ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ  АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ

Лоза, Анна Вікторівна

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8286

Назва:	ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ
Автори:	Лещенко, Ганна Веніамінівна Лоза, Анна Вікторівна
Ключові слова:	газетно-публіцистичний стиль;газетний заголовок;лексичні трансформації;граматичні трансформації
Дата публікації:	2023
Короткий огляд (реферат):	In the era of globalization, interaction between cultures and languages is getting more and more importance. Newspaper headlines are an important element of mass communication, and the study of the peculiarities of their translation sheds light on the issues of linguistic accuracy and the importance of context. Due to the rapid development of the media and the growing interest in cultural exchange, the study of the peculiarities of the translation of English newspaper headlines becomes an important element of scientific research aimed at improving international media communications. The goal of our research is to identify and analyze the translation peculiarities of the English newspaper headlines into Ukrainian, as well as their analysis in the contrastive and typological framework. Special attention is given to the study of their structural, lexical, grammatical and stylistic differences in both languages. The material of the study is represented by 100 headlines selected from the original British and American newspapers (The Daіly Telegraph, The Times, The Washington Post, The New York Times).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8286
Розташовується у зібраннях:	035 Філологія (Прикладна лінгвістика)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Лоза_КРМ.docx Restricted Access		186 kB	Microsoft Word XML	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу

ЛОЗА АННА ВІКТОРІВНА

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ
АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ

Кваліфікаційна робота магістра

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика
Освітня програма: Прикладна лінгвістика

Науковий керівник:
Лещенко Г. В.
доктор філологічних наук, проф.,
зав. кафедри прикладної
лінгвістики та перекладу
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП,
протокол №___ від «___» __________2023 р.
Зав. кафедри ПЛП _______________ д. філол. н., проф. Лещенко Г.В.

Черкаси 2023
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Applied Linguistics and Translation

LOZA, ANNA VIKTORIVNA
TRANSLATION PECULIARITIES OF THE ENGLISH
NEWSPAPER HEADLINES
Master’s Project

Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.10 Applied Linguistics Academic programme: Applied Linguistics

Scientific Supervisor:
H. V. Leshchenko,
Doctor of Philology, Professor
Chair of Applied Linguistics
and Translation Department

Master’s project is submitted for defence by the meeting of Applied Linguistics and Translation Department;
Report № ________ dated _____________ 2023;
Head of Applied Linguistics and Translation Department _______H.V. Leshchenko

Cherkasy 2023
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ……………...8
Історичний розвиток періодичних видань у Великій Британії…………………………………………………….…..8
Особливості газетно-публіцистичного стилю ……………14
Газетний заголовок: функції і типи ……………………….21
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………...28
Розділ 2. СТРУКТУРНІ, ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ………………………………….…31
2.1. Структурні особливості …………………………………….31
2.2. Лексико-граматичні та стилістичні особливості………….38
Висновки до розділу 2………………………………………………………43
Розділ 3. ПЕРЕКЛАД АНГЛОМОВНИХ ЗАГОЛОВКІВ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ…………………………………………44
3.1. Лексичні трансформації ………………………………….…44
3.2. Граматичні трансформації ………………………………….51
Висновки до розділу 3……………………………………………………....61
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………..63
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………...66
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ……………..…....75
ДОДАТОК…………………………………………………………………...76

ВСТУП

Ця робота присвячена аналізу особливостей перекладу англомовних газетних заголовків.
Актуальність теми дослідження. Преса відіграє значну роль у сучасному житті людини. Газетна публіцистика звертається до щоденних проблем суспільства – політичних, соціальних, побутових, філософських тощо [45, с. 4-5]. Водночас, заголовок є орієнтиром читача у вирі газетних статей, адже без заголовку ми можемо загубитися у просторі різноманітної інформації, нерідко випускаючи головне та акцентуючи увагу на незначному. У сучасному світі, де інформаційний потік постійно зростає, газетні заголовки відіграють важливу роль у приверненні уваги читача та передачі ключової інформації [40].
Крім того, заголовок формує наше ставлення до публікації, оприлюднює позицію її автора в інтерпретації того чи іншого факту. Вдалий заголовок характеризується потужним інформаційним навантаженням, що є вимогою високотехнологічного суспільства. Саме заголовок створює у читача загальне уявлення про контент публікації та обумовлює вибір читача у питанні необхідності подальшого ознайомлення з цим матеріалом [41; 57].
У пресі заголовок відіграє особливу роль, оскільки він покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість тематикою матеріалу, що публікується. Водночас, заголовок актуалізує найбільш важливий посил повідомлення і є ефективним засобом впливу на сприйняття цієї інформації читачем.
На думку дослідників, заголовок виступає як один із визначальних компонентів тексту газети, що виконує різні функції (інформативна, комунікативна, рекламно-експресивна, графічно-видільна, розподільна та з’єднувальна). З одного боку, він виділяє статтю серед подібних, привертаючи увагу читачів, а з іншого – передає основну ідею публікації та виражає авторський намір. Заголовок виступає як ключовий елемент, який не лише ідентифікує матеріал, але й спрямовує увагу та інтерес читача до змісту статті [див. 20, c. 22].
Враховуючи таку орієнтованість заголовку, в пресі (як англомовній, так і українській) сформувався окремий стиль його використання, який характеризується низкою лексико-граматичних та функціонально-стилістичних рис [1; 32; 38; 39; 55; 70; 75]. Саме тому особливий стиль заголовків газетних публікацій може спричинити певні труднощі під час перекладу. Виходячи з цього, у фокусі роботи знаходяться особливості англомовних газетних заголовків. Крім того, у роботі досліджено та співставлено типи заголовків англійської та української преси, визначено схожість і розбіжності між ними, запропоновано способи їх адекватного перекладу.
Особливості англомовних газетних заголовків не раз ставали об’єктом досліджень вітчизняних (С. І. Потапенко [42], Н. С. Демченко [11], О. Лужна [28], І. С. Савчук [46]) і зарубіжних дослідників (Д. Дор [63], Дж. Хейс [65], Е. Іфантідоу [66], А. Джалілафар [67], Дж. Куїкен [71]). Перекладу англомовних заголовків присвячені чисельні роботи українських дослідників (А. А. Варламова [6], А. С. Гонтаренко [8], В. В. Засименко [13], Н. В. Зіненко [14], І. І. Іллів [17], А. М. Коваленко [21], , А. В. Совєтна і О. В. Лісун [48] та ін.).
Здійснення подібного аналізу є актуальним і у зв’язку зі стрімким розвитком глобальних мереж та зростаючою важливістю вільного доступу до інформації. Розуміння особливостей перекладу англомовних газетних заголовків українською мовою може виявитися визначальним для тих, хто працює у сфері перекладу, журналістики, або просто цікавиться вивченням аспектів міжмовного комунікаційного обміну.
Метою цієї роботи є визначення та аналіз особливостей перекладу англомовних газетних заголовків українською мовою, а також порівняльно-типологічний аналіз газетних заголовків обох мов і вивчення їх структурних, лексичних, граматичних та стилістичних відмінностей.
Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
розглянути теоретичні засади вивчення газетних заголовків;
виявити лінгвістичні особливості газетно-публіцистичного дискурсу;
визначити поняття заголовка, його основні функції та
характеристики;
встановити структурні, лексико-граматичні та стилістичні особливості англомовних газетних заголовків;
проаналізувати переклад заголовків англомовних газет на українську мову.
Об’єктом дослідження є заголовки британських та американських газетних публікацій. Предметом дослідження є специфіка їхнього перекладу в сучасному газетно-публіцистичному дискурсі.
Наукова новизна дослідження полягає в акцентуванні особливостей перекладу англомовних газетних заголовків, які є важливим елементом засобів масової інформації та культурної взаємодії. Ця тема вже частково досліджувалася в лінгвістичній науці, проте ця розвідка ставить своєрідний акцент на англомовних заголовках із залученням української мови як мови перекладу. Крім того, вивчення впливу культурних особливостей на переклад газетних заголовків дозволяє краще зрозуміти відмінності між обома мовами та сприяє вивченню культурно-мовного контексту.
Матеріалом дослідження слугували 100 заголовків, відібраних із сучасних англійських і американських газет (“The Daіly Telegraph”, “The Times”, “The Washington Post”,“The New York Times”,), які склали джерела фактичного матеріалу.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, щоб розкрити специфіку перекладу газетних заголовків з англійської мови на українську, і навпаки. Дослідження цієї теми дозволяє виявити та проаналізувати мовні, стилістичні, культурні та прагматичні відмінності між мовами, які можуть впливати на розуміння та емоційну реакцію читачів. Окрім того, дослідження спрямоване на визначення та аналіз стратегій перекладу, які використовуються при передачі інформації, створеної для аудиторії однієї культури, аудиторії іншої культури. Це може включати адаптацію до лінгвістичних особливостей, врахування культурних відмінностей та збереження стильового відтінку заголовка.
Практичне значення роботи виявляється у кількох аспектах: а) покращення професійної підготовки перекладачів (як підгрунтя для вивчення та удосконалення перекладацьких навичок, що дозволить подолати труднощі перекладу та краще адаптувати текст для цільової аудиторії); б) підвищення якості перекладу медійних текстів (розробка рекомендацій та стратегій, спрямованих на збереження смислу, стилістичної виразності й емоційного впливу заголовків при перекладі); в) розвиток міжкультурної комунікації (сприяння кращому розумінню культурних відмінностей та особливостей комунікації між різними групами читачів, що дозволяє уникати непорозумінь). Крім того, практичне значення пропонованого дослідження визначається можливістю використання результатів на практичних заняттях з теорії та практики перекладу, спецкурсах з прагмалінгвістики, у курсах теорії мовленнєвої комунікації, лінгвістики тексту.
У процесі вирішення поставлених завдань були використані такі методи лінгвістичного аналізу: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу (для визначення структурних моделей заголовків), логіко-семантичний аналіз (для зіставлення змісту заголовка із самим текстом повідомлення), метод стилістичного аналізу (для опису функціонально-стилістичних засобів, використаних при формуванні заголовків), метод перекладацького аналізу (для розгляду стратегій і підходів до перекладу заголовків), елементи семіотичного аналізу (для вивчення того, які знаки і символи використовуються в газетних заголовках), методи суцільної вибірки та кількісного аналізу.
Апробацію результатів дослідження здійснено на студентській науковій конференції в рамках Днів студентської науки ЧДТУ (квітень 2023 р.) та представлено у науковій статті [27].
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (78 позицій) і джерел фактичного матеріалу та додатку.

Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ

У розділі розглянуто історичний розвиток газет у Великій Британії, роль преси у суспільстві та етапи її еволюції від «листів новин» до електронних газет, описано характеристики газетно-публіцистичного стилю, встановлено лексичні засоби та стилістичні прийоми, притаманні цьому стилю, проаналізовано функції і типи заголовків.

Історичний розвиток періодичних видань у Великій Британії

У процесі еволюції будь-якого суспільства завжди з’являється потреба у виникненні і розвитку багатьох різних інститутів (політичних, економічних, правових, освітніх тощо). До таких потреб відносяться і засоби масової інформації, які охоплюють різні форми виявлення. До найбільш ефективних засобів колективного та міжособистісного спілкування дослідники відносять друковані (а потім – і електронні) періодичні видання. Найтиповішим серед них є газета – засіб комунікаціїї, що дозволяє громадянам індивідуально звертатися до конкретних людей або до мас, які складають читацьку аудиторію видання [10, c.128-130].
Газета виникла як інструмент задоволення потреби людини у спілкуванні. Вона є першим, найстарішим засобом масової інформації і протягом її більш ніж чотирьохсотлітньої історії вона залишається незамінним джерелом інформації для мільйонів читачів. Вседоступність газети, яка виконує функцію засобу спілкування, отримання, передачі та обміну інформації, забезпечує такі її характеристики, як демократичність та універсальність [2, с. 189].
Відзначимо, що і газета, і її роль у суспільстві зазнали суттєвих змін у зв’язку з прискоренням технічного прогресу. Характерною ознакою ХХ ст. стала поява нових засобів масової інформації, в результаті чого монополія газети була порушена. Йдеться про радіо, поява якого дозволила розповсюджувати інформацію з такою швидкістю, яка була недосяжна навіть для щоденного видання. А вже пізніше, наприкінці ХХ ст., людство винайшло способи візуальної демонстрації різного роду інформації за допомогою телебачення. Зрозуміло, що конкурувати із засобами інформації, що дозволяли досягти ефекту миттєвості – передачі інформації про подію в момент її звершення, для друкованої газети стало неможливим [9, c. 70].
Стрімкий розвиток нових технологій, електронних засобів та Інтернету на початку ХХІ ст. обумовив появу мережевих періодичних видань, що висвітлило неусвідомлені до того можливості впливу інформації на маси [50, c. 78-79]. З таких позицій і друкована газета, і сайт новин (як версія газети) є засобами впливу і переконання, розраховані на масову аудиторію, увагу якої вони повинні утримувати. Саме тому постала необхідність організувати матеріал таким чином, щоб передати інформацію якомога швидко і стисло, повідомивши читачеві головне, навіть у тому випадку, коли стаття (або повідомлення) не буде дочитаним до кінця, і одночасно здійснити персуазивний вплив на читача.
Історії появи і розвитку англійських періодичних видань присвячено роботу професора історії журналістики М. Конбоя, який проаналізував мовний компонент газет, розглядаючи його крізь призму соціально-історичних передумов розвитку суспільства.
Англійські газети пройшли довгий шлях еволюції, початок якого припадає на другу половину XV століття. У своїй книзі М. Конбой зазначає, що перша друкарня була заснована неподалік Вестмінстерського абатства англійцем Вільямом Кекстоном у 1476 році, а на початку XVІ століття почали з’являтися перші інформаційні брошури. Так, наприклад, у 1513 р. році побачила світ докладна оповідь про битву при Флоддені – одну з найзапекліших битв в історії Шотландії [62, с. 21]. Крім того, Урядом Англії часто публікувалися оповіді про досягнення королів, що виконували лише інформативну функцію, оскільки вони не закликали суспільство до будь-яких дій і не передбачали подальшого обговорення.
Соціальний та політичний вплив на друковані засоби інформації починає відчуватися лише з моменту вступу на престол короля Англії Генріха VІІІ, спочатку у сфері мистецтва та літератури, а потім вже і у політичних та релігійних дискусіях. Англійські газети почали орієнтуватися на певні верстви суспільства. На думку М. Конбоя, саме відтоді вони стали безпосередньо залежними від соціально-політичних структур країни, які домінували у той чи інший період – при реорганізації політичної сфери у суспільстві зміст газет або їхній формат також зазнавали певних змін [там само, с. 26]. До того ж на газетний дискурс могли вплинути не лише політики й офіційні діячі, а також і читачі, і самі журналісти.
У 90-х р.р. XVІ століття у країні значно зросла кількість інформаційних брошур. Цей чималий інтерес до друкованих новин був викликаний передусім історичними подіями – участю Англії у війні проти Філіпа II. За свідченням дослідників, головною метою цих брошур була пропаганда героїзму англійських військ у битвах закордоном. Крім того, інформаційні брошури використовувалися владою для спростування чуток і дезінформації, які були характерним явищем для того періоду [там само, с. 27].
Наприкінці XVІ століття в Лондоні великого поширення набув друк інформаційних брошур, темою яких були вбивства, чаклунство, надзвичайні (supernatural) події і явища. М. Конбой відзначає, що на той час двори та провулки були основними місцями для чуток і пліток, де новини розповсюджувалися за допомогою новинних листів (newsletters) [там само, с. 28]. Ці новинні листи відомий східноєвропейський дослідник І. Р. Гальперін називає «листами-газетами» [див. 15, с. 312]. Обидва ці варіанти можна вважати синонімічними, оскільки вони характеризують ці брошури як листи, що мають інформаційний характер.
За тематикою новинні листи були доволі різноманітними. Вони містили політичні і соціальні новини, опис і деталі судових процесів, локальні і зарубіжні плітки. Новинні листи поєднували рукописний та друкований матеріал. Окрім власне новин, в них можна було побачити різноманітні оголошення, копії листів, передсмертні записки, вірші, фрагменти заборонених книг, брошур та іноземних газет [64, с. 40]. Новинні листи були дорожчими за ціною, на відміну від друкованих видань, які з’явилися згодом, і тому не були досить поширеними.
На початку ХVІІ ст. в Англії з’являються друковані періодичні видання, серед них “Weekly News from ...” («Щотижневі новини з ...»), що видавалося в Лондоні Н. Борном і Т. Арчем. На думку Л. М. Овсієнко [37, с. 74], 20-ті-30-ті р.р. ХVІІ ст. в Англії відзначені активним розвитком друкарської видавничої справи та появою численних “News”, що публікувалися з нестабільною регулярністю.
У 40-х р.р. з’являється низка періодичних «вісників», що отримали назву «Меркурій» (яка стає практично синонімом до слова «вісник»). Так, у 1643 р. побачило світ видання “Mercurius Britanicus” («Британський вісник»). Кожний його випуск мав власний порядковий номер і містив дату публікації. У 1649 р. це видання змінює свою назву на нову – “Mercurius politicus” («Політичний вісник»), а з 1659 р. починає друкувати рекламу (там само).
Власне початком історії англійської газети як такої вважається кінець XVІІ століття, коли з’являється низка нових газет. На думку дослідників, на той момент поступово викристалізувалася особлива манера користування англійською мовою, обумовлена метою комунікації та конкретними умовами, за яких ця мета могла реалізуватися [17, c. 209]. Слід також зазначити, що у той період, окрім кількох газет, існували і декілька журналів, при чому їхній зміст не був схожий між собою. До речі, тогочасні стилі газет та журналів (тобто стиль газетний і стиль публіцистичний) мали суттєві відмінності, і тому були чітко розмежовані, на відміну від сьогодення, коли ця грань вже майже стерта. Так, газети видавалися лише з метою надання інформації про події і не передбачали наявності будь-якої оцінки. На відміну від газет, у журналах, навпаки, містилися коментарі до подій, але жодної інформативної функції журнали не несли [там само].
У 1665 р. розпочинається видавництво газети “The Oxford Gazette”, яка зовні вже почала нагадувати сучасну періодику (вперше з’являється система газетних колонок). Ця газета спочатку друкувалася в Оксфорді, а потім відбувався її передрук у Лондоні для більш широкого загалу. Через рік вона змінила назву на “The London Gazette”, але зберегла попередню загальну нумерацію. Газета мала міжнародний варіант і перекладалася французькою мовою. Цікаво, що ця газета видається і дотепер [37, с. 75].
У 1702 р. в Англії з’являється перша «однолисткова» щоденна газета, яка називалася “The Daily Courant”, яка проіснувала до 1735 р. Основним матеріалом для публікацій стали передруки з іноземних газет і журналів. За даними фахівців з історії журналістики, у 1709 р. у Лондоні видавалося 18 газет загальним накладом 35 тис. примірників на тиждень. Однак, з 1712 р., коли англійський уряд встановив податок на пресу, це викликало подорожчання газет і знизило доступ до них соціальних низів.
ХVІІІ ст. стало маркером заснування поважних видань, які мають солідну історію та існують до сих пір, наприклад, “The Times”. Матеріали цих видань вигідно вирізнялися з-поміж інших газет широким тематичним спектром (міжнародні новини, аналітичні огляди суспільних подій, театральна хроніка, рецензії тощо) [там само].
На той час в Англії видавалося вже 26 газет, і їхня кількість поступово зростала. За даними історичних джерел, у 1724 році в Англії виходили друком три щоденні газети, п’ять щотижневих газет та сім газет, які публікувалися тричі на тиждень [62, c. 33]. Оскільки не кожна газета виходила щоденно, такі газети часто порівнювали з журналами. Звідси стає очевидною відмінність у назвах газет та журналів: газети, що виходили щодня, стали носити назву News, а щотижневі газети стали називатися журналами [там само].
У період з кінця XVІІ до початку XVІІІ століття кількість газет продовжує зростати, що призводить до виникнення конкуренції серед періодичних видань. У цей час значне місце на сторінках газет відводиться оголошенням, а з другої половини XVІІІ століття газета стає вже схожою на сучасну. Там публікуються новини країни та світу, статті, різноманітні оголошення (наприклад, купівлі-продажу, обміну, надання послуг тощо). Сучасний вид газети відображається і в самому тексті, зокрема у графічних засобах: багато слів друкуються з великої літери, окремі слова та словосполучення виділяються курсивом і т.п. [73, c. 710].
Саме з другої половини XVІІІ століття починається заснування солідних британських газет, які видавалися в Англії протягом тривалого часу або є відомими й дотепер. Серед них такі видання, як The Morning Chronicle (1770), The Morning Post (1772), The Times (1785) (тодішня назва – The Daily Universal Register), The Guardian (1821), The Daily Telegraph (1855), Evening Standard (1859).
Наразі сучасний статус газети як друкованого видання є досить неоднозначним. З одного боку, в результаті розвитку технологій багато газет стали виходити за межі друкованих видань та створювати власні сайти, що уможливило доступ до них читачів із різних куточків світу. Як зазначає Б. Франклін [64, c. 21], тим самим газети розвинули здатність «онлайн присутності» у житті читачів. На даний час в онлайн-версіях газет читачам пропонується величезний запас новин, надаються різні коментарі, забезпечується доступ до архивів і баз даних.
На думку дослідника, дійсно важливим є той факт, що газети не втрачають своєї аудиторії. Так, британська газета The Guardian, яка на початку свого існування була звичайною провінційною газетою, зараз є відомою у всьому світі. За даними статистики, кожного місяця сайт газети відвідують 16 мільйонів читачів («унікальних користувачів»), при цьому третина з них мешкає у США. Веб-сайт цієї газети став найбільш відвідуваним і у самій Великій Британії. Водночас, продаж друкованих екземплярів The Guardian (так само, як і інших сучасних газет), вже давно значно скоротився – за останніх двадцять років тираж газети зменшився на 25% [там само]. Наведені показники потребують серйозної дискусії про майбутнє друкованих газет та пошуку можливих альтернатив.
Проте, разом із телебаченням, Інтернетом і радіо, друкована преса все ще залишається важливим інформаційним і комунікаційним носієм, а іноді і самим надійним з них. В епоху фейкових новин і замовних
публікацій, якими заповнені соціальні мережі, об’єктивна газетна журналістика відіграє особливу роль у суспільстві.

Особливості газетно-публіцистичного стилю

Одним із функціональних стилів, які виокремлюють сучасні мовознавці, є газетно-публіцистичний стиль. Слід звернути увагу на відсутність сталого визначення цього стилю, оскільки його дослідники послуговуються широким спектром термінології: він розглядається і як газетний стиль, і як газетно-публіцистичний стиль, і як різновид публіцистичного стилю.
Так, І. Р. Гальперін у своїй роботі «Нариси зі стилістики англійської мови» вирізняє у газетному стилі два різні підвиди. Один із них – стиль газетних повідомлень, а також заголовків та оголошень. На думку автора, саме він є основою газетного стилю. Другий підвид – це стиль газетних статей, який він відносить до різновиду публіцистичного стилю [див. 5].
Водночас, З. Г. Прошина розглядає газетний стиль як складову публіцистичного стилю, поряд із журналістським, ораторським та пропагандистським підстилями. На думку дослідниці, до газетного стилю відносяться редакційні статті, новини, хроніки, звіти та зведення (наприклад, погода, спорт тощо) [30].
Інші дослідники, зокрема М. М. Кожина, В. О. Салімовський та ін., також відносять газетний стиль до різновидів публіцистичного стилю і включають до нього не лише друковані видання, а й електронні засоби масової інформації [див. 34, с. 23]. Г. Я. Солганік виокремлює в межах газетного стилю наступні жанри: репортаж, нарис і фейлетон [33, с. 114], а пізніше пропонує до розгляду поняття «стиль масової комунікації», який реалізується і у письмовій формі (в газетах та журналах), і в усній (в електронних ЗМІ та публічних виступах) [там само].
Українська дослідниця В. В. Жуковська пояснює наявну термінологічну плутанину складністю самого об’єкту аналізу – сучасна газета може містити не лише новини, комюніке, повідомлення преси, а і також оповідання і вірші, кросворди і шахові завдання, програми телевізійних та радіопередач тощо [12, с. 50].
Серед ключових рис публіцистичного стилю Л. І. Мацько називає наступні: 1) орієнтованість на новизну, 2) динамічність, 3) актуалізацію сучасності, 4) інформативність, 5) політичну, суспільну, морально-етичну оцінку того, про що йдеться, 6) синтез логіки та образності.
ЩодоЗ точки зору використання мовних засобів публіцистичного стилю, то майже всі лексичні одиниці, як правило, чітко поділені на позитивно-оцінні та негативно-оцінні. Більш того, в публіцистичному стилі навіть при наявності художнього домислу авторське «я» збігається з
фактичним мовцем [33, с. 272]
Публіцистичний стиль є одним із рівноправних складників
стилістичної системи будь-якої мови. Він має власні, відмінні від
інших, функції, серед яких М. Н. Кожина відзначає три головні [див. 35, с. 228]:
інформаційну (йдеться про прагнення у найкоротший термін
повідомити новини, що обумовлює характер комунікативних
завдань, а також специфіку мовленнєвого втілення;
впливову (експресивну), пов’язану з категорією оцінки;
популяризаторську, яка характеризує тенденцію тяжіння публіцистики до наукової тематики, а відповідно – до наукового мовлення.
Газетний (або газетно-публіцистичний) стиль виконує функцію інформування читача, а також функцію оцінки наданої в газеті інформації. Мета газетної публіцистики визначається мовленнєвим жанром – під час інформування здійснювати певний вплив на читача (прагматична маніпуляція). За допомогою комунікативно-стилістичних прийомів, характерних для газетно-публіцистичного стилю, формується і репрезентується громадська думка, визначаються етичні стандарти спілкування між індивідами, розвивається опосередкований
міжсоціумний діалог. З огляду на різноманіття жанрів, які пропонує газетно-публіцистичний стиль, засоби масової інформації (в тому числі і газети) координують потужні інформаційні потоки впливу, а засоби виразності аналізованого стилю формують загальну картину світу [49, c. 92-93].
Реципієнтом (адресатом) англомовної газети є суспільство, яке
сприймає та інтерпретує отриману фактичну інформацію. Дослідники Е. Ендрюс та А. Максимова звертають увагу на те, що газетно-публіцистичні тексти, що надають переважно об’єктивний виклад подій, нерідко дотримуються певних риторичних стратегій, щоб переконати аудиторію у достовірності і неупередженості інформації, що транслюється. При цьому часто інформація буває вигаданою, що в результаті спростування призводить до серйозних проблем ЗМІ у всьому світі [60, c. 34].
Для газетно-публіцистичного стилю характерними є дві моделі подачі матеріалу – фактична (констатація факту) і авторська (факт є просто приводом для вираження авторського погляду на подію) [43, c. 85-89]. Що стосується подання матеріалу в англомовних виданнях, він переважно грунтується на фактичній моделі презентації інформації. Для періодичного видання притаманно розбиття тексту на абзаци та чіткий поділ статті на фрагменти. Найважливіша інформація статті представлена, як правило, у першому абзаці, найчастіше – у першому реченні [44, с. 118].
Мова газети представляє собою гнучку цілісну систему, яка динамічно розвивається і тому потребує постійного оновлення мовного матеріалу, застосування нових засобів виразності, модальності, оцінки тощо. При цьому вибір мовних ресурсів для газетної сторінки найчастіше обумовлений орієнтуванням на лінгвістично нейтрального масового читача. Звідси випливає, що зміст газетного матеріалу має бути зрозумілим і доступним для адресата, незалежно від вікового чи професійного статусу, ступеня освіти, комунікативної ролі тощо. Саме тому підгрунтям газетно-публіцистичного вокабуляру є загальновживана лексика.
Ця лексика є переважно стилістично нейтральною, оскільки більшість загальновживаних слів відповідає вичзначеним літературним стандартам і позбавлена яскравого емоційно забарвлення. Нейтральна лексика використовується для відтворення реальної картини подій і трансляції читачеві загальних вражень про ці події і ставлення до них. Використання певної частки емоційно забарвлених слів слугує інструментом здійснення впливу на читацьку аудиторію та висвітлення основних тез висловлювання. Аналіз англомовних газет обумовлює висновок про те, що їм притаманна емоційно-експресивна насиченість, а ступінь їх впливу на адресата тісно пов’язаний із влучністю та образністю англійської мови [7]. В газетних повідомленнях автори використовують велику кількість слів із абстрактним значенням, при тому що сама інформація є, як правило, конкретною.
Серед газетної лексики Г. Я. Солганік виокремлює економічну та політичну лексику, що, на його думку, відіграє важливу що у журналістиці [див. 46]. В. М. Комісаров акцентує увагу на присутності у газетних публікаціях значної частки різної термінології в цілому, а також власних назв. На думку дослідника, це розраховано на те, що читач уже має фонові знання і може пов’язати власну назву з об’єктом повідомлення: Park Lane (вулиця), Piccadilly Circus (площа), Columbia Pictures (кінокомпанія) [24, с. 322].
Мовознавці підкреслюють значущість функції впливу у газетних текстах, що обумовлює використання оцінних засобів вираження: оцінних слів та біблеїзмів. Виходячи з цієї функції, газетна публіцистика імпортує слова з різних тематичних мовних сфер і наділяє їх оцінкою. Наприклад, нейтральні лексичні набувають експресивності при вживанні їх у переносному значенні в іншій тематичній групі: запозичення з природничої сфери (reserve of racism – заповідник расизму), спортивної лексики (negotiation tour – тур переговорів), лексики театру (legal tragedy– правова трагедія) тощо [11, с. 106].
Частим мовним феноменом є вживання у газетно-публіцистичному стилі скорочених слів та абревіатур. Р. Кібл зазначає, що в процесі свого розвитку велика кількість абревіатур набула статусу звичайних слів і вже не потребує розшифровки, наприклад, yuppie (Young Urban Professional) або AIDS [69, с. 76]. Також у сучасних газетних текста можна зустріти й інші скорочення: назви організацій, державних органів і громадських організацій, партій і політичних об’єднань: наприклад, UNO (ООН), NATO (НАТО), EEC (ЄЕС); прізвища або прізвиська відомих діячів: JFK (John F. Kennedy), Rocky (Rockfeller): географічні назви: наприклад, штати Америки – WI (Вісконсін), AZ (Аризона), ID (Айдахо).
Газета як загальнодоступний засіб масової інформації розрахована на досить строкату аудиторію, увагу якої необхідно постійно утримувати. Саме тому основна інформація має бути викладена коротко і ясно і могла легко сприйматися читачем. Щоб урізноманітнити створюваний контент, поряд із постійною тематикою, в газеті з’являються повідомлення іншої, нової тематики, яка, у свою чергу, починає повторюватися, що призводить до використання у газетному стилі штампів і кліше є ще однією особливістю стилю.
Ще однією специфічною рисою газетно-публіцистичного стилю є використання неологізмів, оскільки періодичні видання надзвичайно швидко реагують на інновації та розвиток у суспільстві, науці і техніці, і тому неологізми легко проникають на сторінки газет і журналів.
Аналізуючи газетну лексику взагалі, необхідно вказати, що газетний стиль поєднує книжкову і розмовну лексику. М. Л. Федорова відзначає тенденцію «пом’якшення» мови газет, маючи на увазі легкість сприйняття газетного мовлення завдяки чисельному вживанню розмовних виразів та зворотів [53, с. 134]. Традиційними для мови газет В. В. Жуковська вважає використання складних та запозичених слів, а також такі стилістичні прийоми, як метафора, порівняння, іронія, метонімія та уособлення, які привертають увагу читачів, робить мовлення менш одноманітним [12, с. 184].
В. В. Жуковська поділяє сучасні британські газети на два типи: популярні та якісні. Популярні газети (або таблоїди) – The Sun, The Daily Mirror, The Daily Mail, The Daily Express – переважно орієнтовані на інтереси й уподобання читачів та висвітлюють події, що відбуваються у суспільстві, беруть інтерв’ю у знаменитостей, презентують рекламні компанії тощо. Якісні газети (The Times, The Guardian, The Observer) містять серйозні новини та аналітичні огляди, мають респектабельний вигляд і стиль та характеризуються правильною книжковою мовою [там само]. Сучасні дослідники, зокрема А. Джакер, зазначають, що незважаючи на популярність таблоїдів, якісні газети публікуються доволі великим тиражем [68, с. 43].
Першою відмінністю між популярними та якісними газетами є їхня відмінність у лексиконі, що використовується. Для мови популярних газет притаманна розмовна лексика, фразові дієслова та скорочення, використання специфічних слів, які відсутні в інших контекстах, наприклад, quiz (question), wed (to marry), hitman (hired-assassin), probe (investigation), trek (journey) [12, с. 190]. До інших показників лексики популярних газет відносять використання іменників з модифікаторами, часової форми Present Indefinite, широке вживання різноманітних прикметників і прислівників, модальних дієслів, що посилює невизначеність повідомлення [там само].
Для якісних газет характерним є вживання складних іменникових словосполучень, використання часових форм Present Indefinite та Present Perfect, а також пасивного виду дієслів, для надання мови офіційності і створення ефекту об’єктивності викладу. Іншим індикатором стилю якісних газет є синтаксичні закономірності. Відомо, що пропозиції у статтях популярних газет, як правило, є короткими і стислими, що зумовлено законом економічності і спрощення мови, що уможливлює прискорене читання. На відміну від популярних, якісні газети відрізняються довгими і складними пропозиціями, що робить читання уважним і повільним та допомагає і зконцентруватися на змісті повідомлення [там само].
Щодо ступеня оцінювання інформації, то для популярних газет характерною рисою є емоційна та стилістично забарвлена інформація, в той час коли для якісних газет нормою є її нейтральність та безоцінність.
Дослідники соціальних медіа вважають, що відомий американський тижневик The Time створив особливу манеру презентації матеріалів, що отримала назву «time-style», яка характеризується наявністю стилістичного ефекту новизни. Функціонування такого стилю свідчить про те, що сучасний стиль якісної газети з тенденцією використання розмовного стилю, скорочень, неологізмів та запозичень і в той же час збереження стислої і місткої форми висвітлення інформації, стає дедалі популярнішою і затребуваною у сучасній англомовній пресі. Численні мовні феномени, які вперше увійшли в обіг періодичних видань на сторінках саме цього видання, поширилися на газети та журнали США і Великої Британії.

Газетний заголовок: функції і типи

Заголовок є невід’ємною частиною будь-якої газети та газетної статті. Це перше, що привертає увагу читача і обумовлює його рішення щодо подальшого читання усього тексту. Існує багато дефініцій терміну «заголовок» (headline). Так, Longman Dictionary визначає заголовок як назву газетної статті, яка написана у верхній частині сторінки великими літерами [78]. Cambridge Dictionary тлумачить заголовок як групу слів, надрукованих великими літерами, як назву статті в газеті або як новини, які транслюються по телебаченню або радіо [76]. Collins Dictionary дефінує заголовок як фразу у верхній частині газетної чи журнальної статті, яка визначає її основну тему [77].
Заголовок вважається найважливішою частиною газетної статті. Насамперед тому, що він має комунікативну спрямованість. Іншими словами, газетний заголовок дає читачеві зрозуміти, про що йдеться у статті, якого характеру ця стаття, наскільки важливими є події, що там описані. Заголовок чітко та яскраво відображає тему газетної статті, інтригує читача і спонукає його до подальшого читання. Найчастіше вибір певної статті залежить від привабливості заголовку та зацікавленості читача в цій інформації.
До основних функцій газетного заголовка різні автори зараховують різні функції. Так, деякі дослідники вирізняють першорядні (функція інформативності та функція відповідності змісту) та другорядні функції газетного заголовка (функція виразності та функція авторської оцінки) [8, с. 218]. Інші виокремлюють інформаційну функцію та функцію впливу, графічно-видільну та емоційну функції. Остання, стосується тих газетних заголовків, які не формують чіткого уявлення про подальшу інформацію у статті, а відображають лише авторське ставлення до інформації [4, с. 136].
О.Є. Царьова серед функцій газетного заголовка називає рекламно-експресивну (здатність викликати інтерес у читача), графічно-видільну (написання заголовків різним шрифтом, кольором, з використанням графічних засобів) та номінативно-інформативну [54, с. 400].
Мовознавці відзначають комунікативну (інформативну) функцію, апелятивну функцію (функцію звернення до читача) та експресивну функцію газетних заголовків, а також графічно-видільну та рекламну (привертання уваги читача) [3, с. 37].
Зарубіжний дослідник Я. Чованек описує дві функції газетного заголовка: семантичну та прагматичну. Під семантичною функцією автор розуміє функцію резюмування, узагальнення інформації, а прагматична функція пов’язана з тим, що газетні заголовки не лише описують конкретні подробиці, але і здійснюють вплив на людину на міжособистісному рівні. Наприклад, використання виразної лексики, гри слів та гумору у заголовку може спростити контакт із читачами [61, с. 46]. І дійсно, в заголовках часто знаходимо каламбур, риму, загадки та яскраві стилістичні прийоми. Для газетного заголовку також є характерним використання різноманітних графічних засобів [16, с. 57].
Окрім функцій газетного заголовку, мовознавці досліджують його типологію і пропонують різноманітні класифікації. Загальна вимога, яка висувається до заголовку – це його конкретність, для чого необхідно вибрати з тексту ті деталі, які описують суть матеріалу. За ступенем конкретності заголовки поділяються на повні, неконкретні, розпливчаті, беззмістовні. Вважається, що чим менша конкретика заголовку, тим меншим є інтерес читача до повідомлення [21; 22]. Як правило, заголовки визначаються предметом мовлення, це може бути герой, подія, явище. Іноді у заголовку висловлено лише головну думку, в деяких випадках вона розподіляється між заголовком і підзаголовком.
Заголовки класифікуються за різними критеріями. Так, за кількістю елементів тексту, який виражено заголовком, виокремлюють односпрямовані і комплексні заголовки.
Односпрямовані заголовки корелюють із одним елементом смислової структури тексту і включають:
1.Тематизуючі заголовки (заголовок повідомляє про тему публікації). Тема тексту – це компонент основної думки, теза, яка розкривається системою інших тем (тез), що формують текст. Головна тема орієнтує читача у змістовій структурі повідомлення.
2. Заголовки, які відображають предмет мовлення (наприклад, якийсь конкретний факт, про що йдеться у публікації). Під час читання інформація, сформульована у заголовку, поступово уточнюється і конкретизується. При цьому вектор сприйняття є простим – від заголовку до самого тексту. Існують випадки, коли цей вектор змінюється на зворотній завдяки використанню осциляції (стилістично-семантичному прийому, який передбачає розуміння підтексту заголовку лише після прочитання тексту, тобто так зване «зворотнє сприйняття»).
Часто у заголовку позначається герой публікації, тому тема публікації повністю розкривається в заголовку. Якщо текст описує певні події, то заголовок, зазвичай, буде містити подієві дієслова – «трапилося», «сталося», «показало». Таким чином заголовок актуалізує назву теми-події або головну думку. Також заголовки можуть тематизуватися за рахунок вживання цитати або відомого висловлення, співвідносних із подіями, описуваними у тексті.
Комплексні заголовки відповідають декільком елементам структури тексту одночасно, передаючи ускладнену інформацію. Ступінь інформативності комплексних заголовків є вищою, аніж у односпрямованих, через різноманітність їхніх зв’язків зі змістом повідомлення, що посилює виразність матеріалу. Комплексний заголовок може одночасно інтегрувати і тему, і аналітичну оцінку ситуації, і ілюстрацію тези. Наприклад, заголовок, що складається з двох частин, з’єднаних сполучником. Інший приклад – заголовки, створені шляхом композиційної інверсії, коли перша частина заголовка корелює з елементом, що знаходиться в кінці тексту, а друга – з його початком [30].
Полісемантичність лексичних одиниць сприяє створенню комплексних заголовків, оскільки наявність декількох значень обумовлює зв’язок із двома (кількома) смисловими елементами тексту: до прочитання актуалізується одне значення, після прочитання – інше, метафоричне, обумовлене ідеєю змісту.
За ступенем повноти відображення елементів тексту заголовки поділяються на повноінформативні та неповноінформативними (пунктирними) [22].
Повноінформативні представлені заголовками, які відображають тему тексту, його головну думку або будь-яку тезу, що її розвиває. У свою чергу, серед повно інформативних заголовків виокремлюють номінативні і предикативні заголовки.
Номінативні називають тему публікації і виконують функцію мовного знаку аналогічно іменам власним – назвам живих істот, географічних об’єктів, споруд тощо. Наприклад:
“TV and radio picks of the week: Waterhole – Africa’s Animal Oasis; Mistress America”
Предикативні – це заголовки, що містять розгорнуту тезу, яка включає предмет мовлення і його предикат. Предикативні заголовки вважається більш інформативними, оскільки дають більше підстав для прогнозування змісту публікації. Наприклад:
“Sleeping Paris dustman offered ‘a job for life’’
Ця група заголовків представляє собою більшу, стилістично нейтральну частину усіх заголовків газетного номера. Водночас, на їхньому тлі яскравіше сприймаються інші.
2. Неповно інформативні (пунктирні) заголовки лише приблизно проливають світло на зміст тексту, дають певну підказку, за якою стає можливим відтворити той чи інший смисловий контекст. Інформативність пунктирних заголовків є нижчою, але вони є більш цікавими для читача, привертаючи його увагу.
Неповно інформативні заголовки можуть мати комплексний характер, презентуючи декілька слів, вживання яких стане зрозумілим після прочитання усього матеріалу. Наприклад:
“I’m Sorry I Haven’t A Clue”
М. І. Шостак надає свою класифікацію заголовків за жанровою формою і вирізняє заголовок-повідомлення (констатація факту(ів), заголовок-резюме (коментар, вираження оцінки), заголовок-парадокс (викликає цікавість), заголовок з іменами (привертає увагу за рахунок згадування головних персонажів), заголовок-звернення, заголовок-заклик та ін. [30].
Схожим чином потрактовують заголовки Г. С. Мельник та А. Н. Тепляшина [див. 18, с. 274-275]. Розглянемо цю класифікацію докладніше. Автори виокремлюють такі види заголовків:
заголовок-хроніка, який дублює новину, що взагалі-то небажано але іноді для найшвидшого донесення новини до аудиторії використовуються різні методи, зокрема повідомлення «поверх тексту». Наприклад: “Gel makeup is the next big beauty trend – and these are five products to try” (The Times, 04.10.2020);
заголовок – «рухомий рядок». В якості заголовку виступає безпосередньо початок матеріалу, який поступово переходить у текст. Наприклад: “NFL running out of options for fitting in games amid pandemic” (The Los Angeles Times, 30.11.2020);
заголовок-резюме властивий репортажам, надає можливість уникнути прямих оцінок, але дозволяє прокоментувати подію в спокійній, об’єктивній, дещо іронічній манері. Наприклад:“A great grandmother. A mechanic. A mother and daughter. These are the victims of the Zoggfire” (The Los Angeles Times, 22.10.2020);
заголовок-цитата містить власні імена, що допомагає посилити читацький інтерес. Наприклад: “Trump science advisor Scott Atlas
is leaving White House job” (The Los Angeles Times, 30.11.2020);
заголовок-вірш, тобто римований варіант заголовку. Наприклад: “Giant claw will be sent to space” (The Independent, 01.12.2020);
алітерація заголовку – пробуджує не лише цікавість читача, а і приносить естетичне задоволення від прочитаного. Наприклад: “Money: the latest market ‘meltup’” (The Independent, 10.11.2020);
«кольоровий» заголовок, що передбачає використання будь-якого кольору для створення емоційного забарвлення. Наприклад: “Money: How to protect your finances from a black double-dip recession” (The Independent, 03.11.2020);
заголовок-гасло використовується для пародійного ефекту. Наприклад: “Will shopping locally really save your community? ” (The Independent, 27.11.2020);
«зміна» крилатих фраз або цитат, коли автор використовує відомі аудиторії висловлення, але трохи «коригує» їх.
За характером завдання, яке виконує заголовок, дослідники виокремлюють такі чотири групи [29, c. 67]:
Інформаційні заголовки, представлені дієслівними конструкціями: речення з простим дієслівним присудком, двоскладове речення з іменним присудком, двоскладове речення зі складним дієслівним присудком, невизначено-особова пропозиція.
Привабливі заголовки, які слугують для привернення уваги читача. Такі заголовки не обов’язково мають бути змістовними і не завжди відображають смислову інформацію, викладену в основній частині статті.
Інформаційно-привабливі заголовки, що поєднують характеристики заголовків першого та другого типу. Часто у таких заголовках автори використовують різноманітні лексичні і стилістичні засоби.
Інтригуючі заголовки, що виконують функцію зацікавлення читача, але створюються з метою його дезорієнтації, вводячи в оману.
Зарубіжна дослідниця П. Ларок виводить в окрему групу газетні заголовків-запитань і вирізняє запитальні заголовки з (а) «відкритою» кінцівкою та (б) «закритою» кінцівкою. Газетні заголовки першого типу зацікавлюють читача і сконцентровані скоріше на питанні, а не на відповіді. Запитання другого типу отримують вичерпну відповідь по ходу читання матеріалу [72].
Цікавою є класифікація, в основі якої лежить критерій оформлення і розташування заголовків, згідно з якою виділяють такі типи:
1) Банер (banner / streamer) – головний тип заголовка, розміщений над статтею і розтягнений над усіма колонками стаття.
2) Кіккер (kicker) – другорядний тип заголовка, що складається з кількох слів або словосполучень, які вводять в основну тему або привертають читацьку увагу; цей заголовок розміщений над основним заголовком і виконаний меншим або іншим шрифтом.
3) Ро реп (row wrap) – другорядний заголовок, що комбінує характеристики двох попередніх типів. Заголовок «Ро реп» друкується в декілька рядків з бокової сторони від тексту статті. Стаття з таким заголовком завжди чітко відокремлена від інших статей номеру для того, щоб не виникала плутанина.
4) Сламмер (slammer) – заголовок, розтягнений по всій ширині статті і побудований з двох частин, де перша частина друкується напівжирним шрифтом.
5) Хаммер (hammer) – заголовок для привернення читацької уваги, представлений словосполученням, виконаним великим напівжирним шрифтом, після чого нижче розміщена довша пояснювальна фраза.
6) Трайпод (tripod) – заголовок, що складається з трьох частин: перша частина – висловлення, яке друкується великими літерами, решта – пояснюють першу фразу і розташовані праворуч у вигляді колонки. Часто заголовки типу «трайпод» використовуються в якості рекламного прийому.
7) Сайдседл (sidesaddle) – заголовок, розміщений не над статею, а поруч із нею. Він візуально стискає статтю і може знаходитися ліворуч, праворуч або по центру.
Вказана класифікація використовується для диференціації безпосередньо англомовних газетних заголовків, що обумовлено особливостями побудови макету англомовного періодичного видання.

Висновки до розділу 1

Найтиповішим серед засобів масової інформації є газета – засіб комунікаціїї, що дозволяє громадянам індивідуально звертатися до конкретних людей або до мас, які складають читацьку аудиторію видання.
Газета виникла як інструмент задоволення потреби людини у спілкуванні. Вседоступність газети, яка виконує функцію засобу спілкування, отримання, передачі та обміну інформації, забезпечує такі її характеристики, як демократичність та універсальність.
Англійські газети пройшли довгий шлях еволюції, початок якого припадає на другу половину XV століття. Впродовж тривалого періоду роль друкованого слова у суспільстві зазнала суттєвих змін у зв’язку з прискоренням технічного прогресу, а з появою нових засобів масової інформації на початку ХХ ст. монополія газети була зруйнована.
Розвиток нових технологій, електронних засобів та Інтернету на початку ХХІ ст. відобразився у появі мережевих періодичних видань, що виявило неусвідомлені до того часу можливості впливу інформації на маси. З таких позицій і друкована газета, і сайт новин як версія газети є засобами впливу і переконання, розраховані на масову аудиторію, увагу якої вони повинні утримувати.
Мова газети є гнучкою цілісною системою, яка динамічно розвивається і тому потребує постійного оновлення мовного матеріалу, застосування нових засобів виразності, модальності, оцінки тощо. Газетно-публіцистичний стиль англійського видання характеризується наступними рисами: використання загальновживаної і стилістично нейтральної лексики, термінології і власних назв, оцінних засобів вираження, скорочених слів та абревіатур, використання неологізмів, штампів і кліше, а також стилістичних прийомів (метафора, порівняння, іронія, метонімія та уособлення).
Заголовки виконують певні функції, серед основних: інформаційна, функція впливу, апелятивна, рекламна, емоційна, експресивна, графічно-видільна та ін.
Заголовки класифікуються за різними критеріями: 1) за кількістю елементів тексту, який виражено заголовком (односпрямовані і комплексні); 2) за ступенем повноти відображення елементів тексту (повноінформативні та неповноінформативні); 3) за жанровою формою (заголовок-хроніка, заголовок – «рухомий рядок», заголовок-резюме, заголовок-цитата, заголовок-вірш, алітерація заголовку, «кольоровий» заголовок, заголовок-гасло, «зміна» крилатих фраз або цитат); 4) за характером завдання, яке виконує заголовок (інформаційний, привабливий, інформаційно-привабливий, інтригуючий); 5) за оформленням і розташуванням (баннер, кіккер, ро реп, сламмер, хаммер, трайпод, сайдседл).

Розділ 2
СТРУКТУРНІ, ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ
ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ

У другому розділі розглянуто специфіку формування англомовних газетних заголовків, що має прояв у структурних, лексичних, граматичних і стилістичних особливостях.

2.1. Структурні особливості

Структурна побудова газетного заголовку має декілька характерних ознак. Його друкують великим кеглем, виділяють курсивом або напівжирним шрифтом. Як правило, обсяг заголовку не має перевищувати одного рядка, але якщо цього не уникнути – його розбивають на заголовок та підзаголовок, щоб унеможливити перенос [29, с. 2]. Наприклад: ·
The American Ethnic Policy
Stuck in the mud
Треба уточнити, що підзаголовок уводиться в текст не обов’язково тому, що не вмістився в попередній рядок. Іноді підзаголовки використовують для пояснення або уточнення змісту основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту [там само]. Наприклад: ·
No More Oil On Troubled Waters
We need clean, safe energy – not offshore drilling
А. А. Люта вказує на наявність внутрішніх підзаголовків, що представляють собою назви окремих частин публікації, які підпорядковані основному заголовку, доповнюючи його [там само].
Комбінування заголовка та підзаголовка газетної статті створює єдину стилістико-композиційну систему презентації інформації, яка будується на своєрідному тематичному стрижні. Цей стрижень складається з ключових слів, які пунктиром проходять крізь тло статті, конкретизуючи і розвиваючи основну тему публікації. Тим самим здійснюється цілеспрямований вплив на читача, що забезпечує попереднє засвоєння інформації ще до прочитання усього тексту.
Заголовок найчастіше представлений односкладним реченням, оскільки такі речення виражають думку максимально стисло, що дозволяє зосередити увагу читача статті на найголовнішому. Односкладні речення – це речення, які містять лише один головний член речення (підмет або присудок) і які для вияву об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їншим головним членом речення [21, с. 34].
До заголовків, представлених односкладним реченням, належать такі:
а) номінативні заголовки, де ядерний елемент виражений іменником: Child Protection; The British Economy
б) віддієслівні заголовки, де ядерний елемент виражений інфінітивом:
Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth
Ядерний елемент (ядро) у цих заголовках має ознаки односкладного речення та є незалежним, оскільки не підпорядковується іншим елементам синтаксичної конструкції.
За структурою найпростішими номінативними заголовками є ті, що виражені лише іменником [там само]:
Alcatraz; Payback
Ці моделі не є поширеними і слугують скоріше підгрунтям для формування інших типів номінативних заголовків.
Прості моделі номінативних заголовків можуть включати декілька ядерних елементів, тобто утворюватися за допомогою сурядного зв’язку. Наприклад:
а) N and N: Poison and Progress
б) N, N and N: This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell
в) N or N: Talant or Family
Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що пропонують альтернативний вибір. В таких випадках лексичні одиниці є семантично пов’язаними, але пов’язані антонімічно [там само, с. 36].
Переважна більшість номінативних односкладних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто коли ядерний елемент супроводжується декількома залежними. У свою чергу, залежний елемент також може мати власний залежний компонент. У сукупності можна говорити про синтаксичний процес розгортання.
Виокремлюють прості та складні моделі поширених номінативних заголовків. У першому випадку (прості моделі) наявний безпосередній зв’язок ядерного елемента із залежним. У другому випадку (складні моделі) елемент, підпорядкований ядерному, може мати власний залежний компонент, і тоді він виступає як ядерний стосовно залежного. В результаті виникає ланцюжок залежностей, що і є ознакою складних моделей.
Прості та складні моделі заголовків можуть створювати численні комбінації, причому як на основі ядерних, так і на основі залежних елементів [там само, с.35].
Відношення між елементами розгортання структурно організовані таким чином:
а) атрибутивні:
1. Adj + N: Happy Days
2. N2 + N1: Child Protection
3. N’s + N: Haiti’s Debt
4. Ven + N: Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods
5. Num + N: Seven Days
6. N1 + of + N2: The Golden Age Of the USA
б) об’єктні:
N1 + for + N2: Headache For White House
в) адвербіальні:
1. N1 + in + N2: Bombing In Afghanistan
2. N1 + by + N2: Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta
3. N1 + among + N2: Friend Among Enemies
4. N1 + around + N2: Word Around the World
5. Pr + for + N: All For Show
6. N1 + over + N2: Anger Over Failure
Заголовки, представлені двоскладним реченням – це заголовки, що містять обидва головні члени речення – підмет і присудок. Елементи ядерного речення при цьому зберігають свої лексико-граматичні характеристики. Так, заголовок Banks Double Loans представлений двоскладним непоширеним реченням, побудованим на обов’язково-дистрибутивних відношеннях «підмет – присудок – прямий додаток» [там само, с. 38].
Поширення ядерного речення газетного заголовку відбувається за допомогою певних синтаксичних процесів, серед яких найхарактернішим є розгортання. Опрацювання фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що зв’язки між елементами розгортання можуть бути:
а) атрибутивними: Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood
б) адвербіальними: Friendly Fire Attack – Sergeant Misread Map
Інша структура організації заголовку – складне речення як заголовок. Серед них зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:
а) складносурядні речення:
безсполучникові: BBC Young Musician 2022; The Ricky Gervais Show (Channel 5)
сполучникові: Hawking: Aliens Exists; But Just Don’t Talk to Them
б) складнопідрядні речення:
з підрядним з’ясувальним: We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination?
з підрядним означальним: Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home?
Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним: The Fame I Crave
з підрядним обставинним часу: Who’ll Be There To Care For Our Autistic Son When We’re Gone?
з підрядним обставинним умови: If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One
в) складносурядне з підрядністю: Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He’ll Cut Public Sector Jobs
Таким чином, наведені приклади обумовлюють висновок про те, що заголовок, представлений складним реченням, є дещо громіздким. Така незручна форма (у вигляді складного речення) суперечить основній вимозі до форми заголовків (йдеться про його стислість), хоча, з іншого боку, такі складні конструкції дозволяють читачеві швидше зорієнтуватися у текстовій інформації. Перевантаженість таких конструкцій і робить цей тип заголовків малопоширеним і малопопулярним [там само, с. 39].
Заголовок – еліптичне речення. Еліптичні конструкції, наближені за структурою до розмовних висловлень, вживається для того, щоб зробити заголовок більш влучним та емоційним. Еліпсис газетного заголовка відбувається завдяки вилученню певних елементів, які автори вважають незначними, несуттєвими. Реконструкція вилученого елемента здійснюється за допомогою цілісного змісту і граматичної структури решти релевантних елементів. До інформативно незначущих елементів відносять: 1) допоміжні дієслова; 2) дієслова-зв’язки; 3) один головний член речення [там само, с. 40]. Розглянемо кожний випадок детальніше:
а) еліпсис допоміжного дієслова:
Ericsson Cutting 1,500 More Jobs – випущене іs
Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks – випущене іs
б) еліпсис дієслова-зв’язки: Global Warming Wrongly Linked to Natural Disasters – випущене іs
Реконструювати еліпсис підмета буває складніше. В таких випадках заголовок передається іменником з прийменником: At the Age of 50. Для того, щоб відновити вилучений елемент, читач має прочитати увесь текст і інтерпретувати його зміст.
Для еліптичних заголовків характерним є використання структур, де ядерний елемент репрезентований віддієслівною формою Ving: Consumer Spending.
Також до еліптичних заголовків відносяться граматичні структури, ядерний елемент яких представлений дієприкметником ІІ та прикметником:
а) Ven: Gone But Not Forgotten
б) Adj: Rich and Beautiful
Одним із різновидів еліптичних заголовків є використання незавершених конструкцій як в аспекті семантики, так і з точки зору синтаксичної побудови. Такі речення є результатом недовисловлення необхідних елементів думки з певною комунікативною інтенцією. Незакінченість думки у заголовку позначається трикрапкою, що, безсумнівно, підживлює читацьку цікавість: When Calamity Strikes…
Часте використання еліптичних речень у газетних заголовках обумовлене принаймні двома причинами: 1) еліптичність сприяє лаконічності і стислості вираження думки, що є основною вимогою, що ставляться до заголовків; 2) еліптичність дозволяє зосередитися на основній інформації, відсікаючи другорядну, і здійснити максимальний вплив на читача [ков, с. 45].
Сегментовані речення у заголовку. Одним із способів підсилити адресованість тексту є його розчленування на менші частини, що легше сприймається адресатом під час читання. Такі частини називають сегментованими, або парцельованими, або сепарованими, хоча в основі усіх різновидів лежить один і той самий єдиний механізм – членування. Сегментація речень здійснюється різними шляхами:
а) крапкою: Jamie Oliver Is Taking On The Biggest Food Challenge. Has He Bitten Off More Than He Can Chew?
б) знаком питання: Depressed? Try Gardening as Therapy
в) знаком оклику: Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again
г) трьома крапками: Good To Meet You … Wendy Swan
д) тире: Nomura – Markets Would Be Relaxed About Lab Victory So Long As There’s a Clear Result
e) двокрапкою: Ala Bashir: Being Saddam’s Doctor
Для сегментованих конструкцій характерними рисами є надзвичайна лаконічність та змістовна ємність. Все це зумовило підвищення активності вживання сегментованих побудов у заголовках останнім часом [там само, с. 47].
Заголовок – ізольоване підрядне речення. Використання ізольованих підрядних речень називається сепарацією, або відсіканням підрядного речення від головного. Тим самим підтверджуться статус підрядного речення, що виступає як самостійна синтаксична одиниця. Характерною ознакою заголовків, що містять ізольовані підрядні речення, вважають їхню компактність та вживання сполучників і займенникових прислівників. Це має певну комунікативну функцію, оскільки спонукають читача до процесу інтерпретації змісту. Ізольовані підрядні речення в якості заголовків включають лише ті елементи, яких достатньо для необхідного семантичного мінімуму висловлювання: When Сalamity Strikes….
Підводячи підсумки аналізу структурних характеристик заголовків, була зафіксована наявність таких структурно-граматичних типів заголовків, як односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені та непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення.

2.2. Лексико-граматичні та стилістичні особливості

Крім зовнішніх засобів привертання уваги читача, зокрема використання великих шрифтів, графічне виділення, інтервали тощо, у формуванні заголовків застосовується низка лексико-граматичних прийомів [14, с. 296].
Аналіз лексичних особливостей англомовних газетних заголовків свідчить, що для них притаманне чисельне використання обмеженого кола спеціальних слів, які називають своєрідним «заголовним жаргоном» або «заголовними кліше»: ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash та ін. Особливість «заголовної лексики» полягає не тільки у високій частотності її використання, але і в універсальній сутності її семантики. У заголовку лексична одиниця pact може мати значення «пакт», а також «договір», «угода», «операція» тощо. Дієслово hit має доволі широку семантику і може бути вжито у зв’язку з будь-яким критичним виступом особи. Прикметник red у заголовках може означати різні атрибути: «комуністичний», «соціалістичний», «прогресивний»; bid може означати і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д. [див. 23, с. 129]:
National Gallery Launches Bid to Buy the Titian
Національна галерея намагається придбати картину Тіциана
Bid to Stop New Police Powers
Заклик не допустити розширення прав поліції
Sudan Army Regim’s Bid to Crush the Left
Спроба суданського військового режиму подавити прогресивний рух.
Наступною ознакою є широке використання жаргонізмів та інших лексичних елементів розмовного стилю [там само, с.130]:
Cop Shoots a Man; What Irks Us Most
Останніми роками спостерігається тенденція заміни політичних термінів коротким «модним» словом з метою скоріше вразити, аніж проінформувати читача, наприклад: probe замість ‘indepth investigation’, ‘slam’ замість ‘criticize severely’, slash замість ‘make sweeping or random cuts’, is set to замість ‘is preparing to’: NHO Slammed
Для газетних заголовків також характерне вживання фразеологічних утворень типу «дієслово + іменник», to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support, to give recognition замість to recognize, наприклад:
Existing-Home Sales Take a Big Fall in December
Вживання препозиційних та постпозиційних означень, що, як правило, виражені іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм є ще однією рисою газетних заголовків [23, с.130]: Rise in Teenage Pregnancy Rate.
Широко вживаються скорочення та складноскорочені слова, що є визначальною характеристикою мови газети: UNESCO and TripAdvisor Are Working Together. Зазвичай, такі скорочення є поширеними і не потребують додаткового роз’яснення.
Аналіз граматичних особливостей англомовних газетних заголовків дозволяє зробити висновки про використання таких прийомів.
Використання артиклів. У заголовку функцією артикля є актуалізація іменника. У випадку, коли іменник вжито без артикля, він ідентифікує загальне поняття, якщо іменник вживається з артиклем, то позначуване ним поняття називає реальний об’єкт. Якщо це іменник, який супроводжується неозначеним артиклем, то він позначає один предмет із абстрактної множини предметів, якщо з означеним – вказує на раніше згадуваний предмет або на єдино можливий предмет у певній ситуації. Відсутність артикля використовується в газетних заголовках з метою заінтригувати читача. Такий іменник не вказує на конкретний предмет, а лише називає його через поняття [див. 36]. Наприклад, відсутність артикля у заголовку Homeless man is taken from bath in critical condition свідчить про те, що словосполучення вжите в загальному значенні.
2. Характерною особливістю англійських газетних заголовків є вживання еліптичної форми пасивного стану з вилученням допоміжного дієслова to be для опису подій як в минулому, так і в теперішньому часі. Вказана дія, як правило, виражена формами Indefinite або Continuous: Houses Smashed by Hurricane; Paris Protest March Staged by Students
3. В англомовних газетах більш чисельними є дієслівні заголовки: Floods Hit Scotland Exports to Russia Rising. Дієслівність зазвичай зберігається і в заголовках, що містять питальні речення: Will There Ве Another Major Slump Next Year?
4. Англомовні газети використовують у заголовках переважно неперфектні форми дієслова:
а) коли йдеться про події, що сталися в недавньому минулому, зазвичай вживають Present Indefinite, що є найпоширенішим типом заголовків:
France Condemns West Provocation Influenza Kills 200 in India
Вживання теперішнього часу наближає події до читача і тим самим підсилює його інтерес до газетного матеріалу [74].
б) Past Indefinite зустрічаємо у заголовках, що акцентуюють минулі події, переважно в тих випадках, коли заголовок містить обставину часу, або якщо читач свідомий того, що подія сталася в певний момент у минулому:
Why Rockefeller Couldn’t Buy а Landslide Victory? Wave of Peace Action Swept the Nation
в) для маркування майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив: Laundry Workers To Vote on New Contract World Unions To Fight Monopoly
5. Бувають випадки, коли в заголовку випускається присудок, який відіграє в реченні другорядну роль: Hurricane in Miami No Timber for Sale
6. Іноді, задля привернення уваги до присудку і водночас для інтригування читача, випускається підмет, але лише в тому випадку, коли він має менше значення, аніж присудок: Expect New Economic Depression Want No War Hysteria in Toronto Schools
7. Присвійний відмінок, зі своєю структурною компактністю, вживається з неістотами замість прийменникового звороту з of: Price Contro’s Effect Discussed
Фонетичне оформлення заголовку також є важливим, при цьому велику увагу приділяють алітерації та асонансу – повтору приголосних і голосних звуків відповідно. Використання цих стилістичних засобів фонетики надає заголовкам виразності та привабливості: Laid-off Lawyers, Cast-off Consultants.
Ще одним стилістичним прийомом є метафора, яка часто має негативний відтінок: HOP OFF, YOU FROGS. Заголовок тексту щодо торгових війн із французами, у цьому випадку містить образливе маркування, оскільки вводить асоціацію із земноводною істотою [43, с. 130].
У заголовоку Can’t Jump Over the Abyss in Two Leaps йдеться про радикальний перехід Великої Британії до монополістичного устрою. Як наслідок, у газетних заголовках з’являються певні образні (фігуративні) значення, що надає заголовку незвичайності та своєрідної жвавості. Наприклад: Heir to the Dear Leader Appears From the Shadows.
Крім того, типовим є вживання традиційних перифраз: great powers – США, Англія, Франція; marshall countries – маршалізовані країни тощо.
Для газетних заголовків також характерні алюзії на широко відомі факти та події, які найчастіше зустрічаються у статтях, присвячених локальним подіям в межах країни. В залежності від статусу газети, від змісту матеріалу, від завдань, які поставив собі автор статті, форми і тематика алюзій, тип образності та співвідношення літературних і розмовних елементів у публікації може суттєво коливатися [23, с.132].
У заголовку Murder in the Friendship Express зустрічаємо алюзію на відомий детектив А. Крісті «Вбивство у Східному експресі (The Murder in the Orient Express), де автор статті розповідає про вбивство, що сталося у поїзді у колі старих друзів [там само, с.133].
У газетних заголовках часто використовуються гра слів (каламбур). Каламбур виконує у заголовку важливу функцію – привернути увагу потенційного читача до обговорюваної тематики. Наприклад, у статті під заголовком Sony against Soni йдеться про плагіат товарних брендів, а засобом створення особливого візуального ефекту є відмінності у графічному оформленні елементів каламбуру при тотожності їхнього звучання.
У прикладі The Naked Ambition of Liz Hurley слово naked є синонімічним до слів pure, true. Проте у цій статті naked вживається у своєму прямому значенні («голий, без одягу»), оскільки стаття розповідає про фотосесію Ліз Херлі, де актриса позувала оголена для одного з журналів для чоловіків.
Замість прізвищ політичних діячів, співаків, артистів, спортсменів часто вживаються їхні популярні прізвиська та скорочені імена, наприклад: Arnie’s Uphill Climb (Arnold Schwarzenegger) Winnie’s Life (Winston Churchill)
Використання заголовків-цитат, коли у назву публікації виносять яскраве висловлювання героя / героїні публікації: Kim Basinger: I Don’t Wanna Be a Barbie Doll .
Таким чином, можна зробити висновки про наявність низки лексико-граматичних та стилістичних особливостей англомовних газетних заголовків, використання яких надає їм певної специфіки і спонукає до ретельного аналізу їх перекладу іншою мовою. Особливостям перекладу англомовних заголовків присвячено наступний розділ роботи.

Висновки до розділу 2

За своєю структурою заголовки можуть бути представлені: односкладним, двоскладним, складним, еліптичним, сегментованим або ізольованим підрядним реченням.
Аналіз лексичних особливостей англомовних газетних заголовків свідчить, що для них притаманне чисельне використання обмеженого кола спеціальних слів – так званого «заголовного жаргону», жаргонізмів та інших лексичних елементів розмовного стилю, фразеологічних утворень типу «дієслово + іменник», вживання препозиційних та постпозиційних означень, скорочень та складноскорочених слів.
До стилістичних засобів, що використовуються у газетних заголовках, ми відносимо: фонетичне оформлення (алітерація та асонанс), метафору, перифраз, алюзії, гру слів. Часто у заголовках замість імені і прізвищ вживаються прізвиська та скорочені імена, а також наводяться цитати.
До граматичних засобів, які визначаються при аналізі заголовків, ми зараховуємо: використання артиклів, еліптичної форми пасивного стану, дієслівні заголовки, неперфектні форми дієслова, вилучення присудка або підмета, вживання присвійного відмінка з назвами неживих предметів.

Розділ 3
ПЕРЕКЛАД АНГЛОМОВНИХ ЗАГОЛОВКІВ
НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Зважаючи на відмінності в граматичній структурі та словниковому складі української та англійської мов, важливо зауважити, що при перекладі часто використовуються зміни у граматиці та словниковому вживанні. Йдеться про наступні перекладацькі трансформації (за класифікацією В. М. Комісарова): лексичні трансформації (транслітерація, транскрипція, калькування, конкретизація, генералізація, модуляція або змістовий розвиток, описовий переклад) та граматичні трансформації (перестановка, заміна, вилучення і доповнення, антонімічний переклад, компенсація, транспозиція).

3.1. Лексичні трансформації

У перекладі заголовка, якщо він розкриває сутність питання, необхідно дотримуватися близькості до оригіналу. Всі абревіатури, які зустрічаються в тексті оригіналу, повинні бути розшифровані відповідно до загальноприйнятих та спеціальних скорочень. Ті абревіатури, які не піддаються розшифровці, залишаються на мові оригіналу. У перекладі зберігається оригінальне написання: слова та речення, які не є частиною оригінального тексту; скорочені найменування марок виробів та приладів; назви іноземних друкованих видань.
При перекладі передаються: назви частин та відділів установ та організацій; назви посад, звань, наукових ступенів, титулів; власні імена та назви згідно зі встановленою практикою. Транскрибуються: іноземні прізвища, власні імена та назви з урахуванням традиційного написання відомих прізвищ; артиклі та прийменники в іноземних прізвищах; найменування іноземних фірм, компаній, акціонерних товариств, корпорацій, концернів, монополій, промислових об’єднань; сполучники та прийменники у назвах фірм; фірмові назви машин, пристроїв, хімічних речовин, виробів, матеріалів. У перекладі замінюються українськими еквівалентами: науково-технічні терміни; географічні назви. Зберігається національна своєрідність специфічних слів та виразів, пов’язаних із особливостями побуту та суспільного життя, історією, географічними та кліматичними умовами [26, с. 14].
Одним із видів лексичних трансформацій є транслітерація. Транслітерація полягає в механічному перенесенні тексту та окремих слів з однієї графічної системи в іншу, з уведенням знаків іншої системи, при відносно другорядній увазі до точності передачі звуку, іншими словами, це передача письма одних літерами іншої системи [24, с.73].
Web Censorship in China? Not a Problem, Says Bill Gates (3)
Веб цензура у Китаї? Не проблема, вважає Біл Гейтс.
Man Arrested Under Terrorism Act in Birmingham (1)
Заарештовано людину за звинуваченням у скоєнні терористичного акту у Бірмінгемі.
British Economy Creeps Out of Recession (3)
Економіка Британії виповзає з кризи.
Транскрипція є ще однією формою лексичної трансформації, яка використовується для точного відтворення звукового складу слів і текстів будь-якої мови чи діалекту. Цей вид трансформації є дуже практичним, особливо при передачі іншомовних імен, термінів, власних назв та інших виразів, які не підлягають перекладу, і записуються з використанням літер національного алфавіту, що максимально наближені за звучанням до оригіналу [там само, с.73].
Biden to Propose Freeze On Government Spending (2)
Байден пропонує заморозити урядові витрати
Report Says Hamas Still Aims to Use Weapons of Mass Destruction Against Israel (4)
У доповіді повідомляється, що Хамас і досі збирається застосувати зброю масового знищення проти Ізраїлю
Van Gogh’s Letters Shed Light on His Work (1)
Листи Ван Гога можуть пролити світло на його роботи
Калькування – це процес копіювання іншомовного слова за допомогою власного, не запозиченого матеріалу, або буквальний переклад іншомовного слова. У такому випадку кожна значуща частина оригіналу перекладається дослівно і займає в перекладі те саме місце, що й у оригіналі. Калькування часто використовується при перекладі термінів, термінологічних виразів, фразеологічних зворотів, а також приказок та прислів'їв [там само, с.73].
Visual Merchandising in Retail Trade (3)
Візуальний мерчандайзинг у роздрібній торгівлі
The Coming Era of Nanotechnology (2)
Настає ера нанотехнологій
The Golden Rule of Business (2)
Золоте правило бізнесу
The Grass is Always Greener On the Other Side Of the Hill (3)
Трава завжди зеленіша з іншої сторони пагорба
Часом в заголовках англомовних матеріалів використовуються безеквівалентні фразеологізми, тому під час перекладу використовується не лише буквальне відтворення, а й додаткові пояснення їх значення та короткі історичні коментарі в самому тексті статті. Це допомагає читачеві зрозуміти особливості виразів, які можуть бути унікальними для певної культури чи мають специфічний контекст виникнення. Такий підхід дозволяє зберігати інтегральність інформації та культурну специфіку, яку не завжди можна передати дослівно [21, с.164].
We’ll Present Them With a White Elephant! (3)
А ми подаруємо їм білого слона!
А у тексті статті є пояснення: «За легендою, король Сіаму дарував білого слона своїм ворогам, яких хотів розорити. У Індії та на Цейлоні слон вважався священною твариною, яку не можна було використовувати для роботи, а догляд за ним обходився власникам дуже дорого». Цей вираз використовується для опису подарунка, який призводить до непотрібних турбот та значних витрат.
Конкретизація значення – це лексична трансформація, коли слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики у мові, на яку робиться переклад. Важливо відзначити, що використання цього типу лексичних трансформацій вимагає творчого підходу від перекладача. Наприклад, слово ‘facilities’ може мати кілька відповідників у словнику неологізмів, таких як «завод», «лабораторія» або «обладнання», залежно від контексту вживання в різних ситуаціях [24, с.74].
New Science Facilities in Texas (4)
Нові наукові лабораторії у Техасі.
G7 Summit 2022 (1)
Самміт Великої Сімки 2020 року
Iceland’s Children Paying for Slump (3)
Діти в Ісландії розплачуються за світову економічну кризу
When GM’s Robots Ran Amok (4)
Коли роботи компанії Дженерал Моторс вийшли з-під контролю.
EU Translation Competition Encourages Multilingualism (1)
Перекладацький конкурс, організований Європейським Союзом, заохочує до багатомовності
As the Nation Weathered the Darkest Years of the Depression, FDR Addressed Citizens in Evening Speeches on the Radio (3)
Коли країна переживала найважчі часи Депресії, президент Франклін Делано Рузвельт щовечора звертався до людей у своїх виступах на радіо
Doctors Attack NHS Ban on Robot Cancer Surgeon (1)
Лікарі проти заборони Національною службою охорони здоров’я Великобританії автоматизації операцій з видалення ракових пухлин.
Прикладом конкретизації може слугувати використання слова ‘effort’ із відповідним значенням «організація», «акція», «робота» в українському перекладі.
AIDS Fund Raising Effort (2)
Благодійна акція зі збору коштів Фонду боротьби зі СНІДом
International Reliefe Effort Loading in Miami for Third Mission to Haiti (4)
Міжнародна організація допомоги постраждалим країнам збирає кошти в Маямі для своєї місії у Гаїті.
War Effort in South Africa (2)
Мобілізація усіх сил для оборони Південної Африки
NASA Design Effort (4)
Конструкторські роботи НАСА
Генералізація значення – це трансформація, яка полягає в заміні слова з вужчим значенням в оригіналі на слово з більш широким значенням у цільовій мові. Цей прийом застосовується лише у випадках, коли використання в перекладі відповідника слова з більш широким значенням може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу, оскільки може виникнути втрата частини інформації [56]
При перекладі з англійської мови на українську використання прийому генералізації виникає не так часто, порівняно з трансформацією конкретизації. Це пов’язано з тим, що в англійській мові слова мають тенденцію мати більш загальний та абстрактний характер, порівняно з українською, де часто використовуються різні слова для означення того самого поняття [там само].
Existing-Home Sales Take a Big Fall in December (2)
У грудні впали продажі нерухомості
У цьому конкретному випадку, висловлення ‘еxisting-home’ можна перекласти як «готове житло» або «готова нерухомість». Такий варіант передачі зберігає сутність інформації про зменшення продажів різних типів готового житла.
Eastern Europe Corruption is Headache for White House (4)
Корупція у Східній Європі – головний біль Сполучених Штатів
В українському перекладі можна використати варіант «США» або «Президентська адміністрація США», щоб відобразити переклад назви ‘White House’. Такий варіант зберігає сенс і може бути більш зрозумілим для українського читача.
Doctors Attack NHS Ban on Robot Cancer Surgeon (3)
Лікарі проти заборони Національною службою охорони здоров’я Великобританії автоматизації операцій з видалення ракових пухлин.
В даному прикладі можна використати термін «автоматизована хірургія для лікування раку», щоб відобразити використання технологій та систем, які автоматизують процес проведення хірургічних операцій для лікування ракових пухлин. Цей вираз більш точно передає сутність оригінального терміну ‘robot cancer surgeon’ та уникає можливих неправильних асоціацій, які можуть виникнути при використанні слова «робот» в українському медичному контексті.
Модуляція, або змістовний розвиток, полягає в тому, що слово чи словосполучення вихідної мови замінюються відповідною одиницею цільової мови, значення якої є логічним продовженням або наслідком значення оригінальної одиниці [24, с.75].
Can the Leopard Change His Spots? (1)
Природу не виправити
Can a Bad Mother Help Her Nature? (3)
Недбайливі матері не змінюються
У цих двох прикладах модуляція виявляється у формі відповіді в мові перекладу на питання, яке було сформульоване у мові-оригіналі. Описовий переклад застосовується у випадках, коли неможливо знайти короткі та точні еквіваленти. [24, с.76].
Caucus for Producers, Writers & Directors in Austin (4)
Закриті збори виробників, письменників та менеджерів для попереднього обговорення організаційних питань у Остіні, Техас
Тут використано описовий переклад слова сaucus, оскільки точного відповідника в українській мові не існує. Словник Лонгмана пропонує два варіанти значень: 1) амер. «закриті збори партійних ватажків для попереднього обговорення політичних та організаційних питань»; 2) англ. (зневаж.) «політика фальсифікації виборів, тиску на виборців [78].
List of Most Booming Landslides (1)
Список найгучніших перемог на виборах з великою перевагою голосів
У цьому прикладі для перекладу на українську мову безеквівалентної лексеми landslide використовуємо розгорнуте словосполучення, що передає зміст слова – «перемога на виборах з переважною кількістю голосів».
Better-late-than-never Admission (1)
Зізнання, здійснене за принципом «краще пізно, ніж ніколи»
В українській мові є еквівалент англійському виразу Better-late-than-never, але в описовому перекладі застосовується додаткове словосполучення – «здійснене за принципом».
Senate to Vote on Governor’s Confirmation During Lame-Duck Session (4)
Сенат поставить на голосування питання про затвердження губернатора на засіданні до передачі повноважень новообраному складу
Лексема lame-duck часто зустрічається як у газетних статтях політичної тематики, так і в їхніх заголовках. У ветеринарії термін lame-duck використовується для позначення всіх водоплаваючих птахів, у яких є проблеми з пересуванням. Ці проблеми, як правило, спричинені астраксафізисом – захворюванням, яке вражає кінцівки. Птахи з цією хворобою приречені на смерть, оскільки не мають шансів врятуватися від хижаків та мисливців.
Цей термін був переосмислений і увійшов у обіг американської політики як «феномен кульгавої качки». Це поняття може мати декілька значень: 1) це строк, протягом якого урядовець (наприклад, президент чи конгресмен) знаходиться при владі після того, як не був переобраний на посаду; 2) це сам конгресмен чи президент у таких обставинах; 3) це сесія конгресу чи легіслатури (lame-duck session) – засідання до передачі повноважень новообраному складу.
Проаналізувавши матеріал дослідження, ми зафіксували 31 випадок застосування лексичних трансформацій, серед яких: транслітерація – 3 випадки, транскрибування – 3, калькування – 4, вживання безеквівалентних фразеологізмів – 1, конкретизація значення – 7, генералізація значення – 2, модуляція – 3, описовий переклад – 3 випадки.

3.2. Граматичні трансформації

Перестановка, яка представляє собою одну з форм перекладацьких трансформацій, визначається як зміна розташування мовних елементів у тексті перекладу в порівнянні з вихідним текстом. Така трансформація може охоплювати слова, словосполучення, частини складного речення і навіть самостійні речення в структурі тексту. Причинами перестановок можуть бути відмінності у структурі речення англійської та української мов [52, с. 128].
В англійських реченнях зазвичай спостерігається логічний порядок, де початок складає підмет (або група підмета), за яким слідує присудок (група присудка), який є центром повідомлення. Увесь вторинний контекст, такий як обставини часу або місця, розміщується в кінці речення. З іншого боку, в українській мові порядок членів речення може бути іншим: часто на початку речення розташовуються другорядні члени, за якими слідує присудок, і підмет розташовується в кінці. Цей аспект слід враховувати під час процесу перекладу [там само].
British Economy Will Take Years to Recover Despite End of Recession (1)
Незважаючи на закінчення кризи, Британії знадобляться ще роки, аби відновити свій економічний стан
У даному прикладі в англомовному заголовку порядок членів речення визначається як підмет – присудок – обставина мети – підрядне допустове речення. При перекладі на українську мову запропоновано такий порядок членів речення в заголовку: на першому місці розташоване підрядне допустове речення, далі йде головне речення (додаток, присудок, підмет), і, нарешті, підрядне речення мети.
Workers Trapped After Vast Chinese Mine Floods (1)
В результаті потужної повені робітники однієї з китайських шахт опинилися у пастці
У цьому прикладі підрядне речення причини, яке у вихідній мові розташоване після головного речення, при перекладі на українську мову згідно з нормами пересувається на перше місце.
Fur-Ban Debate Comes to an End in Israel (4)
В Ізраїлі завершуються перемовини щодо заборони використання тваринного хутра
У даному випадку, під час перекладу використовується перестановка елементів речення, і обставина місця винесена на початок, оскільки такий порядок є типовим для української мови.
Заміна є найбільш розповсюдженим і різноманітним видом перекладацьких трансформацій. Під час процесу перекладу можуть бути змінені такі граматичні одиниці, як форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичних зв'язків і так далі [24, с.76].
а) Заміна форми слова включає в себе заміну числа у іменників, часу у дієслів та інших граматичних параметрів слова під час перекладу.
Report Says Hamas Still Aims to Use Weapons of Mass Destruction Against Israel (2)
Як повідомляється у доповіді, Хамас й досі планує використати зброю масового знищення проти Ізраїлю
Під час перекладу даного заголовка використовується трансформація заміни числа множини лексеми ‘weapons’, відповідник якої в українській мові («зброя») вживається в однині.
If Washington Decides That Israeli Intransigence is Harming its War Effort it May Take a Harder Line With its Ally (2)
Якщо у США вирішать, що безкомпромісність Ізраїлю шкодить їх військовій економіці, вони можуть вдатися до жорсткіших заходів
б) Заміна частини мови в даному контексті означає використання трансформації, де англійська Present Indefinite в підрядних умовних реченнях (вирішує) замінюється українською майбутньою формою дієслова (вирішать). Крім того, у даному прикладі застосовується трансформація генералізації (Washington – США).
Щодо заміни частини мови, це часто виявляється у перетворенні англійської віддієслівної форми іменника (зазвичай із суфіксом -er (-or)), яка вказує на виконавця дії, на українську особову форму дієслова.
Being a Good Golfer! (4)
От що значить добре грати в гольф!
Під час перекладу також відбуваються інші заміни частин мови, які часто супроводжуються перебудовою синтаксичної структури речення та змінами у розташуванні членів речення.
в) Заміна членів речення, або зміна синтаксичної структури речення, включає різноманітні прийоми. Найпоширенішим прикладом такої синтаксичної перебудови є заміна англійської пасивної конструкції на українську активного стану. Під час цього процесу англійський присудок замінюється доповненням в українській мові. Крім того, додаток з прийменником ‘by’ в англійській мові при перекладі на українську може замінюватися присудком або опускатися, а також використовується безособова конструкція. Додатково, форма залежного стану англійського дієслова може бути замінена формою дійсного стану дієслова в українській мові.
NHS Change Must be Driven by Clinical Evidence (1)
Клінічні дані мають бути підставою для змін, що впроваджує Британська Служба Охорони Здоров’я
У цьому випадку, при перекладі з англійської на українську мову, додаток з прийменником в англійській мові стає підметом. Крім того, використовується трансформація лексичного додавання, де ‘NHS change’ перекладається як «зміни, що впроваджує Британська Служба Охорони Здоров’я». Це важливо, оскільки дослівний переклад «зміни Британської Служби Охорони Здоров’я» може бути сприйнятий як заміна самої Служби на щось інше, що не є коректним.
Також не рідкі випадки, коли підмет в англійському реченні замінюється обставиною при перекладі на українську мову.
Afganistan Faces New Challenge (4)
Афганістану кинуто новий виклик
У цьому варіанті перекладу підмет у мові-оригіналі (Afganistan) замінено на додаток у мові перекладу (Афганістану).
Ottawa Sees Record January Rainfall (2)
В січні в Оттаві зафіксовано рекордну кількість опадів
У даному варіанті перекладу використані наступні трансформації:
Зміна синтаксичної структури речення: ‘Ottawa Sees’ у мові-оригіналі («в Оттаві зафіксовано») передано у формі обставини місця, а також використано пасивну конструкцію, замінивши конструкцію в активному стані в англійській мові.
Заміна форми слова: лексема ‘rainfall’ в англійській мові вживається в однині, але в українській мові її відповідник «опад» вживається лише в множині.
Перестановка: в українській мові характерним є розміщення обставини часу та місця на початку речення.
Ці трансформації допомагають забезпечити точність та природність перекладу, враховуючи відмінності у синтаксисі та вживанні лексики між двома мовами.
Вилучення (опущення) та доповнення, як у граматичному, так і у лексичному плані, часто вимагають введення або вилучення слів. Ці трансформації часто поєднуються з іншими граматичними перетвореннями, особливо заміною частин мови. Введення додаткових слів обумовлено різноманітністю у структурі речення та необхідністю розгортання думки, оскільки більш стислі англійські речення часто вимагають більш розгорнутого висловлення в українській мові. Також введення або опущення слів може бути обумовлено відсутністю відповідного слова чи лексико-семантичного еквівалента [24, с.76].
Supreme Court Declares NRO Null and Void (2)
Верховний Суд визнає Закон про національне примирення недійсним
Так, в даному прикладі використано трансформацію опущення, що є поширеним прийомом при перекладі англомовних парних синонімів, використання яких не є характерним для української мови. Цей підхід допомагає уникнути повторення схожих за змістом слів і забезпечує адекватний переклад, враховуючи відмінності у вживанні та еквівалентності слів між мовами.
Deepwater Horizon: Conservationists Warn of ‘True Catastrophe’ for Wildlife (2)
Вибух на нафтодобувній платформі ‘Deepwater Horizon’ у Мексиканській затоці: Захисники природи попереджають про початок справжньої катастрофи для живої природи
У даному прикладі відбулися наступні трансформації:
Доповнення: лексема ‘conservationists’ доповнена, оскільки в українській мові відсутній точний еквівалент, і вона перекладається як «захисники природи».
Доповнення: лексема ‘wildlife’ також доповнена і перекладається на українську мову як «жива природа».
Доповнення: запропоновано доповнення у першій частині загоовка для поліпшення розуміння для читача, а не залишена назва платформи.
A Blow to Philosophy, and Minorities (3)
Удар по філософії та етнічним меншинам
У цьому прикладі фіксуємо доповнення та конкретизацію меншин, про які йдеться у публікації.
Контекстуальна заміна в перекладі включає використання альтернативного слова, виразу чи словосполучення замість формального еквівалента оригіналу. Такий підхід виокремлюється тим, що в разі відсутності точних відповідників у перекладній мові не можна говорити про звичайну заміну. У деякій мірі можна спростити це твердження, вказуючи, що контекстуальна заміна передбачає уникнення використання наявних еквівалентів або аналогів. Це випливає з особливостей контексту, зокрема незвичайного вживання слова чи словосполучення у конкретному контексті [24, с.77].
The Practices May Be Considered Successful (3)
Дані заходи можна вважати успішними
У запропонованому перекладі заголовка використано контекстуальну заміну, де слово ‘practices’ замінено на «заходи», оскільки використання терміну «практика» не відповідає змісту статті та не є коректним.
Need For Funds (2)
Потреба у фінансуванні
Виходячи із контексту, можна запропонувати використати лексему «фінансування» замість «фонди» чи «кошти» при перекладі лексеми ‘funds’.
Traffic Fumes Increase the Risks of Heart Trouble (1)
Вихлопні гази підвищують ризик виникнення серцевих захворювань
The Whole World in One Country: Racial Troubles in Britain (3)
Весь світ в одній країні: расові хвилювання у Британії
У попередніх двох прикладах лексема ‘trouble’ набуває різних значень, залежно від контексту та інформації, поданої в статті, і, відповідно, має різний переклад [24, с.79].
Антонімічний переклад – це лексико-граматична трансформація, що передбачає заміну будь-якої одиниці мови-оригіналу протилежною за значенням одиницею у мові перекладу, з необхідною перебудовою всього речення, з метою збереження смислу.
They Never Tell Us Everything! (1)
Вони завжди щось замовчують!
У цьому випадку пропонується вжити антонімічний переклад, щоб уникнути подвійного заперечення у заголовку статті.
Diplomacy in Lebanon? Not Until US Identifies Why It’s There (2)
Дипломатія в Лівані? Лише коли Сполучені Штати визначаться, що вони там роблять
У цьому випадку можливий буквальний переклад: «Не раніше, ніж Сполучені Штати визначаться, що вони там роблять». Проте, газетні заголовки зазвичай прагнуть до лаконічності, тому пропонується використати антонімічний переклад для збереження смислу в більш стислій формі.
Nothing Has Changed for Boris Johnson (1)
Для Бориса Джонсона все залишилося незмінним
Not a Positive Side of Skin-Whitening (2)
Негативна сторона відбілювання шкіри
В цих двох прикладах антонімічний переклад використовується для скорочення заголовка та надання йому природного звучання в українській мові: «Все залишилося незмінним» (Nothing has changed) та «Негативна сторона» (Not a Positive Side).
Nothing But Laughter (3)
Лише сміх
І хоча ‘Nothing But Laughter’ можна б було відповідно перекласти як «Сміх та й годі», такий варіант не є відповідним, оскільки в українській мові цей вираз використовується для вираження насмішки чи невдоволення. Але стаття не несе негативного забарвлення; навпаки, вона містить інформацію про дослідження, проведені у Великій Британії, які підтверджують, що сміх сприяє покращенню апетиту.
No More Oil On Troubled Waters (2)
Досить нафти у вже забруднених водах
У даному випадку використаний антонімічний переклад ‘No more’ як «Досить», а також застосований метод контекстуальної заміни. З огляду на переносне значення виразу ‘troubled waters’ яке означає «заплутане, складне становище», ми відмовилися від дослівного перекладу «проблемні води», оскільки це могло б бути неправильно сприйнято. Замість цього, ми вибрали контекстуально відповідний варіант – «забруднені води», що краще передає сенс у зв’язку з аварією на нафтодобувній платформі у Мексиканській затоці та розливом нафти на поверхню океану.
Компенсація в перекладі – це використання альтернативного лексико-граматичного виразу для передачі смислового або стилістичного відтінку, який може відрізнятися від оригіналу. Часто в процесі компенсації один стилістичний елемент замінюється іншим з метою врегулювання втрат. Важливо враховувати, що при необхідності вибору між стилістичним забарвленням і експресивністю в перекладі, слід намагатися зберегти експресивний характер, особливо при перекладі сленгових або жаргонних виразів. Якщо стилістичне вираження має суттєве значення для стилю оригіналу, його слід передати в перекладі, навіть якщо це вимагає застосування компенсаційних стратегій у інших аспектах тексту [24, с.82].
An A1 Day! (2)
День кращий з найкращих!
У цьому конкретному прикладі, ідіоматичний вислів ‘A1’, який використовується в англійській мові для вираження чогось видатного та виняткового, можна перекласти як «кращий з найкращих», оскільки прямого еквіваленту в українській мові не існує.
We’d Better Sit On the Fence When It Comes To Voting (4)
Коли справа дійде до голосування, ми краще зберігатимемо нейтралітет
Український еквівалент ідіоматичного виразу ‘Sit On the Fence’ в англійській мові – це «зберігати нейтралітет», означаючи утримання від зайняття будь-якої сторони в обговоренні певного питання.
It’s Zero Hour for Georgia (2)
Для Грузії все лише починається
В англійській мові ідіоматичний вираз ‘Zero Hour’ вказує на момент перед початком чогось важливого. Українським еквівалентом цього виразу може бути «все лише починається».
Транспозиція – це форма перекладу, що включає в себе як лексико-граматичні, так і стилістичні трансформації. При цьому здійснюється перехід від одного жанру чи функціонального стилю до іншого. У англійських текстах елементи розмовного стилю часто вживаються, іноді мають фамільярний характер. В процесі перекладу може виникати необхідність у пригладжуванні тексту, заміні жаргонних або фамільярних виразів більш нейтральними, забезпечуючи відповідність стилів та зберігаючи сенс оригіналу [24, с.83].
Woman Arrested Over Child Fire Deaths (1)
Заарештовано жінку за звинуваченням у вчиненні пожежі, в якій загинуло двоє дітей
У перекладі статті рекомендується використовувати менш виражену стилістичну лексику, оскільки в мові-оригіналі автор виражає осудження щодо підозрюваної, незважаючи на те, що її вина ще не була доведена. Це дозволить читачам отримати інформацію для обдумування та формування власного погляду.
Nicaragua Accused of Helping Colombian Drug Lords (3)
Владу Нікарагуа звинувачено у сприянні наркоторговлі у Колумбії
У цьому випадку рекомендується більш загальний переклад виразу ‘helping Colombian drug lords’ як «сприяння наркоторговлі», щоб уникнути висловлення звинувачень у допомозі наркобаронам.
Vatican Hit By Gay Sex Scandal (2)
У Ватикані вибухнув скандал навколо звинувачення у розбещенні неповнолітніх хлопчиків
У цьому випадку пропонується використовувати менш стилізовану та більш політично коректну лексику під час перекладу. Також рекомендується уточнити заголовок, зробивши його більш конкретним, щоб відобразити інформацію, яка міститься в статті: голова Римської католицької церкви звинувачується в приховуванні випадків згвалтувань священниками, які протягом багатьох років здійснювали насильство щодо неповнолітніх хлопчиків (кількість жертв насильства становить близько 200).
Ugandan Prime Minister to Be Banned From UK If His Gay Death Penalty Bill Succeeds (3)
Прем’єр-міністру Уганди заборонять в’їзд до Великобританії, якщо буде прийнято його законопроект щодо страти представників сексуальних меншин
В цьому контексті рекомендується використовувати менш образливу лексику порівняно з оригіналом, а також застосувати трансформацію генералізації.
Таким чином, переклад газетних заголовків вимагає різноманітних перекладацьких трансформацій, які обумовлені відмінностями у типовій структурі заголовків, неоднозначністю їх смислової інтерпретації, відмінностями у використанні лексичних одиниць у заголовках, а також експресивно-стилістичними аспектами та смисловим співвідношенням між текстом і заголовком. Ці операції включають граматичні та семантичні трансформації, міжрівневі (лексико-граматичні) трансформації, а також заміну вихідного заголовка новим, що відповідає нормам даного жанру мовою перекладу. Для адекватного перекладу важливо мати розуміння особливостей перекладацьких трансформацій, оскільки існують відмінності у структурі англомовних та українських заголовків, тому обізнаність у цих відмінностях дозволяє максимально точно та лаконічно передати зміст і специфіку заголовка.
Проаналізувавши матеріал дослідження, ми зафіксували 29 випадків застосування граматичних трансформацій, серед яких: перестановка – 3 випадки, заміна – 6, вилучення (опущення) – 1, доповнення – 2, контекстуальна заміна – 4, антонімічний переклад – 6, компенсація – 3, транспозиція – 4.

Висновки до розділу 3

Під час перекладу англомовних газетних заголовків було встановлено застосування лексичних (31 випадок) та граматичних трансформацій (29 випадків).
Серед лексичних трансформацій найбільш частотно вживаною стала конкретизація значення (7 випадків). Менш частотними виявилося калькування (4 випадки); по 3 випадки транслітерації, транскрипції, модуляції та описового перекладу, 2 випадки генералізації значення та 1 випадок вживання безеквівалентних фразеологізмів.
Серед граматичних трансформацій найбільш частотно вживаними стали заміни та антонімічний переклад (по 6 випадків кожна). Менш частотними виявилися контекстуальні заміни та транспозиції (по 4 випадки); перестановки, компенсації (по 3 випадки відповідно), 2 випадки доповнень та 1 випадок вилучення (опущення).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У світі, насиченому різноманітними новинами з усіх куточків планети, засоби масової інформації стають дедалі важливішими, а газета залишається ключовим засобом передачі та отримання інформації. Англомовні газети нині популярні та читаються по всьому світу. Проте багато людей мають труднощі з розумінням заголовків англійських газет через їхні культурні та історичні відмінності від звичайної англійської мови.
Заголовок є першим елементом статті, який читач помічає, і в значній мірі визначає мету та зміст статті. Важливість газетних заголовків є очевидною, оскільки вони є ключовими структурними компонентами будь-якої публікації.
Англомовні заголовки привертали увагу вчених та перекладачів у різних аспектах, включно із структурою, синтаксисом, функціональним розвитком, семантикою, стилем та взаємодією з основним текстом. Ці аспекти вивчалися у контексті лінгвістичних проблем, і дослідження включали аналіз мовних особливостей заголовків газет у різних сферах, таких як реклама, публіцистика, мас-медіа тощо.
Мова газетного стилю, як правило, визначається стилістичною нейтральністю, оскільки більшість слів відповідає прийнятим літературним нормам і має об’єктивний характер. У газетно-публіцистичних матеріалах часто використовується вже згадана лексика для точного відтворення реальної картини подій та передачі вражень та ставлення до них адресата. Також ця лексика використовується для потужного впливу на аудиторію та акцентування важливості висловлювання.
Аналіз англомовних газет підтверджує, що вони часто мають емоційно-експресивний характер, а їхня сила впливу органічно пов’язана із влучністю та образністю англійської мови.
У першому розділі розглянуто історичний розвиток газет у Великій Британії, роль преси у суспільстві та етапи її еволюції від «листів новин» до електронних газет, описано характеристики газетно-публіцистичного стилю, встановлено лексичні засоби та стилістичні прийоми, притаманні цьому стилю, проаналізовано функції і типи заголовків.
У другому розділі розглянуто специфіку формування англомовних газетних заголовків, що має прояв у структурних, лексичних, граматичних і стилістичних особливостях. За своєю структурою заголовки можуть бути представлені: односкладним, двоскладним, складним, еліптичним, сегментованим або ізольованим підрядним реченням. В роботі також проаналізовано лексико-граматичні прийоми формування заголовків, а також стилістичні засоби (метафори, антитези, епітети, каламбури тощо).
У третьому розділі увагу зосереджено на способах їх перекладу, зокрема на лексичних і граматичних перекладацьких трансформаціях, застосованих під час перекладу аналізованого матеріалу. В результаті аналізу було зафіксовано застосування таких перекладацьких трансформацій: 31 лексична (транслітерація, транскрипція, калькування, конкретизація, генералізація, модуляція або змістовий розвиток, описовий переклад) та 29 граматичних (перестановка, заміна, oпущення і доповнення, антонімічний переклад, компенсація, транспозиція).
Серед лексичних трансформацій найбільш частотно вживаною стала конкретизація значення (7 випадків). Менш частотними виявилося калькування (4 випадки); по 3 випадки транслітерації, транскрипції, модуляції та описового перекладу, 2 випадки генералізації значення та 1 випадок вживання безеквівалентних фразеологізмів.
Серед граматичних трансформацій найбільш частотно вживаними стали заміни та антонімічний переклад (по 6 випадків кожна). Менш частотними виявилися контекстуальні заміни та транспозиції (по 4 випадки); перестановки, компенсації (по 3 випадки відповідно), 2 випадки доповнень та 1 випадок вилучення (опущення).
Перспективи подальших наукових студій вбачаємо у більш детальному дослідженні стилістичних прийомів, що застосовуються у формуванні англомовних газетних заголовках, та їх співставленні зі стилістичним арсеналом українських газетних заголовків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Алєксєєва Л. О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного,
художнього та публіцистичного стилів. Донецьк: Юго-Восток, 2009. 204 с.
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія,
2004. 344 с.
Бакало А. Заголовок друкованого ЗМІ: рекламний слоган. Київ:
Друкарство, 2006. № 5. С. 36-39.
Белинская О. Е. Текстообразующая роль заголовка в формировании коммуникативной перспективы художественного текста // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія «Філологія». 1999. № 1. С. 135-138.
Бідасюк Н. В. Переклад заголовків наукових статей англійською мовою // Банківська справа. 2020. № 12. URL: http://elar.khmnu.edu.ua/ jspui/handle/123456789/9563 (дата звернення: 20.07.2023)
Варламова А. А. Трудности перевода заголовков английской прессы на материале англоязычных газет // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2016. № 24. Т. 2. С. 107-109. URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v33/part_2/ Filologi33_2.pdf (дата звернення: 20.07.2023)
Голубєв В.Ю. Аргументативный діалог в американській газеті:
взаємовплив логічного і мовного аспекту дискурса: онлайн журнал. Київ. 2000.
Гонтаренко А. С. Англомовні газетні заголовки та їх переклад українською мовою // Наукові записки Нац. Університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2014. Випуск 45. С. 217-219. URL: https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2014/n45/65.pdf (дата звернення: 20.08.2023)
Горяйнова А. В. Инфографика – современный подход к визуализации журналистских материалов // Знак: проблемное поле медиаобразования. 2010. № 6. С. 68-73. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/infografika-sovremennyy-podhod-k-vizualizatsii-zhurnalistskih-materialov
Гуревич С. М. Газета: вчера, сегодня, завтра. М.: Аспект-Пресс, 2004. 288 с.
Демченко Н. С. Мовні засоби увиразнення в англомовних газетних заголовках (на матеріалі “The Еconomist”) // Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип.22. т. 1. С. 101-105. URL: https://rep.btsau.edu.ua/ bitstream/BNAU/7543/3/Movni_zasoby.pdf
Жуковська В. В. Основи теорії та практики стилістики англійської мови: навч. посіб. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 240 с.
Засименко В. В. Особливості й труднощі перекладу заголовків. 2013. URL: http://www.rusnauka.com/27_NII_2013/Philologia/6_146379.doc. htm (дата звернення: 20.07.2023)
Зіненко Н. В. Особливості та труднощі перекладу газетних заголовків // Актуальні проблеми функціонування мови і літератури в сучасному полікультурному суспільстві. 2020. С. 295-298. URL: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/11123/ (дата звернення: 22.07.2023)
Зуброва О. А. До питання характеристики англомовного газетного заголовку // Науковий вісник ХДУ: [зб. наук. праць / ред. В. П. Олексенко та ін.]. Херсон: Вид-во ХДУ, 2010. Вип. 12. С. 312-315.
Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети. К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. 222 с.
Іллів І. І. Заголовок як проблема перекладу // Актуальні проблеми менталінгвістики. 2001. Вип. 11. Ч. 1. С. 209-214.
Казимянец Е. Г. Этот «безумный, безумный, безумный» мир в «странных» заголовках электронных СМИ // Slavistica Vilnensis. 2018. № 63. С. 273-284. URL: https://www.researchgate.net/ publication/326310427_Etot_bezumnyj_bezumnyj_bezumnyj_mir_v_strannyh_zagolovkah_elektronnyh_SMI (дата звернення: 10.07.2023)
Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. К.: Наукова Книга, 2002. 564 с.
Карпчук Н. П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз): Монографія. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. 162 с.
Коваленко А. М. Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 – германські мови. Київськ. нац. лінгв. ун-т. Київ, 2002. 187 c. URL: http://www.disslib.org/zaholovok-anhlomovnoho-zhurnalnoho-mikrotekstu-povidomlennja-struktura-semantyka.html (дата звернення: 20.07.2023)
Коваленко А. М. Семантико-функціональні особливості заголовка журнального мікротексту повідомлення (на матеріалі тижневика Newsweek) // Вісник КНЛУ. Серія: Філологія. 2000. № 2. Т.3. С. 178-186. URL: http://studcon.org/zagolovok-anglomovnogo-zhurnalnogo-mikrotekstu-povidomlennya-struktura-semantyka-pragmatyka-na?page=7 (дата звернення: 22.07.2023)
Ковальчук М. Перетворення фразеологізмів у газетних заголовках // Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2013. С. 134-140. URL: http://surl.li/nujau (дата звернення: 18.07.2023)
Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. М.: ЭТС, 2001. 424 с.
Коновець С.П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації
фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських
періодичних видань): автореф. дис… канд. філол. наук.: спец. 10.02.04 – германські мови. К., 2002. 22 с.
Коритник Д. Ю. Особливості перекладу заголовків у сучасних англомовних онлайн-газетах. Суми: СДУ, 2020. 68 с. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/81106/1/ Korytnik_mah_robota.pdf (дата звернення: 22.07.2023)
Лоза А. Типи газетних заголовків // Магістерські філологічні студії’2023. Черкаси: ЧДТУ, 2023. С. 27-34.
Лужна О. Заголовок художнього твору як проблема перекладу // Науковий вісник Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки. 2013. Вип. 17. С. 174-179. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/ 123456789/8006/3/luzna.pdf (дата звернення: 22.07.2023)
Лютая А. А. Современный газетный заголовок: структура, семантика, прагматика: автореф….дис. канд. филол. наук: спец. 10.02.01. Волгоград, 2008. 26 с. URL: https://cheloveknauka.com/sovremennyy-gazetnyy-zagolovok-struktura-semantika-pragmatika (дата звернення: 10.09.2023)
Майборода Л. І. До проблеми способiв та засобiв увиразнення газетного заголовка // Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1410 (дата звернення: 30.07.2023)
Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація: навч. посіб. К.: ВЦ «Академія», 2012. 159 c.
Матвiїшин (Лопушанська) О. М. Особливостi вiдтворення заголовкiв класичних прозових творiв в перекладах нiмецькою мовою // Сучаснi дослiдження з iноземної фiлологiї. 2011. Вип. 9. С. 317-321. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sdzif_2011_9_49 (дата звернення: 22.07.2023)
Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. К.: Вища шк., 2003. 462 с.
Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / за наук. ред. В. В. Різуна. К.: Центр Вільної Преси, 2013. 352 с.
Мірошниченко І. Г. Сучасні підходи до типології мас-медійного
дискурсу: [препринт] // Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ.
конф., Вінниця, 12-13.10. 2016 р. Вінниця: Вінниц. держ. педагог. ун-т ім. М. Коцюбинського. 2016. С. 227-231.
Мосієнко О. В. Артикль у газетному заголовку та його текстотворча функція. 2005. URL: https://studentam.net.ua/content/view/8639/97/ (дата звернення: 2.07.2023)
Овсієнко Л. М. Історія журналістики: навчальний посібник. Переяслав-Хмельницький: «Вид-во КСВ», 2015. 214 с.
Ольшанская Н. А. Лексические приемы перевода английских газетных заголовков // Молодой ученый. 2017. № 9 (143). С. 370-372. URL: https://moluch.ru/archive/143/40187/ (дата звернення: 22.07.2023)
Остроушко О. А. Особливостi перекладу англiйських атрибутивних словосполучень українською мовою (на матерiалi iнформацiйних текстiв) // Фiлологiчнi студiї. Науковий вiсник Криворiзького держ. пед. унiверситету. 2010. Вип. 4. С. 150-155. URL: http://nbuv.gov.ua /UJRN/PhSt_2010_4_19 (дата звернення: 22.07.2023)
Пампура С. Ю. Мова англійських газетних заголовків: особливості перекладу // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного ун-ту. Сер.: Філологія. 2019. № 41. Т. 2. С. 157-159. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v41/part_2/40.pdf (дата звернення: 22.07.2023)
Плис О. Стилістичні характеристики англомовних заголовків Інтернет-видань // English for Specific Purposes: зб. наук. тез, 2017. Вип. 4. С. 121-125.
Потапенко С. І. Структура заголовків англомовних текстових повідомлень: досвід лінгвокогнітивного аналізу // Вісник КЛУ. Серія «Філологія». 2003. Т.6. № 3. С. 128-135. URL: http://eprints.zu.edu.ua/ 2091/1/06psichn.pdf (дата звернення: 22.07.2023)
Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. К.: Видавничий центр «Київський університет», 1999. 308 с.
Раду А. І. Типологія та лінгвістичні особливості функціонування
ділової реклами (на матеріалі англомовної рекламної продукції): дис. канд. філол. наук: 10.02.04 – германські мови. Запоріжжя, 2004. 247 с. URL: http://www.disslib.org/typolohia-ta-linhvistychni-osoblyvosti-funktsionuvannja-dilovoyi-reklamy.html (дата звернення: 20.07.2023)
Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. 148 с.
Савчук І. С., Стрюк Н. В. Семантичні особливості англомовних журнальних заголовків (на матеріалі видання “National Geographic”). 2020. URL: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua ›article›view (дата звернення: 22.09.2023)
Самсонова О. Труднощі відтворення у перекладі алюзивних заголовків художніх творів (на матеріалі оповідань О. Генрі) // Наук. записки КДПУ. Сер.: Філол. науки. 2011. Вип. 95(1). С. 552-556. URL: https://cusu.edu.ua/download/nz_2012_104_1.pdf (дата звернення: 14.07.2023)
Совєтна А. В., Лісун О. В. Перекладацькі трансформації при перекладі заголовків британських періодичних видань на українську мову // Научный взгляд в будущее. 2021. № 21. Т. 1. С. 167-171. URL: https://er.chdtu.edu.ua/bitstream/ChSTU/2394/1/44-67-PB%20%281%29.pdf (дата звернення: 22.07.2023)
Срібняк І. Історія журналістики: виникнення та розвиток новинних мас-медіа в країнах Європи, Азії та Північної Америки (XVII-XX ст.): підручник. К.: Міжнародний науково-освітній консорціум ім. Люсьєна Февра, 2018. 156 с.
Сухорукова А. В. Вплив ЗМІ на формування духовності особистості
та суспільствам //Культура народів Причорномор’я. 2006. № 84 С. 78-82.
Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: практичний посібник. К.: Наша культура і наука, 2006. 560 с.
Федоренко Л. В. Принципи перекладу заголовків медійних текстів // Одеський лінгвістичний вісник. 2015. № 6. Т. 2. С. 126-129. URL: http://olj.onua.edu.ua/index.php/olj/article/view/338/150 (дата звернення: 22.07.2023)
Федорова Ю. Типи англомовних газетних заголовків // Вісник Маріупольського держ. гум. ун-ту. Серія: Філологія. 2010. № 3. С. 133-138. URL: https://mdu.in.ua/index/visnik_mdu/0-94 (дата звернення: 22.07.2023)
Царева Е. Е. Специфика перевода газетных заголовков //
Вестник Казанского технолог. университета. 2010. С. 398-406. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/spetsifika-perevoda-gazetnyh-zagolovkov (дата звернення: 12.08.2023)
Частник О. С., Частник С. В. Англомовнi елементи наукової працi: назва, анотацiя, резюме: A Practical Guide to Writing Research Paper: Titles, Abstracts, Summaries: навчальний посiбник. Х.: ХДАК, 2016. 78 с. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/14381 (дата звернення: 22.07.2023)
Чижевський В. С. Семантико-стилістичні особливості перекладів заголовків сучасного англомовного публіцистичного тексту економічного спрямування. Полтава: ПУЕТ, 2021. URL: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11460 (дата звернення: 22.07.2023)
Шевченко Л. І., Дергач Д. В., Сизонов Д. Ю. Медіалінгвістика:
словник термінів і понять. К.: ВПЦ «Київський ун-т», 2014. 380 с.
Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: навч. посіб. К.:
Літера, 2000. 688 с.
Як перекладають заголовки? 23.06.2021. URL: https://opentalk.org.ua/ langstory/yak-perekladayut-zagolovky/ (дата звернення: 22.07.2023)
Andrews E., Maksimova A. Russian translation: theory and practice. London and New York: Routledge, 2010. 186 p. URL: https://www.yumpu.com/en/ document/view/65703359/russian-translation-theory-and-practice-by-edna-andrews-elena-maksimova-z-liborg (дата звернення: 22.07.2023)
Chovanec J. Pragmatics of tense and time in news: from canonical headlines to online news texts. Amsterdam and Philadelphia: John Benjamins Publ. Co., 2014. 293 p. URL: https://dokumen.pub/the-routledge-handbook-of-translation-and-pragmatics-9781138637290-1138637297.html (дата звернення: 22.07.2023)
Conboy M. The language of newspapers: socio-historical perspectives.
London: Athenaeum Press Ltd, 2010. 176 p.
Dor D. On newspaper headlines as relevance optimizers // Journal of Pragmatics. № 35. 2003. Р. 695-721. URL: https://www.scirp.org/ (S(lz5mqp453edsnp55rrgjct55.))/reference/referencespapers.aspx?referenceid=3564366 (дата звернення: 15.07.2023)
Franklin B. Pulling newspapers apart. London and New York, Routledge,
2008. 292 p.
Hays J. Eight Recommendations for Writing Titles of Scientific Manuscripts // Public Health Nursing (Boston, Mass.). 2010. Vol. 27. No. 2. P. 101-103. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 43532733_Eight_Recommendations_for_Writing_Titles_of_Scientific_Manuscripts (дата звернення: 22.07.2023)
Ifantidou E. Newspaper headlines and relevance: Ad hoc concepts in ad hoc contexts // Journal of Pragmatics. 2009. № 41(4). Р. 699-720. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378216608002798
Jalilifar A. A contrastive discourse analysis of English newspaper headlines: Facing syntactic challenges in translation // Tell. 2010. Vol. 4. No. 1. P. 49-68. URL: https://www.teljournal.org/article_66131_ 95ad9ceff16631672 ef1e9ce0617589a.pdf
Jucker A.H. Social stylistics. Berlin and New York: Mouton de Gruyter
Publ., 1992. 297 p.
Keeble R. The newspapers handbook. London and New York: Routledge,
2006. 299 p.
Kotenko M. V., Stanhret H. Z. Elliptical sentences as headlines of newspaper articles // Науковий вісник МГУ. Сер.: Філологія. 2022. № 55. С. 39-42. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/ archive/v55/9.pdf
Kuiken J., Schuth A., Spitters M., Marx M. Effective headlines of newspaper articles in a digital environment // Digital Journalism, 5:10,
P.1300-1314. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/ 21670811.2017.1279978 (дата звернення: 22.10.2023)
Larocque P. Is the answer in the question? The Free Library, 2000. URL: https://www.thefreelibrary.com/Is+the+answer+in+the+question%3fa064719117 (дата звернення: 22.07.2023)
Marcoci S. Some typical linguistic features of English newspaper headlines. Linguistic and Philosophical Investigations; Woodside 2014. № 13. Р. 708-714. URL: https://www.proquest.com/docview/ 1535117440 (дата звернення: 22.07.2023)
Scacco J., Muddiman A. The current sate of news headlines. 2019. URL: https://mediaengagement.org/wp-content/uploads/2019/05/THE-CURRENT-STATE-OF-NEWS-HEADLINES.pdf
Soler V. Writing titles in science: An exploratory study // English for Specific Purposes. 2007. Vol. 26 (1). P. 90-102. URL: https://eric.ed.gov/?id=EJ748381 (дата звернення: 22.07.2023)
Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/ english/headline (Accessed 7 September 2023).
Collins Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/ english/headline (Accessed 7 September 2023).
Longman Dictionary. URL: https://www.ldoceonline.com/dictionary/ headline (Accessed 7 September 2023).

ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

The Daily Telegraph. 2023. Tuesday, June 6. URL: https://www.telegraph.co.uk/
The New York Times. 2023. Tuesday, June 13. URL: https://www.nytimes.com/international/
The Times. 2023. Tuesday, June 20. URL: https://www.thetimes.co.uk/
The Washington Post. 2023. Tuesday, June 27. URL: https://www.washingtonpost.com/

ДОДАТОК
Перелік заголовків англомовних газет
Таблиця А1
№ з/п Заголовок
1 Ugandan Prime Minister to be banned from UK if his gay death penalty bill succeeds
2 The whole world in one country: racial troubles in Britain
3 Operations go-slow forced by NHS crisis
4 UK ‘breaking law’ over CIA secret flights
5 Brown forced onto the defensive for first time
6 They never tell us everything!
7 Syria ready to reopen Israel peace talks
8 Senate to vote on Governor’s confirmation during lame-duck session
9 New cancer drug puts NHS under pressure
10 Toxic cloud fear as oil blaze rages
11 Vatican hit by gay sex scandal
12 Investigator links Europe’s spy agencies to CIA flights
13 Kennedy feels the heat as colleagues urge him to go
14 Go-ahead for first full face transplants
15 Better-late-than-never admission
16 Legal review will mean fewer murder charges
17 Labour has run out of steam say voters
18 Hospitals fail to control killer bug
19 Flu pandemic: new doubts over key drug
20 List of most booming landslides
21 Cloning fraud hits search for stem cell cures
22 Voters split over nuclear power
23 Caucus for producers, writers & directors in Austin
24 Council review may mean end of counties
25 British economy will take years to recover despite end of recession
26 Honours for Coe, Westwood and heroes of July 7 bombings
27 Can a bad mother help her nature?
28 Traffic fumes increase the risks of heart trouble
29 Secret services say Iran is trying to assemble a nuclear missile
30 DNA of 37% of black men held by police
31 Kennedy: I drank, I’ve stopped and I’m staying
32 Nicaragua accused of helping Colombian drug lords
33 Challenger sought for contest with Campbell
34 Need for funds
35 The practices may be considered successful
36 Woman arrested over child fire deaths
37 Menzies Campbell: I will take Lib Dems to the left of Labour
38 Brown: Remembrance Sunday should become ‘British Day’
39 Iran issues stark warning on oil price
40 Government knew of sex vetting flaws
41 Diplomacy in Lebanon? Not until US identifies why it’s there
42 A blow to philosophy, and minorities
43 Supreme Court declares NRO null and void
44 Next generation of nuclear reactors may be fast tracked
45 NHS told: put money before medicine
46 Ottawa sees record January rainfall
47 Galloway may face serious fraud office investigation
48 Angry soldiers demand ‘trade’ federation
49 Hamas shock victory poses new Middle East challenge
50 US tells Hamas: renounce terror or lose $400m of aid
51 Police inquiry into racist attacks at jail
52 Carbon emission targets delayed by government row
53 Deepwater horizon: Conservationists warn of ‘true catastrophe’ for wildlife
54 Web censorship in China? Not a problem, says Bill Gates
55 Afganistan faces new challenge
56 Cartoon controversy spreads throughout Muslim world
57 Not a positive side of skin-whitening
58 Nothing has changed for Boris Johnson
59 Man arrested under terrorism act in Birmingham
60 Obesity crisis prompts leading food firms to add health labels
61 Nothing but laughter
62 NHS change must be driven by clinical evidence
63 It’s zero hour for Georgia
64 British economy creeps out of recession
65 No more oil on troubled waters
66 Being a good golfer!
67 Judge’s anger at US torture
68 Court clears Meadow to practise again
69 Biden to propose freeze on Government spending
70 Irving jailed for denying Holocaust
71 An A1 Day!
72 Iraq slips towards civil war after attack on Shia shrine
73 Scientists to speak out for animal tests
74 If Washington decides that Israeli intransigence is harming its war effort it may take a harder line with its ally
75 Scientists to speak out of animal tests
76 Report says Hamas still aims to use weapons of mass destruction against Israel
77 Fur-ban debate comes to an end in Israel
78 ‘Open skies’ treaty threatens fight against global warming
79 The coming era of nanotechnology
80 The golden rule of business
81 The grass is always greener on the other side of the hill
82 We’ll present them with a white elephant!
83 ID cards in two years as rebellion fails
84 New science facilities in Texas
85 Workers trapped after vast Chinese mine floods
86 Iran’s message to the west: back off or we retaliate
87 Guilty: the cleric who preached murder as a religious duty
88 G7 summit 2022
89 Iceland’s children paying for slump
90 When GM’s robots ran amok
91 EU Translation Competition encourages multilingualism
92 As the nation weathered the darkest years of the depression, FDR addressed citizens in evening speeches on the radio
93 Doctors attack NHS ban on robot cancer surgeon
94 AIDS fund raising effort
95 International relief effort loading in Miami for third mission to Haiti
96 War effort in South Africa
97 NASA design effort
98 Existing-home sales take a big fall in December
99 Eastern Europe corruption is headache for White House
100 Can the leopard change his spots?

Репозиторій ЧДТУ