ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу)  
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної,  циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
 
на тему ___________ Соціальний захист малозабезпечених сімей _________________ 
 
 
 
Виконала: студентка 4 курсу, групи СЗ-1710 
 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
                       (шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
 
 
 
Компанієнко Оксана Тарасівна 
____________________________________________________________                                                                                  
                                                    (прізвище та ініціали) 
Керівник  к.е.н., Тернова Л.Ю. 
                                                     (прізвище та ініціали) 
Рецензент _________________________ 
                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2021 р. 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 62 сторінки, 4 рисунка, список 
літератури з 34 найменувань, ___ додатків. 
 
Соціальний захист малозабезпечених сімей 
 
Предметом дослідження є малозабезпечені сім'ї міста Черкаси. 
Об'єктом дослідження є система соціального захисту малозабезпечених 
сімей у місті Черкаси. 
Метою  роботи є аналіз функціонування системи соціального захисту 
малозабезпечених сімей міста Черкаси. 
Завдання роботи:  
1. Розглянути теоретичні аспекти соціального захисту населення;  
2. Проаналізувати заходи соціального забезпечення надаються 
малозабезпеченим сім'ям у місті Черкаси;  
3. Виробити рекомендації щодо вдосконалення системи соціального 
захисту малозабезпечених сімей міста Черкаси 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень): аналітичні таблиці, графіки, діаграми, структурно-логічні схеми 
За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 
За розробленою програмою було проведено емпіричне соціологічне 
дослідження, що дозволило отримати нові дані про роботу Департаменту. Вони 
допомогли проаналізувати соціальну роботу з малозабезпеченими сім'ями в 
Департаменті соціального захисту населення міста Черкаси, виявити недоліки, 
а також розробити практичні рекомендації для підвищення ефективності 
соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями.  
В результаті ми прийшли до введення, що соціальна робота, що 
здійснюється в Департаменті з малозабезпеченими сім'ями, недостатньо 
ефективна.   
 
На основі аналізу та обробки даних, отриманих в результаті дослідження, 
досвіду соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями в Департаменті 
соціального захисту міста Черкаси, нами були розроблені практичні 
рекомендації, які дозволять поліпшити роботу Департаменту і підвищити її 
ефективність. 
Одержані результати можуть бути використані. . 
Практична значимість роботи визначається тим, що результати 
дослідження можуть бути використані в розробці соціальних програм, а також 
в навчальному процесі, в професійній підготовці фахівців. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра_2021_ 
Рік захисту роботи _____2021________ 
 
 
 
                      Підпис студента ____________________ 
                      Дата ______________________________ 
 
  
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр       
 
Галузь знань   23 Соціальна робота   
       (шифр і назва)
 
Спеціальність  232 “Соціальне забезпечення”  
(шифр і назва)
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
 
              
(прізвище, ім’я, по батькові)
 
1. Тема роботи: Соціальний захист малозабезпечених сімей 
 
керівник роботи: Тернова Л.Ю., к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
 
затверджені наказом по університету від “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк подання студентом роботи:  “____” ________ 2021 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Oб’єктом дoсліджeння є малозабезпечені сім'ї міста Черкаси 
Прeдмeтoм дoсліджeння є система соціального захисту малозабезпечених 
сімей у місті Черкаси. 
Мeтoю рoбoти є аналіз функціонування системи соціального захисту 
малозабезпечених сімей міста Черкаси. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
1. Розглянути теоретичні аспекти соціального захисту населення;  
2. Проаналізувати заходи соціального забезпечення надаються малозабезпеченим 
сім'ям у місті Черкаси;  
3. Виробити рекомендації щодо вдосконалення системи соціального захисту 
малозабезпечених сімей міста Черкаси 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових креслень): 
аналітичні таблиці, графіки, діаграми, структурно-логічні схеми. 
4 рисунки у вигляді графіків. 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Тернова Л.Ю. 12.01.2021 р. 12 .01.2021 р. 
2 Тернова Л.Ю. 14.02.2021 р. 14.02.2021 р. 
3 Тернова Л.Ю. 30.03.2021 р. 30.03.2021 р. 
 
7. Дата видачі завдання «_____» __________ 2021 р.  
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Строк виконання 
Назва етапів дипломної роботи  Примітка  
з/п етапів роботи 
1 Отримання завдання 12.01.2021 р. виконано 
2 Підготовка розділу І  14.02.2021 р. виконано 
3 Підготовка розділу ІІ 20.03.2021 р. виконано 
4 Підготовка розділу ІІІ 30.04.2021 р. виконано 
5 Здача кваліфікаційної роботи керівнику 14.05.2021 р. виконано 
6 Підготовка реферату 20.05.2021 р. виконано 
7 Здача кваліфікаційної роботи на кафедру 21.05.2021 р. виконано 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8 28.05.2021 р. виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9 10.06.2021 р. виконано 
дипломної роботи на засідання ДЕК 
 
 
Студент                           ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)
 
Керівник роботи      ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)
 
Секретар ЕК     ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)
 
 
 
  
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП ......................................................................................................................... 6 
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ ТА 
МЕТОДИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ............................................................... 10 
1.1 Поняття, сутність та організація соціального захисту малозабезпечених 
сімей в Україні ........................................................................................................... 10 
1.2 Нормативно-правова база соціального захисту малозабезпечених сімей в 
Україні ........................................................................................................................ 20 
1.3  Зарубіжний досвід соціального захисту малозабезпечених сімей та 
можливості його впровадження в Україні .............................................................. 29 
РОЗДІЛ 2 ЗАХОДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЩО 
НАДАЮТЬСЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ'ЯМ В ДЕПАРТАМЕНТІ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ 
ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ................................................................................ 35 
2.1 Загальна характеристика матеріального забезпечення малозабезпечених 
сімей ............................................................................................................................ 35 
2.2 Порядок, способи і розмір виплат допомоги малозабезпеченим сім'ям в місті 
Черкаси ....................................................................................................................... 39 
2.3 Нормативно-правові основи Департаменту соціального захисту населення 
Черкаської облдержадміністрації ............................................................................ 46 
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ ................... 48 
3.1 Проблеми щодо вдосконалення системи соціального захисту 
малозабезпечених сімей в місті Черкаси ................................................................ 48 
3.2 Рекомендації щодо вдосконалення системи соціального захисту населення в 
місті Черкаси .............................................................................................................. 51 
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 56 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 59 
ДОДАТКИ ................................................................................................................. 62 
 
 
 
6 
ВСТУП 
 
Історичний досвід показує, що успішне здійснення радикальних 
соціально - економічних перетворень можливе лише за умови висунення на 
перший план питань поліпшення якісних показників життєдіяльності 
особистості, вдосконалення соціальної структури суспільства, перетворень 
соціальної структури суспільства, перетворень соціальної сфери та її 
інфраструктури, надання допомоги та підтримки соціально незахищеним 
верствам населення. Такі якісні зміни можливі в умовах функціонування 
соціальної держави, що реалізує соціальну політику, яка є найважливішим 
стимулом цих перетворень, а також фактором, що визначає можливості 
здійснення норм і принципів соціального права.  
Сучасна соціальна держава виступає як найважливіший суспільний 
інститут, що створює за допомогою високорозвиненої соціально орієнтованої 
економіки необхідні умови для вільного і всебічного розвитку людини, 
підтримки на високому рівні його життя, здоров'я і професійної діяльності .  
Реалізація соціальної політики в України з початку нового тисячоліття,  
ознаменувалося певними позитивними зрушеннями, що характеризуються: 
скороченням смертності, збільшенням тривалості життя громадян, 
підвищенням рівня життя українців, поліпшенням демографічних показників 
народжуваності.  
Соціальне забезпечення являє собою інститут, за допомогою якого 
відбувається задоволення життєвих потреб людей, які потребують допомоги і 
підтримки. Однак, в даний час негативний вплив на добробут населення, сімей 
надають високий рівень безробіття, високі тарифи на житлово-комунальні 
послуги, низький, що не відповідає вартості життя рівень оплати за працю.  
Малозабезпечені сім'ї практично не мають можливості оплачувати дорогі 
послуги освіти та охорони здоров'я, туристичні та рекреаційні послуги та 
багато інших матеріальних, соціальних і духовних благ. У цих умовах стає 
 
7 
неможливою якісна соціалізація дітей, реалізація їх потенційних можливостей, 
їх духовне і інтелектуальний розвиток. 
Незадовільне соціально-економічне становище значної частини сімей 
викликає соціальну напруженість, негативно впливає на всі процеси в 
суспільстві, перешкоджає розвитку країни.  
Соціальне забезпечення нерозривно пов'язане з такими поняттями, як 
«соціальна політика» і « соціальний захист населення», за цими та іншими 
темами даного напрямку буде розглянуто ряд питань в даній темі дипломної 
роботи.  
Соціальна політика виступає як цілеспрямований вплив держави, органів 
місцевого самоврядування, громадських об'єднань, а також організацій на 
існуючу систему суспільних відносин, з метою поліпшення умов праці та 
побуту населення.   
Соціальний захист населення - це система суспільних відносин щодо 
забезпечення умов для нормальної життєдіяльності населення. У неї входить 
дуже широкий спектр діяльності, як держави, так і органів місцевого 
самоврядування, громадських об'єднань, організацій зі створення сприятливого 
для людини навколишнього середовища, охорони материнства і дитинства, 
надання допомоги сім'ї, охорони здоров'я громадян, професійної підготовки 
громадян, забезпечення зайнятості населення, охорони праці, регулювання 
заробітної плати і доходів населення, забезпечення житлом, матеріального 
забезпечення та обслуговування непрацездатних та інших потребують 
соціальної підтримки громадян.   
Соціальний захист населення, будучи органом виконавчої влади, 
займається діяльністю з реалізації основних напрямків соціальної політики, 
здійснюється виключно на базі відповідних нормативних правових актів, 
грошових і матеріальних ресурсів включає безпосередню організаторську 
роботу органів, установ і організацій.  
За допомогою заходів соціальної підтримки населення, здійснюються 
дуже важливі процеси з надання матеріальної допомоги жінкам, дітям, сім'ям, 
 
8 
надаються медичні та освітні послуги, здійснюється підтримка безробітних та 
інших осіб, які опинилися в складному матеріальному становищі, у важкій 
життєвій ситуації.  
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в останнє 
десятиліття в Україні йде активний процес модернізації системи соціального 
захисту населення, спрямований на забезпечення соціальної стабільності в 
суспільстві, підтримки молодих і багатодітних сімей, удосконалення інституту 
сім'ї, підвищення якості життя українських громадян, зниження рівня 
соціальної і майнової нерівності населення, скорочення бідності, надання 
адресної соціальної допомоги та виключення соціальних утриманців, 
впровадження нових форм соціальної підтримки окремих категорій громадян, 
стабілізацію чисельності населення, а також на докорінне поліпшення 
демографічної ситуації.  
Предмет дослідження: система соціального захисту малозабезпечених 
сімей у місті Черкаси.  
Об'єктом - малозабезпечені сім'ї міста Черкаси.   
Мета роботи: аналіз функціонування системи соціального захисту 
малозабезпечених сімей міста Черкаси.  
У зв'язку з поставленою метою необхідно вирішити наступні завдання:  
1. Розглянути теоретичні аспекти соціального захисту населення;  
2. Проаналізувати заходи соціального забезпечення надаються 
малозабезпеченим сім'ям у місті Черкаси;  
3. Виробити рекомендації щодо вдосконалення системи соціального 
захисту малозабезпечених сімей міста Черкаси.  
Практична значимість роботи визначається тим, що результати 
дослідження можуть бути використані в розробці соціальних програм, а також 
в навчальному процесі, в професійній підготовці фахівців.   
Тема вдосконалення системи соціального захисту малозабезпечених 
сімей розглянуто в роботах таких авторів як: Жадан А. О., Кротова О. А., 
Чиркіна І. Д., Бориченко К. В та ін.  
 
9 
Особливість соціального захисту населення виражається, перш за все, в 
тому, що це форма розподілу матеріальних благ, що не передбачає відносин 
обміну на витрачені зусилля в процесі трудової діяльності.   
Соціальний захист має своєю цільовою функцією задоволення фізичних, 
соціальних та інших потреб літніх людей, хворих, безробітних, незаможних 
сімей, осіб, що мають мінімальні доходи, тобто всіх тих, хто не здатний 
самостійно забезпечити гідне життя собі і своїй родині. У загальному сенсі, 
соціальний захист охоплює всіх членів суспільства з метою охорони здоров'я та 
забезпечення матеріальної допомоги малозабезпеченим громадянам. 
Структурно дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів які 
включають в себе вісім параграфів, висновків та списку використаних джерел. 
  
 
10 
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ ТА 
МЕТОДИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ 
1.1 Поняття, сутність та організація соціального захисту 
малозабезпечених сімей в Україні  
 
Сім'я-багатостороннє ставлення, яке регулюється нормами моралі і права. 
Цю складну соціальну освіту дослідники розглядають як соціальний інститут і 
малу соціальну структуру. Медіна Т. визначає сім'ю як історично конкретну 
систему взаємин між подружжям, батьками і дітьми як малу групу, члени якої 
пов'язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту і 
взаємною моральною відповідальністю соціальна необхідність, в якій 
обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні 
населення . [1, c.129] 
Первісну основу сімейних відносин становить шлюб-легітимне визнання 
тих відносин між чоловіком і жінкою, тих форм співжиття і партнерства, які 
супроводжуються народженням дітей. Так само сім'я може являти собою більш 
складну систему відносин, ніж шлюб, сім'я може об'єднувати не тільки 
подружжя і дітей, але також і інших родичів. Тому можна зробити висновок, 
що сім'я це заснована на єдиній загальносімейній діяльності спільність людей, 
пов'язаних узами шлюбу – батьківства – споріднення, тим самим здійснює 
відтворення населення і спадкоємність сімейних поколінь, а також соціалізацію 
дітей і підтримку існування членів сімей.  
Право людини на соціальний захист є одним із найважливіших 
конституційних прав громадян. Це право гарантується ст. 46 Конституції 
України, яка передбачає право громадян на соціальний захист, що включає 
право на забезпечення в разі повної, часткової або тимчасової втрати 
працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, 
а також у старості та інших випадках, передбачених законом. [2] 
Поняття соціального захисту населення досить широке і охоплює всі 
верстви населення тією чи іншою мірою.  
 
11 
На думку О.Є. Мачульської, у широкому сенсі під соціальним захистом 
розуміють діяльність держави, спрямовану на забезпечення процесу 
формування і розвитку повноцінної особистості, виявлення і нейтралізацію 
негативних факторів, які впливають на особистість, створення умов для 
самовизначення й утвердження в житті. [3, c.4] 
А у вузькому значенні соціальний захист розглядають як сукупність 
закріплених на законодавчому рівні економічних, правових гарантій, що 
забезпечують додержання найважливіших соціальних прав громадян та 
нормальну життєдіяльність людини, функціонування держави. [4, c.4] 
Н.Б. Болотіна поняття «соціальний захист» визначає як систему 
економічних, організаційних, юридичних заходів, спрямованих на забезпечення 
основних соціальних прав людини та громадянина в державі. [5, c.24] 
В.Ш. Шайхатдинов вважає, що соціальний захист – це практична 
діяльність щодо створення сприятливого навколишнього середовища, охорони 
материнства та дитинства, здійснення допомоги сім’ї, охорони здоров’я 
громадян, професійної підготовки громадян, забезпечення зайнятості 
населення, охорони праці, регулювання заробітної плати та доходів населення, 
забезпечення громадян житлом, регулювання права власності громадян, 
матеріального обслуговування та забезпечення непрацездатних та інших осіб, 
які потребують соціальної підтримки. [6, c.24] 
К.Ю. Мельник визначає соціальний захист більш вузько та стверджує, що 
ним є обов’язок суспільства, який реалізує держава, щодо утримання 
конкретної категорії громадян в особливих випадках та особливими засобами за 
рахунок суспільства завдяки мережі державних органів, органів місцевого 
самоврядування, громадських організацій. [5, c.70] 
В. Скуратівський, О. Палій, Е. Лібанова підкреслюють, що соціальний 
захист – це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, 
спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних 
економічних умовах. [8, c.258] 
 
12 
В.П. Ратніков, визначає соціальний захист як надання допомоги окремим 
людям, соціальним групам або верствам населення з метою задоволення їх 
потреб, необхідних для нормальної життєдіяльності в умовах конкретного 
суспільства і конкретної ситуації, а також створення сприятливих умов їх 
життєдіяльності. [9, c.64] 
Л.І. Дідківська розуміє поняття «соціальний захист» як державну 
підтримку певних категорій населення, які можуть зазнавати негативного 
впливу ринкових процесів, забезпечення відповідного рівня життя шляхом 
надання правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам 
(найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних 
гарантій для економічно активної частини населення, забезпечення прийнятних 
для країни умов життя та праці громадян, у тому числі через установлення 
соціальних стандартів. [10, c.42] 
Соціальний захист полягає у реалізації основних напрямів соціальної 
політики завдяки комплексу організаційно-правових і соціально-економічних 
заходів, метою яких є: створення для працездатних громадян належних умов 
для забезпечення їхніх соціально-економічних і духовних потреб та 
гарантоване забезпечення рівня доходу не нижчого за прожитковий мінімум 
громадянам, які потребують соціальної допомоги.  
Більш вузько соціальний захист можна визначити як обов’язок 
суспільства, який реалізує держава, щодо утримання конкретної категорії 
громадян в особливих випадках та особливими засобами за рахунок суспільства 
завдяки мережі державних органів, органам місцевого самоврядування, 
громадським організаціям. [11, c.70] 
Отже, у цілому виокремлюється два основні підходи до поняття 
«соціальний захист». Відповідно до першого підходу, соціальний захист 
трактується як широке поняття і стосується усієї соціальної сфери в державі. 
Іншими словами, це діяльність держави, спрямована на забезпечення процесу 
формування і розвитку повноцінної особистості, виявлення й нейтралізацію 
 
13 
негативних факторів, що впливають на неї, створення умов для самовизначення 
й ствердження у житті. 
Під соціальним захистом у вузькому сенсі розуміють у першу чергу певну 
обмежену сукупність дій, спрямованих на надання допомоги під час життєвих 
негараздів. 
Варто відзначити, що у більшості визначень поняття «соціальний захист», 
фігурує поняття малозабезпеченність, як одна з основних підстав для 
отримання відповідних заходів підтримки. У той же час, у теорії права 
незадовільний стан матеріального забезпечення особи визначають як 
малозабезпеченість, а економісти та соціологи  як бідність. В окремих 
випадках для визначення сутності вищевказаної категорії застосовують поняття 
«нужденність». 
В українському законодавстві вживається два терміни «бідність» та 
«малозабезпеченість». Поняття «нужденність» у нормативно-правових актах та 
у наукових працях практично не зустрічається. 
Так, на думку О.Є. Мачульської бідність являє собою таке матеріальне 
становище, при якому рівень фактичного індивідуального доходу фізичної 
особи чи середньосукупного доходу сім’ї з урахуванням майна не досягає 
величини прожиткового мінімуму з незалежних від них причин. [12, c.36] 
При цьому варто відзначити, що категорія «бідність» не дивлячись на 
значне поширення її застосування серед науковців-правознанців, все ж таки, 
майже не застосовується при визначенні права на соціальний захист. У даному 
аспекті більш поширеним є термін «малозабезпеченість». 
Так, І.С. Андрієнко у своєму науковому дослідженні визначає 
малозабезпеченість як неспроможність особи, зумовлену об’єктивними 
обставинами задовольнити основні, а у випадках, передбачених 
законодавством, й додаткові потреби власного існування на рівні прожиткового 
мінімуму. [13, c.16] 
 
14 
Є.І. Бутенко характеризує малозабезпеченість як стан, при якому сім’я чи 
особа з об’єктивних причин не може самостійно задовольнити свої елементарні 
потреби. [15, c.17] 
Н.Б. Болотіна малозабезпеченість сім’ї визначила з огляду на 
середньомісячний сукупний дохід та об’єктивні причини такого становища. [16, 
c.381] 
Не дивлячись на різноманіття підходів науковців щодо визначення 
поняття «малозабезпеченість», у будь-якому випадку кожен з них 
погоджується, що даний стан у сфері соціального захисту населення є 
соціальним ризиком. Соціальні ризики можна визначити як такі події в житті 
людини, за яких виникає небезпека втрати матеріальних засобів для 
задоволення її першочергових (базових) потреб, необхідних для збереження і 
відтворення повноцінного життя як члена суспільства. Основними ознаками 
соціальних ризиків є: 
 об’єктивний характер (наступають незалежно від волі особи);  
 виникнення впливає на матеріальний, життєвий рівень особи;  
 закріплені у законодавстві; 
 є підставою для призначення того чи іншого виду соціального захисту. 
[16, c.4] 
Виходячи з вищезазначеного, малозабезпеченість можна визначити, 
одним із основних соціальних ризиків, яка має складну структуру.  
Змістовими елементами зазначеного поняття є:  
1) дохід однієї особи чи середньомісячний сукупний дохід; 
2) майно в якості отримання одноразового чи регулярного доходу від 
його використання; 
3) незалежні або поважні від особи причини настання такого 
матеріального становища. 
Ризику малозабезпеченості можуть зазнати різні верстви населення  
Малозабезпеченість верств населення-визначається станом матеріальної 
незабезпеченості людей – до малозабезпеченої категорії належать людина або 
 
15 
сім'ї, місячний дохід в яких на одну людину нижче встановленого рівня 
проживання (прожиткового мінімуму), що не дозволяє підтримувати суспільно 
– необхідні для життєдіяльності потреби та умови. Поняття малозабезпеченості 
тісно пов'язане з категорією добробуту, що має на увазі сукупність 
матеріальних, духовних і соціальних благ, якими володіють розпоряджається і 
користується окремі суб'єкти, соціальні групи, суспільство в цілому, 
призначених для задоволення потреб особистості. Матеріальні блага-це перш за 
все речові блага, продукти природи або праці. Духовні блага-продукти 
духовного виробництва. До соціальних благ відносяться природа, праця, 
здоров'я, освіта, соціальні зв'язки, вільний час. 
У будь-якому суспільстві складається об'єктивне уявлення про рівень і 
якість добробуту, достатніх для нормальної життєдіяльності людини, для 
забезпечення фізіологічного, морального і соціального відтворення. Це 
уявлення виступає як соціальна норма, яка може бути різна для окремих країн 
внаслідок впливу економічних, політичних і культурних факторів.  
Забезпеченість благами нижче норми, прийнятої даним суспільством, 
розглядається як малозабезпеченість.  
Таким чином, відтворення малозабезпеченості породжує проблему 
бідності. Для оцінки масштабів, гостроти і ступеня її тяжкості необхідна 
діагностика. Під діагностикою розуміється прикладне соціологічне 
дослідження досягнутого рівня і структури добробуту різних груп населення і 
суспільства в цілому, спрямоване на виявлення соціальних диспропорцій і їх 
типологізацію (визначення приналежності до встановленого класу). Воно 
включає в себе аналіз сформованої соціальної ситуації і оцінку соціального 
самопочуття людей.   
У сучасних умовах, до малозабезпечених категорій належать і 
потребують державної підтримки: інваліди I і II груп, люди похилого віку (80 
років і старше), пенсіонери, багатодітні сім'ї, неповні сім'ї, сім'ї з дітьми – 
інвалідами, студентські сім'ї, сім'ї безробітних, сім'ї з малолітніми дітьми, 
особи, що потрапили в екстремальні ситуації (вимушені переселенці; люди, 
 
16 
постраждалі в результаті стихійних лих; біженці, бомжі) і девіантні сім'ї 
(алкоголіків, наркоманів, правопорушників). [17, c.100] 
Визначальне значення в підтримці малозабезпечених категорій населення 
має державна економічна і соціальна політика.  
В даний час держава в регулюванні доходів населення застосовують 
методи індексації та компенсації. [18, c.137] 
Індексація доходів полягає в захисті грошових доходів (заробітної плати, 
допомог, стипендій, пенсій і т.д.) від інфляції. Індексація, що застосовується з 
метою збільшення номінальних доходів, в залежності від зростання цін мали 
місце в певний період називається ретроспективною. Очікувана-покриває 
очікуване зростання цін. З точки зору соціального захисту населення від 
падіння реальних доходів у зв'язку із зростанням цін другий метод більш 
кращий, він вимагає періодичного обчислення очікуваної зміни індексу 
споживчих цін . Як приклад 22 лютого 2021 року була проведена індексація 
заходів соціальної підтримки населення в виплатах на дитину. [19] 
Компенсаційні заходи (заходи) полягають у підтримці фіксованого рівня 
життя або при необхідності стримування його падіння. Зокрема це відбувається 
у випадках збільшення витрат. Прикладом таких заходів є подання субсидії на 
оплату житлово-комунальних послуг.  
Мета компенсації та індексації в широкому сенсі можна сформулювати як 
політику держави в галузі регулювання доходів населення. У вузькому сенсі-
компенсація втрат, витрат населення, пов'язаних із зростанням споживчих цін .  
Крім індексації існує Закон України «Про державну соціальну допомогу 
малозабезпеченим сім’ям», який встановлює правові та організаційні основи 
надання державної соціальної допомоги. [20] 
Правильне визначення поняття державної соціальної допомоги має 
величезне практичне значення, так як для реалізації даного закону необхідно 
визначити точне коло одержувачів даної допомоги, а також її розмір, періоди 
надання і порядок призначення (або відмова в її призначенні).   
 
17 
Найважливішим принципом соціального захисту є адресність соціальних 
програм (виплат). Адресність передбачає правильну ідентифікацію нужденних 
По-перше, оцінкою матеріального становища окремих осіб або сімей є:  
- грошові доходи і натуральні надходження; - загальний добробут в сім'ї, 
що веде єдиний бюджет.  
 Під матеріальним становищем маються на увазі:  
- грошові доходи;  
- натуральне надходження від саду, городу і т. д.;  
- необхідна допомога інших членів сім'ї, родичів .   
Другий шлях адресності заснований на певних показниках, статистично 
пов'язаних з потребою.  
Третій шлях-створення механізму самоадресування, носить заявний 
характер. Цей шлях, хоча і вимагає великої роботи органів соціального захисту, 
але в свою чергу представляється в умовах, що склалися найбільш 
оптимальним.  
Однією з характерних рис даної допомоги є те, що вона носить адресний 
характер, тобто відповідно до даного визначенням конкретно визначено коло 
одержувачів державної соціальної допомоги. Ними можуть бути тільки 
незаможні сім'ї або незаможні самотньо проживають громадяни, які з 
незалежних від них причин мають середньодушовий дохід нижче величини 
прожиткового мінімуму. 
Одне з головних напрямів соціального захисту — це соціальний захист 
дітей, дитинства і отроцтва, яка орієнтована на створення умов життя і 
розвитку дітей, дають змогу всім дітям, незалежно від того, в якій сім'ї вони 
народилися і живуть, мати найкращі можливості для збереження здоров'я, 
матеріального благополуччя, вільного доступної освіти, дошкільного і 
шкільного виховання, гармонійного духовно-морального розвитку, реалізації 
своїх здібностей. 
Державна політика в інтересах дітей заснована на принципах 
законодавчого забезпечення прав дитини; державної підтримки сім'ї в цілях 
 
18 
забезпечення повноцінного виховання дітей, захисту їх прав, підготовки їх до 
повноцінного життя в суспільстві; встановлення та дотримання державних 
мінімальних соціальних стандартів основних показників якості життя дітей з 
урахуванням регіональних відмінностей даних показників; відповідальності 
посадових осіб, громадян за порушення прав і законних інтересів дитини, 
заподіяння їй шкоди; державної підтримки органів місцевого самоврядування, 
громадських об'єднань та інших організацій, здійснюють діяльність із захисту 
прав і законних інтересів дитини.  
Відповідно, соціальний захист дітей і підлітків повинен ефективно 
оберігати дітей всіх вікових груп, а також періодів розвитку від соціальних 
ризиків.  
Особливе значення для соціального захисту дітей на сучасному етапі 
набуває створення спеціалізованих установ для неповнолітніх, які покликані 
надавати допомогу тій категорії підлітків, яка раніше не користувалася увагою 
влади. Кинуті сім'єю і школою, вони в кращому випадку цікавили лише 
правоохоронні органи у зв'язку з вчиненням протизаконних дій.  
Таким чином, соціальний захист дітей і підлітків на сучасному етапі 
узгоджується з державною політикою в області дитинства, яка визнає цей 
період життя людини найважливішим етапом, а тому зобов'язується робити все, 
щоб підготувати їх до повноцінного життя. Соціальний захист дітей і підлітків 
характеризується багатонаправленістю, зачіпаючи найрізноманітніші сфери 
життєдіяльності, однак пріоритетним напрямком роботи є робота з дітьми та 
підлітками, які страждають тим чи іншим ступенем соціальної дезадаптації, яка 
приводить їх на вулицю, до наркотиків і т.д. 
Соціальне забезпечення-грошова та інша допомога нужденним, яка 
надається за рахунок середовищ усього суспільства.  
Соціальне забезпечення надається наступним категоріям громадян :  
- Соціальне забезпечення непрацездатних (за віком);  
- Соціальне забезпечення непрацездатних (за станом здоров'я);  
 
19 
- Соціальне забезпечення непрацездатних (з інших соціально значущих 
обставин);  
- Соціальне забезпечення працездатних громадян (безробітні);  
- Соціальне забезпечення працездатних громадян (незаможні).  
Держава стежить за тим, щоб всі діти навчалися в школі, люди похилого 
віку отримували пенсії, безробітні – допомоги.  
Воно гарантує кожному інваліду, який бажає працювати, полегшені 
умови праці, потерпілим від стихійних лих – одноразову допомогу, дітям, які 
залишилися без батьків, – проживання в школі-інтернаті або сприяння в 
усиновленні іншими батьками.  
Якщо матеріальним забезпеченням нужденних може займатися не тільки 
держава, а й різні організації (наприклад, церква, підприємства, фонди), а також 
окремі люди, то захист прав та інтересів – прерогатива (виключне право) 
держави.  
Його можливості для правового захисту нужденних значно більше, ніж у 
інших. Тому захист нужденних вважається державною діяльністю.  
У Законі України № 2671-VIII «Про соціальні послуги» підкреслюється, 
що соціальне обслуговування надає собою діяльність з надання соціальних 
послуг громадянам. [21] 
Головною особливістю соціальної допомоги є надання за рахунок коштів 
всього суспільства, зосереджених у Державному бюджеті. Використання цих 
коштів-головна відмінність соціальної допомоги.  
Соціальна допомога відрізняється надійністю, стійкістю, тривалістю. За 
загальним обсягом вона значно більше будь-якої іншої допомоги.  
Таким чином, рівнем бідності населення в України вважається 
прожитковий мінімум.  
У країні відбувається постійне збільшення розміру прожиткового 
мінімуму, але чисельність населення з грошовими доходами нижче величини 
прожиткового мінімуму не зменшується.  
 
20 
Все це пред'являє спеціальні вимоги до соціальної політики в області 
підтримки сімей, і перш за все, сімей з дітьми. 
 
1.2 Нормативно-правова база соціального захисту 
малозабезпечених сімей в Україні  
Організаційно-правова форма соціального захисту  це спосіб організації 
здійснення права громадян на соціальне забезпечення. Кожна форма є 
специфічною з огляду на коло забезпечуваних способів і механізму джерел їх 
фінансування, а також видів забезпечення і органів, які його здійснюють. 
Організаційно-правові форми соціального забезпечення  це способи 
його фінансування і здійснення на основі принципу соціальної справедливості. 
Єдиного підходу щодо визначення системи організаційно-правових форм 
соціального захисту в українській науці права соціального забезпечення немає. 
С.М. Синчук та В.Я. Бурак організаційно-правові форми соціального 
захисту визначають як способи його фінансування і здійснення, розрізняють їх 
за: 
 способом акумуляції грошових коштів, за рахунок яких 
здійснюється соціальне забезпечення;  
 колом суб’єктів, які отримують соціальне забезпечення за рахунок 
певного фінансового джерела;  
 видами забезпечення за рахунок певної організаційно-правової 
форми;  
 системою органів, які надають соціальне забезпечення.  
Значення організаційно-правових форм соціального захисту полягає в 
тому, що вони дають можливість найбільш раціонально розподіляти через 
систему соціального захисту грошові кошти на основі принципу соціальної 
справедливості. [22, c.100] 
Так, В.Г. Галаганов висловлює міркування, що соціальний захист 
здійснюється в двох організаційно-правових формах: а) обов’язкове соціальне 
страхування; б) за рахунок асигнування з державного бюджету. [23, c.24] Дві 
 
21 
організаційно-правові форми називають також О.В. Бермічева та Т.Д. Вікуліна, 
які стверджують, що ними є соціальне страхування та соціальна допомога. [24, 
c.64] 
Певною мірою об’єднуючою є точка зору, якої дотримуються О.Є. 
Мачульська та Ж.А. Горбачова. Вони виділяють такі організаційно-правові 
форми соціального захисту населення, як: соціальне страхування, забезпечення 
за рахунок асигнування з державного бюджету та соціальну допомогу. [25, c.7] 
М.Л. Захаров та Е.Г. Тучкова додатково вказують на існування змішаної форми 
соціального забезпечення, яка застосовується до спеціальних суб’єктів. [26, 
c.42] 
І.М. Сирота заявляє про існування наступних форм соціального 
забезпечення:  
а) обов’язкове державне пенсійне страхування;  
б) обов’язкове державне соціальне страхування;  
в) соціальне забезпечення за рахунок прямих асигнувань з Державного 
бюджету України; 
г) забезпечення за рахунок коштів соціальних фондів підприємств, 
творчих об’єднань, благодійницьких організацій та приватних добровільних 
внесків громадян;  
д) утримання непрацездатних громадян в державних комунальних та 
інших закладах соціального призначення;  
е) адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, непрацездатним 
громадянам за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;  
є) недержавне пенсійне забезпечення громадян за угодами з 
роботодавцями недержавними пенсійними фондами та приватними пенсійними 
системами. [27, c.19] 
Доцент І.С. Ярошенко по-іншому підійшла до визначення переліку 
організаційно-правових форм, у яких здійснюється соціальний захист. На 
думку вченого, для України характерно використання таких форм, як 
страхування (пенсійне та соціальне); соціальне забезпечення за рахунок прямих 
 
22 
асигнувань із Державного бюджету; забезпечення за рахунок коштів соціальних 
фондів, благодійних організацій, добровільних внесків громадян; утримання 
непрацездатних громадян в установах соціального призначення різних форм 
власності; адресна соціальна допомога; недержавне пенсійне забезпечення. [28, 
c.6] 
В.П. Галаганов, який хоч і розширює перелік організаційно-правових 
форм соціального захисту, виділяючи державне соціальне страхування, 
приватне соціальне страхування, суспільну благочинність, державну соціальну 
допомогу, але зазначає, що остання здійснюється у вигляді грошових виплат та 
соціального обслуговування, що є недостатньо обґрунтованим, так як надання 
соціальних послуг є окремим видом соціального захисту [29, c.39] 
На думку Н.Б. Болотіної організаційно-правовими формами соціального 
захисту є загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке, як зазначає 
вчена, є підсистемою соціального захисту та включає в себе декілька видів; 
державну соціальну допомогу; спеціальний соціальний захист; додатковий 
соціальний захист та недержавне соціальне забезпечення. [30, c.6] 
Першою організаційно-правовою формою соціального захисту 
малозабезпечених сімей є загальнообов’язкове державне соціальне страхування 
як система прав, обов’язків і гарантій, що включає їх матеріальне забезпечення 
та соціальні послуги, які надаються членам малозабезпеченої сім’ї при 
безробітті, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, досягненні 
пенсійного віку, встановленні інвалідності, втраті годувальника, настанні 
нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за рахунок 
грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником 
або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших 
джерел, передбачених законом. [31] 
Джерелами фінансування соціальних виплат у системі 
загальнообов’язкового державного соціального страхування є соціальні 
страхові фонди, які формуються за рахунок страхових внесків. Управління 
 
23 
фондами здійснюється на паритетній основі представниками застрахованих 
осіб, роботодавців, представниками держави. 
Наступною організаційно-правовою формою у системі соціального 
захисту малозабезпечених сімей в Україні є державна соціальна допомога, яка 
становить систему заходів щодо надання за рахунок державного та 
комунального (місцевого) бюджетів та інших програм матеріальної допомоги, 
здійснення соціального обслуговування та утримання, а також встановлення 
пільг. 
У Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим 
сім’ям» міститься положення про те, що за рахунок місцевих бюджетів та 
спеціально створених регіональних фондів соціальної допомоги органи 
місцевого самоврядування можуть проводити доплати до встановлених 
відповідно до цього Закону розмірів державної соціальної допомоги виходячи 
із затвердженого регіонального прожиткового мінімуму (ст. 11). [32] Проте ця 
норма не реалізується на практиці, оскільки чинним законодавством не 
передбачено механізму затвердження регіонального прожиткового мінімуму. 
Допомоги малозабезпеченим особам надаються, якщо вони не можуть 
задовольняти власні потреби у продовольчих та непродовольчих товарах. У 
деяких випадках передбачається також задоволення додаткових потреб, 
зокрема, надання субсидій для оплати житлово-комунальних послуг тощо. 
Соціальна допомога в Україні надається за такими принципами: 
адресності; доступності; добровільності; гуманності; пріоритетності в наданні 
такої допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання соціальної допомоги на 
основі встановлених соціальних стандартів у розмірах та на рівні, що відповідає 
потребам особи й обумовлюється економічними можливостями держави; 
цільового використання коштів, призначених для надання соціальної допомоги; 
безповоротності соціальної допомоги.  
Нормативні акті у сфері соціального захисту населення можна 
розподілити за групами: 
 
24 
1) міжнародні нормативно-правові акти, що містять стандарти 
соціальних та економічних прав, поділяються на всесвітні (універсальні) й 
регіональні, зокрема європейські; 
2) закони, що визначають сутність та види соціального захисту 
України; 
3) нормативно-правова база України, що визначає державні соціальні 
пільги громадян і механізм їх забезпечення; 
4) нормативно-правова база з питань соціального захисту сімей з 
дітьми; 
5) нормативно-правова база з питань соціального захисту інвалідів. 
Сучасний стан законодавчої бази у сфері соціального захисту показує, що 
сьогодні практично неможливо говорити про її ефективність, оскільки вона все 
ще не є усталеною. Система соціального захисту населення України потребує 
радикальних змін, адже сформувалась вона на основі законодавства Союзу 
РСР, в умовах панування державної власності та монопольного права держави 
встановлювати види та умови страхування, розміри страхових внесків, 
перерозподіляти страхові ресурси між страховиками, галузями і територіями. 
Тому реформування законодавчої бази в системі соціального забезпечення є 
необхідним, але повинно здійснюватися поступово, беручи до уваги 
громіздкість, складність та заплутаність. 
В умовах України цю проблему слід розглядати дещо ширше, а саме як 
забезпечення конструктивних змін у системі соціального захисту населення, 
які, з одного боку, зумовлюються необхідністю зміни на державному рівні 
правових основ існуючої системи, а з другого – в умовах децентралізації та 
регіоналізації економіки, тобто перенесення на рівень органів місцевого 
самоврядування відповідальності за розв’язання цілого кола соціально-
економічних проблем, потребують пошуку неординарних підходів до 
реформування сфери соціального захисту населення. 
Якщо детальніше розглядати проблеми нормативно-правового 
забезпечення системи соціального захисту населення України, то виділяються 
 
25 
такі, як законодавча та нормативно-правова неврегульованість та недостатність 
механізмів впровадження норм правових актів, яка не дає змоги повністю 
реалізовувати заходи щодо надання соціальних послуг. [33] Правовим актам, 
які врегульовують питання надання в Україні соціальних послуг, притаманні 
неадекватність термінологічного апарату, розмитість визначень функцій, цілей і 
напрямів роботи відповідних інститутів. Державну політику у сфері 
соціального захисту та соціального забезпечення визначають близько 30 
законодавчих актів, серед яких провідне місце належить законам України, 
указам Президента та постановам Кабінету Міністрів України. Різноманітні 
пільги, соціальні виплати та соціальні послуги в Україні безпосередньо 
передбачені у 58 законах та більш ніж у 120 підзаконних нормативно-правових 
актах. 
На сьогоднішній день в Україні у сфері соціального захисту та 
соціального забезпечення присутня непрозора система пільг і соціальних 
виплат. Держава утримує громіздку мережу комунальних та державних 
закладів соціальних служб та соціального захисту, натомість реальне соціальне 
обслуговування населення залишається на низькому рівні. Система 
адміністрування пільг та обліку категорій громадян, які мають право на 
отримання пільг, є настільки складною, що присутня велика кількість 
зловживань 
Соціальна підтримка населення та механізм її реалізації базуються на 
конституційно-правових законодавчих засадах та міжнародних пактах про 
права і свободи людини. Загальна декларація прав людини, міжнародні пакти 
про громадянські і політичні, економічні, соціальні і культурні права 
проголошують і визнають права всіх людей на життя, свободу і особисту 
недоторканність, гідність, свободу переконань, право на працю, відпочинок, 
освіту, соціальне забезпечення, захист матеріальних і моральних інтересів .  
Суспільство не може обійтися без встановлення прав, свобод і обов'язків 
своїх громадян. Разом з тим вони не можуть встановлюватися довільно, так як 
обумовлені досягнутим рівнем матеріальних, культурних і духовних 
 
26 
можливостей. Основні права, свободи та обов'язки громадян знаходять 
юридичне закріплення і гарантуються державою в головному її законі - 
Конституції.  
У статті 1, Конституція проголошує, що Україна - соціальна держава, 
політика якої спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя і 
вільний розвиток людини .  
У Україні охороняються також праця і здоров'я людей. Встановлюється 
гарантований мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна 
підтримка сім'ї, материнства, батьківства і дитинства, інвалідів і літніх 
громадян, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні 
пенсії, допомоги та інші гарантії соціального захисту.  
У статті 46 Конституції України записано: 
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на 
забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, 
втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у 
старості та в інших випадках, передбачених законом. 
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним 
страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і 
організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; 
створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за 
непрацездатними. 
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним 
джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від 
прожиткового мінімуму, встановленого законом..  
Кожен громадянин має право на соціальну підтримку. Конституція 
покладає обов'язок на державу створювати всі необхідні умови для здійснення 
цього права. Вона не тільки проголошує право громадян на соціальну 
підтримку, а й чітко визначає шляхи його реалізації.  
Закон України № 2671-VIII «Про соціальні послуги» закріплює основи 
правового регулювання в галузі соціального обслуговування громадян, які 
 
27 
перебувають у важкій життєвій ситуації. При цьому виділяються наступні 
принципи соціального обслуговування громадян: адресність; доступність; 
добровільність; гуманність; пріоритетність; конфіденційність; профілактична 
спрямованість   
Соціальна підтримка передбачає надання допомоги конкретним 
нужденним особам з урахуванням їх індивідуальних потреб. В Україні діють 
відповідні нормативно-правові акти з регламентації надання соціальної 
підтримки тієї чи іншої категорії нужденних: 
- Закон України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим 
сім’ям” від 01 червня 2000 року № 1768-ІІІ; 
- Постанова Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку 
призначення і виплати державної соціально ї допомоги малозабезпеченим 
сім’ям від 24 лютого 2003 року № 250.  
Ця допомога призначається відповідно до Закону України „Про державну 
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 01 червня 2000 року № 1768-
ІІІ зі змінами та доповненнями від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ, діючих від 
01 січня 2015 року та Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження 
Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги 
малозабезпеченим сім’ям” від 24 лютого 2003 року № 250 зі змінами та 
доповненнями від 29 січня 2014 року № 32, діючих від 11 лютого 2014 року.   
Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо 
протягом місяця подано всі необхідні документи. 
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців. 
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між 
прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, 
який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом 
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах 
трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути 
більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. 
 
28 
Окрім державної соціальної допомоги, малозабезпечена сім’я може 
отримати адресну субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-
комунальних послуг 
Детальну інформацію про розмір, порядок призначення та умови 
нарахування державної соціальної допомоги відображено у Законі України 
«Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». 
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і  
виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно 
проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, 
нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. 
Соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за   
умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання 
заявника. 
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом 
місяця подано всі необхідні документи. 
Соціальна допомога призначається на шість місяців. 
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим 
мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може 
бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. 
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою   
обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги. 
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для 
призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового 
мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: 
для працездатних осіб – 21 %, для дітей – 85 %, для осіб, які втратили 
працездатність, та осіб з інвалідністю 100 % відповідного прожиткового 
мінімуму. 
 
 
29 
1.3  Зарубіжний досвід соціального захисту малозабезпечених сімей та 
можливості його впровадження в Україні 
 
Розвинені країни приділяють велику увагу розвитку заходів соціальної 
допомоги, спрямованих на підтримку і поліпшення матеріального благополуччя 
сімей, і перш за все, сімей з дітьми.  
У всіх країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва 
та розвитку, є виплати сім'ям з дітьми, що надаються з метою скорочення 
бідності серед сімей цієї категорії.  
Сімейні виплати в основному надаються у вигляді грошових допомог.  
Дані виплати є одним з найбільш ранніх видів програм боротьби з 
бідністю і надаються на утримання дітей та утриманців в домогосподарстві.  
Система сімейних виплат може функціонувати у вигляді дитячих виплат, 
одноразових виплат у зв'язку з народженням дитини, а також виплат по догляду 
за дітьми.  
У деяких розвинених країнах сімейні виплати в міру економічного 
розвитку і вдосконалення уявлень про економічність сімейні виплати були 
модифіковані.  
У багатьох країнах існують окремі види сімейних виплат для дітей з 
обмеженими можливостями, в тому числі, в залежності від ступеня обмеження 
можливостей. Крім сімейних допомог існують податкові пільги і програми 
соціальної допомоги, в тому числі, пов'язані зі стимулюванням пропозиції 
праці, включаючи активні програми сприяння зайнятості, які позитивно 
впливають на зайнятість і збільшення трудового доходу дорослих працездатних 
(обмежено працездатних) членів сімей, в тому числі батьків, які виховують 
дітей . 
Одним з основних методів виявлення бідності є визначення мінімальних 
потреб, кола товарів і послуг, що задовольняють ці потреби. Оцінка в грошовій 
формі набору товарів і послуг, що задовольняє мінімальні для даного рівня 
 
30 
суспільного розвитку потреби, що забезпечує підтримку здоров'я і збереження 
працездатності, отримала назву бюджету прожиткового мінімуму. 
В умовах нестачі доходу кожен громадянин і кожне суспільство повинні в 
міру можливості допомагати людям, що живуть за межею бідності. Для 
малозабезпечених сімей основною проблемою є безробіття-наприклад, у 
Сполучених Штатах Америки та Німеччини сумарно воно становить понад 8 
млн. осіб, а це, за даними кінця 2017 року 4,1% і 3,6% від загального числа 
працездатного населення відповідно. Зростання числа безробітних призводить 
до збільшення тиску на державний бюджет для виплати соціальних допомог, 
так як відбувається спад сплати податків. У Сполучених Штатах Америки 
державна підтримка малозабезпечених сімей здійснюється на підставі 
соціальних програм для особливо нужденних, у зв'язку з цим в США високо 
розвинена благодійність. Підтвердження цьому прожитковий мінімум: у США 
на період 2021 року на сім'ю з двох батьків і одну дитину, в середньому, він 
дорівнює 16 доларів на годину або майже 2,5 тис. доларів на душу населення, а 
в Україні це 4803,60 грн. Також, в Америці діє достатня кількість пільг і 
субсидій на допомогу малозабезпеченим сім'ям.  
У порівнянні з Америкою, в Німеччині діє "соціальний кодекс", який 
об'єднує всі соціальні закони, включаючи соціальну підтримку 
малозабезпечених сімей. Соціальний кодекс щодо малозабезпечених сімей має 
важливу роль, тому що саме в ньому містяться основні параграфи, що 
визначають форми і методи соціальної допомоги, основна функція якої – 
матеріальна і фінансова підтримка малозабезпечених громадян. У цій країні 
існує кілька державних програм підтримки малозабезпечених сімей. 
Наприклад, допомога з назвою «Kindergeld», яка видається на дітей молодше 18 
років. Виплати на дітей здійснюються щомісяця. За даними на початок 2018 
року, за першу і другу дитину держава платить 184 євро на місяць, у свою 
чергу, за третю ця сума буде дорівнює 194 євро щомісяця до повноліття дітей.  
Найрізноманітніші напрямки соціальної роботи в країнах зарубіжжя 
завжди мають певні прояви, що підлягають вимірюванню. Одним з найбільш 
 
31 
відчутних проявів в цих країнах є система фінансових трансфертів. Соціальні 
трансферти можуть здійснюватися у формі соціальної підтримки шляхом 
надання сукупності державних соціальних гарантій, включаючи соціальні 
пільги малозабезпеченим сім'ям в рамках соціального страхування. Такі 
трансферти перерозподіляються, відбувається попереднє накопичення 
грошових коштів, у тому числі іноді й особистих, які утворюють страхові 
фонди з метою виплати певних коштів при настанні страхового випадку. У 
США та Німеччині, на відміну від України, головним принципом у реалізації 
трансфертів є перевірка рівня доходів при наданні соціальної підтримки 
малозабезпеченим сім'ям. У цих країнах зарубіжжя переважаючими 
трансфертами стають натуральні, де нужденним сім'ям на безоплатній основі 
надається продуктові талони, медичне обслуговування та інша продовольча 
допомога. Також до таких трансфертів відноситься виплата пенсій або 
стипендій для малозабезпечених громадян. 
Крім трансфертів у багатьох зарубіжних країнах поширеною формою 
соціальної підтримки малозабезпеченим сім'ям є державна допомога на основі 
соціального контракту. Вона позиціонується як успішна соціальна програма, 
завдяки якій з кризового стану вийшло безліч незаможних сімей, але для 
України така форма не є однією з поширених програм для малозабезпечених. 
Подібна форма соціальної підтримки надається тим сім'ям, чий дохід на 
кожного члена є нижче величини встановленого прожиткового мінімуму і її 
метою є допомога в подоланні важкої життєвої ситуації. У зв'язку з цим, 
органам виконавчої влади при підготовці нормативно-правових актів з надання 
соціальної допомоги за допомогою укладення соціального контракту доцільно 
співпрацювати з органами соціального захисту з метою сприяння в реалізації 
одержувачами державної соціальної допомоги заходів, передбачених 
програмою соціальної адаптації.  
З урахуванням перерахованого вище, на сьогоднішній день система 
державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям розвивається, але не є 
досконалою, що підтверджує зарубіжний досвід соціальної роботи. Наприклад, 
 
32 
у сфері соціального страхування, де його фінансова частка в Україні становить 
менше 50% від загального обсягу трансфертів, коли в США і Німеччині це 
більше 60% і 80% відповідно, до того ж, в Україні часто недоліком натуральних 
трансфертів є те, що їх оцінка одержувачем виявляється нижче їх фактичної 
вартості. У Сполучених Штатах Америки та Німеччини процвітають різні 
форми соціальної допомоги, за допомогою яких число незаможних сімей стає 
все менше. Такі форми мають місце бути і розвиватися в Україні, але 
сьогоднішнє положення соціальної політики має на увазі не тільки соціальну 
підтримку найбільш нужденних сімей, але стає необхідністю. Зарубіжний 
досвід соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями показує, що країни з 
ринковою економікою можуть розвивати цей напрямок соціальної політики 
тільки з урахуванням сприяння всього суспільства і стабільної виплати 
податків, що забезпечує рівномірний розвиток і інших нужденних категорій 
населення. Використання зарубіжних форм соціальної роботи з 
малозабезпеченими сім'ями могло б дозволити вітчизняній практиці більш 
ефективно надавати соціальну допомогу, що підвищить ефективність всієї 
роботи в цілому, але для реалізації інноваційних для України ідей будуть 
потрібні додаткові ресурси від держави. Цю проблему могли б вирішити 
інвестиції бізнес-сфери та благодійних організацій, що користуються 
популярністю в зарубіжних країнах. Компіляція і вдосконалення форм і методів 
соціальної роботи, безумовно, призведе до досягнення позитивного результату. 
Наприклад, співпраця держави і приватного сектора в сфері медичного 
обслуговування позитивно позначилося б на ефективності надаваних послуг і 
грамотному розподілу ресурсів, адже він є вільним від політичних і 
адміністративних недоліків і, до того ж, такий підхід до соціальної підтримки 
малозабезпечених сімей істотно знизив би навантаження на державний бюджет. 
Підтримка такого методу соціальної допомоги з боку благодійних організацій 
може вирішити деякі внутрішньо-організаційні витрати і допоможе 
контролювати надання послуг.   
 
33 
Таким чином, на підставі розгляду змістовної складової категорії 
"малозабезпечені сім'ї" ми дійшли наступних висновків:  
1. Розуміння даного концепту у вітчизняній та зарубіжній практиці 
неоднозначне і є окремим об'єктом для наукового дискурсу;  
2.  Рівень вітальності малозабезпечених сімей безпосередньо залежить від 
державної підтримки та соціальних заходів, що вживаються державою;  
3. Державна політика України щодо досліджуваної групи населення 
вимагає значного коригування як на рівні законодавчої та правозастосовчої 
практики, так і в частині конкретних розроблюваних соціальних заходів. Це 
значною мірою визначає вектор аналізу проблемного поля з проблеми 
малозабезпеченості в подальшому. 
Зарубіжний досвід надання адресної соціальної допомоги свідчить про те, 
що охоплення та результативність програми адресної соціальної допомоги 
залежать від справедливості критеріїв відбору учасників програми.  
Тому отримана від заявників інформація перевіряється за допомогою 
даних податкової служби та наданих заявником чеків, і квитанцій, що 
підтверджують витрати. Крім того, при оцінці потреби може проводитися 
обстеження житлових умов домашніх господарств.  
Крім формальної оцінки потреби на основі оцінки доходів і майна 
домогосподарства використовуються також категоричні оцінки потреби: 
наприклад, соціальні та географічні характеристики бідних або показники, 
досить добре підтверджують доходи домогосподарств (наприклад, наявність 
автомобіля тощо).  
Бальна оцінка потреби в отриманні адресної соціальної допомоги також 
набула великого поширення в зарубіжних країнах. Вперше бальну методику 
оцінки нужденності застосували в Чилі; тепер вона використовується в 
програмах соціальної допомоги у Вірменії, Бразилії, Колумбії, Еквадорі та 
Індонезії. У зазначених програмах для аналізу рівня життя домогосподарства 
використовують такі показники, як якість житла, володіння товарами тривалого 
користування, доступ до послуг, рівень освіти та дані про зайнятість голови 
 
34 
домогосподарства. Так як зазначені показники є досить стабільними протягом 
певного часу, то бальна оцінка потребі найкращим чином може бути 
застосована для виявлення хронічної бідності.  
Крім перерахованих видів оцінки потреби в адресних соціальних 
програмах для визначення права на отримання соціальної допомоги 
застосовують також попередній відбір заявників за географічною ознакою. 
Зокрема географічний принцип адресності застосовується в якості одного з 
методів оцінки потребі в Чилі і Болівії, де Незаможне населення 
концентрується в певних районах і сегреговано від більш забезпечених груп 
населення.  
Результати досліджень показують, що в середньому адресна програма 
забезпечує нужденним приблизно на чверть більше благ, ніж у випадку, коли 
надання благ здійснюється за випадковим принципом.  
Таким чином, аналіз основних напрямків соціальної допомоги сім'ї за 
кордоном показав, що сім'я там розглядається як головний фактор соціалізації, 
розвитку і виховання дитини.  
За кордоном існує комплексна система допомоги сім'ї – джерелами цієї 
допомоги виступає як держава, так і громадські організації, приватний капітал, 
Релігійні громади та благодійні фонди. Їх загальна мета полягає в тому, щоб 
забезпечити кожній родині доступну допомогу на особистому рівні. 
  
 
35 
РОЗДІЛ 2 ЗАХОДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЩО 
НАДАЮТЬСЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ'ЯМ В ДЕПАРТАМЕНТІ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ 
ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ 
 2.1 Загальна характеристика матеріального забезпечення 
малозабезпечених сімей  
 
Малозабезпечені верстви населення - це специфічний стан матеріальної 
незабезпеченості людей, коли доходи людини або сім'ї не дозволяють 
підтримувати суспільно - необхідне для життєдіяльності споживання; коли 
люди не мають коштів на мінімальний національний стандарт споживання, - в 
Україні він отримав назву прожитковий мінімум; коли доходи сім'ї нижче 
прожиткового мінімуму.  
Для українського суспільства характерна диференціація за рівнем 
матеріального становища різних верств і груп. Поляризація населення висока. 
Розрив у доходах 10% найбільш і 15% найменш забезпеченого населення за 
останні п'ять років збільшився з 4 до 15 разів. Були проведені дослідження, які 
показали, що наше суспільство складається з чотирьох соціальних верств. Наше 
суспільство виглядає так: бідні (на їх дохід припадає 1 прожитковий мінімум, 
малозабезпечені (2 - 2,5 прожиткових мінімуми, на сьогоднішній день це 25% 
населення), середні (6-7 прожиткових мінімумів), забезпечені і багаті (понад 10 
прожиткових мінімумів).  
У сучасних умовах малозабезпеченими виявилися не тільки соціально 
вразливі сім'ї, а й сім'ї, раніше вважалися благополучними. До 
малозабезпечених категорій, тобто потребують підтримки держави, відносяться 
інваліди I і II груп, старі громадяни (80 років і старше), пенсіонери, багатодітні 
сім'ї, неповні сім'ї, сім'ї з дітьми - інвалідами, студентські сім'ї, сім'ї 
безробітних, сім'ї з малолітніми дітьми, особи, що потрапили в екстремальні 
ситуації (вимушені переселенці; люди, які постраждали внаслідок стихійних 
 
36 
лих; біженці, бомжі) і девіантні сім'ї (алкоголіків, наркоманів, 
правопорушників).  
Визначальне значення в підтримці малозабезпечених категорій населення 
має державна економічна і соціальна політика. Якщо раніше регулювання рівня 
життя населення здійснювалося централізовано, то зараз дану проблему 
вирішують новими методами. Головними з них є індексація і компенсація. 
Індексація-механізм автоматичного коригування доходів. Зазвичай індексація 
здійснюється двома способами: шляхом збільшення доходів на певний відсоток 
через певний час або шляхом коригування доходів у міру зростання рівня цін 
на заздалегідь обумовлений відсоток. Виплати за індексацією проводяться в 
основному за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Індексуються 
всі види грошових доходів громадян, а саме заробітна плата, пенсія, стипендія, 
інші види соціальних виплат, за винятком одноразових.  
Таким чином, в даний час в Україні бідність перетворилася в масове 
явище - третина населення (за різними оцінками, 20-40% населення) проживає 
за кордоном прожиткового мінімуму і приблизно 2% наших співгромадян живе 
в умовах прямого недоспоживання і виживання. Але специфіка 
малозабезпечених верств в Україні полягає в тому, що вони мають певні, не 
враховані статистикою, можливості підтримки свого споживання: підсобне 
господарство (сільське і ремісниче), торгівля з рук, економія на якості 
харчування, купівлі промислових товарів, витратах в галузі освіти, культури і т. 
п. Цим можна пояснити відсутність масового голоду.  
Численні види допомог можуть бути в даний час малозабезпечені сім'ї 
можуть скористатися заходами соціальної підтримки передбаченими 
законодавством. класифіковано за різними підставами: за цільовим 
призначенням; за тривалістю виплати допомоги (одноразові, щомісячні, 
періодичні); за джерелом їх виплати (допомоги з позабюджетних фондів, 
допомоги з державного бюджету. 
2) види допомоги по термінах виплати:  
 
37 
- щомісячні-по догляду за дитиною до півтора років, на дитину до 
шістнадцяти років, по безробіттю;  
- періодичні (які виплачуються протягом певного періоду) - за 
тимчасовою   
3) види допомог за джерелами виплат:  
- виплачуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів;  
- виплачуються за рахунок коштів Державного фонду соціального 
страхування;  
- виплачуються за рахунок коштів державного пенсійного фонду.  
4) види допомог для осіб, які можуть їх отримувати:  
- громадянам, які мають дітей;  
– безробітний;  
- тимчасово непрацездатним;  
- для громадян з числа дітей-сиріт;  
- інші виплати окремим категоріям громадян.  
Незважаючи на складні економічні умови, державою вживалися і 
вживаються заходи, спрямовані на пом'якшення негативних наслідків інфляції, 
безробіття, а також на часткову компенсацію втрат найбільш нужденним 
групам населення з метою посилення соціальної підтримки сімей з дітьми, 
інвалідів, осіб, які втратили роботу, та інших категорій громадян. 
Законодавство України передбачає надання допомоги сім'ям, які з різних 
причин перебувають у складному матеріальному становищі.  
Соціальна допомога може виражатися в грошових виплатах (соціальні 
допомоги, субсидії та ін.) або в натуральній допомозі (паливо, продукти 
харчування, Одяг, взуття, медикаменти та ін.).  
Малозабезпечені сім'ї маю право на безкоштовні послуги юристів-
консультації, ведення їх справ у суді. З юристом можна проконсультуватися, 
кому покладені субсидії, в якому вигляді і розмірах.  
Слід зазначити, що незаможні сім'ї не втрачають прав, властивих всім 
сім'ям з дітьми. Тому вони можуть розраховувати на отримання одноразових 
 
38 
виплат і щомісячних допомог, пов'язаних з вагітністю, народженням і 
вихованням дітей, коштів материнського капіталу, а також компенсацій на 
оплату дитячих садків.  
Статус незаможних дає родині право на наступні регіональні допомоги:  
- пільги по квартплаті;  
- соціальну допомогу адресного характеру; - щомісячну субсидію на 
дитину.  
Для отримання допомоги малозабезпеченій сім'ї потрібно написати заяву 
в органах соціального захисту населення. Там же слід уточнити список 
необхідних документів, їх склад може відрізнятися в різних регіонах. Зазвичай 
це-посвідчення особи, свідоцтва про народження дітей та укладення шлюбу, 
довідки з місця роботи або з центру зайнятості населення, документи, що 
підтверджують право на житло.  
Субсидії для дітей з незаможних сімей як один з видів соціальної 
підтримки незаможних сімей має на увазі:  
1. Грошові виплати;  
2. Матеріальну допомогу-забезпечення сімей одягом, взуттям, 
медикаментами, продуктами харчування або побутовими предметами;  
3. Пільги на оплату податків або послуг комунальних послуг;  
4. Одноразова допомога на народження дітей;  
5. Щомісячна допомога на дитину до 18 років;  
6. Щомісячна допомога на 3-ї дитини;  
7.   Допомога на дитину військовослужбовця;  
8.  Житлова субсидія.  
Спектр заходів соціальної підтримки населення досить розвинений в 
даний час, але для того щоб скористатися необхідно володіти потрібною 
інформацією, про правові аспекти, порядок і розмір виплат, які документи 
необхідні для правомірного призначення пільг, компенсацій або субсидій 
 
 
39 
2.2 Порядок, способи і розмір виплат допомоги малозабезпеченим 
сім'ям в місті Черкаси 
 
Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у 
грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на 
території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від 
прожиткового мінімуму для сім’ї. 
Прожитковий мінімум для сім’ї — визначена для кожної сім’ї залежно від 
її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених 
відповідно до Закону України „Про прожитковий мінімум» для осіб, які 
відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення. 
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з 
реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і 
затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет 
України на відповідний рік.) 
Малозабезпечена сім’я — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї 
причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового 
мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, 
але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших 
факторів. 
Ця допомога призначається відповідно до закону «Про державну 
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету міністрів 
України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і 
виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям». 
Хто включається до складу сім’ї при визначені права на допомогу ? 
До складу сім’ї включаються: 
— чоловік, дружина; 
— рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти 
років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-
 
40 
технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення 
двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; 
— неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II 
груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; 
— непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з 
ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; 
— особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює 
догляд за ним; 
— жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у 
шлюбі, але мають спільних дітей. 
При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання 
(перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання 
у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації 
до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. 
Водночас  до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на 
повному державному утриманні. 
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями 
соціального захисту населення (УСЗ, совбес) за місцем реєстрації 
уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї. 
У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення 
соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та 
здійснюють їх передачу відповідним органам соціального захисту населення. 
Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для 
прийняття документів. 
Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного 
проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про 
склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту 
населення за місцем реєстрації. 
У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням 
соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за 
 
41 
різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про 
склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах  соціального захисту 
населення за місцем реєстрації. 
Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення 
соціальної допомоги приймається органами  соціального захисту населення на 
підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться 
соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, 
затвердженою Мінсоцполітики. 
Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на 
збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання 
державної соціальної допомоги додаються: 
—  документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ 
— довідка про склад сім’ї; 
— декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї 
(заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); 
—довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); 
— довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в 
антитерористичній операції (якщо є така особа в складі членів родини). 
Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна 
соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну 
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті 
житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти. 
Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її 
наданні приймається органом  соціального захисту населення протягом десяти 
календарних днів. 
У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги 
орган праці та соціального захисту населення письмово повідомляє про це 
уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку 
оскарження рішення. 
 
42 
Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через 
шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати. 
Для призначення  соціальної  допомоги  на   наступний   строк  
уповноважений  представник  сім’ї  подає  заяву  і  декларацію про  доходи та 
майно.  Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі  змін  у  складі  сім’ї  
або  у  разі,  коли  між поданням заяви на  призначення соціальної допомоги на 
наступний строк та  припиненням  виплати  раніше  призначеної  соціальної  
допомоги  минуло  більше  календарного місяця. 
У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а 
виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли: 
—  працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не 
навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та 
професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання 
протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням 
соціальної допомоги; 
—  під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що 
малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у 
декларації про доходи та майно; 
— особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 
місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку 
земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу 
(механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку 
тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину 
прожиткового мінімуму для сім’ї; 
Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких 
випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі 
обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за 
призначенням такої допомоги; 
— у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира 
(будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр 
 
43 
на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше 
одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). 
За наявності обставин, що зазначені вище (тобто умов коли допомога не 
призначається) державна соціальна допомога може бути призначена органом  
соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій 
та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад 
або утворених ними комісій у разі, коли: 
у складі сім’ї є інвалід; 
у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей 
віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у 
загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I 
— IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); 
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з 
тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про 
призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на 
підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за 
призначенням такої допомоги. 
Умови припинення виплати допомоги 
Виплата раніше призначеної соціальної допомоги  припиняється: 
— якщо сім’єю приховано або навмисно подано  недостовірні  дані  про її 
доходи та майновий стан,  що вплинули на встановлення права  на соціальну 
допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були  надміру виплачені 
кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення; 
— у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин,  що 
унеможливлюють виплату  соціальної  допомоги  (зокрема,  смерть  одинокої  
особи),  —  з  місяця,  що  настає  за місяцем,  в якому  відбулися зміни; 
— за заявою уповноваженого представника сім’ї —  з  місяця,  що настає 
за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою. 
Розмір допомоги — це різниця між рівнем забезпечення прожиткового 
мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) 
 
44 
та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % 
від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (відповідно до ст.9 ЗУ 
«Про державний бюджет на 2021 рік»). 
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою 
обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що 
затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і 
Держкомсім’ямолоддю. 
Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня 
забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового 
мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про 
бюджет на відповідний рік. 
Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу 
малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму 
збільшується на 10 %, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу 
малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, 
усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини 
у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за 
вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є 
інвалідами I або II групи, — на 20 %. 
Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює 
(навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, 
рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 %. 
Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему 
оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від 
отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць 
враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, 
встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для 
фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є 
платниками єдиного податку другої групи, — трьох розмірів прожиткового 
мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб — 
 
45 
підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками 
єдиного податку третьої групи, — чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, 
встановленого для працездатних осіб. 
Приклад розрахунку допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 році: 
Сім’я складається з 4 осіб (двоє дітей – 10 та 5 років, батько та мати), 
середньомісячний дохід сім’ї , який вона отримує складає– 3000 грн. 
Середньомісячний дохід визначається на підставі сумування всіх доходів 
родини за попередні шість місяців перед зверненням за допомогою та діленням 
суми всіх цих доходів за шість місяців на 6, тобто визначаєте середню суму 
ваших доходів за один місяць. 
Далі треба визначити, яку ж суму гарантує держава на склад вашої 
родини, і ви повинні мати. 
Визначається ця сума, з урахуванням даних Закону України про 
державний бюджет на відповідний рік (це статті 7 та 9 ЗУ про державний 
бюджет). 
Так, з 01.01.2021 року родині, зазначеній в прикладі держава гарантує: 
на дорослих — 567,50 грн. (2270 грн. прожиткового мінімуму 
помножуєте на 25 %) 
на дитину до шести років — 1632,85 грн. (1921 грн. прожиткового 
мінімуму помножуєте на 85 %) 
на дитину від шести до вісімнадцяти років — 2035,75 грн. (2395 грн. 
прожиткового мінімуму помножуєте на 85 %) 
З 1 січня 2021 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для 
призначення допомоги для сім’ї становить: 4803,60 грн. (567,50 грн. х 2 
працездатних + 1632,85 грн. х 1 дитина до 6 років+ 2035,75 дитина від 6 до 18 
років). 
Розмір допомоги з січня 2021 році становить 1803,60 грн. (4803,6– 
3000,00). 
Тобто віднімаєте те, що держава гарантує від того, що ви фактично маєте 
в родині. 
 
46 
Оскільки в цілому родина за прикладом має право на допомогу за 
доходами, відповідно до цієї суми 1803,60 грн. буде ще додано 10% на кожну 
дитину, як зазначалось вище. 
Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням 
збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу 
малозабезпеченої сім’ї, не може бути більшим за прожитковий мінімум для 
сім’ї.». 
08.06.2015 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін 
до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу 
малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту сімей, члени яких мають у 
власності чи володінні земельні ділянки» від 10 грудня 2014 року за N 1350. 
Згідно з законом, розширюється коло сімей, які матимуть право на 
призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. До 
таких сімей закон відносить сім’ї, у власності чи володінні яких є земельна 
ділянка, незалежно від розміру такої земельної ділянки. 
 
2.3 Нормативно-правові основи Департаменту соціального захисту 
населення Черкаської облдержадміністрації 
 
Департамент соціального захисту населення знаходиться за адресою 
18036, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 10. 
Основними завданнями Департаменту є: 1) підготовка пропозицій до 
проектів державних цільових, галузевих і регіональних програм у сфері 
соціальної політики, в тому числі програм підвищення рівня життя, посилення 
ролі сім’ї як основи суспільства; 2) забезпечення реалізації державної політики 
у сфері соціальної підтримки і надання соціальних послуг сім’ям та особам, які 
належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних 
життєвих обставинах, зокрема особам похилого віку, особам з інвалідністю, 
ветеранам війни (в тому числі учасникам АТО/ООС), особам, на яких 
поширюється дія законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх 
 
47 
соціального захисту“ та „Про жертви нацистських переслідувань“, громадянам, 
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім’ям з дітьми, 
малозабезпеченим, багатодітним, молодим сім’ям, внутрішньо переміщеним 
особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством мають право на 
пільги та отримання житлових субсидій; 3) організація надання соціальних 
послуг і проведення соціальної роботи на відповідній території шляхом 
визначення потреб населення у соціальних послугах, розвитку відповідних 
закладів, установ, служб і залучення недержавних організацій, які надають 
соціальні послуги; 4) координація діяльності та контроль за виконанням 
структурними підрозділами соціального захисту населення районних 
державних адміністрацій завдань і заходів, спрямованих на розв’язання питань, 
що належать до його компетенції; консультаційно-правової та організаційно-
методичної допомоги; 5) сприяння органам місцевого самоврядування у 
розв’язанні питань соціально-економічного розвитку відповідних територій, 
громадським та іншим організаціям, волонтерам – у проведенні ними роботи з 
питань соціального захисту сімей, у тому числі сімей з дітьми, 
малозабезпечених, багатодітних, молодих сімей, дітей, осіб з інвалідністю, осіб 
похилого віку та інших вразливих категорій населення; 6) методичне 
забезпечення та координація надання адміністративних послуг соціального 
характеру через органи місцевого самоврядування, центри надання 
адміністративних послуг; 7) забезпечення реалізації державної політики у 
сферах соціальнотрудових відносин, оплати і належних умов праці, зайнятості 
населення. 
  
 
48 
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ  
3.1 Проблеми щодо вдосконалення системи соціального захисту 
малозабезпечених сімей в місті Черкаси 
 
В рамках дипломної роботи було проведено емпіричне дослідження. 
У процесі дослідження була розроблена і використана анкета: для 
малозабезпечених сімей, за допомогою яких ми отримали необхідні кількісні 
дані про проблему, так і з точки зору малозабезпечених сімей, які перебувають 
на обліку в Департаменті.  
В результаті дослідження були виявлені основні характеристики 
малозабезпечених сім'єю, які перебувають на обліку в Департаменті: Одинока 
мати, батько з дітьми-22% і 3%, багатодітні сім'ї -36%, інші одержувачі-39 
Серед основних проблем були названі: Матеріальні-92%; Психологічні-3%; 
Побутові-5% (рис.3.1) 
Проблеми 
5% 
3% 
92% 
Матеріальні Психологічні Побутові 
 
Рис. 3.1.  Проблеми малозабезпечених сімей, %  
 
 
49 
68% чекають від Департаменту отримання матеріальної допомоги, яка 
дається раз на рік, як правило, до школи або до літа. Також звертаються за 
допомогою у вигляді одягу, канцтоварів до школи та ін. - 32% (рис. 3.2.). 
32% 
68% 
Одяг, канцтовари, книги Матеріальна допомога 
 
Рис. 3.2. За якою допомогою звертаються клієнти  
 
Від фахівців клієнти-малозабезпечені сім'ї очікують наступне (Рис. 3.3.): 
Уміння вислухати проблему-24%; Допомоги як посередника-16%; Розуміння-
35%; Допомоги в заповненні документів Департаменті -25%. 
25% 24% 
16% 
35% 
Уміння вислухати проблему Допомоги як посередника 
Розуміння Допомоги в заповненні документів 
 
 
Рис. 3.3. Чого очікують від фахівців Департаменту  
 
50 
З усієї кількості опитаних клієнтів-малозабезпечених сімей 62% повністю 
задоволені обслуговуванням і допомогою фахівців Департаменту.  
Таким чином, за результатами дослідження можна зробити висновок, що 
в Департаменті соціального захисту населення міста Черкаси діяльність по 
роботі з малозабезпеченими сім'ями недостатньо спрямована і ефективний.  
Як бачимо з результатів, проблеми в соціальній роботі з 
малозабезпеченими сім'ями є, і їх потрібно вирішити.  
Одним з важливі недоліків Департаменту соціального захисту населення 
по місту Черкаси - це відсутність власного активного сайту Департаменту 
соціального захисту, де люди могли б віддалено задати питання і отримати 
письмову обґрунтовану відповідь, особливо це буде ефективно для віддалених 
районів;  
Для того щоб отримати консультацію по якому-небудь питанню і 
отримати пам'ятку про необхідні для звернення документах, одержувачу 
доводиться стояти в чергах, створення сайту полегшило б даний процес.   
Якщо розглянути ті пільги які на сьогоднішній день покладені 
незаможним сім'ям, багатодітним сім'ям, безробітним батькам. А це виплати:  
- одноразова допомога при народженні дитини;  
- одноразова допомога при народженні дитини дружині 
військовослужбовця;  
- одноразова допомога при оформленні опіки над дитиною;  
- щомісячна допомога по догляду за дитиною до 1,5 років; - щомісячна 
допомога по догляду за дитиною до 1,5 років;  
- щомісячна дитяча допомога;  
- щомісячна допомога по догляду за дитиною до 3-х років, при 
народженні 3-го і більше дітей;  
- щомісячна допомога при оформленні опіки над дитиною;  
- щорічна одноразова допомога при підготовці до школи, дітей 
багатодітних сімей;  
 
51 
 Також фахівець займається видачою довідок, відповідями на запити, 
формуванням запитів, прийомом документів багатофункціонального центру, 
списує архівні справи. Враховуючи велику кількість обов'язків, покладених 
лише на одного фахівця необхідно навчання другого фахівця і організація 
робочого місця, для аналізу ефективності даної пропозиції, пропоную 
запросити фахівця на період звернень громадян до підготовки до школи 
багатодітних сімей, за попередніми даними програми АІС на літній період 2021 
таких звернень буде більше 600, це посприяє скупченню черг, збільшення 
навантаження на фахівця. 
 
3.2 Рекомендації щодо вдосконалення системи соціального захисту 
населення в місті Черкаси 
 
Практичні рекомендації були розроблені на основі аналізу і даних в 
Департаменту соціального захисту по місту Черкаси, де був вивчений досвід 
соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями.  
Для цього була розроблена і використана анкета: для малозабезпечених 
сімей, за допомогою яких були отримані необхідні кількісні дані про проблему, 
так і з точки зору малозабезпечених сімей, які перебувають на обліку в 
Департаменті.  
Як вже було представлено в роботі Департаменту займається всіма 
категоріями сімей, що потрапляють в «групу ризику» (незаможні, багатодітні, 
неповні, неблагополучні).  
Обсяг ресурсів, що спрямовуються на соціальне забезпечення, явно 
недостатній, оскільки розміри деяких соціальних виплат не відповідають 
величині прожиткового мінімуму. Розвиток системи соціального 
обслуговування як одного з елементів соціального забезпечення гальмується, 
перш за все, нестачею фінансових ресурсів.  
В основу реформ у сфері соціальної підтримки населення повинна бути 
покладена програма заходів, спрямованих на надання соціальних виплат і 
 
52 
послуг на принципах адресності - принцип соціального обслуговування 
населення, що передбачає надання соціальних послуг конкретним особам 
(адресатам), які потребують цих послуг».  
Для обробки великих обсягів інформації потрібно створити нові 
інформаційні технології. Хоча, на сьогоднішній день існує сайт Черкаської 
обласної адміністрації, в практичному користуванні одержувачів допомоги 
виникають проблеми, пов'язані спочатку з реєстрацією на даному сайті,. Далі 
виникають труднощі з подачею заявки і подальше відстеження рішення. Проте, 
на сьогоднішній день Інформаційні технології адресної соціальної допомоги є 
невід'ємною частиною організаційної структури, що реалізує новий підхід.   
- створити власний Активний сайт Департаменту соціального захисту, де 
люди зможуть віддалено задати питання і отримати письмову обґрунтовану 
відповідь, особливо це буде ефективно для віддалених районів;   
- встановити обладнання для подачі заявок в Департаменті соціального 
захисту населення  
Цей підхід дозволить:   
- забезпечити доступ до інформації для вирішення питань можливості та 
необхідності надання допомоги;  
- забезпечити контроль над діяльністю системи адресної соціальної 
допомоги;  
- одержувачу допомог і виплат самостійно контролювати статус розгляду 
заявки в Департаменті.  
- організовувати взаємодію різних відомств;  
- одержувач зможе отримати всю необхідну інформацію, не виходячи з 
дому, особливо це актуально для віддалених селищ;  
 - дозволить скоротити час очікування прийому документів і консультації 
фахівця.  
Основним результатом впровадження системи стане підвищення 
відкритості, адресності та ефективності соціальної підтримки населення, що 
 
53 
дозволить мати диференційований підхід до надання різних видів соціального 
забезпечення в різних розмірах відповідно до Положення громадянина. 
Існування величезної кількості законодавчих актів ставить питання про 
доступність інформації для громадян, тобто можливості вивчення своїх прав. 
Потрібне створення відкритої Інтернет-системи, яка дозволить розширити 
доступність інформації щодо соціального забезпечення. Дана Інтернет-система 
повинна буде працювати за наступною технологією, зображеної на (рис. 3.4.) 
Опис конкретної Використання Заповнення анкети 
  ситуації, в якій   
громадянином даної 
знаходиться громадянин   системи   
  
  
Діяльність Визначає категорію 
Аналізує ситуацію 
  "програмного агента" громадян 
що склалася від імені громадянина   
  
    
  
Надання громадянину інформації про 
  його права на різні види соціального 
забезпечення    
Рис. 3.4. Технологія роботи відкритої Інтернет-системи 
 
Виникає необхідність вдосконалення технології соціального 
обслуговування населення, яке зможе адекватно забезпечити права громадян у 
цій сфері. Воно повинно здійснюватися в наступних напрямках:  
- розвиток науково-методичних основ діяльності. Нові технології, 
інновації;  
- досягнення рівня соціальних послуг, за обсягом і якістю відповідного 
Державним нормам і стандартам соціального обслуговування, що забезпечує 
гарантований державний рівень соціального захисту;  
- введення різних підходів до реалізації права на соціальне 
обслуговування в залежності від потреб і матеріальної забезпеченості громадян.  
 
54 
Важливим аспектом формування технології соціального обслуговування 
населення є розробка стандартів якості соціальних послуг населенню. Розробка 
стандартів якості соціального обслуговування являє собою тривалий процес. Це 
визначається тим, що стандарти покликані відображати зміни, що відбуваються 
під впливом розвитку потреб населення, з одного боку, і зростання вимог і 
можливостей держави в галузі соціального обслуговування – з іншого.  
 Для подолання недостатнього інформування малозабезпечених сімей про 
законодавчо надані послуги соціального захисту населення необхідно:   
- організувати роз'яснювальну роботу; в районах проводити зустрічі з 
головами сільських рад. У зв'язку з тим що, щомісячну дитячу допомогу з 
01.01.2021 встановлено в розмірі 1700 грн., багато громадян, навіть маючи всі 
правові основи, для отримання такої виплати, відмовляються від оформлення, 
через настільки малого допомоги та збору документів (зняття копій з оригіналів 
документів, надання довідок про доходи, довідки про склад сім'ї та інших 
необхідних документів в залежності від індивідуального випадку). Не 
замислюючись спочатку про інші послуги при обліку в соціальному захисті.  
 При отриманні щомісячної дитячої допомоги батьки можуть 
користуватися:  
- компенсацією за оплату дитячого садка;  
- пільговим харчуванням у школі;  
Як показав досвід, не всі малозабезпечені громадяни володіють 
інформацією про можливість оформлення субсидії на оплату витрат житлово-
комунальних послуг. Особливо міра даної підтримки важлива 
малозабезпеченим багатодітним сім'ям, тому що не маючи інших пільгових 
підстав, інших заходів соціальної підтримки одержувачам проживають в місті 
не належить, в той час як сільські багатодітні сім'ї мають компенсацію за 
послугою електропостачання.  
- розробити буклети, з видами виплат; і переліком документів з 
урахуванням індивідуальних випадків;  
 
55 
- запустити рекламу по місцевому ТБ, про надані заходи соціальної 
підтримки в соціальному захисті для малозабезпечених сімей та порядок їх 
отримання;  
- публікувати в місцевій газеті розмір прожиткового мінімуму, це буде 
цінною інформацією для тих одержувачів чиї доходи знаходяться на «грані» 
перевищення;  
Цей підхід дозволить:   
- забезпечити доступ до інформації для вирішення питань можливості та 
необхідності надання допомоги;  
- забезпечити контроль над діяльністю системи адресної соціальної 
допомоги;  
Удосконалення технології соціального забезпечення дозволить 
врегулювати відносини щодо соціального забезпечення. Кардинальної 
перебудови структури соціального забезпечення неможливо здійснити, так як 
це гальмується самим розвитком суспільства. Однак представляється можливим 
спробувати адаптувати існуючу технологію соціального забезпечення до нових 
умов і закласти в її основу позитивні тенденції розвитку систем соціального 
забезпечення за кордоном.  
Безумовно, технологія соціального забезпечення повинна будуватися на 
принципах адресності, загальності, доступності та гарантованості соціального 
забезпечення. Це дозволить змінити існуюче становище різних категорій 
громадян за допомогою надання соціальних виплат і послуг, які дозволять 
забезпечити гідне життя громадян і підвищити рівень і якість соціального 
обслуговування.  
 Саме в цьому випадку всі закладені в Конституції України права 
громадян на соціальне забезпечення будуть відповідати дійсності. 
Актуальним напрямком бачиться прийняття «Програми соціального 
захисту малозабезпечених верств населення» які прийняті в багатьох ОТГ. 
Приклад такої Програми наведений у Додатку 2. 
  
 
56 
ВИСНОВКИ  
 
Значимість розглянутих питань теми дипломної роботи для наукової 
теорії і практики визначається проведеним аналізом існуючих 
загальнотеоретичних положень, результатів досліджень у сфері вдосконалення 
форм соціального обслуговування малозабезпечених сімей.  
Малозабезпечені верстви населення - це специфічний стан матеріальної 
незабезпеченості людей, коли доходи людини або сім'ї не дозволяють 
підтримувати суспільно - необхідне для життєдіяльності споживання; коли 
люди не мають коштів на мінімальний національний стандарт споживання, - в 
Україні він отримав назву прожитковий мінімум; коли доходи сім'ї нижче 
прожиткового мінімуму.  
За чинним законодавством, малозабезпеченими визнаються ті, хто 
отримує дохід менший, ніж прожитковий мінімум. Багато поспішають скоріше 
оформити статус незаможної сім'ї, що дає доступ до різноманітних пільг.  
Допомога надається в наступних формах:  
Допомоги та компенсації на неповнолітніх та студентів;  
Доплата до пенсії тим пенсіонерам, чий дохід нижче прожиткового 
мінімуму;  
Натуральна допомога: продовольство, газ або тверде паливо, одяг, ліки та 
ін.;  
Податкові пільги: надаються у формі різних відрахувань;  
Пільги на квартплату незаможним: при перевищенні витрат на оплату 
комунальних послуг встановленої норми, повертається деяка частина витрат;  
Пільгове працевлаштування;  
Зниження віку оформлення трудової пенсії;  
Надання садових та інших земельних ділянок;  
Допомога в оформленні соціальної іпотеки. 
 
57 
Проведений аналіз основних напрямків соціальної допомоги сім'ї за 
кордоном показав, що сім'я там розглядається як головний фактор соціалізації, 
розвитку і виховання дитини.  
За кордоном існує комплексна система допомоги сім'ї – джерелами цієї 
допомоги виступає як держава, так і громадські організації, приватний капітал, 
Релігійні громади та благодійні фонди. Їх загальна мета полягає в тому, щоб 
забезпечити кожній родині доступну допомогу на особистому рівні. 
В даний час в Україні високими темпами здійснюється державна 
соціальна політика, спрямована, перш за все, на подолання крайнього ступеня 
соціальної нерівності в сучасному українському суспільстві, і надання 
державної допомоги найбільш незахищеним групам населення, зокрема, 
незаможним сім'ям.  
Соціальна та соціально-педагогічна робота з сім'єю і дітьми має тривалу 
історію розвитку в західних країнах. Вона являє собою цілу індустрію, що 
включає допомогу з боку держави, громадських, релігійних, комерційних 
організацій і приватних осіб, у кожній країні створена своя система соціальної 
роботи.  
У соціальній роботі з малозабезпеченими сім'ями застосовуються 
соціальні технології: соціальне забезпечення, соціальне страхування, соціальна 
опіка і піклування з сім'єю, яка перебуває в складній життєвій ситуації 
внаслідок індивідуального випадку або складною психотравмуючої ситуації, 
проводиться сімейна психотерапія, реалізуються різні технології соціальної 
роботи, які мають на меті покращення соціального та психологічного стану 
подружжя і членів сім'ї: соціальна корекція, соціальна терапія, психологічне і 
соціальне консультування, соціально-психологічна адаптація.   
Удосконалення технології соціального забезпечення дозволить 
врегулювати відносини щодо соціального забезпечення. Кардинальної 
перебудови структури соціального забезпечення неможливо здійснити, так як 
це гальмується самим розвитком суспільства. Однак представляється можливим 
спробувати адаптувати існуючу технологію соціального забезпечення до нових 
 
58 
умов і закласти в її основу позитивні тенденції розвитку систем соціального 
забезпечення за кордоном.  
За розробленою програмою було проведено емпіричне соціологічне 
дослідження, що дозволило отримати нові дані про роботу Департаменту. Вони 
допомогли проаналізувати соціальну роботу з малозабезпеченими сім'ями в 
Департаменті соціального захисту населення міста Черкаси, виявити недоліки, 
а також розробити практичні рекомендації для підвищення ефективності 
соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями.  
В результаті ми прийшли до введення, що соціальна робота, що 
здійснюється в Департаменті з малозабезпеченими сім'ями, недостатньо 
ефективна.   
На основі аналізу та обробки даних, отриманих в результаті дослідження, 
досвіду соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями в Департаменті 
соціального захисту міста Черкаси, нами були розроблені практичні 
рекомендації, які дозволять поліпшити роботу Департаменту і підвищити її 
ефективність. 
  
 
59 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Медіна Т. Батьківська сім’я як осередок підготовки до подружнього 
життя //Релігія та соціум. – 2011. – №. 2. – С. 129-134. 
2. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості 
Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 
3. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: Учеб.пособие для 
вузов. М.: Книжный мир, 1999. С. 4. 
4. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: учебник. М.: 
Юрайт, 2010. С. 4-5. 
5. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в 
Україні. К.: Знання, 2005. С. 24. 
6. Шайхатдинов В.Ш. Право социального обеспечения Российской 
Федерации: Учебн. пособ. Екатеринбург, 1996. С. 5. 
7. Мельник, К.Ю. Соціально-правовий захист працівників органів 
внутрішніх справ (проблеми теорії та практики): дис. ... к. ю. н.: 12.00.05.Х., 
2003. С. 70. 
8. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. К.: 
Вид-во УАДУ, 2003.С. 265. 
9. Ратников В. Социальная защита и рыночные отношения. Вестник 
социальной работы. 1993. №4.С. 64. 
10. Дідківська Л. І., Головко Л. С. Державне регулювання економіки: 
Навч. посіб. К.: Знання-Прес, 2000. С. 42. 
11. Мельник, К.Ю. Соціально-правовий захист працівників органів 
внутрішніх справ (проблеми теорії та практики): дис. ... к. ю. н.: 12.00.05. Х., 
2003. С. 70–71. 
12. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения в условиях 
рыночной экономики: теория и практика правового регулирования: автореф. 
дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12. 00. 05. М., 2000. С. 36. 
 
60 
13. Андрієнко І.С. Правове регулювання державних соціальних 
допомог малозабезпеченим особам в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. 
наук: спец. 12.00.05. Львів, 2010. С. 16. 
14. Бутенко Е.И. Особенности юридических фактов в праве 
социального обеспечения: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 05. СПб., 
2010. С. 17.    
15. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в 
Україні. К.: Знання, 2005. С. 381. 
16. Истомина Е.А. К вопросу о классификации социальных рисков. 
Научно-информационный журнал «Вопросы управления». Выпуск № 3 (20). 
2012. С. 4. 
17. Кривоконь Н. І. Проблеми соціальної роботи та соціальної політики 
в Україні. – 2014. С.100. 
18. Федяєва В. Л. Провідні теоретичні підходи до вивчення сім’ї в 
контексті сімейної педагогіки //Збірник наукових праць «Педагогічні науки». – 
2013. – Т. 1. – №. 64. – С. 137-142. 
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 
Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році // 
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovi-zahodi-socialnogo-zahistu-pensioneriv-
u-2021-roci-127-220221 
20. Закон України № 1768-III Про державну соціальну допомогу 
малозабезпеченим сім’ям // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 
35, ст.290 
21. Закон України № 2671-VIII «Про соціальні послуги» // Відомості 
Верховної Ради (ВВР), 2019, № 18, ст.73 
22. Синчук С.М. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. 
К. : Т-во «Знання», 2003. С. 100.   
23. Галаганов В.П. Право социального обеспечения: учеб. М.: 
Академия, 2014. С.23-24.    
 
61 
24. Викулина Т.Д. Механизм государственного регулирования 
денежных доходов населения в трансформирующейся системе: дис. ... д-ра 
экон. наук: 08.00.01. СПб., 1998. С.64. 
25. Мачульская Е.Е., Горбачева Ж.А. Право социального обеспечения: 
учеб.пособ. М.: Книжн. мир, 2001.С. 7. 
26. Захаров М.Л., Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения России: 
учеб. М.: БЕК, 2002. С. 42.   
27. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине: учеб. Х. : 
Одиссей, 2005. С.19-20.  
28. Ярошенко І.С. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. К.: 
КНЕУ, 2005. C. 6. 
29. Галаганов В.П. Российское социальное обеспечение: проблемы и 
перспективы развития. Государство и право. 1992. № 12. С. 39. 
30. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. К.: 
Знання, 2008. C. 6. 
31. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування: Закон України від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР.Відомості 
Верховної Ради України. 1998. № 23. Ст. 121. 
32. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон 
України від 01.06.2000 р. № 1768-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. 
№ 35. Ст. 290. 
33. Новосельська І. В., Сахарова А. В. Проблеми діючої системи 
соціального захисту в Україні //Dictum factum. – 2019. – №. 3. – С. 7-7. 
34. Закон України 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 
рік» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 16, ст.144 
  
 
62 
ДОДАТКИ 
Додаток 1. 
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 
році становить: 
 
35 % для працездатних осіб: 
– з січня — 794,50 грн, 
– з липня — 832,65 грн, 
– з грудня — 868,35 грн; 
100 % для осіб, які втратили працездатність: 
– з січня — 1 769,00 грн, 
– з липня — 1 854,00 грн, 
– з грудня — 1 934,00 грн; 
130 % для дітей віком до 6 років: 
– з січня — 2 497,30 грн, 
– з липня — 2 616,90 грн, 
– з грудня — 2 730,00 грн; 
130 % для дітей віком від 6 до 18 років: 
–  з січня — 3 113,50 грн, 
– з липня — 3 263,00 грн, 
– з грудня — 3 403,40 грн; 
130 % для дітей віком від 18 до 23 років (за умови навчання): 
– з січня — 2 951,00 грн, 
– з липня — 3 092,70 грн, 
– з грудня — 3 225,30 грн. 
Максимальний розмір державної соціальної допомоги з урахуванням 
збільшення її розміру на кожну дитину, яка входить до складу 
малозабезпеченої сім’ї, не може бути більшим за прожитковий мінімум для 
сім’ї. 
  
 
63 
Додаток 2. 
ПРОГРАМА   
соціального захисту малозабезпечених верств населення Маловисківської 
міської територіальної громади на 2021-2023 роки 
  
УКРАЇНА  
МАЛОВИСКІВСЬКА  МІСЬКА РАДА  
НОВОУКРАЇНСЬКОГО РАЙОНУ  
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ  
ДРУГА  СЕСІЯ  ВОСЬМОГО  СКЛИКАННЯ  
  
Р І Ш Е Н Н Я  
  
від  15 грудня   2020 року                                                                                      № 36  
м. Мала Виска  
  
Про затвердження Програми соціального 
захисту малозабезпечених верств 
населення Маловисківської міської 
територіальної громади на 2021-2023 
роки  
  
           Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  
Закону України «Про державні цільові програми», Закону України «Про основи 
соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закону України «Про статус 
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про основні засади 
соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Закону 
України «Про охорону дитинства», Державної цільової програми «Національний план дій 
з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю», Закону України «Про освіту», 
Закону України «Про дошкільну освіту» та з метою здійснення заходів, спрямованих на 
посилення соціального захисту  про ветеранів війни та праці, осіб з інвалідністю, людей 
похилого віку, задоволення їх життєвих потреб та повсякденних запитів, надання 
соціальної підтримки та матеріальної допомоги та інших малозабезпечених категорій 
населення, міська рада   
    
ВИРІШИЛА:    
  
1. Затвердити Програму соціального захисту малозабезпечених верств населення  
Маловисківської міської  територіальної громади на 2021-2023 роки  (додається).  
2. Затвердити Положення про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим 
верствам населення (додається).  
3. Визнати таким, що втратило чинність з 1 січня 2021 року рішення 
Маловисківської міської ради від 30 квітня 2020 року № 2238 «Про внесення змін до 
 
64 
Програми соціального захисту малозабезпечених верств населення Маловисківської 
міської територіальної громади на 2020-2022 роки».  
4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської 
ради з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, 
інвестицій та міжнародного співробітництва і на постійну комісію  з гуманітарних 
питань.  
Секретар ради                                                                                            Л.ПОСТОЛЮК  
«ЗАТВЕРДЖЕНО»   
Рішення міської ради  від 15 грудня 2020 року №36  
Секретар ради  Л.ПОСТОЛЮК  
__________________________  
  
ПРОГРАМА   
соціального захисту малозабезпечених верств населення 
Маловисківської міської територіальної громади на 2021-2023 роки  
  
1. ПАСПОРТ ПРОГРАМИ  
1.Назва Програми  Програма соціального захисту малозабезпечених 
верств населення Маловисківської міської територіальної 
громади на 2021-2023 роки  
2.Ініціатор Відділ соціального захисту населення, праці та 
 розроблення Програми   охорони здоров’я виконавчого комітету Маловисківської 
  міської ради.  
3. Дата, номер і назва Розпорядження міського голови   
розпорядчого документа про 
розроблення Програми  
4.Головний розробник  Відділ соціального захисту населення, праці та 
Програми  охорони здоров’я виконавчого комітету Маловисківської 
міської ради  
5. Співрозробники   -   
Програми  
6. Відповідальний Відділ соціального захисту населення, праці та 
виконавець  охорони здоров’я виконавчого комітету Маловисківської 
Програми  міської ради  
7. Співвиконавці Виконавчий комітет Маловисківської міської ради.  
 
65 
Програми  
8. Термін реалізації 2021-2023 роки  
Програми  
9. Мета Програми  Метою Програми є поліпшення якості життя 
вразливих груп населення, забезпечення державних гарантій 
та впровадження нових механізмів посилення адресності 
надання допомоги та підтримки ветеранів війни, соціального 
захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями, 
надання допомоги окремим категоріям громадян, сім’ям, які 
цього потребують.  
10. Загальний обсяг   
фінансових ресурсів,   
необхідних для реалізації 5003,03 тис. грн.  
Програми, всього: в тому 5003,03 тис. грн.  
числі: -коштів сільського -  
(селищного, міського)бюджету  
-коштів державного 
бюджету  
-кошти позабюджетних -  
джерел  
11. Очікувані Завдяки реалізації Програми буде досягнута основна 
результати виконання  мета – покращення добробуту та якості життя мешканців 
громади.   
  
12. Ключові показники Забезпечення адресності та підтримки 
ефективності  малозабезпечених верств населення.  
  
 2.   Визначення проблем, на розв’язання якої спрямована Програма.  
Соціально-економічна ситуація сьогодення є нестабільною, внаслідок чого все більша 
кількість осіб з інвалідністю, ветеранів, пенсіонерів опиняється не тільки за межею 
малозабезпеченості, але й за межею виживання. Це зумовлює доцільність надання додаткової 
фінансової, адресної допомоги та підтримки малозабезпеченим громадянам, в тому числі на 
жінкам, які знаходяться в несприятливих умовах, таких як жінки-ВПО, жінки в сільській 
місцевості, малозабезпечені жінки з дітьми, жінки похилого віку і жінки з інвалідністю тощо.   
 
66 
Кризові явища та інфляційні процеси, що призвели до збільшення цін на продукти 
харчування, медикаменти при одночасному зменшенні реального доходу сімей стали 
причиною скрутного матеріального становища багатьох мешканців громади, наслідки яких 
вони не можуть подолати самостійно. Багатодітні сім’ї мають найвищі ризики бідності в 
Україні. Бідність у малодітних сім’ях викликана низькими стандартами оплати праці та 
неспроможністю батьків, особливо у молодшому працездатному віці, утримувати дітей. В 
Україні спостерігається тенденція до збільшення масштабів бідності зі зменшенням розміру 
населеного пункту. Надвисокі рівні бідності у сільській місцевості пояснюються вкрай 
обмеженим доступом сільських мешканців до інфраструктурних об’єктів, медичних, 
соціальних та освітніх послуг.   
На території Маловисківської ОТГ станом на 1 вересня 2019 року проживає 11 осіб з 
інвалідністю по зору І групи, 1 учасник бойових дій ВВВ, 3 особи з інвалідністю внаслідок 
війни, 25 осіб з інвалідністю І групи, які пересуваються за допомогою інвалідних візків та 
багато інших осіб пільгових категорій.  
Також на території Маловисківської ОТГ зареєстровано 10 громадських організацій 
соціального спрямування.   
Важливою проблемою, також є забезпечення пільг на батьківську плату, на плату за 
навчання в школі мистецтв та харчування дітей в школах та ДНЗ.  
  
Визначення мети Програми.  
Конституція України гарантує соціальний захист та гідний рівень життя кожному 
громадянину України, незалежно від віку, статі, місця проживання. Соціальний захист 
незахищених верств населення передбачає ряд заходів, направлених на зниження рівня 
бідності та покращення життя, матеріальних умов малозабезпечених сімей, одиноких 
громадян похилого віку, інвалідів, ветеранів війни та праці та ін..  
Враховуючи сучасні соціально-економічні умови, необхідно зберегти ті пріоритетні 
напрямки соціального захисту населення, які дозволяють приділити більше уваги та 
підтримувати життєдіяльність соціально вразливих верств населення територіальної громади.  
   Метою Програми є поліпшення якості життя вразливих груп населення, у тому числі 
жінок і чоловіків з інвалідністю, похилого віку, малозабезпечених, забезпечення державних 
гарантій та впровадження нових механізмів посилення адресності надання допомоги та 
підтримки ветеранів війни, соціального захисту осіб з інвалідністю, надання допомоги 
окремим категоріям громадян, сім’ям, які цього потребують.  
  
 
67 
Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми показники 
результативності.  
Враховуючи сучасні соціально-економічні умови, необхідно зберегти ті пріоритетні 
напрямки соціального захисту населення, які дозволяють приділити більше уваги та 
підтримувати життєдіяльність найбільш соціально вразливих мешканців громади.  
Виконання заходів Програми (додаток 2) забезпечить вирішення однієї із 
найгостріших проблем соціально-економічного характеру – зниження рівня бідності, шляхом 
поглиблення адресності та забезпечення матеріальної підтримки малозабезпечених 
громадян, ветеранів Великої Вітчизняної війни, осіб, які втратили працездатність, сімей з 
дітьми, пенсіонерів, осіб з обмеженими фізичними можливостями. Головними завданнями 
Програми у 2021-2023 роках буде:  
надання матеріальної допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни з нагоди Дня 
Перемоги;  
надання матеріальної допомоги громадянам до Міжнародного дня осіб  
похилого віку та Міжнародного дня осіб з інвалідністю;  
надання фінансової підтримки особам з інвалідністю по зору на оплату житлово-
комунальних послуг;  
надання особам з обмеженими фізичними можливостями послуг з доступу до 
телефонного зв’язку, глобальної інформаційної системи Інтернет на пільгових засадах;  
Передбачені заходи, що спрямовані на піклування про здоров’я, довголіття та 
добробут людей похилого віку та осіб з інвалідністю, а саме організація урочистостей та 
концертів з нагоди відзначення Міжнародного дня осіб похилого віку.  
Заходами Програми передбачено фінансування громадських організацій соціального 
спрямування шляхом надання підтримки для проведення заходів соціального спрямування на 
підставі їхнього клопотання.  
Передбачити відшкодування вартості встановлення телефону та знижки на 
абонентську плату за користування телефоном окремих пільгових категорій громадян, які 
мешкають на території Маловисківської  територіальної громади. Відповідно до подання 
управління соціального захисту населення передбачити субвенцію з міського до районного 
бюджету.  
Виділити кошти з місцевого бюджету для компенсаційних витрат за пільгове 
перевезення окремих категорій громадян, які мешкають на території Маловисківської міської 
територіальної громади, залізничним транспортом ВП “Шевченківська дирекція залізничних 
перевезень”. Відповідно до подання управління соціального захисту населення передбачити 
субвенцію з міського до районного бюджету.  
 
68 
Передбачити одним із заходів програми надання пільг на батьківську плату в ДНЗ, на 
плату за навчання в школі мистецтв та пільг на харчування в школах пільговим категоріям 
громадян.   
Встановити 100% пільгу на оплату харчування в закладах освіти для:   
учнів 1-4 класів закладів освіти;  
учням із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну 
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;  
дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування;  
дітям осіб,які мають посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брали участь 
в АТО (ООС),зникли безвісти, потрапили в полон чи отримали інвалідність під час участі в 
АТО (ООС), діти померлих учасників АТО (ООС).;  
дітям із сімей переселенців із зони АТО (ООС);  
вихованцям із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про 
державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».  
діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових 
обов’язків.  
вихованці закладів дошкільної освіти, у сім’ї яких сукупний дохід на кожного члена 
за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму 
(гарантованого мінімуму), а також вихованці закладів дошкільної освіти із сімей, які 
отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу 
малозабезпеченим сім’ям».  
вихованці закладів дошкільної освіти та учні закладів середньої освіти, які потерпіли 
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.  
Встановити знижку щодо плати для батьків за харчування дітей у закладах дошкільної 
освіти у розмірі 50 % сім’ям, які мають трьох і більше дітей.  
Встановити 100%  знижку за навчання в школі мистецтв для:   
учням із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну 
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;  
дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування;  
дітям осіб, які мають посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брали 
участь в АТО (ООС),зникли безвісти, потрапили в полон чи отримали інвалідність під час 
участі в АТО (ООС), діти померлих учасників АТО (ООС).;  
діти з інвалідністю;  
дітям з багатодітних сімей;  
дітям, які втратили годувальника.  
 
69 
Громадян, які потребують підтримки  в період карантину з метою запобігання 
поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої 
коронавірусом SARS-CoV-2 забезпечити продуктами харчування.  
  
5.Проведення оцінки соціально – гендерного впливу заходів Програми  
На території Маловисківської міської територіальної громади всього проживають 13 
354 особи (в т.ч. 7657 осіб зайнятого населення та 3745 осіб пенсійного віку) з них 5954 
чоловіків і 7400 жінок:  
 1.  Особи з інвалідністю по зору – 76 осіб.   
Вище зазначена категорія громадян класифікується:  
За статтю: жінки – 29 осіб, чоловіки – 47 осіб  
  
За віком: з 0 до 18 років – 5 осіб  
                       з  18 до 35 років  - 10 осіб                        з 35 до 50 років – 18 осіб                        
з 50 років  і старше  - 43 особи.  
За місцем проживання: в міській місцевості проживають – 70 осіб,  
                                           в сільській місцевості проживають – 6 осіб.  
  
2. Особи з інвалідністю внаслідок ВВВ – 1 особа.  
Вище зазначена категорія громадян класифікується: - За статтю: жінки – 0 осіб, 
чоловіки – 1 особа  
  
За віком: з 0 до 18 років – 0 осіб  
                       з  18 до90 років  - 0 осіб                        з 90 років і старше  - 1 особа.  
За місцем проживання: в міській місцевості проживають – 1 особа,                                            
в сільській місцевості проживають – 0 осіб  
                 
3. Учасники бойових дій ВВВ – 3 особи.  
Вище зазначена категорія громадян класифікується:  
За статтю: жінки – 0 осіб, чоловіки –3 особи  
  
За віком: з 0 до 18 років – 0 осіб                        з  18 до90 років  - 2 особи                        з 
90 років і старше  - 1 особа.  
За місцем проживання: в міській місцевості проживають – 1 особа,  
                                           в сільській місцевості проживають – 2 особи  
 
70 
  
4. Учасники ВВВ – 93особи. Вище зазначена категорія громадян класифікується:  
За статтю: жінки – 73 особи, чоловіки – 20 осіб  
  
За віком: з 0 до 18 років – 0 осіб  
                       з  18 до 50 років  - 0 осіб                        з 50 до 80 років – 0 осіб                        
з 80 років і старше  - 93 особа.  
За місцем проживання: в міській місцевості проживають – 83 особи,                                            
в сільській місцевості проживають – 10 осіб  
  
5. Члени сімей загиблих (померлих) ветеранів ВВВ – 24 особи.  
Вище зазначена категорія громадян класифікується:  
За статтю: жінки – 24 особи, чоловіки – 0 осіб  
  
За віком: з 0 до 18 років – 0 осіб  
                       з  18 до 50 років  - 0 осіб                        з 50 до 80 років – 4 особи                        
з 80 років і старше  - 20 осіб.  
  
За місцем проживання: в міській місцевості проживають – 22 особи,  
                                           в сільській місцевості проживають – 2 особи.  
  
6. Особи з інвалідністю І групи, які пересуваються за допомогою інвалідних візків – 25 
осіб.  
За статтю: жінки – 5 осіб, чоловіки – 20 осіб  
  
За віком: з 0 до 18 років – 0 осіб  
                       з  18 до 35 років  - 7 осіб                        з 35 до 50 років – 2 особи                        
з 50 років  і старше  - 16 осіб.  
За місцем проживання: в міській місцевості проживають – 21 особа,  
                                           в сільській місцевості проживають – 4 особи.  
  
  
Статистичні дані зазначенні з наявної інформації та потребують постійного уточнення 
і оновлення.  
  
 
71 
6. Очікуваний результат виконання Програми  
Основним завданням Програми є надання всебічної соціальної допомоги найбільш 
вразливим верствам населення та покращення якості їхнього життя. Виконання визначених 
даною Програмою заходів сприятиме вирішенню соціально-побутових проблем.  
  
7. Обсяги та джерела фінансування програми  
Фінансування заходів здійснюється відповідно до законодавства України за рахунок 
коштів Маловисківської міської  територіальної громади, а також коштів благодійних 
організацій та інших джерел не заборонених законодавством України. Ресурсне забезпечення 
програми викладено в додатку 4.  
  
Строки та етапи виконання програми.  
Термін реалізації Програми з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року  
  
Контроль за виконанням Програми.  
Контроль за виконанням Програми здійснюється Маловисківською міською радою та 
постійною комісією міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту 
населення   
  
 
ПОЛОЖЕННЯ про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам 
населення  
Положення про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам 
населення (далі Положення) визначає механізм та порядок вирішення питання щодо надання 
матеріальної допомоги Ветеранам Великої Вітчизняної війни до Дня Перемоги , матеріальної 
допомоги до Міжнародного дня осіб похилого віку громадянам, яким виповнилось 80 років і 
більше, матеріальної допомоги особам з інвалідністю різних груп до Міжнародного дня  осіб 
з інвалідністю, щомісячної стипендії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам 
бойових дій, яким виповнилося 90 років і більше, щоквартальної допомогу особам з 
інвалідністю по зору І-ої  групи з оплати за користування житлово-комунальними послугами 
та ін.  
Матеріальна допомога надається рішенням виконавчого комітету міської ради.  
          3.Допомога надається громадянам, які зареєстровані та проживають постійно на 
території ОТГ.  
 
72 
Матеріальна допомога виплачується громадянам в межах видатків міського бюджету 
на поточний  рік  згідно з помісячним розписом та внесеними змінами до бюджету міської 
ради.   
Громадянам надаються такі види  та розміри Допомоги:  
Матеріальна допомога Ветеранам Великої Вітчизняної війни до Дня Перемоги в 
розмірі 1000,00 грн. кожному.   
Матеріальна допомога до Міжнародного дня осіб похилого віку громадянам, яким 
виповнилось 80 років і більше по 200,00 грн. кожному  
Матеріальна допомога особам з інвалідністю різних груп до Міжнародного дня  осіб з 
інвалідністю по 300,00 грн. кожному  
Щомісячна стипендія особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових 
дій, яким виповнилося 90 років і більше по 300,00 грн. кожному  
Щоквартальна допомога особам з інвалідністю по зору І-ої         групи з оплати за 
користування житлово-комунальними послугами по 300,00 грн. кожному  
Матеріальна допомога на оплату користування послуг телефонного зв’язку, 
глобальної інформаційної системи Інтернет на пільгових засадах особам з інвалідністю І 
групи, які пересуваються на інвалідних візках щомісячно по 100,00 грн. кожному  
У наданні матеріальної допомоги може бути відмовлено:  
якщо заявником навмисно надані недостовірні відомості чи приховано відомості про 
матеріальний стан сім'ї, які вплинули або можуть вплинути на рішення про надання 
матеріальної допомоги;  
при відмові в наданні необхідних довідок.  
7. З питання надання матеріальної допомоги громадянин звертається з особистою 
заявою на ім'я Маловисківського міського голови  
Заява громадянина має бути оформлена відповідно до вимог статті 5 Закону України 
«Про звернення громадян». 8. До заяви заявник повинен додати такі документи:  
копія паспорта (сторінки 1 і 2, а також сторінка з відміткою про реєстрацію місця 
проживання);  
згода на обробку та використання персональних даних ;  
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків;  
копія посвідчення, яке підтверджує статус пільговика  
копія довідки МСЕК (висновку ЛЛК)  
номер рахунку, на який перераховуватиметься матеріальна допомога.  
У випадку звернення матері ( батько або опікун) додатково додається:  
 – копія свідоцтва про народження (для виплати матеріальної допомоги на дитину);  
 
73 
копія паспорта підопічного (вразі виплати допомоги на недієздатну особу) ;  
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків дитини, підопічного 
(за наявності);  
копія рішення про призначення опікуна (для виплати матеріальної допомоги опікуну)  
копія рішення суду про визнання особи не дієздатною (за наявності);   
копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для виплати 
допомоги внутрішньо переміщеній особі з зони АТО (ООС) або АР Крим)  
копія договору про підключення до мережі Інтернет (для громадян зазначених в п.  
5.6);  
     - довідка про склад сім’ї (для громадян зазначених в п. 5.6 в разі заключення 
договору про користування мережею Інтернет на члена сім’ї).  
9. Підготовка документів щодо надання матеріальної допомоги  
9.1 Працівники відділу соціального захисту населення, праці та охорони здоров’я 
виконавчого комітету Маловисківської міської ради здійснюють перевірку та комплектацію 
повного пакету документів для  отримання громадянами допомоги відповідно до цього 
Положення.   
9.2. Відділом соціального захисту населення, праці та охорони здоров’я виконавчого 
комітету Маловисківської міської ради готується проект рішення і передається керуючому 
справами виконавчого комітету міської ради для затвердження виконавчим комітетом.  
У разі прийняття рішення виконавчого комітету Маловисківської міської ради, 
спеціалісти загального відділу виконавчого комітету Маловисківської міської ради 
повідомляють заявника письмово або у телефонному режимі про результати розгляду заяви.  
9.3. Після прийняття рішення виконавчого комітету Маловисківської міської ради 
відділом соціального захисту населення, праці та охорони здоров’я виконавчого комітету 
Маловисківської міської ради готуються списки для оплати матеріальної допомоги і 
передаються до відділу фінансів та бухгалтерського обліку  виконавчого комітету 
Маловисківської міської ради  
9.4. Виплату матеріальної допомоги відповідно до рішення виконавчого комітету 
Маловисківської міської ради здійснює відділ фінансів та бухгалтерського обліку  
виконавчого комітету Маловисківської міської ради шляхом перерахування коштів на 
банківський рахунок заявника.  
9.5. Міським бюджетом передбачаються планові асигнування на поточний бюджетний 
  
період на підставі обґрунтованих розрахунків, наданих у бюджетному запиті відповідним 
відділом бюджетних коштів, у межах наявного фінансового ресурсу.  
 
74 
Якщо запланований у поточному році резерв асигнувань вичерпано, начальник 
відділу соціального захисту населення, праці та охорони здоров’я виконавчого комітету 
Маловисківської міської ради готує доповідну записку на ім’я міського голови про виділення 
додаткових коштів.  
Секретар ради                                  Л. ПОСТОЛЮК                Додаток 2 від 15 грудня  
  
ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОГРАМИ  
II етап  III етап  
Вихідні дані на І етап виконання програми  (20_-20_ (20_-20_ 
№  Назва Одиниця 
початок дії роки)  роки)  
з/п  показника  виміру  
програми  2021   рік  2022 рік  2023       
рік 
1  2  3  4  5   6  7  8  9  
  І. Показники затрат    
Обсяг витрат Тис. грн.  467,59   467,59  561,36  664,08  -  -  
на матеріальну 
допомогу 
1  
малозабезпече 
них верств 
населення  
 Обсяг витрат Тис. грн.  30,00  30,00  30,00  30,00  -  -  
на заходи.  
2  
    
II Показники продукту  
 Кількість Осіб (у т.ч.  1462  1462  1678  1898  -  -  
громадян на жінок і 
отримання чоловіків)  
матеріальної 
1  
допомоги 
малозабезпече 
них верств 
населення  
 Кількість заходів  3  3  3  3  -  -  
2  проведених 
заходів   
  III. Показники ефективності    
 
75 
Середній Тис. грн.  0,32  0,32  0,33  0,35   -   -  
розмір  
1  допомоги на 
одну особу  
 Середній Тис. грн.  10,00  10,00  10,00  10,00  -  -  
розмір витрат 
на один захід  
2  
                   
    IV Показники якості       
 Питома вага          100    -  -  
відшкодованої %  100  100  100  
матеріальної 
1  допомоги 
малозабезпече 
ним верствам 
населення  
 Питома вага         100    -  -    
відшкодування 
   %  100  100  100  
2 
за заходи до 
нарахувань.  
  
Додаток 3 
Секретар ради                                       Л. ПОСТОЛЮК   від 15 грудня  
                 
Ресурсне забезпечення Програми 
Обсяг коштів, 
2021 – 2023 роки  
що пропонується  Всього        
залучити на   202  202 витрат на  
2023  рік  
виконання 1  рік  2  рік  виконання  
Програми  Програми  
1  2  3  4  7  
Обсяг ресурсів, 1347,59 1661,36   1994,08 5003,03 тис. 
всього, у тому числі:  тис. грн.  тис. грн.  тис. грн  грн.  
 
76 
державний -  -  -  -  
бюджет  
міський  1347,59 1661,36   1994,08 5003,03 тис. 
бюджет  тис. грн.  тис. грн.  тис. грн  грн.  
кошти -  -  -  -  
небюджетних джерел  
  
 Секретар ради                                                                                       Л. ПОСТОЛЮК