ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8092| Title: | ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТІВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ СВІТОВОГО БАНКУ) |
| Authors: | Пасенко, Владислав Михайлович Чедрик, Лілія Іванівна |
| Keywords: | міжнародні організації;Світовий банк;міжнародний валютний фонд;міжнародні фінансові організації |
| Issue Date: | 30-Jan-2021 |
| Abstract: | АНОТАЦІЯ Кваліфікаційна робота магістра ілюстрована 14 рисунками та 20 таблицями, у списку використаних джерел 65 найменувань, повний обсяг роботи становить 90 сторінок. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТІВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ СВІТОВОГО БАНКУ) Об’єктом дослідження є процеси інституалізації світового господарства шляхом активізації діяльності міжнародних організацій. Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади співробітництва України та Світового банку. Завдання роботи: визначити міжнародні валютно-фінансові організації як ключові інститути світової економічної системи виділити концептуальні основи функціонування Світового банку дослідити теоретичні засади діяльності міжнародних організацій виокремити практичні передумови розвитку співпраці Світового Банку та України; визначити сучасні детермінанти співпраці України зі Світовим банком охарактеризувати основні показники діяльності Світового банку у світовому господарстві; окреслити напрями оптимізації зовнішньою заборгованістю національної економіки. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо розвитку теоретико-методологічних основ дослідження міжнародного співробітництва України, зокрема шляхом визначення тенденцій, закономірностей та перспектив розвитку зі Світовим банком. Отримані результати можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення економічних дисциплін, при написанні рефератів, курсових робіт та магістерських робіт. Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра: 2020 Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра: 2020 |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8092 |
| Appears in Collections: | 051 Економіка (Міжнародна економіка) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Магістерська_Чедрик.pdf Restricted Access | 1.22 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра міжнародної економіки та бізнесу Спеціальність 051 «Економіка» (Код) -2020 (Назва) ОП Міжнародна економіка денна форма навчання, 2 курс, група МЕМ – 019 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА на тему: ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТІВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ СВІТОВОГО БАНКУ) Студентки Чедрик Лілії Іванівни (підпис) Керівник к.е.н. доц. Пасенко В.М. (вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис) Робота допущена до захисту в ЕК Завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу, д.е.н., проф. Петкова Л.О. (вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис) Черкаси 2020 р. 2 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………….… 6 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ………. 9 1.1. Міжнародні валютно-фінансові організації як ключові інститути світової економічної системи………………………………………….……… 18 1.2. Теоретичні засади діяльності міжнародних організацій.............................. 1.3. Необхідність розвитку співробітництва України та міжнародних організацій………………………………………………………...…………….… 27 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТІВ СВІТОВОГО БАНКУ В УКРАЇНІ……………………………………………..…………………………..… 35 2.1. Основні показники діяльності Світового банку у світовому господарстві……………………………………………………………………..… 35 2.2. Практичні передумови розвитку співпраці Світового Банку та України…………………………………………………………………………….. 42 2.3. Сучасні детермінанти співпраці України зі Світовим банком…………........................................................................................................ 48 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА СВІТОВОГО БАНКУ.…………………………………………………………..…. 65 3.1. Оцінка досвіду співпраці України та Світового банку……………………........................................................................................... 65 3.2. Напрями оптимізації зовнішньою заборгованістю національної економіки.. 72 ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 79 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 81 3 ВСТУП Актуальність теми. В умовах глобалізації перед країнами світу постає проблема, як найбільш ефективно здійснювати та координувати економічну політику, аби забезпечити економічне зростання, безпеку і стабільність у межах власних кордонів. Зближення національних економік та фінансових ринків сформувало передумови для створення механізму глобального регулювання та глобальної координації дій країн у фінансово-економічній сфері. Надзвичайно відповідальну роль у цьому процесі покладено на міжнародні організації, зокрема, міжнародні фінансові організації, бурхливий розвиток яких відбувся у ХХ ст. Міжнародні організації є дієвим регулятором міжнародних відносин в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає. Фінансове співробітництво з міжнародними інституціями є потужним джерелом й ефективним інструментом розвитку національної економіки. Співробітництво з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями в даний час є надзвичайно актуальними для багатьох країн світу. В повній мірі це стосується й України, оскільки на сучасному етапі основними партнерами України, які відіграють важливу роль у кредитуванні її економіки, є такі міжнародні організації, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Світовий банк співпрацює з українськими урядовими структурами, неурядовими організаціями, багатосторонніми інституціями і донорами. Він пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з Урядом проектів. Участь донорів і неурядових організацій у проектах України та Світового банку є важливим чинником для досягнення успіху. Крім того, для підготовки проектів в Україні, цей банк залучає грантові ресурсі на безоплатній основі. Інституційні передумови створення та розвитку діяльності міжнародних організацій стали предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних та 4 зарубіжних науковців, серед яких: Дж. Ботон, Д. Брадлоу, Дж. Вільямсона, Д. МакДовел, А. Насірі, Д. Окампо, Дж. Стігліц, Т. Сінклер, Дж. Сорос, Білорус О. Г., Данилишин Б. М., Д’яконова І. І., Козак Ю. Г., Колосова В. П., Клименко К. В, Лютий І. О., Мозговий О. М., Савостьяненко М. В., Сіденко В. Р., Патика Н. І., Резнікова Н. В., Рогач О. І., Філіпенко А. С., та ін. Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у теоретико- методичному обґрунтуванні ефективності діяльності міжнародних організацій на прикладі Світового банку та розробці практичних рекомендації щодо активізації співробітництва організації з Україною. Для досягнення визначеної мети було поставлено та вирішені такі завдання: визначити міжнародні валютно-фінансові організації як ключові інститути світової економічної системи виділити концептуальні основи функціонування Світового банку дослідити теоретичні засади діяльності міжнародних організацій виокремити практичні передумови розвитку співпраці Світового Банку та України; визначити сучасні детермінанти співпраці України зі Світовим банком охарактеризувати основні показники діяльності Світового банку у світовому господарстві; окреслити напрями оптимізації зовнішньою заборгованістю національної економіки. Об’єктом дослідження є процеси інституалізації світового господарства шляхом активізації діяльності міжнародних організацій. Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади співробітництва України та Світового банку. Для досягнення мети та вирішення основних завдань роботи застосовані різноманітні методи дослідження: діалектичний метод пізнання; логічний та формально-логічний методи; метод порівняння, узагальнення, систематизації та 5 синтезу, системний і комплексний підходи, економіко-статистичні, методи групування, графічного аналізу, методи експертної діагностики, прогнозування. Теоретико-інформаційну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, законодавча база, періодичні та монографічні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, звіти міжнародних організацій, статистичні матеріали міжнародних статистичних баз даних. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання при формуванні програм міжнародного співробітництва з фінансовими організаціями. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади України для вдосконалення державної політики у сфері міжнародної економічної діяльності, а також, як додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення економічних дисциплін, при написанні рефератів та курсових робіт. Структура й обсяг роботи. Структура роботи складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел з 65 найменувань, ілюстрована 14 рисунками та 12 таблицями. Повний обсяг роботи становить 90 сторінок 6 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ 1.1. Міжнародні валютно-фінансові організації як ключові інститути світової економічної системи Одним зі складових елементів сучасної міжнародної економіки є міжнародні валютно-фінансові чи міжнародні фінансові організації (МФО). Міжнародна фінансова організація – це об'єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил та процедур, і діяльність яких виходить за національні кордони; важлива складова сучасної інституційної структури світових валютно-фінансових відносин. Сьогодні в світі майже немає держав, які б не були членами певної міжнародної фінансової організації (МФО). Міжнародні й регіональні валютно-фінансові організації – організації, які створені на базі багатосторонніх валютних відносин поміж державами. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові інститути – різні організації, які виконують функції регулювання міжнародних валютних, фінансових і кредитних відносин, провадять дослідження з проблем валютно-кредитної і фінансової сфер світової економіки, виробляють рекомендації і пропозиції[21]. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації (далі – міжнародні організації) – це організації, які створені державами-членами і отримують кошти безпосередньо від країн-членів. В цих організаціях є спільна мета – розвиток співробітництва та забезпечення цілісності, а також стабілізація складної світової економічної ситуації. Міжнародні фінансові організації безпосередньо займаються регулюванням світових фінансових і валютних ринків. Поява міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій спричинена розвитком інтернаціоналізації господарювання (в тому числі виникненням транснаціональних корпорацій), розвитком міждержавного 7 регулювання, потребою спільного вирішення проблем розвитку світової економіки. Основні етапи розвитку МФО представлені на рис. 1.1. І етап (середина XIX ст. — 1914р.) — виникнення передумов створення МФО ІІ етап (1918р. — 1944р.) — початок формування системи МФО ІІІ етап (1945р. — кінець 50-х років ХХ ст.) — становлення МФО системи ООН ІV етап (з кінця 50-х р. – до 80-х р. ХХ ст.) — розширення системи МФО внаслідок деколонізації країн світу та утворення регіональних банків розвитку V етап (з кінця 80-х р. – до 2010 р.) — трансформація системи МФО внаслідок розпаду світової соціалістичної системи VІ етап (з 2010 р. – до сьогодні) — реформування механізмів системи МФО Рис. 1.1 Основні етапи розвитку міжнародних фінансових організацій (складено автором) Головним стимулом до створення найбільш важливих нині МФО, а саме Міжнародного валютного фонду та Світового банку, стали Велика депресія 19291933 рр. та Друга світова війна. 8 Серед головних причин виникнення МФО можна виокремити такі: - поширення інтернаціоналізації господарського життя; - міжнародний поділ праці; - вихід відтворювального процесу за національні границі; - інтенсивний розвиток та посилення значення транснаціональних корпорацій і банків у світовій економіці; - активізація міждержавного та наднаціонального регулювання всіх форм сучасних міжнародних економічних стосунків; - потреба в створенні організаційних основ міждержавного механізму спільного вирішення країнами валютно-фінансових проблем світового економічного розвитку [25, с. 44]. Цілі та функції МФО наведені в табл. 1.1. Таблиця 1.1 Цілі та функції МФО Цілі Функції стабілізація і розвиток міжнародної валютно- виступають регулятором світового фінансової системи господарства і міжнародних валютно- фінансових відносин міждержавне валютне та кредитно-фінансове здійснюють нагляд за міжнародною регулювання валютною системою розробка та координація стратегії і тактики стимулюють макроекономічну стабільність розвитку світової фінансової та валютної та структурну перебудову реального сектору системи економіки акумуляція фінансових ресурсів та їх надають технічну допомогу та консультації використання для забезпечення стабільності країнам-членам, а також діляться досвідом з національного, регіонального та світового країнами, що здійснюють соціально- економічного розвитку економічні трансформації збір та аналіз інформації, а також здійснюють моніторинг за станом економіки дослідження з проблематики міжнародних країн-членів та виконанням ними взятих на фінансових відносин себе зобов’язань перед МФО Основне призначення міжнародних фінансових організацій регулювання міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин з метою ефективного розвитку світогосподарських відносин. 9 Отже, в умовах розвитку глобалізації економіки міжнародні фінансові організації є типом міжурядових міжнародних організацій, що виконують різноманітні функції у сфері валютно-фінансового регулювання та кредитування, а також функції з надання інформаційно-консультативної, аналітичної, дослідницької та технічної допомоги, на універсальному чи регіональному рівні. Виникнення МФО було об’єктивним наслідком розвитку суспільства, інтенсифікації міжнародних економічних відносин та потребою в становленні нової валютної системи після Другої світової війни. Наразі система МФО, яка пройшла декілька етапів еволюції, являє собою розгалужену мережу, центральне місце у якій займають мегарегулятори міжнародних валютно-фінансових та економічних відносин, а саме МВФ та Світовий банк. Поява регіональних фінансових організацій, зокрема регіональних банків розвитку, зумовлена посиленням ролі країн, що розвиваються, у світовій економіці, а також специфічними потребами регіонального розвитку. МФО створюються шляхом об'єднання фінансових ресурсів держав- учасниць для вирішення певних задач в області розвитку світової економіки. Такими задачами можуть бути [17]: проведення операцій на міжнародному валютному та фондовому ринку задля забезпечення стабілізації та регулювання світової економіки, підтримка та стимулювання міжнародної торгівлі; міждержавні позики – позики на реалізацію державних проектів і фінансування бюджетного дефіциту; інвестиційна діяльність надання кредитів в сфері міжнародних проектів (проектів, що зачіпають інтереси декількох держав, що приймають участь в проекті як напряму, так і з залученням комерційних організацій-резидентів); інвестиційна діяльність надання кредитів в сфері «внутрішніх проектів» (проектів, безпосередньо що зачіпають інтереси однієї держави або комерційної 10 фірми-резидента), реалізація яких здатна здійснити позитивний вплив на міжнародний бізнес; добродійна діяльність (фінансування програм міжнародної допомоги) і фінансування фундаментальних наукових досліджень[13]. Кожна з МФО використовує власні форми та механізми взаємодії, які можна класифікувати за групами залежно від певних ознак. Є такі організаційно- економічні форми співробітництва, через які проходить кожна держава, що вступає до МФО та які віддзеркалюють процедуру стосунків країни з МФО та класифікуються в залежності від етапу взаємодії: консультації на рівні експертів з обох сторін, коли проводяться переговори з конкретного питання; обговорення питань стосунків із залученням зацікавлених установ; фінансова участь держави в акціонерному капіталі МФО; участь представників держави в періодичних зборах акціонерів МФО, на яких приймаються рішення про стратегічні завдання і політику, яку провадить організація; участь держави в оперативному керуванні МФО за допомогою постійних представників; участь у розробці та реалізації проектів і програм; підписання угод, меморандумів між урядом держави і МФО; надання звітних даних та іншої інформації в межах виконання проектів чи при підготовці до них тощо; консультаційна підтримка проектів з боку МФО; здійснення грантового фінансування в межах програм технічної допомоги навчання фахівців; здійснення макроекономічних і галузевих досліджень; розробка рекомендацій МФО відносно в підвищення ефективності макроекономічних і внутрішньогалузевих трансформацій у державі-реципієнті; 11 створення спеціалізованих центрів тощо[38]. Форми співпраці можна умовно поділити на фінансові та нефінансові. У багатьох випадках різні МФО активно співпрацюють у межах реалізації спільних інвестиційних програм і проектів у державах-реципієнтах. Форми взаємодії держав та МФО представлені в табл. 1.2. Таблиця 1.2 Форми взаємодії держав та МФО Фінансова допомога Технічна допомога Спільне фінансування - механізм, відповідно до Надання майна, потрібного для забезпечення якого витрати за попередньою домовленістю виконання завдань проектів розподіляються між Надання технологій партнерами у певній пропорції Надання робіт і послуг Паралельне фінансування проектів, згідно з яким Надання прав інтелектуальної власності МФО разом з партнерами самостійно фінансують Надання фінансових ресурсів (грантів) у різні, попередньо погоджені компоненти проекту, а національній чи іноземній валюті форми кредитів партнерів мають пов'язаний Надання додаткового кваліфікованого характер і їх спрямовують для закупівлі конкретних персоналу товарів і послуг; Проведення навчальних курсів і тренінгів Залучення фінансових організацій до кредитування Надання стипендій для навчання за кордоном на основі підготовлених МФО документів на Надання інших ресурсів, не заборонених умовах, подібних до тих, на яких готова законодавством. здійснювати кредитування сама МФО. Кожна з організацій використовує власні механізми діяльності, однак переважним видом діяльності вказаних організацій є кредитування. Вказані механізми можна розглянути на прикладі кредитування МВФ. Операції МВФ поділяються на два види [35]: угода (transaction) – надання валютних засобів країнам з ресурсів Фонду; операція (operation) –надання посередницьких фінансових і технічних послуг за рахунок запозичених коштів. 12 Фінансові операції МВФ проводяться виключно з офіційними органами держав-учасниць – казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. У відповідності від цільового спрямування та умов кредитування, МВФ використовує різноманітні кредитні механізми. У межах кожного з таких механізмів застосовуються ліміти, що обмежують суму виданих кредитів відносно розміру квоти країни у МВФ. Допуск держав до фінансових ресурсів у рамках відповідних лімітів визначається в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин. Кредитні механізми поділяються на такі види: звичайні; спеціальні компенсаційні; надзвичайну допомогу; механізми допомоги країнам з низьким рівнем доходів. Звичайні механізми включають: механізм резервних часток; механізм кредитних часток; кредити; механізм розширеного фінансування; механізм додаткового фінансування. Механізм резервних часток передбачає автоматичне отримання (за першою вимогою) країною коштів у МВФ у межах її резервної позиції, яку складають резервна частка та кредитна позиція. Для купівлі таких коштів не потрібна попередня згода Фонду. Використання резервної позиції розглядається не як кредитна операція, а як вилучення країною іноземної валюти, що внесена нею до Фонду в рахунок підписки. Від країни не вимагається сплата комісійних і відсоткових платежів та повернення отриманих валютних ресурсів[41]. Механізм кредитних часток є головним каналом використання загальних коштів МВФ. Фінансові ресурси в іноземній валюті, які складають 100 % величини квоти, що можуть бути придбані держави-учасницею понад величину резервної частки, поділяються на чотири кредитні частки – транші. Держава, яка витрачає свої кредитні частки у МВФ, може при цьому використати повністю або частково також і резервну частку чи зберегти її. Гранична величина іноземної 13 валюти, яку держава може придбати у МВФ у результаті повного використання резервної та кредитної часток, становить 125 % розміру її квоти. Відповідні угоди практикуються з 1952 року. Угоди про резервні кредити або угоди «стенд-бай», а також угоди про розширені кредити передбачають отримання державою гарантії того, що вона зможе автоматично одержувати іноземну валюту від МВФ в обмін на національну валюту у визначеному розміру в будь-який час упродовж терміну дії угоди за умови дотримання держави вимог, передбачених угодою [39]. Кредити МВФ надає виключно з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки. Держави-члени зобов'язані надавати МВФ дані про офіційні запаси золота і валютні резерви, стан економіки, платіжний баланс, іноземні інвестиції та грошовий обіг тощо. МБРР як спеціалізований інститут ООН виконує такі функції [11]: здійснює фінансову допомогу державам, що розвиваються; виступає в ролі консультанта у розробці програм соціально-економічного розвитку держав, що розвиваються; координує дії промислово розвинених держав та міжнародних організацій відносно надання технічної допомоги державам, що розвиваються. МБРР надає позики на виконання затверджених ним проектів, причому отримання цих кредитів обумовлюється виконанням позичальником низки рекомендацій Банку щодо запровадження певних заходів як в економічній, так й соціальній сфері. Такий підхід є виправданим, оскільки МБРР надає кредити виключно на високорентабельні проекти. Проте одержувачами позик МБРР можуть бути не тільки уряди, але й приватні фірми і організації. Обов'язковою умовою для отримання позики є гарантія центрального банку або уряду тієї держави, резидентом якої є боржник. Позики МБРР є зазвичай довгостроковими. Вони, зазвичай, надаються на строк від 15 до 20 років та мають пільговий період 3-5 років (grace period). Найбільша частина кредитів МБРР 14 призначається на розвиток інфраструктури, підтримку сільського господарства і рибальства. На розвиток промисловості спрямовується близько 15% всіх кредитних ресурсів Банку [4, с. 151]. Особливістю кредитування МАР на відміну від МБРР, який залучає капітали на фінансовому ринку, є те, що кредити надаються терміном на 35 або 40 років, а погашення кредиту починається після закінчення 10 років пільгового періоду. При цьому не нараховується відсоток за кредит. Держави позичальники сплачують тільки комісію на покриття адміністративних витрат у розмірі 0,75%. Проекти, що мають фінансуватися за рахунок ресурсів МАР, піддаються політико- економічній експертизі задля максимально можливого економічного ефекту від використання кредиту. Позики надаються в національній валюті країни- позичальника. Технічний апарат і досвід роботи Банку застосовуються в процесі укладання міжнародних фінансових угод, виконання функцій агента і довіреної особи в процесі реалізації міжнародних кредитних угод, а також операцій, пов'язаних з функціонуванням Європейської валютної системи, здійсненням фінансових операцій, пов'язаних з кредитами та позиками Європейського Союзу. Загалом БМР виконує роль форуму для міжнародного валютного співробітництва, здійснює контроль за банківською діяльність, проводить реалізацію функцій Базельського комітету з банківського нагляду: обговорення проблем нагляду; координації розподілу наглядових повноважень між національними відомствами відносно іноземних філій банків задля забезпечення ефективного контролю діяльності банків у світі, зміцнення надійності та стабільності міжнародної банківської системи, виконує роль центру економічних досліджень з метою кращого розуміння питань функціонування міжнародних фінансових регіонів, сприяння узгодженню валютної політики держав шляхом збору і публікації даних про стан міжнародної банківської справи, про систему управління в центральних банках, формування інформаційної бази даних [19]. 15 Окремі механізми діяльності інших МФО будуть розглянуті далі в процесі аналізу їх діяльності. Отже, можна зробити висновки, що в процесі своєї діяльності МФО використовують досить різноманітні механізми. Всі їх можна поділити на фінансові та не фінансові. До перших, наприклад, відноситься кредитування, а до других – консультативна чи технічна допомога. 1.2. Теоретичні засади діяльності міжнародних організацій В кінці XX сторіччя утворилася розгалужена й досить складна інституціональна структура міжнародного валютно-кредитного ринку. Основними структурними блоками є такі групи інститутів [11]: 1. Державні органи й заклади, що контролюють міжнародну валютно- кредитну діяльність країни–міністерства (фінансів, економіки), національні банки й інші установи. 2. Багатонаціональні банки (БНБ). 3. Валютні біржі. 4. Міжнародні валютно-кредитні організації, котрі в свою чергу, поділяються на групи й види: міжнародний валютний фонд (МВФ); група Світового банку (МБРР, МАР, МФК, БАГІ, МЦУІС); банк міжнародних розрахунків (БМР); група Європейських міжнародних банків, організаційно пов'язаних з ЄС (ЄІБ, ЄБРР, ЄЦБ); регіональні банки розвитку; неспецифічні органи ООН (ЕКОСОР, ЮНКТАД); клуби кредиторів (Паризький, Лондонський); консультативні групи (Г-5, Г-7, Г-10, Г-20, Г-24, Г-30, Г-77, та ін.). 16 Структура видів сучасних МФО представлена на рис. 1.2. організації, а також інші валютно-фінансові установи. Рис. 1.2. Міжнародні фінансові організації (складно автором) Науковець Олійник А.А. при дослідженні впливу міжнародних фінансових організацій на процес фінансової інтеграції суб'єктів фінансової глобалізації, зокрема країн, до світової фінансової системи, розподіляє їх на ті, до компетенції яких входить діяльність у сфері регулювання, підтримки та трансформації елементів національної фінансової системи, зокрема вирівнювання платіжних балансів, валютна співпраця через встановлення норм регулювання валютних курсів, контроль за їх дотриманням, підтримка багатосторонньої системи платежів і усунення валютних обмежень (МВФ), банківське регулювання, управління золотовалютними резервами центральних банків, грошово-кредитне та валютне 17 співробітництво (БМР) та тих, що забезпечують країну необхідним рівнем капіталу для інтегрування в глобальний економічний простір. У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин головна роль відводиться спеціальним міжнародним валютно-фінансовим організаціям, серед яких чільне місце займають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС – Європейський інвестиційний банк ЄІБ), Європейський фонд валютного співробітництва, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація, що реалізує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Він був утворений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., а розпочав працювати з 1947 р. Має статус спеціалізованого закладу ООН. У 1959 р. членами Фонду були 49 держав, у 1970 р. – 116, 1992 р. – 157, 1997 р. – 182 держава. Станом на 2019 рік членами Фонду є 189 держав. МВФ – організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти. Розмір квоти залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі в світовій економіці й міжнародній торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Квота України у 1996 р. разом з 10 іншими країнами своєї групи становила 4,88 (для порівняння: США – 17,78, Німеччини та Японії – по 5,54, Франції та Великобританії - по 4,98%). Залежно від розмірів квот розподіляються голоси між країнами під час прийняття рішень в керівних органах МВФ. Кожна держава має 250 голосів плюс один голос на кожні 100 тис. СПЗ її квоти. Величина квоти визначає можливості країни впливати на політику МВФ. Основними завданнями МВФ є [42, с. 32]: 18 сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва встановленням норм регулювання валютних курсів та контролю за їх дотриманням; сприяння багатосторонній системі платежів та ліквідація валютних обмежень; надання валютних кредитів державам-членам для вирівнювання платіжних балансів; організація консультативної допомоги з фінансових і валютних питань. Завданнями МВФ є [42, с. 33]: реалізація системи заходів відносно регулювання валютних курсів, сприяння конвертованості валют; надання короткострокових кредитів країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів; ліквідація валютних обмежень, організація консультативної допомоги з фінансових і валютних питань. Основні напрями діяльності МВФ наступні [36]: міжнародне співробітництво у валютній сфері, яке здійснюється шляхом підтримки загальної системи розрахунків та системи розрахунків за спеціальними правами запозичення; фінансова допомога країнам-членам, яка здійснюється відповідно до розробленого механізму й фінансової політики; консультаційна й технічна допомога з надання консультацій з питань валютних операцій, удосконалення фінансових систем країн-членів, координації технічної допомоги як у межах МВФ, так і в співробітництві з іншими міжнародними організаціями. Наступним важливим МФО є група Світового банку – багатостороння спеціалізована, неурядова кредитно-фінансова установа ООН, яка координує 19 політику економічної взаємодопомоги промислово розвинених держав і надає технічну допомогу країнам, які розвиваються, у розробці програми їх економічного розвитку. Група СБ є неполітичним об'єднанням. Відповідно статутом забороняється при прийнятті рішень брати до уваги політичні міркування або втручатися в політичні справи країн-членів організацій. Головною метою роботи Світового банку є досягнення економічного й соціального прогресу завдяки підвищенню ефективності функціонування економічної системи, створення сприятливого інвестиційного клімату, заохочення приватних іноземних довгострокових інвестицій та регулювання їхнього міжнародного потоку. Світовий банк як багатостороння кредитна установа складається з п'яти тісно пов'язаних між собою інститутів [17]: 1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). 2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР). 3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК). 4. Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (БАІГ). 5. Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (МЦВІС). Перші три структури виконують функцію розвитку, наступні дві – призначені стимулювати приплив іноземних інвестицій у держави, що здійснюють перехід до ринкової економіки. Всі названі організації тісно пов'язані між собою. Вони належать і підзвітні урядам країн-членів організацій. Утворення міжнародних регіональних банків розвитку Азії, Африки і Латинської Америки у 60-х роках обумовлено низкою причин. До внутрішніх причин належать [21]: розпад колоніальної системи, завоювання політичної незалежності, підвищення ролі країн, що розвиваються; 20 необхідність вирішення регіональних завдань, які не завжди враховуються МВФ і групою СБ; залучення кредитних ресурсів з різних, у тому числі, зовнішніх джерел з метою кредитування проектів соціально-економічного розвитку країн певного регіону; підтримка регіонального співробітництва та економічної інтеграції країн, що розвиваються. Характерною рисою регіональних банків розвитку є участь у них не тільки країн, що розвиваються, а й розвинутих країн; остання група країн виконує функції фондів. Азійський Банк Розвитку (АзБР – Asian Development Bank), був утворений 1965 року із штаб-квартирою в Манілі (Філіппіни). Метою діяльності Банку є підтримка економічного і соціального розвитку в країнах, що розвиваються Азії та Тихого океану. В рамках своїх повноважень Банк надає позики на фінансування проектів у сфері економічного й соціального розвитку та технічної допомоги, сприяє надходженню приватних інвестицій у цей регіон [27]. Африканський Банк Розвитку (АфБР – African Development Bank) утворився 1963 року. Операції здійснює з 1965 року. Штаб-квартира знаходиться в Абіджані (Кот-д'Івуар). Ініціативу про створення Банку висунула Організація Африканської Єдності (ОАЄ). В 1990 р. до складу Банку входило 75 країн, у т.ч. 50 незалежних країн Африки та 25 країн із-за меж регіону (Саудівська Аравія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Китай, Данія, Фінляндія, Франція, Іспанія, Індія, Японія, Канада, Німеччина, США, Швейцарія, Швеція, Великобританія) [27]. Головною метою Банку є економічний розвиток і соціальне вирішення питань у країнах регіону. Банк фінансує проекти і програми економічного розвитку, надає технічну допомогу, створює необхідні умови для припливу іноземного капіталу в африканські країни, бере участь у вирішенні проблем внутрішньої заборгованості багатьох країн регіону, підтримує розвиток 21 приватного сектора, бере участь у фінансуванні проектів у сфері охорони навколишнього середовища, а також надає кредити для фінансування структурних змін у різних галузях економіки. Міжамериканський Банк Розвитку (МаБР – Inter-American Development Bank) створений 1960 року. Розпочав свою діяльність у 1961р. Це найстаріший регіональний банк розвитку. Штаб-квартира його знаходиться у Вашингтоні. Метою Банку є надання фінансової допомоги для прискорення економічного та суспільного розвитку в країнах Латинської Америки та Карибського басейну. У структуру Банку входить Міжамериканська інвестиційна корпорація (МІК), яка створена для сприяння економічного зростання регіональних країн, що розвиваються та створення і модернізації малих і середніх підприємств. Ісламський банк розвитку (ІБР – Islam Development Bank) заснований 1973 року 23 країнами-членами Організації Ісламська конференція (ОІК). Приступив до операцій з 1975 р. і базується у м. Джидда (Саудівська Аравія). У своїй діяльності основну увагу Банк приділяє наданню позик для фінансування проектів у сфері інфраструктури, участі у капіталі сільськогосподарських підприємств, фінансуванні проектів, які мають швидку віддачу (лізинг, продаж у розстрочку, фінансування імпорту та технічної допомоги країнам-учасницям). Декілька кредитно-фінансових інститутів здійснює операції в ЄС. З 1958 року відповідно до Римської угоди здійснює операції Європейський інвестиційний банк (ЄІБ – European Investment Bank) із штаб-квартирою в Люксембурзі. Метою Банку є покращення фінансування проектів з усіх галузей економіки за допомогою позик і гарантій, зокрема проектів, що стосуються слаборозвинутих регіонів, модернізації чи перекваліфікації підприємств, проектів, якими спільно зацікавлені кілька членів ЄС і які через свої розміри не можуть у повному обсязі фінансуватися з різних джерел окремих членів ЄС. Найбільше кредитів Банк надав на розвиток економічної інфраструктури, промисловості, сільського господарства і сфери послугу країнах ЄС. Банк 22 підтримує процеси економічної інтеграції і створення єдиного економічного простору в країнах ЄС. Значну увагу Банк приділяє фінансуванню інвестиційних проектів у сфері охорони навколишнього середовища і модернізації підприємств. ЄІБ працює в тісному зв'язку з іншими інститутами ЄС, зокрема, Європейським Парламентом, Радою Європи та Європейською Комісією. Європейський Інвестиційний Фонд є дочірньою компанією ЄІБ. За межами ЄС ЄІБ здійснює свою діяльність більш, ніж у 150 країнах. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – міжнародний банк, засновником якого є 42 держави та дві міжнародні організації: Комісія ЄС та Європейський інвестиційний банк. Створений для сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Завданнями ЄБРР є створення в постсоціалістичних країнах конкурентоспроможної промисловості, розвиток взаємовигідних зв'язків між західноєвропейськими і східноєвропейськими фірмами, надання кредитів під великі проекти в галузях енергетики, транспорту, зв'язку, охорони навколишнього середовища та ін. ЄБРР сприяє формуванню в цих країнах сучасних ринкових структур, створенню законодавчої бази, впорядкуванню валютного регулювання, переходу до конвертованості валют тощо. Це також сприятиме просуванню західноєвропейського бізнесу на Схід, розширенню економічного співробітництва між країнами Заходу, Східної Європи та країнами - колишніми республіками СРСР. Діяльність ЄБРР також буде більш детально проаналізована в наступному розділі. Відмінною рисою інституціональної структури ЄС є створення системи структурних та інших цільових міжнародних фондів. До структурних фондів належать: Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства, Європейський фонд регіонального розвитку, Європейський соціальний фонд та ін. Особливе місце серед міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій займає Банк міжнародних розрахунків (БМР) – міжнародна фінансова 23 організація, яка консультує, а також здійснює фінансові операції між центральними банками різних країн. Банк міжнародних розрахунків (БМР) був створений у 1930 р. на основі міжурядової Гаазької угоди шести держав: Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Японії й Конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої функціонує Банк. Організація БМР здійснювалася за планом американського фінансиста Оуена Д. Юнга. Цей план був розроблений з метою збору та розподілу ренти, що мала бути сплачена в якості репарацій Німеччиною після Першої світової війни за Версальським договором. Створений Банк повинен був узяти на себе функції, які виконувало раніше агентство стосовно відшкодування збитку у Берліні. Назва банку є похідною від первинної його ролі. У 1931-1932 роках до БМР приєдналося ще 19 центральних банків країн Європи. Питання про відшкодування швидко вщухли й Банк зосередив свою діяльність на співпраці між центральними банками й іншими кредитними установами з метою забезпечення грошово-кредитної та фінансової стабільності [32, с. 6]. Таким чином, еволюція світових фінансово-кредитних відносин привела до того, що з плином часу БМР перетворився із західноєвропейської валютно- кредитної організації в міжнародну як за складом учасників, так й за характером діяльності. Отже можна зробити висновок, що загалом до МФО може бути віднесена досить велика група різних організацій. Серед всіх них особливо виділяють такі, як Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Світовий Банк (до складу якого входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку МБРР, міжнародна асоціація розвитку МАР, Міжнародна фінансова корпорація МФК, Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій БАГІ, Міжнародний центр про врегулюванню інвестиційних суперечок), різні регіональні банки реконструкції та розвитку, зокрема Європейський, Азійський., Банк міжнародних розрахунків й інші МФО. 24 1.3. Необхідність розвитку співробітництва України та міжнародних організацій У зв'язку з фінансовою нестабільністю, зростанням зовнішнього боргу, співробітництво країни з міжнародними фінансовими організаціями ускладнюється неоднозначними оцінками як у суспільній думці, так і в науковій економічній літературі. Отже, досвід участі України в міжнародних фінансових організаціях потребує об'єктивного узагальнення, що й обумовлює необхідність цього дослідження [21, с.18]. На думку Пєнської І. О, сучасний етап розвитку України характеризується значними економічними і політичними труднощами. Після періоду експериментів у перші роки незалежності в країні розпочалися спроби ринкових реформ. Ці ініціативи були підтримані міжнародними фінансовими організаціями, зокрема - Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СБ) та Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР). Масштабні політико-економічні та соціально-психологічні потрясіння кінця 2013 – першої половини 2014 років в Україні значно підсилили дію деструктивних чинників розвитку суспільства, що продовжувало нагнітати негативний вплив світової фінансово-економічної кризи 2008-2010 рр. За даними Світового банку, національна українська економіка не мала позитивної динаміки вже впродовж більш як двох років, погіршилися характеристики основних складових ВВП у 2013 р., знизилося промислове виробництво на 4,7%, відбулося значне зростання державного боргу, інфляцію вдавалося утримувати в можливих межах тільки за рахунок уповільнення термінів введення нових тарифів, фіксації валютного курсу та регулюванні цін на продовольчі товари [50]. 25 Занепокоєння з приводу критично низької продуктивності співпраці України з впливовими МФО знайшло свій відбиток у працях як відомих економістів- теоретиків, так і досвідчених експертів-практиків [4;32;25]. В цілому аналіз продуктивності співпраці України з СБ та МВФ ґрунтується на врахуванні принципової відмінності їх стратегій. СБ з 2000 р. після Саміту тисячоліття зосередив свою увагу в основному на програмах і проектах, що безпосередньо ведуть до досягнення Цілей розвитку тисячоліття (ЦРТ) розв’язання глобальних проблем людства: подолання бідності, зменшення смертності від хвороб, ліквідацію неписьменності, охорони навколишнього природного середовища, утримання соціальної стабільності тощо [27]. Слід зазначити, що МВФ спрямовує свої зусилля переважно у бік створення стійкої фінансової світової системи, що пояснює відмінності у виборі методів формування стратегій розвитку і механізмів їх фінансування. В основу управлінської діяльності МВФ покладено принцип нагляду як інструменту спостереження за міжнародною валютною системою, економічною та фінансовою політикою на глобальному й регіональному рівнях. На глобальному рівні такий нагляд здійснюється на багатосторонній основі (188 держав-членів), і його результатом є видання яке, як правило, двічі на рік доповідей «Про перспективи розвитку світової економіки», «Питання глобальної фінансової стабільності», «Про перспективи розвитку регіональної економіки» та Бюджетного вісника. Регіональний рівень нагляду забезпечується двосторонніми консультаціями для визначення економічних і фінансових змін, політики і перспектив учасників [27]. На сьогодні склалася система, що передбачає застосування трьох груп механізмів фінансування (рис. 1.3). 26 Рис. 1.3. Групи механізмів фінансування [складено автором ] Отже, можна зробити висновок, що МВФ поступово посилює свій вплив на крaїни всього світу, втому числі й Україну. Не звaжaючи нa те, що наслідки співробітництва України з МВФ є досить неоднозначними, економічний стан нашої держави змушує її звертатися до Фонду за наступними кредитами. Якщо розглядати перспективи майбутньої співпраці України з МВФ, то дане партнерство є досить важливим з огляду на необхідність збереження належного іміджу України, який сприятиме підвищенню кредитного рейтингу нашої держави на світових фінансових ринках та збереженню привабливості для іноземних інвесторів. Однак слід розуміти, що доки Україна залежна від кредитування МВФ, його вплив, відповідно, залишатиметься суттєвим фактором формування нашої макроекономічної та соціальної політики [36, с.337]. 27 Слід зазначити, що Україна активно співпрацює з Групою Світового банку, проектами, що реалізуються спільно з цією установою в Україні. За період з 1993 по 2011 роки було укладено угоди позик на загальну суму більше 9 млрд. дол. США [51]. З них більше 7 млрд. дол. США було виділено Міжнародним банком реконструкції та розвитку, понад 1,6 млрд. дол. США – Міжнародною фінансовою корпорацією [11, с.153-154]. Впровадження проектів Світового банку допомагає реформувати податкову службу, систему освіти, підвищити якість та доступність соціальних послуг, сприяти розвитку селищ шляхом закладення правових та інституціональних основ для забезпечення захисту прав власності на землю, іпотеки, оренди та торгівлі землею, а також сприяти удосконаленню системи управління державними фінансовими активами, системи державної статистики та здійсненню експортних операцій. Крім того, розпочато роботу щодо налагодження безперебійного енергозабезпечення споживачів шляхом реабілітації гідроелектростанцій та електричних мереж, поліпшено надання послуг водопостачання для жителів деяких міст України [23]. У жовтні 2011 року у проекті Стратегії партнерства з Україною на період 2012–2016 фінансових років було констатовано, що “фундаментальні структурні проблеми залишаються нерозв’язаними. Зокрема, це значні фіскальні дисбаланси, значні соціальні трансферти, неефективні державні послуги та великі квазіфіскальні субсидії”, які “становлять загрозу для стабільності”. СБ обґрунтовано визначив, що “з часу проголошення незалежності у 1991 році реалізація реформ в Україні відставала від встановлених цілей і суспільних прагнень” [52, с. 5–6]. Світовий банк визначив і причини “слабкої інституційно-правової складової” України. Це – “корупція і приватизація держави фінансово- промисловими групами”, яка набула “величезних масштабів і загально визнається основною перешкодою для розвитку”. Все це врешті “підірвало довіру до 28 держави”, спричинило широкий спротив населення соціально-економічним трансформаціям [52, с. 5–6], [53, с. 2–3]. Беручи до уваги можливості Світового банку щодо сприяння реалізації програм соціально-економічних трансформацій у нашій країні, доцільно наголосити, що Україна не повинна повністю відмовлятися від позик Банку у найближчий період, особливо в умовах економічної кризи. Разом з тим, на перший план у співпраці з цією установою мають виходити такі переваги співробітництва, які сприятимуть реалізації проектного підходу та використання міжнародного досвіду при підготовці та реалізації стратегічно важливих програм – реформ [11, с.343]. Європейський банк реконструкції та розвитку є стратегічним партнером України в питаннях модернізації національної економіки й залишається найефективнішим інвестором для нашої країни. Проекти, які підтримує ЄБРР у сфері енергетики, є безпрецедентними за масштабами для вітчизняної економіки. Фінансування Банком транспортних проектів збігається в часі з критичною потребою в технічному відновленні ключових ланок національної інфраструктури [5, с. 15]. Специфіка співробітництва з Банком полягає, зокрема, у домінантній ролі механізму аналітично-дорадчої допомоги підтримки реформ. Цим обумовлюється цільовий характер надання позик. Якщо кредитні проекти ЄБРР фінансують окремі точкові проекти в межах установлених сфер, то проекти МБРР охоплюють пріоритетну галузь. Аналіз стану реалізації проектів ЄБРР у державному секторі України дає змогу виокремити низку важливих тенденцій, які допомагають досить повно оцінювати результативність її співробітництва з Банком. Передусім йдеться про утримання високого рівня концентрації сфер реалізації проектів ЄБРР у державному секторі України. Незважаючи на значну зацікавленість Банку в розширенні портфеля проектів у цьому секторі, майже 90 % його проектів, фінансованих у доларах США, і припадає на енергетичну, транспортну та 29 фінансову сфери, решта розподіляється між міською сферою і сферою зв’язку. При цьому абсолютно всі проекти, фінансовані в євро, реалізовуються виключно в енергетичній і транспортній сферах [5, с. 15]. Позитивною є тенденція до посилення ролі енергетики та інфраструктури у складі проектів ЄБРР у нашій країні. Ключовим елементом нової Стратегії діяльності ЄБРР в Україні є зміщення пріоритетів діяльності від фінансових компонентів в напрямі інфраструктурних проектів та здійснення масштабних енергетичних інвестицій. Слід зазначити, що згідно з офіційними даними після 100-відсоткового освоєння позикових коштів ЄБРР у рамках проектів у сфері зв’язку, міській та фінансовій сферах, Банк не ухвалив жодної позики на подібні цілі. Натомість усі нові проекти було ухвалено лише в енергетичній сфері та інфраструктурному забезпеченні, причому укладалися вони у євро. В контексті поступового заміщення доларів США в позиках ЄБРР розпочаті в цій валюті проекти мають натепер високий коефіцієнт освоєння коштів. Зокрема, для енергетичних проектів цей показник сягає 83,3 %, для інфраструктурних – 75,7 %. Водночас рівень освоєння нових проектів у євро становить 22,3 % для проектів у енергетиці та 53,3 % – у транспортній сфері.Прогрес у розвитку співробітництва України з ЄБРР засвідчує нарощення частки довго-й середньострокових проектів кредитування. Усереднена тривалість проектів Банку в державному секторі країни, реалізацію яких завершено, становила 8,3 року, водночас для всіх наступних проектів – уже понад 14 років. Унаслідок цього національна економіка отримує важливий імпульс розвитку, компенсуючи дефіцит довгострокових ресурсів на внутрішньому ринку [5, с. 16]. З вище сказаного, доцільно зробити висновок (табл. 1.3), що масштабні політико-економічні та соціально-психологічні потрясіння кінця 2013 – першої половини 2014 рр. в Україні, глибоко порушили економічне становище не тільки в самій країні, а і за її межами. 30 Таблиця 1.3 Провідні міжнародні організації з якими співпрацює Україна у фінансово- кредитній сфері [складено автором ] Назва Рік Головні напрями Співробітництва з організації створення, діяльності Україною кількість країн-членів Міжнародний 27 грудня Працюють зі Україна з 1994 р. активно співпрацює з валютний фонд 1945 року. стимулювання МВФ, використовуючи його фінансові і (МВФ) Має 189 глобального валютного технічні ресурси з метою досягнення країн-членів. співробітництва, макроекономічної стабілізації та International забезпечення фінансової створення необхідних передумов для Monetary Fund стабільності, сприяння проведення економічних реформ. Таке міжнародній торгівлі, співробітництво здійснювалось переважно сприяти підтримці в рамках реалізації 8 спільних програм – високого рівня зайнятості STF (системна трансформаційна позика), і стійкого економічного «Stand-By» (стабілізаційна позика), зростання і зниження Механізм розширеного фінансування рівня бідності в усьому (позика на підтримку розвитку), світі. попереджувальний «Stand-By». Світовий Банк (СБ) 27 ліквідація Серед міжнародних кредитно-фінансових грудня 1945, бідності і голоду; організацій Світовий банк є другим, після 187 країн- забезпечення МВФ, кредитором України. Ресурси цієї членів. загальної початкової організації використовуються для освіти; підтримки державного бюджету, заохочення здійснення інституційних та структурних рівності чоловіків і жінок реформ, підготовки та реалізації та розширення прав і довгострокових інвестиційних проектів, можливостей жінок; які відповідають пріоритетним напрямам скорочення економічного розвитку України. дитячої смертності; поліпшення охорони материнства; боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями; формування глобального партнерства в цілях розвитку. 31 Європейський Банк 1991 р. ЄБРР працює лише на - проект з побудови Реконструкції та 65 країн- комерційних засадах. Банк надає Панєвропейського коридору на Розвитку (ЄБРР) членів тільки цільові кредити під користь «Укравтодор»; конкретні проекти приватним і - розширення Програми European Bank for державним структурам на сприяння торгівлі, яка дає Reconstructionand потреби розвитку економіки можливість українським Development (60% позичкових засобів банківським установам спрямовуються у приватний і підтверджувати через ЄБРР 40% - у державний сектор). відповідні торгівельні документарні інструменти; - проект модернізації газокомпресорних станцій на трубопроводі Уренгой-Помари- Ужгород; - низка проектів у галузі комунального господарства та енергозбереження за програмою С х і д н о - є в р о п е й с ь к о г о партнерства з енергоефективності на навколишнього середовища. Таким чином, узагальнення існуючих механізмів здійснення фінансуванням проектів МВФ через кредитні транші й розширене кредитування, спеціальний режим прискореного фінансування та за рахунок трастового фонду для країн- членів з низьким рівнем доходів відкриває для України шляхи пошуків резервів для виходу з кризи. Процес поступової трансформації співпраці України з СБ від програм допомоги у 2001-2007 роках до стратегій співробітництва у 2008-2013 та 2016 р. і з перспективою на майбутнє, може надати національній економіці позитивної динаміки в майбутньому. Співробітництво МВФ, ЄБРР та Світового банку націлене на покращення та стабілізацію української економіки, для виведення її з кризової ситуації, завдяки надання різного роду допомоги. 32 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТІВ СВІТОВОГО БАНКУ В УКРАЇНІ 2.1. Основні показники діяльності Світового банку у світовому господарстві Група Світового Банку включає в себе декілька організацій, зокрема МБРР, МАР,МФК та ін. Загальні показники діяльності Світового банку представлені в табл. 2.1. Таблиця 2.1 Показники діяльності Світового Банку[59] Показник 2015 2016 2017 2018 2019 ГРУПА СВІТОВОГО БАНКУ Зарезервовані засоби3 59 776 64 185 61 783 66 868 62 341 Надані засоби13 44 582 49 039 43 853 45 724 49 395 МБРР Зарезервовані засоби 23 528 29 729 22 611 23 002 23 191 Надані засоби 19 012 22 532 17 861 17 389 20 182 МАР Зарезервовані засоби 18 966 16 171 19 513 24 010d 21 932 Надані засоби 12 905 13 191 12 718 14 383 17 549 МФК Зарезервовані засоби3 10 539 11 117 11 854 11 629 8 920 Надані засоби 9 264 9 953 10 355 11 149 9 074 БАГІ Загальний обсяг страхового 2 828 4 258 4 842 5 251 5 548 покриття ТРАСТ-ФОНДИ Зарезервовані засоби 3 914 2 910 2 962 2 976 2 749 Надані засоби 3 401 3 363 2 919 2 803 2 590 До основних цілей МБРР слід віднести [16]: сприяння реконструкції і розвитку країн-членів шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей; 33 заохочення приватних іноземних капіталовкладень, надання позик на розширення виробництва; сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримка рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних капіталовкладень для розвитку виробничих ресурсів країн-членів Банку. До головних напрямів діяльності МБРР належать [65]: 1. Надання довгострокових позик країнам, що розвиваються, які не в змозі виплачувати процентні ставки, близькі до ринкових, 8 метою: реалізації конкретних проектів у сфері сільського господарства, енергетики, інфраструктури, освіти, охорони здоров'я; гарантування погашення заборгованості відповідним урядам. 2. Надання довгострокових позик країнам - членам МБРР, у тому числі приватним фірмам під гарантії уряду; при цьому Банк має впевнитися, що необхідні кошти неможливо отримати з інших джерел на прийнятних умовах. 3. Надання країнам, що розвиваються, зокрема і країнам, що перебувають за межею бідності, технічної допомоги, яка буває трьох видів: технічна допомога, що фінансується як складова позик і кредитів; безстрокові позики і кредити на технічну допомогу; технічна допомога, що фінансується через Фонд підготовки проектів; технічна допомога, що надається, але не фінансується Банком, який у цьому випадку є адміністративним органом; технічна допомога, що надається за рахунок державного бюджету. 4. Підготовка і реалізація проектів, які фінансує Банк. 5. Проведення досліджень з економічної та науково-технічної проблематики, з питань розробки і здійснення конкретних програм, з питань кредитної політики, інвестування; 34 6. Сприяння політичному діалогу між Банком і бідними країнами- членами у зв'язку з фінансуванням галузевих і загальноекономічних планів розвитку в особливих умовах. 7. Діяльність як члена консультативного органу, створеного Канадою, Францією, Нідерландами і США для координації діяльності країн-кредиторів, які здійснюють систематичне фінансування програм у країнах, що розвиваються. 8. Надання інформації про проекти у країнах-членах. Основними цілями МБРР є [21]: надання допомоги у реконструкції та розвитку територій держав-членів шляхом сприяння інвестиціям у капітал для виробничих цілей; заохочення приватних іноземних інвестицій за допомогою гарантій або участі у кредитах та інших інвестиціях, здійснюваних приватними інвесторами; сприяння довготривалій збалансованості зростання міжнародної торгівлі і підтримання рівноваги платіжних балансів шляхом стимулювання міжнародних інвестицій; організація позик або гарантій за його участю таким чином, щоб більш корисні і термінові проекти реалізовувалися в першу чергу; проведення своїх операцій з належним врахуванням ефекту від міжнародних інвестицій на умови ведення бізнесу на території держав-членів. Таким чином, МБРР перш за все покликаний фінансувати «проекти» розвитку. Тільки за «особливих обставин» передбачається виділення коштів на не пов'язані з проектом, політичні цілі. Цілі МАР доповнюють цілі МБРР . Вони полягають у сприянні економічному розвитку, підвищенні продуктивності і, отже, підвищенні рівня життя в найбідніших країнах-членах шляхом надання фінансування для задоволення їх вимог розвитку на умовах, які є більш гнучкими, мають менше впливу на платіжний баланс, ніж звичайні кредити [49]. 35 Цікавим є те, що кредитні угоди МБРР і МАР з державами-членами регулюються міжнародним правом. Зокрема, їх угоди передбачають, що права і зобов'язання банку в рамках таких угод будуть мати силу і підлягати виконанню відповідно до їх внутрішніх умов, незважаючи на законодавство будь-якої держави або політичного підрозділу в ній. Угоди також передбачають арбітражу разі спорів. МБРР є одним із найбільших міжнародних позичальників у світі і водночас організацією, котра найчастіше випускає свої боргові фінансові інструменти. Щороку Банк здійснює майже 100 таких операцій. Перші цінні папери МБРР випустив у 1947 р. 31959 р. провідні рейтингові агентства виставляють їм найвищий можливий рейтинг - АЛЛ, котрий залишається незмінним і донині. Обсяг коштів, які запозичує Банк, визначається обсягом його кредитної діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Світового банку з часом змінюється, так само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Більшу частину своїх фінансових коштів МБРР отримує від продажу облігацій на міжнародних фінансових ринках. У 2010 фінансовому році МБРР залучив позикові кошти із середніми та тривалими строками погашення на суму 34 млрд. дол. США. Боргові цінні папери з різною структурою і строками погашення були випущені в 28 валютах. Високий рейтинг кредитоспроможності МБРР (АЛЛ) дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий строк погашення. Банк здійснює запозичення в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах. Такий високий рейтинг кредитоспроможності пояснюється шістьма основними причинами: борг Світового банку підтримують 187 суверенних акціонерів – уряди країн, які є його членами; Банк проводить чітку і виважену фінансову політику: на один долар його капіталу може припадати максимум один «позиковий» долар; наразі на 1 долар загального капіталу припадає близько 50 36 центів позик; за останні 16 років чистий дохід перевищив 1 млрд. дол. США; свої активи Світовий банк тримає у ліквідній формі, що забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань; Банк здійснює досить жорстку політику запозичень, є ліміти концентрації кредитів, що забезпечує високу якість портфеля позик Світового банку; кредити Світового банку видають під реалізацію тих проектів, які або співфінансують уряди країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції звертають увагу на винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності котрих виконати свої зобов'язання є високим. Банк надає середньо- та довгострокові позики урядам країн, які до нього входять, а також приватним організаціям під гарантію уряду та контролює їхнє використання. Позичальники повинні дотримуватися рекомендацій Банку і надавати йому звіти щодо використання коштів. Загальний обсяг кредитування, що був наданий МБРР з часу його заснування, становить 523,6 млрд. дол. США. Спочатку МБРР мав за допомогою акумульованих бюджетних коштів промислово розвинутих країн і залучених капіталів інвесторів стимулювати приватні інвестиції в країнах Західної Європи, економіка яких значно постраждала під час Другої світової війни. З середини 50-х років, коли господарство країн Західної Європи стабілізувалося, діяльність МБРР в усе більшій мірі стала орієнтуватися на країни Азії, Африки і Латинській Америці. За класифікацією МБРР, усі пропоновані ним кредити поділяються на дві великі групи - інвестиційні і системні. До інвестиційних кредитів належать [10]: спеціальні інвестиційні; розвитку галузі (сектору); фінансовим посередникам; надзвичайні постконфліктні; технічної допомоги; 37 адаптаційні програмні; на навчання та новації. Деякі показники діяльності МБРР представлені в табл. 2.2. Таблиця 2.2 Зарезервовані засоби МБРР у розбивці по регіонах, 2015-2019 фінансові роки (млн. дол.) [59] РЕГІОН 2015 2016 2017 2018 2019 Африка 1 209 669 1 163 1 120 820 Східна Азіяі Тихоокеанський регіон 4 539 5 176 4 404 3 981 4 030 Європа і Центральна Азія 6 679 7 039 4 569 3 550 3 749 Латинська Америка і Карибський басейн 5 709 8 035 5 373 3 898 5 709 Близький Схід і Північна Африка 3 294 5 170 4 869 5 945 4 872 Південна Азія 2 098 3 640 2 233 4 508 4 011 Усього 23 528 29 729 22 611 23 002 23 191 У відповідності до наведених даних можна зробити висновок, що загалом в структурі відповідних засобів найбільшій обсяги належать Європі та Центральній Азії Східні Азії та Тихоокеанському регіону, Латинській Америці та Карибському басейну, Близькому Сходу та Північній Африці. При цьому протягом досліджуваного періоду відзначаються певні коливання обсягів зарезервованих засобів. Для одних регіонів наявне підвищення відповідних засобів, для інших – зниження. Показники наданих засобів МБРР у розбивці по регіонах запропоновані в табл. 2.3. Як і у випадку з зарезервованими засобами МБРР, для наданих засобів також наявна відповідна група регіонів-лідерів. Так, найбільші кошти за досліджуваний період надавалися таким регіонам, як Східна Азія та Тихоокеанський регіон, Європа та Центральна Азія, Латинська Америка, Близький Схід та Північна Африка. При цьому також, як і у випадку зарезервованих коштів, 38 для різних регіонів відзначаються коливання обсягів відповідних засобів в ту чи іншу сторону. Таблиця 2.3 Надані засоби МБРР у розбивці по регіонах, 2015-2019 фінансові роки (млн. дол.) [59] РЕГІОН 2015 2016 2017 2018 2019 Африка 816 874 427 734 690 Східна Азія і Тихоокеанський регіон 3 596 5 205 3 961 3 476 5 048 Європаі Центральна Азія 5 829 5 167 2 799 4 134 2 209 Латинська Америка і Карибський басейн 5 726 5 236 3 885 4 066 4 847 Близький Схід і Північна Африка 1 779 4 427 5 335 3 281 4 790 Південна Азія 1 266 1 623 1 454 1 698 2 598 Усього 19 012 22 532 17 861 17 389 20 182 Показники зарезервованих засобів по секторам економіки представлені в табл. 2.4. Таблиця 2.4 Зарезервовані засоби МБРР у розбивці по секторах, 2015-2019 фінансові роки (млн. дол.) [59] СЕКТОР 2015 2016 2017 2018 2019 Сільське господарство, рибальство і 843 561 754 2 561 1 025 лісове господарство Освіта 1 496 1 788 1 074 1 685 1 875 Енергетика і гірничодобувна 3 361 4 599 4 434 3 084 2 847 промисловість Фінансовий сектор 3 433 2 657 1 879 764 2 299 Охорона здоров'я 893 1 181 1 189 2 204 1 674 Промисловість, торгівля і послуги 1 684 3 348 2 694 3 416 2 361 Інформаційно-комунікаційні технології 90 194 503 324 611 Державне керування 3 175 5 111 4 754 2 189 5 327 Соціальний захист 2 687 1 393 778 2 091 2 115 Транспорт 3202,00 4569,00 2551,00 2 074 1 485 Водопостачання, каналізація й 2664,00 4192,00 2000,00 2 610 1 571 утилізація відходів Усього 23 528 29 729 22 611 23 002 23 191 39 З наведеного можна відзначити, що найбільшу увагу в фінансуванні проектів, МБРР відводить таким секторам, як водопостачання та каналізація, транспорт, соціальний захист, державне керування, енергетика і гірничо- видобувна промисловість та фінансовий сектор. При цьому потрібно відзначити певні коливання в структурі надаваних засобів по різним рокам. 2.2. Практичні передумови розвитку співпраці Світового банку та України Серед тематичних напрямків фінансування проектів Міжнародним Банком реконструкції та розвитку особливо виділяються такі напрямки, як охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів, розвиток людських ресурсів і гендерна рівноправність, розвиток приватного сектора, розвиток міст і сільських районів. Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами [19]: безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов’язань компанії. Ця схема охоплює два елементи: кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; гарантійну угоду між МБРР та державою. Гарантійна угода покриває повернення позики, а у випадку, коли компанія підконтрольна державі, гарантія забезпечує виконання. безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи: кредитну угоду між МБРР та державою; субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією; проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту. 40 МБРР застосовує обидві схеми для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу позичанню безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність, а також проектам з урядовими гарантіями. Третина кредитів МБРР надається у формі спільного фінансування, за якого інвестори одержують низку вигід, наприклад, експертизу проекту і гарантію повернення кредиту забезпечує МБРР. Крім того, МБРР надає гарантії за довгостроковими кредитами інших банків. При цьому він вимагає обов'язкового надання йому інформації про фінансове становище країни-позичальника, об'єкта, що кредитується, і зміст місії банку, який обстежує ці об'єкти. Усі позики МБРР мають спільні риси. Кредити, надані Банком, є суверенними зобов'язаннями. Це означає, що повернення основної суми, виплата процентів і здійснення інших платежів є обов'язком країни-члена (або її центрального банку чи аналогічної агенції країни-члена), що є прийнятним для Банку і гарантується ним. Для всіх кредитів МБРР встановлено кінцевий строк погашення і пільгові періоди, плату за зобов'язання і можливість відміни її певної частини, а також контрактну кредитну маржу, за якою припускається зниження процентних платежів [45]. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована у 1960 р. Мета діяльності цієї організації полягає у сприянні економічному розвитку та у підвищенні рівня життя в країнах-членах МБРР. Головну частину фінансових ресурсів МАР утворюють три джерела [44]: відрахування від прибутку МБРР;акціонерний капітал, передплатниками якого є країни-члени;внески держави-донорів, яким є розвинені держави-члени МАР, зокрема низку держав, які мають середній рівень доходів на душу населення (надходження фінансових ресурсів відбувається, як правило, кожні 3 роки). 41 Позики МАР призначаються для бідних держав, які є неплатоспроможними. При визначенні кредиту використовуються наступні критерії [44]: річний прибуток на душу населення; ефективність економічних реформ; демократичність уряду тощо. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – це міжнародний фінансовий інститут, створений у 1956 р. Передумовою заснування МФК стало зниження обсягів інвестування після Другої Світової війни. Цим обумовлена й мета діяльності цієї фінансової установи, а саме: забезпечення стабільного притоку приватних інвестицій в країни, що розвиваються. Переважні види діяльності МФК [27]: здійснення фінансування проектів приватного сектора економіки держав, що розвиваються завдяки надання кредитів або прямих фінансових вкладень; підтримка приватних компаній держав, що розвиваються, в мобілізації фінансових ресурсів на глобальних фінансових ринках; забезпечення технічної допомоги, дорадчих та консультаційних послуг урядам і підприємцям держав-членів. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) утворене в 1988 році, є дочірньою організацією МБРР. Членство в Агентстві отримали 175 країн світу. Основні цілі (див. табл. 2.5) та функції відповідних МФО можна узагальнити наступним чином. Для МАР здійснення кредитування проектів у найбільш бідних та державах з малим рівнем кредитоспроможності для їх економічного розвитку;реалізація експертизи проектів фінансування для оцінювання результативності використання фінансової допомоги;сприяння державам-членам у реформуванні економіки, збіднінням населення, боротьбі з екологічними проблемами 42 Таблиця 2.5 Цілі діяльності окремих МФО у структурі Світового банку МФО МАР МФК БАГІ надання довгострокових сприяння у фінансуванні надання гарантій на інвестиції, кредитів найбіднішим приватного підприємництва, скеровані на виробничі цілі, країнам, що переважно в країнах, що переважно в країнах-членах, що розвиваються; розвиваються, з метою розвиваються; сприяння економічному економічного розвитку; страхування і перестрахування від розвитку, підвищенню надання технічної допомоги в некомерційних ризиків; рівня життя в найменш управлінні підприємствами, які сприяння розробці проектів і розвинених країнах- створені за участю іноземного забезпечення їх обґрунтованості з членах Асоціації; капіталу та місцевих інвесторів; погляду потреб конкретної сприяння підвищенню забезпечення стимулювання країни; продуктивності праці в інвестицій приватного капіталу у надання технічної допомоги з країнах з найнижчими виробничу сферу; метою стимулювання іноземних річними доходами у забезпечення досягнення рівня інвестицій у країни, що розрахунку на одну рентабельності у співробітництві розвиваються; особу. з приватним сектором. інформаційно-консультаційна діяльність. МФК покликана забезпечити сприяння росту економіки держав, що розвиваються, надаючи кредиту безпосередньо приватному сектору без урядових гарантій (на період 7-12 років);проведення фінансових вкладень у промисловість, сільське господарство, комунальні підприємства, туризм;залучення приватних фінансових ресурсів для інвестування в проекти розвитку інфраструктури, охорони довкілля; Серед інших напрямків слід виокремити: забезпечення сприяння розвитку малого підприємництва завдяки кредитування створення спільних підприємств за участю іноземних партнерів, здійснення допомоги технічного та консультативного характеру;сприяння приватним підприємствам в набутті сучасними методами управління виробництвом, консультування їх з проблем оподаткування, страхування, реструктуризації;підготовку й оцінку проектів виробничих об'єктів; встановлення потреби в капітальних вкладеннях; пошук і відбір приватних 43 інвесторів;надання технічної допомоги в керуванні ризиками, проведенні операцій хеджування, що сполучені зі страхуванням валютних ризиків, коливаннями на ринках цінних паперів;об'єднання залучених з різних джерел фінансових ресурсів для капітальних вкладень у приватні підприємства; надання гарантій капітальним вкладникам і допоміжне фінансування; консультування урядів держав-членів з питань розвитку економіки: розробки економічної політики; визначення цілей і стратегій розвитку бізнесу; розробки програм маркетингу; використання технічної допомоги;надання технічної допомоги приватним підприємства з фінансових ресурсів Фонду технічної допомоги, створеного в рамках МФК;надання інформації про нові проекти, ринки для іноземних інвесторів, діяльність МФК. Деякі показники діяльності МАР за останні роки запропоновані в табл. 2.6 З наведених даних можна зробити висновок про те, що МАР в плані зарезервованих коштів більшу увагу приділяє співпраці з іншими, чим у МБРР, регіонами. Для МАР пріоритетними регіонами надання допомоги є Південна Азія та Африка. Інші ж регіони мають значно менші обсяги фінансування. Таблиця 2.6 Зарезервовані засоби МАР у розбивці по регіонах, 2015-2019 фінансові роки (млн. дол.)[59] РЕГІОН 2015 2016 2017 2018 2019 Африка 10 360 8 677 10 679 15 411 14 187 Східна Азія і Тихоокеанський регіон 1 803 2 324 2 703 631 1 272 Європа і Центральна Азія 527 233 739 957 583 Латинська Америка і Карибський 315 183 503 428 430 басейн Близький Схід і Північна Африка 198 31 1 011 430 611 Південна Азія 5 762 4 723 3 828 6 153 4 849 Усього 18 966 16 171 19 463 24 010 21 932 Показники наданих засобів МАР у розбивці по регіонах запропоновані в табл. 2.7. 44 Таблиця 2.7 Надані засоби МАР по регіонах, 2015-2019 фінансові роки (млн. дол.) [6] РЕГІОН 2015 2016 2017 2018 2019 Африка 6 595 6 813 6 623 8 206 10 190 Східна Азія і Тихоокеанський регіон 1 499 1 204 1 145 1 252 1 282 Європа і Центральна Азія 314 365 310 298 931 Латинська Америка і Карибський 383 303 229 223 340 басейн Близький Схід і Північна Африка 194 44 391 569 647 Південна Азія 3 919 4 462 3 970 3 835 4 159 Усього 12 905 13 191 12 668" 14 383 17 549 В даному випадку, як і у випадку з зарезервованими засобами, можна відзначити диференціацію спрямування фінансування МАР та МБРР. В розрізі наданих засобів МАР більшу увагу приділяв Африці та Південно-Східній Азії на противагу МБРР. В плані секторального спрямування допомоги МАР потрібно відзначити, що пріоритетними напрямками надання допомоги від МАР є водопостачання та каналізація, транспорт, соціальний захист, державне керування, охорона здоров'я, освіта та сільське та лісове господарство. Деякі з них аналогічні до тих, на фінансування яких спрямований МБРР, деякі – інші (табл. 2.8). Стосовно тематичних напрямків фінансування МАР різних проектів слід зробити висновок про спрямування МАР на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів, розвиток людських ресурсів і гендерну рівноправність, розвиток приватного сектора, розвиток міст і сільських районів. В цілому можна відзначити, що такі тематичні напрямки є практично ідентичними тим, які є типовими й для МБРР. 45 Таблиця 2.8 Зарезервовані засоби МАР у розбивці по секторах, 2017-2019 фінансові роки (млн. дол.) [59] СЕКТОР 2015 2016 2017 2018 2019 Сільське господарство, рибальство 2 525 1 849 2 025 1 442 2 796 і лісове господарство Освіта 2 124 1 431 1 773 2 836 1 767 Енергетика і гірничодобувна 1 461 2 814 1 891 4 028 3 468 промисловість Фінансовий сектор 661 443 1 227 546 870 Охорона здоров'я 2 197 1 191 1 246 2 062 1 736 Промисловість, торгівля і послуги 687 841 1 541 1 991 1 963 ІКТ 265 78 519 419 779 Державне керування 2 744 1 500 1 954 5 013 3 109 Соціальний захист 1 928 2 475 1 913 2 112 2 163 Транспорт 2 191 2 277 3 271 1 455 1 709 Водопостачання, каналізація й 2 183 1 271 2 102 2 105 1 572 утилізація відходів Усього 18 966 16 171 19 463 24 010 21 932 Отже, можна зробити висновок, що важливу роль у сучасному світовому господарстві відіграє Світовий Банк. Його структурні підрозділи – МБРР та МАР надають дуже істотну допомогу країнам-членам в реконструкції їх економіки. На відміну від МВФ допомога від СБ надходить переважно у вигляді різних проектів, спрямованих на підтримку окремих секторів економіки чи суспільної діяльності. 2.3. Сучасні детермінанти співпраці України зі Світовим банком Світовий банк є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу 46 займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більш глибокому розумінню проблем розвитку. Від дати вступу України до Світового банку в 1992 р. було завершено 55 проектів в різних галузях України. Найбільші по сумах зарезервованих коштів це 6 проектів (табл. 2.9). Таблиця 2.9 Проекти Світового банку, які мають найбільший обсяг зарезервованих коштів Проект Сума Статус Дата зарезервова затвердження них коштів Development Policy Loan 1 750,0 Завершено 22 травня 2014 Programmatic Financial Sector DPL 1 500,0 Завершено 7 серпня 2014 Development Policy Lending 3 (DPL 3) 500,0 Завершено 22 грудня 2008 Rehabilitation Loan 500,0 Завершено 22 грудня 1998 Financial Rehabilitation Development 400,0 Завершено 17 вересня 2009 Policy Loan 1 Roadsand Safety Improvement 400,0 Завершено 7 квітня 2009 У СПУ на 2012 – 2016 роки основну увагу буде зосереджено на наданні Уряду України допомоги з розв’язання проблем “вузьких місць” у впровадженні Програми Президента на 2010 – 2014 роки. Ця програма закладає підвалини для посилення заходів з реформування; однак, для забезпечення успішності цих заходів, необхідно врахувати минулий негативний досвід. Засоби та рівні фінансової підтримки вказаної програми у рамках СПУ прокалібровано таким чином, щоб Світовий банк міг спрямовувати свою підтримку у ті сфери, в яких є найсильніша підтримка реформ і які мають позитивний досвід із їх впровадження, а також збільшувати допомогу у відповідь на чіткі сигнали того, що владні структури почали працювати над усуненням найсерйозніших проблем в урядуванні. Ця СПУ передбачає істотне розширення 47 діяльності із залучення громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін до пояснення необхідності реформ [59]. Кожного року Світовий банк ухвалює проекти, які надалі діятимуть в на певний період і в певній сфері. На даний час, в Україні 18 діючих проектів, котрі спрямовані на велику кількість сфер, їх покращення та розвиток. З 20 квітня 2016 р. ухвалили дію першого проекту 2016 р. і ним є проект «Ukraine: conflict response and recovery pilot and capacity building», мета проекту полягає в нарощуванні потенціалу для відновлення Донбасу і вирішення наслідків конфлікту. Це буде зроблено за рахунок нарощування потенціалу, знань генерації і відновлення діяльність з миробудівництва. Дата затвердження проекту 20 квітня 2016 р., дата закриття на даний період невідома. Загальна сума зарезервованих коштів для даного проекту становить 3,60 млн. дол. США по секторним показникам в яких діє проект це два сектори (рис. 2.1). Рис. 2.1. Сектори дії проекту Світового банку в Україні[59] Слід відзначити, проект більше націлений на соціальні послуги, їх створення, покращення, відновлення та розробку. Проект працює з такими темами: системи соціального захисту, запобігання конфліктам і пост конфліктного відновлення, соціальна інтеграція та інший соціальний розвиток (рис. 2.2). 48 Рис. 2.2. Теми, які розглядаються в проекті у відсотковому значені [59] Отже, що цілі даного проекту в Україні, то він направлений більшою частиною на запобігання конфліктів і постконфліктному відновленню, які становлять 60 %. Наступний проект «Support to extractive industries transparency initiative compliance process project». Метою розробки проекту є надання допомоги уряду України в реалізації ІПДО, дата затвердження проекту 24 грудня 2015 р., а дата закриття – 31 грудня 2017 р., загальна сума зарезервованих коштів проекту становить 0,4 млн. дол. США [59]. Особливо слід відзначити проекти СБ для дорожнього сектору, розроблений проект для України, який на сьогоднішній день діє, це «Road sector development project». Датою затвердження є 3 листопада 2015 р., а завершити проект планується 31 грудня 2021 р. Загальна сума зарезервованих коштів для проекту становить 560,000 млн. дол. США, що є найбільш проектом. Позичальником є уряд України, а виконавчим агентством є УКРАВТОДОР. Проект працює в двох секторах: сільських та міжміських доріг і автомагістралей – 90% та загальний транспортний сектор – 10% (рис. 2.3). 49 Рис. 2.3. Секторний розподіл проекту «Road sector development project»[59] Слід зазначити, діяльність даного проекту на 90% націлена на покращення та відновлення сільських та міжміських доріг і автомагістралей і тільки на 10% це загальний транспортний сектор.Також в проекті розглядаються дві теми : інфраструктура послуг для розвитку приватного сектора – 80 % та спрощення процедур торгівлі та доступу до ринків – 20% [59]. Наступний проект, це проект «Second programmatic financial sector development policy loan». Дата затвердження 15 вересня 2015 р., а кінцевою датою дії проекту є 30 червня 2016 р. Позичальником є уряд України, а виконавчим агентством є Міністерство фінансів. Даний проект має загальну вартість в 500,00 млн. дол. США. Проект на сто відсотків націлений на банківську справу, який має дві теми розгляду, це розвиток фінансової сфери – 80% та правові інститути ринкової економіки – 20% Проект «DPL 2» був затверджений 25 серпня 2015 р. з дією до 30 червня 2016 р. Загальна сума зарезервованих коштів проекту становить 500,00 млн. дол. США. Даний проект має широкий спектр дії, тобто, діє в багатьох секторах (рис. 2.4) та має багато тем для розгляду (рис. 2.5). 50 Рис. 2.4. Сектори дії проекту «DPL 2»[59] Доцільно звернути увагу, що даний проект бере участь у великій кількості секторів політики України, але найбільший відсоток – 42% припадає на загальний сектор державного управління. Рис. 2.5. Теми розгляду «DPL 2» [59] Слід відзначити, що найбільшу увагу в даному проекті звертають на на тему розвитку приватного сектору, який становить 50%. В галузі охорони здоров‘я з4 березня 2015 р. був затверджений проект «Serving people, improving health project» і має термін дії до 30 вересня 2020 р. Позичальником є Міністерство фінансів, а виконавчим агентством є Міністерство 51 охорони здоров’я. Загальна сума зарезервованих коштів для проекту становить 214,73 млн. дол. США. Даний проект працює в двох секторах: здоров‘я - 80% та суспільне здоров‘я – 12%. Крім цього, проект ще розглядає дві теми: продуктивність системи охорони здоров‘я на 54% та травми та неінфекційні захворювання – 46%. Цілі розвитку даного проекту - це поліпшення здоров'я в Україні, поліпшення якості медичних послуг в окремих областях, з особливим акцентом на первинну та вторинну профілактику серцево - судинних і онкологічних захворювань, а також для підвищення ефективності системи охорони здоров'я. Проект складається з трьох компонентів. В рамках компоненту 1 (Покращення надання послуг на місцевому рівні) проект передбачає фінансування окремих областей для реалізації інвестиційних субпроектів, спрямованих на профілактику, виявлення та лікування серцево- судинних і онкологічних захворювань і на підвищення ефективності їх системи надання медичної допомоги, в тому числі заходів, спрямованих на поліпшення первинної медико-санітарної, боротьба з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) в первинному і вторинному рівнях догляду, виявлення раку. В компоненті 2 (зміцнення управління Міністерства охорони здоров'я МОЗ) проект згрупувався навколо п'яти тематичних областей, з Міністерством охорони здоров'я в якості установи-виконавця: реформа системи платежів, електронної охорони здоров'я - інформація для розробки систем, охорони здоров'я, інформації та комунікації, і нарощування потенціалу. Компонент 3, підтримує Групу проекту консультаційної підтримки (PCSU) на національному рівні. Крім того, вона буде спонсорувати додатковий збір даних і аналітичну роботу за результатами моніторингу. Інформація, отримана від існуючої системи охорони здоров'я управлінської інформації (Ісузу) доповнюється шляхом перевірки медичних записів на вибірковій основі, а також на основі доказів, конкретних, спеціальних, побутових і обстежень лікувальних установ. Крім того, проект організовує і навчання [59]. 52 Наступний проект «Second power transmission project» затверджений 22 грудня 2014 р. і з плановийм терміном завершення 30 червня 2020 р. Загальна сума коштів для даного проекту становить 378,42 млн. дол. США, а зарезервованих коштів – 330,00 млн. дол. США. Даний проект включає два сектори: передачу і розподіл електроенергії – 99% та енергетику і гірничодобувну промисловість – 1%. Темою проекту є інфраструктура послуг для розвитку приватного сектору. Проект має на меті підвищення надійності системи передачі електроенергії і підтримки реалізації оптового ринку електроенергії в Україні, він складається з наступних трьох компонентів і підкомпонентів: відновлення передавальних підстанцій, заміна застарілого високовольтного обладнання, установка електрогазових розподільних пристроїв, заміна допоміжного енергетичного обладнання, захисної систем автоматизації в окремих трансформаторних підстанцій високої напруги, покращення ринку електроенергії: установка і підключення компенсації реактивної потужності пристроїв для обраних передавальних підстанцій високої напруги, впровадження Smart Grid через придбання та установку рішень Smart Grid в тому числі: модернізації телекомунікаційної мережі між поновлюваних джерел енергії, ключових підстанцій мереж передачі і центрів управління оператора системи; модернізація регіональної і національної системи розподілу навантаження і організації центрів управління. Надання підтримки балансуючого ринку через придбання та установку обладнання і программного забезпечення для забезпечення належного функціонування балансуючого ринку електроенергії, допоміжному ринку послуг і виконання адміністративних розрахункових операцій [59]. Проект «Advisory services and technical assistance to naftogaz and the government of Ukraineon there for mof the naturalgas sector» затверджений 2 жовтня 2014 р. та має термін дії до 21 жовтня 2016 р. Виконавче агентство даного проекту є НАК "Нафтогаз України", загальна вартість проекту становить 1,16 млн. дол. США. Проект зосереджений на нафтогазовому секторі, і має три теми для 53 розгляду: корпоративне управління, державна реструктуризація підприємств та приватизація і регулювання та політика в області конкуренції (рис. 2.6). Рис. 2.6. Теми розгляду проекту«Advisory services and technical assistanc etо naftogaz and the government of Ukraineon there for mof the natural gas sector»[59] До систем соціального захисту відноситься проект «Social safetynets modernization project». Проект полягає в підвищенні ефективності соціальної допомоги та соціальних послуг системи України для сімей з низьким рівнем доходу. Проект затверджено 3 липня 2014 р. і має дію до 1 жовтня 2020 р. Виконавче агентство – Мінсоцполітики. Загальна сума зарезервованих коштів для проекту становить 300 млн. дол. США. В проекті розглядаються такі теми: системи соціального захисту та оцінка вразливості і моніторинг (рис. 2.7). Рис. 2.7. Теми розгляду проекту«Social safetynets modernization project»[59] 54 Доречно зазначити, що проект націлений на 90% на систему соціального захисту сімей з низьким рівнем доходу. Проект є дуже необхідним в теперішній період, для стабілізації та підвищенні ефективності соціальної допомоги та соціальних послуг сім‘ям з низьким рівнем доходу. Проект «Assistance to the national commission for regulation of communal services: districtheating regulatoryre form support program» почав дію з 23 червня2014 р. і триватиме до 31 грудня 2017 р. Проект має загальну суму зарезервованих коштів в розмірі 2,23 млн. дол. США і має дві теми розгляду (рис. 2.8). Слід зробити висновок, що даний проект націлений на міське управління та інституційне будівництво на 50% та на інше управління державним сектором також на 50%. Проект розроблений для відновлення та покращення теплопостачання та енергоефективності в Україні [59]. Рис. 2.8. Теми розгляду проекту «assistance to the national commission for regulation of communal services: district heating regulatory reform support program»[59] Проект «Second urban infrastructure project» затверджений 22 травня 2014 р. і діє до 31 жовтня 2020 р. з загально. Вартість зарезервованих коштів для проекту становить 300,00 млн. дол. США. Проект працює в таких секторах: санітарія 55 (35%), постачання води (35%), управління твердими відходами (20%), громадське водопостачання, каналізація і захист від паводків (6%) та субнаціональні органи влади (4%) (рис.2.9). Рис. 2.9. Секторний розподіл проекту «Second urban infrastructure project» [59] Слід зазначити, що більшу частину своєї роботи проект націлює на сектор громадського водопостачання, каналізації та захисту від паводків. Метою проектує підвищенні якості та ефективності води, стічних вод і твердих відходів в окремих містах України. Є три компоненти проекту, перший компонент направлений на поліпшення інфраструктури. Цей компонент буде фінансувати відновлення, реконструкцію та модернізацію води, стічних вод і твердих відходів в десятках міст. Проект призначений для підвищення ефективності комунальних послуг, зниження витрат, підвищення надійності послуг, а також поліпшення якості послуг водопостачання та водовідведення. Другим компонентом є інституційне зміцнення і нарощування потенціалу і третій компонент це управління проектом і нагляд. Цей компонент буде підтримувати управління і реалізацію проектів на центральному і регіональному рівнях. Підтримка буде включати в себе: підготовку, штатний розклад, а також моніторинг та оцінки. Він 56 буде також охоплювати техніко - економічне обгрунтування для потенційних підпроектів, а також щорічний проект фінансового та технічного аудиту районних водоканалів [59]. Проект «Distric the atingenergy efficiency» підписаний 22 травня 2014 р. і має на меті підвищення енергетичної ефективності і якості обслуговування окремих українських компаній, підвищити їх фінансову життєздатність і знизити викиди CO2. Є два компонента проекту, перший компонент інвестицій в області енергоефективності. Цей компонент дозволить підвищити ефективність в комунальних послугах, знизити витрати, підвищити надійність своїх послуг, а також поліпшити якість теплопостачання. Цей компонент буде охоплювати: відновлення котелень; закриття надлишкових котелень; монтаж міні-ТЕЦ; заміна мережевих трубопроводів; установка лічильників тепла на рівні будівель; монтаж систем керування для оптимізації виробництва теплаі пов'язаних з ними енергоефективні витрати на здійснення інвестицій для компаній - учасниць. Загальна вартість проекту 332,0 млн. дол. США. Наступний проект «Ukraine –smart grid project – PPG», затверджений 3 вересня 2003 р. і поки що невідому дату закриття. Загальна сума зарезервованих коштів проекту становить 0,50 млн. дол. США, що є одним з найменших (у фінансовому розумінні) проектів. Проект розроблений на передачу та розподіл електроенергії, а тема розгляду – зміни клімату, та їх вплив [59]. Проект «Second road and safety improvement project» має дату затвердження 20 вересня 2012 р. і планується завершитися 31 грудня 2016 р. Загальна вартість проекту становить 562 млн. дол. США, а зарезервована сума – 450 млн. дол. США. Цілями проекту є поліпшення стану та якості ділянок дороги М-03 і підвищення безпеки на дорогах України. Є три компонента проекту. Перший компонент реабілітації доріг. Цей компонент буде фінансувати реконструкцію і модернізацію М-03 дороги Лубни – Полтава, будівельні роботи, яких будуть фінансуватися за рахунок кредиту і будуть охоплювати близько 108 км. М-03 дорога з'єднує 57 промислові райони на сході України до Києва, а також є частиною європейського автомобільного коридору E-40. Фізичні роботи включатимуть реабілітацію існуючих ділянок 4-смугових доріг і розширення інших секцій від двох до чотирьох смуг руху, щоб гарантувати, що вся дорога знаходиться у відповідності зі стандартом української автомагістралі. На додаток до збільшення пропускної здатності доріг і поліпшення дорожніх умов, цей компонент призведе до покращення безпеки дорожнього руху. Розширення до чотирьох смуг дозволить значно знизити ризик зіткнень, які є сьогодні основною причиною аварій і смертей на дорогах цієї ділянки. Другим компонентом є поліпшення безпеки на дорогах. Цей компонент буде фінансувати два види діяльності: заходи по підвищенню безпеки уздовж кількох високий ризиків дорожньо-транспортних коридорів та введення вдосконалених функцій безпеки дорожнього руху на існуючих М-03 секціях в урбанізованих районах. Третім компонентом є інституційна підтримка і зміцнення. В рамках даного компонента Банк буде доповнювати інституційні допомоги вже тим, кому надається допомога іншими партнерами по розвитку, на підтримкипо роботі з покращення доріг та безпеки на них. Проект «UA – energy efficiency» затверджений 17 травня 2011 р. і має термін дії до 31 березня 2017 р. Загальна вартість проекту становить 200 млн. дол. США. Метою розробки проекту по енергоефективності є сприяння підвищенню енергоефективності промислових і комерційних підприємств, підприємств комунального сектора і енергосервісних компаній шляхом сприяння стійкого фінансового посередництва для інвестування в області енергоефективності. Компоненти проекту включає в себе Укрексімбанк, який має успішний досвід кредитування промислових компаній для проектів в області енергоефективності в рамках паралельної кредитної лінії, наданої Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Кредитування міських проектів по енергоефективності є по своїй природі більш ризикованим, оскільки міські кредитоспроможності 58 заперечують політичне втручання і встановлення тарифів, обмежених можливостей запозичення і застави обмежень. Комерційне фінансування власних і позикових співфінансувань [59]. Проект «Hydro power – additional financing» затверджений 19 листопада 2009 р. і поки що має невідому дату завершення. Загальна вартість проекту становить 66 млн. дол. США із сумою зарезервованих коштів в 60 млн. дол. США. Основна мета даного проекту по реабілітації полягає в підвищенні експлуатаційної стабільності і надійності енергопостачання за рахунок збільшення регулювальної потужності, ефективності та безпеки гідроелектростанцій і, отже, сприяти безперешкодним операціям і відкриттю ринку електроенергії в Україні. Додатковий кредит допоможе фінансувати витрати, пов'язані з дефіцитом фінансування для реабілітації ГЕС Кременчука та Дніпровська - двох гідроелектростанцій, що входять в компонент А «Проекту пореабілітації ГЕС». Наступний проект це «Power transmission projectin support of the energy sectorre form & development program». Даний проект затверджений 2 серпня 2007 р. і діє до 30 червня 2016 р. Загальна вартість проекту становить 238 млн. дол. США і зарезервованих коштів на суму в 200 млн. дол. США. Загальна мета проекту - підвищення безпеки, надійності, ефективності і якості енергопостачання, і, отже, сприяння безперешкодному функціонуванню енергетичного ринку як всередині країни, так і на міжнародному ринку. В рамках проекту також буде спрямована дія на поліпшення інституційного потенціалу та технічних можливостей оператора системи передачі, Укренерго, так що він може гарантувати безпечну і надійну роботу енергосистеми високої напруги, і, відповідно, сприяти безперешкодним операціям і відкритості ринку електроенергії [59]. І останній діючий проект в Україні від Світового банку, проект «Hydro power rehabilitation project». Проект затверджений 21 червня 2005 р. і має термін дії до 30 червня 2016 р. Загальна вартість проекту становить 374,50 млн. дол. 59 США, а сума зарезервованих коштів – 105 млн. дол. США. Основна мета проекту - підвищення експлуатаційної стабільності і надійності енергопостачання за рахунок збільшення потенціалу в області регулювання, ефективності та безпеки гідроелектростанцій, таким чином, полегшити вихід на ринок електроенергії. Проект складається з п'яти компонентів, наступним чином [59]: 1) реабілітація гідроелектростанцій - включає в себе реконструкцію гідроагрегатів та пов'язаного з ним устаткування на завод дев'яти гідроелектростанцій; 2) безпека гребель - передбачає реабілітацію і модернізацію на існуючих дамбах, що тягне за собою установку нових систем моніторингу безпеки гребель і відновлення дренажних споруд і водозливних воріт, на шести греблях на річці Дніпро, а одна дамба на річці Дністер; 3) УкрГідроЕнерго інституційний розвиток - сприятиме створенню корпоративної системи в масштабах всієї управлінської інформації. Цей компонент буде додатково надавати технічну допомогу для поліпшення фінансового управління, підвищення безпеки гребель, оптимізації графіків багатоцільового каскаду гідроелектростанцій, нарощування потенціалу в області закупівель і управління проектами, а також , підтримувати допомогу в підготовці кадрів для персоналу з безпеки гребель; 4) здійснення реформ енергетичного сектора і програм розвитку - прагнуть надавати консультативні послуги та допомогу з консультування щодо розробки та здійснення плану дій, узгодження правових та технічних аспектів енергетичного ринку України, з інтересами Європейського Союзу[59]. З вище сказаного можна зробити висновок, що Україна та Світовий банк тісно співпрацюють між собою у різних сферах для розвитку, відновлення, покращення та стабілізації України. На даний час в Україні діє 18 проектів, які мають різну вартість та складність виконання (рис.2.10). 60 Рис. 2.10. Вартісні показники діючих проектів Світового банку в Україні в млн. дол. США. [59] Доцільно узагальнити, що найбільшу вартість мають проекти «Road sector development project» (560,0 млн. дол. США), «Second programmatic financial sector development policy loan» (500,0 млн.дол. США), «DPL 2» (500,0 млн. дол. США) та«Second road and safety improvement project» (450,0 млн. дол. США). Вище сказане сліду загальнити, що дії Світового банку спрямовані на те, щоб покращити рівень життя і сприяти стійкості глобалізації в інтересах усіх прошарків населення. Для цього Світовий банк надає країнам позики. Для покращення інвестиційного клімату країн, Світовий банк також проводить наступні заходи: 1) покращення правової, інституціональної і структурної основи; 2) вдосконалення управління та боротьба з корупцією; 3) вирішення глобальних і регіональних проблем; 4) розвиток професійної освіти. 61 З метою удосконалення співпраці України з Інституціями Світового банку держава за допомогою фахівців високої кваліфікації повинна сформувати власну позицію щодо використання кредитів Світового банку в цілому. Кожний проект, що складає частину цієї стратегії, має бути проаналізований на предмет його економічної ефективності і фінансової ефективності. 62 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА СВІТОВОГО БАНКУ 3.1. Оцінка досвіду співпраці України та Світового банку Україна тісно співпрацює з різними МФО. Така співпраця характеризується як позитивними, так і негативними моментами. Надання кредитів МФО Україні дає істотний позитивний ефект для економіки держави. Такі кредити сприяють збалансуванню платіжного балансу, підтриманню курсу національної валюти, підвищенню рівня валютних резервів, а також стимулюванню та проведенню капітальних вкладень в економіку, збільшенню конкурентоспроможності підприємств та підвищення суспільного добробуту населення. Слід відзначити й наявність певних недоліків взаємодії, що формуються в процесі розвитку кредитних відносин. По-перше, це істотне боргове навантаження, по-друге, довготермінова стагнація реального сектора економіки в умовах відсутності дієвих реформ, відтак зменшення можливостей отримувати кредитні ресурси, по-третє, дуже невисокі суверенні кредитні рейтинги, що визначають рівень ризику, а відповідно до цього і умови кредитування. Крім того істотними недоліками, яких потрібно позбавитися є нерівномірний графік погашення позик від МФО, що має істотний вплив на нерівномірне боргове навантаження у різні часові періоди і умови кредитування України від МФО. Крім того, актуальним є недопущення неефективності використання фінансових ресурсів, використання фінансових ресурсів не за призначенням та неможливість здійснення проектів після припинення фінансування. Відповідно до класифікації СБ, Україна відноситься до категорії країн з рівнем доходу нижчим, ніж середній, тому термін погашення кредитів становить до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5 % річних. 63 СБ співпрацює не тільки з урядовими структурами, а й з неурядовими організаціями, багатосторонніми інституціями і донорами. СБ пропонує гнучкі схеми надання кредитів для спільних з урядом проектів. Участь донорів і неурядових організацій у проектах України та СБ є одним з головних факторів для досягнення успіху. Крім того, для розробки проектів в Україні СБ здійснює залучення грантових ресурсів у формі технічної допомоги на безоплатній основі, а також проводить надання допомоги допомогу уряду України у розробці та впровадженні реформ економіки завдяки консультування, проведення спільних економічних досліджень і затвердження кредитів для проведення реформ [74]. За весь час взаємодії Світовий банк затвердив для України 50 позик загальним обсягом 10,1 млрд. дол. США, з яких отримано 7,4 млрд. дол. США. Переважна частка цих фінансових ресурсів, була кредитами на структурні перетворення та реформування фінансового сектора і подальший розвиток банківської системи. В даний час здійснюється реалізація 12 проектів, метою яких є модернізація інфраструктури, зокрема, гідроелектростанцій, передачі електроенергії, розвитку міської інфраструктури, покращення автомобільних доріг та безпеки руху, підвищення енергоефективності, в т.ч. у секторі централізованого теплопостачання, розвитку міської інфраструктури, модернізації системи соціальної підтримки населення України, поліпшення охорони здоров`я. За 28 років співпраці СБ було запропоновано Україні коштів загальним розміром понад 7,94 млрд. дол. США (з яких вже використано понад 5,5 млрд. дол. США). Стан реалізації проектів Світового Банку в Україні представлений на рис. 3.1. 64 Незавершені 17% Активні 16% Виконані 66% На стадії підготовки 1% Рис. 3.1. Стан виконання проектів Світового банку в Україні, за всі роки За останній час взаємодії з СБ в Україні вдалося впровадити ряд позитивних змін, а саме: поліпшити структуру та якість портфелю проектів СБ, здійснити переорієнтування на здійснення самоокупних інвестиційних проектів для модернізації транспортної, муніципальної та енергетичної інфраструктури. ліквідувати причину затримок з обігом платіжних документів по проектах СБ; сформувати систему постійного моніторинг, в тому числі здійснення на постійній основі переглядів проектного портфеля СБ, що покращило виконавську дисципліну з боку відповідальних виконавців та бенефіціарів. Взаємодія України з МБРР здійснюється у вигляді [63]: отримання інвестиційних та системних кредитів, що обслуговуються державою чи під державні гарантії; отримання технічної допомоги у вигляді грантів на розробку проектів і дорадчо-консультативної допомоги. Концепція партнерства СБ з Україною на 2017-2021 роки, затверджена 20.06.2017 Радою Директорів Світового банку[57]. 65 Мета даної Концепції – сприяння сталому та комплексному відновленню економіки України. Відповідно до Концепції напрямками стратегічного партнерства між Україною та Світовим банком у 2017 - 2021 роках є [54]: керування державними фінансами й реформування системи державного управління; антикорупційна діяльність; управління фіскальними ризиками й поліпшення управління державними інвестиціями; зміцнення фінансового сектора; покращення інфраструктури; формування системи рівноправного партнерства у приватному секторі; земельна реформа; реформа охорони здоров'я; приватизація; ефективне, результативне і комплексне надання послуг; соціальна допомога; цільова допомога постраждалим від конфлікту громадам. Фінансова підтримка СБ за весь період дії Концепції буде залежати від: прогресу України в реалізації реформ; поліпшення результатів впровадження портфеля проектів МБРР в Україні; та загального кредитного потенціалу СБ і нормативу кредитування для України. У 2017 році допомога з боку МБРР знаходилась на рівні 10 млн. дол. США, (в порівнянні з 3,24 млн. дол. США у 2016 р.). В даний час в Україні реалізується 7 проектів технічної допомоги МБРР загальною вартістю близько 11,5 млн. дол. США. Крім того, протягом 2017 року було підписано 4 листи-угоди на загальну суму 5,2 млн. дол. США, так зокрема [52]: 30.06.2017 підписано грантову угоду для «Проекту зміцнення управління державними ресурсами» з метою зміцнення спроможності України у забезпеченні ефективного та прозорого управління її ресурсами» на загальну суму 3,03 млн. євро. 17.05.2017 підписано Зміни - 1 до Листа-угоди щодо гранту – TF0А1759 для «Проекту підтримки процесу забезпечення реалізації Ініціативи з прозорості видобувних галузей» від 14.01.2016 на загальну суму 0,78 млн. дол. США, 04.05.2017 підписано грантову угоду для проекту «Підтримка ГВП в ПАТ «Укртрансгаз» у рамках Цільового фонду ІІ Європейської Комісії та 66 Світового банку з надання консультацій з питань державної політики щодо реформування газової галузі України та інфраструктурної підтримки модернізації газотранспортної системи» на загальну суму - близько 1,05 млн. євро. 24.01.2017 підписано Угоду стосовно Гранту – TF0А4096 «Проект зміцнення науково обґрунтованої розробки державної політики на основі освітньої статистики та аналітики» на загальну суму 0.34 млн. дол. США. Відповідно до наведеного вище, на сьогодні основними міжнародними організаціями, з якими активно співпрацює Україна, є Міжнародний валютний фонд, Світовий та Європейський банки реконструкції і розвитку. Але цілий ряд причин обумовлює неефективне застосування отриманих кредитних ресурсів в Україні. Серед них: дуже невисокий рейтинг інвестиційної привабливості економіки України; ризики економічного та політичного характеру, на які іноземні інвестори звертають велику увагу; нерозробленість відповідного законодавства; невизначеність пріоритетів ринкової перетворень в економіці країни; невисокий рівень розвитку валютного ринку; досить часта практична відсутність гарантій повернення кредитів; невисокий рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктур, інформаційно-комунікаційних систем. То ж можна сказати, що взаємодія України з міжнародними кредитно- фінансовими організаціями має ряд як негативних, так і позитивних наслідків. Серед позитивних результатів слід виділити такі: формування необхідних валютних резервів для повернення позик із процентами, збільшення рівня конкурентоспроможності економіки України, збільшення кредитного рейтингу держави на глобальному фінансовому ринку, сприяння модернізації банківської та грошово-кредитної систем держави [63]. 67 До недоліків взаємодії слід віднести: розвиток фінансової залежності країни від зовнішніх ресурсів, збільшення зовнішнього боргу країни, створення в країні «споживацького» типу економіки, трансформація проблеми обслуговування кредиту в проблему запозичення, падіння рівня життя населення в довгостроковій перспективі внаслідок підвищення тарифів на комунальні послуги, замороження соціальних виплат та ін. [53]. Стосовно співпраці України з СБ, то можна зауважити, що на сьогодні Україна зможе отримати максимальний соціально-економічний результат від взаємодії з СБ на наступних засадах [23]: головним принципом взаємодії повинна бути максимальна відповідність форм та способів надання допомоги СБ потребам економічного та соціального розвитку України; співпраця повинна бути спрямована на створення потужної у політичному, економічному та фінансовому плані країни. У відповідності до цього, така взаємодії повинна забезпечувати зростання економіки, що підтверджуватиметься якісними змінами важливих соціально-економічних індикаторів; рішення про залучення кредитних ресурсів СБ слід приймати на основі ретельного аналізу порівняльних переваг отримання кредитів у СБ відносно кредитування від інших джерел на основі чітко встановлених критеріїв і виключно за умови неможливості виділення фінансових ресурсів з державного бюджету, комерційного кредитування або надання приватних гарантій; залучення фінансових ресурсів СБ може здійснюватися тільки за умови забезпечення їх ефективного і повного застосування та отримання відповідних позитивних економічних ефектів, які будуть реальними джерелами погашення боргів; диверсифікація механізмів взаємодії зі СБ як один з головних принципів визначає необхідність урізноманітнення тих механізмів і використання 68 в кожному конкретному випадку максимально оптимального з них, що дасть змогу з найбільшою віддачею використовувати існуючі можливості взаємодії; характер, обсяги і форми взаємодії не можуть негативно впливати на національну економічну безпеку, а тому рівень заборгованості повинен бути лімітованим з метою недопущення боргової залежності нашої держави [24]. Необхідним шляхом до збільшення ефективності залучення та використання ресурсів СБ, особливо в нинішніх складних умовах, повинна стати розробка та впровадження дієвої системи підготовки та управління запозиченнями. Базою такої стратегії повинні стати середньо та довгострокові державні програми соціально-економічного розвитку України. Значний акцент у подальших стосунках зі СБ повинний ґрунтуватися на підвищенні ролі та відповідальності України. Так, потрібно відзначити, що вона повинна брати більш активну участь в ініціюванні проектів, а не чекати на пропозиції, що надійдуть від СБ. Україні потрібно розвинути й закріпити відповідальність міністерств та інших державних органів, на котрі були покладені функції з підготовки та реалізації того чи іншого проекту [54]. Також доцільно пам'ятати, що доки Україна буде знаходитися в залежності від кредитування МФО, доти існуватимуть загрози фінансовій безпеці держави, істотно збільшуватися державний борг та загроза суверенітету держави. Однак, для забезпечення подальшої взаємодії України з міжнародними інститутами потрібне, в першу чергу, активне втручання країни в стимулювання, заохочення взаємодії з іноземними партнерами. Незважаючи на прогресивні кроки України на шляху співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, наявні істотні перепони, такі як: недосконалість законодавчої бази та її невідповідність міжнародним нормам, систематичне невиконання Україною взятих на себе зобов'язань по міжнародних програмах взаємодії через припинення фінансування проектів зі свого боку, нецільове застосування наданих коштів. Але незважаючи 69 на те, що наслідки співробітництва з даними організаціями є досить неоднозначними, економічний стан країни змушує її звертатися до фінансових організацій за кредитними коштами. 3.2.Оцінка зовнішньої заборгованості України в умовах міжнародних запозичень Проблеми накопичення державного боргу, навантаження боргових виплат і пов'язаних з ними ризиків нестабільності, на жаль, не втрачають своєї актуальності. Однією з причин такої ситуації є те, що державні позики не мають належної економічної віддачі, використовуються в основному на споживчі потреби і рефінансування боргів і не створюють економічний базис для повернення залучених коштів. Починаючи з 2016 року відносні показники боргового навантаження в Україні поступово знижувалися. Так, величина державного і гарантованого державою боргу щодо ВВП зменшилася з пікового рівня 81% ВВП в кінці 2016 р. до 60,9% у 2018 р. і 49,8% ВВП в кінці 2019 року. Такі зміни були викликані підвищенням реального обмінного курсу гривні і зростанням реального ВВП при стабілізації номінальної суми державного боргу. В абсолютному вираженні, згідно з даними Міністерства фінансів, за 2019 рік державний внутрішній борг збільшився на 66,5 мільярда гривень, а зовнішній - зменшився на 1,5 млрд. дол. США. На 2021 рік припадуть пікові виплати за зовнішньою заборгованістю - в цілому 15,6 1,5 млрд. дол. США, з яких більше чверті - це відсотки. Найбільше доведеться сплатити в першому і третьому кварталі.У січні-березні Україна заплатить 4,69 1,5 млрд. дол. США, з яких 1,39 1,5 млрд. дол. США - процентні платежі. У другому кварталі Україна повинна заплатити менше - 2,16 1,5 млрд. 70 дол. США, з яких 664 мільйона набігли у вигляді відсотків. У період з липня по вересень включно доведеться віддати 5,73 1,5 млрд. дол. США. На останній квартал 2021 року передбачені виплати у розмірі 2,32 1,5 млрд. дол. США, з яких 706 мільйонів доларів набігли відсотками. Проведений нами аналіз показує, що в Україні порушуються два з п'яти ключових індикаторів безпечного рівня боргу, а проблеми боргової стійкості ще не втратили своєї актуальності. Так, щодо доходів бюджету державний і гарантований державою борг станом на кінець 2019 року складав 200,2% при гранично допустимому рівні 150-200%. А ставлення короткострокового зовнішнього боргу до валових міжнародних резервів досягало 193,4%, в той час як гранично допустимий показник дорівнює 100%. Ми порівняли зміну частки валового накопичення основного капіталу у ВВП з приростом обсягу державного боргу в мільярдах гривень і приростом зовнішнього державного боргу в мільярдах доларів США (рис. 3.1). Рис. 3.1. Порівняння темпів накопичення капіталу та зростанням зовнішнього боргу Результати невтішні: протягом 2014-2018 років приріст гривневого державного боргу і доларового зовнішнього боргу супроводжувалося скороченням 71 частки валового накопичення основного капіталу у ВВП. Лише в 2019-м боргові показники приросту мали низхідну динаміку, а частка нагромадження основного капіталу стала вище, ніж в 2011-2013 роках. Це означає, що інвестиційні процеси в Україні слабо корелюють з приростом державного боргу, а нетто-запозичення використовуються урядом на цілі, майже не пов'язані з продуктивними інвестиціями. Це підтверджує і аналіз видаткової частини бюджету за категоріями поточних і капітальних витрат. У структурі видатків державного бюджету капітальні витрати становлять близько 7%, з яких більше половини припадає на капітальні трансферти підприємствам, установам і організаціям. Щодо ВВП капітальні видатки державного бюджету становили 1,4% у 2017 році, 2% - у 2018 р. і 1,8% ВВП –у 2019 р. Значні суми процентних виплат за держборгом скорочували обсяг первинних витрат бюджету, які могли стати джерелом фінансування розвитку людського капіталу, надання громадянам і бізнесу громадських послуг належної якості та розвитку соціально-економічної інфраструктури. Так, за даними МВФ, первинні витрати сектору загального державного управління в Україні зменшилися на 6% ВВП в період 2014-2018 років. Вилучення обмежених бюджетних ресурсів на боргові цілі (табл. 3.1) Пригнічують темпи зростання національної економіки і породжують загрози для соціальної стабільності в країні. Перманентне недофінансування освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення призводить до зниження якості людського капіталу, падіння рівня життя населення і підвищує ризики соціально- політичних потрясінь в країні. 72 Таблиця 3.1 Оцінка тиску боргових платежів на державний бюджет та ВВП України Показник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Платежі по державному боргу, млн. грн. 114,2 171,8 503,4 208,8 475 349,9 464,5 Платежі по зовнішньому боргу, млн., грн. 65,7 102,7 151,3 166,5 370,1 241,9 335 Платежі по внутрішньому боргу, млн., грн. 48,5 69,1 352,1 42,3 104,9 108 129,5 Частка платежів по державному боргу у витратах бюджету, % 23,3 26,3 28,5 22,5 37,1 28,5 32,7 Частка відсоткових виплат у витратах бюджету, % 8,5 11,9 15 14,2 13,2 11,7 11,1 Співвідношення відсоткових виплат по боргу до ВВП, % 2,3 3,2 44 4,1 3,7 3,3 3 Співвідношення платежів до державному боргу до ВВП, % 7,5 10,8 10,2 8,8 15,9 10 11,6 Таким чином, нарощування і консервація державою високого рівня боргового навантаження протягом 2014-2019 років не дали належного економічного ефекту і визначали деформацію структури державного бюджету на користь обслуговування державного боргу. Високий розмір державного боргу стримував і буде стримувати довгострокові темпи економічного зростання в Україні через значне тягаря процентних виплат і обслуговування так званих ВВП- варантів в 2021-2040 роках. Згідно з різними сценаріями макроекономічної динаміки України, виплати по ВВП-варранти сумарно можуть скласти понад 30 мільярдів доларів, які кредитори України отримають як відшкодування списаних в 2015-му 3,2 мільярда доларів.Крім обтяжливого обслуговування, високий розмір державного боргу України істотно підвищив вразливість нашої економіки і державних фінансів до впливу зовнішніх шоків - зниження цін на сировинні товари, падіння попиту в країнах - торговельних партнерах, зростання світових процентних ставок. 73 Для оцінки взаємозв’язку державного боргу та ВВП застосуємо метод кореляції, порівнявши при цьому значення ВВП та державного боргу за період 2006-2019 рр. (рис. 3.2). Рис. 3.2. Динаміка показників ВВП та державного боргу, темпи приросту, 2006-2019 рр. На рисунку видно, що протягом аналізованого періоду відбувається зростання як ВВП, так і державного боргу. Коефіцієнт кореляції між показниками склав 0,801, що говорить про наявність сильної прямого зв'язку, при цьому спостерігається наступне: між показниками був дуже сильним, але зворотнім (коефіцієнт кореляції = -0,966), але потім він змінився на дуже сильний прямий (коефіцієнти кореляції склали 0,945 і 0,933 відповідно). Крім того, протягом аналізованого періоду відбувалися зміни в силі і напрямку зв'язку між показниками (табл.3.2). Таблиця 3.2 Показники зв'язку між темпами проста ВВП і державного боргу Показники 2006-2019 рр. 2012-2019 рр. 2015-2019 рр. 2006-2019 рр. Лінійний коефіцієнт -0,413 -0,144 0,835 -0,479 кореляції Коефіцієнт кореляції -0,600 -0,100 1,000 -0,407 Спірмена 74 Коефіцієнт кореляції -0,400 0,000 1,000 -0,238 Кендала Коефіцієнт кореляції -0,200 -0,200 0,600 -0,600 Фехнера В цілому за період зв'язок між показниками характеризувалася як помірна зворотна (коефіцієнт кореляції = -0,479). Схожі тенденції демонструють коефіцієнти кореляції Спірмена, Кендалла і Фехнера. Рівняння прямої, складеної за даними показниками: y = 0,030*x1 - 0,369*x2 + 0,165 Де у - темп приростεу ВВП, х - темп приросту державного боргу. Рівняння прямої свідчить про те, що при збільшенні темпу приросту державного боргу на 1% темп приросту ВВП знизиться на 0,319%. Зміна внутрішнього державного боргу надає більш сильний вплив на зміну ВВП (коефіцієнт кореляції = -0,704), ніж зовнішній (коефіцієнт кореляції = 0,088), однак тенденція зміни коефіцієнтів кореляції ближче до коефіцієнтів за зовнішнім боргом. У стратегічному плані, щоб розірвати зачароване коло низьких темпів економічного зростання і високим борговим залежності держави, необхідно раціоналізувати споживчі витрати держави і суттєво збільшити державні інвестиції. Невід'ємним елементом цієї стратегії є розробка нової технологічної та інноваційної політики, заснованої на таких ключових принципах: застосування державних інтервенцій, націлених на створення нових потужностей в технологічно складних галузях і підвищення зацікавленості приватного бізнесу в розвитку цих галузей; надання експортної спрямованості нових виробництв і використання ринкових сигналів з експортних ринків; 75 створення конкурентних умов для виробників технологічно складної продукції і забезпечення суворої підзвітності бенефіціарів державної допомоги. Поряд з цим підвищення темпів нагромадження основного капіталу в Україні має спиратися на активне застосування апробованих у світі форм державної підтримки досліджень, розробок та інновацій. 76 ВИСНОВКИ З часу отримання незалежного статусу України розпочала свій активне просування в питаннях інтеграції в світовий фінансовий простір. Відзначаються високі темпи розвитку фінансових зв'язків і відносин з міжнародними фінансовими організаціями, що реалізуються через Національний банк України. Не можна не відзначити позитивні результати такого співробітництва. В даний час на території України діє вагоме число проектів, ефективність яких вже простежується в період їх реалізації. Крім поліпшення фінансових, економічних і соціальних показників подібна співпраця позитивно характеризує інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність України на зовнішніх фінансових ринках. Основними перспективними напрямами міжнародного співробітництва в даний час виступають: програми по підтримці фінансового і економічного секторів економіки (розвиток приватного бізнесу, забезпечення стабільного зростання ВВП, фінансування дефіциту платіжного балансу),фінансування соціальних програм і програм розвитку об'єктів інфраструктури. Співпраця банківської системи України зі Світовим банком характеризується формуванням припливу інвестиційного фінансування у вигляді системних позик та інвестиційних кредитів. Системні позики функціонально націлені на фінансування реформ в окремих секторахекономіки шляхом їх адресації у вигляді траншів безпосередньо до Державного бюджету України. Значимість таких кредитів визначається показниками фінансування дефіциту державного бюджету і підтримкою платіжного балансу. Серед основних напрямків співробітництва України та Світового Банку слід виокремити наступні: надання сприяння в підвищенні стандартів ефективності, конкурентоспроможності та корпоративного управління в приватному секторі країни, допомоги в залученні прямих іноземних інвестицій; надання сприяння в 77 питаннях розвитку внутрішніх ринків капіталу, подальшої підтримки мікро-, малих і середніх приватних підприємств шляхом відкриття для них цільових довгострокових кредитних ліній по каналах банків-партнерів; надання сприяння в підвищенні енергоефективності та енергобезпеки, поліпшення охорони навколишнього середовища, забезпечення сталого використання природних ресурсів у всіх галузях економіки країни; На жаль, з огляду на нестабільного, а іноді і кризового стану справ, як в фінансовому та економічному, так і в соціальному, екологічному та інших секторах України, така співпраця носить переважно споживчий характер, де роль донора відводиться міжнародним фінансовим організаціям. Крім того, участь у регіональних програмах фінансової інтеграції для Національного банку та України в цілому характеризується активною роллю. Наприклад, участь в формуванні експертних груп для здійснення аналітичних, консалтингових і управлінських функцій в питаннях формування і управління діяльністю у міжнародних організаціях. Світовий банк надасть Україні 135 млн. дол. США на модернізацію сектору охорони здоров'я та протидію епідемії коронавірусу COVID-19. Таке рішення було прийнято під час переговорів офіційних делегацій України та Світового банку. Із загальної суми коштів для поповнення державного бюджету за результатами впровадження реформи системи охорони здоров'я і зміцнення потенціалу Національної служби здоров'я України; на заходи щодо посилення захисту населення і протидії поширенню епідемії COVID-19; на закупівлю сучасного обладнання для відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги та посилення спроможності лікарень надавати якісну допомогу при інсультах в регіонах України. 78 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Богдан Т. Регулювання боргових процесів на новому етапі розвитку світової фінансової системи / Вісник НБУ. – 2010. – № 8. – С. 18–24. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Vnbu/2010_8/2010_08_5.pdf. 2. Данько М.С. Роль інституційних трансформацій в забезпеченні інноваційного розвитку /Актуальні проблеми економіки. – 2004.– С. 97 – 109.Економіка і регіон №4 (47) – 2014 – ПолтНТУ.[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- in/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAG E_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econrig_2014_4_23.pdf 3. Джаман А. В. Державний борг України: економічна суть та сучасний стан/Буковинський державний фінансово-економічний університет [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.rusnauka.com/7_NITSB_2012/ Economics/15_102687.doc.htm. 4. Вахненко Т. Міжнародний кредит у світовій валютно-фінансовій системі /Фінанси України. – 2006. – № 11. – С. 143 – 154. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/APE/2009_6/43-48.pdf 5. Венцковський Д.Ю. Міжнародні фінанси, Сучасний стан і напрями підвищення результативності співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями. “Фінанси України”, 5’2012. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fu_2012_5_3.pdf 6. Дунас О. I. Перспективи розвитку мiжнародних фiнансових органiзацiй/ Підручник "Развитие отдельных отраслей и институтов международного права. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- 79 bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/amp_2010_2_23.pdf 7. Кадацька А.А. Підручник "Організація і управління європейським банком реконструкції та розвитку» [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://plaw.nlu.edu.ua/article/download/52405/48431 8. Колосова В.П., Співробітництво з МВФ: реформа квот країн – членів Міжнародного валютного фонду. [Електронний ресурс] “Фінанси України”, 8’2011 - Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2011_8_4 9. Кондрат І. Ю., С. Я. Фаріон. Прогнозування показників державного боргу як фактора економічної безпеки України [Електронний ресурс] / /Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.9. – С. 209-216. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/. 10. Кондусова Л. Ф., Кіпа М. О. Фінансова залежність України від кредитів міжнародних організацій 2014/ [Електронний ресурс] БІЗНЕСІНФОРМ № 6 ’2014- Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2014_6_52. 11. Лобас М.Г., Міжнародні фінансові організації та їх значення для економічного розвитку країн. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/chem_biol/Agroin/2010_4-6/LOBAS.pdf 12. Ляховець О. О. Формування інституційного середовища в процесі модернізації економіки/ / 2014 р. [Електронний ресурс] Економіка та управління національним господарством, «Економіка і регіон» №4 (47) – 2014 – ПолтНТУ. Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econrig_2014_4_23.pdf 13. Моисеев А.А. Международные финансовые организации (правовые аспекты деятельности)/– 2-е издание, дополненное и переработанное. – М.: Омега- Л, 2003. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- 80 bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/amp_2010_2_23.pdf 14. Москальов А.А., Кондро П.В., Щавінська А.В. Інфляція в Україні: прогноз та шляхи подолання. [Електронний ресурс] - Режим д о с т у п у : h t t p : / / w w w . i r b i s - n b u v . g o v . u a / c g i - bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF= 10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA= &2_S21STR=Vchtei_2013_2_51 15. Нешатаева Т.Н. Влияние межправительственных организаций системы ООН на развитие международного права/Издание Московского юридического института, 1993. – С.145. [Електронний ресурс] - Режим д о с т у п у : h t t p : / / i r b i s - n b u v . g o v . u a / c g i - bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/amp_2010_2_23.pdf 16. Нешатаева Т.Н. Мировой Банк и Международный Валютный Фонд: правовая идея и реальность/Московский журнал международного права. – 1993. – № 2. – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/amp_2010_2_23.pdf 17. Новакова О. В. Роль міжнародних неурядових організацій в реалізації концепції сталого розвитку/ [Електронний ресурс] - Режим доступу: h t t p : / / i r b i s - n b u v . g o v . u a / c g i - bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Polzap_2013_7_4.pdf 18. Полтораков О. Ю. Глобальне громадянське суспільство в системі міжнародних відносин / // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. ― К. : Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України. ― 2008. ― Вип. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- 81 bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Unir_2014_26_19.pdf 19. Першко Л.О., Мироненко М.О. Світовий банк та Україна: проблеми і перспективи взаємодії / Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2012. – №1. – С.337-344. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e- journals/znpnudps/2012_1/pdf/12ploomr.pdf 20. Печенюк Н. М. Економічна безпека України в контексті управління зовнішнім боргом держави / Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 8 (122). – С. 132–141. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/APE/2011_8/APE-8-2011/132-141.pdf. 21. Пєнська І. О. Вплив міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток України, / УДК 33.339.7, ст.18-24. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2014_2_5 22. Поташній Ю. Світовий банк лобіює в Україні інтереси закордонних товаровиробників / ВІЧЕ. – 2009. – №5. – С. 13-14. [Електронний ресурс] Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право №3 2013- Режим доступу: http://irbis- nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/uazt_2013_3_25.pdf 23. Рибальченко К.О. Удосконалення механізмів співпраці України із Світовим банком / К.О. Рибальченко // Економіка та підприємництво. – 2010. – Вип. 24. – С. 91–99. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.irbis- nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID =&Image_file_name=DOC/2011/11RKOVUG.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 24. Савостьяненко М. В., ІнвестицІйнІ проекти МІжнародних фІнансових органІзацІй в УкраїнІ/ Фінансова політика та економічне регулювання. 82 [Електронний ресурс] - Наукові праці НДФІ 1 (42)•2008 Режим доступу: h t t p : / / i r b i s - n b u v . g o v . u a / c g i - bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Npndfi_2008_1_16.pdf 25. Сайкевич М. І. Вплив міжнародного кредитування на перспективи розвитку економіки України / М. І. Сайкевич, А. Є. Лебединець // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 6 (96). – С. 43 – 48. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/pprbsu_2013_37_23.pdf 26. Салтинський В.В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом / Фінанси України. – 2009. – № 2. – С. 60-65 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2009_2_7 27. Саричев В. Виклики часу, сучасна трансформація партнерства України з міжнародними фінансовими організаціями. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=U 28. Силин В.В., Улицкая Н.М. Институциональная экономика [текст] /– М.: Московская академия рынка труда и информационных технологий, 2012. – 82 с, [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econrig_2014_4_23.pdf. 29. Скворцова Г. Структурные и институциональные факторы экономического роста /Мировая экономика и международные отношения. – 2010. – № 3. – С. 73 – 81. [Електронний ресурс] - Режим доступу: JRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econ_2014_7_9.pdf 83 30. Страшек С. Фінансові кризи: як упоратись з ними? / С. Страшек, Т. Ягріч, Н. Шпес, В. Ягріч // Журнал Європейської економіки. – 2007. – Том 6 (№1). – С. 78–92. 31. Федорович Ірина Михайлівна, Прогнозна оцінка та аналіз витрат на обслуговування державного боргу України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/3483/1/22.pdf 32. Філіпенко А. С. Парадигмальна основа співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями /Актуальні проблеми міжнародних відносин: [Зб.наук. праць], КНУ ім. Т. Шевченка; Ін-т міжнар. відносин. – 2004. – Вип. 46. – Ч. 1. – С. 3–7. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis- nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econ_2014_7_9.pdf 33. Фінник С. Г. Международный валютный фонд в системе международных экономических организаций,[Електронний ресурс] - Национальный университет «Юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого»Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2013_2_79 34. Форкун І. В. Формування та управління державним боргом в період фінансової кризи/ І. В. Форкун, К. П. Хитра // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 2. – С. 195–199. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2010_2_3/195-199.pdf 35. Фурман І.В. Фінансовий простір № 2 (10) 2013/ стан зовнішньої заборгованості України перед міжнародними кредиторами: оцінка та напрями врегулювання. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://fp.cibs.ubs.edu.ua/files/1302/13fivszz.pdf 84 36. Цилінська Я. В. Aнaліз співробітництвa укрaїни з мвф. [Електронний ресурс] – «Управління розвитком» № 13(176)2014 -Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2014_13_63 37. Ціватий В., Чекаленко Л. Європейське право № 1–2/2013. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/evrpr_2013_1-2_17.pdf 38. Черемісова Т.А. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок в умовах глобалізації. [Електронний ресурс] -Вісник соціально-економічних досліджень, 2013 рік, випуск 2 (49), ч. 1. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2013_2(1)__31 39. Чуб О.О., Примостка Л.О. Фінансова глобалізація: сутність, форми прояву, наслідки/ [Електронний ресурс] -Фінанси, облік і аудит. 2011. № 18. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Foa_2011_18_22 40. Шаститко А.Е. Неоинституциональная экономическая теория [текст] /. – 2-е изд. – Москва: ТЕИС, 1999. – 465 с. 41. Шатковська Г.О. Роль міжнародних фінансових організацій в умовах глобалізації світової економіки/ Фінансова політика та економічне регулювання, ст.177. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Npndfi_2005_4_21.pdf 42. Шнирков О. І. Міжнародний валютний фонд у системі світових фінансових організацій /Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. – 2002. – Вип. 21–24. – С. 32–39. 43. Юргель Н.В. Формирование институциональной среды в переходной экономике как условие минимизации трансакционных издержек /[Електронний ресурс] Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Вып. 103-3. – 2006. – С. 37 – 40. - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- 85 bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/econrig_2014_4_23.pdf 44. Giddens A. Runaway World. How Globalization is Reshaping our Livers / Second Edition N.Y., Rout ledge, 2003. ― 419 p. 45. Вплив міжнародних фінансових організацій на реалізацію стабілізаційної політики в Україні Савченко K.B./ [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal. Е 45 46. Інформаційна довідка про співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку [Електронний ресурс]. – Ресурс доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/org-in-ukraine/470 47. Agreement Establishing the European Bank for Reconstruction and Development 29.05.1990 [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://www.ebrd.com/downloads/research/guides/basics.pdf. 48. Основні документи Європейського банку реконструкції та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebrd.com/downloads/research/guides/basics. pdf. 49. Урядовий портал/ Світовий банк [Електроннийресурс]. – Режим доступу http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3FshowHidden=1&art_id=24320766 3&cat_id=223260277&ctime=1260875220738 50. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення стратегії залучення, використання тамоніторингу міжнародної технічної допомоги іспівробітництва зміжнародними фінансовими організаціями на 2013 – 2016 роки» від 11.09.2013 р., № 697-р [Електpoний pесуpс]. – Pежим дoступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/697-2013-p/conv 51. Інформаційна довідка щодо співробітництва України з Світовим банком. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=294420&cat_id=48396 86 52. Стратегія партнерства з Україною на період 2012–2016 фінансових років. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Міжнародна фінансова корпорація. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій. Документ Світового банку. Проект 28 жовтня 2011 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: www.worldbank.org/csa/ua/2011. 53. Program Information Document (PID) Concept Stage. Development Policy Loan 1. April 15, 2014. Report No.: AB7568. – [Електроннийресурс]. – Режимдоступу: http://worldbank.org/infoshop. 54. К более прочному и стабильному глобальному подъему. Годовой отчет МВФ за 2013 год. Washington, DC 20431 USA. – 92 с. [Електpoний pесуpс]. Pежим дoступу: www.imf.org/external/russian/pubs/ft/ar/2013/pdf/ar13_rus.pdf. Е54 55. IMF Members' Quotas and Voting Power, and IMF Board of Governors.[Електроннийресурс]. – Режим доступу http://www.imf.org/external/np/sec/memdir/members.aspx#top 56. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.imf.org/ 57. Співробітництво України з міжнародними фінансовими інституціями. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vatican.mfa.gov.ua/ua/page/open/id/860 58. Антикризовий проект Закону України «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» [Електронний ресурс]– Режим доступу : http://rada.gov.ua 59. Офіційний сайт Світового банку, проекти Світового банку [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/en/country/ukraine/projects/all?status_exact=Active&qterm= &lang_exact=English 60. Державний борг України: оцінка ризиків загострення ситуації до кінця 2015 р./ КИЇВ 2015 07/10. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://newukraineinstitute.org/media/news/572/file/Debt0710.pdf 87 61. Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bank.gov.ua. 62. Державний борг України: механізм управління та обслуговування [Електронний ресурс] / К. Л. Бабчук, Н. В. Мацедонська // – Режим доступу : http://intkonf.org/. 63. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.minfin.gov.ua 64. Макроекономічні тенденції у 2011 році [Електронний ресурс]: за даними Держкомстату України / Звіт за 2011 рік. – Режим доступу: http://www.kinto.com/reports/year2011/23305. html 65. Офіційний сайт Європейського банку та розвитку[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebrd.com/ru/home.html