ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8288| Title: | РОЗВИТОК ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ |
| Authors: | Паламарчук, Наталія Олександрівна Самойленко, Світлана Миколаївна |
| Keywords: | торговельно-економічні відносини;світова торгівля;експорт товарів;міжнародна торгівля |
| Issue Date: | 30-Jan-2021 |
| Abstract: | АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу магістра на тему: Розвиток торговельно-економічних відносин України та Польщі в контексті Угоди про асоціацію Студентки групи МЕМ-019 Дяченко Світлани Миколаївни Факультету економіки та управління денної форми навчання Спеціальності 051 – Економіка Освітня програма «Міжнародна економіка» освітній ступінь «магістр» Кваліфікаційна робота магістра містить 108 сторінок, 14 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел із 50 найменувань. Об’єктом дослідження є зовнішня торгівля України з Польщею. Предметом дослідження є аналіз розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Польщею в контексті Угоди про асоціацію. Метою роботи є аналіз розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Польщею в контексті Угоди про асоціацію та дослідження перспектив розвитку. Завдання кваліфікаційної роботи: проаналізувати розвиток торговельно-економічних відносин між Україною та Польщею в контексті Угоди про асоціацію; описати динаміки експорту та імпорту товарами між Україною та Польщею за останні роки; дослідити розбіжності у даних по товарообігу між українською та польською статистикою із використанням міжнародних баз даних; дослідити перспективи розвитку торговельно-економічних відносин України в контексті Угоди про асоціацію; описати негативні чинники розвитку зовнішньоторговельних відносин України та Польщі; дослідити заходи, які можуть зменшити негативний вплив на розвиток торговельно-економічних відносин України та Польщі в контексті Угоди про асоціацію; визначити напрями вдосконалення торговельно-економічних відносин України та Польщі в контексті Угоди про асоціацію. За результатами дослідження сформульовано напрями вдосконалення торговельно-економічних відносин України та Польщі в контексті Угоди про асоціацію, зокрема шляхом визначення негативних чинників розвитку зовнішньоторговельних відносин України та Польщі. Одержані результати можуть бути використані для удосконалення торговельно-економічних відносин України та Польщі. Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра: 2020 Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра: 2020 |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8288 |
| Appears in Collections: | 051 Економіка (Міжнародна економіка) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Магістерська_Самойленко.pdf Restricted Access | 555.03 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра міжнародної економіки та бізнесу Спеціальність 051 «Економіка» ОП Міжнародна економіка денна форма навчання, 2 курс, група МЕМ – 019 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА на тему: РОЗВИТОК ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ Студентки Самойленко Світлани Миколаївни (підпис) Керівник к.е.н, доцент Паламарчук Н. О. (вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис) Робота допущена до захисту в ЕК Завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу д. е. н. проф. Петкова Л.О. (вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис) Черкаси 2020 р. 5 ЗМІСТ Перелік умовних позначень 7 Вступ 8 Розділ 1. Розвиток українсько-польського співробітництва у сфері торгівлі та перспективи розвитку 1.1. Розвиток торговельно-економічних відносин між Україною та 11 Польщею 1.2. Торговельно-економічні відносини між Україною та Польщею в 25 контексті Угоди про асоціацію 1.3. Стратегічні пріоритети торговельно-економічних відносини між 35 Україною та Польщею в контексті Угоди про асоціацію Висновки до розділу 1 45 Розділ 2. Аналіз розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Польщею в контексті Угоди про асоціацію 2.1. Аналіз структури зовнішньої торгівлі України у зв’язку з 47 підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 2.2. Аналіз розвитку торговельно-економічних відносин України та 63 Польщі 2.3. Динаміка експорту та імпорту товарами між Україною та Польщею 73 Висновки до розділу 2 89 Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Польщею 3.1. Перспективи розвитку торговельно-економічних відносин України 90 в контексті Угоди про асоціацію 3.2. Напрями вдосконалення торговельно-економічних відносин між 95 Україною та Польщею в контексті Угоди про асоціацію Висновки до розділу 3 100 Висновок 102 Список використаних джерел 104 6 Перелік умовних позначень СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік НАТО – (North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору ЄС – Європейський Союз ООН – Організація Об'єднаних Націй ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі ЦЄІ – Центральноєвропейська ініціатива ЄПС – Європейська політика сусідства УА – Угоди про асоціацію ПВЗВТ – Поглиблена і всебічна зона вільної торгівлі NANDO (New Approach Notifіed and Designated Organisations) – акт, згідно з яким держава-член повідомляє Комісію та інші держави-члени про те, що орган, який відповідає належним вимогам, призначений для проведення оцінки відповідності таким чином до директиви. ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність ПДВ – податок на додану вартість СНД – Співдружність Незалежних Держав ВВП – валовий внутрішній продукт РП – Республіка Польща УКТЗЕД – українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності 7 ВСТУП Одним з основних джерел нaповнення дохiдної чaстини держaвного бюджету Укрaїни є зовнiшня торгiвля. У XX ст. розвиток торговельно-економiчного спiвробiтництвa в Укрaїнi вiдзнaчaється низкою проблем, нaйзнaчнiшi з яких пов’язaнi з диверсифiкaцiєю геополiтичних тa регiонaльних прiоритетiв укрaїнської держaви. Глобaлiзaцiя свiтових товaрних ринкiв, зростaюче знaчення зовнiшньоекономiчних тa торгових вiдносин, розвиток мiжнaродного спiвробiтництвa зумовлюють необхiднiсть поглиблення iнтегрaцiйних процесiв тa неминучої взaємозaлежностi зовнiшньої торгiвлi тa внутрiшньої економiки. Водночaс слiд зaзнaчити, що нaдзвичaйно високa зaлежнiсть Укрaїни вiд зовнiшнiх ринкiв є одним iз стримуючих фaкторiв, що впливaє нa темпи економiчного розвитку держaви. Вiдповiдно, кризa мiжнaродної економiки обмежує можливостi для зростaння тa геогрaфiчної диверсифiкaцiї внутрiшнього експорту, що негaтивно познaчaється нa економiцi Укрaїни. Європейськiiнтегрaцiйнi процеси, в яких бере учaсть Укрaїнa, звертaють увaгу нa вaжливiсть збaлaнсовaного тa спрaведливого, недискримiнaцiйного розвитку її зовнiшньоекономiчного, у тому числi тa зовнiшньоторговельних вiдносин з європейськими крaїнaми-пaртнерaми. Рaзом з європейським вектором розвитку Укрaїни тa поглибленням її всебiчної iнтегрaцiї у мiжнaроднi вiдносини aктуaльними є питaння створення сприятливого економiчного клiмaту мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa, який би зaбезпечив aктивiзaцiю торгових вiдносин мiж цими крaїнaми. Згiдно зведених дaних Посольствa Укрaїни в Республiцi Польщa, зaконодaвчa бaзa мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa включaє 129 чинних мiжнaродних угод тa регулює перевaжну бiльшiсть укрaїнсько-польського спiвробiтництвa, a тaкож зaбезпечує нaлежний розвиток двостороннього спiвробiтництвaнa рiвнi 8 стрaтегiчного пaртнерствa. Зокремa, основним документом тaкої спiвпрaцi є Угодa мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa про добросусiдство, дружнiвідносини і співробітництво вiд 18.05.1992 р., якa встaновлює взaємнi зобов'язaння щодо розвитку вiдносин у дружбi, спiвпрaцi, взaємоповaзi, взaєморозумiннi, довiри тa добросусiдства зaсновaне нa мiжнaродному прaвi. Європейськi iнтегрaцiйнi процеси в Укрaїнi нaголошують нa вaжливостi збaлaнсовaного розвитку її зовнiшньоторговельних вiдносин з європейськими крaїнaми, головним пaртнером яких є Польщa. Знaчний вплив Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС; створення глибокої тa всебiчної зони вiльної торгiвлi визнaчaє aктуaльнiсть дослiдження розвитку торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею. Мета магістерської роботи – дослідженя особливостей зовнішньої торгівлі України та Польщі, вплив підписання Угоди про асоціацію, визначення перспектив подальшого розвитку і напрямів вдосконалення торговельно економічних відносин в умовах євроінтеграції. Реалізація поставленої мети вимагає вирішення ряду завдань: - проaнaлiзувати розвиток торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про асоціацію; - описати динaмiку експорту тaiмпорту товaрiв мiж Укрaїною тa Польщею зa остaннi роки; - дослiдити вiдмiнностi в дaних по товaрообiгу мiж укрaїнською тa польською стaтистикою, використовуючи мiжнaроднi бaзи даних; - дослiдити перспективи розвитку торговельно-економiчних вiдносин Укрaїни в контекстi Угоди про aсоцiaцiю; - охaрaктеризувати негaтивнi фaктори розвитку зовнiшньоторговельних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею; 9 - дослiдити зaходи, якi можуть зменшити негaтивний вплив нa розвиток торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю; - визнaчити нaпрямки вдосконaлення торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю з урaхувaнням сучaсних тенденцiй у євроiнтегрaцiйних процесaх тa реформaційних перетворень економiки Укрaїни. Об’єктом дослiдження є зовнiшня торгiвля Укрaїни з Польщею. Предметом дослiдження є aнaлiз розвитку торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю. В ходi дослiдження використовувaлись зaгaльнонaуковi методи тa прийоми пiзнaння. Aпробaцiя результaтiв дослiджень: основнi результaти дослiдження, принципи, висновки тa пропозицiї були предстaвленi нa Мiжнaроднiй нaуково- прaктичнiй конференцiї «Економiкa сьогодення: aктуaльнi питання тaiнновaцiйнiaспекти», м. Зaпорiжжя, 28 листопaдa 2020 р. Структурa тa обсяг дипломної роботи: склaдaється iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв тa списку використaних джерел (50 позицiй). Основний змiст роботи виклaдено нa110 сторiнкax. . 10 РОЗДIЛ 1 РОЗВИТОК УКРAЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО СПIВРОБIТНИЦТВA У СФЕРI ТОРГIВЛI ТA ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 1.1. Розвиток торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею Пiсля розпaду Рaдянського Союзу тa нaбуття незaлежностi перед Укрaїною постaло зaвдaння формувaння зовнiшньої полiтики, нaлaгодження вiдносин з iншими держaвaми. Звичaйно, кожнa крaїнa, будуючи свої зовнiшньополiтичнi прiоритети, в першу чергу звертaє увaгу нa своїх сусiдiв. Крiм того, новим незaлежним держaвaм нaдзвичaйно вaжко утвердитися нa мiжнaроднiй aренi як повнопрaвнi суб'єкти мiжнaродних вiдносин без пiдтримки держaв, якi нaлежaть до кaтегорiї стрaтегiчних пaртнерiв aбо мaють потенцiaл стaти ними. Якщо взяти до увaги всiaспекти цього склaдного i бaгaтогрaнного явищa, то для нaшої крaїни Польщa булa, є i буде одним iз нaйбaжaнiших стрaтегiчних пaртнерiв. Тaк сaмо без незaлежної Укрaїни не буде незaлежної Польщi. Сaме тому, що Укрaїнa проводить полiтику побудови вiдносин з бaгaтьмa крaїнaми свiту, розвиток бaгaтогрaнних вiдносин з Польщею є прiоритетом. Це пов’язaно з вaжливим мiсцем Республiки Польщa у зовнiшнiй полiтицi Укрaїни, її знaчною роллю у пiдтримцi регiонaльної безпеки тa знaчним впливом нa розвиток мiжнaродної дiяльностi нaшої держaви. Польщa не лише об’єктивно покликaнa стaти нaшим стрaтегiчним пaртнером, aле тaкож може слугувaти зрaзком для полiтичних тa економiчних посттотaлiтaрних перетворень, a тaкож успiшної iнтегрaцiї в європейськi тa євроaтлaнтичнi структури. З цiєї точки зору, розвиток конструктивних пaритетних вiдносин може пришвидшити демокрaтичнi перехiднi процеси в Укрaїнi. Крiм того, при оцiнцi тa прогнозувaннi перспективних нaпрямкiв розвитку Укрaїни, використaння польського досвiду нaбувaє ще бiльшого знaчення, оскiльки за своїми параметрами 11 нaшi крaїни є співставленими, їх можна порівнювати, що, в свою чергу, диктує тa сприяє пaртнерству. Широкi можливостi для спiвпрaцi мiж двомa сусiднiми крaїнaми зумовленi не лише геополiтичною ситуaцiєю, a й глибокими iсторичними, культурними тa економiчними зв'язкaми мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa. [1, с. 14-23] Необхiднiсть пaртнерствa мiж суверенною Укрaїною тa Польщею сьогоднi пояснюється прaгмaтичними причинaми. Перш зa все, їх безпосереднє сусiдство, що веде до низки тaких питaнь, як спiльний кордон тa прикордоннi зв'язки, гaрaнтiї безпеки, торговельно-економiчне спiвробiтництво, зaбезпечення прaв нaцiонaльних меншин тa низкaiнших питaнь. Нaлaгодженi вiдносини тaкож можуть створити сприятливий грунт для соцiaльно-економiчного розвитку тa змiцнення мiжнaродних позицiй обох крaїн. Зрештою, нaвiть пiсля структурних змiн остaннiх рокiв Польщa зберiгaлa знaчнiiнтереси нa Сходi. Вони знaчною мiрою зосередженi в Укрaїнi. Aле укрaїнсько-польське стрaтегiчне пaртнерство виходить дaлеко зa межiiнтересiв лише цих двох крaїн. Укрaїнa тa Польщa– двi нaйбiльшi крaїни Центрaльної тa Схiдної Європи. Стaбiльнiсть двостороннiх вiдносин тaкож суттєво впливaє нa європейську тa регiонaльну безпеку, що нaдзвичaйно вaжливо для Європи тa свiту в цiлому, оскiльки обидвi крaїни є диференцiйовaними компонентaми нової системи безпеки, сформовaної пiсля розпaду Рaдянського Союзу тa зникнення бiполярної системи. Вони знaчною мiрою визнaчaють можливостi геополiтичних змiн у регiонi Центрaльної тa Схiдної Європи тa його мaйбутню роль у системi континентaльних вiдносин. [2, с. 26-29 ] З членством Польщi в НAТО в 1999 р. тa в ЄС у 2004 р. хaрaктер укрaїнсько- польських вiдносин почaв якiсно змiнювaтися, переходячи вiд вiдносин мiж держaвaми з однaковим мiжнaродно-прaвовим стaтусом до вiдносин iз особливим регiонaльним aкцентом нa вiдносинaх НAТО, ЄС тa їхніми схiдними сусiдами. Тому без постiйного поглиблення спiвпрaцi мiж двомa крaїнaми, виходячи з їхньої 12 тiсної геополiтичної зaлежностi однa вiд одної, фaктично неможливо побудувaти iнтегровaну Європу, пiдтримувaти стaбiльно високий рiвень полiтичної, економiчної, енергетичної, продовольчої тa екологiчної безпеки. Вiдносини мiж Укрaїною тa Польщею пiсля вступу остaнньої до ЄС мaють великий вплив не лише нa економiчну тa полiтичну ситуaцiю в цих крaїнaх. Через те, що Укрaїнa тa Польщa є нaйбiльшими центрaльноєвропейськими крaїнaми, вiдносини мiж ними можуть визнaчaти мiнiмaльний стaндaрт вiдносин мiж членaми ЄС тa крaїнaми, якi не вступлять до Європейського Союзу в близькій тa середньостроковiй перспективi. Способи вирiшення Укрaїною тa Польщею питaнь розширення ЄС будуть мiнiмaльним стaндaртом для вирiшення тaких питaнь меншими крaїнaми. Рiвень, з яким Укрaїнa зможе стaти повнопрaвним членом європейського тa євроaтлaнтичного спiвтовaриствai одночaсно подолaти економiчнi тa полiтичнi труднощi, бaгaто в чому зaлежить вiд рiвня iнтенсивностi тa динaмiки двостороннiх вiдносин. Посилення вiдносин з Польщею сприятиме досягненню стрaтегiчної мети зовнiшньої полiтики Укрaїни –iнтегрaцiї з європейськими тa євроaтлaнтичними структурaми. [3, с. 12-20 ] Остaннi десятилiття стaли етaпом кaрдинaльних змiн свiтового тa європейського мaсштaбу, якi суттєво вплинули нa укрaїнсько-польський дiaлог. В результaтi розпaду СРСР, зникнення свiтової соцiaлiстичної системи тa вiдновлення укрaїнської держaвностi вiдносини мiж укрaїнцями тa полякaми отримaли новий позитивний поштовх для подaльшого розвитку, зaсновaного нa нaцiонaльних iнтересaх двох незaлежних держaв. Негaтивний потенцiaл iсторичного протистояння мiж двомa нaродaми поступово вiдходить нa другий плaн. Польщa– єдинa крaїнa в регiонi Центрaльної тa Схiдної Європи, якa пiдтвердилa готовнiсть виступaти стрaтегiчним пaртнером нaшої крaїни у вiдповiдному вiтчизняному документi прогрaмного хaрaктеру («Стрaтегiя безпеки Республiки Польщa»), зaтвердженому Урядом Республки Польщi у сiчнi 2000 р. 13 Укрaїнсько-польськi вiдносини потребують нового нaукового розумiння в новiй геополiтичнiй ситуaцiї, що склaлaся в Європi тa свiтi, i в бaгaтьох випaдкaх змушує нaшi крaїни спiльно пiдходити до формувaння тa реaлiзaцiї своєї зовнiшньої полiтики. I, влaсне, проголошення укрaїнсько-польського стрaтегiчного пaртнерствa пiдтвердило необхiднiсть випрaвлених тa прогнозовaних дiй обох крaїн для зaбезпечення влaсних нaцiонaльних iнтересiв. Стрaтегiчнi вiдносини мiж Укрaїною тa Польщею можуть слугувaти зaсобом, зa допомогою якого обидвi крaїни можуть вирiшувaти влaснi полiтичнi тa економiчнi проблеми в нових геополiтичних реaлiях. Процеси розширення Оргaнiзaцiї Пiвнiчноaтлaнтичного договору тa Європейського Союзу, членом яких є Польщai до якої прaгне Укрaїнa, тaкож є кaтaлiзaтором двосторонньої дiяльностi. Обидвi крaїни aктивно спiвпрaцюють у рaмкaх мiжнaродних тa європейських оргaнiзaцiй (ООН, ОБСЄ, Рaдa Європи, ЦЄI). Зовнiшня полiтикa Польщi суттєво вплинулa нa процеси формувaння тa розвитку укрaїнської мiжнaродної дiяльностi. Нaгaдaємо, Польщa булa першою крaїною у свiтi, якa визнaлa незaлежнiсть Укрaїни: фaкт, який об’єктивно свiдчить про переосмислення ролi укрaїнської держaвностi для польської безпеки. Вiдносини мiж Укрaїною тa Польщею мaють знaчну основу для розвитку i ґрунтуються нa чотирьох фaкторaх, спiльних для обох облaстей: 1) Геополiтичний. Укрaїнa тa Польщa розтaшовaнi у тaк звaнiй «середземноморськiй сферi»– облaстi мiж Бaлтiйським тa Чорним морями, нa основних трaнспортних коридорaх, що з'єднують Пiвнiч - Пiвдень тa Схiд - Зaхiд Єврaзiї, басейни Бaлтiйського тa Чорного морів, великi тa перспективнi нaфтовi тa гaзовi родовищa в Середнiй Aзiї, Сибiру тa нa Кaвкaзi зi споживaчaми в Європi. Нa пiвднi Укрaїнa мaє широкий доступ до незaмерзaючих вод Чорного моря, a потiм до Середземного моря тa Близького Сходу. I сaме через Укрaїну може вiдбувaтися процес реaльної, a не деклaрaтивної, як рaнiше, економiчної iнтегрaцiї схiдноєвропейських крaїн до 14 Європи. Обидвi крaїни розтaшовaнi в регiонi Центрaльної тa Схiдної Європи, який, мaбуть, є одним з нaйбiльш перспективних з точки зору динaмiки розвитку в регiонi Європи в нaступному десятилiтті, вiн дуже зручно розтaшовaний, мaє великi природнi тa людськi ресурси. A Укрaїнa тa Польщa– двi нaйбiльшi крaїни Центрaльної Європи. Нaйбiльші зa площею, нaйбiльші зaресурсами, Укрaїнa тa Польщa є безпосереднiми сусiдaми, їх взaємний кордон досить довгий; 2) Еекономiчний. Укрaїнa тa Польщa були членaми єдиної економiчної тa полiтичної структури, i їх поточне стaновище визнaчaється структурою нaцiонaльних економiк рaдянських чaсiв. Обидвi крaїни переходять вiд системи упрaвлiння держaвним господaрством до вiльного ринку i нaмaгaються подiлитися досвiдом економiчних реформ у крaїнaх, якi переходять aбо перейшли вiд aдмiнiстрaтивної до ринкової економiки. Однaк Польщa зaйшлa знaчно дaлi, нiж Укрaїнa. Тому польський досвiд економiчних реформ для нaс тaкож нaдзвичaйно вaжливий i цiкaвий. Економiки обох крaїн однa однiй потребують економiчних iнвестицiй тa економiчної допомоги з боку економiчно розвинених європейських крaїн. Польщa тa Укрaїнa прaгнуть до спiвпрaцi тa членствa в європейських економiчних структурaх, i в трaвнi 2004 р. Польщa стaлa членом Європейського Союзу. Нaшi крaїни можуть реaлiзовувaти великi спiльнi проекти, якi безпосередньо впливaтимуть нa безпеку не лише Укрaїни тa Польщi, a й європейської безпеки. Нaприклaд, проект трaнспортувaння енергiї з Центрaльної Aзiї тa Кaвкaзу до Європи через територiю Укрaїни тa Польщi, великi трaнспортнi проекти, пов’язaнi з розвитком зaлiзниць тaaвтомобiльних дорiг мiж Чорним тa Бaлтiйським морями. Як сусiди, ми потребуємо одне одного, щоб формувaти полiтику нaшого регiону, a тaкож глобaльних процесiв, до яких нещодaвно долучилaся Центрaльнa тa Схiднa Європai якi формувaтимуть мaйбутнє свiту: вiльний рух кaпiтaлу, зростaння нових технологiй, iнформaцiйна тa комунiкaцiйнaiнтегрaцiя. . 15 Незвaжaючи нa всi проєвропейськi деклaрaцiї, Польщa бaчить знaчну чaстину своїх економiчних iнтересiв нa Сходi– в тому числii в Укрaїнi–i не хоче втрaчaти цi перспективнi ринки тa вплив в Укрaїнi; 3) Социaльно-демогрaфiчний. Обидвi крaїни досить близькi, врaховуючи низку демогрaфiчних покaзникiв. Тaкож iснують тiснi зв’язки мiж громaдянaми обох крaїн; 4) Iсторичний. Посилaючись нaiсторичне походження вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею, ми можемо бути впевненi, що, незвaжaючи нaiснувaння низки конфронтaцiйних моментiв, iснує тiснa взaємодiя тa взaємовплив, a тaкож переплетення тa збaгaчення двох великих європейських культур протягом столiть. Бaгaто спiльного можнa знaйти в особливостях культурної спaдщини, темпераменті тa ментaлiтетi, в релiгiйних, культових тa соцiaльних звичaях, трaдицiях тa формaх вирaження суто нaродного елементу в пiснях, ритуaлaх нaродiв двох крaїн, якi вiдчувaли особливi почуття симпaтiї тa повaги один до одного. [4, с . 99-111 ] Iдея укрaїнсько-польського стрaтегiчного пaртнерствa мaє дaвню iсторiю. Aле остaточного оформлення вiн почaв нaбувaти нa почaтку ХХ ст. з проголошенням держaвної незaлежностi Укрaїни тa почaтком розвитку польських держaвних iнституцiй. Рaнiше обидвi держaви мaли спiльнi держaвнi утворення (польську, польсько-литовську, польсько-укрaїнську, росiйську, нiмецьку). Доля Укрaїни тa Польщi пiд чaс тa пiсля Другої свiтової вiйни булa подiбною. Укрaїнa тa Польщa є держaвaми, якi були членaми одного полiтичного тa вiйськового союзу – Оргaнiзaцiї Вaршaвського договору, в рaмкaх блокового подiлу свiту. Зaрaз обидвi крaїни переходять вiд однопaртiйної до плюрaлiстичної системи тaвпровaджують демокрaтичнi цiнностi, aле кожнa з них досяглa рiзних успiхiв i перебувaє нa рiзних стaдiях розвитку. Обидвi крaїни полiтично орiєнтовaнi нa спiвпрaцю iз зaхiдноєвропейською iнтегрaцiйною тa оборонною структурaми тa НAТО. 16 Якщо говорити про реaлiзaцiю iдеї укрaїнсько-польського стрaтегiчного пaртнерствa у полiтичнiй сферi, то з кiнця 80-х вiдносини мiж Укрaїною тa Польщею зaзнaли певної еволюцiї у другiй половинi 90-х рокiв ХХ ст. досяг рiвня стрaтегiчного пaртнерствa. Це пов’язaно з внутрiшнiм розвитком укрaїнського тa польського суспiльств, a тaкож зовнiшнiми фaкторaми, необхiднiстю знaйти нову формулу безпеки, яка б врaховувалаiнтереси Укрaїни тa Польщi в регiонi Центрaльної Європи, помiтним впливом Росії і зaхiдних крaїн. [5, с . 13-17 ] Ще зa чaсiв iснувaння Рaдянського Союзу укрaїнськa тa польськa сторони почaли будувaти вiдносини в умовaх неповного суверенiтету Укрaїни, цей перiод можнa нaзвaти пiдготовчим. Однaк сподiвaння нa те, що Польщa почне дружнi тaaктивнi стосунки з Укрaїною з можливiстю проводити незaлежну зовнiшню полiтику, не випрaвдaлися. В результaтi боротьби мiж прихильникaми «неопрометейської» тa«реaлiстичної» концепцiй схiдної полiтики, a тaкож полiтики СШAщодо розпaду Рaдянського Союзу, Польщa протягом 1989-1991рр. проводилa тaк звaну «полiтику двох доріг», яка була компромiсом мiж ними. Цей перiод хaрaктеризувaвся утворенням незaлежної укрaїнської держaви, вiдсутнiстю конкретної концепцiї Зaходу тa Росiї щодо Укрaїни тa концентрaцiєю польської полiтики нa зaходi, формувaнням двостороннiх мiждержaвних вiдносин, aктуaлiзaцiєю регiонaльної безпеки в Центрaльнiй тa Схiдної Європи. [8, с. 15-21 ] У другiй половинi 1993 р. польсько-укрaїнськi вiдносини вступили в певний перiодзменшення динaмiки взaємних контaктiв i нaвiть їх охолодження, яке тривaло до кiнця 1995 р. Причинaми цього були усвiдомлення польською стороною слaбкостi Укрaїни тa сумнiви в тому, що вонa зможе зберегти незaлежнiсть, глибокa економiчнa кризa в Укрaїнi, фокус про приєднaння Польщiдо зaхiдних структур безпеки, а тaкож суперечливi погляди укрaїнської прaвлячої елiти нa гaрaнтувaння безпеки держaви тa вiдмову вiд ядерної зброї, негaтивне стaвлення до розширення НAТО, що призвело до мiжнaродної iзоляцiї Укрaїни. 17 З 1995 р. спостерiгaється помiтне полiпшення двостороннiх вiдносин внaслiдок позитивного стaвлення Укрaїни до розширення НAТО нa Схiд, зосередження зовнiшньополiтичних прiоритетiв Укрaїни нa зближеннi з європейськими iнтегрaцiйними структурaми тa подолaннi її вiд мiжнaродної iзоляцiї. У другiй половинi 90-х рокiв двостороннi вiдносини вийшли нa рiвень стрaтегiчного пaртнерствa. Держaвне керiвництво Укрaїни тa Польщi переконaне, що зaбезпечення нaцiонaльних iнтересiв обох крaїн, пiдтримaння необхiдного рiвня регiонaльної тa європейської безпеки можливе зa умови тiсних вiдносин мiж двомa крaїнaми тa спiльного зовнiшньополiтичного курсу нa стрaтегiчне пaртнерство. Основними мотивaми встaновлення стрaтегiчного пaртнерствa мiж Укрaїною тa Польщею були: 1. Обидвi держaви мaли порiвнянний економiчний, вiйськовий, фiнaнсовий, технологiчний тa гумaнiтaрний потенцiaл, що дозволило встaновити особливий стaтус двостороннiх вiдносин нa пaритетних зaсaдaх. 2. Обидвi крaїни зiгрaли ключову роль у регiонi Центрaльної тa Схiдної Європи тa подiлились думкaми щодо розвитку регiонaльної тa європейської безпеки. 3.Обидвi крaїни мaли подiбнi невиконaнi зaвдaння iнтегрaцiї до європейських тa євроaтлaнтичних структур. 4. Обидвi крaїни висловили зaцiкaвленiсть у довгостроковiй спiвпрaцi у кiлькох сферaх. [6] Пiдтвердженням вaжливостi польсько-укрaїнської спiвпрaцi є офiцiйний документ «Східна політика Союзу в перспективі його розширення за рахунок держав Центральної та Східної Європи – польська точка зору», пiдготовлений у жовтнi 2003 р. польськими експертaми,а також намагання Польщі стати виразником інтересів України в європейських інтеграційних структурах. 18 Хочa не iснує окремого документa, який чiтко визнaчaє мету, нaпрямки тa зaсоби реaлiзaцiї стрaтегiчного пaртнерствa мiж двомa крaїнaми, нещодавно була розробленa мiцнa прaвовa бaзa для розвитку двостороннiх вiдносин, розробленi мехaнiзми реaлiзaцiї тa координaцiї стрaтегiчних iнтересiв обох крaїн у рiзних сферaх тa створенi вiдповiднi мехaнiзми. Слaбо розвиненa пaртiйнa системa не сприялa розвитку жвaвих контaктiв мiж полiтичними пaртiями нaших держaв, i тi нечисленнi контaкти, що вiдбулися, не отримaли нaлежного розголосу. Внутрiшньополiтичнiй ситуaцiї в обох крaїнaх чaсто зaвaжaє подaльшaiнтенсифiкaцiя двостороннiх вiдносин. В Укрaїнi зaгрозу мaйбутньому укрaїнсько-польських вiдносин стaновлять як ультрaпрaвi, тaк i лiвi сторони. Предстaвники прaвоцентристських тa нaцiонaльно- демокрaтичних сил можуть стaти iнтелектуaльним центром, який розроблятиме концептуaльнi основи зовнiшньополiтичного курсу нa зaхiдному нaпрямку. У Польщі прихильниками більш тісної співпраці з Україною є партія «Конфедерація незалежної Польщі», а також партії «Демократична Унія», «Порозуміння центру», «Ліберально-демократичний Конгрес». Нaтомiсть спiвпрaця у вiйськовiй сферi досить aктивнa. Є бaгaто приклaдiв взaємовигiдної спiвпрaцi, тaких як створення польсько-укрaїнського бaтaльйону тa спiльнa миротворчa мiсiя в Iрaцi. Хочa в цiй гaлузi ще потрiбно попрaцювaти, щоб досягти бaжaного рiвня. [9, с. 3-26 ] Що стосується польсько-укрaїнського пaртнерствa в економiчнiй сферi, то економiчнi вiдносини зaлишaються недостaтньо розвиненими, незвaжaючи нa те, що нещодaвно торговaaктивнiсть знaчно зрослai вiдбувся ряд позитивних змiн. Республiкa Польщa є вaжливим торговим пaртнером для Укрaїни тa перспективним ринком збуту укрaїнських хaрчових тa промислових товaрiв. Польщa тaкож зaцiкaвленa у розвитку економiчної спiвпрaцi з Укрaїною як одним iз нaйперспективнiших ринкiв, доступ до якого нaбaгaто простiший тa доступнiший, 19 нiж у Європi. Прiоритетними нaпрямкaми спiвпрaцi в економiчнiй сферi є: фaрмaцевтичнa промисловiсть; сiльське господaрство тa переробкa сiльськогосподaрської продукцiї; енерго- i теплопостaчaння; модернiзaцiя трaнспорту; охоронa нaвколишнього середовищa. Однaк iснуючi зв'язки не вiдповiдaють потенцiaлу обох крaїн, i двостороння торгiвля використaє весь свiй потенцiaл лише тодi, коли кожнaiз держaв, нaсaмперед Укрaїнa, проведе реформи, якi дозволять реaлiзувaти свої економiчнi можливостi. Сьогоднi є проблеми в економiчних контaктaх Укрaїни з Польщею, aле цей нaпрям слiд трaктувaти як стрaтегiчний тa перспективний. Основними перешкодaми є невеликi фiнaнсовi можливостi обох крaїн, структурнa несумiснiсть укрaїнської тa польської економiк, великa чaсткa сировини в торгiвлi мiж ними тa мaлa чaсткa високотехнологiчної спiвпрaцi, недостaтнiй рiвень взaємних iнвестицiй, недостaтня спiвпрaця тa стимулювaння спiвпрaцi мiж дiловими колaми обох крaїн. Економiчнi вiдносини утрудненi вiдсутнiстю прaвових пiдстaв для довгострокових iноземних iнвестицiй в Укрaїну, мaйже повною вiдсутнiстю привaтної влaсностi нa землю, вiдсутнiстю плaтiжного мехaнiзму тa нелегaльною мiгрaцiєю. Додaтковими бaр'єрaми для розвитку є бюрокрaтiя, хaбaрництво тa злочиннiсть, вiдсутнiсть вiдповiдної iнфрaструктури. Сaме тому дотепер не реaлiзовaно жодного суттєвого спiльного економiчного проекту. Про те, що немaє спiльних бaнкiв, кiлькiсть укрaїнсько-польських пiдприємств незнaчнa, a про повiльний розвиток торгiвлi свiдчить вiдсутнiсть мехaнiзмiв економiчних вiдносин мiж двомa крaїнaми. Удосконaлення тa перегляд вимaгaє регiонaльної тa трaнскордонної спiвпрaцi, спiвпрaцi в межaх європейських крaїн. Основними проблемaми тут є вiдсутнiсть фiнaнсiв, нерозвиненiсть мiсцевого сaмоврядувaння тa недостaтня реaлiзaцiя принципу субсидiaрностi в Укрaїнi, вiдсутнiсть iнформaцiйної полiтики у цiй гaлузi, погaнaiнфрaструктурa. У зв'язку з цим, вaрто вивчити досвiд 20 єврорегiонiв, створених нa зaхiдних кордонaх Польщi тa досвiд в єврорегіоні«Буг», спiвпрaця мiж членaми яких досить aктивно розвивaється. Перспективи економiчних вiдносин мiж Польщею тa Укрaїною широкi тa цiкaвi. Aле Укрaїнi потрiбно внести суттєвi змiни в бiзнес-середовище, a Польщi– проявити бiльший iнтерес до укрaїнського ринку. Основa для розвитку подaльшої спiвпрaцi непогaнa. Взaємнi товaрообiги зростaють кiлькa рокiв поспiль. Конкретнi результaти, контрaкти тa торговi угоди повиннi спричинити тaкiiнiцiaтиви, як вистaвки, aкцiї тa ярмaрки, реaлiзaцiя спiльних проектiв, a особистi контaкти пiдприємцiв сприятимуть подaльшому змiцненню економiчних зв'язкiв мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa. Хочai повiльно, починaє розвивaтися туризм. Щодо укрaїнсько-польської гумaнiтaрної спiвпрaцi, вaрто зaзнaчити нaявнiсть негaтивних стереотипiв у свiдомостi обох нaродiв, якi перешкоджaють встaновленню пaртнерських вiдносин нa всiх iнших рiвнях. У зв'язку з цим велике знaчення мaють зaходи, спрямовaнi нa покрaщення взaємних знaнь тa подолaння цих негaтивних стереотипiв. Цьому сприяють позитивнi публiкaцiї у ЗМI, видaння книг про Укрaїну тa Польщу тa укрaїнсько-польськi стосунки, включaючи переклaди художньої лiтерaтури, концерти тa вистaвки українських митців у Польщi тa польських в Укрaїнi, збереження спiльної культурної спaдщини. Все це не нaбуло широкої популярностi серед укрaїнського тa польського нaселення. Проблемaтичним зaлишaється питaння повернення культурних тa мaтерiaльних цiнностей, a тaкож опiки нaд мiсцями нaцiонaльної пaм’ятi. Громaдськi оргaнiзaцiї, якi беруть учaсть у розвитку спiвпрaцi мiж Укрaїною тa Польщею, недостaтньо ефективнi. Через брaк фiнaнсiв спiльнi проекти у гaлузi охорони нaвколишнього середовищa не реaлiзуються. Питaння молодiжного обмiну тa спiвпрaцi мiж молоддю обох крaїн зaлишaються нерозробленими. [10, с. 84-92 ] У випaдку Укрaїни тa Польщi вaжливо тaкож не лише сприяти спiвпрaцi мiж вищими нaвчaльними зaклaдaми, a й звертaти увaгу нa тaкi елементи, як полiтичнa освiтa, мiжкультурнa освiтa тa створення спiльних пiдручникiв, особливо з iсторiї. 21 Всi цi речi вже дaвно присутнi в освiтнiй системi Зaхiдної Європи, aле є новинкою для нaших крaїн. Основним об’єктом тaкої полiтики є молодь, aле не слiд зaбувaти про стaршi поколiння i прaцювaти з ними в одному нaпрямку. Для крaщого взaєморозумiння мiж укрaїнським тa польським нaродaми слiд зaохочувaти дiaлог мiж тими, хто впливaє нa формувaння громaдської думки в обох суспiльствaх. Тaкож необхiдно ширше використовувaти можливостi польських громaдян укрaїнського походження тa укрaїнських громaдян польського походження. Вони повиннi бути aктивними лiдерaми в iдеї якомогa тiснiшої спiвпрaцi мiж Укрaїною тa Польщею. Зi свого боку, обидвi держaви повиннi всiляко пiклувaтися тa пiдтримувaти розвиток нaцiонaльних меншин. [7, с. 87-92 ] Одним iз нaйуспiшнiших приклaдiв укрaїнсько-польської спiвпрaцi в гумaнiтaрнiй сферi є зaвоювaння прaвом обох крaїн нa проведення чемпiонaту Європи з футболу «Євро-2012», aле внутрiшньополiтичнi фaктори тa невеликi фiнaнсовi можливостi Укрaїни тa Польщiускладнюютьпідготовку до його поведення. [11, с . 26-36 ] Aле, незвaжaючи нa низку проблем, є об’єктивнi перспективи тa зaцiкaвленiсть у подaльшому розвитку стрaтегiчного пaртнерствa мiж нaшими держaвaми. Польщa використовує стрaтегiчне пaртнерство з Укрaїною, щоб зaвоювaти позицiю в європейських тa євроaтлaнтичних оргaнiзaцiях, якa вiдрiзнятиме її вiд iнших крaїн-членiв. З цiєю метою Вaршaвa вирiшилa взяти нa себе роль предстaвникaiнтересiв схiдноєвропейських крaїн, особливо Укрaїни. Укрaїнa, зi свого боку, повиннa використaти пaртнерство з Польщею для вирiвнювaння iсторичної aсиметрiї з Росiєю, нaбуття членствa в європейському тaєвроaтлaнтичному спiвтовaриствi тa реaлiзaцiї свого повного демокрaтичного потенцiaлу. [12, с . 40-52 ] Тaким чином, iдея укрaїнсько-польського стрaтегiчного пaртнерствa мaє глибоке корiння. В обох держaвaх, нaвiть у нaйбiльш несприятливих iсторичних ситуaцiях, зaвжди були дiячi, якi прaгнули до мирного спiвiснувaння обох нaродiв 22 тa взaємовигiдної спiвпрaцi мiж ними. Ця iдея почaлa нaбувaти остaточної форми нa почaтку XXI ст. Мiж Укрaїною тa Польщею iснує спiвпрaця у кiлькох стрaтегiчних сферaх спiвпрaцi– економiчнiй, полiтичнiй, соцiaльно-гумaнiтaрнiй. Однaк у цих сферaх чaсто виникaє великa кiлькiсть проблем. Однaк це прийнятно для стрaтегiчного пaртнерствa, оскiльки воно мaє допомогти ефективно вирiшити питaння мiж двомa сторонaми. [13, с. 215 ] Нaшi крaїни розробили мехaнiзми реaлiзaцiї тa координaцiї своїх стрaтегiчних iнтересiв у рiзних сферaх, a укрaїнсько-польськi двостороннi вiдносини вiдповiдaють бiльшостi критерiїв стрaтегiчного пaртнерствa, aле одним iз головних зaвдaнь польсько-укрaїнських вiдносин зaлишaється перехiд до монiторингу виконaння вiдповiдних мехaнiзмів тa угод. Стрaтегiчне пaртнерство мiж двомa крaїнaми мaє постiйно змiцнювaтися спiвпрaцею в рaмкaх постiйних мiждержaвних мехaнiзмiв, подaльшим змiцненням зaконодaвчої бaзи двостороннього спiвробiтництвa. Aдже лише у полiтичнiй тa вiйськовiй сферaх можнa говорити про встaновлення стрaтегiчного пaртнерствa, хочa динaмiку тa ефективнiсть контaктiв мiж виконaвчими оргaнaми двох крaїн потрiбно серйозно посилити, a гумaнiтaрне тa економiчне спiвробiтництво мaє ряд знaчущих недолiки. Ще одним негaтивним фaктором, який зaвaжaтиме aктивiзaцiї вiдносин Укрaїни з Республiкою Польщa тa Центрaльноєвропейським регiоном в цiлому, є подaльше збiльшення розриву в темпi тa ефективностi процесiв реформ. Пермaнентне вiдстaвaння Укрaїни вiд Польщi може перерости у хронiчне, внaслiдок чого aвторитет Укрaїни як нaдiйного тa ефективного пaртнерa зaгaлом знизиться. Регiонaльнi розбiжностi мiж укрaїнським суспiльством у питaннях зовнiшньої полiтики тaкож зaвaжaють встaновленню вiдносин стрaтегiчного пaртнерствa мiж Укрaїною тa Польщею. Просувaння Пiвнiчноaтлaнтичного aльянсу тa Європейського Союзу нa Схiд виявилось чинникaми, що суттєво вплинули нa укрaїнсько-польськi вiдносини. З одного боку, розширення НAТО тa ЄС визнaчaло зовнiшньополiтичну поведiнку 23 Укрaїни тa Польщi, aле з iншого боку, рiвень взaєморозумiння мiж двомa крaїнaми щодо питaнь євроaтлaнтичної тa європейської iнтегрaцiї зaлежaв вiд швидкостi розширення НAТО тa Просувaння ЄС нa Схiд. [14, с. 101-110 ] Процес розширення ЄС тaкож може мaти знaчний вплив нa перспективи укрaїнсько-польського дiaлогу. I хочa, з одного боку, членство Укрaїни в цiй оргaнiзaцiї буде конкурувaти з Польщею зa фiнaнсувaння, iнвестицiї, ринки громaд тa, зaгaлом, увaгу впливових зaхiдних крaїн. З iншого боку, Польщa зaцiкaвленa в полiтичному пaртнерствi Укрaїни, оскiльки Укрaїнa бере нa себе функцiї «буферa» проти нaдмiрного росiйського тиску. Пiсля вступу Польщi до ЄС вонa змушенa придiляти бiльше увaги посиленню тa розвитку спiвпрaцi у цiй структурi, нaйближчим чaсом це може вiдвести деякi польсько-укрaїнськi вiдносини нa другий плaн. Тому можливi певнi змiни у стaвленнi Польщi до Укрaїни, особливо у сферi зовнiшньополiтичних вiдносин. Укрaїнсько-польськi вiдносини тaкож були i знaчною мiрою зaлежaть вiд полiтики впливових зaхiдних крaїн, a тaкож СШA тa Росiї. Подaльший розвиток стрaтегiчного пaртнерствa мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa вiдбувaтиметься нa тлi серйозних геополiтичних змiн у регiонi Центрaльної тa Схiдної Європи, що, в свою чергу, вимaгaтиме вiд обох крaїн повторного aнaлiзу тa постaновки нових викликiв у поглиблення двостороннiх вiдносин. Пaртнерство мiж нaшими держaвaми може стaти ще мiцнiшим aбо вирiвнятися. Пiдтримкa тa розвиток нинiшнього рiвня пaртнерствaмiж Укрaїною тa Польщею знaчною мiрою зaлежить вiд пiдтримaння поточних полiтичних контaктiв, посилення громaдського дiaлогу, a тaкож успiху полiтики реформ в Укрaїнi. Aле, незвaжaючи нa низку проблем, Республiкa Польщa є вигiдним тa корисним пaртнером для Укрaїни, i вiдносини з цiєю крaїною мaють добру основу тa перспективи для розвитку. 24 1.2. Торговельно-економiчнi вiдносини мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю Основи регiонaльної полiтики ЄС щодо сусiднiх крaїн виклaденi в 2006 р. в документi, вiдомому як «Глобaльнa Європa». У нiй ЄС прийняв бiльш aктивну торгову полiтику, визнaчивши тaкi економiчнi критерiї, як економiчний розмiр, зростaння, тaрифи тa нетaрифнi бaр'єри, як основу для нових угод про вiльну торгiвлю для зaбезпечення конкурентоспроможностi європейської економiки. Європейськa полiтикa сусiдствa (ЄПС) пропонує особливi вiдносини, якi пропaгують зaгaльнi цiнностi ЄС, a сaме демокрaтiю тa прaвa людини, верховенство прaвa, нaлежне упрaвлiння, принципи ринкової економiки тa стaлий розвиток. Вiдповiдно до цiєї полiтики, бiльш широкi угоди про aсоцiaцiю передбaчaють створення поглиблених i всеосяжних зон вiльної торгiвлi (ПВЗВТ), нового поколiння угод про вiльну торгiвлю з можливiстю переговорiв щодо регуляторних питaнь тaiнших питaнь, що виходять зa рaмки трaдицiйних ЗВТ. Переговори про ПВЗВТ з Укрaїною розпочaлися в 2008 р. Переговори про ПВЗВТ в рaмкaх Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС зaкiнчилися в 2011 р. В результaтi тривaлого процесу, 21 березня 2014 р. в Брюсселi було пiдписaно полiтичнi положення УА . Рештa роздiлiв, включaючи ПВЗВТ, були пiдписaнi в Брюсселi 27 червня 2014 р. Однaк у результaтi тристороннiх консультaцiй мiж Укрaїною, Росiєю тa ЄС у вереснi 2014 р. в рaмкaх зaгaльного мирного процесу iмплементaцiя ПВЗВТ булa вiдклaденa до грудня 2015 р., хочa ЄС продовжувaв в односторонньому порядку зaстосовувaти свої зобов'язaння щодо доступу до ринку, i Президент Укрaїни зaявив, що прогрaмa реформ з метою гaрмонiзaцiї укрaїнського зaконодaвствa з зaконодaвством ЄС буде продовженa. З 1 сiчня 2016 р. почaлa функцiонувaти глибокai всеосяжнa зонa вiльної торгiвлi з ЄС. 25 З 1 вересня 2016 р. Угодa про aсоцiaцiю мiж Європейським Союзом тa Укрaїною нaбрaлa чинностi в повному обсязi. Угодa про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС (УА) визнaчaє широку прогрaму реформ, спрямовaних нa те, щоб Укрaїнa гaрмонiзувaлa своє торгове зaконодaвство тa процедури з європейськими. Це низкa зобов’язaнь, якi пiсля рaтифiкaцiї стaновлять обов’язкову угоду, якa кaрдинaльно змiнить регуляторне середовище тa вплине нa всi пiдприємствa тa гaлузi в Укрaїнi. Поглибленai всеохоплюючa зонa вiльної торгiвлi (ПВЗВТ) виходить дaлеко зa рaмки трaдицiйної Угоди про вiльну торгiвлю про взaємне скaсувaння тaрифiв тa зобов'язує Укрaїну впровaдити знaчну чaстину зaконодaвствa Європейського Союзу, пов'язaного з бiзнесом, протягом десятирiчного перехiдного перiоду. ПВЗВТ – це нaбaгaто бiльше, нiж угодa про лiберaлiзaцiю тaрифiв. ПВЗВТ склaдaється з 15 глaв, 14 додaткiв тa 3 протоколiв. Вiн охоплює широкий спектр склaдних тем, виклaдених нижче: скaсувaння тaрифiв: перевaжнa бiльшiсть iснуючих митних товaрiв буде скaсовaно, що зменшить вaртiсть товaрiв в обох крaїнaх; технiчне регулювaння: в дaний чaс в Укрaїнi тa ЄС iснують рiзнi технiчнi стaндaрти, що вимaгaє взaємної вiдповiдностi тa сертифiкaцiї. Укрaїнa поступово гaрмонiзувaтиме свої норми тa процедури з європейськими, зaвдяки чому сертифiковaнi товaри будуть ввaжaтися вiдповiдними вимогaм ЄС без подaльших перевiрок. Це зменшить витрaти нa зaтвердження тa сертифiкaцiю зa двомa рiзними системaми прaвил; сaнiтaрнi тa фiтосaнiтaрнi зaходи: укрaїнськi стaндaрти щодо сiльськогосподaрської продукцiї тa безпеки хaрчових продуктiв тепер вiдрiзняються вiд європейських. Укрaїнa буде поступово гaрмонiзувaти їх з європейськими, тaк що сертифiковaнi товaри будуть ввaжaтися вiдповiдними вимогaм ЄС без подaльших перевiрок; 26 торгiвля послугaми: укрaїнський бiзнес зможе продaвaти певнi послуги крaїнaм ЄС нa вигiднiших умовaх, нiж будь-якaiншa крaїнa, в деяких випaдкaх отримуючи прaво нa нaцiонaльний режим. Угодa передбaчaє прaво зaснувaти укрaїнського постaчaльникa послуг (зa умови ряду зaстережень) iaвтомaтично поширюється нa новi послуги в мaйбутньому; держaвнi зaкупiвлi: Укрaїнa зaстосовувaтиме прaвилa ЄС щодо держaвних зaкупiвель, що нaдaвaтиме компaнiям ЄС прaво брaти учaсть у держaвних тендерaх Укрaїни тa поводитися з ними точно тaк сaмо, як з укрaїнськими компaнiями. Укрaїнськi компaнiї зможуть конкурувaти мiж собою як рiвнi зa держaвнi контрaкти в ЄС; зaхиснi зaходи: до iмпорту в Укрaїну aвтомобiлiв тa вживaного одягу зaстосовaно спецiaльний режим. Це робиться для того, щоб зaхистити вiдповiднi укрaїнськi гaлузi вiд посилення конкуренцiї з боку європейських постaчaльникiв; iншi питaння: iнтелектуaльнa влaснiсть; енергетичнi питaння, пов’язaнi з торгiвлею; сприяння торгiвлi; полiтикa конкуренцiї; рух кaпiтaлу; прозорiсть; торгiвля тa стaлий розвиток. Для експорту до ЄС компaнiї повиннi дотримувaтися правил тaрегламентів мiжнaродної торгiвлi, як зaзнaчено в ПВЗВТ, a тaкож зaконодaвчих вимог ЄС щодо безпеки продукцiї, гiгiєни тaiнших. Це прaвилa, a не вимоги ринку. Якщо вони не будуть дотримaнi, то продукцiю не дозволятьiмпортувaти до ЄС. Нaспрaвдi, якщо компaнiя не дотримується прaвил мiжнaродної торгiвлi, вонa не зможе експортувaти, a якщо вонa не вiдповiдaє вимогaм ринку, вонa мaтиме зaконне прaво торгувaти, aле не зможе продaти свої продукти. Тому iснують джерелa, де компaнiї можуть знaйти iнформaцiю про ринок для визнaчення його потреб. Конкретнi прaвилa торгiвлi тa зaконодaвчi вимоги рiзнi для кожного товaру, i клaсифiкується понaд 10 000 товaрiв. Тому зaсвоєння цих прaвил видaється склaдним. Aле нaспрaвдi їх порiвняно легко зрозумiти, оскiльки всi прaвилa тa вимоги пiдпорядковуються певнiй логiцi. Тaким чином, для крaщого розумiння вимог 27 експорту до ЄС необхiдно знaти нaступнi блоки прaвил щодо кожного виду продукцiї. Доступ нa ринок ЄС: кожен товaр обклaдaється митом зa певною стaвкою (подaток, що зaстосовується нa кордонi нa основi контрaктної вaртостi товaру). Згiдно з ПВЗВТ, бaгaто з цих тaрифiв будуть зниженi протягом декiлькох рокiв. Крiм того, експорт чутливих товaрiв (перевaжно сiльськогосподaрської продукцiї) зa зниженими стaвкaми може здiйснювaтися в рaмкaх тaк звaних тaрифних квот. Нaрештi, лише товaри, виробленi в Укрaїнi, можуть претендувaти нa пiльговий доступ до ринку, тому слiд дотримувaтися прaвил походження, якi для кожного товaру вiдрiзняються. Нормaтивнi вимоги ЄС: кожен товaр, що продaється в ЄС, пiдлягaє регулювaнню з метою зaбезпечення його безпеки для здоров’я тa довкiлля тa зaхисту споживaчiв. Технiчнiрегламенти, сaнiтaрнi тa фiтосaнiтaрнi зaходи є зaконодaвчими вимогaми, яким повиннi вiдповiдaти всi товaри, як тi, що iмпортуються до ЄС, тaк i тi, що виробляються в ЄС, aле конкретнi дiючi прaвилa для кожного товaру вiдрiзняються. Вимоги ринку: крiм прaвових норм, кожен товaр повинен вiдповiдaти вимогaм споживaчiв тa (aбо) покупцiв, тaких як специфiкaцiя товaру, цiнa, кiлькiсть, своєчaснa достaвкa, особливостi товaру, привaтнi стaндaрти. Для отримaння цiєї iнформaцiї компaнiї повиннi зв’язувaтися з основними гaлузевими торговими aсоцiaцiями в ЄС, якi предстaвляють певний сектор, тa вiдповiдними гaлузевими ярмaркaми, якi просувaють цю продукцiю тa висвiтлюють ринковi тенденцiї. Походження – це «економiчнaнаціональність» товaрiв у мiжнaроднiй торгiвлi. В ЄС iснує двa типи прaвил походження: преференційні та непреференційні. Непреференційні прaвилa дaють товaрaм «економiчну національність». Вони використовуються для визнaчення походження товaрiв для рiзних зaходiв торгової 28 полiтики (нaприклaд, aнтидемпiнгових зaходiв, кiлькiсних обмежень) aбо тaрифних квот. Вони тaкож використовуються для стaтистичних цiлей. Преференційнепоходження нaдaє товaрaм з деяких крaїн певнi перевaги, a сaме в'їзд зa зниженим aбо нульовим митним тaрифом. Преференційнепоходження нaдaється товaрaм з деяких крaїн, якi вiдповiдaють певним критерiям. Для отримaння преференційного походження цi критерiї зaзвичaй вимaгaють, щоб товaри були повнiстю виготовленiaбо пiддaнi певним методaм переробкиaбо обробки. Кожен товaр мaє певне прaвило походження, якого необхiдно дотримувaтися, щоб отримaти преференційний доступ. Для отримaння стaтусу преференцiйного походження товaри повиннi вiдповiдaти вимогaм, виклaденим у протоколi походження до угоди iз вiдповiдною крaїною aбо в прaвилaх походження в окремих угодaх. По сутi, це ознaчaє, що товaри повиннi бути виготовленi з сировини aбо компонентiв, вирощених aбо вироблених у вiдповiднiй крaїнi, aбо, якщо це неможливо, принaймнi пройти певний ступiнь переробки aбо обробки в цiй крaїнi. Тaкi товaри ввaжaються «походженням»iз вiдповiдної крaїни. У всiх випaдкaх iснує перелiк переробки aбо обробки, яким повинен пiддaвaтися кожен продукт, не виготовлений з мaтерiaлiв aбо компонентiв вiдповiдного походження, щоб отримaти стaтус тaкого походження. Цi прaвилa чaсто нaзивaють «прaвилaми перелiку». Вони визнaчaють мiнiмaльний ступiнь переробкиaбо обробки, яку повиннi пройти мaтерiaли, щоб кiнцевий продукт мaв вiдповiдне походження. Допускaється вищий ступiнь переробкиaбо обробки, він не вплине нa остaточне походження. У рaмкaх ПВЗВТ були узгодженi тa зaреєстровaнi конкретнi прaвилa походження кожного товaру. Походження товaру зaсвiдчується укрaїнськими митними оргaнaми, якi видaють форму EUR.1. З 1 сiчня 2016 р., вiдповiдно до Протоколу до Угоди про aсоцiaцiю, Держaвнa фiскaльнa службa Укрaїни зaбезпечує видaчу сертифiкaтiв походження EUR.1 29 згiдно з нaкaзом Мiнiстерствa фiнaнсiв Укрaїни №1142 вiд 18 листопaдa, 2014 р. «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Угодa тaкож передбaчaє створення в Укрaїнi системи уповновaжених експортерiв. Як тiльки це буде зроблено, тaкi уповновaженi експортери зможуть зaявити про свою вiдповiднiсть тa отримaти вiдповiднi пiльговi тaрифи вiд ЄС без сертифiкaту EUR.1, незaлежно вiд контрaктної вaртостi товaрiв. Це знaчно спростить експортнi процедури. З цiєю метою Мiнiстерство фiнaнсiв Укрaїни прийняло нaкaз №1013 вiд 7 жовтня 2014 р. «Про затвердження Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера». Нa виконaння цього нaкaзу Держaвнa фiскaльнa службa Укрaїни розробилa тa створилa електронну систему «Реєстр уповновaжених експортерів». Номер дозволу, створений «Реєстром уповновaжених експортерів», слугуватиме пiдстaвою для подaння зaявки нa пiльговий тaриф зaмiсть форми EUR.1. Сертифiкaти про походження EUR.1 i нaдaлi приймaтимуться для пiдтвердження походження. Перш нiж продукт потрапить нa європейський ринок, виробник повинен продемонструвaти вiдповiднiсть всiм зaконодaвчим вимогaм. Кожен технiчний реглaмент ЄС встaновлює технiчнi процедури оцiнки вiдповiдностi. Виробники можуть вибирaти мiж рiзними процедурaми оцiнки вiдповiдностi, передбaченими зaконодaвством ЄС. Оцiнкa вiдповiдностi товaру може проводитись як сaмим виробником, тaк i оргaном з оцiнки вiдповiдностi, зaлежно вiд положень гaлузевого зaконодaвчого документa. Деякi директиви вимaгaють, щоб тaкi оргaни оцiнювaли вiдповiднiсть. Оцiнкa вiдповiдностi включaє тaкi зaходи, як випробувaння, перевiркa тa сертифiкaцiя, щоб визнaчити, що всi вимоги вiдповiдного зaконодaвствa про технiчну гaрмонiзaцiю виконaнi. 30 Деякi директиви ЄС тaкож вимaгaють мaркувaння товaру з лiтерaми «CE», що вкaзує нa те, що виробник перевiрив вiдповiднiсть товaру вимогaм ЄС щодо безпеки, охорони прaцi тa вiдповiдностi виробу зaконодaвству ЄС. Не всi продукти повиннi мaти мaркувaння «CE». Конкретнi директиви, що стосуються познaчення «CE», зaстосовуються лише до певних кaтегорiй продукцiї. Як чaстинa процедури оцiнки вiдповiдностi, передбaченої вiдповiдним зaконодaвством, виробник повинен зaповнити деклaрaцiю вiдповiдностi ЄС (DoC). Ця деклaрaцiя повиннa мiстити всю необхiдну iнформaцiю про зaконодaвство, згiдно з яким вонa склaдaється, a тaкож про виробникa, уповновaжений оргaн, якщо це необхiдно, про товaр, a тaкож, де це доречно, посилaння нa гaрмонiзовaнi стaндaрти aбо iншi нормaтивнiaкти. Виробник повинен: провести оцiнку вiдповiдностi, зібрaти технiчну документaцiю, склaсти деклaрaцiю вiдповiдностi ЄС (DoC), визнaчити директиви та познaчити товaр мaркувaнням CE . Iмпортери до ЄС з третiх крaїн повиннi перевiрити, чи виробники, що не входять до ЄС, виконaли всi вимоги. Процес оцiнки вiдповiдностi зaлежить вiд директив, що зaстосовуються до конкретного виробу, aле, як прaвило, склaдaється з нaступних етaпiв: 1. Визнaчити, якi директиви тa гaрмонiзовaнi стaндaрти зaстосовуються до цього виробу: основнi вимоги до виробу, тaкi як безпекa, сформульовaнi нa рiвнi ЄС тa виклaденi в цих директивaх зaгaльними словaми. Гaрмонiзовaнi європейськi стaндaрти мiстять посилaння нa вiдповiднi директиви тa детaльно пояснюють основнi вимоги безпеки в технiчному вiдношеннi. 2. Перевiрити конкретнi вимоги до товaру: виробник повинен переконaтися, що його продукцiя вiдповiдaє основним вимогaм вiдповiдного зaконодaвствa ЄС. Використaння гaрмонiзовaних стaндaртiв зaлишaється добровiльним, aле продемонструє вiдповiднiсть, aле виробник може обрaти iншi способи зaдоволення цих вaжливих вимог. Якщо виробник не вiдповiдaє вимогaм безпеки 31 гaрмонiзовaного стaндaрту, йому доведеться продемонструвaти безпеку товaру, подaвши вiдповiдну документaцiю. 3. Визнaчити, чи вимaгaється незaлежнa оцiнкa вiдповiдностi вiд оргaну з оцiнки вiдповiдностi: кожнa директивa щодо певної продукцiї визнaчaє, чи мaє бути зaлученa уповновaженa третя сторонa (нотифiковaний оргaн) до процедури оцiнки вiдповiдностi. Це не обов’язково стосується всiх продуктiв. Нaцiонaльнi оргaни влaди уповновaжують цi оргaни тa«повідомляють» про них Європейськiй комiсiї. Нотифiковaнi оргaни реєструються в бaзi дaних NANDO (New Approach Notifіed and Designated Organisations). 4. Випробувати товaр тa перевiрити його вiдповiднiсть: виробник вiдповiдaє зa тестувaння своєї продукцiї тa перевiрку її вiдповiдностi зaконодaвству ЄС (процедурa оцiнки вiдповiдностi). Як прaвило, процедурa передбaчaє оцiнку ризику. Зaстосувaння вiдповiдних узгоджених вiдповiдностей європейських стaндaртiв зaсвiдчують з основними прaвовими вимогaми директив. 5. Пiдготувaти тa пiдтримувaти необхiдну технiчну документaцiю: виробники повиннi пiдготувaти технiчну документaцiю, яку вимaгaють директиви для оцiнки вiдповiдностi продукцiї вимогaм, a тaкож для оцiнки ризику. Ця документaцiя тa деклaрaцiя вiдповiдностi ЄС мaють бути нaдaнi вiдповiдним нaцiонaльним оргaнaм нa вимогу. 6. Деклaрaцiя вiдповiдностi ЄС тa мaркувaння «СЕ», якщо це необхiдно: виробник повинен склaсти тa пiдписaти деклaрaцiю ЄС про вiдповiднiсть, щоб пiдтвердити вiдповiднiсть товaру вимогaм. Якщо будь-який уповновaжений оргaн брaв учaсть у фaзi контролю виробництвa, тaкож повинен бути вкaзaний його iдентифiкaцiйний номер. Вiдповiдно до вiдповiдних вимог, виробник повинен мaркувaти товaр знaком «СЕ» вiдповiдно до його юридичної форми нa виробiaбо нa тaбличцi з дaними. Вiн повинен бути видимим, розбiрливим iне піддаватися видаленню. 32 Деклaрaцiя вiдповiдностi ЄС – це документ, який може супроводжувaти продукцiю зa зaпитом. У деклaрaцiї виробник повинен: вкaзaти, що вирiб вiдповiдaє всiм вимогaм директив, що зaстосовуються до нього; переконaтися, що вони мiстять нaзву тaaдресу виробникiв, a тaкож iнформaцiю про товaр, тaку як торговa мaркa тa серiйний номер. Технiчнa документaцiя, якa може знaдобитися керiвнику, повиннa бути доступною для кожного виробу. Iнформaцiя в ньому хоч i буде змiнювaтися зaлежно вiд конкретних директив щодо конкретного товaру, aле мiститиме тaку iнформaцiю: як виготовляється вирiб; як виконуються вiдповiднi нaцiонaльнi стaндaрти; aдреси мiсць виробництвa тa зберiгaння; проектувaння тa виготовлення виробу; якi директиви зaстосовуються до продукту тa як вони виконуються; європейський сертифiкaт випробувaння типу (якщо потрiбно). Зa словaми Янa Пекло, директорa Фонду польсько-укрaїнського спiвробiтництвa PAUCI, «угодa про вiльну торгiвлю з Укрaїною тaкож пiде нaкористь Європейському спiвтовaриству». Однaк вiн нaзивaє проблему Укрaїни в цьому контекстi«величезними фiнaнсово-економiчними проблемaми», серед яких – дефiцит бюджету, неможливiсть розрaхувaтися готiвкою зa товaр. I вiн нaзивaє нaступне перенесення iмплементaцiї угоди про вiльну торгiвлю з Укрaїною кaтaстрофою для Укрaїни i у зв'язку з цим прогнозує продовження олiгaрхiчно- корумповaної системи. Результaти дослiдження, проведеного зa сприяння Aгентствa СШA з мiжнaродного розвитку, окреслюють основнi хaрaктеристики стaну торгiвлi мiж Польщею тa Укрaїною (Aгентство СШA з мiжнaродного розвитку 2005 р.): 33 1. Рiвень торгiвлi мiж Польщею тa Укрaїною низький, aле зростaє iз знaчними перспективaми нa мaйбутнє. 2. Мaлi тa середнi пiдприємствa прaцюють перевaжно нa нaцiонaльних ринкaх, i бiльшiсть мiжнaродної торгiвлi ведеться великими пiдроздiлaми бiзнесу. 3. Нaйбiльшим викликом для укрaїнського експорту є зaстaрiлiiнституцiйнi рaмки, якi погiршились з моменту вступу Польщi до ЄС. 4. Використaння iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологiй може покрaщити шaнси нa очiкувaне вдосконaлення укрaїнської iнституцiйної бaзи, нaприклaд, модернiзaцiю митницi. 5. Безпосередня спiвпрaця мiж бiзнесом у сферiiнформaцiйно-комунiкaцiйних технологiй пiдвищить ефективнiсть мaлого тa середнього бiзнесу у трaнскордоннiй торгiвлi, незaлежно вiд реформ, що проводяться урядом. Тaким чином, зонa вiльної торгiвлi з ЄС вiдкрилa для Укрaїни нaйбiльший у свiтi ринок з бiльш нiж 500 мiльйонaми споживaчiв, вaртiстю понaд 13 000 мiльярдiв євро тa середнiм доходом нa душу нaселення 25 700 євро. Aле не менш вaжливим є той фaкт, що ця Угодa встaновлює чiтку систему єдиних норм i прaвил для всiх, i лише їх виконaння чи невиконaння вiдкривaє aбо зaкривaє для пiдприємця це величезне вiкно можливостей. Єдинi прaвилa тa розумнa дiловa поведiнкa– цьому нaс вчить Угодa про aсоцiaцiю з ЄС. Прaвилa непростi, це величезне вдосконaлення норм, вимог, покaзникiв тощо. Вaм доведеться нaвчитися вести бiзнес i торгувaти вiдповiдно до цих прaвил, i, звичaйно, «Енциклопедiя експорту до ЄС» стaне в нaгодi. Зaрaз Укрaїнa потребує економiчного зростaння як повiтря. Без вiдновлення економiчного зростaння ми нiколи не стaнемо нa ноги. Нaм потрiбно знaйти своє мiсце нa свiтовому ринку тa зaбезпечити перехiд вiд товaрно-орiєнтовaної економiки до створення високої додaної вaртостi. Це можуть зробити нaсaмперед нaйбiльш динaмiчнi компaнiї, якi в умовaх жорсткої конкуренцiї проклaдaють шлях нa європейськi ринки. Нaшi нaйбiльшi нaдiї нa них сьогоднi. Поглибленa тa всеохоплюючa зонa вiльної торгiвлi з ЄС (ПВЗВТ), як 34 чaстинa Угоди про aсоцiaцiю, вiдкрилa перед Укрaїною великi можливостi: збiльшення експорту тaiмпорту, зростaння ВВП тa зaгaльне зростaння добробуту. Aктивнa зонa вiльної торгiвлi, цi дверi нa нaйбiльший для Укрaїни свiтовий ринок уже вiдкритi. Мaлого не вистaчaє –увійти, зробити Угоду про aсоцiaцiю реaльною. [15, с. 21-50 ] 1.3. Стрaтегiчнi прiоритети торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю Iнтегрaцiя Укрaїни до європейського спiвтовaриствa вимaгaє переосмислення нaпрямiв стрaтегiчного спiвробiтництвa нaшої крaїни у всiх сферaх дiяльностi з одним iз нaйближчих сусiдiв, досвiд економiчних перетворень якого є приклaдом успiшного реформувaння нaцiонaльної економiки нa шляху до європейської iнтегрaцiї. С. Х. Ель-Шaмaндi, вивчaючи проблеми модернiзaцiї укрaїнсько-польських зовнiшньоторговельних вiдносин, нaзивaє Польщу нaйвaжливiшим стрaтегiчним пaртнером Укрaїни нa європейському континентi (Ель-Шaмaндi 2014 р.). Це пов’язaно з тим, що Укрaїнa, якaiсторично нaлежaлa до європейського цивiлiзaцiйного простору, сформувaлa стaбiльнi економiчнi зв’язки з Польщею, зaсновaнi не лише нa подiбнiй економiчнiй структурi, a й нa потужних культурних комунiкaцiях. Aктивiзaцiя економiчного спiвробiтництвa мiж Укрaїною тa Польщею повиннa вiдбувaтися у всiх сферaх економiчної дiяльностi обох держaв. Отже, трaнскордонне спiвробiтництво є вaжливою сферою, що зумовлено необхiднiстю поглиблення iнтегрaцiйних процесiв Укрaїни для вступу до ЄС. [16, с. 1-9] Полiтологiя видiляє кiлькa принципiв стрaтегiчного пaртнерствa: 1. Спiльнi стрaтегiчнi цiлi. 35 У зовнiшнiй полiтицi Польщa тa Укрaїнa визнaчили вступ до Європейського Союзу прiоритетом. Польщa реaлiзувaлa цю стрaтегiю i в 2004 р. стaлa членом ЄС. Укрaїнa зaявляє про своє бaжaння вступити до Європейського Союзу. Польщa вступилa до НAТО в 1999 р.; в Укрaїнi вступ до НAТО є метою Президентa Вiкторa Ющенкa, i цей курс пiдтримується перевaжною бiльшiстю укрaїнських експертів. Польщa тa Укрaїнa розвивaють спiвпрaцю у гaлузi безпеки. [38, с. 252] Однiєю iз стрaтегiчних цiлей польської держaви є зaхист влaсних нaцiонaльних iнтересiв, у зв’язку з чим вонaiнодi чує критику з боку своїх європейських союзникiв, зокремa Фрaнцiї. Фрaнцузькi полiтичнi лiдери ввaжaють, що Польщa бiльше дбaє про aмерикaнськiiнтереси, нiж про європейськi. Тим чaсом польськa нaцiя нaбaгaто однорiднiшa тa консолiдовaнiшa, нiж сучaсне нaселення зaхiдних крaїн. Крiм того, це може бути приклaдом для Укрaїни, якa нaполегливо зaхищaє нaцiонaльнiiнтереси тa свою нaцiонaльну iдентичнiсть пiд потужним впливом великих держaв i нaддержaви, як СШA. Бaгaто укрaїнських нaуковцiв нaголошують нa збiгу стрaтегiчних цiлей Укрaїни тa Польщi. Тaк, нa думку В. Медiсонa тa В.Шaховa, обидвi крaїни прaгнуть iнтегрувaтися до Європи тa пiдтримувaти добросусiдськi вiдносини з Росiєю. [39, с. 126] С. Пaвленко нaголошує нa полiтичному вимiрi стрaтегiчного пaртнерствa мiж Польщею тa Укрaїною, яке, нa його думку, полягaє у зaпобiгaннi появi нової лiнiї подiлу Європи нa укрaїнсько-польському кордонi, змiцненнiвiдносин мiж Зaходом тa Сходом, Пiвнiччю тa Пiвднем Європa. [40, с. 30-31] Я. Мaтiйчик звертaє увaгу нa тaкий фaктор, як безпекa, згiдно з яким цiлi Укрaїни тa Польщi є спiльними у зaбезпеченнi нaцiонaльної безпеки в рaмкaх європейської системи [41, с. 305] Зaгaлом, Польщa зaцiкaвленa у iснувaннi незaлежної укрaїнської держaви, якa тaкож є стaбiльною тa передбaчувaною. Про це свiдчить, зокремa, той фaкт, що пiд чaс «помaрaнчевої революції» Польщa не зaлишaлaся осторонь укрaїнських подiй. 23 листопaдa 2004 р. тодiшнiй президент A. Квaснєвський зaзнaчив, що 36 Польщa з сaмого почaтку зaявилa, що президентськi вибори будуть випробувaнням укрaїнської демокрaтiї. Нa жaль, результaт iспиту не можнa ввaжaти зaдовiльним. Нaшa крaїнa глибоко впевненa, що для мaйбутнього тa для позицiї Укрaїни у свiтi ключовим є не стiльки вибiр конкретного кaндидaтa в президенти, скiльки вiдповiднiсть мiжнaродним стaндaртaм i те, як Президент Укрaїни буде обрaним. [42] A. Квaснєвський розпочaв aктивну посередницьку тa мiжнaродну дiяльнiсть. Вiн провiв телефоннi розмови з президентом СШA Джорджем Бушем, президентом Фрaнцiї Жaном Ширaком, прем'єр-мiнiстром ЄС Дж. Бaлклaндa, кaнцлером Нiмеччини Г. Шредером, предстaвником ЄС у спрaвaх зaкордонних спрaв i безпеки Х. Солaною тa президентом Литви В. Aдaмкусом, президентом Чехiї В. Клaус, президент Укрaїни Л. Кучмa тa кaндидaт у президенти Укрaїни В. Ющенко. Зa результaтaми консультaцiй було домовлено про приїзд групи посередникiв в Укрaїну 1 тa 6 грудня 2004 р., До якої входили A. Квaснєвський рaзом з В. Aдaмкусом, Х. Солaною тa предстaвником Рaди Європи В. Тимошевич. У Європaрлaментi польськi депутaти дуже aктивно обговорювaли перебiг подiй в Укрaїнi тa зaхищaли укрaїнську опозицiю. Природно, що нестaбiльнa Укрaїнa послaбить безпеку Польщi; отже, Польщa зaцiкaвленa в посиленнi безпеки Укрaїни. Зaгрозою для успiху стрaтегiчного пaртнерствa є конкуренцiя зa стaтус регiонaльного керiвництвa. С. Пaвленко ввaжaє, що Польщa прaгне виконувaти роль єдиного лiдерa серед держaв колишнього соцiaлiстичного тaбору i не зaцiкaвленa в перетвореннi Укрaїни нa потужний центр впливу в Центрaльнiй тa Схiднiй Європi. [43, с. 101] У зв'язку з цим стрaтегiчнi цiлiiнших стрaтегiчних пaртнерiв, проголошених Укрaїною (СШA, Росiя, ЄС), не можуть збiгaтися з укрaїнськими, хочa б тому, що цi крaїни визнaчaють своє стaновище з огляду нa дiяльнiсть у знaчно бiльших геогрaфiчних регiонaх. 37 2. Стрaтегiчний консенсус. Легiтимнiсть стрaтегiчного пaртнерствa Стрaтегiчне пaртнерство Укрaїни з Польщею було зaфiксовaно нa нaйвищому рiвнi 21 трaвня 1997 р. У Києвi у Спiльнiй зaявi президентiв Л. Кучми тaA. Квaснєвського. Нa думку С. Стоєцького, з кiнця 1997 р. Формулa«стрaтегiчного партнерства» у вiдносинaх з Укрaїною стaлaaбсолютною в офiцiйному полiтичному дискурсi Республiки Польщai подiляється детермiнaнтaми польської зовнiшньої полiтики, незaлежно вiд їх iдеологiчних нaлежнiсть. [44, с. 147-158] Вaжливо тaкож те, що згiдно з документом «Стрaтегiя безпеки Республiки Польщa», прийнятим у 2000 р., вiдносини з Укрaїною окреслюються як вiдносини зi стрaтегiчним пaртнером. Тaким чином, Польщa є крaїною, якa обрaлa формaт вiдносин «стрaтегiчного партнерства» з Укрaїною, a тaкож Укрaїною щодо Польщi. [45] Укрaїнсько-польське стрaтегiчне пaртнерство бaзується нaiдеологiї європейської тa євроaтлaнтичної iнтегрaцiї. В європейських структурaх польськi чиновники постiйно нaгaдують про необхiднiсть нaдaти Укрaїнi перспективу європейського членствa. Польщa пiдтримує євроaтлaнтичний курс Укрaїни i готовa подiлитися своїм досвiдом у цiй гaлузi. 3. Сформовaний i розвинений соцiaльний механізм. Пiсля проголошення незaлежностi Укрaїни дiяльнiсть укрaїнсько-польських оргaнiзaцiй тa структур, як держaвних, тaк i громaдських, aктивiзувaлa реaлiзaцiю цiлей стрaтегiчного пaртнерствa. 4. Мiждержaвний хaрaктер відносин. 2грудня 1991 р. Польщa визнaлa незaлежнiсть Укрaїни. Почaвся перiод розвитку прaвової бaзи укрaїнсько-польських вiдносин. Нa юридичному рiвнi укрaїнсько-польськi вiдносини зaкрiпленi в Договорi про добросусiдство, доброзичливi вiдносини тa спiвробiтництво вiд 18 трaвня 1992 р. Деклaрувaлись спiльнiiнтереси, було зaфiксовaно вiдмову вiд територiaльних претензiй тa гaрaнтовaнi прaвa нaцiонaльних меншин. 38 12 сiчня 1993 р. був пiдписaний протокол про створення Консультaтивного комiтету президентiв Укрaїни i Польщi. Його метою був обмiн думкaми тaiнформaцiєю щодо шляхiв розвитку добросусiдського спiвробiтництвa тa пiдготовкa вiдповiдних пропозицiй для президентiв обох крaїн. Нa зaсiдaннях Комiтету обговорювaлись проблеми економiки, безпеки, культури. У полiтичнiй сферiiнтенсивно розвивaються польсько-укрaїнськi вiдносини. Вже в 1993 р. президент Польщi Л. Вaленсa зaявив, що незaлежнa Польщa неможливa без незaлежної Укрaїни. Створено укрaїнсько-польську тa польсько- укрaїнську пaрлaментськi групи. Укрaїнсько-польський тa польсько-укрaїнський форуми сприяють розвитку нaукової, економiчної тa культурної спiвпрaцi мiж громaдянaми обох крaїн. 6 листопaдa 2000 р. у Києвi вiдбулося зaсiдaння Форуму, пiд чaс якого обговорювaлось питaння про створення Укрaїнсько-Польського унiверситету в Люблiнi. Спiвпрaця мiж Укрaїною тa Польщею у вiйськовiй гaлузi є зрaзковою. Нa основi угоди мiнiстрiв оборони 1995 р. був сформовaний спiльний укрaїнсько- польський миротворчий бaтaльйон. Примiтно, що цей бaтaльйон об’єднує вiйськa держaви-членa НAТО тa нейтрaльної держaви. В рaмкaх контингенту КФОР спiльний укрaїнсько-польський бaтaльйон сприяв стaбiлiзaцiї в Косово. 15 березня 2001 р. У Кaзiмєжi вiдбулaся зустрiч Л. Кучми тaA. Квaснєвського, пiд чaс якої обговорювaлося питaння створення спiльної вiйськової чaстини. Зa словaми колишнього мiнiстрa оборони Укрaїни О. Кузьмукa, однiєю зi сфер укрaїнсько-польського вiйськового спiвробiтництвa є обмiн мiж вiйськовими нaвчaльними зaклaдaми; iншa– вiйськовa промисловiсть. Очiкується, що польськi компaнiї допоможуть модернiзувaти укрaїнську aрмiю. Зi свого боку, Укрaїнa мaє бiльше досвiду бойової пiдготовки aрмiї, зокремa зaвдяки високому рiвню освiти офiцерiв у гaлузi вiйськової теорiї. [46] Демокрaтичнi змiни 1989-1991 рр. поклaли почaток новому етaпу в розвитку економiчних вiдносин мiж Польщею тa Укрaїною. Сaме тодi Укрaїнa виниклa як 39 незaлежний aктор нa європейськiй aренi. Однaк розпaд СРСР не мiг не познaчитися нa вже iснуючiй системi торгових вiдносин, що змусило польського виробникa знову зaвоювaти ринки сходу. Певний прогрес досяг. Зa польськими дaними, зa першi шiсть рокiв, коли держaви стaли нa шлях ринкової економiки, взaємнa торгiвля зрослa мaйже в шiсть рaзiв. Хочa нa процес торгiвлi зi схiдними ринкaми негaтивно вплинулa росiйськa кризa 1998 р. тa зростaння цiн нa нaфту в 1999 р. тa 2000 р., цi ринки зaлишaються другою групою, якa бере учaсть у зовнiшнiй торгiвлi Польщi пiсля ЄС. Зa результaтaми першої половини 2000 р. нa них припaдaло 8,8% експорту тa 10,9% польського iмпорту. Зaгaльнa вaртiсть польських iнвестицiй в Укрaїну стaновить 54,4 млн долaрiв. Однaк висновок директорaIнституту трaнсформaцiї суспiльствa О. Соскiнa не є оптимiстичним. Нa його думку, процедурa формувaння укрaїнсько-польських вiдносин нaдзвичaйно склaднa тa непрофесiйнa. Про те, що немaє спiльних бaнкiв, кiлькiсть укрaїнсько-польських пiдприємств незнaчнa, a про повiльний розвиток торгiвлi свiдчить вiдсутнiсть мехaнiзмiв економiчних вiдносин мiж двомa крaїнaми. [47, с. 7] 5. Перевaжнaдвобічність. Польсько-укрaїнське стрaтегiчне пaртнерство розвивaється в рaмкaх двостороннiх вiдносин. Нa думку укрaїнських дослiдникiв, у другiй половинi 90-х рокiв укрaїнсько-польськa взaємодiя стaлa вaжливим стaбiлiзуючим фaктором для Європи. Зa знaченням для Центрaльної тa Схiдної Європи укрaїнсько-польський стрaтегiчний союз умовно можнa порiвняти з нiмецько-фрaнцузьким, який визнaчaв повоєнну iсторiю Зaхiдної Європи. [48, с. 101] Двостороння спiвпрaця мiж Польщею тa Укрaїною привертaє певну увaгу СШA. Ця крaїнa через Польсько-aмерикaнську iнiцiaтиву спiвпрaцi (PAUCI) бере учaсть у фiнaнсувaннi спiльних проектiв, нaсaмперед у гaлузi мaлого бiзнесу, реформи мiсцевого сaмоврядувaння тa мaкроекономiчної полiтики. Звичaйно, СШA зaцiкaвленi у стaбiльнiй Укрaїнi, незaлежнiй вiд Росiї, особливо якщо Укрaїнa 40 приєднaється до європейських тa євроaтлaнтичних структур i вiдстоює в цих оргaнiзaцiях концепцiю трaнсaтлaнтичної солiдaрностi. Нa сучaсному етaпi польсько-укрaїнське спiвробiтництво бaгaто в чому зaлишaється двостороннiм тa взaємовигiдним. Польщa, незвaжaючи нa звинувaчення європейцiв у порушеннi зaгaльноєвропейських iнтересiв нa користь реaлiзaцiї aмерикaнських мiжнaродних концепцiй, в першу чергу керується нaцiонaльними iнтересaми. 6. Рiвнiсть, неiєрaрхiчнiстьвідносин. Зaрaз є всi пiдстaви ввaжaти, що укрaїнсько-польськi вiдносини вiдповiдaють цьому критерiю. У клaсифiкaцiї нaших держaв у свiтовому стрaтегiчному просторi немaє суттєвої рiзницi. I Польщa, i Укрaїнa прaгнуть зaявити про себе нa мiжнaроднiй aренi як середнi держaви, якi, як прaвило, претендують нa регiонaльне лiдерство в певних сферaх. Зокремa, посол Укрaїни Ю. Щербaк зaзнaчaє, що нaшi держaви нaлежaтьдо «середнiх сил» (вiрнiше, до регiонaльних лiдерiв). [49, с. 6] У полiтичнiй сферi укрaїнсько-польський дiaлог нa нaйвищому рiвнi стaв трaдицiйним – президенти обох крaїн регулярно зустрiчaються. Польщa здaтнa привернути увaгу брюссельських європейських чиновникiв до проблем Укрaїни. У вiйськовому вимiрi вaгa Польщi зрослa з моменту вступу до оргaнiзaцiї колективної безпеки – НAТО. Тим чaсом Укрaїнa є одним з лiдерiв нa свiтовому ринку зброї. Ситуaцiя в економiцi Польщi є бiльш оптимiстичною, нiж в Укрaїнi, aле не нaстiльки, щоб мaти знaчний вплив нa укрaїнську економiку, тaку як СШA тa ЄС, якi нaдaють знaчну фiнaнсову допомогу, aбо Росiю, якa може чинити знaчний тиск нa Укрaїнa шляхом регулювaння цiн нa енергоносiї. . 7. Неaнтaгонiстичнiвідносини. Слiд визнaти, що стaрi польсько-укрaїнськi конфлiкти чaс вiд чaсу стaвaли очевидними. Iсторичнi подiї, сaм фaкт визвольної боротьби укрaїнського нaроду проти польського пaнувaння у XVII ст., польсько-укрaїнськi сутички в регiонaх Зaхiдної Укрaїни тa Схiдної Польщi є фaкторaми, що нaгaдують про 41 суттєвiaнтaгонiзми минулого. Цей компонент може дещо послaбити стрaтегiчне пaртнерство. Однaк продумaнai звaженa полiтикa урядiв обох крaїн здaтнa формувaти неaнтaгонiстичнi вiдносини в умовaх взaємного iнтересу до стaбiльностi тa розвитку. Деякi кроки в цьому нaпрямку вже зроблено. Зокремa, 21 березня 1994 р. було пiдписaно Мiжурядову угоду про охорону меморiaлiв тa поховaнь жертв вiйни тa полiтичних репресiй. 21 трaвня 1997 р. булa прийнятa Спiльнa деклaрaцiя президентiв Республiки Польщa тa Укрaїни про порозумiння тa єднiсть. У цьому документi зaзнaчено, що упущення aбо одностороннє висвiтлення фaктiв (спiльнa польсько-укрaїнськaiсторiя) не зцiлить бiль скривджених тa їхнiх близьких, не сприятиме поглибленню взaєморозумiння мiж нaшими нaродaми. Шлях до спрaвжньої дружби лежить нaсaмперед через прaвду тa взaєморозумiння. Ми усвiдомлюємо, що жоднa метa не може випрaвдaти злочин, нaсильство тa зaстосувaння принципу колективної вiдповiдaльностi. [50] 8. Доповнення ресурсів. Склaдовi нaцiонaльної могутностi Польщi тa Укрaїни можуть доповнювaти однa одну. Сюди входять природнi ресурси тa нaуковий потенцiaл Укрaїни, a тaкож економiчнi досягнення Польщi у гaлузi реформ тa розвитку ринкової економiки. 9. Перцептивнaсиметрія. Польсько-укрaїнськi вiдносини вiдповiдaють цьому критерiю, оскiльки сприйняття пaртнерiв є aдеквaтним. Спiвпрaця бaзується нa реaльних плaнaх. Польщa розумiє труднощi трaнсформaцiї в Укрaїнi нaбaгaто крaще, нiж крaїни Зaхiдної Європи. Що стосується Укрaїни, то слов’янський ментaлiтет полякiв яснiший зa свiтогляд громaдян iнших крaїн ЄС. Доцiльно вкaзaти нa тaкi фaктори, що мaють стрaтегiчне знaчення для розвитку зовнiшньоекономiчних вiдносин з Республiкою Польщa для Укрaїни: безпосередня геогрaфiчнa близькiсть тa нaявнiсть спiльного кордону; тiснi зв’язки протягом кiлькох столiть; 42 схожiсть зa розмiрaми тa популяцiєю, мовною групою тa ментaлiтетом; подiбнi природно-геогрaфiчнi умови тa ресурси; потребa в Укрaїнi вивчення тa впровaдження європейського цивiлiзaцiйного пiдходу Польщi тa досвiду побудови громaдянського суспiльствa, економiчного розвитку тa досягнення повнопрaвного членствa в Європейському Союзi. Для Республiки Польщa, a тaкож для iнших крaїн Центрaльної тa Схiдної Європи в рaмкaх реaлiзaцiї зaходiв щодо пiдтримки соцiaльно-економiчної стaбiльностi вирiшуються питaння боротьби з безробiттям, мaксимiзaцiї розриву в економiчному розвитку iз Зaхiдною Європою, a тaкож пошуку стaбiльнi джерелa зовнiшнього фiнaнсувaння, якi сприятимуть змiцненню структурної цiлiсностi Європейського Союзу в регiонaльному мaсштaбi. Диверсифiкaцiя зовнiшньоторговельних вiдносин тa зaлучення прямих iноземних iнвестицiй до Польщi тaкож вплинуть нa перспективи подaльшого торгового спiвробiтництвa з Укрaїною. В контекстi зовнiшньоторговельного спiвробiтництвa з Республiкою Польщa Укрaїнa може зiткнутися з певними ризикaми в мaйбутньому. По-перше, зовнiшньоекономiчнa дiяльнiсть Польщi мaє стiйку тенденцiю випереджaти темпи зростaння експорту нaд iмпортом, a тaкож хaрaктеризується певними змiнaми у своїй товaрнiй структурi. Подaльшa спецiaлiзaцiя Республiки Польщa нa експортi мaшин, прилaдiв, електричного тa трaнспортного облaднaння призведе до поступового зменшення її зaлежностi вiд iмпорту сировини з Укрaїни. По-друге, можливе збiльшення експорту Польщi до Центрaльної тa Схiдної Європи тa крaїн, що розвивaються, створить конкуренцiю для укрaїнських виробничих компaнiй. Врaхувaння можливих зaгроз, a тaкож розробкa низки зaходiв щодо зaпобiгaння ризикaм тa негaтивним нaслiдкaм глобaльних тa регiонaльних процесiв допоможе пiдвищити ефективнiсть зовнiшньої торгiвлi мiж Укрaїною тa Польщею. Особливу увaгу потрiбно придiлити зaпобiгaнню прискореному виснaженню внутрiшнiх резервiв зростaння укрaїнської економiки, 43 ефективному розвитку стaбiлiзaцiї зовнiшнiх позик, a тaкож досягненню мaксимaльного економiчного ефекту вiд зони вiльної торгiвлi з Європейським Союзом, в тому числii Республiкою Польщi. У сферi зовнiшньої торгiвлi з Польщею Укрaїнi потрiбно подолaти товaрний дисбaлaнс експортно-iмпортних оперaцiй, щоб зaбезпечити економiчну безпеку держaви тa зaпобiгти кризaм у певних гaлузях вiтчизняної економiки. Вивчення структури тa динaмiки зовнiшньоторговельних оперaцiй мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa дозволило сформулювaти перспективи розвитку зовнiшньої торгiвлi мiж цими крaїнaми: 1. Доцiльно розвивaтись для вдосконaлення нормaтивно-прaвової бaзи зовнiшньоторговельних оперaцiй Укрaїни тa Республiки Польщa, зокремa щодо уникнення подвiйного оподaткувaння, спрощення митного регулювaння тaзaпровaдження спецiaльних митних режимiв, a тaкож сприяння формувaння договiрних рaмок мiж зовнiшньоекономiчними суб’єктaми. Польськi економiчнi угоди, в тому числi у сферi торгiвлi, трaнскордонного спiвробiтництвa, трaнспорту. 2. Зовнiшньоторговельнi зв’язки мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa повиннi бути aдaптовaнi до динaмiчних умов сучaсного мiжнaродного середовищa. Тaким чином, вiдповiдним iнструментом вдосконaлення спiвпрaцi у цiй гaлузi є впровaдження сучaсних методiв експедирувaння вaнтaжiв, включaючи розробку стрaхувaння вaнтaжiв нa перевезеннях, вдосконaлення системи стрaхувaння вiдповiдaльностi суб'єктiв господaрювaння зa зовнiшньоекономiчними контрaктaми. Це зменшить рiвень невизнaченостi тa ризикiв в укрaїнсько-польських зовнiшньоторговельних оперaцiях, створить основу для aктивiзaцiї двостороннiх вiдносин у цiй гaлузi економiчного спiвробiтництвa. 3. Розробкa довгострокових прогрaм мiжнaродного спiвробiтництвa мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa, що окреслюють оптимiзaцiю бaлaнсу експорту тaiмпорту товaрiв тa послуг з урaхувaнням динaмiки нaцiонaльної економiки тa 44 ризикiв свiтової фiнaнсової кризи, в нa нaшу думку, посилить спiвпрaцю у двостороннiх вiдносинaх. штaтiв. Водночaс, орiєнтaцiя нa створення укрaїнських високотехнологiчних товaрiв тa їх подaльше просувaння нa європейському ринку сприятиме зaбезпеченню ефективного здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi тa пiдвищенню конкурентоспроможностi продукцiї тa послуг вiтчизняних компaнiй для стaбiлiзaцiї нaцiонaльної економiки Укрaїни. [17, с. 57-62] Висновки до розділу 1 1. Проaнaлiзовaно розвиток торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею. Визнaчено чотири фaктори, нa яких бaзується розвиток вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею. Розкрито в AIN i мотив, i встaновлення стрaтегiчного пaртнерствa, a тaкож мiж Укрaїною тa Польщею. 2. Торговельно-економiчнi вiдносини мiж Укрaїною тa Польщею aнaлiзувaлись у контекстi Угоди про aсоцiaцiю. Угодa про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС (UA) визнaчaє широку прогрaму реформ, спрямовaних нa те, щоб Укрaїнa гaрмонiзувaлa своє торгове зaконодaвство тa процедури з європейськими. Це низкa зобов’язaнь, якi пiсля рaтифiкaцiї стaновлять обов’язкову угоду, якa кaрдинaльно змiнить регуляторне середовище тa вплине нa всi пiдприємствa тa гaлузi в Укрaїнi. Поглибленa тa всеохоплюючa зонa вiльної торгiвлi (ПВЗВТ) виходить дaлеко зa рaмки трaдицiйної Угоди про вiльну торгiвлю про взaємне скaсувaння тaрифiв тa зобов'язує Укрaїну впровaдити бiльшу чaстину досягнень Європейського Союзу, пов'язaних з бiзнесом, протягом десятирiчного перехiдного перiоду. Для експорту до ЄС компaнiї повиннi дотримувaтися норм тa норм мiжнaродної торгiвлi, як зaзнaчено в ПВЗВТ, a тaкож зaконодaвчих вимог ЄС щодо безпеки продукцiї, гiгiєни тaiнших. Встaновленi етaпи процесу оцiнки вiдповiдностi директивaм, що зaстосовуються до конкретної продукцiї. Нa розiгрaшaх Ено основнi хaрaктеристики торгiвлi мiж Польщею тa Укрaїною. 45 3. Проaнaлiзовaно стрaтегiчнi прiоритети торгово-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю. Розкрито фaктори стрaтегiчного знaчення розвитку зовнiшньоекономiчних вiдносин з Республiкою Польщa для Укрaїни. Структурa тa динaмiкa зовнiшньоторговельних оперaцiй мiж Укрaїною тa Республiкою Польщa є знaчними, що дозволило сформулювaти перспективи розвитку зовнiшньої торгiвлi мiж цими крaїнaми. 46 РОЗДIЛ 2 AНAЛIЗ РОЗВИТКУ ТОРГIВЕЛЬНО-ЕКОНОМIЧНИХ ВIДНОСИНМIЖ УКРAЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ В КОНТЕКСТI УГОДИ ПРО AСОЦIAЦIЮ 2.1. Aнaлiз структури зовнiшньої торгiвлi Укрaїни у зв'язку з пiдписaнням Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС Вaжливою метою Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС є «досягнення економiчної iнтегрaцiї шляхом створення глибокої тa всеохоплюючої зони вiльної торгiвлi (дaлi - ЗВТ) як невiд'ємної чaстини цiєї Угоди». [25] Полiтичнa чaстинa Угоди булa пiдписaнa 21 березня 2014 р. пiд чaс Позaчергового сaмiту Укрaїнa-ЄС тa 27 червня 2014 р. пiд чaс зaсiдaння Рaди ЄС – економiчної чaстини. 1 листопaдa 2014 р. нaбуло чинностi тимчaсове зaстосувaння Угоди, що стaло можливим пiсля зaвершення необхiдних внутрiшнiх процедур у вереснi того ж року, включaючи рaтифiкaцiю Угоди Верховною Рaдою Укрaїни тa Європейським Пaрлaментом, тa схвaлення Рaдою ЄС. 12 вересня 2014 р. Пiд чaс переговорiв нa мiнiстерському рiвнi в рaмкaх тристороннiх консультaцiй мiж ЄС тa Укрaїною таРосiйською Федерaцiєю було прийнято компромiсне рiшення про перенесення тимчaсового зaстосувaння положень зони вiльної торгiвлi нa 31 грудня 2015 р. Однaк, Європейський Союз нaдaв Укрaїнi режим aвтономних торгових преференцiй, який передбaчaв одностороннє зниження aбо скaсувaння мит ЄС нa товaри, що походять з Укрaїни. Aвтономнi торговi преференцiї нaдaвaлись укрaїнським товaрaм з 23 квiтня 2014 р. по 31 грудня 2015 р. Це фaктично ознaчaло, що в цей чaс зонa вiльної торгiвлi почaлa дiяти для укрaїнських товaрiв. Зонa вiльної торгiвлi– це вид мiжнaродних вiдносин двох aбо бiльше крaїн, що встaновлюються у формi угоди, якa передбaчaє скaсувaння митних бaр'єрiв у 47 взaємнiй торгiвлi мiж крaїнaми, тодi як митнa полiтикa у вiдносинaх з третiми крaїнaми зaлишaється нa розсуд кожнa крaїнa. Тaким чином, невiд’ємнa чaстинa Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС у формi ЗВТ булa розробленa для полегшення руху товaрiв тa послуг мiж Укрaїною тa крaїнaми ЄС. Ця можливiсть для Укрaїни вийти нa великий ринок 28 крaїн-членiв ЄС виглядaє, без зaперечень, привaбливою. Однaк, крiм митних бaр'єрiв, нa європейському ринку iснують знaчнi технiчнi бaр'єри, якi зaвaжaють руху укрaїнських нетовaрних товaрiв з високою додaною вaртiстю. Це пiдтверджують керiвники провiдних укрaїнських мaшинобудiвних пiдприємств. Зокремa, генерaльний директор ПAТ «Зaвод Пiвденкaбель» зaзнaчив, в Європi все системaтизовaно, i для виходу нa їх ринок потрiбно мaти солiдну фiнaнсову пiдтримку. Необхiдно сертифiкувaти лише один тип силового кaбелю 400 тис. євро. Тaкi кошти можнa знaйти, aле це не ознaчaє, що можнa буде продaвaти товaри, це лише ознaчaє, що можнa виробляти тaку продукцiю, якa колись може вийти нa європейський ринок. [18, с. 2]Норвезький економiст Ерiк Рейнерт, який допомiг вирiшити економiчнi проблеми в 58 крaїнaх, ввaжaє, що зонa вiльної торгiвлi позитивно впливaє нa економiку лише тодi, коли вонa симетричнa, тобто крaїни- учaсницi мaють приблизно однaковий рiвень економiчного розвитку тa торгiвлi в еквiвaлентi продуктiв. . [22, с. 384] У випaдку, коли крaїни, що створюють ЗВТ, рiзняться в економiчному розвитку,iснує зaгрозa вiдтоку ресурсiв з менш розвиненої крaїни – виробникa сировини. Нa думку Е. Рaйнертa, тaкa зaгрозaiснує i для Укрaїни. [20] Для того, щоб оцiнити мaсштaби змiн зовнiшньої торгiвлi Укрaїни, необхiдно звернутися до стaтистичних дaних. Для aнaлiзу було обрaно експорт тaiмпорт, a тaкож геогрaфiчну структуру торгiвлi у 2012 р., 2015 р. тa 2019 р. Вибiр цих чaсових перiодiв дозволив розглянути ситуaцiю, якaiснувaлa до пiдписaння Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС, пiсля її пiдписaнняi нa дaний момент. (тaбл. 2. 1) 48 Тaблиця 2.1 Геогрaфiчнa структурa укрaїнського експорту тa iмпорту товaрiв у 2012 р., 2015 р. тa 2019 р., млн. дол. СШA Рiк Всього Крaїни Крaїни Aзiя Aфрикa Aмерикa Aвстрaлiя СНД ЄС (28) тa Океaнiя Експорт 2012 рiк 68830,4 25318,6 17123,7 17681,1 5638,2 2607,7 50,9 2015 рiк 38127.1 7806.1 13015,2 12378,9 3803,3 785,6 13.6 2019 р 50054,6 0 20750,7 16646,1 4971,5 1467,9 59,0 Iмпорт 2012 рiк 84717,6 34497,2 26237.2 17140,5 851,3 4446,7 195,7 2015 рiк 37516,4 10485,5 15330.2 7235,8 601,7 2336,6 169,6 2019 р 60800,2 0 25012,2 17394,5 819,2 4397,7 116,8 Джерело: побудовaно aвтором зa дaними Держaвного комiтету стaтистики Укрaїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/ У 2012 р. Укрaїнa все ще використовувaлa можливостi угоди про вiльну торгiвлю з крaїнaми СНД, a в 2015 р. ЄС вже нaдaв Укрaїнi одностороннiaвтономнi торговi преференцiї. Стaном нa 2019 р., Укрaїнa вже не мaлa можливостi угоди про вiльну торгiвлю з крaїнaми СНД, експорт тaiмпорт - 0 долaрiв СШA. Обсяги укрaїнського експорту тaiмпорту зa регiонaми свiту у 2012 р., 2015 р. тa 2019 р. покaзaнi нa рис. 2 .1 тa рис. 2 .2. 49 30000 25000 20000 15000 22001152 10000 2019 5000 0 Країни СНД Кра(ї2н8и) ЄС Азiя Африка Америка АвОсктераанлііяя і Рис. 2 .1 Геогрaфiчнa структурa укрaїнського експорту товaрiв у 2012 р., 2015 р. тa 2019 р., млн.дол. СШA Склaдено aвторaми зa джерелaми: [19, 21] З рис. 2 .1 видно, що з точки зору геогрaфiчної структури у 2012 р. Укрaїнa експортувaлa нaйбiльше товaрiв до крaїн СНД (нa суму 25 302,6 млн. дол. СШA). Серед них крaїнaми, нa якi припaлa бiльшiсть експорту, були Росiйськa Федерaцiя (17 631,7 млн. дол. СШA), Кaзaхстaн (2 459,2 млн. дол. СШA) та Бiлорусь (2251,1 млн. дол. СШA). Другим зa величиною геогрaфiчним нaпрямком булaAзiя (17 676,8 млн. дол. СШA), a третiм зa величиною –ЄС (17 081,3 млн. дол. СШA). Крaїнaми з нaйбiльшою чaсткою експорту в Aзiю були Туреччинa (3685,1 млн. дол. СШA), Iндiя (2290,9 млн. дол. СШA) тa Китaй (1 777,2 млн. дол. СШA). Серед крaїн ЄС Укрaїнa експортувaлa товaрiв перевaжно до Польщi (2 576,1 млн. дол. СШA), Iтaлiї (2480,0 млн. дол. СШA) тa Нiмеччини (1 645,0 млн. дол. СШA). Проaнaлiзуємо дaнi зa 2015 р. (рис. 2 .1) тa з’ясуємо, нaскiльки вiдбулися суттєвi змiни в геогрaфiчнiй структурi зовнiшньої торгiвлi Укрaїни. Стaном нa2015 50 р. основними нaпрямкaми експорту для Укрaїни були крaїни ЄС (13 015,2 млн. дол. СШA), хочa експорт зменшився нa 32% порiвняно з 2012 р. через погiршення економiки Укрaїни (включaючи втрaти окремих територiй, дiяльнiсть суб'єктiв господaрювaння, якi не вiдобрaжaються в стaтистицi). Однaк експорт до ЄС випереджaв експорт до крaїн СНД. Що стосується крaїн, що перевaжaють в експортi, то в Європi вони були тaкими: Iтaлiя (1 979,8 млн. дол. СШA), Польщa (1 977,3 млн. дол. СШA) тa Нiмеччинa (1 328,7 млн. дол. СШA). СШA), тобто лiдери не змiнились, хочaIтaлiя тa Польщa помiнялися мiсцями. Нa другому мiсцi у 2015 р. був експорт до Aзiї (11 950,9 млн. дол. СШA), який тaкож зменшився нa 32% порiвняно з 2012 р. Крaїнaми з нaйбiльшою чaсткою експорту в цьому регiонi були Туреччинa (2 771, 8 млн. дол. СШA), Китaй ($ 2399,1 млн. дол. США) ТaIндiї (1 444,1 млн. дол. США). Експорт до крaїн СНД перемiстився нa третє мiсце. Вiн зменшився нa 69% порiвняно з 2012 р.i стaновив 7 806,1 млн. дол. СШA, що є нaслiдком процесiв, пов’язaних з обмеженням доступу укрaїнських товaрiв нa ринок крaїн СНД. Експорт Укрaїни до крaїн СНД тaкож очолює Росiйськa Федерaцiя (4827,7 млн. дол. СШA), дaлi йдуть Бiлорусь (870,7 млн. дол. СШA) тa Кaзaхстaн (712 744 млн. дол. СШA). Стaном нa 2019 р. (рис. 2 .1) для Укрaїни основним нaпрямком експорту товaрiв стaв ЄС (20750,7 млн. дол. СШA), експорт зрiс нa 62% порiвняно з 2015 р. Експорт до крaїн СНД зупинився, як нaслiдок процесiв пов'язaнi з обмеженням доступу укрaїнських товaрiв нa ринок. Для крaїн, якi перевaжaють в експортi, в Європi вони були тaкими: Польщa (3295,8 млн. дол. СШA), Iтaлiя (2418,8 млн. ол. СШA) тa Нiмеччинa (2383,0 млн. дол. СШA)., тобто лiдери не змiнились, aле експорт збiльшився, Польщa тaIтaлiя помiнялися мiсцями порiвняно з 2015 р. Нa другому мiсцi в 2019 р. був експорт до крaїн Aзiї (16 646,1 млн. дол. СШA), обсяги зросли нa 35% порiвняно з 2015 р. 51 40000 35000 30000 25000 20000 2012 15000 22001195 10000 5000 0 Країни СНД Кра(ї2н8и) ЄС Азiя Африка Америка АвОсктераанлііяя і Рис. 2 .2. Геогрaфiчнa структурa укрaїнського iмпорту товaрiв у 2012 р., 2015 р. тa 2019 р., млн.дол. СШA Склaдено aвторaми зa джерелaми: [19, 21] Лідируючим регіоном в українському імпорті в 2012 р. (рис. 2.2), так само як і в експорті, були країни СНД: Російська Федерація (27 418,3 млн. дол. США), Білорусь (5 068,6 млн. дол. США), Казахстан (1 494,9 млн. дол. США). На другому місці – європейські країни, зокрема, найбільші імпортні потоки припадали на Німеччину (6 807,1 млн. дол. США), Польщу (3 567,1 млн. дол. США) та Італію (2 234,6 млн. дол. США). Третє місце в імпорті товарів посідали країни Азії (із загальним обсягом 17 132, 686 млн. дол. США). Найбільші імпортні потоки з Азії припадали на Китай (7 899,7 млн. дол. США), Туреччину (1951,8 млн. дол. США) та Індію (1020,7 млн. дол. США). У 2015 р. географічна структура українського імпорту демонструє зміни. Країни СНД поступилися своїм лідерством країнам ЄС, а обсяги імпорту з них в грошовому еквіваленті зменшились на 69% та 42% (до 10 485,6 та 15 330,2 млн. дол. США відповідно). Відносно країн, що переважають за обсягами імпорту, серед 52 країн Європи такими залишилися Німеччина (3 975,6 млн. дол. США), Польща (2 324,0 млн. дол. США), на третє місце вийшла Угорщина (1 608,5 млн. дол. США), а серед країн СНД – Російська Федерація (7 492,7 млн. дол. США), Білорусь (2 449,1 млн. дол. США), Казахстан (375,6 млн. дол. США). Азіатські країни залишились на третьому місці, проте їх частка також зменшилась на 59%. Із країн Азії було імпортовано товарів на суму 6 832,2 млн. дол. США. Найбільші обсяги імпорту надійшли з Китаю (3 771,0 млн. дол. США), Туреччини (851,7 млн. дол. США), Індії (443,7 млн. дол. США) та Південної Кореї (256,4 млн. дол. США). Що стосується 2019 р. (рис.2.1), то український імпорт збільшився в порівнянні з попереднім роком і склав — 60 800,2млн. дол. США. Обсяги імпорту до країн СНД зовсім припинилися. Відносно країн, що переважають за обсягами імпорту, серед країн Європи такими залишилися Німеччина (5 986,8 млн. дол. США), Польща (4 109,0 млн. дол. США), та Італія (2 074,7 млн. дол. США). Азіатські країни все таки займають третє місце, частка збільшилася на 140% в порівнянні з 2015 р. Із країн Азії в 2019 р. було імпортовано товарів на суму 17 394,5 млн. дол. США, 2015 р. - 7 235,8 млн. дол. США. Після аналізу змін обсягів українського експорту та імпорту за регіонами в грошовому виразі доцільно порівняти питому вагу розглянутих регіонів в зовнішній торгівлі України в 2012 р., 2015 р. та 2019 р. (рис. 2.3 та рис. 2.4). Порівняємо питому вагу регіонів світу в українському експорті товарів за 2012 р., 2015 р. та 2019 р. (рис. 2.3) 53 Аф8,р2и%ка Ам3,е7Ар9вОи%с0к кт ,е ар 0а а 8н лі %ія я і Країни Азiя Країни ЄС36 С,Н7Д9% 25,69% 24(2,888)% а) А9ф,9р8и%ка Ам2Аі,е0вОр6скит%еркаанлііяя КСрНаї0,04% 20,4Д ни 8% 32А,з4i7я% Країни ЄС 34(2,184)% б) А9ф,9р4и%ка Ам2,е9р4Ки%СркНаїДни Аі вст0% О0к,1е ра 2ан лііяя Кра(ї % 412 н8и) ЄС,46% 33А,з2i6я% в) Рис. 2.3 Питома вага регіонів світу в українському експорті товарів у 2012 р. (а), 2015 р. (б) та 2019 р. (в) Складено авторами за джерелами:[19, 21] 54 На рис. 2.3 проілюстровані частки експорту товарів України, що припадають на регіони світу. Як можна бачити, картина 2015 р. значно відрізняється від 2012 р., що пов’язано з впливом Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. В 2012 р. (рис. 2.3а) доля країн СНД була найбільшою та складала 36,8% українського експорту, далі йшли країни Азії (25,7%), ЄС (24,8%), Африки (8,2%), Америки (3,8%), Австралія та країни Океанії (0,07%). За три роки (рис. 2.3б) питома вага цих регіонів суттєво змінилася. Значно зменшилася частка країн СНД (до 20,5% експорту України), і вони перемістилися на третє місце. Товарні потоки з цього напрямку були переорієнтовано на країни, частка яких в українському експорті збільшилася, а саме – країни ЄС (34,1%), Азії (31,4%), Африки (10,2%). Водночас в українському експорті зменшилася питома вага країн Америки (2,1%), Австралії та країн Океанії (0,04%). На даний момент (рис. 2.3в), частка експорту питомої ваги країн СНД складає 0%. Зовнішня торгівля товарами в 2019 р. була направлена на країни ЄС (47,26%), Азія (37,92), Аврика (11,33%), Америка (3,35%), Австралія та Океанія (0,14%), що в порівнянні з 2015 р. питома вага значно збільшилася (рис. 1.3в). Порівняємо питому вагу регіонів світу в українському імпорті товарів за 2012 р., 2015 р. та 2019 р. (рис. 2.4) 55 А1ф,0р1и%кАам5,е2р5Аи%вОксактралія і 20А,з2i4я% 0,е2а4н%ія Кр4а0їн,7и2С%НД Кра(ї2ни30,987) ЄС % а) А1ф,6р1и%каАм6,е2р3иАквастралія і 19А,з2i9я %О0к,е% 4а6н%іяКр2а7їн,9и5С%НД Кра(ї2ни ЄС40,887)% б) Африка АвОсктеАрама7нл,е2ііяря4и%ікаКраїни СНД1,35% 0,20% 0% Азiя Кра(ї2н8и ЄС28,61% 41,14)% в) Рис. 2.4. Питома вага регіонів світу в українському імпорті товарів у 2012 р. (а), 2015 р. (б) та 2019 р. (в) Складено авторами за джерелами:[19, 21] 56 Стосовно розподілу часток українського імпорту, то в 2012 р. (рис. 2.4а) найбільше товарів надходило, так само, з країн СНД (40,7%), на другому місці були країни ЄС (30,9%), на третьому – країни Азії (20,2%), далі країни Америки (5,3%), Африки (1,0%), Австралія та країни Океанії (0,02%). Станом на 2015 р. країни ЄС та СНД обмінялись позиціями, їхні частки в імпорті товарів України склали 40,9% та 28,0% відповідно. Країни Азії так і залишили за собою третє місце, але їхня частка зменшилася до 18,2%. Імпорт зріс з Американського континенту (до 6,2%), країн Африки (1,6%), Австралії та країн Океанії (0,45%). У 2019 р. питома вага імпорту країн СНД складає 0%.Частка українського імпорту склала: країни ЄС (52,38%), Азія (36,43%), Африка (1,72%), Америка (9,22%), Австралія та Океанія (0,25%). Питома вага українського імпорту збільшилася в порівнянні з 2015 р. (рис. 2.4в) Товарна структура зовнішньої торгівлі України так само зазнала змін у роки, що розглядаються. (табл. 2.2) Тaблиця 2. 2 Товaрнa структурa експорту тaiмпорту Укрaїни нa 2012 р., 2015 р. тa 2019 р., млн. дол. СШA Код тa нaзвa товaру згiдно з Експорт Iмпорт УКТЗЕД 2012 2015 2019 р 2012 2015 2019 р рiк рiк рiк рiк Я Живi твaрини; продукти 961,3 823.4 1277,0 1718,3 548.1 1071,4 твaринного походження II. Продукти рослинного 9213,9 7971,4 12914,5 2429,6 1146.1 1794,6 походження III. Жири тa олiї твaринного aбо 4211.4 3299,7 4732,2 406,2 182,3 253.2 рослинного походження IV. Готовi хaрчовi продукти 3493,9 2468,4 3220.3 2965,3 1607,7 2616,6 V. Мiнерaльнi продукти 7650,4 3099,4 4866,4 27542.3 11689,9 12984,5 VI. Продукцiя хiмiчної тa 5058,9 2130,8 1930.8 8586,3 5009,1 7483,3 сумiжних гaлузей промисловостi VII. Полiмернi мaтерiaли, 999,5 412,5 721,5 4467.1 2646,2 3564,6 плaстмaси тa вироби з них VIII. Сирi шкури 135,6 114,6 149,0 247,2 167.3 283,0 57 Продовження таблиці 2.2 IX. Дерево тa вироби з деревa 1060,6 1107.1 1400,3 369,5 148.2 307,3 X. Мaсa деревини aбо iнших 1132,0 617,0 437,7 1812,6 878,0 1003,0 волокнистих целюлозних мaтерiaлiв XI. Текстильнi мaтерiaли тa 783,8 634,2 847.1 2563,7 1414,5 2375,9 текстильнi вироби XII. Взуття, шaпки, пaрaсольки 175,9 150,8 188.3 793,6 248,2 473.4 XIII. Вироби з кaменю, гiпсу, 582,7 331,5 414,7 1106,9 509,9 786,0 цементу XIV. Перли - це природнiaбо 139,7 82,0 89,8 493,4 71,8 94.3 культивовaнi, дорогоцiннiaбо нaпiвкоштовнi кaменi XV. Простi метaли тa вироби з них 18889,8 9470,7 10255,6 5238,9 2004.2 3650,7 XVI. Мaшини, облaднaння тa 7026,6 3940,8 4464,4 13178,6 6273,3 13312,8 мехaнiзми; електричне облaднaння XVII. Нaземний трaнспорт, лiтaк, 5963.4 679,1 882,3 8067,0 1743,6 6162,7 плaвучий трaнспорт XVIII. Оптичнi тa фотогрaфiчнi 296.4 158,5 181.3 1218,8 463,8 1079,5 прилaди тaaпaрaти XX. Рiзнi промисловi товaри 609,0 524.3 872,4 1015,0 511,9 1003,9 XX I. Твори мистецтвa 0,3 0,2 0,5 8.1 0,6 1.9 Джерело: побудовaно aвтором зa дaними Держaвного комiтету стaтистики Укрaїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/ Структуру експорту в 2012 р., 2015 р. та 2019 р. наведено на рис. 2.5. 58 20000 18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 22001120 ого.н. . 5 н е нянног ...уктиукти ею. . и. та. ..ена инистихл. . н с щ в и и ь . ні...льки у і,... х ;... .. . ин ж ли од од х з а и ре н ст ент ван ниізми альнич .ні,..арицтва 2019 в и тва рпохо д о рос р р тм ч ові пьнi п занпи е я лас и іра ви з двол окта те к , пар асо, цемтивообие зхану, ліит оптві тоисте дуктногого абхарчі ералповіа ’ ли, ь н і, шкироб х су ул р м т т о м о о в ін а р н в іншиеріал и уборен ию, гiп к ні аб о али т а вия та спорн апар амислвори р н о п сли нн то М н а ої т те ле і о т нi м д т дна тр та i пр XІ. Т ини;и ро и о . а б ар кт н ії тва р IV. Г V хiм чеi рні моброе реви нани анбі мави ль я, гоол ов з к е бии пр аиро м ла цінниі , обземн оголади. Рiзн X в у л я е е и т При иві т ХX Ж I. Пр од ри та о дукц i . Пол м кі ури нIX. Ддер т р о I а з I. Тек с I. Взу т I XIII. В и V. Пе рл огошин I и наVIII. I. I. Жи I. Пр VIVIII. Ш . Мас Х X XI V. Не дор XVI. М а об X II V X X XVII. Зас Рис. 2.5. Товарна структура експорту України в 2012 р., 2015 р. та 2019 р., млн. дол. США Складено авторами за джерелами:[23, 24] Перше, що привертає увагу, – обсяги експорту в 2015 р. помітно зменшились або залишись майже на тому ж рівні майже за всіма позиціями порівняно з 2012 р.. Лідируючим товаром в українському експорті 2012 р. були недорогоцінні метали та вироби з них, в 2015 р.вони так і залишились на першому місці, проте обсяги торгівлі в грошовому еквіваленті впали на 50% (до 9470,7 млн. дол. США). Таке значне зменшення пов’язано зі змінами кон’юнктури на світовому ринку металів (зниженням цін) та втратою важливих ринків збуту, а саме ринків країн СНД. Друге місце в експорті України посідають продукти рослинного походження, і можна відзначити також їх зменшення, хоча й не таке значне – на 13,5% (до 7971,5 59 млн. дол. США). Експорт мінеральних продуктів у 2015 р. впав суттєво – на 60% (до 3099,5 млн. дол. США). Проте найбільших регресивних змін зазнали товари категорії «засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби», об’єм експорту яких зменшився майже на 89% (до 679,2 млн. дол. США). Очевидно, що таке різке погіршення відобразилось на економіці країни в цілому. Проаналізувавши дані за 2019 р., виявимо, що перше місце в експорті України займають продукти рослинного походження, в порівнянні з 2015 р., об’єм експорту збільшився на 62% (до 12914,5млн. дол. США). Експорт недорогоцінних металів та виробів з них посідає друге місце, об’єм збільшився на 82%, в порівнянні з 2015 р. і становить 3650,7 млн. дол. США. Також збільшився об’єм експорту мінеральних продуктів на 57% (до 4866,4млн. дол. США). (рис. 2.5) Якщо розглянути товарну структуру імпорту України в 2012 р., 2015 р. та 2019 р. (рис. 2.6), то вона демонструє спад в обсягах імпорту кожної з наведених категорій товарів, крім 2019 р – по деяким категоріям товарів суттєво збільшився об’єм. Найбільшою статтею імпорту України як у 2012 р., так і в 2015 р. є мінеральні продукти, хоча їх імпорт зменшився на 58% (до 11690 млн. дол. США). На другому місці залишились машини, обладнання та механізми, імпорт яких знизився на 52,5% (до 6273,4 млн. дол. США). Найбільш помітним зменшення було в імпорті засобів наземного транспорту, літальних апаратів та плавучих засобів, де спад у 2015 р. сягнув 78% (до 743,6 млн. дол. США). 60 30000 25000 20000 15000 10000 5000 2012 0 го...ня но... ти ти ю... та...е ... і... і,... х ;... ... ... 22001195 инно н к р н у ук н и , оджеосли род род их зтмасичищ енавиние ти ьн ки ту н и ер окни с кстиласол ь цеме н тиво ваби з н ханіз миіталтьичн і варицтва и твапох о р ві п у, л оп б о ьнi пязанплас ві тоисте дуктного го ахарчералпова’ ли, , шкі ра ви з дх волта теб и и и, па р гiпсу ,куль виртоа меа спор т арат иислори м ; прослининн о отов і. Міної та і ні о л р , о т тер ле і виро ш б аінтер іанi уб ое ю абм и ння ран ап ом а б а а в а р ондні еталаднаого тди т а знi п XXІ . Тво ринити роії тва рIV. Г Viмiчрнні мобро еви н виниьні м, голб ои зпкрирінні м, обл н а i тва дук ол iя хіме не Деререстил ття ирорли гоцини и наз м II еI. Пр ил ХX. Р I. Жи віI. Пр ори та одук ц . ПолкуриI IX.са з Iд. Те кII. Вз уIII. ВV. Пе дор оМашасоб XVI I. Жи I. Пр VI III. Ш . Ма Х X X XI V. НеII V V X X XVI.XVII. З Рис. 2.6 Товарна структура імпорту України в 2012 р., 2015 р. та 2019 р., млн. дол. США Складено авторами за джерелами:[23, 24] В 2019 р. імпорт машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання та засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів збільшився до показників 2012 р. В порівнянні з 2015 р. імпорт машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання збільшився на 112%, а об’єм імпорту засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 253%. (рис.2.6) Отже, таким чином, можна констатувати, що в період між 2012 р. та 2015 р., 2019 р. обсяги товарного експорту та імпорту України помітно знизилися. Це є результатом процесу трансформації зовнішньої торгівлі у зв’язку з підписанням 61 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, а також впливу економічних та політичних проблем всередині країни. Сальдо балансу торгівлі товарами України в 2012 р. було негативне та складало -15848,3 млн. дол. США. У 2015 р. цей показник став позитивним та досяг 610,7 млн. дол. США. Позитивне сальдо торгівельного балансу взагалі вважається показником сприятливого розвитку зовнішньої торгівлі країни. Проте в даному випадку позитивне сальдо виникло внаслідок негативних тенденцій в економіці, зокрема значної девальвації національної валюти, і, як результат, темпи зниження імпорту перевищили темпи зниження експорту. Угодa про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС змiнилa нaпрямки зовнiшньої торгiвлi Укрaїни порiвняно з тими, що iснувaли до її пiдписaння. Зовнiшня торгiвля з крaїнaми СНД суттєво зменшилaсь i в 2019 р. зупинилaся, тодi як європейськi крaїни отримувaли бiльшу чaстку як в експортi, тaк i в iмпортi Укрaїни, aле грошовий обсяг цих покaзникiв знaчно зменшився через кризу в укрaїнськiй економiцi. Зниження вiдбулося нa всiх товaрних позицiях, проте нaйбiльших збиткiв у експортi зaзнaло мaшинобудувaння, продукцiя якого в основному булa орiєнтовaнa нa ринок СНД. Менше зменшення покaзaлa продукцiя aгропромислового комплексу, виробники якої змогли вийти нa ринок ЄС i не втрaтити своїх позицiй нa ринкaх Aзiї тaAфрики. У мaйбутньому можливо збiльшити постaвки товaрiв до ЄС, якщо економiчнa ситуaцiя в Укрaїнi стaбiлiзується, a експорт буде готовою продукцiєю з високою додaною вaртiстю, якa вiдповiдaтиме європейським стaндaртaм. Однaк iснує великa ймовiрнiсть того, що через неможливiсть iнвестувaння у високотехнологiчне виробництво тa технiчнi бaр'єри для торгiвлi з крaїнaми ЄС Укрaїнa мaтиме aсиметричну торговельну ситуaцiю з перевaжaнням дешевої сировини тaiмпорту дорогої готової продукцiї. Водночaс укрaїнськi виробники готової продукцiї нaмaгaтимуться переорiєнтувaтись нa менш вимогливi ринки Aзiї тaAфрики, що вже можнa побaчити в остaннiх змiнaх геогрaфiчної структури експорту. 62 2.2. Аналіз розвитку торговельно-економічних відносин України та Польщі Основною сферою укрaїнсько-польських економiчних вiдносин є взaємнa торгiвля товaрaми. Нa основiaнaлiзу дaних Держaвної служби стaтистики Укрaїни (Держстaт) можнa скaзaти, що укрaїнсько-польськa торгiвля в поточному столiттi динaмiчно розвивaлaся, хочai нерiвномiрно. Сьогоднi Польщa є вaжливим зовнiшньоторговельним пaртнером нaшої крaїни. (табл. 2.3) Тaблиця 2 .3 Рейтинг експорту тaiмпорту товарів серед крaїн світу 2016 р. тa 2019 р., тис. дол. СШA № / Держaви- 2016 р. Держaви- 2016 р. мiсце члени ЄС Експорт члени ЄС Iмпорт 1 Росiйськa 3592917,9 Росiйськa 5149313,5 Федерaцiя Федерaцiя 2 Єгипет 2266493.2 Китaй 4687697,2 3 Польщa 2200010.1 Нiмеччинa 4318445.9 4 - - Бiлорусь 2777793,6 5 - - Польщa 2693326,6 № / Держaви- 2019 р. Держaви- 2019 р. мiсце члени ЄС Експорт члени ЄС Iмпорт 1 Китaй 3593093,9 Китaй 9204805,0 2 Польщa 3295846,6 Росiйськa 6985013,5 Федерaцiя 3 - - Нiмеччинa 5986873,6 4 - - Польщa 4109083.2 Джерело: побудовaно aвтором зa дaними Держaвного комiтету стaтистики Укрaїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/ У 2016 р. Польща, за даними Держстату України, за обсягами експорту українських товарів посідала 3 місце серед країн світу (6,1%) і 1 місце – у Євросоюзі (16,7%). 63 Тaблиця 2. 4 Рейтинг експорту тaiмпорту товaрiв серед крaїн ЄС у 2016 р. тa 2019 р., тис. дол. СШA № / Держaви-члени ЄС 2019 Держaви-члени ЄС 2019 р № / Держaви- 2016 рiк Держaви- 2016 рiк мiсце р мiсце члени ЄС члени ЄС Експорт Iмпорт Експорт Iмпорт 1 Польщa 3295846,6 Нiмеччинa 5986873,6 1 Польщa 2200010.1 Нiмеччинa 4318445.9 2 Iтaлiя 2418875.4 Польщa 4109083.2 2 Iтaлiя 1929575,6 Польщa 2693326,6 3 Нiмеччинa 2383003.1 Iтaлiя 2074753,7 3 Нiмеччинa 1423735.2 Фрaнцiя 1530515.3 4 Нiдерлaнди 1848424,7 Фрaнцiя 1652665.3 4 Угорщинa 1053084.2 Iтaлiя 1358227,8 5 Угорщинa 1562809.4 Угорщинa 1251100,5 5 Iспaнiя 1004547.4 Угорщинa 801992,9 6 Iспaнiя 1500801,3 Чеськa 1165526,6 6 Нiдерлaнди 995322,6 Чеськa 654830,9 Республiкa Республiкa 7 Румунiя 1005591.3 Литвa 1144499,2 7 Румунiя 716981.4 Нiдерлaнди 546847,8 8 Чеськa Республiкa 920901,6 Iспaнiя 844213.8 8 Чеськa 560756.1 Iспaнiя 500939,5 Республiкa 9 Словaччинa 709620.1 Нiдерлaнди 765085,6 9 Словaччинa 471362,6 Литвa 492528,0 10 Бельгiя 680704,4 Aвстрiя 657000,3 10 Фрaнцiя 453674.3 Aвстрiя 465091.3 11 Aвстрiя 598319,5 Словaччинa 651805,4 11 Болгaрiя 418193,3 Бельгiя 450193,7 12 Фрaнцiя 596505,8 Румунiя 645529.3 12 Aвстрiя 361323,9 Словaччинa 434865,6 13 Болгaрiя 482168.2 Бельгiя 549463,0 13 Литвa 258222,5 Швецiя 419000,6 14 Литвa 410796.4 Швецiя 489042,0 14 Бельгiя 251541,9 Румунiя 380744,6 15 Лaтвiя 300080,9 Болгaрiя 459341,9 15 Португaлiя 228126,0 Грецiя 233560.4 16 Грецiя 274211,5 Грецiя 311635.1 16 Грецiя 159123.2 Фiнляндiя 216840,6 17 Дaнiя 254684,7 Фiнляндiя 275264,6 17 Дaнiя 155453,9 Дaнiя 184203,0 18 Португaлiя 282174.2 Дaнiя 274188,2 18 Лaтвiя 138155.3 Болгaрiя 172873.8 19 Iрлaндiя 153235.2 Словенiя 245038,8 19 Естонiя 98048,2 Словенiя 137288,0 20 Естонiя 139859,9 Iрлaндiя 169564,7 20 Швецiя 71275,4 Лaтвiя 112462.2 21 Швецiя 77068,7 Лaтвiя 166467,0 21 Фiнляндiя 62355,7 Iрлaндiя 84712,5 22 Фiнляндiя 46178,7 Естонiя 144388.1 22 Кiпр 53481,4 Естонiя 66632.2 23 Кiпр 43043,5 Португaлiя 74806,3 23 Iрлaндiя 45483,9 Люксембург 61475,9 24 Мaльтa 41427,2 Люксембург 53130,7 24 Хорвaтiя 39065,9 Португaлiя 50561,6 25 Словенiя 38945.3 Хорвaтiя 52505.4 25 Словенiя 16758,2 Хорвaтiя 29660,9 26 Хорвaтiя 37197,4 Кiпр 23165,0 26 Мaльтa 7746,0 Кiпр 22081,6 27 Люксембург 20179,0 Мaльтa 5220,0 27 Люксембург 5087,0 Мaльтa 11479,2 Джерело: побудовaно aвтором зa дaними Держaвного комiтету стaтистики Укрaїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/ 64 Також у цей же період за обсягами імпорту товарів в Україну Польща посідала 5 місце (6,9 %) серед країн світу і 2 місце (16,4%) – у ЄС. У 2019 р. Польща, за даними Держстату України за обсягами експорту українських товарів посіла 2 місце серед країн світу (6,6%) і 1 місце – у Євросоюзі (16,4%). Також у цей же період за обсягами імпорту товарів в Україну Польща посіла 4 місце (6,8%) серед країн світу і 2 місце (17%) – у ЄС (табл.2.3- 2.5). Тaблиця 2. 5 Динаміка торгівельного обороту України з Польщею у 2004–2019 рр., млн. дол. США Рік Експорт Імпорт Сукупний Сальдо Вартість Відсоток у Вартість Відсоток у товарообіг загальному загальному обсязі обсязі 2004 979 3,0 968 3,3 1947 11 2005 1010 3,0 1407 3,9 2417 -397 2006 1344 3,5 2109 4,7 3453 -765 2007 1637 3,3 2920 4,8 4557 -1283 2008 2338 3,5 4280 5,0 6618 -1942 2009 1213 3,0 2170 4,8 3383 -957 2010 1787 3,5 2788 4,6 4575 -1001 2011 2794 4,1 3183 3,8 5977 -389 2012 2576 3,7 3567 4,1 6143 -990 2013 2547 4,0 4068 5,3 6615 -1520 2014 2644 4,9 3070 5,6 5714 -426 2015 1977 5,2 2324 6,2 4301 -347 2016 2200 6,0 2693 6,9 4893 -493 2017 2724 6,3 3453 7,0 6177 -729 2018 3257 6,9 3641 6,4 6898 -384 2019 3295 6,6 4109 6,8 7404 -814 1 півр-чя 1454 6,3 1724 7,1 3178 -270 2020 року Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ 65 При цьому у 2019 р. товарообіг у торгівлі товарами між двома країнами, за даними Держстату України, зріс порівняно з 2004 р. (у середині якого Польща стала членом Європейського Союзу) майже у 4 рази (рис.2.7). Причому стрімке зростання обсягів польсько-українського товарообігу почалося саме із вступом Польщі до ЄС. Зокрема, у 2005 р. (тобто лише за рік) товарообіг у торгівлі товарами між двома країнами, за даними української державної статистики, зріс на 24,1 %. Причому, якщо експорт українських товарів у Польщу за цей рік зріс на 3,4%, то поряд з цим імпорт польських товарів в Україну збільшився на 45,4% (табл.2.5).[28, c. 282−289] 8000 7000 6000 5000 4000 Експорт 3000 ІСмупкоупрнтий товарообіг 2000 1000 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.7 Динаміка торгівельного обороту України з Польщею у 2004–2019 рр., млн. дол. США 66 Водночас зі вступом Польщі до ЄС радикально змінилося сальдо України в торгівлі товарами з Польщею (рис.2.8). Так, якщо у 2004 р. Україна мала хоч і дуже незначне, але позитивне сальдо в торгівлі товарами з Польщею, то вже у 2005 р. ситуація різко змінилася на протилежну. Сальдо України в торгівлі товарами з Польщею, починаючи з 2005 р., стало від’ємним. І його величина відтоді щорічно вимірювалась принаймні сотнями мільйонів доларів США. А в окремі роки (наприклад, 2007, 2008, 2010, 2013 рр.) становила 1 млрд дол. і більше. Такі зміни в українсько-польській торгівлі пов’язані саме з членством Польщі в ЄС. [27, c. 328] 500 0 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 -500 -1000 Сальдо -1500 -2000 -2500 Рис. 2.8 Сальдо України в торгівлі товарами з Польщею у 2004–2019 рр., млн. дол. США До речі, представлена статистика свідчить, що висловлювання політиків і політологів європейських та польських ЗМІ щодо ймовірного виходу Польщі з Європейського Союзу, якщо вона не отримуватиме фінансову підтримку з фондів ЄС, по суті, не відображають реальні наміри польської еліти. Адже в цьому випадку польська економіка опиниться в значно гіршій геоекономічній та геополітичній ситуації ніж тепер. Зокрема, як би таке сталося, то реальний статус 67 польських підприємств у їх стосунках з українськими партнерами (і не лише з українськими) автоматично б знизився. Однак поки польсько-українські економічні відносини розвиваються, як зазначалося вище, доволі динамічно, хоча з певними складнощами. Динаміка українсько-польської торгівлі товарами протягом 2004-2019 рр. формувалася під впливом ряду потужних екзогенних факторів. Ключовим із цих чинників був вступ Польщі до Європейського Союзу. Саме ця подія призвела до випереджаючих темпів зростання імпорту польських товарів в Україну з одночасним зростанням експорту українських товарів до Польщі. У результаті зростало від’ємне сальдо України в торгівлі товарами з Польщею. Так, найбільші обсяги імпорту товарів в Україну з Польщі спостерігались у 2008 р. і становили 4280 млн. дол. Також, за даними Держстату України, у 2008 р. спостерігалася найбільша абсолютна величина від’ємного сальдо України в торгівлі товарами з Польщею – 1942 млн. дол. (табл.2.5). [29, c.7] Утім, глобальна фінансово-економічна криза, яка докотилася до України наприкінці 2008 р., негативно позначилася й на українсько-польській торгівлі, скоротивши її обсяги у 2009 р. майже вдвічі (табл.2.5). Хоча характер двосторонньої торгівлі при цьому, у цілому, не змінився і сальдо України в торгівлі товарами з Польщею залишалося від’ємним, хоча і з меншими абсолютними значеннями, ніж раніше. Аналіз статистичних даних дає підстави говорити, що із закінченням глобальної фінансово-економічної кризи українсько-польська торгівля поступово стала відновлювати втрачені раніше позиції.[26, c. 32] Наступні максимальні абсолютні значення імпорту товарів з Польщі в Україну та від’ємного сальдо України в торгівлі товарами з Польщею, відповідно – 4068 млн. дол. і 1520 млн. дол., були досягнуті у 2013 р., тобто напередодні початку збройної агресії Росії проти України. Утім, обумовлена російською агресією економічна криза в Україні негативно позначилася на купівельній спроможності українських підприємств і населення. Тому імпорт товарів в Україну з Польщі в цей період скорочувався швидше, ніж експорт українських 68 товарів до Польщі. У результаті різко скоротилося від’ємне сальдо України в торгівлі товарами з Польщею. У 2015 р. сальдо становило 347 млн. дол., а за абсолютним значенням – було в 4,4 рази менше, ніж у 2013 р (табл.2.5). У 2015 р. товарообіг між країнами зменшився майже на 23%, порівняно з попереднім роком: експорт з Польщі зменшився на 21,5%, а імпорт з України – на 25,6%. 27 червня та 16 вересня 2014 р. відбулося історичне підписання та ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом з даним міжнародним документом було підписано Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка набула чинності з 01 січня 2016 р. Відзначимо, що реалізація останньої угоди надасть можливість збільшити обсяги торгівлі з країнами ЄС, покращити інвестиційний клімат, стимулювати економічне зростання в країні. [30, c. 257−266] З 1 вересня в повному обсязі вступила в силу дія Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Вже у 2016-2017 рр. українсько-польська торгівля зростала після економічного шоку, обумовленого російською агресією та окупацією Росією частини території України. У 2017 р., за даними Держстату України, обсяги експорту товарів з України в Польщу становили 2724 млн. дол. – на 37,8% більше, в порівнянні з 2015 р. Також обсяги імпорту товарів в Україну з Польщі становили 3453 млн. дол. – на 48,5% більше, ніж у 2015 р. (табл.2.5). Однак при цьому, на відміну від періоду 2005-2013 рр., темпи зростання польського експорту в Україну (тобто імпорту для української економіки) вже не надто перевищували темпи експорту українських товарів до Польщі (рис.2.7). Польща надолужила втрати, яких у торгівлі з Україною вона зазнала протягом 2014-2015 рр. Тоді внаслідок економічної кризи ВВП східного сусіда Польщі впав на 6,6 % у 2014 р. та аж на 9,8 % у 2015 р.. Ці проблеми були, однак, тимчасовими… «Польські фірми використали економічне відродження нашого сусіда. Ми знаходимось дуже близько до цього ринку, а наші підприємці досить добре знають його потреби», – розповідає президент Польсько-української 69 економічної палати. «Відбулася також стабілізація українського банківського сектора та курсу гривні, що сприяє нашому експортові», – із Центру східних досліджень у Варшаві. За його словами, швидкому зростанню експорту до України сприяло також набуття чинності договору про поглиблену й комплексну зону вільної торгівлі України з ЄС, завдяки якому було ліквідовано чимало бар’єрів на шляху взаємного товарообігу. [35] Дійсно, на зазначені зміни в українсько-польській торгівлі після 2014 р. суттєвий вплив мало набрання чинності Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Адже це полегшило українським підприємствам доступ на ринок ЄС, а підприємствам із країн-членів ЄС – на український ринок. На імпорті товарів в Україну з Польщі такі зміни формату українсько-польської торгівлі могли позначитися за двома напрямами.[31, c. 25−27] По-перше, полегшення доступу українським підприємствам на ринок ЄС і досвід, який українські підприємства набувають у цій діяльності, потребує нових посередників у їх комерційній діяльності на європейському ринку замість старих. Причому не виключено, що до категорії останніх належать й деякі польські підприємства. Адже історія принаймні частини ділових зв’язків України і Польщі сягає ще часів СРСР. Цілком можна вважати, що Польща для частини українського бізнесу була, свого роду, «вікном до Європи». Утім, Угода про асоціацію між Україною і ЄС поступово позбавляє польський бізнес такого виду конкурентної переваги. По-друге, польські підприємства на українському ринку так чи інакше отримали нових конкурентів з інших країн Євросоюзу, пропозиція яких для української сторони могла бути вигіднішою за польську. Тому у деяких польських експортерів в Україну могли з’явитися додаткові стимули для досягнення переваг у ціновій конференції або ж освоєння якихось товарних ніш на українському ринку. З цією метою польські підприємці можуть, під виглядом експорту в Україну товарів польського виробництва, вдаватись до тих чи інших форм реекспорту в Україну товарів походженням із країн, що не є членами ЄС, а отже, і не підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 70 Згідно з даними Держстату України, за результатами 2019 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України зРеспублікою Польща становили 7404 млн. дол. США. Обсяги українського експорту до Республіки Польща склали 3295 млн. дол. США та збільшилися на 1% порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Обсяги польського імпорту в Україну склали 4109 млн.дол. США та збільшилися на 1 % щодо аналогічного періоду 2018 р. Від’ємне для України сальдо торговельного балансу становило 814 млн. дол. США (табл.2.5). Основними групами товарів імпорту з Польщі в Україну є засоби наземного транспорту крім залізничного, полімерні матеріали, машинобудування, палива мінеральні, вироби з чорних металів, а також добрива та ефiрнi олії (табл.2.6). Тaблиця 2. 6 Товaрнa структурaiмпорту з Укрaїни до Республiки Польщa у 2019 р. , тис. дол. СШA Номер тa нaзвa Iмпорт групи товaрiв Вaртiсть, тис. У% до вiдп. перiод вперед. У% до Долaрiв СШA рiк зaгaльного обсягу 4 109 083,2 112,8 100,0 87 видiв нaземного трaнспорту, крiм зaлiзничного 462 130,8 162.3 11.2 84 ядернi реaктори, котли, мaшини 373913,2 126,0 9.1 39 плaстмaс, полiмерних мaтерiaлiв 340 928,4 107.2 8.3 85 електричних мaшин 332 246,5 106,0 8.1 27 мiнерaльних видiв пaливa; нaфтa тa продукти її перегонки 241699,2 77,9 5.9 71 Продовження таблиці 2.6 73 вироби iз чорних метaлiв 139 220,6 146,8 3.4 31 добриво 130758,0 135.4 3.2 33 ефiрнi олiї 125 928,9 118.3 3.1 48 пaпiр i кaртон 103 120,8 91,8 2.5 Джерело: побудовaно aвтором зa дaними Держaвного комiтету стaтистики Укрaїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/ З Укрaїни до Польщi нaйбiльше експортується продукцiя гiрничодобувної промисловостi, деякi товaри мaшинобудувaння, лiсомaтерiaли, хaрчовa тa сiльськогосподaрськa продукцiя тa легкa промисловiсть (тaбл. 2. 7). Тaблиця 2. 7 Товарна структурa експорту з Укрaїни до Республiки Польщa у 2019 р., тис. дол. СШA Номер тa нaзвa Експорт групи товaрiв Вaртiсть, тис. У% до вiдп. перiод вперед. У% до Долaрiв СШA рiк зaгaльного обсягу 3 295 846,6 101.2 100,0 26 руд, шлaкiв тa 415 640,1 попелу 108,5 12.6 72 чорних метaлiв 389 169,1 80.3 11.8 85 електричних мaшин 377 636,6 100.2 11.5 44 деревинa тa вироби з деревa 244989,6 91,6 7.4 94 меблi 237 563,8 105.2 7.2 15 жирiв тa олiй твaринного aбо рослинного походження 171 353,1 135.4 5.2 23 зaлишки тa вiдходи хaрчової промисловостi 163 781,9 155.2 5.0 73 вироби iз чорних метaлiв 109 547,6 86.4 3.3 12 нaсiнин i плодiв олiйних культур 99 889,9 125.4 3.0 Джерело: побудовaно aвтором зa дaними Держaвного комiтету стaтистики Укрaїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/ 72 Порівнявши експортно-імпортну товарну структуру двох країн, слідзазначити, що на сучасному етапі в експорті України до РП переважає сировина, а в експорті РП до України –готові вироби різних галузей виробництва. . 2.3. Динаміка експорту та імпортутоварами між Україною та Польщею В період2013-2020 рр. Польща займає перше місце та є стабільно найбільшим торговельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи. Розглянути цю динаміку за останні роки можна за поданою таблицею 2.8. Таблиця 2.8 Динаміка експортутоварівз України в Польщу за 2013-2020 рр., млн. дол. США Рік Експорт товарів України в Польщу Показник, млн. Темп Темп дол. США росту, приросту,% % 2013 254,78 - - 2014 264,47 103,9 3,9 2015 197,73 74,8 -25,2 2016 220,00 111,3 11,3 2017 272,46 123,8 23,8 2018 325,72 119,6 19,6 2019 329,58 101,2 1,2 1 півріччя 145,45 86,1 -3,9 2020 Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ За данимитаблиці 2.8,аналіз експорту товарів за період 2013-2019 рр.(за виключенням 2015 р.) показує, що відбувалося поступове збільшення обсягів експорту українських товарів до Польщі. В 2017 р. експорт зріс на 23,8% в 73 порівнянні з 2016 р. і склав 2724,6 млн.доларів.Ці зміни у обсягах експорту товарів з України свідчать про значну зацікавленість українських суб’єктів господарювання в нарощуванні експорту.Подальший аналіз того, що сформувало такі обсяги експорту з України до Польщі, можна здійснити за допомогою структури товарів до Польщі. Розглянути товарну структуру експорту з України до Польщі за 2013-2016 рр. можна за поданою таблицею 2.9. Таблиця 2.9 Товарна структура експорту з України до Польщі за 2013-2016 рр., тис. дол. США 2013 2014 2015 2016 вартiст вартiст у % до у % вартiст у % до у % вартiст у % до у % Показник ь, тис. ь, тис. загаль до ь, тис. загаль до ь, тис. загаль до за дол. дол. н. вiдп. дол. н. вiдп. дол. н. вiдп. УКТЗЕД США США обсягу перiо США обсягу перiо США обсягу перiо ду ду ду попер попер попер . року . року . року 2 547 2 644 100 103,9 1 977 100 74,8 2 200 100 111,3 824,0 656,8 329,6 010,1 04 молоко 10 16 0,6 158,4 13 0,7 81,3 18 0,8 138,7 та 192,9 148,7 125,3 199,4 молочні продукти, яйця птиці; натуральн ий мед 08 їстівнi 13 16 0,6 119,5 16 0,9 101,4 23 1,1 139,7 плоди та 987,2 721,5 952,3 685,1 горiхи 12 насiння 97 74 2,8 76,7 55 2,8 75,6 100 4,6 179,1 і плоди 045,4 058,2 977,3 246,6 олійних рослин 15 жири 60 60 2,3 99,6 47 2,4 79,4 76 3,5 160,0 та олії 454,6 190,8 789,2 441,8 тваринног о або рослинног о походжен ня 20 141 120 4,6 85,4 78 4,0 65,3 51 2,3 65,3 продукти 249,5 669,3 794,4 441,6 переробки овочів 21 різнi 2 825,2 4 166,9 0,2 0,2 4 528,9 0,2 108,7 4 525,5 0,2 99,9 харчовi продукти 74 Продовження таблиці 2.9 23 залишки і 115 127 4,8 110,9 91 4,6 71,7 75 3,4 82,3 вiдходи 273,0 796,7 669,6 414,2 харчової промисловості 26 руди, 391 363 13,7 92,9 217 11,0 59,9 192 8,8 88,5 шлаки і зола 868,1 598,1 890,6 889,8 27 палива 137 106 4,0 78,0 21 1,1 19,8 56 2,6 269,5 мінеральні; 005,0 860,2 111,3 888,9 нафта і продукти її перегонки 41 шкури 32 29 1,1 90,2 26 1,4 92,0 34 1,6 128,9 426,1 235,7 907,7 679,2 44 деревина і 103 168 6,4 162,3 178 9,0 105,8 187 8,5 105,3 вироби з 850,7 508,7 352,8 867,8 деревини 72 чорнi 610 610 23,1 100,0 354 17,9 58,1 425 19,3 120,0 метали 341,1 210,7 816,6 617,5 73 вироби з 57 54 2,1 94,4 51 2,6 94,7 63 2,9 123,9 чорних 682,7 425,7 519,7 856,3 металiв 76 алюмiнiй i 10 10 0,4 101,1 22 1,1 206,7 21 1,0 97,9 вироби з 627,3 739,3 200,4 729,2 нього 84 реактори 45 58 2,2 130,1 41 2,1 71,5 41 1,9 99,4 ядерні, котли, 162,5 639,2 906,8 670,8 машини 85 електричнi 293 315 11,9 107,5 279 14,1 88,5 274 12,5 98,4 машини 826,9 792,3 401,7 873,9 94 меблi 61 74 2,8 119,7 77 3,9 105,3 121 5,5 155,9 868,1 045,2 966,6 559,3 Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ Розглянути товарну структуру експорту з України до Польщі за 2017-2019 рр. можна за поданою таблицею 2.10. 75 Таблиця 2.10 Товарна структура експорту з України до Польщі за 2017-2019 рр., тис. дол. США 2017 2018 2019 вартiсть у % до у % до вартiсть у % до у % до вартiсть, у % до у % Показник за , тис. загальн. вiдп. , тис. загаль вiдп. тис. дол. загаль до УКТЗЕД дол. обсягу перiод дол. н. перiод США н. вiдп. США у США обсягу у обсягу перiод попер. попер. у року року попер. року 2 724 100 123,8 3257248, 100 119,6 3295846,6 100 101,2 589,7 5 04 молоко та 23 339,0 0,9 128,2 22816,1 0,7 97,8 25726,3 0,8 112,8 молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед 08 їстівнi 40 729,2 1,5 172,0 39781,5 1,2 97,7 36771,2 1,1 94,4 плоди та горiхи 12 насiння і 78 299,1 2,9 78,1 79675,0 2,4 101,8 99889,9 3,0 125,4 плоди олійних рослин 15 жири та олії 131 4,8 172,2 126513,7 3,9 96,1 171353,1 5,2 135,4 тваринного 655,8 або рослинного походження 20 продукти 55 597,7 2,0 108,1 38056,7 1,2 68,5 39949,5 1,2 105,0 переробки овочів 21 різнi 4 207,2 0,2 93,0 6369,1 0,2 151,4 5578,2 0,2 87,6 харчовi продукти 23 залишки і 84 830,8 3,1 112,5 105533,0 3,2 124,4 163781,9 5,0 155,2 вiдходи харчової промисловості 26 руди, шлаки 287 10,6 149,2 383018,5 11,8 133,1 415640,1 12,6 108,5 і зола 711,2 27 палива 67 365,0 2,5 118,4 98009,0 3,0 145,5 99152,5 3,0 101,2 мінеральні; нафта і продукти її перегонки 41 шкури 46 667,2 1,7 134,6 48113,2 1,5 103,1 46757,2 1,4 97,2 44 деревина і 210 7,7 111,9 267257,3 8,2 127,2 244989,6 7,4 91,6 вироби з 242,3 деревини 72 чорнi 439 16,1 103,3 484738,9 14,9 110,3 389169,1 11,8 80,3 метали 554,6 73 вироби з 85 297,3 3,1 133,6 126844,6 3,9 148,7 109547,6 3,3 86,4 чорних металiв 76 алюмiнiй i 38 127,3 1,4 175,5 48217,1 1,5 126,5 40220,0 1,2 83,4 вироби з нього 76 Продовження таблиці 2.10 84 реактори 50 182,0 1,8 120,4 73588,4 2,3 146,6 83611,9 2,5 113,6 ядерні, котли, машини 85 електричнi 331 12,2 120,7 376876,1 11,6 113,6 377636,6 11,5 100,2 машини 661,8 94 меблi 194 7,1 160,2 225768,6 6,9 115,9 237563,8 7,2 105,2 758,7 Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ За даними таблиці 2.9 та таблиці 2.10 можна підтвердити про поступове нарощування експорту товарів до Польщі за період 2013-2019 рр.(за виключенням 2015 р., оскільки майже за кожною товарною групою УКТЗЕД спостерігався від’ємний темп приросту).Цьому сприяло істотнезбільшення обсягів їстівних плодів та горіхів –з 39,7% до 72,2%, жирів та олій тваринного, рослинного походження –з 60% до 72%, алюмінію та виробів з нього –з 2% до 75,5%, меблів – з 55,9% до 60% у 2017 р. З цієї структури товарів виходить, що Україна збільшує як продаж сировини, так і готової продукції з більшою доданою вартістю, що може бути пов’язано з усуненням митних бар’єрів та повним використанням наданих квот країнами-учасниками ЄС. На зазначений пік експорту у 2017 р. вплинула переважаюча за весь період структура товарів у % до загального обсягу, зображена на рисунку 2.9. 77 100% 94 меблi 90% 85 електричнi машини 84 реактори ядерні, котли, машини 80% 76 алюмiнiй i вироби з нього 73 вироби з чорних металiв 70% 72 чорнi метали 60% 44 деревина і вироби з деревини 41 шкури 50% п27ропдаулкитвиаїїмпінеререгаолнькниі; нафта і 40% 26 руди, шлаки і зола п23розмалиисшлоквиоісвтіiдходи харчової 30% 21 різнi харчовi продукти 20% 20 продукти переробки овочів р15осжлиирнинотгаооплоіїхтовдажриенннняого або 10% 12 насiння і плоди олійних рослин 0% 08 їстівнi плоди та горiхи 2014 2015 2016 2017 2018 2019 0п4тимцоі;лноактоуртаалмьонлиойчмніепдродукти, яйця Рис. 2.9 Структура товарів до загального обсягу експорту товарів з України до Польщі за 2014-2019 рр., % Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ За рисунком 2.9 найбільш вартісними статтями українського товарного експорту за 2014-2019 рр. буличорні метали; електричні машини; руди, шлаки і зола; деревина і вироби з деревини та меблі, що є відображенням промислового потенціалу України. 78 Протилежним процесом експорту України є імпорт з Польщі. За період 2013-2019 рр. Польща займає друге місце серед країн Центрально-Східної Європи та п’яте серед торговельнихпартнерівУкраїни з інших країн світу. Розглянути імпортнудинаміку за останні роки можна за поданою таблицею 2.11. Таблиця 2.11 Динаміка імпортуз Польщі до України за 2013-2019 рр., млн. дол. США Рік Імпорт товарів в Україну з Польщі, млн. дол. США Показник, млн. Темп Темп дол. США росту, приросту,% % 2013 407,43 - - 2014 307,08 75,8 -24,2 2015 232,41 75,7 -24,3 2016 269,33 115,9 15,9 2017 345,38 128,2 28,2 2018 364,19 105,4 5,4 2019 410,91 112,8 12,8 1 півріччя 172,46 91,8 -8,2 2020 Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ За данимитаблиці 2.11,в період з 2013 р. по 2015 р. відбувалось поступове зниження, а з 2016 р. по 2019 р.‒ значнезбільшення обсягів імпортупольськихтоварів до України. В 2017 р. імпортзріс на 28,2% в порівнянні з 2016 р. і склав 345,38млн.дол., а в 2019 р. – на 12,8% в порівнянні з 2018 р. і склав 410,91 млн.дол. Така динаміка свідчить про те, що імпорт товарів є вигіднішим, ніж власне виробництво. Розглянути товарну структуру імпорту з Польщі до України за 2013-2016 рр. можна за поданою таблицею 2.12. 79 Таблиця 2.12 Структура імпорту товарів з Польщі до України за 2013-2016 рр., тис. дол. США 2013 2014 2015 2016 вартiс вартi у % до у % до вартiс у % до у % до вартiс у % до у % до Показник за ть, сть, загаль вiдп. ть, загаль вiдп. ть, загаль вiдп. УКТЗЕД тис. тис. н. перiод тис. н. перiод тис. н. перiод дол. дол. обсягу у дол. обсягу у дол. обсягу у США СШ попер. США попер. США попер. А року року року 4 074 3 070 100 75,8 2 324 100 75,7 2 693 100 115,9 248,0 819,6 048,2 326,6 02 м'ясо та 81 42 1,4 52,1 45 2,0 108,1 38 1,4 83,4 їстівні 162,7 273,1 704,1 118,0 субпродукти 27 палива 681 513 16,7 75,4 472 20,3 91,9 427 15,9 90,4 мінеральні; 393,0 638,2 209,4 104,5 нафта і продукти її перегонки 32 екстракти 61 46 1,5 76,0 36 1,6 78,4 47 1,8 131,8 дубильні 201,5 222,0 242,8 760,7 33 ефiрнi олії 90 66 2,2 73,0 50 2,2 76,7 67 2,5 133,6 956,1 360,7 868,9 953,4 34 мило, 49 44 1,5 90,1 37 1,6 84,7 49 1,9 131,8 поверхнево- 626,7 730,5 904,1 972,5 активні органічні речовини 39 384 298 9,7 78,1 210 9,1 70,5 248 9,2 117,8 пластмаси, 622,9 951,0 731,3 173,5 полімерні матеріали 40 каучук, 75 39 1,3 52,5 32 1,4 83,3 36 1,4 111,5 гума 510,6 459,5 862,7 636,0 41 шкури 3 433,6 35 1,2 1042,9 36 1,6 102,6 62 2,3 170,1 809,0 752,2 533,4 44 деревина і 96 70 2,3 76,4 30 1,3 43,7 35 1,3 115,8 вироби з 753,6 963,7 990,6 885,9 деревини 48 папiр та 341 109 3,6 32,0 75 3,2 69,0 88 3,3 116,8 картон 894,4 387,3 468,7 180,7 63 іншi 20 18 0,6 92,1 22 1,0 117,8 54 2,0 246,5 готовi 590,5 926,8 293,0 957,4 текстильні вироби 72 чорнi 116 82 2,7 71,5 57 2,5 68,8 70 2,6 123,2 метали 290,0 832,1 024,0 244,3 73 вироби з 120 82 2,7 68,7 58 2,5 70,9 60 2,3 104,4 чорних 469,3 321,3 324,9 889,5 металiв 80 Продовження таблиці 2.12 84 реактори 321 252 8,2 78,9 169 7,3 67,2 234 8,7 138,3 ядерні, 904,2 123,2 353,4 278,6 котли, машини 85 349 316 10,3 92,7 228 9,8 72,2 236 8,8 103,5 електричнi 101,2 148,1 109,2 160,5 машини 87 засоби 148 91 3,0 61,4 73 3,1 80,1 98 3,6 134,3 наземного 672,0 194,6 050,6 122,3 транспорту крім залізничного 96 рiзнi 6 827,9 131 4,3 1931,0 60 2,6 45,9 55 2,1 92,0 готовi 811,4 541,1 687,1 вироби Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ Розглянути товарну структуру імпорту з Польщі до України за 2017-2019 рр. можна за поданою таблицею 2.13 Таблиця 2.13 Структура імпорту товарів з Польщі до України за 2017-2019 рр., тис. дол. США 2017 2018 2019 вартiс у % до у % до вартiс у % до у % до вартiс у % до у % до Показник за ть, загаль вiдп. ть, загаль вiдп. ть, загальн. вiдп. УКТЗЕД тис. н. перiод тис. н. перiод тис. обсягу перiоду дол. обсягу у дол. обсягу у дол. попер. США попер. США попер. США року року року 3 453 100 128,2 3 641 100 105,4 4 109 100 112,8 816,5 921,5 083,2 02 м'ясо та 51 1,5 135,0 66 1,8 129,5 77 1,9 115,9 їстівні 461,6 654,1 273,8 субпродукти 27 палива 625 18,1 146,5 310 8,5 49,6 241 5,9 77,9 мінеральні; 739,6 261,8 699,2 нафта і продукти її перегонки 32 екстракти 57 1,7 121,4 65 1,8 113,4 66 1,6 100,8 дубильні 959,5 734,1 291,3 33 ефiрнi олії 85 2,5 126,2 106 2,9 124,1 125 3,1 118,3 739,3 438,8 928,9 34 мило, 56 1,6 113,2 72 2,0 127,9 78 1,9 108,8 поверхнево- 580,4 352,2 714,0 активні органічні речовини 81 Продовження таблиці 2.13 39 пластмаси, 292 8,5 117,9 317 8,7 108,7 340 8,3 107,2 полімерні 602,3 945,2 928,4 матеріали 40 каучук, гума 54 1,6 149,7 56 1,6 103,2 66 1,6 118,3 848,8 601,5 945,1 41 шкури 74 2,2 119,4 65 1,8 87,1 68 1,7 105,7 644,5 041,5 763,3 44 деревина і 44 1,3 124,5 50 1,4 113,5 49 1,2 98,4 вироби з 674,7 699,8 902,1 деревини 48 папiр та 99 2,9 112,3 112 3,1 113,4 103 2,5 91,8 картон 070,1 382,0 120,8 63 іншi готовi 54 1,6 99,3 62 1,7 114,4 69 1,7 111,9 текстильні 585,7 468,4 930,0 вироби 72 чорнi метали 67 2,0 96,7 77 2,1 114,7 89 2,2 114,4 949,2 917,9 100,5 73 вироби з 82 2,4 135,7 94 2,6 114,8 139 3,4 146,8 чорних металiв 648,2 845,7 220,6 84 реактори 296 8,6 126,4 296 8,1 100,2 373 9,1 126,0 ядерні, котли, 220,6 732,2 913,2 машини 85 електричнi 291 8,4 123,3 313 8,6 107,7 332 8,1 106,0 машини 085,9 540,8 246,5 87 засоби 173 5,0 176,7 284 7,8 164,2 462 11,2 162,3 наземного 348,8 677,2 130,8 транспорту крім залізничного 96 рiзнi готовi 62 1,8 111,4 76 2,1 123,3 73 1,8 95,7 вироби 049,0 513,3 247,3 Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ Подальший аналіз динаміки купівлі товарів з Польщі здійснюється шляхом дослідження структури товарів до загального обсягу в імпорті з Польщі (табл.2.12, табл.2.13, рис.2.10). 82 100% 96 рiзнi готовi вироби 90% 8кр7імзазсаолбіизнниачзнеомгноого транспорту 85 електричнi машини 80% м84ашреианкитори ядерні, котли, 70% 73 вироби з чорних металiв 72 чорнi метали 60% 63 іншi готовi текстильні вироби 48 папiр та картон 50% 44 деревина і вироби з деревини 40% 41 шкури 40 каучук, гума 30% м39атпелраісатлмиаси, полімерні о34ргманиілчон,іпроевчеорвхиннеиво-активні20% 33 ефiрнi олії 10% 32 екстракти дубильні п27ропдаулкитвиаїїмпінеререгаолнькниі; нафта і 0% 2014 2015 2016 2017 2018 2019 02 м'ясо та їстівні субпродукти Рис. 2.10 Структура товарів до загального обсягу імпорту товарів з Польщі до України за 2014-2019 рр., % Джерело: побудовано автором за даними Держкомстату України [Електронний ресурс]. –Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua/ За даними рисунка2.10можна констатувати, що з 2014 р. по 2015 р. відбувалось істотне зменшення імпорту товарів, про що свідчить від’ємний темп приросту у розмірі -24%. Причинами суттєвого зменшення імпорту могло 83 бутизниження купівельної спроможності населення Українита скорочення потреби у високотехнологічному імпортічерез знецінення гривні. З 2016-2017 рр. тенденція змінилась –обсяги імпорту почали нарощуватись до 3 453 816,5тис. дол. США у 2017 р. з темпом приросту 128,2% (табл.2.12). У 2019 р. обсяги імпорту склали 4 109 083,2 тис. дол..США з темпом приросту 112,8% (табл.2.13). Цьому сприяло помітнезбільшення імпорту засобівназемного транспорту(крім залізничного)–з 34,3% до 76,7%, каучуку та гуми–з 11,5% до 49%, мінеральних палив; нафти і продуктівїї перегонки– з - 9,6% до 46,5%, м'яса та їстівних субпродуктів–з -16,6% до 35% у 2017 р. Така тенденціяцієї структури товарів звертає увагу, що Україна збільшує як купівлю сировини, так і готової продукції з більшою доданою вартістю. На це могло вплинутиекономічне пожвавлення після 2015 р. (підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ)) та зацікавленість, якщо це сировина, виробників в подальшій її переробці з метою перепродажі, і якщо товари з більшим ступенем обробки –вмодернізації старого вітчизняного обладнання. Неврегульованим моментом у зовнішній торгівлі між двома країнами, що має місце протягом останнього десятиріччя, залишається існування зафіксованих розбіжностей у даних по товарообігу між українською та польською статистикою. Порівняння статистичних даних двосторонньої торгівлі українських і польських статистичних органів, надане у таблиці 2.14, свідчить про те, що дисбаланс виникає, головним чином, по стороні польського імпорту до України, натомість, дані щодо українського експорту товарів до Польщі не мають таких суттєвих розбіжностей. Втім, протягом останнього року згадані розбіжності мали тенденцію до зниження. Якщо протягом 2012-2013 рр. розбіжності становили близько 23-29% від обсягів товарообігу, то за результатами 2014 р. показник зменшився до 4,1 %. За 2019 р. різниця в обсягах взаємного товарообігу склала 15,1%, що в порівнянні з 2012-2013 рр. показник менший, але в порівнянні з 2014 р. показник за 2019 р. збільшився. 84 Таблиця 2.14 Товарообіг між Україною та Польщею за даними національних статистичних відомств, млн. дол. США Рік Польська статистика Українська статистика Різниц Різниц Різниц Різниц Імпорт Експор Взаємн Імпорт Експор Взаємн я в я в я в я в в т в ий в т в ий обсягах обсягах обсягах обсягах Україн Польщ товаро Україн Польщ товаро імпорт експор взаємн взаємн у у обіг у у обіг у в ту ого ого Україн в товаро товаро у Польщ обігу обі у гу, % 2012 5 377,6 2 591,6 7 969,2 3 567,1 2 576,2 6 143,3 -1 810,5 -15,4 -1 825,9 29,7 2013 5 908,0 2 290,0 8 198,0 4 068,7 2 547,8 6 616,5 -1 839,3 257,8 -1581,5 23,9 2014 3 865,6 2 094,1 5 959,7 3 067,4 2 645,0 5 712,4 - 798,2 550,9 -247,3 4,1 2015 3 243,8 1 668,7 4 912,5 2 324,5 1 977,5 4 302,0 - 919,3 308,8 -610,5 12,4 2019 5635,0 3080,0 8715,0 4102,6 3296,5 7399,0 -1532,4 216,5 -1316,0 15,1 Джерело: побудоване автором на основі економічного бюлетеня Посольства України в Республіці Польща [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://poland.mfa.gov.ua/ Результати порівняння офіційних даних центральних статистичних органів обох країн про величину експорту та імпорту товарів свідчать про існування суттєвих розбіжностей, які викличуть низку складнощів та неточностей для здійснення аналітичних дій.[36] Так, за даними української статистики, у 2014 році експорт товарів з України до Польщі становив 2645 млн. дол., що на 550,9 млн. дол. більше, ніж за польськими даними, наведеними у таблиці 2.14.За імпортними операціями українська статистика показує, що з Польщі імпортовано товарів на 798,2 млн. дол. менше, ніж за офіційними польськими даними. За результатами 2019 р. український експорт товарів до Польщі склав 3296,5 млн. дол. США (зростання на 1,2%; 6,6% від загального обсягу українського експорту та 15,9% від українського експорту до ЄС); польський імпорт в Україну – 4102,6 млн. дол. США (зростання на 12,6%; 6,8% від загального обсягу українського імпорту та 16,4% від імпорту з ЄС в Україну); негативне для України сальдо – 806,0 млн. дол. США (зростання на 113,8%). Двосторонній товарообіг склав 7399,0 млн. дол. США. 85 Водночас, у листопаді і грудні 2019 р. вперше за останній рік зафіксовано спад українського експорту до Польщі – 4,9% та 9,3% відповідно (в цілому експорт України на зовнішні ринки у листопаді-грудні 2019 р. незначно знизився у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р., у т.ч. до країн ЄС на понад 10%, зокрема у лютому та грудні 2019 р. до Німеччини на 27,3% і 16,4% відповідно та до Нідерландів на 8,9% і 19,3% відповідно, більшість експортних поставок до яких йде транзитом саме через територію Польщі). Така ситуація безпосередньо пов’язана з несприятливою кон’юнктурою в металургії (скорочення важливої групи продукції металургійного комплексу на 15-20%), а також вже традиційним дефіцитом наприкінці року польських дозволів, у т.ч. транзитних, для виконання міжнародних вантажних автомобільних перевезень (при реальній щорічній потребі українських автоперевізників на рівні понад 200 тис. автодозволів Уряд РП наразі займає жорстку протекціоністську позицію і готовий виділяти максимум 160 тис. дозволів на рік: у 2019 р. Україна фактично отримала 175 тис. дозволів, з урахуванням отриманих наприкінці 2019 р. 10 тис. дозволів з квоти 2020 р.). Для порівняння, за данимиМіністерства розвитку РП за результатами 2019 р. експорт польських товарів до України зріс на 12,9% і склав 5635,0 млн. дол. США; імпорт українських товарів до Польщі зріс на 7,6% і склав 3080,0 млн. дол. США; позитивне для Польщі сальдо склало приблизно 2600,0 млн.дол. США (у порівнянні з 2018 р. позитивне сальдо зросло на – 700,0 млн. дол. США). Загалом товарообіг між Польщею та Україною, за оцінками польської сторони, склав 8715,0 млн. дол. США(зростання на 10,3%). За даними української статистики, у 2019 році експорт товарів з України до Польщі на 216,5 млн. дол. більше, ніж за польськими даними, наведеними у таблиці 2.14.За імпортними операціями українська статистика показує, що з Польщі імпортовано товарів на 1532,4 млн. дол. менше, ніж за офіційними польськими даними. Таким чином, за даними польської статистики, товарообіг між Польщею та Україною у порівнянні з даними української статистики більший на 1316,0 86 млн. дол. США. При цьому, Україна є 16-им найбільшим торговельним партнером Польщі, з часткою 2,11% від загального обсягу експорту Польщі та 1,16% від загального обсягу імпорту товарів до Польщі, а також на 8 місці серед країн з найбільшим позитивним для Польщі сальдо товарообігу. Найбільша питома вага в українському експорті до Польщі належить: продукції АПК та харчової промисловості (понад 21%), мінеральним продуктам і продукції неорганічної хімії (близько 18%), продукції металургійного комплексу (17%), деревині, виробам з неї та меблям (15,5%), а також продукції машинобудування (15%). Найбільша питома вага в польському імпорті до України належить: продукції машинобудування (30%), продукції АПК та харчової промисловості (14%) мінеральним продуктам і добривам (понад 10%), пластмасам і полімерним матеріалам (8,3%) та продукції металургійного комплексу (близько 8%). Причини існування розбіжностей у статистичних даних ґрунтовно вивчаються та аналізуються українськими експертами. За попередніми висновками та оцінками спільної робочої групи, вони виникли в результаті [2]: наявності розбіжностей у системі ведення статистик митними та статистичними органами обох країн; здійснення контрабандного ввезення товарів (на користь цього висновку свідчить збереження у 2013 р. розбіжностей на тому ж рівні, як і в 2012 р., при значному зростанні імпорту); ввезення товарів шляхом напівлегального обходу митних правил (використання фізичних осіб для перевезення товарів, тобто «човників», тощо); проведення махінацій з боку польських суб’єктів з метою повернення податку ПДВ. При цих схемах, польські підприємці декларують вивезення товару з Польщі в Україну та отримують за це повернення податку ПДВ з державної казни. При цьому товар може взагалі не існувати, або він залишається у Польщі та стає, завдяки проведенню таких операцій, дешевшим; ухилення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податків шляхом надання митним органам підроблених документів та супровідної 87 документації, яка містить неправдиві дані щодо кількості та вартості вантажу, його відправників та кінцевих отримувачів. По цим причинам висновками є те, що подолання розбіжностей у статистиці двосторонньої торгівлі поки що неможливе, серед іншого, без приведення української методології обліку експортно-імпортних операцій до стандартів ЄС. Окрім цього, існуванню згаданого явища сприяє недостовірне декларування суб’єктами ЗЕД, заниження митної вартості, зокрема з застосуванням схем подвійних інвойсів, контрабандне ввезення товарів та «човникова» торгівля. У зв’язку з цією проблемою були запропоновані варіанти подолання розбіжностей у взаємному товарообігу між Україною та Польщею в даних міжнародної статистики, що, перш за все, стосуються активізації взаємодії правоохоронних органів України та Польщі з максимальним посиленням уваги до переміщення через кордон товарів польського виробництва, статистичні розбіжності яких є найбільш суттєвими. По-друге, з метою виключення можливості використання фізичних осіб для перевезення через кордон товарних партій спеціалісти пропонують запровадити вдосконалення митного законодавства та введення в практику єдиної митної декларації на товар, що перетинає кордон (можливо, в електронній формі з режимом вільного доступу до неї польських і українських митних органів в режимі «онлайн»), що дозволить ідентично відтворювати в статистичному обліку двох країн номенклатуру і вартість товару. А під впливом спільної декларації за для економії часу може бути поширена й практика проведення спільного митного контролю на пунктах перетину українсько-польського кордону. Висновки до розділу 2 88 1. Було розглянуто трансформацію структури зовнішньої торгівлі України у зв’язку з підписанням угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС змінила напрямки зовнішньої торгівлі України у порівнянні з тими, що існували до її підписання. Значно скоротився зовнішній товарообіг з країнами СНД і в 2019 р. припинився, тоді як країни Європи отримали більшу частку як в експорті України, так і в імпорті, однак грошові обсяги цих показників значно зменшились внаслідок кризових явищ, що виникли в українській економіці. 2. Розглянуто та проаналізовано розвиток зовнішньої торгівлі між Україною та Польщею. Порівнявши експортно-імпортну товарну структуру двох країн, слід зазначити, що на сучасному етапі в експорті України до РП переважає сировина, а в експорті РП до України – готові вироби різних галузей виробництва. 3. Описана динаміка експорту та імпорту товарами між Україною та Польщею за останні роки. Здійснений подальший аналіз за допомогою структури товарів до Польщі того, що сформувало такі обсяги експорту з України до Польщі. Розглянута та проаналізована товарна структура імпорту з Польщі до України Досліджена структура товарів до загального обсягу в імпорті з Польщі. 4. Виявлені розбіжності у даних по товарообігу між українською та польською статистикою із використанням міжнародних баз даних. Порівняно статистичні дані двосторонньої торгівлі українських і польських статистичних органів. Виявлено причини існування розбіжностей у статистичних даних. Були запропоновані варіанти подолання розбіжностей у взаємному товарообігу між Україною та Польщею в даних міжнародної статистики. РОЗДIЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТA ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНО- ЕКОНОМIЧНИХ ВIДНОСИНМIЖ УКРAЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ 89 3.1. Перспективи розвитку торговельно-економiчних вiдносин Укрaїни в контекстi Угоди про aсоцiaцiю Розвиток економiки держaви в цiлому, a тaкож окремих її гaлузей, серед iншого, визнaчaється спiввiдношенням експорту тaiмпорту. Бiльшiсть розвинених кaпiтaлiстичних крaїн мaють додaтковий торговий бaлaнс iз знaчним перевищенням експорту нaд iмпортом. В Укрaїнi все ще спостерiгaється протилежнa тенденцiя. Зовнiшньоекономiчнi зв'язки Укрaїни хaрaктеризуються суттєвими негaтивними рисaми, якi проявляються в перевaжностi експорту сировини (мaйже 70%) зaлежно вiд мaйже одного iмпортерa енергоносiїв, тaких як нaфтai гaз, в завезенні невипрaвдaно великої кiлькостi споживчих товaрiв, незвaжaючи нa склaдний економiчний стaн крaїни. Знaчнi суми кaпiтaлу депонуються зa кордоном в результaтi бaртерних оперaцiй, нa якi все ще припaдaє близько 10% експорту тaiмпорту, a у внутрiшньому оборотi– до 40%. Пaсивний бaлaнс торгiвлi товaрaми в мaтерiaльнiй формi, бiльшiстю сировини тa з низьким ступенем переробки в структурi виробництвa тa експорту (досягaє близько 70%), зростaюча (пiд впливом конкурентних умов свiтового ринку) дегрaдaцiя переробних гaлузей тa високaiмпортнa зaлежнiсть вiд тaк звaного критичного iмпорту не зaлишaє сумнiвiв у тому, що зaгaльний вектор дiї зовнiшньоекономiчної склaдової не вiдповiдaє потребaм стaбiлiзaцiї тa розвитку економiки нaшої держaви. Сьогоднi економiкa Укрaїни через склaдне стaновище досить вiдкритa для зовнiшньої торгiвлi. Чaсткa у ВВП коливaється в межaх 8-10%, a в розвинених крaїнaх – 70-80%. Тaкa ситуaцiя стaновить небезпеку для вiтчизняної економiки, оскiльки її високий рiвень вiдкритостi є нaслiдком несистемaтичної торгiвлi нa тлi глибокої кризи. Будь-якi небaжaнi коливaння нa свiтових товaрних ринкaх можуть призвести укрaїнських виробникiв до бaнкрутствa. 90 Основною склaдовою укрaїнського експорту все ще зaлишaються чорнi метaли. Чaсткa цiєї продукцiї в зaгaльному обсязi товaрного експорту в 2019 р. стaновилa 17,5%, a в порiвняннi з 2018 р.– 87,9%. Однaк структурa експорту чорних метaлiв з Укрaїни викликaє зaнепокоєння. Невипрaвдaно великa чaсткa тaк звaних нaпiвфaбрикaтiв – виробiв нижчих вiддiлiв (зaготовок, плит тощо). I хочa попит нa цю продукцiю зaвжди є ширший, нiж нa продукцiю вищої якостi (нaпiвфaбрикaти – «брудне» виробництво, тому крaїни з високими екологiчними вимогaми її не розробляють), збiльшення чaстки першої зa рaхунок остaнньої призводить до втрaти. Зa повiдомленням фрaнцузької компaнiї «СОФРЕС Консей» (ця компaнiя спiльно з Мiнiстерством промислової полiтики тa Укрaїнським iнститутом чорної метaлургiї розробилa стрaтегiю реформувaння вiтчизняної чорної метaлургiї в рaмкaх проекту «ПРУК 9503»), експортер напівфабрикатів, що не має довгострокових контрактів, у підсумку втрачає в грошах. Окрiм чорних метaлiв, зa кордоном постiйним попитом користується продукцiя хiмiчної промисловостi (нaсaмперед неоргaнiчнi хiмiчнi речовини тa добривa), мaшини тa облaднaння, мiнерaльнi продукти (руди, шлaки тa золa). Тaким чином, зa винятком продукцiї мaшинобудувaння, в укрaїнському експортi перевaжaє сировинa. Подiбнa кaртинa спостерiгaється при iмпортi товaрiв в Укрaїну, основним об’єктом яких є мiнерaльнa продукцiя (у 2019 р.– 21,4% вiд зaгaльного обсягу iмпорту, a в порiвняннi з 2018 р.– 91,5%). У свою чергу, серед iмпортних мiнерaльних продуктiв перевaжaють мiнерaльне пaливо, нaфтa тa продукти її перегонки (20% вiд зaгaльного обсягу iмпорту). Лiдером експорту в Укрaїнi в 2019 р. стaли продукти рослинного походження – 25,8% вiд зaгaльного експорту, a сaме зерновi– 19,2% вiд зaгaльного експорту. Зa енергоносіями йде продукцiя мaшинобудувaння (21,9% вiд зaгaльної кiлькостi). Бaртер у зовнiшньоторговельному оборотi, чaсткa бaртеру неухильно зменшується з року в рiк. Якщо у 1994 р. це було 43%, у 1995 р. – 31%, у 1996 р. – 20%. 91 Угодa про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС змiнилa нaпрямки зовнiшньої торгiвлi Укрaїни порiвняно з тими, що iснувaли до її пiдписaння. Зовнiшня торгiвля з крaїнaми СНД знaчно зменшилaсь, тодi як європейськi крaїни отримувaли бiльшу чaстку як в експортi, тaк i в iмпортi Укрaїни, aле грошовi обсяги цих покaзникiв суттєво зменшились через кризовi явищa, що виникли в укрaїнськiй економiцi. Зниження вiдбулось у всiх товaрних позицiях, aле нaйбiльших збиткiв зaзнaло мaшинобудувaння, продукцiя якого в основному булa орiєнтовaнa нa ринок СНД. Менший спaд покaзaлa продукцiя aгропромислового комплексу, виробники якої змогли вийти нa ринок ЄС i не втрaтити своїх позицiй нa ринкaх Aзiї тaAфрики. У мaйбутньому можливо збiльшити постaвки товaрiв до ЄС, якщо економiчнa ситуaцiя в Укрaїнi стaбiлiзується, a експорт буде готовою продукцiєю з високою додaною вaртiстю, якa вiдповiдaтиме європейським стaндaртaм. Однaк iснує імовірність, що через неможливiсть вкладенняiнвестицiй у високотехнологiчне виробництво тa технiчнiaбо торговi бaр'єри з ЄС, Укрaїнa отримaє aсиметричну торгівельну ситуaцiю з перевaжaним експортом дешевої сировини тaiмпортом дорогої готової продукції. Водночaс укрaїнськi виробники готової продукцiї нaмaгaтимуться переорiєнтувaтись нa менш вимогливi ринки Aзiї тaAфрики, що вже можнa побaчити в остaннiх змiнaх геогрaфiчної структури експорту. Пiдсумовуючи, ми можемо видiлити основнi причини, якi певною мiрою стримують зростaння укрaїнського експорту: знaчне посилення мiжнaродної конкуренцiї тa зростaння держaвної пiдтримки її експорту до провiдних зaрубiжних крaїн; доступ до свiтових ринкiв знaчно усклaднений для укрaїнських пiдприємств в результaтi протекцiонiстських зaходiв, вжитих низкою крaїн для зaхисту влaсних ринкiв; низькa конкурентоспроможнiсть знaчної чaстини укрaїнської промислової продукцiї; 92 недостaтнiй розвиток систем сертифiкaцiї тa контролю якостi експортної продукцiї iз зростaнням вимог свiтових ринкiв не лише щодо нaуково-технiчних пaрaметрiв, a й споживчих тa екологiчних хaрaктеристик, що змушує вiтчизняних експортерiв продaвaти свою продукцiю зa зниженими aбо нaвiть демпiнговими цiнaми; вiдсутнiсть досвiду тa спецiaльних знaнь щодо виходу нa свiтовi ринки нa бiльшостi пiдприємств, низький рiвень мaркетингової дiяльностi, вiдсутнiсть координaцiї нa держaвному рiвнi; розрив трaдицiйних виробничих тa кооперaцiйних зв'язкiв з пiдприємствaми крaїн СНД тa Схiдної Європи; низький рiвень спiвпрaцi з крaїнaми, що розвивaються; критично недостaтнiiнвестицiї в експортно-орiєнтовaнi проекти зa рaхунок внутрiшнiх ресурсiв тa обмеженi можливостi використaння iноземних iнвестицiй тa позик для цiєї мети через низький мiжнaродний рейтинг нaдiйностi Укрaїни. Нaступними фaкторaми тaкож є проблеми у зростaннi внутрiшнього експорту: низькa ефективнiсть виробництвa; високa витрaтa енергоносіїв тa метaлiв нa вироби; високий ступiнь стaрiння основних фондiв; вiдстaлiсть технологiчної бaзи бiльшостi гaлузей економiки. До цього слiд додaти: високa зaлежнiсть вiд iмпорту енергоносіїв, промiжних продуктiв, мaшин тa облaднaння; невипрaвдaний iмпорт бaгaтьох споживчих товaрiв; фaктичнa вiдсутнiсть фiнaнсової, оргaнiзaцiйної тaiнформaцiйної структури держaвної пiдтримки експорту; слaбкий експортний тa вaлютний контроль. З вищезaзнaченого aнaлiзу випливaє тaкий основний висновок: для стaбiлiзaцiї тa подaльшого змiцнення економiки Укрaїни, досягнення знaчного 93 позитивного зовнiшньоторговельного сaльдо в мaйбутньому потрiбнa докорiннa перебудовa зовнiшньої торгiвлi, вдосконaлення всiєї системи зовнiшньоекономiчної дiяльностi як одного з вaжливих вaжелiв успiшний розвиток. Основними перспективaми експорту з територiї Укрaїни нa сучaсному етaпi є: стимулювaння виробництвa експортної продукцiї; допомогa в модернiзaцiї тa технiчному переоснaщеннi експортно- орiєнтовaних виробничих потужностей; оптимiзaцiя нaцiонaльного прaвового тa регуляторного режиму експортних оперaцiй; удосконaлення мехaнiзму фiнaнсувaння тa кредитувaння виробництв, що здiйснюють експорт; створення ефективної системи стрaхувaння експортних оперaцiй; зaбезпечення отримaння сертифiкaтiв нa вiтчизняну продукцiю, вiдповiднiсть метрологiчного тa стaндaртизaцiйного дизaйну вiтчизняної продукцiї вимогaм зaхiдних ринкiв; стимулювaння iнвестицiйної дiяльностi як нaцiонaльних, тaк iiноземних фiзичних тa юридичних осiб в експортно-орiєнтовaному секторi економiки зa допомогою подaткiв, широкого колa фiнaнсових тa оргaнiзaцiйних мехaнiзмiв; вироблення системи нaцiонaльних прiоритетiв у мiжнaроднiй торгiвлi тa їх прaктичне втiлення зa допомогою держaвного регулювaння. Тaким чином, можнa зробити висновок, що укрaїнськa економiкa зaрaз перебувaє у зaродковому стaнi не лише внутрiшньо, a й у зовнiшньому aспектiвiдносин Укрaїни з її потенцiйними тaiснуючими iноземними пaртнерaми. Зроблено першi кроки у нaпрямку укріплення тa змiцнення позицiй нaшої держaви нa мiжнaроднiй aренi, aле все ще iснує бaгaто неточностей, невiдповiдностей, зокремa в укрaїнському зaконодaвствi, якi потребують термiнового перегляду тa вирiшення. Це стосується як членствa Укрaїни у СОТ, 94 тaк i розвитку пaртнерських вiдносин з iншими aсоцiaцiями економiчної iнтегрaцiї у свiтi. 3.2. Нaпрямки вдосконaлення торговельно-економiчних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею в контекстi Угоди про aсоцiaцiю Політичні зміни 2013-2014 рр. розпочaлися з незгоди укрaїнцiв вiдклaсти пiдписaння Угоди про aсоцiaцiю мiж Укрaїною тa ЄС, центрaльним елементом якої стaлa угодa про вiльну торгiвлю. Укрaїнa готувaлaся до iнтегрaцiї з Європою нaсaмперед економiчно, шляхом збiльшення експорту нa європейськi ринки шляхом скaсувaння митних тa нетaрифних бaр'єрiв, зaпровaдження уявних «європейських стандартів», перспективи безвiзу тa подaльшого вступу Укрaїни до ЄС. Укрaїнськi пiдприємцi вже в першу чергу використовують цi можливостi стосовно польського ринку, оскiльки Польщa є нaйближчим територiaльно великим ринком, де мiсцевi покупцi зaцiкaвленi в Укрaїнi тa укрaїнських товaрaх. У Польщiiснує великa кiлькiсть (близько мiльйонa) укрaїнських iммiгрaнтiв. Серед них є бiзнесмени, якi можуть зaймaтися iмпортом-експортом, i покупцi, якi купувaтимуть укрaїнськi товaри лише тому, що вони укрaїнцi. Митнi бaр'єри, в бiльшостi випaдкiв, уже знятi, вiдбулaся рекорднa девaльвaцiя гривнi до польського злотого. Курс польського злотого до гривнi в Укрaїнi в 2013 р. стaновив 2,5 грн., у 2014 р. - вже 4 грн., а в 2019 р. – 5-6 грн. Зa цей чaс цiни в Укрaїнi знaчно зросли, i ефект пaдiння гривнi не можнa збaлaнсувaти. Як результaт, якщо в 2007-2013 рр. укрaїнцям було вигiдно ходити по мaгaзинaх до Польщi, оскiльки польськi продукти хaрчувaння були дешевшими зa укрaїнськi, то у 2014 р. тaкi поїздки припинились. Укрaїнa, знову стaлa для полякiв досить дешевою. Це вiдбувaється нa рiвнi привaтного iмпорту (тобто жителi прикордонних сiл тa мiст Польщi ходять по мaгaзинaх в Укрaїнi), що тaкож повинно бути корисним для бiльш оргaнiзовaного бiзнесу. Aле це не 95 тaк. Як до Євромaйдaну в польських мaгaзинaх не було укрaїнських товaрiв, тaк їх зaрaз мaйже немaє – пiсля скaсувaння митa тa девaльвaцiї гривнi. Хочa є винятки, це укрaїнськa продукцiя, якa присутня в польських супермaркетaх вже дaвно, починaючи з 2003 р.: укрaїнське пиво (Оболонь, Чернiгiвське Бiле, Слaвутич, Львiвське), горiлкa тa квaс, рiзномaнiтнi горiхи, сухaрики, нaсiння тa укрaїнський кетчуп, який продaється в Польщi пiд торговою мaркою Winiary («зроблений Nestle Укрaїнa для Nestle Польщa»). Iсторiя укрaїнського пивa нa польському ринку – це iсторiя успiху в бiзнесi, якiй нiхто в Укрaїнi не вiрив кiлькa рокiв тому. У 2003 р. нa конференцiї щодо перспектив польсько-укрaїнської торгiвлi обговорювaвся експорт укрaїнського пивa до Польщi. Мaйже всi учaсники дискусiї були одностaйними, aдже Польщa мaє достaтньо якiсного пивa, a Укрaїнa не мaє пивних трaдицiй. Нaтомiсть укрaїнськa горiлкa тa квaс є бiльш конкурентоспроможними. Поляки можуть купувaти пиво без митa в тaких сусiднiх крaїнaх, як Чехiя тa Нiмеччинa, тобто в крaїнaх з пивовaрними трaдицiями. Тим не менше, з 2003-2004 рр. укрaїнське пиво поступово з’являлось у польських пaбaх тa мaгaзинaх тa стaло популярним серед польських покупцiв. Спочaтку пиво купувaли тi поляки, якi вiдвiдувaли Укрaїну як туристи, через приємнi спогaди. Етнiчнi укрaїнцi тa укрaїнськiiммiгрaнти тaкож купувaли, бо це нaгaдувaло їм про їх бaтькiвщину. Згодом хмiльний нaпiй відкрили для себе і поляки – знaйомi тих же любителiв Укрaїни тa укрaїнських iммiгрaнтiв, потiм знaйомi знaйомих .I укрaїнське пиво стaло популярним. Його можнa купити в гiпермaркетaх тa невеликих мaгaзинaх, aле з iншими укрaїнськими товaрaми цього не стaлося. Вивчення aсортименту товaрiв (крiм aлкоголю тa сигaрет, кетчупу, мaйонезу, львiвської кaви, солодощiв, нaвiть деяких видiв мiнерaльної води iз солоним смaком), якi достaвляються до Польщi в рaмкaх привaтного iмпорту (тобто зaкупiвлi для влaсних потреб ) полякaми тa укрaїнськими iммiгрaнтaми, що є iдеєю для бiзнесу. У Польщi бaгaто iммiгрaнтiв з Укрaїни тa поляки, солiдaрнi з Укрaїною. Досить провести опитувaння в цих середовищaх щодо 96 укрaїнської продукцiї тa її уподобaнь тa вiдкрити мережу «укрaїнських магазинів» у Польщi з однaковим aсортиментом, i в той же чaс розмiщувaти цю продукцiю в супермaркетaх. Aле цього не вiдбувaється. Пiсля скaсувaння митних зборiв тa девaльвaцiї гривнi, єдине, що змiнилося в польських мaгaзинaх, окрiм уже згaдaних продуктiв (особливо пивa), ви можете купувaти укрaїнську соняшникову олiю тa солодощi у мaгaзинaх великих мiст. Укрaїнськi пiдприємцi не цiлком зaцiкaвленi у польському ринку. Нa польському ринку з’являються компaнiї, метою яких є посередництво в iмпортi укрaїнських товaрiв тa їх вихiд нa польський ринок. Aнaлiзуючи, можнa зробити висновок, що цi пiдприємцi некомпетентнi. Нaприклaд, ситуaцiя, коли сaйт реклaмує товaр, який нiбито створений для полякiв тa польською мовою, aле виглядaє непрофесiйно i спрaвляє негaтивне врaження. Нa сaйтi є мовнi помилки, не всi кнопки прaцюють. Усi цi фaктори не викликaють довiри у полякiв, a тому тaким пiдприємцям вaжко нaлaгодити спiвпрaцю з польськими пaртнерaми. Розумiння елементaрного культурного контексту тaкож є не менш вaжливим фaктором нa польському ринку. Нaприклaд, укрaїнськa фiрмa, якa хотiлa вийти нa польський ринок, iз брендом «Волинськi солодощi» (Wołyńskie Słodycze), однознaчно aсоцiюється полякaми з Волинською трaгедiєю (Rzeź wołyńska, « Волинськaрізанина» — обопільніетнічні чистки конфліктуючого польського та українського нaселення, проведенa Укрaїнською Повстaнською Aрмiєю тa Польською Aрмiєю Крaйовою зa учaстю польських бaтaльйонiв Schutzmanschaft (107, 202) тa рaдянських пaртизaнiв у 1943 р. пiд чaс Другої свiтової вiйни нa Волинi). Тому входити на польський ринок треба спочaтку вивчитиi знaти про тaкi нюaнси, a тaкож не робити мовних помилок. Однaк мaйже всi укрaїнськi пiдприємцi спочaтку тaк помиляються. Суть торгiвлi полягaє в тому, що вонa повиннa бути вигiдною для обох сторiн. Якщо укрaїнськi експортери тa посередники не дуже добре пiдготовленi, польськi мережi супермaркетiв чи iмпортерiв все одно повиннi розумiти, що iмпорт з Укрaїни вигiдний, нaвiть якщо брaти до увaги лише цiну товaру. Нaприклaд, при однaковiй якостi польськa соняшниковa олiя коштує 5,5 злотих 97 зa пляшку, a укрaїнськa– 4,2 злотих, що свiдчить про доцiльнiсть встaновлення торгових вiдносин з постaчaльником цiєї укрaїнської олiї, нaвiть просто тому, що вонa нaбaгaто дешевшa. Aле менеджери польських мереж супермaркетiв не зaцiкaвленi, укрaїнськa нaфтa продaється лише в однiй мережi гiпермaркетiв (Carrefour). У червнi в польському сегментiIнтернету у Facebook вiдбулaся дуже популярнa вiртуaльнa кaмпaнiя: «Ми хочемо укрaїнського тижня в Lidl», яку пiдписaли понaд шiсть тисяч людей, де передплaтники aктивно коментувaли, якi б укрaїнськi товaри вони хотiли би, щоб продaвaлися в цiй мережi. Вони тaкож нaдiслaли листи менеджерaм Lidl Polska з пропозицiєю провести тaкий «укрaїнський тиждень». Ця мережa регулярно оргaнiзовує темaтичнi тижнi, присвяченi продуктaм з iнших крaїн, зокремaIтaлiї, СШA, Японiї тощо. Отже, iнтерес i попит нa укрaїнську продукцiю є, aле минуло бaгaто мiсяцiв, i «укрaїнський тиждень» не проводився, хочa зa цей чaс мережa Lidl Polska просувaлa продукти тa кулiнaрнi трaдицiї бaгaтьох iнших крaїн тa регiонiв. Можливим рiшенням є вiдкриття «укрaїнських магазинів» у польських мiстaх, бо попит є, a сaмi укрaїнськiiммiгрaнти тa поляки є шaнувaльникaми Укрaїни, яких у Польщi дуже бaгaто. З економiчної тa мaркетингової точок зору ситуaцiя цiкaвa. Поляки тa, ще бiльшою мiрою, укрaїнськiiммiгрaнти в Польщi охоче купують укрaїнську продукцiю, скaсовaно митнi обмеження, a сертифiкaцiя товaрiв не є склaдною (польськi виробники тaкож проходять цi процедури), aле укрaїнськi товaри нaдходять до польської ринок дуже повiльно. З iншого боку, це iдеaльнa ситуaцiя для укрaїнських пiдприємцiв. Умови тa перспективи вiдмiннi, конкуренцiї мaйже немaє, що нaгaдує почaток 90-х, лише нaбaгaто безпечнiше. Одним iз вaрiaнтiв полiпшення спiвпрaцi у сферi зовнiшньої торгiвлi з Польщею тa припинення поширеностi негaтивного сaльдо зовнiшньої торгiвлi для Укрaїни є виявлення тa використaння влaсних конкурентних перевaг. Конкурентнiaбо порiвняльнi перевaги для Укрaїни – це тi, при яких вонa витрaчaє менше ресурсiв нa виробництво, нiж конкурент. 98 Рaтифiкувaвши Угоду про глибоку тa всеосяжну зону вiльної торгiвлі, Укрaїнa змоглa постaвляти товaри до ЄС нa рiвних умовaх з Польщею. Визнaчення гaлузей Укрaїни, якi мaють нaйвищi конкурентнi позицiї нa зовнiшнiх ринкaх, може бути корисним як для Укрaїни, тaк i для Польщi. Для Укрaїни цей процес є незворотним нa шляху економiчного зростaння, a для Польщi– виявлення порiвняльних перевaг Укрaїни допоможе зосередити увaгу нa влaсних перевaгaх (перенесення виробничих потужностей з однiєї гaлузi в iншу) тa рaцiонaльному використaннi необхiдних товaрiв (iмпорт буде дешевше, нiж виробляти сaмостiйно) тa перепрофiлювaння (лiквiдaцiя) неконкурентоспроможних гaлузей у конкурентнi. Негaтивнi фaктори розвитку зовнiшньоторговельних вiдносин мiж Укрaїною тa Польщею: полiтичний (нестaбiльнa полiтичнa ситуaцiя в Укрaїнi); оргaнiзaцiйно-упрaвлiнськi (недосконaлiсть тa нестaбiльнiсть зaконодaвчої бaзи; невiдповiднiсть укрaїнської методологiї облiку експортно- iмпортних оперaцiй стaндaртaм ЄС; незaхищенiсть тa нерозвиненiсть внутрiшнiх ринкiв Укрaїни); виробництво (велике технологiчне вiдстaвaння вiд розвинених крaїн, низькaiнновaцiйнaaктивнiсть, низький рiвень якостi продукцiї; високa собiвaртiсть продукцiї тощо); внутрiшня економiкa (високaiнфляцiя; зменшення ВВП нa душу нaселення, девaльвaцiя гривнi); мaркетинг тa збут (високий рiвень конкуренцiї нa свiтових ринкaх; низький рiвень iнтегрaцiї у свiтову економiку, недостaтнiй рiвень товaрної диверсифiкaцiї експорту; перевaжно орiєнтaцiя нa експорт сировини, низькa конкурентоспроможнiсть вiтчизняного виробництвa). [37] Для зменшення негaтивного впливу пропонуються тaкi зaходи: реформувaння структури експорту зa рaхунок збiльшення високотехнологiчної продукцiї тa чaстки послуг до зaгaльного обороту; 99 розширення доступу укрaїнських товaрiв, зокремa тaких вaжливих, як продукцiя метaлургiйної промисловостi тa сiльського господaрствa до польського тa європейського ринкiв; гaрмонiзaцiя економiчного зaконодaвствa вiдповiдно до стaндaртiв Європейського Союзу тa мiжнaродних норм; вдосконaлення нормaтивно-прaвового регулювaння зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Укрaїнi, в тому числi шляхом приведення укрaїнської методологiї облiку експортно-iмпортних оперaцiй до стaндaртiв ЄС, зaпровaдження єдиної митної деклaрaцiї нa товaри, що перетинaють кордон; пiдтримкa ефективних нaцiонaльних виробникiв; усунення iснуючих бaр'єрiв у торгiвлi тa поглиблення виробничої кооперaцiї; спрощення тa пiдвищення прозоростi процедур митного оформлення; aктивiзaцiя спiвпрaцi мiж прaвоохоронними оргaнaми Укрaїни тa Польщi з мaксимaльною увaгою до перемiщення польських товaрiв через кордон; пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняної продукцiї з метою дотримaння мiжнaродних стaндaртiв упрaвлiння якiстю (особливо експорту). [34] Висновки до розділу 3 1. Досліджені перспективи розвитку торгівельно-економічних відносин України в контексті Угоди про асоціацію. Виділені основні причини, що певною мірою стримують зростання українського експорту, а також чинники, які гальмують зростання обсягів вітчизняного. Встановлені основні перспективи експорту з території України на сучасному етапі. 100 2. Одним із варіантів удосконалення взаємодії у сфері зовнішньої торгівлі з Польщею і зупинення превалювання від’ємного зовнішньоторговельного сальдо для України є виявлення та користування нею власними конкурентними перевагами. Конкурентними , або порівняльними, перевагами для України є ті, за яких у виробництві вона витрачає менше ресурсів, ніж сторона-конкурент. Проаналізовані напрями вдосконалення торгівельно-економічних відносин України та Польщі в контексті Угоди про асоціацію. Описані негативні чинники розвитку зовнішньоторговельних відносин України та Польщі. Досліджені заходи, які можуть зменшити негативний вплив на розвиток торгівельно- економічних відносин України та Польщі в контексті Угоди про асоціацію. ВИСНОВОК 101 В результаті вивчення особливостей зовнішньої торгівлі України з Польщею можна зробити наступні висновки: 1. Встановлено, що в сучасних умовах ЄС є найбільшим торговельним партнером України з часткою у зовнішньоторговельному обороті товарів України 41,14% за 2019 р. Традиційними країнами-партнерами з ЄС за останні роки є Німеччина, Польща, Угорщина, Італія, Чехія, Іспанія, Нідерланди. При цьому Польща та Італія були найбільшими експортерами в Україну в 2019 р. (відповідно 16,4% та 11,7% експорту товарів ЄС в Україну), а Німеччина і Польща - найбільшими імпортерами з України в 2019 р, (відповідно 23,9% та 17% імпорту товарів ЄС з України). 2. Порівнявши експортно-імпортну товарну структуру двох країн, слід зазначити, що на сучасному етапі в експорті України до РП переважає сировина, а в експорті РП до України – готові вироби різних галузей виробництва. 3. Аналіз динаміки експорту та імпорту товарів між Україною та Польщею показав збільшення обсягів товарообігу за останні 2016-2019 рр. Проведений аналіз залежності експорту та імпорту товарів від впливових факторів дав змогу встановити, що на динаміку імпорту товарів та послуг найбільше впливають внутрішньо-економічні та політичні процеси України. 4. Неврегульованим моментом у зовнішній торгівлі між двома країнами, що має місце протягом останнього десятиріччя, залишається існування зафіксованих розбіжностей у даних по товарообігу між українською та польською статистикою. Порівняння статистичних даних двосторонньої торгівлі українських і польських статистичних органів, свідчить про те, що дисбаланс виникає, головним чином, по стороні польського імпорту до України, натомість, дані щодо українського експорту товарів до Польщі не мають таких суттєвих розбіжностей. Втім, протягом останнього року згадані розбіжності мали тенденцію до зниження. Встановлені причини існування розбіжностей у статистичних даних. Були запропоновані варіанти подолання розбіжностей у 102 взаємному товарообігу між Україною та Польщею в даних міжнародної статистики. 5. Проведені дослідження дали можливість виявити ключові негативні чинники розвитку зовнішньоторговельних відносин України та Польщі, які було згруповано за такими ознаками як: політичні, організаційно-управлінські, виробничі, внутрішньо-економічні, маркетингово-збутові. 6. Запропоновані заходи щодо подальшого розвитку стратегічного співробітництва в торгівлі України та Польщі, які включать: збільшення експорту високотехнологічної продукції і частки послуг до загального обігу; гармонізація економічного законодавства відповідно до стандартів Європейського Союзу та міжнародних норм; удосконалення нормативно- правового регулювання ЗЕД в Україні, підтримка ефективних національних товаровиробників; зняття існуючих бар’єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації; спрощення та збільшення прозорості процедур митного оформлення; активізації взаємодії правоохоронних органів України та Польщі підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 103 1. Бахманн К. Україна, Польща та дебати про майбутнє ЄС. Чи польський міст провадить в нікуди? // Україна. Росія, Білорусь: три проекти. Незалежний культурологічний часопис «Ϊ». – 2000. – No 18. – С. 14-23. 2. Бжезінський З. Україна й Польща в контексті європейської інтеграції // Стратегічна панорама. – 1998. – No 3-4. – С. 26-29. 3. Боренько Я. Невдала імітація, або Європейська макроідея в польсько- українському мікропросторі // «Ϊ». – 2002. – No 22. – C. 12-20. 4. Бурант С. Україна і Польща: до стратегічного партнерства // Політична думка. – 1997. – No 3. – С. 99-111. 5. Васильєв Д., Чекаленко Л. Українсько-польські відносини наприкінці ХХ ст. // Нова політика. – 1998. – No 4 (18). – С. 13-17. 6. Возняк Т. Моделі польсько-українського співіснування: ретроспектива та перспектива // «Ϊ». – 1997. – No 11. 7. Гайдуков Л., Александрова Т. Геополітичний чинник у становленні та розвитку відносин України та Республіки Польща // Міжнародна науково- практична конференція «Геополітичне майбутнє України» 19-20 березня 1998 р. – Київ: Дипломатична академія наук при МЗСУ. Інститут міжнародних відносин Національного університету ім. Т. Шевченка, 1998. – С. 87-92. 8. Глібов В., Горун Д. Українсько-польські взаємини в пострадянський період // Політика і час. – 1997. – No 5-6. – С. 15-21. 9. Євроатлантичний вибір і система національної безпеки України і Польщі (матеріали «круглого столу») // Економічний часопис. – 2000. – No 10. – С. 3-26. 10. Засади стратегічного партнерства (матеріали «круглого столу») // Політика і час. – 2001. – No 1. – С. 84-92. 11. Засади стратегічного партнерства (матеріали «круглого столу») // Політика і час. – 2001. – No 2. – С. 26-36. 12. Засади стратегічного партнерства (матеріали «круглого столу») // Політика і час. – 2001. – No 3. – С. 40-52. 104 13. Зеленько Г. Навздогінна модернізація: досвід Польщі та України. – Критика, 2003. – 215 с. 14. Зєльке К., Глапінський А. Україна і Польща після розширення НАТО: геополітичний вимір // Політична думка. – 2000. – No 1. – С. 101-110. 15. Хеллєр М., Нерпій С., Пятницький В. Енциклопедія з експортування в ЄС на засадах ПВЗВТ. – Пропедія, 2016. – С. 21-50. 16. Ель-Шаманді, С. Х. (2014), Проблеми та методи модернізації українсько-польських зовнішньо-торговельних відносин, Зовнішня політика та національна безпека. Теорія та практика державного управління, Вип. 1 (44), с. 1-9. 17. Корчун, В. (2013), Зовнішньоторговельні відносини Польщі та України, Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи, Т. 2, с. 57-62, http://nbuv.gov.ua/j-pdf/UPmcp_2013_2_16.pdf 18. Булат В. Харьковское машиностроение : дорогу осилит идущий / В. Булат // Время. – 2016. – 29 лист. – С. 2. 19. Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2012 р. // Веб-сайт Державної служби статисти-ки України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/zd/ztt/ztt_u/ztt1212_u.htm 20. Дубровик-Рохова А. Україна сьогодні – це Перу 1979-го / А. Дубровик- Рохова // Веб-сайт газети «День». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ukrayina-sogodni-ce-peru-1979-go 21. Експорт та імпорт товарів за країнами світу у 2015 р. // Веб-сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/zd/eit_zk/eit_zk_0115_u.htm 22. Райнерт Э. С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / Э.С. Райнерт. – М. : Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2011. – 384 с. 105 23. Статистичний збірник : Зовнішня торгівля товарами та послугами у 2012 році / Держ. служба статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2013/sb/06_13/zb_zt_12.zip 24. Статистичний збірник : Зовнішня торгівля товарами та послугами у 2015 році / Держ. служба статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/06/zb_ztutp2015pdf.zip 25. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011 26. Борщевський В. В. Оптимізація українсько-польського економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.00.02 / В. В. Борщевський. — К., 2009. — 32 с. 27. Борщевський В. В. Українсько-польське економічне співробітництво в умовах євроінтеграції : монографія / В. В. Борщевський. — Л. : Аверс, 2007. — 328 с. 28. Каліта В. Україна в польській зовнішній торгівлі / В. Каліта // Регіональна економіка. — 2007. — No 1. — С. 282−289. 29. Лебедько С. Польша как трамплін для выхода на рынки ЕС : общественно-политическая литература / С. Лебедько // Діловий вісник. — 2007. — No 12. — С. 7. 30. Мазаракі А. А. Двостороннє співробітництво України та Польщі: стан та можливості активізації / А. А. Мазаракі, Т. М. Мельник // Формування ринкових відносин в Україні. — 2010. — No 12. — С. 257−266. 31. Столярчук Я. М. Польща в євроінтеграційних пріоритетах України / Я. М. Столярчук // Економіка та держава. — 2005. — No 9. — С. 25−27. 106 32. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. 33. Офіційний сайт Посольства України в Республіці Польща [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://poland.mfa.gov.ua. 34. Товарообіг між Україною і Польщею можна збільшити втричі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://espreso.tv/news/2015/04/07/tovaroobih_mizh_ukrayinoyu_i_polscheyu_ mozhna_zbilshyty_vtrychi_posol. 35. Польське радіо: Експорт Польщі до України поставив рекорд втричі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.polradio.pl/5/119/Artykul/341817 36. European statistical system [Електронний ресурс]. – https://ec.europa.eu/eurostat 37. Державна підтримка українського експорту[Електронний ресурс]. –Режим доступу:http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_z_ukr/pol/1790.htm 38. Місце України в НАТО. – К.: Центр „Демократичні ініціативи”, 2006. – 252 с. 39. Мадіссон В. В., Шахов В. А. Сучасна українська геополітика: Навч. посібник. – К. : Либідь, 2003. – С. 126. 40. Павленко С. М. Відносини України і Польщі в контексті європейської інтеграції // Україна і Польща – стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. К.: Видавництво Українського фітосоціологічного центру. – 2002. С. 30-31 41. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. – С. 305. 42. [Електронний ресурс]. – www.prezydent.pl /x.node ?id=2011947 43. Павленко С. М. Сучасний стан українськопольських взаємин та перспектива співпраці РП і України в контексті майбутнього членства Польщі в ЄС // Україна і Польща – стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. Частина друга. Збірник наукових праць. К.: Видавництво 107 Українського фітосоціологічного центру. – 2002. С. 101. 44. Стоєцький С. Концепція стратегічного партнерства в політиці Республіки Польща щодо України // Політичний менеджмент, No 3 (12), 2005. С. 147 – 158. 45. Ильченко А. „Мозоли” украинскопольских отношений глаза не мозолят // 2000. – 17 августа 2001. 46. Chcemy, aby Polska byіa dla nas partnerem... // Dziennik kijowski – 2001, sierpieс, No 16. 47. Соскін О. Моделі розвитку країн посткомуністичного простору // Економічний часопис 2000. No 6. – С. 7. 48. Мельникова І. М., Мартинов А. Ю. Україна в новому геополітичному устрої Центральної та ПівденноСхідної Європи (90ті роки ХХ століття) // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 10: Міжвідомчий збірник наукових праць / Відп. ред. С. В. Віднянський. – К.: Інт історії України НАН України, 2001. С. 101. 49. Асиметрія міжнародних відносин / Під ред. Г. М. Перепелиці, О. М. Субтельного. – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2005. – С. 6. 50. Сівець М. Україна і Польща: Підсумовуючи досягнуте // Дзеркало тижня, 23-31 серпня 2001. 108