Напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні

Коваль Анастасія Ігорівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8078

Title:	Напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні
Authors:	Якушева, Оксана Вікторівна Коваль Анастасія Ігорівна
Keywords:	МАЛИЙ БІЗНЕС, РОЗВИТОК, РЕГІОН, ПОТЕНЦІАЛ, НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ, АКТИВІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ.
Issue Date:	2023
Abstract:	Робота містить 59 сторінок, 5 таблиць, 8 рисунків, список літератури з 32 найменувань, 1 додаток. Об’єкт дослідження: малий бізнес в регіональній економіці. Предметом дослідження є розробка напрямів активізації розвитку малого бізнесу та підвищення підприємницького потенціалу ПП «Ажіо». Мета роботи розробка напрямів розробка напрямів удосконалення розвитку малого бізнесу на регіональному рівні. Методи дослідження: економічний та фінансовий аналізи, вертикальний та горизонтальний аналізи, статистичний, графічний, групування, методи аналізу та синтезу, методи узагальнення результатів та інші. Основними завданнями роботи є: - розкрити теоретичні аспекти сутності, місця і ролі малих підприємств в регіональному просторі, а також його класифікації; - провести оцінку впливу малого підприємництва на регіональну економіку; - дослідити підприємницький потенціал ПП «Ажіо» на рівні регіонів; - обґрунтувати напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні; - сформувати пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу ПП «Ажіо». За результатами дослідження: розглянуто теоретичні аспекти розвитку малого бізнесу, проведено аналіз тенденцій та особливостей розвитку малого бізнесу, розроблено напрями активізації розвитку малого бізнесу на регіональному рівні.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8078
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом Коваль магистр.pdf Restricted Access		1.16 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні»

Виконав (ла): здобувач(ка) 2 курсу, групи ЕПМ-
22-1
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
Коваль Анастасія Ігорівна___________
(прізвище та ініціали)
Керівник: к.е.н.,доц. Якушева О.В._______
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2023 року

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ Руслан МАНН
«____» ____________ 2023 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра
Коваль Анастасія Ігорівна
(прізвище, ім’я та по батькові)
1.Тема роботи___«Напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні»
______________________________________________________
Керівник роботи к.е.н., доцент Якушева О.В.
(прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 25.09.2023 р. № 248/04
2. Строк подання здобувачем роботи 2.12.23
3. Вихідні дані до роботи Річна фінансова звітність підприємства, статистичні
дані щодо діяльності малого бізнесу в Україні, Інтернет-видання,наукові статті,
законодавчі документи

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)
Розглянути поняття, місце і роль малих підприємств в регіональному
просторі; охарактеризувати класифікаційні ознаки малих підприємств у
регіональному середовищі; визначити принципи організації підприємницької
діяльності в регіоні; дослідити тенденції та особливості розвитку малого
бізнесу в регіонах України; дослідити підприємницьку діяльність ПП «Ажіо»;
Оцінити підприємницький потенціал ПП «Ажіо» в регіональному
середовищі; розробити напрями розвитку малого бізнесу на регіональному
рівні; сформувати пропозиції щодо підвищення підприємницького
потенціалу ПП «Ажіо».

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Системний підхід до економічної сутності малого підприємництва. Складові
забезпечення функціонування підприємницької діяльності. Критерії віднесення
підприємств до класу «малих». Система принципів організації підприємницької
діяльності в регіоні.

6. Консультанти розділів роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання
прийняв
1 Доцент Якушева О.В.
2 Доцент Якушева О.В.
3 Доцент Якушева О.В.

7. Дата видачі завдання
_15.09.23.___________________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
Назва етапів магістерської роботи Примітки
з/п етапів роботи
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка. 15.09-29.09.
Укладання бібліографії по основним
джерелам
2. Укладання плану (змісту) магістерської 30.09-5.10.23
роботи і погодження його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку першого 10.10-20.10.23
розділу
4. Збір, систематизація та аналіз практичних 21.10-30.10.23
матеріалів
5. Розробка і подання другого розділу 1.11-10.11.23
6. Розробка і подання третього розділу 12.11-20.11.23
7. Погодження з керівником висновків і 21.11-23.11.23
пропозицій
8. Переробка (доопрацювання) магістерської 24.11-26.11.23
роботи у відповідності з зауваженнями і
подання її на кафедру
9. Нормоконтроль 27.11-28.11.23
10. Збір документів (відгук, рецензія) 29.11-30.11.23
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 01.12-2.12.23
12. Розробка тез доповіді для захисту 5.12-6.12.23

Здобувач __________________ ___ Коваль А.І.__
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи __________________ __ Якушева О.В.__
(підпис) (прізвище та ініціали)
5

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Кафедра економіки та управління

ВІДГУК
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА

Здобувача (ки) Коваль Анастасії Ігорівни __________________________
Тема кваліфікаційної роботи магістра
«Напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні»
Обсяг роботи 59_ стор., 5 табл., 8_мал.

Ступінь актуальності теми
кваліфікаційна робота магістра є актуальною та сучасною, в ній розглядаються
особливості розвитку малого бізнесу на регіональному рівні, методи оцінки
малого бізнесу та напрями активізації розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні_______________________________________________

Характеристика розділів роботи
У роботі розглянуто поняття, місце і роль малих підприємств в регіональному
просторі; охарактеризовано класифікаційні ознаки малих підприємств у
регіональному середовищі; визначено принципи організації підприємницької
діяльності в регіоні; досліджено тенденції та особливості розвитку малого
бізнесу в регіонах України; досліджено підприємницьку діяльність ПП
«Ажіо»; досліджено підприємницький потенціал ПП «Ажіо» в регіональному
середовищі; розроблено напрями розвитку малого бізнесу на регіональному
рівні; сформовано пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо».

Рекомендації з використання теоретичних і практичних результатів роботи
У роботі здійснено теоретичні дослідження щодо ролі малого бізнесу в
регіональному просторі, застосовано різні методи дослідження та враховано
сучасні економічні умови.

Характеристика рівня загальної економічної підготовки, системності і
самостійності в роботі
У роботі здійснено теоретичні дослідження щодо ролі малого бізнесу в
регіональному просторі, застосовано різні методи дослідження та враховано
сучасні економічні умови.

Відповідність виконаної роботи завданню на кваліфікаційну роботу магістра
6

Студентом запропоновано напрями активізації розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні, розглянуто пропозиції щодо підвищення
підприємницького потенціалу підприємства____________________________

Ступінь відповідності роботи вимогам по змісту і оформленню у
роботі_____________________________________________________________
у роботі розглянуто теоретичні положення щодо місця і ролі малого бізнесу,
проаналізовано тенденції та особливості розвитку малого бізнесу в регіонах
та розроблено напрями розвитку малого бізнесу на рівні регіонів.

Загальні висновки
кваліфікаційна робота Коваль А.І є актуальною, містить теоретичні та
практичні напрацювання, а також пропозиції щодо вирішення існуючих
проблем на підприємстві

Оцінка роботи

Керівник
кваліфікаційної роботи магістра
_к.е.н., доцент___________ _________ _Якушева О.В._____
(посада, вчені звання, ступінь) (підпис) (ініціали, прізвище)

7

РЕЦЕНЗІЯ

на кваліфікаційну роботу магістра

здобувача (ки) Черкаського державного технологічного університету
факультету економіки та управління
(назва)
кафедри економіки та управління
(назва)
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»
(шифр та назва)
______________________ Коваль Анастасії Ігорівни _____________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
на тему: «Напрями розвитку малого бізнесу на регіональному
рівні»
__________________________________________________________________

кваліфікаційна робота магістра 59_ стор., 5 табл., 8_мал.
Відповідність роботи спеціальності та завданню _кваліфікаційна робота
магістра відповідає спеціальності, оскільки в роботі розглядаються напрями
розвитку малого бізнесу на регіональному рівні ______________________
Актуальність теми роботи __________________________________________
кваліфікаційна робота магістра є актуальною та сучасною, в ній розглядаються
особливості розвитку малого бізнесу на регіональному рівні, методи оцінки
малого бізнесу та напрями активізації розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні_______________________________________________
Відповідність сучасному рівню розвитку економічної науки ______________
Студентом запропоновано напрями активізації розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні, розглянуто пропозиції щодо підвищення
підприємницького потенціалу підприємства.____________________________
8

Загальна характеристика роботи _____________________________________
У роботі розглянуто поняття, місце і роль малих підприємств в регіональному
просторі; охарактеризовано класифікаційні ознаки малих підприємств у
регіональному середовищі; визначено принципи організації підприємницької
діяльності в регіоні; досліджено тенденції та особливості розвитку малого
бізнесу в регіонах України; досліджено підприємницьку діяльність ПП
«Ажіо»; досліджено підприємницький потенціал ПП «Ажіо» в регіональному
середовищі; розроблено напрями розвитку малого бізнесу на регіональному
рівні; сформовано пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо».
Зауваження до роботи ______________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок про міру економічної підготовки здобувача____________________
У роботі студентом застосовано сучасні методи аналізу, обґрунтовано власну
точку зору щодо оцінки тенденцій розвитку малого бізнесу, запропоновано
напрями розвитку малого бізнесу та підвищення його підприємницького
потенціалу.________________________________________________________
Загальний висновок ________________________________________________
є актуальною, містить теоретичні та практичні напрацювання, а також
пропозиції щодо вирішення існуючих проблем на підприємстві.___________
Рецензент
__________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посада, вчений ступінь, звання)
__________________________________________________________________
«______» ________________ 2023р.

_____________________________
(підпис)

9

РЕФЕРАТ
кваліфікаційної роботи магістра на тему:

«НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ
РІВНІ»

Робота містить 59 сторінок, 5 таблиць, 8 рисунків, список літератури з
32 найменувань, 1 додаток.

Об’єкт дослідження: малий бізнес в регіональній економіці.

Предметом дослідження є розробка напрямів активізації розвитку
малого бізнесу та підвищення підприємницького потенціалу ПП «Ажіо».

Мета роботи розробка напрямів розробка напрямів удосконалення
розвитку малого бізнесу на регіональному рівні.
Методи дослідження: економічний та фінансовий аналізи,
вертикальний та горизонтальний аналізи, статистичний, графічний, групування,
методи аналізу та синтезу, методи узагальнення результатів та інші.
Основними завданнями роботи є:
- розкрити теоретичні аспекти сутності, місця і ролі малих підприємств в
регіональному просторі, а також його класифікації;
- провести оцінку впливу малого підприємництва на регіональну
економіку;
- дослідити підприємницький потенціал ПП «Ажіо» на рівні регіонів;
- обґрунтувати напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні;
- сформувати пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо».
За результатами дослідження: розглянуто теоретичні аспекти розвитку
малого бізнесу, проведено аналіз тенденцій та особливостей розвитку малого
бізнесу, розроблено напрями активізації розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні.
Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності
ПП «Ажіо».

КЛЮЧОВІ СЛОВА: МАЛИЙ БІЗНЕС, РОЗВИТОК, РЕГІОН, ПОТЕНЦІАЛ,
НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ, АКТИВІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ.

10

ABSTRACT
qualification work on the topic:

DIRECTIONS OF SMALL BUSINESS DEVELOPMENT AT THE
REGIONAL LEVEL

Student of the group EPM–22-1 - Kovalʹ Anastasiya

The work contains 59 pages, 5 tables, 8 figures, a list of references of 32 titles, 1
appendix.

Research object: small business in the regional economy.

The subject of the study is the development of ways to activate the development
of small business and increase the entrepreneurial potential of PE "Azhio".

The purpose of the work is to develop directions for developing directions for
improving the development of small businesses at the regional level.

