1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8203
Title: «Ефективність використання основного капіталу на підприємстві та шляхи його підвищення (на матеріалах ТОВ «Водоканал»)»
Authors: Кошеленко , Світлана Василівна
Баштан, Віталіна Віталіївна
Keywords: ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ;ФОНДОВІДДАЧА;ФОНДООЗБРОЄННІСТЬ;ЗНОС
Issue Date: Jun-2021
Abstract: Об’єктом дослідження основний капітал підприємства та особливості його формування в умовах функціонування КП «Черкасиводоканал». Предмет дослідження підвищення ефективності використання основного капіталу на підприємстві. Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає в виявленні резервів і розробці науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства. Метод дослідження – в процесі написання випускної роботи автором використовувались: статистичний аналіз, метод порівнянь, системний і логічний аналіз, пакет прикладних програм Microsoft Excel. За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні аспекти основного капіталу підприємства та шляхи його формування і використання, проаналізовано фінансово-господарську діяльність і визначено перспективні напрямки ефективної роботи КП«Водоканал» у вигляді обґрунтування шляхів кращого використання основних засобів.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8203
Appears in Collections:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Баштан В.В..pdf
  Restricted Access		1.02 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
31 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Ефективність використання основного капіталу на 
підприємстві та шляхи його підвищення  
(на матеріалах ТОВ «Водоканал»)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 4 курсу, групи ЕП-174 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність» 
 
 Баштан Віталіна Віталіівна 
(прізвище та ініціали) 
 Керівник Кошеленко С.В. 
(прізвище та ініціали) 
 Рецензент 
_________________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 року 
32 
 
З М І С Т 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ НА 7 
ПІДПРИЄМСТВІ 
1.1 Сутністна характеристика основного капіталу підприємства 7 
1.2 Напрями формування основного капіталу підприємства 17 
1.3 Показники ефективного використання основного капіталу  23 
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
31 
КП «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 31 
2.2 Аналіз основних виробничих показників 41 
2.3 Аналіз ефективності використання основного капіталу 57 
РОЗДІЛ ІІІ НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
62 
ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ 
3.1 Проблеми та напрями підвищення ефективності управління 
62 
основним капіталом підприємства 
ВИСНОВКИ 71 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 77 
ДОДАТКИ 81 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
33 
 
ВСТУП 
 
У сучасних умовах господарювання забезпечення високих темпів 
розвитку та підвищення ефективності відтворювальних процесів можливе за 
умови інтенсифікації відтворення і поліпшення використання діючого 
основного капіталу. Адже ці процеси дають змогу постійно підтримувати 
належний технічний рівень кожного підприємства, і, таким чином, 
нарощувати обсяги виробництва продукції та збільшувати прибутки. 
Ефективне використання основного капіталу безпосередньо впливає 
на ефективність його відтворення та фінансування. Так, зростання 
ефективності використання виробничого потенціалу дозволяє скоротити 
потребу в ньому за рахунок механізму підвищення коефіцієнтів його 
використання у часі й за потужністю, що, в свою чергу, дає можливість 
знизити обсяги його фінансового забезпечення і підвищити у результаті цієї 
економії темпи розвитку підприємства. 
Значний внесок у розробку теорії, методології й практики ефективного 
відтворення і використання основного капіталу зробили А.Сміт, Д.Рікардо, 
Ж.Сей, К.Маркс, А.Маршалл, А.Картер та інші вченіекономісти. Сучасні 
аспекти досліджень поставленої проблеми висвітлені в працях Д.Норта, 
Й.Шумпетера, М.Кондратьєва, Р.Коуза, Н.Нельсона, С.Вінтера, О.Тоффлера, 
Г.Хакена, Г.Менша, І.Пригожина, П.Нійкампа, Л.Абалкіна, Д.Львова, 
С.Глазьєва та інших авторів. 
Мета і завдання дослідження. Мета полягає в виявленні резервів і 
розробці науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних 
напрямів підвищення ефективності використання основного капіталу 
підприємства.  
Для досягнення наміченої мети в роботі поставлено такі завдання: 
34 
 - вивчення сутності та теоретичних основ формування та ефективності 
використання основного капіталу підприємства;  
- провести аналіз стану ефективності виробничо-господарської діяльності 
підприємства; 
- проведення аналізу формування і використання основного капіталу на 
матеріалах підприємства; 
- виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу виробництва 
та прибутку; 
- узагальнити результати роботи, розробити пропозиції щодо виявлення 
резервів підвищення ефективності використання основного капіталу 
підприємства. 
Об’єктом дослідження є основний капітал підприємства та особливості 
його формування в умовах функціонування ПАТ «Черкасиводоканал». 
Предмет дослідження – сукупність теоретико-методичних і практичних 
аспектів підвищення ефективності використання основного капіталу на 
підприємстві. 
В якості бази дослідження було обрано комунальне підприємство 
«Черкасиводоканал». В роботі використані дані його фінансової звітності за 
2018-2020 рр. 
 
35 
РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ  
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ  
ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
 
1.1 Сутністна характеристика основного капіталу підприємства 
 
На різних етапах розвитку економічної думки вчені-економісти 
намагалися з’ясувати особливості процесу суспільного виробництва, виявити 
чинники економічного розвитку. По суті, вони робили спроби створити 
своєрідну формулу вічного економічного зростання та суспільного 
благополуччя. Важливе місце в цих пошуках займала і займає така 
економічна категорія як «основний капітал». В економічній теорії, особливо 
у господарській практиці, найважливішою ознакою, що дозволяє 
ідентифікувати основний капітал та основні фонди як частину виробничих 
фондів, є особливий характер обороту їх вартості, тобто вартісний аспект 
займає домінуючу позицію у господарському механізмі. Основний капітал як 
економічна категорія – це частина продуктивного капіталу, яка бере участь у 
виробничому процесі багаторазово, переносить свою вартість на новий 
продукт частинами упродовж тривалого часу. Розвиток та використання цих 
категорій знаходить чітке відображення у методичних підходах до проблем 
підвищення ефективності використання основних фондів в умовах ринкової 
економіки. Кожен із дослідників цього поняття намагався сформулювати 
власне бачення його сутності. Тому ґрунтовні дослідження змісту та 
специфічних ознак основних засобів є необхідною передумовою для 
теоретичної розробки проблем ефективності їх використання й відтворення 
на підприємствах у сучасних умовах господарювання. Звичайно, важливість 
основного капіталу в процесі суспільного розвитку була зрозуміла ще на 
перших етапах становлення суспільних відносин. Але спроби теоретичного 
36 
обґрунтування даної категорії були зроблені в ХІІ ст. засновниками 
політичної економії, які звернули увагу на роль капіталу в процесі 
виробництва. 
Основний капітал формує ту частину активів підприємства, що беруть 
участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість 
на вартість готової продукції. Основні активи становлять виробничу основу 
підприємств (будівлі, споруди, машини, устаткування, ін.) – звідси їх назва. 
На відміну від оборотних основні активи не беруть участі в обороті 
коштів. Свою вартість вони відтворюють через оборотні активи, поступово 
переносячи її на вартість виробленої продукції. Отже, основні активи 
знаходяться поза безпосереднім оборотом коштів. Звідси – їх ще дві назви: 
«необоротні», або «позаоборотні» активи. 
Термін «капітал» походить від латинського «capitals», що означає 
«головний» чи «основний». Подібний за значенням зміст простежується в 
англомовній термінології. Основний капітал (основні активи) називають 
«базовим» – basic capital (basic assets), або «фіксованим», тобто «нерухомим» 
– fixed capitalс(fixed assets). 
Конкретними формами основного капіталу (необоротних активів) на 
підприємстві є основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвестиції. 
Така термінологія була закріплена Положенням (стандартом) 
бухгалтерського обліку (ПБО-7) № 7 «Основні засоби» [2].  
В політекономії для позначення поняття «основний капітал» 
використовуються різні терміни: основні засоби, основні виробничі фонди, 
засоби виробництва, основний капітал, продуктивні фонди [12].  
Необхідно зазначити, що поняття «основні засоби» розглядати як 
окрему категорію почали лише на сучасному етапі економічного розвитку. В 
перших працях економістів розглядалася лише категорія капіталу, до якої як 
37 
одну із складових включали основні засоби. Підходи до визначення сутності 
даної категорії наведено в табл. 1.1. 
 
 
Таблиця 1.1 - Підходи до визначення категорії «основний капітал» 
Автор Теоретичне Коментар  
обґрунтування  
1 2 3 
Ф. Кене  Капітал – не гроші, а ті Розмежовує складові частини 
[37, с.154]  засоби виробництва, які капіталу: щорічні витрати, або 
можна придбати за “щорічні аванси”, і витрати на кілька 
гроші  років “первісні аванси”. У витрати 
 виробництва “щорічні аванси” 
входять повністю, а “первісні 
аванси” – частково. Тим самим Кене 
закладає основи теоретичної 
розробки основного й оборотного 
капіталу  
 
А. Сміт  Капітал – це головна Під капіталом він розуміє запас 
[29, с.205]  рушійна сила продукції, що приносить прибуток, 
економічного прогресу  або за допомогою якого працею 
 створюються нові блага. Капітал він 
поділяє на основний і оборотний. До 
основного капіталу належать машини 
й різні знаряддя праці, промислові й 
торговельні будівлі, склади, будівлі 
на фермах, “поліпшення землі”  
 
Д. Рікардо  Капітал – засоби Все, що бере участь у виробництві, 
[28, с.72]  виробництва  навіть знаряддя первісної людини, 
 становить капітал. Капітал 
утворюється в “процесі 
нагромадження, інакше кажучи, 
через залучення до виробництва 
більшої кількості створених 
38 
продуктів, ніж було спожито в 
процесі їх виробництва і є могутнім 
двигуном, призначеним для 
використання людиною”  
 
 
продовження таблиці 1.1 
1 2 3 
І. Фішер  Капітал – будь-яке Максимально розширив коло 
[14, с.224]   благо, що приносить цінностей, які можуть називатися 
дохід своєму власнику, капіталом, перелік яких 
незалежно від сфери доповнюється і до тепер  
застосування є  
капіталом  
К. Маркс  Капітал – це не річ, а Відніс до капіталу “все, що 
[37, с. 235]  визначене суспільне необхідно для утримання та 
відношення, яке застосування праці інших людей з 
представлено у вигляді метою використання її у 
речей та надає цим виробництві”  
речам специфічний  
суспільний характер  
 
Таким чином можна зробити висновок, що внесок у трактування 
сутності даної категорії вніс фундатор економічної науки А. Сміт, який 
відносив до продуктивного капіталу також і той, що був задіяний у сфері 
матеріального виробництва. Подібної точки зору дотримувався Д. Рікардо, 
хоча його визначення основного капіталу дещо відмінне від тлумачень Сміта. 
Так, для Д. Рікардо домінуючою ознакою основного капіталу є його 
довговічність, міцність, повільна зношуваність. Крім того, дану категорію він 
розглядає як частину багатства країни, яка використовується у виробництві, і 
приводить у рух працю. На наступних етапах розвитку економічної думки 
категорія «основний капітал» не зазнала значних трансформацій свого 
тлумачення. Неокласики розглядали його як складову виробничих функцій та 
як фактор екстенсивного економічного зростання. Значення досліджень 
39 
представників цих шкіл полягає в тому, що вони намагалися перевести 
розгляд категорії капіталу, а отже, основних засобів з теоретичного на рівень 
практичного використання, акцентуючи увагу на ступені впливу та ролі 
останніх. 
Рікардо Д. [28, с. 387] охарактеризував категорію «капітал» як частину 
багатства країни, котра використовується у виробництві і складається з 
інструментів, сировини, машин та іншого, що необхідне, щоб привести в рух 
працю.  
Послідовник Д. Рікардо відомий англійський економіст Дж. С. Мілль 
трактував капітал як раніше нагромаджений матеріалізований продукт праці, 
зазначаючи, що останній є продуктом заощадження, тобто утримання від 
теперішнього споживання заради майбутньої користі. Як і попередники 
Дж. С. Мілль виділяв основний та оборотний капітал. Під основним 
капіталом він розумів капітал, який міститься в знаряддях виробництва, що 
відрізняються більш або менш тривалим існуванням і виконують свою роль у 
виробництві не вилучаючись з нього.  
Та найкраще дослідив теоретичні засади капіталу відомий економіст 
К. Маркс у своїй праці «Капітал». Капітал, – писав вчений, – це не річ, а 
певне, суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче 
відношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного 
суспільного характеру. К. Маркс виділяв крім основного і оборотного 
капіталу, постійний та змінний, застосовуваний та спожитий капітал. На 
думку вченого основний капітал – це капітал, який виступає в процесі 
виробництва, переносить на продукт лише частину своєї вартості 
(зношування) і незважаючи на це зношування продовжує функціонувати в 
процесі виробництва. Економіст К. Маркс [37, с. 141] ще в XIX столітті 
зазначав: “капітал є рух, процес кругообігу, що проходить різні стадії, 
процес, який, в свою чергу містить у собі три різні форми процесу 
40 
кругообігу, тому капітал можна розуміти лише як рух, а не як річ, що 
перебуває у спокої”.  
Першим, хто дав досить глибоке для XVIII сторіччя визначення 
капіталу був фізіократ Ф. Кене [37, с. 234]. Розглядаючи капітал в 
уречевленій формі, економіст писав про те, що останній – це не гроші, а ті 
засоби виробництва, за допомогою яких створюється “чистий продукт”. 
Аналізуючи вище сказане, можна зробити висновок, що найбільший 
внесок в розвиток учень про капітал зробили А. Сміт і Д. Рікардо (рис. 1.1). 
 
Вчені 
Ф. Кене А. Сміт Д Рікардо Дж.С. Міль 
– першим дав – вперше застосував – поза історичне – трактував 
визначення терміни основний і трактування капітал як 
капіталу; оборотній капітал; – капіталу;  продукт 
визначав капітал як заощадження; – 
 –започаткував – розрізняв 
частину запасів; – виокремлював 
поділ капіталу основний і 
стверджував, що основний і 
на основний і оборотній капітал; 
капітал з’явився в оборотній 
оборотний – виокремив 
результаті первісного капітал 
критерій часу обігу 
нагромадження; – 
засобів 
описав склад і 
виробництва при 
призначення основного 
поділі капіталу  
і оборотного капіталу 
Рисунок 1.1 - Внесок Ф. Кене, А. Сміта, Д. Рікардо і Дж. С. Мілля  
в розвиток учень про капітал. 
Базилевич В.Д., Медведєв В.С, Лазур П.Ю. в своїх підручниках 
розглядають таке визначення як продуктивний капітал [6, с. 156]. 
Продуктивний капітал складається з основного і оборотного капіталу. 
Основний капітал – це та частина продуктивного капіталу, яка повністю бере 
участь у виробництві й тривалий час зберігає свою споживчу вартість, а 
вартість його переноситься частинами (у міру зношення) на продукцію, яка 
41 
виробляється, впродовж усього періоду використання і повертається до свого 
власника теж по частинах, в міру реалізації готової продукції.  
Що стосується розгляду даної категорії українськими вченими-
економістами, то слід звернути увагу на здобутки М. Туган-Барановського, 
який надавав основному капіталу великого значення, пов’язуючи процес його 
нагромадження з циклічністю розвитку економіки в цілому. Туган-
Барановский [6 с. 231] звертається до ідей своїх попередників, знаходячи 
немало раціональних елементів в працях Ж.-Б. Сея і Д. Рікардо. 
Наведені нижче автори ототожнюють поняття «основні засоби», 
«основні фонди» та «основний капітал». Так, Лопатников Л.І. трактує 
основні фонди і основний капітал, як одну з складових виробничого капіталу, 
що повністю і багаторазово використовується у виробництві товару та 
переносить свою вартість на новий продукт частинами протягом 
довготривалого часу та повертається підприємцю в грошовій формі також 
частинами. Він також говорив, що основні фонди в грошовому виражені це 
основні засоби.  
Фаминський І.П. зазначає, що основні засоби, як і основні фонди та 
основний капітал, є тотожними поняттями, тобто це сукупність капіталу, 
вкладеного в сукупність матеріально-речових об’єктів і цінностей, що 
використовуються в процесі виробництва для впливу на предмети праці і їх 
перетворення в придатні до споживання продукти. Основний капітал 
приймають участь в багатьох циклах виробництва, служить протягом довгого 
часу й переносить свою вартість на вартість вироблених з його допомогою 
товарів поступово, по мірі зносу шляхом нарахування амортизації.  
Тобто вищевказані автори ототожнюють основні засоби, основні фонди 
та основний капітал і вбачають їх лише у виробництві.  
Азріліян А.М. розглядаючи поняття “капітал” трактує його як загальну 
вартість активів будь-якої особи за вирахуванням зобов’язань. Райсберг Б.А., 
42 
Лозовский Л.Ш., Стародубцева Є.Б. зазначають що капітал у широкому 
розумінні – це все, що здатно приносити дохід, чи ресурси, створені людьми 
для виробництва товарів та послуг, а у вузькому розумінні – це вкладене у 
справу, працююче джерело доходу у вигляді засобів виробництва. При 
трактуванні поняття “фонд” Б.А. Райсберг, Л.Ш. Лозовский, Є.Б. 
Стародубцева мають на увазі запас, накопичення грошових коштів, грошовий 
капітал, або це може бути будь-яка організація, створена для сприяння 
визначеним видам діяльності, соціальним групам людей.  
З наведених вище понять, визначено, що не можна ототожнювати 
поняття основні засоби, основний капітал та основні фонди, адже з позиції 
бухгалтерського обліку засоби є майном (активом) підприємства, а фонди 
(капітал) є джерелом утворення майна (пасивом) на підприємстві. 
Розглянемо також трактування поняття “основні засоби” з юридичної 
точки зору (табл. 1.2). 
Таблиця 1.2 - Визначення поняття «основні засоби» відповідно до правового 
поля 
Джерело Визначення 
Податковий Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси 
кодекс  корисних копалин наданих у користування ділянок надр 
(крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, 
автомобільних доріг загального користування, 
бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, 
вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих 
основних засобів і нематеріальних активів), що 
призначаються платником податку для використання у 
господарській діяльності платника податку, вартість яких 
перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку 
з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк 
43 
корисного використання (експлуатації) яких з дати 
введення в експлуатацію становить понад один рік (або 
операційний цикл, якщо він довший за рік)  
Положення Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство 
(стандарт) утримує з метою використання їх у процесі виробництва 
бухгалтерського або постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду 
обліку 7 іншим особам або для здійснення адміністративних і 
«Основні соціально-культурних функцій  
засоби»  
 
Окремі автори розглядають основні засоби як матеріальні і 
нематеріальні ресурси, що належать підприємству, установі, забезпечуючи їх 
функціонування, і очікуваний строк корисної експлуатації, яких становить 
понад один рік. 
Загальноекономічне поняття основних засобів покладено в основу 
термінів, які використовуються як для бухгалтерського обліку, так і для 
оподаткування. При цьому в бухгалтерському обліку прийнято вживати 
термін «основні засоби», а для цілей оподаткування – термін «основні 
фонди». 
Найповніше проблему визнання основних засобів та критеріїв, за якими 
слід відносити цінності до основних засобів, дослідила Л. Кулікова у своїй 
монографії “Учет основных средств: современная концепция и тенденции 
развития”. Зокрема, науковець розглядає такі критерії віднесення 
матеріальних цінностей до основних засобів: функціональна роль, 
призначення, сфера діяльності, нерухомість, тривалість використання, 
матеріальність, вартісна межа [14, с. 25]. 
Розглядаючи питання функціональної ролі активів, Л. Кулікова вважає, 
що не слід обмежувати використання основних засобів лише як засобів праці. 
44 
Це дасть змогу віднести до основних засобів об’єкти, які не можуть 
слугувати засобом праці в буквальному розумінні, такі як предмети 
господарського інвентарю, багаторічні насадження, земельні ділянки та 
об’єкти природокористування.  
Суть такого критерію, як призначення активів, полягає в тому, що 
основні засоби визнаються частиною майна. Цей критерій, який запровадив 
ще А.Сміт, використовується у бухгалтерському обліку багатьох країн.  
Такий критерій, як тривалість використання, запроваджений 
Німецьким торговим кодексом. Більш докладно його обґрунтував К. Маркс. 
Він писав: «... оскільки мова йде про річне виробництво, то тут доводиться 
брати до уваги, перш за все, лише ті частини основного капіталу, тривалість 
життя яких становить більше одного року». Критерій тривалості 
використання активів підприємства у виробничій діяльності дає змогу 
поділити їх на основні засоби та засоби в обороті. В економічній літературі 
цей критерій трактується неоднозначно. Так, А. Кальмес вважав, що до 
основних засобів слід відносити лише ті активи, які слугують підприємству 
довше від одного облікового періоду, тобто більше як рік. З такою позицією 
не погоджувався професор В. Стоцький, який зазначав, що всі засоби, які 
переносять вартість на створюваний продукт частинами, мають належати до 
основних незалежно від строку їх використання. 
Зокрема, автор Пащенко Н.В. стверджує, що необхідно виділити 
критерії, які визначають віднесення об’єктів до складу основних засобів та 
основних фондів ( рис.1.2). 
45 
Критерії віднесення об’єктів до Критерії віднесення об’єктів 
складу основних фондів за до складу основних фондів 
податковим законодавством згідно з П(С)БО 7 
Критерії, що є спільними 
-тривалий строк використання 
– виробниче призначення;  – ймовірність майбутніх економічних 
вигод та можливість достовірної 
– наявність витрат з придбання;  
оцінки;  
– тривалий термін використання 
– використання як у виробничих, так 
і в невиробничих цілях;  
– експлуатація більше року  
Рисунок 1.2 - Критерії віднесення об’єктів до складу основних фондів  
та основних засобів. 
 
Як видно з рис. 1.2 спільним критерієм віднесення матеріальних 
активів до основних засобів та основних фондів є тривалий термін 
використання, тобто більше одного року. Що стосується інших ознак 
основних засобів, то вони мають суттєві відмінності. 
На сьогодні в економічній теорії не існує загальноприйнятого 
визначення терміну «основний капітал», однак більшість вчених під ним 
розуміють частину виробничого капіталу, що повністю і багаторазово 
приймає участь у виробництві. Основний капітал – це матеріально-технічна 
база виробництва. Від його об’єму залежить виробнича потужність 
підприємства і в значній мірі рівень технічної озброєності праці. 
46 
Отже, проаналізувавши дані визначення можемо сказати, що з 
економічної точки зору можливі два варіанти трактування основних засобів:  
1) основні засоби розглядаються як вкладений капітал, і, відповідно, повинні 
обліковуватися за собівартістю і їх можна прирівняти до витрат майбутніх 
періодів (динамічний баланс);  
2) основні засоби розуміються як ресурс, що знаходиться на підприємстві 
(статичний баланс). 
В результаті дослідження на базі критичної оцінки змісту спеціальної 
літератури, розкрито економічну сутність основних засобів, визначено 
відмінність категорій “основні засоби” та “основні фонди”. Якісна 
відмінність цих категорій полягає в тому, що основні засоби є майном, що 
має споживчу вартість і вартість, тобто ця категорія виражає речові елементи 
процесу праці. Основні ж фонди – це суто вартісна категорія, що відображає 
у грошовому вираженні кошти, затрачені на засоби праці. Крім того, слід 
відзначити, що ця категорія виникла історично внаслідок спроби уникнути в 
свій час категорії «капітал». 
 
1.2 Напрями формування формування основного капіталу підприємства 
 
Від забезпеченості підприємств основним капіталом та ефективно сті 
його використання значною мі рою залежить обсяг виробництва товарів і 
послуг та пов’язані з ним кінцеві результати діяльності підприємств. В 
умовах ринкової економіки підприємства створюються з метою отримання 
прибутку і тому повинні здійснювати випуск сааме тієї продукції, яку вони 
зможуть реалізувати, а не лише тієї, що можуть виготовити. При формуванні 
та визначенні напрямів оновлення основного капіталу підприємства 
донедавна виходили з потреб виробництва, але розвиток ринкових відносин 
вимагає зміни такого підходу. За умов ринкової економіки в своїй діяльності 
47 
підприємства повинні орієнтуватися також і на потреби ринку і враховувати 
їх при формуванні основного капіталу. 
Напрями формування основного капіталу залежать від етапу життєвого 
циклу підприємства (табл.1.3). Умовно можна виділити такі етапи: створення 
підприємства, зростання, зрілість, спад. 
Таблиця 1.3 - Напрями формування основного капіталу 
на різних етапах життєвого циклу підприємств 
Напрями формування основного Етапи життєвого циклу підприємства 
капіталу створення розвиток зрілість спад 
і виходу 
на ринок 
Утворення основного капіталу + - - - 
Збільшення обсягу основного 
- + - - 
капіталу 
Зміна зношених об’єктів +, - + + +, - 
Модернізація основного капіталу + + + +, - 
Впровадження інноваційної техніки і 
+ + + +, - 
технології 
Зменшення обсягу і оптимізація 
- - - + 
складу основного капіталу 
 
На етапі створення підприємству необхідно сформувати основний 
капітал, який за своїм обсягом і складом забезпечуватиме виготовлення 
продукції запланованого обсягу і асортименту. В цей період підприємство 
працює не на повну потужність, бо коло замовників і споживачів ще не 
сформоване, тому розширення виробничої бази на основі задіяних технологій 
не є необхідним. Вже на цьому етапі на ринку може виникнути попит на нові 
вироби, через те, що номенклатура товарів, представлених на ринку, постійно 
розширюється. Утворюється ситуація, коли наявний основний капітал 
48 
підприємства не дозволяє розпочати випуск нової продукції, і тому виникає 
потреба впровадження на підприємстві нової техніки та технологій. Якщо 
етап створення підприємства характеризується відносно невеликим 
проміжком часу, то потреби в заміні зношених елементів основного капіталу 
не виникає. Таким чином основними напрямами формування основного 
капіталу на етапі створення підприємства є утворення основного капіталу, 
впровадження нової техніки і технологій. 
На етапі зростання обсяги виробництва продукції підприємства 
збільшуються, на ринку може з’явитися попит на нові товари. Виникає 
ситуація, коли наявний основний капітал підприємства не дозволяє 
збільшити випуск продукції, чи розпочати виробництво нових її видів. Також 
на цьому етапі життєвого циклу підприємства частина основного капіталу 
може потребувати заміни через фізичний або моральний знос. Отже, 
основними напрямами формування основного капіталу на етапі розвитку є 
розширення виробничої бази на основі технологій, що використовуються 
підприємством; впровадження техніки і технологій, що забезпечують 
виготовлення нової для підприємства продукції; заміна зношених об’єктів 
основного капіталу. 
На етапі зрілості основним завданням підприємства є утримання 
досягнутих позицій. Для цього необхідно здійснювати постійне оновлення 
основного капіталу для задоволення попиту споживачів на нові товари, що 
з’являються на ринку, та замінювати зношені об’єкти для забезпечення 
належної якості виробів. Якщо підприємство зможе перейти на якісно новий 
технічний і технологічний рівень, розширити асортимент продукції, 
підвищити якість її виготовлення, то воно уникне періоду спаду і перейде на 
нову криву життєвого циклу у період зростання. Таким чином, на етапі 
зрілості основними напрямами формування основного капіталу є оновлення 
техніки і технології, заміна зношених об’єктів. 
49 
Етап спаду характеризується скороченням обсягів виробництва. Для 
запобігання зниженню ефективності використання основного капіталу 
підприємства можуть здійснити зменшення його обсягу, оптимізувати склад. 
При наявності достатніх фінансових ресурсів, на цьому етапі підприємства 
також здійснюють заміну зношених об’єктів і вдаються до модернізації 
основного капіталу з метою переходу на новий життєвий цикл і збільшення у 
майбутньому обсягів виробництва. 
Напрями формування і оновлення основного капіталу також залежать і 
від ситуації, що склалася на ринку та стану попиту споживачів. 
Можна виділити п’ять основних типів ситуацій, які впливають на вибір 
напряму формування і оновлення основного капіталу підприємства (рис.1.3). 
 
Стан попиту на продукцію 
Скороченн Попит на Зростання Поява Поява попиту 
я попиту на товар, що  попиту на попиту на на товар, що 
товар, що виготовляє товар, що товар виготовлений 
виготовляє ться виготовляє покращен на основі 
ться підприємс ться о принципово 
підприємст твом підприємс споживчих нових 
вом стабільний твом якостей технологій 
Оптиміза Зміна Збільшення Часткова Переосна
ція зношених виробничої модернізація щення на 
обсягу і об’єктів для бази наявного новій 
складу забезпечення підприємст устаткування технологі
основног випуску ві на основі або чній 
о товарів існуючих впровадження основі 
капіталу належної технологій устаткування 
якості більш 
технологічно 
досконалого 
Напрями формування основного капіталу 
 
50 
Рисунок 1.3 - Напрями формування основного капіталу  
в залежності від попиту споживачів 
 
У першому випадку попит на продукцію, що виготовляє підприємство, 
скорочується. Внаслідок цього знижується рівень використання потужностей 
підприємства, частина устаткування не задіяна у виробничому процесі, 
знижується ефективність використання основного капіталу. Для запобігання 
зниженню капіталовіддачі в умовах зниження обсягів виробництва необхідно 
здійснити оптимізацію обсягу і складу основного капіталу підприємства. 
У другому випадку попит на продукцію, що виготовляється 
підприємством є стабільним. Для забезпечення випуску певного обсягу 
продукції належної якості підприємству необхідно здійснювати заміну 
зношених об’єктів основного капіталу аналогічними новими об’єктами. В 
економічній літературі такий процес називається простим відтворенням, при 
якому засоби праці відновлюються у незмінних масштабах. Слід зазначити, 
що при введенні нового устаткування на заміну зношеного відбувається 
зміна потужності, оскільки нове устаткування, як правило, має більшу 
продуктивність ніж старе. Внаслідок цього, на нашу думку, використання 
поняття «просте відтворення» є спірним. 
У третьому випадку відбувається зростання попиту на продукцію, що 
випускається, і підприємство не в змозі забезпечити її виробництво у 
необхідних розмірах через нестачу потужностей. Внаслідок цього виникає 
потреба у збільшенні кількості устаткування або підвищенні його 
продуктивності. Таке розширення виробничої бази не передбачає 
впровадження нових технологій і здійснюється на старій технічній основі. 
При збільшенні кількості обладнання розвиток основного капі_талу 
відбувається екстенсивним шляхом (збільшення масштабів виробництва 
досягається за рахунок залучення додаткового устаткування при збереженні 
51 
незмінного технологічного рівня), а при підвищенні його продуктивності — 
інтенсивним. 
У четвертому випадку на ринку з’являється попит на товари, які 
виготовляються на основі існуючих технологій, але мають покращені 
споживчі якості. Для забезпечення їх випуску підприємству необхідно 
здійснити модернізацію наявного устаткування або впровадити нове, яке є 
більш досконалим у технічному відношенні та має ряд додаткових 
можливостей. 
У п’ятому випадку виникає попит на товар, що виготовлений на основі 
принципово нових технологій. У цьому випадку підприємству, для 
задоволення потреб споживачів, необхідно впровадити устаткування, що 
створене на новій технічній основі. 
Таким чином, крім стану попиту, що складається на цільовому ринку 
підприємству при виборі напряму формування основного капіталу необхідно 
враховувати і етап життєвого циклу, на якому воно знаходиться (табл. 1.4). 
Таблиця 1.4 - Напрями формування основного капіталу в залежності від 
етапу життєвого циклу підприємства та ситуації на ринку 
створен
ня 
Етапи життєвого циклу 
і зростання зрілість спад 
підприємства виходу 
на 
ринок 
в умовах 
стабільного 
асортимент незнач 
збільшення стабільний зменшення 
у ний 
товарів на 
Стан 
ринку 
попиту 
в умовах поява попиту на товар покращених споживчих 
зміни якостей 
асортимент
поява попиту на товар, що виготовлений на основі 
у товарів на 
принципово нових технологій 
ринку 
52 
в умовах утворен збільшення на підтримання зменшення 
стабільного ня технологічній в робочому обсягу і 
асортимент основно основі, що стані для оптимізація 
у го використо- забезпечення складу 
товарів на капіталу вується випуску 
ринку підприємст- продукції 
Напрями 
вом належної 
формув. 
якості 
основного 
за 
капіталу заміна зношених об’єктів 
потреби 
за 
в умовах модернізація основного капіталу 
наявності 
зміни 
фінансових 
асортимент
модернізація основного капіталу ресурсів 
у товарів на 
ринку 
 
Таким чином, суб’єктам господарювання, що функціонують в умовах 
ринкової економіки, при виборі напряму формування основного капіталу 
необхідно враховувати стан попиту, що складається на цільовому ринку, та 
етап життєвого циклу, на якому знаходиться підприємство. На ринку 
з’являються нові види товарів, зростають вимоги до якості їх виконання. Все 
це зумовлює вибір напрямів формування основного капіталу підприємств. 
 
1.3 Показники ефективного використання основного капіталу 
 
В контексті дослідження варто зазначити, що у науковій літературі 
тривають дискусії щодо головного критерію, показників та методів 
визначення економічної ефективності основного капіталу. Переважна 
більшість вчених-економістів надає перевагу системі вартісних і натуральних 
показників, які всебічно характеризують рівень економічного ефекту [17, с. 
242]. Інші науковці пропонують використовувати один основний показник та 
ряд допоміжних показників економічного ефекту [18]. Ми вважаємо, що за 
53 
допомогою одного показника неможливо визначити економічну ефективність 
будь-якого процесу, навіть якщо він має високий ступінь інтеграції. 
Варто відзначити, що в процесі оцінювання ефективності використання 
основного капіталу вчені ототожнюють його з основними засобами (ОЗ). Так, 
ряд вчених наголошує на тому, що ефективність використання основних 
засобів варто оцінювати за допомогою системи показників, яка складається з 
двох підсистем: показників ефективності відтворення основних засобів та 
показників їх використання. Дещо інший метод оцінки на основі трьох груп 
показників оцінки ефективності використання основних засобів: 1) 
показники, які характеризують відтворення основних засобів; 2) показники, 
які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами; 
3) показники, котрі визначають ефективність використання основних засобів 
підприємства. Крикавський Є. В. у своїх дослідженнях оцінку рівня і стану 
ефективності основних засобів пропонує здійснювати, дослідивши склад і 
динаміку основних засобів, їх відповідність до виробничих потреб, 
технічного стану, техніко-економічних характеристик основного 
виробничого обладнання їх відповідності до найголовніших досягнень науки 
і техніки, а також галузевий порівняльний аналіз ефективності обладнання, 
яке використовується [21, c. 72]. 
Оскільки однією із важливих особливостей основних засобів є їх 
функціонування в процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, то 
важливим є здійснення оцінки старіння та спрацювання основних засобів. 
Петрович Й. М. пропонує її здійснювати на основі оцінювання фізичного 
спрацювання основних засобів, а також визначати ступінь техніко-
економічного старіння основних засобів з поділом на дві групи [24, с. 17]. 
Таким чином, сучасні методи оцінювання основного капіталу на 
мікрорівні досить різноманітні, проте в більшості випадків вони базуються на 
ідентичних оціночних показниках. 
54 
Підсумовуючи, варто відзначити, що незважаючи на всестороннє 
дослідження основного капіталу та методів його оцінювання, на сьогодні в 
економічній літературі не існує загальноприйнятої методики комплексного 
оцінювання основного капіталу на рівні регіону. Таку оцінку можна 
здійснити за допомогою інтегральних індексів. 
Інтегральні індекси розраховуються на базі індексного методу 
щонайменше у два етапи. На першому етапі визначаються індивідуальні 
індекси, як відношення значення первинного показника в окремому регіоні 
до середнього значення цього показника в усіх регіонах (або певній 
модифікації цього відношення). На другому етапі розраховується 
середньогеометричне значення від добутку усієї сукупності первинних 
індексів. 
Комплексну оцінку основного капіталу регіону пропонується 
здійснювати за допомогою інтегрального індексу основного капіталу, який 
потрібно розраховувати за формулою:  
                  Іок  4 (1 Іср) (1 Із) (1 Іеф) (1 Іін) 1                        
(1.1) 
де І ок - гральний індекс стану основного капіталу регіону;  
 Іср - інтегральний індекс стану та руху ОЗ; Із - інтегральний індекс 
забезпеченості ОЗ; Іеф - інтегральний індекс ефективності використання ОЗ; 
Іін - інтегральний індекс впровадження інновацій на підприємствах. 
Кожен з запропонованих нами часткових інтегральних індексів також є 
комплексним, оскільки об’єднує в собі результати оцінювання основного 
капіталу за різними критеріями на основі темпових індексів. Для 
стимулювання економічного зростання, окрім головних чинників 
виробництва, основного капіталу і праці, необхідним є впровадження 
інновацій. Оцінку впровадження інновацій на підприємствах ми пропонуємо 
здійснювати на основі таких критеріїв: впровадження нових технологічних 
55 
процесів та освоєння нових видів продукції; здійснення комплексної 
механізації та автоматизації виробництва; оцінка інноваційних витрат у 
промисловості. 
Для правильного визначення показників ефективного використання 
основного капіталу необхідно визначити склад основних засобів (рис. 1.4.)  
Основні засоби підприємства 
Основні фонди Інші необоротні Незавершені 
матеріальні активи капітальні інвестиції 
1. Земельні ділянки 1. Земельні ділянки 1. Капітальні 
2. Будинки, споруди та 2. Малоцінні інвестиції у 
передавальні пристрої необоротні будівництво, 
3. Машини та обладнання матеріальні активи виготовлення, 
4. Транспортні засоби 3. Тимчасові споруди реконструкцію 
5. Інструменти, прилади, 4. Інвентарна тара модернізацію і 
інвентар 5. Природні ресурси придбання об’єктів, 
6. Робоча та продуктивна 6. Інші необоротні введення яких в 
худоба матеріальні активи експлуатацію на 
7. Багаторічні насадження дату балансу не 
8. Інші основні фонди відбулося 
2. Авансові платежі 
для фінансування 
будівництва 
 
Рисунок 1.4 - Склад основних засобів підприємства. 
При оцінці основного капіталу використовується первісна, відновна та 
залишкова вартість. 
Первісна вартість основних засобів – це сума витрат підприємства на їх 
створення та введення в дію. За первісною (балансовою) вартістю основний 
капітал зараховується на баланс підприємства. 
56 
Відновна вартість основних засобів – вартість їх відновлення за 
ринковими цінами. Вона являє собою суму витрат підприємства при 
формуванні аналогічного основного капіталу за певний проміжок часу. 
Залишкова вартість – вартість капіталу, яка ще не перенесена на 
вартість продукції (робіт, послуг). В кількісному вимірі вона дорівнює 
різниці між первісною вартістю та сумою накопиченого на момент оцінки 
зносу основного капіталу. 
Процес відтворення основних засобів характеризується їх оновленням. 
Проте вивчення економічної літератури засвідчило, що в ній відсутнє чітке 
трактування категорії «оновлення». Це перешкоджає однозначній 
характеристиці процесу розширеного відтворення й оцінці технічного стану 
основних засобів. 
Ряд вітчизняних економістів вважають, що оновлювати фонди, тобто 
робити їх новими, більш «молодими» можна двома шляхами: замінюючи 
старі засоби праці чи, додаючи до них нові [7,10]. Відповідно, методика 
визначення показника оновлення, в чисельнику якого знаходиться вартість 
усіх введених за рік основних засобів, не передбачає розчленування основних 
засобів, що йдуть на заміну зношених і тих, які йдуть на нагромадження. 
Проте ряд інших економістів [5, 8, 21 ,26] вважають, що таке 
трактування категорії оновлення недостатньо обґрунтоване. Необхідність 
оновлення основних засобів обумовлена фізичним зношенням засобів праці в 
процесі експлуатації. Тому, на думку вищезазначених авторів, питання про 
оновлення можна ставити лише відносно діючих на певну дату основних 
засобів. Саме тому ці вчені намагались уточнити назву коефіцієнта 
оновлення. Одні називали його коефіцієнтом «нагромадження й оновлення 
основних фондів» [1, с. 34], а інші – коефіцієнтом, що відображає «річні 
темпи екстенсивного та інтенсивного відтворення основних фондів» [22, с. 
13]. 
57 
Система основних показників оцінки відтворення основних засобів та 
інтенсивності їх відновлення на підприємстві представлена нами в таблиці 
1.5. 
Таблиця 1.5 - Показники оцінки відтворення основних засобів 
Показники Формула Характеристика 
розрахунку 
1 2 3 
Показники руху основних засобів 
Коефіцієнт вибуття ОФвиб Характеризує інтенсивність 
Кв   
основних фондів ОФпр вибуття основних фондів, 
ступінь втрати основних фондів 
Коефіцієнт оновлення ОФнад Показує частку введених нових 
Кон   
основних фондів ОФкр основних фондів у загальній 
вартості основних фондів, 
ступінь оновлення основних 
фондів 
Термін оновлення ОФпр Середній період повного 
Тон   
(швидкість ОФнад оновлення всіх основних фондів 
оновлення) 
Коефіцієнт зростання ОФкр Показує ступінь зростання 
Кзр   
основних фондів ОФпр основних засобів протягом 
календарного року 
Коефіцієнт приросту ОФкр  ОФпр Показує ступінь збільшення 
Кпр 
основних фондів ОФпр основних фондів у звітному 
 періоді 
Коефіцієнт сукупного ОФнад Вказує на те, яка частка 
Ксв   
відтворення основних ОФпр нововведених основних засобів 
фондів використана на просте 
відтворення, а яка – на 
розширене. 
Коефіцієнт обороту Ар Вказує на те, яка частина 
Кобоф   
основних засобів ОФср вартості основних засобів 
перенесла свою вартість за рік на 
новостворену продукцію 
 
 
58 
продовження таблиці 1.5 
1 2 3 
Показники стану основних засобів 
Коефіцієнт зносу Зоф Показує ступінь зносу та 
Кзн   
основних фондів ОФкр відшкодування витрат на 
формування основних фондів 
Коефіцієнт ОФкр  Зоф Відображає частину основних 
Кп   
придатності основних ОФкр фондів, придатних для 
фондів або Кп 1 Кз  експлуатації в процесі 
господарської діяльності, 
можливість подальшого 
використання 
Коефіцієнт ОФвиб Вказує на інтенсивність 
Кіон   
інтенсивного ОФнад оновлення основних засобів на 
оновлення основних підприємстві 
фондів 
Швидкість обороту Ар Вказує на те, яка частина 
Шобоф   
основних фондів ОФср вартості основних засобів 
перенесла свою вартість за рік на 
новостворену продукцію 
Показники ефективності використання основних засобів 
Фондовіддача ТП Характеризує ефективність 
Фв   
ОФср використання основних фондів. 
Відображає суму виробленої 
продукції на одну гривню 
основних фондів 
Фондомісткість ОФср Характеризує забезпеченість 
Фм   
ТП підприємства ОФ-ми 
Фондоозброєність ОФср Характеризує рівень 
Фозб   
ЧП забезпеченості працівників 
підприємства ОФ-ми. 
 
Проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування, 
використання та відновлення споживної вартості основного капіталу, 
характеризується поняттям «цикл відтворення основного капіталу». Основні 
стадії (етапи) циклу відтворення основного капіталу включають: 
59 
1) створення основних засобів – планування та розподіл капітальних 
вкладень, проектування, здійснення капітальних вкладень; 
2) підготовка до експлуатації – введення в експлуатацію, освоєння основного 
капіталу; 
3) експлуатація основного капіталу – використання за цільовим 
призначенням, формування джерела його відновлення (амортизація вартості), 
часткова втрата споживної вартості, протидія втрати (відновлення) 
споживної вартості, капітальний ремонт, модернізація; 
4) завершення експлуатації основного капіталу – повна втрата споживної 
вартості, виведення його з експлуатації. 
На нашу думку, лише комплексна система показників ефективності 
використання та відтворення основного капіталу може об’єктивно і всебічно 
характеризувати рівень економічного ефекту виробничого процесу. 
До показників ефективності використання основного капіталу 
належать показники фондовіддачі, фондоємності, фондоозброєності, норми 
прибутку від функціонування основного капіталу, які характеризують 
важливі вартісні співвідношення між засобами праці й обсягами виготовленої 
продукції. 
Забезпеченість підприємства основним капіталом визначається рівнем 
фондоозброєності праці. 
Показник норми прибутку свідчить про зростання (зниження) 
прибутковості виробничого процесу від використання основного капіталу. 
Для його визначення можна застосовувати валовий прибуток, прибуток від 
операційної діяльності або чистий прибуток. На наш погляд, під час 
розрахунку даного показника, необхідно використовувати прибуток від 
операційної діяльності, оскільки він включає, згідно з новими стандартами 
бухгалтерського обліку і звітності, прибуток від реалізації продукції (робіт, 
60 
послуг) та інший прибуток від використання діючого виробничого 
потенціалу. 
У свою чергу, процес відтворення основного капіталу характеризують 
коефіцієнти динаміки, вибуття та оновлення. Показник динаміки розкриває 
темпи збільшення (зменшення) вартості основного капіталу. 
Порівняння коефіцієнтів оновлення та вибуття встановлює тип 
відтворення. Якщо показник оновлення вищий за показник вибуття, то 
відбувається розширене відтворення. У випадку, коли значення показників 
рівні, – проходить просте відтворення; коли ж коефіцієнт вибуття вищий – то 
це звужене відтворення основного капіталу. Доречно зауважити, що при 
визначенні показника вибуття необхідно враховувати його нормативне 
значення, яке визначають нормами амортизації на відтворення. Нормативний 
коефіцієнт вибуття показує, яким має бути обсяг вибуття, щоб забезпечити 
нормальний процес відтворення основного капіталу. Можливі три варіанти 
співвідношення між нормативним (Кн) і фактичним (Кф) коефіцієнтом 
вибуття [2]: 
                                 Кф : Кн = 1; Кф : Кн > 1; Кф : Кн < 1                              (1.2) 
У першому випадку вартість засобів праці, що вибувають, відповідає 
їх нормативному значенню, і процес відтворення не потребує коригування. У 
другому відбувається вибуття недоамортизованих засобів праці, терміни 
використання яких не завершилися. У третьому випадку на підприємстві 
проходить нагромадження «застарілих» засобів праці, що негативно впливає 
на ефективність господарювання. 
Отже. для комплексної оцінки ефективності використання основного 
капіталу вважаємо доцільним використовувати систему показників, що 
характеризують масштаби й динаміку використання основного капіталу, 
порівняння рівнів продуктивного використання капіталу порівняно з 
нормативами та потужностями; показники інтегрального використання 
61 
основного капіталу, що враховують сукупний вплив усіх факторів – як 
екстенсивних, так і інтенсивних. 
 
РОЗДІЛ ІІ  
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
КП «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської 
ради створене 1 жовтня 1914 року.  
Юридичною адресою є  м.Черкаси, вул. Ватутіна, 12; поштовий індекс - 
18036. 
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» засноване на 
комунальній власності територіальної громади міста Черкаси і 
підпорядковується виконавчому органу Черкаської міської ради (Черкаській 
міській державній адміністрації). 
Основною метою діяльності КП «Водоканал» є централізоване 
водопостачання та централізоване водовідведення споживачам міста, 
централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням 
внутрішньо будинкових систем); експлуатація водопровідних і 
еканалізаційних мереж та споруд; видача технічних умов, розгляд та видача 
висновків за планами будівництва зазначених об’єктів підприємств, 
організаціям та установами всіх форм власності.  
Видами його діяльності є надання населенню послуг з 
централізованого водопостачання та водовідведення, експлуатація 
водопровідних і каналізаційних мереж та споруд. 
62 
Продуктом, що випускається є питна вода, це здійснюється цехом 
«Дніпровська водоочисна станція» комунального підприємства. 
Послугами, що надаються є - виконання лабораторних досліджень 
питної та стічних вод, продаж доочищеної води, ремонт водопровідних і 
каналізаційних мереж, ремонт насосного обладнання та запірної арматури, 
окарні, зварювальні та свердлильні роботи, виготовлення металоконструкцій, 
виконання пошукових робіт, виконання робіт електротехнічною 
лабораторією. 
КП «Черкасиводоканал» надає послуги з виконання лабораторних 
досліджень питної та стічних вод. 
У загальному відділі «Черкасиводоканалу» фізичні та юридичні особи 
мають змогу замовити послугу перевірки якості питної води (із колодязів, 
підземних джерел, після систем доочистки), також перевірки якості води із 
поверхневих джерел (річки, озера, ставки та ін.), водночас здати на аналіз 
стічні води (господарсько-побутові, зливові та виробничі). 
Ці аналізи виконують атестовані лабораторії «Водоканалу»: хіміко-
бактеріологічна лабораторія питної води та хіміко-аналітична лабораторія 
стічної води. 
КП «Черкасиводоканал» пропонує споживачам доочищену питну воду 
з артезіанських свердловин Соснового бору, глибина яких понад 66 метрів. 
Кожна партія води перевіряється лабораторією підприємства. 
КП «Черкасиводоканал» надає послуги з виконання пошукових робіт: 
1. Визначення місця знаходження водопровідних мереж та місць підключень 
до них (для металевих труб). 
2. Визначення місця знаходження кабельних ліній. 
3. Виявлення поривів на мережах водопостачання. 
Електротехнічна лабораторія Комунального підприємства 
«Черкасиводоканал» відповідає критеріям атестації і атестована на 
проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного 
63 
нагляду згідно вимог «Правила технічної експлуатації електроустановок 
споживачів». 
КП «Черкасиводоканал» надає послуги з виконаннятаких робіт: 
– вимірювання опору ізоляції електрообладнання. 
– вимірювання опору перехідних контактів контуру заземлення. 
– вимірювання і випробування трансформаторів напруги і струму до 10 кВ 
включно. 
– високовольтні випробування електрообладнання до 10 кВ включно. 
– високовольтні випробування електрозахисних засобів до 10 кВ включно. 
– випробування та вимірювання електроінструменту та інше. 
Вартість робіт визначається на підставі калькуляції, відповідно виду робіт. 
Питна вода, що виробляється на Дніпровській водоочисній станції 
застосовується для господарсько-питних та виробничих цілей. Подається по 
водопровідній мережі міста Черкаси. 
Найбільшими постачальниками реагентів на підприємство є: ТДВ 
«Пологовський хімічний завод «Коагулянт»(коагулянт), ТОВ «Аульська 
хлоропереливна станція»(хлор,гіпохлорид), ПАТ «Азот» (аміачна вода). 
Також підприємство співпрацює з різноманітними постачальниками деталей 
та запчастин. Співпраця відбувається на основі заключення договору. 
Організаційна структура управління - це сукупність певним чином 
пов'язаних між собою управлінських ланок. Вона характеризується кількістю 
органів управління, порядком їхньої взаємодії та функціями, які вони 
виконують. Головне призначення організаційної структури - забезпечити 
ефективну діяльність управлінського персоналу. Вона безпосередньо 
пов'язана з виробничою структурою підприємства. Організаційна структура 
підприємства розписана нижче. 
Економічні відділи підприємства та їх функції. На комунальному 
підприємстві «Черкасиводоканал» функціонують такі економічні відділи : 
планово - економічний відділ, бухгалтерія. 
64 
Планово-економічний відділ на підприємстві виконує функції відділу 
організації праці та заробітної плати, фінансового відділу та відділу 
маркетингу. 
Функціями планово-економічного відділу є: 
- формування цінової та економічної політики підприємства на підставі 
діючих нормативних актів; 
- формування фінансового плану розвитку підприємства , контроль за 
його виконанням , організація ведення державної статистичної звітності на 
підприємстві; 
- проведення економічного аналізу фінансово - господарської діяльності 
підприємства; 
- аналіз складу витрат при формуванні цін на послуги підприємства; 
- контроль дотримання державної фінансової дисципліни при укладанні 
договорів і здійсненні економічної та господарської діяльності підприємства; 
- внутрішній фінансовий контроль за правильністю застосування тарифів 
на послуги , що надаються підприємством ; 
- розробка кошторисної документації ; 
- розробка планів праці і заробітної платні підприємства і його 
підрозділів, планів підвищення продуктивності праці й удосконалення його 
організації; 
- розробка штатних розкладів і положень про структурні підрозділи 
підприємства. 
 Начальник 
 відділу 
 
 Провідний Економіст Інженер з 
фахівець нормування 
 праці 
 
Рисунок 2.1 – Структура планово-економічного відділу 
Функціями бухгалтерії є : 
65 
- дотримання встановлених правил оформлення приймання товарно -
матеріальних цінностей; 
- правильність витрачання фонду оплати праці , встановлення посадових 
окладів , суворе дотримання касової дисципліни;  
- дотримання встановлених правил проведення інвентаризації грошових 
коштів , товарно -матеріальних цінностей , основних фондів , розрахунків і 
платіжних зобов'язань; 
- стягнення у встановлені терміни дебіторської і погашення 
кредиторської заборгованості , дотримання платіжної дисципліни; 
- законність списання з бухгалтерських рахунків нестач , дебіторської та 
кредиторської заборгованості та інших втрат ; 
- точна і своєчасна виплата податків і грошових зобов'язань; 
- ведення точного документального обліку по роботі підприємства для 
надання звітності в перевіряючі органи; 
- сувора відповідність обліку і звітності вимогам нормативних 
документів; 
- облік майна, зобов'язань і господарських операцій, надходжень 
 основних коштів, товарно-матеріальних цінностей; 
- своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, 
пов'язаних з рухом основних коштів, товарно-матеріальних цінностей і 
коштів; 
- участь у розробці пропозицій, спрямованих на: забезпечення 
платоспроможності;  попередження утворення і ліквідацію невикористаних 
товарно-матеріальних цінностей, наднормативних запасів; підвищення 
рентабельності виробництва; збільшення прибутку; зниження витрат на 
виробництво і реалізацію продукції. 
Структура бухгалтерського відділу показана на рисунку 2.2 
 Головний 
 бухгалтер 
 
66 
 Заступник Бухгалтер з Бухгалтер 
головного нарахування 
 
бухгалтера з/п 
 
Рисунок 2.2 – Структура штату бухгалтерії на підприємстві 
Функціями виробничого відділу є: 
- контроль за виконанням та дотриманням технологічного регламенту 
підприємства; 
- контроль мереж водопостачання та водовідведення по місту; 
- ремонт та обслуговування водопровідних мереж; 
- щоденний оперативний облік ходу виробництва, організації та 
підготовки робіт ,забезпечення їх технічною документацією, монтажними 
засобами, робочими кадрами, обладнанням, матеріалами та транспортними 
засобами; 
- контролем за виробництвом робіт в терміни , передбачені графіком, і з 
високою якістю; 
- вживання заходів щодо забезпечення ритмічності виконання 
календарних планів, запобігання та усунення порушень ходу виробничого 
процесу; 
- виявлення та освоєння технічних нововведень, наукових відкриттів і 
винаходів, передового досвіду, що сприяють поліпшенню технології, 
організації виробництва та зростанню продуктивності праці; 
- організація ведення нормативно-довідкової інформації, що відноситься 
до функцій відділу. 
Структура виробничого відділу показана на рисунку 2.3 
 Начальник 
 відділу 
 
 Провідний Інженер 
 фахівець 
 
67 
Рисунок 2.3 – Структура виробничого відділу 
 
Виробничі підрозділи підприємства складаються з:  
1) Автотранспортного цеху. 
Під час виконання своїх завдань взаємодіє з: 
- начальником відділу охорони праці; 
- головними спеціалістами підприємства; 
- головним енергетиком та головним механіком; 
- диспетчером підприємства; 
- начальниками відділів та цехів підприємства. 
2) Відділу матеріально-технічного постачання. 
По своїм службовим обов'язкам завідувач і персонал відділу взаємодіє 
з головними спеціалістами та начальниками структурних підрозділів. 
3) Цеху мереж водопостачання і водовідведення.  
Взаємодіє з:  
- головними спеціалістами підприємства; 
- начальником відділу охорони праці; 
- головним енергетиком та головним механіком; 
- диспетчером підприємства; 
- начальниками відділів та цехів підприємства. 
4) Цеху по експлуатації водопровідних і каналізаційних насосних станцій. 
Взаємодіє з:  
- головними спеціалістами підприємства; 
- начальником відділу охорони праці; 
- головним енергетиком та головним механіком; 
- диспетчером підприємства; 
- начальниками відділів та цехів підприємства. 
5) Цеху Дніпровської водоочисної станції. 
Взаємодіє з: 
- головними спеціалістами підприємства; 
68 
- начальником відділу охорони праці; 
- головним енергетиком та головним механіком; 
- диспетчером підприємства; 
- начальниками відділів та цехів підприємства. 
6) Центральної лабораторії з контролю за показниками якості питної та 
стічних вод. 
Лабораторія взаємодіє з: 
- метрологічною службою Мінжитлокомунгоспу України; 
- територіальним органом Держспоживстандарт; 
- обласною та міською СЕС; 
- державною екологічною інспекцією в Черкаській області; 
- з метрологічною та енергослужбою підприємства. 
7) Дільниці по ремонту електромеханічного обладнання. 
Взаємодіє з:  
- головними спеціалістами підприємства; 
- начальником відділу охорони праці; 
- головним енергетиком та головним механіком; 
- диспетчером підприємства; 
- начальниками відділів та цехів підприємства. 
8) Ремонтно - будівельної дільниці. 
При виконанні своїх службових обов'язків начальник РБД в процесі 
роботи взаємодіє з:  
- головними спеціалістами; 
- майстрами; 
- начальниками інших структурних підрозділів підприємства. 
Лінійна структура побудована тільки з взаємопідпорядкованості 
органів у вигляді ієрархічної градації. Кожен працівник підпорядкований і 
підзвітний лише одному керівнику і пов'язаний з вищестоячою системою 
тільки через нього. Поділ системи управління на складові частини 
відбувається за виробничою ознакою з урахуванням ступеня концентрації 
69 
виробництва, технологічних особливостей, широти номенклатури продукції і 
т.д.  
Лінійна структура:  
- Найбільш струнка, формально визначена;  
- Використовує чітку систему взаємних зв'язків;  
- В ній ясно виражена відповідальність; 
- Вона гарантує швидкість реакції на прямий наказ; 
- Вона найменш гнучка і найменш ринкова.  
Повнота влади на будь-якому рівні не дозволяє ефективно вирішувати 
функціональні проблеми. Тут відсутні ланки по плануванню і підготовці 
рішень, у наявності тенденції до тяганини з питань, що вирішуються між 
підрозділами, а менеджери верхніх рівнів перевантажені, бо виступають як 
«незамінні».  
В КП «Черкасиводаканал» з новою якістю втілюється принцип 
єдиноначальності, де він збагачується градаціями цінностей і 
компетентності. Єдиноначальність часто допомагає при необхідності 
оперативно прийняти ряд радикальних рішень, при вирішенні завдань 
становлення, формування великих організацій. Пірамідальна структура 
визнає тільки формальні відносини і є традиційною бюрократичною 
структурою. Вона найбільш стійка і статична.   
Лінійний тип організаційної структури. Як видно, це структура з 
жорстким поділом функцій, обов'язків. Вона хороша для 
КП «Черкасиводоканал», так як це підприємство з великим потенціалом 
персоналу, незмінними видами діяльності. 
Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами 
Черкасиводоканал є підприємством - монополістом на ринку 
Черкаської області. Виробничі зв’язки підприємства є стійкими та 
постійними. Підприємство є досить великим та впливовим у своїй галузі на 
державному рівні. Підприємство постійно встановлює зв’язки із 
різноманітними партнерами у різних галузях.  
70 
В зону обслуговування входить м. Черкаси, та укладені договори на 
послуги водопостачання з частиною мешканців населених пунктів: с. 
Червона Слобода, с. Геронимівка, с. Хутори, а також окремим об’єктом - 
військова частина «Оршанець». 
Територія обслуговування в м. Черкаси складає 7751, 8 га. 
Сьогодні «Черкасиводоканал» щодня подає споживачам 70-80 тис. м³ питної 
води, якість якої відповідає всім вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні 
вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», як за 
хімічними, так і за бактеріологічними показниками. 
Персоналом підприємства обслуговується: 
– Дніпровська водоочисна станція потужністю 90 тис.куб.м води на добу; 
– насосна станція ІІІ-го підйому; 
– 469,2 км водопровідних мереж і водоводів; 
– 277,4 км каналізаційних мереж і головних колекторів; 
– 45 підвищуючих насосних станцій; 
– 17 каналізаційних насосних станцій. 
Найбільшими партнерами підприємства є: 
- ПАТ «Азот»; 
- КП «Черкаситеплокомуненерго»; 
Між ними та підприємством встановлені такі взаємозв’язки: 
Таблиця 2.1 - Головні партнери підприємства 
Партнери підприємства Послуги, що надаються Оплата за 
підприємству послуги 
ПАТ «Азот» Очищення стоків відбувається 
згідно 
КП «Черкаситеплокомуненерго» Підкачування води на заключених 
верхні поверхи договорів 
 
Головними постачальниками реагентів для очищення води, яку беруть 
з річки Дніпро є: 
- ТОВ «Аульська хлоропереливна станція»; 
71 
- ТДВ "Пологовський хімічний завод "Коагулянт". 
Цими реагентами є: хлор, гіпохлорит натрію, коагулянти( в т.ч.: 
коагулянт Полвак, коагулянт РАХ-18, коагулянт РАХ-19, коагулянт ProAqua 
18), аміачна вода, амотол, флокулянт. 
Споживачами продукції підприємства є: 
- населення; 
- бюджетні організації; 
- інші підприємства. 
Від підприємства вони отримують чисту, питну воду та послуги 
централізованого водопостачання та водовідведення. 
 
2.2 Аналіз основних виробничих показників  
 
Майно КП «Черкасиводоканал» складається з основних засобів та 
обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в 
балансі підприємства, формується з джерел, не заборонених чинним 
законодавством України. 
На балансі КП «Черкасиводоканал» обліковується майно, яке є 
державною власністю та передано підприємству в користування. 
Майно підприємства складається з: мереж водопостачання та 
водовідведення, споруд, насосного обладнання, будівель різноманітного 
призначення, машин та обладнання, транспортних засобів. 
Основними засобами на підприємстві вважається все майно термін 
корисного використання якого дорівнює більше одного року , а ціна - більше 
трьох тисяч гривень. 
Власником підприємства є громада міста. Черкаська міська рада робить 
вливання до бюджету підприємства з надходжень міського бюджету.  
Підібір економічної (статистичної) інформації для проведення 
економічного аналізу основних техніко – економічних та фінансових 
72 
показників діяльності підприємства протягом останніх трьох років 
проводився на базі даних форми №1, форми №2, форми №1- ПВ та інших. 
Підібрана інформація подана у вигляді таблиці 2.2. 
 
Таблиця 2.2 - Інформаційна база даних 
 
Найменування Одиниці 2020 р. 2019 р. 2018р. Форма 
показника виміру звітності 
1 2 3 4 5 6 
Первісна вартість тис. грн 1082714 1032373 1010216 Форма №1 
основних засобів 
Знос основних тис. грн 811219 792892 802590 Форма №1 
засобів 
Середньорічна тис. грн 250369 221006,5 223553,5 Власний 
вартість основних розрахунок 
фондів 
Вартість тис. грн 392043 383519 297614 Форма №1 
активів(підсумок 
балансу) 
Вартість тис. грн 46685 46097 31079 Форма №1 
оборотних активів 
Поточні фінансові тис. грн - - - Форма №1 
інвестиції 
Грошові кошти та тис. грн 10173 6319 4833 Форма №1 
їх еквіваленти  
Власний капітал тис. грн 258764 282580 271120 Форма №1 
Поточні тис. грн 52566 26530 18286 Форма №1 
зобов’язання 
Середньооблікова Осіб 632 648 648 Форма №1- 
чисельність ПВ 
персоналу 
Виручка від тис. грн 99508 96574 95396 Форма №2 
реалізації  
продукції(робіт, 
послуг) 
73 
Чистий дохід від тис. грн 79487 80478 79497 Форма №2 
реалізації 
продукції(робіт, 
послуг) 
 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 3 4 5 6 
Собівартість тис. грн 99508 96800 80321 Форма №2 
реалізованої  
продукції 
(робіт,послуг) 
Валовий збиток тис. грн 20021 16322 824 Форма №2 
Адміністративні тис. грн 3797 3748 3533 Форма №2 
витрати 
Витрати на збут тис. грн 3853 4001 3662 Форма №2 
Вартість тис. грн 62370 60644 48094 Форма №2 
матеріальних 
витрат 
Середньорічна тис. грн 387781 340566,5 292243 Форма №1 
вартість активів 
Чистий збиток тис. грн 27614 19179 11077 Форма №2 
 
Ефективність використання трудових ресурсів визначається 
показником продуктивності праці. 
Показник продуктивності праці (виробіток) визначає обсяг виробленої 
продукції, що припадає на одного середньооблікового працівника за 
розрахунковий період: 
Q
ПП (В)  , тис. грн.                                           (2.1) 
Ч
де ПП (В)  - виробіток, тис. грн.; 
     Q  - обсяг виробленої продукції, тис. грн.; 
     Ч  - середньооблікова чисельність працюючих, осіб. 
95396
ПП (В)18  =147,2 тис.грн. 
648
74 
96574
ПП (В)19  =149,0 тис. грн 
648
99508
ПП(В)20  =157,4 тис. грн 
632
Фінансовий стан підприємства оцінюється показниками 
рентабельності, ліквідності, автономії тощо. 
Показник рентабельності характеризує ефективність використання 
активів або витрат, які забезпечують підприємницьку діяльність 
підприємства. 
Рентабельність активів характеризує ефективність використання всього 
наявного майна підприємства. 
П
Ракт  вал 100,0 , %,                                        (2.2) 
Аср р
П
Ракт  чист 100,0 , %,                                        (2.3) 
Аср р
де Ракт  - рентабельність активів, %; 
Пвал  - валовий прибуток, тис. грн.; 
Пчист  - чистий прибуток, тис. грн.; 
Аср р  - середньорічна вартість активів, тис. грн. 
вал 824
Ракт тис.грн 
18  100  0,28
292243
вал 16322
Ракт19  100  5,0 тис. грн 
340566,5
вал 20021
Ракт20  100  5,16 тис. грн 
387781
 
чист 79497
Ракт  100  27,2тис. грн 
18
292243
чист 80478
Ракт19  100  23,6 тис. грн 
340566,5
чист 79487
Ракт20  100  20,5тис. грн 
387781
75 
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її 
виробництво: 
П
Рпр  в ал 100 ,                                                   (2.4) 
Св
де Рпр  - рентабельність продукції, %; 
Пвал  - валовий прибуток, тис. грн.; 
Св  - виробнича собівартість, тис. грн. 
824
Рпр18  100  1,02 % 
80321
16322
Рпр  100  16,9 % 
19
96800
20021
Рпр  100  20,1% 
20
99508
 
Загальний коефіцієнт ліквідності свідчить про можливість 
підприємства розрахуватись своїми оборотними активами з поточними 
зобов’язаннями: 
ОА
Кзаг.лік.  ,                                                  (2.5) 
ПЗ
де Кзаг.лік.  - коефіцієнт загальної ліквідності; 
ОА  - оборотні активи підприємства, тис. грн.; 
ПЗ  - поточні зобов’язання підприємства, тис. грн. 
31079
Кзаг.лік.  1,7  
18
18286
46097
Кзаг.лік.19  1,7  
26530
46685
Кзаг.лік.20   0,9  
52566
Коефіцієнт абсолютної ліквідності свідчить про негайну можливість 
підприємства розрахуватись своїми коштами та поточними фінансовими 
інвестиціями з поточними зобов’язаннями: 
КЕ  ПФІ
Кабс.лік.  ,                                        (2.6) 
ПЗ
76 
де Кабс.лік. - коефіцієнт абсолютної ліквідності; 
КЕ  - кошти та їх еквіваленти, тис. грн.; 
ПФІ  - поточні фінансові інвестиції, тис. грн. 
4833
Кабс.лік.18   0,26  
18286
6319
Кабс.лік.19   0,24  
26530
10173
Кабс.лік.20   0,19  
52566
Коефіцієнт автономії свідчить про фінансову незалежність 
підприємства: 
ВК
Кавт  ,                                                       (2.7) 
ВБ
де ВК  - власний капітал підприємства, тис. грн.; 
ВБ  - підсумок балансу, тис. грн. 
271120
Кавт  =0,910 
18
297614
282580
Кавт  =0,737 
19
383519
258764
Кавт  =0,660 
20
392043
 
Таблиця 2.3 – Показники рентабельності та ліквідності  
КП «Черкасиводоканал» 
Відхилення Відхилення 
2020/2019 2019/2018 
Показник 2020 2019 2018 
Абсо- Від- Абсо- Від-
лютне носне лютне носне 
Рентабельність 
% 20,5 23,6 27,2 -3,1 13,1 -3,6 13,25 
активів 
Рентабельність -
% -16,9 -1,02 3,2 18,9 -15,9 -93,9 
продукції 20,1 
Загальний 
показник - 0,9 1,7 1,7 -0,8 -47,1 - - 
ліквідності 
Одиниця 
виміру 
77 
Коефіцієнт 
абсолютної - 0,19 0,24 0,26 -0,05 -20,8 -0,02 -7,7 
ліквідності 
Коефіцієнт 
- 0,66 0,737 0,91 -0,077 -19 -0,173 -10,4 
автономії 
 
Показник рентабельності активів та рентабельності продукції 
показують, що підприємство є нерентабельним.Показник загальної 
ліквідності свідчить що, можливість підприємства розраховуватись з 
поточними зобов`язаннями своїми оборотними активами залишилась на тому 
самому рівні у 2018/2019 рр., а у 2020/2019 рр. ліквідність підприємства 
знизилась на 47,1%. У 2020/2019 рр.показник абсолютної ліквідності 
знизився на 7,7%, а у2019/2018 рр. на 20,8%. Коефіцієнт автономії, що 
свідчить про фінансову незалежність підприємства являється незадовільним 
за усі роки. 
Загалом можна зробити висновок, що загальний стан підприємства є 
неприбутковим, а виробництво продукції – нерентабельним та збитковим. У 
підприємства існують значні борги та воно не може бути фінансово 
незалежним.  
Плануванням на підприємстві займаються : 
- Плановий відділ – економічне обґрунтування планів; 
- Виробничий – виробниче планування. 
При плануванні випуску продукції плановий відділ звіряє дані з 
виробничим відділом, а потім погоджує результати планування. Далі усі 
плани погоджуються з Черкаською міською радою. Стратегії розвитку 
розробляються з метою отримання максимльного прибутку. 
За даними звітності можна зробити висновок,що виробництво і 
реалізація продукції є збитковою для підприємства. Це обумовлено більшими 
витратами на виробництво ніж доходи підприємства від реалізації продукції. 
У цьому році зусилля колективу будуть спрямовані на зниження 
собівартості послуг шляхом реалізації ряду заходів, а саме: впровадження 
78 
системи дистанційного управління водопровідними та каналізаційними 
насосними станціями (SCADA); завершення модернізації водопровідних 
насосних станцій; реконструкції та санації каналізаційного колектора по 
вул.Чигиринській (від вул.Добровольського до ГКНС-2). 
Крім того, планується освоїти ще один з перспективних напрямків - це 
розробка у поточному році проектної документації та будівництво очисних 
споруд промивних вод швидкісних фільтрів на Дніпровської водоочисної 
станції, що в майбутньому зменшить обсяг забору води для технологічних 
потреб. 
Витрати сформовані відповідно Закону України «Про бухгалтерський 
облік і фінансову звітність в Україні», їх величина визначена у межах, 
необхідних для виконання робіт по водопідготовці, подачі, розподілу питної 
води та водовідведенню, які забезпечують якість послуг. 
Підприємство надає свої послуги з водопостачання та водовідведення 
усім підприємствам та мешканцям міста. Ці послуги завжди в попиті тому, 
що вода є основою життя людини.  Конкурентів на ринку міста не має. 
КП «Черкасиводоканал» відноситься до підприємств природних 
монополій, для яких державним регулятором щодо встановлення тарифів на 
комунальні послуги є Національна комісія регулювання ринку комунальних 
послуг України. 
Існуюча система ціноутворення призвела до створення збитків. 
Встановлення тарифів відбувається згідно з розпорядженням Національної 
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. 
Загальна чисельність населення, яка отримує послуги з водопостачання 
- 228 тис. осіб. 
Загальна чисельність населення, яка отримує послуги з водовідведення 
- 229 тис. осіб. 
Ціна станом на 01.01.2021 року становить на: 
а) централізоване водопостачання становить: 
- для суб’єктів господарювання – 6,204 грн/м3 (з ПДВ); 
79 
- для не суб’єктів господарювання – 13,728 грн/м3 (з ПДВ); 
б) централізоване водовідведення становить: 
- - для суб’єктів господарювання – 6,684 грн/м3 (з ПДВ); 
- для не суб’єктів господарювання – 11,70 грн/м3 (з ПДВ). 
Враховуючи,що питома вага категорії «бюджетні установи та інші 
споживачі» в загальному обсязі споживання послуг централізованого 
водопостачання та водовідведення становить близько 20% , а діючі тарифи 
для населення, які сформовані по рівню фактичних витрат 2019 року, не 
переглядалися, і як наслідок, є збитковими, діяльність підприємства 
залишається планово збитковою. 
На рисунку 2.4 ми можемо побачити ціну та фактичну собівартість 
м3 водопостачання та водовідведення в 2020 році та її величину в тарифі. 
14,5432
13,72
16 11,7 12,168
14
12
10
8
6
4
2
0
фактична вартість собівартість
водопостачання водовідведення
 
 
Рисунок 2.4 - Фактична собівартість м3  водопостачання та 
водовідведення в 2020 році та її величина в тарифі для підприємств та 
населення 
 
У 2020 році тариф для підприємств був прирівняний до тарифу для 
населення та як видно на рис 2.4 складає 12,168 на водопостачання та 11,7 
для водовідведення. 
 
80 
Таблиця 2.5 - Рівень відшкодування послуг 
Показники 2019р. 2020 р. Абсолютне Відносне 
відхилення відхилення 
-по водопостачанню 77,7 % 75,4% +2,3 3,1 
-по водовідведенню 97,7% 87,9%  +9,8 11,1 
 
Норматив втрат та не облікових витрат води у водопровідних мережах 
для КП «Черкасиводоканал» затверджений у розмірі 24,08%. 
Фактичні втрати:  2019 р. -  23,9%; 
                                        2020 р. -  23,72%. 
До виробничої собівартості включено: 
- витрати на придбання реагентів для водопідготовки відповідно 
обсягів, визначених технологічним регламентом; 
- витрати на електроенергію були розраховані відповідно норм 
питомих витрат електроенергії на 2020 рік, погоджених ОДА та ціни 
електроенергії станом на 01.01.21; 
- нарахування на заробітну плату – 37,87%; 
- витрати на очищення стоків включено на підставі договору із АТ 
«Азот» та очікуваних обсягів перекачування стічних вод; 
- податки – згідно вимог діючого у 2020 році податкового 
законодавства; 
- амортизація – відповідно ЗУ «Про оподаткування прибутку 
підприємств»; 
- матеріальні ресурси та інші ресурси, що не нормуються включені на 
рівні фактичних витрат 2020 року, збільшених на індекс виробників 
промислової продукції. 
Ріст фактичних витрат собівартості порівняно із розрахунковими 
витратами в тарифі визваний: 
- щомісячним ростом цін на ел. енергію - на 25,1%; 
81 
- збільшенням вартості реагентів – хлор на 41,4%, коагулянт РАХ 18 на 
26,3%, флокулянт OPTIFLOC 110 на 42,1%; 
- збільшенням ціни очистки стічних вод на очисних спорудах АТ «Азот» 
на 19,7%; 
- мінімальні гарантії в оплаті праці збільшились на 46,8 % . 
Рівень відшкодування послуг водопостачання та водовідведення для 
населення склала за 1 м3 (рис.2.4): 
Витрати виробництва - це вартість факторів виробництва, 
використаних для створення певного обсягу продукції.  
Розрізняють постійні та змінні витрати. Постійними називаються такі 
витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. 
До них належать витрати на заробітну плату, на сплату оренди (якщо 
орендуються приміщення, основні фонди тощо), на освітлення, опалення, на 
сплату відсотків за кредит та ін. Постійні витрати пов'язані з самим 
існуванням фірми і тому повинні оплачуватися навіть тоді, коли фірма нічого 
не виробляє. Змінними називаються такі витрати, величина яких змінюється 
залежно від зміни обсягу виробництва товарів. До змінних належать витрати 
на сировину, матеріали, паливо, електроенергію. Основу постійних витрат 
становлять затрати, пов'язані з використанням основних фондів, а змінних — 
з використанням оборотних фондів. 
Динаміка зміни витрат на виробництво та фінансові показники 
діяльності підприємства зібрані у табл. 2.6 
 
Таблиця 2.6 - Динаміка зміни витрат на виробництво та фінансові показники 
діяльності КП «Черкасиводоканал» 
Водопостачання Водовідведення 
Показник 
відхил. відхил. 
2019 р 2020 р % 2019 р 2020 р % 
абсол. абсол. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
82 
Показник Водопостачання Водовідведення 
Надано послуг 
(т.м3) 23804,8 23392,4 -412,4 -1,7 21674,8 21223,5 -451,3 2,1 
у т.ч.:  
Населенню 18876,6 18505,2 -371,4 -2,0 17373,7 16942,0 -431,7 2,5 
держ.бюдж.устан. 174,8 177 +2,2 +1,3 214,5 219,7 +5,2 +2,4 
місцев. бюджет. 
999,9 971,2 -28,7 -2,9 989,4 962,9 -26,5 2,7 
устан. 
іншим споживачам 3753,5 3739,0 -14,5 -0,4 3097,2 3098,9 +1,7 +0,1 
ЧД від реалізації 
43005,5 44184,2 +1178,7 +2,7 30145,9 29597,4 -548,5 1,8 
послуг у т.ч.: 
Населенню 26152,0 27202,3 +1050,3 +4,0 22141,1 21605,3 -535,8 -2,4 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
держ.бюдж.устан. 604,2 619,4 +15,2 +2,5 398,4 410,1 +11,7 2,9 
місцев. бюджет. 
3468,7 3398,5 -70,2 -2,0 1842,5 1797,2 -45,3 2,5 
устан. 
іншим споживачам 12780,6 12964,0 +183,4 +1,4 5763,9 5784,8 +20,9 +0,4 
Витрати 
операційної 42113,7 45619,1 +3505,4 +8,3 25330,9 27615,8 +2284,9 9,0 
діяльності у т.ч.: 
матеріальні +10,
20705,7 22878,6 +2172,9 17519,4 19213,3 +1693,9 9,7 
витрати 5 
витрати на оплату 
12933,3 14111,9 +1178,6 +9,1 4684,7 5150,9 +466,2 10,0 
праці 
відрах. на соц. 
4808,2 5234,8 +426,6 +8,9 1741,4 1920,4 +179,0 10,3 
Заходи 
Амортизація 2077,0 1843,3 -233,7 -11,3 642,3 583,7 -58,6 9,1 
інш.операц.витрати 1589,5 1550,5 -39,0 -2,5 743,1 747,5 +4,4 0,6 
Фінансов.результат
и від звич.діяльн. +891,8 -1434,9 - - +4815,0 +1981,6 - - 
(прибуток/збиток) 
 
Проаналізувавши динаміку зміни витрат на виробництво та 
фінансові показники діяльності на КП «Черкасиводоканал», можна зробити 
наступні висновки: 
1. Дохід від реалізації послуг по водопостачанню за 2020 рік 
порівняно із 2019 роком збільшився на 1178,7 тис.грн. (2,7%) за рахунок 
введення тарифу для населення на послуги з централізованого 
83 
водопостачання (приведення у відповідність до розрахункової собівартості), 
по водовідведенню – зменшився на 548,5 тис.грн. (1,8%) за рахунок 
зниження обсягів реалізації.     
2. Обсяг наданих послуг з водопостачання за 2020 рік порівняно з 
2019 роком зменшився на 412,4 тис.м3 (1,7%), в тому числі населенню – 
зменшився на 371,4 тис.м3 (2,0%) за рахунок встановлення лічильників, 
використання автоматизованих систем контролю тиску та рівня на базі 
перетворювачів частоти обертання на підвищуючих водопровідних насосних 
станціях;  державним  бюджетним установам  - збільшився на 2,2 тис.м3 
(1,3%), місцевим бюджетним установам – зменшився на 28,7 тис.м3 (2,9%) , 
іншим споживачам –  на 14,5 тис. м3 (0,4%). 
3. Витрати операційної діяльності з водопостачання зросли на 3505,4 
тис.грн. (8,3%) за рахунок збільшення витрат на оплату праці на 1178,6 
тис.грн. (9,1%), відрахувань на соціальні заходи на 426,6 тис.грн. (8,9%), 
матеріальних витрат на 2172,9 тис.грн. (10,5%). 
4. Обсяг наданих послуг з водовідведення за 2020 рік порівняно з 
2019 роком зменшився на 451,3 тис. м3 (2,1%), в тому числі населенню – 
зменшився на 431,7 тис.м3 (2,5%);  державним  бюджетним установам – 
збільшився на 5,2 тис.м3 (2,4%), місцевим бюджетним установам – 
зменшився на 26,5 тис.м3 (2,7%), іншим споживачам – збільшився на 1,7 тис. 
м3 (0,1%) .  
5.Витрати операційної діяльності з водовідведення збільшилися на 
2284,9 тис.грн. (9,0%) за рахунок збільшення матеріальних витрат на 1693,9 
тис.грн. (9,7%), витрат на оплату праці на 466,2 тис.грн. (10,0%), 
відрахування на соціальні заходи на 179,0 тис.грн. (10,3%), інші операційні 
витрати – на 4,4 тис.грн. (0,6%).  
Фактичні питомі витрати електроенергії на комунальному 
підприємстві «Черкасиводоканал» не перевищують встановлених норм. 
За 2020 рік фактичні витрати електроенергії на послуги 
водопостачання становлять 418,6 кВт.г/тис. м3 при затвердженій нормі 462,8 
84 
кВт.г/тис.м3, з водовідведення – 168,3 кВт.г/тис.м3 при затвердженій нормі – 
203,2 кВт.г/тис.м3 (зменшення електроспоживання визвано тимчасовим 
припиненням роботи ГНС №1 і перекачкою частини міських стоків насосною 
станцією ВАТ «Азот» по промисловому колектору). 
Ефективність використання оборотних виробничих фондів 
визначається показниками матеріаловіддачі та матеріаломісткості. 
Показник матеріаловіддачі показує скільки вироблено продукції в 
грошовому виразі на 1,00 грн. матеріальних ресурсів: 
ОП
                                               Мв  , грн.,                                            (2.8) 
МВ
де Мв  - матеріаловіддача, грн.; 
ОП  - обсяг реалізованої продукції., тис. грн.; 
МВ  - вартість матеріальних ресурсів, тис. грн. 
95396 ,0
Мв18  =1,98 грн. 
48094 ,0
96574 ,0
Мв19  =1,59 грн. 
60644 ,0
99508 ,0
Мв20  =1,60 грн. 
62370 ,0
Показник матеріаломісткості визначає фактичний обсяг матеріальних 
витрат в розрахунку на виробництво одиниці продукції: 
МВ
                                             Мм  , грн.,                                             (2.9) 
ОП
де Мм  - матеріаломісткість, тис. грн. 
48094 ,0
Мм18  =0,50 грн. 
95396 ,0
60644 ,0
Мм19  =0,62 грн. 
96574 ,0
62370 ,0
Мм20  =0,63 грн. 
99508 ,0
Показник матеріаловіддачі показує, що в порівняні за 2019/2018рр. на 1 
гривню матеріальних реурсів було виготовлено 1,59 та 1,98 продукції та що у 
2019 році цей показник знизився на19,7 %, а показник за. 2020/2019рр. зріс на 
85 
0,01 %. 
За 2018/2019 рр. ефективність використання матеріальних затрат 
збільшилась на 24 % або на 0,12 грн. Також можна побачити, що 
матеріаломісткість продукції збільшилась у 2019/2020 рр. на 0,01 грн або на 
1,6 %.(табл. 2.7). 
 
 
Таблиця 2.7 – Динаміка показників матеріаловіддачі та 
матеріаломісткості за 2018-2020 рр. 
Відхилення Відхилення 
Значення показника 
Найменування 2020/2019 2019/2018 
показників абсо- віднос абсо- віднос
2020 2019 2018 
лютне не лютне не 
Матеріаловіддача грн. 1,60 1,59 1,98 0,01 0,06 -0,39 -19,7 
Матеріаломіст-
грн. 0,63 0,62 0,50 0,01 1,6 0,12 24,0 
кість 
 
Прибуток підприємства в загальному розумінні являє собою частину 
вартості прибуткового продукту, створеного працею, і є складовою частиною 
доходу підприємства. Всі підприємства здають замовнику готові об'єкти або 
реалізують продукцію, відшкодовують витрати на виробництво, купують 
основні виробничі фонди і нормовані обігові засоби, та для нормальної 
діяльності вони мають отримувати, крім того, ще й певний прибуток. 
Таким чином, прибуток — це частина виручки, що залишається після 
відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність 
підприємства. 
Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, 
науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх 
форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. З урахуванням 
значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його 
зростання. Тобто прибуток, як економічна категорія відбиває дохід, який 
Одиниця 
виміру 
86 
створений в процесі матеріального виробництва в процесі підприємницької 
діяльності. 
Залежно від формування та розподілу розраховують декілька видів 
прибутку: 
- валовий; 
- від операційної діяльності; 
- від звичайної діяльності до оподаткування; 
- від звичайної діяльності; 
Виручка від реалізації обчислюється за формулою: 
Вреал 1,2 ЧД реал , тис. грн.                                         (2.10) 
де Вреал  - виручка від реалізації продукції, тис. грн.; 
ЧД реал - чистий дохід від реалізації продукції, тис.грн.; 
    
Вреал 1,2 79487 ,0  95384 ,4  тис. грн.
 
Податок на додану вартість обчислюється за формулою: 
ПДВ
ПДВ  ст  В реал , тис. грн.                                  (2.11) 
100,0  ПДВст
де ПДВ  - ставка податку на додану вартість згідно чинного 
законодавства на момент виконання розрахунків, %. 
20,0
ПДВ  96384 ,4 15897 ,4  тис. грн.
100,0  20,0  
Валовий збиток обчислюється за формулою: 
Пвал  Д чист С реал , тис. грн.                                       (2.12) 
де Пвал  - валовий збиток, тис. грн.; 
Дчист  - чистий дохід, тис. грн.; 
С реал  - собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 
Пзвал  79487 ,099508 ,0  20021,0  тис. грн. 
Збиток від операційної діяльності обчислюється за формулою: 
Зопер.д  Пвал  Д ін.опер  Вадм  Він.опер  Взбут, тис. грн.                  (2.13) 
87 
де Д ін.опер  - інші операційні доходи,тис.грн.; 
      Вадм  - адміністративні витрати, тис.грн.; 
        Він.опер  - інші операційні витрати, тис.грн.; 
Пзв.д.  20021,0 5717 ,03797 ,05818,03853,0   -27772,0 тис. грн. 
Збиток від звичайної діяльності до оподаткування обчислюється за 
формулою: 
Зб зв.д.до  опод.  Попер.д.  Д ін.  Він. , тис. грн.                          (2.14) 
 
де Д ін. - інші доходи, тис.грн.;  
     Він. - інші витрати, тис.грн. 
Зб зв.д.до  опод.  27772 ,071,0 405,049,0  27345 ,0  тис. грн. 
За даними розрахунками ми можемо зробити висновок, що 
підприємство є збитковим. Чистий дохід підприємства є меншим за 
собівартість випущеної продукції на 20021,0 тис. грн 
 
2.3 Аналіз ефективності використання основного капіталу 
 
Для характеристики ефективності використання основних виробничих 
фондів визначають ряд показників, основні з яких є фондовіддача, 
фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності 
тощо. 
Вихідними даними для розрахунку покаників ефективності 
використання основних  засобів є дані таблиці: 
Таблиця 2.8 – основні засоби на КП «Черкасиводоканал» 
Найменування Одиниці 2020 р. 2019 р. 2018р. Форма 
показника виміру звітності 
88 
Первісна вартість тис. грн 1082714 1032373 1010216 Форма №1 
основних засобів 
Знос основних тис. грн 811219 792892 802590 Форма №1 
засобів 
Середньорічна тис. грн 250369 221006,5 223553,5 Власний 
вартість основних розрахунок 
фондів 
Показник фондовіддачі характеризує обсяг продукції, яка виробляється 
однією гривнею вартості основних виробничих фондів: 
Q
Фв  , грн.,                                                    (2.15) 
ОФсер р
де Фв  - фондовіддача, грн.; 
     Q  - обсяг виготовленої продукції за розрахунковий період, тис. грн.; 
     ОФсер р  - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. 
грн. 
95396 ,0
Фв18   0,42  грн. 
223553
96574 ,0
Фв19   0,44  грн. 
221006 ,5
99508
Фв20   0,39 грн. 
250369
 
Показник фондомісткості характеризує забезпеченість підприємства 
основними виробничими фондами і є оберненим до фондовіддачі: 
ОФсер р
Фм  , грн.,                                                (2.16) 
Q
223553
Фм18  = 2,34 грн. 
95396
221006 ,5
Фм19  = 2,29 грн.  
96574
250369
Фм20  = 2,51 грн. 
99508
 
89 
Показник фондоозброєності характеризує озброєність одного 
працівника основними виробничими фондами: 
ОФсер р
Фоз  , грн.,                                              (2.17) 
Ч
Ч  - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, 
осіб. 
1033869
Фоз18  =1595,48 тис. грн. 
648
1032373
Фоз19  = 1593,17 тис. грн. 
648
1082714
Фоз20  =1713,15 тис. грн. 
632
 
Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, що її 
списано на витрати виробництва в попередніх періодах: 
Зоф
Кз  ,                                                       (2.18) 
ОФп
де Кз  - коефіцієнт зносу основних фондів; 
     Зоф  - сума зносу основних фондів, тис. грн.; 
     ОФп  - первісна вартість основних фондів, тис. грн. 
792892
Кз18  =0,785 
1010216
802590
Кз19  =0,777 
1032373
811219
Кз20  =0,749 
1082714
 
Коефіцієнт придатності основних фондів свідчить, яка частина 
основних фондів придатна для експлуатації в процесі виробничої діяльності: 
Кп 1Кз ,                                                 (2.19) 
де Кп  - коефіцієнт придатності основних фондів; 
     Кз  - коефіцієнт зносу основних фондів. 
90 
Кп18 1 – 0,785=0,215 
Кп19 1 – 0,777=0,223 
Кп20  1 – 0,749=0,251 
Динаміку цих показників ми можемо побачити у табл 2.9. 
 
Таблиця 2.9 - Показники ефективності використання основних виробничих 
фондів КП «Черкасиводоканал» 
Відхилення Відхилення 
Наймену- Значення показника 
2020/2019 2019/2018 
вання 
абсо- віднос абсолю віднос-
показників 2020 2019 2018 
лютне -не тне не 
Фондовід-
грн. 0,39 0,094 0,092 0,296 314,9 0,002 2,13 
дача 
Фондоміс-
грн. 2,51 10,69 10,84 8,18 -76,5 - 0,15 -1,4 
ткість 
Фондоозб-
грн. 1713,15 1593,17 1595,48 119,98 -7,5 -2,31 -0,21 
роєність 
Коефіцієнт 
- 0,749 0,777 0,785 -0,028 3,6 -0,008 -1,0 
зносу 
Коефіцієнт 
придатнос- - 0,251 0,223 0,215 0,028 12,6 0,008 3,7 
ті 
 
Аналіз за два роки свідчить про те, що: 
- показник фондовіддачі показує скільки одиниць продукції у гривнях 
приходиться на 1-цю вартості основних фондів. Даний показник у 2019 
порівняно з 2018 р. підвищився на 2,1%, а у 2020 порівняно з 2019 
збільшився на 314,9 % , або збільшився на 0,296 грн. За нормальних умов 
фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення; 
- показник фондомісткості у 2019 році, порівняно з попереднім, 
зменшився на 0,15 грн. Це означає, що забезпеченість товариства основними 
виробничими фондами відповідно зменшилась. А у 2020 році порівняно з 
2019роком – зменшився на 76,5% або 8,18 грн; 
- показник фондоозброєності у 2019 році, порівняно з попереднім, 
зменшився на 2,31 тис. грн. Це означає, що на підприємстві йдуть негативні 
Одиниця 
виміру 
91 
зрушення щодо озброєності кожного працівника основними виробничими 
фондами; 
- коефіцієнт зносу у 2019 році, порівняно з минулим, зменшився  на 
0,008. Це означає, що частка вартості основних фондів, яку списано на 
витрати виробництва в попередніх періодах збільшилась. Даний показник не 
відповідає нормативному значенню (0,5>); 
- коефіцієнт придатності основних фондів  у 2019 році, порівняно з 2018, 
збільшився на 0,008. Це свідчить про те, що частина основних фондів 
придатних для експлуатації в процесі виробничої діяльності ззбільшилась. 
Даний показник відповідає нормі (0,5<); 
 
  
92 
РОЗДІЛ ІІІ 
НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ 
ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ 
 
3.1 Проблеми та напрями підвищення ефективності управління 
основним капіталом підприємства 
 
Постійне погіршення якості комунальних послуг в Україні, зниження 
рентабельності та прибутковості комунальних підприємств вимагає пошуку 
шляхів підвищення ефективності діяльності комунальних підприємств, 
оскільки підприємства саме цієї сфери є важливою складовою частиною 
комунальної власності і задовольняють значну кількість потреб 
територіальної громади. 
Під «комунальними підприємствами» розуміємо підприємства, що 
надають населенню комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, 
теплопостачання тощо), тобто послуги, які задовольняють соціальні потреби 
громадян. Комунальні підприємства є досить важливою складовою в системі 
забезпечення життєдіяльності будь-якого міста, але нерівномірне 
забезпечення ресурсами призводить до великого розриву у обсягах і якості 
комунальних послуг. Актуальність проблем пов’язаних з комунальними 
підприємствами визначається передусім тим, що ці підприємства є 
монополістами в своїй сфері діяльності, але їх стан в багатьох регіонах 
України постійно погіршується, знижується прибутковість та рентабельність 
таких підприємств, погіршується якість послуг, що надаються.  
Більшість підприємств комунальної сфери сьогодні працюють в 
Україні неефективно і є збитковими. Вартість комунальних послуг постійно 
зростає, але це не сприяє підвищенню їх якості. Наявні ресурси часто 
використовуються нераціонально і підприємства комунальної сфери не 
93 
можуть в повному обсязі задовольнити потреби територіальної громади і 
надати необхідні послуги належної якості. Підґрунтям такої ситуації є значна 
кількість проблем, які накопичувалися протягом багатьох років і для свого 
вирішення потребують не лише значних коштів, але й час для вирішення, 
оскільки є досить різнобічними. Ці проблеми групуються в дві великі групи: 
технічні проблеми, фінансово-економічні проблеми. 
Технічні проблеми зумовлені значною зношеністю основних фондів, 
технічно і морально застарілим обладнанням, матеріаломісткими, 
енергомісткими, трудомісткими технологіями та низьким рівнем 
автоматизації процесів. В той же час довгострокове перебування великих 
об’ємів знеціненого і збиткового обладнання та устаткування на балансі, а 
також низький рівень використання основного капіталу призводять не тільки 
до зростання витрат по обслуговуванню і підтримці в робочому стані 
техніки, яка не використовується в повному обсязі (персонал, інженерна 
інфраструктура, витрати на ремонт, енергетичні і матеріальні витрати), але й 
створює перепони для процесу надання послуг відповідної якості, 
перешкоджає економії витрат.  
На сьогодні, оновлення зношених основних фондів залишається 
першочерговим завданням підприємства. Зусилля колективу спрямовуються 
на підтримання в технічно справному стані мереж та споруд водопроводу та 
каналізації. Так, за 2020 рік на мережах водопостачання ліквідовано: 239 
поривів на трубах різних діаметрів, в т.ч. на мережах КП “Черкасиводоканал” 
– 142 пориви, на відомчих мережах — 51 порив, на мережах приватного 
сектору – 46, проведена заміна засувок і ліквідація аварійних витоків. За рік 
замінено непридатних до експлуатації чавунних засувок на засувки “Hawle” в 
кількості - 76 шт. Ø 50-600мм. 
Замінено 11 пожежних гідрантів, виконано технічний огляд 380 
пожежних гідрантів. Відремонтовано 8 водорозбірних колонок. Дільницею 
мереж водовідведення виконано 3207 промивок каналізаційних мереж 
протяжністю 137,307км. Виконувався технічний огляд та обслуговування 
94 
каналізаційних колодязів. Постійно велися роботи по капітальному та 
поточному ремонту оглядових колодязів і камер, на що було використано 
люків полімерно пісчаних ПП — 204 шт., люків «Касі» - 50 шт. та кришок 
ПП - 252 шт. 
Підприємству необхідні: 
- нові технології і нове високотехнологічне обладнання, які могли б 
стати основою для підвищенні якості послуг, які вони надають, підвищити 
рентабельність і прибутковість підприємства, 
- підвищення змінності роботи, скорочення внутрізмінних і цілоденних 
простоїв обладнання, а також кількості недіючого устаткування; 
- поліпшення організації допоміжного та обслуговуючого виробництва 
підприємства; 
- своєчасне та якісне проведення планово-попереджуючих і капітальних 
ремонтів, підвищення рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу; 
- вдосконалення технологічних процесів, підвищення рівня механізації 
та автоматизації виробництва, забезпечення фондозберігаючого розвитку 
підприємства; 
- підвищення професійно-кваліфікаційного рівня обслуговуючого 
основні виробничі фонди персоналу; 
- вдосконалення організації виробництва, праці, матеріально-технічного 
постачання і тактичного планування. 
Фінансово-економічні проблеми підприємства полягають у відсутності 
необхідної кількості коштів для реформування. Інвестиційна привабливість 
комунального підприємства є досить низькою, а власних коштів досить часто 
не вистачає навіть на оплату праці власним працівникам, оскільки 
підприємство є не тільки нерентабельними, але і збитковими, що 
автоматично виключає з джерел інвестування власний прибуток. Збитковість 
підприємства зумовлена не лише постійним збільшенням собівартості, що 
пов’язано з застарілою матеріально-технічною базою та значними 
технологічними втратами, але й зростанням на балансі підприємств 
95 
дебіторської заборгованості за рахунок значної кількості неплатників за 
наданні комунальних послуг, що в свою чергу означає вилучення з обігу 
підприємства значної кількості оборотних коштів. Комунальне підприємство 
на даний момент часу не має таких важелів впливу на боржників, які могли б 
змусити їх повернути борги, оскільки в більшості випадків не можуть 
припинити надання послуг споживачам, які не сплачують комунальні 
рахунки, а стягнення заборгованостей в судовому порядку сьогодні є 
практично неможливим через відсутність єдиного правого механізму 
проведення таких процедур . Крім того, на сьогодні існує досить значна 
група пільгових споживачів комунальних послуг, які субсидуються за 
рахунок інших споживачів (тих, які оплачують послуги в повному обсязі), і 
не зацікавлені в скороченні обсягів споживання деяких видів послуг 
(наприклад, водопостачання), а навпаки постійно збільшують ці обсяги, що з 
часом викликає зростання вартості послуг для решти груп споживачів, 
оскільки комунальні підприємства досить часто не отримують в повному 
обсязі компенсацію з бюджету за надані пільговикам послуги. .  
Підприємству необхідні: 
- новітні засоби фінансування, наприклад залучення на комунальне 
підприємство обладнання та устаткування на основі лізингу, фінансування за 
рахунок випуску облігацій, кредитні джерела фінансування . 
- розробка стратегічних планів розвитку, які б, у разі існування, могли б 
стати одним із засобів контролю досягнутих результатів із запланованими.  
На рівні держави основною вимогою має статит покращення 
законодавства України у сфері комунальних послуг, яке сьогодні залишає 
поза увагою значну частину питань та проблем комунальної власності. 
Зокрема це питання обліку та закріплення об’єктів комунальної власності, 
питання відповідальності управлінських органів місцевого самоврядування 
за ефективність використання комунальної власності, питання оцінки цієї 
ефективності і шляхів її підвищення. Створення гнучкої системи обліку, 
аналізу, оцінки та контролю на комунальних підприємствах, може стати 
96 
основним чинником підвищення ефективності управління комунальним 
підприємством. 
При розробці та впровадженні інвестиційних проектів на 
комунальному підприємстві буде збільшений прибуток підприємства. 
Проаналізувавши діяльність КП «Черкасиводоканал» та здійснивши аналіз 
даного підприємства, можна зробити висновок, що підприємство потребує 
нових ідей та інвестицій. Для цього пропонується розробити та реалізувати 
проєкт по випуску бутильованої води. 
Все менше людей (особливо у великих містах) використовують воду з-
під крана для пиття і приготування їжі. Вони воліють купувати для цих цілей 
очищену і відфільтровану воду в пляшках. І ця тенденція буде 
продовжуватися. Отже, ринок продажу бутильованої води буде тільки рости. 
Передбачається відкриття цеху з виробництва та розливу питної води 
на базі КП «Черкасиводоканал», а саме територія Черкаського водозабіру (с. 
Сокирно) , з використанням найманої праці і однозмінним режимом роботи з 
08-00 до 17-00. 
Розташування можливе на вільних виробничих площах підприємства, 
що виключає необхідність додаткових витрат. Придбання, монтаж та 
налагоджувальні роботи можуть бути здійснені з залучанням фахівців 
підприємства.  
Виготовлення такого продукту виробляється в кілька етапів. 
- видобуток артезіанської води; 
- очистка отриманої сировини за допомогою фільтрації(вугільний 
фільтр). Найчастіше цей процес включає кілька етапів: груба очистка - 
усуваються досить великі механічні домішки розміром близько 300 мкм і 
тонке очищення в цьому випадку очищається від домішок розміром близько 
1-2мкм. 
- контроль якості і завмер кількості спеціальних мінеральних речовин; 
- знезараження води. Як правило, для цього використовується 
апаратура, яка видає ультрафіолетове випромінювання; 
97 
- озонування. На цьому етапі воду насичують киснем. Вона не тільки 
позитивно впливає на здоров'я людей, але й має тривалий термін зберігання, 
зберігаючи при цьому всі корисні властивості. Технологія побудована на 
озонуванні дозволяє підприємцям не застосовувати хлорування води під час 
процесу виробництва.  
- підготовка бутлів, а саме дезінфекція за допомогою високих 
температур; 
- безпосередньо процес розливу води. 
Реалізація першого проекту потребує такого складу працівників: 
начальник цеху, менеджер з продажу, бухгалтер, обслуговуючий персонал, 
водій.  
Витрати на реалізацію першого проекту складають витрати на 
обладнання, фонд оплати праці, витрати на комунальні послуги та витрат на 
виробництво. Більш точна інформація показана в таблиці 3.1 
Таблиця 3.1 – Витрати на реалізацію проєкту 
Назва Ціна, грн 
Озонатор 84100,0 
Ультрафіолетовий стерилізатор 31940,0 
Бак для очищеної води 11690,0 
Промисловий оборотний осмос 238000,0 
Заробітна плата 340800,0 
ПЕТ пляшка (100 тис.шт) 214000,0 
Витрати на комунальні послуги 60000,0 
Всього 980530,0  
За цими даними ми можемо розрахувати суму інвестицій на перший 
проект (табл.3.2). 
Таблиця 3.2 - Інвестиції першого проекту 
Показники Сума, грн 
1. Первісна вартість обладнання 980530,0 
2. Монтаж  10000,0 
3. Навчання персоналу  16000,0 
Всього 1006530,0 
98 
Як видно з таблиці 3.2, всього для реалізації першого проекту 
необхідно 1006,5 тис. грн.  
Таблиця 3.3 – Основні показники проекту кредитування 
Показники Дані проекту 
1. Обсяг капіталовкладень, тис. грн. 1006530,0 
2. Період експлуатації проекту, роки 7 
Сума грошових потоків, тис. грн. -1006530,0 
1 рік 214618,0 
2 рік 275118,0 
3 рік 338643,0 
4 рік 405344,3 
5 рік 475380,6 
6 рік  548918,7 
7 рік 1632664,0 
Аналіз грошових потоків проекту свідчить проте, що в першому році 
реалізації проекту інвестиційні витрати становитимуть 214618,00 грн., а в 
сьомому році надходження становитимуть 1632664,00 грн. 
Таблиця 3.4 – Потік грошей від інвестиційної діяльності проекту, тис. грн. 
Показники Роки реалізації проекту  
  0 1 2 3 4 5 6 7 
Інвестиційні 
витрати,  -1006530 
тис. грн.               
Виручка від 
реалізації   1210000 1270500 1334025 1400726 1470763 1544301 1621516 
послуг , грн. 
Амортизація, 
  11148 11148 11148 11148 11148 11148 11148 
грн.(6 р.) 
Чистий 
прибуток,    203470 263970 327495 394196,3 464232,6 537770,7 1621516 
 грн. 
Грошовий 
  214618 275118 338643 405344,3 475380,6 548918,7 1632664 
потік, грн. 
Коефіцієнт 
дисконту-   0,83 0,69 0,58 0,48 0,40 0,33 0,28 
вання, (20%) 
Дисконтова-
ний грошовий   178848,3 191054,2 195974 195478,5 191044,8 183831,8 455646,5 
потік, грн. 
Грошовий 
потік 
-1006530 -827682 -636628 -440654 -245175 -54130,2 129701,5 585348 
наростаючим 
підсумком,грн. 
 
99 
Розрахуємо основні показники, що характеризують ефективність 
інвестиційного проекту виробництва бутильованої води. 
1.Чиста теперішня вартість (ЧТВ) знаходиться за формулою: 
n
                                       ЧТВ = -І + t
 X t (1 e) ,                                   (3,1) 
t0
де І – початкові інвестиції; 
Xt = Pt – Ct – сума грошового потоку в t-му році; 
Pt – виручка від реалізації товарів в t-му році; 
Ct – експлуатаційні витрати в t-му році; 
t – рік життя проекту;  
n – термін життя проекту. 
Розрахунки зводяться у таблицю 3.5. Ставка дисконту враховує ставки 
банків за депозитами для юридичних осіб та маржу банку. 
Таблиця 3.5 - Розрахунок ЧТВ проекту 
Теперішня вартість 
Грошовий 
Рік  (1 + е)-t грошового потоку, 
потік, грн. 
грн. 
0 -1006530  1  
1  214618 0,83 178848,3 
2  275118 0,69 191054,2 
3  338643 0,58 195974,0 
4  405344,3 0,48 195478,5 
5  475380,6 0,40 191044,8 
6  548918,7 0,33 183831,8 
7  1632664 0,28 455646,5 
Всього: -1006530 - - 1591878,0 
 
ЧТВ = -1006530 + 1591878,0 =585348,0 грн 
 
2. Індекс прибутковості проекту (ІП) розрахуємо за формулою 3.2: 
                                        ІП = ТВ/І.                                                (3.2) 
ІП = 1591878,0/-1006530,0 =1,58  
 
3. Період окупності першого проекту визначається за таблицею 3.6 
100 
Таблиця 3.6 - Визначення періоду окупності проекту 
Роки 0 1 2 3 4 5 6 7 
Грошовий 
214618 275118 338643 405344,3 475380,6 548918,7 1632664 
потік,  грн.  
Грошовий 
потік 
наростаю- -
-827682 -636628 -440654 -245175 -54130,2 129701,5 585348 
чим 1006530 
підсумком,  
грн. 
 ТО = 6 + (54130,2/129701,5)=6,41- термін окупності = 7 років. 
Проєкт забезпечить збільшеня прибутку підприємства. Завдяки 
впровадженню проекту буде модернізовано обладнання, а отже зменшиться 
матеріало- та енергоємність продукції підприємства та збільшиться 
ефективність управління конкурентоспроможністю продукції. Проєкт 
виробництва бутильованої води є ефективним. 
 
ВИСНОВКИ 
 
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств 
є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від 
вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства та його 
конкурентоспроможність на ринку. 
Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових 
відносин визначається передовсім конкуренцією. Саме конкуренція спонукує 
підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих 
засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного 
вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, 
впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих 
засобів. 
101 
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності 
виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого 
використання діючих основних засобів підприємств. Ці процеси, з одного 
боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня 
кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшувати обсяг 
виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати 
собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на 
обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу 
і прибутковість. 
Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі 
висновки та пропозиції.   
В теоретичній частині роботи було визначено сутнісну характеристику 
основного капіталу підприємства, напрями його формування та визначені 
основні показники ефективного використання. 
В аналітичній частині роботи проаналізвана виробничо-господарська 
та фінансово-економічна діяльність КП «Водоканал», проведений аналіз 
ефективності використання основного капіталу його діяльності.  
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» засноване на 
комунальній власності територіальної громади міста Черкаси і 
підпорядковується виконавчому органу Черкаської міської ради (Черкаській 
міській державній адміністрації). 
Основною метою діяльності КП «Водоканал» є централізоване 
водопостачання та централізоване водовідведення споживачам міста, 
централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням 
внутрішньо будинкових систем); експлуатація водопровідних і 
еканалізаційних мереж та споруд; видача технічних умов, розгляд та видача 
висновків за планами будівництва зазначених об’єктів підприємств, 
організаціям та установами всіх форм власності.  
102 
На сьогодні, оновлення зношених основних фондів залишається 
першочерговим завданням підприємства. Зусилля колективу спрямовуються 
на підтримання в технічно справному стані мереж та споруд водопроводу та 
каналізації. Так, за 2020 рік на мережах водопостачання ліквідовано: 239 
поривів на трубах різних діаметрів, в т.ч. на мережах КП “Черкасиводоканал” 
– 142 пориви, на відомчих мережах — 51 порив, на мережах приватного 
сектору – 46, проведена заміна засувок і ліквідація аварійних витоків. За рік 
замінено непридатних до експлуатації чавунних засувок на засувки “Hawle” в 
кількості - 76 шт. Ø 50-600мм. 
Замінено 11 пожежних гідрантів, виконано технічний огляд 380 
пожежних гідрантів. Відремонтовано 8 водорозбірних колонок. Дільницею 
мереж водовідведення виконано 3207 промивок каналізаційних мереж 
протяжністю 137,307км. Виконувався технічний огляд та обслуговування 
каналізаційних колодязів. Постійно велися роботи по капітальному та 
поточному ремонту оглядових колодязів і камер, на що було використано 
люків полімерно пісчаних ПП — 204 шт., люків «Касі» - 50 шт. та кришок 
ПП - 252 шт. 
За рахунок коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку:  
- завершено реконструкцію головних каналізаційних колекторів міста по 
вул. Гоголя та вул. Чигиринській; 
Продовжуються роботи по об'єктах:  
- будівництво очисних споруд промивних вод Дніпровської водоочисної 
станції;  
- технічне переоснащення Автоматизованої системи управління 
технологічними процесами (АСУТП) з використанням SKADA. 
КП «Черкасиводоканал» має на балансі і обслуговує об’єкти підвищеної 
небезпеки та виконує роботи підвищеної небезпеки. Відповідно, працівники 
підприємства систематично проходять навчання з питань охорони праці, 
нормативно-правової бази, відвідують науково-практичні семінари, 
103 
проходять підвищення кваліфікації. Так, у 2020 році: * підвищили 
кваліфікацію – 6 працівників підприємства; *пройшли навчання та перевірку 
знань з питань охорони праці – 612 працівників підприємства; * 10 фахівців 
підприємства відвідали науково-практичні семінари та конференції. 
Для покращення обслуговування споживачів та підвищення рівня оплати 
на підприємстві створено декілька сучасних сервісів: Viber бот, Telegram бот 
та особистий кабінет споживача на сайті КП «Черкасиводоканал». Завдяки 
онлайн ресурсам можна не виходячи з дому передати показники лічильників 
води, ознайомитися з поточними нарахуваннями за спожиті послуги та 
оплатити їх, отримати консультацію спеціаліста тощо. Окрім онлайн сервісів, 
для вирішення будь-яких питань в дистанційному режимі на підприємстві 
також працює колл-центр. Такі види комунікації дозволяють підприємству й 
надалі ефективно працювати в умовах запровадження Урядом запобіжних 
профілактичних заходів, які направлені на мінімізацію ризику поширення 
COVID-19. 
Перспективи розвитку: 
За позикові кошти Світового банку підрядною організацією «КСМ-ГРУП» 
у 2019 році завершено роботи по реконструкції головного каналізаційного 
колектору міста по вул. Чигиринській та по вул. Гоголя. Фірмами «CORAL» 
(Румунія) та UAB «Elsis TS» (Литва) триває реалізація контрактів: 
«Будівництво очисних споруд промивних вод на Дніпровській водоочисній 
станції» та «Впровадження автоматизованої системи управління 
технологічними процесами з використанням SСADA» відповідно. Також у 
2020 році реалізовано проект: CHS-ICB-05 «Лабораторне обладнання для 
поліпшення контролю якості води». У 2020 році за рахунок коштів міського 
бюджету профінансовано: Утримання питних фонтанчиків; Утримання 
міських фонтанів. Передбачається виконати у 2021 році за кошти міського 
бюджету: - Реконструкцію ділянки головного каналізаційного колектору по 
просп. Хіміків від вул. Чорновола до вул. Сурікова. Кошторисна вартість – 
104 
37,146 млн. грн; - Оснащення багатоквартирних житлових будинків 
приладами комерційного обліку. Вартість виконання робіт – 22,0 млн. 
гривень. 
У 2020 році обсяги склали: водопостачання – 17,3 млн.м3, водовідведення 
– 15,5 млн.м3. Зниження обсягів реалізації у 2020 році порівняно з 2019 
роком (водопостачання на 2,3%, водовідведення – на 3,1%) обумовлено 
збільшенням кількості абонентів з лічильниками, що сприяє більш 
економному і раціональному використанню питної води. 
Фінансовим планом КП «Черкасиводоканал» на 2020 рік передбачено 
отримання доходів всього на рівні 285,4 млн.грн, фактично отримано доходів 
на загальну суму 321,0 млн.грн, що становить 112% від запланованого, в т.ч.:  
- від централізованого водопостачання та водовідведення і послуг з 
централізованого постачання холодної води, водовідведення (з 
використанням внутрішньобудинкових систем), плата за абонентське 
обслуговування: план – 234,3 млн.грн; факт – 276,4 млн.грн, що становить 
118% від запланованого;  
- від здійснення інших, крім ліцензованих видів діяльності (надання 
послуг за окремими замовленнями споживачів): план – 13,0 млн.грн; факт – 
13,0 млн.грн;  
- інші операційні доходи (фінансова підтримка на відшкодування 
поточних витрат - 36,2 млн.грн, отримання плати за скид понаднормативних 
забруднень, компенсаційні відшкодування по переданим в оренду 
нежитловим приміщенням, відшкодування судових витрат): план – 37,6 
млн.грн; факт – 8,9 млн.грн (зменшення фактичного показника проти 
планового обґрунтовується ненаданням підприємству з міського бюджету 
фінансової підтримки на відшкодування поточних витрат, які виникають в 
процесі господарської діяльності та входять до собівартості реалізованих 
105 
підприємством послуг, з урахуванням нарахованих зобов'язань по сплаті 
основної суми субкредиту);  
- інші доходи та інші фінансові доходи (амортизація від безкоштовно 
отриманих основних засобів): план - 0,5 млн.грн; факт – 22,7 млн.грн, в тому 
числі 22,0 млн. гривень нарахований балансовий дохід внаслідок 
перерахунку зобов’язань майбутніх періодів в залежності від зміни курсу 
валют на дату балансу. 
За результатами діяльності підприємства у 2020 році, фактичні витрати 
становлять 361,9 млн.грн, в т.ч.: На здійснення діяльності з централізованого 
водопостачання та водовідведення і послуг з централізованого постачання 
холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових 
систем), плата за абонентське обслуговування. План - 278,8 млн.грн, які 
включають: 247,7 млн.грн - собівартість реалізованої продукції (товарів, 
робіт та послуг), 12,6 млн.грн - адміністративні витрати, 13,8 млн.грн - 
витрати на збут та фінансові витрати – 4,7 млн.грн. Факт - 257,1 млн.грн, що 
на 7,8% менше від запланованого, які включають: 227,3 млн.грн - 
собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), 13,8 млн.грн - 
адміністративні витрати, 13,3 млн.грн - витрати на збут та 2,7 млн.грн - 
фінансові витрати. Зменшення фактичних витрат основної діяльності 
відносно планових зумовлено зменшенням витрат на очищення стічних вод у 
зв'язку зі зниженням їх обсягів, витрат на паливно-енергетичні ресурси, а 
також витрат на оплату праці. 
За результатами діяльності висновки такі: 
1. Основна діяльність (централізоване водопостачання та водовідведення, 
послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення 
(з використанням внутрішньобудинкових систем), плата за абонентське 
обслуговування) - У 2020 році забезпечено прибутковість основної 
діяльності підприємства за рахунок цільового прибутку, включеного до 
тарифів для забезпечення сплати основної суми субкредиту МБРР. 
106 
2. Здійснення інших, крім ліцензованих видів діяльності (надання послуг 
за окремими замовленнями споживачів) - У 2020 році досягнуто 
збільшення рівня прибутковості на 19%. 
3. Інша операційна діяльність та Інша діяльність (неопераційна курсова 
різниця – при переоцінці позики МБРР, термін сплати якої не настав) - 
отримання збитку від іншої операційної та іншої діяльності у 2020 році 
обгрунтовується зміною неопераційної курсової різниці (зміна курсової 
різниці при переоцінці суми (квартальна, або на момент здійснення 
оплати по контракту) отриманої та не повернутої позики МБРР). 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
1. Господарський кодекс України зі змінами  від 02.10.2011 р. 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua 
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» 
[Електронний ресурс] // Затв. наказом Міністерства фінансів України 
від 27 квітня 2000 року № 92. – Режим доступу: 
http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO7.aspx. 
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»: №283/97 – 
ВР від 22.05.97 р. з подальшими змінами і доповненнями. // Відомості 
Верховної Ради України. - 1997. - № 5. - Ст. 28. 
4. Цивільний кодекс України зі змінами вiд 16.10.2011 р. [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua 
5. . Андрійчук В. Фонди не зношуються, зношуються засоби праці / 
В. Андрійчук // Голос України. – 2007. – № 6. – С. 3. 
6. Базилевич В.Д. Історія економічних вчень: підручник / В.Д. Базилевич. 
– К.: Знання, 2009. – 567 с.  
7. Базилевич В.Д. Сутність, структура і оборот капіталу / В.Д. Базилевич, 
О.П. Колчигін, С.М. Свірідов. – К. : Київ. держ. торг-екон. ун-т, 2011. – 
36 с. 
107 
8. Баранов Д.А. Сроки амортизации и обновление основных 
производственных фондов: вопросы теории и методологии. / 
Д.А. Баранов. – М.: Наука, 1977. – 219 с. 
9. Бланк И.А. Управление формированием капитала/ И.А. Бланк. – 
К.: «Ника-Центр», 2008. – 510 с. 
10. Боброва О.Г. Переоцінка основних засобів та формування витрат 
підприємства за статтею «Амортизація» // Стратегія економічного 
розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: 
КНЕУ, 2011. – С. 267-272.  
11. Бондар О. Проблеми визнання основних засобів у бухгалтерському та 
податковому обліку / О. Бондар // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. 
– №3. – С. 23-27.  
12. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії 
індустріальної цивілізації: навчальний посібник / П.В. Проскурін. – К.: 
КНЕУ, 2005. – 372 с.  
13. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, 
Н.О. Татаренко, А.М. Поручник та ін.// за ред. Л.Я. Корнійчук, 
Н.О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 2010. – 564 с.  
14. Квасницька Р.С. Управління капіталом підприємства через призму 
еволюції його визначення та змісту як економічної категорії / 
Р.С. Квасницька // Наукові праці Донецького національного технічного 
університету. Серія : економічна. – Донецьк : ДонНТУ, 2009. – Вип. 56. 
– С. 223-229. 
15. Кленін О.В. Дослідження ролі амортизації як джерела фінансового 
забезпечення відтворення основного капіталу / О.В. Кленін  Держава 
та регіони: Зб. наук.праць: Серія: Економіка та підприємництво. - 
Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2011. – №5. – С. 132–137. 
16. Кобелев В.Н. Развитие методов экономической оценки новых 
конструкций асинхронных электродвигателей /В.Н. Кобелев// 
108 
«Развитие учета как основы информационно-аналитической системы 
предприятия»: вестник НТУ «ХПИ». – 2010. – №58. – С. 25-30. 
17. Кузьмін О. Економічна ефективність використання основних засобів 
підприємства/О. Кузьмін//Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – 
№20(9). – С.240-245. 
18. Левицька Н.В. Ефективність використання основних засобів / 
Н.В. Левицька //Податкове планування. - 2011. – №3. – С. 45-51. 
19. Любимцев Ю.И. Цикл воспроизводства и амортизация основных 
фондов: вопросы теории и методологи / Ю.И. Любимцев. – М.: 
Экономика. – 1973. – 143 с. 
20. Мазуркевич І.О. Теоретичні аспекти відтворення основних засобів на 
підприємстві / І.О. Мазуркевич //Формування ринкових відносин в 
Україні. - 2006. - № 1. - C.53-55.  
21. Наконечний Б.В. Підвищення ефективності управління основними 
виробничими засобами на підприємстві / Б.В. Наконечний // Вісник 
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана 
Франка. – 2010. – №3. – С. 71-76. 
22. Нусінов В.Я. Проблемні питання аналізу стану, ефективності 
придбання та використання основних засобів підприємства / 
В.Я. Нусінов // Вісник КТУ. - 2011. - вип.28. - С.260-264. 
23. Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. ukrstat.gov.ua.  
24. Оваденко В.О. Підвищення ефективності використання та відтворення 
основних виробничих фондів підприємства (за матеріалами 
підприємств сільськогосподарського машинобудування України) 
[Текст] : автореферат дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / 
В. О. Оваденко; Київський нац. екон. ун-т. - К., 2009. - 19 с. 
25. Парамонова В.А. Анализ существующих конструкций протирочных 
машин / В. А. Парамонова // Проблеми техніки і технології харчових 
109 
виробництв: матер. міжвуз. наук.-практ. конф. – Полтава: ПУСК, 2004 - 
С.84-86. 
26. Палтерович Д.М. Основные фонды: интенсификация использования и 
обновления / Д.М. Палтерович.  – М.: Знание, 1974. – 54 с. 
27. Поперечний С.І. Удосконалення організації використання основних 
виробничих фондів сільськогосподарських підприємств / 
С.І. Поперечний // Науковий вісник національного аграрного 
університету. – 2008. – № 120. – С. 216-220. 
28. Рікардо Д. Начала политической экономии и податного обложения / 
Д. Рікардо. – М., Л. :Госиздат, 1929. – 428 с. 
29. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. 
Антология экономической классики / А. Смит. – М. : ЭКОНОВ : 
КЛЮЧ, 1993. – 475 с. 
30. Старицький Т.М. Методичні основи економічної діагностики 
відтворення і ефективного використання основного капіталу / 
Т.М. Старицький // Агроінком. – 2008. – № 7. – С. 56-60 
31. Стельмах Х.П., Кузьмін О. Є., Класифікація основних засобів 
підприємств / Х.П. Стельмах, О.Є. Кузьмін // Науковий вісник НЛТУ 
України. – 2010. – Вип. 20.14. – С.263-269. 
32. Хомяков В.І. Забезпечення підвищення ефективності національної 
економіки: колективна монографія. / Заг. ред. проф. Хомяков В.І. – 
Черкаси. – 2013. – 442 с. 
33. Хомяков В. І. Потенціал і розвиток підприємства. Навчальний посібник 
/ В.І. Хомяков, В.М. Бєлінська, О.В. Федоренко – К.: Кондор, 2012.- 
432с. 
34. Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор 
конкурентоспроможності економіки /О. Шнипко // Економіка України. 
– 2005. – № 7. – C.23-35. 
35. Юхименко П.І. Історія економічних учень: навч. посіб. / 
П.І. Юхименко, П.М. Моненко. – К.: Знання – Прес, 2009. – 514 с.  
110 
36. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т 1. / Редкол.: 
С.В. Мочерного (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 
2001. – С. 40–42.  
37. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т 2. / Редкол.: 
С.В. Мочерного (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 
2001. – С. 668–672. 
38. Офіційний сайт Комунального підприємства «Черкасиводоканал». 
Режим доступу: https://vodokanal-cherkasy.ck.ua/