Соціальний захист та соціальна адаптація учасників бойових  дій

Грібаньова, Аліна Володимирівна
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8047
Назва:	Соціальний захист та соціальна адаптація учасників бойових дій
Автори:	Губар, Олександра Євгенівна Грібаньова, Аліна Володимирівна
Дата публікації:	2022
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8047
Розташовується у зібраннях:	232 Соціальне забезпечення (Соціальне забезпечення)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
диплом Грібаньова_2022.pdf Restricted Access		1.86 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
  
на тему:  
  
«Соціальний захист та соціальна адаптація учасників бойових дій» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка 4  курсу, групи СЗ-1810 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
Грібаньова А.В     
 (прізвище та ініціали)  
Керівник  Губар О. Є.     
(прізвище та ініціали)  
Рецензент _________________________  
(прізвище та ініціали)  
  
  
  
  
  
Черкаси – 2022 р. 
 
 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційнийрівень бакалавр     
  
 
Галузьзнань  23 Соціальна робота   
    (шифр і назва) 
Спеціальність 232 «Соціальнезабезпечення»  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
«_____» _______________20 ____ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
 
Грібаньовій Аліні Володимирівні 
            
  
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи:Соціальний захист та соціальна адаптація учасників 
бойових дій 
 
керівникроботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, вченезвання) 
затверджені наказом по університетувід«____» __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк подання студентом роботи:»____»________ 2022 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Oб’єктoм дослідження є стан соціального захисту учасників бойових дій та 
членів їх сімей. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та організаційні засади соціального 
захисту учасників бойових дій та членів їх сімей.  
Мeтoю кваліфікаційної рoбoти є дослідження інституту соціального захисту 
учасників бойових дій та його правових аспектів та напрацювання заходів 
щодо його вдосконалення за допомогою реалізації соціального проекту. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, як іпотрібно 
розробити) 
1) дослідити сутність соціального захисту та соціальної реабілітації учасників 
бойових дій та членів їх сімей; 
2) дослідити основні поняття: «соціальний захист», «соціальна 
адаптація»,  «учасники бойових дій»; 
3) виявити особливості соціального захисту та соціальної адаптації для 
учасників бойових дій та членів їх сімей; 
4) розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення соціального захисту 
3 
 
та соціальної адаптації для учасників бойових дій та членів їх сімей.  
5) Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень): аналітичні таблиці, графіки, діаграми, структурно-логічні схеми, 
план робіт по проєкту. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Підпис, дата 
Прізвище, ініціали та посада 
Розділ Завдання Завдання 
консультанта 
видав прийняв 
1 Губар О.Є.  ___.___.2022 р. ___.___.2022 р. 
2 Губар О.Є ___.___.2022 р. ___.___.2022 р. 
3 Губар О.Є. ___.___.2022 р. ___.___.2022 р. 
 
7. Дата видачі завдання«_____»__________ 2022р.  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Строк 
Назваетапівдипломноїроботи Примітка 
з/п виконанняетапівроботи 
1 Отримання завдання ___.___.2022 р. виконано 
2 Підготовкарозділу І ___.___.2022 р. виконано 
3 Підготовкарозділу ІІ ___.___.2022 р. виконано 
4 Підготовкарозділу ІІІ ___.___.2022 р. виконано 
5 Здача кваліфікаційноїроботикерівнику ___.___.2022 р. виконано 
6 Підготовка реферату ___.___.2022 р. виконано 
7 Здача кваліфікаційноїроботина кафедру ___.___.2022 р. виконано 
Зовнішнє рецензування ___.___.2022 р. 
8 виконано 
кваліфікаційноїроботи 
Підготовка до публічного захисту ___.___.2022 р. 
9  
кваліфікаційноїроботина засідання ДЕК 
 
 
Студент                          ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи   
 ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
 
 
 
 
 
4 
 
 
РЕЦЕНЗІЯ – 
на кваліфікаційну роботу бакалавра 
студентки 
Черкаського державного технологічного університету 
факультету гуманітарних технологій 
кафедри соціального забезпечення 
зі спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
_________ Грібаньової Аліни Володимирівни ____________ 
На тему: «Соціальний захист та соціальна адаптація учасників бойових 
дій» 
кваліфікаційна робота містить ____сторінок; графічного матеріалу __ 
таблиці,___ рисунки, літературних джерел ____, додатків __.  
Відповідність роботи спеціальності та 
завданню__________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
________  
Актуальність теми  
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
Відповідність сучасному рівню розвитку науки 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
Загальна характеристика роботи  
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5 
 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
 
Висновок про міру фахової підготовки студента 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
 Загальний висновок 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
Рецензент_________________________________________________________(
прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посада, вчений ступінь, звання) 
 МП 
 «____» _______________ 20____ р. 
_____________________________ 
(підпис) 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
 
 
 
ВІДГУК 
керівника на кваліфікаційну роботу бакалавра 
виконанонатему:___________________________________________________ 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________  
студенткою________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ 
 
Керівник  
кваліфікаційної роботи бакалавра  
7 
 
_______________________ ___________ ___________________  
(посада, вчені звання, ступінь) (підпис) (ініціали, прізвище) 
 
 
 
АНОТАЦІЯ 
 
Грібаньова А.В. Соціальний захист та соціальна адаптація учасників бойових дій. 
Дослідження на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 232 «Соціальне 
забезпечення». – Черкаський державний технологічний університет, 2022.Робота 
присвячена дослідженню реалізації механізму соціального захисту та соціальної адаптаії 
учасників бойових дій. У першому розділі розглянуто теоретико-правові засади 
соціального захисту та соціальної адаптації учасників бойових дій. У другом розділі 
проведено аналіз чинної системи соціального захисту та соціальної адаптації учасників 
бойових дій. У третьому розділі запропоновано шляхи удосконалення механізму 
соціального захисту та соціальної адаптації учасників бойових дій. Кваліфікаційна робота 
бакалавра складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 
54до найменувань і 3 додатки. Робота містить 5 таблиць і 6 рисунків.  
 
ANNOTATION 
 
Gribaniova AV Social protection and social adaptation of combatants. Research for the 
bachelor's degree in specialty 232 "Social Welfare". - Cherkasy State Technological University, 
2022. The work is devoted to the study of the implementation of the mechanism of social 
protection and social adaptation of combatants. The first section considers the theoretical and legal 
principles of social protection and social adaptation of combatants. The second section analyzes 
the current system of social protection and social adaptation of combatants. The third section 
suggests ways to improve the mechanism of social protection and social adaptation of combatants. 
The qualification work of the bachelor consists of an introduction, three chapters, conclusions, a 
list of used sources of 54 titles and 3 appendices. The work contains 5 tables and 6 figures/ 
Keywords: social protection, social support of service personnel, types of social support of 
service personnel, social adaptation, professional adaptation, psychological adaptation. 
 
 
 
 
8 
 
 
 
ЗМІСТ 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………… 9 
ВСТУП…………………………………………………………………............. 10 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА 12 
СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ……………….. 
1.1.Поняття, сутність та роль соціального захисту та соціальної адаптації 12 
учасників бойових дій……………………………………………………….. 
1.2.Нормативно – правові та організаційні аспекти забезпечення соціального 15 
захисту та соціальної адаптації учасників бойових дій……………………. 
1.3.Зарубіжний досвід соціального захисту та соціальної адаптації учасників 23 
бойових дій……………………………………………………………………. 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА 34 
СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В 
УКРАЇНІ……………………………………………………………………….. 
2.1. Аналіз стану  соціального захисту та соціальної адаптації  учасників 34 
бойових дій в Україні за період 2014 – 2022 рр.............................................. 
2.2. Аналіз стану соціального захисту та соціальної адаптації  учасників 38 
бойових дій в м. Черкаси за період 2021 – 2022 
рр......................................................................................................................... 
2.3. Проблеми соціального захисту та соціальної адаптації в Україні для 43 
учасників бойових дій в Україні за період 2014-2022 
років……………………………………………………………………….......... 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «РОДИННЕ КОЛО»…………………. 53 
3.1. Опис соціального проекту «РОДИННЕ КОЛО» та результативні 53 
показники............................................................................................................. 
3.2. Напрямки реалізації проекту 
3.2. Шляхи просування і ухвалення проекту «РОДИННЕ КОЛО» на 2023-2024 66 
року……………………………………………………………………………… 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 70 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………. 71 
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..           76 
 
9 
 
 
 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 
 
ВВП – Валовий внутрішній продукт 
США – Сполучені Штати Америки 
АТО – Антитерористична операція 
ООС– Операція Об'єднаних сил 
ПТСР – Посттравматичний стресовий розлад 
УБД – Учасник бойових дій 
НАТО – Організація Північноатлантичного договору 
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина 
ЗСУ – Збройні сили України 
ЄДАРП – Єдина електронна (автоматизована) інформаційно-аналітична 
система обліку осіб 
КМУ  –  Кабінет Міністрів України 
ВООЗ  – Всесвітня організація охорони здоров'я 
МСЕК  – Медико-соціальна експертна комісія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10 
 
 
 
 
ВСТУП 
Актуальність дослідження. Збройний конфлікт на сході України на 
весні 2014 року значно розширив сферу дії системи соціального захисту. У 
зв’язку із цим, з’явилася крайня необхідність, забезпечити осіб, які служили в 
зоні антитерористичної операції, гідним соціальним захистом з боку держави. 
Початок війни дата створив нові виклики для системи психологічної та 
медичної адаптації в Україні, адже надавати допомогу тепер потрібно людям, 
які пройшли війну. Крім того, постала проблема подальшої соціальної 
адаптації колишніх військовослужбовців у мирному житті. Проблема 
створення ефективної системи соціального захисту учасників бойових дій на 
сьогодні є також актуальною. Саме тому, актуальним є вивчення існуючих 
підходів, що розглядають процес адаптації військовослужбовців не як 
ізольований процес, а як інтегрований до соціальної структури інститут, який 
виконує важливі для всього суспільства функції. 
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У період змін у соціально-
економічному та політико-правовому житті, проведення АТО (ООС) на Сході 
нашої країни держава переживає новий досвід державного управління. 
Проблема створення ефективної системи соціального захисту учасників 
бойових (ветеранів війни) дій на сьогодні є предметом підвищеної уваги 
науковців, політиків та громадськості. Теоретико-методологічні проблеми 
соціального захисту та механізмів його реалізації досліджують у своїх роботах 
В. Скуратівський, В. Вакуленко, Н. Болотіна, Л. Баранник, О. Лаврухінта та 
інші. Дослідженню нормативно-правових засад соціального захисту учасників 
бойових дій присвятили роботи такі вчені, як І. Дацюк, О. Кондратенко, М. 
Кравченко, А. Кириченко, Д. Чижов. 
Oб’єктoм дослідження є стан соціального захисту учасників бойових 
дій та членів їх сімей. 
11 
 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та організаційні засади соціального 
захисту учасників бойових дій та членів їх сімей.  
Мeтoю кваліфікаційної рoбoти є дослідження інституту соціального 
захисту учасників бойових дій та його правових аспектів та напрацювання 
заходів щодо його вдосконалення за допомогою реалізації соціального 
проекту. 
Досягнення поставленої мети передбачає виконання ряду дослідницьких 
завдань: 
1. дослідити сутність соціального захисту та соціальної реабілітації 
учасників бойових дій та членів їх сімей; 
2. дослідити основні поняття: «соціальний захист», «соціальна 
адаптація»,  «учасники бойових дій»; 
3. виявити особливості соціального захисту та соціальної адаптації 
для учасників бойових дій та членів їх сімей; 
4. розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення 
соціального захисту та соціальної адаптації для учасників бойових дій та 
членів їх сімей.  
Методи дослідження. У процесі дослідження поряд із 
загальнонауковими методами аналізу і синтезу було використано ряд 
емпіричних методів дослідження. Зокрема метод аналізу документів 
застосовувався для вивчення наявних наукових публікацій, а також аналізу 
законодавчих документів, що стосуються проблематики дослідження. В 
роботі застосовано інтерпретацію вторинних даних, представлених 
результатами різного роду досліджень та статистичними матеріалами. 
Теоретичні результати дослідження знайшли своє відображення у 
публікації до Днів студентської науки в Черкаському державному 
технологічному університеті на тему: «Нормативно – правові аспекти 
соціального захисту тасоціальної адаптації учасників бойових дій» у збірнику 
тез доповідей студентської науково – практичної конференції ЧДТУ дати…. 
Див чат  (Додаток А).  
12 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 
ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ 
 
1.1.Поняття, сутність та роль соціального захисту та соціальної 
адаптації учасників бойових дій 
 
Важливість соціальної адаптації учасників бойових дій полягає в 
допомозі у проведенні аналізу життєвої ситуації, визначенні основних 
проблем, шляхів їх розв’язання, надання інформації з питань соціального 
захисту населення, навчання, формування та розвиток соціальних навичок, 
умінь, допомога у зміцненні або відновленні родинних та суспільно корисних 
зв’язків. 
Питання соціального захисту військовослужбовців в контексті 
здійснення соціальної політики у Збройних Cилах України були і залишаються 
актуальними з часу здобуття державної незалежності. Закон України «Про 
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від № 
2012-XII від 20.12.1991 та № 2153-IX від 24.03.2022 містить чітке 
визначення  поняття соціальної адаптації. Контекст, в якому вживається це 
поняття, чітко вказує саме на сферу зайнятості та професійної підготовки як 
на пріоритети процесу [1]. Між тим слід визнати, що складові процесу 
соціальної адаптації визначені в офіційних документах включають не тільки 
вдосконалення професійних навичок, але й психологічний і правовий 
компоненти.  
Соціальна адаптація — це взаємозумовлений процес пристосування 
індивіда до соціального середовища і пристосування суспільства до потреб 
особистості через їх задоволення. Відповідність між рівнем соціальних потреб 
і рівнем їх задоволення визначає рівень соціальної адаптації [2].  
13 
 
Адаптація військовослужбовців та членів їх сімей включає такі основні 
складові: 
− психологічну – оволодіння системою цінностей (нормами, 
установками, зразками поведінки), культурою, які існують у цивільному 
середовищі, з метою виконання наявних у ньому вимог до особистості;  
− правову– освоєння правових норм, які регламентують соціальний 
і правовий статус особи, звільненої з військової служби, та членів її сім’ї, 
визначають їх права, обов’язки і можливості, а також оволодіння інформацією 
про державні органи, установи і організації, які можуть допомогти в освоєнні 
таких норм і реалізації своїх прав і можливостей;  
− професійну –  залежно від професії спеціалізоване удосконалення 
наявних професійних знань, умінь і навичок або оволодіння новими та 
подальше успішне працевлаштування [2]. 
Основними процесами адаптації військовослужбовців до цивільного 
життя є реадаптація. Під реадаптацією розуміється процес організованого, 
поступового психологічного повернення учасників бойових дій з війни і 
безконфліктного, нетравмуючого «прилаштування» їх до системи соціальних 
зв’язків і відносин мирного часу. Реадаптація необхідна усім учасникам 
бойових дій для профілактики розвитку у них ПТСР, дезадаптації, конфліктів 
з оточуючими[3]. 
Комплекс заходів, спрямованих на поновлення втрачених або 
послаблених реакцій людини, які сприяють її пристосуванню до умов праці й 
побуту. Етап реабілітації, на якому переважають психосоціальні методи 
впливу, стимуляції соціальної активності хворих (трудова терапія, професійне 
навчання або перенавчання), спеціальна педагогічна робота з 
психотерапевтичною спрямованістю, проведена з хворими та їхніми 
родичами. Соціальна реадаптація психічно хворих. Психологічна, соціальна 
реадаптація – повторне звикання людини до соціальних умов, суспільства, 
праці після закінчення якої-небудь вимушеної перерви, ізоляції. 
Було встановлено, що поняття реадаптація, як і процес, що йому 
14 
 
відповідає, основну увагу зосереджують на психологічній функції учасника 
процесу, психологічних та емоційних змінах, пов’язаних з поверненням до 
цивільного життя, подоланням розладів. Поняття реадаптація включає в себе 
багато аспектів: зайнятість, освіта, міжособистісні відносини, сфера здоров’я 
тощо, однак саме психологічні і емоційні зміни визначаються як рушійний 
фактор оволодіння новими цивільними ролями. 
Основним завданням адаптації є створення умов, за яких особистість 
набуває спроможності самостійно вирішувати свої життєві проблеми. Саме на 
забезпечення таких умов має бути зорієнтована державна система надання 
соціальних, медичних, психологічних, адаптаційних, реабілітаційних та інших 
послуг ветеранам АТО/ООС та їх соціальному оточенню[4]. 
Результатом процесу адаптації є адаптованість, природжена чи набута 
здатність до адаптації, тобто пристосування до всієї багатоманітності життя 
при будь-яких умовах. Рівень адаптивності особистості залежить від умов та 
способу життя, змінюється під впливом виховання, навчання. Успішна 
адаптація залежить не тільки від зовнішнього середовища, соціального 
оточення і фізіологічних процесів, але йвід особистісних структур, 
властивостей, характеристик, однією з яких є емоційна стійкість, що 
забезпечує безпеку особистості, а отже, й психологічну адаптацію[5].  
Події в Україні в останні роки (з 2014 р.) потребують не лише питання 
забезпечення боєздатності та функціонування Збройних Сил України, але й 
питання соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей. Засади 
соціального захисту військовослужбовців акцентують на встановленні 
гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, 
задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно 
до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, 
підтримання соціальної стабільності увійськовому середовищі [6]. З огляду на 
величезне соціальне значення та незворотність виконання законодавчих норм 
у сфері соціального захисту військовослужбовців, а також новітні події в 
Україні, що змусили Парламент України 24 листопада 2018 р. увести в країні 
15 
 
воєнний стан в окремих її місцевостях через агресію Російської Федерації в 
Азовському морі, а також 24 лютого 2022 року повторно ввести воєнний стан 
в усіх регіонах України через бойові дії. На порядку денному у сфері 
соціального захисту військовослужбовців з особливою гостротою постає 
питання, з одного боку, про захист незалежності, суверенітету та 
територіальної цілісності України як обов’язку громадянина України, з 
другого – про зобов’язання держави перед військовослужбовцями у сфері 
соціального захисту. За інформацією Державної служби України у справах 
ветеранів війни та учасників антитерористичної операції [8], за станом на 1 
листопада2018 р. статус учасника бойових дій(далі – УБД), які брали участь у 
проведенні антитерористичної операції, надано 355 тис. особам. Поява і 
значна чисельність цієї категорії військовослужбовців потребує спеціальних 
знань, кваліфікованої юридичної допомоги у питаннях соціального захисту 
військовослужбовців і членів їх сімей[7]. 
Сьогодні зростаюча кількість військовослужбовців АТО/ООС, 
загострення військово-політичної ситуації в країні та невідкладність заходів, 
які запропоновані у парламентських слуханнях та прийнятій Концепції 
Державної цільової програми з цього питання, піднімають на новий якісний 
рівень питання соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей. 
Адже згідно з чинним законодавством ніхто не вправі обмежувати 
військовослужбовців і членів їх сімей у конституційно закріплених правах і 
свободах. Вони мають право користуватися усіма правами і свободами 
людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в 
Конституції України та інших законах України [8]. 
 
1.2.Нормативно – правові та організаційні аспекти забезпечення 
соціального захисту та соціальної адаптації учасників бойових дій 
 
Відповідно до законодавства України, «Про гарантії правового і 
соціального захисту громадян України» № 328-V від 03.11.2006 р., які 
16 
 
виконують конституційний обов’язок із захисту Вітчизни, забезпечуються 
відповідно до законів України «Про Збройні сили України» № 1935-XII від 
06.12.1991 та № 2158-IX від 24.03.2022, «Про соціальний і правовий захист 
військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012-XII від 20.12.1991 та № 2153-
IX від 24.03.2022, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової 
служби, та деяких інших осіб» № 2263-XII від 09.04.1992 та № 2146-IX від 
24.03.2022, «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, 
які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних сил України, 
та членів їхніх сімей» № 2505-IV від 25.03.2005та іншими законами[9].  
Нині Збройні сили України безпосереднім чином задіяні  проти агресії 
РФ та проросійського сепаратизму. Незаперечно, що протистояння проявам 
сепаратизму є важливим елементом безпекової політики України, спрямованої 
на стримування гібридної агресії з боку РФ. Дієва система запобігання та 
протидії сепаратизму в Україні, по суті, почала складатися з перших місяців 
2014 р., коли розпочалася гібридна агресія з боку РФ, яка починаючи з літніх 
місяців вказаного року набула всіх рис неоголошеної війни. Власне, це і стало 
причиною початку особливого періоду в Україні.  
Базове проблемне питання досліджуваної теми полягає у тому, що рівень 
реального соціального захисту учасників АТО/ООС не відповідає їхньому 
почесному статусу в українському суспільстві. Розглядаючи стан 
законодавчого забезпечення соціального захисту учасників АТО/ООС, слід 
вказати, що нормативно-правові акти, в яких закріплено норми, що 
безпосередньо пов’язані із забезпеченням права на соціальний захист 
учасників АТО/ООС та їхніх сімей, виконують одну функцію – офіційно 
засвідчують визнання державою особливостей їхнього правового статусу та 
необхідність законодавчого закріплення їхніх прав, свобод та можливостей, 
отримання соціальних виплат та послуг, реабілітаційних заходів тощо[10].  
Нормативно-правове регулювання соціального захисту учасників 
бойових дійспрямоване на формування ефективної системи забезпечення їхніх 
соціальних прав та свобод, зокрема щодо психологічної підтримки, 
17 
 
матеріальної допомоги, санаторно-курортного лікування, гарантій щодо 
освіти, здійснення протезування в разі втрати функціональних властивостей 
кінцівок, забезпечення автотранспортом, пільг у сплаті певних видів послуг, 
пенсійного забезпечення, забезпечення житлом або земельними ділянками, 
дотримання трудових прав, зокрема щодо збереження місця роботи й 
середнього заробітку під час участі в АТО/ООС. Також дія норм законів 
України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»№ 
876-XII від 21.03.1991 та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»№ 
3235-IV від 20.12.2005 та № 2153-IX від 24.03.2022поширюється на УБД, які 
стали інвалідами внаслідок участі у бойових діях. Крім того, правові норми, 
які містяться у законах, що регулюють соціальний захист 
військовослужбовців, не повною мірою відповідають сучасному стану 
суспільних відносин, соціально-економічним можливостям держави, тому не 
можуть забезпечити ефективну реалізацію прав і свобод учасників АТО/ООС. 
Спостерігається дублювання правових норм, які містяться у Законі України 
«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у 
законодавчих актах, що регулюють порядок створення і діяльність різних 
військових формувань, службовці яких беруть участь в Антитерористичній 
операції/Операції Об’єднаних сил.  
Питання соціального захисту учасників бойових дій регламентуються 
Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального 
захисту» №45 від 22.10.1993, спрямованим на захист учасників бойових дій 
шляхом:  
− встановлення правового статусу учасників бойових дій;  
− забезпечення належних умов для підтримки здоров’я;  
− надання пільг, переваг та соціальних гарантій; формування в 
суспільстві шанобливого ставлення до них [11].  
Законом визначені базові права, пільги та гарантії для учасників бойових 
дій, але не прописані відповідні механізми та порядки реалізації цих прав, що 
ускладнює їх використання. 
18 
 
Значна увага державних структур приділяється наданню учасникам 
бойових дій пільг, переваг і соціальних гарантій. Нині система пільг налічує 
близько 50 видів.  
Загалом у нормативно-правових актах, що передбачають соціальний 
захист учасників АТО, за висновками експертів, спостерігається співіснування 
«радянського» (соціальне забезпечення, пільги, соціальні та компенсаційні 
виплати) і новітнього європейського підходу (соціальні послуги, соціальна 
робота). Більшість соціальних стандартів залишаються деклараціями через 
застарілість та неефективність чинних механізмів соціального захисту, 
неадресність, зрівняльний характер і невідповідність системи соціального 
захисту реальним потребам українського суспільства, неефективність та 
непрозорість системи бюджетного фінансування соціальних видатків 
держави, дискусійність прямої дії конституційних норм щодо соціальних прав. 
Конституційне регулювання соціального захисту учасників АТО/ООС 
здійснюється на основі ст. 17 Конституції України. Ця стаття Основного 
Закону України визначає гарантії соціального захисту цієї категорії осіб: 
«Держава забезпечує соціальний захист громадянУкраїни, які перебувають на 
службі у Збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також 
членів їхніх сімей» [10]. Саме ці конституційні положення є правовою 
основою для інших законодавчих актів щодо соціального захисту учасників 
АТО/ООС. Незважаючи на те, що норми Конституції України є нормами 
прямої дії, вони не можуть детально врегулювати всі аспекти соціального 
захисту учасників АТО/ООС. Тому закріплені Конституцією України норми 
надалі розвинено і конкретизовано в законах, указах Президента України, 
постановах Кабінету Міністрів України, наказах міністерств та в інших 
нормативно-правових актах[12]. 
Станом до початку повномаштабних військових дій в Україні дата діяли 
декілька державних проектів соціальної реабілітації та адаптації учасників 
АТО/ООС наприклад: 
− допомога з професійної адаптації для учасників бойових дій в м. 
19 
 
Харків яка дає можливість отримання допомоги з професійної адаптації для 
учасників Антитерористична операція/Операція Об’єднаних сил, учасників 
Революції Гідності, передбаченої чинним законодавством України;. 
− курси психологічної реабілітації учасників АТО/ООС та 
Революції Гідності в м. Харків який дає можливість проходження курсів 
психологічної реабілітації для постраждалих учасників Антитерористична 
операція/Операція Об’єднаних сил, учасників Революції Гідності. 
− соціальна та професійна адаптація учасників АТО/ООС в м.Київ 
яка дає можливість скористатися курсами підвищення кваліфікації або пройти 
професійне навчання учасники АТО/ООС з числа осіб, яким установлено один 
із таких статусів[13]. 
До початку військових дій в Україні успішно реалізовувався проект 
«Норвегія - Україна». Основу проекту складає професійна перепідготовка 
цільової групи на цивільні спеціальності, що користуються попитом на ринку 
праці України, сприяння учасникам проекту у соціальній адаптації до умов 
життя у громадянському суспільстві. Виконавцями основної частини проекту 
є навчальні заклади України і норвезький університет NORD, які 
організовують і здійснюють професійну перепідготовку учасників проекту за 
обраними спеціальностями в обсязі 500 академічних годин. В результаті 
виконання завдань курсової перепідготовки випускники отримують три 
документи: свідоцтво про професійну перепідготовку державного зразка (від 
навчального закладу України), спільний сертифікат університету NORD та 
українського навчального закладу, спільний диплом Міністерства 
закордонних справ і Міністерства оборони Норвегії. ході соціальної адаптації 
учасники проєкту отримують допомогу у правовій адаптації, психологічній 
адаптації, а також сприяння в працевлаштуванні та організації власного 
бізнесу. Це завдання вирішують громадські організації, фонди, державні 
установи, місцева адміністрація та підприємства малого бізнесу. Координатор 
в Україні - Міжнародний фонд соціальної адаптації. Проект фінансується 
Міністерством закордонних справ Норвегії за участю українських партнерів 
20 
 
проекту[14]. 
Основним критерієм якості проекту є покращення умов життя його 
учасників. Оцінка результатів здійснюється після закінчення курсової 
перепідготовки, через три місяці, через рік, два роки та три роки. Історія 
проєкту розпочалася в 2003 році. Перші 45 військовослужбовців Військово-
морських сил ЗС України пройшли професійну перепідготовку на базі 
Севастопольського національного технічного університету та отримали 
послуги з соціальної адаптації. 
У період 2003 - 2019 років учасниками проєкту стали 10 646 осіб, серед 
них 1401 учасників АТО/ООС[15]. 
З початку реалізації проєкту в ньому було задіяно 39 українських міст та 
понад 20 вищих навчальних закладів України. 
Завдяки проекту «Україна-Норвегія» у 2014 створено, а у 2016 
розширено Норвезько-Український університетський альянс. Зараз до нього 
входять 16 університетів (15 українських та норвезьких NORD Університет).  
На трирічний етап 2020-2022 проект має наступні цілі, завдання, вимоги 
до кандидатів та особливості реалізації: 
Ціль проекту: ефективне впровадження моделі професійної адаптації 
військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей в державну систему 
України. 
Завдання проекту: 
1. Підвищення ступеня соціальної і професійної адаптації 
військовослужбовців, звільнених у запас, ветеранів та членів їхніх сімей до 
умов цивільного життя. 
2. Розробка і застосування на практиці стійкої моделі соціальної та 
професійної адаптації військовослужбовців, учасників бойових дій та членів 
їхніх сімей, що включає основні складові: 
− професійну перепідготовку на короткострокових курсах за 
спеціальностями, затребуваним на ринку праці; 
− психологічну адаптацію; 
21 
 
− правову адаптацію; 
− прияння в працевлаштуванні та створення власного (сімейного) 
бізнесу. 
3. Надання методичної та консультативної допомоги керівникам 
громадських організацій, регіональним представникам Міністерства у справах 
ветеранів, місцевим органам влади в ефективному впровадженні проєкту 
«Норвегія-Україна» в державну систему соціальної та професійної адаптації 
військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей. 
4 .Поширення досвіду виконання проєкту і його впровадження в 
державну систему адаптації військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх 
сімей по всій території України. 
Саме тому, щоб добитись значних позитивних зрушень у системі 
соціального захисту учасників бойових дій та членів їхніх сімей, необхідно 
передусім розробити, прийняти та впровадити ефективне нормативно-правове 
регулювання зазначеної сфери суспільних відносин. Крім того, важливо, що в 
нашій державі відсутні комплексні загальнонаціональні чи галузеві програми 
підтримки учасників бойових дій. Вказане супроводжується дією низки 
об’єктивних і суб’єктивних причин, зокрема пов’язаних із браком 
фінансування цієї та інших програм соціального захисту[15]. 
На прикладі рис.1.1 «Система надання соціальних послуг» 
відображається об’єкт та суб’єкт соціальних послуг. Що саме відображено на 
рисунку? 
 
 
 
 
 
 
 
 
22 
 
 
 
 
 
 
 
 
Надання соціальних послуг
 
 
 
УБД Ветерани військової служби
 
 
 
Особи з інвалідністю внаслідок 
Члени сімей загиблих
війни
 
 
 
Міністерство соціальної поліика Міністерство у справах ветеранів України
 
 
забезпечення формування та 
реалізації д ержавної політики у 
сфері соціального захисту УБД, забезпечення прав і свобод забезпечення формування з 
забезпечення виплат
ветеранів війни, осіб з ветеранів військової служби та ведення ЄДРПО ветеранів 
інвалдністю внаслідок  війни та членів їх сімей війни
чл енів їх сімей
 
 Професіна орієнтація УБД, 
забезпечення соціальної та сприяння збереження 
забезпечення надання пільг ветеранів війни, осіб з 
професійної адаптації психічного здоров'я ветеранам 
інвалдністю внаслідок  війни та 
та членам їх сімей
 членів їх сімей
 
 
Рис. 1.1. Система надання соціальних послуг????  
Описати цю схему – про що вона!  
Схемою підпункт не можна завершувати  
 
 
23 
 
1.3.Зарубіжний досвід соціального захисту та соціальної адаптації 
учасників бойових дій 
 
Політику соціального захисту ветеранів, а саме УБД, у розвинених 
країнах відносять до пріоритетного напряму в державному управлінні. Адже 
ветерани бойових дій визнаються суспільствами цих країн як носії високих 
цінностей: патріотизму, честі, відваги і любові до Батьківщини. Через ризик 
поранення або смерті у війні, бойових операціях, збройних конфліктах та 
миротворчих місіях вони мають беззаперечне право на посилену державну 
підтримку. До країн світу, які досягли високого рівня соціального захисту 
ветеранів та здатні забезпечувати конкурентоспроможність військової служби, 
можна віднести США, Велику Британію, Німеччину, Францію. Також цікавим 
для України є досвід Хорватії та Грузії. Україна має статус стратегічного 
партнера НАТО та країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. 
Досягнення поставлених цілей, наближення до міжнародних стандартів 
здійснюється Україною шляхом глибоких соціально-економічних реформ та 
вдосконалення державної політики у ключових сферах суспільного життя. 
Відсутність власного досвіду щодо подолання наслідків для учасників 
бойових дій та збройних конфліктів актуалізує наукові дослідження досягнень 
у цій царині країн із позитивною практикою розбудови систем соціального 
захисту ветеранів, що дасть можливість удосконалити національну систему 
соціального захисту, враховуючи економічні, політичні та інші реалії 
України[16]. 
Більшість розвинених країн мали досить тривалий період формування 
політики соціального захисту ветеранів та розробки відповідних механізмів її 
реалізації: з кінця XVIII – до початку XXІ ст. Узагальнення світового досвіду 
в розбудові системи соціального захисту ветеранів, зокрема США, Великої 
Британії, Німеччини, Франції, Хорватії та Грузії проведено за такими 
параметрами: суб’єкти формування й реалізації політики, нормативноправове 
забезпечення й основні напрями діяльності у сфері соціального захисту 
24 
 
ветеранів бойових дій. Суб’єктами формування державної політики 
соціального захисту ветеранів є органи державної влади та інститути 
громадянського суспільства, які визначають основні напрями захисту. Серед 
обраних країн можна виділити низку спільних рис та відмінностей у напрямах 
державної політики соціального захисту УБД та ветеранів (див. Рисунок 
1.2.)[17]. 
 
 
 
Рис. 1.2. Основні напрями соціального захисту ветеранів бойових дій 
країн світу (Німеччина, Велика Британія, США, Французька Республіка, 
Хорватія, Грузія) 
 
Міжнародний досвід свідчить, що військовослужбовці, які певний час 
перебували в екстремальних умовах, насамперед, потребують не 
психологічної допомоги, а адаптації.   
Сполучені Штати Америки мають одну з найбільш комплексних систем 
допомоги ветеранам. Ще у ХVI ст. солдатам-інвалідам надавали медичну 
допомогу та підтримку, пізніше – у ХVIІ ст. – інвалідам війни почали 
виплачувати пенсії, а у ХVIII–XIX ст. – національну програму допомоги 
ветеранам було розширено для їх сімей. Міністерство у справах ветеранів є 
державним органом виконавчої влади США, який у межах своєї компетенції 
25 
 
спільно з Міністерством оборони, Міністерством охорони здоров’я та 
соціального забезпечення США провадить діяльність у сфері соціального 
захисту ветеранів військової служби та членів їх сімей. До роботи також 
залучаються Міністерство національної безпеки, Міністерство праці та інші 
урядові й неурядові структури. Міністерство є другим за чисельністю 
персоналу органом у системі федерального уряду США, і на початок 2019 р. 
налічувало понад 340 тис. державних службовців та працівників. До складу 
Міністерства входять три адміністрації: 
− зпитаньмедичногозабезпечення (Veterans Health Administration);  
− зпитаньпільгтапривілеїв (Veterans Benefits Administration); 
− упохороннихсправахтазпитаньутриманнямісцьпохованняветерані
ввійськовоїслужби (National Cemetery Administration) [18].  
Основною функцією Міністерства є підтримка ветеранів шляхом 
надання певних пільг, послуг і соціальних програм. Послуги та пільги 
надаються через державну систему закладів, яка складається із 143 лікарень, 
1241 амбулаторії, 300 центрів ветеранської медицини, а також із 56 
регіональних і 248 державних відомств. Варто відзначити, що окремого 
закону, який визначає соціально-правовий захист ветеранів на зразок Закону 
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у США 
немає. Військові закони, прийняті Конгресом, містять загальні положення з 
питань військового будівництва, деталізовані актами Президента США й 
органами військового управління. Основними з них є Єдиний кодекс 
військової юстиції (1951) і Керівництво для військових судів (1969). Найбільш 
детально соціально-правовий статус ветеранів США регулюється статутами, 
постановами, положеннями та іншими нормативно-правовими актами[19]. 
Загальні положення про соціально-правовий статус 
військовослужбовців, їх пенсійне забезпечення викладено в «Кодексі законів 
США». Відповідно до законодавства США громадяни, які прослужили на 
дійсній військовій службі не менше терміну, встановленого для курсу 
підготовки новобранця (180 і більше днів) і звільнені не з причини негідної 
26 
 
поведінки, підпадають під категорію «ветеран» та отримують право на 
користування певними пільгами, які надаються учасникам війни та збройних 
конфліктів. За офіційними даними Міністерства у справах ветеранів, 
чисельність ветеранів у 2017 р. становила 18,6 млн осіб. Середній вік 
ветеранів-чоловіків становив 65 років, а вік жінок-ветеранів – 51 рік. До 
основних напрямів діяльності Міністерства у справах ветеранів належить: 
− пенсійне забезпечення;  
− страхування життя;  
− професійна адаптація та зайнятість;  
− медична реабілітація та догляд;  
− оформлення іпотечних кредитів (позики на житло);  
− інші пільги й допомоги (у разі втрати працездатності, 
годувальника, виплати на поховання та ін.)[20].  
На цей час реалізується понад 100 федеральних і відомчих програм, 
основними напрямами яких є:  
− інформаційне забезпечення ветеранів (Мережа ветеранів);  
− пільгове забезпечення членів сімей ветеранів;  
− кар’єра і зайнятість;  
− підприємницька діяльність;  
− забезпечення житлом та скорочення числа бездомних ветеранів;  
− соціальна реабілітація інвалідів;  
− освіта і навчання; медична допомога;  
− психологічне здоров’я;  
− підтримка ветеранських меншин;  
− адаптивні спортивні заходи та ін. [21]. 
У цілому реалізація соціального захисту громадян США, звільнених із 
дійсної військової служби, сприяє високій привабливості і перспективності 
служби в національних збройних силах. У Великій Британії також функціонує 
ефективна система соціального захисту учасників та ветеранів бойових дій, 
яка склалась за роки багатовікової історії. Виконавчим державним органом, 
27 
 
який відповідає за соціальний захист ветеранів та членів їх сімей, є 
Міністерство оборони, а саме підрозділ Ветеранів Великої Британії. Основна 
його функція – підтримка та допомога ветеранам, надання пенсійного 
забезпечення і компенсацій. До складу підрозділу входить Служба захисту 
ветеранів (VWS), яка надає підтримку ветеранам через національну мережу 
«менеджерів із добробуту» у Великобританії та Ірландії. Крім Міністерства 
оборони, наданням соціального захисту ветеранам займаються Міністерство 
охорони здоров’я, Міністерство освіти та громадські організації (Combat 
Stress, Big White Wall, SSAFA, Medical Assistance (NHS), The Royal British 
Legion (TRBL) та ін.[22]. 
У Великій Британії основну допомогу ветеранам надають громадські 
організації та благодійні фонди, держава лише виконує координаційну 
функцію між приватними ініціативами, що розробляють та імплементують 
проєкти підтримки ветеранів. Основними нормативно-правовими 
документами, які визначають порядок проходження військової служби, є 
закони: «Про армію» (1975 р.) і «Про резерв» (1996 р.), Військова доктрина 
Великобританії (1996 р.), а також Положення Королеви Великої Британії про 
армію (1975 р.). Загальна кількість ветеранів у Великій Британії у 2016 р. 
становила близько 2,5 млн осіб, серед них 35 % ветеранів працездатного віку 
та 45 % пенсійного віку. Лише 10 % ветеранів становлять жінки. Основні 
пільги ветеранам надаються у рамках таких соціальних програм: 
− Програмикомпенсаціївійськовослужбовцям (Armed Forces 
Compensation Scheme);  
− Програмипенсійногозабезпеченняінвалідіввійни (War Disablement 
Pension);  
− Програмипенсійногозабезпеченнявдівтавдівціввійськовослужбов
ців, якізагинулинавійні (War Widows and Widowers Pension); 
− Програмипенсійногозабезпеченняучасниківбойовихдій 
(WarVeteranPension) [23]. 
ВеликуувагуМіністерствооборониВеликобританіїприділяєвирішеннюж
28 
 
итловихпитаньветеранів, 
надаючипільговіумовинакупівлювласногожитлапіслязвільненнязіслужби. 
Увипадкуоформленнякредитуабоіпотекинажитлодержаваоплачуєдо 30 % 
закредитом. Також ветерани та члени їх сімей мають право на безкоштовне 
медичне обслуговування, безоплатне забезпечення в деяких випадках 
медикаментами та санаторно-курортне лікування (у разі інвалідності). 
Федеративна Республіка Німеччина (далі – ФРН) проводить активну 
миротворчу діяльність для підтримки безпеки, подолання кризових ситуацій 
та запобігання конфліктам на міжнародному рівні. Збройні сили ФРН, 
Бундесвер постійно модернізуються, підвищують імідж військовослужбовців, 
рівень соціального забезпечення, заохочуючи населення до військової служби. 
Бундесвер має найбільшу армію за чисельністювійськовослужбовців серед 
західноєвропейських країн, яка станом на 21 серпня 2019 р. налічувала 182 496 
військових, з яких 22 346 жінок (12,2 %)[24]. 
Військовослужбовцям Франції, які беруть участь у бойових операціях, 
надається високий рівень грошового забезпечення та соціального захисту. 
Виконавчим органом, що реалізує політику соціального захисту УБД, є 
Міністерство збройних сил. Функції соціального захисту також покладені на 
Соціальну службу збройних сил, Обсерваторію охорони здоров’я ветеранів, 
Національне бюро у справах ветеранів та жертввійни, Асоціацію бойового 
світу, інші урядові та неурядові організації. Загальні правила правового 
регулювання питань соціального захисту УБД у Франції кодифіковані в 
Кодексі оборони. Відповідно до книги ІІІ «Права та переваги, пов’язані зі 
статусом ветерана чи жертви війни» цього Кодексу, військовослужбовець 
повинен отримати картку УБД. Для цього потрібно підтвердити свою участь у 
бойових діях, заповнити анкету онлайн і подати відповідні документи для 
розгляду місцевої служби. Основні напрями соціального захисту УБД:  
− пенсійне забезпечення;  
− охорона здоров’я;  
− консультативна та правова допомога; грошове забезпечення;  
29 
 
− професійна адаптація;  
− вирішення житлових питань та підтримка членів сім’ї 
військовослужбовців.  
Особливу увагу уряд Франції приділяє професійній адаптації УБД після 
звільнення зі служби. Процес адаптації звільнених військових передбачений, 
фінансується та контролюється Міністерством збройних сил. Гарантії 
адаптації поширюються на всі категорії військовослужбовців незалежно від 
вислуги років. Колишнім військовослужбовцям гарантується можливість 
зарахування в резерв посад цивільної служби в публічно-правових установах 
та організаціях. Неурядові організації приділяють особливу увагу рекламній 
діяльності та підтримці іміджу ветеранів як дисциплінованих, відповідальних, 
здатних швидко приймати рішення працівників. Особливе місце в соціальному 
захисті УБД займає допомога у забезпеченні житлом. Розробкою і реалізацією 
житлових програм для військовослужбовців займаються житлові підрозділи 
адміністративного управління Міністерства збройних сил та Національне 
агентство по поліпшенню житлових умов Франції. Також важливою 
соціальною допомогою для сімей військовослужбовців є пільги, що надаються 
по догляду за дитиною. Міністерство оборони компенсує частину коштів на 
оплату послуг дитячих установ. У разі загибелі військового його сім’ї має бути 
збережений приблизно той самий рівень життя, який забезпечувався 
раніше[25]. 
Хорватія також цікава своїм досвідом соціальної підтримки УБД, який 
може бути частково впровадженим в Україні. У боротьбі за незалежність у 
1991–1995 рр. (Вітчизняна війна Хорватії) брало участь майже все доросле 
чоловіче населення. За даними Реєстру ветеранів Хорватії, у 2017 р. кількість 
захисників становила 505,2 тис. осіб, а це практично 12 % населення країни. 
За роки незалежності Хорватії сформована ефективна система соціального 
захисту ветеранів та учасників бойових дій. Основним виконавчим органом, 
який реалізує політику соціального захисту ветеранів, є Міністерство у 
справах ветеранів Республіки Хорватії. Місією Міністерства є реалізація 
30 
 
державної політики, а саме надання медичної та соціальної допомоги 
учасникам війни, збереження цінностей та поваги в суспільства до ветеранів, 
захист їх інтересів. До складу Міністерства входять чотири управління:  
− Управління у справах ветеранів, яке відповідає за реалізацію та 
виконання прав, інформування, охорону здоров’я ветеранів війни за 
незалежність;  
− Управління солідарності поколінь, яке опікується громадянами, 
старшими 65 років;  
− Управління у справах сім’ї займається дітьми та молоддю, а також 
інвалідами; 
− Управління у справах полонених та зниклих безвісти, що 
займається пошуком ув’язнених і зниклих безвісти на війні за батьківщину, а 
також ексгумацією та ідентифікацією останків жертв війни (Інформаційна 
довідка). Управління має власну модель пошуку зниклих безвісти, 
особливістю якої є інтегративний підхід, який передбачає координацію всіх 
кампаній, спрямованих на виявлення долі зниклих[26].  
У Грузії державна політика щодо ветеранів передбачає розробку і 
виконання державних і місцевих цільових програм для забезпечення гарантій 
та пільг, систему заходів щодо їх реалізації, виділення з державного та 
місцевих бюджетів коштів на фінансування програм соціального захисту 
ветеранів. Основним виконавчим органом є Державна служба у справах 
ветеранів, яка підпорядковується уряду Грузії. Нормативно-правове 
забезпечення регулюється Законом Республіки Грузія «Про ветеранів війни і 
Сил Оборони» (1995 р.) та Національною оборонною доктриною. До ветеранів 
бойових дій відносять учасників боїв за збереження територіальної цілісності 
Грузії, свободу та незалежність в Абхазії і Шида Картлі, службовців і 
працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і безпеки Грузії та 
державного департаменту розвідки, у тому числі звільнених у запас 
(відставку), цивільних осіб, добровольців, зарахованих до військових 
формувань, що брали участь у бойових операціях. Соціальний захист також 
31 
 
поширюється на членів сім’ї (батьків, дружин, неповнолітніх дітей) та 
передбачає виплату пенсій і гарантій соціального захисту відповідно до 
законодавства Грузії. Органи державної влади та місцевого самоврядування 
сприяють діяльності громадських об’єднань ветеранів, надаючи їм фінансову 
та організаційну допомогу відповідно до законодавства Грузії. Одним із 
головних пріоритетів Грузії, як і України, є членство в НАТО. Слід зазначити, 
що реформи, які здійснюються у військовій сфері, відповідають основним 
вимогам для членства в НАТО та рекомендаціям Альянсу [27]. 
Узагальнення досвіду ряду країн світу щодо соціального захисту 
ветеранів та учасників бойових дій дає підстави зробити висновок, що при 
формуванні зазначеної державної політики в країнах ураховувалися такі 
чинники: традиції, культурні цінності, економічний стан та рівень розвитку 
громадянського суспільства. Особлива увага в зазначених країнах 
приділяється формуванню престижності військової служби, поваги до армії з 
боку населення, належному забезпеченню соціально-економічних прав і 
гарантій учасникам та ветеранам бойових дій, їх медичній реабілітації, 
соціальній і професійній адаптації, поліпшенню житлових умов. Варто 
виділити високий рівень ефективності механізмів реалізації політики 
соціального захисту США, Великої Британії, Німеччини та Франції, 
перевагою яких є налагодженість комунікацій та результативність заходів 
соціального захисту УБД. Також підкреслимо, що військове законодавство та 
пільгове забезпечення постійно оновлюється відповідно до викликів 
сучасності і потреб ветеранів. На думку автора, для України доцільно 
розбудовувати систему соціального захисту УБД, орієнтуючись і спираючись 
на реально існуючі дієві механізми реалізації політики соціального захисту 
ветеранів – УБД у розвинених країнах. Світовий досвід щодо системи звернень 
громадян, налагодження зворотного зв’язку, високого рівня поінформованості 
УБД, програм соціальної підтримки, адаптації та реабілітації, підтримки 
іміджу має лежати в основі удосконалення вітчизняної системи соціального 
захисту УБД. Наголосимо на необхідності подальшої співпраці та участі у 
32 
 
міжнародних проєктах для отримання нового досвіду, необхідного для 
удосконалення системи соціального захисту ветеранів – УБД України. 
Напрямом подальших досліджень можуть бути міжнародні механізми щодо 
комунікацій між органами державної влади, інститутами громадянського 
суспільства та ветеранами – УБД. 
Після війни ветеранам важко повернутися до мирного життя. Фізичне 
повернення додому не завжди збігається із психологічним. Участь у бойових 
діях може призвести до переорієнтації цінностей. У ветеранів часто 
зустрічається порушення соціальної взаємодії та втрата інтересу до 
суспільного життя, зниження активності, прагнення до соціальної 
ізольованості. Внаслідок недостатньої уваги суспільства та держави до 
проблем ветеранів АТО/ООС у військовослужбовців можливе виникнення 
комплексу «жертви» та розвиток посттравматичного стресового розладу. 
«Повертаючись до мирного життя, насамперед, повертається тіло. 
Ментально воїн ще перебуває в стані війни. Мається на увазі система 
цінностей. Уявіть собі, що людина, основним інстинктом якої є виживання, 
повертається в суспільство, цінностями якого є збагачення, політика, гарний 
одяг тощо. Для воїни це неважливо, й соціум його не сприймає. Тому 
ветеранам часто здається, що вони «ненормальні». Хоча все, що з ними 
відбувається, – це адекватні реакції. Від цих «нестиковок» потерпають як самі 
ветерани, так і близьке оточення, якщо й ті, й інші не підготовлені до такого 
розвитку подій», – розповів Андрій Козінчук [28]. 
Досвід соціальної адаптації військових зарубіжних країн, що 
переживають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)  є важливим і 
необхідним для використання в Україні, особливо в частині підтримки 
державою різноманітних форм надання психологічної допомоги учасникам 
бойових дій. Це можуть бути заходи й інституції, що створені чи проводяться 
органами державної влади, комунальні заклади, створені органами місцевого 
самоврядування, заклади громадських організацій та структури створені 
самими учасниками війни в Україні. Найбільш оптимальними і дієвими є такі 
33 
 
форми надання посттравматичної допомоги: участь у ветеранських клубах, 
групи психологічної самодопомоги, відкриття власної справи та навчання, 
належна увага держави по вшануванні загиблих героїв та допомога інвалідам, 
родинам загиблих, належними соціальними гарантіями. Держава всіма 
інституціями і механізмами має сприяти поверненню до мирного життя тим, 
хто пішов її боронити. При цьому значна увага має приділятись тим 
військовим хто все таки повернувся на службу у ЗСУ – їх потрібно виявляти і 
повертати у стрій, на роботу у військові училища або воєнкомати, на військові 
кафедри, школи (викладачі військової підготовки, учителі, вихователі у 
військових ліцеях тощо). Їх досвід участі у бойових діях є цінним для 
обороноздатності країни, для національно-патріотичного виховання молоді і 
загалом всієї нації. Українські військові фахівці, що пройшли бойові дії вже 
мають попит на ринку праці у європейських країнах як фахові інструктори, а 
в Україні вони часом не знаходять собі роботи. Для багатьох країн, агресивний 
синдром радянської імперії Росії становить реальну загрозу і їм потрібні 
досвідчені фахівці, що пройшли східний фронт. Робота з соціальної адаптації 
військових, що потерпають від ПТРС має бути комплексною, задіяні всі 
інститути громадянського суспільства та влади, але під координуючим 
впливом державних органів влади.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
34 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА 
СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ 
2.1. Аналіз розвитку соціального захисту та соціальної адаптації  
учасників бойових дій в Україні за період 2014 – 2022 рр. 
 
На підставі теоретичного дослідження було встановлено, щона 
законодавчому рівні система соціального захисту учасників російсько-
української війни спрямована на такі категорії населення, як учасники бойових 
дій, інваліди війнияк учасники війни та члени сімей загиблих. Однак названі 
категорії охоплюють далеко не всіх осіб, що беруть участь в російсько-
українській війні та потребують подальшого соціального захисту.  
Понад 8 років триває російська збройна агресія проти України. За 
даними Організації Об’єднаних Націй, кількість жертв на сході України 
складає 42—44 тисяч осіб, з яких загинуло 13100—13300 осіб, а було поранено 
29500—33500, з них чверть – цивільні особи. Участь у бойових діях АТО/ООС 
взяли близько 400 тисяч чоловіків і жінок (див.рис.2.1). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
35 
 
Рис.2.1. Кількість жертв на сході України за данними Організації 
Обєднаних Націй станом на 2020 рік. 
 
Зокрема, на рівні держави жодного соціального захисту немає фактично 
найбільш незахищена категорія – добровольці, які не увійшли до складу 
військових формувань, утворених відповідно до закону. Як наслідок, 
проблему надання соціальної підтримки категоріям, що є незахищені з боку 
держави, взялися вирішувати на місцевому рівні. Значно збільшується 
кількість осіб, які брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її 
проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її 
проведення, яким надано відповідний статус згідно із Законом України «Про 
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За даними Єдиного 
реєстру учасників антитерористичної операції на початок 2015 року в Україні 
було надано статус учасника бойових дій 164,4 тис. осіб, за шість роки їх 
чисельність збільшилась майже в чотири рази – до 440 451 учасника бойових 
дій, серед них жінок – 24 148 осіб (див.рис.2.2) [29]. 
 
 
Рис.2.2 Кількість учасників антитерористичної операції за даними 
36 
 
Єдиного реєстру станом на 2021 рік. 
 
За даними Міністерства оборони України, станом на 01.05.2019 року 
близько 62 000 звільнених військовослужбовців пройшли обов’язковий 
медичний огляд. За даними Міністерства охорони здоров’я станом на квітень 
2019 року на обліку в управліннях соціального захисту в областях перебуває 
149 862 звільнених військовослужбовців, які потребують медичної, фізичної 
та психологічної реабілітації (див. Рис. 2.3)[30]. 
 
Рис.2.3. Потреби учасників російсько-української війни у адаптації 
станом на квітень 2019 року [30]. 
 
Однак, якщо взяти загальну кількість звільнених осіб, то лише близько 
42% (62 000 від загальної кількості у 149 862 (станом на квітень 2019 року) 
звільнених осіб, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я) звільнених в 
запас військовослужбовців пройшли обов’язковий медичний огляд. Крім того, 
необхідно враховувати загальну кількість осіб, які були мобілізовані та 
кількість звільнених із лав усіх силових структур, а не лише ЗСУ. 
Точних даних щодо стану здоров’я ветеранів АТО / ООС в Україні 
немає, але починаючи з 2017 року в Верховній Раді, засобах масової 
інформації та серед пересічного населення з’явилася інформація, що 93% 
учасників АТО/ООС є потенційною загрозою для суспільства («скритим 
37 
 
ворогом»). Ця інформація неодноразово повторена у різних інформаційних 
джерелах, набула конкретних життєвих прикладів, сформувала недовіру у 
населення до ветеранів АТО/ООС.  
Як свідчить зарубіжна історія збройних конфліктів, безпосередня участь 
у них негативно впливає на психологічний стан учасників бойових дій та їхнє 
подальше життя. Так, згідно з даними американського національного 
дослідження ветеранів війни у В’єтнамі 30,6% американців, що брали в ній 
участь, у подальшому були визнані такими, що захворіли на 
посттравматичний стресовий розлад. Ймовірність стати безробітним 
(порівняно з іншими особами) в осіб, що брали участь у збройному конфлікті 
була у п’ять разів більша, розлучення пережило 70% сімей ветеранів війни у 
В’єтнамі, батьківські проблеми були у 35 % з них, крайні форми ізоляції від 
людей спостерігалися у 47,3%, виражена ворожість у 40%, потрапили до 
тюрми або були заарештовані – 50% [31]. 
Схожі тенденції були виявлені дослідниками учасників війни в 
Афганістані. Так, станом на листопад 1989 року, кількість розлучень і гострих 
сімейних конфліктів у сім’ях «афганців» складала 75%, понад 2/3 ветеранів не 
були задоволені роботою і часто змінювали її через конфлікти, що періодично 
виникали, 90% мали заборгованість у вищих навчальних закладах або погану 
успішність, 60% страждали від алкоголізму і наркоманії, спостерігалися 
випадки суїциду або ж його спроб, 3700 ветеранів афганської війни 
знаходилися в тюрмах[32]. 
Безумовно, різні війни мали принципово відмінні мотиви участі, 
наявність чи відсутність агресії, народну підтримку або протест тощо. Але 
визначити наскільки специфіка російської збройної агресії проти України 
вплинула на долю учасників бойових дій неможливо, тому що в Україні до 
цього часу немає ні надійних статистичних, ні валідних емпіричних даних 
щодо соціально-демографічних, економічних та особистих даних ветеранів 
АТО/ООС. 
Поєднати з пунктом 2.3.!!!! тут немає аналізу соц. захисту та соц. 
38 
 
адаптації!  
 
2.2. Аналіз соціального захисту та соціальної адаптації  учасників 
бойових дій в м. Черкаси за період 2021 – 2022 рр. 
 
Враховуючи роль місцевої влади у реалізації прав учасників АТО (ООС) 
та членів їхніх сімей та зважаючи на випадки не врахування інтересів громади 
зі сторони Черкаської обласної державної адміністрації, на рівні міста можливі 
випадки порушення прав учасників бойових дій та членів їхніх сімей [18]. 
Станом на 01.01.2022 рік у Черкасах та по області налічується 11424 
учасників бойових дій ( Додаток Б)[33].  
Нині в Черкаській області діють такі програми щодонадання медичного, 
соціального забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної 
підготовки (перепідготовки) учасників антитерористичної операції, родин 
Героїв Небесної Сотні та постраждалих під час Революції Гідності та бійців-
добровольців: 
− обласна комплексна програма «Турбота» на 2021-2027 роки 
(затверджена рішенням № 4-5/VII від 24.12.2020), розроблена з метою 
посилення уваги суспільства до потреб ветеранів, одиноких непрацездатних 
громадян, забезпечення їх належного соціального захисту.  Підтримка  
громадян, які прибувають з Автономної Республіки Крим та східних областей 
України на територію Маньківської селищної ради, надання їм грошової 
допомоги, як таким, що потрапили у важкі життєві обставини, та здійснення 
фінансової підтримки підприємств, установ, організацій, які приймають на 
тимчасове поселення громадян,  здійснюють оздоровлення таких дітей та 
забезпечення належного їх соціального захисту та надання фінансової 
допомоги  (стипендії) політичним в'язням та репресованим, які проживають на 
території району. Забезпечення соціального захисту учасників 
антитерористичної операції. 
− програма забезпечення учасників антитерористичної 
39 
 
операції/операції об’єднаних сил і бійців-добровольців, які брали участь у 
захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на Сході 
України, та членів їх сімей житлом у 2021-2025 роках (затверджена рішенням 
№ 38-10/VII від 11.09.2020). 
Станом на 01.01.2022 р. у Єдиному державному автоматизованому 
реєстрі осіб м.Черкаси, які мають право на пільги, перебуває на обліку 12 
919учасників антитерористичної операції, яким встановлено статус учасника 
бойових дій та 1 127 особи, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок 
війни. Статус члена сім’ї загиблого встановлено 327 особам за загиблими 
військовослужбовцями під час проведення антитерористичної операції. Цим 
категоріям осіб надаються пільги гарантовані державою [34]. 
За рахунок коштів обласного бюджету, в рамках обласної комплексної 
програми «Турбота» станом на 01.01.2022 матеріальна допомога надана 
334 учасникам АТО на суму 167,0 тис грн.З початку проведення АТО 
(2014-2020 роки) матеріальну допомогу отримали 19 083 учасники АТО та 
членів їх сімей на загальну суму 8,934 млн грн[34]. 
Упродовж 2021 року за рахунок коштів обласного бюджету, одноразова 
грошова допомога в розмірі 50 тис. грн виплачена 8 членам сімей осіб, смерть 
яких пов’язана з проведенням АТО в східних регіонах України, на загальну 
суму 400 тис. грн.На обліку в органах соціального захисту населення області 
перебуває 211 сімей осіб, смерть яких пов’язана з проведенням АТО в східних 
регіонах України. З початку проведення АТО одноразова грошова допомога в 
розмірі 50 тис. грн. виплачена 192 членам сімей на загальну суму 9,6 млн 
грн[35]. 
У 2021 році з державного бюджету виділено кошти в сумі 4,9 млн грн 
для оздоровлення 330 учасників АТО. Станом на 01.12.2021 оздоровлено 265 
осіб[36]. 
В той же час, в рамках діючої програми «Щодо медичного, соціального 
забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки 
(перепідготовки) учасників антитерористичної операції, родин Героїв 
40 
 
Небесної Сотні та постраждалих під час Революції Гідності та бійців-
добровольців на 2018-2022 роки» з обласного бюджету виділено 600 тис. грн 
на умовах співфінансування з місцевими бюджетами районів та міст обласного 
значення. Станом на 01.12.2021 пофінансовано 192,49 тис. грн для 
оздоровлення 25 осіб.(додаток В)[36]. 
Для проходження психологічної реабілітації з державного бюджету 
виділено 2,3 млн грн, 163 осіб вже оздоровлено. 
Щодо професійної адаптації, то з державного бюджету області на 2021 
рік виділено 773,4 тис грн для забезпечення зазначеними послугами 111 осіб, 
на сьогодні заключено 94 угод. 
Щодо забезпечення житлом, то за період 2016-2020 років 143 особамз 
інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників антитерористичної операції та 
членам сімей загиблих учасників АТО виплачено грошову компенсацію на 
придбання житла на загальну суму 139,8 млн грн [37]. 
Для виплати компенсації на придбання житла до Міністерства у справах 
ветеранів України надана потреба: 
− станом на 01.03.2021 воїнам-інтернаціоналістам на суму 37,1 млн 
грн для 38 сімей; у 2021 році виплачено 3,714 млн грн. для 3-х сімей. 
− станом на 01.04.2021 особам з інвалідністю І-ІІ групи з числа 
учасників антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників 
АТО на суму 169,8 млн. грн для 143 сімей; виплачено 29,547 млн грн. для 24 
сімей. 
− станом на 01.04.2021 внутрішньо переміщеним особам з числа 
учасників антитерористичної операції – 43,2 млн грн для 42 сімей. У 2021 році 
виплачено 5,72 млн грн. для 4-х сімей (+ 1 доплата). 
В рамках Обласної програми забезпечення учасників антитерористичної 
операції/операції об’єднаних сил і бійців-добровольців, які брали участьу 
захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на Сході 
України, та членів їх сімей житлом 96 сімей скористалися вигідними умовами 
програмами та придбали нове помешкання.[38]. 
41 
 
На реалізацію у 2021 році з обласного та бюджетів міст Умань, Смілата 
Черкаси передбачено близько 14,8 млн грн. 
Станом на 01.12.2021 р. Черкаським регіональним управлінням 
«Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву»надано 
14 пільгових довгострокових кредити учасникам бойових дій в зоні АТО за 
рахунок місцевих бюджетів на суму 12 775,79 тис. грн[39]. 
Станом на 01.12.2021 р. до Черкаського регіонального управління 
Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння 
молодіжному житловому будівництву» подали заяви для отримання 
пільгового кредиту для придбання житла 180 учасників АТО. 
Проаналізуємо стан медичного забезпечення. Так,на базі лікувально-
профілактичних закладів області для отримання стаціонарного лікування 
учасників АТО розгорнуто 671 спеціалізоване ліжко в 253 палатах підвищеної 
комфортності. Особам зазначеної категорії, які звернулися за медичною 
допомогою до лікувальних закладів, допомога надається безвідмовно, 
своєчасно, безоплатно та відповідно до галузевих стандартів. 
Станом на 01.04.2021 р. в закладах охорони здоров’я області 
проліковано 1 288 учасників АТО (ООС)– 901 та осібз інвалідністю внаслідок 
війни  (далі – ІВ) – 387, в тому числів КНП «Черкаський обласний клінічний 
госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» – 514 учасників АТО 
(ООС) (УБД – 403 та ІВ – 111). 
 У зв’язку з карантином по коронавірусній хворобі (COVID-19) 
стаціонарна допомога пацієнтам обмежена. Але з 01.02.2021 в умовах КНП 
«Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської 
обласної ради» запровадили реабілітацію хворих, які перехворіли на 
коронавірусну інфекцію, в тому числі учасників АТО. Так за І квартал 2021 
року зазначену медичну допомогу отримали 117 учасників АТО (УБД – 69 та 
ІВ – 48) [40]. 
Проаналізуємо Державне агентство земельних ресурсів України 
(Держземагентство). :Станом на 1.02.2021 до Головного управління 
42 
 
Держземагентства в області та до органів місцевого самоврядування із заявами 
для отримання земельних ділянок звернулися 19 390 учасників АТО. 
Головним управлінням Державної служби України з питань геодезії, 
картографії та кадастру (Держгеокадастр)Черкаської області видано10 848 
наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо 
відведення земельних ділянок військовослужбовцям та їх родинам на загальну 
площу 19 249,44 га. 
Наразі, 8 825 осіб з числа військовослужбовців, правоохоронців та 
членів їх родин вже отримали власність за рахунок земель державної власності 
сільськогосподарського призначення земельні ділянки загальною площею 15 
729,58 га [41]. 
Проаналізуємо надання послуг центру занятості. :У січні-листопаді 2021 
року до обласної служби зайнятості звернулось 495 осіб з числа 
демобілізованих військовослужбовців, які приймали участь в ООС, всього з 
початку року послугами центрів зайнятості та філій ОЦЗ користувалось 990 
осіб, в тому числі 894 особи  отримували допомогу по безробіттю. З початку 
поточного року 223 особи були працевлаштовані, в т.ч. 1 особа отримала 
одноразово виплату допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою 
діяльністю, 12  безробітних брали участь в громадських та інших роботах 
тимчасового характеру, 12 осіб проходили професійне навчання за 
направленням служби зайнятості. Всього з початку проведення демобілізації 
послугами обласної служби зайнятості користувалось понад 6,7 тис. 
демобілізованих учасників АТО (ООС). Всі вони отримали профорієнтаційні 
послуги, більше ніж 2,7 тис. осіб працевлаштовані, 159 осіб зареєстрували 
відкриття підприємницької діяльності, 874 особи брали участь у громадських 
та інших роботах тимчасового характеру, 759 осіб проходили професійне 
навчання за направленням служби зайнятості[42]. 
 
2.3. Аналіз проблеми соціального захисту та соціальної адаптації в 
україні для учасників бойових дій в україні за період 2014-2022 років. 
43 
 
Поєднати з п.2.1 
 
Суспільні взаємовідносини у сфері соціального і правового захисту 
військовослужбовців та членів їхніх сімей регулюють понад сто нормативно-
правових актів. Попри це, система соціального захисту учасників бойових дій 
нині залишається недостатньо врегульованою. Який це підпункт??? 
Аналіз сучасного стану вирішення проблем забезпечення соціального 
захисту учасників антитерористичної операції свідчить про наступне. 
Важливою проблемою соціального захисту учасників АТО/ООС є відсутність 
ефективного механізму вирішення житлових проблем військовослужбовців-
учасників АТО/ООС. Хоча в Україні існує Комплексна програма забезпечення 
житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, 
посадових осіб митної служби та членів їх сімей, проте внаслідок хронічного 
недофінансування ефективність зазначеної програми як інструменту 
вирішення житлових проблем військовослужбовців є вкрай низькою. Так, у 
2014-2017 рр. при загальній кількості військовослужбовців, які потребували 
поліпшення житлових умов, на рівні 44-45 тис., житлові умови покращили 2 
тис. сімей [43]. Позитивним кроком є виділення в 2019 р. з державного 
бюджету 1140,5 млн. грн. на будівництво та придбання житла для 
військовослужбовців Збройних сил України, що дозволить Міністерству 
оборони збудувати та отримати понад 3 тис. квартир. Водночас окремо не 
визначено долю квартир для військовослужбовців-учасників АТО/ООС. 
Водночас певні зміни відбуваються, зокрема:  
−  збільшено розміри грошового забезпечення 
військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом від 
восьми до десяти мінімальних заробітних плат (Постанова КМУ від 14.05.15р. 
№ 406);  
− військовослужбовцям, які проходять військову службу за 
призовом під час мобілізації, встановлено виплату грошового забезпечення, як 
для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, 
44 
 
тобто на цих військовослужбовців поширюються пільги, передбачені 
законами України «Про військовий обов’язок і військову службу»№ 2233-XII 
від 25.03.1992 та № 2197-IX від 14.04.2022, «Про соціальний і правовий статус 
військовослужбовців і членів їх сімей»№ 2012-XII від 20.12.1991 та № 2171-
IX від 01.04.2022, Кодексом законів про працю та іншими нормативно-
правовими актами (Постанова КМУ від 09.04.14р. № 111); 
− надається одноразова грошова допомога у разі звільнення 
військовослужбовців, призваних на військову службу у зв’язку з мобілізацією 
- залежно від посади ця виплата становить від 4241 грн. до 9451 грн. 
(Постанова КМУ від 17.09.14р. № 460); 
− встановлено виплату винагороди в розмірі 100 % місячного 
грошового забезпечення, але не менше 3000 гривень (Постанова КМУ від 
04.06.14р. № 158), таким чином, з урахуванням здійснених підвищень грошові 
виплати військовослужбовцям Збройних сил України, які залучаються до 
проведення Антитерористичної операції, збільшилися вдвічі порівняно з 
іншими військовослужбовцями і становлять залежно від посад від 5700 до 
16710 грн. на місяць; 
− встановлено новий рівень виплат грошової винагороди та 
визначено розмір додаткових винагород військовослужбовцям, які беруть 
безпосередню участь в АТО в умовах особливого періоду (Постанова КМУ від 
31.01.15р. № 24); за успішне виконання бойового завдання – від 50 до 300 
мінімальних заробітних плат; за безпосередню участь у бойових діях – 1000 
грн. на добу; за знищення різних видів ворожої військової техніки – від 20 до 
100 мінімальних зарплат.[44]. 
Щодо надання соціальних, медичних, психологічних, адаптаційних, 
реабілітаційних та інших послуг у звіті місії ВООЗ та Міжнародного 
товариства фізичної та реабілітаційної медицини «Оцінювання системи 
реабілітації в Україні» за 2021 рік зазначені проблеми, що: 
− законодавчі та підзаконні акти в Україні є фрагментарними; 
− недостатнім є рівень координації між уповноваженими 
45 
 
центральними органами виконавчої влади та організаціями, що надають 
послуги з адаптації і реабілітації; 
− відсутня цілісна системи реадаптаційних послуг, яка буде 
покривати всі фази та рівні надання допомоги, реадаптаційні послуги 
недоступні багатьом особам, які їх потребують; 
− зазначені послуги традиційно надаються санаторно-курортними 
закладами; 
− кадрове забезпечення не досягає світових та європейських 
стандартів[45]. 
Проблема «Неефективний соціальний захист та соціальної адаптації 
УБД та членів їх сімей в м. Черкаси» представлена на рис.2.3 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис.2.3. Недостатній соціальний захист та соціальна адаптація УБД та 
членів їх сімей в м. Черкаси. 
 
Пояснити схему!  
Яким чином групи факторів впливають на неефективний захист.  
Зразрк – питайте Вадіма чи Наташу. 
 
46 
 
Ветерани війни – це особлива категорія українців, які, безумовно, є 
патріотами і героями, але також є особами, на життя яких суттєво вплинули 
бойові дії. На думку фахівців, колишні військові з посттравматичним 
стресовим розладом (надалі – ПТСР) без відповідної допомоги небезпечні і для 
суспільства, і самі для себе. Але невизначеним є питання скільки і яка частина 
учасників бойових дій (надалі – УБД) має посттравматичні розлади. Зарубіжні 
джерела надають цифри від 30% (серед ветеранів в’єтнамської війни) до 11% 
(серед бійців армії Ізраїлю)[46]. 
Понад тисячі осіб в Україні, які брали участь в АТО/ООС, наклали на 
себе руки. Це війна, яка в корені відрізняється від війни, яка була в Афганістані 
(за наслідками). В Афганістані в основному застосовували стрілецьку зброю, 
на Донбасі – артилерійську. І природно всі психологічні травми більше 
пов’язані з контузіями, які є у багатьох учасників. Тому нашим бійцям 
потрібна не тільки фінансова, а й психологічна реабілітація для фізичного і 
морального відновлення життедіяльної фнункції людини та тіла.  
За різними даними, серед усіх бойових втрат учасників бойових дій і 
ветеранів до 20 % – це суїциди. Серед причин, які спонукають солдата 
(ветерана) вкоротити собі віку, психологи називають конфлікти, зумовлені 
особливостями несення військової служби, а також проблеми у родинному 
житті по поверненні додому, загальний стан здоров’я та соціально-побутові 
негаразди тощо. 
За словами керівника «Федерації громадських організацій учасників 
АТО Київщини» Володимира Мостового, тільки у Київській області кількість 
самогубств від загальної кількості померлих ветеранів після повернення з 
війни коливається в межах від 11 до 22 % [47]. 
АналізстановищаветеранівАТО/ООСдоцільновпровадитичерездержавн
езамовленняМіністерстваветеранівУкраїниАльянсуорганізаційгромадянськог
осуспільства, 
якіпрацюютьбезпосередньозветеранамиАТО/ООСтаїхнімнайближчимоточен
ням.  
47 
 
В Україні запроваджені нормативно-законодавча база підтримки 
ветеранів АТО/ООС, державні програми та система пільг, більша частина яких 
спрямовані на матеріальну підтримку ветеранів, надання медичних і 
психологічних послуг. За словами президента Асоціації психіатрів України С. 
Глузмана «існує небезпека психіатризації проблеми реабілітації учасників 
АТО/ООС з посттравматичним синдромом, тоді як вони потребують 
передусім психологічної підтримки»[48]. 
У зв’язку з проведенням антитерористичної операції на сході України, 
що бере свій початок з квітня 2014 року по квітень 2018 року, утворилася 
зовсім нова категорія громадян, що потребують соціального захисту, – 
учасники АТО. Після зміни формату у 2018 році АТО в операцію Об’єднаних 
сил, крім раніше утвореної категорії учасник АТО, з’явилась категорія – 
учасник ООС. На сьогодні питання визначення понять «учасник АТО» та 
«учасник ООС» на законодавчому рівні залишається відкритим, оскільки у 
законодавстві України немає визначення вказаних категорій громадян та їх 
правового статусу. Це не матеріал 2 розділу 
Як було зазначено вище, у чинному законодавстві України визначеного 
поняття «учасник АТО» не закріплено, проте ним оперує постанова Кабінету 
Міністрів України від 27.12.2017 № 1057 «Про затвердження Порядку 
проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції 
Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали 
заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування 
збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях», 
Закон України від 04.12.2019 № 329-IX «Про внесення змін до деяких 
законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій 
окремим особам із числа учасників антитерористичної операції», постанова 
Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200 «Про затвердження Порядку 
використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення 
постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної 
операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки 
48 
 
і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у 
Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням», 
постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 179 «Про 
затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному 
бюджеті для здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації 
учасників антитерористичної операції (крім військовослужбовців, звільнених 
у запас або відставку» тощо[49].  
У постанові Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 «Про 
затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій 
осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність 
України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, 
забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення 
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії 
Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх 
здійснення» про учасників АТО згадується, як про «осіб, які захищали 
незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали 
безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її 
проведення»[50]. 
31 березня 2015 року було прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів 
України №359-р «Про затвердження Плану заходів щодо медичної, 
психологічної, професійної адаптації та соціальної адаптації учасників 
антитерористичної операції». Наразі План заходів є основним стратегічним 
документом, спрямованим на побудову системи медичної, психологічної, 
професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників російсько-
української війни. Передбачення усіх необхідних заходів та ефективне їх 
виконання зможе вирішити більшість проблем, з якими стикаються учасники 
російсько-української війни, повернувшись до мирного життя[51]. 
Також як результат виконання заходущодо медичної, психологічної, 
професійної адаптації та соціальної адаптації учасників антитерористичної 
операції наводиться статистика проведення медичного огляду в областях. 
49 
 
Зазначається загальна кількість осіб, які пройшли огляд (Теблиця 2.4) [52].  
Таблиця 2.4 
Проведення медичного огляду в областяхстаном на квітень 2019 року 
Область Кількість демобілізованих, що пройшли огляд 
Волинська 2 495 
Вінницька 7 285 
Дніпропетровська 5 639 
Донецька 1 800 
Запорізька 3 167 
Київська 3 261 
Львівська 9 451 
Миколаївська 7 226 
Полтавська 3 067 
Рівненська 1 904 
Харківська 7 268 
Хмельницька 4 286 
Чернівецька 1 363 
Чернігівська 2 926 
 
Організація медичного супроводу звільнених у запас 
військовослужбовців шляхом проведення періодичних медичних оглядів, 
надання всебічної допомоги таким категоріям осіб у проходженні медико-
соціальних експертних комісій. 
У звіті на виконання цього заходу щодо медичної, психологічної, 
професійної адаптації та соціальної адаптації учасників антитерористичної 
операції наводяться дані про кількість учасників російсько-української війни, 
яких було направлено на огляд на медико-соціальну експертну комісію 
(МСЕК) (станом на квітень 2019 року див. Таблиця 2.5)[53].  
Таблиця 2.5. 
Кількість учасників російсько-української війни, яких було направлено 
на огляд у медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) (станом на квітень 
2019 року) 
Область Направле Встановлена I Встановлена II Встановлена III 
но на групаінвалідно групаінвалідно групаінвалідно
МСЕК сті сті сті 
Вінницька 487 6 42 225 
50 
 
Волинська  6 42 212 
Донецька 39 0 8 21 
Житомирськ 69 0   
а 
Закарпатськ 54  2 29 
а 
Запорізька 64    
Миколаївськ 404 8 44 168 
а 
Сумська 317 7 5 75 
Тернопільсь 202 7 22 93 
ка 
Харківська 33 0 3 11 
Херсонська 27 1 1 12 
Хмельницьк 138    
а 
Черкаська 84    
Чернівецька 48    
 
 
Для заходу «забезпечення організації надання санаторно-курортних 
послуг учасників бойових дій та інвалідам війни з числа учасників АТО/ООС 
у санаторіях, що належать до сфери управління центральних органів 
виконавчої влади, або за рахунок коштів бюджетної програми «Забезпечення 
постраждалих учасників АТО/ООС санаторно-курортним лікуванням» 
передбачено строк виконання протягом 2017-2019 років. На виконання 
зазначеного заходу постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Про 
порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для 
забезпечення деякихкатегорій інвалідів санаторно-курортними путівками» від 
01.03.2017 року №110 передбачено можливість учасника російсько-
української війни самостійно обирати санаторій для оздоровлення, а 
повноваження щодо закупівлі путівок передано місцевим державним 
адміністраціям. У свою чергу, Наказом Міністерства соціальної політики від 
06.04.2017 року №575 затверджено граничну вартість путівки 6300 гривень. 
Однак, півроку функціонування механізму самостійного обрання санаторію 
для оздоровлення показало негативні сторони такого підходу. Санаторії не 
51 
 
укладають відповідних договорів, а отже поїхати все ж у будь-який санаторій 
не можна. У 2018 році забезпечення санаторно-курортним лікуванням також 
здійснюється в межах коштів зазначеної Програми. Обсяг фінансування якої 
на 2017 рік становить 22 млн 454 тис. грн. У 2017 році забезпечення 
постраждалих учасників російсько-української війни санаторно-курортним 
лікуванням здійснювалось в межах виконання бюджетної програми «Заходи із 
психологічної адаптації, соціальної та професійної адаптації учасників 
АТО/ООС та забезпечення постраждалих учасників АТО/ООС санаторно-
курортним лікуванням», за якою було передбачено 22,4 млн гривень, які 
використовуються на: 
− здійснення заходів із психологічної реабілітації учасників 
російсько-української війни; 
− дійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників 
російсько-української війни; 
− забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб, які 
постраждали під час проведення АТО/ООС та яким встановлено статус 
учасника бойових дій чи інваліда війни[54]. 
Загалом, 5744 УБД отримали послуги реабілітації та санаторно-курортне 
лікування. Водночас за даними Державної служби у справах ветеранів війни 
та учасників АТО/ООС забезпечення санаторно-курортною путівкою у 2019 
році потребують 15 588 осіб.  
Також за чинним законодавством ветерани війни мають право на 
забезпечення санаторно-курортним лікуванням щороку. Отже, захід повинен 
виконуватися постійно. Крім того, для більш ефективного виконання заходу 
органам соціального захисту населення необхідно більш активно 
співпрацювати з власниками санаторіїв. 
З метою надання соціально-психологічної допомоги всім без 
виключення учасникам ООС, у 2019 році Українська фундація громадського 
здоров’я за підтримки уряду Великої Британії, у межах програми UNFPA 
Україна з протидії та запобігання домашнього та гендерно зумовленого 
52 
 
насильства, розпочали у Київській та Миколаївській областях апробування 
інноваційної моделі надання допомоги учасникам ООС у форматі мобільних 
бригад соціально-психологічної допомоги. Така допомога здійснюється 
шляхом забезпечення доступу та супроводу для здійснення комплексу 
необхідних реабілітаційних послуг. Метою вказано допомоги було зменшення 
психологічної напруги в сім’ях учасників ООС, зниження потенційних ризиків 
домашнього насильства, швидка адаптація до мирного життя . 
Результати роботи мобільних бригад соціально-психологічної допомоги 
учасникам ООС показали, що близько 57% учасників ООС потребують 
психологічної підтримки. Найчастіше потребують психологічної допомоги 
через конфлікти у родині – 54%, психосоматичні прояви стресу (порушення 
сну, апетиту, тривожність) – 24%, неконтрольовані приступи агресії – 12%, 
думки про суїцидальну поведінку/самоушкодження – 6% та проблеми з 
надмірним вживанням психоактивних речовин – 4%. 
Проведення такого роду соціально-психологічної допомоги зможе 
посприяти підвищенню рівня психологічного здоров’я учасників ООС, які 
повернулись з зони бойових дій. Проте, для належного функціонування таких 
бригад, на сьогодні, існує потреба в нормативно-правовому врегулюванні їх 
діяльності, здійсненні окремого фінансування, забезпеченні їх діяльності у 
всіх регіонах України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
53 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «РОДИННЕ КОЛО» 
 
3.1. Опис проекту «РОДИННЕ КОЛО» 
 
В умовах кризової ситуації, зумовленої військовою агресією з боку 
Російської Федерації, надзвичайно важливим є організація надання допомоги 
учасникам АТО/ООС, надання медико-психологічних, оздоровчих та 
інформаційно-правових послуг. Проектом буде враховано комплекс заходів, 
спрямованих на соціальну та психологічну підтримку УБД, соціальну 
адаптацію, професійну реабілітацію військовослужбовців.  
Соціальний проект базується на соціально-психологічній підтримці 
військовослужбовців, інвалідів війни, які захищали незалежність і 
територіальну цілісність України та є безпосередніми учасниками бойових 
дій. 
У рамках проекту передбачається надання допомоги 
учасникам  АТО/ООС, добровольцям. 
54 
 
Назва проекту:«РОДИННЕ КОЛО» 
Строк виконання: 1 рік. 
Дата початку проекта: 01.01.2023 р. 
Дії Заходи проекту направлені на зменшення впливу війни на стосунки 
в родині; допомога в інтеграції бійця в мирне суспільство.  
Мета проекту: адапатація участника бойових дій в мирне життя, 
налаголдження контакту в родині та соціумі, зменшення впливу війни на 
участника АТО/OOC, ветерана АТО/OOC. 
Географія проекту: м. Черкаси 
Цільова аудиторія проекту: право на отримання послуг із психологічної 
реабілітації мають учасники АТО/ООС з числа учасників бойових дій, осіб з 
інвалідністю внаслідок війни, учасників війни. 
Для забезпечення досягнення мети необхідно забезпечити виконання 
таких завдань:  
− створення при місцевих центрах соціальних служб для сім’ї, дітей 
та молоді груп взаємодопомоги та взаємопідтримки для осіб, які брали 
безпосередню участь в антитерористичній операції та війні;  
− проведення соціальної роботи з найближчим оточенням та 
членами сімей учасниківАТО/ООС та загиблих;  
− забезпечення діяльності інформаційно-консультаційного 
(ресурсного) центру Черкаської міської ради, на базі якого АТО/ООСзможуть 
отримати необхідні консультації;  
− розповсюдження інформаційних матеріалів із контактами 
організацій, які надають допомогу та підтримку демобілізованим 
військовослужбовцям;  
− сприяння зайнятості особам, які брали безпосередню участь в 
антитерористичній операції, шляхом надання профорієнтаційних послуг, 
одноразової виплати допомоги по безробіттю для відкриття підприємницької 
діяльності. 
Виконання визначених завдань соціальним проектом заходів підвищить 
55 
 
рівень соціального захисту, поліпшить соціально-психологічний мікроклімат 
в родинах учасників АТО/ООС та постраждалих під час Революції Гідності ?+ 
учасники війни, а також дасть можливість отримати додаткові соціальні 
гарантії та адресні допомоги, сприятиме вирішенню інших соціально-
побутових питань. 
Необхідність проекту полягає в тому, що після поверненння воїна з зони 
АТО/ООС, відбулося багато змін у його житті та житті родини. Військовий 
здобув новий досвід та отримав величезний багаж нових переживань, так само, 
як і рідні. Для адаптації в новому житті, необхідно отримати психологічну 
консультацію та допомогу.. 
Для відновлення колишніх стосунків потрібен час. Для того, щоб 
зробити повернення бійця додому менш травматичним, родина повинна знати: 
чого очікувати та як себе поводити в різних ситуаціях. Багато сімей 
стикаються з такими труднощами, та нажаль намагаються подолати їх 
самостійно, що частіше до всього призводять до руйнування сімї.  
Актуальність соціальної проблеми полягає у тому, що наразі у 
Черкаській  області налічується 12,9 тис учасників бойових дій з числа 
учасників АТО/ООС , 1,1 тис осіб з інвалідністю внаслідок війни, 339 
родин  загиблих, померлих військовослужбовців-учасників АТО/ООС[29]. 
Внаслідок тривалого військового конфлікту актуальність розроблення і 
прийняття цього проекту зумовлена необхідністю забезпечення психологічної 
підтримки та охоплення соціальним супроводом зазначеної категорії 
громадян, здійснення заходів щодо відновлення їх психоемоційного стану, 
соціальної адаптації та повернення до активного громадського життя у 
цивільному середовищі. 
Завдання і заходи соціального проекту та результативні показники 
покажуть, щоучасники бойових дій, родини Героїв Небесної Сотні, 
постраждалі під час Революції Гідності та бійці - добровольці потребують 
медичного, соціального забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, 
професійної підготовки (перепідготовки). 
56 
 
Результативний показник пректу – забезпечення всебічної підтримки  з 
боку держави і суспільства зазначеним категоріям громадян, у тому числі їх 
сім’ям, гідне вшанування пам'яті полеглих за Батьківщину 
Для отримання результативного показника було проведено соціологічне 
дослідження щодо системи соціального захисту учасників бойових дій та 
членів родин загиблих у російсько-українській війні. Згідно з опитуванням, - 
яка виборка людей? На базі чого? Гугл форму в додаток результати 
опитування винести в таблиці (додаток____) про кожну категорію послуг, що 
надаються державою, відомо більшості ветеранів. Найвищий рівень 
затребуваності (частка тих, хто намагався скористатись послугою чи пільгою, 
та хто планує ними скористатися, серед тих, кому відомо про цю послугу чи 
пільгу) спостерігається за тими пільгами та послугами, які пов’язані з 
матеріальним забезпеченням – і це не дивно,з огляду на те, що 43% опитаних 
ветеранів змушені економити на харчуванні або одязі. Найзатребуванішими 
пільгами є:  
− безкоштовний проїзд у міському транспорті та міжміських 
автобусних перевезеннях (96% вказали на затребуваність пільги, 76% 
отримувачів зазначили задоволеність пільгою);  
− першочергове відведення земельної ділянки (96% вказали 
затребуваність пільги, 45% отримувачів зазначили задоволеність пільгою);  
− пільги на квартплату, комунальні послуги, опалення будинку без 
центрального опалення (93% вказали затребуваність пільги, 82% отримувачів 
зазначили задоволеність пільгою);  
− пільги на проїзд міжміським, залізничним, водним, повітряним та 
автотранспортом (88% вказали затребуваність пільги, 86% отримувачів 
зазначили задоволеність пільгою). Звідки дані??? Де анкета опитування?  
Загалом більшість отримувачів всіх послуг та пільг задоволені 
отриманням (рівень задоволеності становить 71-89% для різних пільг та 
послуг).  Найбільш проблематичним є отримання таких послуг та пільг: 
− забезпечення автомобілем для осіб з інвалідністю внаслідок війни: 
57 
 
з 19 опитаних, що зазначили спроби скористатися цією пільгою, лише 1 
респондент отримав автомобіль;  
− участь у державних програмах з безоплатної професійної 
адаптації, курсах з підвищення кваліфікації та професійне навчання: 51% 
охочих не змогли скористатись цією пільгою в основному через відсутність 
потрібних курсів або через відмову в участі в курсах на безоплатній основі;  
− отримання безкоштовних ліків: 39% охочих не змогли 
скористатись цією пільгою переважно через те, що в аптеці відмовилися 
надати препарати безкоштовно, або не було потрібних препаратів, або лікарі 
відмовлялися виписати відповідний рецепт (мотивуючи це тим, що 
респонденту однаково не нададуть препарати безкоштовно);  
− санаторно-курортне лікування: 39% охочих не скористалися цією 
послугою переважно через відмову надати путівку безкоштовно або через 
відсутність показань для такого лікування. Крім того, деякі респонденти 
зазначали, що їм пропонували путівку в санаторій, до якого дуже далеко і 
складно добиратися;  
− зубопротезування: 34% охочих не скористалися цією послугою 
переважно через відмову в наданні цієї послуги в стоматологічному кабінеті, 
брак потрібних матеріалів або незнання, де отримати цю послугу. Джерело  
Окрім проблем матеріального забезпечення серед ветеранів гостро 
стоїть проблема безробіття – 19% опитаних шукають роботу. При цьому 
охоплення ветеранів послугами центрівзайнятості є високим – 83% 
безробітних ветеранів звернулися до центрів зайнятості, 75% стоятьна обліку 
у центрах зайнятості.джерело  
Рівень обізнаності про наявні послуги та пільги для ветеранів є досить 
високим, але є послуги та пільги, про які знають близько половини 
респондентів або й менше. Також серед причин не отримання деяких послуг 
та пільг зазначалася необізнаність щодо того, де і як їх можна отримати. 
У зв'язку з цим є необхідність створення проекту«РОДИННЕ КОЛО»для 
ветеранів та членів їх сімей про забезпечення єдиної інформаційної бази 
58 
 
звернень (зокрема й онлайн-звернень) для комплексної координації системи 
пільг і послуг та інформування про неї. 
 
 
3.2. напряски реалізації  
 
Напрямки реалізації проекту для досягнення цілі комплексної 
координації системи пільг і послуг, забезпечення всебічної підтримки  з боку 
держави і суспільства зазначеним категоріям громадян, у тому числі їх сім’ям. 
представлено на рис. 3.1. «Заходи щодо комплексної координації системи 
пільг і послуг, забезпечення всебічної підтримки  з боку держави і суспільства 
зазначеним категоріям громадян, у тому числі їх сім’ям». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 3.1. Заходи щодо комплексної координації системи пільг і послуг, 
забезпечення всебічної підтримки  з боку держави і суспільства зазначеним 
59 
 
категоріям громадян, у тому числі їх сім’ям. 
 
Зовнішні інвестиції – це міжнародні фінансові ресурси 
Проберіть слово «зовнішніх» 
Ця програма націлена на комплексну всебічну підтримку системи пільг 
і послуг з боку держави і суспільства зазначеним категоріям громадян, у тому 
числі їх сім’ям в таблиці 3.1  
Таблиця 3.1 
План заходів заходи щодокомплексної координації системи пільг і 
послуг, забезпечення всебічної підтримки  з боку держави і суспільства 
зазначеним категоріям громадян, у тому числі їх сім’ям. 
 Найменування Виконавці Строк Найменування Значення 
№ заходу виконання показників показник
з/п виконання ів 
завдання 
1. Залучення зовнішніх інвестицій 
1. Залучення Черкаська Протягом Кількість До 10000 
міського міська рада усього року залучених осіб осіб на 
бюджету рік 
2. Підтримка зі МРЦ Протягом Кількість 1000 осіб 
сторони усього року залучених осіб на рік 
соціальних 
фондів 
4. Меценацтво і МРЦ Протягом Кількість 10 000 
благодійність усього року залучених осіб осіб на 
рік 
2. Консультаційні послуги 
60 
 
1. Соцальні гарантії Територіальн На Кількість 10 000 
ий центр постійній залучених осіб осіб на 
(консультації) 
надання основі рік 
соціальних 
послуг 
м.Черкаси 
 
2. Соціальні Територіальн На Кількість 10 000 
виплати ий центр постійній залучених осіб осіб на 
надання основі рік 
(консультації) 
соціальних 
послуг 
м.Черкаси 
 
3. Психологічна Територіальн На Кількість 10 000 
адаптація ий центр постійній залучених осіб осіб на 
надання основі рік 
(консультації) 
соціальних 
послуг 
м.Черкаси, 
гаряча лінія 
психологічно
ї підтримки 
 
61 
 
4 Професійна Територіальн На Кількість 10 000 
адаптація ий центр постійній залучених осіб осіб на 
надання основі рік 
(консультації) 
соціальних 
послуг 
м.Черкаси, 
Державна 
служба 
зайнятості 
населення 
3. Збільшення поінформованості громадян 
1.  Проведення Державна Раз на Кількість До 400 
курсів ПТСР служба місяць залучених осіб осіб на 
зайнятості протягом рік 
населення року 
міста 
Черкаси 
2. проведення Державна Кожні три Кількість До 
воркшопів з служба місяці залучених осіб 10 000 
питань зайнятості протягом тисяч 
психологічної та населення року осіб 
професійної міста 
адаптації Черкаси, 
Вищі 
навчальні 
заклади 
Черкас, 
Молодіжний 
ресурсний 
центр 
 
1. Формування ефективної інвестиційної політики держави вимагає 
62 
 
детального вивчення основних джерел інвестування національного 
господарства. Зважаючи на те, що держава повинна враховувати інтереси 
окремих суб’єктів інвестиційної діяльності, то актуальними та важливими 
стають питання дослідження особливостей формування та залучення коштів 
фізичних і юридичних осіб у системі національної економіки України. 
Залучення зовнішніх інвестицій передбачає такі заходи: 
− залучення міського бюджету (призначений для надання 
практичної допомоги органам місцевого самоврядування по формуванню, 
виконанню бюджетів територіальних громадв умовах дії Бюджетного кодексу 
України); 
− Підтримка зі сторони соціальні фонди ( матеріальна підтримка); 
− Меценацтво і благодійність (здійснення благодійної діяльності в 
інтересах суспільства та окремих незахищених  категорій осіб). 
2. Консультаційні послуги проводяться на постійній основі провідними 
спеціалісами у галузі професійної адаптації, психологічної адаптації, 
соціальних виплат та соціальних гарантій, також консультування буде 
проводитись по гпрячій лінії для осіб які цього потребують. 
3. Збільшення поінформованості громадян здійснюватиметься за 
допомогою воркшопів та курсів. Кількість курсів ПТСР розраховане на 12 
занять, а що сосується проведення воркшопів з питань психологічної та 
професійної адаптації вони будуть проводитись кожні три місяці протягом 
року. 
Фінансовий план проекту: Фінансування проекту здійснюватиметься у 
межах асигнувань, передбачених у районному і місцевих бюджетах, та з інших 
джерел, не заборонених законодавством. 
Обсяг фінансування проекту з районного бюджету та місцевих бюджетів 
може коригуватися під час складання проекту районного бюджету на 
відповідний рік з урахуванням можливостей дохідної частини бюджету. 
По проробленій роботі буде складений акт виконаних робіт та 
відзвітований перед організацією, яка надала кошти. 
63 
 
 
Таблиця 3.2 
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за програмою  
« Програма підвищення соціальної свідомості громадян міста Черкаси » на 
2023 рік 
 
№ Джерело Сума, грн Порядок 
з/п фінансування/ресурс розрахунку/Примітка 
1. Залучення міського бюджету 
1. Черкаська міська рада 500 000 Основне джерело даної 
програми, підтримка на 
будь- яких рівнях 
 ВСЬОГО: 500 0000 - 
2. Підтримка зі сторони соціальних фондів 
1. Молодіжний ресурсний 40 000 додатковий прибуток,  
центр спонсорські кошти   
 ВСЬОГО: 40 000 - 
3. Меценацтво і благодійність 
1. Молодіжний ресурсний     20 000 додатковий прибуток, 
центр спонсорські кошти   
 ВСЬОГО: 20 000 - 
4.Соціальні гарантії (консультації) 
1. Тереторіальний центр 78 000 Виплата заробітньої плати 
надання соціальних консультанту 
послуг м. Черкаси 
 ВСЬОГО: 78 000 - 
5.  Соціальні виплати (консультації) 
64 
 
1. Т 78 000 Виплата заробітньої 
е плати консультанту 
р
е
т
о
р
і
а
л
ь
н
и
й 
ц
е
н
т
р 
н
а
д
а
н
н
я 
с
о
ц
і
а
л
ь
н
65 
 
и
х 
п
о
с
л
у
г 
м
. 
Ч
е
р
к
а
с
и 
 ВСЬОГО: 7 - 
8 
0
0
0 
6.  Психологічна адаптація (консультації) 
1. Тереторіальний центр 7 Виплата заробітньої 
надання соціальних 8 плати консультанту 
послуг м. Черкаси 0
0
0 
 ВСЬОГО: 7 - 
8 
0
0 
7.  Професійна адаптація (консультації) 
1. Тереторіальний центр 7 Виплата заробітньої 
66 
 
надання соціальних 8 плати консультанту 
послуг м. Черкаси 0
0
0 
 ВСЬОГО: 7 - 
8 
0
0 
8. Проведення курсів ПТСР 
1. Державна служба 3 3 000 грн 
зайнятості населення 6 (типографічні та 
міста Черкаси 0 роздаткові матеріали 
0 , інформаційне 
0 забезпечення ) * 12 ( 
раз на місяць ) = 36 
000 грн 
 ВСЬОГО: 3 - 
6 
0
0
0 
9. Проведення воркшопів з питань психологічної та 
професійної адаптації 
1. Державна служба 2 5 000 грн 
зайнятості населення 0 (типографічні та 
міста Черкаси 0 роздаткові матеріали 
0 , інформаційне 
0 забезпечення) * 4 ( 
кожні три місяці ) = 
20000 грн 
2. Вищі навчальні заклади 0 Надається 
Черкас приміщення ( 
кабінети, зали, 
конференц-зали) 
67 
 
3. Молодіжний ресурсний 2 5 000 грн 
центр 0 (типографічні та 
0 роздаткові матеріали 
0 , інформаційне 
0 забезпечення,  кава-
брейки  ) * 4 ( кожні 
три місяці )  = 20 000 
грн 
 ВСЬОГО: 4 20 000 грн + 20 000 
0 грн 
0 = 40 000 грн 
0
0 
 ВСЬОГО ОБСЯГ 9 500 000 грн+ 
ФІНАНУВАННЯ 4 40 000грн  + 
ПРОГРАМИ: 8 20 000грн + 78 000 
0 грн +78 000грн + 78 
0 000грн + 
0 78 000грн + 36 000  
грн + 40 000 грн  
= 948 000 грн 
 
Порядок здійснення контролю за виконанням Проекту «РОДИННЕ 
КОЛО»на 2023 рік представлено в Таблиці 3.4. 
Таблиця 3.3. 
Назва? 
№ Захід Показник Документ Ким контролюється 
з/п і в які строки 
1. Залучення коштів До 1000 звіт про стан реалізації Черкаська міська 
Міського бюджету осіб на проекту (програми) та рада 
рік Підсумковий звіт про Раз у місяць 
досягнутірезультати, 
фінансовий звіт 
68 
 
3. Підтримка яка 700 осіб звіт про стан реалізації Молодіжний 
саме? зі сторони на рік проекту (програми) та ресурсний центр; 
соціальних фондів Підсумковий звіт про Раз у місяць 
яких саме? Назви?  досягнутірезультати, 
фінансовий звіт 
4. Меценацтво і 1 000 осіб звіт про стан реалізації Молодіжний 
благодійність на рік проекту (програми) та ресурсний центр; 
 Підсумковий звіт про Раз у місяць 
досягнутірезультати, 
фінансовий звіт 
4. Соціальні гарантії 1000 осіб Акт виконаних робіт Тереторіальний 
(консультації) на рік центр надання 
надання соціальних 
послуг м. Черкаси 
Двічі на рік 
5. Соціальні виплати 1000 осіб Акт виконаних робіт Тереторіальний 
(консультації) на рік центр надання 
надання соціальних 
послуг м. Черкаси 
Двічі на рік 
6. Психологічна До 1000 Акт виконаних робіт Тереторіальний 
адаптація осіб на центр надання 
(консультації) рік надання соціальних 
послуг м. Черкаси 
Двічі на рік 
7. Професійна До 1000 Акт виконаних робіт Тереторіальний 
адаптація осіб на центр надання 
(консультації) рік надання соціальних 
послуг м. Черкаси 
Двічі на рік 
8. Проведення курсів До 400 Акт виконаних робіт Молодіжний 
ПТСР осіб на ресурсний центр; 
рік Раз у місяць 
9. Проведення До 400 Акт виконаних робіт Молодіжний 
69 
 
воркшопів з осіб на ресурсний центр; 
питань рік Раз у місяць 
психологічної та 
професійної 
адаптації 
 
 
3.3. . Шляхи просування і ухвалення проекту «родинне коло» на 
2023-2024 року 
 
Будь-яка програма, в незалежності від її локалізації  та масштабу , мети 
та завдань, цілей та  методів впливу має бути гарно представлена  та ухвалена 
для подальшої реалізації та виявлення позитивної динаміки впливу на 
різноманітні сфери життєдіяльності суспільства. 
Соціальний прект «Надання комплексної соціально-психологічної допомоги 
учасникам бойових дій та членам їх  сімей м. Черкаси» на 2022-2023 
рокупередбачає  такі методи просування  та ухвалення проекту: 
− залучення місцевих засобів  масової інформації; 
− активна реклама за допомогою соціальних  мереж; 
− формування каналів зворотнього зв’язку. 
− презентація проекту на розгляд  місцевій владі (після цього 
відповідно  молодіжній раді,громадським організаціям та установам для 
співпраці). 
Для реклами розробленої програми залучення місцевих засобів масової 
інформації є дійсно дуже важливим, адже підтримка офіційних ЗМІ 
насамперед характеризується високим показником довіри як молодого 
покоління так і старшого покоління місцевого населення. 
 Співпраця із ЗМІ автоматично означає рекламу на різноманітних 
сайтах, офіційних сторінках журналістів та керівників видань, сайтах установ, 
газетах, журналах та виданнях, у новинах місцевих телеканалів та інших 
інформаційних каналах подібних джерел.   
На відміну від попереднього методу просування програми, що 
70 
 
розрахований на переважно старше покоління населення міста Черкаси, 
поширення інформації через соціальні мережі має протилежну дію. Цей вид 
реклами охоплює наразі велику кількість населення, а через те, що програма 
націлена на учасників бойових дій та членів їх сімей, то саме цей метод буде 
основним важелем дії у просуванні розробленого проекту. 
 Відмінною рисою рекламної кампанії у соціальній мережі є те, що 
пошук  може бути націлений на обрану групу людей із необхідними 
параметрами. Тому цей критерій є необхідним для просування програми, адже 
можна автоматично рекламувати заходи потенційним учасникам проекту. 
Основні переваги використання соціальних мереж для просування програми:  
− простота і швидкість − здійснюється за допомогою звичних 
інтерфейсів соціальної мережі;  
− готова цільова аудиторія − не потрібно шукати користувачів в 
пошукових системах, велика ймовірність того, що з великої кількості 
зареєстрованих користувачів знайдуться ті, хто зацікавить програмою , або 
одним із запропонованих заходів програми; 
− вірусний маркетинг − користувачі діляться інформацією між 
собою, у зв'язку з цим при просуванні програми  в соціальних мережах 
виникає ефект вірусного маркетингу, який дає чудові результати (відповідно 
більша кількість залучених осіб);  
− дешевизна просування − є можливість безкоштовного просування, 
не враховуючи витрат часу та праці(що є позитивною рисою для розробленої 
програми, зокрема, економія коштів); 
− оповіщення користувачів − легкість інформування про заходи, 
тренінги, лекції, воркшопи у рамках програми (нагадування про події , анонси 
та висновки); 
− можливість зворотнього зв’язку з користувачами − якщо 
необхідно у короткі терміни дізнатися ставлення до спікерів, роботодавців чи 
певних робіт;  
− відгуки та оцінка різнопланових заходів для подальшого 
71 
 
коригування та вдосконалення інформативних  методів програми.  
Створення інформативних  каналів, зокрема в соціальних мережах, є не 
лише одним із ефективних способів формування прихильності до проекту, а й 
унікальним способом отримання зворотнього зв’язку з учасниками програми.  
Саме через створення опитувань, гугл форм, віконець відгуку, 
анонімних платформ  можна отримати цінні відгуки про недоліки і мінуси 
заходів, вподобання та переваги певних введень програми , відповідно це 
унікальна можливість проаналізувати виконану роботу, щоб покращити 
механізм програми на наступні роки, а значить – вдосконалитись. 
Для ухвалення  соціального пректу «Надання комплексної соціально-
психологічної допомоги учасникам бойових дій та членам їх  сімей м. 
Черкаси» на 2022-2023 року, необхідно подати програму на розгляд до 
місцевих органів влади (міста Черкаси)  та гідно її презентувати, адже навіть 
добре розроблена програма, при невдалій презентації може залишитися лише 
на папері та не отримати належного застосування. Для цього будь-який 
організатор, співорганізатор чи представник проекту має володіти хорошими 
комунікативними навичками та скілами самопрезентації.  
Доповідач має володіти такими рисами, щоб посприяти успішній 
презентації програми: 
− ентузіазм;  
− організованість;  
− налаштованість на аудиторію;  
− багатий словниковий запас;  
− налаштованість на досягнення мети. 
За допомогою вище зазначених методів планується ухвалення та 
подальша активна реклама соціального пректу «Надання комплексної 
соціально-психологічної допомоги учасникам бойових дій та членам їх  сімей 
м. Черкаси» на 2022-2023 року, що розрахована на успішну реалізацію проекту 
та на підвищення адаптивності участника бойових дій в мирне життя, 
налаголдження контакту в родині та соціумі, зменшення впливу війни на 
72 
 
участника АТО/OOC, ветерана АТО/OOC, та його сім'ю. 
Очікувані результати проекту!!!! 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
73 
 
В результаті проведеного аналізу необхідно визнати, що останнім часом 
сфера соціального забезпечення військовослужбовців зазнає суттєвих змін, 
але такі зміни скоріше стосуються кількісної площини, а не якісної. Слід також 
зауважити, що значна кількість прийнятих нормативно-правових актів у сфері 
соціального забезпечення військовослужбовців не відповідає рівню життя 
сьогодні та тим затратам (моральним, духовним, психічним, психологічним, 
фізичним), які військовослужбовці віддають, захищаючи свою Вітчизну. 
Крім того, для покращення соціального становища та зацікавленості у 
військовій службі необхідне удосконалення соціального захисту 
військовослужбовців з урахуванням досвіду деяких країн-членів НАТО. За 
наслідками порівняльного аналізу соціального забезпечення українських 
військовослужбовців із соціальними нормами особового складу збройних сил 
країн-членів НАТО переконливо доводить, що на відміну від Збройних Сил 
України, соціальні гарантії військовослужбовців держав 
Північноатлантичного альянсу перебувають на рівні, здатному забезпечити 
належне існування особистості з урахуванням необхідних потреб соціально-
культурного розвитку. Також у більшості країн світу з високим рівнем 
економічного розвитку термін “соціальний захист” стосується цілого 
комплексу державних заходiв, спрямованих на надання матерiальної допомоги 
військовослужбовцям, які перебувають на пенсiї, захворіли, зазнали поранень 
чи втратили працездатність. 
Отже, саме тому обов’язком держави є створення та розроблення дієвого 
фінансового механізму соціального забезпечення військовослужбовців з 
метою своєчасного визначення потреб та гарантування повноцінного 
захисту  військовослужбовців Збройних Сил України. 
  
Мінімум 3 сторінки висновків!!!! 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
74 
 
1. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів 
їх сімей: Закон України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ. Законодавство України: 
сайт. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 
2. Інформація щодо надання статусу учасника бойових дій. 
Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників 
антитерористичної операції: офіційний сайт. 2018. URL: 
http://dsvv.gov.ua/dostup-do-publichnoji- 
3. Рекомендації парламентських слухань на тему: «Державні гарантії 
соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції 
Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи» від 09.02.2017 р. № 1843-
VIII. Законодавство України: сайт. URL: 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1843-19/sp:max10 
4. Абрамов Є.В. Адаптація військовослужбовців, звільнених в запас 
як інструмент забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку праці. 
Економіка і організація управління. 2016. Випуск 2 (22). С. 259-265. 
5. Берездецька Л. Особливості користування державними 
програмами демобілізованими учасниками АТО в українському суспільстві. 
Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Київ, 2016. Випуск 1/2 
(29-30). С. 30-38. 
6. Буряк О.О., Гіневський М.І. Соціальна адаптація армії України до 
нових умов існування. Збірник наукових праць Харківського національного 
університету Повітряних Сил. Харків, 2014. Випуск 4(41). С. 160-166. 
7. ВдовиченкоТ. Соціальна та професійна адаптація звільнених 
військовослужбовців як об’єкт фінансового забезпечення. Світ фінансів. 2017. 
№ 1 (50). С. 166–180. 
8. Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація 
«Юридична сотня». Аналітичний звіт. Виконання Плану заходів щодо 
медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації 
учасників антитерористичної операції. 2017. URL: 
https://legal100.org.ua/wpcontent/uploads/2018/06/Analitic_Report_2017_359r.pd
75 
 
f (дата звернення 02.09.2018 р.). 
9. Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників 
АТО. Соціологічне опитування демобілізованих. 2017. URL: 
http://dsvv.gov.ua/prestsentr/sotsiolohichneopytuvannydemobilizovanyh.html 
(дата звернення 10.02.2017 р.). 
10. Красильщиков А.Л. Соціальна адаптація звільнених у запас 
військовослужбовців (проблеми та досвід їх вирішення в Україні та 
зарубіжних країнах). Демографія та соціальна економіка. 2005. № 2. С.117-125.  
11. МБФ «Відродження, Психологічна кризова служба України. 
Психологічна та соціальна допомога очима ветеранів АТО. 2016. URL: 
http://www.psyservice.org/wp-content/uploads/2016/03/Дослідження 
“Психологічна-та-соціальнадопомога-очима-ветеранів-АТО”.pdf (дата 
звернення: 02.09.2018 р.). 
12. Миськевич Т. Реабілітація військових АТО в Україні. Центр 
досліджень соціальних комунікацій НБУВ. 2018. 
URL:http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=257
2:reabilitatsiya-vijskovikh-ato-vukrajini&catid=8&Itemid=350 (дата звернення: 
02.04.2018 р.). 
13. Про схвалення Концепції Державної цільової програми соціальної 
і професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню, та 
осіб, звільнених з військової служби, на період до 2017 року: розпорядження 
Кабінету 
14. Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 1068-р. URL: 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-2013-р#n9 (дата звернення: 
20.11.2018). 
15. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів 
їх сімей: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 15, 
ст.190. 
16. Агаев Н.А. Збірник методик для діагностики негативних 
психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. / Н. А. Агаєв, 
76 
 
О. М. Кокун, І. О. Пішко [та ін.]. – Київ: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. – 234 с 
17. Андрієнко О.І. Досвід оздоровлення учасників АТО в умовах ДП 
«Санаторій «Новомосковський» ПрАТ «Укрпрофздоровниця» / О.І. 
Андрієнко, Л.Є. Прокопович, В.В. Калюжна // Матеріали XV науково-
практичної конференції «Проблеми та перспективи етапного відновного 
лікування». – 10- 11 вересня 2015 р., Тернопіль. Т.: 2015. – С. 16 – 17. 
18. Бадюк М.І. /Оптимізація медичної допомоги і військових 
підрозділах і частинах тактичного рівня Збройних Сил України у сучасних 
умовах // Бадюк М.І., Середа І.К., Микита О.О. // Україна. Здоров’я нації. –
2016. – №4/1(41). – С.13–18. 
19. Вдовина И.В. Посттравматические стрессовые расстройства у 
военнослужащих и их реабилитация / И.В. Вдовина // Психологическая газета. 
– 2010. - № 5. – С. 13. 
20. Волянський О. М. Коли починається медична реабілітація на 
госпітальному етапі надання медичної допомоги пораненим 
військовослужбовцям, які приймали участь в антитерористичній операції? / О. 
М. Волянський, А. Ю. Кіх // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 
− 2015. − №.1. − С. 72 – 77. 21. 
21. Гайда І. М. Медична реабілітація військовослужбовців Збройних 
Сил України на регіональному рівні: метод. рекомендації / І. М. Гайда., М. І. 
Бадюк, Ю. І. Сушко. – Київ: УВМА, 2018. – 32 с. Гайда І. М. Обгрунтування 
інтеграційно-координаційної моделі медичної реабілітації учасників бойових 
дій на регіональному рівні / І. М. Гайда // Військова медицина України. – 2017. 
– Т. 17. – № 3-4. – С.23–29. 23. 
22. Гайда І. М. Реабілітація учасників бойових дій у сучасних умовах 
/ І. М. Гайда, Б. Б. Жупан // Військова медицина України. – К., 2016. – Т. 16. – 
№1. – С.107–112. 
23. Гур’єв С. О. Аналіз медико-санітарних наслідків військових дій 
під час проведення сучасних контртерористичних операцій / С. О. Гур’єв, П. 
В. Танасієнко, Н. В. Гуселетова, О. О. Мостипан. // Екстренна медицина від 
77 
 
науки до практики. – 2014. – №4. – С. 3–8. 
24. Іпатов А. В. Обґрунтування системних заходів з профілактики 
інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців / А. В. Іпатов, О. В. 
Сергієні, Г .І. Тітов // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я 
України. – 2007. – № 4.– С. 75–80.  
25. Іпатов А.В. Комплексна технологія реабілітації інвалідів в Україні 
/ А. В. Іпатов //Медична реабілітація, курортологія, кінезотерапія.–2004. – 
№3(39).–С. 44– 45.  
26. Кассирский Г.И. Реабилитация в медицине (определение, задачи, 
проблемы) / Г.И. Кассирский, Р.Н. Воробьев // Сов. здравоохранение. − 1988. 
− №4. − С. 22 – 26. 52. Квасов С. Е. Функционально 
27. Кіх А.Ю. Форма та порядок складання індивідуальної 
програмимедичної реабілітації військовослужбовців / А.Ю. Кіх, О.М. 
Волянський //Наука і практика − 2015. − №1/2. − С. 49-54. 
28. Козачок М.М., Коваль М.М. Питання реабілітації хворих у 
Збройних Силах України / М.М. Козачок, М.М. Коваль // Проблеми військової 
охорони здоров’я: зб. наукових праць УВМА. – Київ, 2007. – Вип.19. – С.355 
– 365.  
29. Кондрюкова В.В. Соціально-психологічна адаптація 
військовослужбовців силових структур, звільнених у запас : 
навчальнометодичний посібник / В.В. Кондрюкова, І.М. Слюсар. – К.: Гнозіс, 
2013. – 116 с. 143  
30. Коробов М. В. Организация профессиональной подготовки 
специалистов по реабилитации в учреждениях государственной службы 
медико-социальной экспертизы / М. В. Коробов, Т. Н. Шеломанова // 
Проблемы реабилитации. – 2000. – № 1. – С. 21 – 24.  
31. Легенчук Е.А.. Основы реабилитации лиц с ограниченными 
возможностями: Учебное пособие / Е.А. Легенчук, Д.В. Легенчук– Курган: 
Издво Курганского гос. ун-та, 2009. – 248 с. 
32. Матяш М.М Реабілітація інвалідів — учасників бойових дій в 
78 
 
Київській області // Матяш М.М., Дикун О.П., Матяш О.М., Гриненко Ю.А.// 
«Міжнародний неврологічний журнал». – 2017 – № 4 (90). – C.23–34. 
33. Header Schweizer Radio und Fernsehen, zur Startseite. ДЖЕРЕЛО 
[Електронний ресурс] / Header Schweizer Radio und Fernsehen, zur Startseite – 
Режим доступу до ресурсу: https://ck-oda.gov.ua/departament-socialnogo-
zaxistu-naselennya/ 
34. Матяш М.М. Соціально-стресові розлади у структурі українського 
синдрому // Український часопис. – 2016. – № 3(113). – С. 118–121.  
35. Медична та соціальна реабілітація: навчальний посібник / за заг. 
ред. І.Р. Мисули, Л.О. Вакуленко. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 402 с. 
36. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України 
до Верховної Ради 
37. Аналіз пільг “Основні соціальні гарантії та пільги для ветеранів 
війни (учасників бойових дій, учасників війни та інвалідів війни)” 
[Електронний ресурс], Режим доступу: 
https://drive.google.com/open?id=1Un8mhhu8ClL1pRDqaB2fooRk52nt5GsG 
38. Аналітична доповідь до позачергового Послання Президента 
України до Верховної Ради 
39. України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у сфері 
національної безпеки». –К. : НІСД, 2014. – 148 с. 
40.  Закон України «Про внесення змін до статті 6 Закону України 
«Про статус ветераніввійни, гарантії їх соціального захисту» [Електронний 
ресурс] // Режим доступу : http://www.rada.gov.ua 
41. Захистити трудові права демобілізованих учасників АТО. - 
27.11.2015 [Електроннийресурс] // Режим доступу :http://dsvv.gov.ua/aktualni-
pytannya/zahystyty-trudovi-pravademobilizovanyh-uchasnykiv-ato.html 
42. Міністерство соціальної політики України [Електронний ресурс] 
// Режим доступу :http://www.mlsp.gov.ua//dsvv.gov.ua/pro-derzhavnu-
sluzhbu/orhanizatsijno-planovarobota/osnovni-napryamy-diyalnosti.html 
43. Програма діяльності Уряду в сфері соціальної політики на 2015 рік 
79 
 
[Електронний ресурс] // Режим доступу : 
http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=169688&cat_id=
10717 
44. Звіт за результатами дослідження системи соціального захисту 
учасників бойових дій та членів родин загиблих в АТО компанії GfK на 
замовлення Координатора проектів ОБСЄ в Україні від 15.12.2016 
[Електронний ресурс], Режим доступу: 
https://drive.google.com/open?id=1Upa4reZ77sULPE5_MUxLs4Lkkr-
bFImtUbVV5MgTLOY  
45. Аналітичний звіт “Стан виконання бюджетних програм з питань 
соціального захисту учасників війни України проти російської агресії” 
[Електронний ресурс], Режим доступу: http://legal100.org.ua/wp-
content/uploads/2018/06/budjetu-2018.pdf 
46. Психологічна і медична реабілітація військовослужбовців: що 
нового в законодавстві? [Електронний ресурс], Режим доступу: 
https://dt.ua/SOCIUM/psihologichna-imedichna-reabilitaciya-
viyskovosluzhbovciv-scho-novogo-v-zakonodavstvi-240458_.html  
47. Ветерани поза чергою [Електронний ресурс], Режим доступу: 
http://tyzhden.ua/Society/197524 Додаток 13. Різні наслідки смерті 
[Електронний ресурс], Режим доступу: 
http://life.pravda.com.ua/columns/2017/05/10/224105/  
48. Бізнес за рахунок держави: як учаснику АТО отримати допомогу 
на відкриття власної справи [Електронний ресурс], Режим доступу: 
https://life.pravda.com.ua/columns/2017/06/20/224810/ Додаток 15. Як 
полагодити пільговий автобус?  
49. Аудит робочих процесів надання гарантій та послуг ветеранам 
війни [Електронний ресурс], Режим доступу 
https://drive.google.com/file/d/12CGvJRrWQPKsBYI8GHJOEJBsclQg16r-/view 
50. Maternity and paternity at work: Law and practice across the world. – 
URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/dgreports/dcomm/- 
80 
 
publ/documents/publication/wcms_242615.pdf.  
51. Data and materials related to Welfare programs for families with 
children / Prep. by the staff for the use on the Comm. on finance, US Senate. - Wash.: 
Gov. print. off., 1988. - VII. - 331 p. 
52. Устинов С.О. Співвідношення термінів «соціальний захист» та 
«соціальне забезпечення» в законодавстві України. Юридична наука і 
практика. 2011. № 2. С. 90–95 
53. Самойленко Н.А. Сучасний стан соціального захисту населення в 
Україні. Молодий вчений. 2018. №11(63) с.476-479 
54. Рудик В.А. Соціальний захист громадян: про питання 
понятійнотермінологічного складу в теорії та практиці. Підприємництво, 
господарство і право. 2006. № 3. С. 100. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
81 
 
Додаток А 
«Нормативно – правові аспекти соціального захисту та соціальної адаптації 
учасників бойових дій» у збірнику тез доповідей студентської науково – 
практичної конференції ЧДТУ 
 
НОРМАТИВНО- ПРАВОВІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА 
СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ 
Грібаньова А. В. (гр.СЗ-1810), 
Губар О.Є. к. е. н., доцент 
Черкаський державний технологічний університет 
У доповіді проаналізовано нормативно-правове регулювання 
соціального захисту учасників бойових дій. Здійснений аналіз ефективної 
системи забезпечення їхніх соціальних прав та свобод, зокрема щодо 
психологічної підтримки, матеріальної допомоги, пільг у сплаті певних видів 
послуг, пенсійного забезпечення, забезпечення житлом, дотримання трудових 
прав. Висвітлені основні основні закони України для учасників бойових дій. 
Запропоновані шляхи вдосконалення нормативно-правового регулювання 
соціального захисту учасників бойових дій для яких необхідно прийняти 
єдиний закон, який врегулював би питання соціального захисту, прав і свобод 
учасників бойових дій та членів їхніх сімей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток Б 
 Кількість учасників російсько-української війни 
82 
 
Учасники Члени 
Учасники Інваліди Інваліди Інваліди 
бойових сімей Всього 
війни війни війни війни 
 дій загиблих 
   1 групи 2 групи 3 групи   
Придніпровський р-н 
м. Черкас 3 904 3 110 23 37 1080 
Соснівський р-н м. 
Черкас 2 1307 7 153 26 61 1556 
м. Канів 1 281 1 21 17 8 329 
м. Сміла 3 642 2 55 16 7 725 
м. Умань 0 737 2 83 14 27 863 
Городищенський 0 265 0 12 4 10 291 
Драбівський 0 279 0 10 13 7 309 
Жашківський 2 361 2 18 9 11 403 
Звенигородський 3 599 0 26 11 18 657 
Золотоніський 0 312 0 13 5 4 334 
Корсунь-
Шевченківський 3 247 0 8 7 6 271 
Канівський 0 176 0 3 5 5 189 
Кам'янський 0 276 0 8 10 6 300 
Катеринопільський 0 202 1 9 5 4 221 
Лисянський 0 232 1 6 3 9 251 
Маньківський 0 239 2 23 22 4 290 
Монастирищенський 2 324 2 25 11 11 375 
Смілянський 1 310 0 25 9 19 364 
Тальнівський 1 347 1 23 11 14 397 
Уманський 0 354 0 14 7 18 393 
Христинівський 1 440 0 20 11 11 483 
Черкаський 4 696 1 27 7 5 740 
Чорнобаївський 0 450 1 23 12 6 492 
Чигиринський 1 356 3 34 11 9 414 
Шполянський 0 405 1 11 3 16 436 
м. Ватутіне 0 148 0 5 6 2 161 
м. Золотоноша 2 535 2 35 17 4 595 
по області 29 11424 32 800 295 339 12919 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток В 
Заходи  
83 
 
виконання обласної комплексної програми щодо медичного, соціального 
забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки 
(перепідготовки) учасників антитерористичної операції, родин Героїв 
Небесної Сотні, постраждалих під час Революції Гідності та бійців - 
добровольців на 2018-2022 роки 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
1. Соціальний захист 
1. Розробити із До 01 Районні державні Місцеві В межах Забезпечення 
залученням лютого адміністрації (далі - бюджети, бюджетних належного 
громадських 2018 райдержадміністра інші призначень із соціального 
організацій та року ції), виконавчі джерела, не залученням  захисту, 
затвердити в комітети міських заборонені коштів  з медичного, 
установленому рад міст обласного законодавств інших  джере культурного, 
порядку програми значення (далі - ом л,  не освітнього 
щодо медичного, міськвиконкоми), заборонених обслуговуванн
соціального громадські законодавств я осіб, 
забезпечення, організації, ом демобілізовани
адаптації, об’єднані х із зони АТО, 
психологічної територіальні їх сімей, сімей 
реабілітації, громади Героїв 
професійної Небесної 
підготовки Сотні,  постра
(перепідготовки) ждалих під час 
учасників АТО, Революції 
родин Героїв Гідності та 
Небесної Сотні, бійців - 
постраждалих під добровольців 
час 
РеволюціїГідності 
та бійців - 
добровольців на 
2018-2022 роки 
2. Організація та 2018- Райдержадміністра Місцеві В межах Забезпечення 
проведення 2022 ції, бюджети, бюджетних належної 
зустрічей для роки міськвиконкоми, інші призначень із психологічної 
ветеранів АТО та об’єднані джерела, не залученням  допомоги 
бійців - територіальні заборонені коштів  з учасникам 
добровольців, із громади, законодавств інших  джере АТО та бійцям 
залученням обласний центр ом л, не - 
військових соціальних служб заборонених добровольцям  
психологів  для сім’ї, дітей та законодавств за принципом 
молоді, ом «рівний-
обласний рівному» 
військовий 
комісаріат 
3. Організація та 2018- Обласний центр Місцеві В межах Якісне та 
проведення виїзних 2022 соціальних служб бюджети, бюджетних безконфліктне 
семінарів - тренінгів роки для сім’ї, дітей та інші призначень із надання 
на тему: молоді, джерела, не залученням  соціальних 
«Особливості райдержадміністр заборонені коштів  з послуг 
надання соціальних ації, законодавств інших  джере учасникам 
послуг учасникам міськвиконкоми, ом л, не АТО та членам 
АТО, сім’ям Героїв об’єднані заборонених їх сімей, сім’ям 
Небесної Сотні, територіальні законодавств Героїв 
постраждалим під громади  ом Небесної Сотні 
84 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
час Революції та 
Гідності та бійцям - постраждалих 
добровольцям» під час 
Революції 
Гідності  та 
бійців - 
добровольців, 
зниження рівня 
соціальної 
напруги 
4. Організація та 2018- Обласний центр Місцеві В межах Організація 
проведення 2022 соціальних служб бюджети, бюджетних груп 
зустрічей, тренінгів роки для сім’ї, дітей та інші призначень із взаємопідтрим
для дружин молоді,   райдержа джерела, не залученням  ки, 
учасників АТО, дміністрації, заборонені коштів  з налагодження 
Героїв Небесної міськвиконкоми, законодавств інших  джере стосунків в 
Сотні  та бійців - об’єднані ом л, не сім’ях 
добровольців територіальні заборонених 
громади законодавств
ом 
5. Забезпечення 2018- Обласний, міські, Місцеві В межах Стабілізація 
надання послуги 2022 районні центри бюджети, бюджетних психоемоційно
«Соціальна роки соціальних служб інші призначень із го стану, 
адаптація» для сім’ї, дітей та джерела, не залученням  соціальна 
учасникам АТО молоді, центри заборонені коштів  з адаптація та 
надання законодавств інших  джере реінтеграція в 
соціальних послуг ом л, не суспільство 
в об’єднаних заборонених демобілізован
територіальних законодавств их осіб та 
громадах  ом членів їх родин 
6. Надання учасникам 2018- Департамент Місцеві В межах Забезпечення 
АТО та членам їх 2022 соціального бюджети фінансових належного 
сімей, роки захисту населення можливостей соціального та 
демобілізованим із облдержадміністра медичного 
зони АТО, сім'ям ції, управління захисту, 
загиблих учасників охорони здоров’я учасників 
АТО,   сім’ям Героїв облдержадміністра АТО, їх сімей, 
Небесної Сотні, ції,  сімей Героїв 
постраждалим під обласний центр Небесної 
час Революції соціальних служб Сотні, 
Гідності  та бійцям - для сім’ї, дітей та постраждалих 
добровольцям молоді,  Черкаськи під час 
відповідних послуг й обласний центр Революції 
за принципом зайнятості, Гідності  та 
«єдиного вікна»,  а райдержадміністра бійців - 
також соціальних та ції, добровольців 
медичних послуг з міськвиконкоми, 
виїздом у місця їх об’єднані 
проживання територіальні 
громади області 
7. Сприяти залученню 2018- Управління  освіти Місцеві В межах Залучення 
волонтерів, 2022 і науки бюджети, фінансових коштів з 
волонтерських роки облдержадміністра інші можливостей небюджетних 
організацій до ції, Департамент джерела, не джерел для 
заходів щодо соціального заборонені надання 
соціальної захисту населення законодавств грошової і 
реабілітації і ом натуральної 
85 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
адаптації учасників облдержадміністра допомоги 
АТО,  сімей Героїв ції, сім'ям загиблих 
Небесної Сотні, обласний (постраждалих
постраждалих під контактний центр, ) під час 
час Революції Товариство проведення 
Гідності  та бійців - Червоного хреста, АТО,  сім’ям 
добровольців райдержадміністра Героїв 
ції, Небесної 
міськвиконкоми, Сотні, які її 
громадські потребують 
організації, 
об’єднані 
територіальні 
громади 
8. Забезпечення 2018- Органи виконавчої Фінансуванн  Дотримання 
учасникам АТО  та 2022 влади та органи я не потребує прав учасників 
бійцям - роки місцевого АТО  та бійців 
добровольцям самоврядування, - добровольців 
можливості відповідно до відповідно до 
реалізувати право на повноважень, чинного 
безоплатну визначених ст. 122 законодавства 
передачу земельних Земельного 
ділянок із земель кодексу України, 
державної та Головне 
комунальної управління 
власності в межах Державної служби 
норм, визначених України з питань 
Земельним геодезії, 
кодексом України та картографії та 
відповідно до вимог кадастру 
чинного 
законодавства 
9. Забезпечення 2018- Райдержадміністра Місцеві В межах Дотримання 
санаторно- 2022 ції, бюджети, фінансових прав учасників 
курортним роки міськвиконкоми, інші можливостей АТО, сімей 
оздоровленням об’єднані джерела, не Героїв 
учасників територіальні заборонені Небесної 
АТО,  сімей Героїв громади законодавств Сотні,  постра
Небесної Сотні, ом ждалих під час 
постраждалих під Революції 
час Революції Гідності  та 
Гідності та бійців - бійців - 
добровольців добровольців 
відповідно до 
чинного 
законодавства 
10 Забезпечення  учасн 2018- Райдержадміністра Місцеві В межах Стабілізація 
. иків АТО та їх 2022 ції, бюджети, фінансових психоемоційно
сімей,  членів сімей роки міськвиконкоми, інші можливостей го стану, 
загиблих учасників об’єднані джерела, не соціальна 
АТО, сімей Героїв територіальні заборонені адаптація та 
Небесної Сотні, громади  законодавств реінтеграція в 
постраждалих під ом суспільство 
час Революції  учасників АТО 
Гідності  та бійців - та членів їх 
добровольців родин,  родин 
психологічною Героїв 
86 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
реабілітацією на базі Небесної Сотні 
місцевого санаторію та 
постраждалих 
під час 
Революції 
Гідності та 
бійців - 
добровольців 
11 Забезпечення 2018- Управління Місцеві В межах  
. безкоштовним 2022 облдержадміністра бюджети, бюджетних 
оздоровленням та роки ції: інші асигнувань 
відпочинком дітей, у справах сім’ї, джерела, не 
один із батьків яких молоді та спорту;  заборонені 
загинув (пропав освіти і науки, законодавств
безвісти)  у районі райдержадміністра ом 
проведення ції, 
антитерористичної міськвиконкоми, 
операції, бойових об’єднані 
дій чи збройних територіальні 
конфліктів або громади  
помер внаслідок  
поранення, контузії 
чи каліцтва, 
одержаних у районі 
проведення 
антитерористичної 
операції, бойових 
дій та дітей осіб, 
визнаних 
учасниками бойових 
дій, відповідно до 
п.19 частини 1 ст.6 
Закону України 
«Про статус 
ветеранів війни, 
гарантії їх 
соціального 
захисту», сімей 
Героїв Небесної 
Сотні та 
постраждалих під 
час Революції 
Гідності 
12 Першочергове 2018- Департамент Місцеві В межах Дотримання 
. забезпечення 2022 соціального бюджети, фінансових прав учасників 
технічними роки захисту населення інші можливостей АТО 
засобами облдержадміністра джерела, не відповідно до 
реабілітації ції заборонені чинного 
учасників АТО райдержадміністра законодавств законодавства 
ції, ом 
міськвиконкоми, 
об’єднані 
територіальні 
громади  
13 Надання пільг на 2018- Райдержадміністра Місцеві В межах Дотримання 
. оплату  житлово- 2022 ції, бюджети  можливостей прав учасників 
комунальних послуг роки міськвиконкоми, АТО, сімей 
87 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
родинам учасників об’єднані місцевих Героїв 
АТО, територіальні бюджетів Небесної Сотні 
демобілізованих із громади  та 
місць проведення постраждалих 
АТО та членам під час 
сімей загиблих Революції 
(померлих) Гідності 
учасників відповідно до 
АТО,  сім’ям Героїв чинного 
Небесної Сотні та законодавства 
постраждалим під 
час Революції 
Гідності 
14 Виплата щомісячної 2018- Райдержадміністра Бюджети В межах Матеріальна 
. фінансової 2022 ції, міст, районів, можливостей підтримка 
допомоги роки міськвиконкоми, об’єднаних місцевих членів сімей 
(стипендії) одному з об’єднані територіальн бюджетів загиблих 
членів сімей територіальні их громад (померлих) 
загиблих (померлих) громади області учасників 
учасників АТО, АТО  та Героїв 
Героїв Небесної Небесної 
Сотні Сотні  
15 Виплата щорічної 2018- Райдержадміністра Місцеві В межах Матеріальна 
. фінансової 2022 ції, бюджети, можливостей підтримка  бій
допомоги для роки міськвиконкоми, інші місцевих ців - 
забезпечення об’єднані джерела, не бюджетів добровольців 
лікування бійцям - територіальні заборонені 
добровольцям громади законодавств
ом 
2. Медичне обслуговування 
1. Забезпечити 2018- Управління Обласний В межах Надання 
підготовку та 2022 охорони здоров’я бюджет  фінансових медичної 
підвищення роки облдержадміністра можливостей допомоги 
кваліфікації ції, Черкаська відповідно до 
медичних медична академія стандартів та 
працівників протоколів 
лікувально- надання 
профілактичних медичної 
закладів області з допомоги, 
лікувальної затверджених 
фізкультури та Міністерством 
відновно- охорони 
реабілітаційного здоров’я 
лікування на базі України 
Черкаської медичної 
академії 
2. Забезпечити 2018- Управління Обласний та В межах Поліпшення 
безкоштовною 2022 охорони здоров'я місцеві фінансових індикаторних 
диспансеризацією роки облдержадміністра бюджети можливостей показників 
учасників АТО, ції, здоров’я 
членів сімей райдержадміністра
загиблих (померлих) ції, 
учасників міськвиконкоми, 
АТО,  сімей Героїв об’єднані 
Небесної Сотні, територіальні 
постраждалих під громади  
час Революції 
88 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
Гідності та бійців - 
добровольців, у 
тому числі 
дороговартісним 
обстеженням (МРТ, 
КТ та інші), а також 
обстеженням на 
соціально-
небезпечні хвороби 
3. Забезпечити 2018- Управління Обласний та В межах Поліпшення 
безкоштовним зубо- 2022 охорони здоров'я місцеві фінансових індикаторних 
та роки облдержадміністра бюджети можливостей показників 
слухопротезуванням ції, здоров’я 
учасників АТО, райдержадміністра
демобілізованих із ції, 
зони АТО та членів міськвиконкоми, 
сімей загиблих об’єднані 
(померлих) територіальні 
учасників АТО, громади 
сімей Героїв 
Небесної Сотні, 
постраждалих під 
час 
Революції   Гідності 
та бійців - 
добровольців  
4. Надання 2018- Управління Обласний та В межах Поліпшення 
стаціонарної 2022 охорони здоров’я місцеві фінансових індикативних 
медичної допомоги роки облдержадміністра бюджети можливостей показників 
учасникам АТО, ції, здоров’я 
членам сімей райдержадміністра
загиблих (померлих) ції, 
учасників міськвиконкоми, 
АТО,  членам сімей об’єднані 
Героїв Небесної територіальні 
Сотні, громади 
постраждалим під 
час Революції 
Гідності та бійцям - 
добровольцям на 
базі Комунального 
закладу 
«Черкаський 
обласний госпіталь 
ветеранів війни» 
Черкаської обласної 
ради та 
спеціалізованих 
ліжках для 
лікування ветеранів 
війни на базі 
лікувально-
профілактичних 
закладів області 
5. Провести 2018- Управління Обласний та В межах Поліпшення 
реконструкцію 2019 охорони здоров’я місцеві фінансових надання 
приміщення їдальні роки облдержадміністра бюджети можливостей реабілітаційної
89 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
та зимового саду ції, , лікувально-
Комунального райдержадміністра психологічної 
закладу ції, допомоги 
«Черкаський міськвиконкоми, учасникам 
обласний госпіталь об’єднані АТО 
ветеранів війни» територіальні 
Черкаської обласної громади 
ради для створення 
сучасного 
реабілітаційно-
відновного 
комплексу та 
переміщення 
їдалень до 
стаціонарних 
відділень госпіталю 
3. Сприяння працевлаштуванню 
1. Забезпечити 2018- Черкаський Фонд В межах Зниження 
проведення 2022 обласний центр загально- фінансових безробіття, 
превентивних та роки зайнятості обов’язковог можливостей забезпечення 
адаптаційних  заход о державного постійної 
ів для учасників соціального зайнятості 
АТО, у разі їх страхування 
звернення до України на 
центрів зайнятості, а випадок 
саме: підбір роботи, безробіття 
інформування та 
консультування 
щодо змісту їх прав і 
державних, 
гарантій, залучення 
до самозайнятості 
2 Організовувати та 2018- Черкаський Фонд В межах Забезпечення 
проводити для 2022 обласний центр загально- фінансових тимчасової 
учасників АТО та роки зайнятості, обов’язковог можливостей зайнятості 
демобілізованих із органи  місцевого о державного 
зони АТО і членів  їх самоврядування, соціального 
сімей громадські та роботодавці страхування 
інші роботи України на 
тимчасового випадок 
характеру безробіття 
 
3. Організація, 2018- Черкаський Фонд В межах Зниження 
відповідно до 2022 обласний центр загально- фінансових безробіття, 
законодавства, для роки зайнятості обов’язковог можливостей забезпечення 
військовослужбовці о державного постійної 
в, які звільнені або соціального зайнятості 
звільняються з страхування 
військової служби, України на 
професійної випадок 
підготовки, безробіття 
перепідготовки та 
підвищення 
кваліфікації у разі 
реєстрації їх в 
установленому 
порядку, як 
90 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
безробітних та 
сприяння у 
працевлаштуванні 
після проходження 
навчання 
4. Здійснення 2018- Територіальна В межах В межах Сприяння 
державного 2022 державна інспекція бюджетних фінансових соціалізації 
контролю: роки з питань праці у асигнувань можливостей громадян, які 
- за додержанням Черкаській області на основну зазнали 
норм законодавства діяльність стресових 
про працю щодо впливів 
збереження місця 
роботи, посади, 
заробітної плати за 
учасниками АТО, 
призваними за 
мобілізацію 
працівниками всіма 
суб’єктами 
господарювання 
(підприємствами, 
установами, 
організаціями, 
фізичними особами, 
що використовують 
найману працю); 
 - за виконанням 
норм щодо 
працевлаштування 
осіб із обмеженими 
можливостями 
(інвалідів) 
4. Освіта 
1. Забезпечення 2018- Управління освіти і Місцеві В межах Поліпшення 
безкоштовним 2022 науки бюджети бюджетних соціального 
харчуванням учнів роки облдержадміністра призначень, захисту 
1- 11 класів ції, передбачени сімей  учасник
загальноосвітніх райдержадміністра х на галузь ів АТО,  сімей 
навчальних закладів ції, Героїв 
- дітей  із сімей міськвиконкоми, Небесної Сотні 
загиблих учасників об’єднані та 
АТО,  дітей територіальні постраждалих 
військовослужбовці громади під час 
в (резервістів, Революції 
військовозобов’язан Гідності   та 
их), демобілізованих бійців - 
із зони АТО, із сімей добровольців 
Героїв Небесної 
Сотні, 
постраждалих під 
час Революції 
Гідності та бійців - 
добровольців 
2. Забезпечення 2018- Управління освіти і Місцеві В межах Поліпшення 
безкоштовним 2022 науки бюджети  бюджетних соціального 
харчуванням роки облдержадміністра призначень, захисту 
вихованців ції, сімей  учасник
91 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
дошкільних райдержадміністра передбачени ів АТО,  сімей 
навчальних закладів ції, х на галузь Героїв 
з числа дітей  із міськвиконкоми, Небесної Сотні 
сімей загиблих об’єднані та 
учасників територіальні постраждалих 
АТО,  дітей громади під час 
військовослужбовці Революції 
в (резервістів, Гідності та 
військовозобов’язан бійців - 
их), демобілізованих добровольців 
із зони АТО,  із 
сімей Героїв 
Небесної Сотні, 
постраждалих під 
час Революції 
Гідності та бійців - 
добровольців 
3. Звільнення дітей 2018- Управління  облде Фінансуванн  Соціальний 
учасників 2022 ржадміністрації: я не потребує захист сімей 
АТО,  сімей Героїв роки освіти і науки; у учасників 
Небесної Сотні та справах сім’ї, бойових дій 
постраждалих під молоді та спорту, 
час Революції Департамент 
Гідності  від сплати культури та 
за додаткові освітні взаємозв’язків з 
послуги у громадськістю 
державних і облдержадміністра
комунальних ції, 
навчальних райдержадміністра
закладах, дитячо- ції, 
юнацьких міськвиконкоми, 
спортивних школах, об’єднані 
школах естетичного територіальні 
виховання та громади 
гуртках, студіях і 
секціях при 
дошкільних, 
позашкільних і 
культурно-освітніх 
закладах 
4. Першочергове 2018- Управління освіти і Фінансуванн  Соціальний 
влаштування до 2022 науки я не потребує захист сімей 
дошкільних роки облдержадміністра загиблих та 
навчальних закладів ції, учасників 
дітей дошкільного райдержадміністра бойових дій 
віку, один з батьків- ції, 
військовослужбовці міськвиконкоми, 
в яких знаходиться у об’єднані 
зоні АТО територіальні 
громади 
5. Сприяння у 2018- Управління освіти і Фінансуванн   
працевлаштуванні 2022 науки я не потребує 
учасників АТО у роки облдержадміністра
навчальних закладах ції, 
при наявності Товариство 
педагогічної освіти сприяння обороні 
та вакансій України, 
92 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
райдержадміністра
ції, 
міськвиконкоми, 
об’єднані 
територіальні 
громади 
6. Залучати учасників 2018- Управління освіти і Фінансуванн   
АТО та осіб, 2022 науки я не потребує 
демобілізованих із роки облдержадміністра
зони АТО, до ції, 
проведення райдержадміністра
навчально-польових ції, 
зборів для учнів 11-х міськвиконкоми, 
класів об’єднані 
територіальні 
громади  
7. Здійснювати 2018- Управління освіти і Фінансуванн   
психолого- 2022 науки я не потребує 
педагогічний роки облдержадміністра
супровід дітей ції, 
шкільного віку із райдержадміністра
сімей учасників ції, 
АТО та дітей міськвиконкоми, 
загиблих (померлих) об’єднані 
учасників АТО територіальні 
 громади 
8. Присвоювати 2018- Райдержадміністра Місцеві В межах  
навчальним 2022 ції, бюджети  фінансових 
закладам імена роки міськвиконкоми, можливостей 
героїв, що загинули об’єднані 
за незалежність і територіальні 
територіальну громади 
цілісність України 
5. Культурно-мистецькі заходи 
1. Проведення у 2018- Департамент Фінансуванн  Під час 
закладах культури 2022 культури та я не потребує відвідування 
області культурно- роки взаємозв’язків з мистецьких та 
мистецьких акцій, громадськістю культурно-
виставок, концертів, облдержадміністра просвітницьки
вистав, інших ції, Черкаський х заходів 
заходів присвячених обласний виникають 
героїзму учасників контактний центр, позитивні 
АТО, постраждалих райдержадміністра емоції, які 
під час Революції ції, допомагають  а
Гідності  та бійців - міськвиконкоми, даптації 
добровольців об’єднані учасників 
територіальні АТО  
громади 
2. Залучення 2018- Департамент Фінансуванн  Залучення до 
активних  громадян, 2022 культури та я не потребує культурно-
  учасників роки взаємозв’язків з просвітницьки
АТО,  членів сімей громадськістю х заходів 
загиблих (померлих) облдержадміністра патріотичного 
учасників АТО, ції, Черкаський спрямування 
сімей Героїв обласний дасть 
Небесної контактний центр, можливість 
93 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
Сотні,  постраждали райдержадміністра проявити свої 
х під час Революції ції, організаторські 
Гідності  та бійців - міськвиконкоми, та творчі 
добровольців до об’єднані здібності 
організації територіальні 
культурно- громади 
просвітницьких 
заходів 
патріотичного 
спрямування  
3. Закладам культури 2018- Департамент Фінансуванн  Можливість 
області надавати 2022 культури та я не потребує відвідати 
можливість роки взаємозв’язків з культурно-
учасникам АТО, громадськістю просвітницькі 
членам сімей облдержадміністра заходи більшій 
загиблих учасників ції, кількості 
АТО, сімей Героїв райдержадміністра громадян 
Небесної ції, зазначеної 
Сотні,  постраждали міськвиконкоми, категорії 
м під час Революції об’єднані 
Гідності  та бійців - територіальні 
добровольців громади області 
відвідування 
культурно-
просвітницьких 
заходів на пільгових 
умовах 
4. Встановити на 2018- Департамент Місцеві В межах  
території населених 2022 культури та бюджети, фінансових 
пунктів роки взаємозв’язків з інші можливостей 
області  пам’ятні громадськістю джерела, не 
знаки, меморіальні облдержадміністра заборонені 
дошки загиблим ції, законодавств
учасникам АТО, райдержадміністра ом 
Героям Небесної ції, 
Сотні  міськвиконкоми, 
об’єднані 
територіальні 
громади 
6. Патріотичне виховання молодого покоління 
1. Залучення учасників 2018- Управління освіти і Місцеві  Підвищення 
АТО, членів сімей 2022 науки бюджети, свідомості 
загиблих учасників роки облдержадміністра інші молодої 
АТО,  сімей Героїв ції, джерела, не людини щодо 
Небесної Сотні та Департамент заборонені любові до 
постраждалих під культури та законодавств Держави та її 
час Революції взаємозв’язків з ом традицій 
Гідності  до громадськістю 
військово- облдержадміністра
патріотичного ції, 
виховання молоді Черкаський 
при проведенні обласний 
місячника обороно- контактний центр, 
масової роботи райдержадміністра
приуроченого до ції 
державних свят. міськвиконкоми, 
  
94 
 
№ Перелік заходів Термін Виконавці Джерела Орієнтовні Очікуваний 
з/ Програми виконан фінансуванн обсяги результат 
п ня я фінансуванн
заходу я (вартість) 
на рік, грн. 
1 2 3 4 5 6 7 
об’єднані 
територіальні 
громади 
Товариство 
сприяння обороні 
України 
2. Організація 2018- Управління освіти і Місцеві  Виховання 
зустрічей учнів, 2022 науки бюджети, патріотизму у 
студентів з роки облдержадміністра інші дітей та молоді 
учасниками ції,  Черкаський джерела, не  
АТО,  членами обласний заборонені 
сімей загиблих контактний центр, законодавств
учасників АТО, райдержадміністра ом 
сім’ями Героїв ції, 
Небесної Сотні, міськвиконкоми, 
постраждалими під об’єднані 
час Революції територіальні 
Гідності   та громади 
волонтерами, які Товариство 
надають їм сприяння обороні 
допомогу України, 
громадські 
організації 
3. Організація 2018- Управління освіти і Місцеві   
співпраці з 2022 науки бюджети, 
громадськими роки облдержадміністра інші 
організаціями ції, джерела, не 
учасників АТО, Черкаський заборонені 
дружин загиблих обласний законодавств
учасників АТО контактний центр, ом 
щодо патріотичного Товариство 
виховання молоді сприяння обороні 
України, 
громадські 
організації 
4. Проведення лінійок 2018- Управління освіти і Місцеві  Виховання 
та уроків пам’яті, 2022 науки бюджети, патріотизму у 
засідань за круглим роки облдержадміністра інші дітей та молоді 
столом, ції,  Черкаський джерела, не  
конференцій, обласний заборонені 
лекцій, виховних контактний центр, законодавств
годин, бесід, райдержадміністра ом 
вечорів, виставок ції, 
малюнків та інших міськвиконкоми, 
тематичних заходів, громадські 
присвячених організації,  об’єдн
вшануванню пам’яті ані територіальні 
захисників, які громади 
віддали життя за 
незалежність 
України
Репозиторій ЧДТУ
