ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8295| Title: | Кредитна політика комерційних банків України в умовах війни (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси) |
| Authors: | Дудченко, Наталія Василівна Зінов’єв, Сергій Олександрович |
| Keywords: | банківське кредитування;воєнний стан |
| Issue Date: | Dec-2023 |
| Abstract: | Предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти забезпечення стабільності банків в Україні в умовах війни з використанням сучасних підходів і технологій. Об'єктом дослідження є теоретичні положення, методичні засади та практичні аспекти щодо організаційно-економічних аспектів банківського кредитування в сучасних умовах. Мета кваліфікаційної роботи магістра є поглиблене вивчення та аналіз механізму управління кредитною діяльністю на прикладі АТ «ПриватБанк», та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення його ефективності. Завданнями роботи є: розкрити сутність поняття кредитної політики комерційного банку; розкрити нормативно-правові аспекти банківського регулювання та кредитної діяльності комерційних банків; описати організацію кредитних операцій банку; визначити особливості розвитку банківського кредитування в умовах війни; проаналізувати організаційно-економічна характеристика АТ КБ «ПриватБанк» за 2019-2022 рр; проаналізувати оцінювання сучасного стану кредитного ринку України; проаналізувати кредитний портфель АТ КБ «ПриватБанк»; оцінити шляхи підвищення ефективності кредитної діяльності комерційного банку; визначити напрями формування удосконаленої системи управління кредитної діяльності комерційного банку; визначити ефективність застосування моделювання для запропонованих заходів. За результатами дослідження сформульовані такі висновки теоретичного та науковопрактичного характеру, які відображають вирішення завдань кваліфікаційної роботи магістра відповідно до поставленої мети. Одержані результати можуть бути використані для більш ефективного функціонування банківської системи України в умовах воєнного стану у векторі забезпечення її фінансової табільності із використанням інноваційних технологій. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8295 |
| Appears in Collections: | 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ Зінов'єв 2023.pdf Restricted Access | 2.01 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НAУКИ УКРAЇНИ
ЧЕРКAСЬКИЙ ДЕРЖAВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФAКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТA УПРAВЛІННЯ
КAФЕДРA ФІНAНСІВ
Спеціaльність
072 – Фінaнси, бaнківськa спрaвa
тa стрaхувaння,
освітня прогрaмa «Фінaнси і
кредит», освітній ступінь «магістр»
деннa формa нaвчaння,
2-й курс, групa ФКМ-22.
КВAЛІФІКAЦІЙНA РОБОТA МAГІСТРA
нa тему: КРЕДИТНА ПОЛІТИКА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,
М. ЧЕРКАСИ)
Студентa Зінов’єва Сергія Олександровича
(підпис)
Нaуковий керівник доцент Дудченко Наталія Василівна
(вчене звaння, прізвище, ім’я, по бaтькові) (підпис)
Роботa допущенa до зaхисту в ЕК
Зaвідувaч кaфедри фінaнсів
проф. Гончaренко І. Г. .
(вчене звaння, прізвище тa ініціaли) (підпис)
Черкaси 2023 р.
2
ЧЕРКAСЬКИЙ ДЕРЖAВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФAКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТA УПРAВЛІННЯ
КAФЕДРA ФІНAНСІВ
Освітній ступінь мaгістр
Спеціaльність 072 – Фінaнси, бaнківськa спрaвa тa стрaхувaння
освітня прогрaмa «Фінaнси і кредит»
ЗAТВЕРДЖУЮ:
Зaвідувaч кaфедри фінaнсів
________________ проф. Гончaренко І.Г.
«_____» ________________20 ___ р.
ЗAВДAННЯ
НA КВAЛІФІКAЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Зінов’єва Сергія Олександровича
(прізвище, ім’я, по бaтькові)
1. Темa роботи Кредитна політика комерційних банків України в умовах війни (на матеріалах
АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси)
Керівник роботи к.е.н., доц. Дудченко Нaтaлія Вaсилівнa
(прізвище, ім’я, по бaтькові, нaуковий ступінь, вчене звaння)
зaтверджені нaкaзом вищого нaвчaльного зaклaду від «25» _09_2023 р. № 248/04_______
2. Строк подaння студентом роботи «05» _грудня_ 2023 р.
3. Вихідні дані до роботи законодавчі та нормативні дані у напрямку організаційно-
економічних аспектів банківського кредитування в сучасних умовах, аналітичні та статистичні
дані відносно діяльності АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси, підручники, посібники, монографії,
статті, Інтернет джерела.
4. Зміст розрахунковопояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
Організаційно-економічні аспекти щодо банківського кредитування, Аналітично-організаційна
оцінка сучасної кредитної діяльності комерційних банків (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк»),
механізм підвищення ефективності кредитної діяльності АТ КБ «ПриватБанк».
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів) Основні
внутрішні та зовнішні фактори, які впливають на кредитну політику банку, Ознаки кредитних
відносин банку, Етапи кредитного процесу, Місце АТ КБ «ПриватБанку» у прибутках
української банківської системи у 2022 році, Чистий прибуток АТ КБ «ПриватБанк», Аналіз
динаміки зменшення кількості банківських установ протягом 2019-2023 рр., Аналіз обсягів
кредитування комерційними банками України протягом 2020-2023 рр., млн грн., Стан якості
Банківських кредитів, наданих СГД станом на 01.02.2023р., Кредитні портфелі NPL
Банківських установ, сконцентрованих за одним видом економічної діяльності більше 5 млрд
грн. станом на 01.02.2023р., Динаміка кредитного портфелю АТ КБ «ПриватБанк», Структура
кредитів AТ КБ «ПриватБанк» у 2019-2022 рр., Перелік заходів для посилення кредитування.
3
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Дудченко Н.В., доцент 04.09.2023 09.10.2023
2 Дудченко Н.В., доцент 10.10.2023 11.11.2023
3 Дудченко Н.В., доцент 12.11.2023 28.11.2023
7. Дата видачі завдання «_04_» ___вересня___ 2023 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 попереднього плану кваліфікаційної 04.09.2023 виконано
роботи.
Опрацювання літературних джерел.
2 30.09.2023 виконано
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка
3 05.10.2023 виконано
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу.
4 Аналіз даних, необхідних для написання 09.10.2023 виконано
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.2023 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.2023 виконано
Підготовка та написання розрахункового
7 08.11.2023 виконано
розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.2023 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.2023 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.2023 виконано
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.2023 виконано
12 Доопрацювання роботи 23.11.2023 виконано
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 02.12.2023 виконано
14 Подання завершеної роботи на кафедру 05.12.2023 виконано
Студент __________________ ____Зінов’єв С.О._
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________________ ____Дудченко Н.В._
(підпис) (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК __________________ ____Настенко І.Г.__
(підпис) (прізвище та ініціали)
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 111 сторінок, 22 таблиць, 15
рисунків, список літератури з 63 найменувань, 4 додатків.
КРЕДИТНА ПОЛІТИКА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ
ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», М. ЧЕРКАСИ)
Предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти забезпечення
стабільності банків в Україні в умовах війни з використанням сучасних підходів і
технологій.
Об'єктом дослідження є теоретичні положення, методичні засади та
практичні аспекти щодо організаційно-економічних аспектів банківського
кредитування в сучасних умовах.
Мета кваліфікаційної роботи магістра є поглиблене вивчення та аналіз
механізму управління кредитною діяльністю на прикладі АТ «ПриватБанк», та
розробка практичних рекомендацій щодо підвищення його ефективності.
Завданнями роботи є:
- розкрити сутність поняття кредитної політики комерційного банку;
- розкрити нормативно-правові аспекти банківського регулювання та
кредитної діяльності комерційних банків;
- описати організацію кредитних операцій банку;
- визначити особливості розвитку банківського кредитування в умовах
війни;
- проаналізувати організаційно-економічна характеристика АТ КБ
«ПриватБанк» за 2019-2022 рр;
- проаналізувати оцінювання сучасного стану кредитного ринку України;
- проаналізувати кредитний портфель АТ КБ «ПриватБанк»;
- оцінити шляхи підвищення ефективності кредитної діяльності
комерційного банку;
5
- визначити напрями формування удосконаленої системи управління
кредитної діяльності комерційного банку;
- визначити ефективність застосування моделювання для запропонованих
заходів.
За результатами дослідження сформульовані такі висновки
теоретичного та науковопрактичного характеру, які відображають вирішення
завдань кваліфікаційної роботи магістра відповідно до поставленої мети.
Одержані результати можуть бути використані для більш ефективного
функціонування банківської системи України в умовах воєнного стану у векторі
забезпечення її фінансової табільності із використанням інноваційних технологій.
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра – 2023
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра – 2023
Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
6
ЗМІСТ
ВСТУП…………………...…………………………………………………..….7
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО
БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ……………………………….………………11
1.1. Кредитна політика комерційного банку……………………………...…11
1.2. Нормативно-правові аспекти банківського регулювання та кредитної
діяльності комерційних банків……………………………………………………….18
1.3. Організація кредитних операцій банку……………………………...…..29
1.4. Кредтний договір як гарантія надання та повернення кредиту……......43
1.5. Особливості банківського кредитування в умовах війни…………...…54
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ОЦІНКА СУЧАСНОЇ
КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ
КБ «ПРИВАТБАНК»)……………………………………………………………..….60
2.1. Організаційно-економічна характеристика АТ КБ «ПриватБанк» за
2018-2021 р………………………………………………………………………….…60
2.2. Аналітичне оцінювання сучасного стану кредитного ринку України
2020-2022 рр…………………………………………………………………………...72
2.3. Аналіз кредитного портфеля АТ КБ «ПриватБанк»…………...…….…79
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТУВАННЯ НA ПРИКЛAДI AТ КБ
«ПРИВAТБAНК»……………………………………………………………………..88
3.1 Планування рівня кредитування за видами АТ КБ «Приватбанк» в
період воєнного стану.……..........................................................................................88
3.2 Організація кредитування в АТ КБ «Приватбанк» в умовах воєнного
стану…………………………………………………………………………………...94
3.3. Вплив запланованих заходів на фінансові результати діяльності
банку………………………………………………………………………………….107
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….....108
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...….112
ДОДАТКИ…………………………………………………………..………..118
7
ВСТУП
Одним з головних джерел забезпечення виробництва необхідними
грошовими ресурсами в Україні досі залишається банківський кредит, який тим
самим відіграє важливу роль у стимулюванні відтворювальних процесів в
економіці. Завдяки банківському кредиту з’являються нові та розвиваються вже
існуючи підприємства, збільшується кількості робочих місць, будуються нові
об’єкти соціального та культурного призначення Таким чином саме ефективна
кредитна політики комерційних банків забезпечує економічну стабільність в
країні.
Велику роль банківський кредит відіграє і в житті українського населення,
так як саме цей фінансовий інструмент дозволяє задовольнити такі важливі його
соціальні потреби, як забезпечення якісним житлом, необхідною побутовою
технікою, створенні можливостей для отримання освіти тощо.
Але не менш важливим банківський кредит є і для самих комерційних
банків, так як саме кредитні продукти становлять близько 50% всіх активів банку
і забезпечують 2/3 усіх доходів. Вони є найбільш прибутковою, але й найбільш
ризиковою частиною банківських активів, а тому від ефективності управління
ними залежить як прибутковість кожного конкретного комерційного банку так і
добробут всієї країни. Саме тому ефективне кредитування на сьогоднішній день –
це одне з найважливіших і найактуальніших завдань банківської системи України.
А забезпечити ефективне кредитування економіки України комерційні банки
можуть лише при наявності великого асортименту кредитних продуктів, які
формують його кредитний портфель, а тому однією з найважливіших задач
управління кредитною діяльністю є формування кредитного портфеля
комерційного банку та ефективне управління ним з метою задоволення потреб
всіх економічних суб’єктів та високої прибутковості кредитної діяльності самого
банку з найменшими ризиками для нього.
8
Актуальність даної теми забезпечує велику увагу до даного питання з боку
багатьох вітчизняних учених, серед яких потрібно відзначити праці
О.І.Барановського, Т.А. Васильєвої, З.М. Васильченко, О.Д. Вовчак, О.В.
Васюренка, О.В. Дзюблюка, І.Б. Івасіва, О.І. Лаврушина, С.В. Лєонова, Б.Л.
Луціва, А.І. Маслова, А.М. Мороза, В.С. Потлатюка, Л.О. Примостки, І.В. Сала та
інших. У працях цих та інших фахівців розглядаються проблеми формування і
моніторингу кредитного портфеля, наводяться класифікаційні характеристики
кредитів і пов’язаних з ними ризиків, висвітлюються інші актуальні аспекти
кредитних операцій комерційних банків. Але нестабільність економічної ситуації
в Україні на тлі політичної кризи та воєнного стану кидає нові виклики і вимагає
подальшого вирішення прикладних проблем, що виникають у кредитній
діяльності українських комерційних банків.
Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є аналіз
механізму управління кредитною дяльністю на прикладі АТ «ПриватБанк», та
розробка практичних рекомендацій щодо підвищення його ефективності та
функціонування у воєнний час.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- розкрити сутність поняття кредитної політики комерційного банку;
- розкрити нормативно-правові аспекти банківського регулювання та
кредитної діяльності комерційних банків;
- описати організацію кредитних операцій банку;
- визначити особливості банківського кредитування в умовах війни;
- проаналізувати організаційно-економічна характеристика АТ КБ
«ПриватБанк» за 2019-2022рр;
- проаналізувати оцінювання сучасного стану кредитного ринку України;
- проаналізувати кредитний портфель АТ КБ «ПриватБанк»;
- оцінити шляхи підвищення ефективності кредитної діяльності
комерційного банку в умовах военного стану;
9
- визначити напрями формування удосконаленої системи управління
кредитної діяльності комерційного банку;
- визначити ефективність застосування моделювання для запропонованих
заходів.
Об’єктом дослідження є теоретичні положення, методичні засади та
практичні аспекти щодо організаційно-економічних аспектів банківського
кредитування в сучасних умовах та умовах воєнного стану.
Предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти забезпечення
стабільності банків в Україні з використанням сучасних підходів і технологій.
Методи дослідження. Для вирішення сформульованих в роботі завдань
були використані такі загальнонаукові та специфічні методи та прийоми
наукового пізнання: а саме: узагальнення та логічний аналіз (для розкриття
теоретичних основ формування кредитної політики банку та уточнення
відповідної понятійної бази); статистичне порівняння, методи фінансового та
економічного аналізу, методи стратегічного аналізу, методи математичного
моделювання для визначення ефективності запропонованих заходів тощо. В
роботі для наочності аналітичного матеріалу було використано графічний і
табличний методи.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені практичні
підходи й отримані результати є основою для вдосконалення процесу управління
механізмом надання та погашення банківських позик з метою підвищення якості
та прибутковості в умовах війни.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження
опубліковані в матеріалах XХ міжнародної науково-практичної конференції
молодих вчених, аспірантів і студентів: ЧДТУ «Актуальні проблеми фінансової
системи України» на тему: «Розвиток надання кредитних послуг у воєнний
період» (2023 р.) .
Структура та обсяг магістерської роботи. Робота складається зі вступу,
10
трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст
викладено на 123 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел
налічує 81 найменування.
11
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО
БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
1.1. Кредитна політика комерційного банку
В банківській установі кредитна діяльність є одним із фундаментальних
критеріїв, що відрізняє її від небанківських установ. У світовій практиці значна
частина банківського прибутку пов’язана з наданням кредиту. У той же час
кредитування є однією з найбільш ризикових операцій банку. Це пов’язано з
самою сутністю кредиту та тим, що в балансах більшості банків провідне місце
займає ця операція.
Розглядаючи теоретичні передумови формування та реалізації кредитної
політики банку, можна зазначити той факт, що при визначенні цього
формулювання автори не змогли дійти згоди, що ж собою являє кредитна
політика банку. У різний час цим питанням займалися багато вчених. Основні
підходи до тлумачення поняття «кредитна політика банку» наведено в додатку А.
Вивчення цих підходів дозволяє зробити висновок, що більшість з них формують
відображення про кредитну політику банку як про комплекс таких рішень як,
стратегічних, тактичних та управлінських, які, спочатку, знаходять відображення
у визначенні різних цілей, параметрів, принципів та стадій процесу кредитування
в певному банку; по-друге, вони впроваджуються в кредитний процес; по-третє,
вони відображенні в спеціальному документі; по-четверте, повинні
співвідноситися з депозитною політикою банку. Таким чином, на основі
опрацьованих робіт ми можемо сформулювати власне визначення кредитної
політики банку ‒ це стратегія та тактика банківської установи щодо спрямування
залучених коштів на позики клієнтам банку на основі принципів кредитування
для отримання прибутку та задоволення клієнтів банку в країні, рівень доходів
населення, інфляція та інше.
12
Внутрішні фактори включають ринкову орієнтацію банку на клієнтів,
цінову політику, кредитний та депозитний потенціал, кваліфікацію персоналу,
ризик та прибутковість банку тощо (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Основні внутрішні та зовнішні фактори, які впливають на кредитну
політику банку (складено автором на основі [29])
Серед різних видів кредиту найбільш поширеним на сьогоднішній день є
саме банківський кредит.
У теоретичному так практичному плані поняття «кредит» є неоднозначним
явищем. Слово «кредит» виникло від латинського «сredіtum», що в свою чергу
означає «позика», «борг». Кредитною категорією в економіці вважаються
відносини щодо надання кредиту однієї особи до іншої, які базуються на довірі та
повернення вартості, разом з відсотками за користування, яку надану протягом
певного періоду часу [30].
Законом України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит
визначено, як будь-яке зобов'язання банківської установи видати певну суму
коштів, будь-яке зобов'язання набути право стягнення боргу, будь-яка гарантія,
будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на
13
зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на
зобов'язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми [11].
Базові ознаки, що притаманні кредитним відносинам, зображені на рис. 1.2.
Отже, кредит ‒ це економічні взаємозв’язки, які виникають між
позичальником та кредитором при передачі тимчасово вільних коштів на умовах
їхнього повернення та сплати відсотків за користування. Кредит ‒ це одна з
головних форм руху позичкового капіталу [12].
Рис. 1.2 Ознаки кредитних відносин банку
Головними цілями кредитної політики банку вважається [13]:
– забезпечення найбільшого рівня прибутковості «кредитного
портфеля» та статутного капіталу банку з найменшим рівнем ризику;
– забезпечення раціонального та збалансованого використання
кредитних ресурсів;
– досягнення раціонального балансу між зростанням «кредитного
портфеля» і швидкістю вдосконалення його якості;
– дотримання нормативних показників та всіх вимог, що викладені в
постановах, інструкціях і розпорядженнях Національного банку України, в тому
числі регулювання обсягів позикових вкладень, найбільших сум позики;
14
– розширення клієнтської бази за рахунок якісних кредитних послуг,
що надаються;
– забезпечення максимального рівня довіри та поваги до банку від
юридичних і фізичних осіб методом повного та своєчасного виконання
зобов'язань перед акціонерами банку та вкладниками.
Для того, щоб дати можливість банкам зайняти певний сегмент на
фінансовому ринку і тим самим забезпечити їм підтримку стабільної
конкурентної позиції, банківська кредитна політика має забезпечити найкраще
можливе використання коштів у таких основних сферах, як [14]:
– кредитування інвестиційної діяльності;
– кредитування господарської діяльності підприємств;
– кредитування фізичних осіб.
На думку O. Є. Гудзь основною метою банківської кредитної політики, є
максимальне задоволення потреб клієнтів за рахунок позикових коштів. Великі
комерційні та виробничі установи зі стабільним фінансовим становищем мають
певні переваги при виконанні кредитних заявок, адже вони забезпечують надійну
гарантію повернення позики [15].
Основна причина, чому банківським установам потрібна кредитна політика,
полягає головним чином у тому, що це дозволяє регулювати, управляти та
раціонально організовувати відносини між банками та клієнтами для постійного
залучення ресурсів та їх інвестицій у надання позик клієнтам банків.
На нашу думку, основними елементами кредитної політики є:
1) стратегія банку щодо організації позик;
2) стратегія банку щодо розвитку основних напрямків кредитного
процесу;
3) здійснення контролю за реалізацією банківської кредитної політики.
15
У зовнішньоекономічній літературі рекомендується розробити меморандум
або документ про кредитну політику, який може визначити тактику та стратегію
банку з точки зору організації кредитного процесу.
Взагалі кажучи, стратегія кредитної політики банку полягає у виборі
пріоритету, цілей та принципів банку на кредитному ринку, з точки зору тактики,
то ця частина включає інструменти для досягнення цілей банку у проведенні
кредитних операцій, принципи їх реалізації та порядок кредитного процесу. Тому,
кредитна політика банку створює необхідні передумови для ефективної роботи
співробітників кредитного відділу банку.
Отже, кредитна політика банку є внутрішнім документом, який визначає
головні методи кредитування та вимоги до позичальників враховуючи поточну
економічну ситуацію. Кредитна політика виражає універсальний метод, тобто
концепцію банківської кредитної діяльності, яка закладає стратегічну основу
кредитування. Кредитна політика банку є загальним керівництвом щодо дії в
роботі банківської кредитної служби.
Головною метою банківської кредитної політики є прибутковий розподіл
своїх зобов’язань (включаючи залучені вклади та депозити) у кредитні продукти
банку, забезпечуючи при цьому певний рівень якості банківського кредитного
портфеля. Поточний рівень проблемної та простроченої позики впливає на якість
кредитного портфеля банку. Не погашена в зазначений термін заборгованість
вважається простроченою, тобто позичальник не виконав зобов'язання по
кредиту. Проблемна заборгованість відноситься до боргу, який прямо чи
опосередковано вказує на те, що позичальник має або може мати проблеми з
виплатою основної суми та відсотків та своєчасним виконанням своїх зобов'язань
перед банком-кредитором.
Чим менша частка проблемних та прострочених боргів у банківському
кредитному портфелі, тим буде вища якість кредитного портфеля банку. Кредит
високої якості ‒ це забезпечена позика, яка буде повернена вчасно без будь-яких
16
труднощів та проблем для позичальника. Банківські установи повинні знаходити
розумний баланс між ризиком і прибутковістю та дотримуватися його.
Розробляючи та дотримуючись кредитної політики, банки прагнуть
мінімізувати ризики та максимізувати свою прибутковість. Кредитна політика
банку затверджується вищим керівництвом (правлінням або радою директорів
банку), за допомогою цього документа повноваження делегуються виконавцям –
працівникам кредитного департаменту. Тому кредитна політика банку визначає
рівень прийняття рішень та рівень повноважень щодо здійснення певних дій та
операцій [16].
Одним з основних завдань кредитної політики є розробка єдиного підходу
до операцій з кредитування, особливо у філіальної мережі при її наявності у
кредитних установ. Тому кредитна політика встановлює методи, визначає
загальні принципи кредитування клієнтів банку, визначає види позик,
повноваження банків приймати ці питання на різних рівнях та деякі деталі
кредитних процедур.
Зазвичай, кредитна політика банку, включає обов'язкові вимоги до
позичальників банку. Ці вимоги висуваються на етапі розгляду короткострокових
або довгострокових заявок на отримання кредиту [17].
Вимоги можуть включати, наприклад, мінімально допустимий рівень
фінансової стійкості потенційного позичальника банку (вимога щодо
кредитоспроможності), обмеження в активах та доходах позичальника
максимальної частки позикових коштів та достатність власного капіталу
позичальника [17].
Кредитна політика банку також містить вимоги до структури забезпечення
та предмета застави. Наприклад, вона дозволяє приймати заставу з меншою
ліквідністю (наприклад, товари в обігу) та передбачає, що в загальній структурі
забезпечення прописана обов’язкова частка високоліквідної застави. Що
стосується параметрів кредитування, то кредитна політика банку включає цінову
17
стратегію, тобто процедуру встановлення та визначення розміру комісійних
доходів за кредит ‒ процент та комісія банку, а також можливість зміни ставки за
існуючого кредитного договору залежно від поточної процентної ставки за
новими позиками.
Кредитна політика банку може обмежувати кредитний ліміт позичальника.
Банківські установи прагнуть збільшувати свій кредитний портфель у розумних
межах, уникаючи неприпустимої концентрації кредитних ризиків, таких як за
галузями, за регіонами, за видами та цілями. Банки також розробляють тут певні
методи і встановлюють власні ліміти [18].
Кредитна політика повинна відповідати поточній ситуації на ринку. Для
підтримки кредитної політики банку в актуальному стані необхідно регулярно
вдосконалювати, доповнювати та опрацьовувати положення, викладених в ній.
Банківські установи зазвичай переглядають цю політику раз на рік.
Кожен банк прагне дотримуватися кредитної стратегії, максимально
наближеної до реальності сучасного життя. Банківська кредитна політика не
повинна протидіяти чинному законодавству та загальним напрямкам
економічного розвитку країни. Різниця в кредитній політиці комерційних банків
випливає із особливостей конкретних банківських цілей, сфер діяльності, що
охоплюються сегментацією банківського ринку, від досвіду персоналу та
конкуренції, від розміру банку-кредитора. Отже, кредитна політика є важливою
частиною всієї банківської політики, з точки зору розподілу залучених ресурсів в
працюючих галузях економіки.
Підводячи підсумок, ми можемо стверджувати, що власна кредитна
політика банку є офіційним письмовим документом, що затверджений засіданням
Кредитного комітету банку та Комітету кредитного нагляду. Кредитна політик
встановлює головні правила формування банківського кредитного портфеля і
регулювання кредитної діяльності банку.
18
Таким чином, ефективна кредитна політика банку повинна визначати
параметри всього кредитного портфеля та окреслювати такі важливі завдання:
визначати обсяг вільних кредитних ресурсів; враховувати регіональні та галузеві
особливості ведення та розвитку бізнесу; нормування кредитного портфеля та
диверсифікація ризиків ‒ встановлення обмежень на отримання та розподіл
кредитів у різних сферах; визначення складу кредитного портфеля; відповідати
рівню концентрації кредитів, дозволеному по окремих позичальниках та галузях.
Якісна та ефективна кредитна політика банку може підтримувати свою
діяльність на належному рівні, підвищувати фінансову надійність, оперативно
реагувати на негативні зміни в показниках кредитування та своєчасно
обмежувати обсяги позики, а також визначати найбільш сприятливі для банку
тактику діяльності.
1.2. Нормативно-правові аспекти банківського регулювання та
кредитної діяльності комерційних банків.
Пріоритетним завданням інститутів державного регулювання банківської
діяльності є забезпечення захисту прав і законних інтересів вкладників та
кредиторів банків. Його виконання посилює довіру до банківської системи та
стимулює її розвиток. Ефективність функціонування вказаних інститутів,
насамперед, залежить від нормативноправового забезпечення їх діяльності, рівня
співпраці та взаємодії. За умов нестабільності розвитку грошово-кредитних
відносин в Україні зростає потреба в дослідженні особливостей функціонування
інститутів державного регулювання, зокрема Національного банку України (далі -
НБУ). Однією з функцій, покладених на НБУ, є мінімізація ризиків банківської
діяльності та забезпечення стабільності функціонування банківської системи, що
19
визначає актуальність дослідження правових аспектів банківського регулювання
в системі державного управління банківською діяльністю.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України»
однією з функцій НБУ, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють
діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок
здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського
законодавства є банківське регулювання [7].
НБУ здійснює регулювання діяльності банків через економічні нормативи
та нормативно-правове забезпечення здійснюваних банками операцій.
Регулювання та банківський нагляд здійснюється відповідно до Конституції
України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України
«Про Національний банк України», інших законодавчих актів України та
нормативно-правових актів НБУ [8].
Одним із пріоритетних питань банківського регулювання є мінімізація
ризиків банківської діяльності.
Економічні нормативи діяльності банків - показники, встановлені НБУ з
метою регулювання банківської діяльності на основі безвиїзного нагляду для
здійснення моніторингу діяльності окремих банків і банківської системи в цілому
[29, с. 39].
Для врегулювання допустимого рівня ризиків, НБУ було ухвалено
Постанову від 28.08.2001 № 368, якою затверджено Інструкцію про порядок
регулювання діяльності банків в Україні (далі - Інструкція), що встановлює:
1) нормативи капіталу: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),
достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), достатності основного
капіталу (Н3);
2) нормативи ліквідності: миттєва ліквідність (Н4), поточна ліквідність
(Н5), короткострокова ліквідність (Н6), коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) за
всіма валютами (LCRbb) та в іноземній валюті (LCRib );
20
3) нормативи кредитного ризику: максимального розміру кредитного
ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8),
максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком
особами (Н9);
4) нормативи інвестування: інвестування в цінні папери окремо за кожною
установою (Н11), загальної суми інвестування (Н12) [23].
З моменту ухвалення до Інструкції було внесено низку змін щодо
економічних нормативів регулювання діяльності банків. Основні з них такі.
1. До квітня 2009 року встановлювалися нормативи валютних позицій
(загальної відкритої валютної позиції (Н13), загальної довгої відкритої валютної
позиції (Н13-1), загальної короткої відкритої валютної позиції (Н13-2), які було
виключено на підставі постанови Правління НБУ від 28.02.2009 № 107 «Про
внесення змін до деяких нормативно- правових актів Національного банку
України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку» [11].
Виключення нормативів Н13, Н13-1, Н13-2 у 2009 році було спричинено
наслідками світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 років. За режиму
фіксованого курсу національної валюти (використовувався до другої половини
2008 року) коефіцієнт відкритих валютних позицій, який перевищував 30%,
вважався додатковим ризиком. Знецінення національної валюти та впровадження
волатильного курсу зумовили необхідність відмовитися від використання
зазначених нормативів і встановити ліміти відкритої валютної позиції банку.
2. З лютого 2013 року згідно з постановою Правління НБУ від 28.12.2011 №
479 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного
банку України» [12], встановлювався норматив співвідношення регулятивного
капіталу до зобов’язань (Н3-1), який було виключено разом із нормативом
співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (у редакції
Інструкції, чинної до 25.12.2014, - норматив Н3) на підставі постанови Правління
21
НБУ від 25.12.2014 № 862 «Про внесення змін до Інструкції про порядок
регулювання діяльності банків в Україні» [13].
Норматив Н3-1 був частиною нормативу співвідношення регулятивного
капіталу до сукупних активів і не давав вагомої інформації, а норматив Н3, зі
свого боку, майже дублював норматив достатності (адекватності) регулятивного
капіталу (норматив Н2). З ухваленням постанови Правління НБУ «Про
затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в
Україні» від 12.05.2015 № 312 [14] (далі - Постанова № 312) новий норматив
достатності основного капіталу (норматив Н3) замінив ці два нормативи.
Виходячи із затверджених значень цих нормативів на рівні 10% та 7% відповідно,
а також з того, що основний капітал входить до розрахунку регулятивного
капіталу, можна дійти висновку, що додатковий капітал, розмір якого
розраховується як різниця між розміром регулятивного капіталу та розміром
основного капіталу, може співвідноситися з основним як 3:7 (сьогодні згідно з п.
1.7 гл. 1 розд. ІІ Інструкції максимально допустима частка додаткового капіталу
досягається при співвідношенні з основним капіталом 1:1). У зв’язку з тим, що
розмір основного капіталу є показником з постійними значеннями, а розмір
додаткового має волатильний характер, збільшення частки додаткового капіталу у
складі регулятивного призводить до збільшення рівня потенційних ризиків.
Приведення структури регулятивного капіталу банку відповідно до нормативів
Н2, Н3, значно збільшить захищеність банків і банківської системи загалом,
дозволить поліпшити якість банківського капіталу, підвищити захищеність прав і
законних інтересів вкладників і кредиторів. Норматив Н3 набирав чинності з
01.01.2019, що дозволило банкам своєчасно привести свій капітал відповідно до
вимог Інструкції.
Крім того, слід звернути увагу на питання регулювання рівня достатності
власного капіталу (норматив Н2), адже його низькі значення можуть спричинити
небезпеку зростання ризиків і негативно вплинути на фінансову стійкість банку, а
22
високі значення показника достатності регулятивного капіталу свідчать про
неефективне виконання банками своєї функції щодо залучення та розміщення
тимчасово вільних ресурсів на ринку. При утриманні граничного розміру капіталу
банком існує велика ймовірність виникнення проблеми невиконання нормативу
адекватності регулятивного капіталу [26, c. 44].
Отже, впроваджуючи вимоги щодо збільшення банками регулятивного
капіталу, НБУ доцільно застосовувати диференційований підхід щодо різних груп
банків при встановленні нормативів достатності регулятивного капіталу,
враховуючи їх потенційні капіталотворчі можливості й рівень прибутковості. Для
підвищення рівня капіталізації НБУ повинен спонукати банки до розвитку систем
управління ризиками та вдосконалення власних методів контролю за оцінкою
рівня ризику.
Проблема капіталізації - це проблема недотримання нормативу адекватності
регулятивного капіталу банків щодо розміру активів. Тобто проблема полягає не в
кількісній, а в якісній площині [26, c. 44].
Як зазначають Б. П. Адамик, І. В. Іванець та О. С. Любунь, на макрорівні
вирішення проблеми капіталізації полягає у визначенні завдань і нормативів для
виконання яких банки, повинні виробити механізм і знайти потрібні кошти. Зі
свого боку на макрорівні необхідно забезпечити стимулювання нарощування
банківського капіталу шляхом установлення відповідних регуляторних і
фіскальних важелів - запровадити дієві інструменти збільшення капіталу через
удосконалення фінансового менеджменту й системи стимулювання колективів
банків [36, c. 111].
3. До травня 2015 року встановлювався норматив максимального сукупного
розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) та
норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
одному інсайдеру (в редакції Інструкції, чинної до 12.05.2015, - норматив Н9), які
були виключені на підставі Постанова № 312. З травня 2015 року було
23
встановлено норматив достатності основного капіталу (Н3) і норматив
максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком
особами (Н9);
Закріплення Постановою № 312 нормативу максимального розміру
кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (норматив Н9)
було здійснено з метою вдосконалення чинного законодавства у цій сфері. У
зв’язку зі змінами у ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,
які було внесено на підставі прийняття Закону України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком
осіб» від 02.03.2015 № 218-VII [17], а саме визнання пов’язаною особою не тільки
фізичних, а і юридичних осіб, термін «пов’язана особа» фактично став синонімом
терміна «інсайдер». Враховуючи, що правове визначення останнього наводилося
лише у гл. 5 розд. VI у редакції Інструкції до 12.05.2015 в контексті визначення
нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих інсайдерам (норматив Н10), виключення цього терміна з
правового застосування та заміна нормативу Н10 нормативом максимального
розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами
(норматив Н9) були необхідними і раціональними. Зважаючи на те, що
нормативне значення Н10 раніше становило 30%, а нормативне значення
альтернативного йому Н9 у чинній редакції Інструкції становить 25%, можна
дійти висновку про збільшення ризиків у зазначеній категорії кредитних
операцій. З іншого боку, пом’якшення нормативно- правової бази в цьому
напрямку полегшує формування банками ефективної стратегії з управління
кредитним портфелем і збільшує прибутковість банківської діяльності. Натомість
виключення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (в редакції Інструкції, чинної до
12.05.2015, - норматив Н9), збільшує можливість зловживань та негативно
впливає на безпеку банків і банківської системи загалом.
24
Затвердження нормативу максимального розміру кредитного ризику за
операціями з пов’язаними з банком особами (норматив Н9) хоча й розширює коло
осіб, кредитний ризик за операціями з якими обмежений встановленим
нормативом, але не забезпечує врахування кредитного ризику за кожним
контрагентом, який є пов’язаною з банком особою. Крім того, Інструкцією
затверджений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного
контрагента (норматив Н7), який враховує кредитні ризики на кожного
контрагента, але не виділяє пов’язаних із банком осіб поміж інших контрагентів.
Тому вбачається доцільним доповнити розділ І, в якому наведений перелік
економічних нормативів, обов’язкових для виконання всіма банками, 16-м
абзацом «норматив максимального розміру кредитного ризику на одну пов’язану
з банком особу (норматив Н10)». Пропонуємо також доповнити розділ УІ
Інструкції главою 5 «Норматив максимального розміру кредитного ризику на
одну пов’язану з банком особу (норматив Н10)» та викласти її у такій редакції
[18]:
«Глава 5. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одну
пов’язану з банком особу (норматив Н10)
5.1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одну пов’язану
з банком особу (далі - норматив Н10) встановлюється для обмеження ризику
операцій із пов’язаною з банком особою, зменшення негативного впливу операцій
із пов’язаною з банком особою на діяльність банку.
5.2. Норматив Н10 визначається як співвідношення сукупної суми всіх
вимог банку до пов’язаної з банком особи та суми всіх фінансових зобов’язань,
наданих банком щодо пов’язаної з банком особи, до регулятивного капіталу
банку.
5.3. До вимог банку щодо пов’язаної з банком особи включаються вимоги
пункту 3 глави 4 розділу УІ цієї Інструкції.
25
5.4. До фінансових зобов’язань, наданих банком щодо пов’язаної з банком
особи, включаються вимоги пункту 4 глави 4 розділу УІ цієї Інструкції.
5.5. Банк під час розрахунку нормативу Н10 має право зменшувати
загальний обсяг кредитного ризику відповідно до пункту 5 глави 4 розділу VI цієї
Інструкції.
5.6. У день зменшення загального обсягу кредитного ризику на одну
пов’язану з банком особу на суму забезпечення, що відповідає вимогам пункту
5.5 цієї глави, банк зобов’язаний відобразити інформацію у відповідному файлі,
який використовується для розрахунку нормативу Н10.
5.7. У разі пролонгації кредитного договору для підтвердження наявності
забезпечення, що відповідає вимогам пункту 5. 5 цієї глави, за цією кредитною
операцією та права банку зменшувати загальний обсяг кредитного ризику на суму
такого забезпечення під час розрахунку нормативу Н10 банк зобов’язаний
здійснити заходи, визначені пунктом 5.6 цієї глави.
5.8. У разі консорціумного кредитування розрахунок нормативу головного
банку консорціуму здійснюється відповідно до пункту 8 глави 4 розділу VI цієї
Інструкції».
Також главу 5 розділу VE необхідно доповнити пунктом 5.9, у якому слід
закріпити нормативне значення нормативу Н10.
4. З жовтня 2018 запроваджено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) за
всіма валютами (LCRbb) та в іноземній валюті (LCRIB) [19].
Варто зауважити, що запорукою надійності зберігання банківських вкладів і
гарантій наданих кредиторам, є стабільність діяльності банків та ефективність
обраної стратегії управління фінансовими ризиками. Основним показником
ефективності діяльності суб’єктів господарювання, зокрема банків, є визначений
рівень прибутковості. У зв’язку з цим пропонується внести певні зміни в
Інструкцію, зокрема: доповнити розділ І, в якому встановлюється перелік
економічних нормативів, обов’язкових для виконання всіма банками, 20-м
26
абзацом «норматив ефективності використання короткострокових активів
(норматив Н14)» та 21-м абзацом «норматив ефективності використання
загальних активів (норматив Н14-1)»; доповнити розділом VII1 «Нормативи
ефективності використання активів», в якому мають міститися гл. 1 «Норматив
ефективності використання короткострокових активів» і гл. 2 «Норматив
ефективності використання загальних активів».
Главу 1 розділу VII1 доцільно викласти в такій редакції:
«Глава 1. Норматив ефективності використання короткострокових активів
(норматив Н14)
1.1. Норматив ефективності використання короткострокових активів
визначається як співвідношення активів із кінцевим строком погашення до одного
року до розміру чистого прибутку на кінець відповідного місяця. Цей норматив
установлює мінімально необхідний показник прибутковості короткострокових
активів для забезпечення стабільності та надійності функціонування банку.
Норматив ефективності використання короткострокових активів розраховується з
урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів відповідно до пункту 4.1
глави 4 розділу V цієї Інструкції.
1.2. До активів із кінцевим строком погашення до одного року під час
розрахунку нормативу ефективності використання короткострокових активів
включаються активи, наведені в пункті 4.2 глави 4 розділу V цієї Інструкції».
Також главу 1 розділу VII1 доцільно доповнити п. 1.3, яким має
закріплюватися нормативне значення нормативу Н14.
Вважаємо за доцільне главу 2 розділу VII1 викласти у такій редакції:
«Глава 2. Норматив ефективності використання загальних активів
(норматив Н14-1)
2.1. Норматив ефективності використання загальних активів визначається
як співвідношення загальної суми активів до розміру чистого прибутку на кінець
відповідного місяця. Цей норматив установлює мінімально необхідний показник
27
прибутковості загальних активів для забезпечення стабільності та надійності
функціонування банку. Норматив ефективності використання загальних активів
розраховується з урахуванням позабалансових активів банку».
Главу 2 розділу VII1 доцільно доповнити п. 2.2, яким має закріплюватися
нормативне значення нормативу Н14-1.
Враховуючи запропоновані зміни, необхідно ч. 1 ст. 75 Закону України
«Про банки і банківську діяльність», яка встановлює критерії щодо віднесення
банків до категорії проблемних, доповнити підпунктом 42, у якому закріпити
норму щодо можливого розміру відхилення показників діяльності банку від
нормативів Н14, Н14-1 та допустиму кількість таких епізодів протягом року.
Також вбачається доцільним привести методики розрахунку економічних
нормативів регулювання діяльності банків в Україні, яку схвалено постановою
Правління НБУ від 02.06.2009 № 315 [20], відповідно до запропонованого
переліку економічних нормативів регулювання діяльності банків.
Виключення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру, призвело до неможливості оцінки та
мінімізації ризиків за кредитними операціями за окремою пов’язаною з банком
особою. У зв’язку з цим вбачається доцільним встановити норматив Н10
«Норматив максимального розміру кредитного ризику на одну пов’язану з банком
особу». Встановлення нормативів ефективності використання активів (Н14 і Н14-
1) забезпечить стабільність і надійність банківської системи та стимулюватиме
економічне зростання.
Висновок. Отже, результати, що отримані під час здійснення аналізу змін,
які відбувались за останні 15 років у правовому забезпеченні банківського
регулювання в системі державного управління банківською діяльністю, вказують
на доцільність подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері.
Запорукою надійності зберігання банківських вкладів і гарантій наданих
кредиторам є стабільність діяльності банків та ефективність обраної стратегії
28
управління фінансовими ризиками. Основним показником ефективності
діяльності суб’єктів господарювання, зокрема банків, є визначений рівень
прибутковості. У зв’язку з цим запропоновано внести зміни до Інструкції,
зокрема, встановити норматив ефективності використання короткострокових
активів (норматив Н14) та норматив ефективності використання загальних
активів (норматив Н14-1).
Перспективним напрямом досліджень правового забезпечення банківського
регулювання залишаються питання ліцензування банківської діяльності,
формування та використання резервного фонду, а також резервів для
відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями тощо.
Нціональний банк України підтримуж ухвалення Закону України № 2120-
IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих
актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі – закон).
Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських
фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування. Мета цих
змін – насамперед полегшити ситуацію для українців-позичальників на час війни
та післявоєнного відновлення економіки.
Для цього новий закон передбачає, що на час дії воєнного стану та в
тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не
буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання
зобов’язань за споживчим кредитом.
Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється,
зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших
платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за
прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем
зобов’язань за таким договором.
Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про
споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім
29
випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено
кредитним договором чи договором про споживчий кредит.
Водночас звертаємо увагу, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі,
сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з
24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають
списанню.
Важливо, що нові правила не передбачають скасування відсотків за
користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку
кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його
прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання.
Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні
канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб
продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
1.3. Організація кредитних операцій банку
Розміщення банківських ресурси комерційними банками здійснюється через
активні операції, центральне місце серед яких, як свідчить практика, посідають
банківські кредитні операції. Частка кредитних операцій у структурі активних
операцій українських банків в середньому перевищує 80% [32, с. 46].
На думку С.П. Прасолової поняття кредитної операції є ширшим за поняття
банківського кредиту, тому що під кредитними операціями треба розуміти всі
активні банківські операції, що пов'язані з наданням залучених коштів (як у
готівковій так і безготівковій формі, у формі врахування векселів тощо) у
тимчасове користування клієнтам банку, прийняття зобов'язань про надання
коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо),
а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від
30
свого імені (включаючи андеррайтинг) та будь-яке продовження терміну боргу,
яке надано в обмін на зобов'язання боржника повернути заборговану суму [33].
Суб'єктами кредитних операції є кредитор та позичальник. При цьому під
кредитором розуміють одного з учасників кредитних відносин, що має у своїй
власності (чи розпорядженні) вільні фінансові ресурси, які передаються ним у
тимчасове користування іншому учаснику цих відносин. В якості кредитора
можуть виступати як фізичні особи так і юридичні особи (підприємства,
організації, установи, урядові структури тощо), а також держава. Особливе місце
серед кредиторів-юридичних осіб посідають банки, які спочатку мобілізують
кошти в інших суб’єктів, у тому числі і на основі запозичень, а потім надають їх у
позику своїм клієнтам.
Під позичальником розуміють іншого учасника кредитних відносин, що
відчуває потребу в залученні додаткових грошових коштів і одержують ці кошти
у позику від кредитора, при цьому право власності на позичені кошти в
позичальника не утворюється, в даному випадку він виступає лише їх
тимчасовим розпорядником. Тому і права його стосовно використання отриманих
фінансових ресурсів обмежуються певними умовами (цілі, сума, терміни тощо), що
передбачені кредитною угодою і за межі яких він не може вийти. Тому
позичальник перебуває в певній залежності від кредитора, але це не заперечує
рівноправності сторін у кредитних відносинах [34].
Об'єктом кредитної операції виступає позикова вартість, відокремлення якої
пов'язано з характером руху фінансових ресурсів від кредитора до позичальника і
навпаки. Збереження кредитором права власності на позикову вартість зумовлює
необхідність повернення її позичальником, а саме забезпечення повернення
досягається в процесі використання позикової вартості в господарській діяльності
позичальника. При цьому основними стимулюючими мотивами кредитних угод з
боку кредитора є одержання доходу у вигляді позикового процента, а з боку
позичальника - покриття нестачі власних ресурсів і отримання доходу в
31
результаті використання позикової вартості [35].
Для ефективної організації кредитних відносин між банками та їх клієнтами
важливе значення мають основні принципи організації банківського
кредитування. Саме вони визначають найважливіші умови функціонування
банківського кредиту та стимулюють розвиток підприємств-позичальників,
сприяють зміцненню грошового обігу в державі та забезпечують безперервну
циркуляцію позикового капіталу, досягаючи при цьому ефективності реалізації
перерозподільної функції.
Самі ж принципи банківського кредитування, під якими розуміють основні
правила та положення процесу банківського кредитування, визначаються
сутністю, функціями та роллю кредиту і тими суспільними умовами, в яких вони
проявляються. Реалізація принципів кредитування є першоосновою здійснення
кредитного процесу. Основні принципи банківського кредитування представлені
у табл. 1.3 [36, с. 124].
Таблиця 1.1 – Принципи організації кредитної роботи комерційного банку
Принципи Характеристика принципів
Строковість Фінансові ресурси у вигляді кредиту видаються на певний строк, по
закінченні якого вони повинні бути повернені
Поверненість залучені кошти через певний час обов’язково повинні бути повернені
Платність кредити видаються за певну плату, яка називається процентом, розмір
якого встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від
позичальника у вигляді відсотків покривала витрати банку на
залученню коштів, ведення банківської справи та забезпечувала
отримання певного доходу
Забезпеченість наявність у банка права захисту своїх інтересів, недопущення збитків
від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника
Цільовий характер передбачає надання позичкових коштів на конкретні цілі, що повинні
використання бути зазначені у кредитному договорі
Дотримання цих принципів є дуже важливим, так як від цього залежить
ефективність самих кредитних операцій, а також можливість їх надавати і на далі.
Так, наприклад, від дотримання принципу строковості повернення кредиту
32
залежить можливість надання банком нових позичок, оскільки одним із ресурсів
кредитування є повернені позички [35, с. 95].
Але У. В. Владичин пропонують розширити перелік цих принципів за
рахунок запровадження таких принципи банківського кредитування, як
диференційованість та договірний характер.
При цьому під диференційованістю кредитних операцій він пропонує
розуміти принцип, що передбачає застосування зваженого підходу з боку банку
щодо кредитування різних категорій потенційних позичальників, тобто на
підставі оцінки кредитоспроможності позичальника з метою отримання
впевненості у здатності й готовності позичальника повернути наданий кредит в
обумовлений договором строк. Оцінка кредитоспроможності позичальників
повинна здійснюватися через аналіз їх фінансової звітності щодо забезпеченості їх
господарства власними фінансовими ресурсами, додержання рівня ліквідності,
рівня рентабельності не тільки на дату оформлення кредитної угоди, а й у
подальшій діяльності. Такий оцінка дозволяє певною мірою знизити ризик
несвоєчасного повернення кредиту. Практична реалізація цього принципу
залежить від особистих інтересів конкретної банківської установи і загальної
централізованої політики держави.
Наступний принцип - договірний характер банківського кредитування -
проявляється у тому, що банківське кредитування здійснюється на підставі
укладання кредитного договору, в якому визначаються основні умови отримання
позики. Під час укладення кредитного договору визначаються основні параметри
кредитної операції (сума та строк кредиту, проценти за користування,
забезпечення кредиту тощо). та взаємні зобов'язання і відповідальність сторін.
Будь-які зміни до кредитного договору (договору застави, гарантії чи поруки)
повинні мати договірний характер і здійснюватися за згодою обох сторін. Цей
договір обов’язково укладається у письмовому вигляді [6, с. 54].
Банківські кредитні операції здійснюються відповідно до певних вимог:
33
1) кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, що є в
розпорядженні банку. Про кожний випадок надання позичальнику великих
кредитів (коли розмір кредиту перевищує 10% власного капіталу), комерційний
банк повинен повідомити про це Національний банк України. Сукупна
заборгованість за кредитами, разом із векселями та 100% суми позабалансових
зобов’язань, що видані одному позичальнику, не може перевищувати 25%
власних коштів комерційного банку.
2) Загальний розмір наданих банком кредитів, з урахуванням 100%
позабалансових його зобов’язань, не повинна перевищувати восьмикратного
розміру власних коштів банку.
3) Кредитування здійснюється з обов’язковим додержанням
економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо
формування обов’язкових, страхових і резервних фондів.
4) Рішення про надання кредиту (більше встановленого внутрішнього
ліміту банку) приймаються колегіально (кредитним комітетом (комісією) банку,
відділення, філії) й оформляється протоколом.
5) Кредитування здійснюється в межах параметрів, що визначаються
політикою банку і включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги
кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного
позичальника; методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності
позичальника; рівень процентної ставки тощо [39, с. 78].
Банківські кредити надаються комерційних засадах з дотриманням
наступних умов:
− за результатами оцінки кредитоспроможності позичальника, що
підтверджує його фінансову стабільність, рентабельність, ліквідність тощо;
− кредитування підлягають лише ті види діяльності позичальника, які
передбачені його статутом;
− позичальник повинен мати власне майно і брати участь у фінансуванні
34
об’єкта, що кредитується, певною сумою власного капіталу [40, с. 119].
Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном та іншими
формами), але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам зі стійким
фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі не більше 50% номінальної
вартості акцій банку, що перебувають в їхній власності [41].
Банки не можуть надавати кредити: на покриття збитків господарської
діяльності позичальника; на формування та збільшення його статутного фонду; на
внесення клієнтом платежів у бюджет і позабюджетні фонди (за винятком
кредитування по контокорентному рахунку); підприємствам, проти яких
порушено справу про банкрутство; підприємствам, у контрактах яких не
передбачено страхування можливих втрат від непоставок товарно-матеріальних
цінностей; підприємствам, які мають прострочену заборгованість за раніше
отриманими позичками і несплаченими процентами [42, с. 194-196].
У процесі банківського кредитування можна виділити певні етапи його
здійснення (рис. 1.3):
Етап 1: одержання і розгляд кредитної заявки та інтерв'ю з майбутнім
позичальником.
Етап 2: оцінка кредитоспроможності позичальника. Етап 3: підготовка і
підписання кредитного договору.
Етап 4: контроль за виконанням умов кредитного договору і погашення
кредиту.
Кожен з етапів включає ряд процедур, які характерні тільки для нього. У
свою чергу, процедури передбачають виконання певних фаз контрольно-
аналітичної роботи (рис 1.3) [39]
35
Рис. 1.3. Етапи кредитного процесу [30]
Ефективність кредитної політики банку визначається одним з трьох типів
його кредитної політики:
1) консервативною (обережною), коли частка кредитних операцій у
загальному обсязі робочих активів банку не перевищує 30 %, що забезпечує
прибутковість банку за рахунок менш ризикованих активних операцій. Але в
цьому разі банк втрачає значний сегмент фінансового ринку. Таке співвідношення
між кредитами і робочими активами більш бажане для новоствореного банку,
який ще не має достатнього досвіду кредитної роботи;
36
2) поміркованою є кредитної політики банку, частка кредитів якого у
робочих активах перебуває в межах 30-50 %. Така політика притаманна
стабільним і надійним банкам, які мають достатній досвід кредитної роботи;
3) агресивною є кредитна політика банку, частка кредитів якого
перевищує 50 % робочих активів. Вона може бути обґрунтованою тільки
надприбутками і не може бути тривалою. Слід пам'ятати, що чим більша частка
кредитів у робочих активах і триваліший часовий термін її існування, тим вищий
рівень ризику [43, с. 143].
Прибутковість кредитної діяльності будь-якої фінансово-кредитної
установи залежить від рівня позичкового відсотку. Відсоток за користування
кредитними ресурсами - це одне з найголовніших джерело доходів комерційного
банку. Він повинен не лише покривати максимальні витрати на позику (зокрема і
вартість залучення капіталу самим банком), а й містити цільовий прибуток [45, с.
158]. Згідно із Господарським кодексом України (ст. 346) кредити надаються
банком під певний відсоток, ставка якого не повинна бути нижчою за відсоткову
ставку за кредитами, які бере сам банк, і відсоткову ставку, що виплачується ним
по депозитах [8].
Основою процесу встановлення винагороди за наданні фінансові ресурси
для позичальника є формування виваженої цінової політики банку. Цінова
політика в наданні кредитних послуг передбачає обґрунтованість встановлення
рівня процентних ставок за кредитами, тарифів, комісійних, премій, знижок.
Встановлена відсоткова ставка за кредитом затверджується тарифним
комітетом банку, який аналізує співвідношення собівартості послуг і ринкової
конкурентоспроможності встановлених тарифів і має вирішити два завдання:
− по-перше, відшкодувати за рахунок відсоткової ставки всі свої витрати
та отримати належний прибуток;
− по-друге, зацікавити клієнтів (позичальників) такою відсотковою
37
ставкою, за якої вони б мали бажання отримати кредит саме в цьому банку [48,
с.130].
У процесі здійснення кредитної діяльності комерційним банком значна
увага ним приділяється вибору методу ціноутворення за кредитом. У банківській
практиці найбільш розповсюдженими є такі методи встановлення відсоткової
ставки за кредитами:
1) Метод «вартість плюс», який враховує вартості залучених банком
ресурсів, витрати, пов'язані з наданням самого кредиту, а також бажаний рівень
прибутковості кредитної операції. Для визначення процентної ставки за цим
методом застосовують наступну формулу:
(1.1)
ПСк = Взр + ОВкр + ПРт + ПРск + М
де ПСк - процентна ставка за кредитом;
Взр - витрати на залучення фінансових ресурсів банку;
ОВкр - операційні витрати банку від кредитної діяльності;
ПРт - премія за ризик невиконання зобов'язань клієнтом;
ПРск - премія за ризик, пов'язаний із строком кредитування;
М - бажана маржа банку [50, c.34].
38
Під витратами на залучення фінансових ресурсів розуміють вартість
залучених ресурсів, тобто вартість грошових коштів банку, що були ним залучені
у вигляді депозитів та кредитів, отриманих від НБУ або інших комерційних
банків тощо.
До складу операційних витрат кредитної діяльності входять заробітна плата
кредитних фахівців банку, вартість обслуговування самого кредиту, моніторингу
забезпечення, витрати на зберігання майна, наданого у забезпечення тощо.
Премія за ризик невиконання зобов'язань клієнтом та премія за ризик,
пов'язаний зі строком кредитування, визначаються банківською установою
самостійно у кожному конкретному випадку залежно від ризику втрати
кредитних ресурсів.Розмір бажаної маржі залежить від запланованого банком
рівня прибутковості, що закладається у вартість кредитів для здійснення достатніх
виплатн а користь акціонерів банку [51, c. 76].
При цьому кожен із наведених компонентів може бути вираженим у формі
річної процентної ставки відносно суми кредиту. Однак, на практиці такий метод
ціноутворення використовується досить рідко, тому що цей він не враховує такі
ринкові чинники як попит і пропозицію, конкуренцію тощо, а також потребує
наявності у банку відповідної системи обліку витрат за кожною кредитною
операцією [50, с. 34].
2) Метод цінового лідерства, що передбачає визначення кредитної
ставки, з огляду на ставки провідних банків-конкурентів, застосовується
найчастіше для постійних привілейованих позичальників за короткостроковими
кредитами. Згідно з ним до базової ставки додається додаткова, що включає в себе
премію за ризик невиконання зобов'язань позичальника та премію за ризик,
пов'язаний зі строком кредитування.
Розрахунок процентної ставки в даному випадку відбувається за формулою:
ПСк = БС + ДСі (1.2)
де БС - базова ставка;
39
ДСі – персональна надбавка до базової ставки за надання кредиту і-му
клієнту
[50, c. 34].
За базову ставку (або ставка «прайм-рейт») найчастіше приймається
найнижча процентна ставка, що пропонуються на ринку для надійних та
кредитоспроможних клієнтів за короткостроковими кредитами. Як таку можна
прийняту ставку, що встановлюється на міжбанківському міжнародному
кредитному ринку (LIBOR, FIBOR та інші), або внутрішньому кредитному ринку
(KIBOR) тощо. Ставка «прайм-рейт» щорічно розраховується за формулою
простої (незваженої) середньої арифметичної з індивідуальних ставок групи
провідних банків. При цьому до складу базової ставки вже включені
адміністративні витрати та бажаний прибуток банку [52, c. 347].
Додаткова ставка розраховується як сума премій за ризик невиконання
зобов'язань та тривалості кредиту:
ДСі = ПРнз + ПРск і (1.3)
де ПРнз - премія за ризик невиконання зобов'язань клієнтом (як правило є
стандартною і виплачується всіма позичальниками, окрім першокласних);
ПРскі - премія за ризик, пов'язаний зі строком кредитування, яка
виплачується і-им споживачем довгострокового кредиту [50, c. 34].
Розмір додаткової ставки може коливатися залежно від важливості клієнта
для банку та його кредитоспроможності. На міжнародних ринках така ставка
може дорівнювати нулю. У кожному конкретному випадку банки самостійно
розробляють шкалу визначення категорії ризику та премії за ризик, яка відповідає
певній категорії (відсутність ризику - 0%, мінімальний ризик - 0,25%, стандартний
ризик - 0,5% тощо) [52, c. 347].
Метод цінового лідерства за своєю сутністю відноситься до витратних
методів ціноутворення, але більш високого рівня, оскільки:
40
- базова ставка відображає не індивідуальні витрати і вимоги до прибутку
окремого банку, а певний рівень цих показників, який є середнім для усієї групи
банків, що обрали такий метод;
- підсумкова ціна кредиту формується з урахуванням економічної
цінності кредиту для позичальника, що відображається в цільовому призначенні
та терміни користування кредитними коштами [53].
3) Метод «базова ставка плюс» передбачає рекламування банком своїх
кредитних продуктів та послуг надійним та перспективним позичальникам за
процентною ставкою, що залежить від дохідності цінних паперів чи інших
інструментів. Наприклад, «базова ставка плюс 2» означає, що з клієнта буде
стягуватися плата за кредит, яка дорівнює поточній дохідності за
короткостроковими цінними паперами плюс 2 процентних пункти.
Формула визначення процентної ставки за цим методом буде такою:
ПСк = БС + П (1.4)
де БС - базова ставка;
П - процент, який пропонується банком [51].
Кредитно-фінансовою установою може застосовуватися також
модифікований метод «кратна базова ставка», за яким величина процентної
ставки визначається множенням поточної ставки дохідності за короткостроковими
цінними паперами на заздалегідь оголошений банком коефіцієнт (наприклад, «1,2
базової ставки»). За цим методом відсоткова ставка буде визначатися за
формулою:
ПСк = К + БС (1.5)
де К - визначений банком коефіцієнт.
Вибір банком того чи іншого методу розрахунку вартості кредиту
визначається загальною стратегією банку щодо управління ризиками [54,
c.51].
4) Метод надбавки, згідно з яким під час визначення процентної
ставки за кредитом треба враховувати процентні витрати на залучення
ресурсів на грошовому ринку та надбавку, що складається з премії за ризик
та прибутку банку. У даному випадку застосовують наступну формулу:
ПСк = Взр + Н (1.6)
де Взр - витрати на залучення ресурсів банку;
Н – надбавка, яка розраховується за формулою:
Н = ПРк + М (1.7)
де ПРк - премія за кредитний ризик; М - бажана маржа.
Цей метод найчастіше застосовується для кредитування великих
підприємств на короткостроковий період (включаючи кредити овернайт).
Розрахована за цим методом процентна ставка є достатньо низькою, а
прибуток забезпечується через надання великих сум кредитів на короткий
термін [53].
5) Метод аналізу дохідності клієнта, який передбачає врахування
всіх взаємозв'язків між банком і позичальником. Його застосування можливе
лише при умові ведення точного обліку всіх доходів і витрат по кожному
окремому клієнту. Цей метод доцільно використовувати для кредитування
великих та надійних позичальників, що тримають постійний контакт з
банком, при цьому особливу увагу треба приділити розрахунку
прибутковості всіх банківських операцій цього клієнта. До доходів в даному
випадку можна віднести процентні та непроцентні доходи від кредитних,
валютних, інвестиційних та інших операцій і послуг. До загальних витрат
входять витрати на вивчення кредитної документації, ведення рахунків тощо.
Однак, цей метод ціноутворення за кредитом є достатньо трудомістким,
складним і громіздким, та потребує розроблення докладної звітності за
42
доходами та витратами по кожному клієнту. А отже застосування цього
методу можливе лише при активному використанні автоматизованих систем
обліку та аналізу клієнтів. Використання цього методу дає змогу виявляти
найприбутковіших клієнтів та видів банківських операцій і послуг [54, c. 52].
6) Метод максимальних процентних ставок (Метод «кеп»), який
полягає у пропозиції клієнту верхньої межі процентної ставки, яка не
залежить від зміни ринкових ставок. При цьому банк пропонує клієнту під
час укладення кредитного договору на основі плаваючої процентної ставки
передбачити опціон страхування від підвищення такої ставки понад
заздалегідь обумовлений ліміт – «граничну шапку» («кеп»). В практичній
діяльності це означає, що у договорі кредитування обумовлюється гранична
величина плаваючої ставки за кредитом незалежно від того, як у
майбутньому може реально змінитися базова ставка. При цьому максимальна
процентна ставка визначається за формулою:
МПСк = ПСк + МН (1.8)
де МПСк - максимальна процентна ставка за кредитом;
ПСк - початкова процентна ставка за кредитом;
МН - максимальна надбавка, яка пропонується банком («кеп») [51].
Перевагою використання даного методу ціноутворення за кредитами
для позичальника є те, що подорожчання кредитних ресурсів не вплине на
виплату процентів за кредитом понад визначену прийняту межу. При цьому
існує потреба для банку у надійному прогнозуванні можливих масштабів
зростання базової ставки. У кредитному договорі обов'язково фіксується
обрана система нарахування процентів і правила встановлення ставок
(фіксована чи плаваюча), які необхідно розглянути у самостійній роботі
студентів [54, с. 53].
Поряд із відсотковою ставкою банки також встановлюють комісійну
винагороду (комісію), яка є додатковим елементом ціни банківського
кредиту.
43
Комісія за кредитом покриває витрати банку, пов'язані з оформленням
кредиту і контролем за станом обслуговування позичальником
заборгованості, перевіркою стану застави або наглядом за здійсненням
проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо або додаватися
до відсотка [40, с. 120].
Аналіз зарубіжного досвіду, що здійснила Н.В. Сабліна дозволив їй
дійти до висновку, що сьогодні для ефективної діяльності вітчизняних
комерційних банків і суб'єктів господарювання перші повинні змінити свої
традиційні загальні підходи до кредитування і застосовувати індивідуальний
підхід до кожного позичальника, врахувавши потреби кожного сектора
економіки та можливості погашення для окремого позичальника. У цьому
плані банкам варто звернути увагу на зарубіжні кредитні технології, які
розробляють для кожного позичальника індивідуально, залежно від оцінки
позичальника, його доходів, потреб у кредитних ресурсах та особливостей
сфери його діяльності [15, с.138].
1.4. Кредитний договір як гарантія надання та поернення кредиту
Кредитний договір – це цивільно-правовий документ, який визначає
взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і
клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа
(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторонами договору є кредитодавець та позичальник.
Питання, що пов'язані з банківським кредитуванням, вирішуються
позичальником і банком шляхом укладання кредитного договору.
44
Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може
змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Кредитний
договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. На
вимогу однієї із сторін, кредитний договір може бути нотаріально
посвідчений.
Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної
операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку
зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника,
враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.
Структура кредитного договору:
Назва і номер кредитного договору;
Дата і місце укладання договору;
Преамбула, в якій зазначаються офіційне найменування сторін, що
укладають кредитний договір, та їхня організаційно-правова форма,
посилання на документи, що підтверджують повноваження осіб, які
підписують договір. У преамбулі має зазначатись назва банку та
позичальника, яка передбачена їхніми установчими документами;
Предмет договору, який містить такі відомості;
Надання кредиту (відкриття кредитної лінії);
Мета кредиту;
Сума кредиту (прописом і цифрами);
Процентна ставка за користування кредитом;
Термін, на який видається кредит (строк погашення);
Дата погашення кредиту.
Права та обов’язки сторін
Позичальник зобов'язується:
використати кредит на зазначені у договорі цілі (за цільовим
призначенням);
забезпечити повернення одержаного кредиту і сплату нарахованих
процентів у встановлені строки відповідно до строкових зобов'язань.
45
Кредитодавець зобов'язується:
надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених
договором;
Кредитодавець має право:
контролювати та перевіряти кредитоспроможність позичальника та
поручителя, стан предмета забезпечення і цільове використання кредитних
коштів (при цьому позичальник повинен надати всю необхідну інформацію
для аналізу);
у разі недотримання умов договору позичальником розірвати його і
достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу (зазначається розмір штрафу
у відсотках до суми кредиту);
дозволяти за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту
за наявності вільних кредитних ресурсів із встановленням підвищеної
процентної ставки;
за згодою позичальника у випадку зміни ситуації на ринку кредитних
ресурсів змінювати процентну ставку за діючим кредитним договором.
Позичальник має право:
достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний
кредит, включаючи проценти за користування ним, попередньо повідомивши
про це банк;
клопотатися щодо перенесення строків погашення кредиту
(пролонгацію кредиту) у випадку виникнення тимчасових фінансових
ускладнень.
Права та обов’язки сторін не є вичерпними.
Строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і
до повного погашення кредиту та сплати процентів за ним.
Проценти за кредитним договором. Процентна ставка за кредитом
може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається
кредитним договором.
46
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та
порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно
від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які
склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру
облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку
кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної
ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова
договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в
односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор
самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право
збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до
умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець
зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших
зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за
15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У
кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної
процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу.
Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно
визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу
протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати
встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної
процентної ставки без згоди позичальника.
Порядок надання і погашення кредиту - розкриває механізм видачі і
погашення кредиту із зазначенням терміну. При цьому має бути наведений
графік погашення кредиту щодо сум погашення основного боргу, сплати
процентів за користування кредитом, вартість усіх супутніх послуг та інших
фінансових зобов'язань щодо кредиту. Слід визначити, яким чином повинен
бути повернений позичальником кредит, а також дії банку у випадках
47
несвоєчасної сплати позичальником основної суми боргу та процентів за
користування ним тощо.
Нарахування та сплата процентів - містить інформацію щодо розміру
процентної ставки за користування кредитом, механізм нарахування та
сплати процентів, дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником
процентів, можливості зміни чи перегляду встановлених банком процентних
ставок. При цьому у кредитному договорі має зазначатися інформація щодо:
виду і предмету кожної супутньої послуги, що надається позичальнику;
обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти
щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів
нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів
за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про
наявність чи відсутність обтяжень на рухоме майно, інших реєстрів тощо);
тарифи та всі суми коштів, які повинен сплачувати позичальник у
зв'язку з відкриттям, веденням та закриттям банківського рахунку для
надання кредиту тощо.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої
процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3 ст.1056-1
Цивільного кодексу України).
Санкції у разі невиконання чи порушення умов договору: штраф, пеня,
неустойка, вимога негайного повернення заборгованості.
До несправедливих умов кредитного договору належать:
сплата штрафних санкцій за дострокове погашення кредитної
заборгованості (клієнт банку має право достроково погасити кредит без
застосування до нього штрафних санкцій з боку банку);
умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним
договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру
щомісячної комісії за користування кредитом);
вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми
компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх
48
зобов'язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту
рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).
Зміни до кредитного договору. У разі необхідності внесення змін до
кредитного договору банку необхідно направити позичальнику пропозицію
щодо зміни умов кредитного договору (або отримати таку пропозицію від
позичальника). Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у
зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов
кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому
оформлений сам договір, тобто письмово - окремою угодою між сторонами.
Відмова від надання або одержання кредиту. Позичальник має право
відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі,
повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його
надання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розірвання кредитного договору. Частиною 2 ст.651 ЦК встановлено,
що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу
однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в
інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке
порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга
сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при
укладенні договору.
Невиконання або виконання зобов’язання з порушенням умов,
визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені
договором або законом, зокрема розірвання договору.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов
кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним
його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного
договору підтримує ділові контакти з позичальником, проводить перевірки
стану збереження заставленого майна. У разі виявлення фактів використання
кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати
49
кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах
зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним
законодавством порядку. Згідно з ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України якщо договір
змінюється або розривається в судовому порядку, зобов’язання змінюється
або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання
договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того,
що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання
договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові наслідки недійсності кредитного договору:
1. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою
сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину,
та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.
2. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання
зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або
поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.
3. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня
набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного
договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті
кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не
виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про
звернення стягнення на арештоване майно.
4. Арешт на майно, накладений раніше, підлягає зняттю після
виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі,
визначеному судом.
5. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання
зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою
кредитодавця може накласти арешт на майно, яке було предметом застави.
Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути
кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного
50
договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю
кошти в розмірі, визначеному судом.
Порядок погашення кредиту — це спосіб погашення основної його
суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення
терміну кредитної угоди або поступово, частинами, відсоток нараховується
на суму непогашеного кредиту.
За способом погашення позики можуть бути:
• до запитання;
• з погашенням у відповідний термін;
• з довгостроковим погашенням.
За характером погашення кредити поділяють на:
• дисконтні;
• позики, які погашаються поступово;
• позики, які погашаються одноразовим платежем;
• амортизаційні.
Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання
договору підприємства з банком, виходячи:
• з цільового спрямування кредиту;
• обсягів та терміну позики;
• порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;
• сезонності та циклічності виробництва;
• рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення
підприємства тощо.
Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків
може статися, якщо підприємство використовує кредит не за цільовим
призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у
веденні бухгалтерського обліку.
У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитами і відсотками та
надання банком відстрочення погашення кредиту, він має право на
51
застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених кредитною
угодою.
Якщо позичальник відмовляється від сплати боргів за позичками, банк
стягує їх у претензійно-позивному порядку. Якщо позичальник систематично
не виконує зобов'язання щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди,
банк може звернутися в передбаченому законодавством порядку із заявою
про порушення справи про банкрутство.
З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк
може використовувати таку форму як уступка права вимоги та переказування
боргу.
Згідно з Господарським кодексом України в період дії зобов'язань може
здійснюватися заміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може
переказати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою
про уступку права вимоги. Уступка права вимоги оформляється письмово
угодою з повідомленням пре це боржника.
Переказування боргу оформляється письмовою угодою між первинним
боржником і новим боржником. Укладення угоди про переказ боргу можливе
тільки за згодою комерційного банку, який видав позику первинному
боржнику.
Способи погашення кредиту
Порядок погашення кредиту — це спосіб погашення основної його
суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення
терміну кредитної угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується
на суму непогашеного кредиту.
За способом погашення позики можуть бути: до запитання; з
погашенням у відповідний термін; з довготерміновим погашенням.
За позиками до запитання термін повного повернення конкретно не
визначається і погашення відбувається на вимогу банку.
52
Позика може погашатися підприємством не тільки відповідно до
кредитного договору, а й достроково (на вимогу кредитора або на бажання
підприємства).
За характером погашення кредити поділяються на такі види:
- дисконтні;
- позики, які погашаються поступово — щомісячно, щоквартально, раз
на півроку, щорічно;
- позики, які погашаються одноразовим платежем, після закінчення
терміну позики, тобто підприємство одночасно сплачує банку суму
основного боргу та нарахованих відсотків;
- амортизаційні (здійснюється поступова виплата основного боргу та
відсотків рівномірними внесками);
- можуть бути й інші способи погашення, які визначаються у
кредитному договорі (наприклад, надання підприємству пільгового періоду
кредитування, тобто відстрочки погашення кредиту). На відміну від
звичайних, надання дисконтних позик передбачає утримання позикового
відсотка (дисконту) під час видачі кредиту.
Законодавством України видачу дисконтних позик заборонено.
За погашення періодичними внесками деяка частина основної суми
кредиту сплачується однаковими внесками упродовж терміну дії кредитної
угоди, а більша частина його — після закінчення терміну кредиту.
За «амортизаційного» погашення основну суму кредиту підприємства
сплачують поступово. Платежі здійснюються однаковими сумами регулярно
і включають відповідну частину суми основного боргу і відсотків. Разом з
останнім внеском погашають залишкову суму кредиту.
Погашення однаковими внесками передбачає, що кожен наступний
платіж менший за попередній, оскільки відсоткові виплати з часом
знижуються.
Інші способи погашення кредиту:
53
- порядок погашення може бути пов’язаний з доходами від заходу, що
кредитується (погашення кредиту з перервою, тобто з пільговим періодом, а
регулярні внески для погашення здійснюються тільки тоді, коли проект
починає давати дохід);
- внески для погашення основної суми кредиту здійснюються
нерегулярно й неоднаковими сумами.
Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть
бути: виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі
реалізації проекту кредитування; виручка від реалізації продукції власного
виробництва, не пов’язаного з проектом кредитування; інші кошти від
господарської діяльності.
Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання
договору підприємства з банком, виходячи з: цільового спрямування
кредиту; обсягів та терміну позики; порядку та термінів надходження коштів
на рахунок підприємства; сезонності та циклічності виробництва; рівня
платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства
тощо.
Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в
розмірі, передбаченому кредитним договором. Відсотки сплачуються за
фактичну кількість днів користування позикою.
Підприємство може звернутися до банківської установи з проханням
переглянути графік погашення заборгованості та нарахування відсотків.
Банк може зважити на клопотання, якщо підприємство доведе об’єктивну
неможливість отримання передбаченого бізнес-планом доходу в обсязі,
достатньому для погашення позики. За згоди банку підприємство укладає з
ним або додаткову кредитну угоду, або коригує лише графік зміни термінів
часткових платежів.
Умови погашення кредитів істотно впливають на фінансовий стан
суб’єктів господарювання.
54
1.5. Особливості розвитку банківського кредитування в умовах
війни
Важливою складовою розвитку та виявлення нових можливостей для
банківського кредитування у воєнний час є розуміння ресурсної бази.
Під час війни державні і комерційні банки мають активізувати
кредитну діяльність аби тисячі підприємців змогли відновити й
модернізувати виробництво, адаптувавши його до нових умов. Так,
виконавча влада й Національний банк докладають максимум зусиль, щоб
стимулювати банківську систему до кредитування реального сектору в цих
складних умовах. Зокрема, розширено дію пільгових державних програм,
спрощено доступ бізнесу до дешевих кредитів, банки вчасно отримують
рефінансування, необхідне для збільшення кредитних портфелів.
Кредити під 0%: аграрії “в пріоритеті”
Доки триває російська агресія, українська влада ухвалила десятки
рішень для послаблення фіскального тиску на економіку, покращення
фінансування реального сектору та полегшення доступу українського бізнесу
до кредитних ресурсів. Адже у надзвичайно складних умовах війни куди
глибше розуміється суть грошей, як життєдайної сили для економіки.
10 найбільших банків повідомили про виділені ліміти на 40 мільярдів
гривень. Державні банки, починаючи з 24 лютого, наростили кредитні
портфелі на 12,5 мільярдів гривень, що відповідає 15% приросту за 2021 рік.
При цьому в Раді НБУ стверджують: незважаючи на війну, державні та
комерційні банки мають ресурс для розширення програм кредитування.
Ліквідність банківської системи (у формі залишків на коррахунках та у
депозитних сертифікатах НБУ) сягає 200 мільярдів гривень, що майже
вчетверо перевищує норматив обов’язкового резервування. Основою
зростання ліквідності є витрати уряду, що надходять до банківської системи.
Також третій тиждень поспіль скорочується обсяг готівки поза банками.
55
Національний банк продовжує підтримувати ліквідність банків шляхом
проведення тендерів з рефінансування: минулого тижня надано 3,3 мільярда
гривень рефінансування строком на 1 рік за ставкою 11%. Надлишок
ліквідності утримує ставки за операціями банків на міжбанківському ринку
на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (9%).
Уряд тим часом намагається стимулювати банки до активнішого
використання вільних коштів для розширення програм кредитування.
Держава при цьому бере на себе дедалі більше зобов’язань щодо компенсації
кредитних ставок для бізнесу. Знакове рішення - розширення та зміна на час
війни умов програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Згідно з ухвалою Кабінету
міністрів, будь-який бізнес протягом дії воєнного стану та упродовж місяця
після його завершення зможе отримати кредит під 0%. Після цього діятиме
кредитна ставка у 5%. Максимальну суму кредиту збільшили до 60 мільйонів
гривень.
Строк кредитування за програмою “5-7-9” залежатиме від цільового
призначення коштів. На реалізацію інвестиційного проєкту та на
рефінансування заборгованості кредит надається щонайбільше на 5 років.
Для фінансування оборотного капіталу – на 3 роки.
Уряд також розширив перелік інструментів, які дозволять банкам
надавати кредити в межах програми при нестачі забезпечення (застави).
Експортно-кредитне агентство страхуватиме кредити підприємців-
експортерів, що спростить їм доступ до дешевого фінансування.
Стосовно результатів, то з початку війни позики від державних банків
на загальну суму 1,1 мільярда гривень вже отримали 826 бізнесів. З усіх
виданих кредитних коштів за програмою “5−7−9%” 42% припадає на
аграрний сектор. Програмою скористалися 12 тисяч фермерських
господарств. Що й не дивно: вчасна й успішна посівна - запорука не лише
нашої продовольчої безпеки, а й потенційний порятунок від голоду десятків
мільйонів людей по всьому світу.
56
Окремо для забезпечення сталого проходження посівної кампанії-2022
Постановою Кабміну від 12 березня № 274 для малих і середніх підприємств
- сільськогосподарських товаровиробників - збільшено граничний обсяг
державних гарантій на портфельній основі до 80% загальної суми
зобов’язань за основним боргом за портфелем позик банку-кредитора та 80%
за кожним окремим кредитом.
Держава зробила все, щоб максимально, наскільки це можливо в період
війни, нівелювати ризики зриву посівної. Кредитування аграріїв – один з
головних пріоритетів банків. Умови для надання кредитів спрощено
максимально. Причому банки кредитують наших аграріїв навіть у регіонах,
де точаться бої, бо необхідно сіяти. І навіть під такою небезпекою люди
виходять на поля.
Також віднедавна уряд запровадив пільгове кредитування торгових
мереж, соціальна відповідальність яких за забезпечення українців
продовольством та іншими товарами першої необхідності за нинішніх умов,
безперечно, зросла. Розширюючи програму пільгового кредитування бізнесу,
Кабінет міністрів збільшив обсяг доступних для роздрібних торговельних
мереж позик до 1 мільярда гривень. Ставка для тих, хто братиме кредит
обсягом до 60 мільйонів гривень, теж буде нульовою. Також визначено
розмір компенсації річної ставки до 5% для кредитів розміром від 60
мільйонів до 1 мільярда гривень, що надаватимуться суб’єктам мережевої
роздрібної торгівлі.
Кредитування бізнесу в Україні
Щодо перспективи розширення можливостей для кредитування
реального сектору економіки, то після перших двох тижнів шокового стану
населення й бізнесу на початку війни економіка України почала
оговтуватися, адаптуючись до нової реальності. І нині життя у західних
областях майже нічим не відрізняється від мирного часу. Чого, на жаль, не
скажеш про регіони, де бойові дії тривають. Але запас міцності, накопичений
перед початком російської агресії вітчизняною банківською системою,
57
сприяє пришвидшенню адаптаційних процесів практично по всій країні.
Варто зауважити, що посівна кампанію триває вже у 21 області, поміж яких і
ті, що продовжують потерпати від дій агресора — зокрема, Сумщина та
Харківщина.
Першочергові завдання, які держава має вирішити найближчим часом,
пов’язані з формуванням нових логістичних маршрутів — передовсім, для
постачання української експортної продукції закордон. Це дасть додатковий
поштовх відновленню звичної економічної активності. Як і кредитна
підтримка реального сектору економіки. При цьому за сприяння держави
вітчизняна банківська система спроможна забезпечити якщо не зростання
обсягів кредитування бізнесу, то, принаймні, їх збереження на довоєнному
рівні.
Зрозуміло, банки не зможуть отримувати звичні прибутки, буде
втрачено частину кредитних портфелів, погіршиться їх якість, що негативно
вплине на можливості кредитування бізнесу. Однак, на нашу думку, банки
мають продовжити працювати – навіть, якщо показники їхньої діяльності й
капіталу будуть меншими за встановлені нормативи. Для цього Нацбанк
змінив свою нормативну базу. Також ініціювали внесення змін до
законодавства, що унеможливить застосування заходів впливу за погіршення
банками нормативів – зокрема достатності капіталу й ліквідності. Тим самим,
по суті, забезпечено спроможність банків кредитувати економіку, навіть
якщо вони зазнаватимуть збитків.
Водночас в НБУ переконані: банки повинні чесно відображати у
звітності свій реальний стан, з якими б проблемами вони не стикалися і яких
би фінансових втрат не зазнавали під час війни. Адже без усвідомлення
справжньої картини потім буде складно впроваджувати ефективний план
оздоровлення банківської системи країни.
Від початку війни регулятор зробив низку кроків для спрощення умов
діяльності банків. Для того, щоб підтримати їхній фінансовий стан і
спроможність кредитувати, банкам зокрема дозволили запроваджувати для
58
клієнтів кредитні канікули, можна не враховувати прострочення платежів за
позиками при оцінюванні кредитних ризиків. Також дозволили банкам
реструктуризувати кредити у зв’язку з фінансовими труднощами
підприємств без визнання дефолту за такими позиками, якщо потреба в
реструктуризації пов’язана із впливом російської агресії. Це створює гнучкі
умови для роботи банків із позичальниками та для пошуку оптимальних умов
обслуговування кредитів.
Зазначимо, що навіть за складних умов воєнного часу українська
банківська система готова кредитувати бізнес. Є ресурс, є бажання держави
підтримувати й розвивати цей напрямок. Тобто, модифікувати кредитні
програм і запровадити державні гарантії на кредити. Питання лише в тому,
що банки — це теж бізнес. Їм теж треба заробляти. Так, за останні три роки
вони накопичили фінансову “подушку безпеки”, але ж там і надалі мають
розуміти, де їхні майбутні прибутки. Тому обсяги кредитування, мені
здається, напряму залежатимуть від ініціативи з боку держави. В тих галузях,
які вона підтримуватиме – компенсуватиме банківські відсотки, надаватиме
часткові або повні гарантії, – кредитування, може, й не відновиться до
докризових рівнів, але буде достатнім для підтримки економіки.
Натомість передумов для швидкого відновлення інвестиційного
кредитування в інших сферах поки що не видно. При цьому, у найближчі пів
року проблем з ліквідністю у вітчизняній банківській системі не буде – вона
має достатній ресурс для того, щоб здійснювати усі необхідні поточні
платежі. Ситуація на рівні окремих банків теж непогана – навіть краща, ніж
більшість експертів очікували в перші дні війни. Проте стабільність деяких
банків під великим ризиком. Йдеться про банки, що мали роздрібну модель
кредитування, орієнтуючись винятково на споживчі кредити, ситуація з
якими нині найгірша – майже всі вони не обслуговуються. Або
зосереджували діяльність, переважно, на територіях, що найбільше вражені
війною.
59
Спостерігається досить непогана ситуацію з відтоком коштів із
банківської системи. З ресурсом підприємств трохи складніше – в умовах
обмеження або й повного припинення діяльності бізнесу довелося витратити
значні суми на виплату зарплат і сплату податків. Також українці вивели
частину коштів з валютних рахунків. А ось із гривневими вкладами стало
навіть краще – з початку війни обсяги депозитів фізичних та юридичних осіб
збільшилися на 31 мільярд гривень.
Тож, банки та бізнес разом мають знаходити оптимальні шляхи для
того, щоб виходити з цієї ситуації. Якщо оцінити кредитний портфель банків,
то він майже не змінився порівняно з початком війни. Багато в чому це
пов’язано з кредитуванням державними банками сфер енергетики,
інфраструктури, АПК в межах пільгових держпрограм. Але навіть в умовах
війни інший бізнес так само може розраховувати на кредитну підтримку,
якщо банки бачитимуть перспективи розвитку таких підприємств.
Варто зазначити, що банки упродовж найближчого часу
оцінюватимуть, передовсім, платоспроможність позичальників, без
урахування нерухомого майна в їхніх активах.
Поміж відносних позитивів – повідомлення НБУ про те, що частка
непрацюючих кредитів (NPL) в банківському секторі станом на 1 березня
скоротилася до 26,6% порівняно з 29,5% на 1 лютого. Суттєве поліпшення
показника NPL зумовлене виведенням з ринку банків з російським капіталом.
Адже одразу після початку вторгнення путіна в Україну регулятор відкликав
банківські ліцензії фінустанов, що перебувають під контролем російської
федерації. Йдеться про АТ "Міжнародний резервний банк", який на 100%
належить "Сбєрбанку росії", і ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-
інвестиційний банк" ("Промінвестбанк"), що на 99,77% підконтрольний
державній корпорації розвитку "ВЕБ.рф".
60
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ОЦІНКА
СУЧАСНОЇ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
(НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ КБ «ПриватБанк»
за 2019-2021 рр.
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочено
АТ КБ «ПриватБанк») – найбільший український універсальний та
міжрегіональний банк, який з моменту його реєстрації у 1992 році
залишається лідером українського банківського ринку.
На сьогодні це один з п’яти банків, які належать державі, яка є єдиним
акціонером даного Банку, при цьому функції з управління корпоративними
правами держави здійснює Кабінет Міністрів України, наразі він же є вищим
органом управління в даному Банку. Чотири роки тому держава була
вимушена рятувати ПриватБанк шляхом націоналізації, що коштувало ₴155
млрд українським платникам податків.
Держава набула право власності на 100% акцій даного банку 21 грудня
2016 року відповідно до ст. 41 Закону України «Про систему гарантування
вкладів фізичних осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 18
грудня 2016 року
Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім
послуг у сфері страхування) як у національній, так і в іноземній валюті, а
також вести іншу діяльність згідно з ліцензіями та дозволами НБУ та іншими
уповноваженими державними органами [64].
Єдиним акціонером Групи, якому належить 100% акцій, є держава в
особі Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул.
Грушевського, буд. 12/2).
АТ КБ «ПриватБанк» є учасником Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб та членом Асоціації українських банків (АУБ).
61
Після відносно благополучного 2021 року, торік українські економіка
та суспільство зазнали випробування війною. Російське повномасштабне
вторгнення спровокувало геополітичну, гуманітарну та економічну кризу,
масштаб якої став неабияким викликом для всього світу. Через це й у 2023
році світова економіка залишатиметься під тиском зростаючих цін та
процентних ставок. Як найбільший Банк та частина критичної
інфраструктури країни, ми несемо велику відповідальність. Підтримка
клієнтів та української економіки була нашим основним завданням. Банком
було запроваджено кредитні канікули, пільгові відсотки за кредитами на
картках, знизили комісії за еквайринг та зняття готівки, а також комісії на
більшість видів платежів. Не зупинили, а й збільшили інновації навіть в
умовах війни, щоб забезпечити безперебійність і безпеку роботи сервісів.
Головною соціальною відповідальністю Банку та всієї банківської системи є
те, що називаєють тримати фінансовий фронт. Задля цього буде
зміцнюватися платіжна інфраструктура та розвиватимуться цифрові рішення,
щоб забезпечити зручність та доступність послуг. Буде продовжуватися
підтримка українського бізнесу та економіка у складних умовах, надаючи
надійні та доступні фінансові послуги. Буде продовжуватися підтримка
соціально важливих проєктів та ініціатив. Сміливі й самовіддані працівники
– це фінансові сили України. Команда робила усе, щоб забезпечити
доступність та надійність фінансових послуг в умовах війни, ракетних ударів,
відключень електроенергії – відкривала відділення, кредитувала бізнес,
забезпечувала банкомати готівкою, реалізувала захист операційної системи
Банку.
Більше того, АТ КБ «ПриватБанк» є одним з найбільш інноваційних
банків світу – він один із перших у світі ще понад 10 років тому почав
використовувати одноразові SMS-паролі, а сьогодні до його останніх
визнаних в усьому світі, інновацій можна віднести такі банківські продукти,
як платіжний мінітермінал, вхід в Інтернет-банк через QR-код, онлайн-
інкасація, а також десятки різноманітних мобільних додатків, серед яких
62
найбільш зручним та популярним залишається додаток «Приват 24», який
надає можливість ефективно обслуговувати операції з ведення рахунків
клієнтів всіх сегментів та зумовлює високий рівень комісійних доходів.
Сьогодні цей додаток своїм користувачам пропонує близько 147 різних
послуг. Це другий за популярністю додаток під Android (після Viber) в
Україні за підсумками минулого року. Про успіх та популярність даного
додатку свідчить постійне зростання кількості користувачів, яка сьогодні вже
нараховує 11 млн. проти 7,3 млн. у 2017 році.
ПриватБанк був першим банком в Україні з підтримкою Apple Pay та
Google Pay - це швидкий, зручний та безпечний спосіб для власників iPhone
та Android оплачувати покупки за допомогою смартфону або розумного
годинника, в результаті за результатами 2019 року, кожен другий користувач
Google Pay в Україні є клієнтом ПриватБанку [65].
Із 2019 року для користувачів працює сервіс Smart-ID, який замінює
електронний або фізичний підпис на державних документах, завдяки чому
всі клієнти ПриватБанку тепер витрачають набагато менше часу на
взаємодію з державою, зокрема швидше платять податки або отримують
довідки у Пенсійному фонді.
Поряд з online сервісами Банк має розгалужену мережу відділень,
банкоматів та терміналів самообслуговування, що дозволяють надавати
послуги на всій території країни (за винятком тимчасово окупованих
територій). Станом на 31 грудня 2022 року Група має 8 філій і 1200
функціонуючих відділень в Україні та філію на Кіпрі (31 грудня 2021: 20
філій і 1 475 функціонуючих відділень в Україні та філію на Кіпрі). Також
банк володіє розгалуженою мережею з 19 947 банкоматів і терміналів
самообслуговування. На сьогодні даним банком видано 23 961,4 тис. карток,
з них 635 тис. – це картки Юніора.
Усього за підсумками 2019 року банк обслуговував 24,5 мільйона
клієнтів.
Важко переоцінити значимість ПриватБанку як роботодавця на
63
українському ринку праці. Сьогодні він забезпечує робочими місцями понад
22 тис. українців, з яких 4% - це особи з інвалідністю, тобто він ще є і
соціально відповідальним банком. Своїм працівникам окрім достойної
заробітної плати він надає повний соціальний пакет, щорічну оплачувану
відпустку на 24 календарних дні, систему пільгового кредитування житла та
авто, консультації з юридичних питань, знижки на корпоративний зв’язок
тощо.
Більше того, Банк витрачає власні зусилля та ресурси на підвищення
фінансової грамотності як своїх існуючих клієнтів так і майбутніх
потенційних клієнтів, через .освітні програми для школярів (ЮніорБанк),
бізнес-семінари для підприємців від Топ-менеджерів Банку, де вони діляться
своїм досвідом, та через навчальні ролики з фінансовими споживчими
порадами, що постійно транслюються на плазмових екранах у відділеннях
Банку.
Соціальна відповідальність Банку реалізується також і через його
благодійну діяльність, що спрямована на підтримку ряду програм, зокрема
програми «Заради життя», благодійного фонду «Допомагати просто», одного
з найбільших благодійних фондів України, надання допомоги армії та
пораненим в АТО, адресної допомоги важкохворим дітям. В каналах
обслуговування Банку (каса, банкомат або Інтернет-банк Приват24)
налаштовані посилання, за якими усі клієнти Банку за бажанням можуть
зробити благодійний внесок на будь-яку суму.
В сфері захисту оточуючого середовища Банком реалізується низка
програм, перше місце серед яких належить організації максимально
безпаперового обслуговування клієнтів, навіть екологічна технологія
інкасації забезпечує 99,05% документів, підписаних в електронному вигляді
[65].
Розвиток даного комерційного банку відбувається згідно з його місією,
яка звучить так: «Допомагати економіці розвиватися, бізнесу - зростати, а
приватним клієнтам - здійснювати мрії, надаючи фінансові послуги найвищої
64
якості». Основним слоганом даного банку є: «ПриватБанк – беремо i
робимо».
Успішна діяльність даного банку будується на таких цінностях та
принципах:
- чесність, яка гарантується через дотримання Банком законів,
етичних норм і правил чесного ведення бізнесу, виконання ним своїх
зобов’язань, цінування та підтримування своєї репутації;
- якість - розуміння того факту, що саме якість банківських послуг
та високий рівень обслуговування є тими суттєвими факторами, що
гарантують досягнення успіху на даному ринку, сприяє винесення завдання
підвищення рівня обслуговування клієнтів на перше місце для всіх
співробітників банку;
- персонал – розуміння того факту, що персонал – це один з
найголовніших ресурсів даного банку створення умов для відкритого та
своєчасного спілкування, здорового робочого мікроклімату та дотримання
техніки безпеки ставить на перше місце серед основних завдань подальшого
розвитку даного банку, стимулює зацікавленість Банку у належному
дотриманні трудового законодавства та сприяє створенню можливостей
індивідуального зростання та самоствердження;
- доходи – основною гарантією високої прибутковості є
клієнтоорієнтованість і проведення вигідних банківських операцій;
- ухвалення рішень – досягнути високих показників у даній сфері
діяльності можливо лише при постійному зростанні, яке можливо досягнути
лише при умові правильного розрахунку всіх ризиків, а тому під час
ухвалення важливих рішень керівники та працівники керуються внутрішніми
положеннями, політиками та регулятивними актами схильності до ризиків,
лімітами ризиків [65].
Стратегія розвитку даного Банку до 2024 р. ґрунтується на таких 5
ключових компонентах:
1) подальший розвиток роздрібного сегменту через зниження
65
вартості зобов’язань та активного використання платіжних систем на
карткових продуктів;
2) активування сегменту малого та середнього бізнесу через
удосконалення функції збуту, розширення конкурентної пропозиції та
нарощення потенціалу підрозділів, що працюють з цим сегментом;
3) початок розвитку корпоративного сегменту через нарощення
потенціалу у сфері кредитування клієнтів середнього корпоративного
бізнесу;
4) удосконалення системи управління ризиками та зменшення
вартості портфелю непрацюючих кредитів, що залишився у спадок від
попередніх власників;
5) підвищення ефективності управління витратами [66].
У стратегії АТ КБ «ПриватБанк» закладено розвиток як провідного
банку в роздрібному сегменті ринку, який має сильну позицію в малому та
середньому бізнесі, зростання кредитування сегменту малого та середнього
бізнесу на 150% (включаючи підтримку державної програми 5-7-9%), а також
подальше зростання еквайрингового бізнесу, що має привести до зростання
доходів приблизно на 8,5 млрд грн. Також передбачається розширення
продуктової пропозиції замість залучення нових клієнтів у роздрібному
бізнесі, що забезпечити додаткове зростання кредитування з приблизно 44
млрд грн до 82 млрд грн (включаючи надання іпотечних кредитів у рамках
держпрограми). Також стратегія передбачає збереження лідерських позицій у
картковому бізнесі, спираючись на доступність фізичних і цифрових каналів,
тощо.
Також стратегія розвитку Приватбанку до 2024 року передбачає, що він
буде робити особливий акцент на важливості повернення коштів, пов`язаних
з колишніми власниками, та відновленні "старого" портфелю непрацюючих
активів та матиме жорстку стратегію управління непрацюючими активами,
завдяки цьому урегулює рівень непрацюючих активів та послідовно
скоротить їх частку до менше 20%".
66
Успіх діяльності даного Банку забезпечується ефективним та прозорим
корпоративним управлінням. Структура корпоративного управління даного
Банку представлена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Структура корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк»
[65]
Як видно з рис. 2.1. корпоративне управління даним комерційним
Банком здійснюється на трьох рівнях:
І рівень – це власник, в даному випадку – це держава, яка представлена
Кабінетом Міністрів України. Цей рівень визначає основні напрямки та
схвалює стратегію розвитку даного Банку;
ІІ рівень представлений Наглядовою Радою – це колегіальний орган
управління, до складу якого входить 9 осіб: 3 особи – це представники
власника, по одному від Кабінету Міністрів, Уряду та Президента та 6
незалежних членів – українські та міжнародні професіонали банківської
сфери. Цей рівень забезпечує стратегічне керівництво діяльністю Банка,
67
контроль за діяльністю Правління Банку та комітетів, що підпорядковуються
безпосередньо Наглядовій Раді, та захист прав акціонера;
ІІІ рівень – це Правління Банку – виконавчий орган, який складається з
8 осіб і безпосередньо здійснює управління поточною комерційною
діяльністю даного Банку. До правління банку фахівці обираються на
конкурсній основі та призначаються Наглядовою Радою.
З метою забезпечення ефективної роботи Правління створює такі
постійно діючі комітети:
- Бюджетний комітет;
- Комітет з питань комплаєнсу та фінансової безпеки;
- Комітет з питань управління активами та пасивами;
- Комітет з управління змінами;
- Комітет з управління портфелем проблемних активів за ознакою
пов’язаності з попередніми власниками та керівниками АТ КБ
«ПРИВАТБАНК»;
- Комітет з управління операційними ризиками та інформаційною
безпекою;
- Кредитний комітет;
- Маркетинговий комітет та PR-комітет;
- Проектний комітет;
- Комітет з питань продуктів та тарифів;
- Тендерний комітет;
- Технологічний комітет [65].
2019 рік – був найприбутковішим за всю історію існування даного
Банку –
Чистий прибуток Банку у 2019 рік становив 32,6 млрд. грн. – це
найвищий фінансовий результат діяльності даного Банку за всі роки його
існування. Ця сума складає понад половину прибутку всього банківського
сектору України за 2019 рік (54,7%) та майже 93% прибутків, отриманих
всіма державними банками.
68
2020 рік – став менш найприбутковішим ніж у 2019 рік. Прибуток
становив 24,3 млрд. грн. – це на 8,3 млрд. грн. менше. Ця сума складає понад
половину прибутку всього банківського сектору України за 2020 рік (61,2%)
та майже 94% прибутків, отриманих всіма державними банками.
Протягом 2021 року Банк продовжував утримувати лідерські позиції на
банківському ринку України і за 2021 рік порівняно з 2020 роком Банк
наростив прибуток на 10,7 млрд грн (44%). Розвиток бізнесу, контроль за
витратами, зважена кредитна політика та ефективне управління процесами як
всередині банку, так і в обслуговуванні клієнтів, забезпечило найбільш
значне серед інших банків України зростання суми прибутку 2021 році та
45% долі в загальному результаті банківської системи (рис. 2.2) [67]..
45,2
1
51,6
3,2
АТ КБ "ПриватБанк" Інші державні банки Приватні банки
Рис. 2.2. Місце АТ КБ «ПриватБанку» у прибутках української
банківської системи у 2021 році
Не зважаючи на підвищення кредитних ризиків та макроекономічні
умови воєнного стану, Банку вдалося досягнути високих результатів за
звітний період. Чистий прибуток Банку за 12 місяців 2022 року склав 30,2
млрд грн., що менше порівняно з 2021 роком на 4,85 млрд.грн., або на 13,8%.
Чистий прибуток Банку залишається максимальним результатом всього
банківського сектору України, загальний прибуток якого у 2022 році склав
24,7 млрд грн. (рис. 2.3)
69
55,0
43,7
1,3
АТ КБ "ПриватБанк" Інші державні банки Приватні банки
Рис. 2.3. Місце АТ КБ «ПриватБанку» у прибутках української
банківської системи у 2022 році
Розглянемо основні економічні показники АТ КБ «ПриватБанк» за
оснанні три роки діяльності.
Чистий прибуток банку за 2020 рік склав 25.3 млрд грн, цей показник
залишається максимальним фінансовим результатом всього банківського
сектору України. Однак за 2022 рік АТ КБ «ПриватБанк» досяг прибутку в
30,2 млрд грн, що на 4.9 млрд грн менше за фінансовий результат в 2021 році
(рис. 2.4).
Рис. 2.4 Чистий прибуток АТ КБ «ПриватБанк»
70
На прибуток банку вплинули заходи, запроваджені для зменшення
тягаря кредиту з початку масштабної війни: призупинення процентних
виплат, залиш кредиту, реструктуризація.
При цьому в результаті зниження платоспроможності населення,
особливо в «червоних зонах», банк за три чверті 2022 року сформував
резерви в 9.4 млрд грн на кредитні ризики. Пільги, запроваджені з лютого, та
скасовані збори, вплинули на зменшення чистого комісійних доходів
порівняно з результатом 2021 року на 2.7 млрд грн. Зокрема, виручка від
платежів, що здійснюються в роздрібних мережах (придбання), склала лише
половину торішнього рівня, з відносно постійним обсягом операцій.
Кредитний портфель бізнес-клієнтів з початку року збільшився на 8 млрд
грн. Залишки на поточних рахунках клієнтів у гривнях станом на листопад 1
року зросли на 43% порівняно з початком року [22].
Динаміка показників фінансової ефективності АТ КБ «ПриватБанк»
представлена в таблиці 2.1. Аналіз динаміки фінансових результатів показує,
що основним джерелом прибутку для банку є процентний дохід, який за 2019
– 2022 роки збільшився на 9845 млн грн., тобто інвестиції в активи є
ефективними, а 30 зростання прибутку досягається лише за рахунок
ефективного управління активами і пасивами.
Таблиця 2.4 - Аналіз доходів та витрат AТ КБ «Приватбанк» млн.грн.
2022/2019
Показник, млн.грн. 2019 2020 2021 2022
Абс. %
Процентні доходи 33841 33563 35857 43686 9845 129,1
Чистий процентний
19667 21961 29324 39918 20251 203,0
дохід
Комісійні доходи 24575 27649 35057 32945 8370 134,1
Чистий комісійний
18189 18761 23217 13973 -4216 76,8
дохід
Процентні витрати 14095 12266 6533 3768 -10327 26,7
Комісійні витрати 6386 8688 11840 12505 6119 195,8
Адміністративні та
інші операційні 6576 6315 6395 7158 582 108,9
витрати
71
У період 2019—2022 років спостерігається позитивна тенденція щодо
збільшення процентного доходу АТ КБ «ПриватБанк» ПриватБанку з
одночасним зменшенням відсоткових витрат, що, призводить до значного
збільшення чистого процентного доходу протягом 2019-2022 року
З високою інфляцією операційні витрати зросли на 5%, або на 579 млн.
грн., порівняно з аналогічним періодом минулого року. З них 475 млн грн
спрямовані на виняткові військові витрати, наприклад, на підтримку
особового складу, захист інформаційних систем, процентний дохід за 2022
рік – 26.2 млрд грн, збільшений у 5 рази порівняно з 2019 роком, комісійний
дохід зменшився і становить 14 млрд грн, стільки ж у 4 разів більше, ніж у
2019 році.
Чистий процентний дохід АТ КБ «ПриватБанк» поступово
збільшується, в 2020 році він досяг рівня 19,7 млрд грн, а в 2021 році – 29,3
млрд грн. Динаміка комісійних доходів обумовлена переглядом тарифів
банку і збільшенням обсягу клієнтських платежів. Торговий результат в
основному був зроблений з купівлі-
продажу операцій іноземної валюти, в 2020 році склав 3,1 млрд грн.
Крім того, певна частка прибутку банку є наслідком впливу
макроекономічних факторів.
Варто відзначити, що в 2019-2021 році чистий прибуток КБ
«ПриватБанк» «ПриватБанк» збільшився майже в 3 разів. Збільшення
загального доходу банку було викликано як збільшенням чистого
процентного доходу, так і чистого комісійних доходів.
Світова економіка та економіка України зазнали деяких змін і це
призвело до збільшення справедливої вартості облігацій внутрішньої
державної позики, отриманих як внесок до статутного капіталу банку в
націоналізацію. В результаті цієї ревальвації «ПриватБанк» отримав
прибуток у 2020 році 16 млрд грн.
72
2.2 Аналітичне оцінювання сучасного стану кредитного ринку
України 2020-2023рр.
В поточних нестабільних економічних умовах організація ефективної
кредитної діяльності відбувається завдяки збалансованій кредитній політиці
банку. Значення кредитної політики у банківських операціях дуже важливе,
вона формує принципи, умови та правила надання позик, окреслює процес
реалізації кредитування та його контролю. Одним з основних завдань
кредитної політики є контроль і зменшення кредитного ризику в банківській
справі.
Основними установами в Україні, що надають кредитні послуги
виступають комерційні банки, адже на них припадає до 99% усіх наданих
кредитів. Згідно з офіційними даними Національного банку України, станом
на 1 січня 2023 року 67 комерційні банки в Україні мають ліцензії на
здійснення банківських операцій. За рік кількість українських банків
зменшилась на одну установу. Загалом кількість банків зменшилась на 13% з
2019 року, з 77 до 67 установ на початок 2023 року (таблиця 2.5) [19].
Як бачимо з рисунка 2.5, зменшення кількості банків було зумовлене
зменшенням кількості банків з приватним капіталом, адже за п’ять років їх
кількість зменшилася з 37 до 30 одиниць. Основною причиною зменшення
кількості комерційних банків є те, що більшість невеликих банків не в змозі
здійснити свою докапіталізацію та через воєнну ситуацію в країні. Через
підвищення вимог до мінімального рівня капіталу Національний банк
України спробував оздоровити банківську систему України, видаливши
невеликі «кишенькові банки», які були створені для задоволення своїх
потреб великих компаній і, отже, були більш чутливі в економічній
нестабільності та інколи використовувалися для легалізації доходів, які були
отримані не дуже чесним шляхом.
73
Таблиця 2.5 ‒ Аналіз динаміки зменшення кількості банківських
установ протягом 2019-2023 рр. (складено автором на основі [19])
Показники 01.01.2019 01.01.2020 01.01.2021 01.01.2022 01.01.2023
Кількість зареєстрованих
77 75 73 71 67
банків з них:
- державних 5 5 5 5 4
- з іноземним капіталом 37 35 33 33 30
Кількість іноземних банків зменшилась на 19%. Пов’язано це з тим, що
з самого початку вони належали до великих банків із статутним капіталом,
що значно перевищував встановлений мінімальний розмір у 200 млн грн.
Більше того, вони також мають з боку материнських банків дуже сильну
підтримку. Таким чином, за розглянуті п’ять років зменшились кількість
банків з іноземним капіталом за рахунок тих банків, що навмисно покинули
ринок України через зменшення його привабливості внаслідок політичної та
економічної ситуації в країні та воєєний стан, або які були змушені залишити
ринок внаслідок анулювання ліцензії.
У фінансовому рейтингу банків на початку 2023 року перше місце в
активах знову отримав АТ КБ «ПриватБанк». У цій категорії ПриватБанк
лідирує вже кілька років поспіль. Станом на кінець 2022 року його сукупні
активи становили 737 414 млн грн. Ощадбанку належить друге місце в
рейтингу, далі продовжують рейтинг Укрексімбанк, Укргазбанк та
Райффайзен Банк Аваль [20]. Цікаво, що в п'ятірку лідерів за цим показником
входять чотири державні банки і один банк з іноземним капіталом.
Але настільки значне зменшення кількості банків практично не
вплинуло на обсяги банківського кредитування в Україні, що можемо
побачити в табл. 2.6.
74
Таблиця 2.6 ‒ Аналіз обсягів кредитування комерційними банками
України протягом 2020-2023 рр., млн грн (складено автором на основі [19])
Показники 01.01.2020 01.01.2021 01.01.2022 01.01.2023
Кредити надані всього з них
296 043 232 772 250 496 242 568
Резерв під очікувані кредитні
192 563 177 751 174 350 182 412
збитки
Частка резервів під очікувані
65 76 69,6 75,2
кредитні збитки, %
Отже, Станом на 31 грудня 2021 та 2020 років категорія «Кредити, що
управляються як окремий портфель» включає в себе непрацюючі кредити, які
були видані до 19 грудня 2016 року. На думку керівництва, цей портфель має
спільні показники кредитного ризику, незалежно від класифікації за галуззю
економіки та напрямом комерційної діяльності на дату видачі таких кредитів.
Станом на 31 грудня 2021 року Банк визнав 162 322 мільйони гривень
резерву під очікувані кредитні збитки за цими кредитами (31 грудня 2020
року: 162 163 мільйони гривень). Протягом 2021 року Банк списав за рахунок
резерву 1 744 мільйони гривень вказаних кредитів (протягом 2020 року: 56
663 мільйони гривень), однак продовжуватиме вживати заходів до
повернення списаної заборгованості.
Станом на 31 грудня 2022 та 2021 років категорія «Кредити, що
управляються як окремий портфель» включає в себе непрацюючі кредити, які
були видані до 19 грудня 2016 року. На думку керівництва, цей портфель має
спільні показники кредитного ризику, незалежно від класифікації за галуззю
економіки та напрямом комерційної діяльності на дату видачі таких кредитів.
Станом на 31 грудня 2022 року Банк визнав 167 435 мільйонів гривень
резерву під очікувані кредитні збитки за цими кредитами (31 грудня 2021
року: 162 322 мільйони гривень). Протягом 2022 року Банк списав за рахунок
резерву 44 мільйони гривень вказаних кредитів (протягом 2021 року: 1 744
мільйони гривень), однак продовжуватиме вживати заходів до повернення
списаної заборгованості.
75
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі становила
на 1 січня 2023 року 38% порівняно з 30% на 1 січня 2022 року. Обсяг
непрацюючих кредитів зріс за рік на 87 млрд грн до 432 млрд грн.
Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну переломило
сталу тенденцію поступового скорочення частки непрацюючих кредитів
(NPL) в українських банках, яке тривало з 2018 року: за цей час обсяг NPL
зменшився на майже 300 млрд грн, частка в кредитному портфелі
скоротилася з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
Наслідки війни – руйнування активів та заставного майна, втрата
доходів та погіршення платоспроможності позичальників знижують їх
спроможність обслуговувати кредити, погіршують якість кредитних
портфелів банків та зумовлюють збільшення відрахувань у резерви.
Банки вже визнали значні кредитні втрати – від початку
повномасштабної війни обсяги відрахування в резерви під кредити
перевищили 100 млрд грн і становлять понад 12% кредитного портфеля, що
банки мали наприкінці лютого 2022 року. Потенційні втрати кредитного
портфеля внаслідок війни, економічної кризи та енергетичного терору
країни-агресора можуть сягнути 30%.
Коефіцієнт покриття NPL (відношення усіх резервів під збитки за
кредитами до NPL) становив на кінець 2022 року 95%.
Національний банк проведе у 2023 році оцінку якості активів, щоб
переконатися в коректності підходів банків до оцінки кредитного ризику.
Найбільш ризикованимм є кредити надані корпоративному сектору, де
частка непрацюючих кредитів на 01.01.2023 р. становила майже 47%,
найменш ризикованим вважаються міжбанківські кредити на які припадало
2,9%, ризик кредитування фізичних осіб (включаючи фізичних осіб-
підприємців), становить 27,9%.
Частка непрацюючих кредитів у сумі експозиції під ризиком (табл. 2.7)
станом на 01.02.2023 (43,13%) вище, ніж у залишках заборгованості клієнтів
(39,3%). При цьому цей висновок поширюється на NPL і в національній
76
валюті (46,19% проти 41,86%), і в іноземній валюті (37,26% проти 34,57%).
Загалом рівень NPL в іноземній валюті є нижчим порівняно з національною.
До складу NPL входить значний обсяг великих кредитів,
сконцентрованих за певними видами економічної діяльності (табл. 2.8).
На шість БУ приходиться 55,61% усіх NPL, у т.ч. у національній валюті
70,17%, в іноземній - 23,10%.
Таблиця 2.7 – Стан якості Банківських кредитів, наданих СГД станом
на 01.02.2023р.
Показник Од. Залишки заборгованості Сума експозиції під ризиком
виміру клієнтів
валюта валюта
усього націо- усього націо-
іноземна іноземна
нальна нальна
Всього
Млн. 794199,7 515026,5 279173,2 851610,2 559150,9 292459,3
кредити, у т.ч.
грн.
непрацюючі 312109,1 215595,7 96513,4 367258,3 258294,4 108963,9
Частка
непрацюючих % 39,30 41,86 34,57 43,13 46,19 37,26
кредитів
Джерело: побудовано за даними [15]
Таблиця 2.8. – Кредитні портфелі NPL Банківських установ,
сконцентрованих за одним видом економічної діяльності більше 5 млрд грн.
станом на 01.02.2023р.
Показник Залишки заборгованості клієнтів, Структура, %
тис. грн.
валюта валюта
усього націо- усього націо іно-
іноземна
нальна - земна
нальн
а
1 2 3 4 5 6 7
Банківські установи
АТ «Ощадбанк» 23077346 7873574 15203772 7,39 3,65 15,75
АТ «Райффайзен Банк» 6164305 3128969 3035336 1,98 1,45 3,14
АТ КБ «ПриватБанк» 137545801 137545073 728 44,07 63,80 0,00
АТ «ПУМБ» 575173 559078 16095 0,18 0,26 0,02
АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ
БАНК» 911535 168278 743257 0,29 0,08 0,77
АБ «УКРГАЗБАНК» 5300721 2005033 3295688 1,70 0,93 3,41
Разом 173574880 151280005 22294875 55,61 70,17 23,10
Всього по системі 312109110 215595704 96513405 100,0 100,0 100,00
0 0
77
Види економічної діяльності
Сільське господарство,
мисливство та надання 5984654 5284926 699728 1,92 2,45 0,73
пов'язаних із ними
послуг
Постачання електро-
енергії, газу, пари та 13149142 2013445 11135696 4,21 0,93 11,54
кондиційованого
повітря
Оптова торгівля, крім
торгівлі 38110277 32002535 6107742 12,21 14,84 6,33
автотранспортними
засобами та
мотоциклами
Роздрібна торгівля, крім
торгівлі 92953537 92953537 0 29,78 43,11 0,00
автотранспортними
засобами та
мотоциклами
Операції з нерухомим
22650964 18936189 3714775 7,26 8,78 3,85
майном
Виробництво харчових
726306 89373 636933 0,23 0,04 0,66
продуктів
Разом 173574880 151280005 22294875 55,61 70,17 23,10
Всього по системі 312109110 215595704 96513405 100,00 100,0 100,00
0
Джерело: побудовано за даними [15]
На Приватбанк припадає 44,07% всіх великих портфелів NPL по
системі, у т.ч. у національній валюті 63,80%, в іноземній - 23,10%. Що
стосується видів економічної діяльності, то найбільша частка припадає на
роздрібну торгівлю, крім торгівлі автотранспортними засобами та
мотоциклами, - 29,78% всього, у т.ч. у національній валюті – 43,11%. Цей
портфель у сумі 92953,5 млн. грн. повністю знаходиться на балансі
Приватбанку. Другою за рівнем NPL є оптова торгівля, крім торгівлі
автотранспортними засобами та мотоциклами, на яку припадає – всього
12,21%, у т.ч. в національній валюті – 14,84%, в іноземній – 6,33%. Третім за
рівнем проблемності видом економічної діяльності є операції з нерухомим
майном, на який приходиться 7,26% NPL від загальних по системі, у т.ч. в
національній валюті – 8,78%, в іноземній – 3,85%.
Незважаючи на об’єктивні обставини, пов’язані з війною, до
внутрішніх проблем Банківської системи, що обумовлюють перетворення
78
працюючих кредитів на непрацюючі, слід віднести: низькі стандарти
кредитування, порушення лімітів концентрації боргів, кредитування
пов’язаних осіб, значні обсяги кредитування в іноземній валюті та пов’язані
із цим масові дефолти позичальників – суб’єктів господарювання; значна
концентрація NPL на великих кредитах; низька якість або недостатність
застав та іншого кредитного забезпечення; належність боржника до галузей,
які страждають від несприятливої кон’юнктури ринку; відсутність
операційної діяльності при отриманні кредиту; неприйнятне боргове
навантаження при наявності операційної діяльності при отриманні позики.
Велика частка NPL у Банківській системі України загрожує
національній безпеці, порушує фінансову стабільність та ускладнює
фінансування реального сектора економіки. Указом Президента України від
24 березня 2015 року № 170/2015 створено Раду з фінансової стабільності
(РФС) як міжвідомчий орган. У полі зору РФС знаходяться питання низької
ефективності менеджменту державних БУ, оскільки окрім високих
Банківських ризиків зростають фіскальні ризики через значні бюджетні
витрати на підтримку достатності їх регулятивного капіталу БУ [16].
Основні рекомендації РФС стосуються вирішення проблеми NPL на
основі механізмів, передбачених Законом України “Про фінансову
реструктуризацію” [48], передусім за рахунок великих кредитів, які
перевищують 5% від регуляторного капіталу державних БУ з урахуванням
фінансових зобов’язань усіх пов’язаних осіб та наслідків трансфертного
ціноутворення. Рішення про фінансову реструктуризацію має проводитися на
основі порівняння з іншими альтернативами, передусім стягненням застави,
на основі консолідованої фінансової звітності від боржників, з урахуванням
залучення до процесу всіх юридичних осіб, прямо чи опосередковано
профінансованих за рахунок кредиту, що підлягає реструктуризації.
Обов’язковою умовою проведення фінансової реструктуризації є бажання
позичальника/боржника співпрацювати з банком. У протилежній ситуації,
яка супроводжується браком прозорості у діяльності
79
позичальника/боржника, викривленням інформації про його фінансовий стан,
або ненаданням інформації кредитору у повному обсязі і у встановлені
терміни, процес реструктуризації має бути негайно припинений, натомість
мають вживатися юридичні заходи із примусового стягнення боргу. Іншими
принципами фінансової реструктуризації є: узгодженість, внесення
засновниками власних коштів або інших активів, посилений моніторинг,
включення представників БУ до складу наглядових рад
позичальника/боржника, координація дій кредиторів-державних БУ між
собою і з приватними банками, залучення до розробки планів фінансової
реструктуризації спеціалізованих груп фахівців БУ, звітування державних БУ
про результати роботи з проблемною заборгованістю двічі на рік перед НБУ і
МФУ.
2.3. Аналіз кредитного портфеля АТ КБ «ПриватБанк»
Основна частка в банківських активах — кредитний портфель.
Структура та якості кредитного портфеля досить відрізняються від власних.
Тому слід провести експертизу банком великих кредитних проектів, банк
повинен мати можливість виявити відхилення кредитної політики, тому
будемо аналізувати зміни обсягів кредитного портфеля «ПриватБанк». На
рис. 2.1 представлена динаміка кредитного портфеля банку.
68219 68084
70000
59544
60000 55021
50000
40000
30000
20000
10000
2019 2020 2021 2022
0
Рис. 2.5 Динаміка кредитного портфелю АТ КБ «ПриватБанк»
80
З рис. 2.5 бачимо зростання обсягів кредитного портфелю з року в рік.
Тільки в 2020 році простежується зниження обсягів наданих кредитів з-за
пандемії короновірусу та впровадження карантинних обмежень в Україні.
Після 2020 року відбувається різке зростання показників, до того ж в 2022
році в період воєнного стану банк зміг наростити кредитний портфель на
1223 млн. грн. За рахунок підтримки підприємств малого та середнього
бізнесу та аграріїв по державним програмам кредитування.
Кредитний портфель потрібно вивчати структуру кредиту в групах
ризику, ступінь захищеності, форму кредитного портфеля, а також вивчення
кредитного портфеля кожної групи, сегментів кредитного портфеля.
Обсяг кредитів кредитного портфелю за групами від 2019-2022 року
буде в табл. 2.9.
Таблиця 2.9 - Динаміки обсягів кредитів AТ КБ «ПриватБанк» у 2019-2022
рр.
Вид економічної діяльності 2019р 2020р 2021р 2022р
Кредити юридичним особам 6250 5509 4091 5340
Кредити фізичним особам – кредитні картки 51890 40609 45314 46593
Кредити фізичним особам – іпотечні 11467 9566 9858 3912
кредити
Кредити фізичним особам – споживчі 4148 3500 5343 3880
кредити
Кредити фізичним особам – кредити 250 35 394 328
на придбання автомобіля
Кредити фізичним особам – інші 498 129 83 26
кредити
Кредити МСП 8555 6859 11903 21311
За 2019 рік кредити та аванси, надані клієнтам, яких АТ «ПриватБанк»
вилучив з резервів у попередні роки, були відшкодовані в загальній сумі 338
млн грн. (за 2018 рік 360 млн грн.) в тому числі повернення 233 млн грн. за
кредитними картками (на 2018 249 млн грн.), 100 млн грн. за кредити
81
юридичним особам (на 2018 106 млн грн.) та 5 млн грн за кредити
підприємствам малого та середнього бізнесу (на 2018 рік, 5 млн грн.).
За 2020 рік кредити та аванси, надані клієнтам, які банк вилучив з
резервів у попередні роки, були відшкодовані в загальній сумі 256 млн грн. у
тому числі повернення 180 млн грн. за кредитними картками, 73 млн грн. за
кредити, надані юридичним особам та 3 млн грн. У разі надання кредитів
малим і середнім підприємствам сума компенсації визнавалася
безпосередньо в прибутках або втратах у складі відрахувань для зменшення
корисності кредитів і авансів, наданих клієнтам.
У 2022 році, незважаючи на військову ситуацію в країні, попит на деякі
умови кредитування не зменшився, і навіть зріс порівняно з попередніми
роками.
Кредити, надані юридичним особам на період 2022 року, збільшилися
порівняно з 2021 роком на 1249 млн грн. Навпаки, сталося з іпотечними
кредитами, що в 2022 році впали на 5949 млн грн порівняно з 2021 роком.
З 31 грудня 2022 року по 2021 рік категорія кредити, керовані як
окремий портфель включає неоформлені кредити, видані до 19 грудня 2016
року. На думку керівництва, цей портфель має спільні показники кредитного
ризику, незалежно від галузевої класифікації та напряму комерційної
діяльності на момент здійснення цих позик.
31 грудня 2022 року Банк визнав з резерву 167 435 мільйонів гривень за
очікувані кредитні збитки за цими кредитами (162 322 мільйонів в 2021 році).
Протягом 2022 року Банк дебетував на шкоду рекапіталізації 44 мільйонів
гривень (у 2021 році: 1 744 мільйонів гривень), але продовжуватиме вживати
заходів щодо відшкодування боргу від рекапіталізації.
Табл. 2.10 показує структуру кредитів, виданих КБ «ПриватБанк»
ПриватБанку за 2019-2021 рік.
82
Таблиця 2.10 - Структура кредитів AТ КБ «ПриватБанк» у 2019-
2022 рр.
Вид економічної діяльності 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022р.
Кредити юридичним особам 7,52 8,32 5,31 6,56
Кредити фізичним особам – 62,47 61,34 58,86 57,25
кредитні картки
Кредити фізичним особам – 13,81 14,45 12,80 4,81
іпотечні кредити
Кредити фізичним особам – 4,99 5,29 6,94 4,77
споживчі кредити
Кредити фізичним особам – 0,30 0,05 0,51 0,4
кредити на придбання автомобіля
Кредити фізичним особам – 0,60 0,19 0,11 0,03
інші кредити
Кредити МСП 10,30 10,36 15,46 26,18
Усього 100,00 100,00 100,00 100,00
Структура позик, які використовуються ПриватБанком як найбільшою
кредитною установою в структурі, очікується на рівні 57,25% (з 2022 року),
58,86% (з 2021 року) на кредитні картки, і 6,56% (з 2022 року) і 5,31% (з 2021
року),) кредитування середній і малий бізнес, що надаються, є стабільними в
період 2019—2021 років, який аналізується, і представляють близько 15 %, а
в 2022 році. це 26,18%.
Банк змінив у 2022 році підхід до відображення галузей економіки та
напрямків діяльності комерційного кредитування відповідно до підходів
сегментації, що використовуються банком для встановлення кредитних
лімітів. Порівняльна інформація станом на 31 грудня 2021 року була змінена
відповідно до 2022 року.
Концентрація кредитного портфеля для клієнтів на галузях економіки
та комерційних напрямків діяльності АТ КБ «ПриватБанк» в 2021-2022 році
була такою (табл. 2.3).
83
Таблиця 2.3 - Склад кредитів за видами економічної діяльності
AТ КБ «ПриватБанк» за 2021-2022 рр.
2021 р. 2022 р.
Вид економічної діяльності
млн. грн. % млн. грн. %
Кредити та дебіторська заборгованість, що
163 513 67 167 937 67
управляються як окремий портфель
Кредити фізичним особам 61 727 25 55 103 22
Кредити юридичним особам та підприємствам малого
та середнього бізнесу
Інше АПК та пов'язані галузі 497 425
Торгівля сільськогосподарською продукцією 259 343
Рослинництво 2988 2 12325 5
Роздрібна торгівля 2 889 2 3 578 2
Оптова торгівля 2377 2 2868 2
Інфраструктура 1104 1 1206 1
Виробництво товарів народного споживання 800 1033 1
Автомобільні дилери 522 617
Інше 497 110
Всього кредитів та авансів клієнтам 242568 100 250 496 100
З проведеного аналізу бачимо, що найбільшу питому вагу у загальному
обсязі виданих кредитів займають кредити, які управляються як окремий
портфель – 67% у 2021р. та 67% у 2022р., кредити фізичним особам
займають 25% та 22% відповідно, в 2022р рослиноводство збільшило питому
вагу до 5% в порівнянні зі 2021р., всі інші види кредитів за різними видами
економічної діяльності займають менше 2%.
Станом на 31 грудня 2022 року загальна сума кредитів найбільшим 10
клієнтам Банку, крім тих що управляються як окремий портфель, складала 2
240 мільйонів гривень (31 грудня 2021 року: 2 114 мільйона гривень) або 3%
від загальної суми кредитів за вирахуванням тих, що управляються як
окремий портфель (31 грудня 2021 року: 3%).
Резерв під очікувані кредитні збитки, пов'язаний з цими
позичальниками становив 595 мільйонів гривень (на 31 грудня 2021 року: 884
мільйонів гривень).
84
Стабільність всього сектору залежить від стабільної діяльності кожного
банку, особливо по відношенню до системно важливого банку його
«ПриватБанк», на частку активів якого припадає 24,41% загальних активів
вітчизняного банківського сектору. Основою стабільності банку є його
здатність формувати ефективний кредитний портфель, що забезпечить
постійне генерування стабільного прибутку. Так, у структурі своїх активів
КБ «ПриватБанк», стаття «кредити і борги клієнтів» займає найбільшу
частину. Інвестиції в кредити дуже вигідні, але активне збільшення їх частки
в загальному обсязі банківських активів покаже прийняття установою
агресивної кредитної політики, що призведе до можливого збільшення
частки видаткової заборгованості в кредитному портфелі банку. До процесу
націоналізації «ПриватБанк» в основному проводив агресивну політику
збільшення кредитного портфеля, досягнувши рівня кредитних інвестицій в
розмірі 79% від загальних активів банку.
Основним показником якості кредитного портфелю банку є частка
непрацюючих кредитів ((NPL), яка передавлена на рис. 2.6.
При цьому, забезпечивши більшу частину прибуткових операцій банку,
рівень NPL в останні роки поступово знижується, як показано на рис.2.3, в
2021 та 2022 роки він працює на рівні 69,4% та 69,2% відповідно, це все ще
вважається критичним для фінансової стабільності банку і всього
банківського сектору..
Однак посткризові показники для банку наведені на рис.2.3, що дає
можливість підтвердити загальну трансформацію бізнес-моделі банку,
особливо в напрямку кредитної політики установи. Так, у періоду 2019-2022
років період спостерігається обережне поступове збільшення кредитного
портфеля, яке відбувається з одночасним зменшенням частки непрацюючих
кредитів (NPL), що демонструє загальне поліпшення банку і відмову
керівництва банку повторити сценарій націоналізації.
85
80 78,4
78
76 74,4
74
72
69,4 69,2
70
68
66
64
2019 2020 2021 2022
NLP, %
Рис. 2.3 Частка непрацюючих кредитів (NPL) АТ «Приватбанк»
При оцінці рівня кредитного ризику комерційного банку важливу роль
відіграє аналіз дотримання стандартів кредитного ризику. Стандарти
встановлені Національним банком України для запобігання концентрації
кредитного ризику в банку та його мінімізації.
Впровадження нормативів кредитного ризику «ПриватБанк» протягом
2019-2022 років показано в табл. 2.11.
Таблиця 2.11 – Аналіз нормативів кредитного ризику АТ КБ «Приватбанк»
Відхилення
Норматив 2019 2020 2021 2022
2022/2019 2022/2020 2022/2021
Н7 6,24 17,47 8,01 8,01 28% –54% 0%
Н8 0,00 33,65 0,00 0,00 0% –100% 0%
Н9 0,27 0,42 0,08 0,08 –70% –81% 0%
За роки дослідження «ПриватБанк» демонструє дотримання всіх
стандартів кредитного ризику. У період 2019-2020 років максимальна ставка
кредитного ризику (Н7) зросла (на 0,54 процентних пункти в 2019 році і на
11,23 процентних пункти в 2020 році). Однак у 2021 році рівень ризику
86
знизився до 8,01 %. Цей результат також був доступний в 2022 році. У 2022
році показник H7 зріс на 41% порівняно з 2018 роком.
Єдиний рік, коли стандарт високого кредитного ризику (H8) був вищим
за нуль, становив 2020. Тоді значення досягло 33,65%.
Норма H9, як правило, збільшувалася в 2020 році (на 0,15 %), але як і
норма H7 в 2021 році було зниження до 0.08%. Цей результат також
доступний в 2022 році. Загалом у 2022 році показник H9 знизився на 70%
порівняно з 2019 роком. Участь банку у наданні кредитів з внутрішніх
джерел у досліджуваний період була низькою.
Наступним етапом дослідження стане оцінка поточної якості
кредитного портфелю «ПриватБанку», виходячи з показників ризику
кредитного портфеля та його прибутковості в табл. 2.12.
Таблиця 2.12 – Показники якості кредитного портфеля АТ «Приватбанк»
Показник 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р.
коефіцієнт покриття кредитного
0,56 0,86 0,9 0,83
портфеля власним капіталом банку
коефіцієнт кредитного ризику -3,62 -2,89 -2,23 -1,50
коефіцієнт якості кредитного портфеля 4,62 3,89 3,23 2,50
коефіцієнт проблемних кредитів 4,67 3,93 3,25 2,51
коефіцієнт частки відсоткових доходів 1,01 0,69 0,62 0,75
у загальній сумі доходів банку
коефіцієнт прибутковості кредитних 0,28 0,29 0,28 0,37
операцій
Отже, можна сказати наступне:
- співвідношення між покриттям кредитного портфелю власним
капіталом банку в проаналізований період 2019-2029 року стало значним
збільшенням, досягнувши 2022 у 0,83 році, що означає, що банки можуть
покрити 1 грн наявних кредитів від 83 коп. акціонерного капіталу;
- коефіцієнт кредитного ризику в аналізованому періоді показав
тенденцію до зниження, досягнувши мінімального значення -1,5;
87
- рівень якості кредитного портфеля демонструє тенденцію до його
зниження, досягнувши 2,5 наприкінці 2022 року;
- індекс проблемних кредитів поступово зменшувався з року в рік, до
рівня 2,51 наприкінці звітного 2022 року;
- відсоток процентного доходу від загальної суми банківського доходу
в аналізовані періоди показав зважену тенденцію до зниження 0,75, що
свідчить про введення нової, більш помірної політики кредитування операцій
в банку;
- коефіцієнт прибутковості кредитних операцій показав твердження про
те, що банк зосереджується на якості кредитного портфеля, вже наявного при
помірному русі до його зростання.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що, починаючи з
переходу «ПриватБанк» під керівництвом державного управління, бізнес-
модель банку була частково трансформована, особливо в реалізації кредитної
політики установи. І як наслідок, деякі показники якості кредитного
портфеля банку покращилися, але через невирішеність низки проблем,
зокрема проблеми високої частки нездійсненних кредитів, реалізація
подальших реформ у банку має стати пріоритетом номер один у плануванні
стратегій розвитку установи.
88
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТУВАННЯ НA ПРИКЛAДI AТ КБ
«ПРИВAТБAНК»
3.1 Планування рівня кредитування за видами АТ КБ
«Приватбанк» в період воєнного стану
Методологія екстраполяції часто використовується в процесі
прогнозування фінансових показників, в якому висновки про значимість
прогнозу показників в майбутні періоди робляться на основі вивчення їх
динаміки в попередні періоди. Суттєвим елементом є побудова та аналіз
динамічних ліній, які класифікують значення показників з часом за певний
період та описують динаміку їх розвитку. Аналіз ряду динаміки показника є
суто описовим і не пояснює причин змін тренду.
Планування здійснимо за основними послугами щодо кредитування
клієнтів, як фізичних так і юридичних осіб.
В табл.3.1 наведені данні за 2013-2022 роки щодо кредитування
юридичних осіб.
Таблиця 3.1 - Динаміка кредитів наданих юридичним особам 2013–
2022 рік, млн. грн.
Показник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Кредити, 134858 149113 183864 2639 3479 5648 6250 5509 4091 5340
надані
юридичним
особам
З рис. 3.1 зазначимо, що з 2013 по 2015 рік спостерігалося динамічне
збільшення кредитів, наданих юридичним особам. У цей період банк вів
агресивну та ризиковану кредитну політику. У 2013 році кредити були надані
на суму 134 858 млн. грн., а в 2015 році до 183 864 млн. грн. Але з 2016 року,
після націоналізації Банку, вартість кредитів, наданих юридичним особам,
скоротилася приблизно в 70 разів, в результаті зміни класифікації портфеля
89
як окремого ризикового портфеля, що включав кредити від афілійованих
осіб. Кредити для юридичних осіб в 2016 році склали 2 639 млн. грн. з
наступним їх підвищенням до рівня 6 250 млн. грн. у 2019 році. В 2020 році
спостерігається зниження кредитів до 5 509 млн. грн. з подальшим
зниженням в 2021 році до рівня 4 091 млн. грн. на що вплинула пандемія
коронокризи та погіршення діяльності юридичних осіб за рахунок
карантинних обмежень. Не зважаючи на воєнний стан в 2022 році
спостерігається пожвавлення кредитування юридичних осіб до рівня 5 340
млн. грн.
250000
200000
150000
100000
50000
y = 223439x-1,88
R² = 0,6373
0
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Рис 3.1 Динаміка та прогноз кредитів, наданих юридичним особам
за 2013-2022 років
У 2023 році за прогнозом очікується можливе зниження кредитів
юридичним особам до 4462,29 млн.грн. 40
Надалі зробимо прогноз кредитів за видами економічної діяльності АТ
КБ «ПриватБанк»
Динаміка кредитів наданих підприємствам малого та середнього
бізнесу за 2014-2022 наведена в табл. 3.2. Оскільки цей сегмент кредитування
90
юридичних осіб почав виділятися з 2014 року, аналіз динаміки та
прогнозування цієї послуги проводиться протягом 2014-2022 років
Таблиця 3.2 - Динаміка кредитів, наданих МСП 2014–2022 роки
Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Кредити, 2 075 2 252 2 494 952 8 251 8 555 6 859 11 903 21 311
надані МСП
30000
25000 y = 381,42x2 - 1777x + 3990,4
R² = 0,8739
20000
15000
10000
5000
0
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Рис 3.2 Динаміка та прогноз кредитів, наданих малим та середнім
підприємствам за 2014 - 2022 роки
З рис. 3.3 зазначено, що динаміка сільськогосподарського кредитування
спостерігався період зростання з 2016 по 2022 рік. З 2013 по 2016 відбувався
спад. Останні роки державна кредитна підтримка аграрних виробників
сприяла щорічного зростання кредитів в цієї сфері, особливий ріст
простежується в 2022 році. У 2023 році очікується збільшення кредитів
сільському господарству до рівня 15422,86 млн грн.
Наступними прогнозами буде планування кредитів, наданих фізичним
особам, так як цей вид кредитування займає найбільшу питому вагу в
кредитному портфелі. Основний вид кредитування в цьому сегменті – це
кредитні картки. Динаміка кредитів, наданих через кредитні картки за 2014 -
2022 роки наведена в табл. 3.4. Оскільки в 2013 році ще не виводилося
91
окремо інформація по кредитним карткам, прогнозування буде здійснено з
2014 року.
Таблиця 3.4 - Динаміка кредитів наданих через кредитні картки
фізичним особам за 2014–2022 роки
Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Кредитні картки 22092 20884 19749 30354 45314 51890 40609 45314 46593
60000
y = -433,69x2 + 8246x + 8369,8
R² = 0,7633
50000
40000
30000
20000
10000
0
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Рис. 3.4 Динаміка та прогноз кредитів фізичним особам, наданих
через кредитні картки за 2014 – 2022 роки
На рис. 3.4 бачимо, що динаміка зростання кредитів, наданих через
кредитні картки з 2016—2019 роки постійно зростаюча. Тільки період 2020
року, а саме період початку пандемії короновірусу, має падіння наданих
кредитів на кредитні картки. Період 2021 та 2022 року має зростаючу
тенденцію.
У 2023 році передбачається надання кредиту через кредитні картки на
рівні 47460,8 млн грн.
Динаміка іпотечних кредитів наданих фізичним особам протягом 2013-
2022 років наведена в табл. 3.5.
92
Таблиця 3.5 - Динаміка іпотечних кредитів, наданих фізичним особам
2013–2022 роки
Показник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Іпотечні 2787 5228 8099 9 045 9130 12 923 11 467 9566 9 858 3 912
кредити
фізичним
особам
14 000
12 000
10 000
8 000
6 000
4 000
y = -367,6x2 + 4412,9x - 1916,7
2 000 R² = 0,8631
0
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Рис 3.5 Динаміка та прогноз іпотечних кредитів фізичним особам за
2013 - 2022 роки
З рис. 3.5 ми бачимо, що з 2013 по 2017 рік існує помірна динаміка
надання іпотечних кредитів фізичним особам. У 2013 році приватна іпотека
склала 2 787 млн грн., а в 2017 році вже 9 130 млн грн. У 2018 році відбувся
значний стрибок у кількості наданих іпотечних кредитів, кількість яких
зросла в 4.6 рази, що склало 12 923 млн грн. Але в 2019 році спостерігається
невелике зменшення іпотечних кредитів до 11 467 млн грн. з подальшим
падінням. В 2022 році в період воєнного стану цей вид кредитування значно
скоротився до 3 912 млн. грн. не тільки у фізичному виразі, але й перейшов
до безнадійної заборгованості, так як частина заставного майна та об’єктів
іпотеки були знищені у регіонах з активними бойовими діями.
У 2023 році очікується подальше скорочення іпотечних кредитів,
наданих фізичним особам, на суму 2145,6 млн грн.
93
Останнім кредитним продуктом, який має теж достатній рівень , буде
прогнозовані споживчі кредити, надані фізичним особам
Динаміка споживчих кредитів, наданих фізичним особам за 2014 - 2022
роки наведена в табл. 3.6.
Таблиця 3.6 - Динаміка споживчих кредитів, наданих фізичним особам
2014–2022 роки
Показник 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
споживчі кредити
надані фізичним 171 88 1 069 3 144 4 193 4 148 3 500 5 343 3 880
особам
На рис.3.6 зазначимо, що динаміка зростання спостерігалася в період
2015-2018 року, динаміки незначного зменшення споживчих кредитів,
наданих фізичним особам у 2019 – 2020 роки.
У 2021 році споживчі кредити фізичним особам мають найвищий
рівень 5 343 млн. грн., з подальшим скороченням у 2022 році. В 2022 році
скорочення споживчих кредитів пов’язана з воєнним станом та з
призупинкою споживчого кредитування продовж півроку
У 2022 році очікується незначне збільшення споживчих кредитів
фізичним особам у сумі 4032,5 млн грн.
6000
5000
4000 y = -100,57x2 + 1613,5x -
2045,5
R² = 0,8643
3000
2000
1000
0
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
-1000
Рис 3.6 Динаміка та прогноз споживчих кредитів, наданих фізичним
особам за 2014 - 2022 роки
94
Результат прогнозних показників основних кредитних продуктів АТ КБ
«Приватбанк» у 2023 році та їх вплив на фінансові результати буде
спланований у наступних підрозділах.
3.2 Організація кредитування в АТ КБ «Приватбанк» в умовах
воєнного стану
У другій половині 2022 року чистий портфель бізнес-кредитів у гривні
почав помірно знижуватися. З точки зору роздрібного портфеля, тенденція
більш виражена і продовжується з початку масштабної війни. Основною
причиною такого спаду стало формування резервів кредиту і погашення вже
виданих кредитів, які не були компенсовані новими питаннями.
Уповільнення економічної активності через ризики безпеки та відключення
електроенергії ще більше знизило попит на кредити. Під час війни державні
програми відіграють важливу роль у підтримці кредиту. Найбільшим
ризиком для фінансового сектору залишається кредитний ризик. Банки
визнали значні кредитні збитки. З початком війни, наприкінці лютого 2022
року, резерви становили близько 11% невиконаних кредитних портфелів
банків. Найбільшим ризиком є видатні роздрібні кредити та кредити
компаніям, які зазнали значних збитків на ринку виробництва та активів.
Загальні, фактичні та потенційні втрати в кредитному портфелі зараз
еквівалентні. Банківський сектор продовжує отримувати значні доходи від
державних платежів. Однак ці кошти розподіляються нерівномірно: Приплив
вкладів домогосподарств сконцентрований у державних банках.
У другій половині 2022 року чистий кредитний портфель для бізнесу,
що виріс у першому півріччі, почав знижуватися. Глибока рецесія і повільне
відновлення економіки підживлювали попит на кредити. Банки надавали
обмежені кредити існуючим клієнтам і тим, хто бере участь у програмах
державної допомоги. Загалом, станом на лютий 2022 року банки втратили 9%
95
оборотних кредитів; за оцінками НБУ, ще 15% портфеля зіткнуться з
істотними труднощами з погашенням, якщо поточні умови збережуться.
Тривала війна і значне погіршення енергетичної інфраструктури підвищили
кредитний ризик у корпоративному секторі. В результаті, загальні втрати
банків від кредитного ризику продовжать збільшуватися. Банки повинні
своєчасно визнавати ризики.
З початком війни 13 % корпоративного портфеля було за
замовчуванням, а частка невиконаних кредитів зросла до 36.7 % у 2022 році.
Банки надають НПЛ статус кредитів, які не можуть бути погашені без
стягнення застави. Дві третини нових нездійсненних кредитів визнані за
рахунок пізніх платежів на 90 днів і довше. Попит на прострочену
заборгованість був призупинений на початку війни, але був відновлений
цього літа. Банки зробили кроки з відновлення платоспроможності клієнтів,
які не змогли погасити свої кредити.
Кредитний портфель фізичних осіб продовжує знижуватися через
втрати кредитного ризику та затримки з видачою нових кредитів. Крім
відсутності реального попиту, кредитування обмежується слабкими
післявоєнними банківськими стандартами. Банки визнали значні втрати в
кредитуванні населення: Частка невиконуваних кредитів зросла з початку
лютого по листопад 2022 року на 14% і, як очікується, продовжуватиме
зростати.
У листопаді 2022 року чистий портфель незабезпечених споживчих
кредитів і автокредитів скоротився порівняно з січнем 2022 року на 30%, а
іпотечних кредитів — на 17%. Зменшення чистого портфеля пояснюється
новими кредитними ризиками та уповільненням випуску нових кредитів, які
не змогли розрахуватися за поточними кредитами. Баланс незабезпечених
споживчих кредитів зменшився в основному за рахунок формування
резервів. При цьому портфель іпотечних кредитів і позик на купівлю
автотранспортних засобів зменшився, в основному за рахунок погашення
існуючих кредитів, оскільки нові кредити не видавалися протягом тривалого
96
періоду часу. Втрати кредитного ризику за іпотечними та автокредитами
нижчі, ніж за незабезпеченими кредитами.
При цьому попит на кредити з боку домогосподарств зменшувався і
пропозиція кредитів від банків зменшувалася. Спад банківського
кредитування відбивається і на тому, що фінансові установи значно
скоротили маркетингові витрати, які вони збільшили для залучення клієнтів у
війну. Також зменшилася частка реклами, що виплачувалася в інтересах
відвідування банківських веб-сайтів. Влітку закінчувалися «кредитні
канікули» в банках, що також означало підвищення кредитних ставок до
довоєнних рівнів і жорсткіші цінові умови. Жорсткіші кредитні правила були
виправдані труднощами в оцінці платоспроможності боржників і високим
ступенем невизначеності щодо їх майбутнього доходу і їх здатності погашати
кредити.
З жовтня 2022 року безвідсоткові кредити почали ставати неробочими.
Частка незабезпечених кредитів у роздрібному секторі зросла на 14 пунктів
порівняно з початком лютого і зростала найшвидшими темпами у
незабезпеченого сектору. Крім того, 13% некомерційних кредитів підлягають
незначним затримкам виплати, а значна частина цих кредитів незабаром буде
переведена в некомерційну категорію і може вимагати додаткових резервів.
У цілому, збитки в роздрібному кредитному портфелі наблизилися до 30%.
Накопичені банками у довоєнний період капітальні облігації дозволяли
їм покривати кредитні збитки за роздрібними кредитами, особливо
незабезпеченими, до 2021 року. НБУ примусив фінансові установи
утримувати буфери капіталу за цим портфелем і поступово збільшив вагу
ризику до 150% у липні, НБУ знизив вагу ризику до 100%, таким чином,
після звільнення частини капіталу банку. Це дозволило банкам покрити
збитки за кредитами. Крім того, втрати в кредитному портфелі були
компенсовані процентним доходом від неопераційної частини кредитного
портфеля. За даними НБУ [23], споживчий попит і тому роздрібний
кредитний попит залишиться низьким і кредитоспроможність позичальників
97
погіршиться: У третьому кварталі 2022 року банки оцінили боргове
навантаження на населення як високе, вперше з 2018 року вони виявили в
опитуванні про умови кредитування. [24]. Позичальники, які не можуть
погасити свої кредити під час поточної кризи, швидше за все, будуть
вилучені з списків клієнтів банків, що надають перевагу в майбутньому.
Скоординоване відновлення портфеля можливе лише за умови покращення
макроекономічних умов та збільшення доходів домогосподарств; до того
часу кредитування залишається ризикованим. Державні програми підтримки
допоможуть зберегти іпотечний портфель. Подальше скорочення іпотечного
кредитного портфеля являє собою виклик для прибутковості банків,
особливо тих, для яких цей сегмент є основною бізнес-моделлю.
На наш погляд, необхідно значно скоротити обсяги проблемних
кредитів у державних банках. Основними заходами щодо зниження рівня
проблемних кредитів є: реструктуризація кредитів; збір їх у суді; зниження
облікової вартості та продаж третім особам. Основна особливість таких
заходів наведена в табл. 3.7.
Мова йде про створення проблемної кредитної екосистеми, яка є
основою для розвитку партнерства і створення спільних рішень на рівні
приватних компаній, шляхом стандартизації даних і підвищення прозорості
даних, із застосуванням новітніх технологій.
Таблиця 3.7 – Основні заходи щодо скорочення проблемних обсягів
банківського кредитування, які часто використовуються на практиці в
зарубіжних країнах
Заходи Підвив Характеристика
Реструктуризація Короткострокова Зобов'язання боржника перераховуються в
кредиту майбутній період, що не впливає на розмір
знижки
Довгострокова Перерахування платежів за кредитом,
результатом якого є зниження чистої очікуваної
вартості
98
Правові заходи Звернення з приводу Позовна заява або гарантія кредиту в суді/поза
стягнення застави судом
Запровадження Добровільне або примусове визнання боржника
процедури неможливе. Виконання процедур ліквідації або
фінансової реорганізації боржника
неспроможності
Списання боргів Списання Проблемні кредити, які повністю
забезпечуються резервами, виписують з
балансу банку, при цьому зберігаються боргові
зобов'язання боржника
Продаж Продаж третій стороні Після придбання проблемних кредитів на
комерційних умовах інвестор продовжує
впроваджувати заходи з стягнення
заборгованості з позичальників
Продаж державному Він реалізується у разі великих системних криз і
агентству, що є лише частиною загальних заходів, що
займається управлінням вживаються банками для зменшення обсягу
активами проблемних кредитів
Подальший розвиток проблемних кредитних систем включатиме
розширення нових підходів до впровадження та розробки нових підходів для:
розширення приватного партнерства; залучення держави як стратегічного
партнера; застосування цифрових рішень, включаючи появу проблемних
платформ цифрових кредитних операцій.
Згодні з тим, що застосування цифрових рішень може допомогти
банкам у процесі застосування класичних заходів з точки зору
реструктуризації, скасування, продажу або стягнення боргів з боржника. При
цьому вони також можуть бути використані для розробки стратегій
реструктуризації проблемних кредитів або оцінки їх ефективності [25].
На наш погляд, пільгові програми кредитування, які вже
використовуються банками у зв’язку з діями уряду, можуть значно сприяти
розвитку кредитування бізнесу. Слід зазначити, що програма «Доступні
кредити 5-7-9%» є одним із заходів, які повинні допомогти підприємствам
99
розвивати, доповнювати свій робочий капітал і розширювати або починати
свій бізнес. Це програма, яка передбачає спрощення доступу малих і середніх
підприємств до банківських кредитів, а саме отримання кредитів з низькою
процентною ставкою. Державна програма Доступні кредити 5-7-9% має
велике значення для підтримки підприємницької діяльності та забезпечення
економічної безпеки країни як необхідної умови фінансової стабільності. Під
час війни ця програма стала головним рушієм підтримки бізнесу шляхом
надання кредитних ресурсів [26].
Існують такі напрямки програми:
- напрями боротьби з COVID-19: Запобігання виникненню та
поширенню хвороби COVID-19 в Україні, а також подолання її наслідків
(наявність звернення – у карантинний період + 90 днів);
- рефінансування: рефінансування існуючих боргів з існуючими
кредитами для ділових цілей в українських банках (наявність до 01.09.2022,
закрита програма);
- сільськогосподарські виробники: фінансування сільгоспвиробників на
сільськогосподарську діяльність у воєнний період (наявність на виклик – до
31.10.2022, закрита програма);
антивоєнні напрямки: фінансування з метою запобігання російської
агресії та подолання її наслідків (наявність – під час воєнного стану) [26].
Варто відзначити, що цією програмою користуються, в основному,
представники бізнесу сфери сільського господарства, торгівлі та
промисловості.
Загалом можна сказати, що представники аграрного сектору є
найбільшими боржниками за кредитною програмою за пільговими тарифами,
адже в Україні активно розвивається аграрний бізнес, а для цього бізнесу
характерно, що грошові розриви відбуваються в ті місяці, в які необхідно
проводити посів і збір врожаю; а такі пільгові кредити допомагають
підприємцям не опинитися в ситуації дефіциту ліквідності.
100
З огляду на високий інтерес підприємств до пільгових кредитів в
умовах ревальвації комерційного кредитування (після того, як облікова
ставка НБУ зросла до 25%), що практично недоступне в умовах воєнного
часу, уряд вже давно обговорює можливу корекцію програми «5-7-9%». Він
може бути розподілений протягом літа як мінімум на сільськогосподарські
переробні підприємства
Зростаюча роль державних банків у воєнний період з початку програми
збільшила їх сукупні показники. Частка державних банків у кількості
наданих пільгових кредитів зросла до 63.4% (у приватних – 36,6%), але
ситуація протилежна обсягу кредитування: Державні банки видавали меншу
частину коштів (37,9%), тоді як більша частина коштів у програмі видавалась
через приватні банки (62,1%). Це пояснюється тим, що, традиційно, державні
банки надавали кредити великим підприємствам – як державним, так і
приватним. Приватні банки були сильними в кредитуванні малих і середніх
підприємств. Програма на 5-7-9% була створена для підтримки МСП, тому
що коли уряд, в умовах пандемії, дозволив рефінансування існуючих
портфелів, банки використовували його [27].
У контексті війни, що почалася в Україні, громадяни та підприємці
потребують фінансування для підтримки своєї діяльності та задоволення
своїх потреб. Проте багато людей не знають умов для надання кредитів у
нашій державі зараз.
За оцінками експертів, кредит можна отримати готівкою на суму 30 –
50 тис грн., а за наявності високого офіційного прибутку – 100 – 2000 тис
грн. Але процентна ставка залишається досить високою: 29-56% на рік, на
практиці, перетворюється на 38.1-81.59%. Але можна знизити процентну
ставку, якщо цільове використання коштів підтвердиться [28].
Однією з перших законодавчих ініціатив стало введення «кредитної
відпустки». Їх суть: під час воєнного стану та через 30 днів після його
закінчення боржник у разі відстрочки звільняється від штрафу, а також від
101
зборів за ст.625 Цивільного кодексу України (3% річних та інфляційних
збитків).
Банки зобов'язані самостійно відзначити всі санкції, накладені на всіх
боржників, немає необхідності застосовувати.
Тобто під час воєнного стану залишається заборгованість по
погашенням кредиту, залишається і заборгованість по сплаті відсотків по
кредиту. Але якщо боржник не може вчасно виплачувати кредит згідно з
графіком або відсотками, банк не може штрафувати. Це стосується як
споживчих, так і ділових кредитів [28].
Банки індивідуально запровадили додаткові заходи підтримки.
Наприклад, погашення кредиту відкладалося, якщо термін погашення
кредиту знаходився у військовому стані.
Відзначається, що попит на кредити населенню зменшився в
основному через погіршення споживчих настроїв. Банки розсудливі з точки
зору кредитних перспектив і в найближчі три місяці розраховують збільшити
всі види ризиків, крім ризику ліквідності.
В рамках підвищення ефективності кредитування реального сектору
економіки України слід враховувати зовнішній досвід стимулювання
кредитування малих та середніх підприємств, що дозволить виокремити
основні напрями удосконалення кредиту в Україні.
На нашу думку, надання пільгових кредитів підприємствам у умовах
воєнного часу є перевагою, але це знижує ринкові методи регулювання
української кредитної системи, оскільки фактично невелика кількість банків
мають доступ до пільгових програм пільгового кредитування, підтримуваних
урядом. Більш актуальним буде створення умов і нової моделі для отримання
більш доступних кредитів для малих і середніх підприємств [29].
Держава також може безпосередньо брати участь у фінансуванні малих
підприємств. Наприклад, шляхом впровадження практики державного
лізингу. Необхідне обладнання для виробничої діяльності надається
суб'єктам господарювання в умовах лізингу за участю держави. У цьому
102
випадку овердрафт і факторинг будуть найбільш ефективними продуктами
від банківського кредитування під час продажу продуктів, вироблених за
умови, що оплата затримується.
На законодавчому рівні для банків у кредитній системі може бути
встановлений певний стандарт кредитування малих і середніх підприємств.
Кредитування цього сегменту ринку є однією з вимог програми кредитування
пріоритетних галузей економіки Індійського резервного банку. Кожен банк
за цією програмою зобов'язаний зберігати в своєму кредитному портфелі
частку малих і середніх підприємств, а також сільського господарства в
розмірі не менше 40% кредитів, а також гарантувати низьку процентну
ставку за кредитами [30].
Однак, на нашу думку, ця практика дуже висока для банків. Якщо вони
хочуть підтримати клієнтів першого класу, вони повинні взяти на себе майже
ті ж високовартісні активи у вигляді малого бізнесу і сільського
господарства. Однак ця подія необхідна для більш активного розвитку і
підтримки малих і середніх підприємств.
Узагальнити основні рекомендації щодо зменшення негативних
чинників, що впливають на макроекономічні фактори кредитування, а також
збільшення реальних обсягів кредитування в Україні.
Якщо успішно впроваджуються запропоновані заходи щодо посилення
контролю та регулювання проблеми управління кредитним боргом, то можна
отримати результат показника нездійсненності кредитів на 15% у банківській
системі України. Якщо успішно реалізується програма пільгового
кредитування за допомогою державних компенсацій банкам ринкових
платежів, разом з небанківськими заходами сприяння розвитку малих і
середніх підприємств, досягти підвищення середньої реальної заробітної
плати в Україні можна після падіння цього показника на 10% у зв’язку з
настанням масштабної війни.
103
Рис. 3.7 Перелік заходів для посилення кредитування
Заходи щодо послаблення монетарної політики НБУ після досягнення
інфляційних цілей можуть включати зниження рівня облікової ставки на
10%, що в довгостроковій перспективі зможе знизити середні відсоткові
ставки за кредитами в Україні до близько 14%. Таким чином, виходячи з
прогнозованих факторів впливу на кредитування в Україні, можна
прогнозувати фактичне зростання темпів банківського кредитування після
реалізації заходів.
Таким чином, реальні темпи зростання банківського кредитування
після реалізації запропонованих заходів можуть збільшитися до 19.6%, такі
показники спостерігаються в період значного економічного зростання.
Оскільки реальні темпи зростання банківського кредитування в результаті
2021 року становили лише 0.08%, а запланований показник може становити
19.6%, можна сказати, що економічний ефект буде дорівнювати 19.52% від
додаткового зростання ринку банківського кредитування. Тому за таких умов
можна буде говорити про реальний економічний розвиток і повне
відновлення, адже ресурси дозволять це і, головне, можуть бути внутрішні
ресурси, тому що це є основою для успішної реконструкції народного
господарства та його впровадження на новий, більш конкурентний рівень.
На підставі наданої інформації можемо виділити ряд способів, які
дозволять надалі удосконалити процес кредитування фізичних і юридичних
осіб АТ КБ «Приватбанк», а саме:
104
- впровадження нових видів банківських продуктів для юридичних
осіб, таких як відновлювальне і кореспондентські кредитування;
- впровадження нових видів банківських продуктів для людей з
орієнтацією на найменш захищені рівні населення;
- створення кредитної програми для підприємців, які хочуть створити
власний бізнес (кредитування стартового капіталу);
- стимулювання потенційних клієнтів до отримання кредиту в АТ КБ
«Приватбанк» шляхом запровадження диференціації процентних ставок за
результатами аналітичної роботи кожного боржника-фізичної особи та
відповідно до умов кредитної операції, визначених у процесі структурування
кредиту;
- розширення фінансових ставок, що використовуються банком для
аналізу кредитоспроможності боржника, що дозволяє різнобічно оцінити
його економічну діяльність і, певною мірою, зменшення невідповідностей,
які можуть виникнути між очікуваними та актуальними тенденціями, що
формуються в індивідуальному відтворенні;
- індивідуальний підхід до стягнення проблемних боргів;
- підвищення ефективності діяльності клієнта з оцінки ділової
репутації;
- розробка мінімального переліку документів, необхідних для
оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;
- підкреслення та уточнення найбільш значущих аспектів кредитного
договору;
- постійно залучаючи клієнтів через акції та рекламні презентації;
створюючи позитивний імідж банку для клієнтів.
З огляду на поточні тенденції на українському грошовому ринку,
необхідно розуміти невід’ємні ризики перед впровадженням будь-яких
інновацій.
У табл. 3.8 продемонструємо шляхи вдосконалення процесу
кредитування АТ КБ «Приватбанк»
105
Таблиця 3.8 - Шляхи удосконалення кредитування АТ КБ
«Приватбанк» в умовах воєнного стану
Заходи Характеристика
Впровадження нових Застосування індивідуального підходу до кожного боржника при
кредитних послуг для оцінці його фінансового стану в умовах воєнного положення,
юридичних осіб оборотного капіталу, масштабів бізнесу і репутації при впровадженні
револьверних і кореспондентських позик.
Впровадження нових Розробка оптимальних умов кредитування для найбільш вразливих
кредитних послуг для груп населення (студентів, пенсіонерів, людей з обмеженими
фізичних осіб можливостями), з використанням більш послаблених вимог до
боржника в умовах воєнного стану та після воєнного відновлення.
Програми Детальна оцінка бізнес-проекту з урахуванням усіх аспектів ризику,
кредитування строку погашення та будь-якого прибутку від кредитування суб'єкта
стартового капіталу господарювання.
МСП
Удосконалення Проведення систематичних рекламних заходів через ЗМІ та Інтернет,
маркетингової прес-конференції, розповсюдження рекламних брошур, додаткова
політики інформація про банківські заяви, заохочення існуючих клієнтів та
мотивування персоналу до залучення нових клієнтів, благодійні
заходи.
Розширення складу Підбір та розробка фінансових показників для всебічного аналізу
фінансових майбутнього боржника, з урахуванням інших аспектів, таких як
коефіцієнтів для репутація бізнесу, сімейний стан та інші.
перевірки фінансового
стану
клієнтів
Збір проблемної Індивідуальний підхід під час стягнення проблемних боргів в умовах
заборгованості воєнного стану з урахуванням кожного випадку та оптимізації
процесу для прискорення розгляду справ.
Застосування на ринку вітчизняними банками, що підвищить
ефективність стягнення заборгованості банками, зниження облікової ставки,
що дозволить знизити реальні процентні ставки за кредитами, збільшення
стимулювання підприємництва, реалізації цільових банківських програм, що
дозволить збільшити темп зростання заробітної плати, а також спрощення
106
іпотечного кредитування в умовах повноцінного розвитку банківської
системи, зрештою, реальні темпи зростання банківського кредитування
будуть збільшуватися за запропонованою нами моделлю.
3.3. Вплив запланованих заходів на фінансові результати
діяльності банку
Кредити та заборгованості клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» з 2020 року
по 2023 рік наведені в табл. 3.9.
Таблиця 3.9 - Кредити та заборгованості клієнтів АТ КБ «ПриватБанк»
з 2020 року по 2023 рік
Найменування статті 2020 рік 2021 рік 2022 рік 2023 рік
(план)
Кредити юридичним особам 5509 4091 5340 4462,3
Кредити, надані МСП 6 859 11 903 21 311 25595
Аграрні кредити 5666 5996 13093 15422,86
Кредитні картки 40609 45314 46593 47460,8
Іпотечні кредити фізичних
9 566 9 858 3 912 2145,6
осіб
Споживчі кредити фізичним
3 500 5 343 3 880 4032,5
особам
З табл. 3.8 бачимо, що в 2022 році кредити юридичним особам
зменшяться на -877,71 млн грн., також зменшяться іпотечні кредити, на -
1766,4млн грн. за всіма іншими кредитними продуктами спостерігається
зростання в 2023 році. Так споживчі кредити фізичним особам збільшяться
на 152,5 млн грн., кредити для малих й середніх підприємств - на 4284,22 млн
грн., для аграрних підприємств – на 2329,86 млн грн (рис. 3.8).
На постійному рівні процентних ставок, заснованих на зростанні
банківських послуг, можна зробити висновок, що портфель банку
107
формується правильно. Загальна сума очікуваного чистого процентного
доходу складе 42812 млн грн (рис. 3.9).
Рис. 3.8 Динаміка розвитку кредитування АТ КБ «Приватбанк»
Рис.3.9 Прогноз чистого процентного доходу
Таким чином, планування організації кредитних операцій та заходів
щодо збереження якості кредитного портфеля АТ КБ «Приватбанк» є
економічно доцільними і рекомендованими до реалізації. Стабільність і
репутація комерційного банку залежить від доцільності дій з виправлення
заборгованості. Ці заходи повинні бути вжиті якомога швидше, перш ніж
ситуація вийде з-під контролю.
108
ВИСНОВКИ
В роботі було визначено поняття кредиту як економічної категорії, яку
слід розглядати як економічні відносини, що виражаються перерозподілом
тимчасово вільних коштів між кредиторами і боржниками на ринку
банківських кредитних ресурсів за умов рентабельності, зрілості, платежу,
цільового характеру використання, безпеки; диференційованого підходу,
повноти і доступності. Це визначення враховує процес перерозподілу
тимчасово вільних коштів між кредитором і боржником, висвітлює джерела
формування кредитних ресурсів, уточнює місце дії банківського кредиту,
враховує сучасні принципи кредитування.
Організація процесу кредитування в комерційних банках визначається:
Станом регулювання кредитних відносин, ефективністю кредитної політики;
якістю кредитних договорів; необхідністю в кредитах і наявністю достатніх
кредитних ресурсів та їх доступністю; цільовою орієнтацією кредитних
вкладень; наданням кредитів, що надаються; структурою кредитного
портфеля; перелік інструментів, що застосовуються; ефективність
кредитного механізму; рівень кредитних ризиків та рівень їх управління;
рівень конкуренції на ринку кредитних послуг; наявність ефективної системи
страхування кредиту; статус персоналу, методичне, технологічне та
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності кредитом. При належній
організації процесу кредитування в банку та поділі прав між відповідними
службами та підрозділами банківської установи ефективність прийняття ідеї
кредиту залежить від рішення, яке підтримає мінімізацію ризиків
функціонування кредиту банківської установи в цілому.
На ефективність і конкурентоспроможність комерційного банку і
позичальників банківського кредиту і національної економіки в цілому
впливає сумнівна кредитна політика. Тому він базується на оптимізації
процесу кредитування, разом з яким здійснює операції (збір доходів),
109
стимулювання (правильне використання залучених коштів) та інспекційні
функції (перегляд споживання кредитних ресурсів).
АТ КБ «ПриватБанк» є найбільшим універсальним комерційним
банком в Україні, що діє на підставі ліцензії Національного банку України,
орієнтованої на обслуговування фізичних та корпоративних клієнтів усіх
форм власності. За оцінками експертів ПриватБанк визнаний найкращим
українським банком. У банківській системі України АТ КБ «ПриватБанк»
належить до групи нових комерційних банків, так звані «другі хвилі» банки,
на відміну від колишніх державних банків першої хвилі.
Аналіз кредитного портфелю показав його постійний ріст, а також що
найбільшу питому вагу у загальному обсязі виданих кредитів займають
кредити, які управляються як окремий портфель – 67% у 2021р. та 67% у
2022р., кредити фізичним особам займають 25% та 22% відповідно, в 2022р
збільшило питому вагу до 5% в порівнянні зі 2021р., всі інші види кредитів за
різними видами економічної діяльності займають менше 2%.
Станом на 31 грудня 2022 року загальна сума кредитів найбільшим 10
клієнтам Банку, крім тих що управляються як окремий портфель, складала 2
240 мільйонів або 3% від загальної суми кредитів за вирахуванням тих, що
управляються як окремий портфель. Резерв під очікувані кредитні збитки,
пов'язаний з цими позичальниками становив 595 мільйонів гривень (на 31
грудня 2021 року: 884 мільйонів гривень).
Аналізуючи основні показники рентабельності АТ КБ «ПриватБанк»,
варто відзначити, що в 2019-2022 році всі показники відповідали
рекомендованій вартості. За індексом рентабельності активів можна показати
це в 2019-2022 році АТ КБ «ПриватБанк» ефективно використовувало наявні
ресурси, оскільки в ці роки вартість показника становила понад 1%.
Рекомендована віддачу капіталу становить не менше 15%, а в 2019-2022 році
повернення капіталу відповідає нормативному значенню. Чиста процентна
маржа оцінює можливість для комерційного банку створити чистий
процентний дохід з використанням загальних активів. Цей показник
110
відображає структуру активів банку. Рекомендоване значення для цього
показника - 4.5 %, у 2019-2022 році показник вищий за оптимальний.. Чистий
спред відображає рівень узгодженості процентної політики банку щодо
операцій з кредитування та депозитами. Ця цифра за всі досліджені роки
відповідає нормі, рекомендоване значення чистого поширення становить не
менше 1.25%.
Аналіз рівня непрацюючих кредитів показав, що NPL в останні роки
поступово знижується, в 2021 та 2022 роки він працює на рівні 69.4% та
69,2% відповідно, це все ще вважається критичним для фінансової
стабільності банку і всього банківського сектору.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що, починаючи з
переходу «ПриватБанк» під керівництвом державного управління, бізнес-
модель банку була частково трансформована, особливо в реалізації кредитної
політики установи. І як наслідок, деякі показники якості кредитного
портфеля банку покращилися, але через невирішеність низки проблем,
зокрема проблеми високої частки нездійсненних кредитів, реалізація
подальших реформ у банку має стати пріоритетом номер один у плануванні
стратегій розвитку установи.
Пропонується впровадити серію нововведень, спрямованих на
поліпшення кредитних послуг приватних осіб АТ КБ «ПриватБанку», а саме
пропоновані заходи щодо: впровадження нових видів банківських продуктів
для юридичних осіб, таких як відновлювальне і кореспондентські
кредитування; впровадження нових видів банківських продуктів для людей з
орієнтацією на найменш захищені рівні населення; - створення кредитної
програми для підприємців, які хочуть створити власний бізнес ; -
стимулювання потенційних клієнтів до отримання кредиту в АТ КБ
«Приватбанк» шляхом запровадження диференціації процентних ставок за
результатами аналітичної роботи кожного боржника-фізичної особи та
відповідно до умов кредитної операції, визначених у процесі структурування
кредиту; - розширення фінансових ставок, що використовуються банком для
111
аналізу кредитоспроможності боржника, що дозволяє різнобічно оцінити
його економічну діяльність і, певною мірою, зменшення невідповідностей,
які можуть виникнути між очікуваними та актуальними тенденціями, що
формуються в індивідуальному відтворенні; - індивідуальний підхід до
стягнення проблемних боргів.
Виходячи з економіко-математичного моделювання та планування
свого портфелю кредитних послуг КБ «ПриватБанк», можна зробити
висновок, що майже всі показники, як правило, збільшуються. А занепад
деяких категорій незначний через їхню частку і їх зупиняють зростання
більш значних категорій.
Таким чином, планування організації кредитних операцій та заходи
щодо збереження якості кредитного портфеля АТ КБ «ПриватБанк» є
економічно доцільним і рекомендованим до реалізації. Стабільність і
репутація комерційного банку залежать від оперативності дій з виправлення
заборгованості. Ці заходи слід вжити якомога швидше, перш ніж ситуація
вийде з-під контролю.
112
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит: навчально-
методичний посібник К.: ЦУЛ, 2012. 336 с.
2. Грошово-кредитна діяльність банків: навч. посібник К.: Вид-во
Європ. ун-ту, 2016. 339 с.
3. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: навч. посібник К.:
Т-во “Знання”, КОО, 2011. 215 с.
4. Маслова С.О. Ринок фінансових послуг: навч. посібник
К.:Кондор, 2016. 192 с.
5. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): навч. посібник К.: КНЕУ,
2006. 240 с
6. Гроші та кредит : підруч. за ред. Б. С. Івасіва. – К.: КНЕУ, 2007. -
528 с..
7. Михайловська І.М. Гроші та кредит: Навчальний посібник Львів:
Новий Світ-2000. 2016. 432 с.
8. Смолянська О. Ю. Фінансовий ринок: навч. посібник Київ: Центр
навчальної літератури. 2015. 384 с.
9. Вовк В. Я. Кредитування і контроль : навч. посіб. К. : Знання,
2018. 463 с.
10. Ткач І. І. Моделювання кредитного процесу в банківських
установах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.03.02
– економіко-математичне моделювання Львів, 2015. – 23 с.
11. Семантичний словник української мови URL:
http://www.slovnyk.com.ua/terminu/index.php.
12. Гуцал І.С. Дієвість кредитного механізму в економіці України:
автореф.дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.04.01 –
фінанси, грошовий обіг і кредит К., 2014. 29 с.
13. Стубайло Т. С. Удосконалення кредитних відносин комерційних
банків із позичальниками: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон.
наук: спец.08.08.00 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – К., 2020. – 19 с.
113
14. Сидоренко В. А. Проблеми теорії і практики організації
кредитного процесу в комерційних банках України : монографія. К. :
УБСНБУ, 2021. – 195 с.
15. Зверук Л. А., Лисенко Т. С. Управління кредитною діяльністю
банківських установ: сутність, практика, напрями вдосконалення. Бізнес
Інформ. 2019. № 1. С. 349–357.
16. Іршак О. С, Лещук І. Я. Сучасний стан кредитної діяльності
банків та її вплив на розвиток реального сектору економіки.
Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 34. С. 145–149
17. Макаренко Ю. П., Самойлова Д. О. Теоретичні аспекти
управління кредитним портфелем банківської установи. Економіка та
держава. 2020. № 6. С. 87-91.
18. Бражников А.С. Кредитная политика как основа процесса
кредитования. – Материалы Международной научной студенческой
конференции “Научный потенциал студенчества – будущему России”. Том
второй. Общественные науки. Ставрополь: СевКавГТУ, 2007. – 143 с.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ncstu.ru
19. Офіційний веб-сайт АТ КБ «Приватбанк». URL:
https://privatbank.ua/
20. Консолідований річний звіт АТ КБ «Приватбанк» за 2021 р URL:
https://privatbank.ua/
21. Консолідований річний звіт АТ КБ «Приватбанк» за 2022 р URL:
https://privatbank.ua/
22. Banker.ua – Банківський журнал України. URL: https://banker.ua/
23. Кредити і депозити під час війни. Чому під час війни люди
кладуть більше грошей на депозити та яка ситуація з кредитуванням?
Економічна правда. URL:
https://www.epravda.com.ua/columns/2022/04/18/685880/
24. Кредитування економіки під час війни як двигун для повоєнної
відбудови. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubriceconomy/
114
3452500-kredituvanna-ekonomiki-pid-cas-vijni-ak-dvigun-dlapovoennoi-
vidbudovi.html
25. Демчук Н. І., Коваль А. М. Менеджмент кредитного портфеля
банку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. № 23.
С. 154-157., с. 156
26. «Доступні кредити 5-7-9%». Державна програма. URL: https://5-7-
9.gov.ua/
27. Як роздаються доступні кредити під час війни. Financial Club.
URL: https://finclub.net/ua/infographica/yak-rozdaiutsia-pilhovi-kredyty-pid-
chasviiny. html
28. Кредит під час війни: умови видачі позик в Україні. Подробиці.
URL: https://podrobnosti.ua/2458061-kredit-pd-chas-vjni-scho-potrbno-znati.html
29. Кредити під час війни: банки України дали невтішний прогноз.
Уніан. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/krediti-pid-chas-
viynibanki-ukrajini-dali-nevtishniy-prognoz-12024924.html
30. Куртвелієва Д. Д. Сучасний стан кредитування фізичних осіб в
Україні та шляхи його вдосконалення.
URL:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=237
31. https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/27/682889/
32. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/274-2022-%D0%BF#Text
33. https://news.dtkt.ua/finance/bank-system/75122
34. https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/31/684979/
35. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит: навчально-
методичний посібник К.: ЦУЛ, 2012. 336 с.
36. Грошово-кредитна діяльність банків: навч. посібник К.: Вид-во
Європ. ун-ту, 2016. 339 с.
37. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: навч. посібник К.:
Т-во “Знання”, КОО, 2011. 215 с.
38. Маслова С.О. Ринок фінансових послуг: навч. посібник
К.:Кондор, 2016. 192 с.
115
39. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): навч. посібник К.: КНЕУ,
2006. 240 с
40. Гроші та кредит : підруч. за ред. Б. С. Івасіва. – К.: КНЕУ, 2007. -
528 с..
41. Михайловська І.М. Гроші та кредит: Навчальний посібник Львів:
Новий Світ-2000. 2016. 432 с.
42. Смолянська О. Ю. Фінансовий ринок: навч. посібник Київ: Центр
навчальної літератури. 2015. 384 с.
43. Вовк В. Я. Кредитування і контроль : навч. посіб. К. : Знання,
2018. 463 с.
44. Ткач І. І. Моделювання кредитного процесу в банківських
установах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.03.02
– економіко математичне моделювання Львів, 2015. – 23 с.
45. Семантичний словник української мови URL:
http://www.slovnyk.com.ua/terminu/index.php.
46. Гуцал І.С. Дієвість кредитного механізму в економіці України:
автореф.дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.04.01 –
фінанси, грошовий обіг і кредит К., 2014. 29 с.65
47. Стубайло Т. С. Удосконалення кредитних відносин комерційних
банків із позичальниками: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон.
наук: спец.08.08.00 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – К., 2020. – 19 с.
48. Сидоренко В. А. Проблеми теорії і практики організації
кредитного процесу в комерційних банках України : монографія. К. :
УБСНБУ, 2021. – 195 с.
49. Зверук Л. А., Лисенко Т. С. Управління кредитною діяльністю
банківських установ: сутність, практика, напрями вдосконалення. Бізнес
Інформ. 2019. № 1. С. 349–357.
50. Іршак О. С, Лещук І. Я. Сучасний стан кредитної діяльності
банків та її вплив на розвиток реального сектору економіки.
Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 34. С. 145–149
116
51. Макаренко Ю. П., Самойлова Д. О. Теоретичні аспекти
управління кредитним портфелем банківської установи. Економіка та
держава. 2020. № 6. С. 87-91.
52. Офіційний веб-сайт АТ КБ «Приватбанк». URL:
https://privatbank.ua/
53. Консолідований річний звіт АТ КБ «Приватбанк» за 2021 р
URL:https://privatbank.ua/
54. Консолідований річний звіт АТ КБ «Приватбанк» за 2022 р
URL:https://privatbank.ua/
55. Banker.ua – Банківський журнал України. URL: https://banker.ua/
56. Кредити і депозити під час війни. Чому під час війни люди
кладуть більше грошей на депозити та яка ситуація з кредитуванням?
Економічна правда. URL:
https://www.epravda.com.ua/columns/2022/04/18/685880/66
57. Кредитування економіки під час війни як двигун для повоєнної
відбудови. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubriceconomy/
3452500-kredituvanna-ekonomiki-pid-cas-vijni-ak-dvigun-dlapovoennoi-
vidbudovi.html
58. Демчук Н. І., Коваль А. М. Менеджмент кредитного портфеля
банку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. № 23.
С. 154-157., с. 156
59. «Доступні кредити 5-7-9%». Державна програма. URL: https://5-7-
9.gov.ua/
60. Як роздаються доступні кредити під час війни. Financial Club.
URL: https://finclub.net/ua/infographica/yak-rozdaiutsia-pilhovi-kredyty-pid-
chasviiny. html
61. Кредит під час війни: умови видачі позик в Україні. Подробиці.
URL: https://podrobnosti.ua/2458061-kredit-pd-chas-vjni-scho-potrbno-znati.html
117
62. Кредити під час війни: банки України дали невтішний прогноз.
Уніан. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/krediti-pid-chas-
viynibanki ukrajini-dali-nevtishniy-prognoz-12024924.html
63. Куртвелієва Д. Д. Сучасний стан кредитування фізичних осіб в
Україні та шляхи його вдосконалення.
URL:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=237
Додаток А
119
Додаток Б
120
Додаток В
121
Додаток Г