Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8136
Title: Формування системи економічної безпеки аграрного підприємства ( на матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», Київська обл., Ставищенський р-н., смт. Ставище)
Authors: Одінцов, Олег Михайлович
Поліщук, Мирослава Володимирівна
Keywords: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА;ЕФЕКТИВНІСТЬ;ОСНОВНІ ЗАСОБИ;ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ;ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Issue Date: Dec-2021
Abstract: магістерської роботи Магістерська дипломна робота містить 112 сторінок, 31 таблиця , 18 рисунків, список літератури з 42 найменувань Формування системи економічної безпеки аграрного підприємства ( на матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», Київська обл., Ставищенський р-н., смт. Ставище) Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні основи дослідження економічної безпеки підприємства. Об’єктом дослідження виступає ТОВ «Інтерагроінвест», яке займається сільськогосподарською діяльністю, зокрема вирощуванням зернових культур. Мета магістерської роботи –– аналіз, оцінка економічної безпеки ТОВ «Інтерагроінвест» та розробка на цій основі рекомендацій методологічного та практичного характеру, спрямованих на формування системи економічної безпеки підприємства. Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. За результатами дослідження сформульовані основні положення щодо шляхів підвищення економічної безпеки підприємства; встановлено, що оновлення основних засобів сприятиме поліпшенню результатів господарської діяльності та покращенню конкурентних позицій на ринку. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ «Інтерагроінвест», так як їх впровадження є економічно доцільним. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8136
Appears in Collections:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Поліщук М. В..pdf
  Restricted Access
1.01 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
4 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему: «Формування системи економічної безпеки аграрного 
підприємства ( на матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», Київська обл., 
Ставищенський р-н., смт. Ставище)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувачка 2 курсу, групи ЕПм - 20 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність»    
                                                               Поліщук М. В.                           _______________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник  _Одінцов О. М.                             ____ 
 
                                                                     Рецензент ____________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси 2021 року 
 
5 
 
РЕФЕРАТ 
магістерської роботи 
Магістерська дипломна робота містить  112 сторінок, 31 таблиця , 18 рисунків, 
список літератури з  42 найменувань 
Формування системи економічної безпеки аграрного підприємства ( на 
матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», Київська обл., Ставищенський р-н., 
смт. Ставище) 
Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні 
основи дослідження економічної безпеки підприємства. 
Об’єктом дослідження виступає ТОВ «Інтерагроінвест», яке займається 
сільськогосподарською діяльністю, зокрема вирощуванням зернових культур. 
Мета магістерської роботи –– аналіз, оцінка економічної безпеки ТОВ 
«Інтерагроінвест» та розробка на цій основі рекомендацій методологічного та 
практичного характеру, спрямованих на формування системи економічної 
безпеки підприємства. 
Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. 
За результатами дослідження сформульовані основні положення щодо шляхів 
підвищення економічної безпеки підприємства; встановлено, що оновлення 
основних засобів сприятиме поліпшенню результатів господарської діяльності та 
покращенню конкурентних позицій на ринку. 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ 
«Інтерагроінвест», так як їх впровадження є економічно доцільним. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ, 
ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ 
БЕЗПЕКИ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 
  
 
6 
 
 
 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА  
1.1 Поняття про економічну безпеку підприємства та її  
 
визначення  9 
 
1.2 Методи оцінки системи економічної безпеки підприємства 29 
1.3 Аналіз напрямів формування системи економічної безпеки  
підприємства 38 
РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» 
1.1 Загальна організаційно-економічна характеристика  
підприємства ТОВ «Інтерагроінвест» 47 
2.2 Аналіз фінансової діяльності ТОВ «Інтерагроінвест»  
62 
2.3 Аналіз ефективності використання основних засобів  
підприємства 72 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ  
ПІДПРИЄМСТВА  
3.1 Аналіз перспектив розвитку ТОВ «Інтерагроінвест» 82 
3.2 Проекти підвищення ефективності господарської  
діяльності  93 
   
ВИСНОВОК 104 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 107 
ДОДАТКИ 112 
 
7 
 
ВСТУП 
Життєздатність підприємства чи організацій в транзитивній економіці в 
значній мірі залежить від наявного рівня їх економічної безпеки. Саме тому перед 
всіма суб'єктами господарської діяльності в нашій державі виникає необхідність 
внутрішньої самооцінки та прогнозування можливих змін в стані їх економічної 
безпеки. Такий підхід викликаний тим, що вони повинні адекватно та вчасно 
реагувати на дію різних чинників зовнішнього чи внутрішнього походження, які 
формують як потенціал підприємства, так і можливості його повноцінного 
використання. Сучасна практика та наукові дослідження показують те, що 
організація сучасної підприємницької, господарської та інших видів діяльності 
потребує відпрацювання і створення системи економічної безпеки, яка б 
ураховувала та передбачала ті негативи, що може спричинити кожна сторона або 
економічна дія щодо підприємства. Вивчення теоретичної спадщини дозволило 
зробити висновок про те, що більшість вчених свої дослідження присвячували 
або аналітичному огляду негативів, що відбиваються на економічній безпеці, або 
прогностичним підходам до зміни внутрішнього і зовнішнього середовища 
підприємств. Звернемо увагу і на те, що до цих пір відсутня методологія 
визначення чинників забезпечення економічної безпеки, а також правова база 
регулювання цих питань і в цілому концепція економічної безпеки підприємств. 
Теоретичні основи розроблення механізмів управління економічною безпекою 
підприємства відображені у працях вітчизняних і зарубіжних авторів, таких, як 
М.М. Єрмошенко, Т.С. Клебанова, Г.Б. Клейнер, Г.В. Козаченко, С.М. 
Ілляшенко, Є.О. Олейников, Р.А. Руденський, В.Л. Тамбовцев, Л.Г. Шемаєва та 
ін. Попри вагомий внесок закордонних та вітчизняних науковців, питання 
удосконалення процесу управління економічною безпекою підприємства 
залишаються ще недостатньо вивченими, зокрема відсутнє необхідне методичне 
забезпечення. Значна частина питань, пов'язаних із моделюванням механізмів 
 
8 
 
забезпечення економічної безпеки підприємства на основі аналізу структурних 
взаємозв'язків зовнішніх і внутрішніх загроз, не знайшли належного 
відображення в наукових працях. Метою роботи є обґрунтування теоретичних та 
дослідження практичних аспектів управління системою економічної безпеки 
підприємства. Відповідно до встановленої мети поставлені і вирішені такі задачі:  
−визначення сутності економічної безпеки;  
−розкриття джерел та факторів загроз економічній безпеці підприємства; 
−опис методик визначення окремих видів економічної безпеки; 
−організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження;  
−оцінка сигналів порушення стану економічної безпеки підприємства; 
−діагностика рівня послідовності створення системи економічної безпеки 
на підприємстві;  
−пошук шляхів підвищення рівня системи економічної безпеки. 
Метою дослідження є визначення сутності господарської діяльності, 
визначення рівня економічної безпеки підприємства та визначення напрямків 
підвищення системи економічної безпеки ТОВ «Інтерагроінвест»  на основі 
аналізу діяльності підприємства.  
Для досягнення мети визначеної в дослідженні необхідно розглянути 
наступні задачі методичного та прикладного характеру: 
− розглянути поняття економічна безпека підприємства; 
− розглянути складові економічної безпеки та вплив ефективності 
господарської діяльності на рівень економічної безпеки підприємства; 
− комплексно дослідити діяльність ТОВ «Інтерагроінвест» та дати оцінку 
рівню економічної безпеки підприємства; 
− проаналізувати варіанти покращення системи економічної безпеки ТОВ 
«Інтерагроінвест» 
 
9 
 
− розробити пропозиції для підвищення рівня економічної безпеки 
підприємства. 
Об’єктом дослідження є ефективність використання основних засобів 
підприємства ТОВ «Інтерагроінвест». 
Предметом дослідження є напрями вдосконалення системи економічної 
безпеки підприємства ТОВ «Інтерагроінвест».  
Завдання випускної роботи полягає в оволодінні практичними навичками 
оцінки рівня економічної безпеки та розробці пропозицій для покращення рівня 
економічної безпеки підприємства ТОВ «Інтерагроінвест». 
Питанням економічної безпеки підприємства, складовими економічної 
безпеки та шляхами підвищення рівня економічної безпеки підприємства 
займаються багато провідних вчених-економістів, зокрема Ф.Ф. Бутинець, Т.С. 
Клебанова, Г.Б. Клейнер, Г.В. Козаченко, С.М. Ілляшенко, Є.О. Олейников, Р.А. 
Руденський, В.Л. Тамбовцев, Л.Г. Шемаєва та інші.  
ТОВ «Інтерагроінвест» - підприємство, профілюючим видом діяльності 
якого є вирощування сільськогосподарських культур, зокрема зернових: озимої 
пшениці, озимого ячменю, кукурудзи на зерно, проса, соняшника, сої, гороху. В 
тваринництві основними напрямками є виробництво молока та м’яса на продаж 
оптовим споживачам. 
ТОВ «Інтерагроінвест» обробляє 3845 га ріллі та намагається 
використовувати сучасні передові сільськогосподарські технології, які дають 
змогу без втрати родючості землі отримувати високі врожаї. 
     
 
10 
 
РОЗДІЛ 1 
НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1. Поняття про економічну безпеку підприємства та її визначення 
 
Сучасне трактування поняття «економічна безпека» пройшло чимало 
переосмислень у зв’язку з постійною зміною умов зовнішнього середовища і з 
урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття 
«економічна безпека» почало застосовуватися на Заході у зв’язку зі зростанням 
проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи управління, 
що призвело до порушення традиційних зв’язків між постачальниками ресурсів, 
життєво необхідних індустріальним суспільствам. 
Сутність поняття економічна безпека полягає в забезпеченні поступального 
систематичного економічного розвитку суспільства з метою виробництва 
необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. 
Раніше усі питання, пов’язані із забезпеченням безпеки  покладалися на державні 
органи. Останнім часом спостерігається розбудова системи безпеки на 
державному рівні, в якій провідна роль відводиться державі, як гаранту безпеки. 
Але складність ринкового середовища та відносин не забезпечують 100 % 
безпеку підприємства від будь-яких загроз чи викликів. 
На мікрорівні система економічної безпека підприємства проявляється в 
забезпеченні нормальної, ефективної і стабільної і систематичної діяльності 
підприємства, попередженні витоку інформації. 
Дослідження теоретичних та практичних аспектів проблеми забезпечення 
економічної безпеки суб’єктів господарювання в сучасних умовах дозволило 
виявити різні, іноді навіть суперечливі погляди на дану проблему. Так, деякі 
вчені під економічною безпекою розуміють стан економічної системи, який 
 
11 
 
дозволяє їй динамічно, ефективно розвиватися, вирішуючи при цьому соціальні 
задачі. Інша частина вчених схиляється до того, що це стан захищеності 
підприємства від негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз, а також 
різного роду дестабілізуючих чинників, при якому підприємство здатне до 
відтворення чи реалізації своїх комерційних інтересів [2; 6; 7]. 
Економічну безпеку підприємства можна трактувати, як: 
– стан захищеності усіх систем підприємства при здійсненні господарської 
діяльності в певній ситуації[3]; 
– стан всіх ресурсів підприємства (капіталу, трудових ресурсів, інформації, 
технологій, техніки, прав) та підприємницьких здібностей, при якому можливе 
найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного 
науково–технічного та соціального розвитку, здатність запобігати або швидко 
нівелювати різні внутрішні та зовнішні загрози; 
– сукупність організаційно–правових, режимно–охоронних, технічних, 
технологічних, економічних, фінансових, інформаційно–аналітичних та інших 
методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для 
забезпечення ефективного функціонування суб’єктів підприємницької діяльності 
відповідно до їхніх цілей та завдань[5]; 
– стан соціально–технічної системи підприємства, котрий дає змогу 
уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за 
допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також 
структурної організації та зв’язків менеджменту [12, с. 524-525]. 
Г.Козаченко та В.Пономарьов визначають економічну безпеку 
підприємства «як гармонізацію в часі та просторі економічних інтересів 
підприємства з інтересами, пов’язаних з ним, суб’єктів зовнішнього середовища, 
що діють за межами підприємства» [7, с. 4]. В свою чергу, Т. Соколенко розглядає 
економічну безпеку як стан, при якому стратегічний потенціал фірми 
знаходиться поблизу меж адаптивності, а загроза втрати економічної безпеки 
 
12 
 
наростає тим дужче, чим ближчою є ступінь адаптивності стратегічного 
потенціалу до граничної зони [11]. Т. Васильцев пропонує під економічною 
безпекою підприємства розглядати такий стан функціонування, при якому 
підприємство та його продукція є конкурентоспроможними на ринку, а також 
одночасно гарантується найбільш ефективне використання ресурсів, 
інтелектуального та кадрового потенціалу; стабільність функціонування та 
прогресивність розвитку; можливість протистояти негативним впливам 
зовнішнього та внутрішнього середовища його функціонування [4, с. 18]. 
Васильців Т.Г. вважає, що поняття економічної безпеки суб’єкта господарювання 
повинно формуватися з урахуванням специфічних особливостей його 
функціонування і зазначає, що «під економічною безпекою господарюючого 
суб’єкта слід розуміти захищеність його науково-технічного, технологічного, 
виробничого і кадрового потенціалу від прямих (активних) чи непрямих 
(пасивних) економічних загроз, наприклад, пов’язаних з неефективною науково-
промисловою політикою держави або формуванням несприятливого зовнішнього 
середовища, і здатність до його відтворення» [3]. Проаналізовані підходи до 
визначення поняття економічна безпека узагальнимо і зведемо у зручну форму. 
Таблиця – 1. Підходи до визначення поняття «економічна безпека 
підприємства» та «система економічної безпеки» 
Автор Визначення 
В.П. Мак-Мак Система безпеки охоплює наукову теорію безпеки, політику і 
стратегію безпеки, засоби і методи забезпечення безпеки і концепцію 
безпеки [11]. 
В.І. Ярочкін Система безпеки – організована сукупність спеціальних органів, 
служб, засобів, методів, заходів, що забезпечують захист життєво 
важливих інтересів особистості, підприємства, держави від 
внутрішніх і зовнішніх чинників [18]. 
С.М. Ткач Система економічної безпеки – цілісність і водночас роздільність 
різних взаємопов’язаних елементів економіки регіону, 
відокремлених від зовнішнього середовища і взаємодіючих із ним як 
ціле. Крім того, існують два онтологічних підходи до 
ідентифікування системи, у площині яких ми розглядаємо систему 
економічної безпеки регіону: 1) система як сукупність елементів, 
об’єктів; 2) система як сукупність властивостей [12]. 
 
13 
 
А.І. Сухоруков Система економічної безпеки – комплекс організаційно-
С.З. Мошенський управлінських, технологічних, технічних профілактичних і 
О.М. Петрук маркетингових заходів, спрямованих на кількісну й якісну реалізацію 
захисту інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз [15] 
М.І. Камлик Система економічної безпеки – комплекс взаємопов’язаних заходів 
організаційноправового характеру, що здійснюються спеціальними 
органами, службами, підрозділами суб’єкта господарювання та 
спрямовані на захист життєво важливих інтересів особистості,  
підприємства і держави від протиправних дій із боку реальних або 
потенційних фізичних чи юридичних осіб, що можуть призвести до 
істотних економічних збитків та забезпечення економічного росту в 
майбутньому [6]. 
А.І. Пономаренко Система економічної безпеки – сукупність об’єкта, засобів захисту, 
нормативної бази та організаційних структур здійснення [13]. 
Л.В. Шарий Система економічної безпеки – взаємопов’язана сукупність 
спеціальних структур, засобів, методів і заходів, які забезпечують 
безпеку бізнесу від внутрішніх і зовнішніх загроз [17]. 
А.Л. Коробчинський Систему економічної безпеки підприємства можна визначити як 
взаємопов’язану сукупність спеціальних структур, засобів, методів і 
заходів, які забезпечують безпеку бізнесу від внутрішніх і зовнішніх 
загроз [9]. 
І.В. Заблодська Система економічної безпеки регіону має складну внутрішню структуру, в 
якій можна виділити три її найважливіших елементи: економічна 
незалежність, стабільність і стійкість роботи; здатність до саморозвитку і 
прогресу [3]. 
С.О. Грунін Система економічної безпеки розглядається автором у формі 
графічних зображень принципових моделей забезпечення безпеки 
персоналу фірми, основних фондів, конфіденційної інформації, 
елементами яких є: об’єкт безпеки, об’єкт загроз, джерела загроз, 
загрози та засоби захисту [2]. 
Загалом, представлені точки зору науковців на сутність поняття 
«економічна безпека підприємства» та «система економічної безпеки» можна 
звести до двох основних підходів.  
Перший підхід базується на існуванні у суб’єкта господарювання 
конкретних чітких цілей (наприклад, ефективність, стабільність функціонування, 
розвиток), які він намагається досягнути. Суб’єкт господарювання 
характеризується наявністю внутрішньої структури (середовища) і існує та 
ефективно функціонує у деякому зовнішньому середовищі. У зв’язку з наявністю 
певних якостей внутрішньої структури (середовища) суб’єкт господарської 
діяльності може володіти здатністю знаходитись в стані «безпеки». Це означає, 
 
14 
 
що якщо зовнішнє середовище і здійснює на нього певний негативний вплив, то 
суб’єкт господарювання все одно функціонує і досягає своїх цілей. І якщо зміна 
зовнішніх умов не виходить за певні межі, то функціонування і досягнення 
підприємством свої цілей гарантовано.  
Інший підхід ґрунтується на використанні понять «загроза» і 
«захищеність» від загроз. Передбачається, що існує підприємство з набором 
певних параметрів (наприклад, стабільним функціонуванням, прогресивністю 
розвитку і т.п.). Існують загрози, які можуть негативно вплинути на ці параметри. 
В тому випадку, якщо параметри захищені від загроз, то забезпечена і безпека 
підприємства. Слід відмітити, що критерій захищеності параметра, а також 
обґрунтування вибору саме цих параметрів та критеріїв часто відсутній. Аналіз 
існуючих визначень сутності загроз економічній безпеці показує, що в кожному 
з них, так чи інакше, відображена небезпека нанесення економічної шкоди, що 
проявляється у вигляді збитків, негативного впливу, перешкод в досягненні цілей 
і т.п. Загалом, загроза – це чинник, що створює значну небезпеку стійкому 
стабільному функціонуванню економічної системи суб’єкта господарювання. 
Таким чином, небезпека і загроза однопорядкові, проте кількісно різні поняття. 
Прояв небезпеки у вигляді реальних втрат слід розглядати як сигнал можливого 
переростання її в загрозу, якщо не будуть прийняті відповідні заходи. На думку 
Є.Барикаєва, загроза – це сукупність умов і факторів, які створюють небезпеку 
для реалізації економічних інтересів, яка в свою чергу може створювати 
різноманітні ризики [2, с. 547-583]. Васильців Т.Г. визначає «загрозу» як 
сукупність умов, процесів, факторів, що перешкоджають реалізації національних 
економічних інтересів або створюють небезпеку для них і суб’єктів 
господарювання. Загроза може проявлятися у вигляді збитків чи втрат, 
інтегральний показник яких характеризує ступінь зниження економічного 
потенціалу за певний проміжок часу [3, с. 211].  
Причини виникнення загроз системі економічної безпеки підприємства 
 
15 
 
обумовлені, з одного боку, чинниками загальноекономічного характеру 
(макрорівень), що здійснюють негативний вплив на значну кількість 
господарюючих суб’єктів, а відтак, загрожують і національній економічній 
безпеці. З іншого, чинниками, пов’язаними з непродуманістю та неефективністю 
прийнятих управлінських рішень керівництвом самого підприємства 
(мікрорівень). Так, загрози економічній безпеці можуть виникати у зовнішньому 
для підприємства середовищі й бути пов’язаними з помилками при розробці та 
впровадженні тих чи інших реформ, з аморфністю науково-промислової та 
інноваційної політики держави, втратою керованості над економічними 
процесами та ін. 
Головна мета управління системою економічної безпеки – забезпечення 
найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної 
системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня 
трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а 
також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його 
стабільного розвитку.  
До основних функціональних цілей економічної безпеки належать: 
– забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової 
стійкості та незалежності підприємства; 
– забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої 
конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб’єкта 
господарювання; 
– досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та 
ефективної організаційної структури управління підприємством; 
– досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його 
інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних науково-
дослідних та дослідно-конструкторських робіт; 
– мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської 
 
16 
 
діяльності на стан навколишнього середовища; 
– якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства; 
– забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і 
досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх 
підрозділів підприємства та відділів організації; 
– ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та 
майна, а також комерційних інтересів. [16, с. 530] 
Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних 
структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної 
безпеки. 
Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії 
(заходи), що здійснюються послідовно або одночасно: 
а) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, 
прав інформації, технології та устаткування); 
б) загальне стратегічне прогнозування та планування економічної безпеки 
за функціональними складовими; 
в) стратегічне планування фінансово–господарської діяльності 
підприємства; 
г) загально–тактичне планування економічної безпеки за функціональними 
складовими; 
ґ) тактичне планування фінансово–господарської діяльності підприємства; 
д) оперативне управління фінансово–господарською діяльністю 
підприємства; 
е) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;  
є) загальна оцінка досягнутою рівня економічної безпеки.  
Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна 
буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства. 
Система економічної безпеки підприємства традиційно включає такі 
 
17 
 
складові: 
а) інтелектуальну і кадрову; 
б) інформаційну; 
в) техніко-технологічну; 
г) фінансову; 
ґ) політико-правову та екологічну: 
д) силову. 
Для можливості аналітичного оцінювання кожної з них слід визначити 
спектри можливих загроз (ризиків) та оцінити ймовірність і наслідки їх реалізації. 
За умов невизначеності існує суперечність між теоретично досконалим і 
практично можливим підходами. Теоретично досконалий підхід полягає в тому, 
щоб урахувати всі можливі варіанти сценаріїв руху грошових потоків. Однак 
практично це здебільшого неможливо зробити, бо доведеться враховувати надто 
багато альтернатив. [16, с. 532-533] 
Ключова сутність основного завдання полягає в процедурі проведення 
комплексу таких розрахунків, котрі навіть у разі їх неповної адекватності 
уможливлювали б отримання достатньо надійних результатів, на які можна 
спиратися за вибору господарської альтернативи. Крім цього, слід особливо 
наголосити, що механізм створення системи економічної безпеки мас базуватися 
на внутрішньосистемних характеристиках підприємства, тобто сама соціально-
економічна система має включати «вбудовані» механізми запобігання зовнішнім 
і внутрішнім загрозам. 
Існує така загальна класифікація загроз економічній безпеці підприємства 
(табл. 1.1) [1, 7, 9, 10, 11]. 
 
 
 
 
 
18 
 
Таблиця 1.1 
Класифікація загроз економічній безпеці підприємства (побудовано за 
даними 
Класифікація загроз Види загроз 
Місце знаходження джерела загрози - Зовнішня 
- Внутрішня 
Джерело виникнення загрози - Об’єктивна 
- Суб’єктивна 
Можливості прогнозування загрози - Передбачувана 
- Непередбачувана  
Ступінь вірогідності - Невірогідна 
- Маловірогідна 
- Вірогідна 
- Дуже вірогідна 
Ступінь очевидності - Явна 
- Прихована 
Частота виникнення - Постійна 
- Випадкова  
Момент існування - Актуальна 
- Потенційна  
Об’єктивність існування - Реальна 
- Надумана  
Віддаленість у часі - Безпосередня 
- Близька (до року) 
- Далека (більше року) 
Віддаленість у просторі - На території підприємства 
- На прилеглій до підприємства території 
- На території регіону, країни 
- На закордонній території 
Суб’єкт загрози - Кримінальні структури 
- Недобросовісні конкуренти 
- Контрагенти 
- Власні працівники 
Форми прояву - Кількісні 
- Якісні  
Об’єкт посягань - Підприємству 
- Загрози стейкхолдерам (юридичні та 
фізичні особи, зацікавлені у розвитку 
підприємства) 
Вид збитків - Загрози, що несуть прямий збиток 
- Загрози, що призводять до втраченої 
вигоди 
До зовнішніх загроз у сфері підприємницької діяльності належать: 
– робота спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації 
 
19 
 
про економічні процеси у сфері підприємництва з мстою здійснення 
антиконкурентних заходів; 
– робота служб безпеки суб’єктів підприємницької діяльності як 
вітчизняних так і зарубіжних, з мстою подавлений конкурентів, заволодіння 
ринками збуту чи майном конкурентів; 
– протиправна діяльність організованих злочинних формувань та окремих 
осіб з метою заволодіння майном суб’єктів підприємницької діяльності. 
До внутрішніх загроз безпеці підприємництва слід віднести: 
– протиправні чи інші негативні дії персоналу суб’єкта підприємницької 
діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва; 
– порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим 
доступом для сторонніх осіб; 
– порушення порядку використання технічних засобів; 
– інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які 
створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів 
чи інших зацікавлених фігурантів; 
– низький рівень кадрового, організаційно–правового, інформаційно–
аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті 
внутрішніх, так і зовнішніх загроз[7]. 
За напрямами роботи ризик потенційних загроз можна умовно розподілити 
ще на дві великі групи – економічні та режимно-охоронні. 
Беручи загалом усі ризики підприємницької діяльності, можна 
класифікувати так: 
1. За сферами виявлення: 
1.1. Економічний – ризик, пов’язаний зі змінами економічних факторів у 
ході реалізації інвестиційного проекту. 
1.2. Політичний – ризик виникнення різноманітних адміністративно–
законодавчих обмежень інвестиційної діяльності, які пов’язані зі зміною 
 
20 
 
інвестиційної політики держави. 
1.3. Соціальний – ризик страйків, здійснення під тиском робітників 
незапланованих соціальних програм та інші аналогічні види ризиків. 
1.4. Екологічний – ризик виникнення екологічних катастроф і різних 
стихійних лих (землетруси, лісові пожежі, повені і под.), котрі негативно 
впливають на інвестиційний проект, 
1.5. Інші – ризик рекету, крадіжок майна, нечесності партнерів тощо. 
2. За формами інвестування: 
2.1. Ризики реального інвестування – ризики, пов’язані з помилковим 
вибором місцезнаходження об’єкта будівництва, порушення графіків поставок 
необхідних матеріалів, комплектувальних деталей за проектами, суттєвим 
зростанням цін на інвестиційні товари, неправильним підбором підрядчиків та з 
іншими факторами, що знижують ефективність інвестиційного проекту. 
2.2. Ризики фінансового інвестування – цю групу ризиків пов’язано з 
непродуманим вибором фінансових інструментів для інвестування, фінансовими 
труднощами чи банкрутством окремих емітентів, непередбаченими змінами умов 
інвестування і т. п. Ризики інвестицій у фінансові інструменти мають таку 
структуру: 
а) ризики втраченого зиску; 
б) ризики зниження доходності, а саме:  
– відсоткові ризики; 
– кредитні ризики; 
– біржові ризики; 
– селективні ризики; 
– ризики втрати ліквідності; 
– ризики банкрутства. 
3. За джерелами: 
3.1. Системний ризик – вид ризику, на який наражаються всі учасники 
 
21 
 
інвестиційної діяльності і форм інвестування. Він значною мірою визначається 
зміною стадій економічного розвитку країни чи кон’юнктурних циклів розвитку 
інвестиційного ринку та іншими аналогічними факторами, на які інвестор не 
може вплинути, добираючи об’єкти інвестування. 
3.2. Несистемний ризик – цей вид ризику, який притаманний конкретному 
об’єкту інвестування чи діяльності конкретною інвестора. Він може бути 
пов’язаний з некваліфікованим менеджментом проекту, посиленням конкуренції 
на певному сегменті інвестиційного ринку, нераціональною структурою 
інвестиційних ресурсів та іншими аналогічними факторами, негативним 
наслідкам, яких значною мірою можна запобігти за допомогою ефективного 
управління інвестиційним процесом [15, с. 311-317]. 
Основними напрямами організації системи економічної безпеки 
підприємства за окремими функціональними складовими є: 
1. Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки 
за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь–якої економічної 
системи. 
Насамперед оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-
правовий характер і включають внутрішні негативні дії, зовнішні негативні дії,  
форс-мажорні обставини. 
У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової 
системи економічної безпеки підлягають аналізу: 
– фінансова звітність і результати роботи підприємства – 
платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу 
та прибутку; 
– конкурентний стан підприємства на ринку – частка ринку, якою володіє 
суб’єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту; 
– ринок цінних паперів – підприємства-оператори та інвестори цінних 
паперів, курс акцій і лістинг на відповідних біржах. 
 
22 
 
Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної 
безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та 
оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи іншим 
суб’єктом господарювання фінансово-економічної та інших видів діяльності. 
2. Інтелектуальна й кадрова складова – належний рівень економічної 
безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та 
професіоналізму. Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної 
безпеки охоплює взаємопов’язані і водночас самостійні напрями діяльності 
певного суб’єкта господарювання. 
На першій стадії процесу охорони цієї складової системи економічної 
безпеки оцінюються загрози негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-
поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства 
виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи інших структурних 
підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь 
своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, 
браком коштів па оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи 
нераціональним їх витрачанням. Процес планування та управління персоналом, 
спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, мас охоплювати 
організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних 
працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність 
професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами. 
3. Техніко-технологічна складова – процес охорони техніко-технологічної 
складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох 
послідовних станів (табл. 1.2). 
 
 
 
 
 
23 
 
Таблиця 1.2 
Етапи техніко-технологічного напрямку організації економічної безпеки 
підприємства 
Етапи техніко-
технологічного 
Складові етапів техніко-технологічного напрямку організації 
напрямку організації 
економічної безпеки підприємства 
економічної безпеки 
підприємства 
I Аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, 
аналогічної профілю даного підприємства чи організації 
проектувальника. 
II Аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх 
резервів поліпшення використовуваних технологій. 
III Аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється 
підприємством, та ринків товарів-замінників; оцінювання 
перспектив розвитку ринків продукції підприємства; 
прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних 
процесів для випуску конкурентоспроможних товарів. 
IV Розробка технологічної стратегії розвитку підприємства. 
V Оперативна реалізація планів технологічного розвитку 
підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської 
діяльності. 
VI Аналіз результатів практичної реалізації заходів щодо охорони 
техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі 
спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів. 
 
4. Політико-правова складова – загальний процес охорони політико-
правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка 
охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування: 
а) аналіз загроз негативних впливів; 
б) оцінка поточного рівня забезпечення; 
в) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня; 
г) здійснення ресурсного планування; 
ґ) планування роботи відповідних функціональних підрозділів 
підприємства; 
 
24 
 
д) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо 
організації належного рівня безпеки[11]. 
Основними найпоширенішими причинами виникнення внутрішніх 
негативних виливів можуть бути низька кваліфікація працівників юридичної 
служби відповідного суб’єкта господарювання та помилки у підборі персоналу 
цієї служби, недостатнє фінансування юридичного забезпечення 
підприємницької або іншої діяльності; 
Причини виникнення зовнішніх негативних виливів здебільшого бувають 
подвійними, а саме: небажання чи нездатність підприємства активно впливати на 
зовнішнє політико-правове середовище його діяльності: 
1. Політичний; 
2. Законодавчо-правовий. 
До першої групи причин можна віднести: 
а) зіткнення інтересів суспільних груп (соціальних верств) населення з 
економічних, національних, релігійних та інших мотивів; 
б) військові конфлікти (дії); 
в) економічна й політична блокада, ембарго; 
г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру. 
5. Інформаційна складова – належні служби підприємства виконують певні 
функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту 
інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать: 
а) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи 
до іншого суб’єкта господарювання; 
б) аналіз одержуваної інформації з обов’язковим дотриманням 
загальноприйнятих принципів і методів; 
в) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних 
і політичних процесів; 
 
25 
 
г) оцінювання рівня системи економічної безпеки за всіма складовими та в 
цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному 
суб’єкті господарювання; 
ґ) інші види діяльності з розробки інформаційної складової системи 
економічної безпеки[8]. 
На підприємство безперервно надходять потоки інформації, що 
розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено 
виокремлювати: 
– відкриту офіційну інформацію; 
– вірогідну таємну інформацію, одержану через неформальні контакти 
працівників організації з носіями такої інформації; 
– вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти 
працівників організації з носіями такої інформації. 
Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної 
складової системи економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням 
певного комплексу робіт, а саме: 
1. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через 
офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні 
контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних 
технічних засобів. 
2. Обробка та систематизація одержаної інформації, що провадиться 
відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для 
наступного, більш глибокого, аналізу. Для цього створюються класифікатори 
інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги. 
3. Аналіз одержаної інформації, котрий включає всебічне оброблення 
одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У 
процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за 
всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки 
 
26 
 
середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання та прогнозування 
в умовах невизначеності. 
4. Захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно 
охоплює: 
– заходи для захисту суб’єкта господарювання на державному рівні від 
промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних 
осіб; 
– технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, 
різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і 
фізичних осіб до закритої інформації; 
– збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового 
шпигунства та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення та 
попередження таких спроб. 
- зовнішня інформаційна діяльність. 
6. Екологічна складова – проблему охорони екологічної безпеки 
суспільства від суб’єктів господарювання, що здійснюють виробничо-
комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне 
дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту 
шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також 
дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється. При цьому 
індикаторами екологічної складової системи економічної безпеки є, з одного 
боку, нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, 
установлені національним законодавством, а з іншого – аналіз ефективності 
заходів для забезпечення такої екологічної складової. 
Алгоритм процесу охорони екологічної складової системи економічної 
безпеки полягає в проведенні таких послідовних дій: 
 
27 
 
а) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів для охорони 
екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про 
фінансово-господарську діяльність підприємства; 
б) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення 
ефективності здійснюваних заходів, 
в) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів; 
г) вибір варіанту пріоритетного сценарію на засаді порівняння розрахунків 
ефективності запланованих заходів; 
ґ) передача вибраного планового сценарію в складі загального плану 
охорони системи економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють 
функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства; 
д) практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяльності 
відповідного суб’єкта господарювання[9]. 
7. Силова складова. Принципову схему організації силової складової 
системи економічної безпеки з виокремленням послідовно виконуваних робіт 
зображено на рис. 1.1.  
 
28 
 
Аналіз загроз негативних впливів за силовою складовою 
економічної безпеки відповідно до причин їхнього 
виникнення 
Аналіз рівня забезпечення силової складової економічної 
безпеки за напрямами, ресурсами, виконавцями, взаємодією 
та ефективністю витрат 
Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної 
шкоди від них 
Розробка рекомендованого комплексу заходів для 
запобігання можливим негативним впливам 
Планування бюджету на виконання рекомендованого 
комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від 
його реалізації 
Планування підбору й спеціального навчання відповідного 
персоналу 
Оперативне планування реалізації пропонованих заходів за 
ресурсами та виконавцями 
Практична робота з забезпечення силової складової 
системи економічної безпеки 
Рис. 1.1 Схема організації силової складової системи економічної безпеки 
Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складової системи 
економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Основні з них: 
 
29 
 
– нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг коректними 
методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної 
продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), 
удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо; 
– кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) 
особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки чи в інший спосіб; 
– некомерційні мотиви посягань на життя та здоров’я керівників 
працівників підприємства (організації), а також на майно фірми. 
Розглянуті основні спонукальні мотиви можуть зумовити спроби 
негативного впливу (фізичного та морального характеру) на працівників фірми. 
Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних 
спеціалістів спричинюються переважно зіткненням комерційних інтересів 
підприємств (організацій) конкурентів конфліктами керівництва підприємства 
(організації) з кримінальними організаціями (особами), а також політичними 
мотивами. 
Спроби морального чи іншого тиску на працівників тієї чи тієї фірми, як 
правило, робляться з метою змусити їх учинити дії, що завдаватимуть шкоди 
економічній безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких 
дій можуть бути представники криміналітету, корумповані чиновники служб 
безпеки та податкових служб або спеціально найняті для цього люди чи  
організації. 
У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силової складової 
системи економічної безпеки можна стисло сформулювати так: 
а) фізичні та моральні впливи особистого спрямування (спрямовані проти 
конкретної особистості); 
б) негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну, включаючи загрози 
зменшення активів підприємства (організації) і втрати ним (нею) фінансової 
незалежності; 
 
30 
 
в) негативний вплив на інформаційне середовище суб’єкта господарювання 
(промислове шпигунство). [16, с. 534-548] 
 
1.2 Методи оцінки системи економічної безпеки підприємства 
 
Для оцінювання системи економічної безпеки підприємства потрібен 
відповідний інструмент. Критерій (інтегральний показник) економічної безпеки 
підприємства повинен задовольняти таким умовам: 
– наявність чітких фіксованих меж; 
– співставлення різночасових оцінок рівня системи економічної безпеки 
одного підприємства, а також підприємств різних галузей; 
– простота і доступність методики розрахунку, яка ґрунтується на наявних 
облікових даних, її універсальність. 
Для промислових підприємств оцінка системи економічної безпеки є 
важливою, передусім, через те, що їх активно задіяний потенціал є визначальним 
чинником антикризового розвитку, гарантом економічного зростання і підтримки 
економічної незалежності та безпеки країни. Його втрата пов’язана з 
непередбачуваними наслідками деіндустріалізації держави, в якій багатогалузева 
індустрія є одним з найсильніших засобів зміцнення його єдності. 
Стратегія системи економічної безпеки повинна включати: характеристику 
зовнішніх і внутрішніх загроз економічній безпеці підприємства; визначення і 
моніторинг чинників, які зміцнюють або негативно впливають на стійкість його 
соціально-економічного стану на короткострокову і середньострокову (три-п’ять 
років) перспективу; визначення критеріїв і параметрів (допустимих значень) 
показників, що характеризують інтереси підприємства і відповідають вимогам 
його економічної безпеки; розробку економічної політики, що включає 
механізми обліку, які впливають на стан економічної безпеки чинників; напрями 
діяльності підприємства відносно реалізації стратегії. 
 
31 
 
Стратегічне планування є ефективним засобом формального 
прогнозування майбутніх проблем і можливостей, забезпечуючи вищому 
керівництву можливість планування виробництва на тривалий період. Воно є 
основою для прийняття рішень щодо попередження і зниження ризиків. 
Тактичне планування економічної безпеки має на меті розробку та 
здійснення тактичної політики підприємства в певній галузі, що забезпечує 
цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань[1]. 
Інформаційні системи управління підприємством, серед яких ключове 
місце належить системі бухгалтерського обліку, повинні організовуватися таким 
чином, щоб забезпечувати стратегічне і тактичне планування діяльності та 
унеможливлювати вихід інформації не за призначенням, що й слугує основою 
економічної безпеки підприємства. [16, с. 535-536] 
Важливе значення має визначення нормативного рівня показників кожної 
складової економічної безпеки. Фінансову складову можна охарактеризувати 
системою показників фінансової стійкості; інформаційну – показниками 
ефективності інвестицій в інформаційні технології, ефективності володіння 
інформацією, показниками новизни інформації тощо. 
Дослідники виділяють різні види стійкості підприємства, об’єднанні за 
характерними ознаками. Фінансову стійкість підприємства, як головного 
компонента загальної стійкості, ототожнюють зі стабільним розвитком 
підприємства в цілому та пов’язують з його системою економічної безпеки. 
У процесі проведеного дослідження було проаналізовано різні трактовки 
поняття «економічна безпека підприємства», підходи до визначення даної 
категорії. Основні узагальнені ознаки цієї категорії подано на рис. 1.2 [34] 
 
 
 
32 
 
Гарантує збереження 
Забезпечує Підтримується в 
платоспроможності й 
стабільність діяльності умовах ринку 
кредитоспроможності 
       
 
 
Економічна безпека – комплексна 
багатофакторна категорія  
                            
 
 
Реалізується на Визначається Підтримується в 
довгострокову ефективним умовах зміни 
перспективу використанням різних середовища 
ресурсів 
       
 
Рис. 1.2 Основні ознаки економічної безпеки підприємства 
 
Таким чином, виділені шість основних ознак, що характеризують поняття 
економічної безпеки. Вона забезпечує стабільність діяльності підприємства. 
Дійсно, у довгостроковій перспективі стійкість підприємства обумовлюється 
його стабільним фінансовим станом, інвестиційним кліматом, виробничим та 
іншими процесами. 
Фінансова стійкість підприємства гарантує збереження його 
платоспроможності і кредитоспроможності [26, с. 396; 27]. Раціональна 
структура капіталу підприємства дозволить вчасно сплачувати за невідкладними 
борговими зобов’язаннями, при цьому діяльність підприємства може 
розширюватися за рахунок позикових кредитних ресурсів. Тому, фінансово 
стійке та економічно безпечне підприємство має переваги над іншими суб’єктами 
господарювання в отримані кредитних ресурсів, інвестиційних коштів, підборі 
 
33 
 
постачальників сировини, персоналу тощо. Також фінансову стійкість 
пов’язують з іншими аспектами фінансового стану підприємства, що є логічним, 
виходячи із сутності даної категорії: з рентабельністю діяльності, інвестиційною 
привабливістю, ліквідністю балансу. 
Для того, щоб підприємство стабільно розвивалося, потрібно підтримувати 
фінансову стійкість при будь-яких ринкових коливаннях, циклічності діяльності, 
тобто в умовах ризикових ситуацій, що доводять у своїх роботах Валігура Н. М., 
Іваницька О. В., Олексєєва А. І., Савицька Г. В. та інші дослідники [26, с. 396; 28, 
с. 6]. У наукових працях визначається, що стійкість має підтримуватися у рамках 
припустимого ризику, тобто ризику, який можна передбачити заздалегідь. 
Наступною ознакою економічної безпеки, яка перетинається з 
попередньою, виділено вміння підтримувати стабільність в умовах зміни 
внутрішнього і зовнішнього середовища [29]. Вкрай важливим є адаптація до 
негативної дії факторів у динамічному оточенні, вміння вчасно їх прогнозувати, 
пристосовуватися до нових господарських реалій, особливо в умовах кризи 
(економічної, фінансової, політичної тощо). 
Фінансова складова економічної безпеки визначається ефективним ви-
користання фінансових ресурсів підприємства [26, с. 443; 28, с. 6]. Важливість 
цієї ознаки полягає у тому, що від ефективності розподілу і використання цих 
ресурсів залежить реалізація розширеного відтворення, бізнес-проектів, програм 
розвитку, тобто  фінансовий стан підприємства у перспективі та його економічна 
безпека[26]. 
За впливовістю факторів розрізняють внутрішню, зовнішню й загальну 
стійкість. Внутрішня стійкість формується під впливом дії факторів 
внутрішнього середовища підприємства та забезпечує розширене відтворення на 
підприємстві, яке досягається позитивною динамікою основних економічних і 
фінансових показників. Зовнішня стійкість підприємства визначається 
стабільністю економічного оточення – постачальників, покупців, конкурентів, 
 
34 
 
державних органів, фінансових установ тощо. Загальна стійкість, яка складається 
відповідно з внутрішньої й зовнішньої, характеризується стабільним 
перевищенням надходжень коштів над їх витрачанням. 
За часовою ознакою виділяють тактичну й стратегічну стійкість. Тактична 
забезпечується балансом між поточними ресурсами, які підприємство отримує, і 
ресурсами, які споживає, з урахуванням циклічності попиту. Стратегічна 
стійкість спрямована на досягнення довгострокових цілей в умовах ризику і 
невизначеності та забезпечується відповідністю темпів розвитку підприємства і 
темпів розвитку ринку. 
За функціональною спрямованістю досліджують такі види стійкості 
підприємства: 
- економічна – забезпечення рентабельної виробничої і збутової діяльності 
на основі адаптації до постійних внутрішніх і зовнішніх змін, при безперервному 
вдосконаленні. Авторське бачення зводиться до того, що економічна стійкість — 
це комплексний показник, який складається з таких видів стійкості, як виробнича, 
технологічна, організаційна тощо, оскільки економіка підприємства тісно 
пов’язана з виробничим та іншими процесами діяльності; 
- соціальна – передбачає стійкість кадрового складу підприємства, що 
базується на мотивації персоналу, наявності соціальної захищеності, поліпшенні 
умов праці. Соціальну стійкість нерідко ототожнюють з кадровою; 
-  організаційна – характеризується рівнем організації виробництва, 
управління персоналом, внутрішніх ресурсів, зовнішніх відносин підприємства з 
суб’єктами господарювання; 
- техніко-технологічна – залежить від техніки, яка використовується, її 
продуктивності, відповідності новітнім розробкам, енергомісткості та здатності 
впроваджувати прогресивні технології виробництва для забезпечення 
конкурентних переваг; 
- маркетингова – розглядається як сукупність маркетингових стратегій, 
 
35 
 
націлених на отримання інформації щодо попиту на продукцію, ринкових змін, 
ефективності рекламної діяльності, реагування на маркетингові ризики; 
- екологічна – визначає мінімізацію забруднення підприємством 
природного середовища у процесі господарської діяльності на основі 
використання ресурсо- і енергозберігаючих технологій, фільтрів для очищення 
повітря, води, реагування на екологічні ризики; 
- ресурсна – включає задачі раціонального використання матеріальних, 
трудових, фінансових, інформаційних, природних та інших ресурсів 
підприємства в умовах їх обмеженості; 
- інноваційна – характеризується необхідністю впровадження у 
виробництво досягнень науки й техніки, нововведень, проведення науково-
дослідних і конструкторських робіт; 
- зовнішньоекономічна – передбачає наявність постійних зв’язків на 
зовнішніх ринках, що забезпечують експорт продукції, залучення інвестиційних 
ресурсів, імпорт матеріалів, обладнання [34]. 
Безпосередній вплив розглянутих видів стійкості на економічну безпеку  
підприємства наведено у таблиці 1.3. 
Таблиця 1.3 
Вплив різновидів стійкості на фінансову стійкість підприємства 
Види стійкості Сутність впливу 
Внутрішня Забезпечує позитивну динаміку фінансових 
показників 
Зовнішня Підтримує стабільність зовнішнього оточення 
підприємства 
Загальна Забезпечує платоспроможність підприємства 
Поточна Дозволяє дійти рівноваги між генеруванням та 
споживанням ресурсів 
Довгострокова Спрямована на реалізацію довгострокових цілей 
підприємства 
Економічна Передбачає наявність стійкого фінансового 
стану підприємства 
Соціальна Забезпечує підприємство кваліфікованими 
кадрами з метою стійкого розвитку підприємства 
Організаційна Підтримує оптимальний рівень організаційної 
 
Фінансова стійкість як основна 
складова економічної безпеки 
підприємства 
36 
 
структури, що дозволяє удосконалити 
виробничий процес, процес прийняття 
управлінських рішень та передачі інформації 
Техніко-технологічна Спрямована на підвищення прибутковості 
діяльності підприємства, тобто його 
незалежності 
Маркетингова Спрямована на зростання обсягів продажу 
продукції, доходів від її реалізації, отже 
підтримання фінансової стабільності та 
економічної безпеки підприємства 
Екологічна Реалізація екологічних задач дозволяє зменшити 
фінансові витрати підприємства 
Ресурсна Спрямована на забезпечення економії 
ресурсного потенціалу, його збереження й 
ефективне використання, тобто підвищення 
результативності діяльності 
Інформаційна Дозволяє ефективно функціонувати в умовах 
конкурентної боротьби, виконувати фінансові 
зобов’язання 
Зовнішньоекономічна Експортно-імпортна діяльність сприяє 
розширенню ринків збуту продукції, оновленню 
основних фондів, що в цілому призводить до 
зростання надходжень 
 
Слід зазначити, що крім розглянутих видів стійкості можна виділити 
операційну, інвестиційну та фінансову (за видами діяльності). Деякі автори 
досліджують комунікаційну, політичну, відтворювальну, спадкову (запас 
міцності, досягнутий у попередні періоди) стійкість [31]. 
Усі види стійкості тісно пов’язані між собою, наприклад, кадрова та 
інформаційна (забезпеченість підприємства комп’ютерною технікою) стійкості 
виступають структурними елементами економічної стійкості. 
Виявлений взаємозв’язок між видами стійкості підприємства представлено 
на рис. 1.3.  
Отже, як видно з рис. 1.3, виробнича стійкість підприємства, яка 
забезпечується безперебійністю операційної діяльності підприємства, ступенем 
використання виробничої потужності, наявністю постійних замовлень на 
продукцію, що випускається, значною мірою залежить від таких виді стійкості 
 
37 
 
підприємства, як організаційна, техніко-технологічна, інвестиційна та 
інноваційна, оскільки ці види стійкості визначають ефективність виробничого 
процесу і здатність конкурувати в ринкових умовах. У свою чергу техніко-
технологічна стійкість залежить від необхідності і доцільності оновлення ви-
робничих основних фондів на певній стадії розвитку підприємства. 
 
Організаційна  
                                                                  
Техніко-технологічна 
        В   и  р  о  б  н  и  ч  а                                 
 
Інвестиційна  
         
                                            Інноваційна   
                                             
Виробнича 
        Е  к  о  н  о  м   і ч  н  а                     
Інвестиційна 
          
                                            
Техніко-технологічна 
                                             
 
Ресурсна  Інформаційна 
         
Кадрова (соціальна) 
                                             
                                            
Виробнича 
                                             
Техніко-
Інвестиційна 
 технологічна         
Інноваційна 
                                             
 
Рис. 1.3  Взаємозв’язок видів стійкості підприємства 
У процесі аналізу і узагальнення матеріалу з питань сутності фінансової 
 
Ф і н а н с о в а        с т і й к і с т ь 
 
38 
 
стійкості підприємства [27-33] встановлено умови, за яких досягається даний вид 
стійкості: 
- стабільне перевищення доходів над витратами; 
- рівновага активів і капіталу при зміні середовища; 
- наявність нерозподіленого прибутку; 
- зростання прибутку і капіталу; 
- збалансованість фінансових потоків. 
Слід зазначити, що фінансова стійкість підприємства також розглядається 
як безперервний процес трансформації капіталу [34, с. 5], з чим варто погодитися 
і підкреслити, що дана категорія повинна досліджуватися у динаміці основних 
процесів і сфер діяльності, які відбуваються на підприємстві, оскільки цей вид 
стійкості забезпечує їх реалізацію. 
Отже, з урахуванням вищезазначеного можна узагальнити, що фінансова 
стійкість підприємства являє собою головну складову економічної безпеки 
підприємства.  
Фінансова стійкість підприємства характеризує фінансовий стан 
підприємства, що залежить і впливає на всі сфери його діяльності, забезпечуючи 
реалізацію стратегій розвитку, досягається на основі ефективного управління 
капіталом і рухом коштів та дозволяє підприємству стабільно розвиватися в 
існуючих ринкових умовах у довгостроковій перспективі. 
Таким чином, усі види стійкості і безпосередньо фінансова стійкість 
підприємства у контексті забезпечення ефективності діяльності у стратегічному 
масштабі повинні стати об’єктами постійного моніторингу зі сторони 
управлінського персоналу підприємства. Стійкість розвитку промислового 
підприємства необхідно оцінювати на основі аналітичних процедур з 
урахуванням особливостей його діяльності і цілей, які необхідно реалізувати у 
запланованому періоді. 
 
39 
 
Оцінка ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів 
підприємства (організації) з використанням даних про витрати на запобігання 
можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміри 
відверненої і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену економічними 
розрахунками) панораму результативності діяльності всіх структурних 
підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності 
роботи структурних підрозділів того чи того суб’єкта господарювання щодо 
економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників: 
– витрати на здійснення заходу; 
– розмір відверненої шкоди; 
– розмір заподіяної шкоди; 
– ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної 
шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу). 
 
1.3 Напрями організації економічної безпеки на підприємстві. 
 
Середовище, в якому працює підприємство, потребує постійної роботи 
управлінського персоналу над удосконаленням рішень щодо забезпечення його 
економічної безпеки. Одним із напрямів цього процесу є організація системи 
безпеки на підприємстві. У зв’язку з цим усі підприємства створюють власні або 
використовують міжвідомчі служби безпеки. 
Міжоб’єктні служби безпеки, як правило, спеціалізуються або на суто 
режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих 
працівників підприємств, установ, членів їх сімей тощо), або на суто 
економічних, правових чи консультаційних. Клієнтами таких служб є сукупність 
малих та середніх підприємств, організацій та установ, для яких важко 
утримувати власні служби безпеки. Більш великі підприємства, банківські чи 
 
40 
 
інші установи кредитно–фінансової системи також звертаються з окремих питань 
у ці служби безпеки. 
Такі суб’єкти економіки не зможуть забезпечити ефективного 
функціонування своєї організації без комплексного підходу до питань безпеки. 
Тому, як правило, вони створюють власні служби безпеки. Структура цих 
підрозділів залежить від рівня становлення підприємства, масиву питань, 
вирішення яких покладає на ці служби керівництво організації на тому чи іншому 
етапі її розвитку.  
Служба безпеки (далі – СБ) будь-якої фірми постійно виконує певний 
комплекс завдань. Головними з них для будь-якої фірми є такі: 
а) охорона виробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що 
вважаються комерційною таємницею даного підприємства; 
б) організація роботи з правового та інженерно–технічного захисту 
комерційних таємниць фірми; 
в) запобігання необґрунтованому допуску й доступу до відомостей та робіт, 
які становлять комерційну таємницю; 
г) організація спеціального діловодства, яке унеможливлює 
несанкціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці 
відповідного підприємства; 
ґ) виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної 
інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремальних ситуацій; 
д) організація режиму безпеки за здійснення всіх видів діяльності, 
включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва 
підприємства з іншими партнерами; 
е) забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та 
технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності; 
є) організація особистої безпеки керівництва та провідних менеджерів і 
спеціалістів підприємства; 
 
41 
 
ж) оцінювання маркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів 
і зловмисників. [16, с. 544-567] 
Сукупність конкретних завдань, що стоять перед службою безпеки 
підприємства зумовлює певний набір виконуваних нею функцій. Загальні 
функції, що покладаються на службу безпеки підприємства полягають в такому: 
– захист законних прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності 
та їх співробітників; 
– збирання даних, їх аналіз, оцінювання і прогнозування оперативної 
обстановки та різноманітних ризиків на підприємстві, в організації, установі; 
– вивчення та перевірка партнерів, клієнтів і конкурентів; 
– своєчасне виявлення можливих посягань на об’єкт чи його співробітників 
з боку джерел зовнішніх загроз безпеці; 
     – недопущення проникнення на об’єкт структур промислового шпіонажу, 
злочинних формувань чи осіб із протиправними намірами; 
– протидія технічному проникненню на об’єкта чи його комунікаційні 
системи; 
– захист співробітників об’єкта від насильницьких посягань; 
– виявлення, запобігання можливій протиправній чи іншій негативній 
діяльності співробітників суб’єкта підприємництва на шкоду його безпеці; 
– збереження матеріальних цінностей, відомостей з обмеженим доступом; 
– пошук та здобування необхідної інформації для прийняття оптимальних 
управлінських рішень з питань стратегії і тактики подальшої підприємницької 
діяльності; 
– фізичну і технічну охорону будов, споруд, територій, транспортних 
засобів; 
– формування в засобах масової інформації у партнерів та клієнтури 
позитивного іміджу про суб’єкт підприємницької діяльності, що повинно 
сприяти реалізації бізнес–проектів; 
 
42 
 
– відшкодування матеріальних та моральних збитків, спричинених 
неправомірними діями юридичних чи фізичних осіб; 
– організація і забезпечення пропускного та внутрішньо–об’єктного 
режиму в приміщеннях; порядок несення служби; контроль дотримання вимог 
режиму персоналом підприємства і партнерами (відвідувачами); 
– участь у розробці основоположних документів (статуту, правил 
внутрішнього розпорядку, договорів тощо) з метою відображення в них вимог 
організації безпеки й захисту (комерційної таємниці): 
– розробка та здійснення заходів із забезпечення роботи з документами, що 
містять відомості, які є комерційною таємницею, контроль виконання вимог 
матеріалів інструктивного характеру; 
– виявлення і перекриття можливих каналів витоку конфіденційної 
інформації, облік та аналіз порушень режиму безпеки працівниками 
підприємства, клієнтами та конкурентами; 
– організація та проведення службових розслідувань за фактами 
розголошення або втрати документів, інших порушень безпеки підприємства; 
– розробка, оновлення і поповнення переліку відомостей, що становлять 
комерційну таємницю, та інших нормативних актів, які регламентують порядок 
організації безпеки й захисту інформації; 
– забезпечення суворого виконання вимог нормативних документів з 
питань захисту комерційної таємниці; 
– організація та регулярне проведення навчання працівників підприємства 
й служби безпеки за всіма напрямами захисту комерційної таємниці; 
– ведення обліку сейфів і металевих шаф, якщо в них дозволене постійне 
чи тимчасове зберігання конфіденційних документів, а також облік та охорона 
спеціальних приміщень і технічних засобів; 
 
43 
 
– підтримка контактів із правоохоронними органами та службами безпеки 
сусідніх підприємств (організацій) в інтересах вивчення криміногенної 
обстановки в районі; 
– контроль за ефективністю функціонування системи безпеки. [16, с. 544-
567] 
У нормативних документах, які визначають організацію діяльності служб 
безпеки підприємств, виокремлюються конкретні об’єкти, які підлягають захисту 
від потенційних загроз і протиправних посягань. До них належать: 
– персонал (керівники; персонал, який володіє інформацією, що становить 
комерційну таємницю підприємства); 
– матеріальні цінності та фінансові кошти (приміщення, споруди, 
устаткування, транспорт, валюта, коштовні речі, фінансові документи); 
– інформаційні ресурси з обмеженим доступом; 
– засоби та системи комп’ютеризації діяльності підприємства; 
– технічні засоби та системи охорони й захисту матеріальних та 
інформаційних ресурсів. 
Організація системи безпеки будь-якого комерційного підприємства 
повинна мати такі чотири рівні (табл. 1.4). 
Таблиця 1.4 
Організація системи безпеки підприємства 
Рівні організації системи безпеки 
Заходи 
підприємства 
Адміністративний  Управлінські рішення, необхідні для 
забезпечення безперебійного 
функціонування об’єкта 
Оперативний  Заходи забезпечення безпеки 
господарюючого суб’єкта специфічними 
засобами і методами 
Технічний Використання сучасних технологій у сфері 
забезпечення всіх видів безпеки 
Режимно-пропускний Система фізичної безпеки, зокрема охорона 
фінансових, інтелектуальних і матеріально-
технічних цінностей підприємства 
 
44 
 
 
Захист території охоплює такі основні компоненти: 
- механічну систему захисту; 
- пристрій сповіщення про спроби вторгнення; 
- оптичну (телевізійну) систему пізнання порушників; 
- оборонну систему (звукова і світлова сигналізація); 
- центральний пост управління охорони; 
- персонал (патрулі, постові, чергові, мобільна група швидкого реагування, 
оператори). (Рис. 1.4) 
Ефективна охорона власності об’єкта можлива лише за достатньої 
автономії діяльності охорони. При дотриманні охороною єдиних правил режиму 
підприємства адміністрація не повинна чинити на службу режиму будь-який тиск 
у вигляді скасування чи зниження рівня чинних правил обмеження доступу на 
об’єкт [16, с. 544-567]. 
 
