ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ  В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ:  ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Біленко, Ірина Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8284
Title:	ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ
Authors:	Лещенко, Ганна Веніамінівна Біленко, Ірина Олександрівна
Keywords:	фразеологія;полісемія;синонімія;антонімія;категорія числа;символіка
Issue Date:	2022
Abstract:	The phraseological unit is conceptualized as a differently designed, but semantically integral and syntactically indivisible linguistic sign, which structure and content depend upon the interaction of units on lexical, morphological and syntactic levels. In English and German phraseology, there is a specific group of units with a numeral component. The category of number has a developed symbolic nature, which determines the exceptional ability of lexical units to be reinterpreted. The study of surface and deep structures of these phraseological units is relevant in the framework of modern linguistic and cognitive research, the human factor being presupposed. Our research is aimed at conducting comparative analysis of phraseological units with a numeral component in English and German. The material of the study is presented by 273 English and German phraseologisms with a numeral component. The research is performed on the basis of English-Ukrainian and German-Ukrainian dictionaries.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8284
Appears in Collections:	035 Філологія (Прикладна лінгвістика)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Біленко.docx Restricted Access		267.77 kB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу


БІЛЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ 
В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ: 
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ	

Кваліфікаційна робота магістра

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика
Освітня програма: Прикладна лінгвістика

Науковий керівник: 
Лещенко Г. В.
доктор філологічних наук, проф.,
зав. кафедри прикладної 
лінгвістики та перекладу
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП, 
протокол №___ від «___» __________2022 р.
Зав. кафедри ПЛП _______________  д. філол. н., проф. Лещенко Г.В.

Черкаси 2022
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY 
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Applied Linguistics and Translation



BILENKO, IRYNA OLEXANDRIVNA
PHRASEOLOGICAL UNITS WITH NUMERALS IN ENGLISH 
AND GERMAN IN THE COMPARATIVE FRAMEWORK  
Master’s Project
 

 Speciality: 035 Philology
	Specialization: 035.10 Applied Linguistics	Academic programme: Applied Linguistics	
		

Scientific Supervisor: 
Hanna Leshchenko,
Doctor of Philology, 
Full Professor 
of Applied Linguistics 
and Translation Department


Master’s project is submitted for defense by the meeting of Applied Linguistics and Translation Department;
Report № ________ dated _____________ 2022;
Head of Applied Linguistics and Translation Department ______Hanna Leshchenko 


Cherkasy
2022

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
Розділ 1.	ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ …………………………………………………….8
1.1.	Розвиток фразеології як лінгвістичної дисципліни …………..…..8
1.2.	Класифікація фразеологічних одиниць …………………………..22
1.3.	Синонімія, антонімія та полісемія фразеологічних 
        одиниць ..…………………………………………………………....34
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...41
Розділ 2.	ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ …………………………………………………42
2.1.	Поняття кількості і категорія числа ………………………………42
2.2.	Символіка числа у фразеологічних одиницях…………………....46
Висновки до розділу 2…………………………………………………………...58
Розділ 3.	АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКИХ ТА НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ-
                     ЧИСЛІВНИКОМ ………………………………………………….60
3.1.	Частотність вживання окремих нумеральних компонентів у складі англійських та німецьких фразеологізмів………………...60
3.2.	 Семантично-оцінювальна класифікація фразеологічних одиниць із компонентом-числівником……………………………………...64
3.3. 	Основні структурні моделі фразеологічних одиниць з компонентами-числівниками……………………………………...69
3.4. Полісемія англійських і німецьких фразеологічних одиниць…....74
Висновки до розділу 3…………………………………………………………...78
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………..…….80
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...82
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………..89
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..91
ВСТУП

Фразеологічна система будь-якої мови викликає значний інтерес у сучасної академічної спільноти. Під фразеологізмом, зазвичай, розуміють «нарізнооформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак, який своїм виникненням і функціонуванням зобов’язаний фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів» [73, с. 770]. На думку Л. Дідун, фразеологізми представляють собою своєрідні інформаційні конденсатори суспільно-історичного, культурного досвіду нації у мові [12, с. 89].
Теоретичні положення фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни висвітлені в працях В. В. Виноградова [10], Л. Г. Скрипник [33], В. П. Жукова, А. В. Жукова [14], В. М. Телія [36] та ін. Питання фразеології є об’єктом наукових розвідок вітчизняних мовознавців М. Ф. Алефіренка [2], Л. Г. Авксентьєва [1], В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк [9], В. Д. Ужченка, Д. В. Ужченка [38], І. І. Гуменюк [11] та ін. Проте розбіжності поглядів лінгвістів по основних питаннях фразеології є доволі значними і стосуються широкого кола питань: визначення фразеологічної одиниці й у зв’язку з цим розуміння обсягу фразеології, структура значення фразеологічних одиниць, проблема стійкості фразеологізмів і багато інших.
У фразеологічних системах англійської та німецької мов значну групу становлять фразеологічні одиниці з компонентом-числівником. У більшості світових культур – як найдавніших, так і сучасних – категорія числа характеризується надзвичайно розвинутою символікою, що обумовлює виключну здатність лексичних одиниць до переосмислення і майже необмежений обсяг семантичної структури словосполучень [39, с. 1045]. Сполучення, що містять числа, певним чином є «подвійно специфічними», оскільки вони поєднують спосіб, у який окрема мова встановила свою систему числення, з особливостями відповідної культури, щоб утворити нові словосполучення, які поступово відійшли від «вільних виразів» і стали «формулами» [61, с. 18]. 
Фразеологічні одиниці з компонентом-числівником у статусі вторинних одиниць демонструють девіації від традиційної структури та семантики вихідних словосполучень. Вивчення поверхневої та глибинної структур таких фразеологізмів є актуальним з огляду на значущість сучасних лінгвокогнітивних досліджень і вираження характеру важливості людського чинника. Фразеологічні одиниці з числівником належать до мовних утворень із відповідною структурою, семантикою та прагматикою [45]. 
Важливою передумовою контрастивного аналізу як процесу  дослідження є наявність якнайповнішого і найточнішого опису мовних систем, які підлягають дослідженню. В процесі порівняння отриманих описів проводяться контрастивні спостереження, спрямовані на визначення певних відношень між цими системами. Контрастивний аналіз дає можливість визначити не лише факти і явища, які мають аналогічні функції в порівнювальних мовах, але й те місце, яке вони займають в своїй мікросистемі. У контрастивній лінгвістиці можуть розглядатися і споріднені мови, і неспоріднені. 
У випадку порівняльного аналізу іноземної та рідної мови іноземна мова буде тією величиною, яка визначається та описується відносно рідної мови, яка в даному випадку є мовою виміру. В нашому дослідженні мов-об’єктів дві (англійська та німецька мови), а в ролі мови-виміру використовується третя мова – українська. 
Наукова новизна нашого дослідження обумовлена комплексним підходом до вивчення фразеологічних одиниць із числовим компонентом у двох порівнюваних мовах, що передбачає застосування елементів лінгвокогнітивного аналізу для дослідження оцінювального потенціалу одиниць, що вивчаються.
Метою роботи є контрастивний аналіз фразеологічних одиниць із компонентом-числівником в англійській та німецькій мовах. Поставлена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань:
визначити поняття фразеологічної одиниці та термінологічного обсягу основних понять фразеології;
описати класифікації фразеологічних одиниць;
проаналізувати особливості символіки чисел;
дослідити специфіку формування фразеологізмів із числовим компонентом;
5) схарактеризувати семантичні особливості фразеологічних одиниць із числівниками;
6) визначити основні структурні моделі фразеологічних одиниць із числівниками;
7) розглянути синонімію, антонімію та полісемію фразеологічних одиниць із компонентом-числівником в англійській та німецькій мовах.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці сучасної англійської та німецької мов, предметом дослідження є структурні і семантичні характеристики англійських та німецьких фразеологічних одиниць із компонентом-числівником.
Матеріал дослідження складають 273 фразеологізми з нумеральним компонентом, з них 140 – англійською мовою, 133 – німецькою. 
Джерелами фактичного матеріалу роботи слугують лексикографічні джерела, а саме: «Англо-український фразеологічний словник» К. Т. Баранцева, «Німецько-український фразеологічний словник» В. І. Гаврися і О. П. Пророченка, «The Penguin Dictionary of English Idioms» Д. М. Гулланд, «Handbook of Commonly Used American Idioms» А. Маккея, М. Боутнера, Дж. Гейтса. 
Для вирішення поставлених завдань у роботі використовуються такі методи: 1) метод аналізу і синтезу теоретичного матеріалу для узагальнення результатів зарубіжних та вітчизняних досліджень фразеології; 2) методи структурного і семантичного аналізу для вивчення шляхів утворення фразеологічних одиниць з нумеральним компонентом та їх семантичного наповнення; 3) метод контекстуального аналізу для розгляду смислового оточення фразеологічних одиниць; 4) метод лінгвістичного опису, який застосовується для лінгвістичних коментарів; 5) методи лінгвокогнітивниого і лінгвокультурного аналізу для опису категорії числа та його символіки; 6) метод порівняльного  аналізу для визначення способів перекладу англійських та німецьких фразеологізмів з нумеральним компонентом; 7) метод суцільної вибірки для встановлення одиниць аналізу; 8) метод кількісного аналізу для проведення кількісних підрахунків.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що в ній систематизовано дані про утворення і функціонування фразеологічних одиниць із компонентом-числівником в англійській та німецькій мовах; встановлено основні способи їх перекладу українською мовою, виявлено особливості синонімії, антонімії і полісемії аналізованих одиниць. 
Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів на заняттях з лексикології англійської та німецької мов, теорії і практики перекладу з обох мов, а також при написанні курсових і кваліфікаційних робіт.
Апробацію результатів дослідження здійснено на студентській науковій конференції в рамках Днів студентської науки ЧДТУ (квітень 2022 р.) та представлено у науковій статті [8]. 
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури і джерел фактичного матеріалу.
У першому розділі розглянуто розвиток фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, встановлено об’єкт і завдання її дослідження, проаналізовано наявні класифікації фразеологічних одиниць та притаманні їм феномени синонімії, антонімії та полісемії. У другому розділі увагу зосереджено на фразеологізмах із нумеральним компонентом, досліджено характеристики категорії кількості і символіку числа в різних культурах. У третьому розділі встановлено частотність вживання окремих нумеральних компонентів в англійській та німецькій мовах, визначено основні структурні моделі утворення цих фразеологізмів в обох мовах, проаналізовано мовні явища синонімії, антонімії та полісемії, зафіксовані у матеріалі дослідження.
 У загальних висновках підведено підсумки дослідження.
Список бібліографії складає 74 позиції, з них 23 – іноземною мовою.























Розділ 1
ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розвиток фразеології як лінгвістичної дисципліни

Слова у процесі мовлення входять до словосполучень і фраз, утворюючи ширші фрагменти мовного потоку – речення, надфразові єдності, текст. Лексична одиниця, що складається з більш ніж одного слова, називається словосполученням. Словосполучення можуть бути вільними, у яких окремі одиниці зберігають пряме значення, напр.: to go to school, to have a dog, to play football, і стійкими, розчленування яких порушує зміст одиниці, напр.: to bring down the whole house (to excite great applause), to play truant (to miss lessons). Деякі словосполучення мають і пряме, і переносне значення, напр.: anything for a quiet life (все за спокійне життя; чим би дитина не гралася, аби не плакала); from start to finish (від старту до фінішу; від початку до кінця). В останніх трьох випадках відбитий різний ступінь семантичного злиття складових частин словосполучення. У вільних словосполученнях складники характеризуються семантичною і структурною незалежністю, на відміну від стійких.
Слова утворюють словосполучення за певними нормами – лексичними і граматичними. Здатність слова вбудовуватися до складу словосполучення має назву лексичної валентності, або сполучуваності (valency, or collocability). Лексична валентність – це здатність слова входити до складу словосполучення при утворенні складного лексико-семантичного змісту низки слів. Вживаючись у поєднанні з іншими словами, слово, наприклад, power може входити до сполучень power station, electric power, a naval power, in power тощо, зміст котрих вони відбивають. У сучасній англійській мові спостерігається ускладнення синтаксичної структури вільних сполучень, наприклад: a three times loser; the before match interview; a 119 thousand two-year deal.
Обсяг лексичної валентності слова визначається його внутрішньою структурою і лексико-семантичним змістом. Існують думки щодо літературного або стилістичного характеру явища валентності [17, c. 87]. Проте, як добре відомо, не всі мовці наслідують літературний стандарт мови, користуючись словосполученнями у мовленні. З цього можна зробити висновок про природний характер словосполучення як явища суспільного, зумовленого усталеними мовними звичками.
Слова, які входять до повсякденного вжитку, мають тенденцію утворювати штампи або кліше. Як стандартизовані сполучення, вони притаманні різним професійним підмовам і жаргонам. Прикметник dangerous часто поєднується з такими словами, як animal, position, situation, а у газетній лексиці – із словами illusion, policy тощо. Велика кількість кліше утворюється вживанням дієслів find, fix, get, go, put, set у сполученнях з постпозитивними частками (get in / get out/ get through тощо).
Кожна мова має власну специфіку лексико-семантичної сполучуваності. Якщо набір понять, як відомо, є приблизно однаковим у споріднених мовах, то засоби поєднання слів і, особливо, окремих значень можуть бути різними. Порівняємо для прикладу словосполучення англійської та української мов: 
answer the description 	збігатися за прикметами
grammar school 	середня класична школа
key item 	головний предмет
dark corner 	відлюдне містечко

На думку відомого українського мовознавця Я. А. Барана [5, с. 3], теоретичні студії з фразеології включають у себе досить широке коло проблем, до яких відносять: (1) вивчення фразеологізму як основної фразеологічної одиниці, його сутності і функціонування в мовленні; (2) аналіз різновидів фразеологізмів; (3) визначення й опис методів дослідження фразеологічних одиниць і фразеологічних сполук тощо.
В процесі аналізу фразеологічних одиниць одними з перших питань, які одразу постають перед мовознавцями, є питання про дисциплінарний статус фразеології та об’єкт її дослідження. Східноєвропейські учені, зокрема фахівці з англійської мови, дотримуються думки про фразеологію як про окрему мовознавчу науку (О. В. Кунін, М. М. Копиленко, 3. Д. Попова, М. І. Зимомря, Я. А. Баран та ін.) [6, c. 24]. Натомість зарубіжні автори не вирізняють фразеологію у окрему дисципліну, а вважають її розділом лексикології і наводять без детальної класифікації [52; 55; 59; 63; 65; 66]. 
Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни пройшло довгий шлях свого розвитку. Питання про фразеологію як окрему лінгвістичну дисципліну було вперше поставлене видатним східноєвропейським мовознавцем професором Є. Д. Поливановим, який у своїх роботах  неодноразово звертався до цього питання, стверджуючи, що лексика вивчає індивідуальні лексичні значення слів, морфологія – формальні значення слів, синтаксис – формальні значення словосполучень. Саме тому, на думку науковця, виникає потреба в «особливому розділі, що міг би бути порівняним із синтаксисом, але в той же час мав на увазі не загальні типи, а індивідуальні значення цих окремих словосполучень, подібно тому, як лексика має справу з індивідуальними (лексичними) значеннями окремих слів» [див. 18].
Є.Д. Поливанов вважав, що фразеологія  займе відособлену і стійку позицію (подібно до фонетики, морфології і т.п.) у лінгвістиці майбутнього – коли у постановці різноманітних проблем лінгвістична наука буде позбавлена випадкових пробілів [там само]. Передбачення Є. Д. Поливанова перетворилося на реальність: надзвичайний науковий інтерес і величезне накопичення систематизованих  фактів – одна з найважливіших передумов створення фразеології як лінгвістичної дисципліни.
Проте існували й інші думки щодо статусу фразеології. Так, інший видатний лінгвіст – О. І. Смирницький – вказував на те, що вивченням фразеологічної сполучуваності займається спеціальна наука – фразеологія, яка є розділом лексикології [34, с. 53]. Суперечлива позиція О. І. Смирницького в даному питанні пояснюється тим, що він хоча і враховував відмінності між фразеологічними одиницями і словами [36, с. 33], але вважав фразеологічні одиниці еквівалентами слів [там само, с. 46]. Подібна ситуація неминуче привела до неоднозначного вирішення питання про входження (чи невходження) фразеологічних одиниць до словникового складу мови.
Стосовно питання про об’єкт фразеологічних досліджень наведемо думку вітчизняної дослідниці І. М. Запухляк, яка вказує на існування двох підходів до окреслення параметрів концептуального домену фразеології –  вузького та широкого [15, с. 26]. Представники «вузького» підходу (О. С. Ахманова [71], М. М. Амосова [3], В. П. Жуков і А. В. Жуков [14], М. В. Пукаляк [67] та ін.), до реєстру фразеологічних одиниць зараховували лише словосполучення з переосмисленим значенням, що не є сумою значень їхніх компонентів. Автори вважали фразеологізмами лише ті вирази, що характеризуються наявністю номінативної функції та мають еквіваленти у формі слова. Тим самим вони залишали поза увагою фразеології такі утворення, як крилаті вислови і паремії (прислів’я та приказки). 
Інша група дослідників (В. В. Виноградов [10], О. В. Кунін [23], В. Л. Архангельський [див. 15, с. 26], М. М. Шанський [42; 43] та ін.) розглядали у домені фразеології і словосполучення, і речення, в тому числі прислів’я, приказки, крилаті вирази тощо. 
В контексті аналізованої проблеми варто зупинитися і на інших позиціях, висловлених окремими вченими. Так, автор відомого фразеологічного словника К. Т. Баранцев, робить спробу поєднати обидва підходи і у передмові до свого словника зазначає: «До словника ввійшли численні фразеологічні одиниці (в їх широкому розумінні), а також приказки, прислів’я та крилаті вирази, які не завжди можна віднести до фразеології, але які тісно пов’язані з нею» [див. 7, с. 7]. Інша спроба визначити обсяг фразеології, здійснена П. Мюлднером-Нєцковським, видається доволі невизначеною, оскільки автор зараховує до фразеології, на додаток до ідіом та фразем, ще і терміни, кліше, складені слова, накази та команди [див. 15, с. 26]. Схоже потрактування знаходимо і у Л. І. Ройзенсона [там само]. 
Питання про поняттєвий обсяг основного терміну, яким послуговується фразеологія, також наразі залишається відкритим. Термін «фразеологізм» був уведений у науковий обіг видатним французьким мовознавцем Ш. Баллі у своїй фундаментальній роботі «Французька стилістика» ще у 1961 році [4].   Проте й досі не існує єдиного уніфікованого терміну, який би задовольнив усіх представників академічної спільноти. 
Пізніше В. В. Виноградов запровадив термін «фразеологічна одиниця» [10], який набув досить великого поширення. Разом із цими термінами вживають також поняття «ідіома» (що властиве дослідженням у галузі англійського мовознавства – від англ. idiom), «стійке словосполучення», «стійкий зворот», «стійка фраза». До цих термінів І. М. Запухляк додає дефініції «фразеологічний зворот», «колокація» та «фразема» [15, с. 27].
Що стосується власне змісту дефініцій, то згідно зі «Словником лінгвістичних термінів», під фразеологічною одиницею (або фразеологізмом) розуміють лексико-граматичну єдність двох або більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільних лексично, сталих за складом і структурою, яка, володіючи цілісним значенням, відтворюється в мовленні [72, с. 324-325].
Схожим чином визначає фразеологічну одиницю і В. Г. Скрипник. На думку дослідниці, йдеться про «лексико-граматичну єдність двох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у мові за традицією, автоматично» [33, с. 11]. В. Г. Скрипник розглядає фразеологічну одиницю як явище соціально зумовлене, апробоване спільною свідомістю носіїв мови.  
Ф. П. Медведєв визначає фразеологізми як стійкі відтворювані сполуки слів, що мають своєрідні структурні властивості, чим і відрізняються від звичайних вільних синтаксичних конструкцій, а також від окремих слів [див. 15, с. 27]. Ключовими ознаками фразеологізму при цьому виступають його структурні особливості, а не семантика чи відтворюваність у мовленні.
П. С. Дудик вказує на синонімічність термінів «фразеологічна одиниця», «фразеологізм» і «фразема» і визначає їх як сталі словосполучення, у значенні яких є переосмислення, метафора або хоча б натяк на неї. До цієї групи вчений також зараховує неметафоричні крилаті формули і вислови видатних осіб» [там само]. 
На відміну від східноєвропейської традиції, англомовні дослідники здебільшого послуговуються терміном «ідіома» [Ars, Bar, Bru, Car, Cain, Fr, Geh]. На думку Дж. Сейдл, ідіома представлена низкою слів, які разом означають щось відмінне від окремих значень компонентів ідіоми. При цьому посіб поєднання цих слів часто буває дивним, нелогічним і навіть граматично неправильним [69, с. 4]. Проте серед зарубіжних дослідників також знаходимо альтернативні підходи до визначення одиниць фразеології.
Так, У. Вайнрайх є одним із небагатьох дослідників, які беруть до уваги контекст, у якому вживається фразеологізм, завдяки чому диференціює терміни «фразеологічна одиниця» та «ідіома».  Під фразеологічною одиницею автор розуміє вираз, у якому принаймні один із компонентів є багатозначним і в якому вибір значення обумовлюється дієслівним контекстом. Ідіома же – це фразеологічна одиниця із, як мінімум, двома багатозначними компонентами, та а вибір значення залежить від їх взаємної сполучуваності [70, с. 42]. 
П. Мюлднер-Нєцковський відрізняє поняття «фразеологізм» та «ідіома», грунтуючись на синтаксичному критерії: фразеологізм (фразеологічне словосполучення) інтерпретується як фраза, семантичне значення якої певним чином зумовлене синтаксисом, а значення цілого виразу є значенням одного зі слів. Таке словосполучення має назву головного (домінуючого, визначального) [15, с. 30]. Окрім вказаних, в англомовній спеціалізованій літературі на позначення фразеологізмів уживаються терміни на кшталт «кластери слів», «колокація», «формула», «локуція» [там само, с. 31]. 
Враховуючи чисельні наукові розвідки у сфері фразеології і одночасно беручи до уваги відсутність єдиної думки щодо потрактування основної одиниці вивчення, видається доцільним послуговуватися термінами «фразеологічна одиниця» та «фразеологізм», виходячи з їхньої синонімічної природи. Це дозволяє описувати їх як різнорівневі одиниці мови – одиниці лексичного рівня, рівня словосполучення та речення; значення кожної з них не є тотожним сумі значень їх компонентів; цим одиницям притаманна обмежена сполучуваність; вони характеризуються експресивністю, образністю і легко відтворюються у мовленні в готовому вигляді.
Як ми вже зазначили вище, вперше термін «фразеологізм» було вжито французьким дослідником Ш. Баллі, який стверджував, що «словосполучення утворюють фразеологічну єдність, якщо слова, котрі входять до її складу, втратили будь-яке самостійне значення, і вона набуває абсолютно нового значення, що не відповідає сумі значень компонентів» [4, c. 74]. Автор також вирізнив зовнішні та внутрішні ознаки фразеологізмів, останні Ш. Баллі вважав «найціннішими» [там само, с. 77] До внутрішніх було зараховано такі ознаки: (1) еквівалентність виразу одному слову-ідентифікатору, (2) втрата елементами самостійності, (3) незрозумілість компонентів фразеологічних одиниць; (4) наявність архаїзмів та застарілих виразів [там само]. 
Теоретичні засади роботи Ш. Баллі створили міцне і плідне підгрунтя для подальших досліджень, частина з яких стала хрестоматійною. Так, поділяючи думку щодо наявності внутрішніх та зовнішніх ознак фразеологічних одиниць, тобто їх форми та змісту, В. В. Виноградов, наголошує на пріоритеті внутрішніх (змістових) ознак: еквівалентність слову за значенням, «змістовна нерозкладність речення на елементи», розрив семантичних зв’язків з тими ж вільними сполученнями слів [10, с. 140-161]. Термін «фразеологічна одиниця», за В. В. Виноградовим, може бути застосований лише для позначення сталих сполук, які відтворюються як готові мовні сполуки автоматично, а не в процесі мовлення. 
До основних ознак фразеологічних одиниць українська дослідниця А. С. Шульженко відносить нарізнооформленість, відносну стійкість, цілісність, відтворюваність, експресивність та образність значення, його метафоричність [46, с. 39]. Розглянемо ці ознаки детальніше.
На думку основоположників фразеології, першою ознакою, яка відрізняє фразеологічні одиниці від усього іншого запасу мовних одиниць, є окреме написання компонентів фразеологізму (Ш. Баллі), або іншими словами – нарізнооформленість фразеологізму (О. І. Смирницький). Ця характеристика вважається однією з визначальних властивостей фразеологічної одиниці [33, с. 18; 23, с. 29; 2, с. 25; 26]. 
Другою ключовою ознакою фразеологізму Ш. Баллі називає стійкість компонентного складу, тобто незмінний порядок, у якому розташовані компоненти фразеологічної одиниці. Обов’язковість такої властивості визнається переважною більшістю дослідників. У роботах деяких науковців, зокрема О. В. Куніна, ця ознака застосовується при описі власне самого терміну – фразеологічна одиниця визначається як «стійке сполучення слів» [23, с. 29]. Водночас, В. Д. Ужченко і Д. В. Ужченко [38, с. 23], Н. В. Щербакова [47, с. 202] та ін. ставлять питання про відносний (а не абсолютний) ступінь такої стійкості, що вважається нами цілком припустимим. 
Розробка теорії стійкості фразеологічних одиниць є  надзвичайно важливою для теорії фразеології. Традиційне розуміння стійкості як відтворюваності в готовому виді, не є продуктивним, тому що воно, як ми уже відзначали, відноситься до всіх одиниць мови і не відбиває специфіки фразеологізмів. Крім того, воно не відрізняється точністю, що уможливлює суб’єктивне потрактування різних мовних утворень. Значно точнішим є розуміння стійкості як комплексного явища. Стійкість фразеологічних одиниць залежить від інваріантності різних аспектів фразеологічного рівня [48, c. 102-125]. Ці аспекти є параметрами фразеологічної стійкості чи стійкості на фразеологічному рівні.
Подальше вивчення матеріалу підказує уточнене в порівнянні з запропонованим О. В. Куніним раніше визначенням стійкості фразеологічної одиниці: стійкість фразеологічної одиниці – це обсяг інваріантності різних аспектів фразеологічного рівня. До таких аспектів відносяться:
1.  Стійкість вживання, тобто той факт, що фразеологізм є одиницею мови, а не індивідуальним утворенням.
2. Структурно-семантична стійкість, тобто фразеологічна одиниця не може створюватися по структурно-семантичній моделі.
3. Семантична стійкість, тобто інваріантність, цілком чи частково переосмисленого значення.
4. Лексична стійкість, тобто можливість заміни компонентів тільки в рамках фразеологічної чи варіантності структурної синонімії.
5. Синтаксична стійкість, тобто стабільність порядку слів фразеологічної одиниці, нормативні зміни якого можливі лише в рамках варіантності, структурної синонімії, а в дієслівних фразеологізмах також при утворенні пасивного стану.
Ці показники є взаємозалежними й утворюють коефіцієнт мінімальної стійкості на фразеологічному рівні.
Мінімальна стійкість структури властива усім фразеологічним одиницям, хоча вона і неоднакова для загального складу. О.В. Кунін розрізняє три пороги стійкості: нижній, середній і верхній в залежності від кількості змін, що їх дозволяє структура фразеологізму [23, с. 74-75]. Ці властивості дають змогу відмежовувати фразеологізми від вільних сполучень.
Ще однією провідною особливістю фразеологічної одиниці є цілісність її семантики. Як вважають фахівці, цілісність значення фразеологізму актуалізується в процесі його відносної ідентифікації зі словом [38, с. 21]. Згідно з В. М. Білоноженко та І. С. Гнатюк, «фразеологізми мають єдине цілісне значення, яке відповідає єдиному поняттю» [9, с. 20]. В. Д. Ужченко говорить про «семантичну монолітність», яка формується в результаті переосмислення вільного словосполучення-прототипу, внаслідок чого складники фразеологічної одиниці втрачають свою предметну референтність і статус одиниць вільного вживання [38, с. 21]. В. П. Жуков вбачає у семантичній цілісності внутрішньосмислову єдність, спричинену деактуалізацією складових компонентів фразеологічної одиниці. Як влучно зазначає мовознавець, «фразеологізм починається там, де закінчується семантична реалізація його компонентів» [14, с. 6]. Семантичну цілісність фразеологізмів виокремлювали й описували В. В. Виноградов, Л. Г. Скрипник, Г. М. Удовиченко та ін. [див. 12, с. 90]. 
На думку О. І. Смирницького, цілісність та відтворюваність є основними ознаками еквівалентності фразеологічної одиниці слову [34]. Тому наступною ознакою фразеологічної одиниці є її відтворюваність в мові і мовленні. Більшість мовознавців поділяють твердження про те, що фразеологізми виступають в якості постійних компонентів у систем мови, які відтворюються як цілісна єдність і не передбачають жодних новоутворень [68, с. 47]. А. С. Шульженко розглядає відтворюваність як одну з категоріальних ознак фразеологічної одиниці, що вирізняє їх серед одиниць мовної системи [46, с. 37]. 
Чільне місце у диференціації фразеологічних одиниць серед мовних одиниць посідає ознака експресивності (роботи М. Ф. Алефіренка, О. М. Бабкіна, Х. Бюргера, В. М. Мокієнко, О. І. Молоткова та ін. [див. 46, с. 37]). Під експресивністю фразеологізму В. М. Мокієнко розуміє емоційність, оцінність та образність [див. 25, с. 11]; О. В. Кунін – «зумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні ознаки слова чи фразеологічної одиниці» [23, с. 154]. На думку останнього, образність мотивованої фразеологічної одиниці є результатом двопланової рецепції фразеологічної одиниці та значення її компоненту-прототипу [иам само, с. 159]. Наявність експресивності й образності підтримується усіма науковцями, хоча деякі з них (наприклад, В. М. Телія [36, с. 10], М. М. Шанський [42, с. 12]) та ін.) відносять ці ознаки до факультативних, притаманних лише частині сталих сполук.
Метафоричність як важлива особливість фразеологізмів є ключовим чинником при викоремленні вільних сполук з-поміж фразеологічних, де найбільший рівень переосмислення (трансференції) фіксується у фразеологічних сполученнях [10, с. 144-147; 32, с. 191-195]. Таку думку поділяють І. І. Кравцова [20, с. 30], Г. В. Кузнєцова [21, с. 150], В. М. Телія [36, с. 18] та ін. І. І. Кравцова роглядає метафоричність як семантично зв’язане сполучення слів, що виникає в мові в результаті метафоризації його значення, та відтворюється у вигляді специфічної, усталеної та цілісної конструкції [20, с. 30]. 
У більшості досліджень з фразеології категоріальні ознаки стійкості й ідіоматичності розмежовані доволі чітко, а ідіоматичність сприймається як основна властивість фразеологізмів, що вирізняє їх з-поміж інших мовних одиниць (А. М. Баранов [7], Д. О. Добровольський [56], В. П. Жуков [14], О. І. Смирницький [34], В. Фляйшер [57], Т. Шиппан [68]. Проте, із розвитком когнітивної парадигми сучасної лінгвістики, все частіше науковці розглядають фразеологізми як різновид мовних знаків, застосовуючи при цьому методику аналізу за принципом «центр – периферія». Саме тому сучасні дослідники, зокрема Т. Ф. Семашко [31], відносять ідіоматичність до факультативних ознак фразеологічної одиниці, оскільки вважають, що ідіоматичність є результатом метафоричного або метонімічного переосмислення вільного словосполучення) і тому характерна лише для центру фразеології – ідіом. 
В руслі когнітивно-семіотичного підходу Я. А. Баран висуває 12 онтологічних критеріїв, яким має відповідати фразеологізм. Наведемо їх стислу характеристику [5, с. 8-9].
Функція репрезентації, яка вважається провідною онтологічною ознакою мовного знаку. Будь-який знак мови є замісником якогось іншого факту. Функцію найменування явищ, сутностей, їхніх характеристик і відношень між ними виконує репрезентативна функція. Виходячи з цього, знаки-фразеологізми виконують ту саму функцію, що і знаки-слова. Наприклад:1) шкіра і кістки – nur Haut und Knochen  (худий) 
Двостороння сутність. Аналогічно як і знаки-слова,  фразеологічні одиниці характеризуються двоплановою сутністю, тобто наявне означальне і означуване. Наприклад: дати прочуханки / намилити шию (комусь) –  rap (one) over knuckles – j-m den Kopf waschen. В англійській, німецькій та українській мовах цей фразеологізм має різне означальне, але однакове означуване: «побити, покарати, вилаяти (когось)».
Здатність узагальненого відображення. Фразеологізми відбивають узагальнене відображення предметів, процесів, явищ, наприклад: наставити роги (комусь) – j-m Horner aufsetzen виражає поняття «зрада» (про подружжя).
Номінативна функція. Фразеологізми вживаються для позначення предметів, явищ, станів і процесів, тому виконують властиву їм номінативну функцію. Наприклад: на тонку прясти / дихати на ладан – aus dem letzten Loch pfeifen означає «розвалюватися, помирати». 
Комунікативність. Як і слова, фразеологізми є засобом спілкування, що виражається у передачі повідомлення про предмети, явища, процеси і ознаки. Наприклад: Wo das Geld ist, ist das Recht містить ту  інформацію, що і слово bestechen (підкупати). 
Соціальна спрямованість. Фразеологічні одиниці є соціальними знаками мови, оскільки створюються і функціонують у суспільстві для потреб спільноти, використовуються усіма її членами, є засобом утворення у носіїв мови системи понять про світ. 
Кумулятивна властивість. У фразеологізмах закріплено результати людського пізнання завдяки мисленню попередніх поколінь. У значенні фразеологічної одиниці подекуди влучніше, ніж у словах, репрезентовано досвід людства. Наприклад: «зарубати [собі] на носі» означає «надовго запам’ятати». Цей фразеологізм грунтується на народному звичаї карбувати борги на дерев’яній плашці. 
Принцип знакотворення допомагає розрізнити знаки первинного і вторинного означування. Як слова, так і фразеологізми є знаками первинного означування. 
Системність. Фразеологізми, як і всі інші мовні знаки, не тотожні сумі одиниць як окремих фактів мови, а утворюють певні системні єдності: класи одиниць, лексико-семантичні ряди, мікросистеми лексико-семантичних полів тощо. 
 Завершеність / незавершеність процесу. Фразеологізми відносять до неповних знаків мови через те, що вони, як і слова, не транслюють закінчену думку висловлення, а лише позначають предмети, процеси і явища. Крім того, вони не містять комунікативного завдання – нового повідомлення, що є ядром означуваного.
 Співвіднесеність із актом мовлення. Як і слова, фразеологічні одиниці можуть бути віртуального і актуального характеру, тобто як семантично неподільні віртуальні знаки вони наявні у системі мови й отримують свою актуалізацію у мовленні різних видів текстів і дискурсів. 
 Категоріальне значення та функція у мовленні. Зважаючи на сукупність основних ознак фразеологічної одиниці, їх категоріальне значення, виконувані функції у мовленні і сфери вживання, фразеологізми поділяють на два великі семіологічні класи: характеризувальні фразеологічні одиниці та квантитативні (кількісні) фразеологічні одиниці. Іноді виокремлюють клас зв’язкових фразеологізмів, але цю думку більшість дослідників не поділяє. 
Як у іноземній, так і у вітчизняній спеціалізованій літературі з питань структурної лінгвістики велика увага приділяється питанню про впровадження структурних методів у семантичні дослідження, причому висувається теза, що «зміст поза його структурою не піддається якому-небудь узагальненню» [16, c. 8]. Якщо виходити з необхідності максимально виключити суб’єктивний елемент при визначенні характеру значення фразеологічних одиниць, їхня структура повинна прийматися  до уваги. Якщо підходити з точки зору виділення структурного значення, то фразеологічні одиниці володіють не лексичним, а фразеологічним значенням, яке під час трансформації фразеологічної одиниці у слово переходить у лексичне значення. Як зазначає Я. А. Баран,  і лексичне, і фразеологічне значення формують зміст знаку, за допомогою якого людина пізнає світ і утримує дані про нього у своїй пам’яті. Позначення об’єктів  і явищ світу, створення понять про них відбувається на вербальному рівні, у вигляді різних дескрипцій, до яких належать і фразеологізми [5, с. 9]. 
Хоча фразеологічні значення різних типів існують тільки в рамках визначених структур, уся специфіка фразеологічного значення не може бути зведена тільки до відносин між значенням фразеологічної одиниці і її структурою. Ці відносини визначають лише наявність фразеологічного значення. Фразеологічне значення має певний ступінь значеннєвої самостійності, що не повинно бути розчинено в цих відношеннях [30, c. 7]. 
Особливість фразеологічного значення полягає в усвідомлюваності цілісного значення фразеологічної одиниці, що не виводиться із конкретного, значення слів-складників, наприклад: 
to climb up the ladder 	робити кар’єру
alone sheep is in danger of the wolf 	дружній череді вовк не страшний
time flies	час летить

Лексико-фразеологічна абстракція у наведених прикладах поєднана з формуванням особливих понять – нетотожних лексиці фактів дійсності.
Фразеологізми, як правило, не визначають нові предмети навколишнього середовища, а вказують на ставлення до знайомих речей та їх оцінку. Опис цих явищ є опосередкованим і, разом із тим, влучним та стилістично яскравим,  порівняймо, наприклад:
to kick the bucket 	врізати дуба
to let off steam 	виговоритися
to let sleeping dogs lie	не чіпати лихо
to rack one’s brain 	ламати голову, міркувати

Процес утворення фразеологізму внутрішньо пов’язується з функціональною, комбінаторною мовною діяльністю [5, с. 63; 22; 28]. Перетворення вільного словосполучення на фразеологізм відбиває незвичну сполучуваність слів, а інколи навіть алогічність, тобто поєднання слів, які за логікою не сполучуються, наприклад: to flog a dead horse – марно витрачати зусилля; порівняймо українські «біла ворона», «шапка, підбита вітром».

	1.2. Класифікація фразеологічних одиниць

Класифікація фразеологічних одиниць завжди посідала значне місце у вітчизняних роботах з фразеології. Це, насамперед, систематизація великого фактичного матеріалу з максимальною повнотою його охоплення. Особливість класифікації фразеологізмів полягає у тому, що неумотивованість їх значень відбивається на відмежуванні певних типів, яке відбувається за різними критеріями.
У сучасному мовознавстві поширеними є низка класифікацій фразеологізмів, які базуються на різних підходах, серед яких: семантичні класифікації (Ш. Баллі, В. В. Виноградов, В. П. Жуков, Б. О. Ларін, М. М. Шанський), структурно-семантичні (О. В. Кунін, І. І. Чернишова), граматичні (В. Л. Архангельський, О. І. Молотков), функційні (С. Г. Гаврин, О. І. Смирницький), генетична (Л. А. Булаховський), ідеографічні (Б. М. Ажнюк, Н. Ф. Грозян, Ж. В. Краснобаєва-Чорна, І. Є. Колеснікова, Ю. М. Лебеденко, Ю. Ф. Прадід, Т. В. Тоненчук, В. Д. Ужченко та ін.), стилістичні (О. С. Ахманова, Л. А. Булаховський, В. В. Виноградов, М. М. Шанський) тощо [див. 46, с. 41].
Класифікаційних схем фразеологізмів існує декілька, причому у кожній з них розрізняється від двох до чотирьох типів. Окремі класифікації містять велику кількість типів і підтипів, використання яких на практиці видається досить складним.
В основі перших класифікації фразеологізмів лежав принцип зв’язку між складниками фразеологічного утворення. Цей зв’язок розглядався структурно – від простого до складного і від стійкого до нестійкого, а формальні характеристики замінювалися інтуїцією [4, с. 94-95].
Одна з перших класифікацій фразеологізмів англійської мови була запропонована відомим вченим О. І. Смирницьким (1956). Ця класифікація спирається на порівняння фразеологічних одиниць зі словами: автор відстежував спільні риси у семантиці та реалізації у мовленні певних типів фразеологізмів, у порівнянні з афіксальними чи складеними словами. Як результат, було виокремлено низку спільних характеристик для слів та фразеологічних одиниць, а саме: цілісність і неподільність кожного окремого значення, а також їхня присутність у мові у вигляді готової одиниці [34, с. 204]. Крім того, на думку автора, на відміну від фразеологізмів з чіткою  нарізнооформленістю, слова характеризуються граматичною цільнооформленістю.
О. І. Смирницький виокремлює два види фразеологізмів: власне ідіоми та фразеологічні одиниці [там само, с. 209]. Іхня відмінність, на думку дослідника, полягає в тому, що фразеологічні одиниці позбавлені образності і метафоричності і широко використовуються у звичайному мовленні, наприклад: (to) get up – «вставати», (to) fall in love – «закохуватися». Навіть якщо на ранішньому етапі в основі цих утворень лежала метафора, то вона мертва [там само, с. 209]. Водночас, ідіоми побудовані на перенесенні значення, яке усвідомлюється мовцем; окрім цього, вони характеризуються чітким стилістичним забарвленням та емоційністю [там само, с. 209]. 
До трьох можливих способів утворення ідіом автор відносить: 
Метафори, утворені на апелюванні до звичайних предметів: (to) take the bull by the horns – «брати бика за роги». Такі ідіоми можуть переходити з однієї мови в іншу й утворюють спільний фонд ідіом. 
Метафори, утворені на апелюванні до певним чином обмежених та локалізованих предметів: (to) accept the Chiltern Hundreds – «складати з себе обов’язки депутата».
Метафори, утворені на перенесенні виразу з однієї сфери до іншої, що не притаманна йому: acid test – «серйозне випробування» (з хімії), (to) chuck/to throw uр the sponge – «визнавати себе переможеним» (з боксу) [там само, с. 226]. 
Вчений проводить аналогію між фразеологічною одиницею і морфологічною структурою слова: одні містять одну кореневу морфему (як похідні слова) – це одновершинні фразеологічні одиниці. Інші мають два або більше семантичних центрів (як складні слова) – це дво- та багатовершинні фразеологічні одиниці [там само, с. 209-212]. 
До одновершинних фразеологізмів належать словосполучення трьох типів:
фразові дієслова, які є комбінацією дієслова та прислівника – тут граматичний центр (змінна лексема) представлений першим компонентом і вони є еквівалентом дієслів: to make out – «розібратися, зрозуміти»;
 дієслівні словосполучення типу to be tired – «бути стомленим» – граматичним центром є перший компонент (допоміжне дієслово),  лексичним – другий компонент (повнозначне слово);
прийменниково-іменникові словосполучення на кшталт by heart – «напам’ять» – лексичним центром є іменниковий компонент, граматичний центр відсутній [там само, с. 214-216]. 
Дво- та багатовершинні фразеологічні одиниці представлені:
атрибутивно-іменними словосполученнями зі структурою «прикметник + іменник»: best mаn – «шафер», а також «іменник + іменник»: son-in-law – «зять»;
 дієслівно-субстантивними одиницями, що складаються з дієслова та іменника: catch cold – «застудитися» або мають структуру «дієслово + прийменник + іменник»: go to bed – «лягти спати»;
 фразеологічними повторами, побудованими на антонімії та контрасті: up and down – «вверх та вниз» або на алітерації: with might and main – «з усіх сил»;
багатовершинними адвербіальними фразеологізмами: every other day – «через день» [там само, с. 217-220]. 
Перевагою аналізованої класифікації І. М. Запухляк вважає те, що такий розподіл допускає наявність фразеологізмів з одним повнозначним словом у своєму складі, які залишалися поза її межами, однак обмеження способів набуття перенесеного значення (ідіоматичності) унеможливлює отримання статусу фразеологізму компаративними виразами [15, с. 35].
Як складова частина вітчизняних досліджень, з’явилася ґрунтовна семантична класифікація В. В. Виноградова [10], у якій розрізняються три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, сполучення і зрощення.
Фразеологічні єдності – це сполуки, у яких зберігається ознака семантичної роздільності складових частин, а, звідси, і часткова умотивованість загального значення, наприклад: 
bit by bit 	мало-помалу
a black sheep 	паршива вівця
angelic patience 	ангельське терпіння
a bitter cup 	гірка чаша
a bed of roses 	не життя, а масляна

Фразеологічні сполучення – це звороти, які утворені внаслідок поєднання фразеологічно-пов’язаних значень слів, наприклад: 
a balmy voice 	медовий голос(очок)
a beauty sleep 	ранній сон (до опівночі)
baking weather 	спека
Augean stable 	Авгієві стайні

Сполучення цього типу, як правило, є аналітичними.
Фразеологічні зрощення – це найскладніші стійкі сполучення; їх нероздільне значення не залежить від значення окремих компонентів, наприклад: 
after meat comes mustard 	ложка потрібна до обіду
all ales and skittles 	безтурботне життя
an Arkansas toothpick 	мисливський ніж
a battle of the books 	учений диспут

Наведена класифікація довго вважалася провідною у мовознавстві. Н. М. Амосова вперше звернула увагу на відсутність у цій класифікації єдиного принципу розподілу [3, с. 88]. Справа в тому, що В. В. Виноградов не наводив критеріїв розмежування одиниць, а тому зрощення і єдності він розрізняв за ступенем умотивованості, тоді як сполучення виділяв за ступенем поєднання складових частин у загальному значенні словосполучення.
Н. М. Амосова збагатила теорію фразеології в багатьох відносинах: постановка питання про основу англійської фразеології, розробка методу вивчення фразеологізмів; проблеми контексту, вивчення цілісного значення ідіоми, перехід стійких зворотів-штампів у фразеологічні одиниці, створення концепції «жвавості» синтаксичних зв’язків у фразеологічних одиницях, виділення частково-предикативних зворотів, трактування так званих фразеологічних сполучень як одиниць із узуально-зв’язаним значенням і ін.
Необхідно зазначити, що певні принципи дослідження Н. М. Амосової викликають заперечення в інших науковців. Так, на думку О. В. Куніна, це стосується двох найважливіших питань: обсягу фразеології і класифікації фразеологічних одиниць. Н. М. Амосова включає до складу фразеології тільки словосполучення і частково-предикативні звороти типу Ships that pass in the night – «скороплинні зустрічі», але виключає повністю предикативні звороти типу The fat is in the fire – «справа кепська», «ну і заварилася каша» і прислів’я. Виключення повністю предикативних зворотів зі складу фразеології Н. М. Амосовою, що не визнає фразеологічну одиницю еквівалентом слова, але висуває положення, прийняте за аксіому, що фразеологічні одиниці є номінативними утвореннями, не є обґрунтованим. Концепція номінативності фразеологічних одиниць призводить до занадто вузького розуміння обсягу фразеології, тому що виключає з її складу не тільки повністю предикативні звороти, але власне кажучи також і вигукові утворення [23, с. 62-63].
Крім того, не можна не зважати на той факт, що багато дієслівних фразеологічних одиниць в інфінітиві є словосполученнями, а при  вживанні дієслова в пасивному стані – реченнями (to break the ice – the ice is broken). Таким чином, номінативність не може служити показником фразеологічності, якщо враховувати й інші фактори: стійкість, нарізнооформленість і переосмислення значення. Номінативні фразеологізми утворюють лише один із класів фразеологічних одиниць.
Н. М. Амосова вирізняє два класи фразеологічних одиниць: ідіоми (звороти з цілком переосмисленим цілісним значенням) і фраземи (одиниці постійного контексту, у якій фразеологічно пов’язане значення семантично реалізованого слова залежить від єдино можливого вказівного мінімуму). Виокремлення Н. М. Амосовою цих класів викликає серйозні заперечення у О. В. Куніна:
1. Ця класифікація не побудована на єдиному принципі: ідіоми виділяються за семантичним принципом, а фраземи – за структурно-семантичним.
2. Поза класифікацією залишається значне число фразеологічних одиниць, у яких немає ані цілком переосмисленого значення, ані фразеологічно-зв’язаного значення. Ми маємо на увазі фразеологічні одиниці з частково переосмисленим значенням. До таких оборотів відноситься, наприклад, більшість компаративних фразеологізмів: (as) cunning (or sly) as a fox – «хитрий, як лисиця», eat like a wolf – «жадібно їсти, накинутися на їжу»; порівн. «вовчий апетит». Деякі з компаративних оборотів, наприклад (as) happy as a king, Н. М. Амосова відносить до числа фразем, тому що вбачає в них наявність фразеологічно-зв’язаного значення.
3. Багато зворотів, розглянуті Н. М. Амосовою як фраземи, утворені за структурно-семантичною моделлю, і тому, відповідно до концепції автора, не є фразеологічними одиницями, наприклад Dear Sir (в епістолярному звертанні) можна сказати Dear Mr. Smith, Dear Mrs. Hopkins, Dear Madam та ін. Ці звороти, утворені за структурно-семантичною моделлю, є узуальними і широко розповсюдженими  звертаннями в  листах офіційного характеру [23, с. 63].
Різноманітність граматичної структури, стійкі внутрішні зв’язки компонентів, цілісність значення, семантичні зміни значень слів, що входять до складу фразеологізмів, і, нарешті, влучність, експресивність і образність фразеологічних одиниць – завдяки наведеним рисам структура фразеологізму не трансформується, як структура звичайного сполучення. Особливість фразеологізму полягає у тому, що він пояснюється іншими лексичними засобами, поза тими, що входять до його структури. 
Класифікація О. В. Куніна, запропонована ним у 1986 році і розроблена на матеріалі фразеологізмів англійської мови, є доволі авторитетною серед мовознавців. В ній вчений послуговується термінологією О. І. Смирницького і Н. М. Амосової та вирізняє сім структурних типів фразеологізмів [23, с. 71-72]: 
1. Одновершинні (одна повнозначна лексема та одна, дві чи навіть три службові лексеми): by the way – «до речі». 
2. Фразеологічні одиниці зі структурою підрядного чи сурядного словосполучення: burn one’s fingers – «обпектися на чомусь», high and mighty – «люди, наділені владою». 
3. Фразеологічні одиниці з частково предикативною структурою (лексема та підрядне речення): ships that pass in the night – «швидкоплинні зустрічі». 
4. Фразеологчні одиниці зі структурою підрядного речення: when pigs fly – «ніколи». 
5. Номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці (дієслівні звороти зі структурою словосполучення з інфінітивною формою дієслова та фразеологізми зі структурою речення з дієсловом у пасивному стані): break the ice та the ice is broken – «розпочати якусь справу». 
6. Фразеологічні одиниці зі структурою простого або складного речення: if you run after two hares, you will catch neither – «якщо намагатися зробити дві справи одночасно, то вони не вдадуться». 
7. Еквіваленти речення (деякі структурні типи вигуків, які мають силу висловлювання та певну інтонацію): by George! – «чесне слово». 
Таким чином, О. В. Кунін поділяє фразеологізми відповідно до їх структурно-семантичних особливостей на чотири класи (А, Б, В і Г). Клас А містить номінативні фразеологізми, що мають функцію найменування предметів, дій, станів та якостей. У свою чергу, номінативні одиниці поділяються на субстантивні, ад’єктивні та адвербіальні фразеологізми. Клас Б включає номінативні і номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці, а саме дієслівні вирази, серед яких одна частина мають структуру словосполучення, інша – як структуру словосполучення, так і структуру речення. До класу В дослідник належать вигукові та модальні фразеологізми, при цьому вигуки є повністю переосмисленими та немотивованими, а модальні фразеологізми містять твердження, заперечення, значення ймовірності тощо. Клас Г представлений комунікативними фразеологізмами зі структурою речення, тобто прислів’я та приказки. Прислів’я мають дидактичну мету: навчити або застерегти. Приказки здебільшого виражають оцінне значення [23, с. 125-190]. О. В. Кунін розбиває класи на підкласи і розряди. Вичерпність підкласів обмежується ознакою замкненості / незамкненості фразеологізмів, які належать до 19 розрядів значень стосовно типу зв’язку між компонентами, що частково або повністю переосмислені. Класифікація, таким чином, є доволі детальною, але вирізнення понад 50 типів фразеологізмів складають труднощі для практичного користування нею.
Аналіз класифікації О. В. Куніна свідчить про те, що автор значно ширше трактує обсяг фразеології, аніж О. І. Смирницький, і зараховує до фразеологізмів одиниці рівня речення та наводить інші, окрім метафори, способи набуття ідіоматичності – метонімію та порівняння [23, с. 156].
Грунтуючись на положеннях класифікації О. В. Куніна, Л. Г. Авксентьєв усі фразеологічні сполучення розподіляє на дієслівні, субстантивні й ад’єктивні структурно-семантичні типи [1, с. 3-15], а Л. Г. Скрипник – на іменні (де головним компонентом є іменник, прикметник, числівник або займенник) та дієслівні [С, с. 87-97]. І. В. Арнольд, окрім названих, виокремлює ще словосполучення вигукового типу [33, с. 192-193]. Її позиції дотримуються В. Д. Ужченко та Д. В. Ужченко, які також виокремлюють вигукові типи фразем [38, с. 104-109]. 
Альтернативний підхід щодо загальних характеристик фразеологічних одиниць пропонується у дослідженні Л. Я. Лебедєвої [див. 24, с. 19]. Фразеологічне сполучення вона розглядає у двох планах: дії, що її означає вислів, і наслідку цієї дії. Таким чином, фразеологізми можуть позначати два результати дії:
а) позитивний, наприклад: to turn over a new leaf – «почати нове життя, виправитися»
б) негативний, наприклад: to talk a donkey's hind leg off – «заговорити до смерті».
Інколи до протилежних за змістом фразеологізмів входять однакові компоненти, наприклад: to have a sweet tooth – «полюбляти солодке» та to be fed to the teeth – «наїстися донесхочу».
Внаслідок своєї емоційності та стилістичної забарвленості багато фразеологізмів підпадають під цю класифікацію, особливо якщо їх значення носить повчальний характер. Проте різне судження у мовців можуть викликати окремі фразеологічні одиниці, коли вони подані поза контекстами. 
Дещо іншу класифікацію значень фразеологізмів пропонує В. Л. Архангельський [див. 46, с 43]. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значенню фразеологічних одиниць і охоплюють усю сукупність фразеологічного складу. Фразеологічні значення розрізняються, за автором, наступним чином.
За ступенем єдності вони можуть бути: 
а) синтетичні, які, у свою чергу, поділяються на такі види:
глобально-неумотивовані, наприклад: 
not to care a straw 	начхати
pie in the sky 	щось недосяжне
a hot dog 	шматок хліба з сарделькою

 (порівняймо з укр.: собаку з’їсти, так собі, кури не клюють) 
глобально-умотивовані, наприклад: 
to keep one’s head over the surface 	триматися на поверхні
to cross swords with 	зчепитися з ким-небудь
to down tools 	припинити роботу
to laugh up one’s sleeve 	тишком сміятися

б) аналітичні, тобто значення, що властиві фразеологічним сполученням, наприклад: 
the dead hour 	мертва година
the grey cells 	сірі клітини, мозок, розум
a deep winter slumber 	глибока зимова сплячка
a willing horse 	покірливе телятко
a dark horse 	темна конячка

2. За способом відображення дійсності значення можуть бути, як і за класифікацією О. В. Куніна, прямими і переносними. Пряме (номінативне, буквальне) значення властиве лише окремим компонентам фразеологічної одиниці, тоді як перенесене (образне, метафоричне) значення спостерігається як в окремих компонентах, так і в цілих одиницях.
3. За ступенем узагальнення значення можуть бути конкретними і абстрактними. Автор вважає, що конкретне фразеологічне значення притаманне побутовим сполученням, а абстрактне – науково-технічним термінам. Проте, це не завжди відповідає дійсності. Фразеологічна одиниця – це головним чином, утворення побутового характеру, а технічні терміни, до складу яких входять два і більше компоненти – це елементи терміносистем, які фразеологізмами не вважаються. Фразеологізми ж типу know-how – «технічні знання» чи grammar never gets old – «граматика ніколи не старіє» носять на собі відбиток побутової мови.
4. За ступенем інтенсивності значення фразеологізму може бути інтенсивним або неінтенсивним. Міра інтенсивності характерна більшості образних словосполучень. Верхній ступінь інтенсивності спостерігається в таких фразеологізмах, як 
to rain cats and dogs 	задощити
to teach somebody a good lesson 	провчити
to toil by the sweat of the brow	тяжко працювати

 Інтенсивність є ознакою і переважної кількості субстантивних фразеологізмів, наприклад: 
golden eggs 	золоті яйця
lock, stock and barrel	усе до останньої краплі
a simple hand 	трудяга

5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні і багатозначні. Кількість однозначних фразеологізмів у мові превалює над багатозначними. Останні мають різні (як правило, два) значення і, відповідно, різні референти.
6. Функціональні ознаки фразеологізмів можуть залежати від природи лексико-семантичного оточення. Значення стійкого сполучення бувають комунікативні, модальні, предикативні, вигукові, експресивно-стилістичні тощо.
Класифікація, щойно наведена, є детальною й охоплює майже всі шари фразеологічного складу мови. Більшість фразеологізмів англійської мови, особливо дієслівних, має один референт, а, звідси – і одне значення. Наприклад: 
to breathe a word 	to let the cat out of the bag 	to spill the beans 	проговоритися, відкрити таємницю
to burn the candle at both ends 	to be wedded to a Job 	to toil by the sweat of the brow	важко працювати
to blow hot and cold 	to chop and change 	постійно змінюватися
to do one proud 	to cotton on 	чемно поводитися
to do down, to dash one's hopes 	pull the wool over one's eves	обманювати
to eat humble pie 	to die down 	to eat of one’s hand 	бути покірливим

Фразеологічне значення є предметом дослідження окремих робіт, що містять багато цікавих спостережень і висновків, окремі з яких мають загальнотеоретичний характер [35, c. 45].
Серед зарубіжних класифікацій, об’єктом дослідження яких були фразеологізми англійської мови, можна навести класифікації фразеологічних одиниць, запропоновані Дж. Катцем та П. Посталом [62, с. 276], А. Балінтом [58, с. 24], У. Вайнрайхом [70, с. 36], Б. Фрейзером [58, с. 22], А. Маккеєм [65, с. 112].  
Аналізом німецьких фразеологізмів займався зарубіжний дослідник Ф. Зейлер, який вперше поділив вирази на шість видів, а саме: прислів’я, моральні висловлення з поезії чи прози, афоризми, приказки, розмовні формули та крилаті вирази [див. 15, с. 46]. Зазначимо, що ця класифікація не вважається універсальною, оскільки не відбиває усього розмаїття німецьких фразеологізмів.
На думку І. І. Чернишової, німецькі фразеологічні одиниці можна розподілити за їхніми структурно-семантичними особливостями. Авторка виокремлює фразеологічні єдності, фразеологічні вирази та фразеологічні сполучення [41, с. 39]. Фразеологічні єдності є результатом семантичного переосмислення чи зсуву значення вільних словосполучень, коли нове значення формується внаслідок зміни семантики всього словосполучення, а не окремих його компонентів. Тим самим нівелюється індивідуальне значення слова, а натомість утворюється цілісне семантичне значення сполуки [там само, с. 39]. Фразеологічні єдності представлені двома видами: компаративними фразеологізмами і парними словосполученнями. Перші – це стійкі та відтворювані словосполучення, фразеологічі особливості яких грунтуються на традиційному порівнянні [там само, с. 48]. Другі – парні словосполучення– це фразеологізми з цілісним смислом, утворені внаслідок семантичного перетворення словосполучень з двома однорідними словами (іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками), об’єднаними сполучниками und, oder, weder…noch» [там само, с. 59]. 
До фразеологічних виразів віднесені фразеологічні одиниці зі структурою предикативного поєднання слів та речень, які представлені трьома видами: а) прислів’я, б) приказки, в) вигукові і модальні словосполучення. Прислів’я і приказки, зазвичай, походять із Біблії та античної літератури або міфології [там само, с. 45]. 
Фразеологічні сполучення є наслідком поодинокого сполучення одного семантично трансформованого компонента. Виразам такого типу властива аналітичність значення та збереження семантичної відокремленості складників, вони можуть бути як термінологічними, так і нетермінологічними і не є чисельними у сучасній німецькій мові [там само, с. 46-47; 35, c. 121].

1.3. Синонімія, антонімія та полісемія фразеологічних одиниць

Стійкість структури фразеологізму мала б передбачати стійкість лексичного значення, проте зміст багатьох фразеологізмів часто урізноманітнюється, що веде до виникнення фразеологічної синонімії.
Аналіз випадків фразеологічної синонімії свідчить про повну тотожність окремих стійких сполучень, причому збіг значень для останніх завдяки їх стійкості часом буває більший, ніж повний збіг значень окремих слів. Порівняємо, для прикладу, наступні фразеологізми: to be black as a crow, to be black as a crow’s wing, to be black as a raven, to be black as sloe, to be black as coal, to be black as ink, to be black as jet, to be black as soot, to be black as the ace of spades, to be black as ebony. Англійським варіантам відповідають наступні українські: чорний як сажа (воронове крило, смола, земля), чорний (темний) як ніч. У даному випадку ми маємо справу з варіантністю другого компонента сполучення: as black as (n...) : чорний як (і...). 
Змінність другого компонента – не єдина риса фразеологічних синонімів. Варіюватися може і перший компонент, наприклад: a bolt from the blue; a thunderbolt out of a clear sky; a thunderclap in a clear sky – «цілковита несподіванка, грім з ясного неба»; варіюватися можуть, нарешті, обидва компоненти, наприклад: a thunderbolt in a serene day. До того ж, варіативність може виникати залежно від контекстного оточення речення.
Кількість фразеологізмів-синонімів, що належать до одного гнізда, зростає з варіативністю широковживаних дієслів – to get, to come, to have, to beat, to draw тощо, наприклад: to get a breath of air; to take an airing – «подихати свіжим повітрям, провітритися». Інколи внаслідок конверсії один із компонентів замінює сполучення слів, наприклад: to get a blow – to blow away (the cobwebs). Ці дієслова здатні вступати до стійкого сполучення як з прикметниками, так і з іменниками і навіть з цілими сполученнями, наприклад: to come off cheap (scot free; as smooth as a whistle; and as free as a bird; unscathed out of the battle); to get off with a whole skin; to keep a whole skin – «легко відбутися; вийти сухим із води; зберегти голову».
Рідше фразеологічні синоніми зберігають лише свою класифікаційну схему. Так, фразеологічні сполучення, що означають «товкти воду в ступі, переливати з пустого в порожнє», охоплюють вирази to bark (bay, howl) at the moon; to beat a dead horse; to catch smoke (the wind); to draw water in a sieve; to drop a bucket into an empty well; to fish in the air; to sow the sand; to whistle for a breeze (a wind); to seek a hare in a hen’s nest.
Варіанти фразеологічних одиниць можна класифікувати за певними типами; це можуть бути орфографічні, фонетичні, граматичні, лексичні та інші варіанти. Значну частину окремих синонімічних гнізд складають сполучення, що відрізняються функціонально-стильовою характеристикою. 
Тотожних синонімічних гнізд в англійській мові багато, причому окремі гнізда нараховують по кілька десятків одиниць. Наприклад, фразеологізм bay the moon – «товкти воду в ступі» об’єднує до трьох десятків одиниць, а сполучення to be gathered to one’s fathers – «відійти в кращий світ» – близько 100 варіантів.
Нарешті, синонімічні угрупування можуть утворювати фразеологізми, що не мають жодного спільного компонента, не належать до однієї класифікаційної групи і є різними за походженням, наприклад: 
a little hit off the top 	не сповна розуму
up the pole 	не всі вдома

Синонімія стійких сполучень, таким чином, криється у їх внутрішній структурі.
Антонімічність фразеологічних одиниць полягає у протиставленні їх значень при лексико-семантичній спільності змісту. При цьому загальна денотативність значення одного сполучення повинна бути протиставлена цьому ж значенню іншої. Позначаючи однорідні, особливо якісні характеристики, однотипові фразеологічні одиниці можуть протиставлятися за конкретними значеннями. 
У формуванні антонімічних рядів провідну роль відіграють категоріально-граматичні характеристики, внаслідок чого складові частини протиставлених фразеологізмів виражені однаковими частинами мови, а часом мають навіть однакову граматичну структуру. 
Однорідність структури складає один із головних критеріїв як уподібнення, так і розходження значень фразеологічних одиниць.
У антонімічні стосунки можуть вступати внаслідок своєї лексико-семантичної розгалуженості і різноструктурні фразеологізми. Наприклад: to take the King’s (Queen’s) coat – «завербуватися до армії» і to break the soldier’s oath – «дезертирувати, втекти з війська». Єдиною рисою, що є спільною для таких сполучень, – це їх класифікаційна однотипність; значення компонентів у цих прикладах складають взірець фразеологічної одиниці.
Отже, протиставлення конкретних фразеологічних значень залежить від багатьох обставин мовного характеру і постає складнішим питанням, ніж антонімія простіших мовних одиниць – слів.
Багатозначність (полісемія) фразеологічних одиниць – це маловивчене явище, яке йде врозріз із самою природою стійкого сполучення, що має одне ціліснооформлене значення. Набуття нових значень – процес, властивий мовній одиниці протягом її історії розвитку. Розширення семантичної структури фразеологізму поєднане з вторинним і паралельним семантичним переосмисленням.
Вторинне семантичне переосмислення, супроводжуване появою нового фразеологічного значення, відбувається на царині уже існуючого, наприклад: 
to chew the fat	базікати; 	скаржитися
to draw the line	розмежовувати; 	зупинитися на чомусь, покласти край

Первинне значення у таких випадках зазнає подальшого переосмислення, внаслідок чого більшість вторинних значень фразеологізмів, як правило, близька за змістом, пор.: 
a fair game 	дичина, на яку дозволено полювати; 	об’єкт нападок або цькування
in concert 	узгоджено, у взаємодії; 	у змові

Інколи вторинні значення, що близькі за змістом, можуть набувати протилежних значень, наприклад: 
make tracks 	дременути / переслідувати
to make two bites of a cherry	ділитися чимсь / скупитися

Виникнення таких значень поєднане з явищем омоносемії.
Вторинні значення можуть набувати метафоричного, часом дуже різнобарвного відтінку; такі значення називаються ще вторинно-метафоричними, наприклад: 
a child of the soil 	місцевий уродженець	селянин, землероб	дитина природи	позашлюбна дитина
awkward squad 	взвод новобранців	новачки, люди без досвіду

Слід зазначити, що розвиток вторинних значень властивий лише поодиноким фразеологічним одиницям. Для виникнення вторинного-значення стійке сполучення повинне мати стилістичні здатності вживатися в іншій, ніж звичайно, мовній ситуації [27, с. 143-144].
Утворення кількох різних значень – явище, яке не часто зустрічається у середовищі стійких сполучень. Проте поодинокі випадки трапляються, коли значення не відносяться одне до другого як головне до похідного чи залежного. Таким фразеологічним одиницям властива рівнозначність або паралельність значень, наприклад: 
to whip the cat 	бути жадібним	ходити від хати до хати шукаючи роботу	ледарювати
make ducks and drakes 	кидати плоскі камінці по поверхні води	промотати, розтринькати гроші	перекручувати, фальсифікувати щось
 free for all 	загальна колотнеча	змагання, в якому кожний може взяти участь	захід, в якому всі можуть взяти участь	відкритий, загальнодоступний

Як бачимо, у більшості випадків неможливо установити, яке із значень є головним, а яке – похідним; вони, головним чином, рівноправні, а ієрархія їх криється у походженні.
Як у словах, так і фразеологічних одиницях розвиток значень відбувається за такими змінами, що складають розширення і перенесення значення. Причини, що спонукають до зміни фразеологічного значення, окремо ще не вивчені.
Стилістичні дослідження фразеологічних одиниць почалися чи не раніше від всіх інших досліджень у цій галузі лексики. Стилістичний аналіз передбачає однорівневу класифікацію, оскільки загальний типологічний розподіл тут не пасує. Стилістично фразеологізми належать до різних типів.
Стилістичній класифікації фразеологізмів приділяли достатню увагу як вітчизняні, так і зарубіжні мовознавці, зокрема Л. А. Булаховський, Г. П. Їжакевич, М. М. Шанський, Ш. Баллі, А. Сеше, Е. Партрідж [див. 27, с. 147]. Серед численних класифікацій виділяються, як правило, три поширені розряди: розмовно-побутовий, книжковий та міжстильовий.
Розмовно-побутовий стиль включає сталі сполуки, типові для повсякденного мовлення. До цього розряду належить більшість англійських дієслівних фразеологізмів, що особливого стилістично-експресивного забарвлення не має, наприклад: 
to make the grade 	подолати підйом
to spin the news	сповістити про щось
to go to sleep 	заснути

Останнім часом, правда, висловлюється думка, що фразеологізми – це варіанти неідіоматичних фразових висловів, оскільки усі ідіоми ідентичні відповідним вільним сполученням, якими вони пояснюються. З цієї точки зору неідіоматичні (вільні) словосполучення мають пряме значення, а фразеологізми – ідіоматичне, перенесене або фігуральне, тобто стилістично забарвлене [64, с. 145].
Книжкові фразеологізми, навпаки, вживаються лише у писемній мові. Їх значення часто потребує додаткових етимологічних відомостей, наприклад: 
the Gopher State 	штат ховрахів (так називають штат Мічіган) 
to follow like St. Antony`s pig 	ходити як тінь (святий Антоній вважався покровителем свиней)
the cup of Circe	келих, напій Цирцеї, який обертає людей в інші істоти

Частину фразеологізмів складають міжстильові стійкі словосполучення, що відбивають повсякденні явища. Вони близько межують з розмовно-побутовими фразеологізмами, проте позбавлені таких ознак, як іронія, зневажливість, панібратство тощо, наприклад: 
an odd hand 	людина, яка виконує випадкову роботу
a family name 	прізвище
to cut to bits 	розбити, розгромити

Взагалі явище стилістичної експресивності властиве і самому фразеологізмові, і контекстному оточенню, у якому фразеологізм вживається. В залежності від стилістичного оточення експресивність стійкого сполучення зростає або знижується і, таким чином, вказує на приналежність фразеологізму до певного мовного стилю.
Поза окремими стилістичними угрупуваннями існують фразеологічні одиниці, що вживаються як в окремих підмовах (військовій, дипломатичній, юридичній, фінансовій, політичній), так і в різних термінологічних системах. Якщо до них додати фразеологізми, що вживаються у діалектах, різних варіантах мови (канадському, американському, австралійському, країнах третього світу), то всього існує до ста різновидів стійких сполучень, причому кожний з них вагомо представлений у загальному складі. 
Зазначимо, що ступінь стилістичної варіативності фразеологічних одиниць є різним у різних мовах. Якщо, наприклад, фразеологізми військової, юридичної, фінансової чи хімічної підмов мають більш-менш рівнозначні варіанти принаймні у споріднених мовах, то загальновживані, побутові фразеологізми у різних мовах часто належать до різних стильових рівнів. 

Висновки до розділу 1

Фразеологія – це наука, що вивчає сталі словосполучення, які мають назву фразеологічних одиниць або фразеологізмів.  
У сучасному мовознавстві існує два головні підходи до визначення об’єкту дослідження фразеології –  вузький та широкий. Представники першого підходу до переліку фразеологічних одиниць зараховують лише словосполучення з переосмисленим значенням, що не є сумою значень їхніх компонентів. Представники другого підходу розглядають у домені фразеології і словосполучення, і речення, в тому числі прислів’я, приказки, крилаті вирази тощо. 
 До основних ознак фразеологічних одиниць відносяться такі ознаки: нарізнооформленість, відносна стійкість, цілісність, відтворюваність, експресивність та образність значення, його метафоричність.
У сучасному мовознавстві поширеними є низка класифікацій фразеологізмів, які базуються на різних підходах, серед яких: семантичні класифікації, структурно-семантичні, граматичні, функційні, генетичні, ідеографічні, стилістичні тощо.
Як і будь-яким мовним одиницям, фразеологізмам притаманні явища синонімії, антонімії і полісемії.
Серед сфер вживання фразеологічних одиниць розрізняють розмовно-побутову, книжкову і міжстильову сфери.





Розділ 2

 ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ

2.1. Поняття кількості і категорія числа

Якісна характеристика предметів і явищ є тією ознакою, що надає цим позначенням усталеності і виокремлює їх з усього загалу інших мовних одиниць. Окрім якісної характеристик, всі предмети і явища  мають також кількісні характеристики, тобто визначаються певною величиною, числом, обсягом, швидкістю процесів тощо.  Згідно з «Філософським словником», кількість є визначеністю речі, завдяки якій (реально чи уявно) її можна розділити на однорідні частини або зібрати ці частини воєдино [74, с. 187].
Кількісні показники об’єктивного світу виявляються шляхом обчислення та виміру. Кількість предметів можна підрахувати, проте існують явища і речовини, безперервність і речовинність яких не дозволяє їх підрахувати, але уможливлює опосередковане обрахування.
Одним із способів виявлення категорії кількості в мові є число – поняття, за допомогою якого виражається міра кількості і здійснюється підрахунок предметів та явищ. Широко поширена думка, що формування категорії кількості починається з безпосередньо чуттєвого сприйняття людиною кількості або обсягу тієї чи іншої конкретної множини. 
Раннім етапом розвитку категорії кількості як ознаки абстрактного мислення вважається етап, на якому можливим було лише встановлення рівночисленності конкретних предметів. Дослідники «первісних» етносів зазначають, що багато з цих народностей мають у мові числівники лише першої десятки, а деякі мови включають у себе лише числівники «один» і «два». Визначення рівночисленності двох множин, які складаються з предметів, що є якісно різними за своєю природою, потребує здатності людини абстрагуватися від якісних відмінностей предметів чи сутностей, що становлять ці множини. Водночас, на цьому, первинному, етапі встановлення кількості таких множин не видавалося можливим. 
Наступним етапом у розвитку категорії числа став вибір тієї чи іншої множини окремих предметів як певного зразка, щодо якого встановлювалася рівночисленність інших множин. Початкова фаза цього етапу передбачала використання більше, ніж одна конкретна множина. Так, у цій функції людство використовувало камінчики, палички, пальці рук або ніг та інші частини людського тіла, доказом чого є наявність у мові елементів десяткової, п’ятирічної та двадцятирічної систем обчислення. У мові основного населення провінції Наталь у ПАР – зулусів –  число «шість» позначається словом, яке має значення «взяти великий палець», число «сім» є формою від дієслова «вказувати». Це означає, що числа «шість» і «сім» потребують для позначення великого і вказівного пальців іншої руки, окрім пальців першої. Аналогічно існує подібний спосіб, коли число «шість» позначається виразом у значенні «один палець іншої руки», «десять» – у значенні «обидві руки», «одинадцять» – у значенні «один палець ноги», «п’ятнадцять» – у значенні «вся нога»,  «двадцять» – у значенні  «вся людина». У Малайзії рахували тварин і птахів за кількістю їхніх хвостів («п’ять хвостів коней» означало «п’ять коней») [46].
Як вважають дослідники [40, с. 121], основною властивістю так званих тотемічних уявлень первісної людини є, з одного боку, злиття в їхній свідомості світу зовнішньої природи і світу людського суспільства, а з іншого – злиття в одне категорії одиничності і множинності, що в цілому є наслідком специфічної свідомості, в якій суб’єкт і об’єкт залишаються невідокремленими. Первісна людина не ідентифікувала свого ватажка як лідера і кожного члена цієї безособової людської групи вважала рівним іншому,  а тому – рівним усьому колективу.
Таким чином, первинна оцінка однорідних предметів навколишнього світу містила лише невизначене поняття «багато». Уявлення про одиниці, антонімічні безлічі, створювалось людиною особисто: людина – це «один», всі інші – «багато» (більше, ніж один). Пізніше, в процесі викремлення «я» і «ти» виникло поняття подвійного числа. Аналіз етимології числівників свідчить про те, що кількісне позначення «двоє» у більшості мов є наслідком переосмислення слова, яке мало значення «більше, ніж один». Проте варто зазначити, що граматична категорія числа, яка утворилась, все ж таки грунтувалась на опозиції одиничності / множинності, а не одиничності / двоїчності [29]. 
Абстрактному уявленню людини про категорію числа передував етап наочності і предметності речей, що обраховувались, коли числові позначення вживалися лише у комбінації з назвами предметів (наприклад: три корови, два дерева). І вже потім відбувся перехід від різних типів збірної множини до абстрактної множини, результатом чого стало виникнення в мові числівників для абстрактного підрахунку. У тих мовах, де існувало декілька систем числівників (ті, що спочатку вживалися для підрахунку конкретних предметів, і ті, що використовувались для абстрактного підрахунку), одна із систем числівників починала поступово витісняти іншу. 
У переважній більшості індоєвропейських мов вживається децимальна система підрахунку, тобто лише перші десять чисел мають свої назви. Наприклад, зміст числа 80 в англійській та українській мовах передає співвідношення 8 до 10 (англ. eighty = eight+ty (від ten); укр. вісімдесят= вісім + десят(ь)). У багатьох мовах одиницею виміру виступає вся людина, тобто її двадцять пальців на руках і ногах, що знайшло прояв у низці європейських мов. У Данії число 60 звучить як «tredsindstyve» – «тричі по двадцять», у французів число 80 позначається словом «quatre-vingt» – «чотири рази по двадцять». Дослідники звертають увагу, що рудименти трійкової системи підрахунку, яка за принципом «усієї людини» як одиниці виміру мала б трансформуватись у дванадцяткову, збереглися лише як архаїчні елементи. Так, у давньонімецькій мові від десяткової сотні відрізняли так звану «велику сотню» (Groβhundert) у 120 одиниць (12 х 10).
Категорія числа позначає зовнішні, формальне відношення предметів або їх частин і отримує конкретний прояв у числівниках, які утворили самостійну частину мовлення. Порівнюючи кількість і числівник, слід чітко їх розмежовувати, тобто слова, що позначають кількість, є числівниками, що формують категорію частини мовлення. До числівників відносять одиниці на позначення кількості, що не можуть мати: 1) множини; 2) дериватів-числівників; 3) роду; 4) прикметників визначального типу (кругла п’ятірка); 5) сполучуваності з іншими числівниками; 6) субстантивної синонімії [19]. Проте така класифікація є досить умовною, оскільки існує багато виключень з неї.
В англійській мові вирізняють групу слів, що мають амбівалентну природу, і їх відносять як до числівників, так і до іменників: hundred, thousand, million. Деякі вчені вважають ці одиниці іменниками, інші – частково числівниками, частково іменниками із різним ступенем приналежності до цих частин мовлення; прикметниками і збірними іменниками; квазі-іменниками та числівниками [13, с. 56]. На думку науковців, як числівники вони репрезентують такі кількісні значення: 1) конкретно-точне число, яке послаблюється при вживанні з невизначеним артиклем (a hundred books); 2) приблизно-конкретне число; 3) невизначено-велике число (з семою гіперболізації). 
Розглядаючи питпння класифікації числівників, варто віжзначити відсутність єдиної думку щодо їх розмежування. Проте загальновизнаним є розподіл на кількісні та порядкові числівники. Кількісні числівники представляють собою загальну характеристику класів, між одиницями яких наявна однозначна відповідність. Кількісні числівники називають точну кількість предметів, виражених іменником: one tree. Порядкові числівники актуалізують значення числа допоки воно є складником певної системи підрахунку. Крім того, кількісний числівник інтегрує ознаки рівноцінних множин, а порядкове – нерівноцінних множин [13, с. 101]. Семантика порядкових числівників знаходить прояв у порядку одиниць, що підлягають підрахунку. 
Як кількісні, так і порядкові числівники є семантично однозначними: перші вказують на загальну кількість, другі – на місце числівника у кількісному ряду. Порядкові числівники містять ознаки якості, а кількісні вказують на точну або приблизну кількість. У комбінації з іменником порядковий числівник жодним чином не впливає на морфологічну будову іменника, натомість кількісний числівник конкретизує його множинність [45, с. 27]. 
Аналіз графічного вираження числівників свідчить, що не всі порядкові числівники семантично співвідносяться з назвами кількісних числівників: укр. один – перший, два – другий; англ. one – first, two – second; нім. ein – erste. З етимологічних джерел відомо, що форма слова перший у слов’янських мовах схожа з індо-європейським словом pfurvas / purvyas – «попередній, колишній». Англійське first походить від англосаксонського fyrst – у значенні «раніше за інших, попередній». Числівник другий, що вживається у слов’янських мовах, походить від давньоіндійського vitaras/ vitaram у значенні «той, що веде далі». Англійський числівник second бере початок від латинського sequi у значенні «наступний» [там само, с. 28].
Як особливий мовний знак, числівник є однією з ключових одиниць комунікації. Під час фразеологізації компонент-числівник фразеологічної одиниці набуває нових, невластивих йому ознак. Далі ми розглянемо особливості символіки числа у складі фразеологічних одиниць.

2.1 Символіка числа у фразеологічних одиницях

Розглядаючи фразеологічні одиниці з компонентом-числівником неможливо оминути такий важливий елемент, як символіка числа у фразеологічних одиницях англійської та німецької мови, адже символіка спричинила вживання того чи іншого числа в усному мовленні.
Каббалісти приписали числа кожній букві івриту і спробували за допомогою цієї системи заново прочитати Старий Завіт, що стало першим кроком для створення нумерології. Забобони, пов’язані з числами, часто засновані на традиційній символіці чисел (наприклад, «священна» сімка, «нещасливе» число 13 тощо). В Греції непарні числа вважалися символами чоловічого, активного початку, парні – жіночого і пасивного. В Китаї – непарні числа ототожнювалися з принципом «янь» – небесним, незмінним і сприятливим, парні – з принципом «інь» – земним, перемінним і часто  несприятливим. Числа від 1 до 10 (від 1 до 12 у дванадцятирічних системах обрахування) вважалися числами  з архетипним значенням. Числа більш високого порядку, в яких знову з’являється смислове значення (17 в ісламській традиції, 40 в іудейській), часто посилюють символіку цифр, з яких вони складаються.
В багатьох традиціях 13 сприймалося як нещасливе число, можливо, тому, що до ранніх місячних календарів потрібно було додавати «зайвого» 13 місяця, який, як вважалося, не обіцяв нічого хорошого. Забобон, який забороняє сіяти 13 числа будь-якого місяця, відноситься ще до Гесіоду (VIII ст. до н.е.); сатану в одежі відьом називали числом 13. В картах Таро Смерть – 13-а карта головного аркану. В Центральній Америці 13 вважалося священним числом (що було засновано на 13-денному тижні релігійного календаря). «Залишок» в п’ять днів, який утворювався в кінці 20-місячного календаря у майя, вважався нещасливим часом.
20 вважалося щасливим священним числом в Центральній Америці, його пов’язували з богом Сонця. 21 асоціювали з мудрістю в єврейській традиції. 50 – ювілейний рік, вважався священним в іудейській традиції, так як йшов слідом за 49 (яке є священним – 7х7). З п’ятидесятниці, свята на 50-й день після Пасхи, Трійця, починається числення церковного року. Закон говорить, що кожний п’ятидесятий рік земля і інша власність (за винятком міських будинків) повинні були вертатися першим власникам. Шестидесятирічне числення лежить в основі китайського календаря. 70 – біблейський життєвий цикл, символізує у іудеїв закінченість та всеосяжність. В багатьох народів 10 000 символізує безкінечність чисел чи непевності часу (як в Китаї). Греки називали десятитисячний елітний підрозділ персидського війська «безсмертним» [37, с. 379].
Послідовність перших трьох цифр майже скрізь виступає як одиничність (1), подвійність (2) та синтез (1+2=3). В термінах піфагорійської філософії послідовність 1,2,3,4, символізує шлях від крапки до прямої лінії (від одиниці до множинності). Число «один» символізує початкову цілісність, Господню сутність (чи Творця), світ чи сонце, джерело життя. В західній традиції сама форма цієї арабської цифри мала фалічну, осьову, агресивну, активну символіку. В уявлені піфагорійців число «один» є крапка – початковий пункт будь-якого вирахування. Для конфуціанців – це вираження первинної сутності, дещо неподільне, містичний центр, з якого вийшло все справжнє (дійсне). В повсякденному розумінні «один» – емблема початку, знак людського «я», а також самотності.
Наприклад:
first man	Адам
look after number one	піклуватися про себе
number one	своє я
one sheep follows another	куди одна вівця, туди вся отара
auf den ersten Ansatz	з самого початку, з першого разу
einer ist keiner	один кіл плота не вдержить
die erste Anregung	почин, ініціатива
Erste Ordnung	першої категорії

Отже, як ми бачимо з прикладів, семантика числа «один» зберіглася і у фразеологічних одиницях як англійської, так і німецької мов, адже в усіх стійких одиницях наявне або значення початку, або людського «я», або залежність цілого від одного.
Фразеологічні одиниці з числівником «два», мають таку ж символіку як і число «два», тобто вони позначають явища або факти навколишнього світу, які в чомусь поступаються чи порівнюються, чи слідують за попереднім, або коли потрібно зробити вибір. Саме це ми бачимо на прикладах фразеологізмів порівнюваних мов:
come off second	зазнати поразки
on second thoughts	подумавши, після довгих роздумів
bear two faces under one hood	бути лицемірним
two blacks don’t make white	чужий гріх свого не спокутує
zwei Bären brummt nach seiner Höhle 	два ведмеді в одному барлозі не живуть
für einen Gebildeten gibt man zwei Ungebildete	за одного грамотного двох неграмотних дають
mein zweites Ich	моє друге «я»
zweite Ordnung	гіршої якості

«Три» має значення cинтезу, оновлення, рішення, творення, творчого потенціалу, багатосторонності, всевідання, народження та росту – одне з найбільш позитивних чисел-емблем не тільки в символіці, але і в релігійній думці, міфології, легендах і казках, де прикмета «третій раз – щасливий» має дуже давнє коріння. Християнська доктрина Трійці (Триєдиного Бога), яка дозволила поєднати в одному Богові Отця, Сина та Святого Духа, є прикладом того, як число «три» може заміняти число «один» при позначенні більш продуманого і міцного союзу. Триголові або трьохтілі боги, як наприклад, давньогрецька Геката чи кельтська Бригіт, мали багато функцій і керували одразу кількома сферами світобудови. Єгипетський бог окультних наук називався стародавніми греками Гермесом тристмегістом (тричі величавим). Часто зустрічаються і трійці богів: індуська Тримурті (Брахма –творець, Вішна – хранитель, Шіва – руйнівник), три правителя стародавньої Греції світу – брати Зевс, Посейдон, Гадес (їх атрибутами були потрійна блискавка, тризубець та триголова собака Цербер), три великих бога Інко – Сонце, Місяць та Вітер – три брати, які керують небесами, згідно з китайською традицією. Інші міфологічні та алегоричні фігури також часто з’являються втрьох: три Парки (в давньогрецьких та норвезьких міфах), три Форі, три Грації, три Гарпії, три Горгони або християнські чесноти – Віра, Надія, Любов. «Три» – число, яке найчастіше зустрічається в Євангеліях: три Волхви, три зречення Петра, три розп’яття на Голгофі, воскресіння Ісуса Христа через три дні. В даосизмі «три» символізувало силу, так як це припускає наявність центрального елемента. В суспільній та судовій практиці «три» – найменша кількість людей, які мають право ухвалювати будь-яке вагоме рішення. Наприклад:
rule of three	правило трьох
three sisters	парки
three souls	три душі
j-n in den dritten Himmel heben	підносити до небес
drei machen ein Kollegium	троє – це вже рада
alle guten Dinge sind drei 	Бог трійцю любить

	Саме символіка числа «три» зумовила його використання в фразеологічних одиницях англійської та німецької мов, і фразеологічні одиниці отримали завершене значення. Адже, «три» – число гармонії та  закінченості: воно має початок, середину та кінець.
«Чотири» має всеосяжний характер, повсюдність, всемогутність, твердість, організацію, владу, інтелект, справедливість, землю. Символізм числа «чотири» виходить з символізму квадрату та чотирикінцевого хреста. Квадрат був емблемою землі в Індії та Китаї. Чотирикінцевий хрест – найбільш розповсюджена емблема цілісності, це чотири напрями космосу. Важливість цих чотирьох кардинальних крапок, які традиційно вважаються керованими могутніми богами вітра і погоди, привели до панування числа «чотири» в релігії та ритуалах на великій частині доколумбової Америки: 4 небесних бога з пантеону майя, 4 бога творців у ацтеків, 4 світобудови в традиціях хоупі в Аризоні. В якості символу універсальності «чотири» було навряд чи менш важливим у небесній географії в інших місцях. Концепція чотирьох річок, які витікають з-під дерева життя в раю і які несуть дар духовної їжі або безсмертя, є загальною вавилонською, іранською, християнською, тевтонською, скандинавською, індуїстською традицією. Боги з чотирма обличчями, такі як Амон Ра в Єгипті, Брахма в Індії, символізували їх панування над всіма елементами. В якості емблематичного і земного порядку й універсальності «чотири» було також числом каст в індійському суспільстві. Чотири букви YHVH означали ім’я бога Ізраїля, яке не вимовляється. 12 колін ізраїльтян групувалися під 4 емблемами: людина, лев, вовк, орел. В християнстві вони стали емблемами 4 євангелістів, відповідно Матвія, Марка, Луки, Іона. Багато інших чотирикратних символів Біблії виражали ідею універсальності. «Чотири» було в піфагорових термінах першим числом, якому було приписане геометричне тіло тетраедр – чотиригранник з основою і трьома сторонами. Символізуючи стабілізуючу силу релігії та універсальності, квадрат був основою для багатьох ритуальних архітектурних споруд.
	Вважалося, що світ або небеса підтримуються чотирма колонами (Єгипет) або титанами (Центральна Америка). Охорона напрямів космосу була ще одним символом кратним чотирьом. В Єгипті в процесі муміфікації в 4 конопічні глечики клали внутрішні органи померлого. Померлі, яких урочисто хоронять до цих пір, за традицією супроводжується почесним караулом з 4 людей. В якості раціонального числа «чотири» символізує інтелект. За давньозахідною традицією існувало 4 елементи: Земля, Повітря, Вогонь і Вода, і 4 види рідини в організмі людини. Психологія Карла Юнга продовжує цю традицію, розглядаючи людську психологію в якості чотирьох основних аспектів: думка, емоція, інтуїція, почуття. 
four corners of the earth	чотири сторони світу
within four walls	таємно, секретно
within the four seas	у Великій Британії
in alle vier Himmelsrichtungen	на всі чотири сторони
zwischen seinen vier Pfählen	у своїх чотирьох стінах
alle viere von sich strecken 	1.простягтися 2. померти

	Використання числівника «чотири» зумовлене навколишньою дійсністю: існує чотири сторони світу, Великобританія омивається чотирма морями, кімнати, зазвичай, будуються у вигляді чотирикутника, а в людини чотири кінцівки. Все це і відтворено в усному мовленні англомовних та німецькомовних країн, а саме в фразеологізмах.
	Число «п’ять» – символ людини; графічно зображується у вигляді фігури людини, чия голова, розведені в сторони руки та широко розставлені ноги утворюють п’ятикінечну зірку, чи просто п’ятикінечною зіркою (пентаграмою). Крім цієї асоціації з мікрокосмосом людини (а також з рукою), число «п’ять» було важливим символом світотворення в китайській, японській, кельтській та інших культурах (чотири сторони світу плюс Центр). Число «п’ять» пов’язували також із коханням, здоров’ям, чуттєвістю, медитацією, аналізом, критикою, силою, взаємозалежністю, органічним ростом та серцем. Згідно з доктриною піфагорійського містицизму, число «п’ять», так само як і число «сім», вважалося священним, поєднуючи в собі «трійку» (знак неба) та «двійку» (знак землі), та було числом, на якому засновані закони природи та мистецтва. В античному світі число «п’ять» було також пов’язане з богинею кохання та мисливства Афродітою (в римській міфології – Венерою). Ці асоціації з коханням та сексом, можливо, засновані на тому, що «п’ять» – сума чисел «три» (чоловіче начало) та «два» (жіноче начало). Іншим джерелом цього зв’язку могла бути стародавня месопотамська традиція, згідно з  якою п’ятикінечна зірка – емблема богині Іштар, персоніфікація планети Венери, першої вечірньої та останньої ранішньої зірки. Іштар була богинею як кохання, так і війни, ось чому п’ятикінечна зірка до цих пір застосовується як знак відмінності.
  Наприклад:
five wits	п’ять почуттів; розум, інтелект
the fifth column	шпигуни, п’ята колона
die fünfte Kolonne	п’ята колона
seiner fünf Sinne nicht mächtig sein	не володіти собою

	Число «п’ять» пов’язується з людиною та п’ятикінечною зіркою, яка була символом богинь кохання та війни, тому фразеологізми є пов’язаними з почуттями та війною, як на Сході, так і на Заході, а в наступних фразеологізмах використання числівника «п’ять» зумовлене розвитком техніки, тому вони мають значення надлишку.
fifth wheel	п’яте колесо
das fünfte Rad am Wagen	п’яте колесо до воза

«Шість» – число союзу та рівноваги. Графічне вираження – гексаграма (шестикутник) – об’єднання двох трикутників: одного з вершиною вверх (чоловіче начало, небо), другого з вершиною вниз (жіноче начало, земля). Ця фігура, відома як Зірка Давида, символізувала об’єднання двох семітських народів – держави Ізраїль та Іудеї. Іноді вона вважається символом людської душі. В стародавній Греції шестикутник – знак гермафродита.
	Китайська пророцька «Книга змін» заснована на шести перервних та безперервних лініях, поєднання яких складає систему із 64 лінійних гексаграм. В піфагорійській системі «шість» – знак удачі чи щастя (цей символ зберігся до цих пір для гральних фішок), як і куб, який має шість граней та символізує стійкість та істину. В книзі Буття, як і в більш ранній шумеро-семітській традиції, вважалося, що світ був створений за шість днів. Згідно книзі Одкровення Іоана Богослова, «число звіра» (диявола) – 666. Одна з гіпотез стверджує, що це число вибрано тому, що в ньому тричі повторюється число, яке передує «щасливій» сімці. 
Проте іноді «шістка» надає позитивного забарвлення фразеологічному значенню утворень, наприклад:
sixth sense	шосте чуття, інтуїція
be hitting on all six cylinder	чудово почуватись
Old Six	сорт віскі
wo für sechs gekocht wird, kann auch der siebente mitessen	де шестеро їдять, там і сьомий прогодується
meiner Sechs	клянусь!
j-d hat etw nicht für einen Sechser	і на копійку нема чого-небудь

	У цих фразеологічних одиницях символіка числівника «шість» відрізняється від наведеного раніше. Це можна пояснити тим, що ці фразеологізми створилися досить недавно: оскільки фразеологізми створюються на основі вже наявних фактів чи явищ, то цілком зрозуміло, що до винайдення шестициліндрового двигуна не могли утворитися фразеологізми be hitting on all six cylinder в англійській мові та j-d hat etw nicht für einen Sechser – в німецькій. 
	«Сім» слідує за цифрою «шість» і вважається щасливим числом, до того ж сімка вважається символічно «повною» цифрою. У фразеологізмах:
seven league boots	семимильні чоботи
seven sisters	Плеяди
seven stars	Велика Ведмедиця
mit Siebenmeilenstiefeln gehen	іти семимильними кроками
eine böse Sieben	мегера

можна побачити історичне нашарування, але позначилося це на одиницях двох мов по-різному. 
«Вісім» являє собою візуальне вираження космічної рівноваги, циклічного оновлення, відродження та вічної насолоди. Геометричне вираження цього числа – восьмигранник – вважається проміжною фігурою між квадратом та кругом, яке втілює в собі стійкість, стабільність першого та цілісність другого. На додачу до цього символічного значення, число «вісім» представлялось математичним символом чотирьох сторін світу, включаючи проміжні напрями: південний схід, південний захід, північний схід, північний захід. У кельтів, індусів та деяких інших народів колеса зображувалися саме з вісьмома шпицями, як наприклад, в колісниці Вішну. Восьмигранні хрестильні купелі також мали символізм відновлення, пояснювалося це тим, що «вісім» йде за символічно «повною» цифрою «сім» і одночасно починає новий цикл. Вісім вважається щасливим числом в Китаї, де, за легендою, існувало вісім даоських Безсмертних. Лотос з вісьмома пелюстками, який позначав кількість чакр – одночасно є буддійським символом доброї ознаки. Трон Аллаха, згідно з ісламською традицією, підтримують вісім ангелів. «Вісім» також була цифрою стародавнього бога Гермеса (як і бога Тода в Стародавньому Єгипті). Віфліємська зірка, зазвичай, зображується з вісьмома променями. Октограма – фігура, сформована бісектрисами в середині зірки з вісьмома променями – була символом римської богині Венери, захисним символом у скандинавській традиції та гностичним знаком створення світу.  
Зазначимо, що в англійській мові відсутні фразеологічні одиниці з числом «вісім», а в німецькій мові наявні лише два випадки.
аn einem Hering acht Tage essen	перебиватися з хліба на воду

Можна пояснити це тим, що «вісімка» є характерною цифрою для Сходу, на Заході ж символіка числа «вісім» передається числівниками «чотири» та «сім».
Як потрійна тріада, число «дев’ять» має виняткове значення в більшості культур. В Китаї вважається найбільш сприятливим числом та найбільш сильним і дієвим в контексті філософської системи «інь – янь»; число «дев’ять» було основою для обчислення як в архітектурі і землевикористанні, так і в релігійних даоських ритуалах. В містиці «дев’ять» вважається троїстим синтезом думки, тіла та духу або загробного світу, землі та неба. Стародавніх математиків вражав той факт, що при множенні будь-якого числа на «дев’ять» завжди отримували числа, цифри яких давали в сумі «дев’ять». Це число було іудейським символом правди та християнським символом порядку всередині порядку – звідси, можливо, розділення ангелів на дев’ять чинів чи хорів. Дев’ять небес були наявні в багатьох традиційних уявленнях при влаштуванні раю, а майя та інки думали, що пекло складається з дев’яти кругів. Часто асоційоване з чоловічою мужністю та витривалістю, число «дев’ять» було ключовим елементом шаманських ритуалів в Північній та Центральній Азії.
Наприклад:
wonder lasts but nine days	чудове те, що нове
cat of nine tails	плетениця, пліть
nine tenths	дев’ять десятих, майже все
alle Neune	усі до одного
ach du grüne Neune	Отакої!

	Так як цифра «дев’ять» передує символічно повній десятці, то фразеологізми позначають неповну кількість, незакінченість.
«Десять» означає цілісність, досконалість. Містичне число довершеності та єдності, особливо в іудейській традиції, звідси і кількість заповідей, які Бог дав Моїсею, що виражають найважливіші іудейські релігійні догми. В піфагорійській символічній системі «десять» – число світотворення, яке представлене десятикінечною зіркою, та священний тетраксис – сума перших чотирьох цифр – 1, 2, 3 та 4. Число «десять» являє собою символ закінченості навіть на самому простому рівні – по причині того, що пальців на руках саме десять.
	Стародавні єгиптяни створили свій календар, спостерігаючи за 36 найяскравішими зірками і встановили 36 десятиденних інтервалів – декад, які утворюють рік, досить близький до астрономічного. Кожна декада, як вважали, має своє значення для людського життя – це положення стало найважливішою частиною астрології.
	Десята частина від власності чи врожаю – десятина – практично повсюди являла собою міру данини чи пожертвувань богам. В Китаї десять вважалося емблемою рівноваги, гармонії та зображувалося ієрогліфом у вигляді рівностороннього хреста. Комбінація чоловічої та жіночої цифрової символіки, «десять» використовувалося іноді як емблема шлюбу. Десятиліття символізують віху в історії чи повний цикл в міфології, наприклад, падіння Трої після десятилітньої осади.   
Наприклад:
divide oneself into ten pieces	розірватися на частини
know the way as one knows one’s ten fingers	знати як свої п’ять пальців
measure thy cloth ten times, thou can’t cut it but once	сім разів відмір, раз одріж
ein fauler Apfel macht zehn faule Apfel	від одного гнилого яблука увесь віз згниє
ein Augenzeuge gibt mehr denn zehn Ohrenzeugen	вір своїм очам, а не чужим речам
die zehn Gebote	десять заповідей

	Використання числівника «десять» зумовлене його цілісністю та повнотою.
	Святий Августин пов’язував цифру «одинадцять» з гріхом по тій причині, що «одинадцять» – це число-досконалість із зайвою одиницею. «Одинадцять» – число, яке символізувало також небезпеку, конфлікт, бунт. В Європі його називали, поряд із числом 13, «чортовою дюжиною». Хоча африканські чаклуни вважають, що одинадцять прямо пов’язане з родючістю.
	Коли робітники вимагають отримання повного денного окладу, хоч і наняті в останню годину робочого дня, вони посилаються на притчу про Христа, який був врятований «в одинадцяту годину», про що свідчать наступні фразеологізми:
in the eleventh hour	в останній момент
in elfter Stunde	в останню мить

	В стародавній астрономії, астрології та хронології «дванадцять» – це основне число, яке символізує простір та час, тому воно має велике значення, особливо в іудейській та християнській традиціях, де «дванадцять» було числом обраних. Воно представляє організацію космосу, зони небесного впливу та загальноприйнятий цикл часу (дванадцять календарних місяців, дванадцять годин дня та ночі, дванадцять дванадцятилітніх циклів в Китаї). Як результат множення двох символічно потужних чисел – «три» та «чотири», воно символізує об’єднання духовних та часових сфер. В Біблії «дванадцять» – число синів Іакова та колін Ізраїлевих, число дорогоцінних каменів в нагрудному знаку першосвященника, кількість основних учнів Христа, плодів Дерева Життя, воріт Святого Града та зірок на короні Діви Марії. «Дванадцять» було також числом учнів Митри. Для деяких мусульман, потомків пророка Алі, «дванадцять» також є священним числом. Сонячна астрологія була заснована на спостереженнях за рухом Сонця через дванадцять сузір’їв Зодіаку.
like twelvе o’clock 	миттю, дуже швидко
strike twelve at once	відразу розкрити свої здібності
this time twelve months	через рік
das Reicht von zwölf bis Mittag	цього не надовго вистачить
nun hat es aber zwölf geschlagen!	досить! час закінчувати!
davon gehen zwölf	звичайнісінька людина

	Використання числівника «дванадцять» надало фразеологізмам часового значення.
	При дослідженні фразеологічних одиниць зустрічаються також числівники «тридцять», «сорок», «сто» та «тисяча», що зумовлено історичним розвитком людської мови. 
look like thirty cents	мати поганий вигляд
man in a thousand	таких людей дуже мало
forty winks	короткий сон
like a hundred of bricks	з усієї сили
auf Hundert kommen	розлютуватися
das Hundert ins Tausend werfen	мішати все докупи

	Числа являються невід’ємною частиною фразеології, а символіка числа впливає на значення цілого фразеологізму. 

Висновки до розділу 2

Кількість є визначеністю речі, завдяки якій (реально чи уявно) її можна розділити на однорідні частини або зібрати ці частини разом. Кількісні показники об’єктивного світу виявляються шляхом обчислення та виміру. Сприйняття категорії кількості у своєму розвитку трансформувалося у декілька етапів – від наочно-предметного до абстрактного.
Категорія числа позначає зовнішні, формальні відношення предметів або їх частин і отримує конкретний прояв у числівниках, які утворили самостійну частину мовлення.
Загальновизнаним є розподіл на кількісні та порядкові числівники. Кількісні числівники представляють собою загальну характеристику класів, між одиницями яких наявна однозначна відповідність. Порядкові числівники актуалізують значення числа, допоки воно є складником певної системи підрахунку.
Символіка числа залежить від культурно-історичного підгрунтя окремого етносу, маючи при цьому деякі спільні характеристики. Числа являються невід’ємною частиною фразеології, а символіка числа впливає на значення цілого фразеологізму. 















Розділ 3
АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКИХ ТА НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ

Частотність вживання окремих нумеральних компонентів у складі англійських та німецьких фразеологізмів

За спостереженнями науковців, у англійській мові надзвичайно поширеними є фразеологічні одиниці з числівниками «один» та «два» (1; 2):
one moment	одну хвильку, зараз
one false move may lose the game	один невірний крок може зіпсувати всю гру
in the first flight	у перших рядах
better one small fish than empty dish	краще щось, ніж нічого
bird in the hand is worth two in the bush	краще синиця в жмені, ніж журавель в небі
know a trick worth two of that	знати кращий засіб
two-penny rope	дешева нічліжка
two-penny tube	лондонське метро

У німецьких фразеологічних одиницях частотним є вживання компонента-числівника «один» та «три» (1; 2): 
ewig und drei Tage	цілу вічність
zum Geheimnis ist einer zu wenig und drei schon zu viel	що знає кум, знає кумова жінка, а від неї все село
ehe man bis drei zählen konnte	враз, і оком не змигнеш
nicht bis drei zählen können	бути  невігласом
ein und dasselbe	одне і те ж
einer ist so gut wie der andere	зустрівся Яким з таким
eins auf die Birne bekommen	дістати  прочухана

Числівник «три» в деяких з цих виразів не має мотивованого вживання і використовується у значенні «велика кількість, багато». У деяких інших фразеологічних одиниць похідна від цієї лексичної одиниці означає «невелика кількість чогось» (1; 2): 
der letzte Dreier	останній гріш
seinen Dreier dazu geben	докинути і своє слово
nicht für einen Dreier	анітрохи
keinen Dreier kriegen	не виручити ані копійки

В українських фразеологічних одиницях продуктивними компонентами-числівниками є числівники «три», «сім» та «сто», які також не мають мотивованого значення, а набувають абстрактного значення «багато» або «мало» (1; 2), наприклад: три мішки гречаної вовни; три чисниці до смерті; сім баб, сім рад, а дитя безпупе; сім п’ятниць на тиждень; сто баб – сто болячок та ін.
Аналіз досліджуваного матеріалу в цілому підтверджує висновки науковців. Так, під час дослідження було зафіксовано таку частотність вживання певних нумеральних компонентів.
В англійській мові: 
«один» – 43 випадки (з них – 26 кількісних і  17 порядкових числівників): 
one-track mind, number one, strike the first blow, take the first step
«два» – 45 випадків (з них – 28 кількісних і  17 порядкових числівників):
two can play at that game, two-penny rope, second wind, second thoughts are best
«три» – 7 випадків (з них – 6 кількісних і  1 порядковий числівник):
three sheets in the wind, play third fiddle
«чотири» – 5 випадків (усі кількісні числівники):
drive a coach and four through something
«п’ять» – 4 випадки (з них – 1 кількісний і 3 порядкових числівників):
five wits, the fifth column
«шість» – 2 випадки (з них – 1 кількісний і 1 порядковий числівник):
be hitting on all six cylinder, sixth sense
«сім» – 5 випадків (усі кількісні числівники):
seven deadly sins, seven sisters
«вісім» – не зафіксовано
«дев’ять» – 7 випадків (усі кількісні числівники):
cat of nine tails, a stitch in time saves nine
«десять» – 2 випадки (з них – 1 кількісний і 1 порядковий числівник):
divide oneself into ten pieces, submerged tenth
«одинадцять» – 1 порядковий числівник: at the eleventh hour
«дванадцять» – 3 випадки (усі кількісні числівники):
like twelvе o’clock, strike twelve at once
«вісімнадцять» – 1 кількісний і числівник: eighteen carat lie
«тридцять» – 1 порядковий числівник: look like thirty cents
«сорок» – 1 кількісний числівник: forty winks
«вісімдесят шість» – 1 кількісний числівник: eighty-six
«сто» – 2 випадки (усі кількісні числівники): great hundred, like a hundred of bricks
«вісімсот» – 1 кількісний числівник: eight-hundred-pound gorilla
«тисяча» – 2 випадки (усі кількісні числівники): bat a thousand, man in a thousand
«мільйон»  – 1 кількісний числівник: feel/look like a million bucks/dollars
Були зафіксовані 3 випадки, коли фразеологізм містив одразу декілька числівників: bear two faces under one hood, as easy as one-two-three.
Окремим випадком вважаємо вживання числівника ‘a quarter’ (2 випадки вживання: come to close quarters, no quarter was given), який означає чверть від певної кількості, і «нуль» (1 випадок: zero in on), який позначає відсутність кількості. 
В німецькій мові:
«один» – 41 випадок (з них – 28 кількісних і  13 порядкових числівників): 
die blanke Eins, Ein Mann ist kein Mann, erst denken, dann handeln, die erste Anregung
«два» – 22 випадки (з них – 17 кількісних і  5 порядкових числівників): das sind zwei Paar Stiefel, mein zweites Ich
«три» – 17 випадків (з них – 12 кількісних і  5 порядкових числівників): alle guten Dinge sind drei, was kommt in den dritten Mund wird aller Welt rund
«чотири» – 12 випадків (з них – 11 кількісних і 1 порядковий числівник): alle viere von sich strecken, den vierten Gang einschalten
«п’ять» – 10 випадків (з них – 9 кількісних і 1 порядковий числівник): er ist nicht im Besitz seiner fünf Sinne, das fünfte Rad am Wagen
«шість» – 5 випадків (з них – 4 кількісних і 1 порядковий числівник): um sechs Ecken mit j-m verwandt sein, einen sechsten Sinn haben
«сім» – 5 випадків (з них – 2 кількісних і 3 порядкових числівників): eine böse Sieben, der siebente Himmel
«вісім» – 2 кількісних числівники: аn einem Hering acht Tage essen, wie acht Tage Regenwetter
«дев’ять» – 2 кількісних числівники: Ach, du grüne Neune!, alle Neune!
«десять» – 6 кількісних числівників: ein fauler Apfel macht zehn faule Apfel, ein Augenzeuge gibt mehr denn zehn Ohrenzeugen
«одинадцять» – 2 випадки (1 кількісний і 1 порядковий числівники: in elfter Stunde
«дванадцять» – 4 випадки (з них – 3 кількісних і 1 порядковий числівник): davon gehen zwölf, in zwölfter Stunde
«тринадцять» – 2 кількісних числівника: die böse Dreizehn, schlägt ‘s (aber) dreizehn
«чотирнадцять» – не зафіксовано
«п’ятнадцять» – 1 кількісний числівник: kurze fünfzehn machen
«сімнадцять» – 1 кількісний числівник: Trick siebzehn
«двадцять» – 1 кількісний числівник: mit zwanzig Gäulen
«тридцять» – 1 кількісний числівник: еlf und dreißig hören
«вісімдесят» – 2 кількісних числівники: аuf achtzig, mit achtzig Sachen
«сто» – 4 кількісні числівники: auf Hundert kommen, das Hundert ins Tausend werfen
«тисяча» – 3 кількісних числівники: blau wie zehn tausend Mann, Der tausend!
«десять тисяч» – 1 кількісний числівник: blau wie zehn tausend Mann
Були зафіксовані 13 випадків, коли фразеологізм містив одразу декілька числівників: ein fauler Apfel macht zehn faule Apfel, besser ein Vogel im Bauer, denn Tausend in der Luft.
Окремим випадком вважаємо вживання сполучення ‘beide / beiden’ (2 випадки вживання: auf beiden Schultern tragen, bis an beide Ohren in Schulden stecken), який означає «обидва», що опосередковано вказує на число «два».
Результати нашого аналізу свідчать про те, що найбільш частотно вживаними числівниками у складі фразеологічних одиниць є «один» і «два»  (приблизно однакова кількість – 43 і 45 випадків відповідно) в англійській мові і «один» (41 випадок) – в німецькій. Не отримали реалізації числівники з перших 20 чисел: в англійській мові – «вісім», у німецькій – «чотирнадцять».

3.2. Семантично-оцінювальна класифікація фразеологічних одиниць із компонентом-числівником

Фразеологізм володіє семантикою, тобто сумою семантичних значень, які узагальнюють і відображають ряд якостей, притаманних великій кількості однорідних предметів [3, с. 104].
Особливість значення фразеологізму полягає у тому, що воно сполучається із явищем, яке воно позначає, ланцюгом асоціацій за допомогою складних семантичних механізмів. Вплив асоціацій призводить до того, що внутрішні якості предметів та явищ, а також суб’єктивні стани людини представлені в фразеологічних одиницях у своїх зовнішніх проявах, тобто замість позначення абстрактного поняття описані конкретні ситуації, що викликають наочні уявлення і пов’язані з ними емоції. Значення фразеологічної одиниці передбачає обов’язкову наявність певного конотативного компоненту, який є провідним [41, с. 158].
Числівники як знаки первинної номінації в системі мови не мають конотацій. В складі фразеологічної одиниці позначення вони виступають в новій якості, утворюючи семантичний центр [19, с. 108].
Грунтуючись на положеннях класифікації Л. Я. Лебєдєвої [див. 24], в результаті семантичного аналізу фразеологічних одиниць із числівниками в англійській та німецькій мові ми встановили три основні групи фразеологічних одиниць: позитивні, негативні та нейтральні.
У фразеологічних одиницях з числівниками як англійської, так і німецької мови найчисленнішою виявилася група нейтральних фразеологічних одиниць (92 одиниці в англійській мові і 86 – у німецькій), а найменш чисельною – група позитивних фразеологічних одиниць (12 і 7 одиниць відповідно).
Ми вважаємо, що було б цікаво конкретизувати і зробити більш наочним поділ фразеологічних одиниць з числівниками на позитивні та негативні. В результаті аналізу ми виділили вісім семантичних груп (дії, факти та явища навколишньої дійсності, стан справ, відносини між людьми, стан здоров’я або самопочуття, загальна характеристика людини, її якості) і у відповідності до цього здійснили класифікацію всередині кожної групи фразеологічних одиниць з числівниками.
Серед фразеологічних одиниць з негативним значенням в англійській мові найбільш численною є група фразеологічних одиниць, що описують:
дії:
put the best foot first	поспішати, нестися
strike the first blow	завдати першого удару
smite under the fifth rib	убити, нанести смертельного удару

факти та явища навколишньої дійсності:
seven deadly sins	сім смертних гріхів
eighteen carat lie	кричуща, зухвала брехня
submerged tenth	найбідніша частина населення

стан справ:
no quarter was given	без віддяки
go in one ear and out of the other	в одне вухо влітає в інше вилітає
one link broken, the whole chain is broken	застряв пазурець і пташці кінець

відносини між людьми:
he is not laughed at who laughs at himself first	не суди – себе гляди
one hand washes another	рука руку миє
best fish smell when they are three days old	гості і риба через три дні псуються
one law for the rich, and another for the poor	 для багатий один закон, для    бідних – інший

Далі порівняно рівномірно поділяються фразеологічні одиниці, що позначають: 
загальну характеристику людини:
one of the world’s worst	огидна людина
ass (donkey) between two bundles of hey	Буриданів віслюк
second-story man	злодій,  крадій

якості:
look two days for Sunday	дуже косити очима
make two bites of a cherry	бути жадібним
like a hen with one chicken	метушливий

стан здоров’я або самопочуття:
be in one’s second childhood	впасти в дитинство
(be) three sheets in the wind	бути напідпитку, п’яним
look like thirty cents	мати поганий вигляд

Серед фразеологічних одиниць з негативним значенням у німецькій мові найбільш численною є група фразеологічних одиниць, що описують:
дії:
j-m eine (he)runterhauen	дати ляпаса
j-m eins auf die Birne geben	дати кому-н по шиї
auf beiden  Schultern tragen	служити і вашим, і нашим
dаs Fünffingerhandwerk treiben	красти

факти та явища навколишньої дійсності:
die fünfte Kolonne	п’ята колона
das Café viereck	в’язниця
jedes Ding hat zwei Seiten	палиця на два кінці

стан справ:
nicht ein noch wissen	не знаходити виходу
bis an beide Ohren in Schulden stecken	бути по вуха в боргах
keinen Dreier kriegen	не виручити ані копійки

відносини між людьми:
den ersten Tag ein Gast, den zweiten, eine Last, den dritten strinkt fast	гості першого дня – золото, другого – срібло, а третього мідь, хоч додому їдь
zwei Hähne taugen nicht auf einem Mist	два котики на одному салі не помиряться
einer ist des anderen Teufel	як павуки в банці

Нечисленними були наступні групи, члени якої описують:
якості:
zwei Zungen im Munde haben	бути лицеміром
seiner fünf Sinne nicht mächtig sein	не володіти собою
nicht bis drei zählen können	бути невігласом

загальну характеристику людини:
der eine ist einen Dreier wert, der andere drei Pfennige	обоє рябоє
eine böse Sieben	 мегера

стан здоров’я або самопочуття:
nicht alle fünfe beisammen haben	з’їхати з глузду
über die erste Jugend hinaussein	бути не першої молодості

	Як уже зазначалося, групи фразеологічних одиниць з позитивним значенням є найменш численними.
Фразеологічні одиниці з числівниками англійської мови з позитивним значенням (12 одиниць) за своєю семантикою відносяться до:
фактів та явищ навколишньої дійсності
diamond of the first water	чудова річ
keep a thing seven years and you will find a use for it	колись все стане у пригоді

стану справ
better one-eyed than stone-blind	краще з одним оком, ніж зовсім сліпим
better one small fish than empty dish	краще щось ніж нічого

самої особи
one of nature’s gentlemen	проста і благородна людина
one of the lads	свій хлопець

Фразеологічні одиниці з числівниками німецької мови з позитивним значенням (7 одиниць) за своєю семантикою відносяться до груп:
фактів та явищ навколишньої дійсності
eine Eins mit Stern 	п’ятірка з плюсом
erste Klasse	першокласний

відносин між людьми
einer für alle, alle für einen	один за всіх, усі за одного
sich mit j-m eins wissen	цілком поділяти погляди

дій
kein Baum fällt auf den ersten Streich	за один раз зітнеш дерево враз
in den ersten Ansätzen steckenbleiben	робити лише перші кроки

В результаті проведеного нами дослідження фразеологічних одиниць з числівниками в англійській та німецькій мовах, нами виділено позитивно, негативно та нейтрально забарвлені одиниці в обох мовах. Характерним для обох мов є порівняно мала кількість позитивно забарвлених фразеологічних одиниць з числівниками. 

3.3. Основні структурні моделі фразеологічних одиниць з компонентами-числівниками

Досліджувані нами фразеологічні одиниці англійської мови можна представити у вигляді синтаксичних моделей. Фразеологічні одиниці з числівниками будуються за моделями найрізноманітнішої синтаксичної структури. Кількість елементів в англійській мові може бути
 від 2 :
Num + N          Adj +Num          Prep + Num            N + Num
до 9:
Pron+V+Adj+N+Conj+Num+Prep+V+N
Prep+N+Prep+Num+N+Conj+N+Prep+Pron
Pron+N+V+Pron+Num+Prep+Adv+V+Adj
Conj+Pron+V+Prep+Num+N+Pron+V+Pron
та в німецькій мові
від 2:
Präp + Num                        Num + V              Num + Sub 
до 8:
Konj+Num+Sub+V+V+Pron+Part+Sub
Sub+Präp+Sub+V+Adj+Num+Präp+Sub
Adj+Sub+Präp+Sub+Konj+Num+Präp+Sub
Konj+Num+Sub+Pron+V+Adv+Num+Sub
Серед моделей фразеологічних одиниць з числівниками найбільш частотними є дво- та більше компонентні фразеологічні одиниці. Найбільш частотною (44 випадки вживання) серед моделей фразеологічних одиниць з числівниками англійської мови стала модель 
Num + N:
first name	ім’я
first night	перша вистава, прем’єра
first nighter	відвідувач театральних прем’єр
second birth	відродження
second breath	second wind	друге дихання 	покращення становища
second chamber	верхня палата
seven sisters	плеяди
seven stars	Велика Ведмедиця
Порівняно менш частотними виявилися моделі  Prep+Num+N (28 випадків):
at first hand	з перших рук
at first sight	з першого погляду
at first jet	за першим імпульсом
between two days	вночі
within the four seas	у Великій Британії
V+Num+N (18 випадків)
play third fiddle	грати третю скрипку
have two handles	розуміти щось двояко
have two minds	сім п’ятниць на тиждень, вагатися
take the first step	зробити перший крок до чогось
Num+N+N (12 випадків)
one-man show	виставка картин одного художника
one-track mind	обмежена людина
second-hand shop	крамниця в якій продаються старі речі
second-story man	злодій, крадій
two power standard	теорія «політичної рівноваги»
Num+N+Prep+N (5 випадків)
first line of defence	військово-морський флот Великої Британії
first lord of the admiralty	військово-морський міністр
first lord of the treasury	міністр фінансів
two bites at a cherry	спробувати вдруге
Adj+Num (4 випадки)
good second	той, хто прийшов до фініша майже з переможцем
long nine	дешева сигара
nimble ninepence	сума грошей, яку пускають в обіг
great hundred	сто двадцять

	Решта англійських фразеологічних одиниць утворені за моделлю речення (32 випадки) або за моделями, вживання яких становило поодинокі випадки.
Найбільш частотною серед моделей фразеологічних одиниць (51 випадок вживання)  з числівниками німецької мови стала модель Präp+Num+Sub:
keine zehn Pferde	ніякою силою
mit achtzig Sachen	з вітерцем проїхатися
auf einen Wort	на одне слово
nicht um tausend Würste	ні за що на світі
im ersten Unmut	зопалу, згарячу
mit zwanzig Gäulen	ні за які гроші
zwischen zwei Feuer	між двох вогнів
Менш частотними виявилися моделі	Präp+Num+Sub+V (23 випадки):
aus zweiter Hand wissen	з других вуст дізнаватися
auf zwei Klavieren spielen	вести подвійну гру
auf beiden Schultern tragen	служити і вашим і нашим
in der dritten Etage sein	провалитися на екзамені
von die vier Bänke kommen	стати перед судом
Num + Sub (17 випадків)
die vier Spezies	чотири арифметичні дії
die fünfte Kolonne	п’ята колона
der siebente Himmel	сьоме небо
die zehn Gebote	десять заповідей
zweite Ordnung	гіршої якості
Num + Sub + V (8 випадків)
den vierten Gang einschalten	дуже поспішати
das zweite Gesicht haben	уміти передбачати майбутнє
den ersten Platz belegen	посісти перше місце
die erste Flöte spielen	грати першу скрипку

Решта німецьких фразеологічних одиниць утворені за моделлю речення (28 випадків) або за моделями, вживання яких становило поодинокі випадки.
Як видно із структури моделей в обох мовах, їх складові – це числівники, іменники, прикметники, дієслова. 
Основна частина фразеологічних одиниць з числівниками в англійській та німецькій мові представлена словосполученнями:
two sides of the same coin	дві сторони медалі
two strings to one’s bow	допоміжний або запасний засіб
eighteen carat lie	кричуща, зухвала брехня
face it with a card of ten	поводитися зухвало
eins auf den Pelz brennen	увігнати кулю в кого-н
zwischen zwei Feuer	між двох вогнів
zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen	одним пострілом убити двох зайців
kurze fünfzehn machen	швидко покінчити

Лише в 32 випадках фразеологічні одиниці в англійській мові є реченнями: 
стверджувальними
possession is nine points of the law	у спірних випадках закон на боці фактичного власника майна
two negatives make an affirmative	два заперечення відповідають ствердженню
second thoughts are best 	сім раз одмір, а раз одріж
if two men ride the same horse one muss ride behind	якщо двоє їдуть на коні, то один повинен сидіти ззаду

заперечними
between two evils it is not worth choosing	хрін від редьки не солодший
two blacks don’t make white	чужий гріх свого не спокутує
two wrongs don’t make a right	злом зла не виправиш

У німецькій мові фразеологічні одиниці є реченнями лише в 28 випадках:
стверджувальні
ein Augenzeuge gibt mehr denn zehn Ohrenzeugen	вір своїм очам, а не чужим речам
wo für sechs gekocht wird, kann auch der siebente mitessen	де шестеро їдять, там і сьомий прогодується
was kommt in den dritten Mund wird aller Welt rund	що знає кум, знає кумова жінка, а від неї –  все село

заперечні
zwei Narren unter einem Dach, zwei Töpfer in einem Dorfe und zwei Ferkel in einem Sack vertragen sich nicht	два коти в одному мішку не миряться
es ist nicht für einen Dritten bestimmt	між нами кажучи, це не для сторонніх
man kann nicht fünf Beine auf ein Schaf verlangen	з одного вола двох шкур не деруть

Структурний аналіз фразеологічних одиниць з числівниками в порівнюваних мовах дозволив нам зробити висновки щодо складу фразеологізмів. Як в англійській, так і в німецькій мові фразеологічні одиниці з числівниками можуть бути фразою або реченням у стверджувальній чи заперечній формі. Найбільш частотною моделлю англійської мови є Num+N, а німецької – Präp+Num+Sub. 

3.4. Полісемія англійських і німецьких фразеологічних одиниць

В підрозділі 1.3. нами було розглянуто синонімію фразеологізмів. Для практичного підтвердження теоретичних положень наводимо приклади синонімії стійких одиниць із використанням числівників як в англійській, так і в німецькій мовах:
two heads are better than one	розум добре, а два ще краще
four eyes see more than two	
four heads are better than two		
one rotten apple decays the bushel	від одного гнилого яблука увесь віз згниє			одна паршива вівця всю отару поганить			ложка дьогтю псує всю бочку меду	
one drop of poison infects the whole tun of wine		
one scabbed sheep is enough to spoil a flock	
one scabbed sheep infects a whole flock	
one spoonful of tar spoils a barrel of honey	
	between two stools one goes to the ground	між двом а стільцями не всидиш	двом хазяїнам не наслужися
man cannot serve two masters	
no man can serve two masters	
	it is a game at which two can play 	надвоє баба ворожила
two can play at that game	
	second advent		друге Пришестя	
second coming	
	unter Hunderten nicht einer	мало хто
kaum der Hunderste	
	ein Vogel in der Schüssel ist besser als zehn in der Luft	краще синиця в жмені, ніж журавель в небі
besser ein Vogel im Bauer, denn Tausend in der Luft	
	nach allen vier Winden	на всі чотири сторони
in die vier Richtungen der Windrose	
	wo für sechs gekocht wird, kann auch der siebente mitessen	де шестеро їдять, там і сьомий прогодується
wo sechse essen wird auch der siebente satt	

Дослідивши використання фразеологічних одиниць з числівником, можна зробити висновок, що англійській та німецькій мові властива синонімія, хоча кількість синонімів-фразеологізмів з числівниками є обмеженою. Їх поява пояснюється взаємодією двох протилежних тенденцій: втрати образної мотивованості та оновлення образу. 
Наступним аспектом у розвитку фразеологічних одиниць є виникнення і функціонування фразеологізмів-антонімів в порівнювальних мовах:
second to something	гірший, що поступається
second to none	ніким (або нічим) неперевершений
	second-best sort		другого сорту
first flight	першого сорту
	look like a million dollars		мати чудовий вигляд
look like thirty cents	мати поганий вигляд
	die blanke Eins		одиниця
eine Eins mit Stern 	п’ятірка з плюсом
	lade erst einmal ein ab		спочатку гроші
mit zwanzig Gäulen	ні за які гроші
	erst wägen dann wagen		необдумано зробити – біди натворити
erst denken, dann handeln	сім раз відміряй, а раз відріж

Формування фразеологізмів-антонімів пов’язане з утворенням самих фразеологічних одиниць і є результатом тісної взаємодії як внутрішньомовних, так і соціокультурних чинників в обох мовах. 
Система семантичних модифікацій по лінії наростання семантичного відособлення фразеологічних одиниць призводить до виникнення полісемії. Полісемія стійких словосполучень з числівниками наявна в обох мовах:
come to close quarters	1. вступити в рукопашний бій 	2. зчепитися і спірці
drive a coach and four through something	1. викрутитися 	2. впадати в очі
second sight	1. ясновидіння,	2. шосте відчуття
make two bites of a cherry	1. бути жадним	2. докладати великих зусиль
auf den ersten Ansatz	1. з самого початку 	2. з першого разу
doppelt und dreifach	1. багато разів	2. сторицею
alle viere von sich strecken 	1. простягтися 	2. умерти
der erste Mann an der Spritze	1. перша людина 	2. головна фігура

Аналіз фразеологічних одиниць із числівниками в обох мовах дозволяє стверджувати, що порівнюваним мовам характерне явище синонімії, полісемії та антонімії фразеологічних одиниць, що зумовлено їх структурно-семантичним розвитком. 




Висновки до розділу 3

В англійській мові надзвичайно поширеними є фразеологічні одиниці з числівниками «один» і «два», в німецькій – з числівниками «один» і «три», в українських фразеологічних одиницях продуктивними компонентами-числівниками є числівники «три», «сім» та «сто».
Результати нашого аналізу в цілому підтверджують наукові спостереження і свідчать про те, що найбільш частотно вживаними числівниками у складі фразеологічних одиниць є «один» і «два»  (приблизно однакова кількість – 43 і 45 випадків відповідно) в англійській мові і «один» (41 випадок) – в німецькій. Не отримали реалізації числівники з першої двадцятки: в англійській мові – «вісім», у німецькій – «чотирнадцять».
У фразеологічних одиницях з числівниками англійської та німецької мов найчисленнішою виявилася група нейтральних фразеологічних одиниць (92 одиниці в англійській мові і 86 – у німецькій), а найменш чисельною – група фразеологічних одиниць із позитивним значенням (12 і 7 одиниць відповідно).
В результаті семантичного аналізу було вирізнено вісім семантичних груп (дії, факти та явища навколишньої дійсності, стан справ, відносини між людьми, стан здоров’я або самопочуття, загальна характеристика людини, її якості) і у відповідності до цього здійснено класифікацію фразеологічних одиниць з числівниками в обох мовах.
Досліджувані фразеологічні одиниці було представлено у вигляді синтаксичних моделей, кількість елементів якої варіюється від 2 до 9 в англійській мові і від 2 до 8 – в німецькій.
В англійській мові найбільш частотною серед структурних моделей фразеологічних одиниць з числівниками стала модель Num+N (44 випадки вживання. Менш частотними виявилися моделі: Prep+Num+N (28 випадків), V+Num+N (18 випадків), Num+N+N (12 випадків), Num+N+Prep+N (5 випадків), Adj+Num (4 випадки). Решта англійських фразеологічних одиниць утворені за моделлю речення (32 випадки) або за моделями, вживання яких становило поодинокі випадки.
В німецькій мові найбільш частотною серед структурних моделей фразеологічних одиниць з числівниками стала модель Präp+Num+Sub (51 випадок вживання). Менш частотними виявилися моделі: Präp+Num+Sub+V (23 випадки), Num + Sub (17 випадків), Num + Sub + V (8 випадків). Решта німецьких фразеологічних одиниць утворені за моделлю речення (28 випадків) або за моделями, вживання яких становило поодинокі випадки.
Дослідження фразеологізмів із числівниками в обох мовах дозволяє стверджувати, що порівнюваним мовам притаманне явище синонімії, полісемії та антонімії фразеологічних одиниць, що зумовлено їх структурно-семантичним та соціокультурним розвитком. 















ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

За останні десятиріччя фразеологічна наука зробила великий крок уперед. У вітчизняному та зарубіжному мовознавстві з’явилася значна кількість серйозних досліджень, в яких розроблено питання класифікації, структури, семантики, стилістики та розвитку англійських та німецьких фразеологічних одиниць.
Кожна мова має власну специфіку лексико-семантичної сполучуваності. Якщо набір понять, як відомо, приблизно однаковий у споріднених мовах, то засоби поєднання слів і, особливо, окремих значень можуть бути різними.
Незважаючи на те, що фразеологія як мовне явище є універсальною, в кожній конкретній мові вона має свої особливі форми вираження. Це пояснюється тим, що фразеологізми порівняно з одиницями інших рівнів – фонемою, морфемою, словом – характеризуються складнішою лексико-граматичною і смисловою структурою. В утворенні, формуванні та розвитку цих структур особливу роль відіграють екстралінгвістичні та етнолінгвістичні фактори, які й обумовлюють їх національний характер.
Проаналізувавши відібрані зі словників 143 фразеологічні одиниці з числівником в англійській мові та 133 сталих сполучень у німецькій мові, можна зробити такі висновки. За семантикою фразеологічні одиниці можна поділити на позитивно та негативно забарвлені. Нами було виділено 9 семантичних груп. Серед негативно забарвлених одиниць найбільш чисельною є група, що описує: дії, факти явища навколишньої дійсності, стан справ, відносини між людьми. Найменш численними в обох мовах є фразеологічні одиниці зі значенням емоцій, якості та стану здоров’я.
Потрібно зазначити, що кількість позитивно забарвлених фразеологічних одиниць є не такою чисельною в англійській і німецькій мові, як група фразеологічних одиниць з негативним значенням. Але найбільш чисельною є група нейтральних фразеологічних одиниць із числівником. Нейтральні фразеологічні одиниці не мають емоційної позитивної чи негативної оціночної характеристики; вони зазвичай лише позначають явища та дії, констатують факт.
Символіка чисел фразеологічної одиниці пов’язана з семантикою фразеологічної одиниці. Найбільш чисельними в обох мовах є фразеологічні одиниці з числом «один». Це зумовлено тим, що одиниця – це емблема початку, знак людського «я», символ самотності. 
Фразеологічні одиниці з числівниками в порівнюваних мовах будуються за моделями найрізноманітнішої синтаксичної структури, кількість компонентів у якій варіюється від 2 до 9 в англійській мові та від 2 до 8 в німецькій мові. Найчастотнішою є модель Num + N в англійській мові та Präp+Num+Sub – в німецькій. 
Структурно-семантичний розвиток фразеологічних одиниць призводить до появи синонімів, антонімів та полісемії в англійській та німецькій мовах, але їхня кількість є обмеженою.
















СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Х.: Вища школа, 1988. 134 с.
Алефиренко Н. Ф. Теория языка. Вводный курс. М., 2004. 368 с.
Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. М.: URSS, 2013. 216 с.
Балли Ш. Французская стилистика. 2-е изд., стереотипное. М: Эдиториал УРСС, 2001. 392 с.
Баран Я. А. Фразеологія у системі мови: автореф. дис …. д. філол. наук: спец. 10.02.15 – загальне мовознавство. К., 1998.  26 с. URL: http://library. nuft.edu.ua/ebook/file/10.02.15%20baran%20%D0%AF.%D0%90.pdf (дата звернення: 20.09.2022)
Баран Я. А., Зимомря М. І., Білоус О. М., Зимомря І. М. Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. Вінниця: Нова Книга, 2008. 256 с.
Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Аспекты теории фразеологии. М.: Знак, 2008. 656 с.
Біленко І. Синонімія, антонімія та полісемія англійських фразеологізмів // Магістерські студії’2022. Черкаси: ЧДТУ, 2022. С. 
Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 156 с.
Виноградов В. В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 308 с. URL: https://www.at.alleng.org/d/rusl/rusl1057.htm (дата звернення: 20.09.2022)
Гуменюк І. І. Модифікації фразеологічних одиниць, семантичні та стилістичні особливості їх уживання // Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 2. Ч.2. С. 65-72. URL: https://www.philol.vernadskyjournals. in.ua/journals/2020/2_2020/part_2/14.pdf (дата звернення: 20.10.2022)

Дідун Л. Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. Вип. 20. С. 89-96. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/73214/13-Didun.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.09.2022)
Душкин М. Лингвистическая идея числительного в русских грамматиках XVIII-XIX веков. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, 2018. 298 с. 
Жуков В. П., Жуков А. В. Русская фразеология М.: Высшая школа, 2006. 310 с.
Запухляк І. М. Структурні та семантичні особливості фразеологізмів з компонентом на позначення неживої природи в англійській та українській мовах: дис… канд. філол. наук: спец. 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Вінниця, 2021. 252 с. URL:  https://abstracts.donnu.edu.ua/article/view/9698 (дата звернення: 21.10.2022)
Зубач О. А. Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць із колористичним компонентом у сучасній німецькій мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 /Донец. нац. ун-т. Донецьк, 2007. 20 с. URL: http://www.disslib.org/natsionalno-kulturna-svoyeridnist-semantyky-frazeolohichnykh-odynyts-z.html (дата звернення: 21.10.2022)
Івченко А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. Харків, 1999. 304 с.
Касьяненко Л. С. Фразеология как лингвистическая дисциплина. URL: https://dspace.ncfu.ru/bitstream/20.500.12258/283/1/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9B.%D0%A1..%2071..pdf (дата звернення: 21.10.2022)
Копыленко М. М., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии. М.: Либроком, 2010. 192 с.
Кравцова І. І. Фразеологізми в сучасній англійській мові: визначення, підходи, класифікації // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2016. № 20. Том 2. С. 29-32. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v20/part_2/10.pdf (дата звернення: 20.10.2022)
Кузнєцова Г. В. Види семантичних змін у фразеологізмах (на матеріалі сучасної англомовної прози) // Вісник Київ. національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. Том 7. № 1. С. 150-157. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v20/part_2/10.pdf (дата звернення: 20.10.2022)
Кулішенко Л. А., Чечель С. І. Значення та походження фразеологізмів із числовим компонентом // Філологічні трактати. 2017. Т.9. № 1. С. 63-72. URL: https://tractatus.sumdu.edu.ua/Arhiv/2017-1/10.pdf (дата звернення: 20.09.2022)
Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высш. шк., Дубна: Изд. центр «Феникс», 1996. 381 с.
Кузин Ю. С. Особенности фразеологических единиц, отражающих «денежные отношения»: на материале английской художественной литературы дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 – германские языки. М., 2003. 181 с. URL: https://www.dissercat.com/content/osobennosti-frazeologicheskikh-edinits-otrazhayushchikh-ponyatie-denezhnye-otnosheniya-na-ma (дата звернення: 10.09.2022)
Літвінова М.М. Семантичні властивості фразеологічних одиниць зі значенням рис характеру людини (на матеріалі німецької мови ХІХ–ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 – германські мови. Х., 2004. 20 с. 
Мікрюков О.О., Рубан О.В. Фразеологія в лінгвістичній системі мови. URL: http://www.rusnauka.com/15_NPN_2013 /Philologia/3_139382.doc. htm (дата звернення: 15.09.2022)
Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. Х.: Основа, 1993. 256 с.
Нагорна О.О. Етнокультурні особливості семантики англійських фразеологізмів (на матеріалі британського варіанту англійської мови): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. О., 2008. 21 с.
Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). К.; Сімферополь, 1997. 252 с.
Рудюк Т. В. Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА в українській фразеології: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 – загальне мовознавство. К., 2010. 20 с.
Семашко Т. Ф. Фразеологізми як знаки вторинної номінації. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія. 2011. Вип. 61. № 936. С. 77–81.
Свиридюк Т. В. Метафорична семантика ідіоматичних одиниць (на матеріалі промов британських прем’єр-міністрів) // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2013. № 144 (273). Ч. 1. С. 191-195.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К.: Наукова думка, 1973. 278 с.
Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. 2-е переизд. М.: Наука,1996. 260 с.
Степанова М. Д., Чернышова И. И. Лексикология современного немецкого языка. М.: Академия, 2003. 252 с.
Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. М.: Школа «Языки русской культуры», 1996. 286 с.
Тресиддер Дж. Словарь символов. М.: Изд.-торг. дом «Гранд»: Фаир-пресс, 2001. 444 с.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: навчальний посібник. К.: Знання, 2007. 494 с.
Федорцова В. Н., Челнокова А. А. Фразообразование с компонентами-числительными в немецком языке // Известия Самарского научного центра РАН. 2012. Т. 14. № 2(4). С. 1045-1047. URL: https://cyberleninka. ru/article/n/frazoobrazovanie-s-komponentami-chislitelnymi-v-nemetskom-yazyke (дата звернення: 30.09.2022)
Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. М.: Восточная литература; РАН. 1998. URL: http://www.sno.pro1.ru/lib/freidenberg_ mif_i_literatura_drevnosti/index.htm (дата звернення: 25.09.2022)
Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка. М.: Высшая школа, 1970. 200 с.
Шанский Н. М. Лексикология современного русского языка: Учебное пособие 4-е изд., доп. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 312 с.
Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. М.: URSS, 2012. 272 с.
Швачко С. А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках. К: Вища школа, 1981.143 с.
Швачко С. О. Інтралінгвальні аспекти фразеологічних одиниць в англомовному і україномовному дискурсах (на матеріалі числівників). 2011. URL: https://www.researchgate.net/publication/277858740_ Intralingvalni_aspekti_frazeologicnih_odinic_v_anglomovnomu_ta_ukrainomovnomu_diskursah_na_materiali_cislivnikiv (дата звернення: 25.09.2022)
Шульженко А. С. Фразеологізми на позначення відчуттів людини в українській, англійській та французькій мовах: структурний і семантичний аспекти: дис… канд. філол. наук: 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Вінниця, 2020. 215 с.
Щербакова Н. В. Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Х., 2002. 19 с.
Arnold I. V. The English Word. M.: Vyshaja Shkola, 1986. 295 p.
Arsiandi R. et al. The Study of Semantic on Idiomatic Expressions // Journal of English Language and Literature. 2020. V. 5. №. 01. Р. 43-52. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/94-Article%20Text-340-2-10-20201130.pdf (дата звернення: 25.09.2022)
Bargmann S., Sailer M. The Syntactic Flexibility of Semantically Non-Decomposable Idioms // Multiword Expressions: Insights from a Multi-Lingual Perspective. 2018. V. 1. Р. 1-30. URL: https://user.uni-frankfurt.de/~sailer/papers/sailer-athens-151026.pdf (дата звернення: 25.09.2022)
Bruening B. Idioms, Collocations and Structure // Natural Language & Linguistic Theory. 2020. V. 38. №. 2. P. 365-424. URL: https://udel.edu/~bruening/Downloads/IdiomsCollocationsStructure3.pdf (дата звернення: 25.09.2022)
Burger H. Phraseologie – Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. 2 überarb. Auflage. Berlin: Schmid. 2003. 433 s.
Cacciari C., Tabossi P. Idioms: Processing, Structure and Interpretation. Psychology Press, 2014. 356 p.
Cain K., Towse A. S., Knight R. S. The Development of Idiom Comprehension: An Investigation of Semantic and Contextual Processing Skills // Journal of Experimental Child Psychology. 2009. № 102(3). P. 280-298. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18805544/ (дата звернення: 25.09.2022)
Colson J. Cross-linguistic phraseological studies: An Overview // Phraseology: An interdisciplinary perspective [ed. by Sylviane Granger and Fanny Meunier]. Amsterdam: John Benjamins, 2008. 423 p. URL: https://dial.uclouvain.be/pr/boreal/object/boreal:112760 (дата звернення: 25.09.2022)
Dobrovol’skij D., Piirainen E. Idioms: motivation and etymology // Yearbook of Phraseology. 2010. P. 73-96. URL: https://www.academia.edu/ 16407094/Dobrovol_skij_d_piirainen_e_idioms_motivation_and_etymology (дата звернення: 25.09.2022)
Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gedenwartssprache: 2 durchgelesene und erganzte Auflage. Tubingen: Max Niemeyer Verlag, 1997. 299 s.
Fraser B. Idioms within a Transformational Grammar. Foundations of language. 1970. №. 1. V. 6. P. 22-42. URL: https://philpapers.org/ rec/FRAIWA-2 (дата звернення: 20.09.2022)
Fray J. I. B., McCandless M. J. The Effects of Using American Idioms in the Development of the Speaking Skill in L2 Students // Horizontes. Revista de Investigación en Ciencias de la Educación. 2020. V. 4. №. 16. P. 432-438. URL: https://revistahorizontes.org/index.php/revistahorizontes/article/ view/126 (дата звернення: 20.09.2022)
Gehrke B., McNally L. Idioms and the Syntax/Semantics Interface of Descriptive Content vs. Reference // Linguistics. 2019. №. 4. V. 57. P. 769-814. URL: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/ling-2019-0016/html (дата звернення: 20.09.2022)
Jespersen O. The Philosophy of Grammar. [1924] 1992. 372 p. URL: https://press.uchicago.edu/ucp/books/book/chicago/P/bo3634838.html (дата звернення: 20.09.2022)
Katz J., Postal P. Semantic Interpretation of Idioms and Sentences Containing Them. Quarterly progress report. 1963. № 70. P. 275-306. URL: https://www.worldcat.org/title/semantic-interpretation-of-idioms-and-sentences-containing-them/oclc/30802057 (дата звернення: 2.10.2022)
Kong Y. The Study of English and Chinese Numerical Idioms and Their Translation // Journal of Language Teaching and Research. 2014. Vol.5. No 2. P. 446-451. URL: https://www.academypublication.com/issues/past/ jltr/vol05/02/25.pdf (дата звернення: 2.10.2022)
Lyons J. Language and Linguistics. Cambridge, 1981. 237 p.
Makkai A. Idiom Structure in English. New York: Walter de Gruyter, 2013. 373 р.
Moon R. Fixed Expressions and Idioms in English: a Corpus-Based Approach: [Oxford studies in lexicography, and lexicology / Rosamund Moon]. Oxford: Clarendon Press, 1998. 340 р.
Pukaliak M. V. Idioms with numbers in Modern English // Науковий вісник МГУ. Сер.: Філологія. 2018. № 33. Т. 2. С. 97-100. URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v33/part_2/29.pdf (дата звернення: 2.10.2022)
Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tubinder: Niemeyer, 1992. 306 s.
Seidl J., McMordie W. English Idioms and How to Use Them. Oxford: Oxford University Press, 1983. 266 р.
Weinreich U. Problems in the Analysis of Idioms // Substance and Structure of Language. 1969. P. 23-82. URL:  https://www.degruyter.com/document/ doi/10.1525/9780520316218-003/pdf (дата звернення: 2.10.2022)
Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд., стер. М.: УРСС: Эдиториал УРСС, 2004. 571 с.
Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
Українська мова: енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. Л. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.
Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. М.: Политиздат, 1991. 560 с.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Англо-український фразеологічний словник / Укл. К. Т. Баранцев. 3-те вид. стер. К.: Знання, 2006. 1056 с.
Німецько-український фразеологічний словник: (в 2-х томах) / Укл. В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. К. Радянська школа, 1981. URL: http://194.44.142.55/F?func=find-b&request=000035234&find_code=SYS (дата звернення: 20.09.2022)
Gulland D. M. The Penguin Dictionary of English Idioms. L.: Penguin Books Ltd. URL: https://www.bookstreet.ru/prod_show.php?object_uid=2185043 (дата звернення: 20.09.2022)
Makkei A., Boatner M. T., Gates J. E. Handbook of Commonly Used American Idioms. 5th ed. L.: Barrons Educational Services, 2007. 288 p.

































ДОДАТКИ

















ДОДАТОК А

АНГЛІЙСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ
Таблиця 1.
№ з/п	Фразеологічна одиниця	Переклад
1.	all in one breath	на одному подиху
2.	all in one piece	безпечно
3.	ass (donkey) between two bundles of hey	Буриданів осел
4.	bat a thousand	бути щасливчиком
5.	be hitting on all six cylinder	чудово почуватись
6	(be) three sheets in the wind	бути напідпитку, п’яним
7.	bear two faces under one hood	бути лицемірним
8.	be in one’s second childhood	впасти в дитинство
9.	best fish smell when they are three days old	гості і риба через три дні псуються
10.	better one-eyed than stone-blind	краще з одним оком, ніж зовсім сліпим
11.	better one small fish than empty dish	краще щось, ніж нічого
12.	between two days	вночі
13.	between two evils it is not worth choosing	хрін від редьки не солодший
14.	between two stools one goes to the ground	між двом а стільцями не всидиш	
15.	bird in the hand is worth two in the bush	краще синиця в жмені, ніж журавель в небі
16.	cat of nine tails	плетениця, пліть
17.	come off second	зазнати поразки
18.	come to close quarters	вступити в рукопашний бій 	 зчепитися і спірці
19.	diamond of the first water	чудова річ
20.	divide oneself into ten pieces	розірватися на частини
21.	drive a coach and four through something	1) викрутитися 	2) впадати в очі
22.	as easy as one-two-three	дуже простий, примітивний
23.	eighteen carat lie	кричуща, зухвала брехня
24.	eight-hundred-pound gorilla	нездоланна перешкода
25.	eighty-six	відмінити
26.	at the eleventh hour	в останню мить
27.	face it with a card of ten	поводитися зухвало
28.	feel/look like a million bucks/dollars	чудово виглядати
29.	the fifth column	п’ята колона
30.	fifth wheel	п’яте колесо
31.	first flight	першого сорту
32.	in the first flight	у перших рядах
33.	at first hand	з перших рук
34.	at first jet	за першим імпульсом
35.	first line of defence	військово-морський флот Великої Британії
36.	first lord of the admiralty	військово-морський міністр
37.	first lord of the treasury	міністр фінансів
38.	first man	Адам
39.	first name	ім’я
40.	first night	перша вистава, прем’єра
41.	first nighter	відвідувач театральних прем’єр
42.	at first sight	з першого погляду
43.	five wits	п’ять почуттів; розум, інтелект
44.	forty winks	короткий сон
45.	four corners of the earth	усі куточки світу
46.	four eyes see more than two	розум добре, а два ще краще
47.	four heads are better than two	розум добре, а два ще краще
48.	go in one ear and out of the other	в одне вухо влетіло, в інше вилетіло
49.	good second	той, хто прийшов до фініша майже з переможцем
50.	great hundred	сто двадцять
51.	have two handles	розуміти щось двояко
52.	have two minds	сім п’ятниць на тиждень, вагатися
53.	he is not laughed at who laughs at himself first	не суди – себе гляди
54.	if two men ride the same horse one muss ride behind	якщо двоє їдуть на коні, то один повинен сидіти ззаду
55.	it is a game at which two can play	надвоє баба ворожила
56.	keep a thing seven years and you will find a use for it	колись все стане у пригоді
57.	kill two birds with one stone	одним махом
58.	know a trick worth two of that	знати кращий засіб
59.	know the way as one knows one’s ten fingers	знати як свої п’ять пальців
60.	like a hen with one chicken	метушливий
61.	like a hundred of bricks	з усієї сили
62.	like twelvе o’clock	миттю, дуже швидко
63.	long nine	дешева сигара
64.	look after number one	піклуватися про себе
65.	look like thirty cents	мати поганий вигляд
66.	look two days for Sunday	дуже косити очима
67.	make two bites of a cherry	бути жадібним	докладати великих зусиль
68.	man cannot serve two masters	двом хазяїнам не наслужися
69.	man in a thousand	таких людей дуже мало
70.	measure thy cloth ten times, thou can’t cut it but once	сім разів відмір, раз одріж
71.	nimble ninepence	сума грошей, яку пускають в обіг
72.	nine tenths	дев’ять десятих, майже все
73.	nine times out of ten	практично завжди
74.	no man can serve two masters	двом хазяїнам не наслужися
75.	no quarter was given	без віддяки
76.	number one	своє «я»
77.	Old Six	сорт віскі
78.	on second thoughts	подумавши, після довгих роздумів
79.	one drop of poison infects the whole tun of wine	від одного гнилого яблука увесь віз згниє
80.	one false move may lose the game	один невірний крок може зіпсувати всю гру
81.	one hand washes another	рука руку миє
82.	one law for the rich, and another for the poor	для багатий один закон, для бідних – інший
83.	one link broken, the whole chain is broken	застряв пазурець і пташці кінець
84.	one-man show	виставка картин одного художника
85.	one moment	одну хвильку, зараз
86.	one of nature’s gentlemen	проста і благородна людина
87.	one of the lads	свій хлопець
88.	one rotten apple decays the bushel	від одного гнилого яблука увесь віз згниє
89.	one scabbed sheep is enough to spoil a flock	одна паршива вівця всю отару поганить
90.	one scabbed sheep infects a whole flock	одна паршива вівця всю отару поганить
91.	one of the world’s worst	огидна людина
92.	one sheep follows another	куди одна вівця, туди й отара
93.	one spoonful of tar spoils a barrel of honey	ложка дьогтю псує всю бочку меду	
94.	one-track mind	обмежена людина
95.	play third fiddle	грати третю скрипку
96.	possession is nine points of the law	у спірних випадках закон на боці фактичного власника майна
97.	put the best foot first	поспішати, нестися
98.	rule of three	потрійне правило
99.	second advent	друге Пришестя	
100.	second-best sort	другого сорту
101.	second birth	відродження
102.	second breath	друге дихання 
103.	second chamber	верхня палата
104.	second coming	друге Пришестя
105.	second-hand shop	крамниця в якій продаються старі речі
106.	second sight	1) ясновидіння,	2) шосте відчуття
107.	second-story man	злодій,  крадій
108.	second to none	ніким (або нічим) неперевершений
109.	second to something	гірший, що поступається
110.	second wind	покращення становища
111.	seven deadly sins	сім смертних гріхів
112.	seven league boots	семимильні чоботи
113.	seven sisters	плеяди
114.	seven stars	Велика Ведмедиця
115.	second thoughts are best	сім раз одмір, а раз одріж
116.	sixth sense	шосте відчуття, інтуїція
117.	smite under the fifth rib	убити, нанести смертельного удару
118.	a stitch in time saves nine	сім разів відмір, один – відріж 
119.	strike the first blow	завдати першого удару
120.	strike twelve at once	відразу розкрити свої здібності
121.	submerged tenth	найбідніша частина населення
122.	take the first step	зробити перший крок до чогось
123.	this time twelve months	через рік
124.	three sisters	парки
125.	three souls	три душі
126.	two bites at a cherry	спробувати вдруге
127.	two blacks don’t make white	чужий гріх свого не спокутує
128.	two can play at that game	надвоє баба ворожила
129.	two heads are better than one	розум добре, а два ще краще
130.	two negatives make an affirmative	два заперечення відповідають ствердженню
131.	two power standard	теорія «політичної рівноваги»
132.	two sides of the same coin	дві сторони медалі
133.	two strings to one’s bow	допоміжний або запасний засіб
134.	two wrongs don’t make a right	злом зла не виправиш
135.	two-penny rope	дешева нічліжка
136.	two-penny tube	лондонське метро
137.	within four walls	таємно
138.	within the four seas	у Великій Британії
139.	wonder lasts but nine days	чудове те, що нове
140.	zero in on	зосередитись на чомусь



















ДОДАТОК Б

НІМЕЦЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ-ЧИСЛІВНИКОМ
Таблиця 1.
№ з/п	Фразеологічна одиниця	Переклад	
1.	Ach, du grüne Neune!	отакої!
2.	alle guten Dinge sind drei	Бог трійцю любить
3.	alle Neune!	от, чорт!
4.	alle viere von sich strecken	простягнутись, 	померти
5.	an allen vier Zipfeln haben	триматися обома руками
6.	аuf achtzig	розкип’ятитись
7.	auf den ersten Ansatz	з самого початку	з першого разу
8.	auf beiden Schultern tragen	служити і вашим, і нашим
9.	besser ein Vogel im Bauer, denn Tausend in der Luft	краще синиця в руках, аніж журавель в небі
10.	bis an beide Ohren in Schulden stecken	бути по вуха в боргах
11.	blau wie zehn tausend Mann	дуже багато
12.	die böse Dreizehn	нещасливе число 13
13.	die blanke Eins	одиниця
14.	das Café viereck	в’язниця
15.	das sind zwei Paar Stiefel	це дві різні речі
16.	Der tausend!	чорт забирай!
17.	doppelt und dreifach	багато разів; 	сторицею
18.	ehe man bis drei zählen konnte	і оком не змигнеш
19.	Ein Mann ist kein Mann	один в полі не воїн
20.	auf einen Wort	на одне слово
21.	der eine ist einen Dreier wert, der andere drei Pfennige	обоє рябоє
22.	ein fauler Apfel macht zehn faule Apfel	одне гниле яблуко все зіпсує
23.	ein Augenzeuge gibt mehr denn zehn Ohrenzeugen	вір своїм очам, а не чужим речам
24.	ein Vogel in der Schüssel ist besser als zehn in der Luft	краще синиця в руках, аніж журавель в небі
25.	ein und dasselbe	одне і теж
26.	eine Eins mit Stern	п’ятірка з плюсом
27.	einen sechsten Sinn haben	мати шосте відчуття (інтуїцію)
28.	einer für alle, alle für einen	один за всіх, всі за одного
29.	einer ist des anderenTeufel	як павуки в банці
30.	Einer ist keiner	один в полі не воїн
31.	einer ist so gut wie der andere	зустрівся Яким з таким
32.	Eine Schwalbe macht keinen Frühling	одна ластівка весни не зробить = один в полі не воїн
33.	eine böse Sieben	мегера
34.	eins auf die Birne bekommen	дістати прочухана
35.	eins auf den Pelz brennen	увігнати кулю
36.	еlf und dreißig (elf und neunzig) hören	щось неординарне
37.	er ist nicht im Besitz seiner fünf Sinne	несповна розуму
38.	  erst denken, dann handeln / erst wägen dann wagen	сім разів відмір, один – відріж/ необдумано зробити – біди натворити
39.	der erste Mann an der Spritze	перша людина; 	головна фігура
40.	ewig und drei Tage	цілу вічність
41.	den ersten Tag ein Gast, den zweiten, eine Last, den dritten strinkt fast	гості першого дня – золото, другого – срібло, а третього – мідь, хоч додому їдь
42.	die erste Anregung	почин, ініціатива
43.	die erste Flöte spielen	грати першу скрипку
44.	erste Klasse	першокласний
45.	Erste Ordnung	першої категорії
46.	den ersten Platz belegen	посісти перше місце
47.	es ist nicht für einen Dritten bestimmt	між нами кажучи
48.	das fünfte Rad am Wagen	п’яте колесо до возу
49.	davon gehen zwölf	пересічна людина
50.	die fünfte Kolonne	п’ята колона
51.	fünf gerade sein lassen	бути поблажливим
52.	drei machen ein Kollegium	троє – це вже рада
53.	in der dritten Etage sein	провалитися на екзамені
54.	für einen Gebildeten gibt man zwei Ungebildete	за двох неграмотних двох грамотних дають
55.	dаs Fünffingerhandwerk treiben	красти
56.	zwei Hähne taugen nicht auf einem Mist	два котика на одному салі не уживуться
57	аn einem Hering acht Tage essen	перебиватись із хліба на воду
58.	auf Hundert kommen	розлютитись
59.	das Hundert ins Tausend werfen	змішати все до купи
60.	in alle vier Himmelsrichtungen / Winde	на всі чотири сторони
61.	in den ersten Ansätzen steckenbleiben	робити перші кроки
62.	in die vier Richtungen der Windrose	на всі чотири сторони
63.	in elfter Stunde	в останню мить
64.	in seinen vier Wänden	у чотирьох стінах
65.	in zwölfter Stunde	в останню мить
66.	im ersten Unmut	зопалу, згарячу
67.	der siebente Himmel	сьоме небо
68.	kaum der Hunderste	мало хто
69.	kein Baum fällt auf den ersten Streich	за один раз зітнеш дерево враз
70.	keine zehn Pferde 	ніякою силою
71.	keinen Dreier kriegen	не виручити ані копійки
72.	kurze fünfzehn machen	швидко покінчити
73.	Jedes Ding hat zwei Seiten	кожна річ має зворотній бік 
74.	j-d ist nicht mit vier Pferden von der Stelle zu bringen	жодними словами
75.	nicht bis drei zählen können	бути невігласом
76.	j-n in den dritten Himmel heben	підносити до небес
77.	j-d hat etw nicht für einen Sechser	не мати ні копійки
78.	j-m eine (he)runterhauen	дати ляпаса
79.	j-m eins auf die Birne geben	дати по шиї
80.	jedes Ding hat zwei Seiten	палиця на дві кінці
81.	lade erst einmal ein ab	спочатку гроші
82.	der letzte Dreier	останній гріш
83.	man kann nicht fünf Beine auf ein Schaf verlangen	з одного вола двох шкур не деруть
84.	man soll nicht zwei Hasen auf einmal jagen	за двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш
85.	mein zweites Ich	моє друге «я»
86.	meiner Sechs	клянусь!
87.	mir ist alles eins	мені все одно!
88.	mit achtzig Sachen	дуже швидко
89.	mit Siebenmeilenstiefeln gehen	іти швидко
90.	mit zwanzig Gäulen	ні за які гроші
91.	nicht alle fünfe beisammen haben	з’їхати з глузду
92.	nicht ein noch wissen	не знаходити виходу
93.	nicht für einen Dreier	анітрохи
94.	nicht um tausend Würste	нізащо у світі
95.	nun hat es aber zwölf geschlagen!	досить! час закінчувати!
96.	das Reicht von zwölf bis Mittag	цього не надовго вистачить
97.	seine zwei Seiten haben	зворотній бік медалі
98.	seiner fünf Sinne nicht mehr mächtig sein	несповна розуму
99.	seine sieben Sachen packen	зібрати речі
100.	seine fünf Sinne zusammenhaben	опанувати себе
101.	seinen Dreier dazu geben	докинути і своє слово
102.	seiner fünf Sinne nicht mächtig sein	не володіти собою
103.	schlägt ‘s (aber) dreizehn	це вже занадто!
104.	sich mit j-m eins wissen (fühlen)	поділяти думку
105.	sich etw. an den fünf Fingern abklavieren	дуже просто
106.	so sicher, wie zwei mal zwei ist vier	зрозуміло, як двічі два
107.	Trick siebzehn	секрет фірми
108.	über die erste Jugend hinaussein	не першої молодості
109.	unter Hunderten nicht einer	мало хто
110.	um sechs Ecken mit j-m verwandt sein	далека рідня
111.	die vier Spezies	чотири арифметичні дії
112.	den vierten Gang einschalten	поспішати
113.	von die vier Bänke kommen	постати перед судом
114.	was kommt in den dritten Mund wird aller Welt rund	що знає кум, знає і кумова жінка, а від неї – все село
115.	wie acht Tage Regenwetter	похмурий
116.	wo für sechs gekocht wird, kann auch der siebente mitessen	де шестеро їдять, там і сьомий прогодується
117.	wo sechse essen wird auch der siebente satt	де шестеро їдять, там і сьомий прогодується
118.	die zehn Gebote	десять заповідей
119.	zehn nackte Neger angeben	вихвалятись
120.	zum Geheimnis ist einer zu wenig und drei schon zu viel	що знає кум, знає і кумова жінка, а від неї – все село
121.	zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen	одним махом / вбити двох зайців одним пострілом
122.	zwei Köpfe sind besser als einer	дві голови краще, ніж одна
123.	zwei Bären vertragen sich nicht in einer Höhle	два ведмеді в одній берлозі не уживуться
124.	zwei Narren unter einem Dach, zwei Töpfer in einem Dorfe und zwei Ferkel in einem Sack vertragen sich nicht	два коти в одному мішку не миряться
125.	zwei Zungen im Munde haben	бути лицеміром
126.	zwei Seelen in einer Brust	суперечливі відчуття
127.	zwei Seelen und ein Gedanke	у різних людей думки збігаються
128.	zweite Ordnung	гіршої якості
129.	das zweite Gesicht haben	передбачати майбутнє
130.	auf zwei Klavieren spielen	вести подвійну гру
131.	aus zweiter Hand wissen	дізнаватись з інших вуст
132.	zwischen seinen vier Pfählen	у чотирьох стінах
133.	zwischen zwei Feuer	між двох вогнів
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
