ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)  
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: «Державна політика у сфері зайнятості населення: стан та 
напрями розвитку» 
 
 
 
 
Виконав: студент  4 курсу, групи  СЗ-1910 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
 
 
 
 
Недоноско М. А.    
(прізвище та ініціали)  
Науковий керівник Губар О.Є.     
(прізвище та ініціали) 
Рецензент    _________________________  
(прізвище та ініціали)  
 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 р.
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр       
 
Галузь знань   23 Соціальна робота   
       (шифр і назва) 
Спеціальність  232 “Соціальне забезпечення”  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
Недоноску Максиму Анатолійовичу 
             
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: «Державна політика у сфері зайнятості населення: стан та 
напрями розвитку». 
 
керівник роботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом по університету від “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк поданнястудентом роботи:“____” ________ 2023 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Oб’єктом дoсліджeння є державна політика у сфері зайнятості населення. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є стан та напрями розвитку державної політики у сфері 
зайнятості населення. 
Мeтoю рoбoти є науково-теоретичне обґрунтування сутності та особливостей 
державної політики у сфері зайнятості населення.  
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
1) розкрити значення таких понять як: «зайнятість», «безробіття», «державна 
політика зайнятості»; 
2) дослідити нормативно-правову основу, яка регулює надання послуг у сфері 
зайнятості населення ; 
3 
 
3) проаналізувати сучасний стан та проблеми державної політики в у сфері 
зайнятості населення; 
4) розглянути міжнародний досвід у сфері зайнятості населення, зазначити 
пріоритетні напрямки для можливості використання світового досвіду в Україні;  
5) запропонувати проєкт, який надасть можливість отримати професійні знання з 
основ підприємницької діяльності, написання бізнес-плану, в якому логічно та 
правильно будуть викладені сутність підприємницької ідеї. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень):аналітичні таблиці, графіки, діаграми, структурно-логічні схеми, план робіт 
по проєкту. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Губар О.Є.    
2 Губар О.Є   
3 Губар О.Є.   
 
7. Дата видачі завдання «_____» __________ 2023 р.  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Строк виконання 
Назва етапів дипломної роботи  Примітка  
з/п етапів роботи 
1 Отримання завдання  виконано 
2 Підготовка розділу І   виконано 
3 Підготовка розділу ІІ  виконано 
4 Підготовка розділу ІІІ  виконано 
5 Здача кваліфікаційної роботи керівнику  виконано 
6 Підготовка реферату  виконано 
7 Здача кваліфікаційної роботи на кафедру  виконано 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8  виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9  виконано 
дипломної роботи на засідання ЕК 
 
Студент   ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи    ____________________    ______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК    ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
4 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить  68 сторінок, 9 таблиць, 6 рисунків, 
список літератури з 68  найменувань, 1 додатків. 
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ: СТАН 
ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ 
 
Об’єктом дoсліджeння є державна політика у сфері зайнятості населення. 
Прeдмeтoм  дoсліджeння  є стан та напрями розвитку державної політики 
у сфері зайнятості населення. 
Мета дослідження. науково-теоретичне обґрунтування сутності та 
особливостей державної політики у сфері зайнятості населення. 
Завдання роботи: 
1) визначити основні поняття і терміни, опрацювати теоретичну 
інформацію; 
2) дослідити нормативно-правову основу, яка регулює захист в сфері 
зайнятості населення; 
3) проаналізувати міжнародний досвід у сфері державної політики 
зайнятості. Порівняти досвіду інших країн у сфері державної політики 
зайнятості, приклади успішних програм та заходів, які можуть бути корисними 
для впровадження у власній країні; 
4) оцінити ефективність та результативність програм та заходів, 
спрямованих на підтримку зайнятості, таких як створення нових робочих місць, 
професійна підготовка та перепідготовка працівників, стимулювання 
самозайнятості тощо. Розглянути законодавчу базу та фінансову підтримку, 
надану державою для реалізації цих програм. 
5) проаналізувати стан зайнятості населення в Україні  2020-2022 рр. 
дослідити основні показникіі зайнятості, такі, як рівень безробіття, участь 
працездатного населення у ринку праці, структура зайнятості в Черкаській 
області. Дослідити динаміку цих показників протягом останніх років і 
встановіть наявні тенденції. 
6) запропонувати соціальний проєкт з навчання про розвиток 
власного бізнесу. 
Результати дослідження можуть бути використані як рекомендації для 
прийняття рішень на державному рівні та покращення ситуації у сфері 
зайнятості населення. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2023 р. 
Рік захисту роботи  2023 р. 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________ 
5 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………….….. 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ  
ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ……………………………...…………….….…. 10 
1.1. Зайнятість населення як основоположна характеристика ринку праці та  
об’єкт соціальної політики ………..…………………………………….......… 10 
1.2. Нормативно-правове регулювання зайнятості населення………………. 16 
1.3. Досвід країн Європейського союзу у сфері регулювання зайнятості  
населення………………………………………………………………………… 21 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ  
НАСЕЛЕННЯ ЗА 2020-2022 РР.  ………………………………………..…… 27 
2.1.Аналіз державної політики в сфері зайнятості в Україні за 2020-2022 рр. 27 
2.2. Аспекти в сфері зайнятості населення в умовах війни………………….. 34 
2.3.Аналіз зайнятості населення в Черкаській області за 2020-2022 рр. …... 39 
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ЖІНКИ МОЖУТЬ ВСЕ» …………... 44 
3.1. Опис проекту «Жінки можуть все»…………………………………..…… 44 
3.2.  Фінансовий план проекту…………………………………………..……… 51 
3.3. Механізми впровадження проєкту та очікувані результати ……..…...… 54 
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..……… 58 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….… 61 
ДОДАТКИ. …………………………………………………………………..….. 65 
 
 
6 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Проблема зайнятості населення є однією з 
найважливіших соціально-економічних проблем суспільства. Рівень зайнятості 
напряму впливає на якість життя громадян, стабільність економіки та соціальну 
політику держави. У зв'язку зі зростанням населення, демографічними змінами, 
технологічним прогресом та глобалізацією, епідемією хвороби, війною в 
Україні, проблема забезпечення населення працевлаштуванням стає все більш 
складною. 
Високий рівень безробіття або недостатньої зайнятості створює великі 
соціально-економічні виклики для країни. Дослідження і розуміння причин 
безробіття та пошуку ефективних способів його зменшення є важливим 
завданням для держави. 
Зміна демографічної структури населення, зокрема старіння населення, 
епідемія, війна, масове переселення може мати вплив на зайнятість. Державна 
політика має забезпечити можливості працевлаштування для різних вікових 
груп і забезпечити соціальну захищеність людей, які залишають ринок праці. 
Для виконання дипломного дослідження, як науково-теоретичну онову 
в галузі зайнятості населення, використано напрацювання таких науковців як: 
Туленков М. В., Вакуленко С. М., Павлюк Т.І., Войтович Р.В, Дубич К.В., 
Ковач В. О., Тесленко Д. С., Гбур З. В., Зеліско Н.Б., Волківська А. М., 
Величко Д. М., Тригубенко В. М., Збрицька Т. П., МінінВ. С., ДружинінаВ.В., 
Гетьманенко Ю.О., Туленков М.В. 
Об’єктом  дoсліджeння є державна політика у сфері зайнятості 
населення. Об'єкт дослідження в даному випадку вибирає сферу, на яку 
спрямована державна політика, а саме - зайнятість населення. Дослідження буде 
зосереджуватися на політичних, економічних та соціальних аспектах, 
пов'язаних із забезпеченням зайнятості громадян. 
7 
 
Прeдмeтoм  дoсліджeння є стан та напрями розвитку державної політики 
у сфері зайнятості населення. Дослідження буде спрямоване на вивчення різних 
аспектів, таких як законодавча база, програми та заходи, які вживаються 
державою для стимулювання зайнятості, рівня безробіття, стану ринку праці, 
тенденції у зайнятості тощо. 
Мета дослідження. Науково-теоретичне обґрунтування сутності та 
особливостей державної політики у сфері зайнятості населення. Для досягнення 
мети визначено такі завдання: 
1) визначити основні поняття і терміни, опрацювати теоретичну 
інформацію; 
2) дослідити нормативно-правову основу, яка регулює захист в сфері 
зайнятості населення; 
3) проаналізувати міжнародний досвід забезпечення зайнятості 
населення. Порівняти досвід інших країн у сфері державної політики зайнятості, 
приклади успішних програм та заходів, які можуть бути корисними для 
впровадження в Україні; 
4) оцінити ефективність та результативність програм та заходів, 
спрямованих на підтримку зайнятості, таких, як створення нових робочих місць, 
професійна підготовка та перепідготовка працівників, стимулювання 
самозайнятості тощо. Розглянути законодавчу базу та фінансову підтримку, 
надану державою для реалізації цих програм; 
5) проаналізувати стан зайнятості населення. Дослідити динаміку 
рівіня безробіття, участі працездатного населення у ринку праці, структури 
зайнятості в Черкаській області протягом останніх років і встановіть наявні 
тенденції; 
6) запропонувати соціальний проєкт з навчання про розвиток власного 
бізнесу. 
8 
 
Методи дослідження. У процесі роботи використані різноманітні методи 
дослідження, зокрема аналіз статистичних даних, літературний огляд, 
порівняльний аналіз законодавства та політичного досвіду в інших країнах. 
Інфoрмaційнoю бaзoю дoсліджeння є: законодавча база України,  
міжнародні правові акти, звітні дані Державного центру зайнятості, 
статистичні дані Міжнародної організації праці, нaукoвa мoнoгрaфічнa 
літeрaтурa, пeріoдичнa літeрaтурa тoщo. 
Теоретичні результати дослідження знайшли своє відображення у 
публікації до Днів студентської науки в Черкаському державному 
технологічному університеті на тему: «Проблеми зайнятості в Черкаській 
області в період війни та напрямки їх вирішення» (Додаток А). 
Очікувані результати. Робота виявляє основні тенденції в сфері 
зайнятості населення, оцінює ефективність державної політики та 
запропонувати шляхи її вдосконалення. Результати дослідження можуть 
бути використані як рекомендації для прийняття рішень на державному 
рівні та покращення ситуації у сфері зайнятості населення на рівні області.  
 
 
 
 
9 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ 
ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ 
 
 
1.1. Зайнятість населення як основоположна характеристика ринку 
праці та об’єкт соціальної політики 
 
В сучасних умовах концепт «зайнятість населення» виступає об’єктом 
дослідження різних галузей наукового знання. Це зумовлено тим, що 
ключовими інструментами функціонування будь-якого суспільства є людська 
праця й зайнятість населення, які виступають у суспільстві фундаментом, 
завдяки якому змінюється соціальне становище людини в суспільстві, 
формується її соціально-професійний портрет як особистості [1]. Регулювання 
ринку праці перебуває під впливом соціальної сфери, економіки та права. Отже 
термін «зайнятість» доцільно розглядати як соціальну, соціально-економічну та 
юридичну категорію.  
Наприклад, з погляду соціології, зайнятість постає як певний стан 
людини, включеної до суспільно-корисної діяльність, пов’язану із задоволенням 
його особистих та громадських потреб, що не суперечать законодавству країни 
та є обов’язковими з отримання доходу [2]. Таким чином, соціальна сутність 
зайнятості відображає необхідність особи в самовираженні й самоствердженні 
через суспільно корисну працю, а також ступінь задоволення за рахунок доходів 
своїх потреб за певного рівня соціально-економічного розвитку суспільства.  
Економічна сутність зайнятості полягає в діяльності людей зі створення 
валового внутрішнього продукту (національного доходу). Таким чином, «чим 
більше людей зайняті за будь-яких інших умов, тим більше в суспільстві 
10 
 
виробляється матеріальних і духовних цінностей, тим вищим стає рівень життя 
населення» [3, c. 27].  
Як економічну категорію, зайнятість населення можна розглядати з позицій:  
– виробництва та його умов, тому що для цього необхідне з’єднання 
працівника із засобами виробництва;  
– суспільного відтворення – як об’єктивний постійно відтворюваний 
процес формування, розподілу й використання працівників, визначення умов і 
форм їх включення у суспільно корисну працю та забезпечення певних 
масштабів такого включення (останнє визначає рівень забезпеченості 
працездатного населення робочими місцями в системі суспільного поділу та 
кооперації праці, від якого залежать соціальна захищеність працівників і);  
- нагромадження – як процес створення нових робочих місць та засобів 
існування працівників;  
- споживання – як реалізацію трудового забезпечення, у результаті якої 
надані працівником послуги праці оплачуються;  
- поділу праці – закріплення працівника за певною сферою трудової 
діяльності [4, c. 10].  
Що стосується правового визначення сутності поняття «зайнятість населення», 
то воно міститься в Законі України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 
5067-VI: «зайнятість – це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов’язана із 
задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу 
(заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім’ї, 
які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, 
заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно». До того ж, чинне законодавство 
визначає, що «державне регулювання зайнятості - формування і реалізація державної 
політики у сфері зайнятості населення з метою створення умов для забезпечення 
повної та продуктивної вільно обраної зайнятості і соціального захисту в разі 
настання безробіття» [5]. 
11 
 
Отже, окреслення сутності зайнятості населення з соціальної, 
економічної і правової позицій дає підстави вести мову про те, що 
забезпечення зайнятості населення є одним із найважливіших напрямів 
соціально-економічної політики держави.  
В науковій думці існує ряд підходів щодо того, як загалом визначити 
державне регулювання зайнятості населення. В. О. Ковач вказує, що державне 
регулювання зайнятості населення «являє собою сукупність соціально-
економічних заходів та інструментів, спрямованих на усунення диспропорцій 
між попитом і пропозицією робочої сили з метою досягнення збалансованої і 
раціональної структури зайнятості» [6].  
В свою чергу Д. С. Тесленко і З. В. Гбур під державним управлінням 
сферою зайнятості населення  «владний вплив на життєдіяльність людей з боку 
органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій 
шляхом застосування системи законодавчих, організаційних, фінансових, 
адміністративних та інших заходів задля здійснення підтримуючого, 
компенсаційного та регулюючого впливу на соціальні процеси зайнятості та 
безробіття, забезпечення добробуту працюючого населення» [7, с. 60]. 
Загалом державне управління сферою зайнятості населення здійснюється 
на національному, регіональному та місцевому рівнях влади (таблиця 1.1.). 
Таблиця 1.1. 
Рівні реалізації державної політики зайнятості населення 
Рівень 
Основні напрями державної політики 
державної влади 
Національний  1. Вироблення основних цілей та завдань України, 
узгодження їх з іншими напрямами державної політики 
2. Розробка основних векторів сприяння працевлаштування 
та надання допомоги безробітним громадянам 
3. Ухвалення нормативних правових актів 
4. Розробка державних програм та контроль за їх реалізацією 
12 
 
Продовження таблиці 1.1. 
Регіональний 1. Здійснення виплат безробітним громадянам (передане 
повноваження) 
2. Розробка регіональних програм сприяння зайнятості та 
їх реалізація 
3. Підготовка нормативних правових актів у сфері 
зайнятості населення 
4. Проведення моніторингу стану ринку праці, балансу 
трудових ресурсів та інша інформаційно-аналітична робота 
5. Здійснення контрольно-наглядових повноважень 
6. Надання державних послуг у сфері зайнятості населення 
(центрами зайнятості) 
Місцевий 1. Розробка програм зайнятості у областях, районах та 
територіальних громадах 
2. Участь в організації та фінансуванні оплачуваних 
громадських робіт, тимчасового працевлаштування, 
ярмарків вакансій та тимчасового працевлаштування 
неповнолітніх 
Джерело: [7, c. 61]. 
 
Якщо розглядати національний рівень регулювання зайнятості населення, 
то державна політика на цьому рівні - це політика, яка проводиться на 
всеукраїнському ринку праці, цивілізованого ринку праці з системою гарантій з 
безробіття.  
Її об’єктом виступає зайнятість населення в Україні, а серед цілей 
державного регулювання слід виокремити такі: підтримка повної зайнятості, 
стримування безробіття на соціально-допустимому рівні, боротьбу з масовим 
безробіттям, розвиток трудових ресурсів, надання гарантій зайнятості та 
підтримування доходів безробітних [8, c. 474].  
Національний рівень регулювання передбачає такі форми та методи як: 
збереження, підтримування та створення робочих місць, регулювання та 
регламентація вивільненої робочої сили, надання державних гарантій зайнятості 
та підтримування доходів безробітних, у тому числі професійне навчання та 
13 
 
перепідготовку, заходи адаптації до нових умов зайнятості, матеріальну 
допомогу соціально незахищеним безробітним. 
Якщо вести мову про регіональну політику зайнятості, то це політика, яка 
враховує особливості локальних ринків праці, активна щодо структур ринків 
праці та системи економічної активності населення, вибіркова щодо умов 
зайнятості, інтегрована з соціально-трудовими відносинами, регулюється 
основами законодавства України про працю та зайнятість, здійснюється на 
принципах соціального партнерства та в межах компетенції регіональних 
органів праці та зайнятості, відповідає етапу формування автономних ринків 
праці в регіонах.  
На цьому рівні об’єктом регулювання виступає регіональний ринок праці. 
Цілі регулювання містять наступні: узгодження попиту та пропозиції робочої 
сили, розвиток трудової та професійної мобільності працівників у відповідності 
до кон’юнктури ринку праці, регулювання безробіття на основі трудової 
активізації безробітних. 
Дані цілі досягаються за допомогою використання наступних форм і 
методів регулювання: активне трудове посередництво на відкритому ринку 
праці, інвестування в робочу силу, спрямоване на підвищення 
конкурентоздатності та мобільності, соціальне страхування від вимушеного 
безробіття, вибіркове підтримування робочих місць і розвиток форм зайнятості 
з урахуванням кон’юнктури ринку праці [8, c. 475]. 
Звичайно ж важливо, щоб активно впроваджувалась державна політика  
на місцевому рівні, яка передбачає розробку програм зайнятості у областях, 
районах та територіальних громадах. Адже на місцевому рівні здійснюється 
безпосередня робота з населенням та практична реалізація положень політики 
зайнятості в галузі працевлаштування, навчання (перенавчання) громадян, 
ведеться виплата допомоги безробітним. Органи місцевого самоврядування 
мають право брати участь у фінансуванні та організації низки заходів, 
14 
 
спрямованих на сприяння зайнятості населення, серед яких організація 
громадських робіт, тимчасове працевлаштування підлітків (у вільний від 
навчання час), а також проведення ярмарків-вакансій, днів абітурієнта, надання 
допомоги у працевлаштуванні тих, хто вперше шукає роботу. 
Зауважимо, що в економічній думці важливу роль  віддають регулюванню 
зайнятості населення на мікрорівні, тобто на рівні окремого підприємства чи 
організації, яке спрямоване на кадрове забезпечення, соціальне планування, 
структурну відповідність робочих місць професійно-кваліфікаційним 
характеристикам робочої сили, професійне навчання тощо у межах кожного 
окремого підприємства [9]. 
Очевидно, що державна політика зайнятості населення залежить від темпу 
і характеру ринкових перетворень. Вона передбачає систему адаптації різних 
категорій незайнятого населення до вимог ринку праці, а також систему 
соціального захисту безробітних. Державна активна політика зайнятості 
передбачає розроблення програм сприяння зайнятості. Ці програми можуть 
охоплювати як окремі категорії населення, передусім маргінальні групи: 
молодь, жінок, інвалідів, так і специфічні випадки загрози безробіття, зумовлені 
економічною або іншою ситуацією (демографічним, політичним, стихійним 
лихом тощо) [8, c. 475]. 
Таким чином, зайнятість населення є складною категорією, яку необхідно 
розглядати з соціальної, економічної і правової позицій. Належне забезпечення 
зайнятості населення є одним із найважливіших напрямів соціально-
економічної політики держави. Державна політика у сфері зайнятості населення 
здійснюється на різних рівнях з метою формування раціональної структури 
зайнятості та підвищення ефективності використання трудового потенціалу 
країни. 
15 
 
1.2. Нормативно-правове регулювання зайнятості населення 
 
Нормативно-правове регулювання зайнятості населення займає важливу 
роль у суспільстві. Основна мета такого регулювання полягає в забезпеченні 
стабільної працездатності, захисту прав працівників і забезпеченні рівних 
можливостей доступу до праці для всіх громадян. Відповідно до ст. 23 Загальної 
декларації прав людини, 1948 р. «кожна людина має право на працю, на вільний 
вибір роботи, на справедливі та сприятливі умови праці і на захист від 
безробіття» [10]. На міжнародному рівні регулюванню державної політики 
зайнятості приділено значно увагу, а нормативні акти прийняті на рівні 
Міжнародної організації праці.  
Так, Конвенція про політику в галузі зайнятості № 122, прийнята 
Міжнародною організацією праці у 1964 р., а набула чинності 15 липня 1966 
року [11] (ратифікована 93 державами світу, в тому числі і Україною 19.06.1968 
р.), проголошує, що з метою стимулювання економічного зростання й розвитку, 
піднесення рівня життя, задоволення потреб у робочій силі та ліквідації 
безробіття й неповної зайнятості кожна держава-член МОП проголошує і 
здійснює як головну мету активну політику, спрямовану на сприяння повній, 
продуктивній і вільно обраній зайнятості. Згідно ст. 2 Конвенції ця політика має 
на меті забезпечити:a) роботою всіх, хто готовий стати до неї й шукає її; б) 
такою роботою, яка була б якомога продуктивнішою;в) свободу вибору 
зайнятості й найширші можливості для кожного працівника здобути підготовку 
та використати свої навички і здібності для виконання роботи, до якої він 
придатний, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних 
поглядів, іноземного чи соціального походження [11]. 
Відповідно, Конвенцією визначено основні засади, якими має керуватися 
кожна країна на внутрішньодержавному рівні щодо напрямів своєї політики у 
сфері сприяння зайнятості населення. 
16 
 
Окрім вищезгаданої Конвенції, значну роль у міжнародному регулюванні 
державної політики зайнятості має Конвенція № 2 «Про безробіття» 1919 р., 
Україна ратифікувала цей міжнародний документ 15 травня 1994 року. Він 
визначає порядок подання країною, яка приєдналася до Конвенції, статистичної 
інформації про рівень безробіття, а також про заходи, що вживаються щодо її 
подолання, не рідше одного разу на три місяці, а також зобов’язує країни 
встановлювати систему безкоштовних державних бюро зайнятості під 
контролем центрального органу державної влади, утворювати систему 
страхування у разі безробіття і т. д. [12]. 
Значення цієї Конвенції, передусім, визначається тим, що у міжнародному 
рівні створюються умови спільного вирішення проблеми безробіття шляхом 
аналізу статистичної інформації про рівень і причини безробіття у кожній 
державі, і навіть покладається відповідальність за подолання наслідків 
безробіття на уряди держав. 
Також ратифіковано низку інших міжнародних угод у сфері зайнятості 
населення, зокрема це:  
1) Конвенція № 144 про тристоронні консультації (міжнародні трудові 
норми) 1976 р. ратифікована в 1993 р.;  
2) Конвенція № 154 про сприяння колективним переговорів 1981 р. 
ратифіковано 1994 р.;  
3) Конвенція № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи 
підприємства 1982 р. ратифікована 1994 р.;  
4) Конвенція № 156 про рівне поводження та рівні можливості для 
трудящих чоловіків і жінок, трудящих із сімейними обов’язками 1981 р. 
ратифікована 1999 р. та інші [13]. 
Важливо, що всі згадані вище ратифіковані міжнародні документи, згоду 
на обов’язковість яких надала Верховна Рада України є частиною національного 
законодавства [14].  
17 
 
Основоположними законодавчими актами про зайнятість населення є 
Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України «Про 
зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, Закон України «Про 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 
від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, Закон України «Про внесення змін до деяких законів 
України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового 
державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного 
стану»  від 21.04.2022 № 2220-IX, Закон України «Про внесення змін до деяких 
законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, 
соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній 
зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних 
програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2622-IX тощо.  
Слід наголосити, що чинний Закон України «Про зайнятість 
населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI визначає правові, економічні та 
організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості 
населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та 
реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття  [5]. 
Згідно вищезазначеного закону, державна політика зайнятості населення 
базується на принципах:  
 пріоритетності забезпечення повної, продуктивної та вільно обраної 
зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічної політики 
держави;  
 відповідальності держави за формування та реалізацію політики у 
сфері зайнятості населення;  
 забезпечення рівних можливостей населення у реалізації 
конституційного права на працю;  
18 
 
 сприяння ефективному використанню трудового потенціалу та 
забезпечення соціального захисту населення від безробіття [5]. 
Таким чином, метою державної політики зайнятості в Україні є створення 
сприятливих умов для забезпечення повноцінної зайнятості населення 
відповідно до їх потреб та кваліфікації. 
Згідно чинного законодавства держава гарантує у сфері зайнятості:  
 вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний 
вибір або зміну професії;  
 одержання заробітної плати (винагороди) відповідно до 
законодавства; 
 професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації 
здатності особи до праці;  
 професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням 
потреб ринку праці;  
 підтвердження результатів неформального професійного навчання 
осіб за робітничими професіями;  
 безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої 
роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи 
його розвитку; 
 соціальний захист у разі настання безробіття;  
 захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої 
відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення;  
 додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій 
громадян [5].  
Статтею 24 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. 
№ 5067-VI визначено заходи щодо сприяння зайнятості населення. Тож заходи,  
щодо сприяння зайнятості населення, спрямовуються на:  
19 
 
1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації 
працездатних осіб потребам ринку праці;  
2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними;  
3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.  
 До заходів щодо сприяння зайнятості населення належать:  
1) професійна орієнтація та професійне навчання;  
2) стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення 
нових робочих місць та працевлаштування безробітних;  
3) створення умов для самозайнятості населення та підтримка 
підприємницької ініціативи;  
4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та 
запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та 
організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та 
господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка 
навчається;  
5) сприяння зайнятості інвалідів [6]. 
Слід наголосити, що в науковій думці дослідники часто наголошують на 
невідповідності національного законодавства міжнародному. 
Зокрема, В. М. Тригубенко в своєму дисертаційному дослідженні 
наголошує на необхідності приведення українського законодавства у 
відповідність до вимог міжнародних норм і стандартів зайнятості населення 
особливо в частині, а саме [15, c.10]:  
 організації та функціонування безкоштовних служб зайнятості як 
одного із зобов’язань урядів щодо забезпечення ефективного здійснення права 
на працю (відповідно до ч. 3 статті 1 Європейської соціальної хартії); 
 урівноваження представництва сторін соціального діалогу шляхом 
законодавчого розширення форм участі та прав роботодавців і їх об’єднань 
20 
 
щодо забезпечення зайнятості населення, захисту від безробіття та його 
наслідків (стаття 3 Конвенції МОП про політику зайнятості (1964 р., № 122). 
Не можна не погодитися з переліченими вище зауваженнями, адже вони 
спрямовані на всебічне вдосконалення державної політики у сфері зайнятості 
населення, яка як вже наголошувалось є надзвичайно важливим напрямком 
соціально-економічної політики держави.  
Таким чином, в сучасних умовах Україна має розвинену систему 
нормативно-правових актів у сфері регулювання зайнятості населення, в тому 
числі ратифікувала ряд міжнародних актів, які стали частиною національного 
законодавства. Однак ратифікувати, ще не означає повного забезпечення вимог 
міжнародних норм і стандартів зайнятості населення на практиці. Отже, існують 
ще питання, які потребують свого вирішення, з метою удосконалення 
регулювання зайнятості населення. 
 
 
1.3. Досвід країн Європейського союзу у сфері регулювання 
зайнятості населення 
 
Не буде перебільшенням сказати, що для кожної країни світу зайнятість 
населення посідає дуже важливе місце у системі соціальних та економічних 
проблем і разом з показниками рівня життя є важливим індикатором соціальних 
процесів. Перехід від планово-централізованого до вільного руху трудових 
ресурсів змінює систему інтересів, мотивів і стимулів діяльності економічно 
активного населення, що, відповідно, впливає на джерела наповнення ринку 
праці, сегментацію та напрями державного регулювання зайнятості населення 
[16, с. 159]. Також кожна країна вдається як до заходів активної або пасивної 
політики зайнятості.  
21 
 
Отже, кожна країна формує власну модель державної політики у сфері 
зайнятості виходячи з своїх фінансових можливостей та наявності політичної 
волі у влади. Такі моделі можуть відрізнятися одна від одної залежно від 
мети, покладеної в її основу, та заходів, спрямованих на реалізацію права 
громадян на працю. 
В науковій літературі виокремлюють п’ять моделей регулювання 
зайнятості та ринку праці: американська (США), шведська (скандинавські 
країни), англосаксонська (Великобританія, Канада, Ірландія), континентальна 
чи німецька (Німеччина, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, частково 
Франція), японська. Однак деякі дослідники групують країни інакше, 
наприклад, не виділяють окремо американську модель, а включають її до 
англосаксонської [17, с. 125]. 
Звернемо увагу, що для континентальної моделі характерні прагнення 
підтримки високого рівня зайнятості, скорочення чисельності зайнятих при 
підвищенні ефективності праці. Тому питанням зайнятості та безробіття 
приділяється значна увага. 
Це спричинено як усвідомленням державою своєї відповідальності за стан 
на ринку праці, так і причинами соціально-політичного характеру, зокрема 
наявністю значної кількості трудових іммігрантів, які утворюють конкуренцію 
місцевим працівникам. На нівелювання цього явища у Франції спрямовано, 
зокрема, реалізацію програми зайнятості «Нові послуги – нові робочі місця». 
Серед інших заходів вона передбачає відшкодування державою до 80% витрат 
підприємствам створення нових робочих місць для молоді. Загалом досвід 
Франції щодо системи реалізації політики зайнятості є цікавим. Питаннями 
зайнятості в цій країні займаються не лише на державному та регіональному, а й 
на галузевому рівні. А до основних напрямів державної політики зайнятості 
мови у Франції можна зарахувати такі:  
22 
 
1) забезпечення ефективного переходу молоді із системи освіти на 
ринок праці;  
2) робота з найбільш соціально незахищеними категоріями громадян;  
3) робота з підприємствами щодо вдосконалення заходів соціального 
захисту працівників;  
4) стимулювання зростання зайнятості шляхом створення нових робочих 
місць [18, с. 55-56]. Така політика у сфері зайнятості має незаперечні переваги, 
які дозволяють як ефективно вирішити проблеми незайнятості, а й забезпечити 
рівні умови конкуренції на ринку праці. 
Німецька модель зайнятості базується на активній політиці зайнятості – 
держава заохочує всіх роботодавців, які створюють нові робочі місця, а також 
підтримують існуючий рівень зайнятості під час модернізації підприємств, 
надає пільги підприємствам, що утримуються від масових звільнень 
працівників. У Німеччині основна частина субсидій спрямовується 
кооперативам, які утворилися на базі підприємств-банкрутів з безробітних, які 
мають певні знання, але не мають навичок у організації бізнесу [19, c. 51].  
Видається, що використання позитивного досвіду організаційно-
управлінських засад регулювання зайнятості в Німеччині веде до скорочення 
безробіття шляхом створення нових робочих місць і може мати подвійний ефект 
як в економічному, і у соціальному розвитку. По-перше, створюються нові 
конкурентні продукти та, по-друге, знижується рівень безробіття та соціальна 
напруга у пострадянських країнах.  
Також, у Німеччині за кожного прийнятого на роботу некваліфікованого 
працівника підприємству виплачується одноразова дотація, а за кожного 
додатково прийнятого молодого працівника віком 16-26 років надаються 
податкові пільги. Крім того, забезпечується пряме фінансування фірм, які 
здійснюють професійну підготовку молоді [18, с. 55]. Такий державний підхід 
дозволяє працевлаштувати ту категорію громадян, яким найчастіше доводиться 
23 
 
стикатися з проблемою незайнятості внаслідок відсутності у них необхідного 
роботодавцям досвіду. Вирішення цієї проблеми відкриває можливість 
стимулювати у молоді бажання вчитися та працювати, постійно 
вдосконалювати свою кваліфікацію та, як наслідок, підвищувати рівень 
внутрішнього виробництва. 
Не менш вдалим є досвід створення державної системи трудової, 
професійної підготовки та профорієнтації у Німеччині. В Німеччині розроблено 
докладні описи основних професій, видано, постійно поповнюється та 
коригується енциклопедія професій, що складається з декількох томів і наявна у 
кожному профцентрі країни. У школах Німеччини обґрунтованого вибору 
професії значною мірою сприяє політехнічний характер навчання, єдність 
трудової підготовки та професійної орієнтації. Така практика дає можливість 
максимально скорочувати безробіття серед молоді. Найважливіша роль у цьому 
належить системі середньої освіти.  
Професійне навчання у Німеччині, як у середній школі, так і на наступних 
стадіях (у професійній школі, середніх спеціальних та вищих навчальних 
закладах) проводиться відповідно до запланованої на багато років наперед 
реальної потреби у кваліфікованих робочих кадрах за окремими професіями. 
Щороку в системі професійного навчання передбачається така кількість 
навчальних місць, яка потрібна для того, щоб кожен випускник середньої школи 
отримав професію, а надалі, робоче місце. 
 Також необхідно зазначити, що у Німеччині існує та успішно функціонує 
система професійної орієнтації школярів, яка охоплює дітей, підлітків, 
починаючи з дитячого садка – до етапу працевлаштування випускників 
професійних навчальних закладів та їх адаптації на виробництві. 
У Німеччині на вдосконалення територіальної економічної структури 
виділяється близько 1% державного бюджету, до чого додаються власні кошти 
земель та Структурних фондів ЄС. Координатором європейської регіональної 
24 
 
політики є Комітет регіонів, що складається з представників регіональних та 
місцевих органів влади. Комітет регіонів відіграє важливу роль у прогнозі 
тенденцій та розроблення стратегії регіонального розвитку; вносить свої 
пропозиції та корективи до структурної політики ЄС, залучаючи регіональні та 
місцеві органи влади у процес прийняття рішень на загальноєвропейському 
рівні [20, с. 168]. 
Слід відзначити, що розробка програм зайнятості займає одне із 
пріоритетних місць у Європейському союзі. Значну роль у реалізації політики 
зайнятості в країнах ЄС відіграє регіональна політика, орієнтована на 
зменшення розриву між рівнями розвитку різних регіонів, на ліквідацію 
відставання розвитку «депресивних» європейських територій (зазвичай це 
периферійні зони, віддалені сільські та гірські території). Мета такої політики – 
зменшити наявні регіональні диспропорції в економічному та соціальному 
розвитку, у рівнях зайнятості населення та запобігти виникненню регіональних 
дисбалансів у країнах ЄС. Спільна регіональна політика країн ЄС є складовою 
європейської структурної політики і називається – політика «згуртування». 
Основним засобом досягнення «згуртування» в більшості країн ЄС є створення 
для мешканців різних регіонів приблизно рівних умов доступу до факторів 
виробництва, включаючи капітал, працю, освіту та послуги. 
Україна може використати досвід Європейського союзу у сфері 
регулювання зайнятості населення для вдосконалення своєї системи 
працевлаштування та захисту прав працівників. Розробка прогресивного 
законодавства: Україна може аналізувати законодавство Європейського союзу з 
питань праці, включаючи мінімальну заробітну плату, робочий час, охорону 
праці та інші аспекти. Важливо прийняти законодавчі акти, які вступають у 
права та обов’язки працівників та роботодавців із наданням захисту працівників 
та забезпечення соціальної справедливості. Гнучкі форми зайнятості: Україна 
може вивчити й впровадити різноманітні форми гнучкої зайнятості, такі як 
25 
 
часткова зайнятість, робота на неповний робочий день або тимчасова робота. Це 
дасть можливість пристосувати робочий час до потреб працівників та 
роботодавців, сприяючи гармонізації між роботою та особистим життям. 
Таким чином, для всіх без виключення країн світу важливим є 
забезпечення реалізації ефективної державної політики у сфері зайнятості 
населення. Кожна держава має власну сформовану модель. Ці моделі 
відрізняються одна від одної залежно від мети, покладеної в її основу, та 
заходів, спрямованих на реалізацію права громадян на працю. Зарубіжний 
досвід є цікавим для вивчення з метою з’ясування позитивних практик, які б 
можна було використати з метою вдосконалення національної політики у сфері 
зайнятості населення. 
26 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ 
ЗА 2020-2022 РР. 
 
 
2.1. Аналіз державної політики в сфері зайнятості в Україні  
за 2020-2022 рр. 
 
Останні роки для України були важкими. Це вплинуло і на сферу 
зайнятості в Україні. Початок пандемії COVID-19 в Україні зафіксовано з 
березня 2020 року, а початок повномасштабної війни з 2022 року ще більше 
призвів до втрати роботи.  
Відповідно до статистичних даних Державної служби зайнятості 
сформовано таблицю 2.1., що демонструє показники надання послуг [21]. 
Таблиця 2.1. 
Надання послуг Державною службою зайнятості 2020-2022 рр. 
 2020 рік 2021 рік 2022 рік 
Мали статус безробітного, 
осіб 2,2 млн.  403 тис. 868 тис. 
Працевлаштовано, осіб 606 тис. 49 тис. 305 тис. 
Кількість роботодавців, які 
співпрацювали з центрами 169 тис. 42 тис. 101 тис. 
зайнятості, одиниць 
Кількість вакансій, 
830 тис.  117 тис. 396 тис. 
одиниць 
Створено автором за даними Держаного центру зайнятості [21]. 
 
Послугами Державної служби зайнятості протягом 2020 року 
скористалися 2,2 млн. громадян. У 2020 році Україна сталася зі значними 
проблемами у сфері зайнятості через пандемію COVID-19, що спричинило 
27 
 
економічні труднощі та зниження зайнятості. Державна політика в цій сфері 
була спрямована на підтримку працівників та підприємств, стимулювання 
зайнятості та розвиток ринку праці.  
У 2021 році число безробітного населення зменшилось до 403 тисяч. Але з 
початком війни, у 2022 році, кількість безробітних зросла до 868 тис. На рис. 
2.1. графічно показано показник коливання безробітних 2020-2022 рр. [21]. 
 
 
Рис.2.1. Кількість осіб, які отримали статус безробітного 2020-2023 рр. 
(складено автором на основі таблиці 2.1.) 
28 
 
Кількість осіб, які працевлаштувалося набагато менше ніж зареєстровано 
безробітних (рис.2.2.). За 2020 рік працевлаштувалося 28%, за 2021 всього  12%, 
за 2022  - 35% [21]. 
 
 
Рис. 2.2. Кількість працевлаштованих осіб по відношенню з безробітними 
2020-2022 рр. (складено автором на основі таблиці 2.1.) 
29 
 
Мінімальна заробітна плата є складною темою, яка потребує 
збалансованого підходу для досягнення взаємної згоди між працівниками, 
роботодавцями. Відповідно до п.п. 4 п. 2 статті 41 Бюджетного кодексу, перед 
введенням у дію Закону про Державний бюджет України на поточний 
бюджетний період, встановлено мінімальну заробітну плату. В таблиці 2.2. 
показано, як зростала мінімальна заробітна плата в Україні за 2020-2023 рр. [22]. 
Таблиця 2.2. 
Мінімальна заробітна плата в Україні з 2030 по 2023 рр. 
Мінімальна відхидення до у % від 
Період заробітна попереднього попереднього 
плата(грн) періоду (грн) періоду 
з 01.01.2023 6700 0 0% 
з 01.10.2022  
6700 +200 3.1 
по 31.12.2022 
з 01.01.2022  
6500 0 0 
по 30.09.2022 
з 01.12.2021 
6500 +500 8.3 
по 31.12.2021 
з 01.01.2021 
6000 +1000 20.0 
по 30.11.2021 
з 01.09.2020 
5000 +277 5.9 
по 31.12.2020 
з 01.01.2020 
4723 +550 13.2 
по 31.08.2020 
 
Опираючись на дані таблиці 2.2., найбільше піднімалась мінімальна 
заробітна плата, від попереднього періоду, з 01.01.2021 на 20%, а маючи 0% 
це з 01.01.2022 та з 01.01.2023 роках. Видно (рис. 2.3), що за останні роки 
2020-2023-ті з заробітна плата піднімалась досить не стрімко   ̶  всього на 
1977 грн [22]. 
30 
 
 
Рис. 2.3. Мінімальна заробітна плата за період 2020-2023 рр. (складено 
автором на основі таблиці 2.2.) 
 
Враховуючи, що мінімальна заробітна плата (6 700 грн), станом на 
початку 2023 року, нижча за прожитковий мінімум – 8 962 грн, то на сайті 
Верховної Ради України з’явився відповідний законопроект. Проект Закону про 
внесення змін до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 
2023 рік» щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати передбачає у 
2023 році поступове збільшення мінімальної плати: 
 1 квітня від 6 700 грн до 7 370 грн; 
 1 липня від 6 700 грн до 8 107 грн; 
 1 жовтня від 6 700 грн до 8 918 грн. 
У погодинному розмірі: 
 1 квітня – 44,51 грн, 
 1 липня – 48,96 грн, 
31 
 
 1 жовтня – 53,85 грн [23]. 
Міжнародна організація праці за рахунок фінансування Європейського 
союзу створили проєкт, щоб українці отримували безпечну, здорову та 
задекларовану роботу. Очікуваним короткостроковим ефектом є покращення 
відповідності України ключовим міжнародним та європейським стандартам 
безпеки та гігієни праці та трудових відносин. Двома результатами, яких 
необхідно досягти, були і що було дня цього зроблено: 
1. Наближення законодавчої бази щодо безпеки та гігієни праці до 
міжнародних стандартів праці: 
1.1. Проєкти правових актів для транспонування директив 
Європейського союзу  із безпеки та здоров’я на роботі 89/391/ЄEC, 89/654/ЄEC, 
2009/104/ЄC, 89/656/EEC, 2003/88/ЄC, 92/57/ЄEC, 92/58/ЄЕС, 1999/92/ЄС; 
1.2. Інформаційні круглі столи щодо директив Європейського союзу  із 
безпеки та здоров’я на роботі; 
1.3. Навчання з питань незадекларованої праці; 
1.4. Проєкти правових актів, як передбачено планом дій з подолання 
незадекларованої праці. Міжнародна організація праці 198, Директиви 
2003/88/ЄС, 97/81/ЄC, 91/533/ЄEC; 
1.5. Інформаційні круглі столи щодо незадекларованої праці. 
2. Системи та процедури для розгортання служб інспекції праці: 
2.1. Розроблено і валідовано статут інспекції праці (добір, навчання, 
кар’єра, повноваження, процедури, інше); 
2.2. Навчання інспекторів праці щодо нової правової бази та її впливу на 
їхню роботу; 
2.3. Розпочато інспекційну кампанію щодо незадекларованої праці, 
підкріплену комунікаційною кампанією; 
2.4. Напрацьовані пропозиції щодо вдосконалення системи збирання 
даних для інспекції праці [24]. 
32 
 
Завдяки реформам та зусиллям уряду державна політика у сфері 
зайнятості в Україні в період з 2020 по 2023 роки мала кілька важливих 
напрямків. Ось деякі ключові аспекти цієї політики: 
 створення робочих місць. Уряд України приділяє велику увагу 
створенню нових робочих місць та залученню інвестицій для розвитку 
економіки. Шляхом стимулювання підприємництва, сприяння розвитку 
промисловості та сфери послуг - створено нові робочі місця; 
 підтримка малих та середніх підприємств. Були запроваджені 
державні програми фінансування, гранти та пільги для малих та середніх 
підприємств  з метою стимулювання їх розвитку, збільшення обсягу 
виробництва та залучення нових працівників; 
 професійна підготовка та перепідготовка. Україна активно 
розвивала систему професійної підготовки та перепідготовки працівників. Були 
запроваджені програми навчання, курси та тренінги з підвищення кваліфікації 
робітничого персоналу та приведення їх навичок у відповідність до потреб 
сучасного ринку праці; 
 розвиток інфраструктури. Для забезпечення зростання зайнятості 
уряд зосередився на розвитку інфраструктури, зокрема будівництва 
транспортних мереж, енергетики, логістики та інших секторів, що вимагають 
інвестицій. Це сприяло залученню нових проєктів та робочих місць; 
 підтримка соціально вразливих груп. Державна політика також 
враховувала потреби соціально вразливих груп населення. Були введені 
програми соціальної підтримки, спрямовані на стимулювання зайнятості людей 
з інвалідністю, молоді та інших груп; 
 реформа ринку праці. Проведено реформу ринку праці із 
забезпеченням більшої гнучкості та адаптивності. Були внесені зміни до 
33 
 
законодавства, спрямовані на покращення умов праці, захист прав працівників 
та створення сприятливого середовища для бізнесу. 
Ці напрямки державної політики у сфері зайнятості в Україні в 2020-2023 
роках сприяли покращенню ринку праці, збільшенню зайнятості. Проте, варто 
отримати результат, що кожен аспект політики має свої позитивні та негативні 
аспекти, і вплив державних заходів може бути різним для різних груп населення 
та регіонів країни. 
 
 
2.2. Аспекти в сфері зайнятості населення в умовах війни 
 
Агресія росії проти України призвела до руйнівної гуманітарної кризи, 
яка спричинила великі людські втрати, масове руйнування інфраструктури та 
величезні людські страждання. Станом на травень 2023 року в Європі було 
зареєстровано понад 8,1 мільйона українських біженців, а 3,6 мільйона 
змушені були переселитися всередині країни. 
Міжнародна організація праці передбачала, що зайнятість у 2022 році 
буде на 15,5 відсотка (2,4 мільйона робочих місць) нижче рівня 2021 року до 
конфлікту. Цей прогноз не такий високий, як оцінка МОП у квітні 2022 року, 
незабаром після початку конфлікту, про втрату 4,8 мільйона робочих місць. 
Позитивна зміна є наслідком зменшення кількості територій України під 
окупацією або з активними бойовими діями. Однак це часткове відновлення 
ринку праці є скромним і дуже крихким.  
Через затягнення війни все більше українців можуть втратити роботу, а 
мільйони можуть опинитися в бідності, що може перешкодити зусиллям 
країни з розвитку [25]. 
Інформація про зайнятість та безробіття населення (за методологією 
Міжнародної організації праці) визначається органами державної 
34 
 
статистики на підставі обстежень робочої сили. У зв’язку із військовими 
діями, у 2023 році Державна служба статистики України немає можливості 
проводити відповідні обстеження. Тому, показники щодо зайнятості та 
безробіття населення (за методологією Міжнародної організації праці) за 
2021 рік є останніми опублікованими даними [21]. 
Ще однією проблемою є тіньова економіка. Люди, що працюють не 
офіційно, не сплачують податки, призводить до зменшення наповнення 
державного бюджету та заважає реально оцінити показники безробіття в 
Україні. За різними підрахунками, експерти називають від 2 до 5 мільйонів 
незареєстрованих безробітних. Серед них є ті, хто опинився у примусовій 
відпустці власним коштом або чиї робочі години скоротили. Згідно з 
опитуванням компанії Gradus, 37% українців не працевлаштовані: з них 36% 
утратили роботу з початку війни та 40% не працювали задовго до початку 
вторгнення [26]. 
Дослідження заробітних плата від Work.ua показало: 75% українців 
відчули негативний вплив війни на власних гаманцях. Позитивна динаміка 
заробітної плати спостерігалася лише у 3% опитуваних. Проте роботодавці 
продемонстрували відповідальність по відношенню до співробітників, 
забезпечивши офіційне працевлаштування (71%), оплачувані лікарняні (51%) та 
тривалі відпустки (61%). Від початку повномасштабного вторгнення і до 
сьогодні медіана заробітних плат тримається на рівні 15 000 гривень, але вона 
суттєво відрізняється залежно від професійних навичок, знання іноземних мов, 
посади тощо [27].  
Соціальна група «Рейтинг» провела 23-24 липня 2022 року опитування в 
умовах війни, і результатами стало, що: 
 сповільнилася динаміка показників повернення на робочі місця, яка 
спостерігалася останні три місяці. Сьогодні серед тих, хто мав роботу до війни 
наразі працюють 59%: повноцінно – 34%, віддалено або частково – 19%, 
35 
 
знайшли нову роботу – 6%. Натомість зросла кількість тих, хто роботу все ж 
таки втратив (з 35% у червні до 39% у липні). Найбільше останніх серед 
мешканців сходу, жінок, найбідніших, тих, хто працює в приватному секторі 
або має власну справу, а також внутрішньо переміщених осіб; 
 у динаміці по регіонах спостерігається подальше зростання 
кількості безробітних серед мешканців сходу (у червні – 53%, у липні – 57%). 
Також помітно певне зростання кількості тих, хто втратив роботу і серед 
мешканців центральних та західних областей (у центрі – 37, на заході – 32%); 
 половина працюючих зазнали зниження заробітної плати від 10% і 
більше відсотків. У 43% заробітна плата не змінилась, в 9% - зросла. Найбільше 
тих, хто відчув зниження доходів серед тих, хто працює зараз віддалено або 
частково та підприємців. Тоді як серед державних службовців відносна 
більшість зберегла попередню заробітну плату; 
 відносна більшість (57%) готова продовжувати працювати навіть у 
разі зменшення заробітної плати, 40% – займають більш активну позицію 
(шукатимуть нову роботу). Останніх більше серед молоді, тих, хто працює в 
приватному секторі, або сам на себе; 
 серед працюючих домінує впевненість у збереженні свого робочого 
місця у наступні півроку (переконані у цьому – 83%). Не впевнені – 11%. Найбільше 
останніх серед тих, чия заробітна плата зменшилася більше ніж на 50%; 
 майже 40% працюючих переконані, що змогли б швидко знайти 
роботу у випадку її втрати. 57% – не мають такої впевненості, найчастіше це 
старші опитані, жінки, працівники державного сектору; 
 серед тих, хто втратив роботу на час війни, лише третина активно її 
зараз шукає. Ще 23% думають над цим, і 41% - займають вичікувальну позицію. 
Менш мотивовані ніж інші на пошук нової роботи старші опитані, 
держслужбовці, та ті, хто мають заощадження; 
36 
 
 серед тих, хто шукає зараз роботу - більшість готова змінювати і 
місце роботи, і сферу діяльності. Натомість переїжджати в інший регіон, чи 
країну для роботи вони скоріше не готові. Загалом, більше відкриті до змін 
переселенці, працюючі в приватному секторі, а також, ті, хто зазнав 
зменшення заробітної плати; 
 домінуючим критерієм у виборі бажаної роботи сьогодні є заробітна 
плата (70%). Заробітна плата уособлює фінансову безпеку і дозволяє 
задовольняти базові потреби особистості – цей рівень потреб є природньо 
найважливішим під час війни. Також відносно важливим для респондентів є 
графік та безпечність місця роботи (23-24%), що теж закриває базовий рівень 
потреб. Соціальні гарантії важливі для 17%, взаємини в колективі – 16%, 
можливість працювати дистанційно – для 10%. Такі критерії як кар’єра, 
престижність та соціальний статус під час війни на найнижчий сходинках 
критеріїв у виборів нового місця праці (3-7%), оскільки такі рівні потреб не є 
актуальними для більшості під час війни через кількість загроз та ризиків для 
життя. Безпека (фізична та матеріальна) набагато важливіша за кар’єру та статус 
[28]. 
Від початку воєнного стану в Україні, Кабінетом Міністрів та Верховною 
Радою України було розроблено нормативно-правові акти, що вирішують 
питання з реєстрацією безробітної частини населення, та отримання ними 
фінансової допомоги. 
19 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 
334 «Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку 
осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на 
період дії воєнного стану», якою визначено особливості з урахуванням яких 
здійснюється реєстрація, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які 
шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії 
воєнного стану [29].  
37 
 
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо 
функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного 
соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 
21 квітня 2022 року № 2220-IX розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону 
України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок 
безробіття» доповнено пунктом 3-3, яким врегульовано питання реєстрації та 
ведення обліку безробітних під час дії воєнного стану [30] . 
До початку повномасштабного вторгнення в Україну ставати на облік 
можна було звернувшись до центру зайнятості. Але, за таких умов, відбулися 
зміни, щоб ця процедура мала спрощений порядок звернення. На сьогоднішній 
день (2023 рік), щоб стати на облік та отримувати допомогу по безробіттю 
можна через: 
 електронний портал «ДІЯ». «Для цього необхідно, після авторизації 
в особистому кабінеті даного порталу, заповнити відповідну анкету для 
формування заяви про надання статусу безробітного та заяви про призначення 
допомоги по безробіттю, обрати банківський рахунок на який будуть надходити 
виплати, завантажити скан-копії необхідних документів, підписати заяву 
електронним підписом та подати заяву до обраного центру зайнятості; 
 шляхом особистого звернення до центру зайнятості. На період дії 
воєнного стану задля отримання статусу безробітного не обов’язково мати увесь 
перелік документів, який необхідний зазвичай. Скасована вимога щодо 
обов’язкової подачі документів, що підтверджують періоди трудової діяльності, 
страхового стажу, заробітну плату, документи про освіту тощо; 
 можливо надіслати заяву електронною поштою. Особи, які 
перебувають на тимчасово окупованій території або на території ведення 
бойових дій, і не можуть подати заяву вищеперерахованими способами, для 
отримання допомоги від держави можуть відправити документи на електронну 
адресу» [31].  
38 
 
В кожному регіоні існують свої проблеми. Проблеми зайнятості можуть 
варіюватися залежно від конкретного періоду і соціально-економічної ситуації.  
 
 
2.3. Аналіз зайнятості населення в Черкаській області за 2020-2022 рр. 
 
 
Зайнятість населення є ключовим фактором для економічного зростання 
та соціального розвитку країни. Кожна область України має свою власну 
систему працевлаштування та трудового ринку, яка може відрізнятися за рівнем 
зайнятості, структурою галузей, особливостями ринкових умов та 
географічними факторами.  
Відповідно до статистичних даних Черкаського обласного центру 
зайнятості сформовано таблицю 2.3., що демонструє показники надання послуг 
в Черкаській області 2020 - 2022 рік [32]. 
Таблиця 2.3. 
Надання послуг Черкаського обласного центру зайнятості 2020-2023 рр. 
 2020 2021 2022 
осіб 
Всього отримували 
послуги обласної 88 200 80 923 46 755 
служби зайнятості 
Кількість 
безробітних 
зареєстрованих в 57 600 54 818 40 088 
обласній службі 
зайнятості 
Працевлаштовано 26 300 23 212 16 317 
Джерело: [32]. 
 
39 
 
По Черкаській області найвищий показник осіб, що отримували послуги 
обласної служби зайнятості у 2020 році – 88, тис. осіб, тоді як у 2022 цей 
показник знизився до 46, 8 тис. осіб (рис.2.4.) [32]. Це зменшення спричинене 
війною в країні. Частка чоловічого населення пішла воювати, деякий відсоток 
людей виїхав закордон, або на захід країни.  
 
Рис. 2.4. Отримували послуги обласної служби зайнятості 2020-2022 рр. 
(складено автором на основі таблиці 2.3.) 
 
Але кількість безробітних у період 2020-2022 рр. не вирізняється великим 
відривом – у 2020 році 57, 6 тис. осіб, а у 2022 - 40 тис. осіб. Від яких 
працевлаштувалося навіть не половина безробітних (рис.2.5.) [32]. 
 
40 
 
60 000
50 000
40 000
30 000
20 000
10 000
0
2020 рік
2021 рік
2022 рік
2020 рік 2021 рік 2022 рік
працевлаштовані 26 300 23 212 16 317
зареєстровані 
57 600 54 818 40 088
безробітні
 
Рис. 2.5. Кількість працевлаштованих осіб по відношенню з безробітними 
2020-2022 рр. у Черкаській області (складено автором на основі таблиці 2.3.) 
Середня заробітна плата в Україні суттєво різнитися за містами та 
регіонами. Важливо зазначити, що зростання середньої заробітної плати може 
бути нерівномірним і залежить від конкретних умов і контексту. В таблиці 2.4. 
показано, як коливається середня заробітна плата в Черкаській області за 2020-
2023 рр. [33]. 
Таблиця 2.4. 
Середня заробітна плата по Черкаській області 2020-2022 рр.  
 Середня 
Зміна щодо Відхилення від 
заробітна 
попереднього місяця середньої з/п по Україні 
плата 
червень 2020 10061 1108 12.4% -1518 -13.1% 
липень 2020 10060 -1 0.0% -1744 -14.8% 
серпень 2020 9546 -514 -5.1% -1900 -16.6% 
вересень 2020 10031 485 5.1% -1968 -16.4% 
жовтень 2020 10534 503 5.0% -1640 -13.5% 
листопад 2020 10149 -385 -3.7% -1837 -15.3% 
грудень 2020 11646 1497 14.7% -2532 -17.9% 
січень 2021 10460 -1186 -10.2% -1877 -15.2% 
41 
 
лютий 2021 10588 127 1.2% -1961 -15.6% 
березень 2021 11462 874 8.3% -2150 -15.8% 
квітень 2021 11690 228 2.0% -1853 -13.7% 
травень 2021 11876 186 1.6% -1623 -12.0% 
червень 2021 12448 572 4.8% -1865 -13.0% 
липень 2021 12307 -141 -1.1% -2039 -14.2% 
серпень 2021 11845 -461 -3.7% -2152 -15.4% 
вересень 2021 11892 47 0.4% -2347 -16.5% 
жовтень 2021 12276 383 3.2% -1769 -12.6% 
листопад 2021 12186 -89 -0.7% -2096 -14.7% 
грудень 2021 14421 2234 18.3% -3033 -17.4% 
січень 2022 12311 -2110 -14.6% -2267 -15.5% 
Джерело: [33. 
 
Відповідно до даних таблиці 2.4., можемо проаналізувати, що середня 
заробітна плата по Черкаській області 2020-2022 рр. збільшилась всього на 
2 250 грн. За цей період, то збільшувалась, то навпаки зменшувалась, що видно 
на графіку (рис. 2.6.) [33]. 
42 
 
 
Рис. 2.6. Коливання середньої заробітної плати по Черкаській області 
2020-2022 рр. (складено автором на основі таблиці 2.3.). 
 
Протягом січня-квітня 2023 року Черкаська обласна служба зайнятості 
допомогла з працевлаштуванням майже 14,7 тис. громадянам, які шукали 
роботу. З них – 12 тис. осіб мали статус зареєстрованого безробітного. 
Допомогу по безробіттю отримували майже 8,1 тис. осіб. 
За видами економічної діяльності, найбільше громадян працевлаштовані у 
сільському, лісовому та рибному господарствах (28,8%), сфері оптової та 
роздрібної торгівлі (17,0%) та у переробній промисловості (16,9%). 
43 
 
Зазначимо, що середня заробітна плата у вакансіях, які є у базі даних 
обласної служби зайнятості, становила 10 021 грн. За видами економічної 
діяльності, найбільше вакансій налічується на підприємствах переробної 
промисловості (27,4%), у сфері оптової та роздрібної торгівлі (13,2%), сфері 
сільського, лісового та рибного господарств (12,9%) та на транспорті 
(10,5%) [34].  
Директор департаменту соціального захисту населення ОВА доповідав, 
що на Черкащині у 2023 році живуть 97 тис. переселенців, працевлаштовано з 
яких - 887 осіб. Проблемою є мала кількість вакансій та небажання працювати 
за мінімальну заробітну плату [35]. 
Відповідно, до вище зазначеного, можна зробити висновок, що уряд 
України приділяє велику увагу створенню нових робочих місць та залученню 
інвестицій для розвитку економіки, підтримує малий та середній бізнес та 
розвиває систему перепідготовки. Але проблем набагато більше, що впливає 
на розвиток зайнятості: тіньова економіка, наслідки пандемії та війни. Ці 
причини призводять до збільшення кількість безробітних, зниженню 
економіки, часткове зменшення доходів населення. 
 
44 
 
РОЗДІЛ 3.   
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ЖІНКИ МОЖУТЬ ВСЕ» 
 
 
3.1. Опис проєкту «Жінки можуть все». 
 
 
Соціальний проєкт «Жінки можуть все» створений для навчання дружин 
захисників України, як створити власний бізнес в м. Черкаси. 
Назва проєкту  «Жінки можуть все» 
Бюджет проєкту  60 000 грн 
Очікуване фінансування  60 000 грн  
Строк реалізації проєкту З 01.09. 2023 р. по 22. 12.2023 р. 
 
Актуальність проєкту та обґрунтування доцільності.  
Заснування бізнесу під час війни є складним питанням. Ця діяльність 
несе значну невизначеність і ризики. Війна супроводжується зниженням 
стабільності, зруйнованою інфраструктурою, змінами в політичній та 
економічній ситуації, високими рівнями насильства та інших ризиків. 
Враховуючи це, актуальність заснування бізнесу під час війни залежить від 
конкретних умов та контексту. 
Але дружини захисників України мають можливість отримати навички, 
що вирішить низку важливих питань у майбутньому: 
 самореалізація. Самореалізація є промисловим процесом для кожної 
людини, незалежно від її статі. Однак, для жінок у суспільстві можуть існувати 
певні особливості, впливаючи на їх шлях самореалізації. Жінки можуть 
реалізувати свої мрії; 
45 
 
 економічне зростання. Малий та середній бізнес є основою для 
створення нових робочих місць, залучення інвестицій та стимулювання 
інновацій. Вони входять до суттєвого внеску у валовий внутрішній продукт 
країни і допомагають розширити економічні можливості; 
 регіональний розвиток. Це додатково збалансує економічний 
розвиток між іншими регіонами, зменшить регіональні нерівності та вплине на 
покращення якості життя місцевого населення; 
 інновації та конкурентоспроможність. Малі та середні бізнеси часто 
відкривають двері для нових інновацій, експериментів та креативних ідей. Вони 
можуть бути більш гнучкими та швидкими у впровадженні нових технологій та 
реагувати на зміни ринку. Це додатково підвищить конкурентоспроможність 
країни в глобальному масштабі; 
 розноподібність економіки. Малі та середні бізнеси сприяють 
диверсифікації економіки країни, зменшуючи залежність від великих 
корпорацій або одного сектора. Це забезпечує більш стійкий і резистентний 
економічний розвиток, особливо у випадку зовнішніх збурень, таких як 
фінансові кризи або глобальні кризи; 
 боротьба з середини. Відкривши бізнес, це покаже, що відродження 
України триває навіть під час самої війни. 
Ще одним із важливих факторів, що доводить необхідність 
запровадження проєкту «Жінки можуть все» з навчання основ підприємницької 
діяльності в місті Черкаси є: з 24 лютого 2022 року основними викликами для 
підприємців стали падіння попиту та неплатоспроможність клієнтів, руйнування 
ланцюгів постачання і дефіцит фінансування. Але в післявоєнному 
майбутньому, коли країна почне відновлюватися, вітчизняний бізнес стикнеться 
з недостатністю знань, технологій, дефіцитом кадрів, а також адаптацією до 
нових умов. 
46 
 
Відповідно, за таких умов, цінність отримання професійних знань з основ 
підприємницької діяльності, написання бізнес-плану, в якому логічно та 
правильно викладено сутність підприємницької ідеї, стає важливим фактором. 
Основними перевагами даного проєкту є можливість підняття 
економічних показників, забезпечення робочих місць. Позитивний соціальний 
ефект, який проявлятиметься в поліпшенні життя жінок. 
 
Анотація проєкту. 
Назва проєкту Соціальний проєкт «Жінки можуть все» 
Автор проєкту Студент 4 курсу Недоноско М.А. 
Актуальність проєкту, яку Навчання дасть можливість дружинам 
вирішує проблему  захисників України створити власний бізнес, 
що закриє низку важливих питань у 
майбутньому: 
 отримання професійних знань з основ 
підприємницької діяльності; 
 самореалізація; 
 економічне зростання країни; 
 регіональний розвиток; 
 підвищить конкурентоспроможність 
країни; 
 відродження України навіть під час 
війни. 
Мета проєкту Забезпечити жінкам знання, навички та 
ресурси для успішного підприємницького 
старту. 
Завдання проєкту Проєкт дасть можливість жінкам опанувати 
нові знання про основи підприємницької 
діяльності, написати свій бізнес-план, 
реалізувати мрії, щоб в подальшому відкрити 
власний бізнес. Також зустріч з однодумцями, 
нові знайомства гарно вплинуть на 
психологічний стан жінок. А спілкування з 
менторами мотивуватиме на подальші кроки. 
Цільова аудиторія Дружини захисників України, віком від 25 до 
45 років. 
 
47 
 
Орієнтована кількість Початково - 30-35 учасниць, з можливістю 
учасників розширення в майбутньому кількість 
учасників. 
Що конкретно і яким чином За допомогою навчання, як відкрити свій 
передбачається здійснити бізнес жінки: 
впродовж терміну  отримають знання про основи 
реалізації проєкту підприємницької діяльності; 
 напишуть свій бізнес-план;  
 дізнаються, де знайти інвестиції. 
Очікувані результати від Дружини захисників України отримають 
реалізації проєкту знання, що дасть можливість створити власний 
бізнес. 
Які кошти і з яких джерел Отримання державного гранту на соціальний 
передбачається використати проєкт. 
для здійснення проєкту 
Які ще організації братимуть Черкаський міський центр зайнятості (за 
участь у реалізації проєкту згодою), 
Викладачі Черкаського державного 
технологічного університету. 
Тривалість проєкту Короткотривалий проєкт – 4 місяці 2023 року 
(з подальшим продовженням). 
Місце реалізації  Місто Черкаси. 
 
Введення в проєкт. 
Враховуючи, що через війну в Україні, чимало великих підприємств були 
вимушені припинити діяльність, скоротити співробітників чи фонд оплати 
праці, а малий бізнес виявився більш гнучким. За період повномасштабної війни 
через «Дію» відкрили 140 тисяч бізнесів [36].  
Однак, через свої розміри, малий бізнес та мікробізнес мають 
обмежений доступ до коштів для розвитку. На щастя, під час війни з’явилося 
чимало можливостей для залучення грантів, премій, міжнародного 
фінансування. Однак, ситуацію в країні, обмежила можливість 
безкоштовного навчання, отримання юридичних та економічних 
консультацій для створення власного бізнесу.  
48 
 
Отримання фінансування для створення бізнесу  полегшить правильно 
написаний бізнес-план. Тому, проєкт передбачає заходи, що забезпечить знання 
з таких напрямів: теоретичних засад підприємництва, можливі способи 
входження в бізнес, типовий алгоритм бізнес-планування, технологію 
заснування власної справи, можливі варіанти фінансової підтримки.  
Отримання знань про основи підприємницької діяльності має велике 
значення з різних причин, що вирішує такі проблеми як: 
 нерозуміння бізнесу. Знання про основи підприємницької діяльності 
допомагають розуміти, як функціонують бізнес-процеси, як надаються послуги, 
залучаються клієнти, управляються фінанси, маркетинг, персонал та інші 
аспекти підприємництва. Через відсутність знань, можливість ефективно 
керувати бізнесом відсутня; 
 нестача підприємницької думки. Вивчення основ підприємницької 
діяльності допомагає розвинути навички креативного та стратегічного 
мислення, що дає змогу бачити можливості та вирішувати проблеми, виявляти 
ризики та приймати обґрунтовані рішення; 
 закінчення бізнесу на ідеї. Для створення власного бізнесу, знання 
про основи підприємництва стануть незамінними. Знання, як розробити бізнес-
план, залучити фінансування, вести облік та фінансовий контроль, будувати 
стратегію розвитку, маркетинг та продажі, це допоможе мінімізувати ризики та 
збільшити шанси на успіх. 
Проєкт допоможе дружинам захисників України: 
 обрати ідею бізнесу. Знайти сферу, яка цікавить. Ввести 
дослідження, щоб переконатися, що ідея вигідна і має запит; 
 розробити бізнес-план. Створити детальний бізнес-план, який 
включає опис компанії, аналіз ринку, стратегію маркетингу, структуру, 
49 
 
фінансові прогнози та інші аспекти. Бізнес-план допоможе уявити, як бізнес 
буде функціонувати та розвиватися; 
 визначити правову структуру. Обрати форму власності, яка 
відповідатиме бізнесу, таку як фізична особа-підприємець, партнерство, 
обмежена відповідальність або корпорація;  
 зайнятися фінансами. Розробити план фінансування для бізнесу. 
Розглянути можливості самофінансування, позичення в банку, пошуку 
інвесторів або грантів. Визначити поточні та майбутні фінансові потреби для 
розвитку бізнесу. 
План робіт по реалізації проєкту. 
Організацію та контроль за виконанням проєкту здійснює Черкаський 
міський центр зайнятості. Даний проєкт має бути розроблений та поданий на 
отримання гранту. В свою чергу, викладачі-практики з ЧДТУ поділяться своїми 
знаннями та досвідом з учасниками проєкту. Для реалізації проєкту, з метою 
навчання дружин захисників України основ підприємницької діяльності, 
розроблено план заходів представлений у таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 
План заходів по реалізації проєкту «Жінки можуть все» 
№ Найменування 
Виконавці Строк виконання 
з/п заходу 
1. Підготовчий етап проєкту. 
Розробка проєктної Червень 
1.1. Автор проєкту 
документації 2023 р. 
Подання заявки на 
отримання державного Черкаський міський Червень-липень 
1.2. 
гранту на соціальний центр занятості 2023 р. 
проєкт та отримання  
Визначення контингенту 
Черкаський міський Серпень 
1.3. для участі в проєкті та 
центр занятості 2023 р. 
шляхи агітації 
1.4. Залучення учасників Черкаський міський Серпень 
50 
 
(таблиця 3.2) центр занятості 2023 р. 
Розповсюдження 
Черкаський міський 
1.5. інформації та відбір Серпень 2023 р. 
центр занятості 
учасниць  
2 Реалізація проєкту з 01.09. 2023 р. по 22. 12.2023 р. 
Реалізація проєкту по 
Черкаський міський з 
навчанню дружин 
2.1. центр занятості, 01.09.2023 р. по 
захисників України, як 
викладачі ЧДТУ  22.12.2023 р. 
створити власний бізнес 
3. Завершення та звітування про виконання проекту. 
Завершення та 
Черкаський міський 
звітування про Грудень  
3.1. центр занятості, 
виконання проєкту перед  2023 р. 
викладачі ЧДТУ 
громадськістю 
Продовжити реалізацію Черкаський міський 
3.2. Січень  2024 р. 
проєкту  центр занятості 
 
Учасники реалізації проєкту та їх функції показано в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 
Учасники реалізації проекту та їх функції 
Учасники реалізації 
№ Функції учасників 
проекту 
1. Автор проєкту   розробка проєктної документації. 
 налагодження комунікації між 
учасниками; 
Черкаський міський центр 
 керування процесом; 
2. занятості (спеціалісти по 
 допомога в розробці проєкту; 
роботі з клієнтами) 
 надання приміщення для навчання 
учасниць. 
 виклад основ підприємницької 
діяльності; 
3. Викладачі ЧДТУ  
 допомога в написанні  бізнес-планів; 
 кейси з власного досвіду. 
 
 
51 
 
3.2. Фінансовий план проєкту 
 
Бюджет проєкту. Фінансове забезпечення проєкту здійснюватиметься 
відповідно до чинного законодавства, отриманого гранту. Орієнтовні 
розрахунки фінансового забезпечення показні в таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3 
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення 
№ 
Потреби Порядок розрахунку Сума, грн 
з/п 
(13 * 2) * 3 + (8 * 2) = 94 години занять 
Орієнтовна погодинна виплата 
викладачам за роботу по 437,37 грн ( з 
урахуванням податків) 
Орієнтовна погодинна виплата 
викладачам за роботу по: 
 437, 37 грн* 26 годин роботи =  
Заробітна плата 
1. 11 371, 62 грн; 41 112,78 
викладачів: 
 437, 37 грн * 44 годин роботи =  
19 244, 28 грн; 
 437, 37 грн * 24 годин роботи = 
10 496,88 грн 
Загальна сума виплат заробітної плати:  
437, 37 грн* 94 годин роботи =  
41 112,78 грн 
Плата за 
Орієнтовно виділити для закупівлі  
2. матеріали 7 000,0 
7 000 грн 
(канцелярія) 
Друк сертифікатів А4 (розмір 
Друк 
3. 210*297мм), друк з однієї сторони 524,0 
сертифікатів 
Орієнтовно 40 шт. = 524 грн 
Орієнтовно виділити для закупівлі їжі 
4. Їжа та напої 11 363, 78 
та напоїв 10 000 грн 
ВСЬОГО ОБСЯГ ФІНАНУВАННЯ ПРОЄКТУ 60 000 грн 
52 
 
1) Розрахунок годин навчання: 
 вересень 2023 р 13 днів – по 2 години роботи; 
 жовтень 2023 р 13 днів – по 2 години роботи; 
 листопад 2023 р 13 днів – по 2 години роботи; 
 грудень 2023 р 8 днів – по 2 години роботи. 
Разом за період з 01.09.2023 по 18.12.23 буде напрацьовано: 
(13 2) * 3 + (8 * 2) = 94 години занять. 
2) Розподіл заробітної плати викладачів: 
3 викладача: 
 Теорія 13 днів по 2 години = 26 годин роботи; 
 Написання бізнес-плану 22 дні по 2 години = 44 годин роботи; 
 Розробка фінансового забезпечення та маркетинговий план 12 днів 
по 2 години = 24 години роботи. 
З урахуванням податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та 
військовий збір (ВЗ) 1,5% = 19, 5 %- заробітна плата викладачів 3 58,8 грн. 
+ 22% єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду, не входить до 
договору цивільно-правового характеру:  
300 грн + 19,5% (58,5 грн) + 22% (78,87 грн) = 437, 37 грн  заробітна плата 
з урахуванням податків. 
Відповідно, орієнтовна погодинна виплата викладачам за роботу по 
437,37 грн: 
Орієнтовна погодинна виплата викладачам за роботу по: 
 437, 37 грн* 26 годин роботи = 11 371, 62 грн; 
 437, 37 грн * 44 годин роботи = 19 244, 28 грн; 
 437, 37 грн * 24 годин роботи = 10 496, 88 грн. 
З урахуванням податків заробітна плата викладачів за весь період роботи 
=437, 37 грн* 94 годин роботи = 41 112, 78 грн.  
53 
 
3) Плата за матеріали (канцелярія). Орієнтовно виділити для закупівлі 
7 000,0 грн: 
 ручки; 
 пості олівці; 
 гумки; 
 папір А4 формату; 
 папір А3формату;  
 папір для фліпчартів; 
 стікери різних форм та кольорів; 
 маркери різних кольорів; 
 магнітно-маркерний фліпчарт на ніжках. 
4) Друк сертифікатів А4 (розмір 210*297мм), друк з однієї сторони 
Орієнтовно 40 шт. = 524 грн. 
5) Їжа та напої. Орієнтовно виділити для закупівлі 11 363,22 грн: 
 кава, чай; 
 цукор; 
 стаканчики; 
 палички для розмішування; 
 печиво; 
 цукерки; 
 тістечка. 
Загальний обсяг фінансування проєкту: 60 000 грн.  
 
 
 
 
 
54 
 
3.3. Механізми впровадження проєкту та очікувані результати 
 
Впродовж чотирьох місяців викладачі з Черкаського державного 
університету навчатимуть жінок: 
 основам підприємницької діяльності; 
 як аналізувати ринок. Вивчать цільовий ринок, його конкурентні 
недоліки, клієнтів та їх потреби. Це допоможе зрозуміти, чи є ринкова ніша 
для бізнесу; 
 як обрати бізнес-ідею. Ідею або концепція, яка відповідатиме 
інтересам, навичкам і ринковим потребам, щоб мати потенціал для 
прибутковості й успіху на ринку; 
 написання бізнес-плану. Допоможуть розробити детальний бізнес-
план, що сприятиме відкриттю та розвитку бізнесу. До якого буде входити: 
1) виконавчий опис: короткий огляд бізнесу, його мета та основні 
характеристики; 
2) опис компанії: історія, правовий статус, місія, цілі, структура 
власності; 
3) продукти або послуги: опис продукту або послуги, унікальність і 
конкурентні переваги; 
4) ринковий аналіз: дослідження, аналіз цільової аудиторії, 
конкурентів, можливостей для росту; 
5) маркетингова стратегія: стратегія просування продукту, цінова 
політика, канали розповсюдження та реклама; 
6) операційний план: опис процесу виробництва або надання послуг, 
поточні та майбутні потреби в ресурсах, постачальники, логістика; 
7) організаційна структура та керівництво: опис функцій, 
відповідальності і складу команди управління; 
55 
 
 як обрати фінансування. Визначать джерела фінансування для 
бізнесу. Це може бути власний капітал, позики від банків, інвестиції від 
партнерів або гранти; 
 обрати організаційну структуру. Визначать правову форму 
підприємства (наприклад, фізична особа-підприємець, товариство з обмеженою 
відповідальністю, акціонерне товариство тощо). Також розглянуть важливі 
аспекти, такі як оподаткування, ліцензування та реєстрація; 
 як розробити маркетингову стратегію. Розроблять маркетинговий 
план, що включає визначення цільової аудиторії, позиціонування продукту або 
послуги, канали розповсюдження, просування та стратегії ціноутворення.  
Заняття триватимуть по 2 години 3 рази на тиждень, у другій половині дня. 
Слухачі матимуть домашні завдання, які потім перевірятимуться викладачами.  
Навчатимуть викладачі Черкаського державного технологічного 
університету, що мають ступінь доцента, кандидата наук, або професора, з 
досвідом роботи. Процес буде поділений на тири послідовних етапи: 
 теоретична частина; 
 написання бізнес-плану; 
 розробка фінансового забезпечення та маркетинговий план. 
Закінчивши навчання та отримавши знання, жінки на виході матимуть 
бізнес-план, який мають представити перед викладачами та представниками 
Черкаського міського центру зайнятості. Останнім етапом буде вручення 
дипломів, про завершення курсу з підприємницької діяльності, як бонус від 
навчання.  
Ризики проєкту. 
У будь-якому проєкті завжди існують ризики, які можуть призвести до 
його успішного виконання. Ризики являють собою потенційні події або 
56 
 
обставини, які можуть негативно впливати на ціль, якість проєкту. Важливо 
заздалегідь їх ідентифікувати та керувати ними (табл. 3.4.). 
Таблиця 3.4. 
Ризики проєкту 
Дії по Вплив 
Причини Наслідки Дії щодо 
Ризик реагуванню на на 
№ настання прояву попереджен
проекту настання проект 
ризику ризику ня ризику 
ризику (1÷10) 
Повести бесіду з 
представни- 
Пошук нових Введення 
Відмова в ками 
партнерів та про 
співпраці Не Черкаського 
іншого місця актуальність 
Черкаського розуміння в міського центру 
1 для та 10 
міського потребі зайнятості та 
проводження необхідність 
центру проєкту навести 
навчання такого 
зайнятості аргументи у 
 проєкту 
доцільності 
проєкту 
Не Провести бесіду 
Введення в 
можливість з потенційними 
Не маси про 
кваліфіковано викладачами та 
Відмова отримання актуальність 
пояснити пояснити всю 
2 викладачів повноцінної та 10 
студенткам важливість 
навчати заробітної необхідність 
грамотного їхньої роботи, 
плати такого 
ведення пошук інших 
проєкту 
бізнесу викладачів 
Перерви, поки Надання 
спуститися в домедичної 
Інструктаж з 
сховище допомоги в разі 
техніки 
Повітряна Війна в Загроза поранення, 
3 безпеки, 10 
тривога Україні руйнування Спроби 
надійне 
будівлі та зв’язатися з 
сховище 
поранення запитом про 
учасників допомогу, 
Викладачі 
Незацікавле
ретельно 
ність Не доступно Повторне 
Не засвоєні обирають 
4 студенток в викладена пояснення 5 
знання інформацію 
отриманні інформація інформації 
для кращого 
знань 
засвоєння 
 
 
 
57 
 
Очікувані результати проєкту. 
Соціальний проєкт, створений для навчання дружин захисників України, 
має такі очікувані результати: 
1. Попит на отримання знань. Зацікавленість жінок освоїти професійні 
знання з основ підприємницької діяльності; 
2. Емпатія та підтримка. Створення такого проєкту продемонструє 
емоційну та практичну підтримку дружинам захисників України. Це може 
допомогти їм почуватися важливими, зрозумілими та не самотніми у своїй ситуації; 
3. Навички та освіта. Проєкт надасть жінкам можливість отримати 
нові навички та освіту, що допоможуть їм знайти роботу або створити 
власний бізнес; 
4. Мережа підтримки та спільнота. Проєкт може сприяти формуванню 
мережі підтримки та спільноти між дружинами. Це може допомогти їм 
обмінюватися досвідом, навичками та ідеями, знаходити партнерів та 
створювати сильні взаємини; 
5. Реалізація. Написання успішних бізнес проєктів та відкриття 
власних справ, що надасть в майбутньому робочі місця, тим самим підняти 
економіку країни. 
В таблиці 3.5., у відсотковому співвідношенні, вказано орієнтовані 
показники на очікувані результати проєкту 
Таблиця 3.5 
Орієнтовані показники на очікувані результати проєкту 
Орієнтований 
№ показник 
Очікувані результати 
п/п виконання 
% 
Навчатимуться на курсі орієнтована кількість учасників 
1. 100 
(30-35 осіб) 
2. Емоційна та практична підтримки  100 
3. Добросовісне навчання та виконання домашніх завдань 85 
58 
 
4. Формування мережі підтримки та спільнот між дружинами 70 
5. Написання потенційно успішних бізнес-планів  85 
6. Відкриття власного бізнесу по закінченню навчання 60 
59 
 
ВИСНОВКИ 
 
У світі проблема зайнятості населення є однією з найактуальніших і 
складних проблем суспільства. Розуміння стану та напрямів розвитку 
державної політики у сфері зайнятості населення важливе для ефективного 
вирішення цієї проблеми. 
Стан зайнятості населення є комплексним явищем, що відображає 
взаємодію різних чинників, таких як економічні умови, рівень розвитку ринку 
праці, демографічні процеси та соціально-економічна політика держави. 
Останні десятиліття характеризуються швидкими змінами в економіці та 
технологічному прогресі, що впливає на структуру ринку праці і вимагає нових 
підходів до забезпечення зайнятості населення. 
Державна політика у сфері зайнятості населення спрямована на створення 
сприятливих умов для отримання гідної роботи всіма бажаючими, забезпечення 
стабільності на ринку праці та розвитку людського потенціалу суспільства. 
Країни Європейського союзу мають різні підходи до регулювання 
зайнятості населення, але всі вони спираються на спільні принципи, зокрема 
принципи соціальної справедливості, захисту прав працівників і створення 
сприятливих умов для економічного розвитку. 
З одним із цих аспектів регулювання зайнятості є нормативно-правова 
база, яка визначає права та обов’язки працівників і роботодавців. Країни 
Європейського Союзу мають законодавство, яке регулює такі аспекти, як 
мінімальна заробітна плата, максимальний робочий час, відпустки, охорона 
праці та інші правила, які забезпечують захист працівників. 
Країни Європейського союзу також активно працюють над забезпеченням 
рівних можливостей ринку праці. Це означає, що працівники не повинні бути 
дискриміновані за ознаками статі, раси, національності, віку, інвалідності та 
60 
 
інших характеристик. Країни зобов'язані забезпечувати рівні умов праці та 
недопущення будь-якої форми дискримінації. 
Соціальний проєкт, спрямований на навчання дружин військових, 
ветеранів або вдів. Проєкт може надати жінкам необхідні навички та знання для 
розвитку власного бізнесу. Це навчання фінансового планування, маркетингу, 
управління проєктами та інших аспектів підприємництва. Підвищення рівня 
самостійності та навичок може допомогти дружинам будувати успішні бізнеси 
та забезпечувати стабільний дохід для себе та своїх родин. Заохочуючи дружин 
до створення власного бізнесу, проєкт може сприяти економічному розвитку в 
регіонах, де проживають ці сім'ї. Бізнеси, засновані дружинами, можуть 
створювати нові робочі місця, сприяти розвитку місцевих господарських 
секторів та підтримувати місцеву економіку. Створення проєкту навчання може 
сприяти формуванню мережі підтримки між дружинами ветеранів або загиблих 
захисників. Це може створити сприятливі умови для обміну досвідом, 
взаємопідтримки та взаємовивчення. Мережа підтримки може стати важливим 
ресурсом для дружин, які намагаються розпочати власний бізнес, допомагати 
один одному вирішувати проблеми та забезпечувати підтримку на різних етапах 
розвитку бізнесу. 
Напрями розвитку державної політики можуть включати такі аспекти, як: 
 створення нових робочих місць: держава сприяє розвитку 
економіки, інвестиційній діяльності та підтримці малих та середніх 
підприємств, що сприяє зростанню кількості робочих місць; 
 професійна підготовка та перепідготовка: держава забезпечує 
доступ до якісної освіти та професійної підготовки, а також організує програми 
перекваліфікації, щоб люди могли адаптуватися до змін на ринку праці; 
 стимулювання самозайнятості та підприємництва: держава надає 
підтримку для самостійного підприємництва, створення власного бізнесу та 
61 
 
розвитку малих підприємств, що сприяє збільшенню кількості робочих місць та 
інноваційному розвитку; 
 соціальний захист та підтримка вразливих категорій населення: 
державна політика повинна передбачати заходи соціального захисту для 
безробітних, людей з інвалідністю, молоді, жінок, мігрантів та інших вразливих 
категорій, що допомагають їм отримати доступ до роботи та поліпшити своє 
положення на ринку праці; 
 розвиток інновацій та сучасних технологій: державна політика 
спрямована на розвиток нових галузей економіки, інноваційних технологій та 
цифровизацію, що створює нові можливості для зайнятості та розвитку робочих 
місць. 
62 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Туленков М. В. Ринок праці та зайнятість населення в сучасному 
соціологічному дискурсі// Релігія та соціум. - 2015. -  № 3 (19).-  С. 120-125. 
2. Вакуленко С. М. Соціологія праці: навчально-методичний посібник.-  
Київ: Знання, - 2008. - 262 с. 
3. Павлюк Т.І. Зайнятість як економічна категорія: її роль у 
функціонуванні ринкової економіки// Економічна теорія та історія економічної 
думки.-  Випуск 14.  - 2016. - С. 26-31. 
4. Публічне управління у сфері зайнятості в Україні у контексті 
євроінтеграції: проблеми, ефективність, інноваційність, результативність: 
колективна монографія / за наук. ред. д. держ. упр. Р. В. Войтович та К.В. 
Дубич. - Київ, 2020. - 480 с. 
5. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012№ 5067-
VI//Відомості Верховної Ради, - 2013, № 24, - ст.243. 
6. Ковач В. О. Основні напрямки регулювання державної політики у 
сфері зайнятості населення // Державне управління: удосконалення та розвиток. 
- 2020. - № 4. – [Електронний ресурс].  ̶  Режим доступу: 
http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/4_2020/52.pdf 
7. Тесленко Д. С. Гбур З. В. Державне управління сферою зайнятості 
населення// Державне управління. Інвестиції: практика і досвід. - 2022. - № 5-6. - 
С. 57-63. 
8. Зеліско Н.Б. Зайнятість населення та її державне регулювання. 
//Економічні проблеми сталого розвитку: матеріали Міжнародної науково-
практичної конференції імені проф. Балацького О.Ф.,  м. Суми, 27 травня 2015 
р. / За заг. ред.: О.В. Прокопенко, М.М. Петрушенка. - Суми: Сум ДУ, - 2015. - 
С. 473-475. 
63 
 
9. Волківська А. М. Рівні регулювання зайнятості населення. Ефективна 
економіка. № 2. 2016. – [Електронний ресурс].  ̶  Режим доступу:  
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4788 
10. Загальна декларація прав людини: Міжнародний документ ООН від 
10.12.1948 р. – [Електронний ресурс].   ̶  Режим доступу:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text 
11. Конвенція про політику в галузі зайнятості № 122, набула чинності 
від 15 липня 1966 року. – [Електронний ресурс].  ̶  Режим доступу: 
http://consultant.parus.ua/?doc=019N2210F4 
12. Конвенція МОП№ 2 «Про безробіття»: Міжнародний документ від 
29.10.1919. – [Електронний ресурс].  ̶  Режим доступу:  
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_143 
13. Тимчишин Т.М. Соціальний захист безробітних в міжнародному 
праві: теоретико-правові аспекти// Молодий вчений. - 2020. - № 1(77). - С. 225-
328. 
14. Величко Д. М. Ратифікація та імплементація міжнародно-правових 
норм у національне законодавство: сутність, значення, доцільність//Вісник 
Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008.- № 42. - С. 
46-51. 
15. Тригубенко В.М. Адміністративно-правові засади реалізації 
державної політики у сфері зайнятості населення. Дис. на з доб. наук. ступ. 
канд. юр. наук;12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; 
інформаційне право. - 2020. Дніпро. - 22 с. 
16. Збрицька Т. П., Мінін В. С. Соціально-економічна ефективність 
зайнятості молоді: регіональний аспект// Економіка і організація управління. - 
№ 3 (43). - 2021. - С. 156-167. 
64 
 
17. Дружиніна В. В. Вибір методів забезпечення збалансованості 
місцевого ринку праці//Науковий вісник Херсонського державного 
університету. Сер.: Економічні науки. - 2014.-  Вип. 5(3) - С. 218-222. 
18. Гетьманенко Ю. О. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості 
молоді/ Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення 
іноземних інвестицій: регіональний аспект.-  2011. - Т.2. - С. 51-59. 
19. Туленков М.В. Організаційно-управлінські основи регулювання 
зайнятості у Німеччині// Бюлетень ІПК ДСЗУ.-  2004.- № 1. - С. 50-54. 
20. Регіональна політика Європейського Союзу: підручник / за ред. В. 
Чужикова.  - Київ: КНЕУ - 2016 - 495 с. 
21. Державний центр зайнятості. – [Електронний ресурс].  ̶  Режим 
доступу:  https://www.dcz.gov.ua/ 
22. Медiа мінімальна заробітна плата. – [Електронний ресурс].   ̶  Режим 
доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min/ 
23. Проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про 
Державний бюджет України на 2023 рік" щодо підвищення розміру мінімальної 
заробітної плати. – [Електронний ресурс].   ̶  Режим доступу: 
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41321 
24. Буклет про Проєкт ЄС-МОП. – [Електронний ресурс].   ̶  Режим 
доступу: https://www.ilo.org/budapest/what-we-do/projects/declared-work-
ukraine/WCMS_742916/lang--uk/index.htm 
25. Міжнародна організація праці. – [Електронний ресурс].   ̶  Режим 
доступу: https://www.ilo.org/global/lang--en/index.htm 
26. Суспільні новини. Стаття «Рівень безробіття в Україні». – 
[Електронний ресурс].   ̶  Режим доступу:  http://nova.net.ua/riven-bezrobittia-v-
ukraini-siahnuv-35/ 
27. Prometheus. «Як вплинула війна на ринок праці». – [Електронний 
ресурс].  ̶  Режим доступу: https://prometheus.org.ua/blog/%D1%8F%D0%BA-
65 
 
%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B0%D
0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B
8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96/ 
28. Соціальна група «Рейтинг». – [Електронний ресурс].  ̶  Режим 
доступу:https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pyatnadcat_obschenaci_opros_ukrain
a_vo_vremya_voyny_zanyatost_i_dohody_23-24_iyulya_2022_goda.html 
29. Постанова Кабінет Міністрів України від 19. 03.2022 № 334 «Деякі 
питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які 
шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії 
воєнного стану». – [Електронний ресурс]. ̶  Режим доступу:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text 
30. Закон  України від 02.03.2000 № 1533-III. «Про загальнообов'язкове 
державне соціальне страхування на випадок безробіття». – [Електронний 
ресурс].  ̶  Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text 
31. Юридична клініка. – [Електронний ресурс]. ̶  Режим доступу: 
http://legalclinic.nlu.edu.ua/2022/06/23/osoblyvosti-reyestracziyi-bezrobitnyh-
shhozminylosya/ 
32. Черкаський обласний центр зайнятості. – [Електронний ресурс].   ̶ 
Режим доступу: https://chk.dcz.gov.ua/analitics/69 
33. Мiнфiн Медiа. Середня заробітна плата по Черкаській обл. – 
[Електронний ресурс].  ̶  Режим доступу: 
https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/cherkasskaya/ 
34. Черкаська обласна державна адміністрація. – [Електронний ресурс].  ̶  
Режим доступу:  https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/z-pochatku-roku-
do-centiv-zajnyatosti-oblasti-zvernulisya-ponad-14-tisyach-gromadyan/ 
35. Суспільне. Кількість переселенців на Черкащині у 2023 році. – 
[Електронний ресурс]. ̶  Режим доступу: https://suspilne.media/494044-
pereselenci-j-robota-aka-situacia-na-cerkaskomu 
66 
 
rinkupraci/?fbclid=PAAaaHat1pUqQ_bggni0NwUfvKi0vTole2QQ6g9xN6Afd9kiFG
SnukNVDS_M 
36. «Дія». – [Електронний ресурс].  ̶  Режим доступу: 
https://t.me/diia_gov/2729
67 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
68 
 
Додаток А 
ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ В ПЕРІОД ВІЙНИ 
ТА НАПРЯМКИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 
Недоноско М.А. (гр.СЗ-1910), Губар О.Є., к.е.н., доц. 
Черкаський державний технологічний університет 
 
В період війни підвищення рівня зайнятості населення стає важливою 
проблемою. З 24 лютого 2022 року війна нанесла величезних збитків 
українській економіці, створила перешкоди для вільного переміщення факторів 
виробництва, в тому числі робочої сили, підірвала інститути ринку праці та їхнє 
ефективне функціонування та суттєво вплинула на можливості зайнятості 
українського населення. 
Згідно з новим звітом Міжнародної організації праці (МОП), з початку 
російської агресії в Україні було втрачено близько 4,8 мільйона робочих 
місць.Майже 7 мільйонів українців виїхали з країни через бойові дії. Малий 
бізнес постає перед труднощами  зі зменшенням можливостей для фінансової 
підтримки своїх працівників, оскільки 1,07 мільйона працівників вже були 
звільнені з малих та середніх підприємств в Україні [1]. 
Зарубіжні вчені вивчали проблему зайнятості в період війни і пропонували 
різні рішення. Одним з таких вчених був Джон Кеннет Гелбрейт, який підкреслив 
необхідність державного втручання для забезпечення робочих місць і 
стимулювання економікиза допомогою державних витрат [2]. Інший вчений, 
Мілтон Фрідман, стверджував, що втручання уряду тільки погіршить проблему і 
що ринок, повинен бути залишений для самовиправлення [3]. Пол Самуельсон 
вважав, що технологічні інновації та збільшення державних витрат створять нові 
робочі місця [4]. Незважаючи на різні точки зору, всі ці вчені визнали важливість 
вирішення проблеми зайнятості під час війни. Інші зарубіжні науковці також 
наголосили на важливості програм професійної підготовки та необхідності 
вирішення структурних питань на ринку праці для створення стійких можливостей 
працевлаштування у воєнний та повоєнний періоди. 
В період війни центри зайнятості залишаються базовими установами, що 
реалізують державну політику щодо забезпечення працездатного населення  та 
пересенленців (які втратили роботу за місцем проживання)  робочими місцями. 
Основна діяльність цих установ спрямована на вирішення проблеми безробіття, 
зокрема й у територіальних громадах Черкащини. Так, протягом 2022 року 
працівники центрів зайнятості провели заходи з інформування, навчання, 
працевлаштування жителів області й внутрішньо переміщених осіб,  та фахівці 
розробили низку місцевих програм. 
69 
 
Ми можемо проаналізувати на рисунку 1 кількість претендентів на одну 
вакансію в Україні  протягом 2020 - 2022 року. Найбільший показник був у 2022 
і становив 12 , а найменший у 2021 році - чотири [5]. 
 
 
Рис.1. Кількість претендентів на 1 вакансію. [5] 
 
Впродож січня-листопада 2022 року  45,3 тисячі людей скористалося 
послугами базових центрів та філій в області. Із цієї кількості статус 
безробітного мали понад 38,8 тисячі осіб, а допомогу по безробіттю отримали 
близько 35,9 тисячі жителів. За 11 місяців завдяки  сприянню центрів зайнятості 
та відділень Черкаського обласного центру зайнятості (надалі - ОЦЗ) 15,6 тисячі 
людей працевлаштувалися. Окрім цього, Черкаський обласний центр зайнятості 
компенсував роботодавцям витрати на оплату праці за працевлаштування 
внутрішньо переміщених осіб [6]. 
Станом на 12 грудня 2022 року до Черкаського обласного центру 
зайнятості звернулось 512  власників підприємств і різних установ щодо 
надання робочих місць 818 переселенцям. Так, працедавцям профінансували 
компенсації на 9238,9 тис.грн.. Також у Черкаському ОЦЗ дають можливість 
тимчасово виконувати громадські роботи. У січні-листопаді 1 765 осіб 
здійснювали благоустрій територій, впорядковували місця поховань, 
супроводжували незрячих, допомагали сім’ям учасників АТО та працювали на 
об’єктах соціальної сфери[6]. 
Розглянемо, як на місцевому рівні покращили роботу із організації 
зайнятості населення. Базовим документом у територіальній громаді, що визначає 
стратегічні напрями у сфері зайнятості є місцева цільова програма. Позитивний 
аспект – те, що в громадах відповідно до рішення міськради запровадили Міську 
програму зайнятості населення м. Черкаси на 2019−2023 роки. Цей документ є 
системним і дієвим, адже за 9 місяців 2022 року на його реалізацію витратили 290 
268,98 гривень – по 50% коштів із місцевого бюджету та Черкаського міського 
центру зайнятості. Протягом року ці гроші спрямовували на виконання 
70 
 
громадських робіт, в яких узяли участь 52 безробітних. Загалом у 2022 році 
спеціалісти Центру зайнятості працевлаштували 1 966 осіб, із них – 277 людей, які 
вимушено залишили домівки [3]. 
 З метою підвищеня рівня зайнятості населення Черкаської області на наш 
погляд, доцільно запровадити Обласну програму зайнятості населення, у межах 
якої окреслити стратегічні напрями в контексті подолання безробіття та 
правового захисту найманих працівників.  
Також, вважаємо за доцільне збільшити тривалість виплати допомоги 
внутрішньо переміщеним особам, які не можуть працевлаштуватися. Нині вона 
не має перевищувати 120 календарних днів. Також потрібно спростити 
процедуру звітності роботодавців стосовно працевлаштованих осіб із центрів 
зайнятості Черкащини та впровадити електронну форму оприлюднення 
підсумків роботи установ. А в громадах, де немає міських програм зайнятості 
населення, негайно їх розробити й упровадити.   
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 
1. Ринок праці під час війни: чи є у українців шанси знайти собі нову 
роботу [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу:https://www.unian.ua/economics/other/rinok-praci-pid-chas-viyni-chi-ye-u-
ukrajinciv-shansi-znayti-sobi-novu-robotu-ostanni-novini-11868372.html 
2. Біографія Джон Кеннет Гелбрейт[Електронний ресурс]. – Режим 
доступу:https://www.britannica.com/biography/John-Kenneth-Galbraith 
3.Капіталізм та свобода [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу:https://www.amazon.com/Capitalism-Freedom-Phoenix-Milton- 
4. Нобелівський лауреат Пол Самуельсон: коротка біографія, економічні 
дослідження [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу:https://www.investopedia.com/terms/p/paul-samuelson.asp 
5. Пищуліна О., Маркевич К. Ринок праці в умовах війни: основні 
тенденції та напрями стабілізації. Київ. 2022 рік - С.21 
6. Працевлаштування під час війни: чи допоможуть черкащанам центри 
зайнятості?[Електронний ресурс]. – Режим 
доступу:https://novadoba.com.ua/396789-pratsevlashtuvannya-pid-chas-vijny-chy-
dopomozhut-cherkashhanam-tsentry-zajnyatosti.html