Research methods: economic and financial analyses, vertical and horizontal
analyses, statistical, graphic, grouping, methods of analysis and synthesis, methods
of summarizing results, and others.
The main tasks of the work are: - to reveal the theoretical aspects of the essence,
place and role of small enterprises in the regional space, as well as its classification;
- carry out an assessment of the impact of small business on the regional economy;
- to investigate the entrepreneurial potential of PE "Azhio" at the regional level; -
justify the direction of small business development at the regional level; - to
formulate proposals for increasing the entrepreneurial potential of PE "Azhio".
According to the results of the research: the theoretical aspects of small business
development were considered, the trends and features of small business development
were analyzed, directions for the activation of small business development at the
regional level were developed.

The obtained results can be used in the practical activities of PE "Azhio".

KEY WORDS: SMALL BUSINESS, DEVELOPMENT, REGION, POTENTIAL,
DIRECTIONS OF IMPROVEMENT, DEVELOPMENT ACTIVATION.

11

АНОТАЦІЯ
кваліфікаційної роботи магістра на тему:
«НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ
РІВНІ»
Студенка групи ЕПМ -22-1 – Коваль Анастасія Ігорівна
Факультет економіки та управління, денна форма навчання
Спеціальність 076 – Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
Робота містить 59 сторінок, 5 таблиць, 8 рисунків, список літератури з
32 найменувань, 1 додаток.
Об’єкт дослідження: малий бізнес в регіональній економіці.
Предметом дослідження є розробка напрямів активізації розвитку
малого бізнесу та підвищення підприємницького потенціалу ПП «Ажіо».
Мета роботи розробка напрямів розробка напрямів удосконалення
розвитку малого бізнесу на регіональному рівні.
Методи дослідження: економічний та фінансовий аналізи,
вертикальний та горизонтальний аналізи, статистичний, графічний, групування,
методи аналізу та синтезу, методи узагальнення результатів та інші.
Основними завданнями роботи є:
- розкрити теоретичні аспекти сутності, місця і ролі малих підприємств в
регіональному просторі, а також його класифікації;
- провести оцінку впливу малого підприємництва на регіональну
економіку;
- дослідити підприємницький потенціал ПП «Ажіо» на рівні регіонів;
- обґрунтувати напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні;
- сформувати пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо».
За результатами дослідження: розглянуто теоретичні аспекти розвитку
малого бізнесу, проведено аналіз тенденцій та особливостей розвитку малого
бізнесу, розроблено напрями активізації розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні.
Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності
ПП «Ажіо».
Рік виконання магістерської роботи 2023.
Рік захисту роботи 2023.
Підпис студента______________________Коваль А.І.
Дата ______________________

12

SUMMARY
qualification work on the topic:

DIRECTIONS OF SMALL BUSINESS DEVELOPMENT AT THE
REGIONAL LEVEL

Student of the group EPM–22-1 - Kovalʹ Anastasiya

The work contains 59 pages, 5 tables, 8 figures, a list of references of 32 titles, 1
appendix.

Research object: small business in the regional economy.

The subject of the study is the development of ways to activate the development
of small business and increase the entrepreneurial potential of PE "Azhio".

The purpose of the work is to develop directions for developing directions for
improving the development of small businesses at the regional level.

Research methods: economic and financial analyses, vertical and horizontal
analyses, statistical, graphic, grouping, methods of analysis and synthesis, methods
of summarizing results, and others.

The main tasks of the work are: - to reveal the theoretical aspects of the essence,
place and role of small enterprises in the regional space, as well as its classification;
- carry out an assessment of the impact of small business on the regional economy;
- to investigate the entrepreneurial potential of PE "Azhio" at the regional level; -
justify the direction of small business development at the regional level; - to
formulate proposals for increasing the entrepreneurial potential of PE "Azhio".

According to the results of the research: the theoretical aspects of small business
development were considered, the trends and features of small business development
were analyzed, directions for the activation of small business development at the
regional level were developed.

The obtained results can be used in the practical activities of PE "Azhio".

KEY WORDS: SMALL BUSINESS, DEVELOPMENT, REGION, POTENTIAL,
DIRECTIONS OF IMPROVEMENT, DEVELOPMENT ACTIVATION.

13

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................. .6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В
РЕГІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ………………………………………………….8
1.1. Поняття, місце і роль малих підприємств в регіональному просторі…....8
1.2. Класифікаційні ознаки малих підприємств у регіональному середовищі14
1.3. Принципи організації підприємницької діяльності в регіоні……………21
РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ
В РЕГІОНАХ В УКРАЇНІ ……………………………………………………...27
2.1. Оцінка впливу малого бізнесу на регіональну економіку………………..27
2.2. Аналіз підприємницької діяльності ПП «Ажіо»………………………….35
2.3. Оцінка підприємницького потенціалу ПП «Ажіо» в регіональному
середовищі……………………………………………………………………….39
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ НА
РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ……………………………………………………...44
3.1. Розробка напрямів розвитку малого бізнесу на регіональному рівні…...44
3.2. Формування пропозицій щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо»……………………………………………………………………….49
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... .53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 55
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 59

ВСТУП
14

Сучасні умови соціально-економічного розвитку регіонів
характеризуються значною нестабільністю, що підкреслює важливість
впровадження ряду аналітичних функцій. Від успішного виконання цих
функцій залежить можливість вчасної діагностики та запобігання кризовим
ситуаціям. Реалізація цих завдань ускладнюється тим, що регіон є складною
динамічною системою, стан якої визначається великою кількістю впливаючих
факторів, що ускладнює інтерпретацію можливих сценаріїв розвитку. Відси
виникає необхідність створення комплексної оцінки стану регіону,
враховуючи різноманітні аспекти його розвитку, та визначення його місця на
конкретній шкалі оцінок.
Розвиток малого бізнесу є рушійною силою економіки завдяки
створенню робочих місць, наданню товарів та послуг та сприянню розвитку
торгівлі. Нові та вдосконалені продукти, послуги чи технології підприємців
дозволяють освоювати нові ринки та створювати нове багатство. Крім того,
збільшення зайнятості та підвищення доходів сприяє зростанню
національного доходу у вигляді збільшення податкових надходжень та
державних витрат. Ці доходи можуть бути використані урядом для інвестицій
в інші галузі, які зазнають труднощів.
Проблемам розвитку малого регіонального бізнесу, а також його
інтеграції в національну економіку присвячено значну кількість досліджень,
зокрема таких науковців: Хучек М.,Фокін Н. И., Фокін П. Н, Шумпетер Й.,
Щербак В. Г., Долженко Р.А., Славгородська О.Ю., Россошанська О. В., Бойко
М., Воротіна Л.І. , Варналій З.С. ,Porter, M.E. , Стадник В.О. , Кожевіна Н. ,
Корягіна Т.В., Цегелик Г.Г., Поліщук О.В., Лук’янова Н., Гузар Б.С. та інші.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка напрямів
удосконалення розвитку малого бізнесу на регіональному рівні.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити
наступні завдання:
15

- розкрити теоретичні аспекти сутності, місця і ролі малих підприємств в
регіональному просторі, а також його класифікації;
- провести оцінку впливу малого підприємництва на регіональну
економіку;
- дослідити підприємницький потенціал ПП «Ажіо» на рівні регіонів;
- обґрунтувати напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні;
- сформувати пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо».
За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо
удосконалення напрямів розвитку малого бізнесу на регіональному рівні та
формування подальших пропозицій щодо підвищення підприємницького
потенціалу підприємств малого бізнесу.
Об'єктом дослідження виступає малий бізнес в регіональній економіці.
Предметом дослідження є розробка напрямів активізації розвитку
малого бізнесу та підвищення підприємницького потенціалу ПП «Ажіо».
Методи дослідження. В процесі виконання дипломної роботи було
застосовано наступні методи: описовий, порівняльний, статистичний аналіз,
системний аналіз, статистичний, графічний, групування, методи аналізу та
синтезу, методи узагальнення результатів та інші.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці
пропозиції щодо активізації розвитку ПП «Ажіо» шляхом формування
пропозицій щодо підвищення підприємницького потенціалу підприємства.
Інформаційна база дослідження представлена матеріалами навчальних
підручників та посібників, наукових статей, Інтернет-ресурсів, аналітичних та
статистичних досліджень.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ
В РЕГІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
16

1.1. Поняття, місце і роль малих підприємств в регіональному
просторі
Останнім часом в Україні спостерігається зростаючий інтерес до
вивчення проблем і перспектив розвитку малих підприємств. Також
відзначається зростання зацікавленості у аналізі тенденцій змін у цьому
секторі економіки, особливо в контексті внесених змін до законодавства,
зокрема податкового, яке регулює діяльність цих підприємств. Ці зміни
визначають новий етап розвитку сектору малого бізнесу в Україні. Тому
великої важливості набуває аналіз проблем і перспектив малих підприємств у
контексті зазначених змін, що відбуваються в країні.
Сьогодні у всьому світі зростають дискусії щодо розвитку та підтримки
малого бізнесу, оскільки йому відводиться вагома роль в економічному
зростанні розвинених країн та впровадженні нових технологій. Це дозволяє
забезпечити високий рівень конкурентоспроможності економіки та здобути
стійкі позиції на міжнародній економічній арені. Згідно зі світовим досвідом,
однією з найважливіших та стійких характеристик сучасної політики у сфері
підприємництва є акцент на практичній державній підтримці, зокрема малих
форм господарювання. Рівень і обсяги такої підтримки значно варіюються в
різних країнах і в багатьох відношеннях залежать від конкретних моделей
національного ринкового господарства, а також загальної стратегії держави
щодо впливу на економічні та соціальні процеси у країні.
Малі підприємства, як правило, мають менше людських ресурсів і
менше початкового капіталу, щоб вкладати кошти в ініціативи щодо
забезпечення якості. Однак прихильність і доступність вищого керівництва
можуть бути сильнішими у малому бізнесі, а внутрішні комунікації можуть
бути більш простими.
17

Суспільною формою малої виробничої одиниці в умовах ринкової
економіки стає мале підприємництво. Основними економічними ознаками
якого є:
– відособленість (тобто самостійність у господарюванні на свій страх і
ризик);
– спеціалізація на будь-якому виді діяльності;
– реалізація виробничих товарів (послуг) через купівлю-продаж на
ринку.
На рисунку 1.1. розглянемо системний підхід до економічної сутності
малого підприємництва.

Рис. 1.1 - Системний підхід до економічної сутності малого
підприємництва [1, с. 38].

18

Близьким до категорії «мале підприємництво» є поняття «малий бізнес».
Взагалі у науковій літературі точаться дискусії на рахунок відмінностей чи
подібності між поняттями малого підприємництва і малого бізнесу, оскільки
ряд науковців, притримуються думки щодо доцільності їх розмежування.
Зокрема З. Варналій, В. Сахаров, Я. Белінська, О. Зав’ялова, О. Довгальова, О.
Балабенко вважають, що малий бізнес є діяльністю будь-яких малих
підприємств та окремих громадян передусім з метою одержання прибутку, яка
не завжди повинна супроводжуватися ризиком і впровадженням інновацій у
процесі власної діяльності [2; 3; 4].
Так, професор В. Карсекін та інші науковці [2;3;4;5] зазначають, що “...
практично повсюдно проходить ототожнення підприємництва з малим
бізнесом, широке використання у вітчизняній науці та практиці терміну “мале
підприємство”. Малий бізнес — діяльність будь-яких малих підприємств та
окремих громадян (фізичних осіб) із метою одержання прибутку. Тобто, це
будь-яка діяльність зазначених суб’єктів господарювання, спрямована на
самореалізацію або реалізацію власного економічного інтересу. Притому, це
не обов’язково це має бути особливо ризикова й інноваційна діяльність на
засадах повної економічної відповідальності. На думку професора З. Варналія,
саме у цьому якісному чиннику й полягає різниця між поняттями “мале
підприємництво” і “малий бізнес”. На жаль, ці поняття не розмежовано ні в
економічній літературі, ні на практиці, проте на законодавчому рівні поняття
«малий бізнес» не згадується.
Такої ж думки притримується і В. Кредісов вважаючи, що мале
підприємництво передбачає не тільки відносно невеликі розміри підприємства
та масштаби господарської діяльності, але й повинно формуватися на основі
ризикованості, інноваційності, економічної відповідальності, задіянні
персоніфікованих і гнучких управлінських підходів з метою отримання
максимального підприємницького прибутку з одиниці затраченого капіталу
[6]. Сутнісні особливості категорії «мале підприємництво» О. Довгальова і О.
19

Балабенко розглядають як особливу форму економічної активності
результатом якої є досягнення комерційного успіху, що має інноваційний та
ризиковий характер діяльності з розширенням і подальшою перспективою
розвитку на основі відповідальності, самостійності у прийнятті управлінських
рішень та плануванні бізнесу. Такі підходи мають постійний характер
господарської діяльності, укладання регулярних, а не одноразових угод [7; 8].
На відміну від малого підприємництва, малий бізнес, як вважає Л. Васильєва
[8], це не просто частина або сектор національної економіки, який можна
статистично виділити в показниках чисельності зайнятих, в обсязі
товарообороту, кількості основного капіталу тощо. Це – економічний сегмент,
якому притаманні принципово нові якісні характеристики, а саме: об’єднання
в одній особі власника та підприємця; спрямованість на інновації; спрощені
комунікативна та інформаційна системи.
У науковій літературі існує багатогранність підходів щодо трактування
поняття «мале підприємництво». Так, З. Варналій вважає, що мале
підприємництво є самостійною (за рахунок власних коштів) систематичною
інноваційною діяльністю громадян-підприємців та малих підприємств на
власний ризик з метою отримання підприємницького доходу (надприбутку)
[5;9]. М. Лендєл [10] вважає, що мале підприємництво, це підприємницька
діяльність, що здійснюється суб'єктами ринкової економіки при певних
встановлених законами, державними органами чи іншими представницькими
органами критеріях (показниках).
Вагомий вплив малого підприємництва на процес ефективного
реформування вітчизняної економіки підкреслював І. Лукінов, вважаючи, що
цей процес зумовлюється формуванням належних економічних і правових
умов з метою забезпечення успішного розвитку малого бізнесу, однак не за
рахунок штучного подрібнення діючих великих промислових і аграрних
виробництв, оскільки це може вплинути на розвиток великого бізнесу і
призупинити впровадження розробок науково-технічного прогресу [11].
20

Важливу роль підприємництва в умовах ринкового господарювання
відмічає Р. Коуз, характеризуючи його як регулюючий механізм інститутів
ринку [12]. Динамізм його формування і ефективного розвитку в Україні та її
регіонах зумовлюється рядом організаційно-економічних причин, зокрема
[13]:
1. Суттєві організаційно-технологічні зміни, що призвели до нового
співвідношення між великомасштабним і малим виробництвом, зокрема
диверсифікація й модернізація великого виробництва, реструктуризація,
приватизація, зміни у структурі зайнятості, сприяли зростанню малого
підприємництва.
2. Динамізм ринкового середовища, розвиток глобальних ринків,
інформаційних систем призводить до нової схеми розподілу праці. Переваги
малих організаційних форм дозволяють швидше використовувати вільні місця
на ринку, до яких не виявляють інтерес великі корпорації.
3. Підсилення конкуренції між суб’єктами господарювання, що
дозволило малому підприємництву повною мірою визначити власні переваги.
В науковій літературі існують різні підходи до визначення основних функцій
підприємництва [14; 15; 16].
Узагальнення, аналіз і оцінка наукових праць різних авторів, що
займалися питаннями визначення сутності підприємництва і його функцій,
дозволили обґрунтувати наступні основні функції підприємництва [15]:
- ресурсна (господарська функція) – найефективніше використання
трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних
ресурсів. Для цієї функції характерним є мобілізуючий напрямок розвитку з
метою взаємодії комплексного використання наявних ресурсів;
- організаційна функція – впровадження нових форм і методів організації
виробництва, нових форм заробітної плати та їх оптимальне поєднання з
традиційними; раціональне поєднання форм одиничного поділу праці,
основних елементів системи продуктивних сил та контроль за їх виконанням;
21

- новаторська (творча) функція – сприяння процесу генерування,
продукування та реалізації нових оригінальних ідей (технічних,
організаційних, управлінських), здійснення техніко-економічних і дослідно-
конструкторських наукових розробок, реалізація проектів, що пов’язані з
ризиком, створення нових товарів і надання нових послуг;
- соціальна функція – виготовлення товарів і послуг, необхідних
суспільству, відповідно до головної мети, вимог дії основного закону;
- особистісна функція – самореалізація власної мети підприємця,
отримання задоволення від своєї роботи.
Тому можна підсумувати, що малий бізнес має певний набір складових
забезпечення функціонування підприємницької діяльності, які наведено на
рисунку 1.2.

Рис. 1.2 - Складові забезпечення функціонування
підприємницької діяльності
22

У світовому вимірі мале підприємництво є інструментом участі
мільйонів людей як в економічному житті країни, так і в міжнародному поділі
праці, є засобом існування та стимулом до самовдосконалення кожного
громадянина задіяного у сфері підприємницької діяльності.
Економічний зміст особливостей малих форм господарської діяльності,
які фактично визначають його переваги перед великим бізнесом,
доповнюється набором критеріїв для визначення підприємств, які відносяться
до категорії малого бізнесу. Встановлення таких стандартів є необхідним для
ефективної реалізації державної політики розвитку малого підприємництва,
особливо з урахуванням його різноманітності за кількістю працівників і
розбіжностей у показниках вартості залежно від видів економічної діяльності,
пов'язаної з галузевою специфікою.

1.2. Класифікаційні ознаки малих підприємств у регіональному
середовищі

На основі вивчення досвіду функціонування і розвитку малих
підприємств у зарубіжних країнах вдалося узагальнити та чітко класифікувати
критерії віднесення суб’єктів господарювання до класу малих (рис. 1.3.),
дослідити національні особливості їх організаційно-правової природи,
переоцінити вітчизняний досвід визначення і регулювання діяльності малих
підприємств.

23

Рис. 1.3 - Критерії віднесення підприємств до класу «малих» [15]

У Податковому кодексі України немає чіткого розподілу податків по
відношенню до суб’єктів малого підприємництва, однак визначена спрощена
система обліку та звітності для окремих категорій фізичних та юридичних
осіб. Держкомстат України визначає поняття малого підприємництва дещо по-
іншому.
У світовій практиці існує різноманіття критеріїв для визначення малого
підприємництва як особливої форми господарювання. Зазвичай, найбільш
загальними показниками, на підставі яких підприємства включають до
категорії малого бізнесу, є середньорічна кількість працівників, розмір
статутного капіталу, річний обсяг активів і обсяг обороту (прибутку, доходу).
24

Треба зазначити, що у світовій практиці не існує не тільки єдиних
кількісних, але і якісних критеріїв визначення суб’єктів малого
підприємництва. Найпоширенішими кількісними критеріями є:
– середня чисельність зайнятих;
– річний оборот (обсяг продажу);
– балансова вартість активів.
Серед якісних критеріїв можна виділити такі:
– незалежність підприємства від інших суб’єктів господарювання;
– виконання власником підприємства функцій управління
Згідно з Господарським кодексом України (ст. 63 п.7), всі підприємства
залежно від обсягу валового доходу від реалізації валової продукції та
кількості працюючих можна розподілити на малі, середні та великі
підприємства. При цьому малими (незалежно від форми власності) визнаються
підприємства, в який середньооблікова чисельність працюючих за звітний
(фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від
реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми,
еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом
Національного банку України щодо гривні. До великих належать
підприємства, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний
(фінансовий) період перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від
реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суми, еквівалентної 5 млн.
євро за середньорічним курсом Національного банку України. Усі інші
підприємства називаються середніми [18].
Господарський кодекс України визначає такі види підприємств:
приватні підприємства, що діють на основі приватної власності громадян чи
суб’єкта господарювання; колективні підприємства, які діють на основі
власності трудового колективу; державні підприємства, що діють на основі
державної власності; змішані підприємства, які діють на основі об’єднання
майна різних форм власності.
25

Можна виділити три підходи до визначення малих та середніх
підприємств: кількісний, якісний та комбінований. У визначеннях малих та
середніх підприємств, заснованих на кількісному підході, найчастіше
використовують такі доступні для аналізу критерії, як кількість зайнятих,
обсяг продажу продукції (послуг), балансова вартість активів. Водночас в
окремих визначеннях лежить тільки один з критеріїв (наприклад, колишнє
визначення, яке застосовувалося у країнах Європейського Союзу (ЄС) –
чисельність зайнятих), або їх комбінація, як у новому визначенні ЄС.
Зокрема мале підприємництво поділяється на:
– юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої
організаційно-правової форми господарювання та форми власності, в яких
середньооблікова чисельність працівників за звітний період (календарний рік)
не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000
євро;
– фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як
суб’єкти підприємницької діяльності [19].
У процесі формування підприємницьких структур окреслилися основні
класифікаційні ознаки суб’єктів сфери підприємницької діяльності за:
- видами виробничо-господарської діяльності, що передбачає
диференціацію підприємницької діяльності за видами економічної діяльності;
- формами власності, за якими підприємницька діяльність
характеризується за використанням приватної, колективної або державної
власності;
- метою діяльності, згідно з якою підприємницька діяльність поділяється
за напрямами виконання робіт або виготовленням продукції та надання
послуг;
- новизною робіт та послуг, інноваційною направленістю, що передбачає
диференціацію підприємницької діяльності за ступенем новизни видів
економічної діяльності;
26

- чисельністю працюючих, що передбачає розподіл підприємницької
діяльності на індивідуальні, сімейні, колективні господарства.
В Україні аналіз економічної характеристики малого підприємництва
визначають дві обставини: воно об’єктивно існує та розвивається як певна
цілісність, сектор економіки (національного, регіонального, місцевого рівнів);
воно є особливим типом підприємницької діяльності.
Мале підприємництво має сильні сторони у розвиткові свого потенціалу:
– виникає на основі технічної ініціативи або нової ідеї його засновника;
його успіх і зростання виробництва спирається на демократичні принципи
управління;
– пристосування до потреб і можливостей ринку з урахуванням участі в
ньому великих організацій;
– відносна технічна і фінансова доступність створення нових робочих
місць. Продукція і послуги малого бізнесу, як правило, не є гіршої якості
порівняно з великими фірмами, а їх вартість нижча. Малі підприємства
сприяють зміні технологій і структури окремих галузей промисловості,
прискорюючи процес перерозподілу капіталів із технологій, що старіють, у
перспективні.
Також у малого підприємництва є і слабкі сторони, на які слід зважати,
а саме:
– необхідність самофінансування довгострокових вкладень через
труднощі отримання довгострокових кредитів, через об’єктивно більш
значний ризик і високі відсотки сплати позик;
– підвищена чутливість до негативних фінансових змін (інфляція,
зростання цін, податків, соціальних виплат);
– організаційні можливості залучення кваліфікованої робочої сили,
зокрема фахівців, через ненормований день, нерегулярний дохід, високу
відповідальність та ін.;
27

– повнота матеріальної відповідальності організаторів малого
підприємництва.
На рівні регіонів однією з проблем є створення ефективної системи
управління розвитком малих форм господарювання з урахуванням
перспективних для регіону видів діяльності, зумовлених наявністю
сировинної та енергетичної бази, станом промисловості й технології,
територіальних переваг, наближеністю до ринків збуту, кліматичними
умовами. У регіонах має бути створений гнучкий механізм використання
загальнодержавних нормативних актів для ефективної реалізації регіональних
інтересів у підприємницькій діяльності.
Удосконалення управління потенціалом підприємств малого бізнесу
можна розглядати як сукупність компонентів, які включають ресурсне,
інформаційне, правове управління.
Для ефективного управління потенціалом малих підприємств у регіонах
та Україні необхідно створити механізм ефективної взаємодії між державою
та підприємницьким сектором. Його відсутність засвідчується тим, що малі
підприємства ще не відіграють вагомої ролі в економіці України. Це
виявляється й у тому, що вони не стали одним із важливих засобів усунення
диспропорцій на окремих товарних ринках, створення нових робочих місць і
скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку
конкуренції, швидкого насичення ринку товарами й послугами. Саме малі
підприємства – тенденційно-інноваційні, гнучкі й витратноефективні – за
підтримки держави й за стимулюючих умов, особливо на регіональному рівні,
здатні вирішити названі проблеми.
Будь-яке підприємство, не винятком є і мале підприємство, проходить
мінімум три фази:
першу – фазу відкриття та початку діяльності;
другу – фазу закріплення в ринковому і конкурентному середовищі;
третю – фазу розширення та розвитку, стійкого отримання прибутку.
28

Основне завдання підприємця – максимально скоротити час перших
двох фаз. Іншими словами, необхідно пройти ці фази на максимальних
швидкостях з мінімумом бар'єрів [20].
Для кожної з перелічених фаз властиві свої управлінські процеси, які для
малих підприємствах мають певні особливості.
На першій стадії (вихід на ринок) підприємство лише стартує.
Головним завданням тут є зацікавити споживача своїми товарами чи
послугами. Важливими питаннями є забезпечення випуску продукції, що
відповідає вимогам споживача, а також пошук фондів для покриття
початкових витрат. На цьому етапі багато підприємств банкрутує.
Другий етап названо «виживання». На цьому етапі головним є
досягнення певного перелому в становленні і отриманні прибутку для
розширення фондів. Підприємці намагаються створити достатню кількість
фондів для фінансування росту фірми та забезпечення співвідношення активів
та пасивів. На цьому етапі визначається подальша доля підприємства, яким
може керувати менеджер, що не є його власником.
На третьому етапі компанія має гарний економічний стан, рівень
надходжень стає вищим середнього. Компанія в змозі знаходитися на цьому
етапі протягом тривалого періоду, якщо вона адаптується до змін
навколишнього середовища та до виникаючих внутрішніх проблем.
Власники діють разом та вирішують проблеми фінансів компанії для
інвестування майбутніх проектів.
Основними проблемами четвертого етапу є такі: як швидко зрости та як
фінансувати цей ріст. Важливими питаннями, що вимагають вирішення, є: чи
бажає власник перекласти відповідальність за управління зростаючим
підприємством на інших і чи буде грошовий потік достатнім для забезпечення
нормального його функціонування. В той же час невдале керування та
небажання керівників передати відповідальність може призвести до
29

небажаних змін у структурі управління. Якщо зусилля на цьому етапі не
досягнуть успіху, компанія може опинитися на одному з попередніх етапів.
На завершальному п'ятому етапі компанія має об'єднати та
контролювати фінансові надходження, які є результатами їх зростання.
Щоправда, на цій стадії зростання може припинитися через недостатню
кількість нововведень і зникнення мотивів розвитку. Залежно від того, як
швидко будуть проведені зміни, компанія може повернутися до зростання або
збанкрутувати. На цій стадії компанія має перейти до активного
запровадження нововведень. Всю управлінську роботу на малих
підприємствах можна звести до певних початкових процесів, а саме:
постановки задачі; планування і прогнозування; координація і ухвалення
рішень; маркетинг; мотивація діяльності; контроль за виконання поставлених
задач. Це допомагає керівнику ефективно координувати свої подальші дії з
управління підприємством.

1.3. Принципи організації підприємницької діяльності в регіоні

Критерії оцінки сфери підприємницької діяльності базуються на
сукупності принципів, які формують певні правила критеріальних вимірів
сучасного стану та перспектив розвитку ділової активності в регіоні.
Розвиток підприємницької сфери регіону базується на методологічних,
ситуаційних, цільових та стратегічних принципах [11;14;18](рис. 1.4).

30

Рис. 1.4 - Система принципів організації підприємницької діяльності в
регіоні

Принцип науковості передбачає використання при аналізі наукових
розробок спеціальних методик, загальновизначених методів і прийомів
аналізу. Завдяки науковому підходу забезпечується об’єктивна оцінка
економічного стану, пошук і визначення невикористаних резервів його
покращення.
Принцип системності передбачає дотримання єдності та послідовності
дослідження підприємницької діяльності як цілісної системи у певному
порядку – за етапами та у взаємозв’язку один з одним, а не виокремлено.
Принцип комплексності передбачає всебічне дослідження причинних
взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-
31

структурної будови, їх зміну та розвиток у просторі і часі, за кількісними й
якісними ознаками та вихідні параметри цього процесу.
Принцип історизму зумовлює розгляд всіх історичних фактів, явищ і
подій відповідно з конкретно-історичними обставинами, в їх взаємозв’язку і
взаємозумовленості.
Принцип законності передбачає здійснення підприємницької діяльності
лише в межах правового поля.
Принцип транспарентності означає важливість доступу для учасників
підприємницької діяльності до усіх діючих норм та правил, що регулюють
відповідні відносини, забезпечення їх необхідною інформацією.
Принцип відповідності в методології, як дотримання твердження про те,
що будь-яка нова теорія та давно діюча стара теорія не заперечують одна одну,
а можуть давати ті ж висновки, тобто існує зв'язок наукових теорій у їх
історичному розвитку.
Принцип рівноваги в дослідженнях економіки в першу чергу означає
відповідність між попитом та пропозицією, ресурсами і потребами, що й
визначають особливості формування підприємницької структури.
Принцип ієрархічності в багаторівневій системі геоекономічного
розвитку означає, що між рівнями та елементами ієрархічних систем існують
складні вертикальні та горизонтальні зв’язки.
Принцип оптимальності передбачає впровадження оптимальних рішень,
тобто досягнення максимальних результатів при мінімальних затратах.
Принцип адекватності означає важливість точного й повного
відображення реальних процесів функціонування суб’єктів господарювання у
сфері підприємництва.
Принцип поступальності як основа економічного розвитку передбачає
еволюційність поступу ефективного функціонування сфери підприємництва,
покрокове проходження усіх процесів, етапів та систем.
32

Сутність принципу альтернативності полягає в наступному: приймаючи
рішення на користь того чи іншого варіанту дій, суб’єкт господарювання
неминуче відмовляється від інших варіантів, «упускає можливість» іншого
варіанту використання (виробництва, розподілу і споживання) наявних
ресурсів.
Принцип пріоритетності вказує на необхідність вибору пріоритетних
напрямів діяльності в реалізації завдань забезпечення ефективного
підприємницького середовища, невідкладність виконання першочергових
завдань.
Принцип інваріантності засвідчує незмінність, постійність державного
курсу щодо підтримки підприємницької діяльності за будь-яких змінних умов.
Принцип субсидіарності пов'язаний з принципом ієрархічності і означає,
що місцеві умови та обставини не тільки різняться між собою, але й
змінюються протягом певного відрізку часу.
Принцип інтеграційності означає, що при ускладненні структури
системи в ній виникають додаткові властивості, відповідно до цього
відбувається об’єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв’язків та
поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних
господарських комплексів у межах держави.
Принцип мобільності вказує на важливість динаміки для саморегуляції
процесів підприємницької діяльності в ринковій економіці.
Зокрема, невід’ємною в умовах поглиблення ринкових відносинах є
мобільність факторів виробництва.
Принцип синергійності має стратегічне значення. Комбіноване
використання кількох взаємоузгоджених стратегій дає більшу користь, ніж
ізольоване впровадження однієї з них, а різні фактори так впливають один на
одного, що здатні разом досягти більшого, ніж за окремого їх застосування.
Прикладом такого синергізму можуть бути спільні підприємства в системі
малого і середнього бізнесу.
33

Принцип евристичності є невід’ємною вимогою ефективності
підприємницької діяльності. Розвиток технологій, зміни ринкової
кон’юнктури, різноманітні внутрішні та зовнішні ризики вимагають від
суб’єктів господарювання готовності до нестандартних управлінських рішень,
перебудови стратегії, проведення стратегічного оцінювання тощо.
Принцип ефективності закладає теоретичне підґрунтя для аналізу
затрат-прибутків, що впливає на розміщення продуктивних сил.
Принцип самодостатності є підґрунтям для розуміння важливості
розвитку самоврядування територій, зокрема активності, участі прикордонних
регіонів в транскордонних об’єднаннях.
Принцип динамічності означає, що всі характеристики підприємницької
діяльності як окремої сфери господарювання, в цілому системи слід
розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються до своєї протилежності.
Принцип конвергенції пояснює зближення економічної політики країн,
зменшення розриву в показниках економічного розвитку між національними
державами, вирівнювання соціально-економічного розвитку країн у рамках
інтеграційних об’єднань.
Принцип комплементарності передбачає існування взаємодоповнення в
економіці та зовнішній торгівлі зокрема. Виникає тоді, коли володіння одним
товаром спричиняє сталу потребу в іншому товарі, існування цілих галузей
промисловості породжують одна одну.
Принцип верифікаційності вимагає закріплення достовірності щодо
здатності господарської системи до реалізації підприємницького потенціалу
залежно від ринкової кон’юнктури та регіональних пріоритетів.
Принцип мотиваційності у сфері підприємництва пояснює причини
появи зовнішньої торгівлі з метою виходу на зовнішній ринок, через
обмеженість внутрішнього ринку, посилення конкуренції на внутрішньому
ринку, отримання доступу до ноу-хау.

34

До важливих переваг розвитку сфери малого підприємництва можна
віднести [21; 22]:
1) економіко-виробничі, що включають гнучкість, динамізм,
сприйнятливість до нововведень, швидке насичення ринку, пристосування до
мінливості технологій, компактність управлінської команди і
багатофункціональність менеджерів, відсутність громіздких управлінських
структур, простота інформаційних зв’язків та неформальний характер
планування і контролю; невеликий обсяг використання фінансових ресурсів та
висока оборотність капіталу; спрощена система збуту;
2) інституціональні, що зумовлюються відкритістю доступу та легкістю
входження до цього сегменту підприємництва;
3) соціально-економічні, що сприяють забезпеченню соціальної
стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями;
4) соціально-психологічні, що дають можливість подолати відчуження
від засобів виробництва та зумовлюють кінцеві результати виробничої
діяльності, формують мотивацію до праці, єдність права власності і
безпосереднього управління підприємством.
Такими чином, мале підприємництво як динамічний і мобільний
сектор економіки регіону відіграє важливу роль у процесі формування
конкурентного середовища для функціонування підприємницьких структур та
вирішення проблем зайнятості населення, підвищення його добробуту,
наповнення ринку товарами та послугами, розбудові інфраструктури,
економічному і соціальному зростанню регіону.

35

РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОГО
БІЗНЕСУ В РЕГІОНАХ В УКРАЇНІ

2.1. Оцінка впливу малого бізнесу на регіональну економіку

В економічній науці існує погляд на значний потенціал малого
бізнесу як активного учасника у процесі модернізації. Цей сектор може внести
істотний вклад у інноваційний розвиток, сприяючи диверсифікації економіки
та приймаючи активну участь у технологічному прогресі через генерацію
інновацій та надання різноманітних послуг. Малі підприємства розглядаються
як важливі учасники модернізаційних та інноваційних процесів. Проте існуючі
дослідження не повністю враховують сформоване місце та роль малого
бізнесу в економіці різних регіонів, не розкривають його фінансово-
економічний стан та технологічний потенціал, а також реальні можливості
його участі у процесах модернізації [23].
За даними Державної служби статистики (табл. 2.1.) за видами
економічної діяльності в Україні найбільше малих підприємств, які
займаються торгівлею та ремонтом автотранспортних засобів – 42,08% та
інформацією і телекомунікацією- 11,96%. Найменша кількість малих
підприємств займаються фінансовою та страховою діяльністю – 0,5%,
мистецтвом, спортом, розвагами та відпочинком – 0,8%, освітою – 0,85%.

36

Таблиця 2.1. – Кількість діючих суб’єктів малого бізнесу в Україні за
видами економічної діяльності у 2020 році
Вид економічної діяльності суб’єкти малого у % до
підприємництва, загального
одиниць показника
Сільське господарство, лісове 71195 3,64
господарство та рибне
господарство
Промисловість 121108 6,19
Будівництво 55985 2,86
Оптова та роздрібна торгівля; 822680 42,08
ремонт
автотранспортних засобів і
мотоциклів
Транспорт, складське 97117 4,97
господарство, поштова та
кур'єрська діяльність
Тимчасове розміщування й 71489 3,66
організація харчування
Інформація та телекомунікації 233831 11,96
Фінансова та страхова діяльність 9839 0,50
Операції з нерухомим майном 95433 4,88
Професійна, наукова та технічна 139797 7,15
діяльність
Діяльність у сфері 52885 2,70
адміністративного та
допоміжного обслуговування
Освіта 16684 0,85
Охорона здоров'я та надання 35031 1,79
соціальної допомоги
Мистецтво, спорт, розваги та 15671 0,80
відпочинок
Надання інших видів послуг 116374 5,95
Усього 1955119 100
Розраховано за [24]
37

В таблиці 2.1 наведені основні показники, що характеризують стан
малого бізнесу в регіонах України в 2020 році. Дані в таблиці 2.1 свідчать, що
за обсягом реалізованої продукції перше місце серед усіх областей України в
2020 році займає м. Київ, після нього йде Дніпропетровська, Харківська,
Київська, Одеська, Львівська області. За кількістю малих підприємств на 10
тис. осіб наявного населення області на першому місці серед загального
рейтингу областей України та за кількістю зайнятих працівників і найманих
працівників, за показником середньомісячної заробітної плати найманих
працівників також знаходиться м. Київ.
Таблиця 2.2 - Показники діяльності малих підприємств за регіонами
України у 2020 році

38

Продовження табл. 2.2

Розраховано за [24]

Починаючи з 2021 року адміністративно-територіальний устрій України
формують три рівні місцевого самоврядування: базовий рівень (сільські,
селищні, міські ради) – 1470 територіальних громад; субрегіональний – 135
районів; регіональний (області, міста особливого статусу) – 24 області,
Автономна республіка Крим, м. Київ і м. Севастополь [25; 26]. Така значна
кількість адміністративно-територіальних одиниць абсолютно не сприяла
забезпеченню ефективного управління територіями, до того ж більшість з
територій не мали достатнього економічного та фінансового потенціалу для
власного розвитку та належного виконання функції життєзабезпечення
території та населення. Як приклад, у 2016 році за результатами виконання
місцевих бюджетів 6,6 % з них мали перевищення обсягу видатків на
утримання апарату управління ОМС над обсягом власних доходів, що є
прямим свідченням про неефективність та низьку фінансову самостійність
місцевих бюджетів [27].
У процесі аналізу діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу з
погляду їх економічної активності та оцінки їхнього впливу на економічний
розвиток ОМС насамперед було визначено рівномірність територіального
розподілу суб’єктів господарської діяльності та чи пов’язано це з економічним
розвитком тих чи інших областей. Як відомо, понад 95 % всіх підприємств в
Україні – це малі підприємства (95,2 % у 2019 році), а частка середніх
39

становить не більше як 5 % (4,7 % у 2019 році). Станом на початок 2020 рік в
Україні офіційно було зареєстровано близько 2 млн суб’єктів підприємницької
діяльності, серед яких 80,7 % це фізичні особи-підприємці (далі – ФОП),
більшість з яких обрали спрощену систему оподаткування. При цьому
максимальна концентрація малих підприємств притаманна м. Києву (27 %
загальної кількості малих підприємств в Україні у 2019 році) та 6 областям
України, де у сукупності зареєстровано 36 % малих підприємств України, а
саме: Дніпропетровській (8,2 %), Запорізькій (4,1 %), Київській (5,5 %),
Львівській (5,4 %), Одеській (6,9 %) та Харківській (6,6 %) (рис. 1). Як видно
з рис. 1, в аналогічних регіонах сконцентрована й найбільша кількість середніх
підприємств.

Рис. 2.1 - Розподіл середніх, малих підприємств та ФОП за регіонами України
у 2020 році
Розраховано автором за [24]

Оцінивши структуру підприємств у межах конкретного регіону,
встановлено, що до групи регіонів, в яких частках малих підприємств
40

перевищує середній показник по Україні, належать м. Київ (95,9 %),
Миколаївська (96,7 %), Херсонська (96,4 %), Одеська (96,2 %), Івано-
Франківська (96,0 %), Запорізька (95,7 %), Закарпатська (95,4 %) та
Дніпропетровська (95,2 %) області. Що стосується ФОП, то найбільша їх
кількість за-реєстрована у м. Києві (у 11,7 % від загальної кількості ФОП в
Україні), Харківській (8,8 %), Дніпропетровській (7,5 %), Одеській (7,2 %),
Львівській (6,5 %) та Київській (5,5 %) областях (рис. 2). Отже,
прослідковується чітка тенденція до концентрації суб’єктів малого та
середнього бізнесу в столиці та кількох областях України, що впливає на
економічний розвиток цих та інших областей, можливість працевлаштування
та міграційні процеси в межах країни. Ці показники свідчать про
обґрунтованість обрання відповідних міст-обласних центрів центрами міських
агломерацій (рис. 2.1), але також свідчить про проблему низької концентрації
бізнесу в інших областях, що позначається і на розвитку цих областей, і на
рівні їхньої фінансової спроможності.
У результаті аналізу встановлено, що чим більшою є кількість населення
в області, тим більше суб’єктів господарської діяльності зареєстровано або
функціонують на їхній території. Так, у 2019 році найбільша кількість малих
підприємств у розрахунку на 10 тис. населення зосереджена знову ж таки у м.
Києві (330 підприємств), Київській (111), Миколаївській (106) та Одеській
(105) областях, найменша кількість – у Луганській (16) та Донецькій (24), що
зумовлено військовим конфліктом на Сході України та перереєстрацією
значної кількості суб’єктів господарської діяльності в інших обласних
центрах, а також у Чернівецькій (45) та Тернопільській (46) областях, що
зумовлено значною міграцією населення в цих областях, а отже, скороченням
попиту на то-вари і послуги суб’єктів господарювання. Щодо середніх
підприємств, то у 2019 році їх найбільша кількість у розрахунку на 10 тис.
населення зосереджена у м. Києві (13 підприємств) та Київській (6) області,
найменша кількість – у Луганській (1), Донецькій (1) та Чернівецькій (2)
41

областях. Найбільша кількість ФОП у розрахунку на 10 тис. населення
зосереджена також у м. Києві (589 ФОП), Харківській (485), Київській (461) та
Одеській (449) областях, найменша кількість – у Луганській (85), Донецькій
(125), Рівненській (294) та Кіровоградській (299) областях. Таким чином,
спостерігається чітка тенденція до концентрації чисельності суб’єктів малого
і середнього бізнесу в окремих регіонах України, що обумовлює дисбаланс у
рівні їхнього економічного розвитку та позначається на фіскальній ролі таких
суб’єктів господарювання щодо формування дохідної частини місцевих
бюджетів.
Незважаючи на переважну кількість малих підприємств у загальній
кількості суб’єктів господарювання в Україні (понад 95 %), вони забезпечують
робочими місцями лише 19,2 % загальної кількості зайнятих працівників та
мають незначні обороти – лише 19,5 % загального обсягу реалізованої
продукції (товарів, послуг) у 2019 році. Водночас на середніх підприємствах,
яких менше ніж 5 % в Україні, було працевлаштовано 32,2 % загальної
кількості зайнятих працівників, а обсяги їхньої реалізованої продукції
(товарів, послуг) становили 42,1 %. У ФОП працюють 30 % загальної кількості
зайнятих працівників, але обсяги реалізованої їхньої продукції (товарів,
послуг) становлять лише 7,6 % загального обсягу. Разом сектор малого та
середнього бізнесу (в т. ч. ФОП) в Україні забезпечує зайнятість 81,6 %
найманих працівників та 64,7 % загального обсягу реалізованої продукції
(товарів, послуг), що може свідчити про вагому роль цього сектору для
економіки країни загалом. Разом з тим, найбільше найманих працівників
зайняті на малих та середніх підприємствах у м. Києві (у 2019 році 24,78 % та
17,99 % загальної кількості зайнятих працівників на малих підприємствах
відповідно), Дніпропетровській (8,01 % та 8,58 %), Харківській (6,85 % та 7,99
%), Одеській (6,42 % та 4,68 %), Львівській (6,22 % та 6,78%), Київській (5,55
% та 5,12 %) та Запорізькій (4,07 % та 3,86 %) областях (рис. 2). Тобто розподіл
42

зайнятості певною мірою зумовлений кількістю зареєстрованих бізнес-
суб’єктів у відповідних областях.

Рис. 2.2 - Розподіл зайнятих працівників на середніх та малих підприємствах
між регіонами України у 2020 році
Розраховано за [24]

Щодо ФОП, то вони створюють найбільше робочих місць – 45,4 %
загальної зайнятості у ФОП – у столиці та 5 областях (у м. Києві (9,9 %
загальної кількості найманих працівників у ФОП по Україні загалом),
Харківській (9,2 %), Дніпропетровській (7,9 %), Львівській (6,9 %), Одеській
(6,5 %) та Київській (5,0 %) областях (рис. 3). Найменший рівень зайнятості
мають ФОП у Луганській (1,2 %), Кіровоградській (2,0 %), Чернігівській (2,2
%), Херсонській (2,3 %) та Тернопільській (2,4 %) областях. Водночас є
регіони, у яких ФОП забезпечують зайнятість більше ніж 45 % зайнятому
населенню в межах регіону, зокрема це Чернівецька (55,0 % найманих
працівників працюють на ФОП), Івано-Франківська (47,7 %) та Закарпатська
(47,4 %) області.
43

2.2. Аналіз підприємницької діяльності ПП «Ажіо»

Компанія ПП «Ажіо» була заснована в 1999 році, з виробництва
звичайного морозива – пломбіру у вафельному стаканчику й ескімо - на
маленькій фабриці в передмісті Дніпропетровськ. Це морозиво відразу
завоювало любов споживачів, а його популярність і попит стали
підтвердження м необхідності подальшого існування підприємства та
послужили поштовхом до зростання й розширення виробництва.
Адреса підприємства: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 14а, тел.
(0562) 28-18-89, 36-98-45.
Форма власності – приватне підприємство.
Директор ПП «Ажіо» Котик Сергій Борисович, який у 2004 році
нагороджений дипломом «Кращий роботодавець року з організації безпечного
ведення робіт».
На початку 2005 року продукція ПП «Ажіо» отримала Міжнародний
сертифікат якості ISO 9001 -2001.
Станом на 2012 р. компанія ПП «Ажіо» пропонує споживачеві більше
ста видів морозива. В асортименті підприємства – сандвічі й ескімо, морозиво
у пластиковій упаковці, рулети і торти, а також широкий вибір і вершкового
морозива, пломбіру з різними наповнювачами у вафельних стаканчиках. Серед
них - загальновідомі і визнані торгові марки «Лев», «Стоп-Наркотик»,
«Сафарі», «Мексика», «Факел» та безліч інших.
Компанія ПП «Ажіо» досягла великих успіхів в освоєнні вітчизняного
ринку та успішно вийшла на міжнародний ринок, відразу ж завоювавши
визнання.
Отже, Компанія ПП «Ажіо» це:
- провідний виробник морозива в Україні;
44

- визнання на міжнародному ринку;
- найширший асортимент більш 120 видів морозива;
- бездоганний смак, висока якість і доступна ціна морозива;
- передові технології виробництва; система управління якістю;
- рекламна підтримка на телебаченні, радіо, транспорті і точках продажу;
- розвинена дистриб'юторська мережа на всій території України;
- неодноразове визнання на різних міжнародних виставках.
Всі підприємства обладнані сучасними лабораторіями, що дозволяють
здійснювати необхідний контроль як за якістю сировини так і за якістю
кінцевого продукту. Основними напрямами діяльності ПП «Ажіо» є заготівля,
придбання, переробка та реалізація як через оптову, так і через роздрібну
торгівлю молочної сировини та продукції. В таблиці 2.3 представлена
характеристика основної продукції підприємства.

Таблиця 2.3. - Аналіз основної продукції ПП «Ажіо»
Відхилення Відхилення
2021 р. в 2022 р. в
2022
Продукція, тонн 2020 р. 2021 р. порівнянні з порівнянні
р.
Абс2. 0В20ід рн.о сне А3б с2.0 2В1і дрн. о
-/+ , -/+ сне,
% %
Морозиво «Лев», т 28,4 23,9 9,4 -4,53 16 14,5 60
Морозиво «Стоп-
180,3 246,5 21,4 66,2 37 -225 91,3
наркотик»,т
Морозиво «Сафарі», т 14,2 13,5 13,6 -0,7 5 од 0,7
Морозиво «Бакс», т 1895,1 2071,6 3856,9 176,6 9,3 1785, 86,1
2
Цукерки-морозиво, т - 228 149,3 - - -78,8 34,5
Торт морозиво, т - 13719, 12393 - - 1326 9,6
2

45

Як видно з таблиці 2.3, в 2022 р. порівняно з 2021 р. обсяг виробництва
продукції зменшився, тільки виробництво морозива «Бакс» зросло на 1785,23
тонни, або на 86%. Зниження виробництва морозива «Лев» у 2021 р. в
порівнянні з 2020 р. відбулося на 16 %, а в 2022 році в порівнянні з 2021
роком – на 51%. Також в 2009 р. в порівнянні з 2020 роком виробництво
морозива «Сафарі» зменшилося на 4,93 % або на 0,7 т, але вже в 2022 році в
порівнянні з 2021 роком прослідковується невелике збільшення.
Проаналізувавши структуру основної продукції підприємства, можна
зробити висновок, що домінуючим продуктом виробництва як у 2021 р. (84
%), так і у 2022 р. (76 %) є морозиво, менше вироблялося цукерок з морозива,
так, у 2021 р. воно склало 13%, а у 2022 р. – 23%. Значно менше виготовлялося
тортів з морозива. Це пов’язано з тим, що попит на морозиво та цукерки з
морозива більший, також на виробництво таких продуктів витрачається
значно менше інгредієнтів, ніж на інші.
В цілому молочну продукцію споживають всі верстви населення: за
віком – пенсіонери, студенти, діти молодшого та середнього віку; за доходами
– як мало забезпеченні люди, так люди із більшими достатками. Основними
постачальниками сировини є фермерські господарства Дніпропетровської
області.
Конкурентами є ЗАТ «Юрія», ВАТ «Криворізький міськмолокозавод
№1», ВАТ Акціонерна компанія «Комбінат «Придніпровський».
Діяльність будь-якого підприємства залежить від комплексу показників
та факторів, що будують загальний фундамент для прийняття подальших
рішень щодо ефективного управління підприємством. При комплексному
аналізі діяльності підприємства враховуються результати аналізу основних
показників підприємства, структуру трудових ресурсів, структуру балансу
підприємства та рівня витрат. Проаналізуємо основні показники діяльності
ПП «Ажіо» (табл. 2.4.).

46

Таблиця 2.4 - Аналіз основних показників діяльності ПП «Ажіо»
Відхилення Відхилення
відносне відносне
Показник 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2021 р. до 2022 р. до
2020 р. 2021 р.
1 .Обсяг реалізованої 17031,2 27383,2 53097 60,78 93,9
продукції, тис.грн
2. Собівартість 13884,3 21673,6 43172,1 56,1 99,19
реалізованої продукції,
3ти. сВ.гарлнов ий прибуток, 308,6 1145,7 1075,7 271,25 -6,1
тис.грн
4. Чистий прибуток, -288,4 12,5 150 -104,3 1100
тис.грн
5. Чисельність 700 770 960 10 24,67
працівників, осіб
6. Фонд оплати праці, 8526 9535,6 15118,8 11,8 58,55
тис.грн
7. Середня заробітна 1015 1032 1139,2 1,67 10,38
плата, грн
8. Продуктивність праці, 24,3 35,56 55,3 46,34 55,51
тис.грн./особу

Як видно з таблиці 2.2, обсяг реалізації продукції в 2022 р. порівняно
з 2021 р. збільшився на 93 %, собівартість реалізованої продукції зросла на
99,1 %, валовий прибуток зменшився на 6,1 %, чистий прибуток збільшився за
рахунок значних інших фінансових доходів і склав 150 тис. грн., чисельність
персоналу зросла на 24,7 %, фонд оплати праці зріс на 58,55 %, середня
заробітна плата зросла на 10,38 %, продуктивність праці зросла на 55,5 %.
Проаналізуємо трудові ресурси підприємства. Структура персоналу
підприємства наведена на рисунку 2.2.

47

6% 4%
25%
Керівники
Спеціалісти
Робітники
Службовці
65%
Рис.2.4 - Структура персоналу підприємства

З рисунку 2.2 видно, що основну частину працівників підприємства
(65%) складають робітники, 25% – спеціалісти, 6% – службовці і лише 4% –
керівники. Така структура персоналу підприємства свідчить про зосередження
трудового потенціалу на виробництві, а наявність спеціалістів, які складають
четверту частину від усієї кількості трудових ресурсів підприємства вказують
на можливості підприємства щодо подальшого розширення виробництва та
збуту, оскільки підприємство має у своїй наявності достатню кількість
спеціалістів.

2.3. Оцінка підприємницького потенціалу ПП «Ажіо» в
регіональному середовищі

В сучасних умовах з метою розробки ефективного механізму управління
підприємницьким потенціалом доцільно використовувати систему показників,
які детально і всебічно характеризують стан і рівень використання
підприємницького потенціалу підприємства.
48

Оцінку підприємницького потенціалу підприємства доцільно
здійснювати в наступній послідовності:
- аналіз структури підприємницького потенціалу;
виявлення ступеня використання внутрішніх можливостей
підприємства;
- оцінка рівня підприємницької активності підприємства.
На нашу думку, підприємницький потенціал краще розглядати з
урахуванням комплексного та системного підходів. За комплексним підходом
підприємницький потенціал представляє собою структуру, що складається з
різних взаємодіючих елементів різного рівня складності та організації.
На першому етапі оцінки підприємницького потенціалу, проводиться
аналіз його структури шляхом вивчення стану кожного елемента з
використанням методу експертних оцінок. Для цього були визначені
найважливіші критерії, які були включені до опитувальних аркушів. У цих
аркушах групі експертів потрібно було вказати не тільки ступінь впливу
кожного критерію на діяльність підприємства, але й його тенденцію (вектор),
який може бути позитивним (вектор зі знаком "+") або негативним (вектор зі
знаком "-").
В якості групи експертів виступали співробітники підприємства
(менеджмент і персонал), клієнти підприємства [29]. Перший стовпчик
таблиці 2.5 носить найменування можливостей підприємства, другий -
параметри для ринку, на якому працює ПП «Ажіо», третій - вага впливу на
діяльність компанії, четвертий - виставлені бали, і п'ятий стовпчик - ступінь
важливості даного фактора для діяльності підприємства. Дані п'ятого
стовпчика таблиці 2.5 отримані як добуток третього і четвертого стовпчиків.
За результатами оцінки складових елементів підприємницького
потенціалу ми визначили можливості підприємства ПП «Ажіо». Слід
відмітити, що чим вище рівень використання складових елементів
49

підприємницького потенціалу, тим більше у підприємства конкурентних
переваг для здійснення ефективної діяльності.

Таблиця 2.5 - Експертна оцінка стану елементів підприємницького
потенціалу ПП «Ажіо»
Можливості Параметри Вага ПП «Ажіо»
бали зважен
1. Виробничі 1.1. Ступінь використання 1 а
можливості виробничої потужності
1.2. Рівень прогресивності 1
застосовуваних технологій
1.3. Ступінь гнучкості виробництва 2
Підсумкова оцінка 0,16 4 0,64
2. Кадрові 2.1. Рівень кваліфікації персоналу 2
можливості
2.2. Ступінь готовності персоналу 1
до змін на підприємстві
2.3. Розвиненість системи мотивації
персоналу
2.4. Ступінь творчої ініціативності 1
персоналу П родовження1 табл .2.8
Підсумкова оцінка 0,18 5 0,90
3. Науково- 3.1.Рівень витрат на наукові 1
технічні р3.о2з.р Робівкеин ь витрат на використання 1
можливості науково-технічних досягнень
3.3. Рівень використання розробок 1
3.4. Частка персоналу, яка
займається науковими розробками
у загальній чисельності персоналу
Підсумкова оцінка 0,17 3 0,51
4. Маркетингові 4.1.Раціональність використання 2
можливості каналів розподілу товарів
4.2. Гнучкість цінової політики 1
4.3. Рівень використання реклами 0
50

Продовження табл. 2.5
4.4. Ефективність системи збуту 2
5. Фінансові 5.1. Коефіцієнт абсолютної 0
можливості л5і.2к.в іКдонеофстіці ієнт швидкої ліквідності 0
5.3. Коефіцієнт загальної 0
5лі.4к.вФідінноанстсіо ва стійкість 1
Підсумкова оцінкпа ідприємства 0,17 3 0,51
6.Організаційні 6.1. Ступінь інноваційної 1
можливості спрямованості організаційної
с6т.2р.у Ркітвуерниь відповідності 1
організаційної культури
6ін.3н. оваРцівійенноь мкуо мрпоезвтеинткцуії керівників 2
6.4. Розвиненість системи
інформаційного забезпечення
Підсумкова оцінка 2,56

Заключний етап оцінки підприємницького потенціалу передбачає
визначення рівня активності підприємства за допомогою узагальнюючого
показника - коефіцієнту підприємницької активності підприємства,
розрахунок якого здійснюється за наступною методикою:

Р п.акт= (Pi*Wi),
де
Р п.акт – рівень підприємницької активності підприємства;
Pi – експертна оцінка використання і-того елементу підприємницького
потенціалу, бали;
Wi – коефіцієнт вагомості і-того елементу підприємницького потенціалу.
Оцінку рівня підприємницького активності підприємства доцільно
здійснювати за наступною шкалою: від 0 до 4,0 - низький рівень; від 4,1 - до
8,0 - середній рівень; від 8,Ідо 11,55- високий рівень.
51

Аналіз показав, що ПП «Ажіо» має низький рівень підприємницького
потенціалу, що становить 2,56. Для підвищення ефективності управління
підприємницьким потенціалом підприємства необхідно розробити та
реалізувати інноваційні проекти в умовах підприємства.

52

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МАЛОГО
БІЗНЕСУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

3.1. Розробка напрямів розвитку малого бізнесу на регіональному
рівні

Сьогодні кожний регіон має свою стратегію, яка є особливим
інструментом управлінської діяльності і спрямовує розвиток регіональних
господарських комплексів у напрямі специфічної моделі відтворення.
Передумовами формування, розробки та впровадження напрямів розвитку
малого бізнесу на регіональному рівні є:
– наявність регіональних ресурсів та їх потенціал;
– культура ведення господарської діяльності (ринкової, професійної,
управлінської);
– накопичені знання та активно поширені й працюючі технології;
– ринковий потенціал та безперервне відтворення;
– регулюючий вплив влади;
– наявність стимулюючого конкурентного поля – міжгалузева,
міжрегіональна, галузева й міжгалузева конкуренція та ін.
І це далеко не повний перелік передумов, його можливо поповнити
такими, як соціальна стратифікація, науково-технічний прогрес, діяльність
корпорацій та галузей та ін.
Концептуальною основою кожної стратегії є використання наявного
потенціалу та його специфічне відтворення з урахуванням ринкової моделі, що
має місце в даному суспільстві. В процесі виконання стратегій, реалізації
пріоритетів розвитку, забезпечення та вирішення окремих питань в регіонах
України відбуваються докорінні зміни.
Такими практичними змінами в процесах відтворення регіональних
господарських комплексів на сьогодні є [30]:
53

– визнання галузевої спеціалізації та її оформлення в архітектурі ринку;
– оформлення підприємницького середовища;
– визнання та закріплення макроекономічних відтворювальних
пропорцій;
– оформлення інфраструктури ринку та підприємницького середовища;
– визначення переваг регіону у виробничих, торговельних та інших
галузях, сфері послуг та наявності комунікацій.
Країни Євросоюзу мають одну з найефективніших у світі моделей
регіонального розвитку. Вони активно використовують наукові розробки у
практиці регіонів, мають значний досвід регіональної політики. Протягом
останніх 50 років у країнах Євросоюзу суттєво вдосконалено важелі щодо
підтримки депресивних і стимулювання високорозвинених регіонів з метою
підвищення їх конкурентоспроможності [31]:
У сучасних концепціях регіонального ринкового реформування
відображаються не лише можливі моделі економічного та соціального
розвитку, але й різні підходи щодо комплексного забезпечення. Як правило,
концепції, які розробляються в країні, повинні утворювати певну
взаємопов’язану систему, у парадигмі відносин «національний – галузевий –
регіональний – місцевий» рівень співпраці. Причому, саме на регіональному
рівні можливою стає реалізація найважливіших інструментів розвитку –
підтримка та стимулювання кластерних структур, цільове фінансування,
залучення та створення інноваційних продуктів і технологій.
У зв'язку з необхідністю і актуальністю продовження процесів
інституціоналізації ринкової трансформації в питаннях підтримки
підприємництва вносяться зміни і корекції у наповнення методик і програм
розвитку; наукові підходи до розробки концепцій і стратегій; проектів;
розширення інформаційного забезпечення; уточнення дії законів та
регуляторних актів; оцінювання процесів розвитку підприємництва та ринків
з урахуванням кризових явищ; розробку та публічне визнання основ
54

методології регулювання ринку. Це в сукупності і є основою успіху і
забезпечення розвитку малого та середнього бізнесу як обов'язкової складової
сучасної ринкової економіки.
В основу концепції підтримки малого та середнього бізнесу
рекомендуємо покласти ряд принципів, які повинні бути як основними, так і
допоміжними [32].
До основоположних принципів слід віднести:
1. Наукову обґрунтованість. Передбачає розробку управлінських рішень
з урахуванням наукового наповнення закономірностей розвитку малого та
середнього бізнесу, які знаходять своє відображення у технічних,
економічних, організаційних та інших аспектах його діяльності.
2. Системність. Передбачає визнання малого та середнього бізнесу як
складового елементу національного та регіонального ринку; національної та
регіональної економіки.
3. Публічність та інформаційну прозорість по всіх управлінських
механізмах, інструментах і результатах управлінської діяльності.
4. Наступність та безперервність в питаннях реалізації управлінських
функцій, технологій і форм. Припускає, що будь-які форми підтримки
здійснюються на всіх рівнях ведення господарської діяльності й формування
управлінського впливу, сприяють цілеспрямованому стимулюванню та
результативності ведення бізнесу.
5. Інтеграцію системи знань – науки, державного і регіонального
управління.
6. Консолідацію економічних і соціальних інтересів з питань розвитку
території.
Таким чином, з метою удосконалення розвитку малого бізнесу на
регіональному рівні, пропонуємо виділити такі основні напрями:
1. Створення сприятливого середовища:
55

розробка та впровадження прозорих та простих правил для реєстрації та
ліцензування малих підприємств.
забезпечення доступу до фінансових ресурсів шляхом створення фондів
підтримки та сприяння співпраці з фінансовими установами.
вдосконалення законодавства та податкової політики для спрощення
процедур оподаткування для малих бізнесів.
2. Освіта та навчання:
розвиток програм освіти та навчання для малих підприємців, включаючи
практичні навички управління, маркетингу та фінансів.
проведення семінарів та тренінгів для малих підприємців щодо
впровадження новітніх технологій та ефективного використання ресурсів.
3. Технологічний розвиток:
підтримка інновацій та впровадження передових технологій через
створення інкубаторів та технопарків.
сприяння впровадженню цифрових рішень та електронних технологій
для підвищення конкурентоспроможності.
4. Сприяння експортним можливостям:
розвиток програм та заходів для підтримки експортної діяльності малих
підприємств.
укладення міжнародних партнерств та стимулювання експортних
ініціатив.
5. Мережева взаємодія та партнерства:
сприяння створенню мереж та асоціацій малих підприємств для обміну
досвідом та ресурсами.
розробка програм взаємодії з великими підприємствами та державним
сектором.
6. Сталість та екологічна відповідальність:
заохочення малих підприємств впроваджувати сталий розвиток та
екологічно чисті практики.
56

надання пільг та стимулів для підприємств, що дотримуються принципів
екологічної відповідальності.
Не менш важливими напрямами подальшої активізації розвитку малого
бізнесу є:
консолідація зусиль органів влади та бізнесу з метою розвитку
підприємництва у громаді;
фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка МСП;
надання інформаційно-консультаційної підтримки суб’єктам МСП;
спрощення адміністративно-дозвільних процедур, підвищення якості
надання адміністративних послуг, розвиток електронного урядування;
формування позитивного іміджу підприємництва, популяризація
досвіду успішних підприємців;
підвищення ефективності реалізації державної регуляторної політики;
підвищення рівня соціальної відповідальності підприємництва,
сприяння розвитку соціального, молодіжного та жіночого підприємництва;
стимулювання зайнятості населення та самозайнятості, в тому числі у
сільській місцевості;
професійна підготовка, покращення професійних навичок суб’єктів
малого та середнього підприємництва;
сприяння ефективному реформуванню вугільної галузі та справедливій
трансформації;
інформування суб’єктів МСП щодо переваг екологізації та
енергоефективності;
розвиток інфраструктури підтримки МСП.

57

3.2. Формування пропозицій щодо підвищення підприємницького
потенціалу ПП «Ажіо»

Вирішальну роль у процесах функціонування та розвитку будь-якого
підприємства відіграє ефективне використання потенціалу підприємства.
Потенціал підприємства характеризується його можливостями збільшення
прибутку.
Потенціал підприємства це можливості його системи ресурсів і
компетенцій відтворювати результат для зацікавлених осіб за допомогою
реалізації бізнес-процесів.
Розглянувши теоретичні положення щодо управління
конкурентоспроможністю потенціалу підприємства та основні техніко-
економічні показники ПП «Ажіо», у роботі пропонується наступні заходи
підвищення потенціалу ПП «Ажіо»:
1) впровадження проекту випуску нового виду продукції, що дає
можливість ПП «Ажіо» розширити асортимент, збільшити чисельність
споживачів, підвищити прибутковість;
2) провести модернізацію основних засобів ПП «Ажіо», що
сприятиме підвищенню ефективності використання виробничої складової
потенціалу підприємства, зниженню витрат, підвищенню якості та випуску
конкурентоспроможної продукції.
На діяльність підприємства істотний вплив мають наступні фактори:
- нестабільна політична обстановка в місті, області, країні.
- постійне підвищення цін на сировину, енергоносії, інші послуги
та паралельне регулювання цін на вироблену продукцію, зниження
виробничо-фінансових показників діяльності емітента.
- високі ставки податків та обов’язкових платежів до бюджету.
Основною проблемою в діяльності ПП «Ажіо» є обмеження
рентабельності на морозива з боку держави (в розмірі 5%), що робить
58

неможливим придбання новітніх технологій в даній галузі, залучення
кваліфікованих трудових кадрів з більш високим рівнем заробітку. Зменшення
доходу підприємства призводить до розроблення нових заходів щодо
мінімізації затрат, що в майбутньому може негативно вплинути на якість
продукції. Обмеження торгової націнки на морозиво (до 10%) значно
зменшило прибутковість деяких торгових точок.
До основних ризиків в діяльності підприємства відноситься підвищення
відсоткових ставок по кредиту; рівень ринкових цін, який може призвести до
неможливості підприємству реалізовувати продукції підприємства за
запланованою собівартістю; збільшення відстрочення платежу контрагентами
за договорами, що може призвести до неможливості повернення грошових
коштів за відпущену ним продукцію; обмеження з боку держави щодо
встановлення регульованих цін. Для зменшення ризиків в звітному році ПП
«Ажіо» проводило заходи по закупівлі сировини з Аграрного Фонду,
проводило листування з адміністрацією, щодо обмеження регулювання цін на
молочну продукцію.
Підприємство безупинно удосконалює технології виробництва, шукає
нові рішення й успішно впроваджує їх. Вся продукція, що випускається на ПП
«Ажіо» пройшла випробування на вміст генетично модифікованих організмів
в спеціальних лабораторіях України. За 2021 рік на підприємствах ПП «Ажіо»
проведено ряд заходів направлених на відновлення технічного стану
виробничих цехів. Проведено заміну морально зношеного обладнання на нове
прогресивне. А саме: По цеху №1: - проведено заміну Насос ВК2-26 в котельні
вартість -3,6 тис.грн. По цеху №2: - для пакування придбано
плівкозашивочний пристрій ПЗУ Єврошов Е300 ДЗП вартість - 15,4 тис.грн.
По цеху №3: в пакувальній дільниці для підтримання мікроклімату робочої
зони встановлена система вентиляції "DREEZAIR"-TBA550 вартість 75,6
тис.грн; в упаковочну дільницю для пакування придбано установку
фасовочно-упаков. УФУ-3, вартість 25,2 тис.грн. Дане обладнання дозволило
59

покращити якість пакування та умови праці робітників, замінено розподільник
KRAS NB2/3-LI-1250-170-VM на лінії №2 вартість 286,2тис.грн; замінено
стару технологічну лінію по випуску хліба на нову прогресивну
автоматизовану лінію по випуску батона та овального хліба, вартість 8757,63
тис.грн.; на території цехів №1,2,3 проведено частковий ремонт асфальтового
покриття в обсязі на суму 105,5 тис.грн. Для санітарної очисти обладнання від
пилу придбано промисловий пилесос вартість 12030 тис.грн - для
забезпечення виробництва цехів №2,3,4 стислим повітрям для
транспортування сировини, взамін старого морально зношено компресорного
обладнання, придбано гвинтовий повітряний компресор Б 80-7.5 А в комплекті
з осушувачем повітря та фільтрами вартість 843,345 тис.грн. На лінії №3
проведено заміну дозатора борошна вартість 68,250 тис.грн. Упорядковано
заїзд на територію підприємства. Проведено заміну воріт на шлагбаума
вартість 57,9 тис.грн. Для посилення контролю за видачею продукції придбано
та встановлено систему відеоспостереження 8,1 тис.грн. Для центральної
виробничої лабораторії придбано аналітичні ваги та сушильний апарат на суму
6,4 тис.грн.
Для забезпечення своєчасної та чіткої звітності виробничих цехів
придбано та встановлено комп'ютерну техніку на суму 63,0 тис. грн.
Транспортна дільниця підприємства поповнилася новими транспортними
засобами для доставки готової продукції до споживача та в кількості 5 одиниць
на суму 534,37 тис. грн. Ремонтна зона транспортної дільниці оснащена
обладнанням для шиномонтажа, балансувальним станком, пускозарядним
переносним пристроєм. Всього на загальну суму 30,1 тис.грн. Процент
використання виробничих потужностей ПП «Ажіо» у 2022 році склав 89,0%.
На 2023 рік по ПП «Ажіо» в програмі інвестицій заплановано Програма
розвитку підприємства всього: 19830,5 тис. грн., в т.ч. виготовлення та монтаж
припливно витяжної вентиляції у виробничому цеху №2. 292,0 тис. грн.
Виготовлення та монтаж приточно-витяжної вентиляції у виробничому цеху
60

№3 380,0 тис. грн. Виготовлення та монтаж приточно-витяжної вентиляції у
виробничому цеху №4 292,0 тис. грн. цех №2,4 364,0 тис. грн.. Заміна силового
трансформатора потужністю 630кВт цех №3 250,0 тис. грн. Придбання
компресора (7-9 м2/год., 4 бар.) з комплектом фільтрів та осушувачів повітря
(17,475 тис. Евро) 193,0 тис. грн. Придбання лінії фірми ВЕРНЕР і
ПФЛЯЙДЕРЕР по виробництву морозива. Лінія № 3 цех №2 6560,8 тис. грн.
Придбання пакувальної та різальної машин фірми HARTMANN ( 230 тис.
евро) цех №3 2 950,0 тис. грн.
Планом технічного розвитку ПП «Ажіо» на 2023 рік заплановано з
метою поліпшення фінансового стану підприємства визначаємо за необхідним
в наступному році активніше розширювати ринки збуту продукції, постійно
проводити маркетингові дослідження ринку збуту; визначити оптимальний
(рентабельний) асортимент продукції, з врахуванням інтересів регіональних
ринків та нарощувати його обсяги; звести до мінімуму виробництво
нерентабельного асортименту продукції; проводити активні дії по зменшенню
дебіторської заборгованості та збільшенню обсягів обігових коштів
(підвищення коефіцієнту їх використання); забезпечити економічне
використання енергоносії; підвищувати продуктивність праці.
Істотними факторами, які можуть позитивно вплинути на діяльність ПП
«Ажіо» є стабілізація курсу іноземної валюти до гривні, зменшення кредитних
ставок , зменшення цін на сировину, енергоносії, встановлення пільгових цін
на енергоносії, істотне розширення ринку збуту, стабілізація економічного та
політичного становища в країні в цілому, можливість отримання відстрочення
платежу по сплаті за сировину, енергоносії, природний газ, тощо. Зараз
політика підприємства направлена на задоволення потреб покупця і
підтримання ринкових відносин, дані напрямки спрямовані і на майбутню
діяльність підприємства.

61

ВИСНОВКИ

В магістерській роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення
поставлених завдань щодо напрямів розвитку малого та середнього бізнесу в
регіонах України. Результати проведеного наукового дослідження дали
можливість зробити наступні висновки:
розкрито теоретичні аспекти сутності, місця і ролі малих підприємств в
регіональному просторі. Обґрунтовано системний підхід до економічної
сутності малого підприємництва, систематизовано визначення понять «мале
підприємництво» та «малий бізнес» і визначено основні відмінності цих
понять. Визначено внесок малого бізнесу у розвиток регіональної економіки
та країни загалом, а також охарактеризовано складові забезпечення
функціонування підприємницької діяльності;
на основі вивчення досвіду функціонування і розвитку малих
підприємств у зарубіжних країнах узагальнено класифікацію критеріїв
віднесення суб’єктів господарювання до класу малих, а також виділено сильні
та слабкі сторони малого бізнесу у регіональному просторі;
охарактеризовано систему принципів організації підприємницької
діяльності в регіоні, які формують необхідну структуру поведінки малих
підприємств в регіональному просторі;
проведено оцінку впливу малого бізнесу на регіональну економіку, в
якій визначено, що малий бізнес складає більшу частину підприємств серед
усіх інших та здійснює найбільший внесок у розвиток та активізацію
економіки країни. Проведено аналіз малого бізнесу у регіональному розрізі та
оцінено показники діяльності малих підприємств, що свідчить про низьку
підтримку з боку держави та місцевих органів. Визнано, що лідерами за
розвитку малого бізнесу є м. Київ, Дніпропетровська , Харківська, Львівська
та Одеська області;
проведено оцінку основних показників діяльності ПП «Ажіо»,
62

проаналізовано структуру персоналу підприємства, яка показала
зосередження трудового потенціалу на виробництві, а наявність спеціалістів,
які складають четверту частину від усієї кількості трудових ресурсів
підприємства вказують на можливості підприємства щодо подальшого
розширення виробництва та збуту, оскільки підприємство має у своїй
наявності достатню кількість спеціалістів;
проаналізовано підприємницький потенціал ПП «Ажіо» в регіональному
середовищі, який показав, що ПП «Ажіо» має низький рівень
підприємницького потенціалу, що становить 2,56. Для підвищення
ефективності управління підприємницьким потенціалом підприємства
необхідно розробити та реалізувати інноваційні проекти в умовах
підприємства;
обґрунтовано напрями розвитку малого бізнесу на регіональному рівні
та визначено передумови формування, розробки та впровадження напрямів
розвитку малого бізнесу.
сформовано пропозиції щодо підвищення підприємницького потенціалу
ПП «Ажіо» та визначення основні фактори, які на нього впливають.
Визначено, що політика підприємства направлена на задоволення потреб
покупця і підтримання ринкових відносин, дані напрямки спрямовані і на
майбутню діяльність підприємства.
Реалізація запропонованих у магістерській роботі напрямів активізації
розвитку малого бізнесу є доцільними та ефективними.

63

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Красота О.В. Мале підприємництво: економічна сутність та роль у
подоланні кризи. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. 2010. № 7. С. 37-40. (Серія
“Економіка»).
2. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. З. С.
Варналій - [4-те вид.]. К.: Т-во «Знання», 2008. 302 с.
3.Довгальова О. В. Управління малим бізнесом : підручник. О. В. Довгальова,
О. В. Балабенко: Донбас. нац. акад. буд-ва і архіт. Макіївка; Донецьк: Цифрова
типографія, 2011. 298 с.
4.Малий та середній бізнес/В. Є. Сахаров, Я. В. Белінська, О. В. Зав’ялова та
ін.; під ред. В. Є. Сахарова. К. : ВНЗ «Національна академія управління», 2003.
368 с.
5. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. К.: Т-во
“Знання”, КОО,2001. 277 с.
6.Кредісов В. А. Організаційно-економічні форми підприємництва та
проблеми його розвитку. Менеджмент. 2008. № 10. URL:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Menedzhment/2008_10/kredisov.htm.
7.Довгальова О. В. Управління малим бізнесом : підручник/ О. В. Довгальова,
О. В. Балабенко: Донбас. нац. акад. буд-ва і архіт. Макіївка; Донецьк: Цифрова
типографія, 2011. 298 с.
8.Васильєва Л.М. Сутність суб’єктів малого підприємництва. URL:
http://www.rusnauka.com/27_NII_2010/Economics/72037.doc.htm
9.Васільєва Л.М. Сутність суб’єктів малого підприємництва/Л. М. Васильєва
URL:http://www.rusnauka.com/27_NII_2010/Economics/72037.doc.htm
10.Лендєл М. А. Регіональні засади розвитку підприємництва: аналітичний
аспект/М. А. Лендєл, Н. Ю. Волощук, М. Й. Черевко//Науковий вісник УжНУ.
Спецвип. № 33. Ч. 2. Ужгород, 2011. С. 147-151. (Серія «Економіка»).
64

11. Лукінов І. І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). Наукове
видання/І. І. Лукінов. К.: Ін-т економіки НАН України, 1997. 456 с
12.Економічна енциклопедія : [у 3 т.]. – Київ : Видавничий центр «Академія»,
2002./голова редакційної ради : Гаврилишин Б. Д. [та ін.]. Т. 2/ [відп. редактор
Мочерний С. В.]. 2002. 952 с.
13. Діяльність суб’єктів господарювання Закарпатської області. Статистичний
збірник за 2012 рік. Ужгород, 2013. 235 с.
14.Організація підприємницької діяльності та бізнес. В. К. Збарський, В. П.
Горбовий, С. Г. Пастушенко, О. В. Сапелкіна; за ред. В. К. Збарського. К.:
Акад.праці і соц. відносин Федер. Профспілок України, 2008. 656 с.
15. Основи економічної теорії /заг. ред. М. І. Пітюлич. Ужгород: Карпати,
2005. 352 с
16. Підприємництво в аграрній сфері економіки /М. Й. Малік, Ю. О. Лупенко,
Л. В. Романова та ін.; за ред. П. Т. Саблука, М. Й. Маліка. К.: ІАЕ, 1998. 514 с.
17. Теньков С. О. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу
України : від 16 січня 2003 р./Сергій Опанасович Теньков. К. : Видавництво
А.С.К., 2004. 720 с. (Нормат. док. та комент.)
18. Грибан В. Г., Негодченко О. В. Охорона праці: навч. посібник. [для студ.
вищ. навч. закл.] / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко. К.: Центр учбової
літератури, 2009. 280 с.
19. Брежнєва-Єрмоленко О.В. Інтелектуальна складова в структурі елементів
нової економіки. Актуальні проблеми економіки №3(105), 2010. С.4-12.
20.Аширов Д.А. Організаційна поведінка. К.: Проспект, 2006. 360 с.
21.Шкарлет С. М. Формування стратегії сталого розвитку економіки України
бінарного типу / В. В. Микитенко, С. М. Шкарлет// Економіст. 2012. № 1. С.
7–16.
22. Шубравська О.В. Основні індикатори та ризики соціально- економічного
розвитку України. Актуальні проблеми економіки. 2005. № 8. С. 25-33.
65

23. Винятинська Л.В., Сенчук І.В. Оцінка стану та тенденцій розвитку малого
підприємництва в Україні. Науковий погляд: економіка та управління.
2018. № 1(59). С. 42–49.
24.Регіональна статистика: Діяльність підприємств : офіційний сайт
Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
25.Орлова В. О. Малий бізнес в Україні : сучасний стан, тенденції розвитку та
стратегічні вектори модернізації : монографія / В. О. Орлова; М-во освіти і
науки України, Донецьк. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-
Барановського. – Донецьк : Сх. вид. дім, 2013. 528 с. : іл., табл.
26. Камушков О. С. Розвиток малого та середнього бізнесу у світі / О. С.
Камушков // Вісник Академії митної служби України. 2013. № 1. С. 130–134.
(Серія «Економіка»).
27.Управління соціально-економічним розвитком: держава, регіон,
підприємство: монографія / [Л. І. Антошкіна, і. К. Бондар, Д. М. Стеченко, И.
В. Ушенко та ін.; наук. ред. Н. В. Ушенко] ; Бердян. ун-т менедж. і бізнесу.
Донецьк : Юго-Восток, 2010. 292 с.
28. Голубєва Т.С. , І.В. Колос. Методологічні підходи до оцінки ефективності
діяльності підприємства. Актуальні проблеми економіки.2011. №5 (59). 321 с.
29.Економіка підприємства під ред. Покропивного С. Ф. К: 2000. 265 с
30.Патицька Х. Фінансово-економічний потенціал територіальних громад:
механізми функціонування та активізації: монографія / ДУ «Інститут
регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2019.
209 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
31. Якушева О. В. Економічний розвиток і підтримка малого та середнього
бізнесу на регіо-нальному рівні : дис. ... канд. екон. наук зі спеціальності
08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка».
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Міністерства освіти і науки України. Сєвєродонецьк, 2017. 288 с.
32.Новицька О. В. Особливості підтримки малого та середнього бізнесу в
66

системі сучасного регіонального менеджменту. Збірник наукових праць
Черкаського державного технологічного університету. Вип. 37 (2) : у 4 ч.
Черкаси : ЧДТУ, 2014. С. 162–169. ( Серія «Економічні науки»).

67

68

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets