Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8070| Назва: | «Обґрунтування напрямів підвищення ефективності роботи медичних закладів в сучасних умовах» (на матеріалах КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР», м. Черкаси)» |
| Автори: | Одінцов, Олег Михайлович Прокопенко, Тетяна Олександрівна |
| Ключові слова: | ЕФЕКТИВНІСТЬ;ЕФЕКТ;РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ;ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я |
| Дата публікації: | гру-2021 |
| Короткий огляд (реферат): | Предметом дослідження є пошук напрямів підвищення ефективності діяльності медзакладів. Об'єктом дослідження є ефективність як економічна категорія. Мета кваліфікаційної робота бакалавра є розробка напрямів підвищення ефективності діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» в сучасних економічних умовах. Завданнями роботи є: розкрити економічну сутність категорії «ефективність»; визначити основні показники оцінки ефективності підприємств; розглянути основні напрямки підвищення ефективності діяльності підприємств; дослідити ефективність діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР»; визначити основні проблеми щодо забезпечення ефективної діяльності «Черкаська обласна лікарня ЧОР»; розробити запровадження нових видів діяльності на досліджуваному підприємстві; здійснити обґрунтування та оцінку впровадження запропонованих заходів. За результатами дослідження сформульовані такі висновки теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдань випускної роботи відповідно до поставленої мети. Одержані результати можуть бути використані для розробки напрямів підвищення ефективності Черкаської обласної лікарні, зокрема шляхом впровадження нового виду діяльності на підприємстві. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8070 |
| Розташовується у зібраннях: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Прокопенко Т.О..pdf Restricted Access | 1.22 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ
ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломної роботи магістр
на тему: «Обґрунтування напрямів підвищення ефективності
роботи медичних закладів в сучасних умовах»
(на матеріалах КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР», м.
Черкаси)»
Виконав: студент 2 курсу, групи ЕПм-20
Спеціальності 076 «Підприємництво,
торгівля та біржова діяльність»
Прокопенко Тетяна Олександрівна__________
(прізвище та ініціали)
Керівник _________________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент
__________________
_______________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2021 року
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
“____” ____________ 2021 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра
Прокопенко Тетяни Олександрівни
(прізвище, ім’я та по батькові)
1. Тема роботи «Обґрунтування напрямів підвищення ефективності роботи
медичних закладів в сучасних умовах»
Керівник роботи
(прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 21.09.2021 р. № 285/01
2. Строк подання студентом роботи
3. Вихідні дані до роботи: Наукова та навчально-методична література,
законодавчі й нормативні акти України, що регламентують порядок діяльності
підприємства, інформація про історію створення та розвиток підприємства КНП
«Черкаська обласна лікарня ЧОР», фінансова звітність (форма № 1 «Баланс» та
форма № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2019-2020 рр.; статистична
звітність, статут).
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити):
розкрити економічну сутність категорії «ефективність»;
визначити основні показники оцінки ефективності підприємств;
розглянути основні напрямки підвищення ефективності діяльності підприємств;
дослідити ефективність діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР»;
визначити основні проблеми щодо забезпечення ефективної діяльності
«Черкаська обласна лікарня ЧОР»;
розробити запровадження нових видів діяльності на досліджуваному
підприємстві;
здійснити обґрунтування та оцінку впровадження запропонованих заходів.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів) 29 таблиць, 12 рисунків
3
РЕФЕРАТ
Магістерської кваліфікаційної роботи
на тему:
Обґрунтування напрямів підвищення ефективності роботи медичних закладів
в сучасних умовах (на матеріалах КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР», м.
Черкаси)
Кваліфікаційна робота містить: 109 сторінок, 29 таблиць, 12 рисунків, список
літератури з 44 найменувань, 4 додатки.
Предметом дослідження є пошук напрямів підвищення ефективності
діяльності медзакладів.
Об'єктом дослідження є ефективність як економічна категорія.
Мета кваліфікаційної робота бакалавра є розробка напрямів
підвищення ефективності діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» в
сучасних економічних умовах.
Завданнями роботи є:
розкрити економічну сутність категорії «ефективність»;
визначити основні показники оцінки ефективності підприємств;
розглянути основні напрямки підвищення ефективності діяльності
підприємств;
дослідити ефективність діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня
ЧОР»;
визначити основні проблеми щодо забезпечення ефективної
діяльності «Черкаська обласна лікарня ЧОР»;
розробити запровадження нових видів діяльності на досліджуваному
підприємстві;
здійснити обґрунтування та оцінку впровадження запропонованих
заходів.
За результатами дослідження сформульовані такі висновки
теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення
завдань випускної роботи відповідно до поставленої мети.
Одержані результати можуть бути використані для розробки
напрямів підвищення ефективності Черкаської обласної лікарні, зокрема
шляхом впровадження нового виду діяльності на підприємстві.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЕФЕКТ, ПРИБУТОК,
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, МЕДИЧНІ ЗАКЛАДИ, ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
4
ВСТУП
Актуальність теми. Питання ефективності діяльності медичних
закладів посідає важливе місце в сучасних умовах, так як відбувається
глибокий процес реформування системи охорони здоров'я, тому світові
тендеції щодо розвитку управлінських процесів у сфері охорони здоров'я
наполягають на необхідність впровадження нових підходів в стратегічному
плануванню та організаціх діяльності медичних закладів, створених на
оптимальному співвідношенню наявних ресурсів та потенційних можливостей
медичного закладу.
Таким чином, в умовах ринкової економіки та у контексті медичної
реформи заклади охорони здоров'я у статусі комунальних некомерційних
підприємств повинні здійснювати стратегічне планування своєї господарської
діяльності, орієнтуючись на отримання позитивних економічних результатів,
які мають бути основою розвитку та відтворення потенціалу медичних
закладів.
Дослідженням питань сутності, методики аналізу та напрямів
підвищення ефективності підприємств займалися такі зарубіжні та вітчизняні
вчені: Т. Синіцина [2], І. Падерін [3], В. Ячменьова [4], Ю. Сурмин [5], П.
Друкер [6], П. Орлов [7], О. Рац [8], В. Нусинов [9], Р. Бобровникова [10] та
інші.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка напрямів
підвищення ефективності діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» в
сучасних економічних умовах.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити
наступні завдання:
розкрити економічну сутність категорії «ефективність»;
5
визначити основні показники оцінки ефективності підприємств;
розглянути основні напрямки підвищення ефективності діяльності
підприємств;
дослідити ефективність діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня
ЧОР»;
визначити основні проблеми щодо забезпечення ефективної
діяльності «Черкаська обласна лікарня ЧОР»;
розробити запровадження нових видів діяльності на досліджуваному
підприємстві;
здійснити обґрунтування та оцінку впровадження запропонованих
заходів.
Об’єктом дослідження є ефективність як економічна категорія.
Предметом дослідження є пошук напрямів підвищення ефективності
діяльності медзакладів.
Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовувались
наступні методи: економічний та фінансовий аналізи, статистичний,
графічний, групування, методи аналізу та синтезу, методи узагальнення
результатів та інші.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці
напрямів підвищення ефективності Черкаської обласної лікарні, а також в
економічній оцінці доцільності впровадження нового виду діяльності на
підприємстві.
Інформаційна база дослідження представлена матеріалами навчальних
підручників та посібників, наукових статей, інтернет-ресурсів, аналітичних та
статистичних досліджень, даними бухгалтерської звітності досліджуваного
підприємства та внутрішньою корпоративною інформацією.
6
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
1.1 Теоретичні засади визначення сутності категорії «ефективність»
У нинішніх умовах господарювання, особливо в умовах економічної
кризи, а також фінансової непостійності, перед підприємцями стоїть складна
проблема надання стабільного і ефективного господарювання. Характерною
рисою діяльності сучасних підприємств є їх зв'язок з іншими суб'єктами
господарювання, результатом чого є суворе суперництво, що негативно
впливає на рівень конкурентоспроможності і стабільності діяльності
компаній.
Результативно функціонуюче підприємство формує певні стратегічні
здібності, таким чином вивільняються ресурси з метою нового застосування
або з метою реалізації нових виробничих здібностей. Нестійка ринкова сфера
і конкурентна боротьба закликають підприємства України шукати, а також
впроваджувати певні способи та методи, які б збільшили ефективність їх
функціонування в нових умовах. Особливо це важливо для компаній, що
причетні до реалізації технічно непростої наукомісткої продукції із тривалим
терміном експлуатації. За сучасних умов ринку їх ефективна діяльність
припустимо лише за умов наявності стратегії розвитку, що враховує
характерні риси ринкової сфери та внутрішні і зовнішні можливості
підприємства.
Сучасне становище формування розвитку господарств в Україні
характеризується присутністю різних, відповідно до підприємства,
виробничих процесів. Синтез даних процесів здатний протікати лінією
розвитку даних конкретної ємності на вході (перетворення ресурсів), а також
отримання певних результатів на виході. Такий аспект дій може
7
застосовуватися, якщо мова йде про загальні властивості концепцій, дій тощо.
Проте контроль діяльності, що пов'язаний з детальним прогнозом певних
показників роботи підприємства, має потребу в концепції, яка гарантує кращу
сукупність функціональних можливостей підприємства, що дасть можливість
простежувати здійснення встановлених завдань у перспективі. Всі без винятку
підходи передбачені з метою ухвалення адміністративних рішень, проте
різноманіття обставин, що виникають під час господарської діяльності,
ускладнюють процедуру застосування стандартних концепцій.
Тому у зв’язку з цим розвиток останніх базується на своєрідному підході для
певного підприємства.
Сучасне становище економіки України вимагає від підприємств
приділення уваги до категорії «ефективність». Тому з метою успішної
діяльності кожного підприємства, його робота має бути результативною.
Сучасна процедура перетворення відноситься до великої області завдань, де
серед іншого виділяють покращення понятійного апарату. У літературі
широко використовуються такі поняття як «ефект», «ефективність» та
«ефективна діяльність підприємства». З метою поняття результативної
(ефективної) діяльність підприємства потрібно розуміти різницю серед
наведених вище понять.
Поняття «ефект» (від лат. Effectus – процес, результат) в широкому
уявленні позначає результат кожного процесу. За даною характеристикою
ефект та результат можна розглядати як синоніми. При цьому під відносним
визначенням економічний результат мають на увазі як загальний результат
(зокрема, дохід), а при визначенні економічного ефекту – чистий результат
(зокрема, прибуток) [1, с.100].
В табл. 1.1 наведені визначення поняття «ефект» різними науковцями.
8
Таблиця 1.1 – Визначення поняття «ефект»
Автор Поняття
Ефект – це результат, наслідок яких-небудь причин, дій,
господарських заходів (уведення нової техніки та
Сініцина Т. А. інвестиційних проектів, реалізація господарського
рішення, здійснення природоохоронних заходів,
проведення соціальних заходів) [2].
Ефект – результат, наслідок якої-небудь дії, який
Лозовский Л. вимірюється в матеріальному, грошовому або соціальному
Ш. вираженні як різниця між результатами і витратами,
пов’язаними з отриманням цього результату [3].
Ефект – корисний результат виражений у вартісній оцінці
Петрова І. В.
[4].
Сурмін Ю. П. Ефект – результат, наслідок яких-небудь дій [5].
Отже, виходячи з термінів, показаних у табл. 1.1, можна розглядати
результат, як безпосередньо отриманий чи досягнутий результат від реалізації
конкретної діяльності, процесу, чи іншої взаємодії загалом.
Що стосується групи «ефективність», то вона, на відміну від «ефекту»,
вважається найбільш широким визначенням, шо передбачає не тільки
отриманий результат, а й витрати, витрачені на його отримання. Враховуючи
цей фактор, під час встановлення ефективності потрібно звертати увагу на
умови, в яких було досягнутий результат, а також як це позначиться в
подальшому на роботі підприємства.
Необхідно зосередити особливу увагу на те, що поняття ефективність
має досить велику кількість визначень. Таким чином, українському слову
«ефективність» в англійській мові аналогом будуть одночасно чотири
визначення, які відповідно до словників є синонімами:
− effectiveness – вміння досягати встановленої мети (незалежно від того,
якої ціною це було виконано);
− efficiency – найкраща відповідність витрачених ресурсів та отриманих
результатів (незалежно віт того, чи була досягнута встановлена задача);
− effectuality – сукупність effectiveness і efficiency;
9
− performance – загальний стан підприємства, у тому числі сукупність як
і фінансових, так і нефінансових характеристик, що визначають як набутий
ступінь розвитку, так і здібностей.
Ці чотири терміни визначають ефективність під різними кутами зору,
так само як в обмеженому трактуванні, так і в широкому значенні. Але
безпосередньо термін «performance» найчастіше застосовується іноземними
науковцями з метою визначення ефективності як економічної категорії [1, с.
178].
У таблиці. 1.2 наведено визначення «ефективності» різними авторами.
Автор Поняття
Ефективність – це наслідок того, що «правильно
Друкер П. Ф.
створюються потрібні речі» [6].
Ефективність – це співвідношення ефекту та витрат на
Сініціна Т. А.
його здійснення [2].
Ефективність – співвідношення результату або ефекту
будьякої діяльності і витрат, пов’язаних з її виконанням.
Орлов П. А.
Причому це може бути як співвідношення результату і
витрат, так і співвідношення і результатів діяльності [7].
Ефективність – показник успішності функціонування
Сурмін Ю. П.
системи для досягнення встановлених цілей [8].
Нусінов В. Я.,
Ефективність є результативність, тобто результат
Турило А. М.,
діяльності (ефект), який одержує суспільство,
Темченко А. Г.
підприємство або окрема людина на одиницю
Орлов П. А.
використаних (чи застосованих) ресурсів [9, с. 91].
Друкер П. Ф.
Наведені вище підсумки дослідження вказують на присутність
сумнівних питань щодо встановлення суті категорії «ефективність». Такі
науковці як Орлов та Сініцина визначають цю категорію як відношення
результату (ефекту) до витрат або ресурсів, витрачених на його отримання. В
той час, Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С., Устенко О. Л., Лямець В. І. та інші
визначають це поняття як досягнення певних результатів.
З наведених вище визначень можна розглядати ефективність як
співвідношення результату та витрат на його здійснення, що показує
конкретний результат діяльності підприємства.
10
Встановлення визначення «ефективності роботи підприємства» різними
авторами подано в табл. 1.3.
Таблиця 1.3 – Визначення поняття «ефективності діяльності
підприємства»
Автор Поняття
Белий А. П.,
Ефективність функціонування підприємства –
Лисенко Ю. Г.,
відношення обсягу виходів підприємства до обсягу
Мадих А. А.,
входів, що виміряні в сумарних одиницях [10].
Макаров К. Г.
Ефективність діяльності підприємства визначається
ступенем раціонального використання ресурсів, навичок
Гончаров В. І. і застосовуваної технології, а також зусиль підприємства
для виробництва продукції та послуг при задоволенні
конкретного ринкового попиту [11].
Ефективна діяльність припускає отримання
максимального результату за рахунок наявних ресурсів
Іващенко Н. П.
або отримання певного результату з мінімальними
витратами ресурсів [12].
Ефективність діяльності підприємства – виражає
величину ефекту на одиницю витрат; відповідно до
Осипов В. І. показників ефекту розрізняється два види ефективності
діяльності підприємства: продуктивність і прибутковість
(рентабельність) [3].
З розгляду таблиці 1.3 можна дати характеристику ефективності
діяльності підприємства так само як категорії, що виражає співвідношення
результатів та витрат підприємства цілям роботи та інтересам власників.
Економічна ефективність виробництва – справедлива економічна
категорія, що визначає його ефективність, тобто рівень досягнення певних
результатів від оптимального використання всіх ресурсів підприємства.
Категорія «ефективність виробництва» характерна для кожної економічної
системи. Людей за всіх способів виробництва завжди цікавить зіставлення
витрат і результатів своєї роботи.
Аналіз теоретичних нюансів досліджуваних визначень дає можливість
сказати, що в сучасній економічній літературі відсутні загальні визначення
широко застосовуваних понять як «ефект», «ефективність» та «ефективна
11
діяльність підприємства». Проте присутність безлічі поглядів дають
можливість аналізувати зазначені визначення з різних кутів і пояснити основні
властивості цих складних понять.
Відповідно до цього, економічна ефективність підприємства має такі
головні ознаки:
1) забезпечення гранично досяжних економічних цілей, спрямованих на
повний потенціал компанії;
2) виявлення змін, потрібних з метою абсолютного розкриття потенціалу
підприємства;
3) здійснення необхідних змін, досягнення стратегічних цілей
підприємства.
Усі без винятку зазначені умови взаємопов'язані, оскільки повинні
ставитися безпосередньо досяжні цілі. Але досяжність в основному
визначається не власником, не керівником фірми, а всім колективом.
Справедливий аналіз ефективності діяльності підприємства має
достатньо велике значення, оскільки визначає успішність управлінських дій
підприємства, створює його репутацію, сприяє доступу до ринку капіталу і
аргументує раціональність інвестицій. У цих умовах головним завданням
менеджменту є можливість оцінити потенціал підприємства, а також
встановити шляхи його реалізації з максимальною результативністю.
Під час виконання контролю ефективності роботи підприємства слід
регулярно досліджувати основні параметри фінансово-господарської
діяльності, встановити місце підприємства на ринку і шукати можливості з
його подальшого розвитку з урахуванням усіх умов впливу.
Збільшення економічної ефективності кожного суб'єкта господарювання
має важливу роль у його роботі, тому є необхідність безперервного контролю
та пошуку напрямів її збільшення [13, с. 175].
Головними завданнями оцінювання ефективності функціонування
суб'єкта господарювання вважаються:
нагляд за процесом прибутковості;
12
забезпечення постійного розвитку підприємства;
моделювання прибутковості;
ефективність діяльності підприємства.
На ефективність встановлених завдань має значний вплив вид діяльності
підприємства. Від виду виробництва залежить підбір основних способів
введення науково-технічних, промислових і адміністративних процесів, що
безпосередньо мають великий вплив на кінцевий результат.
Нагляд за процесом прибутковості гарантує зв'язок між формуванням
інформаційної основи, фінансовим аналізом, економічним плануванням
контролю діяльності підприємства.
Забезпечення постійного розвитку підприємства набуває таких
особливостей, таких як терміновість, необхідність, безпеку та
результативність, а формування концепції стратегічного управління дає
можливість регулювати значущі для життєдіяльності підприємства завдання
та стає завдатком узгодженості різних стратегічних адміністративних заходів
щодо забезпеченням результативності діяльність підприємства.
Перспективне фінансове планування встановлює основні
характеристики, співвідношення та темпи розширеного відтворення, є
головною формою реалізації основних цілей підприємства. Таке планування
містить розробку та оцінку фінансової стратегії та моделювання фінансової
діяльності підприємства.
Базою фінансового прогнозування вважається синтез та дослідження
існуючих даних з подальшим прогнозуванням та врахуванням умов можливих
альтернатив розвитку умов зовнішнього середовища і фінансових показників.
Способи та методи моделювання мають бути досить активними та
динамічними, щоб вчасно враховувати певні зміни.
Головною метою роботи кожної підприємства вважається отримання
прибутку. У сучасному кризовому стані велике значення має його
моделювання, з метою виправлення можливих витрат і підвищення вигід [14].
13
Встановлення ступеня результативності роботи підприємства є значним
завданням. Підсумки такого роду оцінювання дають змогу встановити
можливості його подальшого розвитку, виявити проблематичні області і, крім
того, вивчити результативність обраної стратегії.
Процеси удосконалення не можуть здійснюватися автоматично, вони
постійно ґрунтуються на активній та високоякісній праці, сучасних розробках,
продуктивної організації праці тощо, тобто мають потребу в цілісному підході.
Істотне значення має виявлення і класифікація резервів і функціонуючих умов,
що діють з різною силою, різною тенденцією в різні інтервали часу.
Найголовніші зміни, значне поліпшення конкретного комплексу факторів, які
сприятимуть розвитку виробництва в певних організаціях, забезпечують
вирішення важких питань результативності та ефективності діяльності
підприємства.
Сучасні вітчизняні підприємства характеризуються зменшенням
системної стійкості. Ця спрямованість зберігається, незважаючи на позитивні
зрушення, до яких прагнуть підприємства. Практична свідчить, що головний
інтерес приділяється вирішенню тактичних питань та зовсім невеликий
стратегічним питанням. Але безпосередньо при їх вірній постановці, обліку
факторів, що безпосередньо чи опосередковано надають вплив на темпи,
швидкість, ефективність цих процесів, ймовірний підбір раціонального
напрямку розвитку всього підприємства. У процесі розвитку підприємство
переходить до нових ступенів організації господарської діяльності,
досягається стійкість як найбільш важливе становище. Цілеспрямованим
призначенням даного процесу вважається підвищення стратегічного
потенціалу, що є базою стабільності – оптимального функціонування
підприємства в умовах постійних змін зовнішньої середовища.
Для того щоб стратегія розвитку підприємства виявила підтримку в
більшості співробітників, процедура її розробки повинна бути організована з
максимальним залученням персоналу всіх підрозділів. Передує цьому
процедура створення результативної адміністративної команди, що буде
14
займатися розробкою спеціальних програм цільових заходів згідно управління
сталим розвитком.
Загалом вітчизняні дослідження у сфері вимірювання ефективності,
вважаються досить інтегрованими і базуються як і на накопиченому
практичному досвіді, так і на аналізі іноземних досліджень. Більша частина
теоретичних і науково-практичних питань оцінки ефективності в силу їх
багатогранності і багаторівневості не враховують особливості окремих сфер
та характерних особливостей товарів, що виробляються [15, с. 225].
1.2 Методичні підходи до оцінки ефективності діяльності
підприємств
У сучасних ринкових умовах робота кожного господарюючого суб'єкта
вважається об'єктом інтересу великого кола учасників економічних відносин
(організацій та осіб), які причетні до підсумків його діяльності. У базі
легкодоступної їм звітно-облікової інформації суб’єкти ринкових відносин
намагаються оцінити фінансовий стан підприємства. Головним інструментом
для цього служить економічний аналіз, за допомогою якого можна оцінити
внутрішні і зовнішні відносини предмета аналізу: ефективність та
рентабельність діяльності, можливості подальшого розвитку, дати
характеристику платоспроможності, а потім за підсумками прийняти
аргументовані рішення.
Тому, основним завданням оцінки ефективності діяльності суб'єкта
господарювання – виявлення та запобігання недоліків у економічній
діяльності та знаходження резервів для удосконалення певних ситуацій.
При цьому слід регулювати відповідні завдання:
на основі дослідження причинно-наслідкового зв'язку серед різними
показниками виробничої, комерційної та економічної роботи надати оцінку
виконання плану відповідно до надходження ресурсів і їх застосування з
позиції удосконалення конкурентоспроможності підприємства;
15
моделювання ймовірних фінансових результатів, економічної
рентабельності, відштовхуючись від реальних обставин господарської
діяльності і присутності власних і позичкових ресурсів;
розробка певних програм, націлених на найбільш результативне
застосування фінансових ресурсів.
Оцінку можна охарактеризувати як активний динамічний процес, який
змінюється, встановлюється, удосконалюється, проте при цьому зберігається
його значимість як адміністративної функції. Забезпечуючи протилежний
взаємозв'язок між станом інноваційної роботи та концепцією управління
підприємством, аналіз вважається важелем удосконалення ефективності
роботи загалом.
Досить важко сформувати ефективну систему управління
підприємством, що пов'язано з потребою регулювання всіх чинників, що
впливають на результат діяльності. У такому випадку організація повинна
мати власний метод регулювання конкретних показників з метою
забезпечення прибутковості. Такого роду процедура зафіксує економічну
стабільність та встановить ринкову позицію підприємства.
Дослідження стану підприємства обумовлюється внаслідок
застосування економічної інформації, тобто сукупності необхідних даних з
метою формування певних стратегічних рішень, які в подальшому ефективно
вплинуть на ефективність діяльності підприємства. На рис 1.1 представлена
модель формування ефективної діяльності підприємства.
Отже, підсумком діяльності підприємства вважається аналіз його
господарської діяльності на основі економічних характеристик, що
визначають результативність господарювання. Таке дослідження дає
можливість спрогнозувати майбутні результати та забезпечить ймовірність
ефективного управління підприємством. Згідно з рис. 1.1 підприємство має
внутрішнє (рівень операційного і стратегічного економічного менеджменту
тощо) і зовнішнє середовище (держава, ринок, конкуренція), що містять у собі
16
чинники, які гарантують функціонування і врегулювання діяльності
підприємства.
Поточна та стратегічна інформація
Оцінка ефективності
Прогнозування
Прийняття ефективних стратегічних
рішень
Рис. 1.1 – Модель формування ефективної діяльності підприємства
Джерело: [13]
Способів оцінки ефективності діяльності підприємства є велика
кількість, але доцільніше підібрати той, що враховує більше компонентів та
надасть систематичний аналіз в змінах діяльності підприємства. При цьому
аналіз дасть об’єктивну картину нинішнього стану, можливості розвитку,
раціональність запровадження нововведень, безпеку підприємства та його
положення і цілому.
Метою кожної комерційної організації є отримання чистого прибутку як
на сьогоднішній день, так і в перспективі (абсолютний показник), а також
визначений власниками рівень віддачі від інвестицій (відносний показник). З
метою досягнення мети значення мають як абсолютні так і відносні показники,
оскільки з метою отримання одного і того ж значення чистого прибутку
можуть бути задіяні різні активи. Добре цей процес ілюструє розкладання
такого показника як «рентабельність власного капіталу» (ROE) із
застосуванням формули Du Pont. Дана форма показує зв'язок серед
рентабельністю та основними економічними ознаками підприємства.
Трьохчленна модель Du Pont виглядає наступним чином:
Внутрішні чинники
Зовнішні чинники
17
ROE=NPMTATEM, (1.1)
де NPM – маржа чистого прибутку;
TAT – оборотність активів;
EM – мультиплікатор власного капіталу або фінансовий леверидж.
Відповідно до цього формулу 1.1 можна виразити через рентабельність
активів і мультиплікатор, що описує структуру капіталу:
ROE=ROAEM (1.2)
У загальному ж вигляді рентабельність власного капіталу можна
записати таким чином:
ROE=ЧП/ВК, (1.3)
де ЧП – чистий прибуток за звітний період;
ВК – власний капітал.
Збільшення рентабельності власного капіталу досягають оптимальним
та ощадливим використанням всіх різновидів ресурсів, внаслідок чого
основний капітал повертається у свій вихідний стан у великому обсязі, тобто
з прибутком.
Таким чином, переваги застосування ROE полягають у наступному:
1. Коефіцієнт ROE дає можливість відобразити стратегічну задачу
кожного підприємства – бути високоприбутковою фірмою.
2. ROE відображає найбільший рівень результативності роботи, ніж
показники продуктивності, які також показують групу результативності.
3. У концепції корпоративних фінансів ROE розглядається як коефіцієнт
результативності вкладень.
4. У розвинених країнах він є основним і на макро-, і на
мікроекономічному рівнях.
В умовах України, швидше за все, виключно доступним та корисним
показником буде безпосередньо ROE. Його правильніше загалом визначати як
відношення чистого прибутку (представленого у фінансовій звітності) до
власного капіталу (представленого у пасивах балансу).
18
Основні фінансові показники ефективності діяльності підприємства
наведені в табл. 1.4.
Таблиця 1.4 – Основні економічні показники ефективності діяльності
підприємства [16, 17, 18]
Показник Позначення Характеристика
Рентабельність Характеризує ефективність використання
Ракт
активів всього наявного майна підприємства.
Рентабельність Відображає ефективність використання
власного Рвк активів, створених за рахунок власних
капіталу коштів.
Рентабельність
Характеризує рівень ефективності
основних Роз
використання основних засобів.
засобів
Показник ділової активності компанії, який
Фондовіддача Фв демонструє ефективність використання
основних засобів підприємства
Показник, зворотний показнику
фондовіддачі, тобто він показує, на яку
Фондомісткість Фм суму потрібно придбати основні виробничі
фонди підприємству для випуску
необхідних обсягів продукції (послуг).
Показник ділової активності, який вимірює
Оборотність ефективність використання оборотних
оборотних АО активів підприємства (грошових коштів,
коштів запасів товарів, виробничих запасів,
дебіторської заборгованості).
Ефективність виробництва знаходить певне чисельне вираження у
взаємозалежній системі показників, що визначають ефективність
застосування основних компонентів виробничого процесу. Система
показників економічної ефективності виробництва має відповідати наступним
вимогам:
1. гарантувати зв'язок критерію і системі певних показників
ефективності виробництва;
19
2. встановити рівень ефективності використання всіх різновидів, які
використовуються у виготовленні ресурсів;
3. гарантувати визначення ефективності виробництва на різних
ступенях управління;
4. стимулювати мобілізацію внутрішньовиробничих запасів підвищення
ефективності виробництва.
Необхідно підкреслити, що рівень економічної ефективності залежить
від безлічі взаємозалежних чинників. Для будь-якої сфери промисловості
через її техніко-фінансові особливості властиві специфічні фактори оцінки
ефективності. Необхідно зазначити, що необхідність у врахуванні (обліку)
зовнішніх умов не вважається настільки жорсткою, як по відношенню до
внутрішніх факторів продуктивності виробництва. Можлива зневага
бізнесменами даної умови здатна тільки призупинити темпи зростання
ефективності [19, c. 652].
Підсумовуючий, кінцевий результат діяльності компанії оцінюється
ступенем ефективності його діяльності: загальним обсягом отриманого
прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний
показник прибутку (рентабельність) вважаються головними показниками
ефективності діяльності підприємства, що визначають інтенсивність
господарювання.
Рентабельність – це відносний показник ефективності діяльності
суб'єктів господарювання, що відображає відношення отриманого результату
(ефекту) з існуючими чи використаними ресурсами. Показники
рентабельності визначають уміння понесених витрат (застосованих ресурсів)
окупити себе, що вважається основою подальшої роботи підприємства.
Показники рентабельності більш докладно, ніж прибуток, відображають
результати роботи компанії; вони застосовуються так само як інструменти
інвестування, цінової політики тощо [20, с. 29].
20
У практиці країн із розвиненими ринковими економіками з метою
оцінки загальної ефективності роботи компанії користуються 3-ма головними
умовними показниками:
1) Рентабельність інвестицій – Return on investment (ROI).
Рентабельність інвестицій (іншими словами, ефективність капіталу чи активів)
вважається відношенням загального прибутку до всього інвестованого
капіталу підприємства, тобто до загальної вартості активів.
2) Коефіцієнт прибутковості обороту – Net profit ratio (NPR). Показник
прибутковість обороту передбачає відношення обсягу прибутку до обсягу
доходу. Цей коефіцієнт розглядають як характеристику компанії відповідно до
її «можливості заробляти». Високе значення даного показника говорить,
зокрема, про те, що організація благополучно здійснює контролює ступінь
витрат, а також про те, що ринкові ціни задовольняють підприємство.
3) Оборотність капіталу – Capital turnover ratio (CTR). Оборотність
капіталу передбачає собою відношення річного обсягу доходу від реалізації до
загального капіталу підприємства (загальної суми активів). Цей коефіцієнт
розглядають так само як характеристику «ділової активності» [21, с. 158].
Рентабельність активів (Ракт) визначає ефективність використання
всього майна підприємства і за формулою:
ЧП
Ракт= ∗ 100%, (1.4)
Са
де ЧП – чистий прибуток підприємства за рік, тис. грн.;
Са – середньорічна вартість активів, тис. грн.
Середньорічна вартість активів розраховується за формулою:
А1+А2
Аср = , (1.5)
2
де А1 – вартість активів підприємства на початок року;
А2 – вартість активів на кінець року [17].
Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність
використання активів, створених за рахунок власних коштів, розраховується:
21
ЧП
Рвк = ∗ 100%, (1.6)
ВК
де ВК – власний капітал підприємства.
Рентабельність основних засобів показує частку прибутку підприємства,
отриманого за рік, від вартості основних засобів. Цей показник розраховується
за формулою [18, c. 15]:
ЧП
Роз = , (1.7)
ОЗср
ОЗ1+ОЗ2
ОЗср = , (1.8)
2
де ОЗср – середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
Цей показник займає особливу роль серед показників рентабельності і
також визначає результативність застосування власних коштів акціонерів,
значення прибутку, отриману на кожну гривню інвестицій акціонерів в
організацію і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього
показника відображає рівень привабливості предмета для інвестицій
акціонерів. Чим більше цей коефіцієнт, тим більше прибутку приходиться на
одну акцію, тим більші можливі дивіденди. [16].
Фондовіддача – коефіцієнт ділової активності фірми, що показує
результативність використання основних засобів підприємства. Значення
показника свідчить про те, скільки продукції виготовлено і скільки надано
послуг на кожну одиницю фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби.
Показник розраховується як відношення обсягу продажів (дохід) до
середньорічної вартості основних засобів. До уваги береться саме залишкова
сума основних засобів.
Застосовуючи цей показник можна зрозуміти ефективність
використання основних засобів фірми.
Для розрахунку фондовіддачі застосовується наступна формула:
ЧД
Фв = , (1.9)
ОЗср
де ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.
22
Фондомісткість представляє собою показник, що є зворотним показнику
фондовіддачі, тобто показує, на яку суму потрібно придбати основні
виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції
(послуг). Його можна обчислити за формулою (1.10):
ОЗср
Фм = , (1.10)
ЧД
Основною проблемою управління оборотними коштами компанії, так
само як і у випадку з основними фондами, є збільшення продуктивності їх
використання, а саме отримання максимального результату з найменшими
інвестиціями в оборотні кошти.
Результативне використання оборотних коштів – це таке їх
функціонування, під час якого гарантується стійке становище фінансових
ресурсів та досягаються найбільші результати роботи при найменших витрат
підприємства.
Оборотність оборотних коштів – це тривалість абсолютного обігу
засобів з етапу отримання оборотних активів (придбання матеріалу) до виходу
та реалізації продукції. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:
ЧД
АО = , (1.11)
ОАср
ОА1+ОА2
ОАср = , (1.12)
2
де ЧД – чистий доход (виручка) від реалізації продукції;
ОАср – середньорічний обсяг оборотних активів;
ОА1,2 – оборотні активи на початок та кінець року.
Середній або середньорічний темп зростання –показник динаміки, що
показує скільки відсотків у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний
період становить зміна рівня показника, що аналізується. Такий показник
розраховується за формулою:
̅̅ ��
̅̅ Т̅̅зм̅̅ ̅ = √Тзм1 + Тзм2 + Тзм3 + ⋯ + Тзм�� , (1.13)
де Tзм – темпи зростання (зниження) показника за календарний період;
n – кількість періодів, за які проводиться дослідження.
23
Найчастіше аналіз економічної ефективності роботи компанії зводиться
до оцінки коефіцієнтів оборотності активів і капіталу, а також показників
рентабельності. Але такого роду дослідження має певні обмеження у
використанні. Зокрема, статичність розгляду коефіцієнтів, що не дає
можливості дати оцінку динаміки розвитку підприємства; відсутність
загального показника з метою узагальнення та ухвалення стратегічних рішень;
труднощі встановлення галузевих (нормативних) значень коефіцієнтів у
підприємств з великою виробничою кваліфікацією тощо. Приймаючи до уваги
властиві особливості сучасних підприємств як спрямованість, динамізм,
саморозвиток слід прийняти те, що з метою оцінки їх ефективності роботи на
рівні із зазначеними коефіцієнтами оптимально використовувати
співвідношення темпів зміни ключових показників розвитку підприємства, що
у літературі дістало назву «золоте правило економіки підприємства». «Золоте
правило економіки» вважається єдиним загальним формулюванням темпів
зміни економічної ефективності роботи та визначає цей процес як
відповідність темпів збільшення чистого прибутку, доходу та майна
підприємства. Отже, цей принцип визначає ступінь ефективності застосування
вкладених ресурсів у динаміці.
Більш інформативні аналітичні висновки створюються в результаті
порівняння темпів їх конфігурацій. У цьому взаємозв'язку найкращим
вважається порівняння таких показників:
100% < Тск < Тр < Тп, (1.14)
де Тск – темп зміни сукупного капіталу, авансованого в діяльність
підприємства (баланс);
Тр – темп зміни обсягів реалізації продукції;
Тп – темп зміни прибутку.
Перша нерівність (100% < Тск) означає, що економічні можливості
підприємства зростають, тобтоє розширюються масштаби його роботи.
Друга нерівність (Тск < Тр) вказує на те, що відповідно до підвищенням
економічного потенціалу обсяг реалізації зростає найбільш значними
24
темпами, тобто ресурси комерційної організації застосовуються найбільш
результативно, збільшується віддача з кожної грошової одиниці, вкладеної в
підприємство.
Із третьої нерівності (Тр < Тп) очевидно, що прибуток збільшується
передовими темпами, що говорить про умовне зменшення витрат виробництва
та обертання як результат заходів, націлених на оптимізацію науково-
технічного процесу та відносин із контрагентами.
Але можливі також відхилення від цього ідеального зв'язку, які не
завжди необхідно розглядати як негативні. Чинниками порушення концепції
нерівності можуть бути освоєння нових перспективних тенденцій
використання капіталу, відновлення та удосконалення функціонуючих
виробництв, запровадження нововведень тощо. Подібна робота постійно
пов'язана із суттєвими інвестиціями фінансових, матеріальних,
інтелектуальних ресурсів, що порушують наведену відповідність параметрів,
але це не говорить про зменшення ділової активності компанії.
«Золоте правило економіки» загалом відображає найнеобхіднішу
спрямованість розвитку підприємства чи групи підприємств, оскільки завжди
бажано, щоб активи компанії зростали (збільшення масштабів роботи
компанії), власний капітал збільшувався більш значними темпами, ніж активи
(підвищення фінансової незалежності), чистий дохід підвищувався швидшими
темпами, ніж збільшуються активи (ефективне використання ресурсів), чистий
прибуток збільшувався швидше ніж чистий дохід (умовне зниження витрат).
Збільшення темпів зростання ключових показників в умовах ринку є
одним з основних завдань кожного суб'єкта ринкових відносин, вирішення
якого безпосередньо пов'язано із забезпеченням останнього ефективними
знаряддями виготовлення, введенням ресурсозберігаючих технологій та
використанням досконалих методів управління. Тому збільшення ключових
показників має формуватися на новому підході. Таким чином, збільшення
темпів зростання ключових показників має бути досягнуто не будь=якою
ціною, а підбором оптимального способу розвитку, що передбачає найменше
25
використання виробничо-фінансових ресурсів. Крім цього, масштаби
виробництва повинні оцінюватися з невід'ємним урахуванням ступеня
конкурентоспроможності продукту та ступенем задоволення ним потреб
ринку. У кінцевому підсумку, питання динамічного збільшення оцінювальних
показників має розглядатися з позиції довгострокової перспективи, протягом
якої в конкретні етапи припустимо навіть скорочення їх рівня з метою
створення резерву для подальшого розвитку.
Порушення «золотого правила економіки» говорить про ґрунтовні
«скелетні» (структурні) диспропорції компанії, відсутність стійкості його
розвитку і потреби змін як на муніципальному рівні, так і на рівні окремих
суб'єктів господарювання. Запропоновані тенденції збалансування темпів
зміни ключових показників розвитку підприємства на основі дотримання
«золотого правила економіки» дадуть можливість збільшити ділову активність
компаній та галузі загалом [22].
Обчислення методичних аспектів посідає істотну роль у роботі апарату
аналізу ефективності. Такого роду дослідження вважається значним
інструментом, за допомогою якого оцінюється становище підприємства і
напрямки розвитку за конкретний період. Тому, такий систематичний підхід
дасть повну картину роботи підприємства в цілому.
1.3 Напрями підвищення ефективності діяльності медзакладів в
сучасних умовах
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів
охорони здоров’я» 2017 р., № 21 власники публічних закладів охорони
здоров’я (відповідним територіальні громади, від імені яких право
комунальної власності здійснюють відповідні місцеві ради) мають право
перетворювати належні їм на підставі зазначеного права ЗОЗ, що нині мають
статус бюджетних установ, у комунальні унітарні некомерційні підприємства
26
[23]. Таке рішення було прийнято на основі подальшої реалізації реформи
фінансування системи охорони здоров'я.
На основі вищезгаданого закону МОЗ закликало змінити статус
медзакладів на комунальні некомерційні підприємства (далі КНП) до кінця
2018 року, тому що з початку 2019 року вже розпочиналися зміни у
фінансуванні спеціалізованої (амбулаторної) медичної допомоги: вони почали
укладати договори з НСЗУ. Також це надавало перевагу медзакладам
автономізуватися на пільгових умовах.
Таким чином, згідно з даними звіту НСЗУ за 2018 рік основна частина
медичних закладів первинної медичної допомоги активно укладали договори
з НСЗУ, змінюючи статус на КНП (рис. 1.2).
1400
1185
1200
1000
800
600
462
400
161
200
0
укладених договорів з укладених договорів з укладених договорів з
НСЗУ під час першої НСЗУ під час другої НСЗУ під час третьої
хвилі хвилі хвилі
Рис. 1.2 – Кількість медичних закладів, що уклали договір з НСЗУ у
2018 р.
Джерело: [24]
Станом на кінець 2020 р. в Україні укладено загалом 6045 договорів з
НСЗУ, з яких надавачі послуг: 221 – приватні заклади, 392 – ФОП, 2469 –
комунальні заклади [25].
