
a list of used sources of 46 titles.
Theme of work: " Prospects for the development of state youth policy".
The object of research is the current state and prospects for the development
of state youth policy in Ukraine. Subject of research - is the system of state youth
policy in Ukraine. The aim of the master`s qualification work is to find effective
ways of ensuring state youth policy by local state bodies (administrations) in
Ukraine.
The tasks of the Master`s qualification work are: formulating the concept
and essence of the state youth policy in Ukraine; аnalysis of the normative-legal
regulation in the youth sphere in Ukraine; investigation of the system, relations and
relations between public authorities in the process of implementation of the state
youth policy; an analysis of the model and mechanisms for the implementation of
youth policy in European countries; identification of the functions of local state
administrations in the implementation of state youth policy on the basis of the
collected empirical material; identifying the forms and nature of the public's
influence on the formation and implementation of state youth policy; providing
practical suggestions on how to improve the forms of implementation of state youth
policy at the local level.
Methods of research - analysis, synthesis, modeling, comparison,
observation.
According to the results of the study, recommendations for improving the
forms of implementation of state youth policy at the local level and areas of
improvement of state youth policy in Ukraine taking into account the prospects of
development are formulated. The results obtained can be used heads of state bodies
(local state administrations) when carrying out youth activities.
KEYWORDS: YOUTH POLICY; YOUTH; YOUTH PARTICIPATION IN SOCIAL
PROCESSES; YOUTH ORGANIZATION; YOUTH SPACE; YOUTH ACTIVITIES;
GIFTED YOUTH.
5
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ДЕРЖАВНА МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ ЯК
СКЛАДОВА ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН 9
1.1 Поняття та суть державної молодіжної політики в Україні 9
1.2 Нормативно-правове регулювання у молодіжній сфері 19
Висновки до розділу 1 23
РОЗДІЛ 2 РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В
ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ 24
2.1 Система органів публічної влади, які забезпечують реалізацію 24
державної молодіжної політики в Україні
2.2 Реформування молодіжної політики в Україні на основі 32
міжнародного досвіду
2.3 Функції місцевих державних адміністрацій щодо реалізації 39
державної молодіжної політики
Висновки до розділу 2 54
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ
МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 56
3.1 Формування та реалізація державної молодіжної політики в 56
умовах децентралізації
3.2 Вплив громадянського суспільства на формування та реалізацію 62
державної молодіжної політики
Висновки до розділу 3 68
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71
ДОДАТКИ
6
ВСТУП
Законодавчо визначено, що молодь є важливим суб'єктом державної
політики. Саме молодь відіграє значиму роль в усіх аспектах суспільного
життя. Молодіжна політика будь-якої держави завжди має орієнтуватися на
майбутнє з урахуванням системних змін, що відбуваються в суспільстві. В
сучасному світі молодіжну політику слід розглядати як інструмент
стратегічного розвитку держави, що забезпечує геополітичну
конкурентоспроможність країни, сприяє перспективному розвитку суспільства
та регіональних громад [31].
Характерною ознакою майбутнього суспільства має стати
самоорганізація політично свідомих громадян та їх об’єднань у тісній
взаємодії з бізнесом та органами державної влади. Водночас, слід зазначити,
що традиційна система виховання та освіти молоді, як попередня державна
молодіжна політика, не сприяли цілеспрямованому вихованню молоді на
принципах самостійності й відповідальності, її повноцінній адаптації до вимог
та умов самоорганізованого суспільства. Так, проблеми реалізації державної
молодіжної політики були об’єктом досліджень зарубіжних та вітчизняних
науковців. Зокрема, Є. Бородін, С. Гринчишин, М. Гуцалова, Ю. Ільчук,
Т. Мацюк, Т. Несват, І. Пєша ін. Подальший розвиток та реалізація державної
молодіжної політики залежить від удосконалення механізмів її реалізації,
особливо на місцевому рівні, в умовах децентралізації.
Об’єктом дослідження цієї роботи є сучасний стан та перспективи
розвитку державної молодіжної політики в Україні.
Предмет дослідження – система державної молодіжної політики в
Україні.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є пошук ефективних шляхів
забезпечення державної молодіжної політики місцевими державними
органами (адміністраціями) в Україні.
Для написання цієї роботи були поставлені завдання:
7
- формулювання поняття та суті державної молодіжної політики в
Україні;
- здійснення аналізу нормативно-правового регулювання у
молодіжній сфері в Україні;
- дослідження системи, зв’язків та відносин між органами публічної
влади в процесі реалізації державної молодіжної політики;
- аналіз моделі та механізмів реалізації молодіжної політики в
країнах Європи;
- визначення на основі зібраного емпіричного матеріалу функцій
місцевих державних адміністрацій щодо реалізації державної молодіжної
політики;
- визначення форм та характеру впливу громадянського суспільства
на формування та реалізацію державної молодіжної політики;
- надання практичних пропозицій щодо удосконалення форм
реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні.
Були використані такі методи дослідження – аналізу, синтезу,
моделювання, порівняння, спостереження.
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо
удосконалення форм реалізації державної молодіжної політики на місцевому
рівні та напрямки удосконалення державної молодіжної політики в Україні з
урахуванням перспектив розвитку. Одержані результати можуть бути
використані керівниками та відповідальними особами державних органів
(місцевих державних адміністрацій) при здійсненні молодіжних заходів.
Апробація дослідження. Колісник І. В., Онищак Н. В./ Перспективи
розвитку державної молодіжної політики /Теорія і практика сучасної
економіки : матеріали ХXІІ Міжнародної науковопрактичної конференції :
20 жовтня 2021 р. [Електронний ресурс] / відп. ред. Р. В. Манн ; М-во освіти і
науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2021. – 75 с.,
с.26-27.
8
РОЗДІЛ 1
ДЕРЖАВНА МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ
ЯК СКЛАДОВА ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
1.1 Поняття та суть державної молодіжної політики в Україні
Актуальність дослідження сучасного стану формування й реалізації
державної молодіжної політики в системі публічної служби зумовлюється тим,
що дієва молодіжна політика здатна забезпечити зміцнення засад
громадянського суспільства, налагоджує конструктивний діалог між владою та
громадськістю, формує засади розбудови демократичної держави.
«Найкращі інвестиції – це інвестиції в неймовірно талановите та
енергійне покоління українців. Успішна молодь сьогодні – це успішна Україна
завтра» (Ігор Жданов, Міністр Мінмолодьспорту, 2016-2019 рр.).
Для того, щоб дослідити сучасний стан формування й реалізації
молодіжної політики в системі публічної служби України необхідно визначити
сутність державної молодіжної політики.
Саме поняття «політика» - є абстракним явищем, покликаним позначати
загальний напрямок, характер діяльності держави, які, в свою чергу, знаходять
вияв у конкретних документах в залежності від рівня формування та реалізації
політики.
Варто відразу зазначити, що поняття «молодіжна політика» законодавчо
визначено у Законі України «Про основні засади молодіжної політики», що
значно спрощує розкриття змісту цього поняття. Так, за визначенням закону,
молодіжна політика - напрям державної політики, спрямований на створення
соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій
для соціалізації та інтеграції дітей та молоді в суспільні процеси, що
здійснюються в інтересах дітей та молоді та за їх участю [ 2].
9
Молодь – це особлива соціальна група, яка охоплює громадян України,
іноземців та осіб без громадянства, які знаходяться в Україні на законних
підствах, у віці від 14 до 35 років.
Поняття «молодіжної політики» зазнало істотних змін. Як напрямок
державної політики, який системно здійснюється державними органами, він
трансформувався від демократії представництва в політику участі, - участі
молоді в суспільних процесах, що відбуваються. Такий підхід грунтується на
забезпеченні рівних можливостей та отриманні досвіду молодими людьми, що
дозволить їм отримати знання, вміння та компетенції для того, щоб відігравати
значиму роль у всіх аспектах життедіяльності [ 38].
В сучасних умовах формується принципово нове поняття молодіжної
політики. Нові підходи мають спонукати молодь виявляти ініціативу,
самостійно визначати власні цілі та цінності, а також брати участь у
визначенні пріоритетів і шляхів розвитку держави.
Метою молодіжної політики в Україні є створення умов для
самореалізації та розвитку потенціалу молоді, підвищення рівня її
самостійності та конкурентоспроможності, забезпечення активної участі
молоді в суспільному житті [ 2].
Для того, щоб мету було успішно досягнуто, державою визначено
основні завдання молодіжної політики (див. рис.1.1).
Молодіжна політика в Україні грунтується на принципах:
1) рівності прав дітей та молоді, що полягає в недопущенні надання
привілеїв чи встановлення обмежень за ознаками раси, кольору шкіри,
політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, мови, етнічного чи
соціального походження, сімейного чи майнового стану, місця проживання
або іншими ознаками;
2) участі молоді - шляхом створення механізмів та гарантій залучення
молоді до безпосередньої участі у формуванні та реалізації молодіжної
політики;
10
3) обґрунтованості – коли всі рішення з питань молодіжної політики
формуються відповідно до потреб і прагнень української молоді, що
визначаються за результатами соціологічних опитувань, статистичної
інформації, наукових досліджень з урахуванням національного та
міжнародного досвіду;
Рисунок 1.1 - Основні завдання молодіжної політики. Джерело: [Складено
автором на основі [2].
11
4) міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії – шляхом залучення органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів молодіжної
роботи, будь-яких інших заінтересованих сторін до формування та реалізації
молодіжної політики.
Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека
країни», відносить до поточних та прогнозованих загроз національній безпеці
та національним інтересам України, з урахуванням зовнішньополітичних та
внутрішніх умов, демографічну ситуацію, що безпосередньо пов’язана із
скороченням народжуваності, високим рівнем смертності, зокрема дитячої,
проблемами репродуктивного здоров’я населення та у сфері охорони
здоров’я, еміграції, насамперед фахівців і молоді. За таких умов
підривається національна стійкість, людський, економічний і воєнний
потенціал, створюється загроза майбутньому України[14].
Демографічний дисбаланс, спричинений різким зниженням
народжуваності у 1980–1990-ті роки є одним із викликів для здійснення
ефективної державної молодіжної політики. У новому стратегічному курсі
держави зменшення частки молоді планується компенсувати збільшенням її
спроможностей [9].
Патерналізм — ще одна із багатьох проблем. Критична кількість
українців, незалежно від віку, очікують, що про них насамперед мають
піклуватися лише державні інституції чи окремі організації. Важливим
елементом патерналістських настроїв є переконання в тому, що люди не
можуть прожити без постійної турботи та опіки з боку держави. Люди
переконані в тому, що держава, уряд зобов'язані забезпечувати потреби
громадян за рахунок держави, брати на себе всі турботи про них [32].
Нові підходи у формуванні та реалізації молодіжної політики покликані
вирішити ці проблеми.
Основними напрямками молодіжної політики визначені: безпека,
здоров'я, спроможність, інтегрованість.
12
Безпека полягає в підвищенні безпечності середовища і посилення
життєстійкості молоді. Цього можна досягти шляхом отримання молоддю
знань про засади функціонування держави і суспільства; подолання
негативних наслідків впливу радянського періоду; посилення життєстійкості,
що допомагає справлятися з небезпечними ситуаціями, асоціальною
поведінкою, ризиками, які супроводжують перехід молоді від дитинства до
дорослого життя; розвиваючи безбар'єрний простір; формуючи культуру
безпечного поводження із соціальними мережами та Інтернетом; запобігання
та протидії будь-яким формам насильства проти молоді (домашнє насильство,
булінг (цькування), мобінг тощо); формування у молодих батьків
відповідального ставлення до виховання своїх дітей шляхом підвищення рівня
власної поінформованості та адаптації найкращих світових практик з
виховання дітей і батьківства; популяризації та поширення практики
позитивного батьківства; підтримка і надання послуг молодим сім'ям, зокрема
тим, що потрапили у складні життєві обставини.
Здоров'я – шляхом формування навичок здорового способу життя,
розвитку та збереження фізичної культури, культури здорового харчування та
психогігієни. Для забезпечення формування навичок здорового способу життя,
розвитку фізичної культури, культури здорового харчування та психогігієни
необхідним є психопрофілактика факторів стресу та психотравмуючих
ситуацій, у тому числі таких, що пов'язані з тимчасовою окупацією території
України, бойовими діями, вимушеним переміщенням молоді та іншими
соціально негативними подіями; популяризація здорового способу життя,
збереження репродуктивного здоров'я, принципів здорового харчування,
відповідних знань і навичок щодо соціально безпечної поведінки; розширення
переліку медичних послуг та підвищення їх якості надання для молоді, а також
консультування і супроводження з питань фізичного та психічного здоров'я,
вакцинації, запобігання інфекційним та неінфекційним захворюванням, у тому
числі таким, що передаються статевим шляхом; підтримка наукових розробок
з удосконалення системи фізичного виховання за співпраці фахівців у сферах
13
охорони здоров'я, освіти, фізичної культури та спорту; діагностика, виявлення
проявів вживання психоактивних речовин, різних форм залежності,
запобігання їх виникненню, а також палінню; сприяння розвитку
неформальних спортивних рухів (брейкданс, паркур, бітбокс, діджеїнг,
стрітбол, ролерблейдинг, скейтбординг, сноубординг тощо), вуличних
тренувань та фізичної культури.
Спроможність - шляхом залучення молоді до участі у суспільному житті,
підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування у молоді
громадянських компетентностей;
Важливими факторами є підвищення рівня конкурентоспроможності
молоді, створення умов для набуття нею управлінських, громадянських та
соціальних компетентностей, розвитку підприємливості та самостійності
молоді; створення можливостей для особистісного зростання молоді,
орієнтованих на різні вікові групи; формування ключових компетентностей,
необхідних кожній сучасній людині для самореалізації, зокрема
підприємливості та фінансової грамотності; розвиток лідерства, лідерських
навичок (саморозвиток, міжособистісні стосунки та суспільна
відповідальність) як складових освітніх заходів та програм формальної і
неформальної освіти; створення умов для свідомого вибору професійної
діяльності через практику і стажування, розширення доступу до навчання та
інших освітніх можливостей, орієнтованих на ринок праці; ознайомлення
молоді з процесами державотворення, діяльністю органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, популяризація державної служби;
створення умов для утвердження серед молоді принципів доброчесності;
розвиток громадянських компетентностей та компетентностей, необхідних для
реалізації потенціалу молоді, її інтеграції у суспільне життя, адаптації до
викликів сучасного світу, що швидко змінюється (у тому числі щодо поваги до
прав людини, розвитку критичного мислення та медіаграмотності); заохочення
молоді до отримання якісної освіти (STEM-освіти, STEAM-освіти),
проведення досліджень та оволодіння науково-технічними, інженерними
14
професіями; просування (промоція) креативних індустрій серед молоді;
підвищення рівня конкурентоспроможності та зайнятості молоді, здійснення
консультування щодо професійного і кар'єрного розвитку, враховуючи її
інтереси, можливості та потреби ринку праці, із залученням батьків,
роботодавців та інших заінтересованих сторін з урахуванням їх впливу на
вибір професійної діяльності; створення можливостей для зниження частки
економічно неактивних молодих українців, які не шукають роботи, не
навчаються, не здобувають кваліфікації і не працюють; формування культури
підприємництва, використання інноваційного потенціалу, стимулювання до
відкриття власної справи; сприяння розвитку соціального шкільного
підприємництва з метою формування у учнів підприємливості, отримання
ними знань, навичок, дотримання стандартів доброчесності та
антикорупційних принципів, необхідних для успішного та етично зваженого
ведення власної справи; сприяння розвитку молодіжних центрів в Україні, у
тому числі забезпечення діяльності державної установи "Всеукраїнський
молодіжний центр"; підготовка фахівців, які працюють з дітьми та молоддю, у
тому числі молодіжних працівників; підтримка формального та
неформального навчання щодо інструментів участі молоді для представників
органів державної влади та органів місцевого самоврядування; створення умов
і можливостей для розвитку та посилення спроможності органів учнівського та
студентського самоврядування, студентських та молодіжних консультативно-
дорадчих органів як дієвих інструментів участі молоді у процесах ухвалення
рішень та їх навчання; створення умов для формальної, неформальної та
інформальної освіти представників органів державної влади та органів
місцевого самоврядування з питань залучення молоді до процесів ухвалення
рішень на державному, регіональному, місцевому рівнях; залучення молоді до
вирішення питань, пов'язаних з навколишнім природним середовищем;
сприяння створенню умов для розвитку спроможності інститутів
громадянського суспільства у молодіжній сфері; сприяння участі молоді у
діяльності інститутів громадянського суспільства; створення умов для
15
розвитку молодих осіб як цілісних особистостей, які гармонійно поєднують
невпинний фізичний, емоційний, інтелектуальний розвиток на основі
цінностей; покращення цифрових компетентностей молоді та забезпечення
доступу до нового покоління цифрової інфраструктури; забезпечення доступу
молоді до високошвидкісного Інтернету.
- інтегрованість - підвищення мобільності, соціальної і культурної
інтеграції молоді в суспільне життя України та світу.
Для забезпечення підвищення мобільності, соціальної і культурної
інтеграції молоді в суспільне життя України та світу необхідними є такі
чинники:
забезпечення рівних можливостей для самореалізації молоді;
запобігання і протидія стереотипам та дискримінації;
сприяння гендерній рівності, взаємній повазі серед молоді та розширення
обізнаності про культурне різноманіття та способи життя молоді;
забезпечення гендерної рівності у трудових відносинах;
розвиток волонтерської діяльності та мобільності молоді в межах України
та в партнерстві з іншими державами;
забезпечення участі молоді у міжнародних молодіжних обмінах, зокрема у
рамках програм Ради Європи та Європейського Союзу;
формування серед молоді розширеного поняття української ідентичності,
яке базується не тільки на походженні, а й на цінностях та виборі;
залучення молоді, у тому числі молодих іммігрантів, закордонних
українців, іноземців, які мають інтерес до української культури, у соціальне,
економічне, культурне життя України;
підтримка та заохочення осіб з інвалідністю до повноцінної участі в
економічному, соціальному та громадському житті;
реалізація проектів та здійснення заходів для підготовки молоді до
самостійного життя;
проведення суспільно-просвітницьких кампаній, спрямованих на
виховання у громадян поваги до прав осіб з інвалідністю та заохочення
16
позитивних уявлень про осіб з інвалідністю і кращого розуміння їх
суспільством;
підтримка та заохочення молоді із сімей, які опинилися під загрозою
бідності та соціальної ізоляції, для інтеграції та повноцінної участі у
соціальному, громадському та економічному житті;
реінтеграція молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях
України, та з числа внутрішньо переміщених осіб до культурного,
інформаційного, освітнього простору України;
запровадження ефективних соціально-гуманітарних механізмів інтеграції
до соціального, громадського та економічного життя молоді, яка проживає на
тимчасово окупованих територіях України;
залучення молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях
України, та з числа внутрішньо переміщених осіб до активного суспільного
життя в Україні;
соціальна адаптація молоді, яка відбула покарання у виді обмеження волі
або позбавлення волі на певний строк;
сприяння здійсненню заходів, спрямованих на удосконалення механізмів
забезпечення молоді житлом [9].
Ці пріоритети поширюються на всі вікові категорії і реалізуються через
виконання завдань та здійснення заходів, з урахуванням особливостей життя
такої категорії, як молодь.
У найближчій перспективі цього можна досягти шляхом удосконалення
нормативно-правової бази з питань забезпечення реалізації державної
молодіжної політики, з урахуванням сучасних світових практик та ефективних
механізмів й інструментів для роботи з молоддю; розроблення та
затвердження державних цільових програм, інших програм, які спрямовані на
вирішення питань молоді на всіх рівнях урядування в короткостроковій
перспективі. На основі сформованої законодавчої бази в середньостроковій
перспективі до 2030 року необхідно забезпечити ефективне виконання
нормативно-правових актів, державних цільових програм, інших програм,
17
спрямованих на вирішення питань молоді на всіх рівнях урядування;
виконання міжнародних договорів у молодіжній сфері. Необхідно провести
оцінку ефективності реалізації молодіжної політики, за результатами якої, за
участі експертів та громадськості, розробити рекомендації щодо її
удосконалення. Планомірно удосконалювати законодавство у сфері
молодіжної політики, адаптуючи його та осучаснюючи.
18
1.2 Нормативно-правове регулювання у молодіжній сфері
Ефективність реалізації державної молодіжної політики залежить від
належного законодавчого забезпечення, формування дієвої системи публічних
органів, забезпечення належного координування, формування та реалізації
молодіжної політики на усіх рівнях. Розбудова такої інституційної системи
повинна відповідати міжнародним стандартам і передовій світовій практиці.
Україна приєдналася до міжнародного молодіжного руху, ратифікувавши
низку міжнародно-правових документів і розробивши на їхній основі
національне законодавство. Тому, варто відмітити, що державою здійснюється
планомірна політика щодо адаптування вітчизняного законодавства у
молодіжній сфері до міжнародних стандартів.
На сьогодні, законодавство у сфері молодіжної політики складається з
Конституції України, міжнародних договорів та угод, згоду на обов’язковість
яких надано Верховною Радою України, Закону «Про основні засади
молодіжної політики» та інших нормативно-правових актів, що регулюють
правовідносини в цій сфері (див.рис.1.2).
Законодавство у сфері молодіжної політики
Конституція Міжнародні договори, Закон України Інші
України згоду на «Про основні нормативно-
обов’язковість яких засади правові акти,
надано Верховною молодіжної прийняті на
Радою України політики» виконання
законодавчих
актів
Рисунок 1.2 - Законодавство у сфері молодіжної політики [Узагальнено
автором на основі [2].
19
Забезпечити розвиток суб’єктно-правових відносин, коли молодь та
молодіжні громадські утворення розглядаються не тільки як об’єкт державної
молодіжної політики, а як його самостійний суб’єкт, тобто за умов
становлення «демократії участі» стало можливим з прийняттям Закону
України від 27 квітня 2021 року № 1414 «Про основні засади молодіжної
політики». Саме цим законом визначаються гарантії та механізми участі
молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики [2], які передбачають
насамперед участь молоді в процесі прийняття владних рішень: на державному
рівні – через Національну раду з питань молоді, на місцевому – через
молодіжні ради та радників з питань молоді. Такий підхід відповідає
найкращим світовим практикам країн Європейського Союзу, зокрема
Європейській хартії про участь молоді у суспільному житті на місцевому та
регіональному рівнях.
Варто звернути увагу, що прийняттю цього закону передувала
Національна молодіжна стратегія до 2030 року, затверджена Президентом
України в березні 2021 року, якою молодь визнається важливим суб'єктом
державної політики [ 9].
Національна молодіжна стратегія до 2030 року передбачає запровадження
нових підходів для розвитку молоді в Україні, враховує важливі аспекти,
передбачені Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року,
молодіжними стратегіями та документами, що регламентують засади розвитку
молодіжної політики ООН, Ради Європи та Європейського Союзу, а також
демографічні, безпекові та економічні виклики.
Дії та зусилля держави, всіх верств суспільства, політичних і громадських
організацій, підприємств, установ, організацій у справі підтримки становлення
та розвитку молоді мають бути консолідовані для того, щоб дивитися на життя
молоді цілісно з урахуванням її бачення світу [ 9].
Національна молодіжна стратегія виправила прорахунки попередніх
років, коли молодь не визнавалася суб’єктом політики, а була лише її
об’єктом. Також новий стратегічний курс враховує розвиток цифрових
20
інструментів молодіжної політики і роботи з молоддю, з урахуванням вимог
сьогодення та впровадженням процесів диджиталізації.
Загалом, мета Національної молодіжної стратегії до 2030 року – це
створення можливостей для молоді, яка проживає в Україні, бути
конкурентоспроможною, брати участь у житті суспільства, свідомо робити
внесок у подальший його розвиток.
На виконання стратегічного курсу держави з реалізації молодіжної
політики та інтегрування молоді в суспільні відносини Кабінетом Міністрів
України, як найвищим органом у сфері виконавчої влади, розроблено та
затверджено Державну цільову соціальну програму «Молодь України» на
2021-2025 роки, завдяннями якої є:
посилення ролі та відповідального ставлення органів державної влади і
органів місцевого самоврядування до підвищення рівня компетентностей
молоді та спроможності інститутів громадянського суспільства у молодіжній
сфері, розвиток молодіжних центрів, молодіжної роботи, пластового,
скаутського, молодіжного та дитячого громадських рухів, сприяння утворенню
і розвитку молодіжних консультативно-дорадчих органів, органів учнівського
та студентського самоврядування, підготовку фахівців, які працюють з
молоддю, у тому числі молодіжних працівників;
поширення наявних та запровадження нових моделей для розвитку,
інтеграції та участі молоді у суспільному житті із застосуванням цифрових
інструментів та з урахуванням реформування місцевого самоврядування і
територіальної організації влади;
розвиток громадянського суспільства, впровадження громадянської
освіти на всіх рівнях, поширення неформальної та інформальної освіти;
впровадження інклюзивного підходу та забезпечення рівних прав, а
також доступу до послуг і можливостей, інформації для різних категорій
молоді, насамперед для молоді з інвалідністю.
