Проект автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення текстильної продукції в Миколаївській області

Бабанін, Сергій Олексійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8314

Title:	Проект автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення текстильної продукції в Миколаївській області
Authors:	Рудь , Максим Петрович Бабанін, Сергій Олексійович
Issue Date:	2022
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 70 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технологій їх експлуатації, 2022. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення текстильної продукції в Миколаївській області. В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту було описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок гідравлічних універсальних лещат. В розділі охорони праці розраховано систему захисту від струму короткого замикання.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8314
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Бабанін.pdf Restricted Access		2.61 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2022 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для
перевезення текстильної продукції в Миколаївській області»

Рецензент:
____________________ _______________ ______________

Керівник роботи:
к.т.н., доцент ______________ __М.П. Рудь__
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-83
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ С.О. Бабанін
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2022

РЕФЕРАТ
студента факультету комп‘ютеризованих технологій
машинобудування та дизайну Бабаніна Сергія Олексійовича
„Проект автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для
перевезення текстильної продукції в Миколаївській області”

Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 70
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технологій їх експлуатації, 2022.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила
оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення
текстильної продукції в Миколаївській області.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту було описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного
автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок гідравлічних
універсальних лещат.
В розділі охорони праці розраховано систему захисту від струму короткого
замикання.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

Вступ ..................................................................................................................... 6
1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ....................... 8
1.1 Аналіз вихідних даних проекту ............................................................... 8
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ............. 8
1.3 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу ........... 9
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 14
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві .............................. 14
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл .............................................. 15
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ................ 18
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів ......................................................................................................... 19
2.2 Планування виробничого корпусу ........................................................ 20
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів
............................................................................................................................. 20
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого
складу ................................................................................................................. 22
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР .......................................... 23
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................. 26
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу ................................................................................................................. 26
2.2.7 Розрахунок площ приміщень .......................................................... 29
2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць ........................................ 29
2.2.8 Розрахунок площ складських приміщень ...................................... 31
2.2.9 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .............................. 32
2.2.10 Розрахунок площ допоміжних приміщень .................................. 32
2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП ................................ 33
2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці ..................................... 38
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці ................................ 38
2.3.2 Вибір основного обладнання для слюсарно - механічної дільниці
АТП ..................................................................................................................... 39
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-
механічній дільниці ........................................................................................... 40
3 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА ............................................................. 43
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ......................................................................................... 46
4.1 Технологічне планування виробничих зон і земельних ділянок ....... 46
4.2 Шкідливі та небезпечні фактори у зонах ПР, ТО та дільницях ......... 48
4.3 Заходи з техніки безпеки у зонах та дільницях ................................... 49
4.4 Промислова санітарія ............................................................................. 51
4.5 Протипожежні заходи ............................................................................. 54
4.6 Освітлення дільниці ................................................................................ 56
4.7 Мікроклімат ............................................................................................. 56
теплий період року ............................................................................................ 57
4.8 Електрична безпека ................................................................................. 58
4.9 Розробка системи захисту від струму короткого замикання дільниці
................................................................................................................................. 58
ВИСНОВОК ....................................................................................................... 62
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ................................................................ 63
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 64
Додаток А – Виробничий корпус .................................................................... 65
Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці ............................. 66
Додаток В – Генеральний план ........................................................................ 67
Додаток Г – Лещата гідравлічні універсальні ................................................ 68
Додаток Д – Специфікація «Лещата гідравлічні універсальні» ................... 69
Додаток Ж – Розрахункова схема струму короткого замикання ................. 70

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

При перевезені автомобільним транспортом припускають використання
рухомого складу (автомобілів і автопоїздів), що знаходиться в справному
технічному стані. Справний технічний стан означає повну відповідність
рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації та
характеризує його працездатність.
Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційно-
технічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю,
довговічністю, керованістю і т.д., які для кожного автомобіля виражаються
конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі
експлуатації знаходилася на необхідному рівні, значення цих показників
тривалий час повинні мало змінитися в порівнянні з їхніми первісними
величинами.
Однак технічний стан автомобіля, як і всякої іншої машини, у процесі
тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в
наслідку зношування деталей і механізмів, поломок та інших несправностей,
що приводить результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей
автомобіля.
Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може
відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації або
технічного обслуговування автомобіля.
Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей,
механізмів і запобігання несправностей автомобіля, тобто підтримання його в
належному технічному стані, є своєчасне і високоякісне виконання технічного
обслуговування.
Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій
(прибирально-мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль яких -
попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) і зменшити
зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий час
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

підтримувати автомобіль у стані постійної технічної справності і готовності до
роботи. Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля
може привести до несправностей і до необхідності відновлення його
працездатності або ремонту. Отже, під ремонтом розуміється сукупність
технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля
(його агрегатів і механізмів), що втратив обслуговування і ремонту автомобілів.
Основний документ відповідно до якого робиться ТО і ремонт на
автопідприємствах – це положення про ТО і ремонт автомобільного
транспорту. Згідно цього документа, ТО робиться планово-попереджувально,
через визначений пробіг.
Тому метою даної кваліфікаційної роботи бакалавра є проектування
автотранспортного підприємства, що виконує вантажні перевезення, де, при
впровадженні раціональних технологічних процесів, досягаються високі
показники ефективності експлуатації та обслуговування автомобілів.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Аналіз вихідних даних проекту

Для проектування АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних
даних:
- автомобілі великої вантажопідйомності, кількість автомобілів на АТП
– 100 шт.;
- кількість робочих змін – 1;
- режим роботи – п’ятиденний робочий день, згідно норм на 2014 рік [1]
кількість робочих днів на рік складає 256 днів. ЩО проводиться один раз на
добу;
- середньодобовий пробіг автомобіля складає 500 км;
- категорія умов експлуатації – ІІІ, тип дорожнього покриття – Д3 – дороги
з асфальтобетонних матеріалів, рельєф місцевості – Р5 – гірський (понад 2000
м), клімат – помірно континентальний. Категорія умов експлуатації обирається
згідно довідникової літератури [2].

1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов

Миколаївська область це область в Україні, що утворена 22 вересня
1937 року площею 24,6 тис. км². Центр області - м. Миколаїв. Вона межує
з Одеською, на півночі - з Кіровоградською, на сході, північному сході -
з Дніпропетровською, на південному сході –з Херсонською областями.
Омивається Чорним морем на півдні.
Рельєф. Миколаївська область являє собою рівнину, яка поступово
знижується з півночі на південь до Чорного моря з 20 до 40 м. Територія
розташована на Причорноморській низовині. На півночі розташовані відроги
правобережної Придніпровської височини до 240 м з розчленованою
мережею балок, ярів та долин.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Найвища точка розташована на північному сході від с. Єлизаветівка,
Братського району (255,6 м). До території області належить захід Кінбурнської
коси та острів Березань.
Клімат. В північно-західній частині Миколаївської області розташовані
лісостепи, в південно-східній — степи. Клімат помірно континентальний. Літо
вітряне, спекотне, з частими «суховіями»; середня температура найтеплішого
місяця, липня, +23…+21°C. Зима малосніжна, нехолодна; середня температура
найхолоднішого місяця, січня −3…−5°C. Річна кількість опадів коливається
300350 мм на півдні та до 450 мм на півночі.
У Миколаївській обл. працює потужна транспортна система, до складу
якої входить морський, залізничний, річний, авіаційний, автомобільний та
трубопровідний транспорт. Вона є одним із важливих центрів міжнародних
транспортних та економічних зв'язків. За 2002 р. автомобільним транспортом
перевезено близько 18,4 млн. тонн вантажів (83 % від загальної суми
вантажоперевезень по області).
По території області проходять такі автомобільні шляхи державного
значення: М05, М13, М14, Н24, Н11, Н14.

1.3 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу

1.3.1 Аналіз характеристик вантажу

Миколаївська область – одна із високорозвинених індустріальних регіонів
України.
Для промислового комплексу в Миколаївській області характерна висока
концентрація підприємств в південному (машинобудування, суднобудування,
кольорова промисловість) та північному регіонах (машинобудування,
електроенергетика).
На частку промислового комплексу припадає 2,5% реалізованої
промислової продукції.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Питома легка промисловість області досягає 6,3%.
Легка промисловість області представляється рядом підприємств,
основними з яких є: ЗАТ "Вікторія", АТ "Санта-Україна", що виготовляють
жіночий, чоловічій та дитячий одяг. Шкіргалантерею, шкіряну сировину та
різноманітне взуття - ЗАТ "Возко". Товари текстильної продукції надає ТОВ
“Велам”.

1.3.2 Вибір моделі базового автомобіля для парку АТП

Hyundai HD 120
Вантажівка Hyundai встановлює стандарти у 8-тонному класі автомобілів.
Створений за всіма стандартами якості та надійності, HD-120 є ідеальним
помічником при перевезеннях вантажів середньої ваги. Всередині розташовані
комфортні сидіння, що індивідуально налаштовуються, ергономічну панель
приладів, що дозволяє не втомлюючись керувати транспортним засобом
протягом робочого дня.