Укладання договору з НСЗУ передбачає впровадження Програми
медичних гарантій [26], що включає отримання пацієнтом медичного закладу
гарантованого державою безоплатного пакета медичних послуг та лікарських
засобів, визначених договором. На основі цього, медзаклади отримують кошти
27
для надання певних видів послуг, якщо для цього є певне медичне обладнання,
персонал тощо.
Для визначення обсягу виплат медзакладам згідно з договором НСЗУ
був проведений аналіз Черкаської області відповідно до програми медичних
гарантій протягом 2018-2020 рр. (рис. 1.3).
Отже, обсяг виплат закладам охорони здоров’я значно зріс у 2020 році
порівняно з минулими роками, що пов’язано з початком підписанням
договорів з НСЗУ закладами спеціалізованої та екстреної медичної допомоги
на початку 2020 року, а також розширенням списку послуг, що зазначені
договором. Також на суму виплат медзакладам впливає епідемічна ситуація в
Україні через Covid-19, що також передбачається фінансуванням з боку НСЗУ.
3069648,5
535045,7
151065,1
2018 рік 2019 рік 2020 рік
Рис. 1.3 – Оплати надавачам послуг медичної допомоги Черкаської
області за програмою медичних гарантій протягом 2018-2020 рр., тис. грн.
Складено автором на основі джерела [27]
Таким чином, медзакладам вигідно в нинішніх реаліях заключати
договори з НСЗУ для отримання фінансування (однією з умов є перехід на
КНП) та збереження конкурентоспроможності в сфері охорони здоров’я.
Поруч з фінансуванням від НСЗУ медичні заклади отримують
фінансування за рахунок медичної субвенції через органи державного
казначейства. Але з кожним роком обсяги надходжень від державного
бюджету зменшуються, надаючи ЗОЗ більше автономії у розпорядженні
28
власних коштів. Таким чином, аналіз видатків Черкаської області згідно
паспорту бюджетної програми місцевого бюджету [28] для фінансування
стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню
протягом 2018-2020 рр. показує, що обсяги надходжень державних коштів до
медзакладів зменшились більше ніж в половину.
Таблиця 1.5 – Динаміка обсягів фінансування закладів охорони
здоров’я Черкаської області протягом 2018-2020 рр., тис.грн.
Обсяги фінансування
Рік закладів охорони здоров’я, Відхилення, тис. грн.
тис. грн
2018 396331,609 -
2019 378754,301 -17577,308
2020 141279,613 -237474,688
Некомерційні підприємства згідно методичних рекомендацій МОЗ з
питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у
комунальні некомерційні підприємства [29] фінансуються не за кошторисом
витрат за статтями, а на основі власного фінансового плану, який передбачає,
що бюджет КНП більше залежить від того, скільки послуг вони надали за
звітний рік та чи надавалися певні послуги, що передбачені договором НСЗУ.
Фінансовий план – це основний плановий документ, відповідно до якого
підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та
спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно
до установчих документів.
Обійтися без складеного фінансового плану КНП буде важко. Оскільки
в ньому міститься обґрунтування відповідності витрат до статутної діяльності.
Крім того, цей документ автоматично зможе забезпечити механізм
погодження витрат КНП із засновником.
Загалом фінансовий план передбачає визначення:
основних показників фінансово-господарської діяльності КНП;
29
основних джерел та напрямів спрямування коштів для забезпечення
потреб діяльності КНП;
реалізації розвитку КНП;
забезпечення витрат, а також виконання зобов’язань, включаючи
зобов’язання перед бюджетами та державними цільовими фондами [30].
Окрім, фінансового плану закладам охорони здоров’я для ефективного
розвитку необхідно мати певну стратегію, що передбачатиме постійне
зростання економічної ефективності, фінансової стійкості тощо.
В економічній літературі існує чимало стратегій розвитку підприємств,
розробка та впровадження яких є однією з умов ефективного функціонування
і успішного розвитку підприємств (табл. 1.6).
Таблиця 1.6 – Класифікація стратегій розвитку підприємств
Автор Стратегія Сутність стратегії
Лідерство за Для успіху підприємство має знизити витрати і
витратами стати лідером за цим показником у своїй галузі
Можливість зайняти унікальну позицію перед
Диференціація
споживачів за рахунок унікальних властивостей
– фокусування на диверсифікації
М. Портер
– показати більш привабливим свій продукт для
цільової аудиторії;
Фокусування
– фокусування на витратах – переваги за рахунок
більш низьких витрат у роботі з одним сегментом
галузі
Збільшення обсягу продажів, прибутку,
Зростання
капіталовкладень
Л. Григорова
Стабілізація Нестабільність обсягів продажу і прибутку
Виживання Оборонна стратегія застосування у разі кризи
– концентрація;
Зростання – вертикальна інтеграція;
– диверсифікація
А.Ю. –дивестиція;
Маленков – збір урожаю;
Захист – поворот;
– банкрутство;
– ліквідація
– концентрованого зростання – зміна продукту або
ринку;
Н.І. Алєксєєва Зростання – інтегрованого зростання – розширення
підприємства внаслідок додавання нових
структур;
30
– диверсифікованого зростання – неможливість
розвитку підприємства на певному ринку з певним
продуктом певної галузі.
– розворот (скорочення і переорієнтація) –
підприємство діє неефективно, але ще не досягло
критичної точки;
– відділення (відмова від одного з багатьох видів
діяльності, що є нерезультативним);
Скорочення
– скорочення витрат (економія) – зменшення
витрат за рахунок відповідного заходу щодо
зменшення витрат;
– ліквідація – підприємства досягло критичної
точки, тобто є банкрутом.
– організаційна реструктуризація – комплекс
заходів, спрямованих на оптимізацію розміру
підприємства залежно від вимог конкурентного
Реструктури-
О.М. Вініченко середовища;
зація
– фінансова реструктуризація – упорядкування
активів відповідно до критеріїв ринкової
економіки.
Під впливом парадигми інновацій змінюються й підходи до концепції
управління підприємством. Вона більше зазнає змін, якщо керівники
підприємства усвідомлено розвивають його інноваційну функцію з метою
підвищення конкурентоспроможності. Зважаючи на це, на сьогоднішньому
етапі економічного розвитку суспільства виняткову значимість набуває
розвиток концепції управління підприємством в інноваційних умовах.
Для управління медичним закладом в сучасних умовах необхідно
впроваджувати новітні системи якості, що дадуть змогу забезпечити
взаємозалежність якості медичної допомоги від системи управління.
Такими моделями можуть бути: система міжнародних стандартів якості
ISO 9001; Моделі досконалості (EFQM); системи якості Міжнародного
товариства якості охорони здоров’я (ISQua); моделі спільної комісії з
акредитації організацій охорони здоров’я (JCAHO); моделі постійного
покращення (Associatesin Process Improvement) [31].
Однак, невід'ємним для керівника у сфері якості вважається
застосування методу системного підходу розвиток для взаємодії всіх процесів
31
у системі запровадження компонентів самооцінювання роботи медзакладу в
контексті підвищення якості надання медичної послуги [32].
Процеси концепції управління якістю, відповідно до міжнародних
стандартів з адаптації медичного закладу можна розбити на 4 категорії:
процеси, пов'язані з відповідальністю управління в області якості; із
управлінням ресурсами для забезпечення лікарсько-діагностичного процесу;
процеси з надання медичної допомоги; процеси прогнозування, вимірів,
оцінки, аналізу та удосконалення будь-якого виду роботи. Зазначимо, що
зазначені категорії процесів у конкретних межах відбуваються на кожному
ступені управління: керівника закладу, його заступників, керівників
структурних підрозділів тощо [33].
Удосконалення системи управління в галузі охорони здоров'я
передбачає запровадження ефективних комунікативних технологій та
налагодження відносин серед медичних співробітників та пацієнтами
(покупцями послуг). Такий зв'язок має спиратися на моделі збалансованого,
оптимального трикутника процесів «послуга – постачальник – замовник», що
функціонує у високорозвинених країнах світу (рис. 1.4).
Медична послуга:
що це?
Хто надає? Хто замовляє?
Рисунок 1.4. – Оптимальний трикутник дій
Джерело: [33]
Таким чином, медична послуга є продукцією медичного закладу –
повернений стан здоров'я пацієнта і тривалість отриманого результату
лікування. Медичний заклад (постачальник) – це виробнича організація, що
вимагає використання сучасних методів управління, маркетингу,
менеджменту. Інновації в медичному менеджменті: time-менеджмент,
логістика, project-менеджмент. Головний аспект маркетингу медичного
32
закладу на сьогоднішній день – конкурентна боротьба якістю. Так як, пацієнт
(замовник) оцінює остаточний результат – одужання [34].
Із запровадженням страхової медицини та виникненням значної частини
приватних медичних установ виникла конкурентна боротьба на ринку
медичних послуг і відповідно до цього збільшився інтерес до їх якості.
Результативною
(effective)
Безпечною Своєчасною
(safe) (timely)
Охорона здоров’я повинна
бути:
Економічно Людиноцентричною
ефективною (people-centred)
Забезпечувати рівність
(equitable)
Рисунок 1.5 – Чинники конкурентоспроможності закладу охорони
здоров’я
Джерело: [34]
Головними чинниками конкурентоспроможності закладу охорони
здоров'я вважаються: медична результативність – вміння найповніше
виконувати потреби споживачів шляхом надання абсолютного діапазону
якісних медичних послуг; управлінська результативність – результативність
адміністративного, економічного, кадрового, інформативного,
комунікаційного менеджменту в управлінні установою та її підрозділами,
ресурсами; економічна ефективність – надавати медичну допомогу у такий
спосіб, щоб максимізувати використання ресурсів та виключити марні
витрати; безпечність – надання медичної допомоги, що мінімізує небезпеку
заподіяти шкоду пацієнтам, а також скорочення медичних помилок;
результативність – досягнення найкращих результатів щодо надання
високоякісних послуг; своєчасність – зменшувати час очікування для
отримувачів так і для надавачів послуг; забезпечення рівності – надання
33
медичної допомоги, незалежно від статі, раси, національності;
людиноцентричність – забезпечення медичних послуг з урахуванням
індивідуальних цінностей, переваг та очікувань пацієнтів [35].
Отже, для покращення функціонування медичних закладів в сучасних
умовах необхідно:
оптимізувати управління витратами і ресурсами: заходи щодо
підвищення поточної діяльності підприємства;
розвивати та вдосконалювати процес надання послуг: покращення
якості надання медичних послуг, модернізація або закупка нового обладнання;
навчання персоналу;
удосконалювати систему управління підприємством: складання
фінансового плану, запровадження та контроль міжнародних стандартів
якості, впровадження нових систем управління підприємством;
розробити та впровадити оптимальну стратегію розвитку для
підвищення ефективності діяльності підприємства.
34
РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КНП
«ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ ЧОР»
2.1 Загальна характеристика КНП «Черкаська обласна лікарня
ЧОР»
Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна лікарня
Черкаської обласної ради» є неприбутковим багатопрофільним, лікувально-
діагностичним закладом охорони здоров’я, комунальним унітарним
некомерційним підприємством.
Місцезнаходження Підприємства: Україна, 18009, Черкаська область, м.
Черкаси, вул. Менделєєва, 3.
Засновником Підприємства є Черкаська обласна рада.
Основною метою діяльності Підприємства є забезпечення медичного
обслуговування населення Черкаської області шляхом надання медичних
послуг третинного рівня.
Підприємство є юридичною особою публічного права.
Основні види діяльності за КВЕД:
86.10 діяльність лікарняних закладів;
86.90 інша діяльність у сфері охорони здоров’я;
49.39 інший пасажирський наземний транспорт;
55.90 діяльність інших засобів тимчасового розміщення;
68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого
нерухомого майна;
72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших
природничих і технічних наук.
Потужність лікарні становить 860 ліжок. Окрім того, функціонують 2
відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 21 ліжко. Із 26 стаціонарних
35
відділень, розгорнутих на базі лікарні, 12 в області єдині, а саме: судинної
хірургії, алергології, нефрології та діалізу, стоматологічної хірургії,
проктології, торакальної хірургії, офтальмології, нейросудинне, патології
вагітності та екстрагенітальної патології, акушерське післяпологове,
відділення інтенсивної терапії новонароджених та постінтенсивного догляду,
а також анестезіології та інтенсивної терапії перинатального центру.
Єдиними є і такі лікувально-діагностичні служби: магніто-резонансна
томографія, гіпербарична оксигенація, лікувальна фізкультура та спортивна
медицина, ендоскопія, імунологічна лабораторія, лабораторія ПЛР і такі
високоспеціалізовані структури, як кабінети: «Діабетичної ретинопатії»,
«Діабетичної ступні», «Діабетичної полінейропатії».
Надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечується потужним
кадровим потенціалом. У лікарні станом на 30.06.2020 року працювало 259
лікарів, 79,7% з них атестовані з присвоєнням кваліфікаційної категорії; 19
присвоєно звання Заслужений лікар України, 12 – кандидати медичних наук.
Із 646 молодших спеціалістів з медичною освітою 68,6% атестовані з
присвоєнням кваліфікаційної категорії, 4 носять почесне звання Заслужений
працівник охорони здоров’я України.
Госпіталізація хворих до спеціалізованих відділень у 82-80% випадків
здійснювалася в попередні роки, переважно, у плановому порядку. Термінова
госпіталізація проводилася, в основному, до відділень: офтальмологічного,
щелепно-лицевої та торакальної хірургії, ЦВП ‒ і не перевищувала в цілому
по лікарні 18%-20%. В І півріччі 2020 року цей показник сягнув 37,5%, що
обумовлено виконанням карантинних заходів, якими передбачалася
госпіталізація пацієнтів за ургентними показаннями.
Хірургічна служба в цілому по лікарні представлена 13 стаціонарними
відділеннями. Діапазон хірургічних втручань у спеціалізованих відділеннях
широкий.
Основні із них в розрізі стаціонарних відділень:
36
хірургічному: операції на шлунку, жовчновивідних шляхах,
щитоподібній залозі. Широкого застосування набула лапароскопічна хірургія;
торакальної хірургії: лобектомії, пульмонектомії, операції при
пухлинах вилочкової залози, операції на стравоході;
судинної хірургії: операції на венозних та артеріальних судинах,
вкючаючи шунтування артерій, в тому числі аорто-стегнове біфуркаційне
шунтування;
очному: імплантація штучних оптичних лінз при катаракті,
оперативні втручання при глаукомі, травмах органу зору та ін.;
ортопедо-травматологічному: імплантація штучних колінних,
кульшових суглобів, цілий ряд артроскопічних втручань, відновні операції при
застарілих ушкодженнях сухожилок, нервів кисті та ступні;
інтервенційної радіології: коронаровентрикулографії,
ендоваскулярне стентування коронарних, ниркових, брахіоцефальних,
церебральних судин, стентування стравоходу, трахеї, черезшкірне,
черезпечінкове зовнішньо-внутрішнє дренування жовчних протоків,
сечовивідних шляхів, підшлункової залози, постановка кава-фільтрів та
штучного водія ритму тощо.
В останні роки спостерігається поєднання двох основних напрямків у
хірургічному лікуванні: традиційні оперативні втручання та новітні
малоінвазивні технології.
Суттєвим кроком у покращенні якості надання перинатальної допомоги
стало введення в дію у січні 2017 року обласного перинатального центру, в
структурі якого розпочали роботу три нових відділення:
анестезіології та інтенсивної терапії жінок на 6 ліжок;
відділення інтенсивної терапії новонароджених та
постінтенсивного догляду на 10 ліжок з 6 ліжками інтенсивної терапії;
акушерське післяпологове відділення на 30 ліжок.
Центр побудований по типовому проекту, укомплектований
кваліфікованими кадрами, оснащений сучасною апаратурою для штучної
37
вентиляції легень високого класу, динамічного спостереження за станом
плода, лапароскопічним обладнанням. Впроваджені та широко
використовуються сучасні перинатальні технології, створені всі умови для
міждисциплінарного підходу до надання високоспеціалізованої медичної
допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим дітям та хворим
жінкам.
На базі лікарні функціонують 386 ліжок терапевтичного профілю.
Відділення терапевтичного профілю перебудували свою роботу щодо
профільності пацієнтів.
На базі неврологічного відділення функціонує 4 обласних центри
медичної допомоги пацієнтам з хворобою Паркінсона, розсіяним склерозом,
епілепсією та пароксизмальними станами, болем в неврологічній практиці.
У 2015 році відкрито реабілітаційне відділення. Пріоритетними
напрямками роботи відділення є відновлення втрачених функцій,
працездатності та повернення до активного життя учасників АТО, а також
пацієнтів, які перенесли інсульти, оперативні втручання на головному та
спинному мозках, мають важку патологію опорно-рухового апарату, нервової
системи тощо. У 2020 році відділення реорганізоване в реабілітаційне,
доукомплектоване фахівцями та дооснащене відповідно до вимог пакету
медичних послуг з реабілітації. Потужність відділення збільшена до 20 ліжок.
Обласна лікарня є базою Київської медичної академії післядипломної
освіти (НМАПО) ім. П.Л.Шупика для підготовки лікарів сімейної медицини, а
також підготовки лікарів-інтернів, проходження виробничої практики
студентами Національного медичного університету імені акад.
О.О.Богомольця та Черкаської медичної академії.
На базі лікарні проводяться Республіканські науково-практичні
конференції, курси інформації та стажування лікарів, курси підвищення
кваліфікації молодших медичних спеціалістів.
Рішенням акредитаційної комісії МОЗ України в грудні 2003 року
присвоєно, а в 2007, 2010, 2013, 2016, 2019 роках підтверджено вищу
38
акредитаційну категорію. В лютому 2019 року лікарня отримала сертифікат на
відповідність системи управління якістю міжнародним стандартам ДСТУ ISO
9001:2015 [36].
Головний лікар
Заступник з Заступник з Заступник з акушерсько-
хірургії медичної частини гінекологічної допомоги
Віділення 1 Віділення 1 Віділення 4 Віділення 1
Віділення 2 Віділення 2 Віділення 5 Віділення 2
Віділення 3 Віділення 3 Віділення 6 Віділення 3
Віділення 4
Віділення 5
Заступник по АЧГ
Заступник з
медсестринства
Відділ 1
Заступник з Планово-
Відділ 2
економічних питань економічний відділ
Відділ 3
Головний
бухгалтер Бухгалтерія
Відділ 1
Відділ 2
Відділ 3
Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління КНП «Черкаська обласна
лікарня ЧОР»
Складено автором на основі джерела [37]
39
У Черкаській обласній лікарні діє лінійно-функціональний тип
організаційної структури управління (Рисунок 2.1). Даний тип структури
передбачаєм управління підприємством за лінійною схемою, а функціональні
підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних
функцій [37].
За даними 2020 року на підприємстві працює 1435 особи,
середньомісячна заробітна плата яких становить 9203 грн.
2.2 Аналіз основних показників діяльності КНП «Черкаська обласна
лікарня ЧОР»
Основними показниками діяльності медичного закладу є: число ліжок,
фактична зайнятість ліжок, чисельність пацієнтів, що одужали, хірургічна
активність, загальна кількість операцій тощо.
В табл. 2.1 наведені основні показники діяльності медичного закладу
протягом 2018-2020 рр., а також динаміка зростання цих показників.
Таблиця 2.1 – Динаміка основних показників діяльності КНП
«Черкаська обласна лікарня ЧОР»
Абсолютне
№ Показник 2018 2019 2020 відхилення
(2020/2018 рр.)
Абсолютне число
1 860 860 860 0
ліжок
Проліковано
2 29521 30310 17563 -11958
хворих
% сільських
3 38,7 39,1 37,2 -1,5
жителів
Лікарняна
4 0,4 0,4 1,5 1,1
летальність (%)
Фактична
5 325,8 324,6 168,8 -157
зайнятість ліжка
Середня
6 тривалість 9,5 9,2 8,3 -1,2
лікування
40
Продовження Таблиці 2.1
Абсолютне
№ Показник 2018 2019 2020 відхилення
(2020/2018 рр.)
Загальна
7 кількість 12702 13455 9233 -3469
операцій
Хірургічна
8 69,4 72,1 72,7 3,3
активність
9 Кількість пологів 1367 1452 1538 171
10 Народилося дітей 1399 1484 1578 179
Зареєстровано
11 161,7 147 76,9 -84,8
відвідувань
Отже, згідно табл. 2.1, протягом останніх трьох років в лікарні суттєво
зменшилась кількість відвідувань, а разом з тим і фактична зайнятість ліжок,
кількість пацієнтів, що одужали та загальна кількість операцій, що свідчить
про те, що Черкаська обласна лікарня у 2020 році стала менше
використовувати власні виробничі потужності. Але, як бачимо, протягом
останніх років зростає значимість діяльності перинатального центру, про що
свідчить збільшення кількості пологів в ньому. Загалом, погіршення основних
показників діяльності медичного закладу свідчить про зменшення
ефективності діяльності підприємства.
2.3 Характеристика активів КНП «Черкаська обласна лікарня
ЧОР»
Управління активами – це важлива складова системи управління
фінансовою діяльністю підприємства. Насамперед, воно дозволяє вирішувати
різного роду завдання фінансового менеджменту відповідно до головної цілі
підприємства.
Активи – це майно, яким володіє підприємство або, іншими словами, це
засоби суб’єкта господарювання, які необхідні для його функціонування з
метою отримання прибутку [38].
41
Для побудови структури активів підприємства використовують
структурний аналіз, метою якого є вивчення структури і динаміки засобів
підприємства та джерел їх формування, для того щоб ознайомитися з
фінансовим станом загалом [39].
Таким чином, проаналізуємо баланс Черкаської обласної лікарні, майно
та джерела його формування за 2019 р., використовуючи показники з Додатку
А (Табл. 2.2, Табл. 2.3).
Таблиця 2.2 – Структура та динаміка зміни майна КНП «Черкаська
обласна лікарня ЧОР» у 2020 році
Абсолютна
величина, Питома вага, % Зміни за період
тис.грн.
Стаття активу На В
На На На У Темп
кінець абсолютних
початок початок кінець питомій приросту,
періоду величинах,
періоду, періоду періоду вазі, % %
тис.грн.
1. Необоротні
244200 534972 82,97 83,71 290772 0,74 219,07
активи:
Незавершені
капітальні 24471 23379 10,02 4,37 -1092 -5,65 95,54
інвестиції
Основні
219729 511553 89,98 95,63 291824 5,65 232,81
засоби
2. Оборотні
50142 104103 17,03 16,29 53961 -0,74 207,62
активи:
Запаси 35361 59642 70,53 57,29 24281 -13,24 168,67
Дебіторська
113 294 0,22 0,28 181 0,06 260,18
заборгованість
Інша поточна
дебіторська 14185 16432 28,29 15,79 2247 -12,5 115,84
заборгованість
Гроші та їх
483 27730 0,96 26,64 27247 25,68 5741,2
еквіваленти
Баланс 294342 639075 100 100 344733 - 217,12
Аналіз в табл. 2.2 показує, що баланс підприємства за 2020 рік
збільшився порівняно з 2019 роком на 344733 тис.грн., що свідчить про
розширення його виробничо-господарської діяльності. Варто зазначити, що
найбільшу частку в майні підприємства займають необоротні активи, які в
42
поточному році збільшилися (82,97 % на початок і 83,71 % на кінець року). Це
свідчить про те, що підприємство має «важку» структуру активів, що вказує
на значні накладні втирати та підвищену чутливість до зміни доходу. Щодо
оборотних активів, то вони зросли у звітному році на 53961 тис.грн або на
107,62 %. В структурі необоротних активів найбільшу частку займають
основні засоби (95,63 %), а в структурі оборотних активів – запаси (57,29 %)
та грошові кошти (26,64 %), які на кінець 2020 року зросли на 27247 тис. грн.
або в 5 разів. Дебіторська заборгованість поступово збільшується, що може
свідчити про необачну кредитну політику лікарні стосовно клієнтів або про
неплатоспроможність частини пацієнтів. Нагромадження запасів свідчить про
спад активності підприємства, уповільненні оборотності оборотного капіталу.
У той же час недостатність запасів також негативно впливає на фінансовий
стан підприємства, тому що скорочується кількість наданих послуг,
зменшується сума прибутку. Що ж до змін інших складових, то вони мають
позитивну тенденцію, про що і свідчить покращення фінансово-економічних
показників підприємства.
Проаналізувавши Таблицю 2.3, можна сказати, що власний капітал та
довгострокові забезпечення в більшій мірі є джерелами формування
фінансових ресурсів підприємства, при чому частка власного капіталу
протягом 2020 року збільшилась на 4,55 %, а частка довгострокових
забезпечень зменшилась на 3,86 %. Загалом довгострокові забезпечення
протягом поточного року зросли на 15712 тис.грн., що відбулось за рахунок
збільшення цільового фінансування. Поточні зобов’язання лікарні також
збільшилися на 27637 тис.грн. та становлять на кінець року 54990 тис.грн., що
є негативною тенденцією, адже тоді не забезпечується короткострокова
фінансова стабільність, тобто здатність вчасно відповідати за зобов’язання у
поточному році.
Що ж до структури власного капіталу, то найбільшу частину займає
власний капітал (78,99% на початок і 83,54% на кінець року). У структурі
позикового капіталу найбільшу частку на початок року займали довгострокові
43
забезпечення (11,72%), а на кінець року – поточні зобов’язання (8,6%), з них
69,71% займають доходи майбутніх періодів. Велика частка довгострокових
джерел свідчить про стабільне фінансування медичного закладу. Негативним
моментом є висока частка заборгованості за розрахунками з оплати праці, що
на початку року становила 86,89 в.п від поточної кредиторської
заборгованості, а на кінець – 78,35 в.п., оскільки затримка відповідних
платежів викликає невдоволення персоналу та зниження продуктивності
праці.
Таблиця 2.3 – Структура та динаміка джерел формування майна КНП
«Черкаська обласна лікарня ЧОР» у 2020 році
Абсолютна
Питома вага, % Зміни за період
величина, тис.грн.
В
Стаття пасиву На На На На У Темп
абсолютних
початок кінець початок кінець питомій приросту,
величинах,
періоду періоду періоду періоду вазі, % %
тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Власний
232495 533879 78,99 83,54 301384 4,55 229,63
капітал:
Статутний
141231 141231 60,75 26,45 0 -34,3 0
капітал
Капітал у
- 263245 - 49,31 263245 49,31 -
дооцінках
Додатковий
88528 82015 38,08 15,36 -6513 -22,67 92,64
капітал
Нерозподілений
2736 47388 1,17 8,88 44652 7,71 1732,02
прибуток
2. Довгострокові
зобов'язання і 34494 50206 11,72 7,86 15712 -3,86 145,55
забезпечення
Цільове
34494 50206 100 100 15712 0 0
фінансування
3. Поточні
27353 54990 9,29 8,6 27637 -0,69 201,04
зобов'язання:
Поточна
кредиторська 183 448 0,67 0,81 265 0,14 244,81
заборгованість
Поточні
- 16173 - 29,42 16173 29,42 -
забезпечення
Доходи майбутніх
27130 38334 99,18 69,71 11204 -29,47 141,28
періодів
Інші поточні
40 35 0,15 0,06 -5 -0,09 87,5
зобов'язання
Баланс 294342 639075 100 100 344733 - 217,12
44
Проаналізуємо показники ділової активності, які показують як швидко
сформований капітал обертається в процесі господарської діяльності
підприємства (Табл. 2.4) [40].
Аналіз проведений протягом останніх двох років (2019-2020 рр.) через
перехід медзакладу на нову форму власності, а саме з комунального
підприємства на некомунальне комерційне підприємство.
Таблиця 2.4 – Динаміка показників ділової активності КНП «Черкаська
обласна лікарня ЧОР» за 2019-2020 рр.
Відхилення
Показник 2019 рік 2020 рік
Абсолютне Відносне, %
Коефіцієнт оборотності
0,99 0,59 -0,4 59,6
активів
Коефіцієнт оборотності
кредиторської 1083,1 18,04 -1065,06 1,66
заборгованості
Коефіцієнт оборотності
дебіторської 1668,43 836,03 -832,4 50,1
заборгованості
Строк погашення
дебіторської 0,34 20,23 19,89 5950
заборгованості, днів
Строк погашення
кредиторської 0,22 0,44 0,22 200
заборгованості, днів
Коефіцієнт оборотності
6,43 5,55 -0,88 86,31
матеріальних запасів
Коефіцієнт оборотності
основних засобів 1,25 0,76 -0,49 60,8
(фондовіддача)
Коефіцієнт оборотності
1,25 0,73 -0,52 58,4
капіталу
Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність
використання активів підприємства і розраховується як:
Коа = ЧД/срА, (2.1)
де Коа – коефіцієнт оборотності активів;
ЧД – чистий дохід;
срА – середньорічна вартість активів.
Коа (2019) = 287565 / ((296968+280361)/2) = 0,99
45
Коа (2020) = 279828 / ((294342+639075)/2) = 0,59
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує
ефективність управління заборгованістю клієнтів і інших дебіторів. Значення
коефіцієнта характеризує кількість оборотів дебіторської заборгованості і
розраховується за формулою:
Кодт = ЧД / срДт, (2.2)
де Кодт – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;
срДт – середньорічна вартість дебіторської заборгованості.
Кодт (2019) = 287565 / ((214+317)/2) = 1083,1
Кодт (2020) = 279828 / ((14298+16726)/2) = 18,04
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує
кількість оборотів, які здійснила кредиторська заборгованість протягом року і
розраховується як:
Кокт = СБ / срКт, (2.3)
де Кокт – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;
СБ – собівартість продукції;
срКт – середньорічна вартість кредиторської заборгованості.
Кокт (2019) = 289472 / ((164+183)/2) = 1668,43
Кокт (2020) = 263767 / ((183+448)/2) = 836,03
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів показує ефективність
управління запасами на підприємстві. Значення показника свідчить про
кількість оборотів, що здійснили запаси за рік. Він розраховується як:
Коз = Сб / срЗ, (2.4)
де Коз – коефіцієнт оборотності матеріальних запасів;
срЗ – середньорічна вартість запасів.
Коз (2019) = 289472 / ((54651+35361)/2) = 6,43
Коз (2020) = 263767 / ((35361+59642)/2) = 5,55
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) характеризує
ефективність використання основних засобів підприємства і розраховується
як:
46
Кооз = ЧД / срОЗ, (2.5)
де Кооз – коефіцієнт оборотності основних засобів;
срОЗ – середньорічна вартість основних засобів.
Кооз (2019) = 287565 / ((241114+219729)/2) = 1,25
Кооз (2020) = 279828 / ((219729+511553)/2) = 0,76
Коефіцієнт оборотності власного капіталу демонструє ефективність
управління власним капіталом підприємства і розраховується як:
Ковк = ЧД / срВК, (2.6)
де Ковк – коефіцієнт оборотності власного капіталу;
срВК – середньорічна сума власного кпіталу.
Ковк (2019) = 287565 / ((241905+218111)/2) = 1,25
Ковк (2020) = 279828 / ((232495+533879)/2) = 0,73
Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованості вказує
відповідно на період, протягом якого підприємство використовує кошти своїх
постачальників і на період, протягом якого покупці погашають рахунки перед
підприємством.
Тобкт = Д / Кокт (2.7)
Тобдт = Д / Кодт, (2.8)
Де Тобкт – строк погашення кредиторської заборгованості, днів;
Тобдт – строк погашення дебіторської заборгованості, днів;
Д – кількість днів у році.
Тобкт(2019) = 365 / 1668,43 = 0,22
Тобкт(2020) = 365 / 836,03 = 0,44
Тобдт(2019) = 365 / 1083,1 = 0,34
Тобдт(2020) = 365 / 18,04 = 20,23
Таким чином, коефіцієнт оборотності активів у 2020 році порівняно з
2019 роком зменшився на 0,4, що є негативною тенденцією. Передусім,
наслідками такого зменшення є збільшення вартості дебіторської
заборгованості в структурі активів. Значення коефіцієнта оборотності
дебіторської заборгованості переважає над кредиторською. Це означає, що
47
підприємство використовує кошти дебіторів в якості джерела фінансування
кредиторів, а інша частина грошей використовується для фінансування інших
операцій. Значне зменшення оборотності дебіторської та кредиторської
заборгованості є негативним явищем. Про це також свідчать терміни їх
погашення.
Коефіцієнт оборотності запасів знизився на 0,88, що свідчить про менш
ліквідну структуру оборотних активів підприємства. Коефіцієнт оборотності
основних засобів зменшився на 0,49, а коефіцієнт оборотності власного
капіталу – на 0,52, що також є негативною тенденцією.
Показники ефективності використання основних засобів наведені в
Таблиці 2.5. (Додаток В).
Таблиця 2.5 – Аналіз ефективності використання основних засобів за
2019 – 2020 рр.
2019 Відхилення
Показник 2020 рік
рік Абсолютне Відносне
1 2 3 4 5
Фондомісткість 0,81 1,31 0,5 161,73
Фондоозброєність 155,38 254,8 99,42 163,98
Коефіцієнт зносу основних
0,42 0,31 -0,11 73,81
засобів
Коефіцієнт придатності 0,58 0,69 0,11 118,97
Коефіцієнт оновлення основних
0,014 0,075 0,061 535,71
фондів
Коефіцієнт вибуття основних
0,006 0,009 0,003 150
засобів
Фондовіддача 1,25 0,76 -0,49 60,8
Рентабельність основних
-0,77 12,21 12,98 1585,71
засобів
Абсолютна сума прибутку на
-0,005 0,061 0,066 1220
одну гривню основних засобів
Фондомісткість характеризує забезпеченість підприємства основними
виробничими засобами і є обернена до фондовіддачі:
Фм = срОЗ / ЧД, (2.9)
де Фм – фондомісткість, грн/грн.
Фм (2019) = ((241114+219729)/2) / 287565 = 0,81 грн/грн
48
Фм (2020) = ((219729+511553/2) / 279828 = 1,31 грн/грн
Фондоозброєності характеризує озброєність одного працівника
основними виробничими засобами:
Фоз = срОЗ / Ч, (2.10)
де Фоз – фондоозброєність, грн/особу;
Ч – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу,
осіб.
Фоз (2019) = ((241114+219729)/2) / 1483 = 155,38 грн/особу
Фоз (2020) = ((219729+511553)/2) / 1435 = 254,8 грн/особу
Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її
списано на витрати виробництва в попередніх періодах:
Кзн = Зоз / ОЗп, (2.11)
де Кзн – коефіцієнт зносу основних засобів;
Зоз – сума зносу основних засобів, грн.;
ОЗп – первісна вартість основних засобів, грн.
Кзн (2019) = 159233 / 378962 = 0,42
Кзн (2020) = 224145 / 735698 = 0,31
Коефіцієнт придатності основних засобів свідчить, яка частина
основних засобів придатна для експлуатації в процесі виробничої діяльності:
Кп = 1 – Кзн, (2.12)
де Кп – коефіцієнт придатності основних засобів.
Кп (2019) = 1 – 0,42 = 0,58
Кп (2020) = 1 – 0,31 = 0,69
Коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів характеризують
відповідно частку нових основних засобів, введених у експлуатацію у звітному
році та частку вибулих основних фондів.
Кон = ОЗвв / ОЗп (2.13)
Квиб = ОЗвив / ОЗп, (2.14)
де Кон – коефіцієнт оновлення основних засобів;
Квиб – коефіцієнт вибуття основних засобів;
49
ОЗвв – вартість основних засобів, введених у звітному році;
ОЗвив – вартість вибулих основних засобів у звітному році.
Кон (2019) = 5250 / 378962 = 0,014
Кон (2020) = 55113 / 735698 = 0,075
Квиб (2019) = 2341 / 378962 = 0,006
Квиб (2020) = 6577 / 735698 = 0,009
Рентабельність основних засобів розраховується за формулою:
Роз = ЧП / срОЗ, (2.15)
де Роз – рентабельність основних засобів;
ЧП – чистий прибуток.
Роз (2019) = -1775 / ((241114+219729)/2)*100% = -0,77%
Роз (2020) = 44655 / ((219729+511553)/2)*100% = 12,21%
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. основних засобів є абсолютним
показником ефективності використання основних засобів та розраховується за
формулою:
Проз = ЧП / ОЗп, (2.16)
де Проз – абсолютна сума прибутку на 1 гривню основних засобів.
Проз (2019) = -1775 / 378962 = -0,005 тис.грн
Проз (2020) = 44655 / 735698 = 0,061 тис.грн
Отже, дані табл. 2.5 показують, що показник фондомісткості протягом
2019-2020 рр. зріс на 0,5 грн., що негативно впливає на діяльність
підприємства та свідчить про збільшення вартості основних засобів на
одиницю продукції. Фондоозброєність зросла на 99,42 грн., що свідчить про
збільшенні вартості основних засобів на одного працівника. Оскільки
коефіцієнт зносу порівняно з попереднім роком зменшився на 0,11, а
коефіцієнт придатності збільшився на 0,11, то можна зробити висновок, що на
даному підприємстві у 2020 році стан основних засобів покращився.
Коефіцієнт оновлення становить 0,075, а коефіцієнт вибуття – 0,009, що
вказують на те, що на підприємстві частка оновлених основних засобів
перевищує частку вибулих. Але якщо порівнювати дані значення показників
50
зі значеннями минулих років, то можна сказати, що відбувається тенденція до
зростання оновлення основних фондів та збільшення їх вибуття через різні
причини. Рентабельність основних засобів значно зросла порівняно з минулим
роком, аж в 15 разів, що говорить про збільшення ефективності їх управління,
а саме значно вплинуло додатне значення прибутку, так як у 2019 році
медзаклад працював збитково. Абсолютна сума прибутку на 1 гривню
основних засобів збільшилась на 0,06, що є позитивним явищем для
підприємства.
2.4 Аналіз фінансово-господарської діяльності КНП «Черкаська
обласна лікарня ЧОР»
Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства часто
використовують аналіз витрат, який є найбільш інформативним та відіграє
важливу роль у розробленні подальших планів розвитку підприємства,
оскільки за його допомогою можна виявити резерви зниження собівартості
продукції і відповідно підвищити рентабельність діяльності.
За допомогою даних Додатку Б, проаналізуємо структуру та динаміку
операційних витрат Корсунь-Шевченківського лісгоспу (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 – Аналіз операційних витрат КНП «Черкаська обласна лікарня
ЧОР» за 2019-2020 рр., тис. грн
Вид Рік Питома вага, % Відхилення
операційних
2019 2020 2019 2020 Абсолютне Відносне, %
витрат
1 2 3 4 5 6 7
Матеріальні
115571 115094 36,32 30,13 -477 99,58
затрати
Витрати на
123211 158462 38,72 41,48 35251 128,61
оплату праці
Відрахування
на соціальні 24956 32579 7,84 8,53 7623 130,54
заходи
Амортизація 19367 27418 6,08 7,17 8051 141,57
51
Продовження Таблиці 2.6
1 2 3 4 5 6 7
Інші
операційні 35142 48492 11,04 12,69 13350 137,99
витрати
63798
Разом 318247 382045 100 100 120,05
Отже, елементи операційних витрат у 2020 році порівняно з минулим
роком збільшилися на 63798 тис.грн. або на 20,05%. Такі зміни відбулись
внаслідок зростання витрат на оплату праці на 28,61%, відрахувань на
соціальні заходи на 30,54%, інших операційних витрат на 37,99%, амортизації
– на 41,57% та зменшенню матеріальних витрат на 0,42%. Що ж до структури
елементів операційних витрат, то найбільшу частку у звітному році займають
матеріальні затрати та витрати на оплату праці, які відповідно становлять –
30,13% та 41,48%. Це свідчить про те, що виробництво на підприємстві є
матеріало- та працемістким.
Використовуючи форму 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б)
проаналізуємо формування чистого прибутку Черкаської обласної лікарні.
Валовий прибуток обчислюється за формулою:
Пвал = ЧД – СБ, (2.17)
де Пвал – валовий прибуток, тис.грн.;
Пвал (2019) = 287565 – 289472 = -1907 тис.грн.
Пвал (2020) = 279828 – 263767 = 16061 тис.грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності обчислюється за
формулою:
Поп.д = Пвал + Дін.оп. – Вадм – Взб – Він.оп, (2.18)
де Поп.д – фінансовий результат від операційної діяльності, тис.грн.;
Дін.оп – інші операційні доходи, тис.грн.;
Вадм – адміністративні витрати, тис.грн.;
Взб – витрати на збут, тис.грн.;
Він.оп – інші операційні витрати, тис.грн.
52
Поп.д (2019) = -1907 + 12432 – 27808 – 966 = -18249 тис.грн.
Поп.д (2020) = 16061 + 129466 – 36314 – 81964 = 27249 тис.грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності (до оподаткування)
обчислюється за формулою:
Поп.д (до опод.) = Поп.д + Дін – Вфін, (2.19)
де Дін – інші дходи, тис.грн.;
Вфін – фінансові витрати, тис.грн.
Поп.д (до опод.)(2019) = -18249 + 16474 = -1775 тис.грн.
Поп.д (до опод.)(2020) = 27249 + 17406 = 44655 тис.грн.
Чистий фінансовий результат обчислюється за формулою:
ЧП = Поп.д (до опод.) – Ппр, (2.20)
де Ппр – податок на прибуток, тис.грн.
Податок на прибуток розраховується за формулою:
Ппр = (Стппр / 100)*Поп.д (до опод.), (2.21)
де Стппр – ставка податку на прибуток, %.
Ппр(2019) = (18/100)*-1775 = 319,5 тис.грн.
Ппр(2020) = (18/100)*44655 = 8037,9 тис.грн.
ЧП(2019) = -1775 – 319,5 = -2094,5 тис.грн.
ЧП(2020) = 44655 – 8037,9 = 36617,1 тис.грн.
Таблиця 2.7 – Аналіз всіх видів прибутку ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство» за 2018-2019 рр.
Абсолюне
2019 р., 2020 р.,
Назва прибутку відхилення,
тис. грн тис. грн.
тис.грн.
Валовий прибуток -1907 16061 17968
Прибуток від
-18249 27249 45498
операційної діяльності
Прибуток до
-1775 44655 46430
оподаткування
Чистий фінансовий
-2094,5 36617,1 38711,6
результат
53
Отже, аналіз всіх видів прибутку показує, що валовий прибуток
збільшився на 17968 тис.грн., прибуток від операційної діяльності – на 45498
тис.грн., прибуток до оподаткування – на 46430 тис.грн., чистий фінансовий
результат – на 38711,6 тис.грн. Це відбулося за рахунок того, що медзаклад у
2019 році працював збитково. Краще можна буде оцінити ефективність
діяльності лікарні у наступних роках.
У короткостроковій перспективі для оцінки фінансового стану
підприємства використовують показники платоспроможності та ліквідності.
Ліквідність підприємства – це його здатність перетворювати власні
активи в грошові кошти для погашення короткострокових зобов’язань [41].
Проаналізуємо показники ліквідності та платоспроможності ДП
«Черкаська обласна лікарня ЧОР», використовуючи показники з Додатку Б
(табл. 2.8).
Коефіцієнт покриття характеризує здатність компанії відповідати за
поточними зобов’язаннями за допомогою оборотних активів і розраховується
за формулою:
Кп = Об.А / ПЗ, (2.22)
де Кп – коефіцієнт покриття;
Об.А – оборотні активи;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Кп (2019) = 36161 / 27354 = 1,32
Кп (2020) = 104103 / 54990 = 1,89
Коефіцієнт швидкої ліквідності вимірює здатність компанії вчасно
погасити свої короткострокові зобов'язання з допомогою високоліквідних
активів (грошові кошти, дебіторська заборгованість, поточні фінансові
інвестиції тощо) і розраховується за формулою:
Кшв.л = (Об.А – З) / ПЗ, (2.23)
де Кшв.л – коефіцієнт швидкої ліквідності;
З – запаси.
Кшв.л (2019) = (36161 –35361) / 27354 = 0,029
54
Кшв.л (2020) = (104103– 59642)/ 54990 = 0,808
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає частку короткострокових
зобов’язань, які підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи
оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт
абсолютної ліквідності визначається за формулою:
Кабс.л = Гр.к / ПЗ, (2.24)
де Кабс.л – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
Гр.к – грошові кошти та їх еквіваленти.
Кабс.л (2019) = 483 / 27354 = 0,018
Кабс.л (2020) = 27730 / 54990 = 0,504
Коефіцієнт відношення дебіторської та кредиторської заборгованості
характеризує якість політики комерційного кредитування компанії. Показник
враховує вплив кредиторської та дебіторської заборгованості на ліквідність і
платоспроможність. Цей показник розраховується за формулою:
Ккт.дт = пот.Кт / пот.Дт, (2.25)
де Ккт.дт – коефіцієнт відношення дебіторської та кредиторської
заборгованості;
пот.Кт – поточна кредиторська заборгованість за товари і послуги;
пот.Дт – поточна дебіторська заборгованість за товари і послуги.
Ккт.дт (2019) = 183 / 317 = 0,58
Ккт.дт (2020) = 448 / 299 = 1,49
Таблиця 2.8 – Аналіз показників платоспроможності КНП «Черкаська
обласна лікарня ЧОР» за 2019-2020 рр.
Нормативне
Показники 2019 рік 2020 рік Відхилення
значення
Коефіцієнт покриття 1,32 1,89 1,5-2,5 0,57
Коефіцієнт швидкої
0,029 0,808 0,6-0,8 0,779
ліквідності
Коефіцієнт абсолютної
0,018 0,504 0,2-0,3 0,486
ліквідності
Коефіцієнт відношення
дебіторської та
0,58 1,49 1 0,91
кредиторської
заборгованості
55
Проаналізувавши дані таблиці 2.8, можна сказати, що всі показники
платоспроможності майже перебувають в нормативних значеннях. Коефіцієнт
покриття знаходиться в межах норми, це свідчить про здатність підприємства
забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільш легко реалізованої
частини активів – оборотних коштів. Коефіцієнт швидкої ліквідності
порівняно з 2019 роком зріс і покращив своє значення, що свідчить про
платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за
умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Низьке значення
коефіцієнта абсолютної ліквідності у 2019 році вказувало на те, що медзаклад
не зможе вчасно погасити борги у випадку, якщо термін платежів настане
незабаром. У 2020 році це показник зріс до нормативного значення, що
свідчить про покращення платоспроможності підприємства. Що ж до
коефіцієнта відношення дебіторської та кредиторської заборгованості, то тут
ситуаціє є неоднозначною. У 2019 році показник був досить низьким і свідчив
про неефективну політику комерційного кредитування і, як результат,
дебітори заборгували компанії більше коштів, ніж компанія отримала від
постачальників. А у 2020 році показник має досить високе значення, що
свідчить про те, що підприємство залучає більше коштів від кредиторів, ніж
надає дебіторам.
Фінансова стійкість підприємства характеризує стан майна, що
забезпечує йому платоспроможність, тобто передбачає, що вкладені ресурси в
господарську діяльність повинні окупитись за рахунок грошових надходжень,
а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність
підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів [42].
Для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства
використовують наступні показники:
− коефіцієнт автономії;
− коефіцієнт фінансової залежності;
− коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;
− коефіцієнт маневреності власного капіталу.
56
Показник фінансової автономії вказує на те, яку частину своїх активів
підприємство здатне профінансувати за рахунок власних фінансових ресурсів.
Коефіцієнт автономії розраховується за формулою:
Кавт = ВК / ВБ, (2.26)
де Кавт – коефіцієнт автономії;
ВК – власний капітал;
ВБ – валюта балансу.
Кавт (2019) = 218111 / 280361 = 0,78
Кавт (2020) = 533879 / 639075 = 0,84
Показник фінансової залежності є оберненим до показника фінансової
автономії. Значення показника говорить про те, скільки фінансових ресурсів
використовує компанія на кожну гривню власного капіталу.
Кфз = ВБ / ВК, (2.27)
де Кфз – коефіцієнт фінансової залежності.
Кфз (2018) = 280361 / 21811 = 12,85
Кфз (2019) = 639075 / 533879 = 1,19
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами є
індикатором здатності підприємства фінансувати оборотний капітал за
рахунок власних оборотних коштів.
Кзаб = Вл.об.кош / Об.А, (2.28)
де Кзаб – коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;
Вл.об.кош – власні оборотні кошти.
Кзаб (2019) = (218111–244200) / 36161 = -0,72
Кзаб (2020) = (533879–534972) / 104103 = -0,01
Значення коефіцієнта маневреності власного капіталу говорить про те,
яка частина власного капіталу може бути використана для фінансування
оборотних активів, а яка частина спрямована на фінансування необоротних
активів.
Кман = Вл.об.кош / ВК, (2.29)
де Кман - коефіцієнт маневреності власного капіталу.
57
Кман (2019) = (34896+218111–244200) / 218111 = 0,04
Кман (2020) = (50206+533879–534972) / 533879 = 0,09
Проаналізуємо показники фінансової стійкості Корсунь-
Шевченківського лісгоспу (таблиця 2.9).
Таблиця 2.9 – Аналіз показників фінансової стійкості КНП «Черкаська
обласна лікарня ЧОР» за 2019-2020 рр.
Нормативне
Показники 2019 рік 2020 рік Відхилення
значення
Коефіцієнт автономії 0,78 0,84 0,4-0,6 0,06
Коефіцієнт фінансової
12,85 1,19 1,67-2,5 -11,66
залежності
Коефіцієнт забезпеченості
власними оборотними -0,72 -0,01 0,1 0,71
коштами
Коефіцієнт маневреності
0,04 0,09 0,1< 0,05
власного капіталу
Отже, коефіцієнт автономії має вище значення (0,84), ніж нормативне,
що говорить про те, що медзаклад використовує не весь свій потенціал, але
значення не таке високе за нормативне, тому можна сказати, що реалізувавши
майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити
зобов’язання. Фінансова залежність підприємства знизилась у 2020 році, при
цьому значення показника у 2019 році було значне високе. Загалом значення
показника на рівні 1,19, свідчить про здатність компанії проводити
прогнозовану діяльність в довгостроковій перспективі. Для підвищення
значення необхідно, як очевидно, залучати додаткові позикові кошти
кредитних організацій, інших підприємств і т.д., що дозволить активізувати
операційну і збутову діяльність, що призведе до збільшення фінансового
результату роботи медзакладу або дозволить досягти інших цілей.
Значення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами зросло
на 0,71, але показник є нижчим за нормативне значення, а це свідчить про
значну фінансову залежність підприємства від зовнішніх кредиторів.
Маневреність власного капіталу Черкаської обласної лікарні є низькою і
значення знаходиться нижче нормативного значення протягом, а це означає,
58
що власні кошти повністю відволікаються на фінансування необоротних
активів.
Використовуючи методологію оцінки ефективності господарської
діяльності, що наведена в підрозділі 1.2, розглянемо показники рентабельності
Корсунь-Шевченківського лісгоспу (табл.2.10).
Коефіцієнт рентабельності активів протягом 2017-2019 рр. становить:
Коб (2019) = - 1775 / 288664,5*100% = -0,61%
Коб (2020) = 44655 / 466708,5*100% = 9,57%
Рентабельність власного капіталу дорівнює:
Рвк (2019) = -1775 / 218111*100% = -0,81%
Рвк (2020) = 44655 / 533879*100% = 8,36%
Рентабельності надання послуг Черкаської обласної лікарні становить:
Кпр (2019) = -1775 / 287565*100% = -0,62%
Кпр (2020) = 44655 / 279828*100% = 15,96%
Рентабельність послуг становить:
Рпр (2019) = -1775 / (289472+ 27808)*100% = -0,56%
Рпр (2020) = 44655 / (263767+ 36314)*100% = 14,88%
Рентабельність господарської діяльності дорівнює:
Ргд(2019) = -1775 / 318247*100% = -0,56%
Ргд(2020) = 44655 / 382045*100% = 11,69%
Рентабельність інвестицій медзакладу становить:
Рінв (2019) = -1775 / (232495+ 34494)*100% = -0,66%
Рінв (2020) = 44655 / (533879+ 50206)*100% = 7,65%
Таблиця 2.10 – Динаміка показників рентабельності КНП «Черкаська
обласна лікарня ЧОР» за 2019-2020 рр., %
Абсолютне
Показники 2019 рік 2020 рік
відхилення
1 2 3 4
Коефіцієнт рентабельності
-0,61 9,57 10,18
активів
Коефіцієнт рентабельність
-0,81 8,36 9,17
власного капіталу
59
Продовження Таблиці 2.10
1 2 3 4
Коефіцієнт рентабельності
-0,62 15,96 16,58
продажу
Коефіцієнт рентабельність
-0,56 14,88 15,44
продукції
Коефіцієнт рентабельності
-0,56 11,69 12,25
діяльності
Коефіцієнт рентабельності
-0,66 7,65 8,31
інвестицій
Проаналізувавши таблицю 2.10 можна сказати, що ефективність
господарської діяльності Черкаської обласної лікарні протягом 2 років зросла
на 12,25%, рентабельність активів – на 10,18%, власного капіталу – на 9,17%,
продаж – на 16,58%, продукції – на 15,44%, інвестицій – на 8,31%. Варто
відзначити, що такі результати є доволі позитивними, однак це відбулось за
рахунок від’ємного значення прибутку лікарні у 2019 році. Тому робити
висновок про певні тенденції не можливо, тому що аналіз динаміки був
проведений лише протягом останніх двох років через перехід підприємства на
нову форму господарювання. Наразі економічне становище лікарні є
нестабільним, так як підприємство набуло більшої автономії та вчиться
формувати власний бюджет за допомогою фінансових планів тощо та
розробляти певну стратегію на майбутнє. Тому, при такій ситуації, Черкаській
обласній лікарні вкрай необхідно знайти та розробити резерви покращення
ефективності господарської діяльності для забезпечення фінансової стійкості
та економічної стабільності.
60
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ
ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ КНП «ЧЕРКАСЬКА ОБЛІСНА ЛІКАРНЯ ЧОР»
3.1 Концепція проєкту розширення видів діяльності КНП
«Черкаська обласна лікарня ЧОР»
В умовах загальної глобалізації, прийняття єдиних міжнародних вимог,
норм і стандартів Україні здійснюється активне реформування сфери охорони
здоров’я, що полягає в автономізації медичних установ шляхом зміни їх
статусу в комунальні некомерційні підприємства, а їх керівники отримують в
управління самостійні організації, якими необхідно навчитися управляти. З
огляду на це, медичні установи, що змінили статус на КНП, отримують кошти
від НСЗУ згідно наданих послуг, що передбачені договором НСЗУ та власної
операційної діяльності, в залежності обсягу наданих послуг за рік.
Побудова діагностичного центру «Life» планується на базі Черкаської
обласної лікарні як розширення операційної діяльності закладу. Так як в
період пандемії лікарня отримувала стабільне фінансування, то після спаду
пандемії ситуація є нестабільною та залежить від сезонності захворювань.
Тому створення сучасного діагностичного центру з професійним обладнанням
зміцнить фінансову стійкість підприємства та збільшить його прибуток.
Ідеєю проєкту є забезпечення 60-70% пацієнтів Черкаської обласної
лікарні діагностичними послугами, а також іншого населення Черкаської
області.
Метою проєкту є створення власних діагностичних потужностей для
збільшення операційного прибутку Черкаської обласної лікарні.
Основними завданнями є:
- отримання фінансування від Черкаської обласної ради;
- підготовка приміщення;
61
- купівля необхідного обладнання;
- пошук та найм персоналу;
- організація надання послуг;
- відкриття діагностичного центру;
- початок операційної діяльності;
- отримання прибутку.
Проєкт передбачає створення діагностичного центру, що надає такі види
послуг як:
- МРТ;
- УЗД;
- Комп’ютерна томографія
- Рентгенівські дослідження.
- Консультація лікаря.
Всі кабінети центри оснащені сучасним медичним обладнанням,
новітніми, інноваційними технологіями та методиками діагностики та
лікування. З центром активно співпрацюють лікарі Черкаської обласної
лікарні.
В центрі працюють досвідчені лікарі вищої кваліфікаційної категорії.
Основою роботи діагностичного центру є безперервне навчання
персоналу, співпраця з лікарями, покращення сервісу, уважне ставлення до
пацієнтів тощо.
Ціни на послуги є середніми по місту. Робочий день триває 12-13 год., є
можливість надання послуг у вихідні дні.
Запис на прийом може бути здійснений як по телефону, так і через сайт
центру в інтернеті, також є можливість отримати консультацію лікаря по
телефону.
62
3.2 Аналіз розвитку медичної галузі
Найбільш визначною подією в 2018 році стала медична реформа, яка
повинна була закінчитися в 2020 році. З 2019 року установами первинної
медичної допомоги, які уклали контракт з Національною службою здоров'я,
отримують фінансування за новою моделлю – щорічну фіксовану виплату за
обслуговування кожного пацієнта, з яким лікарі цієї установи підписали
договір.
Реформування моделі фінансування медичних установ спеціалізованої
допомоги почалось з 2019 року, а високоспеціалізованої – з 2020 року. До
цього часу відбувалось реформування системи первинної допомоги. На рівні
спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги держава платить
безпосередньо медичному закладу за кожну надану медичну послугу за
прозорими і єдиним для всієї країни тарифами. Тариф включає всі витрати: і
на ліки, і на ремонт обладнання, і на роботу медиків.
На ринку приватних медичних послуг можна виділити наступні
особливості.
Якість послуг. На відміну від державного сектора, на ринку приватних
медичних послуг спостерігається конкуренція між учасниками, що стимулює
їх до постійного підвищення ефективності своєї роботи, поліпшення якості
послуг, що надаються за рахунок залучення висококваліфікованого персоналу,
покупки нового обладнання.
Персонал. Згідно з даними статистики Міністерства охорони здоров'я
України спостерігається старіння медичного персоналу. Спостерігається
нестача лікарів на існуючих штатних посадах. У наступних періодах може
спостерігатися гостра нестача лікарів відповідної кваліфікації. Так за даними
Міністерства охорони здоров'я в 2017 році загальна кількість лікарів складала
186178 чол., з яких частка осіб пенсійного віку становила 24,5%.
Однією з причин зменшення кількості зайнятих лікарів є низький рівень
заробітних плат медичного персоналу. На сьогоднішній день існує ряд лікарів,
63
які задіяні як в державному секторі, так і в приватному або зовсім переходять
у приватні клініки, оскільки вони пропонують більш високий рівень заробітної
плати.
Укрупнення гравців ринку. Ще однією тенденцією ринку приватних
медичних послуг є укрупнення гравців ринку за рахунок розширення профілю
і формату установи, а також розвитку мережі медичних центрів.
В Україні щорічно спостерігається зростання ринку приватної медицини
в умовах збільшення вартості наданих послуг, появи нових гравців і зростання
довіри до приватної медицини на тлі падіння до державної (рис. 3.1).
25 21,8
20 18,7
13,9
15
10
5
0
Ємність ринку приватних медичних послуг, млрд.грн.
2016 2017 2018
Рис. 3.1 – Динаміка ємності ринку приватних медичних послуг в
Україні в 2016 – 2018, млрд. грн.
Джерело: Державна служба статистики України, оцінка Pro-Consulting
У 2018 році в Україні в цілому було надано медичних послуг в
приватному секторі на суму в 21,8 млрд. грн. За підсумками 2018 року темпи
приросту ринку приватних медичних послуг сповільнилися до 16,6%, після
зростання на 34,5% в 2017 році.
Зниження приросту місткості ринку в першу чергу можна пов'язати з
певним насиченням ринку. У 2018 року реальні доходи населення в Україні
росли повільніше, більшу частину реальних доходів з'їла інфляція, плюс
зростання цін на комунальні послуги. У 2015-2018 роках зростання ринку
приватної медицини в основному відбувався за рахунок нових клієнтів, які
вибирали приватні медичні послуги на противагу державним. Українець, який
регулярно лікується \ проходить обстеження в приватній клініці, менше хворіє
64
(якщо враховувати, що в приватній клініці вище якість надання послуг, вище
шанс постановки вірного діагнозу і більш сучасне обладнання для лікування \
реабілітації), що на практиці знижує кількість хвороб клієнтів приватних
клінік. До всього варто додати, що клієнти приватних клінік, а особливо в
сегменті преміум, мають більш високі рівні доходів.
Для оцінки структури ринку приватних медичних послуг аналізувалися
дані фінансової звітності за основними кодами КВЕД, даними Служби
статистики України та центру статистики МОЗ (рис. 3.2).
2016 рік 2018 рік
Лікарні
Лікарні
Діагностика
Стоматології
22% Стоматологія
Репродуктивн
а медицина
Репродуктивн
Діагностика
17% а медицина
Онкологія
Онкологія
Інші
Інші
Рис. 3.2 – Галузева структура ринку приватних медичних послуг в
Україні, в 2016 і 2018 року, %
Джерело: фінансова звітність приватних клінік України, центр медичної
статистики МОЗ, оцінка Pro-Consulting
65
2015 рік 2018 рік
Державна медицина Приватна медицина Державна медицина Приватна медицина
Рис. 3.3 – Структура ринку медицини України в 2015 і 2018 році, в
грошовому вираженні, %
Джерело: фінансова звітність приватних клінік України, центр медичної
статистики МОЗ, оцінка Pro-Consulting
Ринок приватної медицини виріс на 71% за останні 4 роки, державні
витрати на медичні послуги зросли на 52%. У 2019, згідно із затвердженим
бюджетом України на 2019 рік, державні витрати склали не менше 95 млрд.
грн. За оцінками ринку медицини досить вагому частину займає «доплата з
кишені» в державному секторі, сюди відносяться як фінансова подяка лікарю
за консультацію, так і оплата маніпуляційних процедур, операцій та іншого.
З 2015 по 2018 рік частка приватної медицини збільшилася з 12,4% до
14,3%, незважаючи, на те, що, в грошовому вираженні ринок збільшився на
71%. Частка ринку державної медицини за підсумками 2018 року склала
85,7%.
Аналіз частки приватних медичних установ проводився на підставі
вибірки з інформації про діяльність приватних медичних закладів в Україні, в
цілому переважає частка загальнопрофільних клінік.
66
Загальний профіль
Діагностичні клініки
Стоматологічні клініки
Клініки репродуктивної
медицини
Онкологічні клініки
Інші
Рис. 3.4 – Частки приватних медичних установ за спеціалізаціями в
Україні за 2018 р., %
Джерело: фінансова звітність приватних клінік України, центр медичної
статистики МОЗ, оцінка Pro-Consulting
З 2012 року на ринку приватної медицини України росла частка
приватних клінік загального профілю, в першу чергу зміна структури
відбувалося під впливом вимог ринку, де для більшості середніх і великих
гравців дана модель бізнесу є найперспективнішою, що в свою чергу дозволяє
охопити максимальний коло потенційних клієнтів.
У досліджуваному періоді на ринок приватних медичних послуг в
Україні впливало кілька значних факторів, які і визначили його поточний стан.
Одним з таких факторів є стан державної медицини. На сьогоднішній
день реформування даної сфери може призвести до формування більш
прозорого механізму функціонування та фінансування, що в подальшому має
призвести до поліпшення якості надання послуг. У свою чергу, конкуренція
між приватною і державною медициною буде посилюватися. Такий розвиток
подій варто очікувати протягом найближчих 2-3 років. На рівень
конкурентоспроможності державної медицини, зокрема, буде впливати ряд
макроекономічних чинників, таких як витрати на медицину, рівень інфляції,
курс національної валюти і рівень доходів населення, а також якість реалізації
даної реформи на рівні міністерства. В майбутньому конкурентоспроможність
67
державної медицини багато в чому будуть залежати від підсумків медичної
реформи в Україні,
Практично всі основні приватні клініки широкого профілю надають
послуги в середньому і преміум сегменті. Орієнтація на два сегменти дозволяє
клініці охопити більшу кількість пацієнтів, ніж якби клініка була спрямована
тільки на певну ЦА. Виходячи з цього, одним з ключових макроекономічних
чинників ринку приватної медицини (зокрема, клінік широкого профілю) є
рівень реальних доходів населення. Через зростання цін споживачі змушені
переглядати свої витрати. В майбутньому ринок приватної медицини в
грошовому вираженні буде рости в першу чергу за рахунок нових клієнтів
Послугами великих клінік можуть користуватися як клієнти з середнім,
так і з високим рівнем доходів. У пацієнтів з високим доходом є можливість
пройти консультацію у провідного спеціаліста в клініці, і, якщо необхідно,
залишитися в палаті «підвищеного комфорту». У той час як пацієнт з середнім
доходом може вибрати послуги доктора без наукового ступеня і скористатися
послугами палати рівня «стандарт» де одночасно можуть перебувати 2-3
людини.
Відмінною особливістю ринку приватної медицини, в тому числі в
сегменті преміум, є застосування сучасних технологій, не тільки в плані
обстеження і лікування, а й в плані супутніх послуг, пов'язаних з
автоматизацією процесів, зберіганням і аналізом даних пацієнта. Інвестиції в
реалізацію цифрових технологій в сфері охорони здоров'я можуть сприяти
більш ефективному використанню медичних даних в дослідженнях,
підтримувати ініціативи в сфері персоналізації медичного
обслуговування. Цифрові інновації не замінюють людини, а, навпаки,
полегшують його роботу і розширюють можливості. Це дозволяє
висококваліфікованим медичним працівникам зосередитися на більш
важливих завданнях, які передбачають безпосереднє спілкування з пацієнтом.
З урахуванням перерахованих вище факторів, в подальших періодах на
ринку приватних медичних послуг будуть спостерігатися такі тренди:
68
1. Поява нових гравців на ринку. Незважаючи на високий рівень
необхідних вкладень, сфера приватних медичних послуг є перспективним
бізнесом, оскільки послугами приватної медицини все ще користується досить
мала частка українців, в порівнянні з країнами Європи, що в перспективі дає
можливість збільшення цієї кількості в кілька разів. З іншого боку, поява на
українському ринку приватної медицини нових інвесторів буде зростати при
поліпшенні інвестиційного клімату.
2. Розширення мережевих гравців шляхом відкриття нових клінік або
поглинання одиночних гравців в Києві та інших регіонах України. На Київ як
і раніше буде припадати ключова частка ринку приватної медицини. На ринку
України можна виділити до 10 великих клінік, чиї доходи і рівень інвестицій
в обладнання в рази перевищує показники для середніх і дрібних гравців,
однак це не заважає останнім розвиватися на даному ринку як в Києві, так і
інших регіонах України. Однак, більша частина гравців все-таки орієнтована
на людей із середнім доходом, які поступово переходять від послуг державної
до послуг приватної медицини.
3. Диверсифікація послуг за рахунок відкриття нових напрямків.
Застосування в лікуванні технічних новинок та інновацій дає можливість
залучати медичний персонал з іноземним досвідом, у якого є досвід лікування
складних хвороб, а наявність сучасного обладнання в клініці дозволить
максимально точно визначати діагноз і проводити лікування. Найбільше
докторів із зарубіжним досвідом доводиться на великі приватні клініки в
Києві. В даному випадку можна говорити, як про появу абсолютно нових
гравців, так і про розширення існуючих. Ті приватні клініки, які не можна
віднести до сегменту преміум, будуть активно розвиватися в даному
напрямку, тобто загальнопрофільні клініки будуть продовжувати збільшувати
асортимент послуг, що надаються з різних медичних напрямків.
69
3.3 Аналіз ринку проєкту
Діяльність створюваного підприємства направлена на надання послуг у
медичній сфері для людей із середнім рівнем доходу. Дані послуги призначені
для жителів Черкас та Черкаської області.
Ринок збуту на цей момент сформований. Прогнозований обсяг
пропонованих послуг представлений в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Прогнозований обсяг реалізації послуг
Види послуг В день В квартал В 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік
Експрес-діагностика 9 621 2376 2614 2875 3019 3321
Консультація лікаря 11 759 2904 3195 3514 3689 4058
Ультразвукові
8 552 2112 2323 2555 2682 2951
дослідження
Рентгенівські
12 828 3168 3485 3834 4217 4639
дослідження
Магнітно-резонансна
2 138 528 580 638 670 737
томографія
Компютерна томографія 4 276 1056 1162 1278 1342 1477
Всього послуг 46 3174 12144 13359 14694 15619 16400
Прогнози просування послуг були засновані на даних управління
охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, а також
враховувалися дані проведених маркетингових досліджень в м.Черкаси та
Черкаської області, де 17,4% населення хотіли б встановити стан свого
здоров'я методом повної діагностики та 27,54% опитаних хотіли б отримати
індивідуальну консультацію висококваліфікованого лікаря. ультразвуковим
дослідження зацікавлене 7,25% опитаних і в наданні послуг по
рентгенівському обстеженню потребують 52,19% опитаних.
Ринок діагностичного центру складається з п'яти основних сегментів.
Очікується, що основними споживачами буде міське населення у віці від
35 до 55 років (54%); інша група – діти у віці від 6 до 18 років – 22%; третя
група – люди у віці від 18 до 35 років – 7%, четверта група – це міське
населення у віці більше 55 років – 3,5%, і остання п'ята група – це сільське
населення – 13,5% (рис. 3.5).
70
міське населення (35-55 р.)
міське населення (6-18 р.)
7%
міське населення (18-35 р.)
54%
міське населення (більше
55 р.)
22%
сільське населення
Рис. 3.5 – Сегментація ринку по споживанню послуг створюваного
діагностичного центру
Розроблено на основі джерела: [43]
Найближчими та найбільш значними конкурентами діагностичного
центру «Life» є наступні діагностичні центри:
- «Євромед», вул. Менделєєва, 16;
- «ScanLife», вул. Менделєєва, 3;
- «Лабсервіс», вул. Дахнівська, 50/16;
- «ЛуР», вул. Дахнівська, 32.
Порівняльна характеристика основних конкурентів наведена в табл. 3.2.
Таблиця 3.2 – Порівняльна характеристика основних конкурентів
діагностичного центру «Life»
Параметр Характеристики
Назва
Євромед ScanLife Лабсервіс ЛуР
конкурента
- Аналізи - Аналізи - Комп’ютерна
- МРТ - Діагностика томографія (КТ)
- СКТ алергій - Ультразвукова
- УЗД - Комп'ютерна - Аутоімунологічні діагностика
- Флебологія томографія дослідження (УЗД)
Перелік
- Аналізи - МРТ на O-Scan - Діагностика - Прийом лікаря-
послуг
- ЕКГ та АТ - МРТ на i_Open паразитарних дерматолога
- Велоергометрія 0.36T захворювань - Прийом лікаря-
- Гастроскопія - ПЛР діагностика кардіолога
- Послуги - Мікрокультуральн - Прийом лікаря-
кардіолога і дослідження уролога
71
- Цитологічні - Прийом лікаря-
дослідження гастроентеролог
а
- Прийом лікаря-
ендокринолога
- Добове
моніторування
(ЕКГ,АТ)
Якість
Висока Висока Висока Висока
послуг
Запис через сайт,
Запис через сайт
Запис через сайт консультація
Відсутній запис та по телефону.
або по дзвінку можлива по
через сайт. Біля кожного
адміністратору. телефону.
Можлива лікаря зона
Через сайт запис Присутня
Сервіс консультація по очікування з
працює чітко. програма
телефону. диванами.
Комфортна зона лояльності для
Зона очікування Обслуговування
очікування: диван, клієнтів.
мала. корпоративних
крісла, телевізор. Зона очікування
клієнтів.
невелика.
Ціни Вище середніх Середні по місту Середні Вище середніх
Умови
продаж і Готівка, карта. Готівка, карта. Готівка, карта. Готівка.
розрахунку
Банери по району,
Банери по району,
листівки, реклама в Реклама в соц.
Реклама в соц. листівки, реклама в
Просування соціальних мережах,
мережах. соціальних
мережах, email- листівки.
мережах.
розсилка клієнтам.
Центр
Центр Клініка в окремій знаходиться на
Центр в окремій
Графік знаходиться на будівлі, перший першому поверсі
будівлі.
роботи та першому поверсі поверх. лікарні.
Графік: пн-сб, з
адміністрат лікарні, вхід Графік роботи: пн.- Графік роботи:
8:00 до 21:00, без
ивний окремий. Графік: з пт.: 7.30 – 16.00 пн-пт: з 8.00 до
перерви. Нд -
устрій 8:00 до 20:00. Нд - сб.: 9.00 – 12.00 20.00, сб: 9.00-
вихідний.
вихідний. нд - вихідний 14.00, нд -
вихідний
Виходячи з даних таблиці 3.2, основними конкурентами є діагностичні
центри Євромед та ScanLife, які знаходяться найближче до Черкаської
обласної лікарні і спеціалізуються саме на діагностиці, використовуючи при
цьому сучасне обладнання та висококваліфікований персонал. Євромед
приваблює клієнтів високою якістю діагностики та сервісом, але ціни є
високими, тому потенційні споживачі шукають інші центри, найближчим з
яких є ScanLife, де постійно діють скидки на дослідження і позиціонує себе як
центр з найнижчими цінами по місту. Якщо брати відгуки клієнтів про
72
діагностичний центр «ScanLife», то вони є неоднозначними і стосуються вони
насамперед сервісу.
Перевагами діагностичного центру «Life» є:
- найближче розташування до Черкаської обласної лікарні;
- швидке і якісне обстеження кваліфікованим персоналом;
- доступні ціни;
- індивідуальний підхід;
- запис на прийом у зручний для клієнтів час;
- працюватиме в неділю (скорочений день);
- програма лояльності для постійних клієнтів, а також система знижок
для пенсіонерів;
- можливість консультування у лікаря.
3.4 Маркетинг-план проєкту
Проект створення діагностичного центру спрямований на надання
різного виду послуг для задоволення потреб населення у медичній сфері.
Особливості та переваги послуг діагностичного центру «Life» полягають в
комплексному їх надання, доступності ціни і індивідуальним підходом до
кожного клієнту.
Цей ринок привабливий як для інвесторів, які зможуть отримувати
дохід від вкладення своїх інвестицій, так і для засновників, які в майбутньому
теж зможуть отримувати стабільний прибуток за умови правильної організації
діяльності, кадрової політики, фінансової організації та ретельному
дослідженні ринку в даній галузі.
Ціна товару, з точки зору споживача, визначається через граничну
корисність. З точки зору споживача, про ціну неможливо говорити, не
торкаючись витрат виробництва. Витрати виробництва в загальному вигляді
представляють собою витрати праці, природних ресурсів, машин, обладнання
73
на виробництво різних товарів і послуг. Виробляти один і той же товар можна
при різних величинах витрат.
Ціна є важливим елементом комплексу маркетингу. Підприємства
намагаються не потрапляти під стихію ринку, а намагаються самі
сформулювати ціну, вигідну їм і споживачам. Існує кілька зовнішніх чинників,
які впливають на процес ціноутворення, основними з них є:
- споживачі;
- учасники каналів руху товарів;
- ринкове середовище;
- держава.
Цінова політика нашої фірми побудована за принципом спрямованості
на потенційного споживача з середнім рівнем достатку, але це не означає, що
медичні установи і приватні особи з достатком вище середнього не можуть
бути покупцями вироблених фірмою послуг.
Даний напрямок цінової політики обрано з урахуванням того, що на
даний момент фактор ціни залишається в ряду значущих, але це не означає, що
фірма збирається надавати послуги низької якості: передбачувана якість
товару знаходиться на досить високому рівні. Дана цінова політика
забезпечується за рахунок:
- високої якості і невисокою ціною наданих послуг;
- високої кваліфікації працівників;
Ціни на послуги будуть встановлені за орієнтацією на конкурентів.
Більш детальний перелік послуг та цін діагностичного центру представлений
в таблиці нижче.
Таблиця 3.3 – Прайс на послуги діагностичного центру «Life»
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік
Середня Середня Середня Середня Середня
Вид послуги Від, До,
вартість, вартість, вартість, вартість, вартість,
грн. грн.
грн. грн. грн. грн. грн.
Консультація
профільного 200 250 225 250 275 300 325
лікаря
74
Продовження Таблиці 3.3
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік
Середня Середня Середня Середня Середня
Вид послуги Від, До,
вартість, вартість, вартість, вартість, вартість,
грн. грн.
грн. грн. грн. грн. грн.
Експрес-
250 300 275 302 332 350 370
діагностика
МРТ 1100 2300 1700 1785 1800 1825 1840
КТ 700 1750 1225 1287 1300 1330 1340
Рентген 150 400 275 302 320 340 350
УЗД 80 350 215 237 250 270 300
Ринок медичної діагностики в Черкасах досить розвинений, тому
створюваний діагностичний центр має серйозних конкурентів у цій області,
які вже освоїли ринок та зайняли певну частку на ньому.
Зміни на даному ринку можуть відбуватися під впливом зовнішніх
чинників – вподобань споживачів
Так само потрібно звернути увагу на внутрішні фактори, що впливають
на стан даного ринку:
- конкуренція;
- зміна внутрішнього складу учасників ринку.
Все це призводить до постійних змін на даному ринку, що постійно
сприяє якісному поліпшенню складу учасників і як наслідок постійне
поліпшення і розширення розмаїття послуг, що надаються діагностичним
центром.
Стиль реклами повинен бути побудований таким чином, щоб покупець
звернув увагу на центр. Тому особливий акцент буде робитися на особливі
властивості товару і його якість в порівнянні з конкурентними.
Засобами поширення реклами служать видання рекламного характеру,
розміщення реклами в засобах масової інформації у вигляді рекламних
оголошень, створення сайту, розсилання рекламних проспектів по
підприємствах, також рекламі піддаватимуться звичайні поліклініки, лікарні,
стоматологічні клініки і кабінети, приватні клініки і клініки нетрадиційної
75
медицини, а так само інші установи, що відносяться до медичних. Для
стоматологічних кабінетів прилад «Mageric Biotest Pro» буде гарним
помічником в області тестування сумісності пропонованих пломб, коронок і
іншого з організмом пацієнта. Для клінік нетрадиційної медицини за
допомогою приладу можна організувати цілий медичний кабінет, так само
прилад є хорошим помічником для лікарів гомеопатів.
Основним видом реклами обрана реклама директ-мейлом, а також
реклама на біл-бордах. Потенційні споживачі вже будуть відомі про центр, за
рахунок відвідування та рекомендацій лікарів обласної лікарні.
Для реалізації послуг, що буде надаватися центром буде задіяний канал
збуту «виробник – споживач».
Канал збуту «виробник-споживач» вибраний за рахунок того, що
послуги будуть надаватися напряму споживачеві. Інколи передбачається
залучення лікарів, через яких буде надаватися рекомендація щодо проведення
діагностичних обстежень в діагностичному центрі «Life». Загалом пацієнт
може обстежитися як із направленням так і без направлення лікаря. Система
обслуговування побудована таким чином, щоб активно взаємодіяти з
пацієнтами. Тобто пацієнтові надається вся необхідна інформація про послуги,
і при необхідності він може отримати більш детальну інформацію від
консультанта. Споживач після проходження діагностики отримує
безкоштовну рекомендацію лікаря з приводу курсу лікування і протягом 3-х
тижнів може записатися на прийом до лікаря безкоштовно, щоб дізнатися
результати лікування.
Таблиця 3.4 – Бюджет маркетингових заходів діагностичного центру
Назва Вартість реклами, грн. в перший рік
Створення сайту 17000
Розкрутка і реклама в соціальних мережах 25000
Розробка макетів друкованої продукції 500
Друк листівок (3 тис. екземплярів) 5580
Реклама на біл-бордах (3 міс., 2 біл-борди) 15000
Всього 63080
76
3.5 Виробничий план проєкту
Розміщуватися діагностичний центр буде на території Черкаської
обласної лікарні, що забезпечить його необхідним рівнем доступності та
відповідно попиту.
Важливо правильно підібрати приміщення, яке буде підходити саме під
використання в якості діагностичного центру. Обов'язковою умовою є
наявність окремої нежилої будівлі. Внутрішня організація включає правильне
розміщення інженерних комунікацій, вентиляції, покриття підлоги, стін та
стелі, освітлення тощо. Встановлена мінімальна площа кабінетів. Зокрема, для
однієї рентгенустановки слід виділити не менше 4 м.кв., кабінет лікаря
повинен займати 12 м.кв., кабінет МРТ – від 18 м.кв.
Площа кабінетів діагностичного центру становитиме:
- кабінет МРТ – 20 м.кв.;
- рентгенівський кабінет – 10 м.кв.;
- кабінет КТ – 20 м.кв.;
- кабінет УЗД – 15 м.кв.;
- кабінет лікаря – 15 м.кв.;
- зона ресепшена – 10 м.кв.
Загальна площа діагностичного центру становитиме 90 кв.м. Будівля, в
якій буде розміщуватися діагностичний центр знаходиться у власності
Черкаської обласної лікарні та буде надана у довгострокове користування на
безоплатній основі як розширення до операційної діяльності лікарні.
У планованому приміщенні будуть проведені необхідні ремонтні
роботи, закуплено обладнання, меблі.
Вимоги, які потрібно дотримуватися при відкритті медичного центру
(згідно ДБН В.2.2-10:2016):
1. Належність. За загальним правилом медичні, діагностичні центри,
інші установи охорони здоров'я розміщуються на першому-другому поверсі.
77
В окремих випадках можливе їх розміщення на цокольних, мансардних або
інших поверхах.
2. Фасадна частина, вхід. Вхід до діагностичного центру повинен бути
окремим та здійснюватися через тамбур.
3. Комунікації. При проектуванні закладів охорони здоров'я для
зручного доступу людей с інвалідністю і використання ними приміщень
необхідно передбачати заходи, пристрої і пристосування у відповідності з
вимогами даних норм,
ДБН В.2.2.-9, ДБН В.2.2-17.
Місце розташування: густозаселених район. Зона інтенсивного руху
пішоходів. Бажано – місце для паркування автомобілей.
Так як дотримання санепідем режиму має першочергове значення, то
матеріали, якими оброблені стіни, підлога і стеля медичного центру повинні
бути максимально простими для миття і проведення дезінфекцій. Відповідно,
фарба повинна витримувати агресивну дію деззасобів, не створювати тріщин
і нерівностей, в яких може накопичуватися бруд. Так само підлога не може
мати тріщин і щільно прилягати до стін, щоб її було легко мити.
Оскільки в кожному кабінеті медичного центру повинні бути раковини,
то стіни навколо них потрібно обробляти матеріалами, несприйнятливими до
постійного впливу вологи.
У коридорах центру найбільший потік людей – клієнтів, персоналу, тому
підлога і стіни повинні бути стійкими до механічних пошкоджень.
Поверхня меблів, яка знаходиться в кабінетах, також повинна бути
гладкою і легко митися. Ця вимога стосується опалювальних приладів, які
повинні знаходитися біля зовнішніх стін. Додатково, щоб забезпечити
знезараження повітря, на стіни кріпляться бактерицидні випромінювачі.
Ще одна важлива складова комфортних умов – якісне освітлення. Згідно
гігієнічним нормам, рівень природного освітлення приміщень повинен
відповідати встановленим нормам. Штучні джерела освітлення повинні бути з
закритими розсіювачами і випромінювати нерізке світло, комфортне для очей.
78
Кабінети, в яких проводяться огляди пацієнтів, необхідно обладнати
додатковими джерелами освітлення. Це можуть бути настінні та переносні
лампи, які випромінюють світло, наближене до природного.
Основним приладом для проведення діагностики буде «Mageric Biotest
Pro», що призначений для знаходження акупунктурних точок, проведення
електропунктурної експрес діагностики стану організму людини за
результатами вимірювань параметрів біологічно активних точок, тестування
препаратів і терапії відповідно до методики Р. Фолля. Прилад включає в себе
всі найбільш необхідні якості такі як: простота, зручність і легкість в обігу і
налаштуванні приладу, мала вага виробу, надійність і міцність, мале
енергоспоживання, естетичний зовнішній вигляд і його периферійних
пристроїв. Існує пристрій для підключення апарату «Біотест» до ЕОМ, що
дозволяє повністю автоматизувати роботу лікаря.
Перевага пропонованих нашим діагностичним центром послуг полягає
в тому, що діагноз пацієнта визначається дуже швидко (35-40 хвилин) і
кваліфікований лікар, який проводив діагностику, за наявною інформації на
дисплеї відразу ж визначає курс лікування пацієнта.
В даний час ведення документообігу неможливо без застосування
комп'ютерної техніки. В даному випадку комп'ютер застосовується для
зберігання інформації про пацієнтів, виведення звітів для планування
діяльності. В основному бачиться застосування досить поширених офісних
пакетів, однак більш перспективним можна вважати застосування спеціально
розробленої бази даних, яка дозволяла б проводити не тільки зберігання
інформації, але і вибірку з неї по певному запиту. Крім того, застосування
комп'ютера дозволяє вести облік не тільки пацієнтів, але й покласти завдання
фінансового і юридичного характеру (платіжні доручення, рахунки, фінансову
звітність та інше).
Підключений до комп'ютера принтер дозволяє швидко і якісно
роздрукувати картку пацієнта, і в разі її втрати швидко і надійно відновити
історію хвороби. У разі тривалої перерви в лікуванні можливо відновлення
79
всієї картини захворювання пацієнта, шляхом вилучення з бази даних,
пов'язаної з пацієнтом, інформації.
Для магнітно-резонансної томографії буде використаний томограф
Philips Multiva 1.5T, що дає можливість отримати зображення зрізів
(товщиною до 0,5 мм) м’яких тканин і органів у різних площинах. Таким
чином, такі серйозні захворювання, як різні пухлини, грижі, аномалії розвитку,
запальні процеси в тканинах і органах діагностуються легко і безпомилково.
Перевагами приладу є:
- проведення рутинних досліджень з високою якістю зображення за 10
хвилин;
- спеціалізовані додатки, включаючи МРТ всього тіла, онкологічні МР-
дослідження і МРТ молочних залоз;
- скорочення часу підготовки до дослідження на величину до 40%
завдяки новій технології оптимізації робочого процесу FlexStream;
- економічність протягом всього терміну експлуатації.
Компютерна томографія буде здійснюватися за допомогою сканера
SOMATOM go.Up, перевагами використання якого є:
1. Безпека (метод ітеративної реконструкції SAFIRE і фільтр Tin Filter
забезпечують відмінну якість зображення при використанні мінімальних доз
опромінення; технологія CARE i-Tilt захищає чутливі органи при скануванні;
мінімальне променеве навантаження).
2. Точність (64-зрізовий КТ-сканер дозволяє отримати зображення
високої якості; апарат має високу роздільну здатність і оснащений детектором
Stellar, що знижує шуми в зображенні).
3. Швидкість (забезпечує більш швидке сканування в порівнянні з
іншими апаратами).
4. Зручність (стіл томографа здатний витримати навантаження до 200 кг;
технологія iMAR дозволяє проводити КТ пацієнтам із зубними протезами,
імплантами суглобів та кардіостимуляторами).
Витрати на обладнання для діагностичного центру становлять:
80
Таблиця 3.5 – Витрати на обладнання
Обладнання Кількість Вартість, грн.
Mageric Biotest Pro 2 шт. 49660
Philips Multiva 1.5T 1 шт. 10116747,24
Сканер SOMATOM go.Up 1шт. 9259535,7
Рентгенографічний апарат
1 шт 7100000
ACCORD DR
Ультразвукова діагностична
система експертного класу 1 шт. 1610000
Aplio 500
Комп’ютер 8 шт. 80000
Принтер 8 шт. 12800
Всього 28228742,94
Амортизація обладнання буде здійснюватися лінійним методом, прилад
Mageric Biotest Pro, комп’ютери та принтери амортизуватимуться 5 років, інші
прилади, такі як рентгенівський апарат, ультразвукова система тощо – 15
років.
Даним проєктом заплановано відкриття сучасного діагностичного
центру, який буде працювати в будні дні з 08.00 до 21.00 і в суботу та неділю
з 09.00 до 19.00. Проконсультуватися з лікарем можливо з пн-пт з 09.00 до
17.00, а також в суботу з 10.00 до 15.00.
Також в медичному центрі можна буде зробити лабораторну діагностику
(яка буде проводиться на новітньому обладнанні профільної організації).
Згідно з концепцією проєкту передбачається, що наповнення лабораторії
медичним обладнанням буде виповнено за рахунок організації, яка
безпосередньо буде проводити лабораторні дослідження і надавати результати
лікарю центру, а також лікарям Черкаської обласної лікарні. Така співпраця
забезпечить прибутковість даних послуг для діагностичного центру на рівні
приблизно 30%.
Крім цього, дана співпраця дозволить заощадити на купівлі необхідного
лабораторного обладнання та зарплати персоналу.
81
Звернення пацієнта в діагностичний центр
Запис на консультацію з лікарем
Інструментальна + лабораторна діагностика
пацієнта
Контрольний візит пац ієнта за
результатами лікування
Повторний профілакт ичний візит пацієнта
Рис. 3.6 – Алгоритм обслуг овування пацієнтів центру
*Розроблено автором
Для надання зазначених вище послуг в діагностичному центру будуть
обладнані спеціалізовані кабінети, в яких буде встановлено необхідне
обладнання для надання якісних послуг пацієнтам.
Повна собівартість послуги УЗД подана в табл. 3.6.
Таблиця 3.6 – Повна собівартість послуги УЗД
Статті витрат Сума, грн
Основна заробітна плата 21,17
Додаткова заробітна плата 7,08
Заробітна плата — разом основна та додаткова 28,25
Нарахування на заробітну плату 6,22
Матеріальні витрати 0,78
Амортизаційні відрахування 12,54
Прямі витрати 47,79
Накладні витрати 11,86
Разом 59,65
Рівень рентабельності встановимо на рівні 15%. Таким чином
59,65*1,15=68,6 грн.
З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуги становитиме –
68,6+20%=82,32 грн.
Собівартість послуги МРТ та КТ в середньому становить (табл.3.7):
82
Таблиця 3.7 – Повна собівартість послуг МРТ та КТ
Статті витрат Сума, грн
Заробітна плата 43,20
ЄСВ (36,3%) 15,68
Матеріальні витрати 1402,40
Амортизаційні відрахування 359,28
Прямі витрати 1820,56
Накладні витрати 23,55
Разом 1844,11
Рівень рентабельності встановимо на рівні 15%. Таким чином
1844,11*1,15=2120,73 грн.
З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуги становитиме –
2120,73+20%=2544,88 грн.
Собівартість медичної послуги рентген складає (табл. 3.8):
Таблиця 3.8 – Повна собівартість послуги рентген
Статті витрат Сума, грн
Заробітна плата 30,57
Матеріальні витрати 15,75
Амортизаційні відрахування 130,58
Прямі витрати 176,9
Накладні витрати 11,43
Разом 188,33
Рівень рентабельності встановимо на рівні 15%. Таким чином
188,33*1,15=216,58грн.
З врахуванням ПДВ (20%) вартість послуги становитиме –
216,58+20%=259,9 грн.
3.6 Організаційний план проєкту
Діагностичний центр «Life» буде за формою власності колективним та
за організаційно-правовою формою – товариством з обмеженою
відповідальністю (ТОВ). Тобто діагностичний центр буде являти собою
об'єднання юридичних осіб для спільної господарської діяльності та нести
відповідальність в межах своїх внесків.
83
Статутний фонд складає 17631245,746 грн. Також особливістю ТОВ є те,
що вклади учасників можуть переходити від власника до власника, але тільки
за згодою інших учасників товариства в порядку, передбаченому статутом.
Для організації діяльності потрібно придбати:
- технологічне обладнання (Mageric Biotest Pro, Philips Multiva 1.5T,
ультразвуковий апарат, рентгенівський апарат, ЕОМ тощо);
- меблі;
- зробити невеликий ремонт приміщення спрямований на поліпшення
інтер'єру та відповідності санітарним нормам.
Загальна кількість створюваних робочих місць, включаючи керівника -
16 осіб.
Основним персоналом в діагностичному центрі є лікарі кабінетів МРТ,
КТ, УЗД, рентген та кабінет лікаря загальної практики, допоміжними –
медичні сестри та молодші медичні сестри (санітарки), управлінський
персонал складають директор і головний бухгалтер.
Детальний опис потреби у персоналі наведено в табл. 3.9.
Таблиця 3.9 – Потреба у персоналі діагностичного центру «Life»
Необхідна Вартість персоналу,
Вид діяльності Якості, необхідні для виконання роботи чисельність, грн.
осіб В місяць В рік
Основні вимоги:
- Вища медична освіта.
- Наявність діючого сертифіката спеціаліста
та діючої лікарської категорії.
- Знання сучасних методик променевої
діагностики.
Лікар - Досвід роботи від 5 років.
спеціалізованого - Відмінні комунікативні навички,
4 28000 336000
кабінету (МРТ, акуратність, відповідальність.
КТ, УЗД, ін.) Обов'язки:
- Інтерпретація результатів проведених
досліджень і формування висновків.
- Надання консультативної допомоги
лікарям інших спеціальностей.
- Своєчасне і якісне оформлення медичної
документації.
Основні вимоги:
Лікар загальної - Повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за
1 6000 72000
практики напрямом підготовки «Медицина»,
спеціальністю «Лікувальна справа».
84
- Наявність діючих підтверджуючих
документів, що дозволяють вести
медичну практику.
Обовязки:
- Амбулаторний прийом пацієнтів,
діагностика та призначення подальшого
лікування.
- Ведення електронної медичної
документації.
- Підготовка звітів.
Основні вимоги:
- Медична освіта (сестринська справа,
середня базова).
- Знання комп`ютера на рівні впевненого
користувача.
- Знання медичних наказів та санітарних
норм.
Обов’язки:
- Проведення п/ш, в/ш, в/в, в/м інєкцій.
Медична сестра 5 27500 330000
- Забір біоматеріалу з вени;
- Постановка в/в катетору;
- Забір урогенітального матеріалу.
- Ведення медичної документації;
- Дотримання санітарно епідеміологічного
режиму;
- Володіння ПК.
- Допомога лікарю у прийомі пацієнтів
(набір та друк заключення).
Основні вимоги:
- Середня спеціальна медична освіта за
спеціальністю «Сестринська справа» або
«Медикопрофілактична справа» без вимог
до стажу чи повна середня освіта та
професійна підготовка за встановленою
програмою й стаж роботи у клініці — не
менше одного року.
- Знання правил оформлення облікової
документації.
- Вміння користуватися офісною
оргтехнікою
- Впевнений користувач офісними
Адміністратор 2 10000 120000
програмами, в тому числі Word, Excel,
електронна пошта.
- Знання основ медичної етики і ділового
спілкування.
Обов’язки:
- Запис пацієнтів до спеціалістів центру та
організація зустрічі пацієнтів у холі центру.
- Надання інформації по телефону про
роботу центру.
- Супровід пацієнтів до спеціалізованих
кабінетів.
- Контроль надходження платежів за
медичні послуги.
85
Продовження Таблиці 3.9
Необхідна Вартість персоналу,
Вид діяльності Якості, необхідні для виконання роботи чисельність, грн.
осіб В місяць В рік
Основні вимоги:
- Порядність.
- Акуратність.
- Досвід роботи в мед.закладах буде
перевагою.
- Відсутність алергії на дезпрепарати.
Обов’язки:
Молодша медична
- Дотримання санітарно-гігієнічних норм і 2 9000 108000
сестра
правил.
- Підтримка чистоти та порядку в медцентрі
протягом зміни (кабінети, технічні
приміщення, санвузли).
- Періодичне генеральне прибирання.
- Щоденне поточне прибирання.
- Винесення сміття
Основні вимоги:
- Повна вища освіта.
- Знання програм Word, Excel
- Досвідчений користувач 1C.
- Досвід роботи бухгалтером від 2-х років
- Навички роботи з офісною технікою
Обов’язки:
Бухгалтер 1 9000 108000
- Облік товарних запасів (медпрепарати та
вироби медичного призначення).
- Облік касових операцій.
- Складання звітності, ЄСВ, ПДВ, баланс,
фінансовий звіт, акти звірок.
- Нарахування і розрахунок заробітної
плати, відпусткних.
Основні вимоги:
- Вища медична освіта (обов'язково).
- Досвід роботи на аналогічній позиції не
менше 5 років.
- Високий рівень менеджерських навичок,
аналітичний склад розуму. Здатність
працювати в режимі багатозадачності,
стресостійкість.
- Впевнене володіння ПК.
Обов’язки:
Директор - Участь у формуванні стратегічних завдань 1 15000 180000
і їх виконання.
- Операційне управління центром.
- Управлінський облік, фін.контроль.
- Управління персоналом клініки: пошук і
побори, мотивація, оцінка.
- Управління якістю послуг і сервісом.
- Впровадження та забезпечення виконання
KPI.
- Забезпечення життєдіяльності клініки.
- Аналітика, звітність.
86
Загальний фонд заробітної плати в рік складає – 1254000 грн.
Планування і здійснення кадрової політики засноване на досягненні
цілей діагностичного центру – поліпшення фінансових показників діяльності
за рахунок ефективного використання людських ресурсів, зростання
продуктивності праці, оптимізації витрат на персонал.
Мета менеджменту в галузі управління персоналом і кадрової політики
– досягнення ефективності в наступних функціональних областях:
- навчання і розвиток персоналу (навчання персоналу, підвищення
кваліфікації, розвиток професійної майстерності, атестація персоналу);
- вдосконалення системи винагороди за працю (включаючи
нематеріальне винагороду і систему пільг в компанії).
Трудові відносини в компанії, включаючи застосовувані системи
винагороди за працю, а також системи забезпечення безпеки праці і здоров'я
регулюються колективним договором. Колективний договір компанії буде
укладений з дотриманням всіх норм законодавства і принципів соціального
партнерства. Виконання колективного договору контролюється органами
соціального захисту, куди з певною періодичністю будуть направлятися
відповідні звіти.
Регулювання трудових відносин, режиму робочого часу і часу
відпочинку, надання відпусток, здійснюватиметься в повній відповідності з
вимогами трудового законодавства, умовами і положеннями колективного
договору, і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно рис. 3.7 діагностичний центр має лінійну організаційну
структуру, що спрощує систему розподілу обов’язків та відповідальності, а
також така структура сприяє оперативності прийняття рішень та узгодженості
дій виконавців.
87
Директо р
Бухгалтер Лікар загальної Адміністратор
практики
Спеціалізовані лікарі
Медсестри
Молодші медичні
сестри
Рис. 3.7 – Організаційна структура діагностичного центру «Life»
*Розроблено автором
3.7 Оцінка ризиків проєкту
Сфера медичних послуг досить ризикована з точки ведення бізнесу.
Однак, прораховуючи всі можливі ризики заздалегідь, є можливість захистити
проєкт від негативного впливу даних факторів.
1. Підготовка до відкриття центру
Приміщення центру, ремонт, обладнання, персонал – все повинно
відповідати суворим нормам і вимогам. Це означає, що на пошук оптимальних
варіантів може піти кілька місяців.
Особлива увага приділяється стадіям проектування та ремонту
приміщення, порушення норм яких веде до невідповідності готового
діагностичного центру ліцензійним вимогам і призвести до відмови в ліцензії
на медичну діяльність.
Заходи щодо зниження (усунення) ризику: ретельно слідкувати за
стадіями підготовки приміщення для здійснення медичної практик; обирати
88
професійне обладнання у надійних постачальників; ретельний відбір
персоналу за відповідним фахом, навичками та досвідом.
Імовірність виникнення даного ризику – середня.
Ступінь впливу – висока.
Можливість управління ризиком – часткова.
2. Ризик ненадійності забезпечення енергопостачання.
Ненадійність забезпечення енергопостачання може спричинити
проблеми в постачанні електроенергії або зниженню якості поставок, що може
спричинити за собою зменшення обсягу надання послуг діагностичного
центру, а також втрату частини клієнтури. Особливо це може відбитися а
роботі основного технологічного обладнання проєкту – МРТ, КТ і т.п.
Заходи щодо зниження (усунення) ризику: установка потужного
генератора, що працює на топливі на території центру.
Імовірність виникнення даного ризику – середня.
Ступінь впливу – середня.
Можливість управління ризиком – часткова.
Особливої уваги потребують наступні види ризиків:
- Ризик зриву термінів проведення проектних або будівельних робіт.
- Ризик помилок в підборі персоналу.
- Ризик неналежної якості координації поточної роботи діагностичного
центру.
- Ризик високих цін на послуги, що надаються.
- Ризик недостатності обсягів послуг, що надаються.
1. Ризик зриву термінів проведення проектних або будівельних робіт.
Зрив термінів проведення проектних або будівельних робіт веде до затримок
у відкриті центру. Для інвестора проєкту це означає неотримання
запланованого доходу у встановлені терміни. З економічної точки зору,
затримка здачі об'єкта може привести до появи більш активного конкурента,
який спрацює в цій ситуації на випередження,
89
Заходи щодо зниження (виключення) ризику: постійний контроль за
поставками будматеріалів на місця; пошук та вибір надійної будбригади, а
також укладення договору в разі непередбачуваних ситуацій.
Імовірність виникнення даного ризику – середня.
Ступінь впливу – середня.
Можливість управління ризиком – часткова.
2. Ризик помилок в підборі персоналу.
Недостатня кваліфікація персоналу веде до зниження якості надаваних
послуг, а також до втрати частини клієнтури, що, в свою чергу, призводить до
зменшення обсягу доходів центру.
Заходи щодо зниження (виключення) ризику: прийняття на роботу
спеціалістів з обласної лікарні, що мають певний досвід та кваліфікацію; при
співбесіді перевірка знань щодо основ медицини; прийом на роботу молодих
спеціалістів та їх навчання.
Ступінь впливу – висока.
Можливість управління ризиком – повна.
3. Ризик неналежної якості координації поточної роботи діагностичного
центру.
Умовами даного проєкту передбачається суміщення в рамках однієї
посади функцій генерального директора підприємства і головного лікаря.
Людина, яка призначається на цю посаду повинна володіти глибокими
знаннями і досвідом, як в області медицини, так і в області менеджменту. Не-
достаток знань або досвіду в одній із зазначених областей може спричинити за
собою помилки в управлінні підприємством.
Заходи по зниженню (виключення) ризику: звернення в консалтингове
агентство для відбору директора діагностичного центру.
Імовірність виникнення даного ризику – середня.
Ступінь впливу – висока.
Можливість управління ризиком – повна.
4. Ризик високих цін на послуги, що надаються.
90
Так як допущення за цінами на послуги, що надаються зроблені на
підставі середніх ринкових цін, даний вид ризику може мати місце при
ціновому тиску (демпінгу) з боку конкурентів.
Заходи щодо зниження (виключення) ризику: активно проводити
моніторинг цін конкурентів; проводити заходи щодо зменшення собівартості
наданих послуг.
Імовірність виникнення даного ризику – середня.
Ступінь впливу – висока.
Можливість управління ризиком – часткова.
5. Ризик недостатності обсягів послуг, що надаються.
Даний вид ризику може бути пов'язаний з високими цінами на послуги,
що надаються, недоліком платоспроможності споживачів, високим рівнем
обслуговування у конкурентів. Ризик високих цін і методи протидії йому
розглянуті вище. Місце розміщення медичного центру характеризується
достатньою платоспроможністю населення. В зв'язку з цим
неплатоспроможність населення не є визначальним фактором для даного
проєкту. Конкуренція в місті досить висока, тому у зв'язку з цим, рівень
обслуговування у конкурентів є одним з основних факторів для даного виду
ризику.
Заходи щодо зниження (виключення) ризику: облаштування
комфортних зон очікування; можливість оплати послуги готівкою і
терміналом; запис на прийом на сайті, а також по телефону, тощо.
Імовірність виникнення даного ризику – середня.
Ступінь впливу – висока.
Можливість управління ризиком – часткова.
Всі матеріали і інструменти, що застосовуються в процесі надання
послуг, широко представлені на ринку України, і доступні для придбання
через роздрібну або оптову торговельну мережу в будь-який момент часу.
Таким чином, дані види ризиків відсутні.
До фінансових ризиків проекту відносяться наступні ризики:
91
- Ризик неплатежів.
- Ризик нестачі фінансування проєкту.
Ризик неплатежів. Негативний вплив даного виду ризику проявляється в
нестачі коштів у підприємства, зниження прибутку. Заходи щодо зниження
(виключення) ризику: створення гарної репутації центру, проведення
маркетингової кампанії для збільшення обсягів наданих послуг за рахунок
залучення нових клієнтів.
Імовірність виникнення даного ризику – відсутня.
Ризик нестачі фінансування проєкту, Негативний вплив даного виду
ризику проявляється у відсутності можливості здійснити або закінчити
реалізацію проєкту через відсутність фінансових коштів
Заходи щодо зниження (виключення) ризику: врахувати актуальність
проєкту, його вигоди та всі ризики перед тим, як пропонувати даний проєкт
інвестору.
Імовірність виникнення даного ризику – нижче середньої.
Можливість управління ризиком – часткова.
3.8 Фінансовий план проєкту
Загальна вартість проєкту відкриття діагностичного центру «Life»
складає 29090742,922 грн. (табл. 3.10), при чому 60% фінансових коштів буде
складати власний капітал, а 40% - фінанси обласного бюджету.
Таблиця 3.10 – Інвестиційні витрати на відкриття діагностичного
центру
Власний Фінанси обл.
Витрати
капітал бюджету
Реєстрація (включаючи
12000 8000
отримання всіх дозволів)
Обладнання 16937245,746 11291497,176
Введення в експлуатацію
350000 -
всього обладнання
Ремонт приміщення 180000 120000
92
Закупівля форми для
12000 -
персоналу
Закупка офісних меблів 45000 -
Первісна закупівля
60000 40000
медикаментів
Рекламні матеріали 63080 -
Навчання персоналу 35000 -
Всього 17631245,746 11459497,176
Загальна вартість проєкту 29090742,922
План прибутків-збитків представлений в табл. 3.11. (Додаток ).
93
Таблиця 3.11 – План прибутків-збитків проєкту
Величина по періодах проекту
Періоди
Показник Разом по
1 рік 2 рік
3 рік 4 рік 5 рік проекту
1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. 6 міс. 12 міс.
Обсяг продаж 11205820 11205820 11205820 11205820 22860996 22860996 66595948 7328880 8391830 32861930
ПДВ 2241164 2241164 2241164 2241164 5572199,2 5572199,2 11319189,6 1465776 1678366 6572386
Чистий обсяг
9964656 9964656 9964656 9964656 22288796,8 22288796,8 55276761,4 5863104 6713464 26289547
продаж
Прямі витрати на
виробництво 1180873 1180873 1180873 1180873 4429149,4 4429149,4 9989392,2 1099332 1258774,5 4929289,5
послуг
Валовий прибуток 7783783 7783783 7783783 7783783 11859647,4 11859647,4 44287639,2 4763772 5454689,5 21360527,5
Операційні витрати 8878997,72 8878997,72 8878997,72 8878997,725 11751455,43 11751455,43 33238910,86 3231910,86 3289910,86 16864614,32
у тому числі:
Заробітна плата
288000 2288000 2288000 2288000 576000 576000 1296000 1296000 1369000 6265000
персоналу
Амортизація 475227,72 475227,72 475227,72 475227,72 950455,43 950455,43 1900910,86 1900910,86 1900910,86 9504554,32
Маркетинг і
115770 115770 115770 115770 225000 225000 42000 35000 20000 1010080
реклама
Прибуток до
-95214,72 -95214,72 -95214,72 -95214,72 108191,97 108191,97 1048728,34 1531861,14 2164778,64 5342610,94
оподаткування
Податок з
-17138,65 -17138,65 -17138,65 -17138,65 19474,56 19474,56 188771,11 275735,1 389660,16 961670,09
прибутку
Чистий прибуток -78076,09 -78076,09 -78076,09 -78076,09 88717,41 88717,41 859957,23 1256126,04 1775118,48 3756332,21
94
Отже, в перший рік реалізації проєкту відкриття діагностичного центру
чистий прибуток буде від’ємним та становитиме -312304,36 грн. На 2-ий рік
реалізації проєкту діагностичний центр працюватиме ефективно про що
свідчить додатній фінансовий результат.
Розрахунок точки беззбитковості послуг проєкту наведений нижче.
100932,48
ТБ(узд) = = 497 послуг
215−11,86
560419,2
ТБ(рентген) = = 2127 послуг
275−11,43
961255,68
ТБ(мрт) = = 574 послуг
1700−23,55
1922511,36
ТБ(кт) = = 1600 послуг
1225−23,55
Отже, для того, щоб діагностичний центр працював прибутково, йому
потрібно за рік реалізовувати послуг УЗД більше 497, рентгену – 2127, МРТ –
574 та КТ – 1600.
Враховуючи ставку НБУ, вартість капіталу та темпи інфляції в Україні
дисконтна ставка візьмемо на рівні 7%. Розрахунок чистої теперішньої
вартості проведений в таблиці 3.12.
Таблиця 3.12 – Розрахунок чистої теперішньої вартості при i=7%
Накопичена
Чиста
Коефіцієнт чиста
Інвестиції, Грошовий теперішня
Рік дисконтуванн теперішня
грн потік, грн n вартість
я 1/(1+0,07) вартість
NPV7%, грн
NPV7%, грн
0 -29090742,92 1 -29090742,92 -29090742,92
1 1588606,5 0,9346 1484711,64 -27606031,28
2 2578345,68 0,8734 2251927,12 -25354104,16
3 2960868,09 0,8163 2416956,62 -22937147,54
4 4157036,9 0,7628 3170987,75 -19766159,79
5 22685137,94 0,7129 19807375,49 41215,7
Сума 41215,7
Отже, чиста теперішня вартість проєкту відкриття діагностичного
центру за 5 років складатиме 41215,7 грн., що свідчить про ефективність
діяльності даного центру.
95
Проведемо розрахунок внутрішньої норми доходності (internal rate of
return – IRR), яка відображає ту ставку дисконту, при якій чиста теперішня
вартість дорівнюватиме 0%.
Для цього знайдемо від’ємне значення чистої теперішньої вартості при
ставці дисконту = 12% (табл. 3.13).
Таблиця 3.13 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проекту при
і=12%
CF
Грошовий i=1/(1+i) n Накопичення
Рік Інвестиції дисконтований
потік, грн i=12% CF
грош. Потік, грн
0 -29090742,92 1 -29090742,922 -29090742,92
1 1588606,5 0,8928 1418307,88 -27672435,04
2 2578345,68 0,7971 2055198,79 -25617236,25
3 2960868,09 0,7117 2107249,82 -23509986,43
4 4157036,9 0,6355 2641796,95 -20868189,48
5 22685137,94 0,5674 12871547,27 -7996642,21
Сума -7996642,21
Внутрішня норма доходності (IRR) становить:
19807375,49 ∗ (12 − 7)
������ = 7 + = 21,28%
19807375,49 − 12871547,27
Отже, проєкт вище ставки дисконту 21,28% реалізувати буде
недоцільно, так як він стане збитковим
Таким чином, проєкт за відсоткової ставки 7% реалізувати буде
доречним, чиста теперішня вартість за 5 років реалізації є додатною та
становить 41215,7 грн., що свідчить про ефективність реалізації даного
проєкту.
96
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційні роботі магістра було розглянуто та досліджено основні
теоретичні та практичні механізми забезпечення підвищення ефективності
КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР». В результаті чого, було сформовано
відповідні висновки щодо покращення діяльності медичного закладу.
В першому розділі визначено та проаналізовано основні теоретичні та
практичні підходи до визначення сутності категорії «ефективність»,
обґрунтовані основні відмінності між поняттями «ефект», «ефективність» та
«результативність». Таким чином, було визначено, що ефективність – це
складна та багатоаспектна економічна категорія, що відображає
співвідношення отриманого результату до понесених витрат, і є комплексною
організаційно-управлінською системою, що забезпечує отримання
максимального рівня прибутку за наявних ресурсів підприємства.
Розглянуто основні методичні підходи для аналізу ефективності
підприємств. Загалом було розглянуто модель оцінки ефективності діяльності
підприємства – Du Pont,яка виражажається через рентабельність активів,
капіталу підприємства, а також розглянуто основні показники ефективності
діяльності як фондовіддача, фондомісткість, оборотність оборотних коштів
тощо.
У кваліфікаційній роботі визначено загальні напрями підвищення
ефективності медзакладів в сучасних умовах, а саме при процесах
реформування системи охорони здоров'я. Основними заходами щодо
підвищення ефективності медзакладів виділено такі: оптимізація управління
витратами і ресурсами: запровадження заходів щодо підвищення поточної
діяльності підприємства; розвиток та вдосконалення процесів надання послуг:
покращення якості надання медичних послуг, модернізація або закупка нового
обладнання; навчання персоналу; удосконалення системи управління
підприємством: складання фінансового плану, запровадження та контроль
97
міжнародних стандартів якості, впровадження нових систем управління
підприємством; розробка та впровадження оптимальної стратегії розвитку для
підвищення ефективності діяльності підприємства.
У другому розділі дослідження було здійснено загальну характеристику
господарської діяльності КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР». Розглянуто
основні види та особливості діяльності закладу, його організаційну структуру
та основні показники діяльності протягом 2018-2020 років, які показали, що
Черкаська обласна лікарня у 2020 році стала менше використовувати власні
виробничі потужності.
Проведений аналіз основних показників фінансово-господарської
діяльності Черкаської обласної лікарні протягом 2019-2020 рр. показав, що всі
показники ділової активності зменшилися, загалом коефіцієнт оборотності
активів – на 0,4, запасів – на 0,88, основних засобів – на 0,49, власного капіталу
– на 0,52, що свідчить про погіршення ефективності управління активами
підприємства. Але, ефективність використання основних засобів зросла, про
що свідчить зменшення зносу на 18,97%, збільшення темпів оновлення на
0,061 та рентабельності основних засобів на 12,98%.
Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
показав, що всі майже всі показники відхилені від норми. Насамперед низькі
значення показників свідчать про проблемний стан платоспроможності,
значну залежність від зовнішніх кредиторів та що грошові кошти повністю
відволікаються на фінансування необоротних активів.
Загалом ефективність господарської діяльності Корсунь-
Шевченківського лісгоспу протягом останніх двох років зросла на 12,25%,
рентабельність активів – на 10,18%, власного капіталу – на 9,17%, продаж – на
16,58%, продукції – на 15,44%, інвестицій – на 8,31%. Варто відзначити, що
такі результати є позитивними, однак у 2019 році медзаклад працював
збитково через перехід підприємства на нову форму господарювання. Наразі
економічне становище лікарні є нестабільним, так як підприємство набуло
98
більшої автономії та вчиться формувати власний бюджет за допомогою
фінансових планів тощо та розробляти певну стратегію на майбутнє.
Тому, у третьому розділі роботи обгрунтовано запровадження нових
напрямів діяльності для Черкаської обласної лікарні – проєкту діагностичного
центру «Life», основними послугами якого є: МРТ,УЗД, комп’ютерна
томографія, рентгенівські дослідження, консультація лікаря тощо. Загальна
вартість проєкту складає 29090742,922 грн., при чому 60% фінансових коштів
буде складати власний капітал, а 40% - фінанси обласного бюджету. Чиста
теперішня вартість проєкту відкриття діагностичного центру за 5 років при
ставці 7% складатиме 41215,7 грн., а інвестиції окупляться за 4 роки. Знайдено
внутрішню норму доходності, яка становить 21,28%, тобто вище такої ставки
дисконту проєкт недоцільно реалізувати, так як він стане збитковим.
Таким чином відкриття власного діагностичного центру дасть
можливість значно розширити діяльність Черкаській обласній лікарні, загалом
збільшити частку на ринку медичних послуг, прибуток, раціонально
використовувати внутрішні потужності, збільшити потенціал і таким чином –
підвищити ефективність діяльності.
99
Література
1. Ефективність як узагальнююча категорія успішності діяльності
підприємства [Електронний ресурс] –Режим доступу до ресурсу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2010_1_28
2. Синицына Т. А. Оценка эффективности системы управления
промышленным предприятием – целевой подход: дис. канд. экон. наук:
08.06.01 / Синицына Татьяна Арнольдовна. – Одесса, ОГЭУ, 2004. – 187 с.
3. Падерин И. Д. Научные и практические аспекты повышения
экономической эффективности современного предприятия / И. Д. Падерин //
Вісник Академії економічних наук України. – 2003. – № 1. – С. 89–95
4. Ячменьова В. М. Ефективність управління діяльністю
промислового підприємства та діагностика загроз: монографія / В. М.
Ячменьова, М. В. Височина, О. Й. Сулима. – Сімферополь: ВД АРІАЛ, 2010. –
472 с.
5. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие.
– К.: МАУП, 2003. – 368 с.
6. Друкер П. Эффективное управление. Экономические завданьи и
оптимальные решения / П. Друкер. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. – 288 с.
7. Орлов П.А. Экономика предприятия: Учеб. пособие. – Х.: РИО
ХГЭУ, 2000. – 401 с
8. Рац О. М. Визначення сутності поняття «ефективність
функціонування підприємства» / О. М. Рац // Економічний простір: зб. наук.
праць. – № 15. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. – С. 275–285.
9. Нусинов В.Я., Турило A.M., Темченко А.Г. Экономический анализ
деятельности предприятий и объединений в промышленности: Учеб. пособие.
– Кривой Рог: Минерал, 1999. – 172 с.
10. Бобровникова Р.Г. Оцінка ефективності управління корпораціями
машинобудування / Р.Г. Бобровникова, Н.Л. Онуфрієнко, В.А. Бобровников //
Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. –2012.
– Том 3. – С. 83-87.
100
11. Гончаров В.И. Менеджмент: Учеб. пособие. – Мн.: Мисанта, 2003.
– 624 с.
12. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности
предприятия. – М.: ПБОЮЛ 2000. – 424 с..
13. Ярославський А. О. Економічна ефективність діяльності
підприємства: теоретичний аспект/ А. О. Ярославський // Науковий вісник
Ужгородського національного університету – 2018 – № 20 – С. 174-177
14. Карімов Г. І., Муравйова О. О. Прогнозування прибутковості
діяльності підприємства [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу:http://www.rusnauka.com/23_NTP_2010/Economics/70371.doc.htm
15. Янголь Г.В. Методичні підходи до вимірювання результативності
діяльності підприємства / Г.В. Янголь // Стратегія економічного розвитку
України – 2013 – №32. – С. 225–231
16. Система показників рентабельності [Електронний ресурс] – Режим
доступу до ресурсу:http://www.uaeconomic.com/ulens-1796-2.html
17. Як розрахувати середньорічну вартість активів [Електронний
ресурс] – Режим доступу до ресурсу:http://tips-ua.com/103189-yak-
rozrahuvatiserednorichnu-vartist-aktiviv-litochislennya-seredno-richnijj-vartosti-
aktiviv.html
18. Левченко Ю. Г. Методичні підходи до визначення ефективності
господарської діяльності підприємства /Ю. Г. Левченко, Н. А. Шекмар //
Науковий вісник ужгородського університету. Серія «Економіка». Випуск 32.
– Ужгород 2011. – С. 130-136
19. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ.
навч. закл.] / О. С. Іванілов – Київ: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.
20. Лебедєва А. М. Методичні аспекти аналізу рентабельності
діяльності підприємства /А. М. Лебедєва // Вісник ОНУ ім. Мечникова. – 2012.
– Вип 3-4 – С. 29–36.
21. Тарасенко, І. О. Фінанси підприємств : підручник / І. О. Тарасенко,
Н. М. Любенко. – Київ : КНУТД, 2015. – 360 с.
101
22. Надтока Т.Б. "Золотое правило экономики предприятия" как
индикатор экономической активности предприятия / Т.Б. Надтока, А.Г.
Виноградов // Наукові праці Донецького НТУ. Серія: економічна. – 2009. –
Вип. 36—1. — С. 80—86.
23. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я :
Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 21. С. 245.
24. Кількість закладів ПМД, які уклали договори з НСЗУ за
результатами третьої хвилі. Звіт національної служби здоров’я України 2018.
С. 28. URL: https://nszu.gov.ua/storage/files/zvit-2018.pdf (дата звернення:
17.01.2021).
25. Укладені договори про медичне обслуговування населення за
програмою медичних гарантій. НСЗУ. 2020. URL: https://nszu.gov.ua/e-
data/dashboard/pmg-contracts (дата звернення: 25.01.2021).
26. ВИМОГИ ПМГ 2020. НСЗУ. 2020. URL: https://nszu.gov.ua/likar-
2020 (дата звернення: 20.01.2021).
27. Оплати надавачам медичної допомоги за програмою медичних
гарантій. НСЗУ. 2020. URL: https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-pay (дата
звернення: 02.02.2021).
28. Паспорт бюджетної програми місцевого бюджету. Управління
охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації. URL:
https://zdrav.ck.gov.ua/uk/pasport-byudzhetnoyi-programi-miscevogo-byudzhetu
(дата звернення: 15.01.2021).
29. Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони
здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства.
МОЗ. 2018. URL: https://moz.gov.ua/uploads/0/3562-
moz_metod_recomendations_autonomization_2018_ua_final_web.pdf (дата
звернення: 29.01.2021).
30. Кірсанова Т., Дьяченко Н. Проблеми та перспективи фінансового
планування на підприємстві. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2011. №4. С.
102
48-57. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-
download/123456789/25422/1/Kirsanova_D%27jachenko.pdf;jsessionid=A92712
EAC6D0636EDF24AEECC9E51EFE (дата звернення 30.01.2021).
31. “Modernization of health care management in the context of medical
reform”, (2018) Analytical note on the materials of a scientific conference with
international participation, Ternopil-Kamianets-Podilsky, December 12-13, 2018,
available at: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/33636/1/pdf (Accessed 26
December, 2019).
32. 1. Грабовський В. А. Системний підхід до управління закладами
охорони здоров’я / В. А. Грабовський, П. М. Клименко // Вісник Національної
академії державного управління при Президентові України. – 2014. – № 3. – С.
136-142.
33. Мартинюк О. А. Впровадження системи управління якістю в
медичних закладах / О. А. Мартинюк, Н. Ф. Курдибанська // Причорноморські
економічні студії. - 2016. - Вип. 6. - С. 75-79.
34. Науковий Менеджмент в медицині. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://angioveritas.com/innovatsiji/naukovo-innovatsijnyj-
menedzhment.
35. Ефективне управління медичними закладами. Можливості МІС.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://euromd.com.ua/post-8164-
efektivne-upravlinnya-medichnimi-zakladami-mozhlivosti-mis.
36. https://obllik.ck.ua/general_characteristics
37. Небава М. І. Менеджмент організацій і адміністрування Частина
1: навч. посіб. / Небава М.І., Ратушняк О.Г. - Вінниця: ВНТУ, 2012 - 105 с.
38. Глосарій (тлумачний словник) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.management.com.ua/glossary/.
39. Кондратьев О. В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її
показники / О. В. Кондратьев . – Фінанси України. – 2006. – № 11.
103
40. Показники ділової активності підприємства [Електронний ресурс]
//fin-admin.com – Режим доступу: https://fin-admin.com/ua/fnansovij-analz/42-
pokazniki-dlovo-aktivnost-pdprimstva.html.
41. Відносні показники ліквідності і платоспроможності
[Електронний ресурс] // finalon.com – Режим доступу:
https://www.finalon.com/metodyka-rozrakhunku/102-vidnosni-pokaznyky-
likvidnosti.
42. Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства та їх
оцінка [Електронний ресурс] // buklib.net – Режим доступу:
https://buklib.net/books/28029/.
43. https://zdrav.ck.gov.ua/