Розробка радіопеленгаційної системи КХ діапазону

Фiлоненко, Вадим Анатолiйович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8226

Назва:	Розробка радіопеленгаційної системи КХ діапазону
Автори:	Палагін, Володимир Васильович Фiлоненко, Вадим Анатолiйович
Ключові слова:	радіопеленгація;КХ-діапазон;обробка сигналів;антенна система;радіомоніторинг
Дата публікації:	2020
Короткий огляд (реферат):	Робота присвячена проєктуванню та дослідженню радіопеленгаційної системи короткохвильового (КХ) діапазону, призначеної для визначення напрямку на джерела радіовипромінювання. У роботі проведено аналіз методів радіопеленгації, обґрунтовано вибір структурної схеми пристрою та виконано розрахунок ключових вузлів, включаючи антенну систему, підсилювачі та блоки обробки сигналів. Особлива увага приділена забезпеченню високої точності пеленгування в умовах складних завад та особливостей поширення радіохвиль у КХ-діапазоні, що робить розроблену систему ефективним інструментом для задач моніторингу ефіру та радіонавігації.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8226
Розташовується у зібраннях:	172 Електронні комунікації та радіотехніка (Радіотехніка та робототехнічні системи)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Б_172_Філоненко_Палагін.pdf Restricted Access		1.41 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ І РОБОТОТЕХНІКИ
КАФЕДРА РАДІОТЕХНІКИ, ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ І РОБОТОТЕХНІЧНИХ
СИСТЕМ

До захисту допущено
завідувач кафедри РТРС
д.т.н., професор
_______________ В.В. Палагін
"_____" _____________ 2020 року

Пояснювальна записка
до дипломного проекту (роботи)
бакалавра

(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему Розробка радіопеленгаційної системи КХ діапазону

Виконав: студент 4 курсу, групи СКРТ-88
напряму підготовки (спеціальності)
172 – «Телекомунікації та радіотехніка», освітня
програма – «Радіотехніка та робототехнічні
системи»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Фiлоненко В.А.
(прізвище та ініціали)
Керівник Палагін В.В.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Землянський О.М.
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2020

Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій і робототехніки
Кафедра радіотехніки,телекомунікаційних і робототехнічних систем
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
(шифр і назва)
Спеціальність 172 – Телекомуні кації та радіотехніка
(шифр і назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ___________ В.В. Палагін
“_____” ___________________ 2020 року

З А В Д А Н Н Я
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ

Фiлоненку Вадиму Анатолiйовичу_________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи) Розробка радіопеленгаційної системи КХ діапазону

керівник проекту (роботи) Палагін Володимир Васильович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від “ 24 ” лютого 2020 року № 76/01
2. Строк подання студентом проекту (роботи) “ 25 ” травня 2020 року _________
3. Вихідні дані до роботи: вид сигналу- амплітудна маніпуляція (АМн); діапазон робочих
частот радіоприймача – КХ: 3,5-3,6 МГц; діапазон робочих частот радіопередавача-
фіксована частота – КХ:3,579 МГц; сигнал передавача - МОХ; тривалість роботи
радіопередавача – 60с.; тривалість паузи – 240с.; потужність передавача- 2Вт;
чутливість радіоприймача -10мкВ; динамічний діапазон радіоприймача – 50 дБ;
селективність по сусідньому каналу - 40 дБ.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити):
Методи радіопеленгації та їх реалізація; практичний розрахунок радіопередавача та
радіоприймача для спортивної радіопеленгації; макетування системи радіопеленгації;
охорона праці.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)
1. Структурна схема радіопередавача та радіоприймача; 2. Схема клектрична
принципова радіоприймача та радіопередавача; 3. Плата друкована радіоприймача та
радіопередавача; 5. Складальне креслення радіоприймача та радіопередавача; 6. Плакат
по охороні праці .
6. Консультанти з проекту (роботи) із зазначенням розділів проекту, що їх стосуються
Розділ Консультант Підпис, дата
1. Охорона праці Кожем’якін Олексій Сергійович
старший викладач кафедри

безпеки життєдіяльності

7. Дата видачі завдання 11 лютого 2020 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ Назва етапів дипломного проекту
виконання етапів Примітка
з/п (роботи)
проекту (роботи)
1. Аналіз технічного завдання та літератури 11.02.20 – 20.02. 20
2. Аналіз систем радіопеленгації 21.02. 20 – 06.03. 20
та їх застосування
3. Обґрунтування застосування 07.03. 20 – 21.03. 20
амплітудного методу селекції радіосигналів
в системі радіопеленгації
4. Розрахунок вузлів системи для спортивної 22.03. 20 – 22.04. 20
радіопеленгації
5. Практична реалізація системи для спортивної 23.04. 20– 11.05. 20
радіопеленгації
6. Виконання розділу охорони праці та безпеки 12.05. 20 – 20.05. 20
в надзвичайних ситуаціях
7. Оформлення пояснювальної записки 21.05. 20 – 05.06. 20
8. Оформлення плакатів 05.06. 20– 07.06. 20

Студент Філоненко В.А.
( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник проекту (роботи) Палагін В.В.
( підпис ) (прізвище та ініціали)

ЗМІСТ

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ 6
1.1. Аналіз систем радіопеленгації 6
1.2. Аналіз електромагнітного поля та його характеристики 7
1.3. Антенні системи, аналіз їх характеристик і особливостей 9
застосування
1.4. Основні параметри та вимоги до радіоприймальної апаратури 12
1.5. Основні параметри і вимоги до радіопередавальної апаратури 21
1.6. Аналіз прототипів та схемотехнічних рішень радіоприймальної 23
апаратури
1.7. Аналіз прототипів та схемотехнічних рішень радіопередавальної 25
апаратури
1.8. Висновки 27

РОЗДІЛ 2. ПОБУДОВА ТА ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНОЇ
СХЕМИ РАДІОПЕЛЕНГАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 28
2.1. Обґрунтування структурної схеми радіопередавача 28
2.2. Побудова структурної схеми радіоприймача 31
2.3. Висновки 35

СКРТ88.02018067.248 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Філоненко Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Палагін Розробка 3
Реценз. радіопеленгаційної
Н. Контр. системи КХ діапазону ЧДТУ
Затверд. Палагін
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СХЕМОТЕХНІЧНОГО РІШЕННЯ
РАДІОПЕЛЕНГАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 37
3.1. Розробка принципової електричної схеми передавача 37
3.1.1. Розрахунок маніпулятора радіопередавача 37
3.1.2. Розрахунок кварцового автогенератора 39
3.1.3. Розрахунок буферного каскаду 44
3.1.4. Розрахунок вихідного каскаду 47
3.2 Розробка принципової електричної схеми рдіоприймача 54
3.2.1 Огляд параметрів ІМС та схем їх включень 54
3.2.2 Розрахунок вхідного ланцюга 61
3.2.3 Розрахунок гетеродину приймача 62
3.2.4 Розрахунок фільтруючих елементів 63
3.3. Висновки 63

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 64
4.1. Аналіз небезпек і шкідливостей, які виникають в лабораторії в 64
процесі виготовлення радіоелектронної апаратури
4.2. Розробка системи кондиціонування повітря лабораторії 68
75
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 76
ДОДАТКИ 78

Лист
СКРТ88.02018067.248 ПЗ
Змін. Лист № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Аматорський радіозв'язок – це служба зв'язку, яка використовується з
метою самовдосконалення, зв'язку між людьми (кореспондентами) і
технічних досліджень, здійснюваних радіоаматорами, тобто особами, які
мають на це належний дозвіл – ліцензію і займаються радіотехнікою
виключно з особистого інтересу і без отримання матеріальної вигоди (з
Регламенту радіозв'язку). Один із популярних видів радіоаматорської
діяльності є «Полювання на лисиць».
Даний вид спорту має давню історію і черпає свої витоки з таких країн,
як Данія та Англія, бурхливий розвиток якого приходиться на післявоєнні
часи. На сьогоднішній день даний вид спорту не втратив своє актуальності а
багато радіоаматорів світу проводять відповідні змагання, демонструючи свої
знання як в галузі конструювання радіоприймальної та радіопередавальної
апаратури, так і вміння комунікувати з різними абонентами світу.
В даній роботі пропонується проектування аматорської системи
проведення зв’язків в КХ діапазоні, що потребує обґрунтування та розробки
радіоприймальної та радопередавальної апаратури.
Основними вимогами для апаратури, яка пропонується для розробки, є:
- стабільність робочої частоти;
- висока чутливість та точність визначення пеленгу;
- зручність налаштування антенних трактів;
- мала вага пристрою та енергоспоживання.
Метою дипломного проекту є проектування комплекту апаратури для
спортивної радіопеленгації, принцип роботи якої ґрунтується на методі
амплітудної селекції сигналів та відповідатиме поставленим в ТЗ вимогам.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5

РОЗДІЛ 1
ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ

1.1 Аналіз систем радіопеленгації
Радіопеленгація залишається важливою складовою багатьох систем
навігації, контролю і моніторингу, де основна задача полягає в виявленні
об’єкта в просторі і напрямку його руху. Основна ідея функціонування
радіопеленгаційних систем полягає в прийомі та обробці відбитих від
об'єктів сигналів, за результатом обробки яких робляться висновки. Сигнали,
які приймаються такими системами, ділять на активні і пасивні [1].
Окрім виявлення самого факту наявності сигналу, радіопеленгаційні
системи вимірюють кут приходу електромагнітної хвилі до приймальної
системи. Це дозволяє визначитись з напрямком приходу сигналу. Окрім того
вводиться поняття пеленга – це кут між напрямком на джерело сигналу з
деякої точки пеленгування. Також при розгляді активних радіолокаційних
станції мають на увазі, що сигнали випромінюються в простір, де
відбиваються від об’єктів і приймаються радіопеленгаційною системою.
Таким чином, найпростіша радіопеленгаційна система може складатися з
передавача, що формує радіосигнали, передавальної антени, яка випромінює
ці радіосигнали, приймальної антени, яка приймає відбиті сигнали,
радіоприймача, який підсилює і перетворює сигнали і, нарешті, вихідного
пристрою, який виявляє відбиті сигнали.
Пасивні радіопеленгаційні системи побудовані на тому принципі, що
не випромінюють радіосигнал, а лише приймають ті сигнали, які видбиті або
утворилися в результаті активності самого об’єкта. Радіопеленгаційні
системи містять у своєму складі приймальню антену спрямованої дії,
радіоприймальний пристрій і індикатор. Відсутність сигналу, який
використовується в якості зондуючого, підвищує скритність роботи системи,
суттєво ускладнює виявлення таких систем радіопеленгації. З точки зору
класифікації розрізняють пасивну радіолокацію об'єктів з штучним (коли
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6

застосовуються радіо передавальні сстеми різного призначення) і природним
(тепловим характером) випромінюванням радіохвиль. Прийом пасивною
системою радіохвиль, які випромінюються землею або та водними
поверхнями, використовується для визначення радіолокаційної карти певної
зони для навігаційних цілей або розвідки місцевоті, а також для виявлення
окремих об'єктів з тепловим радіовипромінюванням сигналів. Іноді пасивну
радіолокацію ще називають радіотеплолокацією.

1.2 Аналіз електромагнітного поля та його характеристики
Передача різного роду інформації в радіозв'язку здійснюється за
допомогою електромагнітних хвиль (радіохвиль), які представляють собою
електромагнітне поле, що розповсюджується в просторі. Електромагнітне
поле - це сукупність взаємно пов'язаних електричного і магнітного полів, що
характеризуються електричним Е і магнітним Н векторами напруженості.
Вектори Е і Н взаємно перпендикулярні, а також перпендикулярні напрямку
розповсюдження видання електромагнітної енергії (рис.1.1).

Рис.1.1 Графічне зображення електромагнітної хвилі

Розподіл амплітуд векторів Е і Н уздовж напрямку поширення в будь-
який фіксований момент часу і процес зміни амплітуди цих векторів в часі в
будь фіксованій точці простору мають синусоїдальний характер. Значення Е і
Н пов'язані співвідношенням:
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7


E / H  ,

де  та - абсолютні магнітна та діелектрична проникність середовища.
Виходячи з цього зв'язку величину електромагнітного поля зазвичай
оцінюють тільки напруженістю електричного поля в мілівольтах або
мікровольтах на метр. Найкоротша відстань між двома точками, на якому
фаза електромагнітної хвилі змінюється на 2 , називається довжиною хвилі і
позначається буквою . Число повних періодів зміни напруженості поля в
секунду називається частотою f. Довжина хвилі і частота зв'язані
співвідношенням
  c * f ,
де с - швидкість поширення радіохвиль у середовищі. Значення у вакуумі
становить 3*108 м / с.
Для характеристики напрями векторів напруженостей Е і Н щодо
земної поверхні вводиться поняття поляризації електромагнітного поля.
Поляризацією електромагнітної хвилі називають орієнтування вектора Е
щодо відповідності площини її розповсюдження. Площина розповсюдження
- це площина, що містить напрям поширення хвилі і перпендикулярна до
поверхні землі. Кут між площиною розповсюдження і напрямком вектора Е
називають кутом поляризації. У загальному випадку кут поляризації може
мати будь-яке значення. В окремому випадку, коли вектор Е лежить в
площині поширення, поляризацію електромагнітного поля прийнято
називати вертикальною, а коли вектор Е перпендикулярний цій площині -
горизонтальною. При цьому вектор Н, залишаючись перпендикулярним
вектору Е, відповідно перпендикулярний площині розповсюдження або
лежить в ній. В загальному випадку вектор Е в залежності від типу і
орієнтації передавальної антени і умов поширення може мати вертикальну і
горизонтальну складові.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8

1.3 Антенні системи, аналіз їх характеристик і особливостей
застосування
Радіохвилі випромінюються в навколишній простір за допомогою
антен, які перетворюють енергію струмів високої частоти від
радіопередавача в енергію електромагнітного випромінювання. З принципу
взаємності випливає, що всяка антена має однакові характеристиками
незалежно від того, випромінює вона радіохвилі або приймає їх. Цією
властивістю часто користуються при визначенні параметрів антен або при
описі їх принципу дії. До основних параметрів, що характеризують
властивості антен, відносяться діаграма спрямованості, діюча висота, вхідний
опір, смуга пропускання, коефіцієнт підсилення антени [5]. Деякі з цих
характеристик різні при прийомі або передачі радіохвиль різної поляризації.
У спортивній радіопеленгації поляризація випромінювання строго
визначена правилами змагань (у діапазоні 10 і 80 м вертикальна, в діапазоні 2
м - горизонтальна). Тому і конструкції антен вибирають з міркувань
забезпечення необхідної поляризації для передавачів і максимальної
ефективності при прийомі сигналів відповідної поляризації для приймачів.
Однак умови випромінення не гарантують збереження поляризації в місці
прийому через спотворень поля середовищем у процесі поширення. Тому
необхідно знати характеристики антен при прийомі довільно поляризованого
випромінювання.
Діаграма спрямованості - графічне вираження залежності потужності,
випромінюваної антеною на однаковій відстані від неї в різних напрямках. У
загальному випадку діаграма направленості являє собою просторову фігуру,
кожна точка якої визначається азимутним і меридіональним кутами і ЕРС.
Проте практично в більшості випадків обмежуються зняттям діаграми
спрямованості в двох взаємно перпендикулярних площинах поляризації
векторів Е і Н.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9

Діаграми спрямованості будують нормованими, з головним
максимумом, наведеним до одиниці. Для цього в полярній або прямокутної
системах
координат в горизонтальній і вертикальній площинах відкладають ставлення
напруженості поля, випромінюваного антеною в довільному напрямку до
максимального значення напруженості поля. Часто користуються поняттям
діаграми спрямованості по потужності, яка є квадратом діаграми
спрямованості по напруженості поля. В якості прикладу на рис.1.2 приведені
нормовані діаграми направленності в горизонтальній і вертикальній
площинах симметричного напівхвильового вібратора, підвішеного
горизонтально на висоті  .

Рис.1.2. Діаграми направленності в горизонтальній і вертикальній площинах
симметричного напівхвильового вібратора

З рис.1.2 випливає, що діаграма спрямованості рамки має форму
«вісімки» - двох кіл що дотикаються один до одного . У напрямку,
перпендикулярному площині антени ( = 90 і 270 °), різниця ходу
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10

електромагнітної хвилі відсутня, і тому сумарна е. р. с. дорівнює нулю. При
 = 0 і 180 ° різниця ходу максимальна, що і визначає максимальну величину
сумарної е. р. с.
Застосування рамки в якості антени для пеленгації не дозволяє
уникнути двозначності показань, так як умови мінімального ( = 90°, 270°)
або максимального ( =0°, 180 °) прийому дотримуються для двох
протилежних напрямків. Зазвичай для отримання односпрямованого прийому
використовують комбіноване включення спрямованої (рамкової) і
ненаправленої (штиревої) антен. У ненаправленої антени наведена напруга не
залежить від напрямку приходу хвилі. Якщо при такому включенні напруги
на входах приймачів рівні між собою і співпадают по фазі, сумарна напруга
дорівнює:
ea  Eam (1 cos).
Форма діаграми спрямованості, визначається коефіцієнтом (1 + cos  ),
називається кардіоїдою. Кардіоїда має один максимум і один мінімум (рис.
1.3). Максимум і мінімум кардіоїди значно тупіше мінімуму «вісімки», тому
для пеленгування антену з кардіоїдною характеристикою використовують в
основному при сильних спотвореннях електромагнітного поля
випромінювача, викликаних рельєфом і навколишніми предметами. Як
правило антену з кардіоїдною характеристикою використовують для
визначення напрямку, в якому знаходиться передавач, а точний напрям
визначають за допомогою антени з характеристикою спрямованості у вигляді
«вісімки» по її мінімуму.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11

Рис.1.3. Діаграми спрямованості антен : рамкової (1), штиревої (2) та
комбінованої (3)

1.4. Основні параметри та вимоги до радіоприймальної апаратури
Вид прийнятого сигналу. Тип модуляції прийнятого сигналу визначає
рід роботи приймача і спосіб детектування. У спортивній радіопеленгації рід
роботи передавачів визначається положенням про змагання, відповідно до
якого в діапазоні 80 м передавачі працюють в режимі А1 (телеграфування без
модуляції несучої звуковою частотою), а в діапазоні 2 м і 10 м - в режимі А2
( телеграфування з використанням модульованої несучої, причому несуча
може бути маніпульована). Режим А2 з маніпуляцією несучої
використовується найбільш часто при конструюванні малогабаритних
передавачів для спортивної радіопеленгації, оскільки дозволяє зменшити
споживання енергії майже в 2 рази за рахунок відключення передавача в
паузах між посилками. Швидкість телеграфування становить 30-40 знаків на
хвилину. Як правило, телеграфний код відповідає наступним сигналам:
«лисиця» 1 - МОЕ, «лисиця» 2 - МОІ, «лисиця» 3 - МОС, «лисиця» 4 - МОХ,
«лисиця» 5-МО5 і привідна «лисиця» - МО і довге тире. Слід зазначити, що в
передавачах для відпрацювання ближнього пошуку або при використанні
промислових радіостанцій допускається застосування телефонних сигналів з
амплітудною модуляцією, спрощених телеграфних сигналів або безперервне
випромінювання модульованої або немодульованої несучої.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12

Діапазон робочих частот. Відповідно до положення про змагання для
роботи радіопередавачів «лисиць» покористуються частоти 144-146 МГц (2
м); 28,0-29,7 МГц (10 м) і 3,5-3,65 МГц (80 м). Однак діапазон частот
приймальної апаратури повинен бути дещо розширений, що пояснюється
тим, що смуги частот, що використовуються для «полювання на лисиць», за
кордоном, дещо ширше, ніж в нашій країні. Запас то перекриттю також може
виявитися корисним і при зміні частоти гетеродина в разі значного зниження
напруги живлення.
У зв'язку з цим діапазон перекриваються частот у приймальниках для
«полювання на лисиць» повинен бути наступним: в діапазоні 2 м 143-147
МГц, в діапазоні 10 м 27,7-30,0 МГц, в діапазоні 80 м 3,45-3 , 75 МГц.
Чутливість - один з найбільш важливих параметрів приймача, що
характеризує здатність вловлювати слабкі радіосигнали й відтворювати їх з
достатньою гучністю. Можливість прийому слабких сигналів обмежується
впливом зовнішніх і внутрішніх шумів. До зовнішніх шумів відносяться
перешкоди, що надходять на вхід приймача по каналах основного сигналу.
Зовнішні перешкоди створюються роботою радіостанцій, несучі частоти яких
близькі за своїми значеннями до несучої частоті прийнятого сигналу, дією
різних електричних і електромеханічних машин (індустріальні перешкоди),
грозовими розрядами (атмосферні перешкоди), космічним випромінюванням
і т. п.
Внутрішні шуми приймача виникають в самому приймачі внаслідок
безладного теплового руху в провідниках, нерівномірного проходження
носіїв зарядів через р-n перехід напівпровідникових приладів і т. п. При
цьому найбільший вплив роблять шуми вхідних каскадів (ПВЧ, змішувач),
так як вони посилюються усіма подальшими каскадами і на виході приймача
можуть досягати порівняно високого рівня.
Залежно від типу і призначення приймача прийнято два визначення
чутливості. Для приймачів з невисокою чутливістю, у яких рівень внутрішніх
шумів значно нижче рівня сигналу, під чутливістю розуміють найменше
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13

значення е. д. с. сигналу на вході приймача, який необхідно для отримання
стандартного напруги (або потужності сигналу) на виході. Вихідна напруга
при прийомі радіосигналів з амплітудною модуляцією залежить від частоти
модуляції F і коефіцієнта модуляції m. Тому домовилися визначати
чутливість приймача при стандартній частоті модуляції 1000 Гц і
стандартною глибині модуляції 0,3 [6].
Для приймачів, у яких рівень прийнятого сигналу близький до рівня
власних шумів, визначають реальну чутливість. Кількісно реальна чутливість
визначається мінімальним напругою вхідного сигналу, при якому
виконуються наступні умови:
1. Напруга (або потужність) сигналу (спільно з перешкодами) на виході
приймача дорівнює стандартному.
2. Відношення сигнал / шум не менше заданого.

У приймачів для «полювання на лисиць» завжди визначають реальну
чутливість, яка характеризує здатність приймача виділяти слабкі сигнали на
тлі перешкод. У радіомовленні стандартна потужність на виході приймача,
при якій проводяться вимірювання чутливості, становить 50 мВт для
приймачів з вихідною потужністю Рвих> 150 мВт і 5 мВт для приймачів з
Рвих<150 мВт. Очевидно, що для приймальників-пеленгаторів, що працюють
на головні телефони, потужність 5 мВт завищена, тому при оцінці чутливості
приймачів для «полювання на лисиць» рекомендується стандартна вихідна
потужність 0,1 мВт [7].
Допустиме відношення сигнал / шум ,багато в чому залежить від
характеру прийнятих сигналів. Так в радіомовленні з амплітудною
модуляцією це відношення дорівнює 50-1000, при прийомі на слух в
радіотелеграфії 0,5-4. Відповідно до викладеного сформулюємо вимоги до
чутливості приймачів-пеленгаторів для «полювання на лисиць»: чутливість
приймача при потужності сигналу на телефонах 0,1 мВт, частоті модуляції
1000 Гц, глибині модуляції 0,3 і відношенні сигнал / шум не менше 3 повинна
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14

бути для діапазону 2 м не нижче 3-5 мкВ / м, для діапазону 10 м - не нижче 5-
10 мкВ / м і для діапазону 80 м - не нижче 10-15 мкв / м.
Вибірковість - здатність приймача виділяти сигнали прийнятої
радіостанції з усієї суми сигналів, що наводяться в антені. Кількісно
вибірковість визначають числом, що показує, у скільки разів (дБ) падає
чутливість приймача для сигналів з частотою, що відрізняється від частоти
настроювання приймача на певну величину. Розрізняють вибірковість по
сусідньому каналу, по дзеркальному каналу і проміжної частоті.
Вибірковість по сусідньому каналу визначається ослабленням сигналів
на частоті, віддаленої на ± 10 кГц від основної, на яку налаштований
приймач. Вибірковість по дзеркальному каналу визначається ослабленням
сигналів на частоті, віддаленої від основної на дві проміжні (2Fп).
Вибірковість по проміжній частоті визначається ослабленням сигналів, що
надходять на вхід приймача з частотою Fп.
Ступінь придушення сигналу по сусідньому каналу визначається
смугою пропускання тракту ПЧ. Чим вже смуга пропускання та форма
частотної характеристики ближче до прямокутної, тим вище вибірковість.
Збільшення вибірковості еквівалентно підвищенню реальної чутливості
приймача за рахунок ослаблення перешкод при збереженні амплітуди
сигналу. З іншого боку, при вузькій смузі пропускання значно ускладнюється
налаштування на частоту сигналу «лисиці», що знижує оперативність
пошуку. Очевидно, що компромісним рішенням є вибір такої ширини
пропускання тракту ПЧ, при якій в рівній мірі задовольняються вимоги до
вибірковості та оперативності при налаштуванні.
Іноді приймачі-пеленгатори конструюють з перемикаємими смугами.
Вузьку смугу використовують для виділення слабких сигналів на фоні
значних шумів, широку - у всіх інших випадках. Сучасні приймачі для
«полювання на лисиць» повинні мати такі смуги пропускання: 0,5-1,0 і 3-10
кГц в діапазоні 80 м; 3-10 і 50-100 кГц, в діапазоні 10 м; 6-15 і 100- 200 кГц в
діапазоні 2 м. Бажано мати також третю смугу, ширина якої така, що
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15

дозволяє прослуховувати сигнали на будь-якій частоті діапазону без
підстроювання. Спеціально підкреслимо, що приймачі повинні мати
ступеневу автономне перемикання смуги. При відсутності перешкод на
частоті сигналу «лисиці» і при достатньому його рівні використовують
тільки широку смугу. При наявності сильних перешкод (в тому числі і при
ближньому пошуку), коли потрібно виділити сигнал «лисиці»,
використовують вузьку смугу.
Ступінь придушення перешкод по дзеркальному каналу визначається
резонансними характеристиками контурів антени і підсилювачів ВЧ і
значенням проміжної частоти. Чим вище вибірковість вхідних каскадів і
проміжна частота, тим більше ослаблення перешкод по дзеркальному каналу.
У той же час збільшення вибірковості ВЧ тракту веде до збільшення
нерівномірності чутливості приймача по діапазону. Одночасне виконання
цих суперечливих вимог - завдання досить складне, тому в більшості
випадків вибирають компромісні рішення.
Динамічний діапазон і регулювання підсилення. Динамічний діапазон
приймача являє собою відношення максимального рівня сигналу Umax, при
якому нелінійні спотворення зростають до допустимого значення, до
мінімального Umin, при якому відношення сигнал / шум знижується до
допустимої межі. Робота пеленгатора заснована на порівнянні рівнів
сигналів, прийнятих з різних напрямків. Чим краще пеленгаційної
характеристики антен, тим вище точність пеленгації і ширше діапазон зміни
цих рівнів. Очевидно, що спотворення сигналу в підсилюючих і
перетворювальних трактах приймача веде до зниження точності пеленгації і
відповідному утруднення процесу пошуку «лисиці».Динамічний діапазон
повинен по можливості відповідати дійсному діапазону змін рівня прийнятих
сигналів.
У «полюванні на лисиць» цей діапазон досягає 80-100 дБ (104-105 раз),
який важко забезпечити в транзисторних приймачах. Практично такий
динамічний діапазон не потрібно; достатньо забезпечити неспотворений
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16

прийом сигналу від передавача при зміні відстані на 300-400 м (поблизу
передавача). Виходячи з цих міркувань достатньо забезпечити динамічний
діапазон приймачів для «полювання на лисиць» близько 40 дБ.
Приймач забезпечують регулятором, який повинен забезпечити зміну
посилення в межах 80-100 дБ. Найчастіше регулювання посилення
здійснюється окремо по каскадах високою і проміжної частоти. Сучасні
приймачі мають регулювання посилення, що охоплює тракти ВЧ і ПЧ що з
одного боку, підвищує оперативність проведення операцій, з іншого -
забезпечує більш точне визначення відстані до «лисиці». Бажано щоб
регулювання підсилення здійснювалася від окремого джерела зміною базової
або емітерного зміщень при цьому спрощується розрахунок і налагодження
приймача, знижується число деталей, підвищується температурна
стабільність.
Особливо слід зупинитися на використанні в приймачах для
«полювання на лисиць» автоматичного регулювання посилення. У деяких
роботах пропонується введення «повільного» АРП для підтримки рівня
вихідної напруги в певних межах [7]. Постійна часу АРП вибирається такий,
щоб регулювання відбувалося зі значним запізненням за часом щодо зміни
сигналу.
Робота «швидкого» АРП заснована на введенні позитивного зворотного
зв'язку в першому каскаді підсилювача НЧ. Зниження рівня сигналу при
повороті антени в бік мінімуму веде до зниження коефіцієнта посилення
каскаду, збільшення рівня сигналу при повороті антени в бік максимуму - до
збільшення коефіцієнта посилення. Очевидно, що введення «швидкого»
АРП еквівалентно «загострення» діаграми спрямованості антени і має
широко використовуватися в приймальні апаратурі для «полювання на
лисиць». На противагу цьому введення «повільного» АРП недоцільно по
наступним основним міркувань: 1) рівень прийнятого сигналу і його зміна в
процесі наближення до випромінювача (практично становище ручки
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17

посилення і його зміна з відстанню) є основним (і досить точним) методом
визначення відстані до «лисиці»; 2) практично процес пеленгування не
завжди полягає в різких поворотах пеленгатора навколо осі антени при більш
повільних поворотах ефект «притуплення» діаграми і «плавання» рівня
сигналу в одному і тому ж положенні приймача неминучий. Вибір великий
постійної часу до 20-30 с [7] не вирішує проблеми. Поблизу «лисиці» за 30 с
спортсмен пробігає близько 200 м. Зростання напруженості поля на цій
ділянці таке, що без ослаблення можливе зростання сигналу до значення, при
якому настає його обмеження. З іншого боку, більшу частину часу при
переміщенні спортсмен тримає приймач не в положенні, в якому
здійснюється пеленгування, а в положенні, зручному для досягнення
максимальної швидкості бігу. При цьому на вхід антени надходить сигнал,
ослаблений щодо рівня пеленгування, що при включенні «повільного» АРП
призведе до встановлення коефіцієнта посилення, більш високого, ніж
необхідно при пеленгування. І, нарешті, з огляду на те, що передавач працює
п протягом тільки однієї хвилини з п'яти в кожному циклі, система
«повільного» АРП в період мовчання встановить максимальний коефіцієнт
посилення, так що з початком циклу передачі в перші 20 з процес
пеленгування буде практично неможливий.
Випромінювання. Власне випромінювання приймача в робочому
діапазоні не повинно прослуховуватися іншими приймачами па відстані до
10 м. Найбільш гостро ця проблема стояла в період, коли широко
використовувалися регенератори і зверхрегенератори. В даний час більшість
приймачів будується за супергетеродинною схемою, в якій основною
причиною випромінювання в робочому діапазоні є неправильний вибір
проміжної частоти.
Точність визначення напряму на передавач - один з основних
показників приймача-пеленгатора. Інструментальні помилки пеленгатора
залежать насамперед від типу, конструкції і якості виготовлення і
налаштування антенного пристрою. Однак точність визначення напрямку на
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18

передавач і зчитування азимута в чому залежать від схемних і
конструктивних рішень приймача (зокрема, до підвищення точності
пеленгатора призводять різного роду штучні «загострювачі» діаграм
спрямованості). Зниження інструментальних помилок пеленгатора досягають
також застосуванням магнітних компасів з високою точністю відліку
азимута, правильним вибором місця їх закріплення і точного юстирування.
Деякі питання, безпосередньо пов'язані з процесом пеленгування в
«полюванні на лисиць» методами, які забезпечують зниження помилок,
обумовлених спотворенням фронту хвилі електромагнітного
випромінювання в різних умовах поширення, розглянуті в літературі [8].
Конструктивні та експлуатаційні вимоги. Приймачі для «полювання на
лисиць» призначені для роботи в польових умовах і повинні зберігати всі
основні показники при зміні температури і вологості, вібрації і ударах.
Найважливішим показником приймача, що залежать від конструкції, схемних
рішень, якості деталей і монтажу є надійність. Під надійністю розуміють
властивість радіоприймача зберігати свої параметри в заданих межах і за
заданих умов експлуатації.
Габарити приймача впливають на швидкість і зручність пересування,
особливо при пошуку «лисиці» в густих заростях. Габарити приймачів
визначаються в основному габаритами антенного пристрою. Маса приймача
не повинна перевищувати 1,0-1,5 кг.
Особливу увагу в конструкції приймача має бути приділена
раціональному розташуванню окремих блоків і органів управління, щоб
можна було перебудовувати частоту, змінювати посилення і проводити всі
необхідні перемикання не знижуючи темпу бігу. Для цього ручки настройки
повинні бути розташовані так, щоб можна було ними управляти тією ж
рукою, в якій знаходиться приймач. Необхідно передбачити заходи, що
виключають можливість випадкового зміни положення ручок налаштування і
перемикачів.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19

Кількість органів управління приймачем має бути зведено до мінімуму.
Обов'язковим є наявність градуйованою шкали частот, виявляються
найбільш корисною в умовах прийому слабких сигналів на тлі великих
перешкод при роботі передавачів на різних частотах. Часто приймачі
обладнають пристроями, що забезпечують достатню плавність налаштування
частоти. Найбільш оптимальним передавальним відношенням пристрою є
відношення 1: 3-1: 5. Велику допомогу в роботі надає і точна градуювання
ручки посилення. За допомогою цього органу при певному навику можна
визначити відстань до «лисиці» з необхідною точністю, що дозволяє вибрати
швидкість спортсмена, що забезпечує вихід в район «ближнього пошуку»
(300-400 м) до початку чергового циклу передачі.
Високі вимоги пред'являються до приймача і щодо вологозахищеності,
так як тренування і змагання не відміняються під час дощу. Все більш
широке поширення набуває зимова «полювання». Ці обставини призводять
до необхідності збереження працездатності приймача при зміні температури
в межах від -30 до + 40 °.
Не менш важливим параметром приймача є механічна міцність
антенного пристрою, корпусу і його окремих елементів. Введення нових
елементів, а також матеріалів, що забезпечують зниження маси, виправдано
тільки в тому випадку, якщо воно не веде до зниження надійності роботи
пристрою. З цієї ж причини прагнення до надмірної мініатюризації
приймачів для «полювання на лисиць» призводить до зниження міцності,
надійності та зручності управління.
Все більшу увагу в розроблюваних конструкціях приділяється
додатковим пристроям, які покликані підвищити точність пеленгації,
полегшити пошук в різних умовах і скоротити час проведення окремих
операцій. До числа таких пристосувань відноситься радіонапівкомпас, тон-
генератор, загострювач діаграми спрямованості, обмежувачі сигналу, 5-
метри з різними індикаторами. Велика увага приділяється розробці методів і
пристроїв для визначення відстані до передавача.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20

При виборі джерела живлення слід враховувати габарити, термін служби.
Запасу живлення повинно вистачати не менше ніж на 3-4 години
безперервної роботи приймача. Для живлення приймачів найбільш часто
використовують батарею типу «Крона». Джерела живлення зручніше
розмістити в ізольованому відсіку з окремою кришкою.

1.5. Основні параметри і вимоги до радіопередавальної апаратури
Діапазон частот. Робота передавача здійснюється на одній з фіксованих
частот в діапазонах 3,5-3,65 МГц, 28,0- 29,7 МГц і 144-146 МГц.
Потужність. Одним з основних параметрів передавача, визначальним
дальність його дії, є потужність. Необхідна потужність передавача
визначається з розрахунку відстані з урахуванням умов поширення
радіохвиль. Для здійснення впевненого прийому напруженість поля в місці
прийому повинна становити 20-30 мкв / м. За ідеальних умов поширення
радіохвиль потужність передавача для отримання подібної напруженості
поля може бути дуже малою (десятки міліват). Практикою встановлено, що
для передавача з радіусом дії 5-6 км потужність випромінювання може
становити близько 1-2 Вт для всіх діапазонів. Для тренувань і відпрацювання
техніки ближнього пошуку можна застосовувати передавачі з потужністю
випромінювання 0,1-0,5 Вт
Стабільність. Частота випромінюваних передавачем коливань
відхиляється від початкового значення під впливом ряду дестабілізуючих
факторів. Дія цих чинників призводить до безперервної зміни частоти в часі.
Тому до основних характеристик передавача в першу чергу відносяться
номінальне значення частоти і її нестабільність. Абсолютна нестабільність
частоти дорівнює максимальному відхиленню частоти передавача в процесі
роботи щодо номінального значення:
f  f  f0
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21

Абсолютна нестабільність ще не дозволяє оцінити, наскільки
стабільний передавач. Одне і те ж значення нестабільності, наприклад f =
500 Гц, на частоті 144 МГц свідчить про дуже гарною стабільності, а на
частоті 3,5 МГц - порівняно низьку. Тому доцільніше користуватися
поняттям відносної нестабільності. Відносна нестабільність частоти
передавача дорівнює f / f0 .
Відносне відхилення частоти від початкового значення (перший цикл
роботи передавача) не повинно перевищувати (1-5) 10-4. Такі вимоги
ставляться до передавальної апаратури, призначеної для проведення
відповідальних змагань, для тренувань можна використовувати передавачі з
гіршою стабільністю частоти, однак за час проведення тренування (1-5 год)
частота не повинна вийти за межі діапазону.
Побічні випромінювання. Для передавача вельми важливе значення має
забезпечення вимог щодо фільтрації побічних випромінювань, розташованих
за межами діапазону. Середня потужність побічних випромінювань на
гармоніках, що надходять до антени, повинна бути не менше ніж на 40 дБ
нижче рівня середньої потужності на робочій частоті.
Габарити і маса. З конструктивних вимог до передавачів
найважливішими є такі вимоги, як габарити і маса. Для проведення змагань і
тренувань із застосуванням автоматично працюючих «лис» маса передавача
не повинна перевищувати 2-3 кг. Це дозволить, не користуючись
транспортом для розвезення «лисиць», вельми ефективно проводити як
тренування, так і змагання.
Надійність. Надійність істотно залежить від впливу кліматичних умов
експлуатації, а також деяких інших факторів, наприклад механічних впливів
(ударів, вібрацій). Середній час безвідмовної роботи передавача має бути не
менше 600-800 г.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22

1.6. Аналіз прототипів та схемотехнічних рішень радіоприймальної
апаратури
Найбільш масової популярності в спортивній радіопеленгації або
«полюванні на лисиць» набули розроблені ще за радянських часів
радіопеленгатори типів «Лес» та «Алтай». Розглянемо коротко
характеристики радіопеленгаторів.
Радіопеленгатор «Лес-3,5»
Призначення. Переносний приймач «Лес-3,5» розрахований па прийом
амплітудно модульованих сигналів в радіоаматорському діапазоні 3,5 МГц
та призначений для відшукання радіопередавачів під час змагань
«Полювання на лисиць». Визначення напрямку на передавач «лисиці»
здійснюється за допомогою рамкової і штирьової антен.
Короткий опис схеми радіоприймача. Приймач являє собою
супергетеродин з одним перетворювачем частоти, зібраний на
напівпровідниках. Підсилювач високої частоти приймача зібраний за
каскодною схемою на транзисторах ГТ308А. Змішувач виконаний на
транзисторі ГТ308А з подачею сигналу гетеродина на емітер. Гетеродин
зібраний на транзисторі ГТ308А за схемою з загальним емітером.
Підсилювач високої частоти, змішувач і гетеродин розташовані в блоці № 1.
Підсилювач проміжної частоти складається з трьох каскадів, виконаних на
транзисторах ГТ308А і включених за схемою з загальним емітером. Вони
розташовані в блоці № 2, в цьому ж блоці розташований телеграфний
гетеродин, зібраний на транзисторі ГТ308А, і амплітудний детектор,
виконаний на напівпровідниковому діоді Д9Б. Підсилювач низької частоти
складається з двох каскадів, виконаних на транзисторах МП42А і
змонтований до блоці № 2.
Технічні дані. Діапазон частот має плавне переналаштування в межах
(3,45-3,70) +0,015 мГц. Проміжна частота 465 кГц. Чутливість приймача по
полю в телеграфному режимі (при співвідношенні сигнал / шум 3: 1): не
гірше 25 мкв / м. Чутливість приймача по полю в телефонному режимі (при
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23

співвідношенні сигнал / шум 3: 1) не більше 30 мкВ / м. Смуга пропускання
приймача в телеграфному режимі на рівні 3 дБ становить 6,5 + 1,5 кГц.
Ослаблення дзеркального каналу, виміряне з антенного входу виробу (без
антени) не менше 30 дБ. Ослаблення сигналу по проміжній частоті,
виміряний з антенного входу виробу (без антени): не менше 30 дб.
Температурний коефіцієнт частоти гетеродина в інтервалі температур від -15
до + 50 ° C не гірше 10-4 1/град. Випромінювання гетеродина
прослуховується на однотипному приймачі на відстані 10 м в робочому
діапазоні частот. Нерівномірність частотної характеристики підсилювача
низької частоти в області частот 500-2700 Гц: не більше 12 дБ. Нелінійні
спотворення по всьому тракті приймача не перевищують 30%. Номінальна
вихідна потужність не менше 10 мВт. Глибина регулювання підсилення не
менше 80 дБ. Вага радіоприймача в зібраному вигляді не перевищує 1,15 кг.
Радіопеленгатор «Алтай-3,5»
Призначення. Радіоприймач "Алтай-3,5" призначений для пошуку
радіопередавачів "Лисиць" під час тренувань і змагань "Полювання на
лисиць" і розрахований на прийом телеграфних сигналів (клас
випромінювання А1) в радіоаматорському діапазоні частот 3,5 МГц.
Короткий опис схеми радіоприймача. Приймач виконаний за
супергетеродинною схемою з одним перетворенням частоти на основі
напівпровідників та інтегральної мікросхеми. Проміжна частота обрано
рівною стандартному значенню 465кГц. Складається з наступних каскадів:
антенна система
підсилювач високої частоти (ПВЧ)
змішувач
гетеродин
підсилювач проміжної частоти (ППЧ)
детектор-змішувач
телеграфний гетеродин
тональний гетеродин
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24

підсилювач низької частоти (ПНЧ)
Антенна система приймача складається з рамкової і штирьової антени.
Діаграма спрямованості рамкової антени (при прийомі вертикально-
поляризованих електромагнітних хвиль) має форму "вісімки" і відрізняється
плоским максимумом і гострим мінімумом. Штирьова антенна має кругову
діаграму спрямованості. При спільній роботі рамкової і штирьової антени
система має діаграму спрямованості у вигляді "кардіоїди".
Основні технічні характеристики приймача:
Діапазон робочих частот - 3,47 ... 3,88 МГц
Чутливість при відношенні сигнал / шум 10 дБ, не менше 2 мкв.
Вибірковість по дзеркальному каналу, не гірше 40 дБ.
Вихідна потужність при Кг = 15%, не менше 30 мВт.
Максимальний споживаний струм, не більше 20 мА.
Маса 0,95 кг.
Джерело живлення - акумуляторна батарея 7Д-0,1.

1.7. Аналіз прототипів та схемотехнічних рішень
радіопередавальної апаратури
Передавачів для спортивної радіопеленгації існує велика кількість, але
всі вони будуються за одним принципом. Розглянемо простий передавач
типу «Маяк» (рис 1.4)

Рис.1.4 Радіопередавач типу «Маяк»
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25

«Маяк» - це малопотужний передавач, що працює в діапазоні частот
3,5-3,65 МГц (аматорський діапазон 80 м), за допомогою якого «мисливець
на лисиць» може швидко перевірити працездатність свого приймача-
пеленгатора, спрямовані властивості антен, використовувати його для
тренувань в пошуку «лисиці» навіть у приміщенні. З антеною довжиною 10-
15 м «Маяк» можна використовувати для показових виступів з «полюванні
на лисиць» в парках, на спортивних майданчиках.
Передавач складається з генератора коливань високої частоти на
транзисторі VТ4 і маніпулятора на транзисторах VТ1-VТЗ. Генератор
виконаний за схемою ємнісний «трьохточки». Частота генерованих коливань
визначається в основному ємністю конденсатора СЗ. Відводи контурної
котушки L1 спрощують підбір оптимального режиму роботи генератора, що
підвищує його вихідну потужність.
Коливання генератора через котушку L2, індуктивно пов'язану з
контурною котушкою, надходить в антену.
Маніпулятор утворюють несиметричний мультивібратор на
транзисторах VТ1 і VТ2 і підсилювач струму на транзисторі VТЗ, що
виконує роль електронного ключа, керуючого роботою генератора.
Транзистор VТЗ періодично в такт з імпульсами струму, які надходять на
його базу від мультивибратора, відкривається і закривається. Відкриваючись,
він замикає собою ланцюг живлення транзистора VТ4 і генератор ВЧ
збуджується. Коли ж транзистор VТЗ закривається і його опір різко
збільшується, генератор ВЧ вимикається. Таким чином, передавач
випромінює коливання ВЧ не безперервно, а періодичними посилками, через
певні проміжки часу.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26

1.8 Висновки
Проаналізувавши перелічену вище інформацію сформуємо вимоги до
простої системи для спортивної радіопеленгації.
Вимоги до радіопередавача радіопеленгаційної системи:
- вихідна потужність, Pн ………………………2 Вт;
- опір навантаження, Rн ……………………… 5000 Ом;
- робоча частота, fр ……………………………3,579 МГц;
- напруга живлення , В …….............................12 В;
- вид маніпуляції ……………………………….АМ;
- сигнал що передається ( номер «лисиці»)…. МОХ
- відносна нестабільність частоти …………….10-6

Вимоги до радіоприймача радіопеленгаційної системи:
- діапазон робочих частот Δf ………………….3,5…3,6 МГц;
- чутливість ЕА…………………………………. 10 мкВ;
- динамічний діапазон D ……………………….40 дБ;
- мінімальне відношення сигнал/шум h ………. 3 дБ;
- селективність по сусідньому каналу δс ………30 дБ;
- похибка встановлення частоти Δfвст ………... 100 Гц;
- ширина смуги пропускання Δf………………..10 кГц
- вихідна потужність Pвих……………………….5 мВт
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27

РОЗДІЛ 2
ПОБУДОВА ТА ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ
РАДІОПЕЛЕНГАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

2.1 Обґрунтування структурної схеми радіопередавача
Темою даного дипломного проекту є розробка простої системи для
спортивної радіопеленгації, виходячи з умов достатньої простоти реалізуємо
просту систему для найбільш низькочастотного діапазону 3,5 МГц. Оскільки
умови роботи передавача передбачають часте згортання та розгортання,
очевидно що для цього потрібно використовувати малогабаритну антену .
Для отримання кругової діаграми направленості використаємо вертикальний
відрізок дроту який узгоджуватиметься з опором вихідного каскаду за
допомогою П- подібного контуру.
Для вихідного каскаду можна обрати будь який високочастотний
транзистор, вихідна потужність невелика, тому підійде абсолютна більшість
транзисторів з граничною робочою частотою вищою за робочий діапазон
частот та відповідною потужністю.
Енергетичні характеристики передавача в основному залежать від
вихідного каскаду, тому коефіцієнт корисної дії даного каскаду намагаються
отримати максимальний. При підсиленні телеграфних сигналів для
отримання максимального коефіцієнта корисної дії вихідні транзистори
працюють в режимі С. В такому режимі зміщення на базу не подається і
транзистор при відсутності сигналу залишається закритим. Кут відсічки
  900 . Найкраще використати включення транзистора з загальним
емітером (загальним витоком), переваги даного включення в порівнянні з
включенням з загальною базою (затвором) :
- більший коефіцієнт підсилення, що зменшує загальну кількість каскадів для
забезпечення необхідного підсилення
- більший вхідний опір, що полегшує узгодження з попередніми каскадами
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28

- вихідний опір транзистора має активний характер що зменшує чутливість
каскаду до розлаштованого навантаження. Тому схему з загальним емітером
(витоком) зручно використовувати в вихідному каскаді при роботі на антену
параметри якої змінюються.
Недоліком включення транзистора з загальним емітером(витоком) є
залежність коефіцієнта підсилення а також вхідного і вихідного опору від
частоти. Але оскільки в нашому випадку частота сигналу не змінюється то це
ніяк не впливатиме на роботу нашого каскаду.
Між вихідним каскадом і автогенератором необхідно ввімкнути
проміжний каскад. Основне призначення якого полягає в підсиленні
потужності коливань які створюються автогенератором для забезпечення
достатнього рівня сигналу щоб забезпечити номінальну вихідну потужність
вихідного каскаду. Іноді проміжний каскад використовують для помноження
частоти. Також даний каскад виключатиме вплив зміни параметрів антени на
робочу частоту автогенератора. Проміжні каскади споживають мало
потужності, тому при проектуванні схеми коефіцієнт корисної дії каскаду не
має особливого значення.
Автогенератор слід вибирати в основному виходячи з умов необхідної
стабільності частоти. Відповідно нашим вимогам задану нестабільність
частоти можна забезпечити використовуючи кварцову стабілізацію.
Елементи слід підібрати так щоб забезпечити дві основні умови роботи –
баланс амплітуд та баланс фаз. Для передачі сигналів відповідно до
технічного завдання необхідно забезпечити роботу передавача в
телеграфному режимі (CW) а це 100% АМ тільки дуже швидка, тобто частота
несучої на 100% промодульована маніпулятором(ключем). Сигнал на виході
передавача є тільки коли маніпулятор в замкненому стані, коли він
розімкнутий сигналу на виході немає. Маніпулятор повинен комутувати
передавач так, щоб забезпечити на виході повідомлення в телеграфному коді.
Використання логічних елементів через їх значну кількість а відповідно і
споживаний струм є недоцільним, тому в даному курсовому проекті в якості
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29

маніпулятора варто застосувати мікроконтроллер. Він формуватиме на
виході необхідний телеграфний код і вмикатиме його на необхідні проміжки
часу.
Для візуального спостереження про наявність випромінювання
радіопередавача доцільно застосувати індикатор вихідної потужності та
індикатор роботи циклів передавача які зручно оформити як один блок.
Таким чином сформувалась структурна схема (рис.2.1) яка
складатиметься з блоків:

- маніпулятор
- автогенератор
- буферний каскад
- вихідний каскад
- блок живлення
- блок індикації

Рис.2.1Структурна схема радіопередавача

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3 0

2.2. Побудова структурної схеми радіоприймача
На даний час існує два напрямки конструювання приймальної
апаратури для спортивної радіопеленгації. Перший полягає розробці простих
схем з мінімальним числом деталей та простотою схеми та налаштування.
Такі приймачі призначені для початкуючих спортсменів і можуть бути
використані в тренуваннях. Другий напрямок полягає в розробці схем і
конструкцій підвищеної чутливості, вибірковості і точності в поєднанні з
високою надійністю в будь-яких кліматичних умовах. Оскільки метою
курсового проекту є розробка простої системи для спортивної
радіопеленгації то будемо рухатись першим напрямком.
Прикладом найпростішого приймача може бути приймач прямого
підсилення (рис.2.2). Основними перевагами приймача є простота
виготовлення та налагоджування, проте він має досить малу вибірковість та
не підходить нам оскільки в передавачі не застосовується модуляція несучої.

Рис.2.2Структурна схема приймача прямого підсилення

Вільним від недоліків попереднього типу приймача є приймач
супергетеродинного типу (рис.2.3). В ньому основне підсилення відбувається
на проміжній частоті, можливе застосування багатьох каскадів підсилення та
застосування вузькосмугових фільтрів що значно покращить параметри
приймача.
Основним недоліком даного типу приймача є складність виготовлення
та налагоджування.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31

Рис.2.3 Структурна схема супергетеродинного приймача

Однак в нашому випадку на виході приймача ми будемо чути шуми та
тріски грозових розрядів що модулюють сигнал. Щоб прийняти не
модульований сигнал несучої передавача необхідно на детектор подати
коливання від місцевого гетеродину таким чином щоб їх частота була
відмінна від частоти сигналу що надходить на детектор на 0,4-1 кГц (рис.2.4).
В результаті на виході детектора отримаємо напругу биття з різницевою
частотою, кінцева структурна схема приймача виглядатиме наступним
чином:

Рис.2.4 Структурна схема супергетеродинного приймача для прийому
телеграфних сигналів

Оскільки в нашому випадку вимоги до приймача невисокі і він слугує в
основному для визначення пеленгу то достатньо застосувати просту схему з
прямим перетворенням сигналу. Для прийому маніпульованої несучої можна
використати приймач прямого перетворення в якому високочастотний сигнал
змішуючись з сигналом гетеродину, який має частоту близьку або кратну
частоті сигналу відразу переноситься в низькочастотну область. Таким чином
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32

при подачі на вхід приймача немодульованого високочастотного коливання
на виході присутній тон постійної висоти і гучності (рис.2.5). Головним
недоліком приймача прямого перетворення є наявність двох смуг прийому,
що створює деякі незручності при використанні. Цей недолік можна усунути
застосувавши складний фазообертач але тоді приймач втратить головну свою
особливість - простоту.

Рис.2.5 Структурна схема приймача прямого перетворення для прийому
телеграфних сигналів

Для отримання кардіоїдною діаграми спрямованості необхідно
використати 2 антени, одна з них реагуватиме на магнітну складову
електромагнітного поля, інша на електричну.
Отже проведемо попередній розрахунок приймача. Вихідні дані до
розрахунку:
діапазон робочих частот Δf = 3,5…3,6 МГц;
чутливість ЕА = 10 мкВ;
динамічний діапазон D = 40 дБ;
мінімальне відношення сигнал/шум h = 3 дБ;
селективність по сусідньому каналу δс = 30 дБ;
похибка встановлення частоти Δfвст = 100 Гц;
ширина смуги пропускання Δf=10 кГц
вихідна потужність Pвих=5 мВт
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33

Смуга пропускання наскрізного тракту приймача по рівню 0.707
розраховується за формулою:
f  fІНФ  2fВСТ ,
де fІНФ  F спектр інформаційного сигналу ,
fВСТ - похибка встановлення частоти;
F0,707 10000 2*100 10,2 103 Гц.
Розрахуємо смугу пропускання вхідного ланцюга :
N
f 2 1
f  MAX
ВХ .Л . ,
Q
де N кількість контурів вхідного ланцюга (1-2 контури),
fMAX максимальна частота сигналу, який приймається радіоприймачем;
Q добротність контурів (для LC контурів обирається в межах 50-200);
1
3,6*106 2 1
f 3
ВХ .Л .  115*10 Гц
200
Визначимо коефіцієнт підсилення приймача по напрузі:
U
K  вих
U вх
Приймач розвиває на навантаженні 8 Ом потужність 5мВт, отже
напруга на виході становить:
U 3
вих  P * R  5*10 *8 0, 2В
Тоді коефіцієнт підсилення:
0,2
K   28284,2
10*106

Для забезпечення коефіцієнту підсилення 28284 рази розподілимо
коефіцієнти підсилення окремих функціональних вузлів по каскадам
відповідно до методичних вказівок до курсового проекту:
КВК = 0,3 коефіцієнт передачі вхідного кола
КПРЧ = 10;
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34

КППНЧ = 50;
КПНЧ = 200;
Кзаг = 0,3×10×50×200 =30000 разів.

Отже приймач складатиметься з одного каскаду підсилювача
радіочастоти, балансного змішувача, гетеродину, каскаду попереднього
підсилення низької частоти, фільтра нижніх частот та кінцевого підсилювача
низької частоти (рис.2.6)

Рис.2.6 Структурна схема приймача прямого перетворення для прийому
телеграфних сигналів

2.3. Висновки
В ході побудови структурної схеми радіопередавача та радіоприймача
радіопеленгаційної системи в рамках дипломного проекту була розробена та
побудована структурна схема даних пристроїв. Радіопеленгаційна система
розрахована для роботи в діапазоні коротких хвиль.
Радіопередавач випромінює сигнал на частоті 3,579 МГц з достатньо
високою стабільністю яка забезпечується використаням кварцового
резонатора в задаючому генераторі. Маніпулятор забезпечує циклічну
передачу комбінації МОХ що відповідає п’ятому номеру «лисиці» завдяки
використанню мікроконтролера ATtiny 13A. Час роботи радіопередавача 1
хв, пауза складає 4 хв, далі цикл повторюється. Радіопередавач випромінює
сигнал потужністю 2 Вт.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3 5

Радіоприймач радіопеленгаційної системи побудований за схемою
прямого перетворення частоти з використанням ІМС К174ХА2 та LM386.
Для отримання кардіоїдної діаграми направленості використовується два
типи антен, одна реагує на магнітну, а інша на електричну складову
радіохвилі. Радіоприймач забезпечує роботу в діапазоні 3,5- 3,6 МГц та
дозволяє приймати як телеграфні так і односмугові сигнали.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36

РОЗДІЛ 3
РОЗРОБКА СХЕМОТЕХНІЧНОГО РІШЕННЯ
РАДІОПЕЛЕНГАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

3.1. Розробка принципової електричної схеми передавача

3.1.1. Розрахунок маніпулятора радіопередавача
Побудова даного каскаду на логічних елементах на сучасному етапі
розвитку елементної бази РЕА є недоцільною оскільки такий каскад буде
споживати значну потужність та матиме значні габаритні показники. Тому
при проектуванні даного каскаду за основу взята розробка [10] на
мікроконтроллері. Побудований на її основі маяк знаходиться в приміщенні
Ради Європи на колективній радіостанції TP2CE в м. Страсбург і регулярно
працює на частоті 28.222 МГц повідомляючи радіоаматорам всього світу про
умови розповсюдження радіохвиль. Схема маніпулятора зображена на
рис.3.1

Рис.3.1 Маніпулятор передавача

Мікроконтроллер DD1 перетворює закладений в його пам’ять текст
повідомлення в послідовність крапок і тире і з заданим періодом повторює
його. Сформовані таким чином імпульси позитивної полярності і різної
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37

тривалості з вив.5 DD1 подаються на ключ зібраний на транзисторі VT1 який
і маніпулює наступними каскадами. Для індикації роботи приладу слугує
світлодіод HL1, напруга на нього надходить з вив.7 DD1 через
струмообмежуючий резистор R1. Він засвічується на 1.5с по завершенні
кожного циклу передачі.
Програма написана на мові С в середовищі CodeVisionAVR .
Відмінність від авторської полягає в зміні тексту що передається(MOX),
тривалості роботи (1хв)та паузи (4хв). Мікроконтроллер ATtiny13A вибраний
в даному випадку тому, що розміщується малогабаритному 8 вивідному DIP
корпусі, допускає значний розкид параметрів живлячої напруги в інтервалі
2,7-5,5 В. Він набагато дешевший від інших і завантаження програми в нього
не викликає ніяких труднощів. Більш детально з програмою можна
ознайомитися за адресою http://rfanat.ru/s22/gen_morze_atiny13.html
Розрахуємо номінали елементів схеми. Опір струмообмежуючого резистора
R1 буде дорівнювати
Uж Uc
R  ,
Ic
де Uж – напруга що подається з вив.7 DD1; Uс- напруга живлення
світлодіода; Іс- струм живлення світлодіода.
В даній конструкції застосуємо світлодіод з параметрами Uс- 2В; Iс- 20мА.
Напруга на вив.7 DD1 в момент включення досягає величини 5 В, отже
5В  2В
R1 150
0.020А Ом.
Обираємо найближчий резистор з ряду Е48 R1=162 Ом
Електронний ключ на транзисторі VT1 буде комутувати задаючий
автогенератор передавача який споживає незначний струм 5-20 мА.
Розрахуємо ключ з запасом і приймемо значення комутуючого струму рівним
50мА. За довідниковими даними вибираємо транзистор КТ315А у якого :
Iкmax -100мА, Uке – 25В. Як видно дані параметри нас повністю
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38

задовольняють. Розрахуємо базовий струм. З довідника беремо h21e –
20…90:
Iк
Iб  ,
h21e
0.05А
Iб   0,0025А .
20
Величина даного струму ніяк не впливатиме на роботу
мікроконтроллера. Для відкриття транзистора напруга на базі повинна
складати 0,8В. Напруга на вив.5 DD1складає 5 В, отже на резисторі R2
повинно відбутися падіння напруги 5В-0,8В=4,2В. За законом Ома:
U
Rб 
Iб ,
4,2В
R2  1680
0,0025А Ом.
Обираємо найближчий резистор з ряду Е48 R2=1780 Ом
Блокуючу ємність в ланцюгу живлення вибираємо з наступних
міркувань. Частота внутрішнього тактового генератора мікроконтроллера
складає 9,6МГц. Отже щоб усунути розповсюдження цієї частоти через
ланцюги живлення необхідно щоб ємнісний опір на цій частоті був
мінімальний. Зазвичай він коливається в межах 1- 10 Ом. Тоді :
1 1
Xc  C 
2 fC , 2 fXc ,
1
C  16,5
2*3.14*9.6*106 *1 нФ.
Обираємо стандартну ємність КМ-6 22 нФ+10%-50 В
3.1.2 Розрахунок кварцевого автогенератора
Оскільки звичайні параметричні автогенератори мають стабільність
частоти не вищу 103...104 то очевидно, що задану відповідно до ТЗ
стабільність частоти 106 можуть забезпечити тільки автогенератори з
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3 9

кварцовою стабілізацією. Застосуємо найпростішу схему автогенератора -
ємнісну трьохточку рис.4

Рис.3.2 Автогенератор типу «ємнісна трьохточка»

Призначення елементів схеми: R1 i R2 — дільник напруги, який
визначає режим роботи підсилювального елемента VT1; С1, С2 і Z1 задають
робочу частоту генерації коливань; С4 – блокуючий елемент по ВЧ складовій
струму; С3— роздільний конденсатор.
Оберемо кварцевий резонатор типу HC49 на частоту 3,579 МГц з
наступними параметрами:
- динамічний опір Rк  25Ом;
- ефективна шунтуюча ємність кварцевого резонатора:C
0  3,5пФ;
Оскільки даний каскад є малопотужним, то в якості активного елемента в
автогенераторі оберемо малопотужний транзистор КТ315А, який має такі
параметри:
- коефіцієнт підсилення по струму 0 =20;
- гранична робоча частота fгр =250МГц;
- крутизна S =0,033;
- допустима напруга колектор-бази U доп
КБ =25B;
- максимальний струм колектора I max
К =100 мA.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40

Проведемо розрахунок кварцового генератора.
Розрахунок значень імпендансів ємностей (  80 ):
R
X C  К ,
1 S1( )KЗЗ
де 1( ) - при   80 дорівнює 0,39; KЗЗ - коефіцієнт зворотнього зв’язку-0,5
25
XC   62,3
1 0,033*0,39*0,5 Ом,
X C  X C K
2 1 ЗЗ  31,16Ом.
Розрахунок ємностей:
1
C1  XC1 ,
1
C1   729
2 *3,579*106 *62,3 пФ.
Ємність складаємо з двох конденсаторів КМ-6 68 пФ+10%-50 В та КМ-6
680 пФ+10%-50 В
1
C2  XC2 ,
1
C2  1459
2 *3,579*106 *31,16 пФ.
Обираємо стандартну ємність КМ-6 1500 пФ+10%-50 В.
Для забезпечення максимальної стабільності частоти струм IК 0 1мА
Розрахунок потужності, яка споживається від джерела живлення:
Pспож(автоген)  IК 0 EЖ ,
P 3
спож(автоген) 1*10 *5  0,005Вт.
Оскільки ККД автогенератора 50%, то:
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41

P
P  спож(автоген)
вих ,
2
0,005
Pвих   0,0025Вт.
2
Розрахунок значення резистора R3 береться з умовиR3  XC1 і знаходиться
за формулоюR3 10XC1
R3 10X C ,
1
R3 10*62,3  623Ом.
Обираємо стандартний резистор МЛТ-0,125 619 Ом+5%.
Розрахунок напруги на емітері транзистора:
RE  R3 ,
UE  IK 0RE ,
U 1*103
E *623  0,62В.
Розрахунок напруги бази транзистора:
I
U  К 0
Б S 0 ( ) ,
1*103
UБ   0,128
0,033*0, 236 В.
Розрахунок напруги зміщенняEзм :
Eзм  Е
 U Б cos В,
де E*  0,7В ; cos =0,171
Eзм  0,7  0,128*0,171 0,72В,
EБ0  Езм UE ,
EБ0  0,72 0,62 1,34В,
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42

Розрахунок струму дільника напруги:
І
І К 0
Д 10ІБ0 10 ,


1*103
І Д 10  50мА.
20
Розрахунок значення резистора:
E*
Ж  E
R  Б0
1 ,
I Д
де E*
Ж – стабілізована напруга живлення колектора транзистора;
51,34
R1   73,2 кОм.
0,05
Обираємо стандартний резистор МЛТ-0,125 75 кОм+5%.
E
R  Б0
2 .
І Д  ІБ0
З довідника знаходимо ІБ0 =2мА
1,34
R2   27,9кОм.
0,05 0,002
Обираємо стандартний резистор МЛТ-0,125 27,4 кОм+5%.
Ємність блокувального конденсатора С4:
1
Xc  ,
2 fC
1
C  ,
2 fXc
1
C4   44 нФ.
2*3.14*3,579*106 *1
Обираємо стандартну ємність КМ-6 47 нФ+10%-50 В
Визначаємо ємність роздільчого конденсатора, для цього має
виконуватись умова ХСр  R БП
вх , оскільки вхідний опір буферного каскаду
складає приблизно 200 кОм, то значення знаходять за формулою :
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43

А
СР 
С , АС  50 200 ,
R БП
вх
200
СР   44,4пФ,
2 *3,579*106 *200*103
Обираємо стандартну ємність КМ-6 47 пФ+10%-50 В.

3.1.3 Розрахунок буферного каскаду
Розглянемо буферний каскад, схема якого наведена на рис.3.3.

Рис.3.3 Принципова схема буферного каскаду

Даний каскад слугує для зменшення впливу вихідного каскаду на
автогенератор. З розрахунків вихідного каскаду випливає , що потужність
каскаду попереднього підсилення повинна складати 64 мВт.
З довідникових даних для даного каскаду обираємо транзистор КТ368,
його основні параметри:
f max=900 МГц
Uкe=15В
Uкб=15В
h21e=50…300
Pmax=225 мВт
Перевіряємо виконання рівності:
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44

10 f
f  гр
верх ,

3,5795 180 .
Отже за частотними параметрами транзистор відповідає вимогам
технічного завдання. Потужність на виході транзисторного каскаду
попереднього підсилення з урахуванням втрат повинна складати:
P max
P 
 ,
де  - коефіцієнт корисної дії каскаду (0,8-0,9)
64*103
P   78*103 Вт.
0,9
Оскільки максимальна потужність транзистора складає 225мВт, а
необхідна потужність 78мВт то за цим параметром транзистор також
задовольняє вимоги ТЗ.
Розрахуємо коефіцієнт підсилення транзистора на частоті 3,5795 МГц:
2
 fтип 
Kp    ,
 fроб 
2
 900
 
Kp  66*103
  .
 3,5795 
Мінімальна потужність яку необхідно подати на вхід каскаду складає:
P
P  ,
Kp*
де P-необхідна потужність на виході каскаду, Kp-коефіцієнт підсилення,  -
ККД ланцюга узгодження (зазвичай для проміжних каскадів приймають 0,7)
78*103
P  1,6*106 Вт.
66*103 *0,7
Розрахунок елементів емітерного повторювача. Для забезпечення
максимального розмаху сигналу на виході каскаду напруга на емітері
транзистора повинна складати половину напруги живлення. Виходячи з
цього опір резистора R3 складатиме :
R3 Ue / Ie ,
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45

R3 12 / 0.03  400Ом.
Обираємо стандартний резистор МЛТ-0,125 390 Ом+5%.
Напруга на базі транзистора відносно землі повинна дорівнювати :
Uб Ue  0,6В ,
Uб  6 0,6  6,6В,
Розрахунок дільника напруги:
UR2 Uж Uб ,
UR2 12 6,6  5,4В,
R1 / R2 Uб /UR2 ,
R1 / R2  6,6 / 5,4 1,2 ,
R1 1,2* R2 ,
R1 * R2 / R1  R2  0,1*h21e * R3 ,
1, 2* R1 * R2 /1, 2R1  R2  0,1*300*400 ,

1,2* R2 / 2, 2 12000 ,
R2  22кОм,
R1 1,2*22  26,4кОм.
Обираємо стандартні резистори МЛТ-0,125 22 кОм+5% та МЛТ-0,125
26,1 кОм+5%.
Ємність блокувального конденсатора С1:
1
Xc  ,
2 fC
1
C  ,
2 fXc
1
C1   44 нФ.
2*3.14*3,579*106 *1
Обираємо стандартну ємність КМ-6 47 нФ+10%-50 В.
Ємність роздільчого конденсатора C2:

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46

1
С  ,
2 fRн
1
С2   3,5нФ.
23,5*106 *12,6
Обираємо стандартну ємність КМ-6 3,3 нФ+10%-50 В.

3.1.4 Розрахунок вихідного каскаду

Рис.3.4 Вихідний каскад передавача

Розрахунок потужності, яку має забезпечити транзистор в режимі
максимальної потужності:
P max
P  ,

де  - коефіцієнт корисної дії каскаду (0,8-0,9),
2Вт
P   2,22Вт.
0,9
З урахуванням втрат в вихідній коливальній системі приймаємо
потужність рівною 2,3Вт. Таку потужність на частоті 3,5795 МГц здатні
віддати в навантаження більшість високочастотних транзисторів, отже з
довідника обираємо поширений транзистор КТ646А.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47

Основні параметри :
f max=250 МГц
Uкe=50В
Uкб=60В
h21e=40…200
Pmax=2,5 Вт
Підсилення за потужністю на робочій частоті f =3,5795 МГц оцінюємо
за формулою:
2
 fтип 
Kp   ,
 fроб 
2
 250
 
Kp    5,1*103 .
 3,5795 
З довідника знаходимо максимальне значення потужності яку може
розвинути даний транзистор Pmax = 2,5 Вт з радіатором, нам необхідно
отримати 2,3Вт отже за потужністю даний транзистор повністю відповідає
вимогам.
Перевіряємо виконання рівності:
10 f
f  гр
верх ,

3,5795  62,5 .
Отже і за частотними параметрами даний транзистор повністю
відповідає вимогам технічного завдання. Для одержання вихідної потужності
2,3Вт на вхід вихідного каскаду необхідно подати потужність:
P
P  ,
Kp*
де P-необхідна потужність на виході каскаду, Kp-коефіцієнт підсилення,  -
ККД ланцюга узгодження (зазвичай для проміжних каскадів приймають 0,7)
2,3
P   64*103 Вт.
5,1*103 *0,7
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48

Кут відсічки колекторного струму задається з умови максимального
ККД, дорівнює θ=90˚, що відповідає найбільш ефективному режиму
використання транзистора. Коефіцієнти розкладу Берга
α0(θ), α1(θ), n    n /1 cos 

знаходимо з таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Значення функції Берга від параметра 
 COS( )
 
0 1
45 0,048 0,091 0,707
50 0,065 0,121 0,643
55 0,086 0,156 0,574
60 0,109 0,196 0,5
65 0,136 0,239 0,432
70 0,166 0,288 0,342
75 0,199 0,377 0,259
80 0,236 0,39 0,171
85 0,276 0,445 0,087
90 0,319 0,5 0

Розрахунок коефіцієнта використання джерела живлення:
 8Р
 0,5 0,5 1 max
кр ,
1  S 2
крEЖ::
де 1  0,5 при   900 ;

 8*2,3
кр  0,5 0,5 1  0,919 .
0,5*0,856*122
Розрахунок критичної напруги навантаження:
U кр
Н крEЖ
,
U кр
Н  0,919*12 11,028В.
Розрахунок амплітуди колекторного струму на першій гармоніці:
2P
I max
K1  ,
U кр
H
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49

2*2,3
IK1   0,417А.
11,028
Амплітуда максимального колекторного струму:
I max I
 K1
К , де    0,5 ,
1   1
max 0,417
IК   0,83А.
0,5
Постійний струм, який споживається від джерела живлення:
IK0  0 I max
K , де 0   0,319 ,
IK 0  0,319*0,83  0,266А.
Постійна потужність, яка споживається від джерела живлення:
P0  IK 0EЖ ,

P0  0, 266*12  3,19Вт.
Потужність розсіювання на транзисторі (не має бути перевищена за
довідниковими даними):
Pроз  P0  Рmax ,
Pроз  3,19  2,3  0,89Вт.
ККД транзисторного підсилювального каскаду ():
P
  max ,
P0
 2,3
 *100%  72% .
3,19
Розрахунок навантаження транзистора в критичному режимі:
кр U кр
RH  н ,
IK1
кр 11,028
RH   26,44Ом.
0,417
Розрахунок вхідної напруги кінцевого каскаду на першій гармоніці:
IK1  SUвх1  
I
, U K1
вх  ,
S1  
де 1 – 0,805 для   900 .
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50

0,417
Uвх   0,605В.
0,856*0,805
Розрахунок вхідного струму кінцевого каскаду на першій гармоніці:
2
   
I 1  0
K1  
  
гр
I 
вх1  ,
01  
2
 40*2*3,14*3,579*106 
0, 417 1 
 250 
I 
вх1   0,048А.
40*0,805
Вхідна потужність транзисторного каскаду:
Pвх  0,5UвхIвх1 ,
Pвх  0,5*0,605*0,048  0,014Вт.
Остаточний розрахунок коефіцієнта підсилення по потужності:
Р
КР 
1 ,
Рвх1
2,3
КР  164,2 .
0,014
Розрахунок вхідного опору кінцевого каскаду:
U
R  вх
вх ,
Iвх1
0,605
Rвх  12,6Ом.
0,048
Розрахунок ланцюгів узгодження.
Зазвичай передавач кладеться на землю, а антена закидається на
дерево. Говорячи про антени потрібно пам'ятати, що випромінює диполь,
система антена і противага. В даному випадку в ролі противаги виступає
корпус передавача. Вихідна напруга передавача (щодо землі) розподіляється
відповідно ефективним довжинах антени і противаги. Якщо корпус
передавача ізольований від землі і грунт являє собою діелектрик, а антена
довгий вертикальний провід, велика частина вихідної напруги буде
виділятися на корпусі передавача і антена працювати не буде.
Навпаки, вся напруга передавача буде на антені, коли земля ідеальний
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5 1

провідник і корпус передавача має з нею хороший контакт. Довжина антени
значно менше чверті довжини хвилі і розподіл напруги по всій антені можна
вважати рівномірним. У цьому випадку ефективність випромінювання
антеною буде максимальною.
Для антен коротше чверті довжини хвилі опір антени має активну і
ємнісну складові, кажучи простіше - опір і ємність. По можливості вся
потужність передавача повинна витрачатися на активному опорі антени,
тобто випромінюватися в простір, при цьому не важливо яких розмірів
антена і який опір антени, головне щоб вона була правильно узгоджена
(розміри антени більш важливі для приймача). Узгодження передбачає собою
не тільки компенсацію ємності антени, але і правильний коефіцієнт
трансформації вихідної напруги. Передавач має високий К.К.Д., коли працює
на строго певне навантаження. Ємність антени - в якомусь плані шкідлива
величина, знижує опір вихідного контуру передавача, робить його більш
вузькосмуговим і критичним до налаштування і побічно збільшує в ньому
втрати.
Таблиця 3.2.
Параметри антени в різних умовах
Довжина антени Ємність антени Опір антени
Корпус 4 м 40 пФ 5 кОм
передавача на
сирій землі
Корпус 2 м 20 пФ 17 кОм
передавача на
сирій землі
Вертикальний антена 2м 6 пФ 50 кОм
диполь противага 2м

Розрахуємо елементи узгоджую чого ланцюга для антени довжиною 4 м як
найбільш зручної з точки зору практичного застосування.

Для П-подібного контуру параметри елементів наступні :
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52

1
R
 крRН
C3,C4 ,
2 f роб
1
26, 4*5000
C3,C4  1200пФ,
2 *3,5*106
1
L2  ,
 1
2 f роб RкрRН
1
L2  1,62 мкГн.
2 *3,5*106 1
26,4*5000
Розрахунок блокуючих елементів.
L1  Rвх ,вих АL / ,
L1 12,6*50 / 2 *3,5*106  28мкГн,
С1,С2 1/ Xc ,
С1,С2 1/1*2 *3,5*106  45нФ.
Обираємо стандартну ємність КМ-6 47 нФ+10%-50 В.
Конденсатор С5 необхідно обрати якомога менший для слабкого
зв’язку детектора на VD1 та VD2 з антеною, обираємо ємність КМ-6 1
пФ+10%-50 В.
В якості детектора VD1 та VD2 використаємо будь-які ВЧ діоди,
наприклад КД522Б.
Таким чином було розраховано передавач для спортивної пеленгації
який працює в аматорському діапазоні 80 метрів . При розробці передавача
враховувались умови роботи та використовувалась вітчизняна елементна
база. Всі деталі передавача розміщені на друкованій платі з фольгованого
склотекстоліту. Креслення друкованої плати та складальне креслення
наведені в додатку. Основні технічні характеристики передавача:
- вихідна потужність, Pн =2 Вт;
- опір навантаження, Rн = 5000 Ом;
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53

- робоча частота, fр =3,579 МГц;
- напруга живлення , В =12 В;
- вид маніпуляції – АМ;
- відносна нестабільність частоти   106 ;

3.2 Розробка принципової електричної схеми радіоприймача
3.2.1 Огляд параметрів ІМС та схем їх включень
Для зменшення маси та габаритів радіоприймача найдоцільніше
застосувати сучасні ІМС. Розглянемо найбільш поширені.
1. Мікросхема К174ХА2 застосовується в приймально-підсилювальних
трактах АМ та ЧМ приймачів та являє собою напівпровідникову інтегральну
мікросхему 3-й ступеня інтеграції. Вона містить 34 транзистора, 21 діод, і 57
резисторів.
Електричні параметри ІМС К174ХА2.
Номінальна напруга живлення 9В.
Струм споживання при Uж = 9В, Т = + 25 ° С, не більше 16 мА.
Відношення сигнал-шум при Uж = 9В, 54х. = 1 МГц, Uвх = 10мкВ, m = 0,8, T
= + 25 ° С, не більше 24дБ.
Зміна вихідної напруги низької частоти при зміні напруги джерела живлення
в діапазоні 4,8 … 9В при f = 1 МГц, fм = 1 кГц, m = 0,3, Uвх = 10мкВ, Т = +
25 ° С, не більше 6дБ.
Верхнє значення частоти вхідного сигналу при UП = 9В, Т = + 25 ° С, не
менше 27МГц.
Коефіцієнт гармонік при Un = 9В, 54х. = 1МГц, fпч = 465 кГц, fм = 1кГц, m =
0,8, T = + 25 ° С, не більше:
при Uвх = 5 · 105 мкВ – 10%,
при Uвх = 3 · 104 мкВ – 8%.
Вхідний опір ППЧ при Uж = 9В, Т = + 25 ° С, не менше 3 кОм.
Вхідний опір ПРЧ при Uж = 9В, Т = + 25 ° С, не менше 3 кОм.
Вихідний опір ППЧ при Uж = 9В, Т = + 25 ° С, не менше 60кОм.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54

Граничні експлуатаційні дані:
Напруга живлення …............................. 4,8 … 15В
Максимальна вхідна напруга …............... 2В
Максимальна температура кристала …+ 125 ° С

Рис.3.5 Функціональна схема мікросхеми К174ХА2

А1- підсилювач радіочастоти (ПРЧ);
А2- система АРП;
А3- стабілізатор напруги;
А4- підсилювач проміжної частоти (ППЧ);
А5- система АРП;
G1-гетеродин;
UZ1- змішувач.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55

Рис.3.6 Типова схема включення мікросхеми К174ХА2

2. Мікросхема К174XA10 ( TDA1083 ) являє собою багатофункціональну
мікросхему радіоприймального АМ ЧМ тракту, що виконує функції
перетворення частоти, підсилення сигналів високої, проміжної і низької
частоти, демодуляції AM та ЧМ сигналів. Призначена для застосування в
малогабаритних радіоприймальних пристроях з такими параметрами:
напруга живлення …………………………… 3 – 12 В
струм споживання при напрузі 12 В ………… 50 мА
верхнє значення частоти вхідного сигнала ….150 МГц

Рис.3.7 Функціональна схема мікросхеми К174ХА10

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5 6

Мікросхеми К174ХА10 містить:
- Підсилювач проміжної частоти
- Стабілізатор живлення
- Гетеродин
- Змішувач
- Детектор
- Підсилювач низької частоти

Рис.3.8 Типова схема включення мікросхеми К174ХА10

3. Мікросхема СХА1019М являє собою багатофункціональну мікросхему
радіоприймального АМ ЧМ тракту, що виконує функції перетворення
частоти, підсилення сигналів високої, проміжної і низької частоти,
демодуляції AM та ЧМ сигналів. Призначена для застосування в
малогабаритних радіоприймальних пристроях з такими параметрами:
напруга живлення ……………………………. 2 – 7,5 В
струм споживання при напрузі 12 В ……….. 10 мА
верхнє значення частоти вхідного сигнала ….200 МГц
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 57

Рис.3.9 Функціональна схема мікросхеми СХА1019М

Мікросхеми СХА1019М містить:
- Підсилювач проміжної частоти
- Підсилювач високої частоти
- Частотний дискримінатор
- Систему ФАПЧ
- Гетеродин
- Змішувач
- Детектор
- Підсилювач низької частоти

Рис.3.10 Типова схема включення мікросхеми СХА1019М
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 58

Проаналізувавши перелічені типи мікросхем зупиняємось на К174ХА2
оскільки вона включає в себе мінімум необхідних вузлів для побудови
радіоприймача прямого перетворення, а такі вузли як ФАПЧ, ЧМ детектор
що містяться в СХА1019М , К174ХА10 нам не потрібні і споживатимуть
зайвий струм. Так як ППЧ що входить до складу мікросхеми К174ХА2 нам
не потрібний то використаємо його в якості попереднього підсилювача НЧ.
Розглянемо поширені типи мікросхем для кінцевого підсилювача НЧ.
1. Мікросхема TDA2822 являє собою стерео підсилювач низької частоти.

Основні параметри:
Напруга живлення…………….…1,8-12 В
Вихідна потужність……………. 2х0,45 Вт
Струм спокою ………………………..9 мА
Опір навантаження ………………..> 4 Ом
Коефіцієнт нелінійних спотворень …0,5%

Рис.3.11 Функціональна схема мікросхеми TDA2822

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 59

Рис.3.12 Типова схема включення мікросхеми TDA2822

2. Мікросхема LM386 являє собою підсилювач низької частоти. Основні
параметри:
Напруга живлення…………….……4-12 В
Вихідна потужність Rн=8…………0,45 Вт
Струм спокою ………………………..4 мА
Опір навантаження ………………..> 8 Ом
Коефіцієнт нелінійних спотворень …0,2%

Рис.3.13 Функціональна схема мікросхеми LM386

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 60

Рис.3.14 Типова схема включення мікросхеми LM386
Як видно з параметрів мікросхем найкраще для радіоприймача
застосувати мікросхему LM386 оскільки вона є монофонічною так як і наш
приймач, має менший струм споживання та менші коефіцієнти нелінійних
спотворень.

3.2.2 Розрахунок вхідного ланцюга

Визначимо коефіцієнт перекриття радіоприймача по діапазону:
f 3,6
Kд  max  1,028 .
fmin 3,5
Для магнітної антени використаємо котушку індуктивності з
феритовим осердям. Тоді розрахуємо індуктивність за допомогою формули
Томсона, контурна ємність згідно схеми включення мікросхеми К174ХА2
складає

С6*С9 С3*С7 100*56 30*100
Ск      58,9
 пФ.
С6 С9 С3С7 10056 30100

Розрахуємо індуктивність вхідного контуру:

1 1
Lwa    35
4 2 f 2C 4 2 мкГн.
*(3.55)2 *106 *58,9

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 61

Розрахуємо опір антенного резистора R1(приймаємо монтажну ємність
антени рівною 8 пФ):
(3 6)*(Cк Са) 3*(58,98)
R1  10
 кОм.
2 *f Cа 2 *3,55*106 8

3.2.3 Розрахунок гетеродину приймача
В якості варикапа для налагодження гетеродину оберемо варикап типу
КВ112Б, який має наступні параметри:
СVD
min 12 пФ,
CVD
max 18 пФ,
Uзм = 2…12 В.
Враховуючи, що Кд  К
с
д , маємо:
СVD
max C
К  ст
д СVD
min 
.
Ссп
Звідси отримуємо:
К 2 СVD CVD 1,0282 12 1012 18 1012
С  д min max
ст   2,2 пФ.
1 K 2
д 1 (1,028)2
Визначимо індуктивність котушки L1:
1 1
L1  
4 2 ( f С )2 (C VD 2 6 2 12 12
MAX MIN Сст ) 4 3,14  (3,6 10 )  (12 10  2, 2 10 )

1
  27,4 (мкГн).
39,4384 147,49 24,07
Розрахуємо кількість витків у котушці L1, взявши діаметр котушки Dк = 8
мм, довжину котушки l = 10 мм:
 l 
L1 10
  0,44 27,4   0,44
D
  k   8 
 27,4  (1,25 0,44)
L1     68 витків.
0,001D 0,00110 0,01

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 62

3.2.4 Розрахунок фільтруючих елементів
Розрахуємо ФНЧ з частотою зрізу 10 кГц :
1
f 
 .
2 RC
Задамося значенням ємності 100 нФ, тоді :
1 1
R   159Ом .
2 fC 2 *10*103 *100*109

Обираємо стандартний резистор МЛТ-0,125 150 Ом+5%.
Всі інші елементи схеми обираємо згідно до схем ввімкнення
мікросхем К174ХА2 та LM386.

3.3 Висновки
В даному дипломному проекті було здійснено проектування
пеленгаційного радіоприймача сигналів з амплітудною маніпуляцією, який
розраховувався на роботу в діапазоні частот від 3,5 до 3,6 МГц.
Радіоприймач побудовано за схемою прямого перетворення частоти на
мікросхемах К174ХА2 та LM386.
Живлення здійснюється від батареї з напругою 9 В. Всі деталі
радіоприймача розміщуються на друкованій платі з фольгованого
склотекстоліту розмірами 55х85мм.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63

РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1. Аналіз небезпек і шкідливостей, які виникають в лабораторії в
процесі виготовлення радіоелектронної апаратури
В ході даного дипломного проекту розраховується та виготовляється
приймач та передавач для системи радіопеленгації. В обох пристроях більша
частина деталей розміщується на друкованих платах, тому при їх
виготовленні виникає необхідність в механічній, хімічній обробках а також
пайці друкованих плат.
Згідно вимогам ДБН В.2.2.28-2010 для роботи одного працівника з ПК
необхідно забезпечити площу S=6,0 м2 та об’єм V=20 м3 . В ході дипломного
проектування всі роботи будуть виконуватись в радіотехнічній лабораторії
для одного працюючого з розмірами : ширина –3м, довжина – 4 м, висота –
3м, площа – 12м2, об’єм – 36м3 що задовольняє вимоги ДБН В.2.2.28-2010.
Радіотехнічна лабораторія обладнана всіма необхідними контрольно-
вимірювальними приладами та пристроями які необхідні під час
виготовлення пристроїв що розробляються.
Розглянемо основні фактори виробничого середовища, що визначають
та формують умови праці на виробництві:
Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього
середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з
оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на
теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає
тепловий стан організму людини в процесі праці.
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються
такими показниками:температурою повітря (0С), відносною вологість повітря
(%), швидкістю руху повітря (м/с), інтенсивністю теплового
(інфрачервоного) опромінювання (Вт/м2) від поверхонь обладнання та
активних зон технологічних процесів. Санітарно-гігієнічне нормування умов
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64

мікроклімату здійснюється за ДСН 3.3.6.042-99, які встановлюють
оптимальні і допустимі параметри мікроклімату.
Згідно вимог ДСН 3.3.6.042-99 оптимальні значення температури,
вологості та швидкості руху повітря радіотехнічній лабораторії повинні
складати відповідно в холодну пору року - 19-21 0С, 60-40% та 0,2 м/с. В
теплу пору року - 21-23 0С, 60-40% та 0,3 м/с. Значення допустимих норм в
холодну пору року -17-23 0С, 75% та 0,3 м/с. В теплу пору року - 18-27 0С,
65% та 0,4-0,2 м/с.
Фактичне значення температури повітря в холодну пору року в
приміщенні складає 20-24 0С, відносної вологості 60-40%, швидкість руху
повітря 0,1 м/с. В теплу пору року температура повітря складає 24-27 0С,
відносна вологість 60-40%, швидкість руху повітря 0,1 м/с.
Для забезпечення необхідного мікроклімату в приміщенні
радіотехнічної лабораторії застосовується водяна система опалення з
чугунним радіатором, яка відповідає вимогам ДБН В.2.5.67-2013.
Проаналізувавши дані значення робимо висновок що мікроклімат відповідає
встановленим нормам ДСН 3.3.6.042-99, окрім температурного режиму в
теплу пору року.
Оскільки для з’єднання деталей між собою застосовується пайка з
використанням олов’яно-свинцевого припою (ПОС-40, ПОС-61) то під час
пайки виділяються пари каніфолі, спирту та олова. Вони негативно
впливають на організм людини тому на робочому місці обладнано
вентиляційну витяжку. Параметри витяжки встановлюють так, щоб вона
забезпечувала концентрацію парів каніфолі та свинцю в робочій зоні не
більше – 0,009 мг/м3 що відповідає ГОСТ 12.1.005.88.
Джерелами електромагнітного та іонізуючого випромінювання на
виробництві є електронно-променеві трубки осцилографів та іншої
високовольтної апаратури. Для зменшення рівня електромагнітного та
іонізуючого випромінювання прилади, що його створюють мають сталевий
корпус, який слугує екраном та зменшує рівень побічних випромінювань
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 65

відповідно до ДСН 3.3.6.096-2002. Рівень іонізуючого випромінювання
дорівнює природньому фоновому та відповідає НРБУ-97.
Світло – один із суттєвих чинників виробничого середовища, завдяки
якому забезпечується зоровий зв’язок працівника з його оточенням. Відомо,
що біля 80% всієї інформації про навколишнє середовище надходить до
людини через очі – наш зоровий апарат. Правильно організоване освітлення
позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує
енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню
працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню
виробничого травматизму тощо.
Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися,
як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається у світильниках
місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання. Яскравість
світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град.
до 90 град. відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна
складати не більше 200 кд/кв. м , а захисний кут світильників повинен бути
не більшим за 40 град. Рівень освітленості на робочому столі в зоні
розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк згідно з ДБН В.2.5-
28-2018. Оскільки роботи, які виконуються в кабінеті мають III розряд
зорової праці (об’єкт розрізнення 0,3-0,5 мм), то коефіцієнт природного
освітлення повинен становити не менше 1,5 %. Фактичне значення
коефіцієнта природнього освітлення становить 27-29 %, що повністю
задовольняє вимоги ДБН В. 2.5–28–2018.
Освітлення в кімнаті забезпечується поєднанням природнього та
штучного освітлення. Джерелом штучного освітлення слугує світлодіодний
світильник SIR LED24, а природнє освітлення потрапляє до приміщення
радіотехнічної лабораторії крізь вікно з розмірами 2040 х 1500 мм. Загальна
освітленість приміщення складає 302 лк що не задовольняє норми
освітленості відповідно до ДБН В. 2.5–28–2018.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 66

Розглянуті питання аналізу виробничого шуму. Шум це будь-який
небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини, знижує його
працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок
зниження сприйняття попереджувальних сигналів. Джерелами шуму в
приміщенні радіотехнічної лабораторії є працююча контрольно-
вимірювальна апаратура, системний блок комп’ютера, витяжка. Згідно ДСН
3.3.6.037-99 рівень шуму в приміщенні для працівників не повинен
перевищувати 50 дБА. Фактичний рівень шуму в приміщенні становить 44
дБА, що відповідає санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99 та є безпечним для здоров’я людини.
Живлення електроустаткування в приміщенні радіотехнічної
лабораторії здійснюється від мережі змінного струму напругою не вище 220В
при частоті 50 Гц. Для захисту від ураження електричним струмом згідно з
ДСТУ Б В.2.5-82-2016 використовуються системи занулення і заземлення.
На стіні біля робочих столів проходить шина заземлення до якої
під’єднуються за допомогою болтів корпуси контрольно-вимірювальної та
іншої апаратури. Опір ізоляції струмопровідних частин електрообладнання -
не менше 0,5 МОм. Опір системи заземлення не перевищує 0,1 Ом, що
відповідає ДСТУ Б В.2.5-82-2016 .
Приміщення радіотехнічної лабораторії відповідно до ДСТУ Б
В.1.1:36-2016 відноситься по пожежонебезпеці до категорії В (в приміщенні
знаходяться та використовуються тверді горючі та важко займисті речовини
та матеріали) Можливими причинами пожежі в приміщенні є несправність
електроустаткування і порушення протипожежного режиму (використання
нагрівальних приладів та паління).
Для гасіння можливої пожежі в приміщенні розташований порошковий
вогнегасники ВП-5 придатний для гасіння невеликих вогнищ загорянь
твердих, рідких та газоподібних речовин, а також електроустановок
напругою до 1000 В.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 67

Для попередження пожеж в лабораторії використовується електрична
пожежна сигналізація променевого типу та теплові датчики типу ИП-105-2 у
кількості 8 шт (відповідно ДБН В.2.5-56-2014). Також дана лабораторія
обладнана двома ручними вуглекислотними вогнегасниками типу ВВК-3,5
(відповідно до Правил експлуатації вогнегасників). Таким чином усі фактори
пожежної безпеки задовольняють вимогам встановлених норм .
Для збереження життя, здоров'я та працездатності робітників при
виконанні ними своїх службових обов’язків, необхідно дотримуватися
правил техніки безпеки на виробництві, один раз на рік проходити
обов'язковий медичний огляд. З усіма працівниками необхідно проводити
навчання та інструктаж з питань охорони праці.
Після проведення детального аналізу приміщення та умов праці за
робочим місцем, можна зробити висновок, що всі фактори виробничого
середовища, крім відхилення від нормованих значень освітлення,
відповідають своїм нормативним значенням. Тому в приміщенні лабораторії
необхідно модернізувати систему штучного освітлення.

4.2. Cистема загального освітлення та її модернізація
Впровадження енергоощадного освітлення допомагає економити
кошти за електроенергію, разом з тим, при зменшенні енергоспоживання,
робить довкілля більш чистішим. Розглянемо модернізацію системи
штучного освітлення при використанні енергоощадних люмінесцентних та
світлодіодних (LED) ламп.
Використання світлодіодної лампи виходить дешевшим, ніж
люмінесцентної, і тим більше – жирівки (рис.4.1). Але і вартує вона дорожче.
Виникає питання: як часто їх потрібно міняти? Згідно з розрахунками, лампа
розжарення (75 Вт) служить 6 місяців, лампу КЛЛ (15 Вт) треба міняти через
5 років і 5 місяців, а ось термін служби світлодіодної лампи (10 Вт) – 16-27
років.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 68

Рис. 4.1. Класифікація ламп та їх порівняння

Зокрема, при заміні звичайних лампочок на енергозберігаючі
електроспоживання знижується в 5-7 разів (на 75-80%), оскільки їх світлова
віддача в середньому в 5 разів більша.
Для порівняння світлодіодного та люмінесцентного освітлення
необхідно звернути увагу на наявність важких металів, зокрема ртуті.
Зазначимо, що люмінесцентні лампи використовують ртуть при низькому
тиску. Така лампочка віднесена до першого класу небезпеки. При
пошкодженні такої лампи, ртутний газ зразу попадає в повітря, а пари ртуті є
токсичними і ядовитими. Люмінесцентну лампу не можна викидати в
звичайний контейнер для сміття – їх потрібно передавати на утилізацію до
спеціалізованої організації. В люмінесцентних лампах знаходиться інертний
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 69

газ, а внутрішня стінка корпусу покрита спеціальним матеріалом, який має
назву люмінофора. При наявності холодного розряду виникає світіння.
Світлодіодні лампи не мають цього недоліку, тому вони більш
екологічні і безпечніші для людини. Світлодіодні (LED) лампи у якості
джерела світла використовують світло напівпровідникового елемента. Вони
стали найекологічнішими джерелами світла. Не мають ці лампи небезпечних
матеріалів, тому не створюють небезпеки при виході з ладу. Світлодіодні
лампи використовують в побутових приладах, на виробництвах, в освітленні
квартир і офісів, для підсвічування інтер’єрів, для освітлення зовнішньої
реклами і вулиць. Світлодіодні лампи відрізняються найбільшою вигодою
для використання. Вони демонструють найвищу якість збереження енергії
при мінімальному споживанні електрики, а також здатні пропрацювати
набагато довше, ніж інші види ламп (рис.4.2).

Рис.4.2. Зовнішній вигляд типової світлодіодної лампи

Високий попит спостерігається і щодо енергозберігаючих ламп в
зв'язку з якісним кольоровим потоком, неймовірно комфортним для очей і
збереженням функції заощадження електрики.
У світлодіодних виробів зберігається нетрадиційна форма лампи, що
підвищує вартість виробництва. Інженери і технологи з усього світу
працюють для удосконалення технології виготовлення світлодіодних джерел
світла, вартість продукції регулярно знижується, так що можна
спрогнозувати досить швидку заміну кожної лампи на світлодіодні варіанти,
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 70

В лабораторії штучне освітлення здійснюється за допомогою
світлодіодного світильника SIR LED24, який забезпечує фактичну
освітленість на робочому місці 302 лк, що не відповідає вимогам до II
розряду зорової роботи згідно до ДБН В. 2.5–28–2018.
Для модернізації системи загального штучного освітлення було обрано
накладний растровий світильник з люмінесцентними лампами LUMEN 4х18,
який має наступні параметри (табл.4.1, рис.4.3.):

Таблиця 4.1. – Вибраний світильник з люмінесцентними лампами
Габаритні розміри світильника,
Тип світильника мм
довжина ширина висота
LUMEN 4х18 4 T8 18 Д IP20 600 600 100

Рисунок 4.3 – Тип КСС для світильника ЛПО 4х18 LUMEN.

В таблиці 4.3. наведені технічні характеристики люмінесцентної лампи Т8.

Таблиця 4.3. – технічні характеристики люмінесцентної лампи Т8
Тип Номінальна потужність Номінальний світловий потік лампи
лампи Рл, Вт Fл, лм
Т8 18 1600

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 71
Кількість
ламп - n
Тип
лампи
Потужність
лампи Pi, Вт
Тип КСС
Ступінь
захисту

Даний світильник растровий з екранованою дзеркальною решіткою -
найбільш поширений варіант світильників для освітлення офісних і
виробничих приміщень з нормальними умовами середовища, супермаркетів,
магазинів і навчальних закладів, завдяки низькій вартості і універсальності.
Конструкція світильників має функціональний дизайн і економічне
виконання, дозволяє швидко виконувати установку і технічне
обслуговування. Корпус світильника виготовлений з листової сталі і
пофарбований порошковою фарбою білого кольору. Дзеркальне захисне
покриття растрової решітки служить додатковим електроізолятором і
захищає алюміній від корозії. Завдяки легкій вазі світильники можуть
використовуватися з будь-якими видами підвісних систем без додаткових
кріплень (рис.4.4).

Рис.4.4. Зовнішній вигляд світильника

Проведемо основні розрахунки.
Висоту підвісу світильника визначимо з формули :
h  H  hc  hp  hn (4.1)
H - висота приміщення, м; hc - висота світильника, м; h n - відстань від
стелі до підвісу, м; hp - висота робочої поверхні, м.
Для розглянутого приміщення :
H=3м; hc =0,1 м; h n =0,2 м; hp =0,7 м,
звідси :
h = 3 – 0.1 – 0.2 – 0.7 = 2 м (4.2)
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 72

Приміщення лабораторіі має наступні габарити:
- довжина A = 4м,
- ширина B=3м.
Розрахуємо індекс заданого приміщення:
A B
i  (4.3)
h  (A B)
i = (3*4)/2*(3+4) = 0.85 (4.4)

Звідси одержуємо формулу для розрахунку освітленості на робочому місці :
ФЛ N n
E  (4.3)
S K з Z
- N - число світильників у приміщенні, N = 4 4=16;
- n - коефіцієнт використання світлового потоку;
- Фл - світловий потік ламп;
- Кз - коефіцієнт запасу, Кз = 1.5;
- Z - коефіцієнт нерівномірності;
- S - площа приміщення;
- E - освітленість, створювана всіма світильниками.
Нам відомо, що стеля пофарбована в білий колір, а шпалери мають
світлий тон.
Приймаємо:
Rп = 70%, Rс = 40%.
Звідси: n = 0,41.
E = 1600*16*0.41/(12*1,5*1.1) = 530 лк. (4.6)
Для модернізації системи загального штучного освітлення було
запропоновано 4 світильника LUMEN 4х18. Після модернізаціїї фактична
освітленість на робочому місці становить 530 лк, що відповідає вимогам до II
розряду зорової роботи згідно ДБН В. 2.5–28–2018.
План розташування світильників позначено на рис.4.5.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 73

Рисунок 4.5 – План розташування світильників в приміщенні лабораторії.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 74

ВИСНОВКИ

В даному дипломному проекті було проведено проектування і
розрахунок каскадів апаратури для спортивної радіопеленгації в
короткохвильовому діапазоні з амплітудною маніпуляцією. Метою цієї
роботи було спроектувати радіопередавальний та радіоприймальний пристрої
з характеристиками заданими в технічному завданні, зробити електричний
розрахунок вказаних у технічному завданні каскадів радіопередавача та
радіоприймача.
Результатом проекту є структурна схема передавача та приймача,
блоки яких відповідно до ТЗ побудовано у вигляді принципових електричних
схем та містять номінальні значення всіх елементів, які забезпечують
правильну роботу схеми в цілому.

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 75

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Радіопередавальні пристрої : навчальний посібник / В. М. Ткачук, С. М.
Цирульник, Т. А. Петренко. – Вінниця : Т. П. Барановська, 2015. – 188 с.
2. Радиопередающие устройства / В.В. Шахгильдян и др.; Под ред. В.В.
Шахгильдяна.–М.:Связь, 2003.–328 с. К1.
3. Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник: Навч. посібник / За
ред. Ю. Л. Мазора, Є. А. Мачуського, В. І. Правди. - К.: Вища шк., 1999. -
838 с.
4. Радиоприемные устройства: учебник для вузов / Н.Н. Фомин, Н.Н. Буга,
О.В.Головин и др..; Под ред. Н.Н. Фомина. - М.: Радио и связь, 2003. - 520
с.: ил.
5. Буга Н.Н., Фалько А.Ф., Чистяков Н.И. Радиоприемные устройства. - М.:
Радио и связь, 1986. - 320 с.
6. Котоусов А.С. Теоретические основы радиосистем. Радиосвязь,
радиолокация, радионавигация./ Котоусов А.С.-М.: Радио и связь, 2002,
224 с
7. Рембровский А. М., Ашихмин А. В., Козьмин А. В. Радиомониторинг –
задачи, методы, средства. 2 - е издание М. Горячая линия Телеком /
Рембровский А. М., Ашихмин А. В., Козьмин А. В.-М. 2010. 624 с.
8. Ширман Я.Д., Манжос В.Н. Теория и техника обработки
радиолокационной информации на фоне помех./ Ширман Я.Д., Манжос
В.Н. - М.: Радио и связь, 1981. 416 с.
9. http://rfanat.ru/s22/gen_morze_atiny13.html
10. http://ukraine.ardf.ru
11. ГОСТ 2.105-95. ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.
a. – Введ. 1996.06.30. – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 28 с.
12. ГОСТ 2.109-73. ЕСКД. Основные требования к чертежам. – Введ.
1974.07.01. – М.: Межгосударственный стандарт, 2002. – 58 с.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 76

13. ГОСТ 2.702-75. ЕСКД. Правила выполнения электрических схем. – Введ.
1977.07.01. – М.: Межгосударственный стандарт, 2006. – 19 с.
14. ДБН В.2.5-27-2010. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках
будинків і споруд. – Введ. 2004.10.04 – К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
– 116 с.
15. ДБН В2.5-28-2006. Природнє та штучне освітлення. – Введ. 2016.10.01. –
К.: Державні будівельні норми україни, 2006. – 12 с.
16. ДСН 3.3.6.037-99 . Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку. – Введ. 1999.12.01. – К.: 2006. – 27 с.
17. ДБН В.2.5-56-2010. Системи протипожежного захисту. – Введ.
2010.07.26 – К.: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій,
2010. – 118 с.
18. ГОСТ 2.120-73. ЕСКД. Технический проект. – Введ. 1974.01.01. – М.:
Межгосударственный стандарт, 2007. – 85 с.
Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 77

Додатки

Арк.
СКРТ88.02018067.248 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 78
Позначення Найменування Кіл Примітка

Документація
Схема електрична
A1 СКРТ88.02018067.248.001 Е3 принципова 1
радіопередавача
Плата друкована
A1 СКРТ88.02018067.248.002 ПД 1
радіопередавача

Складальне креслення
A1 СКРТ88.02018067.248.002 СК 1
радіопередавача

A1 Схема електрична
СКРТ88.02018067.248.002 Е3 1
принципова радіоприймача

Плата друкована
A1 СКРТ88.02018067.248.001 ПД
радіоприймача 1
Складальне креслення
A1 СКРТ88.02018067.248.001 СК 1
радіоприймача
A Структурна схема
СКРТ88.02018067.248.002 Е1 1
1 радіопередавача

Структурна схема
A1 СКРТ88.02018067.248.001 Е1
радіоприймача 1
A
1
1

СКРТ88.02018067.248 СП
Зм. Лист № Докум. Підпис Дата
Філоненко
Розробив
В.А. Літера. Лист Листів
Перевірив Палагін В.В. Система для спортивної 1

радіопеленгації ЧДТУ СКРТ-88

Форм
Зона
Поз.
Познач
Найменування Примітки
ення
Конденсатори
С1 КМ-6 – 22 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С2 КМ-6 – 1500 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С3 КМ-6 – 729пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1 680пФ + 68пФ
С4 КМ-6 – 47 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С5 КМ-6 – 47 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С6 КМ-6 – 47 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С7 КМ-6 – 47 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С8 КМ-6 – 3300 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С9 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С10 КМ-6 – 1200 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С11 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С12 КМ-6 – 1200 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
Мікросхеми
DD1 ATtiny13A 1
DA1 L7805 1
Резистори МЛТ ОЖО.467.1.ТУ
R1 МЛТ – 0,125 – 162Ом +10 % 1
R2 МЛТ – 0,125 – 1.78 кОм +10 % 1
R3 МЛТ – 0,125 – 75 кОм +10 % 1
R4 МЛТ – 0,125 – 27.4 кОм +10 % 1
R5 МЛТ – 0,125 – 619 Ом +10 % 1
R6 МЛТ – 0,125 – 26,4 кОм +10 % 1
R7 МЛТ – 0,125 – 22 кОм +10 % 1
R8 МЛТ – 0,125 – 390 Ом +10 % 1
R9 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % 1
Транзистори
VT1 КТ315А 1
VT2 КТ315А 1
VT3 КТ368А 1
VT4 КТ646А 1
Стабілітрони
VD1 КС107А 1
Світлодіоди
HL1 АЛ307Б 1

СКРТ88.02018067.248 ПЕ
Зм. Лист № докум Підпис Дата
Розробив Філоненко В.А. Радіопередавач Літера Лист Листів
Перевірив Палагін В.В. У 1 2
Перелік елементів
ЧДТУ

Кіл.
Познач
Найменування Примітки
ення
Котушки індуктивності ГОСТ 4.287-69
L1 28мкГн±2% 1
L2 60мкГн±2% 1
Кварцеві резонатори
Z1 3,579 МГц 1
Перемикач
SA1 KN3(C)-102 1

СКРТ88.02018067.248 ПЕ
Зм. Лист № докум Підпис Дата
Розробив Філоненко В.А Радіопередавач Літера Лист Листів
Перевірив Палагін В.В. У 2 2
Перелік елементів
ЧДТУ

Кіл.
Познач
Найменування Примітки
ення
Конденсатори
С1 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С2 КМ-6 – 150 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С3 – 30пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С4 – 30 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С5 КМ-6 – 100 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С6 КМ-6 – 100 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С7 КМ-6 – 100 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С8 КМ-6 – 47 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С9 КМ-6 – 56 пФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С10 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С11 КМ-6 – 1 мкФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С12 КМ-6 – 1 мкФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С13 КМ-6 – 100 мкФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С14 КМ-6 – 1 мкФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С15 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С16 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С17 КМ-6 – 47 мкФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С18 КМ-6 – 100 нФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
С19 КМ-6 – 10 мкФ + 10% ОЖО.460.107 ТУ 1
Резистори МЛТ ОЖО.467.1.ТУ
R1 МЛТ – 0,125 – 162Ом +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R2 МЛТ – 0,125 – 1.78 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R3 МЛТ – 0,125 – 75 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R4 СП4-1а – 0,125 – 27.4 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R5 МЛТ – 0,125 – 619 Ом +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R6 МЛТ – 0,125 – 26,4 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R7 МЛТ – 0,125 – 22 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R8 СП4-1а – 390 Ом +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R9 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R10 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R11 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R12 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R13 СП3-38 – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R14 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1

СКРТ88.02018067.248 ПЕ
Зм. Лист № докум Підпис Дата
Розробив ФІлоненко В.А. Радіоприймач Літера Лист Листів
Перевірив Палагін В.В. У 1 2
Перелік елементів
ЧДТУ

Кіл.
Познач
Найменування Примітки
ення
R15 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
R16 МЛТ – 0,125 – 1 кОм +10 % ОЖО.468.351ТУ 1
Котушки індуктивності ГОСТ 4.287-69
L1 28мкГн±2% 1
Мікросхеми
DA1 К174ХА2 1
DA2 LM386 1
Стабілітрони
VD2 Д814А 1
Варикапи
VD1 КВ112Б 1
Антени
WA1 Штирева антена індивідуальне замовлення 1
WA2 Магнітна антена індивідуальне замовлення 1
Перемикач
SA1 D-302 1
SA2 KN3(C)-102 1

СКРТ88.02018067.248 ПЕ
Зм. Лист № докум Підпис Дата
Розробив Філоненко В.А. Радіоприймач Літера Лист Листів
Перевірив Палагін В.В. У 2 2
Перелік елементів
ЧДТУ

Кіл.

Репозиторій ЧДТУ