«Розробка та обгрунтування інноваційних проєктів (на базі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»)

Левченко, Вадим Вікторович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8106

Title:	«Розробка та обгрунтування інноваційних проєктів (на базі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»)
Authors:	Григор, Олег Олександрович Левченко, Вадим Вікторович
Keywords:	МУЗЕЙ;ОЦИФРУВАННЯ;ІННОВАЦІЇ;ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ
Issue Date:	Jun-2024
Abstract:	Об’єкт дослідження – є інновація як економічна категорія Предмет дослідження – є організація впровадження технологічних інновацій в поточну діяльність туристичної галузі. Мета кваліфікаційної роботи бакалавра – є вивчення теоретичних та практичних аспектів, а також обгрунтування економічної ефективності впровадження технологічних інновацій в музейній сфері. Завданнями роботи є: Дослідити поняття, сутність, етапи інноваційного проєкту; Вивчити роль технологічних інновацій в музейній сфері; Вивчити особливості впровадження інноваційних технологій на базі НІКЗ «Чигирин»; Проаналізувати виробничо-господарську діяльність НІКЗ «Чигирин»; Дати оцінку рівню інноваційної активності в музейній сфері в Україні; Обгрунтувати напрями впровадження технологічних інновацій на базі НІКЗ «Чигирин» відділ «музей Богдана Хмельницького» та розрахувати економічну ефективність запропонованих заходів. Методи дослідження: спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу, проєктний, розрахунковий та інші. За результатами дослідження сформульовані висновки теоретичного та практичного характеру, які відображають вирішення завдань кваліфікаційної роботи бакалавра відповідно до поставленої мети.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8106
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Левченко В.В..pdf Restricted Access		3.88 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
бакалавра

на тему: «Розробка та обгрунтування інноваційних проєктів
(на базі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»)

Виконав здобувач 4 курсу, групи ЕП-204
спеціальності 076 «Підприємництво,
торгівля та біржова діяльність»
Левченко В.В.
Керівник: Григор О.О.
Рецензент

Черкаси 2024 року

РЕФЕРАТ

кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: РОЗРОБКА ТА ОБГРУНТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ
(НА БАЗІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА
«ЧИГИРИН», М.ЧИГИРИН, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ,)

Кваліфікаційна робота бакалавра містить 123 сторінки, 21 таблиць, 31
рисунки, список літератури з 55 найменувань, 5 додатки.

Об’єкт дослідження – є інновація як економічна категорія
Предмет дослідження – є організація впровадження технологічних
інновацій в поточну діяльність туристичної галузі.
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра – є вивчення теоретичних та
практичних аспектів, а також обгрунтування економічної ефективності
впровадження технологічних інновацій в музейній сфері.
Завданнями роботи є:
Дослідити поняття, сутність, етапи інноваційного проєкту;
Вивчити роль технологічних інновацій в музейній сфері;
Вивчити особливості впровадження інноваційних технологій на базі НІКЗ
«Чигирин»;
Проаналізувати виробничо-господарську діяльність НІКЗ «Чигирин»;
Дати оцінку рівню інноваційної активності в музейній сфері в Україні;
Обгрунтувати напрями впровадження технологічних інновацій на базі НІКЗ
«Чигирин» відділ «музей Богдана Хмельницького» та розрахувати
економічну ефективність запропонованих заходів.
Методи дослідження: спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу,
проєктний, розрахунковий та інші.
За результатами дослідження сформульовані висновки теоретичного та
практичного характеру, які відображають вирішення завдань кваліфікаційної
роботи бакалавра відповідно до поставленої мети.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці
пропозицій щодо впровадження інноваційних технологій в поточну
діяльність НІКЗ «Чигирин». З метою збереження та продовження
популяризації даних закладів в суспільстві.

Ключові слова: МУЗЕЙ,ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ, ІННОВАЦІЇ,
МУЛЬТИМЕДІЙНА КНИГА, ЕКСПОЗИЦІЯ, ОЦИФРУВАННЯ.

ABSTRACT
for bachelor’s qualification work
at the subject: DEVELOPMENT AND SUBSTANTIATION OF THE
INNOVATIVE PROJECTS (based on the National historical and cultural reserve
«Chyhyryn» Chyhyryn town, Cherkassy region)
Bachelor’s qualification work consists of the: 123 pages, 21 tables, 31 drawings,
list of references of the 55 names, 5 applications.

The object of the study is the innovation as an economic category.

The subject of research is the organization of the implementation of technological
innovations in the current activity of the tourism industry.

The purpose of the bachelor’s qualification work is the study of theoretical and
practical aspects and the substantiation of the economic efficiency of the
introduction of technological innovations in the museum sphere.

The tasks of the work are:
Research the concept, essence, stages of an innovative project;
Study the role of technological innovations in the museum sphere;
Study the peculiarities of the implementation of innovative technologies based on
NHCR «Chyhyryn»;
Analyze production and economic activity of NHCR «Chyhyryn»;
Assess the level of innovative activity in the Ukrainian museum sphere;
Justify the directions of implementation of technological innovations of the
National historical and cultural reserve «Chyhyryn» department «The museum of
Bohdan Khmelnytskyi» and calculate the economic efficiency of the proposed
measures.

Research methods: observation, generalization, analysis and synthesis, design,
calculation and others.

According to the results of the research theoretical and practical conclusions are
formulated, which reflect the solution of tasks of the bachelor's qualification work
in accordance with the set goal.
The practical significance of the results is the development of proposals for the
introduction of innovation technologies into current activities of NHCR
«Chyhyryn». In order to preserve and continue popularizing these institutions in
society.

KEYWORDS: museum, functionality, innovations, multimedia book,
exposition, digitalization.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….. 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ: ЙОГО
СУТНІСТЬ ТА ЕТАПИ РОЗРОБКИ……………………………………… 10
1.1. Інноваційний проект, його економічний зміст та етапи розробки… 10
1.2 Наукові підходи до розробки інноваційного проєкту……………….. 22
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 31
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НІКЗ»Чигирин»…………………………………………………………….. 32
2.1 Характеристика підприємства НІКЗ «Чигирин»……………………. 32
2.2 Загальна характеристика інноваційної діяльності Національного
історико-культурного заповідника «Чигирин»……………………………. 50
2.3 Створення віртуальних турів на базі платформи izi TRAVEL музей
Богдана Хмельницького……………………………………………………… 67
Висновок до розділу 2…………………………………………………………84
РОЗДІЛ 3 ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТА ОЦІНКА
ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ…………………………… 85
3.1 Грантовий проєкт від УКФ на прикладі НІКЗ «Чигирин» відділ «Музей
Богдана Хмельницького»…………………………………………………….. 85
3.2 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів………….. 94
Висновки до розділу 3……………………………………………………….103
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 104
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………106
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….112

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні в Україні діють музеї різних профілів:
краєзнавчі, історичні, етнографічні, художні, археологічні тощо.
Усвідомлюючи кардинальні суспільні зміни, що відображаються в культурі,
колись стала наукова інституція – музей – також переживає суттєві
трансформації. У ХХІ столітті активно розвиваються комп’ютерні технології,
поширюються різноманітні соціальні мережі, тому одним із найважливіших
завдань, яке ставить перед собою музей, є збереження кількості постійних
відвідувачів, водночас, необхідно постійно привертати увагу нових – різного
віку, соціального статусу і вподобань. Музейні установи є скарбницею
історичної та культурної спадщини, а їх експонати – носіями безцінної
інформації про минуле народу. Як соціокультурні інститути суспільства
музеї об’єднують різні покоління людей, формують їх духовність і
патріотизм. Важливим завданням сучасного музею є формування музейної
культури відвідувача, яка розглядається як ступінь його підготовленості до
сприйняття предметної інформації музею, усвідомлення ним цінності
оригінальних експонатів і специфіки музейної установи. Перш ніж говорити
про сучасний стан музеїв, тенденції та виклики ХХІ століття, слід звернутися
до минулого. У час глобальних взаємопов’язаних змін музей, як інституція,
мусить теж змінюватись, реагувати на соціокультурну динаміку в світі, щоб
не втратити з ним зв’язку. Свою основну функцію – служити суспільству та
його розвитку – музеї виконують через презентацію зібраних, збережених і
досліджених цінностей. Тому музеї шукають такі форми комунікації, щоб
протистояти «віртуальній реальності» екранної культури. Сучасні музейні
експозиції використовують не мову плакату, мову імперативної дидактики,
зверненої до широких мас, а промовляють образним ладом, творять контекст
для 7 інтерпретацій, зрозумілий школярам, пенсіонерам, сімейним парам,
туристам з різних країн. Сьогодні музеї виступають не тільки
енциклопедіями, вони повинні дивувати, розвивати допитливість і
креативність відвідувачів. Тому, щоб музей залишався сучасним, йому
необхідно запроваджувати інноваційні форми діяльності. Отже, тема нашого
дослідження є актуальною, зокрема, для українських музеїв. Сучасний
розвиток інформаційних технологій ставить перед музеями завдання: зайняти
активну позицію у впровадженні цифрових систем надання інформації
відвідувачам. Перспективними у цьому плані є освоєння й використання
нових технологій зв’язку з громадськістю. Вирішення цих проблем, як у
науковому, так і в практичному контексті, є важливим завданням, оскільки
кожна установа культури не може ігнорувати нові технології. Проблеми
інформаційних технологій у музеях та особливості їх застосування вивчали
Рутинський М. [36, с.68,107], Юренева Т. [55, с.416-427], Бєлікова М. й С.
Гресь-Євреінова С. [1, с.149-151], Лясников М. Шестаков В. [16] та ін.
Дослідники акцентували увагу на необхідність перегляду та
модернізації багатьох сформованих за попередні десятиліття методів,
прийомів і способів музейної роботи, її організації та забезпечення
необхідними ресурсами; охарактеризували нові інформаційні технології
музейної справи, зокрема, інновації в експозиційній діяльності, технічні
інновації, які використовують під час зберігання музейних предметів у
фондосховищах та експозиціях. Джерельну базу дослідження склали основні
законодавчі та нормативні акти щодо галузі «культури» (Конституція
України [14], закони України [9], постанови Верховної Ради України [35],
відомості Верховної Ради України [35], Інструкція з організації обліку
музейних предметів [8], проект Інструкції з музейного обліку, зберігання та
використання пам’яток державної частини музейного фонду України [32]).
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є вивчення теоретичних та
практичних аспектів, а також обгрунтування економічної ефективності
впровадження технологічних інновацій в музейній сфері.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити
наступні завдання:
- Дослідити поняття, сутність, етапи інноваційного проєкту;
- Вивчити роль технологічних інновацій в музейній сфері;
- Вивчити особливості впровадження інноваційних технологій на базі
НІКЗ «Чигирин»;
- Проаналізувати виробничо-господарську діяльність НІКЗ «Чигирин»;
- Дати оцінку рівню інноваційної активності в музейній сфері в Україні;
- Обгрунтувати напрями впровадження технологічних інновацій на базі
НІКЗ «Чигирин» відділ «музей Богдана Хмельницького» та
розрахувати економічну ефективність запропонованих заходів.
Об’єкт дослідження – є інновація як економічна категорія
Предметом дослідження – є організація впровадження технологічних
інновацій в поточну діяльність туристичної галузі.
Методи дослідження: Протягом досліджування використовувалися наступні
наукові методи: спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу, проєктний,
розрахунковий та інші.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці пропозицій
щодо впровадження інноваційних технологій в поточну діяльність НІКЗ
«Чигирин». З метою збереження та продовження популяризації даних
закладів в суспільстві.
База дослідження: Національний історико-культурний заповідник
«Чигирин», основною метою діяльності якого є надання туристичних послуг.
Інформаційна база дослідження: наукові статті, аналітичні та статистичні
дослідження, дані звітності даного заповідника.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ: ЙОГО
СУТНІСТЬ ТА ЕТАПИ РОЗРОБКИ

1.1 Інноваційний проєкт, його економічний зміст та етапи розробки.

Базовим інструментом управління змінами в економіці і в діяльності
суб’єктів господарювання в умовах ринкових відносин стають програми й
проєкти. Важливою складовою розвитку підприємств є реалізація
інноваційних проєктів. Як правило, за масштабами вони значно переважають
поточну діяльність з удосконалення технології виробництва чи продукції,
отже, потребують значного фінансування. Часто це не лише власні кошти
підприємства, а й залучені, що підвищує ціну капіталу, інвестованого в
проєкт. Це передбачає ретельне техніко-економічне обґрунтування його
комерційної ефективності, оцінку техніко-технологічної здійснимості,
адекватної конкретним виробничим і фінансово-економічним умовам
споживача нововведення.
Інноваційний проєкт - комплекс взаємопов’язаних заходів,
розроблених з метою створення, виробництва та просування на ринок нових
високотехнологічних продуктів за умов встановлених ресурсних обмежень.
Інноваційний проєкт, як правило, ґрунтується на інновації, що дає змогу
радикально вирішити проблеми, актуальні для підприємства. Інноваційні
проєкти можуть бути промисловими, проєктами дослідження і розвитку та
організаційними.

Рисунок 1.1 – Структурні елементи інноваційного проєкту

Промислові проєкти – проєкти, які спрямовані на випуск та продаж
нових продуктів і пов’язані з будівництвом споруд, удосконаленням
технологій, розширенням присутності на ринку та ін.
Проєкти дослідження і розвитку – проєкти, зосереджені на науково-
дослідній діяльності, розробленні програмних засобів опрацювання
інформації, нових матеріалів, конструкцій тощо. Ці проєкти, як правило,
здійснюються спеціалізованими науково-дослідницькими організаціями чи
підрозділами великих підприємств з метою їх практичного використання.
Організаційні проєкти – проєкти, націлені на реформування системи
управління, створення нового підрозділу організації, проведення науково-
практичних конференцій і семінарів тощо. Організаційні проєкти зазвичай не
потребують великих коштів і фінансуються підприємствами, які їх
здійснюють.
Найчастіше підприємства реалізують промислові проєкти, які
передбачають реалізацію як повного життєвого циклу інновацій, так і лише
тих стадій, що пов’язані з їх використанням.
Залежно від глибини охоплення етапів інноваційного процесу
інноваційні проєкти поділяють на повні і неповні.
Повний інноваційний проєкт. Охоплює всі етапи інноваційного
процесу: від проведення фундаментальних досліджень до реалізації
інноваційного продукту. Такому проєкту притаманна висока міра новизни;
він під силу лише великим організаціям, що мають спеціалізовані науково-
дослідницькі, конструкторські лабораторії та фахівців відповідного рівня, або
ж кільком організаціям чи країнам, які спільно вирішують значущі завдання.
Неповні проєкти. Передбачають виконання лише окремих стадій
інноваційного процесу. Це можуть бути фундаментальні дослідження,
дослідження пошукового та прикладного характеру, які здійснюються
спеціалізованими науково-дослідницькими закладами і націлені на створення
дослідного зразка новинки, або ж роботи, пов’язані з використанням новинки
для комерційних цілей, чим переважно займаються промислові підприємства.
Відповідно до цього неповні проєкти поділяють на:
1. Неповний інноваційний проєкт першого типу - охоплює перші етапи
інноваційного процесу: від проведення фундаментальних досліджень до
створення новинки;
2. Неповний інноваційний проєкт другого типу - охоплює завершальні
етапи інноваційного процесу: промислове використання інноваційного
продукту, наприклад через придбання ліцензії у його власника.
Обґрунтування доцільності інноваційного проєкту починається із
встановлення критеріїв, за якими оцінюють його здійснимість у межах
конкретного підприємства. Йдеться про ступінь готовності наукового
доробку, про його практичну реалізацію, ресурсне забезпечення проєкту та
комерційну вигідність. Друга процедура оцінювання стосується комерційної
привабливості проєкту. Якщо розрахунки показують недостатній рівень
віддачі від вкладеного капіталу, подальше обґрунтування припиняють.
Для типових промислових проектів, що найчастіше реалізуються
підприємствами, обґрунтування здійснимості та доцільності має такі
особливості:
1. Проєкт заміни застарілого устаткування. Є природним процесом
продовження існуючого бізнесу в незмінних масштабах. Зазвичай такі
проєкти не потребують тривалих і складних процедур обґрунтування і
прийняття рішень. Багатоальтернативність може з’явитися лише у разі
існування кількох типів подібного устаткування. Тоді необхідно
обґрунтувати переваги одного з них.
2. Проєкт заміни устаткування з метою зменшення поточних
виробничих витрат. Такі проекти спрямовані на використання порівняно
досконалішого устаткування. Цей тип проектів припускає детальний аналіз
вигідності кожного окремого проєкту, тому що досконаліше з технічного
погляду устаткування не завжди є вигіднішим з фінансової точки зору.
3. Проєкт збільшення випуску продукції і/або розширення ринку
послуг. Передбачає відповідальне рішення, що зазвичай приймається на
вищому рівні управління підприємством. Найдетальніше необхідно
проаналізувати комерційну здійснимість проєкту з ретельним
обґрунтуванням розширення ринкової ніші, а також його фінансову
ефективність, з’ясовуючи, чи призведе збільшення обсягу реалізації до
відповідного зростання прибутку.
4. Проєкт розширення підприємства з метою випуску нових продуктів.
Цей тип проєктів є результатом нових стратегічних рішень і може
стосуватися зміни сутності бізнесу. Проєкти повинні бути ретельно
проаналізовані за усіма аспектами: помилка в процесі їх реалізації може
призвести до найдраматичніших наслідків для підприємства.
5. Проєкти, що мають екологічне навантаження. Для них невід’ємним
елементом проєктування є екологічний аналіз. Основна дилема, яку
необхідно вирішити та обґрунтувати за допомогою фінансових критеріїв, -
якому з варіантів проєкту надати перевагу: використовувати досконаліше і
дорожче устаткування, збільшуючи капітальні витрати, чи придбати
дешевше устаткування і збільшити поточні витрати.
6. Інші типи проєктів, щодо яких відповідальність за прийняття
рішень менш важлива. Проекти такого типу стосуються будівництва офісу,
придбання оборотних засобів для їх швидкого перероблення і / або продажу,
купівлі нового автомобіля тощо.
Привабливість фінансування інноваційного проєкту залежить від того,
якою буде ціна капіталу, залученого у проект. Вона суттєво впливає на його
комерційну ефективність, визначаючи нижню межу дохідності інноваційного
проєкту - норму прибутку на інновацію. Прагнучи забезпечити собі не лише
повернення вкладених коштів, а й отримання доходів, інвестори вимагають
розрахунку часу, протягом якого будуть повернені кошти та отриманий
розрахунковий прибуток. Тому рішення про інвестування приймається за
наявності розрахунків показників економічної ефективності проєкту.
Ефективність інноваційного проекту в цілому оцінюється заради
визначення потенційної привабливості проєкту для можливих його учасників
і обґрунтування джерел фінансування. При оцінці ефективності інноваційних
проєктів аналізують декілька видів ефективності, залежно від призначення
проєкту: народногосподарську економічну ефективність, комерційну та
бюджетну ефективність. Для визначення ефективності інноваційного проєкту
використовується загальновідомий підхід: результати інноваційного проєкту
порівнюються з інноваційними витратами, що забезпечили цей результат.
Загальна схема оцінки ефективності інноваційних проєктів має містити
такі етапи:
- експертну оцінку суспільної значимості інноваційного проекту для
народногосподарських і глобальних проєктів;
- розрахунок показників ефективності інноваційного проекту в цілому
з метою пошуку потенційних інвесторів;
- оцінку ефективності після обґрунтування схеми фінансування.
Інноваційний процес не можливий без інвестицій, а здійснення
інвестицій без інновацій не має економічного сенсу, оскільки такий підхід
консервує відставання у галузі техніки та технології, що в результаті знижує
конкурентоспроможність підприємства. Враховуючи їхній тісний
взаємозв’язок, іноді для оцінювання ефективності інновацій та інвестицій
використовують одні й ті самі показники, що не зовсім правильно. Для
інвестиційного проекту основним критерієм є його фінансова ефективність з
погляду привабливості для інвесторів. Для інноваційного проєкту важливі не
лише фінансові результати, але і його новизна, яка задовольняє попит
споживачів і виробників.
Тому для оцінювання ефективності інновацій застосовують ширшу
систему показників, ніж для оцінювання ефективності інвестицій, їх можна
об’єднати у три групи рис. 1.2.
При розрахунку економічної ефективності слід обов’язково
враховувати зміну вартості грошей у часі. Тривалість життєвого циклу
інновацій приводить до економічної нерівнозначності здійснюваних у різні
часи витрат та отримуваних результатів. Це протиріччя усувається за
допомогою методу приведеної вартості, або дисконтування, тобто,
приведення витрат та результатів до одного моменту.

