Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)  
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему:  
 
«ПРОФІЛАКТИКА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ 
ОСІБ ШЛЯХОМ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА 
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОБАЦІЇ» 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка  4  курсу, групи  СЗ-1810 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
Василенко Н. О.     
 (прізвище та ініціали)  
Керівник  Губар О. Є.     
(прізвище та ініціали)  
Рецензент _________________________  
(прізвище та ініціали)  
 
 
 
 
 
Черкаси – 2022 р. 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП  
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЯВИЩА ЗЛОЧИННОСТІ  
СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ В УКРАЇНІ 
1.1. Поняття та сутність злочинів, вчинених неповнолітніми особами  
в Україні 
1.2. Організаційно-правові засади функціонування державного  
механізму профілактики злочинності серед неповнолітніх осіб   
1.3. Досвід країн Європи у сфері соціальних та пробаційних заходів у  
сфері профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх 
осіб 
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ  
ВЧИНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІМИ КРИМІНАЛЬНИХ 
ПРАВОПОРУШЕНЬ В УКРАЇНІ ТА ЇХ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА 2019-
2022 РР 
2.1. Поширення вчинення кримінальних правопорушень серед  
неповнолітніх осіб в Україні за 2019-2022 рр 
2.2. Аналіз результатів застосування заходів пробації та соціальних  
послуг щодо запобігання вчиненню неповнолітніми кримінальних 
правопорушень за 2019-2022 рр 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ПРАВОДІЮ»  
3.1. Опис проєкту «ПравоДію»  
3.2. Механізм впровадження проєкту «ПравоДію» та очікувані  
результати 
ВИСНОВКИ  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
ДОДАТКИ  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Перелік умовних позначень 
ЗУ – Закон України 
РФ – Російська Федерація 
КК України – Кримінальний кодекс України 
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України 
МВС – Міністерство внутрішніх справ 
НП України – Національна поліція України 
КпАП України – Кодекс про адміністративні правопорушення України 
ДУ «Центр пробації» – Державна установа «Центр пробації» 
ГО – громадська організація 
ЄРДР – Єдиний державний рестр досудових розслідувань 
ДКВС України – Державна кримінально-виконавча служба України  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП 
 
Явище злочинності серед неповнолітніх осіб в Україні багато років 
залишається однією з насуттєвіших проблем у забезпеченні правопорядку в 
суспільстві та захисту законних прав особи, що не досягла повноліття. 
Основоположним правом неповнолітнього, що є схильним до вчинення 
кримінальних правопорушень є захист від будь-яких проявів несправедливості 
та упередженості як з боку суспільства, так і уповноважених органів, які 
зобов’язані провадити роботу щодо запобігання злочинності серед 
неповнолітніх. Забезпечення верховенства права під час розгляду життєвих 
обставин, що зумовили настання випадку протиправної дії, надання можливості 
виправитися та сприянню отримання соціально-пробаційних заходів, 
спрямованих на зменшення негативного впливу конфлікту неповнолітнього з 
законом  є запорукою успішного переходу від каральної моделі ювенальної 
юстиції до реінтеграційної моделі відновного правосуддя. Правопорушення 
адміністративного, кримінального або насильницького характеру, що 
вчиняється особою, що не досягла повноліття несуть в собі особливо підвищену 
соціальну та загальнонаціональну проблему, адже за характером вчинених 
правопорушень, їх частотою та поширенням, можна здійснити прогноз, щодо 
того, наскільки злочинність буде поширеною у державі в майбутньому. Та 
найголовнішим є те, що сьогоднішні неповнолітні злочинці без належного 
оперативного втручання з боку уповноважених органів та служб з великою 
імовірністю поповнять лави дорослої злочинності. 
Дослідженням явища злочинності серед неповнолітніх та їх характерними 
особливостями займалися такі вітчизняні вчені, як: О.В. Беца, І. Г. Богатирьов, 
І. А. Вартилецька, М. Р. Гета, Н. Б. Хуторська, В. М. Пекарчук, Т. А. Денисова, 
І. С. Яковець, Д. В. Ягунов, А. Х. Степанюк та інші. Окреслені науковцями у 
працях питання здебільшого розглядалися в нормативно-правовому та 
законодавчому аспекті, не здійснюючи при цьому аналіз соціально-
психологічного контексту явища злочинності серед неповнолітніх та факторів, 
які зумовили його вчинення.  Питання діяльності системи ювенальної превенції 
в Україні досліджували такі вчені, як М. І. Вєтров, Ю. М. Грошевий, К. Є. 
Ігошев, П. П. Михайленко, М. М. Михеєнко, І. К. Туркевича та багато інших, 
при цьому відсутні праці, у яких було б запропоновані шляхи подальшого 
розвитку та удосконалення новоствореної системи ювенальної пробації в 
Україні, зокрема у період воєнного стану у зв’язку зі збройною агресією з боку 
Російської Федерації. 
Актуальність обраної теми визначається необхідністю у дослідженні 
соціально-психологічних умов та причин, що передували скоєнню злочину 
неповнолітнім та розробки актуальних способів і методів, які будуть сприяти 
зменшенню кримінальних правопорушень серед неповнолітніх осіб, зокрема у 
період воєнного стану. Варто наголосити, що вчинення правопорушень 
неповнолітніми є поширеним явищем в Україні, яке здійснюється щодня.  
Злочинність серед неповнолітніх без оперативного втручання уповноважених 
служб та органів, найчастіше і майже ніколи не є єдиною протиправною дією з 
боку правопорушника, а перетворюється у спосіб життя, що має за собою 
непоправні наслідки: руйнування сімейних зв’язків, психологічні, фізичні 
травми, але особлива гострота даної проблеми виникає тоді, коли вчинений 
злочин у молодому віці назавжди впливає на подальше життя особи та 
перешкоджає майбутньому розвитку та самореалізації в суспільстві. Тому 
надзвичайно важливим є удосконалення комплексу заходів, головним 
завданням яких є запобігання та протидія вчиненню кримінальних 
правопорушень з боку неповнолітніх осіб. Попри суттєве зменшення 
чисельності правопорушень вчинених неповнолітніми, мають місце також інші 
проблеми, породжені явищем підліткової злочинності і, як наслідок, постає 
гостра необхідність активного пошуку шляхів удосконалення системи 
соціальних та пробаційних заходів стосовно неповнолітніх.  
Об’єктом кваліфікаційної роботи є сфера державної політики, що 
спрямована на запобігання та протидію вчинення злочинів серед неповнолітніх 
осіб. 
Предметом кваліфікаційної роботи є неповнолітні особи, що схильні до 
правопорушень, перебувають у конфлікті з законом або вже вчинили злочин. 
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження організаційно-правових 
заходів, спрямованих на запобігання та протидію вчинення злочинів серед 
неповнолітніх осіб та напрацювання практичних рекомендацій для 
вдосконалення системи протидії злочинності серед неповнолітніх осіб через 
розроблення соціального проекту.  
Завдання кваліфікаційної роботи: 
– дослідити історичні передумови протидії злочинності серед 
неповнолітніх осіб; 
– визначити поняття «механізм протидії злочинам серед 
неповнолітніх осіб»; 
– дати визначення поняття «пробаційного нагляду у політиці держави 
щодо запобігання вчинення правопорушень дітьми», з’ясувати його зміст та 
визначити особливості; 
– окреслити нормативно-правові особливості адміністративної та 
кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб, що скоїли правопорушення; 
– визначити місце служб у справах дітей в політиці держави щодо 
запобігання та протидії вчинення злочинів серед неповнолітніх осіб; 
– дослідити здобутки та досвід країн Європи щодо протидії 
злочинності серед неповнолітніх та запропонувати імплементацію в пробаційну 
систему України; 
– охарактеризувати основні кількісно-статистичні показники 
кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми особами;  
– проаналізувати ефективність заходів, спрямованих на профілактику 
та запобігання вчинення протиправних дій особами, що не досягли повноліття; 
– розробити соціальний проект, спрямований на запобігання та 
профілактику вчинення кримінальних правопорушень неповнолітніми особами. 
У кваліфікаційній роботі використовуються емпіричні методи 
дослідження, аналіз досліджених джерел даних та моделювання, візуальні, 
графічні методи, схеми, графіки, діаграми Ісікави та інтектуальні карти, які 
демонструють причинно-наслідкові зв’язки, їх основні складові та шляхи 
вирішення проблеми злочинності серед неповнолітніх осіб. Статистико-
економічні методи, кримінально-правова та судова статистика про злочини, 
вчинені неповнолітніми або за їх участі, інформаційною базою яких є 
статистичні дані Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішних 
справ, Міністерства соціальної політики України, Центрів пробації, Служб у 
справах дітей та Центрів соціально-психологічної реабілітації. Правовою 
основою роботи є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс 
України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний 
кодекс, закони та підзаконні акти України, якими визначені правові засади 
організації та здійснення протидії злочинності неповнолітніх, а також 
ратифіковані Україною міжнародно-правові акти щодо захисту прав дитини, 
ювенальної юстиції та відновного правосуддя 
Результатом дослідження є розробка соціального проекту та практичне 
дієве застосування рекомендацій у роботі з неповнолітніми особами, які мають 
у конфлікт з законом, перебувають на обліку в службах у справах дітей та 
Центрах пробації. Рекомендації можуть використовуватися відділами 
ювенальної превенції, Національною поліцією України, Управліннями 
соціального захисту, службами у справах дітей, місцевою та регіональною 
владою, як вказівки для роботи з неповнолітніми правопорушниками. 
Теоретичні результати дослідження знайшли своє відображення у 
публікації до Днів студентської науки в Черкаському державному 
технологічному університеті на тему: «Роль служб ювенальної пробації у 
зменшенні правопорушень серед неповнолітніх осіб». (ДОДАТОК А) 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЯВИЩА ЗЛОЧИННОСТІ СЕРЕД  
НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ В УКРАЇНІ 
 
1.1. Поняття, сутність та основні причини злочинів, вчинених 
неповнолітніми особами в Україні 
 
Історично склалося, що злочинність серед неповнолітніх осіб має статус 
однієї з найгостріших соціальних і правових проблем в Україні. В цей час 
злочинність серед неповнолітніх осіб не втрачає своєї актуальності та потребує 
безперервних дій з боку уповноважених органів та громадськості. Історичні 
передумови протидії злочинності неповнолітніх осіб залишаються предметом 
досліджень багатьох учених, серед яких І.К. Андріїв, Ю.А. Амбросімова Ю.М. 
Антоняна, І.Г. Богатирьова,  А.М. Бабенко, В.М. Бурдін, М.М. Гернета, І.М. 
Даньшина, Г.В. Дідківська, К.С. Варивода, В.О. Глушков, С.Ф. Денисова,  А.П. 
Закалюка, В.В. Голіна, В.К. Грищук, Л.М. Давиденко, К.Є. Ігошева, В.М. 
Кудрявцева, О.М. Литвинова, Г.М. Міньковського, В.А. Мозгова, Н.М. Ярмиш 
та інших. Дослідженням явища злочинності серед неповнолітніх та їх 
характерними особливостями займалися такі вітчизняні вчені, як: О.В. Беца, І. 
А. Вартилецька, М. Р. Гета, Н. Б. Хуторська, В. М. Пекарчук, Т. А. Денисова, І. 
С. Яковець, Д. В. Ягунов, А. Х. Степанюк та інші. Окреслені науковцями у 
працях питання здебільшого розглядалися в нормативно-правовому аспекті, не 
аналізуючи соціально-психологічного контексту злочину та факторів, які 
зумовили вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Діяльность 
системи ювенальної пробації в Україні досліджували такі вчені, як М. І. Вєтров, 
Ю. М. Грошевий, К. Є. Ігошев, П. П. Михайленко, М. М. Михеєнко, І. К. 
Туркевича, проте, відсутні доробки, у яких були б запропоновані шляхи 
подальшого розвитку та удосконалення новоствореної системи ювенальної 
пробації в Україні, зокрема у період воєнного стану в зв’язку зі збройною 
агресією з боку Російської Федерації. Злочини неповнолітніх мають 
багатовікову історію, проте, незважаючи на загалом сталу соціальну сутність, 
діяльність, пов’язана з протидією їй, постійно змінювала свої форми та методи. 
За визначенням Г.В. Дідківської, злочинність неповнолітніх - це 
негативне соціальне явище, що має саморегулюючу сукупність 
взаємопов’язаних елементів, швидко реагує на зміни в суспільстві, вид 
злочинності, специфіка якого зумовлена ймовірнісними величинами, що 
отримуються внаслідок вивчення злочинів і осіб, що їх вчиняють у віці 14–17 
років [1]. Вітчизняна вчена В. А. Мозгова розглядає злочинність неповнолітніх 
як відносно масовий соціальний феномен, що виражається у статистичній 
сукупності фактів протиправної поведінки суб’єктів злочину віком від 14 до 18 
років на певній території за відповідний період часу [2]. 
Профілактика правопорушень – це система заходів, спрямованих на 
охорону прав і свобод людини й громадянина, власності, громадського порядку 
та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від 
протиправних посягань, профілактику правопорушень, і порядок їх здійснення 
органами державної влади, органами місцевого самоврядування, 
підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадськими 
формуваннями з охорони громадського порядку, окремими громадянами, а 
також права та обов‘язки державних органів і організацій, що проводять роботу 
з профілактики правопорушень, та осіб, щодо яких здійснюються зазначені 
заходи [14]. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх – це обов’язкова 
діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, 
установ, організацій незалежно від форм власності, у тому числі громадських 
організацій, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, які сприяють 
вчиненню правопорушень, а також виявлення осіб, схильних до вчинення 
правопорушень, та застосування заходів до їх виправлення [16].  
Протидією злочинності серед неповнолітніх осіб називають діяльність 
суб’єктів реалізації державної політики й суспільства, що включає в себе 
комплекс заходів, спрямованих на запобігання, припинення, виявлення, 
розкриття, розслідування злочинів, встановлення постраждалих і винних осіб, 
притягнення останніх до відповідальності та їх покарання відповідно до 
законодавства України та міжнародних актів [13]. Механізмом протидії 
кримінальним правопорушенням серед неповнолітніх осіб становить перелік 
методів і засобів, застосовуваних відповідальними установами, які мають на 
меті реалізацію системи заходів у сфері протидії злочинності серед 
неповнолітніх. Враховуючи вищевикладене, заходи з протидії злочинності 
серед неповнолітніх є частиною системи протидії злочинності загалом. 
Установи, що входять до системи профілактики правопорушень серед 
неповнолітніх осіб схематично зображені на рис. 1.1. 
 
Центри медико- Уповноважені Центральний орган 
соціал ьної реабілітації підрозділи органів виконавчої влади, що 
дітей закладів охорони Національної поліції забезпечує 
 здоров’я формування 
державної політики у 
 П риймальники- сфері сім’ї та дітей 
розподільники для 
Цен три соціально- дітей органів 
психологічної Національної поліції 
ре абілітації дітей 
Центральний орган 
 виконавчої влади, що 
Центри пробації реалізує державну 
 Соціально- політику у сфері 
реабілітаційні центри сім’ї та дітей 
 
Спеціальні виховні 
Служ би у справах дітей установи Державної 
кримінально-виконавчої 
 служби України Відповідні структурні 
Школи соціальної підрозділи обласних, районних 
реабіл ітації та професійні державних адміністрацій, 
училища соціальної 
 Притулки для дітей виконавчих органів міських і 
реабілітації органів районних у містах рад 
освіти 
Рис. 1.1. Державний механізм організації профілактики злочинності серед 
неповнолітніх осіб. 
 
Відповідно до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та 
спеціальні установи для дітей» № 1824-VIII від 09.02.2017 р.  здійснення 
соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень 
покладається в межах визначеної компетенції на: 
 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної політики у сфері сім’ї та дітей; 
 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну 
політику у сфері сім’ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, 
районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у 
містах рад; 
 уповноважені підрозділи органів Національної поліції; 
 приймальники-розподільники для дітей органів Національної 
поліції; 
 школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної 
реабілітації органів освіти; 
 центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони 
здоров’я; 
 спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої 
служби України; 
 притулки для дітей; 
 центри соціально-психологічної реабілітації дітей; 
 соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка). 
 інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, 
підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі 
громадяни. 
Під соціальним захистом дітей у цьому Законі слід розуміти комплекс 
заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, здійснення 
яких покладається на суб’єктів, зазначених у частинах першій та другій цієї 
статті, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, 
медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки [15]. 
Основними причинами вчинення протиправних дій серед неповнолітніх 
осіб є: 
 негативно налаштоване середовище, в якому підлітки зростають, 
набувають досвіду та беруть приклад для наслідування під впливом якого 
формується їх світогляд, життєві цінності та орієнтири на майбутнє; 
 прагнення до самоактуалізації та самоствердження, доведення 
власного авторитету серед однолітків; 
 неналежний рівень виховання у сімейному середовищі; 
 брак правової освіти та необізнаність у особливостях несення 
відповідальності за вчинені протиправно-карні діяння; 
 нерозуміння сутності та наслідків своїх вчинків; 
 незалученість неповнолітніх осіб до програм розвитку, дозвілля, 
гурткової роботи, спорту та культури; 
 брак просвітницької роботи серед учнівської молоді в школах, 
ліцеях, гімназіях, коледжах та закладах професійно-технічної освіти. 
Причини, що впливають на неефективність теперішніх застосовуваних 
заходів щодо запобіганню та протидії вчиненню протиправно-карних діянь 
серед неповнолітніх осіб представлені на рис. 1.2. у Діаграмі Ісікави. 
 
Рис. 1.2. Основні причини вчинення протиправних дій серед 
неповнолітніх осіб. 
 
На підставі визначених причин скоєння та поширення злочинності серед 
неповнолітніх осіб розглянемо детальніше кожен із наведених пунктів. 
Однією з причин вчинення неповнолітніми протиправних дій є соціально-
економічні фактори нестабільності в родині. Безробіття, скорочення робочих 
місць, зокрема, у період з березня 2020 року внаслідок запровадження загально-
національного карантину в зв’язку з пандемією COVID-19. Трансформації у 
соціально-економічному житті України та її громадян відбулися з 24.02.2022 
року, що пов’язане зі збройною агресією проти України з боку Російської 
Федерації. Запроваджений у державі військовий стан, зруйнування 
інфраструктури, загроза для життя та здоров’я громадян в майбутньому 
матимуть значний вплив на поширення кримінальних правопорушень серед 
неповнолітніх осіб. 
Відсутність у родини змоги забезпечити матеріальні потреби 
неповнолітнього може сформувати в особи стійку мотивацію до вчинення 
корисливих злочинів, що мають на меті заволодіння незаконним чином 
засобами, коштами, матеріальними благами, технікою, винагородою і в 
результаті  отримати бажане. Малозабезпеченість та злидні сім’ї 
підштовхують неповнолітнього до кримінального правопорушення та обрання, 
на перший погляд, легкого та, водночас, небезпечного шляху, наслідки якого 
здатні зруйнувати все подальше життя та майбутнє особи, що не досягла 
повноліття.  
У зв’язку зі збройною агресією проти України, активна фаза якої триває з 
24.02.2022 року, багато родин позбулися власного житла, а то і загалом міста 
проживання та змушені були стати переселенцями всередині країни або 
виїздити за кордон. Вимушені зміни та стрес, пережитий у період військових 
дій можуть змінювати сприйняття неповнолітнім реальної загрози та небезпеки, 
зокрема пережиті події можуть створити ілюзію безладдя, хаосу та 
вседозволеності і відтак  підштовхнути до заволодіння чужим майном у 
покинутих квартирах для отримання корисливої вигоди. Варто зазначити, що 
згідно зі статтею 432 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 N 2341-III, 
мародерство – це викрадення речей вбитих чи поранених на полі бою [3].  
Проте в умовах війни під терміном «мародерство» розуміють крадіжки, вчинені 
не лише на полі бою, але й на інших територіях під час воєнного стану, що 
наразі є поширеною практикою у злочинному світі. 
Сім’я має вагомий вплив на формування особистості дитини, її звички, 
схильності, модель поведінки та приклад для наслідування. За даними            
ДУ «Центр пробації» у 45% правопорушень безпосередній вплив на схильність 
до його вчинення неповнолітнім мали члени з близького сімейного кола 
правопорушника [4]. Діти з сімей, щодо яких вчинялося насильство, зокрема 
фізичного, психологічного, сексуального або економічного характеру 
відчувають постійний психологічний дискомфорт у подальшому житті у зв’язку 
з травмою, отриманою з боку батьків або членів родини. У майбутньому це 
може проявлятися схильністю до вчинення насильницьких дій, антисуспільної 
поведінки та спалахів агресії, що з великою імовірністю можуть призвести до 
злочину. Неповнолітні особи, які потерпають від будь-якої форми насильства в 
сім’ї мають переконання, що жорстокість  прийнятна форма людських 
відносин. Захист неповнолітніх від жорстокого поводження з боку членів 
родини, попередження насильницьких дій є однією з головних завдань органів 
та служб, що провадять роботу з неповнолітніми особами. У роботу щодо 
припинення та попередження насильства щодо дітей здійснюється активне 
залучення працівників ювенальної превенції, органів опіки та піклування, 
представників соціальної та педагогічної спільнот, співробітників медичних та 
психологічних служб. Проте, незважаючи на спільні зусилля, що спрямовані на 
створення ефективної системи профілактики та припинення насильства щодо 
дітей, мають місце проблеми з-поміж яких відомча обмеженість і міжвідомча 
роз'єднаність, відсутність єдиних методичних і системних підходів в організації 
профілактичної роботи з жертвами насильства, ігнорування профілактичної 
спрямованості в роботі з дітьми і сім'єю, відсутність законодавчих норм і 
правозастосовної практики щодо захисту і реабілітації жертв, що посилюється 
правовою неписемністю і недовірою населення до правоохоронних органів, 
відсутність ефективно діючої і доцільно організованої реабілітаційної системи, 
що визначають прогалини та недоопрацювання даній сфері. 
Виховання дитини у сімейному середовищі є приорітетною формою задля 
забезпечення та формування соціально-прийнятної поведінки. Варто зауважити, 
що саме в родині формується характер неповнолітнього та життєві цінності, які 
у майбутньому здатні зіграти вирішальну роль. З розвитком суспільства батьки 
все більше почали перекладати обов’язок виховання власних дітей на школу, 
вчителів, телебачення та соціальні мережі. Нині поширеною тенденцією є 
приорітет перегляду телевізора або час в соціальних мережах на противагу 
живому батьківському спілкуванню, таким чином брак уваги та часу на 
розвиток дитини є однією з головних причин схильності до кримінальних 
правопорушень серед неповнолітніх осіб. Розповсюдженою є практика, коли 
телебачення пропагандує та поширює у сюжетах насильство як одну з форм 
поведінки, модель легкого життя, злочинність, як можливість заробітку, 
алкоголізм та інші залежності, що негативно впливають на сприйняття життя та 
майбутнього загалом. Незацікавленість батьків або осіб, що їх заміняють у 
вихованні дітей становлять особливу загрозу суспільству. Покинуті 
напризволяще діти є більш схильними до впливу злочинних ідей та угрупувань, 
бездоглядність та соціальне сирітцтво змушують неповнолітнього здобувати 
засоби для існування незаконним способом прирікаючи себе на постійні 
законно-заборонені пошуки матеріальних благ. 
Наступним аспектом, який є одним з визначальних причин, що впливає на 
поширення злочинності серед неповнолітніх осіб є відомча обмеженість та 
міжвідомча роз’єднаність у питаннях реагування та протидії правопорушенням 
серед неповнолітніх осіб, зокрема недостатня увага з боку держави та 
громадськості до проблем неповнолітніх осіб, відсутність механізму 
дослідження та опитування учнівської молоді віком від 12 до 18 років для 
визначення методів усунення наявних негараздів. Поведінка та характер 
зв’язків неповнолітніх мають контролюватися з боку адміністрацій освітніх 
установ, особливо за тими особами, у яких наявна схильність до асоціальної 
поведінки. На основі цих спостережень та досліджень повинна проводитись 
робота спільно з психологами та соціальними педагогами для подальшого 
усунення девіантної поведінки в неповнолітнього. 
Органи та служби, які зобов’язані провадити роботу щодо запобігання та 
протидії правопорушенням та злочинам серед неповнолітніх недостатньо 
активно провадять просвітницьку роботу у закладах освіти, де навчаються 
неповнолітні. Вищезазначену проблему посилює і те, що обмежені 
повноваження окремих органів не дають змоги вести супровід конкретної особи 
від початку до закриття справи, постійно перекладаючи необхідні завдання на 
інші органи, що зумовлює низку проблем та незручностей як для спеціалістів, 
так і для самого неповнолітнього.  
До причин, які можуть сприяти потраплянню неповнолітнього до 
несприятливих умов, а відтак можливості вчинення конфлікту з законом є 
незайнятість неповнолітнього суспільно-корисною справою та його 
незалучення до програм розвитку, спорту, культури, волонтерства та дозвілля.  
Необізнаність в особливостях несення відповідальності неповнолітніми, 
відсутність правової освіти є основопричиною того, що часто після скоєння 
злочину правопорушник до кінця не усвідомлює усієї серйозності власного 
становища, а посилається на вік для того, аби уникнути покарання. В зв’язку з 
необхідністю зменшення поширення цієї тенденції варто підвищити увагу до 
проведення просвітницько-правових заходів в закладах освіти. 
Кримінологами зафіксовані такі соціально-обтяжуючі дефекти 
психофізіологічного та інтелектуального розвитку і стану неповнолітніх 
злочинців як: 
 різні порушення психофізіологічного розвиту, які сталися у період 
внутрішньоутробного розвитку, пологів, у ранньому дитячому віці 
(зловживання матір'ю алкогольними напоями, наркотиками в період вагітності; 
черепно-мозкові травми у дитинстві; загальносоматичні та інфекційні 
захворювання); 
 очевидно виражені, починаючи з дитячого віку, нервовопатологічні 
риси характеру і патохарактерологічні реакції (крикливість, плаксивість, 
підвищена образливість, роздратованість, афектність, імпульсивність тощо); 
 рання алкогольна неврастенія; 
 фізичний і соціальний інфантилізм; 
 виражене відставання у фізичному розвитку, включаючи дефекти 
зовнішнього вигляду, які «компенсуються» агресивною поведінкою; 
 знижений рівень інтелектуального розвитку, що ускладнює 
сприйняття соціальної інформації та створює труднощі у спілкуванні з 
однолітками [10]. 
Здійснивши аналіз психофізіологічних особливостей неповнолітніх осіб, 
що вчинили протиправно-карне діяння, можливо відзначити той факт, що 
схильність до асоціальної поведінки є розвинутим не у всіх неповнолітніх 
однаково, і в цьому випадку необхідно визначити основні напрями обставин, 
що були вирішальними у вчиненні злочину: 
 неповнолітні, які вчинили злочин у зв’язку з випадковим збігом 
обставин, попри позитивній характеристиці особи, так звані «випадкові 
злочинці»; 
 особи, що вчинили злочин знаходячись у негативній життєвій 
ситуації, що зумовила нестійку реакцію, так звані «ситуативні злочинці»; 
 особи, що не досягли повноліття та вчинили злочин внаслідок 
домінуючої негативної спрямованості особи, мали схильність до вчинення 
правопорушеннь, перебували  у конфлікті з законом та були на обліку в органах 
і службах у справах неповнолітніх; 
 неповнолітні, що вчинили протиправну дію внаслідок стійкої 
антисуспільної налаштованості особи, що визначає головні аспекти та 
характеристики поведінки підлітка і є виявом його ставлення до соціальних 
цінностей. 
Така типологія допомагає виділити не лише основні варіанти поведінки 
та спрямованості особи неповнолітніх злочинців, а й вирішувати питання їх 
покарання, проведення індивідуальної профілактичної роботи з урахуванням 
особистих характеристик. Науковці вважають «соціальне аутсайдерство» 
головною причиною злочинності неповнолітніх, коли діти опиняються поза 
існуючим суспільством внаслідок неповноцінної соціалізації. Виділяють також 
негативний вплив засобів масової інформації, збільшення кількості 
бездоглядних дітей, недоліки чинного законодавства, нестабільність 
суспільного устрою [5]. 
Причини й умови злочинів неповнолітніх – це ті ж негативні соціальні 
явища та процеси, що спричиняють злочинність загалом. Водночас їх дію 
конкретизовано на рівні детермінування злочинів цієї групи як щодо характеру 
криміногенної мотивації, пов’язаної із соціально негативними потребами й 
інтересами неповнолітніх, які здійснили злочини, так і щодо формування їх 
особистості [6]. 
Протидія дитячій злочинності  це, насамперед, удосконалення мережі 
державних установ, діяльність яких зосереджена на профілактичній і соціально-
реабілітаційній роботі з дітьми та підлітками, створення умов зниження 
бездоглядності неповнолітніх. Необхідна організація підготовки, навчання, 
перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Національної поліції щодо 
роботи із сім’ями, бездоглядними дітьми та дітьми з асоціальною мотивацією,  
розроблення механізмів державного забезпечення  дотримання вимог трудового 
законодавства у сфері дитячої зайнятості. 
 
1.2. Організаційно-правові засади функціонування державного 
механізму профілактики злочинності серед неповнолітніх осіб   
 
Злочинність серед неповнолітніх осіб залишається однією з 
найактуальніших проблем в Україні на шляху до становлення суспільства, 
котре у своїх діях керується принципами та приписами закону, особливо щодо 
тих рішень, що стосуються майбутнього та безпеки дітей, що скоїли 
протиправну дію та прагнуть виправитися перед суспільством. Нині в Україні 
функціонує розгалужена система збору, обробки та аналізу уповноваженими 
органами адміністративних даних щодо неповнолітніх у контакті із законом. 
Така діяльність регламентується такими законодавчими актами : 
 Законом України «Про державну статистику» від 17.09.1992 № 
2614-ХІІ; 
 Законом України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ; 
Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 
2939-VI; 
 Програмою розвитку державної статистики до 2023 року, 
затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 222; 
 наказом Державної служби статистики «Про затвердження Порядку 
подання електронної звітності до органів державної статистики» від 12.01.2011 
№ 3 [8]. 
Центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у 
сфері сім’ї та дітей і виконує завдання, що сприяють профілактиці 
правопорушень серед неповнолітніх осіб є Міністерство соціальної політики. 
Діяльність Міністерства соціальної політики у цій сфері регулюється 
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про 
Міністерство соціальної політики України» № 423 від 17 червня 2015 р. та 
Наказом Міністерства соціальної політики України «Про методичні 
рекомендації із соціальної роботи з неповнолітніми, які вчинили 
правопорушення» № 1019 від 20.10.2015 р. Цими документами визначається 
порядок та методи роботи з неповнолітніми, які перебувають у конфлікті з 
законом не тільки фахівцями соціальних служб, але і фахівцями органів 
пробації, ювенальної превенції, представниками Національної поліції, 
фахівцями служб у справах дітей, соціально-реабілітаційних центрів, 
представниками органів державної влади та іншими закладами, які працюють з 
неповнолітніми. 
Основними функціями надавачів соціальних послуг у вищезазначених 
напрямах є: 
- планування роботи щодо забезпечення адресної допомоги 
неповнолітнім, спрямованої на повернення їх до повноцінного життя та до 
сімейного оточення; 
- проведення оцінки потреб у наданні дитині та її сім’ї соціальних послуг; 
- складання плану соціального супроводу особи, яка перебуває у складних 
життєвих обставинах та сприяння його здійсненню; 
- участь у реалізації пробаційних програм; 
- сприяння працевлаштуванню, влаштуванню на навчання, допомога в 
оформленні документів; 
- створення можливості щодо залучення до роботи з дітьми близького 
сімейного оточення та місцевої громади; 
- співпраця з іншими установами та організаціями, що працюють із 
неповнолітніми, з метою забезпечення професійної допомоги в процесі 
ресоціалізації та інтеграції. 
Перед початком роботи з неповнолітнім спеціалістами проводиться аналіз 
життєвого досвіду дитини, її здатність розуміти про причини та наслідки 
власних дій, особливості сімейного виховання, наявність негативних явищ у 
житті, в тому числі насильства у сім’ї. З’ясування цих аспектів є надзвичайно 
важливим, адже справа в тому, що коли вищезазначені явища мали місце у 
житті дитини, то до працівника служби у справах дітей під час роботи буде 
недовірливе ставлення, тому процес встановлення контакту та налагодження 
стосунків між отримувачем та надавачем послуг буде більш тривалим та 
залежатиме від емоційного та психологічного стану неповнолітнього то, 
відповідно, процеси соціальної реабілітації та реінтеграції, адаптації до нових 
умов займуть більше часу. 
Під час психологічної підтримки дитини фахівцями служб у справах дітей 
та Центрів пробації, а також при наданні неповнолітній особі соціальних послуг 
використовуються різні форми та методи роботи: 
 бесіди та консультування; 
 лекції, тренінги, відеолекторії, тематичні дискусійні клуби, 
засідання за круглим столом; 
 спостереження за дитиною, батьками або особами, що їх 
замінюють, інтерв’ю; 
 групи відновлення та взаємодопомоги; 
 спільні відвідування спортивних секцій, творчих гуртків, дитячих 
громадських організацій; 
 виконання дитиною певних практичних завдань індивідуально чи 
разом з дорослим, спілкування з яким є для неї значущим [7].  
Слід зазначити, що досягнення бажаних результатів є практично 
неможливим без свідомої та вмотивованої участі неповнолітнього у 
пропонованих заходах. Тому важливим є власне усвідомлення неповнолітнього 
та наявність стійкої мотивації до змін. У результаті проведених заходів 
здійснюється аналіз досягнутих цілей, зокрема визначаються фактори, що 
вплинули на зміни у способі життя та поведінки отримувача послуг, в тому 
числі трансформацій, що відбулися за період реінтеграції та перелік позитивних 
життєвих навичок, які були здобуті та котрі сприятимуть кращій адаптації до 
нових умов життя. Результати здійсненого аналізу враховуються у подальшій 
подотовці висновку щодо ресоціалізації, корекції соціальної поведінки або її 
окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості 
неповнолітнього та його інтеграції у суспільне життя. В подальшому, за 
наявною потребою проводиться контроль роботи проведеної з отримувачем 
послуг, зокрема аналіз: 
 результатів співпраці служб у справах дітей та Центрів пробації 
щодо проведення пробаційних програм щодо неповнолітніх; 
 ефективності методології та заходів, що були використані до 
неповнолітніх у наданні соціальних послуг. 
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику 
у сфері соціального захисту прав дітей та здійснює профілактичні заходи щодо 
протидії злочинності серед неповнолітніх осіб, соціального захисту 
неповнолітніх, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або 
позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування 
зазначених видів покарання, проведення соціальної роботи та надання 
соціальних послуг непонолітнім, запобігання та протидії домашньому 
насильству є Державна соціальна служба України. Діяльність Державної 
соціальної служби координується Кабінетом Міністрів України, зокрема 
Міністерством соціальної політики та законодавчо врегульована постановою 
Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну 
соціальну службу України»       № 458 від 22 травня 2019 р. Згідно з постановою 
Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну 
соціальну службу України» № 458 від 22 травня 2019 р., регулюється 
здійснення контролю за роботою служб у справах дітей, проведення заходів у 
сфері соціально-правового захисту дітей, запобігання дитячій безпритульності 
та бездоглядності, правопорушенням серед них, соціально-психологічної 
реабілітації неповнолітніх. 
Органи Національної поліції України відіграють важливу роль у 
діяльності щодо профілактики та запобігання злочинності серед неповнолітніх 
осіб. Діяльність щодо проведення превентивної діяльності щодо неповнолітніх 
регламентується статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію»    
№40-4 від 01.05.2022 р., Законом України «Про профілактику правопорушень» 
№ від 29.12.2009 р., Законом України «Про запобігання та протидію 
домашньому насильству» № від 01.01.2020 р., Законом України «Про органи та 
служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» № 20-95 від 
21.01.1995 р., наказом Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження 
Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної 
поліції України» № 1044 від 19.12.2017 р. та інші. У наказі Міністерства 
внутрішніх справ «Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів 
ювенальної превенції Національної поліції України» № 1044 від 19.12.2017 р. 
визначенні основні терміни, поняття, завдання, описаний механізм взяття 
неповнолітнього на профілактичний облік та перелік подальших заходів з 
корекції асоціальної поведінки. Зокрема, в документі наголошено про 
важливість співпраці з іншими установами у питаннях забезпечення прав 
неповнолітніх, які є схильними до вчинення правопорушень. Окрім 
вищезазначеного органами Національної поліції здійснюється ряд заходів щодо 
запобігання домашньому насильству вчиненому  неповнолітніми та щодо 
неповнолітніх, здійснення взаємодії з іншими органами, організація заходів, 
спрямованих на подолання ознак та наслідків протиправних діянь серед 
учнівської молоді, реалізації індивідуальних профілактичних заходів щодо 
неповнолітніх. Варто зазначити, що згідно з чинним законодавством кожна 
особа, яка вчинила кримінальне або адміністративне правопорушення підлягає 
притягненню до відповідальності. Проте, разом з цим законодавець 
виокремлює осіб відповідно до їх віку на час вчинення суспільно-небезпечного 
винного діяння та застосовує до них відповідні гарантії, що забезпечують 
виконання та захист конституційних прав під час здійснення кримінального 
провадження. Однією з таких груп осіб є неповнолітні, які у зв’язку зі своїм 
віком підлягають підвищеному захисту з боку посадових осіб та закладів 
державного підпорядкування, котрі у своїх обов`язках мають повноваження 
щодо розгляду справ, де фігурують неповнолітні особи. При цьому слід взяти 
до уваги правову умовність встановлених законодавством вікових меж, які 
визначають 2 вікові групи неповнолітніх: 14-15 років і 16-17 років. Проте, існує 
безліч обставин, що впливають на мотиви вчинення злочину цих груп 
неповнолітніх і серед підлітків молодшого віку 10-13 років, цей факт варто 
враховувати під час розробки профілактичних заходів та заходів щодо протидії 
підлітковій злочинності. Заходи впливу мають виховний характер і можуть 
бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок у 
віці 16-18 років, в тому випадку, якщо відповідальний орган, що призначає 
покарання неповнолітньому визначить, що виправлення правопорушника 
можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. 
Варто зауважити, що вчинення адміністративного проступку 
неповнолітньою особою є обставиною, що пом’якшує відповідальність, 
відповідно до ст. 66 Кримінального Кодексу України, це зобов’язує суди під 
час призначення покарання в обов’язковому порядку враховувати вік злочинця. 
Такий факт визначається тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої 
психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правочинної поведінки, не 
завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших 
осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або 
підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко 
піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них 
жорстких заходів адміністративного стягнення [1].  
Однією з особливостей факту адміністративної відповідальності 
неповнолітніх є варіант перекладення відповідальності за вчинене 
адміністративне правопорушення чи злочин на інших осіб, а саме батьків, 
опікунів або осіб, що несуть за них відповідальність, пов’язано це з тим, що у 
зв’язку з віком не можуть бути притягненим до відповідальності. Також це 
стосується того випадку, коли постає необхідність відшкодування завданих 
збитків, що завдані неповнолітнім праворушником, який не має доходу, у 
такому випадку відшкодування компенсують батьки, опікуни або особи, що 
несуть за них відповідальність. 
Керуючись Законом України «Про органи і служби у справах дітей та 
спеціальні установи для дітей» від 09.02.2017 №1824-VIII, який визначає факт 
того, що служби у справах дітей виступають законними представниками 
забезпечення інтересів дітей та мають повноваження на проведення соціально-
виховних заходів, що сприяють запобіганню та профілактиці правопорушень 
серед неповнолітніх. Зокрема, у статті 1 Закону України «Про органи і служби 
у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 09.02.2017 №1824-VIII 
зазначено, що «органи і служби у справах дітей, спеціальні установи та заклади, 
здійснюють  соціальний захист дітей і профілактику правопорушень серед 
неповнолітніх» [23]. Під соціальним захистом дітей у Законі України «Про 
органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 
09.02.2017 №1824-VIII мається на увазі застосування комплексу заходів і 
засобів соціально-економічного та правового врегулювання, щодо забезпечення 
прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, 
надання соціальної підтримки. 
Відповідно до Законів України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 
2671-VIII, «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» від 21.06.2001 
№ 2558-III, «Про пробацію» від 05.02.2015 № 160-VIII, «Про органи і служби у 
справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 09.02.2017 №1824-VIII, 
постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 896, соціальні послуги 
щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення надаються відповідно до 
принципів: 
 законності та забезпечення прав дитини; 
 відношення до дитини як до найвищої цінності; 
 адресність та кваліфікований підхід, враховуючи індивідуальні 
особливості дитини; 
 інтереси та потреби дитини як приорітет у наданні соціальних 
послуг; 
 інтегрований підхід, надання соціальних послуг відповідно до 
оцінки потреб дитини та середовища, в яке вона інтегрується; 
 добровільна участь чи відмова неповнолітнього в отримані послуг; 
 міжособистісна взаємодія між отримувачем та надавачем послуг, 
груповий підхід у розв’язанні складної життєвої ситуації дитини та її сім’ї, 
подання запитів для співпраці між державними та неурядовими організаціями в 
інтересах та забезпечення ефективного соціального супроводу; 
 забезпечення конфіденційністі отриманої інформації під час роботи 
з неповнолітніми. 
Останніми роками законодавчо прийнято ряд нормативно-правових актів, 
що спрямовані на удосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей, 
поліпшення стану превентивної та профілактичної роботи, створення 
ефективної системи виправлення та ресоціалізації неповнолітніх, які 
перебувають у конфлікті із законом. Особливо необхідними кроком в 
удосконаленні судочинства у справах, що стосуються протиправних діянь, 
вчинених неповнолітніми, стало прийняття удосконаленого Кримінального 
процесуального кодексу України, у якому, зокрема, конкретно окреслені 
особливості особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх осіб, 
а також Закону України «Про пробацію» від 5 лютого 2015 року № 160-VIII, де 
одну з головних ролей відіграє складення уповноваженою особою досудової 
доповіді, котра дає повну характеристику, для того, аби забезпечити суд 
інформацією. Досудова доповідь має на меті всебічно дослідити суб’єкт 
злочину проаналізувавши всі соціально-важливі фактори, що можуть впливати 
на призначення міри відповідальності або призначення покарання, яке не 
пов’язане з позбавленням волі або з застосуванням до них системи соціально-
виховних заходів, у тому числі пробаційних програм з урахуванням оцінки 
ризиків повторного вчинення такими неповнолітніми кримінальних 
правопорушень.  
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пробацію» від 5 лютого 2015 
року № 160-VIII пробацією щодо неповнолітніх мають на увазі заходи 
пробаційного характеру стосовно осіб віком від 14 до 18 років. Цим законом 
регламентується мета, завдання, підстави, види пробації, правовий статус 
персоналу органу пробації та, власне, суб’єктів пробації. Заходи пробації 
відносно неповнолітніх спрямовані на корекцію та забезпечення нормального 
фізичного і психічного розвитку неповнолітнього, запобіганню можливої 
агресивної поведінки у суспільстві, прагнення до позитивних змін особистості 
та покращення взаємовідносин у суспільстві [25]. 
Національну мережу моделі ювенальної пробації впроваджено в таких 
містах України: Дніпро, Кривий Ріг, Маріуполь, Житомир, Запоріжжя, 
Мелітополь, Київ, Кропивницький, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, 
Харків (див. рис. 1.3.). Пробація щодо неповнолітніх показує сталі позитивні 
результати, що підтверджує зменшення числа вчинення повторного злочину 
серед неповнолітніх, які є суб’єктами пробації та стосовно яких 
застосовувались пробаційні програми у тих містах, де створено філії Центру 
пробації. 
 
Рис. 1.3. Осередки національної мережі моделі ювенальної пробації в 
Україні. 
 
Отже, Законом України «Про пробацію» 05.02.2015 № 160-VIII було 
створено високоефективну та  результативну систему заходів, спрямованих на 
реабілітацію людини, в тому числі виконання покарання, призначеного судом. 
Також ним передбачено забезпечення суду інформацією про обвинуваченого на 
етапі судового розгляду. Таким чином, пробація займається правопорушником 
ще на етапі, коли починається судовий розгляд. Саме на цьому етапі 
підключається пробація, яка забезпечує підготовку досудової доповіді. 
Програма відновлення для неповнолітніх ґрунтується на відновному підході у 
кримінальних провадженнях щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості, 
вчинених неповнолітніми, і передбачає організацію комунікації між такими 
неповнолітніми й потерпілими від вчинених ними правопорушень особами з 
метою виправлення заподіяної шкоди, максимально раннього виведення 
неповнолітніх з кримінального процесу з обов’язковим вжиттям заходів для їх 
ресоціалізації та запобігання повторним злочинам. 
Підсумовуючи результати теоретичного дослідження нормативно-
правових засад функціонування механізму профілактики злочинності в Україні, 
варто зауважити, що попри позитивні тенденції подолання та профілактики 
злочинності серед неповнолітніх, вагомим недоліком у роботі органів, служб та 
установ, відповідальних за проведення профілактичної та соціально-виховної 
роботи, надання соціальних, освітніх та інших видів послуг, є відсутність 
дієвих програм профілактики і корекційних програм поведінки, надання послуг 
дітям та їх сім’ям, спрямованих на зменшення впливу факторів ризику, які 
зумовлюють протиправну поведінку дітей. [32]. Продемонстровано, що в 
Україні існує розгалуджена правова система, якою врегульовано 
функціонування установ, котрі провадять роботу щодо запобігання злочинності 
серед неповнолітніх осіб. 
Проте, послуги, які мають змогу отримати неповнолітні, що мають 
конфлікт з законом, здебільшого мають напрям на корекцію вже раніше 
наявних схильностей до протиправної поведінки у суспільстві, а не на 
подолання факторів, що зумовили таку поведінку. Створення умов для 
забезпечення виконання більшості функцій, пов’язаних з профілактикою та 
протидією злочинності серед дітей, покладено на органи Національної поліції, 
МВС та Мін’юсту. Разом з тим ефективна профілактика злочинності, 
формування ціннісних життєвих орієнтирів та правосвідомості молоді, у тому 
числі шляхом навчально-виховного впливу, невід’ємно пов’язана з діяльністю 
інших органів, служб та установ, зокрема МОН, Міністерства соціальної 
політики, Обласних державних адміністрацій та органів місцевого 
самоврядування. Однак на сьогодні не визначено спільних заходів з об’єднання 
зусиль усіх органів у сфері профілактики злочинності серед дітей та 
забезпечення реабілітації правопорушників. Системна роз’єднаність державних 
інститутів не дає змоги досягти позитивних результатів у сфері захисту дитини 
від криміногенного середовища та повною мірою реалізувати державну 
політику у сфері юстиції щодо дітей. 
 
