ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ СЕРІАЛІ

Квітчата, Євгенія Михайлівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8300

Title:	ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ СЕРІАЛІ
Authors:	Лещенко, Ганна Веніамінівна Квітчата, Євгенія Михайлівна
Keywords:	калькування;транскодування;трансформація;фразеологізм
Issue Date:	2022
Abstract:	У сучасній лінгвістиці виокремлюють чотири підходи до вивчення ідіоматики: структурно-семантичний, функціональний, когнітивний та етнокультурний. Серед підходів до класифікації фразеологічних одиниць виділяють: структурно-семантичний, граматичний та функціонально-стилістичний. Вивчення ізольованої фразеологічної одиниці не дає певного уявлення про різноманітні зв’язки, в які вона вступає в тексті. Саме контекст є вирішальним фактором у процесі інтерпретації фразеологічних одиниць. Упродовж нашого дослідження ми вивчали фразеологічні одиниці у контексті сучасного англомовного серіалу. Методологічна основа кіноперекладу базується на таких поняття як «кінодискурс», «кінотекст», «кінодіалог», оскільки вони мають споріднену природу, ми надали даним поняттям наукового пояснення, обґрунтувавши їхні спільні та відмінні риси. У нашому дослідженні ми послуговуємося терміном «кінотекст», та визначаємо, що це зв’язкове завершене повідомлення, що виражене вербально та невербально. Серед категорій, які є властивими для кінотексту ми виділяємо: зв’язність, розкладність, антропоцентричність, ретроспекцію і проспекцію, побутову й іншу тимчасову віднесеність, системність, цілісність, інформативність, модальність та прагматичну спрямованість. Розглянувши особливості перекладу кінотексту, ми також виділили його основні різновиди: дублювання, переклад з субтитрами та закадровий переклад. У процесі перекладу кінотексту головним завданнням перекладача є якнайточніше відтворення національно-культурних реалій тексту оригіналу, збереження національної специфіки одночасно з адекватною інтерпретацією кінотексту, що буде зрозумілим українському глядачеві. При його перекладі перекладачі повинні брати до уваги співвіднесеність лінгвістичних та нелінгвістичних складових кінопродукту, враховувати особливості мовних ігор. Серед низки труднощів, що виникають у процесі перекладу кінотексту, є інтерпретація фразеологічних одиниць, які ми досліджували у англомовному серіалі «Секс у великому місті».
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8300
Appears in Collections:	035 Філологія (Прикладна лінгвістика)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Квітчата.docx Restricted Access		250.31 kB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу

КВІТЧАТА ЄВГЕНІЯ МИХАЙЛІВНА

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ СЕРІАЛІ

Кваліфікаційна робота магістра

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика
Освітня програма: Прикладна лінгвістика

Науковий керівник:
Лещенко Г.В.
доктор філологічних наук,
проф., завідувач кафедри
прикладної лінгвістики та перекладу

Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП,
протокол №___ від «___» __________2022 р.
Зав. кафедри ПЛП _______________ Лещенко Г.В.

Черкаси
3
2022

MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Applied Linguistics and Translation

KVITCHATA YEVHENIIA MYHAILIVNA
FEATURES OF THE TRANSLATION OF PHRASEOLOGICAL UNITS IN MODERN ENGLISH SERIES
Master’s Project

Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.10 Applied Linguistics Academic programme: Applied Linguistics

Scientific Supervisor:
H.V. Leshchenko,
Doctor of Philology, Professor,
Head of Applied Linguistics
and Translation Department

The paper is submitted for defense at the meeting of Applied Linguistics and Translation Department;
Report № ________ dated _______________ 2022;
Head of Applied Linguistics and Translation Department __________H.V. Leshchenko

Cherkasy
2022

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………4
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ……………………………………………………………………………8
1.1 Поняття та ознаки фразеологічних одиниць……………………………..8
1.2 Класифікація фразеологізмів……………………………………………..17
1.3 Способи перекладу фразеологізмів……………………………………….24
Висновки до розділу 1………………………………………………………….......29
Розділ 2. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КІНОПЕРЕКЛАДУ…………………...32
2.1 Поняття кінотексту як об’єкту перекладу………………………………..32
2.2 Основні типи перекладу кіно текстів……………………………………37
2.3 Труднощі перекладу англомовного серіалу……………………………..44
Висновки до розділу 2…………………………………………………………........47
Розділ 3. СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ КІНОТЕКСТІ……………………………50
3.1 Практичний аналіз фразеологічних одиниць……………………………..50
3.2 Аналіз основних способів перекладу фразеологічних одиниць………...60
Висновки до розділу 3……………………………………………….……….……….69
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………...........71
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..........74
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………..........80
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….81
ДОДАТОК А…………………………………………………………………………82
ДОДАТОК Б…………………………………………………………………………..87
ДОДАТОК В…………………………………………………………………………91

ВСТУП

Кіно є одним з найпоширеніших видів мистецтва, і завдяки технічним досягненням у нас є можливість переглядати кінопродукти, створені режисерами з усього світу. Так як переважна кількість кінопродуктів українського кінопрокату є американського виробництва, відповідно переклад кіно серіалів також виконується з англійської мови. Ще донедавна український глядач міг задовольнитись російськомовним перекладом, проте хвиля українізації, що спалахнула з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, змінила культурно-політичні погляди українців. Сьогодні все більше громадян нашої країни починають всесторонньо підтримувати український продукт, зокрема україномовні кіносеріали.
Незважаючи на те що багато науковців проводили дослідження у сфері перекладу кінотекстів, зокрема В. Е. Горшкова [16], К. В. Дубовий [18], С. В. Єлісєєва [19], Т. В. Журавель [22], А. В. Козуляєв [27] та інші, ми вважаємо, що інтерес саме українських дослідників є недостатнім, адже кількість праць, присвячених проблематиці україномовного перекладу кінотекстів з англійської мови не дозволяє повністю інтегрувати досвід зарубіжних дослідників і створити власні методологічні засади. Саме це та підвищений інтерес до україномовного кінопродукту й становить актуальність нашого дослідження.
У процесі нашого дослідження ми будемо звертати особливу увагу на фразеологію англомовного серіалу та аналізувати особливості перекладу фразеологічних одиниць у кінотексті. Відносно інших лінгвістичних дисциплін, фразеологія є доволі молодим та не до кінця вивченим розділом лінгвістики. Вивченням фразеологічних одиниць займались такі, вітчизняні і зарубіжні, дослідники як Ш. Баллі, М. М. Шанський, В. В. Виноградов, І. В. Арнольд, Л. Г. Авксентьєв, М. Ф. Алефіренко, Н. Д. Бабич, О. В. Кунін та інші [12, c. 15]. Саме завдяки їхнім роботам уможливлюється розгляд фразеологічних одиниць на сучасному етапі розвитку.
Новизна кваліфікаційного дослідження зумовлена недостатністю вивчення застосування фразеологічних зворотів у сфері кінематографу, та безпосередньо природою фразеологічних одиниць, яка і створює безліч труднощів не тільки для іноземного глядача, але і для перекладача, що займається адаптацією іноземного вислову мовою перекладу. Також, у галузі перекладознавства відчуваються суттєві труднощі з відтворенням фразеологізмів українською мовою.
Мета дослідження полягає в аналізі специфіки перекладу фразеологізмів на прикладах текстів сучасного англомовного серіалу, у виявленні труднощів, з якими зіштовхуються перекладачі, та висвітленні актуальних фразеологізмів у сучасному англомовному серіалі.
Досягнення мети роботи має на увазі реалізацію таких завдань:
1. вивчити теоретичну літературу з теми дослідження, розглянути поняття фразеології як науки;
2. проаналізувати наявні класифікації фразеологізмів;
3. розглянути способи перекладу фразеологізмів;
4. проаналізувати варіанти і способи перекладу фразеологізмів у сфері кіно, виявити їх особливості.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці англійської мови, предметом ‒ специфіка перекладу фразеологічних одиниць у сучасному англомовному серіалі.
Матеріалом дослідження слугують 125 фразеологічних одиниць, виявлених у 3 сезонах англомовного серіалу.
Джерела фактичного матеріалу роботи представлено оригінальним англомовним серіалом, режисером якого є Майкл Патрік Кінг, «Секс у великому місті» (‘Sex in the city’) та його перекладом українською мовою.
З огляду на специфіку дослідження, вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою таких загальнонаукових методів дослідження:
метод цілеспрямованої вибірки при зборі матеріалу;
аналітичний метод: аналіз теоретичної літератури з теми дослідження;
описовий метод і метод дедукції при викладі особливостей фразеологізмів, їх видів і способів їхнього перекладу;
порівняльний аналіз для вивчення й опису перекладацьких трансформацій у перекладеному українською мовою кінотексті;
метод зіставлення і узагальнення при проведенні аналізу особливостей перекладу фразеологізмів у серіалі;
порівняльний аналіз для вивчення й опису перекладацьких трансформацій у перекладеному українською мовою кінотексті;
метод кількісного аналізу для проведення кількісних підрахунків.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній ми узагальнили наукові відомості про фразеологізм та його особливості, конкретизували основні підходи до перекладу фразеологічних одиниць та виявили особливості перекладу українською мовою фразеологічних одиниць у сучасному англомовному серіалі. В той час як практичне значення нашої роботи полягає у тому, що результати досліджень можуть використовуватись для подальшого наукового вивчення особливостей перекладу фразеологічних одиниць, також отримані результати можуть бути використані при написанні курсових, кваліфікаційних робіт та на заняттях з теорії і практики перекладу.
Результати дослідження апробовано під час студентської наукової конференції, що проводилась у Черкаському державному технологічному університеті в рамках Днів студентської науки, результати дослідження опубліковано у науковій статті [26].
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури і джерел фактичного матеріалу.
У вступі висвітлена актуальність, новизна дослідження, встановлені його мета, завдання, об’єкт та предмет, визначені фактичний матеріал, методи дослідження, проговорюється його теоретична та практична цінність.
У першому розділі розглянуто поняття «фразеологічна одиниця», її ознаки, представлено різні класифікації фразеологічних одиниць та способи їх перекладу.
У другому розділі розглянуто поняття «кінотекст», його основні типи перекладу та труднощі перекладу англомовного кіносеріалу.
У третьому розділі виконано практичний аналіз фразеологічних одиниць, а також аналіз та ретельний опис основних способів перекладу фразеологічних одиниць у сучасному англомовному серіалі.
У загальних висновках зазначені підсумки дослідження.
У додатках подаються списки аналізованих фразеологізмів, розподілених за класифікаціями науковців В. В. Виноградова та В. М. Телія, а також за їхніми способами перекладу.
Список бібліографії складає 80 позицій, з них 23 – іноземною мовою.

Розділ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Поняття та ознаки фразеологічних одиниць

Фразеологія, як галузь лінгвістичної науки, завжди привертала до себе увагу мовознавців. У 50-ті роки ХХ ст. вважалось, що фразеологія перебуває у стані «прихованого» розвитку, а зараз її виокремлюють у самостійну лінгвістичну дисципліну. Роботи Ш. Баллі, Ф. Буслаєва, О. Потебні, І. Срезневського, П. Фортунатова, О. Шахматова, В. Виноградова сприяли становленню фразеології як галузі лінгвістики, вони досліджували синтаксичну природу словосполучень та аналізували стилістико-семантичні особливості стійких комплексів слів [3, c. 21].
Фразеологію тлумачать як розділ мовознавства, що вивчає лексично неподільні поєднання слів. Об’єктом дослідження фразеології, що є розділом мовознавства, вважають стійкі вислови, їх семантика, структура, походження та взаємозв’язок із іншими одиницями мови, зокрема словом і реченням, а також роль у мові. Фразеологію кваліфікують як сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, які є властивими певній мові. Фразеологізм є одиницею фразеологічної системи (лексико-граматична єдність двох та більше граматично оформлених компонентів) [65, с. 27-50].
В. В. Виноградов, А. І. Смирницький, М. П. Кочерган у своїх працях довели, що фразеологізми відрізняються від сполучень слів [3, c. 21]. Їм характерні високий рівень образності, неподільність, стійкість. Фразеологічні одиниці, що мають значення, яке не відповідає значенню їх окремих елементів, та походження яких найважче встановити, називають ідіомами. О. Смирницький вважає, що ідіоми на відміну від фразеологізмів, мають яскраву стилістичну забарвленість значення та виражену метафоричність. З цією думкою також погоджуються О. В. Кунін, О. С. Кубрякова, Н. М. Амосова, Р. В. Глезер [12].
У дослідженні О. В. Кунін визначає надслівність як основну властивість фразеологізмів. До фразеологізмів належать вирази, що мають різну величину, від бінарних (двокомпонентних) словосполучень до прислів’їв та приказок (влучних образних висловів, які мають форму речення). Неподільність, семантична цілісність та відтворюваність – спільні риси цих одиниць, приказки та прислів’я виражають завершену думку, на відміну від словосполучень. Зазвичай межі фразеологічної одиниці залежать від матеріального складу елементів, що її утворюють [12].
У лінгвістиці існує більше двадцяти дефініцій фразеологізмів (фразеологічних одиниць), проте жодне з них не отримало загального визнання. Більшість мовознавці вважають, що визначення фразеологічної одиниці є таким же складним, як і визначення слова. Ця складність полягає у тому, що і для фразеологізму, і для слова складно встановити спільні риси, що можна було б віднести до кожного з них без винятку. В. М. Ярцева вважає, що фразеологізм (фразеологічна одиниця) – це загальна назва семантично пов’язаних сполучень слів і речень, які на відміну від подібних за формою семантичних структур не відтворюються відповідно до загальних закономірностей вибору і комбінації слів при організації висловлювання, а відтворюються в мовленні у фіксованому співвідношенні семантичної структури і певного лексико-семантичного складу [57, c. 559]. У визначенні Ю. М. Караулова фразеологізм (фразеологічна одиниця) – це загальна назва семантично пов’язаних сполучень слів, які не утворюються в мовленні (як подібні за формою семантичні структури – словосполучення чи речення), а утворюються в ньому в візуально закріпленому за ними стійкому співвідношенні змісту та певного лексико-граматичного складу [25, с. 605]. П. О. Лекант вважає, що фразеологізм (фразеологічна одиниця) є складною міждисциплінарною одиницею, в формі і значенні якої взаємодіють одиниці різних рівнів [36, c. 61]. Б. О. Ларін під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполучення, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення [35, c. 28]. О. М. Бабкін зазначив, що фразеологічна одиниця – це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів. С. Г. Гаврін вважає, що фразеологічна одиниця – це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів [4, c. 54 – 59]. На думку М. М. Шанського, фразеологічна одиниця – це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована за своїм значенням, складом і структурою. В. П. Жуков фразеологізмом називає стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами [25, c. 26]. Отже, вчені розглядають фразеологізми з різних точок зору, лексико-семантичну будову, аналізуючи їхню семантичну зв’язність, узус чи міждисциплінарність. Більшість лінгвістів підкреслюють у фразеологізмах такі ознаки, як цілісність, стійкість граматичних категорій, постійне відтворення одного й того ж компонентного складу; здатність виражати єдине лексичне значення сполученням кількох слів.
Підсумовуючи підходи вчених до визначення фразеологічних одиниць, вважатимемо, що фразеологізм – це семантично пов’язане сполучення слів, що виникає у мові, як результат метафоризації його значення, та відтворюється у вигляді специфічної, усталеної та цілісної конструкції.
Важливим критерієм у розумінні значення фразеологізму є здатність відрізнити поняття «фраземи» та «лексеми». Згідно з В. П. Жуковим, «фразема – нарізнооформлена одиниця мов, яка завжди становить єдність мінімум двох компонентів – генетичних слів, тоді як слово – цілісно оформлена одиниця, яка складається з морфем» [21, с. 241]. Основна відмінність цих двох понять полягає у їхній семантиці. Так, фраземне значення визначається як образне уявлення метонімічного, метафоричного, чи порівняльного типу, через яке визначається денотат, а конотативне значення виявляється у сигніфікаті. Лексичне значення це насамперед його предметно-речовий зміст. Внутрішня форма фраземи – це образне уявлення, яке виникає на основі значень складників [21, с. 242].
Фраземи виникають у зв’язку з новими потребами, наприклад, задля конкретизації денотату. Так, лексема «бити» не має конотативного значення та не конкретизує дію. Проте такі фразеологічні одиниці, як ребра лічити, наминати боки, гладити по спині, не тільки описують виконання дії, але й конкретизують її.
Отже, фразеологічні одиниці мають такі ознаки:
1. Усталена (фіксована, стійка) конструкція речення або словосполучення, що є фразеологізмом.
2. Слова, що є елементами фразеологізмів, втрачають своє значення, виражаючи разом одне лексичне значення.
3. Фразеологізми не утворюються у процесі мовлення, вони є готовими мовними одиницями, що лише відтворюються при спілкуванні.
4. У реченні фразеологізми є основним членом речення (найчастіше присудком або обставиною), так як виражають одне лексичне значення.
5. Фразеологізми характеризують негативно чи позитивно особу, предмет, явище чи дію, надаючи тексту певного стилістичного забарвлення.
6. Як і окремі слова, фразеологізми можуть формуватися у синонімічні та антонімічні ряди [10, с. 73].
У сучасній лінгвістиці виокремлюються такі підходи до вивчення ідіоматики: структурно-семантичний, функціональний, когнітивний, етнокультурний.
Структурно-семантичний підхід. У середині ХХ сторіччя розпочався лінгвістичний розгляд проблеми ідіоматики, відбувався він переважно в межах трансформаційно-генеративної теорії. Найчастіше ідіому визначають як стійке словосполучення (часом фразеологізм), значення якого не є значенням його компонентів. Структурно-семантичне опрацювання теорії ідіоматики та фразеології є основою для подальших досліджень інших аспектів одиниць вторинної експресивної номінації. У. Вайнрайх вважає, що ідіома – це фразеологічна одиниця, але зазначає, що не всі фразеологізми є ідіомами. На його думку, однією з головних рис ідіом є потенційна двозначність на відміну від їхніх буквальних двійників. Окрім того, автор розділяє два важливі поняття – ідіоматичність та стійкість, вказуючи на те, що стійкість, взята окремо, не є визначальною рисою ідіоми. Так, він вилучає фразеологічні сполучення із розряду ідіом, зазначаючи, що вони не мають нічого спільного з ідіомами, це лише стійкі та всім відомі одиниці.
Структурний погляд на ідіоматичність підкреслює, що певний ступінь ідіоматичності мають і інші одиниці, однак він не завжди є достатнім, задля того аби увійти до розряду ідіом. Однак це, на перший погляд, суперечливе твердження уможливлює подолання традиційного бар’єру надслівності, що, швидше за все, є характерним для фразеологізму як структурі, ніж для ідіоми як явищу, яке базується не лише на структурних засадах та має більш складну природу. А. Маккай запропонував такі критерії для визначення ідіом: 1) надслівність; 2) неможливість розуміння значення ідіоми, проаналізувавши значення її компонентів, так як у складі ідіоми окремі елементи втрачають своє буквальне значення; 3) високий рівень потенційної неоднозначності, адже компоненти ідіом мають полісемічний характер, внаслідок чого можуть бути не коректно інтерпретовані; 4) узуалізація як результат конвенціоналізації вільних словосполучень.
Критерій потенційної неоднозначності порушує питання про функцію контексту в інтерпретації ідіом. Контекст відіграє важливу роль у розумінні вільних словосполучень і вирішальну – в інтерпретації ідіом. Проігнорувати контекстуальність під час дефініції ідіом неможливо. Існує думка, що ідіоми відображаються у свідомості не як самостійні одиниці, вони спочатку інтерпретуються буквально, до того ж успішній інтерпретації сприяє саме контекст. Ч. Фернандо зосереджує свою увагу на розмежування понять «ідіоматичність» та «ідіома», підкреслюючи, що більшість попередніх досліджень були спрямовані на лексико-граматичний аспект. Ідіома є неподільною єдністю, компоненти якої не змінюються або змінюються в певних межах. До ідіом, належать вислови, що є конвенціонально зафіксованими за лексичною формою і порядком чи ті, яким притаманний чітко обмежений набір варіантів, вони мають базові характеристики, що є характерним для більшості ідіоматичних одиниць [6, с. 75].
Одна з головних рис ідіом – це переносний характер їх значення чи значення одного з компонентів. Переносний характер має градуальну природу, так само як і ступінь лексичної інваріантності. Акцентується, що не тільки ідіоми мають таку ознаку, як ідіоматичність, що визначається як неможливість чи проблематичність виведення актуального значення ідіоми з індивідуальних значень її компонентів. Так як лінгвістична реальність – це поєднання чистих і гібридних типів, градуальна класифікація робить можливим виокремлення одиниць, що мають деякі риси ідіом, проте не є ідіомами. [6, с. 30 ‒ 31, 37 ‒ 38, 41]. В більшості робот вищезазначених лінгвістів критерій надслівності займає перше місце, і водночас до класифікацій ідіом суперечливо включаються ціліснооформлені одиниці. Можна зробити висновок, що ціліснооформлені та нарізнооформлені ідіоматичні одиниці мають набагато більше спільного у функціонально-семантичному плані, ніж розмежовуються за формально-структурним критерієм.
Функціональний підхід. Прихильники функціонального підходу порушують питання призначення ідіом, їх взаємодії з іншими одиницями тексту. Головна думка, що саме призначення об’єднує ідіоми різних структурних типів в один функціональний клас і формує їх прагматичний профіль. Функціональний (у вузькому сенсі – функціонально-прагматичний, ширше – комунікативно-дискурсивний) підхід до вивчення ідіом пов’язаний із прагматикою дискурсу, тобто з засобами вираження відповідних інтенцій та настанов, оскільки ідіоми є носіями іллокутивної сили висловлення та виконують певні дискурсивні стратегії, вони також спрямовані на досягнення певного перлокутивного ефекту. Робота Дж. Стреслера [76] є цікавою завдяки своїй функціональній спрямованості. Автор вважає, що додаткова дейктична інформація, яка наявна в ідіомах, зумовлює їх функціональне призначення та пояснює їх наявність/відсутність у різних ситуаціях [76, с. 78 ‒ 79, 85 ‒ 89, 101 ‒ 103, 116 ‒ 119]. Залежно від соціального та особового дейксису автор виокремлює функціональні типи ідіом, та, ми вважаємо, недостатньо уваги приділяє особливостям додаткової дейктичної інформації, передумовам її появи та пояснення того, до яких ефектів вона призводить. М. А. К. Халідей розрізняє ідіоми на основі функціонального критерію: 1) мисленнєві, ті, що позначають світ явищ, речей тощо (люди, ситуації, дії, речі, оцінка, емоції); 2) міжособистісні ідіоми, вони зображають комунікативний характер повідомлення (згода, привітання, вказівки, невпевненість, вдвертіть, відмова); 3) текстові ідіоми, що є засобом когезії дискурсу. Очевидно, що автор розглядає ідіоматику дуже широко, у складі класифікації – стійкі неідіоматичні одиниці, що є позбавленими експресивності.
Ч. Фернандо вважає, що функціональне призначення ідіом – це задоволення потреб суб’єктів дискурсу. Саме через конотативний складник значення ідіоми можуть виконувати своє функціональне призначення, так як в основі ідіом – креативний механізм мовної гри [6, с. 75]. Отже, головною рисою ідіоматичних одиниць є експресивність, адже для нейтрального позначення реалій використовуються неекспресивні мовні одиниці.
Когнітивний підхід. Когнітивна лінгвістики розглядає ідіому не лише як мовний факт, а як продукт концептуальної системи. Ідіома – це не лише вислів, загальне значення якого відрізняється від значень його елементів, а одиниця, що має значення зумовлене більш загальними знаннями про світ, зображеними в концептуальній системі. Отже, акцентується думка, про те що ідіоми мають концептуальний, екстралінгвістичний, а не лінгвістичний характер [68, с. 330]. Когнітивне моделювання дефініцій ідіом передбачає висвітлення співвідношення і взаємодії семантики ідіом та знань, які лежать в їх основі. Ці знання зображені у вигляді концептів та фреймових структур, образів, уявлень. Когнітивний підхід до вивчення ідіом зазвичай збагачується за рахунок теорії дискурсу, так як «дискурсивний простір стійких денотативних ситуацій є природним джерелом породження одиниць вторинної експресивної номінації, які здатні одночасно репрезентувати соціальну, світоглядну та власне лінгвістичну інформацію в єдності семіологічних, ситуативних та соціально-культурних факторів» [23, с. 72 ‒ 73]. Більшість ідіом є хоча б частково семантично прозорими, а їхнє значення можна визначити, використовуючи концептуальну проекцію із зони джерела на зону результату, що дозволяє детальніше описати механізми формування дефеніцій ідіом [68, с. 330 ‒ 331]. Ці ідеї є в основі теорії концептуальної метафори (абстрактний спосіб інтерпретації одних понять у термінах інших). Автори теорії концептуальної метафори розглядають метафору широко, об’єднуючи під цим поняттям метафору (перенесення за подібністю), метонімію і її різновиди (синекдоха і металепсис), а також літоту, гіперболу, синкретичні тропеїчні засоби тощо. Такі висновки суперечать традиційному підходу до вивчення явища ідіоматики, у межах якого наголошується на довільному характері зв’язку між планом вираження та планом змісту ідіом: «значення ідіоми не залежить від її плану вираження, оскільки зв’язок між ними характеризується абсолютною довільністю». Але, ймовірніше, довільна природа таких відношень є сумнівною, так як зв’язок між значенням ідіоми та значенням її елементів частково визначається за допомогою концептуалізації явищ, з якими співвідносяться ідіоми, а тому вибір компонентів буде залежати від концептів-символів явищ, що зберігаються у свідомості [64, с. 94]. Розглядаючи питання мотивації ідіом, деякі мовознавці [68, с. 330] зазначають, що поняття мотивації вужче ніж поняття передбачуваності значення ідіоми, якщо враховувати зміст її компонентів. Це означає, що чим легше зрозуміти значення ідіоми, аналізуючи значення її компонентів, тим ясніша і прозоріша її мотивація. Когнітивний підхід до значення ідіоми передбачає більше можливостей для аналізу в сфері лінгвістичного моделювання актуального значення ідіом.
Метафорична природа ідіоматичного значення дозволяє відновити комплекс тих концептуальних перетворень, які лежать в основі формування актуального значення ідіом. Розуміння когнітивного процесу творення ідіом як асоціювання носія мови з певним фреймом і перенесення дескриптивно-оцінного змісту цього фрейму на подібну за певними ознаками ситуацію у світі розкриває потенціал когнітивного моделювання ідіом, відображаючи мову в дії. Відповідно до сучасних уявлень фонові знання людини постають у вигляді сукупності фреймів. Знання про світ утворюються за визначеними сценаріями мовних знань про фіксований набір стереотипних ситуацій і можуть бути описані, як результат формального заповнення сценаріїв або фреймів, оскільки фрейм є упорядкованою структурою, що на основі досвіду акумулює знання про стереотипну ситуацію [72, с. 355].
Фрейм має відповідну ієрархічну структуру та відображається у вигляді пропозиції: складається з вузлів чи слотів різних рівнів і зв’язків між ними. Слоти структуруються у власні мікросистеми – субфрейми, що разом створюють складну ієрархічну фреймову структуру. В основі ідіом – концептуальні метонімії, метафори тощо, які поєднують абстрактні та конкретні сфери знань і допомагають зрозуміти образне значення ідіом. Дослідження операцій над концептуальними структурами відображає когнітивні стратегії, що спрацьовують у випадку пояснення образного значення та сприяють інференції актуального значення ідіом.
Етнокультурний підхід. Проблематика національно-культурної своєрідності корпусу ідіоматичних одиниць є предметом дослідження багатьох лінгвістів [6]. Підвищена увага до цього питання зумовлена посиленням зацікавленості теми взаємодії культури та мови, що досліджуються в межах антропологічної парадигми сучасної лінгвістики. Лінгвокультурологія прагне до експлікації культурно-національної значущості ідіом, яка досягається в результаті співвіднесення їх з концептами загальнолюдської чи національної культури [51, с. 30]. Використання лінгвокультурологічного підходу у вивченні ідіоматики орієнтує науковця на вивчення співвідношення знаків культури й ідіом та актуалізує значення системи стереотипів, еталонів, символів тощо задля зображення культурно-національної специфіки ідіоматичної системи.
Мовна картина світу припускає наявність у носіїв мови певного набору загальних фонових знань, що пов’язують культурно марковані одиниці мови з квантами культури. Люди сприймають навколишній світ крізь призму своїх мов зовсім по-різному, саме тому спосіб концептуалізації дійсності у кожній мові несе як специфічний характер, так і універсальний характер. Ідіоми є одним із найяскравіших джерел розуміння національних еталонів, вони допомагають інтерпретувати національно-специфічний образ світу, але так як відбуваються значні інтеграційні процеси на сучасному етапі розвитку суспільства, це допомагає зближенню культур та їх діалогу. У сучасній лінгвістиці лінгвокультурологічна парадигма тісно пов’язана з когнітивно-інтерпретаційною парадигмою дослідження, оскільки з позицій останньої ідіома тлумачиться як мікротекст, що структурується в ході інтерпретації носієм мови всіх типів семантичної інформації ідіоми в семантичному просторі культурного знання, у якому перебуває суб’єкт дискурсу [32, с. 2].
Довільна природа взаємозв’язку між значенням ідіоми та буквальним значенням її компонентів є сумнівною. Ідіоми є знаками іллокуції в дискурсі, засобом прагматичної когерентності та маркером інтернаціональності.
Вважаємо, що ідіоматика є ефективним засобом регуляції поведінки людей завдяки здатності до посиленого впливу на свідомість суб’єктів дискурсу. Отже, для відображення національнокультурної специфіки ідіоматичної системи мови є необхідним сукупне застосування лінгвокраїнознавчого, лінгвокультурологічного когнітивного, та контрастивного підходів.

Класифікація фразеологізмів

Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою вважають класифікацію фразеологічних одиниць за ступенем злютованості їхніх компонентів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В.В. Виноградов [11].
Ш. Баллі – науковець, що вперше класифікував фразеологічні явища [7]. Вчений розділив фразеологічні звороти, виокремивши фразеологічні серії і фразеологічні єдності. Фразеологічні серії – це словосполучення, чиї елементи зберігають самостійність, вони можуть функціонувати як звичайні мові одиниці і після розпаду словосполучення. А фразеологічні єдності – це словосполучення, що мають образну семантичну ознаку. Лінгвіст обрав метод ідентифікації як критерій встановлення об’єкта фразеології: єдність значення проявляється тоді, коли ми можемо підібрати одне слову-ідентифікатор, яке буде тотожне усьому виразу. Незважаючи на те що, на практиці неможливо підібрати одне слово-ідентифікатор до всіх фразеологічних, тезис про принципіальне значення семантичної ознаки фразеологічної одиниці є надзвичайно важливим у подальшому розвитку теорії фразеології [41, с. 6–8].
На основі ідей Ш. Баллі, науковець В. В. Виноградов виділив три групи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Фразеологічні зрощення – це фразеологічні одиниці, що є неподільними, їхнє значення не залежить від значень їхніх компонентів. Значення фразеологічних єдностей навпаки пов’язано із внутрішнім образним стрижнем виразу. Фразеологічні сполучення – це фразеологічні одиниці, що утворюються реалізацією значень їхніх елементів, в складі таких одиниць можлива синонімічна заміна [11, с. 146–161]. У цій класифікації є недоліком, що проявляється у відсутності загального критерію, за яким можна встановити фразеологічність. Семантична цілісність – це структурно-семантична ознака фразеологічних зрощень і єдностей, в той час як семантична аналітичність – це ознака фразеологічних сполучень. Суб’єктивним поняттям вважається ступінь вмотивованості автором і його не визначають критерієм фразеологічності.
Принципово інший підхід пропонує О. І. Смирницький задля розподілу фразеологічного матеріалу. Він акцентує увагу на тому, що роздільнооформленість – це головна відмінність фразеологічної одиниці від слова, і аналізує семантичні, структурні та функційні характеристики фразеологічних одиниць. На основі структурно-семантичними рисами науковець виокремлює «одновершинні», «двовершинні» або «багатовершинні» фразеологічні одиниці. «Одновершинні» мають один семантично повнозначний компонент. «Двовершинні» чи «багатовершинні» мають два або більше семантично повнозначних компоненти.
За функційною ознакою О. І. Смирницький виділяє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні стійкі словосполучення, що втратили свою метафоричність) та ідіоми. Фразеологічні одиниці – це стилістично нейтральні стійкі словосполучення, які втратили свою метафоричність. Ідіоми – це експресивні засоби мови, що базуються на метафорі [3, с. 7–8]. Але при віднесенні мовного матеріалу до фразеологічного складу мов дослідник не врахував одну найбільш характерних ознак фразеологічних одиниць – стійкість [52, с. 45].
Б. О. Ларін вважає, що накоплення ідіоматичності відбувається поступово. Вільні мовні звороти, що є повні за складом і прямі за значенням, – вихідний матеріал для фразеологічних одиниць. Перша умова при утворенні ідіоматичних оборотів – втрата реалії, якій відповідає словосполучення у номінативній функції. Завершальний етап, на якому звичайне словосполучення перетворюється в ідіоматичне, це його семантичне образне значення. Так, науковець підкреслює важливість створення класифікацій фразеологічних одиниць, в основі яких історичний принцип [35, с. 78].
Ми підтримуємо контекстологічний підхід до фразеологічної системи мови, який запропонована Н. М. Амосова. Дослідниця вважає, що аналіз фразеологічних одиниць має проводитись у плані синхронії, і визначення сутності та меж фразеологічного об’єкта не може виникати із спостережень над історичною динамікою мовних явищ. Вона розглядає фразеологізми як одиниці постійного контексту та розподіляє їх на фраземи та ідіоми. У фраземах значення слова, що семантично реалізується має бути фразеологічно зв’язаним, залежним від постійного контексту. В той час як в складі ідіом неможливо виділити ключове слово, так як їм характерне цілісне значення [3, с. 3– 103].
Отже, Н. М. Амосова вважає, що основними рисами фразеологічних одиниць є роздільнооформленість, стійкість та семантична злитність. О. В. Кунін визначає фразеологічні одиниці як «стійкі сполучення лексем із повністю або частково переосмисленим значенням» [30, с. 8]. Він здійснив детальну класифікацію фразеологічних одиниць з урахуванням їх семантичних, структурних та функційних особливостей. Серед фразеологічних одиниць автор виділив чотири класи: 1) номінативні фразеологічні одиниці, до них відносяться субстантивні, адвербіальні та ад’єктивні фразеологічні одиниці, що мають структуру словосполучення, вони позначають явища, стани, предмети, дії, та якості; 2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці, вони включають дієслівні фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення та речення, що позначають дію або стан; 3) вигукові фразеологічні одиниці зі структурою еліптичного речення, що позначають емоції та волевиявлення, і модальні фразеологічні одиниці, які включають одиниці різних структурних типів, вони об’єднані функцією вираження відношення до висловлення з погляду достовірності, бажаності тощо; 4) комунікативні фразеологічні одиниці зі структурою повнопредикативного речення, вони діляться на прислів’я і приказки.
Дані класи за різноманітними структурними та семантичними ознаками поділяють на підкласи та розряди [32, с. 125–190]. Таку класифікацію на матеріалі французької мови запровадив А. Г. Назарян [41, с. 58–65]. Ці класифікації характеризуються громіздкістю, складністю і широким розумінням фразеологічних одиниць, так як об’єктом дослідження фразеології також є прислів’я та приказки. В. Л. Архангельського включив усі різновиди сталих виразів до фразеологічного складу мов [5, с. 185].
В. М. Телія вважає, що широкий об’єм фразеології формується лише за двома критеріями: відтворюваність та роздільнооформленість. Такий підхід є суто узуальним. Так, шість класів одиниць співіснують в її межах: ідіоми, фразеологічні сполучення, паремії, мовні штампи, кліше та крилаті вирази. Ідіоми – це словосполучення, що мають повністю переосмислене значення компонентів. Фразеологічні сполучення – словосполучення, де один із елементів зберігає своє пряме значення. Паремії – прислів’я та приказки. Мовні штампи – це відтворювані стилістично забарвлені словосполучення. Кліше – мовні формули. Крилаті вирази – цитати з різноманітних культурних джерел, зокрема літературних. [51, с. 58].
Ми погоджуємося з думкою дослідниці, що неможливо підібрати універсальні методи дослідження фразеологічних одиниць у широкому розумінні. Тому вважаємо доцільним дотриматися саме вузького розуміння об’єму фразеології. Задля того щоб окреслити її меж у вузькому форматі, ми маємо встановити комплексний перелік основних ознак фразеологічних одиниць, що надають можливість відокремити фразеологічні одиниці від інших типів сталих виразів.
На думку А. Г. Назаряна фразеологічна одиниця – це роздільнооформлена одиниця мови, що характеризується повним або частковим переосмисленням компонентів [41, с. 42]. В. П. Жуков називає фразеологічну одиницю «стійкою роздільнооформленою відтворюваною одиницею мови, яка наділену цілісним (або, рідше, частково цілісним значенням) і здатна сполучатися з іншими словами» [21, с. 6]. Л. Г. Скрипник визначає фразеологічну одиницю, як «стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілісність і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули» [49, с. 7].
До головних ознак фразеологічної одиниці Л. Г. Авксентьєв відносить роздільно оформленість, семантичну цілісність та метафоричність [1, с. 13]. До загальновизнаних ознак фразеологічної одиниці, такі як роздільнооформленість, семантична цілісність, стійкість та відтворюваність В. М. Мокієнко також додає експресивність. [40, с. 167]. Важливість експресивності підтримують і В. М. Телія [51, с. 84], і В. Д. й Д. В. Ужченки та називають фразеологічну одиницю «семантикоконотативним зображенням реалії» [53, с. 16].
М. Ф. Алефіренком вважає, що фразеологічна одиниця – це «аналітичний за структурою, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак, який утворюється внаслідок інтегративної дифузії лексичних і граматичних значень свого вільносинтаксичного генотипу, зумовленої процесами вторинного семіозису» [2, с. 4]. Але ми не можемо вважати відповідність фразеологічних одиниць граматичним категоріям їх основною ознакою, оскільки існує велика кількість предикативних фразеологічних одиниць, що робить неможливим їх співвіднесення з частинами мови. В. М. Телія вважає, фразеологічні одиниці доповнюють лексичний склад мови, так як вони номінують оцінні ознаки, які не є «втягнутими» у денотативний простір [51, с. 82]. Під номінативною функцією фразеологічних одиниць дослідниця зазначає їх здатність називати фрагменти дійсності [61, с. 56] і називає її ключовою рисою для виокремлення фразеологічних одиниць в окрему групу сталих виразів.
Часто західні науковці послуговуються терміном ідіома задля позначення фразеологічної одиниці. Уперше цей термін вжив Л. П. Сміт у відношенні до мовних аномалій, що на його думку порушують закони граматики чи лексики [75, с. 168]. На основі різних підходів до визначення терміну ідіома і його об’єму А. Ланглоц підкреслює його широке й вільне розуміння. Це призводить до того, що до ідіом, як комплексних мовних конфігурацій, відносять різні сталі вирази такі, як мовні формули, прислів’я, кліше тощо. Характерними рисами ідіом А. Ланглоц зазначає стійкість, сполучуваність та нерозкладність [69, с. 2–3]. М. Г. Свенссон вважає нерозкладність складним феноменом, що пов’язаний із вмотивованістю, образністю, і ступенем прозорості значення [77, c. 82–92].
В сучасних закордонних дослідженнях з’являється значення ідіоми як різновиду фразеологічної одиниці, так як більшість мовознавців визначають її як «фразову одиницю, чиє значення неможливо вивести із її синтаксичних компонентів» [61, с. 79]. А термін фразеологічна одиниця лінгвісти починають вживати по відношенню до різних типів сталих виразів. С. Гріз виділяє такі ознаки, згідно з якими словосполучення можна класифікувати як фразеологічну одиницю: характер словосполучення та кількість елементів у ньому, його лексична та синтаксична варіативність, частотність його вживання, семантична нерозкладність. Останній параметр традиційно вважають ключовим [66, с. 4].
Дж. Сінклер запровадив новий підхід до визначення об’єму фразеології із розвитком корпусної лінгвістики [74]. Він отримав назву дистрибутивний, так як грунтується на критеріях частотності вживання. Цей метод зображує результати, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів. Ідіоми, що відомі як семантично нерозкладні мовні одиниці фразеології, на практиці дуже рідко вживаються у мові. Водночас словосполучення слів, які раніше не були частиною фразеологічного матеріалу, вражають вживаністю у комунікативних процесах [65, c. 29]. Цей напрямок досліджень фразеологічних одиниць здобув підтримку серед західних лінгвістів (М. Левін і Г. Ліндквіст, Р. Мун, С. Еверт, Н. Несселхауф і П. Скандера, Дж. С. Вільямс, М. Стаббс) [74].
Ми вважаємо, що критерій частотності не має бути ключовими для визначення фразеологічності, так як він розширює межі фразеології і робить неможливим розрізнення фразеологічних одиниць та вільних словосполучень. М. Пакот та С. Грейнджер [65], розглянувши фразеологічний матеріал, запропонували об’єднати класичний і дистрибутивний підходи. Вони розробили типологію фразеологічних одиниць, що має за основу функційні критерії.
До першого класу фразеологічних одиниць віднесли одиниці, що виконують номінативну функцію, наприклад, ідіоми, фразові дієслова, сталі порівняння тощо. Другий клас фразеологічних одиниць має синтаксичну функцію, наприклад, складні сполучники і прийменники. Функція третього класу є комунікативною, вона об’єднує приказки та прислів’я, крилаті вирази, мовні кліше, слогани тощо [65, c. 42– 45]. Подібна класифікація також пропонують Д. О. Добровольский, Г. Бюргер і А. М. Баранов [8, с. 9]. На нашу думку, функційний підхід з метою виділення різних класів сталих виразів є основним і ми погоджуємось із В. М. Телія щодо обов’язкової наявності номінативної функції фразеологічної одиниці. Саме здатність номінувати явище об’єктивної дійсності, акцентуючи його образність, відрізняє фразеологічну одиницю від інших класів словосполучень. Незважаючи на міжрівневий статус фразеологічних одиниць, вони є об’єктом лексикології. Словосполучення, що виконують синтаксичну функцію (складні прийменники та сполучники), вважаються об’єктом синтаксису, в той час як сталі вирази комунікативної направленості (приказки та прислів’я) є об’єктом прагматики.
Узагальнюючи погляди вітчизняних та іноземних лінгвістів на об’єкт фразеології, можемо зробити висновки, що фразеологічним одиницям притаманна низка специфічних характеристик, такі як: цілісність значення (значення фразеологічної одиниці утворюється в результаті повного чи часткового переосмислення вільного словосполучення прототипу), роздільнооформленість (фразеологічна одиниця складається із двох або більше слів), відтворюваність у мові (фразеологічна одиниця не утворюється, а відтворюється у мові як цілісний словесний комплекс), виконання номінативної функції (образне позначення фрагментів об’єктивної дійсності) та відносна стійкість (фразеологічній одиниці характерна відносна постійність структури та компонентного складу).
Взявши за основу вище зазначені дефініції фразеологічних одиниць та узагальнений перелік їхніх характеристик в нашому дослідженні під фразеологічною одиницею ми розуміємо мовні одиниці, що є семантично цілісними, відтворюваними, стійкими, роздільнооформленими та здатними виконувати номінативну функцію. Компоненти фразеологічних одиниць набули повного чи часткового переосмислення. Так, відповідно до узуальної класифікації сталих виразів В. М. Телія [51, с. 58] до фразеологічних одиниць у межах нашого дослідження відносимо ідіоми (різновид фразеологічних одиниць із цілковито переосмисленим значенням компонентів) та фразеологічні сполучення (різновид фразеологічних одиниць із частково переосмисленим значенням компонентів).
Розглядаючи питання щодо віднесення паремій до фразеологічних одиниць, вважаємо що їм притаманні семантичні, структурні та функційні ознаки, що відрізняють їх від фразеологічних одиниць. По-перше, паремії структуровані за зразком семантично цілісних, синтаксично замкнених та відтворюваних речень [8, с. 4], тому на відміну від більшості фразеологічних одиниць вони не можуть бути частинами речення чи мати синтаксичне відношення до інших членів речення. По-друге, їм характерне особливе функційне навантаження, що проявляється в реалізації особливої дидактичної мети (застереження, повчання) [32, с. 176]. Так як вони не позбуваються свого ідейно-тематичного навантаження поза текстом, стверджуємо, що їм притаманна функція висловлення. Ми вважаємо, що такі особливості роблять можливим розгляд паремій, як, окремого від фразеологічних одиниць, класу стійких відтворюваних мовних одиниць та сприяють становленню пареміології як окремої дисципліни (Л. Г. Авксентьєв, М. Ф. Алефіренко, В. М. Білоноженко, В. М. Мокієнко, О. І. Молотков та ін.) [40].

Способи перекладу фразеологізмів

Проблеми, що виникають під час перекладу фразеологічних одиниць, пов’язані не лише з відмінностями у структурі української та англійської мов, а й з безпосередніми особливостями фразеологізмів, що є семантично неподільними виразами, план змісту яких не співпадає з планом вираження [3, c. 32]. Головними ознаками цих одиниць вважають відносну сталість їх складу, відтворюваність, образний характер, семантичну цілісність значення [1, c. 18]. Національно-культурне забарвлення фразеологізмів спричиняє певні труднощі при перекладі, через це у вихідній мові та мові перекладу можуть не збігатися структура, лексичний склад, образи вихідних та цільових фразеологічних одиниць.
Дослідження та порівняльний аналіз фразеологічних одиниць різних мов допомагає скласти ідіоетнічний портрет націй, зрозуміти особливості їхнього світогляду, кодифікованих у стереотипах, архетипах та символах. Кожна мова по-своєму інтерпретує та об’єктивізує глибинні світоглядні настанови. Зокрема, спостереження людей за природою і віра у її магічну силу мали відображення в усній народній творчості, яку в той час використовували для передачі важливої інформації про навколишній світ та особливості взаємодії з ним. Знання та досвід, здобутий предками, зображується у прислів’ях та приказках різних народів про пори року, погоду, прикмети. Універсальність фразеологічних фондів для кожної окремої мови визначається загальнонаціональними особливостями мислення та тенденцією до образного зображення уявлень про світ. Існують не лише ідіоетнічні, але й універсальні риси сприйняття представниками різних націй. Сьогодні у перекладознавстві є такі способи перекладу фразеологізмів: за допомогою підбору еквівалентів (повних та часткових), аналоговий переклад, контекстуальні заміни, калькування й описовий переклад [26].
Еквівалентний переклад є адекватним способом перекласти оригінальний фразеологізм, підібравши еквівалентну одиницю, за умови що така наявна в мові перекладу. Цей спосіб не лише цілковито відтворює зміст, але й передає образність та виразність вихідного фразеологізму. Повні еквіваленти в українській мові мають схожий лексичний склад, граматичну та семантичну структуру, образ та стилістичну спрямованість з англійськими одиницями [2, с. 81], зокрема: in seventh heaven – на сьомому небі [4, с. 35].
Варто зауважити, що фразеологічних еквівалентів є порівняно невелика кількість. Зазвичай це інтернаціональні фразеологічні одиниці. Разом з тим Комісаров зазначає, що під час запозичення однієї фразеологічної одиниці різними мовами, її значення може відрізнятись, через це і з’являються схожі за формою, проте за змістом різні «фальшиві друзі перекладача» [5, с. 82]. Так, англійський фразеологізм to lead by the nose [6, с. 27] та український вираз водити за носа збігаються за формою, проте мають різні значення. В той час як англійський фразеологізм означає «підкоряти своїй волі», український – «обманювати».
Ми вважаємо, що за наявності незначних синтаксичних, лексичних та граматичних відмінностей фразеологізми української і англійської мов, що зіставляються, не можна вважати повними фразеологічними еквівалентами, тому важливо виокремити часткові фразеологічні еквіваленти. Часткові еквіваленти – це такі одиниці мови перекладу, що мають певні лексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності, проте однакові значення та стилістичну спрямованість з відповідними фразеологічними одиницями мови оригіналу. За ступенем адекватності перекладу часткові еквіваленти аналогічні повним еквівалентам. Часткові еквіваленти, у свою чергу, поділяються на часткові лексичні та часткові граматичні еквіваленти. Часткові лексичні еквіваленти, які збігаються за значенням та стилістичною спрямованістю, подібні в переносному значенні, але відрізняються своїм лексичним складом, граматичною структурою. Так, наприклад: як мухи на цукор – як мухи на меді, танцювати як слон – танцювати, як ведмідь.
Часткові лексичні еквіваленти – це також еквівалентні фразеологічні одиниці мови перекладу, які однакові за значенням, стилістичною спрямованістю, але різні за образністю. Такі підрозділи В.Н. Комісаров називає фразеологічним аналогом [4, с. 82]. Використання фразеологічного аналога забезпечує такий самий адекватний переклад англійської фразеології, як і за наявності повного еквівалента. Але є й деякі обмеження. По-перше, на думку В. Н. Комісарова, необхідно зберегти емоційно-стилістичне значення фразеологічної одиниці. По-друге, необхідно враховувати два фактори: стилістичну нерівність та національний колорит деяких аналогових фразеологізмів [5, с.103]. Коли в мові перекладу немає ні еквівалента, ні аналога оригіналу фразеологічної одиниці, можна використовувати калькування, що є способом його буквальної передачі. Зверніть увагу, що цей метод перекладу фразеологізмів може бути використаний лише в тому випадку, якщо результатом є вираз, який легко сприймається та адекватно розуміється реципієнтом.
Далі розглянемо переклад фразеологічних одиниць за допомогою фразеологічних аналогів. Такі науковці як Я. Й. Рецкер, О. Ф. Арсентьєва, Д. І. Квеселевич, В.Ф.Скнар вважають фразеологічні аналоги одиницями, для яких є характерним однакове чи близьке значення та суб’єктивно-оцінна конотація. Їхнє функціонально-стилістичне забарвлення може бути схожим або ж відрізнятися тільки емоційно-експресивним відтінком. Структурно-граматична організація та компонентний склад фразеологічних аналогів може мати схожість або не збігатися взагалі. Р.П.Зорівчак зауважила, що слово аналог не є зафіксованим у лінгвістичних словниках та є схожим за звучанням до терміна аналогія, яке має інше значення – “уподібнення, викликане впливом одних елементів мови на інші” [24]. Науковиця виділяє лише повні та часткові фразеологічні еквіваленти. Враховуючи відмінності складників, часткові еквіваленти бувають різнобразні, різностильові, різноструктурні, різноекспресивні. Кількість схожих ознак фразеологічних одиниць впливає на коефіцієнт еквівалентності [20]. Однак, ми вважаємо, що така термінологія є дещо позбавлена чіткості та обтяжена деталями. На нашу думку окрім виділення повних і часткових еквівалентів, є необхідним виокремлення фразеологічних аналогів [31], які мають досить схожу структуру, проте їхнє значення передається за допомогою різних образів, розуміння яких не викликає труднощів ні в українського, ні в англійського носія мови. Українські фразеологізми-аналоги ідентичні за змістом англійському фразеологізму, але базуються на іншому образі. Наприклад: to have the ready tongue – за словом у кишеню не лізти, like mistress, like maid – яблуко від яблуні недалеко падає; there is no use crying over split milk – що з воза впало, те пропало.
Калькування – це спосіб перекладу лексичної одиниці мови оригіналу за допомогою заміни її складових частин, тобто морфем чи слів (у випадку сталих словосполучень) їхніми лексичними відповідниками у мові перекладу. Мета калькування полягає в тому, щоб створити нове стійке сполучення у мові перекладу, яке буде копіювати структуру вихідної лексичної одиниці. Використання цього прийому також може супроводжуватись зміною порядку елементів, що калькуються [28, с.173]. Застосовуючи метод калькування перекладачі передають безеквівалентну лексику вихідної мови, замінюючи її складові частини. Варто зауважити, що калькування не завжди може дозволити читачу, який не володіє мовою оригіналу, зрозуміти значення перекладеного фразеологізму. Це зумовлено тим, що фразеологічна одиниця має значення, що є не рівним сумі значень її компонентів, в той час як при калькуванні здійснюється переклад саме цих компонентів. Це дозволяє нам зробити висновок, що в результаті значення всього сталого словосполучення може залишитися нерозкритим [9, с.98-99]. Хоча калькування свідчить про не досить високий рівень перекладу, цей прийом є досить доцільним, тому що зберігає всю специфіку фразеологізму, при цьому ілюструючи спосіб мислення іншого народу [2, с. 82]. Також варто зазначити, що калькування виступає найкоректнішим варіантом при перекладі індивідуально-авторських новотворів.
Контекстуальна заміна полягає у тому, щоб знайти український фразеологізм, який хоча й повністю не співпадає по значенню з англійським, проте з високою точністю передає зміст у конкретному контексті (you never know what you can do till you try – очі бояться, а руки роблять; let well alone – не буди лихо, поки воно спить). Контекстуальні заміни можна поділити на п’ять самостійних прийомів перекладу: генералізація понять; диференціація і конкретизація понять; логічний розвиток понять при перекладі; компенсація втрат при перекладі; антонімічний переклад.
Буквальний переклад не є фразеологічним перекладом, оскільки в ньому не використовуються готові фразеологізми, що існують у мові перекладу. Результатом буквального перекладу є створення нового виразу, зрозумілого адресату перекладу, зокрема: аcid look – кислий вираз обличчя [2, с.18]. Фразеологічні кальки часто використовуються перекладачам. Вони дозволяють відтворити зображення оригінального блоку. В. Комісаров зазначає одну значну складність, з якою стикається перекладач у разі створення фразеологічної кальки, а саме надання їй форми крилатого виразу [5, с. 65].
У випадку, якщо фразеологічна одиниця не має безеквівалентного характеру чи не має аналога в мові перекладу, перекладач вимушений передати значення такої одиниці мови-джерела описовим методом. Такий вид перекладу унеможливлює збереження образу оригінальної фразеологічної одиниці, наприклад: have butterflies in one’s stomach (букв. мати метеликів у животі) – сильно перейматись, мати мурашки по шкірі (від хвилювання) [6, с. 75]. З метою адаптування описового перекладу до норм вихідної мови перекладач може скористатись перекладацькими трансформаціями.

Висновки до розділу 1

Фразеологія – галузь лінгвістичної науки, яка віддавна привертає увагу дослідників, бо містить найбільше суперечливих поглядів на окремі її аспекти, починаючи з визначення, обсягу, структури, семантики фразеологічних одиниць тощо. Фразеологію вважають невичерпним, багатоаспектним і складним явищем, саме цим і зумовлене наявність різних напрямків у її дослідженні.
Більшість лінгвістів виділяють у фразеологізмах наступні ознаки: стійкість граматичних категорій, цілісність, постійне відтворення однакового компонентного складу та здатність виражати сполученням кількох слів одне єдине лексичне значення.
Беручи до уваги підходи дослідників до визначення фразеологізмів, ми вважаємо, що фразеологічна одиниця – це семантично пов’язане сполучення слів, що з’являється в результаті метафоризації їхнього значення, та відтворюється у мові у вигляді специфічної, цілісної та усталеної конструкції.
Ми з’ясували, що у сучасній лінгвістиці виокремлюються такі підходи до вивчення ідіоматики: структурно-семантичний, функціональний, когнітивний та етнокультурний.
Проаналізувавши природу компонентів фразеологічних одиниць, їхні особливості та семантику можна зробити висновок, що хоча складові фразеологізмів не мають основних ознак слова, фразеологічним одиницям все ж таки притаманна слівна природа компонентів.
Проаналізувавши класифікації фразеологічних одиниць, можна зробити висновок, що існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний.
Сьогодні у перекладознавстві є такі способи перекладу фразеологізмів: за допомогою підбору еквівалентів (повних та часткових), аналоговий переклад, контекстуальні заміни, калькування й описовий переклад.
Еквівалентний переклад є адекватним способом перекласти оригінальний фразеологізм, підібравши еквівалентну одиницю, за умови що така наявна в мові перекладу.
Аналоговий переклад передбачає підбір фразеологічного аналога у мові перекладу, для якого є характерним однакове чи близьке значення та суб’єктивно-оцінна конотація.
У випадку, якщо фразеологічна одиниця не має безеквівалентного характеру чи не має аналога в мові перекладу, перекладач вимушений передати значення такої одиниці мови-джерела описовим методом.
Контекстуальна заміна полягає у тому, щоб знайти український фразеологізм, який хоча й повністю не співпадає по значенню з англійським, проте з високою точністю передає зміст у конкретному контексті.
Калькування – це такий спосіб перекладу, коли у лексичних одиницях мови оригіналу замінюють її складові частини їхніми лексичними відповідниками у мові перекладу.
Здійснене нами дослідження дозволяє ширше та більш детально зрозуміти, як різні науковці розуміють термін «фразеологічна одиниця» та які підходи до вивчення фразеологічних одиниць вони застосовують. Ми дослідили різні класифікації фразеологічних одиниць та виокремили перекладацькі трансформації, що є доцільними при перекладі стійких виразів. Перспективу бачимо у подальших дослідженнях та створенні єдиної класифікації фразеологічних одиниць.

Розділ 2
АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КІНОПЕРЕКЛАДУ

2.1 Поняття кінотексту як об’єкту перекладу

Кіно – це один із культурних феноменів, який має беззаперечний вплив на світогляд глядача. О. І. Орєхова вважає кінофільм соціально-мовним твором, що містить різні семіотичні системи [42, c. 165]. У дослідженнях сучасних науковців фільм розглядається як соціально-мовний комунікативний феномен, що містить ланцюг подій, які зображають культурний рівень персонажів, їхній характер та реакцію на події. Кожна зображувана подія фільму має інформативну цінність та надає певну інформацію, що є значущою для подальшого розвитку сюжету [60, c. 94].
Кіно розглядають як полісеміотичне явище, яке є продуктом художньої творчості та яке здатне передавати відомості через мовлення, музику та зображення. Кінофільм є також цінним засобом передачі інформації, ідей та цінностей до глядачів [39, с. 184]. Аудіовізуальний твір кінематографії містить епізоди, що поєднані між собою творчим задумом та зображувальними засобами. Він є результатом спільної діяльності, що виконували його автори, виконавці та виробники.
Якщо розглядати фільм з технологічної точки зору, то можемо зазначити, що він є сукупністю рухомих зображень чи так званих монтажних кадрів, які пов’язані одним сюжетом. Усі кадри складаються з послідовних цифрових чи фотографічних нерухомих зображень, де зафіксовані фази руху. Зазвичай фільм має звуковий супровід [34, с. 24].
Зважаючи на ступінь документальності та достовірності відеоматеріалу фільми можна поділити на наступні групи: документальні, ігрові та науково-популярні. У свою чергу ігрове кіно можна поділити на підтипи враховуючи кількість серій, критерії тривалості екранного часу, аудіовізуальний ряд, відношення до першоджерела, художню форму, новаторський підхід, цільову аудиторію та її об’єм, цілі автора тощо. Важливо, що до цілей автора можна віднести художні інтереси, суспільно-політичні, комерційні та змішані інтереси [17, с. 240].
Сучасні лінгвістичні та семіотичні дослідження присвячені тому, аби розглянути фільм як лінгвістичний та семіотичний феномен, у зв’язку з цим є доцільним використання понять «кінодіалог», «кінотекст», «кінодискурс» тощо. Пропонуємо розглянути ці поняття детальніше.
Відповідно до думки В. Є. Горшкової, кінодіалог – це одиниця перекладу, яка є вербальним компонентом фільму [16, c. 52]. Текст кінодіалога становить динамічне ціле, яке зумовлює виявлення домінанти на тому рівні, коли досягається єдність тексту.
У своїх працях Ю. Г. Цив’ян виокремлює кінотекст як дискретну послідовність безперервних ділянок тексту, що є структурно однотипними елементами – кадрами 255, с. 109]. Також кінотекст розглядають як текст культури, в якому найважливішою рисою є конструктивність, яка дозволяє створити бажані передумови задля зміни концептуальної та мовної картини світу конкретної особистості, яка сприймає даний текст, його перекладача та читача [38, с. 185].
Ю. М. Лотман провів найперше дослідження кінофільму в монографії «Семіотика кіно і проблеми кіноестетики», у цій праці він досліджує кінофільм з точки зору семіотики. Науковець вважає, що «кінотекст» можна розглядати як дискретний текст, що складається зі знаків, та недискретний текст, де значення стосується тексту. До того ж, дослідник виокремив сегменти кінотексту, відомі як кадри. Кадри – це мінімальні одиниці кіномови, які об'єднуючись утворюють кінофрази. Лотман переконаний, що за умови якщо кадри пов’язані між собою різними функціональними зв’язками, то кінець кожної кінофрази примикає до наступної, разом вони утворюють відчуття паузи. Поєднання кінофраз утворюють розповідь, в той час як їхня функціональна організація – сюжет [37, с. 34]. Звертаємо увагу, що кадр ототожнюють зі словом, так він стає головним носієм значення у кінотексті.
Дослідники кінотексту Г. Г. Слишкін та М. О. Єфремова визначають кінотекст як текст, який складається із статичних образів та образів, що рухаються, його елементами є також усна та письмова мови, шуми і музика, які є організовані у певному порядку та знаходяться у нерозривній єдності [50, с. 21-22].
Комунікативний соціально-мовний феномен художнього фільму та естетичний вплив, що він продукує, надають можливість розглянути кінодіалог як художній текст та дослідити його як частину цілого [16; с.19]. Важливим є розуміння окремих висловлювань, яке залежить як від того, яке місце вони займають у тексті, та і від змісту цілого тексту. Домінантність цілого над частиною зумовлює можливість пожертвувати менш суттєвими деталями з метою успішної передачі загального змісту тексту, враховуючи вимоги когезії та когерентності [60, с. 65].
Фільм уможливлює процес отримання знань про соціальне та культурне середовище персонажів. У культурологічному аспекті для глядача інформативність фільму є у тому, що він дізнається про нові реалії іноземної культури, її цінності та схеми поведінки. Соціальний аспект дозволяє розглянути повороти сюжету, вчинки, що є обумовленими характерами персонажів та здійснюються в різних соціальних умовах, за різних обставин. Варто зазначити, що глядач має змогу об’єктивувати знання щодо емоційного, соціального та психічного стану героя, що дозволяє йому побачити та усвідомити риси характеру персонажу [78, с. 43].
Враховуючи той факт, що кінотекст є спільною роботою сценаристів, режисера, композиторів, акторів, операторів, костюмерів тощо, його можна охарактеризувати як продукт, створений в результаті суб’єктивного осмислення дійсності, що здійснювався колективним автором [56, c. 96-97]. Кінотекст – це зв’язане завершене повідомлення, що виражене вербально (репліки акторів, пісні, титри, написи, закадровий текст) та невербально (образи, інтер’єр, пейзаж, шум, музика, реквізит, спецефекти тощо) [34, с. 17- 18].
Найбільш відомими видами кінотексту є:
1) кіносценарій, що має певні етапи формування: сценарна заявка, лібрето, літературний сценарій, чорнова версія сценарію, робочий чи режисерський сценарій та пооб’єктний сценарій;
2) записи у процесі зйомки фільму (монтажні, літературні, записи кінодіалога);
3) написи (заголовні, проміжні, внутрішньокадрові (субтитри), заключні написи (титри) [78, с. 81].
Досліджуючи поняття кінотексту, є необхідним розглянути його співвідношення з поняттям кінодискурсу, згадка про яке зустрічається у роботах багатьох дослідників [22; 37; 38]. Це об’ємне поняття, що вваається гіперонімом у відношенні до інших термінів кінотексту. В той час як кінотекст ототожнюють з фільмом, кінодіалог – це все, що було сказано в фільмі, імітуючи реальну комунікацію. Кінодискурс охоплює обидва ці поняття. На рис. 1 схематично зображено співвідношення явищ кінодискурсу та кінотексту.
У сучасних дослідженнях кінодискурс трактується як складне явище, яке охоплює вербальні (зв’язний текст) та невербальні компоненти фільму [39, с. 186].

Рис 1.

Науковці вважають, що художньому фільму, який є особливим типом кінотексту, характерні усі універсальні текстові категорії, що є обов’язковими й для художнього тексту [49, с. 36]. В. А. Кухаренко [33, с. 70-79], Г. Г. Слишкін і М. О. Єфремова стверджують, що для кінотексту є властивими такі категорії, як зв’язність, розкладність, антропоцентричність, ретроспекція і проспекція, побутова й інша темпоральна віднесеність, системність, цілісність, інформативність, модальність та прагматична спрямованість [49, с. 33].
Науковці, які досліджують явища кінотексту, виділяють такі його характерні риси:
1. Кінотекст – дискретна одиниця, так як він має роздільну структуру;
2. Кінотекст – когерентне ціле;
3. Кінотекст вважається зв’язним, адже змістовна самостійність епізоду є відносною, оскільки базується на кінотексті в загальному вигляді.
4. Світ кінотексту є багатовимірним, оскільки події в ньому можуть вказувати як на минуле, так і на майбутнє: кінодискурс (лінгвістичні й екстралінгвістичні компоненти) та кінотекст (вербальні й невербальні компоненти), «флешбеки», тобто проспекція та ретроспекція у вузькому значенні;
5. Кінотекст є антропоцентричним, так як зазвичай саме людина є центром історії;
6. Кінотекст є локальним і відносним в часі, оскільки простір і час пов’язані з героями;
7. Кінотекст – це система, яку створив колективний автор, оскільки нічого випадкового там не зустрічається, а всі дії спрямовані на досягнення єдиної мети;
8. Ще однією властивістю кіно тексту є його багатоканальна інформативність: в той час як глядач сприймає зорову та слухову інформацію, він також сприймає й інші типи інформації (змістовно-концептуальну, змістовно-фактуальну, змістовно-підтекстову);
9. Кінотекст є цілісним, так як він має чіткі межі початку й закінчення відео, чіткі просторові та часові рамки, і також чітку інтеграцію лінгвістичних та нелінгвістичних елементів;
10. Кінотекст володіє складним типом модальності, адже він є відображенням світу, створеного колективним автором;
11. Кінотекст є прагматичним, так як заохочує глядача до певних дій чи відповідних реакцій, зокрема, до певних думок, почуттів тощо [13; 21].
Проаналізувавши явище кінотексту, можна зробити висновок, що він є сукупністю структурних елементів кіномови в рамках кінотвору, що передають певну інформацію, зокрема емоційну, глядачеві відповідно до жанрових особливостей.

Основні типи перекладу кінотекстів

Оскільки ми розглядаємо переклад кінотексту, варто розглянути основні його типи. Виділяють три основні різновиди перекладу кінотексту: дублювання, переклад з субтитрами та закадровий переклад.
Головним принципом дублювання вважають синхронізм. Особливість дублювання полягає в тому, що насамперед потрібно підготувати адекватний текст перекладу мовою перекладу, що дозволить досягнути синхронізму з відео, зокрема артикуляцією акторів, з дотриманням темпу мови та доречною тривалістю звучання кожної репліки [58, с. 129]. Дублювання – це складний процес, що залучає в роботу декількох людей. Спочатку необхідно перекласти кінотекст (репліку, що є прописаною в сценарії), але цього ще замало аби виконати адекватний дубляж репліки, оскільки перекладач зіштовхується з певними труднощами, серед яких ритміка кожної фрази, її особливості та порядок. Якщо знехтувати хоча б одним із перерахованих вище пунктів, досягнути адекватного перекладу буде неможливо.
Процес перекладу та дублювання розпочинається з моменту, коли працівник кінокомпанії надсилає копію сценарію та кінофільму. У надісланих матеріалах можуть також міститись вимоги субтитрувати написи, продублювати музичні композиції та адекватно передати ролі героїв. Перекладач одночасно працює і з кінофільмом, і з його сценарієм, проте варто зауважити, що існує висока ймовірність, що репліки в них міститимуть істотні відмінності, адже сценарій є лише підготовчим етапом, тоді як на фінальній стадії кіновиробництва можуть застосовуватись інші репліки.
Після цього переклад відправляють редактору на перевірку. На наступному етапі відбувається синхронізація реплік з рухами, артикуляцією акторів та іншими зображеннями. Часом за процес синхронізації відповідають перекладач або ж редактор, однак частіше це завдання акторів та режисера дубляжу.
Синхроністу, як і редактору, потрібно впевнитись, що перекладений текст збігається за змістом з текстом оригіналу. Йому потрібно видалити надлишкову інформацію і за необхідності дібрати звукові ефекти. Після цього текст поділяють на відрізки, враховуючи репліки персонажів та тривалість сцен. Дані відрізки мають свій тайм-код, який прописують в тексті дубляжу задля полегшення роботи. Завершальним етапом є додавання субтитрів на певному фрагменті кінофільму, якщо це є необхідним.
На думку дослідника Фредеріка Чаума: синхронізація – це одна з основних характеристик перекладу в процесі дублювання, вона базується на співпадінні перекладу з манерою говорити, паузами, артикуляцією та рухами тіла акторів [58, с. 130]. Науковець пропонує виділити три види синхронізації в процесі дублювання:
Кінетичний синхронізм (репліки відповідають рухам акторів)
Ізохронізм (репліки акторів у мові оригіналу та мові перекладу співпадають по тривалості)
Об’єднання ізохронізму та кінетичного синхронізму (цілковите співпадіння часу перекладеної репліки та жестів, міміки, рухів акторів)
Дослідниця О. В. Полякова вводить термін «ліпсинк-переклад», що позначає процес перекладу під час дублювання. Завдяки ньому забезпечується синхронізація відео- та аудіоряду, до того ж він передає точний та всеохоплюючий сенс оригіналу. На думку науковиці основною одиницею ліпсинк-перекладу є ліпсинк-відповідник, тобто словосполучення чи слово мовою перекладу, завдяки якому у дубляжі задовольняються вимоги синхронізму [44, c. 355-356].
Необхідно зазначити, що виділяють дві базові класифікації дубляжу за кількістю мов:
1. Внутрішньомовний дубляж (постсинхронізація, автоматичне заміщення діалогів) зумовлюється тим, щоб спочатку актори зіграли свої ролі у кінофільмі, а потім переозвучили самих себе чи щоб їх переозвучили інші актори в тонательє з професійним обладнанням. Потреба у постсинхронізації полягає в тому, що створений у процесі зйомок звукозапис не завжди може відповідати канонам належної якості, містячи випадкові шуми чи нерозбірливу вимову [43, с. 338-341].
2. Міжмовним дубляжем вважають цілковите заміщення оригінальної мови мовою перекладу [43, с. 338-341].
Також існує три типи дубляжу за врахуванням кількості акторів, що озвучують:
1. багатоголосий, якщо кожен персонаж фільму озвучується різними акторами;
2. двоголосний, коли всі чоловічі ролі озвучуються одним актором, а всі персонажі жіночого роду озвучуються однією акторкою.
3. одноголосним дубляжем вважається той, коли один актор озвучує всіх героїв фільму.
Більшість дослідників кіноперекладу вважать втрату автентичності кінофільму під час дублювання результатом доместикації. На думку Л. Венутті у будь-якому перекладі присутня доместикація. Вона є необхідною задля того аби іноземний текст став цікавим та зрозумілим реципієнту [80, с. 67]. Дублювання – чудовий приклад доместикації, оскільки глядач сприймає дубльований фільм не як перекладений закордонний продукт, а як новий знятий його рідною мовою, і тому при перегляді кінофільму не виникає відчуття іноземності. Аналізуючи всі види кіно перекладу, саме в процесі дублювання найбільше змінюється оригінальний аудіо ряд [63].
В свою чергу субтитрування є демонстрацією письмового тексту мовою перекладу на екрані, в той час як кіно продукт відтворюється мовою оригіналу так, щоб діалог персонажів на екрані співпадав з субтитрами [59, c. 112]. Науковці Х. Діас-Сінтаз та Г. Андерман вважають, що субтитри – найуспішніші тоді, коли для глядача вони не помітні. Для того щоб досягти цього вони мають бути максимально стислими та відповідати вимогам читабельності [62, c. 21]. Як і дублювання, субтитрування включає в себе не лише лінгвістичну складову, а й технічну. Дослідник Е. Фоіс вважає, що розміщувати текст субтитрів потрібно не більше, ніж у два рядки. Довжина кожного рядка повинна бути від тридцяти п’яти до сорока знаків, включаючи розділові знаки та пробіли. На екрані субтитри мають з’являтись не довше, ніж чотири секунди [63].
Хоча в процесі субтитрування немає вимог щодо ліпсинк-перекладу, узгодження артикуляції та реплік акторів, синхронізація відео- та аудіо ряду все ще є надзвичайно важливою. Згідно з О. В. Козуляєва субтитри є залежними від зміни планів у кадрі, це в свою чергу зменшує місце та час для перекладених реплік [27, c. 376]. Науковець С. В. Єлісєєва акцентує увагу на тому, що загальною особливістю субтитрованого перекладу є необхідність у зменшенні оригінального аудіоряду задля того, аби відобразити його у письмовому вигляді на екрані [19, c. 158]. Дослідниця В. Є. Горшкова характеризує субтитрований переклад як компресію оригінального тексту, де відбувається видалення малоінформативних та надлишкових складових реплік героїв кінофільму в перекладеному кінотексті. Величина даної компресії, що зумовлена системними відмінностями між мовами оригіналу і перекладу, буває різною та залежить від важливості вербального компоненту задля розуміння сенсу реплік його об’єму та швидкості мовлення [15, c. 36].
Інша особливість субтитрів – фрагментований характер. Зазвичай глядачі не можуть повернутись на декілька секунд назад, щоб перечитати субтитри, оскільки вони завжди з’являються ізольованими. Навіть у випадку перегляду фільму онлайн, коли реципієнт має змогу повернути фільм на декілька секунд назад, це матиме дещо негативний вплив, адже такий перегляд кіно продукту не є природнім. Ось чому ретельна сегментація інформації є вкрай важлива у процесі субтитрування. Для того, аби реципієнт зміг сприйняти субтитри легко та за короткий час, вони повинні бути синтаксично та семантично самостійними. Тобто, за можливості, слова, що є безпосередньо пов’язаними між собою граматично чи семантично, повинні бути в одному рядку у текстах субтитрів. Якщо зустрічаються довші чи складніші для сприйняття речення, їх потрібно ділити на простіші та коротші [71, c. 277-278].
Проаналізувавши усі типи перекладу аудіовізуальних продуктів, можемо зробити висновок, що субтитрування мінімально змінює оригінальний кіно текст. Субтитри можна назвати «найбільш нейтральним, мінімально опосередкованим способом, зв’язуючою ланкою між джерелом оригіналу та перекладом» [14, c. 107]. Переклад з субтитрами максимально відображає національний колорит культури оригінального кінотексту. Одночасно з цим, завдяки оригінальному аудіоряду, глядачі чують голоси акторів, відслідковуючи темп їхнього мовлення, їхні настрої та емоції, та можуть ближче познайомитисьз іншою культурою [23, c. 75]. Так, простежується іще одна характерна риса субтитрування – форенізація. Ця стратегія має на меті зберегти автентичність оригінального твору, його культурні елементи та мовні особливості. У цьому випадку акцентується саме іноземний кінофільм та культура оригінального кіно тексту [14, c.107]. Дослідниця А. Жарковська вважає, що субтитрування є автентичним видом кіно перекладу, звертаючи увагу на те, що реципієнти мають змогу почути оригінальні діалоги і завдяки цьому відчувають іноземність. Окрім цього глядачі можуть самостійно співставити оригінальні та перекладені діалоги, задовільняючи цікавість глядачів до іноземної культури [29]. Іншою перевагою субтитрування є можливість перегляду фільмів для людей, які мають певні труднощі зі сприйняттям інформації у аудіо форматі. У цьому випадку в тексті субтитрів, окрім реплік, також вказуються й інші звуки, що лунають у кінофільмі.
Іншим різновидом перекладу кінотексту є закадровий переклад, в результаті якого реципієнт чує і перекладені репліки, і оригінальну звукову доріжку твору [38, с. 186]. Варто зауважити, що українською мовою існує декілька варіантів назви даного різновиду перекладу: закадровий переклад [18; 38], псевдодубляж [54], закадрове озвучування або назвучування [48, с. 48].
Виділяють такі різновиди закадрового перекладу:
– одноголосний, кінофільм озвучує один актор;
– двоголосний, акторка озвучує жіночі ролі, актор – чоловічі;
– багатоголосний, кожного героя озвучують різні актори [48, с. 49].
Окрім цього, закадровий переклад може бути:
– професійним (виконується на замовлення телевізійної компанії професіоналами);
– аматорським (здійснюється нефахівцями, наразі це найпоширеніший різновид, який стрімко набирає обертів у Інтернеті);
– авторський (виконується голосом власне самого перекладача) [48, с. 50].
При цьому професійним закадровим перекладом займаються окремі бюро перекладів, в той час як закадровим озвучуванням – професійні студії. Усі різновиди аудіовізуального перекладу мають пройти певні етапи підготовки й виконання. Дещо спрощений процес здійснення закадрового перекладу виглядає так:
1) переклад;
2) озвучування.
Отримавши матеріали (копію відеопродукції з його скриптом), перекладач починає одночасно працювати з текстом (скриптом) і відео. Правильно оформлені скрипти мають тривалість тексту (тайм-код), посилання на відповідний аудіо- чи відеоряд у тексті, інтонаційну модель [47, с. 353-357].
Проте слід виокремити і проміжні етапи роботи при створенні закадрового перекладу:
1) вибір режисера для озвучування;
2) вибір виду озвучування (багатоголосний чи одноголосний);
3) вибір акторів для озвучування;
4) узгодження перекладу із замовниками;
5) безпосередній запис аудіодоріжок;
6) створення готового аудіоматеріалу [48, с. 51].
На відміну від попередніх видів перекладу кіно тексту закадровий переклад не є синхронним. Ось чому робота перекладач перекладає виключно кіносценарій, що дає йому змогу наблизити переклад кінотексту до художнього перекладу, який за типом є письмовим. Окрім цього, перекладач має здійснити переклад, орієнтуючись на певні вимоги: окремі репліки оригіналу та перекладу повинні мати однакову довжину, так як вони безпосередньо пов’язані з артикуляційним механізмом героя на екрані; перекладати реалії варто загальновідомими еквівалентами чи підбирати більш зрозумілі аналоги культури мови перекладу; також необхідно відтворювати жарти, враховуючи особливості менталітету країни, мовою якої здійснюється переклад; підбирати еквіваленти звуконаслідуванням та вигукам, що за звучанням будуть максимально близькими до оригінальних, які глядачі будуть чути за кадром [45, с. 121]. Усі зазначені вище вимоги ускладнюють роботу перекладача, тому складно уникнути помилок в процесі перекладу. Слід зауважити, що закадровий переклад є «золотою серединою» під час вибору між стратегіями форенізації та доместикації, що використовуються у процесі перекладу кінотекстів [47, с. 353-357].
Так, підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що переклад кінотексту, незважаючи на його різновид (дублювання, закадровий переклад чи переклад з субтитрами), має відповідати вимогам, що є загальноприйнятими в перекладацькій діяльності. Серед них можна виокремити відповідність оригіналу та природнє й невимушене звучання тексту перекладу.
В процесі перекладу кінотексту варто брати до уваги відмінності культур і картин світу творців фільму та реципієнтів. Діалоги персонажів фільму це авторська стилізація розмовної мови, де досить часто зустрічаються різні регістри мови, включаючи і офіційний стиль, і вульгаризми, тому перекладач зобов’язаний володіти нормами літературної та розмовної мови та вміти користуватись ними, враховуючи особливості комунікативної ситуації, цільової аудиторії, типу тексту та прагматичні аспекти перекладу.
Отже, переклад кінотексту можна визначити як особливий різновид перекладацької діяльності, що потребує врахування усіх завдань та особливостей кожного виду кіноперекладу. Головна складність кіноперекладу полягає у відтворенні довжини реплік і дотриманні відповідності до аудіо- та відеорядів. До того ж складнощі кіноперекладу враховують відтворення лінгвокультурних особливостей мови героїв: діалектизми, власні назви, засоби гумору, оказіоналізми тощо. Перекладач має обрати доречні прийоми та стратегію перекладу, застосувати доцільні трансформації, враховувати контекст кінотексту.

Труднощі перекладу англомовного серіалу

Проводячи аналіз особливостей кіноперекладу, необхідно розглянути труднощі перекладу кінотексту, які також ускладнюють роботу перекладача. Зокрема, до складнощів належать власні назви, що часто є національно-специфічними реаліями. Аби перекласти такі мовні засоби кінотексту використовуються різні прийоми перекладу: калькування, функціональний аналог, транскодування, описовий переклад тощо. Дані перекладацькі прийоми використовують у межах двох стратегій при передачі лінгвокультурних реалій: доместикації та форенізації.
Л. Венуті вважає, що доместикація є адаптацією іншомовного тексту до культурних цінностей мови перекладу, в той час як форенізація має дещо антонімічне значення, вона характеризується яскравим вираженням іноземних культурних переваг задля підкреслення лінгвістичних і національних особливостей іншомовного тексту [79, c. 126].
Стратегії форенізації та доместикації вважаються базовими стратегіями перекладу. Варто відзначити, що основні рисами доместикації тексту полягають у простоті сприйняття та прозорість змісту тексту. Реципієнт має змогу простежити цілі автора та відчути, що він читає оригінал, а не переклад. При форенізації існує висока ймовірність, що текст може залишатись незрозумілим глядачеві, оскільки ця стратегія перекладу не передбачає пояснення іноземного культурно забарвленого слова [54, с. 341].
Перекладаючи англомовний кінотекст українською мовою та обираючи стратегію доместикації, перекладач має замінити іноземні елементи у тексті елементами приймаючої культури. В той час якщо спеціаліст застосує стратегію форенізації, він повинен зберегти національний компонент та колорит, навіть якщо у цьому випадку відбуваються навмисні порушення норм приймаючої культури [73, с. 22].
Стратегія «форенізації» при передачі власних назв (зокрема й тих, що виконують функцію культурної інтертекстеми) здійснюється за допомогою використання перекладацьких прийомів, що ґрунтуються на збереженні імені:
1) переклад форми імені (транскрипція/ транслітерація);
2) збереження оригінальної іншомовної форми у тексті перекладу (екзотизм);
3) збереження власної назви, проте з певним лексичним розширенням;
4) збереження власної назви, але з розгорненим поясненням, приміром, у
вигляді приміток до тексту;
5) заміна іншомовного оригінального імені ім’ям, що існує в мові оригіналу [70, с. 79].
Варто зазначити, що при транскрипції та транслітерації перекладач покладається на те, що реципієнти (глядачі) мають мінімальні фонові знання та зрозуміють, який саме предмет мається на увазі. Об’єктивних параметрів, щоб визначити цей фактор, у перекладачів немає. А такий суб’єктивний параметр, як власна інтуїція чи фонові знання, є сумнівною підставою для вибору перекладацького прийому. Перевагою перекладу кінотексту є те, що існує можливість не лише опису словами, а й демонстрації предметів на екрані, що значно полегшує розуміння реалій.
Окрім власних назв у кінотекстах також може використовуватись інвективна та алюзивна лексика, яка теж спричиняє труднощі при її перекладі українською. Найчастіше вживаним видом алюзій у кінотекстах є літературні алюзії, що є безпосередньо пов’язаними із самим твором. Дані алюзії є найлегшими для декодування, адже вони конкретні та точні, проте одночасно, це стає причиною їхньої меншої експресивності та емоційності. Літературні алюзії доносять реципієнтам інтелектуальну інформацію, що вже була попередньо декодована творцями. Передача інвективної лексики також викликає складнощі при перекладі кінотексту. Інвективна лексика в кінотекстах є складовою мовної характеристики героїв фільму, саме тому вона має бути адекватно передана мовою перекладу. Зазвичай в процесі перекладу інвектив перекладачі застосовують непрямі способи перекладу (перекладацькі трансформації), адже прямі способи перекладу (калькування, транслітерація) можуть використовуватись лише за умови, що значення кінотексту буде зрозумілим, а при перекладі збережуться принципи еквівалентності та адекватності. Головна мета перекладацьких трансформацій є в тому, щоб здійснити переклад лексично точний та адекватний, враховуючи відсутність постійних мовних відповідників [79, c. 240].
Необхідно зауважити, що якщо не врахувати стилістичну складову оригіналу, то адекватний переклад є неможливим, оскільки він передбачає відтворення стилістичного аналога оригіналу. Стилістичні значення складових тексту складають його стилістичний зміст загалом, що вимагає перекодування у процесі перекладу. Основні види лексичних трансформацій це:
1) Лексичні заміни. Даний вид трансформації характеризується заміною перекладної лексичної одиниці словосполученням чи словом іншої внутрішньої форми, з метою акцентувати ту частину іноземного слова, що буде використовуватися у даному контексті;
2) Прийом перекладацької компенсації застосовується, якщо у мові перекладу не існує точних чи будь-яких інших еквівалентів, що можуть передати складові мови оригіналу;
3) Прийоми опущення і додавання. В процесі опущенні лексично та семантично надлишково-забарвлені слова видаляються з тексту, в той час як при додаванні текст перекладу збільшується з метою детальнішої передачі змісту тексту оригіналу;
4) Прийом еквівалентного перекладу. Еквіваленти можуть бути повними (повністю розкривають значення іншомовного слова) і частковими (відповідають лише одному зі значень мовної одиниці); абсолютними (належать до однакового функціонального стилю та мають однакову експресивну функцію) та відносними (хоча вони і відповідні за значенням, проте мають інше стилістичне чи експресивне забарвлення);
5) Функціональний аналог. Мовна одиниця мови оригіналу має передаватись такою одиницею мови перекладу, яка зможе викликати схожу реакцію у зарубіжного читача [29, c. 35-37].
На лексичному рівні окрім інвектив труднощі при перекладі кінотексту також створюють сленгові висловлювання. Переклад сленгових слів ускладнює роботу перекладача, адже потрібно володіти знаннями у вузькій сфері і постійно їх удосконалювати задля того аби ідеально володіти сучасним використанням стилістично зниженої лексики та вміти правильно, доцільно та влучно перекласти їх, зберігши емоційно-експресивне забарвлення.
Праця перекладача ускладнюється через те, що йому необхідно підібрати такі виразні засоби, які були б стилістично та семантично еквівалентними до тих, що використовуються в оригіналі. До того ж вони мають бути знайомі більшості цільовій аудиторії серед глядачів та доцільними відносно до жанру, персонажів та подій, зазначених у кінотексті. Також варто зазначити, що зазвичай при створенні одиниць зниженої лексики використовуються метафори, тому доводиться вдаватися до перекладу, застосовуючи образи.
Так, до головних труднощів перекладу кінотексту відносяться інвективна, жаргонна, сленгова лексика, використання алюзій у тексті, а також нелінгвістичних та графічних засобів кінотексту.
Головне завдання перекладача в процесі перекладу кінотексту полягає у тому, аби відобразити усі художньо-естетичні переваги оригіналу. Задля досягнення цієї мети перекладач може вільно користуватися перекладацькими засобами, іноді жертвуючи при цьому певними, менш важливими деталями тексту.

Висновки до розділу 2

Кінотекст – це зв’язане завершене повідомлення, що виражене вербально (репліки акторів, пісні, титри, написи, закадровий текст) та невербально (образи, інтер’єр, пейзаж, шум, музика, реквізит, спецефекти тощо)
Серед категорій, які є властивими для кіно тексту варто виділити зв’язність, розкладність, антропоцентричність, ретроспекцію і проспекцію, побутову й іншу тимчасову віднесеність, системність, цілісність, інформативність, модальність та прагматичну спрямованість.
Розглянувши особливості перекладу кінотексту, ми виділили його основні різновиди: дублювання, переклад з субтитрами та закадровий переклад.
Дублювання – це такий вид перекладу кіносеріалів, у результаті якого мова оригіналу повинна бути повністю замінена такою мовою перекладу, якою послуговуються в країнах, де даний кінопродукт будуть транслювати. Однією з головних характеристик дублювання є синхронізація, вона передбачає повне співпадіння перекладу кінотексту з тим як говорять актори, їхніми паузами, артикуляцією, жестами та позами. Виділяють три види синхронізму: кінетичний синхронізм, ізохронізм та об’єднання ізохронізму й кінетичного синхронізму.
Субтитрування ми визначаємо як демонстрацію на екрані письмового тексту мовою перекладу, одночасно з ним кінопродукт відтворюється мовою оригіналу так, щоб діалог персонажів на екрані співпадав з субтитрами. Основною особливістю перекладу з субтитрами є фрагментований характер.
В результаті закадрового перекладу реципієнт майже одночасно чує і перекладені репліки, і оригінальну звукову доріжку твору, оскільки нову звукову доріжку наклали на вже існуючу, оригінальну, при цьому дещо зменшивши її звук.
Незалежно від різновиду перекладу кінотексу, всі вони повинні відповідати певним загальноприйнятим вимогам, серед яких можна виокремити відповідність оригіналу та природнє й невимушене звучання тексту перекладу.
Серед труднощів кіно перекладу виділяємо власні назви, що часто є національно-специфічними реаліями, інвективна, алюзивна, жаргонна та сленгова лексика.
У процесі перекладу кінотексту перекладачі повинні брати до уваги співвіднесеність лінгвістичних та нелінгвістичних складових кінопродукту, враховуючи особливості мовних ігор, та ставити за мету якнайточніше відтворення національно-культурних реалій, які забезпечать збереження національної специфіки кінотексту при його перекладі українською мовою.

Розділ 3.
СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ КІНОТЕКСТІ

Практичний аналіз фразеологічних одиниць

Оскільки мета нашого дослідження постає в тому, щоб виявити методи реалізації фразеологічних одиниць в сегменті сучасного англомовного серіалу, нами було проаналізовано 48 серій 3 сезонів серіалу «Секс у великому місті» та зроблено вибірку фразеологічних одиниць, кількість яких складає 125 одиниць. Ми проаналізували класифікації таких відомих науковців, серед яких Н. М. Амосова [3], В. В. Виноградова [11], О. І. Смирницький, О. В. Кунін [32] та В. М. Телія [51].
Для того щоб ідентифікувати фразеологічні одиниці ми послуговуємось класифікацією В. М. Телія. Згідно з даною класифікацією існує шість категорій [51, с. 46]:
– ідіоми;
– фразеологічні сполучення;
– паремії;
– мовні штампи;
– кліше;
– крилаті вирази.
Проаналізувавши фактичний матеріал, ми виокремили 54 ідіом, 40 фразеологічних сполучень, 10 паремій, 0 мовних штампів, 11 кліше та 12 крилатих виразів, зі співвідношенням даних категорій, зображених схематично, можна ознайомитись на рисунку 2.

Рис. 2
Ідіома – це словосполучення, що має цілковито переосмислене значення складників. Це стійкий та неподільний мовний зворот, він має єдине значення, зміст якого не визначається змістом його компонентів. Ідіома – це сталий вираз, який властивій лише конкретній культурі та мові, перекласти дослівно його неможливо, адже тоді зміст спотворюється чи зовсім втрачається. Серед проаналізованого матеріалу ми виділили 54 ідіоми, серед яких можемо виокремити такі ідіоми:
You never wear your heart on your sleeve. – And there are plenty of reasons for that (2). Ти ніколи не відкриваєш свою душу. – І на це є багато причин (1).
I won’t come, will join you later, it’s just not my cup of tea. See you (2). Я не піду, приєднаюсь до вас пізніше, просто це дійсно не моє. До зустрічі (1).
His bank account is in the red (2). Його банківській рахунок геть у кепському становищі (1).
She is driving me nuts with her stupid questions (2). Вона зводить мене з розуму своїми тупими запитаннями (1).
We have packed everything but the kitchen sink (2). Ми спакували геть усе, набагато більше ніж нам коли-небудь знадобиться (1).
He deserves to be respected. He always takes the high roads, no matter what (2). Він заслуговує поваги. Цей хлопець завжди вчиняє правильно (1).
I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink?(2). У мене купа справ. – Але вже не сьогодні, час завершувати. Пішли вип’ємо?(1).
Фразеологічні сполучення – це таке словосполучення, де один із елементів зберігає своє пряме значення. Проаналізувавши вибірку фразеологічних одиниць та виокремивши 40 фразеологічних сполучення, можемо зробити висновок, що до фразеологічних сполучень належать:
Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough (2). Міранда, будь ласка, припини, не розпалюй сварки. Ти сказала достатньо (1).
I’ll go there! – Over my dead body! (2). Я піду туди! – Лише через мій труп!(1).
He stood there foaming at the mouth when we spoke (2). Він стояв там, з піною у рота, коли ми говорили (1).
She’s always as busy as bee, we can’t do anything with it (2). Вона постійно зайнята, наче та бджілка, і ми нічого не можемо з цим вдіяти (1).
You just need to pull some strings to make him do what you want (2). Просто потягни за правильні ниточки, і змусь його зробити те, що ти хочеш (1).
You’re fabulous! You look like a million dollars (2). Ти розкішна! Виглядаєш на мільйон доларів (1).
Паремії – це такі одиниці, які мають афористичний характер, вирізняються лаконічністю та мають структуру семантично цілісних та синтаксично замкнених відтворюваних речень. Зазвичай паремії виражають побут та специфіку життя певних національних спільнот, і відомі як прислів’я та приказки. Характерними особливостями паремій є багатство образних асоціацій, алегоричність, колективність авторства, відтворюваність, стійкість. Серед вибірки фразеологічних одиниць було виявлено 10 паремій, серед яких ми визначаємо:
Don’t put all the eggs in one basket. Find a lover (2). Не складуй усі яйця в одну корзину. Знайди коханця (1).
The grass is always greener on the other side of the hill (2). Краще там, де нас нема (1).
Speak of the devil! There he comes! (2). Лише згадали, ось і він! (1).
You will solve it, Rome was not built in one day (2). Ти впораєшся, Рим не за один день будувався (1).
Sharlotte, you cannot judge a book by its cover, give him more time (2). Шарлотто, не роби такі швидкі висновки, дай йому трохи більше часу (1).
Girls, just accept the fact that actions do speak louder than words (2). Дівчата, просто прийміть той факт, що вчинки завжди гучніші ніж слова (1).
We are always taught that hard work pays off. But is it true?(2). Нас постійно вчать, що той досягає результату, хто тяжко працює, але чи дійсно це так?(1).
Мовні штампи – це відтворювані стилістично забарвлені словосполучення, що мають стерті, проте колись образні значення, що були втрачені внаслідок частого повторення у різних, доречних та ні, мовних ситуаціях. Коли зміст та образність стерлись, вони втратили й свою інформативність. Серед зробленої нами вибірки мовних штампів знайдено не було.
Кліше – це мовні формули, стандартні звороти, що є закріпленими традицією та регулярно повторюються у певних контекстах. Кліше вважають мовним стереотипом з позитивною функцією. На відміну від мовних штампів, кліше є конструктивними одиницями мовлення, які зберігають свою виразність та семантику. Серед 11 кліше можемо виокремити наступні:
Some sixth sense is telling me that you’re lying(2). Моя інтуїція говорить мені, що ти брешеш (1).
She is pregnant. – Well, I never! (2). Вона вагітна. – Не може бути!(1).
I wanna enjoy my success not apologize for it. – You say it again! (2). Я хочу насолоджуватись своїм успіхом, а не вибачатись за нього. – Повністю погоджуюсь (1).
Never mind, there are other fish in the sea (2). Не хвилюйся, у Нью-Йорку чоловіків вистачає (1).
Крилаті вирази вважають сталими словесними формулами (окремі слова, влучні вислови, мовні звороти):
власні назви міфологічних, історичних, літературних героїв, що набули символічного значення;
назви міфологічних чи історичних подій, які мають переносне значення;
висловлювання відомих осіб (громадських діячів, політиків, письменників тощо).
Проаналізувавши фактичний матеріал, ми виявили 12 крилатих виразів, до них належать:
Happy Birthday! Sorry, honey, for being late, but better late than never (2). З Днем народження! Вибач, люба, за запізнення, але краще ж пізно ніж ніколи, правда?(1).
You’re fabulous! You rock! (2). Ти неймовірна! Розкішна! (1).
Your girl is lovely, Hubbell. – I don't get it. –...and you never did! (2). У тебе чудова дружина, Хаббл. – Не розумію. – Ти ніколи не розумів (1).
You know, gran has always been telling me ‘no pain, no gain’ (2). Знаєш, бабуся завжди мені казала ‘під лежачий камінь вода не тече’ (1).
To be, or not to be: that is the question (2). Бути чи не бути, ось у чому справа (2).
Revenge is a dish that tastes best when served cold (2). Помста – це страва, яку подають холодною (1).
Особливу увагу при класифікації фразеологічних одиниць треба звернути на їхнє значення, у цьому випадку ми послуговуємось семантичною класифікацією В. В. Виноградова. Дана класифікація відображає ступінь злиття компонентів фразеологічних одиниць, на її основі науковець класифікує фразеологічні одиниці за наступними категоріями:
– фразеологічні зрощення;
– фразеологічні єдності;
– фразеологічні сполучення.
Фразеологічними зрощеннями, їх також називають ідіомами (від гр. idioma «самобутній зворот»), В. В. Виноградов вважає семантично неподільні стійкі словосполучення. Вони є абсолютно демотивованими (на відміну від фразеологічних єдностей), це означає, що значення цілого словосполучення неможливо зрозуміти зі значень окремих компонентів конкретного фразеологічного зрощення (наприклад, nest egg - заначка, break a leg – успіхів!, to be under the weather - захворіти, to take a rain check – перенести зустріч тощо). Тобто, повністю відсутня семантична самостійність слів-компонентів, а отже, метафора, на основі якої створюється значення, уже втратила свою прозорість та ясність (наприклад, раніше вираз break a leg казали акторам, бажаючи удачі, щоб вони змогли вийти із зони «leg line», виступити та отримати платню, проте зараз цей вираз важко інтерпретувати, якщо не знати його значення). Зазвичай значення ідіом та їх граматичні форми не є обумовленими реаліями сучасної мови та її нормами, отже, дані зрощення є граматичними та лексичними архаїзмами.
Перекласти ідіоми дослівно іншою мовою неможливо. До даних фразеологічних одиниць можна підібрати ідіому-відповідник (якщо такий існує) чи перекласти словом або вільним словосполученням [75, с. 45]. Із здійсненої нами вибірки прикладами даних фразеологічних зрощень є:
Have I missed anything? You have an egg on your face. What’s happened?(2). Я щось пропустив? Ти виглядаєш спантеличено. Що трапилось?(1).
He deserves to be respected. He always takes the high roads, no matter what (2). Він заслуговує поваги. Цей хлопець завжди вчиняє правильно (1).
You hit the nail on the head with the dress, it suits you perfectly.(2) Ти зробила правильний вибір, ця сукня підходить тобі ідеально.(1)
He is all thumbs, don’t give him a cake (2). Він такий незграбний, не давай йому торта (1).
I’ll bite the bullet and finish it (2). Я візьму себе в руки та закінчу це (1).
I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink?(2). У мене купа справ. – Але вже не сьогодні, час завершувати. Пішли вип’ємо? (1).
I’m going to hit the sack. See you (2). Я збираюсь спати, побачимось (1).
Getting married? Are you pulling my leg?(2). Одружується? Ти жартуєш?(1).
На думку науковця, фразеологічні єдності – це такі стійкі словосполучення, де значення цілого є мотивованим і може бути зрозумілим при аналізі значень окремих складових [11, с. 73]. Значення даних фразеологічних одиниць з’являється в результаті узагальненення переносного значення вільних словосполучень, тобто це є наслідком переосмислення словосполучення. Найчастіше фразеологічні єдності є стежками, що мають метафоричне значення (наприклад, once in a blue moon – дуже рідко).
Відомо, що для фразеологічних єдностей є характерною семантична двоплановість. Якщо виділити дані фразеологічні звороти окремо від контексту, то стане неможливо встановити їх семантику, адже ці словосполучення можуть бути вільними та вживатись у прямому значенні або ж бути фразеологічними та вживатись у переносному, тобто ці словосполучення є омонімічними (наприклад, вираз to take the bull by horns може означати взяти бика за роги в прямому сенсі, тобто, фізично, або ж це може означати почати діяти рішуче).
«Фразеологічні єдності дещо зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю» [11, с. 92]. Якщо у складі фразеологічної єдності замінити слово чи підставити синонім, то метафора буде зруйнована або ж зміниться відтінок експресії (наприклад, якщо замість dark horse вжити вираз black horse, то буде втрачена метафоричність, а з нею і відповідне значення).
Проте на противагу фразеологічним зрощенням, в яких образний зміст розкривається лише діахронічно, у фразеологічних єдностях є можливим усвідомити образність з погляду сучасної мови (наприклад, усвідомити сенс виразу to move the mountains – гори звернути досить просто, навіть якщо раніше з ним були незнайомі). Щоб зрозуміти зміст фразеологічної єдності потрібно сприймати його складові у переносному значенні.
Серед характерних ознак фразеологічних єдностей є:
яскрава образність;
існує ймовірність співпадіння із вільним словосполученнями;
сталість семантики окремих елементів;
неможливість синонімічних чи інших замін компонентів;
емоційно-експресивна забарвленість;
можливість утворювати синонімічний ряд з окремими словами або іншими фразеологізмами.
Проаналізувавши вибірку, зроблену на основі сучасного ангомовного серіалу, можемо віднести до фразеологічних єдностей:
Stop crying over spilt milk, dear. There’s no use in it (2). Припини, сльозами горю не зарадиш (1).
It’s just exactly what I was going to say. – Great minds think alike (2). Це саме те, що я збиралась сказати. – Великі уми думають однаково (1).
She was stunning and he was bound to lose his head(2). Вона була приголомшливою, а він – приреченим втрати від неї розум(1).
Hold your horses, honey, I haven’t finished yet (2). Притримай коней, я ще не закінчила (1)
Girls, I’ve reached a decision. It’s time to turn over a new leaf (2). Дівчата, я прийняла рішення. Час розпочинати нове життя (1).
I get it, you’ve never fallen in love (2). Я зрозумів, ви ніколи не закохувались (1).
Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough (2). Міранда, будь ласка, припини, не розпалюй сварки. Ти сказала достатньо (1).
За В. В. Виноградовим фразеологічні сполучення – стійкі поєднання, що мають частково переосмислене значення, в складі яких кожен з складових, хоча й залишаючись невільним, все ж таки зберігає певну семантичну самостійність, і значення даної фразеологічної одиниці можна зрозуміти, ґрунтуючись на значені слів-складників [11, с. 101].
На противагу фразеологічним зрощенням та єдностям, ці поєднання є семантично подільними, оскільки вони допускають заміну певних слів чи обмежену синонімічну підстановку, водночас один з елементів фразеологічних сполучень є постійним, інші – змінними. Варто зазначити, що кількість слів, що може використовуватись замість змінних елементів, є обмеженою, цей факт є обумовленим семантичними відносинами у межах мовної системи. За цією властивістю вони схожі до вільних словосполучень.
Характерними ознаками фразеологічних сполучень вважаємо:
допустиму варіативність одного із елементів (bosom chums чи bosom pals);
можливість синонімічної заміни стрижневого слова (to hurt one’s feelings, також можна сказати to hurt one’s pride);
можливість включення означень (використовуючи вираз to do someone a favor, ми також можемо додати означення to do someone a huge favor );
перестановка компонентів є допустимою (наприклад, Adam’s apple or the apple of Adams);
один з компонентів вживається вільно, інший – зв’язано (bosom chums можемо говорити лише про друзів, ми не можемо сказати bosom colleagues).
До цих фразеологізмів одиниць ми відносимо наступні вирази:
When are you going to quit? All your tasks are Sisyfean labor (2). Коли ти збираєшся звільнятись? Уся твоя робота нескінченна й нудна (1).
Do you have any warm feelings to him?(2). У тебе є до нього якісь теплі почуття? (1).
They’ve been bosom chums since high school (2). Вони кращі подружки ще зі школи (1).
There’s always been a pitched battle between two of them (2). Між цими двома завжди було запекле змагання (1).
It’s just the riddle of the Sphynx. You can only guess (2). Це якась загадка Сфінкса. Ти можеш лише припускати (1).
Holy cow! Where have you come from? (2). Не вірю своїм очам! Звідки ти взялась? (1).
До фразеологізмів В. В. Виноградов не відносить прислів’я, приказки та крилаті вирази, оскільки вони відрізняються за своєю семантикою та синтаксичною структурою від фразеологічних єдностей [2, с. 89–105].
Нами було виявлено 58 фразеологічних зрощення, 37 фразеологічних єдностей та 11 фразеологічні сполучення. На рисунку 3 ви можете ознайомитись з співвідношенням фразеологічних одиниць за Виноградовим, зображеним схематично.

Рис. 3
Базуючись на усіх вищезазначених факторах, можемо зробити висновок, що найчисельнішими категоріями з класифікації В. В. Виноградова є фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності, 58 та 37 відповідно. В той час як згідно з класифікацією В. М. Телія найбільше прикладів було знайдено в групах ідіом (54 одиниць) та фразеологічних сполучень (40 одиниць). Аналіз, що ми здійснили, надає нам підстави вважати, що паремії та крилаті вирази вживаються не так часто у порівнянні до вищезгаданих категорій у сучасних англомовних серіалах.

3.2 Аналіз основних способів перекладу фразеологічних одиниць

Сьогодні популярність кінематографа продовжує набирати обертів. Хвиля українізації, що виникла після повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації на територію України, спричинила ще більший попит на україномовний продукт, зокрема і кінопродукт, саме тому переклад кінотекстів українською мовою є надзвичайно актуальним.
Кінотекст має властивості як і аудіо-медіального, так і художнього тексту. Тому завдання перекладача, що полягає у тому аби забезпечити тотожний вплив тексту перекладу та тексту оригіналу на реципієнта, зумовлюється передачею як естетичної, так і комунікативної інформації, яка є частиною мовної характеристики героїв [50, с. 67].
Водночас фразеологічні одиниці є важливою складовою кінодіалогів, адже вони є частиною мовних зворотів, які збагачують характерні особливості кожного кіногероя, отож якщо трактувати їх неправильно, то це може призвести до викривлення характеру персонажа.
Передача фразеологічних одиниць українською мовою має значні труднощі. Як ми вже зазначили раніше при кіноперекладі застосовуються такі перекладацькі прийоми: фразеологічний еквівалент (повний або частковий), фразеологічний аналог, буквальний переклад, описовий перекладом та контекстуальні заміни.
Реципієнтом сучасного англомовного серіалу «Секс у великому місті» є молода аудиторії, тому діалоги повинні бути жвавими та експресивними, цікавими глядачам, і аж ніяк не варто перенасичувати мову персонажів занадто нейтральними, емоційно не забарвленими фразами чи літературною мовою.
Проаналізувавши вибірку, ми можемо зазначити, що серед нашої вибірки у процесі перекладу фразеологічних одиниць найчастіше був застосований описовий переклад 59 випадків. Перекладач намагався підібрати фразеологічні еквіваленти, де це було можливо, серед них ми нарахували 15 повних та 20 часткових еквівалентів, а також 18 прикладів фразеологічних аналогів. Окрім цього була зафіксовано 12 випадків контекстуальної заміни. Ми вважаємо, що використання такого перекладацького прийому як калькування було зведено до мінімуму, адже нами було відмічено лише 1 такий випадок.
Серед прикладів описового перекладу можемо виділити:
Take it easy, it’s only been a week you dated him (2). – Розслабся, ти лише тиждень зустрічаєшся з ним (1).
У даному випадку відбувається заміна стійкого словосполучення take it easy словом розслабся, та застосовується описовий переклад, оскільки метафоричний вираз замінюється одним нейтрально забарвленим словом, що пояснює його. Звісно, можна було б підібрати фразеологічний аналог і перекласти вираз як не приймай близько до серця та зберегти метафоричність, проте на нашу думку, даний відповідник змінює емоційний відтінок, що заважає реципієнту відчути іноземний оригінальний контекст, тому ми погоджуємось з даним перекладацьким рішенням.
Speak of the devil! There he comes (2). – Лише згадали, ось і він (1).
В даному випадку перекладач не використав фразеологічні аналоги промовка про вовка чи згадай чорта, адже ці стійкі вирази є досить специфічними та властивими суто українській культурі, і аж ніяк не американській. Водночас через те що дослівний переклад міг би спричинити малозрозумілий буквалізм, перекладач зрозумів, що існує сенс відмовитись від передачі образності та застосувати описовий переклад, пояснивши зміст фразеологізму за допомогою вільного сполучення слів.
Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough (2). – Міранда, будь ласка, припини, не розпалюй сварки. Ти сказала достатньо (1).
Проаналізувавши цей приклад, можемо сказати, що перекладач деметафоризував фразеологічну одиницю bite smb’s tongue та переклав її, застосовуючи описовий переклад, одним словом припини, тобто у значенні припини говорити. Ми не погоджуємось з даним перекладацьким прийомом оскільки існує частковий фразеологічний еквівалент українською мовою прикусити язика, що б влучно передав зміст. Водночас фразеологічну одиницю to add fuel to the fire, що також має частковий фразеологічний еквівалент додавати (доливати) масла у вогонь, перекладач також передав за допомогою описового перекладу розпалювати сварку.
I am not sure if he will do that, but he’ll give it his best shot for sure (2). – Не впевнена, чи він впорається, проте він точно зробить усе, що в його силах (1).
В даному прикладі перекладач застосував описовий переклад, оскілки фразеологічна одиниця to give it his best shot означає зробити все можливе або ж зробити все, що в його силах. Хоча в процесі перекладу і була втрачена метафоричність, але зміст, відповідність до контексту та вплив на глядача вважаємо тотожними.
They’ve been bosom chums since high school (2). – Вони кращі подружки ще зі школи (1).
У цьому прикладі перекладач застосував описовий переклад, втративши експресивне забарвлення стійкого словосполучення bosom chums, змінивши його на більш нейтральне найкращі подружки. Незважаючи на недостатню емоційність даного виразу, ми погоджуємось з цим рішенням перекладача, оскільки в українській мові немає відповідника, що достатньо влучно описав би жіночу дружбу, а саме вона мається на увазі в цьому контексті.
No way! You did it! Break a leg, babe (2). – Не може бути! Ти впоралась! Успіхів, крихітко! (1).
У даному прикладі перекладач переклав фразеологічну одиницю break a leg одним словом успіхів, тобто застосувавши описовий переклад та втративши емоційно-експресивне забарвлення, хоча в українській мові існує фразеологічний аналог ні пуху, ні пера. Варто зазначити, що калькування в даному випадку було б неможливим, адже дослівно цей вираз означає зламати ногу. Цей приклад ще раз доводить, настільки важливо вміти розрізняти фразеологічні одиниці та адекватно їх перекладати.
Серед прикладів підбору повних фразеологічних еквівалентів є:
You just need to pull some strings to make him do what you want (2). – Просто потягни за правильні ниточки, і змусь його зробити те, що ти хочеш (1).
У даному прикладі застосований повний фразеологічний еквівалент to pull strings – потягнути за ниточки, та використана синтаксична трансформація, а саме додавання слова правильні. Вважаємо даний прийом повністю виправданим.
Happy Birthday! Sorry, honey, for being late, but better late than never (2). – З Днем народження! Вибач, люба, за запізнення, але краще ж пізно ніж ніколи, правда? (1).
У даному прикладі до фразеологічної одиниці better late than never підібраний повний фразеологічний еквівалент краще пізно ніж ніколи, що має тотожне емоційно-експресивне забарвлення та повністю передає контекст, створений мовою оригіналу.
Time flies, you can do nothing with it (2). – Час летить швидко і нічого з цим не вдієш (1).
Аналогічно до попереднього прикладу, при перекладі фразеологічної одиниці time flies перекладач підібрав повний фразеологічний еквівалент час летить швидко, до того ж застосувавши синтаксичну трансформацію у вигляді додавання прислівника швидко, що лише підсилює емоційне забарвлення фразеологізму.
Don’t put all the eggs in one basket. Find a lover (2). – Не складуй усі яйця в одну корзину. Знайди коханця (1).
You are playing with fire, getting involved with a married guy (2). – Ти граєш з вогнем, заводячи роман з одруженим чоловіком (1).
Перекладаючи англійське прислів’я don’t put all the eggs in one basket та фразеологічне сполучення play with fire, перекладач використав повні фразеологічні еквіваленти, що базуються на однаковому з оригіналом образах і мають таке ж значення: не складуй усі яйця в одну корзину та грати з вогнем відповідно. Ми вважаємо дані перекладацькі трансформації влучним перекладацьким рішенням.
Прикладами часткових фразеологічних еквівалентів визначаємо:
You’re fabulous! You look like a million dollars (2). – Ти розкішна! Виглядаєш на мільйон доларів (1).
У цьому прикладі викладач застосовує частковий фразеологічний еквівалент, адже переклав фразеологічну одиницю look like a million dollars, що дослівно означає виглядати як мільйон доларів, стійким виразом виглядати на мільйон доларів. Ми вважаємо цей переклад влучним та доцільним.
Girls, just accept the fact that actions do speak louder than words (2). – Дівчата, просто прийміть той факт, що вчинки завжди гучніші ніж слова (1).
У процесі перекладу фразеологізму actions speak louder than words було застосовано частковий фразіологічний еквівалент вчинки гучніші ніж слова, що на нашу думку є найбільш адекватним перекладом з усіх можливих.
Dear, don’t bite off more than you can chew. You need to unwind (2). – Не відкушуй більше ніж можеш проковтнути. Тобі треба розвіятись (1).
It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home (2). – Це штиль перед бурею, але я вже бачу хмари на горизонті, і я не хочу бути втягнутою в це, я збираюсь додому (1).
Having sex is like riding a bicycle, you never forget how to do it, don’t worry (2). – Займатись сексом це як їздити на велосипеді, відразу згадуєш, що й до чого, не хвилюйся (1).
У зазначених прикладах перекладач влучно підібрав часткові фразеологічні еквіваленти, що точно передають сенс повідомлення. Так, don’t bite off more than you can chew – не відкушуй більше ніж можеш проковтнути (в українському відповіднику вживається дієслово проковтнути, а не прожувати), calm before the storm - штиль перед бурею та like riding a bicycle – як їздити на велосипеді.
Приклади застосування фразеологічного аналогу:
Babe, just kiss him, it’s not rocket science (2). – Дівчинко, просто поцілуй його, це ж не квантова фізика (1).
У цьому випадку перекладач підібрав такий фразеологічний аналог, який хоч і має інший образ у своїй основі, проте має однаковий сенс rocket science і квантова фізика означають щось дуже складне для сприйняття.
Pull yourself together and tell him. Honey, you don’t love him (2). – Візьми себе в руки, люба, і просто скажи йому, ти ж не кохаєш його (1).
Аналогічно до попереднього прикладу, в даному випадку пара фразеологічних одиниць рull yourself together та візьми себе в руки також мають онакове значення зібратись та налаштуватись, хоча вони й відрізняються за лексичним складом.
I don’t have savings for a rainy day. I will literally be the old woman who lived in her shoes (2). – У мене зовсім нема заощаджень на чорний день. Я буду старою леді, що житиме у своїх туфлях (1).
You never wear your heart on your sleeve. – And there are plenty of reasons for that (2). – Ти ніколи не відкриваєш свою душу. – І на це є багато причин (1).
У даних випадках до фразеологічних одиниць savings for a rainy day та to wear your heart on your sleeve перекладач підібрав фразеологічні аналоги заощадження на чорний день та відкривати свою душу відповідно. Ми вважаємо дані перекладацькі трансформації влучними та доцільними.
Приклади контекстуальних замін:
You know, gran has always been telling me ‘no pain, no gain’ (2). – Знаєш, бабуся завжди мені казала під лежачий камінь вода не тече (1).
У даному прикладі перекладач влучно застосував контекстуальну заміну, він знайшов таке прислів’я українською мовою під лежачий камінь вода не тече, яке хоча і не є повною тотожністю англійському варіанту no pain, no gain, проте достатньо точно передає його зміст саме у цій конкретній ситуації. Здається, що українське прислів’я звучить занадто застаріло у сучасному серіалі, проте враховуючи той факт, що слова належать бабусі однієї з головних героїнь, вважаємо цей варіант достатньо адекватним.
Your girl is lovely, Hubbell. – I don't get it. –...and you never did! (2). – У тебе чудова дружина, Хаббл. – Не розумію. – Ти ніколи не розумів (1).
У процесі перекладу фразеологічних одиниць часом виникають нетипові труднощі, адже кожен кінотекст особливий. В процесі перекладу серіалу, варто звертати увагу не лише на його жанр, а й на характери, настрої, вчинки персонажів, на часові рамки кіносеріалу тощо. Перекладач має уміти знайти доречний підхід до кожного авторського тексту. В даному випадку цитата, що використовується у кіносеріалі, your girl is lovely, Hubbell взята з фільму «Якими ми були» чи інша його назва «Зустріч двох сердець» (1973). Ми вважаємо цю цитату крилатим виразом, оскільки вона пронизана метафоричністю. Коли Керрі (одна з головних героїнь кіносеріалу «Секс у великому місті») промовляє її, вона уявляє себе на місці головної героїні вищезазначеної кінострічки, проводячи паралель між життєвими обставинами обох. Перекладаючи дану фразеологічну одиницю, перекладач застосовує контекстуальну заміну, включаючи кореференту заміну англійського слова girl українським дружина, що показує соціальний статус дівчини, про яку йде мова, можливість зробити дану заміну надає лише знання контексту.
Suddenly, I felt the wind knocked out of me. I wanted to crawl under the covers and go right to sleep (2). – Мене наче хто по голові вдарив, захотілась заховатись під ковдрою і миттєво заснути (1).
Фразеологічну одиницю to feel the wind knocked out of me переклали мене наче хто по голові вдарив, застосувавши контекстуальну заміну як перекладацький прийом. Ми вважаємо, що доречніше було застосувати фразеологічний аналог у мене перехопило подих, так, глядачі мали б точніше уявлення про стан головної героїні. До того ж вираз мене наче хто по голові вдарив звучить надто грубо з вуст головної модниці Нью-Йорку, романтичної Керрі Бредшоу. Ми вважаємо, що в даному випадку перекладач виконав недостатній перекладацький аналіз, використавши недоречний вираз у процесі перекладу пілотного епізоду.
She is a master of playing hard to get (2). – Вона майстер у любовних іграх (1).
Перекладаючи даний фразеологізм, перекладач застосував контекстуальну заміну, що звучить досить адекватно, проте зовсім не передає значення оригінальної фразеологічної одиниці. Адже a master of playing hard to get описує людину, яка використовує ігнорування як спосіб маніпуляції, щоб привернути чиюсь увагу. Ми не знайшли фразеологічного еквіваленту чи аналога українською, і навіть такі поняття як нечіпаха, недотика не відображають сутності вжитого фразеологізму. На нашу думку, доцільним буде описовий переклад чи контекстуальна заміна. Наш варіант перекладу: Вона майстерно вдає байдужість, мисливиця за розбитими серцями.
Sharlotte, you cannot judge a book by its cover, give him more time (2). – Шарлотто, не роби такі швидкі висновки, дай йому трохи більше часу (1).
Аналогічно до попереднього прикладу, в цьому випадку також застосована контекстуальна заміна, адже прислів’я you cannot judge a book by its cover перекладено виразом не роби такі швидкі висновки, що хоча й є влучною заміною до контексту, проте все ж таки втрачає метафоричність. Варто зауважити, що українською мовою є частковий фразеологічний еквівалент не можна судити про книгу по її обкладинці.
Stop beating around the bush, say what you mean (2). - You can't have your cake and eat it too. Скажи все як є, що ти думаєш щодо цього? – Ти не можеш всидіти на двох стільцях одночасно (1).
В даному прикладі вираз stop beating around the bush перекладається за допомогою застосування прийому контекстуальної заміни. Український відповідник скажи все як є є антонімічним до оригінального стйкого виразу. У процесі перекладу втрачається метафоричність, проте зберігається зміст, та емоційний вплив на реципієнта, тому ми вважаємо даний переклад доцільним.
Приклад калькування:
I was trying you on. You know? See if it fit. It doesn't. I'm sorry (2). – Я приміряла тебе. Розумієш? Подивитись, чи ми підходимо. Але ні, не вийшло, мені дуже шкода (1).
Інший метафоричний вираз to try smb on перекладено нефразеологічним способом, а саме методом калькування, приміряти когось. Ми вважаємо, що українською мовою даний вираз звучить неприродно, доцільніше було б застосувати контекстуальну заміну, наприклад, я лише хотіла спробувати, подивитись, чи нам буде добре, але ні, не вийшло, мені шкода.
Підводячи підсумки та беручи до уваги проведений вище аналіз перекладу фразеологічних одиниць у сучасному англомовному серіалі «Секс у великому місті» можемо зробити висновок, що існує низка труднощів у процесі передачі фразеологізмів.
Дані труднощі досить різноманітні. Насамперед перекладач має розпізнати фразеологічні одиниці, зробити доперекладацький аналіз стосовно часового простору кіносеріалу, характеру персонажів, особливостей культури мови оригіналу та мови перекладу, обрати доречні перекладацькі прийоми та влучно їх застосувати. Працюючи з фразеологізмами, перекладач не може обмежуватись знаннями двох мов, він має дослідити культурно-історичні та стилістичні аспекти тексту оригіналу та зробити проекцію на можливості мови, якою буде перекладатись кінотекст.
При перекладі кіносеріалу «Секс у великому місті» перекладач переважно намагався застосовувати повні та часткові фразеологічні еквіваленти та фразеологічні аналоги там, де це було можливо та доречно. Якщо віднайти еквіваленти та аналоги не вдавалось, перекладач використовував описовий переклад, підібравши влучний вираз чи слово українською мовою, що якнайточніше змогли би передати суть повідомлення та зберегти емоційний вплив на реципієнта. Також застосовувались контекстуальні заміни, образи яких та значення хоч і не співпадали абсолютно, проте дозволяли досить точно передати зміст стійкого виразу. Перекладач уникав калькування задля того, аби реципієнт міг повністю зрозуміти зміст повідомлення, не вдаючись до здогадок. Іноді перекладач був змушений пожертвувати метафоричністю та ступенем емоційно-експресивного забарвлення виразу, застосовуючи описовий переклад, проте на нашу думку, більшість його рішень були абсолютно виправдані, адже кінцевий кінопродукт має максимально тотожний вплив на реципієнта, як і оригінальний кінотекст.

Висновки до розділу 3

Ми проаналізували 48 серій 3 сезонів серіалу «Секс у великому місті» та зробили вибірку фразеологічних одиниць, кількість яких налічує 150 одиниць.
Проаналізувавши класифікації відомих науковців, серед яких є Н. М. Амосов, В. В. Виноградов, О. І. Смирницький, О. В. Кунін та В. М. Телія, та ми вирішили послуговуватись двома класифікаціями задля подальшого згрупування фразеологічних одиниць. За семантикою ми вважаємо найбільш прийнятною класифікацію В. В. Виноградова, а структура найширше розкрита у класифікації В. М. Телія.
Виноградов класифікує фразеологічні одиниці за ступенем злиття компонентів фразеологічних одиниць та виокремлює три категорії: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.
Проаналізувавши вибірку, ми виявили, що групи фразеологічних зрощень та фразеологічних єдностей є помітно об’ємнішими, вони налічують 58 та 37 фразеологічних одиниць відповідно, в той час як кількість фразеологічних сполучень дорівнює 11 фразеологічним одиницям.
Дослідник В. М. Телія вважає, що широкий об’єм фразеології формується за двома критеріями: відтворюваність та роздільнооформленість. За даним підходом фразеологічні одиниці поділяються на шість категорій: ідіоми, фразеологічні сполучення, паремії, мовні штампи та кліше.
Проаналізувавши фактичний матеріал, ми виокремили 54 ідіоми, 40 фразеологічних сполучень, 10 паремій, 0 мовних штампів, 11 кліше та 12 крилатих виразів. Оскільки найбільше прикладів було знайдено в групах ідіом та фразеологічних сполучень. Це надає нам підстави вважати, що паремії та крилаті вирази вживаються не так часто у порівнянні до вищезгаданих категорій у сучасних англомовних серіалах.
Провівши аналіз, ми виявили, що при перекладі фразеологічних одиниць серед нашої вибірки найчастіше був застосований описовий переклад, він налічує 59 випадків. Де це було можливо перекладач також підбирав фразеологічні еквіваленти, серед яких 15 повних та 20 часткових, та фразеологічні аналоги, яких ми налічуємо 18 прикладів. Нами було зафіксовано 12 випадків контекстуальної заміни. Варто зауважити, що використання такого перекладацького прийому як калькування було зведено до мінімуму, адже нами було помічено лише 1 такий випадок.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проаналізувавши стан досліджуваної проблеми на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки, ми дійшли висновку, що фразеологія – це галузь лінгвістичної науки, що є багатоаспектним і складним явищем, об'єктом дослідження якого є фразеологічні одиниці. Переважна кількість науковців погоджуються, що фразеологізмам притаманні такі ознаки як: стійкість граматичних категорій, цілісність, постійне відтворення однакового компонентного складу та здатність виражати сполученням кількох слів одне єдине лексичне значення.
Розглянувши різні підходи дослідників до визначення терміну «фразеологічна одиниця», ми вважаємо, що це семантично пов’язане сполучення слів, що з’являється в результаті метафоризації їхнього значення, та відтворюється у мові у вигляді специфічної, цілісної та усталеної конструкції.
У сучасній лінгвістиці виокремлюють чотири підходи до вивчення ідіоматики: структурно-семантичний, функціональний, когнітивний та етнокультурний. Серед підходів до класифікації фразеологічних одиниць виділяють: структурно-семантичний, граматичний та функціонально-стилістичний. Вивчення ізольованої фразеологічної одиниці не дає певного уявлення про різноманітні зв’язки, в які вона вступає в тексті. Саме контекст є вирішальним фактором у процесі інтерпретації фразеологічних одиниць. Упродовж нашого дослідження ми вивчали фразеологічні одиниці у контексті сучасного англомовного серіалу.
Методологічна основа кіноперекладу базується на таких поняття як «кінодискурс», «кінотекст», «кінодіалог», оскільки вони мають споріднену природу, ми надали даним поняттям наукового пояснення, обґрунтувавши їхні спільні та відмінні риси. У нашому дослідженні ми послуговуємося терміном «кінотекст», та визначаємо, що це зв’язкове завершене повідомлення, що виражене вербально та невербально. Серед категорій, які є властивими для кінотексту ми виділяємо: зв’язність, розкладність, антропоцентричність, ретроспекцію і проспекцію, побутову й іншу тимчасову віднесеність, системність, цілісність, інформативність, модальність та прагматичну спрямованість. Розглянувши особливості перекладу кінотексту, ми також виділили його основні різновиди: дублювання, переклад з субтитрами та закадровий переклад.
У процесі перекладу кінотексту головним завданнням перекладача є якнайточніше відтворення національно-культурних реалій тексту оригіналу, збереження національної специфіки одночасно з адекватною інтерпретацією кінотексту, що буде зрозумілим українському глядачеві. При його перекладі перекладачі повинні брати до уваги співвіднесеність лінгвістичних та нелінгвістичних складових кінопродукту, враховувати особливості мовних ігор. Серед низки труднощів, що виникають у процесі перекладу кінотексту, є інтерпретація фразеологічних одиниць, які ми досліджували у англомовному серіалі «Секс у великому місті».
У процесі перекладу даного кіносеріалу перекладач прагнув передати якомога точніше ідіоматику оригінального кінотексту, підбираючи фразеологічні еквіваленти (повні й часткові) та фразеологічні аналоги, там де це було можливо. Проаналізувавши нашу вибірку, ми помітили, що віднайти фразеологічний еквівалент чи аналог вдається не завжди, саме тому більшою частиною перекладацьких прийомів є описовий переклад, який хоч і не має схожого експресивно-емоційного забарвлення та метафоричності і не вважається фразеологічним способом перекладу, проте влучно передає суть повідомлення, зберігаючи емоційний вплив на глядача. Також були зафіксовані випадки застосовання контекстуальної заміни, хоча даний перекладацький прийом не передбачає повної передачі образів та значення оригінального стійкого виразу, проте його доречне та дозоване використання може допомогти досягти перекладацьких цілей. При інтерпретації кінотексту перекладач уникав калькування, аби український глядач відчував себе комфортно при перегляді та не вдався до здогадок змісту того чи іншого виразу. Незважаючи на те що у процесі перекладу англомовного серіалу «Секс у великому місті» перекладач не завжди міг точно передати метафоричність та аналогічний ступінь емоційно-експресивного забарвлення оригінального виразу, ми вважаємо, більшість його рішень повністю виправданими, оскільки остаточний переклад кіносеріалу має максимально тотожний вплив на реципієнта, як і оригінальний кінотекст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. Х.: Вид-во при ХДУ, 1990. 134 с.
2. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології: монография. Х.: Вища школа, 1987. 136 с.
3. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. Изд-во: М.: Либроком, 2010. 208 с.
4. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. М.: Высш. шк., 1997. 240с.
5. Архангельский В. Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов-на Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1964. 315 с.
6. Афанасьева А. Л. Отражение во фразеологии разных языков специфики материальных культур. // Проблемы идиоэтнической фразеологии: межвуз. семинар «Идиоэтническая фразеология романских, германских и славянских языков». СПб.: Издательство Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2000. Вып. 3. С. 28 ‒ 31.
7. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во Иностранной литературы, 2009. 384 с.
8. Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Аспекти теории фразеологии. М.: Знак, 2008. 656 с.
9. Бархударов Л. С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. М.: ЛКИ, 2010. 240 с.
10. Бернадская, Ю. С. Текст в рекламе :учеб. пособ / Ю. С. Бернадская. М. : ЮНИТИ, 2009. 288 c.
11. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 2001. 312 с.
12. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура. Советская лексикография. Сборник статей. М., 1988. С. 159–169. URL: https://monographies.ru/ru/book/section?id=16231 (дата звернення: 26.10.22)
13. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: КомКнига, 2007. 144 с.
14. Гастинщикова Л. О., Плетенецька Ю. М. Дублювання і субтитрування як способи реалізації стратегій одомашнення і очуження. Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: збірник наукових праць. Київ: Аграр Медіа Груп, 2017. С. 103–109. URL: https://dspace.nau.edu.ua/handle/NAU/30600 (дата звернення: 26.10.22)
15. Горшкова В. Е. Перевод в кино: Дублирование vs субтитры (на материале фильма Люка Бессона «Ангел.А», Франция, 2005 г.). Вестник НГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2007. Том 5. Вып. 1. С. 133–140.
16. Горшкова В.Е. Перевод в кино.Иркутск: Иркутский государственный лингвистический университет, 2006. 278 с.
17. Демецька В., Федорченко В. До проблеми перекладу кіно текстів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: зб. наук. праць. Розділ IV – Херсон, 2010. С. 239–243.
18. Дубовий К.В. Помилки і втрати у закадровому перекладі художнього фільму. Філологічні трактати. 2015. Том 7. № 3. С. 33–38.
19. Єлісєєва С. В. Особливості субтитрування як напряму перекладацької діяльності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2018. №32, т. 2. С. 158–160. URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v32/part_2/44.pdf (дата звернення: 26.10.22)
20. Жлуктенко Ю. О. Передмова // Нариси з контрастивної лінгвістики. – К.: Наукова думка, 1979. С. 194
21. Жуков В. П. Русская фразеологія. М.: Высшая школа, 2006. 408 с
22. Журавель Т. В. Кінопереклад як вид аудіовізуального перекладу і його становлення в Україні та світі. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 2018. No 10. С. 35-38. URL: http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2018/NV_2018_10/11.pdf (дата звернення: 26.10.22)
23. Золотых Л. Г. Иди туда – не знаю куда, найди то, что не знает никто (когнитивно-дискурсивные особенности фразеологической семантики). Русский язык за рубежом. 2008. Вип. 3. С. 71 ‒ 74.
24. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) . Львів: Видавництво Львівського університету, 1989. 215с.
25. Караулов Ю. Н. Русский язык. Энциклопедия. М.: Большая Российская энциклопедия. Дрофа, 1997. 703 с.
26. Квітчата Є. Проблеми та способи перекладу англомовних фразеологічних одиниць // Магістерські студії 2022.Черкаси: ЧДТУ 2022. 6 с.
27. Козуляев А. В. Аудиовизуальный полисемантический перевод как особая форма переводческой деятельности и особенности обучения данному виду перевода. Царскосельские чтения. 2013. Том 1. С. 374–381.
28. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. Для ин-тов и фак. иностр. яз. Москва: Высш. шк., 1990. 253 с.
29. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: навч. посіб. Київ: Юніверс, 2003. 280 с.
30. Копыленко М. М. Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии (проблемы, методы, опыты). В.: Изд-во Воронежского ун-та, 2010. 192 с.
31. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад):Підручник. Вінниця: Нова книга, 2003. 448 с.
32. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высшая школа, Дубна: Изд. центр "Феникс", 1996. 381 с.
33. Кухаренко В. А. Интерпретация текста: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. No 2103«Иностр. яз.». Москва: Просвещение, 1988. 192 с.
34. Лавриненко И. Н. Язык кино в аспекте диахронии. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Іноземна філологія. Методика викладанняіноземних мов No 83, 2016. С. 23–27.
35. Ларин Б. А. Очерки по фразеологии (О систематизации и методах исследования фразеологических материалов). История русского языка и общее языкознание: Избранные работы. М.: Просвещение, 1977. С. 125–149. URL: http://www.philology.ru/linguistics2/larin-77d.htm (дата звернення: 26.10.22)
36. Лекант П. А. Современный русский язык. Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Филология». М.: Дрофа, 2002. 506 с.
37. Лотман Ю. М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллинн: Александра, 1973. 63 с.
38. Лукьянова Т. Г. Теоретичні аспекти кіноперекладу з англійської на українську мову. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2011. No973. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Вип. 68. С.183–188.
39. Лукьянова Т. Г.Основи англо-українського кіноперекладу: навчальний посібникдля студентів 4 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»денної форми навчання факультету іноземних мов Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 104 с.
40. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. М.: Высшая школа, 1980. 206 с.
41. Назарян А. Г. Фразеология современного французского языка: учебн. М.: Высш. шк., 1987. 288 с.
42. Орєхова О. І. Теоретичні засади кіноперекладу: історичний аспект. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія: Філологічні науки. 2013. Кн. 3. С. 164-170.
43. Полякова О. В. Дублювання як вид кіноперекладу. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. Вип. 116. С. 338–341.
44. Полякова О. В. Ліпсинк-відповідник як одиниця ліпсинк-перекладу у дублюванні. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філологічна. 2013. Вип. 36. С. 355–356.
45. Пушина В., Сітко А. Особливості аудіовізуального перекладу. Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : збірник наукових праць. 3–4 квітня 2020 р. Київ : Аграр Медіа Груп. С. 119–124.
46. Ройзензон Л. И. Лекции по общей и русской фразеологии: учебное пособие. С.: Самарканд.гос. ун-т им. А. Навои, 1973. 223 с.
47. Савко М.В. Аудиовизуальный перевод в Беларуси. Мова і культура. 2011. Вип. 14. Том 6. С. 353–357.
48. Сегол Р. Редагування перекладу аудіовізуальних творів для назвучування. Вісник Книжкової палати. 2015. № 1. С. 49–51.
49. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К.: Наук. думка, 1973. 279 с.
50. СлышкинГ.Г.,ЕфремоваМ.А.Кинотекст(опытлингвокультурологиче ского анализа). М.: Водолей Publishers, 2004. 153с.
51. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультуроведческий аспекты. М.: Школа “Языки русской культуры”. 1996. 295 с.
52. Тодорова Н. Ю. Визначення терміну «фразеологічний варіант». Актуальні проблеми германо-романської філології та освітній соціокультурний процес: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф.). Т.: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016. С. 77 – 79.
53. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: посібник для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів. Л.: Альма-матер, 2005. 400 с.
54. Федоренко С.В., Валькова А.О. Лінгвокультурні особливості перекладу сучасних англомовних документальних фільмів. Молодий вчений. 2020. № 12 (88), грудень. С. 336–340.
55. Цивьян Ю. Г. К метасемиотическому описанию повествования в кинематографе. Труды по знаковым системам. Ученые записки Тартус. гос.ун-та. 1994. Вып. XVII. С. 109–121.
56. Шахновська І.І., Кондратьєва О. В. Прагматична адаптація під час перекладу англомовних анімаційних фільмів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія» 2019. Вип. 40. Т. 3. С. 96–99.
57. Ярцева В. Н. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 685 с.
58. Chaume F. Teaching synchronisation in a dubbing course: Some didactic proposals. The Didactics of Audiovisual Translation. 2008. XII. P. 129–140.
59. Chaume F. The turn of audiovisual translation: New audiences and new technologies. Translation Spaces 2. 2013. P. 105–123.
60. Cronin M. Translation goes to the Movies.New York: Routledge, 2009. 164 р.
61. D‟Arcais Giovanni B. Flores. The Comprehension and Semantic Interpretation of Idioms. Idioms: processing, structure, and interpretation. Hillsdale, N. J.: L. Erlbaum Associates, 1993. P. 79–98.
62. Diaz-Cintas J., Anderman G. Audiovisual Translation: Language Transfer on Screen. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2009. 272 p.
63. Fois E. Audiovisual Translation: Theory and Practice. Between. 2012. II.4. URL: http://ojs.unica.it/index.php/between/article/viewFile/835/637 (дата звернення: 24.10.22)
64. Gibbs R. W., Nayak N. P. Why Idioms Mean What They Do. Journal of Experimental Psycology. 1991. Vol. 120 (1). P. 93 ‒ 95.
65. Granger S., Paquot M. Disentangling the phraseological web. Phraseology: an interdisciplinary perspective. A.: John Benjamins Publishing Co., 2008. Р. 27–51.
66. Gries S. Th. Phraseology and linguistic theory: A brief survey. Phraseology: an interdisciplinary perspective. A.: John Benjamins Publishing Co., 2008. Р. 3–27.
67. Hervey S. and Higgins I. Thinking translation – A course in translation method: French-English. London. New York: Routledge. 1992.
68. Kövecses Z., Szabó P. A View from Cognitive Semantics. Idioms. Applied Linguistics. 1996. Vol. 17 / 3.P. 326 ‒ 355.
69. Langlotz A. Idiomatic Creativity: A cognitive-linguistic model of idiomrepresentation and idiomvariation in English. A.: John Benjamins Publishing Company, 2006. 327p.
70. Leppihalme R. Culture bumps: an empirical approach to the translation of allusions. Clevedon: Multilingual Matters. 1997.
71. Mera M. Read my Lips: Re-evaluating subtitling and dubbing in Europe. Links & Letters. 1999. №6. Р. 73–85.
72. Minsky M. Frame-system Theory. Thinking: Readings in Cognitive Science / ed. by P. N. Johnson-Laird, P. C. Wason. C.: Cambridge University Press, 1983. P. 355 ‒ 376.
73. Shuttleworth M. and Cowie M. Dictionary of translation studies. Manchester: St Jerome, 1997. 112 р.
74. Sinclair J. М. Looking Up: An Account of the COBUILD Project in Lexical Computing. L.: Collins Cobuild, 1987. Р. 184–186.
75. Smith L. P. Words and idioms: studies in the English language. L.: Constable, 1999. 299 p.
76. Strässler J. Idioms in English: A Pragmatic Analysis. T.: Verlag, 1982. P. 160
77. Svensson M. H. A very complex criterion of fixidness: Noncompositionality. Phraseology: an interdisciplinary perspective. A.: John Benjamins Publishing Co., 2008. P. 81–95.
78. Szarkowska A. The Power of Film Translation. In: Translation Journal Volume 9, No. 2, 2005. URL:http://translationjournal.net/journal/32film.htm (дата звернення: 24.10.2022).
79. Venuti L. Strategies of translation : Routledge encyclopedia of translation studies. London and New York :Taylor and Francis Books Ltd, 2001. 240–244 р.
80. Venuti L. The Scandals of Translation: Towards an Ethics of Difference. London : Routledge, 1998. 210 p.

ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Секс у великому місті: серіал. URL: https://friends.in.ua/seksimisto/ (дата звернення: 26.10.22)
2. Series Sex and the City: series URL: https://show-english.club/serial/sex-and-the-city (дата звернення: 26.10.22)

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Класифікація фразеологічних одиниць за В. М. Телія
з/п Різновид фразеологічної одиниці Приклад
1. Фразеологічні сполучення Stop crying over spilt milk, dear. There’s no use in it.
2. She was stunning and he was bound to lose his head.
3. Hold your horses, honey, I haven’t finished yet.
4. Girls, I’ve reached a decision. It’s time to turn over a new leaf.
5. I get it, you’ve never fallen in love.
6. Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough.
7. Once in a blue moon a good girl goes bad.
8. it’s time to take the bull by horns. Just do it!
9. She’s a dark horse, I never know what’s on her mind.
10. Babe, kiss him, it’s not rocket science.
11. I want a guy who is ready to move the mountains if I ask.
12. But you’re not like that. – Well, aren’t you? – Not a drop, not even half a drop.
13. You are playing with fire, getting involved with a married guy.
14. Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough.
15. I’ll go there! – over my dead body!
16. He stood there foaming at the mouth when we spoke.
17. She’s always as busy as bee, we can’t do anything with it.
18. You just need to pull some strings to make him do what you want.
19. You’re fabulous! You look like a million dollars.
20. We have missed the boat.
21. Pull yourself together and tell him. Honey, you don’t love him.
22. You’ve just added insult to injury. Thank you for your help.
23. Dear, don’t bite off more than you can chew. You need to unwind.
24. “Good things come to those who wait” bullshit. I don’t believe in that.
25. I don’t have savings for a rainy day. I will literally be the old woman who lived in her shoes.
26. Be careful, dear. The devil is in the details
27. Haste makes waste, - No, honey. You have to throw caution to the wind and follow your dreams.
28. It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home.
29. Haste makes waste, - No, honey. You have to throw caution to the wind and follow your dreams
30. Having sex is like riding a bicycle, don’t worry.
31. It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home.
32. You don’t believe in love at first sight, do you?
33. Are you out of mind? Are you going to make it a rule?
34. Are you going to make matters worse or to do me a favor?
35. It’s not your fault, don’t take it to heart.
36. Please, don’t hurt his feelings, he’s such a good boy.
37. Are you going to make matters worse or to do me a favor?
38. They’ve been bosom chums since high school.
39. There’s always been a pitched battle between two of them.
40. Time flies you can do nothing with it.
1. Ідіоми Have I missed anything? You have an egg on your face? What’s happened?
2. He deserves to be respected. He always takes the high roads, no matter what.
3. You hit the nail on the head with the dress, it suits you perfectly.
4. He is all thumbs, don’t give him a cake.lo
5. I’ll bite the bullet and finish it.
6. I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink?
7. I’m going to hit the sack. see you
8. I’m getting out of hand. Tell me the truth or you’ll never see me again.
9. Getting married? Are you pulling my leg?
10. Don’t you have a nest egg?
11. Bravo, babe, you deserve it, break a leg!
12. Hello, are we meeting today? – sorry, dear, I’m under the weather. Can we take a rain check?
13. Hello, are we meeting today? – sorry, dear, I’m under the weather. Can we take a rain check?
14. You never wear your heart on your sleeve. – and there are plenty of reasons for that.
15. I won’t come, will join you later, it’s just not my cup of tea. See you
16. His bank account is in the red.
17. She is driving me nuts with her stupid questions.
18. We have packed everything but the kitchen sink.
19. I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink?
20. We are bound to win, we are holding all the chips.
21. Suddenly, I felt the wind knocked out of me. I wanted to crawl under the covers and go right to sleep.
22. She is a master of playing hard to get.
23. I am not sure if he will do that, but he’ll give it his best shot for sure.
24. I’m smart. I’m attractive. I’m talented. I’m a catch.
25. Cut her some slack, she has just divorced. It’s her third divorce!
26. I was trying you on. You know? See if it fit. It doesn't. I'm sorry.
27. She has the best of two worlds: an interesting job and a close family.
28. I’m getting out of shape when you are not listening to me.
29. You’re barking up the wrong tree, it’s not the solution.
30. They are birds of feather flock together.
31. Having children costs an arm and a leg. I’m not ready for that.
32. Everything in her life is done at the drop of a hat.
33. Just let him get a taste of his own medicine.
34. Why is she giving him the cold shoulder?
35. You are going on a wild goose chase. Why don’t you ask someone to help you?
36. Sorry, Tomas, we have bigger fish to fry. Bye.
37. He's a chip off the old block, there is no use calling him
38. I’m going to kill two birds with one stone: to get a job and to get rid of a guy.
39. So, what is the reason? Tell us everything. Let the cat out of the bag
40. I’ve put this idea on ice.
41. Make sure that everything goes according our plan and no one rains on our parade.
42. Never mind, there are other fish in the sea.
43. Stop beating around the bush, say what you mean. - You can't have your cake and eat it too.
44. You are making a storm in a teacup over this.
45. I haven’t expected it. It’s just a bolt from the blue.
46. You burn bridges without hesitations. – Yes, and you should follow my example
47. He is flipping the bird, isn’t he?
48. Come rain or shine, I won’t eat my words.
49. How are you? – fit as a fiddle
50. Are we supposed to get a second wind?
51. Come rain or shine, I won’t eat my words.
52. I’m not going to have a tiger by the tail.
53. It’s the last mistake that you’ve made, shape up or ship out!
54. Stop beating around the bush, say what you mean. - You can't have your cake and eat it too.
1. Паремії Don’t put all the eggs in one basket. Find a lover.
2. The grass is always greener on the other side of the hill.
3. Speak of the devil! There he comes!
4. You will solve it, Rome was not built in one day.
5. Don’t bite the hand that feeds you.
6. Sharlotte, you cannot judge a book by its cover, give him more time.
7. Girls, just accept the fact that actions do speak louder than words.
8. We are always taught that hard work pays off. But is it true?
9. It’s just exactly what I was going to say. – Great minds think alike.
10. A bird in the hand is worth two in the bush. – I don’t agree with you.
1. Крилаті вирази It’s just the riddle of the Sphynx. You can only guess.
2. When are you going to quit? All your tasks are Sisyfean labor.
3. Happy Birthday! Sorry, honey, for being late, but better late than never.
4. Have you noticed that she has Adam’s apple?
5. You’re fabulous! You rock!
6. Take it easy, it’s only been a week you dated him.
7. To be, or not to be: that is the question.
8. You can’t do it on your own. It takes to tango.
9. I will think about it tomorrow. – Lovely Scarlett.
10. Revenge is a dish that tastes best when served cold.
11. Your girl is lovely, Hubbell. – I don't get it. –...and you never did!
12. You know, gran has always been telling me ‘no pain, no gain’.
1. Кліше Stop judging. Live and let live.
2. It’s not your fault, don’t take it to heart.
3. I wouldn’t wear it, but it takes all sorts.
4. Do you have any warm feelings to him?
5. The vital question is what the hell is going on?
6. Are you out of mind? Are you going to make it a rule?
7. Holy cow! Where have you come from?
8. Never mind, there are other fish in the sea.
9. Some sixth sense is telling me that you’re lying.
10. I wanna enjoy my success not apologize for it. – You say it again!
11. She is pregnant. – well, I never!
Мовні штампи

ДОДАТОК Б

Класифікація фразеологічних одиниць за В. В. Виноградовим
з/п Різновид фразеологічної одиниці Приклад
1. Фразеологічні єдності Stop crying over spilt milk, dear. There’s no use in it.
2. She was stunning and he was bound to lose his head.
3. Hold your horses, honey, I haven’t finished yet.
4. Girls, I’ve reached a decision. It’s time to turn over a new leaf.
5. I get it, you’ve never fallen in love.
6. Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough.
7. Once in a blue moon a good girl goes bad.
8. it’s time to take the bull by horns. Just do it!
9. She’s a dark horse, I never know what’s on her mind.
10. Babe, kiss him, it’s not rocket science.
11. I want a guy who is ready to move the mountains if I ask.
12. But you’re not like that. – Well, aren’t you? – Not a drop, not even half a drop.
13. You are playing with fire, getting involved with a married guy.
14. Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough.
15. I’ll go there! – over my dead body!
16. He stood there foaming at the mouth when we spoke.
17. She’s always as busy as bee, we can’t do anything with it.
18. You just need to pull some strings to make him do what you want.
19. You’re fabulous! You look like a million dollars.
20. We have missed the boat.
21. Pull yourself together and tell him. Honey, you don’t love him.
22. You’ve just added insult to injury. Thank you for your help.
23. Dear, don’t bite off more than you can chew. You need to unwind.
24. “Good things come to those who wait” bullshit. I don’t believe in that.
25. I don’t have savings for a rainy day. I will literally be the old woman who lived in her shoes.
26. Be careful, dear. The devil is in the details
27. Haste makes waste, - No, honey. You have to throw caution to the wind and follow your dreams.
28. It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home.
29. Haste makes waste, - No, honey. You have to throw caution to the wind and follow your dreams
30. Having sex is like riding a bicycle, don’t worry.
31. It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home.
32. You don’t believe in love at first sight, do you?
33. Are you out of mind? Are you going to make it a rule?
34. Stop judging. Live and let live.
35. The vital question is what the hell is going on?
36. It’s not your fault, don’t take it to heart.
37. Are you out of mind? Are you going to make it a rule?
1. Фразеологічні зрощення Have I missed anything? You have an egg on your face? What’s happened?
2. He deserves to be respected. He always takes the high roads, no matter what.
3. You hit the nail on the head with the dress, it suits you perfectly.
4. He is all thumbs, don’t give him a cake.
5. I’ll bite the bullet and finish it.
6. I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink?
7. I’m going to hit the sack. see you
8. I’m getting out of hand. Tell me the truth or you’ll never see me again.
9. Getting married? Are you pulling my leg?
10. Don’t you have a nest egg?
11. Bravo, babe, you deserve it, break a leg!
12. Hello, are we meeting today? – sorry, dear, I’m under the weather. Can we take a rain check?
13. Hello, are we meeting today? – sorry, dear, I’m under the weather. Can we take a rain check?
14. You never wear your heart on your sleeve. – and there are plenty of reasons for that.
15. I won’t come, will join you later, it’s just not my cup of tea. See you
16. His bank account is in the red.
17. She is driving me nuts with her stupid questions.
18. We have packed everything but the kitchen sink.
19. I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink?
20. We are bound to win, we are holding all the chips.
21. Suddenly, I felt the wind knocked out of me. I wanted to crawl under the covers and go right to sleep.
22. She is a master of playing hard to get.
23. I am not sure if he will do that, but he’ll give it his best shot for sure.
24. I’m smart. I’m attractive. I’m talented. I’m a catch.
25. Cut her some slack, she has just divorced. It’s her third divorce!
26. I was trying you on. You know? See if it fit. It doesn't. I'm sorry.
27. She has the best of two worlds: an interesting job and a close family.
28. I’m getting out of shape when you are not listening to me.
29. You’re barking up the wrong tree, it’s not the solution.
30. They are birds of feather flock together.
31. Having children costs an arm and a leg. I’m not ready for that.
32. Everything in her life is done at the drop of a hat.
33. Just let him get a taste of his own medicine.
34. Why is she giving him the cold shoulder?
35. You are going on a wild goose chase. Why don’t you ask someone to help you?
36. Sorry, Tomas, we have bigger fish to fry. Bye.
37. He's a chip off the old block, there is no use calling him
38. I’m going to kill two birds with one stone: to get a job and to get rid of a guy.
39. So, what is the reason? Tell us everything. Let the cat out of the bag
40. I’ve put this idea on ice.
41. Make sure that everything goes according our plan and no one rains on our parade.
42. Never mind, there are other fish in the sea.
43. Stop beating around the bush, say what you mean. - You can't have your cake and eat it too.
44. You are making a storm in a teacup over this.
45. I haven’t expected it. It’s just a bolt from the blue.
46. You burn bridges without hesitations. – Yes, and you should follow my example
47. He is flipping the bird, isn’t he?
48. Come rain or shine, I won’t eat my words.
49. How are you? – fit as a fiddle
50. Are we supposed to get a second wind?
51. Come rain or shine, I won’t eat my words.
52. I’m not going to have a tiger by the tail.
53. It’s the last mistake that you’ve made, shape up or ship out!
54. I wanna enjoy my success not apologize for it. – You say it again!
55. She is pregnant. – well, I never!
56. Some sixth tense is telling me that you’re lying.
57. Stop beating around the bush, say what you mean. - You can't have your cake and eat it too
58. Never mind, there are other fish in the sea.
1. Фразеологічні сполучення Are you going to make matters worse or to do me a favor?
2. When are you going to quit? All your tasks are Sisyfean labor.
3. Do you have any warm feelings to him?
4. They’ve been bosom chums since high school.
5. there’s always been a pitched battle between two of them.
6. it’s just the riddle of the Sphynx. You can only guess.
7. Holy cow! Where have you come from?
8. Are you going to make matters worse or to do me a favor?
9. Have you noticed that she has Adam’s apple?
10. Please, don’t hurt his feelings, he’s such a good boy.
11. Time flies you can do nothing with it.

ДОДАТОК В

Способи перекладу фразеологічних одиниць з кінотексту Секс у великому місті
з/п Різновид фразеологічної одиниці Приклад
1. Повний фразеологічний еквівалент повний it’s time to take the bull by horns. Just do it! Час взяти бика за роги. Просто зроби це!
2. You are playing with fire, getting involved with a married guy. Ти граєш з вогнем, заводячи роман з одруженим чоловіком
3. It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home. Це штиль перед бурею, але я вже бачу хмари на горизонті, і я не хочу бути втягнутою в це, я збираюсь додому.
4. You don’t believe in love at first sight, do you? Ти не віриш у кохання з першого погляду, чи не так?
5. Are you out of mind? Are you going to make it a rule? Ти не сповна розуму? Ти збираєшся зробити це за правило?
6. You burn bridges without hesitations. – Yes, and you should follow my example. Ти спалюєш мости без жодних сумнівів. – Так, і тобі б варто було повчитись цьому.
7. Do you have any warm feelings to him? У тебе є до нього якісь теплі почуття?
8. Are you going to make matters worse or to do me a favor? Ти хочеш зробити мені послугу чи лише ускладнити ситуацію?
9. Have you noticed that she has Adam’s apple? Ти помітила, що у неї є адамове яблуко?
10. Time flies you can do nothing with it. Час летить і ти нічого не можеш з цим вдіяти.
11. Don’t put all the eggs in one basket. Find a lover. Не складуй усі яйця в одну корзину. Знайди коханця.
12. You will solve it, Rome was not built in one day. Ти впораєшся, Рим не за один день будувався.
13. It’s just exactly what I was going to say. – Great minds think alike. Це саме те, що я збиралась сказати. – Великі уми думають однаково.
14. Happy Birthday! Sorry, honey, for being late, but better late than never. З Днем народження! Вибач, люба, за запізнення, але краще ж пізно ніж ніколи, правда?
15. I will think about it tomorrow. – Lovely Scarlett. Я подумаю про це завтра. – Люба Скарлет.
1. Частковий фразеологічний еквівалент She’s a dark horse, I never know what’s on her mind. Вона ще та темна конячка, ніколи не знаєш, що в неї на думці.
2. I’ll go there! – over my dead body! Я піду туди! – Лише через мій труп!
3. He stood there foaming at the mouth when we spoke. Він стояв там, з піною у рота, коли ми говорили.
4. She’s always as busy as bee, we can’t do anything with it. Вона постійно зайнята, наче та бджілка, і ми нічого не можемо з цим вдіяти.
5. You just need to pull some strings to make him do what you want. Просто потягни за правильні ниточки, і змусь його зробити те, що ти хочеш.
6. You’re fabulous! You look like a million dollars. Ти розкішна! Виглядаєш на мільйон доларів.
7. Dear, don’t bite off more than you can chew. You need to unwind. Не відкушуй більше ніж можеш проковтнути. Тобі треба розвіятись.
8. It’s calm before the storm, I see clouds on the horizon and I don’t want to be involved in that I’m going home. Це штиль перед бурею, але я вже бачу хмари на горизонті, і я не хочу бути втягнутою в це, я збираюсь додому.
9. Having sex is like riding a bicycle, you never forget how to do it, don’t worry. Займатись сексом це як їздити на велосипеді, відразу згадуєш, що й до чого, не хвилюйся.
10. Are you out of mind? Are you going to make it a rule? Ти не сповна розуму? Ти збираєшся зробити це за правило?
11. It’s not your fault, don’t take it to heart. Це не твоя помилка, не бери близько до серця.
12. I want a guy who is ready to move the mountains if I ask. Я хочу хлопця, що зверне гори, якщо я попрошу.
13. Be careful, dear. The devil is in the details. Будь обережна, люба, диявол ховається в деталях.
14. I haven’t expected it. It’s just a bolt from the blue. Я не очікувала цього. Це як грім серед ясного неба.
15. There’s always been a pitched battle between two of them. Між цими двома завжди було запекле змагання.
16. It’s just the riddle of the Sphynx. You can only guess. Це якась загадка Сфінкса. Ти можеш лише припускати.
17. Girls, just accept the fact that actions do speak louder than words. Дівчата, просто прийміть той факт, що вчинки завжди гучніші ніж слова.
18. You can’t do it on your own. It takes to tango. Ти не можеш все робити сама. Для танго потрібні двоє.
19. To be, or not to be: that is the question. Бути чи не бути, ось у чому справа.
20. Revenge is a dish that tastes best when served cold. Помста – це страва, яку подають холодною.
1. Фразеологічний аналог She was stunning and he was bound to lose his head. Вона була приголомшливою, а він – приреченим втрати від неї розум.
2. Babe, just kiss him, it’s not rocket science. Дівчинко, просто поцілуй його, це ж не квантова фізика.
3. Pull yourself together and tell him. Honey, you don’t love him. Візьми себе в руки, люба, і просто скажи йому, ти ж не кохаєш його.
4. I don’t have savings for a rainy day. I will literally be the old woman who lived in her shoes. У мене зовсім нема заощаджень на чорний день. Я буду старою леді, що житиме у своїх туфлях.
5. I’ll bite the bullet and finish it. Я візьму себе в руки та закінчу це.
6. You never wear your heart on your sleeve. – And there are plenty of reasons for that. Ти ніколи не відкриваєш свою душу. – І на це є багато причин.
7. We are bound to win, we are holding all the chips. Ми точно виграємо, у нас всі козирі на руках.
8. They are birds of feather flock together. Вони як сіамські близнюки.
9. He's a chip off the old block, there is no use calling him. Яблуко від яблуні недалеко падає, він як його батько, нема сенсу йому дзвонити.
10. I’m going to kill two birds with one stone: to get a job and to get rid of a guy. Я збираюсь вбити двох зайців одним пострілом: і роботу отримати, і хлопця здихатись.
11. You are making a storm in a teacup over this. Ти робиш з мухи слона.
12. Are we supposed to get a second wind? У нас коли-небудь відкриється друге дихання?
13. Come rain or shine, I won’t eat my words. Незважаючи ні на що, я не візьму свої слова назад.
14. Stop beating around the bush, say what you mean. - You can't have your cake and eat it too. Скажи все як є, що ти думаєш щодо цього? – Ти не можеш всидіти на двох стільцях одночасно.
15. The grass is always greener on the other side of the hill. Краще там, де нас нема.
16. A bird in the hand is worth two in the bush. – I don’t agree with you. Краще синиця в руках, ніж журавель в небі. – Я з тобою не погоджуюсь.
17. She is driving me nuts with her stupid questions. Вона зводить мене з розуму своїми тупими запитаннями.
18. Hold your horses, honey, I haven’t finished yet. Притримай коней, я ще не закінчила.
1. Описовий переклад I get it, you’ve never fallen in love. Я зрозумів, ви ніколи не закохувались.
2. Please, Miranda, bite your tongue. Don’t add fuel to the fire! It’s enough. Міранда, будь ласка, припини, не розпалюй сварки. Ти сказала достатньо.
3. Once in a blue moon a good girl goes bad. Дуже рідко, але буває, що і хороші дівчата стають поганими.
4. But you’re not like that. – Well, aren’t you? – Not a drop, not even half a drop. Але ви ж сама не така. – А ви? – Не такий, зовсім не такий.
5. We have missed the boat. Ми запізнились.
6. You’ve just added insult to injury. Thank you for your help. Ти зробила лише гірше. Що ж, дякую за допомогу.
7. “Good things come to those who wait” bullshit. I don’t believe in that. Потрібно бути терплячим, щоб отримати щось хороше. Дурня. Я в це не вірю.
8. Haste makes waste, - No, honey. You have to throw caution to the wind and follow your dreams. Якщо поспішити, накою дурниць. – Ні, дорогенька, відкинь обережність і прямуй за мріями.
9. Haste makes waste, - No, honey. You have to throw caution to the wind and follow your dreams. Якщо поспішити, накою дурниць. – Ні, дорогенька, відкинь обережність і прямуй за мріями.
10. Stop judging. Live and let live. Припини засуджувати. Живи своїм життям і дозволь іншим робити те ж саме.
11. The vital question is what the hell is going on? Головне запитання – що тут в біса відбувається?
12. Have I missed anything? You have an egg on your face. What’s happened? Я щось пропустив? Ти виглядаєш спантеличено. Що трапилось?
13. He deserves to be respected. He always takes the high roads, no matter what. Він заслуговує поваги. Цей хлопець завжди вчиняє правильно.
14. You hit the nail on the head with the dress, it suits you perfectly. Ти зробила правильний вибір, ця сукня підходить тобі ідеально.
15. He is all thumbs, don’t give him a cake. Він такий незграбний, не давай йому торта.
16. I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink? У мене купа справ. – Але вже не сьогодні, час завершувати. Пішли вип’ємо?
17. I’m going to hit the sack. See you. Я збираюсь спати, побачимось.
18. The situation is getting out of hand. Tell me the truth or you’ll never see me again. Ситуація виходить із під контролю. Скажи мені правду, чи ти мене більше ніколи не побачиш.
19. Getting married? Are you pulling my leg? Одружується? Ти жартуєш?
20. Don’t you have a nest egg? У тебе немає заначки?
21. Bravo, babe, you deserve it, break a leg! Браво, крихітко, ти заслуговуєш на це, нехай тобі щастить!
22. Hello, are we meeting today? Sorry, dear, I’m under the weather. Can we take a rain check? Привіт, ми зустрічаємось сьогодні? – Вибач, люба, я погано себе почуваю. Ми можемо перенести нашу зустріч?
23. Hello, are we meeting today? – Sorry, dear, I’m under the weather. Can we take a rain check? Привіт, ми зустрічаємось сьогодні? – Вибач, люба, я погано себе почуваю. Ми можемо перенести нашу зустріч?
24. I won’t come, will join you later, it’s just not my cup of tea. See you. Я не піду, приєднаюсь до вас пізніше, просто це дійсно не моє. До зустрічі.
25. His bank account is in the red. Його банківській рахунок геть у кепському становищі.
26. We have packed everything but the kitchen sink. Ми спакували геть усе, набагато більше ніж нам коли-небудь знадобиться.
27. I’m up to my ears. – But it’s time to call it a day. Shall we go out for a drink? У мене купа справ. – Але вже не сьогодні, час завершувати. Пішли вип’ємо?
28. I am not sure if he will do that, but he’ll give it his best shot for sure. Не впевнена, чи він впорається, проте він точно зробить усе, що в його силах.
29. I’m smart. I’m attractive. I’m talented. I’m a catch. Я розумна, приваблива, талановита. Я – ідеальна дівчина.
30. Cut her some slack, she has just divorced. It’s her third divorce! Постався до неї з розумінням, вона щойно розлучилась. Це її третє розлучення.
31. She has the best of two worlds: an interesting job and a close family. Їй вдається поєднувати найважливіше: сім’ю та цікаву роботу.
32. I’m getting out of shape when you are not listening to me. Я починаю нервуватись, коли ти мене не слухаєш.
33. You’re barking up the wrong tree, it’s not the solution. Ти звертаєш увагу не на те, що треба, ти тут не знайдеш рішення своїх проблем.
34. Having children costs an arm and a leg. I’m not ready for that. Діти – це дороге задоволення, я не готова до цього.
35. Everything in her life is done at the drop of a hat. Усі рішення у її житті вона приймає швидко, не розмірковуючи.
36. Why is she giving him the cold shoulder? Чому ти його ігноруєш?
37. Sorry, Tomas, we have bigger fish to fry. Bye. Вибач, Томас, у нас є важливіші справи. Бувай.
38. So, what is the reason? Tell us everything. Let the cat out of the bag. Отже, в чому причина? Розкривай свої таємниці.
39. I’ve put this idea on ice. Я поки що відклала цю ідею.
40. Make sure that everything goes according our plan and no one rains on our parade. Переконайся, що все йде за планом, і ніщо не зруйнує нашу вечірку.
41. Never mind, there are other fish in the sea. Не хвилюйся, у Нью-Йорку чоловіків вистачає.
42. He is flipping the bird, isn’t he? Він що показує середній палець?
43. Come rain or shine, I won’t eat my words. Незважаючи ні на що, я не візьму свої слова назад.
44. How are you? – fit as a fiddle Як ти? – Почуваюсь чудово.
45. I’m not going to have a tiger by the tail. Я не збираюсь потрапляти в неприємності.
46. It’s the last mistake that you’ve made, shape up or ship out! Це остання твоя помилка, або зберись, або вимітайся звідси.
47. I wanna enjoy my success not apologize for it. – You say it again! Я хочу насолоджуватись своїм успіхом, а не вибачатись за нього. – Повністю погоджуюсь.
48. She is pregnant. – Well, I never! Вона вагітна. – Не може бути!
49. Some sixth sense is telling me that you’re lying. Моя інтуїція говорить мені, що ти брешеш.
50. Never mind, there are other fish in the sea. Не хвилюйся, у Нью-Йорку чоловіків вистачає.
51. Are you going to make matters worse or to do me a favor? Ти хочеш зробити мені послугу чи лише ускладнити ситуацію?
52. When are you going to quit? All your tasks are Sisyfean labor. Коли ти збираєшся звільнятись? Уся твоя робота нескінченна й нудна.
53. They’ve been bosom chums since high school. Вони кращі подружки ще зі школи.
54. Please, don’t hurt his feelings, he’s such a good boy. Будь ласка, не ображай його. Він такий хороший хлопець.
55. Speak of the devil! There he comes! Лише згадали, ось і він!
56. Don’t bite the hand that feeds you. Не можна зраджувати того, хто піклується про тебе.
57. You’re fabulous! You rock! Ти неймовірна! Розкішна!
58. Take it easy, it’s only been a week you dated him. Розслабся, ти лише тиждень зустрічаєшся з ним.
59. Girls, I’ve reached a decision. It’s time to turn over a new leaf. Дівчата, я прийняла рішення. Час розпочинати нове життя.
1. Контекстуальна заміна Stop crying over spilt milk, dear. There’s no use in it. Припини, сльозами горю не зарадиш.
2. Suddenly, I felt the wind knocked out of me. I wanted to crawl under the covers and go right to sleep. Мене наче хто по голові вдарив, захотілась заховатись під ковдрою і миттєво заснути.
3. She is a master of playing hard to get. Вона майстер у любовних іграх.
4. Just let him get a taste of his own medicine. Просто відплати йому тією ж монетою.
5. You are going on a wild goose chase. Why don’t you ask someone to help you? Ти просто марнуєш час. Чому б тобі не попросити когось про допомогу?
6. Stop beating around the bush, say what you mean. - You can't have your cake and eat it too. Скажи все як є, що ти думаєш щодо цього? – Ти не можеш всидіти на двох стільцях одночасно.
7. Holy cow! Where have you come from? Не вірю своїм очам! Звідки ти взялась?
8. Sharlotte, you cannot judge a book by its cover, give him more time. Шарлотто, не роби такі швидкі висновки, дай йому трохи більше часу.
9. We are always taught that hard work pays off. But is it true? Нас постійно вчать, що той досягає результату, хто тяжко працює, але чи дійсно це так?
10. I wouldn’t wear it, but it takes all sorts. Я б таке не одягла, але про смаки не сперечаються.
11. Your girl is lovely, Hubbell. – I don't get it. –...and you never did! У тебе чудова дружина, Хаббл. – Не розумію. – Ти ніколи не розумів.
12. You know, gran has always been telling me ‘no pain, no gain’. Знаєш, бабуся завжди мені казала під лежачий камінь вода не тече.
1. Калькування I was trying you on. You know? See if it fit. It doesn't. I'm sorry. Я приміряла тебе. Розумієш? Подивитись, чи ми підходимо. Але ні, не вийшло, мені дуже шкода.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets