ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 
УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану» 
 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка 4 курсу, групи СЗ-1910 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Котко А.А.   
 
 
 
    Науковий керівник: докторка педагогічних наук, професор Архипова С. П. 
    Рецензент:  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 р.
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр 
Галузь знань                             Соціальна робота 
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
  к.е.н., доц. Журба 
І.О. “ ”   2023 р. 
 
                                  З А В Д А Н Н Я 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
Котко Анастасії Андріївні 
 
1. Тема роботи: «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану» 
Керівник роботи Архипова Світлана Петрівна, докторка пед. наук, професор 
затверджені наказом по університету від « » 2022р. №   
2. Строк подання студентом роботи « » 2023р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
1. Нормативно-правова база досліджуваного питання. 
2. С. С. Журило, В. В. Владишевська Захист прав та інтересів дітей в умовах 
воєнного стану.  Прикарпатський юридичний вісник  2022.  Випуск 2 (43) с.34-
37. 
3. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та 
виховання дітей на 2017–2026 роки: розпор. Кабінету Міністрів України від 9 
серпня 2017 р. № 526-р. 
 4. Бурлака О. Зарубіжний досвід соціального захисту дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування, і можливості його використання в 
Україні. Трудове право. Право соціального забезпечення. 2020. № 1. С. 59–64. 
 5.І.О. Єфремова Правові засади забезпечення сімейного виховання дитини на 
період надзвичайного або воєнного стану. Проблеми цивільного права та 
процесу 2022. С. 144-147. 
 6. Діти і війна в Україні:звіт про становище дітей із сімейних форм виховання 
та інституційних закладів за результатами моніторингу за лютий – червень 
2022. Звіт №1 / Представництво Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ МБО 
“Партнерство «Кожній дитині». – Київ – 2022. – 60 с. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
Розділ 1.Теоретичні та нормативно-правові аспекти сімейних форм 
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в 
умовах воєнного стану. Влаштування дітей – сиріт, та дітей, позбавлених 
батьківського піклування як соціальна проблема.  Нормативно-правові 
аспекти сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану. Зарубіжний досвід 
соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування. 
 Розділ 2 Аналіз стану сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану. Особливості 
сімейних форм влаштування  дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування в умовах воєнного стану. Моніторинг місця перебування та стану 
безпеки дітей, які виховуються у сімейних формах виховання впродовж 2020-
2022 років. 
Розділ 3 Соціальний проєкт «Дитина не сама». Актуальність та опис 
реалізації програми соціального проєкту «Дитина не сама». Механізм 
впровадження та очікувані результати соціального проекту «Дитина не сама» 
 
5. Перелік графічного матеріалу: 5 таблиць, 5 рисунків, 5 додатків. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
 Підпис, дата 
Прізвище, ініціали та 
Розділ 
посада завдання завдання 
консультанта видав прийняв 
1    
2    
3    
 
7. Дата видачі завдання 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ 
Назва етапів дипломної  роботи виконання ПРИМІТКА 
з/п 
етапів роботи 
1. Розробка завдання, складання календарного плану до 14.11.2022 Виконано 
виконання кваліфікаційної роботи 
2. Аналіз літературних джерел до 14.12.2022 Виконано 
3. Виконання першого розділу і обговорення її з до 14.03.2023 Виконано 
науковим керівником 
4. Виконання другого розділу і обговорення її з до 21.03.2023 Виконано 
науковим керівником 
5. Виконання третього розділу і обговорення її з до 31.03.2023 Виконано 
науковим керівником 
6. Доопрацювати роботу, оформити її кінцевий варіант до 03.04.2023 Виконано 
8. Отримати відгук керівника  до 15.04.2023 Виконано 
9. Підготувати доповідь на захист до 25.04.2023 Виконано 
 
 
 
 
Студентка   Котко А.А.  
(підпис)  
Керівник роботи   Архипова С.П,  
(підпис)  
Секретар ДЕК     
(підпис)  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
 Кваліфікаційна робота бакалавра містить 84 сторінки, 5 таблиць, 5 
рисунків, список літератури з 40 найменувань.  
 
Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану 
 
Об'єкт дослідження: сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування. 
Предмет дослідження: особливості влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування до сімейних форм в умовах воєнного стану. 
Мета роботи: полягає у вивченні особливостей влаштування у сімейні форми дітей-сиріт 
та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану. 
Завдання роботи:  
1. Розглянути теоретичні та нормативно-правові засади сімейних форми влаштування дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану. 
2. Проаналізувати стан сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану. 
3. Провести моніторинг місця перебування та стану безпеки дітей, які виховуються у 
сімейних формах виховання впродовж 2020-2022 років. 
4 . Окреслити особливості реалізації проєкту «Дитина не сама». 
За результатами дослідження сформульованівисновки: 
1. Розглянуто теоретичні та нормативно-правові засади сімейних форми влаштування дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану. 
2. Проаналізовано стан сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану. 
3. Проведено моніторинг  місця перебування та стану безпеки дітей, які виховуються у 
сімейних формах виховання впродовж 2020-2022 років. 
4. Окреслено особливості реалізації проєкту «Дитина не сама». 
5. Виконані публікації: Котко А.А. Методи щодо виховання дітей в патронатних сім’ях. 
Збірник тез доповідей студенської науково-практичної конференції ЧДТУ (Черкаси, 14-22 
квітня) 2021 р. с.112;Котко А.А. Дослідження проблематики виникнення високого рівня 
сирітства в Україні. Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції 
ЧДТУ: 19-22 квітня 2022 р. с.207; Котко А.А. Особливості сімейих форм влаштування дітей в 
умовах воєнного стану. Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції 
ЧДТУ: 17-19 квітня 2023 р. 
Одержані результати можуть бути використані для політиків, фахівців з 
соціальної роботи та спеціалістів у сфері захисту дітей. Також в навчальному процесі 
викладачами ЗВО при викладанні навчальних дисциплін з теорії та практики, а саме: 
«Система соціального захисту в Україні», «Основи соціальної роботи» та «Основи соціальної 
політики»; та при підготовці та написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій 
із зазначених дисциплін. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2023 рік  
Рік захисту роботи 2023 рік  
 
Підпис студента ____________________  
Дата ______________________________ 
6 
 
РЕЦЕНЗІЯ 
на кваліфікаційну роботу бакалавра 
 
студентки Котко Анастасії Андріївни 
Черкаського державного технологічного університету 
факультету гуманітарних технологій 
кафедри соціального забезпечення 
зі спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
 
на тему: «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану» 
 
дипломна робота містить 84 сторінок; графічного матеріалу 5 таблиці, 5 
рисунки, 5 додатки, літературних джерел 40. 
 
Тема кваліфікаційної роботи «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану» Котко 
А.А. є досить  актуальною у зв’язку з російським вторгненням в Україну з 2022 
року. Війна призвела до переміщення тисяч сімей, залишивши багатьох дітей 
без батьків чи опікунів. Питання забезпечення належного догляду та захисту 
для цих уразливих дітей є надзвичайно важливим, і вивчення сімейних форм 
влаштування може дати цінну інформацію про ефективні рішення. Крім того, 
ця тема є актуальною в ширшому контексті міжнародного захисту дітей, 
оскільки багато країн постають перед труднощами з подібними проблемами, 
пов’язаними з доглядом за дітьми в кризових ситуаціях. 
У процесі дослідження здобувачем опрацьовано широке коло 
літературних джерел. З огляду на це, можна констатувати, що достовірність 
отриманих результатів і обґрунтованість сформульованих висновків 
визначаються об’ємним та всебічним використанням наукового й емпіричного 
матеріалу. 
Об’єкт (сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування) і предмет (особливості влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування до сімейних форм в умовах 
воєнного стану) дипломного дослідження визначені відповідно до 
встановлених вимог та дозволяють у достатньому обсязі проаналізувати 
відповідні проблеми. 
Аналіз рецензованої дипломної роботи дозволяє стверджувати, що в 
результаті проведеного дослідження автор досягла визначеної мети та виконала 
поставлені завдання. При цьому сформульовані висновки та пропозиції 
єдостатньо аргументовані, відповідають вимогам сьогодення та можуть бути 
застосовані на практиці. 
Структура роботи обумовлена метою,об’єктом і предметом дослідження. 
Дипломна робота Котко А.А. викладена українською мовою на 84 сторінках 
7 
 
друкованого тексту і складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім 
підрозділів, висновків,списку використаних джерел (40 найменувань). 
Стиль викладення матеріалу в дипломній роботі – науковий, виважений і 
чіткий, мова – доступна, зрозуміла. 
Основні положення, узагальнення та висновки можуть бути 
рекомендовані для використання в освітньому процесі закладів вищої освіти 
для оптимізації структури і змісту професійної підготовки майбутніх 
соціальних працівників під час навчання. 
Оформлення роботи, результатів дослідження, текстової частини цілком 
відповідає вимогам до подібного роду робіт і засвідчує високий рівень наукової 
культури та грамотності авторки. Дослідження завершується загальними 
висновками, які відповідають поставленим здобувачем завданням, а їх 
обґрунтованість і переконливість засвідчують самостійність і логічність 
суджень, достатню наукову підготовленість та синтезують результати 
наукового дослідження, що відповідають його завданням. Наукове дослідження 
володіє належним рівнем новизни. 
На основі здійсненого аналізу можна стверджувати, що дипломна 
бакалаврська робота Котко А.А. «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану»є 
цілісним завершеним дослідженням, що має теоретичне та практичне значення, 
містить результати, які є важливими як для науковців, так і для практиків, 
відповідає вимогам МОН України до такого рівня робіт, та заслуговує оцінки 
«відмінно», та присвоєння освітнього рівня «бакалавр» за напрямом підготовки 
232 „Соціальне забезпечення”. 
 
 
Рецензент __________________________________________________  
(прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посада, вчений ступінь, звання)  
МП  
 
Власноручний підпис рецензента засвідчую : 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8 
 
ВІДГУК 
керівника на кваліфікаційну роботу бакалавра 
 
на тему:«Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану», виконаної студенткою 
Котко Анастасією Андріївною 
Головною метою дипломної роботи полягає у вивченні особливостей 
влаштування у сімейні форми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування в умовах воєнного стану. 
Авторкою проведено ґрунтовний аналіз стану сімейних форм 
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в 
умовах воєнного часу. Позитивно слід оцінити моніториг місця перебування та 
стану безпеки дітей, які виховуються у сімейних формах виховання впродовж 
2020-2022 років. 
Аналізуючи представлені матеріали переконуємося, що завдання, 
заявлені в роботі, реалізовані. Позитивно слід оцінити  3 публікації ( тези), які 
пов’язані з темою дослідження. 
Студентка працювала згідно календарного графіка роботи, проявляючи 
самостійність, старанність, наполегливість, ініціативу, уміло поєднувала 
теоретичні знання та практичний досвід. 
Зазначимо, що дослідження є цілісним і завершеним, відповідає вимогам 
ОКХ, заслуговує оцінки «відмінно» та присвоєння освітнього рівня «бакалавр» 
за напрямом підготовки 232 «Соціальне забезпечення». 
 
Керівник бакалаврської дипломної роботи: 
докторка педагогічних наук, професорка Архипова С. П.___________ 
9 
 
 
АНОТАЦІЯ 
 
 Котко А.А. Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану – Рукопис. 
Дослідження на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 
232 ‘‘Соціальне забезпечення’’. - Черкаський державний технологічний 
університет, 2023. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню сімейних 
форм влаштувань дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в 
умовах воєнного стану. Висвітлено окремі аспекти влаштування дітей – сиріт, 
та дітей, позбавлених батьківського піклування як соціальної  проблеми; 
розглянуто  нормативно-правові аспекти сімейних форм влаштування дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану; 
проаналізовано зарубіжний досвід соціального захисту дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування та наведені перспективні напрями та 
заходи, які Україна могла б реалізувати у сфері соціального захисту сім'ї, 
дитинства, материнства та батьківства.Також розкриваються особливості 
сімейних форм влаштування  дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування в умовах воєнного стану та проведено моніторинг дітей щодо місця 
перебування та стану безпеки, які виховуються у сімейних формах виховання 
впродовж 2020-2022 років. Розглянуто актуальність та опис реалізації програми 
соціального проєкту «Дитина не сама» та висвітлено механізм його 
впровадження та очікувані результати. Кваліфікаційна робота бакалавра 
складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 
40 найменувань. Робота містить 5 таблиць, 5 рисунків, 5 додатків. 
Ключові слова:сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування; діти – сироти; діти, позбавлені батьківського 
піклування;воєнний стан; соціальний проект. 
 
 
10 
 
 
АNNOTATION 
 
Kotko A.A. Family forms of placement of orphans and children deprived of 
parental care under martial law - Manuscript. Research for the bachelor's 
degree in specialty 232 "Social Security." - Cherkasy State Technological 
University, 2023.The qualification work is devoted to the study of family forms of 
placement of orphans and children deprived of parental care under martial law. Some 
aspects of the placement of orphans and children deprived of parental care as a social 
problem are highlighted; the regulatory and legal aspects of family forms of 
placement of orphans and children deprived of parental care under martial law are 
considered; foreign experience of social protection of orphans and children deprived 
of parental care is analyzed and promising directions and measures that Ukraine 
could implement in the field of social protection of family, childhood, maternity and 
paternity are presented. The relevance and description of the implementation of the 
program of the social project "A Child is Not Alone" is considered, and the 
mechanism of its implementation and expected results are highlighted. The bachelor's 
thesis consists of an introduction, three chapters, conclusions, and a list of 40 
references. The work contains 5 tables, 5 figures, 5 appendices. 
 Key words: family forms of upbringing of orphans and children deprived of 
parental care; orphans; children deprived of parental care; martial law; social project. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11 
 
 
 
 ЗМІСТ  
ВСТУП………………………………………………………………………….. 12 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ  
СІМЕЙНИХ ФОРМ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ, ПОЗБАВЛЕНИХ  
БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО 
СТАНУ……………………………………………………………………………... 16 
 1.1. Влаштування дітей – сиріт, та дітей, позбавлених батьківського 
піклування як соціальна проблема ………………………………………  16 
 1.2. Нормативно-правові аспекти сімейних форм влаштування дітей-сиріт 
та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного 
стану ……………………………………………………………………….. 20 
 1.3. Зарубіжний досвід соціального захисту дітей-сиріт та дітей,  
позбавлених батьківського піклування ………………………………….  28 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ СІМЕЙНИХ ФОРМ ВЛАШТУВАННЯ  
ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО  
ПІКЛУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ………………………  40 
 2.1. Особливості сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей , 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану………... 40 
 2.2. Моніторинг місця перебування та стану безпеки дітей, які виховуються 47 
у сімейних формах виховання впродовж 2020-2022 років…….............  
РОЗДІЛ 3  СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ДИТИНА НЕ САМА»……………    58 
 3.1. Актуальність та опис реалізації програми соціального проєкту   58 
«Дитина не сама»...…………......………………………………………….  
 3.2. Механізм впровадження та очікувані результати соціального проєкту 63 
«Дитина не сама»…………………………………………………………  
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….. .  72 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 75 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………... 80 
12 
 
 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
 
ТГ  Територіальна громада  
СФВ  Сімейні форми виховання  
ДБСТ  Дитячий будинок сімейного типу  
ПС  Прийомна сім’я  
ССД  Служба у справах дітей  
СК Сімейний кодекс України 
КМУ Кабінет міністрів України 
ОВА Обласна військова адміністрація 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13 
 
 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми роботи. В Україні кажуть: "Діти – наше майбутнє". 
Виховання та розвиток молодого покоління є пріоритетом для кожної держави. 
Якщо сьогодні ми не забезпечимо дітям рівний доступ до всіх механізмів 
розвитку, освіти та захисту їхніх інтересів - завтра матимемо громадян з різного 
роду незадоволеними потребами, не здатних виконувати свої соціальні функції 
та розбудовувати сильну країну. Тема «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт 
та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану» є 
дуже актуальною у зв’язку з російським вторгненням в Україну з 2022 року.  
Війна призвела до переміщення тисяч сімей, залишивши багатьох дітей 
без батьків чи опікунів. Питання забезпечення належного догляду та захисту 
для цих уразливих дітей є надзвичайно важливим, і вивчення сімейних форм 
влаштування може дати цінну інформацію про ефективні рішення. Крім того, 
ця тема є актуальною в ширшому контексті міжнародного захисту дітей, 
оскільки багато країн постають перед труднощами з подібними проблемами, 
пов’язаними з доглядом за дітьми в кризових ситуаціях. 
Ступінь вивченості проблеми. Питання влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування сприятливе сімейне середовище не 
втрачає своєї актуальності у наукових розвідках українських та  зарубіжних 
науковців. Зазначене питання досліджували: Г.Бевз, У.Долиняк, К.Ігнатенко, 
З.Кияниця, Н.Комарова, Л.Лешанич, І.Пєша, І.Римаренко, С.Сидорчук, 
Г.Слозанська, О.Ташкіонова, Ю.Червоналюк, І.Яніцька, та ін.  Кожен із 
науковців ставив за мету сприяти розвитку й ширшому впровадженню 
сімейних форм.  
Зокрема, на удосконалення чинного цивільно-процесуального, сімейного 
законодавства у частині встановлення опіки та піклування над дітьми-
сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, спрямоване 
14 
 
дисертаційне дослідження І. Яніцької [1]. 
 Дослідник Л. Лешанич підкреслює, що в Україні, на жаль, все ще має місце 
недостатнє розуміння природи патронату й доцільності його застосування. 
Водночас послуга патронату на рівні ТГ є найкращим способом тимчасового 
влаштування дитини (Г. Слозанська) [3, c. 220] і є відображенням централізації 
інтересів дитини й забезпечення сталих рішень (М.Сидорчук).  
Актуальність, соціально-педагогічне значення порушеного питання та 
недостатній рівень теоретичного і практичного опрацювання проблеми 
зумовили вибір теми дослідження:«Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану». 
Мета роботи полягає у вивченні особливостей влаштування у сімейні 
форми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах 
воєнного стану.  
Визначена мета обумовила такі завдання:  
 1. Розглянути теоретичніта нормативно-правові засади сімейних 
формвлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в 
умовах воєнного часу; 
 2. Проаналізувати стан сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного часу; 
 3. Провести моніторинг місця перебування та стану безпеки дітей, які 
виховуються у сімейних формах виховання; 
 4. Вивчити особливості реалізації проєкту «Дитина не сама». 
        Об’єкт дослідження: сімейні форми влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування.  
Предмет дослідження: особливості влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування до сімейних форм в умовах воєнного 
стану. 
Методи дослідження. Методику дослідження побудовано з урахуванням 
поставленої мети, завдань кваліфікаційної роботи, її об’єкта та предмета. Для 
досягнення об’єктивності,повноти та всебічності результатів 
15 
 
використовувалися методи дослідження. Порівняльний метод дав можливість 
дослідити зарубіжний досвід у досліджуваній сфері соціального захисту дітей-
сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування; та окреслити 
перспективні напрямки його впровадження в Україні. Також було використано 
такі методи, а саме: спостереження, статистичні методи, аналіз наукової 
літератури, нормативно-правових документів, узагальнення. 
 Теоретичне значення  роботи полягає в: обгрунтуванні сімейних форм 
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; та 
особливості сімейних форм влаштування, які виникли в умовах воєнного часу. 
Важливе практичне значення бакалаврської роботи «Сімейні форми 
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в 
умовах воєнного стану» полягає в тоьу, що  матеріали роботи  можуть бути 
використані для політиків, фахівців з соціальної роботи та спеціалістів у сфері 
захисту дітей, а  також в навчальному процесі викладачами ЗВО при викладанні 
навчальних дисциплін з теорії та практики, а саме: «Система соціального 
захисту в Україні», «Основи соціальної роботи» та «Основи соціальної 
політики»; та при підготовці та написанні підручників, навчальних посібників, 
курсів лекцій із зазначених дисциплін. 
Нові наукові рішення, запропоновані особисто автором роботи. 
- визначено та узагальнено види сімейних форм виховання дітей-сиріт та 
дітей, які позбавлені батьківського піклування під час воєнного часу;  
- проаналізовано особливості розвитку сімейних форм виховання дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 
- обґрунтувано(запропоновано) перспективні заходи і напрями, які Україна 
могла б реалізувати у сфері соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства 
та батьківства. 
Структура та обсяг дипломної роботискладається зі вступу, трьох 
розділів, висновків, та переліку використаної літератури ( 40 джерел ). Робота 
містить  5 таблиць, 5 рисунків, 5 додатків. Загальний обсяг роботи 84 сторінок. 
 
16 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ 
СІМЕЙНИХ ФОРМ ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ, ПОЗБАВЛЕНИХ 
БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 
 
1.1 Влаштування дітей – сиріт, та дітей, які позбавлені батьківського 
піклування як соціальна проблема 
 Історії скалічених війною дитячих доль сколихнули українське 
суспільство та породили щире бажання піклуватися та захищати кожну дитину, 
яка залишилася без батьківського піклування в умовах воєнного стану. Діти 
заслуговують і повиннімати можливість зростати в родині, у атмосфері щастя, 
любові, підтримки та розуміння. Особливої турботи та соціальної адаптації 
потребують діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, які як 
наслідок мають несприятливі умови дитинства [1]. 
Захист дітей в Україні є стратегічним національним пріоритетом, що має 
вагоме значення для забезпечення безпеки України, ефективності внутрішньої 
політики держави, та з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, 
охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, універсальний розвиток та 
виховання в сімейному оточенні, створює фундаментальні принципи державної 
політики в цій сфері, базується на забезпеченні найкращих інтересів дитини, 
встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на 
забезпеченні кращих інтересів дитини. 
Криза сучасної родини вплинула на стан дитинства в Україні, що 
призвело до зростання рівня дітей-сиріт та збільшення кількості таких 
спеціальних установ, як дитячі будинки та школи-інтернати. З 2022 року в 
Україні зареєстровано понад 105 тисяч дітей,які через бойові дії та окупацію 
частини України опинилися в інтернатних установах.  
Наразі, на жаль, відбувається посилення сирітства, оскільки війна 
породила нові причини. Розглянемо таблицю 1.1, де представлені фактори, які 
впливають безпосередньо на сирітство в українській родині, і спричиняють 
17 
 
значну кількість негативих явищ, як наслідок один – дитина позбувається 
конституційного права та сімейне виховання, тому багато в чому подальша 
доля дітей – сиріт залежить від ставлення до цієї проблеми як суспільства, так і 
держави.  
Таблиця 1.1 
Фактори впливу на соціальну проблему сирітства  
Фактори впливу на соціальну Перелік причин 
проблему сирітства 
Фактор дії непередбачених Дитина з вродженими та набутими вадами, перебування 
обставин батьків у місцях позбавлення волі, перебування батьків у 
полоні в умовах воєнного часу, депортація до країни 
агресора, загибель членів родині у військових діях, батьки, 
які зниклі безвісти під час воєнного конфлікту; розлучення 
батьків. 
Економічні Низький рівень матеріального забезпечення в родинах, 
безробіття, економічна нестабільність в умовах воєнного 
часу, бідність, втрата житла. 
Фізіологічні Психічні захворювання, зловживання наркотичними 
засобами та алкоголем, батьки дітей інфіковані 
імунодефіциту людини або хворих на СНІД,  складний 
доступ сімей до медичного обслуговування в умовах 
воєнного часу, невиліковні хвороби, інвалідність. 
Соціально-політичні Позбавлення батьківського піклування батьків, недостатня 
фінансова мотивація для усиновлення дітей, послаблення 
впливу релігії, депортація до країни агресора, міграція 
батьків за кордон, перебування батьків у полоні в умовах 
воєнного часу, батьки, які зниклі безвісти під час воєнного 
конфлікту 
Морально-етичні Безвідповідальне ставлення батьків, зниження рівня 
моральності населення та послаблення сімейних устроїв, 
небажана вагітність та позашлюбна народжуваність, 
насильство, нуклеарні родини, розлучення батьків. 
 
 Одним з найбільш значущих факторів, що сприяють сирітству в Україні є 
соціально-політичний фактор. Саме війна вплинула на нові причини 
виникнення цієї соціальної проблеми, а саме: перебування батьків у полоні в 
умовах воєнного часу; депортація до країни агресора; загибель членів родини у 
військових діях; батьки, які зниклі безвісти під час воєнного конфлікту. 
 Українські вчені вважають, що існує кілька факторів, які впливають на 
сирітство, такі як соціально-економічні умови, бідність, структура сім'ї, 
18 
 
проблеми психічного здоров'я. Крім того, вони мають припущення, що існує 
ряд негативних культурних ставлень до дітей-сиріт та дитячих будинків, які 
можуть сприяти проблемі.  
Питання влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування, сприятливе сімейне середовище не марнує своєї актуальності у 
наукових розвідках українських та  зарубіжних науковців. Вони розглянули 
вищезгадані питання: Г.Бевз, У.Долиняк, К.Ігнатенко, З.Кияниця, Н.Комарова, 
Л.Лешанич, І.Пєша, І.Римаренко, С.Сидорчук, Г.Слозанська, О.Ташкіонова, 
Ю.Червоналюк, І.Яніцька, та ін. [2, 160]. 
Кожен з учених ставив за мету сприяти розвитку і ширшому 
впровадженню сімейних форм. Зокрема, на удосконалення чинного цивільно-
процесуального, сімейного законодавства в частині встановлення опіки та 
піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського 
піклування, спрямоване на дослідження дисертаційної роботи І. Яніцької[3]. 
Дослідник Л. Лешанич наголошує, що, на жаль, Україна, має недостатнє 
розуміння природи патронату та його застосування [4,c.178].  При цьому 
послуга патронату на рівні ТГ - найкращий спосіб тимчасово влаштувати 
дитину (Г. Слозанська) [5, c. 220] і є відображає централізацію інтересів 
дитини та забезпечення сталих рішень (М.Сидорчук) [6, c.73].  
Науковці піднімають питання й про підвищення вимог до якості підготовки 
кандидатів у сімейні форми, патронат над дитиною (Ю. Червоналюк)[7]. Про 
потребу подальшого відпрацювання механізмів відбору кандидатів, підбору 
батьків до влаштованої дитинизазначаютьусвоїймонографіїВ.Бричта, 
С.Миколюк[8]. 
Необхідність удосконалення системи підготовки кандидатів та 
підвищення освітнього потенціалу батьків-вихователів дитячих будинків 
сімейного типу у аспекті формування їх статі обґрунтована Т. Шевченко [9]. 
Вчені К. Ігнатенко, К. Федотова описують особливості організації 
процесу створення прийомної сім’їй підготовки прийомних батьків для 
виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також 
19 
 
способи поліпшення функціонування цієї форми влаштування дітей [10]. Зміст 
та структура навчальної програми підготовки патронатних вихователів 
детально описана Л. Пєтушковою [11]. Важливість удосконалення знань і 
навичок батьків і фахівців з реабілітаційної діяльності з влаштованими дітьми 
наголошуютьЛ.Гридковець,Ж.Петрочко [12]. 
На сьогодні в Україні існує позитивний успіх у соціальній сфері, а саме: 
діють альтернативні форми соціального захисту дітей-сиріт. Однак кількість 
дітей-сиріт та дітей, які позбавлених батьківського піклування залишається 
понад 105 тисяч дітей, тому держава повинна вжити альтернативних заходів та 
інноваційних підходів у соціальному сфері. Якщо дитина залишилась сиротою 
або позбавлена батьківського піклування, вона має право, відповідно до 
законодавства, бути насамперед усиновлена або влаштована під опіку, будинок 
сімейного типу, патронат, у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного 
типу рис. 1.1. Саме ці форми влаштування дитини є сімейними, тобто вони 
дозволяють  дитині виховуватись і зростати в родині. 
 
ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ 
 
БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ 
 
 
Опіка /  Усиновлення Інші шляхи 
 
Піклування 
 
 Патронат Прийомна сім’я 
 
Дитячий будинок 
 сімейного типу 
Рис.1.1 Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського 
піклування 
 Військовий конфлікт, що триває в України призвів до переселення  
тисяч сімей, залишивши багатьох дітей без батьків чи опікунів, збільшилась 
кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 
ускладнив забезпечення належного догляду за ними. Також з’явилися нові 
20 
 
причини сирітства, які спричинила війна.  
Таким чином, влаштування дітей–сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування, є актуальною соціальною проблемою в Україні, 
особливо в умовах воєнного часу. 
 
1.2 Нормативно-правові аспекти сімейних форм влаштування дітей-сиріт 
та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану 
 
Створення широкої нормативно-правової бази захисту прав дитини 
починається в Україні з 1991 року. У 1991 року Україна ратифікувала 
Конвенцію ООН про права дитини, тим самим встановила правові стандарти в 
галузі захисту прав дітей, визнаючи пріоритет їхніх інтересів у суспільстві та 
необхідність особливої турботи про соціально-незахищених дітей, зокрема 
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Реалізація цього 
документу вимагало термінових дій від України з метою ефективного 
вирішення проблем дитинства. Центральні органи законодавчої та виконавчої 
влади прискорювали роботуз удосконалення та розширення правової бази 
захисту прав дітей. 
За роки незалежності в Україні розроблено та прийнято низку важливих 
законодавчих документів, які визначають основи державної політики у сфері 
захисту дітей та регулюють опіку над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими 
батьківського піклування. Насамперед це Конституція України [13], «Про 
забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування» [14], «Про державну допомогу 
сім'ям з дітьми» [15], «Про сприяння соціальному становленню та розвитку 
молоді в Україні»[16], «Про запобігання насильству в сім'ї»[17], тощо. 
Нормативні акти, які регулюють влаштування дітей: 
 1.Сімейний кодекс України [18]; 
      2.Закон України «Про охорону дитинства» (який визначає охорону 
дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має 
21 
 
важливе значення для забезпечення національної безпеки України, 
ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації 
прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний 
розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади 
державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих 
інтересів дитини [19]; 
 3. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки 
та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 № 
866 (цяПостанова регламентує порядок взяття дитини на відповідний огляд 
відповідними органами, а також регулює надання дитини відповідного статусу) 
[20]. 
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення соціального 
захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», від 
01.06.2020 № 585 [21]. 
     5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку 
провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням 
прав усиновлених дітей», від 08.10.2008 № 905 [22]. 
До сімейної форми (влаштування дітей у сім’ю) з урахуванням норм 
законодавства України можна віднести такі види влаштування дітей-сиріт і 
дітей, позбавлених батьківського піклування, як усиновлення дитини (глава 18 
СК України)[18], опіку та піклування над дитиною (глава 19 СК України) [18] й 
фактичне виховання (ст.261, 269 СК України) [18]:  
 - інтернатна форма (будинки дитини, дитячі будинки, загальноосвітні 
школи-інтернати, спеціалізовані школи-інтернати, спеціальні загальноосвітні 
школи-інтернати);  
- квазісімейна форма (патронат, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного 
типу)[23]. 
Першою й пріоритетною формою влаштування дітей є сімейна форма. Вона 
створена для  умов сімейного виховання дитини, збереження можливості її 
проживання в сім’ї родичів чи інших осіб, які б виховували дитину і доглядали 
22 
 
за нею. Влаштування дітей в сім’ю забезпечується у по-різномуі здійснюється з 
використанням різних правових механізмів. Кожен із них має свої характерні 
риси й дозволяє враховувати особливості взаємовідносин дитини між особою, 
яка її виховує [23]. 
Усі види сімейної форми влаштування дітей, позбавлених батьківського 
піклування, мають спільні ознаки, що дозволяють, по-перше, об’єднати їх в 
одну групу, а по-друге, стверджувати, що між суб’єктами цих форм виникають 
суто сімейні правовідносини. Суб’єктами цих правовідносин є виключно 
фізичні особи, пов’язані спільністю проживання та побуту, веденням спільного 
господарства. Державні органи не є суб’єктами правовідносин, що виникають 
між усиновителем та усиновленою дитиною, між опікуном (піклувальником) та 
підопічним, фактичним вихователем та вихованцем. Ці ознаки дозволяють 
стверджувати, що усиновлені діти, діти, передані під опіку чи піклування, або 
які перебувають на фактичному вихованні, та їх усиновителі, опікуни 
(піклувальники) чи фактичні вихователі становлять саме сім’ю [23]. 
Стаття 261 СК України здійснює правове регулювання відносин, які 
виникають у зв’язку з взяттям дитини на виховання. У науковій літературі такі 
відносини звуться фактичним вихованням. Суб’єктами відносин щодо 
фактичного виховання є особи, які взяли у свою сім’ю дитину-сироту або 
дитину, позбавлену батьківського піклування, без усиновлення чи оформлення 
опіки чи піклування. Такими особами можуть бути як її родичі, так і зовсім 
сторонні люди. Іншою стороною відносин фактичного виховання є діти-сироти 
або діти, позбавлені батьківського піклування[18]. 
Держава проголошує забезпечення гарантій державного утримання та 
виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що 
відображено/зазначено у Конституції України в ч.3 ст.52. Охорона дитинства в 
Україні визначається стратегічним загальнонаціональним пріоритетом, як 
зазначено у Законі України «Про охорону дитинства», що встановлює основи 
державної політики у цій галузі та гарантує рівність прав і свобод дітей 
незалежно від раси, кольору шкіри, статі , мови, релігії, політичних чи інших 
23 
 
переконань, національного, етнічного чи соціального походження, майнового 
стану, здоров'я чи будь-яких інших обставин [19]. 
Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення 
про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського 
піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, 
районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, 
селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення 
дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини [24]. 
 Рішення про прийняти переміщення з дитиною на безпечну територію може 
прийняти: 
- сім'я патронатного вихователя. При цьому патронатний вихователь 
зобов'язаний негайно повідомити, батькам дитини, ССД, яка влаштувала 
дитину або ССД ОВА про обставини, намір та маршрут переміщення;  
- сільський, селищний, міський голова, який повинен визначити/погодити місце 
тимчасового переміщення, сприяти сім'ї у переміщенні та зобов'язаний надати 
допомогу у випадку евакуації [25]. 
 Якщо сім'я патронатного вихователя не може або не хоче переміщатися, за 
поданням ССД сільський, селищний, міський голова приймає рішення про 
припинення договору про патронат та подальше влаштування дитини і 
переміщення її на безпечну територію. (п. 35-39 Порядку створення та 
діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в 
сім'ї патронатного вихователя ( Постанова КМУ від 20 серпня 2021 р. № 893) 
[26]. 
Згідно ст.30 Закону України "Про охорону дитинства" зміни від 22 травня 
2022 р у разі переміщення, у тому числі за кордон, з метою евакуації під час дії 
надзвичайного або воєнного стану, дітей, влаштованих у сім'ю є законними 
представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в 
інтересах дитини правочинів, пов'язаних із житловими та майновими правами, 
надання згоди на усиновлення ма зміну громадянства дитини) до повернення 
дитини в Україну або до її возз'єднання з сім'єю [19]. 
24 
 
Дітям, які отримали фізичні і психологічні травми внаслідок війни на 
території України і стали сиротами або залишилися без батьківського 
піклування необхідно знаходитися в умовах, максимально наближених до 
сімейних. Наша держава забезпечує ці умови за допомогою таких форм 
влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, як 
усиновлення, опіка або піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного 
типу та патронат над дитиною. 
Проте чинні на момент початку війни нормативно-правові акти щодо 
влаштування дітей не надавали можливості влаштовувати таких дітей на 
сімейні форми виховання. Більше того, процедура влаштування дітей під опіку 
або піклування родичів вимагала такого переліку документів, який в умовах 
воєнного стану практично нереально зібрати. Тому була прийнята постанова 
Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету 
Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або 
воєнного стану», яка спростила процедуру влаштування дітей-сиріт та дітей, які 
позбавлені батьківського піклування[27]. 
«Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної 
із захистом прав дитини», затверджений постановою Кабінету Міністрів 
України від 24 вересня 2008 року № 866, було доповнено нормами щодо 
особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у 
тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених 
батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного 
або воєнного стану (пункти 78–82) [20]. 
В постанові Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких 
постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період 
надзвичайного або воєнного стану» [27] зазначається, що під час дії на 
території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без 
батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово 
влаштовуються відповідно до пункту 31 «Порядку провадження органами опіки 
та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» до 
25 
 
функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на 
умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності 
дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання. Ця постанова 
спрощує процедуру подання документів для родичів, які виявили бажання 
влаштувати дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, під 
опіку або піклування [28]. 
Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка 
перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з 
дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, та яка 
виявила бажання взяти її під опіку або піклування подає в службу у справах 
дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини. У разі 
неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про 
відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до 
статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої 
статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність 
наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості 
покладається на опікунів чи піклувальників[28]. 
Також було спрощено порядок влаштування дитини в патронатну сімʼю 
в період воєнного стану Постановою Кабінету Міністрів України№ 581 «Про 
внесення змін до Порядку створення та діяльності сім’ї патронатного 
вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного 
вихователя». Відповідно до цієї постанови дозволено влаштовувати до сім’ї 
патронатного вихователя дітей, які не є рідними братами та сестрами або не 
виховувались в одній сім’ї; визначено строк перебування дитини у патронатній 
сім’ї з урахуванням обставин надзвичайного або воєнного стану; наділено 
сільських, селищних, міських голів повноваженнями видавати розпорядження 
про тимчасову організацію роботи сім’ї патронатного вихователя в умовах, 
коли орган опіки та піклування не має можливості виконувати свої 
функції.Зазначені зміни спрямовані на спрощення влаштування дітей в 
26 
 
патронатні сімʼї у період запровадження в Україні надзвичайного або воєнного 
стану[28].  
23 березня 2022 Урядом було повідомлено про схвалення розробленого 
Мінсоцполітики рішення, згідно з яким діти, які залишилтсь без піклування 
батьків, під час воєнного стану можуть бути влаштовані у прийомні родини чи 
дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування. 
Діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану: 
- діти, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі 
близькі родичі, як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим; 
- діти, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв’язок, або перебувають в 
місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях. 
 Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною 
взаємні права й обов'язки, які передбачені Сімейним кодексом України для 
батьків та їхніх біологічних дітей. Усиновлення - це спеціальний захід захисту 
дитини, при якій юридично встановлюються родинні зв'язки між дитиною і 
людиною або подружньою парою, які не є її рідними батьком чи матір'ю. 
Важливою обставиною, для виховання і розвитку є те, що у разі усиновлення 
дитина знаходить саме сім'ю, а не яку-небудь її заміну. Більш традиційна для 
України форма влаштування дитини-сироти, або дитини позбавленої 
батьківського піклування, опіка, піклування [29]. 
На період воєнного стану процедура усиновлення відбувається на 
загальних підставах, з урахуванням вимог, які встановлені СК України та 
Порядком здійснення діяльності з усиновленням та здійснення нагляду за 
дотриманням прав усиновлених дітей [30]. 
 Опікунська сім'я передбачає родинні зв'язки (прямі або непрямі) дитини з 
опікуном. Законодавством України визначено, що опікуном або 
піклувальником призначають переважно осіб, які перебувають у сімейних, 
родинних відносинах з підопічним з урахуванням особистих стосунків між 
ними. Під опіку зазвичай віддаються діти, які мають прямих родичів. Опіку 
беруть бабусі, дідусі, рідше з боку одного з батьків. дядьки і тітки дітей. 
27 
 
Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування, покладається на органи опіки і піклyвання, центри 
соціальних слyжб для сім'ї, дітей та молоді й інші спеціально yповноважені 
органи. Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, протягом усього часу 
перебування в сім'ї опікуна зберігає статус дитини-сироти або дитини, 
позбавленої батьківського піклування та користується усіма соціальними 
пільгами [20].  
Патронат над дитиною (сімейний патронат) – це комплексна послуга, яка 
передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї 
патронатного вихователя у період подолання дитиною, її батьками складних 
життєвих обставин та/або у період прийняття рішення щодо подальшої долі 
дитини (усиновлення, влаштування до прийомної сім’ї, ДБСТ, під опіку 
тощо).Передача дитини до сім'ї патронатного вихователя здійснюється за 
наказом служби та акта про факт передачі дитини за формою згідно 3 додатком 
2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної 
із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів 
України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та 
піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»[25]. 
Прийомна сім’я — це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка 
добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського 
піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Ті, хто 
прийняв дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані діти — 
прийомними дітьми. Діти перебувають у прийомній родині до досягнення 18-
річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення 
навчання. Порядок створення та функціонування прийомної родини 
встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 
року «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю»[31].  
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за 
бажанням подружжя або окремої особи, яка перебуває у шлюбі, для 
забезпечення сімейного виховання та спільного проживання не менше п'яти 
28 
 
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість 
дітей у такій сім'ї з урахуванням рідних дітей батьків-вихователів не може 
перевищувати 10 осіб. Діти, влаштовані до дитячого будинку сімейного типу, є 
вихованцями і не втрачають статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування. Вони виховуються у дитячому будинку сімейного 
типу до 18 років, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, 
вищому навчальному закладі - до 23 років або до його закінчення[32].  
Отже, в умовах воєнного стану було спрощено порядок влаштування до 
сімейних форм дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 
Були вжиті певні зміни в нормативно-правових аспектах, згідно з яким діти, які 
залишилися без піклування батьків, можуть бути влаштовані у прийомні сім'ї 
чи дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування. 
Служби у справах дітей вжили вичерпних заходів щодо тимчасового 
влаштування дітей у сім'ї родичів, знайомих, та вже утворені сім'ї патронатних 
вихователів. Та зробили необов'язковим для кандидатів в опікуни та 
піклувальники проходження курсу навчання з виховання дітей, які залишились 
без батьківського піклування. 
 
1.3 Зарубіжний досвід соціального захисту дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування 
 
В усьому світі визнано, що діти внаслідок їх фізичної і розумової 
незрілості потребують особливого захисту і догляду з боку держави і 
суспільства в цілому. Це підкреслюється в різних міжнародно-правових актах, 
таких як Женевська декларація прав дитини 1924 р., Декларація прав дитини, 
прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1959 р., Конвенція про права дитини 
1989 р. та ін.[33].  
Створення найкращих умов для підтримки вразливих груп дітей є одним 
із найважливіших завдань переважної більшості країн. Ефективні управлінські 
рішення в галузі соціального захисту дозволяють дітям в подальшому 
29 
 
інтегруватися в суспільство. Зміна пріоритетів державної політики у сфері 
захисту дітей в Україні почалась із прийняттям «Національної стратегії 
реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017– 
2026 рр.», коли почалося впровадження альтернативних форм догляду за 
дітьми, які не можуть жити з рідними батьками[34].  
Одним із яскравих прикладів науковців, які досліджували влаштування 
дітей-сиріт у сімейні форми у світі є Анна Смайдор – старший викладач етики в 
Університеті Східної Англії, суспільствознавець, яка провела численні 
дослідження по всьому світу . Її робота зосереджена на тому, як різні культури 
бачуть роль сім’ї в догляді та вихованні дітей, які втратили батьків.  
 Із головних висновків дослідження Смайдора є те, що єдиного підходу до 
влаштування дітей-сиріт у сімейні форми не існує.  У різних культурах існують 
різні переконання щодо того, що таке «сім’я», і ці переконання можуть 
впливати на те, як влаштовують дітей-сиріт. У деяких культурах, наприклад, 
очікується, що члени великої родини прийматимуть дітей-сиріт і 
виховуватимуть їх як своїх власних. В інших культурах дитячі будинки можуть 
бути більш поширеними, і дітей можуть віддавати до опікунів, які не є 
родичами. Її дослідження також висвітлюють проблеми, пов’язані з 
розміщенням сиріт у сімейних формах. Наприклад, дітям, які пережили травму 
або втрату, може бути важко прив’язатися до нових опікунів, особливо якщо їх 
часто переміщали. Підтримка як дітей, так і опікунів у таких ситуаціях може 
бути складною та вимагати спеціальної підготовки та ресурсів.  
Загалом робота Смайдора розкриває різні способи розміщення дітей-сиріт 
у сімейних формах у всьому світі. Розуміючи ці різні культурні точки зору, ми 
можемо краще підтримувати окремих людей і громади, які постраждали від 
влаштування дітей-сиріт. Підтримка як дітей, так і опікунів у таких ситуаціях 
може бути складною та вимагати спеціальної підготовки та ресурсів.  
Ще одним європейський вчений, який вивчав влаштування дітей-сиріт у 
сімейні форми по всьому світу, є Інгеборг Брейнес. Вона є норвезьким 
антропологом, яка провела обширне дослідження на тему влаштування сиріт і 
30 
 
написала кілька статей і книг на цю тему. Одна з статей це «Альтернативи 
сімейному догляду за дітьми-сиротами та вразливими дітьми: проблеми, 
варіанти та дискусії». У цій статті Брейнс обговорює різноманітні варіанти 
сімейного та несімейного догляду, доступні для дітей-сиріт і вразливих дітей у 
різних частинах світу, а також дискусії та виклики навколо кожного варіанту. 
Також містить поглиблений аналіз викликів та варіантів, доступних для 
вирішення зростаючої проблеми вразливих дітей та сиріт. У статті 
обговорюються обмеження традиційної сімейної моделі догляду та 
досліджуються різні альтернативні форми догляду, які можна було б 
запровадити. Стаття починається з підкреслення масштабу проблеми: 
приблизно 14 мільйонів дітей тільки в Африці на південь від Сахари 
вважаються сиротами або вразливими через вплив ВІЛ/СНІДу, бідності та 
конфліктів. Хоча про багатьох із цих дітей можуть піклуватися члени 
розширеної сім’ї або родичі, у статті зазначається, що ця традиційна сімейна 
модель догляду часто є напруженою і може бути непридатною для багатьох 
дітей, які цього потребують.  
Потім у статті досліджуються обмеження поточної сімейної моделі опіки, 
включаючи такі проблеми, як фінансова напруга, культурні та соціальні норми 
та дискримінація певних груп дітей. Наприклад, дівчаток часто вважають менш 
бажаними для усиновлення або опіки, тоді як діти з обмеженими можливостями 
можуть важко знайти відповідний догляд. У відповідь на ці виклики в статті 
описано низку альтернативних варіантів опіки, включаючи прийомну сім’ю, 
групові будинки, стаціонарний догляд та догляд за родичами.  
Кожен із цих варіантів аналізується з точки зору переваг і недоліків, а 
також потенційних перешкод для впровадження. Стаття завершується 
обговоренням необхідності виходу за межі традиційної сімейної моделі догляду 
та прийняття більш гнучкого та інклюзивного підходу. Вона закликає приділяти 
більше уваги потребам і правам дитини, а не інтересам опікунів чи культурним 
нормам, і наголошує на важливості залучення дітей і молоді до процесу 
прийняття рішень.  
31 
 
Проблема сирітства є поширеною по всьому світі, понад 153 мільйони є 
сиротами у світі, з них понад 71 мільйон сиріт живуть в Азії, 59 мільйонів в 
Африка і майже 9 мільйонів в Латинській Америці і на Карибських островах. В 
Індії зустрічається 31 мільйон сиріт. Діти, які становлять 2,2 мільярда з 7,7 
мільярда населення планети, залишаються в зоні ризику і щодня піддаються 
небезпеці з різних причин, а саме: 
 1. Війна та конфлікт: діти можуть осиротіти через війну та конфлікт у 
їхніх рідних країнах. Це може статися, коли батьків вбивають або розлучають зі 
своїми дітьми. 
 2. Бідність: у деяких випадках батьки можуть бути не в змозі піклуватися 
про своїх дітей через бідність. Вони можуть бути змушені віддати своїх дітей у 
дитячі будинки чи інші заклади в надії, що вони отримують кращий догляд.  
 3. Хвороба: поширення таких хвороб, як ВІЛ/СНІД, може залишити 
багатьох дітей сиротами. Близько 10% усіх сиріт у світі втратили одного чи 
обох батьків через СНІД (Зі 153 мільйонів сиріт (0–17 років) у всьому світі 14,9 
мільйонів [межі достовірності: 11,9 мільйона–18,3 мільйона] втратили одного 
або обох батьків через причину, пов’язану зі СНІДОМ, у 2021 році). 
 4. Стихійні лиха: такі як землетруси, повені та ураганів. Діти можуть 
втратити батьків під час катастрофи або розлучитися з ними під час хаосу.  
 5. Міграція: діти можуть осиротіти, коли їхні батьки мігрують до інших 
країн у пошуках роботи чи кращого життя. У деяких випадках батьки можуть 
залишити своїх дітей родичам або друзям, але якщо ці опікуни не в змозі 
забезпечити дітей, вони можуть опинитися в дитячих будинках. 
 6. Відбулася певна деградація людської порядності. Довготривале 
безробіття може негативно впливати на здатність людини бути батьком чи 
матір'ю. Змінилися моральні ідеали, які домінували раніше, і батькам важко 
вибрати, на яких цінностях будувати своє виховання.   
7. Рівень смертності є однією з причин зростання кількості дітей-сиріт 
(близько 1,5 мільйона дітей у всьому світі пережили смерть одного з батьків, 
бабусь, дідусів чи опікуна через COVID-19). 
32 
 
 8. Позашлюбні народження, раннє або небажане материнство. 
        9. Розповсюдження спроб сексуального насильства та фізичного 
насильства серед дітей-сиріт. Близько 200 мільйонів дітей у світі щороку 
зазнають сексуального насильства через недбалість батьків. Також насильство в 
Інтернеті, яке збільшилося через інтенсивне використання Інтернету в цей 
період, становлять велику загрозу для дітей. 
 Це лише деякі з багатьох причин, чому діти можуть залишатися 
сиротами. Важливо вирішувати ці проблеми та підтримувати незахищені сім’ї, 
щоб діти не втратили батьків і не залишилися сиротами, але якщо ці опікуни не 
в змозі забезпечити дітей, вони можуть опинитися в дитячих будинках.  
 У світі існує безліч фондів та проектів щодо підтримки дітей. Наведемо 
приклад міжнародного фонду ЮНІСЕФ, який входить до структури ООН.  
Сутність якого полягає в тому, щоб допомагати дітям у 190 країнах світу для 
охоплення найуразливіших дітей та молоді, які найбільше потребують 
допомоги, щоб зберегти життя дітей, захистити їхні права та уберегти їх від 
шкоди. Дати їм дитинство, в якому вони будуть захищеними, здоровими та 
освіченими та мати рівні можливості реалізувати свій потенціал, щоб одного 
дня вони могли зробити світ кращим [35]. 
Також в США існує громадська, благодійна організація «Приймаючі діти-
сироти по всьому світу» («HOW»), яка дозволяє сім'ям в США надавати надію, 
любов і можливості для дітей-сиріт. Організація координуються з офіційними 
особами в країні, фасилітаторами та директорами дитячих будинків для 
організації проведення сесій, тривалість яких варіюється приблизно від 
чотирьох тижнів (зазвичай на Різдво) до цілих десяти тижнів (літо). «HOW» 
управляється командою волонтерів, всі з яких мають досвід роботи 
приймаючими та усиновителями, а також служать в інших ініціативах по 
догляду за сиротами.Хостинг дозволяє дітям побачити, яким є життя в 
стабільній люблячій сім'ї, розширюючи свій кругозір і даючи їм можливість 
випробувати зовсім інше життя, ніж те, до чого вони звикли.   
33 
 
Існує благодійна організація «Майбутнє України» для підтримки 
найбільш незахищених дітей в Україні, а саме: дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування, дітей з вадами фізичного розвитку та 
розвитку, а також дітей з тяжкими захворюваннями, які потребують допомоги в 
лікуванні. Усіх, хто опікується організацією, об'єднує те, що вони живуть у 
тотальній бідності та суворих побутових умовах. 
Це є унікальною організацією, адже вона працює відкрито, а про всю 
свою діяльність відкрито повідомляється громадськості. Її волонтерська база 
складається із сотень і тисяч людей, які пропонують свою підтримку шляхом 
участі в різноманітних заходах організації. Деякі підтримують ініціативи через 
пожертви та фінансові внески, інші виділяють час для відвідування дітей та 
організації заходів, тоді як деякі супроводжують дітей або родини протягом 
багатьох років, стаючи частиною їхнього життя, переживаючи та впливаючи на 
їхній ріст та розвиток.  
Г. Гмайнер запропонував систему функціонування містечок для дітей-
сиріт із сімейними формами виховання, які запозичили більше 100 країн світу. 
З огляду на це всебічний розвиток отримали сьогодні всі види квазісімейної 
форми влаштування дітей, шляхом розширення практики їх застосування, 
оскільки оптимальним є сполучення фінансової підтримки з боку держави 
пересічних громадян, які мають бажання виховувати знедолених дітей, але не 
мають для цього необхідних матеріальних засобів, та виховання у сімейному 
оточенні. 
Розглянемо альтернативні форми виховання дітей-сиріт у країнах світу.У 
більшості країн світу за останні 20 років спостерігається тенденція до відмови, 
від великих дитячих установ і підтримка дітей в їх природному (сімейному) 
середовищі проживання. У таких країнах, як Румунія, Угорщина, згідно з 
прийнятими у них законами щодо захисту прав дітей будь-яка інтернатна 
установа має бути максимально наближена до створення сімейної атмосфери 
виховання і не може утримувати більше 20–30 дітей.  
34 
 
Сьогодні в західних країнах, зокрема у США та Великобританії, не 
залишилося дитячих будинків у традиційному розумінні. Для дітей же, які 
зазнали тяжких психологічних травм та потребують тимчасового або тривалого 
відокремлення від родини, існує можливість перебування у закладах типу 
«групових будинків».  
У багатьох країнах дитячі інтернатні заклади розглядаються як місця, де 
дітям надається активна терапія, де діти можуть перебувати і короткий, і 
тривалий час. За пріоритетністю форми опіки в міжнародній практиці 
визначаються так: усиновлення; опіка в сім’ях родичів; прийомна сім’я; 
інтернатний заклад.  
За рівнем розвитку системи прийомних сімей країни можна поділити на 
такі групи: 
-країни, де прийомні сім’ї існують більше тридцяти років 
(Великобританія, Фінляндія, Нідерланди тощо);  
− країни, де система прийомних сімей введена нещодавно (Угорщина, 
Румунія тощо); 
 − країни, де система прийомних сімей тільки розробляється або 
планується (Україна, Грузія, Вірменія, Болгарія, Польща тощо).  
Соціальна робота у США має давні традиції щодо програм догляду за 
дітьми. Для дітей, які мають відхилення у поведінці чи певні емоційні 
проблеми, існують заклади (дитячі будинки та притулки) кількох типів: 
лікувальні центри з цілодобовим перебуванням дитини, сімейні дитячі будинки, 
кризові та дитячі психіатричні центри, профілакторії тощо. Служби соціального 
забезпечення дітей США орієнтовані на конкретні групи населення. Ліга 
соціального забезпечення дітей Америки є сукупністю дитячих соціальних 
служб. Найпоширеніший вид послуг – патронат сім’ї. 
Головний принцип надання соціальної допомоги дітям у Великобританії – 
це сприйняття дитини як частини сім’ї. Тут діє система судів, які мають право 
винести рішення про обов’язкове відвідування батьками та дітьми відповідних 
центрів або про закріплення за сім’єю (ідеться про проблемні сім’ї, де є ризики 
35 
 
для дітей) соціального працівника. Завдання такого працівника полягає в тому, 
щоб надати батькам кваліфіковану методичну допомогу щодо корекції 
недоліків виховання. Центри підтримки сім’ї виконують дві головні функції: 
допомоги в критичних ситуаціях і превентивну діяльність. Відрив дитини від 
сім’ї застосовують лише в крайніх випадках, оскільки вважають, що, 
позбавлена батьківського піклування й переведена в систему державної опіки, 
вона матиме набагато більше проблем у дорослому житті, ніж дитина, вихована 
в рідній сім’ї, навіть не зовсім благополучній. 
 Влаштування дітей-сиріт до сімейних установ важливим та пріоритетним  
питанням у Німеччині. Уряд визнає важливість сімейного догляду за дітьми, які 
втратили батьків, і доклав значних зусиль для сприяння цьому виду догляду. Ця 
політика відображена в Законі Німеччини про захист дітей та молоді, який 
говорить, що діти мають право на сімейне виховання. Мета полягає в тому, щоб 
забезпечити сиротам стабільне та виховне середовище, де вони можуть 
отримати любов і підтримку, необхідні для процвітання. У Німеччині існує 
кілька типів сімейного догляду для дітей-сиріт і дітей, які не можуть жити зі 
своїми рідними.  
Найпоширенішим типом сімейного піклування є прийомна сім’я. 
Патронатна опіка може бути короткостроковою або довгостроковою, залежно 
від потреб дитини. Інший варіант - усиновлення, яка передбачає безстроковий 
перехід батьківських прав від біологічних батьків до усиновлювачів. 
Усиновлення розглядається, лише якщо воно відповідає найкращим інтересам 
дитини, а благополуччя дитини завжди є першочерговим. 
Окрім прийомної сім’ї та усиновлення, існують також домовленості про 
сім’ю, коли дитина передається до родича або близького друга сім’ї. Цьому 
типу догляду часто надають перевагу, оскільки він дозволяє дитині 
підтримувати зв’язки зі своєю рідною родиною та культурою. Уряд Німеччини 
надає фінансову підтримку сім'ям, які надають сімейні опіки дітям-сиротам і 
дітям, позбавленим батьківського піклування. Ця допомога включає щомісячну 
36 
 
допомогу для покриття витрат на дитину, а також додаткову підтримку для 
сімей, які піклуються про дітей з особливими потребами.  
Також існує багато програм для підтримки влаштування дітей-сиріт у 
сімейні заклади. Однією з головних програм є патронатна система. Система 
прийомної сім’ї створена для того, щоб забезпечити дітям стабільне та 
сприятливе середовище, поки їхні біологічні батьки працюють над вирішенням 
проблем, які спричинили розлучення. Прийомні батьки проходять ретельний 
відбір і навчання, щоб забезпечити безпечний і люблячий дім для дітей, які 
перебувають під їх опікою. Ще одна програма – система усиновлення. Процес 
усиновлення ретельно регулюється, щоб забезпечити розміщення дитини в 
безпечному та люблячому домі. Потенційні прийомні батьки повинні пройти 
сувору перевірку та пройти навчання, перш ніж вони зможуть усиновити 
дитину.  
Окрім цих програм, існують також послуги підтримки для сімей, які 
опікуються дітьми-сиротами. Ці послуги включають фінансову допомогу, 
консультації та тимчасовий догляд. Мета полягає в тому, щоб надати сім’ям 
підтримку, необхідну для забезпечення стабільного та люблячого дому для 
дітей, які перебувають під їх опікою.  
Також важливим є подолання в німецьких інтернатах фактора 
колективного утримання. Переважна більшість інтернатних закладів надає 
кожному вихованцю можливість проживати в одній кімнаті, або ж по двоє. Усі 
без винятку діти, включаючи дітей з фізичними вадами, здобувають освіту в 
загальних навчальних закладах. Зазначена практика сприяє покращенню 
соціалізації дитини-сироти. Німецька держава намагається розглядати державні 
структури утримання дітей як останній механізм у вирішенні проблем 
сирітства.  
У Польщі влаштування дітей-сиріт до сімейних установ є важливою 
складовою системи захисту дітей. За даними Міністерства сім’ї, праці та 
соціальної політики, у 2020 році в Польщі перебувало приблизно 30 000 дітей в 
37 
 
інституціях, і уряд докладає зусиль, щоб перенести фокус догляду на сімейні 
рішення.  
Одним із основних методів сімейного виховання в Польщі є прийомна 
сім’я. Прийомні сім’ї набираються, навчаються та підтримуються місцевими 
органами влади та неурядовими організаціями, щоб забезпечити безпечне та 
сприятливе середовище для дітей, які не можуть жити зі своїми біологічними 
сім’ями. Прийомна сім'я призначена як тимчасове рішення, і метою завжди є 
возз'єднання дітей зі своїми сім'ями, коли це можливо. Іншою формою 
сімейного піклування в Польщі є усиновлення. У 2020 році в країні було понад 
1000 усиновлень, причому більшість дітей усиновлювали польські родини. 
Процес усиновлення в Польщі контролюється Міністерством сім’ї, праці та 
соціальної політики, і потенційні усиновлювачі повинні відповідати суворим 
критеріям і пройти ретельний процес перевірки.  
Останніми роками польський уряд також заохочує родинну опіку як 
форму сімейної опіки. Родинний догляд передбачає розміщення дітей у родичів 
або близьких друзів сім’ї, які бажають і можуть піклуватися про них. Цей 
підхід вважається особливо корисним для дітей, які пережили травму або 
втрату, оскільки він дозволяє їм зберегти відчуття безперервності та зв’язку зі 
своїми біологічними родинами.  
Також було розроблено і впроваджено нову модель установ для дітей-
сиріт, які з різних причин не можуть бути повернуті в біологічні родини чи 
влаштовані в сімейні форми виховання. У такому будинку одночасно 
проживають не більше 12–14 дітей, з якими працюють 4–5 вихователів. 
Установа відіграє роль місця тимчасового перебування дітей на той період, 
поки не буде проведено роботу з їхньою біологічною родиною чи знайдено 
нову родину для таких дітей. Упроваджено практику побудови спеціалізованих 
соціальних гуртожитків для проживання до 30 осіб.  
В Австрії добре розвинена система патронатної сім’ї, яка забезпечує 
тимчасовий догляд за дітьми, які не можуть проживати в рідних сім’ях. 
Прийомні сім’ї проходять суворе навчання та перевірку, щоб переконатися, що 
38 
 
вони здатні забезпечити безпечне та сприятливе середовище для дітей, які 
перебувають під їх опікою. Патронатна опіка може бути короткостроковою або 
довгостроковою, залежно від потреб дитини та її рідної сім'ї. Окрім прийомної 
сім’ї, Австрія також має сильну традицію родинної опіки, коли дітей 
поміщають до родичів або друзів сім’ї, якщо вони не можуть жити зі своїми 
рідними батьками. Родинна опіка розглядається як спосіб підтримувати зв’язки 
дитини з сім’єю та суспільством і може створити для дитини більш стабільне та 
знайоме середовище.  
Підсумовуючи проаналізований зарубіжний досвід, можна виділити 
кілька перспективних заходів і напрямів, які Україна могла б реалізувати у 
сфері соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства.  
По-перше, багато країн запровадили політику, орієнтовану на сім’ю, яка 
допомагає батькам поєднувати роботу та сімейні обов’язки. Наприклад, деякі 
країни пропонують оплачувану відпустку по догляду за дитиною, гнучкий 
графік роботи та субсидії на догляд за дітьми. Ця політика може допомогти 
зменшити фінансовий тягар на українську сім’ю та забезпечити дітям належний 
догляд і увагу з боку батьків. 
 По-друге, у багатьох країнах запроваджено програми підтримки 
вразливих сімей і запобігання відмовам від дітей. Наприклад, деякі країни 
пропонують фінансову допомогу малозабезпеченим сім'ям, надають 
консультації та послуги підтримки батькам, а також пропонувати послуги 
прийомної сім’ї та усиновлення. Ці програми можуть допомогти забезпечити, 
щоб діти зростали в стабільному, люблячому середовищі, навіть якщо їхні 
біологічні батьки не в змозі піклуватися про них.  
По-третє, багато країн запровадили програми підтримки розвитку та 
благополуччя дітей. Наприклад, деякі країни пропонують безкоштовні або 
субсидовані програми охорони здоров’я, освіти та відпочинку для дітей. Ці 
програми можуть допомогти забезпечити дітям доступ до ресурсів, необхідних 
для процвітання та повної реалізації свого потенціалу.  необхідно запровадити 
інтенсивний процес деінституціалізації опіки над дітьми, що позбавлені 
39 
 
батьківського піклування, та не лише декларувати, а й реалізувати 
пріоритетність форм сімейного виховання дитини. Та перейняти досвід 
Великобританії, закріпивши на нормативному рівні Стандарти (правила) 
виховання дитини у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та 
інших закладах сімейного виховання дітей, що позбавлені батьківського 
піклування[36]. 
Загалом існує багато перспективних заходів і напрямків, які Україна 
могла б реалізувати у сфері соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства 
та батьківства.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
40 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ СІМЕЙНИХ ФОРМ ВЛАШТУВАННЯ 
ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО 
ПІКЛУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 
 
2.1 Особливості сімейних форм влаштуваннядітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного часу 
Через війну в Україні збільшилася кількість дітей, батьки яких загинули 
або про їхню долю та місце перебування нічого невідомо,  такі діти залишилися 
сиротами або були позбавлені батьківського піклування.  
Наслідки війни для цивільного населення, особливо для дітей, часто не 
помічаються, а психологічні та емоційні втрати членів сім’ї стають занадто 
важкими для наймолодших членів суспільства.  Влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах воєнного стану є 
актуальною проблемою з багатьох причин, не останньою з яких є емоційне 
оздоровлення цих дітей.  З цією метою доступні різноманітні варіанти 
сімейного влаштування, які надають неоціненну послугу цим дітям, 
дозволяючи їм оговтатися від емоційних ушкоджень війни та жити далі 
продуктивним і здоровим життям. 
Проте чинні на момент початку війни нормативно-правові акти щодо 
влаштування дітей не надавали можливості влаштовувати таких дітей на 
сімейні форми виховання. Більше того, процедура влаштування дітей під опіку 
або піклування родичів вимагала такого переліку документів, який в умовах 
воєнного стану практично нереально зібрати. Тому була прийнята постанова 
Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету 
Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або 
воєнного стану», яка спростила процедуру влаштування дітей-сиріт та дітей, які 
позбавлені батьківського піклування [19].  
У разі переміщення, у тому числі за кордон, з метою евакуації під час дії 
надзвичайного або воєнного стану, дітей, влаштованих у сім’ю патронатних 
вихователів, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей 
41 
 
(крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, 
пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення 
та зміну громадянства дитини) до повернення дитини в Україну або до її 
возз’єднання з сім’єю [19]. 
В умовах воєнного стану з’явився певний алгоритм щодо тимчасовго 
влаштування дітей, а саме: 
 
 
Рис.2.1 Алгоритм дій щодо тимчасового влаштування дитина під час 
війни 
Дії ССД ОВА щодо сімей, які готові надати прихисток дитині у період 
воєнного стану: 
 Мати базу даних(ХL) про сімей, які підготовлені в рамках проєкту 
ЮНІСЕФ і підтвердили своє бажання прихистити дитину; 
 Передати дані про такі сім'ї відповідній місцевій службі (за місцем 
проживання сім'ї); 
 Поінформувати місцеві служби про алгоритм роботи з сім’ями в період 
воєнного стану; 
 Тимчасового влаштовувати дітей у разі неможливості територіальною 
42 
 
ССД виконувати свої обов’язки; 
 Здійснювати моніторинг та оцінку роботи ССД ТГ з питань тимчасового 
влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування [37]. 
Дії місцевої, районної ССД ТГ щодо створення можливостей для 
тимчасового влаштування дитини у період воєнного стану: 
1) Забезпечити функціонування в ТГ відповідної кількості сімей патронатних 
вихователів. 
2) Чітко оволодіти інформацією про можливі варіанти тимчасовго влаштування 
дитини з урахуванням готовності: 
 прийомних сімей, ДБСТ; 
 сімей з чат-боту «Дитина не сама»: 
 Центру підтримки сім’ї та дитини; 
 ЦСПР. 
2-й етап: Процедура тимчасового влаштування виявленої дитини в умовах 
війни: 
 Взяття дитини на первинний облік дітей, які залишились без 
батьківського піклування. 
 Внесення відомостей про дитину до єдиного електронного банку даних 
про дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківсьокго піклування. 
1) Вивчення інформації про дитину та визначення її ключових потреб 
 аналіз наявної інформації (акти, документи дитини) та її уточнення;  
  бесіда з дитиною та підготовка її до прийняття рішення щодо варіанту 
тимчасового влаштування (психолог, підготовлений спеціаліст);  
 уточнення відомостей про батьків, родичів, наявність братів, сестер, 
близьких знайомих, хрещених. 
2) Аналіз наявних ресурсів та пошук варіантів тимчасового влаштування 
дитини з урахуванням її ключових потреб: 
 з’ясування можливостей родичів прихистити дитину (за наявності);  
43 
 
  перегляд бази даних про наявні патронатні сім’ї, СФВ, сімей із чат-боту 
«Дитина не сама» (щодо місця знаходження, безпечності, можливості 
влаштування, довлаштування тощо);  
  вибір декількох можливих варіантів влаштування; 
   «тестування» обраних сімей щодо готовності прийняти дитину; 
   у разі відсутності варіантів влаштування дитини у сім’ю, опрацювання 
варіантів влаштування дитини в заклади соціального захисту;  
  інформування дитини відповідного віку про можливі варіанти 
влаштування, їх особливості;  
  встановлення контакту сім’ї з дитиною (в т. ч. засобами онлайн-зв’язку);  
 з’ясування думки дитини. 
3) Юридичне оформлення процесу ухвалення рішення. 
 прийом та перевірка документів (заяви про надання згоди на тимчасове 
влаштування, відмітка про згоду дитини, відмітка про згоду на 
влаштування всіх повнолітніх членів сім’ї);  
  у разі довлаштування дитини отримання у будь-який спосіб письмового 
підтвердження про згоду на довлаштування дитини від патронатного 
вихователя/прийомних батьків/батьків-вихователів; 
 підготовка і підписання наказу про тимчасове влаштування дитини. 
4) Передача дитини у сім’ю та підписання акту про факт передачі дитини. 
3-й етап це забезпечення потреб дитин та сприяння поверненню до своїх 
батьків чи постійному влаштуванню, а саме: 
 Розробка та реалізація індивідуального плану захисту дитини (заходи 
щодо повернення дитини до батьків чи встановлення статусу дитини та 
визначення постійної форми сімейного виховання чи усиновлення).  
  Пошук батьків/рідних дитини. Визначення їхньої здатності опікуватися 
дитиною. 
 Соціальний супровід сім’ї, в яку тимчасово влаштована дитина.  
  Моніторинг та контроль стану забезпечення потреб дитини та в разі 
44 
 
необхідності здійснення заходів щодо її захисту. 
  У разі потреби вирішення питання надання дитині відповідного статусу 
та визначення форми її подальшого влаштування[37]. 
Розглянемо особливості тимчасовго влаштування (довлаштування) дітей, 
які залишились без батьківського піклування в період війни в табл. 2.1. 
Таблиця 2. 1 
 Особливості тимчасового влаштування (довлаштування) дітей, які 
залишились без батьківського піклування в період війни 
Дії Сім’ї Патронатна ПС, ДБСТ Сім’я з чат- Заклад 
родичів, Сім’я боту «Дитина соціального 
знайомих не сама» захисту дитини 
Передумови Спільні передумови: безпечність місця проживання, наявність відповідних 
для житлово-побутових умов (акт обстеження житлово-побутових умов), наявність 
тимчасового документів, що підтверджують особу, згоду на влаштування дитини повнолітніх 
влаштування членів сім’ї, згода дитини 
в.. Наявність Наявність Довлаштуван Перебування Відсутність 
родинних згоди ня до на території можливості 
зв’язків, патронатного визначеної Україні влаштувати 
згода на вихователя, граничної Первинний дитину у сім’ю, 
влаштування якщо в сім’ї чисельності; відбір СФВ 
вже згода Проходження 
влоштовані прийомних короткого 
діти батьків та курсу 
батьків- підготовки 
вихователів 
Підстава для Наказ ССД Наказ ССД за Наказ ССД Наказ ССД Направлення 
тимчасового ТГ (ССД місцем РВА за ТГ ( ССД ССД за місцем 
влаштування РВА, ОВА) проживання та місцем РВА, ОВА) за знаходження 
за місцем перебування функціонуван місцем закладу, Акт 
сім’ї патронатного ня або (ОВА) проживання про Факт 
проживання вихователя Акт про сім’ї, Акт про влаштування 
Договір про влаштування  влаштування, Наказ 
патронат Акт рекомендован директора про 
45 
 
про факт о укласти зарахування  
влаштування договір про 
 тимчасове 
 
влаштування 
 
 дитини 
Особливості тимчасового влаштування (довлаштування) дітей, які залишились без батьківського 
піклування в період війни 
Обов’язки та Збереження життя та здоров’я дитини, забезпечення її потреб під час 
відповідальніс тимчасового перебування 
ть 
Представленн  Окрім   У разі 
я інтересів майнових та переміщення, у 
дитини житлових тому числі за 
прав, згоди на кордон, 
усиновлення керівник 
та зміну уповноважений 
громадянства ним працівник 
дитини або інші особи, 
призначені 
органом опіки 
та піклування 
чи ОВА за 
місцем 
розташування 
закладу 
Державна Не 2 Не Не Утримання за 
фінансова передбачено прожиткових передбачено передбачено рахунок 
допомога та мінімуми на власника 
грошове дитину 
забезпечення відповідно 
віку 
Можливості За наявності За письмовоо Не Не На запрошення 
для письмової походження передбачено передбачено імноземної 
переміщення, заяви одного ОВА Рішення організації з 
евакуація, в з батьків, органу опіки дозволу ОВА 
46 
 
т.ч.за кордон завіреної та піклування та погодження 
разом з органом про Нацсоцслужби, 
дитиною опіки та влаштування у супроводі 
піклування дитини  особи, 
про уповноваженої 
уповноважен керівником 
ня на закладу 
перетин 
кордону 
 
  В умовах воєнного стану облік тимчасово влаштованих дітей в період 
війни регулюються згідно Постановою КМУ від 24 вересня 2008р №866 
розглянемо в таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2 
 Облік тимчасово влаштованих дітей в період війни  
Категорія дітей Діти, які під час воєнного Діти, які влаштовані в Діти до 18 років, 
стану залишилася без сім’ї патронатних зараховані на 
батьківського піклування вихователів цілодобове 
перебування до 
закладів різних типів 
Облік здійснює ССД ОВА за місцем ССД ОВА за місцем ССД ОВА за місцем 
виявлення таких дітей проживання дитини розташування закладу 
до тимчасовго до тимчасового 
переміщення, в разі переміщення, в разі 
неможливості ССД за неможливості ССД за 
місцем тимчасовго місцем тимчасового 
переміщеня з переміщення з 
приміткою «дитина з приміткою « дитина з 
іншого регіону» іншого регіону» 
Таким чином, в умовах воєнного стану виникли особливості  сімейних 
форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та 
з’явився певний алгоритм щодо тимчасового влаштування дітей в Україні, 
розроблений таким чином, щоб діти, які потребують догляду та захисту, були 
розміщені в безпечних та відповідних умовах, а їх благополуччя 
контролювалося та підтримувалося. 
 
47 
 
2.2 Моніторинг місця перебування та стану безпеки дітей, які 
виховуються у сімейних формах виховання впродовж 2020-2022 років 
 
Важливо зазначити, що моніторинг місцея знаходження та безпеки дітей 
у сімейних установах має вирішальне значення для забезпечення їх безпеки та 
благополуччя. Особливо це стосується України, де в окремих регіонах 
тривають конфлікти та проблеми з безпекою. Щоб контролювати 
місцезнаходження дітей у сімейних установах, важливо мати систему, яка 
дозволяє регулярно перевіряти та спілкуватися з родинами. Це може включати 
регулярні візити соціальних працівників додому, а також телефонні або 
відеодзвінки, щоб переконатися, що діти в безпеці та про них добре піклуються.  
Моніторинг можна здійснювати шляхом регулярних перевірок дітей та 
їхніх опікунів, а також шляхом домашніх візитів та оцінювання. Також важливо 
мати системи для швидкого реагування на будь-які проблеми чи інциденти, які 
можуть виникнути. Окрім моніторингу, важливо надавати підтримку як дітям, 
так і вихователям. Це може включати доступ до консультацій, навчання та 
тренінгів щодо розвитку дитини та травм, а також фінансову допомогу для 
задоволення потреб дитини. Запроваджуючи регулярні перевірки та надаючи 
підтримку та ресурси сім’ям, ми можемо допомогти забезпечити цим дітям 
найкращий шанс на щасливе, здорове майбутнє[38]. 
Проаналізуємо кількість влаштування дітей-сиріт в Україні  протягом 
2020-2022 року. 
За даними Міністерства соціальної політики станом на 31.12.2020 в 
Україні загальна кількість дітей в ПС, ДБСТ складала 14 516, що, порівнюючи з 
2019 роком, більше на 458 дітей.Проте протягом 2020 року до прийомних сімей 
та дитячих будинків сімейного типу влаштовано 1 906 дітей, а це більше ніж у 
роки, коли карантину не було (у 2019 році – 1870 дітей, у 2018 -1719 дітей, у 
2017 – 1652 дитини) [39]. 
Протягом 2020 року у 1235 дитячих будинках сімейного типу перебувало 
8534 вихованців (дитячих будинків збільшується у порівнянні з 2019 роком на 
48 
 
82 сім’ї), та 3172прийомних сім’ї – 5982 прийомні дитини (при цьому кількість 
прийомних сімей зменшується у порівнянні з 2019 роком на 174 сім’ї ) [39]. 
За даними Міністерства соціальної політики на кінець 2021 року у 1298 
дитячих будинках сімейного типу перебувало 9083 вихованця, у 3049 
прийомних сім’ях – 5830 прийомних дітей. При цьому кількість дитячих 
будинків збільшується (у порівнянні з 2020 роком на 63 сім’ї), а кількість 
прийомних сімей зменшилась ( у порівнянні з 2021 роком на 123 родини). 63,5 
тисячі дітей ростуть у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – 
проживають в інтернатах. Зареєстровано близько 67586 дітей сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування. Усиновлено протягом року 2150 дітей. 
Станом на 24.02.2022 в закладах інституційного догляду та виховання 
дітей навчалось та перебувало 105 455 дітей. Із цих понад 105 тисяч дітей з 
початком повномасштабної війни 96454 дитини було повернуто 
батькам/законним представникам. Так само, як це вже було два роки тому, коли 
Україна пішла на карантин у зв’язку з ковідом. Тоді з інтернатних закладів 
Міносвіти в сім’ї було повернуто понад 42 тисячі дітей[38]. 
За даними Національної соціальної сервісної служби України станом на 
24.02.2022 року сімейний догляд та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених 
батьківського піклування, здійснювали:1320 дитячих будинків сімейного типу 
(9083вихованці), 3049 прийомних сімей (5830 дітей)[38].  
Найпоширенішою формою сімейного догляду таких дітей є опіка та 
піклування, в сім’ях опікунів,піклувальників виховується більше 48 тисяч дітей, 
проте офіційні дані щодо кількості таких сімей наразі відсутні. Тимчасовий 
сімейний догляд, виховання та реабілітацію дітей, які потрапили в складні 
життєві обставини, залишились без батьківського піклування забезпечували 262 
сім’ї патронатних вихователів, в яких перебувало 387 тимчасово влаштованих 
дітей. 
У рамках моніторингу фонду ЮНІСЕФ встановлено, що станом на 
01.07.2022 року продовжували діяти 1320 ДБСТ та 3035 прийомних сімей. У 
зазначених сім’ях виховується 15072 дітей. Збільшення чисельності дітей у цих 
49 
 
сім’ях пов’язане значною мірою зі зростанням в умовах війни чисельності 
дітей, які залишились без батьківського піклування, та їх тимчасовим 
влаштуванням в діючі ДБСТ та прийомні сім’ї. Також було ідентифіковано 
місцезнаходження в період війни 33043 сімей опікунів/піклувальників, в яких 
виховуються 45314 дітей [38]. 
Діти, які залишились без батьківського піклування, та діти, які 
перебувають у складних життєвих обставинах, влаштовуються в патронатні 
сім’ї (214 діючих патронатних сімей). Слід зазначити, що 40 сімей патронатних 
вихователів тимчасово не надають послуги, з них 23 – в очікуванні дітей. Інші 
17 не надають послугу у зв’язку з припиненням діяльності на окупованих 
територіях органів опіки та піклування. 
Чисельність дітей в сімейних формах виховання (далі – СФВ), 
місцезнаходження яких ідентифіковано в процесі моніторингу у відсотковому 
вимірі розподіляється таким чином (Рис.2.1): більшість дітей (75%) 
виховуються в сім’ях опікунів/ піклувальників, 15% дітей в ДБСТ; 9%- у 
прийомних сім’ях, 1% дітей тимчасово перебувають в сім’ях патронатних 
вихователів [38]. 
 
Рис. 2.1  Розподіл дітей, які перебувають у сімейних формах виховання та 
під патронатом, станом на 01.07.2022 року 
У зв’язку з початком військової агресії та зростаючою загрозою щодо 
безпеки дітей частина ДБСТ, прийомних сімей, сімей опікунів/піклувальників 
та патронатних сімей разом з вихованцями переміщалися на більш безпечні 
50 
 
території України чи за кордон. У рамках моніторингу з’ясовано місце 
перебування та стан безпеки 60743 дітей, влаштованих до СФВ, зокрема: 
 43243 дитини залишились перебувати за місцем свого постійного 
проживання, ними опікуються 28346 сімей, з яких 2100 прийомних сімей, 
25381 сім’я опікунів/піклувальників, 667 - ДБСТ та 198 сімей 
патронатних вихователів; 
  5288 дітей перебувають на тимчасово окупованих територіях: 115 ДБСТ 
(813 дітей), 324 прийомні сім’ї (663 дітей), 2714 сімей 
опікунів/піклувальників (3791 дитина), 13 патронатних сімей (21 дитина) 
   2618 дітей переміщені на більш безпечні території в межах України (178 
прийомних сімей, 1170 сімей опікунів/піклувальників, 100 ДБСТ та 15 
сімей патронатних вихователів); 
  8200 дітей евакуйовані за кордон (423 прийомні сім’ї, 2691 сім’я 
опікунів/піклувальників, 435 ДБСТ та 28 сімей патронатних вихователів); 
 96 дітей разом із сім’ями, в яких вони виховувались, вивезені/виїхали на 
непідконтрольні території України, до рф (42 сім’ї 
опікунів/піклувальників, 6 прийомних сімей, 3 ДБСТ); 
  стосовно 1298 дітей (1049 сімей, в яких вони виховувались) проводиться 
робота щодо з’ясування їхнього місця перебування[38]. 
Більш детальна інформація щодо чисельності дітей в тій чи іншій формі 
сімейного виховання та їхнього місця перебування станом на 01.07.2022 р. 
представлена в додатку 1. 
Якщо переглянути кількість сімейних форм виховання у розрізі кожної із 
форм (Рис. 2.2), то побачимо, що 59% ДБСТ, 80% прийомних та 83% 
патронатних сімей, 85% сімей опікунів/піклувальників не змінювали регіон 
проживання через війну в Україні (залишилися проживати у своїх населених 
пунктах або перемістилися разом з дітьми в межах області). 
51 
 
 
Рис.2.2. Кількість сімейних форм виховання, які залишилися за 
місцем проживання або переміщені в межах області 
Проте більшість СФВ та в них дітей залишились в областях, які з перших 
днів війни зазнали масованої російської агресії, це зокрема: Київська (1781, 
2356 дітей), Чернігівська (1227, 1815 дітей),Харківська (1911, 3503 дитини), 
Сумська (944,2241 дитина), Херсонська (1395, 2410 дітей), та в областях, які 
найчастіше піддавалися та піддаються бомбардуванням росією- 
Дніпропетровська(4114, 5936 дітей), Одеська (2604, 3854 дитини), 
Миколаївська (1095, 1637 дітей). Дані у розрізі областей представлені у дод. 2. 
 У межах України переміщено 2618 дітей, що становить 4,3% від загальної 
чисельності дітей у СФВ. Це діти із 1463 сімей, зокрема із 100 ДБСТ (735 
дітей), 178 прийомних сімей (350 дітей), 1170 сімей опікунів/піклувальників 
(1514 дітей) та 15 сімей патронатних вихователів, в яких тимчасово 
перебувають 19 вихованців[38]. 
Найбільше сімей прийняла Дніпропетровська область, яка одночасно є 
областю, з якої переселяються в більш безпечні регіони чи за кордон і регіоном, 
який приймає переселенців зі сходу та півдня України. Слід зазначити, що 
значна частина переселенців є транзитними, проте ряд СФВ (241 сім’я, 370 
дітей) знайшли свій тимчасовий прихисток саме в цій області, бажаючи бути 
поблизу місця свого постійного проживання. 
 Також за даними моніторингу 8200 дітей, які виховуються у СФВ, станом 
на 01.07.2022 року перебувають за кордоном (13,5% від загальної кількості 
дітей у СФВ). Це діти із 3577 СФВ, найбільше дітей із сімей опікунів/ 
52 
 
піклувальників. Найбільше за кордон виїхало СФВ із Дніпропетровської (1718 
дітей), Донецької (664 дитини), Харківської областей (574 дитини)[38]. 
Протягом травня-червня 2022 року було виявлено 254 дитини із 151 
сімейної форми виховання, які перебували окремо від їхніх законних 
представників. В ході моніторингу з’ясовано, що в основному діти перебувають 
з особами, які їх супроводжують, із родичами законних представників (тітка, 
дядько, брати і сестри, дідусь і бабуся), або у складі організованих груп 
закладів освіти, які були переміщені/евакуйовані в безпечні регіони чи за 
кордон, а також перебували на оздоровленні. Кількісні дані щодо виявлених 
дітей представлені в Таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1  
Дані про вихованців СФВ, які перебували окремо від законних 
представників, виявлені протягом травня-червня 2022 р. 
Перелік СФВ Перебувають Кількість дітей із СФВ за місцем перебування 
окремо Україна Непідконтрольна/тимч За кордоном  
асово окупована 
територія України 
дітей Із Дітей Із СФВ дітей Із 
СФВ СФВ 
ДБСТ 111 43 17 20 5 48 13 
Прийомні сім’ї 31 16 11 2 1 13 9 
Сім’ї, опікунів/ 112 32 25 0 0 80 70 
Піклувальників 
Всього 254 91 53 22 6 141 92 
 
Є великі ризики щодо збереження життя та здоров’я дітей, які 
виховуються в СФВ та для їхніх прийомних батьків, батьків-вихователів, 
опікунів/піклувальників, патронатних вихователів, які на даний час 
перебувають на тимчасово окупованих або непідконтрольних уряду України 
територіях5, у так званих Л-ДНР, АР Крим, де не діє законодавство України. 
Через швидке захоплення окупантами прикордонних з Росією територій 
під окупацією опинились 5288 дітей із 3166 сімейних форм виховання, що 
складає 8,7% від загальної кількості дітей, які виховуються в СФВ.  
53 
 
Найбільше сімей в тимчасовій окупації на територіїї Херсонської області- 
1394(42 ДБСТ, 92 прийомні сім’ї, 5 сімей патронатних вихователів та 1255 
сімей опікунів/піклувальників), в яких виховується 2410 дітей; Запорізькій 
області – 1393 дитини із 839 сімейних форм виховання представлені в таблиці 
2.2. 
Таблиця 2.2 
Кількість СФВ та їхніх вихованців, які перебувають на окупованих 
територіях станом на 01.07.2022 року 
Область ДБС В  ПС В Патронатн В сім’ї В Всьог Всьог
Т них них і сім’ї них опікуні них о СФВ о дітей 
діте діте опікунів діте в діте
й й й й 
Донецька 8 59 18 33 2 2 108 129 136 223 
Запорізька 27 182 118 223 4 8 690 980 839 1393 
Луганська 12 79 41 74 0 0 483 574 536 727 
Харківська 26 189 55 124 2 2 178 220 261 535 
Херсонська 42 304 92 209 5 9 1255 1888 1394 2410 
Всього 115 813 324 663 13 21 2714 3166 3166 5288 
 
Ці сім’ї, їхні вихованці перебувають у небезпеці, порушується право дитини 
на отримання медичної допомоги, освіти та розвитку, діти разом із дорослими 
тривалий час переховуються у бомбосховищах, не забезпечуються повною 
мірою їхні базові потреби, навіть такі, як харчування і сон.СФВ, які 
перебувають на окупованих територіях, потребують значної допомоги та 
підтримки, оскільки мають проблеми з отриманням соціальних виплат, 
обмежений доступ до інформації, відсутній зв’язок, нестачу продуктів 
харчування, медичних послуг тощо. 
Наразі проаналізуємо моніториг дітей в Черкаській області щодо місця 
перебування та стану безпеки, які виховуються у сімейних формах виховання 
протягом 2021-2022 років. 
За даними Головного управління статистики у Черкаській області станом 
на 31.12.2021 в області обліковується 2 187 дітей-сиріт, дітей. позбавлених 
батьківського піклування, що на 16 більше ніж у 2020 poцi (2171). Із загальної 
кількості дітей вказаної категорії 2036 (93,1%) проживають і виховуються в 
54 
 
сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях (далі - ПС), дитячих 
будинках сімейного типу (далі - ДБСТ). За рік показник охоплення дітей 
сімейними формами виховання зріс на 0,9%. 
За підсумками 2021 року маємо 3 міські ТГ (Ватутінська, Корсунь- 
Шевченківська, Чигиринська), 22 сільські ТТ (Бужанська, Виноградська, Ві 
Водяницька Лип'янська, Селищенська, Шевченківська (Звенигородський 
район), Великохутірська, Вознесенська, Гельмязівська, Зорівська 
(Золотоніський район), Баштечківська, Буцька, Ладижинська (Уманський 
район), Березняківська, Білозірська, Бобрицька, Будищенська, Ліплявська, 
Медведівська, Набутівська, Тернівська (Черкаський район), де статусні діти 
100% влаштовані у сімейні форми виховання. Завдяки визнання батьками 
батьківства, поновленню у батьківських правах у біологічні родини 
повернулися 19 дітей. Щомісяця здійснюється моніторинг посиротіння дітей та 
їх влаштування.  
У 2021 році в області надано правовий статус дитини-сироти, дитини. 
позбавленої батьківського піклування, 308 дітям, що на 28 дітей менше у 
порівнянні з 2020 роком (336) 13 308 посиротілих протягом року дітей 249 
(80,8%) влаштовано у сімейні форми виховання. 7 міських ТГ (Ватутінська, 
Городищенська, Золотоніська, Канівська, Корсунь-Шевченківська, Тальнівська, 
Чигиринська) 100% посиротілих у 2021 році дітей влаштували у сімейні форми 
виховання. 
Упродовж 2021 року сиротіли діти у 35 сільських, селищних ТГ (із 50). 20 
сільських, селищних ТГ (Виноградська, Водяницька, Лисянська, Матусівська, 
Мокрокалигірська, Єрківська, Катеринопільська (Звенигородський район). 
Великохутірська, Вознесенська, Зорівська, Піщанська (Золотоніський район). 
Ладижинська (Уманський район), Балаклеївська, Березняківська, Білозірська, 
Медведівська, Мошнівська, Ротмістрівська, Сагунівська, Тернівська 
(Черкаський район) 100% посиротілих у 2021 році дітей влаштували у сімейні 
форми виховання. 
55 
 
Найкращим влаштуванням долі посиротілої дитини є й усиновлення. В 
області проживає 741 усиновлена дитина. У 2021 році усиновлено 25 дітей, 3 
них - 17 громадянами України, що свідчить про забезпечення пріоритету 
національного усиновлення над іноземним.  
У 2021 році до Служби у справах дітей облдержадміністрації для 
постановки дітей на регіональний облік з районів, міст надійшло 64 анкети, що 
на 41 менше у порівнянні з 2020 роком (105). До Національної соціальної 
сервісної служби для взяття дитини Анкет, що на 32 менше у порівнянні з 2020 
роком (90). на централізований облік передано 58 Переважна кількість дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: 1 528(70% від їх 
загальної кількості), виховуються в сім'ях опікунів, піклувальників. У 2021 році 
під опіку, піклування влаштовано 246 дітей, що на 7 дітей більше ніж у 2020 
році. В області проживають 6 сімей опікунів, піклувальників переселенців з 
Луганської та Донецької областей, які виховують 7 дітей-сиріт, дітей, 
позбавлених батьківського піклування.  
Ha 31.12.2021 в області нараховувалося 123 ПС, у яких виховувалися 243 
дитини-сироти, дитини, позбавлені батьківського піклування, з них 1 ПС (1 
особа з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, з Луганської 
області) та 47 ДБСТ, у яких 342 дитини. Упродовж 2021 року у ПС, ДБСТ 
влаштовано 61 дитину, створено 15 нових ПС. 
Важливим напрямком роботи є вчасне виявлення дітей, які перебувають у 
складних життєвих обставинах. В області організовано профілактичну 
соціальну роботу з підтримки вразливих сімей з дітьми, оперативне реагування 
на потреби та ризики дітей, забезпечено спілкування з дитиною, батьками щодо 
наявних проблем у сім'ї, необхідної допомоги, проведення, у разі потреби, 
оцінки рівня безпеки дитини, обмін інформацією між суб'єктами соціальної 
роботи. 
На Черкащині впроваджується послуга патронату над дитиною. Станом 
на 31.12.2021 в області нараховувалося 20 патронатних сімей: у Золотоніській, 
Смілянській, Уманській, Городищенській, Городищенській, Кам'янській, 
56 
 
Корсунь-Шевченківській, Христинівській ТГ, Новодмитрівській ТГ 
Золотоніського району, Білозірській, Березняківській, Руськополянській 
Черкаського району, Іваньківській Уманського району, Шевченківській 
Звенигородського району, з них 7 створено у 2021 році. Послугами патронатних 
вихователів скористалася 151 дитина, що перебуває у складних життевих 
обставинах, з них 37 y 2021 році. 
Станом на 31.12.2022 в області обліковується 2 234 дитини-сироти, 
дитини, позбавлені батьківського піклування, що на 47 більше ніж у 2021 році 
(2 187). Із загальної кількості дітей вказаної категорії 2064 (92,4%) проживають 
і виховуються в сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих 
будинках сімейного типу. 
За підсумками 2022 року 22 ТГ, де статусні діти 100% влаштовані у 
сімейні форми виховання. 
Щомісяця здійснюється моніторинг посиротіння дітей та їх влаштування 
У 2022 році в області надано правовий статус дитини-сироти, дитини, 
позбавленої батьківського піклування, 343 дітям, що на 35 більше у порівнянні 
3 2021 роком (308). У 13 ТГ області у звітному періоді такий статус дітям не 
надавався. Із 343 посиротілих протягом року дітей 275 (80,2%) влаштовано у 
сімейні форми виховання. 5 міських ТГ та 25 сільських, селищних ТГ всіх 
посиротілих у звітному періоді дітей влаштували у сімейні форми виховання. 
 Найкращим влаштуванням долі посиротілої дитини є її усиновлення. в 
області проживає 701 усиновлена дитина. У 2022 році усиновлено 25 дітей, з 
них - 24 громадянами України, що свідчить про забезпечення пріоритету 
національного усиновлення над іноземним.  
У 2022 році до Служби у справах дітей облдержадміністрації для 
постановки дітей на регіональний облік з районів, міст надійшло 96 анкет, що 
на 32 більше у порівнянні з 2021 роком (64). До Національної соціальної 
сервісної служби України для взяття дитини на централізований облік передано 
91 анкету, що на 33 більше у порівнянні з 2021 роком (58). 
57 
 
Переважна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування, а саме: 1520 (68% від їх загальної кількості), виховується в сім'ях 
опікунів, піклувальників. У 2022 році під опіку, піклування влаштовано 244 
дитини (на 2 дитини менше ніж у 2021 році). 
На утримання підопічних дітей з державного бюджету виплачено109,0 
млн. грн. Продовжувалася робота щодо розвитку в області інституту 
прийомного виховання та влаштування дітей до ПС та ДБСТ.  
Станом на 31.12.2022 в області нараховувалося 130 ПС, у 
якихвиховувалися 252 дитини-сироти, дитини, позбавлені батьківського 
піклування,з них 1 ПС (1 особа з числа дітей, позбавлених батьківського 
піклування, з Луганської області, яка приїхала на Черкащину у 2014 році) та 49 
ДБСТ, у яких 369 дітей. Упродовж 2022 року у ПС, ДБСТ влаштовано 87 дітей, 
що на 26 більше у порівнянні з 2021 роком (61). Було створено 17 нових ПС. 
Таким чином, моніторинг і забезпечення безпеки та благополуччя дітей, 
які перебувають у сім’ї, є надзвичайно важливим обов’язком, який потребує 
постійної уваги та підтримки. Запроваджуючи регулярні перевірки та надаючи 
підтримку та ресурси сім’ям, ми можемо допомогти забезпечити дітям 
найкращий шанс на щасливе, здорове майбутнє. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
58 
 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ДИТИНА НЕ САМА» 
 
3.1 Актуальність та опис реалізації програми соціального проєкту «Дитина 
не сама» 
Зараз є значне збільшення кількості дітей, які опинилися без батьків та 
рідних, та потрапили до закладів інституційного догляду. Для будь-якої дитини 
це травма, в умовах війни - особливо. Завдяки сім’ям, навченим в рамках 
проєкта «Дитина не сама», ми зможемо звести до мінімуму випадки 
потрапляння дітей до інтернатів, адже ці родини  мають велике бажання 
допомогти дітям, прихистити їх, забезпечити належний догляд. Це надважливо 
для розвитку сімейних форм виховання та прориву в процесі 
деінституціалізації. 
В умовах воєнного стану ЮНІСЕФ, Міністерство соціальної політики 
України та Офіс Президента України створили всеукраїнський чат-бот «Дитина 
не сама»,мета якого: 
1.Створити можливості для тимчасового влаштування дітей, які в умовах 
воєнного стану залишились без батьківського піклування та популяризація 
сімейних форм виховання. Зазначена діяльність передбачає відбір, 
консультування та експрес онлайн навчання сімей з підготовки, прийому та 
догляду, у разі потреби, тимчасово влаштованих дітей, а також проведення 
навчання для сімей, які вирішили стати 
усиновителями,опікунами,піклувальниками чи створити прийомну,патронатну 
сім’ю чи ДБСТ. 
2. Надати підтримку органам влади та місцевого самоврядування у здійсненні 
моніторингу, забезпеченні захисту та базових потреб дітей, влаштованих у 
сімейні форми виховання, дітей, залишених без батьківського піклування, та 
дітей, які перебували цілодобово в закладах інституційного догляду і виховання 
в т.ч. переміщені в інші регіони України в період військової агресії Росії.  
3. Визначення потреб та вразливостей дітей у районах, що постраждали від 
війни, оцінка спроможності місцевих організацій надавати адекватну 
59 
 
підтримку, а також розробка плану дій та рекомендацій для міжнародної 
спільноти.  
4.Мотивування сімей тимчасово прийняти дитину у свою родину з подальшим 
орієнтуванням на СФВ [40]. 
Цільові групи програми: працівники служб у справах дітей, надавачі 
соціальних послуг, прийомні батьки, патронатні вихователі, батьки-вихователі 
ДБСТ, опікуни, піклувальники, працівники закладів інституційного догляду і 
виховання, зокрема будинків дитини, волонтери [40].  
Бенефіціар програми: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського 
піклування; діти, залишені без батьківського піклування, зокрема 
новонароджені та діти раннього віку, які перебувають в будинках дитини, 
центрах реабілітації та паліативної допомоги, а також діти, які перебували 
цілодобово в закладах інституційного догляду і виховання системи освіти в т. ч. 
повернуті в свої сім’ї, переміщені в інші регіони України [40]. 
Завдання проєкту: 
1. Вібір сімей, до яких у разі потреби будуть тимчасово влаштовані діти, які 
залишились без батьківського піклування. 
2. Популяризація сімейних форм виховання дітей для забезпечення догляду і 
виховання дітей в складних умовах воєнного часу в сімейному середовищі. 
3. Налагодження партнерських зв’язків з міжнародними організаціями для 
надання тимчасового прихистку дітям у разі необхідності переміщення [40]. 
Особливості влаштування дитини до родини з чат – боту 
1. Тимчасове влаштування відбувається у разі неможливості тимчасового 
влаштуваннядитиниусім’їродичів,близькихзнайомихдитиничиусім’ї 
патронатних вихователів, прийомних батьків/батьків-вихователів.Можуть бути 
винятки. 
2. Інформування служби у справах дітей про стан дитини не рідше одного разу 
на місяць, а в разі виникнення обставин, що несуть загрозу життю та здоров’ю 
дитини або потребу у переміщенні, – негайно. 
60 
 
3. Не можна переїжджати з тимчасово влаштованою дитиною з місця на місце 
без відома ССД. 
4. Служба здійснює моніторинг дотримання прав дитини. Спеціалісти служби 
мають періодично спілкуватися з дитиною, вони можуть відвідувати сім’ю, 
аналізувати її житлово-побутові умови, надавати консультації, поради. 
 
 
 
Рис. 3.1 Експрес навчання сімей, які виявили бажання прихистити дитину 
станом на 14.06.2022 рік 
За даними координаторів чат боту «Дитина не сама»: 
 17 944 сімей зареєструвалися в чат-боті з бажанням тимчасово 
прихистити дитину, яка залишилась без батьківського піклування в 
період воєнних дій в Україні; 
 на 9 грудня 2022 року 24 тисячі заявили, що хочуть взяти до себе дитину 
– на нетривалий період 
 4815 з них отримали онлайн-інформування про особливості тимчасового 
влаштування дітей, процедури і вимоги до сімей та заповнили розширену 
анкету 
 845 осіб переглянули вступний відео-урок роз'яснення. 
Експрес онлайн навчання сімей відбувалося з 27 квітня по 14 грудня 2022 
р., протягом якого було сформовано 37 груп учасників у 6 потоків. Щомісячні 
61 
 
навчання проводилися у співпраці з обласними центрами соціальних служб та 
службами у справах дітей. 
Підсумовуючи результати, 3553 сім’ї взяли участь у даному навчанні, з 
них 2460 сімей (70%) пройшли повний курс та підтвердили своє бажання 
прихистити дитину, яка залишилася без 
батьківськогопіклування.Інформаціящодокількостісімей,яківзялиучастьунавчан
нітасписоксімей, які його проходили (завершили та не завершили повний курс) 
й готові до тимчасового прихистку дітей у розрізі регіонів України, враховуючи 
останні переміщення родин,основна мета проведеної діяльностібула 
спрямована на залучення сімей до створеннясімейнихформвиховання. 
Проведениймоніторингпідготовленихсімейзчат-боту«Дитинане сама» 
свідчить, що 294 сім’ї вже написали заяви про створення сімейних форм 
виховання та почали процесс збору документів як кандидати в 
усиновителі,ПС,ДБСТ, опікуни чипатронатні вихователі,зних 127сімей 
розпочали навчання за программою підготовки кандидатів із них 80–вже 
завершують підготовку та очікують отримання рекомендації й протягом місяця 
зможуть укласти договори та прийняти дітей у своїх сім’ях. Завершили 
навчання за программою підготовки кандидатів та уклали договори про 
влаштування дітей: 
- 3прийомні сім’ї(6дітейвлаштовано); 
- 6сімей опікунів(7дітей): 
- 1сім’я патронатного вихователя(3дітей); 
- 2 сім’ї усиновителів (2дітей). 
Тимчасово прийняли дітей 23сім’ї (29дітей). 
 Під час онлайн-навчання учасники програми дізнавались від психологів, 
педагогів, методистів та фахівців з соціальної роботи, як підготуватись до 
прийому дитини, як пом'якшити процес її адаптації та які є особливості догляду 
та виховання тимчасово влаштованих дітей.  
За умовами тимчасового влаштування, дитина у родині може залишатися 
до завершення воєнного стану або до моменту, коли знайдуться її родичі чи 
62 
 
батьки. Якщо ж так сталося, що рідних у хлопчика чи дівчинки немає - саме та 
сім’я, де дитина жила тимчасово, отримує першочергове право на усиновлення 
чи опіку.За кожною дитиною, яку тимчасово влаштували у родину, буде 
закріплено соціального працівника[40].  
Кожного дня в Україні, є великі втрати як і військових, так і цивільних 
людей. Є надто багато втрат рідних. Для більшості людей одного разу втрата 
сім’ї була б досить тяжкою. Втратити їх двічі було б дуже тяжко. Розглянемо 
ситуацію  16-річного Андрія, який провів сім років у прийомній сім’ї на сході 
України, життя вдруге розвалилося в лютому після того, як почалася війна, 
коли він був госпіталізований. Коли насильство досягло його рідного міста 
Ізюм Харківської області, він одразу втратив зв’язок зі своєю прийомною 
сім’єю. Його родина не виходила на зв'язок. У нього є два брати,але не мав 
зв’язку з ними.На щастя, одна пара чекала свого часу, щоб запропонувати йому 
тимчасовий дім. 
Про історію Андрія харків’яни Людмила та Олександр Логінови 
дізналися через чат-бот ЮНІСЕФ «Дитина не сама». Цей проект допомагає 
об’єднати родини, які готові допомогти дітям, які залишилися без піклування 
батьків під час війни. Два з половиною місяці Андрій прожив у прийомній 
родині. У вільний час він любить їздити на велосипеді, проводити час зі своїми 
новими друзями, займатися волонтерством і садівництвом, а незабаром 
відвідуватиме приватну школу. І таких ситуції безліч, де діти в тяжку годину 
найшли тимчасовий прихисток. 
 Таким чином, даний проєкт «Дитина не сама» є актуальним та корисним на 
сьогодення в умовах воєнного стану через велику кількість дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування. Оскільки він спрямований на нагальну 
потребу альтернативного догляду для вразливих дітей та сприяє благополуччю 
та розвитку цих дітей. Це важливий крок до того, щоб кожна дитина в Україні 
мала можливість рости в безпечному та сприятливому середовищі 
 
 
63 
 
 
3.2 Механізм впровадження та очікувані результати соціального проєкту 
 
До проєкту «Дитина не сама» будуть залучати відомих українців та 
лідерів думок. Він буде містити діджитал-компонент, зовнішню рекламу, 
поширення інформації через національні й локальні ЗМІ. 
Реалізація програми включатииме: 
1. Надання підтримки у розробці та вдосконаленні правових аспектів захисту 
дітей в умовах воєнного стану з питань виявлення, обліку, переміщення, 
тимчасового влаштування, забезпечення потреб та возз’єднання з батьками, 
родичами.  
2. Проведення моніторингу стану дітей, які перебувають в усіх формах 
альтернативною догляду, та їх підтримка у задоволенні основних потреб, 
зокрема щодо харчування немовлят.  
3. Проведення моніторингу потреб та підтримка дітей, яких повернули з 
інтернатних закладів до своїх сімей у зв’язку з початком війни.  
4. Підвищення спроможності спеціалістів соціальних підрозділів різних рівнів 
та надавачів соціальних послуг, сімей, які здійснюють догляд та виховання 
влаштованих до них дітей, персоналу інтернатних закладів щодо захисту дітей, 
забезпечення їхніх основних потреб у надзвичайних ситуаціях [40]. 
Обласним центрам соціальних служб запропоновано долучитись до 
реалізації завдання, пов’язаного з проведенням експрес-навчання для сімей, які 
зареєструвались у чат боті «Дитина не сама» та пройшли попередній відбір 
координаторів проекту. 
Особливої уваги, психологічної та юридичної підтримки потребують 
евакуйовані за кордон СФВ, особливо щодо адаптації та інтеграції в країні 
перебування, доступу дітей до освітніх послуг, в т. числі за українськими 
навчальними програмами. Низка ДБСТ зіштовхнулися з невизнанням 
європейськими країнами права законного представництва інтересів дітей. 
Наявні факти вилучення дітей чи роз’єднання законних представників з дітьми 
64 
 
за рішенням судових органів, призначення опікунів з числа громадян країни 
перебування чи передачу дітей до місцевих «шелтерів» та самовільне 
повернення ДБСТ із-за зазначених ризиків ДБСТ до України.  
У ході моніторингу виявлено дітей, які перебувають окремо від законних 
представників як на території України, так і за кордоном. Цими дітьми 
тимчасово опікуються родичі або знайомі опікунів, прийомних батьків чи 
батьків-вихователів, оцінити якість догляду та безпеки цих дітей є досить 
проблематичним. При цьому в ряді випадків у цих осіб відсутні юридичні 
підстави представляти інтереси дітей. Чисельність таких дітей може бути 
значно більшою чим виявлено в рамках першого етапу моніторингу. 
Переважна більшість закладів освіти нині здійснюють свою роботу в 
дистанційному режимі. Тому наразі стан перебування, утримання, навчання і 
виховання дітей, які свого часу перебували в закладах інституційного догляду 
та виховання дітей є надзвичайно важливим питанням. Окрім чат-бота, на 
домені Міністерства соціальної політики буде створено окремий розділ 
присвячений захисту прав дітей в умовах війни, що акумулюватиме всю 
відповідну інформацію в одному місці. ЮНІСЕФ допомагатиме створювати 
контент для цього ресурсу. 
Кожна дитина в Україні потребує допомоги під час цієї страшної війни. 
Проте діти без батьківського піклування перебувають у зоні підвищеного 
ризику насильства і експлуатації. Ця кампанія об’єднує зусилля усіх сторін для 
найкращого захисту українських дітей.В рамках програми надання 
багатоцільової грошової допомоги підтримку отримають 500 родин, які 
всиновили дітей починаючи з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, крім випадків 
внутрішньосімейного усиновлення. Щоб проект працював безперебійно і міг 
охопити більше дітей, які потребують допомоги, необхідно розробити 
фінансовий план. 
Проект фінансується за рахунок пожертвувань приватних осіб, 
корпорацій та благодійних фондів. Щоб максимізувати потенціал цих пожертв і 
переконатися, що ресурси розподілені належним чином, проект створив 
65 
 
бюджет для керівництва фінансовим планом. Бюджет складається з чотирьох 
основних категорій: витрати, пожертвування, накладні витрати та інвестиції. 
Витрати - це кошти, що використовуються на придбання і утримання 
необхідних для дітей предметів і послуг. До них відносяться житло, їжа та одяг, 
а також плата за консультації та освіту. 
 Пожертви - це гроші, надані на проект від приватних осіб, корпорацій та 
благодійних фондів. Ці пожертви використовуються для покриття будь-яких 
додаткових витрат, не покритих бюджетом. 
Накладні витрати - це кошти, що використовуються для покриття 
адміністративних витрат та інших витрат, пов'язаних з виконанням проекту. Ці 
витрати включають орендну плату, канцелярське приладдя та інші пов'язані з 
цим витрати. 
 Інвестиції - це кошти, що використовуються для забезпечення 
довгострокової стійкості проекту. Ці інвестиції можуть бути використані для 
придбання майна або акцій, або для фінансування інших проектів чи ініціатив, 
пов'язаних з проектом. 
Дотримуючись бюджету та ретельно розподіляючи ресурси, проєкт 
«Дитина не самa» може забезпечити максимально ефективне та ефективне 
використання своїх ресурсів. Це допоможе проекту охопити більше дітей, які 
потребують допомоги, і забезпечить їм безпечне, безпечне та стабільне 
середовище. 
Очікуваними результатами цього проекту є розробка та впровадження 
комплексного плану, який враховує потреби та вразливості дітей у районах, що 
постраждали від війни, а також спроможність місцевих організацій надавати 
адекватну підтримку. Цей план повинен усунути першопричини основних 
проблем, таких як бідність, безробіття, відсутність освіти та доступу до 
медичних послуг. План також повинен враховувати соціальний та культурний 
контекст, в якому живуть діти, щоб забезпечити відповідність підтримки їхнім 
конкретним потребам.  
66 
 
Проект спрямований на підвищення обізнаності та розвиток потенціалу 
серед місцевих організацій, що беруть участь у проекті, з метою забезпечення 
стійкості наданої підтримки. Це можна зробити за допомогою навчання, заходів 
з розбудови потенціалу та поширення інформації та ресурсів.  
Пройшовши практику в Черкаському обласному центрі соціальних служб, 
я мала змогу долучитись та проаналізувати діяльність проекту «Дитина не 
сама», а саме: загальний стан по Україні влаштування дітей-сиріт до СФВ за 
2022 рік див. Додаток 3,4,5. Та спробувала себе в ролі модератора. Я 
телефонувала до сімей, які брали участі в експрес навчанні, щоб попередити 
про додаткові заняття в зумі, відправляла посилання на пошту, допомагала з 
підключенням, надавала соціально-психологічну допомогу та відповідала на 
питання учасників. Працювала в таких програмах як WordтаExcel, щоб вносити 
дані кандидатів на навчання, та слідкувати за статисткою. Розробляла макети 
постів в соціальних мережах. Допомагала розробляти тренінгові заняття та 
семінари.  
Проаналізувавши стан сімей, які закінчили навчання в Черкаській області 
у 2022 році. Із 153 сімей, які пройшли навчання з’ясовано,що:  
- 66 сімей на сьогодні відмовились від свого наміру; 
- 58 сімей готові забезпечити тимчасовий прихисток; 
- 35 сімей вирішили створити СФВ. З них станом на 15 грудня 2022 року 18 
сімей зібрали необхідні документи, пройшли відповідне навчання очно і 
отримали рекомендації щодо влаштування дітей у їхні родин. 
 Також за цей період тимчасово було влаштовано 9 дітей, 2 з яких вже 
повернуто родичам, ще 2 дітей залишилися в родинах під опікою, 3 під 
патронатом. 1 дитина буде усиновлена найближчим часом. Жодна дитина у 
державнй заклад не переміщена. 
 У 2023 році Партнерство в рамках проекту планує підтримувати роботу 
чат-бот«Дитина не сама» та навчання сімей. Проте основний акцент буде 
спрямований на подальший розвиток сімейних форм виховання,шляхом 
інформування, відбору та підготовку кандидатів в 
67 
 
усиновителі,ПС,ДБСТ,опікуничи патронатні вихователі. 
  В 2023 році відбудеться додаткова зустріч для підготовлених сімей з 
представниками ССД та ЦСС, з метою надання роз’яснень щодо процедури та 
алгоритму дій щодо створення СФВ, патронату, усиновлення та тимчасового 
влаштування; збору відповідних до законодавства документів; умов та 
необхідності проходження додаткового навчання; дітей, які потребують 
влаштування в ту чи іншу форму сімейного виховання тощо. 
Лютий-липень 2023 року - період дослідження проєкту. 
Метою дослідження є: виявити та проаналізувати етапи й актуальні 
проблеми створення сімей усиновлювачів, СФВ, патронату над дитиною та 
визначити шляхи їх подолання в сучасних умовах. 
Завдання дослідження: 
1. Виявити й схарактеризувати учасників процесу та етапи створення сімей 
усиновлювачів, СФВ, патронату над дитиною. 
2. Проаналізувати сильні і слабкі сторони реалізації кожного етапу процесу 
створення сімей усиновлювачів, СФВ, патронату над дитиною. 
3. Розробити рекомендації щодо можливих шляхів подолання виявлених 
труднощів та проблем та кроків оптимізації розвитку СФВ в Україні в 
сучасних умовах. 
До реалізації мети і завдань дослідження долучено: 
    -  групу експертів-консультантів Проєкту з питань захисту прав дітей; 
    - модераторів регіональних телеграм-груп «Дитина не сама», створених в 
межах Проєкту; 
     - тренерів, які проводили навчання кандидатів в СФВ, патронатні вихователі, 
усиновлювачі, психологів, які супроводжували їхнє навчання, спеціалістів 
ОЦСС, які забезпечували організацію навчання кандидатів, з областей, на базі 
яких проходило навчання в межах Проєкту. 
Методи дослідження: 
- Кабінетний аналіз документів (законодавчої бази) щодо процесу 
створення та забезпечення функціонування СФВ, патронату над дитиною, 
68 
 
усиновлення; 
- Структурований збір даний відповідальними від регіонів (тренерами 
навчальних груп кандидатів) щодо етапу процесу створення та 
забезпечення функціонування СФВ, патронату над дитиною чи 
усиновлення, на якому на початок опитування перебуває кандидат; 
- Анкетування кандидатів; 
- Інтерв’ювання кандидатів; 
- Опис кейс-стаді (успішних історій і історій неуспіху – за наявності). 
 Проводилась також вибірка дослідження. До участі в досліджені 
залучаються кандидати, які пройшли навчання за Програмою підготовки 
кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни/піклувальники, 
усиновлювачі, патронатні вихователі, що затверджена наказом Мінсоцполітики 
від 12.09.2022 р. № 245, у листопаді-грудні 2022 року, і кандидати, які пройшли 
чи розпочали аналогічне навчання у межах Проєкту в березні-квітні 2023 року. 
Дане дослідження поділяється на такі етапи: 
1. Аналітико-концептуальний 
2.  Підготовчо-інструментальний 
3.  Організаційно-прогностичний 
4.  Етап реалізації дослідження (опитування респондентів за базовим 
діагностичним інструментарієм) 
5.  Узагальнювально-підсумковий 
Результати перших етапів дослідження. Стосовно кандидатів в прийомні 
батьки/батьки-вихователі, опікуни/піклувальники чи прийомних 
батьків/вихователів чи опікунів/піклувальників: 
 57 сімей отримали рекомендацію за результатами навчання; 
 стосовно 31 сім’ї прийнято рішення органу опіки і піклування про 
направлення дитини, відповідно з кандидатами в прийомні батьки/батьки-
вихователі укладено договір про влаштування дітей в ПС/організацію 
діяльності ДБСТ; 
 27 сімей отримали відповідні документи і відбулося переміщення дитини 
69 
 
в ПС чи ДБСТ; 
 ще у 4 дітей відбувається адаптація у новій сім’ї; 
 23 дитини за інформацією регіональних тренерів вже завершили процес 
адаптації, відбувається їх догляд і виховання. 
Стосовно кандидатів в усиновлювачі чи усиновлювачів: 
 50 сімейотримали довідку про проходження курсу підготовку кандидатів 
з рекомендаціями; 
 у 9 сімейвідбулося знайомство та встановлення контакту з дитиною; 
 5 сімейотримали висновок про доцільність усиновлення дитини; 
 переміщено в сім’ї усиновлювачів2 дитини, стосовно них відбувається 
догляд і виховання. 
Стосовно кандидатів у патронатні вихователі чи патронатні вихователі: 
 22 патронатні вихователі отримали рекомендації; 
 у громадах, де живуть такі патронатні вихователі проведено 15 засідань 
МДК; 
 з 17 особами укладено договір про умови запровадження патронату; 
 5 патронатних вихователів вже отримали резервні кошти; 
 у сім’ї патронатних вихователів влаштовано 13 дітей, укладено 11 
договорів про патронат над дитиною; 
 13 сімей патронатних вихователів отримали необхідні документи і даний 
момент здійснюють догляд і виховання тимчасово влаштованої дитини. 
У сім’ях, які пройшли навчання кандидатів наприкінці 2022 року (134 
особи), влаштовано 71 дитину. З них: у ПС/ДБСТ, під опіку/піклування – 47 
дітей; у сім’ї усиновлювачів – 2 дитини; у сім’ї патронатних вихователів – 22 
дитини. 
Також у 2023 році відбудуться певні новації у проекті: 
1.Буде зроблене опитування сімей для змін в законодавстві і процедурі 
взяття дитини у родину.  
2.Зміна алгоритму функціонування чат-боту «Дитина не сама». 
3.Розширення групи сімей, з якими будуть працювати модератори. 
70 
 
     4. Доповнення бази даних. 
     5. Зміна завдань і способів моніторингу. 
Таким чином, проаналізуємо переваги проєкту «Дитина не самотня» –це 
чудова ініціатива, яка спрямована на надання підтримки та допомоги дітям. 
Багато дорослих під час війни максимально проявили свій батьківський 
потенціал і ресурс швидко шукати для дітей, які залишились без батьківського 
піклування, нові родини та домівки. Над проектом працювала велика кількість 
людей, працівники кожної територіальної громади в Україні працювала з 
кандидатами, які хочуть влаштувати дитину. Соціальні служби збільшили 
списки кандидатів на влаштування дітей-сиріт. 
Серед недоліків, можна вказати, що родини, мали певну пріоритетність та 
мотивацію у влаштуванні дітей-сиріт, а саме: захистити дитину-сироту, яка 
постраждала в умовах воєнного стану, а ті сім’ї, в яких наприклад сімейне 
насильство чи алкоголізм батьків, спостерігалась  менша мотивація. Та при 
тимчасовому влаштуванні дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського 
піклування здійснюється фінансова допомога родині тільки при патронаті. 
На нашу думку, ось кілька способів, за допомогою яких проект може бути 
покращений: 
1. Збільшення участі громад: Проєкт може отримати користь від більшого 
залучення місцевих громад. Залучаючи членів громади та лідерів, проект може 
краще зрозуміти унікальні потреби та виклики, з якими стикаються діти в 
різних контекстах, та розробити більш ефективні рішення. 
2. Розширення можливостей сімейного догляду: Хоча проєкт в даний час 
підтримує варіанти сімейного доглядуіснує необхідність розширити ці 
можливості, щоб охопити більше дітей, які потребують допомоги. Це може 
включати партнерство з місцевими організаціями та органами влади для 
розробки та впровадження програм сімейного догляду, які відповідають 
потребам конкретних громад. 
3. Посилення моніторингу та оцінки: Щоб гарантувати, що проект досягає 
своїх цілей та робить позитивний вплив, існує необхідність посилення процесів 
71 
 
моніторингу та оцінки. Це може включати збір та аналіз даних про результати 
проекту, а також взаємодію з бенефіціарами та зацікавленими сторонами для 
збору відгуків та визначення областей для вдосконалення. 
Реалізуючи ці стратегії, «Дитина не сама» може продовжувати позитивно 
впливати на життя дітей-сиріт та вразливих дітей у всьому світі. 
Також ми хочемо запропонувати рекомендації для популяризації 
сімейних форм влаштування, які можна залучити в проекті в майбутньому: 
1. Розробити інформаційну кампанію з популяризації сімейних форм 
влаштування, використовуючи  різні медіа-канали, такі як веб-сайти, 
телебачення і радіо. 
2. Організовувати тематичні конференції, дискусії, семінари та 
міжнародні форуми на тему сімейних форм влаштування. 
3. Співпрацювати з громадськими організаціями та волонтерами, які 
працюють з дітьми, що перебувають в складних життєвих ситуаціях. 
4. Використовувати рекламну та PR-компанії для популяризації сімейних 
форм влаштування серед громадськості. 
5. Організовувати тематичні заходи, такі як дитячі фестивалі, ярмарки, 
концерти та спортивні змагання, з метою пропагування ідеї сімейних форм 
влаштування та залучення уваги громадськості. 
6. Підтримувати розвиток мережі сімейних типів установ для дітей, 
забезпечити їх наявність у всіх регіонах України та створити умови для 
працевлаштування та навчання батьків, які бажають влаштувати дитину до 
сімейного типу установи. 
Ці рекомендації можуть допомогти залучити більше уваги громадськості 
до важливих проблем дітей, які потребують допомоги, а також популяризувати 
важливість сімейних форм влаштування дітей в Україні. 
72 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Впродовж бакалаврської дипломної роботи було проведено дослідження 
стосовно сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах  воєнного стану. Досліджено існуючі сімейні 
форми влаштування, такі як опіка та піклування, усиновлення, прийомна сім’я, 
дитячий будинок сімейного типу та патронат.Сформовано наступні висновки: 
1. Розглянуто теоретичні та нормативно правові аспекти сімейних форм 
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування.Досліджено, що зараз відбувається посилення сирітства, одним із 
найбільш значущих факторів, що сприять сирітству в Україні є соціально-
політичний, адже війна породила нові причини, такі як перебування батьків в 
полоні в умовах воєнного часу; депортція до країни агресора; батьки, які зниклі 
безвісти під час воєнного конфлікту. 
2. Визначено, що сьогодні існує позитивний успіх у соціальній сфері, 
діють альтернативні сімейні форми соціального захисту дітей-сиріт та дітей, які 
позбавлені батьківського піклування. Якщо дитина дитина залишилась сиротою 
або позбавлена батьківського піклування, вона відповідно до законодавства, 
може бути усиновлена чи влаштована під опіку, булинок сімейного типу, 
патронат, прийомну родину чи дитячий будинок сімейного типу. 
Також в умовах воєнного стану було спрощену порядок влаштувань до 
сімейних форм дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 
Були вжиті певні зміни в нормативно-правових аспектах, згідно з яким діти, які 
залишились без піклування батьків, можуть бути влаштовані у прийомні 
родини чи дитячі будинки сімейного типуна умовах тимчасового влаштування. 
Служби у справах дітей вжили вичерпних заходів щодо тимчасового 
влаштування дітей у і сімсї родичів, знайомих, та вже утворені сім’ї 
патронатних вихователів. Та зробили необов’язковим для кандидатів в опікуни 
та піклувальники проходження курсу навчання з виховання дітей, які 
залишились без батьківського піклування. 
73 
 
 3. Досліджено зарубіжний досвід соціального захисту дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування як прикладуйого удосконалення в 
Україні.В ході дослідження було проаналізовано, що проблема сирітства є 
поширеною по всьому світу, адже понад 153 мільйони осіб є сиротами  у світі. 
Було визначено основні причини сирітства за кордонон, та в ході дослідження 
ми маємо спільні причини з Україною такі як: війни, бідність, хвороби, міграції 
батьків, смерть батьків та небажане материнство.  
 Аналізуючи сучасну ситуацію в Україні, можна зробити висновок про 
необхідність розробки та впровадження ефективних заходів для підтримки 
сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування.  
Ми маємо певні перспективні навпрями у сфері соціального захисту сім'ї, 
дитинства, материнства та батьківства, які можна використати в Україні: 
- Запровадити політику, орієнтовану на сім’ю, яка допомагає батькам 
поєднувати роботу та сімейні обов’язки; 
- Запровадити програми підтримки вразливих сімей і запобігання відмовам від 
дітей; 
- Запровадити програми підтримки розвитку та благополуччя дітей. 
- Необхідно запровадити інтенсивний процес деінституціалізації опіки над 
дітьми, що позбавлені батьківського піклування, та не лише декларувати, а й 
реалізувати пріоритетність форм сімейного виховання дитини. 
- перейняти досвід Великобританії, закріпивши на нормативному рівні 
Стандарти (правила) виховання дитини у прийомних сім’ях, дитячих будинках 
сімейного типу та інших закладах сімейного виховання дітей, що позбавлені 
батьківського піклування. 
    4. Визначено особливості  сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного часу. Розглянуто 
новий алгоритм щодо тимчасового влаштування дітей в Україні, розроблений 
таким чином, щоб діти, які потребують догляду та захисту, були розміщені в 
74 
 
безпечних та відповідних умовах, а їх благополуччя контролювалося та 
підтримувалося. 
    5. Розкрито реалізацію проєкту «Дитина не сама» який є актуальним та 
корисним на сьогодення в умовах воєнного стану через велику кількість дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Оскільки він 
спрямований на нагальну потребу альтернативного догляду для вразливих дітей 
та сприяє благополуччю та розвитку цих дітей. Це важливий крок до того, щоб 
кожна дитина в Україні мала можливість рости в безпечному та сприятливому 
середовищі. Вказані недоліки та переваги проетку, створено можливі способи 
для прокращення та масштабування проекту. 
  Таким чином, сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану в Україні – це 
важлива проблема, яку необхідно вирішувати на різних рівнях та з різними 
підходами. Тільки взаємодія державних та недержавних установ, громадських 
організацій, бізнесу та громади може вирішити цю важливу соціальну задачу та 
зробити життя дітей та їх сімей кращим. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
75 
 
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
 
1. Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування в умовах воєнного стану: як прийняти дитину в 
свою сім’ю?[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до ресурсу: 
https://www.hsa.org.ua/blog/simejni-formy-vlashtuvannya-ditej-syrit-ta-ditej-
pozbavlenyh-batkivskogo-pikluvannya-v-umovah-voyennogo-stanu-yak-
pryjnyaty-dytynu-v-svoyu-sim-yu 
2. Петрочко Ж.І., Пєтушкова Л.А. Нова програма підготовки сімей до 
догляду та виховання влаштованих/усиновлених дітей. Науковий вісник 
Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 
2021. Випуск 2 (49) с. 160-162. 
3. Яніцька І.А. Опіка та піклування як форма влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування: автореф. канд. юрид. наук. 
Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». Одеса, 2015. 20 с. 
4. Лешанич,Л.В.ІсторіярозвиткупатронатунаддітьмивУкраїні.Науковийвісн
икУжгородськогоуніверситету.Серія: Право. Ужгород, 2011. Випуск 15 
(1). С.177–179. 
5. СлозанськаГ.І.Послугапатронатувсистемізахистутапідтримкисімейздітьм
ивоб'єднанійтериторіальнійгромаді. Науковий часопис Національного 
педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.Серія 11: Соціальна 
робота. Соціальна педагогіка. Київ, 2018. № 24. С.214–222. 
6. Сидорчук М.С. Послуга сімейного патронату як альтернатива центрам 
соціально-психологічної реабілітації та притулкам. Психолого-
педагогічні науки. 2016. № 1. С.81–84. 
7. ЧерновалюкЮ.Ю.Удосконаленняформвлаштуваннядітей-
сиріттадітей,позбавленихбатьківськогопіклування.Університетськінаукові
записки.2011.№2.С.126–129. 
8. БричВ.Я.,МиколюкС.М.СоціальнийзахистсирітвУкраїні:монографія.Терн
опіль:ТНЕУ,2019.200с. 
9.  Шевченко Т. Підготовка кандидатів та підвищення виховного 
76 
 
потенціалу батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу: 
здобутки, проблеми і перспективи. Педагогічні науки: теорія, історія, 
інноваційні технології. 2017 №10 (74). С. 55-65  
10. ІгнатенкоК.Організаціяпроцесустворенняприйомноїсім’їйпідготовкипри
йомнихбатьківдовихованнядітей-сиріт 
тадітей,позбавленихбатьківськогопіклування.НауковийвісникУжгородсь
когонаціональногоуніверситету.Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 
2011. Випуск 22. С.56–58. 
11. Пєтушкова, Л. Зміст та структура програми підготовки патронатних 
вихователів. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та 
учнівської молоді. 2019. Вип. 23. № 2. С.58–70. 
12. Гридковець Л. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків 
кризи: навч. посіб. Київ: ОБСЄ, 2018. 236 с.  
13. КонституціяУкраїнивід28.06.1996№ 254к/96-ВР.: [Електронний ресурс]. ‒ 
Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ 
show/254%D0%BA/96 
14.  Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту 
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: 
ЗаконУкраїнивід 13.01.2005 № 2342-IV. [Електронний ресурс]. ‒ Режим 
доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2342-15 
15.  Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 
21.11.1992 №2811-XII.[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 
16.  Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: 
Закон України від 05.02.1993 №2998-XII. [Електронний ресурс]. ‒ Режим 
доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12 
17.  Про запобігання насильству в сім’ї: Закон України від 17.01.2019№ 
2671-VIII[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 
18. СімейнийкодексУкраїнивід10січня2002р.№2947-ІІІ.[Електронний 
77 
 
ресурс]. ‒ Режим доступу до ресурсу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-1 
19. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 № 2402-III. 
[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov. 
ua/laws/show/2402-14 
20.  Питаннядіяльностіорганівопікитапіклування, пов'язаної із захистом прав 
дитини: постанова КМУвід24.09.2008№866.[Електронний ресурс]. ‒ Режим 
доступу до ресурсу:https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/866-2008 
21.  Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у 
складних життєвих обставинах від 1 червня 2020 р. № 585[Електронний 
ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2020-%D0%BF 
22. Порядок впровадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду 
за дотриманням прав усиновлених дітей: постанова КМУ від 08 жовтня 
2008 р. № 905.[Електронний  ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF 
23. Традиційні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського 
піклування[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:file:///C:/Users/user/Downloads/ozRhD6isAeL-
EKJog56ZrORHlu6Pp-Sw.pdf 
24. Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та 
піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини: постанова 
Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року №447. 
[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-%D0%BF# 
25. Про внесення змін до Порядку створення та діяльності сім’ї 
патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї 
патронатного вихователя: Постанова від 10 травня 2022 р. № 
581[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakononline.com.ua/documents/show/505113 
78 
 
26. Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над 
дитиноюПостанова КМУ від 20 серпня 2021 р. № 893[Електронний 
ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF# 
27. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України 
щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану 
Постанова КМУвід 22 березня 2022 р. № 349[Електронний ресурс]. ‒ 
Режим доступу до ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/349-2022-
%D0%BF# 
28.  Бельо Л.Ю., Тарантаєва О.О. Особливості влаштування дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах війни в Україні 
2022. С. 678-680 
29.  Про внесення зміни до Порядку провадження діяльності з усиновлення 
та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей 
Постанова від 24 травня 2022 р. № 618 [Електронний ресурс]. ‒ Режим 
доступу до ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618-2022-
%D0%BF# 
30. С. С. Журило, В. В. Владишевська Захист прав та інтересів дітей в 
умовах воєнного стану.  Прикарпатський юридичний вісник  2022.  
Випуск 2 (43) с.34-37. 
31. Про затвердження Положення про прийомну сім’ю Постановою 
Кабінету міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року [Електронний 
ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2002-%D0%BF 
32.  Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу 
Постановою Кабінету міністрів України№ 564 від 26 квітня 2002 року 
[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF# 
33. Конвенція ООН про права дитини, прийнята резолюцією 44/25 Ге-
неральноїАсамблеїООНвід20листопада1989року:[Електронний ресурс]. 
79 
 
‒ Режим доступу до ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021# 
34. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду 
та виховання дітей на 2017–2026 роки:розпор. Кабінету Міністрів 
України від 9 серпня2017р.№526-р.[Електронний ресурс]. ‒ Режим 
доступу до ресурсу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2017-%D1%80# 
35. Про ЮНІСЕФ[Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://www.unicef.org/ukraine/% 
36. Бурлака О. Зарубіжний досвід соціального захисту дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і можливості 
його використання в Україні. Трудове право. Право соціального 
забезпечення. 2020. № 1. С. 59–64. 
37. Тимчасове влаштування дітей у сім’ї громадян [Електронний ресурс]. ‒ 
Режим доступу до ресурсу:https://mlubashanska-
gromada.gov.ua/news/1655446668/ 
38.  Діти і війна в Україні:звіт про становище дітей із сімейних форм 
виховання та інституційних закладів за результатами моніторингу за 
лютий – червень 2022. Звіт №1 / Представництво Дитячого фонду ООН 
ЮНІСЕФ МБО “Партнерство «Кожній дитині». – Київ – 2022. – 60 с. 
39. Кількість усиновлених дітей і дітей позбавлених 
батьківськогопіклування: Статистичний щорічник України за 2020 р. 
/ За редакцією І. Є. Вернер 
40.  Програма «Дитина не сама»: понад 1000 українців 
пройшли навчання та готові прийняти у свою сім’ю дитину під час 
війни  [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу до 
ресурсу:https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/dytyna-ne-sama-
trained-1000-ukrainians
80 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток 1 
Зведені дані щодо місця перебування дітей, які виховуються у СФВ та у 
сім’ях патронатних вихователів станом на 01.07.2022 
Чисельність ДБСТ ПС Опікуни та Патронатні Усього 
станом на піклувальники сім’ї 
СФ У СФ У СФ У них СФ У них СФ У них 
них них дітей дітей дітй 
дітей дітей 
24.02.2002 за 1320 9083 3049 5830  48089 262 387  63389 
даними 
Нацсоцслужби 
01.07.2022 за 1320 9268 3035 5804 33043 45314 254 357 37652 60743 
даними 
моніторингу 
Залишились в 667 4536 2100 3756 25381 34660 198 264 28346 43243 
області, крім 
окупованих 
Перебувають на 115 813 324 663 2714 3791 13 21 3166 5288 
тимчасово 
окупованих 
територіях 
Переміщені в 100 735 178 350 1170 1514 15 19 1463 2618 
межах України 
Евакуйовані за 435 3119 423 1020 2691 4008 28 53 3577 8200 
кордон 
Вивезені/виїхали 3 38 6 11 42 47 0 0 51 96 
в рф днр, лнр, 
АР Крим 
Інформація 0 0 4 4 1045 1294 0 0 1049 1298 
щодо місця 
перебування 
з’ясовується 
 
 
81 
 
 
Додаток 2 
СтатистичніданіщодоСФВ,якізалишилисяусвоїхрегіонах(станом 
01.07.2022р) 
 ДБ ДБС ПС ПС(діт Патрона Діти під Опіка/ Опіка/ Всього Всьог
СТ Т и) тні сім’ї патрона піклув Піклува СФ о 
(діти) том ання  ння дітей 
(діти) 
Вінницька 52 338 115 220 2 5 1132 1527 1301 2090 
Волинська 37 243 57 109 1 5 761 969 856 1326 
Дніпропетровська 77 495 182 252 18 31 3837 5148 4114 5936 
Донецька 18 132 50 85 7 8 337 434 412 660 
Житомирська 33 207 126 156 9 16 1053 1023 1221 1402 
Закарпатська 42 255 45 91 1 1 940 1377 1028 1724 
Запорізька 32 219 150 286 5 10 1328 1786 1515 2301 
Івано-Франківська 9 67 67 120 14 13 650 848 740 1048 
Київська 23 152 51 98 9 9 1698 2097 1781 2356 
Кіровоградська 60 410 139 276 18 39 1264 1779 1481 2504 
Луганська 12 79 51 92 9 0 483 574 555 745 
Львівська 22 166 65 121 11 13 1068 1432 1166 1732 
Миколаївська 28 186 122 229 4 10 941 1212 1095 1637 
Одеська 38 271 159 304 10 19 2397 3260 2604 3854 
Полтавська 31 207 101 179 13 8 1123 1444 1268 1838 
Рівненська  17 126 42 79 3 3 891 1186 953 1394 
Сумська 18 119 125 238 10 6 791 1878 944 2241 
Тернопільська  11 84 90 145 8 12 484 656 593 897 
Харківська 80 587 177 347 18 22 1636 2547 1911 3503 
Херсонська 42 304 92 209 5 9 1256 1888 1395 2410 
Хмельницька 14 96 97 177 1 1 857 1225 969 1499 
Черкаська 43 316 112 218 20 35 1072 1439 1247 2008 
Чернівецька 14 103 47 89 3 2 450 660 514 854 
Чернігівська 27 197 156 280 11 7 1033 1331 1227 1815 
 
 
  
 
82 
 
Додаток  3 
Кількість сімей, які взяли участь в навчанні (1-3 потік) 
Область К-ть К-ть К-ть К-ть К-ть К-ть 
сімей сімей, які сімей сімей, які сімей сімей, які 
взяло пройшли взяло пройшли взяло пройшли 
участь у три участь у три участь у три 
навчанні онлайн навчанні онлайн навчанні онлайн 
(1 потік) заняття (1 (2 потік) заняття (2 (3 потік) заняття (3 
потік) потік) потік) 
Вінницька 113 48 41 30 31 26 
Волинська 21 19 56 51 15 14 
Дніпропетровська 102 40 72 66 80 58 
Донецька 0 0 6 4 3 2 
Житомирська 54 32 30 21 23 12 
Запорізька 44 30 14 9 11 7 
Закарпатська 53 32 23 17 11 7 
Івано-Франківська 35 15 60 38 14 10 
Київська 53 46 116 95 114 98 
Київ 100 74 129 48 110 85 
Кіровоградська 10 6 27 18 14 11 
Львівська 71 28 36 30 28 21 
Миколаївська 30 25 27 19 24 24 
Одеська 110 53 30 28 50 33 
Полтавська 14 4 69 46 46 36 
Рівненська 36 18 36 24 39 35 
Сумська 25 13 19 12 13 7 
Тернопільська 46 25 18 14 18 14 
Харківська 35 24 5 4 13 11 
Херсонська 2 2 0 0 0 0 
Хмельницька 36 9 23 21 15 8 
Черкаська 52 29 77 62 39 32 
Чернівецька 41 21 33 20 19 16 
Чернігівська 12 5 11 6 17 18 
ВСЬОГО 1095 598 958 683 747 585 
 
 
 
 
 
 
83 
 
Додаток 4 
Кількість сімей, які взяли участь в навчанні (4-5 потік) 
Область К-ть сімей К-ть сімей, К-ть сімей К-ть сімей, 
взяло участь які пройшли взяло участь які пройшли 
у навчанні (4 три онлайн у навчанні (5 три онлайн 
потік) заняття         потік) заняття         
(4 потік) (5 потік) 
Вінницька 19 10 5 3 
Волинська 26 16 8 6 
Дніпропетровська 44 24 42 26 
Донецька 4 1 2 2 
Житомирська 11 8 13 9 
Запорізька 11 6 9 7 
Закарпатська 6 6 1 1 
8 4 8 7 
Івано-Франківська 
Київська 49 36 41 31 
Київ 63 47 21 15 
Кіровоградська 8 5 9 3 
Львівська 18 17 21 13 
Миколаївська 15 13 8 7 
Одеська 12 10 19 20 
Полтавська 21 17 11 9 
Рівненська 11 8 5 3 
Сумська 5 4 5 4 
Тернопільська 5 3 4 3 
Харківська 11 9 2 2 
Херсонська 0 0 0 0 
Хмельницька 6 3 3 2 
Черкаська 15 13 6 5 
Чернівецька 7 6 5 4 
Чернігівська 5 4 3 3 
ВСЬОГО 380 270 251 185 
 
 
 
 
 
 
84 
 
Додаток  5 
Кількість сімей, які взяли участь в навчанні (6 потік) 
Область К-ть сімей К-ть сімей, які ВСЬОГО ВСЬОГО 
взяло участь у пройшли три сімей взяло підготовлених 
навчанні (6 онлайн участь у сімей (1 - 6 
потік) заняття    (6 навчанні (1 - 6 потік пройшли 
потік) потік) три заняття) 
Вінницька 2 2 211 119 
Волинська 6 9 132 115 
Дніпропетровська 11 11 351 225 
Донецька 1 1 16 10 
Житомирська 5 12 136 94 
Запорізька 0 1 89 60 
Закарпатська 4 2 98 65 
0 2 125 76 
Івано-Франківська 
Київська 20 18 393 324 
Київ 9 9 432 278 
Кіровоградська 1 1 69 44 
Львівська 14 11 188 120 
Миколаївська 5 7 109 95 
Одеська 9 5 230 149 
Полтавська 5 9 166 121 
Рівненська 3 4 130 92 
Сумська 3 1 70 41 
Тернопільська 3 6 94 65 
Харківська 6 8 72 58 
Херсонська 1 1 3 3 
Хмельницька 5 2 88 45 
Черкаська 6 13 195 154 
Чернівецька 2 1 107 68 
Чернігівська 1 3 49 39 
ВСЬОГО 122 139 3553 2460