1.3. Досвід країн Європи у сфері соціальних та пробаційних заходів у 
сфері профілактики кримінальних правопорушень серед 
неповнолітніх осіб 
 
З точки зору розвитку системи ювенальної превенції в Україні корисним є 
досвід зарубіжних країн, де такі системи діють результативно. Так, система 
профілактики злочинності серед неповнолітніх у Швеції, Грузії та Нідерландів 
у сфері юстиції та наданні їм соціальних послуг визначено такими 
міжнародними нормативно-правовими актами: 
 Конвенція про права дитини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю 
ООН 20 листопада 1989 р. та набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.; 
 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що 
стосуються відправи правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), що 
прийняті і проголошені резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї ООН 29 
листопада 1985 р.; 
 Керівні принципи запобігання злочинності серед неповнолітніх 
Організації Об’єднаних Націй (Ер-Ріядські керівні принципи), прийняті 
резолюцією 45/112 Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 р.; 
 Правила Організації Об’єднаних Націй щодо захисту неповнолітніх, 
позбавлених волі, прийняті резолюцією 45/113 Генеральної Асамблеї ООН 14 
грудня 1990 р.; 
 Права дітей в рамках відправи правосуддя щодо неповнолітніх, 
зауваження загального порядку № 10 (2007) Комітету ООН з прав дитини 25 
квітня 2007 р.; 
 Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи державам-членам 
«Про соціальний вплив на злочинність неповнолітніх», прийнята Комітетом 
міністрів Ради Європи 17 вересня 1987 р. на 410-му засіданні заступників 
міністрів; 
 Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи державам-членам 
щодо європейських правил стосовно неповнолітніх правопорушників, які 
підлягають призначенню санкцій чи заходів, прийнята Комітетом міністрів 
Ради Європи 5 листопада 2008 р. на 1040-й зустрічі заступників міністрів; 
 Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо 
правосуддя, дружнього до дітей, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 17 
листопада 2010 р. на 1098-й зустрічі заступників міністрів [13]. Таким чином, 
система профілактики вчинення кримінальних правопорушень серед 
неповнолітніх осіб грунтується на дотриманні вимог, які викладені у 
вищезазначених документах. Аналізуючи досвід та систему окремих країн, 
зокрема Швеції, Грузії, Нідерландів, можна визначити, що у всіх країнах 
законодавець встановлює верхню межу неповнолітнього віку до 21 року, проте, 
є розбіжності при визначенні нижньої межі неповноліття. Наприклад,  у Швеції 
мінімальний вік, з якого настає кримінальна відповідальність, становить - 15 
років, у Грузії 14 років, а в Нідерландах 12 років. 
У Швеції основною концепцією правоохоронної системи щодо 
неповнолітніх є уникнення ув'язнення, коли це можливо. Так, на сьогодні на 
обліку знаходиться 5600 клієнтів пробації, в порівнянні з 1100 ув'язнених. 
Звільнення від відбування покарання з випробуванням є найпоширенішим 
покаранням, що не пов’язано із позбавленням волі. Засуджений перебуває під 
наглядом, як правило, протягом одного року. Перебування під наглядом 
пробації може поєднуватися з коротким терміном ув'язнення або штрафом[11]. 
Робота служби пробації в Швеції спрямована, в першу чергу, на нагляд за 
особами:  
 звільненими з випробуванням;  
 особам яким призначене примусове лікування;  
 засудженими до громадських робіт; здійснення електронного 
моніторингу;  
 робота в слідчих ізоляторах та в'язницях та підготовка соціальних 
звітів клієнтів [11]. 
Неповнолітньому, який перебуває у конфлікті з законом і засуджений до 
випробувального терміну або звільнений з місця позбавлення волі з 
випробувальним терміном, призначається наглядач, при чому, це може бути як 
офіцер пробації, так і сторонній фахівець. Для кожного неповнолітнього 
клієнта складається індивідуальний графік відвідувань. 
Практичний досвід Грузії, у якій останні 10 років впроваджений механізм 
програми заміни кримінальної відповідальності неповнолітніх іншими видами 
виправного впливу, де головними результатами програми є те, що понад 5000 
тисяч неповнолітніх осіб отримали послуги пробаційних заходів, котрі змінили 
життя молодих людей на краще. Зокрема, аналізуючи статистичні дані можемо 
констатувати те, що значно зменшилося число осіб, які відбувають покарання, 
пов’язане з позбавленням волі. Наприклад, у  2011–2012 роках кількість дітей, 
які перебували у закладах виконання покарань для неповнолітніх становила 
більше 200 осіб, сьогодні ця кількість не перевищує 30 осіб [11]. До того у 
Грузії є  успішний досвід застосування медіації стосовно неповнолітніх, що 
становить близько 50%, і за час реалізації програми медіації було проведено 
понад 1500 медіаційних зустрічей. З 2018 року медіація в Грузії  була введена 
як незалежна пілотна програма разом із покаранням як для неповнолітніх, так і 
для дорослих. Україна постійно переймає позитивний досвід  Грузії, зокрема 
під час робочих поїздок до країни, тренінгів, спільних зустрічей, семінарів, 
конференцій, круглих столів та обмінів теоретично-практичним досвідом. 
Пробація в Нідерландах існує понад 200 років і була заснована з метою 
допомоги в соціальній адаптації тим, хто звільняється з в’язниці. Від свого 
започаткування фінансування пробації здійснювалось за рахунок внесків 
громади і була недержавною організацією. Перший закон, який стосувався 
пробації був прийнятий 100 років тому, відтоді пробація фінансується з 
державного бюджету. Формування державної політики у сфері пробації, а 
також фінансування здійснюється Міністерством юстиції [13]. 
Основними вимогами до осіб, які претендують на зайняття посади в 
органів пробації у Нідерландах передбачає наявність вищої освіти за 
напрямком соціальна робота, юриспруденція та психологія, а також відсутність 
судимостей, варто зазначити, що 80-90 % персоналу складають працівники із 
соціальною освітою. Спеціального навчального закладу, який би займався 
підготовкою персоналу пробації немає. Головною кваліфікаційною вимогою є 
проходження річного курсу із соціальної роботи, який доступний у більшості 
університетах. Задля підтримання належного професійного рівня персоналу 
пробації, у складі центрального офісу пробації є спеціальний освітній відділ, 
який розробляє програми тренінгів для подальшого проведення їх з персоналом 
[14]. У Нідерландах заходи у сфері профілактики злочинності серед 
неоповнолітніх реалізують органи охорони громадського порядку. Реалізація 
профілактичних заходів грунтується на ідеї, що вчинення злочинц 
неповнолітнім є випадковим та тимчасовим явищем, а подолання цієї 
схильності можливе лише при застосуванні моделі відновного правосуддя та 
заходів з подолання чинників, що зумовили настання протиправного випадку. 
Успішним прикладом інтеграції зарубіжного досвіду у пробаційну сферу 
профілактики злочинності в Україні є проект органу пробації у м. Полтаві 
спільно з полтавським Благодійним фондом «Світло надії». Співпрацюючи з 
центром пробації в Полтавській області у 2015 році було розроблено та втілено 
на практиці пілотний проект, який предбачає комплексну роботу із 
засудженими. Під час створення пробаційного представництва на базі 
Благодійного фонду «Світло надії» було взято за основу приклад шведської 
програми реабілітації неповнолітніх правопорушників. Програма має на меті 
повернути до суспільства осіб, що скоїли правопорушення за допомогою 
реабілітаційних програм під назвою «Кімната майбутнього», адаптовану для 
України. В межах цього проекту відпрацьовуються методики оцінки ризиків і 
основних потреб засуджених, порядку складення індивідуального плану 
соціально-виховної роботи із засудженими, порядку його виконання й оцінки 
виконання, впровадження інноваційної роботи із засудженими до покарань 
альтернативних позбавленню волі. Водночас розроблено реабілітаційні 
програми «Управління гнівом», «Менеджмент емоцій», «Життєві навички» та 
здійснено підготовку методичних рекомендацій щодо мотивації неповнолітніх 
правопорушників до зміни їхньої поведінки. За час роботи якого було 
реалізовано безліч проектів співпраці з благодійними організаціями та 
розроблено посібник в рамках реалізації проекту «Ресоціалізація та професійне 
навчання засуджених» Благодійною організацією «Світло надії» за фінансової 
підтримки Представництва DVV International в Україні. 
Вивчення зарубіжного досвіду показало, що незважаючи на відмінності у 
тривалості запровадження заходів та покарань у Швеції, Грузії та Нідерландах, 
не пов’язаних з позбавленням волі щодо неповнолітніх – позитивні тенденції 
кожної з цих країн варті уваги, а деякі заходи варто імплементувати в 
українську систему правосуддя щодо неповнолітніх. Головними перевагами 
застосування програм пробації, відновного правосуддя та медіації, окрім 
позитивного впливу та ресоціалізацію, адаптацію неповнолітніх осіб, які 
перебувають у конфлікті з законом є  значне скорочення кількості вироків щодо 
ув’язнення правопорушників, що, як наслідок, призводить до зменшення витрат 
на утримання у виправних установах, які покриваються платниками податків, 
що є наразі надзвичайно актуально у період кризи, дефіциту бюджетних 
коштів, пандемії COVID-19 та військових дій. Зокрема, зважаючи на досвід у 
Нідерландах щодо підібору персоналу у Центри пробації, де однією з умов є 
проходження кандидатом на посаду річного курсу соціальної роботи та 
психології, в університеті, що забезпечує набуття базових навичок для 
майбутньої роботи у Центрах пробації. Таким чином, цей факт можна 
розглядати як можливість включення в освітню програму «232 Соціальне 
забезпечення» навчальних матеріалів та дисциплін, які пов’язані з пробацією, 
технологіями медіації та поглибленого курсу психології, задля збільшення 
конкурентоспроможності здобувачів освіти та випускників, здобуття 
практичних та теоретичних навичок, підвишення престижності спеціальності та 
знань і розширення переліку посад, які можуть займати випускники 
спеціальності «232 Соціальне забезпечення», зокрема можливостей 
працевлаштування в Філіях ДУ «Центр пробації» в Україні. 
Інтеграція досвіду Швеції, Грузії та Нідерландів повинна мати 
спрямування на забезпечення виправлення, соціальної реінтеграції, 
ресоціалізації, адаптації та включенню в суспільство, враховуючи необхідності 
виховання в неповнолітньої особи почуття гідності та усвідомлення значимості 
влсних вчинків, а також виховання поваги до прав інших людей. Імплементація 
досвіду зарубіжних країн та заходів є надзвичайно важливим важелем 
вдосконалення в Україні системи кримінально-правових заходів призначення 
покарань щодо неповнолітніх. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ 
ВЧИНЕННЮ НЕПОВНОЛІТНІМИ ПРАВОПОРУШЕНЬ В УКРАЇНІ ТА 
ЇХ РЕЗУЛЬТАТИ 
 
2.1 Аналіз вчинення кримінальних правопорушень серед 
неповнолітніх осіб в Україні за період 2019-2022 рр. 
 
У теоретичному розділі дослідження нами було виявлено низку причин та 
умов, за яких вчиняється кримінальні правопорушення серед неповнолітніх 
осіб та досліджені основні засади функціонування механізму протидії та 
запобігання цьому явищу в Україні. Зокрема, досліджено досвід країн Європи 
та обгрунтовано пропозиції щодо можливості їх імплементації в пробаційну 
систему України. Нині існує необхідність аналізу тенденцій, які зумовлюють 
поширення злочинності серед неповнолітніх осіб на підстві статистичних 
даних. На підставі даних Міністерства внутрішніх справ протягом 2012-2021 
рр. кількість злочинів, що скоїли неповнолітні мають тенденцію до суттєвого 
зменшення випадків див. табл. 2.1. [39] 
Таблиця 2.1. 
Динаміка злочинів, скоєних неповнолітніми особами в Україні у 2012-
2021 рр. 
Рік Показник кількості вчинених 
протиправних діянь неповнолітніми  
2012 17674 
2013 17945 
2014 15694 
2015 9839 
2016 7532 
2017 7439 
2018 5734 
2019 4090 
2020 4040 
2021 3763 
 
Відповідно до даних таблиці 2.1., у 2017 році показник злочинності серед 
неповнолітніх в порівнянні з минулим 2016 роком зменшився всього на 93 
випадки; у 2018 р. на 1805 випадків; 2019 р. – 451 злочин; 2020 р. – 898 
випадки; станом на 1 листопада 2021 р. – зменшення злочинності серед 
неповнолітніх осіб становить 622 випадки. Зокрема, станом на 1.01.2022 року 
частка злочинності серед дітей із загального числа правопорушень складає 9%. 
Крім того, значна частина неповнолітніх звільняється судом від відбування 
реального покарання. Наприклад, в 2016 р. звільнено від відбування покарання 
з випробуванням – 1312 осіб (30% від засуджених), 2017 р. – 1639 (30%), 2018 
р. – 1471 (50%), 2019 р. – 1266 (50%), 2020 р. 1062 (50%) [8]. У 2021 році 
відповідно до даних судової статистики у судах першої інстанції перебувало     
4 377 кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, що співвідноситься до 4% 
від загальної кількості справ щодо порушення закону в Україні [24]. Зокрема, 
розгляд 1846 справ кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми в 
результаті закінчилися винесенням вироку без позбавлення волі з умовою 
подальшого отримання соціальних послуг та виконання програми реабілітації.  
2 208 осіб було засуджено (з них 198 дівчат) і лише 11 виправдано. Значною 
залишається частка тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких 
засуджено більше половини усіх неповнолітніх . 
За інформацією Міністерства юстиції України, число злочинів, скоєних 
неповнолітніми на початку року завжди вища, проте до кінця року цей 
показник істотно зменшується. У шестимісячний період з 01.06.2021 року по 
31.11.2021 року протиправних дій, вчинених неповнолітніми особами 
зареєстровано 1384 випадків, що на 31 правопорушення менше у порівнянні з 
аналогічним періодом з 01.06.2020 року по 31.11.2020 року, показник якого 
складає 1415 випадки. Станом на 31.12.2021 року більша частина злочинів із 
загальної кількості, що були скоєні неповнолітніми  це правопорушення 
проти власності. Перш за все це крадіжки, яких у 2021 році було вчинено 2,5 
тисячі. В той же час, кожен четвертий злочин, учинений неповнолітніми, — 
розглядається як тяжкий чи особливо тяжкий. У 2021 році таких випадків було 
зареєстовано 1 ,7 тис., в тому числі 26 убивств, скоєних навмисно та завдання 
тяжких тілесних ушкоджень, котрі спричинили смерть потерпілого [3].  
У Міністерстві юстиції зауважили, що лише 19% неповнолітніх на час 
учинення правопорушення вели безконтрольний спосіб життя, ніде не 
навчалися та не працювали, зокрема, частка учнів шкіл, що вчинили злочин 
становить 42%, учнів професійно-технічних училищ – 36%, також на повторний 
конфлікт із законом іде понад 15% дітей, див. рис. 2.1. [5].  
45%
40%
35%
30%
25% Не навчаються
20% Учні шкіл
15%
Учні ПТУ та коледжів
10%
5% Повторне вчинення злочину
0%
Не Учні шкіл Учні ПТУ та Повторне 
навчаються коледжів вчинення 
злочину
 
Рис. 2.1. Зайнятість неповнолітніх осіб на час вчинення правопорушення 
 
Згідно з даними рисунку 2.1. необхідно акцентувати увагу, що злочини, 
які вчиняють неповнолітні, зокрема пов’язані і з їхньою незайнятістю, браком 
розваг, відсутністю чіткої мотивації на майбутнє. Слід зазначити, що третина 
неповнолітніх, що були засуджені та відбувають покарання у виховних 
колоніях, вчиняли злочини разом із дорослими, переважно під їхнім 
безпосереднім керівництвом [4]. 
Варто зауважити, що головною особливістю специфіки аналізу 
статистичних даних у питанні рівня злочинності серед неповнолітніх є те, що 
дані про факти вчинення правопорушень є дещо латентними та, зокрема, існує 
високий рівень приховування реальної картини та кількості випадків. Перш за 
під цей аспект підлягають побутові правопорушення, жертвами яких стають 
особи, які знаходяться у близькому оточенні неповнолітнього, що скоїв злочин. 
Насамперед, це такі види злочинів як дрібне хуліганство, бійки між групами 
осіб без тяжких тілесних ушкоджень, вимагання невеликих сум грошей, 
відбирання речей у молодших, крадіжок коштів у друзів та осіб, з котрими є 
родинний з’язок та інше. 
За даними Національної поліції у 2019 році неповнолітніми особами 
скоєно 4090 тисяч кримінальних правопорушень, у 2020 році цей показник 
становив 4040 тисяч, що на 10 % менше, аніж за аналогічний період 2019 року. 
У середньому неповнолітніми кожні 2 години вчинялось кримінальне 
правопорушення. В той же час стосовно дітей скоєно 3040 тисячі кримінальних 
правопорушень, з них 2020 тисяч  розкрито (Рис. 2.2.) [4]. 
 
Рисунок 2.2. Статистика вчинення неповнолітніми кримінальних 
правопорушень в Україні у 2019-2020 роках [4]. 
 
Як результат роботи підрозділів ювенальної превенції, у 2021 році 
спостерігаються позитивні тенденції у профілактиці злочинності серед дітей. 
Зокрема, зменшилася на 17% кількість дітей, які вчинили кримінальні 
правопорушення, а кількість таких протиправних діянь скоротилася на 5% [10]. 
В Україні існують яскраво виражені регіональні відмінності в 
злочинності неповнолітніх. Серед областей України вітчизняні кримінологи 
О.М. Литвак і І.В. Однолько виділяють найбільшу кількість вчинення 
неповнолітніми наркозлочинів у Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, 
Харківській і Київській областях. Аналіз географії цього виду злочинності дає 
підстави стверджувати, що більшою кримінальною активністю неповнолітніх 
характеризуються східні регіони України [7]. Регіональна структура й динаміка 
злочинності неповнолітніх у більшості регіонів не збігається з показниками 
злочинності дорослих. За абсолютними показниками передують Одеська, 
Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Запорізька, Житомирська й 
Вінницька області. У Чернівецькій, Черкаській і Тернопільській областях ці 
показники є найнижчими. Незначну частину злочинів, учинених 
неповнолітніми (менше 2 %), виявлено на залізницях. Абсолютна більшість 
злочинів (90 %) вчиняється неповнолітніми поблизу або безпосередньо за 
місцем проживання чи навчання. Міська злочинність співвідноситься з 
сільською у пропорції 2 до 1, а третину всіх злочинів було скоєно в обласних 
центрах [8]. Потерпілими від злочинів, вчинених неповнолітніми, найчастіше, є 
члени їхніх сімей, інші родичі або особи з найближчого побутового оточення. 
Жертвами групових хуліганських проявів  неповнолітніх дедалі частіше стають 
одинокі особи похилого віку, особи, які перебувають в уразливому стані, через 
наявність якого не можуть чинити адекватний фізичний опір. 
 За даними О.Г. Кальмана у стані алкогольного сп’яніння у 2010-2020 рр. 
неповнолітніми було вчинено до 90% насильницьких та до 70% корисливих 
злочинів, серед  яких найбільш поширені крадіжки приватного майна (38%), 
грабежі (16%), розбійні напади (12%), хуліганство (12%), незаконне 
заволодіння транспортним засобом (5%), шахрайство і вимагання (4,5%), див. 
рис. 2.2. [5]. 
40%
35%
30%
25%
20%
15%
10%
5%
0%
 
Рис. 2.2. Поширення видів злочинів серед неповнолітніх осіб у стані 
алкогольного сп’яніння за даними О.Г.Кальмана [5] 
 
Типовим для неповнолітніх є вчинення багатоепізодних крадіжок, 
грабежів і розбоїв. За вибірковими даними, майже 70% засуджених за 
корисливі злочини неповнолітніх на момент притягнення до кримінальної 
відповідальності раніше вже вчиняли два й більше злочини. Вказана обставина 
дає змогу припустити, що причиною цього є недостатня профілактика 
повторного вчинення злочинів такою категорією неповнолітніх [9].  
Аналіз тенденцій злочинності неповнолітніх свідчить про певне зниження 
віку вчинення злочинів, зростання питомої  ваги злочинців 14–15 років. Справа 
в тому, що неповнолітні легко засвоюють нові види злочинності  (викрадення 
людей, вимагання, комп’ютерні злочини тощо). Збільшується кількість 
резонансних  злочинів, які вирізняються особливим цинізмом і жорстокістю 
[10]. 
За кримінологічними показниками, злочинність серед неповнолітніх у 
структурі злочинності загалом по Україні протягом найближчих років має 
поступово зменшуватися або зберігатиметься на тому ж рівні. Все залежатиме 
від суттєвих демографічних змін та покращення стану в економічній та 
сімейно-побутовій сферах, розвитку правової демократичної держави, у 
законотворчій та правозастосовній діяльності щодо запобігання злочинності 
серед неповнолітніх, загалом від кількості неповнолітніх у регіоні, сімей, які 
опинилися у складних життєвих обставинах. 
У явищі злочинності серед неповнолітніх існує тенденція високої питомої 
ваги насильницьких злочинів. Так, неповнолітніми в стані сп’яніння 
вчиняються також умисні вбивства й замахи на них, умисні тілесні ушкодження 
різного ступеня тяжкості, злочини, пов’язані  з наркотиками та зґвалтуванням. 
Вони становлять майже 10% злочинів, вчинених неповнолітніми в стані 
сп’яніння. Як правило, злочини неповнолітніх, що вчинюються в стані 
сп’яніння, значною мірою мають груповий характер [8]. 
Спільна, зосереджена робота суспільства й держави, спрямована на 
усунення негативних явищ,  процесів зниження рівня злочинності, а також  
попередження й профілактики дитячої злочинності  є мірилом успіху на 
шляху державної політики у сфері протидії злочинності серед неповнолітніх 
осіб. Удосконалення чинної системи запобігання та протидії вчиненню 
правопорушень серед неповнолітніх осіб містить у собі ряд завдань, вирішенню 
яких необхідний комплексний теоретично-прикладний та практичний підхід як 
з боку суспільства, небайдужих громадян, так і органів юстиції, Національної 
Поліції, Центрів пробації, Служб у справах дітей, органів ювенальної превенції, 
соціальних служб та удосконалення їх методів організації роботи. Насамперед, 
найголовнішим у впровадженні програм та заходів, головною метою яких є 
протидія та запобігання умовам, що створюють сприятливе середовище для 
вчинення протиправних діянь, головним чином шляхом забезпечення прав, 
визначених Конституцією України та свобод неповнолітнього на основі 
приорітетних напрямів.  
Важливим є аспект забезпечення сприятливих умов для організації 
ефективної правової та виховної просвітницької роботи серед учнів шкіл, ліцеїв 
та професійно-технічних училищ, побудова навчальних лекцій, наповнених 
інтерактивною, різноманітною інформацією та актуалізація інформаційно-
аналітичного і матеріально-технічного забезпечення профілактичної діяльності  
у відповідності до вікової категорії слухачів. Необхідно забезпечити залучення 
до прослуховування інформації та проведення лекцій про особливості 
кримінальної та адміністративної відповідальності неповнолітніх дорослих, 
батьків та опікунів учнів, що посилить рівень обізнаності суспільства у цьому 
питанні. Потребує посилення робота відповідальних органів у питаннях 
профілактики наркоманії, виявлення дитячої бездоглядності, несприятливого 
впливу умов на неповнолітніх у суспільному середовищі і в сім’ях та ведення 
обліку таких осіб та сімей. Сучасні умови у яких вчиняється протиправне 
діяння серед неповнолітніх вимагають удосконалення методик та заходів, що 
сприяють соціальній адаптації осіб та реабілітації неповнолітніх, які 
перебувають у конфлікті із законом та забезпечення законних інтересів 
неповнолітніх, зокрема захисту від жорстокого поводження, упередженого 
ставлення в суспільстві та булінгу серед однолітків. 
 
2.2. Аналіз результатів застосування заходів пробації та соціальних 
послуг щодо запобігання вчиненню неповнолітніми правопорушень за 
2019-2022 рр. 
 
Пробаційні програми відновлення для осіб, які не досягнули 18 років та 
мають конфлікт із законом діють в Україні лише останні з 2019 року, але 
результати їх застосування вже демонструють високу ефективність відновної 
моделі щодо неповнолітніх у порівнянні з каральними заходами у застарілій 
системі ювенальної превенції. За даними ДУ «Центр пробації», станом на 
25.01.2022 року 386 дітей вже отримали можливість виправити ситуацію, що 
сталася у зв’язку з вчиненням злочину та розпочати нове життя – суд звільнив 
їх від кримінальної відповідальності. Потерпілі отримали відшкодування 
заподіяної шкоди. Ще 64 неповнолітні наразі очікують рішення суду [9]. 
Реалізація Програми відновлення для неповнолітніх розпочалася у 2019 
році у шести регіонах України: Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, 
Миколаївській та Харківській областях. За рік її реалізації 639 неповнолітніх 
осіб були проінформовані про можливість участі у Програмі відновлення, з них 
137 осіб взяли участь у програмі, 60 осіб було звільнено від кримінальної 
відповідальності [10]. 
Успішним прикладом співпраці благодійного фонду із закладом пробації, 
який надає соціальні послуги неповнолітнім особам у сприянні до виправлення 
у зв’язку зі схильністю до вчинення кримінальних правопорушень є проект 
органу пробації спільно з Благодійним фондом «Світло надії» у м. Полтаві. 
Співпрацюючи з центром пробації в Полтавській області у 2015 році було 
розроблено та втілено на практиці пілотний проект, який предбачає комплексну 
роботу із засудженими та нині функціонує. Під час створення проекту було 
взято за основу приклад шведської програми реабілітації неповнолітніх 
правопорушників. Програма має на меті повернути до суспільства осіб, що 
скоїли правопорушення за допомогою реабілітаційних програм під назвою 
«Кімната майбутнього», адаптовану для України. В межах цього проекту 
відпрацьовуються методики оцінки ризиків і основних потреб засуджених, 
порядку складення індивідуального плану соціально-виховної роботи із 
засудженими, порядку його виконання й оцінки виконання, впровадження 
інноваційної роботи із засудженими до покарань альтернативних позбавленню 
волі. Водночас розроблено реабілітаційні програми «Управління гнівом», 
«Менеджмент емоцій», «Життєві навички» та здійснено підготовку методичних 
рекомендацій щодо мотивації неповнолітніх правопорушників до зміни їхньої 
поведінки. За час роботи якого було реалізовано безліч проектів співпраці з 
благодійними організаціями та розроблено посібник в рамках реалізації 
проекту «Ресоціалізація та професійне навчання засуджених» Благодійною 
організацією «Світло надії» за фінансової підтримки Представництва DVV 
International в Україні. 
У зв’язку з доведеною результативністю пробаційних заходів під час 
реалізації пілотного проєкту у квітні 2020 році  Програма відновлення для 
неповнолітніх була поширена на усю територію України. Загалом, з 2019 року, 
коли на базі системи безоплатної правової допомоги розпочалася реалізація цієї 
Програми, 885 дітей було поінформовано про можливість взяти в ній участь. 
Усього за час дії Програми відновлення було отримано згоду сторін у 542 
випадках, станом на 25.01.2022 року передано 524 таких заяви на отримання 
соціальних пробаційних послуг [10]. Можливість отримання соціальної послуги 
медіації згідно з Наказом Міністерства соціальної політики «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)» № 892 від 
17.08.2016 року, яка є добровільною та конфіденційною. За час дії програми 
проведено понад 500 премедіаційних зустрічей з потерпілими та така ж 
кількість – із підозрюваними, після цього відбулося 472 загальні зустрічі зі 
сторонами [11]. У випадку досягнення згоди в процедурі медіації між 
сторонами кримінального провадження укладалася відповідна угода про участь 
у заходах програми. Відбувається урахування виду та розміру шкоди, що були 
завдані у результаті скоєння правопорушення неповнолітнім, 
сторонизатверджують, що на момент погодження умов угоди неповнолітній 
зобов’язується застосувати заходів для подальшого повного відшкодування 
завданої у зв’язку з вчиненим правопорушенням шкоди та брати участь у 
рекомендованих спеціалістами органу пробації, служб у справах дітей, іншими 
установами та організаціями заходах ресоціалізації, запобігання повторним 
кримінальним правопорушенням, соціальної адаптації спрямованих на розвиток 
особистості неповнолітніх та дають можливість неповнолітньому усвідомити і 
виправити ситуацію. Відповідних угод у період з 2019-2022 роки було укладено 
457 угод. 
Саме аспект соціальної адаптації та реінтеграції осіб, які не досягли 18 
років у межах застосування пробаційних та соціальних заходів впливає на зміну 
сприйняття дитиною власних вчинків та корекцію її асоціальної протиправної 
поведінки в майбутньому. Участь неповнолітнього у медіаційних заходах є 
одним із визначальних важелів для усвідомлення неповнолітнім сутності та 
рівня відповідальності за свої протиправні вчинки. Медіація, як процес, має 
свою структуру та принципи, що відрізняє її від процесу переговорів чи 
фасилітації, як ще одних форм посередництва. Так, перевагами медіаційного 
процесу є, перш за все, його конфіденційність.  
За підсумками трирічної діяльності проєкту у 433 випадках програма 
відновлення неповнолітніх пройшла успішно. Участь у програмі відновлення 
враховуються під час прийняття судом рішення про наявність підстав для 
звільнення від кримінальної відповідальності. Так, із моменту реалізації 
програми відновлення станом на 20 січня 2022 року 386 дітей успішно пройшли 
програму та звільнені від кримінальної відповідальності або кримінальні 
провадження щодо них закрито. Ще стосовно 64 дітей кримінальні 
провадження перебувають на розгляді судів [6]. 
Участь у програмі відновного правосуддя дає потерпілим можливість: 
 відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб 
правопорушення не повторилося; 
 швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди; 
 впоратися з негативними емоціями й переживаннями, 
спричиненими правопорушенням, та бути почутим; 
 отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються 
правопорушення; 
 зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за 
вчинене; 
 розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати 
йому можливість для виправлення. 
За результатами впровадження програми відновлення для неповнолітніх 
визначені важливі аспекти для її успішного проходження: 
— роз’яснення неповнолітньому та його законному представнику 
ключових деталей участі у програмі відновлення, зокрема права самостійно 
надавати у судовому засіданні інформацію щодо результатів участі у програмі 
після закінчення досудового розслідування; 
— визначення реальних причин, що сприяли вчиненню неповнолітнім 
кримінального правопорушення; 
— залучення психологів, соціальних служб, закладів освіти, інших 
партнерських організацій для проведення психокорекційної роботи та 
соціального супроводу неповнолітніх, організації їх дозвілля тощо. 
Результати впровадження заходів відновного правосуддя у національне 
законодавство та систему профілактики вчиненню злочинів та мінімізації їх 
наслідків на життя особи, яка не досягла повноліття надало змогу створити 
умови для гуманізації кримінального судочинства щодо неповнолітніх. 
Функціонування юстиції, дружньої до дитини, відповідає вимогам Конвенції 
про права дитини, що становить прагнення переходу України до європейських 
стандартів. Позитивні результати надання соціальних та пробаційних послуг 
доводять, що ефективність та довіра до відновної моделі правосуддя на 
противагу каральному методу є значно ефективнішою та визначає напрямок 
приорітетного розвитку у цій сфері. 
Отже, здійснивши аналіз статистичних показників, інформаційної базою 
яких є Міністерство соціальної політики України та органи ювенальної 
превенції Державної установи «Центр пробації» були визначені основні 
тенденції, що зумовлюють поширення вчинення неповнолітніми особами 
кримінальних правопорушень в Україні за 2019-2021 роки. В ході аналізу було 
встановлено, що попри зниження питомої ваги кількості правопорушень, 
вчинених неповнолітніми особами в Україні, це явище залишається об’єктом 
постійного удосконалення та потребує розробки ефективної державної 
політики для функціонування системи протидії неповнолітній злочинності 
неповнолітніх. 
Вважаємо, що найефективнішим заходом соціально-правового 
врегулювання, що сприятиме зменшенню кількості кримінальних 
правопорушень серед неповнолітніх осіб є заміна каральної моделі у сфері 
ювенальної юстиції на відновну модель, яка враховує соціальні потреби 
неповнолітнього, який перебуває у конфлікті з законом. Проаналізовані 
статистично-кількісні показники, наданих соціальних та пробаційних послуг 
неповнолітніх та відзначено їх ефективність, зважаючи на зменшення вчинення 
повторних злочинів суб’єктами пробації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ПРАВОДІЮ» 
 
3.1. Опис проєкту «ПравоДію» 
 
Актуальність проблеми вчинення правопорушень серед неповнолітніх 
осіб в Україні визначають статистичні дані, що демонструють кількість 
кримінальних правопорушень вчинених особами, які не досягли повноліття. 
Згідно з даними ДУ «Центр пробації», станом на 01.01.2021 рік, кількість 
кримінальних правопорушень серед неповнолітніх осіб становить 4088 
випадків, зокрема, 2406 неповнолітніх осіб було засуджено до відбування 
покарання [4]. Не зважаючи на тенденцію до зменшення кількості випадків 
явища злочинності серед неповнолітніх  це явище залишається однією з 
найгостріших проблем в українському суспільстві і потребує негайного 
врегулювання на державному рівні. Методики застосування профілактичних 
заходів щодо неповнолітніх включають взаємодію державних структур та 
організацій. Поряд з центрами соціальних служб, службами у справах дітей, 
підрозділами Національної поліції профілактикою правопорушень 
неповнолітніх займаються громадські організації, об’єднання, органи культури, 
дозвілля, спорту і туризму, Центри пробації. Однак, попереджувально-
профілактична робота, яку ведуть установи й організації, що входять у систему 
профілактики правопорушень неповнолітніх є недостатньо ефективною і 
зорієнтована, згідно з Законом України «Про органи і служби у справах дітей та 
спеціальні установи для дітей» від 09.02.2017 № 1824-VIII, як правило, лише на 
суто «профілактику вчинення неповнолітніми правопорушень шляхом виховної 
роботи щодо неповнолітнього» [15]. При цьому не застосовуються конкретні 
заходи, спрямовані на зміну поведінки та мислення потенційного 
правопорушника та формування у нього корисних звичок, які сприятимуть 
ресоціалізації в суспільстві. 
Метою проекту «ПравоДію» є залучення неповнолітніх осіб чоловічої 
статі віком від 12 до 18 років, які є схильними до скоєння правопорушень, 
знаходяться в складних життєвих обставинах та перебувають на обліку в 
службі у справах дітей Шевченківської районної у м. Полтаві ради та Філії 
Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області до спортивних 
занять з греко-римської боротьби. Цільовою аудиторією проекту є неповнолітні 
особи, котрі потребують соціальної підтримки. 
Завданнями проекту «ПравоДію» є: 
 зниження рівня правопорушень серед неповнолітніх, які 
перебувають на обліку в Службі у справах дітей Шевченківської районної у м. 
Полтаві ради та Філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській 
області; 
 залучення неповнолітніх до здорового способу життя та 
формування у них корисних звичок за допомогою спорту. 
Обгрунтування необхідності проекту. До цього в Полтавській області не 
здійснювалася організація подібних соціальних проектів, що мали на меті 
зменшення злочинної напруги в суспільстві серед неповнолітніх осіб. Навіть 
попри різке збільшення кількості правопорушень в області, показники 
збільшення цього явища у 2014-2016 рр. становили понад 100% [14]. 
Анотація та опис проекту зображені у табл. 3.1.  
Таблиця 3.1. 
Анотація проекту «ПравоДію» 
Назва проекту Освітній проєкт «ПравоДію» 
Авторка проєкту Василенко Наталія, студентка четвертого 
курсу Черкаського державного технологічного 
університету, спеціальність 232 «Соціальне 
забезпечення». 
Актуальність проєкту, яку Актуальність впровадження проекту 
вирішує проблему  визначається необхідністю створення 
соціального осередку та забезпечення 
спортивної зайнятості неповнолітніх осіб,що 
сприятиме зменшенню кількості вчинення 
ними кримінальних правопорушень в 
Полтавській області. 
 
Що конкретно і яким чином Реалізація проекту передбачає створення умов 
передбачається здійснити для занять греко-римською боротьбою осіб з 
впродовж терміну числа неповнолітніх, які мають конфлікт з 
реалізації проєкту законом та є складовою відновлюваної моделі 
соціалізації неповнолітнього. 
Очікувані результати від 1 група:  соціальні результати. 
реалізації проєкту Забезпечення соціальної адаптації 
неповнолітніх осіб віком від 12 до 18 років, які 
є схильними до скоєння правопорушень та 
формування концепції відновного правосуддя 
через призму спортивного залучення: 
 участь неповнолітніх у заходах 
спортивного спрямування;  
 соціальна адаптація та 
реінтеграція неповнолітніх у колектив; 
 встановлення нових соціальних 
зв’язків та зміна девіантної поведінки у 
неповнолітніх. 
2  група: організаційно-методичні 
результати. 
 спрямування конкретних практичних 
заходів щодо подолання потиправної 
поведінки неповнолітніх осіб, шляхом їх 
залучення до спортивних занять з греко-
римської боротьби; 
 можливість комплексного використання 
засад проекту, що передбачає залучення 
неповнолітніх до спортивних занять органами 
та службами, котрі провадять роботу у сфері 
профілактики та запобіганню злочинності 
серед неповнолітніх осіб;  
 опанування фахівцями соціальних та 
пробаційних установ новими методами роботи 
з неповнолітніми правопорушниками.   
3  група: профілактичні результати. 
 зменшення кількості вчинених 
кримінальних правопорушень серед 
неповнолітніх осіб; 
 підвищення рівня правопорядку в 
суспільстві; 
 використання дієвого методу, який 
сприятиме покращенню якості 
профілактичних заходів щодо неповнолітніх; 
 залучення неповнолітніх до здорового 
способу життя та формування у них корисних 
звичок за допомогою спорту; 
 
До яких донорських  
організацій цей проєкт був Проєкт пропонується вперше. 
вже поданий, яку і від кого 
фінансову підтримку він вже 
отримав. 
Які кошти і з яких джерел 1 078 540,0 за рахунок коштів обласного 
передбачається використати бюджету та громадської організації 
для здійснення проєкту 
Які ще організації братимуть Служба у справах дітей Шевченківської 
участь у реалізації проєкту районної у місті Полтаві ради; Філія 
Державної установи «Центр пробації» в 
Полтавській області; Полтавська обласна 
державна адміністрація; ГО «Федерація греко-
римської боротьби в Полтавській області» 
 
Варто зазначити, що Україна входить в п’ятірку найсильніших 
спортивних країн у греко-римській боротьбі за кількістю здобутих медалей та 
нагород. До прикладу  у 2021 році на чемпіонатах України юні спортсмени з 
Полтавщини завоювали десять бронзових, чотири срібні та чотири золоті 
медалі, а на всеукраїнських чемпіонатах серед дорослих — шість срібних, 
чотири бронзови та дві золотих медалей [14]. 
Впровадження проекту матиме вплив на покращення соціальних зв’язків 
неповнолітнього, формування позитивного мікроклімату у проведенні дозвілля, 
появу корисних звичок, зміну поведінки та мислення. На регіональному рівні 
проект «ПравоДію» сприятиме зменшенню кількості кримінальних 
правопорушень в Полтавській області, мінімізацію напруги в суспільстві, 
підвищення рівня правопорядку, забезпечення безпеки населення та створенню 
зайнятості серед неповнолітніх осіб. Користь державі від реалізації проекту 
буде надаватися шляхом формування здорових, сильних, витривалих, 
дисциплінованих юнаків, які в майбутньому зможуть стати міцним та надійним 
щитом для захисту кордонів Батьківщини та її сувернітету, що наразі є 
приорітетом в умовах країни, на території якої ведуться активні бойові дії 
понад 8 років. 
Однією з переваг, що визначає доцільність впровадження проєкту саме на 
базі служби у справах дітей Шевченківської районної у м. Полтаві ради є факт 
того, що начальник служби Азізов Рустам Расулджанович є чинним директором 
громадської організації «Федерація греко-римської боротьби в Полтавській 
області» та сприяє розвитку цього виду спорту на теренах Полтавщини понад 8 
років з дати заснування громадської організації від 13.03.2014 року, код 
ЄДРПОУ 39133082. Загалом географія осередків греко-римської боротьби у 
Полтавській області є розгалудженою, адже щороку сфера поповнюється 
новими спортивними залами, зокрема, у 2021 році були відкриті 3 спортивні 
безкоштовні секції для дітей на базі шкіл [14]. 
 
3.2 Механізм впровадження проєкту «ПравоДію» та очікувані 
результати 
 
У даному підрозділі представлені напрями реалізації проекту та план 
заходів для досягнення поставлених цілей пректу, а саме сприяння реалізації 
ефективних заходів для залучення осіб чоловічої статі віком від 12 до 18 років 
до занять з греко-римської боротьби, зниження рівня правопорушень серед 
неповнолітніх, що опинилися в складних життєвих обставинах і пребувають на 
обліку в службі у справах дітей та, зокрема, сприяння здоровому способу життя 
серед осіб, що не досягли повноліття. 
Розділ має графічне представлення плану заходів за допомогою 
програмного методу «Інтеллект – карти/Mind Map» (див. рис. 3.1; 3.2; 3.3; 3.4). 
План проекту розподілений на окремі етапи відповідно до тематики 
запланованих заходів, зазначені відповідальні організації, терміни виконання та 
головний показник виконання завдання.  
 
Рис. 3.1. Перший етап запланованих заходів для впровадження проєкту 
«ПравоДію» 
 
 
Рис. 3.2. Другий етап запланованих заходів для впровадження проєкту 
«ПравоДію» 
 
 
Рис. 3.3. Третій етап запланованих заходів для впровадження проєкту 
«ПравоДію» 
 
 
 
 
 
 
 
 
         Рисунок 3.4. Четвертий етап запланованих заходів для впровадження 
проєкту «ПравоДію» 
 
На основі інтелект–карти складена основна таблиця (див. табл. 3.2), де 
зазначені заходи, виконавці, організації, установи, які беруть на себе 
відповідальність за реалізацію заходів проекту, контрольні строки виконання та 
показники якості з метою чіткого розподілу обов’язків та завдань. Дотримання 
планового виконання заходів дозволить реалізувати проект вчасно та у 
визначені терміни. Розподіл обов’язків та етапів проекту між партнерськими 
установами та фахівцями у результаті зменшить навантаження на певну 
установу, прискоривши терміни запуску проекту. 
 
Таблиця 3.2. 
Заходи впровадження проекту «ПравоДію» на базі служби у справах дітей 
Шевченківської районної у м. Полтаві ради у 2022-2023 роках  
Найменуванн Значення 
№ Строк 
Найменування я показників показників 
з/ Виконавці виконан
заходу виконання 
п ня 
завдання 
1. Визначення потреби у реалізації проекту «Праводію» 
1.  Складення та Фахівець 01.07.2022 - Розроблена Створена 
оформлення анкети Управління 17.07.2022 електронна електронна 
опитуваня щодо молоді та спорту рр. та паперова анкета на 
визначення Полтавської анкети платформі 
доцільності та обласної Google та  100 
потреби у реалізації державної паперових 
проекту «ПравоДію» адміністрації анкет 
на базі служби у 
справах дітей 
виконавчого комітету 
Шевченківської 
районної у м. Полтаві 
ради 
2. Проведення Фахівці служби у 19.07.2022- Кількість 200 осіб 
опитування серед справах дітей 09.08.2022 осіб, що 
неповнолітніх, віком виконавчого рр. були опитані 
від 12 до 18 років, які комітету 
знаходяться на обліку Шевченківської 
в службі, як такі, що районної у м. 
опинилися в складних Полтаві ради та 
життєвих обставинах завідувач служби 
3. Аналіз результатів Фахівець сектору 10.08.2022- Звіт про Звіт про 
проведеного опіки та 15.08.2022 результати результати 
опитування та піклування рр. проведеного проведеного 
формування звіту виконавчого опитування опитування 
висновків на основі комітету  
отриманих даних  Шевченківської  
районної у м.  
Полтаві ради  
 
 
2. Написання програми проекту «ПравоДію» та плану необхідних заходів для реалізації 
1. Оформлення Виконавчий 16.08.2022- Готова Програма 
програми проекту, комітет 20.08.2022 програма проекту 
преліку заходів, Шевченківської рр. проекту «ПравоДію» 
джерел та обсягів районної у м. 
фінансування, Полтаві ради 
необхідного для його 
реалізації 
2. Винесення готової Орган опіки та До Винесення Прийняття 
програми проекту на піклування 01.09.2022 проекту на позитивного 
сесію Шевченківської виконавчого року обговорення рішення та 
районної у м. Полтаві комітету та його затвердження 
ради для погодження Шевченківської включення в обсягів 
до реалізації районної у м. порядок фінансування 
Полтаві ради денний на 
засідання 
сесій 
районної 
ради 
3. Реалізація заходів проекту стосовно інфраструктури та оснащення залу 
1. Пошук та укладання Управління До Знаходження Укладання 
договору оренди інфраструктури 25.09.2022 необхідного договору 
необхідного та цифрової р. приміщення оренди 
приміщення для трансформації для 
обладнання залу для Полтавської обладнання 
тренуваннь з греко- обласної спортивного 
римської боротьби державної залу 
адміністрації 
 
2. Закупівля необхідного Шевченківська До Необхідна Видаткова 
обладнання, районна у м. 05.10.2022 кількість накладна 
спортивного Полтаві рада р. закупленого 
інвертарю, форми для спільно з ГО обладнання, 
тренувань та «Федерація греко- інвертарю та 
матеріалів римської спортивної 
оформлення боротьби форми 
спортивного залу Полтавської 
області» 
3.  Ремонтні роботи в залі Бригада До Договір про Акт 
та встановлення будівельних 05.11.2022 надання виконаних 
спортивного послуг р. послуг робіт 
обладнання «Домовий» 
4. Пошук та залучення ГО «Федерація До Трудовий Трудовий 
кваліфікованих греко-римської 31.12.2022 договір договір 
тренерів, які боротьби р. 
проводитимуть Полтавської 
заняття з греко- області» 
римської боротьби 
4. Співпраця органів місцевого самоврядування з благодійними організаціями та 
проведення презентації проекту серед населення 
1. Проведення зустрічей  Відділ 01.09.2022 4 організовані 400 осіб 
влади з інформаційної - та проведені залучених до 
представниками діяльності та 20.12.2022 зустрічі заходів 
громадських комунікацій з р.  
організацій та громадськістю 
сім’ями, які Шевченківської 
потрапили у складні районної у м. 
життєві обставини, де Полтаві ради, 
виховуються діти, що служба у справах 
підпадають під дітей виконавчого 
категорію учасників комітету 
проекту. Проведення Шевченківської 
презентацій проекту. районної у м. 
Полтаві ради 
2. Набір учасників у ГО «Федерація 01.10.2022 Зформовані 4 Набрані 40 
спортивні групи для греко-римської - групи осіб 
боротьби 
занять з греко- 15.01.2023 учасників по учасників 
Полтавської 
римської боротьби. області» р.  10 осіб в проекту 
кожній групі 
3. Запуск проекту Служба у справах 16.01.2023 Початок Бланк 
«ПравоДію» дітей виконавчого р. занять у присутніх на 
комітету групах за 
тренуваннях 
Шевченківської встановленим 
районної у м. графіком 
Полтаві ради та 
ГО «Федерація 
греко-римської 
боротьби 
Полтавської 
області» 
 
На першому етапі заходів проекту запланована розробка водночас 
електронної та паперової анкет, що дозволить охопити більшу кількість 
респондентів серед неповнолітніх осіб, як онлайн, що наразі є перевагою, 
зважаючи на запроваджений воєнний стан, так і у паперовому вигляді під час 
безпосереднього спілкування або інспектування родини, де виховується 
неповнолітній. Опитування онлайн буде відбуватися шляхом розповсюдження 
посилання на гугл-форму в особисті повідомлення родинам, котрі перебувають 
на обліку в службі у справах дітей, неповнолітнім, які є клієнтами центру 
пробації, попередньо перед цим провівши телефонну або в офлайн-режимі 
розмову, з’ясувавши зручний метод опитування чи платформу онлайн-
спілкування. Опитування шляхом безпосередньої зустрічі відбуватиметься під 
час відвідин родини фахівцем служби у справах дітей або центру пробації. 
Встановлення доброзичливого контакту з неповнолітнім є важливим аспектом 
для налагодження позитивного сприйняття проекту та включення 
неповнолітнього та його родини до майбутніх запланованих заходів. Тому 
фахівець, який працював з родиною раніше зможе донести відповідну 
інформацію щодо проекту зважаючи на соціально-психологічні особливості 
клієнта. При цьому відсутня потреба у залученні додаткових трудових ресурсів, 
адже відвідини родини, яка перебуває на обліку фахівцем служби у справах 
дітей є регулярним та враховує нагальні потреби особи, яка не досягла 
повноліття. Приклад готової розробленої анкети продемонстровано у табл. 3.3. 
 
Таблиця 3.3. 
Анкета визначення доцільності та потреби у реалізації проекту 
«ПравоДію» на базі служби у справах дітей виконавчого комітету 
Шевченківської районної у м. Полтаві ради 
1. Ваша стать Чоловік  Жінка 
2. Вкажіть Ваше ім’я та прізвище  
3. Вкажіть Ваш вік  
4. Зазначте, будь ласка, місто  
проживання та адресу: 
5. У якому закладі отримуєте освітні  
послуги? 
6. Чи маєте Ви шкідливі звички? Так Ні 
7. Зазначте, які саме шкідливі звички Ви  
маєте: 
8. Чи вчиняли Ви кримінальні Так Ні 
правопорушення? 
9. Чи бувають у Вас спалахи раптової Так Ні Інколи 
агресії? 
10.  Чи займались Ви будь-яким видом Так Ні 
спорту? 
11.  Зазначте, яким саме видом спорту Ви  
знайомі: 
12.  Як ви оцінюєте рівень власної  
фізичної підготовки від 1 до 10, де 10 
 високий: 
13.  На сьогоднішній день Ви вважаєте Так Ні 
своє самопочуття чудовим?  
14. Оцініть, наскільки Ви є обізнані щодо  
виду спортивних занять з греко-
римської боротьби від 1 до 10, де 10 
 дуже обізнані: 
15.  Чи хотіли б Ви займатись греко- Так  Ні 
римською боротьбою в межах проекту 
«ПравоДію» на базі служби у справах 
дітей Шевченківської районної у м. 
Полтаві ради? 
16.  Якщо так, то у які дні Вам було б   
зручно відвідувати спортивні заняття, 
враховуючи факт необхідності 3-ох 
занять на тиждень? 
17.  У якій половині дня Вам зручніше У першій половині У другій половині 
відвідувати заняття? дня дня 
18.  Чи готові Ви пройти медичне Так Ні 
обстеження для визначення 
можливості заняття греко-римською 
боротьбою? 
19.  Залиште, будь ласка, власний номер  
телефону або номер телефону батьків 
для подальшого отримання інформації 
про етапи проекту: 
*Я погоджуюсь з умовами політики Так 
конфіденційності і дозволяю обробляти мої 
персональні дані на законних засадах, а 
також повідомлений про обробку 
персональних даних, відповідно до ст. 12 
Закону України «Про захист персональних 
даних» 
 
Наступним етапом є аналіз результатів проведеного опитування та 
формування звіту висновків на основі отриманих даних. Це завдання дозволить 
здійснити якісне групування відповідей та планування наступних заходів 
проекту. 
Виконавчим комітетом Шевченківської районної у м. Полтаві ради буде 
здійснено редагування та доповнення програми, яка надалі буде винесена на 
порядок денний сесії Шевченківської районної у м. Полтаві ради. Головною 
метою є прийняття рішення про реалізацію проекту та затвердження обсягів 
його фінансування.  
Надалі буде проводитись пошук відповідного приміщення для 
подальшого оснащення під спортивний зал для занятть з греко-римської 
боротьби та закупівля необхідного спортивного інвертарю, обладнання, 
розхідних матеріалів та форми для тренувань. Ремонтні роботи та встановлення 
обладнання в приміщенні будуть проводитись бригадою будівельних послуг 
«Домовий», з якими буде укладений договір про надання послуг з подальшим 
публічним оприлюдненням акту виконаних робіт та їх вартості. 
Кадрова робота є однією з найголовніших аспектів успішного 
впровадження проекту. Пошук та залучення кваліфікованих тренерів, які 
проводитимуть заняття з греко-римської боротьби буде здійснюватись під 
контролем ГО «Федерація греко-римської боротьби Полтавської області», з 
якими буде укладено трудовий договір. 
У плані заходів щодо співпраці органів місцевого самоврядування з 
громадськими організаціями та проведення презентації проекту серед 
населення важливим є неодноразове проведення зустрічей влади, особливо 
залучення представників сімей, які потрапили у складні життєві обставини, де 
виховуються діти, що відповідають категорії учасників проекту та проведення 
презентацій проекту. Відповідальними у організації та проведення презентацій 
проекту є фахівці відділу інформаційної діяльності та комунікацій з 
громадськістю Шевченківської районної у м. Полтаві ради спільно зі службою 
у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві 
ради. 
Визначальним етапом є відбір учасників до участі у проекті «ПравоДію» 
та формування груп з тих осіб, які заповнили анкету та згодились до участі в 
проекті. Усього планується залучення до проекту 60 осіб чоловічої статі віком 
від 12 до 18 років. Відбір учасників відбуватиметься фахівцями ГО «Федерація 
греко-римської боротьби Полтавської області», зважаючи на показники 
здоров’я та рівень фізичної підготовки кандидата. Однією з умов прийняття до 
лав учасників проекту є особиста мотивація та здатність до чіткого 
обгрунтування доцільності участі в проекті. Загалом з числа відібраних 
учасників буде сформовано 4 групи по 15 учасників в кожній. Розклад занять 
буде побудований відповідно до більшості відповідей у анкеті на питання № 16, 
а саме: «У які дні Вам було б зручно відвідувати спортивні заняття, враховуючи 
факт необхідності 3-ох занять на тиждень?». Орієнтовно, заняття у навчальний 
період з вересня по травень включно будуть відбуватися у другій половині дня 
об 16:00, три рази на тиждень у понеділок, середу та п'ятницю. У літній період 
канікул заняття в межах проекту відбуватимуться у першій половині дня об 
10:00, три рази на тиждень у вівторок, четвер та суботу. У кожного тренера 
буде по дві групи, в загальній кількості 30 осіб. Щотижня у одного тренера 
відбуватимется 6 занять, тривалістю від 2 до 3,5 годин кожне заняття в 
залежності від вікової категорії учасників. Фінансування заходів проекту 
здійснюється за рахунок коштів бюджету Шевченківської районної у м. Полтаві 
ради, обсяги яких будуть затверджені на сесії районної ради в межах дохідної 
частини. 
Показниками стану готовності до запуску проекту є максимально 
можливий набір учасників у групи, підготовлене приміщення для початку 
занять, оснащене необхідним спортивним інвертарем, обладнанням, достатня 
кількість душових кабінок, наявність форм для спортивної практики. 
Заключними етапами реалізації заходів є проведення презентації проекту та 
початок встановлених графіком регулярних занять. Після періоду у 6 місяців 
після запуску проекту планується формування проміжного звіту про стан 
реалізації проекту та досягнення цілей. Звіт буде містити в собі такі показники, 
як кількість проведених занять, наповненість груп, статистика відвідин 
учасниками проекту тренувань, відсоток відсутніх осіб за тиждень, основні 
досягнуті результати та пропозиції щодо покращення заходів проекту. 
Запуск проекту відбуватиметься в урочистій атмосфері у відновленому та 
оснащеному спортивному залі за участі ЗМІ, представників органів місцевого 
самоврядування, голови Шевченківської районної у м. Полтаві ради, фахівців 
та начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської 
районної у м. Полтаві ради, представників Філії Державної установи «Центр 
пробації» в Полтавській області, учасників проекту та їх батьків. 
Перелік зазначених заходів сприятиме ефективному впровадженню 
проекту «ПравоДію» на базі служби у справах дітей виконавчого комітету 
Шевченківської районної у м. Полтаві ради, покращенню соціального 
добробуту неповнолітніх Шевченківського району м. Полтави, які опинилися в 
складних життєвих обставинах. Заняття з греко-римської боротьби забезпечить 
формування корисних звичок у неповнолітніх, створиться плацдарм для 
залучення дітей до здорового способу життя, створення зайнятості у вільний від 
навчання час, знайомство з наставниками та однодумцями, які зможуть знайти 
та отримати підтримку в суспільстві та розпочати шлях до змін. 
Фінансування заходів проекту «ПравоДію» передбачається здійснювати 
за рахунок залучення бюджетних коштів Полтавської обласної державної 
адміністрації у межах можливостей її дохідної частини та ГО «Федерація греко-
римської боротьби Полтавської області». Орієнтовний обсяг фінансування 
заходів проекту наведено у таблиці 3.3. 
Таблиця 3.4. 
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за проектом «ПравоДію» на 
2022-2023 роки 
№ Джерело фінансування Розпорядкик Сума, грн. Порядок розрахунку, грн. 
з/п бюджетних коштів    
1. Пошук та оренда приміщення для обладнання залу для тренуваннь з греко-
римської боротьби 
1. Обласний бюджет Полтавсько 50 400 4 200 грн./міс оренда 
 приміщення х 12 місяців =  
50 400 грн. на рік 
2. Полтавська обласна державна 29 340  2 445 грн./міс. вартість 
адміністрація комунальних платежів 
(опалення, світло, 
водозабезпечення) х 12 
місяців = 29 340 грн. на рік 
3. Управління інфраструктури та 0 Безкоштовно за рахунок 
цифрової трансформації Полтавської партнерської взаємодії 
обласної державної адміністрації 
 ВСЬОГО 79 740 - 
2. Закупівля обладнання, спортивного інвертарю, оформлення залу та форми для 
тренувань 
1. Полтавська обласна державна 235 400 Шведські стінки спортивні 1 
адміністрація шт. 6 550 х 10 = 65 500 грн. 
Килими спортивні для 
тренувань 1 шт. 34 000 х 4 = 
136 000 тис. грн. 
Гантелі для розминки 1 шт. 
870 грн. х 30 шт. = 26 100 
тис. грн. 
М’ячі 1 шт. 390 грн. х 20 шт. 
= 7 800 тис. грн. 
2. ГО «Федерація греко-римської 45 000 750 грн. 1 форма для 
 боротьби Полтавської області» тренувань х 60 шт. = 45 100 
грн. 
 ВСЬОГО 280 400  - 
3. Ремонтні роботи в залі та встановлення спортивного обладнання 
1. Полтавська обласна державна 400 000 Вартість ремонтних робіт; 
адміністрація акт виконаних робіт 
 ВСЬОГО  400 000 - 
4. Оплата праці тренерів  
  312 000 1 тренер: оплата праці 13 000 
1. Полтавська обласна державна грн. міс. х 12 місяців = 156 
 адміністрація 000 тис. грн у рік 
 2 тренер: оплата праці 13 000 
грн. міс. х 12 місяців = 156 
000 тис. грн у рік  
 
 ВСЬОГО 312 000 - 
5. Проведення зустрічей влади з представниками громадських організацій та сім’ями, 
які потрапили у складні життєві обставини, де виховуються діти, що підпадають під 
категорію учасників проекту. Проведення презентацій проекту. 
1. ГО «Федерація греко-римської 6 400 1 600 (вартість 1 
боротьби Полтавської області» організованої зустрічі) х 4 
(число запланованих 
зустрічей = 6 400 грн – 
(роздатковий матеріал, 
канцелярія, папір, кава-
паузи) 
 ВСЬОГО 6 400 - 
 ВСЬОГО ОБСЯГ ФІНАНУВАННЯ 1 078 540 - 
ПРОГРАМИ 
 
Організація виконання Програми покладається на начальників відповідно 
зазначених організацій, управлінь, голову Полтавської обласної державної 
адміністрації та голову Шевченківської районної у м. Полтаві ради. 
Безпосередній контроль та координація виконання завдань і заходів Програми 
здійснюється завідувачем служби у справах дітей виконавчого комітету 
Шевченківської районної у м. Полтаві ради Азізовим Рустамом 
Расулджановичем. 
Реалізація та просування програми планується за декількома напрямами. 
Перш за все заплановане засідання, яке покликане проінформувати запрошених 
про теперішню ситуацію щодо неповнолітніх, які опинилися в складних 
життєвих обставинах в групі ризику осіб, які є схильними до вчинення 
правопорушень та, власне, відбудеться презентація проекту «ПравоДію». Захід 
об’єднає представників влади з числа працівників Полтавської обласної 
державної адміністрації, уповноважених осіб та координаторів з питань захисту 
прав дітей, служб у справах дітей, Центрів соціально-психологічної реабілітації 
дітей, зокрема участь голів благодійної організації «СВІТЛО НАДІЇ» та 
громадської організації «Федерація греко-римської боротьби Полтавської 
області» .  
Також на зустрічі виступлять представники Головного управління 
національної поліції в Полтавській області з основними підсумуваннями у 
сфері роботи та реагування дільничних іспекторів на випадки вчинення 
неповнолітніми правопорушень у Шевченківському районі м. Полтави. На 
зустрічі будуть розглянуті такі питання:  
 проблеми організаційно-правових засад забезпечення запобігання 
вчиненню правопорушень серед неповнолітніх; 
 затвердження основних положень розроблення, організації та 
контролю за проведенням заходів проекту «ПравоДію» в Шевченківському 
районі м. Полтави; 
 сучасних способів підвищення ефективності впровадження заходів 
та підходів, які зазначені в проекті; 
 дискусія «Як ефективно реалізовувати політику держави щодо 
запобіганню вчинення правопорушень серед неповнолітніх шляхом поширення 
відповідних положень, інформування про дотримання таких норм; 
Основною метою засідання є налагодження та підтримка ефективних 
комунікативних каналів з державними службовцями установ та організацій, 
громадськими організаціями, грмадськістю та іншими органами, які 
впроваджують політику держави щодо протидії підлітковій злочинності.  
Також важливим інструментом для побудови ефективної комунікації та 
розповсюдження програми є залучення ЗМІ, тому буде запрошено 
кореспондентів газети «Коло», інтернет-газету «Наша Полтавщина», «Нова 
година», теле-радіо канал «Лтава» та представників редакцій районних газет 
«Зоря Полтавщини», «Решетилівський вісник». 
Відповідно до запланованих заходів фахівці Департаменту інформації та 
комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації 
створить інформаційні сторінки у мережах «Facebook» та «Instagram». 
На регіональному рівні проект «ПравоДію» сприятиме зменшенню 
кількості кримінальних правопорушень в м. Полтава, мінімізацію напруги в 
суспільстві, підвищення рівня правопорядку, забезпечення безпеки населення 
та створенню зайнятості серед неповнолітніх осіб. Користь державі від 
реалізації проекту буде надаватися шляхом формування здорових, сильних, 
витривалих, дисциплінованих юнаків, які в майбутньому зможуть стати міцним 
та надійним щитом для захисту кордонів Батьківщини та її сувернітету, що 
наразі є приорітетом в умовах країни, на території якої ведуться активні бойові 
дії понад 8 років. Зокрема, запуск проекту сприятиме покращенню соціального 
становища неповнолітніх в Полтавській області та підвищення рівня довіри 
населення до органів місцевого самоврядування. За умови реалізації переліку 
запланованих Програмою заходів, прогнозується суттєве покращення стану 
криміногенної ситуації на території області. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
У першому розділі кваліфікаційної роботи були досліджені основні 
засади функціонування механізму протидії та запобігання правопорушенням 
серед неповнолітніх осіб у сфері державної політики. Здійснено теоретичне 
обгрунтування поняття та сутності явища злочинності серед неповнолітніх осіб, 
на базі чого були сформовані теоретичні узагальнення та висновки, які в 
результаті слугуватимуть плацдармом для розробки науковообгрунтованих 
рекомендацій та створення соціального проекту «ПравоДію». Досліджено 
низку причин та передумов, які зумовлюють скоєння протиправних дій серед 
неповнолітніх осіб.  Доведено, що дослідження тенденцій, ознак та характерних 
особливостей злочинності серед неповнолітніх створює науковий плацдарм для 
розробки заходів, що слугуватимуть як протидія цьому явищу. В роботі 
наголошено, що в Укрїні існує розгалуджена правова система, яка регулює 
особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх 
та врегульовано роботу установ, які є відповідальними у реалізації заходів з 
протидії неповнолітній злочинності. В результаті чого можна зробити 
висновок, що під правовим полем взаємодії між неповнолітнім, який перебуває 
у конфлікті із законом та державними структурами слід розуміти систему 
нормативно-правових актів згідно з якими відбувається робота щодо протидії 
цьому явищу в суспільстві. Проведений теоретичний аналіз місця та ролі служб 
у справах дітей та центрів пробації у реалізації заходів держави, що мають за 
мету реальне зниження рівня злочинності серед неповнолітніх осіб в Україні та 
подолання причин, які провокують поширення цього явища. Зокрема, 
визначено поняття «пробаційного нагляду стосовно неповнолітніх» та 
з’ясовано його зміст. Досліджено здобутки та досвід країн Європи, зокрема 
Грузії, Швеції та Нідерландів та запропоновано імплементацію аналізованих 
заходів в пробаційну систему України. 
У другому розділі кваліфікаційної роботи здійснено аналіз ефективності 
заходів у сфері запобігання злочинності серед неповнолітніх. Визначено, що 
заходи у сфері протидії правопорушенням серед неповнолітніх реалізуються 
здійснюються на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та 
індивідуальному рівнях. Встановлено, що приорітетним напрямом у системі 
заходів з протидії злочинності є удосконалення системи відновного правосуддя 
та перехід від каральної моделі до соціально-реінтеграційної, головними цілями 
якої буде включення неповнолітнього правопорушника. Охарактеризовано 
основні кількісно-статистичні показники кримінальних правопорушень, 
вчинених неповнолітніми особами та запропоновано напрямки удосконалення 
превентивних заходів запобігання цьому явищу в суспільстві. 
Продемонстровано сучасний стан сфери національної політики держави  у 
сфері протидії та запобіганню правопорушенням серед неповнолітніх осіб. 
Здійснено розробку пропозицій щодо вдосконалення системи надання 
соціальних послуг неповнолітнім, які знаходяться у конфлікті з законом.  
У третьому розділі представлена розробка соціального проекту 
«ПравоДію», метою якого є зменшення правопорушень серед неповнолітніх 
осіб чоловічої статі віком від 12 до 18 років, які є схильними до скоєння 
правопорушень, знаходяться в складних життєвих обставинах та перебувають 
на обліку в службі у справах дітей Шевченківської районної у м. Полтаві ради 
та залучення їх до спортивних занять з греко-римської боротьби. На 
регіональному рівні проект «ПравоДію» сприятиме зменшенню кількості 
кримінальних правопорушень в м. Полтава, мінімізацію напруги в суспільстві, 
підвищення рівня правопорядку, забезпечення безпеки населення та створенню 
зайнятості серед неповнолітніх осіб. Користь державі від реалізації проекту 
буде надаватися шляхом формування здорових, сильних, витривалих, 
дисциплінованих юнаків, які в майбутньому зможуть стати міцним та надійним 
щитом для захисту кордонів Батьківщини та її сувернітету, що наразі є 
приорітетом в умовах країни, на території якої ведуться активні бойові дії 
понад 8 років. Зокрема, запуск проекту сприятиме покращенню соціального 
становища неповнолітніх в Полтавській області та підвищення рівня довіри 
населення до органів місцевого самоврядування. За умови реалізації переліку 
запланованих Програмою заходів, прогнозується суттєве покращення стану 
криміногенної ситуації на території області.  
Представлені пропозиції можуть використовуватись у практичій 
діяльності та відповідають викликам сьогодення у питанні преходу від каральнї 
моделі ювенальної юстиції до реінтеграційної моделі відновного правосуддя 
щодо неповнолітніх. Одержані результати можуть бути використані відділами 
ювенальної превенції, Центрами пробації, Управліннями соціального захисту, 
службами у справах дітей, місцевою та регіональною владою, як вказівки для 
роботи з неповнолітніми правопорушниками та для подальшого наукового 
дослідження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Дідківська Г.В. Криміногенна сім'я як фактор десоціалізації 
неповнолітнього / Г.В. Дідківська // Право та економіка: генезис, сучасний стан 
та перспективи розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної 
конференції (ЗО травня 2008 року м. Одеса): [зб. наук. ст.]. – Одеса: 
Астропринт, 2008. – С. 105. 
2. Мозгова В.А. Поняття та особливості злочинності неповнолітніх. 
Юридичний вісник. 2014. №2 (31). С. 142–147 
3. Савченко А.В. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / 
А.В. Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько. – 2-е вид., випр. та доповн. – К.: 
ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 636 с. (Тема 1: Поняття, предмет, завдання і система 
кримінального права. Наука кримінального права. – С. 7–17; автор – В.В. 
Кузнєцов). 
4. Даньшин И. Н. Детерминация преступности несовершеннолетних / 
И.Н.Даньшин // Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. пр.— Харків: 
Право, 2004.— Вип. 8.— С. 75–78. 
5. Сливоцька Н.Р. Інститут пробації як попередження злочинності 
неповнолітніх. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана 
Хмельницького. 2008. Вип. 5. С. 148–150. 
6. Бабенко А.М. Географія злочинності неповнолітніх: що очікує 
Україну через 10 років? Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 3-1. С. 296–
300. URL: http://www.pap.in.ua/3-1_2013/8/Babenko%20A.M.pdf. 
7. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і 
практика: в 3 кн. К.: ВД «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика 
та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. 712 с. 
8. Методика розслідування окремих видів злочинів: навчальний 
посібник / О. І. Гарасимів, О. М. Дуфенюк, О. В. Захарова та ін.; за заг. ред. Є. 
В. Пряхіна. - 2-ге вид., перероб. та допов. - Львів: ЛьвДУВС, 2019. - 312 с. 
9. Гаркавець С.О. Проблема девіацій у поведінці студентської молоді. 
Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології 
імені Г.С. Костюка АПН України. 2007. Т. 7. Вип. 12: Екологічна психологія. С. 
46–49. 
10. Про пробацію : Закон України від 05.02.2015 р. № 160-VIII 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : 
//http://zakon5.rada.gov 
11. Про схвалення Національної стратегії реформування системи 
юстиції щодо дітей на період до 2023 року Розпорядження Кабінету Міністрів 
України; Стратегія від 18.12.2018 № 1027-р 
12. Кицюк В.П. Кримінологічні засади діяльності суду у сфері протидії 
злочинності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 
12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / 
В.П. Кицюк. – Харків, 2013. – 19 с. 
13. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05 квітня 2001 р. № 
2341-ІІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : 
http://zakon2.rada.gov.ua.  
14. «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для 
дітей» : Закон України від 09.02.2017 р. №1824-VIII [Електронний ресурс] / 
Верховна Рада України. – Режим доступу : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр#Text  
15.  Якимова С. Окремі аспекти методики індивідуальної профілактики 
з неповнолітніми правопорушниками. Вісник Національного університету 
«Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць. – 
2016. № 855. С. 537–541. 
16. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: Навчальний 
посібник / За заг. ред. М.І. Хавронюка. – К.: Ваіте, 2014. – 944 с. 
17. Березовська Н.Л. Покарання неповнолітніх і виправно-трудовий 
вплив: Монографія. – Одеса: Фенікс, 2011. – 250 с. 916 
18. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності 
неповнолітніх в Україні. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. 
19. Гончар Т.О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за 
кримінальним правом України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Одеса, 2004. – 
20 с. 
20. Беца О., Овчарова Г. Про створення служби пробації в Україні / О. 
Беца, Г. Овчарова // Відновне правосуддя в Україні, щоквартальний бюлетень 
№ 1(5)’2007. – С. 54–59. 
21. Бочелюк В.Й. Юридична психологія / В.Й. Бочелюк // Навчальний 
посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 336 с 
22. Єремій Г.О. Звільнення неповнолітніх від кримінальної 
відповідальності: Автореф.дис. канд. юрид. наук. – Запоріжжя, 2011. – 20 с. 
23. Коновалова А.Ю. Види покарань для неповнолітніх за кримінальним 
правом України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Харків, 2012. – 20 с. 
24. Назимко Є.С. Інститут покарання неповнолітніх у кримінальному 
праві України (нарис з методології дослідження): Монографія. – Донецьк: 
Ноулідж, 2014. – 370 с. 
25. Українське кримінальне право: Загальна частина: Підручн. / За ред. 
В.О. Навроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – С. 675–707. 
26. Яцун О.С. Особливості кримінального покарання неповнолітніх: 
Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Львів, 2009. – 18 с. 
27. Дідківська Г.В. Сімейне неблагополуччя в системі детермінантів 
злочинності неповнолітніх в Україні : монографія. Вінниця :Нілан ЛТД, 2017. 
220 с. 
28. Кримінологія: підручник / за заг. ред.. І.Г. Богатирьова, В.В. Топчія. 
Київ : ВД. Дакор. 2018. 352с. 
29. Конституція України: [Текст]-, офіц. текст: [прийнята на п'ятій сесії 
Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом 
України від 8 грудня 2004 p.: станом на 1 січня 2006 р.]. - К: Мін-во Юстиції 
України, 2006. - 124 с. 
30. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства : зб. статей / 
від. за вип. О. О. Кармазіна. – Київ : Держкомстат України, 2015. – 78 с.3.  
31. Головкін Б. М. Злочинність неповнолітніх як суспільна проблема 
[Електронний ресурс] /Б. М. Головкін // Проблеми законності. – 2016 Режим 
доступу: //plaw.nlu.edu.ua/article/viewFile/72195/70265 
32. Кримінальний кодекс України : прийнятий 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. 
Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-
14  
33. «Державний стандарт соціального супроводу сімей (осіб), які 
перебувають у складних життєвих обставинах» : наказ Міністерства соціальної 
політики України : прийнятий 31.03.2016 № 318. Верховна рада України :  
[сайт]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0209-17#Text  
34. «Державний стандарт соціальної послуги посередництва (медіації)» : 
наказ Міністерства соціальної політики України : прийнятий 17.08.2016 № 892. 
Верховна рада України : [сайт]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1243-
16#Text  
35.  Якимова С. Окремі аспекти методики індивідуальної профілактики 
з неповнолітніми правопорушниками. Вісник Національного університету 
«Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць. – 
2016. № 855. С. 537–541. 
36. «Про охорону дитинства» Закон України : прийнятий 26.04.2001 р. 
№ 2402-III/ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу :  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text  
37. «Про забезпечення  організаційно-правових умов соціального 
захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» : Закон 
України: прийнятий 13.01.2005 р. № 2342-IV / [Електронний ресурс] / Верховна 
Рада України. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-
15#Text  
38. «Державний стандарт соціальної послуги представництва інтересів» 
Закон України : наказ Міністерства соціальної політики України від 30.12.2015 
р. № 1261 / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу :  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0127-16#Text  
39. Нормативно-правове забезпечення роботи з профілактики 
правопорушень серед учнівської молоді в загальноосвітньому навчальному 
закладі: Збірник методичних матеріалів / Укладач: Л.І. Юрченко – Суми: РВВ 
СОІППО, 2015. – 124 С. 
40. Актуальні проблеми роботи з неповнолітніми особами в діяльності 
підрозділів превентивної діяльності: матеріали Всеукр. круглого столу (м. 
Дніпро, 12 грудня 2018 р.). – Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. – 
200 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
РОЛЬ СЛУЖБ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПРОБАЦІЇ У ЗМЕНШЕННІ 
ПРАВОПОРУШЕНЬ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ 
Василенко Н.О. (студентка ФГТ), Губар О.Є, к.е.н., доц. 
Черкаський державний технологічний університет  
Правопорушення, вчинене неповнолітнім назавжди впливає на подальше 
життя особи та перешкоджає майбутньому розвитку. Заходи пробаційного 
характеру покликані зменшити негативний вплив скоєного та закріпити 
провідну роль ювенальної пробації у роботі з неповнолітніми 
правопорушниками. Відповідно, актуальним є здійснення аналізу соціально-
психологічних умов та причин, що передують скоєнню правопорушень 
неповнолітніми та окреслити роль системи ювенальної пробації у запобіганні та 
протидії правопорушенням серед неповнолітніх осіб в Україні. 
Попри сталу тенденцію до зменшення випадків правопорушень серед 
неповнолітніх осіб в Україні, це явище багато років залишається 
першочерговим для подолання. Згідно з даними Генеральної прокуратури 
України, станом на 01.01.2022 року частка злочинності серед неповнолітніх із 
загального числа правопорушень складає 9% [2]. Відповідно до Закону України 
«Про пробацію» від 5 лютого 2015 року № 160-VIII, заходи пробації відносно 
неповнолітніх відбуваються в громаді та спрямовані на соціальну адаптацію, 
ресоціалізацію та корекцію фізичного і психічного розвитку особи, яка не 
досягла повноліття [1]. Робота служб ювенальної пробації демонструє сталі 
позитивні результати, що підтверджує зменшення числа вчинення повторного 
злочину серед неповнолітніх, щодо яких були застосовані пробаційні програми. 
Аналізуючи основні причини, які спонукали неповнолітніх до вчинення 
злочинів, можемо окреслити такі визначальні фактори, як соціально-економічна 
нестабільність в родині, недоліки у системі державних органів, які провадять 
роботу щодо протидії та запобіганню злочинності серед неповнолітніх осіб, 
аспекти суспільного впливу, та, найголовніше  приклад асоціальної 
поведінки членів сім’ї та його вплив на неповнолітнього (рисунок 1). 
 
Рис. 1. Основні причини вчинення пропорушень серед неповнолітніх осіб 
Спільна, зосереджена робота суспільства й держави спрямована на 
удосконалення роботи мережі служб пробації, подолання бідності у сім’ях з 
дітьми, покращення просвітницької роботи серед учнівської молоді та 
посилення роботи з сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах 
 є мірилом упіху на шляху у сфері протидії злочинності серед неповнолітніх 
осіб. 
Отже, впровадження пробаційних заходів відновного правосуддя у 
національне законодавство надало змогу створити умови для функціонування 
юстиції, дружньої до дитини та зменшення рівня злочинності серед 
неповнолітніх. Проте, необхідне корегування методичних вказівок щодо роботи 
з неповнолітніми, які мають конфлікт із законом для органів пробації, котрі 
провадять роботу у сфері протидії та запобігання правопорушенням серед 
неповнолітніх осіб в умовах воєнного стану. Видозміна послуг, у наданні яких 
можливе використання інформаційних технологій, зробить застосування 
пробаційних заходів безпечними для життя та здоров’я неповнолітніх. 
 
 
Додаток Б 
Закон України «Про пробацію» від 05.02.2015 р. № 160-VIII 
Стаття 12. Особливості пробації щодо неповнолітніх 
1. Пробація щодо неповнолітніх - це пробація стосовно осіб віком від 14 
до 18 років. Пробація здійснюється з урахуванням вікових та психологічних 
особливостей неповнолітніх. 
2. Пробація щодо неповнолітніх спрямована на забезпечення їх 
нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної 
повед.інки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних 
стосунків 
3. Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково 
повинна містити: 
 інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи; 
 рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику 
повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень. 
4. Пробація щодо неповнолітніх здійснюється органом пробації спільно з 
органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, 
що здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень. 
5. Орган пробації сприяє залученню засуджених неповнолітніх до 
навчання та здобуттю ними повної загальної середньої освіти. 
6. Соціально-виховна робота із засудженими неповнолітніми може 
проводитися із залученням батьків або їхніх законних представників. 
7. Орган пробації спільно з центральним органом виконавчої влади, що 
формує державну політику у сфері соціальної політики, забезпечує реалізацію 
пробаційних програм щодо неповнолітніх осіб, звільнених від відбування 
покарання з випробуванням. 
8. Пробація застосовується до неповнолітніх згідно з цим Законом з 
урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. 
Стаття 13. Соціально-виховна робота 
1. Соціально-виховна робота - це цілеспрямована діяльність персоналу 
органу пробації для досягнення мети виправлення засуджених. 
2. Соціально-виховна робота проводиться за індивідуальним планом 
роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків повторного вчинення 
кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час 
надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги, сприяння 
працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та 
соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної 
роботи. 
3. Заходи соціально-виховної роботи разом із заходами нагляду 
включаються до індивідуального плану роботи із засудженим. 
4. Соціально-виховну роботу проводить персонал органу пробації з усіма 
категоріями суб’єктів пробації, крім осіб, стосовно яких готується досудова 
доповідь, та засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування 
покарання до виправних центрів.