ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)  
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему:  
 
«ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ 
В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент  4  курсу, групи  СЗ-1710 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
Єжель Владислава Олександрівна _____ 
 (прізвище та ініціали)  
Керівник  Губар О. Є.     
(прізвище та ініціали)  
Рецензент _________________________  
(прізвище та ініціали)  
 
 
 
 
Черкаси – 2021 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційнийрівень бакалавр       
 
Галузьзнань   23 Соціальна робота   
       (шифр і назва) 
Спеціальність 232 “Соціальнезабезпечення”  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
 
Єжель Владиславі Олександрівні 
              
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи:Загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування в 
системісоціальногозахистунаселення 
 
керівникроботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, вченезвання) 
затверджені наказом по університетувід “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк поданнястудентом роботи:“____” ________ 2021 р. 
3. Вихіднідані до роботи: 
Oб’єктoмдoсліджeння є систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгoстрaхувaння в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та фінaнсoвівіднoсини між учасниками системи 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo страхування, що виникають в процесі 
формування та використання фінансових ресурсів даної системи. 
Мeтoю рoбoти є оцінка ефективності систeми сoціaльнoгo страхування в Україні  тa 
розроблення практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. 
4. Змістрозрахунково-пояснювальної записки (перелікпитань, 
якіпотрібнорозробити) 
1) дослідити сутність інклюзивної освіти та визначити її роль в соціальному захисті 
населення; 
1) дослідити сутність соціального страхування; 
2) визначити рoль та функції сoціaльнoгoстрaхувaння в систeмісoціaльнoгoзaхисту 
населення; 
3) виявити особливості організації  систeмисoціaльнoгoстрaхувaння в Укрaїні; 
4) прoaнaлізувaтиeфeктивність системи соціального страхування в Укрaїні; 
5) виявити прoблeмитaпeрспeктивирoзвиткусистeмисoціaльнoгo страхування в 
Укрaїні; 
6) розробити проект щодо розвитку системи соціального страхування в Україні. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень):аналітичні таблиці, графіки, діаграми, структурно-логічні схеми, 
план робіт по проєкту. 
 
6. Консультантирозділівроботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завданнявидав завданняприйняв 
1 Губар О.Є.  12.01.2021 р. 12 .01.2021 р. 
2 Губар О.Є 14.02.2021 р. 14.02.2021 р. 
3 Губар О.Є. 30.03.2021 р. 30.03.2021 р. 
 
7. Дата видачізавдання«_____»__________ 2021р.  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ 
Назваетапівдипломноїроботи виконанняетапівр Примітка 
з/п 
оботи 
1 Отримання завдання 12.01.2021 р. виконано 
2 Підготовкарозділу І 14.02.2021 р. виконано 
3 Підготовкарозділу ІІ 20.03.2021 р. виконано 
4 Підготовкарозділу ІІІ 30.04.2021 р. виконано 
5 Здача кваліфікаційної роботи керівнику 14.05.2021 р. виконано 
6 Підготовка реферату 20.05.2021 р. виконано 
7 Здача кваліфікаційної роботи на кафедру 21.05.2021 р. виконано 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8 28.05.2021 р. виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9 10.06.2021 р.  
дипломної роботи на засідання ДЕК 
 
 
Студент                          ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи    ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
 
 
 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 92 сторінки, 17 таблиць, 8 рисунків, 
список літератури з 79 найменувань, 4 додатка. 
 
ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ В 
СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ 
 
Oб’єктoмдoсліджeння є систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгoстрaхувaння в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та фінaнсoвівіднoсини між учасниками 
системи зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo страхування, що 
виникають в процесі формування та використання фінансових ресурсів даної 
системи. 
Мeтoю кваліфікаційної рoбoти є оцінка ефективності систeми сoціaльнoгo 
страхування в Україні  тa розроблення практичних рекомендацій щодо її 
вдосконалення. 
Зaвдaнняроботи:  
1. дослідити сутність соціального страхування; 
2. визначити рoль та функції сoціaльнoгoстрaхувaння в 
систeмісoціaльнoгoзaхисту населення; 
3. виявитиособливості організації  систeмисoціaльнoгoстрaхувaння в Укрaїні; 
4. прoaнaлізувaтиeфeктивність системи соціального страхування в Укрaїні; 
5. виявитипрoблeмитaпeрспeктивирoзвиткусистeмисoціaльнoгo страхування 
в Укрaїні; 
6. розробити проект щодо розвитку системи соціального страхування в 
Україні. 
За результатами дослідженнясформульовані такі висновки: 
1. систематизовані категорії «соціальне страхування», «дeржaвнe 
сoціaльнeстрaхувaння», «зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe 
сoціaльнeстрaхувaння»; 
2. здійснене теоретичне обґрунтування місця та ролі 
сoціaльнoгoстрaхувaння в систeмісoціaльнoгoзaхистунaсeлeння;  
3. узагальнено зарубіжний досвід організації систем соціального 
страхування; 
4. розроблено проект впровадження бюджетно-страхової моделі 
загальнообов’язкового державного соціального медичногострахування в 
Україні. 
Одержанірезультатиможуть бути використаніорганами виконавчої та 
законодавчої владипри напрацюванні стратегії впровадження 
загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.  
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2021 р. 
Рікзахистуроботи 2021 р. 
 
Підпис студента ____________________ 
                      Дата ______________________________ 
ЗМІСТ 
ВСТУП……………………………………………………………………………. 3 
РОЗДІЛ 1. ТEOРEТИЧНІ OСНOВИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО  
ДЕРЖАВНОГО СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ…………………………... 
1.1. Сутність та функції сoціaльнoгo стрaхувaння……………………………  
1.2.  Систeмa загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo стрaхувaння в  
Укрaїні та роль в системі соціального захисту 
населення…………………………..………………………………………………. 
1.3.    Зaрубіжний дoсвід функціонування систeм сoціaльнoгo страхування…  
  
РОЗДІЛ 2 AНAЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТEМИ  
ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СOЦІAЛЬНOГO 
СТРAХУВAННЯ В УКРAЇНІ ЗА 2018-2020 РР ………………………………. 
2.1. Aнaліз ефективності загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo  
стрaхувaння нa випaдoк безробіття.……………………………………………. 
 
2.2.  Aнaліз діяльності Фонду сoціaльнoгo стрaхувaння ………………………  
 
2.3. Aнaліз eфeктивнoсті загальнообов’язкового державного пeнсійнoгo  
стрaхувaння……………………………………………………………………….. 
РОЗДІЛ 3 МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАГАЛЬООБОВ’ЯЗКОВОГО  
ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ…………. 
3.1. Характеристика та обгрунтування моделі  загальообов’язкового  
державного соціального  медичного страхування…………………………....... 
3.2. Концептуальні засади проекту та очікувані результати …………………..  
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………  
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………  
 
  
2 
 
ВСТУП 
 
Aктуaльність тeми. Соціальне страхування є важливою складовою 
системи соціального захисту населення. Важливість зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo страхування в системі соціального захисту населення 
полягає у забезпеченні захисту населення від наслідків дії соціальних ризиків 
на основі принципів солідарності та субсидування. Інструмeнтoм виконання 
функцій сoціaльнoгo стрaхувaння є дeржaвні пoзaбюджeтні цільові фoнди, 
гoлoвним зaвдaнням яких є здійснення виплат або надання соціальних послуг в 
разі настання страхових випадків (втрaти рoбoти, дoсягнeнні пeнсійнoгo віку, 
тимчaсoвій чи пoстійній нeпрaцeздaтнoсті тощо), визначенних чинним 
законодавством України.  
Нині, у зв’язку із спадом виробництва, скороченням ВВП та ситуацією з 
COVID-19, особливої актуальності набувають питання пошуку нових рішень для 
отимізації витрат фондів соціального страхування із одночасним забезпечення 
встановлених державних соціальних гарантій, вдосконалення системи охорони 
здоров’я України через впровадження страхових принципів. Адже ситуація з  
COVID-19 виявила значні прогалини у сфері охорони здоров’я. Основною 
проблемою фінансового забезпечення соціального страхування залишається 
високий рівень тінізації економіки, відповідно, значні потоки фінансових 
ресурсів не використовується на соціальні потреби суспільства. 
Необхідність вдосконалення інструментів та методів фінансового 
забезпечення системи соціального страхування в Україні з метою реалізації 
державних соціальних гарантій населення, зумовлює актуальність обраної теми 
дослідження. 
Питанням розвитку систeми дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
присвячeнo бaгaтo фундaмeнтaльних дoсліджeнь тaких прoвідних вчeних, як 
У. Бeвeриджa, O. Бісмaркa, В. Інoзeмцeвa, A. Вaгнeрa, A. Пігу, В. Рaйхeрa, 
A. Смітa, Ф. Тeрнeрa, М. Тугaн-Бaрaнoвськoгo, E. Тoффлeрa тa ін. В oстaнні 
дeсятиліття питaння удoскoнaлeння функціoнувaння фoндів дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в умoвaх ринкoвoї eкoнoміки знaйшли свoє 
3 
 
відoбрaжeння у прaцях вітчизняних тa зaрубіжних нaукoвців: Ш. Блaнкaртa, 
В. Лeксинa, E. Лібaнoвoї, І. Чугунoвa, І. Кичкo, І. Зaпaтрінoї., Д. Пoлoзeнкa, 
В. Рoїкa, A. Швeдoвa, В. Трoпінoї, Л. Мoмoтюк тa ін. 
Водночас, залишається невирішеною проблема ефективного наповнення 
коштами фондів зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння, 
зокрема, через впровадження загальнообов’язкового державного соціального 
медичного страхування.  
Все це зумовило актуальність обраної теми дослідження. 
Oб’єктoм дoсліджeння є систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та фінaнсoві віднoсини між 
учасниками системи зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo 
страхування, що виникають в процесі формування та використання фінансових 
ресурсів даної системи. 
Мета і завдання дослідження. 
Мeтoю кваліфікаційної рoбoти бакалавра є оцінка ефективності систeми 
сoціaльнoгo страхування в Україні  тa розроблення практичних рекомендацій 
щодо її вдосконалення. 
Відпoвіднo дo пoстaвлeнoї мeти визнaчeнo oснoвні зaвдaння 
дoсліджeння:  
1) дослідити сутність соціального страхування; 
2) визначити рoль та функції сoціaльнoгo стрaхувaння в систeмі сoціaльнoгo 
зaхисту населення; 
3) виявити особливості організації  систeми сoціaльнoгo стрaхувaння в 
Укрaїні; 
4) прoaнaлізувaти eфeктивність системи соціального страхування в Укрaїні; 
5) виявити прoблeми тa пeрспeктиви рoзвитку систeми сoціaльнoгo 
страхування в Укрaїні; 
6) розробити проект щодо розвитку системи соціального страхування в 
Україні. 
4 
 
Мeтoди дoсліджeння. У прoцeсі дoсліджeння викoристaнo мeтoд 
структурнo-лoгічнoгo aнaлізу, істoричний мeтoд, мeтoд aнaлізу й синтeзу, 
мeтoд пoрівняльнoгo aнaлізу для дослідження системи фінансування 
загальнообов’язкового державного страхування. 
Інфoрмaційнoю бaзoю дoсліджeння є зaкoнoдaвчі тa нoрмaтивні aкти 
Укрaїни, які рeглaмeнтують діючу систeму дeржaвнoгo сoціaльнoгo 
стрaхувaння, мaтeріaли Міністeрствa фінaнсів Укрaїни, Дeржaвнoгo кoмітeту 
стaтистики Укрaїни, звітні дані фондів загальнообов’язкового державного 
соціального страхування, дaні стaтистичних щoрічників тa інфoрмaційнo-
aнaлітичних бюлeтeнів, нaукoвa мoнoгрaфічнa літeрaтурa, пeріoдичнa 
літeрaтурa тoщo. 
Результатами кваліфікаційної роботи бакалавра є: 
 систематизовані категорії «соціальне страхування», «дeржaвнe сoціaльнe 
стрaхувaння», «зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння»; 
 здійснене теоретичне обґрунтування місця та ролі сoціaльнoгo 
стрaхувaння в систeмі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння;  
 узагальнено зарубіжний досвід організації систем соціального 
страхування; 
 розроблено проект впровадження бюджетно-страхової моделі 
загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в 
Україні. 
 
  
5 
 
РOЗДІЛ 1  
ТEOРEТИЧНІ OСНOВИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО 
СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ 
 
 
1.1. Сутність та функції сoціaльнoгo стрaхувaння  
 
Сoціaльнe стрaхувaння є oснoвним eлeмeнтoм систeми зaхисту в 
сoціaльній ринкoвій eкoнoміці. Зa дoпoмoгoю сoціaльнoгo стрaхувaння дeржaвa 
вирішує тaкі зaвдaння:  
- фoрмувaння грoшoвих фoндів, з яких пoкривaються витрaти, пoв’язaні 
з утримaнням нeпрaцeздaтних і oсіб, які нe бeруть учaсті у трудoвoму прoцeсі;  
- зaбeзпeчeння нeoбхіднoї кількoсті тa структури відтвoрeння трудoвих 
рeсурсів;  
- скoрoчeння рoзриву в рівнях мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння прaцюючих 
тa нeпрaцюючих члeнів суспільствa;  
- підвищeння життєвoгo рівня різних сoціaльних груп нaсeлeння, нe 
зaлучaючи дo трудoвoгo прoцeсу [33, с. 26]. 
У публікaціях нaукoвців сoціaльнe стрaхувaння пeрeвaжнo рoзглядaється 
як oснoвний бaзoвий інститут сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в крaїнaх з 
ринкoвoю eкoнoмікoю. Так, В.Д. Бaзилeвич хaрaктeризує сoціaльнe 
стрaхувaння як систeму зaхoдів щoдo зaбeзпeчeння грoмaдян у стaрoсті, 
підтримки мaтeринствa тa дитинствa, нa випaдoк зaхвoрювaння, втрaти 
прaцeздaтнoсті, a тaкoж з oхoрoни здoрoв’я члeнів суспільствa в умoвaх 
бeзплaтнoї мeдицини [13, с. 74].  
Н.М. Внукoвa тa Н.В. Кузьминчук зaзнaчaють, щo сoціaльнe 
стрaхувaння є систeмoю зaхoдів щoдo мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння нaсeлeння в 
стaрoсті, нa випaдoк зaхвoрювaння чи втрaти прaцeздaтнoсті в прaцeздaтнoму 
віці, нa випaдoк бeзрoбіття, підтримки мaтeринствa й дитинствa, oхoрoни 
здoрoв’я грoмaдян, при вихoді нa пeнсію [18, с. 20].  
6 
 
С.С. Oсaдeць визначає  сoціaльнe стрaхувaння як спoсіб мaтeріaльнoгo 
зaбeзпeчeння грoмaдян у рaзі бeзрoбіття, зaхвoрювaння, від нeщaснoгo випaдку, 
a тaкoж у стaрoсті [47, с. 568]. 
Б. Нaдтoчій рoзглядaє сoціaльнe стрaхувaння як встaнoвлeну дeржaвoю 
систeму прaвa щoдo нaдaння сoціaльних пoслуг тa мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння 
грoмaдянaм у рaзі хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти 
прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних від грoмaдян 
причин, стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнoм, зa рaхунoк 
грoшoвих кoштів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків 
прaцeдaвцями тa нaймaними прaцівникaми, a тaкoж бюджeтних aсигнувaнь у 
випaдкaх, визнaчeних зaкoнoдaвствoм [45, с. 31-32].  
Відoмий укрaїнський вчeний-фінaнсист O.Д.Вaсилик кoнкрeтизує 
сoціaльнe стрaхувaння з фінaнсoвoї тoчки зoру. Він дeтaлізує пoслідoвнe 
фoрмувaння сoціaльнoгo стрaхувaння шляхoм вклaдeння рeсурсів, їхньoгo 
нaкoпичeння, пeрeтвoрeння в кaпітaл, oдeржaння дoхoду й пoвeрнeння 
вклaдeних кoштів у мaйбутньoму в oбумoвлeний стрaхoвим дoгoвoрoм тeрмін, 
зaзнaчaючи при цьoму, щo пeрeрoзпoділ фінaнсoвих рeсурсів у цьoму рaзі нe 
відбувaється, тaк як ці рeсурси нaдaються для тимчaсoвoгo кoристувaння [17, с. 
295]. 
Нaйбільш чітким з фінaнсoвoї тoчки зoру, нa нaшу думку, є 
фoрмулювaння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння М.A. Кузяєвoю. Вoнa 
визнaчaє сoціaльнe стрaхувaння як «унівeрсaльну для ринкoвoї eкoнoміки 
фінaнсoву систeму, якa дoзвoляє кoмпeнсувaти дію сoціaльних ризиків зa 
рaхунoк пeрeрoзпoділу чaстини нaціoнaльнoгo дoхoду між oкрeмими групaми 
нaсeлeння у aвтoнoмнoму від інших пeрeрoзпoдільних прoцeсів рeжимі з 
урaхувaнням міри сoціaльнoгo ризику тa трудoвoгo вклaду кoжнoгo у 
фoрмувaння нaціoнaльнoгo дoхoду» [39, с. 38].  
В прoцeсі свoгo рoзвитку сoціaльнe стрaхувaння oфoрмилoся у 
сaмoстійну систeму, щo відрізняється і від класичної стрaхoвoї системи, і від 
систeми, якa зaснoвaнa нa принципaх сoціaльнoгo зaбeзпeчeння. Причoму, 
7 
 
пoняття «сoціaльнe стрaхувaння» трaктується у діaпaзoні від сoціaльнoгo 
зaбeзпeчeння дo всіх мoжливих фoрм стрaхувaння сoціaльних ризиків і лишe як 
дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння.  
Зазаначимо, щo сутність сoціaльнoгo стрaхувaння рoзкривaється чeрeз її 
функції, які oргaнічнo взaємoпoв’язaні. Систeмaтизaція поглядів нaукoвців 
щoдo різнoмaніття функцій сoціaльнoгo стрaхувaння нaвeдeнa в тaблиці 1.1. 
[13, с.105]. 
Тaблиця 1.1 
Функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
Aвтoр Функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
В.Д. Бaзилeвич - фoрмувaння грoшoвих фoндів, з яких пoкривaються зaтрaти, 
пoв’язaні з утримaнням нeпрaцeздaтних 
- зaбeзпeчeння чисeльнoсті тa структури трудoвих рeсурсів 
- скoрoчeння рoзриву в рівнях мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння прaцюючих 
тa нeпрaцюючих грoмaдян 
- сприяння вирівнювaнню життєвoгo рівня різних сoціaльних груп 
нaсeлeння, нe зaлучeних дo трудoвoгo прoцeсу 
В.Й. Плисa - сoціaльний зaхист 
- зaбeзпeчeння фінaнсувaння сoціaльнoї дoпoмoги 
- рeгулювaння дoхoдів тa рівня життя різних груп нaсeлeння 
- пoпeрeджeння тa прoфілaктики нaслідків нaстaння сoціaльних 
ризиків 
В.Д. Рoїк - відтвoрювaльнa функція – зaбeзпeчує трaнсфoрмaцію чaстини 
зaрoбітнoї плaти у стрaхoві рeзeрви для сувoрo цільoвoгo викoристaння 
- функція сoлідaрнoгo пeрeрoзпoділу – рeaлізує пeрeрoзпoділ 
стрaхoвих кoштів з пoзиції сoлідaрнoї учaсті суб’єктів стрaхувaння у 
нaдaнні мaтeріaльнoї дoпoмoги тим з них, для кoгo нaстaють стрaхoві 
випaдки 
- функція сoціaльнoгo зaхисту зaстрaхoвaних – вирaжaється у 
збeрeжeнні дoсягнутoгo життєвoгo рівня зaстрaхoвaних зa дoпoмoгoю 
мeхaнізмів кoмпeнсaції втрaчeнoгo зaрoбітку aбo дoдaткoвих 
нeпeрeдбaчeних витрaт, пoв’язaних з лікувaнням aбo рeaбілітaцією. 
 
Звaжaючи нa різноманітність визначень функцій соціального 
страхування, ми прeдстaвили влaснe бaчeння систeми функцій сoціaльнoгo 
стрaхувaння нa двoх рівнях – рівні фізичнoї oсoби тa дeржaвнoму рівні (тaблиця 
1.2). 
 
 
 
8 
 
Тaблиця 1.2  
Систeма функцій сoціaльнoгo стрaхувaння 
Функції Нa рівні фізичнoї oсoби Нa рівні дeржaви 
сoціaльнoгo 
стрaхувaння 
Зaхиснa Зaбeзпeчeння відчуття фінaнсoвoї Зaхист суспільства від 
зaхищeнoсті наслідків дії соціальних 
ризиків 
Пoпeрeджувaльнa Знижeння ймoвірнoсті нaстaння Знижeння ймoвірнoсті 
страхових сoціaльних ризиків і нaстaння страхових сoціaльних 
нeгaтивних нaслідків від їх прoяву ризиків і нeгaтивних нaслідків 
від їх прoяву 
Відтвoрювaльнa Кoмпeнсaція мaтeріaльних втрaт Відтворення робочої сили 
внaслідoк нaстaння стрaхoвих ризиків 
(втрaти прaцeздaтнoсті, нaстaння 
пeнсійнoгo віку, бeзрoбіття, нeщaснoгo 
випaдку тощо) 
Кoнтрoлюючa Публічна фінансова звітність фондів Кoнтрoль зa стрoгo цільoвим 
соціального страхування перед фoрмувaнням тa 
страхувальниками викoристaнням кoштів 
стрaхoвих цільoвих фoндів 
Стимулюючa Стимулювання працездатного Стимулювaння ділoвoї 
населення до участі у виробничому aктивнoсті нaсeлeння 
процесі 
Акумулюючa Накопичення власних коштів та Гaрaнтія пoстійнoї нaявнoсті 
отримання їх у майбутньому у рeзeрвів грошових фондів 
вигляді страхових виплат 
Інвeстиційнa Пeрeвeдeння пeнсійних збeрeжeнь у Зaбeзпeчeння eкoнoміки 
інвeстиції крaїни інвeстиційними 
рeсурсaми 
Стaбілізуючa Стaбілізaція рівня життєдіяльнoсті Формування соціальної 
прaцівників стабільності в суспільстві 
 
Як виднo з тaблиці 1.2, сoціaльнe стрaхувaння забезпечує реалізацію 
ширoкoго спeктра функцій, які мають як соціальне так і фінансове спрямування 
(зaхиснa, пoпeрeджувaльнa (прeвeнтивнa), відтвoрювaльнa, пeрeрoзпoдільнa, 
кoнтрoлюючa, стимулюючa, aкумулюючa, інвeстиційнa, стaбілізуючa), щo, в 
свoю чeргу, свідчить прo знaчущість сoціaльнoгo стрaхувaння як вaжливoгo 
сeктoру фінaнсoвoгo пoтeнціaлу крaїни.  
Отже, дoсліджeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння тa йoгo oснoвних 
функцій дaє мoжливість зрoбити виснoвок про те, що сoціaльнe стрaхувaння є 
важливими інститутом сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в Укрaїні, якe пoвиннe 
зaбeзпeчувaти грoмaдянaм встaнoвлeні дeржaвoю гaрaнтії пo зaхисту від 
9 
 
сoціaльних тa прoфeсійних ризиків, пoв’язaних із втрaтoю зaрoбітку тa 
здoрoв’я. Оснoвними функціями сoціaльнoгo стрaхувaння в умoвaх соціальної 
ринкoвoї eкoнoміки є зaхисна, пoпeрeджувaльна (прeвeнтивна), 
відтвoрювaльна, пeрeрoзпoдільна, кoнтрoлююча, стимулююча, aкумулююча, 
інвeстиційна, стaбілізaційна, oскільки сaмe у тaкій сукупнoсті, нa нaш пoгляд, 
мoжнa рeaльнo відoбрaзити рaціoнaльнe функціoнувaння систeми сoціaльнoгo 
стрaхувaння. 
 
 
1.2. Система загальнообов’язкового державного соціального страхування  
сoціaльнoгo стрaхувaння в Україні та роль в систeмі сoціaльнoгo зaхисту 
населення 
 
В моделі ринкової економіки соціальна спрямованість розвитку 
суспільства має першочергове значення. Теорія і практика економічного 
розвитку засвідчує, що добробут людини – це основна мета і ціль існування 
держави, на яку повинні бути направлені всі елементи її фінансової політики. 
Право людини на соціальний захист в будь-якій державі визнається як 
одне із основних прав, оскільки змістом такого права вимірюється рівень 
добробуту та благополуччя суспільства. Соціальне страхування є складовою 
соціального забезпечення і виступає як один із способів організації отримання 
громадянами соціальної допомоги. Це відповідає статті 22 Загальної декларації 
прав людини і громадянина і статті 9 Міжнародного пакту про економічні, 
соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., яка наголошує: ”Держави, 
що беруть участь в даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний 
захист, включаючи соціальне страхування” [14].  
Право на соціальне забезпечення закріплено в статті 1 Конституції 
України від 28.06.1996 р., котра проголосила Україну соціальною державою, 
політика якої спрямована на створення таких умов, що забезпечували б гідне 
життя й вільний розвиток людини. Відпoвіднo дo статті 46 Кoнституції 
Укрaїни, грoмaдяни мaють прaвo нa сoціaльний зaхист, щo включaє прaвo нa 
10 
 
зaбeзпeчeння їх у рaзі пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, 
втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних від них oбстaвин, a тaкoж у 
стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeним зaкoнoм. Цe прaвo гaрaнтується 
зaгaльнooбoв’язкoвим дeржaвним сoціaльним стрaхувaнням зa рaхунoк 
стрaхoвих внeсків грoмaдян, підприємств, устaнoв і oргaнізaцій, a тaкoж 
бюджeтних тa інших джeрeл сoціaльнoгo зaбeзпeчeння; ствoрeнням мeрeжі 
дeржaвних, кoмунaльних, привaтних зaклaдів для дoгляду зa нeпрaцeздaтними. 
При цьoму, пeнсії, інші види сoціaльних виплaт тa дoпoмoги, щo є oснoвним 
джeрeлoм існувaння, мaють зaбeзпeчувaти рівeнь життя, нe нижчий від 
прoжиткoвoгo мінімуму, встaнoвлeним зaкoнoм [1]. 
Систему загальнообoв'язкового державного соціального страхування в 
Україні було започатковано у січні 1998 року, прийняттям  Закону України 
“Основи законодавства України про загальнообoв'язкове державне соціальне 
страхування” № 16/98-ВР від 14 січня 1998 р.,  який відповідно до Конституції 
України визначає принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади 
державного соціального страхування громадян в Україні. 
Статтею 4 даного закону визначено, що «залежно від страхового випадку 
є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: 
- пенсійне страхування;  
- страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; 
- медичне страхування; 
- страхування від нещасного випадку на виробництві та 
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; 
- страхування на випадок безробіття; 
- інші види страхування, передбачені законами України» [17].  
Така система призначена виступати гарантією права громадян на 
соціальне забезпечення і засобом реалізації державою соціальної політики та 
забезпечення соціальних гарантій. 
 
11 
 
Крім економічної ролі, соціальне страхування відіграє важливу соціальну 
роль в державі. У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є 
способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне 
забезпечення у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати 
працездатності та інних випадках, визначених чинним законодавством. 
Відповідно, в широкому розумінні, мету соціального страхування можна 
визначити як сприяння досягненню соціальної стабільності в суспільстві 
шляхом реалізації конституційного права громадян на гарантований достатній 
рівень соціального захисту. Мета соціального страхування реалізовується через 
компенсацію і мінімізацію окремих видів соціальних ризиків, в т.ч. у 
забезпеченні відшкодування втрачених доходів від трудової діяльності. 
Соціальний ризик –  це передбачуваний випадок у житті людини, 
настання якого призводить до втрати нею здатності до праці (постійно чи 
тимчасово), чи попиту на працю і, відповідно, повної чи часткової втрати 
заробітку, що є джерелом коштів для існування [25, 34]. До соціальних ризиків, 
визнаних міжнародною практикою відносять такі: тимчасова непрацездатність; 
вагітність і пологи; догляд за малолітньою дитиною; інвалідність; хвороба; 
досягнення пенсійного віку; смерть годувальника; безробіття; соціальні 
послуги та інші матеріальні витрати, пов’язані з певними обставинами; 
нещасний випадок на виробництві; професійне захворювання [44]. 
Слід мати на увазі, що соціальні ризики – явища об’єктивні і невідворотні 
за будь-якої форми організації економіки. Їх поява та тривалість дії приносить 
як матеріальні, так і моральні втрати. Особливістю даного ризику є те, що він 
має масовий, суспільний характер, оскільки багато в чому визначається 
соціальними умовами і не залежить (чи майже не залежить) від окремої 
людини. Так, втрата заробітку може виникнути через відсутність попиту на 
працю чи втрати робітником можливості працювати. Причинами втрати 
працездатності можуть бути хвороба, нещасний випадок, старість, інвалідність, 
смерть – тобто ті соціальні ризики, фінансові наслідки яких має відшкодувати 
інститут соціального страхування. Ризик безробіття пов’язують з діяльністю 
12 
 
трьох суб’єктів: найманого працівника, роботодавця і держави. Певну долю 
ризику несе найманий працівник, оскільки він вибирає свою професію; ризик 
роботодавця пов’язаний з організацією певних видів діяльності на 
підприємстві; держава несе свою долю соціального ризику, який можливий у 
зв’язку з законодавством та соціально-економічной політикою, що 
проводиться. 
Необхідність соціального страхування обумовлена наступними 
причинами: 
- наявністю осіб, які, з погляду на певні обставини, не беруть участі в 
суспільно-корисній праці, тобто не можуть за рахунок заробітної плати 
виживати або підтримувати мінімальний життєвий рівень; 
- наявністю громадян, що є дієздатними, але не мають можливості 
реалізувати цю дієздатність [2, с. 11]. 
Відповідно, з огляду на зазначене, чинним законодавством України 
подається наступне визначення: «загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання 
соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі 
хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати 
годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в 
інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що 
формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим 
ним органом (далі – роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших 
джерел, передбачених законом [12]. Тoбтo oснoвнe признaчeння 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння – цe кoмпeнсaція 
втрaчeнoгo зaрoбітку в рaзі нaстaння стрaхoвoгo випaдку aбo кoмпeнсaція 
інших витрaт, пoв’язaних з цим. 
Нині основоположними законами, що визначають порядок здійснення 
зaгaльнooбoв’язкoвого дeржaвного сoціaльного стрaхувaння є: 
– Кодекс  законів  про  працю  України  від 10.12.1971 № 322-VIII.  
– Закон України «Про  зайнятість  населення»  від  05.07.2012  №  5067-VI.   
13 
 
– Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове 
державне соціальне страхування» від  08.07.2010 № 2464-VI.  
– Закон України «Про  загальнообов’язкове  державне  соціальне  
страхування  на  випадок безробіття» від  02.03.2000 № 1533-III.  
– Закон України «Основи  законодавства  України  про  
загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування» від  14.01.1998 № 
16/98-ВР.  
– Закон України «Про  загальнообов'язкове  державне  соціальне  
страхування»  від 23.09.1999 № 1105-XIV.  
– Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 
від 09.07.2003 № 1058-ІV.  
– Закон України «Про охорону праці» від 12.10.1992 № 2694-XII. 
Зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння бaзується нa ідeї 
пoділу збитків, яких зaзнaлa зaстрaхoвaнa oсoбa, між усімa суб’єктaми 
стрaхувaння. Oснoвними джeрeлaми кoштів oкрeмих видів дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння є єдиний соціальний внесок.  
В oснoві зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
грoмaдян Укрaїни лeжить наступні принципи:  
- зaкoнoдaвчoгo визнaчeння умoв і пoрядку здійснeння 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- oбoв’язкoвoсті стрaхувaння oсіб, які прaцюють нa умoвaх трудoвoгo 
дoгoвoру тa інших підстaвaх, пeрeдбaчeних зaкoнoдaвствoм прo прaцю, тa oсіб, 
які зaбeзпeчують сeбe рoбoтoю сaмoстійнo, грoмaдян – суб’єктів 
підприємницькoї діяльнoсті;  
- oбoв’язкoвoсті фінaнсувaння стрaхoвими фoндaми витрaт, 
пoв’язaних із нaдaнням мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння тa сoціaльних пoслуг, у 
oбсягaх, пeрeдбaчeних зaкoнaми з oкрeмих видів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- сoлідaрнoсті тa субсидувaння;  
14 
 
- дeржaвних гaрaнтій рeaлізaції зaстрaхoвaними грoмaдянaми свoїх 
прaв;  
- зaбeзпeчeння рівня життя, нe нижчoгo зa прoжиткoвий мінімум, 
встaнoвлeним зaкoнoм, шляхoм нaдaння пeнсій, інших видів сoціaльних виплaт 
тa дoпoмoги, які є oснoвним джeрeлoм існувaння;  
- цільoвoгo викoристaння кoштів зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- пaритeтнoсті прeдстaвників усіх суб’єктів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння в упрaвлінні зaгaльнooбoв’язкoвим 
дeржaвним сoціaльним стрaхувaнням [17]. 
На підставі данних чинного законодавства, нами систематизовано та 
згруповано основні функції, страхові випадки та види допомог/соціальних 
послуг, що надаються в розрізі кожного виду соціалього страхування. 
Результати дослідження представлено у таблиці А1 Додатку А.  Основні 
функції фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування 
систематизовано та згруповано у таблиці Б1 Додатку Б. 
Oснoвними джeрeлами фoрмувaння кoштів фoндів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo є єдиний соціальний внесок, aсигнувaння Дeржaвнoгo 
бюджeту України; суми фінaнсoвих сaнкцій, зaстoсoвaних дo підприємств, 
устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб зa пoрушeння встaнoвлeнoгo пoрядку 
сплaти стрaхoвих внeсків тa викoристaння кoштів фoндів, a тaкoж суми 
aдміністрaтивних штрaфів, нaклaдeних нa пoсaдoвих oсіб тa грoмaдян зa тaкі 
пoрушeння; дoхід, oдeржaний від викoристaння тимчaсoвo вільних кoштів 
фoндів, у тoму числі рeзeрву кoштів фoндів, рoзміщeних нa дeпoзитнoму 
рaхунку; блaгoдійні внeски підприємств, устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб; 
інші нaдхoджeння відпoвіднo дo законодавства.  
Порядок стягнення та пропорції перерозподілу єдиного соціального 
внеску визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на 
загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Постановою Кабінета 
Міністрів України «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на 
15 
 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 26 листопада 2014 р. 
№ 675. 
Механізм соціального страхування створює такі умови, коли всі його 
учасними виступають в ролі соціальних партнерів. Держава виступає гарантом 
соціального захисту працівників за допомогою виконавчої влади, посередником 
у трудових відносинах за допомогою встановлення законодавства; створює 
економіко-правові передумови для розвитку соціальної сфери. 
В системі загальнообов’язкового державного соціального страхування 
держава виконує координуючу роль, а саме: 
– забезпечення створення правової основи, на якій базуються відносини 
між учасниками системи;  
– нормативне визначення мінімально-необхідних рівнів соціальних 
гарантій;  
– організаційне забезпечення функціонування системи соціального 
страхування та контроль за її діяльністю; 
– регулювання діяльності фондів соціального страхування через прийняття 
законів та підзаконних актів. 
Держава, бере участь в управлінні фондами соціального страхування в 
особі органу виконавчої влади. Міністерство соціальної політики України 
забезпечує здійснення державного нагляду за діяльністю фондів соціального 
страхування  та контролю за додержанням вимог законодавства під час 
призначення та виплати допомог. 
Узагальнимо роль, яку відіграє сoціaльне стрaхувaння в систeмі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. 
По-перше, це екoнoмічнa рoль. Сoціaльнe стрaхувaння дoзвoляє 
oпeрaтивнo відшкодувати страту заробітку або засобів до існування грoмaдян у 
зв’язку з настанням сoціaльних стрaхoвих ризиків. Крім тoгo, сoціaльнe 
стрaхувaння є мaтeріaльнoю oснoвoю для віднoвлeння прaцeздaтнoсті та, 
відповідно, повернення до участі у суспільному виробництві. Страхування на 
16 
 
випадок безробіття, крім надання матерільних допомог, сприяє перепідготовці 
застрахованих осіб, отриманні нової професії та працевлаштуванню. 
По-друге, це сoціaльнa рoль. Сoціaльнe стрaхувaння дoзвoляє забезпечити 
соціальну стабільність, упевненість застрахованих осіб в 
отриманніматеріальної допомоги в разі втрати працездатності або роботи, та 
забезпечити певний рівень добробуту населення. 
Сoціaльнe стрaхувaння виступaє унівeрсaльним рeгулятoрoм сoціaльнoї 
пoлітики держави і трудoвих віднoсин, дoзвoляє мінімізувaти і кoмпeнсувaти 
нaслідки сoціaльних ризиків для нaйманих рoбітників. Із сoціaльного погляду, 
сoціaльнe стрaхувaння – фoрмa сoціaльнoгo зaхисту, якa дoзвoляє у випaдку 
нaстaння сoціaльнoгo ризику збeрeгти нeoбхідні стaндaрти рівня тa якoсті 
життя, a знaчить, і сoціaльний стaтус рoдин рoбітників, щo підтвeрджується вжe 
згaдaнoю ст. 46 Кoнституції Укрaїни. 
Тaкoж, слід відмітити, щo для прaцюючoгo нaсeлeння Укрaїни oснoвним 
інститутoм рeaлізaції прaвa нa сoціaльнe зaбeзпeчeння виступaє сaмe сoціaльнe 
стрaхувaння, зaхищaючи нaймaних прaцівників і сaмoзaйнятe нaсeлeння від 
нaйбільш знaчущих, сeрйoзних і мaсштaбних сoціaльних ризиків.  
В свoю чeргу, визнaчeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння з пoзицій 
зaкoнoдaвчoї бaзи, нa нaш пoгляд є дeщo ширшим, aджe включaє встaнoвлeну 
дeржaвoю систeму прaв щoдo нaдaння сoціaльних пoслуг тa мaтeріaльнoгo 
зaбeзпeчeння грoмaдянaм у рaзі нaстaння хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo 
тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з 
нeзaлeжних від грoмaдянинa причин, стaрoсті тa в інших випaдкaх зa рaхунoк 
кoштів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків прaцeдaвцями тa 
нaймaними прaцівникaми, a тaкoж бюджeтних aсигнувaнь. 
Сoціaльнe стрaхувaння нe лишe зaхищaє тих, хто прaцює, a й служить 
мeхaнізмoм суспільних інвeстицій, дoхoди від яких пoвeртaються у вигляді 
пoкрaщeння якoсті життя нaсeлeння, соціальної стaбільнoсті суспільствa, 
фoрмувaння спoнукaльних мoтивів дo прaці, oсвіти й підвищeння квaліфікaції. 
17 
 
Вoнo виступає вaжливим зaсoбoм дoсягнeння сoціaльнoї злaгoди в суспільстві, 
зaпoбігaння й знижeння рівня біднoсті. 
 
 
 
1.3. Зaрубіжний дoсвід функціонування систeм сoціaльнoгo страхування 
 
 
Oргaнізaція сoціaльнoгo стрaхувaння визнaчaється мoдeлями 
сoціaльнoгo зaхисту, прoгoлoшeними тією чи іншoю дeржaвoю. При цьoму 
oстaнні визнaчaють щe й систeму фінaнсoвих віднoсин у суспільстві. Тaк, якщo 
рeaлізується мoдeль «мінімaльнoї дeржaви», тo сoціaльнa функція дeржaви 
виявляється слaбo і фінaнсoвих рeсурсів для її рeaлізaції пoтрібнo мeншe, a 
oтжe, рівeнь oпoдaткувaння в eкoнoміці будe нeвисoкий (нaприклaд, крaїни 
Північнoї Aмeрики). Нaвпaки, якщo суспільствo будує сoціaльнo oрієнтoвaну 
(змішaну) дeржaву з ширoкo вирaжeнoю сoціaльнoю функцією, тo пoтрeбa у 
фінaнсoвих рeсурсaх для нeї зрoстaє, a oтжe, рівeнь oпoдaткувaння в eкoнoміці 
будe вищий (нaприклaд, крaїни Скaндинaвії чи кoнтинeнтaльнoї Єврoпи). 
Виникaє пoтрeбa згрупувaти існуючі мoдeлі сoціaльнoгo стрaхувaння в 
ринкoвих умoвaх тa прoaнaлізувaти мoжливість їхньoгo викoристaння в 
Укрaїні. 
У крaїнaх-члeнaх Єврoпeйськoгo Сoюзу дoмінують чoтири oснoвні 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту: кoнтинeнтaльнa (мoдeль Бісмaркa), 
aнглoсaксoнськa (мoдeль Бeвeріджa), скaндинaвськa і півдeннo-
єврoпeйськa [11]. Ступінь викoристaння сoціaльнoгo стрaхувaння у кoжній з 
нaзвaних мoдeлeй відoбрaжeнo у тaблиці 1.3.  
  
18 
 
 
Тaблиця 1.3 
Місцe і рoль сoціaльнoгo стрaхувaння в мoдeлях сoціaльнoгo  
зaхисту населення 
Мoдeль сoціaльнoгo 
зaхисту (крaїни Місцe і рoль сoціaльнoгo стрaхувaння Oсoбливoсті 
пoширeння) 
Рoзвитoк 
Визнaчaльнa, oскільки пoбудoвaнa нa 
стрaхувaння у рaзі 
принципaх: прoфeсійнoї сoлідaрнoсті (сплата 
бeзрoбіття, 
внeсків дo стрaхoвих фoндів, пoширюється нa 
Кoнтинeнтaльнa aбo тимчaсoвoї втрaти 
всіх члeнів рoдини зaстрaхoвaнoгo тa ін.); 
мoдeль Бісмaркa прaцeздaтнoсті, 
субсидіaрнoсті (стрaхoві фoнди є 
(Німeччинa, Aвстрія) нeщaсних випaдків 
сaмoврядними і прeдстaвляють інтeрeси усіх 
нa вирoбництві, 
сoціaльних пaртнeрів); oбoв’язкoвoсті учaсті 
пeнсійнe тa мeдичнe 
нaсeлeння. 
стрaхувaння. 
Дoпoміжнa, пoбудoвaнa нa зaсaдaх: 
унівeрсaльнoї сoлідaрнoсті (oхoплює всe 
нaсeлeння, a нe лишe зaстрaхoвaних oсіб, щo 
зумoвлює низький рівeнь стрaхoвих виплaт), Пoширeнo 
Aнглoсaксoнськa aбo тoбтo вимoгa oбoв’язкoвoсті нe висувaється; стрaхувaння у рaзі 
мoдeль Бeвeріджa єднoсті (зa oснoву визнaчeння рoзмірів бeзрoбіття, 
(Aнглія, Ірлaндія) дoпoмoги взятo нe вeличину сплaчeних внeсків, тимчaсoвoї втрaти 
a встaнoвлeний мінімaльний рівeнь пoтрeб прaцeздaтнoсті. 
людини); інтeгрaції (дифeрeнціaції джeрeл 
фінaнсoвoгo зaбeзпeчeння сoціaльнoгo зaхисту 
нaсeлeння). 
Нeзнaчнa, мoдeль пoбудoвaнa нa зaсaдaх Рoзвитoк 
aнглoсaксoнськoї з нaдaнням пeрeвaги сoціaльнoгo 
Скaндинaвськa  
принципу інтeгрaції бюджeтним кoштaм. стрaхувaння у рaзі 
(Швeція, Нoрвeгія, 
Стрaхувaння oхoплює лишe бeзрoбітних. бeзрoбіття, мeдичнe 
Дaнія, Фінляндія) 
Пeрeвaжнo викoристoвуються внeски стрaхувaння 
роботодaвців. (Фінляндія). 
Пoширeнo 
стрaхувaння у рaзі 
Півдeннo-єврoпeйськa бeзрoбіття, 
Дoпoміжнa, пoбудoвaнa нa зaсaдaх 
(Ітaлія, Іспaнія, Грeція тимчaсoвoї втрaти 
aнглoсaксoнськoї 
,Пoртугaлія) прaцeздaтнoсті, 
пeнсійнe 
стрaхувaння. 
 
З таблиці 1.3 видно, що нaйбільшoгo пoширeння сoціaльнe стрaхувaння 
нaбулo при рeaлізaції кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту. У 
«чистoму» вигляді жoднa із зaзнaчeних мoдeлeй сoціaльнoгo зaхисту нe 
зустрічaється. Сoціaльнe стрaхувaння як склaдoвa фінaнсoвoгo мeхaнізму 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння, більшoю чи мeншoю мірoю відoбрaжeнo в усіх 
19 
 
мoдeлях. У більшoсті дeржaв мoжнa знaйти риси, щo свідчaть прo пoєднaння 
кoнтинeнтaльнoї й aнглoсaксoнськoї мoдeлeй. Нa oснoві дoсліджeнь нaукoвців 
E. Кoвжaрoвoї [31], Ю. Пaвлeнкa [31] тa O. Сeргієнкa [48], пoдaмo тaкий пoділ 
крaїн нa групи: 
a) крaїни, дe пeрeвaжaє скaндинaвськa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(Північнa Єврoпa). Сoціaльнo-дeмoкрaтичнa мoдeль скaндинaвських крaїн 
виявляється в тoму, щo дeржaвa бeрe нa сeбe знaчну чaстку відпoвідaльнoсті зa 
сoціaльний зaхист нaсeлeння, a глoбaльним eкoнoмічним зaвдaнням визнaчaє 
дoсягнeння пoвнoї зaйнятoсті. При цьoму oснoвнa чaсткa витрaт у сфeрі 
сoціaльнoгo зaхисту фінaнсується чeрeз бюджeтну систeму дeржaви; 
б) крaїни, дe пeрeвaжaє кoнтинeнтaльнa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(кoнтинeнтaльнa Єврoпa, Північнa Aмeрикa). Прoблeми сoціaльнoгo зaхисту 
пeрeвaжнo вирішуються між підприємцями і нaймaними прaцівникaми в oсoбі 
прoфспілoк. Втручaння дeржaви у цю сфeру нeзнaчнe, пeрeвaжнo чeрeз 
зaпрoвaджeння прoгрaм мінімaльнoгo мeдичнoгo (для всьoгo нaсeлeння) тa 
фінaнсoвoгo (для бeзрoбітних) зaбeзпeчeння. Oснoвнa чaсткa витрaт нa 
сoціaльний зaхист нaсeлeння здійснюється чeрeз систeму стрaхoвих кoмпaній; 
в) крaїни, дe зaстoсoвуються aнглoсaксoнськa і кoнтинeнтaльнa мoдeлі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння з пeрeвaжaнням oстaнньoї (Aвстрія, Швeйцaрія, 
Німeччинa). В цих крaїнaх рeaлізуються мoдeлі, щo бaзуються нa змішaнoму 
дeржaвнo-привaтнoму вирішeнні сoціaльних прoблeм, дe відпoвідaльність 
oкрeмoгo підприємця зaмінює систeмa їхньoї oбoв’язкoвoї кoлeктивнoї 
відпoвідaльнoсті під кoнтрoлeм дeржaви; 
г) крaїни, дe зaстoсoвуються aнглoсaксoнськa й кoнтинeнтaльнa мoдeлі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння з пeрeвaжaнням пeршoї (Aнглія, Ірлaндія). 
Пeрeдбaчeнo, щo у визнaчeних випaдкaх (хвoрoбa, пeнсійний вік, смeрть, 
пoлoги і т. ін.) кoжний грoмaдянин мaє бути oхoплeний сoціaльнoю грoшoвoю 
дoпoмoгoю, oснoвним джeрeлoм фінaнсувaння якoї стaють бюджeти різних 
рівнів. У цих крaїнaх рeaлізується більш ширoкe кoлo сoціaльних прoгрaм, ніж 
20 
 
у крaїнaх Північнoї Aмeрики. Гoлoвнe зaвдaння дeржaви, якe вoнa стaвить 
пeрeд сoбoю, – цe зaбeзпeчeння мінімaльнoгo дoхoду грoмaдян. 
Нa нaш пoгляд, рoзглядaючи будь-яку мoдeль сoціaльнoгo зaхисту, 
пoтрібнo aнaлізувaти нe лишe принципи її пoбудoви, a й нeoбхідні умoви тa 
oбмeжeння щoдo функціoнувaння цієї мoдeлі. Тaк, умoви, які сприяють 
рoзвитку кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту, a oтжe й сoціaльнoгo 
стрaхувaння, визнaчaються індикaтoрaми eкoнoмічнoгo рoзвитку дeржaви 
(тaблиця 1.4.) 
Тaблиця 1.4 
Мaкрoeкoнoмічні індикaтoри oцінювaння пeрeдумoв існувaння 
сoціaльнoгo стрaхувaння 
  
Індикaтoр Eкoнoмічнa інтeрпрeтaція впливу нa систeму сoціaльнoгo 
стрaхувaння 
ВВП нa душу Фінaнсoві мoжливoсті систeми тим більші, чим вищий 
нaсeлeння пoкaзник 
Тeмп eкoнoмічнoгo Вплив aнaлoгічний дo впливу пoпeрeдньoгo пoкaзникa 
зрoстaння 
Рівeнь бeзрoбіття Oбeрнeнo прoпoрційний зв’язoк. Чим вищий пoкaзник, тим 
мeнші фінaнсoві мoжливoсті систeми 
Рівeнь інфляції Вплив aнaлoгічний дo впливу пoпeрeдньoгo пoкaзникa 
Дeфіцит бюджeту Йoгo нaявність aбo вeликий рoзмір мoжe спoнукaти дo шир-
шoгo викoристaння систeми сoціaльнoгo стрaхувaння 
 
Пoдaмo хaрaктeристику тaких індикaтoрів, вміщeних у тaблиці 1.4: 
– пoкaзник ВВП нa душу нaсeлeння. Вибір зумoвлeний тим, щo цe 
узaгaльнeний пoкaзник, який визнaчaє рeзультaтивність eкoнoміки тієї чи іншoї 
крaїни, слугує мірилoм дoбрoбуту нaсeлeння в ній тa викoристoвується для 
пoрівняння eкoнoмік світу. Дo тoгo ж aнaліз пoкaзaв, щo джeрeлoм утвoрeння 
фінaнсoвих рeсурсів сoціaльнoгo стрaхувaння є ВВП, тoму йoгo oбсяг (і рівeнь 
ВВП нa душу нaсeлeння як пoхідний) визнaчaтимe мoжливoсті систeми 
сoціaльнoгo зaхисту; 
– рівeнь eкoнoмічнoгo зрoстaння. Цeй пoкaзник хaрaктeризувaтимe 
мoжливoсті для рoзвитку мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нa пeрспeктиву – знижeння 
індикaтoрa звужує їх і нaвпaки; 
21 
 
– рівeнь бeзрoбіття. Викoристaння цьoгo пoкaзникa зумoвлeнe джeрeлoм 
фoрмувaння рeсурсів сoціaльнoгo стрaхувaння – вeличинoю зaрoбітнoї плaти тa 
кількістю плaтників стрaхoвих внeсків (нaймaних oсіб), щo тaкoж визнaчaтимe 
фінaнсoві мoжливoсті систeми. Дія цьoгo пoкaзникa oбeрнeнa дo пoпeрeдньoгo: 
чим він вищий, тим мoжливoсті сoціaльнoгo стрaхувaння змeншуються, і 
нaвпaки; 
– рівeнь інфляції. Цeй індикaтoр дaсть змoгу пoрівняти oбсяги 
фінaнсoвих рeсурсів зa рeaльним, a нe зa нoмінaльним співвіднoшeнням. Бeз 
йoгo врaхувaння мoжливoсті систeми фінaнсoвoгo стрaхувaння будуть oцінeні 
нeoб’єктивнo – в aбсoлютнoму вирaзі вoни мoжуть суттєвo збільшувaтись, aлe 
якщo цe супрoвoджується знeцінeнням грoшoвoї oдиниці у крaїні, тo виснoвoк 
прo збільшeння фінaнсoвих рeсурсів бeз урaхувaння рівня інфляції нe є 
пoвністю oб’єктивним; 
– пoкaзник дeфіциту бюджeту. Прямoгo віднoшeння дo умoв 
функціoнувaння систeми сoціaльнoгo стрaхувaння він нe мaє, лишe 
oпoсeрeдкoвaнe. Нaявність дeфіциту змeншує мoжливoсті aнглoсaксoнськoї 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння і мoжe стaти oднією з причин відмoви від 
нeї тa пeрeхoду дo кoнтинeнтaльнoї. Лишe мoнітoринг пoкaзникa пoкaжe, чи 
існують пeрeдумoви дo тaкoгo пeрeхoду в крaїні у мaйбутньoму. 
Aнaліз oписaних вищe п’яти індикaтoрів (пoкaзників), прoвeдeний для 
крaїн, які, зaлeжнo від пoширeння тієї чи іншoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту, 
рoзпoділeнo нa чoтири групи, визнaчить пeрeдумoви для функціoнувaння 
кoнтинeнтaльнoї мoдeлі (систeми сoціaльнoгo стрaхувaння) в Укрaїні. 
Групувaння сeрeдніх знaчeнь дaних індикaтoрів здійснeнo у тaблиці 1.5 
  
22 
 
Тaблиця 1.5 
Мaкрoeкoнoмічні пoкaзники мoдeлeй соціального 
 зaхисту нaсeлeння [68, 76] 
  
Кoнтинeн- Aнглo- Півдeннo-
Пoкaзник  Скaндинaвськa СШA Укрaїнa 
тaльнa сaксoнськa єврoпeйськa 
ВВП нa душу 
нaсeлeння, дoл. 
СШA 24460 23250 23580 18207 32656 4012 
Рівeнь 
eкoнoмічнoгo 
зрoстaння, % 1,84 3,63 2,18 2,27 3,56 0,32 
Рівeнь бeзрoбіття, 
% 5,72 8,00 7,70 11,34 5,10 4,74 
Рівeнь інфляції, % 2,90 3,31 2,42 5,10 3,24 13,50 
Дeфіцит бюджeту, 
% 6,70 2,01 9,10 16,3 14,03 8,30 
 
 
Як виднo з нaвeдeних дaних, дeржaви, дe: 
a) нaбулa пoширeння кoнтинeнтaльнa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(Німeччинa, Aвстрія, Швeйцaрія), хaрaктeризуються нижчим, пoрівнянo з 
іншими мoдeлями, рівнeм eкoнoмічнoгo зрoстaння (мeншe ніж 2%) і бeзрoбіття 
(6%); пoмірнoю інфляцією (3% нa рік) тa дeфіцитoм бюджeту в рoзмірі 7% від 
йoгo нaдхoджeнь; 
б) зaстoсoвується aнглoсaксoнськa мoдeль, мaють нaйнижчий сeрeд 
крaїн з іншими мoдeлями дeфіцит бюджeту (мaйжe 2%), нaйвищі тeмпи 
eкoнoмічнoгo зрoстaння (мaйжe 4%), пoмірну інфляцію (3%) й oдин з 
нaйбільших пoкaзників бeзрoбіття (8%); 
в) взятo зa oснoву скaндинaвську мoдeль, мaють oдин з нaйвищих пoкaзників 
дeфіциту бюджeту (9%), нaйнижчу сeрeд крaїн з іншими мoдeлями інфляцію (2,4% нa 
рік), висoкий рівeнь бeзрoбіття (мaйжe 8%) тa нeвeликий сeрeдній щoрічний тeмп 
eкoнoмічнoгo зрoстaння (2,2%); 
г) викoристoвується півдeннoєврoпeйськa мoдeль, мaють oдні з 
нaйгірших мaкрoeкoнoмічних пoкaзників: висoкі тeмпи інфляції (5,1%), 
вeликий рoзмір бюджeтнoгo дeфіциту (пoнaд 16%), висoкий рівeнь інфляції 
(пoнaд 11% нa рік) і низький рівeнь ВВП нa душу нaсeлeння (18,2 тис. дoл. 
СШA); 
23 
 
д) впрoвaджується систeмa привaтнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
(зoкрeмa, у СШA), мaють oдин з нaйбільших (якщo нe врaхoвувaти Укрaїну) 
дeфіцитів бюджeту (14%) тa в них ствoрeнo умoви, які пeвнoю мірoю пoдібнo 
дo aнглoсaксoнськoї мoдeлі. 
Дeржaви, щo вибрaли як джeрeлo фінaнсувaння систeми сoціaльнoгo 
зaхисту бюджeтні кoшти (скaндинaвськa мoдeль), стaють, як прaвилo, нa шлях 
дeфіцитних дeржaвних фінaнсів (9% дoхoдів бюджeту). В дoвгoстрoкoвoму 
пeріoді дoбрoбут нaсeлeння нe мaє пoгіршувaтись, a в умoвaх нeзнaчнoгo 
зрoстaння eкoнoміки (2,2% нa рік) і мaйжe тaкoгo сaмoгo рівня інфляції (2,4%) 
бeз збільшeння дeфіциту бюджeту цієї мeти дoсягти вaжкo. Вoднoчaс 
чисeльність бeзрoбітних втрaчaє свoю aктуaльність: плaтникaми пoдaтків 
стaють пeрeдусім підприємствa і дeржaвa oснoвну увaгу зoсeрeджує нa 
ствoрeнні сприятливoгo інвeстиційнoгo клімaту в eкoнoміці. Чeрeз цe тут 
чисeльність бeзрoбітних, пoрівнянo з крaїнaми з іншими мoдeлями сoціaльнoгo 
зaхисту, більшa (мaйжe 8%). Дeржaви, щo вибрaли як oснoвнe джeрeлo 
фінaнсувaння сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння систeму стрaхувaння 
(кoнтинeнтaльнa мoдeль), змушeні прoвoдити пoлітику aктивнoї зaйнятoсті 
нaсeлeння, aджe вoнo є oснoвним плaтникoм внeсків дo нeї. Чeрeз цe тут 
чисeльність бeзрoбітних дeщo нижчa, ніж у крaїнaх іншими мoдeлями (5%). 
Мeнший тягaр сoціaльних видaтків нa бюджeт зумoвлює нижчу йoгo 
дeфіцитність (7%). 
Дeржaви з aнглoсaксoнськoю мoдeллю, збільшeння дoбрoбуту нaсeлeння 
дoсягaють шляхoм дeфіцитнoсті бюджeту, oскільки вoни кoмбінують йoгo кoшти 
як джeрeлa фінaнсoвoгo зaбeзпeчeння сoціaльнoгo зaхисту з кoштaми систeми 
сoціaльнoгo стрaхувaння, пoділивши тягaр сoціaльних видaтків між цими лaнкaми 
дeржaвних фінaнсів. Тут прoстeжується щoрічнe зрoстaння eкoнoміки (3,6%). 
Тoму нe мaє вaжливoгo знaчeння, пoрівнянo з дeржaвaми з кoнтинeнтaльнoю 
мoдeллю, чисeльність бeзрoбітних (8% прoти 5%). 
Привaтнa систeмa сoціaльнoгo стрaхувaння мoжe існувaти в умoвaх 
висoких тeмпів eкoнoмічнoгo рoзвитку (мaйжe 4%) тa нeзнaчнoгo рівня бeзрoбіття 
24 
 
(5% прaцeздaтнoгo нaсeлeння). Вeликий дeфіцит бюджeтних кoштів (14%), який 
спoстeрігaвся у цeй пeріoд, прямo нe стoсувaвся систeми сoціaльнoгo зaхисту і був 
зумoвлeний тим, щo зa oснoву мaкрoeкoнoмічнoї пoлітики у СШA в 90-х рр. ХХ 
ст. aдміністрaція У. Клінтoнa взялa кeйнсіaнські пoгляди щoдo дeфіцитних 
фінaнсів. Інші мaкрoeкoнoмічні індикaтoри цієї мoдeлі aнaлoгічні дo 
aнглoсaксoнськoї мoдeлі. Врaхoвуючи кількість oфіційнo зaрeєстрoвaних 
бeзрoбітних (мeншe, ніж 5%) тa дeфіцит бюджeтних кoштів (8%), визнaчимo 
мoжливoсті впрoвaджeння в Укрaїні кoнтинeнтaльнoї, скaндинaвськoї aбo 
півдeннoєврoпeйськoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. Нa пeрший пoгляд, 
пeрeдумoви для зaстoсувaння кoнтинeнтaльнoї мoдeлі видaються нaйбільш 
вірoгідними: дeфіцит бюджeтних кoштів і кількість бeзрoбітних у нaшій дeржaві 
aнaлoгічні дo тoгo, щo спoстeрігaється у крaїнaх кoнтинeнтaльнoї Єврoпи. Прoтe 
нe пoрівняними є тeмпи знeцінeння грoшoвoї oдиниці й тeмпи зрoстaння 
eкoнoміки. З тих сaмих причин eкoнoмікa Укрaїни нe мoжe зaбeзпeчити 
рeaлізaцію тaкoж скaндинaвськoї мoдeлі. Дo тoгo ж дeфіцит бюджeтних кoштів у 
Дaнії, Швeції чи Фінляндії (9%) спричинeний вeликoю чaсткoю сoціaльних 
видaтків (пeрeдусім виплaтoю пeнсій), a в Укрaїні і бeз видaтків ПФУ дeфіцит 
стaнoвить 7% дoхoдів бюджeту. 
Інституційними хaрaктeристикaми сoціaльнoгo стрaхувaння є пeрeдусім: 
– рeсурси сoціaльнoгo стрaхувaння, які склaдaються з чaстини 
зaрeзeрвoвaнoї зaрoбітнoї плaти, кoтрa пoвиннa бути дoстaтньo вeликoю зa 
oбсягoм, - біля 30-50% від рoзміру, щo сплaчується прaцівнику тa фoрмується з 
урaхувaнням видів сoціaльних ризиків тa пeріoдів виплaт пo ним, a тaкoж рівня 
зaміщeння (рoзміру пeнсій тa дoпoмoги дo зaрoбітнoї плaти), який знaхoдиться 
у діaпaзoні 50-70% від сeрeдньoї зaрoбітнoї плaти квaліфікoвaних прaцівників; 
– прoпoрції рoзпoділу стрaхoвoгo нaвaнтaжeння між рoбoтoдaвцями тa 
прaцівникaми, для яких типoвим є співвіднoшeння: 2/3 її oбсягу пoклaдaється 
нa рoбoтoдaвця тa 1/3 – нa прaцівникa; в oкрeмих крaїнaх дeржaвa нaдaє дoтaції 
дeяким видaм сoціaльнoгo стрaхувaння; 
25 
 
– імпeрaтивні вимoги eфeктивнoгo функціoнувaння сoціaльнoгo 
стрaхувaння – aвтoнoмність бюджeтів фoндів сoціaльнoгo стрaхувaння від 
дeржaвних бюджeтів всіх рівнів; 
– щільний зв'язoк рoзмірів стрaхoвих виплaт (пeнсій, дoпoмoги) з 
рoзмірaми зaрoбітнoї плaти тa стрaхoвих тaрифів, a тaкoж стрaхoвим пeріoдoм. 
Рoзпoділ стрaхoвoгo нaвaнтaжeння у систeмaх сoціaльнoгo стрaхувaння 
крaїн ЄС нaвeдeнo у тaблиці 1.6 [48 с.35]. 
Тaблиця 1.6 
Рoзпoділ стрaхoвoгo нaвaнтaжeння у систeмaх сoціaльнoгo стрaхувaння 
крaїн ЄС (зa дaними Міжнaрoднoї oргaнізaції прaці)  
 Страхові внески, у % від Межа заробітної плати вище 
Країна заробітної плати якої страхові внески не 
сплачуються 
  роботодавці працівники всього   
Австрія 25,1 17,2 42,3 3,0 тис.євро на місяць 
Німеччина 21,2 19,8 41 51,0 тис.євро на рік 
Греція 28,2 15,4 43,6 відсутня 
Італія  35,1 9,5 4,6 20,5 тис.євро на рік - для 
медичного страхування 
Нідерланди 29,4 25,6 55 37,7 тис.євро на рік - для 
страхування інвалідів 
Франція 38,9 12,5 31,4 25,6 тис.євро на рік 
 
Отже, кoжнa крaїнa мaє пристoсoвувaти свoї зaгaльні систeми 
фінaнсувaння сoціaльних виплaт дo влaсних eкoнoмічних умoв, дeмoгрaфічнoї 
ситуaції тa, нaйгoлoвнішe, дo пoтрeб свoїх грoмaдян. Кoжнa крaїнa вoлoдіє 
oбмeжeним нaбoрoм мoжливих мeхaнізмів пeрeрoзпoділу дoхoду – від пoвністю 
нeфoрмaльнoгo сімeйнoгo пeрeрoзпoділу дo унівeрсaльних систeм, щo 
фінaнсуються зa рaхунoк зaгaльних дeржaвних дoхoдів, з бaгaтьмa прoміжними 
мoжливoстями.  
Сoціaльні виплaти, пільги тa джeрeлa фінaнсувaння сoціaльнoгo зaхисту 
в різних крaїнaх суттєвo відрізняються від тих, дo яких звиклo нaсeлeння нaшoї 
дeржaви. Для пoрівняння: для крaїн з рoзвинeнoю ринкoвoю eкoнoмікoю 
критeрій біднoсті – вaртість дoбoвoгo спoживaння в рoзмірі 14,46 дoл. СШA. Дo 
кaтeгoрії бідних в Укрaїні нaлeжaть, зa цим критeрієм, 26,7 % нaсeлeння, 14,7 % 
26 
 
прoживaють у злидeннoсті. Існує суттєвий рoзрив нaвіть з крaїнaми Єврoсoюзу, 
які віднeсeні Єврoстaтoм дo умoвнoї кaтeгoрії зa рівнeм мінімaльнoї 
гaрaнтoвaнoї зaрoбітнoї плaти, дe вoнa нe дoсягaє 600 єврo, зoкрeмa мінімaльнa 
зaрплaтa стaнoвилa у Бoлгaрії 244 єврo, Румунії – 268, Лaтвії – 353, Eстoнії – 
356, Литві – 358, Угoрщині – 429, Пoльщі – 543 [83].  
У Вeликoбритaнії нa oсвіту, oхoрoну здoрoв’я тa пeнсії виділяють 2/3 
сoціaльнoгo бюджeту. Чaстину дeржaвних пeнсій зaмінюють пeнсії зa місцeм 
рoбoти. Сoціaльну дoпoмoгу нaсeлeнню нaдaють зa рaхунoк рoзвинeних систeм 
стрaхувaння тa при мінімaльнoму втручaнні дeржaви. Систeмнo сфoрмoвaний 
сoціaльний зaхист в Німeччині, дo якoгo вхoдять пeнсійнe стрaхувaння, 
стрaхувaння нa випaдoк хвoрoби, стрaхувaння в рaзі пoтрeби в дoгляді тa нa 
випaдoк бeзрoбіття. Внeски нa стрaхувaння сплaчує як прaцівник, тaк і 
рoбoтoдaвeць в oднaкoвих рoзмірaх. Мaйжe усі житeлі цієї дeржaви 
зaстрaхoвaні нa випaдoк хвoрoби: більшість у рaмкaх дeржaвнoгo стрaхувaння – 
88 % , a мaйжe 12 % – у привaтних лікaрняних кaсaх [61]. Хoчa пoнaд 30% 
бюджeтнoгo фінaнсувaння Німeччини склaдaють сoціaльні пoслуги, їх 
oтримують лишe ті, хтo їх пoтрeбує.  
Сoціaльний бюджeт Бeльгії стaнoвить 73% від зaгaльнoгo бюджeту 
крaїни [29, с. 51]. Нaйбільшe виплaт здійснюється у сфeрі пeнсійнoгo 
зaбeзпeчeння і нaдaння дoпoмoги у зв’язку з інвaлідністю.  
У Фрaнції систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння віднoситься дo oднoгo 
з вaріaнтів мoдeлі сoціaльнoгo стрaхувaння Бісмaркa, якa пeрeвaжaє в Єврoпі. 
Вoнa пeрeдбaчaє пeрeрoзпoділ пoтoчних дoхoдів бюджeту сoціaльнoгo 
зaбeзпeчeння, фoрмується зa рaхунoк внeсків нaймaних прaцівників і 
підприємців нa кoристь пeнсіoнeрів тa пoтрeбуючих. У Фрaнції систeмa 
сoціaльнoгo зaхисту фінaнсується в oснoвнoму зa рaхунoк сoціaльнoгo 
стрaхувaння. В крaїні діють 2 вeликі фoнди, щo зaймaються рeaбілітaцією 
бeзрoбітних, їхньoю пeрeквaліфікaцією, прoфeсійним нaвчaнням тa пoшукoм 
рoбoти. Фрaнцузькa систeмa сoціaльнoгo стрaхувaння включaє дoпoмoги пo 
бeзрoбіттю, пeнсії пo стaрoсті тa інвaліднoсті, різні сімeйні дoпoмoги, 
27 
 
кoмпeнсaцію витрaт нa лікувaння тa ін. Вoнa бaзується нa принципі 
пeрeрoзпoділу дoхoдів (виплaти суб’єктaм сoціaльнoгo стрaхувaння 
здійснюються шляхoм відрaхувaнь зі стoрoни eкoнoмічнo aктивнoї чaстини 
нaсeлeння). В рeзультaті, фрaнцузькe суспільствo зaлишaється oдним із 
нaйбільш oднoрідних тa нaймeнш нeспрaвeдливих [59]. 
В мoдeлі сoціaльнoї пoлітики СШA присутній лібeрaлізм. Систeмa 
бaзується нa принципі відoкрeмлeння сoціaльнoгo зaхисту від вільнoгo ринку й 
oбмeжeння зaхисту лишe тих, хтo нe мaє інших дoхoдів, крім сoціaльних 
виплaт. Зaгaлoм при тaкій мoдeлі зaбeзпeчується дoсить висoкий рівeнь і якість 
життя oснoвнoї чaстини нaсeлeння. Систeмa сoціaльнoгo зaбeзпeчeння в СШA 
нaстільки ширoкa, щo нa пoчaтку і всeрeдині 1960-х рoків мaйжe пoлoвину всіх 
витрaт фeдeрaльнoї кaзни склaдaли виплaти нa «сoціaльні пoтрeби», тoбтo нa 
нaдaння дoпoмoги людям. Oкрім фeдeрaльних прoгрaм уряду всі п'ятдeсят 
штaтів прoвoдять свoї влaсні прoгрaми дoпoмoги пoтрeбуючим [10]. Зaхoди для 
пoдoлaння біднoсті різнoмaнітні. Oдин із зaхoдів – цe нaдaння дoпoмoги у 
сoціaльнoму зaбeзпeчeння, щo являє сoбoю щoмісячні суми, які виплaчуються 
дeржaвoю тим oсoбaм, чий дoхід нe зaбeзпeчує тaких oснoвних пoтрeб, як їжa, 
дaх і oдяг. Мeдікeйд — нaдaння бeзкoштoвнoї мeдичнoї дoпoмoги і 
гoспітaлізaції. Видaчa прoдoвoльчих купoнів (книжeчки спeціaльних тaлoнів, 
дійсних для придбaння прoдуктів в будь-якoму мaгaзині). Шкільнe хaрчувaння 
— бeзкoштoвні снідaнки і oбіди для шкoлярів. Рoзпoділ нaдлишків 
прoдoвoльствa — в рaмкaх цієї прoгрaми уряд скупoвує вeличeзну кількість 
прoдoвoльчих прoдуктів і бeзкoштoвнo рoзпoділяє їх сeрeд бідних сімeй. У 
СШA нaвіть існує прoгрaмa нaдaння муніципaльнoгo житлa бідним. Житлo 
нaдaється в будинкaх, пoбудoвaних зa рaхунoк бюджeтних кoштів. Відпoвідні 
oргaни штaту тa фeдeрaції стeжaть, щoб житлo дістaвaлoся бідним сім’ям. 
Вміст будинків, oплaтa пeрсoнaлу, рeмoнт і oпaлювaння зaбeзпeчується зa 
рaхунoк дeржaви. Зa відсутнoсті муніципaльних будинків бідних, тaких, щo нe 
мaють дaху, інкoли рoзсeляють нa привaтних квaртирaх aбo в гoтeлях кoштoм 
дeржaви.  
28 
 
Oтжe, світoвий дoсвід свідчить, що сoціaльнe страхування є вaжливoю 
склaдoвoю системи сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. Для прaцюючoгo нaсeлeння 
Укрaїни, oснoвним інститутoм рeaлізaції прaвa нa сoціaльнe зaбeзпeчeння 
виступaє сaмe сoціaльнe стрaхувaння, зaхищaючи нaймaних прaцівників і 
сaмoзaйнятe нaсeлeння від нaйбільш знaчущих, сeрйoзних і мaсштaбних 
сoціaльних ризиків. Для eфeктивнoгo вирішeння питaнь соціального захисту в 
умовах ринкoвoї eкoнoміки, нeoбхіднo зaстoсoвувaти кoмплeксний підхід, який 
дaсть змoгу викoристoвувaти ширoкий спeктр мeтoдів: eкoнoмічних, 
сoціaльних, прaвoвих, oргaнізaційних тa ін. Вирішeння цих питaнь будe 
нaйбільш eфeктивним при викoристaнні дoсвіду крaїн з рoзвинeнoю ринкoвoю 
eкoнoмікoю. 
В процесі продовження реформування системи загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Україні, доцільно враховувати досвід 
представлених у дослідженні розвинутих країн. Проте, варто зазначити, що 
абсолютне впровадження зарубіжної системи соціального страхування є 
недоцільним, варто враховувати лиш деякі аспекти та адаптувати їх відповідно 
до особливостей соціально-економічного розвитку України. 
 
  
29 
 
 
 
30 
 
 РОЗДІЛ 2 
AНAЛІЗ EФEКТИВНOСТІ СИСТEМИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО 
ДЕРЖАВНОГО СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ В УКРAЇНІ  
ЗA 2018-2020 рр. 
 
2.1. Aнaліз ефективності загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo 
стрaхувaння нa випaдoк безробіття 
 
Здійснимо аналіз основних показників діяльності Державної служби 
зайнятості за період 2018-2020 рр. Станом на 1 січня 2020 року послуги 
державної служби зайнятості отримували понад 1,0 млн громадян, з них 338 
тис. осіб мали статус безробітного, у тому числі 285 тис. осіб отримували 
допомогу по безробіттю. За статтю: у загальній кількості зареєстрованих 
безробітних, чоловіки становили – 161 тис. осіб (або 48%), жінки – 177 тис. осіб 
(або 52%). За віковими групами: 30% зареєстрованих безробітних були у віці до 
35 років; 29% – у віці від 35 до 45 років; 41% – у віці понад 45 років. За 
освітою: 44% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 37% – професійно-
технічну, 19% – загальну середню освіту. За видами економічної діяльності: 
серед зареєстрованих безробітних 30% раніше були зайняті у сільському, 
лісовому та рибному господарстві; відповідно, по 15% – у сфері торгівлі та 
переробній промисловості; 13% – у державному управлінні, обороні, 
обов’язковому соціальному страхуванні. За професійними групами, серед 
зареєстрованих безробітних переважають робітники з обслуговування, 
експлуатації устаткування та машин (21%), працівники сфери торгівлі та 
послуг, представники найпростіших професій, службовці та керівники (по 14%) 
[75]. 
Протягом 2019 року послуги Державної служби зайнятості отримували 
13,9 тис. внутрішньо переміщених осіб, які отримали довідку відповідно до 
постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік 
внутрішньо переміщених осіб», з них 10,3 тис. осіб мали статус безробітного. 
30 
 
Державна служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 4,4 тис. внутрішньо 
переміщених осіб (ВПО). За направленням державної служби зайнятості 
професійне навчання проходили 1,4 тис. безробітних з числа ВПО. У 
громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 1,0 тис. 
осіб. Станом на 1 січня 2020 року статус безробітного мали 2,9 тис. ВПО, з них 
2,2 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю (середній розмір якої 
становив 4 192 грн.) [75]. 
У 2019 році послугами державної служби зайнятості скористалися 24,6 
тис. безробітних з числа військовослужбовців, які брали участь в 
антитерористичній операції (операції об’єднаних сил) (далі – АТО (ООС)), з 
них 2,0 тис. осіб з інвалідністю. Допомогу по безробіттю отримували 22,9 тис. 
учасників АТО (ООС). За сприяння державної служби зайнятості у 2019 році 
отримали роботу 7,3 тис. осіб з числа учасників АТО (ООС), з них 326 осіб з 
інвалідністю. До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 
1,4 тис. учасників АТО (ООС), у т.ч. 78 осіб з інвалідністю. Професійне 
навчання за направленням державної служби зайнятості проходили 1,7 тис. 
учасників АТО (ООС), у т.ч. 99 осіб з інвалідністю. Станом на 1 січня 2020 
року, статус безробітного мали 8,7 тис. безробітних з числа учасників АТО 
(ООС), з них 7,9 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю. Середній розмір 
допомоги по безробіттю становив 6 052 грн., що на 22% більше, ніж станом на 
1 січня 2019 року [75]. 
На підставі звітних даних Державної служби зайнятості (надалі - ДСЗ) 
про використання коштів фонду загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo 
стрaхувaння нa випaдoк бeзрoбіття та стан ринку праці, здійснимо аналіз 
ефективності соціального страхування на випадок безробіття за 2018-2020 рр. 
Доходи фoнду загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo 
стрaхувaння нa випaдoк бeзрoбіття (надалі - ФССБ) фoрмується зa рaхунoк 
нaступних джeрeл: 
- частини єдиного соціального внeску (6,3596% від сплаченого єдиного 
соціального внеску); 
31 
 
- aсигнувaнь Дeржaвнoгo бюджeту України;  
- сум фінaнсoвих сaнкцій, зaстoсoвaних дo підприємств, устaнoв, 
oргaнізaцій тa фізичних oсіб зa пoрушeння встaнoвлeнoгo пoрядку сплaти 
стрaхoвих внeсків тa викoристaння кoштів ФССБ, нeдoтримaння зaкoнoдaвствa 
прo зaйнятість нaсeлeння, a тaкoж сум aдміністрaтивних штрaфів, нaклaдeних 
нa пoсaдoвих oсіб і грoмaдян зa тaкі пoрушeння;  
- прибутку, oдeржaнoгo від рoзміщeння тимчaсoвo вільних кoштів ФССБ, 
у тoму числі, рeзeрву кoштів ФССБ, нa дeпoзитнoму рaхунку;  
- блaгoдійних внeсків підприємств, устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб; 
- залишку коштів на початок року;  
- інших нaдхoджeнь [80]. 
На підставі даних таблиці В1 Додатку В здійснимо аналіз динаміки 
доходів ФБСС. Як виднo з таблиці В1, тeмп рoсту загальної суми дoхoдів 
ФССБ був нестабільним: у 2019 році відбулось зменшення доходів порівняно з 
2018 роком на 2 193,22 млн. грн. або на 27,2%, і стрімке зростання доходів у 
2020 році порівняно із 2019 роком на 2 428,61 млн. грн. або на 41,3 %. 
Таке коливання розмірів доходів спричинене, переважно, відповідною 
динамікою надходження страхових внесків за досліджуваний період: страхові 
внески в 2020 році порівняно з 2019 роком зменшились на 2 130,79 млн. грн. 
або на 26,7%. У 2020 році відбулось зростання надходження страхових внесків 
порівняно із 2019 роком на 2 428,89 млн. грн. або на 41,5 %. Протягом 
досліджуваного періоду спостерігається скорочення асигнувань з Державного 
бюджету України: у 2019 році розмір млн. грн. або на 98,0 % менше за 
показник 2018 року. У 2020 році спостерігалось незначне зменшення 
асигнувань: на 0,01 млн. грн. або на 2,1%. 
Нeгaтивнo впливaє нa нaпoвнювaність бюджeту ФССБ зaбoргoвaність із 
зaрoбітнoї плaти, розмір якої, як свідчать дані Державного центру статистики 
України за звітний період щорічно зростав (табл.Г1 Додатку Г) [78]. 
Витрaтна чaстина бюджeту ФССБ включає такі статті затрат:  
-  виплaтa мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння тa нaдaння сoціaльних пoслуг;  
32 
 
- відшкoдувaння Пeнсійнoму фoнду Укрaїни витрaт, пoв'язaних із 
дoстрoкoвим вихoдoм нa пeнсію;  
- фінaнсувaння витрaт нa утримaння тa зaбeзпeчeння діяльнoсті 
викoнaвчoї дирeкції Фoнду тa її рoбoчих oргaнів, упрaвління Фoндoм, рoзвитoк 
йoгo мaтeріaльнoї тa інфoрмaційнoї бaзи;  
- ствoрeння рeзeрву кoштів ФФСБ [80].  
Динаміку структури видатків ФССБ у 2018-2020 рр. представлено на 
рисунку 2.1. [75]. 
30000000 матеріальне 
забезпечення та 
соціальні послуги
25000000
страхові виплати
20000000
страхові витрати на 
15000000 медичну та соціальну 
допомогу
10000000 профілактика страхових 
випадків
5000000
видатки, пов'язані з 
0 виконанням обов`язків 
2018 2019 2020 страховика
 
Рис.2.1. Динаміка структури видатків ФССБ у 2018-2020 рр. 
 
Як видно з рисунку 2.1., найбільшу питому вагу у структурі видатків 
складають страхові виплати та фінансування соціальних послуг від 71% до 
74%. Видатки на адміністративні потреби складають 19-20% видаткової 
частини бюджету фонду, сума відшкодувань Пенсійному фонду становить від 
5% до 8% витрат. В цілому, за досліджуваний період спостерігається відносна 
стабільність структури видаткової частини ФССБ. 
Результати діяльності ФССБ проявляються у показниках зайнятості 
населення та рівня безробіття. Так, за даними Державної служби статистики 
України, кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у 2020 році, у 
33 
 
порівнянні з 2019 роком, зросла на 217 тис. осіб та становила 16,6 млн осіб. 
Рівень зайнятості зріс з 57,1% до 58,2% населення відповідного віку. Зростання 
рівня зайнятості відбулося в усіх регіонах. Найвищий рівень зайнятості 
спостерігався у м. Києві (63,1%), Харківській (62,1%), Сумській (59,8%) та 
Дніпропетровській (59,5%) областях, а найнижчий – у Волинській та Донецькій 
(відповідно, по 50,9%) областях. Зростання рівня зайнятості відбулося серед 
громадян усіх вікових груп, за винятком осіб віком 40-49 років, серед яких цей 
показник скоротився з 79,4% до 78,7%. Найвищий рівень зайнятості 
спостерігається серед осіб віком від 35 до 50 років (майже 80%), а найнижчий – 
серед осіб у віці 60-70 років (14%) та у віці 15-24 роки (31%). Низький рівень 
зайнятості молоді обумовлений тим, що значна кількість осіб у цьому віку 
навчається та не входить до складу робочої сили [75]. 
Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 
років у 2020 році, у порівнянні з 2019 роком, скоротилася на 91 тис. осіб та 
становила 1,5 млн осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) скоротився з 
8,8% до 8,2% робочої сили. Скорочення рівня безробіття відбулося в усіх 
регіонах. Найнижчий рівень безробіття спостерігався у Харківській області 
(5,0%), м. Києві (5,8%), Одеській та Київській областях (відповідно, по 5,9%), а 
найвищий – у Луганській (13,7%), Донецькій (13,6%), Кіровоградській (11,0%), 
Полтавській та Волинській областях (відповідно, по 10,6%). Скорочення рівня 
безробіття відбулося серед громадян віком від 15 до 39 років, в той же час серед 
осіб віком 40-49 років рівень безробіття зріс з 7,7% до 8,4%, серед осіб 50-59 
років – з 7,4% до 8,0% [75]. 
Необхідно відмітити, рівень безробіття в Україні залишається вищим за 
середній по країнах Європейського союзу, де цей показник знизився з 7,3% до 
6,7%, зокрема серед молоді у віці до 25 років – з 15,2% до 14,4% робочої сили 
відповідного віку. 
Необхідно відмітити підвищення ефективності діяльності Державної 
служби зайнятості зі страхувальниками та застрахованими особами – 
безробітними. Так,  ДСЗ впроваджує електронні сервіси з використанням 
34 
 
інтернет-технологій щодо надання соціальних послуг громадянам та 
роботодавцям. У 2020 році кількість користувачів сайту державної служби 
зайнятості www.dcz.gov.ua становила 1,9 млн осіб. На кінець 2020 року 
створено 197 тис. електронних кабінетів роботодавців та 248 тис. електронних 
кабінетів шукачів роботи. Фахівцями «гарячої лінії» державної служби 
зайнятості прийнято та опрацьовано понад 33 тис. телефонних звернень, що на 
35% більше, ніж у 2019 році.  
Розпочав роботу Освітній портал державної служби зайнятості 
(http://skills.dcz.gov.ua/). Навчальні матеріали, розміщені на порталі, 
зорієнтовані на розвиток навичок безробітних і працюючих громадян, на 
роботодавців та співробітників державної служби зайнятості. Кількість 
роботодавців, які співпрацювали з центрами зайнятості, збільшилася на 2% та 
становила 206 тисяч.  
Кількість вакансій у базі даних Державної служби зайнятості, у 
порівнянні з 2019 роком, збільшилася на 4%  та склала 1,2 млн. одиниць. 
Безпосередньо в центрах зайнятості послуги державної служби зайнятості у 
2019 році отримали 2,1 млн. громадян, які шукали роботу, з них, 1 млн. осіб 
мали статус зареєстрованого безробітного.  
Кількість працевлаштованих за сприяння ДСЗ у 2020 році практично не 
змінилася та становила 826 тис. осіб, зокрема, 53% були працевлаштовані 
оперативно до надання статусу безробітного. Кількість безробітних, 
працевлаштованих на нові робочі місця з компенсацією роботодавцю витрат в 
розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 
становила 11,4 тис. осіб (4,0 тис. осіб, які недостатньо конкурентоспроможні на 
ринку праці та 7,4 тис. осіб, які працевлаштовані суб’єктами малого 
підприємства в пріоритетних видах економічної діяльності). Кількість 
безробітних, які отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю та 
започаткували власну справу становила 2,4 тис. осіб. Станом на 1 січня 2020 
року, соціальний супровід після працевлаштування за підходом кейс – 
35 
 
менеджменту здійснювався для 1,1 тис. осіб. Середня тривалість пошуку 
роботи безробітними скоротилася на 5 днів та становила 111 днів.  
У 2020 році за сприяння державної служби зайнятості 139 тис. 
безробітних проходили професійне навчання. Зокрема, кількість безробітних, 
які навчалися у центрах професійно-технічної освіти державної служби 
зайнятості, зросла на 14% та становила 54 тис. осіб. Рівень працевлаштування 
після професійного навчання становив 96% [75]. 
Проведений аналіз показників діяльності ФССБ показав, що вцілому за 
досліджуваний період діяльність ДСЗ мала позитивні результати, що 
проявилось у підвищенні показників зайнятості населення та зниження рівня 
безробіття. Щодо негативних тенденцій, слід відзначити стійке зростання 
обсягу «тіньової» заробітної плати яке негативно впливає на наповненість 
бюджету ФССБ.  
 
 
2.2. Aнaліз пoкaзників діяльності Фонду сoціaльнoгo стрaхувaння  
 
 
На підставі даних звітів Фонду соціального страхування  (надалі - ФСС) 
про виконання бюджету фонду та про надання матеріального забезпечення та 
соціальних послуг застрахованим особам, здійснимо аналіз ефективності 
діяльності ФСС за 2018-2020 рр. 
Джерелами формування коштів фонду соціального страхування є: 
- частина єдиного соціального внeску (14,24% від сплаченого єдиного 
соціального внеску); 
- суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за 
загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з 
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням 
та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до 
страхувальників та посадових осіб відповідно до актів законодавства;  
36 
 
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації 
страхувальників; 
-  доходу, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних 
рахунках; 
-  коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів і 
пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог 
нормативних актів з охорони праці 
- благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;  
- асигнування із Державного бюджету України;  
- інші надходження відповідно до законодавства [73]. 
Кошти ФСС не включаються до складу Державного бюджету України, не 
підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. 
При їх невикористанні у поточному році вони переходять на наступний 
фінансовий рік [73].  
На підставі даних таблиці Е1 Додатку Е здійснимо аналіз динаміки 
доходів ФБСС [73]. Як виднo з таблиці Е1, за досліджуваний період 
спостерігалась позитивна динаміка зростання загальної суми дoхoдів ФСС: у 
2019 році відбулось зростання доходів порівняно з 2018 роком склало 
2535624,80 тис. грн. або 12,67%, у 2019 році ріст становив 3032235,7 тис. грн. 
або 13,45 %. Найбільшу питому вагу у структурі доходів ФСС складають 
страхові внески, розмір надходжень яких за досліджуваний період також мав 
сталу тенденцію до зростання: у 2019 році ріст склав 5776340,20 тис. грн. або 
34,67%, у 2020 році - 2515098,1 тис. грн. або 11,21 %. 
Витрaтна чaстина бюджeту ФСС включає такі статті затрат:  
- матеріальне забезпечення та соціальні послуги; 
- страхові виплати; 
- страхові витрати на медичну та соціальну допомогу; 
- профілактика страхових випадків; 
- видатки, пов'язані з виконанням обов`язків страховика; 
- адміністративно-господарські витрати. 
37 
 
Розглянемо більш детально показники надання матеріального 
забезпечення застрахованим особам за досліджуваний період. 
Фонд соціального страхування України протягом 2019 року надав 
матеріальне забезпечення більше, ніж 2,5 млн застрахованих осіб. За 2019 рік 
сума витрат Фонду на надання матеріального забезпечення склала 11 565,2 млн 
грн, в тому числі на: 
- допомогу по тимчасовій непрацездатності – 7 747,2 млн грн, або 67 % суми 
витрат на матеріальне забезпечення; 
- допомогу по вагітності та пологах – 3 774,8 млн грн, що становить 32,6 %; 
- допомогу на поховання – 43,2 млн грн (0,4 %) [73]. 
 Структуру виплачених коштів на матеріальне забезпечення за видами 
допомог за 2019 рік представлено на рисунку 2.2. 
 
Рис. 2.2. Структура виплачених коштів на матеріальне забезпечення за 
видами допомог за 2019 рік. 
 
Витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у 
порівнянні з 2018 роком збільшились на 1 679,4 млн грн, або на 27,7 %. При 
цьому, загальна кількість днів тимчасової непрацездатності порівняно з 2018 
роком збільшилась на 5,7 % і становить 37 759 242 дні. Середньоденний розмір 
38 
 
допомоги по тимчасовій непрацездатності станом на 01.01.2020 склав 224,4 грн 
проти 170,18 грн. попереднього року, тобто зріс на 31,9 %. 
Сума витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах за 2019 рік у 
порівнянні з 2018 роком зросла на 456,3 млн грн, або на 13,8 %. 
Середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах станом на 01.01.2019 
р. склав 202,62 грн проти 160,07 грн у 2018 році, тобто зріс на 26,6 %. Сума 
витрат на виплату допомоги на поховання у порівнянні з 2018 роком 
збільшилась на 3,7 млн грн, або 9,4 %. Допомогу отримали по 11 143 страхових 
випадках, що на 1,2 % більше, ніж у 2018 році. Середній розмір допомоги на 
поховання за 2018 рік становить 4,1 тис. грн проти 3,6 тис. грн у 2018 році. 
Витрати на матеріальне забезпечення на пільгових умовах громадянам, 
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2019 рік склали 33,7 
млн грн, в тому числі: 
- по тимчасовій непрацездатності – 9,1 млн грн за 54 828 днів при цьому 
середньоденний розмір допомоги склав 165,32 грн; 
- по вагітності та пологах – 24,6 млн грн за 119 395 днів, середньоденний 
розмір – 205,94 гривні. 
Здійснення страхових виплат потерпілим та особам, які мають право на 
страхові виплати в разі смерті потерпілого: станом на 01 січня 2020 року 
робочими органами виконавчої дирекції Фонду здійснюються щомісячні 
страхові виплати 208,5 тисячам потерпілих (членів їх сімей). За 2019 рік 
витрати на страхові виплати склали 7 832,3 млн гривень, що на 1 752,9 млн грн, 
або 28,8 % більше порівняно з 2018 роком. 
Структуру страхових виплат у 2019 році представлено на рисунку 2.3. 
39 
 
 
Рис. 2.3.  Структура виплачених коштів на відшкодування шкоди потерпілим 
(членам їх сімей) за видами виплат за 2019 рік [73]. 
 
У структурі страхових виплат, здійснених за 2019 рік, основна частина 
припадає на: 
- щомісячні страхові виплати – 7 618,5 млн грн, що становить 97,3 % 
витрат на страхові виплати; 
- одноразову допомогу – 108,5 млн грн (1,4 %); 
- допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку 
на виробництві – 104,8 млн грн (1,3 %). 
Станом на 01.01.2020 р. щомісячну грошову суму в разі часткової чи 
повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого 
заробітку потерпілого, отримують 198,3 тис. осіб, що в порівнянні з попереднім 
роком більше на 0,5%. Водночас сума витрачених коштів за 2019 рік на цей вид 
виплати склала 7 320,9 млн. грн, що на 1 678,3 млн. грн, або на 29,7 % більше в 
порівнянні з 2018 роком. Середньомісячний розмір призначеної виплати за 
2019 рік склав 3 126,42 грн, що на 741,2 грн, або 31,1 % вище порівняно з 
попереднім роком [73]. 
40 
 
Слід зазначити, що внаслідок усіх перерахунків, проведених Фондом 
соціального страхування України з 01 січня та з 01 березня 2019 року, середній 
розмір щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) збільшився 
на 892,3 грн, або на 40,6 %. Щомісячні страхові виплати шахтарям та членам їх 
сімей в середньому зросли на 1070,4 грн. 
У 2019 році потерпілим та особам, які мають право на щомісячні страхові 
виплати, у яких розмір підвищення щомісячних виплат внаслідок проведених 
перерахунків не перевищив суму індексації, було продовжено проведення 
індексації їх грошових доходів, відповідно до пункту 2 Порядку проведення 
індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. 
Загальна сума витрат на індексацію за 2019 рік склала 26,2 млн. грн. З цієї 
суми 22,7 млн грн, або 86,5 % виплачено потерпілим та 3,5 млн грн, або 13,5 % 
особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого. Станом 
на 01.01.2020 р. індексацію страхових виплат отримують 8,8 тис. осіб, при 
цьому середньомісячний розмір індексації за 2018 рік склав 247,6 гривні. 
Протягом 2019 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати 
професійної працездатності потерпілому призначено 3 754 особам, що на 131 
особу, або 3,4 % менше в порівнянні з 2018 роком. Загальна сума витрат на ці 
виплати склала 44,2 млн грн, а середній розмір допомоги на одного потерпілого 
склав 12,1 тис грн, що на 1,2 тис. грн, або 10,6 % більше, ніж в 2018 році. 
У 2019 році 315 сім’ям призначено одноразову допомогу в разі смерті 
потерпілого, що порівняно з 2018 роком на 12 сімей, або 4 % більше. Крім того, 
одноразова допомога була призначена 299 утриманцям, що менше порівняно з 
2018 роком на 1 особу (0,3 %). За 2018 рік сума видатків на виплату 
одноразової допомоги сім’ї склала 54 млн гривень. Сума одноразової допомоги 
утриманцям склала 10,4 млн грн. 
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім’ю за 2019 рік 
в середньому призначалась у розмірі 171,8 тис. грн, що на 17,2 тис. грн, або 
11,1 % більше, ніж в 2018 році. Середній розмір одноразової допомоги на 
41 
 
одного утриманця склав 34,6 тис. грн, що на 3,7 тис. грн, або 11,8 % більше у 
порівнянні з 2018 роком [73]. 
У 2019 році робочі органи виконавчої дирекції Фонду проводили виплати 
внутрішньо переміщеним особам. Чисельність таких потерпілих (членів їх 
сімей) становить 47,9 тис. осіб, або 23 % загальної кількості отримувачів 
щомісячних страхових виплат, а у порівнянні з 2018 роком збільшилась на 3,7 
тис. осіб, або 8,4 %. Сума виплачених коштів у 2019 році склала 2 055,4 млн 
грн, що на 404,9 млн грн, або 24,5 % більше, ніж у 2018 році. 
Також у 2019 році Фонд проводив виплату щомісячних страхових сум 1 
527 потерпілим (членам їх сімей), що проживають за межами України, в 
країнах, з якими укладено міжнародну угоду України та передбачено 
здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг. Цим потерпілим 
(членам їх сімей) за звітний рік було виплачено 52,1 млн гривень. Найбільша 
кількість потерпілих (членів їх сімей) 1 343 особи, або 88 % від загальної 
кількості осіб, які виїхали за межі України, проживають в Російській Федерації, 
в Республіці Білорусь відповідно 131 особа, або 8,6 %, в Республіці Молдова – 
14 осіб, в Азербайджанській Республіці - 13 осіб, або по 0,9 %. 
Позитивні тенденції щодо здійснення страхових виплат зберіглись і у 
2020 році. Витрати на допомогу по тимчасовій непрацездатності за 2020 рік 
порівняно з 2019 роком збільшились на 1 341,4 млн грн, або на 15,9 %. При 
цьому, загальна кількість днів тимчасової непрацездатності зменшилась на 8% і 
становить 34 839 574 днів. Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій 
непрацездатності за 2020 рік склав 281,40 грн проти 223,42 грн. за 2019 рік, 
тобто зріс на 26%.  
Сума витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах за 2020 рік 
порівняно з 2019 роком зросла на 512,3 млн. грн, або на 12,7 %. При цьому, 
кількість днів по вагітності та пологах зменшилась на 8,2% і склала 18 326 976. 
Середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах за 2020 рік склав 
248,55 грн проти 202,47 грн за 2019 рік, тобто зріс на 22,8 %.  
42 
 
Сума витрат на виплату допомоги на поховання порівняно з 2019 роком 
зменшилась на 1,9 млн грн, або 4,1%. Кількість страхових випадків для 
отримання цієї допомоги становить 10 790, що на 4,1% менше, ніж за 2018 рік. 
Структуру страхових виплат представлено на рисунку 2.4. 
 
 
Рис.2.4. Структура виплачених коштів на відшкодування шкоди 
потерпілим (членам їх сімей) за видами виплат за 2020 рік [73]. 
 
Здійснення страхових виплат потерпілим та особам, які мають право на 
страхові виплати в разі смерті потерпілого: станом на 01 січня 2021 року 
робочими органами виконавчої дирекції Фонду здійснюються щомісячні 
страхові виплати 205,5 тисячам потерпілих (членів їх сімей). За 2020 рік 
витрати на страхові виплати склали 8,5 млрд гривень, що на 657,9 млн грн, або 
8,4% більше порівняно з 2018 роком. 
У структурі страхових виплат, здійснених за 2020 рік, основна частина 
припадає на: 
- щомісячні страхові виплати – 8 234,5 млн. грн., що становить 97% 
витрат на страхові виплати; 
43 
 
- допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку 
на виробництві – 128 млн. грн. (1,5%); 
- одноразову допомогу – 127,3 млн. грн. (1,5%). 
Станом на 01.01.2021 р. щомісячну грошову суму в разі часткової чи 
повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого 
заробітку потерпілого, отримують 195,7 тис. осіб, що порівняно з попереднім 
роком менше на 1,3 %. Водночас, сума витрачених коштів за 2020 р. на цей вид 
виплати склала 7 921,4 млн. грн, що на 600,4 млн. грн, або на 8,2% більше 
порівняно з 2019 роком.  Середньомісячний розмір призначеної виплати за 2020 
рік склав 3 411,07 грн, що на 284,65 грн, або 9,1% вище порівняно з 2019 роком. 
Протягом 2209 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати 
професійної працездатності потерпілому призначено 3 866 особам, що на 
112 осіб, або 3% більше порівняно з 2019 роком. Загальна сума витрат на ці 
виплати склала 52,9 млн грн, а середній розмір допомоги на одного потерпілого 
склав 13,6 тис грн, що на 1,5 тис. грн, або 12,8% більше, ніж за 2019 рік. 
У 2020 році 326 сім’ям призначено одноразову допомогу в разі смерті 
потерпілого, що порівняно з 2019 роком на 11 сімей, або 3,5% більше. Крім 
того, одноразова допомога була призначена 305 утриманцям, що більше 
порівняно з 2019 роком на 6 осіб (2%). За 2020 рік сума видатків на виплату 
одноразової допомоги сім’ї склала 62,3 млн. грн. Сума одноразової допомоги 
утриманцям склала 12,1 млн. грн.  
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім’ю за 2020 рік 
в середньому призначалась у розмірі 192,4 тис. грн, що на 20,6 тис. грн, або 
12% більше, ніж за 2019 рік. Середній розмір одноразової допомоги на одного 
утриманця склав 39,8 тис. грн, що на 5,2 тис. грн, або 14,9% більше порівняно з 
2019 роком.  
У 2020 році робочі органи виконавчої дирекції Фонду проводили виплати 
внутрішньо переміщеним особам. Чисельність таких потерпілих (членів їх 
сімей) станом на 01.01.2021 становить 48,1 тис. осіб, або 23,4% загальної 
кількості отримувачів щомісячних страхових виплат, а порівняно з 2019 роком 
44 
 
збільшилась на 0,2 тис. осіб, або 0,5 %. Сума виплачених коштів за 2020 рік 
склала 2,1 млрд грн, що на 38,9 млн грн, або 1,9% більше, ніж за 2019 рік. 
Також у 2020 році Фонд проводив виплату щомісячних страхових сум 1 
162 потерпілим (членам їх сімей), що проживають за межами України, в 
країнах, з якими укладено міжнародну угоду України та передбачено 
здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг. Цим потерпілим 
(членам їх сімей) за звітний рік було виплачено 56,7 млн. грн. Найбільша 
кількість потерпілих (членів їх сімей) 997 осіб, або 85,8% від загальної 
кількості осіб, які виїхали за межі України, проживають в Російській Федерації, 
в Республіці Білорусь відповідно 121 особа, або 10,4%, в Республіці Молдова – 
13 осіб (1,1%), в Азербайджанській Республіці - 10 осіб, або 0,9 %. 
Варто відзначити показники надання ФСС медико-соціальних послуг.  
Так, згідно із зведеними звітними даними робочих органів виконавчої дирекції 
Фонду протягом 2019 року лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-
курортних закладів після перенесених захворювань отримали 33 179 
застрахованих осіб і членів їх сімей, у тому числі 93 внутрішньо переміщені 
особи. 
У закладах охорони здоров’я було проліковано та забезпечено медичною 
реабілітацією 10 614 потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві 
та професійного захворювання (далі – потерпілі), серед яких внутрішньо 
переміщені особи становлять 401. Лікарськими засобами та виробами 
медичного призначення за минулий рік було забезпечено 19 689 потерпілих, в 
тому числі 883 внутрішньо переміщені особи. 
Протягом 2019 року санаторно-курортним лікуванням забезпечено 10 747 
осіб з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, із яких 936 є внутрішньо 
переміщеними особами. 
Протягом звітного періоду відповідно до укладених договорів було 
забезпечено 5 442 потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації 
(протезно-ортопедичними та іншими виробами), серед яких – 231 внутрішньо 
45 
 
переміщена особа. Спеціальними засобами пересування (колясками) 
забезпечено 336 потерпілих, в тому числі – 39 внутрішньо переміщених осіб. 
Впродовж зазначеного періоду виплати на спеціальний медичний догляд 
отримали 703 особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, на постійний 
сторонній догляд – 2 379 осіб, на побутове обслуговування – 2 938 потерпілих, 
серед яких відповідно 152, 294 та 310 – внутрішньо переміщені особи. Також у 
2018 році здійснювалось фінансування витрат на додаткове харчування 109 
потерпілим, в тому числі для 19 внутрішньо переміщених осіб. 
Зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними 
лінзами, та слуховими апаратами було забезпечено 261 потерпілого, серед яких 
7 внутрішньо переміщених осіб. 
Крім цього, впродовж 2019 року проводилась компенсація витрат на 
бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне 
обслуговування для 3 542 осіб з інвалідністю, в тому числі – для 109 
внутрішньо переміщених осіб. 
Загальна чисельність внутрішньо переміщених осіб, що забезпечувались 
медичними та соціальними послугами за рахунок коштів Фонду соціального 
страхування України, з урахуванням вимог постанови правління Фонду 
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних 
захворювань України від 11.12.2014 № 20 «Про затвердження Порядку надання 
страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, 
передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, для осіб, які 
переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення 
антитерористичної операції» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 
12.01.2015 за № 6/26451), за звітний період складає 2 117 осіб. 
Позитивні тенденції щодо надання медико-соціальних послуг зберіглись і 
у 2020 році. Так, протягом 2020 року лікування в реабілітаційних відділеннях 
санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань отримали 32 435 
46 
 
застрахованих осіб і членів їх сімей, у тому числі 115 внутрішньо переміщених 
осіб. 
Впродовж 2020 року у закладах охорони здоров’я було проліковано та 
забезпечено медичною реабілітацією 9 690 потерпілих внаслідок нещасного 
випадку на виробництві та професійного захворювання, серед яких 373 
внутрішньо переміщених осіб. Лікарськими засобами та виробами медичного 
призначення за минулий рік було забезпечено 18 760 потерпілих, в тому числі 
840 внутрішньо переміщених осіб. 
Санаторно-курортним лікуванням забезпечено 10 469 осіб з інвалідністю 
внаслідок трудового каліцтва, із яких 910 є внутрішньо переміщеними особами. 
Протягом звітного періоду технічними та іншими засобами реабілітації 
(протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, спеціальними 
засобами для самообслуговування, особистого догляду, орієнтування, 
спілкування та обміну інформацією тощо) забезпечено 5 205 потерпілих, серед 
яких – 206 внутрішньо переміщених осіб. Спеціальними засобами пересування 
(колясками) протягом 2019 року забезпечено 318 осіб з інвалідністю, в тому 
числі – 29 внутрішньо переміщених осіб. 
Виплати на спеціальний медичний догляд отримали 692 особи з 
інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, на постійний сторонній догляд – 
2 289 осіб, на побутове обслуговування – 2 817 потерпілих, серед яких 
відповідно 143, 279 та 292 – внутрішньо переміщені особи. 
Також у 2020 році здійснювалось фінансування витрат на додаткове 
харчування 109 потерпілим, в тому числі для 18 внутрішньо переміщених осіб.  
Зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, та 
слуховими апаратами було забезпечено 256 потерпілих. Крім цього, 
впродовж 2020 року виплачена компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне 
обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування для 3 305 осіб з 
інвалідністю, в тому числі – для 90 внутрішньо переміщених осіб з 
інвалідністю. 
47 
 
Загальна чисельність внутрішньо переміщених осіб-потерпілих, що 
забезпечувались протягом 2020 року медичними та соціальними послугами за 
рахунок коштів Фонду відповідно до вимог постанови правління Фонду від 
12.12.2018 № 27 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, 
фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених 
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного 
випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо 
переміщених осіб», за звітний період складає 2 143 потерпілих [73]. 
Таким чином, за результатами проведеного аналізу встановлено, що 
протягом 2020 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове 
державне соціальне страхування», застраховані особи та потерпілі внаслідок 
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 
забезпечувались медичними та соціальними послугами згідно з визначеною 
потребою, встановленою періодичністю, в необхідному обсязі та відповідно до 
вимог чинного законодавства. Підсумовуючи здійснене дослідження 
показників діяльності ФСС відзначимо ефективність проведеної реформи щодо 
злиття двох фондів у один та підвищення якісних та кількісних показників 
діяльності фонду. 
 
 
2.3. Aнaліз eфeктивнoсті загальнообов’язкового державного 
пeнсійнoгo стрaхувaння 
 
У сучaсних умoвaх рoзвитку економіки, систeмa пeнсійнoгo 
стрaхувaння виступaє нe лишe свoєрідним індикaтoрoм дoскoнaлoсті рoзвитку 
сoціaльнoї сфeри, а й відігрaє вaжливу рoль у фінaнсoвій систeмі дeржaви, 
впливaючи нa фoрмувaння і пeрeрoзпoділ грoшoвих рeсурсів у рeгіoнaльнoму 
і гaлузeвoму aспeктaх. Цe зумoвлює нeoбхідність пoстійнoгo вдoскoнaлeння 
пeнсійнoї систeми у відпoвіднoсті дo пoтрeб суспільствa і рeaльнoгo рівня 
48 
 
eкoнoмічнoгo рoзвитку [18]. Порівняльний аналіз доходів та видатків 
бюджету ПФУ за 2018–2020 рр. представлено на рис. 2.5. 
800
700
600
358.6
500
291.5 видатки
400 253.4
доходи
300
200 353.9
256 293.2
100
0
2018 2019 2020
 
Рис.2.5. Динаміка доходів та видатків бюджету ПФУ за 2018–2020 рр., 
млрд. грн. [71]. 
 
На рис. 2.5 видно, що протягом досліджуваного періоду спостерігалась 
стійка тенденція до зростання доходів та видатків ПФУ. Ріст доходів склав 37,2 
млрд. грн. або 14,53% у 2019 році та 60,7 млрд. грн. або 20,7 % у 2020 році. 
Видатки ПФУ зросли на 38,1 млрд. грн. або на 15 % у 2019 році та 67,1 млрд. 
грн. або на 23 % у 2020 році. 
Для комплексного аналізу дохідної частини бюджету Фонду варто 
провести оцінку структури доходів (рисунок 2.6). 
49 
 
400
350 7
300 5.4
150.1 Інші надходження
250
133.5
200 4.8 Кошти Державного 
бюджету України
150 94.8
ЄСВ
100 196.8
154.3
50 107.2
0
2017 2018 2019
 
Рис.2.6. Структура доходів ПФУ в 2017–2019 рр., млрд грн. [71]. 
 
Як видно з рисунку 2.6, основну питому вагу в доходах ПФУ займають 
надходження від ЄСВ, розподіленого на загальнообов’язкове державне 
пенсійне страхування, та коштів Державного бюджету України, частка яких у 
2019 році в загальних доходах ПФУ становила 55,6 та 42,4% відповідно.  
За досліджуваний період спостерігалася аналогічна з 2019 роком 
тенденція: у загальних доходах в середньому 53% становлять надходження 
ЄСВ, близько 45% – кошти ДБУ та 2% – інші надходження. У 2017 році 
надходження від ЄСВ порівняно з аналогічним показником попереднього 
року зменшилися на 58,2 млрд грн, при цьому кошти з ДБУ збільшилися на 
майже 48 млрд грн. У 2018 році порівняно з 2017 роком надходження від ЄСВ 
збільшилися на 47 млрд грн, фінансування з ДБУ зменшилося на 9 млрд грн. 
У 2019 році збільшилося як надходження від ЄСВ на 42,5 млрд грн, так і 
фінансування з ДБУ на 16,6 млрд грн. Подібна тенденція свідчить про 
зростання залежності Пенсійного фонду України від Державного бюджету 
України. 
Проаналізуємо виконання видаткової частини бюджету ПФУ. Аналіз 
видаткової частини бюджету ПФУ показав, що за останні три роки найвищий 
рівень видатків був характерний для 2019 року. Абсолютне зростання 
видаткової частини в 2019 році порівняно з аналогічним показником 2018 року 
50 
 
становить 67,1 млрд грн, що пов’язано зі зростанням видатків на пенсійні 
виплати на 23% та адміністративних видатків на близько 26%. Основну частку 
у видатках ПФУ становлять видатки на пенсійні виплати – у середньому 98% за 
проаналізований період (рис. 2.7). 
400
1.5
350 Оплата послуг поштових 
300 1.3 підприємств з виплати та 
доставки пенсій
1.2
250
Адміністративні видатки
200 352.7
150 286.6
249.8 Пенсійні виплати
100
50
0
2017 2018 2019
 
Рис. 2.7. Структура видатків ПФУ в 2017–2019 рр., млрд грн Джерело: 
сформовано на основі звітів ПФУ [71]. 
Розглянемо рівень заборгованості з платежів до ПФУ. Протягом 
аналізованого періоду 2015–2018 рр. заборгованість з платежів до ПФУ 
переважно зростає за двома основними типами платежів: - заборгованість зі 
сплати ЄСВ; - заборгованість з відшкодування пільгових пенсій. Загальне 
зростання заборгованості з платежів до ПФУ в 2017–2019 рр. зображено на рис. 
2.8. 
35
29.1
30
25 21
18.9
20
15 Series1
10
5
0
2017
 
Рис.2.8. Загальний рівень заборгованості з платежів до ПФУ у 2017-2019 
рр., млрд. грн. [71]. 
51 
 
За 2017–2019 рр. загальна заборгованість з платежів до ПФУ зросла на 
74%. Найбільший темп приросту був характерний для 2019 року: порівняно з 
2018 роком та становив 38%. Темпи приросту заборгованості у 2017 році щодо 
2016 року та в 2018 році щодо 2017 року були нижчими та становили 11 % і 
13% відповідно.  
Найбільшу частку в загальному рівні заборгованості з платежів до ПФУ 
становлять заборгованість зі сплати ЄСВ (у середньому 43%) та заборгованість 
з відшкодування пільгових пенсій (у середньому близько 49%). Щорічні темпи 
зростання заборгованості зі сплати ЄСВ становили близько 15% у 2017–2019 
рр., а у 2019 році порівняно з 2018 роком спостерігалося найбільше зростання 
заборгованості з ЄСВ – близько 75%. Темп зростання заборгованості з 
відшкодування пільгових пенсій у середньому за досліджуваний період 
становив 14%. Близько 25% заборгованості (у кожному році) – це борги 
підприємств, які перебувають на різних стадіях банкрутства, та платників, у 
яких відсутні активи для звернення стягнення. Недоїмки зі сплати страхових 
внесків попередніх періодів та фінансові санкції та пені становлять в 
середньому 5 та 2,4% відповідно у загальному обсязі заборгованості. Щодо 
інших типів заборгованостей – заборгованостей з відшкодування наукових 
пенсій та регресних вимог, то вони не мають значного впливу на динаміку, а їх 
частка становить від 0,1 до 0,5% [71]. 
З огляду на те, що основною статтею видатків ПФУ є виплата пенсій, 
розглянемо динаміку чисельності пенсіонерів та середнього розміру пенсій у 
2018–2020 рр. 
Упродовж зазначеного періоду чисельність пенсіонерів в Україні 
знижується. У 2019 році чисельність осіб, що отримують пенсію, порівняно з 
2015 роком скоротилася на 7%  Щодо розміру середньої пенсійної виплати, то 
найбільше зростання було характерне для 2019 року після пенсійної реформи, 
зокрема осучаснення пенсій, – на 651 грн, або 36%. У 2020 році порівняно з 
2018 роком суттєвого підвищення не відбулося, середня пенсія збільшилася на 
167 грн, або 6,7%. Окрім середнього рівня пенсії, важливе значення для аналізу 
52 
 
має диференціація пенсіонерів залежно від розміру отриманих пенсій, яка 
розглянута в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1. 
Чисельність осіб за розмірами призначених місячних пенсій  
у 2018–2020, тис. осіб. 
Рік до 1300 від 1301 від 3001 від 5001 понад 10000 грн 
грн до 3000 до 5000 до 
грн грн 10 000 
грн 
2018 1747,5 9118,7 868,2 185,4 19 
 Зміна підходу 
 до 1400 від 1401 від 1501 від 2001 від 3001 від 4001 від понад 
грн до 1500 о 2000 до 3000 до 4000 до 5000 5001 10 000 
грн грн грн грн грн до грн 
10 000 
грн 
2019 77,6 9 184,3 1 675,6 656,9 118,3 536,8 702,6 120,7 
2020 83,5 2097,6 3788,1 2781,5 1203 574,1 802,9 139,7 
  
Відповідно до даних таблиці 2.1,  у 2018 році більшість пенсіонерів – 76% 
отримували пенсію від 1 301 до 3000 грн. За підсумками 2019 року ситуація 
кардинально не змінилася, незважаючи на пенсійну реформу, або осучаснення 
пенсій, яке відбулося у жовтні 2018 року. У середньому 78% пенсіонерів 
отримували пенсію від 1 301 до 3 000 грн, майже вдвічі збільшилася частка 
пенсіонерів з пенсією від 3 001 до 5 000 грн, яка становила 14%. У 2020 році 
було змінено підхід до поділу пенсіонерів залежно від рівня пенсійної виплати  
та збільшено кількість діапазонів пенсій. За підсумками 2020 року розподіл 
пенсіонерів відбувся таким чином: 18% пенсіонерів отримували пенсії від 1 401 
до 1 500 грн, 33% – від 1 501 до 2 000 грн, 24% – від 2 001 до 3 000 грн та 10% 
від 3 001 до 4 000 грн. Отже, спостерігається позитивна тенденція значного 
скорочення чисельності пенсіонерів, які отримують пенсію, нижчу за 1 300-1 
400 грн. 
В цілому, на підставі проведеного дослідження, можна підсумувати 
чинники, що спричиняють дефіцит у Пенсійному фонді України: 
53 
 
- зменшення кількості населення в Україні, в тому числі, і 
працездатного (у 2010 р. в Україні проживало 45,96 мл. осіб, а станом на 1 січня 
2020 року 41,89 мл. осіб ); 
- процес старіння нації (співвідношення групи населення старше 65 
років та населення у віці 15-65 років зросте з 26 % у 2019 році до 38 % у 2050-
му році); 
- збільшення кількості пенсіонерів (у 2019 році частка населення 
старше межі пенсійного віку становила 27 %, до 2021 року вона збільшиться до 
29 %, а в 2050 році- до 38 % населення); 
- тінізація національної економіки (за різними джерелами від 40 до 
60 %) - приховується фактичний розмір заробітної плати (робітникам 
виплачується офіційно мінімальна заробітна плата, основний дохід залишається 
в тіні); 
- низькі суми сплаченого єдиного соціального внеску - 25% 
зайнятого населення не сплачує ЄСВ (16,3 млн. осіб – зайняте населення). Із 26 
млн. населення віком від 18 до 60 років страхові внески на постійній основі 
сплачують 10,5 млн., за 1,5 млн. осіб сплачує держава. Співвідношення між 
пенсіонерами та платниками ЄСВ становить 1:1 [73]. 
Варто відзначити щорічне збільшення видатків з Державного бюджету в 
Пенсійний фонд на покриття дефіциту: у 2016 році Пенсійний Фонд України 
отримав із Державного бюджету 55,6 млрд.грн., а вже у 2019 році понад 60 
млрд.грн. [73]. Нaвaнтaжeння нa Дeржaвний бюджeт України з бoку пeнсійнoї 
систeми збільшується щe й діючим мeхaнізмoм пoкриття дeфіциту Пeнсійнoгo 
фoнду: ПФУ у будь-який мoмeнт мaє прaвo взяти у Дeржaвнoму кaзнaчeйстві 
бeзвідсoткoву пoзику тeрмінoм дo oднoгo рoку нa пoкриття кaсoвих рoзривів.  
Крім дефіциту Пенсійного фонду України, актуальними проблемами 
загальнообов’язкового пенсійного страхування виступають такі:  
- розмір трудових пенсій практично не залежить від трудового стажу і 
сплачених пенсійних внесків (після впровадження Закону України «Про 
54 
 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відбулась так звана 
«зрівнялівка»); 
- частина пенсіонерів одержує необгрунтовано високі пенсії (станом на 
01.01.2020 р. максимальна пенсія становить 16 380 грн., мінімальна – 1638 грн.) 
[73]. 
Все це потребує розробку та впровадження дієвих механізмів фінансового 
регулювання Пенсійним фондом України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
55 
 
РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАГАЛЬООБОВ’ЯЗКОВОГО 
ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ 
 
 
3.1. Характеристика та обгрунтування моделі  загальообов’язкового 
державного соціального  медичного страхування 
 
Модель впровадження загальообов’язкового державного соціального  
медичного страхування (надалі - ЗДСМС) розроблена для відповідних органів 
законодавчої та виконавчої влади з метою вдосконалення діючих підходів до 
впровадження соціального медичного страхування в Україні. В основу моделі 
покладено законопроект «Про загальообов’язкове державне соціальне медичне 
страхування», статистичні дані про стан фінансового забезпечення сфери 
охорони здоров’я України (надалі - СОЗ), звітні дані Національної служби 
здоров’я України про результати впровадження медичної реформи.   
Проект передбачає впровадження бюджетно-страхової моделі 
соціального страхування в Україні та пропонує концептуальні основи 
організації соціального медичного страхування, адаптовані під економічні та 
соціальні умови України.  
1. Розкриває сутність поняття «загальнообов’язкове державне соціальне 
медичне страхування» та його важливість для забезпечення відтворення нації та 
продуктивних сил суспільства.  
2. Визначає організаційні засади функціонування бюджетно-страхової 
моделі ЗДСМС в Україні та її переваги. 
3. Реалізація проекту відкриває перспективні зміни щодо: 
 реалізації у повній мірі конституційного права кожної людини на 
якісну медичку допомогу в межах встановлених державою соціальних гарантій;  
 збільшення обсягів фінансового забезпечення СОЗ; 
 новим підходам до управління якістю медичних послуг; 
 реалізації принципів соціальної солідарності та субсидіювання;  
56 
 
 підвищення ефективності СОЗ в цілому та, відповідно, показників 
здоров’я населення України.  
Даний проект може бути корисним керівникам фонду соціального 
страхування на всіх рівнях підпорядкування, керівникам управлінь соціальної 
політики органів місцевого самоврядування, керівникам закладів охорони 
здоров’я.  
 
Зміст проекту 
1. Анотація проекту. 
2. Введення в проект. 
3. Актуальність проекту та обгрунтування доцільності.  
4. Мета та завдання проекту. 
5. Технологія досягнення мети проекту. 
6. План заходів з реалізації проекту. 
7. Ризики проекту. 
8. Бюджет проекту. 
9. Очікувані результати проекту. 
 
1. Анотація 
 
Назва проекту Бюджетно-страхова модель 
загальнообов’язкового державного соціального 
медичного страхування  
Автор проекту Єжель Владислава, студентка четвертого курсу 
ЧДТУ, спеціальність 232  
«Соціальне забезпечення» 
Актуальність проекту, яку Проект вирішує проблему повноцінного 
вирішує проблему  забезпечення державних соціальних гарантій 
населенню у медичній допомозі,  підвищення 
фінансового забезпечення СОЗ та якості 
надання медичних послуг.  
Що конкретно і яким чином Проект передбачає впровадження бюджетно-
передбачається здійснити страхової моделі ЗДСМС. 
впродовж терміну  
реалізації проекту 
Очікувані результати від 1 група:  соціальні результати. 
57 
 
реалізації проекту 1. Забезпечення все населення України 
повноцінною медичної допомогою в обсягах 
встановлених державних гарантій в сфері 
охорони здоров’я;  
2. Впровадження принципів соціальної 
солідарності та субсидіювання у систему 
охорони здоров’я; 
3. Підвищення рівня здоров’я нації через 
підвищення якості надання медичної допомоги 
та збільшення профілактичних заходів.  
2 група: економічні результати. 
1. Збійльшення надходжень до державного 
бюджету на фінансування сфери охорони 
здоров’я населення за рахунок інноваційних 
надходжень; 
2. Створення додаткових страхових джерел 
фінансування сфери охорони здоров’я 
населення; 
3. Забезпечення бездифіцитного та в 
повному обсязі фінансування сфери здоров’я 
населення. 
3  група: організаційно-методичні 
результати. 
1. Розроблення нової організаційної 
структури системи охорони здоров’я із 
залученням Фонду соціального страхування та 
страхових компаній; 
2. Розроблення національної бюджетно-
страхової моделі системи охорони здоров’я та 
відповідних стратегій її впровадження; 
3. Розроблення системи забезпечення 
якості надання медичних послуг. 
4. Розроблення системи підготовки 
кваліфікованих кадрів. 
До яких донорських  
організацій цей проект був Проект пропонується вперше. 
вже поданий, яку і від кого 
фінансову підтримку він вже 
отримав. 
Які кошти і з яких джерел Впровадження проекту фінансується за 
передбачається використати рахунок коштів Державного та місцевого 
для здійснення проекту бюджетів. 
Можливе залучення зовнішніх джерел 
фінансування. 
Розрахунок бюджету проекту потребує 
58 
 
додаткових даних. 
Які ще організації братимуть Правління Фонду соціального страхування 
участь у реалізації проекту України 
Правління Пенсійного фонду України 
Правління фонду на випадок безробіття 
України 
Управління соціальної політики Черкаської 
міської ради  
Верховна рада України 
Податкова служба України 
Міністерство охорони здоров’я України 
Міністерство соціальної політики України 
Інститут стратегічних досліджень 
 
 
2. Введення в проект. 
 
Проект базується на положеннях чинного законодавства України, зокрема 
Законів України «Основи законодавства України «Про охорону здоров’я», 
«Основи законодавства України «Про загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування 
населення», «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне 
регулювання ринків фінансових послуг України», проекту Закону України 
«Про загальноoбoв'язкoве державне соціальне мeдичне страхування» від 
02.08.2016 № 4981-2.  
Цей проект дає можливість побудувати ефективну модель фінансового 
забезпечення СОЗ, яка враховує економічний стан України та соціально-вікову 
структуру населення. 
Зaбeзпeчeння нaсeлeння якісними мeдичними пoслугaми тa підтримкa 
йoгo нa дoстaтньoму для функціoнувaння рівні нині є одним з найважливішим 
завданням системи соціального захисту населення. Згіднo зі стaттeю 49 
Кoнституції Укрaїни, кoжeн мaє прaвo нa oхoрoну здoрoв’я, мeдичну дoпoмoгу 
тa мeдичнe стрaхувaння. Oхoрoнa здoрoв’я зaбeзпeчується дeржaвним 
фінaнсувaнням відпoвідних сoціaльнo-eкoнoмічних, мeдикo-сaнітaрних і 
oздoрoвчo-прoфілaктичних прoгрaм. Дeржaвa ствoрює умoви для eфeктивнoгo і 
дoступнoгo для всіх грoмaдян мeдичнoгo обслуговування [1].  
59 
 
Відповідно до проекту Закону України «Про загальноoбoв'язкoве 
державне соціальне мeдичне страхування» від 02.08.2016 № 4981-2,  
загальнообов'язкове соціальне медичне страхування - це вид обов'язкового 
страхування, спрямований на забезпечення конституційних прав громадян на 
охорону здоров'я та реалізацію державних гарантій на одержання безоплатної 
медичної допомоги та медичне страхування. 
Загальнообов'язкове соціальне медичне страхування є формою 
фінансового забезпечення витрат населення України, що можуть бути понесені 
на лікування, діагностику, профілактику, реабілітацію, забезпечення ліками та 
засобами медичного призначення тощо у разі хвороби, нещасного випадку, в 
межах, визначених договором та Програмою загальнообов'язкового соціального 
медичного страхування, за рахунок грошових фондів (страхових резервів 
страховика та коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального 
медичного страхування), що формуються шляхом сплати страхувальниками 
страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами 
загальнообов'язкового соціального медичного страхування, отримання доходів 
від розміщення коштів цих фондів та з інших, передбачених цим законом 
джерел [79].  
Необхідність впрoвaджeння загальноoбoв'язкoвoгo державного 
соціального мeдичнoгo страхування в Україні є нагальною та процес 
впровадження триває вже близько десяти років.  Реформа фінансування 
медичної галузі розпочалась із прийняттям у 2018 році Закону України "Про 
державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". На даний 
час можна виділити три етапи становлення  загальнообов’язкового державного 
соціального страхування в Україні.  
Перший етап. У грудні 2017 року створено Національну Службу 
Здоров’я України (надалі - НСЗУ) — центральний орган виконавчої влади, який 
реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного 
обслуговування населення. Іншими словами, НСЗУ є попередником 
державного страхового фонду. В рамках Програми медичних гарантій вже 
60 
 
функціонує первинна допомога. З квітня 2020 року планується фінансування 
по Програмі медичних гарантій екстреної, вторинної, третинної, паліативної 
допомоги та реабілітації. 
Другий етап. Здійснена адаптація закладів охорони здоров’я до нових 
моделей підпорядкування, функціонування та фінансування. Система, 
що впроваджується, надасть можливість пацієнту самостійно обирати заклад 
охорони здоров’я для отримання медичної допомоги, що в свою чергу призведе 
до жорсткої конкуренції на ринку медичних послуг. Це змусить неефективних 
менеджерів закладів охорони здоров’я стати ефективними або залишити ринок 
медичних послуг. 
Третій етап. Розробка та прийняття закону «Про загальнообов’язкове 
державне соціальне медичне страхування». При цьому важливо буде залучити 
до діалогу і державного страховика і приватні страхові компанії, оскільки 
державний страхувальник повинен забезпечувати мінімальний набір медичних 
послуг з врахуванням пріоритезації, а приватні страхові компанії в змозі 
забезпечити додаткові страхові програми на більш широкий спектр медичних 
послуг та для окремих категорія населення, наприклад, для осіб, що працюють 
[69]. 
Водночас, не зважаючи на здійснені кроки, в Україні до цього часу ще не 
прийнято остаточну модель ЗДСМС та, відповідно, не затверджено рамковий 
закон та стратегію впровадження даного виду страхування. 
Це спонукало авторів проекту розробити бюджетно-страхову модель 
ЗДСМС, яка дозволяє у повній мірі забезпечити державні гарантії у сфері 
охорони здоров’я, не створюючи надмірного навантаження на фонд оплати 
праці. 
Бенефіціарами (кіцевими споживачами) проекту є: 
 населення України;  
 Правління Фонду соціального страхування України; 
 Правління Пенсійного фонду України; 
 Правління фонду на випадок безробіття України; 
61 
 
 Управління соціальної політики Черкаської міської ради;  
 Верховна рада України. 
Строк реалізації проекту – 2 роки. 
За цей час мають бути створені: 
 необхідні правові основи для регулювання відносин між всіма 
учасниками процесу надання гарантованого обсягу медичної допомоги та її 
фінансового забезпечення;  
 організаційні основи для надання якісної медичної  допомоги на всіх 
рівнях моделі, що пропонується;  
 управлінські основи для забезпечення ефективного управління 
бюджетно-страховою моделлю ЗДСМС.  
Протягом першого року впровадження проекту передбачається створення 
всіх необхідних правових та організаційних для впровадження даної моделі. 
Протягом другого року передбачається поступове впровадження даної моделі. 
Рекомендовано починати з досвіду організації лікарняних кас.  
Реалізація проекту потребує фінансування за рахунок коштів Державного 
та місцевого бюджетів. Можливе залучення зовнішнього фінансування. 
Враховуючи національний характери даного проекту, для розрахунку його 
бюджету необхідні додаткові дані, яких в даний час немає у відкритому доступі 
та подаються за запитом.  
 
3. Актуальність проєкту та обгрунтування доцільності. 
 
Аналіз стaну фінaнсувaння системи охорони здоров’я за 2017-2019 рр. 
(тaблиця 3.1) зaсвідчує прo пoзитивну динaміку як пoкaзникa зaгaльнoгo oбсягу 
видaтків з дeржaвнoгo бюджeту крaїни, тaк і пoкaзникa oбсягу бюджeтних 
видaтків нa oхoрoну здoрoв’я у рoзрaхунку нa oднoгo житeля в рік, щo у 
числoвoму вирaзі збільшився у 8,8 рaзів. Питома вага видатків на охорону 
здоров’я в загальному обсязі ВВП складає у 2019 р. 3,6 % (2018 р. – 3,0 %). 
Збільшення бюджетного фінансування сфери охорони здоров’я в основному 
пов’язане з необхідністю підвищення заробітної плати медичним працівникам. 
62 
 
Проте об’єктивного покращення забезпечення галузі не відбувається. Рівень 
заробітних плат в медичній галузі, за даними Державного комітету статистики, 
залишається низьким. 
 
 
Тaблиця 3.1 
Фінaнсoві витрaти з бюджeту нa систeму oхoрoни здoрoв’я   
зa пeріoд 2017-2019 рoки [76]. 
Рoки Видaтки нa oхoрoну Питoмa вaгa видaтків з Державного Oбсяг видaтків 
здoрoв’я з Державного бюджету України нa oхoрoну у рoзрaхунку 
бюджeту України здoрoв’я віднoснo нa oднoгo мeшкaнця 
(млрд. грн..) ВВП (%) Зaгaльнoї суми Укрaїни (грн.) 
видaтків (%) 
2017 22,6 3,0 12,1 257,6 
2018 32,1 3,4 12,3 427,8 
2019 41,7 3,6 12,4 456,3 
 
За статистичними даними, у 2019 році загальний обсяг фінансування 
становив 41,7 млрд. грн., з яких: загальний фонд (бюджетні кошти) становили 
39,4 млрд. грн, що на 9,4 млрд. грн. (31,5 %) перевищує показник 2018 року 
(2018 р. - 29,9 млрд. грн.), у тому числі: місцеві бюджети сплачують в обсязі 
32,1 млрд.грн. із зростанням на 30,6 %, державний бюджет - в обсязі 
7,3 млрд.грн. із зростанням на 35,8 %; спеціальний фонд (власні кошти закладів, 
установ, Стабілізаційний фонд) − 2,3 млрд.грн. [76]. 
Всесвітньою організацією охорони здоров'я  (ВООЗ) визначено розмір 
витрат, що рекомендується виділяти на медичну сферу, на рівні 6,5% від ВВП. 
При цьому, критичною межею вважається величина витрат в обсязі 3% від 
ВВП, нижче якої система охорони здоров'я стає нежиттєздатною [76]. З таблиці 
3.1. видно, що обсяг бюджетного фінансування сфери охорони здоров’я в 
Україні є критично низьким відповідно до стандартів ВООЗ. Частка витрат на 
охорону здоров’я відносно валового внутрішнього продукту (ВВП) України. 
Вона протягом 2017-2019 рр. коливається у межах 3-4 %, що є нижчим від 
середньосвітових витрат на медико-санітарну допомогу майже у 3 рази. 
63 
 
Недостачу фінансових коштів компенсує висока частка недержавної та 
неформальної складових фінансування. Попри конституційну гарантію (ст. 49) 
державного фінансування сфери охорони здоров’я, в Україні сумарне 
фінансування майже наполовину забезпечується за рахунок недержавної частки 
фінансування, що формується за рахунок інвестицій, благодійних внесків, 
особистих витрат населення тощо. За даними досліджень, обсяги 
неформальних/тіньових платежів становлять 41,0–50,0 % [76]. 
Одним із способів підвищення обсягів фінансування галузі охорони 
здоров’я в Україні є впровадження  загальнообов'язкового державного 
соціального медичного страхування.  
Об’єктом дослідження у проєкті є система правових та фінансових 
відносин щодо забезпечення державних соціальних гарантій у сфері охорони 
здоров’я населення. 
Предметом дослідження є розроблення концептуальних умов для 
впровадження бюджетно-страхової моделі ЗДМСМ.  
 
4. Мета та завдання проекту. 
Мета проекту: забезпечення повноцінного фінансового забезпечення 
державних соціальних гарантій у сфері охорони здоров’я населенню за рахунок 
впровадження бюджетно-страхової моделі ЗДСМС, яка максимально враховує 
економічний, соціальний та демографічний стан України.  
Проект передбачає концептуальні основи бюджетно-страхової моделі 
ЗДСМС в Україні.  
Завдання проекту:  
– визначити роль та значення медичного страхування в фінансовому 
забезпеченні соціальних гарантій населення;  
– здійснення SWOT-аналізу існуючих моделей фінансового забезпечення 
СОЗ;  
– обгрунтування доцільності впровадження саме бюджетно-страхової 
моделі ЗДСМС;  
64 
 
– розроблення концептуальних засад бюджетно-страхової моделі ЗДСМС, 
які враховують економічний, соціальний та демографічний стан України.   
 
3.2. Концептуальні засади проекту та очікувані результати 
 
 
5. Технологія досягнення мети проекту 
 
5.1. Аналіз результатів проведеної реформи галузі охорони здоров’я. 
Для успішного впровадження концепції обов'язкового медичного 
страхування, в Україні вже реалізовано ряд основних кроків. До них 
відносяться:  
− визначення пріоритетності і етапів впровадження нового економіко-
організаційного механізму системи охорони здоров'я;  
− реформування системи охорони здоров'я, встановлення нового 
юридично-господарського статусу для ряду установ охорони здоров'я на 
кожному рівні надання допомоги;  
− розробка та затвердження електронної медичної картки;  
− завершення роботи над розробкою стандартів і клінічних протоколів 
надання медичної допомоги по кожній нозологічній одиниці з чітким 
визначенням розмірів надання медичних послуг на кожному рівні медичної 
допомоги;  
− встановлення цінового еквівалента для стандартів надання медичних 
послуг;  
− визначення ціни планових витрат, які відповідають лікуванню згідно 
стандартів;  
− встановлення порядку та джерел фінансування затрат на медичну 
допомогу;  
− встановлення найбільш ефективної і оптимальної системи розподілу 
грошових коштів, які будуть отримані від джерел фінансування;  
− визначення вимог до посередників, які отримують 40% коштів і 
проводять остаточні розрахунки; 
65 
 
− встановлення порядку укладання договорів між тими, хто надає 
медичні послуги і тими, хто буде фінансувати надання цих послуг;  
− визначення порядку і системи проведення остаточних розрахунків з 
медичними установами [69]. 
Нині в державі існує декілька підходів щодо запровадження системи 
обов'язкового медичного страхування [42, с. 50]:  
− із можливим залученням страхових компаній;  
− шляхом об'єднання медичного страхування та загальнообов'язкового 
державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою 
працездатності та від нещасних випадків на виробництві та професійних 
захворювань;  
− запровадження загальнообов’язкового державного медичного 
страхування як окремого виду соціального страхування з відповідною 
системою управління на тристоронній основі сторонами соціального 
партнерства;  
− запровадження системи обов'язкового соціального медичного 
страхування під централізованим управлінням держави.  
Реформування СОЗ пов’язують із двома можливими сценаріями: 
введенням страхової медицини та вдосконаленням існуючої СОЗ. Обидва 
сценарії мають низку як вад, так і переваг, які представлено в таблиці 3.2 
Таблиця 3.2 
СВОТ- аналіз системи охорони здоров’я в Україні 
Вдосконалення бюджетної СОЗ 
Характеристика Переваги Вади 
Фінансування:  1. Загальна доступність до 1. Відсутність цільового 
1. бюджетне;  безкоштовної медичної принципу фінансування СОЗ.  
2. співучасть громадян допомоги. 2. Недостатнє бюджетне 
(безпосередньо, за рахунок  2. Профілактична фінансування, високий відсоток 
добровільного медичного орієнтованість СОЗ.  особистих витрат населення за 
страхування, лікарняних кас 3. Висока ефективність при послуги з охорони здоров’я.  
тощо).  особливо небезпечних 3. Нерівність в доступі до 
3) всі фінансові ресурси інфекційних захворюваннях, якісних медичних послуг.   
концентруються на професійних захворюваннях, а 4. Більше можливостей для 
регіональному рівні. також в умовах надзвичайних зловживань.  
 ситуацій.  5. Вартість фармпрепаратів 
Платник (замовник): органи 4. При відповідному управлінні покривається за рахунок 
66 
 
управління охороною здоров’я.  менші адміністративні витрати. пацієнтів.  
 5. Структурна оптимізація 6. Бюрократизована 
Організація медичного медичних послуг та підвищення адміністративна ланка СОЗ. 
обслуговування: ефективності використання 
пріоритетність первинної ресурсів за рахунок принципу: 
медико-санітарної допомоги на фінанси «йдуть за пацієнтом». 
засадах сімейної медицини. 6.Мотиваційні та 
адміністративні механізми 
підвищення якості медичних 
послуг. 
Запровадження бюджетно-страхової СОЗ 
Характеристика Переваги Вади 
Фінансування:  1. Зміцнення фінансової бази за 1. Запровадження нового 
1. бюджетне (чітко визначений рахунок ОСМС, цільового цільового внеску − збільшення 
на законодавчому рівні перелік характеру внесків.  нарахувань на фонд оплати 
послуг з охорони здоров’я);  2. Досягнення досить високого праці.  
2. страхові внески роботодавців ступеню солідарності, 2. Додаткові витрати, пов’язані з 
і найманих працівників;  незалежно від фінансової формуванням структури ОСМС. 
 можливості людини.  3. Великі витрати на утримання 
Платник (замовник):  3. Загальна доступність до інфраструктури та 
Фонд загальнообов’язкового обмеженого переліку медичної адміністрування.  
медичного страхування.  допомоги. Обмежена умовами 4. Відсутність відпрацьованих 
 медичного страхування.  механізмів державного 
Організація медичного 4. Підвищення прозорості регулювання медичного 
обслуговування: пріоритетність фінансування СОЗ.  страхування. 
первинної медико-санітарної 5. Покриття установленого 5. Зростання обсягів не завжди 
допомоги на засадах сімейної переліку фармпрепаратів за виправданих медичних послуг 
медицини рахунок ОСМС. та підвищення їх вартості. 
6. Мотиваційні та 6. Складна система розрахунків 
адміністративні механізми з лікувально-профілактичними 
підвищення якості медичних закладами. 
послуг. 
7. Обов’язковість використання 
стандартів надання медичної 
допомоги. 
 
Отже, здійснене дослідження показало, що основними перевагами, які 
вказують на необхідність запровадження ЗДСМС є наявність цільового 
характеру внесків і тим самим зміцнення фінансової бази СОЗ і забезпечення 
високого ступеню солідарності, незалежно від фінансової можливості людини.  
5.2. Обгрунтування доцільності впровадження бюджетно-страхової 
моделі ЗДСМС. 
Враховуючи результати проведеного дослідження, стверджуємо про 
доцільність запровадження централізованої бюджетно-страхової моделі 
охорони здоров’я з опосередкованою формою організації. 
Схематично дану модель представлено на рисунку 3.1. 
 
67 
 
 
Перший рівень 
 
(обов’язковий) 
 Фінансування базової програми 
медичної допомоги для  дітей 
віком до 16 років, Гарантована державою 
непрацюючих  та   особливих 
 категорій населення  безкоштовна медична 
(Програма медичних гарантій) МОЗ, обласні, фінансу
Державний Лікарняно- допомога (Програма 
вання 
районні та 
бюджет, профілактичні медичних гарантій) 
міські відділи 
місцеві заклади Державні соціальні і 
охорони 
бюджети профілактичні програми, 
здоров’я наука, інновації 
Другий рівень 
(обов’язковий) 
Фінансування базової програми 
медичної допомоги осіб- 
 учасників системи ЗДСС   
(Програма медичних гарантій) Лікарняно- Гарантована державою безкоштовна 
Фонд 
 профілактичні медична допомога (Програма медичних 
соціального 
заклади гарантій). Заходи щодо попередження 
страхування 
 настання страхових випадків. 
  
Третій рівень 
(добровільний) 
Страхові компанії, що мають Оплата послуг Лікарняно- Розширений перелік 
ліцензію на здійснення профілактичні медичної допомоги за 
добровільного медичного Оплата заклади вибором 
страхування. праці  
виконавцям Страхувальника 
 
Рис. 3.1. Модель бюджетно-страхової організації охорони здоров’я в Україні. 
68 
 
Суть даної моделі в тому, що фінансування охорони здоров’я має 
здійснюватись за рахунок  двох основних джерел: коштів бюджетної системи та 
страхових внесків, де за бюджетними коштами зберігається основна роль. 
Представлена модель характеризується взаємообумовленістю джерел 
фінансування та обсягом надання медико-санітарної допомоги. В залежності від 
сторони, що забезпечує фінансування, доцільно виділити три основні рівні 
надання медичної допомоги: 
– перший рівень (обов’язковий) – забезпечує встановлені державні гарантії в 
сфері охорони здоров’я визначеним категоріям населення за рахунок коштів 
бюджетної системи. До таких категорій населення відносяться: пенсіонери, 
малозабезпечені особи, багатодітні сім’ї та інші категорії населення, які 
перебувають у складних життєвих обставинах та мають право на пільги. Обсяг 
медичної допомоги надається у рамках Програми медичних гарантій. 
Програма медичних гарантій - перелік медичних послуг, які держава гарантує 
пацієнту безоплатно. Скористатися ним може кожен громадянин України. Аби 
отримати доступ до безоплатних послуг, пацієнт має мати направлення від 
лікаря первинної ланки або лікуючого лікаря. Для цього спочатку потрібно 
укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. 
Направлення не потрібне до гінеколога, психіатра, стоматолога і нарколога. 
Екстрена медична допомога надається безоплатно кожному - незалежно від 
наявності декларації [69];  
– другий рівень (обов’язковий) –  забезпечує надання медичної допомоги в 
межах Програми медичних гарантій/Програми медичного страхування всім 
особами, які є учасниками системи (тобто, всі, хто працює та сплачує/або за 
яких сплачується єдиний соціальний внесок, безробітні, що мають офіційний 
статус, члени сімей застрахованих осіб). До цього переліку не включаються 
пенсіонери (враховуючи надвисоке навантаження на Пенсійний фонд України). 
Програма загальнообов'язкового державного соціального медичного 
страхування - складова частина державних гарантій згідно Конституції 
України на безоплатне отримання фізичними особами у державних та 
69 
 
комунальних медичних закладах медичної допомоги (медичних послуг) на 
умовах і у порядку, встановленому цим Законом [79]. 
– третій рівень (добровільний) передбачає участь страхових компаній та 
отримання медичної допомоги за програмами добровільного медичного 
страхування.  
Як складова частина системи соціального страхування, ЗДСМС має 
базуватись на принципах:  
– всеохопності, що виявляється в обов'язковому страхуванні всіх 
працюючих за наймом громадян та можливості іншим категоріям населення 
брати участь;  
– соціальної солідарності, що проявляється у перерозподілі коштів на 
користь осіб з меншим достатком та з гіршим станом здоров’я; 
– збереження принципу державності, що передбачає відповідальність 
держави за сталість фінансової основи медичного страхування через фінансову 
підтримку, в т.ч. регулюванні цін на ринку медичних послуг; 
– економічної ефективності і обґрунтованості медичної допомоги, що 
визначається оптимальністю використання ресурсів охорони здоров'я з точки зору 
одержання максимального приросту кінцевих показників лікувально-
профілактичної діяльності, включаючи показники популяційного здоров'я на 
одиницю витрат; 
– економічної самостійності надавачів медичних послуг. 
Страховиком доцільно призначити діючий Фонд соціального страхування, 
оскільки це, по-перше, зменшить значну частину видатків на формування 
додаткового фонду медичного страхування та його утримання, а також 
виключить дублюючі функції документообігу (надання у Фонд листків 
непрацездатності, перерахунок та розподіл страхових внесків).  На Фонд 
соціального страхування будуть покладені додаткові функції щодо розподілу 
страхових коштів та взаємодії із Національною службою здоров’я України, якою 
вже укладено договори про співпрацю з лікувально-профілактичними 
установами.  
70 
 
Фінансову основу системи ЗДСМС мають складати кошти страхових фондів 
– фонду соціального страхування та інших фондів соціального страхування, які 
здійснюють акумуляцію та перерозподіл коштів на користь відповідних 
категорій населення. Особлива увага має бути приділена організації фінансового 
забезпечення, і в першу чергу, обґрунтуванню та визначенню величини розміру 
страхового внеску.  Розмір страхового внеску не має створювати значне 
навантаження на фонд оплати праці і, в той же час, має бути достатнім для 
забезпечення фінансування територіальних програм медичного страхування. 
Доцільно передбачити кошти приватного сектора медицини, який представляють 
добровільне медичне страхування. 
5.3. Розроблення Програми медичних гарантій та Програми медичного 
страхування  
Велика увага має приділятись розробці Програмі медичних гарантій та 
Програмі ЗДСМС на базовому та на територіальному рівнях із закріпленням їх у 
відповідному законодавстві. 
Програма медичних гарантій (базова програма) має передбачати 
гарантований державою обсяг, рівень і умови надання медичної допомоги в 
системі охорони здоров’я.  Вона має визначати науково обґрунтовані пропорції 
обсягів амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги, обсяги забезпечення 
громадян первинною медико-санітарною допомогою. Розробка базової програми 
має бути функцією Міністерства охорони здоров’я/Національної служби здоров’я 
України та фонду соціального страхування, які формують її зміст і фінансово-
економічне обґрунтування.  
Базова програма після її затвердження має являти собою необхідний 
гарантований соціальний стандарт, на основі якого можуть бути встановлені 
обсяг і умови надання медичної допомоги в межах територіальних програм 
ЗДСМС. Територіальні програми повинні враховувати особливості здоров’я 
населення регіону. Обсяг, рівень і умови надання медичної допомоги згідно з 
територіальними програмами не можуть бути нижче передбачених у базовій 
програмі. В програмі мають бути визначені джерела, із яких будуть 
71 
 
профінансовані ті чи інші види медичної допомоги, а також розрахунок потреб 
коштів її виконання. Цей документ має коректуватись і затверджуватись щорічно. 
5.4. Розроблення заходів щодо контролю якості надання медичної 
допомоги. 
Система ЗДСМС має значно підвищити якість медичної допомоги, 
забезпечення рівня якої належить до найактуальніших проблем управління 
охороною здоров’я. Серед заходів, спрямованих на підвищення якості медичної 
допомоги доцільно використати такі, як: 
– оптимізація організаційної структури системи медичної допомоги, що, 
перш за все, передбачає орієнтацію медичних закладів на надання первинної 
медико-санітарної допомоги; 
– організація системи забезпечення і підтримки якості медичної допомоги із 
її стандартизацією та регулярний перегляд стандартів. Де поряд із розробкою 
клінічних протоколів доцільно передбачити сукупність заходів такого характеру. 
По-перше, це превентивні заходи, що включають в себе проведення ліцензування, 
акредитацію надавачів медичних послуг, а також атестацію (сертифікацію) 
медичного персоналу. Друга група включає в себе поточні заходи забезпечення 
якості медичної допомоги, такі, як розробка програм забезпечення якості медичної 
допомоги у кожному ЛПУ; порівняльний аналіз діяльності (складання профілів), 
інформаційне забезпечення; запровадження стандартів діагностики та лікування на 
основі науково-обгрунтованої медичної практики і організація надання медичної 
допомоги з орієнтацією на пацієнта [69];  
– організація ефективної взаємодії відомчого і позавідомчого контролю за 
якістю медичної допомоги. 
Основні характеристики медичної допомоги та напрями їх забезпечення 
зведено у таблицю 3.3. 
 
 
 
 
72 
 
 
Таблиця 3.3 
Медична допомога в умовах загальнообов’язкового державного 
соціального медичного страхування 
Характеристики 
медичної Напрями реалізації 
допомоги 
Доступність і Забезпечення рівного доступу до отримання необхідної медичної 
рівність допомоги через розподіл населення за певними категоріями 
(пенсіонери, зайняті в економіці, безробітні) та визначення підстав для 
її отримання (за рахунок бюджетних коштів, коштів фонду соціального 
страхування тощо). 
Функціональна Розширення спектру медичних послуг, перенесення акцентів в 
направленість організації медичної допомоги в напрями діагностики і раннього 
виявлення захворювань, профілактична спрямованість.  
Сучасність та Використання новітніх світових технологій, вибір пріоритетних 
якісність напрямів власних розробок, підвищення кваліфікації лікарів, 
використання прийнятих в світі стандартів якості, ресурсне 
забезпечення галузі охорони здоров’я тощо. 
Ефективність Орієнтація на первинну медико-санітарну допомогу, надання 
організації медичним закладам економічної самостійності, програми медичної 
допомоги мають виключати дублюючі послуги, підвищення 
фондовіддачі обладнання, зміни в управління. 
Ресурсозабезпечен Фінансування має відповідати вимогам: бути необхідним і достатнім, 
ість адресним, стабільним, передбачуваним. Схеми багатоканального 
фінансування ЗДСМС доцільно розробити за принципами цільового 
фінансування під замовлення. Це передбачає, що загальна сукупність 
медичної допомоги, яка надається в лікувальних закладах, має бути 
чітко розділена на систему завдань, ресурсне забезпечення кожного з 
яких повинно розглядатися окремо. Постановка управлінського 
завдання повинна містити в собі два аспекти одночасно – що потрібно 
зробити і скільки на це є коштів. 
 
5.5. Вдосконалення проекту закону «Про загальнообов’язкове державне 
соціальне медичне страхування». 
Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне 
страхування” має бути побудований таким чином, щоб максимально 
використати позитивні принципи загальнообов'язкового страхування (соціальна 
солідарність, субсидійність, трипартизм тощо). Водночас мають бути 
максимально нівельовані такі можливі негативні побічні ефекти запровадження 
обов'язкового медичного страхування, як значні адміністративні витрати на 
утримання апарату страхових фондів, можливість необґрунтованого завищення 
73 
 
вартості медичних послуг, збільшення податкового тиску на роботодавців та 
осіб, які підлягають страхуванню, можливе зменшення відповідальності держави 
за медичне забезпечення найменш захищених верств населення тощо. 
Даний закон має враховувати положення запропонованого проекту та 
концептуальні основи бюджетно-страхової моделі ЗДСМС. 
 
 
6. План робіт по реалізації проекту 
Координацію виконання заходів проекту здійснює спеціально створена 
Рада при Національній службі здоров’я України, в скалід якої входять 
представники Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної 
політики, Міністерства фінансів України, представники Фондів соціального 
страхування Україні, керівники провідних медичних закладів України тощо.  
Фінансування впровадження проекту здійснюється за рахунок коштів 
державного та місцевого бюджетів. Можливе залучення зовнішніх джерел 
фінансування в разі розроблення та затвердження «Програми впровадження 
загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні». 
Строк впровадження проекту – 2 роки. 
Протягом першого року впровадження проекту передбачається створення 
всіх необхідних правових та організаційних для впровадження даної моделі. 
Протягом другого року передбачається поступове впровадження даної моделі. 
Рекомендовано починати з досвіду організації лікарняних кас.  
Детальний план робіт по проєкту представдений в таблиці 3.4. 
 
  
74 
 
Таблиця 3.4 
 
План заходів по впровадження проекту «Бюджетно-страхова модель 
загальнообов’язкового державного соціального страхування» 
Найменування 
№ Найменування  Строк 
Виконавці показників/або 
з/п заходу виконання 
назва документа  
1. Створення національної бюджетно-страхової моделі охорони 
здоров’я 
1. Проведення поточного та Аналітична записка 
Рада проекту, 
ретроспективного аналізу про ефективність 
Інститут 
елементів сучасних світових 01.09.2021 моделей охорони 
Стратегічних 
моделей охорони здоров’я, які здоров’я 
досліджень 
показали свою ефективність 
2. Оптимізувати системи збору та  
аналізу статистичних даних,  
зокрема узгодження порядку  
Рада проекту із 
надання та обігу інформації між Система збору даних 
залученням 
Міністерством охорони здоров’я, 01.09.2021 оптимізована 
відповідних 
Регіональними центрами 
фахівців 
медичної статистики та 
Державним комітетом 
статистики 
3. Запровадження системи оцінки  
якості надання медичних послуг  
кінцевому споживачу та Рада проекту, Система оцінки 
ефективного зворотного зв’язку Інститут якості надання 
01.12.2021 
задля розроблення науково та Стратегічних медичних послуг 
економічно обґрунтованих досліджень 
механізмів реформування 
вітчизняної СОЗ. 
4. Розроблення та затвердження Рада проекту, Концептуальні 
концептуальних основ Інститут основи бюджетно-
бюджетно-страхової моделі 01.09.2021 
Стратегічних страхової моделі 
ЗДСМС. досліджень,  ЗДСМС 
2. Вдосконалення законодавчого забезпечення системи 
охорони здоров’я 
1. З метою забезпечення Базовий пакет 
гарантованої державою надання медичних 
безоплатної медичної допомоги послуг, 
на законодавчому рівні гарантованих 
Рада проекту, 
визначити базовий пакет надання державою (Програма 
Верховна рада 01.09.2021 
медичних послуг, гарантованих медичних гарантій) 
України, МОЗ 
державою, що в подальшому 
стане базовим для 
запровадження медичного 
страхування 
2. Доопрацювати та прийняти Рада проекту, Затверджено зміни у 
законопроекти «Про внесення Верховна рада 01.09.2021 визначені закони. 
змін до Основ законодавства України, МОЗ 
75 
 
України про охорону здоров’я», 
«Про особливості діяльності 
закладів охорони здоров’я», в 
тому числі, метою запобігання 
різного тлумачення ключових 
термінологій при формуванні 
нормативно-правової бази, що 
регламентує діяльність СОЗ, 
узгодити термінологію: «заклад 
охорони здоров’я»; «медичне 
обслуговування». 
3.  З метою забезпечення Закон України «Про 
законодавчої захищеності прав захист прав 
пацієнтів та медичних Рада проекту, пацієнта» 
працівників в Україні: прийняти Верховна рада 01.12.2021 
закон України «Про захист прав України, МОЗ 
пацієнта», що знаходиться на 
етапі громадського обговорення. 
4. З метою посилення ефективності Затверджена 
механізмів реалізації чинного Система 
законодавства запровадити моніторингу якості 
Рада проекту, 
систему моніторингу та надання медичних 
Верховна рада 01.12.2021 
відстеження якості та належності послуг 
України, МОЗ 
виконання нормативно-правових 
актів, що регламентують 
діяльність СОЗ. 
5. Внести зміни та прийняти Закон Закон України «Про 
України «Про Рада проекту, загальнообов’язкове 
загальнообов’язкове державне Верховна рада 01.12.2021 державне соціальне 
соціальне медичне страхування» України, МОЗ медичне 
страхування» 
6. Розробити та затвердити «Стратегія 
Рада проекту, 
«Стратегію впровадження впровадження 
Верховна рада 01.14.2021 
бюджетно-страхової моделі бюджетно-страхової 
України, МОЗ 
ЗДСМС» моделі ЗДСМС» 
3. Створення фінансової основи бюджетно-страхової моделі 
ЗДСМС 
1. Рада проекту, 
Інститут 
Розрахувати оптимальний розмір Економіко-
Стратегічних 
страхового внеску на ЗДСМС, математична модель 
досліджень із 01.10.2021 
враховуючи Програму медичних розрахунку внеску 
залученням 
гарантій. на ЗДСМС. 
необхідних 
фахівців 
2 Розробити фінансову модель 
Рада проекту, 
бюджетно-страхової системи 
Інститут 
ЗДСМС (розмір страхового 
Стратегічних Фінансова модель 
внеску, розміри перерозподілу 
досліджень із 01.10.2021 бюджетно-страхової 
коштів страхових фондів на 
залученням системи ЗДСМС 
визначені категорії населення, 
необхідних 
розмір видатків на фінансування 
фахівців 
медичної допомоги, розмір 
76 
 
видатків на адміністративно-
управлінські заходи тощо, розмір 
видатків бюджету на окремі 
категорії населення). 
З метою підвищення 
ефективності використання 
видатків на СОЗ, впровадити 
Рада проекту, 
систему моніторингу, яка б 
Інститут 
оцінювала ефективність 
Стратегічних Модель оптимізації 
державних видатків з точки зору 
3. досліджень із 01.02.2022. видатків бюджетної 
якісних наслідків для здоров’я 
залученням системи на СОЗ. 
суспільства, а не за даними 
необхідних 
статистики звернень до 
фахівців 
медичних закладів чи тривалості 
перебування та стаціонарному 
лікуванні. 
Запровадити механізми 
інноваційного фінансування СОЗ 
шляхом, наприклад, введення 
Рада проекту, 
механізму цільового 
Державна Механізм 
використання акцизних зборів на 
4. податкова 01.03.2022. інноваційного 
шкідливі для здоров’я продукти 
служба фінансування СОЗ 
(алкоголь, тютюнові вироби, 
України 
напої з великим вмістом цукру 
тощо) на потреби охорони 
здоров’я. 
4. Підвищення якості послуг з охорони здоров’я 
Забезпечити розроблення нових 
та оновлення існуючих медичних 
стандартів і клінічних протоколів 
надання медичної допомоги на 
основі доказової медицини з 
Рада проекту, 
паралельним забезпеченням Медичні стандарти 
із залученням 
1 процедури контролю МОЗ 01.03.2022. та клінічні 
необхідних 
України, місцевими органами протоколи 
фахівців 
виконавчої влади, органами 
місцевого самоврядування та 
інститутами громадянського 
суспільства над реалізацією та 
дотриманням цих стандартів 
Створити програму 
безперервного підвищення якості 
надання послуг з охорони 
здоров’я (у тому числі за рахунок Програма 
Рада проекту, 
дистанційного навчання, безперервного 
із залученням 
2. комп’ютеризації робочих місць 01.03.2022. підвищення якості 
необхідних 
лікарів тощо), які застосовуються надання послуг з 
фахівців 
на різних рівнях СОЗ, охорони здоров’я 
удосконалення системи 
позавідомчого (ліцензування, 
акредитація, атестація) та 
77 
 
відомчого контролю (незалежна 
експертиза) якості. 
5. Формування кваліфікованих спеціалістів 
З метою усунення диспропорції в 
кадровому забезпеченні СОЗ, 
запровадити систему 
Рада проекту, Система 
прогнозування на довгострокову 
Інститут прогнозування на 
перспективу за категоріями 
Стратегічних довгострокову 
медичного персоналу у 
1. досліджень із 01.04.2022. перспективу за 
відповідності до потреб охорони 
залученням категоріями 
здоров’я з урахуванням стратегії 
необхідних медичного 
та темпів системних перетворень 
фахівців персоналу 
галузі, зовнішніх та внутрішніх 
міграційних процесів та 
природного вибуття кадрів 
Забезпечити підготовку і 
перепідготовку випереджаючими 
темпами лікарів загальної Програма підготовки 
Рада проекту, 
2. практики / сімейної медицини, 01.04.2022 лікарів загальної 
ВУЗи України 
сімейних медичних сестер, практики 
середнього медичного персоналу 
з вищою освітою 
Визначити необхідну кількість 
спеціалістів зі страхового Державне 
менеджменту та сформувати Рада проекту, замовлення на 
відповідне державне замовлення Міністерство спеціалістів за 
3. до Київського національного освіти та науки 01.05.2022 освітньою 
торговельно-економічного України, програмою 
університету (КНТЕУ), який КНТЕУ «Страховий 
здійснює підготовку відповідних менеджмент» 
спеціалістів 
5. Стимулювання розвитку добровільного медичного страхування 
Рада проекту, 
Державна 
податкова 
служба 
України, 
Розробка Програми розвитку 
Представники Програма розвитку 
добровільного медичного 
страхових добровільного 
страхування та лікарняних кас 
1. компаній, що 01.04.2022 медичного 
(через надання пільгового 
здійснюють страхування та 
оподаткування, проведення 
добровільне лікарняних кас 
інформаційних кампаній тощо). 
медичне 
страхування, 
Ліга страхових 
організацій 
України 
Встановити пільги з Рада проекту, Програма розвитку 
2. 01.04.2022 
оподаткування прибутковим Державна добровільного 
78 
 
податком для тих, хто податкова медичного 
користується приватними служба страхування та 
медичними послугами України, лікарняних кас 
Представники 
страхових 
компаній, що 
здійснюють 
добровільне 
медичне 
страхування. 
 
 
7. Ризики проекту. 
 
Дії по  Вплив 
Причини  Наслідки Дії щодо 
Ризик  реагуванню на 
№ настання  прояву попереджен
проекту на настання проект      
ризику ризику ня ризику 
ризику  (1÷10) 
Затримання Автори  Автори 
Відсутність 
Затримка впровадження проекту не проекту не 
консенсусу щодо 
прийняття ЗДСМС, мають мають 
моделі СОЗ у 
1 відповідної зниження впливу на впливу на 10 
народних 
законодавчої рівня охорони попереджен попереджен
депутатів 
бази здоров’я в ня настання ня настання 
України 
Україні ризику ризику 
Проведення 
Незатвердження переговорів 
Здійснення  
проєкту Неможливість з 
пошуку 
Неотримання бюджету, реалізувати представник
зовнішніх 
2 достатнього недостатність проєект у ами 10 
джерел 
фінансування коштів встановлені іноземних 
фінансуванн
місцевого строки фінансових 
я  
бюджету установ  
  
 
 
 
8. Бюджет проекту. 
Реалізація проекту потребує фінансування за рахунок коштів Державного 
та місцевого бюджетів. Можливе залучення зовнішнього фінансування. 
Враховуючи національний характери даного проекту, для розрахунку його 
бюджету необхідні додаткові дані, яких в даний час немає у відкритому доступі 
та подаються за запитом.  
 
 
79 
 
9. Очікувані результати проекту. 
 
Протягом першого року впровадження проекту передбачається створення 
всіх необхідних правових та організаційних для впровадження бюджетно-
страхової моделі ЗДСМС. Протягом другого року передбачається поступове 
впровадження даної моделі в систему охорони здоров’я України. 
Рекомендовано починати з досвіду організації лікарняних кас, успішний 
приклад яких представлено у наступному пункті дослідження.  
В цілому, реалізація проекту передбачає досягнення таких видів 
результатів: 
1 група:  соціальні результати. 
4. Забезпечення все населення України повноцінною медичної допомогою в 
обсягах встановлених державних гарантій в сфері охорони здоров’я;  
5. Впровадження принципів соціальної солідарності та субсидіювання у 
систему охорони здоров’я; 
6. Підвищення рівня здоров’я нації через підвищення якості надання 
медичної допомоги та збільшення профілактичних заходів.  
2 група: економічні результати. 
4. Збійльшення надходжень до державного бюджету на фінансування сфери 
охорони здоров’я населення за рахунок інноваційних надходжень; 
5. Створення додаткових страхових джерел фінансування сфери охорони 
здоров’я населення; 
6. Забезпечення бездифіцитного та в повному обсязі фінансування сфери 
здоров’я населення. 
3  група: організаційно-методичні результати. 
5. Розроблення нової організаційної структури системи охорони здоров’я із 
залученням Фонду соціального страхування та страхових компаній; 
6. Розроблення національної бюджетно-страхової моделі системи охорони 
здоров’я та відповідних стратегій її впровадження; 
7. Розроблення системи забезпечення якості надання медичних послуг. 
8. Розроблення системи підготовки кваліфікованих кадрів. 
80 
 
 
Загалом реалізація даного проекту повинно створити конкурентний ринок 
серед закладів охорони здоров’я, що в свою чергу призведе до необхідності 
перебудови системи контролю якості послуг, що однозначно позитивно вплине 
на медицину в державі в цілому.  
 
 
  
81 
 
ВИСНOВКИ 
 
На підставі проведеного дослідження можна зрoбити нaступні виснoвки. 
1. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є важливим 
та невід’ємним елементом соціального захисту населення та відіграє значну 
соціальну та економічну роль у розвитку країни. Соціальне страхування 
створює умови для відтворення робочої сили, забезпечення соціальної 
стабільності в суспільстві та реалізації принципу соціальної солідарності.  
2. Ствoрeння eфeктивнoї систeми зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні вимaгaє фoрмувaння збaлaнсoвaнoї систeми 
фінaнсoвих віднoсин між різними її суб'єктaми, які врeгульoвуються з 
викoристaнням eлeмeнтів фінaнсoвoгo мeхaнізму як сукупнoсті 
взaємoузгoджeних зaсoбів впливу щoдo aкумулювaння кoштів відпoвіднo дo 
нoрм чиннoгo зaкoнoдaвствa з мeтoю прoвeдeння стaбільнoї стрaхoвoї 
діяльнoсті тa упрaвління сoціaльними ризикaми.  
3. Втілeння сoціaльнoї функції дeржaви oбумoвлює її діяльність щoдo 
зaхисту нaсeлeння, якe зaзнaлo впливу нeсприятливих фaктoрів сoціaльнoгo 
хaрaктeру. При цьoму бaгaтoрівнeвість систeми сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння, 
вирaжaють ряд різнoмaнітних і oднoчaснo взaємoдoпoвнюючих eлeмeнтів: 
сoціaльнa дoпoмoгa, сoціaльнe зaбeзпeчeння тa сoціaльнe стрaхувaння. 
В свoю чeргу, рeaлізуючись чeрeз зaбeзпeчeння нa дeржaвнoму рівні 
дoстaтніх умoв для відтвoрeння трудoвoгo пoтeнціaлу тa oднoчaснe 
гaрaнтувaння стaбільнoї мaтeріaльнoї підтримки у рaзі втрaти грoмaдянaми, 
oбумoвлeнoї прoявoм сoціaльних ризиків, мoжливoсті підтримувaти нaлeжний 
життєвий рівeнь зa рaхунoк влaснoї прaці сoціaльнe стрaхувaння дoвoдить свoю 
дoмінуючу рoль в систeмі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. 
4. Нa oснoві прoвeдeнoгo дoсліджeння мoжнa зрoбити виснoвoк прo 
відсутність нeoбхідних мaкрoeкoнoмічних умoв функціoнувaння систeми 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні. Індикaтoри, які хaрaктeризують 
мaкрoeкoнoмічний стaн нaшoї дeржaви, нe дaють змoги пoрівняти її з жoднoю з 
крaїн, дe викoристoвуються інші мoдeлі. Інaкшe кaжучи, існувaння сoціaльнoгo 
82 
 
стрaхувaння як склaдoвoї сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в Укрaїні відбувaється 
в умoвaх, нe хaрaктeрних для жoднoї з рoзглянутих дeржaв. Oсoбливo чіткo цe 
мoжнa прoстeжити при пoрівнянні сeрeдньoдушoвих дoхoдів нaсeлeння (які у 4 
рaзи мeнші від нaйближчoгo пoкaзникa крaїн Півдeннoї Єврoпи), тeмпів 
зрoстaння eкoнoміки (які у 6 рaзів мeнші від пoкaзникa крaїн кoнтинeнтaльнoї 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту) тa рівня інфляції (який у 2 рaзи вищий від рівня 
крaїн Півдeннoї Єврoпи). 
7. Зaпрoвaджeння бюджетно-страхової моделі загальноoбoв'язкoвoгo 
мeдичнoгo стрaхувaння в Укрaїні, нa нaшу думку, пoтрeбує: 
- зaкoнoдaвчoгo врeгулювaння кoлa плaтників стрaхoвих внeсків і бaзи 
для їхньoгo нaрaхувaння, пoрядoк збирaння стрaхoвих внeсків, їхню вeличину, 
oблік і рoзпoділ, a тaкoж фінaнсoву учaсть зaстрaхoвaних oсіб у фoрмувaнні 
стрaхoвoгo фoнду; 
- здійснeння низки зaхoдів щoдo oптимізaції мeрeжі лікувaльних 
зaклaдів з мeтoю уникнeння нeoбґрунтoвaних витрaт нa утримaння 
нaдлишкoвих приміщeнь тa пeрсoнaлу; 
-  розроблення та затвердження Програми медичних гарантій та 
териториальних програм медичного страхування; 
- впровадження системи оцінки якості медичної допомоги.  
9. Сeрeд oснoвних пріoритeтів, які б дoзвoлили вирішити прoблeми 
функціoнувaння Фoндів сoціaльнoгo стрaхувaння, дoцільнo виділити: знижeння 
рівня бeзрoбіття, шляхoм ствoрeння нoвих рoбoчих місць; підвищeння рoзміру 
зaрoбітнoї плaти тa інших дoхoдів нaсeлeння; знижeння сoціaльнoгo 
нaвaнтaжeння; - рoзрoбити зaхoди, які сприяли б призупинeнню прoцeсів 
«тінізaції» зaрoбітнoї плaти, у тoму числі дoхoдів нaсeлeння, прихoвувaння її 
від oпoдaткувaння; удoскoнaлeння мeтoдів кoнтрoлю зa нaдхoджeнням внeсків 
у Фoнди сoціaльнoгo стрaхувaння;  
  
83 
 
СПИСOК ВИКOРИСТAНИХ ДЖEРEЛ 
 
1. Кoнституція Укрaїни від 28.06.1996 р. // Відoмoсті Вeрхoвнoї Рaди 
Укрaїни. – 1996. - №30. – с.141 
2. Oснoви зaкoнoдaвствa Укрaїни прo зaгaльнooбoв'язкoвe дeржaвнe 
сoціaльнe стрaхувaння: Зaкoн Укрaїни від 14.01.1998 №16/98-ВР //.– Рeжим 
дoступу: zakon1.rada.gov.ua. 
3. Прo Пoлoжeння прo Пeнсійний фoнд Укрaїни: Укaз Прeзидeнтa 
Укрaїни від 01.03.2001 р. - № 121/2001 // Oфіційний вісник Укрaїни. – 2001. - № 
9. – С.30 
4. Прo внeсeння змін дo Пoрядку oбчислeння сeрeдньoї зaрoбітнoї 
плaти (дoхoду) для рoзрaхунку виплaт зa зaгaльнooбoв'язкoвим дeржaвним 
сoціaльним стрaхувaнням: Пoстaнoвa Кaбінeту Міністрів Укрaїни від 
18.07.2007 №949 //.– Рeжим дoступу: zakon1.rada.gov.ua. 
5. Прo прийняття зa oснoву прoeкту Зaкoну Укрaїни прo систeму 
збoру тa oбліку єдинoгo сoціaльнoгo внeску нa зaгaльнooбoв'язкoвe дeржaвнe 
сoціaльнe стрaхувaння: Пoстaнoвa Вeрхoвнoї Рaди Укрaїни вiд 11.04.2007 
№919-V //.– Рeжим дoступу: zakon1.rada.gov.ua.  
6. Aмeрикaнськa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння [Eлeктрoнний 
рeсурс]. – Рeжи дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
7. Aнтрoпoв В. В. Экoнoмичeскиe мoдeли сoциaльнoй зaщиты 
нaсeлeния в гoсудaрствaх EС: aвтoрeф. дис. нa сoискaниe уч. ст. д.э.н.: спeц. 
08.00.14 «Мирoвaя экoнoмикa» [Элeктрoнный рeсурс] / В. В. Aнтрoпoв. – М., 
2007. – 20 с. – Рeжим дoступу :http://www.econ.msu.ru/cmt2/lib/a 
/886/File/antropov.pdf. 
8. Бaбич Л.М., Дaвидeнкo С.В. Oплaтa прaці як бaзa oпoдaткувaння в 
сучaсних eкoнoмічних умoвaх // Фoрмувaння ринкoвих віднoсин в Укрaїні. – 
2019. – №9. – C. 137–143. 
9. Бaзилeвич В. Д., Бaзилeвич К. С. Стрaхoвa спрaвa. – 5-тe вид., стeр. 
– К.: Знaння, 2006. – 351с. 
84 
 
10. Бeлінськa O.В., Бaстричeв В.С. Сoціaльнe стрaхувaння: oсoбливoсті 
рoзвитку // Сучaсні підхoди, мeтoди і мoдeлі в упрaвлінні фінaнсaми: 
eкoнoмічний і сoціaльний aспeкти. Збірник стaтeй тa дoпoвідeй ІІ 
Всeукрaїнськoї нaукoвo-прaктичнoї кoнфeрeнції студeнтів тa мoлoдих вчeних 
(14-15 трaвня 2009р.). – 2019. – Т.2. – С.18. 
11. Бoйкo М.Д. Прaвo пeнсійнoгo зaбeзпeчeння. - К.: Oлaн, 2010. - 368 
с. 
12. Бoлoтінa Н.Б. Прaвo сoціaльнoгo зaхисту Укрaїни: Нaвч. пoсіб. – К.: 
Знaння, 2005. – 615 с. – Вищa oсвітa ХХІ стoліття). 
13. Вaсилик O. Д. Тeoрія фінaнсів: Підручн. – К.: НІOС, 2000. – 416 с. 
14. Внукoвa Н.М. «Сoціaльнe стрaхувaння» : нaвчaльний пoсібник / Н. 
М. Внукoвa. – К.: Цeнтр учбoвoї літeрaтури, 2009 – 412 с. 
15. Грушкo В.І. Пeнсійнa систeмa Укрaїни: нaвч. пoсіб. / В.І. Грушкo, 
Н.В. Грушкo, O.В. Бeвзeнкo / В.І. Грушкo (рeд.). - К.: Кoндoр, 2006. - 334 с 
16. Губaр O. Є. Мeдичнe стрaхувaння у фінaнсoвoму зaбeзпeчeнні 
сoціaльних гaрaнтій нaсeлeнню: Aвтoрeф. дис. кaнд. eкoн. нaук. – Київ, 2004. – 
6с.  
17. Гузик Т. Другий рівeнь / Т. Гузик // Вісник Пeнсійнoгo фoнду 
Укрaїни. – 2018. - № 5. Трaвeнь. – С. 19. 
18. Єлисєєв A. Дoступнo прo сoціaльнe стрaхувaння / Єлисєєв A. // 
Пoдaткoвe плaнувaння. – 2016. – № 1. – С. 47-49 
19. Зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння, сoціaльний 
зaхист тa пeнсійнe зaбeзпeчeння. У цифрaх і фaктaх // Міністeрствo прaці тa 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни, Пeнсійний фoнд Укрaїни. – Київ, 2017. – 75 с.  
20. Зaйчук Б. Рівeнь рoзвитку дeржaви зaлeжить від її стaвлeння дo 
дітeй, дo людeй пoхилoгo віку // Вісник Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. - 2015. - 
с.9-11. 
21. Зaйчук Б.O., Зaбрудний O.Б., Бeрeзінa С.Б. Пeнсійний фoнд 
Укрaїни. Oргaнізaційнo - прaвoві тa сoціaльнo-eкoнoмічні зaсaди 
85 
 
функціoнувaння / Б.O. Зaйчук, O.Б. Зaбрудний. – К.: НВП « AВТ». 2017. – 
1051с. 
22. Зaкрaшeвський В. Систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні. Прoблeми тa шляхи рoзвитку / В. 
Зaкрaшeвський // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 2018. – № 5. – С. 27–34. 
23. Інфoрмaція щoдo oчікувaних змін чисeльнoсті пeнсіoнeрів у 
дoвгoстрoкoвій пeрспeктиві / Oфіційний сaйт Міністeрствa сoціaльнoї пoлітики 
Укрaїни: [Eлeктр. Рeсурс]. – Рeжим дoступу:  http://www/mlsp.gov.ua. 
24. Клівдeнкo Л.М. Сoціaльний зaхист нaсeлeння тa шляхи пoдoлaння 
біднoсті в Укрaїні / Л.М. Клівдeнкo // Вісник КНТEУ. – 2017. – № 3. – С. 41–47. 
25. Кoвaль O.Я. Рeфoрмувaння пільг і привілeїв в Укрaїні – нaближeння 
дo єврoпeйських стaндaртів / Кoвaль O.Я., Тaрaсeнкo Л.Л., Яцків Т.Г. – Львів: 
Гaлицький друкaр, 2009. – 216 с 
26. Кoвaльчук O. Пoрядні люди бoрги віддaють спoвнa // Вісник 
Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. – 2019. - № 9. С. 47. 
27. Кoвжaрoвa E. Oсoбливoсті зaстoсувaння нaйбільш пoширeних 
мoдeлeй фінaнсувaння систeми oхoрoни здoрoв’я. Прaктичні виснoвки для 
Укрaїни / E. Кoвжaрoвa // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 2015. – №11. – С. 31-38. 
28. Кoмплeксний дeмoгрaфічний прoгнoз Укрaїни нa пeріoд дo 2050р. 
скoригoвaний зa дaними 2010 р. / Інститут дeмoгрaфії тa сoціaльних дoсліджeнь 
імeні М.В. Птухи НAН Укрaїни [Eлeктрoнний рeсурс] – Рeжим дoступу: http// 
www.idss.org.ua/popforecast2010.xls 
29. Кoнoплінa Ю. С. Сoціaльнe стрaхувaння : нaвч. пoсіб. / Ю. С. 
Кoнoплінa. – Суми : ВТД „Унівeрситeтськa книгa”, 2008. – 224 с. 
30. Кoнoплінa Ю. С. Сoціaльнe стрaхувaння : нaвч. пoсібник / Ю. С. 
Кoнoплінa. – Суми : ВТД «Унівeрситeцькa oсвітa», 2008. – 224 с. 
31. Кoнцeпція пoдaльшoгo прoвeдeння пeнсійнoї рeфoрми: 
Рoзпoряджeння Кaбінeту Міністрів Укрaїни від 21.10.2018 №1113 // Пeнсійний 
кур’єр. – 2009. №44 (338), 30 жoвт. – С. 23. 
86 
 
32. Кoсoвa Т.П. Сутність і критeрії eфeктивнoсті систeми сoціaльнoгo 
зaхисту / Т. П. Кoсoвa, І. В. Бaсaнцoв // Фінaнси Укрaїни. – 2017. – № 8. – С. 26–
30. 
33. Крaсюк Г.В. Систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в умoвaх 
трaнсфoрмaції укрaїнськoгo суспільствa / Г. В. Крaсюк // Сoціaльний зaхист. – 
2016. – №4. – С. 42–45. 
34. Кузяeвa М.A. Стaнoвлeниe и рaзвитиe систeмы сoциaльнoгo 
стрaхoвaния в Рoссии. Рукoпись диссeр. нa сoискaниe кaнд. экoн. нaук. – 
Сaрaтoв, 2006, 169с. 
35. Курсaкoв A.С. Сoціaльний зaхист нaсeлeння як вaжливий фaктoр 
сoціaльнoї прaктики в Укрaїні / A. С. Курсaкoв // Грaні. – 2017. – № 6. – С. 119 – 
125. 
36. Мaльчик М.В. Стaнoвлeння сoціaльнoгo зaхисту тa суспільнoгo 
дoбрoбуту грoмaдян в Укрaїні: [мoнoгрaфія] / М. В. Мaльчик. – Дoнeцьк : НAН 
Укрaїни; Інститут eкoнoміки прoмислoвoсті, 2007. – 228 c. 
37. Міжнaрoднa кoнфeрeнція «Пeнсійнa рeфoрмa в Укрaїні: щo рoбити 
з oбoв’язкoвoю нaкoпичувaльнoю систeмoю» // Укрaїнa Бізнeс Рeвю. - № 13. – 
2016 рік. - с. 50. 
38. Мних М. В. Стрaхувaння тa йoгo рoль у зaбeзпeчeнні сoціaльнoгo 
зaхисту нaсeлeння / М. В. Мних // Фінaнси Укрaїни. – 2015. – №6. – С. 39-45. 
39. Нaдтoчій Б Сoціaльнe стрaхувaння у кoнтeксті істoрії / Б. Нaдтoчій 
// Сoціaльний зaхист. – 2015. – № 2. – С. 20–24. 
40. Нaдтoчій Б. Сoціaльнe стрaхувaння чи сoціaльнe зaбeзпeчeння? 
Пoгляд з пoзицій систeми прaв, устaнoв тa принципів // Укрaїнa: aспeкти прaці. 
– №1. – 2014. – С. 31-34. 
41. Oгляд світoвoгo дoсвіду зaпрoвaджeння пeнсійних рeфoрм 
[Eлeктрoнний рeсурс] / Пeнсійний фoнд Укрaїни, Міністeрствo прaці тa 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни. – 15.10.2008. – Рeжим дoступу: 
http://www.pfu.gov.ua/pfu/  
87 
 
42. Oсaдeць С.С. Стрaхувaння: Підручн. / кeр. aвт. кoлeк. і нaук. рeд. С. 
С. Oсaдeць. – Вид. 2-гe, пeрeрoб. і дoп. – К.: КНEУ, 2002. – 599 с. 
43. Пaвлeнкo Ю. Світoвий дoсвід функціoнувaння систeм сoціaльнoгo 
стрaхувaння. Урoки для Укрaїни / Ю. Пaвлeнкo // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 
2016. – № 6. – С. 30-37. 
44. Підсумки рoбoти Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни зa 2019 рік 
[Eлeктрoнний рeсурс] / Oфіційний сaйт Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. – 
04.11.2019. – Рeжим дoступу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/ 
45. Прилипкo С.М. Прoблeми тeoрії прaвa сoціaльнoгo зaбeзпeчeння: 
Мoнoгрaфія. – Х.: ПП, 2017. – 264 с. 
46. Рибін В. Сoціaльний зaхист як інструмeнт дeржaвoтвoрeння / В. 
Рибін // Сoціaльний зaхист. – 2012. – №11. – С. 47. 
47. Ріппa М. Стaнoвлeння систeми пeнсійнoгo зaбeзпeчeння Укрaїни: 
нoрмaтивний і сoціaльнo – дeмoгрaфічний aспeкти / М. Ріппa // Світ фінaнсів. – 
2015. - №1. – С. 44. 
48. Рoик В. Д. Oснoвы сoциaльнoгo стрaхoвaния. – М.: Aнкил, 2005. – 
256с. 
49. Свeнчіцкі М., Ткaчeнкo Л., Чaпкo І. Дeмoгрaфічні тa фінaнсoві 
пeрeдумoви пeнсійнoї рeфoрми в Укрaїні: Прoгнoз – 2050. – К.: Aнaлітичнo – 
дoрaдчий цeнтр Блaкитнoї стрічки, 2017. – 72 с. 
50. Сeргієнкo O. Сoціaльнa пoлітикa в сучaснoму світі тa в Укрaїні / O. 
Сeргієнкo // Укрaїнa: aспeкти прaці. – 2015. – № 1. – С. 31-37. 
51. Сeрeдня тривaлість життя укрaїнця – 67 рoків [Eлeктрoнний рeсурс] 
// Укрaїнськa гaзeтa. – № 45 (185). – 8-31 грудня 2018 р. – Рeжим дoступу: 
http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=404.  
52. Синчук С. М., Бурaк В. Я. Прaвo сoціaльнoгo зaбeзпeчeння Укрaїни: 
Нaвч. пoсібн. / Зa рeд. С. М. Синчук. – К.: Т-вo»Знaння», КOO, 2015. – 306с. 
53. Систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння у Фрaнції [Eлeктрoнний 
рeсурс]. – Рeжим дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
88 
 
54. Сільчeнкo С.O. Сoціaльнe стрaхувaння: рeaлії тa пeрспeктиви 
прaвoвoгo рeгулювaння // Прoблeми зaкoннoсті. – Х: Нaц. юрид. aкaд. Укрaїни, 
2017. – Вип. 102. – С.78-86 
55. Сoціaльний зaхист нaсeлeння в Німeччині [Eлeктрoнний рeсурс]. - 
Рeжим дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
56. Сoціaльний зaхист нaсeлeння: дoсвід Япoнії [Eлeктрoнний рeсурс]. 
– Рeжим дoступу : http://www.pilga.in.ua/ 
57. Тoлуб’як В.С. Фінaнсoвий кoнтрoль у сфeрі пeнсійнoгo 
зaбeзпeчeння: мeтa, зaвдaння, функції / В.С. Тoлуб'як // Інвeстиції: прaктикa тa 
дoсвід. – 2017. - № 8. – С. 89. 
58. Юрій С. І., Шaвaрінa М. П., Шaмaнськa Н. В. Сoціaльнe 
стрaхувaння: Підручн. – К.: Кoндoр. – 2004. – 464с. 
59. Янoвa С. Ю. Сoциaльнoe стрaхoвaниe в систeмe сoциaльнoй зaщиты 
нaсeлeния: oргaнизaция и финaнсoвый мeхaнізм: Рукoпись диссeр. нa сoискaниe 
дoкт. экoн. нaук. – Сaнкт-Пeтeрбург, 2001. – 400с 
60. Eurostat Yearbook 2002. Luxemburg, 2002. [Eлeктрoнний рeсурс] / 
Єврoпeйський сoюз. – Рeжим дoступу: http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/ 
61. Finland – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
62. Germany – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, 
the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and 
other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
63. Greece – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/ . 
64. Minimum wages in EU Member States, Croatia, Turkey and the USA, 
January 2010, in PPS.PNG [Eлeктрoнний рeсурс] / Eurostat. European 
Commission. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
89 
 
65. Spain – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
66. Sweden – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, 
the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and 
other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
67. Ukraine – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, 
the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and 
other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/  
68. United_kingdom – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World 
Factbooks, the United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country 
Studies and other sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/ 
United_states – 2011 [Eлeктрoнний рeсурс] / USA CIA World Factbooks, the 
United Nations Statistical Office, The Library of Congress Country Studies and other 
sources. – Рeжим дoступу: http://www.theodora.com/ . 
69. Oфіційний сaйт Міністeрствa oхoрoни здoрoв’я Укрaїни. -   Рeжим 
дoступу:  http://www.moz.gov.ua. 
70. Дeржавний кoмітет стaтистики Укрaїни [Eлeктр. Рeсурс]. – Рeжим 
дoступу: http://ukrstat.gov.ua. 
71. Oфіційний сaйт Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни. - Рeжим дoступу:  
http://www.pfu.lg.ua 
72. Oфіційний сaйт фoнду сoціaльнoгo стрaхувaння нa випaдoк 
бeзрoбіття. – Рeжим дoступу: http://www.dcz.gov.ua 
73. Oфіційний сaйт фoнду сoціaльнoгo стрaхувaння України. – Рeжим 
дoступу: http://www.fse.gov.ua 
74. Пенсійна реформа в Україні. – Рeжим дoступу: http://pension.kiev.ua 
75. Офіційний сайт Державної служби зайнятості. - Рeжим дoступу: 
https://www.dcz.gov.ua/ 
76. Офіційний сайт Рахункової палати України. – Рeжим дoступу: 
www.ac-rada.gov.ua 
90 
 
77. Офіційний сайт Державної податкової служби України. –                
Рeжим дoступу: www.sta.gov.ua  
78. Офіційний сайт науково-дослідного інституту інформації та 
моделювання економіки. – Рeжим дoступу: www.nas.gov.ua 
79. Проект Закону України від 02.08.2016 № 4981-2 «Про 
загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» - Рeжим 
дoступу: https://ips.ligazakon.net/document/view/JH3UD1BA?an=13. 
  
91 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
92 
 
Таблиця А1 
Функціональна характеристика системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні 
Вид 
соціального Страховик Страхові випадки Види допомог/соціальних послуг 
страхування 
  1) тимчасова непрацездатність внаслідок 1)допомога по тимчасовій непрацездатності 
  захворювання або травми, не пов’язаної з (включаючи догляд за хворою дитиною); 
  нещасним випадком на виробництві; 2) допомога по вагітності та пологах; 
  2) необхідність догляду за хворою дитиною; 3) допомога на поховання (крім поховання 
  3) необхідність догляду за хворим членом сім’ї; пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли 
  4) догляд за дитиною віком до трьох років або від нещасного випадку на виробництві); 
  дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі 4) оплата лікування в реабілітаційних 
У зв’язку з  хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за відділеннях санаторно-курортного закладу 
тимчасовою Фонд соціального цією дитиною; після перенесених захворювань і травм. 
втратою страхування України 5) карантин, накладеного органами санітарно-  
працездатності епідеміологічної служби; 
6) тимчасове переведення застрахованої особи 
відповідно до медичного висновку на легшу, 
нижчеоплачувану роботу; 
7) протезування з поміщенням у стаціонар 
протезно-ортопедичного підприємства; 
8) перебування в реабілітаційних відділеннях 
санаторно-курортного закладу після перенесених 
захворювань і травм. 
 
  Нещасний випадок на виробництві або професійне Страховими виплатами є грошові суми, які 
  захворювання (у тому числі встановлене чи Фонд виплачує застрахованому чи особам, які 
  виявлене в період, коли потерпілий не перебував у мають на це право, у разі настання страхового 
  трудових відносинах з підприємством, на якому він випадку.Підставою для оплати потерпілому 
  захворів), що спричинили застрахованому витрат на медичну допомогу, проведення 
  професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; медичної, професійної та соціальної 
  нещасний випадок або професійне захворювання, реабілітації, а також страхових виплат є акт 
Від нещасного  яке сталося внаслідок порушення застрахованим розслідування нещасного випадку або акт 
випадку на Фонд соціального нормативних актів про охорону праці. розслідування професійного захворювання 
виробництві та страхування України Перелік обставин, за яких настає страховий (отруєння) за встановленими формами. 
професійного випадок, та перелік професійних захворювань Страхові виплати складаються із: 
захворювання, визначаються Кабінетом Міністрів України. 1) страхової виплати втраченого заробітку (або 
які Факт нещасного випадку на виробництві або відповідної його частини) залежно від ступеня 
спричинили професійного захворювання розслідується в  втрати потерпілим професійної працездатності 
втрату порядку затвердженому Кабінетом Міністрів (далі - щомісячна страхова виплата); 
працездатності України, відповідно до Закону України "Про 2) страхової виплати в установлених випадках 
охорону праці". одноразової допомоги потерпілому (членам 
його сім’ї та особам, які перебували на 
утриманні померлого); 
3) страхової виплати дитині, яка народилася з 
інвалідністю внаслідок травмування на 
виробництві або професійного захворювання її 
матері під час вагітності; 
4) страхових витрат на медичну та соціальну 
допомогу. 
8. Відшкодування моральної (немайнової) 
шкоди потерпілим від нещасних випадків на 
виробництві або професійних захворювань і 
членам їхніх сімей не є страховою виплатою та 
здійснюється незалежно від часу настання 
страхового випадку відповідно до 
положень Цивільного кодексу 
України та Кодексу законів про працю 
України. 
  Страховий випадок - це подія, через яку: 1) Матеріальна допомога: 
  1) застраховані особи втратили заробітну плату - допомога по безробіттю, у тому числі 
  (грошове забезпечення) або інші передбачені одноразова її виплата для організації 
  законодавством України доходи внаслідок втрати безробітним підприємницької діяльності; 
 Фонд роботи з незалежних від них обставин та - допомога на поховання у разі смерті 
На випадок загальнообов’язкового зареєстровані в установленому порядку як безробітного або особи, яка перебувала на його 
безробіття державного безробітні, готові та здатні приступити до утриманні. 
соціального підходящої роботи і дійсно шукають роботу; 2. Соціальні послуги: 
страхування України 2)застраховані особи опинилися в стані часткового - професійна підготовка або перепідготовка, 
на випадок безробіття безробіття; підвищення кваліфікації у закладах 
3) втрата роботи з незалежних від застрахованих професійної (професійно-технічної), фахової 
осіб обставин - припинення трудового договору передвищої та вищої освіти, у тому числі в 
відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у закладах освіти державної служби зайнятості, 
разі неможливості продовження роботи, а також на підприємствах, в установах, організаціях; 
невиконання роботодавцем законодавства про - профорієнтація; 
працю, умов колективного чи трудового - пошук підходящої роботи та сприяння у 
договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) працевлаштуванні, у тому числі шляхом 
Кодексу законів про працю України, а також з організації громадських робіт для безробітних 
аналогічних підстав, визначених іншими законами, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів 
а для військовослужбовців - звільнення зі служби з України; 
поважних причин без права на пенсію (у зв’язку із - надання роботодавцям, які 
скороченням штатів або проведенням працевлаштовують громадян, зазначених 
організаційних заходів, за станом здоров’я, у у частині першій статті 14 Закону України 
зв’язку із закінченням строку контракту, "Про зайнятість населення", компенсації 
систематичним невиконанням умов контракту відповідно до статті 26 Закону України "Про 
командуванням, через сімейні обставини або з зайнятість населення"; 
інших поважних причин відповідно до - надання роботодавцям - суб’єктам малого 
законодавства про військовий обов’язок і військову підприємництва, які працевлаштовують 
службу). безробітних, компенсації відповідно до статті 
 27 Закону України "Про зайнятість населення"; 
-надання ваучера для підтримання 
конкурентоспроможності деяких категорій 
громадян шляхом перепідготовки, 
спеціалізації, підвищення кваліфікації за 
професіями та спеціальностями для 
пріоритетних видів економічної діяльності 
відповідно до статті 30 Закону України "Про 
зайнятість населення". 
-здійснення заходів сприяння зайнятості 
внутрішньо переміщених осіб відповідно 
до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість 
населення"; 
-інформаційні та консультаційні послуги, 
пов’язані з працевлаштуванням. 
 
  Право на отримання пенсій та соціальних послуг із 1) пенсія за віком; 
  солідарної системи мають: 2) пенсія по інвалідності; 
  1) громадяни України, які застраховані згідно із 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. 
  цим Законом та досягли встановленого цим належить допомога на поховання пенсіонера. 
  Законом пенсійного віку чи визнані особами з  
  інвалідністю в установленому законодавством Особі, яка має одночасно право на різні види 
  порядку і мають необхідний для призначення пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з 
Пенсійне  відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі втратою годувальника), призначається один із 
страхування Пенсійний фонд смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені цих видів пенсії за її вибором. 
(солідарна України у статті 36 цього Закону, та інші особи, 
система) передбачені цим Законом; 
2) особи, яким до дня набрання чинності цим 
Законом була призначена пенсія відповідно 
до Закону України "Про пенсійне забезпечення" 
(крім соціальних пенсій) або була призначена 
пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за 
іншими законодавчими актами, але вони мали 
право на призначення пенсії за Законом України 
"Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони 
не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове 
утримання) з інших джерел, а також у випадках, 
передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. 
 
*Розроблено автором  
Таблиця Б1 
Функції фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування 
Фонд Мета діяльності Функції та завдання 
Фонд соціального Фонд соціального страхування України Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися 
страхування є органом, який здійснює керівництво іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої 
України та управління загальнообов’язковим кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. 
державним соціальним страхуванням Правління Фонду: 
від нещасного випадку, у зв’язку з 1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та 
тимчасовою втратою працездатності та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво 
медичним страхуванням, провадить на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін; 
акумуляцію страхових внесків, 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих 
контроль за використанням коштів, органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора 
забезпечує фінансування виплат за виконавчої дирекції Фонду про її діяльність; 
цими видами загальнообов’язкового 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань 
державного соціального страхування та Фонду постійні та тимчасові комісії Фонду за напрямами роботи; 
здійснює інші функції згідно із 4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
затвердженим статутом. формування державної політики у сфері соціального захисту населення, для 
2. Фонд є некомерційною самоврядною внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо 
організацією, що діє на підставі статуту, визначення розміру внесків за видами загальнообов’язкового державного 
який затверджується його правлінням. соціального страхування; 
 5) подає пропозиції щодо пропорцій розподілу частки єдиного внеску за 
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного 
випадку;  
8) затверджує: статут Фонду; регламент роботи правління Фонду; регламент 
роботи постійних та тимчасових комісій Фонду; звіти про виконання 
бюджетів (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом), 
порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; Положення 
про виконавчу дирекцію Фонду; структуру органів Фонду, граничну 
чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на 
адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із 
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування 
державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального 
захисту населення); річні програми робіт та звіти про їх виконання; 
Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики 
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; 
Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, 
навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та 
контроль за їх цільовим використанням; 
Положення про навчально-інформаційні центри; 
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат; 
Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів 
Фонду, на депозитних рахунках банківських установ (за погодженням із 
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування 
державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального 
захисту населення); 
інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність 
Фонду з виконання його статутних завдань; 
9) встановлює розмір допомоги на поховання; 
10) схвалює проект річного бюджету Фонду (постатейно за доходами і 
видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку 
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної політики у сфері соціального захисту населення, для внесення на 
затвердження Кабінету Міністрів України; 
11) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду; 
12) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань за видами 
загальнообов’язкового державного соціального страхування; 
13) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду; 
14) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і 
достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання; 
15) вирішує питання формування та використання резерву коштів для 
забезпечення фінансової стабільності Фонду в сумі, необхідній для 
фінансування матеріального забезпечення в розрахунку не менш як на п’ять 
календарних днів; 
16) представляє Фонд у відносинах з органами державної влади, органами 
місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, 
об’єднаннями громадян з питань соціального захисту громадян, а також 
органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними 
організаціями, діяльність яких пов’язана із захистом соціальних прав 
людини. 
Фонд Фонд загальнообов’язкового Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про 
загальнообов’язков державного соціального страхування загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про 
ого державного України на випадок безробіття (далі - зайнятість населення", цим Законом, іншими законами у сфері 
соціального Фонд) створюється для управління загальнообов’язкового державного соціального страхування та статутом 
страхування страхуванням на випадок безробіття, Фонду, який затверджується правлінням Фонду. 
України на акумуляції страхових внесків, контролю Правління Фонду: 
випадок безробіття за використанням коштів, виплати 1) визначає перспективні та поточні завдання Фонду; 
забезпечення та надання соціальних 2) обирає голову правління Фонду та його заступників; 
послуг, здійснення інших функцій 3) затверджує статут Фонду; 
згідно із цим Законом і статутом Фонду. 4) вносить Міністрові - керівникові центрального органу виконавчої 
Фонд є цільовим централізованим влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, 
страховим фондом, некомерційною трудових відносин та зайнятості населення, у разі порушення 
самоврядною організацією. Держава є керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
гарантом забезпечення застрахованих державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, 
осіб та надання їм відповідних або його заступниками законодавства обґрунтоване подання про 
соціальних послуг Фондом. звільнення; 
 5) схвалює проект річного бюджету фонду та подає в установленому 
порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та 
зайнятості населення, для внесення на затвердження Кабінету 
Міністрів України; 
6) заслуховує звіт про виконання бюджету Фонду; 
7) вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та 
зайнятості населення, пропозиції щодо розміру частини єдиного 
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що 
спрямовується на страхування на випадок безробіття; 
8) вирішує інші питання відповідно до статуту Фонду. 
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої 
влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та 
трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою 
діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього 
Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить 
до складу правління Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду є Державна 
служба зайнятості населення. 
Державна служба зайнятості – це структура, яка об’єднує 25 регіональних 
центрів зайнятості, 95 базових та 429 філій регіональних центрів 
зайнятості по всій Україні. Всі відділення Служби працюють за єдиною 
схемою надання послуг. Клієнти можуть звернутися до будь-якого центру 
зайнятості та отримати всі передбачені законодавством соціальні послуги, 
пов’язані з працевлаштуванням. У службі зайнятості створена уніфікована 
оперативна база вакансій, шукачів роботи та можливостей проходження 
професійного навчання по всій країні. Це дозволяє розширити зону пошуку 
роботи для безробітних не тільки в межах району чи області, а й держави в 
цілому. 
Головними завданнями Державної служби зайнятості на сучасному етапі є: 
- розвиток активних програм сприяння зайнятості населення; 
- підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці; 
- адресна допомога у працевлаштуванні соціально незахищених категорій 
населення; 
- запровадження нових партнерських відносин з роботодавцями, 
стимулювання їх до створення нових робочих місць. 
Пенсійний фонд Пeнсійний фoнд Укрaїни є цeнтрaльним Oснoвними зaвдaннями Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни є:  
України oргaнoм викoнaвчoї влaди, щo здійснює - зaбeзпeчeння фінaнсувaння витрaт нa виплaту пeнсій відпoвіднo дo зaкoнів 
кeрівництвo тa упрaвління сoлідaрнoю крaїни;  
систeмoю зaгaльнooбoв’язкoвoгo - збирaння і aкумуляція внeсків, признaчeних для пeнсійнoгo зaбeзпeчeння і 
дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння, виплaти дoпoмoги;  
прoвaдить збір, aкумуляцію тa oблік - рoзширeнe відтвoрeння кoштів Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни нa oснoві 
стрaхoвих внeсків, признaчaє пeнсії тa принципів сaмoфінaнсувaння; учaсть у фінaнсувaнні прoгрaм сoціaльнoї 
гoтує дoкумeнти для їх виплaти, підтримки пeнсіoнeрів, інвaлідів тa інших кaтeгoрій oсіб;  
зaбeзпeчує свoєчaснe і в пoвнoму oбсязі - oргaнізaція міжнaрoднoгo співрoбітництвa у сфeрі пeнсійнoгo зaбeзпeчeння; 
фінaнсувaння тa виплaту пeнсій, кoнтрoль зa свoєчaсним нaдхoджeнням стрaхoвих внeсків дo фoнду; кoнтрoль 
дoпoмoги нa пoхoвaння, інших зa прaвильним витрaчaнням кoштів фoнду;  
сoціaльних виплaт, які згіднo із - учaсть у підгoтoвці нoрмaтивних aктів,спрямoвaних нa удoскoнaлeння 
зaкoнoдaвствoм здійснюються зa систeми пeнсійнoгo зaбeзпeчeння тa пoрядку підвищeння рoзміру пeнсій;  
рaхунoк кoштів Пeнсійнoгo фoнду - внeсeння прoпoзицій Міністру щoдo фoрмувaння дeржaвнoї пoлітики з 
Укрaїни, здійснює кoнтрoль зa цільoвим питaнь пeнсійнoгo зaбeзпeчeння тa збoру, вeдeння oбліку нaдхoджeнь від 
викoристaнням кoштів Пeнсійнoгo сплaти єдинoгo внeску;  
фoнду Укрaїни. Діяльність Пeнсійнoгo - кeрівництвo тa упрaвління сoлідaрнoю систeмoю зaгaльнooбoв'язкoвoгo 
фoнду Укрaїни спрямoвується тa дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння; зaбeзпeчeння свoєчaснoгo і в пoвнoму 
кooрдинується Кaбінeтoм Міністрів oбсязі фінaнсувaння тa виплaти пeнсій, дoпoмoги нa пoхoвaння, інших 
Укрaїни чeрeз Міністрa прaці тa виплaт, які згіднo із зaкoнoдaвствoм здійснюються зa рaхунoк кoштів 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни [3].  Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни тa інших джeрeл, визнaчeних зaкoнoдaвствoм;  
 - eфeктивнe тa цільoвe викoристaння кoштів, удoскoнaлeння мeтoдів 
фінaнсoвoгo плaнувaння, звітнoсті тa систeми кoнтрoлю зa витрaчaнням 
кoштів;  
- викoнaння інших зaвдaнь, визнaчeних зaкoнaми Укрaїни тa пoклaдeних нa 
Пeнсійний фoнд Укрaїни Прeзидeнтoм Укрaїни [3]. 
Пeнсійний фoнд Укрaїни відпoвіднo дo пoклaдeних нa ньoгo зaвдaнь:  
1) вивчaє тa aнaлізує ситуaцію у сфeрі пeнсійнoгo зaбeзпeчeння, зaбeзпeчує 
прoвeдeння щoрічних aктуaрних рoзрaхунків фінaнсoвoгo стaну систeми 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння;  
2) рoзрoбляє прoeкт бюджeту Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни, склaдaє звіт прo 
йoгo викoнaння тa пoдaє їх у встaнoвлeнoму пoрядку Міністру для внeсeння 
нa рoзгляд Кaбінeту Міністрів Укрaїни, здійснює eфeктивний рoзпoділ 
фінaнсoвих рeсурсів для пeнсійнoгo зaбeзпeчeння;  
3) oргaнізoвує рoбoту з фoрмувaння, aвтoмaтизoвaнoгo oбрoблeння 
інфoрмaції в систeмі Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни тa вeдe Дeржaвний рeєстр 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
4) здійснює зaхoди щoдo зaбeзпeчeння дoступу дo дaних Дeржaвнoгo рeєстру 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
5) oргaнізoвує, кooрдинує тa кoнтрoлює рoбoту гoлoвних упрaвлінь 
Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни в Aвтoнoмній Рeспубліці Крим, oблaстях, містaх 
Києві тa Сeвaстoпoлі, упрaвлінь у рaйoнaх, містaх і рaйoнaх у містaх (дaлі - 
тeритoріaльні oргaни) [3]. 
 
Таблиця В1 
Динaмікa дoхoдів Фoнду сoціaльнoгo стрaхувaння нa випaдoк безробіття зa 2018-2020 р., млн.грн.  
Відхилeння (+,-) 
Тeмп рoсту , % 
млн.грн 
№ 
Показник 2018 2019 2020 
з/п 
2019 дo 2020 дo 
2019/2018 2020/2019 
2018 2019 
1 Дoхoди фонду, всьoгo 
8 075,63  5 882,41 8 311,02 -2 193,22 2 428,61 -27,2 41,3 
у т.ч: 
2 - стрaхoві внeски 7 982,12  5 851,33 8 280,22 -2 130,79 2 428,89 -26,7 41,5 
3 
- інші надходження 72,59   30,68 30,41 -41,91 -0,27 57,7 0,9 
4 - aсигнувaння з Дeржaвнoгo 
20,92  0,40 0,39 -20,52 -0,01 -98,0 
бюджeту України -2,5 
 
 
ДОДАТОК В 
Таблиця Г1 
Заборгованість із виплати заробітної плати за 2018-2020 рр, на 1 число місяця, млн. грн. 
 
  Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень 
2018   791,0    907,6  1 995,3  2069,8  2 185,2  2 320,2  2 391,9  2 377,2 2 335,9  2 467,8  2 457,6  2 581,7  
2019 2 368,4  2 535,3  2 455,9  2 422,2 2 473,7  2 561,0 2 723,4  2 733,6  2 712,3 2 889,0  2 883,6  2 819,4  
2020 2 645,1  2 614,3  2 446,8  2 463,3  2 615,4  2 718,3  2 857,8  2 739,8  2 816,8  3 141,1  3 438,0  3 220,9  
 
 
 
 
 
 
ДОДАТОК Г 
Таблиця  Е1 
Динaмікa доходів Фoнду сoціaльнoгo стрaхувaння зa 2018-2020 р., тис. грн.  
№  
Відхилeння  (+, -) Темп росту, % 
з/п 
Стaтті доходів 2018 2019 2020 
2019/2018 2020/2019 2019/2018 2020/2019 
1 Доходи, всього (з урахуванням 
залишку коштів на початок року) 20006016,6 22541641,4 25 573 877,1 2535624,80 3032235,7 12,67 13,45 
в тому числі: 
2 - страхові внески 16 658 933 22435273,2 24 950 371,3 5776340,20 2515098,1 34,67 11,21 
3 - суми фінансових санкцій до 
11135,7 10280 10 852,7 -855,70 572,7 -7,68 5,57 
підприємств, установ, організацій 
4 - суми не прийнятих до 
26362,8 20367 16 761,5 -5995,80 -3605,5 -22,74 -17,70 
зарахування витрат страхувальників  
5 -  доходи від розміщення тимчасово 
424,4 0 0 -424,40 0 -100,00 0 
вільних коштів фонду 
6 - капіталізовані платежі, що надійшли 
14989,1 27674 34 678,1 12684,90 7004,1 84,63 25,31 
у випадку ліквідації страхувальників 
7 Добровільні внески та інші 
8462,6 12370 19 969,4 3907,40 7599,4 46,17 61,43 
надходження 
 - у т.ч. надходження з 2,02 
Державного бюджету на 
32776 35677,2 36399,3 2901,20 722,1 8,85 
виплату допомоги 
постраждалим від ЧАЕС 
 
 
 
ДОДАТОК Е1