 
45 
 
 
Рис. 1.4 Тривимірна модель комплексної системи безпеки фірми 
(підприємства, організації) 
 
Система економічної безпеки, залежно від ситуації та її розвитку, може 
функціонувати в трьох режимах: повсякденному, підвищеної готовності і 
надзвичайного стану. 
Повсякденний режим - це звичайний робочий режим, коли всі суб’єкти 
системи безпеки, крім кризової групи, виконують свої функції, реалізують заходи 
запобігання виникненню загроз, їх виявлення та розроблення відповідних 
типових планів дій на випадок реалізації тих чи інших загроз. Залежно від 
ситуації, що складається, розрізняють такі види планів: 
- план дій у разі загрози вибуху; 
- план дій при захопленні заручників або викраденні працівників 
організації; 
- план дій при вимаганні; 
- план дій у разі нападу на приміщення організації; 
- план дій під час нападу на інкасаторів. 
Типові кризові плани є документами конфіденційного характеру, доступ до 
яких має вузьке коло осіб. Складають подібні плани у двох-трьох примірниках. 
Один зберігається в керівника організації, другий - у начальника служби безпеки, 
третій може бути у заступника керівника, який виконує його обов’язки. 
Розробляючи такі плани, слід зважати на те, що це не перелік заходів, а 
послідовна лінія поведінки організації в конкретній кризовій ситуації, 
спрямована на гарантування безпеки. 
Режим підвищеної готовності – це функціонування системи безпеки у разі 
виявлення конкретних потенційних загроз. На доповнення до дій, що 
виконуються у повсякденному режимі, здійснюють ще такі: 
 
46 
 
- уточнюють і вдосконалюють типові плани дій з урахуванням виду 
загрози, її інтенсивності та масштабності; 
- підвищують готовність сил безпеки, які можуть бути задіяні для 
припинення дії загрози; 
- можливий початок роботи кризової групи. 
Режим надзвичайного (кризового) стану – це функціонування системи 
безпеки за наявності реальних загроз, їх дії. У цьому разі: 
- оперативне управління організацією переходить до кризової групи; 
- рада з безпеки розпочинає працювати в постійному режимі; 
- забезпечується повна готовність системи безпеки, особливо служби 
безпеки, функціональних і лінійних керівників та персоналу організації до 
безпосереднього припинення дії загрози; 
- залучаються зовнішні сили безпеки (державна служба охорони, органи 
внутрішніх справ) та сили підтримки (структури міністерства надзвичайних 
ситуацій тощо) [17, с. 544-567]. 
Слід зазначити, що застосування кожного із згаданих вище засобів окремо 
не дає необхідного ефекту, він можливий тільки на комплексній основі. Разом із 
тим одночасне впровадження всіх згаданих вище засобів в принципі неможливе. 
Головне завдання системи управління економічною безпекою 
підприємства – передбачення і випередження можливих загроз, що призводять 
до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке 
спрямоване на виведення підприємства з кризового стану; мінімізація зовнішніх 
і внутрішніх загроз економічному стану суб’єкта підприємництва, зокрема його 
фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам, на основі 
розробленого комплексу заходів економіко-правового і організаційного 
характеру. Слід мати на увазі, що найбільше значення у справі забезпечення 
економічної безпеки підприємництва мають первинні економіко-правові та 
організаційні заходи, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на 
 
47 
 
відміну від вторинних - технічних, фізичних тощо. 
У процесі досягнення поставленої мети фірма вирішує конкретні завдання, 
які об’єднують усі напрями забезпечення безпеки. 
Завдання, вирішувані системою гарантування безпеки: 
- прогнозування можливих загроз економічній безпеці; 
- організація діяльності із запобігання можливим загрозам (превентивні 
заходи); 
- виявлення, аналіз і оцінювання виниклих реальних загроз економічній 
безпеці; 
- ухвалення рішень і організація діяльності з реагування на виниклі загрози; 
- постійне вдосконалення системи забезпечення економічної безпеки 
підприємництва. 
  
 
48 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ 
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» 
 
 
2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства 
 
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» розташоване 
в селищі міського типу Ставище Білоцерківського  району Київської області, 
розміщується в центральній частині України  на межі з Черкаською областю. 
Клімат району, помірно-континентальний, підприємство входить в зону 
нестійкого зволоження, середньомісячна сума опадів складає 380-480 мм. 
 Рельєф місцевості в переважній частині рівнинний або слабо хвилястий. 
По результатах агротехнічного обстеження ґрунтів, основною 
ґрунтоутворюючою породою є ліс. Ґрунти в переважній більшості – чорноземи 
опідзолені та темно-сірі лісові. Товщина гумусового профілю чорноземів 
опідзолених 80-90 см, вміст гумусу 3,5-5 %, а темно-сірих лісових 50-60 см, із 
вмістом гумусу 3-4 %. Ґрунти насичені увібраними основами і мають високу 
природну родючість.  
В господарстві розвинуті дві основні галузі – це тваринництво та 
рослинництво. 
Основними завданнями підприємства є: 
1) отримання прибутку за рахунок виробництва і реалізації 
сільськогосподарської продукції; 
2) реалізація продукції на ринку по цінам, які діють на ринку; 
3) ефективне використання землі, основних фондів, матеріальних і 
трудових ресурсів, дотримання технологічної дисципліни; 
 
49 
 
4) розширення виробництва продукції і освоєння нових рентабельних видів 
продукції; 
5) зниження собівартості сільськогосподарської продукції; 
6) забезпечення охорони праці і техніки безпеки . 
Основні відомості про підприємство наведені у таблиці 1.1. 
 
Таблиця 1.1 – Загальна характеристика ТОВ «Інтерагроінвест» 
  
1.Повна та коротка назва Товариство з обмеженою 
організації, юридична адреса і відповідальністю «Інтерагроінвест» 
місце знаходження  094001, Київська обл., Білоцерківський 
район, село Ставище, вул. вул.Цимбала 
Сергія, 4 
2. Фірма є комерційною чи Комерційна 
некомерційною організацією  
3. Засновники фірми  РЕНВІОР ТРАЙДІНГ ЛІМІТЕД 
(RENVIOR TRADING LIMITED) 
Кіпр, 1520, ТАСО 3, ДЕДЛО ХАУС, 
НІКОСІЯ, 
КІПРКіпр, 2222, ТАСО 2, ДЕДЛО ХАУС, 
НІКОСІЯ, КІПР 
Розмір внеску до статутного фонду:  
365 697,87 грн 
Частка (%): 51,1251% 
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ '' 
АГРОХОЛДИНГ 2012 '' 
Код ЄДРПОУ засновника: 40028765 
Адреса засновника: Україна, 32000, 
Хмельницька обл., Городоцький р-н, 
місто Городок,  пров. Ванагса Ксьондза 
будинок 17 
Розмір внеску до статутного фонду: 57 
641,01 грн 
Частка (%): 8,0583% 
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВА ЛІНІЯ 1" 
Код ЄДРПОУ засновника: 30728887 
 
50 
 
Адреса засновника: Україна, 08162, 
Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 
селище міського типу Чабани(з), 
вул.Одеське шосе, будинок 8 
Розмір внеску до статутного фонду:  
57 641,01 грн 
Частка (%): 8,0583% 
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ 
ТОВАРИСТВО "ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР 
КАЛИНІВКА" 
Код ЄДРПОУ засновника: 33124753 
Адреса засновника: Україна, 08623, 
Київська обл., Васильківський р-н, 
селище міського типу Калинівка, вулиця 
Індустріальна, будинок 5 
Розмір внеску до статутного фонду:  
57 641,01 грн 
Частка (%): 8,0583% 
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕПІЦЕНТР К" 
Код ЄДРПОУ засновника: 32490244 
Адреса засновника: Україна, 04128, місто 
Київ, вулиця Берковецька, будинок 6-К 
Розмір внеску до статутного фонду:  
176 679,10 грн 
 Частка (%): 24,7000% 
4. Форма власності  Приватна 
5. Організаційно-правова форма  Товариство з обмеженою 
відповідальністю 
6.Види діяльності  Код КВЕД   
Основний: 
01.11 Вирощування зернових культур 
(крім рису), бобових культур і насіння 
олійних культур 
Інші: 
• 01.19 Вирощування інших 
однорічних і дворічних культур 
 
51 
 
• 01.41 Розведення великої рогатої 
худоби молочних порід 
• 01.42 Розведення іншої великої 
рогатої худоби та буйволів 
• 01.43 Розведення коней та інших 
тварин родини конячих 
• 01.45 Розведення овець і кіз 
• 01.46 Розведення свиней 
• 01.47 Розведення свійської птиці 
• 01.49 Розведення інших тварин 
• 01.61 Допоміжна діяльність у 
рослинництві 
• 01.62 Допоміжна діяльність у 
тваринництві 
• 01.63 Післяурожайна діяльність 
• 01.64 Оброблення насіння для 
відтворення 
• 10.11 Виробництво м'яса 
• 10.41 Виробництво олії та 
тваринних жирів 
• 10.61 Виробництво продуктів 
борошномельно-круп'яної 
промисловості 
• 10.71 Виробництво хліба та 
хлібобулочних виробів; 
виробництво борошняних 
кондитерських виробів, тортів і 
тістечок нетривалого зберігання 
• 10.81 Виробництво цукру 
• 10.85 Виробництво готової їжі та 
страв 
• 10.91 Виробництво готових кормів 
для тварин, що утримуються на 
фермах 
 
52 
 
• 46.75 Оптова торгівля хімічними 
продуктами 
• 63.99 Надання інших 
інформаційних послуг, н.в.і.у. 
• 70.22 Консультування з питань 
комерційної діяльності й керування 
• 73.20 Дослідження кон'юнктури 
ринку та виявлення громадської 
думки 
• 73.11 Рекламні агентства 
 
7. Чи є фірма дочірнім - 
підприємством, філіалом, 
підрозділом іншої фірми 
(вказати якої)  
8. В які об’єднання, асоціації, Асоціація виробників молока 
концерни входить фірма  
 
Одним із найважливіших елементів внутрішнього середовища 
підприємства є його організаційна структура управління. Організаційна 
структура регулює: розподіл завдань по відділам і підрозділам підприємства; 
компетентність відділів та підрозділів у вирішенні певних проблем; загальну 
взаємодію відділів та підрозділів. Організаційна структура має безпосередній 
вплив на реалізацію стратегії підприємства, його взаємодію із зовнішнім 
середовищем та ефективне вирішення поставлених завдань.  
Стабільне функціонування підприємства забезпечується його 
організаційною структурою, що характеризується відповідною сукупністю 
відносин і зв’язків в середині колективу. Вона визначає спосіб і форму 
об’єднання людей для досягнення спільних виробничих і соціальних цілей. 
Орагнізаційна структура ТОВ «Інтерагроінвест» відображена на рис 1. 1 
 
 
53 
 
Директор 
Інспектор Головний Головний Головний Головний Головний Зав. 
відділу агроном зоотехнік інженер економіст бухгалтер центр. 
кадрів склад. 
Бухгалтер 
Інженер- Зав. 
Агроном Ветлікар електрик 1 кат. складом 
Бухгалтер 
Лаборант 
Бригадир 
Інженер 
тракторної Бригадир по охорні Бухгалтер 
бригади ферми 
Касир 
 
Рисунок 1.1 – Організаційна структура ТОВ «Інтерагроінвест» 
Як видно на рис. 1.1 організаційна структура передбачає прямий вплив на 
керований об’єкт (відділ, службу, окремого виконавця) і зосередження в одних 
руках усіх функцій керівництва.  Поділ праці між керівниками здійснюється за 
принципом розподілу не функцій, а об’єктів управління. Відносини між 
керівництвом і підлеглими побудовані так, що функції управління здійснюють 
керівники всіх ступенів, а кожний працівник підпорядковується і одержує 
вказівки лише від безпосереднього керівництва. Наприклад, робітник 
безпосередньо підпорядковується бригадиру, бригадир — начальнику цеху, 
начальник цеху — директору. 
Підприємство пристосоване для вирощування зернових культур, бобових і 
олійних культур та розведення великої рогатої худоби. 
На підприємстві є: машинний двір, молочнотоварна ферма, конеферма, 
будівельна бригада, пасіка, рибне господарство, столова, інженерно-технічна 
 
54 
 
служба, склади: ПММ, запасних частин, будівельних матеріалів, зерна і 
продукції. Машино-тракторний парк налічує 12 комбайнів, 24 трактори, 36 
вантажних та легкових автомобілів, а також зовсім нове причіпне обладнання. 
Завдяки новій імпортній техніці підприємство надає послуги  по посіву та 
збиранню врожаю стороннім організаціям. На молочній фермі встановлено 
доїльну установку «Штора», де все автоматизовано і молоко зразу 
пастеризується. 
На  підприємстві  вдумливо і цілеспрямовано працюють над поліпшенням 
порідних якостей утримуваної худоби. Тому керівництвом  ТОВ 
«Інтерагроінвест» у 2015 році було  завезено в господарство племінних нетелів і 
телиць чорно-рябої породи, створено племрепродуктор із розведення Української 
чорно-рябої молочної породи. Завдяки проведенню в господарстві 
цілеспрямованої селекційно – племінної роботи, зміцненню кормової бази, 
досягнуто значних результатів у виробництві молока. Високопродуктивні 
молочні породи з високим генетичним потенціалом і з відповідним 
забезпеченням збалансованих високобілкових кормів забезпечують господарству 
отримання по 6465 кг на і корову молока на рік.                
Матеріально-технічні  ресурси є складовою частиною оборотних засобів 
підприємства. Правильно налагоджена система матеріально-технічного 
забезпечення є запорукою безперебійного забезпечення підприємства всіма 
видами матеріальних ресурсів, що є важливим елементом наукової організації 
виробництва. Плани матеріально-технічного забезпечення складають на пер-
спективу, а також на поточний рік, квартал, місяць. Ці плани є основою для 
укладання угод з постачальниками відповідних матеріальних ресурсів. Норми 
витрат на плановий рік формує планово-економічний відділ підприємства на всі 
види продукції, що передбачаються планом. 
 
55 
 
Для того щоб, підприємство вчасно посіяло і зібрало урожай найбільше 
коштів йде на закупівлю елітного насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, а 
також паливо-мастильних матеріалів і запчастин до техніки. 
На даний час підприємство займається виробництвом  м’ясо-молочної 
продукції та вирощуванням зернових, бобових та олійних культур. 
Із зернових культур підприємство вирощує: 
- озима пшениця; 
- озимий ячмінь; 
-  кукурудза на зерно; 
- просо. 
 Бобові: 
          - горох 
Олійні: 
          - соняшник; 
           - соя; 
           - нут. 
Із м’ясо-молочної продукції підприємство виробляє та реалізує: 
- молоко; 
- м’ясо; 
- молодняк ВРХ. 
Підприємство реалізує свою продукцію на основі договору і тільки 
оптовим покупцям. 
Реалізацію молока підприємство здійснює на Філію «Молоко» ТОВ «ФУД 
ДЕВЕЛОПМЕНТ», це фірма з якою ТОВ «Інтерагроінвест» співпрацює довгі 
роки. Так як на підприємстві виробництво молока відбувається за новітніми 
технологіями, де молоко зразу пастеризується, за 1 літр молока платять 14 грн. 
Основними покупцями ВРХ є ФОП Сидорець В.Ю. та ТОВ «Тульчин м’ясо». 
 
56 
 
Продажу зернових, бобових та олійних підприємство продає на основі 
договору і оптом, чим більша партія продажу тим нижча ціна. Основними 
покупцями рослинної продукції є ТОВ «Нібулон», «Агротрейд Юа» ТОВ, 
Корпорація «Украгротех», ПАТ «Київхліб», ПАТ «Блю Марбл Трейд», «Трейд 
Інкорпорейтид» ТОВ, «Екоінтер Трейд» ТОВ та інші. 
Конкурентоспроможність виробництва є багатогранним поняттям, яке 
характеризує його здатність конкурувати на внутрішньому й зовнішніх ринках і 
вимірюється ступенем присутності вітчизняної продукції на них. 
Основними показниками, що характеризують рівень 
конкурентоспроможності продукції, є її якість, собівартість і ціна. 
Якісні показники продукції як складові її конкурентоспроможності 
забезпечують товаровиробнику переваги в конкурентній боротьбі та є головним 
критерієм для покупця. Особливо важливого значення це набуває у зв'язку з 
розширенням сфери впровадження нових енергозберігаючих технологій вироб-
ництва сільськогосподарської продукції. За допомогою якості продукції можна 
визначити взаємозв'язок між виробниками й переробними підприємствами, а 
також збільшити попит на ринку. 
Важливим чинником у ринковій економіці є суперництво у вигляді 
конкуренції. Це основна умова, за якої працюють ринкові механізми, що 
генерують цінові сигнали, породжують стимули, формують ринкове розмаїття 
асортименту, високу якість продукції та послуг. Конкуренція є економічним 
змаганням виробників однакової продукції на ринку, спрямованим на залучення 
якомога більшої кількості споживачів, завдяки цьому – одержання максимальної 
вигоди. Основними конкурентами підприємства є ТОВ Агрофірма «Маяк», ТОВ 
«Маяк», ТОВ «Колос», ДП Агрофірма «Байс-Агро».  
 
 
 
 
57 
 
 
У сільському господарстві земельні ресурси - це головні засоби 
виробництва, без яких неможливий сам процес виробництва продукції 
рослинництва і тваринництва. 
Землі сільськогосподарського призначення включають різні за 
продуктивністю угіддя. Структура сільськогосподарських угідь залежить від 
зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в 
сільському господарстві. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу 
цінність мають рілля і багаторічні насадження – з підвищенням їх частки 
підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів. У 
господарствах України частка ріллі зростає з півночі на південь, а площі 
природних сіножатей і пасовищ відповідно зменшуються. 
Структуру посівних площ ТОВ «Інтерагроінвест» відображено в (табл.2.2). 
Таблиця 2.2 - Структура посівних площ ТОВ «Інтерагроінвест» в 
2021році. 
Назва культури Одиниця виміру Кількість % 
Горох га 42 3 
Кукурудза на зерно га 841 21 
Кукурудза на корм га 121 3 
Люцерна га 248 6 
Нут га 64 2 
Соняшник га 678 18 
Озима пшениця га 560 15 
Сорго га 242 6 
Соя га 412 11 
Озимий ячмінь га 637 16 
Всього: га 3845 100 
 
Дивлячись на структуру посівних площ підприємства видно, що найбільше 
тут сіють кукурудзу на зерно, озиму пшеницю і соняшник. Також почали сіяти 
 
58 
 
нут, сою - це культури які користуються великим попитом і гарною ціною в 
покупців. 
Так як підприємство займається вирощуванням ВРХ велику частку землі 
засівають для вирощування багаторічних трав, кукурудзи на корм, озимого 
ячменю для годівлі тварин. 
Динаміку і структуру земельних угідь в ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-
2020 рр. представлено в таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 - Динаміка земельних угідь підприємства 
2019 р. 2020 р. 
2020 р. у % 
Види угідь   
до 2019 р. 
га га 
  
Загальна земельна площа 3372 3845 114 
У т.ч. с.-г. угіддя 3372 3845 114 
із них: рілля 3372 3845 114 
Коефіцієнт використання 
1 1 1 
земельних ресурсів 
Коефіцієнт розораності земель 1 1 1 
 
Згідно даних таблиці 2.3 видно що структура земельних угідь за останні 2 
роки збільшилась на 473 га., а це 114%. Коефіцієнт використання земельних 
ресурсів не змінився і становить 1,  коефіцієнт розораності земель також не 
змінився становить 1. Ці коефіцієнти показують, що на підприємстві земля 
використовується на 100% і всі землі підприємство – це рілля. 
Розглянемо землезабезпеченість підприємство (табл. 2.4). 
Таблиця 2.4 –  Землезабезпеченість СТОВ «Підгайдамацькі ферми» 
Середньорічна 
Площа, га Припадає на 1 працівника, га 
чисельність 
Роки 
працівників, 
с.-г. угідь Ріллі осіб с.-г. угідь Ріллі 
 
59 
 
2019 3372 3372 168 20 20 
2020 3845 3845 174 22 22 
2020 p. у % до 
114 114 102 112 112 
2019 р. 
Дані таблиці 2.4 свідчать, що у 2020 р. порівняно з 2019 р. навантаження 
сільськогосподарських угідь і ріллі в розрахунку на 1 працівника збільшилося на 
3%. Це зумовлено збільшенням площі сільськогосподарських угідь на 473 га., при 
тому що середня чисельність працівників практично не змінилась. 
Розмір підприємства, наявність і рівень використання ресурсів наведені у 
таблиці 2.5. 
 
 
Таблиця 2.5 –  Динаміка показників розміру підприємства ТОВ 
«Інтерагроінвест» 
2020 р. у 
Показники 2019 р. 2020 р. % до 2019 
р 
Валова продукція, тис. грн. 128396 179080 139 
Виручка, тис. грн. 141746 161129 113 
Валовий доход, тис. грн.  13350 21935 164 
Площа с.-г. угідь, га 5429 6199 114 
у тому числі: рілля, га 5429 6199 114 
Середньорічна кількість робітників 
168 174 103 
зайнятих у с.-г. виробництві, чол.  
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101 
люд/год. 
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102 
Валова продукція на 1 середньорічного 
486 665 137 
працівника, тис. грн. 
Середньорічна оплата 1 працівника, 
79 96 121 
тис. грн. 
Поголів’я тварин, умов. гол 1784 1860 104 
 
 
60 
 
Аналізуючи показники  таблиці 2.5 видно, що виручка у 2020 р. порівняно 
з 2019 р. збільшилась на 13 %, в тому числі валовий доход також збільшився на 
64 %. Також з таблиці видно, що підприємство добре забезпечене земельними 
угіддями, площа яких протягом останніх років збільшилася  на 14 %. За рахунок 
додаткових вкладень на покращення сільськогосподарської техніки і технологій 
підприємство змогло збільшити виробництво продукції, та збільшити валову 
продукції на 39 %. Рівень використання робочої сили підвищився на 2 %. 
Збільшилася забезпеченість валовою продукцією 1 середньорічного працівника 
на 37 %. Це зумовлене збільшенням валової продукції. У зв’язку із збільшенням 
виробництва та збільшенням валової продукції збільшилася оплата праці 
працівників на 16 %. Умовне поголів’я тварин на підприємстві також 
збільшилося на 4 %. 
Отже, з вище написаного можна сказати, що ТОВ «Інтерагроінвест» має 
добре родючі землі, хороші погодні умови, а також всі необхідні ресурси для 
виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. 
Для характеристики виробничо-фінансової  діяльності підприємства, 
оцінюється динаміка за останні два роки таких показників, як обсяги 
виробництва та реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність, 
показники виробництва основної продукції господарства та інші.  
Виробничо-фінансова характеристика підприємства наведена у поданих 
нижче таблицях. 
Виробництво основних видів продукції наведено у таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 - Динаміка виробництва основних видів продукції ТОВ 
«Інтерагроінвест» 
Види продукції 2019 р. 2020 р. 2020р. у % 
2019р 
Зерно, всього, т 20240 21860 108 
Соняшник, т 936 2524 269 
Соя, т 2145 1091 50 
 
61 
 
Сорго, т - 4800  
Нут, т - 210  
М'ясо, всього, т 222 240 108 
Молоко, т 5960 5715 96 
Мед, кг 2400 2300 96 
 
Згідно даних таблиці 2.6 видно, що основною продукцією господарства є 
зерно, соняшник, м’ясо і молоко. З даної таблиці ми бачимо, що виробництво 
зерна у 2020 р. порівняно з 2019 р. збільшилось на 8%, соняшнику – 169%, а 
виробництво молока зменшилося на 4% і збільшилось виробництво м’яса  на 8%. 
Ці показники свідчать, що виробництво продукції у галузі рослинництва 
збільшилось, а у галузі тваринництва, навпаки, трішки зменшилось. 
Одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності виробництва є його 
спеціалізація і концентрація. Для характеристики рівня спеціалізації виробництва 
необхідно визначити галузеву структуру виробництва за товарною продукцією в 
динаміці за останні роки (табл. 2.7). 
Таблиця 2.7 - Склад і структура товарної продукції ТОВ «Інтерагроінвест» 
2020 р. у 
2019 р. 2020  р. % до 2019 
Продукція р. 
% до тис. % до 
тис. грн.  
всього грн. всього 
Озима пшениця 19860 32 18444 23 93 
Кукурудза на зерно 10362 16 18092 23 174 
Ячмінь озимий 4521 7 2610 3 58 
Ячмінь ярий 136 0,2 - - - 
Просо 531 0,8 - - - 
Соняшник  3952 6 23930 31 605 
Соя  13884 22 11697 14 84 
Інші зернові та 
1112 2 2894 4 260 
зернобобові 
Інша продукція 9100 14 1695 2 186 
рослинництва 
 
62 
 
Всього по 
63458 67 79362 74 125 
рослинництву 
ВРХ 7596 25 3874 14 51 
Молоко  18385 60 23636 85 128 
Мед  128 0,4 52 0,1 40 
Інша продукція 
4600 15 0 - - 
тваринництва 
Всього по 
30709 33 27562 26 90 
тваринництву  
Разом по 
рослинництву і 94167  106924   
тваринництву 
 
Проаналізувавши таблицю 2.7 можна зробити висновок, що господарство 
придає більше уваги вирощуванню і реалізації продукції рослинництва, про це 
свідчать показники даної таблиці. 
Економічна ефективність використання земельних ресурсів наведена у 
таблиці 2.8. 
Таблиця 2.8 - Економічна ефективність використання земельних ресурсів 
2019 р. у % до 
Показники 2019 р. 2020 р. 
2020 р. 
Вироблено продукції на 100 га    
сільськогосподарських угідь: 
Молока, ц 1097 922 84 
М’яса ВРХ, ц 41 39 95 
Валова продукція, тис. грн. 2365 2888 122 
Валовий доход, тис. грн. 246 354 144 
Чистий доход, тис. грн. 2610 2599 99 
Рівень рентабельності, % 10,4 12,2 117 
Виробництво на 100 га ріллі:    
Зерно, ц 3728 3526 94 
Соняшник, ц 172 407 237 
 
Аналізуючи таблицю 2.8 ми бачимо, що земельні ресурси у господарстві 
використовуються ефективно, про це свідчить збільшення  таких показників 
 
63 
 
валова продукція збільшилась на 22%, валовий доход збільшився на 44%, , рівень 
рентабельності збільшився – на 17%, чистий доход майже не змінився. 
В планах підприємства є побудувати власний міні елеватор та сушарку, так 
як підприємство велику частину прибутків віддає елеваторам за сушіння та 
зберігання зерна. Це було б хорошою альтернативою для створення нових 
робочих місць, а також збільшення заробітної плати працюючих. 
 
2.2 Аналіз основних економічних показників виробничо-господарської 
діяльності підприємства 
 
Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства в 
умовах ринкової економіки є отримання доходу. Доходи є узагальнюючим 
показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, 
фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому 
підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його 
конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів 
визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, вся 
діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання 
його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. 
Таблиця 2.9 – Аналіз доходів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-2020 рр.,тис. грн. 
Рік Відхилення 
Відносне, 
Вид доходу Абсолютне 
2019 2020 % 
 
 
1 2 3 4 5 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
161129 18002 13 
(товарів, робіт, послуг) з 143127 
нього:  
1 2 3 4 5 
тваринництво 30561 35734 5173 17 
 
64 
 
рослинництво 69053 88688 19635 28 
послуги 43513 36707 -6806 -15 
Інші операційні доходи 33186 40145 6959 21 
Разом 176313 201274 24961 14 
        
Аналізуючи таблицю 2.9 можна сказати таке : що чистий дохід 
підприємства у 2020 році збільшився на 18 002 тис. грн. порівняно з 2019 роком. 
Основний дохід підприємство має від продажі продукції рослинництва, і в 
порівнянні з попереднім роком дохід від реалізації зерна збільшився на 28 %. 
Тваринництво також є рентабельним, і завдяки реалізації молока, а також  
молодняка ВРХ підприємство в порівнянні з попереднім роком отримало на 5173 
тис. грн., а це на 17 % більше прибутку. А от надання послуг в 2020 році не 
принесло підприємству прибутків і в порівнянні з попереднім роком зменшилось 
на 15%. 
Також  ТОВ «Інтерагроінвест»  має інші операційні доходи, які 
складаються з доходів від первісного визнання біологічних активів і 
сільськогосподарської продукції. І в порівнянні 2019-2020 роках цей дохід також 
збільшився на  21 %. 
 
Таблиця 2.10 – Аналіз структури доходів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-2020 
рр., % 
Рік Відхилення 
Вид доходу 
2019 2020  
1 2 3 4 
Чистий дохід від реалізації 
продукції (товарів, робіт, 81 80 -1 
послуг) 
Інші операційні доходи 19 20 1 
Разом 100 100  
           
 
65 
 
Аналізуючи структуру доходів підприємства які наведені в табл. 2.10 
можна зробити висновок , що основний дохід підприємство має від реалізації 
продукції (товарів, робіт, послуг) і в порівнянні в 2019-2020 роках зменшився 
лише на 1%. Інші операційні доходи підприємства також залишились на тому ж 
рівні, що в попередньому році і збільшились лише на 1 %. Це говорить про те, що 
основний вид доходу на підприємстві не змінився. 
Наступним кроком аналізу виробничо-господарської діяльності є аналіз 
витрат підприємств. Обсяг витрат наведено у таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11 - Аналіз витрат ТОВ «Інтерагроінвест» за  2019-2020 рр., тис. грн. 
Рік Відхилення 
Вид витрат 
2019 2020 Абсолютне  Відносне,%  
 
1 2 3 4 5  
Собівартість 
реалізованої продукції 121502 143618 22116 19  
(товарів, робіт, послуг) 
Адміністративні 
6494 7893 1399 22  
витрати 
Витрати на збут 1744 6359 4615 265  
Інші операційні витрати  7948 21610 13662 172  
Разом 137688 179480 41792 31  
 
Проаналізувавши  витрати ТОВ «Інтерагроінвест» за  2019-2020 рр., які 
наведені у таблиці 2.11, можемо зробити висновок , що збільшилися за 2019 рік: 
- витрати на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 
послуг), а саме на 22116 тис. грн.  або на 19%; 
- адміністративні витрати на 1399 тис. грн. або на 22%; 
- інші операційні витрати на 13662 тис. грн. або на 172%. 
Збільшились за 2019-2020 рр.  майже у три рази  витрати на збут. 
Розрахуємо структуру витрат ТОВ «Інтерагроінвест», яка наведена у 
таблиці 2.12. 
 
66 
 
Таблиця 2.12 –  Аналіз структури витрат ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-2020 
рр.,% 
Рік 
Вид витрат Відхилення  
2019 2020 
 
Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, 88 80 8  
послуг) 
Адміністративні витрати 5 5 0  
Витрати на збут 1 3 2  
Інші операційні витрати  6 12 6  
Разом 100,00 100,00 -  
 
Як видно з таблиці 2.12 аналізу структури ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-
2020 рр., можемо зробити висновок, що найбільшу частку структури витрат 
відображають  інші операційні витрати, а саме 6 %, найменшу частку 
відображають  витрати на збут - 2%, адміністративні витрати не змінились. Також 
проведемо  аналіз елементів операційних витрат (таблиця 2.13). 
Як видно з таблиці 2.13 витрати на оплату праці у 2020 році збільшились, а 
саме на 3484 тис. грн. або на 9,24 %, а от відрахування на соціальні заходи 
зменшились у 2020 році  на 1507 тис. грн.  або на 0,27%. В цілому витрати у 2020 
році порівняно з 2019 роком збільшились. 
Таблиця 2.13 – Елементи операційних витрат ТОВ «Інтерагроінвест» 2019-2020 
рр. тис. грн. 
Рік Відхилення 
Відносне, % 
Вид витрат 
2019 2020 Абсолютне  (ст.3/ст.2-
 
1)*100% 
1 2 3 4 5  
Матеріальні затрати 63940 135230 71290 1,14  
Витрати на оплату праці 14626 18110 3484 0,23  
ЄСВ 5440 3933 -1507 -0,27  
Амортизація 4726 11655 6929 1,47  
 
67 
 
Інші операційні витрати 28989 73826 44837 1,55  
Разом 117721 242754      125033   
 
Проаналізуємо структуру операційних витрат, яка наведена у таблиці 2.14 
Таблиця 2.14 –  Структура операційних витрат ТОВ «Інтерагроінвест»  за 2019-
2020 рр.% 
Рік 
Вид витрат   Відхилення  
2019 2020 
 
1 2 3 4  
Матеріальні затрати 54 56 2  
Витрати на оплату праці 12 7 -5  
Відрахування на 
5 2 -3  
соціальні заходи 
Амортизація 4 5 1  
Інші операційні витрати 25 30 5  
Разом 100,00 100,00 -  
 
Аналізуючи структуру операційних витрат підприємства  можна зробити 
висновок, що амортизація у 2020 році збільшилась на 1% також  збільшились  
інші операційні витрати на 5% і матеріальні затрати на 2 %, а інші витрати СТОВ 
«Підгайдамацькі ферми» за 2020 рік порівняно з 2019 роком зменшились хоч і не 
на значний відсоток . 
Таблиця 2.15 – Аналіз результатів господарської діяльності підприємства 
ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-2020рр. тис. грн.. 
Рік Відхилення 
Вид прибутку 
2019 2020 Абсолютне  Відносне, %  
 
1 2 3 4 5  
Валовий прибуток  21625 17511 -4114 0,19  
Фінансовий результат від 
операційної діяльності: 38625 21794 -16901 -43,7  
прибуток 
 
68 
 
Чистий фінансовий -43,7 
38625 21794 -16901  
результат: прибуток 
Фінансовий результат до -43,7 
38625 21794 -16901  
оподаткування: прибуток 
 
Проведемо також  аналіз результатів господарської діяльності 
підприємства ТОВ «Інтерагроінвест» (таблиця 2.15). 
Аналізуючи  господарську діяльність підприємства, дані якої  наведені у 
таблиці 2.15 можна  зробити такий висновок, що у 2020 році порівняно з 2019 
роком валовий  прибуток підприємства зменшився на 19 %. 
Проведемо аналіз обсягу активів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-2020 рр.. 
Таблиця 2.16- Аналіз обсягу активів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-2020 рр.. 
Рік Відхилення 
Актив Відносне, 
2019 2020 Абсолютне 
%  
1 2 3 4 5  
1.Необоротні активи  
Нематеріальні активи: 54 49 -5 -9,25  
Первісна вартість 117 120 3 0,025  
Накопичена амортизація 63 71 8 0,13  
Незавершені капітальні 
41 591 550 13,41  
інвестиції 
Основні засоби: 36495 76032 39537 1,08  
Первісна вартість 60334 111507 51173 0,85  
Знос 23839 35475 11636 0,49  
Довгострокові біологічні 
6679 8867 2188 0,33  
активи 
Усього необоротних активів 43269 85539 42270 0,98  
2. Оборотні активи  
Запаси 59419 97240 37821 0,64  
Виробничі запаси 18226 14916 -3310 -0,18  
Незавершене виробництво 16361 29862 13501 0,83  
Готова продукція 24681 52263 27582 1,12  
Товари 151 199 48 0,32  
Поточні біологічні активи 9697 5138 -4559 -,047  
 
69 
 
Дебіторська заборгованість 
за продукцію, товари, 36512 2782 -33730 -0,92  
роботи, послуги 
з бюджетом 635 452 -183 -0,29  
Інша поточна дебіторська 
40031 48165 8134 0,2  
заборгованість 
Гроші та їх еквіваленти 3442 1296 -2146 -0,62  
Готівка 12 1 -11 -0,92  
Рахунки в банках 3430 1295 -2135 -0,62  
Інші оборотні активи 25 7717 7692 307,68  
Усього оборотних активів 149761 162805 13044 0,09  
 
Аналізуючи  таблицю 2.16, можна зробити висновок, що необоротні активи 
збільшились майже в два рази, а це говорить про те що підприємство закупило 
нову техніку і за рахунок цього збільшились основні засоби. 
Оборотні активи збільшились на 9 %, значно збільшились  запаси готової 
продукції, які будуть реалізуватися в наступному році. Незавершене виробництво 
також збільшилось на 83 %. Значно зменшилась дебіторська заборгованість на 92 
%,також заборгованість перед бюджетом на 29%. Аналізуючи залишок коштів на 
рахунках, значно зменшилась готівка в зв’язку з тим, що залишилась непродана 
продукція на складах. 
Аналіз структури  необоротних активів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-
2020 рр. (таблиця 2.17). 
 
Таблиця 2.17 –  Структура необоротних активів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-
2020 рр. 
Рік 
Необоротні активи   Відхилення  
2019 2020 
 
1 2 3 4  
Нематеріальні активи 0,12 0,06 -0,06  
Незавершене капітальне будівництво 0,09 0,69 0,60  
Основні засоби 84,36 88,9 4,54  
 
70 
 
Довгострокові біологічні активи 15,43 10,35 -5,08  
Усього необоротних активів 100,00 100,00 -  
 
Проаналізувавши структуру необоротних активів (таблиця 2.17), можемо 
зробити висновок, що у 2020 році збільшилось на 0,60 %  незавершене капітальне 
будівництво, основні засоби залишились майже не змінними, а нематеріальні 
активи зменшились у 2 рази . 
Проаналізуємо структуру оборотних активів ТОВ «Інтерагроінвест»  за 
2019-2020 рр. (таблиця 2.18) 
 
Таблиця 2.18 –  Структура оборотних активів ТОВ «Інтерагроінвест» за 
2019-2020 роки. 
Рік 
Оборотні активи Відхилення  
2019 2020 
 
1 2 3 4  
Запаси:     
Виробничі запаси 12,17 9,16 -3,01  
Незавершене виробництво 10,92 18,34 7,42  
Готова продукція 16,48 32,1 15,62  
Товари 0,1 0,12 -  
Поточні біологічні активи 6,48 3,15 -3,33  
Дебіторська заборгованість за 
24,39 1,7 -22,69  
продукцію, товари, роботи, послуги 
з бюджетом 0,42 0,3 -0,12  
Інша поточна дебіторська 
26,72 29,58 2,86  
заборгованість 
Гроші та їх еквіваленти:     
Рахунки в банках 2,32 0,81 -1,51  
Інші оборотні активи 0 4,74 4,74  
Усього оборотних активів 100,00 100,00 -  
 
 
71 
 
Аналізуючи таблицю 2.18, ми бачимо що незавершене виробництво 
збільшилось  на 7,42 %, готова продукція збільшилась на 15,62% .  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 
зменшилась на  22,69 %.,також на 3,33% зменшились поточні біологічні активи. 
Інші оборотні активи в порівнянні 2019-2020 років залишились майже 
незмінними. 
Проведемо аналіз власного капіталу підприємства  ТОВ «Інтерагроінвест»  
за 2019-2020рр. (таблиця 2.19) 
 
Таблиця 2.19 - Власний капітал   ТОВ «Інтерагроінвест»  за  2019-2020 роки. 
Рік Відхилення 
Пасив Відносне, 
2019 2020 Абсолютне  
%   
1 2 3 4 5  
1.Власний капітал  
Зареєстрований (пайовий) 
0 -  
капітал 90208 90208 
Нерозподілений прибуток 
21905 0,62  
(непокритий збиток) 35285 57190 
Додатковий капітал 0 -  
13122 13122 
Усього власного капіталу 138615 160520 21905 0,16  
2. Довгострокові зобов’язання і забезпечення  
Цільове фінансування 4 0 -4 -  
Усього 4 0 4 -  
3. Поточні зобов’язання і забезпечення  
Поточна кредиторська 
заборгованість: за товари, 21178 9504 -11674 -0,55  
роботи, послуги 
За розрахунками з 
436 2831 2395 5,49  
бюджетом 
За розрахунками зі 
71 169 98 1,38  
страхування 
 
72 
 
За розрахунками з оплати 
504 657 153 0,30  
праці 
Інші поточні зобов’язання 32222 74663 42441 1,32  
Усього 54411 87824 33413 0,61  
 
Аналізуючи таблицю 2.19 – власний капітал підприємства, видно, що 
збільшилися розрахунки з бюджетом на 5,49%, розрахунки зі страхування на  
1,38 %, по оплаті праці на 0,3%, інші поточні зобов’язання 1,32%.Зменшилась 
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 0,55%, що говорить про 
те, що підприємство має готівку, щоб оплатити свої потреби. 
Проаналізуємо структуру власного капіталу ТОВ «Інтерагроінвест»  за 
2019-2020 рр. (таблиця 2.20) 
 
Таблиця 2.20 –  Структура власного капіталу  ТОВ «Інтерагроінвест» за 
2019-2020 роки. 
Рік 
Власний капітал Відхилення  
2019 2020 
 
1 2 3 4  
Зареєстрований (пайовий) капітал 65 56 -  9                   
Нерозподілений прибуток (непокритий 
26 36 10  
збиток) 
Додатковий капітал 10 9 -1  
Разом 100,00 100,00 -  
 
Аналізуючи таблицю 2.20 – структура власного капіталу, видно , що 
зареєстрований (пайовий) капітал зменшився на 9 %,а нерозподілений прибуток 
збільшився на 10 % . 
Таблиця 2.21 –  Структура довгострокових зобов’язань і забезпечень 
ТОВ «Інтерагроінвест» за  2019-2020 роки. 
 
73 
 
Рік 
Довгострокові зобов’язання і 
Відхилення  
забезпечення 2019 2020 
 
1 2 3 4  
Цільове фінансування - 100 100  
Разом 100,00 100,00 -  
 
З таблиці 2.21 видно, що підприємство ТОВ «Інтерагроінвест» не 
користується довгостроковими кредитами. 
Таблиця 2.22 –  Структура поточних  зобов’язань і забезпечень ТОВ 
«Інтерагроінвест» за  2019-2020 роки. 
Рік 
Поточні зобов’язання і забезпечення   Відхилення 
2019 2020 
 
1 2 3 4  
Поточна кредиторська заборгованість: 
38 10 -28  
за товари, роботи, послуги 
За розрахунками з бюджетом 1 4 3  
За розрахунками з оплати праці 1 1 0  
Інші поточні зобов’язання 60 85 25  
100,0 100,0
-  
Усього 0 0 
 
Зробивши аналіз таблиці 2.22 – структура поточних  зобов’язань і 
забезпечень  ТОВ «Інтерагроінвест», можемо сказати, що поточна кредиторська 
заборгованість : за товари, роботи, послуги зменшилась на 28 %, але зросли на 
25% інші поточні зобов’язання. 
 
 
2.3. Аналіз використання основних засобів підприємства ТОВ 
«Інтерагроінвест». 
 
74 
 
 
Таблиця 2.23 -. Динаміка руху основних засобів ТОВ «Інтерагроінвест» за 2019-
2020 роки (тис. грн.) 
Надійшло у Вибуло у 
звітному періоді звітному 
Залишок на 
Залишок 
у т. ч. періоді Залишок кінець Сума зносу 
на 
Роки введені в на кінець періоду за основних 
початок (в т.ч. 
усього дію нові періоду мінусом засобів 
року 
основні зносу 
сума 
засоби 
уцінки) 
2017 49191 16737 16737 5594 60334 36495 23839 
2018 60334 52133 52133 960 111507 76032 35475 
 
У 2018 р. надійшло нових основних засобів на суму 52133 тис. грн., вибуло 
– 960 тис. грн.. Залишок основних засобів на кінець періоду становить 111507 
тис. грн. за первісною вартістю і 76032 тис. грн. за залишковою вартістю. 
Таким чином, протягом 2019-2020 рр. спостерігається збільшення вартості 
основних засобів. Для більш глибокої оцінки руху основних засобів розрахуємо 
часткові показники стану та руху основних засобів (табл. 2.24). 
Первісна вартість введених в експлуатацію основних засобів у 2020 р. 
становить 52133  тис. грн.., що на 35396 тис. грн.. або на 68 %  більше ніж у  2019 
році. Первісна вартість активів на кінець 2020 р. складає 111507 тис.грн., що на 
48 % більше, ніж у 2019 рр. Як наслідок – коефіцієнт оновлення свідчить, що у 
2019 р. основні засоби ТОВ «Інтерагроінвест» було оновлено на 20%,  що є 
задовільним для діяльності виробничого підприємства. 
Вартість вибулих основних засобів у 2020 р. становить 960 тис. грн., що на 
4634 тис. грн.. (у 5,8 рази) менше, ніж у 2019 р.  
Первісна вартість основних засобів на початок року у 2020 р. становить 
60334 тис. грн., що на 11143 тис грн., або на 123% більше, ніж у 2019 році. 
 
75 
 
Відповідно коефіцієнт вибуття основних засобів показує, що протягом періоду 
вибуло основних засобів 12% вартості активів на початок 2019 р., 2% - на початок 
2020 року. 
Таблиця 2.24 -. Показники стану і руху основних засобів ТОВ «Інтерагроінвест» 
за 2019-2020 роки (тис. грн.) 
Відхилення, 
Показники 2019 р 2020 р. Зміна (±) 
% 
Вартість введених у дію 
16737 52133 35396 312 
нових основних засобів, 
Первісна вартість 
основних засобів на кінець 60334 111507 51173 185 
року, тис.грн.. 
Коефіцієнт оновлення 
0,28 0,47 0,70 1,69 
основних засобів 
Вартість вибулих основних 
5594 960 -4634 17 
засобів, тис.грн.. 
Первісна вартість 
основних засобів на 49191 60334 11143 123 
початок року, тис.грн.. 
Коефіцієнт вибуття 
0,12 0,2 -0,42 0,12 
основних засобів 
Сума нарахованого зносу 
16737 23839 7102 143 
на початок року, тис.грн.. 
Сума нарахованого зносу 
23839 35475 11636 149 
на кінець року, тис.грн.. 
Коефіцієнт зносу основних 
34,03 58,8 64 116,26 
засобів на початок року, % 
Коефіцієнт зносу основних 
39,52 31,82 22,74 80,54 
засобів на кінець року, % 
Коефіцієнт придатності 
основних засобів на 65,97 41,2 36 -16,26 
початок року, % 
Коефіцієнт придатності 
основних засобів на кінець 60,48 68,18 77,26 19,46 
року, % 
 
 
76 
 
Сума нарахованого за рік зносу зберігає динаміку зростання: показник на 
початок  2020р. більше за 2019 р. на 143% . Знос на кінець 2020 р. Становить 
35475тис. грн., що більше 2019 р. на 11636 тис. грн.. (на 149%) . 
Відповідно коефіцієнт зносу показує, що на початок 2019 р. зношені 
основні засоби складають 34,03%, 2020 р. – 58,8%. На кінець 2019 р. –39,52 %, 
2020 р. – 31,82%. 
Отже, основні засоби  ТОВ «Інтерагроінвест» є придатними на початок 
2019 р. на 65,97%, 2020 р. – на 41,2%. На кінець 2019 р. – на 60,48%, 2020 р. – 
68,18 %. 
Таким чином, протягом 2019-2020 років  спостерігається поступове 
оновлення матеріально технічної бази ТОВ «Інтерагроінвест». Однак проведений 
аналіз свідчить про задовільний  стан основних засобів підприємства: рівень 
придатності активів на кінець 2020 р. становить  77,26%, що є не поганим 
показником  для ефективності діяльності виробничого підприємства.  
Важливе значення для стабільної та ефективнішої роботи підприємства має 
структура персоналу. Кожне підприємство має групи працівників, які різняться 
віком, підлозі, освіті, професії, спеціальності, кваліфікації, стажу праці та своїм 
посадам. Структуру персоналу на підприємстві ТОВ «Інтерагроінвест» 
визначають в двох напрямах: рослинництво і тваринництво. 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.25 –  Аналіз чисельності та структури працівників ТОВ 
«Інтерагроінвест» за 2019-2020 роки 
2019 р. у 
Показники 2019 р. 2020 р. % до 2020 
р 
Середньорічна кількість робітників 264 280 106 
зайнятих у с.-г. виробництві, осіб.  
 
77 
 
154 173 113 
В рослинництві 
110 107 97 
В тваринництві 
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101 
люд/год. 
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102 
Середньорічна оплата 1 працівника, 56 65 116 
тис. грн. 
 
Аналізуючи таблицю 2.25 можна зробити висновок ,що на підприємстві 
кількість працівників майже не змінилась, і збільшилась лише на 6 %. Рівень 
використання робочої сили, проходить майже на 100%. Середньорічна оплата 1 
працівника збільшилась на 16 %, що є задовільним показником для підприємства. 
Завершальним етапом аналізу виробничо-господарської діяльності ТОВ 
«Інтерагроінвест» є аналіз  основних показників ефективності (таблиця 2.26). 
Таблиця 2.26 –  Аналіз ефективності виробничо-господарської діяльності 
підприємства ТОВ «Інтерагроінвест» 
Рік Відхилення 
Відносне, 
Вид доходу Од. вим. Абсолютне 
2019 2020 % 
 
 
1 2 3 4 5 6 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
тис .грн 143127 161129 18002 13 
(товарів, робіт, 
послуг) 
Виручка від 
тис .грн 264629 304747 40118 15,2 
реалізації 
Валова продукція тис .грн 128396 179080 50684 39,5 
Собівартість 
реалізованої 
тис.грн 121502 143618 22116 18,2 
продукції (товарів, 
робіт, послуг) 
Частка витрат у 
чистому доході від грн/грн 3497 16142 12645 361,6 
реалізації продукції 
 
78 
 
(товарів, робіт, 
послуг) 
Валовий прибуток тис. грн. 21625 17511 -4114 -19 
Чистий прибуток тис. грн. 38625 21794 -16831 -43,6 
Рентабельність 
продаж по валовому % 15 11 -4 -26,7 
прибутку 
Рентабельність 
продаж по чистому % 27 13 -14 -51,9 
прибутку 
Рентабельність 
реалізованої % 32 15 -17 -53,1 
продукції 
Валова продукція  тис. грн. 128396 179080 50684 39,5 
Чисельність 
осіб 264 280 16 6,1 
персоналу 
 
Продовження таблиці 2.26 
1 2 3 4 5 6 
Продуктивність тис. 
486 640 154 31,7 
праці грн./особу 
Середньорічна 
вартість основних тис. грн. 50695 109523 58828 116 
засобів  
Фондовіддача  грн/грн 2,53 1,63 -0,9 -35,6 
Фондомісткість грн/грн 0,39 0,61 -0,22 56,4 
Фондоозброєність тис.грн/особу 192,02 407,1 215,08 112 
Рентабельність 
% 76 20 -56 -73,7 
основних засобів 
Вартість активів тис.грн 193 248 55 28,5 
Рентабельність 
% 22,97 9,88 -13,09 -57,0 
активів 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,05 1,95 -0,1 -4,9 
оборотних активів 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,24 1,67 -0,57 -25,4 
виробничих запасів 
Коефіцієнт 
оборотності готової грн/грн 14,83 7,92 -6,91 -46,6 
продукції 
Коефіцієнт 
оборотності 
грн/грн 8,7 15,5 6,8 78,2 
дебіторської 
заборгованості 
 
79 
 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,4 2,8 0,4 16,7 
грошових засобів 
 
Аналізуючи цю таблицю, можна зробити  висновок , що в порівнянні 2019-
2020 років збільшились такі показники як: 
− Чистий дохід на  18002 тис. грн.,  або на 13 %; 
− Виручка від реалізації на 40118 тис. грн., або на 15,2 %; 
− Валова продукція на 50684 тис. грн., або на 39,5 %; 
− Собівартість реалізованої продукції на 22116 тис. грн., або на 18,2%; 
− Середньорічна вартість основних засобів на 58828 тис. грн., або на 
116%. 
− Коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 4,9%, цей 
коефіцієнт показує швидкість обороту всіх мобільних засобів підприємства, 
зменшення цього показника є негативним. Коефіцієнт оборотності виробничих 
запасів показує скільки оборотів за рік вони перенесли свою вартість на готові 
вироби. Зменшення його свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і 
незавершеного виробництва, або про зниження попиту на готову продукцію. Цей 
показник на підприємстві зменшився на 25,4 %. 
− Коефіцієнт оборотності готової продукції також зменшився на 46,6 %, 
а зменшився це  затоварення готової продукції у зв’язку зі зниженням попиту. 
Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості збільшився на 78,2 %, цей 
показник розрахункову кількість днів для погашення кредиту, узятого 
дебіторами. 
− Коефіцієнт оборотності  грошових засобів збільшився на 16,7%, 
характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період.  
Отже, можемо стверджувати, що ТОВ «Інтерагроінвест» працює достатньо 
стабільно, але наявний виробничий потенціал дозволяє стверджувати про 
наявність резервів до подальшого покращення господарської діяльності. 
 
80 
 
Побудуємо модель економічної безпеки підприємства.  
За даними      таблиці 2.27 в яку включені експертні оцінки підприємства 
розрахуємо інтегральну оцінку економічної безпеки підприємства та побудуємо 
схему областей економічної безпеки. 
 
Таблиця 2.27 – Вихідні дані для оцінювання економічної безпеки ТОВ 
«Інтерагроінвест» на основі експертних оцінок 
 Максимальний рівень Фактичний 
Назва складової безпеки рівень 
Інтелектуальна 3 1 
Кадрова 3 2 
Технічна 3 1 
Правова 3 1 
Екологічна 5 4 
Інформаційна 3 1 
Силова 3 1 
Фінансова 5 3 
Ринкова 7 3 
Інтерфейсна 5 3 
 З метою розрахунку інтегральної оцінки економічної безпеки розрахуємо 
відносні оцінки безпеки підприємства за кожною складовою безпеки. 
Відносна оцінка безпеки за відповідною складовою розраховується відношенням 
фактичного рівня безпеки (ni) до максимального рівня безпеки (Nі) відповідної 
складової. Так, наприклад, для інтелектуальної складової економічної безпеки 
підприємства відносна оцінка безпеки дорівнює: 
 
81 
 
 
Аналогічні розрахунки проводимо для решти складових безпеки, а результати 
розрахунків зводимо до таблиці 1.2. 
Таблиця 1.2 – Оцінка економічної безпеки ТОВ «Інтерагроінвест» 
 Максимальний Фактичний Відносна 
Назва складової рівень рівень оцінка 
безпеки 
Інтелектуальна 3 1 0,33 
Кадрова 3 2 0,67 
Технічна 3 1 0,33 
Правова 3 1 0,33 
Екологічна 5 4 0,80 
Інформаційна 3 1 0,33 
Силова 3 1 0,33 
Фінансова 5 3 0,60 
Ринкова 7 3 0,43 
Інтерфейсна 5 3 0,60 
Чим ближче значення оцінки до одиниці, тим вищий рівень економічної 
безпеки. Оцінка нижче 0,5 свідчить про ослаблення економічної безпеки 
підприємства. Аналіз окремих складових дозволить встановити звідки надходять 
погрози. 
Для наочності результати оцінювання економічної безпеки подамо у вигляді 
діаграми (рис. 2.1), де радіус-вектори характеризують рівні складової 
економічної безпеки. 
 
 
82 
 
Складові економічної безпеки підприємства
Інтелектуальна
0,8
Інтерфейсна 0,7 Кадрова
0,6
0,5
0,4
0,3
Ринкова Технічна
0,2
0,1
0
Фінансова Правова
Силова Екологічна
Інформаційна
 
Рисунок 2.2 Схема областей економічної безпеки ТОВ «Інтерагроінвест». 
 
 
  
 
83 
 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
3.1 Аналіз шляхів підвищення рівня економічної безпеки ТОВ 
«Інтерагроінвест» 
 
Аналіз діяльності підприємства та рівня економічної безпеки в другому 
розділі показав, що підприємство працює відносно стабільно, розвивається та 
намагається впроваджувати нові технології. З розглянутих десяти напрямів 
економічної безпеки підприємства більшість знаходяться в незадовільному стані. 
Найпроблемнішими напрямами є інтелектуальний, технічний, інформаційний, 
правовий.  
ТОВ «Інтерагроінвест» доцільно вдосконалювати всі проблемні напрямки, 
але більшість з них тісно пов’язані між собою. Вдосконалення одного приведе в 
підсумку і до покращення інших. Варто розпочати вдосконалення з огляду на 
аналіз діяльності підприємства з технічної складової – тобто з покращення стану 
основних засобів підприємства. 
Основні засоби підприємства знаходяться у відносно хорошому стані, 
зокрема в 2016 році було придбано 2 трактори New Holland з комплектом 
навісного обладнання для обробки землі, посіву з внесенням мінеральних добрив. 
Це дало змогу скоротити витрати на паливо-мастильні матеріали, на 
обслуговування техніки, на ремонт, підвищити точність висіву зернових, 
скоротити час на обробку 1 га, підвищити продуктивність праці. Наступним 
кроком до оновлення технічної бази підприємства є заміна комбайнів. В 
наявності на підприємстві є наступні комбайни:   CLAAS Lexion (2000 р.в.) та 
«Дон 1500» (1998 р.в.). Для потреб господарства, враховуючи їх фізичний знос 
 
84 
 
цього не достатньо. В 2016 та 2017 роках через вихід з ладу окремих агрегатів та 
вузлів існувала загроза зриву жнив. Основні механізми застарілі і значні суми 
господарських коштів витрачаються на купівлю запасних частин, ціни на які 
катастрофічно зростають. Також знизилась ефективність роботи комбайнів, що 
проявляється у втратах зерна при обмолоті на полі ( близько 5 % в порівнянні з 
роботою нового аналогічного комбайну). 
Тому для підприємства доцільно придбати новий зернозбиральний комбайн, 
який дасть змогу усунути втрати зерна, скоротити витрати на паливо-мастильні 
матеріали, скоротити витрати часу при виконанні сільськогосподарських робіт, а 
також надати послуги по збиранню зернових для інших господарств. 
В сучасних умовах пропозиція високопродутивних комбайнів на 
українському ринку розширилась одразу кількома новинками, з якими необхідно 
ознайомитись Лідери попиту — New Holland і CLAAS — зміцнили позиції 
флагманськими моделями: CR10.90 та новим Lexion 770—750 відповідно. Ставку 
на потужність роблять і в AGCO: компанію клавішним і роторним моделям 
Massey Ferguson та Challenger середньої продуктивності складе 451-сильний 
Massey Ferguson Т7. 
Інтерес до потужних машин росте постійно. Як зазначають в українському 
представництві New Holland, з 2014 року компанія продала в Україні більше 1000 
зернозбиральних машин, понад 15% з яких склали комбайни преміум-класу CR. 
При цьому, якщо раніше подібну техніку купували переважно агрохолдинги, то 
сьогодні до них все частіше прицінюються аграрії середньої руки. Інвестиції 
окупляються скороченням термінів збиральної кампанії, кращою якістю 
обмолоту зерна та зменшенням витрат на пальне й обслуговування техніки. 
 
85 
 
 
 Рис 3.1 Комбайн New Holland CR10.90 
Цього року в Україні представлений комбайн-рекордсмен — New Holland 
CR10.90. Прем’єра новинки відбулася в серпні. 
15 серпня 2014 року у Великобританії флагман модельного ряду CR 
встановив світовий рекорд зі збирання пшениці. За восьмигодинну робочу зміну 
машина в звичайних польових умовах намолотила 797,656 т зерна. При цьому 
максимальна продуктивність роботи досягла 135 т на годину. 
Нове покоління комбайнів CR — наступний етап розвитку двохроторної 
технології обмолочування та сепарації Twin Rotor, якою New Holland понад 40 
років тому здійснив прорив на ринку машин для збирання врожаю. 
В комбайні нового покоління ротори Twin Pitch отримали більшу 
кількість молотильно-сепарувальних елементів. Завдяки цьому продуктивність 
роботи в умовах підвищеної вологості зросла на 10%. Комбайн має змінні 
підбарабання та сепарувальні решітки, які дозволяють швидко змінювати 
 
86 
 
налаштування для збирання найрізноманітніших культур: від дрібнонасінних до 
кукурудзи та сої. 
Система очищення зерна включає вентилятор з автоматичним 
регулюванням частоти обертання. Це компенсує вплив сили тяжіння на потік 
скошеної маси, зберігаючи задані параметри якості очищення. Під час піднімання 
схилом частота обертання вентилятора зменшується для запобігання втратам 
зерна, а під час спуску навпаки — зростає, щоб запобігти скупченню й 
ущільненню матеріалу на решетах. 
На якість очищення працює і велика площа решітного стану. Для CR10.90 
вона становить 6,54 кв. м і дозволяє з легкістю справлятися з великими об'ємами 
зерна. Конструкція решітного стану Opti-Clean забезпечує оптимізовані кути 
переміщення та довжину ходу решіт і скатної зернової дошки. До речі, скатна 
дошка, решето попереднього очищення і верхнє решето працюють незалежно, 
оптимізуючи роботу всього каскаду для підвищення продуктивності, а 
подовжений хід решіт і гострі кути переміщення покращують просіювання 
матеріалу в повітрі. Крім того, пустивши скатну дошку та нижнє решето в 
протифазу з решетом попереднього очищення і верхнім решетом, інженери 
зменшили вібраційне навантаження машини. 
Як опція доступний подавальний бітер Dynamic Feed Roll з інтегрованим 
каменевловлювачем. Він підвищує і без того високу пропускну здатність 
комбайна до 10%, оптимізуючи подачу скошеної маси до роторів і запобігаючи 
подрібненню зерна. Відсоток останнього інженери New Holland довели до 0,1%, 
що є найкращим показником на ринку. 
Ще один «помічник комбайнера» — система Intelli Cruise, яка 
автоматично регулює швидкість руху комбайна в залежності від завантаження 
зерновою масою. На ділянках з меншою врожайністю швидкість автоматично 
збільшується, щоб комбайн постійно використовував всю пропускну здатність 
незалежно від різних показників врожайності на різних ділянках поля. 
 
87 
 
Для серії CR доступні кілька зернових жаток: Varifeed з можливістю 
точного налаштування під кожну культуру, Superflex для збирання врожаю в 
полях із нерівною поверхнею та високопродуктивні зернові жатки High Capacity, 
які мають класичну конструкцію і є оптимальним рішенням для господарств 
«традиційного» типу. Для широкозахватних жаток виробник як опцію пропонує 
системи Opti-Spread і Dual-Chop, які подрібнюють і розподіляють пожнивні 
рештки полем. 
Комбайн CR10.90, оснащується «Двигуном 2016 року» — Cursor 16 
потужністю 653 к. с. та може мати напівгусеничне шасі. Це дозволяє послабити 
тиск на ґрунт на 57%, зменшуючи ущільнення і покращуючи тягово-зчіпні 
характеристики машини. «Трикутні» рушії Smart Trax мають вбудовану підвіску 
на гумових подушках, що значно знижує рівень вібрації в порівнянні з 
традиційними системами без підвіски та забезпечує високий рівень комфорту 
оператора. 
Щодо комфорту — на New Holland CR10.90 встановлюють нову кабіну 
Harvest Suite Ultra. Вона отримала внутрішнім об'єм 3,7 куб. м та площу скління 
6,3 кв. м, що майже на 7% більше ніж на моделях попередньої серії. Кабіна є 
однією з найтихіших на ринку — рівень шуму в ній не перевищує 73 дБ. А це 
показник позашляховиків преміум-класу. Оцінять оператори й інтегровану 
систему автоматичного водіння Intelli Steer. «Автопілот» забезпечує динамічне і 
точне водіння в полі — як запевняють у компанії, «похибка» становить всього 
1—2 см і досягається завдяки сигналам диференційної корекції RTK. 
 
88 
 
 
Мал. 3.2 Комбайн CLAAS Lexion 770—750 
В новий сезон флагманська лінійка комбайнів CLAAS увійшла з двома 
срібними медалями і титулом «Машина року 2016» найбільшої 
сільськогосподарської виставки світу Agritechnica. Новий Lexion отримав низку 
новацій, що підвищили ефективність роботи. 
«Лексіони» 700-ї серії належать до комбайнів з гібридною системою 
обмолочування і сепарації, що поєднує переваги клавішних і роторних машин. 
На комбайнах використовується вдосконалений молотильно-сепаруючий 
пристрій АPS. Така система обмолочування забезпечує прискорення руху хлібної 
маси завдяки бітеру-прискорювачу, розташованому перед молотильним 
барабаном. Після нього швидкість руху хлібної маси зростає, і її подача стає 
більш рівномірною, а товщина шару зменшується на третину. При цьому 
збільшуються відцентрові сили, що діють на зерно, поліпшується його сепарація 
через решета підбарабання, площа якого більша майже вдвічі в порівнянні з 
 
89 
 
однобарабанними молотильними апаратами. Інтенсифікація процесу 
обмолочування і сепарації дозволила підвищити продуктивність комбайнів на 
20%. Застосування системи АPS перевірено в різних умовах збирання зернових і 
зернобобових культур, ріпаку, кукурудзи, соняшнику. Навіть при збиранні у 
вологих умовах або на засмічених полях забезпечується достатній ступінь 
сепарації зерна. 
Гібридна система дозволяє також підвищити продуктивність очищення, 
чого важко досягнути з клавішними соломотрясами. В Lexion 700-ї серії 
збільшення продуктивності при зменшенні втрат зерна здійснюється 
застосуванням системи ROTO PLUS. У ній для виділення залишків зерна з 
соломи використовуються два паралельні ротори, встановлених уздовж 
молотильного апарату. АPS розділяє солому на два потоки і подає її в обидва 
ротора, де і відбувається сепарація. Ексцентрично розташовані ротори 
дозволяють розвивати дуже високі відцентрові сили для відділення залишків 
зерна з соломи. 
Всі моделі оснащуються гідравлічними пластинами для зміни площі 
сепарації, управління якими здійснюється з кабіни. Таким чином при низькій 
вологості можна знизити навантаження на очищення, а при підвищеній — 
використовувати більш широку площу для ефективного відділення зерна. 
Частота обертання роторів Lexion 770—750 регулюється в діапазоні від 350 до 
1050 за хв. Цим забезпечується не тільки швидка адаптація частоти обертання під 
різні види культур, умови збирання та властивості соломи, а й досягається 
оптимізація продуктивності машини протягом дня. 
Інноваційним рішенням комбайнів нового покоління стала 4D-система 
очищення. Вона дозволяє повністю використовувати продуктивність і 
можливості очищення зерна навіть на схилах. Система включається одночасно з 
сепарацією залишкового зерна, що дозволяє зменшити обсяг очищення. Збирання 
врожаю на нерівних полях погіршує якість очищення. Маса при русі на схилі 
 
90 
 
рухається під ухил. Відбувається одностороннє завантаження скатної дошки, 
підготовчого днища і решіт. Відповідно під час руху вгору або вниз потрібно 
коригувати частоту обертання вентилятора і положення решета для того, щоб 
підтримувати оптимальні параметри якості очищення і уникнути втрат. 
4D-система  складається з двох систем: управління заслінками ротора 
залежно від крутизни схилу та автоматичного управління вентилятором. Для 
попередження нерівномірного завантаження системи очищення модуль 4D 
автоматично управляє обома системами в залежності від поперечного та 
поздовжнього схилу, а також поточного завантаження системи очищення. 
Завдяки цьому якість очищення навіть на складному рельєфі залишається майже 
незмінною. 4D-система автоматично регулює всі потрібні параметри, 
«нагадуючи» про себе оператору в фоновому режимі. 
Інша новинка — система автоматичного контролю потоку маси від жатки 
до подрібнювача соломи. Це дозволяє досягти максимальної продуктивності і в 
той же час уникнути критично високих навантажень великому потоці маси. 
Окрім інтелектуальних систем, які доповнили і без того широкий перелік 
«електронних» помічників, у нових Lexion 770—750 відбулися зміни і в «залізі». 
Комбайн отримав бункер об’ємом 13 500 л та високошвидкісну систему 
вивантаження, яка перевантажує масу менше, ніж за 2 хвилини. В господарствах, 
що працюють за мінімальною чи нульовою технологією, оцінять професійний 
подрібнювач SPECIAL CUT II і радіальний розподілювач з механічним приводом 
і автоматичною адаптацією напрямку потоку для рівномірного розподілення 
подрібненої соломи по всій робочій ширині. Збільшився й асортимент зернових 
жаток. З нового сезону доступні нові агрегати VARIO 930 і 770 з діапазоном 
регулювання довжини стола 700 мм без додаткових вкладишів, а також 
стандартні жатки CERIO 930 і 770. 
Додамо, серія Lexion 700 включає три моделі: 750, 760 та 770. Вони 
оснащуються 12.5-літровим двигуном Рerkins 2206D потужністю відповідно 419, 
 
91 
 
461 та 524 к. с. Всі моделі доступні в модифікаціях з переднім гусеничним рушієм 
TERRA TRAC, що є оригінальною розробкою CLAAS. Шасі TERRA TRAC 
зменшує тиск на ґрунт та покращує комфорт під час руху. В TERRA TRAC усі 
компоненти (привідне колесо, робоче колесо, опорні ролики) мають окремі 
підвіски, що зменшує «удари» на кузов і обладнання, стійкість на поворотах. 
Оператор може міняти висоту ходової частини, тим самим регулюючи дорожній 
просвіт машини залежно від умов роботи. 
 
 Мал. 3.3 Комбайн Massey Ferguson Т7 
Комбайн від корпорації AGCO безперечно заслуговує на титул 
«Найнеочікуванішої новинки року в Україні». Власне те, що гама 
зернозбиральних машин Massey Ferguson в Україні розшириться моделлю, яка за 
продуктивністю стоятиме на сходинку вище «Бети», було відомо ще минулого 
року. Однак те, що новинкою стане комбайн американського підрозділу 
корпорації AGCO — Gleaner, стало справжньою несподіванкою. 
 
92 
 
Ці комбайни завоювали популярність у США завдяки унікальній 
запатентованій системі обмолочування та сепарації з поперечним розміщенням 
ротора. Така концепція особливо ефективно зарекомендувала себе на 
високоврожайних посівах кукурудзи та сої. Власне схожість 
північноамериканських і українських сільськогосподарських умов підштовхнули 
представництво AGCO вивести комбайн на наш ринок. 
Презентували новинку на початку червня на виставці «Агро-2016». За 
виставковим зразком — кількамісячні випробування, які комбайн пройшов 
минулого року в Україні. Машина обмолотила 2400 га в Херсонській та 
Чернігівській областях, працюючи на різних культурах, включаючи 
дрібнонасіннєві (льон) та високоврожайні (соя). 
MF Т7 оснащується системою подавання та обмолочування NaturalFlow, 
в основі якої — ротор, встановлений не поздовжньо, як в роторних моделях 
інших виробників, а поперечно, по ширині корпуса. Завдяки такій конструкції 
скошена маса не ущільнюється та не змінює напрямок руху під час переміщення 
від похилої камери. Рослинний матеріал подається безпосередньо від жатки до 
ротора з мінімальними пошкодженнями та потребою потужності, що позитивно 
позначається на витраті пального. 
Далі зерно обмолочується, використовуючи всю окружність роторного 
барабана. Ротор діаметром 762 мм має шість рядів хромованих бичів заввишки 
18 мм та підбарабання, обладнане 17-ма поперечними планками, що 
забезпечують «м’яке» обмолочування. 
Конструкція вальців-прискорювачів складається з двох валів, кожен із 
яких має п’ять пар поліуретанових рифів. Вальці в чотири рази прискорюють рух 
маси і направляють її через рівномірний потік повітря від вентилятора діаметром 
330 мм. З його допомогою від зерна відділяється значна частка полови ще до того, 
як воно потрапить на решітний стан. Таке 2-ступеневе очищення забезпечує 
високу якість зерна з мінімальними домішками, наголошують в AGCO. 
 
93 
 
Оскільки робота системи сепарації MF Т7 не залежить від гравітації під 
час переміщення зерна, напрямок руху зернової маси під час очищення 
залишається незмінним на схилах із кутом до 23%. 
Іншою особливістю комбайна є один із найбільших у класі зерновий 
бункерів — об’ємом 13 743 л. MF Т7 також вирізняється високою швидкістю 
вивантаження, завдяки унікальному шнеку DirectFlow, який дає змогу 
перевантажити бункер всього за 98 с. 
Попри інноваційність, комбайн вирізняється простотою конструкції та 
легким доступом до основних вузлів і агрегатів. Оцінять аграрії і компактні 
розміри машини з однією з найменших у класі транспортною висотою — 3,58 м, 
а також вагою — на 2—-3 тонни меншою, ніж у комбайнів-«однокласників». 
Останній фактор позитивно позначається на споживанні пального та зменшує 
ущільнення ґрунту. 
Комбайн приводиться в дію 7-цилндровим двигуном AGCOPower 
об’ємом 9.8 л і потужністю 375 к. с. (з функцією Maximum Boost — 451 к. с.). 
Трансмісія — гідростатична, 4-швидкісна. 
В Україну комбайни постачатимуть із зерновими жатками «флекс» 
шириною захвату 9 м. 
Отже, порівнявши запропоновані моделі комбайнів, доцільно зупинити 
вибір на New Holland CR10.90 
 
 
 
 
 
 
 
94 
 
3.2 Проект підвищення ефективності господарської діяльності за 
рахунок придбання сучасного зернозбирального комбайна 
 
Під час планування придбання техніки чи обладнання для господарства 
одним із важливих питань для виробника завжди було фінансування такого 
придбання: за рахунок власних чи позичених коштів. 
Коли власних коштів для такої інвестиції недостатньо або вони потрібні 
для фінансування інших потреб господарства, потрібно використовувати 
позичені кошти. Є два основні варіанти фінансування такої інвестиції за рахунок 
позичених коштів: 1) банківський кредит або 2) лізинг. 
Підприємству ТОВ «Інтерагроінвест» потрібний зернозбиральний комбайн 
New Holland CR10.90, який коштує 500 000 дол. Характеристика якого 
представлена в таблиці 3.1. 
Підприємством має намір порівняти кредитну пропозицію банку та 
пропозицію лізингової компанії за стандартною схемою нарахування. І банк, і 
лізингова компанія пропонують термін фінансування - 6 років. 
Придбання зернозбирального комбайна New Holland CR10.90  в лізинг, 
розрахунок вартості користування лізингом і схема його погашення наведена в 
таблиці 3.2. 
 
95 
 
 
Мал. 3.4 Комбайн New Holland CR10.90 
 
Мал. 3.5 Комбайн New Holland CR10.90 ( ергономіка кабіни) 
 
 
96 
 
 
Мал. 3.6 Комбайн New Holland CR10.90 (вид звурху) 
 
 
 
 
 
Таблиця 3.1 Характеристика зернозбирального комбайна New Holland 
CR10.90 
Технічні характеристики : 
Марка New Holland  
Модель CR10.90 
Тип обмолоту Клавіші (9 шт.) 
Рік виробництва 2018 
Жатка Зернова Power Flow (13 м) 
Двигун Tier 4 
Об’єм /потужність, к.с. 15,9 / 653 
 
97 
 
Зерновий бункер, м3 14,5 
 
Придбання комбайну на умовах лізингу з найнижчими комісіями можливе 
у ТОВ «Украгролізинг», яка є прямим постачальником сільськогосподарської 
техніки на умовах виробника. Базові умови : термін лізингу - 60 місяців, вартість 
об’єкту лізингу – 500 000 дол, лізинговий відсоток 15 % річних, первинний 
внесок за об’єкт - 15 %, одноразова комісія - 2 %, амортизація (місячна) – 
1,7 %( 20 % річних). На основі вищезазначених даних та проведених розрахунків 
в таблиці 3.2 наведено схему лізингових виплат. 
Таблиця 3.2  Схема лізингових виплат, дол (розрахунок проводитеметься в грн. 
по курсу НБУ) 
Вартість Погашення Винагорода Виплати на 
Місяць Комісії 
об'єкту вартості об'єкта лізингодавця місяць 
1 500000,00 79798,22 5312,50 10000,00 95110,72 
2 420201,78 4858,20 5252,52 0,00 10110,72 
3 415343,58 4918,93 5191,79 0,00 10110,72 
4 410424,66 4980,41 5130,31 0,00 10110,72 
5 405444,24 5042,67 5068,05 0,00 10110,72 
6 400401,58 5105,70 5005,02 0,00 10110,72 
7 395295,88 5169,52 4941,20 0,00 10110,72 
8 390126,35 5234,14 4876,58 0,00 10110,72 
9 384892,21 5299,57 4811,15 0,00 10110,72 
10 379592,65 5365,81 4744,91 0,00 10110,72 
11 374226,83 5432,88 4677,84 0,00 10110,72 
12 368793,95 5500,80 4609,92 0,00 10110,72 
13 363293,15 5569,56 4541,16 0,00 10110,72 
14 357723,60 5639,18 4471,54 0,00 10110,72 
15 352084,42 5709,67 4401,06 0,00 10110,72 
16 346374,76 5781,04 4329,68 0,00 10110,72 
17 340593,72 5853,30 4257,42 0,00 10110,72 
18 334740,42 5926,47 4184,26 0,00 10110,72 
19 328813,96 6000,55 4110,17 0,00 10110,72 
20 322813,41 6075,55 4035,17 0,00 10110,72 
21 316737,86 6151,50 3959,22 0,00 10110,72 
 
98 
 
22 310586,36 6228,39 3882,33 0,00 10110,72 
23 304357,97 6306,25 3804,47 0,00 10110,72 
24 298051,73 6385,07 3725,65 0,00 10110,72 
25 291666,65 6464,89 3645,83 0,00 10110,72 
26 285201,76 6545,70 3565,02 0,00 10110,72 
27 278656,07 6627,52 3483,20 0,00 10110,72 
28 272028,55 6710,36 3400,36 0,00 10110,72 
29 265318,18 6794,24 3316,48 0,00 10110,72 
30 258523,94 6879,17 3231,55 0,00 10110,72 
31 251644,77 6965,16 3145,56 0,00 10110,72 
32 244679,61 7052,23 3058,50 0,00 10110,72 
33 237627,38 7140,38 2970,34 0,00 10110,72 
34 230487,01 7229,63 2881,09 0,00 10110,72 
35 223257,37 7320,00 2790,72 0,00 10110,72 
36 215937,37 7411,50 2699,22 0,00 10110,72 
37 208525,87 7504,15 2606,57 0,00 10110,72 
38 201021,72 7597,95 2512,77 0,00 10110,72 
39 193423,77 7692,92 2417,80 0,00 10110,72 
40 185730,85 7789,08 2321,64 0,00 10110,72 
41 177941,76 7886,45 2224,27 0,00 10110,72 
42 170055,31 7985,03 2125,69 0,00 10110,72 
43 162070,29 8084,84 2025,88 0,00 10110,72 
44 153985,44 8185,90 1924,82 0,00 10110,72 
45 145799,54 8288,23 1822,49 0,00 10110,72 
46 137511,32 8391,83 1718,89 0,00 10110,72 
47 129119,49 8496,73 1613,99 0,00 10110,72 
48 120622,76 8602,94 1507,78 0,00 10110,72 
49 112019,82 8710,47 1400,25 0,00 10110,72 
50 103309,35 8819,35 1291,37 0,00 10110,72 
51 94490,00 8929,60 1181,12 0,00 10110,72 
52 85560,40 9041,22 1069,51 0,00 10110,72 
53 76519,19 9154,23 956,49 0,00 10110,72 
54 67364,96 9268,66 842,06 0,00 10110,72 
55 58096,30 9384,52 726,20 0,00 10110,72 
56 48711,78 9501,82 608,90 0,00 10110,72 
57 39209,96 9620,60 490,12 0,00 10110,72 
58 29589,36 9740,85 369,87 0,00 10110,72 
59 19848,51 9862,61 248,11 0,00 10110,72 
 
99 
 
60 9985,90 9985,90 124,82 0,00 10110,72 
Разом   500000,00 181643,22 10000,00 691643,22 
 
Іншим варіантом придбання зернозбирального комбайна New Holland 
CR10.90 в кредит взятий у ПАТ «ОЩАДБАНК», тому що компанія «Укртехніка» 
спільно з ПАТ «ОЩАДБАНК» пропонують унікальну в Україні кредитну 
програму «РОЗУМНИЙ ГОСПОДАР», яка дозволяє придбати необхідну 
сільгосптехніку на пільгових умовах за рахунок державної програми підтримки 
розвитку сільгоспвиробників. Програма кредитування діє на всю техніку, що 
постачається компанією «Укртехніка». Тому немає щомісячної ставки кредиту. 
Розрахунок вартості користування кредитом і схема погашення кредиту. 
Базові умови : термін кредитування - 60 місяців, сума кредиту – 500 000 дол, 
відсоткова ставка - 15 % річних, разова комісія – 1,5 %, щомісячна ставка – 0 %. 
В таблиці 3.3 наведено схему виплат за кредитом. 
Таблиця 3.3 - Схема виплат за кредитом, дол. 
 
 
Місяць Заборгованність Погашення Відсотки Комісії Виплати 
за кредитом кредиту за в місяць 
кредитом 
1 500000,00 8333,40 6250,00 7500,00 22083,40 
2 491666,60 8333,40 6145,90 0,00 14479,30 
3 483333,20 8333,40 6041,70 0,00 14375,10 
4 474999,80 8333,40 5937,50 0,00 14270,90 
5 466666,40 8333,40 5833,40 0,00 14166,80 
6 458333,00 8333,40 5729,20 0,00 14062,60 
7 449999,60 8333,40 5625,00 0,00 13958,40 
8 441666,20 8333,40 5520,90 0,00 13854,30 
9 433332,80 8333,40 5416,70 0,00 13750,10 
10 424999,40 8333,40 5312,50 0,00 13645,90 
11 416666,00 8333,40 5208,40 0,00 13541,80 
12 408332,60 8333,40 5104,20 0,00 13437,60 
13 399999,20 8333,40 5000,00 0,00 13333,40 
14 391665,80 8333,40 4895,90 0,00 13229,30 
15 383332,40 8333,40 4791,70 0,00 13125,10 
 
100 
 
16 374999,00 8333,40 4687,50 0,00 13020,90 
17 366665,60 8333,40 4583,40 0,00 12916,80 
18 358332,20 8333,40 4479,20 0,00 12812,60 
19 349998,80 8333,40 4375,00 0,00 12708,40 
20 341665,40 8333,40 4270,90 0,00 12604,30 
21 333332,00 8333,40 4166,70 0,00 12500,10 
22 324998,60 8333,40 4062,50 0,00 12395,90 
23 316665,20 8333,40 3958,40 0,00 12291,80 
24 308331,80 8333,40 3854,20 0,00 12187,60 
25 299998,40 8333,40 3750,00 0,00 12083,40 
26 291665,00 8333,40 3645,90 0,00 11979,30 
27 283331,60 8333,40 3541,70 0,00 11875,10 
28 274998,20 8333,40 3437,50 0,00 11770,90 
29 266664,80 8333,40 3333,40 0,00 11666,80 
30 258331,40 8333,40 3229,20 0,00 11562,60 
31 249998,00 8333,40 3125,00 0,00 11458,40 
32 241664,60 8333,40 3020,90 0,00 11354,30 
33 233331,20 8333,40 2916,70 0,00 11250,10 
34 224997,80 8333,40 2812,50 0,00 11145,90 
35 216664,40 8333,40 2708,40 0,00 11041,80 
36 208331,00 8333,40 2604,20 0,00 10937,60 
37 199997,60 8333,40 2500,00 0,00 10833,40 
38 191664,20 8333,40 2395,90 0,00 10729,30 
39 183330,80 8333,40 2291,70 0,00 10625,10 
40 174997,40 8333,40 2187,50 0,00 10520,90 
41 166664,00 8333,40 2083,30 0,00 10416,70 
42 158330,60 8333,40 1979,20 0,00 10312,60 
43 149997,20 8333,40 1875,00 0,00 10208,40 
44 141663,80 8333,40 1770,80 0,00 10104,20 
45 133330,40 8333,40 1666,70 0,00 10000,10 
46 124997,00 8333,40 1562,50 0,00 9895,90 
47 116663,60 8333,40 1458,30 0,00 9791,70 
48 108330,20 8333,40 1354,20 0,00 9687,60 
49 99996,80 8333,40 1250,00 0,00 9583,40 
50 91663,40 8333,40 1145,80 0,00 9479,20 
51 83330,00 8333,40 1041,70 0,00 9375,10 
52 74996,60 8333,40 937,50 0,00 9270,90 
53 66663,20 8333,40 833,30 0,00 9166,70 
54 58329,80 8333,40 729,20 0,00 9062,60 
55 49996,40 8333,40 625,00 0,00 8958,40 
 
101 
 
56 41663,00 8333,40 520,80 0,00 8854,20 
57 33329,60 8333,40 416,70 0,00 8750,10 
58 24996,20 8333,40 312,50 0,00 8645,90 
59 16662,80 8333,40 208,30 0,00 8541,70 
60 8329,40 8329,40 104,20 0,00 8433,60 
Разом   500000,00 190626,30 7500,00 698126,30 
 
Керівництво підприємства може обрати кращий для них варіант придбання 
техніки – у лізинг чи кредит. Придбання нового сучасного комбайну надасть 
можливість підприємству проводити жнива в короткі строки з низьким рівнем 
втрат та експлуатаційними витратами. Також можливе надання послуг по 
збиранню зернових іншим господарствам. 
Іншим напрямом покращення технічної та інформаційної складової 
підприємства є використання БПЛА ( дронів). 
Дрони все активніше використовуються в сільському господарстві. Надалі 
ринок безпілотників для сільського господарства зростатиме одночасно із 
загальним ринком дронів. 
В останні кілька років технології, які використовуються у дронах для 
сільського господарства, поліпшуються, а переваги їхнього використання стають 
усе очевиднішими для сільгоспвиробників. 
В цілому дрони для агробізнесу нічим не відрізняються від інших типів 
дронів. Просто вони застосовуються відповідно до потреб сільгоспвиробників. 
В першу чергу дрони використовують компанії, які застосовують точне 
землеробство. Воно дозволяє більш ефективно розпоряджатися ресурсами, 
зокрема водою і добривами, а також підвищує продуктивність у тваринництві і 
врожайність на полях. 
Дрони дозволяють сільгоспвиробникам постійно стежити з повітря за 
умовами, в яких перебуває худоба і сільгоспкультури, щоб швидко виявити 
проблеми, які не так легко помітити під час вибіркових перевірок на землі. 
 
102 
 
Наприклад, фермер може виявити по фотографії, зробленої дроном, що частина 
врожаю недостатньо зрошується. 
Дрони використовуються сільгоспвиробниками для кількох цілей. Перш за 
все, для складання карт і вивчення стану культур. Процес використання 
безпілотника при цьому досить простий. Багато новіших моделей дронів для 
сільського господарства оснащені програмним забезпеченням для планування 
польотів. Це дозволяє користувачеві позначити території, які потрібно покрити. 
Потім програмне забезпечення створює автоматичну траєкторію польоту і, в 
деяких випадках, навіть робить знімки. Щоб визначити, коли робити кожен 
знімок, використовується GPS. 
Якщо безпілотник не має таких автоматичних функцій, то одній людині 
потрібно направляти його, а іншій - фотографувати. 
По-друге, дрони використовують для розпилення засобів захисту рослин і 
добрив. 
 У 2015 році Федеральне авіаційне управління затвердило Yamaha RMAX як 
перший безпілотний літальний апарат вагою понад 24 кг для перевезення 
ємностей з добривами і пестицидами для обприскування сільськогоспкультур. 
Такі дрони здатні обприскувати культури з набагато більшою точністю, ніж 
традиційний трактор. Це допомагає знизити витрати і потенційний вплив 
пестицидів на працівників, яким необхідно було б обприскувати ці культури 
вручну. 
Майбутнє дронів для сільського господарства виглядає дуже 
перспективним. Згідно з прогнозом Global Market Insights, розмір ринку аграрних 
безпілотників до 2024 року перевищить $ 1 млрд і складе 200 тис. одиниць. Нові 
досягнення в аграрних технологіях стимулюватимуть попит на дрони. Також 
посилить інтерес до них і брак кваліфікованих кадрів. 
А загальний ринок безпілотників, за даними дослідницького сервісу BI 
Intelligence, до 2021 року складе понад $12 млрд. 
 
103 
 
 
Рисунок 3.7 Дрон PrecisionHawk Lancaster 5 
Найпопулярніші моделі дронів у сільському господарстві 
SenseFly eBee SQ 
Серія eBee стала популярним вибором для сільгоспвиробників, а найбільш 
продаваною опцією є запатентоване програмне забезпечення eMotion, яке робить 
проектування плану польоту неймовірно простим. Дрон може похвалитися 
можливістю охоплення понад 200 га в одному польоті. Орієнтовна ціна 285 000 
грн. 
PrecisionHawk Lancaster 5 
PrecisionHawk - ще один популярний дрон у сільгоспвиробників. Остання 
модель відрізняється конструкцією, здатною витримувати жорсткі посадки, має 
змінений хвіст, довший розмах крил для більшої стабільності польоту і 
покращений контроль польоту. Орієнтовна ціна 450 000грн. 
Honeycomb AgDrone 
 
104 
 
Час польоту цього безпілотника становить 55 хвилин з резервними 11 
хвилинами, які можна активувати, якщо вітер не сильний. Крила виготовлені з 
міцного кевларового композитного матеріалу. Дрон також оснащений двома 
камерами. Орієнтовна ціна 280 000 грн. 
DJI Matrice 100 
Подвійні батареї цього безпілотника дозволяють виконувати 40-хвилинний 
політ. Він також має стандартний набір систем DJI, таких як GPS і контролер 
польотів. Орієнтовна ціна 130 000 грн. 
 
 
  
 
105 
 
ВИСНОВКИ 
Життєздатність підприємства в сучасних умовах господарювання в значній 
мірі залежить від наявного рівня їх економічної безпеки. Тому перед всіма 
суб'єктами господарювання в нашій державі виникає необхідність внутрішньої 
самооцінки та прогнозування можливих змін в стані їх економічної безпеки. 
Такий підхід викликаний тим, що вони повинні адекватно реагувати на дію 
різних чинників зовнішнього чи внутрішнього походження, які формують як 
потенціал підприємства, так і можливості його повноцінного використання. 
Практика і наукові дослідження показують те, що організація сучасної 
підприємницької діяльності потребує відпрацювання і створення системи 
економічної безпеки, яка б ураховувала ті негативи, що може спричинити кожна 
сторона або економічна дія щодо підприємства. Вивчення теоретичної спадщини 
дозволило зробити висновок про те, що більшість вчених свої дослідження 
присвячували або аналітичному огляду негативів, що відбиваються на 
економічній безпеці, або прогностичним підходам до зміни внутрішнього і 
зовнішнього середовища підприємств. Наголосимо і на тому, що до цих пір 
відсутня методологія визначення чинників забезпечення економічної безпеки, а 
також правова база регулювання цих питань і в цілому концепція економічної 
безпеки підприємств. 
В другому розділі проаналізована діяльність ТОВ «Інтерагроінвест», яке 
займається вирощуванням зернових та виробництвом молока та м’яса. 
Господарство обробляє 3845 га землі. До основних культур, що вирощує 
господарство належать кукурудза на зерно, озима пшениця, соняшник, сорго. 
Аналіз діяльності підприємства підтвердив стабільність господарської діяльності 
підприємства, зокрема зростання обсягу виробництва зернових та продукції 
тваринництва. Основний дохід підприємства в 2020 році від продажу продукції 
рослинництва. В структурі собівартості основною статтею витрат є матеріальні. 
 
106 
 
На підприємстві працює 174 робітників, середній рівень заробітної плати в 2020 
р. становить 8000 грн./міс. Знос основних засобів у 2020 році становить 32 %. На 
підприємстві проводиться політика оновлення основних засобів для 
використання сучасних агротехнологій. В 2016 році було придбано 2 трактори з 
комплектом навісного обладнання для проведення весняно-польових робіт. Ця 
техніка дозволяє знизити витрати на обробіток, повисити точність висіву та 
скоротити витрати часу на обробіток землі. Доцільно було б придбати і 
зернозбиральну техніку відповідного рівня, щоб забезпечити ефективний і 
вчасний збір урожаю. 
В третьому розділі роботи пропонується придбати новий зернозбиральний 
комбайн. Наявні на підприємстві комбайни застарілі і значні суми господарських 
коштів витрачаються на купівлю запасних частин, ціни на які катастрофічно 
зростають. Також знизилась ефективність роботи комбайнів, що проявляється у 
втратах зерна при обмолоті на полі ( близько 5 % в порівнянні з роботою нового 
аналогічного комбайну). Тому для підприємства доцільно придбати новий 
зернозбиральний комбайн, який дасть змогу усунути втрати зерна, скоротити 
витрати на паливо-мастильні матеріали, скоротити витрати часу при виконанні 
сільськогосподарських робіт, а також надати послуги по збиранню зернових для 
інших господарств. 
Підприємству потрібний зернозбиральний комбайн New Holland CR10.90, 
який коштує 500 000 дол. Власних коштів у підприємства не достатньо, тому 
пропонується або взяти кредит на пільгових умовах для сільгоспвиробників, або 
придбати комбайн на умовах лізингу. 
Придбання нового комбайна дасть змогу для товариства знизити втрати 
при зборі урожаю на 5 %, що становить близько 193 т зерна при щорічній площі 
посіву пшениці 1100 га і мінімальній врожайності 35 ц/га. Також придбання 
комбайну дасть змогу забезпечити проведення всіх технологічних операцій 
сучасними технічними засобами, що позитивно вплине як на витрати на їх 
 
107 
 
проведення, так і на врожайність зернових культур за рахунок своєчасного і 
оперативного проведення необхідних технологічних операцій, що є надзвичайно 
актуальним в сільському господарстві, оскільки воно в значній мірі залежить від 
погодних умов. 
Підприємство також матиме змогу надавати послуги по збиранню зернових 
іншим господарствам.  
Придбання та використання дрона підприємством дасть змогу вирішити 
наступні задачі: 
1. Площова або репрезентативна аерофотозйомка і оперативний 
аналіз отриманих даних. 
2. Ґрунтова зйомка є ще одним ключовим напрямком використання безпіло
тників. 
3. Охорона врожаю. 
4. Внесення трихограми та хімічна обробка. 
Що стосується використання безпілотних літальних апаратів для внесення 
засобів захисту рослин (також відомих у вузьких колах як ззр), то вигоди від їх 
використання полягають в можливості скорочення витрат дорогих засобів 
захисту рослин за рахунок зменшення покриття, а також відключення секцій 
обприскувача на розворотних смугах. 
Крім того, для хімічної обробки використовують мотодельтаплани, а також 
легкі літальні апарати для ультрамалооб’ємної обробки. Хоча, за великим 
рахунком, ніша розпилення рідких пестицидів за допомогою безпілотників і 
дронів ще не зайнята і є дуже привабливою для майбутніх аграрних новаторів. 
  
  
 
108 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 
 
1. Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О.В. 
Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. – 170 с.   
2. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та 
механізм зміцнення: Монографія. – Львів: Вид-во ТзОВ «Ліга Прес», 2008. – 385 
с.   
3. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б. 
Довбня, Н.Ю.Гичова // Фінанси підприємств. – 2008. – №4. – с. 88-97.   
4. Іванюта Т.М. Економічна безпека підприємства: навч. посіб.  / Т.М. 
Іванюта, А.О. Заїчковський. – К.: ЦУЛ, 2009. – 256 с.   
5. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П. Економічна безпека підприємств: 
сутність і передумови формування // Теорія та практика управління у 
трансформаційний період: Зб. наук. праць. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2011. – 
Т. 3. – с. 3 -7.   
6. Манцуров І.І. Побудова ієрархічної структури складових економічної 
безпеки підприємства / І.І. Манцуров, О.В. Нусінова // Ефективна економіка. – 
2011. – №9. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?n=9&y=2011.   
7. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / 
Геєць В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк О.І. та ін.; за ред. Гейця В.М.: 
Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 240 с.    
8. Особливості гарантування економічної безпеки підприємницької 
діяльності в ринкових умовах: Монографія / О.Ф. Долженков, Ж.О. Жуковська, 
О.М. Головченко; за заг. ред. О.Ф. Долженкова. – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. – 
208 с.    
9. Соколенко Т.М. Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної 
економіки // ХII Міжнародна науково-практична інтернетконференція «Наука і 
 
109 
 
життя: сучасні тенденції, інтеграція у світову наукову думку». – [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: http:// http://intkonf.org/kand-ped-n-sokolenko-tm-
ekonomichna-bezpeka-pidpriemstva-v-umovah-tranzitivnoyi-ekonomiki/.   
10. Горбонос Ф.В., Черевно Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О. 
Економіка підприємств: Підруч. – К.: Знання, 2010. – 463 с.  
11. Пашнюк Л. Загрози економічній безпеці підприємства та засоби їх 
нейтралізації / Л. Пашнюк, канд. екон. наук, асист. КНУ імені Тараса Шевченка, 
Київ // Вісник КНУ імені Т. Шевченка. – 2013. - № 10(151) – с. 93-97. 
12. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-
ге видання. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с. 
13. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка 
підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 304 
с. 
14. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підруч. (для студ. вищ. навч. 
закл.) / О.С. Іванілов – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с. 
15. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. 
– 679 с. 
16. Аналіз господарської діяльності: навчальний посібник за заг. ред. І.В. 
Сіменко, Т.Д. Косової – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 384 с. 
17. Гуцаленко Л.В. Внутрішньогосподарський контроль: навчальний 
посібник за заг. ред. Л.В. Гуцаленко, М.М. Коцупатрий, У.О. Марчук – К.: «Центр 
учбової літератури», 2014. – 496 с.  
18. Андреева Г.І. Економічний аналіз: навч.-метод. посібник / Г.І. Андрєєва. 
– К.: Знання, 2008. – 263 с. – (Серія «Вища освіта ХХІ століття») 
19. Баканів М.І. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / М.І. Баканів. – К.: Кондор, 
2009 . – 296 с.  
20. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / М.Д. Білик, О.В. 
Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. – К.: КНЕУ, 2005. – 592  с.  
 
110 
 
21. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. / М.Т. Білуха. – 
К.: Цент навчальної літератури 2007. – 690 с. 
22. Булатів А.С. Економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посіб. / 
А.С. Булатів. – К.: Знання, 2007. – 408 с. 
23. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-
господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О.І. Гадзевич. – К.: Кондор, 
2007. –180 с. 
24. Лищенко О. Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором 
фінансової стійкості підприємства / О. Г. Лищенко, І. С. Середа // Держава та ре-
гіони. – Серія «Економіка та підприємництво». – 2010. – № 3. – с. 85-90. 
25. Іваницька О. В. Управління фінансовою стійкістю як складовою 
економічної політики санації (за матеріалами підприємств вугільної 
промисловості): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 
08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної 
діяльності)» / О. В. Іваницька. – К., 2008. – 20 с. 
26. Штембуляк Д. О. Фінансова стійкість підприємства в умовах ринкової 
турбулентності // Экономика и управление. – 2010. – № 1. – с. 119-123. 
27. Максимов В. В. Напрями дослідження економічної стійкості 
підприємства / В. В. Максимов // Вісник Східноукраїнського національного 
університету ім. В. Даля. – 2010. – № 3. – с. 225-231. 
28. Кравченко М.С. Сутність фінансової стійкості / М. С. Кравченко // 
Вісник економічної науки України. – 2010. – №  2 –  с. 61-63. 
29. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: навч. посіб. 
для студ. вищ. навч. закл. [текст] / Л.І. Донець. - К.: Центр навчальної літератури, 
2006. – 312 с. 
30. Дибаніч І.Л. Економічна інтеграція як засіб посилення 
конкурентоспроможності невеликих підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук 
/ І.Л. Дитбаніч; Нац. аграр. ун-т. – Хмельницький, 2009. – 21 с. 
 
111 
 
31. Єпіфанов А.О. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної 
привабливості суб’єктів господарювання: монографія / А.О. Єпіфанов, Н.А. 
Дехтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та ін. / За ред. доктора економічних наук 
А.О. Єпіфанова. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 286 с. 
32. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / Вид. 
2-ге пер. та доп: навч. посіб. / Т.Д. Костенко та ін. – К.: Центр учбової літератури, 
2007. – 400 с. 
33. Іванов Ю.Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та 
розвиток: моногр. / Ю.Б. Іванов, П.А. Орлов, О.Ю. Іванова. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 
2008. – 352 с. 
34. Капітанець Ю.О. Визначення та забезпечення конкурентоспроможності 
підприємства: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Ю.О. Капітанець; 
Економіка та управління підприємствами. - Тернопіль, 2009. – 21 с. 
35. Карамзін В.Я. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В. Я. Карамзін. – К.: 
Центр учбової літератури, 2008. – 392 с. 
36. Ковальчук Т.М. Теорія економічного аналізу: навч.-метод. посіб. / 
уклад. Т.М. Ковальчук; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – 
Чернівці: Рута, 2008. – 392 c.