Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8094| Назва: | Сучасні інструменти розвитку діяльності підприємств бджільництва (на матеріалах ТОВ «Бартнік», м. Ізяславськ, Хмельницька обл.) |
| Автори: | Григор , Олег Олександрович Цибенко, Сергій Анатолійович |
| Ключові слова: | Регулювання;Розвиток;Бджільництво;Мед;Діяльність;Удосконалення |
| Дата публікації: | гру-2023 |
| Короткий огляд (реферат): | Об’єктом дослідження є процес оцінювання економічного розвитку підприємств. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення щодо розроблення інструментарію та моделей оцінювання економічного розвитку підприємств. Мета дослідження є обґрунтування теоретичних, методологічних та методико-прикладних засад з розроблення і використання інструментарію та моделей оцінювання економічного розвитку підприємств. Завдання роботи: - розвинути групування чинників, які беруть участь у формуванні економічного розвитку підприємства, та моделювання цих чинників; - розробити узагальнений метод оцінювання економічного розвитку підприємств; - удосконалити метод оцінювання чинників формування ресурсозберігаючого економічного розвитку підприємств; - удосконалити показники оцінювання технічного розвитку підприємств; - удосконалити модель оцінювання підвищення конкурентоспроможності підприємств; - розвинути моделювання підвищення фінансової стійкості підприємства; - побудувати модель оцінювання підвищення гнучкості та адаптованості підприємств до змін у зовнішньому середовищі; - удосконалити модель оцінювання потенціалу зростання ринкової вартості підприємств. Методи дослідження: системного аналізу; узагальнення, моделювання, оцінювання потенціалу підвищення конкурентоспроможності підприємства, оцінювання потенціалу підвищення гнучкості та адаптованості підприємств до змін у зовнішньому середовищі, оцінювання потенціалу зростання фінансової стійкості підприємств, оцінювання потенціалу збільшення ринкової вартості підприємств, оптимізаційний. За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні та методологічні аспекти розвитку діяльності підприємств бджольництва, запропоновані методи удосконалення діяльності для виходу на ринки зарубіжних країн. Одержані результати можуть бути використані для удосконалення механізмів діяльності підприємств бждільництва. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8094 |
| Розташовується у зібраннях: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| ЦИБЕНКО.pdf Restricted Access | 550.42 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Сучасні інструменти розвитку діяльності підприємств бджільництва (на матеріалах ТОВ «Бартнік», м. Ізяславськ, Хмельницька обл.)» Виконав : здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-22-2 спеціальності 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність Цибенко С.А. (прізвище та ініціали) Керівник Григор О.О. (прізвище та ініціали) Рецензент Паньковська Н.М. (прізвище та ініціали) Черкаси 2023 року ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет економіки та управління Кафедра економіки та управління Освітній рівень: магістр Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри економіки та управління _______ проф. Манн Р.В. «____» ____________ 2023 р. З А В Д А Н Н Я на кваліфікаційну роботу магістра Цибенка Сергія Анатолійовича (прізвище, ім’я та по батькові) 1.Тема роботи Сучасні інструменти розвитку діяльності підприємств бджільництва (на матеріалах ТОВ «Бартнік», м. Ізяславськ, Хмельницька обл.) керівник роботи Григор Олег Олександрович д.політ.н., проф. (прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом ректора ЧДТУ від 25.09.2023 р. № 248/04 2. Строк подання здобувачем роботи 3. Вихідні дані до роботи Наукові статті, монографії, законодавчі акти, аналітичні та статистичні дослідження, Інтернет джерела, доробки науковців у сфері реалізації державної політики 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити) РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ПРОДУКЦІЇ БДЖІЛЬНИЦТВА РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БДЖІЛЬНИЦТВА 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) Таблиці, рисунки 6. Консультанти розділів роботи Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата консультанта завдання видав завдання прийняв 1 Григор О.О., д.політ.н., проф. 2 Григор О.О., д.політ.н., проф. 3 Григор О.О., д.політ.н., проф. 7. Дата видачі завдання ____________________________________________________ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН № Назва етапів магістерської роботи Строк виконання з/п етапів роботи Примітки 1. Підбір літератури, її вивчення і обробка. 01.09-20.09 Укладання бібліографії по основним джерелам 2. Укладання плану (змісту) магістерської 21.09-24.09 роботи і погодження його з керівником 3. Розробка і подання на перевірку першого 25.09-15.10 розділу 4. Збір, систематизація та аналіз практичних 16.10-20.10 матеріалів 5. Розробка і подання другого розділу 21.10-31.10 6. Розробка і подання третього розділу 01.11-15.11 7. Погодження з керівником висновків і 16.11-20.11 пропозицій 8. Переробка (доопрацювання) магістерської 21.11-29.11 роботи у відповідності з зауваженнями і подання її на кафедру 9. Нормоконтроль 30.11-01.12 10. Збір документів (відгук, рецензія) 02.12 11. Подача на підпис до завідувача кафедри 03.12 12. Розробка тез доповіді для захисту 04.12. Здобувач _______________________ Цибенко С.А. (підпис) (прізвище та ініціали) Керівник роботи ____________________________ Григор О.О. (підпис) (прізвище та ініціали) 4 РЕФЕРАТ Кваліфікаційна робота магістра містить 104 сторінок, 29 таблиць, 16 рисунків, список використаних джерел з 88 найменувань. Тема роботи: Сучасні інструменти розвитку діяльності підприємств бджільництва (на матеріалах ТОВ «Бартнік», м. Ізяславськ, Хмельницька обл.) Об’єктом дослідження є процес оцінювання економічного розвитку підприємств. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення щодо розроблення інструментарію та моделей оцінювання економічного розвитку підприємств. Мета дослідження є обґрунтування теоретичних, методологічних та методико-прикладних засад з розроблення і використання інструментарію та моделей оцінювання економічного розвитку підприємств. Завдання роботи: - розвинути групування чинників, які беруть участь у формуванні економічного розвитку підприємства, та моделювання цих чинників; - розробити узагальнений метод оцінювання економічного розвитку підприємств; - удосконалити метод оцінювання чинників формування ресурсозберігаючого економічного розвитку підприємств; - удосконалити показники оцінювання технічного розвитку підприємств; - удосконалити модель оцінювання підвищення конкурентоспроможності підприємств; - розвинути моделювання підвищення фінансової стійкості підприємства; - побудувати модель оцінювання підвищення гнучкості та адаптованості підприємств до змін у зовнішньому середовищі; - удосконалити модель оцінювання потенціалу зростання ринкової вартості підприємств. Методи дослідження: системного аналізу; узагальнення, моделювання, оцінювання потенціалу підвищення конкурентоспроможності підприємства, оцінювання потенціалу підвищення гнучкості та адаптованості підприємств до змін у зовнішньому середовищі, оцінювання потенціалу зростання фінансової стійкості підприємств, оцінювання потенціалу збільшення ринкової вартості підприємств, оптимізаційний. За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні та методологічні аспекти розвитку діяльності підприємств бджольництва, запропоновані методи удосконалення діяльності для виходу на ринки зарубіжних країн. Одержані результати можуть бути використані для удосконалення механізмів діяльності підприємств бждільництва. КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕГУЛЮВАННЯ, РОЗВИТОК, БДЖІЛЬНИЦТВО, МЕД, ДІЯЛЬНІСТЬ, УДОСКОНАЛЕННЯ 5 ABSTRACT The master's thesis contains 104 pages, 29 tables, 16 figures, a list of used sources with 88 names. Theme of study: Modern tools for the development of beekeeping enterprises (as exemplified “Bartnic” LLC, Iziaslavsk, Khmelnytskyi region) Оbject of study: there is a process of evaluating the economic development of enterprises. Subject of study: there is a substantiation of theoretical, methodological and methodological-applied principles for the development and use of tools and models for evaluating the economic development of enterprises. The purpose of study to develop the grouping of factors that participate in the formation of the economic development of the enterprise, and the modeling of these factors; to develop a generalized method of evaluating the economic development of enterprises; to improve the method of assessing the factors of formation of resource- saving economic development of enterprises; to improve indicators of evaluation of technical development of enterprises; to improve the model of assessment of increasing the competitiveness of enterprises; develop modeling of increasing the financial stability of the enterprise; build a model for evaluating the increase in flexibility and adaptability of enterprises to changes in the external environment; improve the model for assessing the growth potential of the market value of enterprises. Research method: the main theoretical and methodological aspects of the development of the activity of beekeeping enterprises, proposed methods of improving the activity for entering the markets of foreign countries. The obtained results can be used to improve the mechanisms of public participation in the formation of public policy in Ukraine. The obtained results can be used to improve the mechanisms of beekeeping enterprises. KEY WORDS: REGULATION, DEVELOPMENT, BEEKEEPING, HONEY, ACTIVITY, IMPROVEMENT 6 ЗМІСТ ВСТУП 7 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ 9 ПІДПРИЄМСТВ 1.1. Визначення розвитку діяльності підприємств, його типи та 9 механізми забезпечення 1.2. Методичні підходи до оцінки ефективності діяльності 16 підприємства 1.3 Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства 22 Висновки за розділом 1 26 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ 28 ПРОДУКЦІЇ БДЖІЛЬНИЦТВА 2.1. Аналіз умов функціонування підприємств бджільництва 28 2.2. Аналіз діяльності підприємств бджільництва та оцінювання 42 ефективності 2.3. Оцінювання розвитку підприємств на ринку продукції 64 бджільництва Висновки до розділу 2 74 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО 76 РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БДЖІЛЬНИЦТВА 3.1. Заходи реалізації стратегії економічного розвитку підприємств 76 бджільництва 3.2. Удосконалення взаємовідносин підприємств бджільництва 88 Висновки до розділу 3 92 ВИСНОВКИ 94 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 97 7 ВСТУП Значна кількість підприємств України характеризуються низькими темпами зростання фінансових результатів їх діяльності, а деяким суб’єктам господарювання взагалі притаманна тенденція до зменшення їх доходів та прибутків. Це обумовлено загальним станом вітчизняної економіки, негативні тренди фінансових результатів підприємств часто викликані відсутністю у їх власників та менеджерів належних знань та навичок стосовно оцінювання потенціалу економічного розвитку підприємств. Важливо оцінювання потенціалу економічного розвитку підприємства здійснювалося із використанням дієвого інструментарію та наукового обґрунтованих моделей такого оцінювання. Це, потребує систематизації показників, методів та моделей оцінювання потенціалу економічного розвитку підприємства, встановлення можливостей їх застосування з урахуванням специфіки діяльності конкретних підприємств та вибору найбільш ефективних засобів визначення рівня стратегічних економічних можливостей суб’єктів господарювання. Питання економічного розвитку підприємств розглядали у своїх працях багато вчених, зокрема О. Амоша, В. Геєць, А. Завербний, О. Мельник, О. Мрихіна, В. Найдюк, Н. Подольчак, О. Пирог, А. Турило, Л. Федулова та ін. Вирішення проблеми розвитку підприємств потребує вдосконалення інструментарію та процесів моделювання потенціалу економічного розвитку підприємств. Ці обставини обумовили актуальність теми дослідження, його мети та завдань. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, методологічних та методико-прикладних засад з розроблення і використання інструментарію та моделей оцінювання економічного розвитку підприємств. Завданнями роботи є: - розвинути групування чинників, які беруть участь у формуванні економічного розвитку підприємства, та моделювання цих чинників; 8 - розробити узагальнений метод оцінювання економічного розвитку підприємств; - удосконалити метод оцінювання чинників формування ресурсозберігаючого економічного розвитку підприємств; - удосконалити показники оцінювання технічного розвитку підприємств; - удосконалити модель оцінювання підвищення конкурентоспроможності підприємств; - розвинути моделювання підвищення фінансової стійкості підприємства; - побудувати модель оцінювання підвищення гнучкості та адаптованості підприємств до змін у зовнішньому середовищі; - удосконалити модель оцінювання потенціалу зростання ринкової вартості підприємств. Об’єктом дослідження є процес оцінювання економічного розвитку підприємств. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення щодо розроблення інструментарію та моделей оцінювання економічного розвитку підприємств. Під час дослідження застосовувались методи: системного аналізу; узагальнення, моделювання, оцінювання потенціалу підвищення конкурентоспроможності підприємства, оцінювання потенціалу підвищення гнучкості та адаптованості підприємств до змін у зовнішньому середовищі, оцінювання потенціалу зростання фінансової стійкості підприємств, оцінювання потенціалу збільшення ринкової вартості підприємств, оптимізаційний. Теоретичною та методологічною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали статистичної звітності підприємств, інтернет-ресурси. 9 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 1.1. Визначення розвитку діяльності підприємств, його типи та механізми забезпечення Стосовно незворотних змін на підприємстві, слід виокремити два основні– зростання (або скорочення) обсягів ресурсів підприємства та підвищення (або зниження) ефективності їх використання. Економічний розвиток підприємтва відбувається внаслідок змін його внутрішнього середовища, тоді як економічне зростання може відбуватися також і за рахунок зовнішніх факторів. Якщо діятимуть лише виключно зовнішні фактори, то тоді доходи і прибутки підприємства зростатимуть, але його розвитку не відбуватиметься, оскільки внутрішні зміни будуть відсутніми. Особливості економічного розвитку підприємства: розвиток являє собою ті зміни, що мають внутрішню природу, їх джерело знаходиться у середині підприємства; щодо зовнішнього прояву розвитку підприємства, то ним є збільшення результатів його діяльності (передусім, отримуваних доходів й прибутків); економічний розвиток безпосередньо пов'язаний із ростом економічного потенціалу підприємства (зокрема, зі зростанням обсягів економічних ресурсів, покращанням їх якості та підвищенням спроможностей ефективно використовувати ці ресурси). Ознакою економічного розвитку будь-якого підприємства є зростання величини його потенціалу внаслідок певних стійких змін у його внутрішньому середовищі. Економічний розвиток підприємств відображається не лише у зростанні їх економічних можливостей, але і в їх реалізації. Реалізація відображається у покращенні певних функціональних властивостей підприємства (прибутковості, стійкості, інвестиційної привабливості тощо), які, на відміну від внутрішніх властивостей суб’єкта господарювання (наявних 10 обсягів ресурсів, їх взаємного розміщення, їх споживчих властивостей тощо), відображаються у його взаємовідносинах із зовнішнім середовищем. Під економічним розвитком підприємства розуміють стійкі зміни внутрішніх властивостей суб’єкта господарювання, що зумовлюють такі зміни його функціональних властивостей, внаслідок яких відбувається зростання економічного потенціалу підприємства з подальшою реалізацією додатково набутих підприємством його економічних можливостей. Головні типи економічного розвитку (табл. 1.1): 1) за динамікою змін: революційний тип; еволюційний тип; 2) за характером змін: інтенсивний тип; екстенсивний тип, комбінований тип; 3) за предметом: організаційний тип; технічний тип; технологічний тип; соціальний тип; людський тип; господарський тип; продуктовий тип; 4) за природою критеріїв: абсолютний тип; відносний тип; 5) залежно від дій суб’єкта: прожективний тип; непрожективний тип; 6) залежно від рівня прогнозованості: прогнозований тип; непрогнозований тип; 7) За масштабом змін: однопроектний тип; односферний тип; багатосферний тип; всеохоплюючий тип; 8) залежно від типу тренду: лінійний тип; нелінійний тип; 9) залежно від обраної корпоративної стратегії: адаптивний тип; реактивний тип; випереджувальний тип. Незважаючи на значну кількість різних способів групування типів економічного розвитку підприємств, у контексті вирішення проблеми оцінювання розвитку постає необхідність у виокремленні типів економічного розвитку підприємтва рис. 1.1. Як випливає з рис. 1.1, можна представити достатньо обмежену кількість типів економічного розвитку підприємств за його джерелами. 11 Таблиця 1.1. - Типи економічного розвитку підприємства Ознака групування Типи економічного розвитку 1. За динамікою тих змін, що відбуваються у 1.1. Революційний соціально-економічній системі підприємства 1.2. Еволюційний 2. За характером змін 2.1. Інтенсивний 2.2. Екстенсивний 2.3. Комбінований 3. За предметом розвитку 3.1. Організаційний 3.2. Технічний 3.3. Технологічний 3.4. Соціальний 3.5. Людський 3.6. Господарський 3.7. Продуктовий 4. За природою критеріїв розвитку 4.1. Абсолютний 4.2. Відносний 5. Залежно від дій суб’єкта розвитку 5.1. Прожективний 5.2. Непрожективний 6. Залежно від рівня прогнозованості 6.1. Прогнозований результатів розвитку 6.2. Непрогнозований 7. За масштабом змін 7.1. Однопроектний 7.2. Односферний 7.3. Багатосферний 7.4. Всеохоплюючий 8. Залежно від типу тренду 8.1. Лінійний 8.2. Нелінійний 9. Залежно від корпоративної стратегії 9.1. Адаптивний 9.2. Реактивний 9.3. Випереджувальний Види економічного розвитку Види економічного розвитку Види економічного розвитку Види економічного розвитку Види економічного підприємств за його джерелами підприємств за необхідністю розвитку підприємств за підприємств залежно від позбуватися у процесі розвитку швидкістю змін того, чи бере оцінювач його частини внутрішніх потенціалу участь у властивостей підприємств формуванні цього 1. Екстенсивний розвиток: 1. Одномоментний; потенціалу матеріаловидний, 2. Поступовий енерговитратний, працевитратний, 1. Розвиток, здійснення якого 1. Розвиток здійснення якого потребує лише набуття передбачає участь оцінювача капіталовитратний, додаткових внутрішніх потенціалу цього розвитку; комбінований; 2. Розвиток здійснення якого 2. Інтенсивний розвиток: властивостей; передбачає участь оцінювача інноваційний, неіноваційний, 2. розвиток, здійснення якого потребує лише усунення потенціалу цього розвитку продуктовий і витратозберігаючий частини наявних внутрішніх (технічний, технологічний, властивостей; організаційний, соціальний, 3. Розвиток, здійснення якого людський, господарський ); передбачає як усунення 3. Екстенсивно-інтенсивний частини наявних внутрішніх властивостей підприємства, так і набуття ним додаткових внутрішніх властивостей Рис. 1.1. - Групування видів економічного розвитку підприємств 12 Інтенсивний тип економічного розвитку підприємства часто обумовлений впровадженням на підприємстві різноманітних інновацій. У випадку наявності на підприємстві певних обсягів інноваційних ресурсів (зокрема, кадрів розробників нововведень, науково-дослідних лабораторій тощо) суб’єкт господарювання може забезпечувати тривале зростання величини прибутку за рахунок впровадження розроблених ним інновацій; при цьому з цією метою не потрібно нарощувати обсяги відповідних ресурсів та компетенцій. Підприємство це певна організаційна система, що містить дві основні складові: організаційну структуру управління це упорядкована сукупність підрозділів та посадових осіб апарату управління підприємством, їх чисельно- кваліфікаційний склад, функції, права та обв’язки; організаційний механізм, це сукупність взаємозв’язків між окремими елементами організаційної структури управління підприємством та із підрозділами, які здійснюють безпосереднє виконання виробничих та збутових операцій, а також характеристику цих зв’язків, що відбуваються, насамперед, у формі інформаційних потоків, які циркулюють між елементами організаційної структури. Механізм забезпечення економічного розвитку підприємства - це повна впорядкована сукупність взаємозв’язків між елементами організаційної структури управління економічним розвитком підприємства та між цими елементами та його зовнішнім середовищем, що здійснюються у вигляді інформаційних потоків, а також характеристика цих взаємозв’язків (стосовно їх змісту і способів розповсюдження) та процедур їх генерування, які базуються на праксеологічних закономірностях прийняття господарських рішень. Визначено дві групи видів таких механізмів за кількістю критеріальних показників, які характеризують цілі функціонування цих механізмів: монокритеріальні (у випадку, якщо певний механізм передбачає досягнення лише однієї цілі) та полікритеріальні (у випадку, якщо таких цілей є декілька). 13 Механізми забезпечення економічного розвитку підприємств можна поділити на такі групи: за сутністю алгоритмів вироблення господарських рішень, які застосовуються: - із застосуванням оптимізаційних алгоритмів вироблення господарських рішень; - із застосуванням евристичних алгоритмів вироблення господарських рішень; за кількістю разів застосування: - багаторазові, тобто механізми такого типу можуть бути багато разів застосовуваними на підприємстві без проведення суттєвих коригувань їх змісту. Багаторазові механізми базуються на застосуванні сталої системи рекурентних співвідношень, що пов’язують параметри стану підприємства у кожному попередньому періоді із відповідними параметрами його стану у наступному періоді; - одноразові. Такі механізми створюються для впровадження конкретного достатньо масштабного для певного підприємства заходу з досягнення певної мети його діяльності, але після реалізації цього заходу припиняють своє функціонування; за можливістю поширення на інші підприємства: - універсальні, які можуть бути без суттєвих коригувань розповсюджені між підприємствами будь-якої галузі економіки; - типові, які можуть бути без принципових коригувань розповсюджені на інші підприємства, але лише в межах певної галузі економіки; - нетипові, які не можуть бути без принципових коригувань розповсюджені на інші підприємства в межах певної галузі економіки; за можливістю коригування раніше прийнятих господарських рішень: - ті, що передбачають можливість коригування раніше прийнятих рішень; - ті, що не передбачають можливість коригування раніше прийнятих рішень. 14 Загальна схема типології видів механізмів, подано у табл. 1.2. Таблиця 1.2. - Групування видів механізмів забезпечення економічного розвитку підприємств Ознаки групування Види механізмів забезпечення економічного розвитку підприємств За кількістю критеріальних Монокритеріальні показників Полікритеріальні За тривалістю використання Короткострокові Довгострокові За охопленням вирішуваних завдань Загальні Часткові у тому числі спрямовані: - на зниження собівартості продукції підприємства - на збільшення обсягів виробництва - на покращення співвідношення між ціною та собівартістю продукції - на покращення співвідношення між ризиком та дохідністю (прибутковістю) діяльності підприємства За обсягом застосовуваних засобів Полінструментальні досягнення поставлених завдань Моноінструментальні у тому числі ті, що передбачають досягнення завдань за рахунок: - оновлення основних засобів підприємства - впровадження передових технологій - розширення випуску традиційної продукції - розроблення та виготовлення інноваційної продукції За сутністю алгоритмів вироблення Із застосуванням оптимізаційних алгоритмів господарських рішень, які вироблення господарських рішень застосовуються Із застосуванням евристичних алгоритмів вироблення господарських рішень За кількістю разів застосування Багаторазові Одноразові За можливістю поширення на інші Універсальні підприємства Типові Нетипові За можливістю коригування раніше Ті, що передбачають можливість коригування прийнятих господарських рішень раніше прийнятих господарських рішень Ті, що не передбачають можливість коригування раніше прийнятих господарських рішень Слід виокремити низку етапів функціонування загального механізму забезпечення економічного розвитку підприємств: 1) формування цілей та завдань господарської діяльності підприємства; 15 2) вироблення процедур розроблення господарських рішень. Якщо господарські рішення мають інвестиційний характер, то множина керованих параметрів, насамперед, включає планові значення обсягів інвестицій та їх структури за різними ознаками, що дозволяє виокремити матрицю керованих параметрів механізму забезпечення економічного розвитку підприємств; 3) складання планів та програм діяльності; 4) ухвалення господарських рішень, моніторинг їх виконання та можливе їх коригування. Реалізація цього етапу функціонування загального механізму забезпечення економічного розвитку підприємств здійснюється у такій послідовності: проводиться верифікація розробленої на попередньому етапі функціонування механізму забезпечення економічного розвитку суб’єкта господарювання програми його діяльності з використанням незалежних (відносно використаних для такого розроблення алгоритмів) методів перевірки її обґрунтованості; у випадку, якщо розроблена програма витримала перевірку її обґрунтованості, відповідними посадовими особами підприємства ухвалюється рішення про її реалізацію; здійснюється аналізування проміжних результатів реалізації програми, тобто проводиться моніторинг цих результатів щодо їх відповідності їх запланованим значенням; у випадку, якщо проміжні результати реалізації програми є гіршими порівняно із запланованими (очікуваними), то здійснюється коригування параметрів цієї програми (зокрема, перерозподіл ресурсів між її окремими напрямами). Важливою складовою механізму забезпечення економічного розвитку підприємств є з’ясування закономірностей, які існують між цільовими показниками та керованими показниками. Забезпечення економічного розвитку підприємства потребує, серед іншого, виділення таких властивостей та 16 встановлення взаємозалежностей між ними. Це дає можливість визначити найважливіші властивості, які потребують змін, та величину таких змін. 1.2. Методичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства Термін «ефективність» (від лат. efficienta) є похідним від терміну «ефект», що в перекладі означає виконання, результат певної причини або дії. Але сам по собі ефект не дає відповіді на запитання: якою ціною одержаний цей результат. Тому категорію ефективності можна вимірювати як співвідношення між результатом та витратами (ресурсами), що його зумовили [10]. Ресурси в розрахунках можуть братися як сукупні або ж як окремі елементи. В процесі розрахунку ефективності залежно від поставленої мети можливо використовувати різні види кінцевих результатів, які між собою відрізняються за економічним змістом. Таким чином, економічна ефективність може мати різні форми прояву [11]. Головною метою оцінки ефективності діяльності підприємства є виявлення можливості його подальшого розвитку, визначеного за результатами повного аналізу фінансово-господарської діяльності. Тому завданням функціонування сучасного підприємства є підвищення ефективності його господарської діяльності за рахунок оптимізації використання його внутрішніх резервів та системне розроблення шляхів підвищення ефективності діяльності. Під шляхами підвищення ефективності діяльності підприємства розуміють сукупність конкретних заходів щодо покращення організації виробництва [12]. 17 Таблиця 1.3 – Напрями підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства Напрям підвищення Характеристика економічної ефективності Ресурсний Використання оборотних засобів Використання основних засобів Ефективність використання трудових ресурсів Організаційний Організаційно-правова структура управління Організація виробничо-господарської діяльності на підприємстві Технологічний Упровадження сучасних досягнень у сфері техніки і технології Удосконалення наявної техніки і технології Одним з основних напрямів підвищення ефективності діяльності підприємства є ресурсний, який базується на необхідності проведення детального аналізу використання наявних ресурсів та живої праці. Другим напрямом є організаційний, відповідно до якого проводиться пошук нових можливих шляхів удосконалення системи управління та підвищення ефективності тих процесів, що здійснюються на підприємстві. Третім напрямом підвищення господарської діяльності підприємства виступає технологічний, який передбачає запровадження у процеси виробництва сучасної техніки та технологій, а також розв’язання організаційно-правових питань. Головна причина застосування даних підходів за кордоном є їх результативність, яка поєднана з можливістю навиків правильно застосувати та приймати рішення самим підприємством. Однак з розвитком підприємницької діяльності, система методів оцінки діяльності ефективності постійно оновлюється, з’являються більш новіші, ефективні, складніші методи, внаслідок чого виникає нагальна потреба щодо їх класифікації, в залежності від значення їх розрахунку. Показники діяльності можна згрупувати наступним чином, а саме [14]: – показники залишкового прибутку; – показники грошових потоків; – показники, які сформовані на ринкових оцінках; – показники зростання. 18 Використання даних показників у вітчизняній практиці має певні перешкоди, а саме [15]: – проблематичність збору інформації; – недостатній рівень кваліфікації працівників, які здійснюють розрахунок даних показників; – нечітка методика щодо здійснення розрахунків сучасних показників. До переваг використання нових методів оцінки ефективності діяльності підприємств відносять: – при використанні сучасних методів аналізу ефективності діяльності функціонування підприємства, враховується досить великий спектр параметрів, які оцінюються; – при використанні наведених методів краще стає зрозумілою специфіка діяльності функціонування підприємства; – приділяється значна важливість як фінансовим, так і не фінансовим показникам; – спостерігається кількісна і якісна узгодженість між різними показниками, що дає змогу більш цілісно визначити ефективність діяльності підприємства. До недоліків можна віднести: – отримані показники є загальними, а тому не вказують керівництву на конкретні недоліки; – більша частина даних методів показують недостатність даних фінансової звітності; – розрахованих показників замало для того, щоб прийняти важливе стратегічне рішення. [16] Основні формули для розрахунку ефективності діяльності підприємства: 1) Рентабельність активів показує відсоток того, наскільки вигідні активи компанії в отриманні доходу, показує процентне співвідношення чистого прибутку підприємства до його загальних активів: РА = (П / Асеред.) х 100%, (1.1) 19 де П - прибуток, Асеред. - середня вартість активів компанії за звітний період. 2) Рентабельність власного капіталу – це показник, що характеризує ефективність використання власного капіталу. Показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. РВК = (П / ВКсеред.) х 100%, (1.2) де ВКсеред. - середня вартість власного капіталу за звітний період. 3) Рентабельність продукції — економічна категорія, що характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Визначається як відношення чистого прибутку від реалізації до собівартості продукції. Рп. = (П / Ср.) х 100%, (1.3) де Ср. – повна собівартість реалізованої продукції 4) Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності підприємств, який показує суму операційного прибутку, одержаного підприємством з кожної гривні проданої продукції. Рпр. = (П / В) х 100%, (1.4) де В – виторг від реалізації без податків, які включаються в ціну продукції. 5) Рентабельність основних фондів п характеризує довгострокові цілі власників, так як показує, чи прагнуть вони отримати прибуток або мають намір тривалий період вкладати гроші у фонди. Роф. = (ЧП / ((ОФн. + Фк.) / 2)) х 100%, (1.5) де ЧП – чистий прибуток; ОФн., ОФк. – відповідно основні фонди на початок і кінець періоду. 6) Коефіцієнт оборотності активів, який демонструє ефективність використання оборотних активів підприємства. Значення показника говорить про те, скільки товарів і послуг продано за досліджуваний період на кожну гривню використаних активів. Коб.= РП / Зс., (1.6) де РП - реалізована продукція за певний період, грн., Зс. - середньорічний залишок оборотних коштів, грн. 20 7) Коефіцієнт завантаженості оборотних активів характеризує величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, тим краще вони використовуються. Кз. = Зс. / РП, (1.7) де Зс. - середньорічний залишок оборотних коштів, грн. 8) Фондоозброєність це показник оснащеності праці виробничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньооблікової чисельності робітників або працівників. Показує вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. Обчислюється діленням середньорічної вартості основних фондів на кількість працівників. Фо = Ф / Ч, (1.8) де Ф – загальна вартість основних фондів, Ч - середньооблікова чисельність виробничого персоналу. 9) Фондовіддача це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Для характеристики повної фондовіддачі нерідко її розраховують як відношення валового продукту до всіх виробничих фондів. Для цього визначають середньорічну вартість основних і оборотних виробничих фондів (їхню загальну вартість на початок і кінець року ділять на 2, або їхню вартість по місяцях ділять на 12). В окремих випадках, коли випущена продукція (виконані роботи) є однорідними, фондовіддачу можна визначати і в натуральному виразі. Фв. = Дв. / Ф, (1.9) де Дв. - сума доходів від реалізації продукції. Фондомісткість це показник, зворотній фондовіддачі, який показує величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю продукції, випущену підприємством. Цей показник слугує для визначення ефективності 21 використання основних фондів організації. Є оберненим значенням до фондорентабельності. Фм. = Ф / Дв., (1.10) де Дв. - сума доходів від реалізації продукції. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних засобів у складі усіх основних засобів, наявних на кінець звітного періоду. Кон. = Озв. / ОЗк., (1.11) де Озв. – вартість придбаних основних засобів за звітний період, ОЗк. – вартість основних засобів на кінець звітного періоду. 10) Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частка основних засобів, що були до початку звітного періоду, вибула за звітний період через знос. Коефіцієнт вибуття основних засобів доцільно розглядати з коефіцієнтом оновлення основних засобів. Якщо коефіцієнт вибуття менше коефіцієнта оновлення, то має місце розширене відтворення основних фондів; якщо більше - звужене відтворення основних фондів. Чим більше коефіцієнт вибуття основних фондів, тим менше терміни служби елементів основних фондів і навпаки. У періоди застою економіки, зниження темпів інноваційної діяльності коефіцієнт вибуття основних фондів зменшується, а в періоди підйому економіки, активізації інноваційної діяльності – збільшується. Кв. = ОЗвив. / ОЗп.., (1.12) де ОЗвив. – вартість виведених з експлуатації основних засобів за звітній період, ОЗп. - вартість основних засобів на початок звітного періоду. 11) Коефіціент приросту основних засобів. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує збільшення їх вартості з урахуванням вибуття. Кпр. = (Озв. – Озвив.) / ОЗп., (1.13) Таким чином, підібрані показники дозволять комплексно оцінити ефективність виробничої діяльності підприємства та визначити перспективу його подальшого розвитку. 22 1.3 Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства Досліджуючи фактори зростання ефективності роботи підприємства, зазначимо що у теперішній час дослідники виділяють комплекс факторів, які зумовлюють ріст рівня ефективності функціонування підприємства, а саме [11]: 1. Мінімальна мобілізація ресурсів. Збереження масштабів виробництва та реалізації продукції при мінімізації трудових, матеріальних, фінансових чи іншого виду ресурсів, що відображає ріст ефективності роботи підприємства. 2. Зростання ефективності роботи персоналу на основі оптимізації структури, росту рівня кваліфікації та навчання, залучення персоанлу із вищим рівнем кваліфікації, вдосконалення мотиваційної системи. 3. Розвиток впливу соціально-психологічних чинників. 4. Використання досягнень науково-технічного прогресу. Відсутність мобілізації сучасних технологій або відмови від їх використання внаслідок відсутності здатності до вкладень зумовлює зменшення рівня конкурентоздатності та може зумовити у майбутньому ліквідацію підприємства в цілому. 5. Застосування диверсифікації, кооперації та іншого роду стратегій, що уможливлюють застосування наявної рерсурсної бази у різного роду проектах та програмах розвитку підприємства. 6. Мобілізація інвестиційного капіталу та іншого типу механізмів зовнішнього фінансового забезпечення [32]. Ці фактори зумовлюють не тільки ріст економічної, але і управлінської ефективності підприємства. З метою безперервного моніторингу успішності реалізованої діяльності, необхідно визначити періоди контролю та показники, що являтимуться індикаторами моніторингу. 23 Чинники підвищення ефективності підприємства Мінімальне Підвищення Посилення Застосування Залучення залучення ефективності соціально- результатів Використання ресурсів персоналу психологічних науково- диверсифікації, інвестиційного факторів технічного кооперації та капіталу та інших механізмів прогресу інших стратегій стороннього фінансування Рис. 1.2. - Чинники підвищення ефективності підприємства Динамічні процеси у розвитку підприємства, що спрямовані на підвищення ефективності можуть бути супроводжені і додатковими перешкодами, що можуть бути зумовлені [23]: - недоліком фінансового забезпечення або відсутністю доступу до інвестиційних джерел; - відсутністю належного компетентного рівня персоналу підприємства, що пригальмовує процес реалізації встановлених цілей; - відсутністю успішної системи стратегічного планування та аналітики на підприємстві у попередніх періодах його функціонування. Щоб досягти економічну ефективність, необхідна реалізація комплексних і масштабних робіт. Також ймовірна потреба у мобілізації спеціалістів із зовнішнього середовища, що уможливлять економію часу необхідного для реалізації змін. Загалом, у разі оперативного та грамотного підходу та реалізації оптимальних заходів можливий ріст ефективності функціонування будь-якого підприємства, без врахування поточної стадії життєвого циклу підприємства. Ступінь ефективності функціонування підприємства перебуває під безпосереднім та посередкованим впливом також комплексу зовнішніх та внутрішніх факторів [29]. До комплексу зовнішніх факторів включають [7]: - державну і соціальну політику (особливості функціонування владних структур, чинне законодавство, інстументи фінансового типу, економічні нормативи); 24 - інституційні механізми (науково-дослідні і навчальні установи, інститути, асоціації); - інфраструктуру (інноваційно-інвестиційні фонди, банківські установи, фінансово-кредитні компанії, фондові біржі, консалтингові компанії, транспортні мережі, торгіввельні інститути); - структурні динамічні процеси в суспільстві та економіці (у галузі технологій, наукових досліджень, у структурі кадрового забезпечення ступенем освіченості та кваліфікованості). Внутрішні фактори класифікують на [37]: - «тверді» – підлягають процесам вимірювання та розрахунків і відзначаються фізичними параметри (технологія, обладнання, сировина та матеріали, енергія, комплектуючі); - «м’які» – організація і система менеджменту, кадрове забезпечення, методи функціонування, стиль менеджменту. Будь-який суб’єкт господарювання повинен безперервно моніторити процес застосування внутрішніх факторів на базі розроблення та оптимального втілення власної програми зростання рівня економічної ефективності роботи, а також регулювати вплив на неї зовнішніх чинників. Економічна ефективність функціонування підприємства перебуває під впливом та здійснює власний вплив на соціальну ефективність даної діяльності, адже підсумки функціонування будь-якого суб’єкта роботи є основою розв’язання комплексу актуальних соціальних проблем. Соціальну ефективність необхідно відображати як на рівні окремо взятого підприємства (локальна ефективність), так і на загальнодержавному чи муніципальному рівнях. Дослідження ступеня соціальної ефективності повинно включати як комплекс заходів, що підлягають кількісному вимірюванню, так і ті, що не можуть обчислюватись та аналізуватись у кількісному вираженню [4]. Будь-яке підприємство ринкової економіки повинно прагнути, не тільки до економічної, а також і до соціальної ефективності, що, виступатиме 25 стимулятором росту економічної ефективності за рахунок формування позитивного іміджу компанії з боку суспільства та посилення конкурентної позиції на ринку. Фактори росту ефективності діяльності підприємств визначимо у три групи [35]: 1. Менеджент витрат і ресурсного забезпечення. 2. Розвиток та вдосконалення виробничого процесу чи іншого функціонування. 3. Розвиток системи менеджменту підприємства та всіз видів його фугкціонування. Фактори зростання ефективності роботи підприємства є перебувають у тісній взаємозалежності. Але ключову роль відіграють фактори, що визначені третім напрямом, адже їх залучення передбачає визначення місця втілення в системі менеджменту роботи [16, c. 369]. Підсумковим результатом виробничого процесу (виробничогосподарської діяльності підприємства) протягом відповідного проміжу часу являється чиста продукція, тобто новостворена вартість, а результатом фінансового типу від комерційної діяльності – прибуток (прибутковість) [6, c. 350]. Фундаментальною категорією, що представляє позитивний результат фінансового тиу функціонування підприємства, а також відображає ефективність виробництва, є прибуток. Але ефективність діяльності підприємства повинна бути не тільки економічна, а й соціальна, що виступатиме основним стимулом висого рівня конкурентоздатності та засадою позитивного іміджу підприємства. Ефективність діяльності підприємста, що зумовлює відповідний тип фінансового стану підприємств є базовим стимулом або ж перешкодою на шляху розвитку економіки країни, пр цьому враховуючи, що базовим показником, що відображає ефективність діяльності у абсолютному вираженні являється прибуток, а у відносному – рентабельність. 26 Висновки за розділом 1 1. Економічний розвиток підприємств відображається не лише у зростанні їх економічних можливостей, але й в їх реалізації. Така реалізація відображається у покращенні певних функціональних властивостей підприємства (прибутковості, стійкості, інвестиційної привабливості тощо), які, на відміну від внутрішніх властивостей суб’єкта господарювання (наявних обсягів ресурсів, їх взаємного розміщення, їх споживчих властивостей тощо), відображаються у його взаємовідносинах із зовнішнім середовищем. 2. Були проаналізовані підходи до групування типів економічного розвитку підприємств та доповнено наявні способи групування такими: за швидкістю змін; за необхідністю позбуватися у процесі розвитку частини внутрішніх властивостей підприємства; за способом інтенсифікації діяльності підприємства. 3. Тлумачення терміну «механізм забезпечення економічного розвитку підприємства»: це повна впорядкована сукупність взаємозв’язків між елементами організаційної структури управління економічним розвитком підприємства та між цими елементами та його зовнішнім середовищем, що здійснюються у вигляді інформаційних потоків, а також характеристика цих взаємозв’язків (стосовно їх змісту і способів розповсюдження) та процедур їх генерування, які базуються на праксеологічних закономірностях прийняття господарських рішень. 4. Було виділено такі групи цих факторів: 1) за місцем розташування відповідних факторів: фактори, що характеризують або утворюють внутрішнє середовище підприємства; фактори, що характеризують або утворюють зовнішнє середовище підприємства; 2) за характером впливу на реалізацію економічного розвитку підприємства: фактори, які позитивно впливають на процес реалізації економічного розвитку підприємства; фактори, які негативно впливають на процес реалізації економічного розвитку підприємства; 3) за можливістю керування відповідними факторами: керовані фактори; умовно керовані фактори; некеровані фактори; 4) за зміною (незмінністю) протягом 27 певного періоду часу: статичні, рівень яких залишається незмінним протягом розрахункового періоду; динамічні; 5) за часом, необхідним для зміни (активізації) відповідних факторів: короткострокові; середньострокові; довгострокові; 6) за характеристикою взаємозв’язків між показниками діяльності підприємства: первинні; вторинні (похідні); 7) за місцем у ієрархії: фактори безпосереднього впливу; фактори опосередкованого впливу відповідного порядку (першого, другого тощо); базисні фактори; 8) залежно відвиду економічного потенціалу, який обумовлюють відповідні фактори: фактори, які обумовлюють наявний економічний потенціал підприємства; фактори, які обумовлюють стратегічний економічний потенціал підприємства; 9) за способом оцінювання факторів: кількісні; якісні; 10) за видами економічного розвитку підприємства: фактори формування людського розвитку підприємства; фактори формування технічного розвитку підприємства; фактори формування технологічного розвитку підприємства; фактори формування продуктового розвитку підприємства; 11) за функціональними властивостями підприємства: фактори формування економічного розвитку підприємства за його критеріальною функціональною властивістю; фактори формування економічного розвитку підприємства за його частковою функціональною властивістю. 28 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ПРОДУКЦІЇ БДЖІЛЬНИЦТВА 2.1. Аналіз умов функціонування підприємств бджільництва Умови функціонування підприємств галузі бджільництва включають економічні, правові, соціальні умови, історичні традиції ведення діяльності у цій галузі, а також дослідження кон’юнктури ринку меду, інших продуктів бджільництва. Виробництво і збут продукції бджільництва мають власну специфіку, ефективність функціонування підприємств на цьому ринку залежать від сезонності виробництва та природно-кліматичних умов, зосередженні конкурентів в певному географічному регіоні, ціни на продукцію бджільництва залежать від експортерів та переробників. Ринок бджільництва в Україні характеризується наявністю близько 2,6 млн бджолиних сімей (2021 р.), що забезпечують виробництво 68 тис. тон натурального меду. Виробництво меду у сільськогосподарських підприємствах дуже мала, так як основну частку, а саме 97–98 % забезпечують пасічникиаматори, маючи при цьому високу середню продуктивність бджолосімей. Хоча, у порівнянні з іншими країнами виробниками меду, продуктивність бджолосімей українських бджолярів залишається на низькому рівні. Для прикладу, в Канаді виробництво меду на рік на одну бджолосім’ю становить 50 кг, а в Україні за період 2010–2019 рр. – в межах від 24,3 кг до 25,8 кг. Для відображення повної інформації про стан та можливості розвитку галузі бджільництва здійснюємокомпл ексний аналіз кон’юнктури ринку меду і супутніх продуктів, а також продуктів з високою доданою вартістю. Для дослідження із усіх видів продукції бджільництва доступні наступні дані: наявність та динаміка кількості бджолосімей, обсяги виробництва і 29 реалізації меду та воску, продуктивність бджолосімей, вартість та обсяги обсягів меду та воску. Це дає підставу проаналізувати функціонування саме ринку меду, як основного виду продукції бджільництва. Так, світове виробництво солодкого продукту за 2012-2021 років має позитивну динаміку зростання у 1,2 рази і становить в середньому 1,8 млн т (табл. 2.1). Таблиця 2.1. - Обсяги виробництва меду в Україні та світі за 1997 р., 2007, 2012 р., 2017 – 2021 рр., тис. т Обсяг 1997 2007 2012 2017 2018 2019 2020 2021 Відхилення, +/- виробництва 2019 р. 2019 р. меду в: до до 2010 р. 1995 р. Україні 62,7 71,5 70,9 63,6 59,3 66,2 71,3 69,9 -1 7,2 світі 1165,0 1416,6 1588,1 1877,2 1926,0 1926,3 1882,0 1852,6 264,5 687,6 Частка України у 5,38 5,05 4,46 3,39 3,08 3,44 3,79 3,77 - - світовому иробництві, % Як видно з таблиці 2.1 вітчизняне виробництво меду у світовій частці становить близько 4 %, що говорить про значну долю України на світовій арені. Зокрема, у 2020-2021 рр. населення виробило майже 98 % наявних обсягів цього продукту. Стосовно динаміки виробництва (рис. 2.1), то останніми роками обсяги виробництва знаходилися на позначці 60–70 тис. тон. [36]. Відповідно до статистичних даних ФАО Україна вже декілька років займає чинне місце у п’ятірці (іноді на шостому місці) світових лідерів з виробництва меду, таких як Китай (475 тис. т), Туреччина (100 тис. т), Аргентина (70 тис. т) та ін. (табл. 2.2). Серед країн Європи за відповідним показником Україна тримає першість. 30 Таблиця 2.2. - Виробництво меду у світі за 2012 – 2021 рр., тис. т Країна 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Питома частка у 2021 р. Усього 1588,1 1657,6 1697,9 1736,5 1814,7 1877,2 1926,0 1926,3 1882,0 1852,6 - Китай 409,1 446,1 462,2 461,4 474,8 484,7 562,9 548,8 457,2 447,0 24,1 % Туреччина 81,1 94,2 89,2 94,7 103,5 108,1 105,7 114,5 107,9 109,3 5,9 % Аргентина 59,0 72,0 76,0 67,5 76,0 52,6 68,1 76,4 79,5 78,9 4,3 % Іран 45,0 50,7 71,1 74,6 77,8 72,9 67,8 70,5 75,8 75,5 4,1 % США 80,0 67,3 64,5 67,8 80,9 71,0 73,4 67,6 69,9 71,2 3,8 % Україна 70,9 70,3 70,1 73,7 66,5 63,6 59,3 66,2 71,3 69,9 3,8 % Польша 51,5 60,0 64,9 68,4 74,9 67,7 69,8 65,2 65,0 63,5 3,4 % Індія 60,0 60,0 60,0 61,0 62,0 62,6 65,1 66,6 67,6 67,1 3,6 % Мексика 55,7 57,8 58,6 56,9 60,6 61,9 55,4 51,1 64,3 62,0 3,3 % За даними Державної служби статистики України, в усіх категоріях господарств у 2020 році налічується близько 2,6 млн бджолиних сімей (табл. 2.3). Зауважимо, що їх кількість за останні 30 років зменшилася майже на 1 млн. сімей. Таблиця 2.3. -Динаміка виробництва меду та воску і кількості бджолосімей в Україні за 1992 р., 2002 р., 2012 р., 2018-2021 рр. Показники 1992 2002 2012 2018 2019 2020 2021 2021/1992 Кількість 3515,1 2849,3 2921,5 2642,2 2601 2633,2 2594,4 74 % бджолосімей всього, тис. сімей, у т. ч.: с/г підприємства 987,8 334 95,4 43,6 48,2 40,7 39,3 4 % господарства 2527,3 2515,3 2826,1 2598,6 2552,8 2592,5 2555,1 101 % населення Виробництво 50,8 52,4 70,9 66,2 71,3 69,9 68 134 % меду всього, тис. тон, у т. ч.: с/г 10,8 3,6 1,6 0,8 0,9 0,8 0,7 7,4 % підприємствах господарства 40 48,9 69,3 65,4 70,4 69,2 67,4 173 % населення Виробництво - - 7,2 6,6 7,1 9,1 - - воску у с/г підприємствах, тон На початку 1990-х найбільше бджолосімей мали такі області: Вінницька (340 тис.), Донецька (338 тис.), Луганська (238 тис.), Черкаська (203 тис.), а також Дніпропетровська, Полтавська, Харківська, Запорізька (164-168 тис.). Наразі 31 лідируючи позиції займають – Хмельницька (234 тис.), Житомирська (197 тис.), Вінницька (193 тис.). Проаналізуємо, скільки вироблялося меду в середньому на одну бджолосім’ю за останні 30 років. Розділимо обсяг виробництва меду за даними Державної служби статистики України за роками на кількість бджолосімей (рис. 2.1). кг 23,6 79,7 27 24,3 26,9 25,8 18,4 14,5 1991 2001 2011 2016 2019 2020 2021 Рис. 2.1 Продуктивність виробництва меду на 1 бджолосім’ю за 1991 р., 2001 р., 2011 р., 2016 р, 2019 – 2021 рр. Аналізуючи рис. 2.1 видно, що продуктивність виробництва меду на 1 бджолосім’ю за останні 30 років збільшилась майже вдвічі. За 30 років пасічники особистих господарств населення збільшили виробництво меду з 40 до 67,4 тис. т або у 1,7 рази (табл. 2.3). За попередніми оцінками експертів та учасників ринку виробництвом меду в Україні займається до 400 тисяч пасічників, що забезпечують 97-98 % обсягів виробництва цього продукту. Кількість бджолосімей значною мірою має вплив на виробництво і експорт меду та воску. Як можна побачити з рис. 2.2, спостерігається динаміка до зменшення кількості бджолосімей за 2011-2021 рр.. 32 4000 80 3500 70 3000 60 2500 50 2000 40 1500 30 1000 20 500 10 0 0 1991 2001 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 кількістьбджолосімей всього, тис. сімей 3515 2849 2922 2891 2936 2873 2700 2600 2487 2642 2601 2633 2594 обсяг виробництва натурального меду, тис. т. 50,8 52,4 70,9 70,3 70,1 73,7 66,5 63,6 59,3 66,2 71,3 69,9 68 кількістьбджолосімей всього, тис. сімей обсяг виробництва натурального меду, тис. т. Рис. 2.2. Динаміка обсягів виробництва меду та кількість бджолосімей в Україні за 1991 р., 2001 р., 2011-2021 рр. В Україні середній показник становить 2,6 млн сімей. Це близько 3,5 % світового показника кількості бджолосімей. Проаналізовано і встановлено, що за останні 10 років обсяг експорту меду в Україні збільшився у 15 раз і становив 80,8 тис. т у 2021 році. Таким чином, Україна стала безпосереднім лідером з виробництва серед країн ЄС. У 2021 р. в Україні вироблено 68 тис. т меду, що на 1,9 тис. т, або на 2,7 %, менше ніж у 2020 р. (рис. 2.3). 33 90 80 70,1 71,3 80,8 70,9 73,7 67,9 69,9 70 63,6 70,3 59,3 66,2 68 60 66,5 57 55,7 50 49,4 40 36 30 36,3 20 21,7 13,3 10 9,9 5,4 0 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 обсяги виробництва натурального меду, тис. т обсяги експорту натурального меду, тис. т Рис. 2.3. Динаміка обсягів виробництва та експорту меду в Україні за 2011- 2021 рр. Регіональна структура виробництва меду загалом характеризується усередненими показниками для більшості областей, однак найвищі обсяги виробництва у 2021 р. встановлено у Житомирській (7073 т), Хмельницькій (5129 т), Миколаївській (5034 т) і Дніпропетровська (4924 т) областях, найнижчі –у Закарпатській (1006 т), Чернівецькій (947 т) та Волинській (284 т) [36]. Найбільшого успіху вітчизняні експортери досягли за результатами 2021 р. [36], коли на піку зростання на зовнішніх ринках було продано 80,8 тис. тон меду вартістю 138,8 млн дол. США (табл. 2.4). У 2020-2021 роках відбулося суттєве зменшення обсягів реалізації меду на експорт, незважаючи на утримання стабільного рівня цін на продукцію. Це пов’язано з тим, що обсяг виробництва меду в Україні перевищує обсяги експорту та споживання на внутрішньому ринку і відповідно призводить до накопичення запасів, або залишків які переходять із року в рік. 34 Таблиця 2.4. - Динаміка обсягу та вартості експорту меду з України на світовий ринок, 2011–2021 pp. Показник Рік 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2021/ 2011, % Обсяг 5,4 9,9 13,3 21,7 36,3 36 57 67,9 49,4 55,7 80,8 15 експорту меду, тис. т Вартість 15,1 27,8 31,1 53,0 93,2 84 97,3 133,9 98,0 101,1 138,8 9,2 експорту меду, млн дол. США Середня 2831 2818 2333 2444 2565 2332 1707 1972 1985 1815 1718 60,7 ціня експорту меду, дол. США/т Основними виробниками меду в Україні у 2021 році є 10 областей – Житомирська, Хмельницька, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Сумська, Кіровоградська, Вінницька та Харківська. Валове виробництво меду цих регіонів становить близько 70 % від загального об’єму в рік, основна частина якого вирушає на експорт [36]. Для України головними ринком збуту натурального меду виступають країни Європейського Союзу. За підсумками 2021 року до них було експортовано 82,5 % від загального експорту. Попит на цей продукт в ЄС доволі великий, тому що квоти на його постачання (5,8 тис. тон у 2020 р. та 6 тис. тон у 2021 р., а з 01 жовтня 2017 року ще додатково 2,5 тис тон в рік) вичерпуються менш ніж за тиждень після Нового року. Тому оптимальним обсягом квот має хоча б бути обсяг у 20 тис тон, за оцінками провідних вітчизняних експортерів. Другим важливим і значним імпортером української продукції бджільництва є США, які імпортували у 2017 р. – 14,9 т., рекордну кількість натурального меду. Ринок США є досить конкурентним. Третина попиту на ньому забезпечується власним виробництвом. До США Україна експортує 10% від загального обсягу експорту. 35 Найбільше попитом користувався український мед (2021 р.) у Польщі, Німеччині, Бельгії, Литві, Франції та Туреччині. Їх частка становила 70 % від загальної кількості експорту. Аналізуючи динаміку обсягу експорту меду на світовий ринок протягом 2010-2020 років, можна визначити, що є потенційне зростання у 15 раз, разом з тим частка українського меду становить близько 6 % (табл. 2.4). Графічно динаміку обсягу та вартості експорту натурального меду з України на світовий ринок відображено на рис. 2.4. 2021 80,8 138,8 2020 55,7 101,1 2019 49,4 98 2018 67,9 133,9 2017 57 97,3 2016 36 84 2015 36,3 93,2 2014 21,7 53 2013 13,3 31,1 2012 9,9 27,8 2011 5,4 15,1 0 20 40 60 80 100 120 140 160 вартість експорту натурального меду, млн.дол.США обсяги експорту натурального меду, тис. т. Линейная (вартість експорту натурального меду, млн.дол.США) Рис. 2.4. Динаміка обсягу та вартості експорту натурального меду з України на світовий ринок за 2011–2021 pp. Стандарти ЄС регламентують, що в процесі експорту меду можна було простежувати його походження аж до зазначення пасіки, а вся продукція має комплектуватися необхідними супровідними документами та стандартною тарою. Для підвищення рівня рентабельності бджільництва в малих і середніх селянських господарствах необхідно впроваджувати промислову технологію, яка передбачає концентрацію виробництва, механізацію та автоматизацію основних технологічних процесів, проведення планомірної племінної роботи, 36 застосування ефективних методів профілактики й лікування бджолиних сімей, належне кадрове забезпечення. Перехід на промисловий рівень сприятиме підвищенню якості меду, прискорить впровадження стандартів якості ЄС, значно розширить інформаційно-консультаційне забезпечення пасічників, яке допоможе знизити використання антибіотиків і припинити заготівлю незрілого меду. Глобальний ринок меду загалом характеризується наявністю традиційних виробників та експортерів, які створюють основні обсяги пропозиції. Світове виробництво відзначається позитивною динамікою. Так, згідно останніх офіційних даних, у 2021 р. було вироблено 1852,6 тис. тон меду. У цілому повільне зростання демонструє світова торгівля медом, яка за підсумками 2020 р. перевищила 725 тис. тон. Головним експортером тут також став Китай з показником 132 тис. тон, тоді як Україна в цьому рейтингу посіла друге місце. Крім них, провідні позиції в експорті утримують Аргентина, Індія, Бразилія, Німеччина, Іспанія, Польща, Угорщина і Бельгія. Експортна ціна вітчизняних виробників на мед одна з найнижчих серед основних постачальників на світовому ринку. Причина полягає в тому, що Україна експортує переважно соняшниковий мед, який є одним із найдешевших, оскільки швидко кристалізується. Натомість набагато вище цінується на міжнародному ринку рідкий мед. Найбільшими імпортерами медової продукції є США з обсягами закупівель майже 200 тис. тон. Решта країн значно поступаються за обсягами імпорту, це переважно країни Європейського союзу і Японія, а Німеччина, Іспанія та Бельгія одночасно належать до ключових імпортерів та експортерів меду. В Німеччині та Бельгії спостерігається нестача власного виробництва для потреб внутрішнього ринку, тому вони значну частину попиту покривають за рахунок імпорту, а існуючі надлишки меду потім експортують. За підсумками у 2017 році лідерами за кількістю експортованого меду були ТОВ «Юкрейніан Бі» з обсягом 8588 т, ТОВ «Агро Іст Трейд» з обсягом 5922 т і ТОВ «ГП «Співдружність» з обсягом 5414 т (табл. 2.5). 37 Таблиця 2.5. - Рейтинг компаній-лідерів за кількістю експортованого меду у 2017 та 2021 рр. Рейтинг Назва підприємства Область Кількість експортованого Питома частка 2017 р. меду, т експорту меду, % (2021 р.) 2017 2021 2017 2021 1 (2) ТОВ «Юкрейніан Бі» Хмельницька 8588,4 5565,7 15,1 6,9 2 (10) ТОВ «Агро Іст Миколаївська 5922,0 3269,2 10,4 4,0 Трейд» 3 (14) ТОВ «ГК Херсонська 5413,9 2746,3 9,5 3,4 «Співдружність» 4 (7) ТОВ «Асканія-Пак» Київська 4521,2 4162,6 7,9 5,1 5 (13) ТОВ «Бартнік» Хмельницька 3973,4 2812,6 7,0 3,5 6 (6) ТОВ «Украинский Донецька 3506,8 4762,4 6,2 5,9 мед» 7 (8) ТОВ «Медовий Рівненська 3220,7 3808,3 5,7 4,7 Край» 8 (9) ПП «Джеса» Одеська 2633,8 3502,6 4,6 4,3 9 (5) ТОВ «Лумелі» Вінницька 2583,0 4900,1 4,5 6,1 10 (61) ТОВ «ГНУ Експорт» Закарпатська 1829,1 40,2 3,2 0,05 12 (1) ТОВ «Діоніс Мед» Кіровоградська 1059,1 6004,4 1,9 7,4 39 (29) ТОВ «СГП «Мед Вінницька 159 463,5 0,3 0,6 Поділля» 42 (4) ТОВ «Біхайв» Черкаська 141,6 4988,2 0,2 6,2 Інші 13436,4 33819,5 23,6 41,8 Усього 56988,4 80845,6 100 100 Натомість у 2021 році відбулися зміни серед основних лідерів, і перші місця посіли компанії ТОВ «Діоніс Мед», ТОВ «Юкрейніан Бі», ТОВ «Натуральний мед» та ТОВ «Біхайв». Такі зміни викликані насамперед удосконаленням маркетингових стратегій підприємств-експортерів. Як бачимо з рис. 2.5, експорт продукції бджільництва у світі має позитивну динаміку зростання і сягнув у 2021 р. на новий максимум обсягом 711,3 тис тон, вартістю 2,25 млрд дол. США (рис. 2.6). 38 800 672,5 660,6 700 632,1 711,3 630 600 599,2 625,1 569,8 460 500 517,6 478 400 406 373,6 300 300,9 200 47,7 27,8 61,6 100 32,1 10 11,3 17 29,5 22 21,8 21,5 20,4 6,7 0 20,1 1996 2001 2006 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Світовий обсяг експорту меду, тис. т Світовий обсяг експорту воску, тис. т Рис. 2.5. Експорт продукції бджільництва у світі за 1996 р., 2001 р., 2006 р., 2011 – 2021 рр., тис. т Аналізуючи світові експортні ціни на мед можна сказати (рис. 2.7), що незважаючи на зростання обсягу експорту, залишаються майже на одному рівні за останні 10 років (2011-2021 рр.). В середньому за тонну натурального меду віддають 3 тис. дол. США. Дещо інша ситуація з воском. У 2014-2015 р. ціна не експортний віск була навіть нижчою, ніж мед. Причиною стало значні обсяги (у 2015 р. був зафіксований максимум). Після 2016 р. у зв’язку зі скороченням обсягів експорту воску ціна вже різко зросла більш як на 30 % і становила в середньому 6500 дол. США за тону. 39 2500 2290,5 2270,8 2251,9 2353,2 2191,8 2234,2 2000 2040,3 1690,8 1958,4 1746,1 1500 1467,8 1000 708,1 411,9 500 153,7 438,1 117,2 121,6 151,7 60,2 94,2 170,6 152,9 142,2 151,3 34,3 35,2 136 0 0 1996 2001 2006 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Вартість експорту меду, тис. дол. США вартість експорту воску, тис. дол. США Рис. 2.6. Вартість експорту продукції бджільництва у світі за 1996 р., 2001 р., 2006 р., 2011 – 2021 рр., тис. дол. США 8000 7000 6000 5000 3581 3592 4000 3499 3537 3382 3000 3191 3822 3166 3343 3506 3108 2000 1369 1746 1000 1173 0 1996 2001 2006 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Світова ціна на експортний мед, дол. США/т Світова ціна на експортний віск, дол. США/т Рис. 2.7. Середні експортні ціни на продукцію бджільництва за 1996 р., 2001 р., 2006 р., 2011 – 2021 рр., дол. США/т 40 Отже, світовий обсяг експорту меду в 2021 році зріс до 711,3 тис. тон, або на 13 % вище у порівнянні з 2020 р. Щодо вартості (рис. 2.6), то це 2,25 млрд дол США, або на 15 % вище за показник у 2020 р. Найбільші експортери меду залишаються Китай, Аргентина, Бразилія, Індія та Україна. У 2021 році на цю п’ятірку прийшлося 54 % від загальної частки світового експорту. Поява пандемії COVID19 також вплинула на зростання споживання меду, що зміцнює імунну систему. Україна посідає перше місце в Європі і п’яте-шосте місце у світі з виробництва меду. Якщо брати до уваги такий показник, як виробництво меду на душу населення – Україна посідає лідируючі позиції на світовій арені. Основними перешкодами при досягненні конкурентоспроможності та ефективності функціонування підприємств-виробників меду, досягнення світового лідерства з експорту меду є: 1. Експортування меду переважно як сировини при високому рівні якості продукту. Для вирішення цієї проблеми, необхідно в першу чергу розвивати роздрібні продажі меду, створювати і просувати власні торгові марки вітчизняних підприємств. А саме для цього потрібно більше уваги зосередити маркетинговій складовій виробництва і продажу продуктів бджільництва. Очевидно, що український мед вже користується перевагою у думках споживачів тим, що він якісний. Але без продуманої стратегії виходу на нові ринки з фасованим продуктом будуть використані не всі можливості. 2. Відсутність державної підтримки Стаття 8 Закону України «Про бджільництво» говорить про те, що державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється шляхом: сприяння розвитку бджільництва на Україні; проведення наукових досліджень і вжиття заходів щодо охорони та збереження генотипів бджіл; відшкодування витрат на ветеринарно-санітарне забезпечення бджільництва; 41 надання пільг при оподаткуванні; надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах; надання цільових субсидій та інших видів фінансової підтримки; підготовки спеціалістів із бджільництва; вжиття інших заходів економічного стимулювання. Але в Законі не описані механізми реалізації вищезазначених пунктів. На бджільництво поширюються загальні норми підтримки виробників сільськогосподарської продукції. Також ще одним важливим поштовхом для зростання експортного потенціалу продукції бджільництва є розширення квот на експорт меду до ЄС. У 2021 році в країни ЄС продали мед більш ніж на 1 млрд дол. США. Об’єми експорту в 9 разів перевищили встановлені квоти на пільгові поставки такої продукції. Тому, основна задача для Українського уряду – це домовитись про збільшення квот. 3. Смертність бджіл. Синдром розпаду колоній (Colony Collapse Disorder) є серйозною загрозою для бджільництва у всьому світі в останнє десятиліття. За даними Міністерства сільського господарства США бджолярі втратили більш як 105 тисяч бджолосімей через розпад колоній протягом першого півріччя 2021 року або на 76 % більше, ніж минулорічні показники, і найвищий показник з 2017 року. За даними досліджень, що почалися з 2007 року, існує багато факторів, які впливають на те, що робочі бджоли залишають вулик і матку. Це і зараження паразитами, такими як кліщ Варроа, токсичні пестициди, хвороботворні мікроорганізми, зміна кліматичних умов. Для вирішенням цієї проблеми можуть стати більш екологічні методи господарювання та інноваційне лікування. Дотримання концепції сталого розвитку та зменшення кількості пестицидів на глобальному рівні також зменшить смертність бджіл. Україна найближчим часом має всі можливості для розвитку галузі бджільництва. Це сприятиме і збільшенню виробництва меду, а також підвищення цін на вітчизняну продукцію. 42 2.2. Аналіз діяльності підприємств бджільництва та оцінювання ефективності Висока ефективність виробничо-комерційної діяльності є визначальною передумовою економічного розвитку підприємств, формування їхніх конкурентних переваг і успішної реалізації стратегій. Ефективність можна охарактеризувати за допомогою сукупності натуральних і вартісних показників в абсолютному і відносному вимірі, серед яких узагальнювальне значення мають обсяги виробництва продукції (валова продукція), прибуток, різні види рентабельності тощо. Дослідивши ці показники за певний період та проаналізувавши, можна встановити спроможність підприємства отримувати ринкові вигоди, а також про можливість адаптуватися до нестабільних умов зовнішнього середовища за допомогою маркетингових стратегій і подальших тактичних заходів. У результаті зростаючого попиту на продукцію у підприємствах галузі бджільництва відбувається процес прискореного вдосконалення технологій виробництва та переробки іншої продукції бджільництва. Це в першу чергу перга, маточне молочко, прополіс, бджолина отрута, пилок та ін. Їх поживна цінність та багато інших корисних властивостей високо цінуються на внутрішньому і зовнішньому ринках. Не слід нехтувати продукцією розведення (нові бджолині сім’ї, бджоло-пакети, бджолині матки, отримані від високопродуктивних порід бджіл), що має важливе значення для розвитку підприємств бджільництва. Освоєння прогресивних технологій отримання цих видів продукції забезпечує необхідні відтворення, оновлення та зростання чисельності бджолиних сімей [37]. Для створення високоприбуткових джільницьких господарств, ферм та пасік в умовах поглиблення ринкових відносинах необхідні значні інвестиції, підтримка держави у науковому, технічному, правовому та інших видах забезпечення. Впровадження новітніх технологій у підприємствах галузі бджільництва потребує наявність кваліфікованого персоналу, вчених, практиків, а також необхідне обладнання. 43 Для отримання біологічно активних на нетрадиційних продуктів бджільництва необхідні технології, які застосовуються на дорогому устаткуванні, що використовують промислові пасіки. У таких бджільницьких підприємствах за умов достатнього рівня кваліфікації працівників забезпечується більш висока економічна ефективність виробництва, можлива порівняно швидка окупність капіталовкладень та досягається високий рівень економічної ефективності підприємства. У ринкових умовах важливе є визначення приросту прибутку від застосування більш сучасних технологій виробництва конкретного виду продукції бджільництва, визначення приросту прибутку за рахунок проведених маркетингових заходів, а також відповідний цим умовам рівень окупності витрат. У процесі запровадження новітніх технологій не менш важливе значення має результативність комерційної діяльності підприємств бджільництва, вміння своєчасно реалізувати продукцію відповідно до сприятливої ринкової кон’юнктури. Рівень економічної ефективності підприємств галузі бджільництва тісно пов’язаний з оцінюванням ефективності технологій виробництва бджолопродукції та враховує низку факторів, що визначають характер використання ресурсів виробництва та ринкові умови реалізації. У сучасному бджільництві України переважають невеликі за розміром приватні пасіки, на яких розвиток та впровадження інновацій обмежений переважанням ручної низькопродуктивної праці і примітивних засобів виробництва. Технології отримання найбільш поширених продуктів бджільництва можливо покращити за рахунок використання у своїй діяльності вітчизняного та зарубіжного досвіду [42]. Комплексний підхід до оцінювання рівня економічної ефективності та инкової стійкості підприємств бджільництва можна здійснити за допомогою порівняльного аналізу ефективності виробництва на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання та розмірів. За допомогою проведеного аналізу сформовано довільну вибірку із 7 підприємств галузі бджільництва, що є типовими для основних областей-виробників продукції 44 бджільництва. На основі вибірки розглянуто статистично релевантні об’єкти дослідження. Поглиблене дослідження виконано на матеріалах ТОВ «Бартнік», ТОВ «Асканія-Пак», ТОВ «Біхайв», ФГ «Таврійський пасічник», ТОВ «Діоніс Мед», ТОВ «Медовий Край», ТОВ «СГП «Мед Поділля». Основні показники господарської діяльності цих підприємств (табл. 2.6). Таблиця 2.6. - Основні показники господарської діяльності підприємств на ринку продукції бджільництва за 2017 – 2021 рр. Показник 2017 2018 2019 2020 2021 Абсолютне відхилення 2021/2017 Бартнік Валовий прибуток, 20000 40000 20000 11313 26295 +6295 тис. грн Чистий прибуток 13300 30500 2300 -12577 21104 +7804 (збиток), тис. грн Рентабельність активів 11,1 21,8 1,6 -10,6 15,7 +4,6 (ROA), % Рентабельність 13,0 27,2 1,7 -9,6 18,1 +5,1 власного капіталу (ROE), % Рентабельність 6 13,6 1,1 11,1 16,5 +10,5 продажів за чистим прибутком, % Асканія-Пак Валовий прибуток, 12000 50000 130000 110592 90835 +78835 тис. грн Чистий прибуток 480 1600 75 989 360 -120 (збиток), тис. грн Рентабельність активів 1,2 0,001 0,2 0,2 0,1 -1,1 (ROA), % Рентабельність 72,1 3,3 29,7 21,2 6,1 -66 власного капіталу (ROE), % Рентабельність 0,5 0,01 0,2 0,2 0,1 -0,4 продажів за чистим прибутком, % Біхайв Валовий прибуток, 1700 9000 -7300 10975 43107 +41407 тис. грн Чистий прибуток -25 -27000 -47000 -32122 -6501 -6476 (збиток), тис. грн Рентабельність активів -0,1 -21,1 -37,5 -28,8 -4,4 -4,3 (ROA), % Рентабельність -0,4 -121,2 -248,1 -131,1 -24,1 -23,7 власного капіталу (ROE), % Рентабельність -0,4 -67,3 -43,1 -20,8 -2,6 -2,2 продажів за чистим прибутком, % 45 Таврійський пасічник Валовий прибуток, 5 15 10 60 55 +50 тис. грн Чистий прибуток -15 -20 5 90 75 +90 (збиток), тис. грн Рентабельність активів -3,8 -2,9 0,2 13,0 10,0 +13,8 (ROA), % Рентабельність -3,6 -4,4 0,2 20,0 15,0 +18,6 власного капіталу (ROE), % Рентабельність -34,8 -21,4 0,6 62,1 53,0 +87,8 продажів за чистим прибутком, % Діоніс Мед Валовий прибуток, 9000 20000 8000 9975 35243 +26243 тис. грн Чистий прибуток 940 1400 580 1101 3357 +2417 (збиток), тис. грн Рентабельність активів 4,9 3,8 1,8 1,8 4,6 -0,3 (ROA), % Рентабельність 95,5 71,9 22,1 34,7 85,0 -10,5 власного капіталу (ROE), % Рентабельність 2,1 1,1 0,7 0,9 1,3 -0,8 продажів за чистим прибутком, % Медовий Край Валовий 20000 15000 10000 14865 18204 -1796 прибуток, тис. грн. Чистий прибуток 4400 4500 -5600 512 9510 +5110 (збиток), тис. грн Рентабельність активів 7,6 6,7 -8,8 0,6 9,9 +2,3 (ROA), % Рентабельність 136,1 63,1 -49,3 7,1 149,5 +13,4 власного капіталу (ROE), % Рентабельність 2,9 3,1 -4,7 0,3 5,0 +2,1 продажів за чистим прибутком, % Мед Поділля Валовий прибуток, 5000 7000 10000 8895 12847 +7847 тис. грн Чистий прибуток 370 620 880 667 1924 +1554 (збиток), тис. грн Рентабельність активів 3 2,2 2,2 1,4 4,1 +1,1 (ROA), % Рентабельність 13 18,8 22,5 14 35,5 +22,5 власного капіталу (ROE), % Рентабельність 1,6 1,6 1,7 1,8 3,4 +1,8 продажів за чистим прибутком, % Дані таблиці 2.7 свідчать, що у ТОВ «Діоніс Мед», ТОВ «Медовий Край» та ТОВ «Бартнік», виробництво і продаж меду є найбільш ефективним. У ТОВ 46 «Діоніс Мед» та ТОВ «СГП «Мед Поділля» виробництво і реалізація меду є прибутковими, однак рівень рентабельності продажу за чистим прибутком є низьким, відповідно 1,3 % і 3,4 %, як і в більшості підприємств галузі бджільництва. Позитивну динаміку в продовж останніх 5 років за показникам прибутку і рентабельності продажу можна спостерігати на ФГ «Таврійський пасічник», але слід зазначити, що підприємство одне із найменших у цій вибірці. Отже, аналіз господарської діяльності підприємств показав, що в більшості господарств є позитивна динаміка щодо нарощування обсягів виробництва та отримання чистого прибутку, що дає основу для формування ефективної системи збутової діяльності і вибору раціональної маркетингової стратегії. Формування і подальша реалізація маркетингової стратегії підприємства передбачає попереднє оцінювання наявних фінансових та інших ресурсів, зокрема, із урахуванням показників фінансової стійкості, ліквідності, маневреності власного капіталу та платоспроможності (табл. 2.7). Таблиця 2.7. - Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємств на ринку продукції бджільництва за 2017 – 2021 рр. Показник 2017 2018 2019 2020 2021 Абсолютне відхилення 2021/2017 Бартнік Коефіцієнт покриття 20,42 22,4 19,15 43,41 20,11 -0,31 Коефіцієнт швидкої ліквідності 18,33 15,65 15,91 33,62 16,05 -2,28 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,19 2,08 1,54 0,04 1,87 +1,68 Коефіцієнт автономії 0,95 0,96 0,95 0,98 0,95 - Коефіцієнт фінансування 20,37 23,73 20,29 44,80 20,15 -0,22 Коефіцієнт маневреності власного 0,94 0,96 0,96 0,95 0,95 +0,01 капіталу Асканія-Пак Коефіцієнт покриття 0,92 0,95 0,97 0,98 0,99 +0,07 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,45 0,39 0,41 0,63 0,57 +0,12 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,004 0,017 0,003 0,001 0,001 -0,003 Коефіцієнт автономії 0,03 0,005 0,01 0,02 0,02 -0,01 Коефіцієнт фінансування 0,03 0,005 0,010 0,015 0,017 -0,013 Коефіцієнт маневреності власного -2,69 -9,00 -3,26 -64,81 -58,03 -55,34 капіталу Біхайв Коефіцієнт покриття 0,99 1,59 0,63 0,48 0,75 -0,24 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,48 0,42 0,34 0,14 0,49 +0,01 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,001 0,02 0,04 0,02 0,01 +0,009 Коефіцієнт автономії 0,48 0,06 -0,22 -0,56 -0,36 -0,84 Коефіцієнт фінансування 0,93 0,07 -0,17 -0,36 -0,27 -1,2 Коефіцієнт маневреності власного 0,01 4,04 1,54 1,18 0,65 0,64 капіталу 47 Таврійський пасічник Коефіцієнт покриття 54,81 14,46 205,4 68,4 54,14 -0,67 Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,78 4,95 10,05 11,1 9,54 +7,76 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 1,78 3,16 10,05 9,41 8,5 +6,72 Коефіцієнт автономії 0,99 0,61 0,69 0,78 0,81 -0,18 Коефіцієнт фінансування 0,2 0,1 0,4 0,3 0,3 +0,1 Коефіцієнт маневреності власного 0,9 0,8 1,3 1,2 1,1 +0,2 капіталу Діоніс Мед Коефіцієнт покриття 1,11 1,08 1,11 0,97 1,05 -0,06 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,64 0,58 0,65 0,83 0,52 -0,12 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,08 0,001 0,02 0,001 0,02 -0,06 Коефіцієнт автономії 0,1 0,07 0,1 0,06 0,09 -0,01 Коефіцієнт фінансування 0,11 0,08 0,11 0,07 0,10 -0,01 Коефіцієнт маневреності власного 1,00 1,00 0,99 -0,47 0,47 -0,53 капіталу Медовий Край Коефіцієнт покриття 1,41 3,66 32,71 13,55 1,12 -0,29 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,68 1,02 19,45 5,6 0,68 - Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,19 0,15 31,39 0,78 0,15 -0,04 Коефіцієнт автономії 0,13 0,17 0,09 0,09 0,17 +0,04 Коефіцієнт фінансування 0,15 0,21 0,10 0,10 0,20 +0,05 Коефіцієнт маневреності власного 2,13 3,78 8,97 8,63 0,61 -1,52 капіталу Мед Поділля Коефіцієнт покриття 0,99 0,93 0,98 0,91 0,97 -0,02 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,55 0,45 0,43 0,46 0,38 -0,17 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,05 0,01 0,02 0,07 0,007 -0,043 Коефіцієнт автономії 0,27 0,14 0,12 0,11 0,16 -0,11 Коефіцієнт фінансування 0,37 0,16 0,13 0,13 0,19 -0,18 Коефіцієнт маневреності власного -0,03 -0,46 -0,13 -0,68 -0,18 -0,15 капіталу Коефіцієнт покриття має найвищі значення у таких підприємствах, як ТОВ «Бартнік» та ФГ «Таврійський пасічник», що свідчить про здатність швидко та вчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями. Дещо нижчі значення, але в межах норми мають всі інші досліджувані підприємства. Коефіцієнт швидкої ліквідності аналогічно значенням коефіцієнту покриття найвище мають ТОВ «Бартнік» та ФГ «Таврійський пасічник». За іншим підприємствам значення в межах норми (0,5), крім ТОВ «СГП «Мед Поділля» (0,38). А це свідчить, що за умови проведення розрахунків з дебіторами, господарства зможуть своєчасно розрахуватись за поточні зобов’язання. Найвищі значення коефіцієнту абсолютної ліквідності також мають ТОВ «Бартнік» та ФГ «Таврійський пасічник». За іншими підприємствами він нижче за норму, що свідчить про те, що грошові кошти на рахунку можуть ліквідувати негайно лише незначну частину боргів. 48 Коефіцієнт автономії відображає частку власного капіталу в загальній сумі авансованого в діяльність підприємства капіталу. Рекомендоване значення коефіцієнту автономії становить 0,5 (50 %), тобто хоча б половина капіталу має бути сформована за рахунок власних коштів підприємства. Чим вище значення коефіцієнта автономії, тим більшою є фінансова стійкість та незалежність підприємства від кредиторів. Найбільші значення мають за досліджуваний період ТОВ «Бартнік» та ФГ «Таврійський пасічник». Щодо підприємств ТОВ «Асканія-Пак», ТОВ «Діоніс Мед», ТОВ «Медовий Край», – їх показники коефіцієнта нижчі від норми. У ТОВ «Біхайв» за останні три роки коефіцієнт залишається від’ємним, що свідчить про невисоку питому вагу власного капіталу у загальній сумі засобів, авансованих в діяльність підприємства. Коефіцієнт фінансування показує про здатність підприємства залишатися в динаміці, це означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже втрату фінансової незалежності. За досліджуваними підприємствами маємо значення вище норми тільки у ТОВ «Бартнік», у всіх інших господарствах значення на низькому рівні, а у ТОВ «Біхайв» від’ємне, що пояснюється збитковою діяльністю. ТОВ «Бартнік», ТОВ «Біхайв», ФГ «Таврійський пасічник», ТОВ «Діоніс Мед», ТОВ «Медовий Край» мають позитивну динаміку коефіцієнта маневреності власного капіталу. Це говорить про достатній обсяг власних ресурсів для фінансування необоротних активів і частини оборотних. Від’ємне значення показників за ТОВ «Асканія-Пак» та ТОВ «СГП «Мед Поділля» показує, що власний капітал і довгострокові зобов’язання спрямовуються на забезпечення необоротних засобів, а для фінансування оборотних активів треба використовувати вже кредитування, що може негативно вплинути на фінансову стійкість. Аналіз структури всіх витрат, пов’язаних з веденням бджільництва, показує, що основними статтями витрат підприємств-виробників меду є прямі трудові витрати і вартість кормового меду (цукру). Структура витрат у 49 виробництві продукції бджільництва аналізованих підприємств наведена у табл. 2.8-2.11. Головне завдання кожного господарства і всіх його підрозділів полягає в тому, щоб за рахунок власних доходів покривати всі свої витрати і давати прибуток (перевищення доходів над витратами). Таблиця 2.8. - Структура витрат у виробництві продукції бджільництва ТОВ «Бартнік» за 2017 – 2021 рр., %* Показник 2017 2018 2019 2020 2021 2021/2017, +/- в. п. Матеріальні витрати на 44 34 25 24 25 -19 виробництво продукції Витрати на оплату праці 16 21 20 19 21 +5 Відрахування на соціальні 3 4 4 4 4 +1 заходи Амортизація 6 6 4 4 4 -2 Інші операційні витрати 31 35 43 50 46 +16 Усього витрат 100 100 100 100 100 - Оскільки ТОВ «Бартнік» приділяє значну увагу організації збуту і частину продукції експортує, то цілком закономірно, що у структурі витрат зростають інші операційні витрати, а при цьому матеріальні витрати зменшуються, що пов’язано із стабілізацією закупівельних цін на мед, що використовується для виготовлення брендованої продукції з високою доданою вартістю. Коротка характеристика ТОВ «Асканія-Пак». Це багаторічний один із лідерів на ринку продукції бджільництва з виробництва та експорту меду в Україні, а також виробник порційних продуктів харчування. Структура витрат у виробництві продукції ТОВ «Асканія-Пак» наведена у таблиці 2.9. 50 Таблиця 2.9. - Структура витрат у виробництві продукції бджільництва ТОВ «Асканія-Пак» за 2017 – 2021 рр., % Показник 2017 2018 2019 2020 2021 2021/2017, +/- в. п. Матеріальні витрати на 87 89 8 11 7 -81 виробництво продукції Витрати на оплату праці 2 2 23 24 8 +6 Відрахування на соціальні 1 0,4 5 6 2 +1 заходи Амортизація 1 0,5 5 8 4 +4 Інші операційні витрати 10 9 60 51 79 +70 Усього витрат 100 100 100 100 100 0 ТОВ «Асканія-Пак» переорієнтовувалося за основним видом діяльності з експорту продукції бджільництва на розширення виробництва і фасування продукції для внутрішнього ринку. І на сьогодні підприємство має свою досить відому торгову марку та широко представлену продукцію в оптово-роздрібних мережах супермаркетів України (Новус, Ашан, Сільпо, Фоззі). Стратегія компанії полягає у збільшенні своєї ринкової частки щодо інших учасників як на внутрішньому ринку, так і у зовнішньоекономічній діяльності. Для цього підприємство використовує у виробництві передові технології контролю якості та переробки меду за стандартом FSSC 22000. Система управління ТОВ «Асканія-Пак» відповідає міжнародним стандартам ISO 22000, ISO 9001 та принципам НАССР. Підприємство «Біхайв» розташоване в екологічно чистому регіоні Черкаської області на території близько 0,5 гектара. Господарство використовує у своїй діяльності прогресивні технології виробництва продукції та новітнє обладнання. Для утримання конкурентних переваг на ринку продукції бджільництва на підприємства впроваджена багаторівнева система контролю якості та працює висококваліфікований персонал. Потужності компанії розраховані на випуск більше 10 000 тон меду на рік. Виробничі лінії налаштовані як на розлив у бочки для експорту, так і для фасування у тару для роздрібної торгівлі. Підприємство обладнало виробництво передовими технологіями контролю якості, що відповідають міжнародним 51 стандартам, які висуваються до переробки продуктів бджільництва. Мета компанії вивести на якісно новий рівень розуміння важливості галузі бджільництва й умов переробки її продукції. Розглянемо структуру витрат ТОВ «Біхайв» в таблиці 2.10. Оскільки ТОВ «Біхайв» є і виробником меду, то спостерігаємо закономірне зростання матеріальних витрат, пов’язане із значним збільшенням частки експорту продукції. Таблиця 2.10. Структура витрат у виробництві продукції бджільництва ТОВ «Біхайв» за 2017 – 2021 рр., %* Показник 2017 2018 2019 2000 2021 2021/2017, +/- в. п. Матеріальні витрати на продукцію 60 61 64 75 79 +19 Витрати на оплату праці 12 12 12 9 4 -7 Відрахування на соціальні заходи 3 2 2 1 1 -2 Амортизація 5 5 4 3 2 -3 Інші операційні витрати 20 20 18 12 14 -7 Усього витрат 100 100 100 100 100 0 ФГ «Таврійський пасічник» займається як бджільництвом, так і вирощуванням столових сортів винограду. Це єдине господарство в Херсонській області, що має сертифіковану племінну пасіку. На ФГ «Таврійський пасічник» утримується близько 200 бджолиних сімей. Виробнича потужність виробництва меду у господарстві близько 4 тон в рік. В період з 2017 по 2020 роки в господарстві запроваджено виробництво меду-суфле (крем-меду) з повним циклом – починаючи зі збору меду з пасіки до упаковки та продажу. Розглянемо структуру витрат на виробництво продукції бджільництва ФГ «Таврійський пасічник» (табл. 2.11). 52 Таблиця 2.11. - Структура витрат у виробництві продукції бджільництва ФГ «Таврійський пасічник» за 2017 – 2021 рр., %* Показник 2017 2018 2019 2020 2021 2021/2017, +/- в. п. Вартість кормів 44 49 51 70 31 -13 Вартість пального і мастильних 8 6 11 10 18 +10 матеріалів Прямі витрати на оплату праці 31 35 25 11 18 -13 Відрахування на соціальні заходи 7 7 6 2 5 -2 Амортизація 3 1 3 5 27 +24 Оплата послуг сторонніх організацій 7 - Решта інших прямих та 3 2 - загальновиробничих витрат Будівельні матеріали для ремонту 2 1 3 - Усього витрат 100 100 100 100 100 0 ФГ «Таврійський пасічник» влітку 2018 року обладнало цех для викачування меду, придбали спеціальне обладнання, чим значно полегшився процес відкачування меду. Відтак, можна спостерігати зниження витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. Зростання показників за пальним і мастильними матеріалами, пов’язане з інфляцією та зростанням цін. Значне зростання амортизаційних відрахувань у 2021 р. є причиною введення в експлуатацію і переведення на баланс господарства лінії для фасування і виготовлення меду-суфле після завершення всіх будівельних робіт. З урахуванням того, що майже всі досліджувані підприємства також провадять експортну діяльність, наступним кроком доцільно дослідити динаміку експорту продукції бджільництва (рис. 2.8). 53 25000 20000 15000 10000 5000 0 2017 2018 2019 2020 2021 Мед Поділля Медовий Край Діоніс Мед Біхайв Асканія-Пак Бартнік Рис. 2.8. Динаміка обсягів експорту меду досліджуваними підприємствами за 2017-2021 рр. За даними рис. 2.8 слід зауважити, що з аналізованих підприємств лише ФГ «Таврійський пасічник» не займається експортом. Так, протягом досліджуваного періоду (2017-2021 рр.) нарощували обсяги експорту меду такі підприємства, як ТОВ «Біхайв», ТОВ «Діоніс Мед» та ТОВ «Медовий Край». При цьому обсяги експорту у ТОВ «СГП «Мед Поділля», ТОВ «Асканія-Пак» та «ТОВ «Бартнік» мали деякий спад з 2018 по 2020 роки. Причиною такої тенденції була позиція підприємств щодо несприятливої ситуації для їх маркетингових цілей на зовнішніх ринках у ціновій політиці (рис. 2.9). 54 600 500 400 300 200 100 0 2017 2018 2019 2020 2021 Бартнік виручка від експорту 10 13 20 5 26 Біхайв виручка від експорту 149 151 114 91 186 Медовий край виручка від експорту 44 117 81 50 255 Асканія-Пак виручка від експорту 7 48 107 101 243 Діоніс мед виручка від експорту 210 517 437 185 205 Мед Поділля виручка від експорту 174 187 162 42 139 Бартнік виручка від експорту Біхайв виручка від експорту Медовий край виручка від експорту Асканія-Пак виручка від експорту Діоніс мед виручка від експорту Мед Поділля виручка від експорту Рис. 2.9. Динаміка виручки від реалізації меду на експорт за 2017-2021 рр. 78 9 00 0 45 600 30 12 00 00 2017 2018 2019 2020 2021 Бартнік середня ціна експорту 41 49 51 20 42 Біхайв середня ціна експорту 46 60 62 23 50 Медовий край середня ціна експорту 51 57 59 30 50 Асканія-Пак середня ціна експорту 53 62 63 39 51 Діоніс мед середня ціна експорту 51 61 61 24 53 Мед Поділля середня ціна експорту 69 65 80 70 58 Бартнік середня ціна експорту Біхайв середня ціна експорту Медовий край середня ціна експорту Асканія-Пак середня ціна експорту Діоніс мед середня ціна експорту Мед Поділля середня ціна експорту Рис. 2.10. Динаміка середніх цін від реалізації меду на експорт за 2017-2021 рр. 55 Розглянемо асортимент продукції за досліджуваними підприємствами, оберемо з мінімальним та максимальним набором продукції (рис. 2.11 – 2.13). З досліджуваних підприємств саме ТОВ «СГП «Мед Поділля» характеризується мінімальним асортиментом продукції бджільництва, а саме це більш як третина – натуральний мед та близько чверті інша продукція бджільництва – віск, маточне молочко, пилок, прополіс. Рис. 2.11. Структура асортименту продукції ТОВ «СГП «Мед Поділля» (мінімальний набір) за 2021 р., % % натуральний мед мед-крем медові суміші подарункові набори питні меди медові цукерки інша продукція бджільництва () Рис. 2.12. Структура асортименту продукції ТОВ «Бартнік» (максимальний набір) за 2021 р., %* 56 ТОВ «Бартнік» представлений досить широкий асортимент продукції. Це дозволяє підприємству охоплювати значну частку ринку за рахунок диверсифікації продукції щодо різних споживацьких вподобань. Також слід розглянути асортимент продукції ТОВ «Медовий Край» (рис. 2.13), що дещо поступається за глибиною асортименту ТОВ «Бартнік», але має інші види продукції бджільництва. % 5 2 4 2 8 5 натуральний мед 4 57 мед-крем медові суміші 13 подарункові набори питні меди медові цукерки Рис. 2.13. Структура асортименту продукції ТОВ «Медовий Край» (максимальний набір), % Розглянемо глибину асортименту меду та іншої продукції бджільництва за досліджуваними підприємствами (табл. 2.12). 57 Таблиця 2.12. - Параметри асортименту досліджуваних підприємств галузі бджільництва у 2021 р. Назва Вид Широта Глибина асортименту підприємства діяльності асортименту ТОВ «Бартнік» Мед Мед Мед натуральний різнотрав’я (250 г, 400 г, 1200 г), натуральний мед натуральний гречаний (250 г, 400 г, 1200 г), мед натуральний соняшниковий (250 г, 400 г, 1200 г), мед натуральний акацієвий (250 г, 400 г, 1200 г), мед натуральний липовий (250 г, 400 г, 1200 г), мед елітний монофлорний вищого гатунку (500 г), мед натуральний в дерев’яній діжі (700 г) Мед-крем Крем мед натуральний квітковий різнотрав’я (400 г), крем-мед малина (250 г), крем-мед полуниця (250 г), крем-мед чорниця (250 г), крем-мед лимон (250 г) Медові Мед натуральний з пергою (250 г), мед натуральний суміші з квітковим пилком (250 г), мед натуральний з молочком матковим (250 г), мед натуральний з прополісом (250 г) Подарункові Мед натуральний подарунковий набір (5 шт по 250 набори г) Діпи, стіки Мед натуральний квітковий (25 г) Інше Інвентар для Днище, вулик, корпус на рамку Дадана, корпус на бджільництва рамку Рута, корпус на магазинну рамку, дашок, пилковловлювач, годівниця ТОВ «Асканія- Мед Мед Мед «квітковий» (400 г, 1000 г, 3000 г), мед Пак» натуральний «Луговий» (400 г, 1000 г), мед «Акацієвий» (400 г, 1000 г) Мед-крем Мед-крем «Класичний» (400 г), мед-крем «Шоколад» (250 г), мед-крем «Журавлина» (250 г), мед-крем «Імбир та лемонграсс» (250 г), мед-крем «Лимон та м’ята» (250 г), мед-крем «Чорниця» (250 г), мед-крем «Полуниця» (250 г), Мед-крем «Абрикос» (250 г) Медові Мед луговий з фундуком (250 г), мед луговий з суміші мигдалем (250 г), мед луговий з волоським горіхом (250 г) Діпи, стіки Мед «квітковий» (18 г), мед «квітковий» (12 г) ТОВ «Біхайв» Мед Мед Мед натуральний гречаний (250 г, 400 г), мед натуральний натуральний різнотрав’я (250 г, 400 г), мед натуральний соняшниковий (250 г, 400 г), мед натуральний акацієвий (250 г, 400 г) Мед-крем Крем-мед натуральний квітковий (250 г), крем-мед натуральний липовий (250 г), крем-мед натуральний ріпаковий (250 г), мед-крем FruBee з лимоном (250 г), мед-крем FruBee з чорною смородиною (250 г) Подарункові Подарунковий набір «Happy New Year» (3 види набори меду) подарунковий набір «Select» (3 види меду), подарунковий набір «Відкриття» (3 види меду), подарунковий набір «З України з любов’ю» (2 та 3 види меду) Мед Мед Мед соняшниковий, мед акацієвий, мед різнотрав’я натуральний 58 ФГ Мед-крем Мед суфле зі смаком вишні (140 г, 350 г), мед суфле «Таврійський зі смаком полуниці (140 г, 350 г), мед суфле зі пасічник» смаком банану (140 г, 350 г), мед суфле зі смаком шоколаду (140 г, 350 г), мед суфле зі смаком малини (140 г, 350 г), мед суфле зі смаком смородини (140 г, 350 г), мед суфле зі смаком обліпихи (140 г, 350 г), мед суфле зі смаком ківі (140 г, 350 г) Подарункові Подарунковий набір «Біла коробка» (4 види меду), набори подарунковий набір «Чорна коробка» (4 види меду), подарунковий набір «Скриня» (3 види меду) Інша Матки, віск Племінні матки, віск продукція бджільн. ТОВ «Діоніс Мед Мед Мед степовий (170 г, 250 г, 400 г, 700 г, 2500 г), мед Мед» натуральний луговий (170 г, 250 г, 400 г, 700 г, 2500 г), мед гречаний (170 г, 250 г, 400 г, 700 г, 2500 г) Медові Медовий десерт з волоським горіхом, медовий суміші десерт з арахісом, медовий десерт з мигдалем, медовий десерт з фундуком, медовий десерт з курагою, медовий десерт з родзинками, медовий десерт з ананасом, медовий десерт з соняшниковим насінням Діпи, стіки Мед степовий (20 г), мед луговий (20 г), мед гречаний (20 г) Інша Медова Гранола медова «Класична» (750 г, 600 г, 500 г, 350 продукція гранула г, 250 г, 50 г), гранола медова фруктово-ягідна (750 бджільниц г, 600 г, 500 г, 350 г, 250 г, 50 г), гранола медова з тва горіхами (750 г, 600 г, 500 г, 350 г, 250 г, 50 г), гранола медова фруктово-ягідна з горіхами (750 г, 600 г, 500 г, 350 г, 250 г, 50 г), батончик «Гранола» фруктово-ягідний (55 г) ТОВ «Медовий Мед Мед Мед з білої акації, мед Високогірний (Іван Чай), мед Край» натуральний «Травнений весняний збір», мед «Збір Карпатських трав», мед «Різнотрав’я Високогірне», мед з липи Мед-крем Крем мед з ягідами Медові Мед з прополісом, крем мед з горіхами та корицею, суміші мед форте (натуральний і квітковий пилок), віталізат мед (натуральний, прополіс і пилок) Подарункові Медова колекція набори Інша Питні меди «Мед питний» на травах, медовий бальзам продукція Медові Медові цукерки з чорниці бджільниц цукерки тва Продукція Прополіс очищений, пилок квітковий, перга бджільництва Інше Вироби з Воскова свічка, мило вівсяне з медом та козячим продукції молоком бджільництва Інвентар для Ложка дерев’яна для меду бдж-тва ТОВ «СГП Мед Мед Мед акації, мед із різнотрав’я, мед липи, мед гречки, «Мед Поділля» натуральний стільниковий мед Інша Продукція Віск, маточне молочко, пилок, прополіс продукція бджільництва бджільниц тва 59 Найбільш широкий асортимент серед досліджуваних підприємств у 2021 році був у ТОВ «Медовий Край», який включає в себе мед натуральний, медкрем, медові суміші, подарункові набори, питний мед, медові цукерки, іншу продукцію бджільництва (прополіс, пилок квітковий, пергу), а також вироби з продукції бджільництва та інвентар. Також одним із лідерів за широтою асортименту є ТОВ «Бартнік», що має, на відміну від ТОВ «Медовий Край», діпи та стіки. Що стосується глибини асортименту, то він досить різноманітний на усіх підприємствах. Якщо взяти категорію «мед натуральний», то можна помітити, що досить однотипний. Найбільш глибокий за цією категорією асортимент у ТОВ «Бартнік», ТОВ «Діоніс Мед» та ТОВ «Медовий край». Наступною складовою для аналізу маркетингової діяльності підприємств галузі бджільництва є ціна (price). Ціна на підприємствах галузі відіграє важливу роль, адже має прямий вплив на розмір отриманого прибутку і, як елемент комплексу маркетингу, має прямий вплив на обсяг реалізації, лояльність та психологічне сприйняття споживачів. Динаміка оптових закупівельних цін на мед соняшниковий за 2017 – 2021 рр. наведена на рис. 2.14. 60 50 47 48 40 38 29 30 27 20 10 1,15 1,7 1,39 1,12 1,6 0 2017 2018 2019 2020 2021 Ряд1 Ряд2 Ряд3 Ряд4 Ряд5 Рис. 2.14. Динаміка оптових закупівельних цін на мед соняшниковий заготівельниками 2017 – 2021 рр. 60 Аналізуючи оптову закупівельну ціну на соняшниковий мед (рис. 2.14) за 2017 – 2021 рр., найвищу ціну можна спостерігати на кінець 2018 р. та початок 2019 р. Це викликано неврожаєм у 2017 р. у ключових країнах експортерах. Зниження ціни на кінець 2019 р. зумовлене демпінгом цін основними країнами імпортерами за рахунок стабілізації світового виробництва і високою ціною у 2018 році. Найвищі ціни становлять на мед акацієвий та мед гречаний, а також на продукт з доданою вартістю – крем-мед. Наступною складовою аналізу маркетингової діяльності є елементи маркетингової політик розподілу – процес реалізації продукції. Реалізація виробленої продукції підприємствами галузі має сезонну залежність і здебільшого оптовий напрям збуту, проте частково присутня і роздрібна торгівля в незначному розмірі (рис. 2.15). Оптові покупці 24% Канали реалізації продукйії підприємств у галуза Реалізація через бджільництва посередницькі Роздрібна структури 17% реалізація місцевому населенню 9 % Експорт 28% Реалізація через Інтернет продажі тендери 12 % державним підприємствам 10% Рис. 2.15. Структура каналів реалізації продукції підприємств галузі бджільництва у 2021 р., % Канали реалізації інноваційних продуктів бджільництва можуть бути обмеженими, тому що для їх реалізації потрібна точна сегментація ринку і попередня робота з цільовою аудиторією. 61 ТОВ «Асканія-Пак» досить широко розвинена сітка каналів розподілу продукції бджільництва та інших суміжних продуктів. Найбільшу питому вагу займають такі канали реалізації як супермаркети, заклади швидкого харчування та експорт, що становлять майже третину об’єму загального обсягу реалізації продукції підприємством. Також підприємство співпрацює із державними підприємствами (7 %), готелями (2 %), різними виробниками у сфері харчування та іншими підприємствами. Для ФГ «Таврійський пасічник» основними покупцями виступає населення (реалізується мед, бджоломатки та мед-суфле), підприємства харчової промисловості та заклади, де споживається продукція бджільництва безпосередньо як їжа. Підприємства галузі бджільництва використовують з різною частотою окремі засоби маркетингових комунікацій. Хоч в окремих підприємствах (ФГ Таврійський пасічник) цей процес знаходиться на етапі впровадження, проте має величезне значення для просування продукції. Маркетингові комунікації значно розширюють поінформованість про підприємство, підвищують його конкурентоспроможність, впізнаваність торгової марки та значення на регіональному та місцевому рівнях, створюють позитивний імідж та покращують існуючий (табл. 2.13). Таблиця 2.13. - Використання засобів маркетингових комунікацій підприємствами галузі бджільництва у 2021 р. Вид ТОВ ТОВ ТОВ ФГ ТОВ ТОВ ТОВ «СГП використовуваних «Бартнік» «Асканія «Біхайв» «Таврійський «Діоніс «Медовий «Мед маркетингових Пак» пасічник» Мед» Край» Поділля» комунікацій Друкована Так Так Так Періодично Так Періодично Періодично реклама, рекламні оголошення Прямий продаж Ні Ні Ні Так Ні Так Ні Спонсорство Так Так Так Ні Так Ні Ні Участь у Так Так Так Періодично Так Періодично Так виставках, ярмарках, конференціях Просування в Так Так Так Так Так Так Так соціальних мережах Інше (сайт, SEO) Так Так Так Ні Так Так Так 62 В умовах постійної конкуренції важливо значну роль відводити маркетинговим заходам на підприємстві з метою не лише утримання, але й посилення позицій підприємства на певному ринку. Проте, стаття витрат на «маркетинг і збут» відсутня у звітності значної частини досліджуваних підприємств. Динаміка ефективності маркетингової діяльності ТОВ »Бартнік» представлена в табл. 2.14. Таблиця 2.14. - Динаміка показників ефективності маркетингової діяльності ТОВ «Бартнік» за 2017 – 2021 рр., тис. грн. Показник Рік 2021/2017, 2017 2018 2019 2020 2021 % Прибуток 15984 29547 2295 -12577 22977 144 Витрати на збут і маркетинг 9897 8769 9789 9207 8429 85 Припадає прибутку на 1 грн. 1,62 3,37 0,23 -1,37 2,73 169 витрат на збут і маркетинг, грн. Витрати на збут і маркетинг ТОВ «Бартнік» за останні 5 років показують різну тенденцію змін. Так, найвища ефективність маркетингової діяльності підприємства була у 2018 році, що підтверджують і зовнішньоекономічні показники в Україні (максимальні значення до 2021 р.) за обсягом і вартістю експорту. Це говорить про те, що підприємство при можливості отримати більшу вигоду на світовому ринку продукції бджільництва, зосереджує свої переваги на експорті. Розглянемо ефективність маркетингової діяльності ще одного лідера на ринку продукції бджільництва ТОВ «Асканія-Пак» в табл. 2.15. Таблиця 2.15. - Динаміка показників ефективності маркетингової діяльності ТОВ «Асканія-Пак» за 2018 – 2021 рр., тис. грн Показник Рік 2021/2018, % 2018 2019 2020 2021 Прибуток 75 1945 989 360 4,8 Витрати на збут і маркетинг 56987 50054 38389 24547 43 Припадає прибутку на 1 грн. витрат 0,001 0,04 0,03 0,01 11 на збут і маркетинг, грн. Аналізуючи динаміку ефективності маркетингової діяльності ТОВ «Асканія-Пак» можна сказати, що витрати на збут і маркетинг зменшуються, але 63 ефективність маркетингової діяльності має позитивну тенденцію зростання, про що говорить і показник чистого прибутку. Зниження витрат на збут і маркетинг викликане тим, що підприємство у 2018-2019 рр. значно охоплювало внутрішній ринок, а з 2020 р. більше зосереджується на експорті продукції. Динаміка ефективності маркетингової діяльності ТОВ «Діоніс Мед» представлена в табл. 2.16. Таблиця 2.16. - Динаміка показників ефективності маркетингової діяльності ТОВ «Діоніс Мед» за 2019 – 2021 рр., тис. грн Показник Рік 2021/2019, 2019 2020 2021 % Прибуток -47000 -32122 -6501 - Витрати на збут і маркетинг 14000 19405 20500 146 Припадає прибутку на 1 грн. витрат -3,36 -1,66 -0,32 - на збут і маркетинг, грн. Видно з табл. 2.16, підприємство за останні 3 роки отримує збитки. Але в динаміці ці збитки скорочуються. Однак, як можна помітити, підприємство збільшує витрати на маркетинг і збут, тим самим і показник ефективності маркетингової діяльності прямує до позитивного значення, що говорить про ефективну маркетингову діяльність в цілому. Крім виробництва основних видів товарної продукції (мед, віск, прополіс) в умовах середньостатистичного підприємства можливо здійснювати виробництво та реалізації інших товарних видів продукції. За наявності необхідних документів та ліцензій, обладнання та кваліфікованого персоналу у структурі товарної продукції доцільно виробляти інноваційні види продукції. 64 2.3. Оцінювання розвитку підприємств на ринку продукції бджільництва З метою визначення пріоритетів стратегічного розвитку галузі бджільництва та стратегічних орієнтирів підприємств галузі проведемо SWOT- аналіз для різних суб’єктів ринку, для експортерів (табл. 2.17). Таблиця 2.17. - SWOT-аналіз галузі бджільництва для експортерів Зовнішні чинники Можливості (О): Загрози (Т): - лідируюча світова позиція за - складне глобальне валовим обсягом виробництва та середовище з рівнем споживання меду на душу низькими цінами на населення у країні; мед; - наявність вільних світових ніш у -фальсифікації та відповідному сегменті світового шахрайство на ринку агропродовольчого ринку з меду одночасно сильними конкурентними позиціями на ньому України; - незадоволений попит на міжнародному ринку бджолопродукції; -зростання попиту на природні підсолоджувачі, такі як мед; -зростаюча обізнаність про користь меду (антиоксиданти); - споживачі бажають знати склад продуктів та звідки вони походять (прозорість); - попит на монофлорні види меду; - надійна система простежуваності, щоб зменшити ризики та покращити довіру споживача до походження та якості меду Внутрішні Сильні сторони (S): S+O стратегії S+T стратегії чинники - висока якість - формування позитивного іміджу - створення бджолопродукції; на світовому ринку меду; регульованої біржі з - експорто- - створення національного бренду купівлі/продажу меду спроможність галузі України та продукції - стратегія страндартизації у бджільництва з процесі виходу на зовнішні ринки моніторингом якості - стратегія розвитку ринків у та простежуваності до географічному аспекті виробника Слабкі сторони (W): W+O стратегії W+T стратегії - значні обсяги меду - входження на новий ринок - втрата статусу експортується як іноземних конкурентів якісного виробника сировина для меду подальшої фасовки і переробки 65 Розглянемо також SWOT-аналіз для підприємств-виробників на внутрішньому ринку (табл. 2.18). Таблиця 2.18. - SWOT-аналіз галузі бджільництва для виробників на внутрішньому ринку Зовнішні чинники Можливості (О): Загрози (Т): - створення кластерів; -мінливість і недосконалість - передача досвіду; нормативно-правової бази; - державна підтримка розвитку; - витрати на наукові дослідження на - відповідальність за низькому рівні; виробництво та більша - привабливість галузі обізнаність споживачів з питань бджільництва для інвесторів якості та безпеки продукції; занизька; - відсутність єдиного - нестабільна політична ситуація; національного бренду; - демографічна та соціальна криза - розвиток селекційно- сільських територій; племінної справи - недостатня поінформованість населення - глобальні кліматичні зміни Внутрішні Сильні сторони (S): S+O стратегії S+T стратегії чинники - високий рівень - створення ланцюга доданої - формування маркетингового диференціації вартості для бджолопродукції; забезпечення для просування бджолопродукції; - збільшення обсягів продажу продукції - українці мають продукції галузі; бджільництва; високу лояльність до - збільшення рівня - подолання бар’єрів, що заважають вітчизняної продукції; рентабельності галузі; створювати ланцюжки доданої - сприятливі - створення кластерів для вартості; природно-кліматичні об’єднання дрібних та середніх - боротьба з тіньовим ринком умови; виробників бджільництва; - підвищення - боротьба з ухиленням від податків зайнятості та розвитку і місцевих зборів сільських територій Слабкі сторони (W): W+O стратегії W+T стратегії - недосконале - активізація різних форм - недоотримання запланованого нормативно-правове підприємницької діяльності; прибутку; забезпечення галузі; - розширення асортименту - скорочення обсягів продажу; - недостатній рівень продукції з доданою вартістю; -зниження державної підтримки - створення центрів для конкурентоспроможності товаровиробників навчання та підвищення підприємств галузі бджільництва медової продукції; кваліфікації дрібних - недосконала товаровиробників; автоматизація - підвищення поінформованості робочих процесів серед потенційних споживачів виробників бджолоіндустріії; - неефективна система мотивації та стимулювання праці бджолярів; - нерозвиненість системи маркетингу в товаровиробників; - недостатня кількість доступних лабораторій для дрібних виробників 66 До основних зовнішніх можливостей, які сприяють розвитку агробізнесу в цілому і підприємств-виробників продуктів бджільництва зокрема, можна віднести: наближеність до основних та найбільших імпортерів продукції бджільництва за географічним розташуванням України; обсяг валового виробництва у топ п’ятірці світових виробників; високий рівень споживання меду на душу населення у країні; формування конкурентоспроможних регіональних маркетингових кооперативів; можливість виробляти екологічно чисту продукцію бджільництва; розвиток бджільництва як підприємницької діяльності для самозайнятості сільського населення; наявність вільних ніш на світовій арені агропродовольчого ринку, де Україна має конкурентні переваги. До зовнішніх загроз належать: соціальна та політична нестабільність в Україні; привабливість галузі бджільництва для інвесторів занизька; експансія зарубіжних товаровиробників на внутрішній ринок продуктів харчування, у результаті чого відбувається деяке гальмування вітчизняного підприємництва та відтік капіталу; глобальні та локальні екологічні проблеми; невисока цінова конкурентоспроможність продукції, порівняно з дешевими аналогами. Окремо слід виділити загрозу, що стосується глобальних змін клімату, що впливає на бджільництво в усьому світі, у тому числі і на діяльність виробників меду в Україні. Так, негативно впливають на зимівлю бджіл останнім часом майже безсніжні і теплі зими з коливанням температури від мінусу до плюсу. Кліматичні зміни впливають, як на біологічний розвиток бджолосімей, так і на їх продуктивність медозбору в цілому. І звичайно, це все ускладнює роботу бджоляра та має негативний вплив на галузь бджільництва. У 2021 році основний медозбір було отримано влітку за рахунок гречки, соняшнику та різнотрав’я, так як навесні цвітіння акації та садів майже не було. Альтернативою меду із соняшнику, як одного з найнижчих в ціновій категорії, є можливість збільшення збору рапсового меду. За статистичними даними, партії рапсового меду за 2021 рік незначні. Культура починає цвітіння в середині травня. Але більшість пасік не готові до інтенсивного медозбору через слабкі бджолосім’ї. Виходом з даної ситуації може бути – це розведення порід 67 бджолосімей, в яких бджоломатка починає відкладати яйця в кінці березня і вже на початку травня має продуктивність у 2000-3000 яєць на добу, що формує сильні сім’ю, готову до продуктивної роботи медозбору. Ціна рапсового меду за кордоном у середньому прирівнюється вартості елітних сортів. Це тому, що такий мед має салоподібну консистенцію, приємний білосніжний колір та ніжний аромат. У майбутньому будуть найбільш конкурентоспроможними пасічники, в яких у середині травня будуть сильні бджолосім’ї. Стосовно внутрішніх чинників, до сильних сторін галузі бджільництва віднесено: сприятливі природно-кліматичні умови і ресурсний потенціал; наявність значної кількості екологічно незабруднених земель; якість продукції бджільництва на високому рівні; українці дуже лояльні до вітчизняної продукції; можливості диверсифікації; високий рівень концентрації людського капіталу з високою кваліфікацією та досвідом; галузь бджільництва має значний експортний потенціал та історично користується популярністю серед сільського населення. Якщо характеризувати слабкі сторони, то це: слабкий рівень державної підтримки товаровиробників галузі бджільництва; недостатнє нормативноправове забезпечення; низький рівень наукоємності продукції, а також слабо розвинена інформатизація галузі та впровадження інновацій; ринкова і виробнича інфраструктура галузі бджільництва потребує більш прогресивного розвитку; зайнятість сільського населення не носить бізнесового або підприємницького характеру; диспаритет цін; проблемний фінансовий стан підприємств-виробників; погіршення соціально-демографічної ситуації та її незворотність у сільській місцевості; радіаційне забруднення значних площ через аварію на Чорнобильській АЕС. Найкращий можливий сценарій галузі бджільництва України на майбутнє можна зробити через співставлення сильних сторін і зовнішніх можливостей (S+O). Так, розвивається підприємницька діяльність у сільській місцевості, що підвищує якість життя сільського населення. Це в свою чергу формує позитивний мікроклімат галузі бджільництва. На макрорівні імідж України на 68 високому рівні, що підвищує інвестиційну активність. Експортний потенціал продукції бджільництва зростає. Активізується розвиток виробничої та туристичної інфраструктури. Рівень конкурентоспроможності продукції бджільництва на високому рівні та забезпечується розвиток суміжних галузей господарства. За таким сценарієм у довгостроковій перспективі розвиток галузі бджільництва забезпечить створення національного бренду України як найкращої медової держави. З метою аналізу впливу зовнішніх чинників на розвиток галузі бджільництва в цілому використаємо PEST-аналіз. Для оцінки ключових ринкових тенденцій галузі на практиці широко використовують методику PESTаналізу, а результати такого аналізу можна використовувати для визначення списку загроз і можливостей при складанні SWOT-аналізу ринкової діяльності підприємства. Представлений зазвичай у вигляді 4 квадрантів, кожен з яких відповідає окремому напряму: політика, економіка, соціальне середовище, технологічний напрям (табл. 2.19). Таблиця 2.19. - PEST-аналіз впливу факторів на розвиток підприємств галузі бджільництва РOLITICAL ЕCONOMICAL – Стійкість політичної влади – Темпи зростання економіки – Бюрократизація і рівень корупції – Рівень інфляції та процентні ставки – Незалежність ЗМІ – Курси основних валют – Прагнення до протекціонізму галузі – Рівень безробіття, розмір та умови оплати праці – Ступінь захисту інтелектуальної власності – Рівень розвитку підприємництва та бізнес- – Законодавство з охорони навколишнього середовища середовища – Кредитно-грошова і податково-бюджетна політика – Законодавство, що регулює правила роботи у галузі країни бджільництва – Ступінь глобалізації та відкритості економіки – Можливість розвитку військових дій – Регулювання експортної діяльності – Рівень розвитку банківської сфери SOCIO-CULTURAL ТECHNOLOGICAL – Рівень охорони здоров’я та освіти – Рівень інновацій і технологічного розвитку галузі – Ставлення до імпортних товарів і послуг – Витрати на дослідження і розробку – Ставлення до роботи, дозвілля у певному віці – Законодавство у сфері технологічного оснащення – Вимоги до якості продукції та сервісу галузі – Спосіб життя і звички споживання – Розвиток і поширення інтернету, розвиток – Розвиток релігії та інших вірувань мобільних пристроїв – Ставлення споживачів до натуральних і екологічно – Доступ виробників і переробників до новітніх чистих продуктів технологій – Темпи скорочення населення – Ступінь використання, впровадження та передачі – Імміграційні настрої технологій – Розмір і структура сім’ї 69 Існують нормативно-правові акти та інструкції, але відсутній комплексний підхід до вирішення питань розвитку галузі. Необхідна активна взаємодія у написанні відповідних законів, міжсекторальна співпраця, щоб зберегти бджіл, застосовуючи превентивні заходи. Наявні проблеми з кормовою базою для бджіл, адже у господарствах з’являється все більше монокультур. Доцільно розширювати площі під медоносні культури. Також проблематика є у племінній справі та селекції бджіл. Наразі чинним в Україні є план породного районування у бджільництві, затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19.02.2021 року. Аналіз підприємницького середовища України свідчить про негативний вплив факторів макросередовища, що зумовлюють обмежену місткість вітчизняного ринку продукції бджільництва і при таких умовах унеможливлюють використовувати весь потенціал експорту галузі [174]. Для вирішення цієї проблеми, важливим завданням є розвиток і удосконалення інфраструктури ринку продукції бджільництва. Звичайно, це включає і автоматизацію та інформатизацію галузі, оптимізацію та ефективне використання маркетингових інструментів, впровадження довгострокової стратегії розвитку галузі з акцентом на стратегічні зони господарювання. Наукового обґрунтування вимагає стратегія виходу вітчизняних товаровиробників на міжнародну арену, враховувати внутрішні сильні і слабкі сторони як вітчизняної економічної системи в цілому, так і галузі зокрема. Базуватись на передових досягненнях світової теорії і практики, опираючись на зовнішні можливості і загрози. Оцінювання діючої маркетингової стратегії підприємства неможливо лише за одним узагальнюючим показником, тому що вона охоплює різні напрями ринкової діяльності та спрямована на виконання різних функцій. Оцінюють стратегію за успішністю їх реалізації. Іноді трапляється так, що стратегія розроблена на високому науковому рівні, однак її впровадження не дає очікуваних результатів (наприклад, невдало організований процес управління 70 порушує планові терміни виведення нових інноваційних продуктів на ринок, внаслідок чого підприємство зазнає збитків). Крім того, оцінювання діючої стратегії здійснюється в основному у вигляді аналізу правильності і достатності урахування чинників та детермінант, що визначають можливості впровадження та реалізації стратегії. Економічні результати ринкової діяльності підприємства вважають головним критерієм якості обраної стратегії, а в кінцевому результаті процедура оцінювання діючої стратегії полягає в одному: чи призвела обрана стратегія до виконання місії та досягнення підприємством встановлених ринкових цілей. Вважаємо, що це і є основним критерієм оцінки обраної стратегії. Найефективнішими індикаторами стратегічної діяльності підприємства вважається: 1. Збільшення або зменшення частини ринку, яку контролює підприємство; 2. Динаміка доходів підприємства порівняно з динамікою прибутків конкурентів; 3. Тенденції отримання підприємством чистого прибутку і швидкість повернення інвестицій; 4. Динаміка збільшення обсягів продажів продукції [14]. З урахуванням специфіки галузі слід доповнити цей перелік характеристиками виконання експортних та функціональних стратегій підприємств. Враховуючи специфіки галузі (перелік показників доповнений в частині товарної та комунікаційної політики) оцінимо діючі маркетингові стратегії експортоорієнтованого підприємства ТОВ «Бартнік» та виробника продукції бджільництва ФГ «Таврійський пасічник» (табл. 2.20 та 2.21). За даними таблиці 2.20 можемо стверджувати про переважання негативних тенденцій щодо реалізації базової стратегії підприємства і незабезпечення процесів зростання, та в цілому позитивну динаміку щодо окремих функціональних стратегій. 71 Таблиця 2.20. - Оцінка показників ефективності маркетингового стратегічного набору ТОВ «Бартнік» за 2020-2021 рр. Вид стратегії Показник Формула розрахунку Розрахунок Зростання/спад ефективності Базова Середньорічний темп РЧ = √РЧ1/РЧ0, Мед зростання зміни абсолютної де – РЧ середньорічний 3,49/2,61= 1,33 ринкової частки темп зміни абсолютної підприємства ринкової частки; РЧ1– кінцевий рівень динаміки абсолютної ринкової частки, %; РЧ0 – початковий рівень динаміки абсолютної ринкової частки Мед-крем, зростання медові суміші, набори, діпи 3,19/2,75= 1,16 Інвентар для зростання бджільництва 2,02/1,86=1,09 Зовнішньо- Середньорічний темп В = √Вn/В0, Виручка від зростання економічна зміни виручки від де B – середньорічний реалізації на (експортна) реалізації продукції на темп зміни виручки від зовнішніх ринках стратегія зовнішньому ринку реалізації, 139496620/418098 Вn – кінцевий рівень 89= 3,34 динаміки обсягу реалізації продукції, грн.; Вo – початковий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, грн.; n – число рівнів ряду динаміки Відсоток експорту у Зміна обсягів експорту 0,79-0,34 = 0,45 спад загальній виручці у загальній виручці Цінова Середньорічний темп P = √Pn/Po, Мед зростання зміни ціни реалізації де P – середньорічний соняшниковий одиниці продукції темп зміни ціни; Pn – 193/157=1,23 кінцевий рівень динаміки ціни одиниці продукції, грн/кг; Po – початковий рівень динаміки ціни одиниці продукції, грн/кг; n – число рівнів ряду динаміки Мед-крем зростання класичний 320/289=1,12 Медова суміш (з зростання маточним молочком) 336/305=1,1 Інвентар для зростання бджільництва (вулик) 2098/1980=1,06 72 Товарна Середньорічний темп Q = √Qn/Qo, Мед зростання зміни обсягу реалізації де Q – середньорічний 2812552/1813070= продукції темп зміни обсягу 1,6 реалізації; Qn – кінцевий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, кг або шт.; Qo – початковий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, кг або шт.; n – число рівнів ряду динаміки Мед-крем зростання 118654/105876=1, 12 Медові суміші Спад 35445/42567=0,83 Інвентар для Зростання бджільництва (вулик) 2112/1908=1,11 Ступінь Зміна відношення 0,38 / 0,32 = 1,2 Зростання інноваційності кількості інноваційних асортименту асортиментних позицій до усієї сукупності асортиментних позицій Збутова Збільшення кількості Абсолютний приріст Мед 6/5=1,2 Зростання каналів розподілу кількості каналів розподілу 2020/2019 Мед-крем, медові Зростання суміші, набори, діпи 3/2=1,5 Інвентар для 0 бджільництва 1/1=1 Комунікаційна Покращення Участь у Зростання Зростання комунікацій із виставках/ярмарках споживачами на цільовому ринку Охоплення аудиторії в 1769/1354 = 1,3 Зростання Facebook та Instagram Видно дотримання підприємством ТОВ «Бартнік» стратегічного напряму зростання з орієнтацією на зовнішні ринки. Проте зростання в цілому супроводжується невиконанням зовнішньоекономічної стратегії функціонування підприємства, оскільки Виручка від реалізації на зовнішніх ринках та частка експорту в загальній виручці. ТОВ «Бартнік» потребує перегляду базової стратегії – стратегії зростання та розробки детальних механізмів її реалізації. Є проблеми і з реалізацією цінової стратегії за основним видом продукції, що потребує 73 ретельного аналізу і прогнозування цін. Аналогічні висновки можна зробити для ФГ «Таврійський пасічник» (табл. 2.21). Таблиця 2.21. - Оцінка показників ефективності маркетингового стратегічного набору ФГ «Таврійський пасічник» за 2020 – 2021 рр. Вид Показник Формула розрахунку Розрахунок Зростання/спад стратегії ефективності Базова Середньорічний РЧ = √РЧ1/РЧ0, Мед 0,34/0,24=1,42 Зростання стратегія темп зміни де РЧ – середньорічний темп абсолютної ринкової зміни абсолютної ринкової частки підприємства частки; РЧ1 – кінцевий рівень динаміки абсолютної ринкової частки, %; РЧ0 – початковий рівень динаміки абсолютної ринкової частки, % Подарункові набори спад 0,02/0,10=0,2 Мед-крем Зростання 0,47/0,32=1,46 Середньорічний В = √Вn/В0, Виручка від Зростання темп зміни виручки де B – середньорічний темп реалізації від реалізації зміни виручки від реалізації, 152300/120510=1,26 продукції Вn – кінцевий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, грн; Вo – початковий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, грн; n – число рівнів ряду динаміки Цінова Середньорічний P = √Pn/Po, Мед Зростання темп зміни ціни де P – середньорічний темп 73/70=1,04 реалізації одиниці зміни ціни; Pn – кінцевий продукції рівень динаміки ціни одиниці продукції, грн/кг; Po – початковий рівень динаміки ціни одиниці продукції, грн/кг; n – число рівнів ряду динаміки Мед-крем Зростання 140/125=1,12 Подарункові набори Зростання 350/320=1,09 Товарна Середньорічний Q = √Qn/Qo, Мед Зростання темп зміни обсягу де Q – середньорічний темп 1332/724=1,84 реалізації продукції зміни обсягу реалізації; Qn – кінцевий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, кг; Qo – початковий рівень динаміки обсягу реалізації продукції, кг; n – число рівнів ряду динаміки Мед-крем Зростання 355/200=1,78 Подарункові набори спад 24/30=0,8 Інша продукція 0 бджільництва (віск, маточне молочко, пилок, прополіс) 74 Ступінь Зміна відношення кількості 0,69 /0,44 = 1,56 Зростання нноваційності інноваційних асортиментних асортименту позицій до усієї сукупності асортиментних позицій Збутова Збільшення кількості Абсолютний приріст кількості Мед Зростання каналів розподілу каналів розподілу 2020/2019 4/3=1,3 Мед-крем 3/1=3 Зростання Подарункові набори Зростання 2/1=2 Діюча стратегія та ринкові дії ФГ «Таврійський пасічник» відповідають комбінованій стратегії, що включає стратегію зростанню за більшості напрямів, а також стратегію стабілізації, тобто підтримання конкурентних переваг. Підприємству необхідно звернути увагу на розвиток портфеля бізнесу з використанням матричних методів. Висновки до розділу 2 1. Виявлена тенденція зростання споживчого попиту на український мед на зовнішніх ринках, що дозволяє зробити висновок відносно подальших перспектив України на світовому ринку меду і продуктів бджільництва. Оцінювання поточного стану галузі бджільництва засвідчило, що Україна належить до четвірки основних світових виробників меду за обсягами виробництва та є одним з лідерів за обсягами експорту продуктів бджільництва. Вітчизняний мед експортується переважно у США та країни ЄС. Виявлено що світовий ринок продукції бджільництва має потенціал, крім того, прослідковується тенденція зростання цін на продукцію, що робить цей ринок привабливим для вітчизняних товаровиробників. 2. Аналіз структури витрат підприємств галузі бджільництва показує, що основними статтями витрат підприємств-виробників меду (ТОВ «Біхайв» та ФГ «Таврійський пасічник» є прямі трудові витрати і вартість кормового меду (цукру); основними статтями витрат підприємств-продавців, орієнтованих на 75 експорт, є інші операційні витрати, що включають витрати на маркетинг і просування. 3. Дослідженнями встановлено, що найширший асортимент серед досліджуваних підприємств у 2021 році був у ТОВ «Медовий Край», який включає в себе мед натуральний, мед-крем, медові суміші, подарункові набори, питні меди, медові цукерки, іншу продукцію бджільництва (прополіс, пилок квітковий, пергу), а також вироби з продукції бджільництва та інвентар. Також одним із лідерів за широтою асортименту слід відзначити ТОВ «Бартнік», що має, на відміну від ТОВ «Медовий Край», діпи та стіки. Найбільш глибокий асортимент у ТОВ «Бартнік», також лідерами можна виділити такі підприємства, як ТОВ «Діоніс Мед» та ТОВ «Медовий край». 4. Аналіз середніх цін реалізації меду на експорт за досліджуваними підприємствами показав, що спостерігається позитивна динаміка тільки до 2018 року. Зниження середніх цін в 2020 р. за експортними контрактами викликане перенасиченням виробництва меду на світовому ринку, зокрема, й фальсифікованим продуктом, де також і згадувалась Україна. У 2021 році відбулося подальше зростання цін, що відображає загальну тенденцію до зростання. 5. Виявлено що використання комунікацій підприємствами галузі чітко диференціюється залежно від масштабів діяльності, широти асортименту, ступеня переробки продукції та орієнтації на експорт або на внутрішній ринок, і значною мірою пояснюється ринковою необхідністю. 6. Проведений аналіз стратегічного набору аналізованих підприємств показав, що в цілому діюча стратегія та ринкові дії ФГ «Таврійський пасічник» відповідають комбінованій стратегії. Можна стверджувати також про реалізації базової стратегії підприємства ТОВ Бартнік як стратегії зростання та переважання негативних проявів у сфері реалізації експортної стратегії, та в цілому позитивну динаміку щодо окремих функціональних стратегій. 76 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БДЖІЛЬНИЦТВА 3.1. Заходи реалізації стратегії економічного розвитку підприємств бджільництва Вирішення проблем підвищення ефективності підприємств бджільництва є однією з найважливіших завдань сучасного розвитку її економіки та суспільства в цілому. Значення підприємств бджільництва зростає завдяки використанню людиною корисних властивостей його продуктів (харчових, лікувальних, технологічних та інше), а також посиленню необхідності (зважаючи масові загибелі інших комах - запилювачів ентомофільних рослин) обпилювальної діяльності бджіл. На відміну від більшості галузей сільського господарства, що використовують як вихідну сировину ентомофільні рослини, бджільництво забезпечує відтворення функції природних і штучних біоценозів. Тим самим підприємства бджільництва сприяють відновленню і примноженню ресурсного потенціалу сільського, лісового і паркового господарства. Підприємства забезпечують додаткову зайнятість різних груп населення, сприяють збільшенню їх доходів за рахунок реалізації надлишків продукції. Бджільництво є і різновидом активного оздоровчого відпочинку. При застосуванні нових технологій переробки меду і виробництва на його основі можна отримувати інші продукти бджільництва, дієтичні засоби та добавок до їжі. Вважається що найбільшого поширення отримають наступні організаційно-правові форми господарювання: аматорське бджільництво; селянське (товарне ведення на екстенсивній основі); фермерське (товарне ведення на інтенсивній основі у складі багатогалузевої фірми); професійне або промислове (товарне, ведене на інтенсивній основі на базі крупної бджоло 77 ферми, що є єдиним джерелом доходу власника); напів професійне (порівняно невелика бджоло ферма промислового типу як додаткове джерело доходів власника); кооперативне (бджільницьке товариство, члени якого самостійно, але за єдиною технологією виробляють продукцію бджільництва, а також організовано збувають її); акціонерне (велике бджільницьке підприємство промислового типу з найманою робочою силою, створене на акціонерний капітал) [68]. Галузь можна доповнити такими організаційно-правовими формами, як: державні спеціалізовані бджільницькі господарства; підсобні бджільницькі господарства при державних (муніципальних), колективних та приватних організаціях; бджільницькі господарства (бджоло ферми і пасіки) у складі великих інтегрованих систем (агрофірм, агрокомбінат, агроконсорціум, тощо); бджільницькі господарства, створені на основі іноземного співробітництва. Зростаюче значення для розвитку підприємств бджільництва мають заходи державного регулювання цін, гарантованих закупівель та інвестиційної підтримки. Сучасні машини та обладнання, необхідні для інноваційної діяльності, є дорогими і не завжди доступні для значної більшості бджоло пасік. Тому одним з найважливіших напрямів розвитку підприємств бджільництва є координуюча роль держави в частині пільгового кредитування різних форм кооперації: виробничої, споживчої, заготівельної, постачальницько-збутової, кредитної та інших. Розробка та реалізація концепції сталого розвитку підприємств країни на період до 2025 р з урахуванням участі всіх зацікавлених сторін повинна бути орієнтована на істотне поліпшення їх фінансування. Основними джерелами фінансування можуть бути кредитори, приватні інвестиції великих вітчизняних і зарубіжних компаній, а також власні накопичення пасічників і їх кооперативних формувань. Привабливість бджільництва для інвестування буде зростати в міру підвищення загального рівня стабільності економіки та поширення знань про високі цінності натуральних продуктів бджільництва, зниження економічних ризиків, створення більш розвиненої інфраструктури. 78 Метою «Стратегії розвитку підприємств бджільництва» має стати збільшення кількості бджолосімей в підприємств бджільництва, збільшення валового виробництва продукції та підвищення рівня товарності, розвиток ринку продуктів бджільництва, зокрема експортного потенціалу. Впровадження Стратегії повинно б забезпечити ефективну державну фінансову підтримку підприємств бджільництва, покращити технологію виробництва на основі інновацій, забезпечити технологічні вимоги щодо обробітку ентомофільних сільськогосподарських рослин та ветеринарне забезпечення бджолосімей, сприяти покращенню екологічних параметрів бджоло продукції. З метою сприяння розвитку підприємств бджільництва доцільно забезпечити виділення державних дотацій для всіх типів таких підприємств. Зокрема суму коштів необхідно диференціювати залежно від розміру підприємства, рівня товарності бджоло продукції, інноваційності виробництва та одержання додаткових продуктів бджільництва – пилку, прополісу, маточного молочка та інших. Дані продукти можуть бути сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів і забезпечувати не малий дохід підприємствам бджільництва. Використання Стратегії забезпечить збільшення кількості бджолиних сімей по Україні до 6, 0 млн., виробництва валового меду до 120 тисяч тон і воску до 2,8 тис. тон, продукції для потреб медичної, фармацевтичної та інших галузей народного господарства. Запровадження інноваційних технологій утримання і розведення бджіл забезпечить відповідну промислову основу виробництва продуктів бджільництва. Виходячи із вище наведених пропозицій та провівши відповідні розрахунки з’ясовано, що основні показники розвитку підприємств бджільництва на період 2021-2025 рр. будуть зростати (табл. 3.1). 79 Таблиця 3.1. Основні показники розвитку підприємств бджільництва на період 2021-2025 рр. (фактичне і заплановане) Показники Роки 2021 2022 2023 2024 2025 Кількість бджолосімей, млн. 3,5 4,0 4,5 5,0 6,0 Виробництво меду, тис. т. 75,0 85,0 90,0 95,0 100,0 Виробництво бджолиного воску, тис. т 1,6 2,0 2,2 2,4 2,8 Відповідно до стратегії в табл. 3.2 , наведені основні джерела фінансування підприємств бджільництва в Україні на період 2021-2025 рр. Таблиця 3.2. Основні джерела фінансування підприємств бджільництва в Україні на період 2021-2025 рр., млн. грн. Показники Роки 2021 2022 2023 2024 2025 Забезпечення встановленого рівня якості продукції 100 110 130 150 170 та удосконалення — всього на утримання бджолосімей: — за рахунок державного 40 45 55 65 75 — за рахунок інших джерел 60 65 75 85 95 На виробництво продукції: — за рахунок державного 20 20 20 20 20 — за рахунок інших джерел 30 35 45 55 60 — всього 50 55 65 75 80 На запилення ентомофільних сільськогосподарських 25 35 30 25 25 рослин – всього — за рахунок державного 10 10 10 10 10 — за рахунок інших джерел 15 25 20 15 15 Всього: 175 200 225 250 255 в т.ч.: 70 80 90 100 105 — за рахунок державного бюджету — за рахунок інших джерел 105 120 135 150 150 Отже, впровадження Стратегії забезпечить вирішення окремих проблем підприємств бджільництва, а саме запровадження сучасних інноваційних технологій виробництва продукції, її переробки та фасування, покращення рівня селекційно-племінної роботи на пасіках, ветеринарно-санітарного обслуговування бджіл, вдосконалення організаційно-правового забезпечення та покращення інфраструктури. 80 Важливою складовою організаційного процесу в діяльності підприємств бджільництва є перевезення бджолиних сімей до медозборів. Даний метод в бджільництві використовують не всі підприємства, так як в певній мірі зростають транспортні витрати. Економічна стійкість підприємств бджільництва залежить від економічної ефективності виробництва, яка в свою чергу характеризується показниками продуктивності праці, де узагальнено виражається ступінь досконалості техніки, технології, організація виробництва і праці, і собівартість продукції; окупність витрат; рівень рентабельності і прибуток. Вирішальним фактором покращення економічної ефективності виробництва є підвищення продуктивності праці. Вона прямо пропорційна продуктивності бджолиних сімей і обернено пропорційна трудомісткості. Розширене відтворення в підприємствах бджільництва пов'язане із застосуванням переважно інтенсивних методів ведення господарства. Одним з найважливіших його умов є транспортування бджолиних сімей до масивів медоносної рослинності або кочівлі. Для збільшення продуктивності бджіл в підприємстві можна запропонувати розміщення пасік в пересувних павільйонах. Така технологія полегшить їх транспортування до основних нектароносів в залежності від часу цвітіння рослин тієї чи іншої зони. Дана технологія сприяє ефективному використанню фітоценозів при знанні термінів цвітіння і відповідної організації кочівель. Вона економічно виправдана, оскільки сприяє рентабельному веденню господарства та підвищенню його економічної стійкості. Негативно впливає інфляція, яка веде до подорожчання матеріалів, вартості паливно-мастильних матеріалів і відповідно до підвищення собівартості бджоло продукції при дуже низьких цінах і труднощах її реалізації. Зміна традиційного (стаціонарного утримання бджіл) на утримання з транспортуванням до місць медозборів впливає на ефективність виробництва продуктів бджільництва в ТОВ «Бартнік», як свідчать розраховані показники табл. 3.3. 81 Таблиця 3.3. - Економічна ефективність різних способів утримання бджолиних сімей в ТОВ «Бартнік» Показник Технологія Зміни, в традиційна кочівля % (стаціонарне утримання) Число сімей, сімей 1036 1036 100 Валовий збір меду, кг 28075,6 34395,2 122,5 Медопродуктивність однієї бджоло сім'ї, кг 27,1 33,2 122,5 Ціна 1 кг меду, грн. 200,28 300,28 100,0 Виручка від реалізації меду, тис. грн. 850,1 1041,5 122,4 Повна собівартість, тис. грн. 722,9 801,4 110,9 Собівартість 1 кг меду, грн. 25,75 23,30 90,5 Прибуток (збиток) – всього, тис. грн. 127,2 240,1 188,8 - на одну бджолосім’ю, грн. 122,78 231,76 188,8 Рівень рентабельності, % 17,6 30,0 12,4 в. п. Аналізуючи показники таблиці 3.3 можна зробити висновок про те, що медова продуктивність однієї бджолосім'ї в підприємстві при транспортуванні бджіл до медозбору вище на 22,5%, ніж при стаціонарному утриманні. Під час кочівлі бджіл загальні витрати збільшуються, але це обумовлено оплатою праці додатково найманих працівників під час навантаження та перевезення бджіл на медозбір, вартості самого перевезення та інше, чого не вимагає стаціонарна пасіка. Собівартість 1 кг меду під час кочівлі склала 230,3 грн. Це призвело до збільшення прибутку на 108,98 грн. на одну бджолину сім'ю в порівнянні з стаціонарним утриманням. Відповідно слід зазначити, що прибуток також збільшилася на 88,8% порівняно з традиційним утриманням бджіл. Необхідно відзначити і високий рівень рентабельності (на 12,4 в. п. більше, ніж у стаціонарному утриманні). Таким чином, дана технологія дозволяє підвищити прибуток і рентабельність виробництва меду. Враховуючи наведену технологію в умовах ТОВ «Бартнік» бажано збільшити як кількість бджолиних сімей на пасіках, так і площі культурних медоносних рослин, що дасть можливість одночасно розширити та покращити виробництво продукції бджільництва. 82 З метою забезпечення найбільш сприятливих екологічних умов утримання бджолиних сімей і виробництва екологічно чистих бджоло продуктів пропонуємо наступне: проводити оцінку еколого-економічних умов як утримання самих бджіл, їх розведення, так і умов виробництва бджоло продукції; систематично контролювати якість та екологічний стан вуглеводних і білкових кормів для бджолосімей; посилити дотримання ветеринарно-санітарних вимог, що істотно зменшить вірогідність забруднення меду та інших продуктів бджільництва. Для забезпечення розвитку виробничих процесів на пасіках та економічної стійкості підприємств бджільництва необхідно впровадити новітні технології утримання, кочівлі, роїння бджіл та одержання продукції, налагодити первинну переробку продуктів бджільництва, що дозволить забезпечити максимальну ефективність виробництва та їх реалізацію. З метою підвищення економічної стійкості та економічної ефективності виробництва продукції підприємствам бджільництва доцільним є застосування технології інтенсивного бджільництва. Протягом усього пасічного сезону підприємства бджільництва використовують методи, які мінімізують витрати матеріальних ресурсів і фізичних сил бджолярів при гарантованому отриманні від бджіл максимальної віддачі продуктами їхньої праці. Класична загальноприйнята теорія ведення бджіл полягає в наступному. Необхідно: 1. Утримувати на пасіці тільки сильні бджолосім'ї; 2. Утримувати в сім'ях кращих, як правило, ройових маток; 3. Забезпечити бджолам протягом сезону достатню медоносну базу; 4. Наростити до основного медозбору сім'ї не менше 5 - 6 кг; 5. Забезпечити зимівлю бджіл на натуральному меді. Пропонована технологія дозволяє вести раціональне бджільництво в підприємствах і використовувати при цьому єдину технологію робіт з бджолами. 83 Підприємства бджільництва постійно повинні аналізувати вплив на бджолосім'ї не тільки впровадження нових технологій, а й численні зовнішні фактори. Результати такого багатофакторного аналізу лягають в основу забезпечення гнучкості методу при дотриманні на практиці основних принципів пропонованої технології. Послідовність технологічних робіт на пасіці включає наступні дії: 1. Проведення весняного обльоту бджіл і весняної ревізії. Скорочення гнізд і профілактичне лікування. 2. Вирощування трутнів і маток. Закладка трутнів в період з 1 по 10 квітня. Закладка маток 1 - 5 травня. 3. Нарощування гнізд бджолиних сімей. Створення відводків від усіх бджолиних сімей: на маточники (10 - 15 травня), на неплідні матки (14 - 19 травня), на плідні матки (22 - 25 травня). Відводки формують в другому або третьому корпусах вуликів через піддон - вставки. Бджолину сім'ю в нижньому корпусі зі старою маткою називають базовою, відводки - технологічними. 4. Гнізда базових сімей розширюють постановкою додаткових корпусів. У них до основного медозбору нарощують 5 - 6 кг бджіл. У технологічних відводках нарощують до 3 кг бджіл. 5. У період 10 - 20 липня технологічний відводок приєднують до базової бджолосім'ї. Таким чином, нова бджолосім'я містить від 8 до 9 кг бджіл, що є оптимальним для раціонального медозбору. В об'єднаних сім'ях молода матка технологічного відводка усуває стару матку. Таким чином, матки в базових сім'ях живуть практично з травня попереднього року по липень поточного, тобто протягом 14 місяців. 6. При добових приростах понад 4 кг здійснюється постановка загального магазину на кожні три об'єднані родини. На верхні бруски рамок кожного вулика кладуться розділові решітки. У бджіл при цьому з'являється можливість працювати на загальний магазин. При тривалих медозборах на кожен вулик є можливість постановки окремих медових надставок. 84 7. При лінійному розміщенні окремі, поруч стоять вулики, можуть об'єднуватися спеціальними переходами. Такі конструктивні рішення дозволяють більш слабким сім'ям збільшити кількість товарного меду за рахунок більш сильних. 8. Після відкачки меду і скороченні гнізд у вуликах до зимівлі у сім'ях буде спостерігатися 4 - 5 кг бджіл, частина з яких складуть льотні бджоли, які є відповідно до запропонованої технологією зайвими. Від такої бджоли необхідно позбутися. Для цієї мети пасіка переноситься на 30 - 40 м від ділянки розташування, а на її місце ставляться вулики із сушею, в які збирають зайву льотну бджолу. Надалі збірні сім'ї з льотної бджоли рясно загодовують цукровим сиропом (краще інвертованим). Потім рамки з цукровим медом можуть заповнювати кормові запаси в базових сім'ях. 9. У базових сім'ях застосовують осінні збудники, що забезпечують нарощування молодих бджіл у зиму. Як правило, ці родини зимують на 7 - 8 рамках і містять 2 -2,5 кг бджіл, тобто в зиму залишаються середні родини. Таким чином, застосування запропонованої технології дозволяє містити 100 - 120 бджолосімей, які мають приблизно однаковий якісний стан і робота з ними носить однотипний підхід. При цьому використання тільки молодих маток, які народилися в весняну пору і, відповідно, виробляють бджіл не схильних до роїння, призводить до суттєвого зменшення ймовірності роїння. Такі сім'ї не створюють проблем підприємствам бджільництва. Дана технологія інтенсивного бджільництва не вимагає наявності додаткових вуликів для утримання бджіл. Без збільшення кількості бджолосімей можливе отримання великої кількості меду реально від 60 до 150 кг меду з однієї бджолосім'ї. Розглянемо економічний розрахунок даної технології для ТОВ «Бартнік» в табл. 3.4. В результаті застосування даної технології інтенсивного ведення бджільництва можна отримати 62160 тонн меду, продуктивність однієї бджолосім'ї становитиме 60 кг. Собівартість одного кг меду значно знизиться на 29,7% порівняно з традиційною технологією і складе 18,1 грн. В результаті даної 85 технології можна отримати в 6,0 рази більше прибутку ніж при традиційному утриманні бджіл як в цілому так і в розрахунку на одну бджолосім’ю. Рівень рентабельності при використанні даної технології збільшиться на 49,7 в. п. і складе в порівнянні з традиційним 67,3%. В цілому технологія інтенсивного ведення бджільництва є однією з найбільш раціональних, оскільки призводить до мінімізації фінансових та фізичних витрат при максимальному виході продукції. Таблиця 3.4. - Економічна ефективність технології інтенсивного бджільництва для ТОВ «Бартнік» Показник Технологія Зміни, в % традиційна кочівля (стаціонарне утримання) Число сімей, сімей 1036 1036 100 Валовий збір меду, кг 28075,6 62160 в 2,2р. Медопродуктивність однієї бджоло сім'ї, кг 27,1 60 в 2,2р. Ціна 1 кг меду, грн. 300,28 300,28 100 Виручка від реалізації меду, тис. грн. 850,1 1882,2 в 2,2р. Повна собівартість, тис. грн. 722,9 1125,1 155,6 Собівартість 1 кг меду, грн. 250,75 180,10 70,3 Прибуток (збиток) – всього, тис. грн. 127,2 757,1 в 6,0р. - на одну бджолосім’ю, грн. 122,78 730,79 в 6,0р. Рівень рентабельності, % 17,6 67,3 49,7 в. п. В якості перспективи розвитку галузі бджільництва можна запропонувати технологічні прийоми щодо усунення роїння бджіл, що сприяють збільшенню медозбору. В результаті багаторічного досвіду і наукових даних вироблені певні методи утримання та розведення бджолиних сімей, а також технологічні прийоми щодо усунення роїння бджіл. Одним з основних технологічних дієвих прийомів усунення роїння бджіл є організація відводків на неплодову матку або зрілий маточник, що сприяє запобіганню роїння, нарощуванню великої маси бджіл до медозбору і зимівлі, а також сприяє швидкому збільшенню чисельності сімей. При її застосуванні швидко збільшиться чисельність сімей в два - три рази, а також збільшиться медозбір до 100 кг меду на одну бджолосім’ю. 86 Враховуючи застосування даної технології для ТОВ «Бартнік», проведено відповідні розрахунки та визначено показники, які відображено в таблиці 3.5. Таблиця 3.5. - Економічна ефективність технологічних прийомів щодо усунення роїння бджіл для ТОВ «Бартнік» Показник Технологія Зміни, в % традиційна кочівля (стаціонарне утримання) Число сімей, сімей 1036 1036 100 Валовий збір меду, кг 28075,6 82880 в 2,9р. Медопродуктивність однієї бджоло сім'ї, 27,1 80 в 2,9р. кг Ціна 1 кг меду, грн. 300,28 300,28 100 Виручка від реалізації меду, тис. грн. 850,1 2509,6 в 2,9р. Повна собівартість, тис. грн. 722,9 1343,5 185,8 Собівартість 1 кг меду, грн. 250,75 160,21 62,9 Прибуток (збиток) – всього, тис. грн. 127,2 1166,1 в 9,2р. - на одну бджолосім’ю, грн. 122,78 1125,58 в 9,2р. Рівень рентабельності, % 17,6 86,8 69,2 в. п. На підставі наведеної вище табл. 3.5 можна зробити висновок про те, що запропоновані технологічні прийоми щодо усунення роїння бджіл, дійсно сприяють збільшенню медозбору. При збільшенні медопродуктивності однієї бджолиної сім'ї до 80 кг, що на 52,9 кг більше ніж за традиційною технологією, валовий збір меду збільшиться на 54804,4 кг. Собівартість одного кг меду знизилася на 37,1%. Прибуток на одну бджолосім'ю при впровадженні нової технології складе 1125,58 грн., що в 9,2 раза більше ніж при традиційній технології. Рентабельність при впровадженні даної технології збільшиться на 69,2 в. п. і складе 86,8%. На підставі запропонованих нових технологій з виробництва продукції бджільництва для ТОВ «Бартнік» та проведених відповідних розрахунків, можна зробити висновок, що в результаті впровадження таких технологій як розміщення пасік в пересувних павільйонах, технології інтенсивного ведення бджільництва, а також технологічних прийомів щодо усунення роїння бджіл, збільшився валовий збір меду та значно підвищились показники економічної ефективності виробництва бджоло продукції. Зростання результативності виробництва вплине на показники економічної стійкості підприємства в цілому. 87 Розрахуємо зміну показників економічної стійкості та ефективності виробництва для ТОВ «Бартнік» при впровадженні даних заходів на перспективу в табл. 3.6. З табл. 3.6 видно, що запровадження заходів з підвищення економічної ефективності виробництва продукції бджільництва в підприємстві підвищить на перспективу рівень економічної стійкості. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 0,261, коефіцієнт автономії на 0,089. Рівень рентабельності в цілому по підприємству зросте на 26,9 в. п. і складе 55,8%. Мотивацією підприємств бджільництва має стати - отримання екологічно чистих продуктів харчування, лікарських і косметичних препаратів, збільшення робочих місць, відтворення та селекційно - племінне поліпшення української степової породи бджіл. Таблиця 3.6. Рівень економічної стійкості підприємств бджільництва ТОВ «Бартнік» на перспективу Показник Технологія Зміни, в % традиційна вдосконалена Продуктивність праці, тис. грн. 37,5 45,1 120,3 Чистий прибуток в розрахунку на 1000 1846,40 2135,70 115,7 грн. основних фондів підприємств бджільництва, грн. Виробництво валової продукції на 1000 436,35 594,10 136,2 грн. основних фондів підприємств бджільництва, грн. Рівень рентабельності (збитковості) 28,9 55,8 26,9 в.п. підприємств бджільництва, % Коефіцієнт якісного стану основних 0,554 0,643 +0,089 засобів Коефіцієнт якісного складу працівників 0,176 0,180 +0,004 Коефіцієнт автономії 0,924 1,013 +0,089 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,743 1,004 +0,261 Таким чином, дані нові технології з виробництва продукції бджільництва в ТОВ «Бартнік» можуть впроваджуватися у господарський процес, так як їх застосування приносить значний дохід і відрізняється високим економічним ефектом в порівнянні з існуючими технологіями, що впливає на підвищення рівня економічної стійкості підприємства в цілому. 88 3.2. Удосконалення взаємовідносин підприємств бджільництва Зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку підприємств бджільництва свідчить про високу ефективність кооперації в галузі при комплексному використанні бджолиних сімей. У цьому випадку, залежно від особливостей впливу природних та економічних факторів, підприємства бджільництво спеціалізуються не на одному-двох, а на декількох видах продукції. Помітний успіх комерційних фірм, які здійснюють виробництво на основі продуктів бджільництва харчових добавок, медичних препаратів, косметичних засобів. Ці зв'язки охоплюють взаємини бджільництва всередині сільськогосподарської сфери. Особливо вони тісні з рільництвом, садівництвом, овочівництвом, баштанництвом, льонарством, квітникарством і тощо. Територіальні відмінності природних умов виробництва продуктів бджільництва визначають масштаби та напрями зв'язків з їх ввезення та вивезення так само, як і потреби підприємств бджільництва у виробничих коштах. Сприятливі природні умови та наявність медоносної рослинності визначають характер економічних відносин і міжгалузевих зв'язків у підприємствах бджільництві. Участь підприємств бджільництва у формуванні міжрегіонального ринку продовольства безпосередньо залежить від їх розміщення і спеціалізації. Однією із важливих передумов формування обслуговуючих співтовариств є територіальна концентрація підприємств бджільництва, їх зацікавленість в створенні кооперативних структур. В таких обслуговуючих співтовариствах об’єднується тільки частина засобів підприємств бджільництва, необхідна для нормальної діяльності співтовариства, шляхом передавання йому майнового внеску на основі зафіксованих положень в установчій угоді про створення співтовариста. Перевагами створення таких співтоварств для підприємств бджільництва є: 89 участь їх у великому за обсягом виробництві, створення конкуренції посередникам та уникнення конкуренції в межах кооперації, використання професійних менеджерських кадрів; отримання прибутку окрім виробництва, і від подальших стадій просування виробленої ними бджоло продукції; можливість виходу на ринки збуту, постачання і послуг, у тому числі міжнародні; переваги від координації дій в об'єднанні, розподілу ризиків і забезпечення відповідного контролю ситуації на ринку. Особливістю обслуговуючого співтовариства є те, що він належить товаровиробникам, які є членами і одночасно клієнтами і управляється ними на демократичних принципах, надає підприємствам бджільництва ті послуги, які необхідні для їх діяльності, прибуток розподіляється між всіма членами. Саме шляхом кооперування підприємства бджільництва можуть належну сформувати відповідну систему просування бджоло продукції та можливості отримати реальну ціну за цю продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Країни – члени ЄС, Сполучені Штати Америки, Канада та інші розв’язали проблему збуту продукції, вирощеної фермерами, шляхом підтримки створення ними прозорої постачальницької, заготівельнозбутової інфраструктури на засадах кооперації та її інтеграції з торгівлею, підприємствами харчової і переробної промисловості. Пропонуємо в майбутьньому використання на ринку продуктів бджільництва закупівельних і товарних інтервенцій з боку держави та великих компаній. Це буде забезпечувати підтримку більш високого попиту на продукцію бджільницьких господарств і пасік, а також на різні види виробничих ресурсів. В цілому можна чекати стабілізації цін на продукцію бджільництва та на посилення стійкості міжгалузевих зв'язків. Одним з напрямів поліпшення ситуації в галузі слід визнати відновлення керованості її розвитку в системі АПК на основі інтеграції процесів виробництва, 90 зберігання, переробки та реалізації продукції. При цьому повинні бути використані переваги внутрішьогалузеві і зовнішньогалузеві звязки бджільництва з підприємствами, переробними його сировину та продукцію, а також з механічними заводами (цехами), що виробляють машини, обладнання та інвентар. Практика господарської діяльності таких інтегрованих систем свідчить про їх високу економічну, соціальну та екологічну ефективності, причому найбільш сприятливі умови розвитку складаються, коли бджільництво безпосередньо або опосередковано бере участь і контролює технологічний процес, через заступництво державних структур. У цьому випадку в організаційному механізмі управління підвищується рівень технологічного, зооветеринарного та інших видів обслуговування бджоло пасік. Бджільницька інтеграція з різних напрямків передбачає участь у формуванні фінансових і матеріальних ресурсів підприємств, створення високомеханізованих великих бджоло пасік. При цьому можливий безпосередній зв'язок за схемою: бджоло пасіка - переробка - реалізація продукції. Внутрішньогалузева взаємодія ефективна для кооперативних формувань. В рамках цього виду інтеграції успішно вирішуються питання фінансової взаємодопомоги і кредитування, підготовки і перепідготовки кадрів, коли висококваліфіковані бджолярі навчають учнів бджільництву допомогою спільної роботи на пасіці. Міжрегіональна (міжобласна) інтеграція полягає в придбанні у власність інтегратора пасічних угідь, бджолиних сімей та частини ресурсів бджільницьких підприємств (підприємств АПК) в різноманітних регіонах країни. При цьому повинні враховуватися принципи добровільності, демократичного централізму, територіальний, галузевий, функціональний та деякі інші. Взаємовигідна співпраця має забезпечити зростання обсягів виробництва продуктів бджільництва і доходів, вирішення соціальних проблем села. Основні завдання щодо вдосконалення продуктивних сил в підприємствах бджільництва на найближчу і більш віддалену перспективу можливо віднести: 91 вирішення проблем їх правового забезпечення; збереження племінних ресурсів бджільництва, включаючи створення в країні племінної та ветеринарно-санітарної служб; підвищення рівня агрозоотехнічного обслуговування; освоєння вітчизняних і зарубіжних досягнень науки і передового досвіду; розширення асортименту виробленої від бджіл продукції на основі їх комплексного використання, а також освоєння її глибокої переробки, минаючи посередників; вдосконалення системи і методів її стандартизації та сертифікації для сталого освоєння ринку; освоєння в доступних обсягах природних і поліпшення використання культурних нектароносних ресурсів; розвиток і удосконалення різних форм кооперації у бджільництві (виробничої, постачальницько-збутової, кредитної, будівельної і т.д.); покращення науково-технічного забезпечення бджільництва в галузі селекції, ветеринарної медицини, технологічної політики; зміцнення кадрового потенціалу та створення основ її інформаційно-консультативного обслуговування. Перспективним є формування інтеграційних зв'язків між обслуговуючими кооперативами і кредитними спілками. Дані структури співпрацюватимуть у подоланні дефіциту фінансових ресурсів для розвитку обслуговуючих співтовариств, що в свою чергу забезпечуватиме необхідний оборот коштів та вплине на ефективність виробничих процесів в підприємствах бджільництва, сприятиме формуванню нових джерел інвестування розвитку виробництва продукції бджільництва. 92 Висновки до розділу 3 1. Важливе значення серед організаційно-економічних заходів реалізації стратегії стійкого розвитку підприємств бджільництва має державна та інвестиційна підтримка. Сучасні машини та обладнання, необхідні для інноваційної діяльності, є дорогими і не завжди доступні для значної більшості таких підприємств. Тому одним з найважливіших напрямків розвитку підприємств бджільництва є координуюча роль держави в частині пільгового кредитування різних форм співтовариств: виробничої, споживчої, заготівельної, постачальницько-збутової, кредитної та інших. 2. Дослідженням доведено, що використання універсальних інтенсивних технологій утримання і розведення бджіл та технологічних прийомів щодо усунення їх роїння, на прикладі ТОВ «Бартнік», в підприємствах бджільництва можна забезпечити промислову основу виробництва продукції, в результаті чого суттєво збільшиться валове виробництво меду, причому продуктивність однієї бджолосім'ї можна буде довести до 60 кг, значно знизивши собівартість одного кг меду. В результаті використання таких технологій можна отримати в 5,4 рази більше прибутку ніж при традиційному виробництві, як в цілому так і в розрахунку на одну бджолосім’ю. Зростання результативності виробництва вплине на показники економічної стійкості підприємства в цілому. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшиться на 35,1%, коефіцієнт автономії на 9,6%, адже на їх значення вплине зростання ефективності виробництва. Рівень рентабельності підприємств бджільництва в цілому зросте на 26,9 в.п. і складе 55,8%. 3. Для реалізації заходів щодо підвищення управління економічною стійкістю та ефективності підприємств галузі бджільництва на перспективу запропоноване формування відповідних ринковим умовам економічних відносин і міжгалузевих зв'язків. Об'єднання бджільничих підприємств з різних напрямів на основі співтовариств та із використанням інтегрованих систем 93 передбачає створення високомеханізованих великих бджолопасік, ведення виробництва на основі сучасних інноваційних технологій та участь у формуванні фінансових і матеріальних ресурсів за схемою: виробництво - переробка - реалізація продукції. Така взаємовигідна співпраця всіх учасників маркетингового ланцюга має забезпечити зростання обсягів виробництва продуктів бджільництва і доходів, і основне забезпечити економічну стійкість та ефективність підприємств бджільництва. 94 ВИСНОВКИ У роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення забезпечення економічної стійкості підприємств бджільництва. Отримані висновки: 1. Підприємство є основною складовою на всіх етапах розвитку економіки, стан якої багато в чому залежить від його економічної стійкості. Здійснюючи господарську діяльність підприємство прагне зберегти наявний виробничий потенціал і забезпечувати успішний розвиток. Основним завданням при виконанні матеріальних, фінансових, соціальних і екологічних цілей є досягнення підприємством бажаних результатів економічного розвитку. Теоретично доведено, що економічно стійким розвитком підприємств бджільництва є ефективна виробничотехнологічна діяльність, яка забезпечує його мету та розширене відтворення, пропорційність й збалансованість в мінливих економічних, технічних і правових умовах зовнішнього середовища. 2. Під економічною стійкістю підприємства слід розуміти здатність функціонувати й розвиватися на основі підтримки виробничого потенціалу на рівні, що забезпечує випуск конкурентоздатної продукції. На підприємстві повинна дотримуватися збалансованість виробничих чинників і необхідних фінансових ресурсів для якісного оновлення засобів виробництва в процесі відтворення, а також підвищення якості соціальних умов працівників при врахуванні екологічної та соціальної складових економічної стійкості. 3. Управління економічною діяльністю підприємств бджільництва включає комплекс управлінських дій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей при оптимальному співвідношенні між бажаними темпами економічного зростання та можливостями відтворювального процесу. При управлінні стійким розвитком підприємств бджільництва виокремлено концепцію сталого розвитку підприємства, в межах якої виділено системний та ситуаційний підходи. Системний підхід надає можливість з'ясувати сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених складових, які забезпечують збалансований розвиток 95 підприємств бджільництва шляхом встановлення оптимальних кількісних співвідношень між елементами системи та формуванням сталих структурних зв’язків між ними. Ситуаційний підхід дозволить виявити закономірності формування економічної стійкості в просторі й часі та розробити комплекс управлінських дій щодо забезпечення рівноваги підприємств бджільництва. 4. У підприємствах бджільництва запропоновано розраховувати економічну, технологічну, екологічну й соціальну ефективність. Узагальнюючими їх показниками-критеріями визначено: економічної ефективності – фінансові результати, що забезпечують просте й розширене відтворення бджільничих господарств; технологічної ефективності –рівень розвитку системи бджільництва в порівнянні з науково обґрунтованими нормами й нормативами, а також передовим досвідом господарювання; соціальної ефективності – досягнення встановлених законодавством соціальних норм; екологічної ефективності – можливість отримання екологічно чистої продукції за умови збереження й поліпшення навколишнього природного середовища. Їх врахування надасть можливість визначити рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. 5. Аналіз діяльності підприємств бджільництва свідчить, що за досліджуваний період спостерігається збільшення виробництва меду у всіх категоріях господарств на 44,9 %. Проте, виробництво меду у підприємствах бджільництва, зменшилося за цей період на 87,8 %. Питома вага приватного сектора у валовому виробництві продукції бджільництва в Україні становить 98,2 %. 6. Використання універсальних інтенсивних технологій утримання й розведення бджіл та технологічних прийомів щодо усунення їх роїння на прикладі ТОВ «Бартнік» забезпечує промислову основу виробництва продуктів бджільництва, в результаті валове виробництво меду збільшиться на 54804,4 кг (в 2,9 раза), продуктивність однієї бджолосім'ї на 52,9 кг (при збільшенні медопродуктивності однієї бджолиної сім'ї до 80 кг), собівартість 96 бджолопродукції знизиться на 52,6 %, при цьому прибуток підвищиться в 5,4 рази у порівнянні з традиційним виробництвом. Зростання результативності виробництва позитивно вплинуло на показники економічної стійкості підприємства: коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшиться на 35,1%, коефіцієнт автономії на 9,6 %. Рівень рентабельності підприємства бджільництва в цілому зросте на 68,6 в. п. і складе 86,2 %. 7. Для реалізації заходів щодо підвищення управління економічною стійкістю та ефективності підприємств бджільництва на перспективу на основі дослідження запропоновано заходи удосконалення економічних відносин і міжгалузевих зв'язків. Така взаємовигідна співпраця всіх учасників маркетингового ланцюга «виробництво – переробка – реалізація продукції» забезпечить зростання обсягів виробництва продуктів бджільництва та доходів, економічну стійкість та ефективність підприємств бджільництва. Об'єднання підприємств бджільництва на основі інтеграції із кредитними спілками дасть можливість забезпечення їх фінансовими ресурсами та формування принципово нового джерела інвестування розвитку підприємств бджільництва 97 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрійчук В.Г. Економіка підприємств агропромислового комплексу. Київ : КНЕУ, 2017. 779 с. 2. Ареф’єва О. В., Коренков О.В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств: монографія. Київ : ГРОТ, 2018. 200 с. 3. Архів ринку. Форум на точку. URL: https://bit.ly/3GlAXAp (дата звернення: 20.10.2023). 4. Балдик Д. О. Альтернативні напрями підприємництва у бджільництві. Бізнес Інформ. 2020. № 11. С. 171-176. URL: https://bit.ly/3zLff6k (дата звернення: 14.10.2023). 5. Бджільництво в Україні: Успіхи та перспективи зростання галузі. URL: https://bakertilly.ua/news/id43976 (дата звернення: 15.09.2023). 6. Берданова О. В, Вакуленко В. М, Тертичка В.В. Стратегічне планування: навч. посібник. Львів, 2018. 138 с. 7. Безкоровайна О. О. Сучасна парадигма стратегічного розвитку підприємств аграрного сектору: маркетингові аспекти та проблеми імплементації. Технології XXI ст. : зб. тез наук. робіт 24-ї міжн. наук.-практ. конф. Суми : СНАУ, 2018. Ч. 2. С. 92–94. 8. Біловодська О. А. Оцінка стратегій розвитку виробничих підприємств як основа для їх корпоративної реформації. Економічне обґрунтування реінжинірингу бізнес-процесів виробничих підприємств: монографія / за заг. ред. Л. М. Таранюка. Суми : ВВП «Мрія-1», 2016. С. 198-213. URL: https://bit.ly/3HLUGJY (дата звернення: 18.10.2023) 9. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень : підручник. Київ : АБУ, 2016. 480 с. 10. Васильківська Т.: Бджільництво «кричить SOS», все тримається на ентузіазмі пасічників. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/tetana- vasilkivskabdzilnictvo-kricit-sos-vse-trimaetsa-na-entuziazmi-pasicnikiv (дата звернення: 15.10.2023). 98 11. Вініченко С. А. Умови функціонування і розвитку підприємств на ринку продукції бджільництва. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. Т. 2. № 5. С. 95-102. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/?cat=56 12. Власенко Т. А. Модель оцінки готовності підприємства до стратегічних змін. Проблеми економіки. 2019, № 3 (41). С. 84-90. 13. Галюк Я. Д., Горда А. А., Забурмеха Є. М. Методи залучення уваги споживачів за допомогою технологій SMM. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2019. № 5. С. 57-60. 14. Гончаров С. М., Кушнір Н. Б. Практикум з маркетингу. Київ: Центр учбової літератури, 2019. 208 с. 15. Гордієнко П. Л., Дідковська Л. Г., Яшкіна Н. В. Стратегічний аналіз: навч. посіб. Київ : Алерта, 2018. 520 с. 16. Горєлов Д. О., Большенко С. Ф. Стратегія підприємства : навч.-метод. посіб. Харків: ХНАДУ, 2017. 133 с. 17. Грановська В. Г. Формування стратегії підприємств аграрного сектору в умовах глобальної конкуренції. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. № 110. С. 308–312. 18. Гриценко М. П., Малік М. Й., Пулім В. А. Сільськогосподарська кооперація: проблеми, шляхи розв’язання. Економіка АПК. 2017. № 1. С. 51-58. 19. Давидова О. Ю. Сценарне моделювання – оптимальний підхід до планування. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. №2. С. 493-498. URL: http://global-national.in.ua/archive/2-2018/99.pdf (дата звернення: 15.11.2023). 20. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua 21. Добровольська О. В. Економічний механізм регулювання економічної стійкості аграрних підприємств. Агросвіт. 2017. № 17. С. 13-16. 22. Добровольська О. В. Класифікація факторів впливу на економічну стійкість підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 18. С. 23-27. 99 23. Дудар Т. Г. Розвиток бджільництва в Україні; досягнуті успіхи, необхідність маркетингової кооперації в галузі, стратегія медового бізнесу. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2020. № 2. С. 36-49. 24. Дякон В. М., Ковальов Л. Є. Математичне програмування : навч. посіб. Київ : Вид-во Європ. ун-ту, 2017. 497 с. 25. Євчук Л. А. Сучасна концепція маркетингу на формування маркетингового комплексу сільськогосподарських підприємств. URL: http://www.khntusg.com.ua// files/sbornik/vestnik_112/07.pdf 26. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Костогриз П. В., Опришко В. П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2014. 332 с. 27. Желнова М. А. Маркетинговая стратегия в новых реалиях: фокус на потребителя. Маркетинг и маркетинговые исследования. 2019. № 2. С. 88-98. 28. Журавльова А., Сментина Н. Кон’юктура світового ринку меду та перспективи для України. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2019. № 1 (264). С. 48-62. URL: http://n- visnik.oneu.edu.ua/ collections/2019/264/pdf/48-62.pdf (дата звернення: 10.11.2023). 29. Завальнюк К. Матричні методи формування стратегій підприємств. Вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2016. № 249. С. 274–283. 30. Запаси меду в Україні становлять половину від загального щорічного обсягу виробництва та проводжують збільшуватися. URL: https://ua.interfax./ com.ua/news/economic/630271.html (дата звернення: 13.10.2023) 31. Згурська О. М., Сьомкіна Т. В. Сучасний стан та стратегічні можливості підприємств агропродовольчого комплексу України. Ефективна економіка. 2020. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12_2020/5.pdf (дата звернення: 20.10.2023) 100 32. Кайлюк Є. М., Андрєєва В.М., Гриненко В.В. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. Харків, 2015. 279 с. 33. Карюк В.І. Методика вибору стратегічних альтернатив у процесі формування інноваційної стратегії підприємства. Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. пр. Київ : КНУ імені Тараса Шевченка. 2014. Вип. 27, т. 1. С. 385-391. 34. Катар відкрив ринок для українського меду та продуктів бджільництва. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/katar-vidkriv-rinok-dlya- ukrayinskogo-medu-taproduktiv-bdzhilnictva (дата звернення: 10.10.2023). 35. Кирилов Ю. Концептуальні засади конкурентоспроможного розвитку аграрного сектору економіки України в умовах глобалізації : монографія. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. 419 с. 36. Кіндрат О. В. Фінансова стійкість – компонентна складова комплексної характеристики фінансового стану підприємства. Науковий вісник НЛТУ. 2016. №. 14. Т. 21. С. 216–222. 37. Ковінько О. М. (Танасійчук). Сутність та зміст стратегії диверсифікації підприємств при виході на зовнішній ринок. Вісник Хмельницького національного університету. 2014. № 5. С. 7-10. 38. Корецький М. Х., Дєгтяр А. О., Дацій О. І. Стратегічне управління: навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2017. 240 с. 39. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ : Кондор, 2016. 206 с. 40. Курдиш Р. Ф. Стратегія маркетингової діяльності підприємств АПК. Збірник наукових праць ВНАУ. 2012. № 4 (70). Т. 2. С. 115-120. 41. Ларіна Я. С., Завальнюк К. С. Маркетингові стратегії зростання аграрних формувань: монографія. Київ : ЦУЛ, 2019. 276 с. 42. Мармуль Л. О., Мохненко А. С., Ярова Л. Г. Організація обліку і аудиту субʼєктів малого підприємництва : навч. посіб. Херсон : Айлант, 2018. 200 с. 101 43. Медовий сезон 2021: особливості, тенденції та прогнози. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/press-release/760593.html (дата звернення: 01.10.2023) 44. Мельникович О. М. Рекламний бізнес: менеджмент маркетингу: монографія. Київ : КНТЕУ, 2019. 358 с. 45. Месель-Веселяк В.Я. Розвиток форм господарювання в аграрному секторі України (результати, проблеми). Економіка АПК. 2016. № 12. С. 34-40. 46. Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С. І. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. Т. 1 / За ред. С. В. Мочерного. Львів : Світ, 2015. 47. Наливайко А. П. Теорія стратегій підприємства. Сучасний стан та перспективи розвитку : монографія. Київ : КНЕУ, 2016. 227 с. 48. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. Київ, 2012. 560 с. 49. Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємств: короткий курс лекцій. Київ : МАУП, 2012. 127 с. 50. Обчислення собівартості продукції бджільництва. URL: https://pasika./ org.ua (дата звернення: 19.10.2023). 51. Островський П. І. Аграрний маркетинг : навч. посіб. рек. МОН. Київ : ЦУЛ, 2016. 240 с. 52. Отримання конкурентної переваги за рахунок створення глобальних продуктів (на прикладі меду натурального). Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. № 15 (2). С. 170-180. URL: http://www.visnykeconom.uzhnu.uz.ua/archive/15_2_2017ua/40.pdf (дата звернення: 12.10.2023) 53. Перевозова І. В., Устенко А. О., Малинка О. Я., Морозова О. С. Концептуальна модель процесу стратегічного управління системою зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2018. № 17. С. 15-21. 54. Перспективна галузь: як Україні стати світовим лідером з експорту меду. URL: https://bakertilly.ua/news/id38632 (дата звернення: 01.10.2023) 102 55. Постол А. А. Використання стратегій зосередження, диференціації, кооперування та кластеризації в управлінні розвитком малих аграрних підприємств. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. № 15. С. 298- 300. URL: http://global-national.in.ua/archive/15-2017/60.pdf (дата звернення: 22.10.2023) 56. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції : постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. № 107. Дата оновлення: 28.05.2021 URL: https://zakon.rada./ gov.ua/laws/show/107-2018-%D0%BF#Text (дата звернення: 15.10.2023) 57. Рикун О. М. Кооперативний розвиток малого підприємництва в аграрному виробництві. Агросвіт. 2019. № 1. С. 31-34. 58. Родіонов В. В., Шабаршов І. А. Якщо ви маєте бджіл. ; пер. з рос. І. Ю. Валюшкевича. Київ : Урожай, 2014. 248 с. 59. Романюк І. А. Державна фінансова підтримка розвитку малих підприємств. Фінансово-кредитне стимулювання розвитку територіальних суспільних систем: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 23 берез. 2018 р.). Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2018. С. 250-252. 60. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: підручник. Тернопіль : Економічна думка, 2016. 390 c. 61. Сімонова В. Еволюція категорій «стратегія» та «стратегічне управління». Актуальні проблеми економіки . 2019. №5. С. 117-120. 62. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. Київ, 2016. 312 с. 63. Скільки пасічників в Україні? URL: https://agro.guide/skilky- pasichnykivv-ukraini-z-iavylasia-nova-otsinka-2684/ (дата звернення: 10.05.2019). 64. Сладкевич В. П. Стратегічний менеджмент організацій: підручник. Київ : МАУП, 2017. 495 с. 103 65. Смолін І.В. Стратегічне планування розвитку організації : монографія. Київ : КНТЕУ, 2014. 344 с. 66. Соловйов І. О. Агромаркетинг: системна методологія, реалізація концепції : монографія. Херсон : Олди-плюс, 2018. 344 с. 67. Солодше за мед: як і скільки американські бджолярі заробляють на запиленні. URL: https://agroportal.ua/ua/publishing/inopressa/slashche-meda-kak-i- skolkoamerikanskie-pchelovody-zarabatyvayut-na-opylenii/ (дата звернення: 10.09.2020). 68. Стадник В. В., Йохна М. А., Соколюк Г. О. Стратегія диверсифікації в управлінні міжнародною конкурентоспроможністю підприємства : монографія. Хмельницький : Гонта А. С., 2017. 199 с. 69. Статистична і фінансова звітність ТОВ «Асканія-Пак». 70. Статистична і фінансова звітність ТОВ «Бартнік». 71. Статистична і фінансова звітність ТОВ «Біхайв». 72. Статистична і фінансова звітність ТОВ «Діоніс Мед». 73. Статистична і фінансова звітність ТОВ «Медовий Край». 74. Статистична і фінансова звітність ТОВ «СГП «Мед Поділля». 75. Статистична і фінансова звітність ФГ «Таврійський пасічник». 76. Стеценко І. В., Моделювання систем: навч. посіб. МОН. Черкаси : ЧДТУ, 2020. 399 с. 77. Сумець О. Стратегії управління бізнесом. Agricultural and Resource Economics. 2018. Vol. 4, № 1. P. 136-148. 78. Танасійчук А. М., Сіренко С. О., Пневський В. В. Формування стратегії просування бренду засобами цифрового маркетингу. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. № 24. С. 161-167. 79. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2016. 554 с. 80. Чехов С. А. Формування та функціонування ринку продукції бджільництва в Україні : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.07.02. Київ, 2017. 19 с. 104 81. Шамрін Р. В. Імітаційне моделювання економічних систем: програмні засоби та напрями їх вдосконалення. Економіка та держава. 2016. № 1. С. 35-39. 82. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2015. 384 с. 83. Шиян А. А. Теорія ігор: основи та застосування в економіці та менеджменті : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2019. 164 с. 84. Шульга Л. В., Терещенко І. О., Шарлай О. В. Сучасні маркетингові стратегії управління підприємством. Ефективна економіка. 2020. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8192 (дата звернення: 30.10.2023) 85. Яценко О. М. Формування і реалізація конкурентних переваг галузі бджільництва України : монографія. Житомир : ЖНАЕУ. 2016. 470 с. 86. Bernat T. The Biggest Polish and Ukrainian Enterprises – Globalization or Market Concentration? Comparasion to the Biggest World and European Multinational Companies. Journal of International Studie. Vol. 1. № 1. 2018. URL: https://www./ jois.eu/files/Bernat.pdf (дата звернення: 15.09.2023). 87. Trade statistics for international business development. URL: https://www.trademap.org/Bilateral_TS.aspx (дата звернення: 15.10.2023) 88. Norberto L. García. A study of the causes of falling honey prices in the international market. 2021. URL: http://www.apiservices.biz/documents/articlesen/study_causes_falling_honey_prices _ international_market.pdf (дата звернення: 22.10.2023)