Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу)  
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної,  циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему «Попередження залежності у підлітків засобами соціальної роботи (на 
прикладі ігрової залежності)» 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи СЗ-1810 
 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
                       (шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
 
 
Мірошніченко О.О.                                                                                   
                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
Науковий керівник  Тернова Л.Ю. 
                                                     (прізвище та ініціали) 
Рецензент                 _________________________ 
                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2022 р. 
2 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП ...................................................................................................................... 3 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ІГРОВОЇ 
ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ ................................................................................ 6 
1.1. Причини виникнення ігрової залежності у підлітків ........................... 6 
1.2. Психолого-педагогічні особливості підлітків, захоплених комп'ютерними 
іграми .................................................................................................................. 10 
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З 
ПРОФІЛАКТИКИ ІГРОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ ............................ 16 
РОЗДІЛ 3. ДОСВІД СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ ЩОДО 
ПРОФІЛАКТИКИ ІГРОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ .... 35 
3.1. Методика дослідження .............................................................................. 35 
3.2. Програма профілактики ігрової залежності у підлітків в освітньому закладі
 ............................................................................................................................. 45 
3.3. Методичні рекомендації  щодо попередження розвитку та  зниження 
комп'ютерної залежності у підлітків ............................................................... 59 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 65 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 69 
ДОДАТКИ 
 
3 
 
 
ВСТУП 
 
Актуальність роботи. В усі часи фізичне та психічне здоров'я молодого 
покоління мало велике значення для українського суспільства. Проте, в даний час 
збереження здоров'я дітей та підлітків набуло особливої значущості в контексті 
глобальної інформатизації сучасного суспільства. 
Існуюча політична та економічна нестабільність українського суспільства 
тягне за собою збільшення кількості людей, схильних до шкідливих звичок, що 
мають різні залежності, до яких відносяться куріння, вживання алкоголю і 
наркотиків, пристрасть до азартних ігор, у тому числі комп'ютерних. Ці тенденції 
виявляються також у процесі соціалізації підростаючого покоління. Так, 
спеціалісти відзначають зростання серед підлітків ігрової залежності. 
При цьому батьки недооцінюють руйнівний вплив гемблінгової та 
комп'ютерної адикцій на особистість підлітка, який формується як особистість. 
Дослідниками доведено, що алкогольна, наркотична та ігрова залежності 
мають безліч подібних ознак, у тому числі механізми виникнення та розвитку. 
Організація профілактичної роботи в освітніх закладах є важливою умовою 
успішного попередження залежностей, які формуються в підлітковому та 
юнацькому віці. У цьому контексті відсутність у педагогів чіткого уявлення про 
причини виникнення ігрової залежності, психолого-педагогічних особливостях 
дітей, які страждають на такі залежності, не дозволяє успішно здійснювати 
профілактичну діяльність у системі освіти. 
Тому для вирішення проблеми ігрової залежності серед підлітків необхідна 
розробка та застосування на практиці комплексних програм профілактичної 
роботи в освітніх установах, які дозволять ефективно впровадити діяльність у 
цьому напрямку. 
Таким чином, актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи 
зумовлена необхідністю попередження виникнення ігрової залежності серед 
4 
 
підлітків та пошуком ефективних методичних інструментів для профілактики 
ігрової залежності в освітніх закладах. 
Ступінь вивченості проблеми даної теми постійно збільшується, оскільки 
на етапі розвитку української науки і практики розробляються різні підходи до 
створення теоретичної, методологічної та практичної бази соціологічної та 
педагогічної профілактики ігрової залежності. 
Проте, поки що освітні установи йдуть лише у напрямі залучення підлітків в 
альтернативну дозвільну діяльність і не мають спеціальних методичних 
посібників з підготовки педагогів та батьків до здійснення профілактики 
виникнення цих видів залежностей. 
Одним із найбільш відомих дослідників соціальної роботи з профілактики 
ігрової залежності у підлітків в освітній установі є Є.А. Кириченко, А. Г. Ярута, 
Н. В. Коритнікова, О. М. Курдибаха та інші. 
При написанні випускної кваліфікаційної роботи досліджувалась наукова 
література, дисертації та монографії, а також посібники та матеріали періодичних 
видань. 
Метою випускної кваліфікаційної роботи є вивчення теоретичних 
аспектів соціальної роботи з профілактики ігрової залежності у підлітків та 
розробка програми профілактики ігрової залежності в освітньому закладі. 
У рамках досягнення поставленої мети було визначено такі завдання 
дослідження: 
1. Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми дослідження. 
2. Виявити особливості формування ігрової залежності у підлітків. 
3. Розробити програму профілактики ігрової залежності підлітків у 
освітньому закладі. 
4. Надати методичні рекомендації  щодо попередження розвитку та  
зниження комп'ютерної залежності у підлітків. 
Об'єкт дослідження – підлітки. 
Предмет дослідження - соціальна робота з підлітками з профілактики 
ігрової залежності в освітніх закладах. 
5 
 
Методи дослідження: методи педагогічного моделювання, аналізу та 
синтезу, анкетування. 
Практична значущість роботи полягає у можливому подальшому 
використанні результатів дослідження для розробки методичних рекомендацій 
щодо педагогічної профілактики ігрової залежності у підлітків в освітньому 
закладі. 
База дослідження: Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8 
Лубенської міської ради Полтавської області 
Структура випускної кваліфікаційної роботи: вступ, три розділи, висновок, 
список літератури.
6 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ІГРОВОЇ 
ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ 
 
1.1. Причини виникнення ігрової залежності у підлітків 
 
У період науково-технічної революції комп'ютерні ігри стали 
«повноправним елементом культури» [31, с. 288]. Сучасний стан комп'ютерних 
технологій з їх величезними комунікативними, інформаційними та 
розважальними можливостями є потужним засобом інтелектуального розвитку. 
Комп'ютер та інтернет у цей час є невід'ємною частиною життя сучасної 
людини. Сьогодні будь-яка людина хоча б раз на день для спілкування, роботи чи 
розваги відвідує мережі всесвітнього павутиння. 
Проте з тим, комп'ютерні технології можуть бути і засобами які руйнують 
особистості, у певний момент, підмінюючи реальне життя комп'ютерними 
моделями [52]. 
У світі актуальність проблеми протидії ігрової залежності визнано на 
державному рівні. Дані загальноукраїнського моніторингу показують, що 
чисельність дітей та підлітків віком від 7 до 14 років, які мають різну ступінь 
виразність ігрової залежності, коливається від 2% до 10%. 
Ця несприятлива ситуація вимагає пильної уваги та визначення ефективних 
методів та засобів щодо попередження та профілактики такої ігрової залежності. 
Важливість вирішення даної проблеми обумовлена також тим, що ігрова 
залежність виникає в більшій мірі у соціально несприятливому середовищі (як 
інші види залежностей, наприклад, алкогольна чи наркотична), а у відносній мірі 
у сприятливому середовищі (тобто у звичайному житті підлітка). 
Тому залежність підлітка від комп'ютерних ігор сприймається не як 
порушення його соціального життя та розвитку, а як нормальне або навіть бажане 
проведення часу [24, c. 111]. 
7 
 
На сьогоднішній день майже кожен підліток має доступ до комп'ютера, 
оскільки у зв'язку з освітніми програмами, що діють, комп'ютер потрібен у кожній 
сім'ї. 
Тому часто комп'ютер витісняє собою решту сторін життя підлітка, 
формуючи комп'ютерну залежність у навіть зовні благополучних дітей [25, с. 
183]. 
Ігрова залежність у підлітків є однією з форм психологічної залежності, яка 
проявляється у вигляді патологічного потягу до ігор, у тому числі онлайн-ігор. 
Останнім часом серед підлітків широкого поширення набули мережеві ігри. 
У світі відомі навіть летальні випадки, особливо серед підлітків від 
багатогодинних або багатодобових ігор. 
Так, наприклад, у жовтні 2005 року китайська школярка померла від 
виснаження після багатогодинного онлайн-сеансу у грі «World of Warcraft» [33]. 
Світ комп'ютерної гри настільки захоплює дитину, що вона перестає 
відчувати необхідність у спілкуванні з близькими людьми або спілкується з ними 
лише за допомогою комп'ютера та інтернету. 
У чому причини того, що люди, а особливо підлітки, починають постійно 
грати в комп'ютерні ігри? Вирізняють різні причини виникнення комп'ютерної 
залежності: спосіб заповнення вільного часу, спроба відволіктися від нудьги, 
спосіб добитися переваги без певних зусиль. Так, досягти успіхів у спорті чи 
навчанні набагато складніше, ніж, наприклад, у комп'ютерній грі «World of 
Tanks». 
Таким чином, можна виділити основні причини виникнення ігрової 
залежності у підлітків віком від 7 до 14 років [46]: 
1. Відсутність чи брак спілкування та теплих емоцій від батьків та інших 
членів сім'ї. 
Так, якщо дитині недостатньо уваги з боку батьків, інших близьких родичів, 
ніхто не цікавиться її думками і почуттями, переживаннями і тривогами, то 
підліток намагається приховати свою нестачу уваги в комп'ютерних іграх. 
8 
 
З цієї причини може розвинутися як ігрова залежність, так і інші залежності, 
і навіть різні відхилення у поведінці, коли дитина через скоєння протиправних 
вчинків намагатиметься привернути до себе увагу батьків [46, с. 283]. 
2. Відсутність у підлітка серйозних захоплень, інтересів та хобі, які ніяк не 
пов'язані з комп'ютером та комп'ютерними іграми. 
Так, ігрова залежність часто розвивається у підлітків, які весь вільний час 
нічим не зайняті і нічим займатися не прагнуть, не виявляють інтересу до 
навчання та інших важливих занять, а їхні батьки не звертають уваги на вільний 
час їхньої дитини [46, с. 285]. 
3. Невміння дитини налагоджувати контакти з оточуючими та відсутність 
друзів. 
Наприклад, сором'язливій дитині без підтримки з боку батьків, інших 
дорослих або однолітків дуже складно порозумітися з іншими підлітками. 
Невміння налагоджувати контакт може бути також викликане будь-якими 
фізичними вадами дитини, зовнішньою непривабливістю або наявністю рис 
характеру, що перешкоджають встановлення дружніх зв'язків, наприклад, 
замкнутість, злісність, нахабство, уразливість, жадібність, агресивність та інші 
[46, с. 286]. 
4. Загальна невдачливість дитини. 
У чомусь ця причина пов'язана з попередньою, так якщо дитина погано 
навчається в школі, в компанії дітей не є лідером, іноді відчуває глузування від 
інших підлітків, то світ комп'ютерних ігор на противагу робить її успішною і 
удачливою. 
Така дитина створює собі у грі образ, який є протилежним до реального 
образу. Так, часто підлітки називають себе іншим ім'ям, вибирають у вигляді 
героя дорослішого і зовні сильного гравця. 
5. Наявність інвалідності чи серйозного захворювання. 
Як правило, зараз багато дітей-інвалідів навчаються дистанційно, вдома і 
зовсім не відвідують школи. Відповідно коло спілкування такої дитини дуже 
9 
 
обмежене, і комп'ютер, як засіб спілкування, стає повсякденною розвагою 
підлітка. 
Незважаючи на те, що для дітей-інвалідів комп'ютер є важливим засобом 
для пізнання світу, здобуття освіти та іншого, неконтрольоване перебування за 
ним може спричинити появу залежності, у тому числі ігрової [40, с. 155]. 
Ігрова залежність у дітей-інвалідів з'являється також з тієї причини, що в грі 
такі діти є здоровими та популярними героями, які не мають жодних проблем та 
обмежень. 
Разом з тим, всі зазначені причини не є вичерпними, адже навіть у 
здорового, активного та успішного підлітка може з'явитися ігрова залежність 
через слабку дитячу психіку, несформований до кінця характер, потяг до «спокус» 
та наявність у комп'ютерних іграх ефектів прихованого психологічного впливу 
[48, с. 328]. 
Один із розробників онлайн-ігор Девід Вонг, який захистив дисертацію з 
особливостей роботи людського мозку, наголошував, що будь-яка залежність 
складається з трьох складових – активності, часу та заохочення, які лежать в 
основі маніпулювання поведінкою гравця за задумом розробника [37]. 
Таким чином, ігрова залежність у підлітків є однією з форм психологічної 
залежності, яка проявляється у вигляді патологічного потягу до ігор, у тому числі 
онлайн-ігор. 
Отже, виділяються такі основні причини виникнення ігрової залежності у 
підлітків: 
- відсутність або брак спілкування та теплих емоцій від батьків та інших 
членів сім'ї; 
- відсутність у підлітка серйозних захоплень, інтересів та хобі, які ніяк не 
пов'язані з комп'ютером та комп'ютерними іграми; 
- невміння дитини налагоджувати контакти з оточуючими та відсутність 
друзів; 
- загальна невдачливість дитини; 
- наявність у підлітка інвалідності або серйозного захворювання. 
10 
 
Разом з тим, всі зазначені причини не є вичерпними, адже навіть у 
здорового, активного та успішного підлітка може з'явитися ігрова залежність 
через слабку дитячу психіку, несформований до кінця характер, потяг до «спокус» 
та наявність у комп'ютерних іграх ефектів прихованого психологічного впливу. 
Таким чином виділяють різноманітні причини формування ігрової 
залежності у підлітка. Основними є відсутність чи брак спілкування та теплих 
емоцій від батьків та інших членів сім'ї; відсутність у підлітка серйозних 
захоплень, інтересів та хобі, які ніяк не пов'язані з комп'ютером та комп'ютерними 
іграми; невміння дитини налагоджувати контакти з оточуючими та відсутність 
друзів; загальна невдачливість дитини; наявність у підлітка інвалідності чи 
серйозного захворювання. 
Своєчасне врахування виділених причин у процесі профілактичної роботи в 
освітньому закладі дозволить ефективно формувати захисні механізми 
протистояння даної залежності у підлітків. 
 
1.2. Психолого-педагогічні особливості підлітків, захоплених 
комп'ютерними іграми 
 
Підлітковий вік є особливим періодом у розвитку дитини, яка вимагає від 
дорослих особливої уваги [45]. 
Сучасний підліток отримує інформацію з численних джерел. Дитина у 
підлітковому віці починає критично ставитися до поведінки та висловлювань 
дорослих. Разом з цим, у неї є недостатня самокритичність, невміння об'єктивно 
оцінювати свої здібності, а також небажання визнавати свою провину [51, с. 218]. 
Вся психічна діяльність підлітків має відповідні протиріччя [21, с. 34]: 
- Підліток активно противиться злу, неправді і готовий без зволікання 
вступити в боротьбу з ними, але в той же час не може самостійно розібратися в 
складних явищах життя. 
- Підліток намагається бути добрим, ідеальним, але водночас не виносить, 
коли його виховують і чогось намагаються навчити. 
11 
 
- Підліток дуже мріє самоствердитись, але водночас не уявляє, як це 
зробити. 
- Підліток потребує порад з боку старших та їхньої допомоги, але водночас 
не бажає звертатися до когось із проханням про допомогу. 
- Підліток має безліч бажань, але в той же час має обмежені сили, досвід і 
можливість здійснити такі бажання. 
- Підліток показує повне заперечення авторитетів, не намагається прагнути 
ідеалу, але в той же час сумнівається в тому, що ідеальне існує. 
- Підліток зневажає будь-які егоїстичні прояви, але в той же час має чутливе 
самолюбство. 
- Підліток прагне багато чого навчитися, переживає натхнення та радість від 
інтелектуальної праці, але водночас легковажно й поверхово ставиться до 
навчання та до необхідності виконувати щоденні завдання. 
- Підліток має романтичну захопленість, захоплюється красою, але в той же 
час, допускає грубі витівки, невігластво та іронію до краси. 
Дитина, стаючи підлітком, втрачає здатність керувати своїм бурхливим 
розвитком та своїми переживаннями. Такі переживання є причинами відхилень у 
поведінці. Дані відхилення виникають через помилки, яких припускаються батьки 
при вихованні підлітка, не знаючи або ігноруючи його вікові особливості [3, с. 
45]. 
Підлітки порівняно з дітьми молодшого шкільного віку мають більшу 
організованість, усвідомленість і цілеспрямованість. Проте сприйняття підлітків 
має виключно виборчий характер. 
Підліток може бути уважним до того, що його цікавить, і такою роботою 
може займатися досить зосереджено і довго, не відчуваючи при цьому втоми. 
Однак через велику збудливість діти в підлітковому віці мають нестійку увагу [8]. 
Пам'ять підлітка з кожним роком удосконалюється та змінюється у кращу 
сторону, також розвиваються його логічні запам'ятовування. Підліток намагається 
зрозуміти весь матеріал, що вивчається в школі і розповісти його своїми словами. 
12 
 
Намагаючись здаватися самостійним, підліток часто відмовляється від 
перевірки своїх знань з боку батьків, не дає їм перевіряти виконання домашнього 
завдання, а в результаті виникає неміцність, а також занедбаність знань дитини. 
У підлітка розвивається більш досконале мислення та мова, причому 
домінує логічне мислення та розширюється коло абстрактних понять. 
Збільшується перелік конкретних образів та уявлень, збагачується їх зміст [9, с. 
23]. 
Підліткова мова стає більш ускладненою, у реченнях найчастіше 
використовуються абстрактні висловлювання. 
Діти у підлітковому віці прагнуть висловлювати свою думку та доводити 
свої міркування. Прагнення самому в усьому розумітися породжує у підлітка 
самостійні погляди та переконання, що має велике значення у формуванні його 
особистості. 
Під впливом всіх навколишніх факторів у підлітка збільшується коло 
інтересів та підвищується його допитливість [3, с. 101]. 
Підліток більш ніж молодший школяр усвідомлює такі почуття як кохання 
та дружба. Причому дружба найчастіше виникає з тими людьми, які поділяють з 
підлітком його ігрову, спортивну, громадську чи навчальну діяльність, а також 
мають схожі інтереси і схильності. Підліток високо цінує дружбу і готовий 
заступитися за свого друга у будь-якій ситуації. 
Дружба також впливає на підлітка, оскільки в ньому виховуються такі 
високі моральні якості, як уважність, доброзичливість, чесність і відповідальність, 
а також взаємодопомога та взаємовиручка [4, с. 225]. 
Дуже гостро у дітей у підлітковому віці проявляється почуття колективізму. 
Підлітки потребують загальної колективної діяльності, прагнуть визначити своє 
місце у шкільному колективі. Підліток зважає на думку своїх однокласників і 
всіляко намагається заслужити їх схвалення у своїх вчинках. 
Причому, якщо підліток не знаходить своє місце у колективі, він стає 
замкнутим, самотнім, що може призвести до порушення ним дисципліни, і навіть 
пошук будь-якої діяльності поза колективу однолітків. 
13 
 
Дослідження педагогів і психологів показують, більшість школярів, що у 
підлітковому віці, займаються нестабільним самовихованням [6, с. 68]. 
Разом з тим, їх прагнення активно впливати на себе не завжди збігається, а 
часом і суперечить його звичкам, а також стихійно виниклим бажанням [51, с. 
290]. 
Внаслідок цього, підліток стає неорганізованим та недисциплінованим. При 
цьому школяр усвідомлює необхідність дисципліни, намагається розвивати її у 
собі, але водночас і порушує її. Тобто у свідомості та характері підлітка 
одночасно починають уживатися і дитинство та зрілість. 
У суспільстві підлітки найчастіше засвоюють модель поведінки із сюжетів 
комп'ютерних ігор, ТВ-програм, різних фільмів та інших засобів масової 
комунікації. 
Причому символічний зміст даних ЗМІ впливає на процес соціалізації 
підлітка, через що в нього складаються підмінені цінності та зразки поведінки. 
Підлітковий період розвитку є своєрідним переломним моментом у 
формуванні особистості людини, а захоплення комп'ютерними іграми може 
спричинити як подальший прогрес у такому становленні, так і сформувати 
пасивну залежність від комп'ютера, що гальмує розвиток дитини-підлітка [45]. 
Коли підліток захоплюється комп'ютерною грою, він взаємодіє з певними 
об'єктами, що підкоряються відповідним законам. Підліток у грі може відчувати 
різні явища, у тому числі несподівані та постійно оновлювані. 
Улюблені персонажі гри у підлітка живуть та розвиваються, бувають і 
поганими і добрими. Гра, таким чином, дає підлітку відчуття проживання чужого 
життя за тими правилами, за якими він хотів би побудувати своє життя. 
Гра дає підлітку ті позитивні та негативні емоції, які він не може отримати у 
реальному житті. Причому перебуваючи у грі, можна не боятися будь-якої 
відповідальності чи наслідків вчинення дій та вчинків [47, с. 162]. 
Під час гри підліток випробовує цілий спектр емоцій. Це і захоплення, і 
задоволення, і агресивність, і радість, і роздратування та інші. Гра дозволяє 
14 
 
підлітку викинути всі негативні емоції, що накопичилися, дати вихід 
надлишковим життєвим силам, відпочити і розслабитися. 
Крім того, підліток може отримати у грі почуття переваги та лідерства, 
задовольнити неможливі у реальному житті бажання, здійснити тренування 
якихось своїх якостей [18, с. 23]. 
У грі підлітки почуваються себе добре. У грі вони стають сильними, 
сміливими та успішними. У грі дитина отримує перевагу над світом, практично не 
докладаючи до цього жодних зусиль, а діючи лише однією комп'ютерною мишею 
[44, с. 363]. Причому у разі програшу у підлітка завжди є можливість повернутися 
назад і все змінити, тоді як у реальному житті такої можливості немає. 
Тому гра захоплює підлітка, який може відчувати свою неуспішність у 
житті, та намагатися через гру позбавитися своїх комплексів, швидко отримати 
задоволення і уявити себе в різних образах. 
Внаслідок цього у підлітка може виникнути комп'ютерна чи ігрова 
залежність, яка дезадаптує його та вибиває з реального життя до того, що у 
підлітка залишається лише один інтерес – гра [42, с. 25]. 
Якщо в якийсь момент у дитини зникає можливість грати в свою улюблену 
гру, то в неї може розвинутися депресія та тривога. 
Ігрову залежність можна порівняти з наркотичною. У підлітка формується 
потяг до гри, з яким він часто не в змозі впоратися самостійно. 
Поведінка підлітка починає відрізнятися неадекватністю вчинків та 
неадекватною реакцією на різні життєві ситуації. Наприклад, з'являється 
дратівливість, агресивність, швидка стомлюваність, почуття уявної переваги над 
однолітками, порушення сну та апетиту аж до уповільнення загального розвитку 
дитини [51, с. 220]. 
Коли підліток відчуває ігрову залежність, він втрачає здатність 
контролювати і розраховувати час проведення за комп'ютером, починає брехати, і 
навіть переоцінювати роль комп'ютера у житті. 
Навіть тоді, коли підліток займається іншою діяльністю, він може бути 
занурений у так звану, віртуальну активність, тобто занурений у себе і свої 
15 
 
роздумами про те, як пройти наступний рівень і що зробити для того, щоб 
виконати якесь завдання у грі. 
Згодом підліток починає «збігати» в ігровий світ від проблем, які у нього 
виникають, і для того, щоб уникнути будь-яких завдань у реальному житті [52]. 
Залежний від гри підліток під час перебування у реальному житті починає 
відчувати дискомфорт і почувається слабким і безпорадним серед однолітків, які, 
на його думку, ставляться до нього вороже. 
Гра компенсує підлітку життєві невдачі та проблеми. Підліток реалізує себе 
у вигляді гри. 
Ігрова залежність часто виникає у тих підлітків, які мають занижену чи 
завищену самооцінку. Перші з них знаходять у грі друга та співрозмовника, а інші 
намагаються досягти успіху при мінімумі зусиль [12, с. 119]. 
Залежний підліток втрачає можливість набувати життєвого досвіду, стає 
інфантильним, неспроможним вирішити прості побутові завдання, відчуває 
труднощі у соціальній адаптації. 
Тому можна зробити висновок, що підлітковий вік є найбільш схильним до 
розвитку ігрової залежності в силу відповідних психолого-педагогічних 
особливостей [5, с. 196]. 
Таким чином, поведінка підлітка з ігровою залежністю починає відрізнятися 
неадекватністю вчинків та реакцій на різні життєві ситуації. Наприклад, 
з'являється дратівливість, агресивність, швидка стомлюваність, почуття уявної 
переваги над однолітками, порушення сну та апетиту аж до уповільнення 
загального розвитку дитини. Дитина з ігровою залежністю обмежує своє коло 
спілкування та надає перевагу спілкуванню за комп'ютером. Комп'ютерна гра стає 
для підлітка важливішою, ніж навчання, друзі та сім'я, а також інше оточення. 
 
16 
 
 
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ 
РОБОТИ З ПРОФІЛАКТИКИ ІГРОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ 
 
На сьогоднішній день важлива роль у формуванні та зміцненні здоров'я 
молодого покоління відводиться системі освіти, тому формування здорової особи 
дитини є такою ж метою освітнього процесу, як і здобуття освіти [45]. 
Так, велике значення має профілактика різних видів залежностей серед 
підлітків, у тому числі ігрової залежності, як частина єдиного процесу виховання 
та навчання дітей та підлітків [43, с. 19]. 
Доказ цього можна знайти в принципах державної політики в галузі освіти, 
які сформульовані в законі України «Про освіту». 
Основними з них є: гуманістичний характер освіти, пріоритет 
загальнолюдських цінностей, життя та здоров'я людини, вільного розвитку 
особистості, адаптації до життя в суспільстві, забезпечення самовизначення 
особистості, створення умов для її самореалізації, формування духовно-етичної 
особистості [27, с. 92]. 
Сучасні освітні установи гостро потребують підтримки та розвитку системи 
соціально-психологічного супроводу учнів. Це пов'язано насамперед зі 
зростанням дитячої злочинності, підліткової наркоманії, комп'ютерної залежності 
та пов'язаної з нею агресією серед дітей, а також зі зниженням системи 
загальнолюдських цінностей у підростаючого покоління [36, с. 404]. 
Діяльність соціального педагога полягає в діяльності, яка спрямована на 
конкретну дитину і сприяє вирішенню її індивідуальних проблем через вивчення 
її особистості та навколишнього соціуму, а також у пошукі адекватних способів 
спілкування з дитиною та виявлення засобів, що дають можливість дитині 
самостійно вирішити свої проблеми. 
Тобто робота соціального педагога в освітній установі має велике значення, 
оскільки допомагає вирішити проблеми сучасних підлітків. 
17 
 
До сфери професійних обов'язків соціальних педагогів входить робота з 
дітьми, підлітками та їх батьками, дорослими у сімейно-побутовому середовищі, з 
підлітковими групами та об'єднаннями. 
Соціальний педагог працює з дітьми, їх сім'ями, сімейно-сусідським 
оточенням і мета його діяльності полягає в організації профілактичної та 
соціально-значущої діяльності дітей та дорослих у соціумі. 
І. Б. Карпа виділяє первинну, вторинну та третинну профілактику [22, с. 
193]: 
- первинна профілактика спрямована на покращення психічної адаптації 
учнів, їх міжособистісних відносин, на ознайомлення з ознаками розвитку 
комп'ютерної залежності та можливими її наслідками; 
- вторинна профілактика заснована на пізнанні особистості комп'ютерних 
аддиктів з урахуванням генезу та механізмів їхньої поведінки та спрямована на 
попередження розвитку комп'ютерної залежності й відновлення особистісного та 
соціального статусів пацієнта; 
- третинна профілактика має відношення до людей із патологічною 
залежністю та покликана сприяти запобіганню зривам у період ремісії.  
Соціально-педагогічна діяльність включає комплекс діагностичних, 
профілактичних, реабілітаційних та корекційних заходів, а також організацію 
діяльності дітей у різних життєвих сферах [19]. 
Діагностика являє собою вивчення особливостей особистості, які можуть 
впливати формуванню адиктивної поведінки [49, с. 149]. 
Приклади діагностичних досліджень вже було розглянуто у попередньому 
параграфі. Крім цього, існують інші діагностичні програми, які дозволяють 
визначити становище дитини в сім'ї, характер взаємовідносин між підлітком та 
його найближчим оточенням, захоплення та інтереси підлітка, взаємини з друзями 
та суспільством. 
У свою чергу профілактика є системою державних, громадських, соціально-
медичних та організаційно-виховних заходів, які спрямовані на попередження, 
18 
 
усунення та нейтралізацію основних причин та умов, що стимулюють різні 
соціальні відхилення у поведінці підлітків [43, с. 19]. 
Соціально-педагогічна профілактика в освітньому закладі виражається у 
вигляді основних технологій роботи з підлітками адиктивної поведінки, а також 
підлітками, які схильні до ігрової залежності. 
Загалом профілактика залежної поведінки серед підлітків є актуальною 
проблемою сучасного українського суспільства, яке має прагнути забезпечити 
здорове майбутнє покоління [7, с. 24]. 
Профілактика ігрової залежності повинна виражатися в комплексі 
соціальних, освітніх та медико-психологічних заходів, які будуть спрямовані на 
виявлення та усунення причин та умов, що стимулюють появу такої залежної 
поведінки, а також попередження та ліквідацію негативних особистісних, 
соціальних та медичних наслідків такої поведінки. 
Профілактика в діяльності соціального педагога включає науково 
обґрунтовані і вчасно вжиті заходи, які спрямовані на такі цілі: 
- збереження, підтримання та захист стабільного рівня життя, а також 
здоров'я дитини; 
- допомога дитині у виконанні соціально значущих цілей, а також розкриття 
її внутрішнього потенціалу. 
Взагалі під профілактикою розуміється комплекс запланованих заходів 
щодо запобігання будь-яких негативних подій, тобто усунення причин, які 
можуть спричинити небажані наслідки [7, с. 26]. 
Соціально-педагогічна профілактика ігрової залежності включає комплекс 
педагогічних заходів, спрямованих на виявлення і нівелювання впливу причин, 
що провокують виникнення такої поведінки, на конструювання адекватних типів 
взаємодії з середовищем через нормалізацію процесу соціалізації підлітка [10, с. 
101]. 
Сюди можна включити забезпечення повноцінного розвитку інтересів та 
здібностей у підлітків, організацію їхнього дозвілля у позаурочний час, захист 
19 
 
підлітків від жорстокості та насильства з боку як батьків, так і інших осіб, а також 
захист від негативного впливу асоціального середовища. 
Усі профілактичні заходи можна поділити на кілька типів, залежно від 
причин та обставин соціальних відхилень [23]: 
- нейтралізуючі заходи; 
- компенсуючі заходи; 
- заходи, що запобігають появі обставин, що сприяють соціальним 
відхиленням; 
- заходи, що усувають ці обставини; 
- заходи, що контролюють профілактичну роботу та досягнення її 
результатів. 
Для ефективності виконання профілактичних заходів обов'язковим є 
дотримання наступних умов [25, с. 185]: 
- спрямованість на знищення джерел дискомфорту, що існують як у самій 
дитині, так і соціальному та природному оточенні; 
- спрямованість створення умов придбання неповнолітнім необхідного 
досвіду для самостійного вирішення виникаючих проблем; 
- навчання підлітка новим навичкам і вмінням, допомогти досягти йому 
поставлених цілей і зберегти своє здоров'я; 
- попередження виникнення нових проблем. 
Профілактична робота повинна включати ряд важливих вимог [17, с. 24]: 
- змістовність, конкретну спрямованість та безперервність процесу 
виховання; 
- дослідження вимог суспільства до підлітка, а також індивідуальних 
особливостей та напрямів розвитку особистості підлітка; 
- підтримку та розвиток внутрішніх суспільно важливих та корисних 
інтересів і здібностей дитини; 
- активність самого підлітка, його розуміння впливу для самостійного 
прояву ініціативи та вольових зусиль.  
20 
 
Профілактична робота соціального педагога повинна здійснюватися у тісній 
взаємодії з різними соціальними інститутами, наприклад, сім'єю, дозвільним 
середовищем та ін. [33]. 
У напрямах профілактичної роботи з ігрової залежності серед підлітків 
виділяють наступні [43, с. 21]: 
- робота з підлітком; 
- робота із сімейним оточенням підлітка; 
- робота освітньої установи, а також закладів додаткової освіти. 
Коли дитині виповнюється одинадцять років, вона стає менш схильною до 
впливу з боку дорослих і починає більше піддаватися впливу з боку однолітків. 
Причому чим нижчий соціальний статус такого підлітка, тим менше він впливає 
на таку групу, а сам підлаштовується під неї і здійснює найчастіше вчинки, 
піддаючись груповому впливу. 
Звідси робота соціального педагога з такими підлітками у напрямі 
профілактик ігрової залежності повинна будуватися через вплив на всю групу в 
наступних напрямках [43, с. 24]: 
- профілактика причин та наслідків ігрової залежності; 
- організація дозвілля підлітків. 
Профілактика причин і наслідків ігрової залежності може включати 
проведення групових дискусій на теми, які пов'язані з різними видами 
залежностей. Результати таких дискусій повинні висловитись у формуванні в усієї 
групи негативної думки до таких залежностей, а також сформуванні у підлітків 
навички міжособистісних відносин, самодостатності та самозначимості. 
Ще одним напрямом роботи соціального педагога із залежними від ігор 
підлітками є їх реабілітація. 
Реабілітація може виражатися у системі заходів, які будуть спрямовані на 
вирішення різних завдань, починаючи від формування навичок спілкування до 
повної інтеграції підлітка до суспільства [13, с. 73]. 
21 
 
Соціально-педагогічна реабілітація включає комплекс заходів виховного 
характеру, які спрямовані на формування особистих якостей підлітка для 
поступової інтеграції їх у суспільство. 
Вирізняють такі традиційні напрями соціально-педагогічної реабілітації 
[15]: 
- здійснення соціального контролю за умовами сімейного виховання та 
поведінки підлітка; 
- соціальна підтримка дітей, які зазнають труднощів у несприятливому 
оточенні; 
- допомога в подоланні внутрішньоособистісного конфлікту, який 
пов'язаний з негативним оточенням; 
- попередження та припинення різних відхилень у поведінці підлітка; 
- координація відносин дитини з навколишнім колективом; 
- оздоровлення; 
- психологічна профілактика. 
Соціально-педагогічна реабілітація підлітків полягає у [7, с. 26]: 
- виявленні причин виникнення ігрової залежності у підлітків; 
- пошук засобів та способів усунення ігрової залежності; 
- оптимізації умов життя, виховання та навчання; 
- побудова адекватного педагогічного процесу, який допоможе у 
формуванні нормальної особистості; 
- своєчасне виявлення дітей, які схильні до залежності; 
- оздоровлення внутрішнього світу таких підлітків, подолання 
психологічних криз. 
- корекційна робота з наявними відхиленнями у підлітків з ігровою 
залежністю.  
Корекція має такі функції [21, с. 20]: 
- Відновлювальна функція, тобто відновлення соціальних норм поведінки 
підлітків. 
22 
 
- Компенсуюча функція, тобто формування у залежного підлітка прагнення 
замінити певний недолік успіхів іншою діяльністю. 
- Стимулююча функція, тобто активізація позитивної корисної діяльності 
підлітка через небайдуже ставлення до самого підлітка та його дій. 
- Виправна функція, тобто виправлення залежної поведінки через 
застосування різних методів корекції поведінки. 
Корекція застосовується насамперед для виявлення неблагополуччя у 
взаємодії підлітка з дорослими та однолітками, а також зміни позицій вчителів 
для вирішення внутрішніх конфліктних ситуацій підлітка [18, с. 25]. 
Дослідники ігрової залежності серед підлітків відзначають, що така 
залежність формується у тих підлітків, які мають багато вільного часу. 
Тому для профілактики ігрової залежності таких підлітків необхідно 
організувати різні сфери їхньої життєдіяльності, у тому числі дозвілля. 
Дозвілля дитини це вільний від навчальної діяльності час який може 
виконувати ряд важливих функцій [10, с. 124]: 
- відновлення фізичних і духовних сил підлітка; 
- розвиток здібностей та інтересів підлітків; 
- спілкування з важливими людьми. 
Так, велике значення в організації дозвілля підлітків відіграють установи 
додаткової освіти, які об'єднують дітей у різні об'єднання та групи за інтересами. 
Профілактика ігрової залежності в таких установах полягає у створенні для 
підлітка ситуацій самореалізації, самовираження та самоствердження у різних 
напрямках [24, с. 114]. 
Наприклад, в закладах додаткової освіти підліток може відвідувати 
спортивні секції, курси акторської майстерності, різні творчі майстерні та згодом 
брати участь у різноманітних конкурсах, змаганнях та постановках. 
Установи додаткової освіти поєднують у собі організацію дозвілля дітей та 
різні форми освітньої діяльності [11, с. 120]. 
23 
 
Крім того, заклади додаткової освіти активно взаємодіють з іншими 
установами, наприклад, установами культури, середньої професійної освіти, 
науковими установами та іншими. 
Такий взаємозв'язок надалі допомагає у реалізації творчих та професійних 
успіхів підлітків, здобутті професійної та початкової професійної освіти, а також 
створенні у кожного підлітка власних уявлень про самого себе та навколишній 
світ [17, с. 25]. 
В даний час постійно створюються нові методи, форми та методики 
соціально-педагогічної роботи з підлітками з ігровою залежністю. 
Класифікація даних методів, форм і методик дозволяє виявити загальне та 
особливе, суттєве та випадкове, теоретичне та практичне, а також допомагає 
більш доцільно та ефективно їх використовувати, зрозуміти призначення та 
характерні ознаки окремих методів. 
Серед загальних педагогічних методів виділяють такі методи: 
1. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки. Серед таких методів 
виділяють спостереження, бесіди, опитування та створення ситуацій для вивчення 
поведінки підлітків за комп'ютером. 
Спостереження за поведінкою та станом підлітка для оцінки особистості 
загалом та динаміки її зміни. Спостереження може бути безпосереднім та 
опосередкованим, відкритим та прихованим, безперервним та вибірковим тощо 
[27, с. 95]. 
Головною особливістю спостереження є те, що воно має бути 
систематичним, щоб вчасно оцінювати всі несприятливі фактори поведінки 
підлітка виявлення ознак ігрової залежності. Спостереження дозволяє оцінювати 
поведінку підлітка з однолітками, а також його поведінку та взаємини у 
шкільному колективі та в сім'ї. Спостереження дозволяє виявити у підлітка 
схильність до залежної поведінки, наявність небезпечних симптомів. 
Так, у процесі спостереження за підлітком можна виявити такі ознаки, як 
сухість і почервоніння очей, зниження зору, головний біль за типом мігрені, біль у 
спині, а також розлад сну. При активнішому розвитку ігрової залежності в дитини 
24 
 
може спостерігатися зниження ваги, зменшення уваги, розсіяність та інші ознаки 
[32, с.156]. 
Також можна назвати спосіб розмови, у якій соціальний педагог може 
вивчити ступінь інформованості підлітка у сфері ігрової залежності, визначити 
причини відхилень, у разі виявлення в процесі спостереження [35, с. 36]. 
Важливим методом є метод тестування, який є досить продуктивним, 
оскільки дозволяє визначити схильність до ігрової залежності, ступінь 
прихованого стресу і вчасно визначити необхідність звернення за допомогою 
професіонала [49, с. 152]. 
Ще одним методом є опитування, яке дозволяє визначити міру зміни 
підлітка. 
2. Методи формування свідомості. Тут виділяються бесіди, лекції, диспути 
та метод прикладу. Лекції являють собою відповідно організований 
систематичний виклад сутності тієї чи іншої проблеми, що існує в політичному, 
соціальному, моральному та іншому середовищі. 
У ході лекцій наводяться різні доводи та аргументи про шкоду ігрової 
залежності, обґрунтованість таких висновків та практичні приклади. Проте, 
судячи з досліджень педагогів і психологів, даний метод є найменш ефективним у 
профілактиці ігрової залежності [19]. 
Цей метод повинен застосовуватися тільки для старших підлітків, які 
можуть сприймати велику кількість інформації на слух. Тут також виділяють 
метод бесіди, який будується на принципі «питання-відповідь» та дозволяє 
педагогу активно взаємодіяти з підлітком [17, с. 24]. Така бесіда має починатися з 
обґрунтування її теми з метою підготовки підлітків до подальшого обговорення 
проблеми ігрової залежності та розуміння важливості теми в сучасних умовах. 
Спочатку соціальний педагог повинен визначити для підлітків відповідну 
тему та дати початок обговоренню, щоб у подальшому підлітки вільно 
висловлювали свої думки, міркування та приходили до самостійних висновків. 
Результатом бесіди має стати підбиття її підсумків, формулювання 
найбільш раціонального вирішення обговорюваної проблеми, а також визначення 
25 
 
конкретних напрямів діяльності для закріплення прийнятої норми у поведінці 
підлітків. 
Ще одним методом профілактики є диспут, який сприяє формуванню 
суджень. У ході диспуту має бути вміло створена ситуація суперечки між 
підлітками з різними точками зору на проблему ігрової залежності, має 
спонукатись інтерес до осмислення різних підходів у аргументації тієї чи іншої 
позиції [7, с. 26]. 
Обов'язково при проведенні диспуту або дискусії має бути наявність не 
менше двох протилежних думок серед підлітків щодо проблеми, що 
обговорюється серед них. 
Позитивний результат диспуту цілком залежить від підготовки до нього 
соціального педагога і правильності його побудови. 
Диспут є досить ефективним методом профілактики ігрової залежності 
серед підлітків, оскільки підліткові особливості дитини характеризуються 
пристрасним пошуком сенсу життя, з'ясування причин тих чи інших ситуацій, 
бажанням довести свою правоту або усвідомити істину [16, с. 150]. 
Диспут допомагає проаналізувати доводи кожної із сторін, захистити свої 
погляди на проблему та переконати у своїй правоті інших учасників диспуту. 
Причому важливим тут є те, що при проведенні диспуту мало висловити лише 
свою точку зору, необхідно також обговорити сильні та слабкі сторони іншої 
думки, підібрати докази своєї думки та спростувати таким чином протилежні 
аргументи [28, с. 108]. 
Диспут також допомагає сформувати у підлітків здатність гідно 
відмовлятися від хибної думки заради істини. Це досить важливо при 
профілактиці ігрової залежності, оскільки дозволяє в процесі диспуту виявити 
причини появи такої залежності, а також переконати підлітків у необхідності 
вибору іншої форми організації дозвілля, кориснішої, необхідної та цікавішої. 
Ще одним методом профілактики ігрової залежності є метод рольових ігор, 
який може використовуватися при освоєнні та обробці позитивних навичок у 
підлітків, таких як конструктивне спілкування, вибір і прийняття рішення [19]. 
26 
 
У процесі здійснення цього методу підлітками програються різні варіанти 
поведінки, які сприяють формуванню у підлітків стереотипів поведінки, що 
дозволяють виконати функцію внутрішнього бар'єру. 
Крім того, у профілактиці ігрової залежності серед підлітків застосовується 
такий метод як метод прикладу. 
Свідомість підлітка постійно перебуває у стані формування та шукає опору 
у реальних та діючих зразках [22, с. 196]. Для підлітків характерне явище 
наслідування, яке є психологічною основою прикладу як методу психологічного 
впливу на підлітків. 
Наслідування дозволяє формувати в дітей події нового типу, які 
порівнюються з діями ідеалу чи подібні із ним. Через наслідування у підлітка 
формуються соціально-моральні цілі поведінки, і навіть суспільно сформовані 
методи діяльності [10, с. 117]. 
3. Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної 
поведінки. Серед даних методів виділяються метод створення ситуацій, що 
виховують, інструктаж, демонстрації та інші. 
Переконання - це роз'яснення та доказ правильності чи необхідності певної 
поведінки. При застосуванні даного методу соціальний педагог впливає на 
свідомість, почуття та волю підлітка. 
Для результативності способу переконання потрібно враховувати 
психологічні особливості підлітків, їх рівень виховання, інтереси та особистий 
досвід. 
Метод вправи застосовується для формування у підлітків моральної 
поведінки та позитивних звичок. Для виховання навичок необхідно багаторазове 
повторення певних дій. 
Метод створення виховних ситуацій у процесі профілактики ігрової 
залежності досягається вправами в умовах ситуації вільного вибору [6]. 
У процесі застосування цього методу підліток постає перед вибором 
відповідного рішення в умовах ситуації. Так, підліток може вибрати відхід від 
27 
 
реальності або все ж таки спробувати подолати свої соціальні страхи та 
адаптуватися до навколишньої дійсності. 
4. Методи стимулювання та мотивації діяльності та поведінки. 
Серед даних методів виділяється метод корекції («батога і пряника»), який є 
найскладнішим способом впливу на особистість дитини. 
Заохочення та покарання мають одну мету – сформувати у підлітка певні 
моральні якості поведінки та характеру. 
Заохочення підкріплює позитивні дії та вчинки підлітка, а покарання, у 
свою чергу, стримує вплив на негативну поведінку підлітка [9, с. 67]. 
Конкретними формами профілактичної роботи з підлітками, схильними до 
ігрової залежності, є такі [10, с. 124]: 
- Індивідуальна бесіда з учнями, які проводяться на замовлення класного 
керівника або психолога освітнього закладу серед нетовариських, закритих 
підлітків. Як правило, такі підлітки мають проблеми з навчанням та спілкуванням 
у класі. 
- Обговорення позашкільного життя в маленьких групах з 4 або 5 осіб, які 
мають подібні проблеми. Як правило, це підлітки з одного класу, які добре знають 
один одного і тому можуть себе досить вільно відчувати і висловлювати свою 
думку щодо проблеми ігрової залежності. 
- Проведення тематичного класного годинника з питань ігрової залежності 
серед неповнолітніх. 
- Організація обговорень у вигляді «круглих столів». За такої форми роботи 
можна зібрати підлітків різного віку та здійснити, таким чином, міжвікове 
спілкування. Загальною темою для підлітків має стати ігрова залежність, а старші 
діти за допомогою психолога та педагога можуть заздалегідь підготуватися до 
проведення цього заходу. 
- Спеціальна профілактична робота з батьками. 
Взагалі шкільна освіта має професійні та організаційні ресурси, які можуть 
забезпечити комплексний, системний вплив на дітей та підлітків за допомогою 
формування культури здорового та безпечного способу життя [27, с. 93]. 
28 
 
Для збереження та зміцнення здоров'я школярів необхідне створення та 
впровадження в усіх освітніх установах профілактичних програм, у тому числі 
щодо профілактики ігрової залежності. 
Так, у сфері засад безпеки життєдіяльності досягнення предметних 
результатів навчання має забезпечити [27, с. 95]: 
- формування переконання про необхідність безпечного та здорового 
способу життя; 
- формування установки на здоровий спосіб життя, що виключає загрозу 
всіх форм залежної поведінки та заподіяння іншої шкоди здоров'ю. 
Відповідно, профілактика формування та розвитку ігрової залежності серед 
підлітків є навчання за курсом «Основ безпеки життєдіяльності». 
Шкільний курс ОБЖ має певні особливості, які найкраще сприяють 
успішному проведенню профілактики ігрової залежності школярів [29, с. 106]: 
- виховує «особистість безпечного типу»; 
- включає профілактику шкідливих звичок і залежностей; 
- вивчає теми, зміст яких співвідноситься зі змістом педагогічної 
профілактики ігрової залежності підлітків, тобто прищеплення здорового способу 
життя, правил безпечної роботи за комп'ютером та інші; 
- формує якості, необхідні для протистояння агресивним факторам 
навколишнього середовища, у тому числі комп'ютерного. 
Тобто профілактика ігрової залежності в освітній установі може позитивно 
здійснюватись через викладання курсу «Основ безпеки життєдіяльності». 
Проте, незважаючи на високу роль профілактичної діяльності ігрової 
залежності серед підлітків в освітньому закладі, ця робота буде малоефективною 
без участі батьків підлітка [20]. 
Оскільки лише взаємодія підлітків, педагогів та батьків може принести 
очікувані результати, а саме розвинути конструктивні форми поведінки, тобто 
стресостійкість, навички вирішення проблем, самодопомогу та інші, які будуть 
спрямовані на формування здорового способу життя [33]. 
29 
 
Щоб батьки належним чином здійснювали профілактику ігрової залежності 
в сім'ї, вони повинні бути відповідним чином поінформовані та підготовлені. А в 
цьому їм може допомогти соціальний педагог і психолог освітнього закладу. 
Особлива профілактична робота з батьками має будуватися за принципом 
семінару-тренінгу. 
У процесі таких семінарів-тренінгів приділяється мінімальна увага 
інформуванню про ігрову залежність, а максимальна увага концентрується на 
трьох напрямках [42, с. 25]: 
1) проблематизація уявлень батьків про їхнє розуміння дитини; 
2) вироблення відносин співробітництва; 
3) розширення можливостей розуміння своєї дитини. 
Соціально-педагогічна діяльність з батьками та сім'єю також включає в себе 
діагностику та за необхідністю: корекцію ситуації в сім'ї, формування правильної 
позиції батьків по відношенню до дитини [23]. 
Оскільки головною причиною неправильного виховання є різна дисгармонія 
структури сім'ї та її внутрішніх взаємин, то для вирішення даної проблеми 
необхідно встановити, наскільки сім'я гармонійна, чи посилюються в процесі 
виховання акцентованих рис характеру підлітка і чи не провокується ігрова 
залежність. 
Для оптимізації внутрішньосімейних відносин соціальний педагог може 
використовувати техніки сімейного консультування та сімейної психотерапії [43, 
с. 23]. 
Сімейна психотерапія у профілактиці ігрової залежності серед підлітків 
особливо ефективна у разі, якщо її витоки лежать у сімейних відносинах. 
При цьому важливою умовою є добровільне бажання кожного члена сім'ї, 
що є, звичайно, досить проблематичним. 
Сімейна психокорекційна допомога необхідна у випадках порушення 
внутрішньосімейних відносин, наприклад, диктатура, надмірна опіка або тактика 
невтручання, потурання у вихованні. 
30 
 
У сім'ї в процесі роботи повинна формуватися така система, яка базується 
на моральних цінностях, співпраці, коханні та взаємоповазі всіх членів сім'ї. 
Для дитини з народження сім'я є центром Всесвіту, і якщо вона занурюється 
в комп'ютерні ігри, проводить там дні і ночі, то це не привід для введення паролів 
та встановлення захистів або кардинального рятування від комп'ютера, оскільки в 
такому разі підліток знайде інші способи уникнення реальності , наприклад, 
алкоголь, наркотики чи інше [41, с. 8-13]. 
Така поведінка є сигналом для того, що потрібно щось змінювати в сім'ї та 
сімейному вихованні. 
Проблема комп'ютерної ігрової залежності – це проблема сім'ї, тому дитина 
повинна спостерігатися та лікуватися разом із батьками. 
Повинні проводитися відповідні тренінги для батьків, у яких необхідно 
виділяти батьків, які самі роблять своїх дітей залежними від комп'ютерних ігор 
[40, с. 161]. 
Такі батьки повинні самі зрозуміти проблему, зустрітися зі спеціалістами, 
навчитися взаємодіяти зі своєю дитиною. 
Також з метою корекції спотворених дитячо-батьківських відносин 
формуються батьківські групи, які практикують різні методи психологічної 
корекції та психологічної освіти [44, с. 363]. 
Водночас батькам підлітка не обов'язково використати складні 
психодіагностичні методики для виявлення у своєї дитини ігрової залежності. 
Для цього необхідно просто придивитися до зміни поведінки підлітка, його 
психічного та фізичного стану. 
При надмірному знаходженні за комп'ютером і захопленні комп'ютерними 
іграми у підлітка проявляється відповідна симптоматика, наприклад, тунельне 
ураження нервових стовбурів руки, пов'язане з тривалим перенапруженням м'язів, 
сухість в очах і зниження зору, головний біль за типом мігрені, біль у спині і 
розлад сну[40, с. 163]. 
Також у підлітка може змінитися харчування, стати більш нерегулярним, 
виникнути нехтування особистою гігієною. Для підлітка з ігровою залежністю 
31 
 
характерна втрата почуття часу, і він не може завершити гру та вимкнути 
комп'ютер. 
Все це дуже важливо спостерігати батькам підлітка, оскільки якщо раніше 
підліток відрізнявся сумлінністю, чесністю та старанністю, був прилежний у 
навчанні, то зміни будуть особливо помітні. 
Незважаючи на те, що більшість підлітків грають на комп'ютері вдома, 
нагляд за ігровою діяльністю підлітків з боку батьків зводиться здебільшого до 
закидів та скандалів із цього приводу. 
У той час як критика сприймається дитиною, як відмова батьків зрозуміти її 
інтереси і тому викликає замкнутість, а в деяких випадках і агресію [27, с. 93]. 
Тому ефективними та необхідними методами впливу на ситуацію з боку 
батьків мають бути [49]: 
- розумний контроль та увага до роботи підлітка за комп'ютером; 
- повноцінне спілкування з підлітком; 
- уважність до його інтересів, потреб та бажань у цій сфері.  
Для профілактики ігрової залежності у підлітка в сім'ї батьки мають 
навчитися: 
- позитивно, але критично обговорювати з дитиною зміст комп'ютерних 
ігор; 
- направляти дитину до вибору корисних та навчальних ігор; 
- встановити для нього щоденний розклад знаходження за комп'ютером; 
- виробити режим використання комп'ютера для всіх членів сім'ї і 
неухильно його дотримуватися. 
При профілактиці ігрової залежності серед підлітків у сім'ї слід звернути 
увагу, що виховання дитини має зводитися здебільшого до того, що комп'ютер є 
лише частиною життя, а не її центром. 
Батьки повинні розповідати підлітку про відмінності між грою та реальним 
світом, забезпечувати йому привабливіші варіанти проведення спільного дозвілля, 
перемикати увагу дитини на інші не менш захоплюючі види діяльності [30, с. 71]. 
32 
 
Наприклад, ефективними у плані профілактики ігрової залежності в сім'ї 
будуть спільні регулярні фізичні навантаження, поїздки на природу, походи, 
заняття будь-якими привабливими для дитини видами спорту та заохочення її до 
творчих починань. 
Дані заходи дають стійкий ефект повернення надмірного захоплення 
ігровою комп'ютерною діяльністю до меж норми, щоб таке захоплення займало 
невелике місце поряд з іншими видами діяльності: навчальною, фізичною та 
соціально-активною. 
Батьки повинні виявляти увагу до нових інтересів у підлітка, підтримувати 
його в нових починаннях, розвивати здібності і таланти, прислухатися до його 
бажань. 
Батькам доцільно обговорювати з підлітком його ігрові уподобання, 
цікавитися тим, які дії відбуваються у грі, торкатися у процесі обговорення 
моральних аспектів цих дій, тих життєвих цінностей та орієнтирів, які присутні у 
грі [49, с. 149]. 
Така поведінка не тільки зблизить підлітка з батьками, а й збільшить його 
довіру до них, а отже, дитина з більшою впевненістю слідуватиме їх порадам і з 
великою довірою буде ділитися з ними своїми проблемами. 
Необхідно обмежувати доступ підлітків до ігор, що ґрунтуються на 
насильстві. Якщо ж дитина все ж таки зустрілася з такою грою, то необхідно в 
доступній формі пояснити їй, чому така гра для неї небезпечна і чому вона не 
повинна в неї грати. 
Категорична заборона без пояснення причин лише підігріє у підлітка 
інтерес до гри, а існування заборони унеможливить обговорення проблеми між 
батьками та підлітком [52]. 
Батьки також можуть скористатися позитивними можливостями 
комп'ютера, а саме використовувати його для розвитку навичок програмування, 
веб-дизайну, займатися комп'ютерною графікою, анімацією та іншим. 
33 
 
Часто причиною виникнення ігрової залежності у підлітка є невпевненість у 
собі та відсутність можливості самовираження. У таких випадках батьки повинні 
підтримати дитину і допомогти їй розібратися в проблемах. 
Проблема комп'ютерної залежності в даний час тільки вивчається і не 
набуває широкого розголосу, а батьки зазвичай не звертають уваги на 
поглиненість дитини комп'ютером доти, поки в її поведінці не з'являються різко 
негативні прояви, наприклад такі, як крадіжки, прогули школи, бродяжництво [44, 
с. 363]. 
Якщо батьки не можуть самостійно впоратися з проблемою ігрової 
залежності підлітка, то вони повинні звернутися до професіоналів, щоб вчасно 
допомогти своїй дитині. 
Так, в українських медичних закладах вже близько 10 років лікують від 
ігрової залежності. 
Проте офіційного діагнозу «ігрова комп'ютерна залежність» нині немає ні в 
Україні, ні у міжнародній практиці, тому лікування такої залежності будується за 
принципом лікування проявів прихильності, тобто різних психічних розладів [46, 
с. 284]. 
В даний час виділяються два методи лікування від ігрової залежності - це 
психофармакотерапія та психотерапія. 
Другий тип лікування здійснюється без ліків, а ось перший уже із прийомом 
психотропних препаратів. 
Як відомо, такі препарати мають сильний вплив на психіку людини, а якщо 
психіка такої людини ще й нестійка через її неповнолітній вік, то таке лікування 
може завдати непоправної шкоди підлітку на все життя [49, с. 149]. 
Тому необхідно оцінювати високу небезпеку ігрової комп'ютерної 
залежності для психіки та здоров'я підлітка та не допускати її стійкого 
формування [48, с. 328]. 
Таким чином, профілактика ігрової залежності серед підлітків в освітньому 
закладі включає індивідуальні та групові форми соціально-педагогічної роботи, 
такі як: лекції, бесіди, диспути, метод створення виховних ситуацій, переконання, 
34 
 
вправи, заохочення і покарання та інші. Щоб батьки належним чином 
здійснювали профілактику ігрової залежності в сім'ї, вони повинні бути 
відповідним чином поінформовані та підготовлені. Особлива профілактична 
робота з батьками має будуватися за принципом семінару-тренінгу. 
Сучасні дослідники виділяють різноманітні причини формування ігрової 
залежності у підлітка. Основними є такі: відсутність чи брак спілкування та 
теплих емоцій від батьків та інших членів сім'ї; відсутність у підлітка серйозних 
захоплень, інтересів та хобі, які ніяк не пов'язані з комп'ютером та комп'ютерними 
іграми; невміння дитини налагоджувати контакти з оточуючими та відсутність 
друзів; загальна невдачливість дитини; наявність у підлітка інвалідності чи 
серйозного захворювання. 
Своєчасне врахування виділених причин у процесі профілактичної роботи в 
освітньому закладі дозволить ефективно формувати захисні механізми 
протистояння даної залежності у підлітків. 
Ігрова залежність може з'явитися у кожного підлітка, але ймовірність появи 
такої залежності знижується в тих випадках, коли в сім'ї підлітка присутня 
дружня і любляча атмосфера, дитина різнобічно розвивається і має захоплення, 
вміє налагоджувати контакт зі своїм оточенням і, нарешті, вміє ставити собі мету і 
йти до неї. 
Поведінка підлітка з ігрової залежністю починає відрізнятися 
неадекватністю вчинків та реакцію на різні життєві ситуації. Наприклад, 
з'являється дратівливість, агресивність, швидка стомлюваність, почуття уявної 
переваги над однолітками, порушення сну та апетиту аж до уповільнення 
загального розвитку дитини. Дитина з ігровою залежністю обмежує своє коло 
спілкування лише спілкуванням із комп'ютером. 
35 
 
 
РОЗДІЛ 3. ДОСВІД СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ ЩОДО 
ПРОФІЛАКТИКИ ІГРОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ 
 
3.1. Методика дослідження 
 
Ігрова залежність не включена до офіційної класифікації захворювань, 
проте Всесвітня організація охорони здоров'я включає ігрову залежність до групи 
патологічних уподобань [39, с. 144]. 
На думку дослідників, якщо не здійснювати профілактику та попередження 
ігрової залежності, вона може призвести до руйнування особистості, особливо 
дітей у підлітковому віці. 
Вище вже були розглянуті ознаки та симптоми ігрової залежності, і 
виглядають вони зовсім не райдужно. 
Оскільки головним життєвим середовищем підлітків є школа та сім'я, то й 
робота у напрямі вирішення проблеми ігрової залежності повинна проводитися 
саме в освітній установі та домашньому середовищі [40, с. 156]. 
На сьогоднішній день будь-який педагог повинен мати навички визначення 
у підлітка ознак згубної пристрасті, у тому числі ігрової залежності, щоб вчасно 
попередити її розвиток та запропонувати способи її усунення. 
Діагностика визначення ступеня захопленості комп'ютерними іграми є 
важливим завданням психодіагностичної роботи з підлітком [30, с. 71]. У разі 
виявлення високого показника захопленості комп'ютерними іграми потрібне 
здійснення відповідної профілактичної роботи. 
Нині у комп'ютерні ігри залучено дуже багато населення України, а 
зацікавленість комп'ютерними іграми починається з 2-річного віку. 
36 
 
Сучасні комп'ютерні технології, з одного боку, є потужним засобом 
інтелектуального розвитку дитини, а з другого – засобом потужного руйнування 
особистості людини, зокрема підлітка. 
Висока реалістичність сучасних комп'ютерних ігор, можливість грати з 
різними людьми з різних країн, чудова графіка та звуковий супровід повністю 
занурюють підлітка в суть гри, даючи йому ілюзію реального світу всередині 
комп'ютерної гри. 
Явище комп'ютерної залежності почало вивчатися у зарубіжній психології 
вже наприкінці 1980 року, саме поняття комп'ютерної залежності виникло 1990 
року [30, с. 77]. 
Дослідженням комп'ютерної залежності займалися різні зарубіжні 
психологи, зокрема М. Шоттон, К. Янг, Т. Больбот та інші. 
На їхню думку, комп'ютерна залежність виникає не тільки через діяння 
людини піти з реальності, а й унаслідок індивідуальних особливостей людини. 
В даний час виділяють п'ять типів комп'ютерної залежності [41, с. 8]: 
- нав'язливий серфінг, тобто подорож через мережу, пошук інформації; 
- пристрасть до онлайнових біржових торгів та азартних ігор; 
- віртуальні знайомства; 
- кіберсекс (захоплення порносайтами); 
- комп'ютерні ігри. 
Причому комп'ютерні ігри посідають перше місце за типами комп'ютерної 
залежності. 
Родоначальниками психологічного вивчення феномену залежності від 
Інтернету є клінічний психолог К. Янг та психіатр А. Гольдберг. 
Так у роботі О. А. Ссуської згадується розроблений «Тест Кімберлі Янг», 
який протестований професором Пітсбурзького університету, Кімберлі Янг ще в 
1994 р. [39, с. 141]. 
Даний тест допомагає виявити ступінь патологічної пристрасті до інтернету 
для того, щоб надалі вжити будь-яких дій або навпаки переконатися у відсутності 
в людини інтернет-залежності. 
37 
 
Звичайно, даний тест не може бути підставою для постановки діагнозу, але 
він все ж таки дозволяє спростити роботу спеціаліста і вирішити питання про 
необхідність лікування [39]. 
Вперше залежність від комп'ютерних ігор була описана в 1995 р. доктором 
А. Голдбергом, а в 1997-1998 роках з проблеми ігрової комп'ютерної залежності 
були створені дослідницькі та консультативно-діагностичні служби та 
опубліковані перші монографії даних вчених. 
Основними наслідками ігрової комп'ютерної залежності, як вважає А. 
Голдберг, можна вважати хворобливий негативний стресовий стан або дистрес, а 
також заподіяння шкоди фізичному, психологічному, міжособистісному чи 
іншому статусу [30, с. 72]. 
Взагалі серед учених виділилися два різних підходи до вирішення питання 
впливу комп'ютерних ігор в розвитку особистості дитини. 
Так, прибічники першого підходу, такі як О.О. Ссуська, С. Бодкер та інші, 
вважають, що комп'ютерні ігри мають позитивний вплив на розвиток дитини, 
оскільки така дитина здатна швидко визначати стратегію поведінки або 
самонавчання, а також має алгоритмічний стиль мислення. 
Прибічники другого підходу, такі як К. Янг, Н. Філіппова та інші, навпаки 
вважають, що комп'ютерні ігри сприяють розвитку у дитини звички до 
віртуального світу, бездумних розваг досягнення мети, що веде до неадекватного 
сприйняття дитиною реального світу [48, с. 334]. 
При вивченні наявності або відсутності ігрової залежності підлітків 7-х 
класів Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Лубенської міської 
ради Полтавської області, крім «Тесту Кімберлі Янг», були використані й інші 
методики. 
Так, для тестування використовувався тест на дитячу інтернет-залежність С. 
А. Кулакова. 
Як правило, цей тест застосовується для дорослих людей, проте можливе 
його застосування серед підлітків. 
38 
 
Тест був складений С. А. Кулаковим у 2004 році та його застосування 
дозволяє визначити наявність інтернет-залежності у підлітка та виявити причини 
її появи [50, с. 786]. 
Тест С. А. Кулакова, як і тест К. Янг, складається з 20 питань та пропонує 5 
варіантів відповіді на кожне запитання. 
Дана методика є найсучаснішою, з новою редакцією питань, для легшого їх 
розуміння підлітками. 
Крім того, при дослідженні застосовувалися матеріали з опитувальника 
«Поведінка в Інтернеті», розробленого А. Є. Жичкіною, тест «Чи попрацював Вас 
комп'ютер?», адаптований варіант методики «Інтернет-адикція» американського 
психолога К. Янг, методика «8 питань, 3 варіанти» на виявлення ігрової 
залежності, методика «17 питань: так/ні» на виявлення ігрової адикції. 
Крім того, існують інші методики, які спрямовані конкретно на виявлення 
ігрової залежності. 
Протидія особистості дитини ігрової комп'ютерної залежності визначається 
формуванням її соціальної компетентності як особливого компонента 
особистісного потенціалу, що дозволяє активно та конструктивно поводитись у 
будь-якій життєвій ситуації [30, с. 71]. 
Таким чином, на думку дослідників, якщо не здійснювати профілактику та 
попередження ігрової залежності, вона може призвести до руйнування 
особистості, особливо дітей у підлітковому віці. 
Динаміка розвитку ігрової комп'ютерної залежності простежується у 
наступному. На початку захоплення відбувається відповідний період адаптації, 
коли людина «входить у смак», потім відбувається період різкого зростання та 
швидкого формування ігрової залежності [14, с. 38]. 
Вища точка ігрової залежності визначається індивідуальними 
особливостями підлітка та іншими факторами середовища. 
Після етапу сталого формування ігрової залежності, вона йде на спад, а 
потім залишається стабільною протягом тривалого часу. 
39 
 
Така динаміка ігрової залежності дає змогу виділити чотири стадії розвитку 
психологічної залежності від комп'ютерних ігор [50, с. 153]: 
1. Стадія легкого захоплення. 
Дана стадія характеризується тим, що після того, як людина кілька разів 
пограла в комп'ютерну гру, у неї з'являється бажання грати ще, у грі їй 
подобається графіка, звуковий супровід та наявність цікавих та захоплюючих 
сюжетів. 
Комп'ютерна гра дозволяє людині відчути себе за кермом великого 
автомобіля, політати літаком і здійснити інші її мрії [52]. 
Внаслідок цього починає реалізовуватися несвідома потреба у прийнятті 
ролі. Людина відчуває радість, граючи в комп'ютерну гру. Тому згодом людина 
прагне повторити те, що приносить їй задоволення. 
Прагнення до ігрової діяльності приймає певну цілеспрямованість. Однак у 
даній стадії гра на комп'ютері має епізодичний, нестійкий характер, і потреба як 
така ще не сформована [49, с. 150]. 
2. Стадія захопленості. 
Перехід на цю стадію означає появу в ієрархії потреб людини нової потреби 
- ігри в комп'ютерні ігри. 
На стадії захопленості людина отримує мотивацію, яка продиктована 
потребами втечі від реальності та ухвалення ролі. 
Гра в комп'ютерні ігри набуває тут систематичного характеру, а якщо у 
людини немає постійного доступу до комп'ютера, то вона намагається подолати 
цю перешкоду [5, с. 195]. 
3. Стадія залежності. 
У цій стадії відбувається зрушення потреб у грі нижнього рівня піраміди 
потреб, і навіть формуються інші ціннісні орієнтири у сфері особистості, 
відбувається зміна самооцінки і самосвідомості. 
При цьому ігрова залежність може бути двох видів: 
- соціалізована, коли гравець продовжує підтримувати спілкування з 
соціумом, в основному з такими ж гравцями; 
40 
 
- індивідуалізована, коли порушується зв'язок людини із суспільством та 
припинення більшості соціальних зв'язків. 
Для таких людей перспективи формування психіатричних розладів є досить 
великими. 
У разі неможливості увійти в гру такі залежні впадають у депресію і навіть 
стають агресивними [11, с. 103]. 
4. Стадія прихильності. 
Ця стадія характеризується згасанням ігрової залежності, зрушенням 
психологічного стану людини загалом у бік норми. 
Тобто людина намагається триматися на відстані з комп'ютером, але 
повністю відмовитися від неї та комп'ютерних ігор не може. Така стадія може 
тривати все життя [7, с. 25]. 
Однак існування цих стадій не означає, що кожна людина проходить їх усі. 
Найчастіше людина зупиняється на якійсь із цих стадій і може залишитись там 
надовго. 
Поділ формування ігрової залежності на стадії дозволяє якісніше вивчати 
феномен ігрової комп'ютерної залежності з метою її кращої профілактики. 
У процесі вивчення соціальної роботи з профілактики ігрової залежності у 
підлітків в освітній установі було проведено статистичне дослідження наявності 
ігрової та інтернет-залежності у підлітків 7-х класів Лубенської загальноосвітньої 
школи І-ІІІ ступенів №8 Лубенської міської ради Полтавської області. 
Актуальність дослідження виявилася в тому, що ігрова залежність 
торкнулася такої психологічно незахищеної і схильної до деструктивного впливу 
категорію населення, як діти та підлітки. А вивчення комп'ютерної залежності 
підлітків в Україні набуває особливої значущості у бурхливому розвитку 
особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, застосування 
комп'ютерних технологій, саме поширення комп'ютерних ігор дуже впливає на 
виховний простір сучасних дітей та підлітків [52]. 
41 
 
Відповідно до вищевикладеного, необхідна багатопланова діагностика 
підлітків з метою попередження подібних відхилень та подальшої розробки 
заходів щодо соціальної профілактики ігрової залежності дітей та підлітків. 
Об'єктом дослідження стали школярі 7-х класів Лубенської 
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Лубенської міської ради Полтавської 
області у віці від 12 до 14 років. 
Кількість респондентів – 50, дослідження проводилося анонімно. 
У ході дослідження застосовувалося опитування (анкетування) та 
психодіагностика (тестування). Для тестування використовувався тест на дитячу 
інтернет-залежність С. А. Кулакова. 
Крім того, при дослідженні застосовувалися матеріали з опитувальника 
«Поведінка в Інтернеті», розробленого А. Є. Жічкіною, тест Кімберлі-Янг на 
інтернет-залежність, тест «Чи попрацював Вас комп'ютер?», адаптований варіант 
методики «Інтернет-адикція» американського психолога К. Янг, методика «8 
питань, 3 варіанти» на виявлення ігрової залежності, методика «17 питань: так/ні» 
на виявлення ігрової адикції. 
В результаті дослідження було отримано такі результати. Так, основними 
типами виявлених залежностей у процесі діагностики стали: 
1. Пристрасть до знайомств у мережі Інтернет – надмірність знайомих та 
друзів в інтернеті відзначено у 32% опитаних. 
2. Нав'язлива потреба в Інтернеті - гра в онлайнові азартні ігри, постійні 
покупки або участі в аукціонах. Даний вид діагностовано лише у 8%. 
3. Інформаційне навантаження, тобто постійні подорожі в інтернет мережі, 
пошук інформації з баз даних та пошукових сайтів, було виявлено у 16% 
респондентів. 
4. Комп'ютерна залежність – нав'язлива гра у комп'ютерні ігри, виявлена 
домінуючою у 44% опитаних. 
За методикою «Інтернет-адикція», розробленою американським психологом 
К. Янг, було виявлено такі результати: 
42 
 
1. Чи відчуваєте Ви себе заклопотаним Інтернетом (чи думаєте Ви про 
попередні онлайн сеанси і чи передчуваєте наступні)? – ствердну відповідь дали 
більшість учасників 76%. 
2. Чи відчуваєте Ви потребу у збільшенні часу, проведеного в Мережі? – 
ствердно відповіли 68% опитаних. 
3. Чи відчуваєте себе втомленим, пригніченим або роздратованим при 
спробах обмежити або припинити користування Інтернетом? – ствердно відповіли 
64% опитаних. 
4. Чи були у Вас випадки, коли ви ризикували отримати проблеми в школі 
або особистому житті через Інтернет? – ствердно відповіли 36% учасників. 
5. Чи траплялося Вам брехати членам сім'ї, лікарям чи іншим людям, щоб 
приховати час перебування в Мережі? – ствердно відповіли 48% учасників, майже 
половина. 
Згідно з опитувальником було виявлено, що ніхто з опитаних не проводить 
менше двох годин на день в Інтернеті, а 24% учасників проводять в Інтернет-
просторі – від 4 годин та більше. 
Також діагностика показала, що у респондентів виявлено дратівливість, 
егоцентризм, підвищений рівень конфліктності та високу тривожність, а також 
агресію. Крім того, висока зарозумілість проявляється нерідко в грубості та 
агресивній ворожості. Так, 8 осіб навели як приклад свої нецензурні 
висловлювання у віртуальних спільнотах, а 56% – досить грубі. 
Високий рівень тривожності виявлено у більшості респондентів (76%). 
Далі в результаті застосування опитувальника «17 питань: так/ні» було 
виявлено, що 40% учасників опитування можуть легко, на їхню думку, позбутися 
адикції, 56% підлітків схильні до сильної залежності і два респонденти (4%) 
мають абсолютну ігрову залежність. 
Таким чином, проведене дослідження показало, що у групі респондентів 
переважає низький рівень інтернет та ігрової залежності, проте без відповідної 
профілактичної роботи можливий перехід на більш високий рівень. Фактично, 
досліджувана група дітей не має ігрової залежності, лише виявляє захопленість 
43 
 
комп'ютерними іграми для отримання емоційної розрядки. Цей висновок 
підтверджується рис. 3.1 та 3.2). 
 
Рис. 3.1. Рівень інтернет-залежності 
 
 
 
 
Рис. 3.2. Рівень ігрової залежності 
44 
 
Отже, першим напрямом вирішення проблеми ігрової залежності серед 
підлітків має бути діагностика наявності такої залежності у певному дитячому 
колективі [43, с. 23]. Потім знову ж таки шляхом проведення психологічних 
досліджень мають бути з'ясовані причини ігрової залежності. Далі шляхом 
проведення розмов та психологічних консультацій необхідно довести підлітка до 
визнання усвідомлення проблеми. І, нарешті, необхідно змінити вид діяльності 
підлітка, наприклад, заняття спортом, спілкування з сім'єю, друзями, нові 
знайомства, нові цікаві та корисні хобі [3, с. 38]. 
Крім того, необхідно знайти способи для зняття емоційної напруги та 
виходу зі стресових ситуацій. Це можуть бути також заняття спортом або хобі, а 
також розповідь про свої проблеми рідним або друзям, звернення до них за 
порадою. 
Для профілактики та попередження ігрової залежності повинні проводитися 
відповідні заходи в освітніх закладах та в сім'ї. Причому такі заходи мають бути 
спрямовані не лише на групу дітей із ознаками ігрової залежності, а й на всіх 
учнів школи. Завдяки заходам щодо профілактики та попередження ігрової 
залежності у підлітків в освітній установі мають розвинутися комунікативні 
навички, відповідальність та згуртованість учнівської групи [3, с. 140]. 
Водночас велика відповідальність у профілактиці та попередженні ігрової 
залежності лежить і на батьках підлітка. Вони мають бути поінформовані та 
усвідомлювати небезпеку такого виду залежності. 
В даний час все більше дітей та підлітків живуть другим життям в інтернеті 
та комп'ютерних іграх. Сучасні підлітки стали агресивнішими і песимістично 
налаштованими у зв'язку з проведенням великої кількості часу в іграх [32, с. 152]. 
Тому користування комп'ютером в освітній установі та будинку має бути 
організоване таким чином, щоб припиняти поширення серед підлітків поганих 
звичок та поведінкових розладів. 
На підставі проведеного дослідження можна дійти невтішного висновку, що 
у Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Лубенської міської ради 
Полтавської області відсутня ігрова залежність серед підлітків, отже, немає і 
45 
 
програми з профілактики такої залежності, проте водночас, у школі проводяться 
заходи, створені задля організації дозвілля дітей та підтримка серед них здорового 
способу життя, тобто первинна профілактика. Так, у школі з 2020 року 
реалізується міська профілактична програма, соціальний марафон «Школа – 
територія здорового способу життя», проводився конкурс соціальної активності 
«Ми обираємо здоров'я» та інші заходи. 
Крім того, в освітньому закладі проводяться лекції з профілактики 
вживання ПАР та інших правопорушень, тематичні уроки та класний час. 
Таким чином, оскільки головним життєвим середовищем підлітків є школа 
та сім'я, то й робота у напрямку вирішення проблеми ігрової залежності має 
проводитися саме в освітній установі та домашньому середовищі. 
Отже, на сьогоднішній день будь-який педагог повинен мати навички 
визначення у підлітка ознак будь-якої згубної пристрасті, у тому числі ігрової 
залежності, щоб вчасно попередити її розвиток та запропонувати способи її 
усунення. Необхідно замінити вид діяльності підлітка, наприклад, на заняття 
спортом, спілкування з сім'єю, друзями, нові знайомства, нові цікаві та корисні 
хобі. 
Таким чином, динаміка ігрової залежності дозволяє виділити чотири стадії 
розвитку психологічної залежності від комп'ютерних ігор: стадія легкого 
захоплення, стадія захопленості, стадія залежності, стадія прив'язаності. Однак 
існування цих стадій не означає, що кожна людина проходить їх усі. Найчастіше 
людина зупиняється на якійсь із цих стадій і може залишитись там надовго. 
 
3.2. Програма профілактики ігрової залежності у підлітків в освітньому 
закладі 
 
Первинна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на 
попередження психічних захворювань у людини, яка психічно здорова. 
46 
 
Первинна профілактика ігрової залежності у підлітків повинна включати 
комплекс заходів профілактичного та виховного психолого-педагогічного 
характеру, які дозволять сформувати у школярів стійкість до агресивного впливу 
інформаційного середовища і попередити загрозу формування такої залежності. 
Дослідження показало, що у у Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ 
ступенів №8 Лубенської міської ради Полтавської області серед підлітків низький 
рівень ігрової залежності, водночас існують усі тенденції для її формування 
надалі, оскільки відсутність залежності зовсім не означає відсутність негативного 
впливу дітей від надмірного захоплення комп'ютерними іграми. 
Мета програми профілактики ігрової залежності у підлітків в освітньому 
закладі – створення умов, що сприяють формуванню у школярів інформаційної 
культури, здійсненню профілактики ігрової залежності. 
Завдання програми: 
1. Формувати вміння підлітків раціонально та безпечно використовувати 
комп'ютер для освіти та змістовного дозвілля. 
2. Організувати цікаве та корисне дозвілля школярів, сформувати принципи 
здорового та безпечного способу життя. 
3. Підвищити компетентність батьків учнів у напрямі інформаційного 
виховання. 
4. Розробити рекомендації для педагогів, батьків із профілактики ігрової 
залежності. 
Період реалізації програми: вересень-січень поточного навчального року. 
Етапи реалізації програми: 
1 етап є підготовчим та здійснюється у вересні. 
2 етап є практичним і становить більшу частину навчального року, тобто 
період із жовтня до січня поточного навчального року. 
3 етап є підсумковим, у процесі якого оцінюються результати програми, і 
визначається необхідність внесення будь-яких змін до програми. 
Учасниками програми є педагоги, батьки та учні. Структура програми 
профілактики ігрової залежності позначена у табл. 3.1 
47 
 
 
48 
 
 
Таблиця 3.1 
Структура програми профілактики ігрової залежності 
 
№ Форма Відповідал
Назва заходу Мета заходу Учасники Терміни 
п/п заходу ьний 
1. Підготовчий этап 
Діагностика 
інтересів та Соціальний 1-2 
Батьки 
1. Анкування для батьків Групова захоплень школярів, педагог, тиждні 
на думку їхніх психолог учнів  
вересня 
батьків 
Діагностика 
інтересів та Соціальний 3-4 
Опитування: «Гра в моєму захоплень школярів, 
2. Групова педагог, Учні тиждні 
житті» захоплення дітей психолог вересня 
комп'ютерними 
іграми 
2. Практичний етап 
Організація позаурочної 
зайнятості школярів в Залучення учнів до Соціальний Протягогм 
Індивідуал
1. організованих гуртках, позаурочної педагог, Учні експперим
ьна 
секціях та клубах за діяльності психолог енту 
інтересами 
Організація клубу для батьків Залучення батьків Соціальний Протягогм 
Батьки 
2. з профілактики шкідливих Групова до профілактики педагог, експперим
учнів 
звичок та залежностей ігрової залежності психолог енту 
Виступи на батьківських Залучення батьків 
Класні Батьки Листопад, 
3. зборах з темами комп'ютерної Групова до профілактики 
керівники учнів січень 
та ігрової залежності ігрової залежності 
Формування 
потреби дітей у 
Психологічний тренінг для 
живому спілкуванні 
4. учнів «Дружба та Групова Психолог Учні Жовтень 
та зав'язуванні 
спілкування» 
міцних дружніх 
зв'язків 
Формування 
потреби дітей у 
Лекторій з елементами 
живому Класні 
5. презентації «Світ довкола Групова Учні Листопад 
спілкуванні, вміння керівники 
нас» 
бачити навколишню 
дійсність 
49 
 
 
Продовження таблиці 3.1 
 
Формування умінь 
раціонально та 
безпечно 
Класний час для учнів використовувати Класні 
6. Групова Учні Грудень 
«Комп'ютер: за та проти» комп'ютер для керівники 
освіти та 
змістовного 
дозвілля 
Привернення уваги Соціальний 
Фестиваль «Світ цікавих до настільних ігор 
7. Групова педагог, Учні Грудень 
ігор» як альтернативи психолог 
комп'ютерним іграм 
Спортивные мероприятия: Формування та 
— до міжнародного дню прищеплення дітям 
фітнесу, активного способу Листопад, 
8. — до дня ЗСУ, Групова життя, вироблення Педагоги Учні грудень, 
самодисципліни та січень  
— до дня міжнародного командної 
жіночого спортивного дню відповідальності 
Формування 
потреби дітей у 
Психологический тренинг 
живому спілкуванні 
9. для учнів «Як ми знаємо один Групова Психолог Учні Грудень 
та зав'язуванні 
одного?» 
міцних дружніх 
зв'язків 
3. Ітоговий етап 
Виявлення 
ставлення школярів 
до свого здоров'я, Соціальний 
1. Опитування «Моє здоров'я» Групова розуміння ними педагог, Учні Січень 
важливості психолог 
фізичного 
вдосконалення 
Виявлення Соціальний 
схильностей дітей Батьки 
2. Анкетування для батьків Групова педагог, Січень 
до формування психолог учнів 
ігрової залежності 
 
Очікувані результати впровадження програми профілактики ігрової 
залежності: 
1. Ефективна організація діяльності педагогічного колективу у межах 
інформаційного виховання школярів. 
50 
 
2. Створення умов формування у школярів ціннісного ставлення до свого 
здоров'я. 
3. Створення умов формування особистого безпечного інформаційного 
простору школяра. 
Таким чином, програма профілактики ігрової залежності у підлітків в 
освітньому закладі повинна включати комплекс заходів, спрямованих на 
профілактику ігрової залежності у підлітків. 
Отже, на думку дослідників, якщо не здійснювати профілактику та 
попередження ігрової залежності, вона може призвести до руйнування 
особистості, особливо дітей у підлітковому віці. 
Динаміка ігрової залежності дозволяє виділити чотири стадії розвитку 
психологічної залежності від комп'ютерних ігор: стадія легкого захоплення, стадія 
захопленості, стадія залежності, стадія прив'язаності. Однак існування цих стадій 
не означає, що кожна людина проходить їх усі. Найчастіше дитина зупиняється на 
якійсь із цих стадій і може залишитись там надовго. 
Таким чином, нами було розроблено програму профілактики ігрової 
залежності у підлітків в освітньому закладі, спрямовану на створення 
сприятливих умов для формування у школярів інформаційної культури, 
здійснення профілактики ігрової залежності. 
Програма профілактики ігрової залежності у підлітків в освітньому закладі 
включає три взаємопов'язані етапи роботи, спрямовані на здійснення активної 
взаємодії підлітків та батьків у системі профілактичних заходів. 
У процесі індівідуальної роботи з підлітками на підставі теоретичного 
аналізу проблеми комп'ютерної залежності та результатів виявлення зв’язку 
інтернет залежності як чинника агресивної поведінки був розроблений і 
реалізований комплекс занять з елементами тренінгу, спрямованого на корекцію 
комп'ютерної залежності підлітків. 
Нами використовувалися такі методи: рольові ігри, психо-гімнастичні 
вправи, міні-лекції, групові дискусії, арт-терапевтичні вправи (груповий малюнок, 
51 
 
«Прекрасний жахливий малюнок»), ігри-випробування (приблизні вправи 
представлені у додатку 1). 
Організаційні умови: Заняття проводилися в ізольованому приміщенні. 
Тривалість заняття - 1 урок, два рази на тиждень. Загальна кількість годин - 10 (10 
занять) (див. табл. 3.2). 
Таблиця 3.2 
Тематичний план комплексу занять з елементами тренінгу, спрямованого на 
корекцію комп'ютерної залежності підлітків 
 
№ Тема та мета занять Зміст та форма Необхідні 
проведення матеріали та техн. 
засоби 
Організаційний етап 
1. Мета: встановлення контакту і Знайомство. Вправи: - правила; 
згуртування колективу, створення «Невже це я?», - папір; 
довірчих відносин. «Підйом», «Павутина». - ручка. 
Рефлексія: «Свічка» 
2. Мета: продовжувати знайомиться, «Уяви друга», «Живий - макет 
встановлювати контакт, закріпити шрифт», «Коло», опитувальника; 
знайомство один з одним. «Ниточка і голочка». - папір; 
- ручка. 
Вправа на завершення: 
«Оплески» 
Основний етап 
3. Мета: зниження рівня комп'ютерної Вправи на зняття - папір; 
залежності, зняття напруженості, напруженості: - ручка; 
розвиток самосвідомості. «Колечко», «Що - сердцевик 
важливіше», від ізоляційної 
«Самогіпноз». стрічки. 
Рефлексія. 
 
52 
 
 
Продовження таблиці 3.2 
 
4. Мета: формування особистого Вправи: «Прекрасний - папір; 
ставлення до життя, до конкретної жахливий малюнок», «Я - ручка. 
ситуації, позбавлення від і мій життєвий шлях», 
негативних емоцій. «Позбавлення від 
негативних емоцій». 
Рефлексія 
5. Мета: встановлювати контакт, Вправи: «Паперові - старі газети; 
розрядити обстановку, зниження м'ячики», «Сніжки», - клейка стрічка; 
рівня стресового стану. «Створення лінії часу»,« - ручка; 
Робота з - папір. 
занепокоєнням». 
Рефлексія 
6. Мета: прояв інтересу до однолітків і Вправи: «Конкурс - ручка; 
бажання знайти у них хороші риси, хвальків»; «Робота з - папір. 
зниження рівня комп'ютерної прихильністю»; 
залежності. «Інтернет-склад». 
Вправа-рекомендація. 
Рефлексія. 
7. Мета: допомогти виявити приховані Вправи: «Черепаха»; - папір; 
бажання, таємні мрії, сформувати «Коло субособистостей» - ручка; 
точні образи і скласти план дії до їх «Слідами -кольорові 
виконання. субособистостей». олівці; 
Рефлексія. - фломастери. 
8. Мета: усвідомлення учасниками Рольова гра: «Свобода - папір; 
наслідків стану від залежності». - ручка; 
залежної поведінки; розвиток у Бесіда: «Значення -кольорові 
підлітків навичок, що сприяють Позитивного ставлення олівці; 
позитивному сприйняттю реальності до життя» - фломастери; 
і навичок постановки цілей. Вправа: - м’яч.  
«Позбавляємося від 
негативних слів» 
Вправа: 
«Позитивне мислення». 
Рефлексія. 
9. Мета: вчити підлітків тримати Вправи: «Мій ідеальний - папір; 
позитивний настрій; зняття день»; «Уміння - ручка; 
емоційної напруги, підвищення дякувати»; -кольорові 
настрою. «Візуалізація»; олівці; 
«Дощик». Рефлексія. - фломастери. 
53 
 
 
Продовження таблиці 3.2 
 
Заключний етап 
10. Мета: формування вміння лекції-бесіди; круглий - папір; 
емоційного контролю, стіл; рефлексія; - ручка; 
виявлення та закріплення найбільш підведення підсумків. -кольорові 
ефективних способів контролю олівці; 
комп'ютерної залежності - фломастери; 
- тексти ролей. 
 
Передбачуваний результат ефективності: 
- підвищення інформованості підлітків про небезпечність комп'ютерної 
залежності; 
- корекція комп'ютерної залежності підлітків. 
Цільова група: підлітки експериментальної групи, з різним рівнем ризику 
розвитку комп'ютерної залежності. 
Даний комплекс занять з елементами тренінгу, спрямований на корекцію 
комп'ютерної залежності підлітків, складався з 10 занять, які були розбиті на три 
етапи: організаційний, основний і заключний. 
Д основного змісту заняття входили розроблені вправи, прийоми мозкового 
штурму, рольові ігри, психодрами. 
Вправи, використані на заняттях, сприяли: створенню в групі оптимального 
рівня емоційного напруження; включенню учасників групи в процес 
самовдосконалення; поліпшенню взаємовідносин між учасниками групи. 
Крім того програма орієнтована на формування засобів самопізнання 
учасників, на збільшення уявлень про особисту значущість, на формування 
мотивів міжособистісних взаємин, впевненості у власних силах, а крім того 
можливості найбільш благополучно здійснювати себе в дії. 
Це необхідно для того, щоб забезпечити учасників засобами, що дозволяють 
їм більш результативно входити у взаємодії, вирішувати поставлені перед ними 
щоденні завдання [7, с. 24]. 
54 
 
Підлітковий вік вважається придатним етапом для такої роду діяльності, 
тому що мотиваційно-смислова система ще не розвинена і 
розкрита для позитивних змін, ймовірність для яких формується в колективній 
психотерапії. 
Школярам слід сформувати умови для масових дискусій, групового 
прийняття рішення, прийняття відповідальності за рішення, стимулювати прояв 
зворотного зв'язку в групі, прояви рефлексії. 
Кожне заняття побудоване за єдиною схемою: 
1. Привітання. 
2. Основна частина (рухливі ігри і пасивні вправи - і ті, та інші закінчуються 
обговоренням і рефлексією) 
3. Рефлексія минулого заняття за схемою: 
а) Як ви себе почуваєте зараз?; 
б) Виконання, якого завдання викликало найбільші труднощі? 
4. Прощання. 
Перше заняття було ознайомлювальне. Для досягнення мети даного 
заняття, а саме встановлення контакту і згуртування колективу були 
запропоновані наступні методики. 
На початку заняття було запропоновано вправу на знайомства, але 
знайомство було не звичайним. По колу передавався пакет з різними невеликими 
предметами. Кожен учасник діставав один предмет. Потім учасник називав своє 
ім'я та намагався знайти схожість між предметом який дістав і собою. Таким 
чином підлітки відкрилися один одному з іншого боку. 
Потім, було проведено вправу «Підйом». Спочатку дітям було трохи 
складно, але потім вони зрозуміли один одного і у них все вийшло. Їм дуже 
сподобалася ця вправу. Ця вправа сприяла згуртуванню колективу. 
Далі була вправа «Павутина». Вправа виробляє вміння працювати в 
колективі. Завдяки цій вправі, нам вдалося виявити лідерів колективу. 
55 
 
І останньою вправою цього дня була «Свічка». Діти сідали в коло, передаючи 
свічку один одному і висловлюючи думку про тренінг, розповідали, що нового 
вони дізналися про учасників тренінгу. 
В кінці заняття було проведено ритуал прощання, всі аплодують один 
одному і дякують за проведений день. 
Друге заняття. Метою даного заняття є, продовження знайомства, 
встановлення контакту, закріплення знайомства один з одним. 
Заняття за традицією почалося з привітання, потім дітям було 
запропоновано першу вправу «Уяви одного». Завдяки цій вправі, підлітки вчаться 
вибудовувати збірний образ партнера. На початку вправи виникли деякі труднощі 
з описом один одного, але дітям було запропоновано макети запитальника, які 
допомогли їм в процесі збору інформації. 
Наступна вправа «Живий шрифт», не викликала у дітей ніяких труднощів. 
Підлітки проявляли фантазію і творчий потенціал. Було дуже весело і всі 
залишилися задоволені. 
Вправа «Коло». Ця вправа допомогла дітям трохи розвіятися і відволіктися. 
У підсумку вийшло багато кумедних фігур, які діти замалювали на папері. 
Далі була проведена гра «Ниточка та голочка». гра орієнтована на розвиток 
згуртованості групи, вміння узгоджувати власні дії з діями інших, домагатися 
масового успіху за рахунок злагоджених індивідуальних зусиль. Після закінчення 
гри підлітки самі виявили найміцнішу ниточку і більш розмірковуючі голочки. 
На закінчення було проведено вправу на завершення: «Оплески». А 
завершилося все ритуалом прощання і вдячністю за проведений день. 
Третє зняття. На третьому занятті ми перейшли до основного етапу, метою 
даного етапу є зниження рівня комп'ютерної залежності. 
Почалося це заняття з традиційного привітання. Далі дітям була 
запропонована перша вправа на зняття напруженості: «Кільце». Вправа пройшла з 
азартом, але ось останньому учаснику знадобилася допомога групи. 
Вправа «Що важливіше». Завдяки цій вправі учасники намагалися 
відповісти на дуже важливе для них питання, ділилися думками і враженнями. 
56 
 
Під час виконання вправи «Самогіпноз» підлітки поводилися дуже активно і 
емоційно, вони старанно підійшли до виконання цього завдання. Одні діти більше 
приділяли уваги позитивному малюнку, а інші навпаки намагалися якомога 
більше виплеснути негативні емоції. 
В кінці заняття була проведена рефлексія: загальна думка дітей була 
позитивною, вони готові до подальшої співпраці. Очікування підлітків задоволені. 
За традицією заняття закінчується прощанням і всі аплодують один одному і 
дякують за проведений день. 
Четверте заняття проходило за традиційною схемою і почалося воно з 
вітання. Далі була вправа «Прекрасний жахливий малюнок». Першим учасникам 
було на багато простіше впорається з цим завданням, а тим хто закінчував вправу 
довелося подолати ряд складнощів і проявити більше фантазії. Але не дивлячись 
на це всі діти виконали це завдання. 
Потім було проведено вправу «Я і мій життєвий шлях», в ході якого діти 
спільними зусиллями складали характеристику кожного з них, де також були 
відзначені зміни їх самопочуття, зовнішніх ознак і психологічного стану. 
Під час вправи «Позбавлення від негативних емоцій» у деяких дітей 
виникли складнощі з виправленням ситуації, але вони обіцяли потренуватися 
вдома і впоратися з цими труднощами. 
Підсумком заняття була рефлексія, в процесі якої кожен висловив свої 
враження з проведених вправ. більшість дітей відзначили, що у них з'явилися 
зміни в позитивну сторону. Заняття завершилося прощанням і оплесками один 
одному. 
П’яте заняття було присвячене зниження рівня стресового стану, 
встановленню контакту. З першої ж вправи «Паперові м'ячики» у дітей помітно 
піднявся настрій, після чого вони з задоволенням приступили до виконання 
наступного завдання «Створення лінії часу». Дана вправа була направлена на 
складання «вірогідної лінії життя», яка складалася з подій минулих років, та 
планувалася з того, що є на даний момент. Завдяки цій вправі діти зрозуміли, як 
може скластися їхнє подальше життя. 
57 
 
Вправа «Робота з занепокоєнням». У ході вправи дітям сподобалося 
заздалегідь продумувати важкі життєві моменти, а головне вони допомагали один 
одному виходити зі складних ситуацій. За традицією заняття закінчилося 
рефлексією і ритуалом прощання. 
Шосте зняття. Метою даного заняття є прояв інтересу до однолітка і 
бажання знайти у нього хороші риси, зниження рівня комп'ютерної залежності. 
Перша вправа: «Конкурс хвальків». Ця вправа викликала навіть у замкнутої 
дитини інтерес до однолітка і бажання знайти у нього хороші риси. 
Наступною вправою була «Робота з прихильністю». У цій вправі дітям 
знову довелося проявити свою фантазію. Основна маса дітей прекрасно впоралася 
з цим завданням. Але були і ті, у кого виникли не великі труднощі. Подивившись 
на те, як інші однолітки справляються з цим завданням, вони теж спробували його 
виконати. 
Для того щоб діти не відчували хворобливу прихильність до Інтернету з 
ними було проведено вправу «Інтернет-склад». Діти прекрасно працювали в 
групі, малюючи словесну картину про те, які речі там можуть зберігатися і як там 
можна щось, потім знайти. 
Для того щоб підлітки правильно навчилися закінчувати свою роботу за 
комп'ютером їм було запропоновано вправу-рекомендацію. Учасники тренінгу 
уважно стежили за тим, що їм говорять і слідували вказівкам. 
За підсумком заняття з підлітками була проведена рефлексія. Кожен 
висловив свої враження за проведеними вправами. А завершилося все, ритуалом 
прощання. 
Сьоме заняття. Дане заняття переслідувало собою мету допомогти виявити 
приховані бажання, таємні мрії, сформувати точні образи і скласти 
план дії по його виконанню. 
Для виконання цих цілей були проведені такі вправи як «Черепаха», «Коло 
суб-особистостей», «Слідами суб-особистостей». Найбільше дітям сподобалося 
фантазувати на тему своїх бажань. Вони з задоволенням ними ділилися, а потім 
складали план дій за їх виконанням. Відповідно до поставлених цілей ті відповіді, 
58 
 
що не були визнані правильними, детально вивчалися і змінювалися. Закінчилося 
заняття колективноїю рефлексією і традиційним прощанням. 
Восьме заняття. На початку восьмого заняття, в ході традиційного ритуалу 
вітання, кілька дітей висунули ідею про створення нового правила «Не можна 
відмовлятися від участі у вправах». У процесі обговорення цього правила діти 
зрозуміли, воно їм не потрібно, адже вони і так ніколи не відмовляються від 
виконання вправ. 
Далі була проведена рольова гра: «Свобода від залежності», яка допомогла 
їм усвідомити наслідки стану залежної поведінки. 
Учасники описували, які почуття вони відчували, програючи свої ролі, 
приємним було звільнення від залежності. А решта учасників описували, що вони 
спостерігали в цей момент. 
Ще з дітьми була проведена Бесіда «Значення позитивного ставлення до 
життя», яка допомогла їм у розвитку усвідомленості і активізація мислення. 
Вправа «Позбавляємося від негативних слів». У ході цієї вправи, 
використовувався м'яч, що сприяло позитивному настрою підлітків. 
Для розвитку у підлітків навичок, що сприяють позитивному сприйняттю 
реальності і навичок постановки цілей, було проведено вправу «Позитивне 
мислення». Дітям вдалося зрозуміти, що негативні думки - це наш вибір, наша 
шкідлива звичка, яку можна і потрібно замінити на корисну. 
Рефлексія. Кожен висловлює свої враження з проведених вправ. На 
завершення всі аплодують один одному і дякують за проведений день. 
Дев’яте заняття. Заняття за традицією почалося з привітання. І далі дітям 
було запропоновано першу вправу «Мій ідеальний день». Діти в подробицях 
описали свій ідеальний день, далі їм було запропоновано прожити цей день, і 
поділиться своїми враженнями. 
Вправа «Уміння дякувати». Дітям було запропоновано дякувати абсолютно 
за все, що є в їхньому житті, навіть за труднощі і розчарування, адже вони 
роблять їх сильніше, збагачують їх життєвий досвід. 
Подивитися на своє життя з точки зору того, що у них вже є, а не з 
59 
 
точки зору того, чого не вистачає. 
Далі, під релаксаційну музику було проведено вправу «Візуалізація», 
підлітки створювали в своїй уяві позитивні образи свого майбутнього. На 
завершення цієї вправи діти поділилися своїми емоціями, труднощами і 
переживаннями. 
На завершення дев'ятого заняття було проведено вправу «Дощик». Ця 
вправа допомогла зняти у дітей емоційну напругу і підвищила настрій. 
У процесі рефлексії діти зробили висновки про те, що треба бути більш 
позитивними, добрими і веселими. На завершення всі один одному аплодували і 
дякували за проведений день. 
Десяте заняття. Це заняття було завершальним, і діти були трохи засмучені 
цим. Але це не завадило з позитивом і чуйністю пройти заняття. Метою даного 
заняття було розвиток вміння емоційного контролю. За допомогою лекції-бесіди, 
а також отриманими під час корекційної роботи навичкам, виявилися і 
закріпилися найбільш ефективні способи контролю комп'ютерної залежності. На 
завершення бесіди кожен для себе склав правила і графік роботи на комп'ютері. 
По закінченню тренінгу всі аплодували один одному і дякували за проведений 
день. 
Класична модель занять здійснює психотерапевтичну функцію, будучи 
ритуалом, та надає позитивний вплив в силу своєї повторюваності, допомагаючи 
включитися в обстановку «тут і зараз» і зняттю емоційної 
напруги. 
Таким чином, успішно проведений нами комплекс занять дозволяє нам 
зробити висновок про те, що мета нашого етапу досягнута.  
 
3.3. Методичні рекомендації  щодо попередження розвитку та  
зниження комп'ютерної залежності у підлітків 
 
Превенція, або попередження - це заходи, спрямовані на запобігання будь-
яких дій або методи запобіжного характеру. У філософському розумінні, 
60 
 
профілактика є попередженням виникнення будь-якого процесу, явища або дії. Це 
сукупність заходів, спрямованих на охорону здоров'я, попередження виникнення і 
поширення хвороб людини, поліпшення фізичного розвитку людини, збереження 
і підвищення її працездатності та забезпечення довголіття [4, с. 225]. 
Заходи запобігання різного роду залежностей набувають особливу роль 
саме в підлітковому віці. Період перехідного віку відображає не лише явища 
процесу становлення особистості, але і кризові явища суспільства. Також саме в 
цьому віці у людини формуються дуже важливі особистісні якості, звернення 
уваги до яких могло б стати однією з найважливіших складових профілактики 
залежної поведінки. 
Тому профілактика комп'ютерної ігрової залежності, а також заходи її 
запобігання повинні торкнутися всіх сфер життя підлітка - сім'ї, освіти, соціальної 
сфери і суспільного життя в цілому. 
Проте, в дослідженні О.І Голубинської та Кардашян А.А було зазначено, 
що, незважаючи на важливість цієї проблеми, профілактика і превентивні заходи 
комп'ютерної та ігрової залежності вельми слабо представлені в системі освіти і 
виховання дітей та підлітків. У пріоритеті - заходи з первинної профілактики, 
спрямовані на усунення несприятливих чинників (соціальних і психологічних), 
які впливають на формування девіантної поведінки, або на підвищення стійкості 
людини до цих чинників. 
Спостереження і досвід показують, що ефективність заходів щодо 
попередження цього негативного соціального явища вимагає комплексного 
підходу із забезпеченням міжгалузевої взаємодії. 
Дослідження, присвячене комп'ютерній залежності серед школярів 
загальноосвітньої школи, показало, що мала частка учнів знає про згубні наслідки 
надмірного часу за комп'ютером. Проте, учні відводять велику роль вчителям в 
отриманні інформації про проблеми, пов'язані з комп'ютерною та ігровою 
залежністю. 
Розглянемо наступні етапи профілактичної діяльності залежної поведінки у 
підлітків: 
61 
 
1. Діагностичний етап, який включає виявлення особистісних особливостей 
особистості, які впливають на формування залежної поведінки (підвищена 
тривожність, низька стресостійкість, нестійка «Я» концепція, низький рівень 
суб'єктивного контролю, низька здатність до емпатії, некомунікабельність, 
високий егоцентризм, невміння сприймати соціальну підтримку, уникнення 
стресових ситуацій, пошук відчуттів та ін.), а також отримання інформації про 
стан підлітка в сім'ї, характер сімейних взаємин, склад сім'ї, його захоплення і 
навички, його взаємини з друзями та іншими можливими референтними групами. 
2. Інформаційно-просвітницький етап являє собою розширення знань 
підлітка про такі галузі, як психо-сексуальний розвиток, культура 
міжособистісних відносин, технологія спілкування, способи подолання стресових 
ситуацій і конфліктів, а також власне знання про проблеми адиктивної поведінки і 
процесу розвитку залежності та її наслідків. 
3. Тренінги особистісного зростання, що включають формування і розвиток 
навичок роботи над собою, у тому числі способів корекції деяких особистісних 
особливостей, таких як: акцентуації, форми поведінки та ін. 
До заходів профілактики також можна віднести і такі: 
1) обмеження користування комп'ютером; 
2) більше спілкування з близькими; 
3) заняття спортом; 
4) прогулянки на свіжому повітрі; 
5) бесіда з психологом . 
Як ми вже відзначили, превентивні заходи комп'ютерної залежності у 
підлітків повинні торкатися найбільш важливих для даного віку соціальних 
інститутів: сім'я, освіта, ЗМІ і громадська думка. 
Для досягнення найбільшого ефекту попередження залежності, 
профілактика має бути реалізована в двох її видах: індивідуальної і суспільної [14, 
с. 36-38]. 
У порядку індивідуальної превенції комп'ютерної ігрової залежності можуть 
бути використані наступні заходи. Бесіди батьків з підлітком, захоплення його 
62 
 
різного роду видами діяльності та дозвілля. Метою цього заходу буде виступати 
залучення дитини до різноманітних видів проведення часу, крім комп'ютерних 
ігор. Також батьки і близькі повинні показати підлітку свій інтерес і повагу до 
його захоплень, адже висміювання і скептичне відношення до особистих інтересів 
підлітка може викликати у нього недовіру і агресію до батьків, а також повне 
заперечення інституту сім'ї. Підлітку завжди буде цікава думка батьків, а 
схвалення з їх боку буде підтвердженням правильності його вибору і гарантом 
емоційної стабільності. 
У якості громадської профілактики онлайн-ігроманії ми пропонуємо 
наступні варіанти: 
1. Громадська пропаганда, залучення молоді до здорового культурного 
дозвілля, в тому числі і в ЗМІ, на наш погляд, зможе не тільки уповільнити 
зростання числа ігроманів, а й залучити підростаюче покоління до творчої та 
культурної діяльності, адже завжди можна знайти талановитих і перспективних 
молодих людей, які з якоїсь причини не змогли або не захотіли реалізувати свій 
потенціал. Однак, при такому підході існує ризик неприйняття пропаганди в силу 
того, що діти і підлітки сприймають ЗМІ, особливо телебачення, тільки як 
розвагу, що може увести їх від проблем реального світу в цілому і проблем 
підліткового віку зокрема. 
2. Виявлення груп ризику соціологами і психологами за спеціальними 
методичними програмами з урахуванням особливостей психології поведінки 
підлітків допоможе не тільки оцінити процентну кількість потенційних аддиктів, а 
й виробити сучасну превентивну і профілактичну стратегію роботи з групами 
ризику. 
3. В освітній сфері, на наш погляд, потрібно переглянути і оновити деяких 
підходи у викладанні. Через активні проблеми залежної поведінки від комп'ютера 
і гаджетів школам і училищам необхідно надання особливої значущості 
особистісного аспекту учнів, які повинні торкатися і педагогів. Необхідно 
введення в програму освіти предметів і спецкурсів за вибором, а також 
факультативів, які будуть спрямовані на розвиток індивідуальних талантів і 
63 
 
захоплень учнів. Цей захід необхідний для здобуття свободи вибору, для розвитку 
творчих здібностей і розуміння важливості особистої користі підлітка для 
суспільства, в тому числі вміння вирішувати життєво-важливі проблеми без 
страху перед дійсністю. 
4. Підлітковий вік характерний бажанням знайти себе в суспільстві. Тому 
важливе місце повинно бути відведено тому, які зразки поведінки пропонує 
суспільство. У соціальній сфері велику роль відіграє система психологічної та 
соціальної підтримки підлітків, яка повинна бути здатна надати допомогу 
молодому поколінню в становленні особистості і її цінностей, у тому числі і в 
здоровому задоволенні соціальних, культурних та психологічних потреб. 
5. Безсумнівно, одним з найбільш важливих і головних місць у списку 
суспільної профілактики комп'ютерної ігрової залежності у підлітків належить 
роботі з батьками. Під час тренінгів, бесід та майстер-класів, батьки підлітків 
повинні отримувати знання про ефективні соціально-емоційні способи 
спілкування і освіти дітей, щодо адиктивної поведінки, поради з надання 
допомоги залежним підліткам, а також рекомендації з надання допомоги вже 
залежним дітям. Головне завдання для батьків - не запізнитися з прийняттям 
оздоровчих заходів, тобто попередити формування стійкої залежності від 
комп'ютерних ігор. 
Соціолог і педагог О. Є. Войскунський, зазначає, що в даний час ще не 
налагоджено належним чином медичне лікування комп'ютерної залежності, 
оскільки не встановлені медичні показники. Слід враховувати, що комп'ютерна та 
ігрова залежність - це соціальне і психічне відхилення, і необхідно досліджувати і 
вивчати не тільки наслідки, а й умови і фактори його виникнення [11, с. 105]. 
Рекомендації соціальним педагогам щодо профілактики ігрової залежності 
підлітків в освітніх закладах: 
- заходи програми необхідно вибудовувати з урахуванням інтересів та 
переваг підлітків; 
- профілактична програма передбачає включення до профілактичної 
діяльності не лише вихованців освітньої установи, а й їхніх батьків; 
64 
 
- активна взаємодія підлітків, батьків та соціального педагога, який реалізує 
програму профілактики, забезпечує успішності її реалізації; 
- забезпечення активної позиції всіх учасників профілактичної взаємодії; 
- систематичне підвищення компетенції соціальних педагогів у сфері 
соціальної профілактики, різних видів залежної поведінки, зокрема соціальних 
видів залежності. 
 
 
65 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи обумовлена 
необхідністю попередження виникнення ігрової залежності серед підлітків з 
одного боку та пошуком ефективних методичних інструментів для профілактики 
ігрової залежності в освітніх закладах. 
У результаті аналізу сучасних досліджень виявлено причини виникнення 
ігрової залежності в підлітків. 
Ігрова залежність у підлітків є однією з форм психологічної залежності, яка 
проявляється у вигляді патологічного потягу до ігор, у тому числі онлайн-ігор. 
Виділяють такі основні причини виникнення ігрової залежності у підлітків: 
відсутність або нестача спілкування та теплих емоцій від батьків та інших членів 
сім'ї; відсутність у підлітка серйозних захоплень, інтересів та хобі, які ніяк не 
пов'язані з комп'ютером та комп'ютерними іграми; невміння дитини 
налагоджувати контакти з оточуючими та відсутність друзів; загальна 
невдачливість дитини; наявність у підлітка інвалідності чи серйозного 
захворювання. 
Разом з тим, всі зазначені причини не є вичерпними, адже навіть у 
здорового, активного та успішного підлітка може з'явитися ігрова залежність 
через слабку дитячу психіку, несформований до кінця характер, потяг до «спокус» 
та наявність у комп'ютерних іграх ефектів прихованого психологічного впливу. 
Своєчасне врахування виділених причин у процесі профілактичної роботи в 
освітньому закладі дозволить ефективно формувати захисні механізми 
протистояння даної залежності у підлітків. 
Визначено психолого-педагогічні особливості підлітків, захоплених 
комп'ютерними іграми. Поведінка залежного підлітка починає відрізнятися 
неадекватністю вчинків та реакцію різні життєві ситуації. Характерною є поява 
дратівливості, агресивності, швидкої стомлюваності, почуття уявної переваги над 
66 
 
однолітками, порушення сну та апетиту, можливе уповільнення загального 
розвитку підлітка. 
Дитина з ігровою залежністю обмежує своє коло спілкування лише 
спілкуванням із комп'ютером. Комп'ютерна гра стає для підлітка важливішою, ніж 
навчання, друзі та сім'я, а також інше оточення. 
Вивчено механізми реалізації соціально-педагогічної роботи з профілактики 
ігрової залежності у підлітків. 
Діяльність соціального педагога - це діяльність, яка спрямована на 
конкретну дитину і сприяє вирішенню її індивідуальних проблем через вивчення 
її особистості та навколишнього соціуму, а також пошук адекватних способів 
спілкування з дитиною та виявлення засобів, що дають можливість дитині 
самостійно вирішити свої проблеми. 
Профілактична діяльність здійснюється в освітніх установах, закладах 
дозвілля, а також у тісній взаємодії із сім'єю. 
Соціально-педагогічна профілактика в освітньому закладі виражається у 
вигляді основних технологій роботи з адиктивною поведінкою підлітків, а також 
підлітками, які схильні до ігрової залежності. 
Соціально-педагогічна профілактика ігрової залежності включає комплекс 
педагогічних заходів, спрямованих на виявлення і нівелювання впливу причин, 
що провокують виникнення такої поведінки, на конструювання адекватних типів 
взаємодії з середовищем через нормалізацію процесу соціалізації підлітка. 
Профілактика ігрової залежності серед підлітків включає індивідуальні та 
групові форми соціально-педагогічної роботи, такі як, лекції, бесіди, диспути, 
метод створення виховних ситуацій, переконання, вправи, заохочення й 
покарання та інші. 
Незважаючи на високу роль профілактичної діяльності ігрової залежності 
серед підлітків в освітньому закладі, ця робота буде малоефективною без участі 
батьків підлітка. 
Профілактична робота з батьками має будуватися за принципом семінару-
тренінгу. 
67 
 
Тому ефективними та необхідними методами впливу на ситуацію з боку 
батьків мають бути: розумний контроль та увага до роботи підлітка за 
комп'ютером; повноцінне спілкування із підлітком; уважність до його інтересів, 
потреб та бажань у цій сфері. 
Для профілактики ігрової залежності у підлітка в сім'ї батьки мають 
навчитися: позитивно, але критично обговорювати з дитиною зміст комп'ютерних 
ігор; направляти дитину до вибору корисних та навчальних ігор; встановити для 
нього щоденний розклад знаходження за комп'ютером; розробити режим 
використання комп'ютера всім членам сім'ї та неухильно його дотримуватися. 
Родоначальниками психологічного вивчення феномену залежності від 
Інтернету є клінічний психолог К. Янг та психіатр А. Гольдберг. Так, вперше було 
розроблено «Тест Кімберлі Янг», який протестований професором Пітсбурзького 
університету, Кімберлі Янг ще в 1994 році. Для тестування використовувався тест 
на дитячу інтернет-залежність С. А. Кулакова. Крім того, при дослідженні 
застосовувалися матеріали з опитувальника «Поведінка в Інтернеті», 
розробленого А. Є. Жичкіною, тест «Чи попрацював Вас комп'ютер?», 
адаптований варіант методики «Інтернет-адикція» американського психолога К. 
Янг, методика «8 питань, 3 варіанти» на виявлення ігрової залежності, методика 
«17 питань: так/ні» на виявлення ігрової адикції. 
Виявлено особливості формування ігрової залежності підлітків. 
Динаміка ігрової залежності дозволяє виділити чотири стадії розвитку 
психологічної залежності від комп'ютерних ігор: легкої захопленості; 
захопленості; залежності; прихильності. 
Однак існування цих стадій не означає, що кожна людина проходить їх усі. 
Найчастіше людина зупиняється на якійсь із цих стадій і може залишитись там 
надовго. Поділ формування ігрової залежності на стадії дозволяє якісніше 
вивчати феномен ігрової комп'ютерної залежності з метою її кращої 
профілактики. 
У ході дослідження, нами було розроблено програму профілактики ігрової 
залежності у підлітків в освітньому закладі. 
68 
 
Програма профілактики ігрової залежності у підлітків в освітньому закладі 
повинна включати комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих 
умов для формування у школярів інформаційної культури, здійснення 
профілактики ігрової залежності. 
Очікувані результати запровадження програми профілактики ігрової 
залежності пов'язані з ефективною організацією діяльності педагогічного 
колективу у межах інформаційного виховання школярів; створення умов для 
формування у школярів ціннісного ставлення до свого здоров'я; створення умов 
формування особистого безпечного інформаційного простору підлітка. 
В даний час в Україні, як і в усьому світі, говорять про проведення 
державної Інтернет- та ігрової комп'ютерної політики, яка повинна бути одним із 
способів захисту дітей та підлітків від загроз комп'ютерної залежності. Так, 
доступ до комп'ютерних ігор повинен регулюватися за допомогою спеціальних 
програм, що фільтрують, які необхідно встановлювати в освітніх закладах, 
бібліотеках та інших установах й організаціях, куди мають доступ неповнолітні. 
Встановлення даних програм має активно використовуватися і батьками 
підлітків, щоб кожен персональний комп'ютер у сім'ї був обладнаний відповідною 
програмою. 
В Україні дані програми ще використовуються не повною мірою і не дуже 
ефективні, тому необхідно приділити увагу цьому напрямку з боку держави для 
якісних вітчизняних розробок. 
Крім того, загальнодержавна профілактика ігрової залежності серед 
підлітків повинна виражатися у створенні на рівні держави та муніципальних 
центрів спеціалізованих літніх таборів, державних та муніципальних програм, 
центрів, оперативних систем та клінік для профілактики та лікування ігрової 
комп'ютерної залежності. 
Таким чином, розроблена програма профілактики ігрової залежності 
підлітків дозволить ефективною здійснювати первинну профілактику цього виду 
залежності в освітньому закладі. 
69 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Андріанова Н. С. Інтернет-комунікація – реальність чи симулятор? / Н. С. 
Андріанова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство»: 
 [зб. наук. праць / відп. ред. Пристайко Т. С.]. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 
2010. – Вип. 16. – C. 3–8. 
2. Арестова О.Н., Бабанін Л.Н., Войскунський А.Є. Мотивація користувачів 
Інтернету. Режим доступу:  http://www.relarn.ru/human/motivation.txt 
3. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навч. посіб. / 
О. В. Безпалько – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с. 
4. Березка С. В. Підходи до класифікації форм та видів деформацій 
особистості у науковій літературі / С. В. Березка // Молодий вчений. – 2017. – № 1 
(41). – С. 225-228. 
5. Бугайова Н. М. Психологічні проблеми Інтернет-адикції в умовах 
використання телекомунікаційних технологій. Розділ 4// Застосування 
телекомунікаційних засобів у навчальному процесі: психолого- педагогічні 
аспекти. – Київ, «Педагогична думка», 2008. с.192-222. 
6. Бугайова Н. М. Ризики сучасних комп’ютерних технологій: ігрова 
залежність.//Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному 
процесі: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної 268 конференції, м. 
Луганськ, 14-16 листопада 2006 р. т.1.-Луганськ, 2006. с.68-73. 
7. Бугайова Н. М., Цап В. Й. Профілактика Інтернет-залежності в перебігу 
електронного навчання: збірник наукових праць. Випуск 1. – Кривий Ріг: 
Видавничий відділ НметАУ, 2010. с. 24-28. 
8. Вакуліч Т. М. Психологічні чинники запобігання інтернет-залежності 
підлітків : дис. ...канд. псих. наук / Т. М. Вакуліч. – 2006. 
9. Вакимова Т. М. Причини запобігання Інтернетзалежності підлітків: 
автореф. дис. ... канд. психол. наук / Т. М. Вакуліч. – Київ, 2018. – 190 с. 
70 
 
10. Войскунский О. Є. Феномен залежності від Інтернету // Гуманітарні 
дослідження в Інтернеті /Под ред. А. Е. Войскунского. М, 2000. З 100-131. 
11. Войскунський О. Є. Феномен залежності від Інтернету // Гуманітарні 
дослідження в Інтернеті /Під ред. А. Е. Войскунського. М, 2000. – с. 100-131 
12. Горностай П. П. Вимірювання параметрів рольового конфлікту: 
зарубіжний досвід / П. П. Горностай // Конфліктологічна експертиза: теорія та 
методика. – 1997. – Вип. 1.– С. 116-125 
13. Горностай П. П. Основи теорії гендеру: навч. посібник / Павло Петрович 
Горностай. – Київ: «К.І.С.», 2004. – 536 с.  
14. Горностай П. П. Психодіагностична методика «Локус рольового 
конфлікту» / Павло Петрович Горностай // Практична психологія та соціальна 
робота. – 2004. – № 6. – С. 36-38. 
15. Джишкаріані Т. Д., Кокарєв І. С. Вплив ЗМІ на формування особистості 
підлітка як педагогічна проблема/ Т. Д. Джишкаріані [Електронний ресурс]: Сайт 
Студентський науковий форум-Режим доступу: 
http://www.rae.ru/forum2012/284/2509 
16. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / І. Д. Звєрєва. – Київ, 
Сімферополь: Універсум, 2012. – 536 с.  
17. Єгоров А. Ю., Кузнєцова Н., Петрова Є. Особливості особистості 
підлітків з Інтернет-залежністю// Питання психічного здоров'я дітей та підлітків. 
2005. Т.5. № 2.с. 20-27 
18. Єгоров А. Ю., Кузнєцова Н., Петрова Є. Особливості особистості 
підлітків з Інтернет-залежністю // Питання психічного здоров'я дітей та підлітків. 
– 2005. Т.5. – № 2. – с. 20-27 
19. Інтернет-залежність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B
D%D0%B5%D1% 
20. Ісакова Т. О. Інтернет-залежність, як новий феномен сучасного світу: 
сутність і проблеми [Електронний ресурс]. Режим доступу: 
http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Internet_zal-bcba2.pdf . 
71 
 
21. Капська А. Й. Соціальна педагогіка: підручник / А. Й. Капська. – К.: 
Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.  
22. Карпа І. Б. Мова та Інтернет: функціональні характеристики та 
ефективність інтерактивної комунікації / Карпа І. Б. // Мова і культура. – К., 2009. 
– Вип. 11. – Т.VII (119). – С. 192–200. 
23. Кириченко Є.А., Ярута А. Г. Особливості інтернет–комунікації, як нової 
форми соціалізації в сучасному супільстві [Електронний ресурс]: / Є.А. 
Кириченко, А.Г. Ярута. – Режим доступу: 
http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/24615/1/Kyrychenko.pdf 
24. Коваленко О. В. Кіберпростір – гуманістичний потенціал цивілізації / О. 
В. Коваленко // Психологічні перспективи. – № 18. – Луцьк : Волин. нац. ун-т 
імені Лесі Українки, 2011. – С. 111–121. 
25. Коритнікова Н. В. Форми і характеристики інтернет-комунікації: 
соціологічний аналіз / Н. В. Коритнікова // Вісник Харківського національного 
університету ім. В. Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: 
методологія, теорія, методи» / відп. ред. В. С. Бакіров. – Х.: Видавничий центр 
ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – № 761. – С. 183–190. 
26. Курдибаха О. М. Гендерні особливості становлення підлітків у процесі 
соціалізації / О. М. Курдибаха // Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана 
Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України «Проблеми 
сучасної психології». – 2014. Вип. 25 – С. 166-174.  
27. Курилас Н. В. Особистісні деформації: ґенеза та особливості проявів /Н. 
В. Курилас // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». – 2013. – Вип. 22. 
– С. 91-95. 
28. Матеюк О. А. Бар’єри у процесі міжособистісної комунікації як засіб 
протидії психологічному впливові / О. А. Матеюк // Збірник наукових праць 
інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка – 
К., 2005. – Т. VII, випуск 2. – С. 106-112. 
29. Матеюк О. А. Бар’єри у процесі міжособистісної комунікації як засіб 
протидії психологічному впливові / О. А. Матеюк // Збірник наукових праць 
72 
 
інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка – 
К., 2005. – Т. VII, випуск 2. – С. 106-112. 
30. Мірошник З.М. Взаємодія основних компонентів рольової структури 
особистості з чинниками, що її детермінують / З.М. Мірошник. // 84 Вісник 
національної академії Державної прикордонної служби України, 2014. – Вип. 1. – 
С. 71-77. 
31. Петрунько О. В. Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіа 
середовищі: монографія. – Полтава : ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2010. – 480 
с. 
32. Посохова В. Особливості життєвого планування інтернет-залежної молоді 
/ В. Посохова // Психологічні перспективи. – 2004. – Вип. 6. – С. 150- 157.  
33. Проблеми віртуального спілкування [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://comp–doctor.ru/psi/psi–virtualnoe– obshhenie.php 
34. Психологічний словник / за ред. В. І. Войтюка. – Київ: Вища школа, 
1982. – 216 с. 
35. РябцеваА. Компьютерныеигры в жизниподростка/А.Рябцева//Школьный 
психолог.–2012.-№7.–С.35-40. 
36. Самойлов А. М. Адиктивна поведінка як одна з форм девіантної 
поведінки підлітків / А. М. Самойлов // Наукові записки Вінницького державного 
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і 
психологія. – 2014. – Вип. 41. – С. 405-409.  
37. Селютин А. А. Комунікативні стратегії агресивного інтернет-спілкування 
[Електронний ресурс ] / А. А. Селютин. – Режим доступу: 
http://www.chiep.ru/pics/uploads/ docs/NIR/CONFERENC/Selyutin_A.A.pdf. 
38. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / І. Д. Звєрєва. – К.: Центр 
учбової літератури, 2008. – 336 с.  
39. Сусська О. О. Інформаційне поле особистості. Формування 
інформаційного вибору в умовах сучасного соціокультурного середовища / О. О. 
Сусська. – К., 2003. – 188 с 
73 
 
40. Тарасова Т. Б. Психологічна просвіта – шлях до психологічної культури 
особистості / Т. Б. Тарасова // Психологічна культура: види, інваріанти, розвиток : 
колективна монографія. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка. – 2013. – C. 155–
174.  
41. Терещук Н. В. Ігрова залежність у підлітковому віці як форма адиктивної 
поведінки / Н. В. Терещук // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – 
№ 2. – С. 8-13.  
42. Терещук Н. В. Ігрова залежність у підлітковому віці як форма адиктивної 
поведінки / Н. В. Терещук // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – 
№ 3. – С. 22-25.  
43. Терещук Н. В. Ігрова залежність у підлітковому віці як форма адиктивної 
поведінки / Н. В. Терещук // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – 
№ 5. – С. 19-25.  
44. Тищенко О. М. Стиль мови інтернет-спілкування в національному 
корпусі української мови / О. М. Тищенко // Лінгвостилістика: об’єкт – стиль, 
мета – оцінка: [зб. наук. праць / за ред. В. Г. Скляренко]. – К.: Ін-т української 
мови НАН України, 2007. – С. 362–367. 
45. Турецька Х. Вікові особливості самоставлення осіб, схильних до інтернет - 
залежності [Електронний ресурс] / Х. Турецька. – Режим доступу : http://www.social-
science.com.ua/ 
46. Турецька Х. Вікові особливості самоставлення схильних до Інтернет-
залежності осіб / Христина Турецька // Освіта регіону. – 2012. – № 1. – С. 282-287. 
47. Федосєєва І. В. Вікові особливості суїцидальної поведінки / І. В. 
Федосєєва // Молодий вчений. – 2016. – № 9.1 (36.1). – С. 161-165. 
48. Філіппова Н. Мова у віртуальній актуальності // Людина. Комп’ютер. 
Комунікація. Збірник наукових праць. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська 
політехніка», 2010. – с. 328-330. 
49. Церковний А. Аспекти формування Інтернет залежності / А. Церковний 
// Соціальна психологія. – 2004. №5 (7). – С. 149-154. 
74 
 
50. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соціальна 
психологія. – 2004. – № 5 (7). – C.149-154. 
51. Чайка Г. В. Вплив комп'ютерних ігор як нового чинника культури на 
становлення особистості / Г. В. Чайка // Актуальні проблеми психології. – 2006. – 
Т. 3. – Вип. 3. – С. 218-296. 
52. Чупрій Л. В. Вплив телебачення та Інтернету на моральне та фізичне 
здоров’я дітей [Електронний ресурс] Режим доступу: 
http://sd.net.ua/2010/08/17/children_tv_violence. html 
75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
76 
 
 
Додаток А 
Приблизні вправи корекційної програми 
 
Корекційна програма зі зниження комп'ютерної залежності у підлітків, 
включає три етапи. Рекомендований термін проведення корекційної програми 2 
рази на тиждень. У цьому розділі ми надаємо приблизний план із завданнями, 
який можна використовувати для подолання інтернет-залежності дітей та 
підлітків. 
I етап: Організаційний. Для досягнення мети даного етапу, а саме 
встановлення контакту і згуртування колективу запропоновані наступні методики. 
День перший: 
1. Знайомство. Вправа «Невже це я?». По колу передається пакет з різними 
невеликими предметами. Кожен учасник дістає один предмет. Потім учасник 
називає своє ім'я і намагається знайти схожість між предметом який він витягнув і 
собою. 
2. «Підйом». Ця вправа полягає в тому, що учні повинні не домовляючись, 
зрозуміти один одного. Вони встають у ряд пліч-о-пліч і дивляться строго вперед. 
Завдання дітей - не домовляючись, вставати, у тій кількості учасників, яку цифру 
називає ведучий. Діти повинні без переговорів зрозуміти, що вставати треба тим, 
хто стоїть на початку, зрозумівши це, вони без зусиль впораються із завданням і 
надалі будуть краще розуміти один одного. 
3. «Павутиння». Діти стають у коло пліч-о-пліч і безладно беруться за руки 
(сплутуються). Їх завдання: не розчіплюючи рук, розплутатися і утворити 
«хоровод». 
4. Рефлексія «Свічка». Діти сідають у коло, передають свічку один одному і 
висловлюють думку про тренінг, розповідають, що нового вони дізналися про 
учасників тренінгу. На завершення всі аплодують один одному і дякують за 
проведений день. 
77 
 
День другий: 
1. «Живий шрифт». Учасникам, об'єднаним у команди по 9-10 чоловік, 
пропонується колективно придумати, як можна створити і продемонструвати 
«живий шрифт», у якому діти тілами зображували б кожну з літер алфавіту. 
Потім, кожній з підгруп пропонується продемонструвати який вийшов «шрифт». 
Команда, у якій «шрифт» вийшов найбільш чітким, оголошується переможцем. 
2. «Ниточка та голочка». Гра проходить серед учнів всього класу. 
Особливістю є те, що найкраще місце для її проведення - спортивний майданчик 
на вулиці або спортивний зал. Ніяких особливих реквізитів для проведення цієї 
гри не потрібно, необхідна тільки фантазія. Тривалість гри - 20 хвилин. 
Зразкові перешкоди: 
• гриби, які потрібно зібрати в козуб; 
• велика гора, яку потрібно обійти; 
• літак, що летить у небі, від звуку якого потрібно закрити вуха і подивитися 
на небо від цікавості; 
• річка, яку можна тільки переплести; 
• їжачок, якого так хочеться помацати, а він колючий; 
• струмочок, з якого хочеться попити водички; пеньок, на який можна сісти 
- відпочити від довгої дороги. 
Після закінчення гри діти самі проводять аналіз, виділяючи найбільш міцну 
ниточку, найбільш розмірковують голочки. 
3. Вправа на завершення: «Оплески». Учасникам пропонується стати в коло, 
один з бажаючих виходить у центр кола, а решта йому бурхливо аплодують. Вони 
продовжують це робити рівно стільки, скільки він захоче. Він дякує групі 
(говорить спасибі, кланяється і т.д.) і повертається в коло. Після цього виходить 
наступний учасник. 
II етап: Основний. Метою даного етапу є зниження рівня комп'ютерної 
залежності. Оскільки це основний етап корекційної роботи він складається з 5 
днів по 2 години в середньому на кожному занятті. 
День перший: 
78 
 
1. «Що важливіше». Учасникам тренінгу дається така інструкція: задайте 
собі питання про те, що важливіше для вас: реальний світ або віртуальний. 
Подумайте над відповіддю, тому що від цієї відповіді багато чого залежить. Якщо 
вам важливий реальний світ, то чому тоді так багато часу витрачаєте на 
віртуальний? Напишіть на папері все, що вас приваблює у віртуальному світі і 
чого ви можете боятися в реальному світі. Прочитайте ці відповіді і зробіть свої 
зауваження, висловіть свою думку з уже готовим відповідям. Іноді дати відповідь 
«згоден» або «не згоден» набагато простіше, ніж дати розгорнуту відповідь 
самостійно. 
2. Рефлексія. Кожен висловлює свої враження про проведені вправи. 
День другий: 
1. Вправа «Прекрасний жахливий малюнок». Учасники поділяються на дві 
групи. Кожній групі дається по аркушу паперу і по одному фломастеру. Перший 
учасник створює «прекрасний» малюнок і передає його сусідові справа. Той 
протягом 30 секунд перетворює «прекрасний» малюнок у «жахливий» і передає 
наступній людині, яка повинна знову зробити малюнок «прекрасним». Так аркуш 
проходить весь круг. Малюнок повертається першому автору. 
2. Рефлексія. Кожен висловлює свої враження за проведеними вправами. 
День третій: 
1. Вправа «Паперові м'ячики» або "Сніжки". Матеріали: Старі газети або 
щось подібне; клейка стрічка, яка буде позначати розділову лінію. 
Мета: розрядити обстановку, налагодити контакт. 
Хід вправи: Усі беруть по великому аркушу газети, як слід бгають його і 
роблять хороші, досить щільні м'ячики. Учасники поділяються на дві команди, і 
кожна вибудовується в лінію. Відстань між командами має становити приблизно 4 
метри. За розділову лінію перебігати не можна. За командою ведучого гравці 
кидають свої м'ячі на сторону противника. Сенс в тому, щоб якомога швидше 
закинути м'ячі, які опинилися на своєму боці, на сторону противника. Почувши 
команду «Стоп!», гра припиняється. Виграє та команда, на чиєму боці виявилося 
менше бумаги. 
79 
 
2. Рефлексія. Кожен висловлює свої враження за проведеними вправами. 
День четвертий: 
1. Вправа «Інтернет-склад». Для того щоб дитина не відчувала хворобливу 
прихильність до Інтернету, можна використовувати таку вправу. Тренер 
розповідає дитині про те, як виглядає захаращений склад, у який складається все, 
що тільки можна в певному порядку або в безладді. Потім учасникам дається 
завдання всім разом намалювати словесну картинку про те, які речі там можуть 
зберігатися і як там можна щось потім знайти. При складних випадках інтернет-
залежності можна додати кілька фраз про те, який в цьому складі безлад і як там 
брудно. А в грязі копатися не дуже-то приємно. 
2. Вправа-рекомендація. Учасники тренінгу уважно стежать за тим, що 
говорить психолог, слідуючи його вказівкам. Психолог: «Після того як робота за 
комп'ютером закінчена, не варто різко вставати зі свого робочого місця, найкраще 
посидіти із заплющеними очима пару хвилин. При цьому наш мозок встигає 
перебудуватися на іншу роботу, а саме: відновити функції очних м'язів і здатність 
бачити далі півметра. З закритими очима уявіть собі, що перед вами «Чорний 
квадрат» Малевича. що ви там бачите? Так, все, що завгодно, але важливо 
побачити спокій і почути тишу. Ще можна подумки уявити собі, що всі негативні 
емоції збираються у великий клубок і цей клубок викидається в кошик для сміття, 
ви накриваєте його щільною кришкою і натискаєте кнопку на кришці «Стерти». 
Так можна закінчити роботу за комп'ютером». 
3. Рефлексія. Кожен висловлює свої враження за проведеними вправами. 
День п'ятий: 
1. Вправа «Черепаха». Інструкція: Тренер постає біля стіни приміщення, 
решта учасників розташовуються вздовж протилежної стіни. За сигналом 
ведучого вони починають рух. Далі психолог каже: «Уявіть собі, що всі ми - 
черепахи. Я - велика черепаха, а ви - маленькі черепашки. Я запросила вас у гості 
на день народження. Я чекаю на вас у гості. Але ось біда: святковий торт ще не 
готовий. За моєю командою ви можете йти до мене, ніде не зупиняючись. 
80 
 
Пам'ятайте: ви - черепахи і повинні йти якомога повільніше, щоб дійти тільки в 
той момент, коли торт буде вже готовий». 
Тренер стежить, щоб ніхто не зупинявся і не поспішав. Через 2-3 хвилини 
він дає новий сигнал, за яким усі «завмирають». Перемагає той, хто виявився 
найдалі від черепахи-іменинниці. 
2. Вправа «Коло суб-особистостей». Дана вправа допомагає виявити 
приховані бажання людини, її таємні мрії, сформувати точні образи і скласти план 
дії за його виконанням. 
Інструкція: Першим кроком буде усне висловлювання своїх цілей, і потім 
фіксування їх на аркуші паперу. 
81 
 
 
 
3. Вправа «Слідами суб-особистостей». Стоячи в середині кімнати, кожен 
учасник тренінгу має по черзі зобразити будь-яку зі своїх суб-особистостей з 
попередньої вправи і відповісти на питання, які будуть ставити йому інші. Ці 
питання треба записувати в тому порядку, в якому вони задавалися. Питання 
можуть бути найрізноманітніші, але вони повинні стосуватися тих сфер життя, в 
яких людина відчуває проблеми. Наприклад: «в яких життєвих ситуаціях 
з'являється ця суб-особистість?», «Як часто?», «Які обставини провокують появу 
цієї суб-особистості?», «Чи допомагає суб-особистість діяти в будь-якій 
ситуації?», «Яким чином допомагає?», «Чи перешкоджає вона у чомусь?», «Що 
відбувається з вашим тілом, емоціями, думками?», «Після того як всі питання і 
відповіді записані, можна зробити висновки за кожним з пунктів. Відповідно до 
поставлених цілей ті відповіді, які не можуть бути визнані правильними, 
необхідно детально вивчити і змінити тип даної суб-особистості. 
4. Рефлексія. Кожен висловлює свої враження за проведеними вправами. 
III етап: Заключний. Метою даного етапу є формування вміння емоційного 
контролю. За допомогою лекції-бесіди, а також отриманими в ході корекційної 
роботи навичками, виявляються і закріплюються найбільш ефективні способи 
контролю комп'ютерної залежності. На завершення бесіди кожен для себе 
становить правила і графік роботи на комп'ютері.