Рисунок 1.1 – Габаритні розміри фургона Hyundai HD 120

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Технічна характеристика Hyundai HD-120:
− Бортовий автомобіль;
− Об'єм двигуна, 6606 см3.;
− Потужність, 196 к.с.;
− Екологічні норми Euro, Euro V;
− Колісна формула 4x2;
− Повна вага авто 12400 кг;
− Вантажопідйомність 8000 кг;
− Вага спорядженого авто 4630 кг;
− Максимальна швидкість 85 км/год;
− Двигун D6DA 19;
− Потужність двигуна 196 к.с.;
− Коробка передач механічна;
− Кількість передач 6;
− Передавальна кількість провідних мостів немає даних;
− Розмір шин 8.25R16-16PR;
− Паливний бак 200 л.

Isuzu NQR71
Isuzu NQR71 – одна із найпопулярніших моделей японської компанії Isuzu
у всьому світі. Його вантажопідйомність становить 7 тонн. Комплектується
дизельним двигуном 4HG1-T, потужністю 121 к.с. при 3200 об/хв, який
відповідає нормам Євро-IV.
Автомобіль розроблено у двох модифікаціях: Isuzu NQR 71Р зі звичайною
рамою та Isuzu NQR 71R з подовженою рамою.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.2 - Габаритні розміри вантажівки Isuzu NQR71

Mercedes Atego 1725
В даний час однією з найпопулярніших моделей в рамках світового
автомобільного ринку є марка Mercedes Atego, яка представлена модельним
рядом вантажівок, які здійснюють перевезення великих вантажів на великі
відстані.
У березні 2013 Mercedes випустили нову вантажівку Atego, яка стала на 5%
ефективніше, оскільки використовує двигун Євро-6, безліч нововведень в
конструкцію шасі, і систему відпрацьованих газів, нова кабіна зробила його
новим лідером серед середньотоннажних вантажівок.

Рисунок 1.3 — Автомобіль Mercedes Atego 1725
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для проектованого АТП за базовий автомобіль обираємо автомобіль
моделі Mercedes Atego 1725. Такий вибір обгрунтовуємо тим, що технічні
характеристики автомобіля здатні забезпечити безпеку вантажу в позаміських
та міських умовах завдяки кузову типу «фургон» та м’якій підвісці. Основні
параметри обраного автомобіля наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 — Технічна характеристика автомобіля Mercedes Atego 1725
№ Значення
Назва параметра
п/п параметра
1 Вид автомобіля вантажний
2 Компонувальна схема 4х2
3 Максимальна маса вантажу, що перевозиться mв, кг 7500
4 Споряджена маса, m0, кг 6000
5 Повна маса mа, кг 13500
91 (обмежена
6 Максимальна швидкість Vmax, км/год
електронікою)
7 Двигун (карбюраторний, дизельний,інжекторний) Дизель (Е5)
8 Робочий об'єм V, л 6,4
9 Максимальна потужність двигуна Nmax, к. с. 231
10 Максимальний крутний момент Меmax, Нм 850
11 Габаритна висота Н, мм 2662
12 База, L, мм 4160
13 Колія передніх коліс В, мм 1965
14 Витрата палива, л/100км 18

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві

Технологічний розрахунок автотранспортного підприємства (АТП)
включає:
− визначення виробничої програми з технічного обслуговування (ТО) та
ремонту рухомого складу (РС) автомобільного транспорту (АТ) АТП за
відкоректованими нормативами профілактичного обслуговування;
− розрахунок об’ємів робіт за їх видами, вибір та обґрунтування методів
організації виробництва;
− розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного
обладнання, площ приміщень допоміжного та основного виробництва;
− визначення характеристик будівель, споруд та генерального плану
підприємства.
Коригування періодичності ТО і пробігу до капітального ремонту (КР):

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)

(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)

де Lн
i - нормативна періодичність ТО-1 та ТО-2 для IІІ категорії умов
експлуатації, км.;
Lн
k - нормативний пробіг до капітального ремонту (КР), тис. км.;
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації та
кліматичні умови [4].
'
L = 4000  0,8 1 = 3200 км.,
ТО−1
'
L = 16000  0,8 1 = 12800 км.,
ТО−2
L = 300000  0,8 1 1,1 = 264000км.
рес

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на один автомобіль визначається відношенням
циклового пробігу Lц до виду впливу. Розрахунковий цикловий пробіг
відповідає ресурсному (Lрес=Lц=264000 км). Кількість списань за цикл дорівнює
1. ТО-1 при цьому за цикл не включає ТО-2. Періодичність ЩО дорівнює
середньодобовому пробігу.
Визначаємо КР, ТО-1, ТО-2 на один автомобіль за цикл:
- кількість КР на цикл:

L
ц 264000
N = = = 1;
КР (2.4)
L 264000
рес

де NКР - кількість КР за цикл; Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
L
рес - пробіг до капітального ремонту, км.

- кількість ТО-2:

L
рес 264000
N = − N = −1  20;
2 c (2.5)
L 12800
ТО−2

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- кількість ТО-1 на цикл:

L
рес 264000
N = − (N + N ) = − (1 + 20)  62;
1 c 2 (2.6)
L 3200
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1;
- кількість ЩО на цикл:

L
рес 264000
N = = = 880;
ЩO (2.7)
L 300
cд

де Lcд – середньодобовий пробіг автомобіля, Lk – скорегований пробіг до
КР, км.
Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N N N
КР 1 2 ЩO
позначення
Кількість 1 62 20 880

Коефіцієнт технічної готовності:

1 1
 = = = 0,88
T
 d Д   0,4 20  (2.8)
 TOiПO КР
1+ L +  1+ 300 + 
cд  1000 264000
1000 L 
 КР 

де dтоіпр – тривалість простою ТО та ПР в АТП, дні/1000 км. [1, с.85,
дод. 7]; Дк – тривалість простою ТЗ в КР на авторемонтному підприємстві, дні
[1, с.85, дод. 7].
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок річного пробігу автомобіля:

L = Д  l  = 256  300  0,88 = 67208км.,
Р роб сд Т (2.9)

де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні.
Коефіцієнт переходу від циклу до року:

L 67208
Р
 = = = 0,25 (2.10)
Р
L 264000
рес

Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік:

N = N  = 20  0,25 = 5
2 Р 2 Р (2.11)

N = N  = 62  0,25 = 15,5  16
1Р 1 Р (2.12)

N = N  = 880  0,25  224
ЩОР ЩО Р (2.13)

Кількість ТО на весь парк за рік:

 N = N  A = 5 100 = 500
2 Р 2 Р CП (2.14)

 N = N  A = 16 100 = 1600
1Р 1Р CП (2.15)

 N = N  A = 224 100 = 22400
ЩОР ЩОР CП (2.16)

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Результати розрахунків в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів на один ТЗ та на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
N N N
ЩОР 1Р 2 Р N N
ЩОР 1Р N
2 Р
224 16 5 22400 1600 500

2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Діагностування РС буде входити в обсяг робіт ТО, ПР. Діагностування
АТЗ буде проводитися на постах, поєднано з ТО-1. На АТП передбачається два
види діагностування АТЗ: Д1, Д2.
Д1 призначено для визначення технічного стану систем автомобіля, вузлів,
агрегатів, що забезпечують безпеку руху. Д1 виконується при ТО-1, ТО-2
(забезпечує безпеку руху) та при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку
руху). Кількість АТЗ згідно статистичних даних та норм проектування
приймаємо 10% від ТО-1 за рік.
Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних показників АТЗ.
Д2 проводиться з періодичністю ТО-2, в інших випадках при ПР. Кількість
автомобілів, що направляються на Д2 при ПР 20% від річної програми ТО-2.
Розрахунок числа діагностичних впливів:

 N = 1,1 N +  N = 1,1 1600 + 500 = 2232
Д 1Р 1Р 2 Р (2.17)
де  N Д1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.

 N = 1,2 N = 1,2  500 = 600
Д 2 Р 2 Р (2.18)

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де  N Д 2 Р - кількість Д2 на весь парк за рік; 1,1 та 1,2 – коефіцієнти, що
враховують кількість АТЗ, що діагностуються при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 при ПР (прийнято 20 % від річної
програми ТО-2):
20
 N =  N  = 600  0,2 = 120
Д2 ПРР Д 2 Р (2.19)
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО.
Вона служить вихідним показником при визначенні числа постів та ліній ТО.
По видах ТО та діагностуванню добова виробнича програма визначається
за формулою:

N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб.Рi

де NiР – річна програма ТО чи діагностування окремо (  N , N ,  N );
ЩOp 1 p 2 p
Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони, призначеної для ТО, діагностування
автомобілів [1, с.86, дод. 8].

22400
N = = 88
ЩО Д
256
1600
N = = 6
ТО−1 Д
256
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

500
N =  2
ТО−2 Д
256
2232
N = = 9
Д1 Д
256
600
N =  2
Д 2 Д
256

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

Потокова організація обслуговування при ЩО є доцільною при NЩОд=100
при обслуговуванні однотипних АТЗ, ТО-1 при N1д=12 АТЗ, ТО-2 при N2д=5.
При меншій добовій програмі використовуємо універсальні пости.
Д-1 в залежності від добової програми, методу проведення ТО-1
організовується разом з ТО-1 або на окремих постах.
При виконанні ТО-1 на універсальних постах Д-1 можна організувати на
окремому пості. При цьому його місце розташування забезпечить зручний заїзд
АТЗ з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість tЩО ЩО визначаємо зо формулою:

t = t н K K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)

де К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного РС та розмір АТП [1, с.85, дод. 6];
t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1, с.87, дод. 10];
КМ=1–М/100=0,35...0,75 – коефіцієнт, який враховує зниження
трудомісткості за рахунок механізації робіт ЩО.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

t = t н K K = 0,75 1,19 0,5 = 0,45люд.год
ЩO ЩO 4 M

Нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 для РС проектованого АТП
визначається за формулою:

t = t н K K , люд.год
ТО−1 і 2 4 (2.22)
t = t н K K , люд.год
ТО−2 і 2 4

де t нi - нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд. год. [1, с.87, дод. 10].

t = 5,7 1,0 1,19 = 6,78люд.год
ТО−1
t = 21,6 1,0 1,19 = 25,7люд.год
ТО−2

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту визначається за
формулою, люд.год/1000км:

t = t н K K K K K , люд.год
ПР ПР 1 2 3 4 5 (2.23)

де t н – нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1, с.87, дод. 10]; К , К ,
ПР 1 2
К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації рухомого
складу, модифікацію рухомого складу, природно-кліматичні умови
експлуатації рухомого складу, кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, способу зберігання рухомого складу [1, с.80, дод. 6].

t = 5 1,2 1,0 0,9 1,19 1,0 = 6,43люд.год
ПР

де K1, K2, K3 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації, кліматичні умови і пробіг автомобілів з початку експлуатації.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1:

t =1,1 t =1,16,78 = 7,46люд.год
(2.24)
1+д−1 ТО−1

Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:

t = (0,1...0,2)  t = 0,2 25,7 = 5,14люд.год (2.25)
д−2 ТО−2

Трудомісткість СО:

 20
t =  t = 25,7 = 5,14люд.год (2.26)
СО ТО−2
100 100

де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2 (20% - для інших районів,
50% - частка дуже холодного і жаркого районів; 30% - для жаркого і холодного
районів).

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу

Розрахунок річних обсягів робіт за ЩО:

Т = N  t = 22400 0,45 =10080 люд. год. (2.27)
ЩО .Р ЩО .Р ЩО

Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-1 з Д-1:

Т = N  t + (0,1N +N )t =
ТО−1.Р 1.Р 1+д−1 1Р 2 Р д1
=1600 7,46+ (0,11600+ 500)0,25 6,78 =12871,4люд. год. (2.28)

Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-2:
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Т = N  t = 500 25,7 =12850 люд. год. (2.29)
2.Р 2.Р ТО−2

Розрахунок річних обсягів робіт за Д-2:

Т = N  t = 600 5,14 = 3084люд. год. (2.31)
д−2.Р д−2.Р д−2

Розрахунок річних обсягів робіт за ПР:

L  A  t
p nр пр 67208100 6,43
Т = = = 43188люд. год. (2.32)
ПР.Р
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку:

Т = 2А К  t = 2 100 0,2 25,7 =1028люд. год. (2.33)
СО .Р пр СО ТО−2

де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2;
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.

2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР

При розрахунку ТО та ПР визначаємо режим роботи зони, кількість
потокових ліній та постів, обираємо метод обслуговування, уточнюємо річні
трудомісткості робіт ТО.
«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи АТЗ.
Роботи ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ТО-2, ПР під час роботи АТЗ
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

на лініях. Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в
1…2 зміни, зони ПР в 2…3 зміни» [8].
Вибір методу технічного обслуговування виконуємо шляхом порівняння 
(такту поста) з R (ритмом виробництва). Якщо такт поста (вважаємо, що весь
об'єм робіт виконується на одному посту) рівний або більше 3R для ТО-1, 2R
для ЩО, 4R для ТО-2, то можливе використання потокового методу
виробництва. Якщо умова не виконується проектуються для проведення ТО
універсальні пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:

60 T С
R = зм зм
i , (2.34)
Ni.д

де Тзм=8 год. – тривалість зміни; Сзм – число змін; Ni.д – добова виробнича
програма розділена по кожному виду ТО.

60 8 1
R = = 5,5хв.
ЩО
88
60 8 1
R = = 80
ТО−1
6
60 8 1
R = = 240
ТО−2
2

Розрахунок такту зони обслуговування:

60  t 60 6,78
 = ТО−1 + (1...3) = +3=138,6хв. (2.35)
ТО−1
Р 3
3
60  t 60 25,7
 = ТО−2 + (1...3) = +3= 517 (2.36)
ТО−2
Р 3
3
60  t
ЩО 60 0,45
 = + (1...3) = + 2 =11 (2.37)
ЩО
Р 3
3
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються на даній
зоні обслуговування [4], люд.-год; Рз – кількість робітників, що працюють
одночасно; tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування автомобіля при
установці його на пост і з'їзді з посту.
Кількість постів для ТО-1 з Д-1:

 138,6
X = ТО−1 =  2 (2.38)
ТО−1
R  80 0,85
ТО−1 ТО−1

Кількість постів для ТО-2:

 517
X = ТО−2 = = 2,5  3 (2.39)
ТО−2
R  240 0,85
ТО−2 ТО−2

де η=0,85...0,95 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

Кількість постів Д-2 визначається:

TД 2 р 3084
X Д 2 = = =1,8  2 (2.40)
Д рп п  tзм Р і 256 8 110,85

де Тд.р - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.;K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2, с.313, дод. 21];
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2, с.313, дод. 21];
n – кількість змін роботи на добу [2, с.313, дод. 21];
tзм - тривалість зміни [2, с.313, дод. 21];
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2,
с.314, дод. 2].
Кількість постів з виконання робіт Д2 приймаємо - 2.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Розрахунок кількості постів ПР:

TПР  431881,4
X пр = = = 7,8  8 (2.41)
Д рп Т зм Сcм Рпр пр 256 8 14 0,9

де ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.;
Тзм – тривалість зміни, год.; Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік;
РПР – кількість робітників на посту, люд.; С – кількість змін;
φ=1,2...1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження
автомобілів у зону ПР;
ηпр=0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =Т +Т +Т +Т +Т = (2.42)
ЩО 1+ Д −1Р 2.Р д−2. р ПР.Р
=10080+12871,4+12850+ 3084+ 43188= 82000люд.− год.

де TЩО.Р , T – уточнені річні об'єми робіт ЩО, ТО-1 та Д-1, люд.год;
1 Д −1Р
T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, ТО-2 та ПР, люд.
год.
2.2.6 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

робочого місця:

Тір
Р = , (2.43)
т
Фм

де Тір – річний обсяг робіт за зоною ТО, ПР або дільницею, люд.-год.;
Фм – річний фонд часу робочого місця, згідно довідникової літератури [4]
Фм=2070 год.
Та за річним фондом робочого часу робітника відповідної зони чи
дільниці:

Тір
Р = , (2.44)
ш
Фр

де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника, визначається
згідно довідникової літератури [4].

Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.1 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
Назва зон і технологічно
№ Річний
дільниць по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 10080 4,87 5 5 1860 5,42 5
2 Зона ТО-1 12871,4 6,22 6 6 1840 7,00 7
3 Зона ТО-2 12850 6,20 6 6 1840 6,98 7
4 Зона Д-2 3084 1,49 1 1 1840 1,68 1
5 Зона ПР (пости) 12956,29 6,26 6 4 2 1840 7,04 7
6 Всього 51831,29 24 22 2 27
Виробничі дільниці
7 Агрегатні 5441,64 2,63 - 1840 2,96
Ремонт приладів 3 3 3
8 302,31 0,15 - 1820 0,17
систем живлення
Слюсарно-
9 6046,27 2,92 3 3 - 1840 3,29 3
механічні
10 Електротехнічні 1209,25 0,58 1 1 1840 0,66 1
11 Акумуляторні 1209,25 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
12 Шиномонтажні 604,63 0,29 1820 0,33
1 1 - 1
13 Вулканізаційні 1813,88 0,88 1820 1,00
Ковальсько-
14 1209,25 0,58 1820 0,66
ресорні
1 1 - 1
15 Мідницькі 604,63 0,29 1820 0,33
16 Жерстяницькі 906,94 0,44 1840 0,49
17 Зварювальні 1511,57 0,73 1 1 - 1820 0,83 1
18 Оббивні 3627,76 1,75 2 2 - 1820 1,99 2
19 Малярні 5441,64 2,63 3 3 1820 2,99 3
Разом 30168,71 16 16 16
Всього 82000 40 43

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.

2.2.7 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО, ПР визначаємо за формулою:

F = f XК
З a П (2.45)

де fa – площа, яку займає автомобіль у плані; X – кількість постів; Кп=4...5 –
при двосторонньому розміщенні постів і потоковому методі обслуговування;
Кп=6...7 – при однобічному розташуванні постів.

FТО−1 =11,332 7 =158,62 м2
FТО−2 =11,333 7 = 237,93 м
2
FД 2 =11,332 7 =158,62 м2
F =11,338 7 = 634,5 м2
ПР

2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць

Площі виробничих дільниць можуть розраховуватись декількома
методами: за площею обладнання; за питомою площею на одного робітника.
Якщо у виробничих дільницях передбачаються пости для автомобілів, то
до площі дільниці додається площа автомобіля в плані:

fa = a ∙ b = 7,715 ∙ 2,485 = 19,17 м2 (2.46)

де a і b – довжина і ширина автомобіля, м.
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі на працівників
розраховується за формулою [4]:

Fді = f p1 + f p2 (Pm −1), (2.47)
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де Рт – число робітників у найбільшій зміні; fp1 – питома площа на І
працівника; fp2 – питома площа на наступних робітників.
Якщо у виробничих дільницях передбачаються пости для автомобілів, то
до площі дільниці додається 4 площі автомобіля в плані:

��ді = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) + ���� ∙ 4 (2.48)

Розрахунок площ виробничих дільниць за формулами наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 2 22 14 36 72
Ремонт приладів систем
2 1 14 8 14 14
живлення
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 54 54
4 Електротехнічна 1 15 9 15 15
5 Акумуляторна 1 21 15 21 21
Шиномонтажна,
6 1 18 15 36 36
вулканізаційна
Ковальсько-ресорна,
7 1 21 5 97,68 100
мідницька, жерстянська
8 Зварювальна 1 21 5 97,68 100
9 Оббивна 2 18 12 106,68 110
10 Малярна 3 24 18 136,68 140
614,72 662

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа
на першого
працівника, м2
Питома площа
на наступних
робітників, м2
Розрахункове
значення, м2
Прийняте
значення

2.2.8 Розрахунок площ складських приміщень

Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг. Згідно [4] площі складів розраховуються за формулою:

Lp  Au  fпит
Fск.і = K
6 рс K p K різ , (2.49)
10

де fпит – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу; Крс – коефіцієнт, що
враховує тип РС, Крс=1,25; Кр – коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ, Кр=1,2;
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0.
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз визначають згідно [4].
Результати розрахунків наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахунок площ складських приміщень
Нормоване значення
№ площі складських Розрахункове
Назва складу
п\п приміщень, значення площі, м2
м2/1млн.км.
1 Запасних частин 4 40
2 Агрегатів 6 60
3 Матеріалів 3,25 33
4 Шин 3 30
5 Мастильних матеріалів 4 40
6 Лакофарбових матеріалів 1,25 13
7 Інструментів 0,3 3
Проміжний (дільниця
8 20
комплектації)
Всього 240

Склад інструментів невеликий. Тому, приймаємо рішення по суміщенню
складу інструменту зі складом матеріалів.
Кількість місць зберігання приймаємо:
Азб = А�� = 100 автомобілів (2.50)
де Аи – облікова кількість автомобілів на АТП.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.9 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:

��зб = ���� ∙ Азб ∙ ���� = 19,17 ∙ 100 ∙ 3 = 5751 м2 (2.51)

де fa – площа, яку займає АТЗ у плані; Азб – число місць зберігання;
Кп=2,5...3,0 – коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання.

Розрахунок пункта прибирально-мийних робіт
Визначаємо такт пункту ПМР:

60 60
��ПМР = = = 3 хв. (2.52)
���� 20

де Ny – продуктивність миючої установки (для вантажних автомобілів –
15...20 авт/год.), приймаємо Ny=20 авт/год.
Кількість постів ПМР:

��ПМР 3
ХПМР = = = 0,55 ≈ 1 (2.53)
��що 5,5

приймаємо ХПМР = 1 пост.

2.2.10 Розрахунок площ допоміжних приміщень

Площа допоміжних приміщень визначається за показником питомої площі
допоміжних приміщень Sдоп. Вона залежить від кількості працюючих робітників
Рроб. На рис. 2.1 наведено номограму для визначення величини питомої площі
допоміжних приміщень.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 2.1 – Номограма залежності Sдоп = f(Рроб)

Площа допоміжних приміщень розраховується як:

Fдоп = Sдоп  Рроб =1340 = 520м2 (2.54)

де ΣРроб – сумарна кількість працюючих на підприємстві.

2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП

Загальна площа АТП розраховується як сума площі виробничих,
складських та допоміжних територій.
Визначаємо загальну площу виробничих приміщень та зон
обслуговування:

F = F + F 2
обс ТО−1 ТО−2 + FД 2 + FПР =158,62+ 237,93+158,62+ 634,5 =1190м (2.55)

Fділ = Fагр + Fсист.ж. + Fслюс.мех. + Fелтехн. + Fак + Fшинмон,вулк + Fков ,мід ,жест + Fзвар. + Fоб + Fфарб. =
(2.56)
= 72+14+ 54+15+ 21+ 36+100+100+110+140 = 662м2

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розраховуємо площу складських приміщень:

Fскл = Fзап + Fагр + Fмат + Fшин + Fмаст. + Fлак + Fінстр + Fпром. =
(2.57)
40+ 60+ 33+ 30+ 40+13+ 3+ 20 = 240м2

Загальна площа виробничого корпусу:

Fвир = Fобс + Fділ + Fскл =1190+ 662+ 240 = 2092м2
(2.58)

Загальна площа забудови АТП дорівнює:

Fатп = Fобс + Fвир + Fскл + Fдоп + Fзб + Fадм =
= 396,5=+1139508++64652++523430++ 552905+0,567+513+030 = 7583,1 м.200 = 8663м2 , (2.59)

де Fадм – площа адміністративного корпусу.
Площа адміністративного корпусу розраховується як сума площ
санітарно–побутових, адміністративних, суспільних та інших приміщень.
Площі вказаних приміщень розраховуються за формулою:


Fдоп = fпP, (2.60)
100

де  - кількість робітників, які одночасно працюють в приміщенні, %;
 - пропускна спроможність одиниці устаткування;
Р – кількість працюючих, які користуються приміщенням, чол;
fп – санітарна норма площі на одного працюючого, м2/чол [5].
Результати наведено в табл. 2.4.
Сітка колон – система розбивочних осей в плані, в точках перетину яких
встановлюються колони каркасу будівлі. З метою уніфікації елементів каркасу,
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

перекриттів, покриттів, ферм, балок та ін. конструктивних елементів
розбивочні осі розташовуються на відстанях, що кратні укрупненим модулям
[5].

Таблиця 2.4 – Результати розрахунку площ адміністративних приміщень
№ Площа,
Назва приміщення
п\п м2
1 2 3
1 Гардероби відкриті: службовці 1,4
- - водії та експедитори 5,5
2 Душові:
працівники 9,3
- водії 3
3 Умивальники:
- службовці та працівники 1,49
- - водії 0,672
4 Туалети:
чоловіки 17,75
- жінки 3
5 Буфет 5
6 Кімната відпочинку 37,4
7 Зал зборів 39,9
8 Їдальня 27,7
9 Вестибюль 22,4
10 Кабінет безпеки руху 21
11 Відділи 31
12 Медпункт 59
13 Суспільні організації 15
Всього 300

Для одноповерхових будівель великих підприємств поширена сітка колон
розміром 12х12, 12х18, 12х24, 12х30, 12х36 (перше число – крок колон, друге –
прольот) [2].
«Висота виробничих приміщень в одноповерхових будівлях без мостових
кранів приймається кратною 0,6 або 1,2 м і дорівнює 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 7,2;
8,4; 9,6; 10,8 і 12,0 м, при чому малі висоти (3,6...6 м) – тільки для прольотів до
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

12 м, а для прольотів 18 і 24 м – починаючи з 5,4 м і вище. Для проектованого
виробничого корпуса обираю висоту 6 м» [5].
Розрахунок сітки колон:

��вир 2092
�� = = = 7,2 (2.61)
12 × 24 12 × 24

де ��вир - загальна площа виробничого корпуса, м2;
12х18 – розмір сітки колон.
Таким чином приймаємо кількість комірок – 12.

Для комірок 12х18 обираємо висоту 6 м.
Уточнюємо площу виробничого корпуса:

��вир = 6 ∙ 12 ∙ 18 ∙ 2 − 12 ∙ 18 = 2276 м2

Відхилення від розрахункової площі – 8,8 %, що є допустимим.
Приступаючи до планування виробничого корпуса необхідно
ознайомитися з основними принципами і прикладами планувальних рішень як
окремих зон ТО і ПР, так і підприємства в цілому.
Планування виробничого корпуса зазвичай виконується в масштабі 1:100;
1:200; 1:400 і 1:500.
Послідовність виконання планування виробничого корпуса:
- на основі даних технологічного розрахунку, визначається довжина і
ширина виробничого корпуса і сітка колон;
- виконується компонування основних зон ТО, ПР і виробничих
приміщень, компонування складських приміщень.
Загальне компонування корпуса повинне забезпечити технологічний
зв'язок окремих виробничих дільниць з урахуванням планувальної сітки
проектованого будинку. При цьому варто мати на увазі, що технологічні
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

відстані між автомобілями, постами ТО і ПР, проїзди та ін. повинні бути не
менше відповідних нормативів.
При плануванні виробничого корпуса зони ТО, ПР та дільниці необхідно
розташовувати з урахуванням найкоротшого, за можливості без перетинань
шляху руху автомобіля і транспортування агрегатів і механізмів. Крім того,
бажано комплексне розташування зв'язаних між собою дільниць. Так,
наприклад, варто передбачати прямий, без маневрування в'їзд автомобілів у
зону ТО і звідти після обслуговування на стоянку, не прибігаючи до виїзду з
будинку виробничого корпуса (у випадку блокованої забудови).
Гарячі дільниці (ковальсько-ресорну, мідницьку, зварювальну) доцільно
розташовувати в одному блоці. Малярна дільниця розташовується в окремому
приміщенні, при цьому дільниця повинна мати в'їзд безпосередньо з території
підприємства. Слюсарно-механічну та агрегатну дільниці бажано групувати
біля складу запасних частин, агрегатів і матеріалів, а також поруч розміщати
інструментально-роздавальну комору.
Побутові приміщення, що обслуговують безпосередньо потреби
виробництва, розміщуються в зонах ТО і ремонту.
При плануванні дільниць, складів і інших приміщень їх площі можуть
відрізнятися від розрахункових: для приміщень площею до 100 м2 допускається
відхилення ±20%, а для приміщень площею більш 100 м2 не більш ±10%.
Відхилення від розрахункової площі 7 % є допустимим.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці

2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці

Слюсарно-механічна дільниця призначена для виконання робіт із
слюсарної та механічної обробки деталей в процесі їх виготовлення або
реставрації.
На цій ділянці проводять роботи з відновлення відносно простих деталей, а
також для виготовлення деяких деталей нетоварної номенклатури та
нестандартного обладнання для ремонту та обслуговування. Базові деталі
(блоки циліндрів, балки передніх мостів) на цій ділянці не ремонтують.
Верстатні та слюсарні роботи є часто завершальними при виготовленні і
відновленні деталей, тому слюсарно-механічне відділення отримує заготовки зі
складу матеріалів, з зварювального, ковальського та інших відділень. Після
обробки деталі надходять на ділянки комплектування або на пости збирання.
До основних робіт, що виконуються на дільниці належать токарні,
фрезерні і стругальні, шліфувальні та слюсарні.
Токарні роботи виконуються при обточуванні зовнішніх циліндричних,
конусних і фасонних поверхонь деталей (валів, осей, пальців тощо);
розточуванні отворів, прорізанні канавок, свердлінні отворів, нарізанні різьб,
виготовленні кріпильних виробів (болтів, гвинтів, шайб, шпильок тощо).
Фрезерні і стругальні роботи виконують при обробленні площин
кронштейнів, лап, опор головок блоків циліндрів і інших деталей, прорізанні
шпоночних пазів і канавок у осях, валах, пальцях.
Шліфувальні роботи виконують при чистовому обробленні зовнішніх і
внутрішніх циліндричних і плоских поверхонь, заточуванні та доведенні
різального інструменту.
Слюсарні роботи включають в себе свердління, зенкерування, розгортання
та цекування отворів; розмічення деталей перед механічною обробкою та
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

притиранні після механічної обробки; підготовку деталей для зварювання та їх
оброблення після зварювання; нарізання та прогонку різі і інші роботи.
Деталі, що надходять у слюсарно-механічне відділення повинні бути
попередньо очищенні від забруднень. Відповідно до технічних умов у
відділенні виконують дефектування деталей та призначають метод відновлення
під номінальний або ремонтний розміри, послідовність оброблення.
Оброблення деталей у процесі виготовлення або реставрації виконують згідно
із розробленою для кожної деталі технологією.
Після завершення оброблення у відділенні деталі направляють у інші
відділення для подальшого оброблення (зварювальне, ковальсько-ресорне,
мідницьке) або у агрегатне відділення для встановлення на певний агрегат.

2.3.2 Вибір основного обладнання для слюсарно - механічної дільниці
АТП

Перелік основного обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП
приведений в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Перелік обладнання агрегатної дільниці
№
Назва обладнання Кількість Тип, модель
п/п
1 Верстат для проточки гальмівних дисків 1 TD302Kit
2 Мийка деталей 1 VE600
3 Стіл з верстаком 1
4 Установка для прокачування гальм 1 10105
5 Набір пневмоінструментів 1
6 Шафа для зберігання інструментів 1
7 Токарний верстак 1 TUJ-630M
8 Контрольно-вимірювальні прилади 1
9 Стіл 1
10 Підйомник 1
11 Пристосування для стиснення пружин 1 ГС2116К
12 Гідравлічні тиски 1
13 Стенд шиномонтажний 1
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-
механічній дільниці

При технічному обслуговуванні та ремонті автомобіля важливе значення
мають заходи щодо дотримання правил техніки безпеки.
При здійсненні робіт на слюсарно-механічній дільниці забороняється
користуватися несправним інструментом.
Перед проведенням робіт необхідно:
- перевірити спецодяг, простежити, щоб не було звисаючих кінців. Рукава
треба застебнути або закатати вище ліктя;
- перевірити слюсарний верстак, який повинен бути міцним і стійким,
відповідати зросту робітника. Слюсарні лещата повинні бути справні, міцно
закріплені на верстаті;
- підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу,
видаливши всі сторонні предмети; забезпечити достатню освітленість;
- перевірити справність інструменту, правильність його заточки і заправки;
- при перевірці інструменту звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну,
злегка опуклу поверхню, були добре насаджені на ручки і закріплені клином;
зубила не повинні мати щербин на робочій частині та гострих ребер на гранях;
напилки міцно насаджені на ручки;
- перевірити справність обладнання, на якому доведеться працювати, і його
огорожу;
- перед підняттям вантажу перевірити справність підйомних пристосувань
(блоки, домкрати та ін.); всі підйомні механізми повинні мати надійні гальмівні
пристрої, а вага вантажу, що піднімається не повинен перевищувати
вантажопідйомність механізму. Забороняється стояти і проходити під піднятим
вантажем; НЕ перевищувати граничні норми ваги для перенесення вручну,
встановлені чинним законодавством про охорону праці, для чоловіків, жінок,
юнаків та дівчат.
Під час проведення роботи необхідно:
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час установки або
зняття її дотримуватися обережності, так як при падінні деталь може нанести
травму;
- стружка з верстата або оброблюваної деталі видаляти лише щіткою;
- при рубці металу зубилом, працювати тільки в захисних окулярах. Якщо
за умовами роботи не можна застосувати захисні сітки, то рубку виконують так,
щоб відрубані частинки відлітали в ту сторону, де немає людей;
- не використовувати при роботах несправні пристосування;
- не допускати забруднення одягу гасом, бензином, маслом.
Після закінчення роботи необхідно:
- прибрати робоче місце;
- розкласти інструменти, пристосування і матеріали на відповідні місця.
Заходи з охорони навколишнього середовища
На слюсарно-механічній дільниці застосовуються такі заходи для
збереження екологічності виробництва:
- при зливі стічних вод в каналізаційні колектори в них повинно бути не
більше 0,25-0,75 мг/л зважених речовин і 0,05-0,3 мг/л нафтопродуктів;
наявність тетраетилсвинцю в стічних водах не допускається. Спосіб очищення
стічних вод залежить від ступеня їх забруднення, здатності водойм, у які
спускаються стічні води, до самоочищення і від використання цих водойм
населенням.
- для очищення повітря, що видаляється з ділянки, використовуються
інерційні і відцентрові пиловідокремлювачі, а також фільтри різних
конструкцій.
- відпрацьовані нафтопродукти, спецрідини зливаються і зберігаються в
спеціальних ємностях. Періодично, по мірі заповнення ємностей,
нафтопродукти і спецрідини вивозяться на територію нафтопереробного
заводу, де згодом переробляються.
Вузли, агрегати та деталі автомобілів, а також несправне обладнання та
інструмент, що не підлягають ремонту складуються в спеціально відведеному
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

місці. У міру накопичення здаються в пункт прийому брухту кольорових і
чорних металів.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА

Рисунок 3.1 - Розрахункова схема гідроциліндра

Приймемо в якості початкових даних:
- робоче навантаження Q=20000 Па;
- робочий хід L=200 мм.
Визначимо необхідну товщину стінки. Для цього заздалегідь прийнявши
внутрішній діаметр циліндра D=92 мм із стандартного ряду значень з умови
підбору стандартних гумових ущільнень.
Зовнішній радіус циліндра визначається за формулою:

����+0.4∙����
R = Ro·√
����− 1,3∙����

де Ro=0,046 м – внутрішній радіус циліндра;
����=80 МПа – допустима напруга розтягу, при розрахунку гідроциліндрів із
сталі 20; Py - розрахунковий тиск.

Py=F/S
де F - зусилля штоку, Н; S – площа поршня, м2.

F=Q·g=20000·9,8=196000 Н
S=��·d2/4=3,14·0,0922/4=0,006644 м2

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Тоді:
Py=196000/0,006644=2950030 Па=29 МПа

Зовнішній радіус циліндра дорівнює:

80+0,4 ∙2,9
R = 0,046 · √ = 0,0533 м = 53 мм
80−1,3 ∙2,9

Зовнішній діаметр циліндра дорівнює: D=2·R=2·53=106 мм
Визначимо товщину денця корпусу за формулою:

���� 2,9
t=0,405·D·√ =0,405·0,106·√ =0,007 м=7 мм
�� 80

приймаємо товщину денця t=8 мм.
Визначимо діаметр штока гідроциліндра.
При довжині гідроциліндра L˂10D діаметр штока розраховується по
спрощеній формулі:

4 ∙�� 4 ∙19600
dm=√ = √ = 0,012 м = 12 мм
�� ∙ [����] 3,14 ∙160 ∙106

де P=19600 Н – зусилля стискування штока;
[����] – допустима напруга штока, виготовленого із сталі 45 [����]=160 МПа.
Конструктивно приймаємо шток-поршень, всередині якого знаходиться
отвір для кріплення ходового гвинта.
Ущільнення. Важливим елементом конструкції гідроциліндрів є
ущільнення рухомих частин (поршня, штока). Для забезпечення високої міри
герметизації в машинобудуванні в основному застосовують гумові кільця і
манжети. Гумові кільця прямокутного і круглого перерізів використовують для
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ущільнення вузлів з прямолінійним рухом (рис. 3.1). Найбільш широке
поширення завдяки простоті виготовлення, надійності отримали кільця
круглого перерізу.

Рисунок 3.2 – Ущільнення

Розміри гумових кілець і канавок вибираються з наступних співвідношень:
для круглих кілець:
b=(1,3…1,5)·d=(1,3…1,5)·5,8=6,5…7,5 мм, приймаємо b=7 мм
де d – діаметр манжети.
Приймаємо стандартну манжету по ГОСТ 9833-73 d=5,8 мм:
h=d–0,2·d=5–0,2·5,8=4 мм
зовнішній діаметр кільця:
Dk=D–0,1·d=92–0,1·5,8=91 мм
Для того, щоб при русі гумові кільця не видавлювалися в проміжок і не
руйнувалися, величина проміжку має бути ��=0,1 мм при тиску робочої рідини
p˂10 МПа.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Технологічне планування виробничих зон і земельних ділянок

Монтаж обладнання та організація працюючих здійснюються в
відповідності із БНіП 8.01.08.-88. Положення даного документу вимагає при
монтажі обладнання забезпечити площу під станки середньої і великої
габаритності.
Всі вимоги БНіП на ділянці виконані. Висота приміщення над рівнем
підлоги 5,5 м, вільна площа на одну людину не зайнята обладнанням 10 м.
Дільниця розміщена на першому поверсі будинку. Стіни, стеля та внутрішні
конструкції окремих приміщень, а також загорожа, мають звукопоглинаюче
облицювання, які пофарбовані в світлі тони із застосуванням титанових білил.
Підлога дільниці задовольняє вимоги розділу БНіП "Норми проектування
підлог", не загоряється та має малу теплопровідність.
Внутрішнє обладнання дільниці виключає можливість появи пилюки,
поглинання парів забезпечено систематичним прибиранням поверхонь вологим
методом.
Кольорове оформлення приміщення та обладнання виконано з
урахуванням коефіцієнта відбивання (не більш 0,4). У відповідності з
"Наказами по проектуванню промислових підприємств"- БНіП 181-70
Держбуду України.
Приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів
виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Термін очищення
встановлюється відповідно до технологічних регламентів і вимог ПТЕ.
Забороняється виконувати перепланування приміщень без попереднього
розроблення проекту, без погодження з місцевими органами державного
пожежного нагляду.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Забороняється зменшувати кількість евакуаційних виходів і знижувати
вогнестійкість будівельних конструкцій, порушуючи вимоги будівельних норм
і правил (далі - ДБН).
Технологічне планування земельних ділянок та зон, плани розстановки
постів, зберігання технологічного устаткування, автомобіле-місць, підйомно-
транспортного, виробничого інвентарю, іншого устаткування є технічною
документацією АТП, за яким монтується та розставляється устаткування.
Найповніше вимоги до планувальних рішень зон ПР, ТО та Д викладено у
ОНТП-01-91 [1], СНиП 2.09.02-85 [12] та спеціальної літературі [4].
Технологічне планування виконується з урахуванням наступних положень:
- планування зон повинно здійснюватися на основі даних, отриманих при
розрахунку площ місць та відомості прийнятого устаткування;
- розстановка оснастки та технологічного устаткування повинно
виконуватися згідно схем технологічного процесу, з дотриманням
нормувальних відстаней між елементами будинку та обладнанням;
- при розстановці устаткування слід забезпечити вільні шляхи
транспортування;
- робочі зони не повинні перетинатися з шляхами руху ТЗ;
- технологічне обладнання на плані позначається позиціями, перелік яких
наводиться в специфікації над штампом;
- на плануванні вказують будівельні вісі та відстані між ними, габаритні
розміри зон (ділянок), прив'язки устаткування та оснащення до будівельних
вісей і елементів конструкцій корпусу, споживачі води, робочі місця, споживачі
стиснутого повітря, електроенергії та т.д.;
- технологічне устаткування зображується в масштабі умовним контуром,
у якому (або за межами його виносної полиці) вказується номер (арабськими
цифрами) за специфікацією до креслення.
На шляхах евакуації має утримуватись в справному стані робоче й аварійне
освітлення, а також повинні бути встановлені покажчики виходів відповідно до
державних стандартів.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

На входах у приміщення виробничого, складського призначення і
виробничих лабораторій повинні бути вивішені таблички з позначенням
категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.03.002.-
2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установ
за вибухопожежною та пожежною небезпекою» та класу зони за ДНАОП 0.00-
1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання».
У виробничих і допоміжних приміщеннях забороняється:
- захаращувати шляхи евакуації і сходові клітки обладнанням, матеріалами
та іншими предметами;
- прибирати приміщення з застосуванням ЛЗР і ГР;
- залишати без постійного нагляду електронагрівальні прилади, а після
закінчення роботи залишати ввімкненими в електромережу апарати й
установки, якщо цього не потребує технологія виробництва, а також
користування електроплитами;
- оббивати стіни приміщень горючими оздоблювальними матеріалами або
тканинами, не просоченими вогнезахисними речовинами;
- відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими
засобами з застосуванням відкритого вогню;
- використовувати горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові як
виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання;
- виконувати в приміщеннях і на обладнанні роботи, які не передбачені
технологією виробництва.

4.2 Шкідливі та небезпечні фактори у зонах ПР, ТО та дільницях

При виконанні ТО та розбірно-складальних робіт джерелами небезпеки є
рухомі частини устаткування, переміщення ТЗ, електричній струм,
несправність інструмента, вібрація, шум, підвищена або занижена температура,
порушення технологічної дисципліни.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У відділі паливної апаратури виконуються роботи по обслуговуванню і
ремонту вузлів, деталей системи живлення двигунів, приладів. Основними
джерелами небезпеки є мастило, паливо.

4.3 Заходи з техніки безпеки у зонах та дільницях

Загальні вимоги безпеки до робочих місць повинні відповідати ГОСТ
12.2.061. Зони з наявністю небезпечного виробничого чинника повинні бути
захищені відповідно до вимог ГОСТ 23407 і ГОСТ 12.2.062. Знаки безпеки - по
ГОСТ 12.4.026. Засоби індивідуального захисту працівників повинні
відповідати ГОСТ 12.4.011-89.
Продуктивність праці при виконанні ремонтних робіт залежить від умов
праці робітників та організації робочого місця.
Пневматичний інструмент повинний відповідати вимогам ДСТУ 12.2.010-
95 та мати справні робочі органи та шланги. Із засобів індивідуального захисту
слюсарю по ремонту автомобілів повинні видавати комбіновані рукавиці та
бавовняний костюм. При роботі на верстаті слюсар повинен користуватися
окулярами. При роботі з електроінструментом варто додержуватись міри
електробезпечності.
З метою протипожежної безпеки в приміщеннях роблять регулярне
складання. Устаткування очищається від пилу. Місця розливу мастил, палива
потрібно відразу ж усунути засипанням піском або тирси. Потім пісок чи тирсу
усувають у безпечні місця. Не можна класти замочені паливом деталі паливної
системи на станок. Електричне устаткування потрібно заземлити. При
виконанні робіт слюсарю потрібно уникати потрапляння палива всередину
організму, або на шкіру. Паливо, що потрапило на шкіру, необхідно змити. По
закінченню роботи слюсар повинен старанно вимити лице, руки, шию. Щоб
уникнути потряпляння палив на шкіру, деталі потрібно мити волосяною
щіткою, або пензлями. Під час мийки вдягається стійкий фартух. Рани,
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

отримані при ремонті паливної апаратури, промиваються 3%-м розчином
борної кислоти та забинтовують.
Для захисту шкіри від дії палива і мастила застосовуються спеціальні
пасти, що по закінченню робіт легко зливаються водою. Виконуючи роботи на
постах ТО ТЗ, слюсар-ремонтник по паливній апаратурі повинен вішати на
рульове колесо табличку з надписом: “Двигун не запускати – працюють
люди!”. Автомобіль необхідно зафіксувати стоян очним гальмом і вмиканням
першої передачі в коробці передач. Потрібно також виключити запалювання, а
під колеса підкласти не менш двох упорів (башмаків).
Пост, на якому регулюють прилади системи живлення при працюючому
двигуні повинен бути обладнаний шланговим або дистанційним підсосом
відпрацьованих газів.
Техобслуговування та ремонт приладів системи живлення, що зняті з ТЗ,
виконують у цеху. Роботи з зачищенням деталей перед паянням і луження
повинні виконуватися на робочих місцях з місцевою вентиляцією. Паливні баки
і тару з-під пальних рідин перед ремонтом необхідно промити гарячою водою,
пропарити гострим паром, промити каустичною содою та просушити гарячим
повітрям. Зварювання або пайку потрібно виконувати при відкритих пробках,
заповнювати тару гарячою водою або інертним газом (азотом або
відпрацьованими газами). При роботі з етиловим бензином треба бути охайним
і не припускати його розбризкування.
Для усунення пролитого бензину застосовують дихлорамин (1,5% розчину
бензину) або хлорну ванну. При влученні етилового бензину на шкіру її
промивають теплою водою з милом. Для промивання очей застосовують 2%
розчин питної соди. Перед прийняттям їжі потрібно старанно мити руки з
милом. Для попередження захворювання шкіри рук рекомендується
користуватися захисно-профілактичними засобами. Шкіру очищають від
виробничих забруднень кавтоловою маззю. Для підтримки нормальних умов у
дільницях використовують загальну або місцеву механічну вентиляцію. Ручки
ударного інструменту виготовляють прямими, овальними, із сухого дерева
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

твердих або грузлих порід. Вісь ручки повинна бути перпендикулярна
поздовжньої осі інструмента. Інструмент, яким користуються, виготовляють із
інструментальної сталі. Ударну поверхню необхідно робити злегка опуклою.
Вона не повинна мати тріщин і задирок.

4.4 Промислова санітарія

4.4.1 Вентиляція

Стан повітря на підприємстві повинен відповідати ДСТУ 12.1.005-88.
Для забезпечення потрібних умов праці виробничі зони повинні бути
обладнанні припливно-витяжкою вентиляцією згідно вимог СНиП 2.04.05-91,
Всі помешкання, за винятком підземних гаражів, повинні бути обладнанні
фрамугами для природного провітрювання та квартирками. У приміщеннях для
зберігання запасних частин, шин, агрегатів передбачають тільки природну
вентиляцію.
В приміщеннях зон ПР та ТО видалення повітря із системи
загальнообмінної вентиляції слід передбачити із нижньої та верхньої зон
оглядових канав. Подачу припливного повітря слід передбачити в робочу зону і
оглядові канави, а також в приямки траншей та тунелі оглядових канав. В
карбюраторному відділенні, де миються деталі, використовують місцевий
відсмоктувач. Повітря, що містить горючі відходи, повинно підлягати
очищенню до надходження його у вентилятори. Викиди в атмосферу із систем
вентиляції слід розташовувати від приймальних пристроїв на відстані не менш
10 м по горизонту, або 6 м по вертикалі.

4.4.2 Водопостачання і каналізація

Підприємство обладнано господарчо-питним і виробничим
водопостачанням, а також фекальною і виробничою каналізацією згідно СНиП
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.04.01-85. Підприємство підключається до міської каналізаційної системи.
Стічні води від миття автомобілів та підлоги в приміщеннях, які мають гарячі
та завислі речовини, перед змиттям в каналізацію повинні очищатися в
місцевих очисних установках. Осади і зібрані нафтопродукти із очисних споруд
видаляються в міру їх накопичення.

4.4.3 Опалення

Для підтримки нормальної температури в холодний час року виробничі
помешкання обладнанні системою центрального парового опалення. В якості
теплоносія систем опалення застосовується перегріта воду до температури
150 0С. З метою зберігання тепла всі двері мають пристосування для замикання
(пружини, замки), у воротах передбачені теплові завіси.

4.4.4 Боротьба з шумом та вібрацією

Боротьба з шумом поділяється на засоби та методи індивідуального та
колективного захисту.
До колективних методів захисту відносяться:
- зниження шуму в джерелі його виникнення найбільш дієвий спосіб
боротьби з шумом. При цьому створюються малошумні механічні передачі,
розроблені способи зниження шуму в вентиляторах, підшипниках.
- зниження шуму звукоізоляцією, звукопоглинанням та акустичною
обробкою приміщення.
По способу передачі вібрації поділяються на локальну, загальну та
комбіновану. Вібрація знижує якість, погіршує здорове сприйняття, уважність,
визиває головну біль, втому.
Зменшити вібрацію можливо:
- шляхом усунення або зменшення збуджувальних сил;
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- шляхом зниження вібрації за рахунок сили тертя демпферного пристрою
(вібродемпфіруванням):
- динамічним гасінням вібрації – зменшенням жорсткості системи або
введенням в систему додаткових мас;
- віброізоляцією – введенням в коливну систему додаткового зв’язку з
метою послаблення передавання вібрації суміжному елементу конструкції або
робочому місцю.
Для індивідуального захисту від вібрації використовують підметки, взуття
з амортизуючою підошвою, наколінники, прокладки, рукавиці з
вібропоглинаючими пружинами, пояси, нагрудники, спеціальні костюми.

4.4.5 Спецодяг

Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним
взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП
0.00-3.01-98.
Засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички
гумові, захисні окуляри, респіратори, протигази тощо) повинні відповідати
характеру та умовам роботи, забезпечувати безпеку праці і закріплюватися за
кожним працівником. Підбір засобів індивідуального захисту проводять
індивідуально для кожного працівника.
Всі робітники зони ТО та ПР повинні забезпечуватися у теплий період
року бавовняно-паперовим одягом, а в холодну пору спецодягом з брезенту.
Зварювальник обов’язково отримує кожані черевики, рукавиці, які повинні
бути зроблені з брезенту або з азбестової тканини, очки або щиток з темним
склом (світофільтрами) для захисту очей від дії яскравих променів
зварювального полум’я. Робітник, що допомагає зварювальнику також отримує
захисні очки. При зварюванні латуні, цинку, міді, свинцю зварювальник
повинен користуватися протигазом, щоб запобігти вдиханню виділяючих
окислів та парів. Всі робітники, працюючи у шкідливих для здоров’я умовах,
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

повинні отримувати спецїжу. Перед роботою в обідню перерву вони повинні
випивати по одному стакану молока або кефіру, яблуневого соку, щоб запобігти
попаданню шкідливих речовин до слизової оболонки шлунку.
До респіраторів і протигазів видають інструкції з користування та паспорти
на протиаерозольні і газові фільтри, в яких відмічається тривалість їх роботи й
найменування пестициду тощо.
Під час видачі засобів індивідуального захисту роботодавець повинен
організувати навчання працівників правилам користування ними та
найпростішим методам перевірки їх справності.
Спецодяг необхідно зберігати окремо від особистого одягу працівників.
Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту підлягають
очищенню, знезараженню, знешкодженню чи сушінню (залежно від виду
робіт).
Прання, хімічне чищення, знезараження, знешкодження та ремонт
спецодягу необхідно проводити централізовано. Не дозволяється його брати
додому для прання й ремонту.
Працівникам, зайнятим на роботах по очищенню деталей або виробів від
іржі, фарби, бруду, видаються засоби індивідуального захисту згідно з ГОСТ
12.4.011-89, ГОСТ 12.4.013-85Е, ГОСТ 12.068-79.

4.5 Протипожежні заходи

Визначаємо категорію пожежонебезпеки на ділянці згідно НАПБ
А.03.002.-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх
установ за вибухопожежною та пожежною небезпекою» та класу зони за
ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання».
Наше приміщення відноситься до категорії "В" - виробництво, де в оберті
знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Ступінь
вогнестійкості приміщення - 1: усі конструктивні елементи будівлі - негорючі.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

На території виробничого корпусу важливе значення має організація
протипожежних заходів і пропаганди використання в пожежних місцях знаків
безпеки, планів евакуації. У виробничих та адміністраційних приміщеннях АТП
забороняється:
- загороджувати прохід у місце, де розташовані засоби первинного
пожежогасіння і пожежного крану;
- тримати у цеху пальні і легкозаймисті рідини не більше змінної
потрібності;
- користуватися відкритим вогнем.
У цеху повинні бути вивішені таблички з номерами телефонів пожежної
команди, плани евакуації людей та ТЗ із приміщень у видних місцях поблизу
евакуаційних виходів: у виробничому приміщені та будинку повинно бути не
менше двох евакуаційних виходів. Двері у виходах відкриваються у прямому
напрямі виходу з будівлі. Ширина шляхів евакуації – 1,5 м, дверей – 1м.
На підприємстві для пожежної охорони створюють добровільну пожежну
дружину, постійно проводяться заняття та інструктаж з пожежно-технічного
мінімуму. Ще на території передбачено водоймище.
Палити дозволяється тільки в місцях для паління, устаткованих урнами,
резервуарами з водою та відповідними табличками. В інших місцях необхідно
вивісити оголошення: “НЕ Палити!”, “Палити заборонено!”.
Для боротьби з пожежею у відділенні використовуються металеві скрині з
піском, вогнегасники, пожежний щит, блискавковідвід. У зоні та відділенні
передбачені вогнегасники типу ВП-5, ВВ-8.
Застосування засобів захисту працівників повинно забезпечувати:
- видалення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, притаманних
прийнятій технології та умовам роботи, із робочої зони;
- зниження вмісту (рівня) шкідливих і небезпечних виробничих факторів у
робочій зоні до допустимих рівнів чинними санітарними нормами, як у
штатному режимі, так і у випадках виникнення аварій;
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- послаблення впливу шкідливих факторів виробничого середовища (шуму,
теплового випромінювання, вібрації тощо) на організм працівників.

