Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8098| Назва: | Стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку (на матеріалах ТОВ ЛЗ «Аврора») |
| Автори: | Лещенко, Марина Миколаївна Даценко, Аліна Олександрівна |
| Ключові слова: | конкурентоспроможність підприємства;світова торгівля;світовий ринок;експорт товарів |
| Дата публікації: | 30-січ-2021 |
| Короткий огляд (реферат): | АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу магістра на тему: Стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку (на матеріалах ТОВ ЛЗ «Аврора») студентки групи МЕМ-019 Даценко Аліни Олександрівни факультету економіки та управління денної форми навчання освітня програма «Міжнародна економіка» освітній ступінь «магістр» Кваліфікаційна робота магістра містить 116 сторінок, 18 таблиць, 21 рисунків, список використаних джерел з 62 найменувань, 1 додаток. Об’єктом дослідження є структура виробництва, експорту, імпорту та споживання ЛФМ різних видів в Україні. Предметом дослідження є теоретичні, організаційно-економічні, методичні та практичні аспекти формування, функціонування та розвитку ринку лакофарбових матеріалів в Україні та світі, їх проблеми та перспективи. Метою роботи є аналіз сучасного стану ринку лакофарбових матеріалів, основних виробників (на прикладу ТОВ «ЛЗ «Аврора»), формування структури імпорту та експорту, сегментаційний розподіл галузі. Об'єкт дослідження – ринок лакофарбових матеріалів. Завдання роботи: систематизувати теоретичні підходи до визначення сутності ринку лакофарбових матеріалів; розкрити економічну суть функціонування підприємства з виготовлення лакофарбових матеріалів; переглянути правові засади та встановлені екологічні стандарти на ринку лакофарбових матеріалів; виявити системні детермінанти розвитку ринку лакофарбових матеріалів в світі та Україні; проаналізувати основні показники фінансової та інвестиційної діяльності підприємства з виготовлення лакофарбової продукції в Україні (на прикладі ТОВ ЛЗ «Аврора»); виокремити основні тенденції розвитку підприємства з іноземними інвестиціями; обґрунтувати стратегічні пріоритети вдосконалення функціонування та розвитку ринку лакофарбових матеріалів в Україні. За результатами дослідження сформульовано пропозиції. Доречним є зменшення обсягів виробництва вітчизняними підприємствами ОР ЛФМ та збільшення виробництва ВД ЛФМ. Як випливає з дослідження, для подальшого ефективного розвитку ринку лакофарбових матеріалів Україні та його включення у світовий простір слід суттєво покращити виробничу інфраструктуру та державну участь в розвитку вітчизняних підприємств. Одержані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях актуальних проблем розвитку лакофарбової індустрії; у роботі над удосконаленням чинного законодавства, що регулює процеси управління ринком лакофарбових матеріалів; при розробленні рекомендацій для органів регіонального і муніципального управління. Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра: 2020 Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра: 2020 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8098 |
| Розташовується у зібраннях: | 051 Економіка (Міжнародна економіка) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| МАГІСТЕРСЬКА_Даценко.pdf Restricted Access | 559.27 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
5 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ Спеціальність Міжнародна економіка денна форма навчання, 2 курс, Група МЕМ- 019 . МАГІСТЕРСЬКА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему: СТРАТЕГІЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА СВІТОВОМУ РИНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ ЛЗ «АВРОРА») Студента(ки) Даценко Аліни Олександрівни (підпис) Керівник к.е.н. Лещенко М. М. (підпис) Робота допущена до захисту в ЕК Завідувач кафедри д.е.н., професор Петкова Л.О. . (підпис) Черкаси 2020 р. 5 ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………6 РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА З ВИГОТОВЛЕННЯ ЛАКАФАРБОВОЇ ПРОДУКЦІЇ…………………………………………………9 1.1. Теоретичні основи та фінансові аспекти розвитку підприємства з виготовлення лакофарбових матеріалів…………………………………………9 1.2. Значення управлінського обліку в функціонуванні підприємства з виготовлення лакофарбових матеріалів в умовах нестійкого інвестиційного середовища…………………………………………………………………………19 1.3. Криміналістичні дослідження лакофарбової індустрії на національному та міжнародному рівні та встановлені екологічні стандарти на ринку лакофарбових матеріалів………………………………………………….31 РОЗДІЛ ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РИНКУ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРФАЛІВ…………………………………..46 2.1. Динаміка розвитку ринку лакофарбових матеріалів в світі та Україні…………………………………………………………………………….46 2.2. Аналіз основних показників фінансової та інвестиційної діяльності підприємств з виготовлення лакофарбової продукції в Україні (на прикладі ТОВ ЛЗ «Аврора»)………………………………………………………………63 2.3. Частка іноземного капіталу в розвитку міжнародної корпорації з виготовлення лакофарбової продукції (на прикладі МК «Helios Group»)…..77 РОЗДІЛ ІІІ ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ………………………………..86 ВИСНОВОК……………………………………………………………….101 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………105 ДОДАТКИ…………………………………………………………………111 6 ВСТУП Актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи обумовлена тим, що лакофарбові матеріали займають важливе місце серед побутової хімії як на споживчому ринку України, так і в структурі хімічної продукції. Динаміка виробництва та споживання ЛФМ, наявність значної кількості виробників ускладнюють оцінку ринку даної продукції, його аналіз, відстеження тенденцій розвитку. Український ринок ЛФМ становить 0,5-0,6% світового ринку, але багато в чому залежить від тенденцій на ньому. Лакофарбова галузь хімічної промисловості розвивається досить стабільно: асортимент лакофарбових матеріалів (ЛФМ) постійно оновлюється, а області їх застосування розширюються. Динаміка ринку водно-дисперсійних фарб і лаків, наявність значної кількості виробників обумовлюють певну складність аналізу інформації та відстеження тенденцій його розвитку. Світовий ринок фарб і лаків оцінюється в 83 млрд. дол. США. Поділ ринку по галузях в кожному регіоні практично однакове: переважають архітектурні фарби - їх частка близько 50%, частка промислових ЛПМ близько 35%, спеціального призначення -15%. Конкурентоспроможність вітчизняних лакофарбових матеріалів на ринку залежить від наявності сировини, розвитку технологій видобутку і переробки руди в якісну готову продукцію, що відповідає вимогам лакофарбової промисловості, а також від цін. як похідна від вищевказаних компонентів. Об’єкт дослідження – структура виробництва, експорту, імпорту та споживання ЛФМ різних видів в Україні. Предметом дослідження магістерської кваліфікаційної роботи виступають теоретичні, організаційно-економічні, методичні та практичні аспекти формування, функціонування та розвитку ринку лакофарбових матеріалів в Україні та світі, їх проблеми та перспективи. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є аналіз сучасного стану ринку лакофарбових матеріалів, основних виробників (на прикладу ТОВ «ЛЗ 7 «Аврора»), формування структури імпорту та експорту, сегментаційний розподіл галузі. Об'єкт дослідження – ринок лакофарбових матеріалів. Щоб досягти даної мети, потрібно розв’язати такі дослідницькі завдання: - систематизувати теоретичні підходи до визначення сутності ринку лакофарбових матеріалів; - розкрити економічну суть функціонування підприємства з виготовлення лакофарбових матеріалів; - переглянути правові засади та встановлені екологічні стандарти на ринку лакофарбових матеріалів; - виявити системні детермінанти розвитку ринку лакофарбових матеріалів в світі та Україні; - проаналізувати основні показники фінансової та інвестиційної діяльності підприємства з виготовлення лакофарбової продукції в Україні (на прикладі ТОВ ЛЗ «Аврора»); - виокремити основні тенденції розвитку підприємства з іноземними інвестиціями; - обґрунтувати стратегічні пріоритети вдосконалення функціонування та розвитку ринку лакофарбових матеріалів в Україні. Інформаційну базу магістерської кваліфікаційної роботи формують планові і фактичні показники господарської діяльності установ, організацій, їх статистична та бухгалтерська звітність та ін., дані офіційної статистики: Державного комітету статистики України, Світової організації торгівлі, Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), дані Світового Банку, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), основою для досліджень слугують нормативно-правові акти, дані вітчизняних органів статистики, міжнародних організацій, статистичних бюро іноземних держав та інші офіційні джерела інформації. У магістерській кваліфікаційній роботі було використано як загально- наукові, так і спеціальні методи щодо пояснення суті ринку лакофарбових матеріалів в Україні. Методологічною базою випускної роботи слугували 8 історико-логічний метод, метод кількісного та якісного порівняння, діалектичний метод, статистичні та графічні методи, метод порівнянь, методи економічно-математично аналізу, а також прогнозування методом експоненціального згладжування. Під час виконання магістерської кваліфікаційної роботи, матеріали дослідження були представлені та опубліковані в матеріалах VІІ міжнародної науково-практичної конференції «Стратегії глобальної конкурентоспроможності: Соціально-економічні виміри» та в матеріалах XVІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми фінансової системи України» (див. додаток А). Магістерська кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, в першому і другому розділі по 3 підрозділи, висновок, додаток, список використаної літератури включає 62 джерела. 9 РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА З ВИГОТОВЛЕННЯ ЛАКАФАРБОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 1.1. Теоретичні основи та фінансові аспекти розвитку підприємства з виготовлення лакофарбових матеріалів В даних умовах процес управління підприємством вимагає спеціального аналізу і глибокого проектного обґрунтування. В сучасному уявленні це вже не епізодичне покращення окремих важливих характеристик управлінського апарату і методів його роботи, а складна система взаємопов`язаних заходів, які повинні бути розроблені і обґрунтовані за допомогою розвинутого науково- методичного інструментарію, нових підходів до розгляду комплексу завдань, які ставляться перед інформаційним середовищем підприємства. Аналіз літературних джерел [18;17;32] – дозволяє говорити про розмежування понять “управління” і “організація управління”. Якщо управління є цілеспрямованим інформаційним впливом, то організація управління характеризується змістом, структурою, зв`язками і способом прийняття рішень. Оскільки управління здійснюється за допомогою інформації, то завданням організації управління є встановлення порядку і методів її утворення та опрацювання. Ефективність і якість функціонування бухгалтерського обліку в системі управління підприємством визначається перш за все методом дослідження, який застосовується при розгляді даної проблематики. Аналіз опублікованих праць з питань управління та бухгалтерського обліку дозволяє говорити про велику різноманітність підходів при досліджені цих економічних категорій [57;42] (в роботі професора Р.А. Фатхутдінова наводиться найбільша кількість – 13 науково-методичних підходів, які можуть бути використані при опису і досліджені системи управління і підсистем, які з нею пов`язані, в тому числі і бухгалтерського обліку). 10 Функція планування ґрунтується на передбачені розвитку виробничої системи і складанні програми її функціонування на коротко- і довготривалу перспективу. При реалізації даної функції необхідно враховувати результати минулих періодів, які відображені в бухгалтерських звітах. Крім того підсистема бухгалтерського обліку повинна координувати розробку планів (кошторисів) доходів і видатків за всіма підрозділами підприємства , а також брати участь у складанні загального фінансового кошторису. Функція координування полягає в розподілі і узгоджені завдань всіх підсистем виробничої системи для досягнення поставленої мети. Участь підсистеми бухгалтерського обліку у реалізації даної функції повинна полягати в організації системи внутрішньої звітності підрозділів підприємства. Функція адміністрування і стимулювання ґрунтується на реалізації впливу системи управління на виробничі підсистеми. Цей вплив здійснюється за допомогою інструкцій і наказів. Адміністрування пов`язане із стимулюванням, яке передбачає визначення мети для всіх учасників виробничого процесу і розробку рекомендацій по її досягненню. При цьому акцент робиться на створення мотиву, який сприяє реалізації управлінських завдань. Підсистема бухгалтерського обліку повинна забезпечити процес прийняття рішень конкретними цифрами і розрахунками за тими ситуаціями, які вимагають управлінського впливу. Функція контролю дозволяє співставити плановий і фактичний стан виробничої системи у часі. Контроль часто ототожнюють з функцією бухгалтерського обліку. Проте, слід розрізняти бухгалтерський і управлінський контроль. Перший полягає у співставлені інформації, яка продукується бухгалтерською службою з вимогами до цієї інформації зі сторони управлінського апарату. Крім того бухгалтерський облік повинен забезпечити збір інформації про відхилення від запланованих показників і тим самим виявляти вузькі місця виробництва. Завданням же ж управлінського контролю є аналіз виконання функції адміністрування. На сьогоднішній день Законом України “Про бухгалтерський облік і 11 фінансову звітність в Україні” визначено, що бухгалтерський облік – це процес реєстрації, накопичення, узгодження, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [42]. Акцентування на питанні взаємозв’язку обліку з управлінням цілком співпадає із змістом міжнародних положень. Так, в документах Американської бухгалтерської асоціації (American Association of Accountants) стверджується, що бухгалтерський облік – це процес ідентифікації, виміру і передачі економічної інформації, який дозволяє виконати оцінки і приймати рішення користувачам цієї інформації. Радою по розробці принципів бухгалтерського обліку (Accounting Principles Board), в свою чергу, визначено, що функцією бухгалтерського обліку є забезпечення управління кількісною інформацією про економічні одиниці, призначеною для прийняття рішень [18, С.129]. Формування концепції управлінського обліку на вітчизняних підприємствах вимагає дослідження зарубіжного досвіду по її застосуванню. При цьому необхідно пізнання і осмислення даної категорії у всій її складності та різних аспектах: причинах виникнення, історичних і національних особливостях, динаміці, суті, структурі і основних елементах; тенденціях і перспективах розвитку, невирішених проблемах. Результатом такого дослідження повинно стати виділення тих методик, які можуть бути адаптовані в обліковій теорії і практиці українських підприємств, не відкидаючи, однак, прогресивних доробок вітчизняної облікової школи. Серед вчених-економістів немає єдиної думки про причини поділу облікової системи на управлінську і фінансову. Так, С.О. Стуков [32,С.24-25] вважає, що поділ обліку на управлінський і фінансовий був здійснений в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Серед причин він називає: • виділення тієї інформації, яка складала комерційну таємницю, в той час як інша публікувалась у відкритих звітах; • зміни в організації виробництва, а саме ріст концентрації і централізації капіталу, утворення монополій, що зумовлювало необхідність 12 зосередження бухгалтерії у штаб-квартирі підприємства, між тим як калькуляційна бухгалтерія знаходилась безпосередньо на підприємстві. Тобто причинами становлення управлінського обліку автор вважає посилення впливу інформаційних і організаційних аспектів у функціонуванні виробництва. М.Г.Чумаченко крім вказаних вище аспектів відзначає ще і вплив правового (ріст числа нематеріальних активів) та економічного (інфляція, зміни у структурі собівартості продукції, а саме ріст витрат на реалізацію, витрат на НДДКР) аспектів [57,С.10]. Всі вказані вище аспекти без сумніву сприяли формуванню концепції управлінського обліку, і все ж, з нашої точки зору, головною передумовою його виникнення , була необхідність виділення інформації, яка становила комерційну таємницю і призначалась для внутрішніх користувачів, а всі інші аспекти мали опосередкований вплив. Слід відзначити, що в Україні на законодавчому рівні введено поняття “комерційної таємниці”, яке знайшло своє відображення у постанові Кабінету Міністрів України “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” [29]. Це створює реальне підгрунтя для впровадження концепції управлінського обліку на вітчизняних підприємствах. Продовжуючи розгляд історичного аспекту формування управлінського обліку, слід зазначити, що становлення його як наукового прийому характеризувалося постійним ускладненням методів обробки інформації: від промислового і аналітичного обліку (з кінця ХІХ до середини ХХ ст.) до маржинального і стратегічного (середина ХХ ст. до сьогоднішнього часу) [23;38] з виділенням трьох основних методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції: “ресібл-центр” (облік витрат за центрами відповідальності), “стандарт-кост” і “директ-костінг”. Історично першим був стандарт-кост, останнім - облік витрат за центрами відповідальності [13]. Система управлінського обліку є відкритою, так як на неї здійснюють вплив різні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища. Основними з них 13 є такі: ступінь розвитку ринкових відносин, внутріфірмове середовище, домінування тих чи інших теорій (моделей) управління, технологія обробки та передачі інформації. Використання методики системного підходу дозволяє побудувати модель взаємообумовленості даних чинників та їх сукупний вплив на розвиток управлінського обліку. У зв`язку з відсутністю конкуренції в широкому розумінні цього поняття, інформація стратегічного характеру не мала попиту в управлінських теоріях періоду 1900 – 1930 рр., тому застосування елементів методу обліку витрат “стандарт-кост”, а саме - нормування виробничих процесів, цілком відповідали контрольній функції управління підприємством. З появою конкурентного середовища (1930 – 1970 рр.) акцент в управлінні був зміщений на проблеми адаптації підприємства до зовнішнього середовища. Збільшення потоків інформації і представлення її в обробленому вигляді різним ланкам управління вимагало впровадження механізації облікових робіт. Вже із застосуванням клавішних машин із складу бухгалтерії стали виділятися машино-рахункові бюро (МРБ). Необхідність збільшення обсягів реалізації продукції вимагало проведення гнучкої політики цін, що і стало однією з причин появи методу “директ-костінг”, який дозволив формувати оперативну інформацію про нижню і верхню межу ціни. Розглянувши різні точки зору, управлінський облік можна визначити як інтегровану систему обліку, яка займається плануванням, контролем та аналізом витрат і доходів у сфері постачання, виробництва і збуту готової продукції, систематизуючи в своїй основі фінансову та нефінансову інформацію для прийняття управлінських рішень. Виробничий облік займається систематизацією інформації про витрати на виробництво продукції і постачанням такої інформації фінансовому обліку в розрізі елементів витрат, а в управлінському обліку - в розрізі статей витрат на виробництво та витрат за сферами відповідальності. Таким чином, виробничий облік є однією з підфункцій управлінського та фінансового обліку. Він ширший від простого обліку витрат, але вужчий від 14 управлінського обліку. Щодо бюджетного обліку, який описують у своїх дослідженнях Л. Шардоне Ф.Гор, К.Дюпуй [44,С.6], то його виділення у самостійну ланку є, на наш погляд, не зовсім правомірним. Вказані автори розглядають бюджет, що є основним об’єктом дослідження бюджетного обліку , як суму прогнозованих витрат, розрахованих у відповідності з попередніми оцінками діяльності підприємства на найближчий фінансовий рік. Бюджетна бухгалтерія повинна забезпечувати ефективний управлінський контроль за двома напрямками: • контроль прийнятих рішень, які мають на меті зафіксувати в залежності від обставин певну відповідальність; • виробничий (паралельний) контроль, який дозволяє робити коригування в ході процесу виробництва, коли ситуація потребує втручання [32, С.8]. В розробці концепції управлінського обліку, як відзначають вчені- економісти, простежуються два напрямки - американський і європейський. Основна різниця між ними полягає у тому, що в американській системі оперативному контролю за витратами виробництва приділяють значно більше уваги, ніж калькулюванню собівартості продукції. Європейська ж система основною своєю метою ставить точне визначення собівартості продукції із застосуванням при калькулюванні статистичних прийомів і методів, які ґрунтуються на математично – виражених співвідношеннях між витратами, з яких складається собівартість окремих видів продукції [23, С.26; 38, С.195, 240]. Управлінська і фінансова бухгалтерія тісно пов’язані між собою. Поряд із такими суттєвими відмінностями як мета, основні завдання, способи списання і групування виробничих витрат очевидний загальний для фінансового і управлінського обліку об’єкт - процеси постачання, виробництва і збуту, які в сукупності і представляють собою кругообіг господарських засобів. Отже, ці підсистеми не можуть функціонувати ізольовано одна від одної, що дозволяє 15 говорити про моделювання взаємозв’язку управлінського і фінансового обліку. В.І.Ткач і М.В.Ткач у своєму дослідженні [24] виділяють 4 системи організації обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, причому тільки перші дві передбачають використання системи управлінського обліку. Взаємозв’язок управлінської та фінансової обліку залежать від обраної моделі: • управлінський облік повністю виділяється з фінансового. Взаємозв’язок здійснюється за допомогою спеціальних рахунків-екранів (його застосовують європейські та латиноамериканські країни). На початку періоду з фінансового обліку в управлінський переносяться дані про початкові залишки всіх матеріальних ресурсів, готової продукції і незавершеного виробництва, а в кінці періоду — залишки цих ресурсів. Інформація про експлуатаційні витрати і доходи трансформуються з фінансового в управлінський облік протягом періоду; • система управлінського обліку автономна щодо фінансової, тобто ведуться розрахунки управлінського і фінансового обліку, а взаємозв’язок між ними здійснюється при допомозі системи розподільчих рахунків: розподіл первинних витрат за елементами, первинними доходами (США, Канада). Переваги першої моделі полягають у наступному: • в залежності від потреб управління проводиться співвимір витрат і виручки від реалізації продукції. Фінансовий результат розраховується із значним ступенем деталізації за групами виробів та напрямками діяльності; • поряд з визначенням виробничого результату враховується рух матеріальних ресурсів і готової продукції. Перевагами другої моделі є те, що: • у фінансовій бухгалтерії первинний облік ведеться за елементами, а в управлінській за статтями витрат, що усуває дублювання інформації; • застосування різних методів калькулювання собівартості продукції (директ-костінг, стандарт-кост), урізноманітнює інформацію, необхідну для прийняття рішень. 16 Як відзначають економісти [24; 7], основною різницею між цими моделями є те, що при використанні американської моделі в управлінській бухгалтерії витрати і доходи в розрізі видів продукції, місць виникнення витрат, як правило, не співставляється, що знижує її ефективність в порівнянні з європейською. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів” [14] з 1 січня 2000 року вступив в силу Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [33]. Аналіз прийнятого документу дозволяє відзначити його безсумнівну прогресивність і відповідність міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. До позитивних сторін даного Закону слід віднести визначення десяти принципів, на яких ґрунтується ведення бухгалтерського обліку і звітності в Україні (стаття 4), надання самостійності підприємств як у виборі облікової політики, так і у розробці систем та форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку (стаття 8). Поряд з цими перевагами він має і ряд суттєвих недоліків. Так, зокрема, досить вузько дано визначення облікової політики підприємства, під якою слід розуміти сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Для обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції підприємства лакофарбової промисловості у своїй виробничій діяльності користуються Галузевою інструкцією по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції на підприємствах хімічної промисловості [31] та Методичними вказівками по застосуванню нормативного методу [14]. Для вказаних документів є характерним: • непридатність методології планування, нормування, обліку витрат для отримання системної інформації від ініціаторів або виконавців за місцями виникнення витрат і сферами відповідальності; • відсутність методики отримання взаємопов’язаної і цілісної системи облікової інформації про витрати структурних підрозділів і показників 17 економічної ефективності їх діяльності. Нормативна база підприємства повинна створювати модель формування витрат та доходів від реалізації продукції, а відхилення від цієї моделі повинні стати об’єктом оперативного економічного аналізу. Тоді нормативні бази будуть орієнтовані на системний контроль за поточними нормами і нормативами. Для цього пропонується створити централізовану форму нормативних баз, в основу якої повинна бути закладена ідея інтеграції функцій нормування, прогнозування, лімітування, калькуляційного обліку і економічного аналізу витрат на виробництво та збут продукції. Міжнародна практика показує, що найбільшої ефективності досягається така форма централізації нормативної бази, яка передбачає відособлення лінійних об’єктів управління. При цьому узагальнюючим стає завдання визначення внеску кожного виробничого підрозділу в загальні фінансові результати діяльності підприємства. Такий підхід означає, що нормативна база підприємства складається з “малих” нормативних баз кожного цеху основного, допоміжного і обслуговуючого виробництва, комерційних, технічних та інших служб апарату адміністрації підприємства, які формуються за технологічними процесами, переліком закріпленої продукції статтями витрат і доходів, які прямо залежать від їх діяльності [29, С.62]. Цілеспрямоване регулювання витрат та доходів в управлінському обліку вимагатиме наявності не тільки диференційованих технічно- і економічно- обґрунтованих норм та відпускних цін і тарифів, але й створення певного комплексу постійних робочих розрахунків для нормативної бази. Для цього потрібно забезпечити єдність норм і нормативів, які використовуються в нормативних розрахунках: калькуляціях нормативної і планової собівартості, відпускних цінах, тощо. Поточні норми в міжнародній практиці вважаються нормативною моделлю виробництва і його дохідності, оскільки вони відображають економічну вигідність інвестицій у виробництво. Тому тільки “жорсткі” норми можна використати для системного контролю за витратами та 18 їх оперативного регулювання при зміні ринкової коньюктури. Все вищесказане дозволяє зробити наступний висновок – для успішного впровадження і функціонування управлінського обліку необхідно переглянути всі підходи до створення робочої документації в напрямку вироблення цілісної системи внутрішніх інструкцій, які забезпечать безперебійність і достовірність отримання інформації про протікання всіх виробничих процесів. Робочі документи в своїй основі повинні передбачати: • права і обов’язки посадових осіб, пов’язаних з плануванням, нормуванням, обліком і аналізом виробничих витрат і доходів; • визначення місць виникнення витрат і сфер відповідальності за функціональною належністю. В розрізі виробничих ланок – закріплення персональної відповідальності за статтями і елементами витрат; • порядок формування і коригування нормативної бази. При зміні виробничої програми - порядок перегляду складу фонду нормативно-довідкової інформації; • створення централізованої нормативної бази в автоматизованій системі управління (АСУ), яка поєднує в собі нормативні бази кожного структурного підрозділу підприємства, і, відповідно, змінюється із зміною вказаних баз; • методику проведення робочих розрахунків за кожним видом нової продукції і створенню поточних робочих норм; • при впровадженні АРМ - технолога - забезпечення комплексної автоматизації первинної технологічної документації. Ефективність реалізації вказаних завдань, а, значить, і ефективність функціонування всієї системи управлінського обліку, буде залежати від того, наскільки повно в робочій документації буде враховано техніко – економічні особливості лакофарбового виробництва. 19 1.2. Значення управлінського обліку в функціонуванні підприємства з виготовлення лакофарбових матеріалів в умовах нестійкого інвестиційного середовища На структуру та завдання, що ставляться перед управлінським обліком, впливають фактори як внутрішнього, так і зовнішнього економічного та техніко-технологічного середовища. Якщо інформація внутрішнього середовища є предметом систематичного дослідження (технологічні, виробничі, соціальні процеси), то інформація зовнішнього середовища використовується переважно в проблемному напрямку вивчення управлінського обліку з точки зору визначення цінової політики, а також при підготовці бюджетів різних рівнів та розробці альтернативних варіантів роботи компанії під час коливань ринку. Саме вплив зовнішнього середовища робить доцільним врахування деяких світових та вітчизняних тенденцій розвитку лакофарбової промисловості. Стан і перспективи розвитку сучасної лакофарбової промисловості в різних регіонах світу хоча і мають багато спільного, але відрізняються й деякими специфічними особливостями. Спільним є те, що розвиток виробництва і застосування ЛФМ знаходиться під значним впливом з одного боку законодавства по охороні навколишнього середовища, а з іншого - високих вимог до техніко-економічних характеристик ЛФМ і технологій їх нанесення. Незважаючи на світову економічну кризу, яка боляче зачепила Азіатсько- тихоокеанській регіон і внесла суттєві корективи в динаміку річного приросту даних показників, іноземні компанії мають намір не тільки не скорочувати, а, навпаки, нарощувати обсяг інвестицій у виробництво ЛФМ саме в цих країнах. Це пояснюється перш за все дешевизною місцевої робочої сили і ліберальним природоохоронним законодавством. Останній фактор зіграв вирішальну роль в процесах інвестування, так як Європейська конфедерація виробників ЛФМ і друкарських фарб і аналогічні структури країн Північної Америки прийняли 20 жорсткі директиви за змістом летючих органічних сполук (ЛОС) не тільки при виробництві, а й при застосуванні ЛФМ, змусило скоротити або й зовсім припинити випуск багатьох їх видів. Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу при виготовленні і застосуванні лакофарбової продукції можна досягти двома шляхами, один з яких передбачає використання інженерно-технічних рішень (оптимізація процесу фарбування, автоматизація обладнання, модернізація систем рециркуляції і очистки відходів), а другий - впровадження технологій з випуску нових типів ЛФМ. До числа останніх відносяться такі типи екологічно безпечних ЛФМ: водорозчинні, порошкові матеріали з високим сухим залишком (ВСЗ) і матеріали радіаційного сушіння. Дані матеріали випускають на синтетичній основі. Впровадження в лакофарбову промисловість таких синтетичних плівкоутворювачів як епоксидні, поліефірні, акрилові, уретанові, фторо- вуглеводні і кремнійорганічні сприяли поліпшенню якості, збільшення довговічності і зниження питомих витрат ЛФМ. Покриття, які підвищують експлуатаційні характеристики виробів і надають їм спеціальних властивостей, все більшою мірою перетворюються в елементи конструкцій, які експлуатуються в самих екстремальних умовах. У табл. 1.1 наведені дані про рівень споживання прогресивних екологічно безпечних ЛФМ в різних регіонах світу. Таблиця 1.1 Рівень споживання екологічно-безпечних ЛФМ Тип ЛФМ Країни США Європа Японія 1. Прогресивні екологічно-безпечні всього % 44,4 42,2 16,7 в т.ч. порошкові 5,2 12,3 3,6 водорозчинні 11,0 10,9 7,0 радіаційного сушіння 1,2 3,9 1,7 матеріали з ВСЗ 27,0 15,1 4,4 2. Органорозчинні % 55,0 55,0 80,0 3. Інші % 0,6 2,8 3,3 ВСЬОГО % 100 100 100 *Джерело[40; 12;39] На другому місці за обсягами випуску і застосування серед 21 екологічнобезпечних ідуть водорозчинні ЛФМ, які виготовляються на основі акрилових сополімерів і епоксидних плівкоутворювачів. На сьогоднішній день дані ЛФМ широко застосовуються для фарбування основних частин кузова автомобілів. Впровадження катафорезного методу нанесення дозволило в 2,5 рази збільшити корозійну стійкість деталей при меншій в 1,3 - 1,6 рази товщині покриття і майже втричі меншим вмістом органічних розчинників. Водорозчинні ЛФМ в машино- і приладобудуванні займають відповідно 15% і 10% обсягу всіх ЛФМ. З точки зору екології, найбільший інтерес представляє застосування прогресивних ЛФМ, які дозволяють повністю виключити використання органічних розчинників. До переваг їх виробництва і застосування відносяться також стабільність при зберіганні, зручність при транспортуванні і здатність утворювати високоякісні покриття. Виробництво даних ЛФМ розвивається найбільш швидкими темпами (в середньому - 11% в рік). Порошковими ЛФМ фарбуються в автомобілебудуванні біля 90% деталей із пластмас. Їх також використовують при виробництві побутових електроприладів. Великим досягненням в області герметизації і капсулювання було впровадження порошкових ЛФМ, які дозволяють не тільки виключити залишки розчинників у плівці, але і отримати замість багатошарових, тонкі одношарові покриття. Останнє, але досить важливе місце належить ЛФМ радіаційного сушіння. Не дивлячись на відносно невелику питому вагу таких ЛФМ (2 - 4% від загального обсягу лакофарбової продукції) в деяких галузях промисловості (електроніці, виробництві оптичних волокон) у них немає заміни. ЛФМ радіаційного сушіння не містять ЛОС, відрізняються високою швидкістю затвердження і економічністю. 90% таких ЛФМ затверджуються УФ - опроміненням, а 10% - затверджуються під дією потоку прискорених електронів. Дані матеріали є основою при виробництві магнітних лаків, які застосовуються в ЕОМ і вимірювальній апаратурі. Отримані покриття з таких матеріалів є ультратонкими (товщина 0,5 мкм), відрізняються підвищеною міцністю і однорідністю затвердження по всій товщині. Також ЛФМ 22 радіаційного затвердження застосовують в якості електропровідних фарб, де є непридатним спосіб пайки. В оптоелектроніці такі ЛФМ використовують для захисту оптових волокон від перепадів температур від -60 до +125оС, а також від появи мікровикривлень, які призводять до втрати енергії, що передається. Передбачається, що обсяг застосування ЛФМ радіаційного затвердження буде рости із швидкістю 8-10% в рік в США і Європі, та 20% - в Японії. Всі перераховані прогресивні ЛФМ об`єднує ряд переваг: відсутність токсичних розчинників, висока економічність за рахунок зменшення витрат на одиницю фарбованої поверхні, скорочення енерговитрат на сушіння. Основний недолік полягає в тому, що на даному етапі виробництва таких ЛФМ їх вартість є вищою від традиційних органорозчинних. Проте необхідність переходу на випуск прогресивних ЛФМ зумовлюють і високі експлуатаційні властивості даних покрить. За розрахунками вчених повна заміна органорозчинних ЛФМ дозволить економити індустріально розвиненим країнам до 3,5% валового внутрішнього продукту [40]. Безпосередній аналіз сучасного стану лакофарбової промисловості в Україні є дещо ускладненим через відсутність не тільки систематизованої, але і просто достовірної інформації, яка оперує часто не співставними одиницями - літрами і тонами. В зв’язку з цим, доводиться з деяких позицій екстраполювати відомі з більш ранніх джерел дані на нові умови з врахуванням змін, які пройшли в економіці, а також використовувати перевідні коефіцієнти для приведення до одного вимірника різних видів продукції. З 300 лакофарбових підприємств, розміщених на території Східної Європи, 2/3 припадає на республіки колишнього СРСР. Причому враховуючи проектну потужність, основна маса розміщена на території Росії і України (Росія - 70,2%, Україна - 19,4%, Закавказзя - 3,6%, Центральноазіатські республіки - 2,7%, Прибалтика - 4,1%). Інтереси більшості підприємств даної галузі представляє Міжнародна асоціація виробників і споживачів лакофарбових матеріалів і пігментів країн СНД і Балтії. В її завдання входить вироблення загальної політики розвитку лакофарбової промисловості в цих 23 регіонах. Із середини 60-х років на протязі кількох десятиріч на Україні – більшу частку ЛФМ випускає виробниче об’єднання “Укрлакофарба”, в склад якого входять дев’ять лакофарбових заводів. В кінці 1992р. в зв’язку з переходом підприємств на оренду з послідуючим їх викупом, Рада директорів прийняла рішення про ліквідацію об’єднання і створення акціонерного товариства “Укрлакофарба”, засновниками якого стали всі дев’ять лакофарбових заводів. Асортимент продукції нараховує більше 250 найменувань. На відміну від розвинених зарубіжних країн, де охороні оточуючого середовища надають першочергового значення, на вітчизняному ринку 90% асортименту складають традиційні органорозчинні ЛФМ. Водорозчинні фарби у невеликій кількості випускають Київський завод “Лакма”, Дніпропетровський лакофарбовий завод і Одеська фірма “Еллакс”. Остання також випускає зовсім мізерну кількість порошкових фарб (до 20-30тон в рік). На сьогодні якісні зміни асортименту неможливо здійснити лише за рахунок прямого нарощування обсягів випуску прогресивних лакофарбових матеріалів, так як в Україні майже відсутні технології їх масового виробництва. Для цього необхідно здійснити цілий комплекс заходів, які передбачають зняття з виробництва застарілих технологій по випуску низькоякісних ЛФМ, уніфікацію матеріалів, що серійно випускаються, введення держстандартів відносно якості, екологічності ЛФМ, створення державної програми залучення іноземних інвестицій та іноземних прогресивних технологій. Ці проблеми вимагають негайного вирішення з огляду на те, що Україна готується стати асоційованим членом Європейського співтовариства і для цього їй рано чи пізно доведеться підписати ряд міжнародних природоохоронних конвенцій і в тому числі конвенцію, яка передбачає граничний розмір вмісту ЛОС у продукції ЛФ - підприємств. Непідготовленість до цього кроку може призвести до повного банкрутства даної галузі хімічної промисловості. Таким чином, для приведення ЛФ - продукції у відповідність з європейськими екологічними і технологічними нормами, необхідно здійснити 24 ряд наступних кроків: • розробити і прийняти законодавчу базу, яка б стимулювала виробництво і використання екологічно безпечних ЛФМ. Передбачити вміст ЛОС в ЛФМ не більше 300 г/л з поступовим їх зниженням; • підвищити митні збори на імпортовану продукцію (в США і Європі вони в 2-4 рази вищі, ніж на Україні) та інвестувати частину цих коштів в найбільш ефективні напрямки розвитку виробництва ЛФМ; • реформувати служби збуту і маркетингу на підприємстві в напрямку орієнтації їх на дослідження не тільки вітчизняного ринку, але і зарубіжного. Більше уваги приділяти якості тари і упаковки ЛФМ, розробці детальних інструкцій по її застосуванню; • розробити комплекс заходів по залученню іноземних інвестицій і технологій, в тому числі шляхом передачі інвесторам частини контрольного пакету акцій. В реалізації даних завдань особлива роль відводиться налагодженню ефективної системи управлінського обліку, яка повинна забезпечити: • проведення гнучкої цінової політики підприємства; • визначення найбільш рентабельних напрямків розвитку виробництва; • проведення розрахунку ефективності реалізації інвестиційних проектів і виборі оптимального варіанту. Крім ринкового, на побудову управлінського обліку впливає організаційний і технологічний аспект внутрішнього середовища. Перш за все необхідно розглянути технологію виробництва лакофарбових матеріалів, так як саме вона визначає форму обліку витрат на виробництво, який є основою управлінського обліку (рис.1.1). 25 Структурні Падіння Підвищення Концен- Комбі- Спеціа- зрушення в загального Вимог трація нування лізація асортименті виробництва споживачів застосовуваних ЛФМ до тари і ЛФМ упаковки Ринкові Організаційні Система управлінського обліку Технологічні Фізико-хімічні Апаратурний Застосування Висока мате- Наявність методи процес напів-фабрикатів ріаломісткість технологічних обробки виробництва продукції переділів Багатоасортиментніст Багато- Виробництво одного Корозійність ь і дефіцитність асортиментність виду про-дукції за середовища, в якому сировини та продукції кількома проходять матеріалів рецептурами виробничі процеси Рис.1.1. Перелік мікро- та макроекономічних чинників, які здійснюють вплив на систему управлінського обліку лакофарбового підприємства *Джерело [16] Лакофарбове виробництво включає перш за все виробництво напівфабрикатів-компонентів для лакофарбових матеріалів, плівко- утворюючих речовин, пігментів, модифікаторів, пластифікаторів. Потім на їх основі виробляють ЛФМ: лаки, емалі, грунтовки і шпаклівки. Плівкоутворюючі речовини, які лежать в основі отримання лакофарбових матеріалів (лаків, фарб, емалі) є продуктами реакції полімеризації і поліконденсації. Полімеризація – це реакція сполучення кількох молекул, при якій ланки утворюючого полімера не відрізняються по складу від вихідних мономерів. Поліконденсація - це реакція сполучення кількох молекул мономера, яка супроводжується відщепленням найпростіших речовин: води, спирту, аміаку. На відміну від комплексних виробництв, де у виробничому циклі з одного 26 загального виду сировини в результаті єдиного нероздільного технологічного процесу отримується одночасно кілька продуктів [16;24], лакофарбова промисловість відноситься до простих виробництв, в результаті яких із сировини одного або кількох видів отримується тільки один продукт. Пігментування кожного виду лакофарбової продукції має свої особливості, але технологічний процес отримання будь-яких пігментованих лакофарбових матеріалів включає наступні стадії: приготування замісу (змішування пігменту із зв’язуючим, диспергування пігментної суспензії (пасти), приготування лакофарбового матеріалу, фільтрацію і фасування готової продукції. Складність хіміко - технологічного процесу і протікання його в закритих апаратах впливає на порядок нормування сировини і матеріалів. Тут за основу береться не чиста вага сировини і матеріалів, що безпосередньо входять в склад готової продукції, а теоретичне витрачання, яке визначається виходячи із рівнянь хімічних реакцій. Даний принцип закладений в технологічний регламент, де описано протікання всіх технологічних процесів з моменту завантаження вихідної сировини в апарати і до виходу готової продукції. До технологічного регламенту додається матеріальний баланс з обгрунтуванням витрачання сировини і матеріалів та втрат в процесі виробництва. Дослідження практики діяльності Львівського лакофарбового заводу і ВАТ “Галлак” свідчать, що дані документи не переглядаються і діють протягом достатньо тривалого часу. Це призводить до послаблення контролю за витрачанням матеріальних ресурсів, так як внаслідок корозійності виробничих процесів, проходять зміни в роботі обладнання. Деякі види сировини є досить дефіцитними, так як їх виробництво або припинене на заводах - постачальниках, або неритмічно надходить. Тому велике значення має організація систематичного контролю за використанням матеріальних ресурсів у виробничому процесі. Крім того, це вимагає застосування методики визначення оптимального рівня запасів, яка допоможе усунути утворення невиправданої їх величини і, відповідно, вивільнити обігові 27 кошти підприємства. Лакофарбове виробництво характеризується тим, що один вид продукції може виготовлятись за декількома рецептурами. Проте в технологічному регламенті недостатньо висвітлені питання нормування взаємозамінної сировини, що теж знижує ефективність контролю за рухом матеріальних ресурсів в процесі виробництва. Тому, з огляду на особливості виробництва ЛФМ, для підвищення ефективності контролю за витрачанням матеріальних ресурсів в системі управлінського обліку необхідно: • не рідше одного разу в квартал проводити інвентаризацію діючих норм, шляхом контрольного запуску сировини і за результатами протікання технологічного процесу вносити відповідні зміни в технологічний регламент і матеріальний баланс; • розробити систему коректувальних коефіцієнтів, які враховують корисний вміст необхідного компоненту у вихідній сировині і час та умови її зберігання на складі; • розробити окремий технологічний регламент на кожну рецептуру, яка застосовується для виробництва одного виду ЛФМ. Апаратурний процес виробництва продукції впливає на організацію праці в досліджувальній галузі. Апаратники займають найбільшу питому вагу серед виробничих робітників. На ТОВ ЛЗ «Аврора» в цехах, які безпосередньо займаються виробництвом ЛФМ, частка апаратників складає 75% загального числа робітників. В даних галузях переважає погодинно-преміальна форма оплати праці. Аналіз фонду оплати праці на даному підприємстві засвідчив, що при його формуванні, практично, не знайшли свого відображення преміальні виплати за показники роботи, які були досягнуті на кожному робочому місці. Премії виплачувались лише за результатами звітного періоду (кварталу, року) роботи всього колективу. Тому для підвищення стимулюючої дії даної форми оплати праці необхідно впровадити систему колективних та індивідуальних доплат за якісні показники продукції, що була виготовлена. Для лакофарбового виробництва характерне застосування великої 28 кількості напівфабрикатів, що є наслідком багато-стадійності виробничих процесів. Аналіз діяльності ТОВ ЛЗ «Аврора» показав, що тут віддають перевагу виробництву власних напівфабрикатів. Це дозволяє, по-перше, здешевити продукцію, а по-друге - забезпечити безперебійність виробничого процесу, протікання якого не буде залежати від постачальників. У зв`язку з цим в даних виробництвах є необхідним застосування напівфабрикатного варіанту визначення собівартості продукції. Оскільки питома вага напівфабрикатів у собівартості продукції є великою, нормування матеріальних витрат здійснюється з розрахунку потреби в напівфабрикатах, а не сировини і матеріалів, з яких отримується даний напівфабрикат. Слід зауважити, що на даних виробництвах застосовують як одно-, так і багато-передільне калькулювання. Одно-передільне калькулювання означає, що обчислення собівартості продукції здійснюється без розподілу виробничого процесу на стадії і переділи. Цей спосіб застосовується, коли процеси виробництва продукції є нескладними і їх можна розглядати як один переділ (наприклад, при виробництві смол і лаків). Багато-передільний спосіб калькулювання застосовують в багатостадійних виробництвах (наприклад, при виробництві емалей) [23]. Багатоасортиментність продукції, що випускається (додаток Ж) обумовлює необхідність розробки оптимальної виробничої програми. Вирішення цього завдання відноситься до компетенції управлінського обліку і досягається шляхом побудови економіко-математичної моделі випуску найбільш рентабельних видів продукції. В ході вивчення практики обліку на підприємствах лакофарбової промисловості встановлено, що облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції залежить не тільки від технологічних, але і від організаційних умов. До організаційних особливостей відноситься концентрація, комбінування і спеціалізація. Концентрація являє собою економічний процес зосередження виробництв на великих підприємствах. В хімічній промисловості концентрація може 29 відбуватись у двох напрямках: • шляхом збільшення потужностей окремих підприємств, цехів; • шляхом збільшення числа великих підприємств [39]. В лакофарбовій промисловості концентрація виробництв здійснюється, переважно, першим шляхом. Враховуючи те, що в активній частині виробничих фондів ЛФ промисловості велику питому вагу займають високоточні апарати складної дії, реалізація другого напрямку є недоцільною з огляду на необхідність великих капіталовкладень. Крім того, це вимагає значних витрат на природоохоронну діяльність. Однією з організаційних форм, безпосередньо зв`язаної з процесом концентрації, є комбінування, тобто об`єднання в межах одного промислового підприємства виробництв з різною технологією. В хімічній промисловості застосовують 3 види комбінування: • постадійне комбінування, тобто поєднання послідовних стадій обробки предметів праці; • комбінування на основі використання побічних продуктів і відходів виробництва; • комбінування, на основі комплексного використання сировини [31]. В лакофарбовій промисловості знайшло застосування комбінування, переважно, 1 типу. Це пояснюється тим, що для отримання готового продукту вихідний матеріал проходить десятки стадій переробки, які економічно недоцільно розділяти і створювати самостійні підприємства. Комбінування створює умови для зниження собівартості продукції і визначає вибір методу обліку виробничих витрат за переділами і технологічними процесами з використанням напівфабрикатного варіанту узагальнення фактичних витрат на виробництво окремих видів продукції. Комбінування виробництв окремих видів продукції і концентрацію виробництв необхідно поєднувати із спеціалізацією. Спеціалізація в лакофарбовій промисловості здійснюється за такими напрямками: попродуктовому, технологічному, функціональному. 30 Попродуктова спеціалізація - це організація підприємств, які спеціалізуються на випуску певної продукції, тобто обмежується асортимент продукції. Технологічна спеціалізація проявляється в перетворенні окремих технологічних стадій в самостійні спеціалізовані виробництва. В лакофарбовій промисловості технологічна спеціалізація протікає за рахунок відокремлення виробництва пігментів від виробництва готової продукції. Функціональна спеціалізація - це виділення основних і допоміжних цехів. Попродуктова спеціалізація, що переважає у виробництвах, які нами досліджуються, впливає на вибір методу обліку витрат на виробництво. В основному, використовується попередільний метод обліку. Відповідно, об`єктом обліку виступають витрати за переділами, а об`єктами калькулювання є готові вироби або напівфабрикати. Таким чином дослідження ЛФ промисловості дозволяє говорити, що це є досить специфічна галузь, особливості якої впливають на формування системи управлінського обліку, яка є відмінною від систем управлінського обліку інших галузей промисловості. Оскільки бухгалтерський облік є підсистемою загальної інформаційної системи управління, для визначення його місця, ролі і функцій в процесі прийняття управлінських рішень необхідно застосовувати методику системного підходу. Системний підхід дозволяє індетифікувати управлінський облік як підсистему бухгалтерського обліку. Використання системного принципу ієрархічності, в свою чергу, дає змогу розглядати даний вид, як самостійну систему з вхідними і вихідними параметрами. Крім того застосування такої методики дозволяє виявити тенденції розвитку управлінського обліку на всіх історичних стадіях і прогнозувати появу його модифікацій в майбутньому. Дані дослідження опубліковані в авторських роботах [13; 38; 22; 61]. Впровадження концепції управлінського обліку вимагає дослідження і адаптації зарубіжних облікових прийомів і методів для подальшого їх застосування у вітчизняній обліковій теорії і практиці. Успішному функціонуванню даної концепції сприятиме також формування вітчизняної 31 нормативно - правової бази як на державному рівні, так і на рівні підприємства. На структурну будову управлінського обліку має вплив як внутрішнє (специфіка протікання технологічного процесу, асортимент продукції, що випускається, організація виробничого процесу), так і зовнішнє середовище (загальний рівень виробництва того чи іншого виду продукції, кон’юнктура попиту, тощо). Результати дослідження розвитку вітчизняного і зарубіжного лакофарбового виробництва опубліковані в роботах автора [16; 13]. 1.3. Криміналістичні дослідження лакофарбової індустрії на національному та міжнародному рівні та встановлені екологічні стандарти на ринку лакофарбових матеріалів Український ринок лаків та фарб у 2019 рік вступив із позитивними перспективами. Загальна економічна ситуація має незначні, але все ж покращення, що дає надії й на розвиток вітчизняної лакофарбової промисловості У порівнянні із минулими роками ринок став стабільнішим, попит виріс, з’явилися новинки. Це стосується як продукції індустріального призначення, так і лакофарбових виробів для побутових ремонтних робіт. За даними Держкомстату, на сьогодні в Україні нараховується понад 200 виробників, з яких не більше 20 випускають майже 70% усієї лакофарбової продукції у країні. Імпортують в Україну понад 30 країн. Експерти прогнозують поступове зростання показників розвитку виробництва. За своєю структурою ринкових змін не відбудеться, проте вже на сьогодні є чітко виражена тенденція до екологічності лакофарбових матеріалів та зростання обізнаності споживачів [50]. Це, у свою чергу, слугуватиме мотиваційним рушієм розвитку та дає можливість українським виробникам виходити на світові ринки збуту продукції. Предмет криміналістичної експертизи ЛФМ (ЛФП) складають фактичні 32 дані, що встановлюються на основі розроблених у криміналістиці теоретичних і методичних засад дослідження речових доказів з використанням даних природничих і технічних наук, зокрема – технології виробництва ЛФМ (ЛФП). Відносно ЛФМ (ЛФП) вирішуються такі завдання: – виявлення часток ЛФМ (ЛФП) на об’єкті, що досліджується; – встановлення приналежності забарвлених часток до покриттів предметів певного цільового (автотранспортного засобу, сейфу) та побутового (дверям, вікнам) призначення; – визначення джерела походження ЛФМ та ЛФП (наприклад, заводувиробника, марки автомобіля); – встановлення факту контактної взаємодії (ФКВ) предметів із пофарбованими поверхнями (наприклад, факту зіткнення двох автомобілів); – встановлення факту багаторазового перефарбування; – встановлення спільного походження об’єктів, що порівнюються (належності їх до одного роду, групи або тотожності) [51]. Об’єктами криміналістичного дослідження ЛФМ (ЛФП) є: – окремі об’єми рідких, пастоподібних, твердих ЛФМ та речовин, що входять до їх складу (пігменти, плівкоутворювачі тощо); – предмети, що мають ЛФМ (ЛФП) у вигляді власне покриттів або плівок (транспортні засоби, будівельні конструкції); – сліди, плями, мазки, притертості ЛФМ (ЛФП) або об’єкти-носії з ними; – великі осколки («сколи») або мікрочастки ЛФП, що відшарувалися внаслідок удару, тертя тощо. ЛФМ являє собою багатокомпонентну суміш, що складається із зв’язуючого (основа), пігментів, наповнювачів, розчинників, пластифікаторів, сикативів та інших компонентів, що надають необхідних властивостей як ЛФМ, так і, в подальшому, ЛФП. ЛФМ використовується для покриття металевих, дерев’яних та інших поверхонь з метою їх захисту від корозії, гниття, надання їм естетичного вигляду. Його наносять на основу і після закінчення фізико- хімічних процесів, що відбуваються при затвердінні та сушці, він 33 перетворюється на ЛФП [52]. Компоненти, що входять до складу ЛФМ, можна розділити на основні та допоміжні, хоча ЛФМ можуть являти собою і однокомпонентну систему (наприклад, оліфи). Основні компоненти ЛФМ призначені для створення лакофарбових композицій, які після висихання утворюють ЛФП. До них належать зв’язуючі, пігменти, наповнювачі та розчинники. Зв’язуюче (плівкоутворювач) – високомолекулярна сполука, яка сприяє утворенню міцної еластичної плівки після висихання ЛФМ, є дисперсійним середовищем для наповнювачів, пігментів та являє собою органічну речовину природного або штучного походження (синтетичні і природні смоли, олії, ефіри целюлози, оліфи). Серед синтетичних смол виділяють: поліконденсаційні – гліфталеві, пентафталеві, меламінові, сечовинні, фенолові, епоксидні; полімеризаційні – алкідно-стирольні, перхлорвінілові. Пігменти та барвники – речовини, що надають ЛФМ забарвлення. Вони бувають природного і штучного походження, органічні та неорганічні. Речовина, що забарвлює але не розчиняється у дисперсійному середовищі, називається пігментом, розчиняється – барвником. Якщо барвники утворюють прозорі розчини, то пігменти – непрозорі суспензії з розміром часточок дисперсної фази d = 0,5-2,0 мкм) [55]. Наповнювачі – зазвичай мінеральні компоненти, що вводяться до ЛФМ для надання майбутньому покриттю відповідних механічних та оптичних властивостей (міцності, непрозорості), а також для здешевлення. Вони бувають білими або слабозабарвленими. Розчинники – органічні рідини, що вводяться до ЛФМ для надання необхідної консистенції. Це вуглеводні, спирти, кетони, ефіри. Допоміжні компоненти ЛФМ призначені для надання ЛФМ та ЛФП певних властивостей. До них належать пластифікатори, сикативи, поверхнево- активні речовини та інші. Пластифікатори – нелеткі або слаболеткі рідини, які надають ЛФП 34 еластичність, підвищену стійкість до дії світла і температур (високих, низьких). Це дибутилфталат, трикрезолфосфат, рицинова олія [60]. Сикативи – речовини, що каталітично прискорюють «висихання» олій, які входять до складу ЛФМ. Це свинцеві, марганцеві та інші солі жирних смоляних та нафтенових кислот, а також сухі оксиди металів. Поверхнево-активні речовини (ПАР) – речовини, що полегшують подрібнення дисперсної фази (утворення емульсії) та зберігають стабільність ЛФМ (запобігають розшаруванню). Як допоміжні компоненти до ЛФМ вводять також тиксотропні добавки, ініціатори, речовини, що прискорюють твердіння та інші. Після висихання ЛФМ у ньому зазвичай залишаються зв’язуючі, пігменти (барвники) та наповнювачі. Інші компоненти або випаровуються (леткі), або розкладаються [62]. ЛФМ можуть бути безбарвними або забарвленими, прозорими або непрозорими. Класифікація ЛФМ за оптичними властивостями передбачає їх розподіл на прозорі та непрозорі. До прозорих ЛФМ належать оліфи та лаки. Оліфи – речовини, які утворюють плівки на основі олій, що висихають, або жирних алкідних смол. Оліфи – це прозорі рідини від жовтого до вишневого кольору, які добре змочують дерево та метал. При нанесенні тонким шаром на поверхню вони висихають внаслідок полімеризації олії під дією кисню повітря з утворенням еластичних плівок, не розчинних у воді та органічних розчинниках. Оліфи використовують для ґрунтування поверхні перед фарбуванням, а також для виготовлення олійних фарб та лаків, розбавлення густих фарб, шпаклівок, ґрунтовок. Лаки – розчини речовин, що утворюють плівки (олій та смол або тільки смол), в органічних розчинниках, які після нанесення на метал, дерево або іншу поверхню і висихання утворюють тверді, блискучі, прозорі плівки. Призначення лаків – захист виробів від атмосферного впливу та агресивного середовища, декоративне оздоблення поверхні, деякі лаки – 35 електроізоляційний матеріал. Використовуються як основа для виготовлення пігментованих ЛФМ – емалевих фарб, ґрунтовок, шпаклівок. Більшість лаків – безбарвні. У разі необхідності туди вводять розчинні органічні барвники, які дозволяють зберегти прозорість плівки. Для підвищення еластичності плівок до лаку додають пластифікатори, у деяких випадках – сикативи та речовини, що сприяють твердінню. Лаки наносять на поверхню розпиленням, зануренням, обливанням та іншими способами. При цьому утворюються розчинні або нерозчинні плівки товщиною 10-20 мкм (поліефірні – до 300 мкм) [1]. Серед непрозорих ЛФМ виділяють ґрунтовки, шпаклівки, фарби. Ґрунтовки (ґрунти) – матеріали, що утворюють нижні шари ЛФП. Основне призначення ґрунтовок – створення надійного зчеплення (адгезії) верхніх шарів покриття з поверхнею, що фарбується, а крім того – перекриття пор та інших незначних дефектів зазначеної поверхні, захист металу від корозії. Ґрунтовки виготовляють на основі оліф, лаків, смол тощо. Більшість ґрунтовок мають пігменти, а іноді й наповнювачі. На поверхню ґрунтовку наносять шпателем, щіткою, розпилювачем та іншими способами (при дослідженні ЛФП необхідно звертати увагу на траси). Товщина плівки – 10-100 мкм. Заґрунтовану поверхню після висихання покривають фарбою або лаком. Шпаклівки – пастоподібні матеріали, які застосовуються для вирівнювання (шпаклювання) поверхні перед нанесенням на неї фарби. Шпаклівки складаються із зв’язуючого, наповнювачів, пігментів. Виділяють лакові, олійні та клейові шпаклівки, основою яких є відповідно лаки, оліфи, природні клеї. Через невеликий вміст плівкоутворювача (в 5-12 разів менше, ніж пігменту та наповнювача) шпаклівка не забезпечує надійного зчеплення верхніх шарів ЛФП з основою, яку фарбують, тому її зазвичай наносять по шару ґрунтовки [51]. Для нанесення на поверхню густих шпаклівок використовують шпатель або шматок гуми, а розбавлені невеликою кількістю розчинника наносять методом пневматичного розпилення. Товщина шару шпаклівки досягає 300 36 мкм, а іноді (декілька шарів) – 1 мм. Сухий шар шпаклівки шліфують абразивним матеріалом (наждачним папером), що забезпечує їй хороше зчеплення з подальшими шарами ЛФП. Фарби – це ЛФМ, що використовуються для надання виробам красивого зовнішнього вигляду (декоративна функція) та захисту поверхні від руйнування. До складу фарб входять речовини, що утворюють плівку (зв’язуюче або плівкоутворювач), тонкодисперсні неорганічні або органічні пігменти (іноді – барвники), а також розчинники, наповнювачі, сикативи, пластифікатори та інші добавки. Фарби класифікують за типом зв’язуючого: – олійні (на основі олій та оліф); – емалеві (на основі лаків). Їх не варто плутати із власне «емалями» – міцними склоподібними матеріалами, які отримують шляхом обпалювання суміші різних оксидів; – емульсійні (водні дисперсії полімерів); – клейові (водні розчини рослинних або тваринних клеїв); – силікатні (водні розчини розчинного скла – силікату натрію або калію). Зв’язуюче (основа) фарби надає покриттям необхідні механічні властивості (міцність, твердість), зумовлює адгезію між покриттям та основою, міцно скріплює частки пігментів та наповнювачів. Пігменти надають покриттям колір, непрозорість (здатність перекривати колір поверхні, яку фарбують), а також антикорозійні та деякі інші специфічні властивості [52]. За консистенцією фарби бувають рідкими та твердими. Рідкі фарби випускають у вигляді концентрованих або розбавлених суспензій. Концентровані (густі, пастоподібної консистенції) фарби виготовляють змішуванням пігментів зі зв’язуючим, потім їх диспергують – «перетирають» часточки пігменту в суміші. До робочої в’язкості розводять розчинниками або оліфою. Суспензії фарб наносять на металеві, дерев’яні, бетонні, поштукатурені поверхні валиком, щіткою, шляхом розпилення, занурення та іншими 37 способами. Тверді фарби виготовляють у вигляді пресованих плиток (наприклад, акварельні) або порошкоподібних сумішей (пігменту, плівкоутворювача та інших добавок). Порошкоподібні фарби наносять на поверхню напилюванням з подальшим оплавленням [60]. За призначенням фарби поділяють на будівельні, поліграфічні, художні, спеціального призначення (люмінесцентні, термочутливі тощо). Технологія нанесення ЛФМ передбачає використання: – ручних та автоматичних фарборозпилювачів; – розпилення в електричному полі постійного струму високої напруги, внаслідок розряду, створеного на краю розпилювача, частки ЛФМ набувають негативного заряду та осідають на заземленому виробі, що має протилежний заряд; – електро-, пневмоелектро- та гідроелектророзпилювачів; – аерозольного розпилення за допомогою балончиків (підфарбування); – занурення, струменевого обливання (при цьому утворюються специфічні дефекти – патьоки, напливи); – щіток, валиків, шпателів для нанесення ЛФМ кустарним способом. Для підготовки металевої поверхні до нанесення ЛФП, – надання їй жорсткуватості, – застосовують струменеву та гідроабразивну обробку або створюють мікропористий шар шляхом оксидування або фосфатування [62]. ЛФП можуть зазнавати шліфування абразивними шкурками нижніх шарів для покращення адгезія та полірування верхнього шару полірувальною пастою. Отже, нанесені на поверхню виробу ЛФМ в результаті висихання перетворюються на ЛФП. Основне призначення ЛФП – захист матеріалів від руйнування та декоративна обробка виробів. Бувають також ЛФП спеціального призначення: електроізоляційні, флуоресцентні, термоіндикаторні, термостійкі, бензо- і маслостійкі та інші. Властивості ЛФП обумовлені складом відповідного ЛФМ (типом зв’язуючого, пігментів тощо), а також будовою покриття, яке в більшості 38 випадків складається з декількох шарів послідовно нанесених різних ЛФМ. Найважливішими вимогами до ЛФП є міцне зчеплення (адгезія) окремих шарів один з одним, а нижнього шару – ще й з основою, а також твердість, еластичність, механічна міцність при згинанні та ударі, стійкість до впливу атмосферних явищ, комплекс декоративних властивостей (прозорість або непрозорість, колір, ступінь блиску, візерунок тощо) [50]. Ознаки та властивості ЛФМ і ЛФП використовують як оперативно- розшукову і доказову інформацію. Основними ознаками та властивостями ЛФМ є: • колір; • люмінесценція в УФП; • прозорість (непрозорість); • запах; • консистенція (характеризується в’язкістю); • природа (вид, тип, марка) зв’язуючого, пігментів (барвників), розчинників; • форма та розміри часток пігментів і наповнювачів; • вміст сухого залишку; • швидкість висихання; • якісний склад (елементний, молекулярний); • кількісний склад (елементний, молекулярний); • наявність включень, забруднень. До основних ознак та властивостей ЛФП варто віднести такі: • колір; • люмінесценція в УФП; • прозорість (непрозорість); • особливості зовнішньої поверхні (наявність блиску, рельєфу тощо); • твердість; • крихкість (ламкість); • еластичність; 39 • структура багатошарового ЛФП (на вертикальному перетині): • кількість шарів; • послідовність шарів (за кольором, прозорістю); • товщина загальна та пошарова; • обопільне проникнення шарів; • ступінь адгезії між шарами; • наявність включень в шарах та забруднень між ними; • властивості нижньої поверхні; • дефекти; • якісний склад (елементний, молекулярний); • кількісний склад (елементний, молекулярний). Ознаки складу стандартного покриття носять груповий характер, оскільки одним об’ємом ЛФМ фарбується багато об’єктів, на відміну від нестандартних ЛФП [1]. Виявилось, що наявність фосфатного шару на поверхні металу автомобіля несе в собі інформацію, яка частково індивідуалізує ЛФП. Вивчення процесу фарбування автомобілів в стандартних умовах свідчить, що необхідною стадією в технологічному режимі є фосфатування поверхні металу, що сприяє покращенню захисних властивостей, посиленню адгезії ЛФП. На фосфатовану поверхню наноситься шар ґрунту, на якому відбиваються фосфатні кристали. Це дозволяє отримувати інформацію про морфологію фосфатованої поверхні (форму та розмір кристалів, характер їх розташування). ЛФП відшаровують від основи автомобіля, який перевіряється, і вивчають морфологію його нижньої поверхні (ґрунту) за допомогою електронного мікроскопа при збільшенні 400-700х [55]. Виявлення, фіксація, вилучення та пакування ЛФМ (ЛФП) Пошук об’єктів криміналістичного дослідження ЛФМ (ЛФП), особливо мікрочасток, на місці події, проводиться за допомогою лупи, освітлювачів білого та УФ- світла, діелектричних паличок. Частки ЛФМ (ЛФП) на місці події найчастіше виявляють: 40 – при ДТП – на тілі й одязі потерпілого, на транспортних засобах, на дорожньому полотні та інших ЕМО (частки або притертості ЛФП автотранспортних засобів); – при крадіжках – на тілі та одязі підозрюваного, на знарядді зламу, на зламаних перешкодах, шафах, сейфах (частки ЛФМ будівельних і цільового призначення), при розкраданні ЛФМ – на одязі, взутті підозрюваного, транспортних засобах, предметах обстановки (сліди ЛФМ). Інколи частки ЛФП можуть бути виявлені при розслідуванні: – вбивств – на тілі та одязі потерпілих (частки ЛФП, що відокремились від знаряддя вбивства, а також внаслідок контактної взаємодії із пофарбованими ЕМО); – зґвалтувань – на тілі та одязі потерпілих (частки ЛФП як сліди контактної взаємодії із забрудненим одягом злочинця, з обстановкою місця події). При проведенні експертного дослідження ЛФМ (ЛФП) використовують широкий комплекс методів, які включають оптичну мікроскопію, молекулярний спектральний аналіз, хроматографію, рентгеноструктурний та елементний аналіз в багатьох його різновидах (хімічний, спектральний, масспектральний) та інші [51]. В залежності від впливу на збереження об’єкта як речового доказу, методи дослідження ЛФМ (ЛФП) можна розділити на три групи. Методи, що не впливають на властивості речових доказів («неруйнівні»): – оптична мікроскопія (визначення морфологічних ознак); – відбиваюча спектроскопія (визначення характеристики забарвлення); – фотографія та деякі інші. Методи, що не змінюють зовнішні ознаки ЛФП, зокрема його форму, але частково змінюють внутрішні ознаки об’єкта, властивості його матеріалу або речовини: – люмінесцентний аналіз (видима люмінесценція в УФП). Під дією опромінення прискорюються процеси старіння ЛФП, що призводить до зміни 41 кольору його поверхні, механічних та молекулярних властивостей матеріалу; – рентгеноструктурний аналіз (визначення якісного фазового складу пігментів та наповнювачів); – нейтронно-активаційний аналіз (визначення елементарного складу) та інші [52]. Так звані «руйнівні методи», застосування яких призводить до порушення цілісності об’єкта: – молекулярна спектроскопія в ІЧ- та УФ-ділянці (визначення природи зв’язуючого, наповнювачів, пігментів); – методи ТШХ (визначення складу ЛФМ); або до його знищення (до них належать основна маса аналітичних методів, тобто методів визначення складу речовини): – хроматографія (газова, газорідинна та рідинна); – хімічні методи аналізу; – всі види елементного спектрального аналізу. Отже, криміналістичне дослідження ЛФМ (ЛФП) ускладнено, з одного боку, множиною їх компонентного складу, а з іншого – незначною кількістю матеріалу (речового доказу). Проте правильно та своєчасно проведене попереднє дослідження (особливо у справах по ДТП) дозволяє отримати важливу оперативно-розшукову інформацію, а застосування експертами сучасних ефективних і високочутливих методів дослідження – надійні та вірогідні результати, що мають доказове значення в розслідуванні злочинів і встановленні істини у справі. На жаль, ідентифікація ЛФМ (ЛФП) в основному проводиться на рівні спільної родової (групової) приналежності, тобто висновок дається у ймовірній формі. Зумовлене це, зокрема, стандартизацією ЛФМ та виробів з відповідними покриттями, і лише при кустарному виготовленні ЛФМ або багаторазовому перефарбуванні предметів з’являються певні можливості виявлення окремих (індивідуальних) ознак, що дозволяє ототожнювати конкретні об’єкти. Екотренди щороку набирають все більше ваги на ринку і передбачають 42 вмотивовану закупівлю товарів і послуг більш безпечних для довкілля і здоров’я людини. Дослідження, проведені на замовлення Єврокомісії 2019 року, надали оцінку світовому ринку екопродукції у 4536 млрд євро з часткою ЄС – 21%. З 2010 року цей ринок щорічно зростає в середньому на 4% і має найбільший потенціал до зростання. Екологічні лакофарбові матеріали обіймають лідерські позиції на європейському ринку. За даними Єврокомісії станом на вересень 2018-го – 136 європейських товаровиробників сертифікували понад 2,7 тис. найменувань продукції за програмою Ecolabel.EU. Це лише одна з програм екологічної сертифікації та маркування, що діє в ЄС, також є і національні, і регіональні програми, що поширюються на скандинавські країни. До основних факторів, що впливають на розвиток ринку екологічних лакофарбових матеріалів на глобальному рівні, можна віднести міжнародні угоди, що впливають на державну політику, політику великих інвестиційних фондів, споживчий попит і публічні закупівлі, зокрема загальну тенденцію до сталого (зеленого) будівництва [19]. Стаття 22 Закону України «Про публічні закупівлі» містить положення про те, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Застосовуючи цей підхід, замовники сприяють досягненню таких цілей, як поліпшення показників безпеки й функціональних характеристик продукції, ефективності використання енергії та водних ресурсів, зменшення відходів, зниження викидів парникових газів, створення безпечного та комфортного середовища для навчання, праці та життя. Згідно з методичними рекомендаціями, при здійсненні закупівель лакофарбових матеріалів заходи із захисту довкілля можуть передбачати відповідність вимогам: а) екологічних стандартів та критеріїв оцінювання життєвого циклу згідно з ДСТУ ISO 14024 [2]; 43 б) екологічних характеристик товару та його пакування згідно з ДСТУ ISO1402: [27] • придатний для перероблення; • відсоток повторно переробленого матеріалу; в) обмеження впливів на довкілля за показниками, що визначені згідно з ISO 21930 [3]. Критерії для оцінювання програм екологічного маркування згідно з ДСТУ ISO 14024 розглядаються як надійні інструменти комплексного оцінювання переваг предмета закупівлі впродовж життєвого циклу. Першим замовником лакофарбових матеріалів з посиланням на екологічний сертифікат і маркування згідно з ДСТУ ISO 14024 був Київський палац дітей та юнацтва. Торги відбулись у 2017 році. Мотивація замовника – закуповувати більш безпечні матеріали для внутрішніх ремонтних робіт. Цей досвід поступово поширюється і серед інших замовників. Щодо приватного сектора, то кількість обізнаних споживачів, орієнтованих на екологічну продукцію, щороку збільшується. Вони не вірять рекламним вигадкам, уважно вивчають склад продуктів, маркування, характеристики товарів чи приладів, дивляться передачі, читають публікації, що викривають недобросовісних виробників, і вже знають більшість оманливих маркетингових прийомів. Аналіз ринку та маркетингові дослідження окремих компаній демонструють, що екологічна сертифікація та маркування посилюють конкурентоспроможність і працюють на збільшення продажів за умов їх ефективного використання у рекламній кампанії. 44 Інформація, що впливає на вибір продукції Готовність споживачів купувати сертифіковану продукцію, але Цінники дорожче звичайної Реклама Ні, не готовий Акційні пропозиції Так, на 10% дорожче звичайної Публікації Так, на 20% дорожче Інформація на упаковці Так, на 30% дорожче 13% Так, незалежно від ціни 11% 25% 18% 39% 17% 7% 29% 21% 21% Рис. 1.2. Опитування споживачів щодо вибору лакофарбової продукції на вітчизняному ринку виробників *Джерело [61] Система екологічної сертифікації та маркування була впроваджена в Україні з 2004 року згідно з ДСТУ ISO 14024. Право на застосування такого маркування може отримати винятково екологічно сертифікована продукція. Екологічний стандарт СОУ ОЕМ 08.002.12.019:2014 Лакофарбові матеріали. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу був прийнятий уперше 2004 року. Стандарт встановлює набір критеріїв, що визначають переваги продукції з урахуванням усіх стадій життєвого циклу (складники, виробництво, готовий продукт і пакування, транспортування, застосування, утилізація). У 2018 році цей стандарт було переглянуто робочою групою за участю представників профільних технічних комітетів стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» й ТК 168 «Лаки та фарби» й Асоціації українських виробників лакофарбової промисловості (АУВЛП). Оновлений стандарт гармонізований з критеріями, що встановлені Єврокомісією для програми Еcolebel.EU, і ґрунтується на основі актів права ЄС у сфері загальної, екологічної та хімічної безпеки відповідно до принципів та 45 структури оцінювання життєвого циклу продукції. Він встановлює 22 додаткових вимоги до чинних в Україні державних норм, що визначають поліпшені характеристики лакофарбових матеріалів щодо їхніх впливів на стан довкілля і здоров’я людини. Основний фокус – безпека, ефективність і економічність застосування у поєднані з ресурсоощадними технологіями більш чистого виробництва Отже, підприємства мають бути розроблені, затверджені та впроваджені заходи з енергозбереження на виробництві, щоб досягти показника енергоємності технологічного процесу виробництва продукції нижче середнього по галузі. Мають бути впроваджені: а) маловідходні технології виробництва; б) схема роздільного збору відходів для їхньої подальшої утилізації. Фактичні показники викидів забруднювальних речовин та парникових газів як мінімум не повинні перевищувати ГДК а. п. та як оптимум – бути нижчими за встановлені показники, згідно з дозвільною документацією, і відповідати показникам найкращих доступних технологій більш чистого виробництва. Окремі вимоги щодо показників викидів забруднювальних речовин встановлені у разі застосування на виробництві діоксину титану. Для виготовлення спожиткової тари заборонено застосовувати полівінілхлорид, полістирол, полікарбонат або інший матеріал. Вимоги до маркування – інформація про матеріал, інструкція для користувача тощо. Система маршрутів транспортування готової продукції має забезпечувати зменшення обсягів витрат палива, викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря та парникових газів від транспортних засобів. 46 РОЗДІЛ ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РИНКУ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРФАЛІВ 2.1. Динаміка розвитку ринку лакофарбових матеріалів в світі та Україні Обсяг світового ринку лакофарбових покриттів оцінили в 146,2 млрд. доларів США у 2019 році, і очікується, що він буде зростати із прогнозними річними темпами зростання (CAGR) 4,3% з 2020 по 2027 рік. Очікується, що швидка урбанізація та індустріалізація в країнах, що розвиваються, таких як Індія, Китай та Південно-Східна Азія, сприятимуть попиту на продукцію в різних сферах застосування. Однак спалах COVID-19 може мати негативний вплив на зростання ринку найближчим часом. Світовий ринок за останні кілька років помірно зріс, незважаючи на різні невизначеності, такі як економічне уповільнення основних економік, негативний і позитивний вплив низьких цін на сиру нафту, коливання вартості долару США, високі темпи зростання американської автомобільної та будівельної індустрії, слабкість відновлення різних європейських країн та розвиток регуляторних норм у всьому світі. 6 5 4 3 2 1 0 2017 2018 2019 2020* Об'єми Вартість Рис. 2.1. Темпи зростання світового ринку лакофарбових матеріалів (* – 1-9 місяці 2020 року) *Джерело [47; 45] 47 У 2019 року в світовій лакофарбової промисловості спостерігалося стійке зростання - 3,0% в натуральному і 4,4% у вартісному вираженні. Слід зазначити, що показники вартості прив'язані до долара США. Якщо за основу взяти іншу валюту, наприклад євро, показники будуть іншими. Щоб все було узгоджено, нижче всі дані представлені в доларах США. Одним з головних двигунів глобального зростання ЛФМ є будівельні матеріали. Як видно на рис. 2.1 і 2.2, швидкість зростання декоративних ЛФМ була найвищою, що обумовлено високою будівельної активністю, що перевищує зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) в багатьох регіонах світу. Наприклад, в 2019 році будівельна активність в Європі зросла на 3,5%, а в Китаї - на 10%. Це вище, ніж зростання ВВП в цих регіонах; зростання ВВП в 2019 році в Євросоюзі оцінюється в 2,3%, а в Китаї - 6,7%. У Північній Америці швидкість росту декоративних ЛФМ оцінюється в 2,5% за обсягом і 4,4% за вартістю. Ці цифри вище, ніж оцінюваний зростання ВВП в США - 2,2%. Зростання споживання автомобільних ЛФМ обумовлений збільшенням випуску автомобілів в 2019 році на 1,7%. Відповідно масштаби випуску конвеєрних автомобільних ЛФМ виросли на 1,7% за обсягом і на 3% в ціновому вираженні. Зростання ремонтних автомобільних ЛФМ забезпечувався збільшенням числа автомобілів, відстаней, прохідних транспортними засобами, а також рівнем аварійності. Всі ці показники помірно виросли в 2020 році. Інші промислові ЛФМ включають загально-індустріальні, порошкові, захисні, суднові фарби, а також матеріали для фарбування деревини, рулонних металів, упаковки, обладнання та техніки. 48 7 6 5 4 3 2 1 0 Декоративні Конвейєрні Ремонтні Інші Всього автомобілі автомобілі індустріальні Об'єм Вартість Рис. 2.2. Приріст ринку лакофарбових матеріалів по окремим сегментам *Джерело [47] Як правило, зростання цих сегментів ринку відображає динаміку промислового виробництва: у Китаї воно виросло на 7%, в Європі - на 2%, в США - на 1,6%. Географічно вже протягом ряду років Азія є найбільшим регіоном з глобальної лакофарбової промисловістю: на Азію припадає 52% за обсягом і 45% за вартістю глобального ринку ЛФМ. Азія – не тільки найбільший, але і швидко зростаючий ринок. У 2017 р зростання лакофарбової промисловості оцінювався в 5,7% за обсягом і 6,3% за вартістю. Найбільший ринок ЛФМ в Азії – це Китай, слідом за ним слідують Індія і Японія. У вартісному вираженні Китай займає близько 56% азіатського ринку ЛФМ. Індія перевершила Японію як другий найбільший ринок ЛФМ в Азії, хоча розміри ринків близькі. Як показують дані таблиць 2.1 і 2.2, Європа і Північна Америка є другим і третім найбільшими ринками. На Європу припадає 19% за обсягом і 23% за вартістю глобального ринку ЛФМ, а на Північну Америку - відповідно 13 і 18% Основними рушійними силами світового ринку ЛФМ є ВВП, будівельна діяльність, автомобільне і промислове виробництво. 49 Таблиця 2.1 Світовий ринок лакофарбових матеріалів 2019 рік Регіон Об’єм Вартість, млн. Темп приросту Темп приросту дол. США 2018-2019 рр. 2018-2019 рр. Азія 22 906 68 489 5,7 6,3 Європа 8 327 35 959 3,0 4,8 Північна Америка 5 686 27 223 2,1 3,9 Латинська Америка 3 664 11 483 2,5 4,4 Країни Близького 3 069 9 460 2,5 3,1 Сходу та Африка Всього 43 652 152 615 4,2 5,2 *Створена автором на основі [47; 48] Якщо розглядати кожне з перерахованих джерел зростання окремо, можна помітити, що зростання глобального ринку ЛФМ стабілізується, але на більш низьких темпах, ніж в 2017-2018 роках. Таблиця 2.2 Світовий ринок лакофарбових матеріалів 2020 рік Регіон Об’єм Вартість, млн. Темп приросту Темп приросту дол. США 2018-2019 рр. 2018-2019 рр. Азія 23 748 72 203 3,7 5,4 Європа 8 484 37 060 1,9 3,1 Північна Америка 5 827 28 358 2,5 4,2 Латинська Америка 5 827 11 964 2,7 4,1 Країни Близького 3 163 9888 3,1 4,5 Сходу та Африка Всього 44 984 159 463 3,1 4,5 *Створена автором на основі [47; 48] Помітно, що глобальне ВВП зросло, в порівнянні з рівнем 2018 року (3,58%), до рівня 3,74%. За статистичними даними, швидкість зростання ВВП Китаю в 2019 р відбувалося на рівні 6,7%, а ВВП Індії зросло з 5,9% в 2019 році до 7,0% в 2020 році. Таким чином, індійський ринок ЛФМ продовжує зростання швидкими темпами. Швидкість зростання ВВП в Євросоюзі залишається стабільною – 2,3% в 2020 році, а в США збільшується з 2,2 до 2,5%. Таким чином, загальний глобальний ВВП в 2020 році, зростає повільніше, ніж в 2019 році, і це зумовить невеликий темп зростання загального ринку ЛФМ. В 2020 році зростання будівельного ринку глобально сповільнилось. Витрати на будівництво в США зросли лише на 3,5-4,0% в порівнянні з 4,0- 50 4,5% в 20179 році. Аналогічно темп будівельної активності в ЄС знизився з 3,5 до 2,5% . Будівельний ринок в Китаї продовжує зростати високими темпами, хоча і не так швидко, як в 2018-2019 роках. В цілому, будівельний ринок продовжує зростання і в 2020 р, але темпи не такі швидкі, як в 2019 році. Автомобільний ринок – ще один ключовий фактор ринку ЛФМ. За більшістю прогнозів, в найближчі роки очікується його зростання 2-3%. Подібно іншим регіонам, Азія буде лідирувати з темпами зростання близько 3- 4%. І все ж ключовий фактор попиту на індустріальні ЛФМ – це промислове виробництво. Помітно, що глобальне зростання в даному секторі в 2020 році є достатнім, але не таким високим, як в 2019 році. В 2019 році цей показник склав 7,0%. Більшість прогнозів сходиться на тому, що зростання промислового виробництва в Китаї буде коливатися в діапазоні 5,5-6,5%, в США - 1,6%, в ЄС - 1-2%. Всі разом вищезгадані фактори пророкують хороший зростання глобального ринку ЛФМ в майбутньому – на 3,1% за обсягом і на 5,4% у вартісному вираженні. 7% 8% 10% Акрилові 45% Поліестерові Алкідні Поліуретанові Епоксидні 13% Інші 17% Рис. 2.3. Сегментація світового ринку лакофарбових матеріалів щодо видів ЛФМ *Джерело [45] 51 Акриловий сегмент лідирував на ринку в 2019 році і становив максимальну частку доходу понад 42%. Це зростання пояснюється чудовими властивостями акрилових виробів щодо стабілізації та вивітрювання. Акрилові смоли широко використовуються у водо-відновлюваних та емульсійних смолах для виготовлення покриттів та лаків. Його характеристики включають термопластичну природу, оптичну чіткість, стійкість до погоди/ультрафіолетового випромінювання та чудову стабільність розмірів. Крім того, акрилові смоли більше використовуються у вологих покриттях, які мають більш високий рівень ЛОС порівняно з покриттями на основі порошку. В даний час завдяки розвитку передових технологій бізнес став свідком величезного переходу від покриттів на основі розчинників до водних або порошкових покриттів. Очікується, що імплементація жорстких нормативних актів у глобальному масштабі та підвищення обізнаності про вміст НОС будуть основними факторами, що зумовлюють попит на продукти на водній основі, що, в свою чергу, передбачає збільшення попиту на акрилові смоли. Архітектурно-декоративний сегмент лідирував на ринку і становив понад 57% частки світового доходу в 2019 році. Зростаюча будівельна діяльність та значний розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури в різних країнах, що розвиваються та розвинених, таких як США, Індія, Китай, Німеччина, Великобританія та європейські країни очікується стимулювання попиту на продукцію у цьому сегменті протягом наступних періодів. Регіони, що розвиваються, такі як Азіатсько-Тихоокеанський регіон та Середньо-східні країни, зафіксували значне зростання нежитлових секторів, включаючи FMCG, IT, телекомунікації та роздрібну торгівлю, що призвело до збільшення попиту на покриття. Очікується, що найближчим часом все більше компаній, що займаються FMCG, в Індії, Китаї та Сінгапурі збільшить частку ринку архітектурно-декоративних фарб та покриттів. Крім того, швидка індустріалізація, збільшення державних витрат на інфраструктуру та збільшення ПІІ, як очікується, сприятиме зростанню сегмента. 52 Однак пандемія COVID-19 суттєво вплинула на ріст ринку в будівельному секторі. Зупинка всіх будівельних проектів, обмеження руху, зупинка виробництва та дефіцит робочої сили для стримування спалаху COVID-19 призвели до зниження темпів зростання будівельної галузі, що, в свою чергу, гальмує попит на фарби та покриття в архітектурному та декоративному застосуванні найближчим часом. Азіатсько-Тихоокеанський регіон, включаючи Китай та Південно-Східну Азію, домінував на ринку і становив понад 35% частки світового доходу в 2019 році. Зростаюча будівельна діяльність та зростаючий попит з боку автомобільного сектора в країнах, що розвиваються, таких як Китай, Індія, Японія та Південно-Східна Азія, очікується, що це стимулюватиме ринок протягом прогнозованого періоду. Крім того, легка доступність сировини в поєднанні з менш суворими законами щодо викидів НОС порівняно із законодавством у Північній Америці та Європі надала величезні можливості для зростання ринку. Низькі витрати на робочу силу в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що розвиваються, залучили багатьох іноземних інвесторів для створення своїх виробничих потужностей у регіоні. Таким чином, зростаюча кількість виробничих потужностей стимулює будівельну діяльність в регіоні, що, в свою чергу, передбачає стимулювання попиту на фарби та покриття протягом прогнозованого періоду. Європа є другим за величиною ринком, і на неї припало понад 27% частки світового доходу в 2019 році. Розширення будівельного сектору в різних країнах, включаючи Великобританію, Нідерланди, Німеччину, Угорщину, Польщу, Швецію та Ірландію, очікується стимулювати попит на продукцію протягом прогнозованого періоду. Очікується, що збільшене фінансування з боку ЄС, а також допоміжні заходи, такі як субсидії, податкові пільги та стимули, що застосовуються різними урядами, сприятимуть зростанню будівельного сектору в регіоні. Однак нещодавній спалах COVID-19 у всьому світі стримував попит на 53 фарби та покриття, головним чином у будівництві та будівництві, автомобілебудуванні та транспорті, а також у споживчих товарах. Крім того, відсутність належних замінників забороненого хромату свинцю, зростання цін на сировину та суворі норми Європейського Союзу, як очікується, також перешкоджатимуть зростанню ринку в найближчі роки. Ключові гравці жорстко конкурують і пропонують власні рішення для високоефективних недорогих фарб та вимог до покриттів. Такі фактори, як сильна географічна присутність, дистрибуційна мережа та широкий асортимент продукції, визначають позиціонування компанії на ринку. Основні гравці зосереджуються на злиттях та поглинаннях, розширенні своїх виробничих потужностей, розвитку інфраструктури, інвестиціях у НДДКР та шукають можливості вертикальної інтеграції через ланцюжок створення вартості. Ці ініціативи допомагають їм задовольнити зростаючий світовий попит, забезпечити конкурентоспроможність, покращити планування продажів та операцій, розробити інноваційні продукти та технології, знизити виробничі витрати та розширити базу клієнтів. Наприклад, у листопаді 2019 року Akzo Nobel N.V. придбала Mapaero Coatings, французького виробника аерокосмічних покриттів, щоб зміцнити свої глобальні позиції в аерокосмічних покриттях. У червні 2017 року компанія Sherwin-Williams придбала The Valspar Corp., виробника фарб та покриттів, для прискорення стратегії зростання та розширення асортименту своїх фарб та покриттів. Встановлено, що світовий ринок суттєво роздроблений за рахунок присутності багатьох виробників по всьому світу [48]. Серед відомих гравців на ринку лакофарбових покриттів: The Sherwin Williams Company Akzo Nobel N.V. Axalta Coating Systems, LLC PPG Industries, Inc. RPM International, Inc. BASF SE 54 Henkel AG & Company, KGaA На рис. 2.4 наведено сумарні обсяги виробництва ЛФМ у млрд. дол. США провідних світових виробників ЛФМ за 2017-2019 рр. відповідно даних про щорічні обсяги продажів компаній журнала Coatings World. PPG (США) AkzoNobel (Нідерланди) Henkel (Німеччина) Shwerwin-Williams (США) Valspar (США) RPM (США) Axalta (США) BASF (Німеччина) Kansai (Японія) Sika (Швейцарія) 3M (США) 2019 Asian Paints (Індія) 2018 Nippon (Японія) 2017 H. B. Fuller (США) Masco (США) Jotun (Норвегія) Hempel (Данія) KCC (Південна Корея) DAW (Німеччина) Shawcor (Канада) 0 2 4 6 8 10 12 14 16 Рис. 2.4. Обсяги продажів ЛФМ провідними фірмами-виробниками у млрд. дол. США у 2017-2019 рр. *Джерело [48] Можна сказати, що світовими лідерами продажів ЛФМ є компаніі PPG (США), AkzoNobel (Нідерланди) та Henkel (Німеччина). За даними аналітичної групи Transparency Market Research (TMR) світовий попит на ЛФМ до 2019 року збільшиться до 153,9 млрд. дол. При цьому, щорічне зростання становитеме 5,4%. Водно-дисперсійні ЛФМ користуються найбільшим попитом. На сьогодні ринок лакофарбової продукції України насичений великою пропозицією. Споживачу пропонується вибір виду чи типу товару певного цінового сегменту, країни виробника та якості виробу. На українському ринку ЛФМ спостерігається та відбувається тенденція зміни міжринкового співвідношення ЛФМ на основі органічних розчинників та водно-дисперсійних 55 ЛФМ [54, c. 8-16]. З 1998 р. в Україні фактично створена нова лакофарбова промисловість. На цей час офіційно працюють понад 70 підприємств – виробників ЛФМ. Динаміка обсягів виробництва ЛФМ в Україні за останні 10 років виглядає наступним чином: 350 300 250 200 150 100 50 0 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.5. Обсяги виробництва ЛФМ в Україні (тис.т) *Джерело [56] Обсяг споживання (з урахуванням імпорту) ЛФМ становить у середньому 300-400 тис. т. на рік (6-7 кг. на душу населення, для порівняння у Західній Європі – 14-16 кг), або близько 1 млрд. доларів США у грошовому еквіваленті. Вітчизняні виробники на 70-80 % задовольняють потреби внутрішнього ринку, а їх загальні потужності здатні забезпечити виробництво до 1 млн. тон на рік. У структурі вітчизняного ринку різко переважають (80 %) ЛФМ архітектурного та загального призначення, у той час як у країнах Євросоюзу такі матеріали складають лише 50 %, а 50 % – ЛФМ індустріального призначення. Такий дефіцит виробництва ЛФМ індустріального і спеціального призначення (для елеваторів, птахофабрик, морського транспорту й інфраструктури, військової техніки і т. ін.) має певні об'єктивні причини [30, c. 34-36]: Обсяг (тис. т) 56 значне падіння обсягів виробництва у машинобудуванні й важкій промисловості; жорстка фіксація у проектній та конструкторській документації пострадянських підприємств конкретних застарілих (ще радянських, 60-80-х років минулого сторіччя) марок ЛФМ, які давно вже не виробляються, тривала відсутність волі до змін у таких споживачів і відповідних держструктур, у цьому відношенні. закупівля переважної більшості таких ЛФМ шляхом участі в тендерах, де вирішальним чинником є найнижча ціна (без належної диференціації за якістю і контролю безпеки ЛФМ), що призводить до значних зловживань (великі обсяги контрафактної та підробної продукції за фіктивними документами), часто вимушено, всупереч інтересам замовників. відсутність виробництва вітчизняних розчинників на діючих підприємствах нафтопереробної галузі, проблема ввозу імпортних, ліцензування (що не має аналогів у розвиненому світі) використання розчинників, які віднесені до «прекурсорів» наркотичних речовин. Ця ситуація створює значну небезпеку внаслідок втрати металофонду країни, зниження обороноздатності та збільшення ризиків щодо загрози техногенних катастроф, і, на жаль, не може бути ефективно вирішена без істотної лібералізації у сфері державного регулювання. Натомість у сегменті архітектурних ЛФМ, де вплив державного регулювання набагато менше, умови вільної конкуренції визначають більш позитивні тенденції. Наприклад, частка сучасних водно-дисперсійних (ВД) фарб постійно збільшується і за останні 7 років зросла майже до 60% (для порівняння, у Німеччині 98%), а їх якість вже досягла рівня західноєвропейських аналогів. За останні три роки в Україні введені новітні потужності з виробництва водно-дисперсійних ЛФМ обсягом більше 50 тис. т. на рік, значно посилюється увага до безпеки ЛФМ [21, c. 20]. Серед членів ГС «АУВЛП» є підприємства з іноземним капіталом, отже 57 не дивно, що Асоціація тісно співпрацює з Німецькою лакофарбовою Асоціацією (VILF), Європейською Асоціацією підприємств лакофарбової промисловості (СЕРЕ). З червня 2016 р. Асоціація стала членом Федерації Асоціацій Технологів Лакофарбової Промисловості Європейських країн (FАТІРЕС). Тому цілком закономірним є стабільний курс на підтримку процесів гармонізації національної стандартизації з європейською, підвищення безпеки ЛФМ вітчизняного виробництва та обмеження імпорту небезпечної продукції (переважно, з території колишнього СРСР) [11]. За офіційними даними Державної служби статистики України (Держстат) найбільший обсяг виробництва ЛФМ в Україні за останні 6 років на рівні 253,4 тис. т зафіксовано у 2013 р., що на 1,7% більше ніж у 2012 р. У 2014-2015 рр. відбувається зниження обсягів виробництва ЛФМ, максимальне значення якого сягнуло 22%. Це зумовлено падінням виробництва у більшості галузей економіки України внаслідок військового конфлікту з Росією, анексією Криму, окупацією частини Донецької та Луганської областей. Поступове відновлення виробництва ЛФМ виникає у 2016-2017 рр., обсяг якого досяг 216,4 тис. тонн, що на 9,2 % більше порівняно з 2015 р., проте на 14,6 % менше ніж у 2013 р. Починаючи з 2014 року, вперше за всю історію України, обсяг виробництва водно-дисперсійних ЛФМ (ВД ЛФМ) перевищив обсяг виробництва ЛФМ на основі органічних розчинників (ОР ЛФМ) та інших ЛФМ. У 2019 р. за офіційними даними загальний обсяг виробництва ЛФМ в Україні знизився на 1,2% і склав майже 214 тис. т. За даними Асоціації українських виробників лакофарбової промисловості (АУВЛП) загальний обсяг виробництва лакофарбової продукції в Україні у 2018 сягнув 240 тис. т., що на 7,0% більше ніж у 2017. У 2019 р. виробництво ЛФМ в Україні склало майже 252 тис. т., що майже на 5% більше ніж у 2018 році [11]. За даними АУВЛП обсяги виробництва ЛФМ є на 4,4-17,6% більшими за офіційні відомості Держстату. 58 300 264.5 272.1 253.4 238.6 254.6 254.4 250 228.4 224.3 240 216.4 232.5 207.6 198 208.8 200 150 100 50 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 АУВЛП Держкомстат Рис. 2.6. Динаміка виробництва ЛФМ в Україні у 2013-2019 рр., тис. т *Джерело [56] Частка ВД ЛФМ у загальній структурі виробництва ЛФМ в Україні зросла з 35 % у 2013 до 43 % у 2019, а у структурі виробництва лаків і фарб – зросла до 60% і залишається в цих межах останні 3 роки. На формування внутрішнього ринку також впливає імпорт ЛФМ. За офіційними даними Державної фіскальної служби (ДФС) України останні 6 років імпорт ЛФМ змінювався в досить широких межах: від 57,3 тис. тонн у 2013 р. до 26,0 тис. тонн у 2015 р. 45 40 39.2 35 30 27.9 25.9 25 24.3 25.2 20.4 20 16.9 15.6 15 13.4 14.4 14.4 15.1 10.4 12 10 5 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 ОР ЛФМ ВД ЛФМ Рис. 2.7. Динаміка та структура імпорту в Україну ЛФМ за основними видами у 2013-2019 рр. у натуральному вираженні, тис. т. *Джерело [43] 59 ОР ЛФМ (ТП 3208 згідно з УКТЗЕД) переважають у структурі імпорту, їх частка у загальному обсязі знаходилася в межах від 55 % у 2015 до 68 % у 2013. Частка ВД ЛФМ (ТП 3209 згідно з УКТЗЕД) коливається від ЗО % у 2013 до 40% у 2015. Обсяги імпорту інших ЛФМ (ТП 3210 згідно з УКТЗЕД) є незначними, а їх частка становила 1.2-4.5 % у загальній структурі. У грошовому вираженні загальний обсяг імпорту ЛФМ за проаналізований період склав майже 633 млн. дол. США і знаходився в межах від 74,3 млн. дол. США у 2015 до 163 млн. дол. США у 2013 році. ОР ЛФМ займають майже 70 % імпорту у грошовому вираженні (винятком є 2013 рік – 74,4 %). Динаміка і темпи загалом відповідають аналогічним показникам у натуральному вираженні (рис. 2.8). 9 8 7.8 7 6 5.6 5 4.8 3.9 4 4.1 4.4 4 3 2.6 2.3 2 1.8 2.1 2.3 2.3 2 1 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 ВД ЛФМ ОР ЛФМ Рис. 2.8. Динаміка та структура експорту ЛФМ з Україну за основними видами у 2013-2019 рр. у натуральному вираженні, тис. т. *Джерело [43] За проаналізований період здійснювався також експорт ЛФМ з України, проте його обсяг у натуральному вираженні у 3,8-6,7 рази нижчий, ніж імпорт. Загальний обсяг експорту ЛФМ з України за останні 6 років склав майже 43 тис. т. (65 млн. дол. США) і знаходився в межах від 5,7 (8,1 млн. дол. США) у 2016 до 10,4 тис. т. (18,1 млн. дол. США) у 2013. Експорт формується переважно за рахунок ОР ЛФМ. Проте, частка цих ЛФМ у натуральному 60 вираженні знизилася з 75 до 64 %, а ВД ЛФМ – зросла до 36 %. У 2019 р. порівняно з 2018 р. експорт ВД ЛФМ залишився без змін і склав 2,3 тис. т. Експорт ОР ЛФМ зріс на 7,3 % і склав 4,4 тис. т. Обсяг споживання ЛФМ в Україні (з урахуванням даних АУВЛП щодо обсягів виробництва) знаходився в межах від 302,4 до 226,7 тис. т.. Спад споживання відбувся майже на 25 % у 2013-2015 і здебільшого за рахунок ОР ЛФМ. У 2016-2018 обсяг споживання ЛФМ в Україні зріс на майже 50 тис. т або на 22 %, досягши рівня 276,4 тис. т. у 2018 році. У 2019 р. порівняно з попереднім роком споживання ЛФМ зросло майже на 3%, досягнувши рівня 284,4 тис. т. За період 2016-2019 рр. обсяг споживання ЛФМ зріс на 57,7%. 350 302.4 300 276.4 284.4 290.2 265.2 252.4 250 226.7 200 150 100 50 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.9. Динаміка загального споживання ЛФМ в Україні у 2013-2019 рр., тис. т. *Джерело [56] Суттєві зміни відбулися у структурі споживання ЛФМ в Україні за проаналізований період. Частка екологічно дружніх ВД ЛФМ у загальній структурі споживання зросла на 7 % до рівня 43 % у 2019 порівняно з 2013 роком. При цьому частка ОР ЛФМ у загальній структурі споживання знизилася на 9%. 61 160 141.6 140 124.2 129.8 134.5 120 117 119.2 103.9 101.9 107.6 100 93.7 100.6 91.6 89.3 80 73.2 69.5 72 63.1 55.5 58.8 61.2 69.3 60 40 20 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 ОР ЛФМ ВД ЛФМ Інші Рис. 2.10. Обсяги та структура споживання ЛФМ у 2013-2019 роках за видами, тис. т. *Джерело [56] Вартим уваги є і той факт, що у 2015, вперше за всю історію спостережень, обсяг споживання екологічно дружніх ВД ЛФМ перевищив ОР ЛФМ і досяг рівня 57% у структурі споживання фарб і лаків. Зростання обсягів і частки споживання ВД ЛФМ стало можливим через позитивну оцінку українськими споживачами відчутних переваг цього виду ЛФМ. Але не потрібно забувати, що зниження споживання ОР ЛФМ також пов'язане з великим падінням виробництва продукції машинобудування, металоконструкцій, обсягів ремонту машин та обладнання. Споживання у 2013-2019 роках знаходилося в межах 81-89%, а частка імпортної продукції складала лише 11-19%. Наведені дані дають змогу впевнено говорити, що лакофарбова промисловість України є однією з небагатьох, яка на більш ніж 80 % забезпечує потреби внутрішнього ринку ЛФМ продукцією власного виробництва. Асортимент ЛФМ на вітчизняному ринку досить широкий і представлений як вітчизняними, так і закордонними брендами. В Україні реалізуються такі ЛФМ іноземного виробництва, як Düfa, Feidal, Caparol (Німеччина), Tikkurila (Фінляндія), Sniezka (Польща), Sadolin (Швеція), Marshall (Нідерланди) та ін. [28]. 62 Найбільшими виробниками ЛФМ в Україні є: ТОВ "Снєжка Україна" (ТМ Sniezka, м. Яворів, Львівська обл.) ТОВ "Файдаль Україна" (ТМ Feidal, м. Брусилів, Житомирська обл.) ТОВ "ЛФЗ "Аврора" (м. Черкаси) НВФ "Ірком-ЕКТ" (ТМ "Ірком", м. Київ) ТОВ "ПП "Полісан" (ТМ Farbex, Delfi та ін., м. Суми) ТОВ "ЕСКАРО КОЛОР" (ТМ AURA, смт Хлібодарське, Одеська обл.) ТОВ СП "Мефферт Ганза Фарбен" (ТМ Düfa, м. Дніпро) ТОВ "Адвент Інвест" (TM Kompozit, м. Київ) ТОВ "ПП "ЗІП" (ТМ Triora, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл.) ТОВ "Капарол Дніпро" (с. Василівка, Дніпропетровська обл.) ПП "Олейников О. В." (ТМ Smile, "Барва", м. Кам’янське, Дніпропетровська обл.) ЗАТ "Поліфарб Україна" (м. Дніпро) ТОВ "Тіккуріла" (ТМ "Колорит" та ін., м. Київ) ТОВ "Хенкель Баутехнік Україна" (ТМ Сeresit, 4 заводи у різних областях України) та ін. Отже, враховуючи залежність України від імпорту нафти й нафтопродуктів і постійне зростання цін на них, актуальним є зниження обсягів виробництва вітчизняними підприємствами ОР ЛФМ і збільшення виробництва ВД ЛФМ. На обсяги виробництва й реалізації ЛФМ негативно впливатиме вартість імпортованої сировини, яка за останні 3–4 роки зросла майже в 3 рази внаслідок девальвації національної валюти. Вартість імпортної сировини також вплинула на суттєве підвищення ціни вітчизняних ЛФМ. За таких умов українським виробникам варто максимально використовувати в складі ВД ЛФМ вітчизняну мінеральну сировину, особливо це стосується природних крейд і каолінів як наповнювачів. Експортні операції з ЛФМ на органічній основі переважають над операціями з водно-дисперсійними ЛФМ. Саме на водно-дисперсійні ЛФМ на 63 сьогодні зорієнтований здебільшого український ринок, що пояснюється низкою переваг даного виду продукції. Потребують подальших досліджень структура виробництва й споживання ЛФМ в Україні за призначенням, сферами застосування (декоративні: для мінеральних, деревинних, інших поверхонь; промислові: автомобілебудування, машинобудування, хімічна промисловість тощо; протикорозійні, порошкові, друкарські та ін.). 2.2. Аналіз основних показників фінансової та інвестиційної діяльності підприємств з виготовлення лакофарбової продукції в Україні (на прикладі ТОВ ЛЗ «Аврора») Історія ТОВ «Київський лакофарбовий завод« Аврора »починається з 1933 року, коли в м. Черкаси був створений завод по виробництву лакофарбової продукції чисельністю 50 чол. У наступні роки створили «Черкаський лакофарбовий завод «Аврора», який з 2004 року перетворений в ТОВ «Черкаський лакофарбовий завод «Аврора». У 2008 році завод увійшов до складу корпорації "Helios Group" (республіка Словенія), що є одним з найбільших виробників лакофарбової продукції в Європі. Почалася, і триває зараз, повна реконструкція цехів і дільниць, модернізація виробництва з освоєнням сучасних технологій і впровадженням високоефективного обладнання. Постійно проводиться оновлення та розширення асортименту продукції, нові види якої розробляються відділом розвитку заводу за підтримки науково- дослідної бази корпорації "Helios Group". У 2010 році підприємство стало членом асоціації українських виробників лакофарбової продукції АУВЛП, яка є єдиною, добровільної, некомерційною, професійною організацією в Україні, яка представляє інтереси виробників лакофарбової продукції. У 2011 році в Україні створено технічний комітет «Лаки і фарби» (ТК 64 168), в структурі якого за заводом закріплений підкомітет «Системи покриттів для металу і методи їх випробувань і тестування». Основним напрямком діяльності ТК 168 є розробка національних і міждержавних стандартів, гармонізованих з міжнародними та регіональними. ТК 168 за участю фахівців ТОВ «Київський лакофарбовий завод« Аврора »розроблені державні стандарти на водно-дисперсійні матеріали для зовнішнього і внутрішнього застосування (ДСТУ ISO 13300, ДСТУ ISO 1062- 1), ідентичні європейським стандартам. Стандарти введені в дію наказом Мінекономрозвитку України від 28.11.12 № 1356. Після входження в групу HELIOS «Аврора» почала більш активно розвивати виробництво декоративних ЛФМ, в т.ч. екологічно чистих водно- дисперсіонних фарб, які відповідають європейським стандартам. Основними споживачами ЛФМ промислового призначення стали підприємства оборонного, авіаційного комплексів, машинобудування, суднобудування, вагонобудування і вагоноремонта. Для розробки і впровадження нової продукції «Аврора» має відділ розвитку, який тісно співпрацює з науково-дослідними лабораторіями HELIOS, а так само провідними інститутами та науковими організаціями України, де проводяться випробування матеріалів і систем покриттів. «Аврора» виробляє продукцію за власними рецептурами і технології, а так само продукцію, технологія виробництва якої передається і контролюється HELIOS. Так, в травні 2018 року «Аврора» запустила в Черкасах виробництво більш технологічних матеріалів для покриттів по металу, що виробляються до теперішнього часу на виробничому майданчику в Словенії. Виробництво в Україні дозволить нам стати більш гнучкими і близькими до наших споживачів, гарантуючи при цьому випуск продукції європейської якості. Підприємство завжди шукає оптимальні рішення для кожного замовника, що досягається шляхом впровадження всіх наявних технічних новинок і 65 сучасних видів виробництва. Основний упор в комерційно-технічному підході - це технічний сервіс, правильне та цільове використання матеріалів, навчання технічного персоналу споживачів ЛФМ. Асортимент заводу включає в себе понад 100 позицій у промисловій та дрібній розфасовці [9]: ґрунтовка «Аврора-Експрес» з високим вмістом нелетких речовин ґрунтовка ГФ-021ПВ «Аврора» прискореного висихання ґрунтовка ГФ, ЕП, ФЛ ґрунт-емаль «Уралкор» емаль ПФ-5135 з тепловіддаючим ефектом емаль серії ПФ типу 115, 133, 266, 167, 1217 емаль загального та спеціального призначення емаль серій ХС, АС, АК, МЧ, ХВ, ВЛ, ЕП лаки серій ПФ, АК, ВЛ, АС, МЛ, ГФ, ЕП фарби для дорожньої розмітки АК-501 шпаклівка морилка мило сіккатив ват-спірит Основними споживачами продукції заводу є підприємства енергетичного, оборонного, авіаційного, залізничного комплексів, машинобудування та суднобудування. Для розробки нової продукції на заводі є власна дослідницька лабораторія, яка тісно співпрацює з ведучими інститутами та науковими організаціями — Львівський фізико-математичний інститут імені Карпенка НАН України, Київський ДерждорНДІ імені М. П. Шульгіна, Московський ВНДІ залізничного транспорту. Підприємство було занесене до реєстру судноплавства України як завод з виробництва лакофарбової продукції для суднобудування та судноремонту [9]. 66 На сьогоднішній день існує чотири напрямки продукції, що випускається: Фарби для дорожньої розмітки ТМ «TRAFFIC» Матеріали промислового призначення ТМ «Аврора» Напівфабрикатні лаки ТМ «Аврора» Декоративні лакофарбові матеріали ТМ «МІКС color» Крім продукції, виробленої в Черкасах, підприємство також пропонує покупцям матеріали, вироблені на інших виробничих майданчиках HELIOS. Крім ЛФМ для покриттів для металу, для декоративного оздоблення, дорожньої розмітки, пропонуються ЛФМ для деревини, порошкові фарби, фарби для листового заліза, клею, смоли. Для ефективного управління фінансово-господарською діяльністю компанії сформовано організаційну структуру, яка відповідає нормам українського законодавства та забезпечує розподіл повноважень органів управління у реалізації стратегії компанії. Структура управління ТОВ «ЛЗ «Аврора» наведена на рис. 2.11. Генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю компанії, виробляє політику з метою збереження та збільшення прибутковості та конкурентоздатності компанії. Генеральний директор створює на власний розсуд організаційну структуру компанії з відділів та підрозділів, призначає керівників даних органів. Правління та директор є підконтрольними та підзвітними Зборам учасників. Загальні збори учасників 67 Генеральний директор Фінансово- економічна Відділ Служба Служба Юридична служба логістики маркетингу ЗЕД служба Бухгалтерія Менеджер з Менеджери Менеджери Юрист постачання зі збуту ЗЕД Фінансовий відділ Логісти Маркетологи Митні брокери Планово- Склади аналітичний відділ Траспорт Рис. 2.11. Організаційна структура управління ТОВ «ЛЗ «Аврора» *Створено автором З наведеної вище структури бачимо, що вищим органом управління ТОВ «ЛЗ «Аврора» є Загальні збори учасників товариства. В організаційну структуру ТОВ «ЛЗ «Аврора» входить ряд підрозділів, між якими розподілені відповідні операційні функції. У всіх структурних підрозділах компанії працює біля 10 співробітників. Кадрова програма компанії, спрямована на забезпечення високого рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв. Компанія iнвестує значну суму коштiв на навчання та покращення квалiфiкацiї персоналу. Система навчання охоплює всi структурнi пiдроздiли та всi категорiї спiвробiтникiв. Компанія придiляє значну увагу перiодичним атестацiям як робочих мiсць, так й посад. Таблиця 2.3. Динаміка фінансових результатів господарської діяльності ТОВ «ЛЗ 68 «Аврора» у 2015-2019 рр., тис. грн Види діяльності 2017 2018 2019 тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % Декоративні лакофарбові матеріали 165 430 54,51 347 890 52,43 470 940 52,11 ТМ «МІКС color» Матеріали промислового 105 330 34,71 202 500 30,52 321 900 35,62 призначення ТМ «Аврора» Фарби для дорожньої розмітки ТМ 32 710 10,78 113 181 17,06 110 918 12,27 «TRAFFIC» Разом 303 470 100,0 663 571 100,0 903 758 100,0 *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством Аналіз показав, що ТОВ «ЛЗ «Аврора» постійно нарощує обсяги господарської діяльності. У 2019 році відбулося зростання обсягів реалізованої продукції на 600 288 тис. грн., або на 197,81 % у порівнянні з 2017 роком, що склало 903 758 тис. грн. В структурі видів господарської діяльності найбільше значення посідає реалізація декоративних лакофарбових матеріалів власного виробництва, а саме 52,11 % від загальних обсягів збуту. Водночас, у 2019 році відбулося збільшення обсягів виготовлення фарб для дорожньої розмітки у 2,39 рази порівняно з 2017 роком. В першу чергу необхідно провести розрахунок основних економічних показників діяльності підприємства ТОВ «ЛЗ «Аврора» згідно даних таблиці 2.4. Таблиця 2.4 Основні економічні показники господарської діяльності «ЛЗ «Аврора» у 2017-2019 рр. Показники Роки 2019 до 2017 рр. 2017 2018 2019 +,- % Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, 303 470 663 571 903 758 600 288 197,81 робіт, послуг), тис. грн. Валовий прибуток, тис. грн. 74 072 106 371 132 548 58 476 78,94 Чистий прибуток, тис. грн. 12 818 36 118 69 750 56 932 444,16 Середньооблікова чисельність 85 87 103 18 14,29 працівників, чол Середньорічна вартість: – необоротних активів; 12 584,50 24 289,50 35 589,50 23 005 182,80 – оборотних активів 129 821 169 755 292 868 163 047 125,59 Продовження Табл.2.4 Фондовіддача, грн 24,11 27,32 25,39 1,28 5,31 Коефіцієнт оборотності 2,34 3,91 3,09 0,75 32,01 69 оборотних активів, оборотів Продуктивність праці, тис. грн. 8 670,57 17 934,35 22 593,95 13 923,38 160,58 Рентабельність господарської 4,22 5,44 7,72 3,49 - діяльності, % *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством Аналіз показав, що ТОВ «ЛЗ «Аврора» діє прибутково, про що свідчать дані показників чистої виручки від реалізації продукції та чистого прибутку. Зокрема, чистий дохід підприємства у 2019 році склав 903 758 тис. грн., або на 600 288 тис. грн. або у 1,97 раз більше, ніж у 2017 році. Чистий прибуток підприємства є значним, і як позитивне слід відмітити його зростання в 2017- 2019 роках. Якщо в 2017 році він становив 12 818 тис. грн., то в 2019 році значення цього показника становило 69 750 тис. грн. або у 4,44 рази більше від рівня 2017 року. Має тенденцію до збільшення і показник середньорічної вартості необоротних та оборотних активів. Якщо в 2017 році ці показники становили 12 584,5 та 129 821 тис. грн., то в 2019 році їх значення збільшились і становлять 35 589,5 та 292 868 тис. грн відповідно (відбулося збільшення у 1,82 та 1,25 рази відповідно). Фондовіддача, тобто показник, що характеризує ефективність використання основних засобів має не дуже велике, однак позитивне значення. Як показав аналіз, в 2019 році її значення становить 25,39 грн., що на 1,28 пункти більше рівня 2017 року. Позитивним зрушенням слід вважати загальне зростання ефективності використання оборотних активів, про що свідчать дані коефіцієнта оборотності оборотних активів. Якщо в 2017 році цей показник становив 2,34 обороти, то в 2019 році відбулося зростання оборотності на 32,01%. Слід відзначити, що підприємство є низькорентабельним, однак в 2019 році спостерігалась тенденція до збільшення рівня рентабельності на 3,49 пункти в порівнянні з 2017 роком. Майно ТОВ «ЛЗ «Аврора» відображається у балансі (форма №1) [41]. Згідно з балансом майно класифікується за видами ресурсів, які відображені у активі балансу, та за видами джерел їх фінансування – пасивів балансу. Загальна ж вартість майна дорівнює валюті балансу, при цьому виконується 70 наступна тотожність: актив = пасив. Аналіз майна ТОВ «ЛЗ «Аврора» необхідно почати з горизонтального аналізу, тобто дослідити динаміку статей та їх груп в активі й пасиві. При цьому слід скористатися наступними показниками: - абсолютний приріст – це різниця між наступним та попереднім рівнем ряду динаміки; - темп приросту – це відношення абсолютного приросту до періоду прийнятому за базу порівняння. Темп приросту, виражений у відсотках, показує, на скільки відсотків збільшився або зменшився поточний рівень у порівнянні з попереднім, прийнятим за 100%. Результати проведення горизонтального аналізу майна та джерел його утворення ТОВ «ЛЗ «Аврора» представлено в табл. 2.3. Таблиця 2.5 Аналіз динаміки майна та джерел його утворення за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «Аврора», тис. грн Показники Роки 2019 до 2017 рр. 2017 2018 2019 +,- % Нематеріальні активи 0 15 31 31 100,00 Основні засоби 13034 33190 36750 23716 181,95 Довгострокова дебіторська заборгованість 1147 1193 0 -1147 -100,00 Запаси 104123 139092 263411 159288 152,98 Виробничі запаси 558 690 1071 513 91,94 Товари 103565 138402 262340 158775 153,31 Дебіторська заборгованість за 13740 11021 26105 12365 89,99 продукцію, товари, роботи, послуги Дебіторська заборгованість за 0 10404 14723 14723 100,00 розрахунками Дебіторська заборгованість за 0 152 0 0 100,00 розрахунками з нарахованих доходів Інша поточна дебіторська 23182 11049 54098 30916 133,36 заборгованість Гроші та їх еквіваленти 5534 16546 40604 35070 у 6,33 р.б Витрати майбутніх періодів 0 77 608 608 100,00 Інші оборотні активи 4742 0 0 -4742 -100,00 Необоротні активи отримувані для 14 13138 40182 40168 у 2869,14 продажу, та групи вибуття р.б. Продовження Табл.2.5 Разом активи 165516 235725 474510 308994 186,69 Зареєстрований капітал 4000 4000 4000 0 0,00 71 Додатковий капітал 77 77 77 0 0,00 Нерозподілений прибуток 42741 49326 113710 70969 166,04 Інші довгострокові зобов'язання 1393 12827 18044 16651 у 11,95 р.б. Короткострокові кредити банків 2000 2000 0 -2000 -100,00 Поточна заборгованість за 85758 76213 106950 21192 24,71 зобов'язаннями Поточна кредиторська 0 13856 0 0 0,00 заборгованість Доходи майбутніх періодів 0 0 363 363 100,00 Інші поточні зобов'язання 29547 77426 231366 201819 у 6,83 р.б. Разом зобов’язання 165516 235725 474510 308994 186,69 *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством Аналіз показав, що вартість майна ТОВ «ЛЗ «Аврора» збільшилась на 474510 тис. грн., або у 1,86 раз. Основу майна підприємства становлять оборотні активи, а саме товарні запаси. У 2019 році вартість запасів збільшилась на 159 288 тис. грн., або у 1,52 рази. Підприємство має велику суму дебіторської заборгованості, що засвідчує низький рівень платіжної дисципліни з контрагентами. Зокрема, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги збільшилась на 89,99 % і склала 26 105 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість зросла у 1,33 раз та у 2019 році становила 54 098 тис. грн. Підприємство володіє значною часткою наймобільніших активів – грошових коштів, оскільки у 2019 році ця стаття балансу становила 40 604 тис. грн., що у 6,33 раз більше, ніж у 2017 році. Основу пасивів (джерел утворення майна) ТОВ «ЛЗ «Аврора» становить нерозподілений прибуток. У 2019 році ця стаття балансу склала 113710 тис. грн., що на 70 969 тис. грн. більше, ніж у 2017 році. У 2019 році відбулося збільшення вартості довгострокових зобов’язань та забезпечень на 16651 тис. грн., або у 11,95 раз. Підприємство практично не користується банківськими кредитами, про що свідчить відсутність заборгованості за короткостроковими кредитами банків у 2019 році. Поточна заборгованість за зобов'язаннями підприємства у 2019 році становила 106 950 тис. грн., що у 24,71 рази більше, ніж у 2017 році. Далі слід провести вертикальний аналіз, який передбачає визначення структури активів і пасивів, їх динаміку. Результати проведення вертикального 72 аналізу майна ТОВ «ЛЗ «Аврора» представлено в табл. 2.6. Таблиця 2.6 Аналіз структури майна та джерел його утворення за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «Аврора», % 2019 до Показники Роки 2017 рр. 2017 2018 2019 % Нематеріальні активи 0,00 0,01 0,01 0,01 Основні засоби 7,87 14,08 7,74 -0,13 Довгострокова дебіторська заборгованість 0,69 0,51 0,00 -0,69 Запаси 62,91 59,01 55,51 -7,40 Виробничі запаси 0,34 0,29 0,23 -0,11 Товари 62,57 58,71 55,29 -7,28 Дебіторська заборгованість за 8,30 4,68 5,50 -2,80 продукцію, товари, роботи, послуги Дебіторська заборгованість за 0,00 4,41 3,10 3,10 розрахунками Інша поточна дебіторська 14,01 4,69 11,40 -2,61 заборгованість Гроші та їх еквіваленти 3,34 7,02 8,56 5,21 Витрати майбутніх періодів 0,00 0,03 0,13 0,13 Інші оборотні активи 2,86 0,00 0,00 -2,86 Необоротні активи отримувані для 0,01 5,57 8,47 8,46 продажу, та групи вибуття Разом активи 100,00 100 100,00 0,00 Зареєстрований капітал 2,42 1,70 0,84 -1,57 Додатковий капітал 0,05 0,03 0,02 -0,03 Нерозподілений прибуток 25,82 20,93 23,96 -1,86 (непокритий збиток) Інші довгострокові зобов'язання 0,84 5,44 3,80 2,96 Короткострокові кредити банків 1,21 0,85 0,00 -1,21 Поточна заборгованість за 51,81 32,33 22,54 -29,27 зобов'язаннями Поточна кредиторська 0,00 5,88 0,00 0,00 заборгованість Доходи майбутніх періодів 0,00 0,00 0,08 0,08 Інші поточні зобов'язання 17,85 32,85 48,76 30,91 Разом зобов’язання 100,00 100,00 100,00 0,00 *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством Аналіз показав, що в структурі майна найбільшу питому частку, а саме 55,51 % займають запаси підприємства. У 2018 році відбулося зменшення частки основних засобів на 24,37 пунктів структури. Інша поточна дебіторська заборгованість, також, посідає вагому частку в активах, а саме 11,40 % у 2019 році. 73 В структурі пасивів найбільшу питому частку, а саме 23,96 % займає нерозподілений прибуток підприємства. Поточна заборгованість за зобов’язаннями становить 22,54 %, причому спостерігалось скорочення її питомої частки на 29,27 пунктів. В процесі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства важливого значення набуває проведення аналізу фінансових результатів ТОВ «ЛЗ «Аврора». Фінансові результати відображаються у звіті про сукупний дохід. Одним з головних фінансових показників, що характеризує діяльність підприємства є його дохід від реалізації продукції та позареалізаційних операцій. З метою проведення аналізу доходу ТОВ «ЛЗ «Аврора» необхідно провести аналіз джерел його доходів за звітом про фінансові результати підприємства (табл. 2.7). Таблиця 2.7 Аналіз доходів господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора» Показники Роки 2019 до 2017 рр. 2017 2018 2019 +,- % Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, 303 470 663 571 903 758 600 288 197,81 робіт, послуг), тис. грн. Інші операційні доходи, тис.грн. 11 884 25 854 61 897 50 013 420,84 Інші фінансові доходи, тис.грн. 57 802 548 491 861,40 Інші доходи, тис.грн. 3 079 14 520 1 666 -1 413 -45,89 Разом 318 490 704 747 967 869 649 379 203,89 *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством Отже, в результаті аналізу даних таблиці 2.7, можна зробити висновок, що підприємство в 2019 році отримало доходів на загальну суму 967 869 тис. грн., що на 649 379 тис. грн., або у 2,03 рази більше за рівень 2017 року. В структурі доходів найбільшу питому вагу займає чистий дохід від реалізації продукції (903 758 тис. грн. в 2019 році), а також інші операційні доходи (61 897 тис. грн. в 2019 році), які збільшились на 50 013 тис. грн., або у 4,2 рази. ТОВ «ЛЗ «Аврора» також отримує інші доходи, питома вага яких є малою. Дослідження основних фінансово-економічних показників підприємства необхідно продовжити аналізом динамічних зрушень в обсягах операційних витрат ТОВ «ЛЗ «Аврора», що є важливими фінансовими результатами 74 підприємства. Витрати операційної діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора» групуються за наступними економічними елементами [20, с.93]: – матеріальні витрати; – витрати на оплату праці; – відрахування на соціальні заходи; – амортизація; – інші операційні витрати. Розглянемо динаміку формування операційних витрат ТОВ «ЛЗ «Аврора» за звітом про фінансові результати (табл. 2.8). Таблиця 2.8 Аналіз операційних витрат ТОВ «ЛЗ «Аврора» 2017 2018 2019 2019 р. до 2017 р Види витрат тис. грн. % тис. % тис. % тис. % +/–, грн. грн. грн. п.с. Матеріальні витрати 97230 35,16 187345 34,10 345670 39,26 248440 255,52 4,10 Витрати на оплату праці 33278 12,03 70987 12,92 123345 14,01 90067 270,65 1,98 Відрахування на 21689 7,84 43788 7,97 55678 6,32 33989 156,71 -1,52 соціальні заходи Амортизація 78459 28,37 123345 22,45 213347 24,23 134888 171,92 -4,14 Інші операційні витрати 45890 16,59 123861 22,55 142416 16,18 96526 210,34 -0,42 Разом 276546 100,00 549326 100,00 880456 100,00 603910 218,38 х *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством За даними таблиці 2.8 видно, що операційні витрати ТОВ «ЛЗ «Аврора» зросли на 603 910 тис. грн і у 2019 році становили 880 456 тис. грн. Таке зростання витрат слід пов’язувати із зростанням обсягів господарської діяльності, що знаходить відповідне відображення у зростанні операційних витрат (в першу чергу витрат на оплату праці і соціальні заходи та інших операційних витрат). Зокрема, слід відзначити зростання інших операційних витрат, які включають сумнівні (безнадійні) борги та втрати від уцінки товарів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також інші операційні витрати окрім тих, що включаються до собівартості послуг на 96526 тис. грн., або у 2,10 раз. Також, слід відмітити збільшення частки матеріальних 75 витрат підприємства на 4,10 пунктів структури. Також, в процесі дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства доцільно проаналізувати витрати господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора» (табл. 2.9). Таблиця 2.9 Аналіз витрат господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора» Показники Роки 2019 до 2017 рр. 2017 2018 2019 +,- % Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 229398 556700 773210 543812 237,06 послуг), тис. грн. Адміністративні витрати, тис. грн. 2987 6070 18858 15871 531,34 Витрати на збут, тис. грн. 8340 17216 36017 27677 331,86 Інші операційні витрати, тис. 56976 71386 50818 -6158 -10,81 грн. Фінансові витрати, тис. грн. 557 3894 3885 3328 597,49 Інші витрати, тис. грн. 4600 6237 7 -4593 -99,85 Витрати з податку на прибуток, тис. грн. 2814 7928 15314 12500 444,21 Разом 305672 669431 898109 592437 193,81 *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством За результатами проведеного аналізу визначено, що загальні витрати господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора» у 2019 році становили 898 109 тис. грн., що на 592 437 тис. грн., або у 1,93 рази більше, ніж у 2017 році. Основи витрат складає собівартість реалізованої продукції, яка збільшилась на 543 812 тис. грн., або у 2,37 рази. Підприємство значні кошти спрямовує на стимулювання збуту, оскільки у 2019 році зафіксовано значну вартість витрат на збут в обсязі 36 016 тис. грн. Інші операційні витрати ТОВ «ЛЗ «Аврора» у 2019 році становили 50 818 тис. грн., що на 6 158 тис. грн., або на 10,81 % менше, ніж у 2017 році. Підприємство є значним платником податку на прибуток. В умовах ринкової економіки прибуток відіграє важливу роль, будучи головною метою підприємницької діяльності, основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, створюючи базу економічного розвитку держави в цілому. Прибуток 76 є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства, найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства, а також основним захисним механізмом, що охороняє підприємство від загрози банкрутства. Прибуток ТОВ «ЛЗ «Аврора» - це фінансовий результат його діяльності, який найточніше відображає ефективність реалізації продукції, рівень організації, стан продуктивності праці, рівень собівартості. До того ж це і основа для розвитку підприємства, і запорука добробуту персоналу, і великі дивіденди для власників. Аналіз динаміки фінансових результатів підприємства за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «Аврора» відображено в табл. 2.10. Таблиця 2.10 Аналіз фінансових результатів за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «Аврора» Показники Роки 2019 до 2017 рр. 2017 2018 2019 +,- % Валовий прибуток, тис. грн. 74072 106371 132548 58476 78,94 Операційний прибуток, тис. грн. 17653 38053 88752 71099 402,76 Прибуток до оподаткування, тис. грн. 15632 44046 85074 69442 444,23 Чистий прибуток, тис. грн. 12818 36118 69750 56932 444,16 *Створено автором на основі статистичних даних, наданих підприємством Аналіз показав, що підприємство ТОВ «ЛЗ «Аврора» характеризується значною прибутковістю господарської діяльності. Валовий прибуток у 2019 році становив 132 548 тис. грн., що на 58 476 тис. грн., або на 78,94 % більше, ніж у 2017 році. Також значним є прибуток до оподаткування, а саме 85 074 тис. грн. Після сплати податкових платежів підприємство отримало чистий фінансовий результат в сумі 69 750 тис. грн. За результатами проведеного аналізу управління фінансовим потенціалом підприємства можна зробити наступні висновки. Аналіз показав, що ТОВ «ЛЗ «Аврора» діє прибутково, про що свідчать дані показників чистої виручки від реалізації продукції та чистого прибутку. Чистий прибуток підприємства є значним, і як позитивне слід відмітити його 77 зростання в 2017-2019 роках. За результатами проведеного дослідження встановлено, що ТОВ «ЛЗ «Аврора» у 2019 році здійснювало свою фінансово-господарську діяльність ефективно. Показники рентабельності основної діяльності, операційної, господарської діяльності мають позитивне значення, що свідчить про значну ефективність господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора». Визначено, що у 2017-2019 роках ТОВ «ЛЗ «Аврора» відносилось до підприємств з абсолютною фінансовою стійкістю. Отримані значення розрахункових показників вказували на те, що фінансова стійкість підприємства не була порушена, оскільки основним джерелом фінансування його поточної діяльності виступали кредитні кошти власного капіталу, тобто у підприємства практично не було залежності від зовнішніх короткострокових джерел фінансування. Можна з впевненістю зазначити, що встановлена на підприємстві ТОВ «ЛЗ «Аврора» організаційна структура фінансово-економічної системи є достатньо раціональною, оскільки структурні ланки фінансово-економічного відділу повною мірою охоплюють усі функції, пов’язані з управлінням фінансовим потенціалом підприємства. 2.3. Частка іноземного капіталу в розвитку міжнародної корпорації з виготовлення лакофарбової продукції (на прикладі МК «Helios Group») Серед різноманіття учасників інвестиційного процесу вагоме місце займають транснаціональні корпорації, що забезпечують значні обсяги фінансових потоків у світовій економіці. Здійснюючи інвестиції, ТНК використовують увесь потенціал світових фінансових ринків: отримують банківські кредити в ТНБ, розміщують на різних ринках свої цінні папери, залучають міжкорпоративні позики один в одного, є клієнтами-позичальниками пенсійних, страхових, інвестиційних та інших фінансових фондів. Внаслідок такої масштабності діяльності ТНК їх можна розглядати як ключовий елемент 78 прогресу соціально-економічних відносин на рівні галузі, країни, регіону, світу [37, с.5-6]. Через діяльність дочірніх компаній та широку мережу транскордонних бізнес-операцій ТНК забезпечують глобальний зв’язок різних сегментів світового господарства, щільну залежність національних процесів відтворення. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в сучасних умовах характеризується стійкою тенденцією до зростання, про що свідчить динаміка показників міжнародного виробництва (табл. 2.11). Таблиця 2.11 Показники міжнародного виробництва ТНК у 2015-2019 рр. (млрд дол. США) Показники 2015 2016 2017 2018 2019 Обсяг продажу іноземних філій 31687 31865 34149 36668 37570 Загальні активи іноземних філій 88536 95671 101254 105778 112833 Експорт іноземних філій 7463 7469 7688 6974 6812 Транскордонні злиття і 328 249 432 721 869 поглинання Додана вартість іноземних філій 7089 7030 7419 7903 8355 Зайнятість в іноземних філіях 69359 72239 76821 79505 82140 (тис. чол.) *Джерело [26; 25] Як засвідчують дані табл. 2.11, за останні п’ять років продаж іноземних філій ТНК збільшився на 18,5% і становить 37,6 трлн дол. США. Така тенденція характерна і для динаміки доданої вартості: за п’ять років вона зросла на 17,8%. На глобальні тенденції в інвестиційній діяльності ТНК значно впливають угоди зі злиття та поглинання. Наразі це найбільш швидкий спосіб придбання активів у різних країнах. Протягом останніх п’яти років вартість транскордонних злиттів та поглинань збільшилась у 2,6 рази. Показником розширення міжнародного виробництва ТНК є зростання активів їх філій. Якщо у 1990 році вони складали 3,9 трлн дол. США, то в 2019 році – 112,8 трлн дол. США, тобто зростання відбулося майже у 29 разів. За останні п’ять років більше 12 млн. працівників було залучено в процес створення доданої вартості на підприємствах ТНК. Загальна кількість зайнятих на філіях цих корпорацій складає 82,1 млн. чол., що становить понад 20% зайнятості світової робочої 79 сили [46]. Глобальні трансформації світової економіки тісно пов’язані з діяльністю ТНК, які в умовах гострої конкурентної боротьби, пошуку нових ринків дешевих ресурсів та факторів виробництва значно розширюють сфери для інвестування. За оцінками експертів ЮНКТАД, глобальні потоки прямих іноземних інвестицій виростуть у 2021 році до 1,85 трлн дол. США [26] (рис.2.12). 2000 1800 1774 1746 1800 1600 1591 1850 1400 1409 1467 1200 1403 1324 1000 1150 800 600 400 200 0 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020* 2021* Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол. США Рис. 2.12. Динаміка прямих іноземних інвестицій ТНК у 2012-2021 рр. (млрд. дол. США) *Джерело [25] Зважаючи на циклічні коливання, що мали місце впродовж 2017-2019 рр., глобальні потоки прямих іноземних інвестицій у 2019 році скоротилися на 2% і становили 1,75 трлн. дол. США. Прогнозні оцінки експертів щодо обсягів інвестицій ТНК в майбутньому будуть мати позитивну динаміку, оскільки макроекономічні умови в середньостроковій перспективі значно покращаться. Економічне зростання світової економіки стимулюватиме збільшення обсягів іноземних інвестицій [59]. В 2016 році група HELIOS стала частиною японської корпорації KANSAI PAINT Group - світового гіганта - виробника ЛФМ. У грудні 2017 року зміни відбулися і в Україні: директором Черкаського лакофарбового заводу «Аврора» став Марко Подйед, який працював до цього в компаніях Групи HELIOS в Росії і в Хорватії. 80 В даний час Група HELIOS входить в десятку найбільших компаній- виробників ЛФМ в Європі, її виробництва знаходяться на території Австрії, Німеччини, Італії, Словенії, Хорватії, Росії, Сербії, України. Виробничі площі становить 145000 м2, в компанії працюють понад 2100 осіб, а продажі в 2017 році склали більше 390 мільйонів євро. Helios - це найбільший в світі виробник ЛФМ для електродвигунів та трансформаторів, один з головних європейських виробників ЛФМ для систем антикорозійного захисту залізничного транспорту і декоративних покриттів, а також один з потужних постачальників синтетичних смол в Європі. Поставки продукції ведуться більш ніж 15 000 клієнтам в 60 країн світу. Аналізуючи рідкі ЛФМ, то це близько 80 тис. тонн, порошкові фарби складають 16 тис. тонн. Крім того, HELIOS виробляє синтетичні смоли в обсязі близько 59 тис. тонн в рік, а так само інші хімічні речовини близько 29 тис. тонн в рік. У складі KANSAI PAINT Group Helios є лідером Європейського центру розвитку і розробок Kansai Paint, а також найбільшим виробником і постачальником лакофарбових матеріалів. 450 400 401.977 427.425 350 349.333 328.118 330.235 300 250 200 150 100 50 0 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2. 13. Чистий дохід від реалізацій Helios Group 2015-2019 рр., млн. дол. США *Джерело [5] На консолідований чистий прибуток компанії за 2019 фінансовий рік негативно вплинули конвертації валют, пов’язані з знеціненням валют у країнах, що розвиваються, таких як Індія та Туреччина. Однак доходи 81 продовжували зростати завдяки таким чинникам, як зростання попиту за кордоном, нові консолідації в Європі, Африці та іншому регіоні, а також покращена лінійка продуктів та збільшення частки ринку в Японії. 68.0% 66.0% 66.1% 64.0% 65.3% 62.0% 60.0% 59.6% 58.0% 58.9% 56.0% 57.6% 54.0% 52.0% 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.14. Відсоткове співвідношення чистих продажів за кордоном Helios Group 2015-2019 рр., % *Джерело [5] Хоча внутрішні чисті продажі зростали, закордонні чисті продажі були ще вищими через збільшення попиту та нових консолідацій у Європі, Африці та інших регіонах. Співвідношення чистих продажів за кордоном також зросло. 2% 8% 17% 5% 26% 34% 9% 26% 6% 17% 29% 21% Японія Індія Автомобільні покриття Автозавершення покриттів Азія Африка Промислові покриття Європа Інші Декоративні покриття Морські та захисні покриття Рис. 2.15. Співвідношення складу продажів за регіонами/направленням, % *Джерело [6] Що стосується співвідношення складу продажів за регіонами, то 82 коефіцієнт в Європі, де відбувалися нові консолідації, збільшився. В результаті глобальні портфельні інвестиції покращились. З точки зору співвідношення складу продажів бізнесу, коефіцієнт збільшився в Європі, регіоні, сила якого полягає в промисловому застосуванні. Крім того, три основні сфери бізнесу – автомобільне, авто-обробне та декоративне покриття стали ще більш надійними. 56 55.075 54 54.067 52 51.296 50 49.847 48 47.785 46 44 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.16. Консолідований EBITDA Helios Group 2015-2019 рр., млн. дол. США *Джерело [5] Helios Group вжили низку заходів для подолання стрімких цін на сировину, таких як докладання зусиль для збільшення частки ринку, передача зростаючих витрат та вдосконалення товарного асортименту, але не змогли повернути прибуток за один фінансовий рік. На негативну тенденцію також негативно вплинули конвертації валют. Як результат, консолідований операційний дохід зменшився, і EBITDA також дещо відстала від попереднього року. * Консолідований EBITDA = консолідований операційний дохід + витрати на амортизацію + амортизація гудвілу + власний капітал у чистому доході філій 83 12.0% 10.0% 9.0% 11.4% 8.0% 10.1% 9.5% 8.2% 6.0% 4.0% 2.0% 0.0% 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.17. Рентабельність власного капіталу Helios Group, % *Джерело [5] Незважаючи на продовження виплат дивідендів стабільним та стійким способом, консолідований поточний чистий прибуток опустився нижче попереднього року, і, отже, рентабельність інвестицій також трохи знизилася. * ROE після коригування = (консолідований поточний чистий прибуток + амортизація гудвілу) / власний капітал (середнє значення на початок та кінець терміну) 25 23.018 20 16.782 15 13.034 13.617 11.443 10 5 0 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.18. Витрати на капітальні вкладення Helios Group 2015-2019 рр., млн. дол. США *Джерело [5;6] У зарубіжних ділових операціях інвестиції зросли за рахунок таких факторів, як будівництво нового заводу в Індії, де попит в даний час значний, переїзд заводу в Азію, впровадження найновішого обладнання та нові консолідації. В Японії також зросли інвестиції завдяки таким чинникам, як утримання та модернізація існуючих об'єктів, а також запровадження 84 виробничих потужностей для функціональних покриттів. Отже, капітальні інвестиції мали на консолідованій основі значний приріст порівняно з попереднім роком. У листопаді 2018 року група сформулювала та представила єдиний корпоративний бренд та логотип для використання у всіх розділах групи. Підсумовуючи, можна зазначити, що в даний час Helios Group прагне розширити цей корпоративний бренд у всьому світі з середньо- та довгострокової перспективи, створюються заявки на реєстрацію логотипу як засіб покращення іміджу групи. Щоб впоратися зі зростаючою глобалізацією та значним попитом на товари та послуги групи, особливо в країнах, що розвиваються, Helios Group щороку розширює свої зарубіжні виробничі бази як засіб для ведення комерційної діяльності, корінням якої є регіони, з місцевим виробництвом для місцевого споживання. Станом на середину 2020 року група нараховує 93 бази в 34 країнах. Корпорація створила системи для оперативного надання продуктів та послуг світовим ринкам та споживачам усіх видів. Аналіз глобальних тенденцій інвестиційної діяльності ТНК показав, що обсяги світових інвестицій за останні п’ять років мали незначне зростання. Певні розбіжності в обсягах залучених інвестицій існують серед різних країн світу. Очевидною є тенденція до збільшення частки розвинутих країн як об’єктів розміщення, так і джерел глобальних прямих іноземних інвестицій. За оцінками ЮНКТАД, інвестиційна діяльність цих країн в найближчі роки залишиться стабільною, а для європейських країн буде мати місце зростання притоку інвестицій. Незважаючи на зменшення обсягів залучених інвестицій до країн, що розвиваються, в перспективі ТНК будуть спрямовувати свої інвестиційні потоки до цих країн. Їх інвестиційна активність може прискоритися на 10%, що свідчить про зростаючу значимість країн, що розвиваються, для світової економіки. 85 Привабливими для інвесторів залишаться країни перехідної економіки, оскільки передбачається їх економічне зростання. За оцінками ЮНКТАД, вони мають опанувати в короткостроковій перспективі більше 80 млрд. дол. США глобальних потоків інвестицій. 86 РОЗДІЛ ІІІ ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇН Фінансовий потенціал підприємства формується в процесі залучення фінансових ресурсів та розміщення їх в активах. Таким чином, формується відповідний майновий стан, а на основі встановлення співвідношень між окремими елементами активів і зобов’язань можна говорити про фінансово- майновий потенціал ТОВ «ЛЗ «АВРОРА». Головним індикатором оцінки сформованого фінансового потенціалу та ефективності його використання на підприємстві є показники його фінансової стійкості. Фінансову стійкість ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» слід розглядати комплексно, з урахуванням різних аспектів фінансово-господарської діяльності цього суб’єкта господарювання. Одним з найголовніших показників оцінювання фінансового потенціалу підприємства є сформований рівень ліквідності його майна. Ліквідність (платоспроможність) – це показник фінансової стабільності, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) по своїх зобов’язаннях (пасивах). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства. Ліквідність суб’єкта господарювання показує його можливість погашати свою заборгованість. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. По суті, ліквідність суб’єкта господарювання – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку 87 погашення зобов’язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань, розраховують три рівні платоспроможності. Аналіз головних показників ліквідності ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» будемо вести виходячи з даних табл. 3.1. Таблиця 3.1 Аналіз ліквідності фінансового потенціалу за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» Показники Роки 2019 до 2017 2017 2018 2019 рр. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності) 1,29 1,11 1,17 -0,12 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,40 0,29 0,40 -0,01 Коефіцієнт незалежної (забезпеченої) ліквідності 0,88 0,82 0,77 -0,11 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,05 0,10 0,12 0,07 Чистий оборотний капітал 34016 18694 58868 24852 Частка оборотних активів в 0,91 0,80 0,84 -0,08 загальній сумі активів Частка виробничих запасів в 0,01 0,01 0,01 0,00 оборотних активах *Джерело: обраховано автором на основі даних, наданих підприємством Як свідчить аналіз, підприємство ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» має достатньо великий запас ліквідності. Водночас, не всі показники ліквідності знаходились в межах нормативу у 2017-2019 роках. Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником платоспроможності. У 2019 році значення цього показника було в межах нормативу, а саме 1,17, що на 0,12 менше, ніж у 2017 році. Значення коефіцієнту швидкої ліквідності, при нормативному значенні більше 0,5, у 2019 році становило 0,40, що менше ніж у 2017 році на 0,01. Слід відзначити, що підприємство у 2017-2019 роках не було забезпечене найбільш ліквідними засобами – грошовими коштами, оскільки показник абсолютної ліквідності мав значення нижче за критичне (більше 0,2). ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» характеризується незначною часткою виробничих запасів в оборотних активах, лише 3%. Найбільш показовим методичним інструментом, який дозволяє проаналізувати фінансовий потенціал та ефективність його використання слід 88 вважати оцінювання фінансової стабільності та стійкості ТОВ «ЛЗ «АВРОРА». Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик сформованого фінансового потенціалу підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу. Головним індикатором вимірювання фінансової стабільності є показники фінансової стійкості підприємства [34]. Фінансова стійкість, або стійкість фінансового потенціалу ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» передбачає те, що ресурси, вкладені у його підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів). Фінансова стійкість ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Вона безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючого суб’єкта. Насамперед, діагностику фінансової стійкості підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» будемо проводити з використанням коефіцієнтного підходу виходячи з даних табл. 3.2. Таблиця 3.2 Аналіз коефіцієнтів стійкості фінансового потенціалу за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» Показники Роки 2019 до 2017 2018 2019 2017 рр. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії, концентрації власного 0,28 0,23 0,25 -0,03 капіталу) Коефіцієнт концентрації позикового капіталу 0,72 0,77 0,75 0,03 Коефіцієнт фінансової залежності 3,54 4,41 4,03 0,49 Коефіцієнт концентрації поточної 0,71 0,72 0,71 0,01 заборгованості 89 Продовження табл. 3.2 Коефіцієнт фінансової стійкості 0,39 0,29 0,33 -0,06 (забезпечення загальної заборгованості власним капіталом) Коефіцієнт фінансового ризику 2,54 3,41 3,03 0,49 Коефіцієнт забезпечення запасів 0,33 0,13 0,22 -0,10 власним капіталом Коефіцієнт маневреності оборотних 0,22 0,10 0,15 -0,08 активів Коефіцієнт маневреності власного 0,73 0,35 0,50 -0,23 капіталу Коефіцієнт маневреності позикового 0,29 0,10 0,17 -0,12 капіталу Коефіцієнт залучених джерел в 0,10 0,37 0,49 0,39 необоротних активах Коефіцієнт довгострокового 0,03 0,19 0,13 0,10 залучення позикових коштів Коефіцієнт поточних зобов’язань 0,99 0,93 0,95 -0,04 *Джерело: обраховано автором на основі даних, наданих підприємством Як показав аналіз, проведений в таблиці 3.2, підприємство ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» має неприйнятний стан по ряду показників його фінансової стійкості. Зокрема, коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) в 2019 році становить 0,25 при нормативному значенні не нижче 0,5, при чому відбулося зменшення значення цього показника на 0,03 пунктів. Негативним є значення показника коефіцієнта фінансової залежності. При нормативному значенні не більше 2,0 в 2017 році значення цього показника становило 3,54, а в 2019 році відбулося його зростання на 0,49 пункти, що склало 4,03. Коефіцієнт фінансової стабільності в базовому році становив 0,39, а в 2019 році – 0,33, при нормативному значенні більше за 1. Розрахунки показують, що коефіцієнт фінансової стабільності зменшився за аналізований період на 0,06. Це означає, що підприємство стрімко втрачає фінансову міцність. Коефіцієнт маневреності власного капіталу свідчить про ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства. В 2019 році значення цього показника було на рівні критичного (0,5), що свідчить про недостатність гнучкості в використанні власних коштів. Отже, можна констатувати, що фінансовий потенціал ТОВ «ЛЗ 90 «АВРОРА» використовується неефективно, оскільки не забезпечується прийнятний рівень фінансової стабільності підприємства. В процесі оцінювання ефективності управління фінансовим потенціалом доцільно скористатись агрегатним підходом щодо визначення типу фінансової стійкості підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА». Для цього визначимо три агрегати поточної фінансової стійкості підприємства: надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів; надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів; надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел формування запасів. Таким чином, наявність власних оборотних коштів (ВОК) будемо визначати як різницю між власним капіталом (ВК) та необоротними активами підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» (НА). В свою чергу, наявність власних та довгострокових позикових коштів (ВД) будемо визначати збільшенням попереднього індикатора на суму довгострокових зобов’язань ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» (ДЗ). І нарешті, наявність загальних коштів (ЗК) визначатимемо збільшенням попереднього показника на суму короткострокових кредитів банків (КК). З використанням цих показників (індикаторів) визначимо трикомпонентний тип стійкості фінансового потенціалу підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» за формулою [34]: 1, якщо Ф > 0 S(Ф) = (3.1) 0, якщо Ф < 0 Результати розрахунків стійкості фінансового потенціалу за агрегатним трикомпонентним підходом на прикладі підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» представлено в табл. 3.3. 91 Таблиця 3.3 Результати розрахунків індикаторів стійкості фінансового потенціалу за агрегатним трикомпонентним підходом на прикладі підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА», тис. грн. Показники Роки 2017 2018 2019 Власний капітал підприємства (ВК) 46818 53403 117787 Необоротні активи підприємства (НА) 14181 34398 36781 Довгострокові зобов’язання (ДЗ) 1393 12827 18044 Короткострокові кредити банків (КК) 2000 2000 0 Наявність власних оборотних коштів 32637 19005 81006 (ВОК) Наявність власних та довгострокових 34030 31832 99050 позикових коштів (ВД) Наявність загальних коштів підприємства 36030 33832 99050 (ЗК) *Джерело: статистичні дані підприємства Трансформуємо кількісні значення розрахованих індикаторів стійкості фінансового потенціалу ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» у бальну систему оцінки: 1. Наявність власних оборотних коштів (ВОК): - 2017р. = 32637 = 1; - 2018р. = 34030 = 1; - 2019р. = 36030 = 1. 2. Наявність власних та довгострокових позикових коштів (ВД): - 2017р. = 19005 = 1; - 2018р. = 31832 = 1; - 2019р. = 33832 = 1. 2. Наявність загальних коштів підприємства (ЗК): - 2017р. = 81006 = 1; - 2018р. = 99050 = 1; - 2019р. = 99050 = 1. З урахуванням результатів аналізу можна визначити тип стійкості фінансового потенціалу ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» у 2017-2019 роках (табл. 3.4). 92 Таблиця 3.4 Визначення типу стійкості фінансового потенціалу ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» у 2017-2018 роках за агрегатним підходом Тип стійкості фінансового потенціалу Абсолютна Нормальна фінансова Нестійкий Кризовий фінансовий фінансова стійкість стійкість (0, 1, 1) фінансовий стан (0, стан (0, 0, 0) (1, 1, 1) 0, 1) ВОК – З ≥ 0 ВОК – З < 0 ВОК – З < 0 ВОК – З < 0 ВОК + ДЗ – З ≥ 0 ВОК + ДЗ – З ≥ 0 ВОК + ДЗ – З < 0 ВОК + ДЗ – З < 0 ВОК + ДЗ + КК – З ≥ ВОК + ДЗ + КК – З ≥ ВОК + ДЗ + КК – З ≥ ВОК + ДЗ + КК – З < 0 0 0 0 (1, 1, 1) – 2017 р. - - - (1, 1, 1) – 2018 р. (1, 1, 1) – 2019 р. *Джерело: обраховано автором на основі даних, наданих підприємством Отже, за даними табл. 3.4 можна зробити висновок, що у 2017-2019 роках ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» відносилось до підприємств з абсолютною фінансовою стійкістю. Отримані значення розрахункових показників вказували на те, що фінансова стійкість підприємства не була порушена, оскільки основним джерелом фінансування його поточної діяльності виступали кредкошти власного капіталу, тобто у підприємства практично не було залежності від зовнішніх короткострокових джерел фінансування. Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості. Отже, щоб приймати ефективні рішення і мати можливість впливати на середовище, в якому доводиться діяти підприємству, йому необхідно здійснювати пошуки найкращих взаємозв’язків між набором фінансових ресурсів і кількістю економічних благ, що виготовляються за допомогою цих ресурсів. Оцінка ділової активності – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про обсяги та об’єкти витрачання майна (активів). Враховуючи сказане, надзвичайно важливим вимірником фінансової стабільності та використання фінансового потенціалу є аналіз та оцінка ділової 93 активності підприємства, що характеризується абсолютними і відносними результативними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» (табл. 3.5). Таблиця 3.5 Аналіз фінансового потенціалу за показниками ділової активності за даними фінансової звітності ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» Показники Роки 2019 до 2017 рр. 2017 2018 2019 +,- % Додана вартість, тис. грн. 70599 158821 264097 193498,00 274,08 Коефіцієнт оборотності активів 2,13 3,31 2,54 0,41 19,44 Тривалість обороту активів, дні 171,30 110,35 143,42 -27,87 -16,27 Коефіцієнт оборотності 2,34 3,91 3,09 0,75 32,01 оборотних активів Тривалість обороту оборотних активів, дні 156,14 93,37 118,28 -37,86 -24,25 Коефіцієнт оборотності запасів 5,83 5,46 4,49 -1,34 -22,96 Тривалість обороту запасів, дні 62,62 66,89 81,28 18,66 29,80 Коефіцієнт оборотності 9,51 19,08 14,17 4,66 48,98 дебіторської заборгованості Термін погашення дебіторської 38,37 19,13 25,76 -12,62 -32,88 заборгованості, дні Тривалість операційного циклу, 104,33 92,09 118,58 14,25 13,66 дні Коефіцієнт оборотності власного 7,51 13,24 10,56 3,05 40,59 капіталу Тривалість обороту власного 48,60 27,56 34,57 -14,03 -28,87 капіталу, дні Коефіцієнт оборотності 4,20 7,55 9,16 4,96 118,04 кредиторської заборгованості Термін погашення кредиторської 86,91 48,36 39,86 -47,05 -54,14 заборгованості, дні Тривалість фінансового циклу, 17,42 43,73 78,72 61,30 351,82 дні Фондоозброєність праці, грн. 0,35 0,33 0,28 -0,07 -19,43 Матеріаломісткість 0,35 0,34 0,39 0,04 11,67 господарської діяльності Трудомісткість господарської 0,20 0,21 0,20 0,00 2,30 діяльності Фондомісткість господарської 0,28 0,28 0,24 -0,04 -14,59 діяльності *Джерело: обраховано автором на основі даних, наданих підприємством Дані таблиці 3.5 показують, що в 2019 році підприємство ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» покращило своє фінансове становище. Додана вартість підприємства має тенденцію до зростання, оскільки у 2019 році відбулося її 94 збільшення на 193498 тис. грн., або у 2,74 рази. Про зростання ділової активності ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» свідчать дані розрахунку коефіцієнтів оборотності активів підприємства. Коефіцієнт оборотності – кількість оборотів, яку здійснюють окремі види активів протягом звітного періоду. Прискорення оборотності сприяє економії та вивільненню коштів з обороту. Зокрема, коефіцієнт оборотності оборотних активів, що характеризує можливість вивільнення їх з господарської діяльності та шляхи більш ефективного використання коштів в 2017 році склав 2,34 оборотів, а в 2019 році збільшився до 3,09 обороти, тобто на 0,75 обороти. Коефіцієнт оборотності запасів має негативну динаміку, і у 2019 році становить 4,49 обороти, що на 1,34 пункти менше базового року. Загальні активи підприємства характеризуються досить високими термінами оборотності, оскільки у 2019 році відбулося їх пришвидшення на 27,87 дня. Тривалість операційного циклу підприємства становить 118,58 дня, що на 13,66 % більше, ніж у 2017 році. Така негативна тенденція свідчить про уповільнення кругообігу фінансових ресурсів підприємства. Узагальнюючими показниками використання ресурсів підприємства є фондомісткість, матеріаломісткість, трудомісткість господарської діяльності. Аналіз свідчить, що в 2019 році дещо збільшилась матеріаломісткість (на 0,04 грн. в порівнянні з 2017 роком) та скоротиласть фондомісткість (на 0,04 грн. в порівнянні з 2017 роком). Важливою складовою аналізу фінансового потенціалу на підприємстві є аналіз формування такого стану та співвідношення активів і зобов’язань, при якому забезпечується стійкий фінансовий стан та унеможливлюється настання кризових явищ чи банкрутства. Залежно від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства підприємства підрозділяється на дві основні підсистеми: експрес-діагностика банкрутства і фундаментальна діагностика банкрутства. Існує два підходи до прогнозування банкрутства в системі фундаментального фінансового аналізу: прогнозування за допомогою фінансових коефіцієнтів та прогнозування за 95 допомогою порівняльного аналізу характеристик підприємств. Також для визначення ймовірності банкрутства підприємства ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» можна використовувати й інші відомі зарубіжні моделі. Розглянемо модель Романа Ліса для оцінки рівня фінансової стійкості [35, с.90]: Z = 0,063Х1 + 0,092Х2 + 0,057Х3 + 0,001Х4 (3.2) де: Х1 – оборотний капітал/сума активів; Х2 – операційний прибуток/сума активів; Х3 – нерозподілений прибуток/сума активів; Х4 – власний капітал/позиковий капітал. Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,037. Розрахунок складових моделі Ліса для ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» представлено в табл. 3.6. Таблиця 3.6 Розрахунок ймовірності банкрутства за моделлю Р. Ліса для ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» у 2017-2019 рр. Пока- Показники Роки зник 2017 2018 2019 х1 Оборотний капітал/сума активів 0,91 0,87 0,89 х2 Операційний прибуток/сума активів 0,12 0,20 0,27 х3 Нерозподілений прибуток/сума активів 0,30 0,25 0,35 х4 Власний капітал/позиковий капітал 0,39 0,29 0,33 *Джерело: розраховано автором на основі 2 На основі представлених розрахункових значень основних показників моделі Р. Ліса, можна визначити значення Z-фактора ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» за 3 роки: Z2017=0,063*0,91+0,092*0,12+0,057*0,30+0,001*0,39 = 0,086; Z2018=0,063*0,87+0,092*0,20+0,057*0,25+0,001*0,29 =0,088; Z2019=0,063*0,89+0,092*0,27+0,057*0,35+0,001*0,33 = 0,101. Таким чином, за результатами проведених розрахунків за моделлю Р. Ліса видно, що за період 2017-2019 рр. фінансове становище ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» зростає. При цьому, значення показників є достатньо високими, що підтверджує результати попередніх розрахунків про ефективність діючої 96 політики управління фінансовим потенціалом ТОВ «ЛЗ «АВРОРА». Вітчизняний економіст О. Терещенко розробив універсальну дискримінантну функцію, яка є найбільш оптимальною для діагностики фінансового потенціалу українських підприємств, оскільки на його думку, оптимальна дискримінантна функція повинна враховувати всі складові фінансового потенціалу: ліквідність, прибутковість, оборотність, структуру майна, капіталу тощо. Вона має такий вигляд [35, с.92]: Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6 (3.3) де Х1 – Cash Flow / зобов’язання; Х2 – валюта балансу/ зобов’язання; Х3 – чистий прибуток/ баланс; Х4 – чистий прибуток/ виручка; Х5 – виробничі запаси/ виручка; Х6 – виручка/основний капітал. Отримані результати після обрахунків можна інтерпретувати так: - Z > 2 – підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство; - 1 < Z < 2 – фінансова рівновага порушена, але за умови переходу підприємства на антикризове управління банкрутство йому не загрожує; - 0 < Z < 1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів; - Z < 0 – підприємство є напів-банкрутом. Розрахуємо значення показника Терещенка для ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» за його фінансовою звітністю у 2017-2019 рр. (табл. 3.7). На основі представлених розрахункових значень основних показників моделі Терещенка, можна визначити значення Z-фактора ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» за 3 роки: Z2017=1,5*0,11+0,08*1,20+10*0,09+5*0,04+0,3*0,04+0,1*24,11=3,79; Z2018=1,5*0,20+0,08*1,06+10*0,19+5*0,05+0,3*0,03+0,1*27,32=5,26; Z2019=1,5*0,20+0,08*0,92+10*0,21+5*0,08+0,3*0,03+0,1*25,39=5,42. 97 Таблиця 3.7 Розрахунок складових дискримінантної моделі Терещенка для ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» у 2017-2019 рр. Пока- Роки зник Показники 2017 2018 2019 х1 Cash Flow / зобов’язання 0,11 0,20 0,20 х2 Валюта балансу/ зобов’язання 1,20 1,06 0,92 х3 Чистий прибуток/ баланс 0,09 0,19 0,21 х4 Чистий прибуток/ виручка 0,04 0,05 0,08 х5 Виробничі запаси/ виручка 0,04 0,03 0,03 х6 Виручка/основний капітал 24,11 27,32 25,39 *Джерело: розраховано автором на основі [35] За результатами представлених розрахунків за моделлю Терещенка можна зробити висновок про те, що підприємству ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» банкрутство не загрожує, а фінансовий потенціал щодо подальшого розвитку є значним. Досягнення значних позитивних показників у фінансовій системі підприємства пов’язане з функціонуванням організаційної структури управління фінансовим потенціалом ТОВ «ЛЗ «АВРОРА». Зробивши аналіз за даними фінансової звітності основних показників рентабельності господарської діяльності можна дійти висновків, про загальну ефективність як рентабельності виробничої діяльності, так і рентабельності використання власних активів ТОВ «ЛЗ «АВРОРА». Для прогнозу валового прибутку підприємства можна скористатися методом експоненціального згладжування на основі статистичних даних, наданих ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» за минулий проміжок часу. Цей метод дає можливість спрогнозувати тенденцію розвитку підприємства, але в умовах невизначеності та у середовищі, що швидко змінюється, ця тенденція може різко змінитися і прогнози завдяки лінії тренду можуть не справдитися [36]. Спробуємо спрогнозувати обсяги валового прибутку ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» за допомогою методу експоненціального згладжування. Такі прогнози не можна будувати на довгострокову перспективу через можливі зміни середовища. Але принаймні на 2020-2022 рр. зробити прогноз цілком 98 можливо (рис. 3.1). 200000 180000 160000 140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020* 2021* 2022* Рис. 3.1. Графік фактичних значень обсягів валового прибутку ТОВ «ЛЗ «АВРОРА» *Джерело: побудовано автором на основі статистичних даних підприємства Побудова прогнозу була здійснена у програмі Microsoft Office Excel. Рівняння лінії тренду має вигляд уt= 44358,67 + (15431,86)t. Отже, методом підстановки даних у рівняння лінії тренду було знайдено прогнозні значення обсягу валового прибутку на 2020, 2021 та 2022 рр.: 152 749 тис. грн., 168 225,5 тис. грн. та 183 71,4 тис. грн. відповідно. До проблем ринку ЛФМ в Україні варто віднести такі: 1) державна статистика не відображає актуальних даних щодо обсягів і структури виробництва й споживання ЛФМ в Україні. Як наслідок, АУВЛП змушена збирати ці дані для чіткого й однозначного відслідковування тенденцій і формування об’єктивних даних для іноземних інвесторів; 2) дані статистики не відображають обсягів і структури виробництва та споживання ЛФМ за сферами застосування так, як це робиться в усьому світі. Щодо цього АУВЛП також повинна взяти ініціативу в свої руки; 3) вітчизняним виробникам варто звертати увагу на такі важливі сегменти ЛФМ за сферами застосування: промисловість загалом; хімічна та харчова 99 промисловість; автомобілебудування, машинобудування, кораблебудування; протикорозійні; захист металоконструкцій ліній електропередачі тощо; 4) незначні сегменти ринку, які заслуговують на окреме дослідження та увагу, зважаючи на сталий попит: порошкові ЛФМ; друкарські фарби. У 2020-2021 рр. прогнозується зростання виробництва й споживання ЛФМ в Україні на 4–10 %. За песимістичними прогнозами, обсяг виробництва становитиме 250 тис. т, споживання – 287; за оптимістичними – 264 та 340 тис. т відповідно. Отже, в 2020-2021 рр. можливо вдасться досягти рівня виробництва й споживання ЛФМ у докризовому 2013 р. Серед основних проблем виробників лакофарбової продукції: високі ставки кредитування, дефіцит сировини, її нестабільна якість, малий попит. Основні труднощі спровоковані загальною ситуацією у країні: незначним рівнем зростання основних макроекономічних показників, низькою інвестиційною привабливістю економіки України, відсутністю доступних джерел фінансування, високим рівнем інфляції на тлі низької покупної спроможності населення. Виробники лакофарби повністю залежать від цього. Найбільші перспективи розвитку та підвищення попиту очікують водно- дисперсійні матеріали [53]. Справа у тому, що всесвітні вимоги екологічних стандартів постійно підвищуються. Існують навіть стандарти якості повітря, розроблені для певних приміщень – шкіл, підприємств харчової промисловості, громадських закладів. І більшість світових виробників ЛФМ на перше місце ставлять саме безпеку фарб. Прагнучи до Європи, Україна також не може обійти це стороною. Проблема популярності дешевого матеріалу в тому, що споживач не враховує терміни експлуатації. Із прогнозами розвитку ринку ЛФМ у майбутньому році фахівці лакофарбової промисловості обережні, але сподіваються, що тенденції зростання ринку збережуться. Багато у чому все залежить від загальної економічної ситуації, прибутковості інших підприємств, розвитку будівництва та добробуту людей. Якщо позитивний приріст в економіці продовжиться, місткість ринку лакофарбових матеріалів також буде 100 збільшуватися. Таким чином, оцінюючи перспективи розвитку ринку водно- дисперсійних ЛФМ в Україні, можна прогнозувати подальше збільшення їх частки у структурі виробництва та споживання лакофарбової продукції. Водно- дисперсійні ЛФМ швидкими темпами витіснятимуть органорозчинні з традиційних сфер їх використання: водно-дисперсійні ЛФМ масово використовуватимуть не тільки в будівництві та ремонтних роботах, а й у машино-, корабле-, мостобудуванні, фарбуванні інших промислових виробів. Тому вітчизняним виробникам водно-дисперсійних ЛФМ для посилення своєї конкурентної позиції актуальною є розробка концепції формування якості водно-дисперсійних фарб різного цільового призначення з вітчизняної сировини, пошук шляхів підвищення експлуатаційних властивостей покриттів на основі цих фарб. 101 ВИСНОВОК Магістерська кваліфікаційна робота була присвячена ринку лакофарбових матеріалів та його впливу на розвиток економіки України та світу в цілому. Дана тема розкриває сутність сфери ЛФМ, її регулювання та дає можливість представити картину сучасного розвитку ринку лакофарбових матеріалів України та світу. Сьогодення характеризується інтеграцією України у Світове співтовариство з корінною реорганізацією економіки, управлінням ринкових відносин, трансформацією взаємозв’язків в усіх сферах господарської діяльності. До пріоритетних напрямків екологічного та соціального розвитку належать екологізація технологій в промисловості, підвищення якості готової продукції і наближення її до європейських стандартів. Протягом останніх п’яти років Європейським Союзом було введено в дію ряд нормативно-правових документів, що підвищили вимоги до якості та безпечності лакофарбових матеріалів. Як наслідок, відбулися зміни у структурі виробництва та споживання ЛФМ у країнах ЄС: частка виробництва водно- дисперсійних ЛФМ зросла до 80-85%, а споживання до70-90%. Структурні зміни, що відбулися у виробництві та споживанні лакофарбових матеріалів в Україні також спрямовані на зниження частки фарб на органічних розчинниках і зростання водно-дисперсійних, проте на сьогодні вони не досягли рівня розвитку європейського ринку ЛФМ. Однією з проблем лакофарбової промисловості являється нестабільність ринку вітчизняної сировини. Значна частина місцевої сировини, яка може бути використана для виробництва ЛФМ (це насамперед білі наповнювачі, такі як каоліни та карбонати, використання яких у рецептурах ЛФМ значно знижують собівартість продукції), вивозиться за межі України. В той час як вітчизняні виробники ЛФМ використовують переважно імпортовану сировину, що коштує значно дорожче. Враховуючи залежність України від імпорту нафти й нафтопродуктів і постійне зростання цін на них, актуальним є зниження обсягів виробництва 102 вітчизняними підприємствами ОР ЛФМ і збільшення виробництва ВД ЛФМ. На обсяги виробництва й реалізації ЛФМ негативно впливатиме вартість імпортованої сировини, яка за останні 3–4 роки зросла майже в 3 рази внаслідок девальвації національної валюти. Вартість імпортної сировини також вплинула на суттєве підвищення ціни вітчизняних ЛФМ. За таких умов українським виробникам варто максимально використовувати в складі ВД ЛФМ вітчизняну мінеральну сировину, особливо це стосується природних крейд і каолінів як наповнювачів. За даними Державної служби статистики, найбільший обсяг виробництва ЛФМ в Україні за останні 7 років зафіксовано у 2013 році – 253,4 тис. тонн. У наступні 2 роки спостерігається зменшення виробництва ЛФМ (% порівняно з попереднім роком): у 2014 році - майже 10%, у 2015 році - понад 13%, що є найнижчим показником за останні 5 років. У той же час загальне зменшення виробництва ЛФМ у 2015 році порівняно з 2013 році становило майже 22%, що відображає тенденції в більшості галузей економіки України. Також заслуговує уваги той факт, що в 2015 році вперше в історії аналізу даних обсяг споживання екологічно чистих лакофарбових матеріалів ВД ЛФМ перевищив ОР ЛФМ. Зростання обсягу та частки споживання лакофарбових матеріалів стало можливим завдяки позитивній оцінці відчутних переваг цього виду лакофарбових матеріалів українськими споживачами, що визначається їх екологічністю, практично відсутністю органічних розчинників у складі, простота використання, можливість полімеризації при кімнатній температурі, високі експлуатаційні властивості покриттів. Це призвело до значного зменшення споживання ОР ЛФМ лакофарбових матеріалів в Україні. Потребують подальших досліджень структура виробництва й споживання ЛФМ в Україні за призначенням, сферами застосування (декоративні: для мінеральних, деревинних, інших поверхонь; промислові: автомобілебудування, машинобудування, хімічна промисловість тощо; протикорозійні, порошкові, друкарські та ін.). За результатами проведеного аналізу управління фінансовим потенціалом 103 підприємства ТОВ «ЛЗ «Аврора» можна зробити наступні висновки. Аналіз показав, що ТОВ «ЛЗ «Аврора» діє прибутково, про що свідчать дані показників чистої виручки від реалізації продукції та чистого прибутку. Чистий прибуток підприємства є значним, і як позитивне слід відмітити його зростання в 2017-2019 роках. За результатами проведеного дослідження у магістерській кваліфікаційній роботі встановлено, що ТОВ «ЛЗ «Аврора» у 2019 році здійснювало свою фінансово-господарську діяльність ефективно. Показники рентабельності основної діяльності, операційної, господарської діяльності мають позитивне значення, що свідчить про значну ефективність господарської діяльності ТОВ «ЛЗ «Аврора». Визначено, що у 2017-2019 роках ТОВ «ЛЗ «Аврора» відносилось до підприємств з абсолютною фінансовою стійкістю. Отримані значення розрахункових показників вказували на те, що фінансова стійкість підприємства не була порушена, оскільки основним джерелом фінансування його поточної діяльності виступали кредитні кошти власного капіталу, тобто у підприємства практично не було залежності від зовнішніх короткострокових джерел фінансування. Можна з впевненістю зазначити, що встановлена на підприємстві ТОВ «ЛЗ «Аврора» організаційна структура фінансово-економічної системи є достатньо раціональною, оскільки структурні ланки фінансово-економічного відділу повною мірою охоплюють усі функції, пов’язані з управлінням фінансовим потенціалом підприємства. До проблем ринку ЛФМ в Україні можна віднести наступне: 1) державна статистика не відображає в повному обсязі коректні дані про обсяг і структуру виробництва і споживання ЛФМ в Україні. В результаті Асоціація УВЛП змушені збирати ці дані для чіткого і однозначного відстеження тенденцій і формування об'єктивних даних для іноземних інвесторів; 2) ця статистика не відображає обсяг і структуру виробництва і 104 споживання ЛФМ по областям застосування, як це робиться в усьому світі. Асоціація УВЛП також повинна проявити ініціативу в цьому відношенні; 3) вітчизняним виробникам слід звернути увагу на наступні важливі сегменти ЛФМ за сферами застосування: промисловість в цілому; хімічна і харчова промисловість; автомобілебудування, машинобудування, суднобудування; антикорозійний; захист металоконструкцій ЛЕП та ін.; 4) невеликі сегменти ринку, що заслуговують на особливу дослідження і уваги з урахуванням стабільного попиту: порошок ЛФМ; друковані фарби. Отже, вітчизняна лакофарбова промисловість є однією з небагатьох, яка забезпечує понад 80% внутрішнього ринку ЛФМ власного виробництва. Беручи до уваги залежність України від імпорту нафти та нафтопродуктів та неухильне зростання цін на них, доречним є зменшення обсягів виробництва вітчизняними підприємствами ОР ЛФМ та збільшення виробництва ВД ЛФМ. На обсяги виробництва та реалізації ЛФМ і надалі негативно впливатимуть витрати на імпортну сировину, які за останні 3-4 роки зросли майже в 3 рази через девальвацію національної валюти. Вартість імпортної сировини також сприяла значному зростанню ціни на вітчизняні ЛФМ. В цих умовах для українських виробників особливо важливо використовувати вітчизняну мінеральну сировину у складі ВД ЛФМ. 105 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. 3Янушко В.И., Стешиц В.К. Назначение криминалистических и судебно-медицинских экспертиз. – Минск, 1990. 2. ISO 14024:1999 Екологічні марковання та декларації – Екологічне маркування типу I – Принципи та методи 3. ISO 21930:2007 Стале будівництво – Екологічна декларація будівельних матеріалів 4. Karavayev T. Solventbased Paints Still Dominate // European Coatings Journal. –– 2012. –– Vol. 11. –– P. 18––19. 5. The Global Helios Group Report 2015–2019. – Available from : https://www.helios.com/wp-content/uploads/2018/08/Corporate-Report-2018.pdf. (in English) 6. The Global KANSAI PAINT GROUP CORPORATE Report 2015–2019. – Available from : https://www.kansai.com/wp- content/uploads/2019/09/2019_ir_en.pdf (in English) 7. Аверчев И.В. Управленческий учет и отчетность. Постановка и внедрение / И.В. Аверчев. – М. : Вершина, 2006. – 512 с. 8. Аврова И.А. Управленческий учет / И.А. Аврова. – М. : Бератор- паблишинг, 2007. – 324 с. 9. АВРОРА лакокрасочный з-д - West-info. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cherkaskiy-lakofarboviy-zavod-avrora.business-guide.com.ua 10. Автоматизація обробки економічної інформації: тенденції та перспективи розвитку // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. – №12 (18) .- С.72- 74. – 0,2 д.а. 11. Асоціація українських виробників лакофарбової промисловості (АУВЛП). – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://auvlp.org.ua/ 12. Билоусова И. Проблемы совершенствования управленческого учета / И. Билоусова // Бухгалтерский учет и аудит. — 2007. — № 4. — С. 35—40. 106 13. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька. — Житомир: "Рута", 2002. — 544 с. 14. Бухгалтерский учет: учеб. / Ю.А. Бабаев; под ред. Ю.А. Бабаева. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 392 с. 15. Валуєв Ю.Б. Функції управління промисловим підприємством: дискусійні питання теорії / Ю.Б. Валуев // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. — Вип. 207 в 5 т. — Том 3. — Дніпропетровськ: ДНУ. — 2005. — С. 683—694. 16. Вахрушина М.А. Бухгалтерский управленческий учет : учебник / М.А. Вахрушина. – 6- е изд. доп. и перераб. – М. : Омега-Л., 2007. – 570 с. 17. Використання методики регресійного аналізу із застосуванням пакету EXCEL 7.0 в практиці управлінського обліку /Наукові записки: збірник наукових праць – Тернопіль: ТАНГ, Видавництво ”Економічна думка”,1999.–С.69–73. – 0,2 д.а. 18. Використання прогресивних методів калькулювання собівартості при формуванні вітчизняної концепції управлінського обліку/ Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць. Випуск 2.–Тернопіль: ТАНГ, Економічна думка, 1998 .- С.322-325.-0,25 д.а. 19. Вимоги до заходів із захисту довкілля при здійсненні публічних закупівель/ ProZorro. Електронний ресурс. – Режим доступу: https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zastosovuvati-zasobi-zahistu-dovkillya-pri- zakupivli-tovariv-robit-ta-poslug 20. Вишневська О.М. Ресурсний потенціал лакофарбового сектора економіки України: соціально-економічні та екологічні аспекти : монографія / О. М. Вишневська. – Миколаїв : Дизайн і поліграфія, 2014. – 487 с. 21. Водно-дисперсионные ЛКМ индустриального назначения // Лакокрасочная промышленность. — 2012. — № 20(314). — С. 20 107 22. Волошин Д.А. Проблемы организации систем управленческого учёта / Д.А. Волошин// Экономический анализ: теория и практика. – 2006. – № 22. – С. 52–57. 23. Воронова Е.Ю. Управленчиский учет на предприятии: учеб. пособие / Е.Ю. Воронова, Г.В. Улина. — М.: ТК Велби, Издво Проспект, 2006, — 248 с. 24. Голов С.Ф. Управлінський облік: підручник / С.Ф. Голов. — К.: Лібра, 2006. — 701 с. 25. Доклад о мировых инвестициях. 2018. «Гражданство» инвесторов: вызовы политики. Основные тенденции и общий обзор [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2018_Overview_ru. 26. Доклад о мировых инвестициях. 2019. Инвестиции и цифровая экономика. Основные тенденции и общий обзор [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2019_overview_ru. Pdf 27. ДСТУ ISO 14021:2016 Екологічні марковання та декларації. Екологічні самодекларації (екологічне маркування типу II) 28. Зовнішня торгівля України, основні країни-контрагенти. – Режим доступу: http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/cstat/f3/showstat 29. Ивашкевич В.Б. Бухгалтерский управленческий учет : учеб. для вузов /В.Б. Ивашкевич. – М. : Экономистъ, 2004. – 618 с 30. Караваєв Т.А. Ринок лакофарбових матеріалів в Україні / Т.А. Караваєв // Покраска профессиональная. –– 2012. –– №6. –– С. 34–36. 31. Карпова Т.П. Управленческий учет / Т.П. Карпова. – М. : ЮНИТИ- ДАНА, 2004. – 351 с. 32. Керимов В.Э. Управленческий учет : учебник / В.Э. Керимов. – М. : Дашков и Ко, 2004. – 460 с. 33. Ковалева О.В. Методологические основы системы управленческого учета /О.В. Ковалева // Финансовые исследования. – 2001. – № 3. – С. 55-60. 34. Комарецька П. В. Фінансовий потенціал : його складові, фактори впливу та умови розвитку / П. В. Комарецька // Вісник Харківського 108 національного університету ім. В. Н. Каразіна «Еволюція наукових знань і сучасні проблеми економічної теорії». – 2015. – № 663. – С.144-148 35. Костирко А. Г. Нарощування фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств / А. Г. Костирко // Сучасний стан та перспективи розвитку економіки України : матеріали ХХVІІІ Міжнар. наук.- практ. конф., Львів, 2-3 серпня 2013 р. – Львів: ЛЕФ, 2013. – С. 75-77. 36. Кравченко М.С. Сутність фінансової стійкості промислового підприємства / М.С. Кравченко // Вісник економічної науки України – 2014. – № 2. – С. 61-63. 37. Михайлишин, Л.І. Транснаціоналізація світової економіки: інноваційний аспект: монографія / Л.І.Михайлишин. – Вінниця: ДонНУ, 2016. – 314 с. 38. Моссаковський В.Б. Стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні: монографія / В.Б. Моссаковський. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2009. — 326 с. 39. Нападовська Л. Управлінський облік: суть, значення та рекомендації щодо його використання в практичній діяльності вітчизняних підприємств / Л. Нападовська // Бухгалтерський облік і аудит. — 2005. — №8 — 9. — С. 50—62. 40. Нападовська Л.В. Управлінський облік: підручник для вузів / Л.В. Нападовська. — 2ге вид., перероб. та допов. — К.: Київ нац. торг.екон. унт. 2010. — 648 с. 41. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» / затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: zakon1.rada.gov.ua. 42. Нормативно – правове забезпечення формування і функціонування управлінського обліку // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – №75 (142). – С.35 – 42.- 0,4 д.а. 109 43. Обсяг імпорту та експорту товарів за кодами УКТЗЕД. – [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.customs.gov.ua/dmsu/control /cstat/f11/showstat 44. Особливості формування інформації про виробничі витрати при застосуванні методу “директ – костінг”// Вісник Технологічного університету Поділля. –Хмельницький.- 1999. – №4. – С.69 – 72.- 0.2 д.а. 45. Офіційний сайт Європейської Комісії. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ec.europa.eu/commission/index_en 46. Офіційний сайт журналу Forbes. The world’s biggest public companies [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.forbes.com/ 47. Офіційний сайт Організації економічного співробітництва та розвитку. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.oecd.org/ 48. Офіційний сайт Світової Організації Торгівлі (СОТ) – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.wto.org/ 49. Предварительные криминалистические исследования материальных следов на месте происшествия. – М., 1987. 50. Работа с микрообъектами на месте происшествия. – М., 1987. 51. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К., 1994. 52. Розпізнавання нових наркотичних засобів та психотропних речовин. – К., 1996. 53. Рынок ЛКМ ІІІ квартал // Химия Украины. — 2012. — № 21(314). — С. 53—54 54. Свидерский В.А. Состояние, структура и перспективы развития рынка лакокрасочной продукции в Украине / В.А. Свидерский, Т.А. Караваев // Лакокрасочные материалы и их применение. –– 2010. –– №9. –– С. 8––16. 55. Сегай М.Я., Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии). – К., 1997. 110 56. Статистичний бюлетень Виробництво промислової продукції за видами в Україні за січень-грудень 2015 року. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 57. Управлінський облік в контексті системного підходу до пізнання явищ та процесів господарської діяльності // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – №57 (124). – С.14 – 19. – 0,3 д.а. 58. Фатхутдинов Ф.А. Разработка управленческого решения: учеб. пособ. – К.: ЗАО “Бизнес-школа” “Интел-Синтез”, 1997. – 208 с. 59. Філіпенко, А.С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність / А.С.Філіпенко. – К.: Знання, 2007. – 670 с. 60. Щербаковский М.Г. Основные сведения о цветных металлах и их сплавах, необходимых для решения судебно-экспертных задач. – М., 1986. 61. Що впливатиме на посилення попиту екологічних лакофарбових матеріалів у системі публічних закупівель? - РroZorro Інфобокс - Електронний ресурс. – Режим доступу: https://infobox.prozorro.org/courses/zeleni-publichni- zakupivli-modul-1?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign= diznaytes_yak_zakupovuvati_yakisni_ta_ekologichno_bezpechni_tovari&utm_term= 2019-02-06 62. Экспертизы в судебной практике / Гончаренко В.И. и др. – К., 1987. 111 ДОДАТКИ Додаток А Технологічні, інноваційні та інвестиційні аспекти економічного розвитку Даценко Аліна магістрант Черкаський державний технологічний університет Черкаси, Україна ВПЛИВ ВНУТРІШНІХ ТА ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ За останні 20 років в Україні створено сприятливі умови для просування інвестиційної діяльності. Таким чином, було встановлено певну правову базу [1], яка визначає основні механізми реалізації інвестиційної політики в країні. Але, незважаючи на позитивні тенденції на рівні державного регулювання, стан інвестиційної діяльності залишається на вкрай низькому рівні, що значно погіршується постійним скороченням інвестиційних ресурсів [2]. Серед основних причин зниження активності інвесторів – обмежені внутрішні заощадження та неможливість відновлення капітальних вкладень. Рівень прямих інвестицій вважається показником інвестиційної активності будь-якої держави. За даними Державної служби статистики України, у 2019 році економіка країни отримала 1,9 млрд. дол. США прямих інвестицій із 76 країн. Цей показник здається найнижчим за останні сім років. Так, у 2011 р. рівень інвестицій склав 6,0 млрд. дол. США. Отримані кошти спрямовувалися переважно на вже розвинені галузі економіки, а саме на установи та організації, які здійснюють фінансову та страхову діяльність – 26,1%, а також на промислові підприємства – 27,3%. Аналізуючи дані табл. 1, серед основних інвесторів України: Кіпр – 25,6%, Нідерланди – 16,1%, Росія – 11,7%, Великобританія – 5,5%, Німеччина – 4,6%, Віргінські острови (Британія) – 4,1%, Швейцарія –3,9%. Таблиця 1 Прямі інвестиції (акціонерний капітал) країн світу в економіку України Країна Обсяг прямих інвестицій (млн. дол. США) 2016 р. 2017 р. 2018 р. 2019 р. Кіпр 9 894,8 8 785,5 8 932,7 10 368,9 Нідерланди 6 090,3 6 028,4 6 395,0 8 301,4 Великобританія 1 785,2 1 947,0 1 944,4 2 060,6 Віргінські острови 1 715,0 1 682,3 1 358,4 1 062,1 Німеччина 1 604,9 1 564,2 1 682,9 1 843,1 Швейцарія 1 391,0 1 436,9 1 515,9 1 714,5 Джерело: побудовано автором на основі [3] Серед позитивних тенденцій у 2019 році спостерігається зростання частки капітальних вкладень із державних фондів, особливо з місцевих бюджетів. Таким чином, відбуваються зміни у структурі капітальних вкладень щодо джерел фінансування на користь збільшення частки власних коштів 112 підприємств (до 69,9% від загального обсягу капітальних вкладень порівняно з 69% у 2016 році) та бюджетних коштів (до 12 7% порівняно з 10,1% у 2016 році). Таблиця 2 Інвестиції в економіку України за джерелами фінансування Джерело 2016 2017 2018 2019 Загалом, млрд. грн., включаючи: 219,4 273,1 359,2 412,8 Кошти державного бюджету 2,7 6,9 9,3 14,3 Кошти місцевих бюджетів 5,9 14,3 26,8 38,2 Власні кошти підприємств 154,6 184,4 248,8 288,6 Банківські кредити та інші позики 21,7 20,7 27,1 21,8 Фонди іноземних інвесторів 5,6 8,2 9,8 5,7 Кошти населення на житлове будівництво 22,1 32,0 29,9 32,3 Інші джерела фінансування 6,7 6,7 7,5 11,9 Джерело: побудовано автором на основі [3] Поряд з прямими інвестиціями, капітальні вкладення мають важливе значення для економіки країни. Обсяг капітальних вкладень збільшився на 22,1% у 2019 році порівняно з 2018 р. Серед галузей, які все ще мають високий інвестиційний потенціал, є: обробна промисловість – 33,1%, будівництво – 12,3%, сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – 14,0%. У рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності 2019 року Україна погіршила свої позиції на 2 бали та посіла 85 місце з 137 країн, що досліджувалися (у GCI 2016/2017, 83 місце серед 138 країн). Якість доріг та портів України оцінюється найменшою кількістю балів [4]. У першому півріччі 2019 року Індекс інвестиційної привабливості України вперше з 2012 року вийшов з негативної позначки з показником 3,15. Сьогодні Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів афілійованих компаній Європейської Бізнес Асоціації залишається в нейтральній площині. Але наприкінці 2019 року цей показник становив 3,03 бали за 5-бальною шкалою (за шкалою Лікерта). 4 3.5 3 2.5 2 1.5 1 0.5 0 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 1. Індекс інвестиційної привабливості України (поквартально, 2010- 2019 рр.) Джерело: побудовано автором на основі [4] Серед основних факторів чи інвестиційних ризиків, що стримують приплив прямих іноземних інвестицій в Україну, слід віднести: військові дії на 113 території України; невирішене питання вільного обігу земель; гальмування великої приватизації; окремі обмеження на рух капіталу; підвищення рівня економічної злочинності, недовіра інвесторів до судової системи. Реформа української правоохоронної системи, низький рівень виявлення злочинів (особливо в економічній сфері) також негативно впливають на інвестиційну привабливість держави. За даними Міністерства внутрішніх справ України, у 1992 році в економічній сфері було 36 860 злочинів, до 2019 року кількість злочинів зросла на 297,5% і становила 109 825 злочинів [5]. Враховуючи військову, інформаційну, економічну та політичну агресію проти України, просування України у вищезгаданих рейтингах є показником величезного потенціалу країни. Висновок: Проведені дослідження показали, що економіка України зазнала кардинальних змін у 2014–2015 роках внаслідок анексії Автономної Республіки Крим, збройної агресії на територіях деяких районів Донецької та Луганської областей. Країна зазнала втрат на виробничих потужностях, руйнування інфраструктури, а також пов'язаних з цим дефіцит енергоресурсів та сировини, логістичні проблеми та закриття ключових промислових підприємств на сході. Аналіз міжнародних рейтингів конкурентоспроможності дозволив виявити ризики та оцінити інвестиційний потенціал України в найближчому майбутньому, встановити, що поряд з проблемами існує ряд переваг, які є потенційними можливостями для підвищення інвестиційної привабливості вітчизняної економіки для іноземні інвестори. Серед них такі: вигідне геополітичне розташування; високий рівень доступності природних ресурсів висококваліфікована робоча сила; місткий споживчий ринок. Аналізуючи іноземні інвестиції за видами діяльності, можна побачити, що вони перенаправляються на вже розвинені сфери економічної діяльності. Зокрема, у промисловості: переробка, видобуток, виробництво та розподіл електроенергії, газу та води тощо. Натомість іноземний капітал перенасичується високотехнологічними галузями, такими як машинобудування, авіація, електроніка тощо, хоча ці галузі в Україні найбільше потребують капітальних вкладень для модернізації, інтенсифікації та інновації розвитку. Список використаних джерел 1. The Law of Ukraine “On Protection of Foreign Investments”. [Electronic source]: www.rada.gov.ua 2. Investment climate in Ukraine. [Electronic source]: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/economic-cooperation/invest-climat 3. Інвестиційна економічна діяльність України (2019). Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. Режим доступу - http://www.ukrstat.gov.ua 4. Global Competitiveness Report 2019.World economic Forum. [Electronic source]: https://www.weforum.org/reports/how-to-end-a-decade-of-lost-productivity- growth 5. Kofanova, O., Tereshchenko,Yu., (2019). Actual situation of computer crime in the credit and financial sphere of Ukraine (modern aspects). Banks and Bank Systems, [Electronic source]: http://dx.doi.org/10.21511/bbs.14(1).2019.15 114 УДК Даценко А. О. – магістр, МЕМ-019 Науковий керівник – д.е.н., проф. Л. О. Петкова Черкаський державний технологічний університет РИНОК ЛАКОФАРБОВИХМАТЕРІАЛІВ ЯК ЧАСТИНА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ Лакофарбові матеріали (далі - ЛФМ) займають важливе місце серед товарів побутової хімії на споживчому ринку України, а також у структурі хімічної продукції. Динамізм випуску та споживання ЛФМ, наявність значної кількості виробників ускладнює оцінку ринку цього товару, його аналіз та відстеження тенденцій. Український ринок ЛФМ становить 0,5–0,6% світового ринку, але значною мірою залежить від тенденцій на ньому. Загалом в 2019 році Україна виготовила 255 000 тонн різноманітних покриттів, що на 7% більше порівняно з попереднім роком, за даними фахівців Асоціації УВЛП. Усі прогнози, зроблені за останні кілька років, відзначають величезний потенціал для українського ринку покриттів. Місцеві компанії, надаючи ефект низької бази, вважають, що Україна має найсильніші можливості зростання серед усіх європейських ринків. Офіційні дані Держкомстату до обсягів виробництва ЛФМ включають продукцію розділу 20 "Речовини хімічні та продукти хімічні" групи 20.30 "Фарби, лаки та продукція подібна, фарба друкарська та мастики" згідно з Номенклатурою промислової продукції. Найбільшу частку цієї продукції займають: фарби й лаки на основі полімерів, диспергованих або розчинених у водному середовищі (ВД ЛФМ, код 20.30.11), диспергованих або розчинених у неводних середовищах (ОР ЛФМ, код 20.30.12) та інші ЛФМ (фарби та лаки масляні; сикативи готові; мастики й шпаклівки малярні, суміші для ущільнення, невогнетривкі суміші для покриття поверхонь; розчинники та розріджувачі складні органічні; суміші готові для видалення фарб або лаків та інші, код 20.30.22) [1]. Окрім офіційної статистики, дані про виробництво та споживання ЛФМ в Україні контролює Асоціації УВЛП [2]. За даними Державної служби статистики, найбільший обсяг виробництва ЛФМ в Україні за останні 7 років зафіксовано у 2013 році – 253,4 тис. тонн. У наступні 2 роки спостерігається зменшення виробництва ЛФМ (% порівняно з попереднім роком): у 2014 році - майже 10%, у 2015 році - понад 13%, що є найнижчим показником за останні 5 років. У той же час загальне зменшення виробництва ЛФМ у 2015 році порівняно з 2013 році становило майже 22%, що відображає тенденції в більшості галузей економіки України (рис. 1). 115 300 264.5 272.1 253.4 238.6 254.6 254.4 250 228.4 224.3 240 207.6 216.4 232.5 200 198 208.8 150 100 50 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 АУВЛП Держкомстат Рис. 1. Обсяги та динаміка виробництва ЛФМ у 2013-2019 роках, тис. тонн [2; 4] У 2016–2017 роках відбувається поступове зростання виробництва ЛФМ, обсяг якого зріс на 9,2 % порівняно з 2015 роком, і вже до 2019 року перевищив показник 2013 року на 3%. Варто звернути увагу на занижені показники офіційної статистики виробництва лакофарбових матеріалів в Україні, оскільки вона не враховує продукцію, вироблену на малих та приватних підприємствах, які не можуть подавати звіти до Держкомстату. Отже, за даними Асоціації УВЛП, обсяг виробництва лакофарбових матеріалів на 4,4-11,0% більше, ніж за офіційними даними. Обсяг споживання лакофарбових матеріалів в Україні (з урахуванням даних АУВЛП про обсяги виробництва) коливався від 301,3 до 226,7 тис. тонн. Зниження споживання на 2013-2015 роки. відбулося майже на 25% і в основному за рахунок ОР ЛФМ (рис. 2). 160 134.1541.6 140 124.2 129.8 120 117 119.2 103.9 101.9 107.6 100 93.7 100.6 91.6 89.3 80 73.2 69.5 72 63.1 61.2 69.3 60 55.5 58.8 40 20 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 ОР ЛФМ ВД ЛФМ Інші Рис. 2. Обсяги та структура споживання ЛФМ у 2013-2019 роках за видами, тис. тонн [2] Також заслуговує уваги той факт, що в 2015 році вперше в історії аналізу даних обсяг споживання екологічно чистих лакофарбових матеріалів ВД ЛФМ 116 перевищив ОР ЛФМ. Зростання обсягу та частки споживання лакофарбових матеріалів стало можливим завдяки позитивній оцінці відчутних переваг цього виду лакофарбових матеріалів українськими споживачами, що визначається їх екологічністю, практично відсутністю органічних розчинників у складі, простота використання, можливість полімеризації при кімнатній температурі, високі експлуатаційні властивості покриттів. Це призвело до значного зменшення споживання ОР ЛФМ лакофарбових матеріалів в Україні [3]. До проблем ринку ЛФМ в Україні можна віднести наступне: 1) державна статистика не відображає в повному обсязі коректні дані про обсяг і структуру виробництва і споживання ЛФМ в Україні. В результаті Асоціація УВЛП змушені збирати ці дані для чіткого і однозначного відстеження тенденцій і формування об'єктивних даних для іноземних інвесторів; 2) ця статистика не відображає обсяг і структуру виробництва і споживання ЛФМ по областям застосування, як це робиться в усьому світі. Асоціація УВЛП також повинна проявити ініціативу в цьому відношенні; 3) вітчизняним виробникам слід звернути увагу на наступні важливі сегменти ЛФМ за сферами застосування: промисловість в цілому; хімічна і харчова промисловість; автомобілебудування, машинобудування, суднобудування; антикорозійний; захист металоконструкцій ЛЕП та ін.; 4) невеликі сегменти ринку, що заслуговують на особливу дослідження і уваги з урахуванням стабільного попиту: порошок ЛФМ; друковані фарби. Отже, вітчизняна лакофарбова промисловість є однією з небагатьох, яка забезпечує понад 80% внутрішнього ринку ЛФМ власного виробництва. Беручи до уваги залежність України від імпорту нафти та нафтопродуктів та неухильне зростання цін на них, доречним є зменшення обсягів виробництва вітчизняними підприємствами ОР ЛФМ та збільшення виробництва ВД ЛФМ. На обсяги виробництва та реалізації ЛФМ і надалі негативно впливатимуть витрати на імпортну сировину, які за останні 3-4 роки зросли майже в 3 рази через девальвацію національної валюти. Вартість імпортної сировини також сприяла значному зростанню ціни на вітчизняні ЛФМ. В цих умовах для українських виробників особливо важливо використовувати вітчизняну мінеральну сировину у складі ВД ЛФМ. Література: 1. Про затвердження Номенклатури продукції промисловості : Наказ Державної служби статистики України від 17 грудня 2012 року № 5 0 (у редакції наказу Державної служби статистики України від 25.12.2019 № 367). URL : http://ukrstat.gov.ua/klasf/st_kls/op_npp.htm. 2. Про лакофарбову промисловість України (офіційний сайт Асоціації українських виробників лакофарбової продукції). URL : http://auvlp.org.ua/about-our-industry.html. 3. Караваєв Т. А. Водно-дисперсійні фарби: товарознавча оцінка : монографія. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 288 с. 4. Виробництво основних видів промислової продукції у 2013–2019 рр. URL : http://ukrstat.gov.ua.