Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему  
 
«ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ НАДАННЯ  
СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» 
 
 
 
Виконала: студентка  2  курсу, групи  СЗск-1710 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
Загребельна Тетяна Володимирівна 
                (прізвище та ініціали)  
 
Керівник  к.е.н., доцент кафедри Соціального забезпечення 
Тернова Л.Ю. 
(прізвище та ініціали)  
 
Рецензент _________________________  
                                                             (прізвище та ініціали)  
 
 
 
Черкаси – 2021 р. 
            ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр       
 
Галузь знань   23 Соціальна робота   
                             (шифр і назва)
 
Спеціальність  232 “Соціальне забезпечення”  
                                                                         (шифр і назва)
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________2021 р. 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТЦІ 
 
              Загребельна Тетяна Володимирівна     
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: Особливості діяльності центрів надання соціальних послуг 
 
керівник роботи: Тернова Л.Ю., к.е.н., доцент кафедри Соціального забезпечення 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом по університету від “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк подання студентом роботи:  “____” ________ 2021 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Об’єкт дослідження: соціальні послуги.  
Предмет дослідження: діяльність центрів надання соціальних послуг.  
Мeтoю рoбoти є дослідити особливості діяльності центрів надання соціальних 
послуг. 
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань, 
визначених у дослідженні, було використано ряд методів, серед яких: 
– теоретичний аналіз наукової літератури відповідної тематики; 
– емпіричні методи (анкета та аналіз нормативно-правових документів)  
– методи математичної статистики: частотний аналіз.  
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити):  
1_дослідити сучасну систему надання соціальних послуг в Україні 
2) визначити поняття «територіального центру надання соціальних послуг» 
3) проаналізувати нормативну базу та провести загальну характеристику 
Територіального центру надання соціальних послуг міста Черкаси 
4) дослідити структуру та діяльність Територіального центру  
5) розробити соціальний проект. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових креслень): в 
роботі є 1 таблиця, 1 рисунок, додатки. 
6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Тернова Л.Ю. 12.01.2021 р. 12 .01.2021 р. 
2 Тернова Л.Ю. 14.02.2021 р. 14.02.2021 р. 
3 Тернова Л.Ю. 30.03.2021 р. 30.03.2021 р. 
 
7. Дата видачі завдання «12» 01. 2021 р.  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ 
Назва етапів дипломної роботи  виконання Примітка  
з/п 
етапів роботи 
1 Отримання завдання 12.01.2021 р. виконано 
2 Підготовка розділу І  14.02.2021 р. виконано 
3 Підготовка розділу ІІ 20.03.2021 р. виконано 
4 Підготовка розділу ІІІ 30.04.2021 р. виконано 
5 Здача кваліфікаційної роботи керівнику 14.05.2021 р. виконано 
6 Підготовка реферату 20.05.2021 р. виконано 
7 Здача кваліфікаційної роботи на кафедру 21.05.2021 р. виконано 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8 28.05.2021 р. виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9 10.06.2021 р. виконано 
дипломної роботи на засідання ДЕК 
 
Студент                           ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи         ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК                  ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 60 сторінок, 1 таблицю, 1 рисунок, 
список літератури з 65 найменувань, 5 додатків. 
«ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ НАДАННЯ  
СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» 
Об’єкт дослідження: соціальні послуги.  
 
Предмет дослідження: діяльність центрів надання соціальних послуг.  
 
Мeтoю рoбoти є дослідити особливості діяльності центрів надання соціальних 
послуг. 
 
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань, визначених у 
дослідженні, було використано ряд методів, серед яких: 
– теоретичний аналіз наукової літератури відповідної тематики; 
– емпіричні методи (анкета та аналіз нормативно-правових документів)  
– методи математичної статистики: частотний аналіз.  
 
Завдання: 
1_дослідити сучасну систему надання соціальних послуг в Україні 
2) визначити поняття «територіального центру надання соціальних послуг» 
3) проаналізувати нормативну базу та провести загальну характеристику 
Територіального центру надання соціальних послуг міста Черкаси 
4) дослідити структуру та діяльність Територіального центру  
5) розробити соціальний проект. 
 
За результатами дослідження сформульовані наступні висновки: вирішення 
проблеми фінансового забезпечення соціальних закладів можна досягти шляхом 
залучення альтернативних (недержавних) джерел фінансування, а також 
запровадження для закладів стимулів ефективного використання бюджетних та 
власних коштів. Одним із таких стимулів може стати формульний підхід до 
розподілу коштів з обласного бюджету, для чого необхідно розробити методику 
розрахунку вартості соціальних послуг. 
 
Одержані результати можуть бути використані для покращення роботи 
територіальних центрів надання соціальних послуг 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2021 
Рік захисту роботи 2021 
 
                      Підпис студента ____________________ 
                      Дата ______________________________ 
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
 
РОЗДІЛ 1 ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРІВ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ 7 
ПОСЛУГ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
1.1 Сучасна система надання соціальних послуг в Україні 7 
 
1.2 Поняття «територіального центру надання соціальних послуг» 17 
 
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ 22 
ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ 
ПОСЛУГ М.ЧЕРКАСИ  
2.1 Нормативна база та загальна характеристика Територіального 22 
центру надання соціальних послуг міста Черкаси 
2.2 Структура та діяльність територіального центру надання 26 
соціальних послуг міста Черкаси 
 
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ЧАС ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ 40 
СРІБНОГО ВІКУ» 
 
ВИСНОВКИ 52 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54 
 
ДОДАТКИ 60 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП 
 
Актуальність дослідження зумовлена наступним. У будь-якої людини чи 
родини можуть трапитися прикрі обставини, які погіршують якість життя, 
позбавляють здоров’я, заважають нормальному  розвитку та діяльності. Часто їх 
не виходить подолати самостійно. Ці обставини можуть бути зумовлені такими 
чинниками, як невиліковна хвороба, інвалідність, безробіття, похилий вік чи 
шкода, завдана конфліктом та тимчасовою окупацією. В українському 
законодавстві це називається складними життєвими обставинами. У свою 
чергу, соціальні послуги – це дії, які спрямовані на подолання таких складних 
життєвих обставин (соціальна підтримка), мінімізацію їх наслідків (соціальне 
обслуговування) та на профілактику (соціальна профілактика). 
В існуючих економічних умовах ефективний розвиток держави можливий 
не лише за допомогою економічних важелів впливу та управління, але і на основі 
інвестування в людський капітал шляхом розвитку соціальної сфери. Основною 
метою соціального розвитку країни є зростання якості життя людей, що включає в 
себе не тільки рівень споживання матеріальних благ і послуг, але і задоволення 
духовних потреб, стан здоров’я, тривалість життя, морально-психологічний 
клімат. Саме в соціальній сфері проявляється сутність соціальної політики 
держави, реалізується соціальний захист і соціальні права людини. Тому 
ефективне функціонування соціальної сфери є одним із пріоритетних завдань на 
сучасному етапі соціально-економічного розвитку. 
Слід зазначити, що поняття «соціальна сфера» на має єдиного трактування і 
теоретичного обґрунтування, хоча і широко використовується в сучасній 
економічній літературі та господарсько-управлінській практиці. Характерною 
ознакою сучасних досліджень сутності соціальної сфери є істотна розбіжність у 
діапазонах визначення цього поняття; її зміст щоразу набуває різнопланової 
конкретизації. Так, соціальну сферу науковці розглядають як сектор економіки, як 
сукупність галузей, як сукупність послуг, як сферу діяльності людей і т.ін. 
 
 
Аналіз різних точок зору авторів щодо визначення сутності соціальної 
сфери дозволив узагальнити певні характерні ознаки, що розкривають зміст та 
специфіку її функціонування:   
– по-перше – результатом функціонування соціальної сфери є послуги; 
– по-друге – соціальна сфера є однією із основних сфер суспільного життя в 
процесі якої відтворюється людський капітал. 
Аналіз останніх досліджень. Значну увагу питанню функціонування 
соціальної сфери приділяють наступні науковці: Куценко В.І., Богуш Л., Опалєва 
І., Мочерний С., Осадча Г., Ягодка А., Янін А., Кінаш І.,    Остафійчук Я. та інші. 
Вклад вітчизняних вчених у вирішення проблем функціонування соціальної сфери 
є вагомим, але при цьому, слід звернути увагу на об’єктивну необхідність 
подальшого поглиблення теоретичних засад формування соціальної сфери у 
контексті сучасних перетворень. 
Мета: дослідити особливості діяльності центрів надання соціальних послуг. 
Для того, щоб досягнути цілі роботи було визначено наступні завдання:  
1)  дослідити сучасну систему надання соціальних послуг в Україні 
2) визначити поняття «територіального центру надання соціальних послуг» 
3) проаналізувати нормативну базу та провести загальну характеристику 
Територіального центру надання соціальних послуг міста Черкаси 
4) дослідити структуру та діяльність Територіального центру  
5) розробити соціальний проект. 
Об’єкт дослідження: соціальні послуги.  
Предмет дослідження: діяльність центрів надання соціальних послуг.  
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань, 
визначених у дослідженні, було використано ряд методів, серед яких: 
– теоретичний аналіз наукової літератури відповідної тематики; 
– емпіричні методи (анкета та аналіз нормативно-правових документів)  
– методи математичної статистики: частотний аналіз.  
 
 
 
 
РОЗДІЛ 1 ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРІВ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В 
СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
1.1 Сучасна система надання соціальних послуг в Україні 
 
 
Задоволення потреб  соціальними послугами людей, що опинились в 
складних життєвих обставинах є одним із ключових завдань діяльності системи 
надання соціальних послуг. Ефективність діяльності цієї системи напряму 
впливає на соціальну та політичну стабільність держави. З огляду на ці факти є 
необхідність у вивченні всіх складових цього процесу та  здійсненні більш 
ґрунтовного аналізу категорії «система надання соціальних послуг». 
В енциклопедичній літературі [2] «система» тлумачиться, як сукупність 
елементів, що характеризується структурою, зв’язками та функціями, які 
забезпечують її цілеспрямований розвиток як цілого.  
Система : 
 є протилежністю хаосу, безладу, дезорганізації; 
 характеризується такими рисами, як сукупність, множина, цілісність, 
впорядкованість, зорганізованість, ієрархічність; 
 є об’єднаною сукупністю елементів (підсистем), які закономірно пов’язані 
між собою та з об’єктами навколишнього середовища; 
 має різні масштаби (мікро-, макро-, мета-, мегасистема), ступені складності 
(проста, складна), природу (соціальну, технічну, фізичну, біологічну, 
хімічну), форму відкритості (відкрита, закрита), походження (штучна, 
природна), організованості та адаптивності. 
Як правило, функціонування будь-якої системи зорієнтоване на досягнення 
визначених мети, цілей та результатів. 
З огляду на викладене можна дати визначення поняттю «система надання 
соціальних послуг», це складна, відкрита соціально-економічна система, яка 
складається з сукупності державних органів і недержавних організацій, діяльність 
яких спрямована на надання соціальних послуг особам, окремим соціальним 
 
 
групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, не можуть самостійно 
їх подолати та потребують сторонньої допомоги. 
 
Рис. 1. Схема системи надання соціальних послуг як об’єкту державного 
управління 
 Метою системи надання соціальних послуг є розв’язання життєвих 
проблем, від яких потерпають особи чи соціальні групи. Втім, основними цілями, 
на досягнення яких повинно бути спрямоване функціонування такої системи, має 
бути профілактика негативних  соціально-економічних явищ, сутність 
яких полягає в попередженні, запобіганні виникнення складних життєвих 
 
 
обставин, формами реалізації яких є, зокрема, соціальна реабілітація, інтеграція, 
реінтеграція тощо. 
Система надання соціальних послуг повинна надавати таку соціальну 
підтримку особам, соціальним групам, яка  сприятиме у створенні умов для 
самостійного розв’язання їх життєвих проблем, у відновленні втрачених ними 
навичок і функцій, у подоланні або мінімізації негативних наслідків таких 
обставин, які вони не в змозі подолати за допомогою наявних у них ресурсів. 
На підставі проаналізованого вище,  систему надання соціальних послуг як 
об’єкт державного управління,  можна проілюструвати на розробленій автором 
спрощеній схемі, яку подано на Рис 1. 
Як можна це бачити на поданій на Рис 1. схемі, «входом» системи надання 
соціальних послуг є визначена ціль, а «виходом» - результати, які мають зокрема 
вимірюватися показниками якості, ефективності, адресності соціальних послуг, 
раціональності використаних на їх надання коштів тощо. 
Невід’ємними компонентами системи надання соціальних послуг є 
суб’єкти, об’єкти та зв’язки між ними. Відповідно до Закону України «Про 
соціальні послуги» [5] суб’єктами, що надають соціальні послуг можуть бути 
державні, комунальні, недержавні заклади і організації, фізичні особи (див. Рис. 
1). Тобто,  суб’єктами, що надають соціальні послуги є підприємства, установи, 
організації, заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні 
особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають 
соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги. 
Система надання соціальних послуг складається з таких секторів : 
державного, до якого входять суб’єкти, що надають соціальні послуги, які 
знаходяться у державній власності і підпорядковані ЦОВВ; 
комунального, який включає установи і заклади комунальної власності, які 
надають соціальні послуги та знаходяться в підпорядкуванні відповідних органів 
місцевого самоврядування, наділених повноваженнями створювати такі установи, 
заклади та управляти ними. 
 
 
недержавного, до якого відносяться громадські, благодійні, релігійні 
організації та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних 
послуг; управління недержавним сектором здійснюється в порядку, визначеному 
законодавством та відповідними статутами. 
Незважаючи на те, що ст. 7 Закону України «Про соціальні 
послуги» [5] передбачено, що суб’єкти, що надають соціальні послуги на 
договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші 
підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів, втім 
станом на даний час,  законодавством не передбачено реальну можливість 
надання соціальних послуг фізичними особами - підприємцями, що суттєво 
звужує, на ринку надання соціальних послуг,  коло їх суб’єктів і знижує 
конкуренцію у цій системі. 
До державних і комунальних соціальних установ і закладів відносяться: 
 територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких 
непрацездатних громадян; 
 центри соціальних служб для молоді; центри зайнятості; 
 центри професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів; 
 притулки для неповнолітніх; 
 центри соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх; 
 будинки нічного перебування бездомних громадян; 
 центри обліку бездомних громадян; 
 соціальні готелі; 
 центри соціальної адаптації; 
 інші заклади. 
Основними формами надання соціальних послуг є матеріальна 
допомога та соціальне обслуговування. Матеріальна допомога надається особам, 
що знаходяться у складній життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної 
допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів 
догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, 
 
 
а також технічних і допоміжних засобів реабілітації. 
Соціальне обслуговування здійснюється: 
 за місцем проживання особи (вдома); 
 у стаціонарних інтернатних установах та закладах; 
 у реабілітаційних установах та закладах; 
 в установах та закладах денного перебування; 
 в установах та закладах тимчасового або постійного перебування; 
 у територіальних центрах надання соціальних послуг; 
 в інших закладах соціальної підтримки (догляду). 
Соціальні послуги за місцем їх надання можна згрупувати в [5]: 
стаціонарні – соціальні послуги, що надаються постійно, тимчасово (на 
термін, визначений договором про надання соціальних послуг) або протягом 
п’яти днів на тиждень в умовах цілодобового перебування (проживання) 
отримувачів у надавачів соціальних послуг; отримувачі стаціонарних соціальних 
послуг забезпечуються житловим приміщенням; 
напівстаціонарні - соціальні послуги, що надаються їх отримувачу в 
приміщенні у надавача соціальної послуги протягом визначеного часу доби: з 
умовами для нічного перебування (проживання) отримувачів у надавачів 
соціальних послуг; із місцем для прийому або денного перебування осіб протягом 
визначеного часу доби; 
у громаді - соціальні послуги, що надаються за місцем перебування 
отримувачів, у тому числі на вулиці; 
за місцем проживання - соціальні послуги, що надаються в домашніх 
умовах отримувачів. 
Соціальні послуги за способом їх надання можна виокремити в : 
базові – соціальні послуги, що не передбачають надання постійної або 
систематичної комплексної допомоги (інформування, консультування, 
посередництво, надання притулку, представництво інтересів тощо); 
комплексні – соціальні послуги, що передбачають надання постійної або 
 
 
систематичної комплексної допомоги (догляд, влаштування до сімейних форм 
виховання, соціальний супровід/патронаж, кризове втручання, підтримане 
проживання, реабілітація, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та 
реінтеграція, соціальна реабілітація тощо); 
технічні – соціальні послуги, що надаються отримувачу, який має 
необхідність отримання натуральної допомоги (продукти харчування, засоби 
санітарії і особистої гігієни, засоби догляду за дітьми, одяг, взуття та інші 
предмети першої необхідності, паливо, обробіток присадибних ділянок  а також 
технічні та інші засоби реабілітації), транспортні послуги, сурдопереклад, 
тифлосурдопереклад тощо; 
екстрені– соціальні послуги, що терміново (протягом доби) надаються 
отримувачам, що потрапили в ситуацію, яка загрожує їх життю, здоров’ю тощо. 
Соціальні послуги залежно від терміну надання поділяються на: постійні – 
соціальні послуги, що надаються не менше 1 разу на місяць більше 1 
року; тимчасові – соціальні послуги, що надаються не рідше 1 разу на місяць до 1 
року; разові – соціальні послуги, що мають разовий характер. 
Ключовими  об’єктами системи соціальних послуг є отримувачі таких 
послуг - особи, окремі соціальні групи, які перебувають у складних життєвих 
обставинах і не можуть самостійно їх подолати. Соціальні послуги можуть 
надаватися таким особам, соціальним групам як за плату, так і безоплатно. 
Отримувачами соціальних послуг на безоплатній основі є (див. Рис 1. ): 
громадяни, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, 
хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і 
допомогу; 
громадяни, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з 
безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають 
роботу, бездомністю, стихійним лихом, катастрофами, які є біженцями внаслідок 
збройних чи міжетнічних конфліктів, якщо середньомісячний дохід цих осіб 
нижчий, ніж встановлений прожитковий мінімум; 
 
 
діти і молодь, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв’язку з 
інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, 
конфліктами і жорстоким ставленням у сім’ї. 
Для отримання соціальних послуг, що надаються : 
державними та комунальними суб’єктами, особа, яка їх потребує, має 
звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу 
місцевого самоврядування; 
недержавними суб’єктами, особа, яка їх потребує, звертається до 
відповідного суб’єкта, що їх надає. 
Важливими аспектами системи (див. Рис 1.) є : 
принципи надання соціальних послуг, а саме - адресності та індивідуального 
підходу; доступності та відкритості; добровільності вибору отримання чи відмови 
від надання соціальних послуг; гуманності; комплексності; максимальної 
ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів суб’єктами, що 
надають соціальні послуги; законності; соціальної справедливості; забезпечення 
конфіденційності суб’єктами, що надають соціальні послуги; дотримання 
суб’єктами, що надають соціальні послуги, державних стандартів соціальних 
послуг, етичних норм і правил тощо; 
механізми державного управління системою надання соціальних послуг . 
Важливе місце у розробленні та реалізації принципів та механізмів 
державного управління системою надання соціальних послуг 
належить уповноваженим органам у системі соціального захисту 
населення (див. Рис 1.), якими є : 
ЦОВВ, що забезпечують формування і реалізацію державної політики у 
сфері соціального захисту населення, надання соціальних 
послуг (Мінсоцполітики) та його територіальні органи, які здійснюють 
управління, координацію у цій сфері; ЦОВВ розробляють проекти нормативно-
правових актів, що регулюють діяльність в системі надання соціальних послуг, 
зокрема встановлюють гарантований мінімум соціальних послуг, затверджують 
державні стандарти таких послуг, ведуть реєстр надавачів соціальних послуг, 
 
 
координують діяльність місцевих органів влади, здійснюють моніторинг 
дотримання законодавства щодо надання соціальних послуг; 
місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, 
формують пріоритети та забезпечують реалізацію державної політики в системі 
надання соціальних послуг; визначають потреби населення адміністративно-
територіальних одиниць у соціальних послугах, їх видах і обсягах шляхом 
збирання, узагальнення та аналізу інформації про становище і життєві обставини 
особи або соціальної групи, оцінки впливу послуг на процес подолання складних 
життєвих обставин; розробляють, затверджують та фінансують комплексні 
регіональні цільові соціальні програми з надання соціальних послуг; здійснюють 
соціальне замовлення за рахунок коштів, передбачених цим Законом України 
«Про соціальні послуги» [5] для фінансування соціальних послуг; забезпечують 
управління, контроль та координацію діяльності надавачів соціальних послуг; 
здійснюють моніторинг та оцінку якості соціальних послуг. 
ЦОВВ, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого 
самоврядування під час організації надання соціальних послуг взаємодіють  між 
собою, а також із суб’єктами, які надають соціальні послуги, іншими юридичними 
та фізичними особами. Важливими суб’єктами системи надання соціальних 
послуг є інститути не тільки держави, але й громадянського суспільства, які 
повинні мати право отримувати та аналізувати інформацію щодо надання таких 
послуг, брати участь у прийнятті відповідних рішень та здійснювати контроль за 
їх виконанням і моніторинг якості соціальних послуг. 
До суб’єктів системи надання соціальних послуг, крім зазначених вище, 
слід віднести: державу, суспільство, людину, соціальні інститути, політичні 
партії, профспілки, осередки громадських і благодійних організацій, благодійні 
фонди, підприємців, ЗМІ, соціальних, інших професійних працівників, зацікавлені 
сторони (спонсори, меценати, роботодавці, науково-дослідні організації, фахівці, 
що розроблюють і реалізують політику у системі надання таких послуг). 
Держава є ключовим суб’єктом державного управління системою надання 
соціальних послуг, яка має виконувати координуючу та організуючу роль у 
 
 
врегулюванні суспільних відносин, процесів у цій системі. Держава порівняно з 
недержавними інститутами має значно ширші владні повноваження в цій сфері, 
які реалізуються відповідними органами державної влади шляхом державного 
управління. Держава з метою надання соціальних послуг, яке відноситься до її 
соціальної функції, використовує широкий спектр механізмів державного 
управління соціальними послугами (див. Рис. 1). Держава має визначити умови 
функціонування ринку соціальних послуг та забезпечувати їх дотримання всіма 
суб’єктами, що надають соціальні послуги, оперативно та адекватно реагувати на 
внутрішні та зовнішні виклики, які кидає сьогодення. А відтак, їй належить 
вирішальна роль в процесі надання соціальних послуг. 
Втім не слід перебільшувати значення держави в системі надання 
соціальних послуг. Залучення інститутів державного та недержавних суспільних 
секторів до здійснення моніторингу та проведення комплексного оцінювання 
результатів на «виході» є передумовою та важливим чинником розвитку системи 
надання соціальних послуг. Моніторинг та оцінювання - це підсистема, 
результати якої є базою для розроблення, внесення змін, доповнень у ході 
визначення, корегування цілей у системі надання соціальних послуг (див. Рис 1.). 
Варто також відмітити, що розвиток система надання соціальних послуг є 
частиною зобов’язань України щодо виконання Європейської соціальної хартії , в 
якій : 
у частині 1.14 зазначено, що кожна людина має право користуватися 
послугами соціальних служб; 
ст. 14 визначено, що з метою забезпечення ефективного надання соціальних 
послуг країни, що приєдналися до цієї хартії, зобов’язуються: сприяти 
функціонуванню служб або створювати служби, які, завдяки використанню 
методів соціальної роботи, сприяли б підвищенню добробуту і розвиткові як 
окремих осіб, так і груп осіб у суспільстві, а також їхній адаптації до соціального 
середовища; заохочувати окремих осіб та добровільні або інші організації до 
участі у створенні та функціонуванні таких служб. 
 
 
Зважаючи на викладене вище можна констатувати, що система надання  
соціальних послуг є багатогранним складним процесом, який потребує 
ефективних механізмів та інструментів державного управління, виваженої та 
послідовної державної політики з реалізації соціального захисту щодо громадян, 
які опинились в складних життєвих обставинах та чіткої і послідовної взаємодії 
ЦОВВ, органів місцевого самоврядування та громадського сектору, що 
забезпечить доступність, ефективність та якість діяльності системи надання 
соціальних послуг в Україні. 
Результати дослідження сутності та сучасного стану системи надання 
соціальних послуг дають змогу сформулювати такі висновки. 
1. Термінологічним аналізом встановлено, що система надання соціальних 
послуг, це складна, відкрита соціально-економічна система, яка складається з 
сукупності державних органів і недержавних організацій, діяльність яких 
спрямована на надання соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, 
які перебувають у складних життєвих обставинах, не можуть самостійно їх 
подолати та потребують сторонньої допомоги. 
2. Метою системи надання соціальних послуг є розв’язання життєвих 
проблем, від яких потерпають вказані вище особи та соціальні групи. Втім, 
основними цілями, на досягнення яких повинно бути спрямоване функціонування 
такої системи, має бути профілактика соціально-економічних явищ, сутність якої 
полягає в попередженні, запобіганні виникнення складних життєвих обставин. 
3. Визначено, що перспективними напрямами удосконалення 
функціонування системи надання соціальних послуг є : децентралізація та 
демонополізація соціальних послуг; залучення до їх надання недержавних 
організацій та приватного сектору; визначення державою умов функціонування 
ринку соціальних послуг та забезпечувати їх дотримання всіма суб’єктами, що 
надають соціальні послуги, оперативно та адекватно реагувати на внутрішні та 
зовнішні виклики, які кидає сьогодення 
Перспективи подальших досліджень: проведення наукових досліджень з 
удосконалення механізмів державного управління системою надання соціальних 
 
 
послуг в Україні; дослідження  позитивного зарубіжного досвіду та можливостей 
його впровадження у вітчизняну практику системи надання соціальних послуг. 
 
1.2 Поняття «територіального центру надання соціальних послуг» 
 
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних 
послуг) – це державні установи, які здійснюють надання соціальних послуг 
громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують 
сторонньої допомоги за місцем проживання. 
         На отримання соціальних послуг в територіальних центрах мають право: 
 громадяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на 
період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), 
які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої 
допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому Міністерством охорони 
здоров’я України; 
 громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з 
безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають 
роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні 
неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо 
середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум 
для сім’ї; 
 учасники антитерористичної операції та члени їх сімей, внутрішньо 
переміщені особи. 
 Територіальні центри забезпечують безоплатне надання соціальних послуг 
громадянам, які не мають рідних працездатного віку, що повинні забезпечити 
їм догляд і допомогу. 
           Головними напрямками діяльності територіальних центрів є: 
 виявлення та облік самотніх непрацездатних малозабезпечених громадян, 
які мають право на надання соціальних послуг; 
 організація надання соціальних послуг громадянам. 
 
 
Відділення, що входять до структури територіальних центрів та їх основні 
завдання: 
Соціальної допомоги вдома - надання соціальних послуг в домашніх 
умовах. 
Соціальний робітник надає різні види соціальних послуг, а саме: 
1) приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування; 
2) придбання та доставка товарів з магазину або базару, доставка книг, газет, 
журналів, медикаментів за кошти громадян, які обслуговуються; 
3) виклик лікаря, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів 
та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров'я, організація 
консультацій лікарів та інших спеціалістів; 
4) допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої 
гігієни, у дрібному ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом; 
5) оформлення документів на отримання субсидій на оплату житлово-
комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, внесення платежів; 
6) читання преси; 
7) оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до 
будинку-інтернату, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів 
війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших 
соціальних закладів; 
9) сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами 
реабілітації; 
10) інші соціальні послуги. 
Надання адресної натуральної та грошової допомоги - обслуговування 
громадян, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов 
потребують натуральної чи грошової допомоги. Відділення виходячи з 
можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно 
забезпечує громадян: 
- одягом, взуттям, іншими потребами першої потреби (за наявності); 
- ліками, предметами медичного призначення (за наявності); 
 
 
- предметами побутової гігієни (за наявності); 
- продовольчими та промисловими товарами; 
- надаються послуги швачки та перукаря тощо. 
Денного перебування (соціально-побутової адаптації)– обслуговування 
громадян, які мають часткове порушення рухової активності, частково не здатні 
до самообслуговування та не мають медичних протипоказань для перебування в 
колективі та потребують соціально-побутової і психологічної адаптації, надання 
соціальних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, запобігання 
виникненню та розвитку можливих захворювань особи, підтримки її здоров’я, 
соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в 
домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, 
поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, 
організації дозвілля і відпочинку. 
Соціально-медичних послуг – сприяння відновленню та покращенню 
здоров’я, життєвих функцій осіб, виявлення та активізація інших можливостей, 
забезпечення умов для відновлення нормальної життєдіяльності, профілактика 
ускладнень та рецидивів захворювань. Здійснення постійного нагляду та 
контролю за фізичним, соматичним станом громадян, які перебувають на 
обслуговуванні. Надання консультативної допомоги та підтримки щодо охорони 
здоров’я та медико-правових питань. 
Відділення соціально-медичної реабілітації дітей з дитячим 
церебральним паралічем, розумово - відсталих дітей та дітей з органічним 
ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки (денного 
перебування)основними завданнями відділень є створення умов для здійснення 
соціально-психологічної, фізичної, педагогічної реабілітації, спрямованої на 
розвиток та коригування порушень розвитку дитини-інваліда, навчання її 
основним та побутовим навичкам, розвиток потенціалу з метою максимально 
самостійного, продуктивного життя, інтеграції в місцеву громаду і суспільство в 
цілому. Щоденно реабілітаційні заклади відвідує більше 300 дітей з особливими 
потребами віком від 3-х до 18-ти років з фізичними та розумовими вадами 
 
 
розвитку, які отримали статус інваліда. 
Діти, які проходять реабілітацію забезпечуються харчуванням. Перевезення 
дітей-інвалідів  до відділень соціально-медичної реабілітації здійснюється на 
спеціально обладнаному автомобілі, який знаходиться на балансі кожного 
районного територіального центру. Крім того відділення транспортного 
обслуговування інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату міського 
територіального центру соціального обслуговування забезпечує спеціальним 
автотранспортом дітей-інвалідів за особистими замовленнями їх батьків 
(опікунів) або за замовленнями громадських організацій. 
Відділення надання транспортних послуг міського територіального 
центру - забезпечує доступ осіб з обмеженими фізичними можливостями 
спеціалізованими автомобілями в межах міста: 
 до лікувально-профілактичних, санаторно-оздоровчих, реабілітаційних та 
навчальних закладів, протезно-ортопедичних підприємств та майстерень (в 
разі, якщо даний заклад знаходиться за межами м. Києва, перевезення 
здійснюється лише до залізничного вокзалу); 
 на соціальні, культурно-масові та спортивні заходи за замовленнями 
установ та організацій соціального захисту населення; 
 до структурних підрозділів органів виконавчої влади та місцевих органів 
самоврядування. 
Транспортні послуги надаються мешканцям міста, які не здатні до 
самообслуговування у зв’язку з захворюваннями опорно-рухового апарату, 
пересуваються на візках або милицях і згідно з медичним висновком мають ІІІ, IV 
або V групу рухової активності та потребують перевезень спеціалізованими 
автомобілями з числа: 
 інвалідів І, ІІ груп, які досягли 18-річного віку та дітей-інвалідів старше 
трьох років; 
 хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи 
інвалідності, але не більше, як на чотири місяці); 
 інвалідів та хворих, яким проводяться процедури за життєвими 
 
 
показниками (гемодіаліз тощо); 
 інвалідів у складі мало-мобільних груп населення (незалежно від 
громадянства та місця реєстрації) на час проведення загальнодержавних 
заходів. 
Для отримання транспортних  послуг громадянам необхідно подати 
до відділення: 
- письмову заяву громадянина (за формою); 
- копію довідки або посвідчення про встановлення групи інвалідності (за 
наявності); 
- медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній 
допомозі (потребу в транспортному перевезенні спеціалізованими автомобілями) 
(за формою); 
-  довідку про склад сім'ї (форма N 3). 
Отже, Територіальний центр утворюється для надання соціальних послуг 
громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують 
сторонньої допомоги, за місцем проживання/перебування. Територіальний центр є 
юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної 
казначейської служби та банку, печатку із своїм найменуванням, штампи та 
бланки. Основними завданнями Територіального центру є забезпечення якісним 
соціальним обслуговуванням громадян, які цього потребують, надання необхідної 
допомоги людям похилого віку в адаптації до сучасних умов життя, створення 
можливостей для розширення кола спілкування та обміну досвідом, формування 
активної соціальної позиції в суспільстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО 
ЦЕНТРУ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ м.ЧЕРКАСИ 
 
2.1 Нормативна база та загальна характеристика Територіального 
центру надання соціальних послуг міста Черкаси 
 Територіальний центр утворено для надання соціальних послуг громадянам, 
які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої 
допомоги, за місцем проживання або в умовах денного перебування. 
Діяльність центру повинна відповідати критеріям діяльності суб’єктів, що 
надають соціальні послуги.  
Завданням роботи з людьми похилого віку є надання можливості реалізувати 
свої здібності, брати участь в громадській діяльності і сприяти адаптації 
особистості до нових умов. 
Проводиться активна робота по залученню волонтерів для надання 
соціальних послуг підопічним. Зокрема щотижня викладачами-волонтерами 
пенсійного віку проводяться заняття для слухачів «Університету ІІІ віку» на 
факультетах: «Танго», «Східні танці», «Сучасний дизайн і мистецтво», 
«Англійська», «Німецька», «Театральне мистецтво», «Йога», «Бісероплетіння», 
«Здоров’я». 
В період низьких температур (з грудня по квітень)  в двох приміщеннях 
працюють пункти обігріву. 
Оцінка ефективності діяльності територіального центру за ІІ півріччя 2020р. 
складає 85 % (кількість громадян, які отримали послуги територіального центру 
протягом року/ кількість виявлених громадян, які потребують соціальних послуг 
центру). 
Функціонування територіального центру неможливе без фахівців, які 
володіють відповідними знаннями та навичками, здатні впроваджувати та 
розвивати інноваційні  проекти, спрямовані на формування системи соціальних 
послуг та соціальної підтримки. 
 
 
Механізм і допомога людям похилого віку реалізовується на 
загальнодержавному і місцевому рівнях, забезпечують гарантоване соціальне 
обслуговування вдома з метою надання допомоги. 
Документація, яка регламентує  діяльність даного закладу та відображає 
загальну спрямованість територіального центру:  
1) Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 р.;                             
2) Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. "Про організацію 
надання соціальних послуг";                                                                
3) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1417 «Деякі питання 
діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання 
соціальних послуг)»;                     
4) Положення про територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси, 
затверджене рішенням Черкаської міської ради від 22.08.2019 р. № 2-4753 із 
змінами (рішення Черкаської міської ради від 13.08.2020 р. № 2-6020);                                                          
5)  Наказ Міністерства соціальної політики України від 23.06.2020 р. № 429 "Про 
затвердження Класифікатора соціальних послуг";       
6)Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.11.2013 р. № 760 "Про 
затвердження Державного стандарту догляду вдома";                                
7)Наказ Міністерства соціальної політики України від 18.05.2015 р. № 514 "Про 
затвердження Державного стандарту соціальної адаптації"; 
8) Наказ Міністерства соціальної політики України від 02.07.2015 р. № 678 "Про 
затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування";          
9) Порядок надання послуги з перевезення осіб з інвалідністю, які пересуваються 
за допомогою крісла колісного, автомобілем спеціалізованого призначення, 
затверджено рішенням Черкаської міської ради від 13.08.2020 р. 
Територіальний центр надання соціальних послуг міста Черкаси  є 
бюджетною установою, рішення щодо утворення,  ліквідацію або реорганізацію 
якої приймає Черкаська міська рада. 
Центр є підзвітним та підконтрольним департаменту соціальної політики 
Черкаської міської ради. 
 
 
Центр утворено для надання соціальних послуг громадянам, які перебувають 
у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем 
проживання або в умовах денного перебування. 
Діяльність центру повинна відповідати критеріям діяльності суб’єктів, що 
надають соціальні послуги.  
Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, 
указами Президента України та постановами Верховної Ради України, 
прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету 
Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, актами інших центральних і 
місцевих органів виконавчої влади, рішеннями Черкаської міської ради та її 
виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами директора 
департаменту, а також даним Положенням, розробленим відповідно до Типового 
положення «Про територіальний центр соціального обслуговування (надання 
соціальних послуг)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 
29 грудня 2009 р. № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів 
соціального обслуговування (надання соціальних послуг)». 
Центр провадить свою діяльність на принципах адресності та 
індивідуального підходу, доступності та відкритості, добровільного вибору 
отримання чи відмови від надання соціальних послуг, гуманності, комплексності, 
максимальної ефективності використання бюджетних коштів, законності, 
соціальної справедливості, забезпечення конфіденційності, дотримання 
державних стандартів соціальних послуг, етичних норм і правил. 
Центр має необхідну матеріально-технічну базу, яка відповідає будівельним, 
технічним, санітарно-гігієнічним нормам, вимогам пожежної безпеки та іншим 
нормам чинного законодавства. 
 Положення про центр, його структура та гранична чисельність, за 
пропозицією департаменту, затверджується Черкаською міською радою. 
 Положення про структурні підрозділи центру затверджуються директором 
центру за погодженням з департаментом. 
 
 
Порядок надання громадянам соціальних послуг структурними підрозділами 
центру визначається положеннями про них. 
У центрі можуть утворюватися мультидисциплінарні команди відповідно до 
порядку організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг 
затвердженого Мінсоцполітики. 
 Кошторис, штатний розпис центру затверджує директор департаменту. 
В залежності від потреби громадян міста в наданні соціальних послуг, за 
рішенням Черкаської міської ради, може змінюватися структура та гранична 
чисельність понад нормативи, затверджені Мінсоцполітики. 
 Методичне забезпечення діяльності центру здійснює Мінсоцполітики, 
координацію та контроль за діяльністю здійснює департамент.  
Контроль за дотриманням центром законодавства здійснюють уповноважені 
державні органи в установленому законодавством порядку.  
Для забезпечення надання соціальних послуг центр взаємодіє з органами 
виконавчої влади, виконавчими органами Черкаської міської ради, 
підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадськими 
організаціями, благодійними фондами та іншими інституціями. 
Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах 
Державного казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штампи та бланки і 
діє відповідно до цього Положення. 
Організаційно-правова форма – комунальна установа. Юридична адреса 
центру: 18002, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 13а. 
Ліквідація та реорганізація центру здійснюється за рішенням Черкаської 
міської ради № 2-1977 від 24.04.2017 р.  відповідно до чинного законодавства 
України.  
У разі реорганізації та ліквідації центру працівникам, які звільняються, 
забезпечуються соціально-правові гарантії відповідно до  законодавства України. 
Центр вважається реорганізованим або ліквідованим з дня внесення 
відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних 
осіб – підприємців. 
 
 
Положення про центр, доповнення та зміни до нього затверджуються 
Черкаською міською радою рішення № 2-4753 від 22.08.2019 р. та реєструються в 
уповноваженому органі відповідно до законодавства України. 
 
2.2 Структура та діяльність територіального центру надання 
соціальних послуг міста Черкаси 
 
Відділення визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах 
утворюється для збору, узагальнення та аналізу інформації про становище і 
життєві обставини осіб або соціальних груп, які потребують надання соціальних 
послуг вперше, та кількість осіб або соціальних груп, які вже отримують такі 
послуги та потребують їх отримання і надалі; проведення моніторингу оцінки 
якості надання соціальних послуг з метою прийняття рішень щодо розвитку і 
оптимізації системи надання соціальних послуг центром. 
Відділення соціальної допомоги вдома центру утворюється для надання 
соціальних послуг за місцем проживання/перебування не менш як 80 одиноким 
громадянам, які не здатні до самообслуговування в зв’язку з частковою втратою 
рухової активності, мають III, IV, V групи рухової активності та потребують 
сторонньої допомоги, надання соціальних послуг в домашніх умовах згідно з 
медичним висновком. 
Відділення денного перебування центру утворюється для надання 
соціальних послуг не менш як 30 громадянам на день похилого віку, осіб з 
інвалідністю (від 18-ти років), які частково втратили здатність до 
самообслуговування. 
       Відділення організації надання адресної натуральної допомоги центру  
утворюється для обслуговування не менш як 500 громадян, які відповідно до акту 
обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної допомоги. 
Центр утримується за рахунок коштів, що відповідно до Бюджетного 
кодексу України виділяються з міського бюджету на соціальний захист населення 
та соціальне забезпечення, та за рахунок інших надходжень, у тому числі від 
 
 
діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, 
а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій. 
Кошти від надання платних соціальних послуг надходять до спеціального 
фонду та використовуються виключно в межах запланованих видатків на 
покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг. 
Для забезпечення надання соціальних послуг центр взаємодіє з: 
- органами виконавчої влади,  
- виконавчими органами Черкаської міської ради,  
- підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, 
- громадськими організаціями, 
- благодійними фондами,  
- іншими інституціями. 
  Проводиться активна робота по залученню волонтерів для надання 
соціальних послуг підопічним. Зокрема викладачами-волонтерами пенсійного 
віку проводились заняття для слухачів «Університету ІІІ віку» на факультетах: 
«Танго», «Східні танці», «Образотворче мистецтво», «Англійська», «Німецька», 
«Театральне мистецтво», «Йога», «Бісероплетіння», «Китайська оздоровча 
гімнастика».  
Перелік соціальних послуг і соціальних програм 
Центр може надавати такі соціальні послуги: 
-  догляд вдома; 
-   соціальна адаптація; 
-   консультування; 
-   представництво інтересів; 
-   натуральна допомога;   
 -  транспортні. 
Соціальна послуга догляду вдома - допомога у самообслуговуванні, у 
пересуванні в побутових умовах, у веденні домашнього господарства, в 
організації взаємодії з іншими фахівцями та службами, навчання навичкам 
самообслуговування, допомога в оформленні документів та ін.; 
 
 
Соціальна послуга соціальної адаптації - допомога в аналізі життєвої 
ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану 
виходу із складної життєвої ситуації, залучення отримувача послуги до вирішення 
власних проблем, складання плану виходу із складної життєвої ситуації та 
допомога в його реалізації, надання інформації з питань соціального захисту 
населення, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної 
компетенції, психологічна підтримка, корекція психологічного стану та поведінки 
в повсякденному житті, організація клубів за інтересами, клубів активного 
довголіття, організація груп самодопомоги, університетів третього віку, 
організація денної зайнятості та дозвілля;  
Соціальна послуга консультування - допомога в аналізі життєвої ситуації, 
визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із 
складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні 
правової допомоги; 
Соціальна послуга представництва інтересів - ведення переговорів від 
імені отримувача соціальних послуг, допомога в оформленні або відновленні 
документів, сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем 
проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, 
організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо. 
Натуральна допомога – надання продуктів харчування, засобів санітарії і 
особистої гігієни, засобів догляду, одягу, взуття та інших предметів першої 
необхідності, також технічних і допоміжних засобів реабілітації; пошиття одягу, 
ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни. 
Транспортні послуги - соціальна послуга з перевезення автомобілем 
спеціалізованого призначення («Інва-таксі») надається особам з інвалідністю, які 
пересуваються за допомогою крісла колісного для можливості їх 
безперешкодного доступу до об’єктів громадської інфраструктури, отримання 
повного спектру соціальних, медичних та побутових послуг, участі в 
громадському та культурному житті міста. 
 
 
 
Комплексна програма „Турбота “ 2020 р. 
В зв’язку з карантинними обмеженнями, у відділеннях денного 
перебування відкрито новий оздоровчий напрям - «Літній табір» - одноденні 
виїзди до бази відпочинку «Лісова пісня» с. Кедина гора. Протягом серпня-
вересня послугами нового напряму скористались 180 осіб. 
За благодійні кошти організовано понад  10 екскурсій до історичних місць 
Черкащини. За період серпень-жовтень даними послугами скористалось понад 
450 підопічних. 
Розширює послуги «Університет ІІІ віку», додатково до 17-ти існуючих 
напрямків відкрились нові: «Скандинавська ходьба», «Вокал» та «Дансфіт». За 
звітний період послугами  Університету скористались 874 студенти - слухачі.  
На час карантинних заходів для слухачів Університету ІІІ віку організовано 
онлайн заняття: арт терапевтичні, з фізкультури, танцювальної аеробіки, 
психологічні аутотренінги, а також онлайн екскурсії. 
В серпні 2020 року рішенням Черкаської міської ради затверджено міську 
програму проведення культурно-просвітницьких заходів для осіб похилого 
віку, слухачів «Університету ІІІ віку» на 2020-2024 роки. На виконання якої, 
додатково профінансовано три екскурсії до історичних місць Черкащини 
(скористалось 82 осіб), закуплено 110 квитків на відвідування культурно-
мистецьких та дозвіллєвих закладів (скористалось 110 осіб), проведено 
культурно-розважальні заходи: конкурс краси серед жінок срібного віку «Файна 
Пані» (10 осіб учасниць), конкурс талантів серед черкащан срібного віку 
«Вечорниці у Солохи» (40 осіб учасників) та танцювальний флеш-моб 
«Новорічний коктейль» (60 осіб учасників). 
 Продовжує працювати пункт прокату засобів реабілітації, послугами якого 
скористалось 43 осіб. 
Активно проводиться робота по залученню натуральної допомоги у вигляді 
продуктових та промислових товарів, засобів гігієни та реабілітаційних засобів. 
Протягом року таку допомогу отримали 1728 підопічних центру на загальну суму 
568,1 тис. грн. 
 
 
Проводиться перевезення пільгових категорій громадян, а саме: осіб з 
інвалідністю 1 і 2 груп та дітей з інвалідністю з вадами опорно-рухового апарату, 
які пересуваються за допомогою інвалідного візка, автомобілем спеціалізованого 
призначення. 
В жовтні 2020 року на баланс територіального центру передано 8 
контейнерів для збору вживаних речей. В грудні відкрито безкоштовний магазин 
«Соціальний БутіЧЕк», в якому можна взяти безкоштовно відсортований б/у 
одяг та взуття усім потребуючим. Послугами скористалось понад пів сотні 
містян. 
На інтернет сторінці «Фейсбук» висвітлюються всі заходи центру та анонси 
на їх проведення. 
Соціальні групи, які отримують соціальні послуги 
На отримання соціальних послуг у центрі мають право громадяни, які 
фактично проживають в м. Черкаси або іноземці та особи без громадянства, у 
тому числі біженці, внутрішньо переміщені особи, які проживають у м. Черкаси 
на законних підставах, перебувають у складних життєвих обставинах, потребують 
сторонньої допомоги, а саме:  
- громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, хворі (з числа осіб 
працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш 
як чотири місяці), які частково втратили здатність та не здатні до 
самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими 
в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України;  
- громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з 
безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають 
роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні 
неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), 
якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий 
мінімум для сім’ї; 
- особи з інвалідністю, які мають захворювання опорно-рухового апарату 
та/або нервової системи, пересуваються за допомогою крісла колісного та 
 
 
потребують послуги перевезення автомобілем спеціалізованого призначення. 
Стандарти соціальних послуг у відповідних сферах діяльності  
Державні стандарти соціальних послуг 
1. Соціальні послуги надаються надавачами соціальних послуг державного, 
комунального, недержавного секторів незалежно від джерел фінансування 
відповідно до державних стандартів соціальних послуг. 
2. У державному стандарті соціальних послуг: 
 встановлюються вимоги щодо забезпечення необхідного рівня доступності 
соціальних послуг, зокрема на кожному етапі їх надання; 
 визначаються зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання 
соціальних послуг, показники їх якості; 
 Державні стандарти соціальних послуг та порядок їх розроблення 
затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері соціального захисту населення. 
Склад працівників з відповідним рівнем освіти, досвідом роботи 
Відділення центру очолюють завідувачі, які призначаються і звільняються з 
посади директором центру за погодженням з директором департаменту. 
Завідувач відділення повинен мати повну вищу освіту відповідного 
напрямку підготовки і стаж роботи за фахом не менш як три роки. 
 Працівники центру, які надають соціальні послуги, зокрема фахівці, 
соціальні працівники повинні мати відповідний фаховий рівень, що 
підтверджується документом про освіту державного зразка. 
У своїй діяльності працівники центру керуються нормами та вимогами 
Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України.  
Посадові обов’язки соціального працівника, їх плани 
Соціальний працівник керується у своїй діяльності основними принципами 
здійснення соціальної роботи з громадянами, які перебувають у складній життєвій 
ситуації. 
 
 
 Застосовує на практиці нормативно-правові акти з питань надання 
соціальних послуг особам, що потрапили в складні життєві обставини.  
Надає консультації, методичну допомогу з питань організації та надання 
соціальних послуг за запитами та зверненнями громадян. 
Відвідує отримувача послуг для проведення оцінки потреб. Для вивчення та 
оцінки ситуації й потреб проводити інтерв’ю з отримувачами послуг, їхніми 
родичами та членами сім`ї. Визначає психологічні, економічні, соціальні та 
фізичні потреби отримувача послуг, проводить оцінку та переоцінку системи 
підтримки отримувача послуг. 
Разом з отримувачем соціальних послуг чи його законним представником 
складає карту визначення потреб та індивідуальний план надання  соціальних 
послугах. 
 Інформує, роз’яснює отримувачам послуг, їх родичам, членам сім`ї, та 
законним представникам правила, процедуру та інструкції, що діють в 
територіальному центрі. Допомагає в заповненні відповідних форм та в зборі 
документів, необхідних для отримання пільг, допомоги та послуг в 
територіальному центрі. 
Веде професійні записи та готує відповідні звіти. Оцінює результативність 
виконання індивідуального плану надання соціальних послуг. Проводить 
моніторинг надання послуг та їх якості. 
 Отримує та надає послуги з супервізії як навчальну чи консультативну, так і 
менеджерську/адміністративну, яка передбачає моніторинг дотримання графіків 
роботи, якості виконаних завдань надавачами соціальних послуг, оцінку стосунків 
в колективі, ведення професійних записів тощо. 
Дотримується професійної етики та Етичного кодексу соціального 
працівника. Працює над власним професійним розвитком. Бере  участь у роботі 
мультидисциплінарної команди та її нарадах. 
Розглядає листи, заяви, скарги та у встановленому порядку надає відповіді.  
Представляє за необхідності інтереси отримувачів послуг за їхніми 
дорученнями. 
 
 
Здійснює обстеження житлово-побутових умов проживання, за згодою 
громадян. 
Забезпечує формування, облік та зберігання особових справ усіх отримувачів  
соціальних послуг територіального центру. 
 Проходить у встановленому порядку періодичні медичні огляди. 
 Вживає  заходів щодо збереження майна та інших цінностей, що передані 
їй/йому чи використовуються ним/нею в процесі здійснення професійної 
діяльності. 
Соціальний працівник повинен знати: 
- законодавство у сфері соціального захисту, надання соціальних та 
реабілітаційних послуг; 
- основи сімейного, трудового, цивільного права; 
- основи етики та професійного спілкування;  
- зміст, форми та порядок надання соціальних послуг особам, які перебувають у 
складних життєвих обставинах;  
- методи і форми соціальної роботи зі спеціальними групами клієнтів;  
- основи психології;  
- основи медичних та гігієнічних знань;  
- норми охорони праці та виробничої санітарії;  
- знати і вільно володіти ПК, бути досвідченим користувачем Office (Word, 
Excel); мати навики роботи з Internet і E-mail, володіти копіювальною 
технікою; 
- діловодство, ділову державну мову, норми охорони праці та вимоги до 
безпечного ведення робіт у різних соціальних обставинах. 
Надійність – у суспільстві є потреба в надійній інформації та в інформаційних 
системах, що забезпечують її. 
Професіоналізм – є потреба в особах, що їх клієнти, роботодавці чи інші 
зацікавлені сторони можуть без сумнівів визначити як професіоналів у соціальній 
сфері. 
 
 
Якість послуг – є потреба щодо впевненості в тому, що всі послуги, надані 
спеціалістами, виконуються згідно  найвищими стандартами якості. 
Довіра – користувачі послуг соціальних працівників мають бути впевнені в 
дотриманні основ професійної етики, що регулюють надання цих послуг 
Кваліфікаційні вимоги, пов’язані з виконання професійних завдань, а етичні 
– з вмінням працювати у колективі, вести переговори з діловими партнерами та 
нести відповідальність за свої дії. 
Основними принципами здійснення діяльності працівників центру є: 
 повага до гідності кожної людини, врахування того, що кожна людина є 
неповторною та унікальною, має право на самореалізацію, яка не призводить 
до порушення подібних прав інших людей; тому щодо неї не можуть 
застосовуватися прямий чи опосередкований примус до будь-яких дій, навіть 
на її користь або користь її близького соціального оточення; 
 пріоритетність інтересів отримувачів соціальних послуг, спрямування зусиль, 
знань та навичок на допомогу окремим громадянам, сім'ям, групам осіб; 
 толерантність до різних емоційних проявів отримувачів соціальних послуг, їх 
проблем й обставин, рівновага, терпимість незалежно від їхнього способу 
життя, поведінки, соціального і національного походження, статі тощо; 
 довіра та взаємодія у вирішенні проблем отримувачів соціальних послуг, 
сприяння максимальній їх самостійності у розв'язанні соціальних проблем та в 
діях у відповідних соціальних ситуаціях, створення доброзичливої атмосфери 
спілкування; 
 доступність послуг для кожного, хто звертається за захистом, підтримкою, 
консультацією або порадою, без будь-якої дискримінації щодо статі, віку, 
фізичних або розумових обмежень, соціальної чи расової приналежності, 
віросповідання, мови, політичних поглядів, сексуальної орієнтації; 
 конфіденційність, що виключає можливість розголошення будь-яких 
відомостей про отримувачів соціальних послуг за винятком тих випадків, коли 
це робиться з їхньої згоди чи в установленому законом порядку; 
 
 
 дотримання норм професійної етики, що включає сприяння формуванню 
та реалізації заходів соціальної політики, забезпеченню благополуччя людини, 
спільноти, громади, та відповідальність за розвиток та дотримання 
професійних норм у розв'язанні практичних завдань соціальної роботи. 
 Працівники центру не можуть використовувати службове становище в 
особистих цілях, а також не можуть мати майнових відносин з отримувачами 
соціальних послуг центру. 
План роботи соціального працівника соціальної установи 
Виявлення громадян з числа жителів м. Черкаси, а саме: 
-  громадян похилого віку,  100 річних осіб, інвалідів, хворих (з числа осіб 
працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш 
як чотири місяці), які частково втратили здатність та не здатні до 
самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими 
в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України;  
- громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з 
безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають 
роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні 
неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо 
середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж два з половиною 
прожиткових мінімумів для сім’ї; 
До обов’язків працівників також входить: 
- формування електронної бази даних таких громадян, визначення 
(оцінювання) їх індивідуальних потреб у наданні соціальних послуг. 
- забезпечення якісного надання соціальних послуг громадянам, які мають 
право на отримання соціальних послуг у центрі. 
- проведення моніторингу актуальності та ефективності соціальних послуг, 
які надає центр, та оцінка якості цих послуг.  
Форми та методи, які використовує соціальний працівник у своїй роботі 
 
 
 Основними формами надання соціальних послуг є соціальне 
обслуговування, яке можна поділити на три групи: 
-  індивідуальна робота; 
-  групова робота; 
- робота у громаді (за місцем проживання або з групою людей, що мають 
спільні інтереси чи проблеми). 
Разом із цим, до форм соціальної роботи можна віднести всі різновиди 
діяльності, які використовує соціальний працівник у процесі роботи, самі клієнти 
з метою самодопомоги, а також їхні друзі, родичі. 
Аналіз практичної діяльності органів та установ соціального захисту, досвіду 
соціальних працівників при роботі з клієнтом дозволяє виділити три головні 
категорії методів соціальної роботи: 
- соціально-економічні; 
- організаційно-розпорядчі; 
- психолого-педагогічні. 
Перша категорія соціально-економічних методів об'єднує всі ті засоби 
соціальної роботи, за допомогою яких впливають на матеріальні і моральні, 
національні, сімейні та інші соціальні інтереси і потреби клієнтів. Ці методи 
впливу на соціальні та економічні потреби та інтереси застосовують у формі: 
- натуральної  допомоги; 
- догляду та побутового обслуговування; 
- морального заохочення тощо. 
Організаційно-розпорядчі методи орієнтовані головним чином на 
координацію взаємовідношення соціальної роботи з організаційною структурою 
соціальних служб. Їх відрізняє безпосередність впливу, оскільки вони спираються 
перш за все на нормативно-правові, регламентуючі акти. В межах категорії можна 
говорити про певну різницю між організаційними та розпорядчими методами. 
Організаційні методи принципово впливають на проведення соціального 
облуговування через положення та інструкції. 
 
 
Розпорядчі  методи, на відміну від організаційних, дозволяють здійснювати 
більш оперативне розв'язання проблем, своєчасно уточнювати завдання. 
Організаційно-розпорядчими методами є регламентування, нормування та 
інструктування. 
Психолого-педагогічні методи відрізняються від попередніх безпосередньою 
взаємодією з клієнтом через механізм соціально-психологічної, педагогічної зміни 
його поведінки, самопочуття тощо. Головним є підтримка, надання інформації, 
роз'яснення, рекомендації та інші форми роботи. Взаємозв'язок чинників, 
упливаючих на свідомість та поведінку особистості, потребує комплексного 
використання всіх груп методів соціальної роботи, які органічно взаємозв 'язані 
між собою.Переважно об'єктом уваги цього є професійна діяльність соціальних 
працівників та різні аспекти їх взаємодії з клієнтами. 
Індивідуальна робота 
Процес передбачає динаміку, тому його не завжди можна поділити на фази і не 
завжди він проходить усі ці фази від початку до кінця. В основі процесу 
соціальної роботи лежать стосунки з клієнтом. Кожен випадок є неповторним. 
Разом з тим, процес соціальної роботи має свою логіку. Коли людина відчуває або 
усвідомлює потребу в допомозі та має потребу в послугах, вона стає клієнтом 
соціальної роботи і проходить разом з соціальним працівником такий цикл: 
Таблиця 1 
Фази процесу соціальної роботи 
Підготовка.  Збір інформації. 
1 ФАЗА Початкове оцінювання Аналіз інформації: потреби, проблеми, переваги 
й обмеження 
Узгодження (контракт) з клієнтом мети, завдань 
II ФАЗА Планування догляду та плану заходів.  
Вибір теорії, методів, ресурсів, ролей, часу, 
методів догляду прийняття рішень. 
Клієнт використовує свої вміння й навички 
III ФАЗА Виконання соціального працівника. Соціальний працівник 
 
 
діє від імені клієнта. Перегляд (моніторинг, 
поточне оцінювання) 
Визначення ефективності результатів та 
IV ФАЗА Кінцеве оцінювання порівняння їх із цілями. Обговорення процесу 
допомоги: оцінка стосунків, вартості, 
продуктивності працівника 
Напрями соціального обслуговування: 
 соціальна адаптація (у відділеннях денного перебування). Дана форма 
включає послуги: соціально-побутові, інформаційні, психологічні, соціально-
педагогічні, юридичні, культурне обслуговування нужденних громадян, 
відпочинку, підтримання активного способу життя, забезпечення їх участі в 
посильній трудовій діяльності. У відділення денного перебування 
приймаються літні люди та інваліди, що частково не здатні до 
самообслуговування і активного пересування, які не мають медичних 
протипоказань. Відділення денного перебування можуть створюватися у 
територіальних центрах соціального обслуговування. 
 догляд вдома (у відділеннях соціальної допомоги вдома) обслуговування 
надається літнім людям та інвалідам, які не здатні до самообслуговування і 
потребують допомоги соціального робітника. Відділення обслуговування 
вдома організуються при територіальних центрах надання соціальних послуг. 
Обслуговування може здійснюватися постійно або тимчасово.  
Як форма діяльності в територіальному центрі надання соціальних послуг 
розглядається взаємодія з клієнтом, спрямована на розвиток потенціалу 
(проведення бесіди, психологічної підтримки). 
 Матеріально-технічне забезпечення діяльності територіального центру 
Центр утримується за рахунок коштів, що відповідно до Бюджетного 
кодексу України виділяються з міського бюджету на соціальний захист населення 
та соціальне забезпечення, та за рахунок інших надходжень, у тому числі від 
діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, 
а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій. 
 
 
Кошти від надання платних соціальних послуг надходять до спеціального 
фонду та використовуються виключно в межах запланованих видатків на 
покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг. 
Для надання соціальних послуг центр має право залучати на договірних 
засадах юридичних та фізичних осіб, зокрема волонтерів та волонтерські 
організації.  
Центр має право в установленому порядку отримувати гуманітарну та 
благодійну допомогу, в тому числі із-за кордону, яка використовується для 
надання допомоги громадянам. 
Перевірка та контроль діяльності центру здійснюється відповідно до 
законодавства України.  
Центр є неприбутковою установою, що внесена до Реєстру неприбуткових 
установ та організацій, та не має на меті отримання доходів (прибутків) або їх 
частини для розподілу серед працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування 
єдиного соціального внеску).  
Стан матеріально-технічної бази 
Стан матеріально-технічної бази територіального центру – задовільний.  
Для створення належних умов для працюючих та отримувачів послуг існує 
потреба в проведенні ремонту кабінетів, доукомплектуванні їх комп’ютерною 
технікою, кондиціонерами та новими меблями, а також новим автомобілем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ЧАС ДОПОМОГИ ЛЮДЯМ 
СРІБНОГО ВІКУ» 
 
Актуальність соціальної проблеми 
Що робити людині яка вийшла на пенсію? Кожен самостійно шукає 
відповідь на це питання, кожен намагається знайти заняття для душі або ж зовсім 
не займається такими пошуками. Це також право кожної людини. Але більшість 
людей все-таки не заспокоюються на досягнутому і підкоряють нові вершини. 
Згідно з дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна 
займає перше місце в світі по розповсюдженню депресії, особливо серед людей 
пенсійного віку. На думку експертів, навчання – ефективний засіб профілактики 
депресій у людей похилого віку. Участь в учбовому процесі допомагає людині 
крокувати в ногу з часом, тренувати пам'ять, розвивати інтелект. 
Проект « Час допомоги людям срібного віку» розроблений для підтримки 
малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів, ветеранів, учасників 
бойових дій, громадян окремих пільгових категорій та внутрішньо переміщених 
осіб. 
Проектом визначено низку заходів щодо поліпшення та вдосконалення 
роботи органів місцевого самоврядування, громадських інституцій щодо 
підтримки найбільш незахищених верств населення, а саме тієї категорії 
громадян, які за віком чи за станом здоров’я або у зв’язку з ситуацією, що 
склалася, перебувають у скрутному становищі. 
У вирішені проблем соціального захисту населення пріоритетним є надання 
різних видів допомоги, підтримки, соціального забезпечення та соціальних 
послуг. 
Незважаючи на те, що держава докладає зусиль по соціальному захисту 
осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують допомоги, 
залишається ще ряд проблем, які потребують розв’язання на місцевому рівні, в 
тому числі і за рахунок бюджету міської ради. 
 
 
Метою проекту  є адаптація старшого покоління до суспільного життя, 
підтримка фізичного та інтелектуального здоров`я, сприяння зайнятості та 
об`єднання, розширення світогляду, підвищення життя літніх людей та осіб з  
інвалідністю; організація такої діяльності, що створює умови для спілкування, 
самореалізації та активної участі у житті. Як відомо, освіта впродовж життя є 
одним із ключових трендів, визначених Міністерством освіти й науки України.   
Метою проекту можна вважати: 
- вдосконалення та посилення рівня соціального захисту літніх людей; 
- сприяння підвищенню рівня життя вразливих та соціально-незахищених 
верств населення шляхом їх соціальної підтримки; 
- надання адресної допомоги найбільш незахищеним верствам населення; 
- вирішення питань соціально-побутового обслуговування громадян, які 
перебувають у складних життєвих обставинах; 
- надання соціальних послуг з урахуванням визначення потреб та сприяння 
розвитку системи надання соціальних послуг.     
  Форми навчання: 
1) Лекційні заняття з обговоренням; 
2) Практичні заняття; 
3) Фізичні вправи; 
4) Гурткові заняття; 
5) Екскурсії; 
6) Подорожі; 
7) Концерти. 
Методи навчання: 
1) Лекції; 
2) Дискусії; 
3) Дебати; 
4) Мозковий штурм; 
5) Вивчення випадків; 
6) Показ, демонстрація; 
 
 
7) Рольові ігри; 
8) Розповіді історій; 
9) Інші інтерактивні форми. 
Форми проведення: 
1) Заняття в групі (до 30 слухачів); 
2) Заняття тричі на тиждень (згідно розкладу); 
3) Навчання тривалістю 45 хвилин; 
4) Об'єднання в групи за інтересами після закінчення базового курсу; 
5) Отримання сертифікату. 
Завдання соціального проекту 
Основними завданнями проекту є організація та проведення безкоштовного 
навчання та освітніх заходів для людей похилого віку. 
Надання такої освітньої послуги має забезпечити: 
 створення умов та сприяння всебічному розвитку людей похилого віку; 
 реінтеграцію людей похилого віку в активне життя суспільства; 
 надання допомоги людям похилого віку в адаптації до сучасних умов життя 
шляхом оволодіння новими знаннями, зокрема щодо процесу старіння та 
його особливостей;  
 сучасних методів збереження здоров'я;  
 набуття навичок самодопомоги;  
 формування принципів здорового способу життя;  
 основ законодавства стосовно людей похилого віку та його застосування на 
практиці;  
 формування та розвитку навичок використання новаційнних технологій, 
насамперед інформаційних та комунікаційних; 
  потенціалу та можливостей волонтерської роботи; 
 підвищення якості життя людей похилого віку, завдяки забезпеченню 
доступу до сучасних технологій та адаптації до технологічних перетворень; 
 формування практичних умінь і навичок; 
 можливість для розширення кола спілкування та обміну досвідом. 
 
 
Етапи реалізації проекту 
Для забезпечення досягнення мети проекту передбачено виконання 
наступних завдань: 
- формування комплексної системи соціального захисту громадян, які 
потребують соціальної підтримки; 
- удосконалення системи надання соціальної допомоги найбільш вразливим 
верствам населення, посилення адресної спрямованості; 
- підвищення якості соціального обслуговування громадян, які перебувають у 
складних життєвих обставинах; 
- подовження роботи щодо удосконалення якості надання соціальних послуг 
та сприяння розвитку системи надання соціальних послуг; 
- створення умов для максимально раціонального та економного 
використання коштів міського бюджету, спрямованих на сферу соціальної 
допомоги, залучення додаткових, у тому числі благодійних ресурсів, розвиток 
ділової та творчої активності громадян. 
Основні шляхи розв’язання проблеми полягають у наданні соціально-
побутових, оздоровчо-профілактичних, культурно-розважальних заходів та 
інформаційних технологій  для літніх людей та людей пільгової категорії. 
При територіальному центрі надання соціальних послуг м.Черкаси був 
створений Університет Третього віку «Крила надії». 
Погодьтеся, досить незвична картина: у студентській аудиторії літні, 
поважні люди ловлять кожне слово викладача, дружно сміються у відповідь на 
жарт чи аплодують на знак схвалення — це розпочався навчальний рік в 
Університеті третього віку. 
Цей соціальний проект започаткували в університеті ІІІ віку «Крила надії» 
при відділенні денного перебування територіального центру надання соціальних 
послуг м.Черкаси.  Він розрахований на широке коло осіб будь-якого віку, освіти 
чи роду занять. Якщо людина прагне навчитися чогось нового й одержати велику 
 
 
кількість можливостей змінити своє життя на краще — її місце саме тут: навчання 
відбувається за різними програмами. 
Перший етап (курсі) створення - відкриття університету. Була проведена 
широка комунікативна кампанія, на яку запрошено всіх охочих віком 55+ на День 
відчинених дверей. Колектив територіального центру був вражений, коли 
прийшли понад 500 осіб. Розпочали навчання 360 літніх людей, а посвідки видано 
332 — вони стали пропуском до університетської бібліотеки. Таким чином 
слухачі університету одержали можливість працювати з нашим бібліотечним 
фондом, що є одним із найкращих в Україні. Після закінчення навчального року 
їм видали сертифікат про те, що вони прослухали базовий курс. 
Спектр освітніх програм, які ми викладаємо слухачам Університету 
третього віку на першому курсі, був дуже широкий. Причому багато занять мали 
прикладний характер. Було проведено навчання, як правильно сервірувати стіл, як 
не купитися на рекламу й вибрати в магазині якісні товари, більше того, 
досліджували овочі та фрукти на вміст нітратів, знайомили з дизайном та 
дотриманням гармонійної кольорової гами в інтер'єрі, розповідали про гігієну 
харчування. Були й майстер-класи з розпису писанки, пряників, із виготовлення 
жіночих прикрас своїми руками, плетіння гачком, пересадки квітів 
тощо. Запрошені нами студенти-волонтери демонстрували, як надати першу 
домедичну допомогу, якщо людині стало зле. Усе це нашим слухачам настільки 
сподобалося, що вони прийшли й на другий курс. Тобто ми запропонували такі 
форми навчання, які знаходять відгук у серцях літніх людей. 
На другому етапі (курсі) слухачам Університету третього віку пропонують 
на вибір різні програми, зокрема: «Хочу жити в якісному світі», «Інформаційно-
комунікативні технології», «Психологія дорослості», «Англійська мова», 
«Німецька мова», «Фізкультура та технології збереження здоров'я» тощо. 
Студентам Університету третього віку для опрацювання запропоновано 
широкий спектр цікавих корисних і практичних тем: «Історичне краєзнавство», 
«Мовний етикет», «Як не піддатися впливу реклами на свідомість споживачів», 
«Управління конфліктами», «Управління стресом», «Спілкування», «Гігієна 
 
 
харчування», «Складання ощадливого бюджету сім'ї», «Планування 
інвестиційного життя з урахуванням наявних можливостей», «Управління часом, 
або як встигнути», «Гостинність у домі», « Сервірування столу», «Навчись 
заробляти гроші на свої мрії», «Плюси і мінуси міжнародної інтеграції», 
«Інструкція для використання homo sapiens людини розумної віком 55+», 
«Актуальність та соціальна мудрість для сучасних українців», «Кольорові 
рішення інтер'єрів», «Експрес-методи визначення якості та безпечності продуктів 
харчування», «Вчимося жити якісно», «Основні забруднювачі сировини та 
продуктів харчування». 
Ті люди, котрі «переселилися» з індустріального в інформаційне 
суспільство в поважному віці, не володіють комп'ютерними технологіями, через 
що, по суті, випадають зі спільноти. А оскільки в усіх мають бути рівні права, ми 
підготували розрахований на три місяці освітній курс для того, аби наші слухачі 
оволоділи комп'ютером, навчилися користуватися інформаційними 
можливостями.  
На третьому етапі (курсі) закріплюються інформаційні технології: 
здійснювати оплату комунальних послуг в «онлайн»-режимі, вміти подати 
електронну петицію до міської ради чи взяти участь у партиципаторному 
бюджетуванні. Тобто завдання в тому, щоб перетворити комп'ютер зі складної 
друкарської машини на зручний інструмент, який можна використовувати в 
повсякденному житті, наскільки в кого вистачить фантазії. 
Оцінювання-підсумок знань слухачів  Університету третього віку «Крила 
надії», є знання які вони отримали. Власне, у цьому для слухачів важливо те, що 
вони досягли за період начання. До речі, у процесі навчання літні люди 
спілкуються не тільки між собою, а й із викладачами та студентами, що є 
своєрідним тренінгом в стосунках різних поколінь.  
Також важливу допомогу надають волонтери - допомагають людям 
поважного віку освоювати інформаційні технології (комп’ютер, планшет, 
смартфон тощо), адже одному викладачу приділити увагу кожному слухачеві в 
групі вкрай важко, зазначає: «Знаєте, як це круто, коли в дитинстві нас чогось 
 
 
учили батьки, дідусі й бабусі, а тепер ми маємо змогу поділитися своїми 
знаннями. І коли бачиш вдячність в очах літніх людей, це викликає надзвичайні 
емоції», це наче повернення в молодість.  Адже студентські роки — то найкращий 
час у житті. А освоєння комп'ютера — дуже корисна й потрібна річ. Володіння 
інформаційними технологіями — це насамперед розширення кругозору, адже 
завдяки цьому можна знайти відповіді на будь-які запитання — від юридичних до 
побутових. 
Зміст діяльності 
Університет  має назву, гімн та емблему. 
Слухачами Університету можуть бути люди похилого віку, особи з 
інвалідністю, які частково втратили здатність до самообслуговування, що мають 
освіту будь – якого рівня та зацікавлені брати участь в освітніх програмах. 
Університет функціонує за наявності не менше 30 слухачів на день старшого віку. 
Студенти Університету третього віку  «Крила надії» готуються 
отримати студентські та розпочати навчання. 
До навчання слухачів  на волонтерських засадах залучаються викладачі 
вищих навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл, фахівці управління 
соціального захисту населення, охорони здоров'я тощо. 
З нагоди Дня людей похилого віку, в Університеті відбулася зустріч-
знайомство із студентами інших Університетів третього віку. 
Захід відвідали майже 70 студентів, який відбувся 1 жовтня під час 
міжнародного науково-практичного семінару «Можливості інформаційних та 
соціальних технологій у розвитку туризму для людей літнього віку: міжнародні 
стратегії на національному рівні в Україні» отримають студентські квитки та 
розпочнуть навчання. Вони ознайомилися із навчальним планом та обговорили 
організаційні питання. 
У своїй діяльності Університет керується Конституцією та законами України, 
указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами 
КМУ, наказами Міністерства соціальної політики, рішеннями ЧМР, наказами 
 
 
директора департаменту соціальної політики ЧМР, положенням про 
територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси . 
До організації навчання людей похилого віку можуть бути залучені фахівці 
місцевих органів влади (за їх згодою), місцевих управлінь праці та соціального 
захисту населення, охорони здоров'я, юстиції, Пенсійного фонду України, служби 
зайнятості, вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, студентів 4-5 
курсів, вчених із академічних інститутів та дослідницьких центрів, вчителів 
загальноосвітніх шкіл, представників громадських організацій, працівників 
територіального центру та волонтери. 
Принцип "рівний-рівному" є одним із основоположних в організації надання 
послуги і передбачає якомога ширше залучення до викладання та проведення 
занять людей похилого віку, які мають відповідний досвід та освіту, обізнані з 
темою та проблемами, що передбачені програмою. 
Працівниками відділення визначення індивідуальних потреб у соціальних 
послугах був проведений  моніторинг серед населення, які б вони ще хотіли 
отримувати соціальні послуги. Були запроваджені такі інноваційні методи при 
територіальному центрі. 
Транспортні послуги - вид соціальної послуги з перевезення автомобілем 
спеціалізованого призначення («Інва-таксі»), яке  надається особам з 
інвалідністю, що пересуваються за допомогою крісла колісного для можливості їх 
безперешкодного доступу до об’єктів громадської інфраструктури, отримання 
повного спектру соціальних, медичних та побутових послуг, участі в 
громадському та культурному житті міста. 
Натуральна допомога – надання продуктів харчування, засобів санітарії і 
особистої гігієни, засобів догляду, одягу, взуття та інших предметів першої 
необхідності, також технічних і допоміжних засобів реабілітації; пошиття одягу, 
ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни. 
В жовтні 2020 року на баланс територіального центру передано 8 
контейнерів для збору речей бувших у користуванні. В грудні відкрито 
безкоштовний магазин «Соціальний БутіЧЕк», в якому можна взяти 
 
 
безкоштовно відсортований б/у одяг та взуття усім потребуючим. Послугами 
скористалось понад пів сотні містян. 
Вважається, що ідея відкриття ось таких  університетів виникла у Франції: 
у 1973 році в Тулузі професор П'єр де Велла заснував для людей похилого 
віку. Хоча на теренах України відомий лікар і педагог Микола Пирогов відкрив 
першу школу для дорослих іще в 1855 році. Нині ж народні університети існують 
у всьому світі. Є навіть Міжнародна асоціація народних університетів, її девіз — 
«Найбільшим культурним досягненням народу є його щасливі люди похилого 
віку».  
До групи ініціаторів долучилися професори й доценти, які погодилися на 
волонтерських засадах поділитися своїми науковими доробками та знаннями в 
різних галузях наук, прочитавши лекції і провівши практичні заняття зі слухачами 
Університету третього віку. Серед них: доктори наук, професори (Н. М. Бобух, Н. 
В. Карпенко, І. М. Петренко, В. В. Іванова, О. Г. Коваленко), кандидати наук, 
доценти (З. М. Гайворонська, Ю. О. Басова, В. І. Дмитренко, Л. М. Страшко, О. В. 
Горячов, О. В. Делія, І. П. Чайка, Т. П. Гудзь, Л. Г. Савченко, О. В. Яріш, Н. В. 
Рогова, О.М.Зінченко, В.В.Карманенко, І.С.Тодорова, Т.І.Губіна, Н.А.Новицька). 
Очікувані результати проекту 
           Реалізація даної Програми дозволить: 
       - забезпечення визначення потреби та надання соціальних послуг одиноким 
пенсіонерам, інвалідам, інвалідам війни, учасникам бойових дій; 
- підвищення якості та рівня задоволення потреб отримувача соціальних 
послуг; 
- поліпшення стану здоров’я, соціальної захищеності літніх людей, 
інвалідів, ветеранів війни та ветеранів праці; 
         Підвищення якості життя внутрішньо переміщеним особа; 
Посилення адресної соціальної підтримки населення; 
 
 
- проведення культурно-масових заходів, досугу, спілкування, чаювання, 
гарячих обідів, що сприятиме підвищенню духовного та емоційного стану 
зазначеної категорії громадян. 
В зв’язку з карантинними обмеженнями, у відділеннях денного 
перебування відкрито новий оздоровчий напрям - «Літній табір» - одноденні 
виїзди до бази відпочинку «Лісова пісня» с. Кедина гора. Продягом серпня-
вересня послугами нового напряму скористались 180 осіб. 
За благодійні кошти організовано понад  10 екскурсій до історичних місць 
Черкащини. За період серпень-жовтень даними послугами скористалось понад 
450 підопічних. 
Розширює послуги «Університет ІІІ віку», додатково до 17-ти існуючих 
напрямків відкрились нові: «Скандинавська ходьба», «Вокал» та «Дансфіт». За 
звітний період послугами  Університету скористались 874 студента - слухача.  
На час карантинних заходів для слухачів Університету ІІІ віку організовано 
онлайн заняття: арт терапевтичні, з фізкультури, танцювальної аеробіки, 
психологічні аутотренінги, а також онлайн екскурсії. 
В серпні 2020 року рішенням Черкаської міської ради затверджено міську 
програму проведення культурно-просвітницьких заходів для осіб похилого 
віку, слухачів «Університету ІІІ віку» на 2020-2024 роки. На виконання якої, 
додатково профінансовано три екскурсії до історичних місць Черкащини 
(скористалось 82 осіб), закуплено 110 квитків на відвідування культурно-
мистецьких та дозвіллєвих закладів (скористалось 110 осіб), проведено 
культурно-розважальні заходи: конкурс краси серед жінок срібного віку «Файна 
Пані» (10 осіб учасниць), конкурс талантів серед черкащан срібного віку 
«Вечорниці у Солохи» (40 осіб учасників) та танцювальний флеш-моб 
«Новорічний коктейль» (60 осіб учасників). 
Ми не тільки навчаємо, але й робимо життя наших студентів насиченим та 
цікавим.Влаштовуємо піші екскурсії по місту, виїжджаємо в різні куточки 
України та закордон, відвідуємо театри, проводимо концерти, спектаклі та флеш-
моби.  
 
 
На інтернет сторінці «Фейсбук» висвітлюються всі заходи центру та анонси 
на їх проведення. 
З особливою гордістю варто відзначити роботу групи студентів-волонтерів, 
які не просто відгукнулися на запит викладачів допомогти в навчанні 
комп'ютерній грамотності слухачів Університету третього віку, але проявили 
неабияку ініціативність, людяність та професіоналізм. Щоб стати 
конкурентоспроможним фахівцем, студент упродовж навчання має отримати ряд 
не лише професійних, але й соціально-життєвих компетентностей.  Робота у 
волонтерському загоні зі слухачами – найкращий формат для набуття 
відповідного компетентнісного досвіду. Пишаємося нашими студентами-
волонтерами. 
І, звісно, не можемо не поділитися тими приємними відгуками, які в усному 
та в письмовому вигляді висловлюють вдячні слухачі Університету третього віку 
на адресу наших викладачів та студентів, усього професійного науково-
педагогічного колективу: «Ми в захваті від таких професійних викладачів. 
Отримали більше, ніж очікували»,  так в усіх відгуках. Приємно робити змістовні 
речі, які наповнюють твоє життя та життя інших особливим 
сенсом. Небайдужість, взаємоповага, толерантність, терпимість, обмін досвідом, 
бажання допомагати – це не пафосні слова – це ті загальнолюдські цінності, які 
залишають нас людьми.  
Ми сповідуємо активну життєву позицію, оптимізм та енергійність. В 
частині активності, винахідливості та гарного настрою ми залишаємо далеко 
позаду усіх класичних студентів. Ми крокуємо в ногу з часом, тренуємо пам'ять, 
розвиваємо інтелект, знаходимо таланти. Ми опановуємо комп'ютерну техніку, 
інтернет, займаємося танцями, готуємо нові страви та розмовляємо іноземними 
мовами. Немолоді студенти поспішають на заняття як на побачення, для них 
Університет – другий дім. Завдяки нам тисячі людей похилого віку зрозуміли – 
життя з виходом на пенсію тільки починається! Разом ми відчуваємо смак життя, 
усі його барви і хочемо поділитися цим з якомога більшою кількістю людей. 
 
 
Отже,  створення Університету - є адаптація старшого покоління до 
суспільного життя, підтримка фізичного та інтелектуального здоров`я, сприяння 
зайнятості та об`єднання, розширення світогляду, підвищення життя літніх людей 
та осіб з  інвалідністю; організація такої діяльності, що створює умови для 
спілкування, самореалізації та активної участі у житті. 
 До організації навчання людей похилого віку можуть бути залучені фахівці 
місцевих органів влади (за їх згодою), місцевих управлінь праці та соціального 
захисту населення, охорони здоров'я, юстиції, Пенсійного фонду України, служби 
зайнятості, вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, студентів 4-5 
курсів, вчених із академічних інститутів та дослідницьких центрів, вчителів 
загальноосвітніх шкіл, представників громадських організацій, працівників 
територіального центру та волонтери. 
 Принцип "рівний-рівному" є одним із основоположних в організації надання 
послуги і передбачає якомога ширше залучення до викладання та проведення 
занять людей похилого віку, які мають відповідний досвід та освіту, обізнані з 
темою та проблемами, що передбачені програмою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Сьогодні система соціальних послуг в Україні перебуває на стадії розвитку 
та удосконалення. Досвід країн Європи переконливо свідчить, що існують шляхи, 
які дозволяють докорінним чином реформувати її за кілька років. 
 Для ефективності реформування необхідно діяти у наступних напрямах:  
1. належить забезпечити законодавство, яке б захищало інтереси та добробут 
людей, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також сприяло б 
урізноманітненню надаваних послуг. Зокрема, необхідно нормативно 
затвердити перелік базових соціальних послуг, які гарантуються на 
безоплатній основі, незалежно від економічної ситуації у державі та місця 
проживання громадян;  
2. доречно запровадити систему соціального планування на місцевому рівні, що 
передбачає залучення всіх членів місцевої громади до пошуку шляхів 
розв’язання конкретних соціальних проблем, що існують на місцевому рівні. 
На основі такої системи можна було б визначати місцеві пріоритети, залучати 
надавачів послуг і розподіляти бюджетні кошти. Місцеві органи влади мають 
розробляти соціальні плани відповідно до вимог, висунутих центральним 
урядом країни. Ці плани слід розробляти щорічно і брати за основу при 
визначенні обсягу фінансової підтримки місцевих громад;  
3. слід удосконалити систему фінансування державою безоплатних послуг та 
контролю за використанням виділених коштів; цілі, пріоритети й напрями 
фінансування слід визначати на основі здійснення аналізу потреб громадян у 
соціальних послугах;  
4. в рамках державної стратегії переходу від утримання закладів соціального 
обслуговування до фінансування соціальних послуг та з метою забезпечення 
якості соціальних послуг потрібно створити механізми залучення до надання 
соціальних послуг широкого кола зацікавлених осіб. Зокрема, необхідно 
створити можливості для надання безкоштовних  послуг за рахунок 
фінансування з бюджету навіть для приватних установ. Бюджетне 
 
 
фінансування має виділятися на конкурсній основі, а з переможцем слід 
укладати контракт на надання послуг за рахунок бюджету;  
5. вирішення проблеми фінансового забезпечення соціальних закладів можна 
досягти шляхом залучення альтернативних (недержавних) джерел 
фінансування, а також запровадження для закладів стимулів ефективного 
використання бюджетних та власних коштів. Одним із таких стимулів може 
стати формульний підхід до розподілу коштів з обласного бюджету, для чого 
необхідно розробити методику розрахунку вартості соціальних послуг.  
Застосування в Україні описаних вище принципів допоможе радикально 
змінити ситуацію на краще. Від реформування сфери соціальних послуг користь 
отримають усі: одержувачі послуг, тому що вони одержать доступ до послуг, які 
краще задовольняють їх потреби; громади, тому що вони краще дбатимуть про 
своїх членів і, що не менш важливо, самі шукатимуть та знаходитимуть найбільш 
правильні шляхи розв’язання своїх проблем; держава, адже її обмежені бюджетні 
ресурси використовуватимуться більш продумано й ефективно, а громадяни 
будуть краще забезпечені соціальними послугами, яких вони потребують. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в 
Україні / Н.Б.Болотіна. – Київ. Знання, 2005. – 381с. 
2. Вайнола Р.Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія 
та практика: навч.посіб. / Р.Х.Вайнола / за ред.проф. С.О.Сисоєвої. – К. 
: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - 134 с. 
3. Герасимова Е. М. Соціальна робота зі спеціальними групами 
клієнтів : навчальний посібник / Е.М. Герасимович, Н.Є. Доній, О.В. 
Тополь. - Чернігів : ЧНТУ, 2015. - 153 с. 
4. Головатий М.Ф Соціальна політика і соціальна робота: терміно-понят. 
слов. 
/ М.Ф. Головатий, М.Б.Панасик.- К.: МАУП, 2005. – 510 с. 
5. Голубенко Т.О. Технології соціальної роботи з людьми похилого 
віку. / Т.О. Голубенко: методичний посібник. ― К. : НПУ імені М.П. 
Драгоманова, 2014. 
6. Довідник для людей літнього віку / упоряд. : В. П. Рубцов, С. В. 
Фіалко ; за ред. В. В. Чайковської, Л. А. Стаднюка ; Геронт. інформ.-
консультат. центр, ДУ “Ін-т геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова” НАМН 
України, Фонд народонаселення ООН. – Т. : Тєрно-граф, 2010. – 256 с. 
: іл., табл. 
7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. 
Випуск 80 “Соціальні послуги” [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=n0001203-98. – Назва з екрана. 
8. Досуговая деятельность людей «третьего возраста» // Культура в 
современном мире: опыт, проблемы, решения. Инф. сб. — Вып. 1. — 
М., 1993. — 60 с. 
9. Закон України “Про соціальні послуги” [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-15. – Назва з 
екрана. 
10. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи з сім'ями 
 
 
Навчально- методичний посібник. — К. : Слово, 2015. — 328 с. 
11. Кирич Н. Проблеми демографічного старіння населення і його 
вплив на економічне зростання суспільства / Наталія Кирич, Наталія 
Слободян // Соціально- економічні проблеми і держава. — 2016. — 
Вип. 2 (15). — С. 62-70 
12. Колініченко Т. І. Соціальне обслуговування як одна із форм 
соціальної роботи з людьми похилого віку / Т. І. Колініченко // 
Соціальна робота в Україні: теорія і практика : науково-методичний 
журнал. – 2009. – № 1. – С. 77–83. 
13. Котуков О. А. Соціальний розвиток як концептуальний підхід до 
забезпечення соціального благополуччя / О. А. Котуков, Н. А. 
Копилова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. 
– Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – № 1. – С. 44–50 
14. Кубіцький С.О. Сучасні технології соціальної роботи : світовий 
досвід та тенденції розвитку в Україні : монографія / С.О. Кубіцький ; 
Національний університет біоресурсів і природокористування України. 
- Київ : Міленіум, 2015. - 320 с. 
15. Курилович Н. В. Технологии социально-педагогической поддержки 
как средство активизации пожилых людей в учреждениях социальной 
защиты населения :дис. канд. пед. наук 13.00.02 Тамбов, 2004 – 235 c. 
16. Курси для “людей третього віку” (навчання пенсіонерів) [Елек- 
тронний ресурс]. – Режим доступу: 12.08.2015 
17. Мала гірнича енциклопедія : т.2 / за ред. В. С. Білецького. — Д. : 
Східний видавничий дім, 2012. 
18. Малахова Ж. Д. Соціальна геронтологія : курс лекцій / Ж.Д. 
Малахова. Класичний приватний університет. - Запоріжжя : Класичний 
приватний університет, 2010. - 179 с. 
19. Мартинюк І. О. Специфіка побудови життєвих стратегій та 
перспектив представниками різних вікових груп / І. О. Мартинюк, М. 
П. Кухта // Вісник Націона- льного авіаційного університету. 
 
 
Соціологія. Політологія. Історія : зб. наук. праць. – Київ : НАУ, 2014. – 
№ 1. – С. 36. 
20. Мацкевіч Ю. Р. Соціальна робота з людьми похилого віку : 
[навчальний посібник] / Ю. Р. Мацкевіч ; Державний вищий 
навчальний заклад "Запорізький національний університет" 
Міністерства освіти і науки України. - Запоріжжя : Запорізький 
національний університет, 2014. - 339 с. 
21. Мигович І.І. Теоретичні засади соціальної роботи: навч. посіб. / 
І.І.Мигович, В.Ф.Жмир. – Ужгород: Говерла, 2007. – 410 с. 
22. Населення України : імперативи демографічного старіння / 
Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних 
досліджень ім. М.В. Птухи, Фонд ООН в галузі народонаселення. - 
Київ : АДЕФ-Україна, 2014. - 285 с. 
23. Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную 
антропологию. — М.: МГУК, 1994. — 214 с. 
24. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. 
— 2-е изд., испр. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2002. — (Высшее 
образование). — С. 214—227. 
25. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д.Павленок. — М.: 
Инфра 
— М, 1999. — С. 214. 
26. Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання діяльності 
територіальних центрів соціального обслуговування (надання 
соціальних послуг)” від 29.12.2009 р. № 1417 [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=1417-2009- %EF. – Назва 
з екрана. 
27. Приходько А.Ф., Тименко В.М. Економічні основи соціальної 
роботи. Навчальний посібник/ За заг.ред. О.Г.Карпенко – К.: НПУ ім. 
М.П.Драгоманова,- 2012 . 
 
 
28. Проблемы культуры маргинальных груп: Организация культурной 
деятельности пожилых людей // Культурно-просветительная работа. 
Любительская деятельность в сфере досуга. — Вып. 2. — М., 1989. — 
20 с. 
29. Психологические аспекты работы с пожилыми людьми: Учебное 
пособие / В.В. Чайковская, А.К. Ешманова, А.К. Абикулова, Л.А. 
Алмагомбетова, К.К. Куракбаев, Т.И. Вялых, К.У. Рахметова. – 
Алматы, 2015. – 135 с. 
30. Рубакін А. Н. Похвала старості [Електронний ресурс] / А. Н. 
Рубакін. – Ре- жим доступу: http://www.medical-enc.ru/starost/biologiya-
stareniya.shtml. 
31. Сагун І. Г. Поняття “Активного старіння” в контексті проблеми 
освіти людей похилого віку в Європейській спільноті / І. Г. Сагун // 
Вісник ХНУ. – 2010. – С. 45– 49. 
32. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних 
працівників / За заг. ред. А. Й. Капської, І. М. Пінчук, С. В. 
Толстоухової. К.: УДЦССМ, 2000. - 260 с. 
33. Социальное обслуживание пожилых людей и инваладов : 
инновационные формы и методы / отв. ред. И. Н. Бондаренко, А. Н. 
Дашкина. – М., 2008. – 209 c. 
34. Соціальні технології: Тексти лекцій / О.М. Віноградська, Л.О. 
Бєлова - ХАРКІВ – ХНАМГ – 2009. 
35. Соціальна робота в Україні / За заг. ред, І.Д. Зверєвої, Г.М. 
Лактіонової. — К.: Наук, світ, 2003. — С. 121—157. 
36. Соціальна робота: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : [у 2 ч.] / 
Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". - К. : НТУУ "КПІ", 2011. 
- ISBN 978-966-622- 472-2. 
37. Соціальна робота в зарубіжних країнах: навч. посіб. / Євтух М. Б., 
Носко М. О., Грищенко С. В. - Київ : Чалчинська Н. В. [вид.], 2014. - 
303 с. - Бібліогр.: с. 264-281.  
 
 
38. Соціальна робота в контексті соціокультурних змін [Текст] : 
матеріали I Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Київ, 15-16 
квіт. 2016 р. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка [та ін.] ; [за ред. О. 
В. Чуйко]. - Київ : ІМА-прес, 2016. - 191 с. - Бібліогр. в кінці ст.  
39. Соціальна робота в Україні: навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. 
закл. / І. Д. Зверєва [та ін.] ; ред. І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова ; 
Луганський держ. педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка, 
Християнський дитячий фонд. - К. : Науковий світ, 2003. - 234 с. - 
Бібліогр.: в кінці розділів. 
40. Соціальна робота з людьми похилого віку: навч. посіб. для 
студентів ВНЗ / Ю. Р. Мацкевіч ; Держ. ВНЗ "Запоріз. нац. ун-т" М-ва 
освіти і науки України. - Запоріжжя : ЗНУ, 2014. - 339 с. - Бібліогр. в 
кінці розд. 
41. Соціальна робота на межі тисячоліть: концепції, технології, стратегії 
[Текст] 
: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 29 квіт. 2011 р. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т соц. 
роботи і упр., Univ. Hradec Králové, Ped. fak. ; [уклад.: А. О. Ярошенко, Т. О. Голубенко]. - К. : Вид-во 
НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - 92 с. 
42. Соціальна робота у сфері дозвілля [Текст] : підручник / Т. І. 
Ковальчук ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, 
Гуманітар.-пед. ф-т. - Київ ; Ніжин : Лисенко М. М. [вид.], 2016. - 519 с. 
: рис. - Бібліогр.: с. 449-464.  
43. Соціальна робота у сфері дозвілля: словник-довідник / уклад. О. Д. 
Балдинюк. - Умань : Софія, 2008. - 147 c. - Бібліогр.: с. 144 (17 назв). 
44. Соціальна робота. Теорія і практика: навч. посібник / Л. Т. Тюптя, 
І. Б. Іванова ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". 
- 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 574 с. - Бібліогр.: с. 558-
574 (271 назв.). 
45. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За 
ред. проф. А.Й.Капської – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 352 
 
 
с. 
46. Соціальна робота в Україні і за рубежем: навч.-метод. посіб. / Г. М. 
Попович 
47. ; Ужгородський держ. ун-т. - Ужгород : МПП "Гражда", 2000. - 134 с. - Бібліогр.: с.115-120. 
48. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: матеріали доповідей 
та повідомлень міжнар. наук.-практ. конф. (Ужгород, 21-22 жовтня 
1999 р.) / ред. І. І. Мигович [та ін.] ; Ужгородський держ. ун-т, 
Закарпатська обласна держ. адміністрація. - Ужгород, 1999 . 
49. Старіння в XXI столітті: тріумф і виклик / Фонд ООН в області 
народонаселення (ЮНФПА) та організація “Хелпейдж Інтернешнл”. – 
Нью-Йорк ; Лондон, 2012. – 190 с. 
50. Стрельцов Ю.А. Социально-культурная деятельность на 
современном этапе: тенденции и перспективы развития 
//Культурология: новые подходы: Альманах — ежегодник. №3–4. — 
М.: МГУК, 1998. — С.68. 
51. Сціальна робота зі спеціальними групами клієнтів [Текст] : навч. 
посіб. / Е. М. Герасимова, Н. Є. Доній, О. В. Тополь. - Чернігів : ЧНТУ, 
2015. - 153 с. : табл. - Бібліогр. в кінці глав.  
52. Теорія та практика соціальної роботи: навчальний посібник/ 
Карпенко О.Г., Романова Н.Ф. - К.: Видавничий ді м «Слово», 2015. 
53. Тюптя Л. Т. Система соціального обслуговування населення / Л. Т. 
Тюптя  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://pidruchniki.ws/15840720/sotsiologiya/sotsialna_robota_-_ tyuptya_lt. 
54. Тюптя Л.Т., Іванова ІЗ. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. 
посіб. — К.: ВМУРОЛ "Україна", 2004. — С. 327— 337. 
55. Ушакова І.М. Геронтопсихологія : підручник / І.М. Ушакова ; 
Міністерство освіти і науки України, Національний університет 
цивільного захисту України. - Харків : ХНАДУ, 2014. - 234 с. 
 
 
56. Чайківська Д.Р. Визначення потреб у соціальних послугах в Україні. 
Дослідження Карітасу України на замовлення Мінсоцполітики України / Д.Р. 
Чайківська. – Львів: «Друкарські пуншти», 2015. – 76 с. 
57. Чайковська В. В. Старіюче суспільство України: запити та рішення / В. 
В. Чайковська, Л. А. Стаднюк та ін. // Проблемы старения и долголетие. – 
2011. – т.20, № 2. – С. 57-63. 
58. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. – К.: 
Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с. 
59. Бєлєвцова Я. С. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні 
місцевих органів влади : автореф. дис. канд. наук з держ. упр. : [спец.] 25.00.02 
/ Я. С. Бєлєвцова. – Харків. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при 
Президентові України. – Х., [б. в.], 2011. – 20 с. 
60. Все про соціальну роботу : навч. енциклопед. словник-довідник / [За ред. В. 
М. Пічі. Вид. 2-ге, виправлене, перероблене та доповнене]. - Львів : «Новий 
Світ – 2000», 2013. - 616 с. 
61. Іляш О. Щодо перспективних напрямів підвищення якості соціальних послуг в 
Україні. Аналітична доповідь : [Електронний ресурс] / О. Іляш // Нац. ін-
т стратег. досліджень : веб-сайт. - 2014. - Режим доступу: 
http://www.niss.gov.ua/articles/763. 
62. Карлсон М. Управління якістю соціальних послуг : теорія та практика. Досвід 
мікропроектів УФСІ з інноваційних соціальних послуг / М. Карлсон, Л. 
Сідельнік, С. Міщенко та ін. - К. : Укр. Фонд соц. інвестицій, 2007. - 99 с. 
63. Про соціальні послуги : [Закон України від 19 черв. 2003 р. № 966-IV (із 
змінами, внесен. згідно із 8 Законами в 2004-2012 рр.)] // Офіц. вісн. України. – 
2003. – 1 серп. (№ 29). – С. 52. – Ст. 1435. 
64. Стандарти соціальних послуг : зб. документів. - Кн. 2 / За ред. Л. Л. 
Сідєльнік. - К. : ТОВ «ЛДЛ», 2007. - 232 с. 
65. Студеняк І. П. Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг / 
Студеняк І. П., Ажнюк Ю. М., Чучка І. М. - К. : Кондор, 2007. - 152 с. 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А 
 
https://dszn-zoda.gov.ua/content/%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-
%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8-
%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-
%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0 
Перелік нормативних документів 
Закони України 
Закон України «Про соціальні послуги»№ 2671-VIII 
Закон України «Про психіатричну допомогу»№ 1489-III  
Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді 
обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» № 3160-V 
Закон України «Про волонтерську діяльність» № 3236-VI 
Постанови Кабінету Міністрів України 
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 269  «Про затвердження Порядку 
перерахування органами Пенсійного фонду України або структурними підрозділами з питань 
соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, 
виконавчих органів міських рад коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на 
повному державному утриманні, та їх використання» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1417 «Деякі питання діяльності 
територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049  «Про затвердження Порядку 
проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами 
громадянського суспільства, для виконання (реалізації), яких надається фінансова підтримка» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 957 «Про затвердження Типового 
положення про психоневрологічний інтернат» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 978 «Деякі питання соціального 
захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю» 
Постанова Кабінету Міністрів України№ 676 від 17.07.2019 «Про Єдину інформаційно-
аналітичну систему управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL)» 
(Положення про Єдиний державний реєстр соціальної сфери) 
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185 «Про затвердження критеріїв 
діяльності надавачів соціальних послуг» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 200 «Про затвердження Положення 
про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника 
надавача соціальних послуг державного/комунального сектору» 
Постанова Кабінету Міністрів Українивід 01.06.2020 № 427 «Деякі питання здійснення 
контролю за додержанням вимог Закону України «Про соціальні послуги» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020№ 428 «Про затвердження Порядку 
регулювання тарифів на соціальні послуги» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020№ 429 «Про затвердження Порядку 
установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку 
підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без 
здійснення підприємницької діяльності» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020№ 449 «Про затвердження Порядку 
проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020№ 450 «Деякі питання надання соціальних 
послуг шляхом соціального замовлення» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 587 «Про організацію надання 
соціальних послуг» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 357 «Деякі питання організації 
 
 
електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 833 «Про визнання такими, що 
втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 № 722 «Про затвердження Типового 
положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 576 «Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з 
інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 177 «Деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 204 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у 
державному бюджеті для реалізації пілотного проекту «Розвиток соціальних послуг» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 479 «Деякі питання діяльності центрів соціальних служб» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 783 «Деякі питання Національної соціальної сервісної служби 
України» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним 
особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» 
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99 «Про Реєстр надавачів та 
отримувачів соціальних послуг» 
Державні стандарти соціальних послуг 
Наказ Міністерства соціальної політики України № 147 від 25.03.2021 «Про затвердження Державного стандарту 
соціальної послуги натуральної допомоги» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 30.07.2013 № 452 «Про затвердження 
Державного стандарту денного догляду» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 30.07.2013 № 458 «СТАНДАРТ 
надання соціальних послуг із соціальної інтеграції та реінтеграції дітей, які постраждали від 
торгівлі людьми» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.08.2013 № 495 «Про затвердження 
Державного стандарту надання притулку бездомним особам» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 19.09.2013 № 596 «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.11.2013 № 760 «Про затвердження 
Державного стандарту догляду вдома» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 03.04.2015 № 372  «Державний стандарт 
підтриманого проживання бездомних осіб» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 18.05.2015 № 514  «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної адаптації» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 02.07.2015 № 678 «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги консультування» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 10.09.2015 № 912  «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги профілактики» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 30.12.2015 № 1261  «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2016№ 58  «Про затвердження 
Державного стандарту паліативного догляду» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.02.2016 № 198  «Про затвердження 
Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до 
самообслуговування чи не набули такої здатності» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 31.03.2016 № 318  «Про затвердження 
Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних 
життєвих обставинах» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 01.07.2016 № 716  «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.08.2016 № 892 «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.09.2016 № 1044 «Про затвердження 
 
 
Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на 
робочому місці» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.09.2016 № 1067 «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги соціальної інтеграції випускників інтернатних 
закладів (установ)» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 11.08.2017 № 1307  «Про затвердження 
Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, 
позбавлені батьківського піклування» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.12.2018 № 1901  «Про затвердження 
Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними 
розладами» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 07.06.2017  № 956 Про затвердження 
Державного стандарту соціальної послуги підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб 
з інвалідністю 
Накази Міністерства соціальної політики України 
Наказ Міністерства соціальної політики України № 131 від 15.03.2021 «Про 
затвердження типової програми навчання фізичних осіб, які надають соціальні послуги з 
догляду без здійснення підприємницької діяльності» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 24.03.2021 № 146 Про затвердження примірної 
форми договору про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам 
вартості соціальних послуг 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 25.08.2011 № 326 «Про впровадження 
соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.11.2011 № 432 «Про затвердження 
Типового положення про спеціальний будинок-інтернат» 
Наказ Міністерства соціальної політики України  від 27.12.2013 № 904  «Про затвердження 
Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 20.01.2014 № 28 «Про затвердження 
Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних 
послугах» 
Наказ Міністерства соціальної політики України  від 28.10.2014 № 828 «Про затвердження 
Методичних рекомендацій щодо інформування населення про соціальні послуги» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 26.03.2015 № 332 «Про затвердження 
Методики оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу із залучення бюджетних коштів 
для надання соціальних послуг» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 07.12.2015 № 1186 «Про затвердження 
Методичних рекомендацій розрахунку вартості соціальних послуг» 
Наказ Міністерства соціальної політики України  від 12.07.2016 № 753 «Про затвердження 
Типового штатного нормативу чисельності працівників територіального центру соціального 
обслуговування (надання соціальних послуг)» 
Наказ Міністерства соціальної політики України  від 14.07.2016 № 762 «Про затвердження 
форм документів, необхідних для оформлення на обслуговування в територіальному центрі 
соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» 
Наказ Міністерства соціальної політики України  від 30.01.2017 № 138 «Про затвердження 
форми звітності № 12-соц (річна) «Звіт про організацію надання соціальних послуг» та 
інструкції щодо її заповнення» 
Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства 
охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2018 № 
974/5/467/609/280 «Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань, 
уповноважених органів з питань пробації та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки 
до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на 
 
 
певний строк» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018 № 1713 «Про затвердження 
Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів 
на дитину» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 12.06.2020 № 414 «Про затвердження 
Методичних рекомендацій щодо супервізії працівників, які надають соціальні послуги» 
Наказ  Міністерства соціальної політики України від 16.06.2020 № 419 «Про затвердження 
Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних 
послуг» 
  
Наказ Міністерства соціальної політики України від 05.08.2020 № 555 «Деякі питання реалізації пілотного проекту «Розвиток 
соціальних послуг» 
 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 22.09.2020 № 644 «Про затвердження Примірної структури та штатного 
нормативу чисельності працівників республіканського Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та 
Севастопольського міських центрів соціальних служб» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 16.11.2020 № 769 «Про затвердження форм документів, 
необхідних для надання соціальних послуг» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 12.03.2021 № 130 «Про затвердження 
Плану діяльності Міністерства соціальної політики України на 2021 рік». 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 23.12.2020 № 847 «Про затвердження Типового договору про 
соціальні послуги» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 № 37 «Про затвердження форм 
документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні 
послуги на непрофесійній основі» 
Наказ Міністерства соціальної політики України від 18.03.2021 № 136 «Про затвердження 
типових інформаційних карток адміністративних послуг у сфері соціального захисту 
населення» 
Спільні накази Міністерства охорони здоров'я та Міністерства соціальної політики 
України 
Спільний наказ Міністерства охорони здоров'я та Мінстерства соціальної політики України від 
23.05.2014  № 317/353 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів при наданні соціальної 
послуги паліативного догляду вдома невиліковно хворим» 
Розпорядження Кабінету Міністрів України 
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2012 № 556-р «Про схвалення Стратегії 
реформування системи надання соціальних послуг» 
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.09.2018 № 688-р «Про затвердження плану 
заходів з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття 
населення на період до 2022 року» 
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 202-р «Про затвердження плану 
заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії подолання бідності»