4.6 Освітлення дільниці

У відповідності з ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення"
відносять до ІІІ розряду зорової роботи, високої точності, підрозряду "в".
Норма освітленості для такого приміщення 300 Лк на робочому місті, найбільш
оптимальна освітленість для роботи з документами – 400 Лк, для роботи з
монітором – 200 Лк. Оскільки природне світло може потрапляти на дільницю
лише за допомогою вікон, площа яких становить 5...15% від загальної площі
дільниці, то його доля в освітленні приміщення не перевищує 20...35%
загального світлового потоку. Збільшувати площу вікон не технологічно, так як
це - основне джерело пилу і вологи, які потрапляють на дільницю.
Саме за цими причинами основну долю освітлення дільниці становлять
штучні джерела освітлення - люмінесцентні лампи денного світла.
Для дільниці застосовуються світильники ЛД-2х80 (потужність лампи ЛБ-
80 Вт; габаритні розміри світильника - 1540x270x210 мм), які розташовуються
на висоті 4 м у два ряди по 6 світильників і у кожному ряді. Рекомендована
яркість в полі зору операторів повинна знаходитися в межах 1:5-1:10.

4.7 Мікроклімат

Мікрокліматичні параметри впливають на функціональну діяльність
людини її здоров'я та на надійність роботи обладнання
ГОСТ 12.1.005-88 “Мікроклімат. Загальні вимоги” та ДСН 3.3.6.042-99
встановлюють оптимальні і допустимі мікрокліматичні умові та санітарні
норми мікроклімату виробничих приміщень. Особливо сильно впливають на
мікроклімат джерела тепла, що знаходяться в приміщенні.
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

На організм людини та роботу обладнання впливає відносна вологість
повітря. При відносній вологості повітря більше 75...80% падає опір ізоляції,
змінюються робочі характеристики елементів електричного обладнання,
збільшується інтенсивність збоїв елементів електрики. Швидкість руху повітря
також впливає на функціональну діяльність людини. Велике значення на
самопочуття та здоров'я робітників, та на роботу обладнання має запилюваність
повітряного середовища.
Наявність на дільниці відкритих резервуарів з технічною водою може
привести до підвищення відносної вологості повітря. Щоб цього уникнути
цього на дільниці використовується витяжна вентиляція для виведення
забрудненого вологого чи нагрітого повітря.
Допустимі мікрокліматичні параметри можна викликати швидко
нормалізуючи зміни функціонального та теплового стану організму та
навантаження реакції терморегуляції, що не перевищують фізіологічні
можливості, які не впливають на стан здоров'я, але викликають дискомфорт,
погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88 фізична робота на ділянці
відноситься до категорії IIб - робота середньої важкості.
Норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря на
ділянці з обладнанням для даної категорії роботи наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Порівняльні дані мікроклімату
Оптимальні Допустимі Фактичні
Характеристики
норми норми дані
теплий період року
Температура повітря, С 2 2...24 21...25 21...22
Швидкість руху повітря, м/с 0,1 < 0,2 0,1
Відносна вологість повітря, % 40...60 < 70 60
Холодний період року
Температура повітря, С 2 3...25 22...26 18
Ш видкість руху повітря, м/с 0,1...0,2 < 0,2 0,1
Відносна вологість повітря, % 40...60 < 70 60
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4.8 Електрична безпека

Міри електричної безпеки на ділянці полягають в наступному:
- застосування одного із методів захисту електричного обладнання від
пробою заземлення чи автоматичного відключення;
- ізоляція відкритих електричних частин обладнання;
- огородження енергонесучих частин обладнання та застосування знаків,
що попереджують про небезпечну напругу;
- обов'язкове проходження усіма працівниками, які працюють на ділянці
техніки безпеки по роботі з електрообладнанням до 1000 В;
- ремонт, монтаж та огляд обладнання дозволяється лише при виключеній
напрузі;
- винесення та огородження силових ключів в окремій шафі;
- наявність загального вимикача напруги на ділянці;
- наявність гумових килимок, при роботі в безпосередній близькості від
електронесучих частин;
- не допускається вологе прибирання приміщення при включеному
електрообладнанні;
- не допускається робота зіпсованого обладнання, а також при короткому
замкненні обмотки.

4.9 Розробка системи захисту від струму короткого замикання
дільниці

Межа струму короткого замикання складається в тому, що у випадку
замикання якої-небудь фази на корпусі при наявності струму короткого
замикання виникає однофазне коротке замикання, яке визиває спрацювання
максимального захисту та відключення від мережі.
При замиканні фази на дільниці мережі зануленого корпусу
електроустановка автоматично відключається, якщо значення струму
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

однофазного короткого замикання (тобто між фазами та нульовим захисним
провідником) Iк задовольняє умову:

Iк кIном=360=180 А

де к=3 – коефіцієнт кратності номінального струму, А; I=60 А –
номінальний струм плавкої вставки запобіжника.
Лінія 380/220В мідними провідниками 4150 мм2 живиться від
трансформатора 400 кВА, який знаходиться на відстані 300м від
електророзподільного щита, який знаходиться в цеху. Від електрощита по стіні
цеху покладений нульовий захисний провідник, в якості якого
використовується полоса з перерізом 404 мм.
Щоб удосконалити в ефективності спрацювання коротке замикання, я
визначаю дійсне значення струму од фазного короткого замикання, яке
проходить по петлі: фаза-нуль при замиканні фази на корпусі двигуна. Якщо це
значення струму Iкд перевищує найменше допустиме значення за умовою
спрацювання захисту струм від короткого замикання Iк=180 А значить
відключаюча здібність системи забезпечена.
Для цього визначаю повний якір трансформатора:

Zm=0,042 Ом.

Опір фазного провідника складається з суми опорів фазних провідників на
двох дільницях:

Rф=Rф1+ Rф2

На першій ділянці від трансформатора до щита:

L 300
R 1
ф1= = 0,018 = 0,036 Ом
L2 150
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 - питомий опір провідника, рівний для міді 0,018 Ом/мм2; L1 – відстань
дільниці; S1 – переріз провідника.
На другій дільниці від електрощита до електродвигуна, де приймаються
провода 325116 мм2 та довжина дільниці 50 м:

50
Rф2== 0,018 = 0,036 Ом
25

Повний активний опір фазного провідника:

Rф=0,036+0,036=0,072 Ом

Внутрішній індуктивний опір фазного провідника Хф=0, так як провідник
мідний, він порівняно малий, при цьому ним можна знехтувати.
Активний опір нульового провідника:

Rн.з= Rн.з1+ Rн.з2=0,81+0,045=0,85 Ом

на парній ділянці від трансформатора до електрощита.

Rн.з=rw1L1=2,70,3=0,81 Ом.,

де rw1 – опір 1км провідника, rw1=2,7 Ом/км.
В якості заземленого провідника використовується стальна труба в якій
прокладені фазні провода:

Rн.з2=rw2L2=2,240,05=0,045 Ом

Очікувана щільність струму: I= I 2
k/S1=180/16=1,12 А/мм
тоді находжу для нульового провідника rw2=2,24 Ом
Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Внутрішній індуктивний опір захисного провідника

Хн.з=Хн.з1+Хн.з2=0,48+0,06=0,54 Ом

На першій дільниці:

Хн.з1=хw1L1=1,60,3=0,48 Ом, де хw1=1,92 Ом/км

На другій дільниці:

Хн.з2=хw2L2=1,340,05=0,06 Ом

Зовнішній індуктивний опір 1км петлі фаза-нуль приймаю

Хн= 0,038 Ом/км, тоді Хн= 0,6(0,038+0,35)= 0,0078 Ом

Визначаю дійсне значення струму однофазного замикання, який проходить
по петлі фаза-нуль.

Iф
Iкд = =
2
zm / 3+ (Rф + Rнз ) + (Xф + Х 2
н.з + Х н )

220
= = 201,84 А
0,042/ 3+ (0,012+ 0,81)2 + (0,54+ 0,013)2

Оскільки дійсне значення однофазного струму Iкд=202 А перевищує
найменше допустиме значення по умові спрацювання захисту струм від
короткого замикання Iн=180 А, то нульовий захисний провідник вибраний
правильно, тобто відключаюча здатність системи забезпечена.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВОК

В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра мною було
спроектовано автотранспортне підприємство на 100 автомобілів призначенням
якого є перевезення текстильної продукції в Миколаївській області.
В процесі технологічного розрахунку АТП було використано сучасні
нормативні документи, що регламентують основні показники технологічного
процесу ТО та ПР ТЗ. Під час проектування виробничої дільниці я проводив
вибір обладнання із асортименту сучасних вітчизняних та зарубіжних фірм.
Вирішальне значення для удосконалення бази мають: подальше
підвищення якості виробництва автомобілів, їх надійності та довговічності,
суворе дотримання і безумовне виконання планово-попереджувальної системи
технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, а також підвищення
оснащеності підприємств основними фондами.
Для підвищення ефективності роботи працівників слюсарно-механічної
дільниці мною були спроектовані гідравлічні тиски.
З метою забезпечення задовільних умов праці робітників мною було
здійснено розрахунок системи захисту від струму короткого замикання
слюсарно-механічної дільниці.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2022. – 110 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн. 2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. – 383 с.
8. ДБН В.2.3-15:2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”
9. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998.
- 16 с.
10. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів. –
Київ: Либідь, 2006. – 400 с.

Арк.
ФКТМД.АТЕ.АВ84.22.000ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці

Додаток В – Генеральний план

Додаток Г – Лещата гідравлічні універсальні

Додаток Д – Специфікація «Лещата гідравлічні універсальні»

Додаток Ж – Розрахункова схема струму короткого замикання

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets