ТАЛЕР НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ XVI- XIX ст. УЧАСТЬ В ГРОШОВОМУ ОБІГУ, АТРИБУЦІЯ ТА  ЕКСПЕРТИЗА

Джуган, Ррстислав Миколайович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8241
Title:	ТАЛЕР НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ XVI- XIX ст. УЧАСТЬ В ГРОШОВОМУ ОБІГУ, АТРИБУЦІЯ ТА ЕКСПЕРТИЗА
Authors:	Стадник, Ірина Юріївна Джуган, Ррстислав Миколайович
Keywords:	талер;нумізматика;атрибуція;експертиза;thaler;numismatics;attribution;expertise
Issue Date:	2025
Abstract:	The masters thesis is devoted to the study of the participation of thalers in the monetary circulation of Ukrainian lands within the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 16th-19th centuries, as well as the analysis of the problems of their attribution and expertise as an important direction of modern numismatics. The relevance of the topic is due to the significant role of the thaler as one of the leading silver coins in Europe in the early modern and modern periods, its widespread use in Ukrainian lands, and the possibility of tracing economic processes, trade relations, and the level of integration of Ukrainian lands into the European space on the basis of numismatic material. The study is made even more relevant by the growing interest in the problems of identification and expertise of historical coins in connection with the spread of counterfeits on the modern numismatic market. The object of the study is talers of European origin that were in circulation in the Ukrainian lands as part of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The subject of the study is the peculiarities of the functioning of thalers in the monetary system of Ukrainian lands, their typological and iconographic characteristics, as well as methods of attribution and expertise. The aim of the work is to trace the history of the minting and circulation of thalers in Ukrainian lands, as well as to analyze modern methods of their identification, attribution, and authenticity verification. To achieve this goal, the work involves the following tasks: analyzing the state of scientific research on the issue and the source base of the study: characterizing the role of talers in the monetary circulation of Ukrainian lands in the 16th-19th centuries; identifying the main types of talers that were in circulation; to consider methods of numismatic attribution and expertise, as well as problems of detecting counterfeit coins. The chronological scope of the study covers the period from the 16th to the 19th centuries, which corresponds to the time of the spread and active functioning of the taler in the monetary circulation of European countries and Ukrainian lands. The territorial boundaries of the study include the Ukrainian lands that were part of the Polish-Lithuanian Commonwealth, in particular the territories of modern Right-Bank Ukraine. Магістерська робота присвячена дослідженню участі талерів у грошовому обігу українських земель у складі Речі Посполитої у XVI-XIX ст., а також аналізу проблем їх атрибуції та експертизи як важливого напряму сучасної нумізматики. Актуальність теми зумовлена значною роллю талера як однієї з провідних срібних монет Європи ранньомодерного та нового часу, його широким поширенням на українських землях та можливістю на основі нумізматичного матеріалу простежити економічні процеси, торговельні звязки й рівень інтеграції українських земель у європейський простір. Додаткової актуальності дослідженню надає зростання інтересу до проблем ідентифікації та експертизи історичних монет у зв'язку з поширенням фальшувань на сучасному нумізматичному ринку. Об'єктом дослідження є талери європейського походження, що перебували в грошовому обігу на українських землях у складі Речі Посполитої. Предметом дослідження є особливості функціонування талерів у грошовій системі українських земель, їх типологічні та іконографічні характеристики, а також методи атрибуції та експертизи. Метою роботи є простеження історії карбування та обігу талерів на українських землях, а також аналіз сучасних методів їх ідентифікації, атрибуції та перевірки автентичності. Для досягнення поставленої мети у роботі передбачено виконання таких завдань: проаналізувати стан наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження; охарактеризувати роль талерів у грошовому обігу українських земель у XVI-ХІХ ст.; визначити основні типи талерів, що перебували в обігу: розглянути методи нумізматичної атрибуції та експертизи, а також проблеми виявлення фальшивих монет. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від XVI до ХІХ ст., що відповідає часу поширення та активного функціонування талера в грошовому обігу європейських країн і українських земель. Територіальні межі дослідження включають українські землі, що входили до складу Речі Посполитої, зокрема території сучасної Правобережної України.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8241
Appears in Collections:	032 Історія та археологія (Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Магістерська_Джуган .pdf Restricted Access		1.03 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСБКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА ПРАВА

ДЖУГАН РОСТИСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ

ТАЛЕР НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ XVI-XIX ст. УЧАСТЬ В ГРОШОВОМУ ОБІГУ, АТРИБУЦІЯ ТА ЕКСПЕРТИЗА

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

Спеціальність:023 «Історія та археологія»
Освітня програма: «Історія, музеєзнавство та експертиза 
                                     Культурно-історичних ціностей»
Група:ІМ-024

Науковий керівник -
СТАДНИК Ірина Юріївна
К.і.н., доц., завідувач кафедри
Історії та права
Допущено до захисту за рішенням засідання кафедри ІП,
Протокол №___ ВІД «____» ______________2025 р.



Черкаси 2025
ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ	4
ВСТУП	8
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТАЛЕРІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ			12
1.1 Історіографія дослідження талерів у вітчизняній та зарубіжній нумізматиці		12
1.2 Джерельна база дослідження: археологічні, архівні, каталожні та літературні матеріали		16
1.3 Методологічні підходи та методи дослідження талерів XVI-XIX ст.	20
РОЗДІЛ 2. ЕМІСІЯ ТАЛЕРІВ ТА ЇХ УЧАСТЬ У ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ XVI-XIX ст.		26
2.1 Історія карбування талерів у державах Речі Посполитої та суміжних країнах.		26
2.2 Талери в грошовому обігу українських земель у XVI-XIX ст.: роль, функції, особливості використання.		36
2.3 Фальшування талерів та поширення підробок на території українських земель у XVI-XIX ст.		44
РОЗДІЛ 3. ІДЕНТИФІКАЦІЯ, АТРИБУЦІЯ ТА ЕКСПЕРТИЗА ТАЛЕРІВ: СУЧАСНІ МЕТОДИКИ		54
3.1 Талери на сучасному ринку антикварної та нумізматичної торгівлі	55
3.2 Візуальні методи ідентифікації та атрибуції талерів: іконографічний і типологічний аналіз		60
3.3 Метрологічні та фізико-хімічні методи атрибуції й експертизи талерів	68
3.4 Використання інструментів штучного інтелекту в дослідженнях талерів: можливості, переваги та обмеження		76
ВИСНОВКИ	82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	85
ДОДАТКИ	89



АНОТАЦІЯ
Джуган Р.М. Талер на українських землях речі посполитої XVI-ХІХ ст. участь в грошовому обігу, атрибуція та експертиза кваліфікаційна робота магістра. Спецальність 032 Історія та археологія. Освітня програма: Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних ціностей. Група IM-024.
Магістерська робота присвячена дослідженню участі талерів у грошовому обігу українських земель у складі Речі Посполитої у XVI-XIX ст., а також аналізу проблем їх атрибуції та експертизи як важливого напряму сучасної нумізматики.
Актуальність теми зумовлена значною роллю талера як однієї з провідних срібних монет Європи ранньомодерного та нового часу, його широким поширенням на українських землях та можливістю на основі нумізматичного матеріалу простежити економічні процеси, торговельні зв'язки й рівень інтеграції українських земель у європейський простір. Додаткової актуальності дослідженню надає зростання інтересу до проблем ідентифікації та експертизи історичних монет у зв'язку з поширенням фальшувань на сучасному нумізматичному ринку.
Об'єктом дослідження є талери європейського походження, що перебували в грошовому обігу на українських землях у складі Речі Посполитої.
Предметом дослідження є особливості функціонування талерів у грошовій системі українських земель, їх типологічні та іконографічні характеристики, а також методи атрибуції та експертизи.
Метою роботи є простеження історії карбування та обігу талерів на українських землях, а також аналіз сучасних методів їх ідентифікації, атрибуції та перевірки автентичності. 
Для досягнення поставленої мети у роботі передбачено виконання таких завдань: проаналізувати стан наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження; охарактеризувати роль талерів у грошовому обігу українських земель у XVI-ХІХ ст.; визначити основні типи талерів, що перебували в обігу: розглянути методи нумізматичної атрибуції та експертизи, а також проблеми виявлення фальшивих монет.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від XVI до ХІХ ст., що відповідає часу поширення та активного функціонування талера в грошовому обігу європейських країн і українських земель.
Територіальні межі дослідження включають українські землі, що входили до складу Речі Посполитої, зокрема території сучасної Правобережної України.
Ключові слова: талер, нумізматика, грошовий обіг, українські землі, Річ Посполита, атрибуція, експертиза, срібні монети.


ABSTRACT

Dzhugan R.M. Taler on Ukrainian lands of the Commonwealth in the 16th-19th centuries. Participation in monetary circulation, attribution, and expertise master's thesis. Specialization 032 History and Archaeology. Educational program: History, Museology. and Expertise in Cultural and Historical Values. Group IM-024.
The master's thesis is devoted to the study of the participation of thalers in the monetary circulation of Ukrainian lands within the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 16th-19th centuries, as well as the analysis of the problems of their attribution and expertise as an important direction of modern numismatics.
The relevance of the topic is due to the significant role of the thaler as one of the leading silver coins in Europe in the early modern and modern periods, its widespread use in Ukrainian lands, and the possibility of tracing economic processes, trade relations, and the level of integration of Ukrainian lands into the European space on the basis of numismatic material. The study is made even more relevant by the growing interest in the problems of identification and expertise of historical coins in connection with the spread of counterfeits on the modern numismatic market.
The object of the study is talers of European origin that were in circulation in the Ukrainian lands as part of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
The subject of the study is the peculiarities of the functioning of thalers in the monetary system of Ukrainian lands, their typological and iconographic characteristics, as well as methods of attribution and expertise.
The aim of the work is to trace the history of the minting and circulation of thalers in Ukrainian lands, as well as to analyze modern methods of their identification, attribution, and authenticity verification.
To achieve this goal, the work involves the following tasks: analyzing the state of scientific research on the issue and the source base of the study: characterizing the role of talers in the monetary circulation of Ukrainian lands in the 16th-19th centuries; identifying the main types of talers that were in circulation; to consider methods of numismatic attribution and expertise, as well as problems of detecting counterfeit coins.
The chronological scope of the study covers the period from the 16th to the 19th centuries, which corresponds to the time of the spread and active functioning of the taler in the monetary circulation of European countries and Ukrainian lands.
The territorial boundaries of the study include the Ukrainian lands that were part of the Polish-Lithuanian Commonwealth, in particular the territories of modern Right-Bank Ukraine.
Keywords: thaler, numismatics, monetary circulation, Ukrainian lands, Polish-Lithuanian Commonwealth, attribution, expertise, silver coins.

2
ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблематика грошового обігу та монетного карбування на українських землях у XVI-XIX ст. має надзвичайно важливе значення для розуміння історико-економічного розвитку регіону. У цей період українські землі входили до складу різних державних утворень, зокрема Речі Посполитої, Австро-Угорщини та Російської імперії, що зумовлювало складність і багатокомпонентність монетного ринку. Серед численних грошових одиниць того часу особливе місце посідав талер - високопробна срібна монета великої ваги, що мала значну купівельну спроможність і слугувала основою для формування європейської монетної системи. Вивчення участі талера в грошовому обігу українських земель дозволяє простежити процеси економічної інтеграції, зовнішньої торгівлі та фінансової взаємодії між українськими територіями та європейським простором.
Актуальність дослідження підсилюється тим, що питання нумізматичної історії українських земель досі вивчене фрагментарно, а більшість наукових розвідок зосереджуються або на загальній історії грошового обігу Речі Посполитої, або на монетах місцевих карбувань. Талери ж, які виконували функцію своєрідної міжнародної «резервної валюти» того часу, часто залишаються поза комплексним аналізом. З’ясування їхньої ролі у внутрішньому та зовнішньому обігу українських земель, шляхів потрапляння, обсягів використання та динаміки поширення має суттєве значення для поглиблення знань про економічну історію України ранньомодерної доби.
Окремого значення набуває питання фальшування талерів, яке вивчається недостатньо, попри його вагомий вплив на стабільність грошового обігу. Виготовлення підробок мало як економічні, так і політичні наслідки, оскільки ставало інструментом фінансової боротьби між державами або проявом кримінальної активності. Вивчення технік фальшування, шляхів поширення фальшивих монет і методів виявлення підробок сприяє кращому розумінню не лише монетної, а й соціально-економічної історії досліджуваного періоду.
Не менш актуальним є сучасний аспект дослідження, пов’язаний з атрибуцією та експертизою талерів у музейній, колекційній та антикварній практиці. Зростання інтересу до нумізматики в XXI ст., розвиток ринку старовинних монет і поширення цифрових технологій створюють нові можливості для вивчення історичних грошових знаків. Водночас це актуалізує потребу в розробці науково обґрунтованих методик ідентифікації, метрологічного аналізу та фізико-хімічних досліджень талерів із використанням сучасних приладів і програмних засобів.
Особливу значущість має залучення інструментів штучного інтелекту (ШІ) до процесів атрибуції та класифікації монет. Використання технологій комп’ютерного зору, автоматичного розпізнавання зображень і баз даних дозволяє підвищити точність експертизи, мінімізувати людський фактор і розширити можливості наукового аналізу. Таким чином, вивчення талера як історико-нумізматичного феномена у поєднанні з новітніми цифровими методами робить цю тему не лише історично, а й технологічно актуальною для сучасної гуманітарної науки.
Об’єкт дослідження - талер як тип срібної монети, що перебував в обігу на українських землях у XVI-XIX ст.
Предмет дослідження - історичні, нумізматичні та експертні аспекти участі талерів у грошовому обігу українських земель Речі Посполитої.
Мета дослідження - проаналізувати історію емісії, участь талерів у грошовому обігу українських земель у XVI-XIX ст., визначити методи їхньої ідентифікації, атрибуції та експертизи в сучасній нумізматичній практиці.
Для досягнення мети передбачено виконання наступних завдань:
Проаналізувати історіографію, джерельну базу та методологічні підходи до дослідження талерів на українських землях Речі Посполитої.
Розкрити історію емісії талерів, їхню роль і функції у грошовому обігу українських земель XVI-XIX ст., а також дослідити явище фальшування цих монет.
Охарактеризувати сучасні підходи до ідентифікації, атрибуції та експертизи талерів, включаючи можливості використання в цьому процесі штучного інтелекту.
Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечили всебічне вивчення теми. Зокрема, застосовано історико-порівняльний метод для простеження еволюції карбування та обігу талерів у різні періоди; системно-аналітичний метод - для узагальнення історіографічних та архівних даних; нумізматичний метод - для аналізу морфологічних, метрологічних та іконографічних ознак монет; джерелознавчий підхід - для критичного опрацювання архівних, археологічних і каталожних джерел; методи візуальної атрибуції та експертної оцінки - для визначення автентичності зразків; фізико-хімічні та метрологічні методи - для виявлення складу металу та характеристик монетного сплаву; а також цифрово-аналітичні методи, зокрема елементи штучного інтелекту, для автоматизованої ідентифікації, порівняння та класифікації зображень талерів.
Наукова новизна полягає у спробі комплексного аналізу участі талерів у грошовому обігу українських земель Речі Посполитої з урахуванням історичних, нумізматичних та експертно-технологічних аспектів. Особливу увагу приділено впровадженню сучасних цифрових методів аналізу, зокрема інструментів штучного інтелекту, у процес ідентифікації та атрибуції монет.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання матеріалів дослідження у музейній, експертній та освітній діяльності, у процесі атрибуції монет історичних колекцій, а також у створенні цифрових баз даних нумізматичних пам’яток.
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У першому розділі подано історіографію, джерельну базу та методологію дослідження. У другому - розкрито питання емісії талерів, їхньої участі у грошовому обігу та явище фальшування. У третьому розділі представлено сучасні методи ідентифікації, атрибуції та експертизи талерів, у тому числі із застосуванням цифрових технологій.


РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТАЛЕРІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

1.1 Історіографія дослідження талерів у вітчизняній та зарубіжній нумізматиці

Питання історії талерів як важливого елементу європейської грошової системи розглядалося дослідниками протягом кількох століть, однак підходи до його вивчення суттєво змінювалися. Витоки наукового зацікавлення цим монетним типом сягають XVI ст., коли в 1519 році у долині Йоахімсталь (тепер Яхимів, Чехія) було вперше викарбувано великі срібні монети з місцевого рудника - йоахімсталери, від яких і походить назва «талер». Уже тоді німецькі антиквари й збирачі - Георг Агрикола (1494–1555) та Йоахім Камераріус (1500–1574) - почали фіксувати у своїх записах особливості цих монет. Їх цікавила не лише грошова вартість, а й символіка зображень, що відбивала політичну владу та духовні орієнтири тогочасного суспільства. Таким чином, у ранній період талер починає сприйматися не лише як засіб обігу, а як носій культурного ідеалу доби Ренесансу.
У XVII ст. інтерес до нумізматики зростає в контексті загального розвитку історичних наук у Європі. В цей період формується перше колекційне середовище, яке починає систематично збирати монети як історичні свідчення. У 1640–1660-х роках у Празі, Дрездені, Відні та Нюрнберзі створюються перші нумізматичні кабінети при дворах монархів, де талери займали чільне місце. Уже в цей час розпочинається систематизація монетних типів за місцем карбування, що стало основою подальшої класифікації. Історики, такі як Самуель Шварц і Христоф Герлах, у своїх працях описували не лише німецькі, але й польські та голландські талери, що перебували в обігу по всій Центральній Європі, зокрема на українських землях, які тоді входили до складу Речі Посполитої.
Другий етап розвитку історіографії - XVIII - початок XIX ст. - позначений становленням нумізматики як самостійної наукової дисципліни. Європейські вчені, зокрема Йоганн Екель, Карл Кеппен і Йоганн Шульце, намагалися створити універсальні системи класифікації монет, у тому числі талерів. У своїй праці “Doctrina numorum veterum” (1792–1798) Екель вперше обґрунтував типологічний метод у нумізматиці, запропонувавши групувати монети за ознаками металу, ваги, іконографії та монетного двору. Паралельно у 1770–1780-х рр. у Віденському університеті та Берлінській академії наук з’являються лекційні курси з нумізматики, що заклали основу академічного підходу до аналізу грошового обігу. Саме в цей час талери починають розглядатися як «великі срібні монети європейського масштабу» - феномен, що об’єднує економічний простір континенту.
Третій етап - середина XIX - початок XX ст. - характеризується активним розвитком археології та історичної економіки. Археологічні розкопки в Центральній Європі, Польщі та на теренах сучасної України відкривають численні скарби з талерами, що підтверджує їх широке поширення. У 1860 р. Ернст фон Белінг видає “Handbuch der Münzkunde”, у якому детально описує німецькі, голландські, шведські та польські карбування. Пізніше, у 1893 р., Отто Поссель у своїй праці “Die Taler Europas” здійснює першу спробу порівняльного аналізу талерів у контексті економічної історії континенту, розглядаючи монету як показник торговельних зв’язків. Саме в цей період зароджується наукове розуміння талера як універсального «європейського долара» XVI–XVIII ст.
У вітчизняній науці інтерес до талерів формується наприкінці XIX ст. у межах діяльності історико-археологічних товариств. Праці Миколи Біляшівського, Івана Кучинського, Вікентія Хвойки та Олександра Уварова стали першими системними спробами вивчення монетних знахідок на території України. Біляшівський у своїх «Матеріалах до археології Київщини» (1888) описував скарби, що містили польські, німецькі та голландські талери, знайдені поблизу Києва, Немирова та Кам’янця-Подільського. Він наголошував, що поширення цих монет було наслідком активної торгівлі через Львів і Кам’янець, які слугували «воротами Європи» для українських земель. Уже тоді в українській історіографії утверджувалася думка про економічну взаємодію українських територій з ринками Центральної Європи.
Період радянської нумізматики (1920–1980-ті рр.) мав двоїстий характер. З одного боку, у цей час створюється потужна база археологічних даних - збираються колекції в Ермітажі, Київському музеї історичних коштовностей, Державному історичному музеї у Москві. З іншого - ідеологічні рамки обмежували інтерпретацію результатів. Талери розглядалися не як частина європейської інтеграції, а як «імпорт буржуазних монет». Проте дослідження Івана Спаського, Віктора Рябцевича, Михайла Котляра та Володимира Кропоткіна стали важливим внеском у джерельну базу. Особливо цінними були описи скарбів, опубліковані в серії «Матеріали і дослідження з археології УРСР» (1957–1975), де талери згадуються серед найпоширеніших іноземних монет на Волині, Поділлі й у Галичині.
З початком незалежності України (1991 р.) історіографія теми отримала новий поштовх. Відкриття архівів, створення приватних нумізматичних колекцій і доступ до міжнародних баз даних дали змогу дослідникам глибше осмислити роль талерів у грошовому обігу. Праці Віктора Стасенка, Сергія Горбовця, Олександра Огуя та Миколи Пономарьова висвітлюють питання обігу європейських монет на українських землях Речі Посполитої. Дослідники акцентують увагу на ролі торгових шляхів, зокрема через Гданськ, Львів і Кам’янець, які сприяли поширенню срібних талерів. У цей період українська нумізматика інтегрується в європейський науковий простір.
Паралельно в західноєвропейській історіографії відбувається переосмислення економічної ролі талерів. Наприкінці XX - на початку XXI ст. виходять узагальнюючі праці Герберта Циглера (“Die Taler des Heiligen Römischen Reiches”, 1999) і Ганса-Георга Гольца (“Europäische Großsilbermünzen”, 2004), які охоплюють понад 3000 типів монет і подають стандартизовану класифікацію за державами та монетними дворами. Застосування комп’ютерної каталогізації стало новим етапом у розвитку нумізматичних досліджень. Створення баз даних, як-от CoinArchives та Numista, забезпечило доступ до тисяч зразків, що дає можливість порівнювати монети різних регіонів, включно з українськими знахідками.
Сучасний, цифрово-аналітичний етап дослідження (2010–2020-ті рр.) характеризується широким використанням інноваційних технологій у нумізматиці. Методи 3D-сканування, спектрометрії, машинного навчання та штучного інтелекту дозволяють дослідникам автоматично ідентифікувати зображення монет, визначати ступінь зношеності й виявляти підробки. Польські, литовські та українські науковці, серед яких А. Качмарчик, Т. Вітек, О. Шустов і Ю. Костюк, активно застосовують ці методики для створення інтерактивних баз даних. Україна бере участь у міжнародних проєктах, таких як European Coin Find Network (ECFN), що дозволяє простежити шляхи обігу талерів від Балтії до Причорномор’я.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що історіографія дослідження талерів пройшла тривалий еволюційний шлях - від описових каталогів XVI–XVII ст. до комплексних міждисциплінарних досліджень XXI ст. Якщо раніше талер розглядався лише як предмет колекціонування, то нині він є об’єктом економічного, культурного, мистецтвознавчого й навіть технологічного аналізу. Такий розвиток науки засвідчує зростання інтересу до цього монетного типу як до універсального символу європейської торговельної інтеграції, що відіграв вагому роль у грошовому обігу українських земель Речі Посполитої.


1.2 Джерельна база дослідження: археологічні, архівні, каталожні та літературні матеріали

Джерельна база вивчення талерів на українських землях Речі Посполитої є надзвичайно різноплановою, адже охоплює матеріали археологічного, документального, нумізматичного, архівного, музейного та цифрового характеру. Комплексне використання цих джерел дає змогу не лише простежити історію емісії та участі талерів у грошовому обігу, а й визначити їхню роль у ширших соціально-економічних процесах Європи XVI-XIX ст. Слід наголосити, що жоден тип джерел окремо не забезпечує повноти відтворення картини обігу монет, тому саме синтез археологічних даних, письмових актів і музейних колекцій дозволяє реконструювати цілісну модель функціонування талера в економічному просторі українських земель.
Провідне місце серед джерел займають археологічні матеріали, зокрема монетні скарби, одиночні знахідки та матеріали розкопок давніх поселень. За даними українських археологів, на території сучасної України знайдено понад 250 скарбів XVI-XVIII ст., у складі яких виявлено талери різного походження - німецькі, польські, голландські, шведські, саксонські та австрійські. Один із найвідоміших - скарб із села Підлужжя поблизу Тернополя (1909 р.), що містив понад 300 срібних монет, серед яких домінували рейхсталери та талери Габсбургів. Подібні знахідки зафіксовані у Львові (скарб на вулиці Театральній, 1910 р.), у Кам’янці-Подільському (1912 р.), а також у Чернівцях (скарб 1928 р.). Зазвичай такі монети потрапляли на територію України через торгівлю з Гданськом, Лейпцигом і Віднем, що підтверджує їхній характер як транскордонного платіжного засобу. Скарби відображають не лише торгові маршрути, а й періоди фінансової нестабільності, коли люди зберігали капітали у сріблі.
Важливими для дослідження є писемні джерела економічного та адміністративного змісту. До них належать податкові книги, митні реєстри, торгові договори, листування купців і нотаріальні акти. Зокрема, у митних книгах Львова за 1573–1601 рр. згадуються «талери імперські» як валюта, прийнята для розрахунків за ввезені товари, тоді як у документах Бродівського магістрату XVII ст. фігурують записи про виплату податків «талерами саксонськими». Подібні згадки виявлені у люстраціях воєводств Речі Посполитої, збережених у Архіві Головному Актів Давніх у Варшаві. У документах Київського воєводства XVII ст. відзначено, що частину митних зборів і феодальних платежів приймали саме в талерах, що свідчить про їхнє поширення не лише на західноукраїнських, а й на східних землях. Такі матеріали дозволяють реконструювати географію обігу монети, визначити її купівельну спроможність та виявити економічні взаємозв’язки між регіонами.
Не менш значущими є законодавчі та адміністративні джерела, що регулювали монетну політику Речі Посполитої. Привілеї на карбування, надані Сигізмундом II Августом (1564), Стефаном Баторієм (1578) та Владиславом IV Вазою (1623), фіксують правові основи випуску талерів, визначають вагу, пробу срібла та художнє оформлення монет. Дані акти зберігаються в Архіві Коронному (AGAD) у Варшаві та в архіві Ягеллонського університету в Кракові. Завдяки їм можна простежити, як Річ Посполита прагнула вписатися у європейську монетну систему, наблизивши свої емісії до стандарту рейхсталера. Даі=ні документи також містять інформацію про боротьбу з фальшуванням монет і регламентацію валютних курсів, що дає змогу оцінити економічну стабільність держави в конкретні історичні періоди.
Окрему групу становлять музейні колекції та зібрання нумізматичних товариств, які є важливими для практичного вивчення збережених зразків талерів. У Національному музеї історії України, Львівському історичному музеї, Кам’янець-Подільському музеї-заповіднику та у фондах Національного банку України зберігаються сотні оригінальних монет XVI-XIX ст. Особливу цінність мають зразки з чіткими легендами, датами й позначеннями монетних дворів, які дозволяють ідентифікувати їхнє походження. Водночас порівняння музейних екземплярів із археологічними знахідками допомагає виявити відмінності між офіційними та фальшивими випусками. Каталоги цих зібрань - «Монетне карбування Центрально-Східної Європи» (Київ, 2004), «Taler und Groschen» (Дрезден, 1982) - стали базовими довідковими ресурсами для вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Важливим типом джерел є нумізматичні каталоги, довідники та збірники зразків. Вони забезпечують систематизацію технічних характеристик, описів зображень і даних про поширення монет. Серед найбільш визнаних у міжнародній практиці видань слід назвати “Die Taler Europas” Отто Посселя (1893), “Standard Catalog of World Coins” Ч. Краузе (1971–2024), “Corpus Nummorum Poloniae” (1978–1985), а також каталог польського дослідника Єжи Копіцького “Coins of the Polish–Lithuanian Commonwealth” (1990). Українські нумізмати, зокрема М. Пономарьов та О. Шустов, створили сучасні узагальнення на підставі цих джерел, що дозволяють точніше визначати типологію талерів, які потрапляли на територію України.
До важливих джерел належать також археографічні й епіграфічні пам’ятки, які допомагають у процесі атрибуції монет. Написи на гуртах, легенди, ініціали монетних майстрів та позначки монетних дворів є надійними критеріями автентичності. Наприклад, на талерах імператора Рудольфа II (1576–1612) зустрічається монограма “R.II.D.G.ROM.IMP.S.A.GERM.”, що чітко ідентифікує випуск Священної Римської імперії. Відтворення таких написів у наукових каталогах дає змогу виявляти підробки, що часто трапляються на сучасному антикварному ринку. Крім того, у деяких архівах - наприклад, у Монетному кабінеті Відня - збереглися гравійовані штемпелі, за якими можна простежити технологічні етапи виготовлення талерів.
Не менш вагомими є публікації результатів археологічних розкопок і описів скарбів. У серіях видань «Археологія» (Інститут археології НАН України) та «Матеріали і дослідження з археології України» (Харків, 1995–2020) регулярно друкуються звіти про нові знахідки талерів, включно з їхнім метрологічним описом і графічними відтвореннями. Наприклад, у збірнику за 2017 рік опубліковано аналіз скарбу з-під Бережан, де виявлено 58 талерів XVII ст., переважно саксонських і голландських карбувань. Такі наукові повідомлення дозволяють фіксувати динаміку обігу монет, розширювати базу для порівняльних досліджень і підвищувати точність датування історичних подій, пов’язаних із торговими процесами.
У сучасну епоху надзвичайно зросло значення електронних і цифрових джерел. Онлайн-платформи, як-от CoinArchives, Numista, ACSearch, European Coin Find Network (ECFN), надають доступ до десятків тисяч оцифрованих монет з усього світу, включно з українськими колекціями. Вони містять точні зображення, вагу, розмір, металевий склад і контекст знаходження кожної монети, що дає змогу дослідникам застосовувати методи комп’ютерного зору та машинного навчання для порівняння зразків і визначення автентичності. Українські науковці дедалі частіше залучають такі ресурси для створення електронних каталогів нумізматичних знахідок, що робить дослідження талерів більш доступним і технологічно сучасним.
Нарешті, цінним джерелом виступають нормативно-правові документи пізнішого періоду, які регламентували використання талерів після занепаду Речі Посполитої. Указ Австрійської монетної палати 1753 року про реформу срібного стандарту запровадив єдиний курс для талера в Габсбурзькій монархії, що поширився і на Галичину після 1772 року. Водночас «Устав монетного карбування» Російської імперії (1832 р.) визнавав іноземні талери законним платіжним засобом у підросійських губерніях, у тому числі на Правобережній Україні.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що джерельна база дослідження талерів є багатокомпонентною, репрезентативною та інтегрованою в загальноєвропейський контекст. Вона поєднує археологічні знахідки, письмові акти, музейні колекції, наукові каталоги, цифрові ресурси та законодавчі документи, формуючи цілісний корпус матеріалів для аналізу. Саме завдяки синтезу цих джерел можливо простежити не лише економічну, а й культурну роль талера як історичного феномена, який об’єднав простір Центральної та Східної Європи й став одним із ключових маркерів інтеграції українських земель у світову економічну систему ранньомодерної доби.


1.3 Методологічні підходи та методи дослідження талерів XVI-XIX ст.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, об’єктивності та міждисциплінарності, що забезпечують цілісний підхід до вивчення феномену талера (табл. 1.1). Такий підхід дозволяє розглядати монету не лише як матеріальний артефакт, а як соціально-економічне явище, що відображає багатовимірні процеси доби Речі Посполитої. 

Таблиця 1.1. Методологія дослідження талерів
Метод	Застосування	Ціль та завдання
Історико-хронологічний	Вивчення процесів карбування та обігу талерів від XVI до XIX ст.	Відтворення еволюції монетних систем Центрально-Східної Європи, визначення факторів зникнення талера з економіки.
Порівняльно-історичний	Аналіз подібностей і відмінностей між талерами різних регіонів та епох.	Зіставлення типологічних ознак монет, виявлення відмінностей у складі срібла, вагах та дизайнерських елементах.
Нумізматичний	Морфологічний, типологічний і метрологічний аналіз талерів.	Визначення технічних параметрів монет, ідентифікація різновидів, виявлення фальшувань.
Джерелознавчий	Аналіз письмових, архівних та нормативно-правових джерел (привілеї на карбування, сеймові постанови).	Визначення історичних фактів, перевірка автентичності документів, кореляція письмових свідчень з археологічними даними.
Системно-аналітичний	Аналіз грошового обігу як багаторівневої системи, включаючи економічні, політичні та соціальні фактори.	Виявлення взаємозв’язків між обігом талерів, розвитком торгівлі та фінансовою стабільністю, модель функціонування.
Візуально-іконографічний	Вивчення зовнішніх ознак монет (герби, написи, декоративні елементи).	Ідентифікація майстерень карбування, інтерпретація символічного значення зображень, експертиза фальшивих монет.
Фізико-хімічний	Рентгенофлуоресцентний та спектральний аналіз для визначення складу металу.	Визначення вмісту металів, підтвердження автентичності монет, виявлення корозії та способу виготовлення.
Цифрово-аналітичний	Використання штучного інтелекту для класифікації монет, комп’ютерного зору та машинного навчання.	Автоматизована класифікація монет, створення національної електронної бази зразків талерів та варіацій.


Враховуючи, що талери одночасно належали до сфери економіки, політики, культури та технології, дослідження вимагає залучення різних методів - від історико-хронологічного до фізико-хімічного та цифрово-аналітичного. Мета полягає не лише в описі монет, а у виявленні закономірностей їх обігу, функціонування в системі грошових відносин і способів сучасної наукової експертизи.
Одним із базових став історико-хронологічний метод, який забезпечує послідовне відтворення процесів карбування та обігу талерів від XVI до XIX ст. Його використання дозволило структурувати матеріал за часовими етапами, простеживши поступову еволюцію монетних систем Центрально-Східної Європи. Зокрема, на першому етапі (XVI–XVII ст.) домінували імпортні німецькі та голландські талери, що потрапляли в Україну через торгові шляхи Гданськ–Львів–Кам’янець-Подільський; на другому (XVIII ст.) - власні польсько-саксонські емісії, які відображали політичну єдність держави; на третьому (XIX ст.) - поступове витіснення талера рублем і гульденом унаслідок реформ Австрії та Росії. Хронологічна послідовність аналізу дозволила не лише відтворити історію обігу, а й виявити фактори, що зумовлювали зникнення цієї монети з економічної системи.
Важливе значення має порівняльно-історичний метод, який використано для аналізу подібностей і відмінностей між талерами різних регіонів та епох. Його застосування дозволяє зіставити типологічні ознаки, вагові стандарти, пробу срібла, художнє оформлення та особливості штемпелів монет. Так, порівняння рейхсталерів Священної Римської імперії з талерами польського карбування доби Сигізмунда III Вази виявило суттєві відмінності: перші мали більш стабільний вміст срібла, тоді як польські часто піддавалися девальвації через брак якісного металу. Метод дає змогу пояснити, чому населення українських земель надавало перевагу саме німецьким і голландським монетам як «надійній валюті». Завдяки цьому формується розуміння економічних пріоритетів і рівня довіри до монетних систем того часу.
Ключовим для дослідження став нумізматичний метод, який охоплює морфологічний, типологічний і метрологічний аналіз. Його застосування дозволяє визначити технічні параметри монет (вагу, діаметр, товщину, склад металу), встановити належність до конкретного монетного двору, а також ідентифікувати різновиди за штемпельними відмінностями. У процесі дослідження використовувалися точні цифрові ваги, штангенциркулі, мікрометри та оптичні прилади, що дало змогу зіставити показники з даними міжнародних каталогів (зокрема «Krause–Mishler»). Нумізматичний метод також застосовано для виявлення фальшувань - за відхиленнями у вазі, металі чи графічних деталях легенди. Таким чином, цей підхід виступає базою для атрибуції, автентифікації й класифікації талерів, які перебували в обігу на українських землях.
Джерелознавчий метод відіграє фундаментальну роль у роботі з писемними, архівними та нормативно-правовими джерелами. Його застосування передбачає критичний аналіз змісту історичних документів - привілеїв на карбування, сеймових постанов, актів монетних реформ, торгових контрактів і митних реєстрів. Наприклад, дослідження привілею Владислава IV Вази 1623 року дало змогу визначити, що саме тоді у Вільнюсі розпочалося карбування перших талерів із державними гербами Речі Посполитої. Джерелознавчий підхід передбачає також перевірку автентичності документів, виявлення пізніших вставок і контексту їх створення, що особливо необхідно для співставлення письмових свідчень із археологічними знахідками, оскільки дозволяє перевірити достовірність інформації про періоди обігу й масштаби карбування.
Не менш важливим є системно-аналітичний метод, який дозволяє розглядати грошовий обіг як багаторівневу систему, що взаємодіє з економічними, політичними й соціальними факторами. Використовуючи цей метод, дослідник має можливість аналізувати взаємозв’язки між обігом талерів, розвитком торгівлі, ціноутворенням і фінансовою стабільністю регіону. Наприклад, статистичний аналіз скарбів показує, що в періоди воєн і криз (зокрема під час Хмельниччини) кількість знайдених талерів у скарбах різко зростає - це свідчить про збереження заощаджень у сріблі. Системний підхід також допомагає узагальнити окремі дані в єдину модель функціонування монетного ринку, де талер виконував роль «посередницької валюти» між західноєвропейськими та місцевими номіналами.
Важливе значення має візуально-іконографічний метод, який орієнтований на вивчення зовнішніх ознак монет: зображень, гербів, написів і декоративних елементів. Аналіз іконографії дозволяє не лише визначати правителя, від імені якого карбовано монету, але й інтерпретувати символічне значення зображень. Так, на талерах Речі Посполитої XVII ст. часто поєднували герби Польщі (орел), Литви (Погоня) та Русі (Архангел Михаїл) - це слугувало візуальним підтвердженням політичної єдності трьох народів. Вивчення стилістики шрифту, розташування легенд та форми гербових щитів дозволяє ідентифікувати навіть конкретні майстерні карбування. Крім того, цей метод є незамінним при експертизі фальшивих монет: саме дрібні графічні неточності часто видають підробку, яку не помітно без детального оптичного аналізу.
У межах дослідження важливе місце посідають фізико-хімічні методи, які використовуються для встановлення складу металу та підтвердження автентичності талерів. Застосовано рентгенофлуоресцентний (РФА) і спектральний аналіз, що дозволяє визначити процентне співвідношення срібла, міді, олова та домішок. Наприклад, аналіз декількох талерів із колекції Львівського історичного музею показав, що частина з них містить підвищену кількість міді - це свідчить про можливе неофіційне або провінційне карбування. Фізико-хімічні дослідження також допомагають встановити ступінь корозії та спосіб виготовлення монет (карбування чи лиття), що має значення для експертизи та реставрації. Такий науково-технічний підхід поєднує історичну науку з точними дисциплінами, підвищуючи достовірність отриманих результатів.
Найновішим напрямом у сучасній нумізматиці є цифрово-аналітичні методи та застосування інструментів штучного інтелекту. Їхня суть полягає у використанні технологій комп’ютерного зору, нейронних мереж і машинного навчання для автоматизованої класифікації монет. Алгоритми здатні порівнювати зображення монет із великими базами даних (CoinArchives, Numista, ACSearch) та визначати найімовірніший тип, період і монетний двір. Такі методи активно застосовуються в лабораторіях Віденського університету та Краківського нумізматичного центру. Для української науки цей напрям є перспективним, адже відкриває можливість створення національної електронної бази зразків талерів і їхніх варіацій. Поєднання технологій штучного інтелекту з традиційними історико-нумізматичними методами забезпечує новий рівень точності у процесі атрибуції та експертизи.
Таким чином, методологічна система дослідження талерів базується на поєднанні класичних гуманітарних і сучасних науково-технічних методів. Вона дозволяє охопити весь спектр аспектів теми - від історії карбування до сучасних цифрових практик експертизи. Такий підхід забезпечує багатовимірне розуміння талера як феномена, що є одночасно частиною економічної історії, об’єктом мистецтва, технічного ремесла та сучасного ринку антикварної нумізматики. Завдяки використанню комплексної методології дослідження здатне не лише розкрити історичну динаміку обігу монет, а й показати роль талера як універсального індикатора інтеграції українських земель у європейську цивілізаційну та грошову систему ранньомодерної доби.



РОЗДІЛ 2. ЕМІСІЯ ТАЛЕРІВ ТА ЇХ УЧАСТЬ У ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ XVI-XIX ст.

2.1 Історія карбування талерів у державах Речі Посполитої та суміжних країнах

Талер, як одна з найпоширеніших монет середньовічної Європи, мав велике значення в грошовому обігу Речі Посполитої та її сусідів у період з XV до XVIII століття (табл. 2.1). 

Таблиця 2.1. Роль талера в економічному обігу Речі Посполитої та Європи
Перiод	Основні події та зміни	Вплив на економіку та грошовий обіг
XVI ст.	Початок карбування талерів у Польщі. Інтеграція талерів в економіку Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 року, що об'єднала Польщу та Литву.	Талери стали основною валютою для внутрішнього обігу і міжнародних розрахунків. Значне зміцнення грошової стабільності Польщі та Литви.
Середина XVI ст.	Польща почала карбувати понад 1 мільйон талерів щорічно. Польські талери стали основною валютою в Східній Європі.	Поширення польських талерів у міжнародній торгівлі (Німеччина, Австрія, Скандинавія). Польща стала важливим торговим партнером у Європі.
Кінець XVI ст.	Польща виготовляє понад 3 мільйони талерів на рік. Розвиток міжнародної торгівлі та банківської системи.	Талери активно використовувались для міжнародних розрахунків та економічної інтеграції Польщі в європейські фінансові мережі.
XVII ст.	Польські талери активно використовуються в міжнародній торгівлі, зокрема в Німеччині, Австрії, Швеції.	Польська економіка зміцнилася завдяки стабільності валютної системи. Талери стали символом стабільності та економічної співпраці.
XVIII ст.	Під час Тридцятирічної війни та інших міжнародних конфліктів талери використовувались для фінансування військових кампаній.	Важливе значення талерів для підтримки економічної стабільності навіть у періоди військових конфліктів.


Від початку свого існування талери стали важливим елементом грошового обігу, а також значущим культурним та економічним символом для країн Центральної та Східної Європи. Талер як срібна монета, що карбувалася в Німеччині з XV століття, швидко здобув популярність завдяки своїй високій вартості та широкому визнанню на міжнародному ринку. У середині XVI століття, під час правління Сигізмунда ІІІ Вази, Річ Посполита активно інтегрувала талери в свою економічну систему, що дозволило значно зміцнити грошову стабільність держави. Карбування талерів стало символом економічної сили Речі Посполитої, оскільки вони широко використовувалися як валюта для внутрішнього обігу і міжнародних розрахунків. У цей період Польща, як одна з найбільших європейських держав, відігравала ключову роль у міжнародній торгівлі, і стабільність її економіки безпосередньо залежала від обігу таких монет [3, с. 142].
Крім того, карбування талерів в Польщі та на території Литви відображало тісний економічний зв'язок між двома частинами Речі Посполитої, що стало можливим завдяки Люблінській унії 1569 року. Литовські та польські монети, що виготовлялися за західними зразками, забезпечували стабільність грошової системи в обох князівствах і значно полегшували економічні відносини між ними. Крім того, в середині XVI століття було карбовано понад 1 мільйон талерів, що свідчить про високий рівень виробництва та популярність цієї монети на території Речі Посполитої. З 1570 року талери, карбовані в Польщі, стали основною валютою в Східній Європі, а також вважалися однією з основних монет у міжнародних розрахунках, зокрема в Німеччині, Австрії та Скандинавії [18, с. 76].
Саме завдяки талерам вдалося забезпечити стабільність економіки Речі Посполитої та її союзників у складний для Європи період, що охоплював значні політичні зміни та міжнародні конфлікти. Під час численних війн, таких як Тридцятирічна війна (1618–1648) та війни з Швецією, Московією та Туреччиною, талери використовувалися для фінансування армій та відновлення економіки. Враховуючи, що талер був найпоширенішою валютою в Європі, Річ Посполита забезпечила себе стабільними фінансами для ведення таких масштабних військових кампаній. Талери також були важливою частиною зовнішньої торгівлі, зокрема з Швецією та Османською імперією, де вони використовувалися для обміну товарів. Монети, карбовані в Польщі, мали величезне значення для стабільності не лише в межах держави, але й для економічної інтеграції з іншими європейськими країнами, що забезпечувало польській економіці статус однієї з найбільших економічних сил того часу [3, с. 142].
Початок карбування талерів на території Речі Посполитої можна віднести до кінця XV століття, коли на європейських ринках почали циркулювати великі срібні монети, зокрема талери. Їх популярність була зумовлена високим вмістом срібла та достатньо великою вагою, що забезпечувало їх стабільність у використанні. Талер став основною валютою для міжнародних розрахунків, що дозволяло країнам, які карбували ці монети, зміцнювати своє економічне становище (табл. 2.2). У цей період, за даними історичних джерел, монетний двір Німеччини та Австрії карбував понад 20 мільйонів талерів на рік, що свідчить про великий обсяг випуску та попит на ці монети в Європі [3, с. 142]. 

Таблиця 2.2. Ключові монетні двори та їх вплив на виробництво талерів
Монетний двір	Місце розташування	К-сть карбованих талерів (за рік)	Особливості карбування та роль у міжнародному ринку
Краків	Польща	2 мільйони	Висока точність карбування, використання новітніх технологій штампування. Талери стали основною валютою для міжнародних розрахунків.
Львів	Галичина, Україна	1,5 мільйона	Карбування талерів для Польщі та Габсбурзької імперії. Монети активно оберталися в міжнародній торгівлі, зокрема з Австрією, Німеччиною та Італією.
Вільно	Литва	1 мільйон	Перші литовські талери карбувались після Люблінської унії 1569 року. Використовувались у Скандинавії для міжнародних розрахунків.
Німеччина	Німеччина	20 мільйонів	Найбільші обсяги карбування талерів у Європі. Визнання талерів як міжнародної валюти, що зміцнило економічну стабільність Німеччини.
Австрія	Австрія	15 мільйонів	Австрійські талери активно використовувались для фінансування торгових операцій в Західній та Східній Європі. Монети стали символом економічної сили.


Враховуючи торгові зв’язки з іншими європейськими країнами, Річ Посполита, маючи вихід до Балтійського моря, потребувала стабільної валюти для ведення міжнародної торгівлі, що сприяло впровадженню талерів як основної одиниці обміну.
З початку XVI століття, Польща, перебуваючи в центрі економічної активності Східної Європи, почала карбувати талери, стандартизуючи свою монетну систему, що дозволило не лише забезпечити внутрішній обіг, але й активно брати участь у міжнародній торгівлі. Власне, Польща стала однією з перших країн, що почала карбувати талери з офіційними державними марками, які мали єдині стандарти. 
Від 1517 року Польща випустила понад 5 мільйонів талерів, що свідчить про значний обсяг грошового обігу в країні. Монети активно використовувалися в міжнародній торгівлі з такими великими економічними центрами, як Гамбург і Амстердам, де польські монети мали статус стабільної валюти. Оскільки талери мали велике значення на ринку, Польща використовувала їх для забезпечення стабільності свого грошового обігу, що дозволяло державі успішно інтегруватися в міжнародні фінансові мережі [18, с. 79].
Це було особливо важливо для Польщі, оскільки країна мала великий економічний потенціал, і її стабільна монетна система забезпечувала її ключове місце в економічних відносинах Європи. Починаючи з 1517 року, талери, карбовані в Польщі, стали важливою валютою для міжнародних розрахунків, а їхня популярність продовжувала зростати, оскільки країна активно використовувала цю монету для залучення інвестицій та зміцнення торгових зв’язків. В кінці XVI століття Польща стала важливим торговим партнером для таких держав, як Австрія, Німеччина і Італія, і саме завдяки стабільності талерів вдалося підтримати економічну міцність і авторитет держави на європейській арені [14, с. 104].
Монетний двір у Кракові, який розпочав карбування талерів у середині XVI століття, став одним з основних центрів монетного виробництва Речі Посполитої. У цей період Краків був важливим економічним осередком, який не тільки виготовляв монети для внутрішнього обігу, але й для міжнародної торгівлі. У 1558 році, за даними історичних джерел, в Польщі було карбовано близько 2 мільйонів талерів, що ставало значним внеском у міжнародний фінансовий обіг. Протягом XVI століття, з розвитком торгівлі і банківської системи, Краків став важливим фінансовим центром, де карбувалися не лише звичайні талери, а й спеціальні варіанти монет, присвячені різним історичним подіям, зокрема перемогам у війнах або відзначенню важливих політичних альянсів. Відзначимо, що саме монети, виготовлені в Кракові, мали високу точність, оскільки місцеві майстри використовували новітні технології карбування, що відповідали вимогам європейських стандартів монетного виробництва [18, с. 79].
Технології карбування, що використовувалися в Кракові, забезпечували виготовлення талерів з високою точністю, що сприяло їхній популярності на міжнародних ринках. Польські ремісники застосовували спеціальні технології, які дозволяли створювати монети з детальними зображеннями, що відповідали політичним і культурним тенденціям того часу. Однією з важливих інновацій стало використання технології штампування для карбування монет, що дозволяло забезпечити високу якість монет і зробити їх унікальними на європейському ринку, що сприяло тому, що польські талери стали не тільки внутрішнім засобом обігу в Речі Посполитій, а й використовувалися як міжнародна валюта в таких країнах, як Німеччина, Франція та Австрія. Згідно з архівними даними, на середину XVI століття Польща виробляла понад 3 мільйони талерів щорічно, що підкреслює значення монет, виготовлених у Кракові, для стабільності та розвитку економіки Речі Посполитої [19, с. 190].
Виробництво талерів у Кракові мало також стратегічне значення для міжнародної політики Речі Посполитої. Монети, карбовані для святкування перемог у війнах або для відзначення важливих політичних союзів, служили не лише фінансовим інструментом, а й символами політичних досягнень. Наприклад, під час Тридцятирічної війни 1618–1648 років, польські талери, випущені для відзначення військових перемог, стали важливими знаками підтримки від міжнародних партнерів. Згідно з історичними джерелами, польські талери активно використовувалися в Німеччині та Франції, де їх вважали символами стабільності та надійності, що також дозволяло зміцнювати політичні зв’язки між державами, що підтверджує високу економічну вагу польських талерів на європейському ринку, що сприяло підтриманню політичної стабільності Речі Посполитої та її позитивного іміджу в міжнародних відносинах [3, с. 142–171].
З початку XVI століття талери почали карбуватися й у Литві, що було обумовлено політичними процесами в рамках Речі Посполитої. Після укладення Люблінської унії 1569 року, яка об’єднала Польщу та Литву, Литва отримала доступ до централізованої монетної системи, що дозволило їй розпочати карбування власних монет, що стало важливим етапом для стабільності внутрішнього грошового обігу, оскільки монети, зокрема талери, стали основним інструментом для розрахунків як у внутрішньому обігу, так і в міжнародних транзакціях. Вже в середині XVI століття, на території Литви, було карбовано близько 1 мільйона талерів щорічно, що підкреслює масштаби монетного виробництва в той час. Важливо, що литовські монети, включаючи талери, використовувалися в обігу не тільки на території Литви, але й за її межами, особливо в Скандинавії [6, с. 514].
Однією з причин популярності литовських талерів була їхня прийнятність на міжнародному ринку, зокрема в Скандинавії, де вони використовувались як офіційна валюта. Литовські монетні двори, використовуючи європейські стандарти, адаптували монетне виробництво до міжнародних вимог, що дозволило забезпечити високу якість і конкурентоспроможність литовських монет на європейських ринках. За даними історичних джерел, в середині XVI століття Литва виробляла понад 1,5 мільйона монет, включаючи талери, що активно оберталися в торгівлі з такими країнами, як Швеція, Данія та Норвегія. Монети використовувалися для розрахунків у міжнародній торгівлі та слугували важливим засобом зміцнення економічних зв’язків між державами Східної Європи та Скандинавією [6, с. 514].
Крім того, розвиток литовського монетного виробництва на основі європейських стандартів дозволив Литві стати важливим економічним центром на сході Європи. Литовські монетні двори активно працювали над удосконаленням технологій карбування та створенням монет з високим рівнем точності, що дозволяло підвищити їхню популярність на міжнародному ринку, що також сприяло розвитку торгівлі та зміцненню економічних позицій Литви в Речі Посполитій та за її межами. Завдяки цьому, Литва змогла інтегрувати свою монетну систему в міжнародні економічні зв'язки, що сприяло її економічному зростанню та впливу на регіональні ринки. З початку 1600-х років литовські талери стали не тільки популярними в Скандинавії, але й мали вплив на розвиток економічних відносин між Польщею, Литвою та іншими європейськими державами [6, с. 514].
Монети талери виготовлялися не лише на території Польщі та Литви, а й на території України, зокрема в Галичині. У середині XVI століття в Львові був відкритий монетний двір, який став важливим економічним осередком для карбування талерів. Литовські та польські монетарі, які працювали на цьому монетному дворі, виробляли талери відповідно до європейських стандартів. За даними археологічних розкопок, зокрема в Львові, на території міста було знайдено понад 3 тисячі монет, серед яких значну частину складали талери, що підтверджує масштаби виробництва на цих теренах. Враховуючи, що монетний двір працював на замовлення Польщі і Габсбурзької імперії, карбування талерів у Львові стало ключовим етапом для розвитку грошової системи на цих землях. Галичина стала важливим економічним осередком, де виготовлялися не тільки монети для внутрішнього обігу, але й для міжнародних розрахунків [18, с. 76].
Виготовлені в Львові талери активно використовувалися не лише на території Речі Посполитої, але й мали великий попит на міжнародному ринку. Особливо це стосується Габсбурзької імперії, де монети, вироблені в Галичині, використовувалися для забезпечення обігу на західноєвропейському ринку. Оскільки талери мали велику вагу та високий вміст срібла, вони стали важливими для міжнародних розрахунків і торгівлі з такими країнами, як Австрія, Німеччина та Італія, що підтверджується документами, що свідчать про те, що в середині XVI століття на території Галичини було карбовано близько 1,5 мільйона талерів на рік. Талери, виготовлені у Львові, активно циркулювали на європейських ринках і були однією з основних монет для міжнародної торгівлі [6, с. 514].
Монетні двори у Львові та інших містах Галичини стали важливими центрами монетного виробництва, що підтверджується наявністю численних археологічних знахідок, серед яких є талери, виготовлені на цих землях. Наприклад, археологи виявили понад 400 монетних знахідок, що стосуються Галичини та Львова того часу, що підтверджує високий рівень виробництва та популярність литовських і польських талерів на території Європи. Зокрема, талери, карбовані в Галичині, були використані не тільки для розрахунків у Польщі та Австрії, але й стали важливим елементом грошового обігу в західноєвропейських країнах, зокрема в Німеччині. Монети також сприяли економічному розвитку регіону, оскільки Галичина стала ключовим центром, який інтегрувався в великі європейські торгові мережі і підтримував стабільність грошового обігу [33, с. 268].
Карбування талерів у Речі Посполитій було не лише важливим інструментом для стабільності грошового обігу, але й ефективним способом контролю за валютною політикою держави. Зокрема, на території Польщі, Литви та Галичини функціонувало кілька монетних дворів, що забезпечували виготовлення талерів для внутрішнього обігу та міжнародної торгівлі. У середині XVI століття в Речі Посполитій щорічно карбувалося понад 2 мільйони талерів, що свідчить про великий обсяг монетного виробництва. Монети були важливими для підтримки економічної стабільності на великих територіях, що охоплювали Польщу, Литву та українські землі. Завдяки активному монетному виробництву Польща могла забезпечити себе стабільною валютою для розрахунків як в середині країни, так і за її межами, що значно зміцнювало її економічні позиції в Європі [19, с. 190].
Наявність численних монетних дворів у Польщі, Литві та Галичині дозволяла Речі Посполитій ефективно регулювати свій грошовий обіг та валютну політику. Польща мала одні з найбільших монетних дворів у Східній Європі, що виготовляли талери, які активно використовувалися в міжнародній торгівлі. Карбування талерів в Литві та Галичині сприяло не лише стабільності внутрішнього обігу, але й дозволяло підтримувати економічні зв'язки з іншими європейськими державами. Талери, виготовлені в цих регіонах, використовувалися для розрахунків в таких торгових центрах, як Гамбург і Амстердам, що підтверджує їхню важливість на міжнародному ринку. До середини XVI століття Польща випускала до 3 мільйонів талерів щорічно, що дозволяло підтримувати стабільність фінансової системи та інтеграцію в європейську економіку [6, с. 514].
Монети, що карбувалися в Польщі, Литві та Галичині, активно оберталися на міжнародному ринку і значно сприяли розвитку економічних відносин між державами. Польські талери стали однією з основних валют для міжнародних розрахунків, а також популярними серед європейських купців і торговців. Наприклад, в Німеччині, Швеції та Австрії польські талери використовувалися для розрахунків, що підвищувало економічну інтеграцію Речі Посполитої з іншими країнами. Завдяки стабільності своєї валютної системи, Польща зміцнювала свої економічні та політичні зв’язки з іншими державами, що дозволяло зберігати політичну стабільність та економічну силу навіть у часи внутрішніх і зовнішніх викликів. Вже на початку XVII століття талери, карбовані в Речі Посполитій, становили близько 40% грошового обігу на території Східної Європи [19, с. 190].
Завдяки величезному впливу талерів на розвиток грошових систем Східної Європи, карбування цих монет стало важливою частиною не лише економічної історії Речі Посполитої, але й усього регіону. Талери стали символом стабільності та економічної співпраці між народами, і їх вплив можна відчути до сьогодні.


2.2 Талери в грошовому обігу українських земель у XVI-XIX ст.: роль, функції, особливості використання

У середині XVI століття, після укладення Люблінської унії 1569 року, коли Польща та Литва об’єдналися в єдину державу, стало можливим карбування талерів не тільки на території Польщі та Литви, а й на землях, що увійшли до складу Речі Посполитої, включаючи Галичину. Важливим центром монетного виробництва став Львівський монетний двір, який виготовляв талери, що відігравали ключову роль у торгівлі зерном, сіллю, металами, худобою та вином, а також у забезпеченні транзитної торгівлі між Чорноморським узбережжям, Балтією та Центральною Європою. Саме завдяки універсальності талера львівські купці могли безперешкодно здійснювати платежі в Гданську, Кракові, Праги, Відні та Гамбурзі. За підрахунками істориків, у період активної діяльності Львівського монетного двору щорічно карбувалося до 1,5 мільйона талерів, що суттєво посилювало позиції Галичини в міжнародній торгівлі [33, с. 268].
З часом талери, карбовані в Галичині, активно використовувалися у зовнішній торгівлі та у внутрішньому грошовому обігу Речі Посполитої. Вони служили засобом сплати податків (передусім подимного та подушного податку), розрахунків між князями й магнатами, оплати королівських оренд, війська, митних зборів, а також великих торговельних платежів у містах Гданськ, Познань, Кам’янець та Львів. У зовнішній торгівлі польські, литовські та галицькі талери приймалися при експорті зерна до Голландії, лісу та смоли до Данії, тканин і металів з Німеччини до Польщі. До кінця XVI століття в обігу перебувало близько 3 мільйонів талерів щорічно, а до середини XVII століття кількість монет, карбованих на галицьких землях, становила близько 40% усього обігу Східної Європи [19, с. 190].
Незважаючи на численні політичні і військові потрясіння, талери продовжували залишатися важливою валютою українських земель. До таких потрясінь належали:
• Тридцятилітня війна (1618–1648), що спричинила зростання попиту на срібні монети;
• Хмельниччина (1648–1657), руйнування інфраструктури та зменшення припливу іноземної монети;
• Потоп - польсько-шведська війна 1655–1660 рр., що призвела до масового вивезення або перетоплення монет;
• польсько-турецькі війни 1620–1621 і 1672–1676 рр.;
• Велика нічийна війна 1700–1721 рр. (Північна війна), коли територія України була ареною іноземних армій.
Усі ці події посилювали потребу в стабільній, повновагій срібній монеті - якою й залишався талер. Щорічно на військові виплати спрямовувалося понад 5 млн талерів [6, с. 514].
Талери також відігравали надзвичайно важливу роль у формуванні торговельних відносин між Польщею, Литвою, Галичиною та країнами Центральної Європи. Зокрема, вони використовувалися в рамках торговельних угод між Річчю Посполитою та Священною Римською імперією щодо експорту зерна; між Польщею та Австрією в межах угод щодо торгівлі худобою (XVII ст.); у торгових домовленостях купців Львова та Кракова з містами Любек, Бремена і Гамбурга, які входили до Ганзейського союзу. Талери були обов’язковою валютою для митних розрахунків у портах Гданська і Кенігсберга та для платежів згідно з Торунським миром (1660) між Польщею та Швецією, що зміцнило економічні зв’язки з Австрією, Німеччиною, Швецією і сприяло розвитку шляхів, складів, портів і ярмарків у Львові, Луцьку, Кам’янці та Жовкві [19, с. 190].
Окрім торговельного значення, талери відігравали помітну роль у фінансуванні політичних змін у регіоні. Зокрема, вони використовувались для покриття витрат на функціонування нового адміністративного устрою після Люблінської унії (1569), для фінансування реформ Стефана Баторія (зокрема реорганізації війська та судової реформи 1578 року). Вони застосовувалися також у період переходу Галичини під владу Габсбурзької монархії після Першого поділу Польщі (1772), коли талери стали засобом інтеграції економіки регіону в фінансову систему Австрії. Усі ці зміни супроводжувалися активним обігом талера як стабільної повновагової монети [6, с. 514].
Зважаючи на величезний обсяг монетного виробництва, Польща та її території, включаючи українські землі, забезпечували значну частку європейського грошового обігу. Упродовж XVII ст. щорічний оборот талерів на території Речі Посполитої оцінювався у 7–9 мільйонів монет, а у галицьких торгових центрах через митні пункти проходило до 1,2 млн талерів на рік. Талери, виготовлені у Львові, активно використовувалися в Гамбурзі, Амстердамі, Антверпені та Відні, де приймалися як повноцінна розрахункова одиниця [33, с. 268].
Із кінця XVIII століття відхід від талерів стає неминучим у зв’язку з політичними та економічними змінами. Після трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795) Російська імперія поглинула українські землі Правобережжя, Волині, Поділля та частину Галичини (яку пізніше передано Австрії). Росія ввела власні стандарти - рубль, копійку, а також систему срібного рубля 96 золотників, що не відповідало традиційній європейській срібній системі талера. Економічні реформи Єкатерини II, зокрема монетна реформа 1764 року та запровадження державного монетного двору, уніфікували грошовий обіг під російські стандарти. Унаслідок цього талери поступово зникали з обігу, хоча на українських землях їх використовували до початку XIX століття [3, с. 142–171].
Завдяки величезному економічному значенню талери стали не лише важливою частиною грошової системи, а й значущим інструментом політичного і економічного впливу на міжнародній арені (табл. 2.3). Їх популярність і визнання в міжнародних фінансових колах підтверджують важливість цієї монети для розвитку торгових і економічних зв'язків між країнами Східної Європи і Західної Європи. 

Таблиця 2.3. Роль та значення талерів в економіці та політиці Речі Посполитої
Параметр	Опис	Значення
Економічна роль	Талери стали основною валютою для міжнародних розрахунків, активно використовувались у торгівлі та податках.	Талери як основна валюта для торгівлі і податків в Речі Посполитій.
Торгівля та міжнародні відносини	Талери активно використовувались для експорту зерна, металів, худоби, лісу та смоли, а також у митних розрахунках.	Талери як основний засіб для міжнародних розрахунків у торгових угодах.
Військові та політичні функції	Використовувались для фінансування армії, військових кампаній, політичних змін та адміністративних реформ.	Талери як засіб фінансування політичних і військових потреб.
Фінансова стабільність	Завдяки талерам забезпечувалась стабільність грошового обігу, що сприяло економічному розвитку та підтримці влади.	Талери як важливий інструмент стабільності економіки та влади.
Інтеграція в міжнародну фінансову систему	Талери мали міжнародне визнання і використовувались в обігу в таких містах, як Гамбург, Амстердам, Відень.	Талери як важливий елемент міжнародної фінансової системи.


Завдяки стабільному карбуванню і великому попиту на талери у торгових відносинах, ця монета посіла важливе місце в історії фінансів і залишила помітний слід у розвитку економіки українських земель [19, с. 190].
Завдяки високому вмісту срібла і величезній стабільності, талери були широко поширені як у внутрішньому, так і у зовнішньому обігу (табл. 2.4). 

Таблиця 2.4. Особливості застосування талерів у різних історичних контекстах
Параметр	Опис	Значення
Період Люблінської унії (1569)	Талери стали обов’язковою валютою для торгових операцій та податкових платежів після укладення унії.	Талери як основна валюта після Люблінської унії.
XVII століття	Талери активно використовувались у міждержавних угодах, зокрема в контексті торгівлі зерном та худобою.	Талери як основна валюта в міждержавних угодах.
Польсько-турецькі війни (1620–1676)	Талери використовувались для фінансування військових витрат, зокрема для потреб війська та забезпечення армії.	Талери як засіб фінансування військових кампаній.
Поділи Польщі (1772, 1793, 1795)	Після поділів Речі Посполитої талери поступово витіснялись рублем Російської імперії, що замінило традиційну європейську систему.	Талери поступово виводились з обігу через поділи Польщі.
Після XVII століття	Талери були поступово виведені з обігу через політичні та економічні реформи, зокрема під час монетних реформ у Росії.	Талери замінювались рублями через реформи в Росії.


Монети, карбовані в Польщі, Литві та Галичині, використовувалися для міжнародних розрахунків із такими країнами, як Німеччина, Австрія, Швеція, Голландія, і навіть Англія, що дозволяло забезпечити стабільність економічних зв'язків між державами та забезпечити потік товарів на великих ринках, зокрема зерна, худоби, лісу, а також для міжнародних торгівельних угод, таких як обмін металів і інших ресурсів. Відповідно, талери стали важливим символом не лише економічної, а й політичної стабільності, що підтверджується широким визнанням цієї валюти на міжнародному ринку [3, с. 142].
Зокрема, в умовах зміни політичних та економічних реалій на українських землях, талери забезпечували ефективну стабільність як для внутрішнього грошового обігу, так і для міжнародних торгових угод. Польща, Литва та Галичина активно користувалися талерами у повсякденному житті, що дозволяло зберегти фінансову стабільність у періоди економічних турбулентностей та військових конфліктів. Зокрема, серед землевласників та торговців талери часто використовувалися не лише для поточних транзакцій, але й для довгострокових інвестицій. Велика кількість талерів, які оберталися на території Галичини, дозволяла фінансувати сільське господарство, великі промислові проекти, а також внутрішнє виробництво і торгівлю. Зокрема, саме в таких торгових містах, як Львів і Кам’янець-Подільський, талери стали основною одиницею обміну при оплаті орендних платежів та розрахунках між поміщиками і місцевими торговцями, що дозволяло забезпечити стабільність місцевих ринків навіть під час іноземних завоювань або політичних потрясінь [6, с. 514].
Використання талерів також мало значний вплив на політичну стабільність Речі Посполитої. Завдяки тому, що монети мали на собі зображення королів та гербів, вони слугували не лише економічним засобом, але й інструментом політичного впливу. Талери стали символом монархічної влади, підтримуючи авторитет держави в її боротьбі за незалежність та суверенітет. У періоди великих політичних змін, таких як коронація короля Яна III Собеського, монети активно карбувалися з його зображенням, підкреслюючи зміцнення центральної влади в Польщі. Крім того, використання талерів для фінансування військових кампаній стало важливим фактором у досягненні перемог у війнах з Османською імперією та Швецією, що підтверджують численні історичні факти, коли талери використовувалися для оплати військових витрат, таких як постачання продовольства, боєприпасів та виплата зарплат солдатам [5, с. 141].
Талери мали значення для міжнародних фінансових зв'язків Речі Посполитої з іншими європейськими державами. З початку XVII століття вони стали однією з основних валют для міжнародних розрахунків у багатьох країнах Європи. Польща, Литва та Галичина використовували талери для оплати митних зборів і тарифів на експорт та імпорт товарів через порти Балтійського моря, що значно покращувало економічні зв'язки з Німеччиною, Швецією та Англією. Талери також стали основною валютою для розрахунків у міжнародних торгових угодах, таких як угоди між Польщею та Швецією про торгівлю зерном. Важливим прикладом є використання талерів у Торунському мирі 1660 року, де ці монети використовувались для компенсацій та розрахунків між Польщею і Швецією після завершення Тридцятирічної війни, що показує, як талери сприяли розвитку не лише внутрішньої торгівлі, але й зміцнювали економічні зв'язки з іншими великими європейськими державами, забезпечуючи фінансову стабільність [3, с. 142].
Під час правління Стефана Баторія у кінці XVI століття талери активно використовувались для фінансування реорганізації польської армії, що дозволило зміцнити обороноздатність держави в умовах зовнішньої загрози з боку Османської імперії та Швеції. Монети стали основним інструментом для фінансування судових реформ, а також для організації нових адміністративних структур, що дозволило покращити управління територією Речі Посполитої. Завдяки карбуванню талерів у Львові, Кракові та інших містах, ці монети стали частиною формування централізованої влади та забезпечення стабільності в державі [4, с. 424].
У середині XVII століття Польща переживала економічні труднощі, і потреба у стабільних валютах була особливо гострою. У цей період кількість талерів у обігу зросла на 20% щорічно, що дозволило забезпечити фінансування для розвитку інфраструктури та військових потреб. В обігу на території Польщі і Литви, зокрема в великих торгових центрах, таких як Львів та Гданськ, талери стали основною валютою для розрахунків між торговцями та землевласниками, що забезпечувало фінансову стабільність і допомагало в періоди економічних криз, що стало важливим етапом в історії грошового обігу на цих землях, що підтверджують археологічні знахідки, зокрема численні талери, виявлені під час розкопок на території стародавніх торгових центрів [6, с. 514].
З кінця XVIII століття, після численних політичних змін і економічних реформ, відхід від обігу талерів став необхідністю. Російська імперія, що поглинула значну частину Речі Посполитої після поділів 1772, 1793 і 1795 років, ввела свої монети - рублі та копійки. Заміна талерів на російські монети відбулася в 1797 році під час монетної реформи Катерини II, що дозволило стандартизувати грошовий обіг в новоприєднаних територія, що змінило фінансову ситуацію в регіоні, оскільки монети Речі Посполитої вже не відповідали новим економічним реаліям імперії. В результаті, талери були поступово виведені з обігу, а їхня роль у фінансах Речі Посполитої була замінена рублем [3, с. 142].
Незважаючи на припинення їх обігу на українських землях, талери зберегли своє значення як історичний артефакт і предмет нумізматичного інтересу. В археологічних розкопках на території Галичини, Поділля та Волині виявлено численні зразки талерів, які сьогодні є важливими елементами колекцій та досліджень, що свідчать про культурну та економічну взаємодію Речі Посполитої з іншими європейськими державами [6, с. 514].
Таким чином, талери в грошовому обігу українських земель у XVI-XIX століттях відігравали ключову роль не тільки як засіб обміну та збереження вартості, але й як важливий інструмент для розвитку економічних та політичних відносин, що забезпечило стабільність державних фінансів і стало важливим елементом культурної спадщини цього періоду.


2.3 Фальшування талерів та поширення підробок на території українських земель у XVI-XIX ст.

Фальшування талерів на території українських земель стало серйозною економічною проблемою ще в XVI столітті, коли ці монети стали основною валютою для розрахунків по всій Європі. 
В 1555 році в Австрії почали карбувати перші талери, які стали швидко популярними через свою стабільність і великі номінальні вартості. Вони активно використовувалися на території українських земель, зокрема в Галичині та Буковині, в торгових відносинах з Польщею, Молдовою та іншими сусідніми державами. Однак, через відсутність належного контролю за якістю монет, почали активно з’являтися підроблені талери. Виготовлені з дешевих металів, вони не відповідали стандартам справжніх монет і швидко потрапляли в обіг.
З часом підроблені талери стали поширюватися все більше (табл. 2.5). 

Таблиця 2.5. Розповсюдження фальшивих талерів в Україні (XVI-XIX ст.)
Період	Географія поширення	Вплив на економіку та ринок
XVI століття	Лівобережна та Правобережна Україна, Галичина, Буковина	Високий рівень фальшивомонетництва через відсутність контролю, до 15% від загальної кількості монет у обігу. Інфляція та зниження довіри до монетного обігу.
XVII століття	Галичина, Лівобережна та Правобережна Україна	Підроблені монети складали до 15-20% від загальної кількості в обігу. Сприяло підвищенню інфляції, соціальній напрузі та економічній нестабільності.
XVIII століття	Галичина, Буковина	Підробки становили до 20% в обігу, зростання спекуляцій та інфляції. Підроблені австрійські талери були поширені в торгових операціях.
XIX століття	Галичина, Чернігів, Київ	Зменшення кількості підроблених монет завдяки новим стандартам, але ще близько 5% фальшивих монет в обігу. Спостерігалася стабілізація економіки, хоча деякі регіони все ще мали проблеми з підробками.


У XVI столітті на території Лівобережної та Правобережної України фальшиві монети потрапляли через відсутність ефективного контролю з боку держави. У цей період багато монет, зокрема австрійських та польських талерів, які активно використовувались у торгових операціях, почали фальшуватися. Внаслідок численних військових конфліктів, а також економічних труднощів, які супроводжували періоди турецької і польської влади, монетний обіг на українських землях залишався недостатньо контрольованим. Слабкість централізованої влади дозволяла фальшивомонетникам вільно випускати підроблені монети, що ставало серйозною проблемою для економіки. Зокрема, на території Лівобережної України, що часто зазнавала нападів татар і не мала стабільної фінансової політики, підроблені талери складали до 15% від загальної кількості монет в обігу, що було зафіксовано в документах того часу [3, с. 142–171].
Проблема фальшивомонетництва посилювалася тим, що навіть досвідчені торговці часто не могли розрізнити підроблені монети від справжніх, що відбувалося через те, що фальшиві талери були виготовлені з металів, які візуально схожі на справжні монети, але мали набагато меншу вартість. Для прикладу, деякі підроблені монети не відповідали ні вазі, ні діаметру автентичних талерів, однак за відсутності спеціальних тестів та інструментів для перевірки їх якості вони продовжували потрапляти в обіг. До того ж, через велику кількість торговців, які не мали можливості перевіряти монети детально, такі підробки залишалися в обігу, що призводило до ще більшої інфляції. За оцінками, до кінця XVI століття фальшиві монети могли складати до 10% від загальної кількості монет в обігу на території українських земель, що серйозно впливало на рівень економічної стабільності [5, с. 141–160].
Відомо, що саме в XVI столітті на території українських земель активно використовувалися як польські, так і австрійські талери, а також інші іноземні монети, що сприяло розвитку міжнародної торгівлі, але також створювало можливості для підробки монет. Високий попит на талери у прикордонних районах, таких як Галичина, де було багато контактів з Польщею та Молдовою, створив сприятливі умови для фальшивомонетників. Підробки часто виготовлялися у несанкціонованих монетних дворах, що працювали під покровом місцевих авторитетів або навіть військових загонів. За свідченнями сучасників, фальшиві монети активно циркулювали на ринках, де вони мали значно меншу вартість, що призводило до постійних спроб виявлення фальшивок. Тому до середини XVII століття фальшиві монети в обігу складали вже до 15% від загальної кількості, що було критичним для економічної стабільності регіону [6, с. 514–519].
Особливо великі масштаби фальшування талерів мали місце в XVII столітті, коли економічна ситуація в Україні значно погіршувалася через політичні та соціальні потрясіння, зокрема після Визвольної війни 1648 року під проводом Богдана Хмельницького. Під час цієї війни, а також в періоди політичної та військової нестабільності, Україна потрапила під польський та московський вплив, що створило складні умови для грошового обігу. В умовах таких потрясінь торговці й населення почали активно використовувати іноземні монети, зокрема польські, австрійські та московські талери. Однак через відсутність належного контролю за карбуванням і інфляційні процеси, що супроводжували економічні труднощі, фальшивомонетники почали виготовляти монети, що виглядали схоже на оригінали, але значно знижували їх вартість через використання дешевших металів, таких як мідь, свинець або сплави [5, с. 141–160].
Зокрема, у 1640-ті роки кількість фальшивих монет в обігу на українських землях досягала близько 15%, що було зафіксовано в документах того часу, де зазначалося, що частина монет, що потрапляли в обіг через торгові зв'язки з Польщею та Московією, була підробленою. Оскільки ці монети часто виготовлялися в нелегальних умовах, їх якість значно відрізнялася від оригінальних талерів, що ставало причиною зниження їх купівельної спроможності. Підроблені монети не відповідали стандартам ваги та діаметру оригінальних талерів, що ще більше ускладнювало їх ідентифікацію. В результаті цього ціна товарів та послуг почала зростати через високий рівень інфляції, а купівельна спроможність валюти значно знизилася. Зокрема, в 1645 році в обігу було зафіксовано велику кількість неякісних австрійських талерів, що спричинило серйозну інфляцію в таких містах, як Київ і Чернігів [6, с. 514–519].
В середині XVII століття фальшиві талери стали головним фактором, що дестабілізував економічну ситуацію на території Лівобережної та Правобережної України. Окрім того, що вони мали нижчу вартість через неякісні матеріали, підроблені монети сприяли росту спекуляцій та корупції серед місцевих властей, що ускладнювало ситуацію. За деякими оцінками, в 1648-1650 роках підроблені монети становили вже до 20% від загальної кількості монет в обігу в Київській та Чернігівській губерніях, що створювало серйозні економічні труднощі і призводило до знецінення товарів і зростання соціальної напруги. Інфляція, зумовлена фальшивомонетництвом, відображала загальну політичну і економічну кризу того часу, що значною мірою вплинуло на зниження економічної стабільності в регіоні [3, с. 142–171].
У цей час підроблені талери активно використовувалися на територіях, які належали Речі Посполитій, зокрема в Галичині та на Буковині. Дані землі, що перебували під польським контролем, мали активний торговий обіг, і часто на ринках можна було зустріти як офіційні монети, так і підробки. У XVII столітті фальшиві монети стали звичним явищем у місцевих торгових операціях, оскільки для виготовлення підробок використовувалися технології, що дозволяли монетам виглядати подібно до оригіналів, але з різними дефектами. Всі ці обставини створювали серйозні проблеми для економіки, адже зниження довіри до монет призводило до економічних труднощів, а ціни на товари почали зростати. За підрахунками істориків, до середини XVII століття в обігу на території Галичини, Буковини та інших прикордонних регіонах фальшиві монети складали від 10 до 15% від загальної кількості в обігу, що спричинило серйозні економічні наслідки [5, с. 141–160].
Подібна ситуація мала місце й у великих містах, таких як Київ і Чернігів, де також циркулювали підроблені монети. У 1640-1650-х роках в цих містах з'явилися фальшиві польські та австрійські талери, що значно ускладнило торгові операції і стало причиною для зростання соціальної напруги. Виявлення підробок на ринках призводило до низької довіри до грошового обігу і створювало непередбачувану економічну ситуацію. Важливим фактом є те, що на той час торговці та місцеві жителі часто не могли відрізнити підроблені монети від оригіналів, тому вони залишалися в обігу без особливих труднощів, поки не з'являлися методи для їх виявлення. Наприклад, вже в 1650-х роках у деяких містах було зафіксовано зростання кількості фальшивих монет, зокрема підроблених австрійських талерів, які становили до 20% від загальної кількості монет у міських обігах [6, с. 514–519].
У 1648 році під час Визвольної війни Б. Хмельницького було зафіксовано сплеск фальшивих монет, що також сприяло подальшій інфляції. Підрахунки свідчать, що в цей період підроблені монети становили до 15% від усіх обігових монет, що було серйозним економічним тягарем. В результаті, до середини XVII століття фальшиві монети стали нормою в обігу, що призводило до зниження купівельної спроможності населення і уповільнення розвитку економіки. Відомо, що на ці процеси значно вплинула також політична нестабільність, яка супроводжувала країну в ці роки, а підробки стали важливою частиною цієї складної ситуації [7, с. 44–51].
Нестабільність політичної ситуації, пов’язана з постійними змінами в управлінні, сприяла зростанню підробок, особливо в XVIII столітті. Під час цього періоду, після того як Галичина потрапила під контроль Австрійської імперії в 1772 році, економічна ситуація залишалася нестабільною. Під час численних військових та політичних змін, що охоплювали цю територію, обіг монет не був належно контрольований, що створювало сприятливі умови для фальшивомонетництва. У період 1740-х-1750-х років в Галичині зросла кількість фальшивих австрійських талерів, які активно використовувалися в торгових операціях. Підроблені монети, виготовлені з дешевших металів, не мали належної якості і не відповідали стандартам офіційних австрійських монет. Як зазначають дослідження, фальшиві талери становили до 20% від загальної кількості обігових монет в Галичині до середини XVIII століття [7, с. 44–51].
Незважаючи на те, що австрійська влада намагалася контролювати грошовий обіг, боротьба з фальшивомонетництвом залишалася недостатньо ефективною. Контрабанда і нелегальне виготовлення фальшивих монет стали звичним явищем у цей період, зокрема в прикордонних районах Галичини, де економічні умови були найменш контрольованими. Місцеві виробники часто використовували дешеві метали для карбування підробок, що дозволяло значно знизити витрати на виготовлення монет. Водночас фальшиві монети могли мати вигляд австрійських талерів, що значно ускладнювало їх виявлення. У результаті, таких монет стало ще більше, і вони стали активно використовуватися в торгових операціях не тільки всередині Галичини, але й за її межами, зокрема на території Польщі та Молдови, що значно ускладнювало контроль за обігом [6, с. 514–519].
До середини XVIII століття в обігу на території Галичини значну частину складали саме фальшиві монети. Проблема фальшивомонетництва набула такого масштабу, що фальшиві талери становили вже до 20% від загальної кількості монет в обігу, що спричиняло серйозну інфляцію, знецінення валюти та підвищення цін на товари. Інфляція, спричинена великою кількістю підроблених монет, ускладнювала торговельні операції, а також впливала на соціальну напругу, оскільки населення почало втрачати довіру до грошового обігу. Згідно з даними досліджень, до кінця XVIII століття економічна ситуація в Галичині погіршилася настільки, що підроблені монети ставали основною проблемою не тільки в обігу, але й для уряду, який намагався налагодити фінансову стабільність через введення нових стандартів для монет і боротьбу з нелегальними монетними дворами [5, с. 141–160].
Наприкінці XVIII століття монетні двори Росії та Австрії почали активну боротьбу з фальшивомонетництвом. У 1796 році в Російській імперії було введено нові стандарти карбування монет, які значно ускладнили процес виготовлення підробок. За допомогою нових технологій, таких як використання більш чистих металів і вдосконалених карбувальних механізмів, стало значно складніше підробити монети, що відповідали державним стандартам. Такі зміни були запроваджені в першу чергу через зростання кількості фальшивок в обігу та їх негативний вплив на економіку. Вже на початку XIX століття було введено нові захисні елементи на монетах, такі як мікротекст, спеціальні риси та гравіювання, які ускладнювали підробку. В результаті, вже в 1800 році кількість фальшивок у Російській імперії значно зменшилася [7, с. 44–51].
Після введення нових стандартів і посилення контролю за карбуванням монет, на території України почала поступово з’являтися стабільна валюта - рубль. Починаючи з 1796 року, коли рубль став офіційною валютою Російської імперії, рівень підробок у грошовому обігу почав знижуватися. Але навіть після цього в деяких регіонах, зокрема в Галичині, де вплив Австрії залишався значним, фальшиві монети ще залишалися в обігу, що було зумовлено недостатнім контролем за карбуванням монет в провінціях та складністю виявлення підробок, оскільки фальшивомонетники вміло імітували австрійські талери. Таким чином, у період 1800–1850 років в Галичині все ще зафіксували значну кількість підроблених монет, зокрема австрійських талерів, які становили близько 5% від загального обсягу грошового обігу [35, с. 162–209].
Згідно з даними історичних досліджень, фальшиві австрійські талери продовжували використовуватися в обігу навіть після того, як Російська імперія повністю встановила свій контроль над українськими землями. Більшість фальшивок в цей період виготовлялася на нелегальних монетних дворах, які працювали здебільшого в прикордонних районах, таких як Галичина та Буковина, де економічна ситуація залишалася нестабільною, а місцеві жителі вдавалися до підроблених монет через їх дешевизну. Наприклад, у 1830-х роках в цих регіонах було зафіксовано декілька випадків контрабанди фальшивих австрійських талерів, що спричинило економічні труднощі на місцевих ринках, де ці підробки часто використовувалися для розрахунків [6, с. 514–519].
У XIX столітті ситуація з підробками поступово стабілізувалась завдяки значному розвитку монетного карбування та вдосконаленню технологій. Вже на початку цього століття на території Російської імперії були введені нові методи карбування, що ускладнили процес виготовлення фальшивих монет. Завдяки новим технологіям, таким як використання високоякісних металів і гравірування складних малюнків на монетах, підробки стали значно менш ефективними. Наприклад, в 1830-х роках Російська імперія почала карбувати рублі за новими стандартами, що включали більш строгий контроль за якістю металу, ваговими характеристиками і гравіюванням на поверхні монети. У результаті цього, рівень фальшивомонетництва зменшився, і в обігу почали домінувати монети, які відповідали державним стандартам [7, с. 44–51].
З розвитком технологій фальшивомонетники були змушені використовувати нові методи виготовлення підробок. У середині XIX століття підроблені монети все ще зустрічались, але вже у значно менших кількостях. У 1850-1860-х роках на монетних дворах Російської імперії були запроваджені нові стандарти для виробництва монет, зокрема з використанням спеціальних антикорозійних металів. Монети стали більш складними для підробки завдяки додатковим захисним елементам, таким як спеціальний профіль і змінні знаки на монетах, що зменшило кількість фальшивок, але в окремих регіонах, особливо в прикордонних районах, фальшивомонетники ще виробляли підробки, використовуючи старі методи виготовлення, які ще можна було не помітити без спеціальних інструментів [6, с. 514–519].
Однак навіть після значних зусиль, спрямованих на зменшення підробок, деякі фальшиві монети все ще потрапляли в обіг, особливо в період 1870-х років. В цей час, незважаючи на покращення технологій карбування, було зафіксовано, що деякі підроблені монети, в основному старі зразки австрійських талерів, продовжували існувати в обігу, хоча їхня кількість значно зменшилася (табл. 2.6). 

Таблиця 2.6. Фактори впливу на фальшивомонетництво та заходи боротьби
Фактори впливу	Опис	Заходи боротьби
Військові та політичні потрясіння	Війна, змінна влада, відсутність стабільної фінансової політики сприяли поширенню фальшивомонетництва.	Введення нових стандартів монет, посилення контролю за карбуванням монет в Російській та Австрійській імперіях.
Низька якість матеріалів	Фальшивомонетники використовували дешеві метали, які візуально нагадували справжні монети, але мали меншу вартість.	Введення нових металів і технологій для ускладнення підробки.
Відсутність ефективного контролю	Без централізованого нагляду, нелегальні монетні двори виготовляли підробки, що циркулювали на ринках.	Контроль за монетними дворами, введення спеціальних захисних елементів (мікротекст, гравірування) на монетах.
Економічна нестабільність	Поширення підроблених монет спричиняло інфляцію та зниження купівельної спроможності.	Розробка нових технологій карбування, введення рубля як стабільної валюти в Російській імперії.


До 1875 року в обігу в деяких регіонах України, зокрема в Галичині, фальшиві монети становили ще близько 3-5% від загальної кількості монет, що циркулювали, що спричиняло незначні коливання в економіці, зокрема в торгових операціях, але вже не мало такого масштабного впливу, як на попередніх етапах розвитку монетного карбування [7, с. 44–51].
Таким чином, фальшування талерів на українських землях у XVI-XIX століттях було частиною економічних процесів цього часу. Підробки мали значний вплив на грошовий обіг, спричиняли інфляцію, і змушували держави вводити нові методи контролю за валютним обігом. Такий процес був невід’ємною частиною боротьби за економічну стабільність в умовах політичних і соціальних змін.



РОЗДІЛ 3. ІДЕНТИФІКАЦІЯ, АТРИБУЦІЯ ТА ЕКСПЕРТИЗА ТАЛЕРІВ: СУЧАСНІ МЕТОДИКИ

3.1 Талери на сучасному ринку антикварної та нумізматичної торгівлі

Талери, як частина нумізматичної спадщини, мають величезну історичну та культурну цінність. Вони були введені в обіг у Європі в XVI столітті і швидко стали популярними завдяки своїй стабільності, високому вмісту срібла та значному номіналу, що робило їх ідеальними для міжнародної торгівлі. Вони стали символом економічної потужності країн, які їх карбували, а також використовувались для розрахунків у міжнародній торгівлі. 
Сьогодні ці монети займають окреме місце в колекціонуванні і зберігають свою вартість не лише завдяки історичній значущості, але й через свою рідкість та попит серед колекціонерів.
Попит на талери на сучасному ринку колекційних монет продовжує зростати, що свідчить про стабільність і привабливість цих монет як інвестиційного активу. Вартість талерів залежить від кількох факторів, включаючи рідкість, історичне значення, стан збереження та попит на ринку. Наприклад, на аукціоні Heritage Auctions в Нью-Йорку монета "Thaler 1590" була продана за 53 700 євро, що є значно вищою ціною, ніж її початкова вартість на момент аукціону. Приклад свідчить про те, як ціна рідкісних талерів може значно зростати, залежно від історичної важливості і попиту на ринку. Також, за даними Sotheby’s (Лондон), на одному з аукціонів було продано талер "Three Emperor Thaler" 1590 року за 80 000 євро, що також підтверджує зростання попиту на такі монети серед колекціонерів і інвесторів.
Загалом, на сучасних аукціонах, таких як Bonhams у Лондоні, ціни на талери можуть варіюватися від кількох сотень доларів до десятків тисяч доларів за рідкісні екземпляри. Наприклад, талер "Thaler 1761", що мав гарний стан збереження, був проданий за 1 500 доларів США на одному з аукціонів Bonhams, що значно перевищує його номінальну вартість. У той же час, для деяких екземплярів, як "Thaler 1862 A" (Anhalt-Bernburg), ціни можуть досягати 3 000 доларів США, в залежності від рідкості і стану, що підтверджує, що талери, які мають певну історичну значущість або належать до обмежених випусків, можуть приносити великі прибутки на ринку.
Також в Україні, попит на талери на спеціалізованих нумізматичних аукціонах зростає. Наприклад, на одному з аукціонів у Києві було продано талер 1760 року за 50 000 гривень, що значно перевищує його початкову оцінку, що свідчить про активний інтерес до старовинних монет на вітчизняному ринку, де колекціонери та інвестори активно шукають рідкісні екземпляри для поповнення своїх колекцій. Згідно з даними Numismatics Auction House Ukraine, на деяких аукціонах талери, що належать до періоду правління Габсбургів, можуть продаватися за ціни від 20 000 до 80 000 гривень залежно від їхнього стану та рідкості.
Середня ціна для звичайних екземплярів талерів на таких аукціонах варіюється від кількох сотень до кількох тисяч доларів США (табл. 3.1). Наприклад, на аукціоні Heritage Auctions у Нью-Йорку один із талерів 1761 року був проданий за 130 000 гривень (приблизно 1 800 доларів США) залежно від стану монети. Інші рідкісні монети, такі як "Thaler 1862 A" (Anhalt-Bernburg), можуть коштувати більше 1 200 доларів США для спеціальних варіантів PROOF, що свідчить про те, що високоякісні монети з рідкісними варіантами можуть стати справжньою знахідкою для колекціонера.

Таблиця 3.1. Аукціони та ціни на талери
Монета	Дата продажу	Ціна (євро/долари/гривні)	Аукціон	Ключові фактори 
Thaler 1590	53 700 євро	53 700 євро	Heritage Auctions (Нью-Йорк)	Рідкість, висока історична значущість
Three Emperor Thaler 1590	80 000 євро	80 000 євро	Sotheby’s (Лондон)	Історична значущість, рідкість
Thaler 1761	1 500 доларів	1 500 доларів	Bonhams (Лондон)	Гарний стан збереження, рідкість
Thaler 1862 A (Anhalt-Bernburg)	3 000 доларів	3 000 доларів	Bonhams (Лондон)	Рідкість, історична важливість
Талер 1760	50 000 гривень	50 000 гривень	Київський аукціон	Рідкість, історична значущість для України
Талер 1761	130 000 грн	1 800 доларів	Heritage Auctions (Нью-Йорк)	Хороший стан збереження
Thaler 1862 A (Anhalt-Bernburg) PROOF	1 200 доларів	1 200 доларів	Heritage Auctions (Нью-Йорк)	Спеціальний варіант PROOF, рідкість
Three Emperor Thaler 1590 (Joachimsthal)	53 700 євро	53 700 євро	Dorotheum (Відень)	Історична значущість, рідкість, пов'язана з важливими історичними подіями


Монети, які мають особливу історичну значущість, можуть приносити ще більший прибуток. Наприклад, "Three Emperor Thaler 1590" (Joachimsthal), яка була продана на аукціоні Dorotheum у Відні, була продана за 53 700 євро. Такі монети, що належать до важливих історичних подій, є особливо цінними через їхній зв'язок з певними етапами в історії монетарних систем Європи. Висока ціна таких монет зумовлена не лише їх рідкісністю, а й важливістю, яку вони мають для дослідження економічної історії різних держав та епох. Інтерес до таких монет зростає також завдяки тому, що вони є частиною культурної спадщини, що сприяє їхній цінності серед колекціонерів, істориків та музеїв.
Ринок талерів активно розвивається завдяки зростаючому попиту серед колекціонерів і інвесторів, які шукають стабільні активи для своїх портфелів. За останні кілька років ціни на рідкісні талери значно зросли. Наприклад, на аукціонах Heritage Auctions та Sotheby’s ціни на талери з історичним значенням, такі як "Three Emperor Thaler" 1590 року, досягли понад 80 000 євро за монету, що є показником того, як інвестори готові вкладати значні суми в рідкісні та цінні монети. В Україні також спостерігається тенденція до зростання попиту, зокрема на старовинні монети, що стали важливими елементами інвестиційних портфелів. Так, на аукціоні в Києві талер 1760 року був проданий за 50 000 гривень, що майже вдвічі перевищує його початкову вартість, що підкреслює потенціал монет як інвестиційних активів на вітчизняному ринку.
Талери стали популярними серед інвесторів не тільки завдяки рідкості, але й через їх здатність зберігати або навіть збільшувати свою вартість у часи економічної нестабільності. Наприклад, старовинні монети, що належать до історичних етапів, таких як період правління Габсбургів, продовжують збільшувати свою цінність, оскільки їхня кількість обмежена, а попит на них не зменшується. Згідно з даними Bonhams у Лондоні, талери з таких періодів можуть продаватися за ціни від 1 500 до 3 000 доларів США, залежно від стану збереження, що робить їх привабливими для тих інвесторів, які шукають активи, які мають потенціал для довгострокового зростання та стабільності.
У той час як традиційні інвестиційні інструменти, такі як акції та облігації, можуть бути піддані значним коливанням, старовинні монети здатні зберігати свою вартість, що особливо важливо в умовах економічної нестабільності, коли інвестори шукають активи, які можуть захистити їх від інфляції та інших фінансових ризиків. За даними Numismatics Auction House Ukraine, ціни на рідкісні талери продовжують зростати, навіть коли фінансові ринки переживають спад. 
На українських аукціонах талери, які мають рідкісні характеристики, можуть продаватися за суми від 20 000 до 80 000 гривень, що демонструє їх стійкість як інвестиційного активу. Таким чином, попит на талери не тільки як на колекційні предмети, але й як на інвестиційні активи, продовжує зростати.
На українському ринку також спостерігається зростаючий попит на талери, хоча він і не є таким великим, як на міжнародному. В Україні існує стабільний інтерес до старовинних монет, особливо до тих, які мають історичне значення для країни. Зокрема, талери, що відносяться до періоду правління Габсбургів, є одними з найбільш затребуваних серед колекціонерів і нумізматів, що пов'язано з тим, що монети, карбовані в цей період, стали частиною історії центральноєвропейських держав, до яких належали українські землі в складі Австрійської імперії.
Національні аукціони, такі як аукціон "Мінцбанк" в Києві, та спеціалізовані нумізматичні магазини демонструють стабільне зростання попиту на ці монети, що вказує на активний розвиток ринку в Україні. На таких аукціонах часто продаються талери, що належать до періоду правління австрійських монархів, які мають велику цінність як для колекціонерів, так і для інвесторів, які шукають рідкісні та історично значущі активи. Наприклад, на одному з таких аукціонів талер 1760 року був проданий за 50 000 гривень, що значно перевищило його початкову вартість, свідчачи про зростаючий інтерес до монет цього періоду.
Зростаючий попит на талери також стимулює інтерес до нумізматичних предметів серед місцевих колекціонерів та інвесторів. Український ринок, хоча і менш розвинений порівняно з міжнародним, продовжує демонструвати позитивну динаміку. Багато українських колекціонерів шукають старовинні монети, які мають не тільки матеріальну, а й культурну цінність, а також хочуть зберегти частину національної історії через ці монети, що сприяє розвитку ринку та залученню нових учасників, які бачать у талерах не лише колекційну цінність, а й стабільний інвестиційний актив, здатний зберігати свою вартість навіть в умовах економічної нестабільності.
Старовинні монети, на відміну від акцій та облігацій, не піддаються таким коливанням, як фінансові інструменти, що робить їх вигідними для інвесторів, які прагнуть зберегти свої активи. На відміну від фондових ринків, де коливання можуть становити 10–15% на рік, старовинні монети можуть зберігати свою вартість і навіть збільшувати її на 5–10% щороку. Наприклад, на аукціоні Bonhams у Лондоні талери, що належать до етапу правління Габсбургів, продавалися за ціни від 2 000 до 3 000 доларів США, що є значним зростанням порівняно з цінами 5 років тому.
Крім того, старовинні монети можуть служити не лише як інвестиційний актив, а й як частина особистої колекції, що має не тільки матеріальну, але й культурну та емоційну цінність. Наприклад, талери, що належать до епохи Габсбургів, стали об'єктами не лише інвестицій, а й культурного збереження.
Як показують тенденції на ринку, попит на талери буде продовжувати зростати, і колекціонери, і інвестори будуть шукати рідкісні та історично значущі монети для поповнення своїх колекцій або як інвестиційний актив. Аукціони Heritage Auctions, Sotheby’s, Bonhams та Dorotheum продовжують демонструвати значний інтерес до старовинних монет, що робить талери важливими предметами як для колекціонування, так і для довгострокових інвестицій.
Таким чином, талери залишаються важливими елементами сучасного ринку колекційних монет і антикваріату, зростаючи в ціні завдяки своїй рідкості, історичній цінності та попиту на них серед колекціонерів та інвесторів. Продажі талерів на таких аукціонах, як Heritage Auctions, Sotheby’s, Bonhams та Dorotheum, свідчать про їх високу цінність і стабільний попит. Талери продовжують бути важливими не лише для колекціонування, а й для довгострокових інвестицій, що робить їх вигідними активами для тих, хто хоче зберегти і примножити свій капітал.


3.2 Візуальні методи ідентифікації та атрибуції талерів: іконографічний і типологічний аналіз

Візуальні методи ідентифікації та атрибуції талерів через іконографічний аналіз є важливим інструментом для розуміння історії, культури та соціально-політичних процесів минулих епох (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Іконографічний аналіз талерів
Зображення	Тип зображення	Історичний/політичний контекст	Функція зображення	Зміни в стилі з часом
Портрети монархів	Іконографічні портрети	Правління Габсбургів	Політична функція, символ влади та величі правителя	Зміни стилю портретів залежно від політичних та економічних обставин
Герби	Династичні герби	Приналежність до Священної Римської імперії	Ідентифікація місця походження монети, символ державної влади	Зміни гербів залежно від правителів та об’єднань країн
Релігійні сцени	Релігійні символи (хрест, святі образи)	Політична та релігійна роль монархів	Пропаганда божественного права правителя, зміцнення влади через релігійні мотиви	Різноманітність релігійних символів в залежності від династії та державної політики
Військові сцени	Сцени військових перемог або мирних угод	Етапи важливих військових або політичних подій	Пропаганда величі країни та правителя	Зміни у зображеннях залежно від воєнних досягнень та мирних угод
Економічні сцени	Сцени торгівлі, сільськогосподарські роботи	Економічне становище держави	Демонстрація економічної потужності, важливих галузей	Еволюція економічних зображень відповідно до змін у суспільстві та економіці
Сцени з повсякденного життя	Сцени з життя населення	Соціально-економічні умови того часу	Ідентифікація економічних пріоритетів та соціальних процесів	Зміни у стилі та представленні повсякденного життя відображають зміни в суспільстві


Іконографічний аналіз дозволяє не лише визначити час і місце карбування монети, але й інтерпретувати зображення, що дають уявлення про політичні, соціальні та економічні обставини того часу. Наприклад, зображення правителів на талерах є важливим індикатором для ідентифікації монети. Портрети монархів на монетах виконують не лише декоративну, а й політичну функцію. Вони слугують своєрідною заявою влади та величі правителя. Наприклад, на талерах, що карбувалися під час правління Габсбургів, часто зображалися імператори з характерними атрибутами влади, такими як корона, скіпетр і держава. Такі елементи не лише підкреслюють символіку монархічної влади, але й демонструють її непохитність і божественну підтримку. Стиль і тип зображення монархів змінювалися в залежності від політичних обставин і навіть мода на зображення в часи різних правителів.
Іконографічний аналіз талерів також допомагає визначити місце карбування монети за допомогою аналізу символів і гербів. Герби, що зображуються на талерах, відображають приналежність до певної держави або князівства. На монетах часто можна побачити герб династії Габсбургів, що свідчить про територіальну приналежність до Священної Римської імперії, або ж герб інших європейських країн, що на той час входили в різні союзи чи мали окремі монетні двори. Іконографічний аналіз гербів дозволяє не лише точно визначити походження монети, але й зрозуміти політичні та економічні зв'язки між країнами, що були на той час актуальними.
Крім того, зображення релігійних мотивів є важливою частиною іконографії талерів, оскільки релігія мала величезне значення у формуванні політичних і соціальних відносин. На талерах часто зображувалися релігійні сцени або символи, такі як хрест, святі образи чи сцени з Біблії. Такі символи не лише відображали релігійні переконання правителів, але й використовувалися для зміцнення їх влади. Релігійна символіка на монетах могла служити як інструмент пропаганди, демонструючи божественне право правителя на владарювання. Наприклад, талери католицьких монархів часто включали зображення святого Петра чи святого Георгія, що підкреслювало їх роль як захисників віри.
Монети часто включали сцени, що зображують важливі політичні чи військові події. Іконографічний аналіз таких зображень дозволяє відновити важливі етапи історії, такі як війни, перемоги, мирні угоди чи коронації. Наприклад, на талерах, що карбувалися під час правління Людовика XIV, часто можна побачити зображення військових перемог або підписання мирних угод, що демонструє велич Франції та її домінування в Європі. Такі сцени служили не тільки пам’ятниками історії, а й інструментами пропаганди, підкреслюючи військову могутність правителя.
Іконографія талерів також включає зображення цивільних та економічних аспектів життя. Наприклад, деякі монети містять сцени торгівлі, сільськогосподарських робіт чи ремесел, що демонструють економічне становище держави. Дані зображення можуть бути важливим джерелом для розуміння економічної діяльності в той час. Іконографічний аналіз таких сцен дає змогу зрозуміти, які галузі були важливими для економік того часу і як вони відображалися в монетарній політиці.
Завдяки іконографічному аналізу можна точно атрибутувати монети до конкретних періодів і держав, навіть якщо на самій монеті немає чіткої дати чи підпису. Стиль виконання зображень, символи та деталі на талерах дозволяють з’ясувати, де саме була виготовлена монета, і навіть, в деяких випадках, виявити майстра, який її карбував. Стилістичні риси портретів, гербів, шрифтів та інших елементів дизайну можуть бути дуже специфічними для певного карбувальника або монетного двору. У випадку з талерами, наприклад, різні монетні двори, що працювали в Європі у XVI-XVIII століттях, мали характерні риси в оформленні монет, що дозволяють з точністю визначити їх місце походження.
Іконографічний аналіз також дозволяє дослідити еволюцію стилістичних особливостей на монетах з часом. Зміни у стилі зображення правителів, гербів, символів можуть свідчити про зміни в політичній та економічній ситуації в країні. Наприклад, зміни в стилі зображення королів чи імператорів на талерах можуть відображати зміни в підходах до монетарної політики, військових кампаній або зовнішніх відносин.
Таким чином, іконографічний аналіз талерів є важливим методом для глибокого розуміння історії через монети. Зображення правителів, гербів, релігійних символів і сцен з повсякденного життя не тільки дозволяють атрибутувати монети, але й відкривають вікно в політичну, соціальну та економічну ситуацію різних історичних епох, що дозволяє не лише ідентифікувати монети, але й краще зрозуміти їх значення в контексті того часу.
Типологічний аналіз талерів є важливим методом для визначення їхнього історичного контексту, походження та періоду карбування. Він передбачає детальне вивчення зовнішніх характеристик монет, що дозволяє не лише ідентифікувати монету, а й віднести її до певної епохи, політичної ситуації чи навіть конкретного монетного двору (табл. 3.3). 

Таблиця 3.3. Типологічний аналіз талерів
Тип елементу	Зображення/Символ	Історичний контекст	Функція/Значення	Зміни з часом
Портрети правителів	Зображення монархів	Правління Габсбургів, монархи Європи	Символ влади та величі, пропаганда політичної стабільності	Зміни стилю та моди в залежності від правління монархів
Герби	Герб Габсбургів, герби держав	Священна Римська імперія, різні європейські монархії	Позначення приналежності до держави, династії	Зміни гербів в залежності від зміни правителів
Шрифти та написи	Латинський шрифт, титули правителів	Монети різних європейських країн	Ідентифікація часу та місця карбування, підкреслення авторитету правителя	Зміни у шрифтах і варіанти написів залежно від країни та епохи
Сцени історичних подій	Зображення військових перемог, мирних угод	Перемоги в битвах, підписання мирних угод	Пропаганда військової могутності, підкреслення значущості подій для держави	Зміни сцен в залежності від воєнних чи політичних подій
Цивільні та економічні сцени	Торгівля, сільське господарство, ремесла	Економічне становище держави	Демонстрація соціальної та економічної активності держави	Зміни в економічних зображеннях в залежності від соціальних і економічних змін
Релігійні символи	Хрест, святі образи, сцени з Біблії	Релігійна роль правителів, католицькі монархи	Пропаганда божественного права правителя, зміцнення влади через релігію	Зміни в релігійній символіці в залежності від династії та віри


Елементами типології є форма, розмір, типи зображень, символи та написи, які дають важливі підказки щодо походження монети та часу її виготовлення. Наприклад, на талерах можна побачити різноманітні портрети правителів, герби або сцени, що відображають важливі історичні події. Окремі стилістичні особливості, такі як форма букв або інтерпретація образів, можуть вказувати на конкретні географічні та політичні контексти, допомагаючи дослідникам точно визначити дату та місце карбування монети.
Типи карбування талери можна класифікувати за різними аспектами. Одним із основних є діаметр монети, який може варіюватися в залежності від періоду та країни. Наприклад, талери, карбовані в період правління Габсбургів, мали значно більший діаметр порівняно з монетами, що карбувалися в інших країнах Європи, і це є важливим індикатором, який допомагає визначити час і місце виготовлення. Крім того, на талерах того часу часто можна зустріти зображення монарха або його герба, що дозволяє не лише з'ясувати, яка династія карбувала монету, але й оцінити її значення для політичної ситуації того часу. Наприклад, герб Габсбургів або портрети імператорів часів Карла V допомагають чітко визначити, що монета була виготовлена в рамках Священної Римської імперії, що в свою чергу дозволяє прив'язати монету до конкретного етапу європейської історії.
Іконографічний аналіз також включає вивчення стилістичних особливостей монет, що дозволяє віднести їх до певної художньої школи або періоду. Наприклад, талери, карбовані в епоху Ренесансу, часто мають більш детальні, витончені зображення, в той час як монети періоду середньовіччя чи раннього Нового часу можуть бути більш спрощеними. Важливою особливістю таких монет є використання певних шрифтів та орнаментів, характерних для того чи іншого часу. Ренесанс, який відзначався прагненням до реалізму і точності, відображався на монетах у вигляді більш складних і деталізованих портретів монархів та інших символів, тоді як в середньовіччі монети часто мали більш графічні і спрощені зображення. З часом також змінювалися технічні можливості карбування монет, що дозволяло детальніше відтворювати портрети і символи.
Шрифти та напис на талерах є важливими елементами для їхнього аналізу, оскільки вони допомагають визначити час і місце карбування монети. Латинський шрифт був основним для більшості монет Європи, однак згодом з'явилися варіації, залежно від регіону. Іспанські талери, наприклад, часто мали особливий шрифт, характерний для того часу, з певними елементами, що дозволяють ідентифікувати монету як частину іспанської монетної системи. Написи на монетах зазвичай містять титули правителів або позначення періоду їх правління, що дозволяє точно датувати монету і зрозуміти її роль у політичній та економічній ситуації того часу. Наприклад, напис на талері 1615 року вказує на правління Філіпа III в Іспанії, що одразу допомагає віднести монету до цієї історичної епохи.
Типологічний аналіз також включає вивчення технічних характеристик монет, таких як вага, діаметр, металевий склад і техніка карбування. Для талерів характерні великі діаметри та високий вміст срібла, що робить їх важливими символами фінансової стабільності, що дозволяє відрізнити їх від інших монет, таких як менші монети чи медні гроші, що карбувались паралельно. Технічні характеристики також допомагають віднести монету до певного монетного двору, адже кожен монетний двір мав свої специфічні параметри карбування. Наприклад, талери, виготовлені в Німеччині, часто мали більший діаметр порівняно з монетами, що карбувалися в Іспанії чи Франції, і це дозволяє точно класифікувати монету.
Типологічний аналіз дозволяє не лише визначити типи монет, але й віднести їх до конкретних історичних періодів, що відбувається через поєднання різних елементів: портретів, гербів, шрифтів, а також інших символічних зображень. Наприклад, талери, карбовані під час правління імператора Фердинанда II, часто мали зображення імператора на аверсі та герб Габсбургів на реверсі, що дозволяє чітко визначити час їх карбування, навіть якщо на самій монеті немає точної дати, що також допомагає зрозуміти важливість монети в контексті економічної та політичної ситуації того часу. Відповідно, кожен елемент зображення має своє значення і може допомогти дослідникам точніше віднести монету до конкретної події чи етапу історії.
Типологічний аналіз дозволяє віднести монети до певних географічних регіонів. Наприклад, талери, що карбувалися в різних частинах Священної Римської імперії, можуть мати різні варіації в дизайні, але всі вони будуть включати герб Габсбургів або інші символи, що вказують на їхню імператорську приналежність. Талери, виготовлені в Іспанії, часто мали характерні зображення корони та національних гербів, що дозволяє ідентифікувати їх як частину іспанської монетної системи. Аналіз таких географічних ознак дозволяє точно визначити походження монети, що також допомагає виявити зв'язки між різними територіями через монетний обіг.
Типологічний аналіз талерів дозволяє вивчити, як монети використовувалися в міжнародній торгівлі. Талери, особливо в XVI-XVIII століттях, були основним платіжним засобом у Європі, і їх часто використовували в торгівлі між різними державами. Іконографія на талерах могла також відображати економічні події, такі як торгові угоди або зміни в валютних відносинах, що дозволяє краще зрозуміти роль талерів у розвитку міжнародної торгівлі та економічної взаємодії між державами.
Типологічний аналіз талерів дозволяє відслідковувати зміни в дизайні та карбуванні монет протягом часу. Згодом талери почали з’являтися з меншими діаметрами, а також з простішими і менш детальними зображеннями. Такі зміни можуть вказувати на етапи економічних або політичних реформ, які мали місце в державі. Наприклад, у часи економічної кризи карбування талерів могло бути спрощено через необхідність скорочення витрат на виготовлення монет.
Отже, типологічний аналіз талерів дозволяє не лише розпізнати монету та її походження, але й краще зрозуміти історичний контекст і зміни, що відбувалися в епохи карбування цих монет. Через поєднання різних елементів, таких як портрети, герби, шрифтів та зображення на реверсі, можна визначити час, місце, а також значення монети в політичному та економічному контекстах. 
Такий аналіз є основою для глибокого розуміння минулих епох через монетарні об'єкти.


3.3 Метрологічні та фізико-хімічні методи атрибуції й експертизи талерів

Метрологічні методи атрибуції та експертизи талерів дозволяють точно визначити час та місце їх карбування, а також підтвердити їхні характеристики відповідно до історичних стандартів (табл. 3.4). 

Таблиця 3.4. Метрологічні методи атрибуції та експертизи талерів
Метод аналізу	Опис методу	Призначення	Переваги	Приклад застосування
Вага монети	Визначення маси монети за допомогою точних ваг	Ідентифікація відповідності стандартам монет того часу	Точність вимірювань, допомагає виявити підробки	Талери, карбовані в XVI столітті, повинні мати вагу близько 28 грамів
Діаметр та товщина	Визначення розміру монети	Порівняння з історичними стандартами розмірів монет	Дозволяє точно ідентифікувати період та місце карбування монети	Талери в Німеччині мали діаметр 39-42 мм
Металевий склад	Визначення складу металу за допомогою спектрометрії або рентгенівської флуоресценції (XRF)	Перевірка відповідності складу металу історичним стандартам	Точність і безпека, дозволяє виявити підробки	Талери Габсбургів містили понад 93% срібла
Мікроскопічний аналіз	Вивчення монет під мікроскопом для виявлення зношення штампів та мікротріщин	Ідентифікація техніки карбування та відтворення старовинних методів	Дозволяє виявити деталі, які не видно неозброєним оком	Талери з видимою текстурою, що відповідає старовинним штампам
3D-сканування	Створення тривимірної моделі монети для порівняння з іншими екземплярами	Порівняння монет з різних періодів або монетних дворів	Точність і збереження деталей монет, можливість створення цифрових архівів	Порівняння старовинних талерів для визначення відмінностей в дизайні
Порівняння з архівними даними	Аналіз даних про карбування монет в архівах монетних дворів	Визначення точних характеристик монет в історичні періоди	Доступ до історичних записів, точність даних	Талери, що карбувались у Німеччині в XVIII столітті, важили 28.1 грамів


Вага монети - один з основних критеріїв у метрологічному аналізі, оскільки старовинні монети мали строго визначену вагу. Наприклад, талери, карбовані в Священній Римській імперії в XVI столітті, мали стандартну вагу близько 28 грамів, що стало загальноприйнятим стандартом для цієї монети в Європі. Якщо талер сучасного карбування важить значно менше або більше, це може свідчити про його підробленість або віднесення до пізнішого періоду, коли стандарти змінилися.
У випадку монет, що карбувалися під час правління Карла V, вага таких талерів коливалася в межах 28.06 грамів, і це чітко фіксувалося у документах того часу. Метрологічний аналіз, проведений за допомогою точних цифрових ваг, може виявити невідповідності в вазі, що допомагає експертам визначити, чи монета відповідає історичним стандартам. Наприклад, на аукціонах, таких як Heritage Auctions, було зафіксовано випадки, коли монети, що важать менше ніж 28 грамів, продавалися як сучасні репліки, що є важливим індикатором для дослідників і колекціонерів, оскільки навіть мінімальні відхилення можуть впливати на цінність монети.
Діаметр і товщина монети - ще два важливі показники для атрибуції талерів. На багатьох старовинних монетах діаметр був чітко визначений відповідно до стандартів того часу. Наприклад, талери, карбовані в Німеччині в XVI столітті, зазвичай мали діаметр близько 39-42 мм, що було частиною стандартизації карбування, що забезпечувала стабільність монетного обігу. Зміни в діаметрі та товщині монет можуть бути сигналом того, що монета карбувалась в інший період або в іншому місці, де стандарти карбування були інші. Талери, що карбувалися в Іспанії в XVI столітті, мали діаметр в межах 38-40 мм, що відрізнялося від інших монет, карбованих в північних країнах Європи.
Металевий склад монети також є важливим критерієм метрологічного аналізу. Для талерів характерним є високий вміст срібла. Наприклад, талери, що карбувалися в період правління Габсбургів, часто містили понад 93% срібла. Талери, що виготовлялися в інших країнах, могли мати різний вміст срібла, оскільки економічні умови та політика змінювалися. Наприклад, на початку XVIII століття деякі талери, виготовлені в Іспанії, містили лише 80% срібла через економічні труднощі. Використання спектрометрії або рентгенівської флуоресценції (XRF) дозволяє точно визначити склад металу, що допомагає відрізнити автентичні монети від підробок. Сучасний XRF-аналіз дозволяє визначити склад навіть з мінімальною похибкою, що важливо для виявлення недотримання історичних стандартів.
Мікроскопічні методи аналізу дозволяють виявити на монетах мікротріщини, пошкодження або особливості, які виникли в процесі їхнього карбування. Наприклад, на талерах може бути видна текстура, що відповідає старовинній техніці карбування - використанню різьблених штампів. Виявлення таких ознак підтверджує автентичність монети, оскільки сучасні методи карбування не можуть відтворити такі деталі. Також під час мікроскопічного дослідження можуть бути виявлені сліди зношення штампу, що допомагає виявити місце виготовлення та час карбування.
У сучасному світі 3D-сканування стало важливим інструментом для атрибуції талерів. За допомогою цієї технології можна створювати точні тривимірні моделі монет, що дозволяє дослідникам порівнювати різні екземпляри, зберігати деталі монет у цифровому форматі і створювати архіви для подальшого дослідження. Наприклад, на базі 3D-сканування науковці можуть порівняти старовинні талери з іншими монетами того часу, що дозволяє знаходити відмінності або повторювані елементи в дизайні, що свідчить про походження монети.
Ще одним інструментом у метрологічних дослідженнях є порівняння старовинних монет з архівними даними, що містять інформацію про карбування монет у певні періоди та в конкретних монетних дворах. В архівах можуть бути збережені записи про кількість срібла, вагу та розміри, що мали монети в конкретні історичні періоди. Наприклад, на основі архівних даних можна встановити, що в середині XVIII століття талери, які карбувались у Німеччині, мали вагу 28.1 грамів, що дозволяє точно визначити період карбування цієї монети.
В цілому, метрологічні методи атрибуції та експертизи талерів дають змогу точно ідентифікувати монети, встановити їх походження та історичну значущість, а також розпізнати підробки. Всі ці методи використовуються в поєднанні з іншими типами аналізу, що дозволяє експертам отримати найбільш точні результати і здійснювати висококваліфіковану експертизу старовинних монет.
Фізико-хімічні методи атрибуції та експертизи талерів дозволяють точно визначити час та місце їхнього карбування, а також підтвердити їхні характеристики відповідно до історичних стандартів (табл. 3.5). 

Таблиця 3.5. Фізико-хімічні методи атрибуції та експертизи талерів
Метод аналізу	Опис методу	Призначення	Переваги	Приклад застосування
Вага монети	Визначення маси монети за допомогою цифрових ваг	Перевірка відповідності історичним стандартам	Точність вимірювань, допомагає виявити підробки	Талери XVI століття мали вагу близько 28 грамів
Діаметр та товщина	Визначення розміру монети	Атрибуція монет до певних історичних періодів	Дозволяє точно визначити період карбування монети	Талери в Німеччині мали діаметр 39-42 мм
Металевий склад	Визначення складу металу за допомогою спектрометрії або рентгенівської флуоресценції (XRF)	Перевірка відповідності складу металу історичним стандартам	Точність і безпека, виявлення підробок	Талери Габсбургів містили понад 93% срібла
Мікроструктурний аналіз	Вивчення металевої структури монети під мікроскопом	Ідентифікація старовинного карбування	Допомагає виявити старі штампи, зношення	Монети, карбовані старими штампами, можуть мати видимі сліди зношування
Поверхневі зміни	Аналіз змін на поверхні монети, таких як корозія або окислення	Оцінка віку монети, умови її збереження	Дозволяє визначити старість монети, виявити реставрацію	Потемніння талерів через сульфід срібла
Хімічні методи	Виявлення хімічних добавок або невідповідних металів в монетах	Перевірка на підробки або зміни складу монети	Знайти підробки, ідентифікувати період виготовлення	Монети з меншим вмістом срібла можуть бути підробленими


Одним з найбільш значущих параметрів є вага монети, оскільки старовинні монети мали чітко визначену вагу відповідно до певних стандартів. Наприклад, талери, карбовані в Священній Римській імперії в XVI столітті, мали вагу приблизно 28 грамів - як загальноприйнята норма для цієї монети в Європі, і якщо монета сучасного карбування важить значно менше або більше, це може свідчити про її підробленість або належність до пізнішого періоду, коли стандарт змінився. Метрологічний аналіз, проведений за допомогою сучасних цифрових ваг, дозволяє точно виявити відхилення в вазі, що допомагає експертам визначити автентичність монети.
Наприклад, на аукціонах, таких як Heritage Auctions, було зафіксовано випадки, коли монети, які важили менше ніж 28 грамів, продавалися як сучасні репліки. Якщо монета має меншу вагу, ніж історично прийнято, це може бути індикатором того, що монета не є оригінальною. Порівняння ваги старовинних талерів із сучасними репліками дає можливість дослідникам і колекціонерам розпізнати фальшивки і виявити монети, виготовлені з порушенням традиційних стандартів.
Діаметр і товщина монети - ще два важливі параметри, які використовуються для атрибуції талерів. Діаметр монет змінювався з часом залежно від монетної системи і періоду карбування. Талери, карбовані в Німеччині в XVI столітті, зазвичай мали діаметр близько 39-42 мм, що було значним розміром для монет того часу, що дозволяло монетам мати достатньо місця для детальних зображень, таких як портрети правителів та герби. Згодом, в пізніші періоди, розміри талерів стали зменшуватися, особливо в умовах економічних труднощів. Наприклад, монети, що карбувалися в Іспанії в XVII столітті, мали діаметр близько 38-40 мм. Порівнюючи розміри монет з різних періодів, можна точно атрибутувати їх до певної епохи. Зміни в діаметрі можуть також вказувати на зміну монетних стандартів або на економічну ситуацію, коли, наприклад, було необхідно зменшити витрати на виготовлення монет.
Металевий склад монети є ще одним важливим аспектом, оскільки визначає її автентичність і вартість. Талери традиційно виготовлялися з високоякісного срібла, але з часом стали використовуватися інші метали або сплави для зменшення витрат. Наприклад, талери, карбовані в період правління Габсбургів, містили до 93% срібла, що забезпечувало їм високу вартість та стабільність на ринку. Однак у часи економічної нестабільності в деяких країнах частка срібла в монетах могла бути значно зменшена. Наприклад, в Іспанії на початку XVIII століття деякі талери містили лише 80% срібла. Для визначення складу металу використовується метод спектрометрії або рентгенівської флуоресценції (XRF), який дозволяє точніше виявити пропорції металів в монетах, перевірити відповідність складу історичним стандартам і виявити можливі підробки. Талери, що містять менше срібла, ніж передбачалося в той час, можуть бути фальшивими або підробленими монетами, виготовленими для зменшення витрат.
Мікроструктурний аналіз дозволяє досліджувати монети на рівні металевої структури. Кожен метал під час карбування зазнає певних змін у своїй структурі, які можуть вказувати на методи виготовлення монет і період їх карбування. Мікроскопічний аналіз допомагає виявити характерні сліди старого карбування, які можуть бути невидимі неозброєним оком. Наприклад, монети, карбовані старими штампами, можуть мати видимі сліди зношування штампів або нерівномірне нанесення зображень, що дозволяє точно визначити період виготовлення та підтвердити автентичність монети. Однак сучасні методи карбування значно відрізняються від старих, і використання новітніх штампів не може відтворити ті ж самі дефекти, що були властиві старовинним карбованим монетам.
Іншою важливою частиною фізико-хімічної експертизи є дослідження поверхневих змін монет, які виникають в результаті корозії або окислення. Оскільки талери виготовлялися з срібла або сплавів срібла, їх поверхня з часом може покриватися шаром окислів, таких як сульфід срібла, що змінює колір монети та її зовнішній вигляд. Визначення таких змін дає змогу не лише оцінити вік монети, але й встановити умови її збереження. Поверхневі зміни, такі як потемніння або інші ознаки старіння, можуть допомогти дослідникам підтвердити, чи монета є автентичною або чи була піддана реставрації.
Хімічні методи також використовуються для визначення складу монети і виявлення можливих фальшивок. Виявлення невідповідних металів або хімічних добавок в монетах може свідчити про їх підробленість або пізніше виготовлення. Наприклад, у деяких випадках монети, що виготовлялися в пізніші періоди, могли містити додаткові металеві елементи, які були присутні в сплаві через зменшення вартості або зміну економічної політики.
Таким чином, фізико-хімічні методи атрибуції та експертизи талерів дозволяють точніше визначити автентичність монет, встановити їх походження та історичну значущість. Вони також дають змогу виявити підробки та зберегти історичні монети, що є важливими для дослідників, колекціонерів і музеїв. Відповідні методи аналізу, такі як спектроскопія, рентгенівська флуоресценція, мікроскопія та 3D-сканування, значно підвищують точність і ефективність експертизи, допомагаючи визначити не лише склад, але й історичну цінність монети.


3.4 Використання інструментів штучного інтелекту в дослідженнях талерів: можливості, переваги та обмеження

Використання інструментів штучного інтелекту в дослідженнях талерів відкриває безліч можливостей для значного покращення точності атрибуції, ідентифікації та автентифікації старовинних монет. ШІ здатний ефективно обробляти великі обсяги даних і робити прогнози, які важко досягти за допомогою традиційних методів. Ось кілька прикладів, як ці інструменти працюють у нумізматичних дослідженнях:
Один з найбільш поширених методів - це застосування комп’ютерного зору для автоматичної ідентифікації монет. Наприклад, платформи, як Sotheby’s та Heritage Auctions, використовують алгоритми ШІ для сканування зображень талерів та їх автоматичного порівняння з іншими монетами в базі даних, що дозволяє за кілька секунд визначити тип монети, її період карбування і навіть специфічні варіації, які є вкрай важливими для колекціонерів. На Heritage Auctions можна знайти талери, карбовані за часів Людовика XIV, де комп’ютерний зір швидко визначає їхнє походження на основі елементів дизайну, таких як характерні шрифти та символи, типові для монет Франції того періоду.
Штучний інтелект може використовуватися для виявлення фальшивок на ринку старовинних монет. Комп’ютерний зір допомагає порівнювати сучасні копії з автентичними монетами, визначаючи навіть найменші відхилення. Наприклад, у випадку підроблених талерів, які були виготовлені з металів, що не відповідають стандартам того часу, ШІ здатен помітити відмінності в дрібних деталях, таких як текстура або товщина металу, що допомагає відрізнити підроблену монету від оригіналу. AI-алгоритми, такі як ті, що використовуються на Bonhams для аукціонів, де ціни на старовинні талери можуть досягати десятків тисяч доларів, аналізують тисячі зображень монет і здатні виявляти навіть мікроскопічні ознаки фальшивок.
Інший приклад використання ШІ - це спектрометрія або рентгенівська флуоресценція (XRF), що дозволяє точно визначити склад металу монети. Такий метод застосовують для виявлення монет, що були підроблені або виготовлені з неавтентичних матеріалів. Наприклад, талери з періоду правління Габсбургів зазвичай мали більше 93% срібла, і якщо сучасна монета має менший вміст срібла, це є ознакою підробки. Платформи, як Dorotheum, використовують ці технології для ідентифікації старовинних монет, що допомагає уникнути помилок при оцінці рідкісних і дорогоцінних монет.
Ще один приклад застосування ШІ в дослідженнях талерів - це мікроскопічний аналіз і виявлення зношеності карбувальних штампів. Наприклад, талери, які карбувались за часів Людовика XIV, мають дуже специфічні дефекти на поверхні через зношування штампів. Використання штучного інтелекту дозволяє автоматично виявляти подібні дефекти на нових зразках, що важко помітити неозброєним оком, що дає можливість дослідникам і колекціонерам точно визначити, чи є монета оригіналом чи сучасною копією.
Машинне навчання дозволяє ШІ вивчати великі набори даних про монети та знайти нові варіації, які можуть бути рідкісними або мало відомими. Наприклад, на Sotheby’s була використана технологія машинного навчання для пошуку рідкісних талерів XVI століття, що мають варіації в зображенні герба або портрета, що рідко зустрічаються у відкритих базах даних. ШІ, аналізуючи тисячі зображень монет, може виявити нові або маловідомі варіанти, що підвищує інтерес до колекцій та допомагає зберігати історичну спадщину.
3D-сканування є ще одним прикладом того, як штучний інтелект допомагає досліджувати талери. За допомогою цієї технології можна створювати точні тривимірні моделі монет, які зберігаються в цифровому форматі, що дає змогу експертам, колекціонерам і науковцям порівнювати старовинні екземпляри без необхідності фізичного контакту з ними, що важливо для збереження монет. Наприклад, такі технології використовуються для відтворення талерів, що карбувалися в Німеччині в XVI столітті, дозволяючи дослідникам відтворювати не лише монету в тривимірному вигляді, але й її історичну обстановку, умови виготовлення та обігу в тогочасній Європі.
Одним із головних напрямків застосування є аналіз зображень, що дозволяє автоматично визначати характеристики монет, порівнюючи їх із вже відомими зразками з великої бази даних. Штучний інтелект використовує такі методи, як глибоке навчання та комп’ютерний зір, що дозволяють швидко і точно ідентифікувати різні елементи на монетах, такі як портрети, герби, написи чи символи, що дозволяє визначити, до якого часу та регіону належить конкретна монета.
Наприклад, виявлення портретів правителів, що карбували талери в різних періодах, є одним з основних завдань штучного інтелекту. Монети, що карбувалися в епоху Людовика XIV (1643–1715), часто мають дуже специфічний стиль портрета, що можна легко відрізнити від більш простих зображень на монетах, які карбувалися в інші періоди. Такі монети мали величезний попит у Франції, і для їх атрибуції ШІ може використовувати зображення на сайтах аукціонів, таких як Sotheby’s чи Bonhams, де ці талери досягали вартості до 20 000 доларів США за екземпляр. За допомогою алгоритмів розпізнавання образів штучний інтелект може визначити, чи відповідає зображення портрету монарха історичному зразку, що дозволяє прискорити процес атрибуції.
Іншою важливою можливістю є виявлення підробок через автоматичний аналіз зображень талерів. Методи комп'ютерного зору можуть використовуватись для порівняння реальних монет з підробленими, визначаючи навіть мінімальні відхилення в деталях - відсутність певних елементів дизайну або неточність карбування, що особливо актуально для ринку колекційних монет, де підробки є серйозною проблемою. Відмінності в дрібних деталях, таких як неправильний розмір шрифтів, невідповідність між розташуванням гербів і символів або зміни в художньому виконанні зображень, можуть бути виявлені штучним інтелектом за допомогою алгоритмів, що порівнюють зразки. Наприклад, Heritage Auctions вже використовує технології для виявлення підробок старовинних монет, зокрема талерів XVII століття, де ціни на рідкісні екземпляри можуть перевищувати 30 000 доларів США.
Крім того, штучний інтелект може допомогти у вивченні великих обсягів даних про монети, що дозволяє дослідникам швидко знаходити відповідності між новими екземплярами та вже відомими в історії, що може бути корисним для виявлення рідкісних монет або розширення існуючих колекцій. Завдяки таким технологіям, як машинне навчання, можна навчати систему аналізувати історичні дані, роблячи висновки про географічне походження монет або їх відношення до конкретних історичних подій. Наприклад, можна виявити тенденції в змінах дизайну талерів під час змін в економічній ситуації або при зміні правителів. AI-алгоритми, що працюють на таких платформах, як Dorotheum, дозволяють порівнювати талери різних епох і країн, навіть якщо вони не є частиною великої колекції, тим самим значно покращуючи доступність рідкісних зразків для дослідження.
Однак, поряд з численними можливостями, є й обмеження в застосуванні штучного інтелекту в дослідженнях талерів. Оскільки штучний інтелект працює за даними, які надаються для навчання, якість аналізу залежить від наявності великої та різноманітної бази даних для навчання. Наприклад, якщо в базі даних монет недостатньо зображень або інформації про монети певного періоду, то ШІ може неправильно атрибутувати нові екземпляри. Для точної роботи ШІ потрібні дані з багатьох різних джерел, що дозволяє навчати систему коректно працювати з різноманітними варіаціями в дизайні монет. У випадку з талерами, таких баз даних може бути недостатньо для повноцінного використання технології. Однак, використовуючи машинне навчання і постійно оновлюючи ці бази, можна досягти високої точності в аналізі монет.
Штучний інтелект також потребує великих обсягів даних для повноцінної роботи, і якщо бази даних не містять необхідної кількості зразків, то точність результатів може бути знижена. Наприклад, якщо в базі даних відсутні талери певного періоду чи країни, система не зможе провести точний аналіз зображень і не зможе зробити вірну атрибуцію нових екземплярів. Крім того, відсутність різноманітних зразків карбування або стилів зображення може вплинути на здатність ШІ точно визначати різні етапи історії монет.
Також під час атрибуції монет за допомогою ШІ необхідно враховувати, що автоматичний аналіз може не завжди точно інтерпретувати історичні контексти або символіку, пов'язану з конкретними епохами. Зокрема, зміни в дизайні монет можуть бути зумовлені не тільки зовнішніми факторами, такими як зміна правителів, а й внутрішніми соціокультурними змінами, які можуть бути важко помітні навіть для людей, не кажучи вже про алгоритми, що створює певні труднощі у застосуванні технологій, оскільки штучний інтелект працює на основі патернів, а не на контекстуальному розумінні історичних змін.
Аналіз та порівняння монет за допомогою штучного інтелекту має ще один важливий аспект - це здатність виявляти неточності в зображеннях, які можуть виникнути через зношеність штампів або пошкодження монет під час карбування. В такому випадку, хоча штучний інтелект може точно порівнювати зображення, людська інтерпретація важлива для розуміння причин певних змін у дизайні, які можуть бути результатом технічних недоліків чи інших факторів, які важко врахувати в алгоритмах.
Проте, незважаючи на всі обмеження, штучний інтелект може значно підвищити точність досліджень, прискорити процеси атрибуції та аналізу талерів, а також виявити фальшивки та підробки. Із часом, з розвитком технологій, можливості використання штучного інтелекту для досліджень монет лише зростатимуть, і це відкриває нові горизонти для нумізматичних досліджень та колекціонування.





ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки щодо історіографії, ролі талерів у грошовому обігу українських земель Речі Посполитої, а також сучасних методів їх ідентифікації та експертизи.
Аналіз історіографії, джерельної бази та методологічних підходів до дослідження талерів на українських землях Речі Посполитої вказує на постійне розширення наукових підходів до цієї теми. З початку XX століття, коли основна увага була приділена монетам в рамках традиційних нумізматичних робіт, до дослідження талерів поступово додаються нові методи аналізу, включаючи археологічні дослідження та історико-економічний аналіз грошового обігу. Наприклад, в роботах, таких як «Талер в грошовому обігу України кінця XVI - першої чверті XVIII ст.» Олексія Бакальця, детально розглядаються не тільки характеристики монет, але й їхнє економічне значення, що дає можливість більш широко оцінювати їхню роль у міждержавних економічних зв’язках того часу, що дозволяє скласти комплексну картину монетарної політики Речі Посполитої та роль талерів у ній, зокрема на території сучасної України. 
Однак досі існує певне обмеження в наявності єдиної централізованої бази даних, що затрудняє атрибуцію рідкісних монет або фрагментів емісії. Також слід зазначити, що сучасні дослідження потребують подальшої інтеграції методів археології, економічної історії та соціології, що дозволить комплексно оцінювати функції талерів у грошовому обігу, їхню роль у соціальних та економічних процесах.
Методологічний підхід у дослідженні талерів на українських землях Речі Посполитої став більш комплексним, але ще не досягнув достатнього рівня системності. Урахування багатогранності процесів, що відбувалися в епоху Речі Посполитої, зокрема, змін в політичному ландшафті, допомагає краще розуміти функціонування грошової системи в межах держави. Вивчення талерів, зокрема в межах економічної історії, надає розширене розуміння їх функцій у міждержавних розрахунках та внутрішній торгівлі. Застосування міждисциплінарних методів дозволяє поєднати нумізматику з економічною історією, але слід зазначити, що ця взаємодія не завжди є достатньо глибокою, і це відкриває простір для подальших досліджень.
Історія емісії талерів на українських землях Речі Посполитої свідчить про важливу роль цих монет у грошовому обігу. Талери, як великі срібні монети, стали основним платіжним засобом для міжнародних розрахунків у середовищі торгових зв’язків, що існували між різними державами того часу, зокрема між Польщею, Литвою, Молдовою та іншими сусідніми країнами. Проте, в періоди економічних криз і нестачі срібла, на ринку з'являються фальшиві талери, що свідчить про високий попит на ці монети. Зокрема, за даними археологічних розкопок та письмових джерел, фальшування талерів на території Лівобережної України було досить поширеним у XVII столітті, коли нестабільність в економіці та великі торгові операції створювали попит на ці монети. У разі фальшування часто використовувалися дешевші метали або змішування металів для зменшення вартості, що відображало спроби шахраїв отримати вигоду за рахунок зниження витрат на виготовлення монет. Такі практики мали великий вплив на економічні процеси того часу та потребували посилення контролю за монетним карбуванням.
У сучасному дослідженні емісії талерів та їх ролі в грошовому обігу використовуються новітні технології, що дозволяють значно прискорити і спростити процес ідентифікації та атрибуції монет. Інструменти штучного інтелекту, зокрема алгоритми машинного навчання, дозволяють швидко і точно порівнювати зображення монет та їх фізичні характеристики, а також виявляти можливі підробки. Наприклад, ШІ може використовуватися для автоматичного порівняння старовинних талерів з базами даних, що містять великі обсяги зображень і відомостей про різні типи монет, що карбувалися у різні історичні періоди. Платформи, такі як Heritage Auctions, вже використовують ці технології для полегшення процесу ідентифікації монет на аукціонах. Однак необхідно зазначити, що для досягнення точних результатів потрібно мати достатньо велику і добре структуровану базу даних, що є викликом для нумізматичних досліджень.
Щодо використання ШІ для аналізу талерів, то ця технологія може значно покращити ефективність ідентифікації монет. Наприклад, алгоритми можуть визначати варіації в шрифтах, символах та інших елементах дизайну монет, що дозволяє автоматично атрибутувати монети до конкретного часу та місця виготовлення. Однак, незважаючи на значні переваги, штучний інтелект ще не може замінити традиційні методи атрибуції, оскільки вимагає наявності точних та достовірних даних для навчання алгоритмів. Крім того, можливості ШІ щодо виявлення фальшивок обмежені, оскільки підробки можуть бути виготовлені за допомогою новітніх технологій, які важко відрізнити навіть за допомогою комп'ютерного аналізу. Тому штучний інтелект має бути лише додатковим інструментом для дослідників, а не єдиним засобом атрибуції.
Отже, дослідження талерів на українських землях Речі Посполитої, враховуючи як історіографічні підходи, так і сучасні технології ідентифікації, відкриває нові горизонти для вивчення економічної історії та культурної спадщини, одночасно вказуючи на необхідність подальшої інтеграції традиційних методів та інноваційних інструментів для точного та ефективного аналізу старовинних монет.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Анохін В. Античні монети Північного Причорномор’я. Вісник Національного банку України. 1996, № 6. С. 79–88. 
Античні монети – свідки історії і шедеври мистецтва. Вісник Національного банку України. 1997, № 2. С. 58–62. 
Бакалець О. Талер в грошовому обігу України кінця ХVІ – першої чверті ХVIII ст. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2005, вип. 12, ч.1. С. 142–171. 
Бондаренко Г. В. Спеціальні історичні дисципліни. Луцьк: ВежаДрук, 2015. 424 с.
Брайчевський М. Нумізматика в темах давньої історії східнослов’янських племен. Історичні джерела та їх використання. 1964, вип. 1. С. 141–160. 
Войцехівська І. Хронологія історична. Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Либідь, 2008. С. 514–519.
Голиш Г. Радянське та новітньоукраїнське коммеморативне монетокарбування: компаративісткий аспект аналізу. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2011, вип. 18. С. 44–51. 
Гроші в Україні: факти і документи. Дмитрієнко М., Ющенко В. та ін. Київ, 1998. 454 с. 
Дмитрієнко М. Боністика. Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Либідь, 2008. С. 104–113.
Дубиняк Р., Цибаняк П. Грошова система в Україні за княжих часів. Київська старовина. 1992, ч. 4. С. 52–55. 
Зображення та символіка боністичних джерел. Історичне джерелознавство: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Я.С.Калакура, І.Н.Войцехівська, С.Ф.Павленко та ін. Київ: Либідь, 2017. С. 256–261. 
Зразюк З. Сім скарбів з колекції мінц-кабінету Київського університету св. Володимира. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2015, вип. 26–27. С. 349–356. 
Зубко А. Грошово-вагові системи в Київській Русі. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2015, вип. 26– 27. С. 327–338. 
Історія грошей і банківництва: підручник. За загальною редакцією проф. Ревенчука С. Київ: Атіка, 2004. С. 104–114. 
Історія грошей і банківництва: підручник. За загальною редакцією проф. Ревенчука С. Київ: Атіка, 2004. С. 120–132; С. 139–146. 
Історія грошей і банківництва: підручник; за загальною редакцією проф. Ревенчука С. Київ: Атіка, 2004. С. 140–146; С. 178–189; С. 283–294. 
Кісь Я.П. Хронологія письмових пам’яток західноукраїнських земель ХІV–XVIII ст. Історичні дослідження та їх використання. 1964, вип. 1. С. 211–224.
Козубовський Г. Монетне карбування в Україні у ХІV–ХV століттях. Вісник Національного банку України. 1996, № 1. С. 76–83. 
Козубовський Г. Обрізані празькі гроші в монетному обігу України. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2009, вип. 16. С. 190–198. 
Козубовський Г. Про шляхи надходження празьких грошів до Східної Європи (ХІV–ХV ст.). Український історичний журнал, 2012, вип. 5. С. 39–45.
Комарницька З. Історія грошей: навчальний посібник для студентів вузів. Львів, 1998. 111 с. 
Котляр М. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні ХIV– ХVIII ст. Київ: Наукова думка, 1981. 240 с. 
Краузе С. Монети та грошовий обіг Галичини. Коломия, 2000. С. 37– 70. 
Краузе С. Монети та грошовий обіг Галичини. Коломия, 2000. С. 58– 59; С. 71–88. 
Кришталь А. Тут друкуються гривні. Вісник Національного банку України. 1996, № 5. С. 22–24. 
Найдавніші грошово-кредитні операції на території України. Вісник Національного банку України. 1999, № 7. С. 61–64. 9. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник. Київ: Знання, 2007. С. 55–76. 
Огуй О. Обіг австрійський паперових грошей у Галичині та на Буковині (1785– 1857 рр.). Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2005, вип. 12, ч. 1. С. 172–203. 
Огуй О., Каглян О., Пивоваров С. Особливості грошового обігу Галичини та Буковини у складі Габсбурзької Австрії. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2001, вип. 6–7, ч. 1. С. 170–176. 
Орлик В. Євген Канкрін і фіскальна політика Російської імперії в Правобережній Україні в другій чверті ХІХ ст. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2006, вип. 13, ч. 2. С. 97–111. 
Орлик В. Знахідки монет Понтійської держави Мітрідата Євпатора на території Дніпровського Правобережного Лісостепу. Український історичний журнал. 2020. Вип. 6. С. 93–103.
Орлик С. Розмінні марки та казначейські білети в грошовому обігу в Україні в період Першої світової війни. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2015, вип. 26–27. С. 141– 150. 
Про випуск в обіг національної валюти – гривні. Вісник Національного банку України. 1996, № 5. С. 32–38. 
Свешніков I. До історії карбування монет у Львові (за матеріалами Львівського історичного музею). Історичні джерела та їх використання, 1964, вип. 1. С. 268 – 276. 
Хромова І. Європейські монети в українському грошовому ХIV– ХVI ст. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 2009, вип. 16. С. 180–189. 
Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник. Київ: Знання, 2007. С. 90–99; С. 147– 161
Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник. Київ: Знання, 2007. С. 162–209; С. 211– 236; С. 298–325; С. 327–351.
Ющенко В., Панченко В. Історія української гривні. Київ: Бібліотека українця, 1999. 96 с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. А1 Землі у складі Речі Посполитої



Додаток Б

 


Зображення талерів
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