Такий варіант виконання Програми передбачає застосування
концептуально оновлених підходів та використання широкого кола
21
інноваційних механізмів та інструментів, що запроваджуються для роботи з
молоддю, шляхом поширення найкращого досвіду останніх років,
впровадження рекомендацій українських та міжнародних експертів,
молодіжного сектору Ради Європи, використання досвіду молодіжної роботи
країн Європейського Союзу, рекомендації ООН щодо підтримки молодих
громадян в усіх сферах життєдіяльності [ 15].
Тому, можемо констатувати, що в Україні на сьогодні сформована
достатня нормативно-правова база, яка відповідає міжнародній практиці та
регулює юридичні аспекти функціонування суспільно-правових відносин, що
виникають в діяльності публічних органів, під час реалізації державної
молодіжної політики.
22
Висновки до розділу 1
Отже, молодіжна політика - напрям державної політики, спрямований на
створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов
і гарантій для соціалізації та інтеграції дітей та молоді в суспільні процеси, що
здійснюються в інтересах дітей та молоді та за їх участю. Це поняття
законодавчо закріплено у Законі України «Про основні засади молодіжної
політики».
Відбулося осучаснення законодавства щодо формування та реалізації
державної політики. Новий стратегічний курс визнає молодь суб’єктом
політики, а не тільки його об’єктом, також враховує розвиток цифрових
інструментів молодіжної політики і роботи з молоддю, з урахуванням вимог
сьогодення та впровадженням процесів диджиталізації.
Загалом, мета Національної молодіжної стратегії до 2030 року – це
створення можливостей для молоді, яка проживає в Україні, бути
конкурентоспроможною, брати участь у житті суспільства, свідомо робити
внесок у подальший його розвиток.
В Україні сформована достатня нормативно-правова база, яка відповідає
міжнародній практиці та регулює юридичні аспекти функціонування
суспільно-правових відносин, що виникають в діяльності публічних органів,
під час реалізації державної молодіжної політики.
23
РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
2.1 Система органів публічної влади, які забезпечують реалізацію
державної молодіжної політики в Україні
В Україні створення соціально-економічних, політичних,
організаційних, правових умов і гарантій для соціалізації та інтеграції дітей та
молоді в суспільні процеси, забезпечується органами публічної влади, які
формують систему органів, спрямовану на реалізацію молодіжної політики.
Президент України Володимир Зеленський з 2019 року задав
стратегічний напрямок по реформуванню державної молодіжної політики у
відповідності до міжнародних норм, затвердивши своїм указом Національну
молодіжну стратегію до 2030 року, яка в подальшому стала базовим
програмним документом для діяльності Парламенту, Уряду та інших
інституцій, задіяних у формуванні та реалізації державної молодіжої
політики [33]. З її прийняттям, участь молоді в процесах державотворення,
визнається стратегічним напрямком держави.
Також створено консультативно-дорадчий орган при главі держави –
Рада з молодіжних питань, метою створення якої є сприяння розвитку
потенціалу молоді, її самореалізації та активної участі в суспільному житті й
ухваленні рішень щодо молодіжної політики. Передбачається, що серед
завдань ради буде сприяння розбудові молодіжної інфраструктури. До складу
цього органу планується залучити лідерів молодіжних рухів та організацій,
спортсменів, засновників молодіжних соціальних ініціатив, діячів
культури [10].
Кабінет Міністрів України – як вищий орган у системі органів
державної виконавчої влади, здійснює виконавчу владу безпосередньо та через
24
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів
Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує,
координує та контролює діяльність цих органів. [4].
У грудні 2020 року урядом затверджено Концепцію Державної цільової
соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки», яка
була розроблена з метою створення можливостей для самореалізації та
розвитку потенціалу молоді в Україні, її участі та інтеграції у суспільне життя
[19] та, відповідно, програму з її виконання, Державну цільову соціальну
програму «Молодь України» на 2021-2025 роки.
Видатки на виконання Програми здійснюватимуться за рахунок коштів
державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством
джерел.
Орієнтовний обсяг фінансування Державної програми становить понад 2
млрд гривень, у тому числі: 1,3 млрд гривень - за рахунок коштів державного
бюджету, 745 млн гривень - місцевих бюджетів, 17 млн гривень - за рахунок
інших джерел [15].
Виконавцями заходів з реалізації державної молодіжної політики в
структурі органів державної виконачої влади є:
міністерства, державні комітети, центральні органи зі спеціальним
статусом – центральні органи виконавчої влади;
місцеві державні адміністрації – місцеві органи державної виконавчої
влади, які здійснюють в межах своїх повноважень виконавчу владу на
території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також
реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою та забезпечують
виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету
Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня [1].
Державне управління молодіжною політикою здійснює центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну
політику [2]. На разі, таким центральним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
25
політику у молодіжній сфері є Міністерство молоді та спорту України
(Мінмолодьспорт), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України [23].
Відповідно до Положення про Міністерство молоді та спорту України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220,
одним із основних завдань цього Міністерства є забезпечення формування та
реалізація державної політики у молодіжній сфері [23].
Мінмолодьспорт відповідно до покладених на нього завдань у
молодіжній сфері:
1) визначає перспективи, пріоритетні напрями та прогнози розвитку;
2) забезпечує нормативно-правове регулювання;
3) розробляє проекти державних цільових програм, забезпечує їх
виконання у межах своїх повноважень та здійснює їх моніторинг;
4) організовує проведення соціологічних досліджень, опитувань та
забезпечує проведення аналізу інформаційно-аналітичних і наукових
документів;
5) організовує роботу з видання методичних, інформаційно-
просвітницьких матеріалів та проводить інформаційно-просвітницьку роботу;
6) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що
належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення;
7) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять
на погодження від інших центральних органів виконавчої влади, готує в межах
повноважень, передбачених законом, висновки і пропозиції до проектів
законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету
Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради
України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи;
8) провадить в установленому порядку міжнародну діяльність;
9) забезпечує організацію та проведення інформаційних заходів,
спрямованих на підтримку молоді, популяризацію здорового способу життя,
рівня правової культури молоді, організації її змістовного дозвілля, проводить
26
інформаційно-просвітницьку роботу з протидії поширенню у молодіжному
середовищі соціально небезпечних захворювань;
10) розробляє разом з іншими органами виконавчої влади і подає на
затвердження Кабінету Міністрів України соціальні норми та нормативи щодо
соціального становлення та розвитку молоді;
11) сприяє в установленому порядку розвитку молодіжних центрів в
Україні;
12) сприяє в установленому порядку працевлаштуванню молоді,
створенню умов для її інтелектуального самовдосконалення і творчого
розвитку, формуванню гуманістичних цінностей та патріотичних почуттів у
молодих громадян;
13) здійснює обміни молоддю в межах України та у партнерстві з
іншими державами;
14) організовує і проводить міжнародні та загальнодержавні заходи,
забезпечує виконання програм і проектів з питань, що належать до його
компетенції, зокрема шляхом неформальної освіти;
15) вживає заходів для формування у молоді відповідального ставлення
та культури планування сім’ї, підготовки молоді до сімейного життя,
формування в неї розуміння важливості ролі сім’ї, виховання дітей для
розвитку держави та забезпечення соціальної злагоди;
16) сприяє професійній орієнтації, працевлаштуванню молоді, її
самозайнятості, підвищенню рівня її конкурентоспроможності та
професійного розвитку, отриманню відповідних компетентностей;
виконанню програм, спрямованих на ознайомлення молоді з діяльністю
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, процесами
державотворення, впровадженню програм стажування молоді в органах
виконавчої влади, популяризації професії державного службовця;
створенню умов для інтелектуального самовдосконалення,
самореалізації, творчого і особистісного розвитку молоді;
27
розвитку пластового, скаутського, молодіжного та дитячого
громадського рухів в Україні і співпраці з центральними та місцевими
органами виконавчої влади;
розвитку громадянської освіти та підвищенню рівня соціальної
інтеграції молоді, формування її готовності та вміння діяти самостійно, нести
відповідальність за свої дії, адекватно оцінювати і реагувати на процеси, що
відбуваються в державі та світі;
створенню умов для розвитку спроможності інститутів громадянського
суспільства у молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного
виховання;
формуванню і розвитку у молоді громадянських компетентностей,
спрямованих на утвердження і захист державності та демократії, здатності
відстоювати свої права, відповідально ставитися до громадянських обов’язків,
брати відповідальність за власне життя, налагодження гармонійних стосунків
між членами своєї сім’ї та життя територіальної громади;
залученню молоді до процесу ухвалення рішень на всеукраїнському,
регіональному і місцевому рівні; утворенню і розвитку молодіжних
консультативно-дорадчих органів центральних та місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування, органів учнівського і студентського
самоврядування;
підвищенню рівня толерантності і солідарності молоді, забезпеченню
рівної участі всіх груп молоді у суспільному житті, запобіганню стереотипам,
протидії мові ненависті та дискримінації за будь-якими ознаками;
17) співпрацює з інститутами громадянського суспільства, зокрема з
молодіжними та дитячими громадськими організаціями та їх спілками; сприяє
залученню їх до виконання загальнодержавних програм, заходів стосовно
дітей, молоді, діяльності молодіжних консультативно-дорадчих органів
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування;
28
18) сприяє розвитку і ефективній взаємодії інститутів громадянського
суспільства, їх участі у формуванні і реалізації державної політики у
молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного виховання, а також
активної участі у суспільному житті та розвитку України;
19) надає в установленому порядку державну підтримку молодіжним та
дитячим громадським організаціям для виконання загальнодержавних програм
і заходів стосовно дітей та молоді;
20) виконує програму “Молодіжний працівник”, здійснює підготовку і
підвищення кваліфікації фахівців (спеціалістів, волонтерів, активістів,
тренерів і мультиплікаторів) у молодіжній сфері та сфері національно-
патріотичного виховання;
21) сприяє розвитку волонтерської діяльності у молодіжній сфері;
22) здійснює в установленому порядку підготовку пропозицій щодо
призначення грантів Президента України для обдарованої молоді та
присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення
молоді у розбудові України;
23) координує заходи з питань соціального становлення та розвитку
молоді;
Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади
(Парламент).
Приведення вітчизняного законодавства у відповідність до міжнародних
норм шляхом ратифікації ряду документів, прийняття в 2021 році Закону
України «Про основні засади молодіжної політики», які змінюють підходи до
формування та забезпечення державної молодіжної політики визнаючи молодь
повноцінним суб’єктом формування та її реалізації, є беззаперечною заслугою
нашого Парламенту.
Відповідно до Конституції України, Верховна Рада України для
здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду
питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій
створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради
29
України [1]. Так, постановою Верховної Ради України від 29.08.2019 № 19-IX
(із змінами) затверджено кількісний склад і предмети відання комітетів
Верховної Ради України, створено Комітет з питань молоді і спорту, до
відання якого належить державна молодіжна політика [7], діяльність якого
можна відзначити як досить результативну.
Протягом п’ятої сесії Верховної Ради України проведено 10 засідань
Комітету, на яких розглянуто 51 питання, внесено до Верховної Ради України
висновки щодо розгляду 13 законопроектів, стосовно яких Комітет визначено
головним, зокрема, запропоновано прийняти за основу 5 законопроектів,
прийняти за основу та в цілому - 2 законопроекти, прийняти в другому
читанні та в цілому 3 законопроекти, повернути суб’єкту законодавчої
ініціативи 1 законопроект, відхилити 1 законопроект.
Подано 25 попередніх висновків на законопроекти до головних
комітетів [8].
Судова влада. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя
в Україні здійснюється виключно судами, які утворюються відповідно до
закону та є незалежними та безсторонніми. Судову владу реалізовують судді
та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у
рамках відповідних судових процедур. Народ бере участь у здійсненні
правосуддя через присяжних [6 ].
Судова влада забезпечує у судовому порядку відстоювання прав та
законних інтересів громадян, у тому числі молоді.
Органи місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в
порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі
органи. Районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, які
здійснюють представницькі повноваження в спільних інтересах
територіальних громад сіл, селищ та міст [1].
30
Саме від узгодженості дій в усіх гілках влади, за участі громадськості та
бізнесу залежить успішність самореалізації та розвитку молоді в Україні.
Зважена, відповідальна та доказова молодіжна політика є наріжним каменем
формування майбутнього України [9].
31
2.2 Реформування молодіжної політики в Україні на основі
міжнародного досвіду
У цілому в багатьох країнах нагромаджено чималий досвід формування і
реалізації молодіжної політики.
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і
їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна законодавчо визначила
курс інтеграції держави в європейський простір, тому досвід формування та
реалізації європейської моделі молодіжної політики буде досить
актуальним [30].
У країнах Європейського Союзу молодіжна політика базується на таких
критеріях, як: рівень демократії, національно-культурні традиції та
нормативно-правове забезпечення.
Розрізняють чотири моделі молодіжної європейської політики.
Універсалістська модель (характерна у країнах Західної Європи та
Скандинавії) – це найбільш демократична модель, яка характеризується
широкою свободою дій молодіжних організацій при одночасній підтримці
державного сектору. Така модель виникла під впливом активної діяльності
молодіжного руху, вона не має відповідного міністерства у справах молоді,
орієнтується на молодіжне середовище віком до 25 років. Головними цілями
такої моделі молодіжної політики є автономність та незалежність, які
формують статус раннього дорослого та незалежність від батьківського
впливу.
Інша модель молодіжної політики - громадівська, є характерною для
Великобританії і грунтується на давніх традиціях. Вона характеризується
мінімальним втручанням держави в діяльність молодіжних організацій.
Взаємодія з молоддю відбувається через громади, які мають значний вплив. В
такій моделі молодь розглядається як проблема, а основним завданням
реалізації такої політики - є запобігання проблемам.
32
Протекційна модель молодіжної політики є типовою для країн
Центральної Європи. У ній молодь розглядається як категорія, яка потребує
захисту, підтримки та стимулювання. До реалізації молодіжної політики
задіяні профільні міністерства, управління, сектори. Імплементація молодіжної
політики делегується від держави до інститутів громадянського суспільства.
Централізована модель є новим напрямком, характерним для країн
Середземномор’я – за цією моделлю залучення громадськості та молодіжних
органів місцевого самоврядування є дещо слабким, тому молодіжна політика є
централізованою, зосередженою на державному рівні.
Як бачимо, європейський досвід переконує, що уряди різних країн
шукають свої підходи до формування та реалізації молодіжної політики.
В розвинутих демократичних країнах молодіжна політика в основному
має трирівневу структуру, що дає змогу проводити її на державному,
регіональному і місцевому рівнях. У багатьох країнах Центральної і Північної
Європи молодіжна політика базується на визнанні відповідальності держави за
успішне включення в суспільно-політичне життя всіх верств молоді [31].
Відповідно до того, як ця політика планується і реалізується, вирізняють
неоконсервативну й соціал-демократичну моделі молодіжної політики. Суть
першої полягає в тому, що держава надає соціальну допомогу тим категоріям і
групам молоді, які її конче потребують. Друга модель – соціал-демократична –
застосовується в більшості європейських країн і відзначається тим, що
держава практично бере на себе відповідальність за вирішення більшості
складних проблем молоді. І неоконсервативна, і соціал-демократична моделі,
як свідчить ситуація в розвинених країнах, успішно розв’язують молодіжні
проблеми.
Отже, можна сказати, що моделі молодіжної політики країн
Європейського Союзу базуються на їх багаторічному досвіді формування і
реалізації молодіжної політики.
33
Рада Європи прийняла ряд декларацій і резолюцій з таких питань, як
участь молоді, громадянство, неформальне навчання, мобільність і боротьба з
расизмом.
У березні 1992 р. Рада Європи прийняла Європейську Хартію щодо
участі молоді у муніципальному і регіональному житті [38]. Хартія спонукала
до більшої залученості молоді до громадського життя на регіональному і
місцевому рівні і призвела до впровадження "різних форм участі", що повинні
застосовуватися "до всих молодих людей без дискримінації". У рекомендації
щодо молодіжної участі і майбутнього громадянського суспільства, що була
прийнята в 1997 р., Комітет Міністрів знову підтвердив "вирішальну роль
участі молоді в розвитку громадянського суспільства як ресурсу для
постійного оновлення демократичного суспільства". На п'ятій конференції
Ради Європи в Бухаресті в квітні 1998 р., Молодіжні Міністри проголосили,
що інтеграція молодих людей у трудове життя має буде побудована на
навичках і кваліфікаціях, що вони здобувають під час неформального
навчання. Рада Європи підкреслила важливість неформальної освіти, що,
безсумнівно, збагачує традиційні моделі освіти. Рада Європи зробила
наступний крок щодо прийняття рекомендації про неформальну освіту в січні
2000 р., коли було визнано факт того, що системи формального навчання самі
по собі не можуть відповідати швидким і постійним технологічним,
соціальним і економічним змінам. У зв'язку з цим формальну освіту необхідно
доповнити і зміцнити практикою неформальної освіти.
Боротьба проти расизму, ксенофобії і нетерпимості ведеться протягом
багатьох років під керівництвом Ради Європи. На початку 1990-х було
розпочато Європейську Молодіжну Кампанію в співробітництві з
молодіжними організаціями Європи для виховання толерантного суспільства і
стимулювання пілотних проектів. Рада Європи також сфокусувала свою увагу
на впровадженні молодіжних карток, як сервісних карток для поліпшення
ситуації в сфері участі молодих людей у проектах мобільності.
34
Рада Європи сприяє схемі волонтерської служби для молодих людей на
державному і європейському рівнях, забезпечує підтримку неприбуткових
платформ для молодіжних обмінів. Партнерство між Європейською Комісією і
Радою Європи було встановлено в 1998 р. з метою розвитку тренінгових
програм для молодих тренерів, що сприяють поширенню загальних цінностей,
таких як права людини, плюралістична демократія, верховенство права,
активне громадянство і Європейське співробітництво. Результатом такого
партнерства є публікації про тренінги, співробітництво в області консультацій
і дослідження відносно тренінгових подій.
Розвиток нових форм європейського управління є одним з чотирьох
стратегічних пріоритетів, встановлених Європейською Комісією. Термін
„управління” відноситься до всіх принципів, механізмів і практичних
розробок, що використовуються в різних сферах поряд з відкриттям доступу й
залученням людей, що проживають на території Європи, до процесу прийняття
рішень, що їх безпосередньо стосуються. Така модернізація європейської
громадської політики базується на п’яти фундаментальних принципах
відкритості, участі, відповідальності, ефективності та згуртованості.
Молодь – саме та сфера, де мають застосовуватися ці принципи:
- відкритість: забезпечення молодих людей інформацією на їх рідній
мові, щоб вони могли зрозуміти діяльність Європи й політику, яка їх
безпосередньо стосується;
- спільна участь: залучення молодих людей до обговорень та прийняття
рішень, що стосуються їх безпосередньо та громад, до яких вони належать;
- відповідальність: розробка нових структурованих форм
співробітництва між країнами-членами й європейськими закладами, що
дозволить перекласти певну міру відповідальності на молодь та задовольнити
таким чином її прагнення;
- ефективність: отримання якнайбільшої користі від того, що молоді
люди готові взяти на себе відповідальність за вирішення суспільних проблем,
35
зробити свій внесок в успішний розвиток стратегій, спрямованих на
формування майбутнього Європи;
- згуртованість: розробка спільного бачення різних політичних курсів,
що безпосередньо стосуються молоді на різних рівнях, де їх участь приносить
користь.
В рамках 6-го циклу Молодіжного діалогу ЄС – Молодь у Європі: що
далі? який відбувся у 2017-2018 роках було розроблено одинадцять
Європейських цілей молоді. Ці цілі відображають погляди європейської
молоді та відображають бачення тих, хто бере участь у Молодіжному діалозі
ЄС:
1. З’єднання ЄС з молоддю
2. Рівність усіх статей
3. Інклюзивні суспільства
4. Інформація та конструктивний діалог
5. Психічне здоров'я та благополуччя
6. Рух сільської молоді вперед
7. Якісна працевлаштування для всіх
8. Якісне навчання
9. Простір і участь для всіх
10. Стала зелена Європа
11. Молодіжні організації та європейські програми
Молодіжна стратегія ЄС має сприяти реалізації цього бачення молодих
людей шляхом мобілізації політичних інструментів на рівні ЄС, а також дій на
національному, регіональному та місцевому рівнях усіх зацікавлених сторін
[44].
Проєкт «Молодь за демократію в Україні» реалізується у межах Плану
дій Ради Європи для України на 2018–2022 роки та ґрунтується на
попередньому досвіді та продуктивній двосторонній співпраці Ради Європи та
Міністерства молоді та спорту України у межах Рамкової програми
36
співробітництва в галузі молодіжної політики між Радою Європи та
Міністерством молоді та спорту України на 2016-2020 роки [41 ].
Проєкт складається з трьох компонентів, які мають наскрізні заходи:
Молоді люди — повноправні громадяни: 10 громад в Україні запрошено
до співпраці у межах проєкту для проведення спільних заходів для розвитку
спроможностей та посиленні участі молоді та розбудові інклюзивної місцевої
молодіжної політики та впровадження необхідних заходів, використовуючи
стандарти Ради Європи.
Активізація молодіжних центрів і молодіжних організацій:
14 молодіжних центрів усіх рівнів в Україні запрошено до співпраці у межах
проєкту, які будуть переглядати підходи для забезпечення того, щоб їхні
стратегії задовольняли потреби молодих людей та відповідали стандартам
Ради Європи з молодіжної громадської участі та молодіжної роботи.
Освітні заходи з розбудови міжкультурного діалогу та соціальної єдності
та розширення можливостей груп меншин через молодіжну участь на
місцевому та регіональному рівні.
У 2020 році проєктом «Молодь за демократію в Україні» у 2020 та на
початку 2021 року:
- надано ментерську підтримку учасникам та учасницям довготривалого
тренінгового курсу для тренерів та тренерок з освіти з прав людини для
молодих людей «Компас» з різних областей України для інтеграції в програми
неформальної освіти та молодіжну роботу освіти для демократичного
громадянства та освіта в галузі прав людини;
- перекладені українською мовою Рекомендація Комітету міністрів Ради
Європи CM/Rec(2016)7 про доступ молодих людей до прав, Рекомендація
Комітету міністрів Ради Європи CM/REC(2015)3 про доступ молодих людей з
неблагополучних районів до соціальних прав;
- перекладені українською мовою серія посібників «Знак якості Ради
Європи для молодіжних центрів»: «Добра практика в молодіжних центрах»,
37
«Роль цінність і вплив молодіжних центрів», «Управління якістю в
молодіжних центрах»;
- підготовлено та видано Словник термінів, які використовує Рада
Європи у сферах молодіжної політики, прав людини та неформальної
освіти [42].
Тобто, реформування молодіжної політики в Україні має відбуватися з
урахуванням досвіду функціонування найбільш ефективних моделей
молодіжної політики країн Європейського Союзу, що дасть можливість
виробити дієвий механізм та стратегію розвитку молодіжної громади та
суспільства в цілому.
38
2.3 Функції місцевих державних адміністрацій щодо реалізації
державної молодіжної політики
Відповідно до чинного законодавства, місцева державна адміністрація є
місцевим органом виконавчої влади, який входить до системи органів
виконавчої влади, та в межах відповідної адміністративно-територіальної
одиниці забезпечує:
1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного
та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного
проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх
національно-культурного розвитку;
4) підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та
виконання відповідних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих
відповідними радами повноважень [5].
На регіональному рівні діють структурні підрозділи обласних державних
адміністрацій з питань молоді, які розробляють регіональні програми розвитку
та підтримки молоді з урахуванням рекомендацій профільного міністерства та
територіальних особливостей, залучаючи до співпраці структурні підрозділи
районних державних адміністрацій та об’єднаних територіальних громад [ 34].
Отже, розглянемо деякі аспекти розвитку молодіжної політики на
прикладі Черкаської області.
За даними моніторингу процесу децентралізації влади та реформування
місцевого самоврядування станом на 1 листопада 2021 року у Черкаській
області створено 66 територіальних громад та 4 райони.
39
Рисунок 2.1 - Адміністративно-територіальний устрій області.
Джерело: [24].
В Черкаській обласній державній адміністрації створений структурний
підрозділ - Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної
державної адміністрації (далі – Управління), який діє відповідно до Положення,
затвердженого розпорядженням облдержадміністрації від 16.07.2014 № 233
(у редакції розпорядження обласної державної адміністрації від 29.12.2016
№ 774) та в межах Черкаської області забезпечує виконання покладених на
нього завдань [25].
Управління підпорядковується голові облдержадміністрації, а також
підзвітне і підконтрольне Міністерству молоді та спорту України
40
(далі – Мінмолодьспорт) та Міністерству соціальної політики України (далі –
Мінсоцполітики).
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами
України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами
Мінмолодьспорту та Мінсоцполітики, розпорядженнями облдержадміністрації,
рішеннями Черкаської обласної ради.
Основним завданням Управління є забезпечення реалізації в області
державної політики у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту,
національно-патріотичного виховання, з питань сім’ї, оздоровлення
та відпочинку дітей, запобігання та протидії домашньому насильству
і насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних
прав та можливостей жінок і чоловіків.
За статистичними даними, в Черкаській області мешкає 1 млн. 202 тис.
осіб, з яких 310 тис. – молодь, тобто кожен четвертий мешканець Черкаської
області – це молода людина віком 15–34 років (див.табл.2.1) .
За статевою структурою серед молоді переважають чоловіки: 51% проти
49% жінок, тобто на 1000 жінок припадає – 1054 чоловіки (у міських
поселеннях – 1015 чоловіків, а у сільській місцевості – 1105).
Важливим аспектом життя молоді є здобуття освіти, професії.
У 2020 році 9,5 тис. учнів отримали базову загальну середню освіту, 6,7
тис. осіб – повну середню, 3,7 тис. учнів здобули професії кваліфікованих
робітників. На початок 2020/2021 навчального року в області налічувалось 33,7
тис. студентів. 78% аспірантів, які здобувають наукову ступінь – це молоді люди
віком до 35 років.
Молодь відзначається найвищою шлюбною активністю. Молоді люди
віком 16-34 років серед пар, що вступили до шлюбу у 2020 році, становлять
72 % серед жінок та 66 % серед чоловіків. Загалом середній вік наречених
у чоловіків становив 34 роки, у жінок – 31 рік.
41
Таблиця 2.1 – Демографічні дані
Черкаська область (осіб)
Вік (років) Обидві статі Чоловіки Жінки
Усе населення
14 10 309 5 343 4 966
15 10 334 5 267 5 067
16 10 354 5 256 5 098
17 9 473 4 899 4 574
18 8 984 4 674 4 310
19 9 558 4 913 4 645
15–19 48 703 25 009 23 694
20 10 171 5 317 4 854
21 10 503 5 347 5 156
22 11 546 5 937 5 609
23 12 697 6 488 6 209
24 12 997 6 499 6 498
20–24 57 914 29 588 28 326
25 13 272 6 825 6 447
26 14 345 7 254 7 091
27 15 372 7 847 7 525
28 16 768 8 517 8 251
29 17 397 9 030 8 367
25–29 77 154 39 473 37 681
30 18 368 9 460 8 908
31 18 972 9 762 9 210
32 19 010 9 810 9 200
33 20 236 10 282 9 954
34 19 601 9 738 9 863
30–34 96 187 49 052 47 135
35 20 120 10 224 9 896
Міське населення
14 5 950 3 083 2 867
10–14 33 329 17 184 16 145
15 5 971 3 040 2 931
16 5 933 3 012 2 921
17 5 203 2 637 2 566
18 4 891 2 593 2 298
19 4 868 2 542 2 326
15–19 26 866 13 824 13 042
20 5 078 2 689 2 389
42
21 5 157 2 653 2 504
22 5 828 2 966 2 862
23 6 750 3 435 3 315
24 6 945 3 520 3 425
20–24 29 758 15 263 14 495
25 6 913 3 443 3 470
26 7 623 3 771 3 852
27 8 478 4 263 4 215
28 9 315 4 639 4 676
29 9 672 4 886 4 786
25–29 42 001 21 002 20 999
30 10 519 5 290 5 229
31 11 114 5 479 5 635
32 11 183 5 527 5 656
33 12 274 5 934 6 340
34 12 213 5 761 6 452
30–34 57 303 27 991 29 312
35 13 379 6 339 7 040
Сільське населення
14 4 359 2 260 2 099
15 4 363 2 227 2 136
16 4 421 2 244 2 177
17 4 270 2 262 2 008
18 4 093 2 081 2 012
19 4 690 2 371 2 319
15–19 21 837 11 185 10 652
20 5 093 2 628 2 465
21 5 346 2 694 2 652
22 5 718 2 971 2 747
23 5 947 3 053 2 894
24 6 052 2 979 3 073
20–24 28 156 14 325 13 831
25 6 359 3 382 2 977
26 6 722 3 483 3 239
27 6 894 3 584 3 310
28 7 453 3 878 3 575
29 7 725 4 144 3 581
25–29 35 153 18 471 16 682
30 7 849 4 170 3 679
43
31 7 858 4 283 3 575
32 7 827 4 283 3 544
33 7 962 4 348 3 614
34 7 388 3 977 3 411
30–34 38 884 21 061 17 823
35 6 741 3 885 2 856
Таблиця 2.2 - Розподіл мігрантів за статтю та у віці 15-34 роки
всі потоки
міська та сільська місцевість
Число прибулих Число вибулих МІГРАЦІЙНИЙ ПРИРІСТ
/СКОРОЧЕННЯ/
Обидві Чол. Жін. Обидві Чол. Жін. Обидві Чол. Жін.
статі статі статі
: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
А
:
2011 13124 5784 7340 13553 6121 7432 -429 -337 -92
2012 12841 5791 7050 13646 6118 7528 -805 -327 -478
2013 11959 5583 6376 12783 5825 6958 -824 -242 -582
2014 10340 4269 6071 10550 4290 6260 -210 -21 -189
2015 9409 3615 5794 10180 3849 6331 -771 -234 -537
2016 2552 1058 1494 4002 1511 2491 -1450 -453 -997
2017 7446 3004 4442 7913 2928 4985 -467 76 -543
2018 9425 3779 5646 10733 4163 6570 -1308 -384 -924
2019 8407 3390 5017 9433 3544 5889 -1026 -154 -872
2020 6780 2855 3925 6680 2557 4123 100 298 -198
Задля створення сприятливих умов для розвитку і самореалізації
української молоді, забезпечення органами, що реалізовують молодіжну
політику комплексної, послідовної та взаємоузгодженої діяльності
громадських об'єднань, що представляють інтереси молоді, у справі
формування та реалізації державної молодіжної політики, створення
соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов для
стимулювання освіти, зайнятості, ініціатив, творчості та інноваційної
діяльності молоді в регіоні діє Обласна цільова соціальна програма ,,Молодь
44
Черкащини“ на 2021 рік, затверджена рішенням сесії Черкаської обласної ради
від 19.02.2021 № 5-20/VIII [27], (додаток 1).
Основними завданнями Програми є:
1. Формування громадянської позиції молоді.
2. Популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя
та культури здоров’я серед молоді.
3. Набуття молодими людьми знань, навичок та інших компетентностей
поза системою освіти (розвиток неформальної освіти).
4. Створення умов для працевлаштування молоді (забезпечення
первинної і вторинної зайнятості та самозайнятості молоді).
5. Створення умов для забезпечення молоді житлом.
6. Забезпечення партнерської підтримки молоді, що проживає на тимчасово
окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб.
7. Забезпечення міжнародного молодіжного співробітництва.
Очікується, що виконання Програми дасть змогу:
збільшити чисельність молоді, залученої до популяризації та утвердження
здорового і безпечного способу життя та культури здоров’я;
створити цілісну систему неформальної освіти молоді;
забезпечити розвиток молодіжного підприємництва шляхом
удосконалення існуючої нормативно-правової бази та систематизації
преференцій для молодих підприємців, формування підприємницьких навичок
молоді;
забезпечити надання підтримки молоді у працевлаштуванні та сприяти
створенню для неї нових робочих місць;
підвищити рівень самоорганізації і самоврядування інститутів
громадянського суспільства та їх осередків;
забезпечити залучення молоді до волонтерства як форми суспільно
значущої діяльності вторинної зайнятості;
знизити рівень правопорушень серед молоді, активізувавши правову
освіту та участь молоді у суспільно значущій громадській діяльності;
45
забезпечити ефективне виконання державних і регіональних програм
з метою забезпечення молоді житлом, насамперед осіб з особливими
потребами, молодих сімей, що мають у своєму складі учасників бойових дій,
інвалідів війни, а також молодих сімей, один із членів якої загинув (пропав
безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під
час захисту Батьківщини;
забезпечити інтеграцію української молоді в європейські та світові
молодіжні структури.
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів
місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та інших джерел,
не заборонених законодавством.
Обсяги фінансування Програми за рахунок бюджетних коштів
визначаються щорічно, виходячи з фінансових можливостей місцевих
бюджетів.
Координація заходів передбачених Програмою та контроль за їх
виконанням покладається на управління у справах сім’ї, молоді та спорту
Черкаської обласної державної адміністрації.
В результаті укрупнення районів, їх залишилося в області лише 4.
В райдержадміністраціях області немає окремо створених структурних
одиниць з питань молоді. Питаннями реалізації молодіжної політики
займаються фахівці відділів освіти, охорони здоров’я, культури та спорту. Такий
підхід вказує, що питанням молоді на місцях приділяється не достатня увага.
Вимоги сьогодення вимагають активізації молодіжної роботи та
забезпечення цього напряму діяльності фахівцями, здатними результативно
діяти в сучасним умовах, використовувати у своїй роботі кращі практики
вітчизняних і зарубіжних колег.
На території Черкаської області діють 5 молодіжних центрів, з яких 1 -
комунальної форми власності (див.табл.2.3). Такої кількості молодіжних
центрів на область вочевидь недостатньо для забезпечення ефективної роботи
46
з молоддю. Крім того, кількість працівників таких молодіжних центрів у
співвідношенні до кількості молоді, яка проживає у регіоні, є надто низькою.
Таблиця 2.3 - Інформація про наявну мережу молодіжних центрів у
Черкаській області
№ Назва Код за Організаційно Рівень Кількість
з/п молодіжного ЄДРПОУ - правова діяльності працівників
центру форма (обласний,
міський,,
селищний)
1 Черкаський обласний 35675086 Комунальна Обласний За штатним
молодіжний установа розписом:
ресурсний центр 14
2 Золотоніський - На базі Міський 1 - волонтер
поектний центр (код навчального
,,В.А.М. навчального закладу
Відповідальність. закладу (Золотоніська
Активність. 21382282 ) загальноосвітня
Молодість“ школа І-ІІІ
ступенів № 3
Золотоніської
міської ради)
3 Молодіжний простір - При районному Міський 2 - волонтери
ChillOut (код відділу будинку
культури культури
виконавчого виконавчого
комітету комітету
Золотоніської Золотоніської
міської ради міської ради
22792680 )
4 Молодіжний центр 02125639 Юридична Молодіжний Працівники
„START“ УДПУ імені особа – центр в працюють на
Уманського Павла державної закладі безоплатній
державного Тичини форми власності вищої освіти основі:
педагогічного директор – 1
університету імені особа;
Павла Тичини координатори
напрямів
діяльності – 6
осіб;
волонтери – 5
осіб
5 Молодіжний центр 39389254 Громадська Міський 1 керівник
громадської організація
організації „Нове
покоління
Кам’янщини“
47
Результати досліджень підтверджують думку про те, що створення на
рівні територіальних громад таких молодіжних платформ, як молодіжні
центри дозволить забезпечити більш активне залучення молоді до соціального,
політичного, економічного життя території. Крім того, активізація роботи
щодо участі фахівців структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій, які працюють з молоддю, у всеукраїнських навчальних
програмах, тренінгах, семінарах дозволить підвищити їх професійний рівень з
реалізації завдань із налагодження ефективної роботи, взаємодії з молоддю
регіону на основі використання кращих практик молодіжної роботи.
Тому, залучення молоді до процессу прийняття рішень, які впливають на
реалізацію молодіжної політики дозволить вирішити проблеми з кадровим
забезпеченням, покращить розвиток молодіжної інфраструктури.
Саме залучення молоді до розбудови молодіжних центрів, створення
дорадчих органів при місцевих радах дозволить молоді відчути себе
учасниками демократичних процесів та стати більш відповідальними за власні
рішення. Молодь вмотивована вирішувати питання свого розвитку через
молодіжні громадські організації, громадські об’єднання вона впливає на
владу, а отже, і на прийняття рішень.
Одним із важливих аспектів залучення молоді до публічних процесів є її
участь в координаційних радах з питань молоді.
Так, в Черкаській області при обласній державній адміністрації створена
та функціонує Координаційна рада обласної державної адміністрації з питань
національно-патріотичного виховання молоді, положення про неї затверджене
розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 17.03.2017
№ 118 (із змінами від 12.05.2021 № 259). По області координаційні ради з
питань молоді створені лише в 7 ОТГ (див. табл.2.4).
48
Таблиця 2.4 - Інформація щодо молодіжних консультативно-дорадчих
органів в Черкаській області
№ Рівень
Назва Кількі
діяльності
області, сть
Рішення, яким створено (обласний,
Повна назва МКДО назва членів
МКДО міський,
населеного МР,
сільський,
пункту осіб
селищний)
1. Координаційна Розпорядження обласний Черкаська 35
рада обласної Черкаської обласної область, м.
державної державної адміністрації Черкаси
адміністрації з від 17.03.2017 № 118
питань (зі змінами
національно- від 12.05.2021
патріотичного № 259)
виховання молоді
2. Координаційна Рішення міського голови міський Черкаська 18
рада з питань „Про створення область,
молодіжної координаційної ради з м. Ватутіно
політики та питань молодіжної
національно- політики та національно-
патріотичного патріотичного виховання
виховання дітей і дітей і молоді“ від
молоді 15.01.2021 № 16
3. Молодіжнарада Рішення Тальнівської міський Черкаська 15
при міської ради від область
Тальнівськійміські 30.06.2021 №11/8-23 „Про м. Тальне
й раді затвердження складу
молодіжної ради при
Тальнівській міській раді“
4. Молодіжна рада Рішення № 36-12/VIII від міський Черкаська 22
при Шполянській 19.03.2019 область, м.
міській раді Шпола
обʼєднаної
територіальні
громади
5. Координаційна Рішення виконавчого міський Черкаська 9
рада з питань комітету від 29.02.2016 область
молодіжної № 55 м. Золотоно
політики та ша
оздоровлення дітей
і підлітків
6. Молодіжна рада Рішення сесії сільський Черкаська 8
при Матусівській Матусівської сільської область,
сільській раді ради від 19.03.2021 № 7- с. Матусів
6/VІІІ
49
7. Молодіжна рада Рішення Канівської міський Черкаська 18
при Канівській міської ради VIII область,
міській раді скликання від 22.04.2021 Канівська
Черкаської області № 5-15 міська
територіальн
а громада
8. Молодіжна рада Розпорядження сільський Червонослобі 10
при сільського голови дська
Червонослобідській Червонослобідської сільська
сільській раді сільської ради територіальн
від 01.11.2020 е громада
№ 162 (с. Червона
Слобода,
с. Хутори,
с. Вергуни,
с. Нечаївка)
Молодіжні ради та ради з питань національно-патріотичного виховання
молоді є консультативно-дорадчими органами, створеними для здійснення
координації заходів, пов’язаних із забезпеченням проведення консультацій з
громадськістю з питань формування та реалізації молодіжної політики,
сприяння участі молоді населених пунктів у формуванні та реалізації
молодіжної політики громади в усіх сферах життя молоді, координації
спільної діяльності молодіжних громадських організацій, інститутів
громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування, що
займаються реалізацією молодіжної політики та активізації участі молоді у
політичному, соціальному та економічному житті громади.
Основним завданням координаційних молодіжних рад є надати молоді
відповідної адміністративно-територіальної одиниці можливість взяти
безпосередню участь як у формуванні політики з питань, які впливають на її
життя, так і в процесах прийняття владних рішень, набути досвіду роботи в
органах місцевого самоврядування, що забезпечить створення передумов для
їх особистісного, професійного зростання і успішної суспільно-політичної
діяльності.
50
Тому питання створення координаційних рад з питань молоді в
територіальних громадах області має стати пріоритетним завданням.
Також потрібно активізувати інформаційні процеси щодо інформування
молоді про її роль та можливості впливу на реалізацію реформ і здійснення
демократичних процесів, що відбуваються в області та в Україні. Необхідно
звернути увагу на постійно зростаючу роль неформальної освіти у розвитку
молоді, що передбачає оновлення засобів та змісту роботи з молоддю. Це
підтверджується й досвідом країн ЄС. Розвиток регіональної молодіжної
політики в умовах децентралізації влади та інтеграція до європейського
простору створюють сприятливі умови для адаптації кращих практик
молодіжної роботи на місцях з урахуванням вітчизняних особливостей та
здобутків країн ЄС у цій сфері. Зважаючи на те, що процес об’єднання
територіальних громад поступово завершується, вочевидь, зростатиме
суспільний запит на спроможність ОТГ щодо забезпечення соціально-
економічного та культурного розвитку їх територій, у тому числі стосовно
молодіжної роботи в ОТГ. Це актуалізує потребу більш детального вивчення
питання залучення молоді до функціонування новостворених громад з
урахуванням принципів Європейської хартії про участь молоді в місцевому та
регіональному житті та інших документів, які визначають організаційні,
правові основи діяльності органів публічної влади, інститутів громадянського
суспільства, молоді у сфері створення умов для розвитку та реалізації
потенціалу молоді.
З 2016 року Департамент регіонального розвитку Черкаської обласної
державної адміністрації, щомісяця, розробляє бюлетень „Конкурси. Гранти“ і
розміщує його на офіційному сайті Черкаської обласної державної
адміністрації та на офіційній сторінці Департаменту у соціальній мережі
Фейсбук. Крім того, бюлетень розсилається на територіальні громади, районні
державні адміністрації, районні ради, громадські та молодіжні організації,
окремі навчальні заклади Черкаської області.
51
Бюлетень „Конкурси. Гранти“ структурований за окремими напрямками
та містить актуальну підбірку конкурсів та грантів. До списку фінансових
можливостей, щомісяця, включаються гранти спрямовані
на молодь, серед яких: програми обмінів для молодіжних лідерів, конкурси для
молодих журналістів, конкурси есе, спрямовані на те, щоб почути думку
молоді України щодо Конституції України та реформ, що відбуваються
в державі, можливості у сфері підтримки молодих підприємців, стартаперів та
соціальних інноваторів та програми для молодих вчених та дослідників, інші
грантові можливості у сфері енергоефективності, місцевого самоврядування, а
також освітні програми для молоді.
Так, з метою залучення молоді до процесів формування та реалізації
державної політики, з 2018 року започатковано програму особистісного та
професійного розвитку молоді „Державотворець“. Ця програма дає змогу
молоді зрозуміти, що таке державний апарат та здобути необхідні практичні
навички. Реформування та трансформація державної служби здійснюються з
метою зміни уявлення суспільства про державні інституції та заохочення
молоді долучатися до впровадження змін у країні. Курс держави на
діджиталізацію потребує цифрової грамотності та сучасних вмінь, якими
переважно володіють молоді люди [40, c. 26].
Програма „Державотворець“ реалізується Міністерством молоді та
спорту України за підтримки організацій - лідерів у протидії корупції в Україні
„ВзаємоДія“ та Українською академією лідерства. Ця програма стала
можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство
Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Щороку випускники
програми, молоді люди з різних областей країни, проходять стажування в
центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого
самоврядування, міжнародних інституціях, засобах масової інформації, бізнес-
компаніях, громадських об’єднаннях та мають можливість отримати необхідні
знання й практичний досвід з управлінської діяльності. Цьогоріч такий захід
відбувся в м. Умань, Черкаської області.
52
В умовах децентралізації, створення комфортного середовища для життя
та розвитку молоді в громадах є пріоритетними напрямками реалізації
молодіжної політики. Однак, впровадження ефективної та цілеспрямованої
молодіжної політики в Україні можливе лише за умови об’єднання зусиль і
координації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування та молодіжного представництва [ 40, с.27].
53
Висновки до розділу 2
В Україні створена система публічних органів, діяльність яких
спрямовується на формування та реалізацію молодіжної політики: це і
законодавча, і виконавча, і судова гілки влади, місцеве самоврядування. Саме
від узгодженості дій в усіх гілках влади, за участі громадськості та бізнесу
залежить успішність самореалізації та розвитку молоді в Україні. Зважена,
відповідальна та доказова молодіжна політика є наріжним каменем
формування майбутнього України.
Центральним органом у системі органів виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері є Міністерство
молоді та спорту України (Мінмолодьспорт).
Україна законодавчо визначила курс інтеграції держави в європейський
простір в 2014 році, ратифікувавши Угоду про Асоціацію між Україною, з
однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з
атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, тому досвід
формування та реалізації європейської моделі молодіжної політики є досить
актуальним.
У країнах Європейського Союзу молодіжна політика базується на таких
критеріях, як: рівень демократії, національно-культурні традиції та
нормативно-правове забезпечення. Тобто, реформування молодіжної політики
в Україні має відбуватися з урахуванням досвіду функціонування найбільш
ефективних моделей молодіжної політики країн Європейського Союзу, що
дасть можливість виробити дієвий механізм та стратегію розвитку молодіжної
громади та суспільства в цілому.
Успішність реалізації молодіжної політики залежить від заходів, які
здійснюються задля її забезпечення на місцевому рівні. В умовах
децентралізації, створення комфортного середовища для життя та розвитку
молоді в громадах є пріоритетними напрямками реалізації молодіжної
політики. Однак, впровадження ефективної та цілеспрямованої молодіжної
54
політики в Україні можливе лише за умови об’єднання зусиль і координації
діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та
молодіжного представництва.
55
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
3.1 Формування та реалізація державної молодіжної політики в
умовах децентралізації
Процес децентралізації влади переміщує акцент з централізованого
управління на місцеве самоврядування, визначає пріоритет громадського
залучення та соціальної активності молоді, формує новий підхід організації
діяльності – від «роботи з молоддю» до «молодіжної участі». У процесі
децентралізації влади в Україні, доцільно враховувати досвід розвитку
демократії європейських країн, що засвідчує важливе значення активної участі
молодих людей у процесі ухвалення рішень і діяльності на місцевому і
регіональному рівні.
Результати соціологічних досліджень, проведених в Україні, свідчать
про низький рівень участі молоді в житті суспільства (лише 16,7 відсотка
молоді так чи інакше беруть участь в громадському житті), на противагу
молоді, яка проживає у країнах Європейського Союзу, де понад три чверті
загальної кількості молодих громадян беруть участь у різних формах
діяльності та долучаються до громадського життя, і лише 4 відсотки молоді не
залучені до жодної з форм участі молоді [19].
Принципи формування молодіжної політики на рівні територіальної
громади та основні молодіжні пріоритети визначені у переглянутій
Європейській хартії участі молоді в місцевому та регіональному житті
(2003 рік), це:
- участь молоді в суспільному житті на місцевому і регіональному рівні
повинна стати частиною загальної політики залучення громадян у суспільне
життя;
56
- галузева політика повинна містити молодіжний вимір, у зв’язку із цим
місцеві і регіональні органи влади мають дотримуватися положень Хартії і
забезпечувати на практиці різні форми участі, які визначатимуться за
погодженням і спільно з молодими людьми та їх представниками;
- проголошені в Хартії принципи та різні форми участі стосуються всіх
молодих людей без дискримінації [38].
Зростання ролі місцевого самоврядування у визначенні напрямів і
забезпеченні реалізації роботи з молоддю потребує впровадження нових
підходів у формуванні та реалізації молодіжної політики на рівні
територіальної громади. Головними ресурсами реалізації молодіжної політики
на рівні територіальної громади є активна участь молоді у житті об’єднаних
територіальних громад та скоординована діяльність усіх суб’єктів, що
працюють з дітьми та молоддю (міжвідомча взаємодія) та залучення до
співпраці представників громадського сектору та бізнесу (міжсекторальна
взаємодія).
Міністерством молоді та спорту разом із представниками державного та
громадського секторів, місцевого самоврядування, експертами, молодіжними
лідерами розроблено модель реалізації молодіжної політики в умовах
децентралізації [36].
Враховуючи кардинальні зміни у свідомості та громадянській активності
української молоді, молодіжна політика в Україні спрямовується на побудову
моделі відкритого розвитку за якої молодь може проявляти ініціативу,
самостійно визначати власні цілі та цінності (див.рис.3.1).
57
Рисунок 3.1 - Моделі молодіжного розвитку [Джерело: 36].
Регіональний рівень має відповідати за реалізацію молодіжної політики
в рамках підходів, запропонованих на національному рівні. На своєму рівні
також можуть бути розроблені та ухвалені регіональні програми, орієнтовані
на потреби молоді, з урахуванням місцевих особливостей.
Місцевий рівень характеризується тим, що децентралізація передбачає
збільшення відповідальності на місцях, перегляд можливостей для реалізації
молодіжної політики на місцевому рівні, відповідно функцій основних гравців.
Відтак пропонується структурно-функціональна модель реалізації
молодіжної політики на рівні ОТГ, яка враховує міжсекторальну взаємодію та
координацію зусиль усіх зацікавлених сторін, з огляду на стратегічні напрями
державної молодіжної політики, так і особливості ОТГ, що визначаються
58
конкретними потребами молоді, залежно від основного типу громади
(сільська, селищна або міська ОТГ).
Запропонована модель зосереджує увагу на тому, що молодіжна
політика все одно інтегрує в собі усі інші сфери відповідальності по роботі з
молоддю: освіта, працевлаштування та ринок праці, культурний розвиток,
соціальний захист тощо та передбачає використання існуючої структури і
формування нової, якщо її немає, з урахуванням функцій різних
відповідальних суб’єктів на місцевому рівні.
Для ефективної реалізації молодіжної політики на рівні громади важливо
передбачити:
необхідну інфраструктуру молодіжної політики, у тому числі здійснення
її організаційного та фінансового забезпечення;
забезпечення діяльності молодіжних центрів і молодіжних працівників;
сприяння формуванню та розвитку інститутів громадянського
суспільства;
налагодження міжгалузевої та міжсекторальної взаємодії у молодіжній
роботі;
здійснення оцінки ефективності молодіжної роботи на рівні громади
(відповідно до розроблених показників) і звітування перед громадою про стан
роботи з молоддю;
забезпечення умов молодіжної участі та молодіжного громадського
контролю.
Важливим на сьогодні є не тільки забезпечення координації молодіжної
роботи, але й активне залучення молоді до життя місцевих громад.
Для представників ОТГ, які безпосередньо займаються роботою з
молоддю, відправною точкою у цьому процесі є визначення кількісних,
вікових та інших характеристик цільової групи й оцінка її потреб. Результати
оцінки дають можливість виділити молодіжну політику в окремий напрям
стратегії розвитку ОТГ, як на етапі формування такої стратегії, так і шляхом
імплементації у вже існуючу стратегію.
59
Виокремлення молодіжної політики в напрям роботи виконавчих органів
ОТГ також передбачає реалізацію наступного кроку – бюджетування такої
діяльності (залучення не тільки бюджетних коштів, але й донорських коштів,
коштів представників бізнесу).
Забезпечення координації молодіжної роботи та активного залучення
молоді до життя місцевих громад можливе за умови формування молодіжної
інфраструктури в об’єднаних територіальних громадах, що передбачає
підтримку та розвиток діючих і створення нових молодіжних
центрів/молодіжних просторів (на рівні спроможних ОТГ) та запровадження
діяльності молодіжних працівників (на рівні сільських та селищних ОТГ).
Основним кроком, що підтвердить спроможність громади ефективно
реалізувати молодіжну політику, є створення молодіжного
центру/молодіжного простору, що зосереджував би необхідні для молоді
послуги, можливості проведення вільного часу та всебічного розвитку.
Координаційний орган такого центру/простору може бути комунальною
установою, приватною структурою, громадським об’єднанням, але коло його
функцій одне й те саме. Створення такого молодіжного простору/молодіжного
центру може відбуватися на базі об’єктів існуючої молодіжної
інфраструктури, які не використовуються або мало використовуються
населенням ОТГ. Такий простір/центр може діяти у будь-яких наявних у
населеному пункті об’єктах: клуб, бібліотека, виконком, загальноосвітній
навчальний заклад, спортивні заклади, центр соціальних служб для сім’ї, дітей
та молоді тощо. Водночас досвід діяльності молодіжних центрів в Україні
показує, що окреме приміщення, розташоване у доступному та досяжному для
молоді місці, є однією з умов ефективної роботи молодіжного центру.
Молодіжний центр/молодіжний простір є осередком практичної роботи з
молоддю та об’єднання суспільно активної молоді. Напрями роботи центру
формуються відповідно до потреб та інтересів молоді населеного пункту.
Потрібно зробити наголос на тому, що молодіжний простір громади має
стати не тільки місцем надання певного набору послуг, але й первинним
60
осередком громадянської активності молоді, приміром, через механізм
створення молодіжного консультативно-дорадчого органу (наприклад,
молодіжна рада) ОТГ серед громадських активістів, представників
молодіжних громадських об’єднань.
Важливим аспектом у процесі запровадження нової моделі реалізації
молодіжної політики на рівні громад є створення дієвої системи збору,
обробки й реагування на запити та місцеві молодіжні ініціативи. Запити
формуються на рівні виконавчих органів ОТГ спільно з громадськістю.
Таким чином, молодіжна політика в умовах децентралізації орієнтована
на формування комфортного середовища для життя та розвитку молоді в
громадах, а пріоритетними напрями її реалізації є фінансове та кадрове
забезпечення, розвиток молодіжної інфраструктури і залучення молоді до
процесу розроблення й ухвалення рішень та контролю за їх виконанням.
Впровадження ефективної та цілеспрямованої молодіжної політики в
Україні в умовах децентралізації можливе лише за умови об’єднання зусиль і
координації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування та молодіжного представництва.
61
3.2 Вплив громадянського суспільства на формування та реалізацію
державної молодіжної політики
Європейський досвід засвідчує, що партнером і гарантом ефективної
реалізації молодіжної політики є розвинутий неурядовий сектор. В Україні
проводиться активна робота з налагодження партнерства державного та
громадського сектору не тільки з впровадження політики щодо молоді, але й
щодо здійснення практичної молодіжної роботи.
Основним завданням цієї роботи є делегування та децентралізація
«відповідальності» у молодіжній сфері, як це є в європейських країнах.
Основними партнерами в реалізації державної молодіжної політики на
регіональному рівні є громадські організації та об’єднання. Співпраця
управлінь/відділів, які працюють з молоддю, з громадським організаціями,
насамперед, спрямована на національно-патріотичне виховання молоді,
неформальну освіту молоді, розвиток громадянської активності молоді та
волонтерського руху. Також співпраця здійснюється відповідно до напрямів
діяльності громадської організації-партнера:
- формування здорового способу життя молоді;
- профілактика негативних явищ в молодіжному середовищі;
- профорієнтаційна робота, сприяння працевлаштуванню та вторинній
зайнятості молоді;
- популяризація європейських цінностей серед молоді, міжнародна
співпраця;
- організація змістовного дозвілля, активного відпочинку та
оздоровлення молоді;
- підтримка творчо обдарованої молоді, розвиток творчих здібностей
молоді;
- робота із засобами масової інформації;
- заняття фізичною культурою, доступними видами спорту.
62
Одним із кадрових ресурсів реалізації молодіжної політики на місцевому
рівні є залучення до молодіжної роботи волонтерів, які переважно є
представниками тих молодіжних груп, з якими проводиться робота:
представники громадських організацій; студенти закладів вищої освіти; учні
закладів загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти.
Партнерами управлінь/відділів, які працюють з молоддю на рівні
територіальної громади, є: (див.рис.3.2)
• громадські організації;
• релігійні організації/об’єднання;
• засоби масової інформації;
• бізнес структури
Рисунок 3.2 - Партнери міжсекторальної взаємодії у молодіжній роботі [36].
63
Найбільш активно співпрацюють з органами виконавчої влади по роботі з
молоддю громадські організації, волонтери, та засоби масової інформації. Не
менш важливим партнерами є установи, що працюють з молоддю за місцем
проживання, релігійні та церковні організації, бізнес і тут, процес залучення до
співпраці, необхідно активізувати. Результати дослідження наведено на
рис.3.3.
Рисунок 3.3 - Партнери міжсекторальної взаємодії [36].
Вимоги щодо необхідності забезпечення координації, співпраці і
взаємодії між представниками публічного, громадського та бізнес секторів у
процесі реалізації молодіжної політики закріплені в українському
молодіжному законодавстві.
У 2016 році Черкаський обласний молодіжний ресурсний центр запустив
проект „Паспорт волонтера“. Метою проекту є популяризація волонтерського
руху на Черкащині, шляхом об’єднання представників громадських
організацій, бізнесу, навчальних закладів та активістів до участі у благодійних
заходах, створення єдиної волонтерської бази, а також видача „Паспортів
волонтера“.
64
За допомогою певних бонусів молодь заохочується до волонтерської
роботи на трьох рівнях:
1. Молодіжний ресурсний центр рекомендує волонтерів роботодавцям
та іншим організаціям, надає рекомендаційні листи, листи-підтримки для
соціальних проектів, заохочує волонтерів до участі у престижних програмах та
проектах, різноманітних тренінгах, стажуваннях та молодіжних обмінах
по Україні та за кордон, запрошує на цікаві екскурсії та івенти, а також
мотивує приємними брендовими подарунками.
2. Навчальні заклади зараховують записи у „Паспорті“ як додаткові
бали/години „участі у громадському житті“, що стимулює молодь бути
активною та отримувати додаткові бали до навчального рейтингу
за волонтерську діяльність.
3. Бізнес-партнери надають певні бонуси волонтерам у вигляді знижок чи
подарункових сертифікатів на їхню продукцію чи послугу.
Партнерами проекту є близько 80 організацій, серед яких: близько 20
громадських організацій, 10 бізнес партнерів, 40 навчальних закладів та 10
державних структур.
З 2016 по 2020 рік „Паспорт волонтера“ отримали 286 осіб.
Актуальним питанням сьогодення є виховання громадянина-патріота
України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності,
шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу,
наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу
та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників,
які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави
у боротьбі із зовнішньою агресією.
Рішенням Черкаської обласної ради від 11.09.2020 № 38-9/VII
затверджено Стратегію розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки
(далі ‒ Стратегія).
В рамках стратегічної цілі 2. „Люди: професійні, адаптивні, згуртовані“
визначено завдання „2.4.5 Розвиток та підтримка молодіжних розвиткових,
65
спортивних та культурних ініціатив“, яким передбачено проведення конкурсів
молодіжних проектів, фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів,
заходів національно-патріотичного спрямування, молодіжних, культурних
заходів, щорічних тематичних фестивалів (Summer Challenge, Книжкового
фестивалю), дослідження та аналіз потреб молоді [28].
Щороку в липні в Черкаській області проводиться фестиваль,
спрямований на патріотичне виховання молоді „Холодний Яр – фестиваль
нескореної нації“ в рамках Всеукраїнського фестивалю, спрямованого на
вшанування героїв боротьби українського народу за незалежність та
територіальну цілісність України, „Холодний Яр – фестиваль нескореної
нації“. Цьогоріч до заходу долучилось близько 9 тис. осіб.
На базі комунального закладу „Черкаський обласний молодіжний
ресурсний центр“ з 01.01.2016 року створено відділ національно-
патріотичного виховання (далі – Відділ НПВ), основним завданням якого
є взаємодія з молодіжними громадськими організаціями в напрямку реалізації
спільних заходів з національно-патріотичного виховання та військово-
спортивного спрямування. Протягом першого півріччя 2021 року Відділом
НПВ проведено 16 заходів, до яких долучилось близько 2 500 осіб.
З кожним роком національно-патріотичні настрої молоді зростають. Все
більша частина молодих людей долучаються до заходів національно-
патріотичного спрямування та вважають себе „громадянами України“ і готові
до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності
України. Також з кожним роком зростає кількість громадських організацій
національно-патріотичного спрямування. Проте, існує потреба у впровадженні
цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання
щодо формування української громадянської ідентичності, що сприятиме
єдності та консолідації українського суспільства.
Міжсекторальна взаємодія у формі співпраці представників державних
органів влади, бізнес структур та громадського сектору є вагомим ресурсом у
реалізації державної молодіжної політики на місцевому рівні.
66
Нагальною є потреба у зміцненні партнерства між органами державної
влади, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського
суспільства, що працюють з дітьми та молоддю, поширенні інструментів
участі молоді у прийнятті рішень, зокрема через розвиток молодіжних
консультативно-дорадчих органів, органів учнівського та студентського
самоврядування. Також необхідним є підвищення рівня компетентностей як
молоді, так і фахівців, які працюють з дітьми та молоддю, у тому числі
молодіжних працівників, представників молодіжних центрів. Важливо
розвивати мережу молодіжних центрів, оскільки найефективніша робота
проводиться саме через установи, що працюють з молоддю.
Національна молодіжна стратегія до 2030 року (далі — Стратегія)
передбачає запровадження нових підходів для розвитку молоді в Україні,
враховує важливі аспекти, передбачені Цілями сталого розвитку України на
період до 2030 року, молодіжними стратегіями та документами, що
регламентують засади розвитку молодіжної політики ООН, Ради Європи та
Європейського Союзу, а також демографічні, безпекові та економічні виклики.
Дії та зусилля держави, всіх верств суспільства, політичних і громадських
організацій, підприємств, установ, організацій у справі підтримки становлення
та розвитку молоді мають бути консолідовані для того, щоб дивитися на життя
молоді цілісно з урахуванням її бачення світу [37].
67
Висновки до розділу 3
Молодіжна політика в умовах децентралізації орієнтована на
формування комфортного середовища для життя та розвитку молоді в
громадах, а пріоритетними напрями її реалізації є фінансове та кадрове
забезпечення, розвиток молодіжної інфраструктури і залучення молоді до
процесу розроблення й ухвалення рішень та контролю за їх виконанням.
Важливим аспектом у процесі запровадження нової моделі реалізації
молодіжної політики на рівні громад є створення дієвої системи збору,
обробки й реагування на запити та місцеві молодіжні ініціативи.
Нагальною є потреба у зміцненні партнерства між органами державної
влади, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського
суспільства, що працюють з дітьми та молоддю, поширенні інструментів
участі молоді у прийнятті рішень, зокрема через розвиток молодіжних
консультативно-дорадчих органів, органів учнівського та студентського
самоврядування. Також необхідним є підвищення рівня компетентностей як
молоді, так і фахівців, які працюють з дітьми та молоддю, у тому числі
молодіжних працівників, представників молодіжних центрів. Важливо
розвивати мережу молодіжних центрів, оскільки найефективніша робота
проводиться саме через установи, що працюють з молоддю.
Вимоги щодо необхідності забезпечення координації, співпраці і
взаємодії між представниками публічного, громадського та бізнес секторів у
процесі реалізації молодіжної політики закріплені в українському
молодіжному законодавстві.
68
ВИСНОВКИ
В процесі проведеного дослідження здійснено теоретико-
методологічний аналіз сутності та складових молодіжної політики, що
дозволило констатувати, що чинним законодавством закріплено визначення
поняття «молодіжна політика». Молодь, відповідно до нового стратегічного
курсу держави, виступає не тільки об’єктом молодіжної політики, а і її
суб’єктом, задіяним в процесах державотворення.
Загалом, мета Національної молодіжної стратегії до 2030 року – це
створення можливостей для молоді, яка проживає в Україні, бути
конкурентоспроможною, брати участь у житті суспільства, свідомо робити
внесок у подальший його розвиток.
В Україні сформована достатня нормативно-правова база, яка відповідає
міжнародній практиці та регулює юридичні аспекти функціонування
суспільно-правових відносин, що виникають в діяльності публічних органів,
під час реалізації державної молодіжної політики.
В Україні створена система публічних органів, діяльність яких
спрямовується на формування та реалізацію молодіжної політики. Саме від
узгодженості дій в усіх гілках влади, за участі громадськості та бізнесу
залежить успішність самореалізації та розвитку молоді в Україні. Зважена,
відповідальна та доказова молодіжна політика є наріжним каменем
формування майбутнього України.
Законодавчо визначений курс інтеграції держави в європейський
простір, тому досвід формування та реалізації європейської моделі молодіжної
політики є досить актуальним.
Молодіжна політика в умовах децентралізації орієнтована на
формування комфортного середовища для життя та розвитку молоді в
громадах, а пріоритетними напрями її реалізації є фінансове та кадрове
забезпечення, розвиток молодіжної інфраструктури і залучення молоді до
процесу розроблення й ухвалення рішень та контролю за їх виконанням.
69
Важливим аспектом у процесі запровадження нової моделі реалізації
молодіжної політики на рівні громад є створення дієвої системи збору,
обробки й реагування на запити та місцеві молодіжні ініціативи. Необхідно
розвивати мережу молодіжних центрів, оскільки найефективніша робота
проводиться саме через установи, що працюють з молоддю.
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо
удосконалення форм реалізації державної молодіжної політики на місцевому
рівні та напрямки удосконалення державної молодіжної політики в Україні з
урахуванням перспектив розвитку. Одержані результати можуть бути
використані керівниками та відповідальними особами державних органів
(місцевих державних адміністрацій) при здійсненні молодіжних заходів.
70
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254к/96-вр#Text;
2. Верховна Рада України/Закон України від 27 квітня 2021 року №1414 -
IX "Про основні засади молодіжної політики" [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text;
3. Верховна Рада України/Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-
VIII, "Про державну службу"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text;
4. Верховна Рада України/Закон України від 27 лютого 2014 року №794-
VII "Про Кабінет Міністрів України"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text;
5. Верховна Рада України/Закон України від 9 квітня 1999 року №586-
XIV "Про місцеві державні адміністрації"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/586-14#Text;
6. Верховна Рада України/Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-
VIII "Про судоустрій і статус суддів"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text;
7. Верховна Рада України/Постанова від 29 серпня 2019 року №19-IX
"Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради
України дев’ятого скликання"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/19-IX#Text;
8. Верховна Рада України/Звіт про роботу Комітету [Електронний
ресурс]/URL:http://komsport.rada.gov.ua/news/dijaln_komit/Inform_pro_rob_kom/
zvit_pro_rob_kom/;
9. Президент України/Указ від 12 березня 2021 року №94/2021 "Про
Національну молодіжну стратегію до 2030 року"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94/2021#Text;
71
10. Президент України/Указ від 10 вересня 2021 року №462/2021 "Про
Раду з молодіжних питань" / [Електронний ресурс]/ URL:
https://www.president.gov.ua/documents/4622021-40073;
11. Президент України/ Указ від 6 січня 2010 року N 6/2010 "Про деякі
заходи щодо сприяння вирішенню актуальних питань молоді" /[Електронний
ресурс] URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6/2010#Text;
12. Президент України/ Указ від 2 серпня 2000 року №945/2000 "Про
гранти Президента України для обдарованої молоді" /[Електронний ресурс]/
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/945/2000#Text;
13. Президент України/ Указ від 30 вересня 2019 року №722/2019 "Про
Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" /[Електронний ресурс]/
URL:https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825;
14. Президент України/ Указ від 14 вересня 2020 року № 392/2020 „Про
рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020
року „Про Стратегію національної безпеки України“ / [Електронний ресурс]
URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037
15. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 2 червня 2021 р. №579 "Про
затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на
2021-2025 роки та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" /
[Електронний ресурс]/ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2021-
%D0%BF#Text;
16. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 1 жовтня 2014 р. №500 "Про
затвердження Положення про Національне агентство України з питань
державної служби"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2014-%D0%BF#Text;
17. Кабінет Міністрів України/ Розпорядження від 24 червня 2016 року
№ 474-р "Деякі питання реформування державного управління України"/
[Електронний ресурс]/ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-
%D1%80#Text;
72
18. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 18 лютого 2016 року №148
"Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь
України” на 2016-2020 роки та внесення змін до деяких постанов Кабінету
Міністрів України"/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-%D0%BF#Text;
19. Кабінет Міністрів України/ Розпорядження від 23 грудня 2020 року
№1669-р "Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми
"Молодь України" на 2021-2025 роки" / [Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-2020-%D1%80#Text;
20. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 12 жовтня 2011 року. №1049
"Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм
(проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для
виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка" /[Електронний
ресурс]/ URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1049-2011-%D0%BF#Text;
21. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 20 грудня 2017 року. №1014
"Про затвердження типових положень про молодіжний центр та про експертну
раду при молодіжному центрі" /[Електронний ресурс]/ URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1014-2017-%D0%BF#Text;
22. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 18 грудня 2018 року. №1198
"Про затвердження типових положень про молодіжні консультативно-дорадчі
органи"/ [Електронний ресурс]/ URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1198-
2018-%D0%BF#Text;
23. Кабінет Міністрів України/ Постанова від 2 липня 2014 року №220
"Про затвердження Положення про Міністерство молоді та спорту України."/
[Електронний ресурс]/ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2014-
%D0%BF#Text;
24. Черкаська обласна державна адміністрація/ офіційний сайт /
[Електронний ресурс]/ URL:https://ck-oda.gov.ua/administratyvno-terytorialnyj-
ustrij/;
73
25. Черкаська обласна державна адміністрація/ розпорядження
від 16 липня 2014 року №233 (у редакції розпорядження обласної державної
адміністрації від 29 грудня 2016 року № 774) "Про затвердження Положення
про Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної
державної адміністрації";
26. Черкаська обласна державна адміністрація/Розпорядження
від 17 березня 2017 № 118 (зі змінами від 12 травня 2021 року №259) "Про
координаційну раду з питань національно-патріотичного виховання молоді";
27. Черкаської обласна рада/ Рішення сесії від 19 лютого 2021 року №5-
20/VIII "Про затвердження обласної цільової соціальної програми "Молодь
Черкащини" на 2021 рік;
28. Черкаська обласна рада/ Рішення від 11 вересня 2020 року №38-9/VII
"Про Стратегію розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки";
29. Бородін Є.І. /Державна молодіжна політика в Україні: механізми
формування та реалізації в контексті розвитку [Електронний ресурс]/ URL:
http://www.dridu.dp.ua/biblioteka/doc/Derzhavna_molodizhna_polityka2.pdf;
30. Гринчишин С. С./ Дисертація /Механізми реалізації молодіжної
політики в умовах глобалізації. Київ. 2020;
31. Гуцалова М. В. /Наукові праці. Політологія /Випуск 218. Том 230
Моделі молодіжної політики в країнах Європейського Союзу;
32. Ільчук Юлія/ Патерналістські настрої в Україні / Громадська думка/
13/2013/ [Електронний ресурс]/ URL: https://dif.org.ua/uploads/pdf/1394199961
2916.pdf;
33. Мацюк Т. І. /Молодіжна політика в Україні: сучасний стан та шляхи
розвитку/ Ефективна економіка № 10, 2013 [Електронний ресурс]/ URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2392;
34. Несват Тетяна / Національна академія державного управління при
Президентові України Дніпропетровський регіональний інститут державного
управління/ Реалізація молодіжної політики в умовах децентралізації влади на
74
регіональному рівні (на прикладі Запорізької області)/ [Електронний ресурс]/
URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2019/2019_01(40)/19.pdf;
35. Колектив упорядників: Валентина Дьомкіна, Андрій Донець, Таїсія
Гладченко/ Молодіжна політика Європейського Союзу. Перспективи та шляхи
запровадження в Україні, Донецьк, 2006 / [Електронний ресурс]/ URL:
https://issuu.com/irf_ua/docs/ee-2011-1-1;
36. Молодіжна політика в умовах децентралізації. Методичні рекомендації
для спеціалістів, які реалізують державну політику в молодіжній сфері/ за ред.
І.В. Пєшої. – 2-е вид. – Київ: ДУ "Державний інститут сімейної та молодіжної
політики", 2019. – 40 с.;
37. Інструменти публічного управляння у сфері молодіжної політики/
Посібник, 2021 [Електронний ресурс]/ URL: https://youth-
worker.org.ua/en/library/instrumenty-publichnogo%02upravlinnya-u-sferi-
molodizhnoyi-polityky/;
38. Посібник з Переглянутої Європейської хартії про участь молодих
людей у місцевому та регіональному житті/ Страсбург/ Видавництво Ради
Європи/ [Електронний ресурс]/ URL: https://rm.coe.int/have-your-say-manual-
ukr/1680789a84;
39. Словник термінів, які використовує Рада Європи у сферах молодіжної
політики, прав людини та неформальної освіти/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Mizhnarodna_dijalnist/Spivrobitnuctvo%20
z%20radoy%20EU/ukr-eng-dictionary-of-terminology-used-by-the-council-of-
europe-in-the-youth-policy-field-for-human-rights-and-non-formal-education.pdf;
40. Теорія і практика сучасної економіки: матеріали ХXІІ Міжнародної
науковопрактичної конференції : 20 жовтня 2021 року/ відп. ред. Р. В. Манн ;
М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ,
2021. – 75 с.;
41. Рада Європи/ План дій для України на 2018-2021 рр./ [Електронний
ресурс]/ URL: https://rm.coe.int/coe-action-plan-for-ukraine-2018-2021-
ukr/1680925bec;
75
42. A new impetus for European youth European Commission White Paper/
Office for Official Publications of the European Communities, 2002 /[Електронний
ресурс]/ URL: http://europa.eu.int);
43. Council of Europe Portal/ Конвенція ООН про права дитини/
[Електронний ресурс]/ URL:https://www.coe.int/uk/web/compass/convention-on-
the-rights-of-the-child;
44. European Youth Goals/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://europa.eu/youth/strategy/european-youth-goals_en;
45. The European Union Youth Strategy 2019-2027/ [Електронний ресурс]/
URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:C:2018:456:FULL;
46. United Nations Youth Strategy/ [Електронний ресурс]/ URL:
https://www.un.org/youthenvoy/wp-content/uploads/2018/09/18-00080_UN-Youth-
Strategy_Web.pdf.
76