Рис. 1.2 – Система показників оцінювання ефективності інновацій

Оцінка ефективності інвестицій в інноваційні проєкти може
здійснюватися різними якісними й кількісними методами, кожен з яких має
певні переваги та недоліки. Усі кількісні показники оцінки економічної
ефективності інноваційних проєктів можна поділити на 2 групи, як наведено
на рис. 1.3.
Наведені показники відображають співвідношення отриманих
економічних результатів інноваційних проєктів з інноваційними витратами з
різних точок зору.

Рис. 1.3 – Показники оцінки економічної ефективності інноваційних проєктів

Чиста сучасна вартість (інтегральний ефект) - це сума перевищення
дисконтованих грошових потоків за весь життєвий цикл проєкту над
інвестиціями в інноваційний проект.
Чистий грошовій потік проєкту - це різниця між усіма отриманими та
виплаченими грошовими коштами за певний період часу. Він складається з
чистого (нерозподіленого) прибутку та суми амортизаційних відрахувань.
Якщо: NPV>0 - інноваційний проєкт доцільно прийняти;
NPV<0 - інноваційний проєкт треба відхилити;
NPV=0 - економічний ефект інноваційного проєкту нульовий;
Визначення економічного ефекту на основі показника економічної
доданої вартості запропонувала американська консалтингова компанія.
Економічна додана вартість являє собою відомий з економічної теорії
показник економічного прибутку, який відрізняється від бухгалтерського
прибутку тим, що при його визначенні враховуються не лише явні
бухгалтерські витрати, а й неявні витрати використання капіталу (втрачені
вигоди за найдохіднішим альтернативним варіантом інвестицій).
Фірма матиме прибуток лише в тому разі, якщо чистий прибуток від її
інноваційної діяльності перевищуватиме той рівень доходності, який вона
може отримати за іншими альтернативними варіантами вкладень.
Внутрішня норма рентабельності (IRR) являє собою ту норму
дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певну кількість років
стає рівною інноваційним вкладенням. У цьому випадку доходи і витрати
інноваційного проекту визначаються шляхом доведення до розрахункового
моменту:
Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня норма
прибутковості, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.
Чим більшою є величина IRR, тим вищою стає ефективність інноваційного
проекту. Економічна суть показника полягає в тому, що фірма може
здійснювати проєкти, рівень рентабельності яких не нижчий від вартості
капіталу.
Період окупності (РР) може визначатися за двома варіантами:
- на основі дисконтованих грошових потоків - дисконтова ний період
окупності;
- без дисконтування грошових потоків - період окупності.
При відносно однакових щорічних грошових потоках період окупності
визначається відношенням величини інвестицій до середньорічної очікуваної
величини грошового потоку. При нерівномірному щорічному прибутку -
шляхом розрахунку числа років, необхідних для того, щоб накопичений
(кумулятивний) чистий прибуток від інвестицій дорівнював обсягу
інвестованих коштів. Отримане в результаті розрахунку значення показника
порівнюється з попередньо встановленим нормативним значенням
(критерієм прийнятності). Якщо розрахункове значення менше
нормативного, то такий проєкт приймається, в іншому випадку - повинен
бути відхилений. Крім того, слід мати на увазі, що не приймаються до
реалізації проєкти капітальних вкладень, термін окупності яких перевищує
термін життєвого циклу проєкту.
Рентабельність інвестицій (РІ) може визначатися двома показниками:
індексом рентабельності інвестицій (з дисконтуванням грошових потоків) та
бухгалтерською (обліковою) нормою рентабельності. В обох випадках
результати інноваційного проєкту співвідносяться з величиною інвестицій.
Індекс рентабельності інноваційного проєкту характеризує рівень
грошового потоку на одиницю інноваційних витрат і обчислюється за
формулами:
- за одноразової інвестиції;
- за здійснення інвестицій протягом декілька років.
Іншими словами, тут порівнюються дві частини потоку платежів:
дохідна й інвестиційна. Індекс рентабельності тісно пов’язаний з
інтегральним ефектом. Якщо інтегральний ефект позитивний, то індекс
рентабельності Іr 1, та навпаки. При Іr 1 інноваційний проєкт вважається
економічно ефективним, у протилежному випадку - неефективним.
Негативним моментом можна вважати неможливість використання індексу
рентабельності в аналізі проєктів із різними життєвими циклами.
Облікова норма рентабельності характеризує відношення середньої
величини чистого прибутку до середньої величини інвестицій. Існують різні
алгоритми визначення цього показника.
Під невизначеністю розуміється неповнота або неточність інформації
про умови реалізації проєкту (рішення), у тому числі про пов’язані з ними
витрати і результати. Невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення в
ході реалізації проєкту несприятливих ситуацій і наслідків, характеризується
поняттям ризику.
Ризик визначається як відхилення сподіваних результатів від середньої
або сподіваної величини. Його також можна розглядати як шанс мати збитки
або одержати дохід від інвестування у певний проєкт. В сучасних умовах
ризик може бути зведений до п’яти взаємопов’язаних груп:
1.Ринковий ризик - зміна кон’юнктури ринку для інноваційного
проекту, тобто попиту на пропозиції;
2.Економічний ризик - недостатній ступінь точності оцінки ресурсів
або витрат, рівня інфляції та ін.;
3.Екологічний ризик - непередбачені законодавчі обмеження
екологічних нормативів у процесі реалізації проєкту або недостатній ступінь
обліку природоохоронних вимог;
4.Технічний ризик - недостатній ступінь точності аналізу надійності
технологій, які будуть використанні;
5.Політичний ризик - зміна політики державного регулювання у сфері
податків, виникнення політичної нестабільності або форс-мажорних
обставин.
Необхідною умовою оцінки інноваційного проєкту є розрахунок
показників ризику вкладення інвестицій:
- середнє значення доходу за проєктом;
- дисперсія(Д) очікуваних доходів від реалізації проєкту;
- середньоквадратичне відхилення очікуваних від реалізації
проєктів доходів від їхнього середнього значення.
Якщо сподівані доходи за інноваційними проектами суттєво
відрізняються між собою, то досить складно порівнювати їхні ступені
ризику, виходячи лише із значення середньоквадратичного відхилення. У
такому разі ризикованість проєктів визначається стосовно сподіваних за
ними доходів, для чого обчислюють коефіцієнт варіації, який враховує
співвідношення ризику та сподіваного доходу. Чим нижче значення
коефіцієнта варіації, тим краще є проект з точки зору співвідношення ризику
та доходу, пов’язаних з реалізацією даного проєкту.
Учасники інноваційного проєкту зацікавлені в проведенні аналізу
ризиків, які можуть виникнути впродовж його здійснення. Оцінка ризиків є
завершальним етапом процесу детальної розробки проєкту. Необхідність їх
аналізу зумовлена тим, що розробка проєкту ґрунтується на прогнозних
даних, точність яких важко передбачити. Питання оцінки ризиків при
прийнятті управлінських рішень є дуже актуальним і важливим, особливо
для інноваційної діяльності.
Оцінка ризику може здійснюватися різноманітними методами:
1.Вплив інфляції на оцінку інвестицій. Інфляція - це загальне
підвищення цін. Коли росте інфляція, реальна вартість сподіваних грошових
потоків падає. Якщо інвестор не враховує ризик інфляції, то NPV або IRR
можуть бути штучно завищені. Таким чином, в процесі аналізу інноваційного
проекту, варто враховувати інфляцію.
Для визначення оцінки ефективності проєкту з урахуванням інфляції
необхідно: або скорегувати грошові потоки на середньорічний індекс
інфляції, а потім на ставку дисконту; або визначити ставку дисконту, яка б
враховувала індекс інфляції і потім скорегувати грошові потоки за новою
ставкою, яка враховує індекс інфляції.
2.Аналіз чутливості проекту. Аналіз чутливості являє собою
спрощений метод оцінки ризиків інноваційного проєкту, який дає змогу
перевірити чутливість очікуваних результативних показників до зміни
окремих чинників. У процесі аналізу визначається «базовий» варіант, за
якого всі досліджуванні чинники набувають своїх початкових значень. Потім
чинники змінюють по одному, за фіксованих значень інших параметрів.
3.Аналіз беззбитковості. Для оцінки рівня безпеки інноваційних
результатів здійснюється розрахунок показника критичного (беззбиткового)
обсягу продажу продукції, тобто такого розміру продажу, за яким
відшкодовуються всі витрати на виготовлення й реалізацію інноваційної
продукції.
4.Аналіз еквівалента певності. Ідея цього аналізу полягає у тому, щоб
розподілити грошовий потік на безпечну та ризикову частини. Грошові
потоки переводяться в безпечні (певні), потім дисконтуються за безпечною
ставкою.
5.Аналіз сценаріїв розвитку проєкту. Дає змогу оцінити ризики проєкту
шляхом встановлення впливу на проєкт одночасної варіації декількох
факторів через ймовірність кожного сценарію. При цьому для кожного
проєкту досліджують три його можливих варіанти розвитку: песимістичний,
найбільш вірогідний (або нормальний) та оптимістичний.
Для згаданих варіантів розвитку розраховуються середні значення
результативних показників (з врахуванням ймовірності здійснення кожного
сценарію) та визначається розмах їх варіації або середньоквадратичне
відхилення. Із двох порівнюваних проєктів більш ризикованим є той, в якого
розмах варіації критеріального показника більший або більше значення
середньоквадратичного відхилення. Недоліком аналізу сценаріїв розвитку
проєкту є те, що він враховує тільки декілька значень результативних
показників проєкту, хоча в реальності їх може бути набагато більше.

2. 2 Наукові підходи до розробки інноваційного проєкту.

Музеєзнавство, як і об’єкти його дослідження, перебуває у
динамічному стані, тобто в стані розвитку. Тому вчені періодично проводять
аналіз соціальних процесів і явищ, щоб виявити ще не досліджені об’єкти,
з’ясувати характерні зв’язки між ними, а також визначити їх закономірності.
Вважаємо, що з огляду на реалії сучасних музеїв України, найбільш
актуальною і точною є типологія музейних проєктів, запропонована А.
Ляшко. Дослідниця пропонує виділяти наступні типи музейних проєктів:
1. Трансмузейний проєкт – великий культурний форум, який, поряд з
іншими інституціями (бібліотеки, концертні та виставкові зали, освітні
заклади, комерційні структури тощо), залучає до участі музей або декілька
музеїв. Як правило, такого роду проєкти присвячені значним ювілеям,
державним святам або «темі року»;
2. Інтермузейний проєкт – заходи, які об’єднують ряд музеїв і
спрямовані на підтримку саме музейної культури, адаптацію музею до нових
соціальних умов, формування міжмузейного діалогу. Як правило, це великі
проєкти (Всеукраїнський музейний фестиваль, Всеукраїнський музейний
форум та інші вітчизняні події цього ряду: веб-портал «Музейний простір»,
акція «Ніч в музеї», загальнонаціональний рейтинговий конкурс «Музейна
подія року» тощо). Зазначені музейні проєкти відрізняються за масштабом і
ресурсами, орієнтовані на різні аспекти музейного життя та безумовно на
нього активно впливають.
3. Музей як проєкт. Відкриття нового «свого» музею – найбільш
привабливий і амбіційний проєкт. В основу такої музеєтворчості може бути
покладено особисту колекцію, творчість художника або просто бажання
приватної особи. Особистий музей, зокрема, прижиттєвий музей митця –
фактично тенденція сучасної культури. У власному музеї митець може
виконувати роль колекціонера й дослідника, куратора і замовника, наглядача
і глядача. За своєю сутністю, такого роду проєкти слід називати квазимузеї;
4. Проєкт в музеї. Це основна частина музейних проєктів, які
реалізовуються на сучасному етапі. Як правило, в межах таких проєктів
відбувається оновлення і розширення традиційних форм музейної роботи
шляхом впровадження нових технологій, методик та організаційних
форматів. Для провідних музеїв країни можлива реалізація фактично
окремого типу проєкту – «музей в музеї», де тільки перелік напрямів
проектної діяльності формує відчуття створення самостійного нового музею
в межах вже існуючого;
5. «Експонат як проєкт». « Еспонат – проєкт» не прагне до структурної
єдності з музейним експозиційним простором, навпаки, він активно порушує
цей простір. Куратор або експозиціонер, який представляє такий експонат у
музеї, свідомо епатує публіку, руйнує стереотипи відвідувача, формуючи
новий глядацький досвід, новий досвід музею [15, с.165-169].
На наш погляд, також заслуговує на увагу науковий доробок Т.
Галкіної, що здійснила класифікацію музейних проєктів за віковим складом
аудиторії, за цільовим призначенням і за змістом. Так, на думку дослідниці,
за віковим складом аудиторії проєкти можуть бути дитячі та молодіжні
(студентські, тощо); за цільовим призначенням – соціальні, освітні і
дозвіллєві. В свою чергу, за змістом соціальні проєкти можна класифікувати
як арттерапевтичні; проєкти, які орієнтовані на подолання негативних
соціальних явищ; проєкти, спрямовані на облаштування навколишнього
середовища, розвиток міського середовища. За змістом освітні проєкти
пропонується класифікувати наступним чином: проекти присвячені
образотворчому мистецтву; проекти музейного профілю; проєкти,
спрямовані на професіоналізацію дітей і молоді; проєкти, присвячені
відродженню народних традицій; історико-культурологічні проєкти;
екологічні проєкти; краєзнавчі проєкти [5, с.5-10]. На підставі аналізу
проєктів, які реалізовуються в музейній галузі України, вважаємо, що дана
класифікація потребує подальшої деталізації. Культурно-освітні практики
українських музеїв останнім часом представлені різними
музейнопедагогічними програмами і проєктами. Вперше питання щодо
необхідності розробки та впровадження у музейну діяльність програм, які
розраховані на різні категорії відвідувачів, постало у 1980-х роках в контексті
розгляду проблеми цілеспрямованого формування музейної аудиторії. Для
сучасних музейних програм і проєктів характерна варіативність. Розглянемо
більш докладно найбільш масштабні, на наш погляд, проєкти, дотримуючись
вище зазначеної типології.
1.Трансмузейні проєкти. У 2015 році стартував Освітній фестиваль
Арсенал Ідей. Організаторами проєкту стали Національний
культурномистецький і музейний комплекс «Мистецький Арсенал» та
Благодійний фонд «Мистецький Арсенал», який здійснює розробку,
оперативне управління і фінансування проєкту. Реалізація Арсеналу Ідей є
своєрідним експериментом, адже проєкт створено спільно з партнерами за
кошти, залучені фондом від партнерів проєкту та благодійників. На сьогодні,
Арсенал Ідей – це креативний комунікативний простір у Мистецькому
Арсеналі (м. Київ), щорічний міждисциплінарний фестиваль, що у ігровій
інтерактивній формі презентує найкращі здобутки нових освітніх тенденцій,
проєктів та програм. Куратори фестивалю завжди ставлять перед собою
завдання досягти неможливого, тому за три роки Арсенал Ідей встиг
об’єднати в одному просторі творчість дітей та дорослих, мистецтво, науку
та інновації, найкращі освітні програми українських музеїв, реалізувати
найрізноманітніші креативні спецпроєкти. Основними принципами проєкту
є:
а) поєднання мистецтва, науки, інновацій;
б) інтерактивність;
в) мультидисциплінарність;
г) соціальна спрямованість;
д) відкритість та широке партнерство.
У основі даного проєкту – формування усвідомлення, що музеї є
важливими громадськими інституціями, які сприяють вільному обміну
думками та можуть прищеплювати дітям і молоді такі цінності, як спільні
підходи до вирішення актуальних завдань, творчих і наукових пошуків,
стимулювання різноманіття та креативності, інтересу до усього нового –
інновацій, технологій, а також волонтерства і підприємництва. Також одним
із завдань форуму є формування та подальше втілення спільно зі школами,
освітнім і культурним сектором інноваційних проектів, що сприятимуть
наближенню дітей до культурного простору, підвищенню інтересу до
мистецтва та музейної сфери. При цьому, Арсенал Ідей є соціально
орієнтованим проєктом. Адже, одним з вагомих напрямків проєкту є
соціальна програма, яка передбачає розробку адаптованих програм,
створення інтерактивних творів мистецтва і унікальних інсталяцій, які
можуть стимулювати сенсорне сприйняття навколишнього світу, проведення
серії спеціальних майстер-класів та організацію безкоштовних екскурсій до
Арсеналу Ідей для дітей та підлітків з особливими потребами, дітей із
соціально незахищених груп. Зокрема, у програмі фестивалю у рамках
соціальної програми «Простір рівних можливостей» створено простір
комунікації, де діти з інвалідністю разом з іншими дітьми об’єднуються у
єдиній творчій грі. Вже традиційно, Програма фестивалю розрахована на
широкі кола відвідувачів – сім’ї з дітьми, дітей та підлітків, батьків,
професійну спільноту, представників громадських та приватних ініціатив,
зацікавлених кіл, потенційних інвесторів. Арсенал Ідей надає досвід
ефективної колаборації та залучення широкого кола партнерів у створенні
різновекторних освітніх програм, адже це – місце впровадження інновацій і
дослідницький майданчик одночасно (під час фестивалю проходять
тематичні конференції з питань освіти за участі фахового середовища,
організаторів, представників влади, громадського сектора, ЗМІ, партнерів).
Слід зазначити, що розвиток і вдосконалення проекту ґрунтуються на
отриманому досвіді, спостереженнях за дітьми та родинами, результатах
співпраці з партнерами, у тому числі, міжнародними інституціями – Центром
вивчення винаходів та інновацій імені Лемельсонів Смітсонівського
Інституту (США) [42].
На наш погляд, проведення освітнього фестивалю сьогодні є особливо
своєчасним, зважаючи на те, що музейна сфера в Україні потребує активних
змін, впровадження інноваційних дитячих освітніх програм тільки отримує
свій розвиток, а питання розвитку альтернативної освіти є надзвичайно
актуальними на державному рівні.
2.Інтермузейні проєкти. Всеукраїнський музейний фестиваль, що
проводиться з 2005 року на базі Дніпропетровського національного
історичного музею ім. Д. І. Яворницького. Фінансування фестивалю здійснює
Міністерство культури України, Дніпропетровська обласна рада,
Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська міська рада,
Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького
(завдяки благодійним внескам спонсорів та меценатів). Серед основних
завдань фестивалю:
- збереження й популяризація музейних колекцій та проєктів;
- створення моделі музею третього тисячоліття шляхом визначення
прогресивних тенденцій і напрямів удосконалення галузі через проведення
соціологічних досліджень, використання комп’ютерних технологій,
узагальнення досвіду фахівців;
- демонстрація сучасного рівня майстерності музейних фахівців,
кращих зразків з досвіду наукової, експозиційної, виставкової,
просвітницької, поліграфічної, мультимедійної діяльності музеїв;
- розвиток творчої співпраці музеїв з фахівцями гуманітарних наук,
дизайну та архітектури, діячами сучасного мистецтва; привернення уваги
громадськості до діяльності музеїв України, проблем збереження історико-
культурної спадщини нації;
- виховання патріотизму, національної гідності, поваги до віковічних
культурних традицій українського народу та інших народів, які мешкають на
території України;
- сприяння залученню меценатів і спонсорів до розвитку музейної
справи; представлення досвіду музеїв регіону на міжнародному рівні.
Музейний фестиваль вже став традиційним (Перший Всеукраїнський
музейний фестиваль проходив під гаслом «Музей третього тисячоліття»
(2005 р.), Другий – «Музеї в сучасному поліетнічному світі» (2008 р.), Третій
–«Музеї України у всесвітньому культурному просторі»(2011 р.), Четвертий
– «Музей і діти: дитячі програми, центри, музеї» (2015 р.)).
Як правило, у фестивалі беруть участь зареєстровані державні,
комунальні, громадські, приватні музеї (всіх профілів) та галереї; заклади
культури, освіти, виставкові фірми, що здійснюють експозиційну діяльність в
галузі культури, займаються дизайнерськими роботами тощо. Програма
фестивалю дозволяє продемонструвати досягнення, досвід музеїв в усіх
напрямках музейної діяльності, порівняти й поєднати різні точки зору,
погляди на історичне минуле і сьогоднішній стан музеїв та культури в
цілому, що відбиваються в сучасних технологіях та методах відображення
минулого і сьогодення. Вже традиційно фестиваль проходить на конкурсній
основі. У рамках Всеукраїнського музейного фестивалю проводяться
конференції з проблем музейної справи; професійні конкурси (конкурс міні-
експозиції, музейних видань, музейних аудіо-візуальних програм,
мультимедіа та музейного промоушену); тематичні круглі столи («Музей і
туризм: реалії та перспективи», «Музей і діти» тощо). Переможців та
призерів Конкурсів визначає Експертна рада (журі) фестивалю в межах
існуючого призового фонду [3]. Безперечно, реалізація даного проєкту
сприяє як удосконаленню галузі, визначенню напрямків її майбутнього
існування, так і скорішому входженню музеїв України в європейський
культурний простір. Загалом, міжнародна практика знає багато форм
комунікації між музеями. Це конференції, симпозіуми, конгреси, стажування,
семінари, практикуми, конкурси, бієнале, фестивалі. У той же час нинішні
виклики змушують музейних працівників змінювати формат своїх зустрічей.
Так виникла ідея провести Всеукраїнський музейний форум, на якому
працівники музеїв могли б поспілкуватися, ознайомитися з досягненнями та
обговорити нагальні проблеми. На наш погляд, Перший Всеукраїнський
музейний форум, що відбувся у липні 2017 року та був приурочений до 1110-
ої річниці першої згадки міста Переяслава у літописі, також можна віднести
до типу інтермузейних проєктів [38]. Його організаторами виступили Центр
пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського
товариства охорони пам’яток історії та культури, НІЕЗ «Переяслав»,
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Григорія Сковороди та Переяслав-Хмельницька міська рада. На думку
організаторів, місце проведення Форуму було вибране не випадково. Адже у
ПереяславХмельницькому зосереджено понад 24 унікальні музеї; це місто-
музей, у якому жив і працював видатний музейник Михайло Сікорський,
Герой України. У Форумі взяли участь музейники, науковці, освітяни,
мистецтвознавці з усіх регіонів України, представники органів державної
влади. У межах Форуму відбулися такі заходи: науково-практична
конференція, круглі столи з окремих проблем музейної справи, лекції та
майстер-класи провідних діячів музейної справи й науковців, тематичні
виставки і виставки окремих музеїв, віртуальні презентації музеїв України,
екскурсії (до НІЕЗ «Переяслав» та Переяславом-Хмельницьким), товариські
зустрічі, прес-конференції. Зокрема, потужно була представлена наукова
робота форуму. Учасники працювали в чотирьох секційних групах:
«Стратегія управління музеями. Такі різні наші музеї», «Музейна педагогіка
– виклики сучасності», «Розвиток напрямів і методів музейної роботи.
Сучасні технології у музейній справі», «Основні види діяльності музеїв.
Зберігаюча функція музеїв на сучасному етапі». У виступах науковців було
висвітлено низку актуальних питань музейної галузі, що стосуються
суспільнотворчої ролі сучасних музеїв, участі українських музеїв у роботі
міжнародних організацій, підготовки музейних кадрів тощо. Практикуми і
майстер-класи із теми «Діяльність музеїв у збереженні та популяризації
історико-культурної спадщини України» охоплювали дві секції:
«Реставраційна справа: досвід та перспективи» та «Музейна педагогіка».
Впродовж трьох днів учасники Форуму також знайомилися з скарбами
музеїв, обмінювалися досвідом із місцевими музейниками [4, с.7,14].
Суттєвий інтерес для дослідників представляють результати анонімного
анкетування з різних аспектів музейної справи в нашій державі, що було
проведено серед учасників заходу. Зокрема, наведемо дані відносно
ставлення музейників до різного роду форумів, фестивалів, конференцій та
інших аналогічних заходів. «Для декого це можливість урізноманітнити
форму своєї діяльності. Але таких усього 3%. А от що дивно, що лише 4%
вважають за потрібне використати такі заходи для популяризації свого
музею. Значно більше (12%) тих, хто розраховує на такі зібрання як на
джерело інформації. Спілкуванню з колегами віддають перевагу 18%.
Переважна ж більшість (64%) вважає, що основним у даному випадку є обмін
досвідом» [6, с.101]. Учасники Всеукраїнського музейного форуму виробили
рекомендації щодо функціонування музейної галузі, підвищення ролі
держави у розвитку українського музейництва, піднесення престижу професії
музейника та зростання ролі музею в суспільстві. Як вже зазначалось,
ПереяславХмельницький – місто музеїв. Тож саме тут і вирішили проводити
всеукраїнські форуми. Тому нинішній захід у Переяславі — перший, але не
останній. Подібні зібрання вирішено проводити один раз на два роки.
Загалом, Всеукраїнський музейний форум, завдяки плідному професійному
спілкуванню та обміну досвідом, продемонстрував певний сучасний зріз
розвитку музейної справи в державі. Проведений нами аналіз дозволяє
стверджувати, що ідеологія проектування – одна із провідних тенденцій
сучасної культури, проектна діяльність, як нова технологія в музейній справі,
останнім часом набуває все більшого розмаху та демонструє значну
комунікативну ефективність порівняно з традиційними формами музейної
діяльності. На сьогодні, проекти являють собою ефективну форму реалізації
музейної активності, яка сприяє :
- адаптації музеїв і музейної галузі в цілому до сучасних умов
соціально-економічного і культурного життя;
- підтримці та просуванню кращих зразків музейної практики в
Україні;
- розвитку сфери сучасних музейних досліджень, укріпленню наукових
основ музейної діяльності;
- виявленню, осмисленню та широкій репрезентації історико-
культурної спадщини;
- розширенню партнерських зв’язків між музеями та впровадженню
нових інструментів і технологій.

Висновки до розділу 1
Музеї – це скарбниці людської історії та культури, думки і праці, це
осередки пізнання навколишнього світу. Щоденно вони гостинно відчиняють
свої двері перед десятками тисяч громадян України й іноземних туристів, які
прагнуть ознайомитися з культурними надбаннями й мистецькими
шедеврами.
Музейні установи є скарбницею історичної та культурної спадщини, а
їх експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру народу.
Як соціокультурні інститути суспільства музеї об’єднують різні покоління
людей, формують їх духовність і патріотизм. Важливим завданням сучасного
музею є формування музейної культури відвідувача, як ступінь його
підготовленості до сприйняття предметної інформації музею, усвідомлення
ним цінності музейної установи.
Перспективним напрямом у розвитку музейництва є використання
Інтернет-технологій, що відкривають великі можливості для комунікації
музею з широкою аудиторією відвідувачів, ознайомлення їх з матеріальним і
духовним культурним надбанням, розширення міжмузейних контактів,
інтеграції у світове музейне співтовариство. У час розвитку інформаційних
технологій музеям України важливо зайняти активну позицію в галузі
впровадження цифрових систем надання інформації відвідувачам. Новітні
технічні засоби дозволяють значно розширити можливості експозиції в
показі експоната, в наданні додаткової текстової та графічної інформації,
показати відсутні експонати, організувати віртуальні виставки. Необхідність
технологічної модернізації музеїв обумовлена істотним ускладненням умов
функціонування та розвитку музеїв.
Отже, музеї сьогодні отримали можливість активно опановувати
інформаційний віртуальний простір, пропонуючи відвідувачам можливість
дізнатися більше у зручному для них режимі, відкрити для себе музей як
місце, що оберігає минуле для майбутнього, застосувавши інноваційні
технології для того, щоб бути сучасним.

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НІКЗ «ЧИГИРИН»

2.1 Характеристика підприємства НІКЗ «Чигирин»

Чигиринська земля – унікальний куточок Середнього Подніпров’я, де
вікопомні події української історії поєднались з мальовничою природою.
Цей регіон володіє потужним історико-культурним та рекреаційним
потенціалом. Це місця, пов’язані з життям та діяльністю творця
Української козацької держави Богдана Хмельницького, інших відомих
діячів тієї епохи – І.Виговського, П.Дорошенка, Й.Нелюбовича-
Тукальського.
В різні часи Чигиринщина була осередком національно-визвольних
рухів українського народу. У 1768 р. звідси розпочалась Коліївщина –
найбільше гайдамацьке повстання XVII ст., а в 1918 – 1922 рр. під
прапорами УНР активно діяла Холодноярська організація.
Враховуючи значення Чигиринщини в українській історії, 7 березня
1989 року Рада Міністрів УРСР ухвалила Постанову «Про оголошення
комплексу пам’яток, історії, культури та природи міста Чигирина,
с.Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним
історико-культурним заповідником» [34]. Директором заповідника був
призначений Полтавець Василь Іванович. Завдяки його ентузіазму і
наполегливості було сформовано ядро майбутнього колективу, створена
виробнича база, музеї в с. Суботів та с. Медведівка.
Подальша історія Чигиринського заповідника тісно пов’язана з
історією незалежної України. В зв’язку з підготовкою до відзначення 400-
річчя від дня народження гетьмана Б. Хмельницького 3 жовтня 1991 р.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №243 «Про заходи щодо
соціального розвитку і впорядкування пам’яток і історичних місць
м.Чигирина і Чигиринського району», в якій було визначено обсяг робіт з
облаштування населених пунктів та збереження пам’яток Чигиринщини.
Згідно Постанови частина коштів спрямовувалась на проведення
археологічних досліджень в м.Чигирин та с.Суботів.
Протягом 1989-1994 рр. дослідження проводились науковцями
Інституту археології НАН України. Були досліджені територія Замкової
гори, Нижнього міста, бастіону Дорошенка, цвинтаря XVII ст., виявлені
рештки церкви святих Апостолів Петра і Павла [34]. Враховуючи значення
пам'яток Чигиринського краю Кабінет Міністрів України 19 травня 1992 р.
прийняв Постанову №254 «Про створення Чигиринського державного
історико-культурного заповідника», скасувавши Постанову Ради Міністрів
УРСР від 7 березня 1989 р. Згідно Постанови розбудова заповідника
тривала.
В 1992 р. Київський науково-дослідний інститут теорії, історії
архітектури і містобудування виготовив Генеральну схему розвитку
закладу, яка була затверджена Черкаським облвиконкомом 16 березня 1992
р №39. В 1992 р. створено філіал «Холодний Яр», у 1993 р. – відділ
«Замкова гора». У 1995 р. завершено будівництво комплексу
«Присутственних місць» та каплиці Святої Покрови в центрі м.Чигирин, в
яких розмістився музей Б. Хмельницького, фонди заповідника, робочі
приміщення науковців та адміністрації.
23 вересня 1995 р. Президент України підписав Указ про надання
Чигиринському Державному історико-культурному заповіднику статусу
Національного.
Подальша розбудова заповідника продовжувалась на початку ХХІ
ст.: проведена реставрація Іллінської церкви в с.Суботів, відбудова церкви
св. Миколая, трьох вітряків, будинків етнографічного комплексу
«Козацький хутір» в с.Стецівка.
В 2002 р. Міністерством культури і мистецтв України затверджений
Генеральний план розвитку заповідника, за яким продовжувався відвід
земель згідно Державних актів. Проведено паспортизацію 28 пам’яток, що
знаходяться на території закладу.
2 червня 2004 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову
№721 «Про затвердження Комплексної програми розвитку історико-
архітектурного комплексу «Резиденція Б.Хмельницького» на 2004-2010
рр.», 15 травня 2006 року – Постанову №671 «Про затвердження Державної
програми «Золота підкова Черкащини» на 2006-2009 рр.» [10]. На
виконання Державних програм в 2005-2006 рр. проведені археологічні
дослідження Нижнього міста в м.Чигирин. В 2006 р. завершені роботи по
створенню експозицій музеїв археології та Б.Хмельницького в м.Чигирин,
другої черги відтворювально-реставраційних робіт на бастіоні Дорошенка
(в 2007 р. об’єкт передано на баланс НІКЗ «Чигирин»). Коштом
Благодійного фонду «Нащадки Б.Хмельницького» відбудовано церкву
святих Апостолів Петра і Павла в м.Чигирин та розпочато консервацію
автентичних залишків церкви.
В даний час біля підніжжя Замкової гори завершено будівельні
роботи на об’єктах першої черги історико-архітектурного комплексу
«Резиденція Б.Хмельницького» (замовник робіт – Управління капітального
будівництва Черкаської ОДА), урочисте відкриття якого відбулося 17
жовтня 2009 року. Продовжуються роботи на об’єктах готельного
комплексу «Посольська вулиця» (виконавець ТОВ «Чигиринінвест-Епос»).
В с.Суботів відреставровано Іллінську церкву, проведена
музеєфікація над розкопом кам’яниці на замчищі Хмельницьких (замовник
– УКБ Черкаської ОДА).
Втілення в життя концепції розвитку музейної справи в
Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» сприятиме
створенню нових музейних закладів, які знайомитимуть відвідувачів з
основними віхами історії та етнографічними особливостями нашого краю,
допоможуть перетворити Чигирин на один з провідних туристичних
центрів України.
Основна діяльність НІКЗ «Чигирин» – це надання туристичних
послуг:
1. Музей Б.Хмельницького, розміщений у відтвореній пам’ятці
архітектури поч. ХІХ ст. «Присутственні місця» (повітова управа).
2. Історія Замкової гори: Каплиця Св.Покрови, монумент
Б.Хмельницькому, кам’яний хрест на честь битв українського козацтва з
польськими та турецькими військами, залишки Чигиринської фортеці XVII
ст. – бастіон Дорошенка.
3. Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Б.Хмельницького» (з
відвідуванням Церкви Святих Апостолів Петра і Павла).
4. Оглядова «Резиденція Богдана Хмельницького» та історія Замкової
гори.
5. Музей археології - археологія регіону Середнього Подніпров’я
с.Суботів – відстань від Чигирина – 14 км
(відділ НІКЗ «Чигирин» «Суботівський історичний музей»)
6. Іллінська церква (1653 р.) – усипальниця Б.Хмельницького, пам’ятка
архітектури національного значення;
- Замчище – місце родового маєтку Хмельницьких.
7. Українська хата ХІХ ст.
с. Медведівка – відстань до Чигирина – 35 км, до Черкас – 39 км
(філія НІКЗ «Чигирин» «Холодний Яр»)
8. Краєзнавчий музей
9. Холодний Яр – лісове урочище, пам’ятка природи національного
значення. Відстань до Чигирина – 40-45 км (с. Мельники);
- Мотронинський монастир (Свято-Троїцька церква – пам’ятка
архітектури ХІХ ст.. національного значення), городище скіфського часу
(VII-V ст.до н.е., кургани, оборонні вали і рови) – пам’ятка археології
національного значення, пам’ятні місця періодів Коліївщини,
Холодноярської республіки та партизанського руху в роки ІІ-ої світової
війни.
10. Пам’ятка природи - 1000-літній дуб М.Залізняка на х. Буда
с. Стецівка – відстань до Чигирина – 14 км.
11. Етнографічний комплекс «Козачий хутір».
На рис. 2.1 показана туристична схема.

Рисунок 2.1 – Схема туристичного маршруту заповідника

У Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин»
розроблено різні варіанти екскурсій для туристів: «Екологічна стежка
Холодним Яром» , «Мандрівка козацьким Чигирином» (із відвідинами
комплексу «Резиденція Хмельницького» та Замкової гори), «Чигирин 18–
21» (Прогулянка Міліонною) та інші. Розроблені одно- та дводенні
екскурсійні тури [33].
Серед напрямків роботи НІКЗ «Чигирин» науково-дослідна робота
займає провідне місце. Її основні форми:
- всебічне вивчення історії, культури та природи, організація
наукового дослідження і охорони пам’яток регіону;
- здійснення наукової комплектації музейних фондів шляхом
організації комплексних експедицій, археологічних досліджень,
систематичного збирання предметів музейного значення, підвищення рівня
наукової інвентаризації фондових колекцій;
- виявлення і вивчення матеріалів в архівах, бібліотеках, фондах
музеїв, інших профільних закладах України та зарубіжних країн;
- використання результатів науково-дослідницької роботи для
здійснення музеєзнавчої, пам'яткоохоронної, науково-освітньої і
рекреаційної діяльності;
- оформлення науково-дослідницької роботи у вигляді теоретичних і
науково-практичних розробок, тематико-експозиційних планів, наукових
звітів, довідок, картотек, каталогів, паспортів, наукових і науково-
популярних статей, монографій, видань;
- розробка загальної наукової концепції розвитку заповідника,
перспективних та поточних планів музеєфікації пам’яток;
- підготовка до видання наукової і популярної продукції, яка
відображає всі сторони діяльності заповідника: збірники наукових статей,
матеріали конференцій, каталоги музейних зібрань, звіти експедицій,
періодичні видання заповідника, наукові монографії і науково-популярні
видання, буклети, путівники, листівки та інші види поліграфічної
продукції.
Результатами наукових досліджень працівників заповідника є їх
виступи на наукових і науково-практичних конференціях, читаннях,
конгресах. А ще – організація та проведення власних наукових
конференцій:
2001 р. – «Історичний феномен Чигиринського краю»;
2003 р. – «Свідок козацької слави: погляд крізь століття».
2006, 2008, 2010 роки – «Чигиринщина: історія і сьогодення».
Діяльність Національного історико-культурного заповідника
«Чигирин» під час воєнного стану зазнала певних змін.
24 лютого 2022 року у НІКЗ «Чигирин» з метою збереження
музейних колекцій були демонтовані постійні експозиції та припинено
прийом відвідувачів і проведення екскурсій. Лише з початку квітня, коли
ситуація на фронті змінилася (війська рф були відкинуті з північного
напрямку), на окремих об’єктах закладу – «Резиденція Б. Хмельницького»,
«Суботівський історичний музей», «Стецівський етнографічний музей»,
археологічний музей в м. Чигирин, філія «Холодний Яр» – було відновлено
прийом відвідувачів і проведення екскурсій. З червня 2022 р. доступними
для відвідувачів стали кілька залів музею Богдана Хмельницького, де
експонуються тимчасові виставки.
Як і вся країна, заповідник працював в умовах повітряних тривог,
відключень електроенергії, та, незважаючи на всі складнощі, він приймав
відвідувачів, організовував виставки, брав участь в заходах, проводив
майстер-класи, забезпечував збереження предметів музейної колекції.
Кількість бажаючих відвідати музеї та об’єкти заповідника видно з
Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – НІКЗ «Чигирин» статистика екскурсантів.

музеї та об’єкти заповідника екскурсій рік
відвідали
100793 особи 3486 2021
28512 осіб 1158 2022
74598 осіб 3281 2023

120000
100000
80000
60000
40000
20000
0
самостійно з екскурсією всього осіб
2021 2022 2023

Рисунок 2.2 – Кількість відвідувачів 2021, 2022, 2023 рр.

Статистичні дані рис. 2.2 дають можливість порівняти відвідувачів за
3 роки.У 2021 р. об’єкти НІКЗ «Чигирин» відвідало 100793 особи, з
початком повномаштабного вторгнення протягом 6 місяців об’єкти НІКЗ
«Чигирин» були закриті для туристів, тому кількість знизилася до 28512
осіб. У 2023 р. об’єкти НІКЗ «Чигирин» частково відкрили, тому кількість
туристів збільшилася до 74598 осіб, це говорить про те, що об’’єкти
заповідника є цікавими та пізнавальними.
НІКЗ «Чигирин» крім туристичної діяльності, займається науковими
дослідженнями та організацією тимчасових виставок. Основні показники
можна прослідкувати в Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Основні показники туристичної діяльності НІКЗ «Чигирин».

Показники 2021 2022 2023
Відвідувачі,туристи, осіб 100793 28512 74598
Проведено екскурсій 3486 1158 3281
Організовано та проведено 8 21 29
конференцій
Оформлено виставок 40 35 42
Опубліковано статей 82 50 58

2021
2022
Ряд 3
Ряд 2
2023 Ряд 1
0 1 2 3 4 5 6

Рисунок 2.3 – Діаграма туристів НІКЗ «Чигирин» (2021,2022, 2023 рр.)

РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ НІКЗ
"ЧИГИРИН"
2022 2023
74598
4116242006
28512
3281
1158 35 42 50 135

Рисунок 2.4 – Результативні показники НІКЗ «Чигирин»

З рис. 2.4 проглядаємо, що з кожним роком відбувається збільшення
кількості туристів по обєктам НІКЗ «Чигирин». Так, у 2022 р. науковці
закладу підготували54 наукові та історичні довідки, 57 повідомлень на 31
науково-практичну конференцію, круглий стіл. Взяли участь у 29 науково-
практичних конференціях, семінарах та круглих столах, з них - 6
міжнародних. Було опубліковано 31 статтю у наукових, науково-
популярних виданнях, збірниках науково-практичних конференцій. За
кілька днів до вторгнення побачила світ книга наших колег Яніни Діденко
та Надії Кукси «Хранителі спадщини Потясминня: мандрівка крізь часи».
У 2023 р. – 63 наукові та історичні довідки, 72 повідомлення на 29
науково-практичних конференцій, круглих столів. Взяли участь у 21
науково-практичній конференції, з них - 6 міжнародних, 4 семінарах
та круглих столах. Було опубліковано 58 статей у наукових, науково-
популярних виданнях, збірниках науково-практичних конференцій.
У 2022 р. підготовлено і оформлено 37 тимчасових виставок.
Найцікавіші виставкові проєкти: «Боротьба за незалежність України:
минуле і сьогодення» (роботи учасників конкурсу дитячого малюнка),
роботи художниці Яни Якимчук «Розквітне люба Україна!», «Кожному
часу – своє гасло», «Виставка «ПРО НАС», «Три евакуації Василя
Бомбізи».
У 2023 р. – 43 тимчасові виставки. Найцікавіші виставкові проєкти:
персональна виставка робіт Ольги Курської «Хроніки Перемоги»,
«Ляльковий літопис війни» (персональна виставка робіт Олени
Адільбекової), «Портрети війни» (персональна виставка малюнків Дмитра
Бур’яна), персональна виставка робіт Людмили Харченко «Обіймаю тебе,
моя Україно!», ««Зелена революція» Володимира Моргуна», виставковий
проєкт до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр. «Чому важливо
пам’ятати», міжнародний виставково-мистецький проєкт «Ляльки для
ненароджених», виставка авторських робіт Тетяни Сосуліної «Образи».
У 2022 р. у Чигиринську громаду прибуло багато ВПО, серед них
чимало дітей, і заповідник взяв на себе функції організації майстер-класів
для них. Ця форма роботи поєднує творчість, пізнання, включення в
активну діяльність, спілкування та емоційну складову, що було
надзвичайно важливо з огляду на події, які пережили діти. З початку квітня
співробітниками заповідника було організовано та проведено 100 майстер-
класів з різних видів народного та сучасного мистецтва, в яких взяли участь
біля 1000 дітей. Варто зауважити, що значну кількість відвідувачів
становили внутрішньо переміщені особи, які знайшли прихисток на
території нашої громади та сусідніх [8].
Протягом 2023 р. для учнівської молоді співробітниками заповідника
проведено 28 майстер-класів, 120 тематичних занять, фотоконкурс
«Чигиринщина – наш рідний край».
У 2022 р. фондова колекція заповідника поповнилася на 1018
предметів, з них 203 основного фонду. Наприкінці року на зберігання до
заповідника надійшли артефакти сучасної російсько-української війни.
Цьому ми завдячуємо активній діяльності волонтерського осередку у
с.Суботів (Суботівський історичний музей) та допомозі нашого колеги,
завідувача філіалу «Холодний Яр» Богдана Легоняка, який у березні 2022
р. став на захист країни. Нині ці предмети частково представлені на
виставці «Українці нездоланні. Україна ПЕРЕМОЖЕ!», інші поповнять
майбутню експозицію «Холодний Яр – земля вільних. 2.0»
У 2023 р. – на 1137 предметів, з них 249 – основного фонду. Серед
найцікавіших – колекція «Скарб металевих виробів доби пізньої бронзи,
виявлений біля с.Вітове» (сокири, кельти, серпи, XIV-XII ст. до н.е.),
колекція документів про сплату податків родиною Зінченко Д.П. (с.
Мельники, перша пол. – сер. ХХ ст., особисті речі Героя України Георгія
Тарасенка, поштові марки УНР (1918).
Зростання кількості людей, які хочуть побачити об’єкти НІКЗ
«Чигирин» з кожним роком, говорить про популярність закладу та його
стабільність. Географія екскурсантів досить широка та різноманітна: Київ,
Дніпро, Вінниця, Львів, Харків, Черкаси, Кропивницький, Полтава,
Кременчук.
Проєкт напрямів використання бюджетних коштів та результативних
показників до паспорта бюджетної програми на 2021 р НІКЗ «Чигирин»
показано у Таблиці 2.3 [40].

Таблиця 2.3 – Напрямки використання бюджетних коштів.

№ Показники Одиниц. Джерело Загальни Спеціал Разом
виміру інформації й фонд ьний
фонд
1. Забезпечення Тис.грн 22324,3 800,00 23124,3
функціонування
2. Охорона заповідників Тис.грн 5077,2 5077,2
3. Погашення кредит. Тис.грн 0,00
заборгованості
станом на 1.01.2021
всього Тис.грн 27401,5 800,00 28201,5
Показники:
1. затрат
1. Кількість одн Внутрішньогос 1 1
заповідників подарський
облік
2. Всього ставок одн Штатний 107,0 8,0 115,0
штатних одиниць на розпис
1.01.2021
3. Всього ставок одн Штатний 107,0 8,0 115,0
штатних одиниць на розпис
1.01.2022
4. Середньорічне число одн Управлінський 107,0 8,0 115,0
штатних одиниць облік
всього в тому числі
5. Керівного персоналу одн Управлінський 20,0 20,0
облік
6. Спеціалістів в галузі одн Управлінський 29,0 29,0
облік
7. Спеціалістів одн Управлінський 5,0 5,0
наскрізних професій облік
8. Музейних доглядачів, одн Управлінський 52,5 8,0 60,5
техперсоналу та облік
обслуговуючого
персон.
9. Кількість предметів Тис.одн Внутрішньогос 43,1 43,1
музейного фонду подарський
облік
2. продукту
1. Кількість відвідувачів Тис. одн Управлінський 72,7 72,7
заповідників облік
2. Кількість екскурсій в одн Управлінський 3000,0 3000,0
заповідниках облік
3.. Кількість експозицій в одн Управлінський 39,0 39,0
заповідниках облік
4. Кількість наукових одн Управлінський 70,0 70,0
публікацій облік
5. Кількість об’єктів що одн Управлінський 14,0 14,0
підлягають охороні в облік
заповідниках
6. Збільшення кіл-сть Відсут. Управлінський 0 0
відвідувачів до облік
минул.року
Джерело: Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Проєкт напрямів використання бюджетних коштів та результативних
показників до паспорта бюджетної програми на 2022 р. НІКЗ «Чигирин»
показано в Таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Напрямки використання бюджетних коштів.

№ Показники Одиниц. Джерело Загальни Спеціал разом
виміру інформації й фонд ьний
фонд
1. Забезпечення Тис.грн 24268,6 1000,00 25268,6
функціонування
2. Охорона заповідників Тис.грн 5077,2 5077,2
3. Зміцнення Тис.грн 0,00
матеріально-технічної
бази заповідників
Всього Тис.грн 29345,8 1000,00 30345,8
Показники:
1. затрат
1. Кількість одн Внутрішньогос 1 1
заповідників подарський
облік
2. Всього ставок одн Штатний 107,0 8,0 115,0
штатних одиниць на розпис
1.01.2021
3. Всього ставок одн Штатний 107,0 8,0 115,0
штатних одиниць на розпис
1.01.2022
4. Середньорічне число одн Управлінський 107,0 8,0 115,0
штатних одиниць облік
всього в тому числі
5. Керівного персоналу одн Управлінський 20,0 20,0
облік
6. Спеціалістів в галузі одн Управлінський 29,0 29,0
облік
7. Спеціалістів одн Управлінський 5,0 5,0
наскрізних професій облік
8. Музейних доглядачів, одн Управлінський 52,5 8,0 60,5
техперсоналу та облік
обслуговуючого
персон.
9. Кіл-сть предметів Тис.одн Внутрішньогос 44,0 44,0
музейного фонду подарський
облік
2. продукту
1. Кількість відвідувачів Тис. одн Управлінський 100,8 100,8
заповідників облік
2. Кількість екскурсій в одн Управлінський 3000,0 3000,0
заповідниках облік
3. Кількість виставок в одн Управлінський 39,0 39,0
заповідниках облік
4. Кількість наукових одн Управлінський 70,0 70,0
публікацій облік
3. ефективності одн Управлінський 14,0 14,0
облік
1. Середні витрати на грн Управлінський 291,1
обслуговування1 облік
відв.зап
Джерело: Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин» на 2021 р. представлено у Таблиці 2.5 [41].

Таблиця 2.5 – Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин».

Екскурсії 3000 х 69 грн = 207000,00 грн
Відвідувачі 72700 осіб З них: діти - 46868, дорослі - 25832
Діти 70250 х 6,00 грн. = 281208,00 грн
дорослі 25832 х 12,07 грн = 311792,00 грн
Загальна сума 800000,00 грн
Джерело: Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин» на 2022 р. представлено у Таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин».

Екскурсії 3000 х 80 грн = 24000,00 грн
Відвідувачі 100800 осіб З них: діти -70250, дорослі -30550
Діти 70250 х 5,60 грн. = 393400,00 грн
Дорослі 30550 х 12,00 грн = 366600,00 грн
Загальна сума 100000,00 грн
Джерело: Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин» на 2023 р. представлено у Таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин».
Екскурсії 1150 х 50 грн = 57500,00 грн
Відвідувачі 12000 З них: діти -3 375, дорослі - 8625
осіб
Діти 19000 х 4,00 грн. = 76000,00 грн
дорослі 9500 х 7,00 грн = 66500,00 грн
Загальна сума 200000,00 грн
Джерело: Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Цінова політика заповідника протягом 2021, 2022 та 2023 рр.
змінювалася відповідно до витрат. Розрахунок вартості квитка для
відвідувачів НІКЗ «Чигирин» показано в Таблиці 2.8. (2021 р), в Таблиці
2.9. (2022 р.), в Таблиці 2.10. (2023 р.).

Таблиця 2.8 – Розрахунок вартості квитків для відвідувачів НІКЗ «Чигирин»
на 2021 р.

№ Сума за рік,
Найменування
з/п грн
І. Витрати на оплату праці екскурсоводів
1. Посадові оклади 1 891 032,00
2. Стаж 367 297,00
3. Матеріальна допомога на оздоровлення 157 586,00
Матеріальна допомога на соціально-побутові
4. питання 157 586,00
5. Грошова винагорода 0,00
6. Індексація 54 915,00
Всього по розділу 2 628 416,00

ІІ. Витрати на оплату праці музейних доглядачів
1. Посадові оклади 415 932,00
2. Стаж 64 280,00
3. Матеріальна допомога на оздоровлення 34 661,00
Матеріальна допомога на соціально-побутові
4. питання 34 661,00
5. Грошова винагорода 0,00
6. Індексація 31 440,00
7. Доплпта до МЗП 311 788,00
Всього по розділу 892 762,00

Всього 3 521 178,00
Джерело: Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Таблиця 2.9 – Розрахунок вартості квитків для відвідувачів НІКЗ «Чигирин»
на 2022 р.

№ Найменування Сума за рік, грн
1. Посадові оклади 2 064 660,00
2. Стаж 419 973,00
3. Матеріальна допомога на оздоровлення 175 994,00
Матеріальна допомога на соціально-
4. побутові питання 175 994,00
5. Грошова винагорода 0,00
6. Індексація 45 390,00
Всього по розділу 2 882 011,00

ІІ. Витрати на оплату праці музейних доглядачів
1. Посадові оклади 454 113,00
2. Стаж 74 309,00
3. Матеріальна допомога на оздоровлення 38 709,00
Матеріальна допомога на соціально-
4. побутові питання 38 709,00
5. Грошова винагорода 0,00
6. Індексація 24 075,00
7. Доплпта до МЗП 336 178,00
Всього по розділу 966 093,00

Всього 3 848 104,00
Джерело:Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»

Таблиця 2.10 – Розрахунок вартості квитків для відвідувачів НІКЗ «Чигирин»
на 2023 р.

№ Найменування Сума за рік, грн
1. Посадові оклади 2 048 904,00
2. Стаж 386 139,60
Матеріальна допомога на
3. оздоровлення
Матеріальна допомога на
4. соціально-побутові питання
5. Грошова винагорода
6. Індексація
Всього по розділу 2 435 043,60

ІІ. Витрати на оплату праці музейних доглядачів
1. Посадові оклади 450 648,00
2. Стаж 73 742,40
Матеріальна допомога на
3. оздоровлення
Матеріальна допомога на
4. соціально-побутові питання
5. Грошова винагорода
6. Індексація
7. Доплпта до МЗП 360 009,60
Всього по розділу 884 400,00

Всього 3 319 443,60
Джерело:Інформація надана «Бухгалтерською службою» НІКЗ «Чигирин»
2.2 Загальна характеристика інноваційної діяльності Національного історико-
культурного заповідника «Чигирин».

Ще двадцять років тому інформаційні технології та туризм здавалися
несумісними партнерами. Сьогодні ці два поняття настільки тісно
взаємопов’язані, що з’явився навіть новий вид туризму – «альтернативний
туризм» або «електронний туризм» [2, с.51].
Загалом, аналізуючи роль і значення інформаційних технологій для
сучасного етапу розвитку суспільства, 19 можна зробити цілком
обґрунтовані висновки про те, що ця роль є стратегічно важливою, а
значення цих технологій в найближчому майбутньому буде швидко
зростати. Саме цим технологіям належить сьогодні визначна роль в області
технологічного розвитку держави. Аргументами для цих висновків є ряд
унікальних властивостей інформаційних технологій (оперативність,
доступність) які й висувають їх на пріоритетне місце по відношенню до
виробничих і соціальних технологій. У числі відмінних властивостей
інформаційних технологій, що мають стратегічне значення для розвитку
суспільства представляється доцільним виділити наступні, найбільш
важливі [37, с.104].
Інформаційні технології дозволяють активізувати і ефективно
використовувати інформаційні ресурси суспільства, які сьогодні є найбільш
важливим стратегічним фактором його розвитку.
Інноваційна діяльність в туристичній сфері спрямована на створення
нового або зміну наявного продукту, на вдосконалювання транспортних,
готельних та інших послуг, освоєння нових ринків, впровадження
передових інформаційних і телекомунікаційних технологій і сучасних
форм організаційно-управлінської діяльності.
Інноваційна діяльность НІКЗ «Чигирин» направлена на покращення
та широку доступність та якість туристичних послуг.
2020 р. в м. Чигирин, на Замковій горі відбулася презентація проєкту
«Історія на дотик: Чигиринська фортеця» для ЗМІ та громадськості.
4 і 5 листопада 2020 р. відбулися ZOOM конференції присвячені
реалізації проєкту за участі партнерів проєкту, музейників, представників
громадських організацій, які співпрацюють із людьми з інвалідністю.
Участь у 2-х ZOOM конференціях взяли 24 учасники.
Протягом червня-жовтня 2020 р. Благодійним фондом соціального
розвитку НІКЗ «Чигирин» за підтримки Українського культурного фонду
реалізовано грантовий проєкт «Історія на дотик: Чигиринська фортеця».
Він спрямований на покращення доступу до історико-культурної спадщини
Чигиринщини для людей з порушеннями зору.
У Таблиці 2.11. представлено матеріальні витрати проєкту.

Таблиця 2.11 – Матеріальні витрати та вартість послуг [11].

Стаття: 6 Матеріальні витрати та вартість послуг
Підстаття: 6.1 Основні матеріали та вартість послуг 6,00 119 000,00
Пункт: 6.1.1 Проекційний модуль який містить: Проектор Full од. 1,00 46 700,00 46 700,00
HD Optoma 1920x1080, Материнська плата на 1
відеокарта ASRock H510M-HDV (s1200, Intel
H510, PCI-Ex16), Відеокарта ASUS NVIDIA
GEFORCE GT730, Процесор IINTEL Pentium
G6400 (BX80701G6400), Блок живлення
EXEGATE AAA 350, Камера USB 640х480 + Линза
8 мм, Корпус із композиту, Вентилятори 80 мм,
Пункт: 6.1.2 МДФ сійка комплект ( стільниця, підставка, ніжка, комп. 1,00 18 300,00 18 300,00
опорна частина) пофарбована
Пункт: 6.1.3 Паперова пронумерована книга на 28 сторінок од. 2,00 4 500,00 9 000,00
Пункт: 6.1.4 Послуги комп'ютерної обробки, монтажу, од. 1,00 40 000,00 40 000,00
зведення, складання та налаштування
обладнання
Пункт: 6.1.5 Доставлення та монтаж од. 1,00 5 000,00 5 000,00

Партнерами в реалізації проєкту стали Львівський обласний осередок
ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ», Асоціація «Інклюзивного
Реабілітаційного-соціального Туризму» (м. Черкаси) та Національний
історико-культурний заповідник «Чигирин».
В рамках реалізації проєкту на Замковій горі в м. Чигирин
встановлено тактильну модель Чигиринської фортеці 1678 р. з бронзи,
створену за планом Патріка Гордона (розміром 80 Х 140 см (масштаб
1:300); скульптори – Василь Одрехівський, Мар’ян Король). Це перший
подібний об’єкт на Чигиринщині, адаптований для незрячих та слабозорих.

Таблиця 2.12 – Кошторис виготовлення макету фортеці у Чигирині ХVIIст.
(70х140 см) [11].

№ Види і характеристика робіт Термін Вартість, грн.
1. Створення иривимірної робочої 1 березня 2020 90000
моделі у перехідному матеріалі
р.
(гіпс, пластик) макету розміром
70х140 см:
-збір, олпрацювання історичних
матеріалів та проведення
дослідницької роботи;
- креслення, вимір масштабу;
- матеріали для створення
перехідної моделі макету
(гіпс,глина); - 3D моделювання;
- 3D друк;
- виготовлення макету у
перехідному матеріалі (гвпс,
пластик);
- інші супроводні витрати.
2. Створення макету у бронзі 1 червня 2020 р. 120000
розміром 70х140 см:
-створення форми;
-матеріали- силікон, гіпс,
розхідні допоміжні матеріали;

-виготовлення моделі макету у
бронзі, обробка, тонування.
3. Створення фнформаційної 1 червня 2020 р. 21500
таблиці у бронзі шрифтом
Брайля розміром 30х42 см
Разом: 231500

Таблиця 2.13 – Кошторис виготовлення макету фортеці у Чигирині ХVII ст.
(70х140 см) ) [11].

№ Види і характеристика робіт Термін Вартість, грн.
1. Створення тривимірної робочої моделі 1 березня 2020 90000
у перехідному матеріалі (гіпс, пластик)
р.
макету розміром 70х140 см

2. Створення макету у бронзі розміром 1 червня 2020 р. 120000
70х140 см
3. Створення інформаційної таблиці у 1 червня 2020 р. 21500
бронзі шрифтом Брайля розміром 30х42
см

Разом 231500

Інформаційна табличка макету містить текст-підпис в універсальному
дизайні та QR-коди з інформацію, додатковими зображеннями та
аудіофайлами про проєкт та історію фортеці рис. 2.5.

Рисунок 2.5 – Інформаційна табличка.

Встановлення тактильної моделі Чигиринської фортеці дасть
можливість візуалізувати зовнішній вигляд її збереженої та незбереженої
частини для всіх категорій відвідувачів (Додаток А).
В рамках проєкту проведено роботи по створенню інклюзивного
середовища на Замковій горі шляхом облаштування прилеглої території
для відвідування людьми з інвалідністю: укладено тактильну плитку біля
макету фортеці, проведено заміну шлагбауму, промарковано маршрут
фарбою для слабозорих.
В співпраці з Львівським обласним осередком ВГО «Українська
спілка інвалідів – УСІ» (виконавчий директор – Оксана Потимко)
надруковано буклет «Чигиринська фортеця» шрифтом Брайля та книгу-
путівник «Історія на дотик. Чигиринщина» в універсальному дизайні. З
метою поширення інформації про проєкт та популяризації історико-
культурної спадщини Чигиринщини частину накладу путівника
розповсюджено по спеціалізованих бібліотеках та школах для дітей з
вадами зору (Додаток А).
Проєкт «Історія на дотик: Чигиринська фортеця» - це один з кроків
створення інклюзивних культурних продуктів для людей з інвалідністю,
умов для безперешкодного доступу до пам’яток.
В умовах карантину не всі мали можливість подорожувати, відвідати
Чигиринщину та побачити новий туристичний об’єкт – тактильну модель
Чигиринської фортеці 1678 р. Тому на базі платформи izi.TRAVEL
створили для вас віртуальний туристичний маршрут по Замковій горі –
пам’ятці національного значення. Там же ви можете прочитати чи
послухати аудіо про проєкт «Історія на дотик: Чигиринська фортеця» [13].
5 жовтня 2021 р. в Чигиринському археологічному музеї НІКЗ
«Чигирин» відбулася презентація проєкту «Музей дітям – діти музею» рис.
2.6 (Додаток В).

Рисунок 2.6 – Презентація проєкту

Проєкт реалізується Благодійним фондом соціального розвитку НІКЗ
«Чигирин» в партнерстві з Національним історико-культурним
заповідником «Чигирин» в рамках партнерської програми «Діти культури»
(за підтримки Українського культурного фонду та ГО «Ґараж Ґенґ») [32].
Унікальність проєкту в тому, що до нього причетні дуже багато
людей – друзів, колег, однодумців з усіх куточків України та зі США і
Канади. Його реалізація почалася ще минулого року зі збору коштів на
платформі Спільнокошт, що було однією з умов програми «Діти культури».
Завдяки 159 доброчинцям було зібрано 60 287 гривен, що дало змогу взяти
участь у конкурсній програмі Українського культурного фонду та отримати
грант.
В рамках реалізації проєкту було закуплено дитячі дерев’яні та м’які
безкаркасні меблі для дитячих музейних куточків, видрукувано музейні
видання та настільні ігри для дітей.
Під час презентації проєкту було відкрито дитячий музейний куточок
в Чигиринському археологічному музеї та одночасно відкрито куточки в
Резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині, Суботівському
історичному музеї, Медведівському краєзнавчому музеї. Присутні на
презентації могли спостерігати за цим онлайн. Також присутнім було
презентовано дитячі видання та музейні настільні ігри (Додаток В).
Одне з видань – розмальовка «Археологічна абетка», знайомить з
найцікавішими експонатами Чигиринського археологічного музею. Під час
презентації відбулася зустріч з молодою ілюстраторкою Анастасією
Замшею, яка є авторкою малюнків до «Археологічної абетки». Анастасія –
випускниця Чигиринської школи №2, сьогодні вона є студенткою
Черкаського державного бізнес-коледжу, спеціальність «Дизайн». Щиро
дякуємо молодій художниці за долучення до проєкту, за чудові ілюстрації
та бажаємо подальших успіхів (Додаток Б).
Інше видання «Мандруючи Чигиринщиною. Подорожній щоденник
маленького мандрівника» знайомить дітей з музеями та пам’ятками
Чигиринського краю. На його сторінках юні мандрівники зможуть записати
свої враження від мандрівки, виконати цікаві завдання. Ілюстраціями до
видання стали малюнки дітей – учасників конкурсів дитячої творчості, що
проводилися НІКЗ «Чигирин» протягом останніх років [32].
Дитячі малюнки стали основою для створення настільних ігор:
кубиків, пазлів, карткової гри «Історичні портрети», гри-ходилки
«Мандрівка Чигиринщиною». Ігри будуть представлені в дитячих
музейних куточках, де всі охочі зможуть в них пограти (Додаток Б).
Благодійний фонд соціального розвитку Національного історико-
культурного заповідника «Чигирин» дякує Українському культурному
фонду, який повірив в ідею, та кожному доброчинцю, хто долучився до
збору коштів на платформі Спільнокошт. Наша вдячність і постійним
партнерам – учасникам гуртка «Чарівний пензлик» Чигиринського
опорного ЗЗСО та його керівнику – Черноус О.Б.
Дитячі музейні куточки Чигиринщини стануть місцем для гри,
пізнання та творчості, що дозволить сформувати образ приязних музеїв,
сприятиме популяризації пам’яток серед дітей, формуванню дбайливого та
відповідального ставлення до них.
Проєкт «Музей дітям – діти музею» реалізується в рамках
партнерської програми «Діти культури» за підтримки Українського
культурного фонду та ГО «Ґараж Ґенґ» [39] (Додаток В).
На базі платформи izi.TRAVEL створено онлайн маршрут «Чигирин
Прогулка старим містом» із текстами, зображеннями і аудіо файлами.
Проєкт реалізовано за підтримки ReHERIT та Європейського Союзу [43].

Рисунок 2.7 – Презентація проєкту маршрут «Чигирин Прогулка старим
містом».

Рисунок 2.8 – Презентація проєкту маршрут «Чигирин Прогулка старим
містом».

Тепер, використовуючи мобільні пристрої, чигиринці та гості міста
зможуть самі пройти маршрутом чи навіть стати гідом для своїх гостей.
Маршрут доступний в українських та англійських версіях.
Маршрут включає 12 зупинок:
1 зупинка.
Унікальну можливість побачити Чигирин у 1910-1915 рр. – невелике
повітове містечко, дає маршрут «Чигирин. Прогулянка старим містом».
Поштівки із зображеннями міських краєвидів стали неймовірно
популярними на початку ХХ ст. Але в перше десятиліття ХХ ст. чигиринці
ще не мали подібних листівок із зображенням власного міста. Описуючи
колишню гетьманську столицю гості міста згадували: «…навіть
фотограф…, світлин Чигирина не мав. Може то ще розкіш для місцевих
жителів…» (Фр.Равіта-Гавронський). Дійсно, придбати таку листівку міг не
кожен – навіть без марки вона коштувала 5-7, а то й 10 коп. (1 фунт м’яса
на той час коштував 8-9 коп.)
Листівки із зображеннями історичного ландшафту Чигирина були
випущені власником магазину фотографічного, книжкового і письмового
приладдя Міхаелем Сквірським у 1910-1915 рр. Всього було надруковано
близько 50-ти видів листівок. Вони були присвячені важливим для
чигиринців місцям проведення буднів та свят – основним центрам
громадської активності: вулицям, культовим спорудам, базару, повітовій
управі, мосту через Тясмин, Замковій горі. Поштівки поєднували Чигирин
та чигиринців з рештою світу, відкриваючи обличчя міста.
2 зупинка Вулиця Міліонна.
Вулиця Міліонна (сьогодні – Б.Хмельницького) була центральною
вулицею Чигирина. Тут розміщувались житлові будинки та магазини. Вона
отримала свою назву від значної кількості містян, які тут жили. Не
дивлячись на центральне положення навіть на початку ХХ ст. ця вулиця не
мала твердого покриття.Збереглися описи центральної частини міста
мандрівниками, що відвідували Чигирин на початку ХХ ст. Вони
допомагають уявити як виглядала колишня гетьманська столиця: «…Улиці
немощені, піскові, аж трудно перейти, а колеса вгрузають немов у грязюку.
… На улиці і на майдані пусто. Здається, що тут завжди так сонно й тихо.
Зате над містом панує гора…» (Д.Дорошенко, 1913); «…містечко з малих
частково дерев’яних будинків складене, які посеред зелені світять білими
стінами. Посеред тих будинків підноситься лише один чи два куполи
церкви, також дерев’яної, і замість гетьманського палацу вражає, як
найбільший будинок в місті, будівля суду…» (Фр. Равіта-Гавронський,
1912) [44].
3 зупинка Замкова гора.
Життя міста завжди зосереджувалось навколо його домінанти –
Замкової гори, шпиль якої - найвища точка міста. В різний час вона мала
назви: Верхнє або Мале місто, Городова, Польська, Кам’яна, Каміноломна,
Богданова. Гора є справжнім природним укріпленням, що й було
використано для побудови тут Чигиринської фортеці. В середині ХVII ст.
вона вважалася одним із найміцніших укріплень в країні козаків. Після
руйнування міста під час ІІ Чигиринського походу 1678 р. було зруйновано
і укріплення Чигиринського замку. Їх залишки до початку ХХ ст.
приваблювали до себе пильну увагу мандрівників – учених-істориків,
митців, поціновувачів старовини. На початку ХХ ст. шпиль гори
увінчувала пожежна вежа (каланча), яка на довгий час стала частиною
місцевого краєвиду. В 60-х рр. ХХ ст. каланча була зруйнована. З 1967 р. на
цьому місці було встановлено пам’ятник Богданові Хмельницькому [45].
4 зупинка Повітова управа
З ХІХ ст. біля підніжжя гори знаходились будівлі основної
адміністративної установи Чигирина – Повітової управи (Присутственні
місця), побудованої за проектом А.Захарова. Комплекс складався з
двоповерхового корпусу та трьох одноповерхових флігелів. На першому
поверсі головного корпусу розміщувалися покої городничого, на другому –
канцелярія, суд, інші приміщення. У флігелях знаходилися арештантська з
караульнею, конюшня з каретною, сарай, людські покої, кухня. На початку
ХХ ст. тут розмістився Будинок дворянського зібрання. В роки ІІ Світової
війни головний корпус було частково зруйновано, вцілілу частину
відремонтували. В такому вигляді вони проіснували до середини 90-х рр.
ХХ ст.: на першому поверсі розміщувалась їдальня, на другому – контора
районного споживчого товариства. В середині 90-х років ХХ ст. комплекс
Присутствених місць було відновлено. Сьогодні тут знаходяться музей
Б.Хмельницького та адміністративні приміщення Національного історико-
культурного заповідника «Чигирин» [46].

Рисунок 2.9 – Повітова управа. Листівка М.Сквірського поч.20 ст.

5 зупинка Базарна площа.
Головним місцем економічної активності повітового містечка була
Базарна площа. Майдан для проведення базарів та ярмарків розміщувався
перед будівлею Повітової управи. По його периметру розміщувалися ряди
крамниць місцевих торгівців. Власниками цих крамниць були переважно
місцеві євреї. Торги в місті проходили в різні пори року. Проте, у зв’язку з
відсутністю доріг із твердим покриттям, найбільші торгові операції
проводили взимку та влітку, коли ґрунтові шляхи були найбільш зручні для
транспортування вантажів. Торгівлю вели, в основному, місцевими
товарами. Продавали, переважно, продукти харчування: мед, цукор, сало,
хліб, сухі фрукти та ін. Лише на базарі можна було купити вироби
ремісників (бондарів, столярів, ковалів) – вулики, діжки, лопати, ложки,
черпаки. В 50-х рр. ХХ ст. торгові ряди були знесені, базар було
перенесено на лівий берег Тясмину, де він існує і сьогодні [47].
6 зупинка Залізний ряд на Базарній площі.
Продаж товарів на Базарній площі проводився у крамницях і
торгівельних рядах. Останні розміщувалися паралельно один одному.
Різноманітними виробами із заліза торгували в «лавках-рундуках»
«Залізного ряду». Він проходив паралельно вулиці Міліонній (сучасна –
Б.Хмельницького). За спогадами мандрівників початку ХХ ст.: «Ринок
чигиринський є величезна, щодо поверхні, торгова площа на якій
зупиняються під час ярмарків селяни з околиць, що забезпечують міщан
продуктами сільськими та скуповуються предметами першої потреби. …на
цій чотирикутній площі, що зветься ринком, в самому центрі розмістився
будинок великий, видовжено прямокутний, в якому містяться товари…,
…предмети необхідних потреб людності місцевої. Так висять рядами…
батоги, канати, черевики. Тут же бочка із дьогтем і смолою, коло якої
сидить у блискучому спереду халаті так званий купець, і кухлем чи
горщиком виміряє смердючі рідини. ряд лавок з хлібом, булками,
«жижками» (холодець)…» (Фр.Равіта-Гавронський, 1912) [48].
7 зупинка Черкаська синагога.
На початку ХХ ст. значну частину мешканців Чигирина становили
євреї. Згідно із статистичними даними у 1911 р. їх кількість становила
майже третину – 4380 осіб із загального числа жителів 14856. Духовним
центром єврейської громади була синагога – місце молитви, зібрань,
навчання. В Чигирині було чотири синагоги. Одна з них – Черкаська,
названа на честь фундатора, чигиринця, власника мануфактурного оптово-
роздрібного магазину Б. Черкаського. Це була висока одноповерхова
будівля з чотирисхилим дахом, вкритим залізом; із ґанком напівкруглої
форми з двостулковими дверима та високими арочними вікнами. На
початку 30-х рр. ХХ ст. синагога припинила діяльність, але не була
зруйнована. Її збереженню посприяв учасник руйнації православних храмів
Міхаель Ровінський.Згодом в приміщенні синагоги працював театр
ім. Воровського.В період нацистської окупації міста тут розмістився
Чигиринський народний український драматичний театр. Після війни, до
1975 р., це приміщення використовували як Будинок культури. Пізніше – в
ньому розмістилася районна інформаційно-обчислювальна станція. Будівля
колишньої синагоги проіснувала до 1982 р., коли була зруйнована у зв’язку
із черговою реконструкцією центральної частини міста [49].
8 зупинка Софіївський підйом
На початку ХХ ст., як і сьогодні, Замкова гора була одним із
улюблених місць відпочинку чигиринців, місцем проведення урочистостей.
Тривалий час підйом на гору не був облаштований. Лише у 1912 р., під час
підготовки до святкування 400-річчя заснування міста, на північно-
східному схилі гори були збудовані сходи із підпірною стінкою. На
підпірній стінці до цього часу знаходиться пам’ятна плита із написом
«Кам’яні сходи побудовані в 1912 році на честь 400-річчя м. Чигирин».
Підйом на гору було названо на честь вулиці Софіївської (сьогодні –
Грушевського), яка впритул підходила до сходів. У 1913 р. нараховувалося
208 сходинок, після перепланування 1970-х рр. їх число збільшилось до
214. Матеріали дослідників фіксують забуті звичаї святкувань чигиринців,
що відбувалися на Замковій горі на початку ХХ ст.: «…на горі…
щовесни… справляли «Юрья»… після урочистої служби в церквах все
населення йшло хресним ходом з усіх 4 (церков), правили там молебінь,
трапезували, а потім справляли гулянки. Стріляли з рушниць, а надвечір
палили смолу в перерізах; обмотували колеса соломою, вмочали в смолу,
запалювали й котили з гори в Тясмин. Молодь гуляла до пізьньої ночі...»
(І.Лютий, 1920-ті). Відома листівка М. Сквірського «Юріїв парад на горі»,
на якій зображено Замкову гору з того ж ракурсу, як і на листівці
«Софіївський підйом» [50].
9 зупинка Софіївська вулиця.
Однією з центральних вулиць Чигирина була вулиця Софіївська
(сьогодні – Грушевського). На початку ХХ ст. тут, за адресою Софіївська,
28, розмістилося фотоательє Міхаеля Сквірського – власника магазину
книжкового, письмового та фотографічного приладдя, єврея за
національністю. У 1910-1915 рр. фотоательє Сквірського видало понад 50
видів листівок із зображеннями Чигирина. Відомі також листівки
видавництва Сквірського із видами Суботова. Фотограф ательє фіксував
важливі моменти життя чигиринців. Родинні фото, виконані фотоательє, до
сьогодні зберігаються у сімейних архівах чигиринців, фондах музеїв та
архівів, приватних колекціях. На листівці «Софіївська вулиця», праворуч,
зафіксовано зображення приміщення ательє [51].
10 зупинка Вигляд Чигирина.
Із Замкової гори відкривалася панорама міста, яка не залишала
байдужими його гостей та мешканців: «Гарний, розлогий, широкий вигляд
відкривається перед очима. У підніжжя гори розкинувся мальовничо, по
обидвох берегах Тясмину Чигирин, …і вгору за течією Тясмину степ,
рівнина зникаюча на краю обрію, і по Тясмину широка зелена смуга з обох
сторін річки – це садиби і хутори селянські…» (Фр.Равіта-Гавронський,
1912 ).
Центральна частина міста мала доволі щільну забудову. Саме тут
розміщувались культові споруди, крамниці та будинки містян. В центрі
міста знаходились Успенська церква та Черкаська синагога. За вимогами
початку ХХ ст. будівлі церков та синагог мала розділяти значна відстань –
якщо вони будувалися на одній вулиці або площі, то повинні були
розташовуватися на відстані понад 200 м, якщо на іншій – понад 100 м.На
1914 р. в місті налічувалось 3 православні церкви та один монастир –
Чигиринський Свято-Троїцький. Однією з найстаріших була Успенська
церква (на фото). Про її існування відомо ще з ХVII ст. Зруйнована під час
другого Чигиринського походу, вона була відновлена на початку ХVIIІ ст.
З 20-х рр. ХІХ ст. значно оновлена та перебудована, стала осередком
духовного життя Чигирина. Із появою нових храмів будівля Успенської
церкви почала занепадати, але кількість її прихожан тільки збільшилася. У
1934 р. храм був зруйнований під час антирелігійної кампанії,
організованої органами радянської влади [52].
11 зупинка Каменоломня.
Камінь Замкової гори здавна використовувався місцевими жителями.
У ХVIII – на початку ХХ ст. в Чигирині видобували пісковик для
виготовлення жорен вітряків та водяних млинів. В ХІХ ст., у зв’язку із
розвитком млинарства та збільшенням попиту на жорна, Чигирин став
одним з найбільших центрів виробництва млинового каменю в Україні. В
цей період на горі було чотири відкриті ями для добування каменю.
Найстаріша носила назву Золотої. У 1831 р. в чигиринських каменоломнях
було вироблено 1100 жорен.
В каменоломнях постійно працювало 3 артілі. В середині ХІХ ст.
більшість їх робітників становили кріпаки з Орловської губернії. Робота в
каменоломнях була тяжкою і небезпечною. Окрім жорен, тут виготовляли
точильні камені, камені до крупорушок та інші вироби. Млинове каміння з
Чигирина продавалося в Херсонській, Полтавській, Чернігівській,
Волинській, Подільській, Орловській, Мінській та Могилівській губерніях.
Вартість одного млинового каменю у середньому становила 3 карбованці
сріблом. В ХІХ ст. Чигиринська міська дума здавала каменоломні в оренду
на 4 роки. Вони давали значні прибутки орендарям, тож роботи велися
швидкими темпами.
Активний видобуток каменю на горі змінював її вигляд: «Настільки
гарне і величне видовище уявляє зі себе Чигиринська гора, як дивитися на
її східню частину, настільки поганий вигляд має вона від заходу; з цього
боку всю її порито, розкопано. Це, бачите, городська управа віддала гору на
довгий час в оренду якомусь жидови і ось цей орендар добуває в ній
каміння; поорав її, понівечив без ладу, порозкопував…» (Д.Дорошенко,
1913). Промислова розробка каменю на горі припинилася лише на початку
ХХ ст. В 60-х рр. ХХ ст. робота каменоломні була відновлена, у зв’язку із
будівництвом на Чигиринщині нових сіл, переселених з чаші
Кременчуцького водосховища. Лише втручання української інтелігенції,
зокрема В.Симоненка, призупинило подальшу розробку каменю на горі
[53].
12 зупинка Міст через річку Тясмин.
Чигирин розміщувався на двох берегах річки Тясмин, тож питання
про переправу через неї завжди стояло гостро. Перші згадки про міст, який
був стратегічним об’єктом для життєдіяльності міста, його зв’язку із світом
сягають ХVII ст. Історик, поет та композитор Микола Маркевич, який у
1821 р. відвідав Чигирин, писав: «В 1820 году…река эта (Тясмин)
разорвала мост и с ужасным громом ворвавшись в середину песчаной горы,
отнесла целую часть ее с церковью, с несколькими лавками, с домом и
садом Князей Манвеловых, и с кладбищем… Через реку нет моста: туда
переезжают на паромах, по той причине, что река сносила мосты почти
ежегодно…». Міст згадується і в описі майна міста від 1844 р.: «Наплавной
мост на речке Тясмин деревянный с соснового дерева…, связанный
брусками, настеленный дощатим полом, с перилами по обеим сторонам,
покрашенный…, с двумя мостиками с берегов тоже с перилами …».
Створення стаціонарного мосту було пов’язано із зростанням міста та
бурхливим розвитком торгівлі. Через міст проходив шлях торгівців, які
приїздили до Чигирина на базари та ярмарки. В ХІХ ст. ширина заплави
річки була значно більшою, тож довжина мосту сягала 100-130 м (нині
лише 74 м). Міст був не лише стратегічним, але й прибутковим для міста
об’єктом. Кожні чотири роки міська влада віддавала його в оренду. У 1911
р. сума оренди складала 1850 крб. на рік, відповідно за чотири роки – 7400
крб. Платня бралася орендарем за проїзд транспорту, верхових та перегін
худоби, окрім казенного транспорту, включно із поштовим, і місцевих
жителів на власному транспорті. Інформація про розмір платні за проїзд
розміщувалась з обох сторін мосту, при в’їзді [54].

2.3 Створення віртуальних турів на базі платформи izi. TRAVEL музей
Богдана Хмельницького.

Музей Богдана Хмельницького – відділ Національного історико-
культурного заповідника «Чигирин», гостинно відкрив свої двері 25 грудня
1995 року. Він розмістився у мальовничому куточку міста Чигирина, біля
підніжжя Замкової гори, у приміщенні повітової управи, відтвореної за
кресленнями початку ХІХ століття.
Експозиція музею знайомить із життям та діяльністю одного з
найвидатніших діячів української історії – Богдана Хмельницького –
гетьмана України, полководця, дипломата, засновника Української
козацької держави (Війська Запорозького).
Сучасна експозиція оформлена в 2006 р. Музейне зібрання нараховує
близько 2000 експонатів. Серед них – унікальна археологічна колекція
речей XVII ст., козацька зброя та спорядження XVII- XVIIІ ст.ст.,
нумізматика XVII ст., твори українського мистецтва на козацьку тематику.
В залах музею розкрито наступні теми:
Зал 1. «Наддніпрянська Україна в кін.16-поч.17ст.ст. Родина
Хмельницьких на Чигиринщині»;
Зал 2. « Життя та діяльність Б.Хмельницького до 1648 року»;
Зали 3 – 5.«Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний
полководець Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.»;
Зал 6. «Чигирин – столиця української козацької держави»;
Зал 7. «Богдан Хмельницький та українська православна церква»;
Зал 8. «Богдан Хмельницький – творець Української держави».
Зали 9, 10 – виставкові.
На базі платформи izi.TRAVEL створено онлайн маршрут по музею
Богдана Хмельницького. Аудіогід вам розповість екскурсію по таким
залам:
Зал 1.
Експозиція першого залу музею розповідає про давню історію
козацького краю, становище Наддніпрянської України в кінці XVI - на
початку XVIІ ст.ст. та появу родини Хмельницьких на Чигиринщині. Серед
експонатів залу – портрет Богдана Хмельницького роботи невідомого
художника середини XVIIІ століття, комплекс археологічних речей
давнього часу, Євангеліє кін. ХVII -поч. ХVIIІ ст.ст., обігові монети ХV -
поч. ХVIІ ст.ст., натільні хрестики та іконки, речі церковного вжитку[18].

Рисунок 2.10 – Зал 1.

Зал 2.
Експозиція другого залу музею присвячена дитинству, навчанню
та родинному життю Б.Хмельницького. Серед представлених експонатів –
археологічні знахідки з родового маєтку Хмельницьких у с.Суботів та
з території Нижнього та Верхнього міста в Чигирині: дитячі іграшки,
різноманітний ужитковий посуд, пічні кахлі, будівельна кераміка, жіночі
прикраси та надзвичайно рідкісні рештки жіночого та чоловічого одягу
XVII ст. Побутові речі , що знаходяться в залі – ікони, стільці, скриня,
східний килим – подібні до тих, які, за свідченнями сучасників,
прикрашали оселю гетьмана [19].

Рисунок 2.11 – Зал 2.

Зал 3.
Третій зал музею репрезентує Богдана Хмельницького як
воєначальника європейського масштабу.
У середині XVII ст. гетьман створив одну з найчисельніших армій у
Європі. Вона відзначалася суворою дисципліною, добрим забезпеченням
зброєю, боєприпасами, продовольством. Речі, які експонуються в залі,
висвітлюють формування та розбудову війська Б.Хмельницького. До
уваги відвідувачів - козацька зброя та спорядження: шаблі, кинджали,
бойові ножі, рушниці, порохівниці – кращі зразки західноєвропейського та
східного зброярства [20].

Рисунок 2.12 – Зал 3.

Зал 4.
Армія Б.Хмельницького була озброєна найсучаснішою холодною та
вогнепальною зброєю, яка високо цінувалась козаками. Вони говорили:
«Той не козак, у кого зброя погана».
У вітринах четвертого залу - козацькі чекани, бердиші, наконечники
списів, стріл, рушниці та захисні обладунки. Окремий експозиційний
комплекс присвячений спорядженню та особистим речам козаків [21].

Рисунок 2.13 – Зал 4.

Зал 5.
Експозиція п’ятого залу розповідає про тактику і стратегію війська
Б.Хмельницького, які поєднували традиції Запорозької Січі та надбання
військового мистецтва Західної Європи і Сходу. Союзниками гетьмана у
боротьбі проти Польщі стали селяни та міщани. Згодом частина з них
влилася до лав козацького війська. У залі демонструється озброєння
повсталих – бойові та господарські сокири, заступи, мотика, серп, коса,
вила, бойова гиря [22].
Зал 6.
В ході національно-визвольної боротьби на українських землях
постала нова держава – Військо Запорозьке. Її столицею стало місто
Чигирин – давній козацький осідок, батьківщина Богдана Хмельницького.
Сирійський мандрівник Павло Алепський, який відвідав Чигирин у 1656 р.,
писав: «… Місто, що є постійним перебуванням Хмеля, зветься Чигирин…
Міська фортеця не має собі рівної по всій країні козаків по своїй височині,
величі гори, на якій вона побудована, по своїй розлогості та силі боліт і
води, що її оточують. З цієї причини вона дуже могутня…».
Експозиція шостого залу розповідає про Чигирин середини XVII
ст., побут та заняття його жителів [23].

Рисунок 2.14 – Зал 6.

Зал 7.
Богдан Хмельницький надав високого положення православній
церкві у новоствореній козацькій державі. Основною вимогою гетьмана до
польського уряду впродовж усього періоду війни було, «… щоб наша віра
грецька в цілості зоставалась, як давніше, – без жодної унії і уніатів аби
ніде не було». Він розширював церковне землеволодіння, щедро наділяючи
монастирі землею, видаючи їм охоронні універсали.
В період гетьманування Богдана Хмельницького по всій Україні
велося активне церковне будівництво. Сирійський мандрівник Павло
Алепський, який супроводжував Антиохійського патріарха Макарія в його
подорожі по Україні, говорячи про українські церкви, писав, що вони «…
одна одної ліпші, прекрасніші, вищі і більші, іконостаси та ікони одні
одних красивіші, навіть сільські церкви одна одної кращі». А також
зазначав, що «…всі вони побудовані недавно, від часу, як до керма
прийшов гетьман Зиновій Хмель» [24].
Зал 8.
Експозиція восьмого залу присвячена утворенню, становленню та
розвитку Української козацької держави Богдана Хмельницького, її
адміністративно-територіальному устрою, змінам в економічному та
соціальному житті, зовнішній політиці [25].

Рисунок 2.15 – Зал 8.

Також на базі платформи izi.TRAVEL можна дізнатися про
найцікавіші експонати музею Богдана Хмельницького, наприклад:
1.Золота каблучка ХVІІ ст. «Рисунок 2.4» із вставкою з бірюзи,
виявлена у 2008 р. під час археологічних розкопок на території родового
маєтку (замчища) гетьмана Богдана Хмельницького у селі Суботів
Чигиринського району. Розкопки очолював кандидат історичних наук
Дмитро Павлович Куштан.
Завдяки викарбуваній на внутрішній стороні дужки персня монограмі
«ӨХ», можна припустити, що прикраса належала комусь із родини
гетьмана.
У поминальнику Красногірського Свято-Покровського монастиря
(м. Золотоноша), переписаному у 1771 р. з більш старої поминальної книги
Ірдинського монастиря, ктитором якого був Б. Хмельницький, серед членів
роду гетьмана згадується жіноче ім’я Өеодосія (Феодосія або Теодосія).
Цікаво, що воно перше з-поміж інших жіночих імен у списку, що свідчить
про її досить високий статус. Отже, у роду Хмельницьких була жінка з
ім’ям, що відповідає монограмі на каблучці з Суботова – Өеодосія
Хмельницька.
Згадка про спадкоємицю гетьмана Феодосію Кіндратієву
Хмельницьку збереглася у документах початку XVIII ст. із рукописної
збірки Київського Видубицького монастиря. Але ким вона доводилася
Б. Хмельницькому, ким був її батько Кіндратій?
Серед некровних родичів гетьмана був Кіндрат – син його останньої
дружини Ганни Золотаренко («Пилипихи») від попереднього шлюбу. На
час свого шлюбу з Б. Хмельницьким у 1651 р. Ганні Золотаренко
виповнилося вже 45-48 років, відповідно, її первістку Кіндрату – 25-30
років. Усіх дітей від її попередніх шлюбів Хмельницький всиновив, і надалі
всі вони носили його прізвище. Тож Феодосія Хмельницька, ймовірно, була
дочкою прийомного сина Богдана Хмельницького – Кіндрата Якимовича
Тарасенка-Хмельницького.
Звісно, поки що це лише версія, яка або підтвердиться, або буде
спростована в ході подальших досліджень історичних та архівних джерел,
що стосуються родини видатного українського історичного діяча і
полководця гетьмана Богдана Хмельницького [26].

Рисунок 2.16 – Золота каблучка ХVІІ ст.

2. Під час археологічних розкопок козацького цвинтаря у Чигирині
було знайдено фрагменти жіночого костюма ХVІІ ст.: передня частина
нагрудного одягу – ліфу, та очіпок – головний убір заміжньої жінки рис.
2.17.
Ліф – щільно прилягаючий нагрудний одяг, до низу якого
пришивалась довга призбирана спідниця. Його носили поверх тонкої
сорочки. Виріб декоровано мереживом ручної роботи, виконаним з
крученої срібної нитки. В результаті окислювальних процесів колір ліфу з
яскраво-червоного перетворився на темно-брунатний. За якістю тканини,
декором та кроєм фрагментів можна припустити, що власниця ліфу була
заможною представницею одного з вищих соціальних станів, одяг яких
формувався під впливом західноєвропейської моди. Знахідка розповіла і
про статуру жінки – за сучасними мірками вона носила одяг 46 розміру
[27].

Рисунок 2.17 – Фрагменти жіночого одягу, XVII ст.

3.Козацьке військо широко використовувало артилерію, зокрема при
облогах замків, оборонах таборів. За часів Б.Хмельницького у кожному
полку козацької армії було по 6-7 польових гармат. Загальна кількість
артилерії сягала 130 - 140 гармат, з них 100 - 110 польових.
Польова гармата XVII століття, що експонується у музеї, виготовлена
із бронзи. Вона прикрашена польським гербом «Побуг» - в овальному щиті
перевернута вниз підкова із кавалерським хрестом рис. 2.18. У XVII
столітті цим гербом на території Речі Посполитої користувались від 150
до 200 шляхетських родів. Серед його власників - польські магнати
Конецпольські та козацький гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний.
Можливо, він і був замовником гармати [28].

Рисунок 2.18 – Польова гармата ХVII ст.

4.У музеї Богдана Хмельницького представлений середньовічний
панцир. Цей обладунок був знайдений у с.Бірки Олександрівського району
Кіровоградської області (у середині XVII століття воно належало
Б.Хмельницькому) рис. 2.19. Панцир відносився до захисного озброєння і
призначався для захисту тулуба від шабельних ударів та колючої зброї. Він
зроблений із злегка опуклих залізних пластин та сплощених кілець із
залізного дроту, сплетених у кольчужне полотно. Відрізнявся легкістю,
рухливістю, пластичністю, що було особливо важливо для кіннотника.
Більш ніж трьохсотлітнє перебування в землі позначилось на стані панцира
– він був вкритий іржею та деформований, із втраченими фрагментами.
Після реставрації панцир поповнив колекцію музею Богдана
Хмельницького.
Іконографічні джерела свідчать, що Богдан Хмельницький також
користувався подібним обладунком - відомий портрет гетьмана у кольчузі
із літопису Самійла Величка [29].

Рисунок 2.19 – Панцир кінця XVI - початку XVII ст.ст.

5. Катапетасма – завіса за іконостасом у православному храмі, що
розділяє Царські врата і престол. Відкривається разом з Царськими вратами
або без них у вказаних уставом місцях богослужіння рис. 2.20.
У ХVІ – ХVІІІ ст. подібні церковні предмети щедро гаптувались
сюжетними сценами та орнаментальними композиціями. Відкриття або
закриття катапетасми має в літургії певну символіку, пов’язану з викупною
жертвою Христа.
У вересні 1996 року катапетасма була передана до фондів НІКЗ
«Чигирин» священиком чигиринської церкви Казанської ікони Божої
Матері УПЦ КП.
Імовірно, вона була виготовлена в ХІХ ст. у Чигиринському Свято-
Троїцькому дівочому монастирі [30].

Рисунок 2.20 – Катапетасма, ХІХ ст.

6. Скарб монет XVII ст., знайдений у 70-х рр.. ХХ ст. поблизу с.
Вітове Чигиринського району. Нараховує 901 монету: більшістьз них (95%)
- польські та шведські соліди (дрібна розмінна монета з низькопробного
срібла або міді), 2 гроші, 1 півторак рис. 2.21.
Вартість скарбу – 300 грошів,тобто, близько 10 злотих (1 злотий – 30
грошів). Шабля в ті часи коштувала 10 - 15 злотих, жупан - 15 злотих, кінь -
від 50 до 150 злотих [31].

Рисунок 2.21 – Скарб монет, XVII ст.

Аналіз інноваційної діяльності Національного історико-культурного
заповідника «Чигирин» у 2022-23 рр. включає ряд заходів, спрямованих на
впровадження нововведень і покращення діяльності заповідника.
2022 рік:
Заповідник отримав підтримку в реалізації проєкту «Збереження
музейної колекції НІКЗ «Чигирин»» (в рамках Конкурсу грантів проєкту
«Забезпечення збереження документів та архівних фондів українських
партнерських установ Мережі допомоги тим, хто пережив націонал-
соціалістичні переслідування в Україні»). Під час проєкту було придбано
необхідне обладнання і техніка для захисту та збереження музейних
предметів з фондової колекції заповідника, пам’яток та будівель
(грантодавці - німецькі колеги із Museum Berlin Karlshorst і кураторки
проєкту Катерина Малигіна та Галина Рощина).
Заклад підготував онлайн виставки, про визначні історичні події та
історичні постаті, про минуле і сьогодення в рубриках #Зброя_боротьби
#Атрибути_ гетьманської_ влади #Юрій_Горліс_Горський «До 254-ої
річниці початку КОЛІЇВЩИНИ» #Чигиринські походи
#Кожному_часу_своє_гасло #Мистецький_фронт.
Заповідник взяв участь в Міжнародній акції #MuseumWeek_2022.
Провели відкритий конкурс дитячих малюнків «Боротьба за
незалежність України: минуле і сьогодення» та представили онлайн
виставку робіт переможців та учасників.
Співробітники заповідника взяли участь у:
- регіональному телемості «Краєзнавці Черкащини: Україна
переможе» (до Всеукраїнського дня краєзнавства) (26.05);
- акції Ангели пам’яті-2022. Тиха акція вшанування Героїв Небесної
Сотні (18.02);
- відзначенні Міжнародного дня музеїв 2022;
- заходах толоки «Єднайся, родино – перемагай Україно!».
Заповідник долучився до:
- проєкту Ukraїner: подкасти про історію Чигирина та Суботова;
- «Свята Покрови у Холодному Яру: вшанування загиблих героїв»;
- «Зимового походу на честь Юрія Горліс-Горського» (спільно з ГО
«Поклик Яру»);
- організації благодійного концерту вокального квартету «Чарівне
відлуння» на підтримку ЗСУ.
2023 рік:
Заповідник у співпраці з іншими закладами організував та провів
4 науково-практичні конференції:
- Другу регіональну історико-краєзнавчу конференцію
«Персоналістичний вимір історії Черкащини» (спільно із ЧДТУ) (15.03);
- IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Збереження
вікових дерев на природоохоронних територіях» (спільно із НПП
«Холодний Яр») (5-6.10);
- «Проблеми історичної регіоналістики та мікроісторії» з нагоди 175-ї
річниці від дня народження Павла Рябкова та 65-ї річниці від дня
народження Сергія Шевченка (спільно із Центральноукраїнським
державним університетом імені Володимира Винниченка) (18-19.10);
- VI Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Культурно-
історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції
збереження» (спільно із ЧДТУ) (7-8.12).
Презентовано видання, авторами яких є науковці заповідника:
брошура «Богдан Хмельницький. (Не)розказана історія» (упор. О.О.
Пискун), (за підтримки УКФ), путівник «Національний історико-
культурний заповідник «Чигирин»» (упорядники О. І. Трощинська та
О. І. Чепурний), книга А. І. Перепелиці «Вершаці: історія і сьогодення»,
книга Я. Л. Діденко та Н. В. Кукси «Хранителі спадщини Потясминня:
мандрівка крізь часи» (книга 2).
Завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Надія Кукса
стала лауреаткою Обласної краєзнавчої премії ім. М. Максимовича за книгу
«Церква Святого Пророка Іллі в Суботові: минуле і сьогодення
усипальниці Богдана Хмельницького».
Проєктна діяльність. У партнерстві з БФ соціального розвитку НІКЗ
«Чигирин» реалізовано 2 грантових проєкти за підтримки УКФ:
«Створення експозиції «Холодний Яр – земля вільних: 2.0»: оформлено
експозицію Медведівського краєзнавчого музею (зал 4-5); «Богдан
Хмельницький. (Не)розказана історія»: оновлено експозиції музею Богдана
Хмельницького через встановлення сенсорних кіосків та мультимедійної
книги.
Реалізовано заходи в рамках партнерського проєкту Memory Savers,
направленого на оцифрування та збереження музейної колекції (за
підтримки Saving Ukrainian Cultural Heritage Online та ГС «Центр цифрової
історії» (м.Рівне)) (отримання техніки та оцифрування колекції).
В рамках договору про співпрацю із НІМЗ «Биківнянські могили»
організовано та проведено тимчасові виставки: «Слово, обірване в
Биківні», «Сини волі в часи несвободи», «Перерваний урок», «Скривавлена
нива».
В рамках договору про співпрацю із Державним архівом Черкаської
області проведено онлайн-виставку «Комплекс документів та речей,
пов’язаних з подіями Української революції 1917-1921 рр. на території
Чигиринщини (з фондів Державного архіву Черкаської області та НІКЗ
«Чигирин»)» (сайт НІКЗ «Чигирин»).
Співробітники заповідника взяли участь у:
- акції Ангели пам’яті-2023. Тиха акція вшанування Героїв Небесної
Сотні;
- фестивалі для дітей та підлітків NEOсвітній Арсенал (м. Київ);
- відзначенні Міжнародного дня музеїв-2023;
- Міжнародній акції MuseumWeek;
- проведенні заходів для внутрішньопереміщених осіб в рамках
реалізації грантового проєкту «Історично-мистецький гуртОК»;
- у заходах з вшанування Героїв Холодного Яру та Героїв сучасної
російсько-української війни.
А ще заклад популяризував діяльність заповідника через інтерв’ю,
статті для ЗМІ: «Суспільне UA: Черкаси», «Українське Радіо Рось»
(Черкаси), радіо «Чигирин», черкаський обласний онлайн-медіа «Прочерк»,
всеукраїнська незалежна суспільно-громадська газета «Козацький край».

Висновок до розділу 2

Отже, в сучасній теорії та практиці музейної справи важливими, з
огляду на спроможність музею відповідати викликам часу, є музейні
інновації та інтерактивність.
У широкому розумінні поняття музейних інновацій стосується
структурних змін у музеї відповідно до плину часу й переосмислення в
музейному середовищі місця та ролі музейних інституцій у системі
національних, суспільних й культурних взаємин. У вузькому значенні
музейні інновації – це використання мультимедійних технологій в
експозиційному просторі музею з метою підсилення інформативності,
комунікативності та атрактивності музейної експозиції, а також
використання комп’ютерного програмування з метою вдосконалення
обліку та використання музейних фондів.
Одним із визначальних напрямів музейних інновацій є передусім
ефективна стратегія залучення відвідувача до музею. Відтак музей повинен
бути актуальним, цікавим, відомим, створювати належні умови для
проведення вільного часу в контексті сучасних тенденцій “цивілізації
дозвілля” тощо. Впровадження інновацій дозволить урізноманітнити
форми роботи музеїв, сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності
та рівня обслуговування відвідувачів.
Ознайомлення з теорією і практикою музейної справи показали що,
сьогодні відкриваються нові обнадійливі перспективи відродження
традицій українського музейництва, зокрема й залучення різноманітного
світового досвіду. Інноваційні аспекти музейних інновацій дають змогу
залучити більше відвідувачів, роблять музей сучасним, цікавим місцем для
проведення вільного часу.

РОЗДІЛ 3
ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТА ОЦІНКА ЙОГО
ЕФЕКТИВНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

3.1 Грантовий проєкт від УКФ на прикладі НІКЗ «Чигирин» відділ «Музей
Богдана Хмельницького»

Музеї у сучасному суспільстві розглядаються як невід’ємна складова
його соціокультурного простору. Розвиток музейної галузі всебічно сприяє
духовному вдосконаленню суспільства, утвердженню його гуманістичних
цінностей, інтеграції національної спадщини у культуру світового
співтовариства. Музей, як специфічний, багатофункціональний
соціокультурний механізм, спрямований на збереження культурної
спадщини, дослідження музейних пам’яток, разом з тим проводить значну
науково-просвітницьку діяльність, здійснює експозиційну роботу.
Музейна діяльність передбачає широкі контакти з громадськістю, і
комунікативна функція набуває особливої ваги у взаємозв’язках музею та
суспільства. Поряд із традиційними формами музейної комунікації, такими
як експозиційно-виставкова, просвітницько-освітня, видавнича, в умовах
інформаційно-технологічного розвитку з’являються сучасні способи
взаємодії музею і суспільства, спрямовані на розширення сфери впливу
закладів культури серед громадськості.
В умовах повномасштабної агресії рф проти України головною
метою діяльності українських культурних установ є реалізація проєктів
спрямованих на підтримку української державності, національного
самовизначення українців. На сьогодні «русскім міром» окуповані не лише
українські території, а й інформаційний простір, культура та історичне
минуле нашої держави, тому проєкти, спрямовані на актуалізацію
важливих питань, від державотворення української історії, її національних
героїв є надзвичайно важливими.
З початком повномасштабної війни рф проти України зріс запит на
пізнання українцями власної історії, зокрема ранньомодерної доби. Проєкт
«Богдан Хмельницький. (Не)розказана історія» буде присвячений часу та
постаті засновника Української держави та реалізований на базі музею
Богдана Хмельницького (Національного історико-культурного заповідника
«Чигирин» м.Чигирин Черкаської області) [17].
Тема діяльності гетьмана є надважливою для розуміння історії
українського державотворення в цілому, адже його особа впродовж
багатьох років була засобом ідеологічних маніпуляцій. Це призвело до
того, що в колективній свідомості українців постать Богдана
Хмельницького до цього часу як слід не осмислена.
1.Актуальність проєкту
Партнери проєкту
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
Благодійний фонд соціального розвитку Національного історико-
культурного заповідника «Чигирин».
Проєкт «Богдан Хмельницький. (Не)розказана історія» присвячений
часу та особі гетьмана Богдана Хмельницького – засновника Української
козацької держави. Він передбачає створення інтерактивного музейного
простору на базі музею Богдана Хмельницького ( відділ Національного
історико-культурного заповідника «Чигирин», м.Чигирин Черкаської
області) через оновлення постійної експозиції музею шляхом використання
сучасних технологій ( сенсорних кіосків та мультимідійної книги). З
початком повномаштабної війни рф проти України зріс запит на пізнання
українцями власної історії, зокрема ранньомодерної доби. Тема діяльності
гетьмана є надважливою для розуміння історії українського
державотворення в цілому, адже епоха та особа Богдана Хмельницького
впродовж багатьох років були засобом ідеологічних маніпуляцій. Це
призвело до того, що в колективній свідомості українців вони донині як
слід не осмислені. [17].
Музей Богдана Хмельницького – єдиний в Україні, що всебічно
висвітлює діяльність гетьмана. Він розміщений в Чигирині, колишній
столиці Української козацької держави – Війська Запорозького. Має
багату музейну колекцію (близько 2 тис. експонатів).
Постійна експозиція музею була оформлена у 2006 році. З часу її
створення з’явилась велика кількість нових досліджень, документів,
аудівізуальних матеріалів, які можуть доповнити експозицію музею та
завдяки використанню нових технологій візуалізують нову інформацію про
УКраїнську козацьку державу та її керівника гетьмана Богдана
Хмельницького для різних категорій відвідувачів.
Реалізація проєкту дозволить через імплементацію нового досвіду
створення ексозицій, залучення аудіовізуальних та мультимедійних засобів
комплексно та повно розкрити тему створення Української козацької
держави, її впливу на хід європейської історії та розкрити образ Богдана
Хмельницького, позбавивши від імперської ідеології, яку нав’язували нам
роками, сприятиме поширенню знань про історію українського
державотворення черед широкої аудиторії (включно із молоддю),
формуванню позитивного іміджу музею як сучасної установи.
Проєкт «Богдан Хмельницький.(Не)розказана історія» реалізує
пріоритети обраної програми та лоту, передбачаючи оновлення існуючої
експозиції музею Богдана Хмельницького шляхом застосування
імерсивних технологій, діджиталізацію архівних документів, що сприятиме
збереженню історичної памяті про українське державотворення, його
дфйових осіб, позбавлення від імперських міфів, збільшенню кількості
споживачів культурного продукту шляхом використання нових форм та
підходів [17].
Організація-партнер- НІКЗ»Чигирин» має значний досвід організації
та участі у виставкових проєктах, присвячених українському
державотворенню:
2002 – «Атрибути гетьманської влади та особисті речі Богдана
Хмельницького з музеїв Європи» (за підтримки Фонду інтелектуальної
співпраці «Україна – ХХІ ст.», партнер);
2010 – «Україна-Швеція на перехресті історії»;
2018 – «Держава, виборена вогнем і мечем» ( спільно із НЗ
«Хортиця»).
Унікальність проєкту полягає в тому, що
Музей Богдана Хмельницького – єдиний в Україні, який присвячений
добі та постаті одного з найвидатніших діячів української історії. З
початком повномаштабного вторгнення відбувся частковий демонтаж
експозиції музею, але з огляду на зростання запиту на пізнання власної
історії, музей Богдана Хмельницького продовжив свою роботу. Для огляду
відвідувачів було відкрито зали, присвячені темам українського
державотворення та особистій ролі гетьмана в процесі: «Чигирин –
гетьманська столиця», «Богдан Хмельницький та православна церква»,
«Богдан Хмельницький – творець Української держави (зали 6-8). На
сьогодні існує потреба доповнення експозиції музею матеріалами нових
досліджень, документами тощо. [17].
Імплементація новітнього зарубіжного та українського досвіду
створення нових експозицій, залучення аудіовізуальних та мультимедійних
засобів дозволять комплексно та повно розкрити тему створення
Української козацької держави, висвітлити роль Богдана хмельницького,
сприятимуть поширенню знань про історію українського державотворення
серед широкої аудиторії, формуванню позитивного іміджу музею, як
сучасної установи.
Мета проєкту.
Метою проєкту є комплексне висвітлення важливого періоду
українського державотворення – козацької держави Богдана
Хмельницького, для широкої аудиторії, через оновлення постійної
експозиції музею Богдана Хмельницького., шляхом використання сучасних
технологій ( інформаційних сенсорних кіосків та мультимедійної книги)
(м.Чигирин НІКЗ «Чигирин») впродовж червня-травня 2023 р. [17].
В рамках оновлення постійної експозиції музею Богдана
Хмельницького передбачено оновлення структурного та тематико-
експозиційного планів експозиції музею Богдана Хмельницького, розробка
прєкту художнього рішення оновленої експозиції, підготовка матеріалів
для створення контенту для заповнення мультимедійної книги ( 7-й зал
«Богдан Хмельницький та православна церква»), створення контенту,
придбання мультимедійної книги, монтаж мультимедійної книги в
експозиції, завантаження контенту мультимедійних засобів.
Для промокації історії України періоду козацької доби та постаті
Богдана Хмельницького широкій громадськості передбачено проведення
інформаційної кампанії, що включатиме наповнення тематичної сторінки,
присвяченої життю та діяльності гетьмана Богдана Хмельницького «Вічної
слави ти справді достоїн», залучення місцевих та національних ЗМІ,
підготовка та випуск промопродукції ( брошура «Богдан Хмельницький.
(Не)розказана історія», презентації проєкту для фахової спільноти, широкої
громадськості та ЗМІ, молоді, користувачів нових технологій
Чигиринськуої ОТГ.
Промоція історії України періоду козацької доби та постаті Богдана
Хмельницького широкій громадськості шляхом проведення інформаційної
кампанії та організації просвітницьких заходів включає:
- Проведення інформаційної кампанії з популяризації історії
України періоду козацької доби та постатті Богдана Хмельницького:
наповнення тематичної сторінки, присвяченої життю гетьмана «Вічної
слави ти справді достоїн» (кількість підписників сторінки на 1.02.2023 -
305) https// www.facebook.com/profile.php?id=100067374957234 (15 дописів,
очікувана кількість нових читачів сторінки – 150), офіційної сторінки
організації-партнера (НІКЗ»Чигирин») у соціальній мережі Фейсбук (далі
– ФБ) https//www.facebook.com/nikzchygyryn, залучення місцевих та
національних ЗМІ ( 1 друкована та 3 інтернет-публікації), підготовка та
випуск промопродукції (брошура «Богдан Хмельницький (Не)розказана
історія», 24 сторінки, повний колір, папір 150 гр. крейда-мат, каталожний.
Обкладинка повний колір. Розмір 215х150мм Тираж 2000 прим) (Додаток
Д).

Рис.3.1 – Брошура «Богдан Хмельницький. (Не)розказана історія»

Презентація проєкту для фахової спільноти, штрокої громадськості та ЗМІ
була проведена «рисунок 3.2 (приміщення музею Богдана Хмельницького
НІКЗ «Чигирин» (м.Чигирин Черкаського району Черкаської області;
жовтень 2023) (Додаток Д).

Рисунок 3.2 – Презентація проєкту.
4.Опис проєкту.
Проєкт було реалізовано на базі музею Богдана Хмельницького.
Зал 7 (тема «Богдан Хмельницький та православна церква»)
постійної експозиції музею доповнили мультимедійною книгою. Вона
містить інформацію про рукописне Євангеліє 1651 року зі Свято-
Михайлівської церкви в с.Суботів – унікальну памятку сакрального
мистецтва Правобережної України середини 17 століття. Книга має вкладні
записи (маргіналії), завдяки яким можна прослідкувати окремі моменти її
історії, що неодмінно зацікавить відвідувачів музею; цікаві філіграні.
Памятка зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки
України імені В.І.Вернадського і недоступна для огляду. Проєктом
заплановано оцифрування сторінок Євангелія 1651 року (сторінки із
маргіналіями 5-37, заставки, малюнки, філіграні, оклад),наукове
опрацювання книги та представлення її широкому глядачеві. Для
наповнення мультимедійної книги окрім Євангелія 1651 року плануємо
додати інформацію про Суботів – заміську резиденцію Богдана
Хмельницького та Свято-Михайлівську церкву, побудовану гетьманом.
[17].
Подібна книга міститься в експозиції Музею книги Державного
історико-культурного заповідника м.Острог. За її допомогою
розповідається про Острозьку Біблію.
Результат проєкту
Оновлення експозиції музею Богдана Хмельницького сприятиме:
-Зростанню кількості відвідувачів у 2 рази до 7500 осіб (після
завершення воєнних дій на території України) впродовж 2022 року –
5378 осіб [7].
-Зростанню кількості відвідувачів памяток та музеїв НІКЗ «Чигирин»
у 1,5 рази до 42000 осіб осіб (після завершення воєнних дій на
території України) впродовж 2022 року – 28512 осіб [7], що створить
умови для розвитку туристичної інфраструктури регіону, сприятиме
економічному розвитку Чигиринської та Медведівської ТГ;
-Реалізація проєкту дасть можливість впровадити новітні технології
для збереження та популяризації матеріальної та нематеріальної
культурної спадщини регіону, розпочати масштабне оновлення
експозиції;
-Презентація історії Української козацької держави часів Богдана
Хмельницького широкій громадськості сприятиме зростанню
інтересу до історії та памяток.
Підтвердженням досягнення мети проєкту стануть:
-Нові історичні дослідження, присвячені Українській козацькій
державі часів Богдана Хмельницького;
-Нові художні книги та фільми історичної тематики, повязані із
Військом Запорозьким, гетьманом Богданом Хмельницьким.
Оновлення експозиції музею Богдана Хмельницького у Чигирині
посилить інтерес до теми Української козацької держави та її засновника
Богдана Хмельницького, її впливу на хід європейської історії, дозволить
позбавити їх від стереотипів навязаних імперською ідеологією.
Сталість проєкту.
Музей Богдана Хмельницького, де розміститься оновлена експозиція
є структурним підрозділом Національного історико-культурного
заповідника «Чигирин» та утримується коштом державного бюджету.
Об’єкт перебуває під цілодобовою охороною, що фінансується за кошти
держбюджету. Музей розміщується на екскурсійному маршруті «Чигирин-
Суботів-Холодний Яр», що забезпечить доступ до експозиції цільової
аудиторії. Крім того, напрацювання проєкту будуть представлені на
презентації проєкту; систематично висвітлюватимуться на сторінці «Вічної
слави ти справді достоїн» (ФБ), у ЗМІ. Проєкт дозволить розпочати
оновлення експозиції музею Богдана Хмельницького. Наступні кроки щодо
оновлення експозиції буде профінансовано за рахунок коштів
держбюджету, залучення грантових та інших незаборонених
законодавством України джерел фінансування. В процесі реалізації проєкту
матеріали щодо історії Української козацької держави за часів Богдана
Хмельницького, життя та діяльності великого гетьмана, реалізації проєкту
розміщується на ФБ-сторінці проєкту «Вічної слави ти справді достоїн»,
на сайті та ФБ-сторінці Національного історико-культурного заповідника
«Чигирин».
По завершенню проєкту поширюватимуться під час презентації, на
конференціях, семінарах, тренінгах відповідної тематики, в ЗМІ, серед
туроператорів. Поза межами проєкту прланується співпраця із
Національною науковою бібліотекою ім.Вернадського, щодо спільних
виставкових проєктів, використання матеріалів архівного фонду (Додаток
Д).

3.2 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів.

Оновлення постійної експозиції музею Богдана Хмельницького за
допомогою технічних засобів шляхом використання сучасних технологій
(мультимедійна книга) включало:
1. Оновлення структурного та тематико-експозиційного плану музею
(7-й зал);
2.Розробка проєкту художнього рішення оновлення експозиції (7-й
зал);
3. Підготовка контенту для наповнення мультимедійної книги (7-й
зал «Богдан Хмельницький та православна церква»);
4. Придбання мультимедійної книги;
Витрати на мультимедійну книгу показано в Таблиці 3.1.
5. Монтаж мультимедійної книги в експозиції музею.

Таблиця 3.1 – Основні матеріали та вартість послуг. [12].

Підстат 6.1 Основні матеріали та 6.00
вартість послуг
тя
Пункт 6.1.1 Од. 1.00 46700.00 46700.00
Пункт 6.1.2 МДФ стійка Ком 1.00 18300.00 18300.00
комплект(стільниця,
п
підставка,ніжка,опорна
частина)пофарбована
Пункт 6.1.3 Паперова пронумерована Од. 2.00 4500.00 9000.00
книга на 28 сторінок
Пункт 6.1.4 Послуги комп’ютерної Од. 1.00 40000.00 4000.00
обробки, монтажу,
зведення, складання та
налаштування
обладнання
Пункт 6.1.5 Доставлення та монтаж Од. 1.00 5000.00 5000.00

Підготовлено матеріали для створення контенту для наповнення
мультимедійної книги (оцифровані матеріали Євангелія 1651 р.із с.Суботів
(родовий маєток Хмельницьких) (Додаток Д).
Підготовлено ТЗ для розробника контенту мультимедійних засобів
«рисунок 3.3».

Рисунок 3.3 – Розміри стійки, мультимедійної книги.

Проведено монтаж мультимедійної книги рис. 3.4.

Рисунок 3.4 – Монтаж мультимедійної книги.

Завантажено контент мультимедійної книги рис. 3.5.

Рисунок 3. 5 – Контент мультимедійної книги.

На рис. 3.6 представлена постійна експозиція 7-й зал.

Рисунок 3.7 – оновлена експозиція 7-й зал.

Обгрунтування цін на проекційний модуль показано в Таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Обгрунтування цін на проекційний модуль[12].

Назва Марка кількість Вартість, сума
грн.
Проектор Optoma 1 2600 26900
HD146X (Full
HD 1920x1080)
Материнська плата ASRock 1 2500 2500
H510M-HDV
Відеокарта ASUS NVIDIA 1 3250 3250
GEFORCE
GT730
Процесор INTEL Pentium 1 3000 3000
G6400
Блок живлення EXEGATE 1 950 950
AAA 350
Камера USB 640х480 + 1 1690 1690
лінза 8 мм
Корпус із композиту - комплект 6300 6300
Вентилятори 80 мм EXEGATE 2 500 500
Оперативна память Kingston 1 950 950
DDR-4 8GB
SSD твердолітний Palit 120GB 1
накопичувач 660 660
Разом 46700

Реалізація проєкту дала можливість впровадити новітні технології
для збереження та популяризації матеріальної та нематеріальної культурної
спадщини регіону. Поява новітніх технологій в музеї Богдана
Хмельницького привернула увагу та зацікавила туристів (дорослих і
малих).
Кількість відвідувачів зросла в 1 кв. 2024 р. по відношенню до 1 кв.
2023 р. Облік відвідувачів показано в Таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Дані обліку відвідувачів музею Богдана Хмельницького за 1 кв.
2023 р.
Відвідувачі З екскурсією З екскурсією Без Без екскурсії Разом
(платні) (за угодами) екскурсії (за угодами)
(платні)
учні 95 6 80 74 255
дорослі 230 153 180 563
Всього: 325 6 233 254 818

Джерело:Інформація надана відділом «Бухгалтерська служба НІКЗ «Чигирин»

Кількість проведених екскурсій показано в Таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Кількість проведених екскурсій за 1 кв.2023 р.

платні За угодами разом
оглядові 75 75
тематичні 3 3
Всього: 78 78
Джерело:Інформація надана відділом «Бухгалтерська служба НІКЗ «Чигирин»

Облік відвідувачів показано в Таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Дані обліку відвідувачів музею Богдана Хмельницького за 1
кв.2024 р.
Відвідувачі З екскурсією З екскурсією Без Без екскурсії Разом
(платні) (за угодами) екскурсії (за угодами)
(платні)
учні 219 67 38 30 354
дорослі 232 64 135 143 574
Всього: 451 131 173 173 928
Джерело:Інформація надана відділом «Бухгалтерська служба НІКЗ «Чигирин»

Кількість проведених екскурсій показано в Таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 – Кількість проведених екскурсій за 1 кв. 2024 р.

платні За угодами разом
оглядові 48 17 65
тематичні 3 - 3
Всього: 51 17 68
Джерело:Інформація надана відділом «Бухгалтерська служба НІКЗ «Чигирин»
Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ «Чигирин» на
1 кв.2023р. показано в Таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 – Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин» на 1 кв.2023р. [40].
діти 800 х 8,00грн = 6400,00 грн
дорослі 1000 х 16,00 грн = 16000,00 грн
екскурсії 120 х 70 грн. =8400,00 грн
разом 30 800,00 грн
Джерело:Інформація надана відділом «Бухгалтерська служба НІКЗ «Чигирин»

Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ «Чигирин» на
1 кв.2024р показано в Таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Розрахунок надходження коштів по спеціальному фонду НІКЗ
«Чигирин» на 1 кв.2024р. [41].

діти 4745х 10,00грн = 47450,00 грн
дорослі 3100 х 20,00 грн = 62000,00 грн
екскурсії 325 х 70 грн. =22750,00 грн
разом 132200,00 грн
Джерело:Інформація надана відділом «Бухгалтерська служба НІКЗ «Чигирин»

Новими музейними технологіями зможуть скористатися як окремі
відвідувачі музею, так і організовані туристичні групи у супроводі
екскурсовода.
Оновлення експозиції музею Б. Хмельницького, залучення
аудіовізуальних та мультимедійних засобів сприяє поширенню знань про
історію українського державотворення серед різних категорій відвідувачів,
дозволили «оживити» історичні події та зробити музей цікавим і ближчим
до відвідувачів. Проєкт реалізувався Благодійним фондом соціального
розвитку НІКЗ «Чигирин» в партнерстві з Національним історико-
культурним заповідником «Чигирин» в рамках програми «Культурна
спадщина» за підтримки Українського культурного фонду.

Висновки до розділу 3
Впровадження новітніх технологій, таких як мультимедійна книга, в
музеї Богдана Хмельницького має значний вплив на результативність та
ефективність музейного досвіду для відвідувачів і включає:
1.Покращення відвідуваності: Мультимедійна книга привернула
більше відвідувачів до музею, особливо молоді та тих, хто цінує сучасні
технології.
2.Поглиблення знань відвідувачів: Мультимедійна книга надала
додаткову інформацію про експонат (напрестольне Євангеліє 1651 р.), що
допомогло відвідувачам краще їх розуміти та оцінювати.
3.Створення інтерактивного досвіду: Мультимедійна книга зробила
музейний візит більш інтерактивним та захопливим для відвідувачів, що
підвищило їхню участь та зацікавленість.
4.Покращення задоволення відвідувачів: За допомогою
мультимедійної книги відвідувачі насолоджувалися персоналізованим
досвідом, вибираючи та глибше вивчаючи те, що їх найбільше зацікавило.
5.Збільшення залучення молодшого покоління: Ця інноваційна
технологія є особливо привабливою для молодих відвідувачів, які активно
використовують смартфони та планшети.
6.Збір аналітичних даних: Використання мультимедійної книги
допомогло зібрати дані про поведінку відвідувачів, що дозволило музею
Богдана Хмельницького проаналізувати та покращувати свої послуги.
Таким чином, мультимедійна книга виявилася дуже результативною
технологією в музеї, яка сприяла покращенню досвіду відвідувачів та
збільшенню їхньої зацікавленості та залучення.
Використання мультимедійної книги зробила візит до музею Богдана
Хмельницького більш інтерактивним та захопливим для відвідувачів,
дозволяючи їм взаємодіяти з контентом та вибирати шлях читання.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
За результатами проведеного дослідження управління інноваційною
діяльністю в НІКЗ «Чигирин» можна зробити наступні висновки:
1. Визначено, що інноваційна діяльність підприємства охоплює
процес створення, впровадження та поширення нововведень у всіх сферах
його діяльності. Це включає розробку нових продуктів або послуг,
застосування передових технологій, зміни в організаційній структурі,
методах виробництва чи управління. Сутність інновацій полягає в здатності
підприємства створювати щось нове, що може бути корисним для туристів.
2. Обгрунтовано, що організація інноваційної діяльності включає
систему взаємопов'язаних елементів, починаючи з інформаційного
забезпечення науково-технічних інновацій, й закінчуючи координацією та
регулюванням розвитку інноваційної діяльності. Результатом цього
процесу є інноваційний процес, який можна розглядати як послідовність
дій, у результаті яких ідея перетворюється на конкретний продукт та
поширюється під час практичного використання.
3. Встановлено, що механізм управління інноваціями на підприємстві
– це складна система взаємопов'язаних елементів, спрямованих на
регулювання та сприяння послідовному впровадженню оновлень та
покращень у різних сферах його діяльності через цілеспрямовані
інноваційні заходи. Використання цього механізму має на меті досягнення
рівня інноваційного розвитку, який дозволяє заповіднику працювати більш
ефективно в умовах посиленої конкуренції.
4. Доведено, що врахування виявлених напрямів ефективного
управління інноваційною діяльністю та впровадження інформаційно-
аналітичних систем сприятиме ефективному керуванню процесом
реалізації продуктових та процесних інновацій на підприємствах.
Інноваційний менеджмент стає складним механізмом управління, який має
створювати найбільш сприятливі умови для проведення інноваційної
діяльності, а також забезпечувати можливості досягнення ефективності та
розвитку.
5. Визначено, що НІКЗ «Чигирин»» успішно функціонує в
туристичній сфері та спеціалізується на наданні туристичних послуг. НІКЗ
«Чигирин» пропонує туристам послуги найвищої якості. Стратегічний
курс заповідника націлений на постійний розвиток та самовдосконалення,
спрямований на підвищення якості надаваних послуг.
6. Результати дослідження вказують на переважання загроз серед
зовнішніх факторів інноваційного ризику, пов’язаних зі складною
військовополітичною та економічною ситуацією в Україні. Одночасно
зовнішні законодавчо-регулюючі та ринкові фактори інноваційного ризику
мають позитивний вплив. Щодо внутрішніх факторів інноваційного ризику,
вони переважно мають позитивне значення за основними компонентами, за
винятком організаційного та інформаційного забезпечення інноваційної
діяльності.
7. Встановлено, що інноваційна стратегія заповідника «Чигирин» є
одним із ключових інструментів для досягнення цілей організації. Вона
відрізняється від інших підходів своєю новизною. Важливо відзначити, що
будь-які стратегічні кроки, які вживає НІКЗ «Чигирин», мають в собі
елементи інновацій, оскільки вони базуються на новаторських підходах у
наданні туристичних послуг.
8. Обгрунтовано, що досягнення стратегічних цілей НІКЗ «Чигирин»
найбільш ефективно можливе завдяки інноваційному зростанню. Це
означає, що виконання довгострокових завдань для досягнення
стратегічних цілей може відбуватися лише за умови використання
інноваційного потенціалу заповідника. Вибір конкретної стратегії залежить
від широкого спектру факторів, таких як технічні, соціальні, культурні та
інші умови, що впливають на діяльність НІКЗ «Чигирин»
9. Визначено, що суть стратегічного інноваційного проекту полягає в
здійсненні капіталовкладень для придбання передового обладнання та
матеріальних ресурсів, необхідних для НІКЗ «Чигирин» для надання нових
послуг, які будуть популярні в туристичній сфері. Планується надавати
послуги з впровадженням нових інноваційних технологій.
10. Доведено, що визначені напрями розвитку інноваційної діяльності
слід вважати ефективними, тому-що забезпечать збільшення чистого
прибутку НІКЗ «Чигирин»» на 451,7 грн. протягом прогнозних 5-ти років.
Інвестування коштів в цей проект цілком раціональний, оскільки в
результаті реалізації інноваційного проекту НІКЗ «Чигирин»» буде
сформовано прибуток достатньо вагомий порівняно з видатками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Бєлікова М.В., Гресь-Євреінова С.В. Інновації в музейній практиці України
та світу: досвід та проблеми запровадження // Актуальні проблеми, сучасний
стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі:
Матеріали сьомої міжнародної науково-практичної конференції / За ред.
Саух І.В. – Житомир: Вид-во ЖФ КІБІТ, 2013. – С.149-151.
2. Бойко М.Г. Економіко-предметне обґрунтування розвитку
термінологічного апарату туризму.Економіка та держава. 2016. № 3. С. 47–
53.
3. Всеукраїнський музейний фестиваль URL: tmlhttp://museum.dp.ua/projects
(дата звернення: 10.03.2024 ).
4.Всеукраїнський Музейний Форум. Матеріали науково-практичної
конференції / В загальній редакції Л. О. Гріффена. – Переяслав-
Хмельницький, 2017. − 380 с. 7.
5. Галкіна Т. В. Музейна педагогіка ХХІ століття: соціальні і навчальні
проєкти як нова форма работи з дитячою і молодіжною аудиторією / Т. В.
Галкина // Вісник ТГПУ. - 2009. - № 8 (86). – С. 5-10.
6. Гріффен Л. О. Наш колективний портрет / Л. О. Гріффен // Всеукраїнський
Музейний Форум. Матеріали науково-практичної конференції / В загальній
редакції Л. О. Гріффена. – Переяслав-Хмельницький, 2017. – С. 101.
7. Дані статистичних звітів наукового архіву НІКЗ «Чигирин».
8. ДіденкоЯ. Трощинська О. Підсумки 2022 року URL:
http://chigirinzapovidnyk.org.ua (дата звернення: 16.03.2024)
9. Закон України «Про культуру» URL: https://xn--
80aagahqwyibe8an.com/ukrajiny-zakony/zakon-ukrajini-pro-kulturu-vidomosti-
2011.html (дата звернення: 11.03.2024).
10. Золота підкова Черкащини
URL:https://ua.igotoworld.com/ua/article/489_zolota-podkova-cherkashiny.htm
(дата звернення: 16.03.2024).
11. Звіт по реалізації проєкту «Історія на дотик: Чигиринська фортеця». Архів
Благодійного фонду соціального розвитку НІКЗ «Чигирин»
12. Звіт по реалізації проєкту Богдан Хмельницький (Не) розказана історія.
Архів Благодійного фонду соціального розвитку НІКЗ «Чигирин».
13. Історія на дотик: Чигиринська фортеця. URL:https://izi.travel/fr/ff74-
chigirin-zamkova-gora/uk... (дата звернення: 16.03.2024).
14. Конституція України URL:
https://www.president.gov.ua/documents/constitution (дата звернення:
11.03.2024).
15. Ляшко А. В. Проєкт: ентузіазм і сумніви сучасного музею. До вивчення
явища / А. В. Ляшко // Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). - 2011. -№
2. - С. 165-169.
16. Лясников М.В., Шестаков В.А. Інноваціоні технології в музейній справі. –
URL: http:// iso-museum.ru/blog/post_1318968354.html (дата звернення:
24.02.2024).
17.Матеріали проєкту Богдан Хмельницький (Не) розказана історія
реалізовано за підтримки Благодійний фонд соціального розвитку НІКЗ
«Чигирин».
18. Музей Б.Хмельницького зал 1 URL:https://izi.travel/ru/64e7-zal-no1/uk
(дата звернення: 17.03.2024).
19. Музей Б.Хмельницького зал 2 URL: https://izi.travel/ru/30de-zal-no2/uk
(дата звернення: 17.03.2024)
20. Музей Б.Хмельницького зал 3 URL:https://izi.travel/ru/b36f-zal-no3/uk
(дата звернення: 17.03.2024)
21. Музей Б.Хмельницького зал 4 URL:https://izi.travel/ru/11b8-zal-no-4/uk
(дата звернення: 16.03.2024)
22. Музей Б.Хмельницького зал 5 URL: https://izi.travel/ru/531a-zal-no-5/uk
(дата звернення: 17.03.2024)
23. Музей Б.Хмельницького зал 6 URL:https://izi.travel/ru/c68f-zal-no6/uk (дата
звернення: 17.03.2024)
24. Музей Б.Хмельницького зал 7 URL:https://izi.travel/ru/291d-zal-no-
7/uk(дата звернення: 17.03.2024)
25.Музей Б.Хмельницького зал 8 URL:https://izi.travel/ru/2429-zal-no8/uk (дата
звернення: 17.03.2024)
26.Музей Б.Хмельницького зал 2 URL:https://izi.travel/ru/4a5d-muzey-bogdana-
khmelnickogo/uk#/browse/bdb29b3b-4619-4cf8-8469-d571a08d2d61/uk (дата
звернення: 18.07.2024)
27.Музей Б.Хмельницького зал 2 URL:https://izi.travel/ru/4a5d-muzey-bogdana-
khmelnickogo/uk#/browse/ef317f06-0ba5-4ac4-8981-202b0f1d8136/uk (дата
звернення: 18.03.2024)
28. Музей Б.Хмельницького зал 3 URL: https://izi.travel/ru/4a5d-muzey-
bogdana-khmelnickogo/uk#/browse/c07c27cb-c253-43a4-ba8c-281c04a2fd28/uk
(дата звернення: 18.03.2024)
29. Музей Б.Хмельницького зал 4 URL: https://izi.travel/ru/4a5d-muzey-
bogdana-khmelnickogo/uk#/browse/bd9192ca-ee9a-4ade-98a7-bb93e92c2435/uk
(дата звернення: 18.03.2024)
30. Музей Б.Хмельницького зал 7 URL:https://izi.travel/ru/4a5d-muzey-
bogdana-khmelnickogo/uk#/browse/e4ea74eb-d8a6-4627-bfad-71773130c0af/uk
(дата звернення: 18.03.2024).
31. Музей Б.Хмельницького зал 8 URL: https://izi.travel/ru/2429-zal-
no8/uk#/browse/eb44f6a7-08a9-4566-8e4c-19bd1d3cf11d/uk (дата звернення:
18.03.2024).
32. НАКАЗ Міністерства культури України «Про затвердження Інструкції з
організації обліку музейних предметів. 21.07.2016 №580 URL:
https://zakononline.com.ua/documents/show/360848___360913 (дата звернення:
11.03.2024).
33. Наказ Міністерства культури України від 01.08.2012 № 823 «Про
затвердження примірних штатних розписів державних та комунальних
музеїв, заповідників та закладів музейного типу» URL:
http://mincult.kmu.gov.ua/mincult_ old/uk/publish/article/ (дата звернення
16.03.2024).
34.НІКЗ «Чигирин» URL: http://chigirinzapovidnyk.org.ua (дата звернення:
16.03.2024).
35. Постанови Верховної Ради України URL:
https://ips.ligazakon.net/document/view/T113516 (дата звернення: 11.03.2024).
36. Рутинський М.Й., Стецюк О.В. Музеєзнавство: Навчальний посібник. –
К., 2008. – 428 с.
37. Сірик А. Державне регулювання ринку туристичних послуг України.
Економічний вісник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 104.
38. Український музейний форум URL: https://museum-forum.info/ (дата
звернення: 10.03.2024).
39. У Чигирині презентували проєкт «Музей дітям – діти музею» URL:
https://procherk.info/news/7-cherkassy/96261-u-chigirini-prezentuvali-proekt-
muzej-ditjam-diti-muzeju (дата звернення: 16.03.2024).
40. Фінансова звітність URL: https://zvitnist.com/(дата звернення: 15.04.2024)
41.Фінансова звітність URL: https://opendatabot.ua/c/04812976(дата
звернення: 16.04.2024).
42.Фестиваль Арсенал ідей URL: https://artarsenal.in.ua/uk/festival-arsenal-. idej
(дата звернення: 10.03.2024).
43.Чигирин. Прогулянка старим містом. URL: https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#6b667e8f-af70-4cf2-b043-a73d357edc47 (дата
звернення: 16.03.2024).
44.Чигирин. Прогулянка старим містом URL:https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#facd50fe-26dc-4d4c-8171-f97023edd3e0 (дата
звернення: 16.03.2024).
45. Чигирин. Прогулянка старим містом https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#20696db2-a9f5-47ad-8ebc-4f6a03842185 (дата
звернення: 16.03.2024)
46. Чигирин. Прогулянка старим містом URL:https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#e14d35e3-6218-49bf-ac2f-17a968304699 (дата
звернення: 16.03.2024).
47. Чигирин. Прогулянка старим містом URL:https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#a2670394-b143-4383-9f93-ae80614683c6 (дата
звернення: 16.03.2024).
48.Чигирин. Прогулянка старим містом URL:https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#a0109995-f7ec-4e97-9bf5-5530f0f63f85
(дата звернення: 16.03.2024).
49. Чигирин. Прогулянка старим містом URL: іzi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#6698a6e9-131c-4db8-a140-224177d86362
(дата звернення: 16.03.2024).
50. Чигирин. Прогулянка старим містом URL: https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#907d4099-cc27-4ec9-976e-8b00d748029d
(дата звернення: 16.03.2024).
51.Чигирин.Прогулянка старим містом. URL:https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#10fccb7a-226d-4c35-8b59-6139dbd2767b (дата
звернення: 16.03.2024).
52. Чигирин. Прогулянка старим містом URL: https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#0df76473-4137-4455-a576-d85e40f271d7 (дата
звернення: 16.03.2024).
53. Чигирин. Прогулянка старим містом URL: https://izi.travel/ru/e202-chigirin-
progulyanka-starim-mistom/uk#da7e7c1c-b4ab-4523-8ff3-092b14c1a960 (дата
звернення: 16.03.2024).
54. Чигирин. Прогулянка старим містом URL:
https://izi.travel/ru/e202-chigirin-progulyanka-starim-mistom/uk#775a7d0f-74fe-
46a7-a58d-e3298ecfbe37 (дата звернення: 16.03.2024).
55. Юренева Т.Ю. Музеєведення. – М.: Академічний проєкт, 2003. – 605 с.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets