ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)  
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему:  
 
«ВПЛИВ ТОЛЕРАНТНОСТІ НА АДАПТАЦІЮ ПЕРШОКУРСНИКІВ В 
УМОВАХ СТУДЕНТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент  4  курсу, групи  СЗ-1710 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
Кобилко Л.В.     
 (прізвище та ініціали)  
Керівник  Губар О. Є.     
(прізвище та ініціали)  
Рецензент _________________________  
(прізвище та ініціали)  
 
 
 
 
Черкаси – 2021 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційнийрівень бакалавр       
 
Галузьзнань   23 Соціальна робота   
       (шифр і назва) 
Спеціальність 232 “Соціальнезабезпечення”  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
 
Кобилко Лєні Володимирівні 
              
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи:«Впливтолерантності на адаптаціюпершокурсників в 
умовахстудентськогоколективу» 
 
керівникроботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, вченезвання) 
затверджені наказом по університетувід “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк поданнястудентом роботи:“____” ________ 2021 р. 
3. Вихіднідані до роботи: 
Об'єктом кваліфікаційної роботиє  теоретико-методологічні основи процесу 
адаптації студентів-першокурсників у ВНЗ. 
Предметом  кваліфікаційної роботиє фактори адаптації студентів першого 
курсу ЧДТУ до навчального процесу.  
Метою  кваліфікаційної роботи є виявлення основних чинників адаптації 
першокурсників ВНЗ (на прикладі Черкаського державного технологічного 
університету) та розроблення рекомендації щодо підвищення ефективності 
процесу адаптації. 
4. Змістрозрахунково-пояснювальної записки (перелікпитань, 
якіпотрібнорозробити) 
1. дослідитискладовічастинипоняття «адаптація», видиадаптації, визначити 
роль адаптації у процесістановлення студента як майбутньогофахівця; 
2. дослідити теоретико-методологічні основи процесу адаптації студентів 
першокурсників та фактори, що впливають на ефективність процесу адаптації; 
3. виявитивпливтолерантності на процесадаптаціїстудентів-першокурсників; 
4. дослідитидосвідадаптаціїстудентів у ВНЗ України та зарубіжнихкраїн; 
5. провести соціологічнедослідженняефективностіпроцесуадаптації у 
студентівпершого курсу Черкаського державного технологічногоуніверситету; 
6. розробитипрактичнірекомендаціїщодовдосконаленняпроцесуадаптації. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень):аналітичні таблиці, графіки, діаграми, структурно-логічні схеми, 
результати опитування, план робіт по проекту. 
 
6. Консультантирозділівроботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завданнявидав завданняприйняв 
1 Губар О.Є.  ___.___.2021 р. ___.___.2021 р. 
2 Губар О.Є ___.___.2021 р. ___.___.2021 р. 
3 Губар О.Є. ___.___.2021 р. ___.___.2021 р. 
 
7. Дата видачізавдання«_____»__________ 2021р.  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ 
Назваетапівдипломноїроботи виконанняетапівр Примітка 
з/п 
оботи 
1 Отримання завдання 12.01.2021 р. виконано 
2 Підготовкарозділу І 14.02.2021 р. виконано 
3 Підготовкарозділу ІІ 20.03.2021 р. виконано 
4 Підготовкарозділу ІІІ 30.04.2021 р. виконано 
Здача магістерськоїдипломної роботи 
5 14.05.2021 р. виконано 
керівнику 
6 Підготовка реферату 20.05.2021 р. виконано 
Здача магістерськоїдипломної роботи на 
7 21.05.2021 р. виконано 
кафедру 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8 28.05.2021 р. виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9 10.06.2021 р.  
дипломної роботи на засідання ДЕК 
 
 
Студент                          ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи    ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить кваліфікаційна робота містить 
містить84 сторінки, 19 таблиць, 4 рисунки, список літератури з 32 найменувань, 
3 додатки. 
 
ВПЛИВ ТОЛЕРАНТНОСТІ НА АДАПТАЦІЮ ПЕРШОКУРСНИКІВ В 
УМОВАХ СТУДЕНТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ 
 
Об'єктом кваліфікаційної роботи є  теоретико-методологічні основи процесу 
адаптації студентів-першокурсників у ВНЗ. 
Предметом  кваліфікаційної роботиє фактори адаптації студентів першого 
курсу ЧДТУ до навчального процесу.  
Метою  кваліфікаційної роботи є виявлення основних чинників адаптації 
першокурсників ВНЗ (на прикладі Черкаського державного технологічного 
університету) та розроблення рекомендації щодо підвищення ефективності 
процесу адаптації. 
Зaвдaннярoбoти:  
1. дослідитискладовічастинипоняття «адаптація», видиадаптації, визначити 
роль адаптації у процесістановлення студента як майбутньогофахівця; 
2. дослідити теоретико-
методологічніосновипроцесуадаптаціїстудентівпершокурсників та фактори, 
щовпливають на ефективністьпроцесуадаптації; 
3. виявитивпливтолерантності на процесадаптаціїстудентів-першокурсників; 
4. дослідитидосвідадаптаціїстудентів у ВНЗ України та зарубіжнихкраїн; 
5. провести соціологічнедослідженняефективностіпроцесуадаптації у 
студентівпершого курсу Черкаського державного технологічногоуніверситету; 
6. розробитипрактичнірекомендаціїщодовдосконаленняпроцесуадаптації. 
За результатами дослідженняотримано такі результати: 
1) узагальнено: 
 теоретичнеобґрунтуванняпоняття «адаптація», вижиадаптації та 
фактори, яківпливають на ефективністьпроцесуадаптаціїстудентів;  
 роль толерантності у процесіадаптаціїстудентів; 
 досвід адаптації студентів у вітчизняних та зарубіжних ВНЗ. 
2) проведене соціологічне дослідження ефективності процесу адаптації 
студентів першого курсу Факультету гуманітарних технологій та Факультету 
економіки та управління ЧДТУ. 
3)впершезапропонованоКомплекснупрограму адаптації студентів першого 
курсу до навчання в ЧДТУ. 
Одержанірезультатиможуть бути використані в практичній діяльності при 
впровадженні в систему навчально-виховного процесу вищих навчальних 
закладів.  
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2021 р. 
Рікз ахистуроботи 2021 р. 
Підпис студента ____________________ 
                      Дата ______________________________ 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………………. 3 
  
РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ  ОСОБИСТІСНОЇ   
АДАПТОВАНОСТІ  ІНДИВІДА……………………………………………… 6 
 
1.1. Поняття адаптації та її роль у навчально-виховному процесі вищого  
навчального закладу……………………………………………………………… 6 
1.2.  Особливості процесу адаптації студентів-першокурсників вищих  
навчальних закладів…………………………..………………………………… 15 
1.3.    Дoсвід процесу адаптації студентів першого курсу в країнах ЄС……… 24 
  
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЮЧИХ МОДЕЛЕЙ  
АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ………………………. 31 
  
2.1 Досвід організації процесу адаптації студентів-першокурсників у вищих  
навчальних закладах України…………………………………………………… 31 
 
2.2.  Дослідження процесу адаптації першокурсників в ЧДТУ  у 2020-2021  
навчальному році…………………………………………………………………. 30 
 
РОЗДІЛ 3 МОДЕЛЬ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ У  
ЧДТУ………………………………………………………………………………. 53 
  
3.1. Характеристика та обгрунтування моделі  адаптації  студентів- 53 
першокурсників …………………………......................................................... 
  
3.2. Етапи впровадження програми та очікувані результати…………………  71 
 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 74 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 80 
ДОДАТКИ………………………………………………………………………… 84 
 
  
2 
 
ВСТУП 
 
Aктуaльність тeми. Створення необхідних умов для успішної адаптації 
студентів - першокурсників до навчання у вищому навчальному закладі (надалі 
- ВНЗ) являє собою одне з найважливіших завдань вищої освіти, адже даний 
процес формує ставлення студента до ВНЗ, впливає на якість отриманих знань 
та ставлення про майбутньої професії вцілому.  
У перший рік навчання відбувається процес соціальної адаптації 
особистості до нового соціального середовища -  до нового колективу, взаємодії 
з викладачами. Також, це першій етап дорослого, самостійного життя для 
студентів з інших міст. Спроможність адаптуватися, долати труднощі, віднайти 
своє місце, особливо в перші роки навчання є найважливішою передумовою 
успішної навчальної діяльності та вирішальним чинником розвитку молодої 
людини, а в майбутньому – фахівця з вищою освітою. Високій процент відсіву 
студентів на перших курсах свідчить, що не для всіх цей процес йде гладко. 
Вступаючи до ВНЗ, студенти стикаються з рядом проблем, що пов’язані з 
недостатньою психологічною готовністю до нових умов навчання, з 
руйнуванням вироблених установок, навичок, ціннісних орієнтацій.  
Відповідно, дослідження процесу адаптації є актуальним науково-практичним 
завданням, від вирішення якого залежить підвищення показників навчання, а 
також збереження і зміцнення психічного здоров’я студентів. 
Значну цінність у дослідженні проблеми соціально - психологічної 
адаптації мають праці таких зарубіжних вчених, як А. Адлера, Н.Ф.Маслоу, К. 
Роджерса, Дж. Роттера, Б. Скіннера. Питанням адаптації присвячені наукові 
дослідження О. Безпалько, Н. Заверико, Л. Коваль, Г. Лактіонової, А. Мудрик. 
Труднощі початкового етапу навчання і чинники, що впливають на процес 
адаптації у своїх наукових працях розкривали О. Прудська, А. Андрєєва, С. 
Гапонова, Ю. Бохонкова. Проблемі адаптації студентів до навчання в умовах 
вищого навчального закладу приділяється багато уваги такими науковцями як 
Т. Алмазова, Ю. Бохонкова, Н. Герасімова, Н. Жигайло, О. Кочерук. Адаптацію 
як необхідну умову соціалізації людини розглядають М. Лукашевич, А. 
3 
 
Мудрик, С. Пальчевський. Такі вчені, як Л. Красовська, М. Прищак, Л. Гармаш, 
О. Маріна, О. Стягунова роблять акцент на важливості адаптації 
першокурсників до навчання, підкреслюючи те, що успішність перебігу 
процесу адаптації є запорукою сприятливого розвитку у певному соціумі. 
Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених питанням 
адаптації особистості до навколишнього середовища дослідження особливостей 
адаптаційного періоду студентів вищих навчальних закладів потребує 
подальшого ґрунтовного вивчення та напрацювання практичних рекомендацій 
стосовно підвищення ефективності даного процесу. Проблема адаптації 
першокурсників вимагає як спеціального теоретичного вивчення цього 
процесу, так і експериментальної перевірки системи навчально-виховних 
заходів, здатної прискорити входження студентів-першокурсників до 
колективу, звести до мінімуму наслідку дезадаптації. Власне, це і зумови 
актуальність обраної теми дослідження.  
Об'єктом кваліфікаційної роботи є  теоретико-методологічні основи 
процесу адаптації студентів-першокурсників у ВНЗ. 
Предметом  кваліфікаційної роботи є фактори адаптації студентів 
першого курсу ЧДТУ до навчального процесу.  
Метою  кваліфікаційної роботи є виявлення основних чинників 
адаптації першокурсників ВНЗ (на прикладі Черкаського державного 
технологічного університету) та розроблення рекомендації щодо підвищення 
ефективності процесу адаптації. 
Відпoвіднo дo пoстaвлeнoї мeти визнaчeнo oснoвні зaвдaння 
кваліфікаційної рoбoти:  
 дослідити складові частини поняття «адаптація», види адаптації, 
визначити роль адаптації у процесі становлення студента як майбутнього 
фахівця; 
 дослідити теоретико-методологічні основи процесу адаптації студентів 
першокурсників та фактори, що впливають на ефективність процесу адаптації; 
4 
 
 виявити вплив толерантності на процес адаптації студентів-
першокурсників; 
 дослідити досвід адаптації студентів у ВНЗ України та зарубіжних 
країн; 
 провести соціологічне дослідження ефективності процесу адаптації у 
студентів першого курсу Черкаського державного технологічного університету; 
 розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу 
адаптації. 
Мeтoди дoсліджeння. У прoцeсі дoсліджeння викoристaнo зaгaльні 
мeтoди нaукoвoгo пізнaння, зoкрeмa: мeтoд структурнo-лoгічнoгo aнaлізу; 
мeтoд aнaлізу й синтeзу; мeтoд пoрівняльнoгo aнaлізу, Анонімне анкетування в 
групах і потоках під час занять і пошук прогульників і їх опитування через 
соціальні мережі; угрупування і ранжування ознак, кореляційний і факторний 
аналізи.   
 Інфoрмaційнoю бaзoю дoсліджeння є наукова та методична література, 
що визначає особливості процесу адаптації студентів, періодична література, 
відомості ВНЗ про діючу систему адаптації студентів, дані Навчально-
методичного відділу ЧДТУ про кількість студентів, що навчаються на першому 
курсі. 
В результаті здійсненого дослідження отримано такі результати:  
1) узагальнено: 
 теоретичне обґрунтування поняття «адаптація», вижи адаптації та 
фактори, які впливають на ефективність процесу адаптації студентів;  
 роль толерантності у процесі адаптації студентів; 
 досвід адаптації студентів у вітчизняних та зарубіжних ВНЗ; 
        2) проведене соціологічне дослідження ефективності процесу 
адаптації студентів першого курсу Факультету гуманітарних технологій та 
Факультету економіки та управління ЧДТУ; 
         3) вперше запропоновано Комплексну програму адаптації студентів 
першого курсу до навчання в ЧДТУ. 
5 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ  ОСОБИСТІСНОЇ   
АДАПТОВАНОСТІ  ІНДИВІДА 
 
 
1.1. Поняття адаптації та її роль у навчально-виховному процесі вищого 
навчального закладу 
 
Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищому навчальному 
(надалі - ВНЗ) закладі є важливим компонентом навчально-виховної діяльності, 
адже від цього процесу залежить якість навчання у ВНЗ. Питання забезпечення 
процесу адаптації студентам-першокурсникам є досить актуальними, оскільки 
студент-першокурсник вступаючи до університету, досить гостро відчуває 
невпевненість у собі, хвилювання, тривогу за створення нових контактів які і є 
складовими процесу адаптації.  
Також процес адаптації супроводжується ускладнюється через те, що 
існують значні відмінності у методах, формах, засобах у школі та вищому 
навчальному закладі. Ускладнює процес адаптації багатьох студентів і той 
факт, що досить часто вибір професії визначається не власними перевагами, а 
настановами батьків, що в свою чергу підсилює почуття невдоволення собою та 
ситуацією. Також варто відмітити, що процес адаптації може ускладнюватись 
через такий фактор як внутрішнє неприйняття студентів необхідності навчатись 
у непрестижному начальному закладі і, як наслідок, отримати непрестижну 
професію [8, с.25]. 
З метою досліження складових процесу адаптації студентів у ВНЗ, дамо 
визначення основним поняттям, таким, як «адаптація», «види адаптації», 
«соціальна адаптація», «соціалізація». 
Зазначимо, що термін “адаптація” використовується науковцями із різним 
змістом. Одні автори розглядають адаптацію як процес, 
6 
 
результат “пристосування”, а інші як “взаємодію” людини з людиною (певним 
колективом, групою), або як  “взаємодію” людини і середовища. 
Адаптація – (лат. adapto – пристосовую) – це процес пристосування 
людини до нових, мінливих умов середовища. Пристосування до принципово 
інших умов завжди супроводжується низкою негативних явищ, зокрема 
невпевненість у своїх силах, психічне перенапруження, зміною референтної 
групи, умов середовища, підвищення рівня тривожності та ін. [10].  
Поняття взаємодії зустрічається у визначеннях адаптації доволі часто. 
Саме поняття “взаємодія” припускає деяку рівноправність суб’єктів і об’єктів, 
їх взаємозв’язок, взаємний вплив, взаємну дію. Як правило, опис процесу 
адаптації як взаємодії щільно пов’язаний з визнанням активної ролі особистості 
в процесі адаптації. Поняття взаємодії найбільше точно відбиває особливості 
процесу соціально-психологічної адаптації. 
В. А. Петрук вважає, основною метою створення умов адаптації є 
визнання самооцінки особистості кожної людини, її права на розвиток і прояв 
індивідуальності є. На початкових етапах навчання у ЗВО викладачам важливо 
виявити труднощі, які виникають у студентів та визначити шляхи їх подолання, 
що сприятиме підвищенню активності студентів у навчальній діяльності [17,3].  
Адаптацію слід розглядати як важливе соціальне явище. Як соціальне 
явище, адаптація являє собою процес включення особистості в нове для неї 
соціальне середовище, зокрема в колектив, становлення її діячем, активною 
функціонуючою частиною, об'єктом і суб'єктом відносин цього середовища, 
перетворення нового середовища найближчого оточення в засіб 
життєдіяльності, сферу додатка сутнісних сил людини. Критерії адаптації 
виявляють ступінь активності в колективі, різнобічність її діяльності, значення 
для суспільства чи колективу, що адаптується.  
На студентський вік припадає процес активного формування соціальної 
зрілості, яка полягає у здатності кожної молодої людини опанувати сукупність 
соціальних ролей. Цей період збігається з періодом юності і відрізняється 
складністю становлення особистісних рис. Розвиваються такі якості 
7 
 
особистості як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, 
ініціативність, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних 
проблем – сенс буття, життєві цілі, спосіб життя, любов, вірність тощо. Однак, 
у 17-19 років, коли відбуваються пошуки власного духовного простору, коли 
загострюється потреба смисложиттєвого самовизначення, взаємодія з „іншим”, 
„новим” може породжувати конфлікти, протистояння, викликати неадекватні 
реакції та оцінки [3].   
Соціалізація – це процес засвоєння людським індивідом визначеної 
системи знань, норм і цінностей, що дозволяють йому функціонувати як 
повноправний член суспільства. Соціалізація включає як соціально 
контрольовані процеси цілеспрямованого впливу на особистість (виховання), 
так і стихійні спонтанні процеси, що впливають на її формування [3].    
У ВНЗ студенти проходять два етапи соціалізації відповідно до двох 
основних періодів становлення: 
1 – період первинної соціалізації, - коли відбувається не тільки включення 
молоді до системи вищої школи, прилучення до нового соціального статусу 
студента, але і своєрідний соціально-груповий синтез цінностей, привнесених 
студентами різного соціального походження, що виступає як найважливіший 
момент становлення соціальної однорідності; 
2 - соціалізація другого періоду - включає підготовку студентів до основного 
соціального статусу, виконанню в суспільстві соціальних функцій інтелігенції 
(професійної, організаційно-управлінської, культурно-виховної) [3].   
Вцілому, відповідно до думки психологів, існує зовнішня і внутрішня 
види адаптації, синтез яких і визначає поняття “загальної адаптації”.  Зовнішня 
адаптація передбачає професійну і соціальну адаптації, внутрішня –  біологічну 
і психологічну адаптації [6].    
Процес адаптації молоді до навчання в університеті має дві основні його 
складові:  
- професійну - пристосування до характеру, змісту, умов і організації 
навчального процесу, відпрацювання вмінь самостійності у будь – якій роботі;  
8 
 
- соціально-психологічну – приналежність індивіда до групи, взаємовідносин у 
ній, напрацювання індивідуального стилю поведінки. 
Відповідно до зазначеного вище, складовими частинами загальної 
адаптації, які мають проходити студенти ВНЗ є такі: 
1. професійна адаптація: профорієнтаційна адаптація; адаптація до 
навчального процесу (дидактична адаптація); 
2. соціальна адаптація: пристосування індивіда до групи, всього 
студентського колективу; прийняття нормативно-правових вимог перебування 
у ВНЗ; осмислене прийняття норм моралі та культури; адаптація до умов 
проживання у гуртожитку; 
3. біологічна адаптація: адаптація організму до нових умов (кліматичних, 
побутових, санітарних), режиму праці, сну, фізичних та нервових навантажень; 
режим і якість харчування; 
4. психологічна адаптація: стан психологічного задоволення 
(незадоволення), комфорту (дискомфорту), відчуття внутрішньої і зовнішньої 
гармонії (дисгармонії) від успішності (неуспішності) професійної, соціальної та 
біологічної адаптацій; вміння здійснювати психологічну саморегуляцію 
поведінки і діяльності [6].     
Соціальна адаптація являє собою дві форми прояву:  
- активну (прагнення суб’єкта мати вплив на середовище, аби змінити її; 
наприклад, зміна моральних норм, цінностей, форм діяльності); 
- пасивну (байдужість суб'єкта до даного типу впливу).  
Активна адаптація сприяє успішній соціалізації в цілому. Першокурсник 
не лише приймає норми та цінності нового соціального середовища, але й будує 
свою діяльність, відносини з людьми на їх основі. При цьому у студента 
першого курсу нерідко формується нова мета - повна власна реалізація у 
новому соціальному середовищі. Пасивна адаптація притаманна студенту-
першокурснику, який приймає норми і цінності, але за принципом "Я – як усі", і 
не прагне будь-що змінювати, навіть якщо це в його силах. Пасивна адаптація 
проявляється у наявності простих цілей і нескладних видів діяльності [21,6]. 
9 
 
Виділяють три форми адаптації до навчання у ВНЗ:  
1. формальна - визначається пізнавально-інформаційним пристосуванням 
студента до нового оточення, до структури нового навчального закладу;  
2. суспільна - характерезується об’єднанням груп студентів-першокурсників і 
їхня інтеграція зі студентським кліматом,оточенням взагалом;  
3. дидактична -  описується підготовкою студентів до нових форм і систем 
навчальної роботи [22, с.128].  
На процес адаптації впливають різноманітні фактори, які є сукупністю 
умов чи обставин, що і визначають рівень, темпи, а також  стійкість і результат 
адаптації. Знання і аналіз цих факторів є неодмінною умовою і передумовою 
керування  адаптаційними процесами. Нами систематизовано сукупність 
факторів впливу, притаманні для кожного виду адаптації визначені студентів до 
умов ВНЗ (таблиця 1.1.). [21, с.12].  
Таблиця 1.1. 
Фактори впливу на процес загальної адаптації студентів у ВНЗ 
№ 
Тип факторів Характеристика 
з/п 
1. Фактори  ставлення студентів до обраної професії і бажання 
професійної працювати в певній галузі знань; прагнення поглибити 
адаптації знання про особливості професії, стати фахівцем в 
обраній спеціальності; 
 рівень підготовки абітурієнта до навчання у 
вищому навчальному закладі: відповідність обсягу і 
рівню знань, умінь і навичок абітурієнтів вимогам 
освітнього процесу; потреба абітурієнта в навчальній 
діяльності; 
 усвідомлення необхідності засвоєння визначеного 
обсягу знань для одержання професійної освіти; 
 стійкий інтерес до предметів спеціального і 
загального циклу; 
 набуття навичок самостійності в навчальній і 
науковій праці; 
 потреба самоосвіти; 
 уміння застосовувати знання на практиці; 
 структура та організація навчального процесу; 
 професійна та педагогічна компетентність 
викладачів навчального закладу; 
10 
 
 наявність інституту кураторства; 
 педагогічний і психологічний моніторинг ходу 
навчального процесу; 
 індивідуальний підхід до студента, незалежно від 
показників успішності; 
 задоволеність міжособистісними відносинами у 
студентській групі.  
2. Фактори  рівень розвитку духовності індивіда; 
соціальної  рівень соціальної і моральної зрілості; 
адаптації  рівень психологічної культури; 
  рівень культури поведінки; 
 рівень правової культури; 
 рівень мовленнєвої культури; 
 індивідуально-особистісні особливості розвитку 
психічних процесів; 
 бажання брати участь у суспільному житті 
навчального закладу; 
 комунікативні властивості індивіда; 
 вироблення особистісного стилю поведінки, 
здатність до її кореляції; 
 реалізація у навчальному закладі принципів педагогіки 
співробітництва. 
3. Фактори  загальний стан здоров’я і тип організації нервової 
біологічної діяльності; 
адаптації  санітарно-гігієнічні умови навчання; 
  організація побуту, харчування, відпочинку 
студентів. 
4. Фактори  успішність (неуспішність) професійної, соціальної та 
психологічної біологічної адаптацій (професійне самовизначення, 
адаптації соціальний статус, сформованість соціально-
 значимих здібностей, якостей, становище в 
колективі, задоволення (незадоволення) особистим 
статусом, можливість прояву індивідуальності та ін.); 
 характерологічні особливості і якості особистості; 
 вміння здійснювати психологічну саморегуляцію 
поведінки і діяльності; 
 наявність служби психологічної підтримки; 
 розробка і впровадження соціально-психологічних 
засобів формування й корекції адаптованості 
студентів перших курсів вищих навчальних 
закладів. 
 
11 
 
З огляду на основні види адаптаційних процесів, які проходить студент-
першокурсник та систему факторів, можна зробити висновок про те, що процес 
адаптації це складне та багатогранне явище, яке наразі ще потребує детального 
дослідження. Відповідно, адаптацію студентів можна розглядати як 
комплексний, динамічний процес, обумовлений взаємодією профорієнтаційних, 
соціальних, біологічних і психологічних факторів. 
Соціальний аспект адаптації характеризується ступенем прийняття 
людиною групових норм та правил життя, а також ступенем прийняття цієї 
людини групою. Показниками, що відображають тенденції соціальної адаптації 
є задоволення людини групою, до складу якої вона входить, співпадання 
індивідуальних і соціальних цінностей тощо. Критеріями успішної соціальної 
адаптації студента і групи є задоволеність своїм статусом, усвідомлення себе 
членом групи, налагодження конструктивних взаємин з одногрупниками, 
розвинуті комунікативні здібності [21, с.15]. 
Важливим аспектом системи адаптації студентів в умовах ВНЗ є 
визначення критеріїв адаптації.  Нами систематизовані та згруповані внутрішні 
та зовнішні критерії процесу та результату адаптації студентів у ВНЗ (таблиця 
1.2).  [21, с.18]. 
Таблиця 1.2. 
Внутрішні та зовнішні критерії процесу та результату адаптації студентів  
у ВНЗ 
Внутрішні критерії Зовнішні критерії 
 стан задоволення процесом  виконання студентами правил і 
і результатом професійної, соціальної вимог навчального процесу; 
та біологічної адаптації;  пристосування до характеру, 
 висока мотивація  розвитку змісту, умов і організації навчального 
духовності, соціальної, професійної процесу; 
компетентності та  самоактуалізації  навички самостійності в 
загалом; навчальній і 
 адекватність самооцінки; науковій сферах; реалізація завдань 
 почуття власної гідності; самоосвіти; 
 розвиток внутрішньої свободи;  уміння застосовувати знання на 
 здатність відстоювати свої практиці; 
переконання;  актуалізація в життєдіяльності 
 здатність будувати конструктивні особистості високого рівня соціальної 
12 
 
взаємини; і моральної зрілості, психологічної 
 здатність керувати своїм культури, правової культури,  
емоційним станом;  мовленнєвої культури, культури  
 розвинуті комунікативні здібності;  поведінки, рівня розвитку 
 розвинені механізми духовності особистості загалом; 
саморефлексії;  участь у суспільному житті 
 усвідомлення потреби самоосвіти; навчального закладу; 
 конструктивне ставлення до  міжособистісні взаємини студента 
критики інших; у студентському середовищі (групі); 
 відкритість;  безконфліктна поведінка; 
 мотивована критика власного  комунікативна компетентність; 
сценарію і стратегій поведінки;  вироблення власного стилю 
 повага до людини; поведінки та ін. 
 бажання брати участь у  
суспільному житті навчального 
закладу; 
 стан здоров’я людини. 
 
Комплексне знання сукупності факторів соціально-психологічної 
адаптації, орієнтацію на певні критерії, що характеризують результативність 
процесів адаптації, можуть стати методичним підґрунтям для роботи куратора, 
який не тільки здійснює моніторинг, але і контролює процеси адаптації 
першокурсників. На основі даного структурного аналізу будуються як загальна 
адаптаційна модель для всієї групи, так і індивідуальні моделі з урахуванням 
особистісних характеристик і потреб кожного студента. [21, с.28]. 
Важливою складовою частиною процесу адаптації є толерантність. Дамо 
визначення даного поняття. 
Толерантність як норму сучасного цивілізованого світу продекламовано в 
Резолюції Генеральної Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року як 
«Декларацію принципів толерантності». З того часу цей день щороку 
відзначається як Міжнародний день толерантності по усій планеті. 
З латини tolerantia означає «стійкість, витривалість». 
Синоніми толерантності ‒ це терпимість, повага до чужої думки, 
лояльність. Толерантність повинні виявляти як окремі люди та групи людей, 
так і держави. Толерантність має різні аспекти: філософський, політичний, 
загальнопедагогічний, соціологічний. 
13 
 
З точки зору філософського аспекту, толерантність ‒ це готовність 
постійно і з гідністю сприймати будь-яку особистість або подію. Синоніми: 
терпіння, терпимість, витримка, примирення, стриманість, володіння собою, 
врівноваженість,  холоднокровність, стійкість, відкритість, мудрість.  
З точки зору загальнопедагогічного аспекту,  толерантність ‒ це 
готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на 
засадах згоди й порозуміння. Синоніми: почуття такту, ввічливість, чемність, 
галантність, вихованість, доброзичливість, дипломатичність. 
Соціологічний аспект визначає толерантність як милостивість, 
делікатність, прихильність до іншого. Синоніми: люб'язність, шанобливість, 
дбайливість,  чутливість, чуйність, гнучкість, тонкість, любов, доброта [24].  
Отже, можемо підсумувати та визначити, що толерантність ‒ це 
рівновага, баланс, безпека й гармонія в суспільних відношеннях з 
урахуванням  індивідуальних людських якостей. Тільки завдяки толерантності 
можна побудувати мирне та гармонійне суспільство. Визначені аспекти 
толерантності мають бути реалізовані всіма учасниками навчального процесу, 
починаючи від студентів, та завершуючи керівним складом ВНЗ. 
Отже, підсумовуючи проведене дослідження маємо констатувати про 
надважливу роль, що відіграє адаптація першокурсників у навчальному процесі 
ВНЗ та багатофакторність критеріїв як самого процесу адаптації та і його 
результатів. Виходячи із зазначеного,  адаптацію першокурсників у ВНЗ можна 
визначити як процес входження особистості в сукупність нових ролей та форм 
діяльності, які визначають вироблення оптимального режиму функціонування 
особистості в навчальному середовищі. Процес адаптації передбачає, перш за 
все, активність самого студента,  яка вимагає осмислення своїх дій і вчинків, 
пошуку власних шляхів рішень відповідно конкретним умовам життєдіяльності, 
аналіз характерних особливостей і результатів взаємодії (в даному випадку 
першокурсника) з новими людьми і обставинами. Адаптація містить у собі складні, 
багатогранні взаємини людини з довкіллям. 
 
14 
 
1.2. Особливості процесу адаптації  студентів-першокурсників вищих 
навчальних закладів 
 
 
Особливості протікання процесу адаптації студентів у ВЗН визначається, 
насамперед, характером їхньої діяльності і зміною умов життєдіяльності у 
зв'язку зі вступом до навчального закладу. Даний процес має специфічні риси й 
обумовлений пристосуванням студентів до умов ВНЗ, протягом якого у 
студентів формуються взаємні відносини, покликання до обраної професії, чи 
навпаки, колективний і особистий режим праці і побуту. Відповідно, створення 
необхідних психологічних умов для легкого процесу адаптації студентів, є 
важливою задачею ВНЗ і від успішного її вирішення залежать результати 
роботи професорсько-викладацького колективу по збереженню контингенту, 
підвищенню якості знань і активності студентів у навчанні. 
Часові межі адаптації до навчально-виховного процесу ВНЗ у студентів 
першого курсу, як стверджують дослідники, коливаються в межах року. В цей 
період відбуваються найбільш виражені функціональні зміни в організмі 
студентів, «ламаються» старі та формуються нові динамічні стереотипи, 
підвищується нервово-психічна напруга. Психологічний аспект адаптації 
першокурсників складається з зруйнування сформованих установок, навичок, 
звичок, ціннісних орієнтацій вихованців середньої школи. Зі вступом до ВЗН 
юнаки і дівчата потрапляють у нові, незвичні для них умови, що неминуче 
спричиняє ламання динамічного стереотипу і пов'язані з нею емоційні 
переживання та підвищення рівня стресу. 
В. Кондрашова виділяє три фази процесу адаптації студентів до вищого 
навчального закладу за часовими межами:  
1. початкова фаза – адаптація розглядається як психічна реакція організму 
на нові умови та закінчується приблизно в кінці I семестру;  
2. фаза перебудови пристосувальних механізмів, динамічного стереотипу 
та психічних процесів - триває до середини II семестру; 
15 
 
3. фаза виникнення стійкої адаптації – завершується в кінці I курсу. 
Проте, у 35 % студентів адаптованості до умов вищого навчального закладу не 
настає [11, 57].   
Даний процес не відбувається автоматично. Навіть на випускному курсі 
можна виявити особистостей, які "застрягли" на етапі адаптації, пройшли його 
невдало і не повною мірою скористалися всіма можливостями, які дає навчання 
у вищому навчальному закладі. [21, 20].   
Протягом першого року навчання перед студентом постає багато нового, 
до чого потрібно адаптуватись, зокрема: 
1. Умови нового навчального закладу, структура вищої школи, 
вимоги які ставляться перед студентами, усвідомлення своїх прав і обов’язків. 
2. Нове соціальне оточення (викладачі, однокурсники, сусіди в 
гуртожитку, соціальна структура великого міста). 
3. Вимушена перебудова наявних соціальних навичок і звичок. 
4. Різкий перехід до самостійного життя. 
5. Новий студентський колектив, труднощі становлення дружніх 
стосунків та спілкування. 
6. Дидактична адаптація, яка пов’язана з готовністю студента 
опанувати різноманіттям нових (порівняно зі шкільними) організаційних 
форм, методів і змісту навчально професійної діяльності у вищій школі, до 
значного збільшення обсягу навчального матеріалу, до складної мови 
наукових текстів і вивчення спеціальних предметів тощо [4]. 
Слід зазначити, що в процесі адаптації більшість студентів 
зіштовхується з різноманітними труднощами. Найбільш типові і 
розповсюджені, це труднощі саморегулювання, поводження і діяльності, 
зв'язані з організацією розумової праці у ВНЗ. У багатьох першокурсників 
відсутні навички самостійної навчальної роботи: вони не вміють конспектувати 
лекції працювати з підручниками, першоджерелами, аналізувати інформацію 
великого обсягу і чітко викладати свої думки. Аналіз соціологічних опитувань 
студентів-першокурсників показав такі результати. 
16 
 
На питання "З чим незвичним, новим ви зустрілися у ВНЗ?" від 
першокурсників були отримані наступні відповіді:  
 "з іншими, у порівнянні зі шкільними, методами навчання й організації" 
(49,3%);  
 "з великим обсягом самостійної роботи" (32%);  
 "особливостями самостійного життя у відриві від родини" (20,2%);  
 "з відсутністю постійного контролю за успішністю" (23,4%) [3,15].  
 
Результати досліджень свідчать, що найбільш значимим фактором, що 
негативно позначається на працездатності й успішності студентів, виступає їхнє 
невміння організувати свою роботу, на що вказали 40,9% опитаних. 
Студенти зіштовхуються і з труднощами, обумовленими психологічною 
непідготовленістю до освоєння обраної професії. Наявність серед 
першокурсників осіб, психологічно не підготовлених до освоєння професії 
визначеного ВНЗ, негативно позначається на ході процесу адаптації. 
Результати соціологічних досліджень показали, що більшість студентів 
(60-65%) мотивують свій прихід до навчального закладу привабливістю обраної 
професійної діяльності, але чимало і тих, хто керується насамперед загально-
соціальною цінністю вищого утворення як такого (13-15%) чи інтересом до 
розумової праці (13-14%). У багатьох студентів останніх двох категорій з часом 
формується негативне ставлення до обраної професії, знижується навчальна 
активність: третина з них учиться незадовільно, майже дві третини не ведуть 
науково-дослідної роботи. 
Швидка втома й висока нервово-психічна напруга у студентів часто 
пов’язані з принципово новими умовами навчання, проживання, темпу життя, 
організації праці та відпочинку, відсутністю індивідуального підходу, 
гіперінформацією на фоні збільшення загального навантаження, вимогами 
викладачів, зниженням адекватних можливостей організму. Сукупність 
описаних чинників має суттєвий вплив на весь комплекс показників фізичного 
і психічного здоров’я [3,18]. 
17 
 
Труднощі процесу адаптації, якщо вони не долаються, стають причиною 
неуспішності студентів у навчанні. Першокурсники не завжди успішно 
оволодівають знаннями не тому, що отримали слабку шкільну підготовку, а 
через недостатню сформованість якостей, які визначають готовність до 
навчання у вищій школі: 
 недостатня самостійність; 
 невміння контролювати й оцінювати себе; 
 неврахування фізичних можливостей власного організму та 
індивідуально-психологічних особливостей; 
 відсутність умінь тайм-менеджменту (правильний розподіл свого 
часу) для самостійної навчальної підготовки й відпочинку; 
 відсутність самодисципліни; 
 неприйнятті норм і цінностей нового соціального середовища, а в 
окремих випадках і протидії цим нормам, цінностям тощо [4,11]. 
Основні труднощі, за результатами соціологічних опитувань, які 
стосуються безпосередньо, навчального процесу, представлені на рисунку 1.1. 
 
90% 79%
80%
70%
60%
50% 42% 39%
40% 28%
30% 18% 18%
20%
6%
10% Series1
0%
 
 
Рис. 1.1. Чинники, які впливають на труднощі навчального процесу 
студентів-першокурсників ВНЗ. 
 
 
18 
 
Розглянемо більш розширено причини, що ускладнюють процес 
адаптації: 
1. Переживання з приводу незнайомої структури навчання (незрозумілі 
соціальні вимоги, нестача ясності, визначеності, чіткості, ненормованість 
навчального дня, відсутність (неритмічність) щоденної системи контролю 
знань, складність сприймання лекційного стилю викладання і подальше 
оперування матеріалом, руйнація усталених за час шкільного навчання 
установок і звичок); 
2. Недостатній розвиток навичок, необхідних для навчання в 
ВНЗ (навички самостійної роботи, конспектування, скоропису, володіння 
техніками швидкого читання літератури, вміння розрізняти головне і 
другорядне, уміння раціонально розподілити і використати свій час, здатність 
до самоконтролю і самовиховання, постановки мети та планування); 
3. Відсутність уявлення про регламентацію стосунків з одногрупниками, 
співмешканцями, викладачами, працівниками адміністрації; недостатність 
досвіду встановлення дружніх і ділових стосунків та конструктивного 
вирішення конфліктів у цілому. 
4. Інформаційний стрес (науково-технічний прогрес, необхідність 
опрацювання великого об’єму різнопланової інформації, зростання темпу 
сприймання та засвоєння навчального матеріалу). 
5. Відірваність від звичного життя: рідного міста або села, родинного 
дому, зустрічей з друзями чи коханою людиною, улюбленого заняття, звичних 
способів відпочинку; збільшення свободи, але дефіцит часу для особистого 
життя та розваг; зменшення батьківського контролю, але необхідність 
самостійного прийняття нових рішень і подальшої особистої відповідальності 
за них. 
6. Незадоволеність організацією навчального процесу, переліком 
дисциплін, якістю викладання предметів, обладнанням житлових кімнат 
гуртожитків, матеріально-технічним оснащенням навчальних приміщень, 
забезпеченням навчально-методичною літературою. 
19 
 
7. Фізична та психологічна слабкість організму внаслідок виснаження 
вступною боротьбою; непристосованість до психічних навантажень та 
невміння долати стресові ситуації. 
8. Низький рівень мотивації до навчання, лінощі, значна емоційна 
залежність студента від особистості викладача та справедливості його 
оцінювання [4,19].  
Як видно, зазначені труднощі різні за своїм походженням. Одні з них 
об’єктивно неминучі, оскільки пов’язані із пристосуванням до нових умов, інші 
носять суб’єктивний характер і пов’язані зі слабкою підготовкою, вадами 
виховання в родині і школі. Процес адаптації проходить не однаково і таке 
пристосування завжди вимагає часу, навіть якщо у ВНЗ панує привітність, 
доброзичливість, толерантність та підтримка з боку одногрупників та 
викладачів. Нерідко соціально-психологічна дезадаптація породжує втрату 
сформованих позитивних установок і відносин студента-першокурсника. 
Важким наслідком дезадаптації є стан напруженості і сторожкості новачків, 
зниження їхньої активності у навчанні, зниження інтересу до громадської 
роботи, погіршення поведінки, невдачі на першій сесії, а в ряді випадків - 
втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах. 
Зазначимо, що вступ до ВНЗ не вирішує проблему професійної орієнтації, 
оскільки навчання у вищому навчальному закладі – тільки підготовка до 
майбутньої практичної діяльності, яку нерідко студенти недостатньо ясно 
уявляють. Матеріали багатьох досліджень свідчать про те, що у процесі 
навчання у ВНЗ професійні інтереси зміцнюються, уточнюються, стають більш 
конкретними чи згасають, змінюються; мотиви оволодіння чи спеціальністю 
розширюються, поглиблюються, диференціюються, або (за певних умов) 
здобувають зовсім протилежного характеру, що свідчить про необхідність 
цілеспрямованої професійної орієнтації студентів. 
Професійна орієнтація – це система суспільних впливів, мета яких 
полягає в тому, щоб допомогти молоді правильно обрати професію, тобто при 
ухваленні рішення співвіднести соціально-економічні потреби суспільства й 
20 
 
особисті здібності і схильності. Найважливіше завдання профорієнтації полягає 
в тому, щоб утримати молодь від розчарувань і глибоких життєвих драм, 
пов'язаних з неправильним вибором професії, а суспільство – від економічних 
збитків. При добре організованій роботі з професійної орієнтації молоді 
суперечність між сприйняттям вищого утворення як цінності професійної і 
цінності соціального просування буде вгасати [3,8].  
Важливу роль у процесі адаптації першокурсників відіграє студентський 
колектив та робота викладачів. Об'єктивні фактори соціального 
макросередовища здійснюють вплив на особистість майбутнього фахівця у вузі 
насамперед через макросередовище – студентський трудовий колектив. 
Вивчаючи спосіб життя студентів, соціологи розглядають студентський 
колектив як фактор, що формує спосіб його життєдіяльності. Велике значення 
для ефективності самоврядування і керування групою, для становлення її 
колективу має вивчення соціально-психологічних закономірностей колективу, 
як носія способу життя студентів. 
Особливу увагу звертати на розвиток згуртованості й удосконалення 
внутрішньо колективних і особистих інтересів, організаторських навичок, 
формуванню єдності колективних і особистих інтересів, формування і розвиток 
практичних навичок роботи з людьми, удосконалення методів впливу на ділові 
та особисті якості, формування позитивних якостей майбутнього фахівця [5,4]. 
Професія викладача ВНЗ поєднує знання та ерудицію вченого і мистецтво 
педагога, високу культуру та інтелектуальну, моральну зрілість, усвідомлення 
обов'язку і почуття відповідальності. Одним з важливих завдань викладача є 
допомога студентам-першокурсникам адаптуватися до умов навчання у ВНЗ. 
На успішну адаптацію студентів-першокурсників до навчання у ЗВО 
впливає єдність завдань та технологій, які реалізує викладач під час викладання 
дисципліни. Від викладача залежить становлення особистості студента, 
розкриття його здібностей та можливостей, полегшення адаптаційного періоду. 
Викладач є «медіатором» між студентами та навчальним матеріалом, 
засвоєння цього матеріалу відбувається безпосередньо у процесі навчання, тому 
21 
 
викладач повинен бути готовим до виконання ролі порадника, помічника, 
консультанта, комунікатора, партнера. Викладачу мають бути притаманні  такі 
якості: готовність прийти на допомогу, доброта, відповідальність, 
толерантність. Від його вміння організувати навчальний процес залежить 
успішність та швидкість адаптації студента-першокурсника до навчання у ВНЗ. 
В. А. Петрук вважає, що основною метою створення умов адаптації є 
визнання самооцінки особистості кожної людини, її права на розвиток і прояв 
індивідуальності є. На початкових етапах навчання у ВНЗ викладачам важливо 
виявити труднощі, які виникають у студентів та визначити шляхи їх подолання, 
що сприятиме підвищенню активності студентів у навчальній діяльності 
[17,28].  
Основним принципом роботи викладача є індивідуальний підхід до 
кожного студента-першокурсника. Важливо знайти спільну мову з кожним, 
поговорити відверто, дати пораду чи рекомендації щодо вивчення дисципліни, 
а у деяких випадках і до організації їхнього дозвілля. 
Індивідуальний підхід до кожного – це основний принцип роботи 
викладачів та кураторів, які працюють з ними. Вони мають знайти спільну мову 
з кожним, поговорити відверто, дати пораду або рекомендації як до вивчення 
дисциплін так і організації їхнього дозвілля, розвинути об’єктивне оцінювання 
своїх знань і можливостей [28, 23].  
Кожному викладачеві притаманний власний стиль педагогічної 
діяльності. Цей стиль обумовлюється різними факторами: віком, статтю, 
індивідуально-психологічними якостями. Практика показує, що важливою 
професійною якістю викладача є толерантне ставлення до інших. Адже 
викладач є зразком, еталоном цієї якості в різних ситуаціях: під час 
аудиторного і позааудиторного спілкування (керівництво науковою діяльністю, 
диспутів, наукових конференцій тощо).  
С.П. Яланська стверджує, що толерантність є поняттям, яке базується на 
засадах емпатії, особистісної відповідальності, доброзичливості та 
22 
 
взаємодопомоги. Такі категорії повинні бути близькими сучасному молодому 
поколінню [30, 104].  
В даний час формуванню толерантного відношення в навчальному 
процесі приділяється багато уваги, як у вітчизняній системі вищої освіти, так і 
за кордоном. Так, у рамках Міжнародного наукового проекту за підтримки 
організації «Корпус Миру США в Україні» на тему «Лідерство. Толерантність. 
Волонтерство» (2016 р.) створено та апробовано програму розвитку 
толерантності студентської, учнівської молоді, яка передбачає використання 
ряду арт-практик. Учасники програми отримують інформацію про те, як вони 
виглядають в очах інших людей; як їх дії та вчинки сприймаються іншими [31, 
45].   
Принципи рівності, партнерства та взаємної поваги допоможуть 
полегшити адаптацію студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ. Нині, з 
метою підвищення якості навчального процесу, у всіх ВНЗ України 
запроваджується студентоцентрований підхід до навчання, основні засади 
якого допомагають успішно пройти процес адаптації. 
В. Кіпень зазначає, що студентоцентрований підхід – тип освітнього 
процесу, у якому особистість студента й особистість педагога виступають як 
його суб’єкти; метою підходу є розвиток особистості учня з урахуванням його 
ціннісних орієнтацій. Відповідно, студентоцентроване навчання – це процес 
якісної трансформації освітнього середовища для студентів та інших осіб, які 
навчаються, метою якого є розширення їх автономії і здатності до критичного 
мислення на основі результативного підходу, що передбачає нові підходи до 
розробки навчальних програм, викладання та навчання. Вищезазначене означає 
зміщення акцентів в освітньому процесі з викладання на навчання, при чому, 
студент стає центральною фігурою освітнього процесу, виступає повноправним 
суб’єктом відносин, бере на себе долю відповідальності за навчання. Саме 
партнерські стосунки між викладачем і студентом забезпечують кінцевий 
результат навчання – ефективне працевлаштування випускника [10, 8].  
23 
 
Отже, досліджуючи особливості адаптаційного процесу у студентів-
першокурсників, ми виявили, що даний процес є складним, багатофакторним та 
потребує професійної участі  викладачів, як основних учасників освітнього 
процесу. Від ефективності проходження адаптаційного процесу 
першокурсників залежить не тільки їх рівень успішності, а й загальний 
психологічний стан та подальша інтеграція у суспільне життя на професійному 
рівні.  
 
 
1.3. Дoсвід процесу адаптації студентів першого курсу в країнах ЄС. 
 
 
В період європейської інтеграції освітнього процесу в Україні, корисним 
є дослідження концептуальних засад академічної мобільності в Європейському 
науково-освітньому просторі та досвіду адаптації студентів-першокурсників. 
Нині, в період швидкого розвитку інформаційних технологій, освіта і 
знання стають транскордонним та транснаціональним явищем. Формування 
єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів 
різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту 
інших країн. Загальноєвропейський простір вищої освіти й 
загальноєвропейський дослідницький простір утворюють сучасне європейське 
суспільство знань. Спільний європейський освітній простір, з одного боку, 
сприяє зростанню мобільності студентів та професорсько-викладацького 
складу, а з іншого – академічна мобільність є необхідною умовою формування 
самого спільного освітнього простору. 
 Стосовно країни розрізняють зовнішню академічну мобільність і 
внутрішню. За способом організації розрізняють організовану (здійснюється в 
рамках економічного, політичного або міжуніверситетського академічного 
партнерства) та індивідуальну (з власної ініціативи студента). В залежності від 
мети розрізняють горизонтальну (на певний строк під час навчання) та 
24 
 
вертикальну мобільність (з метою отримання наступного академічного чи 
наукового ступеня). 
Академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну 
самореалізацію, а також підвищує якість трудових ресурсів національної 
економіки. Вона стає відповіддю національних систем освіти на виклики 
глобального освітнього простору, жорстку конкуренцію на ринку освітніх 
послуг. Європейська Комісія зазначає, що навчання за кордоном повинне стати 
стандартним елементом університетської освіти. 
  Освітню мобільність у Європейському Союзі забезпечує низка 
спеціальних програм з багатомільйонними бюджетами. За 20 років програмою 
Erasmus скористалися понад 1,7 млн. громадян ЄС. Для академічних обмінів 
між державами Євросоюзу та іншими країнами в рамках цього проекту працює 
програма Erasmus-Mundus («Еразм-Світ»). Проте, незважаючи на фахову 
підтримку з боку ЄС, нею скористалися лише поодинокі ВНЗ України, які 
мають реальні партнерські зв’язки з ВНЗ країн Євросоюзу. 
 В провідних країнах світу міжнародний компонент національної 
освітньої політики в останні 20 років став предметом уваги фахівців в галузі 
міграційної політики, працевлаштування, торгівлі, які включилися в процес 
регламентації, організації та фінансування академічної мобільності разом з 
регіональними неурядовими агенціями та міжнародними організаціями 
(ЮНЕСКО, ОЕСР, ЄБРР, Світовий Банк тощо). 
  Концептуальними щодо академічної мобільності є положення 
Болонської декларації про те, що студенти Європи мають потребу і право на 
навчання для здобуття ступенів, що визнаються в Європі, а не тільки в країнах 
(регіоні), де їх здобуто, а також те, що головною відповідальністю навчальних 
закладів та установ європейської вищої школи є гарантування надання 
однаково високого рівня кваліфікації своїм студентам. 
 Адаптація системи освіти України до загальноєвропейських критеріїв 
дозволить державі забезпечити принципову можливість розвитку академічної 
мобільності української вищої освіти. Інструменти й способи забезпечення 
25 
 
сумісності та порівнюваності національних складових в рамках європейської 
системи вищої освіти розроблено в наступних базових документах Болонського 
процесу: 
 Всеосяжна рамка кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти 
(The Overaching Framework for Qualifications in the European Higher Education 
Area – QF-EHEA), заснована на Дублінських дескрипторах; 
 Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя (European 
Qualifications Framework for Lifelong Learning – EQF-LLL), ініційована 
Європарламентом та Єврокомісією; 
 Кроки з розробки національних рамок кваліфікацій, ухвалені на 
Лондонській конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту (2007); 
 Рекомендації країнам з проведення процесу верифікації – критерії і 
процедури для підтвердження сумісності рамок освіти. Завершення процесу 
самоідентифікації має бути зафіксовано у Dyploma Supplement через вказівки 
про зв’язок національної рамки кваліфікацій і QF-EHEA; 
 Критерії і процедури узгодження національних рівнів кваліфікації з 
Європейською рамкою кваліфікації (Додаток до листа Європарламенту і Ради 
Європи від 06.04.2008 року № 14499); 
 Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському 
просторі вищої освіти (Standards and Guidelines for Quality Assurancein the 
European Higher Education Area – ESG); 
 Керівництво користувача ECTS (European credit transfer and accumulation 
System users guide) у новій редакції 2009 року; 
 Європейський реєстр агенцій із забезпечення якості (European Quality 
Assurance Register for Higher Education); 
 Зальцбурський принцип розробки докторських програм для 
європейського суспільства знань; 
 Хартія європейських університетів для освіти впродовж життя [1, 32].  
Наріжною проблемою Європейського простору вищої освіти експерти 
Болонського процесу називають розробку і впровадження національних рамок 
26 
 
кваліфікації на основі результатів навчання. «Рамка кваліфікації є важливим 
інструментом, який забезпечує порівнюваність і прозорість в ЄПВО і полегшує 
рух студентів всередині систем вищої освіти й між ними». 
Міжнародним освітнім співтовариством визначені й зафіксовані численні 
аспекти, що впливають на зростання міжнародної студентської мобільності, 
при цьому розвиток механізмів гарантування якості освіти та захисту іноземних 
студентів знаходитися в компетенції приймаючих країн. 
Для України досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності 
в контексті Болонського процесу реальне лише за умови створення 
продуктивної системи національної академічної мобільності, її нормативно-
правової бази, організаційно-економічного механізму, визначення джерел 
фінансування та готовності до партнерства суб’єктів процесу академічних 
обмінів. 
 З урахуванням європейського досвіду академічної мобільності, постає 
спектр завдань, котрі повинні бути вирішені на державному рівні і стати 
основою вироблення стратегії розвитку академічної мобільності у вищій освіті 
як однієї з форм її інтеграції у світовий освітньо-науковий простір: 
 законодавчо-нормативне забезпечення академічної мобільності включає 
в себе відповідне оновлення державного законодавства щодо вищої освіти; 
візової підтримки академічної мобільності; захисту прав і безпеки іноземних 
студентів; розробку внутрішньоуніверситетського нормативно-правового 
забезпечення академічної мобільності з урахуванням специфіки освітніх 
закладів; створення механізмів реалізації різних форм академічної мобільності 
узгоджених із законодавчими положеннями ЄС та нормами міжнародного 
права: 
 інфраструктурне і матеріально-технічне забезпечення академічної 
мобільності передбачає створення відповідних структурних підрозділів в 
штатному розписі ВНЗ, які повинні організовувати й шукати джерела 
фінансування міжнародного навчання, стажування й обмінів, надавати 
інформаційну та консультативну підтримку щодо програм і грантів з 
27 
 
академічної мобільності, допомогу в оформленні необхідних документів, 
візовий супровід, медичне страхування тощо; розвиток інфраструктури ВНЗ, 
перш за все, гуртожитків, сучасно оснащеного аудиторного фонду тощо; 
 кадрове забезпечення академічної мобільності. Великою проблемою є 
майже повна втрата ефективних структур і методики підготовки викладачів та 
кураторів для роботи з іноземцями, особливо на підготовчих факультетах. Існує 
гостра необхідність повернення таких напрямків підготовки фахівців, зокрема, 
в філологічні вузи; 
 інформаційне забезпечення і супровід академічної мобільності 
передбачає створення й щотижневе оновлення багаторівневої інформаційної 
мережі, яка повинна акумулювати та розповсюджувати актуальну інформацію 
щодо академічної мобільності для всіх учасників навчального процесу через 
інтернет-сторінку на сайті ВНЗ, проведення інформаційних семінарів за 
певними грантовими й обмінними програмами; створення дієвих механізмів 
рекламування переваг навчання в Україні для іноземних студентів тощо; 
 фінансове забезпечення академічної мобільності передбачає збільшення 
державної фінансової підтримки участі талановитої та соціально незахищеної 
студентської молоді в закордонних освітніх програмах; розвиток програм 
державного та приватного кредитування і субсидування академічної 
мобільності; пошук грантів; вирішення фінансових аспектів академічних 
обмінів в рамках партнерства ВНЗ різних країн; 
 адаптаційні програми для учасників академічних обмінів передбачають 
створення відповідних інфраструктур (в першу чергу дієвого кураторства) для 
підтримки в адаптації іноземних студентів: правової обізнаності, медичного 
забезпечення, організації побуту й дозвілля, курсів з мовної та 
загальнокультурної адаптації тощо [1, 16].  
Корисним є дослідження адаптації  іноземних студентів в Польщі, адже  
останнім часом серед українських абітурієнтів спостерігається тенденція 
здобувати вищу освіту в університетах Польщі. Після того, як польська держава 
увійшла до складу ЄС, кількість поляків, які хотіли б навчатися у закладах на 
28 
 
території країни, різко впала. Тому, щоб не втрачати навчальні місця, уряд 
Польщі видав спеціальний закон, що дозволяє іноземцям безперешкодно 
отримувати європейську освіту в університетах держави. В даний час, приватні 
та державні польські ВНЗ заохочують та сприяють іноземним студентам під час 
вступу та, безпосередньо, під час навчання. Однією з серйозних причин, чому 
молоді люди відмовляються отримувати освіти за кордоном — це побоювання 
складного періоду адаптації до культурних особливостей та способу життя в 
іншій країні.  
З цією метою визначимо основні складові елементи програми адаптації 
іноземних студентів у ВНЗ Польщі: 
1. В університетах існують спеціальні служби, спрямовані на соціально-
культурну адаптацію. До першокурсника прикріплюється старшокурсник, який 
опікується студентом весь перший навчальний рік. 
2. Перед самим вступом необхідно ознайомиться з менталітетом 
польського народу та дізнатися традиції, культурні устрої поляків. Люди у 
Польщі привітні, доброзичливі та відкриті. Не варто обмежувати себе походами 
тільки на навчання, до супермаркетів та спілкуванням зі студентами-
співвітчизниками, заводьте дружні стосунки з поляками. Ви більше дізнаєтесь 
побут народу та поліпшите рівень своєї польської мови. 
3. Варто відзначити стиль одягу та макіяж. Європейці одягаються дуже 
просто та зручно, але ніколи не опускаються до недбалого, брудного 
зовнішнього вигляду. Тому, збирайте валізу з урахуванням цих нюансів. 
4. Гуртожитки у ВНЗ Польщі відрізняються від українських. Вони 
являють собою кімнату на 2-3 людини, де знаходиться все необхідне для життя: 
ліжко, робоче місце, душ, туалет, проведений інтернет. Отже, якщо у студента 
з'явиться вибір між квартирою та гуртожитком, то другий вид житла буде 
економічно вигідний. Бажано заселятися до кімнат, де будуть проживати не 
тільки українці, але й поляки та інші іноземці. Дана можливість допоможе у 
тренуванні польської та англійської мови. 
29 
 
5. У період зимових/літніх канікул, університетське самоврядування 
організовує туристичні заходи мальовничими місцями Польщі. Варто 
використовувати дані нагоду ознайомитись із країною [32].  
Німеччина характеризується високим рівнем системи освіти на системою 
адаптації студентів. У перші дні навчання в університетах Німеччині студент 
звикає і вивчає структуру університетського містечка та розташування 
аудиторій та гуртожитку. Для адаптації студенти дотримуються низкою 
рекомендацій. 
Кожен студент повинен детально розписати свій семестрой план та 
суворо його дотримуватися. Ведення такого плану передбачає ведення і 
відвідування всіх навчальних заходів, лекцій, практичних занять, контрольних 
робіт, реєстрацій на іспити, де суворо обмежені терміни і інші внутрішні 
вимоги протягом наступних місяців і семестрів навчання. Дане планування 
важливе для попереднього орієнтування і підготовки до майбутніх завдань. 
Якщо студент пропустив строки реєстрацій на іспити і не зареєструвався – 
доводиться повторювати цілий семестр. Таким чином, студент оволодіває 
навичками тайм-менеджменту і ретельно готується до навчання. 
Найважливішим завданням для студента є раціональна і оптимальна підготовка 
матеріалу до практичних занять та інспитів та розуміння, яким чином 
побудовані іспити. 
Важливим елементом адаптаційного процесу є налагодження дружніх 
стосунків із одногрупниками з метою створення сприятливого психологічного 
середовища для навчання та отримання порад з питань навчання до дозвілля 
[25].  
Підводячи підсумки зазначимо, що програми адаптаційного періоду 
вітчизняних та зарубіжних ВНЗ мають свої особливості, однак, здебільшого, 
акцентовані на створення для студентів сприятливих можливостей для 
всебічної реалізації під час навчання у ВНЗ та успішної соціальної адаптації. 
 
 
30 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЮЧИХ МОДЕЛЕЙ АДАПТАЦІЇ 
СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ 
 
2.1 Досвід адаптації студентів-першокурсників у вищих навчальних 
закладах України 
 
В процесі проведеного теоретичного дослідження особливостей процесу 
адаптації у ВНЗ ми дійшли висновку, що забезпечення ефективності даного 
процесу є важливим завданням для будь-якого вищого учбового закладу, 
оскільки це впливає як на загальні показники успішності студентів, так і на 
показники випуску спеціалістів та подальшого працевлаштування, а, отже, на 
успішність самого ВНЗ. 
Зазначимо, що в даний час ВНЗ України приділяють багато уваги даному 
процесу, що знаходить своє відображення у численних  наукових публікаціях, 
звітах про результати процесу адаптації та інформацію, розміщену на сайтах 
навчальних закладів. За результатами дослідження даної інформації, нами 
обраний корисний досвід організації процесу адаптації декількох ВНЗ України. 
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (м. 
Київ) впровадив системний підхід психологічної адаптації студентів-
першокурсників, який включає різноманітні інструменти взаємодії зі 
студентами та супроводжується психологом. Система заходів психологічного 
супроводу студентів-першокурсників складається з таких структурних 
компонентів: 
1. проведення заходів, які сприяють полегшенню процесу адаптації 
студентів І курсу до навчального середовища (кураторські години, спрямовані 
на знайомство студентів із системою освіти у ВНЗ, викладачами, 
одногрупниками; культурно-масові заходи, присвячені першокурсникам і т.д.); 
31 
 
2. проведення анкетування студентів для конкретизації загальних 
відомостей про першокурсника, його захоплення та бажання брати участь у 
творчих об'єднаннях і спортивних секціях інституту; 
3. організація і проведення тренінгів "Прекрасний світ навколо" 
(спрямований на емоційну стабілізацію), "Я можу все!" (формування 
впевненості у собі); 
4. використання ігрових технологій для формування дружніх 
взаємовідносин між студентами-одногрупниками, розвитку комунікативних, 
ораторських, організаторських здібностей, формування лідерських тенденцій, 
розвитку творчих нахилів першокурсників; 
5. організація і проведення науково-дослідної діяльності студентів, 
спрямованої на формування продуктивних інтелектуальних процесів (розвиток 
процесів аналізу, синтезу; уміння спостерігати, зіставляти; уміння 
актуалізовувати вищі форми мисленнєвої діяльності); 
6. проведення індивідуальної та групової роботи зі студентами І 
курсу, спрямованої на формування професійних якостей, згідно обраній 
спеціальності (бесіди, консультації, анкетування, тестування, тренінгові 
технології, ігрові технології, вправи) [2].  
Корисним є досвід організації роботи по адаптації студентів-
першокурсників Волинського національного університету ім. Лесі України, де 
психологічна служба імені Лесі Українки на початку навчального року 
реалізовує проект «Адаптація першокурсників до умов навчання у 
Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки». 
Протягом вересня практичні психологи провели інформаційно-
просвітницькі лекції на всіх факультетах (інститутах) студентам І курсу для 
кращої адаптації до умов навчання в університеті. Під час міні-лекцій студенти-
першокурсники дізналися про особливості навчання, отримали психологічні 
поради, як краще пристосуватися до нового колективу студентської групи, умов 
проживання, як налагодити контакт з одногрупниками. Практичні психологи 
наголосили на тому, що слід уже зараз зосередитися на успішному складанні 
32 
 
першої сесії і пам’ятати, що підготовка до неї розпочинається з першого 
заняття. Для кращого засвоєння інформації на факультетах (інститутах) були 
розповсюджені інформаційні буклети «Довідник для студента» та флаєри 
психологічної служби. 
Для психологічної діагностики адаптації цьогорічних першокурсників до 
умов навчання у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі 
Українки з 21 до 30 вересня проводили психологічне анкетування. Під час 
діагностичного етапу проекту з’ясувалося чимало питань, які є значущими для 
подальшої ефективної адаптації студентів, як-от: свідомість вибору 
навчального закладу, вплив оточення на зроблений студентом вибір, побажання 
щодо покращення навчальної діяльності, сформованість чи несформованість 
почуття відповідальності за власну успішність у навчанні. Результати 
опитування представлено на рисунках 2.1., 2.2., 2.3 [2].  
Чи з усіма своїми одногрупниками ви 
налагодили дружні стосунки?
ні 
14%
частково
так
29%
57%
 
Рис. 2.1. Результати опитування студентів першого курсу. 
 
На питання «для покращення Вашої навчальної діяльності Ви хотіли, 
щоб:», отримані наступні результати (рис.2.2.) 
 
33 
 
Викладач прислухався до Вашої 
думки
6% Викладач більш доступно читав 
лекції
Викладач допомагав під час 
25% 12%
написання наукових робот
Викладач заохочував вас словами
5% Вам допомоги у підготовці занять 
Ваші одногрупники
запровадити комп'ютерне 
навчання
7% 10% Вас не відволікали, не заважали 
одногрупники
Проводити на кожному занятті 
5% опитування і ставити оцінки
У бібліотеці була наявна література
12%
2% 9% У Вас було краще здоров'я
7%
У Вас був кращий матеріальний 
рівень життя
 
Рис. 2.2. Результати опитування студентів першого курсу. 
 
хочу бути освіченою людиною 
6% 3%
8% хочу в майбутньому добре 
заробляти
без диплому не влаштуєшся на 
6% 28%
роботу
не хочу бути гіршим за інших
11%
цікаво пізнавати нове
нашій країні потрібні 
висококваліфіковані фахівці
2%
11% примушують бутьки, родичі
18%
7% хочу отримувати підвищену 
стипендію
 
Рис. 2.3. Результати опитування студентів першого курсу. 
 
За результатами анкетування було з’ясовано, що 28 % студентів 
навчаються в університеті, тому що в майбутньому хочуть добре заробляти, 
18 % осіб уважають, що без диплома не можна влаштуватися на роботу. 
34 
 
Для покращення навчальної діяльності студенти хотіли б, щоб у них був 
кращий матеріальний рівень життя (25%) та щоб викладачі більш доступно 
читали лекції (12%). 
25 вересня відбувся психологічний тренінг «Адаптація студентів-
першокурсників до освітнього закладу та навчального середовища в 
університеті», в якому взяли участь студенти І курсу інституту філології та 
журналістики. Захід був зорієнтований на виховання корпоративного духу в 
молоді, формування системи цінностей, що панує в університеті. Ведуча 
тренінгу – начальник психологічної служби, кандидат психологічних наук 
Тетяна Кулик – розповіла учасникам про такі аспекти адаптаційного процесу: 
що головне в навчальному процесі, а що вторинне; як знайти своє місце в групі 
та порозумітися з викладачами; як не захлинутись у бурхливому потоці 
інформації. За допомогою ігрових вправ молоді люди мали змогу навчитися 
формувати позитивний образ першокурсника; знайти ефективні моделі 
поведінки в студентському середовищі; вибрати оптимальну стратегію 
навчання та засоби впливу на результативність й ефективність навчання; 
підвищити мотивацію до навчання. 
Дуже важливим процес адаптації до навчання у вищому навчальному 
закладі є для осіб, які приїхали на навчання з інших міст. Особливо складним 
він є для тих, хто приїхав зі Сходу України та Криму, адже в них змінюється не 
лише темпоритм життя, а й умови проживання, коло друзів, знайомих тощо. 
Саме тому такі студенти були запрошені на консультацію до психологічної 
служби. Усім охочим практичні психологи розповіли про те, що новий етап 
життя приносить і розкриває нові можливості для професійного, особистісного 
зростання, відкриває нові горизонти взаємодії та спілкування з новими друзями. 
Психологи наголосили студентам на тому, що вони не самотні й у будь-який 
момент можуть звернутися за мудрою порадою до деканату факультету 
(інституту), кураторів, викладачів, а працівники психологічної служби радо й 
охоче допоможуть знайти вихід зі скрутних ситуацій [2]. 
 
35 
 
В ході здійснення дослідження організації процесу адаптації студентів-
першокурсників у ВНЗ, крім психологічного супровіду, нами виокремлено 
важливу роль, що відіграє куратор групи у даному процесі.  
Мета роботи куратора - створення зовнішніх умов і сприяння актуалізації 
внутрішніх резервів молодої людини для повноцінної творчої самореалізації як 
в професійній, так і в інших доступних сферах життєдіяльності [9,21].  
Напрямами організаційно-педагогічних заходів, які дозволяють 
кураторові оптимізувати роботу і швидше досягти необхідних результатів, є 
такі:  
 проведення роботи з ознайомлення студентів з особливостями навчально-
виховного процесу у вищому навчальному закладі, професійного орієнтування; 
  ознайомлення куратора з соціально-демографічними характеристиками 
студентів, вивчення рис характеру, рівня знань і суспільної активності;  
 вивчення системи міжособистісних стосунків, що формується;  
 розвиток у першокурсників організаторських умінь і навичок; надання 
допомоги у науковій організації праці студентів;  
 надання допомоги студентам в організації самовиховання [29, 18].  
В процесі адаптації студентів, куратор виконує такі функції:  
– організаторську (керівник, провідник у лабіринті знань, умінь, навичок);  
– інформаційну (носій найновішої інформації);  
– трансформаційну (перетворення суспільно значущого змісту знань в акт 
індивідуального пізнання);  
– орієнтовно-регулятивну (структура знань педагога визначає структуру 
знань студента);  
– мобілізуючу (переведення об'єкта виховання у суб'єкт самовиховання, 
саморуху, самоутвердження) [9, 14]. 
Організаційними формами адаптаційної роботи куратора є: 
 кураторські години; 
 загальнофакультетські кураторські години; 
 збори студентів групи; 
36 
 
 збори студентів, які проживають у гуртожитку; 
 участь студентів у наукових, культурних, спортивних та громадських 
заходах; 
 організація тематичних вечорів, зустрічей, екскурсій, походів в театри, 
кінотеатри; 
 співпраця зі психологічною службою у розробці і впровадженні 
соціально-психологічних засобів формування й корекції адаптовності 
студентів. 
 індивідуальна робота зі студентами та ін. 
Успішне розв’язання означених завдань вимагає від куратора академічної 
групи різноманітних форм і методів колективної та індивідуальної виховної 
роботи: виховні години, бесіди, дискусії, тематичні вечори, творчі зустрічі, 
культпоходи, екскурсії тощо.  Усе це потребує відповідного рівня професійної 
підготовки куратора, а також чіткої моральної та громадянської позиції, любові 
до своїх вихованців, ґрунтовних знань із педагогіки, психології та методики 
виховної роботи, організаторських і комунікативних здібностей. У сучасних 
умовах робота куратора у вищих закладах освіти є висококваліфікованою, 
спеціалізованою діяльністю, яка вимагає ґрунтовної теоретичної та практичної 
підготовки, глибоких знань із психолого-педагогічних наук. Куратор разом зі 
студентським активом складає перспективний план роботи групи, визначає 
виховні заходи, які слід провести відповідно до загально-університетського 
плану виховної роботи, накреслює колективні справи і творчі та культурно-
освітні заходи тощо. Свою роботу куратор спрямовує на формування у групі 
єдності, дружніх стосунків, створення позитивного психологічного 
мікроклімату, відповідного емоційного та морального настрою. 
Узагальнюючи досвід адаптації студентів-першокурсників українських 
ВНЗ, наведемо основні форми моніторингу процесу та результатів адаптації: 
 соціологічні та психологічні дослідження різних аспектів адаптації 
студентів; 
 успішність студентів академічної групи; 
37 
 
 відвідування студентами занять; 
 дотримання студентами Правил внутрішнього розпорядку ВНЗ та 
чинного законодавства України; 
 участь студентів у наукових, культурних, спортивних та громадських 
заходах. 
Засоби моніторингу: 
 проведення анкетувань та тестувань; 
 індивідуальне спілкування зі студентами; 
 спілкування з батьками студентів; 
 спілкування з викладачами та ін. 
Отже, забезпечення якісного та ефективного процесу адаптації студентів-
першокурсників передбачає впровадження та використання різноманітних 
компонентів як психологічної, тренінгової, навчальної та інших видів 
діяльності в навчальний процес. Дослідженням виявлено, що в даний час лише 
в деяких ВНЗ розроблені та затверджені відповідні програми адаптації 
студентів-першокурсників, які регламентують даний процес та відповідну 
звітність про хід та результати його виконання. Наявність таких програм 
значним чином упорядковує хід даного процесу, а аналітична інформація дає 
можливість виявити які компоненти даного процесу є найбільш та найменш 
ефективними та, відповідно, внести зміни у програму.  
 
2.2. Дослідження процесу адаптації першокурсників в ЧДТУ 
у 2020-2021 навчальному році 
 
В ЧДТУ адаптацією першокурсників займаються в основному куратори 
груп та Студентська рада. Кожного вересня місяця представники студентської 
ради та декани факультетів зустрічаються з першокурсниками та проводять 
ознайомчу бесіду, на якій розповідають про права та обов’язки студентів, про 
процес навчання та заходи, в яких студенти можуть брати участь, про 
38 
 
діяльність Студентської ради, дається оглядова інформація про гуртожиток. 
Затвердженої Програми проходження адаптації в ЧДТУ немає.  
В цілому, викладачі фіксують зниження цікавості та старанності до 
навчання, зростання порушень дисципліни та зменшення вмінь студентів та 
уваги на заняттях. Пояснення таким фактам різні: пробіли шкільної освіти, 
випадковий вибір фаху та ВНЗ, зниження якості та мотивації викладачів в 
кризових умовах тощо. Ми вирішили перевірити, що впливає на успішну 
адаптацію студентів першого курсу у ЧДТУ й що можна зробити для їх більш 
м’якої та швидкій адаптації к новим умовам навчання.  
Об'єкт дослідження: студенти ЧДТУ першого курсу Факультету 
гуманітарних технологій  (ФГТ) та Факультету економіки та управління (ФЕУ).  
Предмет дослідження: фактори адаптації студентів першого курсу до 
навчального процесу.  
Мета дослідження: виявити основні чинники адаптації першокурсників 
ЧДТУ та розробити рекомендації щодо вирішення проблеми.  
Завдання дослідження:  
 визначити мотивацію вибору ВНЗ і спеціальності;  
 визначити вплив на адаптацію мотивації професійного вибору: 
самостійний / ні; усвідомлений / ні.  
 з'ясувати вплив ставлення до навчання і характер мотивації освіти 
(внутрішній / зовнішній) на процес адаптації ще зі школи;  
 дізнатися про вплив батьків на процес адаптації студентів;  
 визначити вплив нової організації навчального процесу та адаптації 
до неї;  
 з'ясувати вплив відносин з новим колективом і новими знайомими 
на адаптацію першокурсників;  
 виявити вплив зміни місця проживання та умов проживання на 
процес адаптації.  
Метод дослідження: анонімне анкетування в групах; угрупування і 
ранжування ознак.  
39 
 
Всього анкетовано  – 600 студентів першого курсу (228 студентів 
Факультету гуманітарних технологій  та 372 студенти Факультету економіки та 
управління). Опитування студентів першого курсу  зазначених факультетів 
відбулося у квітні 2021 року за допомогою складеної нами Анкети (Додаток A). 
Результати анкетування представлені у таблицях нижче [7]. 
Таблиця 2.1 
Вікова характеристика першокурсників 
Вік Кількість % 
16 років 6 1 
17 років 392 65,3 
18 років 189 31,5 
19 років 7 1,16 
20 років 3 0,5 
21 років 3 0,5 
 
Вікова структура першокурсників відображає що 97,8% прийшли зі 
середньої школи. Вони досить юні (16-18років) і не завершили первинну 
соціалізацію. 
За місцем проживання отримано такий розподіл: приїхали з іншого місця 
- 43,4%, місцеві  - 56,5%. Серед першокурсників досить високий відсоток 
приїжджих студентів. Вони проживають в студентських гуртожитках, невелика 
частина на знімних квартирах, деякі студенти їздять кожен день з інших міст. 
43% першокурсників змінили місця проживання, тим самим, кола спілкування 
у них змінились повністю.  
Таблиця 2.2 
Структура студентів відповідно до попереднього місця навчання 
Вступили до ЧДТУ Кількість % 
Після школи 474 79 
Після коледжу, ліцею, ПТУ  66 11 
Пропрацювавши декілька років після закінчення 30 5 
школи, коледжу, ліцею, ПТУ 
Після закінчення іншого ВНЗ  0 0 
 
Після армії 6 1 
 
40 
 
Як ми відмічали, значна частина студентів поступили до вузу після 
закінчення школи, ліцею, коледжу або ПТУ. Більш дорослі (9%) встигли 
попрацювати кілька років, прийшли після закінчення іншого ВНЗ або після 
армії.  
Таблиця 2.3 
Розподіл студентів за мотивацією вибору спеціальності 
 Чому Ви вибрали цю спеціальність? Кількість % 
Престижно 130 21,8 
Легше вчитися і вирішувати питання 43 7,2 
Гарантованість бюджетного місця  30 13 
 
Затребувана професія 204 27,1 
 
Пройшов (а) тест з профорієнтації 13,8 2,3 
Високі доходи в майбутньому 72 12 
Нікуди більше не вступив 7,2 1,2 
Порада друзів, близьких, знайомих 26,4 4,4 
Батьки працюють за цією спеціалізацією 12 2 
 
Майже третина вибирали майбутню спеціальність в надії на перспективи 
працевлаштування по закінченню вузу. Кожен п'ятий респондент вважає свою 
професію престижною, що відображає орієнтацію на високий рівень добробуту 
в майбутньому. Але не зрозуміло на чому заснована їхня впевненість, вона 
може не відображати реальну картину. На третьому місці за частотою студентів 
- «гарантованість бюджетного місця», що показує важливість безкоштовного 
навчання для дітей з малозабезпечених сімей.  
Майже стільки чесно відповіли, що сподіваються на високі доходи потім. 
Продовжують трудові династії або керуються порадами близьких ще 12% 
респондентів.  Можна зробити висновок, що нинішні першокурсники - 
прагматики, їх турбує працевлаштування, престиж і доходи, а не самореалізація 
або суспільна користь фаху.  
 
 
 
41 
 
Таблиця 2.4 
Розподіл студентів за мотивацією вибору ВНЗ 
Чому Ви вибрали саме ЧДТУ?  Кількість % 
Через престижність ВНЗ; 112 18,7 
Гарантоване надходження;  66 11 
За порадою друзів, рідних, знайомих; 142 23,5 
Легше вчитися і вирішувати питання;  30 5 
Гарантованість бюджетного місця; 60 10 
Тут навчаються / працюють знайомі  48 8 
Нікуди більше не надійшов; 24 4 
Більше шансів працевлаштування після закінчення 78 13 
навчання;  
Бажана спеціальність була тільки в цьому ВНЗ 40 6,6 
 
Істотний вплив мікросередовища на вибір вузу, вирішальним фактором 
стала рекомендація знайомих. Грає роль і престиж ВНЗ. Ці два ресурси: 
особисті комунікації та імідж, піар, - слід посилювати для залучення 
абітурієнтів в майбутньому. Високі шанси на працевлаштування після ВНЗ і 
шанси потрапити на бюджет зіграли роль і тут у ще 23% респондентів. 
Вимушений вибір або антирейтинг зіграв роль у 9% першокурсників. 
Таблиця 2.5 
Розподіл рівня задоволеності вибором (спеціальності та ВНЗ) 
 Чи задоволені Ви своїм вибором? Кількість % 
так 318 53 
скоріше так, ніж ні 186 31 
не знаю 72 12 
скоріше ні, ніж так 18 3 
ні 6 1 
 
Половина студентів задоволені своїм вибором, як вузу, так і 
спеціальності. Приблизно третина - задоволена, але не всім. Незадоволені 
місцем навчання 1% студентів.  
 
 
 
 
42 
 
Таблиця 2.6 
Оцінка проходження процесу адаптації 
Наскільки легко (швидко) ви звикли до нових умов Середній бал 
навчання 
Шкала, де 1 – дуже легко, 5 – дуже важко 2,8 
Середній бал на рівні «3», тобто в цілому, дидактична адаптація пройшла 
середнє.  
Таблиця 2.7 
Оцінка рівня самоорганізації студентів 
(оціночна шкала: 1 - дуже часто, 2 - часто, 3 - середньо, 4 - рідко, 5- дуже рідко) 
Самоорганізація. Як часто Ви: Середній 
бал 
Запізнюєтеся на заняття 3,71 
Пропускаєте заняття без поважних причин 4 
Здаєте завдання в зазначений термін 2,5 
Виконуєте завдання самостійно 2,33 
Займаєтесь сторонніми справами під час занять 4 
Щоденно виконуєте що-небудь із завдань 2,45 
Виконуєте завдання після терміну здачі 3,28 
Не могли знайти потрібну аудиторію 3,61 
Прийшовши в ЧДТУ, зустріли знайомих , не пішли на 4,4 
заняття 
Не могли змусити себе вранці йти на заняття 3,8 
Не могли знайти потрібну інформацію 3,6 
Не зрозуміли, що задано 4,0 
Загальний бал 3,5 
 
Результати показують, що значна частина студентів часто самостійно 
виконують домашні завдання щодня і здають їх в зазначений термін, рідко 
спізнюються і не пропускають заняття. Порушення у них відбувається досить 
рідко, що свідчить про високу формальну та соціальну адаптацію та 
відповідальність студентів. Окремі факти незначних порушень дисципліни 
трапляються у майже половини студентів: вони не розуміли завдань, не могли 
найти потрібну аудиторію, займалися сторонніми справами на лекції. Все це 
впливає на якість навчального процесу та знань. Загальні результати однакові 
але по окремим позиціям вони суттєво різняться. 
 
43 
 
Таблиця 2.8 
Оцінка рівня самостійності у навчанні 
Наскільки часто Вам допомагають в навчанні? Середній бал 
Батьки 4,1 
Одногрупники 3,3 
Нові друзі 3,6 
Довузівські друзі 4,0 
Викладачі 3,5 
Куратор 4,0 
Загальний бал 3,8 
 
Отримані результати свідчать, що студенти рідко звертаються за 
допомогою у навчанні до куратора, батьків, довузівських друзів та викладачів; 
відносно частіше до одногрупників, нових друзів з академії. Це можна 
трактувати самостійність в навчанні або що завдань було не так багато і вони не 
складні. Суттєва різниця лише у допомоги з боку викладачів, можливе 
студенти, які мають багато пропусків, не звертаються до викладачів із почуття 
провини або тому, що мало бувають академії. 
Таблиця 2.9 
Оцінка рівня конфліктів студентів 
Як часто за останні 3 місяці у Вас виникали Середній 
конфлікти з: бал 
Батьками 1,5 
Одногрупниками 1,3 
Викладачами 1,1 
Куратором 1,1 
 
Частота конфліктів в цілому низька. Все ж не зайве дознатись що є 
чинником цих конфліктів, як вони пов’язані з пропуском занять та навчанням. 
 
 
 
 
 
 
44 
 
Таблиця 2.10 
Оцінка впливу факторів на успішність навчання 
Що Вам заважає вчитися краще? Кількість   % 
невпевненість і боязкість 76 12,6 
незнання, де взяти матеріал для підготовки до 66 11 
занять 
незацікавленість у досліджуваному предметі 120 20 
невміння планувати свій час  126 21 
сусіди по гуртожитку 54 9 
весела компанія 48 8 
прогалини шкільної освіти 83 13,7 
Щось ще 17 2,7 
 
Головною причиною, що заважає добре вчитися студентам - це невміння 
планувати власний час. Негативно впливає незацікавленість у предметі та 
прогалини шкільних знань.  Оточення впливає негативно ще на 17% (особливо 
студентів, що мешкають у гуртожитку). На незнання як і де можна взяти 
матеріали для підготовки, послалися ще 11%, це вже сигнал викладачам.  
Таблиця 2.11 
Оцінка своєчасності виконання завдань 
Якщо Ви не справляєтеся із завданнями і не встигаєте Кількість % 
здати в строк, то Ви:  
доробите до кінця завдання і здасте пізніше  210 35 
будете сильно переживати і нервувати і садіть недороблене, 60 10 
але в строк  
попросіть допомоги у викладача 156 26 
відкладіть рішення завдання на потім 54 9 
попросіть допомоги у одногрупників  54 9 
попросіть допомоги у батьків  66 11 
 
Найбільш поширені навчальні практики вирішення проблеми «завдання в 
строк» досить стереотипні та поширені: найчастіше зустрічається «здача поза 
терміном» без згоди викладача, деякі просять відстрочки у викладачів або 
просять допомоги батьків або здають у строк не дороблене ще по 10%. Таким 
чином, масовим явищем вже на 1 курсі стає низька дисципліна тайм 
менеджменту, що призводить до перевантаження самих студентів, зніжує якість 
45 
 
виконання, збільшує кількість боржників, і внаслідок цього - перевантаження 
викладачів. 
Таблиця 2.12 
Оцінка рівня звикати до нового 
Як легко Ви звикаєте до нового? Кількість   % 
дуже легко 228 38 
легко, 216 36 
середньо, 90 15 
важко, 54 9 
дуже важко 12 2 
 
Половина першокурсників легко або дуже легко звикають до нового, 
тому перехід від середньої освіти до вищої не став для них стресом. Ще майже 
половина до нового адаптуються середньо, їм потрібно більше часу. Лише 11% 
абітурієнтів мають індивідуальні психологічні проблеми, що заважають 
адаптуватися до навчання у ВУЗі і їм потрібна допомога психологічної служби 
ЧДТУ.  
Таблиця 2.13 
Оцінка інформаційних джерел про університет 
Хто Вам розповідає про життя ЧДТУ? Кількість % 
Студенти старших курсів 180 30 
Викладачі 150 25 
Куратор 140 23 
Знайомі 128 21 
Хто Вам розповідає про що і де знаходиться?   
(локалізація ресурсів) 
Студенти старших курсів 194 32 
Викладачі 92 15 
Куратор 216 36 
Знайомі 96 16 
Хто Вам розповідає про форми дозвілля?   
Студенти старших курсів 260 43 
Викладачі 80 13 
Куратор 138 23 
Знайомі 120 20 
Хто Вам розповідає про права і обов’язки?   
Студенти старших курсів 68 11 
Викладачі 182 30 
46 
 
Куратор 300 50 
Знайомі 48 8 
Хто Вам розповідає про правила поведінки?   
Студенти старших курсів 62 12 
Викладачі 220 38 
Куратор 284 48 
Знайомі 30 5 
Хто Вам розповідає про форми навчання і   
атестації? 
Студенти старших курсів 92 15 
Викладачі 266 44 
Куратор 192 32 
Знайомі 48 8 
 
З життям ЧДТУ першокурсників знайомили студенти старших курсів та 
знайомі (неформальні агенти соціалізації). Пояснення про розташування в 
академії різних навчальних, побутових і культурних структур на рівних 
здійснювали формальні агенти (куратори) і не формальні, в сукупності з 
перевагою останніх. Безумовно неформальні канали основні в інформування 
про можливі форми дозвілля та культурного життя академії та гуртожитків, що 
природно і закономірно (64% проти 36% ). Про правила, обов'язки студентам 
повідали формальні агенти соціалізації, які потім контролюють їх дотримання і 
зовсім трохи неформальні агенти: 80% проти 20%.  
З культурою і етикою ВНЗ студентів 1 курсу знову - знайомлять 
формальні агенти. (83% проти 15%).  Цікаво. що викладачі приділяють цьому 
більше уваги, ніж правам та обов'язкам студентів, часто у формі критики і 
зауважень, що може грати роль відторгнення, а не стимулу. Про форми 
навчання, види атестації та терміни, в першу чергу, говорять студентам 
викладачі і куратори (разом - 75% ). Неформальні агенти діляться своїм 
досвідом з 24% студентів. Тобто для студентів порушників дисципліни 
головний канал співучні та старшокурсники і в цьому питанні але вони не 
завжди вчать позитивному.  
В цілому, з відповідей на питання з соціальної адаптації, можна зробити 
висновки: неформальні і формальні агенти комунікації та соціалізації 
47 
 
відіграють важливу роль в адаптації студентів до вузу, але в різних сферах і 
аспектах різною мірою.  
Таблиця 2.14 
Рівень проінформованості студентів про психологічну службу ЧДТУ 
Чи знаєте Ви про існування психологічної Кількість   % 
служби допомоги?  
да 348 58 
щось чув (а), але не конкретно 216 36 
не знаю 36 6 
 
Більша частина студентів знає про існування психологічної служби 
допомоги. Близько третини студентів самі зізналися, що відчувають певні 
проблеми з адаптацією.  
Обробка відповідей на відкриті запитання. 
10. Що заважає Вам почуватися впевнено і комфортно в ЧДТУ:  
 нічого не заважає -29%;  
 боязнь не скласти сесію, не здати залік (страх та невпевненість в 
собі) -22,1%;  
 необхідність рано вставати, лінь-14,7%;  
 холод - 11,8%;  
 відсутність деяких знань, упущених в школі - 6,9%;  
 відсутність стипендії -6,5%;  
 проїзд - 5,3%;  
 не задоволені відносинами в новому колективі - 4,5%;  
 не влаштовує розклад -2,4%. 
Всього відповіли - 37,1%; не відповіли - 62,9% від загальної кількості 
респондентів.  
20.Що Ви відчували в перші декілька тижнів після вступу до ЧДТУ?  
Відчували позитивні почуття 51,7%, а саме: самостійність -11,9%; радість 
– 11,9%; ейфорію - 9,1%; зацікавленість - 8,4%;щастя - 6,9%; захват – 3,5%.  
Негативні відчуття в сумі переживали 44,8%, а саме: розгубленість - 
11,2%; недосипання, голод, втому - 6,9%; інтригу - 6,3%; страх – 6,3%; шок-
48 
 
4,9%; здивування «куди я потрапив?!» - 2,8%; образу - 2,8%; було дуже важко – 
2,1%; паніка – 1,4%.  
Не відповіли - 80,3% респондентів. Напевне пережили цей період 
спокійно.  
21. Чим навчання у ВНЗ відрізняється від навчання в школі?  
Позитивне ставлення до навчання:  
 більше самостійної роботи - 12,6%;  
 більш самостійні (сам за себе відповідаєш) –16,3%;  
 інша система оцінювання – 6,7%;  
 інші форми навчання - 5,2%;  
 вище відповідальність – 3,2%;  
 тривалість занять – 2,8%;  
 суворість (ставлення не як до дитини)– 4,8%;  
 вище зацікавленість – 3,6%;  
 велике навантаження, обсяги інформації - 11,4%;  
 важче - 9,1%.  
Легковажне ставлення до навчання:  
 не ведеться суворий контроль за пропусками -6,4%;  
 свобода дій –5,9%;  
 веселіше, легше, цікавіше – 5,6%;  
 легше вчитися, ніхто не заставляє навчатися – 6,4 %  
Всього відповіли 38,2% респондентів. Не відповіли – 61,8 % 
респондентів.  
22. Що необхідно було б зробити для більш швидкої адаптації 
першокурсників до навчання в ВНЗ?  
 більш детальне ознайомлення з ВНЗ; спеціальністю, екскурсії по 
академії–18,9%;  
 більше спілкування і уваги зі сторони куратора, викладачів–18,1% 
(з варіантами: «викладачі повинні створювати цікаві ситуації», «поблажливо 
49 
 
ставитися до прохань додатково, щось пояснити», «давати «можливість прояву 
творчості, а не навчати за шаблоном (строго за програмою)»;  
 поступово збільшувати навантаження не з перших тижнів аби 
студенти звикли до нової системи навчання, на початку навчання намагатися 
задавати домашніх завдань менше – разом 15,6%;  
 стабільна кількість занять протягом тижня - 6,6% можливо, мається 
на увазі однакова кількість занять кожного дня, або відсутність 
числівника/знаменника;  
 все влаштовує - 11,1%;  
 ті, кому важко вставати вранці, або далеко добиратися просять 
прибрати перші заняття або зробити початок занять з 8:30 - 7,4%. 
 жорсткіше присікати проступки студентів – 4,9%;  
 більше заходів для виховання командного духу – 2,9%;  
 більше залучати студентів до громадської діяльності – 1,6%;  
 інше - 1,2  
Всього на це питання відповіли 36,9% від загальної кількості 
респондентів. Не відповіли на питання 63,1%. 
З проведеного нами дослідження можна зробити наступні висновки:  
1. Аналіз показав, що першим за значенням фактором є мотивація вибору 
професії та ВНЗ. Нинішні першокурсники - прагматики, їх турбує 
працевлаштування, престиж і доходи, а не самореалізація своїх здібностей або 
суспільна користь фаху. Майже третина студентів свою майбутню 
спеціальність обрали орієнтуючись на попит на професію на ринку праці зараз, 
в надії на перспективи працевлаштування. Кожен п'ятий вважає свою професію 
престижною. Обидві позиції відображають орієнтацію на високий рівень 
добробуту в майбутньому, але не всі першокурсники розуміють, що для цього 
треба гарно навчатися. На третьому місці мотивації вибору ВНЗ - 
«гарантованість бюджетного місця», що показує важливість безкоштовного 
навчання для дітей з малозабезпечених сімей.  
50 
 
2. Студенти, які обрали ВНЗ самостійно, орієнтуючись на здібності та 
цікавість до професії краще адаптувались и краще навчаються, в їх ставленні до 
освіти домінують жага знань та саморозвиток. Студенти, які обирали ВНЗ та 
професію під впливом зовнішніх чинників: попит на ринку праці, високі 
доходи, поради знайомих, батьків,- довше та важче адаптуються, порушують 
дисципліну та терміни здачі завдань, багато пропускають. Майже половина 
респондентів вступила саме на спеціальності, на які бажала вступити, саме вони 
найкраще адаптувалися.  
3. На другому місце серед факторів адаптації - навчання у шкільні роки, 
звички та ставлення до освіти у період первинної соціалізації. 90% 
першокурсників вступили до ЧДТУ після закінчення загального середнього 
навчального закладу. Більш дорослі встигли попрацювати кілька років або 
прийшли після закінчення іншого ВНЗ або після армії. Більша частина 
першокурсників вже у шкільні роки надбали навчальні практики та звички, які 
перенесли до ВНЗ як позитивні, так і негативні.  
4. На третьому місці – ціннісні настанови до освіти у ВНЗ та навички 
самоменеджменту. Головною причиною, що заважає вчитися краще студенти 
назвали невміння планувати власний час (21% гарних студентів та майже 40% 
порушників) і прогалини шкільних знань (15% гарних студентів та 23% 
порушників). На вплив оточення (весела компанія) посилались 8% гарних 
студентів та 20% недбайливих, особливе мешканців гуртожитку. Таким чином, 
масовим явищем вже на першому курсі стає низька дисципліна тайм 
менеджменту, що призводить до перевантаження самих студентів, зніжує якість 
виконання, збільшує кількість боржників, і внаслідок цього - перевантаження 
викладачів.  
5.Четвертим за значенням фактором адаптації - є індивідуальні 
психологічні особливості, звикання до нового та стресостійкість. Лише 13% 
студентів мають індивідуальні психологічні проблеми, що заважають їм 
адаптуватися до навчання у ВНЗ, їм потрібна допомога психологічної служби 
ЧДТУ.  
51 
 
6. Неформальні і формальні агенти комунікації та соціалізації відіграють 
важливу роль в адаптації студентів до вузу але в різних сферах і аспектах 
різною мірою. У недбайливих студентів неформальні канали інформації 
(старшокурсники та знайомі) - головні, вони орієнтуються на них і більш 
довіряють, а ті можуть вчити негативним навчальним практикам. 
В цілому, адаптація пройшла вдало для 70% студентів, близько третини 
студентів зізналися, що відчувають деякі проблеми з адаптацією: соціальні або 
психологічні і їм потрібна допомога викладачів та кураторів. 
 
 
  
52 
 
РОЗДІЛ 3 
МОДЕЛЬ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ У ЧДТУ 
 
3.1. Характеристика та обгрунтування моделі  адаптації  
студентів-першокурсників 
 
Па підставі проведеного дослідження показників адаптації студентів- 
першокурсників в ЧДТУ та компонент навчально-виховного процесу, які 
використовуються для адаптації, нами запропоновано впровадження 
Комплексної програми адаптації студентів першого курсу до навчання в ЧДТУ.  
На основі проведеного аналізу проходження процесу адаптації 
студентами-першокурсниками ЧДТУ, з метою підвищення якості даного 
процесу, ми пропонуємо включити до нього такі складові елементи: 
1. Проведення короткого курсу-тренінгу «Успішне навчання в ЧДТУ – 
це просто!». 
Кількість годин: 24 години, проводиться протягом перших двох тижнів 
навчання по 2 години в день. 
Даний курс має включати: тренінгові заняття, ігрові ситуації (щодо 
роботи в команді, підтримки один одного під час навчання), техніки з арт-
коучингу по підвищенню рівня мотивації до навчання, екскурсії університетом 
та містом Черкаси. Такій курс допоможе краще освоїться у новому середовищі 
першокурсникам, скоріше набути нові навчальні практики.  
2. Проведення лекції-диспуту «Етика спілкування»: обговорення етики 
та культури поведінки у ЧДТУ, взаємин з однокурсниками та викладачами ( 
ролі, статуси, позиції, форми взаємодії). Вивчення принципів студентського 
управління. 
3. Включення у навчальні програми дисциплін завдань, які потребують 
колективної взаємодії та роботи в командах. В процесі виконання таких завдань 
студенти будуть консультуватися та спілкуватися один з одним, що їх зблизить, 
допоможе сформувати колектив, дасть навички колективної взаємодії.  
53 
 
4. Проведення міні-курсу із 4 занять «Мотивація до навчання». 
Кількість годин: 8. Проводиться по 2 заняття кожного місяця.  
Мета міні-курсу: виявити зміни у мотивації студентів до навчання та 
підвищити рівень мотивації. 
Інструменти досягнення: техніки арт-коучингу. 
5. Розроблення «Пам'ятки першокурснику» з правилами поведінки у 
ЧДТУ та порадами у навчанні, що має видаватись при Посвяті в студенти разом 
зі студентським квитком і залікової книжкою.   
6. Підвищення рівня толерантності викладачів, яка матиме прояв у: 
наданні студентам підтримки і допомоги з боку викладачів, куратора, 
психолога та всіх учасників освітнього процесу, щирої зацікавленості його 
справами.  
7. Моніторинг показників ефективності процесу адаптації за допомогою 
проведення анонімного он-лайн опитування студентів першого курсу щодо 
задоволення/незадоволення навчанням у ЧДТУ двічі протягом учбового року, 
аналіз результатів та вжиття відповідних заходів щодо вирішення поточних 
проблем адаптації. 
Всі зазначені заходи нами включено у проект Комплексної програми 
адаптації студентів першого курсу до навчання в ЧДТУ, яку пропонуємо до 
розгляду. 
 
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО 
КУРСУ ДО НАВЧАННЯ В ЧДТУ 
(проект) 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
Навчання у вищому закладі освіти для молодої людини є одним з 
найважливіших періодів її життя, особистісного зростання та становлення як 
фахівця з вищою освітою і інтеграції в суспільство. Розроблення ефективної 
методики успішної адаптації до нових соціальних умов та нової форми 
діяльності є актуальним завданням кожного вищого навчального закладу.  
54 
 
Особливого значення адаптаційні процеси набувають за умов зміни 
середовища життєдіяльності протягом першого року навчання у ВНЗ. Вони 
вимагають від студента активації механізмів адаптації і часто призводять до 
стану психологічного перенапруження. Встановлено, що формування нового 
стереотипу поведінки упродовж першого року навчання призводить до 
дезадаптаційного синдрому в 35-40% першокурсників. Труднощі адаптації 
студентів на початкових етапах навчання у ВНЗ обумовленні низкою 
особливостей. Дослідження процесу адаптації першокурсників в умовах ВНЗ 
дозволяють виділити наступні головні труднощі: 
 переживання, пов’язані з перехідним періодом: від шкільного до 
дорослого життя; 
 невизначеність мотивації вибору професії; 
 недостатня психологічна підготовка до самостійного життя, необхідності 
приймати рішення, брати на себе відповідальність за власні дії і вчинки; 
 невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і 
діяльності, що підсилюється відсутністю звичного повсякденного контролю 
педагогів та батьків; 
 нові умови діяльності студента у ВНЗ – це якісно інша система 
співвідношення відповідальності і залежності, де на перший план виступає 
необхідність самостійної регуляції своєї поведінки; 
 пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах; 
 налагодження побуту і самообслуговування, особливо при переході до 
життя у гуртожитку; 
 відсутність навичок самостійної роботи. 
Усі ці труднощі різні за своїм походженням. Одні з них об’єктивно 
неминучі, інші носять суб’єктивний характер і пов’язані зі слабкою 
підготовкою, вадами виховання в родині і школі. Завданням педагогів, 
кураторів, наставників є допомогти зорієнтуватися та налаштуватися на 
відповідне студентське життя першокурсникам в нових умовах навчання та 
життєдіяльності через включення їх до різних видів позанавчальної діяльності.  
55 
 
Наведена Комплексна програма адаптації студентів першого курсу до 
навчання в ЧДТУ, яка включає як загальні методичні матеріали щодо 
організації процесу адаптації, так і приклади тренінгових занять та методик арт-
коучингу, які допомагають набуттю студентами знань та навичок під час 
включення до різних видів пізнавальної діяльності. 
1. Мета програми – створити сприятливі педагогічні та психологічні 
умови для успішної соціалізації та адаптації студентів-першокурсників. 
2. Соціально-виховні завдання програми: 
 сприяти розкриттю індивідуальних особливостей студента- 
першокурсника в умовах ВНЗ; 
 допомогти краще познайомитись один з іншим, скоротити 
дистанцію в спілкуванні; 
 розвинути навички позитивної соціальної поведінки, саморегуляції 
та самоконтролю; 
 формувати позитивне відношення до свого “Я”; 
 сприяти формуванню підвищення навиків емоційної регуляції 
поведінки, 
 зниження тривожності та невпевненості у собі; 
 формувати почуття згуртованості групи першокурсників через 
 включення їх у групові дії для вирішення поставлених завдань; 
 сприяти формуванню адекватної самооцінки та навичок 
самовиховання. 
3. Програма передбачає: 
 соціально-виховну роботу, спрямовану на успішну соціалізацію 
студентів- першокурсників в умовах університету; 
 групові заходи, розраховані на створення позитивного емоційного 
комфорту в академічній групі першокурсників; 
 індивідуальну роботу із студентами-першокурсниками за їх 
потребами та проблемами; 
56 
 
 методичну роботу, розробка сценаріїв різноманітних виховних 
заходів, вечорів відпочинку тощо; 
 здійснення масових заходів щодо соціальної та волонтерської 
діяльності; 
 систематичне проведення моніторингу показників процесу 
адаптації та локалізацію виявлених проблем. 
4. Опис розділів програми. 
Програма адаптації включає в себе шість розділів, які доповнюють один 
одного та становлять цілісну систему проходження процесу адаптації студентів 
та отримання результатів щодо її ефективності: 
Розділ 1. Інформаційно-організаційна робота. 
Розділ 2. Соціально-адаптаційна практична робота. 
Розділ 3. Навчально-методична робота. 
Розділ 4. Соціально-культурна діяльність. 
Розділ 5. Індивідуальна робота. 
Розділ 6. Моніторинг ефективності процесу адаптації, розроблення 
висновків та пропозиції по вдосконаленню. 
Опис розділів програми, їх виконавці та строки виконання представлені в 
таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1. 
Структурні елементи Комплексної програми адаптації студентів першого 
курсу до навчання в ЧДТУ 
№ Вид роботи Виконавець Строк 
виконання 
1.  Інформаційно-організаційна робота   
1.1. Проведення зустрічі та надання Куратор групи Перший 
інформації про умови навчання, права Представники день 
та обов’язки студентів, гуртожиток і Студентської ради навчання 
т.ін. Декани 
факультетів 
1.2. Анкетування студентів- Куратор групи Перший 
першокурсників та виявлення інтересів  день 
та побажань (Анкета представлена у навчання 
Додатку Б) 
57 
 
1.3. Надання інформаційного листка- Куратор групи Перший 
пам’ятки «Поради студентам у  день 
навчанні» (див. Додаток В) навчання 
1.4. Знайомство із психологічною службою Куратор групи Протягом 
ЧДТУ та освітнім омбудсменом. Освітній першого 
омбудсмен тижня 
навчання 
2. Соціально-адаптаційна практична   
робота (проведення адаптаційних 
тренінгів та технік арт-коучингу) 
2.1. Курс-тренінг «Успішне навчання в Психолог ЧДТУ Протягом 
ЧДТУ – це просто!».  першого 
місяця 
навчання  
2.2. Лекція-диспут «Етика спілкування» Куратор групи Протягом 
Представник першого 
Студентської ради тижня 
навчання 
2.3. Міні-тренінг «Мотивація до навчання»  Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи першого 
семестру 
2.4. Вправа: «Знайомство» Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи року 
2.5. Вправа: «Відчуй іншого» Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи року 
2.6. Вправа: «Що нас об’єднує» Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи року 
2.7. Вправа: «Десять секунд» Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи року 
2.8. Вправа: «Найди своє місце» Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи року 
2.9. Вправа: «Вузлик на пам'ять» Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи року 
2.10. Вправи по роботі в команді Психолог ЧДТУ,  Протягом 
Куратор групи, року 
Викладачі 
3. Навчально-методична робота   
3.1. Планування заходів організаційно- Куратор групи Протягом 
виховної роботи у групі відповідно до року 
інтересів та запитів студентів та 
узгоджувати із планом організаційно-
виховної роботи університету 
3.2. Розроблення сценаріїв запланованих Куратор групи Протягом 
заходів: свят, вечорів, круглих столів, Представник року 
дискусій тощо Студентської ради 
58 
 
3.3. Висвітлення соціально-виховної Куратор групи Протягом 
роботи в групі через виготовлення Прес-центр ЧДТУ року 
фотостендів, виставок творчої  
майстерності, публікацій новин на 
сайті ЧДТУ 
4. Соціально-культурна діяльність   
4.1. Участь у спортивних заходах (секціях, Куратор групи, Протягом 
змаганнях), відвідування клубів за Психолог, року 
інтересами (літературні, історичні, Представник 
театральні студії, музичні ансамблі, Студентської ради 
творчі майстерні, конкурси 
самодіяльності) 
4.2. Спілкування як форма проведення Куратор групи, Протягом 
позанавчальної діяльності (вечори, Психолог, року 
зустрічі, бесіди, дискусії, дискотеки) Представник 
Студентської ради 
4.3. Походи, екскурсії, відвідування музеїв, Куратор групи, Протягом 
виставок, заходів. Проректор з року 
навчально-
виховної роботи 
ЧДТУ, 
4.4. Організація масових заходів щодо Проректор з Протягом 
соціальної роботи (поздоровлення навчально- року 
ветеранів, благодійна акція до Дня виховної роботи 
інвалідів, участь у масових акціях ЧДТУ, завідувач 
студентської соціальної служби, тощо) кафедри 
4.5. Налагоджувати взаємозв’язки із Проректор з Протягом 
закладами культури, культурно- навчально- року 
просвітницьких установ виховної роботи 
ЧДТУ 
5. Індивідуальна робота зі студентами   
на теми: 
5.1.  налагодження побуту Куратор групи, Протягом 
Психолог року 
 
5.2.  труднощі у навчанні Куратор групи, Протягом 
Психолог року 
5.3.  конфліктні ситуації Куратор групи, Протягом 
Психолог року 
5.4.  взаємодія із сім'єю Куратор групи, Протягом 
Психолог року 
5.5.  психологічна підтримка Куратор групи, Протягом 
Психолог року 
6. Моніторинг ефективності процесу   
адаптації, розроблення висновків та 
59 
 
пропозиції по вдосконаленню. 
6.1. Анкетування студентів, аналіз Куратор групи, щомісяця 
результатів та застосування Завідувач кафедри,  
відповідної компоненти із даної  
Програми для вирішення поточної 
проблеми. 
6.2. Напрацювання нових методик по Куратор групи, щомісяця 
роботі зі студентами під час Представники 
адаптаційного періоду студентської ради, 
психолог 
 
 
В рамках другого розділу програми адаптації студентів, «Соціально-
адаптаційна практична робота (проведення адаптаційних тренінгів та технік 
арт-коучингу)»  представимо проект Тренінгу «Успішне навчання в ЧДТУ – це 
просто!» (див. таблиця 3.2.),  проект міні-тренінгу «Мотивація до навчання» та 
детальний опис виконання вправ пп.2.4.-2.9 таблиці 3.1. 
 
 
 
 
 
 
  
60 
 
Таблиця 3.2. 
ТРЕНІНГ: «Успішне навчання в ЧДТУ – це просто!» 
(проект) 
№  Форма Кількість 
ТЕМА ЗАНЯТТЯ 
з/п проведення годин 
1. Знайомство та згуртованість Вправа «Знайомство»  2 
групи  
2. Історія ЧДТУ, досягнення та Краєзнавчий музей  2 
герої  
3. Просторова локалізація та Оглядова екскурсія по 2 
ресурси ЧДТУ ЧДТУ  
4. Особливості навчання у ЧДТУ Лекція- диспут  2 
5. Форми атестації та критерії Лекція 2 
оцінок. Академічна 
доброчесність.  
6. Етика та культура поведінки Лекція-диспут  2 
студента. Ролі, права, обов’язки.  
7. Процес адаптації: цілі та етапи. Круглий стіл  2 
Психологічна допомога.  
8. Самостійна робота: форми та Лекція  2 
вимоги.  
9. Навики роботи з інформацією.  Тренінг  2 
Правила посилань на джерела.  
Пошук в Інтернеті.  
10. Бібліотечні Фонди. Електроні Екскурсія та тренінг 2 
фонди. Самостійний пошук роботи з каталогами  
інформації  
11. Самоменеджмент. Тайм- Тренінг в 2 зустрічах з 4 
менеджмент. Планування свого інтервалом в тиждень  
навчання та виконання завдань з 
практикою.  
ВСЬОГО  24  
 
 
 
 
 
 
 
61 
 
МІНІ-ТРЕНІНГ «МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ» 
(проект) 
Мета тренінгу: направлений на виявлення у студентів мотивації до 
навчання та підвищення мотивації. 
Кількість годин: 8. 
Періодичність проведення: 4 рази на семестр (2 години кожного місяця). 
Проводить: куратор групи або психолог. 
Методи роботи: практики арт-коучингу. 
Обгрунтування доцільності: арт-коучинг активує ліву та праву півкулі і 
за допомогою творчості дає можливість краще пізнати свої мотиви до навчання 
та фактори, що знижують мотивацію. 
1. Арт-практика  Міст: «Я студент» – «Я – професіонал» 
Мета: розвиток творчої уяви, гнучкості. 
Індивідуальна робота. 
Студентам надається інструкція: «Уявіть міст через ріку. Сьогодні Ви 
студент і знаходитесь на одному березі. Перейшовши на інший бік – Ви 
завершите навчання в університеті та станете справжнім професіоналом. 
Подумайте, які дії Вам потрібно здійснити, «переходячи через міст», щоб стати 
фахівцем своєї справи?».  
Намалюйте малюнок. 
Обговорення отриманого творчого продукту. Кожен з учасників озвучує, 
що бачить на малюнку. 
 
2. Арт-практика «Чорний квадрат» 
Мета: саморегуляції негативного простору. 
Індивідуальна робота. 
Періоди бувають різні. Іноді вони нам здаються чорними, і життя набуває 
формату чорного квадрата. І ось тут на допомогу якраз приходить техніка 
заповнення чорного квадрата.  
62 
 
Уявіть, що все, що вас не влаштовує, це чорний квадрат. Домалюйте або 
перемалюйте все так, як ви хочете. Зробіть так, щоб вам ця картина 
сподобалася. Змінюючи стан всередині, ми готуємо поле, аби відбулися зміни 
зовні. 
Проаналізуйте відповіді на такі запитання: 
1. Що ви додали? 
2. Що змінилося? 
3. Як це пов’язано з реальним життям? 
4. Які думки і почуття виникають, коли ви дивитеся на трансформацію? 
Якщо Вам захотілося повністю все змінити, зробіть це. 
Презентація отриманого результату, обговорення результатів. 
 
3. Арт-практика «Декартові координати». 
Мета: підвищення мотивації до навчання (або до досягнення інших цілей). 
Індивідуальна робота з малюнком. 
 
 
 
63 
 
1. Лівий верхній кут: що не зміниться у вашому житті, якщо ви не 
почнете рухатись до своєї мети? Які три стани вашого життя не зміняться і ви 
будете «ходити по колу»? 
2. Правий верхній кут: Що ви отримаєте, якщо почнете рухатись до своєї 
мети? Що стане для Вас винагородою?  
3. Нижній лівий кут: що Ви втратите, якщо не будете досягати своєї 
мети? (наприклад, своєчасно здавати сесію). Які можливості /двері закриються 
перед Вами? Який шанс ви втратите? 
4. Нижній правий кут: що Ви маєте інвестувати задля того, щоб 
досягнути мету? Які ресурси покладете у шухлядку? (наприклад, вільний час, 
гроші на придбання додаткових курсів тощо). 
Проаналізуйте відповіді на такі запитання: які у Вас відчуття? Чи 
змінилася мотивація? 
ОПИС ВПРАВ (п.2.4- 2.9) 
Вправа «Знайомство» (п.2.4.). 
Мета – відпрацювати навички вміння короткої самопрезентації. 
Соціально-виховні завдання: визначити особливості самовираження учасників 
за допомогою асоціативних засобів, досягти відчуття розкутості, відкритості; 
організувати групову роботу переключенням уваги та емоцій учасників на «тут 
і тепер». 
Хід гри. 
Учасники сідають у коло. Це перш за все можливість відкритого 
спілкування, відчуття особливої згуртованості, яка полегшує взаєморозуміння 
та взаємодію. 
Кожен учасник повинен представитися. Для цього він називає своє ім’я, 
походження свого імені. Далі для більш детального розкриття своєї особистості 
він називає з ким він хотів себе асоціювати.  
Наприклад, відносно: 
- епітетів (веселий, жартівливий…); 
- кольору (червоний, жовтий…); 
64 
 
- стихій (вогонь, вода, земля, повітря); 
- пори року (весна, осінь, зима, літо); 
- тварини (кіт, собака, тигр, …). 
Завершення роботи: проводиться обговорення між учасниками: що 
нового дізналися про своїх одногрупників, чи з’явилось відчуття розкутості, 
відкритості? 
 
Вправа «Відчуй іншого» (п.2.5.). 
Мета – зняття напруги учасників групи через включення їх у групові фізичні 
дії, відчути тепло ближнього. 
Соціально-виховні завдання: розвинути почуття приналежності до групи. 
Хід гри. 
Учасники сідають у коло на стільці, в середині кола лежить також коло із 
паперу.  
Ведучий: «Давайте, візьмемось за руки. Утворилось 2 кола: один всередині із 
паперу, другий – зовні – це ми з вами. Пропоную привітатись один з одним, але 
заплющивши очі. Зараз, я доторкатимусь до того, хто сидить поруч від мене, 
він прийме моє привітання і таким же чином доторкнеться до свого сусіда, 
передаючи привітання йому і так дальше, поки моє привітання не повернеться 
знов до мене, тільки уже з іншої сторони. 
Чудово! А зараз ми відкриваємо очі. Поглянемо на коло, що лежить 
посередині, на що воно схоже, що можна створити. 
Візьмемо олівці різного кольору та папери. Кожен на аркуші паперу у 
вигляді пелюстки, напиши свої психологічні якості, і прикріпіть його до кола з 
паперу. В середині кола з паперу напишемо група №… 
Закінчивши роботу, прочитаємо які риси притаманні членам нашої групи. 
 
Вправа «Що нас об’єднує» (п.2.6.). 
Мета – підкреслення значущості згуртованості групи. 
Соціально-виховні завдання: формувати почуття розкутості, позитивного 
65 
 
емоційного відношення до членів студентської групи. 
Хід гри. 
Всі члени стають у коло з м’ячем. Один із учасників кидає м’яч іншому і 
називає кому та ту психологічну якість, яка об’єднує їх обох. При цьому 
супроводжує словами: «Я думаю, нас з тобою об’єднує…» і називає певну 
якість. 
Наприклад: «Я думаю, нас об’єднує така якість як відвертість», «Мені 
здається ми з тобою життєрадісним». Той хто отримує м’яч відповідає: «Я 
згоден», а якщо ні – «Я подумаю». Той до кого потрапив м’яч продовжує 
завдання, передаючи м’яч іншому. 
Завершення роботи. 
Ведучий обговорює з учасниками їх відчуття: 
Що сподобалось?  
Що викликало ускладнення: ствердження чи відповіді? 
 
Вправа «Десять секунд» (п.2.7.). 
Мета – допомогти учасникам краще пізнати один одного, скоротити дистанцію 
в спілкуванні. 
Соціально-виховні завдання: інтегрувати учасників групи за рахунок постійного 
 їх залучення до сумісної діяльності, сприяти створенню позитивної емоційної 
єдності групи. 
Місце проведення: велике приміщення, вільне від меблів, що забезпечить 
учасникам безпечне та спонтанне пересування. 
Час: 5-15 хвилин. 
Хід гри. 
Керівник(педагог): зараз ви почнете швидке спонтанне пересування по 
кімнаті. 
Будьте уважні, тому що час від часу вам прийдеться реагувати на різні 
завдання і виконати їх за 10 секунд. Кожне із завдань важно виконувати з 
максимальною точністю. Скажімо, я прошу розподілитися за кольором волосся. 
66 
 
Якщо хтось залишиться на самоті – не страшно. Сподіваюсь завдання 
зрозуміло? 
Починаємо. 
Розділіться на тих, у кого є годинник на руці і у кого нема! Раз, два, 
три…десять. Стоп! Перевіряємо. 
Продовжуємо ходу! Розділимось за кольором очей! (рахунок, перевірка). 
- …за кольором штанів та спідниць (…). 
- …за улюбленим заняттям у вільний час (…). 
- …за народженням у певну пору року (…). 
- …за настроєм, який ви зараз відчуваєте (…). 
Завершення роботи: учасники діляться враженнями. Що сподобалось? 
Що примусило засмутитися? Над чим варто було б попрацювати? Як почував 
себе той хто залишився на одинці? Назвіть кого ви запам’ятали і за яким 
завданням. 
 
Вправа «Найди своє місце» (п.2.8). 
Мета – досягти єдності дій групи завдяки партнерству в умовах комунікації. 
Соціально-виховні завдання: перевірити на практиці ефективність партнерства в 
умовах комунікації і її відсутності; впливу договору на досягнення групової 
цілі; виявити лідерські здібності учасників; пробудити командні емоції: 
взаємопідтримки, відповідальності, згуртованості. 
Місце проведення: велике приміщення, вільне від меблів. 
Час: в середньому від 3 до 7 хв. для кожного з етапів. 
Хід гри. 
Всі учасники стають в коло обличчям назовні, беруться за руки. Керівник 
пояснює правила гри: протягом першого етапу гри не можна розмовляти, 
обмінюватись інформацією. Кожен з учасників визначає для себе місце у 
кімнаті(!), куди він хотів би добратись. Це місце може знаходитись не тільки 
навпроти, але й позаду нього чи в інший бік. По команді керівника кожен 
має як найшвидше досягнути задуманого місця і зоставатися там не менше 3 
67 
 
секунд. Після того як усі встигнуть побувати на улюблених місцях, можна 
сповістити керівнику про виконання групового завдання. Чим скоріше команда 
виконає завдання, тим кращий результат буде зафіксований в кінці гри. По 
завершенні пояснювання правил керівник ще раз нагадує, що спілкування між 
учасниками категорично заборонено. Крім того, кожен раз, коли гравці 
розімкнуть руки керівник зупиняє рух до повного з’єднання у коло (витрачений 
час рахується до загального і звісно погіршує результат). Звучить команда 
«Старт!».  
Коли керівник отримає від команди звістку, що кожен достався до 
наміченої цілі, він повідомляє результат – скільки часу витрачено на вирішення 
групової задачі. 
Переходимо до другого етапу. Тут існують ті ж правила, за винятком 
одного – гравцям дозволяється розмовляти, вони можуть висунути будь-яку 
групову стратегію. Проводиться другий етап, по завершенні якого керівник 
повідомляє результат. 
Завершення роботи: що сподобалось? У чому полягали складності? 
Прокоментуйте, будь ласка, результати першого та другого етапів. У 
чому полягає причина таких результатів? Чи можете ви пригадати життєві 
ситуації, які викликали у вас подібні емоції? Хто хотів би поділитися своєю 
історією у групі? 
Примітка. Як правило, отримав можливість спілкуватися, група 
домовляється про напрямок узгодженого руху. Таким чином, їй вдається з 
меншим розривом кола досягти до кожної особистої цілі, і гра закінчиться 
скоріше. Такий результат дає можливість обговорити із учасниками 
ефективного спілкування, групового договору. Розуміння того, що перемога 
групи була досягнута особистісними перемогами кожного, але завдяки 
встановленню ефективних відносин партнерства – важливий результат заняття. 
Але можуть бути випадки, коли другий етап займає більше часу. Як правило, 
такий парадоксальний результат є слідством боротьби за лідерство між 
кількома гравцями групи. При розв’язанні подібної ситуації керівник може 
68 
 
обговорити тему лідерства. Інколи корисно дозволити групі ще раз пройти 
останній етап гри, щоб на практиці апробувати критичні зауваження і 
намагатися досягти кращого результату. 
 
Вправа «Вузлик на пам'ять» (п.2.9). 
Мета – отримати і закріпити знання щодо устрою освітнього закладу навчання 
тощо. 
Соціально-виховні завдання: зняти напругу учасників групи через включення їх 
у групові фізичні дії; створити в групі атмосферу взаємної відповідальності, 
емоційної свободи, радості від колективного успіху; об’єднати учасників для 
вирішення задачі на основі партнерства. 
Місце проведення: навчальна аудиторія. 
Час: 15 – 20 хвилин. 
Хід гри. 
Ця гра є пізнавальною та фізичною одночасно. За її допомоги можна 
надати можливість дістати та закріпити знання щодо інформації про устрій 
навчального закладу, про керівничий склад університету тощо. 
Групу розбивають на 3-4 підгрупи. Кожна підгрупа отримує від керівника 
один і той самий блок питань. Завдання: якомога скоріше відповісти на 
запитання у списку та віддати відповіді керівникові. Команда сама визначає для 
себе тактику гри: все робиться разом, відповіді шукають паралельно за 
кількома напрямами, кожен відповіді дає на одне з питань. Керівникові не слід 
підказувати варіанти роботи над завданням, достатньо лише відмітити, що 
гравці вільні у виборі тактики проведення гри. Як правило, кількість питань 
повинна відповідати кількості хвилин, тобто 10 питань – 10 хвилин. 
Орієнтовні запитання: 
1. Скільки імен починається з літери О у групі…? 
2. Прізвище ректора ЧДТУ …? 
3. Кафедра «Соціального забезпечення» знаходиться…(кабінет 
№, поверх)? 
69 
 
4. Кафедра біології та методики її навчання знаходиться…(кабінет №, 
поверх)? 
5. Права та обов’язки студентів закріплені законом України…? 
6. Адреса гуртожитку…? 
7. Ваше професійне свято святкується..? 
8. Бібліотека знаходиться…? 
9. День студента святкують…? 
10. Хто займається у секції: гандболу, боротьби (дзюдо), баскетболу…? 
11. Прізвище заступника декана з виховної роботи…? 
12. Скільки студентів вашої групи проживає у гуртожитку? 
Питання підібрані спеціально, щоб перевірити: 
- наскільки студенти-першокурсники встигли ознайомитись один з 
одним; 
- знання щодо розташування кабінетів; 
- про керівничий склад; 
- знання щодо прав студентів; 
- знання деяких особистих особливостей студентів (дата народження, 
місце проживання, захоплення). 
Завершення роботи: обговорення, що було важко виконати: завдання 
особистісного плану чи загального; чи допомогли знання, які були подані у 
Інформаційному листі на допомогу студенту-першокурснику (на початку 
навчального року)? 
Зазначені заходи Комплексної програми адаптації студентів першого 
курсу до навчання в ЧДТУ сприятимуть: 
 полегшенню процесу адаптації студентів першого курсу до 
навчального середовища (кураторські години, спрямовані на знайомство 
студентів із системою освіти у ВНЗ, викладачами, одногрупниками; культурно-
масові заходи, присвячені першокурсникам і т.д.); 
70 
 
 проведення анкетування студентів - для конкретизації загальних 
відомостей про першокурсника, його захоплення та бажання брати участь у 
творчих об'єднаннях і спортивних секціях інституту; 
 організація і проведення тренінгів - спрямовані на емоційну 
стабілізацію та формування впевненості у собі; 
 використання ігрових технологій  -  формуванню дружніх 
взаємовідносин між студентами-одногрупниками, розвитку комунікативних, 
ораторських, організаторських здібностей, формування лідерських тенденцій, 
розвитку творчих нахилів першокурсників; 
 проведення індивідуальної та групової роботи зі студентами  - на 
формування професійних якостей, згідно обраній спеціальності (бесіди, 
консультації, анкетування, тестування, тренінгові технології, ігрові технології, 
вправи). 
 
 
3.2. Етапи впровадження програми та очікувані результати 
 
Координацію виконання заходів по впровадженню Комплексної програми 
адаптації студентів першого курсу до навчання в ЧДТУ здійснює Проректор по 
навчально-виховній роботі, який очолює проектну команду. Проектна команда 
включає в себе таких учасників: Проректор по навчально-виховній роботі, 
Декани відповідних факультетів, завідувачі кафедрами, Начальник навчально-
методичного відділу ЧДТУ, голова Студентської ради ЧДТУ, психолог ЧДТУ. 
Можливо залучення зовнішніх тренерів для розробки тренінгів.  
Програма затверджується на Вченій раді Університету та підписується 
ректором ЧДТУ. 
Строк впровадження програми  – 1 рік. 
Детальний план робіт по проекту представлений в таблиці 3.3 
  
71 
 
Таблиця 3.3 
План заходів по впровадженню Комплексної програми адаптації 
студентів першого курсу до навчання в ЧДТУ 
Найменування 
Найменування  Строк 
№ Виконавці показників/або 
заходу виконання 
назва документа  
1. Підготовка та затвердження Комплексної програми адаптації 
студентів першого курсу до навчання в ЧДТУ 
1.  Підготовка Розділу 1 Проектна до Розділ 1 
Програми команда 30.08.2021  Програми 
2. Підготовка та Розділу 2 Проектна до Розділ 2 
Програми команда 30.08.2021 Програми 
3. Підготовка та Розділу 3 Проектна до Розділ 3 
Програми команда 30.08.2021 Програми 
4.  Підготовка та  Розділу Проектна до Розділ 4 
4 Програми команда 30.08.2021 Програми 
5. Підготовка та Розділу 5 Проектна до Розділ 5 
Програми команда 30.08.2021 Програми 
6. Підготовка та Розділу 6 Проектна до Розділ 6 
Програми команда 30.08.2021 Програми 
7. Подання та Секретар Засідання Наказ Про 
затвердження Вченої Ради Вченої Ради Затвердження 
Програми на Вченій ЧДТУ ЧДТУ Комплексної 
раді ЧДТУ відповідно програми 
графіка адаптації 
студентів 
першого курсу до 
навчання в ЧДТУ  
2. Впровадження Програми в дію та моніторинг результатів 
1. Куратори груп, 
Ознайомлення  психолог, з 28.08.2021 
виконавців з представники по 01.09 - 
Програмою. студентської 2021 
рвди 
2. Виконавці Звіти про 
Реалізація заходів З 01.09.2021 
відповідно до виконання 
Програми – 25.06.2022 
Програми заходів Програми 
Анкети студентів, 
Моніторинг результатів Аналітичний звіт 
Виконавці Щомісяця 
та напрацювання (аналіз 
3. відповідно до протягом 
пропозицій по результатів 
Програми року 
вдосконаленню процесу 
адаптації, 
72 
 
пропозиції) 
Звіт про 
Навчання кураторів 
Протягом проведення 
4. (методи тренінгу, арт- Психолог 
року навчання 
коучингу) 
кураторів 
 
 
Очікувані результати впровадження Програми 
Оскільки дана програма розроблена на підставі проведеного дослідження 
ефективності процесу адаптації студентів першого курсу Факультету 
гуманітарних технологій та Факультету економіки та управління ЧДТУ та 
враховує реальний стан справ, її впровадження дозволить: 
 більш детально ознайомити студентів із ЧДТУ та правилами 
поведінки;  
 створити толерантні партнерські відносини викладачів та студентів; 
 збільшити кількість заходів для виховання командного духу;  
 більше залучати студентів до громадської діяльності – 1,6%;  
 підвищити рівень впевненості в собі; 
 сформувати ефективні навички тайм-менеджменту та 
самоменеджменту; 
 вцілому, полегшити процес соціалізації та адаптації студентів до 
нових умов та форм взаємодії.  
 Знизити рівень стресу, що виникає у нових умовах навчання та 
спілкування. 
 Підвищити протягом року рівень успішної адаптації студентів із 
фактичного 70 % (за результатами досліджень) до 90 %. 
 
 
 
 
 
73 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки. 
1. На студентський вік припадає процес активного формування 
соціальної зрілості, яка полягає у здатності кожної молодої людини опанувати 
сукупність соціальних ролей. Процес адаптації - це складне та багатогранне 
явище, яке наразі потребує детального дослідження. Адаптацію студентів 
можна розглядати як важливе соціальне явище та комплексний, динамічний 
процес, обумовлений взаємодією профорієнтаційних, соціальних, біологічних і 
психологічних факторів. 
2. Активна адаптація сприяє успішній соціалізації в цілому. 
Першокурсник не лише приймає норми та цінності нового соціального 
середовища, але й будує свою діяльність, відносини з людьми на їх основі. При 
цьому, у студента першого курсу нерідко формується нова мета - повна власна 
реалізація у новому соціальному середовищі.  Показниками, що відображають 
тенденції соціальної адаптації є задоволення людини групою, до складу якої 
вона входить, співпадання індивідуальних і соціальних цінностей тощо. 
Критеріями успішної соціальної адаптації студента і групи є задоволеність 
своїм статусом, усвідомлення себе членом групи, налагодження 
конструктивних взаємин з одногрупниками, розвинуті комунікативні здібності. 
3. На процес адаптації впливають різноманітні фактори, які є 
сукупністю умов чи обставин, що і визначають рівень, темпи, а також  стійкість 
і результат адаптації. Знання і аналіз цих факторів є неодмінною умовою і 
передумовою керування  адаптаційними процесами. Нами систематизовано 
сукупність факторів впливу, притаманні для кожного виду адаптації визначені 
студентів до умов ВНЗ та згруповані внутрішні та зовнішні критерії процесу та 
результату адаптації студентів у ВНЗ, що дозволяє застосовувати їх при 
здійсненні аналізу ефективності процесу адаптації. 
4. Відповідно, маємо констатувати про надважливу роль, що відіграє 
адаптація першокурсників у навчальному процесі ВНЗ та багатофакторність 
критеріїв як самого процесу адаптації та і його результатів. Виходячи із 
74 
 
зазначеного,  адаптацію першокурсників у ВНЗ можна визначити як процес 
входження особистості в сукупність нових ролей та форм діяльності, які 
визначають вироблення оптимального режиму функціонування особистості в 
навчальному середовищі. Процес адаптації передбачає, перш за 
все, активність самого студента,  яка вимагає осмислення своїх дій і вчинків, 
пошуку власних шляхів рішень відповідно конкретним умовам життєдіяльності, 
аналіз характерних особливостей і результатів взаємодії (в даному випадку 
першокурсника) з новими людьми і обставинами. Від ефективності проходження 
адаптаційного процесу першокурсників залежить не тільки їх рівень 
успішності, а й загальний психологічний стан та подальша інтеграція у 
суспільне життя на професійному рівні.  
5. Забезпечення якісного та ефективного процесу адаптації студентів-
першокурсників передбачає впровадження та використання різноманітних 
компонентів як психологічної, тренінгової, навчальної та інших видів 
діяльності в навчальний процес. Дослідженням виявлено, що в даний час лише 
в деяких ВНЗ розроблені та затверджені відповідні програми адаптації 
студентів-першокурсників, які регламентують даний процес та відповідну 
звітність про хід та результати його виконання. Наявність таких програм 
значним чином упорядковує хід даного процесу, а аналітична інформація дає 
можливість виявити які компоненти даного процесу є найбільш та найменш 
ефективними та, відповідно, внести зміни у програму.  
6. Аналіз ефективності процесу адаптації у студентів першого курсу 
ФГТ та ФЕУ ЧДТУ показав, що першим за значенням фактором є мотивація 
вибору професії та ВНЗ. Майже третина студентів свою майбутню 
спеціальність обрали орієнтуючись на попит на професію на ринку праці зараз, 
в надії на перспективи працевлаштування. Кожен п'ятий вважає свою професію 
престижною. Обидві позиції відображають орієнтацію на високий рівень 
добробуту в майбутньому, але не всі першокурсники розуміють, що для цього 
треба гарно навчатися. На третьому місці мотивації вибору ВНЗ - 
75 
 
«гарантованість бюджетного місця», що показує важливість безкоштовного 
навчання для дітей з малозабезпечених сімей.  
7. Студенти, які обрали ВНЗ самостійно, орієнтуючись на здібності та 
цікавість до професії краще адаптувались и краще навчаються, в їх ставленні до 
освіти домінують жага знань та саморозвиток. Студенти, які обирали ВНЗ та 
професію під впливом зовнішніх чинників: попит на ринку праці, високі 
доходи, поради знайомих, батьків,- довше та важче адаптуються, порушують 
дисципліну та терміни здачі завдань, багато пропускають. Майже половина 
респондентів вступила саме на спеціальності, на які бажала вступити, саме вони 
найкраще адаптувалися.  
8. На другому місце серед факторів адаптації - навчання у шкільні роки, 
звички та ставлення до освіти у період первинної соціалізації. 90% 
першокурсників вступили до ЧДТУ після закінчення загального середнього 
навчального закладу. Більш дорослі встигли попрацювати кілька років або 
прийшли після закінчення іншого ВНЗ або після армії. Більша частина 
першокурсників вже у шкільні роки надбали навчальні практики та звички, які 
перенесли до ВНЗ як позитивні, так і негативні.  
9. На третьому місці – ціннісні настанови до освіти у ВНЗ та навички 
самоменеджменту. Головною причиною, що заважає вчитися краще студенти 
назвали невміння планувати власний час (21% гарних студентів та майже 40% 
порушників) і прогалини шкільних знань (15% гарних студентів та 23% 
порушників). На вплив оточення (весела компанія) посилались 8% гарних 
студентів та 20% недбайливих, особливе мешканців гуртожитку. Таким чином, 
масовим явищем вже на першому курсі стає низька дисципліна тайм 
менеджменту, що призводить до перевантаження самих студентів, зніжує якість 
виконання, збільшує кількість боржників, і внаслідок цього - перевантаження 
викладачів.  
10. Четвертим за значенням фактором адаптації - є індивідуальні 
психологічні особливості, звикання до нового та стресостійкість. Лише 13% 
студентів мають індивідуальні психологічні проблеми, що заважають їм 
76 
 
адаптуватися до навчання у ВНЗ, їм потрібна допомога психологічної служби 
ЧДТУ.  
11. Неформальні і формальні агенти комунікації та соціалізації відіграють 
важливу роль в адаптації студентів до вузу але в різних сферах і аспектах 
різною мірою. У недбайливих студентів неформальні канали інформації 
(старшокурсники та знайомі) - головні, вони орієнтуються на них і більш 
довіряють, а ті можуть вчити негативним навчальним практикам. 
В цілому, адаптація пройшла вдало для 70% студентів, близько третини 
студентів зізналися, що відчувають деякі проблеми з адаптацією: соціальні або 
психологічні і їм потрібна допомога викладачів та кураторів. 
12. Па підставі проведеного дослідження показників адаптації 
студентів - першокурсників в ЧДТУ та компонент навчально-виховного 
процесу, які використовуються для адаптації, нами запропоновано 
впровадження Комплексної програми адаптації студентів першого курсу до 
навчання в ЧДТУ. Ми пропонуємо включити до програми такі складові 
елементи: 
 Проведення короткого курсу-тренінгу «Успішне навчання в ЧДТУ – це 
просто!». 
Даний курс має включати: тренінгові заняття, ігрові ситуації (щодо роботи в 
команді, підтримки один одного під час навчання), техніки з арт-коучингу по 
підвищенню рівня мотивації до навчання, екскурсії університетом та містом 
Черкаси. Такій курс допоможе краще освоїться у новому середовищі 
першокурсникам, скоріше набути нові навчальні практики.  
 Проведення лекції-диспуту «Етика спілкування»: обговорення етики та 
культури поведінки у ЧДТУ, взаємин з однокурсниками та викладачами ( ролі, 
статуси, позиції, форми взаємодії). Вивчення принципів студентського 
управління. 
 Включення у навчальні програми дисциплін завдань, які потребують 
колективної взаємодії та роботи в командах. В процесі виконання таких завдань 
77 
 
студенти будуть консультуватися та спілкуватися один з одним, що їх зблизить, 
допоможе сформувати колектив, дасть навички колективної взаємодії.  
 Проведення міні-курсу із 4 занять «Мотивація до навчання». 
Мета міні-курсу: виявити зміни у мотивації студентів до навчання та підвищити 
рівень мотивації. Інструменти досягнення: практики арт-коучингу. 
 Розроблення «Пам'ятки першокурснику» з правилами поведінки у ЧДТУ 
та порадами у навчанні, що має видаватись при Посвяті в студенти разом зі 
студентським квитком і залікової книжкою.   
 Підвищення рівня толерантності викладачів, яка матиме прояв у: наданні 
студентам підтримки і допомоги з боку викладачів, куратора, психолога та всіх 
учасників освітнього процесу, щирої зацікавленості його справами.  
 Моніторинг показників ефективності процесу адаптації за допомогою 
проведення анонімного он-лайн опитування студентів першого курсу щодо 
задоволення/незадоволення навчанням у ЧДТУ двічі протягом учбового року, 
аналіз результатів та вжиття відповідних заходів щодо вирішення поточних 
проблем адаптації. 
13. Впровадження  даної програми дозволить: 
 більш детально ознайомити студентів із ЧДТУ та правилами 
поведінки;  
 створити толерантні партнерські відносини викладачів та студентів; 
 збільшити кількість заходів для виховання командного духу;  
 більше залучати студентів до громадської діяльності – 1,6%;  
 підвищити рівень впевненості в собі; 
 сформувати ефективні навички тайм-менеджменту та 
самоменеджменту; 
 вцілому, полегшити процес соціалізації та адаптації студентів до 
нових умов та форм взаємодії.  
 знизити рівень стресу, що виникає у нових умовах навчання та 
спілкування. 
78 
 
 підвищити протягом року рівень успішної адаптації студентів із 
фактичного 70 % (за результатами досліджень) до 90 %. 
  
79 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. "Академічна мобільність як фактор інтеграції України у світовий науково-
освітній простір". Аналітична записка. [Електронний ресурс] / – Режим 
доступу: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/akademichna-
mobilnist-yak-faktor-integracii-ukraini-u-svitoviy 
2. Адаптація першокурсників. Волинський національний університет імені 
Лесі Українки [Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
https://vnu.edu.ua/uk/articles/adaptaciya-pershokursnikiv-v-universiteti 
3. Адаптація студентів у ВНЗ: соціально-педагогічні проблеми. Реферат. 
[Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/28086/ 
4. Адаптація студентського життя. Буковинський державний медичний 
університет. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
https://www.bsmu.edu.ua/blog/adaptacziya-do-studentskogo-zhittya/ 
5. Атаманчук Н. М. Яланська С.П. Адаптація студентів-першокурсників у зво 
– важливий складник професійної діяльності викладача. - Collection of scientific 
papers «SCIENTIA». - January 29, 2021. [Електронний ресурс] / – Режим 
доступу: 
http://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/9011/1/%D0%90%D1%82%D0%B0%
D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%AF%D0%BB%D
0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.pdf 
6. Буяльська Т. Б., Прищак М. Д. Теоретичні аспекти адаптації студентів І 
курсу до навчання у ВНЗ. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Buyalska.php 
7. Дані про кількість студентів, що навчаються на першому курсі. – Навчально 
–методичний відділ ЧДТУ. 
8. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – 
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 112 с. 
80 
 
9. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академічної групи/ 
Методичні рекомендації /Під редакцією Н.К. Желябіної – Запоріжжя: ЗДІА, 
2007.– 67 с. / с. 24]. 
10. Коць М. О., Коновал Ю. Ю. Адаптація студентів-першокурсників до 
навчання у ВНЗ. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
https://www.inforum.in.ua/conferences/18/45/307 
11. Кондрашова В. П. Некоторые психологические показатели адаптации 
студентов-первокурсников к условиям обучения в ВУЗе / В. П. Кондрашова // 
Вопросы вузовской педагогики, психологии и дидактики. – Воронеж, 1972. – С. 
111–133.  
12. Кричфалушій М. В. Деякі труднощі психологічного характеру адаптації 
студентів-першокурсників до нових умов навчання у вищому навчальному 
закладі / М. В. Кричфалушій, С. Макарчук // Фізичне виховання, спорт і 
культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2013. - № 2. - С. 23-26. 
13. Левківська Г.П. Адаптація першокурсників в умовах ВНЗ освіти / 
Левківська Г.П., Сорочинська В.С., Штифурак В.С. – К., 2000. – 102 с. 
14. М. В. Лемак, В. Ю. Петрище Методичне видання Психологу для роботи. 
Діагностичні методики. / Ужгород Видовництво Олександри Гаркуші. - 2012, - 
616 с. 
15. Лєсовий В. Ю. Адаптація першокурсників до навчання у вищих технічних 
закладах освіти : монографія / В. Ю. Лєсовий, В. А. Петрук. – Вінниця : ВНТУ, 
2017. – 144 с. 
 
16. Особливості періоду адаптації // Завуч.- 2007.- № 19-20.- С. 46. 
17.   Петрук В. А., Ляховченко Н.В. До питання адаптації першокурсників у 
ВНЗ [Електронний ресурс]. Вісник Чернігівського національного педагогічного 
університету. Педагогічні науки. Чернігів, 2013. 34 с. 
18. Пилипенко Н. Мотиваційні механізми професійної адаптації особистості // 
Соціальна психологія.- 2008.- № 3.- С. 131-136. 
81 
 
19. Психологічна адаптація першокурсників. Відкритий міжнародний 
університет розвитку людини «Україна» Електронний ресурс] / – Режим 
доступу: https://uu.edu.ua/psihologichna_adaptaciya_pershocursnikiv 
20. Саннікова О.П. Адаптивность личности: монография / О.П. Саннікова, О. В. 
Кузнецова. – Одесса : Издатель Н.П. Черкасов, 2009. – 258 с. 
21. Спіріна Т.П.,  Зарюгіна Ю. Є. Особливості адаптації студентів-
першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі 
[Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Buyalska.php 
22. Столяренко Л. Д. Педагогическая психология. Серия ―Высшее 
образование‖. – 3-е изд., перераб. и доп. – Ростов н / Д: ―Феникс‖, 2004. – 544. 
23. Стрельцова В. Процесс социальной адаптации студентов к учебно-
воспитательной деятельности вуза культуры и искусств // Соціальна педагогіка: 
теорія та практика.- 2008.- № 1.- С. 30-38. 
24. Толера́нтність як ознака високого духовного розвитку суспільства.  
Полтавський державний аграрний університет [Електронний ресурс] / – Режим 
доступу: https://www.pdaa.edu.ua/news/tolerantnist-yak-oznaka-vysokogo-
duhovnogo-rozvytku-suspilstva 
25. Учеба в Германии и адаптация студента. [Електронний ресурс] / – Режим 
доступу: http://www.slovoprosvity.org.ua/?p=16682 
26. Файчук О. Роль куратора у процесі адаптації студентів Спеціальності 
«Соціальна робота» до умов ВНЗ. - Витоки педагогічної майстерності. - 2017. 
Випуск 19- с.341-346. 
27. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості: Наук. вид. - 
Тернопіль: Економічна думка, 2000. - 197 с. 
28. Шевченко С. В. Тренінг підвищення особистісного адаптаційного 
потенціалу студентів та рівня їх розумової працездатності / С. В. Шевченко // 
Практична психологія та соціальна робота. – 2012. – № 11. – С. 17–30. 
29. Щербатюк Б. А. Методика дослідження особистості / Б. А. Щербатюк // 
Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 18 – 21.  
82 
 
30. Яланська С.П. Психологічні аспекти розвитку толерантності особистості в 
освітньому середовищі. Психологія особистості. 2016. № 1 (7). С. 100-108. 
31. Tolerance, Volunteerism and Leadership: textbook / I.I. Kapustian, S.P. Yalanska, 
T.I. Nikolashina [et.al.]. Poltava: Simon, 2016. 50 p. 
32. UP- study. Центр польської освіти. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: 
https://up-study.ua/uk 
 
 
 
 
 
 
  
83 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
84 
 
Додаток А  
 
АНКЕТА-ОПИТУВАННЯ ПЕРШОКУРСНИКІВ 
 
Шановні першокурсники! 
 
Це дослідження проводиться для того, щоб максимально полегшити Вашу 
адаптацію до навчання у ЧДТУ.  
Просимо Вас чесно відповісти на поставлені питання, щоб допомогти Вам і 
подальшим першокурсникам. Для цього уважно прочитайте відповіді, виберіть самий 
відповідний Вам варіант і обведіть його в кружечок. 
Звертаємо Вашу увагу, що є відкриті запитання, і питання в таблицях, де 
відповіді представлені у вигляді шкали (сама шкала - внизу таблиці).  
Анкета анонімна, всі результати будуть представлені в узагальненому вигляді.  
Нам дуже важливо знати Вашу думку. 
 
1. Вік: _____ 
 
2. Спеціальність: __________________________  
 
3. Змінили ви місце проживання після вступу до ЧДТУ:  
3.1 Так  
3.2 Ні 
 
4. Де ви проживаєте?  
4.1 з батьками  
4.2 в гуртожитку  
4.3 знімаю квартиру  
4.4 свій варіант: __________________________________________________________  
 
5. Ви поступили в ЧДТУ:  
5.1 Після школи  
5.2 Після коледжу, ліцею, ПТУ  
5.3 Пропрацювавши ____ років після закінчення школи, коледжу, ліцею, ПТУ  
5.4 Після закінчення іншого ВНЗ  
5.5 Після армії  
5.6 Свій варіант: _________________________________________________________  
 
6. Чому Ви вибрали цю спеціальність?  
6.1. Престижно 
6.2. Легше вчитися і вирішувати питання 
6.3. Гарантованість бюджетного місця  
6.4. Затребувана професія 
6.5. Пройшов (а) тест з профорієнтації 
6.6. Високі доходи в майбутньому  
6.7. Нікуди більше не надійшов 
6.8. Порада друзів, близьких, знайомих  
6.9. Батьки працюють за цією спеціалізацією  
6.10. Свій варіант: ________________________________________________________  
 
7. Чому Ви вибрали саме ЧДТУ?  
7.1. Через престижність ВНЗ;  
7.2. Гарантоване надходження;  
7.3. За порадою друзів, рідних, знайомих;  
7.4. Легше вчитися і вирішувати питання;  
7.5. Гарантованість бюджетного місця;  
7.6. Тут навчаються / працюють знайомі  
7.7. Нікуди більше не надійшов;  
7.8.Больше шансів працевлаштування після закінчення навчання;  
7.9. Бажана спеціальність була тільки в цьому ВНЗ  
7.10. Свій варіант: _________________________________________________________ 
8. Чи задоволені Ви своїм вибором? 
  1  2  3  4  5  
1 - так, 2 – скоріше так, ніж ні, 3 - не знаю, 4 - скоріше ні, ніж так, 5 - ні 
 
Адаптація 
9. Наскільки легко (швидко) ви звикли:  
9.1  До нового місця навчання  1  2  3  4  5  
9.2  До нових умов організації навчання  1  2  3  4  5  
9.3  До нового колективу  1  2  3  4  5  
9.4  До послабленого поточного 1  2  3  4  5  
контролю виконання завдань  
9.5  До нової системи оцінок  1  2  3  4  5  
9.6  До лекційної форми навчання  1  2  3  4  5  
9.7  До нових викладачів  1  2  3  4  5  
9.8  До різноманіття форм і методів 1  2  3  4  5  
навчання  
9.9  До великого об’єму інформації  1  2  3  4  5  
9.10  До великого об’єму самостійної 1  2  3  4  5  
роботи  
*9.11  До життя у гуртожитку  1  2  3  4  5  
**9.12  До великих відстаней (дорога)  1  2  3  4  5  
1 - дуже легко, 2 - легко, 3 - середньо, 4 - важко, 5 – дуже важко * - для тих ,хто 
живе у гуртожитку, ** - для тих, хто живе вдома  
 
З вище переліченого обрати 3 найбільш гострі проблеми.  
Вказати шифр питання____________.  
10. Що заважає Вам почуватися впевнено і комфортно в 
ЧДТУ___________________________________________________________________ 
 
 
11. Самоорганізація. Як часто Ви:  
11.1  Запізнюєтеся на заняття  1  2  3  4  5  
11.2  Пропускаєте заняття без поважних 1  2  3  4  5  
причин  
11.3  Здаєте завдання в зазначений термін  1  2  3  4  5  
11.4  Виконуєте завдання самостійно  1  2  3  4  5  
11.5  Займаєтесь сторонніми справами під час 1  2  3  4  5  
занять  
11.6  Щоденно виконуєте що-небудь із 1  2  3  4  5  
завдань  
11.7  Виконуєте завдання після терміну здачі  1  2  3  4  5  
11.8  Не могли знайти потрібну аудиторію  1  2  3  4  5  
11.9  Прийшовши в ЧДТУ, зустріли знайомих, 1  2  3  4  5  
не пішли на заняття  
11.10  Не могли змусити себе вранці йти на 1  2  3  4  5  
заняття  
11.11  Не могли знайти потрібну інформацію 1  2  3  4  5  
11.12 Не зрозуміли, що задано 1  2  3  4  5  
 
12. Наскільки часто Вам допомагають в навчанні ?  
12.1  Батьки  1  2  3  4  5  
12.2  Одногрупники  1  2  3  4  5  
12.3  Нові друзі  1  2  3  4  5  
12.4  До вузівські друзі  1  2  3  4  5  
12.5  Викладачі  1  2  3  4  5  
12.6  Куратор  1  2  3  4  5  
5 – дуже часто, 4 – часто , 3 – середньо – 2 – рідко, 1 – дуже рідко  
 
13. Як часто за останні 3 місяці у Вас виникали конфлікти з:  
13.1  Батьками  1  2  3  4  5  
13.2  Одногрупниками  1  2  3  4  5  
13.3  Викладачами  1  2  3  4  5  
13.4  Куратором  1  2  3  4  5  
Свій варіант___________________________________________________________  
5 – дуже часто, 4 – часто , 3 – середньо – 2 – рідко, 1 – дуже рідко  
 
14. Що Вам заважає вчитися краще?  
14. 1 невпевненість і боязкість;  
14.2 незнання, де взяти матеріал для підготовки до занять  
14.3 незацікавленість у досліджуваному предметі;  
14.4. не вміння планувати свій час  
14.5. сусіди по гуртожитку;  
14.6 весела компанія;  
14.7 прогалини шкільної освіти  
14.8 свій варіант:__________________________________________________________ 
 
 
15. Якщо Ви не справляєтеся із завданнями і не встигаєте здати в строк, то Ви:  
15.1 доробите до кінця завдання і здасте пізніше  
15.2 будете сильно переживати і нервувати і садіть недороблене, але в строк  
15.3 попросіть допомоги у викладача  
15.4 відкладіть рішення завдання на потім  
15.5 попросіть допомоги у одногрупників  
15.6 попросіть допомоги у батьків  
15.7 свій варіант: _______________________________________________ 
16. Як легко Ви звикаєте до нового?  
16.1 дуже легко,  
16.2 легко,  
16.3 середньо,  
16.4 важко,  
16.5 дуже важко 
 
17. Чи розповідали Вам Викладі Куратор Студенти Знайомі 
детально про …: старших курсів 
17.1 Життя ЧДТУ 1 2 3 4 
17.2 Що і де знаходиться  1 2 3 4 
17.3 Форми дозвілля  1 2 3 4 
17.4. Права і обов’язки  1 2 3 4 
17.5. Правила поведінки  1 2 3 4 
17.6. Форми навчання і 1 2 3 4 
атестації  
 
18. Чи знаєте Ви про існування психологічної служби допомоги?  
18.1 да;  
18.2 щось чув (а), але не конкретно;  
18.3 не знаю  
 
20. Що ви відчували в перші кілька тижнів навчання у 
ЧДТУ?___________________________________________________________________  
 
21. Чим навчання у вузі відрізняється від навчання у 
школі?___________________________________________________________________ 
 
Ваші пропозиції 
 
22. Що треба було б зробити для більш швидкої і успішної адаптації 
першокурсників до навчання у 
ЧДТУ?___________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________ 
 
ДЯКУЄМО ЗА ВІДПОВІДІ! 
«Анкета першокурсника» 
(виявлення організаторських, спортивних та мистецьких  
здібностей студента) 
П.І.Б. ____________________________________________________________ 
Дата народження ___________________________________________________ 
Адреса теперішнього проживання ____________________________________ 
Номер контактного телефону _________________________________________ 
П.І.Б. батьків ______________________________________________________ 
__________________________________________________________________ 
Місце роботи батьків, посада _________________________________________ 
__________________________________________________________________ 
Домашня адреса батьків _____________________________________________ 
Контактні телефони батьків __________________________________________ 
Пільгова категорія __________________________________________________ 
Хобі (улюблені заняття) _____________________________________________ 
Виявлення організаторських здібностей студента 
1 питання: 
Участь у виїзних 
Назва органу Ваша посада в 
засіданнях 
самоврядування, в структурі 
самоврядування на 
роботі якого Ви брали самоврядування 
різних організаційних 
участь у школі, школи (ліцею, 
рівнях (обласні та 
технікумі тощо технікуму тощо) 
Всеукраїнські засідання) 
   
 
2. Як Ви ставитеся до студентського самоврядування: 
 позитивно, хочу приймати участь 
 не вважаю за доцільне свою участь у таких організаціях 
 поки що, не розумію суті діяльності студентського самоврядування 
3. Яку перспективу бачите для себе у студентському самоврядуванні 
НУБіП України: 
 член самоврядування гуртожитку 
 член органів студентського самоврядування на рівні університету 
 член самоврядування на факультеті 
 
4. Який напрям діяльності у самоврядуванні Вас приваблює: 
 спортивний  
 інформаційний (медіа напрям) 
 організаційний 
 профорієнтаційна робота 
 науковий 
 творчий 
 навчально-виховний 
 інше (вказати)  ___________________________ 
 1 
Виявлення спортивних здібностей студента 
1 питання: 
Яким Рівень змагань Яким видом 
Рівень 
видом (шкільні, районні, спорту 
майстерності 
Вид спорту спорту обласні, Нагороди бажаєте 
(спортивні 
займалися всеукраїнські, займатися в 
розряди) 
раніше  міжнародні) університеті 
Футбол      
Баскетбол      
Волейбол      
Важка атлетика      
Шахи      
Шашки      
Армреслінг      
Легка атлетика      
Гирьовий спорт      
Карате   
   
кіокушин 
Настільний   
   
теніс 
Міні-футбол      
Танцювальна   
   
аеробіка 
Лижні перегони      
Спортивне   
   
орієнтуваання 
Спортивна   
   
радіопеленгація 
Інше (вказати)      
 
2. Які перспективи бачите для себе в обраному виді спорту в університеті: 
 член команди факультету 
 капітан команди факультету 
 член команди університету 
 капітан команди університету 
 2 
 
Виявлення мистецьких здібностей студента 
1 питання: 
Рівень заходів Рівень 
Яким видом 
Яким видом (шкільний, професіоналізму 
самодіяльності 
самодіяльності районний, (нагороди, 
Вид самодіяльності бажаєте 
займалися обласний, досягнення), 
займатися в 
раніше всеукраїнський, наявність 
університеті 
міжнародний) спеціальної освіти 
Танці сучасні     
Танці народні     
Танці бальні     
Спів соло     
Спів в групі     
Спів в хорі     
Був(ла)     
ведучим(ою) 
Пишу вірші     
Гра на музичних     
інструментах 
(вид 
інструмента 
вказати): 
Участь в     
команді КВН 
Інші жанри     
гумору (вказати) 
Малювання     
Інше (вказати)     
 
2. Які перспективи бачите для себе в художній самодіяльності університету 
 участь у самодіяльності на рівні концертів факультету 
 участь у самодіяльності на рівні університету 
 участь в обласних та Всеукраїнських мистецьких заходах 
 
Ваші побажання та очікування від навчання у ЧДТУ: 
 
 
 
 
 
Дякуємо за відповіді!  
Сподіваємось на Вашу активну участь у житті університету! 
 3 
ДОДАТОК В 
 
ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТАМ 
Загальні поради студентам щодо інтеграції у новий навчальний 
простір Черкаського державного технологічного університету. 
 
Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку оточуючих, яка 
надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому: 
 зверніться по допомогу для того, щоб вільно орієнтуватися в 
університетському містечку; 
 не допускайте зайвої опіки, намагайтесь стати самостійним в 
обслуговуванні; 
 прагніть виконувати посильну і цікаву роботу, підтримуйте охайність і 
порядок на робочому місці; 
 не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу; 
 будьте активними у отриманні нових знань; 
 не створюйте емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, 
намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим; 
 не зловживайте своїм становищем, бережіть свою людську гідність; 
 змістовно проводьте свій вільний час із іншими студентами, набувайте 
хороших друзів; 
 будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні 
іншим людям! 
 
Якщо у Вас виникли проблеми у навчанні 
Вам слід: 
 дати викладачу можливість допомогти Вам (залучити викладача до 
процесу розв'язання проблеми, якщо немає конкретного способу її розв'язання 
без його участі); 
 впевнено відстоювати свою точку зору, але з повагою і ввічливо 
ставитись до викладача; 
 звернути увагу викладача на позитивні моменти, на те, що Ви засвоїли на 
його лекціях, а не жалітися на свої проблеми; 
 зрозуміти, що викладач більше зацікавлений в успішності Вашого 
навчання, аніж у виставленні поганої оцінки. Ваше бажання вчитись є 
найкращим стимулом для отримання допомоги від викладача. 
 
Вам не слід: 
 публічно висловлювати свою розлюченість, різку незгоду. Ні в якому разі 
не тисніть на викладача; 
 плакати, благати викладача про зниження вимог; 
 зловживати виразом: «Ви зобов'язані...»; 
 висловлювати нерозумні або занадто обтяжливі прохання; 
 висувати вимоги до викладача щодо додаткового використання його часу; 
 боятися відвертого спілкування з викладачем щодо проблем, які виникли 
у розумінні навчального матеріалу; 
 якщо Ви відчуваєте, що можете виконати завдання іншим чином, 
поясніть викладачу, як саме можете це зробити. Наприклад, якщо Ви маєте вади 
зору чи ДЦП, Ви маєте право замість виконання контрольної роботи у 
письмовому вигляді виконати її в альтернативному (електронному) форматі; 
 попросіть викладача забезпечити Вас детальним планом та опорним 
конспектом навчального курсу, при цьому якщо матеріали Вам потрібні в 
альтернативному форматі, повідомте його завчасно, ще до початку занять; 
 пам'ятайте, що Ви маєте право вибирати зручні місця в аудиторії; 
 сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні - це 
допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте. 
 
Поради щодо написання контрольних, екзаменаційних робіт 
 Намагайтесь заздалегідь отримати питання до іспиту, з яких було б 
зрозуміло, який матеріал винесено на іспит і в якій формі він буде проходити. 
З'ясуйте, які критерії оцінювання екзаменаційних робіт;  
 Отримайте дозвіл користуватися під час іспиту простими засобами: 
калькуляторами, чернетками. 
 
Практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників 
1. Ставити перед собою першочергову мету здобуття знань, а не високих 
оцінок, балів. 
2. Не порушувати норм та правил поведінки. 
3. Брати активну участь у заходах, які проводяться. 
4. Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання. 
5. Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного. 
6. Регулярно відвідувати заняття. 
7. Стримувати негативні емоції. 
8. Бути впевненим у собі і своїх діях. 
9. Проявляти активність і жити життям ВНЗ. 
10. Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує. 
11. Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її. 
12. Концентрувати свою увагу на навчанні. 
13. Співпрацювати з викладачами та студентами. 
14. Самовдосконалювати свої знання. 
15.  Вирішувати всі проблеми з куратором. 
16. Ввічливо та з розумінням ставитись до людей із особливими потребами. 
17. Не боятись пробувати щось нове для себе. 
18. Поважати думку оточуючих. 
19. Відповідати на парах. 
20. Намагатись досягти нових та корисних знань. 
21. Радіти кожному дню, проведеному у ВНЗ, адже цей період – 
неповторний. 
22.  Простіше ставитися до проблем! 
23.  Пам’ятати, що конструктивний (розумний) вихід зі складного 
становища є завжди! Більше того, він не один! 
24.  Долати лінощі. 
25.  Навчитись керувати власним часом. Головна передумова – це визнати 
існування проблеми неефективного використання часу. 
26.  Організовувати правильне чергування режиму праці, побуту та 
відпочинку. 
27.  Давати вихід негативним емоціям, обговорювати проблеми. 
28.  Мислити позитивно. 
29.  Використовувати методи зняття стресу: 
 активний відпочинок: заняття фізичною культурою, спортом; 
відвідування розважальних центрів, дискотек, прогулянки на свіжому повітрі; 
 перегляд хороших фільмів, читання художньої літератури. 
30. Знаходити час на приємне спілкування з друзями, коханою людиною. 
31.  Толерантно ставитись один до одного в групі, на курсі. Спокійно 
приймати їх негативні і позитивні риси. 
32.  Вдосконалювати навички ефективного засвоєння матеріалу (при 
опрацюванні матеріалу фіксувати незрозумілі запитання та обговорювати їх зі 
студентами, викладачами; розвивати мнемічну сферу). 
33.  Дотримуватись раціонального харчування. Не зловживати 
алкогольними та енергетичними напоями, окремими лікарськими 
препаратами! Відмовитись від наркотичних засобів! 
34.  Нехай гумор завжди Вас супроводжує. 
35.  Якщо важко розібратись з навчальним матеріалом – звертайтесь до 
викладача, а якщо виникають проблеми психологічного характеру – 
звертайтесь до практичного психолога. 
36.  Візьміть відповідальність на себе за спокій і щастя батьків. Ви крокуєте 
в доросле життя, а вони за вами сумують і тривожаться. Дзвоніть своїм 
батькам, розказуйте як пройшов день і який Ви молодець, що турбуєтесь про 
своє здоров’я і вмієте долати труднощі. 
  
Порада батькам: підтримуйте своїх дітей, більше спілкуйтесь з ними, будьте 
хорошим радником, частіше говоріть, що ви їх ЛЮБИТЕ.