ДИЗАЙН-ПРОЕКТ АВТОРСКОЇ КНИГИ

Муренко, Карина Русланівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8105

Title:	ДИЗАЙН-ПРОЕКТ АВТОРСКОЇ КНИГИ
Authors:	Галицька, Олена Валеріївна Муренко, Карина Русланівна
Keywords:	графічний дизайн;дизайн книги;презентаційний плакат;графіка
Issue Date:	Jun-2019
Abstract:	ДИЗАЙН-ПРОЕКТ АВТОРСКОЇ КНИГИ. Актуальність обраної теми полягає у особливих засобах стилізації авторської графіки, полегшення візуального та інтелектуального сприйняття змісту літературного твору для полегшення сприйняття інформації більш широкої аудиторії. Метою проекту є створення дизайну авторської книги
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8105
Appears in Collections:	022 Дизайн (Графічний дизайн)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
диплом Муренко К.Р.2019.pdf Restricted Access		333.54 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY

Факультет комп’ютеризованих
технологій машинобудування і дизайну
Кафедра дизайну

Напрям підготовки - 6.020207 Дизайн
Спеціальність 022 – Дизайн (графічний дизайн)

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему: «ДИЗАЙН-ПРОЕКТ АВТОРСКОЇ КНИГИ»

Студент групи ДЗ-51 Муренко К.Р.
Керівник, старший викладач кафедри дизайну Галицька О.В.

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
____________Н.Г.Романенко
___ _______2019 рік

Черкаси 2019
ЗМІСТ

ВСТУП .............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історія розвитку ілюстрації книги .................................................... 4
1.1.2. Історія розвитку коміксів .................................................................
1.2. Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу ...............
РОЗДІЛ 2. ОПИС ТА ОБГРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. Концепція проекту ...............................................................................
2.2. Константи дизайну книги ...................................................................
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЕКТУ
3.1. Зовнішнє оформлення книги . .............................................................
3.2. Внутрішня будова ................................................................................
3.3. Презентаційна афіша ..........................................................................
3.4. Сувенірна продукція ...........................................................................
3.5. Сувенірне пакування ..........................................................................
РОЗДІЛ 4.ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ
4.1. Патентні дослідження ........................................................................
4.2. Глосарій термінів ...............................................................................
ВИСНОВКИ .......................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................
ДОДАТКИ ..........................................................................................................

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає у особливих засобах стилізації
авторської графіки, полегшення візуального та інтелектуального сприйняття
змісту літературного твору для полегшення сприйняття інформації більш
широкої аудиторії. Метою проекту є створення дизайну авторської книги
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
а) дослідити історію розвитку дизайну книги та коміксу;
б) зібрати аналоги коміксів, зробити художньо-конструктивний аналіз і
обрати прототип;
в) сформувати концепцію проекту;
г) розробити дизайн авторської книги сувенірну продукцію
д) провести патентні дослідження.
Структура та обсяг роботи: випускна робота бакалавра за темою
«Дизайн проект авторської книги» складається з графічної частини,
пояснювальної записки та роботи в матеріалі. Обсяг даної роботи складає 60
сторінок.

РОЗДІЛ 1.
ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історія розвитку ілюстрації книги
У книгах, журналах, газетах поряд з текстом ми нерідко бачимо
малюнки художників або фотографії. Такі зображення звуться ілюстрацій.
Походження слова "ілюстрація" - від пізнього середнього англійського (в сенсі
"просвітлення; духовне або інтелектуальне просвітлення"): через старий
французький від латинського illustratio, від дієслова illustrate. Їх призначення -
допомогти усвідомити те, що сказано в тексті, висвітлити його зміст, зробити
ясним, наочним зміст будь-якого твору - літературного, наукового, і всякого
іншого.
Еволюція ілюстрації найбільш послідовно простежується в мистецтві
графіки і тісно пов'язана з історією книги. Входячи до складу книги, газети,
журналу, ілюстрація (представлена малюнками, гравюрами, кресленнями,
фотознімками, репродукціями і т. П.) Доповнюється декоративними
елементами оформлення (заставки, кінцівки, ініціали та т. П.), Які також
можуть складати образний коментар до тексту. Умовно до ілюстрації можна
віднести різні зображення, створені на основі літературних текстів, але не
призначені безпосередньо для оформлення книги (наприклад, роботи С. Далі і
П. Пікассо за мотивами роману «Дон Кіхот» М. де Сервантеса; малюнки Вал.
А. Сєрова на теми байок І. А. Крилова і мн. ін.).
Найбільш ранні збереглися ілюстрації супроводжують тексти папірусних
сувоїв Стародавнього Єгипту. У свитках пізньої античності (елліністичних,
давньоримських і ранневізантійських) зображення виносяться в порожні
простори між рядками або на поля. Роль ілюстрації змінюється при
формуванні традиційного типу листового кодексу - зображення в них нерідко
займають цілу сторінку. Найбільш ранні ксилографії ілюстрації з'явилися в
Китаї в VI-VII століттях, отримавши особливого поширення з XII століття; в
кінці XVI століття в Китаї виникає кольорова гравюра на дереві. Умовні
зображення і ієрогліфічні знаки утворюють в китайських ксилографіях
нерозривна єдність. В Японії книжкова графіка з'являється на початку XVII
століття, а її розквіт припадає на XVIII-XIX століття: Хисикава Моронобу,
Судзукі Харунобу, Китагава Утамаро, Кацусика Хокусай з любов'ю
передавали в ілюстрації все нескінченне різноманіття живого світу.
[https://ru.wikipedia.org/wiki/Иллюстрация]
У середньовічних рукописних книгах ілюстрація виконувалися в техніці
мініатюрного живопису. В процесі розвитку рукописної книги мініатюра
книжкова стала вишуканим по техніці самостійним видом мистецтва, які
зробили значний вплив на становлення ранніх форм станкового живопису.
Нового розквіту досягла книжкова ілюстрація в зв'язку з винаходом І.
Гутенбергом книгодрукування (1440-1450-ті роки). Особливу групу
утворюють т. Зв. блокові книги (2-я половина XV століття, переважно в
Німеччині), де текст і ілюстрації до нього вирізалися на одній дошці; іноді
текст до такої «книзі-картинці» вписувався від руки. Найчастіше гравірування
на дереві ілюстрації включалися в друковану складальну книгу; вони
відрізнялися лаконізмом узагальнених контурів, що гармонують з малюнком
шрифту (особливо вишукані твори італійських ксилографії кінця XV - початку
XVI століть), і нерідко раскрашивались від руки.
З епохи Відродження ілюстрація все частіше стає рівнозначною по
відношенню до тексту, займаючи в книзі однакове з ним місце сторінка
гравюри нерідко чергується зі сторінкою набору (наприклад, Апокаліпсис з
гравюрами на дереві А. Дюрера, 1498 рік). У 1481 році у Флоренції вийшла
«Божественна комедія» Данте з гравюрами Б. Бальдіні, виконаними за
малюнками С. Боттічеллі; в 1499 році у Венеції видавець-гуманіст Мануций
Альд Старший випустив видання алегоричного роману «Гипнеротомахия
Полифила» Ф. Колони, в якому контурні ілюстрації гармонійно відповідали
новому малюнку шрифту, утворюючи з останніми образне єдність.
У деяких виданнях 1490-х років одні й ті ж гравюри повторюються в
різних місцях книги - так, в «Книзі Хронік» Г. І. Шеделя (видання А. Кобергера
в Нюрнберзі, 1493 рік; гравюри М. Вольгемута і В. Плейденвурфа) умовно
позначає різні міста, а зображення якогось бородатого бюргера видається за
портрет того чи іншого письменника. В цілому для ренесансної ілюстрації
характерні лінеарна чіткість композицій, вишукана простота і відома
умовність образних рішень, постійне використання алегоричних і
емблематичного деталей (типове і для ілюстрації епохи бароко).
З кінця XVI століття в ілюстрації переважає техніка гравірування на
міді. Ускладненість цієї техніки, великі формати зображень, які потребують
складання листів, на яких окремо від набору друкувалися ілюстрації
(вклеюється потім в книгу), обумовлюють повний відрив ілюстрації від тексту
в багатьох виданнях XVII століття; наприклад, без тексту публікувалися
голландським видавцем Н. І. Пискатора ілюстрації до Біблії, які копіювалися
художниками багатьох країн, в т. ч. України та Росії. Особлива увага
приділялася фронтисписі, побудованому на зразок барочної тріумфальної
арки. XVII століття - період бурхливого розквіту наукової ілюстрації; в
середині XVII століття вперше з'являються дитячі ілюстрації (в Англії, потім
у Франції і Німеччині). Серед майстрів ілюстрації цього часу - С. делла Белла,
А. Темпеста, Дж. Франко в Італії; Ж. Калло, К. де Пасс у Франції; П. П. Рубенс
у Фландрії; Р. де Хоге в Голландії; М. Меріан в Німеччині; Ф. Барлоу і Дж.
Медіна в Англії; В. Голлар в Чехії; М. Я. і В. М. вощанка в Білорусії.
У XVIII столітті зв'язок ілюстрації з книгою стає міцнішим. Широке
поширення отримує вишукана віньєтка у дусі рококо. Художники, тонко
розкриваючи взаємини літературних персонажів, відбирають головні моменти
розповіді, виявляють їх внутрішній зв'язок; розвивається принцип
ілюстративної серії (Ф. Буше, Ю. Ф. Гравлена, Ж. М. Моро, Ш. Персье, Г. де
Сент-Обен, Ж. О. Фрагонар, Ш. ейзен у Франції; Р. Бентлі, Ч. Гріньон, М.
Дарл, Дж. Стаббс в Великобританії; Г. Ф. Фюгер, Д. Ходовецкий в Німеччині;
Дж. Креспі, П. А. Новеллі, Дж. Б. Пьяццетта, Дж. Б. Тьєполо, Дж. Цокко в
Італії; Х. Ібарра, Х. дель Кастільо в Іспанії). Англійський художник У. Хогарт
створював гостросатиричні розповідні серії, текст до яких писався ін.
Авторами після створення зображень.
На рубежі XVIII-XIX століть з'являються гнучкіші і дешеві образотворчі
засоби - торцева гравюра на дереві (політіпаж), літографія і хромолітографія;
для XIX століття характерні як закінчені ілюстрації - композиції на окремих
аркушах, так і швидкі начерки в тексті. Чудові зразки природничо-наукової
ілюстрації створюють в кінці XVIII - початку XIX століть. Т. Бьюїк, Дж. Гулд
в Великобританії і Дж. Одюбон в США. Остросатіріческой злободенністю
відзначені ілюстрації майстрів, тісно пов'язаних з журнальної графікою
(наприклад, О. Дом'є і Ж. Ж. Гранвиль у Франції). Художники епохи
романтизму (У. Даньелл, Е. Калверт, Т. Роулендсон, У. Тернер, Дж.Флаксмен
в Великобританії; Е. Делакруа, Ж. Жигу у Франції; Л. Ріхтер в Німеччині) в
своїх ілюстраціях проникливо відтворюють емоційну атмосферу твору ,
відображаючи широкий діапазон почуттів - від містичної екзальтації до
добродушного, фольклорного гумору; окремо стоять фантастичні композиції
У. Блейка до власних творів.
Надмірна автономність книжкової ілюстрації в XIX столітті нерідко
викликала протести окремих авторів (наприклад, Г. Флобера), які не бажали,
щоб між їх текстами і читачем виникав посередник-художник. Ілюстрації до
творів найбільш популярних авторів часто видавалися у вигляді окремих
зошитів, які можна було об'єднувати в альбом. У Великобританії особливо
тісною була співпраця Ч. Діккенса з художником X. Н. Брауном (псевдонім
Фіз). У Франції письменники і художники спільно створювали типологічні
нариси ( «фізіології»), які малюють часом гостросатиричні образи буржуазії і
обивателів (О. Дом'є в контакті з О. де Бальзаком; П. Гаварни і ін.). Видатними
ілюстраторами літературних творів були також Г. Доре, Е. Мейссонье, Т.
Стейнлен у Франції; В. Буш, А. фон Менцель, А. Ретель в Німеччині; Е. К.
Берн-Джонс, Дж. Крукшанк, Дж. Миллес, У. Ніколсон, Д. Г. Россетті, Дж.
Теннієл, Х. Томсон в Великобританії; Ч. Д. Гібсон, Е. У. Кембл, Г. Пайл, Дж.
Пеннелл, Ф. Ремінгтон, А. Б. Фрост, Е. О. Еббі в США.
В кінці XIX століття необмежена свобода репродукування будь-якого
зображення (поява фотомеханічної репродукції) різко збільшила можливості
ілюстрації (в т. Ч. Кольоровий), породивши різноманіття її технік:
цинкографія, автоцінкографія, фототипія, автотіпія і ін .; в той же час
станковий характер багатьох ілюстрацій приводив до частої втрати єдності
ілюстрації та книги в цілому. До досягнення синтетичної єдності ілюстрації з
шрифтом і орнаментальними елементами оформлення прагнув в
Великобританії У. Морріс (спільно з У. Крейном); вишукано-декоративна
стилізація і тонке відчуття площині листа притаманні творчості О. Бердслі.
На початку XX століття входять в моду раритетні малотиражні видання
( «éditions de luxe»), ініціатором яких можна вважати французького арт-дилера
А. Воллара; він привернув до ілюстрування книг П. Боннара, А. Дюнуайе де
Сегонзака, Р. Дюфи, П. Пікассо, Ж. Руо і М. З. Шагала. Аналогічні видання в
Великобританії ілюстрували П. і Дж. Неш, Е. Равілліус, А. Ракем, Р. Уістлер,
Б. Фрідман та ін .; в Італії - Ф. Де Пісіс. Індивідуальна інтерпретація
художником літературного тексту набуває в XX столітті все більшого
значення; ілюстрація часто стає його вільним асоціативним акомпанементом,
що допускає багатозначність тлумачення.
Такі ілюстрації Б. Бюффе, С. Делоне-Терк, М. Дені, Ж. Дюбюффе, М.
Лорансен, А. Майоля, А. Матісса, А. де Тулуз-Лотрека (Франція); Ф. Мазереля
(Бельгія); X. Ерні (Швейцарія); Р.Гуттузо, Дж. Де Кіріко, Ф. Деперо, Ф.
Клерічі, Дж. Манцу (Італія); Е. Барлаха, Г. Гроса, Л. Е. Кирхнера, В. Клемке,
Л. Корінт, М. Слефогта, М. Ернста (Німеччина); О. Кокошки, А. Кубіна
(Австрія); Е. Гросса, Е. Дюлак, У. Х. Робінсона, Е. Дж. Саллівана, Р. Стідман,
Дж. Фарлі (Великобританія); М. Альоша, Й. Лади, Й. Трнки (Чехія і
Словаччина); С. Виспяньського (Польща); А. В. Галлен-Каллели (Фінляндія);
Р. Кента, Н. Роквелла (США).
У Росії та Україні середньовічні рукописні книги також прикрашалися
мініатюрами, заставками, ініціалами і т. Д. З появою книгодрукування в
середині XVI століття виникають перші друковані ілюстрації (Апостол, книга
з орнаментальними ілюстраціями і фронтисписом, надрукована І. Федоровим
і П. 1564 рік), хоча традиція рукописної книги тривала аж до XX століття (у
старообрядців). Основним методом ілюстрування і орнаментації друкованої
книги в Росії з XVI-XVII століть була ксилографія; в 1649 році вийшла перша
російська книга з 35 гравюрами на міді (перекладної працю І. Я. фон
Вальхаузена). У 1679-1683 роках, заснованої Симеоном Полоцьким, було
надруковано 6 книг, в т. Ч. Ілюстрованих С. Ф. Ушаковим (ймовірно, він був
автором малюнків, гравірованих А. Трухменскім). В кінці XVII - початку
XVIII століть майстрами ілюстрованої (лицьовій) книги були Л. К.Бунін
(творець цельногравірованних на міді книг) і В. А. Корінь (ксилографической
Біблія, 1692-1696 роки). Книги, ілюстровані гравюрами на міді, були широко
поширені на протязі всього XVIII століття.
Найбільшими майстрами ілюстрації епохи пізнього Середньовіччя і
Відродження були також Й. Амман, X. Бальдунг, Х. Бургкмайр, Х. Вейдіц, Л.
Кранах Старший, X. Хольбейн Молодший в Німеччині; У. Граф в Швейцарії;
Лука Лейденський в Нідерландах; Ж. Дюве, Б. Саломон у Франції; М. Раймонд
в Італії. Білоруський першодрукар Ф. Скорина, видавав Біблію окремими
випусками (1517-1519 роки, в Празі), одним з перших обгрунтував роль
зображально-оформлювальних елементів книги (заставок і ін.), Стверджуючи,
що введення в друковану книгу ілюстрації і декоративних елементів робиться
для «кращого розуміння» читачем тексту.
Ілюстрація може бути виділена як самостійний жанр образотворчого
мистецтва завдяки одній обов'язковій ознаці. Її розповідь визначається не
вільним вибором художника, а літературним твором. Її призначення -
"висвітлити", "зробити наочним" те, про що розповідається в книзі, - події та
дії, а також загальну ідею, яка спонукала автора написати книгу.
Літературні твори надихали і продовжують надихати багатьох
художників. У мистецтві минулого велику роль грали твори Гомера, Овідія,
Вергілія та інших античних авторів. Біблія, Євангеліє, твори Шекспіра,
Сервантеса. Жанри, в яких художники висловлювали їх зміст, були
найрізноманітнішими - фреска, станковий живопис, гобелени, розпис на вазах,
графіка в окремих аркушах, естампи і т. П. І звичайно, особливе місце
належить книзі.
Ілюстрація знаходиться на кордоні образотворчого мистецтва і
графічного дизайну, так як, використовуючи засоби і методи мистецтва,
підпорядковується задумом проекту. Якщо спочатку ілюстрація широко
застосовувалася і до сих пір застосовується в книжковому, журнальному,
рекламній справі, то в сучасному світі, в результаті зростання інтересу до
комп'ютерних ігор і коміксами, значення і застосування ілюстрації зростає.
Невеликі зображення здатні швидко донести до читача основну ідею
тексту і виступають в ролі візуальної метафори, а для створення ілюстрації
часто не обов'язково володіти академічним малюнком або дотримуватися
особливої техніки. Ілюстратор може поєднувати малюнок від руки і обробку в
графічних редакторах, малювати тільки від руки або тільки в графічних
редакторах, комбінувати різні матеріали, (папір, пластилін, засушені рослини
і інше), створювати ілюстрації за допомогою аплікації або орігамі.
Розвиток друкарської справи і появу періодичних видань відкрило нові
можливості для ілюстраторів. Поряд з оформленням книг, ілюстрації потрібні
були для газет і журналів, в тому числі комічного плану - карикатури. У
ілюстратори перекваліфікувалися художники, які отримали класичну
художню освіту. Поліпшувалася якість малюнка, а видавці журналів виявили,
що хороші ілюстрації продаються не гірше хорошого тексту.
Золоте століття ілюстрації почалося, коли газети, масові журнали і
ілюстровані книги стали домінуючими джерелами інформації. Удосконалення
друкованої технології зняло обмеження на використання кольору і техніки, і
багато ілюстратори в цей час досягли успіху. Деякі завдяки своїй діяльності
стали багатими і знаменитими, а їхні малюнки потрапили в розряд класики
світового мистецтва. З появою нових засобів інформації ілюстрація втратила
свої лідируючі позиції, але залишається як і раніше затребуваною.
У давньоруських рукописних книгах використовувалися намальовані
від руки мініатюри. Подібні пам'ятники за традицією називають лицьовими
книгами. Найдавніші з них відносяться до XI століття (Остромирове
Євангеліє, Ізборник Святослава, Молитовник Гертруди). У XII столітті були
створені Мстиславове Євангеліє, Юріївське Євангеліє, Галицьке Євангеліє та
інші пам'ятники. Серед рукописних книг монгольського і післямонгольського
періоду (XIII-XV століття) відомі Оршанське Євангеліє, Федорівське
Євангеліє, сийской Євангеліє, Галицьке Євангеліє, Київський Псалтир,
Євангеліє Хитрово, Андроніковой Євангеліє, Анікіевское Євангеліє,
Буслаевской псалтир, Геннадіевская Біблія.
З появою книгодрукування на зміну ілюстрацій, виконаних від руки,
приходить гравюра. У XVII-XVIII століттях в Росії були поширені так звані
гравірування, або блокові, книги, в яких текст і зображення вирізалися на
одній дошці [2]. Але більшого поширення набула техніка, при який текст
друкувався з набірний форми, а ілюстрація була гравюру.
З XVIII століття відома практика окремих видань ілюстрацій до
популярних творів. Вони виходили у вигляді окремих зошитів, які читач міг
об'єднувати в альбом. Серед подібних видань виділяється серія ілюстрацій до
гоголівських «Мертвих душ», роботи гравера Євстафія Бернардський за
малюнками Олександра Агін. У 1846-1847 роках були видано 72 листа з 100.
Повне видання альбому вийшло лише в 1892 році під назвою «Сто малюнків
до поеми Н. В. Гоголя "Мертві душі"».
В кінці XIX століття - початку XX століття у вітчизняній книжковій
ілюстрації виявляються різні художні стилі. Реалістична ілюстрація
представлена роботами Дмитра Кардовского ( «Каштанка» 1903 році, «Лихо з
розуму», 1907-1912, «Російські жінки», 1922, «Ревізор» 1922 року, 1933),
Леоніда Пастернака ( «Воскресіння» Л. Толстого). Традиції модерну в
російської книжкової ілюстрації в чому поширилися під впливом головного
ідеолога об'єднання «Світ мистецтва» Олександра Бенуа ( «Мідний вершник»
1916-1918). Мистецтво конструктивізму представлено в роботах Василя
Кандинського і Еля Лисицького.
Подією в історії російської книжкової ілюстрації стало видання І. Н.
Кнебеля серії з 50 брошур «Картини з російської історії» (1908-1913) з
ілюстраціями, оригінали яких виконали видатні художники: С. В. Іванов, А.
М. Васнецов, У . М. Васнецов, Б. М. Кустодієв, А. Н. Бенуа, Д. Н. Кардовский,
Е. Е. Лансере, В. А. Сєров, М. В. Добужинський, В. Я. Чемберс.
Видатним майстром книжкової графіки, а також теоретиком цієї галузі
образотворчого мистецтва був Володимир Фаворський. Серед відомих
радянських ілюстраторів книг Євген Кибрик, Лідія Ільїна, Віктор Замирайло.
У 1950-ті - 1980-і особливий розвиток отримала ілюстрація в дитячих книгах,
над якими працювали Євген Чарушин, Володимир Сутеев, Борис Дехтерёв,
Микола Радлов, Віктор Чижиков, Леонід Володимирський, Олексій Лаптєв,
Володимир Конашевич, Анатолій Савченко, Олег Васильєв, Борис Діодор,
Євген Рачев, Володимир Конашевич, Георгій Нарбут, Борис Зворикін, Осип
Авсіян.
Художники-ілюстратори часто застосовують у творчості мотиви і
прийоми традиційного народного мистецтва. Особливо часто у вітчизняній
книжковій графіці використовуються образи з давньоруської книжкової
ілюстрації, мотиви народного декоративно-прикладного мистецтва, лубка
(Іван Білібін і багато інших). Також автори звертаються до класичної перської
мініатюрі, античній вазопису і інших традицій в залежності від вмісту
иллюстрируемого твори. Дмитро Брюханов, ілюструючи казки народів
Крайньої Півночі та твори чукотських і Евенський авторів, використовував
композиційні прийоми традиційної чукотської різьблення по кістки. При
цьому звернення ілюстратора до образів народного мистецтва часто стає
предметом теоретичних дискусій, так як мистецтвознавці і художники
намагаються знайти грань між примітивною стилізацією і копіюванням з
одного боку, і відображенням у творі народного духу - з іншого.

1.1.2. Історія розвитку коміксів
Комікс (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний; рідше
вживається термін англ. sequential art — дослівно «послідовне мистецтво», яке
використовує прийом «далі буде») — послідовність малюнків, зазвичай з
короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь. Тексти, зазвичай,
мають специфічну форму «мовної бульки» («мовної хмарки», «мовного
димка», виноски; англ. speech balloon), яка передає мову чи думку (мисль)
персонажу, заголовків і титрів. Початково комікси використовували
карикатури для ілюстрації і розважали цікавими і простими історіями,
розвинулись в літературне середовище з багатьма піджанрами.
[https://uk.wikipedia.org/wiki/ ]
Серед інших назв цього виду мистецтва і окремих його різновидів -
мальовані історії, для масштабних коміксів - графічні романи (вони ж графічні
новели), для коротких - стрипи. У деяких країнах з розвиненою індустрією
мальованих історій для них є своя назва. Так, у франкомовному світі комікс
називають фр. bande dessinee (мальована стрічка) або BD, японські комікси
називаються манга.
Існує багато визначень коміксу, проте всі вони, в цілому, зводяться до
того, що комікс являє собою серію зображень, в якій розповідається якась
історія. Відповідно до більшості дослідників, комікс - це єдність оповіді і
візуального дії. Скотт МакКлауд, автор книги «Суть коміксу» (англ.
Understanding comics), пропонує коротке визначення «послідовні
зображення», і більш повне - «суміжні малюнки та інші зображення в
смисловий послідовності». Жорж Садуль визначає комікси, як «розповіді в
картинках».
У коміксах не обов'язково присутній текст, існують і «німі» комікси з
інтуїтивно зрозумілим сюжетом (наприклад, «арзаків» Жана Жиро). Але
найчастіше, пряма мова в коміксі передається за допомогою філактерії -
«словесного міхура», який, як правило, зображується у вигляді хмарки, що
виходить із уст, або, в разі зображення думок, з голови персонажа. Слова
автора зазвичай поміщають над або під кадрами коміксу.
Комікси можуть бути будь-якими і за літературним жанром, і за стилем
малювання. У вигляді коміксів адаптуються навіть твори класиків літератури.
Але історично склалося, що найпоширеніші жанри коміксу - пригоди і
карикатура. Цей стереотип довго псував репутацію коміксів.
Малюнок в коміксі має деяку частку умовності. Він спрощується для
швидкості малювання і зручності сприйняття та ідентифікації читача з
персонажем.
За обсягом комікси варіюються від коротких «стрипов» до об'ємних
графічних романів і серіалів з безлічі випусків.
Комікс тісно пов'язаний з кіно, і особливо з мультиплікацією. Як
зазначає все той же МакКлауд, «Фільм на плівці - це дуже повільний комікс.
Простір для коміксу означає те саме, що час для фільму ». В англійській мові,
слово «cartoon» - «карикатура» може означати і комікс, і мультфільм. В основі
практично всіх японських мультфільмів «аніме» лежить екранізація японських
же коміксів «манга».
В залежності від уточнення терміну, походження коміксів в Європі
можна віднести до 15 століття. Однак, сучасна форма коміксу (з панелями
(панель в коміксі — окремий малюнок чи малюнок з текстами), використанням
тексту всередині картинки в «мовній бульці»), як і сам термін «комікс»,
датується кінцем 19 століття.
В 1833 році швейцарський письменник і педагог Родольф Топфер
(Rodolphe Töpffer) видає першу книгу коміксів «Histoire de M. Jabot» (створену
у 1831році), яку він позиціонує як повноцінні медіа. Він пропонує свої історії
в картинках як альбоми (в італійському форматі) - які часто поширюється сам,
до декількох сотень копій. Цей приклад спонукає інших наслідувати цей
приклад.
В 1854 році виходить самостійна книжка-альбом французького
художника Ґюстава Доре «Історія Святої Русі» (повна назва «Мальовнича,
драматична та карикатурна історія Святої Русі на підставі текстів хронікерів і
істориків Нестора, Сильвестра, Карамзина, Сегура і т. д. в 500 рисунках з
коментарями» фр. Histoire pittoresque dramatique et caricaturale de la Sainte
Russie , d'après les chroniqueurs et historiens Nestor Nikan Sylvestre Karamsin
Ségur etc.). Цей твір вважається одним із перших провісників мистецтва
коміксу (протокомікс).
Стандартний склад коміксу:
• Обкладинка - передає основний зміст коміксу. Крім малюнка на
обкладинці можуть перебувати: назва, емблема фірми, ціна, реклама,
дата, підписи художників. Обкладинка може перебувати на двох
аркушах, права сторона обкладинки «лицьова», ліва «тильна».
• Фронтиспис - малюнок перед титульним листом. Дає читачеві
можливість більше дізнатися про коміксі.
• Титульний лист - на ньому можуть знаходитися: короткий вступ, імена
авторів, художників, контуровщіков і т. Д. Може супроводжуватися
невеликими ілюстраціями.
• Основна частина - сторінки, кількість яких необмежено, але в
стандартних коміксах їх від 20 до 40.
• Pin-Up Page - додаткові малюнки від основних художників або від інших
людей, що мають якесь відношення до коміксу, наприклад,
альтернативні варіанти обкладинок.
Види коміксів:
• Single — це тоненькі комікси (як звичні невеличкі журнали) приблизно
від 20 сторінок до 50.
• TPB (англ. Trade Paper Back) — ці комікси товстіші, у м'якій обкладинці
(але вона щільніша, ніж у сінглів). Іноді це просто довгі історії (від 90
сторінок) або зібрані в одній книзі кілька сінглів, тобто кілька частин.
• Hardcover — багатосторінкові комікси, у твердій, як у стандартній книзі,
обкладинці.
Хоча історії в картинках відомі з давнини, наприклад у формі лубка, або
ілюстрованих житіїв святих, комікси у сучасному розумінні цього слова
оформилися в першій половині 19 століття. Першим виданням, що
спеціалізувалося на такій формі стало «The Glasgow Looking Glass», засноване
в 1825 році. У другій половині 19 століття з'явилися комікси з постійними
героями, наприклад, «Жовтий малюк», що був створений Ричардом Фелтоном
Аутколтом у 1895 році, і друкувався в газеті New York World, а пізніше в New
York Journal-American. Першим виданням, присвяченим пригодам одного
героя став британський комікс «Ally Sloper's Half Holiday» Чарльза Росса, що
розповідав про пригоди лінивого та шахраюватого Александра Слопера, і
виходив з 1884 року. Хоча з'явилися комікси в Європі, найбільшого розвитку
ця індустрія зазнала в США. [3]
Хронологія розвитку індустрії коміксів у США
1892 рік — надруковано перший американський комікс «Ведмежата і
тигр» у журналі «The San Francisco Examiner»
1907 рік — комікс «Mutt and Jeff» починає виходити в «San Francisco
Chronicle», і стає першим коміксом, що виходить щоденно.
1922 рік Журнал «Comic Monthly» починає регулярно виділяти колонку
спеціально для коміксів.
C 1929 по 1933 роки Джордж Делакот надрукував 36 випусків коміксу
під назвою «The Funnies» — це було першим кольоровим окремим виданням
коміксу.
1933 рік Цю ідею підхопили працівники Нью-Йоркської фірми Eastern
Colour Printing Company. Вони надрукували комікс на тридцять дві сторінки
«Funnies On Parade» накладом 10 тисяч примірників, який незабаром виріс до
чверті мільйона. Комікси почали розкуповувати за лічені дні.
З 1933 по 1940 роки Комікси почали друкуватися регулярно в різних
газетах і видаватися окремими книжками. Але найголовніше те, що почав
виходити щомісячний журнал «Famous Funnies», тираж якого був вже
спочатку великим (400 тисяч примірників).
Золота доба коміксів
Головною зміною, що визначає цю епоху, є перехід від гумористичних
та саркастичних історій до героїчних і пригодницьких.
1938 рік З'явився ще один журнал — «Action Comics» — основним
героєм якого був Супермен, а трохи пізніше з'явився похмурий герой —
Бетмен.
З 1944 по 1952 роки Цілий шквал нових суперкоміксів, таких як «Капітан
Америка», «Дивовижна жінка», серіал «Військових коміксів», «Поліцейських
коміксів» і цілий набір героїв мультфільмів: «Кролик Баґз Банні», «Каченя
Дональд», «Міккі Маус», «Свинка Поркі» тощо. Серії патріотичних,
антивоєнних, антифашистських коміксів, перші появи комікс-страшилок з
лиходієм Франкенштейном і багато іншого.
1953-1959 роки Невеликий спад у продажу коміксів через відносно
низьку їх якість.
Срібна доба коміксів. Комікси про супергероїв, що на деякий час
поступилися детективним та хоррор-коміксам, знов стають популярними,
через підсилення цензури. Винайдене поняття «мультивсесвіту» у світі
коміксів, завдяки чому з'явилася можливість перезапустити багато серій, що
стали занадто одноманітними, і почати їх з чистого листа, дозволяючи інакше
розкрити персонажів.
1960-1970 роки Знову підйом, і найбільшою подією стала поява в серпні
1962 року коміксу з Людиною-павуком, його придумав письменник Стен Лі, а
намалював художник Стів Дітко.
Бронзова доба коміксів. Ослаблення цензури сприяло тому, що комікси
знов почали переходити до більш «дорослих» тем — зловживання алкоголем
і наркотиками, забруднення довкілля, расизм.
1970 Новий бум зробив серіал коміксів «Конан-Варвар» за романом
Роберта Говарда.
1970-1980 роки Починається скажена конкуренція на комікс-бізнесі між
двома найбільшими компаніями «Марвел» і «Делл». «Делл» починає
перевидавати комікси 30-х — 50-х років, а «Марвел Комікс» відповідає на це
серією оригінальних і цікавих пригод Людини-Павука.
1977 рік За три місяці до виходу сенсаційного фантастичного фільму
Джорджа Лукаса «Зоряні війни» компанія «Марвел Комікс» приступила до
видання серії коміксів за сценаріями цього фільму. «Зоряні війни»
перевершили всі очікування, побивши всі рекордні тиражі. Агентство Warner
Communications також не дрімало, залучаючи читачів персонажами Халк,
Доктора Стрендж, Діка Трейсі і Флеша Гордона. Згодом і за цими коміксами
були зняті художні та мультиплікаційні фільми. Навіть музичний журнал
«Heavy Metal» порадував авангардною комікс-книгою найкращих
європейських художників.
1980 — 1990 роки Індустрія коміксів у повному розквіті.
1984 рік Справжню сенсацію створили «Черепашки-ніндзя», яких
випустила в світ Mirage Studious, автори сценарію Кевін Істман і Пітер Лерд.
Випускається серіал коміксів, виходять однойменні мультсеріал (1987) та
художній фільм (1991).
Сучасна доба коміксів. Історії коміксів стають ще темнішими, персонажі
— психологічно складнішими, на відміну від «чисто добрих» та «чисто злих»
попередників. Сама індустрія стає значно прибутковішою, з'являється велика
кількість фільмів і ігор по коміксах, творці коміксів стають більш
загальновідомими.
1986 рік — виходить перший епізод коміксу «Хранителі», що
вважається початком ери.
1988 рік Компанія Mirage Studious, продає частину прав на Черепашок-
ніндзя «Archie Comics». Комікс під її егідою називався «TMNT Adventures».
Власне з цієї серії почалося поширення коміксів про TMNT по інших країнах.
У Великій Британії ці комікси випускала марка «Fleetway Publications».
1989 рік став п'ятдесятою річницею Бетмена. До цього року був
приурочений цикл коміксів і знято художній фільм « Бетмен», в якому брали
участь такі знамениті актори як Майкл Кітон (Бетмен) і Джек Ніколсон
(Джокер), фільм став найкасовішим в списку американського прокату за всю
історію кіно у поточний рік.
1990 рік Виходить серія «Класика в ілюстраціях», яка включала в себе
«Мобі Дік», « Ворон», поеми Едгара По, «Великі надії» Діккенса, «Аліса в
Задзеркаллі» Льюїса Керрола.
1993 рік Метт Ґрейнінґ (автор коміксу «Життя в Аду») разом з колегами,
створює «Bongo Comics Group». Вони випускають безліч коміксів на основі
мультсеріалу «Сімпсони». А пізніше «Футурама».
2000 рік Marvel Comics перезапускає найпопулярніші класичні комікси,
для сучасного покоління. Під загальною назвою Ultimate Marvel (Сучасні)
Компанія «Dark Horse» починає друкувати комікси за мотивами фільмів,
таких як «Чужий», «Хижак», «Термінатор». У той час, коли комікс-компанії
змагаються між собою, «Walt Disney Company» займається випуском дитячих
історій з Міккі Маусом, Гуфі, Дональдом Даком та іншими своїми
персонажами, перебуваючи наче поза конкуренцією.
Рок-музика — ще одна тема, яка зустрічається в коміксах 90-х років,
історії у картинках видані практично про всіх рок-зірок. У коміксах навіть
були відбиті майже всі теми та події в Перській затоці у 1990 році, особливо
гостро вони були сприйняті американцями. Також з'явилися комікси з ухилом
у порнографію та насильство. Це привернуло увагу Інституту Американської
Цензури в галузі мистецтва. Були прийняті жорсткі заходи — на обкладинках
найбільш «сміливих» коміксів стоять написи «Лише для дорослих» (англ.
Adults only!).
Комікси українською мовою. За словами Бориса Філоненка, арткритика
та аспіранта ХНУ ім. В. Н. Каразіна, станом на 2014 рік феномену коміксів в
Україні як такого ще не було й ті поодинокі спроби, які існували, то були
окремі експерименти окремих людей, але аж ніяк не масова культура". З
Філоненком погоджується Олена Колесник, професор кафедри теоретичної,
прикладної культурології і музикознавства Національної академії керівних
кадрів культури і мистецтв, яка наголошувала що станом на 2013 рік
«український комікс та графічний роман знаходяться (ще) в стані
формування».
Все ж, графічні романи, комікси та манга поступово стають елементом
масової української культури. Цьому посприяли, зокрема, хвиля успішних
екранізацій коміксів Marvel та DC, які мали значний успіх в українських
кіноманів. Інтерес до коміксів також дав поштовх до створення коміконів,
НФ/фентезі та косплей-фестивалів в Україіні. Зокрема за останні кілька років
з'явилися львівський фестиваль косплею Anicon Lviv (з 2009 року), київський
фестиваль науково-фантастичної літератури LiTerraCon (з 2014 по 2017 роки),
київський фестиваль ґікової культури Kyiv Comic Con (з червня 2015 року),
івано-франківський фестиваль фентезі літератури «Brama» (з 2017 року),
київський фестиваль Kyiv Comix Con, київський фестиваль Comix Fest,
київський фестиваль ґікової культури Comic Con Ukraine (з 2018 року),
Comxfest (з 2018) тощо.
Україномовні комікси та графічні романи почали набирати популярність
лише на початку 2010-их. Так протягом 2010-х з'явилися перші видавництва,
що розпочали випускати україномовні графічні романи: трилогія «Даогопак»
(2012—2016) та «Чуб: Зоряна байка про козака Чубенка» (2013) від
видавництва NebesKey; «Війна богів» (2015), трилогія «Козаки на орбіті»
(2013—2016), збірка «Саркофаг» («Сон», «Світ 912» та «Саркофаг», 2016) від
Андрія Данковича; «Патріот. Атака Клонів» (2014) та «Патріот. Ренегат»
(2016) від Вадима Назарова; «Герой поневолі»; (2014) від видавництва
Леополь Максим Оса (прим.: переклад з російської) (2011 та 2016) та «Звитяга.
Савур-Могила» (прим.: двомовний, російсько-український) (2015) від
видавництва Асґардіан комікс тощо. Також у 2013 автори та видавці брати
Капранови презентували коміксову версію історії України під назвою
«Мальована історія Незалежності України».
Одним з перших коміксів на основі роману, став комікс
«Ворошиловград» за мотивами роману Сергія Жадана, що вийшов у 2012
році.. Авторами коміксу стали митці з Польщі Мартін Сурма (ілюстрації) та
Артур Вабік (сценарій та консультації). Комікс був виданий в Україні та
Польщі накладом у 1000 примірників у кожній з країн, де книжка була
розповсюджена безкоштовно. Оригінальний комікс було офіційно викладено
в мережу Інтернет його авторами.
Наприкінці 2010-их українською нарешті почали перекладатися та
видаватися всесвітньовідомі комікси. Видавництво «Ірбіс Комікси»,
починаючи з 2015 року, почало видавати по ліцензії українською мовою
всесвітньо відому серію коміксів «Джеронімо Стілтон» видавництва Papercutz,
присвячену відомим подіям та особистостям в історії людства. Станом на 2018
рік українською вийшли майже всі комікси серії — «Відкриття Америки»,
«Таємниця Сфінкса», «Шахраї в Колізеї», «Слідами Марко Поло» та
«Динозаври наступають» тощо. Окрім того, видавництво «Ірбіс Комікси» з
2016 році також видає по ліцензії українською мовою відому бельгійську
серію коміксів «Смурфики» видавництва Papercutz. Станом на 2018 рік
українською вийшли вже 6 коміксів з серії.
У грудні 2016 року «Рідна Мова» (разом з видавництвом «Махаон-
Україна» є підрозділом російської видавничої групи «Азбука-Аттікус»)
отримало екслюзивні права на переклад коміксів DC Comics українською
мовою. Перші примірники DC коміксів українською з'явилися навесні 2017
року. Наприкінці 2017 року «Рідна Мова» отримала також ексклюзивні права
на переклад українською мовою коміксів «Vertigo» (Імпринт DC Comics).
У липні 2017 року вийшов графічний роман авторства Чака Поланніка
Бійцівський клуб 2: графічний роман у видавництві КСД. Графічний роман
«Бійцівський клуб 2» став першим перекладом графічного роману
українською.
У лютому 2018 році українське представництво британського
видавництва коміксів «Fireclaw» перші отримали права на переклад коміксів
Marvel Comics українською мовою від Panini Comics, власника ліцензії на
переклади коміксів Marvel італійською, французькою, німецькою тощо.
Першим коміксом Marvel Comics перекладеним українською мовою став
легендарний комікс «The Amazing Spider-Man» про усім відому Людину-
павук.
У середині 2018 році Видавництво «Vovkulaka» отримало ексклюзивні
ліцензійні права на переклад коміксів Dark Horse Comics українською мовою.
Першим коміксом видавництва Dark Horse Comics перекладеним українською
мовою став американський комікс Відьмак на основі романів Анджея
Сапковського. [https://uk.wikipedia.org/wiki/]

1.2. Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу
У XXI сторіччі друковані книги, особливо комікси, стають все більше
популярними. На сьогодення комікси повертають свою популярність, тому і
жанри, що набули не тільки розважальний, а і науковий та повчальний
характер. Для створення представленої роботи було обрано та розглянуто такі
аналоги, як комікси: Лорени Альварес «Світлячки» [Світлячки/Лорена
Альварес; з англ. Ольга Бухіна і Галина Гімон. – Вид-во ООО «Манн, Іванов і
Фербер», 2018. – 56с], Северини Готьє і Клемана Лефевр «Епіфанія. Дівчинка,
яка боялася своєї тіні» [Епіфанія. Дівчинка, яка боялася своєї тіні/ Северина
Готьє і Клеман Лефевр; Вид-во – АО «Перша Зразкова типографія», 2018. –
96с.], Джо Тодд-Стентон «Артур і Золота линва» [Артур і золота линва/Джо
Тодд-Стентон; з англ. Володимира Чернишенка.- Вид-во «АРТБУКС», 2018.
– 54с.], Люк Пірсон «Хільда і чорний пес» [Хільда і чорний пес/ Люк Пірсон,
пер. с англ. Катерина Тортунова. – Вид-во ООО «Манн, Іванов і Фербер», 2017.
– 64с.].
АНАЛОГ 1. Книга коміксів Лорени Альварес «Світлячки». Лорена
Альварес є автором літературного твору, який носить автобіографічний
характер, так і ілюстратором коміксу. Це книга, що розповідає через історію
маленької художниці про психологію формування дитячих страхів, що
провокують оточуючі. Історія для дітей, років з шести – захоплююча історія,
читаючи яку можна «лякатися», і в якій розгортаються події схожі на те, що
може відбуватися з дитиною. Для батьків – ілюстрація того, що відбувається з
дитиною, коли вона не отримує підтримки своїм справжнім інтересам. Для
фахівців – наочний приклад пояснення природи виникнення «уявних друзів».
Видавничий задум книги «Світлячки»: формат видання наближений до
А4, розташування стандартне – книжне, що дозволило розмістити детальні
ілюстрації великого формату, тверда обкладинка, кількість аркушів 56, що
містять ілюстрації. Папір та друк офсетний. Структура книжного розвороту
включає: по-кадрове розташування ілюстративного наповнення, максимальна
кількість кадрів досягає 16, ілюстрації розповідні та чітко слідують сюжету
твору, також є поля та колонцифри, текст твору розміщено в діалогових
хмаринках.
Обкладинка тверда, містить корінець, оздоблена вибірковим
лакуванням, виконана ілюстративно в контрастних кольорах. На обкладинці
зображена головна героїня зі своїм захопленням – малюванням фантастичних
істот уявних світів. Кріпиться до внутрішнього блоку за допомогою форзацу,
на якому зображенно патерн з мінімалістичних лінійних ілюстрацій.
Помаранчевий колір форзацу перегукуються з корінцем та шрифтовим
написом назви. Крім естетичної функції обкладинка виконує ще й
інформативну, оскільки на зворотній частині обкладинки розміщено короткий
опис сюжету та посилання на інформаційні ресурси, де можна знайти та
придбати книгу. Назва книги гармонійно вписується в зображення.
Оформлення внутрішнього блоку містить ілюстрований титул, основну
частину, а також проілюстровані аркуші з вихідними даними. Ілюстрації
коміксу є розворотні, сторінкові, також мають свою структурну сітку
розміщення. Ілюстрації розміщені покадрово в окремих рамках з білими
полями, також застосовується прийом, коли ілюстрація виходить за рамки або
розташовується на білому тлі. Динамічне композиційне розташування
сюжетних зображень, відтворює напружений фантастичний пригодницький
сюжет твору. Художньо-образне вирішення головних героїв твору дозволяє
влучно передати особливості сучасного шкільного життя Боготи, Колумбія, їх
характер та емоційний стан. Цьому сприяє велика кількість кадрів зі
збільшеним зображенням портретів. Стилізація зображень героїв потім
дозволяє трансформувати їх зовнішній вигляд до фантастичного. Крім того,
сюжет насичений другорядними фантастичними істотами, їх вигляд може
бути як добрим, так і відлякуючим. З кадру в кадр вони змінюються, як і
непередбачувано змінюється часовий простір, в якому відбуваються події.
Читач постійно переноситься з реального світу в уявний, які можуть
співставлятись і порівнюватись в одному розвороті. Сторінкові ілюстрації
можуть відображати події, які відбуваються одночасно. Ілюстрації виконані з
постійним та частковим тонким обведенням. Кольорова гамма гармонійна, та
чудово передає атмосферу твору. Фантастичний світ виконаний в яскравих
контрастних кольорах, а світ буденності в більш пастельних фіолетово-сірих
відтінках. Кольорова гамма ілюстрацій контрастна – жовтогарячий та
фіолетовий, в основі. Текст вписаний в ілюстрації діалоговою хмаринкою.
Шрифт Intro Cond Regular Alt. В кінці книги є невелика замальовка – портрет
авторки, та коротка біографія.
Характерною рисою художнього оформлення є яскрава колірна гамма,
деталізоване зображення, містить фактуру, та плавні градієнтні заливки
об’єктів, що асоціативно здаються підсвіченими зсередини, та нагадують
світлячків. Акцент зображення зміщено на деталізацію рослин та
фантастичних істот. Проте розташування деяких ілюстрацій на сторінці
виглядає випадковим або не достатньо продуманим, що є порушенням
композиційної цілісності розвороту, а також порушує ритміку розташування
структурних елементів видання. Крім того, недостатньо повно розкрито
реальне життя героїні.
АНАЛОГ 2. Книга комікс Северина Готьє і Клемана Лефевр «Епіфанія.
Дівчинка, яка боялася своєї тіні». Комікс було створено тандемом французької
письменниці та ілюстраторки Северина Готьє і французького ілюстратора
Клемана Лефевр. Сюжет коміксу такий: головна героїня маленька дівчинка
Епіфанія восьми років. Все життя її переслідує дивна істота – страх, який
тінню слідує за нею, куди б вона не пішла. Одного разу дівчинка вирішує, що
прийшов час позбутися від тіні, і відправляється на пошуки того, хто їй
допоможе. По дорозі вона зустрічає загадкових персонажів: гід що втратив
серйозність, божевільного психіатра, дивного перукаря, лицаря без страху і
докору, приборкувача диких звірів і ясновидицю. Всі вони намагаються
допомогти дівчинці, але страх не здається – він усіма силами тримається за
свою господиню. Формат та структура видання схожі з аналогом 1, але мають
певні особливості, зокрема: внутрішній блок містить на початку присвяту та
розвороти з передісторією, в кінці видання розворот з описом вигаданих, не
існуючих фобій, з «жахливою грою «Жах»», з монохромними замальовками
персонажів. Дизайн форзацу – різнокольоровий квітковий патерн. Художнє
вирішення форзацу випадає із загальної стилістики видання, зокрема, його
колірна гамма та графічне вирішення. Обрані шрифти Baskerville, Bodoni,
Segoe, Garamont. Занадто велика кількість гарнітур шрифтів, вносить
дрібність, та візуально втомлює читача. Як і в першому випадку події
відбуваються в уявному світі, але ілюстрації носять більш психологічний
характер. Вони передають внутрішній стан страху головної героїні Епіфанії,
та всі її переживання на шляху подолання цього страху. Художньо-образне
вирішення героїв нагадує стилістику акварельного живопису у поєднанні з
комп’ютерною обробкою, що дозволяє зробити героїв більш фактурно
промальованими і душевними. Таким чином, читач швидше почне
співпереживати головній героїні та емоційно приміряти її історію на себе.
Колірна гамма стишена, побудована на нюансних відношеннях багатої палітри
відтінків і тонів зеленого та оранжево-жовтого кольорів. Жовтий колір
викликає відчуття неспокою збуджує уяву та діє подавляючи на психіку.
Зелений колір може справляти гнітюче враження, а чорний колір уособлює все
таємниче приховане і невідоме. Всі ці кольори використовуються в колірній
гаммі коміксу «Епіфанія» та не є випадковими, адже допомагають розкрити
основну ідею твору, створюючи певну напружену атмосферу. Велику увагу
приділяється реалістичній передачі власної та падаючої тіні, продуманому
розташуванню джерел світла, які стали візуальними центрами композицій
кадру, та деталей інтер’єру, що посприяло передачі особливої атмосфери
твору. Предісторія знаходиться не на своєму місті, адже має знаходитися після
титульного аркуша. Авантитул містить рослинній патерн, що також випадає із
загальної структури видання, привертає зайву увагу. Варто більше додати
розворотів з описом фобій, а гру «Жах» винести окремо, оскільки так зручніше
буде її використати. Отже, таким чином, розташування передісторія та гри
носить випадковий характер.
АНОЛОГ 3. Джо Тодд-Стентон «Артур і Золота линва». Це історія про
ісландського хлопчика Артура – самого негероїчного з героїв. Одного разу,
прогулюючись в лісі, Артур побачив, як величезний чорний вовк напав на його
рідне місто, покалічив жителів і погасив велике багаття. Артур знав – без цього
вогню місту не вижити, все замерзне. Прагнучи захистити містечко, хлопчик
звертається по допомогу до головних скандинавських богів Тора і Одіна –
головним скандинавським богам.
На обкладинці видання зображено героя Артура зі своїм головним
противником – вовком Ферніром. Шрифтовий напис назви книги асоціативно
нагадує витки золотої линви, яка обвиває і гармонійно вписується в малюнок.
Характерною рисою є золоте тиснення шрифтового напису назви твору на
обкладинці видання. Форзац із зображенням стилізованої мапи Ісландії та
уявлення про світобудову вікінгів, також головних богів Скандинавії – Тора,
Бальдра, Фрейя, Одіна. Протягом всієї книги зустрічаються рунічні символи,
та знаки характерні для скандинавської міфології. Самі зображення ілюстрацій
нагадують стилістику скетчу. Структура розвороту, на відміну, від двох
попередніх, є більш лаконічною та містить меншу кількість кадрів, максимум
5, але містить значні за об’ємом текстові блоки. Гарнітура використаного
шрифту стилізована під мальований, структура літер нагадує брусковий
шрифт. Оформлення видання виконано в загальній стилістиці. Кольорова
гамма ілюстрацій контрастна – поєднання жовтого та блакитного кольору, з
деякими вкрапленнями червоного.
Недоліком видання є занадто малий розмір полів, який, до того ж,
змінюється від розвороту до розвороту, а від так ускладнює сприйняття
композиційної структури видання. Не узгоджений формат кадрів та їх
випадкове розташування порушують композиційну структуру розвороту та
заважають логічному сприйняттю послідовності цих кадрів в книзі.
Розташування шрифтових блоків є неузгодженим а їх типографіка є
хаотичною, зокрема: деякі текстові блоки вирівняні по центру, в той час як на
тому ж розвороті присутні текстові блоки які вирівняно по лівому чи правому
краю. Відтак читачеві важче сприймати структуру книжного розвороту, та
структуру всієї книги. Колонцифра зливається з шрифтовим блоком.
АНАЛОГ 4. Це 4 книга комікс із серії творів Люка Пірсона «Хільда», а
саме «Хільда і чорний пес». Хільда дізнається, що її місто Трольберг зберігає
безліч секретів. Жителі схвильовані зникненнями городян, в окрузі кілька
разів бачили величезного чорного пса, а Хільда навіть у себе вдома виявляє
чарівних істот – Ніссе. Хільда задається питаннями чому по всьому місту
бешкетників Ніссе виганяють з квартир, та куди пропадають речі. І що за
створіння бродить навколо, наганяючи страх на жителів Трольберга. На цей
раз Хільді належить розгадати справжню детективну загадку в повному
чарівництва скандинавському світі. Характерною особливістю художнього
оформлення книги є дуже спрощене стилізоване зображення головних героїв
та простору. Зображення виконано в стилістиці перших мультиплікаційних
серіалів компанії Disney. Зокрема спрощена анатомія тіла, збільшена голова,
та риси обличчя серед яких виділяються великі очі овальної чи круглої форми,
руки та ноги, що ніби не мають ліктьових та колінних суглобів.
Структура книжного розвороту перенасичена великою кількістю кадрів,
яка інколи сягає більше 30 кадрів. Читач ризикує візуально загубитися в такій
великій кількості кадрів. Зображення ілюстрацій настільки спрощені, що
здебільшого містять просто заливку кольором, а об'єм передано за допомогою
потовщення лінії контуру. На відміну від попередніх аналогів, дана книга
містить дуже детальну по-кадрову передачу сюжету твору, чим і обумовлена
обрана стилістика. Неузгоджений край деяких кадрів, порушує встановлений
на розвороті порядок. Відсутність візуального центру на деяких розворотах,
навколо якого могли б об’єднатися кадри. Розворот з анонсом наступної історії
про Хільду та рекламою інших видань серії є недоречним, та вибівається з
загальної стилістики видання. Рапортна композиція форзацу, яка
повторюється на останньому форзаці книги носить випатковий характер.
В ході аналізу аналогів за прототип було обрано книгу-комікс Лорени
Альварес «Світлячки». Книжний розворот цього видання має досить складну
композиційну структуру, але не перенавантажений надмірною кількістю
кадрів. Режисура видання динамічна за рахунок почергового використання
розворотних сторінкових, та не великих за форматом ілюстрацій. Сюжет в
ілюстраціях показано послідовно та зрозуміло, що дозволяє уникнути
текстових блоків з поясненнями. Стилістика зображення спрощена, але
містить деталі в яких приємно блукати поглядом. Головні герої емоційні
яскраві добре запам’ятовуються і спонукають до співпереживань.

РОЗДІЛ 2.
ОПИС ТА ОБГРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. Концепція проекту
Кожна людина мріє багато і по своєму, але далеко не всі можуть
визначити справжню мрію і вчепитися за неї, прагнучи до здійснення. Ще
зовсім дітьми ми мріємо, в нас зароджується те справжнє зернятко, для якого
потрібно докласти чимало зусиль, яке переростає в нашу мету життя. З давніх
часів люди мріють. Одні досягають своїх цілей, інші - ні. Причиною тому є
відсутність моральної підтримки рідних або друзів, нав'язування чужих думок
від оточуючих, і постійний осуд, навіть від самих близьких. Відсутність
мотивації - це тління мрії.
У всесвіті тисячі світів, але в цій історії піде мова про світ Вердор і не
відомому для Вердоріанців, прихований від людських очей - світі Солеіл.
Головна героїня - Сапніс. Відважна, милосердна, розважлива і завжди готова
прийти на допомогу. Настільки тендітна дівчина, насправді вже майже тисячу
років є хранителем мрій і людиною, що оберігає світ Солеіл від темряви. Вона
не впоралася б без своїх вірних помічників. Адже їхня робота неймовірно
важлива - наділяти всіх натхненням, для здійснення своїх мрій. При першій
усмішці немовляти, йому призначається маленька невидима, для них, істота
під назвою Хюми. Вони ростуть разом з людиною, розвиваються, і
підживлюють його, у відповідь же, отримуючи енергію, що створює надія і
прагнення до мрії. Але багато, самі того не розуміючи, просто відмовляються
від своєї мети тисячами відмовок, і навіть Хюми не в змозі допомогти, і просто
тихо згасають разом з мрією. А герої світу Солеіл, під чуйним керівництвом
команди Сапніс, кожен раз рятують кожного Хюми. Так і в цьому оповіданні,
є два абсолютно різні історії двох людей, що по різному поставилися до своєї
мрії, і це спричинило наслідки. Але Сапніс своїм рішенням злегка підштовхне
носіїв, повернувши підлікованого Хюми в потрібний момент.
Кожна людина це книга, або хороша з чудовим розвитком сюжету і
хорошим кінцем, або тліюча, гаснуча, із зовсім не щасливим закінченням. І
тільки нам вирішувати який шлях обрати - бути світлою або тліючої книгою,
а наші Хюми лише трохи підштовхнуть нас до нашої мрії.
Оскільки твір розрахований на категорію читачів 10+, та враховуючи їх
потреби та вибагливість, було обрано форму графічної новели, тобто коміксу.
Адже ця форма дозволяє розповісти головний зміст твору за допомогою
ілюстративних зображень і при цьому скоротити кількість текстових блоків.
Крім того комікси розвивають уяву маленького читача та дають простір для їх
фантазій та мрій. Комікси дозволяють подати в легкій для сприйняття
візуальній формі складний філософський зміст твору і мотивувати, а їх яскраві
образи головних героїв не лише викликають емоції, а також можуть легко
запам’ятовуватись.
Зміст твору мотивує читача мріяти та, по при всі перешкоди,
здійснювати власні мрії. Адже мрії це майбутні цілі у житті. Для того, щоб
зацікавити маленького читача і спонукати більш відповідально ставитись до
власних мрій було вигадано цілий фантастичний світ, в якому живе багато
вигаданих істот. Наприклад світ Солеіл у перекладі з французької «Сонце»,
Вердор від іспанської «Зелень», створіння Хюми – від фінського «Посмішка»,
Сапніс – від іспанської «Мрія», Лібрар - від мальтійського «Бібліотекар», Віте
– від норвежської «Той, що знає». Назва «Хюми» обрана саме тому, що саме
це створіння має здібність надихати, та призначається при першій посмішці
дитини. «Сапніс» - тендітна але цілеспрямована керівниця світу Солеіл, вона
мрійлива, та знає про що мріяти. Лібрар – висока істота, що працює в світовій
бібліотеці Солеіл, упорядковує Книги Життя. Віте – створіння яким
передаються споконвіку всі знання всіх світів.
В ілюстраціях зображено одяг героїв виконаний в стилі Америки 50-х
років, що асоціюється з часом економічного та культурного розквіту, коли
люди дозволили собі мріяти, здійснювати свої мрії і не боятись пізнавати та
проявляти власну особистість. Це час таких яскравих особистостей, як: Мерлін
Монро, Крістіан Діор, Енді Уорхол, Сальвадор Далі, Одрі Хепберн. Вони
мріяли, поринали в свої світи мрій та творили слідуючи своїм мріям. Проте
стиль Америки 50-х років в одязі героїв коміксу дещо трансформовано та
осучаснено, що не виглядає не надто відірвано від нашого реального світу.
Крім того, зображення куточків світу Солеіл, зокрема бібліотеки,
містять зображення скандинавських рун. Адже сам вигаданий світ є прадавнім
і таємничо-магічним. Поєднання кількох стилістик: сучасної, 50-х років і
прадавніх рун; ніби об’єднує різні часові простори, даючи можливість
зрозуміти читачеві, що ця історія є вічною. В розворотних ілюстраціях
поєднуються два світи: сучасній світ Вердор та міфічний світ Солеіл, оскільки
описані в сюжеті події відбуваються одночасно, в обох світах. Деякі розвороти
розповідають передісторію героїв, але вони розміщені таким чином, що
логічно слідують сюжету.
Композиція розворотів складна та динамічна, містить візуальні центри,
якими є найбільш важливі моменти сюжету показані в найбільших за розмірах
кадрах. Різномасштабні кадри поєднуються послідовно, розкриваючи важливі
деталі та емоційний стан героїв. Композиційна структура розвороту включає
поля, розмір яких не змінюється впродовж всієї книги, крім розворотних
ілюстрацій, що сприяє цілісності загальної структури видання. Крім того,
цілісність оформлення видання досягається ще й через чітко визначеній
колірній гамі та продуманому розташуванню колірних акцентів на розвороті.
Водночас сторінки книги не будуть перевантаженими зображенням, адже
міститимуть не велику кількість кадрів, деякі з яких будуть виконані на білому
тлі.
Колірна гама побудована на поєднанні діаметрально протилежних за
колірним колом І. Іттена і гармонійних, контрастних кольорів - фіолетового та
жовтого. Семантичне значення фіолетового кольору: символізує мудрість та
містичність. Фіолетовий колір є симбіозом протилежних кольорів – червоного
та синього. Сила та енергійність червоного поєднується з спокоєм та розумом
синього. Фіолетовий колір є кольором натхнення, творчості і бурхливої уяви.
Світло фіолетовий же колір асоціюється з романтикою 6]. Це колір інтелекту,
сприяє внутрішньому заглибленню, допомагає абстрагуватись від усього
зайвого та сконцентрувати увагу на головному
[https://psyfactor.org/lib/color9.htm]. Він стимулює роботу мозку та сприяє
вирішенню творчих задач.
Семантика жовтого кольору: символізує сонячну енергію, асоціюється з
відчуттям щастя, надією [https://medium.com/]. Це колір відкритості у
спілкуванні і комунікабельності, додає внутрішнього спокою, урівноваженості
і утихомирює душевні тривоги та переживання
[https://psyfactor.org/lib/color9.htm]. Жовтий колір фізіологічно найменше
втомлює зір людини, позитивно впливає на ліву півкулю мозку активізуючи
центри мозку, що відповідають за інтелектуальні здібності, покращує настрій
та додає оптимізму [9.

2.2. Константи дизайну книги
До констант дизайну книги ввійшли: графічне вирішення образів героїв
твору, авторська графіка, колірна гамма, авторський напис назви видання,
вибір гарнітури шрифта, типографіка шрифтового блоку, верстка видання.
Образне вирішення головної героїні твору, Сапніс, поєднує в собі
стилізоване, позбавлене зайвих деталей зображення мрійливої романтичної
дівчини з коротким волоссям до плечей кольору ночі, мякими рисами обличчя,
великими синіми очима та осучасненим одягом Америки 50-х років,
прототипом якого стали моделі відомого бренду Givenchy. Сапніс не
зважаючи на те що вона дуже романтична але разом з тим цілеспрямована,
вона досягає власних цілей, та допомагає досягнути іншим також. Вона добра,
і її доброти вистачає щоб допомагати іншим, вона оптиміст, адже вірить у те,
що допомагаючи іншим вона зможе зробити світ більш щасливим. Всі ці риси
показані в плавних м’яких лініях якими зображено головну героїню світлих
кольорах її одягу який є зручним і водночас вишуканим, та містить елементи
романтизму. Тонка фігура головної героїні особливо виділяється на тлі
величезних бібліотечних стелажів де зберігаються Книги Життя багатьох
людей, та маленьких дивних істот – її помічників. Одним із таких істот є
Хюми.
Хюми маленькі істоти, що мають 4 лапки з кіхтиками, та довгим
сильним хвостом, великиму вушками, та вкриті хутром фіолетового кольору.
Кожний Хюми мають особливість в тому що надихають носія, та
призначаються немовляті при першій посмішці, тому в кожного Хюми є свої
рунічні символи, що розташовуються на тілі, та відповідають особливостям
мрії та цілі носія. Колір хутра відповідає стану мрії на морального наповнення
носія. Після призначення Хюми носію, в бібліотеці світу Солеіл з’являється
Книга Життя за якими спостерігають і упорядковують створіння під назвою
Лібрар.
Лібрар - це істоти, що віддані бібліотеці та зберігають лад в ній. Вони
мають продовгувате тіло, що дозволяє без проблем розміщати книги на самих
верхніх полицях. Для зручності та комфорту одяг максимально простий.
Окуляри мають майже всі, та досить великі, так як істоти мають не дуже
добрий зір, адже багато років навчаються, та багато допомагають створінням
Віте.
Віте мають зберігати таємниці, підтримувати історію багатьох світів, та
доповнювати книги Таємниць. Одяг цієї істоти як багатошарова книжка,
кожний шар відображає листок книги, тому одяг має вигляд багатошарової
багаторічної книги.
Всі ці дивні істоти живуть у просторі світу Солеіл. Куточки цього світу
глядач може проглянути в зображеннях бібліотеки, пульту управління, та
інших приміщень де ці істоти дбайливо оберігають, лікують світ мрій людей
та Хюми. Всі ці приміщення функціонально пов’язані між собою, та є
робочими місцями вигаданих істот, оснащення яких поєднує в собі як
зображення древніх книг так і новітні технології, такі як величезні екрани на
яких можна побачити всю розгалужену систему взаємозв’язків людей. А
також містичний портал через який рятівники Хюмів потрапляють у світ
Вердор. Два світи можуть існувати тільки разом у гармонійній взаємодії. В
реальному світі люди не бачать Хюм та інших створінь світу Солеіл, їм важче
зрозуміти що насправді відбувається, і не завжди помічають як гасне їхня мрія
їхні Хюм, заціклені на буденніх стравах вони перетворюються на сірі
непомітні постаті, здатних виконувати тільки автоматично роботу. Тому і світ
буденності було зображено в більш сірих стишених тонах, завдяки чому
вдалося передати відчуття повсякденної рутини, яка поглинає
індивідуальність людину. Процес поглинання цією рутиною можна
простежити на індивідуальних історіях двох героїв: він був офісним
працівником, який мріяв грати на фортепіано, та дівчини яка понад все в житті
прагнула здійснити мрію дідуся. Артур в дитинстві понад усе в житті любив
займатися музикою з мамою, саме вона стала його вчителем. Проте після
ранньої смерті мами він припинив грати на фортепіано. Болючі спогади ранять
його, та він вирішує відмовитись від власної мрії, аби не згадувати про втрату
найдорожчої людини. В світі Солеїл його Хюм починає хворіти та з часом
згасати. Вкрай ослаблений він потребує порятунку, йому на допомогу
приходять помічники які переносять його в світ солеїл, та намагаються його
реанімувати. Сапніс шукає вихід, як допомогти йому, та випадково знаходить
вихід в бібліотеці книг Життя. Беручи тліючу книгу Артура вона виявляє, що
знак на корінці цієї книги не повний, його доповнює знак на корінці сяючої
книги, яку в цей час знайшли помічники. Адже кожна книга в цій бібліотеці це
історія життя кожного носія.
Ілюстративне наповнення представлено розворотними та по-кадровими
ілюстраціями. Вписані у модульну сітку, ілюстративні зображення створюють
ритмічну композицію розвороту.
Обкладинка видання містить авторський напис назви видання. В основі
авторського напису лежать пропорції та структура брускового шрифту, а сама
стилістика асоціативно нагадує скандинавські руни. Використання
скандинавських рун в типографіці та в самих ілюстраціях має підкреслити
прадавність вигаданого світу Солеіл. Обкладинка видання шрифтова, нагадує
старовинну книгу та має справляти враження ніби вона з бібліотеки світу
Солеіл.
Конструкція друкованого видання в закритому форматі розміру А4.
Тверда палітурка, що містить корінець і кант. Внутрішній блок містить 16
розворотів, впродовж яких було візуалізовано сюжет твору за допомогою
ритмічного розташування розворотних ілюстрацій та розворотів з
розкадровкою. Конструкція розворотів побудована на основі модульної сітки
та включає наступні елементи: покадрові ілюстрації, текстове наповнення в
діалогових хмаринках, та не містить інших додаткових елементів, які могли б
відволікти увагу читача. На розвороті присутні вузькі поля, що відділяють
зображення від оточуючого простору. Ритміка видання містить кульмінаційні
моменти виділені за допомогою розворотних ілюстрацій, та основне полотно
твору візуалізоване розкадровкою, а також такі структурні елементи, як
титульний лист, авантитул та сторінки з вихідними даними, які виконують
інформаційну функцію.
Обраний шрифт Royana нагадує рукописний не містить засічок, а самі
літери у словах поєднуються створюючи динамічний ритм напису. Стилістика
гарнітури шрифту відповідає загальній стилістиці книги та нагадує авторську
графіку(контурні лінії), в якій виконано самі ілюстрації. Текстові блоки
розміщені в діалогових хмаринках на білому тлі, що не заважає читабельності,
та одразу привертає увагу читача. Саме видання містить невелику кількість
текстового наповнення.
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЕКТУ
3.1. Зовнішнє оформлення книги
Обкладинка тверда, з мінімалістичним дизайном. Фіолетового кольору з
імітацією потертостей, що дають візуальну зістареність. Тому що вона, по
сюжету твору одна з книг Життя з бібліотеки світу Солеіл, «зістареність» дає
змогу читачу зрозуміти, що книга прадавня, та має неабияку історію. Комікс
має дуже насичений ілюстрацій кадрами сюжету, тому обкладинка має
урівноважувати цю перенасиченість. Таким чином мінімалістична обкладинка
дозволяє створити не тільки образ старої книги Життя, а і заінтригувати
читача. Назва книги стилізована під рунічні символи, проста та лаконічна. На
корінці книги розташовані назва та автор книги, а також оздоблення у вигляді
ліній та рунічних символів.
Дизайн форзацу полягає в тому що, це продовження імітації зістареної
книги. Форзац виглядає як зістарені сторінки видання, на яких зображено
героїв твору та їх характеристика, опис, та яку роль вони виконують у світі
Солеіл. Це повинно наштовхувати читача на думку, що це частина великої
енциклопедії створінь світу Солеіл. Ілюстрації виконані лаконічно тонкими
лініями, а текст має імітацію рукописного шрифта, виконаний брусковим без
засічок шрифтом Royana.
3.2. Внутрішня будова
На титульному листі розміщені фірмовий напис назви твору, автор твору
та рік видання.
Ілюстраційне наповнення. В першому розвороті ілюстрація лише на
лівій частині розвороту. Це місто, якому не має ні кінця ні краю, воно тисне і
росте над головою. Виконано в фіолетово-сірих тонах, що дозволяє відчути
сірість буденності, та гнітючисть світу Вердор. Світу в якому важко втримати
мрію, через надмірну заклопотаність проблемами людства, що виїдають
кожного, хто просто здався, та відпустив життя по течії. Таким чином можна
побачити один з поглядів песимістичних людей, на відміну від другого
розвороту, який навпаки більш теплий.
В другому розвороті зображена вулиця світу Вердор, буденність людей,
що йдуть по своїм справам, та можливо до своїх мрій. Тому обрана кольорова
гамма – фіолетовий та теплий жовтий. На відміну від першого розвороту це
повинно відображати деяку теплість, адже люди що йдуть по своїм справам
вирушили на здобуток мрії чи навпаки ні. Тому в деяких моментах фіолетовий
більш холодний, що надає відчуття згасання мрії, а от жовтий додає теплості
що відображає людей які не зупиняються та їх Хюми щасливі так як і їх носії.
Також цей стан передає те що це години перед заходом сонця, коли сонце
м’якшає, а тіні стають холодними, цей контраст надає змогу відчути різність
мислень, та світобачень людини.
Третій розворот дає змогу зазирнути у світ Солеіл, частково побачити
роботу створінь цього світу. А саме те як споглядають за Хюмами та їх
носіями, в якому стані ці маленькі, але дуже важливі створіння. Тому в
розвороті відображена робота, та споглядання за одним із згасаючих Хюми та
його носія. Помічник розглядає історію носія згасаючого Хюми. Історія
починається з самого дитинства, коли Х був ще немовлятком. З першої миті
як він посміхнувся, помічники відправились призначати малюку його Хюму.
Діти до трьох річного віку можуть бачити створіння Хюми. Тому показано
детально погляд зацікавленого малюка. Час цієї історії розгортається вночі в
дитячій кімнаті. Відразу можна побачити, що помічники переміщаються через
портали. Застосований такий прийом як в одному кадрі відображення
декількох подій – переміщень, а саме в цьому випадку відкриття порталу.
В четвертому розвороті продовжується історія Артура. На першій
сторінці зображена мама Артура, що грає на піаніно. Артуру дуже подобалось
як грала мама, тому йому дуже хотілось послідувати за мамою та навчитись
грати як його мама. В цю хвилину і зародилось зернятко мрії малюка. Мама
підтримала його, та зрештою він спробував – взяв участь у конкурсі музичних
талантів, отримавши нагороду. Цей момент виконано в вигляді сімейного
фото. На другій сторінці відображений протилежний по емоціях сюжет. Після
радощів святкування перемоги, Артур втрачає маму, що і слугує подальшою
відмовою від мрії. Цей сюжет відображений руками, адже руки це
продовження нашого емоціонального стану. Ми допомагаємо собі виражати
емоції не тільки скороченням м’язів на обличчі, а й мовою тіла, а саме
емоційними жестами, що ми створюємо руками. Після чого відображена та ж
кімната, але вже без мами, що дає змогу дійсно зрозуміти біль Артура.
На п’ятому розвороті Артур намагається забутися в навчанні, зовсім
забувши про свою мрію. Це відображається саме в його зовсім не радісних
виразах обличчя, та в завантаженістю навчанням, та сірими буднями. Лиш на
випускному, після вручення диплому він усміхається. Але на наступній
сторінці відображена сірість буднів офісного працівника, що показує
наскільки він зовсім не щасливий. Але пам’ять все одно нагадує, і він сам того
не помічає наспівуючи мелодію з дитинства, настукує мелодію пальцями ніби
здається грає на улюбленому інструменті.
В шостому розвороті
В сьомому розвороті
У восьмому розвороті

3.3. Презентаційна афіша
Місить зображення головної героїні твору, Сапніс та фірмовий напис
назви твору. Афіша не перенасичена, так як комікс це об’ємне ілюстроване
видання, а презентаційна афіша, як і обкладинка повинні урівноважувати той
об’єм і насиченість самого коміксу. Колірна гамма обрана у відповідності до
книги – фіолетові та жовті відтінки

3.4. Сувенірна продукція
Представлена сувенірними листівками та стікерами із зображенням
героїв твору.

3.5. Сувенірне пакування
Представлене суперобкладинкою до книжного видання коміксу, яка
виконує рекламну та захисну функції. Є зображувальною і містить насичене
графічними елементами зображення. А саме це бібліотека світу Солеіл. Це
забезпечить не тільки захист а і приверне увагу читача. На суперобкладинці
розміщена назва твору та автор.

РОЗДІЛ 4.
ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ
4.1. Патентні дослідження
Патентоспроможність дипломного проекту бакалавра за темою:
«Дизайн проект авторської книги» може бути встановлена в разі наявності
новизни у об’єктах проектування, що входить до його складу.
В даній роботі об’єктами інтелектуальної власності, що потребують
перевірку на новизну є:
а) пояснювальна записка (далі – «текст»);
б) малюнки, начерки, ескізи;
в) художньо конструктивне рішення оформлення авторської книги;
Зазначені об’єкти належать до різних об’єктів інтелектуальної власності,
з різними вимогами до їх новизни, наприклад, новизна пояснювальної записки
встановлюється за допомогою інформаційної системи «АНТИПЛАГІАТ» -
Etxt Antiplagiat, 2010 - 2018, версія: 4.64.0.0 і за висновками перевірки
дорівнює 95 відсотків (див. Рис).
Що до новизни малюнків, начерків та ескізів то вона перевірена за
допомогою онлайн антиплагіату – https://tineye.com/. Унікальність зображення
підтверджується (див. Рис –Рис).
Тому, що дані об’єкти підпадають під дію Закону України «Про
авторське право і суміжні права» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12],
де вони перелічені у розділ ІІ, стаття 5, пукти 1-6. Єдиною вимогою новизни є
відсутність плагіату. Під цим терміном слід розуміти подання твору іншого
автора вцілому або частково в більш або менш зміненій формі, як свого
власного.
На основі малюнків, начерків та ескізів були створене ілюстративне
наповнення книжного видання.
Пошук аналогічних рішень було здійснено в системі ББК SBN, а також
в інформаційних інтернет ресурсах, за допомогою ключових слів:
- «графічна новелла»
- «комікси» на сайті https://www.mann-ivanov-ferber.ru
Зібраний масив інформації було систематизовано у вигляді додатків
(Рис. В. – В.)
Графічне вирішення
Образне вирішення книги
Типографіка Художньо-образне
Аналоги як об’єкту дизайну
шрифтового вирішення ілюстративного
(видавничий задум)
блоку наповнення
Аналог 1. 1. Порушення ритміки 1. Розташування деяких
розташування ілюстрацій на сторінці є
структурних елементів випадковим;
видання; 2. Порушення
2. Не достатньо розкрите композиційної цілісності
головне життя героїні. розвороту.
Аналог 2. 1. Не логічна подача Занадто велика 1. Художнє вирішення
структурних елементів кількість гарнітур форзацу випадає із
видання; шрифтів, вносить загальної стилістики
2. Розташування дрібність видання, зокрема, його
передісторія та гри колірна гамма та графічне
носить випадковий вирішення;
характер. 2. Оформлення авантитула
випадає з загальної
стилістики видання.
Аналог 3. Занадто малий розмір 1. Розташування Не узгоджений формат
полів, що порушує шрифтових кадрів та їх випадкове
композиційну структуру блоків є розташування порушують
видання неузгодженим а композиційну структуру
їх типографіка є розвороту та заважають
хаотичною логічному сприйняттю
2. Колонцифра послідовності цих кадрів
зливається з
шрифтовим
блоком.
Аналог 4 1. Перенасичена кадрами 1. Неузгоджений край
структура книжного деяких кадрів, порушує
розвороту, що спричиняє встановлений на розвороті
дробність. порядок.
2. Розворот з анонсом 2. Відсутність візуального
наступної історії про центру на деяких
Хільду та рекламою розворотах, навколо якого
інших видань серії є могли б об’єднатися
недоречним, та кадри.
вибивається з загальної 3. Рапортна композиція
стилістики видання. форзацу, яка повторюється
на останньому форзаці
книги носить випатковий
характер.

Таким чином, можна зробити висновок, що автоська графіка, з точки
зору естетичних особливостей, а їх виявлено 5, не наслідує стилістичні
особливості прототипу.
Створені на основі авторської графіки ілюстрації, будуть використані у
дизайні книги, інтерактивної гри та упаковки з подальшим їх друком та
передачею авторських прав, що зазначено у статті 27 пунктах 1 та 2 і статті 29
пунктах 1, 2, 4 та 5.
Захист інтелектуальної власності, а саме, авторської графіки буде
здійснено за допомогою заключення авторського договору про передачу
авторського права.(див.договір дод такий то)
Патентні дослідження у відношенні дизайну упаковки було здійснено на
основі розробленого регламенту з ретроспективою пошуку на глибину 3 роки
(2016 – 2018), що є достатнім для виявлення кращих зразків упаковки. Країни
пошуку: США, Україна, Німеччина, Росія як країни найбільш розвинені в
пакуванні.
Метою проведення патентних досліджень є отримання вихідних даних
для забезпечення високого технічного рівня та конкурентоспроможності
об’єктів дизайнерського проектування, використання у проекті сучасних
науково-технічних досягнень та виключення невиправданого копіювання та
дублювання вже існуючих об’єктів промислової власності.
Основним джерелом патентної інформації було обрано офіційний
бюлетень УкрПАТЕНТУ «Промислова власність» за відповідний період, база
даних служби інтелектуальної власності та інтернет ресурси.
Сфера пошуку визначалась за допомогою Міжнародного Класифікатора
Промислових Зразків з подальшим уточненням.
Клас 9. ОПАКУВАННЯ ДЛЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ТОВАРІВ.
09-03 – Скриньки, коробки, контейнери:
U В 0325 – Вмістини для пакування
U К 0130 – Картон пакувальний
U П 0006 – Пакувальний картон
U П 0847 – Пуделка (коробки, футляри) для зберігання кіноплівок
U С 0273 – Скриньки, ящики, шабатури (опакування)
09-05 – Мішки, пакети, устаткування:
U М 0189 – Мішки, торби, пакети паперові
U П 0004 – Пакети на грампластинки
19-04
U K 0316 – Книжкові наобкладенки
09-99 – Різне:
U К 0676 – Кутники, запобіжники до пакування
В ході дослідження були знайдені аналоги, проаналізовані та
систематизовані у вигляді додатків (Рис. В.22. – В.28.). Серед аналогічних
рішень було обрано протототип художньо-конструкторського вирішення
упаковки, інформацію на сайті https://www.gurlstudio.com/2013/03/12/merkur-
suitcase-student-project/ опубліковано у 2017 році. (Рис. В.29.).
Дана упаковка прямокутної форми, має додатковий елемент у формі
ручки, що передбачає легкість у транспортуванні. Сама конструкція нагадує
чемодан, легка у використанні та зручна для зберігання пласких речей, таких
як книга.
До недоліків прототипу можна віднести: поперше – неможливість
використання як групова упаковка в яку вкладається книга, гра та картки;
подруге – колористичне оформлення не відповідає художньо
конструктивному вирішенню майбутньої упакови. Мета створення нової
групової упаковки полягає в створені упаковки, яка б відповідала естетиці та
ергономіці майбутнього комплексу, що складається з гри, карток та книги.
Тож для книги, з всіма її додатковими елементами, створено дизайн
упаковки, який передбачає зручність у використанні та транспортуванні,
Ергономічне рішення для зберігання книги, гри та карток, досягнуто шляхом
додавання двох рухомих закладок, за допомогою яких користувач, без зусиль
зможе діставати книгу та гру з упаковки. Також передбачено відділення для
зберігання карток, які кріпляться, в середині, на кришці упаковки.
Встановлення рівня новизни об’єкта, що проектується, здійснюється на
основі наявності факторів впливу на зміну зовнішнього вигляду:
1. Наявність нового елемента
2. Геометрична новизна форми
3. Нове композиційне рішення
4. Нове взаємне розташування елементів
5. Нове конструктивне рішення
6. Нове пластичне рішення
7. Нове колористичне рішення
8. Нове декоративне оформлення
9. Нові матеріали
Порівняльний аналіз відомого рішення з новоствореним виявив наступні
суттєві відмінності:
1. Наявність нового елемента: відділення для карток;
2. Нове конструктивне рішення: передбачено дві закладки, що
рухаються;
3. Нове декоративне оформлення за допомогою авторської графіки.
Таким чином, дипломний проект бакалавра за темою «Дизайн проект
авторської книги», є новим, бо об’єкти які належать до об’єктів авторського
права вільні від плагіату, а робота в матеріалі, що являє собою проектування
суперобкладинки, має необхідний рівень новизни – 30%

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets