ПРОЦЕСИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ЗА ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 рр.

Abstract

У кваліфікаційній роботі магістра на основі виявленого та опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та сучасних методологічних підходів досліджено особливості процесів національно-культурного відродження за доби Української революції 1917–1921 рр. Актуальність дослідження. Тема Української революції 1917–1921 рр. займає в історії українського народу особливе місце, адже це був період, від якого залежала доля новітньої державності України. Глибокі політичні і соціально-економічні перетворення викликали загальне духовне піднесення, яке проявилося в усіх сферах життя українського суспільства, у тому числі і галузі культурного життя. Революція дала потужний поштовх для становлення національної думки, формування української нації та визначенні національної ідентичності, активізації духовного життя у багатьох сферах – освіті, літературі, мистецтві, книговидавництві. Боротьба за національно-культурне відродження перетворилася на один із найважливіших напрямів національно-визвольного руху. Культурне відродження стало невід’ємною складовою творення держави. Розбудова шкільництва, вищої школи та науки, духовне піднесення та підйом національного самоусвідомлення стали важливим здобутком Української революції. Реалізація завдань сучасної гуманітарної політики України значною мірою залежить від усвідомлення історичних традицій, зокрема, вивчення досвіду культурного будівництва періоду у 1917–1921 рр. Адже Центральна Рада, Гетьманський уряд, Директорія УНР вважали відродження української культури одним з головних елементів державотворення. У зв’язку із цим тема дослідження процесів національно-культурного відродження за доби Української революції набуває особливої актуальності, що зумовлено, передусім важливістю історичної пам’яті про феномен революційного піднесення національної свідомості українського народу, у тому числі і у сфері духовності, як ключового чинника національної ідентичності нинішнього покоління громадян України. Актуальність теми магістерського дослідження обумовлена необхідністю всебічного аналізу історичного аспекту культурних процесів доби Української революції та визначення тієї ролі, яку відігравала у становленні новітньої української культури громадська ініціатива, представлена численними культурно-просвітницькими та професійними організаціями української інтелігенції. Вивчення історичного досвіду реалізації завдань національно-культурного відродження має важливе значення для визначення пріоритетів сучасної гуманітарної політики Української держави. Визначена тема роботи у такому формулюванні і під таким науково-дослідницьким кутом зору ще не була предметом спеціального дослідження. Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей процесів національно-культурного відродження за доби Української революції 1917–1921 рр. Об’єктом дослідження визначено національно-культурне відродження як складову частину революційних процесів в Україні доби Української революції 1917–1921 рр. Предметом дослідження є діяльність освітніх, наукових, літературних, культурно-мистецьких, інформаційно-видавничих інституцій та їх очільників і внесок у національне відродження. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1917 по 1921 рр. Він починається з утворення Центральної Ради (березень 1917 р.) і закінчується з припиненням діяльності національних урядів (листопад 1920 р.) та остаточним встановленням радянської влади на території України. Територіальні межі дослідження в основному визначаються територією УНР. Практичне застосування отриманих результатів полягає у можливості використання фактичного матеріалу, положень і висновків роботи в патріотично-виховних заходах, на заняттях у закладах освіти, дослідженні історії та культури українського народу, у культурно-просвітницькій роботі, формуванні музейних експозицій.

In the master's qualification work, on the basis of the discovered and elaborated set of sources, the achievements of historiography and modern methodological approaches, the peculiarities of the processes of national and cultural revival during the Ukrainian revolution of 1917–1921 were investigated. Relevance of the research. The theme of the Ukrainian revolution of 1917–1921. occupies a special place in the history of the Ukrainian people, because it was the period on which the fate of the new statehood of Ukraine depended. Deep political and socio-economic transformations caused a general spiritual uplift, which manifested itself in all spheres of Ukrainian society, including the sphere of cultural life. The revolution gave a powerful impetus to the formation of national thought, the formation of the Ukrainian nation and the definition of national identity, the activation of spiritual life in many areas - education, literature, art, book publishing. The struggle for national and cultural revival has turned into one of the most important directions of the national liberation movement. Cultural revival became an integral part of the creation of the state. The development of schooling, higher education and science, spiritual elevation and the rise of national self-awareness became an important achievement of the Ukrainian revolution. The implementation of the tasks of the modern humanitarian policy of Ukraine largely depends on the awareness of historical traditions, in particular, the study of the experience of cultural construction in the period 1917–1921. After all, the Central Rada, the Hetman's government, and the Directorate of the Ukrainian People's Republic considered the revival of Ukrainian culture one of the main elements of state building. In this regard, the topic of research into the processes of national and cultural revival during the Ukrainian Revolution is gaining special relevance, which is primarily due to the importance of historical memory about the phenomenon of the revolutionary rise of national consciousness of the Ukrainian people, including in the field of spirituality, as a key factor of national identity of the current generation of Ukrainian citizens. The relevance of the topic of the master's research is due to the need for a comprehensive analysis of the historical aspect of the cultural processes of the era of the Ukrainian revolution and the determination of the role played by the public initiative, represented by numerous cultural and educational and professional organizations of the Ukrainian intelligentsia, in the formation of the latest Ukrainian culture. Studying the historical experience of implementing the tasks of national and cultural revival is important for determining the priorities of the modern humanitarian policy of the Ukrainian state. The defined topic of the work in this formulation and from such a scientific and research point of view has not yet been the subject of a special study. The purpose of the research is to clarify the peculiarities of the processes of national and cultural revival during the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The object of the study is national and cultural revival as a component of revolutionary processes in Ukraine during the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The subject of the study is the activity of educational, scientific, literary, cultural and artistic, informational and publishing institutions and their leaders and their contribution to national revival. The chronological boundaries of the study cover the period from 1917 to 1921. It begins with the formation of the Central Rada (March 1917) and ends with the termination of national governments (November 1920) and the final establishment of Soviet power on the territory of Ukraine. The territorial boundaries of the study are mainly determined by the territory of the Ukrainian National People's Republic. The practical application of the obtained results consists in the possibility of using the actual material, provisions and conclusions of the work in patriotic-educational activities, in classes in educational institutions, researching the history and culture of the Ukrainian people, in cultural and educational work, forming museum expositions.