Державні механізми формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві

Сісецька, Вікторія Ігорівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8049
Title:	Державні механізми формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві
Authors:	Данилевський, Валерій Вікторович Сісецька, Вікторія Ігорівна
Keywords:	ветеран війни;особа з інвалідністю внаслідок війни;Міністерство у справах ветеранів України;образ;реінтеграція;цивільне населення;суспільство;толерантність
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Об’єкт дослідження - позитивний образ ветерана війни в суспільстві. Предмет дослідження - державні механізми формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві. Мета дослідження - дослідження та напрацювання шляхів удосконалення державних механізмів у сфері формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві. Завдання дослідження – проаналізувати державні механізми формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві, що функціонують станом на 2023 рік; описати рівень сприйняття ветеранів війни суспільством та рівень суспільної толерантності до осіб з інвалідністю внаслідок війни; визначити ефективність державних механізмів формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві та їх вплив на рівень реінтеграції ветеранів війни у суспільство; дати рекомендації щодо удосконалення державних механізмів формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві. Наукова новизна отриманих результатів сприятиме удосконаленню законодавства, що регулює сферу формування позитивного образу ветерана війни у суспільстві, а також удосконалення шляхів з реалізації законодавства. Одержані результати можуть бути використанні під час розробки нормативно правових актів у сфері формування позитивного образу ветерана війни у суспільстві.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8049
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Сісецька В.І..pdf Restricted Access		561.78 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 4 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
До кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Державні механізми формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві» 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 2 курсу,  
групи ЗПУАМ-221 
спеціальності 281 Публічне управління 
та адміністрування  
  
 _________Сісецька  В. І.__________________ 
                                        (прізвище та ініціали) 
 
Керівник __Данилевський В. В.__________ 
                                          (прізвище та ініціали) 
 
Рецензент _________________________________ 
                                           (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
5  
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………………. 6 
РОЗДІЛ 1 Теоретичні засади формування позитивного образу ветерана війни 
в суспільстві……………………………………………………………………….9 
1.1. Роль поваги суспільства до ветеранів війни на шляху до їх реінтеграції в 
цивільне життя…………………………………………………………………….9 
1.2. Система державного управління у сфері  формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві…………………………………………….17 
1.3. Законодавче регулювання сфери формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві…………………………………………………..…25 
Висновки до розділу 1………………………………………………………..….33 
РОЗДІЛ 2  Аналіз рівня формування позитивного образу ветерана війни в 
українському суспільстві………………………………………………………..35 
2.1 Аналіз ефективності державних механізмів формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві…………………………………...………..35 
2.2  Рівень сприйняття ветеранів війни українським суспільством………..39 
2.3 Аналіз суспільної толерантності до осіб з інвалідністю внаслідок 
війни………………………………………………………………………………46  
Висновки до розділу 2…………………………………………………………...52 
РОЗДІЛ 3  Напрями вдосконалення державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві……………………………...53 
3.1 Удосконалення законодавчого врегулювання сфери формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві……………………………...53 
3.2 Запровадження нових державних механізмів формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві…………………………………………….60 
Висновки до розділу 3…………………………………………………………...65 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..….67 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…….70 
6 
 
 
ВСТУП 
 
 
Українське суспільство продовжує жити в умовах війни, що створює 
нові виклики для громадян і ставить нові завдання перед державою та 
громадськістю. Збройна агресія проти української державності актуалізувала 
питання розширення потреб, усіх без винятку, однак особливого значення 
набувають питання реінтеграції у цивільне життя ветеранів війни. Одним з 
аспектів, що перешкоджає належній реінтеграції ветеранів війни до 
цивільного життя є сильний психологічний стрес, відчуття виключення та 
упереджене ставлення. 
Належна реалізація політики у сфері формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві є важливо, оскільки, відчуття упередженого, 
несправедливого ставлення до ветеранів війни перешкоджає їх реінтеграції до 
мирного життя, створює умови для поглиблення  проблем і перешкоджає 
державі в реалізації ефективної державної політики у сфері соціального 
захисту ветеранів війни. 
Суспільна толерантність до ветеранів війни є необхідним механізмом  
для налагодження роботи виконавчої влади, встановлення конструктивного 
діалогу в рамках громадянського суспільства та розв'язання питань 
взаєморозуміння на рівні соціальної взаємодії між громадянами. 
Не зважаючи на те, що соціальна категорія ветеранів війни не є чимось 
новим для України та українського суспільства питання формування 
позитивного образу ветеранів війни не досліджувалось комплексно 
науковцями. Проте, існує велика кількість установ та організацій, що 
здійснюють аналіз зазначеної сфери, проводять соціологічні дослідження та 
надають рекомендації щодо формування позитивного образу ветерана війни в 
суспільстві, а саме: Програма розвитку ООН, Рада міжнародних наукових 
досліджень та обмінів (англ. International Research & Exchanges Board, IREX), 
7 
 
Міжнародна організація з міграції, Український ветеранський фонд. Водночас 
питання ветеранської державної політики, як політики соціального захисту, 
вивчали такі науковці як Н. Тілікіна, І. Пєша, М. Кравченко, М. Мушкевич, 
Т. Марценюк Г. Гриценко, Г. Скипальська, С. Архіпова, Л. Баранник, 
О. Дацюк, А. Кириченко, І. Демченко, Н. Булига, О. Артюх, О. Кондратенко.  
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та напрацювання 
шляхів удосконалення державних механізмів у сфері формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві. 
Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: 
а) проаналізувати державні механізми формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві, що функціонують станом на 2023 рік; 
б) описати рівень сприйняття ветеранів війни суспільством та рівень 
суспільної толерантності до осіб з інвалідністю внаслідок війни; 
в) визначити ефективність державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві та їх вплив на рівень 
реінтеграції ветеранів війни у суспільство; 
г) дати рекомендації щодо удосконалення державних механізмів 
формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві. 
Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи магістра є позитивний 
образ ветерана війни в суспільстві. 
Предметом дослідження кваліфікаційної роботи магістра є державні 
механізми формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві. 
Враховуючи мету та поставлені завдання, об’єкт та предмет 
кваліфікаційної роботи магістра було використано такі методи дослідження, 
як інструмент добування фактичного матеріалу: аналіз, індукція, аналогія, 
історичний метод. 
Для встановлення механізмів формування позитивного образу ветерана 
війни у суспільстві, що використовується державою був використаний метод 
аналізу. Під час визначення рівня сприйняття ветеранів війни суспільством та 
рівня суспільної толерантності до осіб з інвалідністю внаслідок війни були 
8 
 
використані методи аналізу, аналогії та індукції. Історичний метод був 
використаний для дослідження регулювання сфери формування позитивного 
образу ветерана війни у суспільстві на законодавчому рівні.  
Автор кваліфікаційної роботи магістра пропонує удосконалення 
законодавства, що регулює сферу формування позитивного образу ветерана 
війни у суспільстві, а також удосконалення шляхів з реалізації законодавства 
через впровадження нових державних механізмів формування позитивного 
образу ветерана війни. 
Отримані у кваліфікаційній роботі магістра результати були 
оприлюднені у тезах доповідей В. Сісецької: «Державні механізми 
формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві» (VІІ 
Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Сучасні 
тенденції розвитку  економіки та держави», 19 квітня 2023 р); «Роль держави 
у формуванні суспільної толерантності до осіб з інвалідністю внаслідок війни» 
(ХXІV Міжнародна науково-практична конференція  «Теорія і практика 
сучасної економіки», 20 жовтня 2023 р). 
Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу (3 сторінки); трьох 
розділів, а саме: Розділ 1. Теоретичні засади формування позитивного образу 
ветеранів війни в суспільстві (27 сторінок), Розділ 2. Аналіз рівня формування 
позитивного образу ветерана війни в українському суспільстві (19 сторінок), 
Розділ 3. Напрями вдосконалення державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві (15 сторінок); висновків (3 
сторінки) та списку використаних джерел (5 сторінок). Загальний обсяг 
кваліфікаційної роботи магістра становить 77 сторінок. 
 
  
9 
 
РОЗДІЛ 1  
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО 
ОБРАЗУ ВЕТЕРАНА ВІЙНИ В СУСПІЛЬСТВІ  
 
 
1.1 Роль поваги суспільства до ветеранів війни на шляху до їх 
реінтеграції в цивільне життя 
 
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх 
соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті 
Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни 
належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, 
учасники війни [1]. 
У березні 2014 року Російська Федерація розпочала введення військ на 
територію України та Криму внаслідок чого було анексовано Крим та 
захоплено території Донецької та Луганської областей. 13 квітня 2014 Україна 
розпочала повномасштабну антитерористичну операцію із залученням 
Збройних Сил України, щоб протидіяти збройній агресії Російської Федерації. 
За аналітичними даними Міністерства у справах ветеранів України з 2014 року 
до січня 2022 року, в результаті бойових дій, статус учасника бойових дій 
отримали 493 550 осіб, а статус особи з інвалідністю внаслідок війни отримали 
68 290 осіб [2]. 
24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне 
вторгнення на територію України у зв’язку з чим було введено воєнний стан 
та розпочато мобілізацію військовозобов’язаних. Відтоді до лав Сил оборони 
доєдналися захисники та захисниці як з-поміж демобілізованих учасників 
бойових дій, так і ті що до повномасштабного вторгнення не мали досвіду 
військової служби. За попередніми даними кількість осіб, що отримали статус 
учасника бойових дій зросло вдвічі порівняно з кількістю осіб з наявним 
10 
 
статусом до лютого 2022 року водночас у зв’язку з безпековою ситуацією в 
Україні кількість осіб з інвалідністю внаслідок війни не розголошуєтеся. Отже, 
перед українським суспільством стоїть завдання змиритися з новою 
реальністю та адаптуватися під нові виклики, перетворюючи їх на нові 
здобутки. 
З моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 р., кількість 
осіб, які захищають країну, різко зросла. Хоча точних цифр поки що немає, 
можна очікувати, що кількість ветеранів із травмами внаслідок війни буде 
експонентно зростати, як і кількість сімей, які втратити члена сім’ї під час 
бойових дій і потребують підтримки. Водночас війна зумовила масштабні 
гуманітарні проблеми для населення загалом у зв’язку з масовими 
руйнуваннями життів, майна та інфраструктури, а також масовим 
переміщенням населення. За оцінками станом на початок вересня 2022 р., 
понад 6,9 мільйона осіб були внутрішньо переміщеними, а 7,2 мільйона 
українців стали біженцями (близько 32% всього населення)[3]. 
Для багатьох держав, які в той чи інший спосіб брали участь у 
військових конфліктах, важливим питанням є і залишається реінтеграція 
ветеранів. У цих країнах розроблені спеціальні програми, які покликані 
реабілітувати учасників бойових дій. Йдеться як про фізіологічну, так і про 
психологічну реабілітацію, а також соціальне включення в життя своїх 
громад[3]. 
Реінтеграція – це важлива складова надання допомоги з розбудови та 
підтримки миру, а також забезпеченні соціальної згуртованості. Це процес, 
який характеризується соціальним, економічним, політичним і безпековим 
виміром. Підтримка може розв’язувати різні елементи процесу реінтеграції, 
починаючи від соціально-економічних викликів і завершуючи 
психосоціальними аспектами. Підтримка також може надаватися задля 
пом’якшення чинників дестабілізації, зокрема соціального виключення та 
стигматизації, зловживання алкоголем і наркотиками, інших фізичних 
психосоціальних травм, позбавлення політичних прав, відчуття непевності. 
11 
 
Важливо зазначити, що реінтеграція впливає на ширшу відбудову й 
миротворчу діяльність, і сама зазнає їхнього впливу, тож необхідно, щоб її 
процеси узгоджувалися з ширшими межами та програмами, стаючи їхньою 
частиною[3]. 
Низка досліджень за період 2014-2022 рр. вказує на те, що ветерани в 
Україні поставали перед численними труднощами під час повернення до 
цивільного життя. Серед них – відчуття виключеності та несправедливого 
ставлення. Також поміж них більше людей з інвалідністю, що впливало на 
їхній фізичний та психічний стан, їхню спроможність забезпечувати собі 
засоби для існування та ефективно проходити реінтеграцію у суспільство. 
Попри масштабну підтримку з боку держави та пільги «на папері», є чимало 
повідомлень, які вказують, що насправді ветеранам складно було отримати 
послуги, тому вони іноді почувалися маргіналізованими й відчували, що влада 
байдужа до їхніх проблем [3]. 
Одним з аспектів, що перешкоджає належній реінтеграції ветеранів 
війни до цивільного життя є сильний психологічний стрес, відчуття 
виключення та упереджене ставлення зокрема це підтверджують результати 
опитування, проведеного Міжнародною організацією з міграції у місті Києві 
та Київській, Дніпропетровській і Львівській областях у 2019 році, показали, 
що третина (32%) опитаних відчували себе виключеними із суспільства. Крім 
того, велика частка респондентів погодилася з думкою, що досвід ветеранів 
можуть зрозуміти лише ті, хто принаймні хоч якось пов’язані з особами, які 
мають військовий досвід. Опитування 2019 року також показало, що майже 
половина респондентів (49%) відчували упереджене або несправедливе 
ставлення до ветеранів у різних сферах життя. Результати опитування 
ветеранок показали, що кожна п’ята з них відчувала сильний психологічний 
стрес під час служби, і майже половина респонденток-ветеранок повідомили, 
що після повернення зі служби зіштовхнулись із різними труднощами у 
спілкуванні з іншими людьми [4].   
12 
 
Неспроможність ветеранів війни реінтегруватися загрожує соціальною 
ексклюзією, економічною незахищеністю та проблемами з психічним 
здоров’ям. Такі хронічні проблеми можуть збільшити ризик радикалізації та 
послабити соціальну згуртованість у країні [5]. 
Саме тому перед українським суспільством стоїть важливе завдання 
сформувати суспільну повагу до ветеранів війни через готовність прийняти їх 
такими, якими вони є, враховуючи їх унікальний життєвий досвід і 
взаємодіяти з ними на засадах порозуміння у всіх сферах суспільних відносин. 
За результатами опитування військовослужбовців та ветеранів війни від 
Українського ветеранського фонду абсолютна більшість опитаних військових 
та ветеранів війни вважають, що на сьогодні українське суспільство поважає 
ветеранів війни (52,2% – скоріш поважає + 9,5% – однозначно поважає). На 
думку 21,4% респондентів –  суспільство скоріш не поважає ветеранів війни, а 
4% переконані, що зовсім не поважає. Натомість близько 13% опитаних не 
змогли дати точної відповіді на дане питання [6]. 
Говорячи про повагу безпосередньо до ветерана війни, один з учасників 
групи зауважив, що повага до людини є наслідком в першу чергу її вчинків, 
дій в суспільстві і не залежить від статусу чи звання, з чим погодилася і решта 
учасників групи. Однією з тез, що також зрезонувала для усіх учасників фокус-
групи ветеранів війни є те, що повага – це досить непостійна категорія. “Ми 
пам’ятаємо багато прикладів в маршрутках, коли (водії) не давали можливості 
їздити людям з посвідченням учасника бойових дій. Ось це – приклад 
неповаги.” – зауважив один з ветеранів війни та додав: “Коли почалося 
повномасштабне вторгнення, люди згадали, що в нас є ця армія, в їхнє життя 
зайшла війна, бо раніше вони жили без війни. Це все стало пріоритетно і у нас 
з’явився прояв великої поваги. Дуже схоже, як було з лікарями в період Ковіду. 
Так само – з ветеранами війни. Якщо в житті є війна в тій чи іншій формі, вони 
(люди) дотичні до війни, чи вони постраждали, чи вони якось приймають в 
цьому участь, опосередковано чи напряму, вони розуміють роль та місце 
військового і від цього вже формується повага” [6]. 
13 
 
Оцінюючи ставлення до ветеранів війни з боку держави та з боку 
суспільства, думки ветеранів війни розділилися: для одних ветеранів війни, 
хоч і формальні чи важко доступні пільги від держави, є проявом поваги до 
ветеранів війни; для інших – набагато важливішими за формальні умови є їх 
практичне використання. Зокрема більшість ветеранів війни погодилися з тим, 
що наявність пільг – є проявом поваги з боку держави, а численні 
бюрократичні процедури на шляху до отримання цих пільг ветеранами війни 
– є безпосереднім проявом неповаги. Водночас один з ветеранів війни 
зауважив, що держава і є відображенням суспільства, відтак порівняння їх 
ставлення до ветеранів війни є некоректним [6]. 
Своєю чергою, учасниці фокус-групи жінок-ветеранок говорячи про 
повагу до ветеранів війни, акцентували на необхідності додержання 
законодавства щодо соціального захисту ветеранів війни та розповідали про 
прояви неповаги, з якими стикаються у суспільстві. Зокрема, одна з учасниць 
фокус-групи зауважила, що особливо  важливим є дотримання законодавства 
на локальному рівні: “закони дуже гарно написані, але деколи вони не 
виконуються на території деяких областей, (…) дуже багато таких історій, 
пов’язаних з землею (пільгами на землю для ветеранів війни). Наприклад, її не 
можуть дати, бо її там (в населеному пункті) просто немає, або кажуть: “вас 
(ветеранів війни) тут дуже багато, а землі стільки немає.” [6]. 
Проявом неповаги з боку держави, зокрема, ветеранки вважають те, що 
в Україні бракує реабілітаційних центрів, які могли б допомогти ветеранам 
війни у відновленні функціональності кінцівки. “Це дуже боляче, тому що вже 
стільки років йде війна, скільки людей з проблемами  кінцівок, а ми не можемо 
фактично нікого адекватно реабілітувати. І в нас на папері це все є, але коли я 
бачу реальні реабілітаційні заходи, коли тих самих азовців з сім’ями 
відправляють ліпити з глини після повернення з полону, то я не впевнена, що 
їм треба ліпити з глини. Їм треба все-таки більше.” – додала одна з ветеранок 
[6]. 
14 
 
Говорячи про прояви неповаги з боку суспільства, ветеранки війни 
також розповідали, що часто в їх адресу звучить фраза: “Ми вас туди не 
посилали”. Такі обезцінюючі позиції існують в нашому суспільстві, за словами 
ветеранок війни, з 2014 року, але й після повномасштабного вторгнення Росії 
у лютому 2022 року, не зникли [6]. 
Загалом, ветеранки війни зазначають, що рівень неповаги зростає 
відповідно до зниження рівня небезпеки. До прикладу, за словами однієї з 
учасниць фокус-групи, “зараз дійсно повага від суспільства набагато більша, 
ніж була у п’ятнадцятому, сімнадцятому, дев’ятнадцятому році. Але зараз ми 
теж маємо явно невеликий спад, особливо на тих територіях, де активних 
бойових дій немає, і там люди вже повертаються до звичайного життя.” 
Натомість як приклад прояву безпосередньої поваги до ветеранської спільноти 
з боку українського суспільства, ветеранки війни називали створені пільгові 
можливості у приватних закладах охорони здоров’я, за ініціативи самих 
власників закладів [6]. 
Окрім цього, відсутність поваги суспільства до ветеранів війни впливає 
на їх працевлаштування так, за даними дослідження, проведеного у рамках 
Програми реінтеграції ветеранів IREX, 32 % ветеранів, яким довелося шукати 
роботу після військової служби, відчували небажання роботодавців наймати 
їх через їхній статус. За результатами дослідження «Життя після конфлікту», 
проведеного у 2019 році, 24% екс комбатантів заявляли, що відчувають 
дискримінацію через статус ветерана при пошуку роботи, а 80 %  ветеранів не 
вказують свій військовий досвід у резюме (за даними «Центру зайнятості 
вільних людей») [5]. 
Зовнішньою перешкодою, що походила безпосередньо від роботодавців 
(зі слів учасників бойових дій), була думка про те, що екскомбатанти мають 
психологічні проблеми, зокрема посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), 
а тому не можуть ефективно працювати й взаємодіяти з колегами. Таке 
упереджене ставлення спостерігала третина опитаних в рамках дослідження 
ветеранів[5].  
15 
 
Окрім того, дослідження щодо статусу жінок-ветеранок та сервісів, що 
їм  надаються проведене у 2020 році, що підготовлено Фондом “Демократичні 
ініціативи” імені Ілька Кучеріва за результатами дослідження щодо статусу 
жінок-ветеранок та сервісів, що їм надаються, на замовлення Фонду Східна 
Європа в межах проєкту “All4One: комплексна програма психологічної та 
менторської підтримки ветеранів” дало можливість визначити побоювання 
ветеранок війни, що з 2019 рок держава почне дедалі більше дистанціюватися 
від ветеранів і ветеранського руху, а ЗМІ працюватимуть на дискредитацію 
образу ветеранів та формування негативного ставлення з боку суспільства [7]. 
Водночас після повномасштабного вторгнення російської федерації на 
територію України ставлення суспільства до ветеранів війни змінилось. За 
результатами Шістнадцятого загальнонаціонального опитування: Образ 
ветеранів в українському суспільстві проведеного у серпні 2022 рік 
Соціологічною групою “Рейтинг” ініціативи “Українського ветеранського 
фонду” Міністерства у справах ветеранів України  64% респондентів першу 
чергу відчуває вдячність, коли зустрічає ветерана російсько- української війни 
на вулиці, а 50% гордість. Також за результатами зазначеного дослідження 
визначено, що понад 70% респондентів довіряють ветеранам війни [8]. 
В той самий час, за результатами Двадцятого загальнонаціонального 
опитування в умовах війни, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” з 
ініціативи “Українського ветеранського фонду” Міністерства у справах 
ветеранів України  проведеного у січні 2023 рік визначено, що 13% 
респондентів уникають спілкування з ветеранами війни через небажання 
викликати неприємні спогади, страх сказати неправильні речі – 5 %, 
відсутність спільних тем для обговорення – 4%, відмінність поглядів на 
життєві проблеми – 1% [9].  
Водночас прогнозовано, що відсоток тих, хто уникатиме спілкування з 
ветеранами війни з часом може бути збільшено та призведе, до 
дистанціювання цивільного населення від ветеранів, що спостерігалось у 
16 
 
2017-2021 роках, але в значно більших обсягах, що матиме значний 
негативний вплив на суспільство та державу. 
Автор кваліфікаційної роботи магістра вважає, що повага суспільства до 
ветеранів війни має критичне значення на шляху до їхньої успішної 
реінтеграції в цивільне життя. Ця повага виступає не лише як моральне 
визнання їхніх здобутків і жертовності, але і як основа для підтримки та 
сприяння їхньому фізичному та психологічному відновленню. 
Перше, що визначає роль поваги суспільства, - це вплив на самопочуття 
ветеранів. Почуття поваги, визнання та підтримки з боку навколишній є 
ключовими факторами у відновленні самооцінки ветеранів. Вони 
відчуваються значущими для суспільства, коли отримують підтримку та 
визнання за свою службу. 
Друге – повага суспільства створює сприятливе середовище для 
реінтеграції. Коли суспільство виявляє повагу до ветеранів, це сприяє 
зменшенню стигми та перешкод, з якими вони можуть зіткнутися при 
поверненні до цивільного життя. Вони відчувають себе важливою та цінною 
частиною суспільства, що стимулює їх бажання брати участь у житті громади. 
Третє – це позитивний вплив на психологічний стан ветеранів. Повага та 
підтримка сприяють психологічному відновленню, допомагаючи ветеранам 
подолати стрес та травми, що виникли під час служби. Це може сприяти їхній 
соціальній адаптації та зниженню рівня посттравматичного стресу. 
Отже, повага суспільства до ветеранів війни визначає їхню успішну 
реінтеграцію у цивільне життя. Це створює підґрунтя для психологічного 
відновлення, забезпечує важливе самовизначення та стимулює їхню активну 
участь у житті громади. 
 
 
 
 
17 
 
1.2. Система державного управління у сфері  формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві 
 
Зважаючи на те, український народ зробив величезний внесок у 
перемогу над нацизмом та, водночас, став одним із найбільш постраждалих 
народів у роки Другої світової війни, понад 160 000 українців через горнило 
радянсько-афганської війни, а також значна кількість українців брали участь у 
миротворчих місіях, а тому статус ветерана війни для України не є чимось 
новим та унікальним. 
Однак, з початком збройної агресії російської федерації проти України 
частина населення, консолідуючись навколо спільних цінностей, стали на 
захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності держави. В 
результаті сотні тисяч людей пройшли через бойові дії та отримали статус 
ветерана війни. І саме бойові дії спрямовані на запобігання збройної 
агресії  російської федерації кардинально змінили не лише кількість ветеранів 
війни в Україні, а і їх соціально-демографічний склад. Водночас, безумовним 
залишилось те, що ветерани війни заслуговують на гідне ставлення і шану від 
суспільства та від держави адже незважаючи на неоціненний внесок 
українських захисників, у суспільстві відбувається формування упереджено-
негативного ставлення до ветеранів війни через висвітлення насамперед 
окремих негативних вчинків і замовчування позитивних подій. Результатом 
цих процесів є дистанціювання суспільства від ветеранів війни та інколи 
проявлення зневаги до них. Ці негативні явища підсилюються заходами 
інформаційної агресії проти України та її захисників. 
Питанням ветеранських політик в України в різні часи опікувались  різні 
органи державної влади зокрема Комітет ветеранів війни в Афганістані та 
воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах при Президентові України і 
Комітет у справах ветеранів при Президентові України, Комітет у справах 
ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті 
Міністрів України,  Державна  служба  з  питань інвалідів та ветеранів 
18 
 
України, а у вересні 2014 року утворено Державну службу України у справах 
ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. 
В той же час, основними завданнями, наприклад, Комітету у справах 
ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті 
Міністрів України була участь у формуванні та реалізації державної соціальної 
політики стосовно ветеранів війни і членів їхніх сімей, увічненні пам'яті 
загиблих, патріотичному вихованні молоді, ліквідації наслідків війни і 
воєнних конфліктів [10]. 
Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників 
антитерористичної операції реалізація державної політики у сфері соціального 
захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема, 
щодо забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортним 
лікуванням, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання 
освітніх послуг та організації поховання [11]. 
Таким чином, здійснивши аналіз повноважень органів влади, утворених 
з метою реалізації ветеранських політик підсумуємо, що політика у сфері 
формування позитивного образу ветерана війни у суспільстві до 2018 року не 
здійснювалась. 
28 листопада 2018 року, шляхом реорганізації Державної служби 
України у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції 
утворено Міністерство у справах ветеранів України. 
Мінветеранів відповідно до Положення про Міністерство у справах 
ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 
27 грудня 2018 року № 1175, сприяє популяризації та забезпеченню 
формування позитивного образу ветерана, героїзації ветеранів у суспільстві, 
координує з питань, віднесених до його компетенції, здійснення органами 
виконавчої влади та у випадках, передбачених законом, органами місцевого 
самоврядування заходів з питань популяризації позитивного образу ветерана, 
героїзації ветеранів у суспільстві, а також організовує здійснення заходів щодо 
формування позитивного образу та героїзації ветеранів [12]. 
19 
 
На виконання визначених завдань державним бюджетом передбачена 
бюджетна програма 1501030 «Здійснення заходів з підтримки ветеранів, 
розвитку ветеранського руху, героїзації та вшанування пам'яті захисників 
України, взаємодія з громадськими об'єднаннями ветеранів, створення та 
утримання Національного військового меморіального кладовища» головним 
розпоярдником якої є Міністерство у спарвах ветеранів України [13]. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 319 
затверджено Порядок  використання коштів, передбачених у державному 
бюджеті для героїзації та вшанування пам’яті захисників України визначає 
механізм використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 
“Здійснення заходів з підтримки ветеранів, розвитку ветеранського руху, 
героїзації та вшанування пам’яті захисників України, взаємодія з 
громадськими об’єднаннями ветеранів, створення та утримання 
Національного військового меморіального кладовища” для героїзації 
ветеранів війни та вшанування пам’яті загиблих (померлих) захисників 
України з метою метою реалізації державної політики у сфері героїзації 
ветеранів війни, залучення ветеранів війни до заходів з утвердження 
української національної та громадянської ідентичності, здійснення заходів із 
вшанування пам’яті загиблих (померлих) захисників України [14]. 
Передбачено використання бюджетних коштів за такими напрямами: 
а) забезпечення реалізації державної політики у сфері героїзації 
ветеранів війни, а саме: 
1) проведення соціологічних досліджень для вивчення суспільної думки 
щодо сприйняття ветеранів війни; 
2) створення документальних фільмів, соціальних роликів та реклами в 
соціальних мережах, оренду рекламних площ та розміщення інформаційних 
матеріалів, виготовлення поліграфічних матеріалів (плакатів, банерів, 
буклетів тощо), аудіо- та відеоконтенту, видання творів літератури, 
спрямованих на героїзацію ветеранів війни; 
20 
 
3) підготовку та проведення інформаційних кампаній за напрямом 
героїзації ветеранів війни; 
4) організацію та участь у заходах з популяризації ветеранського 
мистецтва (організація заходів, оплата проїзду, добових та проживання 
ветеранів війни, придбання сувенірної продукції, поліграфічних послуг); 
5) налагодження системної комунікації між ветеранами війни та 
суспільством, а також на співпрацю з міжнародними партнерами та 
закордонними українцями (придбання сувенірної продукції, поліграфічних 
матеріалів, оплата проїзду, добових та проживання ветеранів війни); 
б) залучення ветеранів війни до утвердження української національної 
та громадянської ідентичності, а саме: 
1) перепідготовку та перекваліфікацію ветеранів війни для подальшого 
залучення до викладацької діяльності, а також до національно-патріотичного, 
військово-патріотичного виховання та реалізації проектів у сфері утвердження 
української національної та громадянської ідентичності (організація заходів, 
оплата проїзду, добових та проживання ветеранів війни, придбання 
поліграфічної, сувенірної та канцелярської продукції, створення 
відеоматеріалів про заходи, оплата оренди приміщення для проведення заходу, 
оплата оренди обладнання для проведення заходу, транспортних послуг, 
оплата послуг лекторів); 
2) проведення соціологічних досліджень з вивчення проблем залучення 
ветеранів війни до заходів з утвердження української національної та 
громадянської ідентичності; 
3) залучення ветеранів війни до реалізації проектів і проведення заходів 
у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності 
(організація заходів, оплата проїзду, добових та проживання ветеранів війни, 
придбання поліграфічної, сувенірної та канцелярської продукції, оплата 
оренди приміщення для проведення заходу, оплата оренди обладнання для 
проведення заходу, транспортних послуг); 
21 
 
в) здійснення заходів із вшанування пам’яті загиблих (померлих) 
захисників України, зокрема створення переліку (реєстру) відомостей про 
місця поховань, пам’ятників та меморіальних дощок, які увічнюють пам’ять 
загиблих (померлих) захисників України [14].  
У сфері управління Мінветеранів функціонує Бюджетна Установа 
«Український ветеранський фонд», що забезпечує підтримку ветеранів війни, 
осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих 
учасників Революції Гідності (далі – ветерани), членів сімей ветеранів та осіб, 
на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, 
гарантії їх соціального захисту”, в тому числі, розробляє та впроваджує 
інформаційні, комунікаційні та іміджеві кампанії, проєкти співпраці з 
засобами масової інформації, що сприяють формуванню у суспільстві поваги 
до ветеранів війни [15]. 
Окрім цього, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів 
України «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства у 
справах ветеранів та підрозділів обласної, Київської та Севастопольської 
міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних 
адміністрацій з питань ветеранської політики»  головам обласних, Київської 
міської, районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (начальникам 
обласних, Київської міської, районних військових адміністрацій) до 1 жовтня 
2023 р. доручено забезпечити в установленому порядку утворення 
самостійних структурних підрозділів з питань ветеранської політики в межах 
встановленої граничної чисельності працівників місцевих державних 
адміністрацій [16]. 
Здійснивши аналіз Закону України «Про основні засади державної 
політики у сфері утвердження української національної та громадянської 
ідентичності» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що 
забезпечує формування та реалізує молодіжну політику, Міністерство оборони 
України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної політики у сферах культури та мистецтв беруть участь в межах 
22 
 
компетенції у реалізації заходів з відзначення на державному рівні ювілейних, 
пам’ятних та історичних дат, міжнародних днів, пов’язаних із вшануванням 
ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, 
учасників Революції Гідності, захистом суверенітету та територіальної 
цілісності, а також формуванням соборності та державності, проголошенням 
незалежності України [17]. 
Розпорядження “Про затвердження плану заходів з відзначення подвигів 
ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної 
цілісності та недоторканності України, на період 2023-2026 років” від 30 
березня 2023 року також визначає перелік органів влади, що здійснюють 
заходи з відзначення подвигів ветеранів війни серед яких: Міністерство 
оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство 
молоді та спорту України, Міністерство культури та інформаційної політики 
України, Міністерство совіти та науки України, Мінстерство закордонних 
справ України, Служба Безпеки України, Український інститу книги, 
Український інститут національної пам’яті, обласні військові адміністрації та 
органи місцевого самоврядування [18]. 
Так, автор кваліфікаційної роботи вважає, що зазначені органіи влади 
також відносяться до системи державного управління у сфері  формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві. 
За інформацією Міністерства закордонних справ України відзначення 
подвигів ветеранів війни, формування позитивного образу ветерана є 
притаманно таким країнам: Франції, Великої Британії, Сполучених Штатів 
Америки, Ізраїлю, Польщі, Чехії тощо [19]. 
Так, у Франції питаннями опіки над ветеранами, а також захистом їхніх 
прав, опікується Міністерство оборони. У складі Міністерства оборони 
запроваджено посаду Державного секретаря з питань ветеранів та пам'яті, яку 
наразі обіймає колишній муніципальний депутат П. Міраль [19]. 
На території Франції діє розгалужена мережа благодійних ветеранських 
асоціацій, діяльність яких спрямовується на проведення заходів із вшанування 
23 
 
пам’яті загиблих військових, а також надання сприяння ветеранам збройних 
сил. До найбільш активних асоціацій можна віднести Об'єднання нащадків 
добровольців Українського Іноземного легіону (Association des Descendants 
des Volontaires Ukrainiens  de la Legion Etrangere),  Репрезентативний комітет 
української громади Франції (Comité représentatif de la communauté ukrainienne 
en France), Комітет полум'я під Тріумфальною аркою (Comite de la Flamme sous 
l'Arc de Triomphe) [19]. 
Державний орган виконавчої влади США, який спільно з Міністерством 
оборони та Міністерством охорони здоров'я та соціального забезпечення США 
здійснює діяльність у сфері соціального забезпечення та захисту ветеранів 
військової служби, членів їх родин та осіб, що перебувають на їх утриманні є 
Міністерство у справах ветеранів, що координує, з метою вшанування 
ветеранів та членів їхніх родин, відзначення таких пам’ятних дат: 
а) 8 травня – комеморативні заходи з нагоди завершення Другої світової 
війни; 
б)  12 травня - День вшанування чоловіків та дружин ветеранів (англ. – 
Military Spouse  Appreciation Day), відзначається з метою визнання внеску 
родин ветеранів у захист національних інтересів США; 
в) День пам'яті (англ. - Memorial Day), відзначається в останній 
понеділок травня у пам'ять про американських військовослужбовців, які 
загинули у війнах і збройних конфліктах, в яких США брали участь; 
г)  27 червня - Національний день згадки про посттравматичний 
стресовий розлад (англ. - National PTSD Awareness Day), що має на меті 
привернути увагу американського суспільства до проблеми психічного 
здоров’я ветеранів; 
д) 11 листопада - День ветеранів США (англ. – Veterans Day) [19]. 
Офіс з питань ветеранів війни та репресованих осіб виконує роль 
польського центрального урядового органу, завданням якого є реалізація 
заходів з метою забезпечення ветеранам і жертвам воєнних репресій та 
24 
 
повоєнних репресій 20 ст. необхідної допомоги, опіки, а також належної 
поваги та пам'яті [19].  
Офіс діє на підставі закону від 24.01.1991 р. «Про ветеранів та окремих 
осіб, які постраждали внаслідок воєнних репресій та післявоєнного періоду». 
До основних завдань Офісу належать: реалізація ініціатив щодо популяризації 
традиції боротьби за незалежність і суверенітет Польщі, збереження пам’яті 
про жертви війни та повоєнного періоду, надання ветеранам, діячам 
антикомуністичної опозиції та жертвам репресій тоталітарних режимів 
належної поваги і шани, а також допомоги, піклування і забезпечення 
передбачених законом прав тощо [19]. 
Офіс на постійній основі виступає організатором різноманітних 
урочистих/пам’ятних заходів на державному рівні, ювілейних, ветеранських 
акцій у Польщі та за кордоном, проводить та координує реалізацію інших 
проектів, пов’язаних із плеканням традиції боротьби за незалежність Польщі 
та пам’яті жертв війни і післявоєнного періоду, співпрацює з іноземними і 
міжнародними ветеранськими організаціями та державними органами, які 
опікуються справами польських ветеранів і жертв репресій за кордоном. 
Складає щорічні плани урочистих/пам’ятних заходів на державному рівні. 
Вносить подання про нагородження орденами та відзнаками Президента 
Польщі осіб за особливі заслуги у боротьбі за суверенітет і незалежність, надає 
висновки на подання про присвоєння офіцерських звань. Офіс з питань 
ветеранів війни та репресованих осіб очолює Голова у статусі міністра Ян 
Юзеф Каспшик [19]. 
Аналізуючи діяльність України у сфері формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві, а  також міжнародний досвід  варто відзначити 
одну із ключових відмінностей щодо реалізації зазначеної політики. 
Українська політика безпосередньо направлена на формування позитивного 
образу ветеранів війни, що повертаються у суспільство та продовжують своє 
цивільне життя із набутим унікальним бойовим  досвідом водночас 
25 
 
міжнародний досвід формує здебільшого почуття шани, вдячності та поваги 
загиблих захисників та захисниць. 
Підсумовуючи, автор кваліфікаційної роботи магістра відзначає, що 
центральним органом виконавчої влади у сфері формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві є Міністерство у справах ветеранів 
України, політика у сфері формування позитивного образу ветерана війни в 
суспільстві є новою для української політики, станом на зараз відбувається 
нормативне врегулювання сфери. Попри це, формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві є важливою складовою утвердження української 
національної та громадянської ідентичності, а також складовою щодо 
реінтеграції ветеранів війни у цивільне життя. 
 
1.3 Законодавче регулювання сфери формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві 
 
Основним законом, що регулює питання ветеранської політики є Закон 
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 
Водночас зазначений Закон України спрямований на захист ветеранів війни 
шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного 
довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення 
матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та 
підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального 
і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних 
гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і 
з урахуванням стану здоров'я та не передбачає формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві як важливої складової суспільної 
реінтеграції ветеранів війни [1]. 
 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про основні засади 
державної політики у сфері утвердження української національної та 
громадянської ідентичності», який визначає одним із основних завдань 
26 
 
державної політики у сфері утвердження української національної та 
громадянської ідентичності -  поширення інформації про ветеранів війни, 
формування у суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих (померлих) 
ветеранів війни. Зокрема духовно-моральне виховання, що є складовою 
української національної та громадянської ідентичності, здійснюється за 
напрямом вшанування видатних особистостей українського державотворення, 
ветеранів України, героїв, які полягли в боротьбі за захист незалежності та 
територіальної цілісності України [17]. 
Законом України «Про основні засади державної політики у сфері 
утвердження української національної та громадянської ідентичності» серед 
повноважень у сфері утвердження української національної та громадянської 
ідентичності Міністерства у справах ветеранів України, як центрального 
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну 
політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі 
заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, 
членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України 
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які сприяють 
формуванню позитивного образу ветеранів війни у суспільстві визначено: 
а) здійснення заходів з формування позитивного образу ветеранів війни, 
осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції 
Гідності, налагодження комунікації між ветеранами війни різних поколінь; 
б) проведення заходів щодо вшанування пам’яті загиблих ветеранів 
війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників 
Революції Гідності; 
в) участь в межах компетенції у проведенні заходів щодо відзначення на 
державному рівні ювілейних, пам’ятних та історичних дат, міжнародних днів, 
пов’язаних із вшануванням ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги 
перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності, захистом незалежності, 
суверенітету та територіальної цілісності України, а також формуванням 
соборності та державності, проголошенням незалежності України [17]. 
27 
 
Як було зазначено у підрозділі 1.2 Розділу 1 Положення про 
Міністерство у справах ветеранів, затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України  від 27 грудня 2018 року № 1175, передбачає повноваження 
Мінветеранів у сфері формування позитивного образу ветеранів війни [12]. 
Резолюцією Віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань 
реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук від                     
06 лютого 2023 року № 36066/7/1-22 органам державної влади надано до 
виконання План комунікаційних заходів, спрямованих на формування 
позитивного образу ветерана в суспільстві та інформаційний супровід заходів, 
що здійснює держава, яким передбачено такі заходи: 
а) забезпечення поширення інформаційних матеріалів, направлених на 
інформаційне супроводження заходів, що здійснює держава з метою 
створення умов для переходу захисників та захисниць України від військової 
служби до цивільного життя, забезпечення їх першочергових потреб в медіа; 
б) проведення урочистих заходів із нагоди вшанування ветеранів, 
пам’яті загиблих (померлих) захисників і захисниць України; 
в) проведення інформаційних, просвітницьких, виховних заходів у 
закладах освіти із вшанування ветеранів, пам’яті загиблих (померлих) 
захисників і захисниць України з метою формування в молодого покоління 
шанобливого ставлення до зазначених осіб, виховання молоді в дусі 
патріотизму та героїзму; 
г) проведення інформаційної кампанії, спрямованої на висвітлення 
внеску ветеранів у захист незалежності, територіальної цілісності та 
суверенітету України; 
д) проведення інформаційної кампанії з роз’яснення щодо соціального 
та правового захисту військовослужбовців сил безпеки і сил оборони України, 
які звільняються або звільнені з військової служби, у тому числі з числа 
ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени 
сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени 
сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України; 
28 
 
е) проведення інформаційної кампанії з роз’яснення прав та свобод 
ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих); 
є) виготовлення та поширення документальних фільмів про ветеранів, 
які стали на захист України після повномасштабного вторгнення російської 
федерації; 
ж) проведення публічних заходів за участю Героїв України та інших 
учасників та учасниць бойових дій; 
з) сприяння висвітленню у засобах масової інформації заходів, 
спрямованих на формування позитивного образу ветерана в суспільстві та 
інформаційний супровід заходів, що здійснює держава [20]. 
З метою формування позитивного образу ветерана війни у суспільстві 
Урядом ухвалено розпорядження “Про затвердження плану заходів з 
відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту 
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, на період 
2023-2026 років” від 30 березня 2023 року, що своєю чергою є покроковим 
алгоритмом діяльності на 3 роки  для органів державної влади [18]. 
Планом заходів з відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під 
час захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності 
України зокрема передбачено: 
а) збереження та популяризація історії збройної агресії Російської 
Федерації проти України, а також інформації про подвиги ветеранів війни, 
проявлені під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України; 
б) видання книг, інших друкованих видань, мемуарів, художніх творів, 
пов’язаних з відзначенням подвигів ветеранів війни, з метою збереження 
військової історії; 
в) підтримка створення документальних та художніх фільмів, 
спрямованих на відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час 
захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України; 
29 
 
г) створення та організація демонстрації в закордонних дипломатичних 
установах України виставок, спрямованих на відзначення подвигів ветеранів 
війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України; 
д) створення музеїв, експозицій, встановлення пам’ятників 
(монументів), присвячених ветеранам війни, що брали участь у захисті 
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України; 
е) сприяння розвитку та популяризації літератури, створеної ветеранами 
війни; 
є) організація та проведення інформаційних заходів, спрямованих на 
протидію пропаганді держави-агресора та поширення об’єктивної інформації 
щодо подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, 
територіальної цілісності та недоторканності України; 
ж) поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами з 
питань відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту 
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України; 
з) проведення просвітницьких заходів (форумів, конференцій, круглих 
столів тощо) національно-патріотичного спрямування, приурочених до 
державних свят, стосовно подій, пов’язаних із збройною агресією Російської 
Федерації проти України, а також спрямованих на підвищення рівня знань про 
видатних осіб українського державотворення, борців за незалежність України; 
и) проведення просвітницьких заходів (форумів, конференцій, круглих 
столів тощо), спрямованих на підвищення рівня обізнаності представників 
засобів масової інформації щодо стандартів висвітлення подій, пов’язаних із 
збройною агресією Російської Федерації проти України, а також спрямованих 
на відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту 
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України; 
і) створення умов для всебічного вивчення історії збройної агресії 
Російської Федерації проти України у закладах освіти, а також здійснення 
30 
 
інших заходів, спрямованих на утвердження української національної та 
громадянської ідентичності у здобувачів освіти; 
ї) включення питань щодо утвердження української національної та 
громадянської ідентичності та формування у здобувачів освіти відчуття 
вдячності і поваги до ветеранів війни під час розроблення та/або 
доопрацювання державних стандартів повної загальної середньої освіти, 
модельних освітніх програм, навчальної та навчально-методичної літератури; 
й) залучення ветеранів війни до діяльності у сфері громадянської освіти, 
а також до національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання; 
к) проведення соціологічних досліджень щодо обізнаності про збройну 
агресію Російської Федерації проти України, сприйняття ветеранів війни у 
суспільстві; 
л) вивчення та імплементація міжнародного досвіду щодо відзначення 
подвигів ветеранів війни; 
м) розроблення та впровадження методичних рекомендацій щодо 
представлення подій, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації 
проти України, та висвітлення подвигів ветеранів війни; 
н) залучення організацій громадянського суспільства до здійснення 
заходів з відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту 
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, 
формування у суспільстві відчуття вдячності та поваги до ветеранів війни; 
о) співпраця з міжнародними організаціями громадянського суспільства 
та урядовими організаціями інших держав, що мають успішний досвід 
здійснення заходів з відзначення подвигів ветеранів війни, формування у 
суспільстві відчуття вдячності та поваги до ветеранів війни [18]. 
У результаті реалізації Плану заходів з відзначення подвигів ветеранів 
війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України, на період 2023-2026 років, затвердженого 
розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 269-р, 
очікується досягнення таких результатів: 
31 
 
а) узагальнення інформації про збройну агресію Російської Федерації 
проти України, зокрема щодо подвигів ветеранів війни, проявлених під час 
захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, з 
метою її використання під час формування ціннісних орієнтирів на прикладах 
героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної 
держави; 
б) збільшення кількості читачів книг, інших друкованих видань, 
мемуарів, художніх творів, пов’язаних з відзначенням подвигів ветеранів 
війни, зокрема доведення до громадян військової історії України; 
в) збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, які 
відтворюють подвиги ветеранів війни, проявлені під час захисту суверенітету, 
територіальної цілісності та недоторканності України; 
г) популяризація серед громадян інших держав подвигів ветеранів війни, 
проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України; 
д) формування культури відзначення подвигів ветеранів війни, 
проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України, в дипломатичних представництвах України за 
кордоном; 
е) збільшення кількості відвідувачів закладів, присвячених ветеранам 
війни, що брали участь у захисті суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України, зокрема музеїв, експозицій, пам’ятників 
(монументів), присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність 
та територіальну цілісність України; 
є) надання ветеранам війни змоги відвідувати пам’ятні місця, що 
пов’язані з їх участю у захисті суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України; 
ж) підвищення запиту суспільства щодо читання літератури, створеної 
ветеранами війни; 
з) створення умов для розвитку ветеранів війни у сфері письменництва; 
32 
 
и) підвищення стійкості суспільства для протидії пропаганді держави-
агресора, зокрема шляхом підвищення рівня обізнаності про подвиги 
ветеранів війни; 
і) підвищення рівня обізнаності громадян України та інших держав щодо 
відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету 
України; 
ї) формування поваги у громадян України та інших держав до ветеранів 
війни; 
й) підвищення рівня знань громадян України стосовно подій, пов’язаних 
із збройною агресією Російської Федерації проти України, про видатних осіб 
українського державотворення, борців за незалежність України; 
к) формування культури висвітлення подій, пов’язаних із збройною 
агресією Російської Федерації проти України, а також подій, спрямованих на 
відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету 
України; 
л) підвищення рівня обізнаності у здобувачів освіти щодо історії 
збройної агресії Російської Федерації проти України та рівня української 
національної та громадянської ідентичності; 
м) утвердження української національної та громадянської ідентичності 
та формування у здобувачів освіти відчуття вдячності і поваги до ветеранів 
війни; 
н) підвищення ефективності національно-патріотичного та військово-
патріотичного виховання, використовуючи досвід та власний приклад 
ветеранів війни; 
о) визначення рівня обізнаності населення про збройну агресію 
Російської Федерації проти України та сприйняття ветеранів війни у 
суспільстві з метою коригування (у разі потреби) дій органів виконавчої влади; 
п) узагальнено інформаційні матеріали щодо міжнародного досвіду 
відзначення подвигів ветеранів війни з метою подальшого доопрацювання 
нормативно-правових актів у сфері відзначення подвигів ветеранів війни; 
33 
 
р) унормування удосконалення процесів представлення подій, 
пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, та 
висвітлення подвигів ветеранів війни; 
с) консолідація зусиль органів виконавчої влади та організацій 
громадянського суспільства для здійснення заходів з відзначення подвигів 
ветеранів війни та формування у суспільстві відчуття вдячності та поваги до 
ветеранів війни; 
т) впровадження кращих міжнародних практик щодо відзначення 
подвигів ветеранів війни, формування у суспільстві відчуття вдячності та 
поваги до ветеранів війни [18]. 
Також унормування питання формування позитивного образу ветерана 
війни в суспільстві можна знайти в регіональних концепціях реінтеграції та 
підтримки учасників бойових дій, схвалених обласними, місцевими та 
районними радами. 
Водночас автор кваліфікаційної роботи магістра вважає, що сфера 
формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві недостатньо 
врегульована на законодавчому рівні. 
 
Висновки до розділу 1 
 
Центральним органом виконавчої влади у сфері формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві є Міністерство у справах 
ветеранів України, інші органи державної влади та органи місцевого 
самоврядування долучені до реалізації зазначеної політики у межах своїх 
компетенцій. 
Належна реалізація політики у сфері формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві є важливою, оскільки, відчуття упередженого, 
несправедливого ставлення до ветеранів війни перешкоджає їх реінтеграції до 
мирного життя, створює умови для поглиблення  проблем і перешкоджає 
державі в реалізації ефективної державної політики у сфері соціального 
34 
 
захисту ветеранів війни.Вказане має спонукати державу до вжиття активних 
заходів з підтримки позитивного образу ветерана війни, формування у 
суспільстві поваги до них, однак, сфера формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві недостатньо врегульована на законодавчому 
рівні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
35 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ РІВНЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ОБРАЗУ 
ВЕТЕРАНА ВІЙНИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 
 
 
2.1 Аналіз ефективності державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві 
 
Ветерани війни після демобілізації змушені проходити доволі складний 
процес – повернення до цивільного життя. Завдання держави та суспільства 
сформувати простий, зрозумілий та доступний алгоритм усіх етапів 
реінтеграції захисників та захисниць України, включивши, до цього алгоритму 
усі ймовірні ризики, з якими ветеран війни може зустрітися та, враховуючи 
досвід інших ветеранів війни, запропонувати інструменти їх уникнення або ж 
подолання, зменшення негативних наслідків [21]. 
Важливою складовою належної реінтеграції ветеранів війни це 
повернення їх до суспільного життя держави як повноцінних її членів, а для 
цього в першу чергу держава має забезпечити в суспільстві подолання 
стереотипів та упередженого стану до ветеранів війни та формування у 
суспільстві сталого позитивного образу ветеранів війни. 
Визнання зусиль і жертви  ветеранів війни чи осіб, які загинули під час 
конфлікту – це важлива характеристика національного життя у багатьох 
країнах. Воно базується на бажанні вшанувати тих, хто боровся, зокрема тих, 
хто постраждав чи загинув, і це може допомогти ветеранам та їхнім сім’ям 
почуватися важливими у своїй громаді та країні. Зокрема, існують такі  
підходи до вшанування: 
а) упорядкування військових кладовищ і пам’ятників; 
б) почесні звання і медалі. Серед прикладів – французький почесний 
легіон чи ізраїльська медаль за доблесть; 
36 
 
в) дні пам’яті, які можуть проводитися щорічно або з певною 
періодичністю на відзначення особливих річниць. Серед прикладів – неділя 
вшанування у Сполученому Королівстві та день Анзак в Австралії. 
В Україні меморіали та меморіалізація мають багато ознак, описаних 
вище, і в останні роки також знайшли нове вираження та значення у 
вшануванні пам’яті тих, хто загинув під час Революції Гідності у 2014 році та 
в боротьбі після неї. 
У попередньому розділі автор кваліфікаційної роботи магістра зазначив 
про те, що сфера формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві 
є недостатньо врегульована на законодавчому рівні та відносно новою, 
оскільки повноваження щодо реалізації політики у зазначеній сфері були 
надані Міністерству у справах ветеранів України у 2018 році, до 2018 року 
органи державної влади не здійснювали  діяльності у зазначеній сфері.  Отже, 
аналіз ефективності державних механізмів формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві автор наводить лише за період 2018 – 2023 років. 
За результатами соціологічного дослідження «Залучення ветеранів до 
громадського і політичного життя: шлях від військових перемог до особистих»  
проведеного ГО «Студена» в рамках проекту «Без броні» у 2019 році 
респонденти від Міністерства у справах ветеранів очікували 
налагодження  системи надання послуг із реабілітації та реінтеграції ветеранів 
та  покращення їхньої доступності і якості, формування позитивного образу 
ветерана. Серед основних очікувань від Міністерства у справах ветеранів, 
ветерани назвали такі: працевлаштування, соціалізація, психологічна 
реабілітація, фізична реабілітація, пільги,  законодавчі зміни, координація 
ветеранських заходів всеукраїн ського масштабу, співпраця з ветеранськими 
спілками і ГО, регіональні представництва, електронний реєстр ветеранів, 
фінансування ветеранських проектів, надання статусу УБД тим, хто не  може 
його отримати, формування образу ветерана у ЗМІ, культурні проекти тощо:  
«Говорити в мас-медіа, робити культурні проекти. В нас люди 
втомилися від негативних новин, потрібно заповнювати простір чимось 
37 
 
позитивним. Тобто це мають бути якісь знайомства, культурні, освітні проекти 
також із залученням дітей, тому що важливо, щоб діти спілкувалися з 
ветеранами і розуміли, що в нас відбувається і для чого це відбувається  — для 
того, щоб у нас не  проходили ось ці всі замовні політичні і дезінформаційні 
такі речі,  які відбувалися у 2014-му — 2015-му активно» (Респондент 4) [22] 
Так, за результатами Соціологічного дослідження сприйняття ветеранів 
війни українським суспільством проведеного ТОВ ФОРСЕРВІС ЮА СЕЙЛЗ 
на замовлення Мінветеранів у 2023 році було визначено наскільки українці 
оцінюють підтримку держави, яку вона надає ветеранам війні сьогодні. 
Найбільші успіхи респонденти відмічали у сфері відзначення подвигів 
ветеранів війни – 34% оцінили цю роботу на 5 та 4 бали. Також до напрямів, 
де державна підтримка отримала найвищі бали по сумі значень 4 та 5 балів, 
належать: фінансова підтримка – 19%, підтримка щодо працевлаштування – 
15%, освіта (доступні курси та освітні програми з перепідготовки) – теж 15% 
(проте за результатами дослідження цей напрямок, на думку опитаних, не є 
пріоритетним в якості заходів з підтримки ветеранів. ) Найбільші прогалини 
(за сумою найнижчих оцінок 1 та 2 бали) респонденти відмічали у сфері 
адаптування інфраструктури для людей з інвалідністю – 56%, допомога в 
адаптації в суспільстві – 52%, покрокова програма з переходу до цивільного 
життя – 51% (прим авт.: Якраз ці напрями у топі заходів, які має 
впроваджувати держава в знак шани і вдячності для ветеранів). Переважно 
кожен четвертий респондент ставив оцінку 3 бали по усіх позиціях 
запропонованого переліку [23].   
Найвищу середню оцінку у 3,3 бали серед усіх опитаних має відзначення 
подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту незалежності та 
територіальної цілісності України, по 3,1 бали – доступні курси та освітні 
програм з перепідготовки та підтримка ветеранських громадських об’єднань, 
зокрема фінансова, по 3 бали набрали підтримка щодо працевлаштування, 
розвиток у творчій сфері та підтримка ветеранів війни щодо започаткування 
власного бізнесу. Дещо вище, середній бал, в оцінках державних заходів щодо 
38 
 
відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту 
незалежності та територіальної цілісності України дали респонденти віком 14- 
19 років (3,6 бали). Вони ще дещо краще оцінюють досягнення держави у 
покроковій програмі з переходу від військової служби до цивільного життя 
(3,2 бали проти 2,8 бали серед усіх) та адаптування інфраструктури для людей 
з інвалідністю (3,1 бали проти 2,5 балів серед усіх). Доступні курси з 
перепідготовки вище за інших на 3,4 бали оцінили люди віком 50-59 років [23]. 
Однак за результатами загальнонаціонального опитування 
Соціологічної групи «Рейтинг» «Портрет ветерана» проведеного у  вересні 
2023 року визначено, що близько половини респондентів – 44,6%, вважають, 
що держава скоріше не виконує свої зобов’язання перед ветеранами війни. 
Натомість 18,8% опитаних вважає, що скоріше виконує. 1/5 частина 
респондентів вважає, що держава зовсім не виконує свої зобов’язання перед 
ветеранами війни, а 2% відповіли навпаки – цілком виконує. Для близько 13% 
респондентів було важко дати відповідь на дане питання [21]. 
Вперше за час повномасштабного вторгнення питання щодо виконання 
державою власних зобов’язань перед ветеранами та поваги до ветеранів з боку 
суспільства було висвітлено у лютневому онлайн-опитуванні ветеранів, що 
було проведено Українським ветеранським фондом у рамках дослідження 
“Потреби ветеранів 2023”. У лютневому опитуванні взяли участь 1247 
респондентів, 92% з яких – чоловіки. Порівнюючи результати двох опитувань 
на запитання “Чи виконує держава свої зобов’язання перед ветеранами?” в 
обох опитуваннях переважна більшість опитаних вказала “скоріше не 
виконує”. Водночас, у актуальному дослідженні кількість респондентів, на 
думку яких держава зовсім не виконує своїх зобов’язань, є більше, ніж вдвічі 
більшою [21]. 
Так, опитування групи “Рейтинг” засвідчує стійку тенденцію до 
зменшення кількості тих респондентів, хто вважає, що держава виконує свої 
зобов’язання перед ветеранами: у вересні 2023 року – 33%, у січні 2023 року – 
53%, а у серпні 2022 року – 69%. У вересневому опитуванні простежується 
39 
 
збільшення загальної частки тих, хто вважає, що держава “зовсім не виконує” 
та “скоріше не виконує” зобов’язання. Цей показник сумарно дорівнює майже 
половині відповідей респондентів – 49% (відповідно 11% + 38%), у той час як 
у липні 2022 року цей же показник дорівнював лише 19% [21]. 
Здійснивши аналіз соціологічних досліджень проведених у різні часові 
відрізки, а також із залученням різних груп респондентів автор кваліфікаційної 
роботи магістра зазначає, що державних механізмів формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві працюють, але не відповідають на 
достатньому рівні запиту ветеранської спільноти та цивільного населення. 
 
2.2  Рівень сприйняття ветеранів війни українським суспільством 
 
Ми часто не усвідомлюємо дивовижні аспекти людського пізнання. 
Внутрішня робота людського розуму набагато більш заплутана, ніж 
найскладніші системи сучасних технологій. Жодна з наявних комп’ютерних 
програм не може згадувати факти, вирішувати проблеми, встановлювати 
причини, вчитися і розуміти мову так само легко, як людина. Це пояснюється 
насамперед тим, що ми ще недостатньо добре знаємо, як організована обробка 
інформації в мозку [24]. 
На відміну від відчуттів, що відображають тільки властивості предметів 
і явищ, результатом сприйняття є цілісний перцептивний образ, що містить 
сукупність властивостей, які отримує людина за допомогою органів чуття. 
Отже, слухові, зорові, дотикові, нюхові, смакові відчуття стають складниками 
більш високого рівня відображення дійсності. Людині і тваринам це дає змогу 
орієнтуватися у світі предметів, що їх оточують, і відповідним чином поводити 
себе [24]. 
Сприйняття – процес прийому та переробки людиною різної інформації, 
що надходить до мозку через органи чуття, який завершується формуванням 
образу. Образ, що є результатом процесу сприйняття, передбачає взаємодію, 
скоординовану роботу одразу декількох аналізаторів [24]. 
40 
 
 Залежно від того, який з них працює активніше, переробляє більше 
інформації, розрізняють і види сприйняття. Відповідно, виділяють зорове, 
слухове та дотикове сприйняття, адже саме зоровий, слуховий і дотиковий 
аналізатори найчастіше виступають як головні у процесі сприйняття. Однією 
з головних особливостей сприйняття є те, що перцептивний образ формується 
не внаслідок прямого впливу фізичного подразника на аналізатори, а в ході 
активного «зустрічного» процесу з боку людини. Так, якщо для виникнення 
відчуттів потрібна елементарна рухова активність, наприклад у вигляді 
механізму уподібнення, то сприйняття передбачає виконання перцептивних 
дій – спеціалізованої активності, яка забезпечує побудову перцептивного 
образу [24]. 
Пізнаючи один одного, люди не лише спостерігають, а й прагнуть 
зрозуміти, чому їхні співрозмовники ведуть себе так, як вони це роблять, а 
також розкрити їхні особисті якості. Проте, інформація, яку ми отримуємо 
спостереженням, часто буває неповною для висновків, тож ми починаємо 
припускати можливі причини за їхньою поведінкою і характеристики їхньої 
особистості. Така інтерпретація може суттєво впливати не лише на те, як ми 
розуміємо поведінку іншої людини, а й на наше власне сприйняття та уявлення 
про себе.  
Враховуючи зазначене, а також вплив суспільного сприйняття на 
реінтеграцію ветеранів війни, автор кваліфікаційної роботи вважає за 
необхідне проаналізувати рівень сприйняття ветеранів війни українським 
суспільством. 
За сукупністю відповідей кількісного опитування, проведеного у межах 
Соціологічного дослідження сприйняття ветеранів війни українським 
суспільством, ветеранами війни переважно є чоловіки (99%), що вказує на те, 
що чоловіки більш часто вступають на військову службу та беруть участь у 
війні [23].  
Найчастіше ветеранів війни уявляють у віковій категорії 30-39 років 
(38%), а також серед осіб старших за 60 років (19%). Це засвідчує, що для 
41 
 
частки опитаних ветерани є тими, хто здобули свій досвід під час конфліктів, 
що відбувалися в минулому [23].  
За національністю ветерани війни можуть бути як українці (34%), так і 
представники будь-якої іншої національності (66%). Це вказує, що українські 
ветерани війни належать до різних етнічних груп [23].  
На думку опитаних найбільша частка ветеранів має професійну освіту 
(39%) або загальну середню освіту (43%). Люди з вищою освітою становлять 
меншу частку (18%). Це може вказувати на те, що ветерани війни представлені 
різними категоріями професій та рівнями освіти [23]. 
В уявлені українців перед участю в бойових діях більшість ветеранів 
була військовослужбовцями (62%), після участі у бойових діях ця частка 
зменшилась, але все ще залишається високою (55%) [23]. 
Значний відсоток також працює на роботах фізичної праці (20% до 
участі в бойових діях та 14% після участі), а також є 
підприємцями/самозайнятими особами (7% до участі та 15% після участі). 
Ветерани переважно працюють (79%), що говорить про їх активну участь у 
трудовій діяльності, є одруженими або заміжніми (86%) та мають дітей (94%) 
[23]. 
Для 73% опитаних ветерани обов’язково беруть активну участь у 
громадському житті [23]. 
Загальний аналіз даних свідчить про те, що ветерани війни переважно є 
чоловіками, знаходяться в різних вікових категоріях, мають різну 
національність, рівень освіти та сферу діяльності. Більшість ветеранів працює, 
одружена, має дітей та бере активну участь у громадському житті. Дані фокус-
груп змальовують ветерана як молоду сміливу людину, дуже мужню і 
патріотичну, яка отримала військовий досвід, що відображається на 
зовнішності (сиве волосся, інший погляд, мовчазність, ознаки інвалідності).  
За даними дослідження, ветерани війни викликають переважно 
позитивні емоції у громадян. Найбільш поширеними відчуттями є «вдячність» 
42 
 
(70%) та «повага» (61%). Це свідчить про високу оцінку внеску ветеранів у 
суспільство та їхню значущість [23]. 
В цілому дослідження свідчить про високу вдячність та повагу 
українського суспільства до ветеранів війни, але в той же час виявлені 
негативні стереотипи та недоліки, які вимагають подальших зусиль для 
подолання. Забезпечення інтеграції та повного визнання внеску ветеранів є 
важливим завданням, яке вимагає уваги та дій від усіх суспільних груп [23]. 
 Більшість респондентів (81%) відповіли, що не відчувають небезпеки чи 
загрози з боку ветеранів/ветеранок війни. Ті, хто відчуває небезпеку, 
становлять лише 6% респондентів, а 13% відповіли, що важко відповісти або 
відмовилися відповідати [23].    
За даними дослідження, найбільш поширеними загрозами, пов’язаними 
з ветеранами війни, вважаються безпідставна агресія (69%), 
алкоголізм/вживання наркотиків (62%) та використання зброї та вибухових 
пристроїв (55%). Загалом ці відповіді вказують на сприйняття певного ризику 
або небезпеки в поведінці деяких ветеранів [23].  
За думкою респондентів, ветерани війни можуть бути небезпечними для 
своєї родини/друзів/колег (37%) і для своєї громади (39%). 11% відповідають, 
що ветерани можуть бути небезпечними для самих себе, і 6% назвали інші 
варіанти [23]. 
Результати фокус-груп підтверджують думки опитаних. Учасники 
дискусій говорили, що найбільші побоювання пов’язані з можливою агресією 
з боку ветерана/ветеранки [23].  
На думку опитаних, суспільство чи окремі його члени можуть негативно 
впливати на ветеранів війни шляхом використання їх під час політичних 
кампаній (47%), використання для вирішення конфліктів силовими методами 
(8%), використання під час мітингів та протестів (6%) і прийняття на роботу 
для отримання преференцій (8%). 22% відповіли, що важко відповісти, а 1% 
назвали інші фактори [23]. 
43 
 
Загальний аналіз даних вказує на те, що більшість респондентів не 
відчуває небезпеки з боку ветеранів війни і не вважає їх загрозою. Однак, є 
сприйняття певних ризиків та небезпеки, пов'язаних з певними аспектами 
поведінки деяких ветеранів, такими як використання зброї, агресія та 
проблеми з алкоголем або наркотиками. Також ветерани можуть бути 
сприйняті як потенційно небезпечні для своєї родини, друзів, колег або для 
своєї громади [23]. 
Загалом, більшість респондентів (74%) готова змінюватись для того, 
щоб ветеранам війни було комфортно у суспільстві [23].  
У відповідь на запитання про особисту готовність підтримувати 
ветеранів війни, респонденти найчастіше вказували на моральну підтримку, 
таку як розмови та слухання (80%). Крім того, допомогу фінансово/донати 
(32%), залучення до життя міста/селища (30%), допомогу з оформленням пільг 
та соціальних виплат (21%) також зазначили респонденти. Частка тих, хто 
вважає, що це не їхня справа і має опікуватись держава, становить 3% [23]. 
Водночас у вересні 2023 року Соціологічною групою “Рейтинг” за 
ініціативи Українського ветеранського фонду Мінветеранів було проведено 
“Двадцять четверте загальнонаціональне опитування. Україна під час війни. 
Образ ветеранів в українському суспільстві” (попередні опитування 
зазначеної теми мали місце у липні 2022 р., та січні 2023 р.). 
Загальнонаціональне опитування охоплювало все населення України віком від 
18 років, не включаючи населення анексованої АР Крим та окупованої частини 
Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український 
мобільний зв’язок. Загальна вибіркова сукупність опитування дорівнює 1000 
респондентів та є незмінною для усіх трьох опитувань. У контексті 
поглибленого дослідження обраної проблематики доречним є врахування 
позицій та думок суспільства в цілому [21].    
За результатами дослідження на питання “Як Ви вважаєте, чи поважає 
суспільство сьогодні ветеранів?” 38,8% відповіли, що скоріше поважає, а 
34,3% – скоріше не поважає. Про те, що зовсім не поважає ветеранів 
44 
 
українське суспільство вказали 9,8% опитаних ветеранів, а навпаки – 
однозначно поважає – відповіли 4,5% опитаних. Для 12,6% було важко дати 
відповідь на це питання [21].    
На питання “Чи поважає суспільство ветеранів?” в обох опитуваннях 
переважають позитивні відповіді та в актуальному дослідженні 
спостерігається суттєве зростання негативних відповідей та зростає частка 
учасників бойових дій, які вважають, що суспільство не поважає ветеранів 
[21].    
Попри те, що війни й конфлікти не мають статі, вони неоднаково 
впливають на чоловіків і жінок: як під час пікової ситуації, так і після неї. 
Гендер часто неправильно розуміють як «проблеми, що стосуються 
жінок і дівчат», але термін «гендер» стосується соціально та культурно 
сформованих відмінностей між чоловіками та жінками. Конфлікт може 
змінити культурне уявлення про стать, яке потім може знову змінитися в 
постконфліктних умовах. Розуміння того, як досвід конфлікту та військової 
служби впливає на чоловіків і жінок, і як усе змінюється, коли вони 
повертаються до цивільного життя, має вирішальне значення для сприяння 
успішній соціальній та економічній реінтеграції [3]. 
До загальних гендерних проблем жінок під час реінтеграції зазвичай 
належить нехтування потребами жінок і дітей, яких часто не вважають 
загрозою безпеці, а також вважають особами, які перебувають на утриманні 
партнера-чоловіка. Жінки також стикаються з вищим рівнем стигматизації, 
коли повертаються з конфлікту або військової служби. Водночас періоди 
конфлікту можуть призводити до серйозних змін у ролях жінок і до 
збільшення соціальних та економічних можливостей, які можуть зникнути 
після завершення конфлікту [3]. 
Для чоловіків процес переходу з військової служби до цивільного життя 
може бути пов’язаним із втратою ідентичності й мети, особливо якщо це також 
пов’язано з проблемами отримання роботи чи засобів для існування, які 
перегукуються з почуттям гідності. Відмова від зброї та демобілізація також 
45 
 
можуть бути пов’язані з почуттям втрати статусу, що призводить до глибокого 
розчарування і втрати можливостей. Якщо цю напруженість залишити без 
уваги, вона може призвести до насильства, включно з домашнім насильством, 
а також може призвести до збільшення рівня зловживання алкоголем і 
психотропними речовинами [3]. 
Дослідження жінок-ветеранок, яке в Україні 2021 р. проводила IREX , 
показало, що високий відсоток (66%) поміж них зіткнулися зі стигматизацією 
з боку багатьох членів громади, які відчували, що їхня служба не суперечить 
звичній ролі жінки. Жінки-ветеранки також повідомляли про падіння рівня 
їхнього працевлаштування після військової служби, при цьому 66% 
відзначили, що мають повну чи часткову зайнятість після того, як залишили 
службу (до початку їхньої служби ця цифра складала 82% [3].  
Зважаючи на зазначене вище, автор кваліфікаційної роботи магістра 
визначає певну стереотипизацію ветеранів війни у суспілсьтві. Процес 
стереотипізації відбувається через узагальнення, схематизацію домінуючих в 
тому або іншому соціумі, групі, образів і оцінок, пов'язаних з деякими 
поняттями). Це може бути перцептивний образ, коли відбувається 
узагальнення, стандартизація певних ознак референта, предмета, явища 
(обличчя/категорії осіб/ситуації). 
Стереотипи можуть створюватися і зберігатися внаслідок 
комунікативної передачі вербальних «ярликів» з покоління в покоління, без 
фактичної взаємодії з людьми, які є об’єктом стереотипу. Тут може бути 
використаний метод, який полягає в експлуатації стереотипів населення через 
процес «наклеювання ярликів» сутність якого криється у визначенні, що якщо 
людьми визначають ситуацій як реальні, то ці ситуації реальні за своїми 
наслідками [25]. 
Аналізуючи вищенаведене встановлено, що рівень сприйняття ветеранів 
війни українським суспільством може мати різноманітні аспекти. У багатьох 
випадках ветерани війни користуються певною підтримкою та визнанням, 
46 
 
особливо в контексті боротьби за незалежність України, де їхня служба була 
спрямована на захист країни. 
Проте, є деякі випадки, коли ветерани зіткнулися зі стигматизацією чи 
недостатньою увагою до їхніх потреб. Це може бути пов'язано з 
бюрократичними труднощами у отриманні допомоги, підтримки у медичній 
реабілітації, проблемами інтеграції в цивільне життя тощо. 
Суспільство в Україні в основному виявляє повагу до ветеранів за їхню 
службу, особливо в контексті конфлікту на сході країни. Проте, існують 
виклики, такі як боротьба зі стигматизацією, покращення доступу до медичної 
допомоги та психологічної підтримки, а також забезпечення їхньої успішної 
інтеграції в повсякденне життя. 
Українське суспільство зацікавлене в підтримці ветеранів війни, але 
процес реінтеграції вимагає комплексного підходу та підтримки не лише від 
держави, але й від громадських та неприбуткових організацій, а також від 
самого суспільства у цілому. 
 
2.3 Аналіз суспільної толерантності до осіб з інвалідністю 
внаслідок війни 
 
Упровадження інклюзивного процесу реінтеграції учасників бойових 
дій з інвалідністю є викликом для держави. Для успішної реінтеграції буде 
недостатньо просто виділити цю цільову групу як окремих бенефеціарів. 
Варто ширше подивитися на поняття та процес реінтеграції. Наразі 
вважається, що процес реінтеграції залежить винятково від фізичних, 
психічних, інтелектуальних і сенсорних порушень. При цьому не беруться до 
уваги інші важливі фактори, які відіграють ключову роль у процесі 
повернення ветеранів з інвалідністю до цивільного життя. Комплексний 
підхід до роботи з ветеранами з інвалідністю, з урахуванням їхніх потреб та 
особливостей, може стати каталізатором позитивних змін для усіх ключових 
гравців на національному та місцевому рівнях, допомогти згуртувати зусилля 
47 
 
на рівні держави, місцевого самоврядування і громадянського суспільства. 
Це допоможе зробити суспільство більш інклюзивним та рівним для всіх 
громадян. 
Саме тому перед українським суспільством стоїть важливе завдання 
сформувати суспільну толерантність до осіб з інвалідністю внаслідок війни, 
а держава має відігравати ключову роль у формуванні толерантного 
суспільства. 
Суспільна толерантність до осіб з інвалідністю внаслідок війни в 
Україні може бути різною залежно від кількох факторів: 
а) Соціокультурний контекст: Україна має свої культурні та історичні 
особливості, які можуть впливати на толерантність до осіб з інвалідністю 
внаслідок війни. З одного боку, існує традиційна повага до ветеранів як 
символів героїзму та захисників країни. З іншого боку, підходи до 
реабілітації та підтримки можуть бути різними через історичні та 
соціокультурні чинники. 
б) Державна політика: рівень толерантності може визначатися 
політикою держави у сфері інклюзивності та підтримки осіб з інвалідністю. 
Це включає доступ до медичної допомоги, програми реабілітації, правову 
підтримку, доступ до освіти та зайнятості. 
в) Соціальна свідомість: громадська свідомість та усвідомлення 
важливості підтримки осіб з інвалідністю внаслідок війни грають велику роль 
у формуванні толерантного середовища. Це може включати рівень 
інформованості суспільства про проблеми інвалідності, стереотипи та 
упередження, які можуть виникати в контакті з інвалідами війни. 
г) Доступ до ресурсів: Рівень доступності для осіб з інвалідністю 
внаслідок війни, такий як фізичний доступ до громадських місць, транспорту, 
можливість отримати освіту та працевлаштування, впливає на їхню 
інтеграцію в суспільство та на загальний рівень толерантності. 
Здійснивши аналіз нормативно-правової бази, що регулює питання осіб 
з інвалідністю, зазначимо,  перелік осіб, що належать до осіб з інвалідністю 
48 
 
внаслідок війни та їх права  визначає стаття 7 Закону України “Про статус 
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а стаття 13, цього ж Закону 
України,  визначає пільги особам з інвалідністю внаслідок війни [1]. 
Водночас унормування питань соціального захисту осіб з інвалідністю 
внаслідок війни досі розглядають як індивідуальну або медичну проблему, 
якій необхідно запобігати, яку треба лікувати і стримувати, або ж як питання 
благодійності, вважаючи людину з інвалідністю нещасною особою, яку 
потрібно жаліти та яка потребує опіки з боку спеціальних служб. 
 Ці підходи називаються медичними або благодійними моделями 
інвалідності. Вони ґрунтуються на припущенні про нездатність людини дати 
собі раду — наприклад, відсутність зору може трактуватися як «немає 
працездатності» [26]. 
Медична модель зосереджена на спробах покращити або «виправити» 
стан людини з інвалідністю за допомогою медичних втручань (операцій чи 
обладнання). Благодійна модель вважає, що такі люди потребують постійної 
підтримки і піклування [26].   
Обидві моделі вважають, що інвалідність є проблемою самої людини. 
За останні 40 років погляди суспільства на інвалідність змінилися. Тепер 
інвалідність розглядають у площині громадянського права та питання 
дотримання рівних прав людини. Нова концепція стверджує, що проблема не 
в окремій людині, однак відчуження, дискримінація та утиски змушують 
людину з інвалідністю відчувати несправедливість і нерівність. Тобто їхні 
виклики були створені тим, як працює суспільство. Мова йде про «соціальну 
модель інвалідності», в якій вважається, що «проблема виникає в суспільстві, 
а не в окремій людині» [26].  
Люди з інвалідністю в повсякденному житті стикаються з різними 
бар’єрами зокрема ментальними -  негативним ставлення та сприйняття 
людей з інвалідністю. Саме тому стоїть потреба широго медійного 
висвітлення питань осіб з інвалідністю внаслідок війни та формування до них 
толерантного ставлення суспільства. 
49 
 
Здійснивши моніторинг медійного простору автор кваліфікаційної 
роботи відзначає, що основну частину медійних компаній щодо осіб з 
інвалідністю внаслідок війни проводять недержавні організації водночас 
медійні матеріали про осіб з інвалідністю внаслідок війни також поширює 
Бюджетна установа «Український ветерансьий фонд» зокрема у соціальній 
рекламі «Ветерани різні. Перемога одна» показує ветеранів війни з 
інвалідністю. 
Окрім цього, БУ «Український ветеранський фонд» поширив 
рекомендації для журналістів «Як писати про ветеранів» де надав 
рекомендації щодо висвітлення інформації про групу ветеранів війни з 
інвалідністю. 
Серед рекомендацій зазначено про необхідність дотримання простого 
правила при видимій інвалідності — не знімати/фотографувати ампутовані 
кінцівки (кукси) без дозволу героя сюжету — це інтимна справа, тому 
заборонена без дозволу. Обов’язково запитати, уточнити ще до початку 
інтерв'ю, чи можна знімати [27]. 
Український ветеранський фонд наголошує, що інвалідність може бути 
видима і невидима. І реакція суспільства — “ой, а ви що, маєте інвалідність?” 
некоректна з оцінювальними поглядами, судженнями, стереотипами. Цього 
не можна допускати та у створенні матеріалів. Саме тому  важливо 
дотримуватись коректної лексики — ветерани з інвалідністю, бо на першому 
плані людина, а тому варто уникати  формулювання: інвалід, каліка, каліцтва, 
людина з обмеженими можливостями, людина з вадами слуху/зору тощо, 
людина з особливими потребами. Людина за замовчуванням має обмежені 
можливості [27]. 
Український ветеранський фонд зазначає про  необхідність уникнення 
стереотипності та стигматизації образу ветерана з інвалідністю як особи з 
різко вираженим посттравматичним синдромом. Наслідками такого 
сприйняття може стати соціальний розкол у суспільстві на тих, хто має статус 
ветерана з інвалідністю і тих, хто не має бойового досвіду взагалі. Посилення 
50 
 
сприйняття ветеранів з інвалідністю як осіб, які є соціальним тягарем, 
утримувачами соціальних пільг тощо, буде тільки погіршувати ситуацію. 
При загальному позитивному сприйнятті суспільством образу ветеранів, самі 
ветерани відчувають певний дискомфорт при поверненні з зони бойових дій 
та мають досвід дискримінаційного ставлення до них. Про це свідчать 
результати опитування ветеранів, проведеного Міжнародною організацією з 
міграції у 2021 році в рамках проєкту “Зміцнення стійкості громад шляхом 
соціально-економічної підтримки ветеранів”. Понад 43% респондентів 
підтвердили, що мали хоча б один випадок упередженого чи несправедливого 
ставлення до ветеранів протягом останніх шести місяців у різних сферах 
життя. Ветерани, які не мали постійної зайнятості протягом останніх шести 
місяців, також часто повідомляли про несправедливе ставлення до ветеранів 
у порівнянні з рештою респондентів (49% та 42% відповідно). Факти проявів 
дискримінації зростають для ветеранів з інвалідністю, а саме — 53 % 
ветеранів, які мали посвідчення особи з інвалідністю та 54 % респондентів, 
котрі мали травми, отримані під час служби на сході України (2014-2021 рр.), 
підтвердили, що у них є досвід подібної дискримінації. Погіршуються 
відносини й загалом у стосунках з оточенням. Серед респондентів 70% 
підтвердили, що їхні стосунки із сусідами та членами громади погіршилися, 
70% також повідомили про випадки дискримінації [27].  
Також в Аналітичній довідці “Відсутність можливостей для 
працевлаштування ветеранів з інвалідністю: ризики для держави та 
суспільства”, підготовлена Українським ветеранським фондом зазначено, що 
для роботодавців поява на ринку праці ветеранів і ветеранів з інвалідністю 
стала серйозним викликом. Переважна більшість роботодавців не мають 
досвіду працевлаштування військових, тим більше – військових з 
інвалідністю. Відповідно до онлайн-опитування Українського ветеранського 
фонду, понад 65% роботодавців визнали відсутність досвіду роботи з 
ветеранами, близько чверті – 25% має незначний досвід і лише 6,95% – мають 
значний досвід. Одночасно, роботодавці висловили побоювання щодо кола 
51 
 
проблем, з якими вони можуть зустрітися при працевлаштуванні ветеранів: 
для 39,68% опитаних роботодавців головний ризик – це психоемоційний стан 
ветеранів, а 17,25% вказали на можливу інвалідність, і, як наслідок, додаткове 
навантаження у зв’язку з необхідністю облаштовувати робочі місця. Подібна 
тенденція простежується і в результатах дослідження, проведеного 
Благодійним Фондом “Ти – з нами” у квітні-липні 2023 року, яке було 
сфокусоване на виявленні думки роботодавців щодо проблем, пов’язаних з 
працевлаштуванням ветеранів з інвалідністю. Серед основних труднощів під 
час працевлаштування ветеранів з інвалідністю 52% опитаних роботодавців 
відзначили психологічні проблеми ветеранів та пов’язані з ними особливості 
поведінки (конфліктність, невизнання авторитетів, неготовність до 
субординації) [28]. 
Збільшення частки ветеранів з інвалідністю є реальним фактом 
сьогодення для українського суспільства, який вплине на його розвиток у 
довгостроковій перспективі. Дослідження, проведені у різні роки триваючого 
військового конфлікту, демонструють готовність і бажання ветеранів з 
інвалідністю повноцінно включатися у відбудову мирного життя. Проте на 
державному і громадському рівні відсутнє усвідомлення комплексності 
потреб і можливостей ветеранів з інвалідністю. Подальше збереження 
поверхневого підходу до зазначеної проблеми має всі передумови стати 
підґрунтям глобальної соціальної кризи в державі. 
Відсутність можливостей для професійної самореалізації ветеранів з 
інвалідністю – це підвищення ризиків для держави у соціальній, економічній 
та медичній сферах. Пріоритетним напрямком для суспільства сьогодні є 
посилена робота щодо подолання визначених ризиків та впровадження 
превентивних заходів, скерованих на максимальне інтегрування ветеранів в 
усі сфери економічної діяльності та суспільного життя України [28]. 
Наведені факти свідчать, що українське суспільство не є толерантним до 
осіб з інвалідністю внаслідок війни, а держава мало залучена у формування 
суспільної толерантності. 
52 
 
 
Висновки до розділу 2 
 
Здійснивши аналіз рівня формування позитивного образу ветерана війни 
в українському суспільстві можна відзначити, що державних механізмів 
формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві працюють, але 
не відповідають на достатньому рівні запиту ветеранської спільноти та 
цивільного населення. Проте в суспільстві  спостерігається виникнення 
соціально-негативних явищ, що впливають на стереотипізацію ветеранів 
війни, відсторонення цивільного населення та неефективність державних 
механізмів у сфері формування позитивного образу ветерана війни в 
суспільстві. 
З негативними проявами суспільства щодо сприйняття ветеранів війни 
зустрічаються усі категорії ветеранів війни: учасники бойових дій, особи з 
інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Особи з інвалідністю внаслідок 
війни зустрічаються значно частіше із нетолерантним ставленням суспільства 
до них, а держава мало залучена у формування суспільної толерантності до 
осіб з інвалідністю внаслідок війни. 
Здійснений аналіз також виявив, що від стигматизації у суспільстві 
потерпають ветерани війни – жінки, що окрім звичних стереотипів про 
ветеранів війни зустрічаються зі стереотипом суспільства, що жінкам не місце 
на війні. 
 
 
 
 
 
  
53 
 
 
РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ МЕХАНІЗМІВ 
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ОБРАЗУ ВЕТЕРАНА ВІЙН В 
СУСПІЛЬСТВІ 
 
 
3.1 Удосконалення законодавчого врегулювання сфери формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві 
 
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні 
визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це 
панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його 
втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за 
своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної 
справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права 
є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а 
включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї 
тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим 
культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об’єднуються якістю, 
що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала 
відображення в Конституції України [29]. 
Саме тому автор кваліфікаційної роботи магістра акцентує свою увагу 
не лише на сприйнятті суспільством ветеранів війни, як частини суспільної 
толерантності, а і здійснює аналіз державного управління у сфері формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві, що має забезпечити рівність 
та справедливість у відношенні до ветеранів війни та уникнути стереотипізації 
їх суспільством. 
54 
 
а)Удосконалення законодавчого врегулювання сфери формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві може бути досягнуте 
кількома способами: 
б) Створення спеціальних законів та політик: розробка та прийняття 
законодавчих актів, які захищають права та сприяють позитивному ставленню 
до ветеранів. Це може включати норми, що забезпечують доступ до освіти, 
медичної допомоги, пріоритет у трудовому або житловому законодавстві для 
ветеранів. 
в) Формування програм і соціальних ініціатив: законодавство може 
передбачати створення програм соціальної адаптації, інформаційних 
кампаній, які мають на меті розширити розуміння суспільства щодо внеску 
ветеранів у життя країни та уникнення стереотипів. 
г) Захист від дискримінації: закони повинні визначати та забезпечувати 
захист ветеранів від будь-якої форми дискримінації або стигматизації через 
їхню військову службу. 
д) Залучення до розробки політики: законодавство може включати 
механізми, що забезпечують участь ветеранів та їхніх представників у процесі 
розробки політики щодо ветеранів. 
е) Ефективне виконання і контроль: важливо мати механізми контролю 
за виконанням цих законодавчих актів та програм для забезпечення їхньої 
ефективності. 
Здійснивши аналіз чинного законодавства України у сфері формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві діють такі нормативно-
правові акти: 
Закон України «Про основні засади державної політики у сфері 
утвердження української національної та громадянської ідентичності»; 
Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання Міністерства у 
справах ветеранів» від 27 грудня 2018 р. № 1175; 
Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану 
заходів з відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту 
55 
 
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, на період 
2023-2026 років» від 30 березня 2023 р. № 269-р; 
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку 
використання коштів, передбачених у державному бюджеті для героїзації та 
вшанування пам’яті захисників України» від 19 березня 2022 р. № 319. 
В той же час зазначені нормативно-правові акти лише опосередковано 
регулюють сферу формування позитивного образу ветерана війни в 
суспільстві, а в наявних нормативно-правових актах відсутній єдиний підхід 
щодо визначення сфери політики та механізмів її реалізації, а отже є 
необхідність проведення комплексної роботи щодо нормативного-правового 
врегулювання зазначеної сфери. 
Так, першочергово сфера формування позитивного образу ветерана 
війни в суспільстві має бути закріплена на законодавчому рівні в профільному 
законі, що регулює ветеранську політику. Станом на зараз сферу ветеранської 
політики регулює Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх 
соціального захисту». Зазначений закон був ухвалений у 1993 році та 
неодноразово зазнавав змін, однак на думку автора кваліфікаційної роботи 
магістра даний закон не відповідає викликам сьогодення та є 
пільгоорієнтованим, що в свою чергу теж може мати негативний вплив на 
сприйняття ветеранів війни суспільством.  
Враховуючи зазначене можливі два варіанти врегулювання даного 
питання: 
перший – внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, 
гарантії їх соціального захисту» передбачивши в завданнях закону 
формування позитивного образу ветерана війни, а також окрему статтю 
вказавши механізми виконання зазначеного завдання;  
другий (пріоритетний) – проведення комплексного огляду ветеранської 
політики та підготовка проєкту закону «Про ветеранську політику», що має 
бути ухвалений на заміну Закону України «Про статус ветеранів війни, 
гарантії їх соціального захисту», де серед завдань закону визначити  
56 
 
формування позитивного образу ветерана війни, серед принципів здійснення 
ветеранської політики передбачити поваги до ветерана, висловлення 
суспільної вдячності за його внесок у захист України, а також до проєкту 
закону внести окрему статтю, що буде деталізувати механізми формування 
позитивного образу ветерана війни. 
Процес розробки політики має базуватися на принципі наявності 
обґрунтованих даних сфери політики, щодо якої приймається рішення про 
необхідність розробки законодавчого акту. У той же час існує проблема 
відсутності можливості у суспільства проаналізувати чи переглянути докази, 
на основі яких прийнято рішення про розробку законодавства, адже не усі дані 
є загальнодоступними чи вдало викладеними для розуміння та сприйняття 
суспільством. Проте якщо розробка та саме законодавче рішення 
використовує державні фінансові та інші ресурси, представники суспільства 
мають право знати, на основі яких даних було прийнято таке рішення. 
Важливо, аби Міністри, як члени Уряду, який є підконтрольним парламенту, 
на регулярній основі публікували дані – емпіричну базу з метою забезпечення 
інформації для прийняття рішень щодо потреби у новому законодавстві / 
внесенні змін до чинного законодавства, що свідчило б про наявність у 
профільних міністрів актуальної та достовірної інформації у конкретній сфері 
політики [30].  
Значна кількість досліджень, аналітичної інформації у сфері 
ветеранської політики, рівня задоволеності потреб ветеранів війни, рівня 
сприйняття ветеранів війни суспільством підтверджують необхідність саме 
розробки та ухвалення проєкту закону «Про ветеранську політику», що має 
бути ухвалений на заміну Закону України «Про статус ветеранів війни, 
гарантії їх соціального захисту». 
Змін також потребує Положення про Міністерство у справах ветеранів, 
затверджене постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання 
Міністерства у справах ветеранів» від 27 грудня 2018 р. № 1175. Так автор 
57 
 
кваліфікаційної роботи магістра пропонує таку редакцію норми, що визначає 
сферу діяльності Мінветеранів: 
«Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів 
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у 
сферах соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги 
перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі - 
ветерани), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) 
ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць 
України (далі - члени сімей ветеранів), формування позитивного образу 
ветеранів війни.».  
Закріпити в Положенні про Міністерство у  справах ветеранів, що 
основними завданнями Мінветеранів є  формування і реалізація державної 
політики у сфері формування позитивного образу ветеранів війни. 
Також необхідно здійснити приведення Положення про Міністерство у  
справах ветеранів до єдиної термінології, оскільки в різних нормах 
зустрічаються наступні формулювання, що є дублюючими, а саме формування 
позитивного образу ветерана війни та  героїзація ветеранів війни. 
Відповідно до пункту 4 Порядку розроблення та виконання державних 
цільових програм, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 
31 січня 2007 р. № 106 ініціювання  розроблення державної цільової програми  
здійснюється  за таких підстав:  
наявність проблеми, яку не можна розв'язати засобами територіального 
чи галузевого управління та яка потребує державної підтримки,  координації 
діяльності центральних і місцевих  органів виконавчої влади та органів 
місцевого самоврядування;  
відповідність мети програми пріоритетним напрямам державної 
політики, визначеним у законах України, указах Президента України, 
програмах діяльності Кабінету Міністрів  України,  а  також  у міжнародних 
договорах (з посиланням на джерело);  
необхідність забезпечення міжгалузевих і міжрегіональних зв'язків;  
58 
 
 наявність реальних можливостей для забезпечення виконання 
програми: фінансових ресурсів - коштів державного, місцевих бюджетів та  
інших  джерел,  матеріально-технічних і трудових ресурсів [31].  
Зважаючи на вищезазначене, а також суспільну важливість формування 
в суспільстві позитивного образу ветерана війни автор кваліфікаційної роботи 
магістра вважає за необхідне розробку Мінветеранів та подання на розгляд 
Уряду,  державної цільової програми  у сфері формування позитивного образу 
ветерана війни. 
Відповідно до Закону України «Про державні цільові програми» 
державна цільова програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, 
які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, 
окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, 
здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та 
узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним 
забезпеченням. Державні цільові програми поділяються на:  
а) загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, 
соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля (далі - 
загальнодержавні програми) - це програми, які охоплюють всю територію 
держави або значну кількість її регіонів, мають довгостроковий період 
виконання і здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої 
влади; 
б) інші програми, метою яких є розв'язання окремих проблем розвитку 
економіки і суспільства, а також проблем розвитку окремих галузей економіки 
та адміністративно-територіальних одиниць, що потребують державної 
підтримки [32]. 
Державна цільова програма у сфері формування позитивного образу 
ветерана війни буде сприяти розв’язанню проблем розвитку суспільства.  
Зважаючи на те, що належний рівень сприйняття ветеранів війни суспільством 
забезпечить їх швидку та ефективну реінтеграцію в цивільне життя шляхом 
соціальної інтеграції, працевлаштування, культурного та духовного розвитку, 
59 
 
то зазначену програму можна кваліфікувати як соціальну, що передбачає 
розв'язання проблем підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, 
посилення соціального захисту населення зокрема ветеранів війни. 
Основними стадіями розроблення та виконання державної цільової 
програми є: 
а) ініціювання розроблення державної цільової програми, розроблення 
та громадське обговорення концепції програми; 
б) схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо 
розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків 
її розроблення; 
в) розроблення проекту програми - визначення заходів і завдань, що 
пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування; 
г) стратегічна екологічна оцінка у випадках, визначених Законом 
України «Про стратегічну екологічну оцінку»; 
д) державна експертиза проекту програми; 
е) погодження та затвердження програми; 
є) проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань 
програми; 
ж) організація виконання заходів і завдань програми, здійснення 
контролю за їх виконанням; 
з) підготовка та оцінка щорічних звітів про результати виконання 
програми, а в разі потреби - проміжних звітів; 
и) підготовка та опублікування в офіційних друкованих виданнях 
заключного звіту про результати виконання програми [32].  
Чітко унормований процес розробки та виконання державної цільової 
програми дозволить ухвалити якісний нормативно-правовий документ,  що 
регулюватиме сферу та забезпечить виконання усіма заінтерисованими 
сторонами. 
Важливо під час розробки Державної соціальної цільової програми у 
сфері формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві 
60 
 
комплексно проаналізувати повноваження органів влади та визначити точки 
перетину із зазначеною сферою, що забезпечить комплексість реалізації 
політики та охоплення більшої кількості цільових аудиторій, що комунікують 
із ветеранською спільнотою. 
Під час розробки нормативно-правових документів у сфері формування 
позитивного образу ветерана війни також має бути враховано гендерний 
аспект адже за інформацію прес-служби Міністерства оборони України за два 
роки кількість жінок у Збройних силах України зросла на 12 тисяч, зараз 
проходить службу майже 43 тисячі військовослужбовиць (чисельність 
збільшилась на 40 відсотків порівняно з 2021 роком), а також передбачити 
врегулювання питання формування позитивного образу осіб з інвалідністю 
внаслідок війни.  
 
3.2 Запровадження нових державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві 
 
Формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві має на 
меті сформувати ветеранські політики недискримінації до ветеранів та членів 
їхніх сімей, для уникнення дискримінації колишніх військових у порівнянні з 
іншими громадянами при отриманні державних чи комерційних послуг. 
На суспільному й державному рівнях мають здійснюватись 
інформаційно-консультаційні, рекрутингові та захисні функції для кращої 
співпраці інстанцій, які надають послуги ветеранам війни. У межах 
рекрутингової функції, державний сектор має активно співпрацювати з 
громадським сектором, щоб створити умови для працевлаштування, 
перекваліфікації та навчання ветеранів у найкоротші терміни після звільнення 
зі служби. Захисна функція держави у сфері підтримки ветеранів має бути 
всеосяжною та проявлятися в різноманітні способи, зокрема через подолання 
стереотипів, що формуються у цивільного населення та перешкоджають 
належній реінтеграції їх до цивільного життя зокрема реалізація цього  
61 
 
пропонується шляхом забезпечення реалізації державної політики з 
формування та підтримки позитивного образу ветерана війни. 
Способами  реалізації, на думку автора кваліфікаційної роботи, є: 
а) удосконалення нормативно-правової бази у сфері формування 
позитивного образу ветерана війни: 
1) аналіз законодавства України, що має сприяти формуванню та 
підтримці позитивного образу ветерана війни, підготовка нормативно-
правових документів з цих питань, внесення відповідних змін до 
законодавства; 
2) розроблення державних і громадських заходів з інформаційної 
безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу 
інформаційної війни та розвиток критичного мислення у сфері формування і 
підтримки позитивного образу ветерана війни; 
3) визначення порядку фінансування заходів, спрямованих на 
формування позитивного образу ветерана війни та виховання культури 
спілкування з ветеранами війни; 
б) моніторинг та оцінювання суспільної думки щодо образу ветеранів 
війни, впровадження заходів реагування: 
1) розробка методики та механізму проведення дослідження 
сформованого у суспільстві образу ветерана війни, а також рівня культури 
спілкування з ветеранами війни, їхніми родинами та членами родин загиблих; 
2) проведення періодичних досліджень сформованого у суспільстві 
образу ветерана війни; 
3) Розробка системи заходів реагування за результатами проведених 
досліджень суспільної думки;  
в) співпраця з міжнародними організаціями громадянського суспільства 
та урядовими організаціями інших країн, що мають успішний досвід 
реінтеграції ветеранів війни у суспільство: 
1) вивчення та обмін досвідом реінтеграції ветеранів війни у суспільство 
з урядовими організаціями інших країн, адаптація і запровадження їхнього 
62 
 
досвіду та методів роботи, спрямованих на формування образу ветерана війни 
на загальнодержавному рівні; 
2) організація навчальних поїздок для представників урядових 
організацій та громадських об’єднань ветеранів з України для перейняття 
досвіду та ефективних практик роботи із ветеранами війни у закордонних та 
міжнародних організацій громадянського суспільства.  
г) інформаційне забезпечення формування позитивного образу ветерана 
війни: 
1) популяризація позитивного образу ветерана війни в засобах масової 
інформації (створення циклів теле- та радіопрограм, рекламних роликів, 
спеціальних рубрик у друкованих засобах масової інформації); 
2) підготовка та проведення просвітницьких кампаній, конкурсів, інших 
заходів, спрямованих на формування культури у сфері популяризації 
позитивного образу ветерана війни; 
3) виробництво кіно- та відеофільмів, підтримка видання науково-
популярної, наукової, художньої літератури, спрямованої на формування 
позитивного образу ветерана війни, та культури спілкування з ветеранами 
війни, членами їх родин та членами родин загиблих; 
4) підготовка інформаційних та науково-популярних матеріалів для 
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової 
інформації, закладів освіти з роз’ясненням ключових принципів і завдань 
формування позитивного образу ветерана війни; 
5) розроблення і реалізація комплексу заходів, спрямованих на протидію 
поширення медіа недостовірної інформації, що негативно впливає на образ 
ветерана війни; 
6) розміщення зовнішньої реклами, спрямованої на формування 
позитивного образу ветерана війни; 
7) державна підтримка і популяризація ветеранського підприємництва, 
літературних і художніх творів ветеранів війни; 
63 
 
8) використання сучасних інформаційних технологій для поширення 
інформації про діяльність ветеранів війни, що дасть змогу збільшити 
чисельність аудиторії, обізнаної про їхній внесок у розвиток та 
функціонування різних сфер суспільних відносин; 
9) здійснення заходів, спрямованих на популяризацію найкращих 
історій ветеранського активізму, підприємництва, літературних і художніх 
творів тощо, зокрема створення системи державних грантів для розвитку і 
підтримки ветеранів у різних сферах суспільних відносин; 
д) координація діяльності органів державної влади та місцевого 
самоврядування у сфері формування і підтримки позитивного образу ветерана 
війни: 
1) створення умов для тиражування історій успіху, популяризації 
досягнень і здобутків ветеранів війни у цивільному житті, а також 
тиражування історій захисту України під час участі у бойових діях із 
залученням та через координацію з органами державної влади та місцевого 
самоврядування; 
2) проведення заходів, спрямованих на формування позитивного образу 
ветерана війни та формування культури спілкування з ветеранами війни, їх 
родинами, членами сімей загиблих спільно з іншими органами державної 
влади та місцевого самоврядування; 
е) співпраця з організаціями громадянського суспільства: 
1) залучення організацій громадянського суспільства до реалізації 
політики у сфері формування позитивного образу ветерана війни, адаптація і 
запровадження їхнього досвіду та методів роботи, спрямованих на 
формування образу ветерана війни на загальнодержавному рівні; 
2) організаційна і фінансова підтримка на конкурсній основі програм 
(проєктів, заходів) організацій громадянського суспільства, пріоритетним 
напрямком яких є формування позитивного образу ветерана війни; 
3) здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної 
влади, органів місцевого самоврядування щодо реалізації політики у сфері 
64 
 
формування позитивного образу ветерана війни, а також громадського 
контролю щодо інформування суспільства комунікаційними каналами про 
діяльність ветеранів війни. 
є) співпраця із медіа : 
1) проведення просвітницьких заходів (форумів, конференцій, круглих 
столів тощо), спрямованих на підвищення рівня обізнаності представників 
медіа стосовно стандартів висвітлення подій, пов’язаних із ветеранським 
середовищем, а також спрямованих на формування позитивного образу 
ветерана війни та формування культури спілкування з ветеранами війни, їх 
родинами, членами сімей загиблих; 
2) впровадження змін до навчальної програми та створення окремих 
навчальних модулів (семінарів, лекцій, майстеркласів тощо) для студентів 
закладів вищої освіти, які навчаються за напрямом “Журналістика”, стосовно 
стандартів висвітлення подій, пов’язаних із ветеранським середовищем. 
ж) співпраця з українськими та міжнародними бізнесовими 
організаціями з метою підтримки ветеранів війни та ветеранського 
підприємництва: 
1) проведення адвокаційних кампаній, покликаних збільшити 
залученість бізнесових організацій у наданні послуг з навчання, менторства, а 
також фінансової/грантової підтримки ветеранському підприємництву; 
2) проведення адвокаційних кампаній, покликаних сприяти формуванню 
й популяризації корпоративної соціальної відповідальності у вигляді 
підтримки ветеранів війни. 
У ході реалізації зазначеного ймовірним є досягнення  таких 
короткострокових результатів: 
а) формування позитивного інформаційного середовища для захисників 
України; 
б) створення сприятливих умов для психологічної реабілітації ветеранів 
війни, соціальної та професійної адаптації, зайнятості, підвищення 
конкурентоспроможності на ринку праці; 
65 
 
в) створення умов для активного соціального життя ветеранів війни, 
упередження їх відгородження від суспільства; 
г) забезпечення населення об'єктивною інформацією про ветеранів війни 
та події російсько-української війни; 
д) підтримка ветеранів війни в процесі їх реабілітації та соціальної 
адаптації через створення літературних і художніх творів, зайняття 
ветеранським підприємництвом. 
Крім того, передбачається досягнення наступних довгострокових 
результатів: 
а) сприяння розвитку патріотичних настроїв у населення, відповідно, 
посилення національної безпеки та оборони держави; 
б) зменшення ризиків виникнення конфліктів в громадах через 
протистояння з ветеранами війни та посилення громадського порядку; 
в) зменшення соціального тягаря для держави, який виражається у 
необхідності компенсувати заходами реабілітації реакцію ветеранів війни на 
негативне ставлення суспільства до них; 
г) покращення економічної ситуації в країні через повернення до 
активного життя, виробничої діяльності частини працездатного населення – 
ветеранів війни; 
д) посилення національної безпеки та оборони країни через розуміння і 
повагу до захисників, що буде підтримувати прагнення суспільства до 
виконання конституційного обов’язку у захисті Вітчизни, незалежності та 
територіальної цілісності України. 
 
Висновки до розділу 3 
 
Напрями вдосконалення державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві виділяються у дві групи, а 
саме: 
66 
 
а) законодавчого врегулювання сфери формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві; 
б) нові державні механізми формування позитивного образу ветерана 
війни в суспільстві. 
Водночас ефективність зазначених напрямів залежить від їх 
комплексності в реалізації, що має розпочинатись із удосконалення 
законодавчого регулювання сфери та завершуватись реалізацію практичних 
кроків, що матимуть вплив на суспільство.  
Під час удосконалення законодавчого врегулювання сфери державний 
управлінець має не лише внести точкові зміни у нормативно-правові акти, що 
регулюють сферу формування позитивного образу ветерана війни, а закріпити 
сферу політики на законодавчому рівні, позбутись колізій та розробити 
стратегічний документ, що буде комплексом взаємопов'язаних завдань і 
заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку 
держави – належної реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя. 
Впроваджуючи державні механізми формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві орган державної влади, що відповідальний за 
сферу формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві має стати 
головним управлінцем та координатором зазначеної сфери та передбачити 
заходи (механізми) направлені на усі сфери суспільного життя. 
 
 
 
 
 
 
  
67 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Ветерани війни є невід’ємною складовою суспільства, яка потребує 
уваги, підтримки та визнання. Формування позитивного образу цих людей в 
суспільстві є важливою задачею, оскільки це не лише відображає ставлення 
суспільства до ветеранів, але й впливає на їхню реінтеграцію та життєвий 
комфорт після повернення з війни. 
Під час написання кваліфікаційної роботи магістра досягнуто таких 
результатів: 
а) проаналізовано державні механізми формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві, що функціонують станом на 2023 рік; 
б) описано рівень сприйняття ветеранів війни суспільством та рівень 
суспільної толерантності до осіб з інвалідністю внаслідок війни; 
в) визначено ефективність державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві та їх вплив на рівень 
реінтеграції ветеранів війни у суспільство; 
г) надано рекомендації щодо удосконалення державних механізмів 
формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві. 
Так, виконання державних функцій щодо формування та реалізації 
ветеранської політики в Україні віднесено до повноважень Міністерства у 
справах ветеранів України. Попри те, що соціальна категорія – ветеран війни 
не є чимось новим для України Міністерство було створено лише у 2018 році. 
Реалізація політики у сфері формування позитивного образу ветерана війни в 
суспільстві також віднесено до повноважень Міністерства у справах ветеранів 
України, інші центральні органи виконавчої влади, обласні військові 
адміністрації та органи місцевого самоврядування залучені до формування 
позитивного образу ветерана війни у суспільстві у межах своїх компетенцій. 
На законодавчому рівні сфера формування позитивного образу ветерана 
війни в суспільстві врегульована такими нормативно-правовими актами: 
68 
 
Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження 
української національної та громадянської ідентичності», постанова Кабінету 
Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1175 «Деякі питання Міністерства 
у справах ветеранів», постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 
2022 р. № 319  «Про затвердження Порядку використання коштів, 
передбачених у державному бюджеті для героїзації та вшанування пам’яті 
захисників України» та розпорядженням Кабінету Міністрів України                 
від 30 березня 2023 р. № 269-р «Про затвердження плану заходів з відзначення 
подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, 
територіальної цілісності та недоторканності України, на період 2023-2026 
років».  Автор кваліфікаційної роботи магістра вважає, що сфера формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві недостатньо врегульована на 
законодавчому рівні, підтвердженням цього є наведені у кваліфікаційній 
роботі магістра результати соціологічних досліджень, де зазначається про те, 
що респонденти, ветерана війни та цивільне населення, вважають, що держава 
не виконує своїх зобов’язань перед ветерани війни. 
Проведений аналіз ефективності державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві  очевидним є те, що наявні 
механізми не завжди відповідають потребам самої ветеранської громади та 
цивільного населення, що може спричинити виникнення соціально-
негативних явищ, які при відсутності оперативного реагування призведуть до 
формування “точок” соціального відчуження у суспільстві та 
перешкоджатимуть належній реінтеграції ветеранів війни до цивільного 
життя. 
Враховуючи зазначений автор кваліфікаційної роботи магістра вважає 
за необхідне здійснення таких кроків для удосконалення державних 
механізмів формування позитивного образу ветерана війни в суспільстві, а 
саме: 
а) удосконалення законодавчого врегулювання сфери формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві; 
69 
 
б) впровадження нових державних механізмів формування позитивного 
образу ветерана війни в суспільстві. 
Під час удосконалення законодавчого врегулювання сфери формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві законодавець має врахувати, 
що для врегулювання сфери мають бути розроблені спеціальні нормативно-
правові акти, що повинні визначати та забезпечувати захист ветеранів війни 
від будь-якої форми дискримінації або стигматизації через їхню військову 
службу, а під час їх розробки необхідно забезпечити всебічне залучення 
ветеранів війни. 
Під час впровадження нових державних механізмів формування 
позитивного образу ветерана війни в суспільстві важливо забезпечити 
комплексний підхід, широке залучення заінтересованих сторін як на етапі 
напрацювання зазначених механізмів, так і під час впровадження, а також на 
кожному етапі враховувати потреби самих ветеранів війни та динаміку 
суспільства. 
Враховуючи вищенаведеному автору кваліфікаційної роботи магістра 
вдалось досягти мети зокрема дослідити та напрацювати шляхи 
удосконалення державних механізмів у сфері формування позитивного образу 
ветерана війни в суспільстві. 
 
 
 
 
  
70 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон 
України від 22 жовт. 1993 р. № 3552-XII Відомості Верховної Ради 
України.1993. № 45. Ст. 425 
2. Аналітична інформація за даними Міністерства у справах 
ветеранів України: веб-сайт  URL: https://data.mva.gov.ua (дата звернення: 
01.11.2023). 
3. Джон Ґрехем Керрінґтон Огляд міжнародних парктик у сфері 
реінтеграції ветеранів: міркування щодо воєнного та повоєнного контексту 
України: дослідження. Київ: 2023. 102 с. 
4. Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в 
Україні. Реінтеграція ветеранів в Україні : національне опитування. Київ: 2022. 
57 с. 
5. Реінтеграція ветеранів з інвалідністю: навч. посіб. / за ред.: О. 
Волгіної, О. Іванової, Т. Ляльки. Київ: 2022, 78 с. 
6. Потреби ветеранів 2023: веб-сайт  URL: 
https://veteranfund.com.ua/analitics/needs-of-veterans-2023/ (дата звернення: 
06.11.2023). 
7. Дослідження щодо статусу жінок-ветеранок та сервісів, що їм  
надаються: веб-сайт  URL:    
https://dif.org.ua/uploads/pdf/10094831546457ebb2e7e405.05788411.pdf (дата 
звернення: 06.11.2023). 
8. Шістнадцяте загальнонаціональне опитування: Образ ветеранів в 
українському суспільстві: веб-сайт   URL:    
https://ratinggroup.ua/research/ukraine/shestnadca_obschenaci_opros_ukraina_vo_
vremya_voyny_obraz_veteranov_v_ukrainskom_obschestve_6-7_avgu.html (дата 
звернення: 06.11.2023). 
71 
 
9. Двадцяте загальнонаціональне опитування в умовах війни: веб-
сайт    URL:   
https://ratinggroup.ua/research/ukraine/dvadcyate_zagalnonac_onalne_opituvanny
a_zovn_shnopol_tichn_nastro_naselennya_14-16_s_chnya_2023.html (дата 
звернення: 06.11.2023). 
10.  Про затврдження Положення про Комітет у справах ветеранів 
війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів 
України: указ Президента України від 27 лист. 1997 р.  № 1309/97  URL:  
https://ips.ligazakon.net/document/u1309_97?an=28 (дата звернення: 
06.11.2023). 
11.  Деякі питання Державної служби України у справах ветеранів 
війни та учасників антитерористичної операції: постанова Кабінету Міністрів 
України від 10 вер. 2014 р. № 416 URL:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/416-2014-%D0%BF#Text (дата звернення: 
06.11.2023). 
12.  Деякі питання Міністерства у справах ветеранів: постанова 
Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1175 URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1175-2018-%D0%BF#Text (дата звернення: 
06.11.2023). 
13.  Про Державний бюджет України на 2023 рік: Закон України від 3 
лист. 2022 р. № 2710-IX URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text 
(дата звернення: 06.11.2023). 
14.  Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у 
державному бюджеті для героїзації та вшанування пам’яті захисників 
України: постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 319 
URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/319-2022-%D0%BF#Text (дата 
звернення: 06.11.2023). 
15.  Про затвердження Положення про Український ветеранський 
фонд: Міністерство у справах ветеранів України 20 груд. 2021р. № 263 URL:  
chrome-
72 
 
extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://mva.gov.ua/storage/app/site
s/1/uploaded-
files/_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D
0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D0%B3%
D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B0%
D0%B4%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%82.pdf (дата звернення: 
06.11.2023). 
16. Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства у 
справах ветеранів та підрозділів обласної, Київської та Севастопольської 
міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних 
адміністрацій з питань ветеранської політики: постанова Кабінету Міністрів 
України від 11 лип. 2023 р. № 702 URL:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2023-%D0%BF#Text (дата звернення: 
06.11.2023). 
17.  Про основні засади державної політики у сфері утвердження 
української національної та громадянської ідентичності: Закон України від 13 
груд. 2022 р. № 2834-IX  URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text 
(дата звернення: 06.11.2023). 
18.  Про затвердження плану заходів з відзначення подвигів ветеранів 
війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності України, на період 2023-2026 років: розпорядження Кабінету 
Міністрів України від 30 бер. 2023 р. № 269-р URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2023-%D1%80#Text (дата звернення: 
06.11.2023). 
19. Лист Міністерства закордонних справ України  від 19 трав. 2023 р. 
№ 203/14-165-57186 до Мінісерства у справах ветеранів України. 3 с. 
20.  Резолюція Віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань 
реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук від 06 
лютого 2023 року № 36066/7/1-22 
73 
 
21. Портрет  ветерана 2023: веб-сайт  URL: 
https://veteranfund.com.ua/analitics/portrait-of-veteran/ (дата звернення: 
06.11.2023). 
22.  Марценюк Т., Квіт А. Залучення ветеранів до громадського і 
політичного життя: шлях від військових перемог до особистих: соц. дослід., 
Київ: 2019, 71 с. 
23.   Падалка А.,  Дмитрук Н., Білоскурський А. Сприйняття ветеранів 
війни українським суспільством: аналіт. звіт, Київ:2023, 105 с. 
24.   Єременко Л. В. Психологія сприйняття та переробки інформації : 
посіб.,Мелітополь: ФОП Однорог Т. В., 2021, 150 с 
25.  Лавлінський Р.О Процеси формування і функціонування 
стереотипу у свідомості людини: вчен. записк. Таврійського національного 
університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філософія. Культурологія. 
Політологія. Соціологія», Мелітополь, 2011, С. 204-210. 
26. Реінтеграція ветеранів з інвалідністю: навч. посіб. / за ред.: О. 
Волгіної, О. Іванової, Т. Ляльки. Київ: 2022, 78 с. 
27. Рекомендації для журналістів  від Українського ветеранського 
фонду «Як писати про ветеранів»: веб-сайт  URL:  chrome-
extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://veteranfund.com.ua/wp-
content/uploads/2023/09/how_to_write_about_veterans.pdf (дата звернення: 
06.11.2023). 
28. Аналітична довідка “Відсутність можливостей для 
працевлаштування ветеранів з інвалідністю: ризики для держави та 
суспільства”: веб-сайт  URL:  
https://veteranfund.com.ua/analitics/vidsutnist_mozhlyvostei_dlia_pratsevlashtuva
nnia_veteraniv_z_invalidnistiu/ (дата звернення: 06.11.2023). 
29. Верховенство права: веб-сайт  URL:  https://ccu.gov.ua/storinka-
knygy/34-verhovenstvo-prava (дата звернення: 06.11.2023). 
30. Концептуальна записка щодо удосконалення законодавчого 
процесу в Україні: веб-сайт  URL:   chrome-
74 
 
extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.undp.org/sites/g/files/
zskgke326/files/migration/ua/PRP_Concept_note_legislative_process_UKR.pdf 
(дата звернення: 06.11.2023). 
31. Про затвердження Порядку розроблення    та виконання державних 
цільових програм: постанова Кабінету Міністрів України від 31 січ. 2007 р. № 
106 URL:   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2007-%D0%BF#Text (дата 
звернення: 06.11.2023). 
32. Про державні цільові програми: Закон України 18 бер 2004 р.  № 
1621-IV URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text  (дата 
звернення: 06.11.2023).
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
