ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8248| Title: | Розробка цифрової системи оперативного радіозв`язку |
| Authors: | Мартиненко, Сергій Станіславович Притула, Дмитро Юрійович |
| Keywords: | оперативний радіозв’язок;цифрова система;радіостанція;система керування;комутаційне обладнання;металургійний цех |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Метою роботи є розробка цифрової системи оперативного радіозв`язку для підприємства. В даній роботі проводится розробка цифрової системи оперативного радіозв'язку на металургійному підприємстві, яка призначена створення надійного та ефективного засобу комунікації між працівниками на всіх рівнях виробничого процесу. Вона включає в себе використання передових технологій, таких як цифрове шифрування, широкосмугова передача даних та розширені можливості мультимедіа. Така система дозволяє забезпечити оперативний обмін інформацією, координацію дій та вирішення проблем, що виникають під час виробничого процесу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8248 |
| Appears in Collections: | 172 Електронні комунікації та радіотехніка (Телекомунікації) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Б_172_Притула_Мартиненко.pdf Restricted Access | 3.72 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ, АВТОТРАНСПОРТУ ТА
МАШИНОБУДУВАННЯ
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІЧНИХ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ
Допущений до захисту
“____” червня 2023 р.
Завідувач кафедри РТСК
д.т.н., професор
_________ Палагін В.В.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
бакалавра
(освітній ступінь)
на тему: Розробка цифрової системи оперативного радіозв’язку.
Виконав: студент 4 курсу, групи СКТК-18
спеціальності
172 «Телекомунікації та радіотехніка»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
(освітня програма – «Телекомунікації»)
Притула Д.Ю.
(прізвище та ініціали)
Керівник Мартиненко С.С.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Протасов С.Ю.
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2023 року
Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра Робототехнічних і телекомунікаційних систем та кібербезпеки
Освітня програма Телекомунікації
Спеціальність 172 – «Телекомунікації та радіотехніка»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри РТСК
д.т.н., професор Палагін В.В.
« » 2023 р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу здобувачу освітнього ступеня
«бакалавр»
(назва ступеня)
Притулі Дмитру Юрійовичу
(прізвище, ім'я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи) Розробка цифрової системи оперативного радіозв’язку
затверджена наказом по університету від « 28 » лютого 2023 р. № 45/04
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) 9 червня 2023 р.
3. Вихідні дані до проекту (роботи)
- реалізація та впровадження цифрової системи оперативного радіозв’язку;
- структурна схема системи оперативного радіозв’язку для підприємства;
- вибір обладнання для цифрової системи оперативного радіозв’язку в металургійному цеху.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити)_________________________________________________________________________
Вступ 1. Патентний пошук та аналіз побудови цифрової системи радіозв’язку.
2. Побудова та принцип роботи цифрової системи радіозв’язку.
3. Розробка цифрової системи оперативного радіозв’язку для підприємства.
4. Охорона праці.
Висновки.
Список використаної літератури.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
6. Консультанти з проекту (роботи) із зазначенням розділів проекту, що їх стосуються
Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
1. Охорона праці Кожем’якін Олексій Сергійович
7. Дата видачі завдання 16.01.2022
Керівник С.С. Мартиненко
(підпис) (ініціали, прізвище)
Студент Д.Ю. Притула
(підпис) (ініціали, прізвище)
Календарний план
Пор. Назва етапів дипломного Термін виконання етапів Примітка
№ проекту (роботи) проекту (роботи)
1. Аналіз завдання на кваліфікаційну 20.01.2023-
роботу бакалавра та огляд 31.01.2023
літератури.
2. Патентний пошук та аналіз 01.02.2023-
побудови цифрової системи радіозв’язку 20.02.2023
3. Побудова та принцип роботи 21.02.2023-
цифрової системи радіозв’язку. 01.03.2023
4. Розробка цифрової системи 02.03.2023-
оперативного радіозв’язку для
підприємства. 20.03.2023
5. Розробка розділу з охорони праці 16.05.2023-25.05.2023
6. Оформлення пояснювальної записки 26.05.2023-28.05.2023
7. Захист дипломної роботи 21.06.2023
Студент Д.Ю. Притула
(підпис)
Керівник проекту С.С. Мартиненко
(підпис)
5555555555
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….5
1 ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА АНАЛІЗ ПОБУДОВИ ЦИФРОВОЇ
СИСТЕМИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ ............................................................................ 6
1.1. Поняття та структура системи радіозв’язку………………………….…….9
1.2. Основні вимоги до оперативного радіозв’язку ......................................... 14
1.3. Принципи побудови цифрової системи ..................................................... 18
1.4. Стандарти протоколів оперативного радіозв’язку … ............................... 21
2.ПОБУДОВА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ
РАДІОЗВ’ЯЗКУ……........................................................................................................24
2.1.Методи передачі та прийому сигналів систем оперативного радіозв'язку...24
2.2. Області застосування систем оперативного радіозв'язку………………….25
2.2.1.Використання систем оперативного радіозв'язку в реагуванні на
надзвичайні ситуації, громадська безпека, промисловий та військовий
сектор……………………………………………………………………………….26
2.3. Організація цифрових систем оперативного радіозв'язку в різних
галузях з використанням спеціального обладнання ……………………………31
2.4 Організація цифрової систем оперативного радіозв'язку на промислових
підприємствах ……………..………………………………………………………35
3. РОЗРОБКА ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ ОПЕРАТИВНОГО РАДІОЗВ'ЯЗКУ
ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………….37
3.1. Реалізація та впровадження цифрової системи оперативного радіозв'язку 37
3.2. Структурна схема системи оперативного радіозв'язку для підприємства....38
3.3. Вибір обладнання для цифрової системи оперативного радіозв'язку
в металургійному цеху . ………………………………..…………………………42
4 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………..……...…..49
4444444444
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
Розроб. Притула.Д.Ю Розробка цифрової Літ. Арк. Аркушів
Перевір. Ма ртиненко 3 65
системи оперативного
Реценз.
Н. Контр. Мартиненко радіозв`язку ЧДТУ
Затверд. Палагін В.В
555555555
4.1. Аналіз небезпек і шкідливостей що виникають
при виконанні робіт в приміщенні проектної лабораторії………………………49
4.2. Розрахунок системи кондиціонування повітря в лабораторії………………54
ВИСНОВОК……………………………………...…………………………………63
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...65
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 4
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
ВСТУП
У сучасному технологічному світі радіозв'язок відіграє важливу роль у
забезпеченні ефективного обміну інформацією на великі відстані. Аналіз
побудови цифрової системи радіозв'язку є невід'ємною складовою для
розуміння та вдосконалення цієї важливої галузі комунікаційної технології.
Сам радіозв'язок представляє собою поле бездротової комунікації, яке
впливає на кожну сферу нашого життя. Ця технологія дозволяє нам
спілкуватися та обмінюватися даними на великі відстані, надаючи
можливість з'єднувати людей, місця та ідеї незалежно від географічних
обмежень. У дослідженні приділено увагу на основних аспектах побудови та
функціонування цифрових систем радіозв'язку, а також їх застосуванні у
сфері оперативного зв'язку на підприємстві. Області де застосовуються
цифрові системи оперативного радіозв'язку, починаються від комерційних
секторів, таких як транспорт, телекомунікації та медіа, до надзвичайних
ситуацій, таких як екстрені рятувальні операції та військовий зв'язок, ці
системи є вирішальними для забезпечення надійного та ефективного зв'язку.
При розробці цифрової системи оперативного радіозв'язку для
підприємства увага зосереджується на ключових етапах проектування,
реалізації та впровадження такої системи, враховуючи вимоги та потреби
підприємства.
Метою роботи є розробити структурну схему системи оперативного
радіозв'язку для металургійного цеху, та підібрати обладнання для нього.
Предметом дослідження є оперативний зав’язок що є критично
важливим для безпеки, ефективності та координації роботи різних
організацій та підприємств.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 5
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
1 ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА АНАЛІЗ ПОБУДОВИ
ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Патентний1 пошук та аналіз побудови цифрової системи радіозв'язку
включають в себе вивчення та аналіз патентної інформації, яка має велике
значення для виявлення нововведень, конкурентних рішень та розробки
нових технологій. Цифрова система оперативного радіозв'язку має на меті
забезпечити швидкий та безпечний обмін інформацією між різними
співробітниками або групами в реальному часі.
Приклади патентів розповсюджених цифрових системи оперативного
радіозв’язку.
1. TETRA (Terrestrial Trunked Radio) [11], є цифровим стандартом
радіозв'язку, розробленим спеціально для професійного використання. Він
забезпечує голосовий зв'язок, передачу даних та короткі повідомлення між
різними користувачами в режимі реального часу. TETRA є популярним у
сферах, таких як публічна безпека, екстрена допомога, транспортні системи
та комерційні організації, та є надійним. В кодерах TETRA використовується
спосіб аналіз-через-синтез схема показана на рис.1. [12]
№ патенту US8630426B2
Рисунок 1 Спрощена структурна схема кодера TETRA
1 Патенти - це юридичні документи, які встановлюють права власності на винаходи.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 6
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
-Переваги:
*Високий рівень безпеки та надійності зв'язку.
*Інтероперабельність між різними виробниками обладнання.
-Недоліки:
*Обмежена пропускна здатність порівняно з деякими іншими стандартами.
*Вищі витрати на встановлення та підтримку системи порівняно зі
стандартами загального використання.
2. CDMA (Code Division Multiple Access) [9]. - це технологія, яка
дозволяє багатьом користувачам використовувати одну і ту ж частоту
одночасно. Вона широко використовується в системах мобільного зв'язку,
таких як CDMA2000 та WCDMA. [13]
№ патенту JP5837667B2.
Рисунок 1.1 Схема побудови передавача CDMA системи
-Переваги:
*Більша пропускна здатність порівняно з аналоговими системами.
*Краща ефективність передачі даних в умовах шуму та перешкод.
-Недоліки:
*Складніша технологія та висока вартість впровадження.
*Обмежена сумісність з іншими системами.
.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 7
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
3. P25 (Project 25) є стандартом цифрового радіозв'язку, розробленим
для використання державними, екстреними та громадськими службами.
Основні особливості P25 включають інтероперабельність між різними
виробниками обладнання, що дозволяє різним організаціям працювати разом
на спільних комунікаційних платформах. Він також забезпечує високий
рівень безпеки та приватності зв'язку, що є особливо важливим для
державних та екстрених служб. [14]
№ патенту US10999309B2
Рисунок 1.2 Структурна схема P25
-Переваги:
*Інтероперабельність між різними виробниками обладнання.
*Висока стійкість до перешкод та шумів.
*Високий рівень безпеки та приватності зв'язку.
-Недоліки:
*Обмежена пропускна здатність порівняно з деякими іншими стандартами.
*Вищі витрати на встановлення та підтримку системи порівняно зі
стандартами загального використання.
4. DMR (Digital Mobile Radio) [15] це стандарт цифрового мобільного
радіозв'язку, та э популярним вибором для комерційних та промислових
секторів, оскільки він поєднує в собі переваги цифрового радіозв'язку, такі як
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 8
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
якість зв'язку та передача даних, з економічністю та ефективністю
споживання енергії. [16]
№ патенту US10244006B2
Рисунок 1.3 Схема цифрової системи DMR
-Переваги:
*Низьке споживання енергії та довгий термін служби батареї.
*Інтероперабельність2 між різними виробниками обладнання.
-Недоліки:
*Обмежена пропускна здатність порівняно зі стандартами високої швидкості
передачі даних.
*Обмежена покриття в деяких регіонах, особливо віддалених або гірських
районах.
Вибір системи радіозв'язку залежить від конкретних потреб і сценаріїв
використання, кожна система має свої переваги та обмеження. Тому важливо
враховувати функціональність, безпеку, стійкість до перешкод, пропускну
здатність та інші фактори при виборі підходящої системи цифрової
оперативної радіозв'язку.
1.1 Поняття та структура системи радіозв’язку
Системи радіозв’язку використовують радіосигнали для передачі
інформації на великі відстані. [4]
Інформація виражається в певному форматі і являє собою
повідомлення для передачі на великі відстані. Для передачі інформації
2 Інтероперабельність- здатність різних систем співпрацювати між собою і обмінюватися даними без
проблем та перешкод.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 9
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
застосовується мова, що характеризується набором символів і правил які
використовується для надання інформації. Набір символів, що містить певну
інформацію, і є повідомленням. Повідомлення можуть бути неперервними
(аналоговими) або дискретними. Розрізняють неперервні (аналогові) та
дискретні повідомлення.
Для передачі інформації в бездротових системах зв'язку повідомлення
повинні бути перетворені в первинні електричні сигнали. Наприклад, під час
передачі голосового повідомлення звуковий тиск перетворюється в
електричну напругу за допомогою мікрофона. Таким чином відбувається
вилучення корисного сигналу.
Перетворення дискретних первинних електричних сигналів у
комбінації елементарних сигналів називається кодуванням.
Радіохвилі знаходяться в атмосфері, та космосі, а вода і земна кора для
них непрозора. Однак завдяки ефектам дифракції та відбиття можливий
зв’язок між точками на поверхні Землі, які не знаходяться в межах прямої
видимості (особливо на великих відстанях).
Однак у деяких випадках передача за допомогою радіозв'язку є єдиним
способом зв'язку (наприклад, спілкування з рухомими об'єктами в просторі).
Нижче наведено приклад найпростішої системи радіозв’язку.
Рисунок.1.4 Приклад найпростішої системи радіозв’язку
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 10
докум. Підпис Дат
555555555
Під видом інформації розуміють сукупність відомостей про явище,
подію, якість об'єкта, про стан якоїсь матеріальної системи - всю інформацію,
яка може бути використана для здійснення цілеспрямованих дій.
Інформація, представлена в тій чи іншій формі, є повідомленням, яке
має бути передано на великі відстані. Як правило, інформація - це набір
символічних ознак для даної мови. Цей набір символів, що містить певну
інформацію, є повідомленням.
Фізичне значення, яке відображається під час передачі повідомлення,
називається сигналом. Між повідомленнями і сигналами повинна бути
однозначна відповідність, щоб одержувачі могли однозначно виділити
передане повідомлення з сигналу. Під час передачі повідомлення один або
кілька параметрів сигналу змінюються відповідно до заданих правил і
повідомлення, що передається.
Лінія зв’язку – це середовище, в якому повідомлення передається від
джерела до одержувача. У радіозв'язку, як і в електричному, матеріальним
носієм інформації є електромагнітне поле.
Відмінність полягає в тому, що при провідному з’єднанні
електромагнітне поле поширюється по лінії, утвореній принаймні двома
провідниками (іноді в якості другого дроту може виступати земний ґрунт,
який має провідні властивості). У радіозв'язку електромагнітні поля
поширюються в просторі над поверхнею Землі без штучних провідників між
передавальним і приймальним пунктами. Таким чином, лінії радіозв'язку
утворюють область простору над поверхнею Землі, в якій поширюються
електромагнітні хвилі.
Ось чому для того, щоб передати повідомлення по бездротовій лінії
зв'язку, повідомлення заздалегідь перетворюється в електричні коливання,
які називаються "первинним сигналом. Так, при передачі умовного
повідомлення звуковий тиск повітря перетворюється на напругу (струм) за
допомогою мікрофона, а при передачі телеграми кожен символ (літера або
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 11
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
цифра) перетворюється на постійну послідовність електричних імпульсів за
допомогою телеграфного апарату. В останньому випадку повідомлення
кодується одночасно з перетворенням його в первинний сигнал.
З цієї причини первинний перетворювач дискретного повідомлення
іноді називають кодувальником джерела повідомлення.
Система бездротового зв'язку називається багатоканальною, якщо в ній
одночасно працює кілька каналів, по яких передаються сигнали, що несуть
різні, а іноді і однакові повідомлення.
Пристрій, який перетворює повідомлення в сигнал, називається
передавачем, а пристрій, який перетворює отриманий сигнал, називається
приймачем. У технології бездротового зв'язку ці два поняття більш
конкретизовані.
Під передавальним пристроєм розуміють технічний засіб,
розташований між джерелом повідомлення і середовищем поширення
радіохвиль, а під приймальним пристроєм - технічний засіб, розташований
між середовищем і одержувачем повідомлення.
Залежно від типу зв'язку та форми передачі і прийому даних
телекомунікаційні системи можна розділити на наступні типи:
Симплексний зв'язок - це односпрямований зв'язок між двома
абонентами, який здійснюється в одному напрямку і по одному і тому ж
каналу зв'язку. Іншими словами, при односпрямованому зв'язку другий
абонент, якому надсилається повідомлення, не може нічого відповісти або
підтвердити, а тільки слухає.
Дуплексний зв'язок - спосіб зв'язку між двома точками, кожна з яких
може одночасно надсилати та отримувати повідомлення. Рис.1.5
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 12
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Рисунок.1.5.(А) Схема симплексного зв’язку.(Б) Система дуплексного зв’язку
Для радіозв'язку на вході радіопередавача має бути лише основне
випромінювання, тобто випромінювання в необхідній смузі частот.
Необхідна смуга частот - це найменша смуга частот сигналу, в якій даний
клас випромінювання достатній для передачі повідомлень в системі з
необхідною якістю і швидкістю.
Позасмугове випромінювання передавача - це клас непервинних
випромінювань в основній смузі частот, що межує з необхідною смугою
випромінювання і з'являється в процесі модуляції первинного сигналу або
шуму.
Побічне випромінювання викликається нелінійними процесами, що
породжуються протіканням високочастотних струмів через нелінійні
елементи схеми передавача. Як правило, його поява не пов'язана з будь-яким
процесом модуляції.
Вимоги до надійності завжди є одними з найважливіших, особливо для
мобільних передавачів. Вимоги до надійності досягаються за рахунок: [7]
- Спрощенням схем і конструкції;
-Забезпечення електричної та механічної стабільності компонентів і
конструкції в цілому;
- Уникнення складних режимів, що досягається при максимально можливому
значенні;
- використання високоякісних матеріалів;
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 13
докум. Підпис Дат
555555555
1.2 Основні вимоги до оперативного радіозв'язку
На початку слід зазначити, що оперативний радіозв'язок - це система
зв'язку для швидкої та ефективної передачі інформації між особами або
групами осіб. Основні вимоги до оперативного радіозв'язку можуть
відрізнятися в залежності від контексту, в якому він використовується, але
існують загальні фундаментальні принципи.
1. оперативний радіозв'язок повинен бути надійним, забезпечуючи
стабільний зв'язок за будь-яких умов, включаючи погоду, перешкоди та інші
технічні проблеми
Для забезпечення надійного оперативного радіозв'язку необхідно
підібрати відповідне обладнання. Перш за все, необхідно обирати якісне
обладнання, в тому числі радіостанції з достатньою потужністю передачі та
чутливими антенами.
Для забезпечення якості зв'язку та уникнення перешкод важливо
визначити відповідні частоти. Обираючи частоту, команда повинна
враховувати територію, на якій вона працює, та потенційну можливість
виникнення перешкод з іншим обладнанням на тій самій частоті.
Не забудьте встановити антену на правильній висоті та з правильною
орієнтацією, щоб забезпечити максимальну радіо ефективність. Потрібно
регулярно проводити технічне обслуговування. Обслуговування обладнання
забезпечує надійну роботу і дозволяє уникнути несподіваних поломок.
Навчіть користувачів правильно та ефективно використовувати
обладнання і слідкувати , що вони знають протоколи радіозв'язку та
стандарти безпеки.
Забезпечте стабільне електроживлення радіостанції. Усе обладнання
потребує достатнього живлення для тривалої безперервної роботи. Загалом,
для забезпечення надійного оперативного радіозв'язку слід враховувати всі
вищезазначені фактори та приділяти увагу деталям при виборі та
налаштуванні обладнання.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 14
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
2. Щоб забезпечити швидкий оперативний радіозв'язок, необхідно
враховувати деякі фактори:
Використовувати швидкісні радіостанції вони забезпечать швидке
передавання інформації. Вибрати правильну частоту. Основне в роботі це
вибрати частоти, які забезпечують швидку передачу даних та уникнення
перешкод. Рекомендується використовувати високочастотні діапазони для
швидкої передачі даних.
Антени потрібно встановлювати на висоті, для забезпечення швидкого
оперативного радіозв'язку, щоб зменшити втрати сигналу та забезпечити
максимальний діапазон передачі. Використовувати мережі з більшою
пропускною здатністю. Якщо необхідно передавати великі обсяги даних,
можна використовувати мережі з більшою пропускною здатністю, такі як 4G
або 5G. Користуватися правильною конфігурацією мережі. Щоб забезпечити
швидкий радіозв'язок, необхідно правильно налаштувати мережу, та
забезпечити мінімальну кількість перешкод.
Використовувати ефективні протоколи передачі даних, такі як TCP/IP
або UDP. Для забезпечити швидкого оперативного радіозв'язку потрібна
допомога високоякісних швидкісних радіостанцій, правильної конфігурації
мережі, та використання ефективних протоколів передачі даних.
3. Одним з ключових аспектів бездротового зв'язку є конфіденційність.
Інформація, що передається бездротовим зв'язком, повинна бути
конфіденційною і захищеною від несанкціонованого доступу. Щоб
забезпечити це, необхідно зробити наступне:
Використовувати шифрування для захисту від несанкціонованого
доступу до даних, оскільки зашифровані дані неможливо розшифрувати без
ключа. Встановлювати антени на висоті, віддаленій від місця
прослуховування. Для забезпечення конфіденційності ділових
радіопереговорів слід використовувати спеціалізоване програмне
забезпечення для шифрування та аутентифікації. Крім того, призначте особу,
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 15
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
яка контролюватиме доступ до сервера, та слідкувати щоб системою
користуються лише уповноважені особи.
4. Для того щоб утворювати зв'язок між магістральними лініями,
магістральними мережами зв'язку, лініями прямого зв'язку між пунктами
управління, лініями та мережами зв'язку регіонального значення, а також
потужними кабельними та іншими лініями зв'язку використовують
радіорелейний зв’язок.
При організації радіорелейного зв'язку слід враховувати, що маршрути
ліній зв'язку необхідно вибирати ретельно через залежність від рельєфу
місцевості, неможливість роботи радіорелейних станцій (РРС) або значне
зменшення їхньої дальності дії,
Прямий зв'язок між двома радіорелейними станціями вимагає наявності
прямої видимості між антенами цих радіорелейних станцій. Через обмежену
дальність зв'язку на великі відстані слід використовувати проміжні
(ретрансляційні) станції.
Рис.1.6 Радіорелейна лінія зв’язку
5. Однією з основних вимог до оперативного радіозв'язку є мобільність.
По-перше, необхідна підтримка радіотехнологій, таких як Bluetooth, Wi-Fi та
3G/4G/5G, щоб систему можна було використовувати всюди, де ці технології
підтримуються. Системи бездротового зв'язку повинні бути оснащені
комунікаційною мережею, яка дозволяє користувачам підключатися до
мережі скрізь, де можливий зв'язок. Цього можна досягти шляхом створення
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 16
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
децентралізованих мереж і використання мереж телекомунікаційних
операторів.
Що стосується мобільності, то обладнання системи бездротового
зв'язку повинно бути портативним, легким і досить компактним, щоб
користувач міг легко переносити його з місця на місце. Це забезпечує
зручність використання та полегшує саму процедуру роботи. Пристрій
повинен бути оснащений акумуляторною батареєю. Системи радіозв'язку з
вбудованими акумуляторами або з можливістю підключення до зовнішнього
джерела живлення мають значні переваги у використанні та забезпечують
тривалий час роботи без підзарядки.
6. Останній з основних аспектів оперативного радіозв'язку полягає в
тому, що система повинна бути сумісною з іншими системами зв'язку.
Для забезпечення цього необхідно укласти міжоператорські угоди, які
дозволять системам радіозв'язку взаємодіяти з іншими системами зв'язку.
Такі угоди дозволяють забезпечити сумісність мереж та обладнання інших
операторів і гарантують безперебійний зв'язок.
Наявність системи маршрутизації: сама радіосистема повинна мати
механізм маршрутизації, який може визначити найкращий маршрут для
передачі повідомлень в залежності від поточної топології мережі та
зарезервованих мережевих ресурсів. Це дозволяє радіосистемі взаємодіяти з
іншими системами зв'язку, використовуючи найбільш підходящий маршрут.
Сумісність протоколів зв'язку: радіосистема повинна бути сумісною з
протоколами зв'язку, що використовуються іншими системами зв'язку.
Наприклад, бездротові системи зв'язку можуть підтримувати протоколи
TCP/IP, HTTP і SIP, що дозволяє взаємодіяти з іншими системами, які
використовують ці протоколи.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 17
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
1.3 Принципи побудови цифрової системи
Цифрові системи передачі даних (цифрові системи зв'язку) можна
моделювати за допомогою трьох основних компонентів. Цими компонентами
є передавач, шлях передачі даних (канал зв'язку) і приймач. Крім того,
структура може включати джерело інформації та приймач інформації. У
реальній системі зв'язку основні компоненти розкладаються на складові,
тому в загальному вигляді структура цифрової системи зв'язку може
виглядати так. Рис 1.7
Рисунок 1.7 Структура цифрової системи зв’язку
КТП – кінцевий термінальний пристрій, що може бути джерелом інформації
або її споживачем (одержувачем), являє собою персональний комп'ютер,
термінал, або іншу апаратуру. Міжнародний термінал ДТЕ (date terminal
equipment) -застосовують для визначення КТП. АКД- апаратура для передачі
данних, міжнародне позначення ДСЕ
До основних принципів побудови цифрової системи оперативного
радіозв'язку можна описати декількома пунктами.
1. Цифрове кодування систем оперативного радіозв'язку. Для
забезпечення ефективної передачі даних і зменшення ризику зміни
інформації під час передачі необхідно включити ряд модулів, таких як
модуляція. Цифровий кодер/декодер (Codec): пристрій, який перетворює
аналогові аудіосигнали в цифровий формат і навпаки. Цифрові кодери
дозволяють передавати дані в ефір швидше і з меншою кількістю помилок,
ніж аналогове кодування.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 18
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Необхідно використовувати модем: модем (Modem) - пристрій, що
перетворює цифрові дані в сигнали, які можна передавати через ефір.
Модеми надають можливість передавати інформацію з використанням різних
методів модуляції, таких як частотна модуляція (ЧМ) та амплітудна
модуляція (АМ).
Антена: Пристрій, який передає та приймає радіохвилі. Для якісного
радіозв'язку слід використовувати антени з відповідним коефіцієнтом
підсилення, що відповідає відповідній довжині хвилі. Також вибрані в
попередньому розділі. Радіоприймач/радіопередавач: забезпечує цифрове
кодування та модуляцію для радіозв'язку. Програмне забезпечення: програма,
що використовується для налаштування та керування радіообладнанням.
Щоб увімкнути цифрове кодування та модуляцію, необхідно
використовувати програмне забезпечення, (Software) яке підтримує та
налагоджує відповідні цифрові протоколи.
2. Використання широкосмугових каналів: цифрова система
оперативного радіозв'язку повинна використовувати широкосмугові канали,
щоб забезпечити більше пропускної здатності та більшу швидкість передачі
даних. Самі широкосмугові передавачі/приймачі: Це пристрої, які
дозволяють передавати та отримувати радіосигнали на велику ширину смуги
частот, необхідно використовувати передавачі та приймачі, які підтримують
відповідні частотні діапазони.
Застосування високошвидкісний інтернет, щоб користуватися
передачою даних, які забезпечать ефективно передачу даних через
широкосмугові канали.
Щоб захистити систему, можна використовувати криптографічний
захист. Вона представляє собою систему щоб забезпечити конфіденційність
та цілісність переданих даних.
3. Для забезпечення резервування каналів в оперативному радіозв'язку
необхідно мати детальний план використання радіочастотного спектру,
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 19
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
включаючи аварійне резервування каналів. Канали, які виконують функцію
забезпечення резервного каналу у разі виникнення надзвичайної ситуації,
повинні мати додаткові канали, доступні для використання у разі потреби.
Для забезпечення безперебійної роботи у разі виходу з ладу основного
обладнання необхідно мати резервне обладнання, доступне для використання
у разі виходу з ладу основного обладнання. Важливою частиною
безперебійної роботи є резервне джерело живлення. У разі збою в
електромережі необхідне резервне джерело живлення, яке може забезпечити
роботу обладнання протягом тривалого періоду часу.
Сюди ж відноситься і резервний зв'язок: резервний зв'язок на випадок,
якщо радіозв'язок стане недоступним. Повинні бути доступні інші засоби
зв'язку, такі як супутниковий, телефонний або інші радіочастотні діапазони.
Спільні протоколи та стандарти для забезпечення ефективної взаємодії
між різними системами зв'язку. Дозволяє різним системам зв'язку
обмінюватися даними та керувати роботою всіх систем в цілому.
Мережева інтеграція. Оперативні радіосистеми можуть бути інтегровані з
іншими мережами, такими як Інтернет або локальні мережі.
4. Щоб мати можливість інтегруватися з іншими системами
радіозв'язку, протоколи повинні бути сумісними. Вони забезпечують
сумісність протоколів з іншими системами зв'язку і дозволяють
обмінюватися даними між різними системами.
Спільні центри управління для забезпечення ефективної взаємодії з
іншими системами зв'язку, спільний центр управління, який гарантує, що
всіма системами можна керувати з одного місця.
Спільні протоколи і стандарти забезпечують ефективну сумісність між
різними комунікаційними системами, дозволяючи їм обмінюватися даними і
керувати роботою всіх систем в цілому. Радіочастотна сумісність необхідна
для того, щоб мати засоби для роботи в різних діапазонах радіочастот, що
дозволяє взаємодіяти з іншими системами радіозв'язку.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 20
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
1.4 Стандарти протоколів оперативного радіозв’язку
Для забезпечення ефективності та безпеки такого зв'язку
використовуються спеціальні протоколи.
Існують різні протоколи оперативного радіозв'язку, які
використовуються відповідно до конкретних застосувань і потреб
користувачів. Одним з найпоширеніших стандартів є Project 25 (P25), який
був створений для забезпечення стандарту сумісності між різними системами
оперативного радіозв'язку в США та інших країнах.
Стандарт Project 25 використовує цифрові технології для забезпечення
безпеки, надійності та інших важливих функцій для служб швидкого
реагування. Ключові особливості стандарту Project 25 включають
-Ідентифікація користувача - стандарт надає можливість
ідентифікувати користувачів за допомогою унікального ідентифікатора.
-Цифрова модуляція - стандарт використовує цифрову модуляцію для
передачі даних з мінімальними помилками.
-Інтероперабельність - стандарт P25 забезпечує сумісність різних
оперативних радіосистем, що використовують різні протоколи.
-Криптографічний захист - P25 використовує різні схеми шифрування
для забезпечення безпеки передачі даних.
-Основні стандарти протоколів оперативного радіозв'язку включають
(мультиплексування, корекцію помилок, синхронізацію даних).
Для забезпечення систем оперативного радіозв'язку протоколами
мультиплексування необхідне спеціальне обладнання для реалізації
протоколів мультиплексування, таке як мультиплексори3 і
демультиплексори4, які можуть об'єднувати і роз'єднувати різні потоки даних
на одному каналі.
3Мультиплексор- це електронні пристрої або логічні схеми, які використовуються для комбінування
декількох вхідних сигналів в один вихідний сигнал.
4 Демультиплексор -пристрій або логічна схемащо використовується для розподілу одного вхідного сигналу
на декілька вихідних сигналів за допомогою управляючих сигналів.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 21
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Стандарти і протоколи також необхідні для визначення форматів даних
і способів передачі даних мультиплексованими каналами.
Рисунок 1.8 Asynchronous Transfer Mode мережа
Прикладами можуть слугувати протоколи віртуальних каналів
Asynchronous Transfer Mode (ATM) і Multiprotocol Label Switching (MPLS).
Рис 1.8
Вільні смуги частот, які дозволяють передавати більше даних по
мультиплексованих каналах. Важливою особливістю є забезпечення
навчання та підтримки персоналу з експлуатації систем радіозв'язку, зокрема,
щодо експлуатації та обслуговування мультиплексованих каналів.
Важливим компонентом є кодер/декодер з корекцією помилок. Це
програмний або апаратний пристрій, який забезпечує кодування і
декодування даних з виправленням помилок. Це програмний або апаратний
пристрій, який забезпечує кодування і декодування даних з виправленими
помилками. Вони можуть додавати додаткову інформацію до передачі даних
та уможливлювати відновлення втрачених даних. Стандарти і протоколи
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 22
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
необхідні для визначення форматів даних і способу передачі даних з
виправленими помилками. Прикладами є протоколи виправлення помилок
ARQ (Automatic Repeat Request) і FEC (Forward Error Correction).
Слід також звернути увагу на саму систему виявлення помилок. Це
програмні або апаратні засоби для виявлення помилок при передачі даних.
Це може бути досягнуто за допомогою таких методів, як контрольні суми або
циклічне кодування.
Для забезпечення протоколу синхронізації для бездротових систем
зв'язку можуть використовуватися сигнали синхронізації, які передають дані
і визначають часовий і просторовий напрямок, щоб одержувач міг правильно
отримати дані. Сигнали синхронізації можуть передаватися в різних
форматах, наприклад, у вигляді пілотних сигналів, міток часу та імпульсів.
Алгоритми синхронізації Різні пристрої в системі бездротового зв'язку
можуть синхронізувати час і передачу даних.
Стандарти протоколів включають протоколи, які визначають формати
даних і методи передачі даних за допомогою сигналів синхронізації.
Прикладами є стандарти IEEE 1588 і NTP (Network Time Protocol) для
синхронізації часу між різними пристроями в мережі.
Керування потоком даних: принцип ефективної передачі даних шляхом
керування потоком даних між двома або більше точками. Це можна зробити
різними способами, наприклад, за допомогою буферів на приймачі та
передавачі.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 23
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
2 ПОБУДОВА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ
РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Цифрові системи оперативного радіозв'язку (ЦCОР) - це складні
інформаційно-комунікаційні системи, призначені для передачі даних між
користувачами, що знаходяться на різних відстанях один від одного.
Основним принципом роботи ЦCOР є цифрова модуляція сигналів, що
передаються радіоканалом. Для передачі інформації аналогові сигнали
перетворюються в цифрові, в результаті чого досягається висока якість
передачі і знижується рівень шуму.
Крім того, ЦСОР забезпечують багато додаткових функцій, таких як
шифрування інформації, управління трафіком і доступом до системи,
маршрутизація даних, безпека і надійність передачі.
Всі ці функції гарантують високу якість передачі інформації та
забезпечують безпеку і конфіденційність переданих даних.
2.1. Методи передачі та прийому сигналів систем оперативного
радіозв'язку.
Операційні системи радіозв'язку є ключовими компонентами сучасних
комунікаційних систем. Вони забезпечують передачу і прийом сигналу між
різними радіостанціями, дозволяючи нам отримувати мобільні телефонні
дзвінки, використовувати бездротовий інтернет та здійснювати безпечну
комунікацію в екстрених ситуаціях. [3]
Також використовують телефонну мережу (транкінговий зв’язок) [10]
У цьому випадку будь-який радіо абонент може спілкуватися з будь-яким
абонентом міської або відомчої телефонної мережі. У транкінгових системах
цей режим використовується як привілейований. Рис.2
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 24
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Рисунок 2 Структурна схема для системи транкінгово зв’язку
Передача сигналу в оперативний системі радіозв'язку може
здійснюватися різними способами, включаючи аналогову та цифрову
модуляцію. Аналогова модуляція використовує зміну амплітуди, частоти або
фази сигналу для кодування даних. Наприклад, аналогове FM (частотна
модуляція) використовує зміну частоти для передачі аудіосигналів у радіо
розмовах. З іншого боку, цифрова модуляція перетворює дані на бінарний
формат і кодує їх за допомогою комбінацій фіксованих символів.
Сигнал, який передається в радіозв'язку, може зазнавати різних
перешкод та спотворень, які можуть впливати на якість прийому.
2.2. Області застосування систем оперативного радіозв'язку
Оперативні системи радіозв'язку є невід'ємною складовою сучасного
світу, де швидкість і ефективність обміну інформацією мають вирішальне
значення. Ці системи використовуються у різних галузях з метою
забезпечення надійного та безперебійного радіозв'язку. Вони грають важливу
роль у військовому секторі, екстреному реагуванні, громадській безпеці,
промисловості та транспорті.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 25
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Приклад завдань, які розв'язуються за допомогою оперативних систем
радіозв'язку, а також цілі, які вони ставлять перед собою. Військові операції
та координація дій під час бойових дій, екстрене реагування на надзвичайні
ситуації, забезпечення безпеки громади та забезпечення ефективності у
промислових та транспортних процесах
З постійним розвитком технологій, оперативні системи радіозв'язку
стають все більш потужними та інтелектуальними. Впровадження сучасних
технологій, таких як штучний інтелект, Інтернет речей (IoT) та безпілотні
системи, робить ці системи ще більш ефективними та гнучкими. Наприклад,
використання аналітики даних може допомогти передбачити надзвичайні
ситуації та приймати превентивні заходи, а впровадження IoT дозволяє
забезпечити безперебійний потік даних та зв'язку між різними пристроями та
системами.
Загалом, оперативні системи радіозв'язку є важливими інструментами
для забезпечення ефективного та безперебійного зв'язку в різних галузях.
Вони допомагають управляти складними ситуаціями, забезпечують безпеку
та сприяють підвищенню продуктивності та ефективності роботи. За
допомогою постійного вдосконалення технологій, ці системи продовжують
розвиватися, щоб задовольняти ростучі потреби та виклики сучасного світу.
2.2.1. Використання систем оперативного радіозв'язку в реагуванні
на надзвичайні ситуації, громадська безпека, промисловий та в
військовому секторі.
Використання оперативних систем радіозв'язку в галузі екстреного
реагування та громадської безпеки відіграє надзвичайно важливу роль у
забезпеченні безпеки та охорони життя людей. Ці системи дозволяють
забезпечити швидку комунікацію та передачу критичної інформації, що є
життєво важливим у надзвичайних ситуаціях.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 26
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
У галузі екстреного реагування, такі як пожежники, поліція та служби
швидкої медичної допомоги, оперативні системи радіозв'язку
використовуються для негайного сповіщення про надзвичайні ситуації,
координації дій та передачі важливої інформації. Швидка та надійна
комунікація між різними службами дозволяє оперативно реагувати на
небезпеку, швидко відправляти необхідні ресурси на місце події та
ефективно координувати дії рятувальників. Завдяки оперативним системам
радіозв'язку, різні служби можуть працювати у гармонії, обмінюватися
важливою інформацією та діяти в узгоджений спосіб, що є вирішальним для
успішного екстреного реагування. [1]
У галузі громадської безпеки, такої як місцева поліція, охорона та інші
служби безпеки, оперативні системи радіозв'язку використовуються для
патрулювання, передачі оперативної інформації та реагування на злочини та
порушення громадського порядку. Швидке та ефективне спілкування між
поліцейськими та службовими особами дозволяє швидко реагувати на
випадки правопорушень, передавати оперативну інформацію та
координувати спільні операції. Оперативні системи радіозв'язку дозволяють
поліцейським бути постійно на зв'язку, отримувати важливі повідомлення,
такі як сигнали тривоги або повідомлення про розшук, і негайно реагувати на
них. Важлива інформація може бути передана швидко та безпосередньо,
забезпечуючи оперативну реакцію та підтримку безпеки громади. [8]
Крім того, оперативні системи радіозв'язку використовуються для
комунікації з громадою та забезпечення її безпеки. Зокрема, ці системи
дозволяють надсилати попередження, інструкції та інформаційні
повідомлення громаді у разі надзвичайних ситуацій, природних катастроф
або інших загроз. Громадська безпека може бути зміцнена завдяки масовому
розповсюдженню оперативних систем радіозв'язку, які забезпечують
широкий охоплення та доступ до важливої інформації для громадян.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 27
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Ці системи сприяють оперативності, ефективності та координації дій,
що веде до покращення безпеки та захисту громади.
Військові операції є однією з найбільш вимогливих галузей
застосування оперативних систем радіозв'язку. У військовому секторі, де
швидке та надійне спілкування між військовими підрозділами є життєво
важливим, оперативні системи радіозв'язку забезпечують передачу
стратегічних команд, координацію дій на полі бою та обмін розвідувальною
інформацією. Вони дозволяють забезпечити швидкий реагування на зміни в
бойовій ситуації та ефективну співпрацю між різними військовими
одиницями. Використання оперативних систем в військовому секторі є
невід'ємною частиною сучасних військових операцій. Оперативні системи
відіграють ключову роль у забезпеченні комунікації, координації та
управління різними аспектами військової діяльності. Вони дозволяють
військовим підрозділам ефективно взаємодіяти, обмінюватися інформацією
та приймати стратегічні рішення в реальному часі. [5]
Одним із важливих аспектів використання оперативних систем у
військовому секторі є комунікація. Завдяки цим системам військові
підрозділи можуть встановлювати надійний та безперебійний зв'язок як на
малих тактичних відстанях, так і на великих стратегічних віддаленостях.
Оперативні системи радіозв'язку дозволяють передавати голосові
повідомлення, текстові повідомлення, даних, а також відео- та зображення в
реальному часі, що сприяє швидкому та ефективному обміну інформацією
між військовими підрозділами на полі бою.
Крім того, оперативні системи військового радіозв'язку
використовуються для координації дій різних військових підрозділів та
забезпечення їх спільної роботи. Вони дозволяють військовим командирам
отримувати оперативну інформацію про розташування військових одиниць,
рухи противника, та інші важливі дані. Це дозволяє виробляти точні
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 28
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
стратегічні рішення, планувати операції та ефективно взаємодіяти зі
зв'язаними підрозділами.
Для управління інформаційною системою військових сил, системи
дозволяють збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги даних, що
стосуються різних аспектів військової діяльності, таких як розвідка,
логістика, планування операцій та інше. Оперативні системи забезпечують
централізоване управління цими даними, що дозволяє виробляти
інформовані рішення та забезпечувати високу рівень ефективності та
координації всіх військових підрозділів.
Використання оперативних систем у військовому секторі також сприяє
підвищенню безпеки та захисту військових комунікаційних систем. Вони
включають шифрування та інші захисні механізми, що дозволяють
забезпечити конфіденційність та цілісність передаваної інформації. Це
особливо важливо в сучасному бойовому середовищі, де ворожі агенти та
хакери постійно намагаються отримати несанкціонований доступ до
військових комунікацій. У військовому секторі є необхідним для
забезпечення ефективної комунікації, координації дій та управління
інформацією в реальному часі. Вони грають важливу роль у забезпеченні
успішності військових операцій, підвищенні безпеки та покращенні
ефективності військових сил.
Також оперативні системи радіозв'язку знайшли широке застосування у
промислових та транспортних секторах. Ці системи дозволяють
підприємствам та організаціям забезпечити ефективну комунікацію,
контроль та управління різними аспектами їх діяльності, що призводить до
покращення продуктивності, безпеки та оптимізації ресурсів.
У промислових секторах, таких як виробництво, енергетика, транспорт
і багато інших, оперативні цифрові системи радіозв'язку використовуються
для координації та управління робочими процесами. Дозволяють
контролювати та моніторити роботу обладнання, передавати важливі дані
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 29
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
про стан устаткування, вимірювати параметри та забезпечувати взаємодію
між працівниками на виробничому майданчику. Це сприяє підвищенню
ефективності виробничих процесів, запобіганню виникненню аварій та
збільшенню безпеки працівників. Ці системи використовуються для
координації роботи на великих промислових об'єктах, контролю та
моніторингу процесів, а також для забезпечення безпеки працівників. Вони
дозволяють операторам спілкуватися між собою та отримувати оперативну
інформацію, що сприяє оптимізації виробничих процесів та запобігає
виникненню аварійних ситуацій. Наприклад, в промисловому секторі, в разі
виникнення пожежі чи викиду шкідливих речовин, оперативні системи
радіозв'язку дозволяють швидко і ефективно повідомити про це відповідні
служби безпеки та координувати дії для мінімізації збитків та загрози для
життя людей.
Крім того, оперативні цифрові системи радіозв'язку в промислових та
транспортних секторах допомагають вирішувати проблеми швидкого
реагування та аварійних ситуацій. Вони забезпечують можливість
оперативного сповіщення та координації дій при виникненні непередбачених
обставин, що дозволяє мінімізувати ризики і запобігти подальшому
поширенню небезпеки.
Оперативні цифрові системи радіозв'язку також використовуються для
підтримки логістичних операцій та ведення інвентаризації великих
промислових підприємств і транспортних систем. Вони дозволяють в режимі
реального часу відстежувати рух товарів, контролювати запаси,
координувати поставки та виробничі процеси. Це допомагає забезпечити
ефективне управління ресурсами, уникнути затримок та збільшити швидкість
реагування на зміни в попиті та умовах виробництва.
Використання оперативних цифрових систем радіозв'язку в
промислових та транспортних секторах дозволяє покращити комунікацію,
координацію та управління різними аспектами діяльності. Вони сприяють
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 30
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
підвищенню продуктивності, безпеки та оптимізації ресурсів, що є
важливими факторами для успішної роботи та конкурентоспроможності в
промислових та транспортних галузях.
2.3. Організація цифрових систем оперативного радіозв'язку в
різних галузях з використанням спеціального обладнання.
Особливості використання радіозв’язку на промисловому підприємстві
з врахуванням структурної схеми управління. Сама структура підприємства -
це склад і внутрішні зв'язки підрозділів (цехів, дільниць, відділів,
лабораторій та інших підрозділів), що складають єдиний господарський
суб'єкт. Структура підприємства включає загальну структуру, виробничу
структуру та організаційну.
Рисунок 2.1 Структура виробничого підприємства
На відміну від загальної структури, виробнича структура
підприємства - це організаційна форма виробничого процесу, що
виражається в розмірах підприємства, кількості та складі цехів і служб, їх
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 31
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
компонуванні, кількості запланованих виробничих дільниць і робочих місць
всередині цеху.
Розрізняють такі види цехів і ділянок:
- основні;
- допоміжні;
- обслуговувальні;
- побічні.
Основною структурною виробничою одиницею підприємства є
виробнича дільниця, яка являє собою сукупність робочих місць, що
виконують технічно однорідні або різноманітні завдання з виготовлення
ідентичної або подібної продукції.
Начальник цеху Планово економічне
бюро
Заступник начальника Заступник начальника
з виробництва з технічногорозвитку
Технічне бюро Планово-
диспетчерське бюро
Начальник дільниці Начальник дільниці
майстер майстер майстер майстер
робітник робітник робітник робітник робітник робітник робітник робітник
Рисунок 2.2 Структура схема управління цехом
Продукція виробничих дільниць призначена для обробки в цеху. Склад,
кількість і взаємозв'язок між дільницями визначають структуру більшого
виробничого підрозділу - цеху, а також структуру підприємства в цілому.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 32
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Первинною ланкою в організації виробництва є робоче місце. Робоче
місце - це частина виробничої площі, де працівники або групи працівників
виконують індивідуальні завдання з виробництва продукції або
обслуговування виробничого процесу.
Цифрова система оперативного радіозв'язку в сучасному світі
використовується в різних сферах діяльності, забезпечуючи ефективну
комунікацію та координацію. Ця система є невід'ємною складовою частиною
багатьох організацій, які мають потребу в оперативному обміні інформацією
та управлінні процесами в режимі реального часу. Від забезпечення
безперебійної комунікації залежить успішність роботи в різних сферах,
починаючи від екстреної допомоги та закінчуючи промисловим
виробництвом. Без використання спец обладнання виконання роботи було б
складніше.
Одним з ключових аспектів використання цифрової системи
оперативного радіозв'язку є належне обладнання.
Для забезпечення ефективної комунікації і передачі даних в різних
сферах, таких як екстрена допомога, промисловий сектор чи транспортна
галузь, використовуються спеціальні пристрої та системи.
Це можуть бути радіостанції, які забезпечують якісну та надійну
передачу голосу і даних у режимі реального часу. Вони мають високу
міцність сигналу та дальність дії, що дозволяє операторам ефективно
спілкуватися на великих відстанях.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 33
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Рисунок 2.3 Hytera PD785G
Наприклад: Hytera PD785G: Ця модель є багатофункціональною
радіостанцією, яка підтримує як аналоговий, так і цифровий зв'язок. Вона має
великий дисплей, розширені функції криптографічного захисту та додаткові
можливості, які можуть бути корисними для сфер екстреної допомоги та
промисловості.
Також використовуються цифрові радіотелефони, які забезпечують
якісну передачу голосу та можуть мати додаткові функції, такі як текстові
повідомлення або відеозв'язок.
Крім того, для оптимального функціонування цифрових систем
радіозв'язку важливо мати інфраструктуру, таку як вежі та ретрансляційні
станції, які відіграють важливу роль у забезпеченні широкого охоплення та
посилення сигналу.
Рисунок 2.4 Motorola MTR3000
Наприклад: Motorola MTR3000: Ця ретрансляційна станція підтримує
аналоговий і цифровий зв'язок і може бути використана для забезпечення
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 34
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
високоякісного зв'язку у великих територіях. Вона має функції, які
дозволяють налаштовувати його для використання в різних промислових
секторах. Підтримка двох паралельних голосових каналів на основі стандарту
12,5 кГц TDMA 6,25e
Використання високоякісного та надійного обладнання в цифрових
системах радіозв'язку дозволяє забезпечити стійку та якісну комунікацію у
будь-яких умовах та забезпечити ефективне функціонування в різних сферах
діяльності.
2.4 Організація цифрової систем оперативного радіозв'язку на
промислових підприємствах.
Цифрові системи оперативного радіозв'язку в промисловому секторі
забезпечують надійну та швидку комунікацію між співробітниками,
керівництвом та автоматизованими системами. Вони дозволяють операторам
ефективно координувати робочі процеси, передавати важливі інструкції та
отримувати актуальну інформацію без зайвих затримок.
Однією з головних переваг цифрових систем радіозв'язку є висока
якість звуку та передачі даних. Цифрові сигнали забезпечують кристально
чистий звук і мінімізують шуми та перешкоди, що забезпечує зрозумілість та
точність комунікації.
У промисловому секторі для використання цифрової системи
оперативного радіозв'язку використовуються різноманітні пристрої та
обладнання, спеціально розроблені для вимог промислових умов
Антени є необхідним компонентом для отримання та передачі
радіосигналів у цифрових системах радіозв'язку. У промисловому секторі
використовуються спеціально розроблені антени, які забезпечують
оптимальну якість сигналу в умовах електромагнітних перешкод.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 35
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Рисунок 2.5 Антена Comprod 874F-70TM
Наприклад: Антена Comprod 874F-70TM є напрямленою антеною,
розробленою для використання в промислових умовах. Вона працює в
діапазоні частот 806-869 МГц і є ідеальним рішенням для цифрових систем
оперативного радіозв'язку. Вона дозволяє ефективно передавати і отримувати
сигнали віддалених точок і забезпечує надійний зв'язок в умовах з високими
шумами та перешкодами.
Не обійтися і без базових станцій. Вони є центральними вузлами
цифрової системи радіозв'язку в промисловому секторі. Вони відповідають за
керування та розподіл радіосигналів між різними пристроями. Базові станції
забезпечують широку покриття території, стабільну комунікацію та
можливість використання різних протоколів передачі даних. Sepura SC20-T:
Ця базова станція має високу потужність передачі і надійну стійкість до
шумів і перешкод. Вона також підтримує розширені функції, такі як
криптографічне шифрування і керування енергозбереженням. Ця станція
підходить для використання в промислових умовах, де потрібен надійний і
безпечний зв'язок.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 36
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
3 РОЗРОБКА ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ ОПЕРАТИВНОГО
РАДІОЗВ’ЯЗКУ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА.
В сучасному світі швидкість та ефективність комунікації є ключовими
складовими успіху для будь-якого підприємства. Особливо важливо це
стосується промислових секторів, таких як металургійна галузь, де
оперативна комунікація є необхідною для забезпечення безперебійної роботи
та управління всіма процесами виробництва. Завдяки стрімкому розвитку
технологій у сфері бездротового зв'язку, виникають нові можливості для
впровадження цифрових систем оперативного радіозв'язку, що розширюють
функціональні можливості та покращують ефективність металургійних
підприємств.
Розробка цифрової системи оперативного радіозв'язку на
металургійному підприємстві має на меті створення надійного та
ефективного засобу комунікації між працівниками на всіх рівнях
виробничого процесу. Вона включає в себе використання передових
технологій, таких як цифрове шифрування, широкосмугова передача даних
та розширені можливості мультимедіа. Така система дозволяє забезпечити
оперативний обмін інформацією, координацію дій та вирішення проблем, що
виникають під час виробничого процесу.
3.1. Реалізація та впровадження цифрової системи оперативного
радіозв'язку
Для встановлення та впровадження цифрової системи радіозв'язку на
металургійному підприємстві необхідно провести детальний аналіз вимог до
системи радіозв'язку з урахуванням характеристик металургійного
підприємства і вимог до зв'язку між персоналом.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 37
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Вибір обладнання: обладнання вибирають на основі аналізу вимог до
цифрової системи радіозв'язку, включно з радіостанціями, антенами,
ретрансляторами та мережевими комутаторами.
На основі обраного обладнання має бути розроблено детальний проєкт
системи радіозв'язку, включно з розташуванням антен і ретрансляторів,
конфігурацією мережевих комутаторів і розробкою програмного
забезпечення.
Встановлення обладнання: після розроблення проєкту обладнання
необхідно встановити у відповідному місці на металургійному заводі та
під'єднати до мережі. Після встановлення обладнання необхідно провести
тестування і налагодження, щоб переконатися, що система бездротового
зв'язку функціонує правильно.
Установка: після успішного тестування і налагодження системи
радіозв'язку її можна вводити в експлуатацію на металургійному заводі.
Після всіх цих процесів потрібно зосередитись на підтримкі та
обслуговувані, включно з регулярними перевірками й оновленнями
апаратного та програмного забезпечення.
3.2 Структурна схема системи оперативного радіозв'язку для
підприємства
Цифрова система оперативного радіозв'язку - це комплексна система,
що забезпечує передачу даних та голосової інформації за допомогою
радіохвиль. Основні функції цієї системи - передача інформації в режимі
реального часу та забезпечення захисту інформації.
Цифрова система оперативного радіозв'язку складається з різних
компонентів, таких як приймачі, передавачі, антени, системи шифрування та
дешифрування інформації, а також програмного забезпечення для обробки
даних. Вона може використовуватися для зв'язку між різними одиницями
військової, правоохоронної, рятувальної та інших служб безпеки.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 38
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Основні переваги цифрової системи оперативного радіозв'язку
полягають у високій якості передачі даних та голосової інформації, швидкій
передачі даних, високому рівні захисту інформації від несанкціонованого
доступу, а також в можливості працювати в різних умовах, включаючи
екстремальні та кризові ситуації.
Цифрова система повинна вміщувати наступні компоненти
1. Радіостанції: вони повинні бути розташовані в різних зонах цеху
та включати в себе передавачі та приймачі. Ці радіостанції повинні бути
здатні передавати голосову інформацію та дані між різними пунктами в
металургійному цеху.
2. Антени: встановлюються на вежах або інших високих точках,
щоб покращити охоплення зони покриття і забезпечити надійний прийом та
передачу сигналів.
3. Ретранслятори: Ретранслятори використовуються для підсилення
та ретрансляції сигналів між радіостанціями і центром керування. Вони
забезпечують покращену охоплення зони покриття та забезпечують
стабільний зв'язок.
4. Комутаційне обладнання: Комутаційне обладнання, таке як
мережеві комутатори та маршрутизатори, використовується для забезпечення
з'єднання між різними компонентами системи радіозв'язку. Воно керує
потоком даних та забезпечує надійну передачу сигналів.
5. Центр керування: Центр керування відповідає за керування та
моніторинг системи оперативного цифрового радіозв'язку. Він забезпечує
керування викликами, моніторинг стану радіостанцій, аналіз даних та
координацію комунікації.
6. Сервери та бази даних: Сервери та бази даних використовуються
для зберігання та обробки інформації, пов'язаної з радіозв'язком, такої як
журнали викликів, розклади роботи, користувачі тощо. Вони забезпечують
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 39
докум. Підпис Дат
555555555
централізований доступ до інформації та дозволяють здійснювати аналітику
та звітність.
7. Кабельна інфраструктура: Кабельна інфраструктура, така як
волоконно-оптичні кабелі та мідні кабелі, використовується для підключення
всіх компонентів системи. Вона забезпечує передачу даних між
радіостанціями, комутаційним обладнанням, центром керування та іншими
компонентами.
Ці компоненти дозволять забезпечити ефективну та надійну систему
оперативного радіозв'язку в металургійному цеху.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 40
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Радіостанція.4 Радіостанція.5
Радіостанція.1 Радіостанція.2 Радіостанція.3
Контроллер Контроллер
Ретранслятор Центр
керування
Антена
Сервер та база
данних
Комунікаційне
обладнання
Рисунок 3. Структурна схема системи оперативного радіозв'язку
Рисунок 3.1 План розміщення обладнання на металургійному цеху
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 41
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
3.3. Вибір обладнання для цифрової системи оперативного
радіозв'язку в металургійному цеху
Вибір обладнання для цифрової системи оперативного радіозв'язку в
металургійному цеху повинен бути здійснений з урахуванням вимог до
надійності та безпеки зв'язку в умовах високої температури, вологості, пилу
та інших агресивних факторів.
Основними компонентами цифрової системи оперативного радіозв'язку
в металургійному цеху є радіостанції, антени, ретранслятори та система
керування.
При виборі радіостанцій для металургійного цеху, необхідно врахувати
діапазони роботи, потужність передавача, кількість каналів та можливості
криптування інформації. Рекомендується обрати радіостанції з високим
класом захисту від пилу та вологи, а також з можливістю підключення
зовнішніх антен.
При виборі антен, необхідно враховувати діапазон роботи та коефіцієнт
підсилення, а також вимоги до міцності та стійкості до атмосферних впливів.
Ретранслятори можуть бути необхідними для забезпечення зв'язку на
великих відстанях або в умовах з труднодоступними місцями для
розташування антен.
Система керування повинна забезпечувати надійність та безпеку
зв'язку, а також можливість моніторингу та діагностики стану обладнання.
Для цифрового оперативного радіозв'язку в металургійному цеху
можна використовувати цифрові радіостанції, які забезпечують якісний та
безпечний зв'язок в умовах високої температури, вологості та інших
агресивних факторів.
Для цифрового оперативного радіозв’язку в металургійному цеху
можна використовувати цифрові ретранслятори, які забезпечують
ретрансляцію сигналу між віддаленими точками та підвищують якість та
дальність зв’язку.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 42
докум. Підпис Дат
555555555
Tetra ретранслятор – цей ретранслятор підтримують стандарт Tetra,
який забезпечує надійний та безпечний зв’язок в умовах високої шуму та
перешкод. Вони можуть бути встановлені на високих місцях та забезпечують
покращення дальності зв’язку, а також забезпечують можливість спілкування
між різними зонами металургійного цеху.
Рисунок 3.2 Tetra ретранслятори DAMM TetraFlex Indoor Base Station
Система контролю забезпечує безпеку, стабільність та ефективність
комунікацій на підприємстві в на даному підприємстві використовується:
система моніторингу.Viavi solutions: Map-300 Ця система дозволяє
відстежувати стан радіозв'язку в режимі реального часу. Вона здатна
виявляти несправності, перешкоди, перерви в зв'язку та інші проблеми.
Моніторинг може проводитися на рівні системи радіозв'язку, а також на рівні
окремих пристроїв.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 43
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Рисунок 3.3 Viavi Map-300
Система керування живленням забезпечує надійне та безперебійне живлення
різних елементів системи, таких як радіостанції, приймачі, передавачі,
антени, тощо, та забезпечує максимальну продуктивність та економію
енергії. Застосована система UPS (Uninterruptible Power Supply), KRF-
T10KVA/10KW(LCD) яка забезпечує безперебійне живлення електронних
пристроїв в разі відключення електропостачання.
Рисунок 3.4 KRF-T10KVA/10KW(LCD)
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 44
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Система керування Harris M7300. Ця системи працює на основі
цифрових технологій та мереж, що забезпечують швидкий та безперебійний
обмін даними та інформацією між різними користувачами,або лише між 2
пристроями. Мобільне радіообладнання, яке може бути використане для
надання шифрованого радіозв'язку на підприємстві. Він пропонує високу
якість зв'язку та надійність у вимогливих умовах. продукти, відповіда
вимогам системи Multi-Agency Radio Communication System (MARCS)
Рисунок 3.5 Система керування Harris M7300
Для шифрування цифрової системи оперативного зв'язку
використовують Cisco Secure Access Control System (ACS) а саме : FPR1120-
NGFW-K9 це спеціалізоване апаратне шифрувальне обладнання яке
забезпечує надійний захист зв'язку, дозволяє управляти аутентифікацією та
авторизацією користувачів у мережі. Вона забезпечує шифрування та
контроль доступу до забезпечення безпеки радіозв'язку на підприємстві.
Рисунок 3.6 FPR1120-NGFW-K9
При виборі антен, необхідно враховувати діапазон роботи та коефіцієнт
підсилення, а також вимоги до міцності та стійкості до атмосферних впливів.
Антени Kathrein-Scala CL-FRISC-C6569 секторна антени для промислових
застосувань. Такі антени добре підходять для використання на
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 45
докум. Підпис Дат
555555555
металургійних цехах. Ці антени мають високий коефіцієнт підсилення та
широким покриттям для забезпечення якісного сигналу у вимогливих
умовах.
Рисунок 3.7 Kathrein-Scala CL-FRISC-C6569
Підсилення мають від 8 до 10 дБі
Імпеданс 50 Ом
Працюють при частоті в 380-430 МГц
Контроллер Motorola DIMETRA IP COMPACT Core - це надійний та
ефективний контролер, спеціально розроблений для систем радіозв'язку
Tetra. Він забезпечує керування, маршрутизацію та керування поведінкою
мережі, забезпечуючи стабільну та безперебійну комунікацію. Має декілька
переваг над конкурентами у сфері заводів.
-Має усі функції стійки голосового зв'язку, а також такі додаткові функції:
-Надсилання коротких повідомлень.
-Пакетна передача даних (одно- та багатослотова).
-Шлюз для підключення до телефонних мереж.
-Резервування.
-Функція запису голосового каналу.
-Функції безпеки, включаючи такі:
-Аутентифікація.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 46
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
-Підтримка наскрізного шифрування.
Рисунок 3.8 Контроллер Motorola DIMETRA IP COMPACT Core
При виборі радіостанцій для металургійного цеху, необхідно врахувати
діапазони роботи, потужність передавача, кількість каналів та можливості
криптування інформації. Рекомендується обрати радіостанції з високим
класом захисту від пилу та вологи, а також з можливістю підключення
зовнішніх антен. Радіостанції обирають з високим класом захисту від пилу та
вологи.
Для цифрового оперативного радіозв'язку на металургійному цеху
вибрана Радіостанція Tetra (Motorola mototrabo DP4800E) - це стандарт
цифрової радіозв'язку, який забезпечує надійний та безпечний зв'язок в
умовах високої шуму та перешкод, використовує частотний діапазон від 400
МГц до 470 МГц та підтримує криптування інформації.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
№ Д 47
Зм. Арк. докум. Підпис ат
555555555
Рисунок 3.9 Tetra (Motorola mototrabo DP4800E)
TETRA (Terrestrial Trunked Radio) - це цифрова радіозв'язкова система,
розроблена для забезпечення безпеки та критичних місійних операцій. Вона
має високу якість голосу, можливості передачі даних та відео, а також
забезпечує шифрування та аутентифікацію для забезпечення
конфіденційності та безпеки.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 48
докум. Підпис Дат
555555555
4 Охорона праці
4.1. Аналіз небезпек і шкідливостей що виникають при виконанні
робіт в приміщенні проектної лабораторії
У даній роботі проводиться розробка підсистеми цифрової системи
оперативного радіозв’язку. Подібні роботи проводяться в спеціалізованій
проектній лабораторії, де, зокрема, також проводяться роботи з ремонту та
налагодження різноманітних радіоелектронних пристроїв.
В приміщенні лабораторії обладнані 4 робочих місця, з яких одне
призначене для налагодження та вимірювання параметрів аналогово-
цифрової апаратури, а інші призначені для налагодження та вимірювання
параметрів цифрової апаратури. Устаткування робочих місць виконано
відповідно до ДСТУ 8604:2015.
Розміри даної лабораторії: довжина 6,5 м, ширина 4,5 м, висота 3,2 м.
Відповідно площа приміщення 29,25 м2, а об’єм приміщення становить 93,6
м3, що складає відповідно 7,3 м2 і 23,4 м3 на одного працюючого і
задовольняє санітарним нормам ДБН В.2.2.28-2010. Конструкція
лабораторного обладнання та робочого місця забезпечує оптимальне
положення працюючого, яке визначається ДСТУ 8604:2015. Висота робочої
поверхні при цьому дорівнює 720 мм. Конструкція крісла працівника відділу
відповідає вимогам ДСТУ 7951:2015 та підбирається у відповідності зі
зростом працівника.
Всі споживачі енергії (прилади й устаткування) розраховані на
живлення від мережі змінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц.
Лабораторія має захисне заземлення, яке виконане відповідно ДСТУ Б В.2.5-
82:2016. До нього пiд’єднанi корпуса вимірювальних приладів, вторинні
блоки живлення та металеві корпуса розеток. В лабораторії можливий
одночасний дотик до нульового захисного провідника з одного боку та до
металевих корпусів апаратури з іншого боку, тому за небезпекою ураження
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 49
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
людини електричним струмом лабораторія належить до класу приміщень з
підвищеною небезпекою згідно ПУЕ-17.
Великий вплив на дієздатність людини мають метеорологічні умови,
такі як: температура повітря в приміщенні, відносна вологість та інші. Тому
вони повинні відповідати санітарним нормам.
Лабораторія обладнана водяною системою опалення для обігріву в
холодну пору року відповідно до ДБН В.2.5.67-2013. В холодну пору року
середня температура повітря складає 20С, а в теплу пору року до 32С, при
нормі в теплу пору - 22-24С і в холодну - 23-25С, тому рекомендовано
застосовування кондиціонера для підтримання необхідних температур в
приміщенні. Відносна вологість повітря в приміщенні становить 4060%, що
відповідає ДСН 3.3.6.042-99.
Нормовані величини температури, відносної вологості і швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничого приміщення в холодний період року:
- оптимальне значення температури 22-24°С;
- допустиме значення температури 21-25°С;
- оптимальне значення відносної вологості 40-60%;
- оптимальне значення швидкості руху повітря 0,1м/с;
- допустиме значення швидкості руху повітря ≤0,1 м/с.
Нормовані величини температури, відносної вологості і швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничого приміщення в теплий період року:
- оптимальне значення температури 23-25°С;
- допустиме значення температури 22-28°С;
- оптимальне значення відносної вологості 40-60%;
- оптимальне значення швидкості руху повітря 0,1 м/с;
- допустиме значення швидкості руху повітря 0,1-0,2 м/с.
У примiщеннi вiдсутнi джерела виробничого пилу. Головним джерелом
запиленості є одяг працюючих. Перед початком кожного робочого дня
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № 50
докум. Підпис Дат
555555555
проводиться вологе прибирання та провітрювання лабораторії відповідно до
нормативних вимог.
При налагодженні апаратури можливе проведення паяльних робіт, що
супроводжується виділенням шкідливих речовин та небезпечно для здоровя
працівника, тому санітарні вимоги до виробничих приміщень
встановлюються ДБН В.2.5.67-2013 та НПАОП 28.52-1.32-14 з урахуванням
шкідливості речовин, що виділяються при технологічних процесах, та
метрологічних умов. Кількість паяльних робіт невелика, але операції пайки,
залуження і випалу ізоляції супроводжуються забрудненням повітряного
середовища в приміщенні парами свинцю, олова, сурми й інших елементів,
що входять до складу припою; парами каніфолі і різних рідин,
застосовуваних для флюсу, змивання і розчинення різних лаків, що
застосовуються для покриття друкованих плат; парами соляної кислоти;
газами (окис вуглецю, вуглеводню) і т. ін. Пари, потрапляючи в атмосферу
цеху, конденсуються і перетворюються в аерозоль такої концентрації, частки
якої по своїй дисперсності наближаються до димів.
Знаходячись у запиленій атмосфері, робітники піддаються впливу пилу
і пару; шкідливі речовини осідають на поверхні шкірного покриву,
попадають на слизову оболонку порожнини рота, око, верхніх дихальних
шляхів, заковтуються в травний тракт, потрапляють в легені. Поряд із
забрудненням повітряного середовища забруднюються робочі поверхні й
одяг працюючих. Особливо шкідливі при пайці олов'яно-свинцевими
припоями пари свинцю. Свинець і його з'єднання отрутні. Частина свинцю,
що надійшов в організм, виводиться з нього через кишечник і нирки, а
частина затримується в кістковій речовині, м'язах, мозку, печінці. При
несприятливих умовах свинець починає циркулювати в крові, викликаючи
явища свинцевого отруєння; викликає зміни в складі крові, уражає нервову
систему, нирки і печінку. Тому в приміщенні, над одним робочим місцем,
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 51
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
змонтована система витяжної вентиляції повітря, яка вмикається тільки в
процесі проведення паяльних робіт та відповідає вимогам ДБН В.2.5.67-2013.
Рівні шуму, ультразвуку та вібрації, утворювані у приміщенні
установками кондиціонування повітря, вентиляції та опалення, не
перевищують допустимих норм, тобто відповідають ДСН 3.3.6.037-99, ДСН
3.3.6.039-99 відповідно для категорії «Висококваліфікована робота, що
вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні та
аналітичні роботи у лабораторії: робочі місця в приміщеннях цехового
керівного апарату, контор, лабораторій» не перевищує 60 дБА.
Розряд зорової роботи працівника лабораторії згідно ДБН В.2.5-28-
2018 – ІІ-а, тобто розмір найменшого об’єкта розрізнення 0,15-0.3мм, фон
темний, контраст середній. В лабораторії використовується суміжне
освітлення. Природне освітлення здійснюється через два вікна загальною
площею 3,64 м2. Штучне освітлення здійснюється 12 світильниками (3 ряди
по 4 штуки) типу ЛПО прикріпленими до стелі паралельно віконним
прорізам. Кожний світильник має по дві люмінесцентні лампи потужністю
60 Вт. Але при такій кількості світильників та потужності ламп не
досягається необхідна освітленість робочого місця працівника лабораторії в
500 лк. Тому, рекомендується встановити додаткове місцеве освітлення на
робочих місцях.
У відповідності з ДСТУ Б В.1.1-36:2016 дана лабораторія відноситься
до приміщень категорії пожежної небезпеки В, тому що в ній є наявність
горючих речовин: дерев'яні столи і стільці, дерев'яний діл, віконна рама;
приміщення сухе з відносною вологістю 40-60%. Лабораторія обладнана 8-ма
автоматичними сповіщувачами теплового типу ИП-105, відповідно з ДБН
В.2.5.56-2014. На поверсі вивішений план евакуації, з яким ознайомлений
кожний працюючий. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до
найближчого евакуаційного виходу складає 20 м, що задовольняє вимогам
ДБН В.1.1.7-2016. Для ліквідації пожежі на початковій стадії в коридорі
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Д 52
ат
555555555
розташовані наступні первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники типу
ВП-2У у кількості 2 шт; пожежний кран з пожежним рукавом довжиною 20
м.
Усі працівники, яких приймаються на роботу і, які в процесі роботи
проходять на підприємстві навчання й інструктаж з питань охорони праці,
вивчають правила надання першої і швидкої допомоги потерпілим від
нещасного випадку, а також правила поведінки при виникненні аварії чи
пожежі на підприємстві (НПАОП 0.00-4.12-05).
Інструктажі бувають:
1. Вступний (із усіма працівниками, що тільки що прийняті на роботу);
2. Первинний (проводиться на робочому місці до початку роботи з
новоприйнятим працівником);
3. Повторний (проводиться на робочому місці з усіма працівниками);
4. Позаплановий (проводитися при введенні нових нормативних актів,
при заміні технологічного процесу, при порушенні нормативних актів
працівниками, по вимозі відповідного державного органу, при перерві в
роботі виконавця більш ніж на 30 календарних днів і ін.);
5. Цільовий (при виконанні разових робіт, при ліквідації наслідків
аварії і т.п., при виконанні робіт, що оформляються нарядом – допуском чи
письмовим дозволом, у випадку екскурсії або організації масових заходів з
учнями і вихованцями).
Робітники можуть бути допущені до роботи тільки після проходження
інструктажу з техніки безпеки. Інструктаж проводиться по наступним видах:
вступний інструктаж при надходженні на роботу, інструктаж на робочому
місці, повторний інструктаж. Вступний інструктаж проводить інженер з
техніки безпеки в кабінеті (куточку) техніки безпеки, обладнаному наочним
приладдям.
Інструктаж на робочому місці проводить керівник лабораторії,
супроводжуючи його показом безпечних прийомів роботи.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 53
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці записуються в
«контрольний лист», що підписується інженером з техніки безпеки,
робітником, майстром і начальником лабораторії.
Повторний інструктаж проводять не рідше одного разу в 6 місяців, а
додатковий - при порушенні працюючим правил і інструкцій з техніки
безпеки, технологічної і виробничої дисципліни, а також при зміні
технологічного процесу, виду робіт. Повторний і додатковий інструктажі
записуються в спеціальний журнал, що зберігає керівник.
За результатами проведеного аналізу умов праці в лабораторії можливо
дійти до висновку що майже усі параметри лабораторії відповідають вимогам
нормативних документів. Однак, оскільки температура повітря в теплий
період року не відповідає нормативним вимогам, необхідно розрахувати і
змонтувати в приміщенні лабораторії систему кондиціонування повітря.
4.2 Розрахунок системи кондиціонування повітря в лабораторії
Кондиціонер - це пристрій, який служить для підтримки заданої
температури в приміщенні. Також кондиціонер може очищувати повітря і
підтримувати його вологість.
В період літнього часу кондиціонер, зазвичай, використовується в
режимі охолоджування, тобто надлишки тепла з приміщення переносяться в
навколишнє середовище. У перехідні періоди (весна, осінь) кондиціонер
може використовуватися на охолоджування або на обігрів, залежно від
температури в приміщенні. У зимовий період кондиціонер не призначений
для роботи, оскільки сам апарат замислювався для роботи в умовах
тропічного і помірного клімату, де температура взимку не знижується нижче
10°С. Якщо ж температура навколишнього повітря нижча -15°С, у
кондиціонері спрацьовує захисна автоматика і він вимикається. Отже,
кондиціонер підтримує температуру в приміщенні в діапазоні 18-30°С, при
температурі зовнішнього повітря від +52°С до -10°С.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 54
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Кондиціонери поділяються на дві основні групи: моноблоки, коли всі
вузли розташовані в єдиному корпусі, і спліт-системи, коли конденсатор і
компресор винесені в окремий блок і, зазвичай, встановлюються зовні.
Усередині залишається тільки легкий і компактний внутрішній блок спліт-
системи, в якому знаходиться випарник і малошумний вентилятор.
Моноблоки останнім часом втрачають свою популярність (на деяких
підприємствах, що випускають кондиціонери, вже відмовилися від їх
виробництва) і поступаються місцем спліт-системам. Внутрішні блоки спліт-
систем можуть мати настінне, підлогово-стельове, касетне (внутрішній блок
вішається під підвісну стелю) або колонне (внутрішній блок встановлюється
на підлозі) розташування.
Також існують спліт-системи, які забезпечують приток свіжого повітря
близько 30%. Вони називаються канальними кондиціонерами. Внутрішні
блоки таких спліт-систем розташовуються зазвичай під підвісною стелею. Як
правило, такі спліт-системи мають велику холодопродуктивність (від 7 до 60
кВт) і обробляють повітря відразу в декількох приміщеннях.
Віконний кондиціонер - це моноблочний кондиціонер, який зазвичай
встановлюється у віконний отвір або тонку стіну. Він менш зручний, чим
спліт-системи: має високий рівень шуму і не залишає вибору для місця
установки, погіршує освітленість приміщення. Проте дешевий, простий в
установці і вельми надійний.
Спліт-системи складаються з двох блоків - внутрішнього,
розташованого в приміщенні і зовнішнього, винесеного на вулицю. Завдяки
такому розділенню кондиціонер не прив'язаний до віконного отвору,
внутрішній блок спліт-системи можна розмістити практично в будь-якому
зручному місці. Найбільш шумний вузол кондиціонера - компресор
винесений на вулицю. Великою перевагою спліт-системи є великий вибір
типів внутрішніх блоків. Вони бувають настінними, підлоговими,
стельовими, колонними і вбудованими в стелю - касетними і канальними.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 55
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
Якщо з одним зовнішнім блоком працює відразу декілька внутрішніх блоків,
то такий кондиціонер називають мультіспліт-системою.
Настінні спліт-системи це оптимальне рішення, яке забезпечує
максимально ефективне управління кліматом. Настінні спліт-системи
відповідають всім запитам споживача і відрізняються високою надійністю і
економічністю. Практично все настінні спліт-системи перезапускаються у
разі відключення живлення мережі, довгий трубопровід, що сполучає
внутрішній і зовнішній блок, очисні фільтри, що дезодорують. Багато
настінних спліт-систем стійкі до перепадів напруги мережі і добре
зарекомендували себе в роботі при низьких температурах.
Касетні кондиціонери з системою розподілення повітря особливо
підходять для установки в громадських приміщеннях, таких як склади,
установи, лікарні, школи і ін. У касетних кондиціонерах був досягнутий один
з найменших рівнів шумів. Установка такого кондиціонера в центрі
приміщення забезпечує максимальний комфорт.
Підстельові кондиціонери не вимагають наявність підвісної стелі.
Відмінно підходять для приміщень, які не пристосовані для моделей
настінного типу. Практично безшумні. Зовнішній блок стельової спліт-
системи встановлюється на зовнішній стіні, даху або балконі. Можливе
підключення до 4 внутрішніх блоків до одного зовнішнього.
Переваги канальних кондиціонерів це різноманітність конфігурацій
повітроводу, функція автоматичної зміни режимів, велика довжина
трубопроводу.
Мобільними кондиціонерами називають, по-перше, мобільні
моноблоки, пов'язані з вулицею гнучким гофрованим шлангом (його
зазвичай виводять у двері, кватирку або вікно); по-друге, мобільні спліт-
системи. Їх внутрішній і зовнішній блоки зв'язані між собою гнучким
шлангом, в якому знаходяться фреонові трубопроводи і електричні
комунікації. Робота такого кондиціонера практично не відрізняється від
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 56
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
звичайної спліт-системи, за винятком двох особливостей: він не вимагає
спеціального монтажу, а завдяки розташуванню компресора у внутрішньому
блоці сильніше шумить.
Кондиціонери інверторного типу – це кондиціонери, потужність яких
може плавно регулюватися. Це дозволяє точніше підтримувати необхідну
температуру, швидше виходити на заданий режим і економічніше витрачати
електроенергію.
Системи центрального кондиціонування – це системи, призначені для
кондиціонування великої кількості приміщень або одного приміщення
великого розміру, з джерелом холоду винесеним за його межі. Зазвичай
складаються з центрального кондиціонера, що забезпечує приток свіжого
повітря, що охолоджує машини і розташовані в приміщеннях вентиляторні
доводчики. Останнім часом в багатьох країнах традиційні системи
центрального кондиціонування активно витісняються системами типу VRV.
VRV-системи – це різновид центральних систем кондиціонування
повітря. Можуть складатися з декількох зовнішніх і великого числа
внутрішніх блоків, об'єднаних єдиною системою управління і загальною
розводкою фреонових трубопроводів. Внутрішні блоки можуть бути
віддалені від зовнішніх на відстані до 100 метрів, що еквівалентно висоті 17
поверхового будинку. Це дозволяє заховати зовнішні пристрої на даху, у
дворі або в іншому мало прикметному місці. VRV - системи відрізняються
високим ступенем автоматизації, довговічністю і низькими
експлуатаційними витратами.
Потрібну для конкретного приміщення потужність кондиціонера по
холоду можна розрахувати, визначивши лишнє тепло в приміщені, в якому
він повинен бути встановлений.
Лишнє тепло в приміщені приміщення розраховують за формулою:
Qз Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 (4.1)
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 57
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
де Qз – загальна кількість тепла;
Q1 – лишнє тепло в приміщені від сонячної радіації та штучного
світла;
Q2 – надходження тепла від людей, що знаходяться в приміщенні;
Q3 – надходження тепла від офісного устаткування;
Q4 – надходження тепла від побутової техніки;
Q5 – надходження тепла від опалювання.
Надходження тепла від сонячної радіації залежить від площі і
розташування вікон. На широті Черкас надходження тепла через 1 кв. м скла
будуть:
- північна орієнтація – 42 Вт/м2;
- північно-східна і північно-західна орієнтація – 215 Вт/м2;
- східна і західна орієнтація – 290 Вт/м2;
- південно-східна і південно-західна орієнтація – 220 Вт/м2;
- південна орієнтація – 130 Вт/м2;
- горизонтальне скління – 400 Вт/м2.
Якщо вікно затінене деревами або є щільні світлі жалюзі, приведені
величини ділять на коефіцієнт 1,4.
Лабораторія має бічне природне освітлення через два світлових отвори
у зовнішній стіні (вікон). Вікно має такі розміри: ширина 1,3 м; висота 1,4 м.
Надходження тепла від сонячної радіації через вікна, а при
використанні електричного освітлення надходження тепла від штучного
освітлення:
Q1.1 w h qs nw 1,3 1,4 220 2 800,8Вт
(4.2)
де w - ширина вікон,
h - висота вікон,
qS - орієнтація вікна,
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ
№ 58
Зм. Арк. докум. Підпис Дат
555555555
nw - кількість вікон.
Q1.2 nL PL 12 60 720Вт
(4.3)
де nL - кількість ламп електричного освітлення,
PL - потужність одної лампи електричного освітлення.
В результаті
Q1 Q1.1 Q1.2 800,8 720 1520,8Вт
(4.4)
Надходження тепла від стін істотно менше, тому у ряді випадків ними
нехтують.
Надходження тепла від людей, що знаходяться в приміщенні. Одна
людина залежно від роду занять виділяє:
- відпочинок в сидячому положенні – 120 Вт;
- легка робота в сидячому положенні – 130 Вт;
- помірна активна робота в офісі – 140 Вт;
- легка робота стоячи – 160 Вт;
- легка робота на виробництві – 240 Вт;
- повільні танці – 260 Вт;
- робота середньої тяжкості на виробництві – 290 Вт;
- важка робота – 440 Вт.
Тепер розрахуємо надходження тепла від людей:
Q2 q p n p 140 4 560Вт
(4.5)
де qp - надходження тепла від людини,
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 59
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
np - кількість людей.
Надходження тепла від офісного устаткування. Зазвичай вони
приймаються у розмірі 30% від споживаної потужності:
- комп'ютер – 350 Вт;
- лазерний принтер – 400 Вт;
- матричний або струменевий принтер – 50 Вт;
- копіювальний апарат – 500 - 600 Вт.
Q3 qk nk qr qобл (350 4) 50 700 2150Вт
(4.6)
де qk - надходження тепла від комп'ютера,
nk - кількість комп'ютерів,
qr - принтер,
qобл – обладнання (радіоелектронна апаратура).
Надходження тепла побутової кухонної техніки. Побутова кухонна
техніка відсутня, тому Q4 = 0.
У ряді випадків, у високих будівлях з великою площею скління
кондиціонування буває необхідно вже навесні, коли опалювальний сезон ще
не закінчений. В цьому випадку в розрахунку необхідно враховувати лишнє
тепло від системи опалення, що приблизно дорівнює 180-225 Вт/м2 площі.
Приймаємо Q5 = 200 Вт/м2 .
В результаті загальна сума тепла буде рівна:
Qз Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 1520,8 560 2150 200 4330,8Вт
Вибираємо близьку по потужності модель кондиціонера із
стандартного ряду: 2,0; 2,5; 3,5; 5,0; 7,0 кВт. В даному випадку достатньо
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 60
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
моделі потужністю 5 кВт. Вибираємо кондиціонер ZANUSSI ZACS/I-18
HE/A15/N1.
Спліт-система Zanussi Elegante DC Inverter виконана на основі самих
передових розробок в області DC-інверторних технологій. Elegante DC
Inverter - це перша спліт-система Zanussi з технологією Wi-Fi. Контролювати
клімат можна з будь-якої точки світу - досить встановити потрібну програму
на мобільний пристрій з виходом в Інтернет. DC-інверторні технології і
високий клас енергоефективності забезпечують безперебійну і тиху роботу
приладу, а безліч інтелектуальних функцій зробить спліт-систему Elegante
DC Inverter виключно корисним придбанням.
Рисунок 4.1 - Кондиціонер ZANUSSI ZACS/I-18 HE/A15/N1
Технічні характеристики кондиціонера ZANUSSI ZACS/I-18
HE/A15/N1
- Рекомендована площа приміщення 45 м2;
- Тип компресора – інверторний;
- Тип фреону - R410A;
- Охолодження - 17000 БТЕ/год;
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 61
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
- Теплопродуктивність - 17400 БТЕ/год;
- Охолодження - 4,98 кВт;
- Теплопродуктивність - 5,09 кВт;
- Рівень шуму, внутрішній блок - 29 дБ;
- Рівень шуму, зовнішній блок - 54 дБ;
- Споживана потужність обігрів / охолодження - 1,41 / 1,548 кВт;
- Діапазон зовнішньої робочої температури – (-15) - +47 °C;
- Клас енергозбереження – А;
- Вивід дренажу - в 2 боки;
- Габарити внутрішнього блоку - 30х85х19,8 см;
- Габарити зовнішнього блоку - 53,5х80,2х29,8 см;
- Вага внутрішнього блоку - 10,5 кг;
- Вага зовнішнього блоку - 34 кг.
Додаткові характеристики:
- Режими роботи: автоматичний, вентилятор, іонізація, нічний, обігрів,
осушення, охолодження;
- Функції «HotStart»;
- Функція «FollowMe»;
- Самодіагностика;
- Авторестарт;
- Дисплей на внутрішньому блоці;
- Фільтри тонкого очищення - HD-фільтр високої щільності;
- Автоматичні вертикальні і горизонтальні жалюзі;
- Додаткова шумоізоляція зовнішнього блоку;
- Можливість установки модуля Wi-Fi.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 62
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
ВИСНОВКИ
В даній кваліфікаційній роботі у рамках проведених дослідженях було
проаналізовані патентні доследження та аналіз побудови цифрової системи
радіозв'язку. Це дозволило отримати важливу інформацію щодо понять та
структури радіозв'язку, а також основних вимог до оперативного
радіозв'язку. Були наведені принципи побудови цифрової системи та
стандарти протоколів оперативного радіозв'язку, а також приведені певні
приклади переваг та недоліків використання цифрових систем в цьому
контексті.
Крім того у другому розділі було приділено увагу принципам
функціонування цифрової системи радіозв'язку, зокрема на способах
передачі та прийому сигналу. Виявлено, що ці системи мають широке
застосування у різних сферах, таких як екстрене реагування, громадська
безпека, промислові галузі та військовий сектор. Також було досліджено
організацію цифрової системи оперативного радіозв'язку в різних сферах з
використанням спеціального обладнання.
В третьому розділі у роботі увага зосередилося на розробці цифрової
системи оперативного радіозв'язку для металургійного цеху. Для якого було
розглянуто реалізацію та впровадження цифрової системи, а також
розроблена структурна схема системи оперативного радіозв'язку для
підприємства. Окрім того, був проведений вибір обладнання, що відповідає
потребам оперативного радіозв'язку в металургійному цеху.
В розділі охорона праці був проведений аналіз небезпек і шкідливостей
що виникають при виконанні робіт в приміщенні проектної лабораторії
одладнанні для 4-ох робочих місць. Всі фактори виробничого середовища,
окрім системи кондиціонування, відповідають своїм нормативним
значенням. Тому була проведено встановлення системи кондиціонування для
лабораторії. Після проведеня розрахунків системи кондиціонування повітря в
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 63
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
лабораторії був підібраний. Кондиціонер ZANUSSI ZACS/I-18 HE/A15/N1, з
Спліт-системою Zanussi Elegante DC Inverter.
Отримані результати по роботі, можуть бути використані як практичні
рекомендації для впровадження цифрової системи оперативного радіозв'язку
в різних сферах, зокрема в металургійному виробництві.
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 64
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат
555555555
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бурляй І.В, Б.Б. Орел. Системи радіозв'язку та їх застосування оперативно
рятувальною службою. Черкаси-2007.
2.Феер К. Беспровідний цифровий зв'язок. Методи модуляції та розширення
спектра. В.И. Журавлева.2000. – 519 с.
3.Шелухін О.И., Лук’янець Н.Ф. Цифрова обробка і передача слів. – М. Радіо
і зв'язок, 2000.
4.Бондаренко.І.М. Системи радіозв'язку. Кн.2, ч.2. Мережі радіозв'язку: Навч.
Посібник, Харків.:2003.
5.Тимчасове керівництво по радіозв’язку МНС України. Частина 1.
6. Головін Ю.О. Системи радіозв’язку з рухомими об’єктами : навч. посіб.
Київ.: ВІТІ НТУУ КПІ, 2011.
7. Климаш М.М., Пелішок В.О., Михайленич П.М. Технології мобільного
зв’язку : навч. посіб. Львів, 2007. 117 с
8. Іванченко А.Ю. Сучасні системи радіозв’язку та їх застосування в
пожежній охороні: Посібник з дисципліни «АСУ і зв’язок»
Черкаси: МВС України, 2001
9. Ipatov, Valeri (2000). Spread Spectrum and CDMA. John Wiley & Sons, Ltd.
10. Емільянов В.В., Назаренко В.В. Транкінговий радіозвязок: Навч.
Посібник, Харків: ХТУРЭ, 2000. – 224 с.
11. https://patents.google.com/patent/US8630426B2/en?oq=US8630426B2
12. https://mkt.com.ua/tekhnologii/sistemy-radiosvyazi/tetra
13. https://patents.google.com/patent/JP5837667B2/en?oq=JP5837667B2
14. https://patents.google.com/patent/US10999309B2/en?oq=US10999309B2
15. Стандарт радіозв’язку dmr. // доля і ко.лтд. (дата звернення: 06.12.2020).
https://www.dmr.kiev.ua/catalog/dmr
16. https://patents.google.com/patent/US10244006B2/en?oq=US10244006B2
444444444 Арк.
СКТК-18.023082.248 ПЗ 65
Зм. Арк. № докум. Підпис Дат